Міністерство культури України

Музей історії Десятинної церкви

Київ – 2013

№ 1

Opus

Mixtum

Рік заснування 2013Виходить один раз на рік

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформаціїСерія КВ № 20448-10248Р від 11.12.2013

Засновник бюлетеняМузей історії Десятинної церкви

Редакційна колегія:Павло Дорошенко,

Владислав Дятлов, Віталій Козюба,канд. іст. наук Олексій Комар, д-р богосл. наук Ярослав Кризина,Володимир Мєщєряков, Олександра Моржевська, Ігор Носацький,

канд. наук з держ. упр. Валентин Петрик,Денис Розумець, канд. іст. наук Ігор Хроненко,канд. іст. наук Леся Чміль, Дмитро Шевченко

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою МІДЦ(протокол № 11 від 30 вересня 2013 р.)

Opus mixtum : № 1 / [ред. кол. : П. Дорошенко, В. Дятлов, Я. Кризина та ін.] ; Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви. – К., 2013. – 248 с., іл.

РедакториТетяна Клименко, Віктор Лузан, Лідія Титова

Оператор Артур Круковський

Комп’ютерна версткаІван Лузан

ДизайнДмитро Щербак

ОбкладинкаЮлія Кочевих, Дмитро Щербак

Видання здійснене за підтримкиРіздва Пресвятої Богородиці Десятинного

чоловічого монастиря (намісник архімандрит Гедеон (Харон))та громадського об’єднання «Україна Православна»

Наклад 250 прим.

Адреса редакції:01001 Київ-1, вул. Володимирська, 2

Тел. 246-47-62e-mail: desitinnai@ukr.net

mdch.kiev.ua

Редакція не завжди погоджується з авторами статей

© Музей історії Десятинної церкви, 2013

4

7 ХронікаChronicle

Матеріали Круглого столу «Культурно-релігійне значення Десятинної церкви для сучасної України та перспективи

музеєфікації її решток»Round Table Conference Proceedings

30 Дятлов В. Проблема музеефикации остатков Десятинной церкви: без права на ошибку33 Козюба В. Перспективи музеєфікації нерухомих об’єктів на території Десятинної церкви37 Комар О. Музеєфікація Десятинної церкви: археологічний аспект41 Наздрачов Р. Развитие виртуального Музея истории Десятинной церкви. Виртуальный музей – роскошь или необходимость43 Починок Е. Скло у складі музейних колекцій: проблеми та перспективи47 Розумець Д. Значення Десятинної церкви у справі християнізації Русі50 Хамайко Н. Перспективи формування зібрання Музею історії Десятинної церкви54 Хроненко И. Киевские археологические съезды 1874 и 1899 годов 58 Чміль Л. Побутова кераміка післямонгольського часу із садиби Десятинної церкви

ЗмістContents

5

І Наукові читання МІДЦ,присвячені 1025-річчю хрещення України-Русі

Ist Scientifi c Readings

66 Андрієвський М. Роль та значення відновлення церкви Параскеви П’ятниці в Чернігові71 Вікторова П. Розгром Києва 1240 року за даними палеопатології74 Гнера В. Дослідження садиби по Десятинному провулку, 5 (за матеріалами розкопок 2008–2013 років) 80 Зайцева О., Рудь В. Замкова церква в Меджибожі85 Капустін К. Знахідки післямонгольського часу з округи Десятинного храму (за матеріалами розвідок 1940–1950-х років)88 Козорез Т. К вопросу о ранневизантийских традициях в древнерусском зодчестве97 Козюба В. Малюнки «могилянської» Десятинної церкви ХІХ століття: реальність та художня вигадка106 Комар О. «Дохристиянська» монументальна архітектура Старокиївської гори (проблеми датування та атрибуції) 122 Крижановський В. Аналіз поховань, знайдених під час розкопок «Західного палацу» в Києві125 Левченко Т. Графіті на фресках із фондів Національного заповідника «Софія Київська» 130 Наздрачов Р. Церкви Слобожанщины: прошлое и современность139 Петренко А. Празднование 900-летия Крещения Руси в Киеве при митрополите Платоне (Городецком) 145 Писаренко Н., Луценко Р. Топонім «Десятинний Миколай»150 Терещенко О. Зображення Десятинної церкви на мініатюрах Радзивіллівського літопису: до питання про достовірність джерела155 Хамайко Н. Матеріали з розкопок на садибі Десятинної церкви в зібранні Наукових фондів Інституту археології НАН України165 Хроненко И. Храмовая архитектура в трудах XII Всероссийского археологического съезда169 Чміль Л. До питання функціонування Десятинної церкви у XVI – на початку XVII століття

6

174 Шевченко Д. Давньоруський культурний шар Лядських воріт (за матеріалами досліджень 2001 року) 183 Щербань О. Епізоди з історії створення Музею історії Десятинної церкви в Києві

Науково-популярні статтіPopular Science Articles

186 Андрієвський М. Відновлені церкви України. Батуринська дерев’яна Воскресенська церква188 Дзнеладзе Е. Монастырский комплекс VI века Давид Гареджи (Грузия) 198 Дорошенко П. Уроки прошлого Десятинной церкви208 Коваль А. Житие Иоанна Босого (Ивана Ивановича Расторгуева)220 Крапивка В. Церковь Николая Притиска: история и именитые прихожане226 Мещеряков В. Ты приведи меня, дорога, к храму240 Хроненко І. Вплив Афона на ісихазм у православній іконографії

I Наукові читання / Ist Scientifi c Readings

150

Історія дослідження мініатюр Радзивіл-лівського (Кенігсберзького) літопису нарахо-вує понад сто років 1. Сьогодні вже немає сум-нівів, що частина мініатюр (на перших 194 аркушах літопису) є копіями з більш ранніх протографів [3, с. 302–303]. Проте копійність ця досить своєрідна: часто ілюстрації містять очевидні правки та домальовки, тобто редак-тор корегував зображення на власний розсуд.

Стосовно протографа, що ліг в осно-ву Радзивіллівського літопису (далі – РЛ), то О.О. Шахматов вважав ним гіпотетичне воло-димирське зведення 1206 року. У літературі ви-словлювалися думки і щодо більш пізнього да-тування першоджерела – у межах ХІІІ–ХІV ст.

Сьогодні вважається, що гіпотетичне зведення 1206 року було не протографом, а архетипом відносно РЛ [4, с. 550–551], тобто ілюстратори мали у своєму розпорядженні не оригінал, а пізнішу копію чи кілька копій. Ви-словлено також гіпотезу про кілька ілюміно-

ваних пам’яток, що стали основою для РЛ [8, с. 62–84].

На певному етапі вважалося, що в цілому використання мініатюр РЛ як зображального джерела з історії домонгольської Русі є цілком правомірним. Особлива роль у ствердженні такого підходу належить В.А. Арциховсько-му. У своїй праці «Древнерусские миниатюры как исторический источник» учений порів-няв зображення на мініатюрах предметів вій-ськового спорядження, зброї, знарядь праці, архітектурних споруд, деталей одягу тощо з відомими на той час давньоруськими арте-фактами й дійшов висновку, що мініатюри в цілому досить точно передають реалії побуту домонгольського часу [1, с. 12–40]. Ідея ви-датного археолога була підтримана й розвине-на послідовниками, які неодноразово зверта-лися до вказаного джерела у студіях, присвя-чених Давній Русі Х–ХІІІ ст. [5, с. 170–181; 6, с. 188–240; 7, с. 281–301].

1 Історіографія та бібліографія питання – у працях А.В. Арциховського [1, с. 6–12] та О.П. Толочка [8, с. 62].

ЗОБРАЖЕННЯ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ НА МІНІАТЮРАХ РАДЗИВІЛЛІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ:

ДО ПИТАННЯ ПРО ДОСТОВІРНІСТЬ ДЖЕРЕЛА

У статті заперечується правомірність використання мініатюр Радзивіллівського літопису для реконструкцій автентичного вигляду Десятинної церкви в Києві.

Ключові слова: Радзивіллівський літопис, мініатюри, Десятинна церква.

В статье отрицается правомерность использования миниатюр Радзивилловской летописи для реконструкций аутентичного вида Десятинной церкви в Киеве.

Ключевые слова: Радзивилловская летопись, миниатюры, Десятинная церковь.

The article denies the legality of using the miniatures from Radziwill Chronicle for the reconstructions of authentic appearance of The Church of the Tithes in Kyiv.

Keywords: Radziwill Chronicle, miniatures, The Church of the Tithes.

Олександр Терещенко старший науковий співробітник кафедри історії

та археології України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

Коло наукових зацікавлень:давньоруська археологія, військова тасоціально-економічна історія домонгольської Русі

I Наукові читання / Ist Scientifi c Readings

151

Іл. 1. Зображення Десятинної церкви: а), в) на мініатюрах Радзивіллівського літопису; г) рафічна реконструкція М.В. Холостенка (пунктиром дано доповнення Б.О. Рибакова)

I Наукові читання / Ist Scientifi c Readings

152

Не заперечуючи досягнень поважних уче-них у питанні дослідження мініатюр, зазначи-мо, що сама правомірність використання міні-атюр РЛ як зображального джерела для домон-гольської доби викликає низку запитань.

По-перше, стилістичні та змістовні осо-бливості побудови мініатюр цілком характер-ні для XV ст. – часу створення РЛ. По-друге, на ілюстраціях у великій кількості зображено реалії матеріальної культури пізньоготичної доби [9, с. 274–290; 8, с. 62–84]. Наведені ж А.В. Арциховським та Б.О. Рибаковим дату-вання зображених на мініатюрах РЛ речей домонгольською добою у ряді випадків не можна вважати переконливими. Дана пробле-ма варта окремого розгляду. Зараз наведемо лише один, але показовий приклад.

Свого часу Б.О. Рибаков приділив окре-му увагу зображенням Десятинної церкви на мініатюрах РЛ. На думку вченого, з-поміж ве-ликої кількості зображень церков саме зобра-ження цього храму наділені «портретними» рисами, що дозволяють вбачати у відповідних малюнках не абстрактні шаблони, а реаліс-тичні зображення Десятинної церкви, якою вона була в Х–ХІ ст. [6, с. 192–193; 7, с. 282].

Спираючись на висновок М.К. Каргера про два етапи будівництва храму, саме їх відо-браження побачив Б.О. Рибаков у мініатюрах на арк. 67 зв. верх та 74 верх, що ілюструють від-повідно освячення церкви та поховання князя Володимира (іл. 1, а, в). На першій зображено, за Б.О. Рибаковим, тризакомарну споруду, якою Десятинна церква була у 989–996 роках, на дру-гій – широку споруду з галереями та кутовими вежами. Порівнявши останню з реконструк-цією Десятинної церкви, виконаною М.В. Хо-лостенком на основі археологічних досліджень, Б.О. Рибаков дійшов висновку, що малюнок ілюмінованого літопису цілком відповідає да-ним археології. Єдина відмінність – у формі бань, які в М.В. Холостенка зображено напів-сферами, а в РЛ – конусами (іл. 1, г).

Спостереження Б.О. Рибакова, здавалося б, підсилювали довіру до мініатюр РЛ як зо-бражального джерела з реалій матеріальної культури домонгольської доби. Однак уважне дослідження питання змушує визнати аргу-ментацію вченого непереконливою. Проти неї виступають як дані сучасної науки, так і вну-трішня хибність запропонованої методики.

Археологічні дослідження останніх років переконливо довели безпідставність загально-прийнятої тези про двоетапність будівництва храму: весь основний обсяг споруди було зве-дено впродовж одного будівельного періоду [2, с. 77]. Відповідно і начебто суттєву відмінність у зображенні Десятинної церкви у сценах освя-чення храму та поховання Володимира варто шукати аж ніяк не в протокольній фіксації ілю-страторами етапів будівництва.

Індивідуальні портретні риси споруди на арк. 67 зв. верх. заслуговують окремої уваги. По-перше, окрім двох згаданих радянським уче-ним малюнків, Десятинну церкву зображено ще на одному – арк. 69 зв., у сцені молитви князя Володимира у новозбудованому храмі (іл. 1, б). Дане зображення в загальних рисах подібне до попереднього: одноповерховий корпус, у лівій (від глядача) частині якого розташовано арку головного входу, у правій – один ярус вікон. Уздовж верхнього краю споруди розташовано трапецієподібний карниз, увінчаний трьома на-півкруглими формами, а по центру – світловий барабан, увінчаний банею. Кількість вікон (3 та 2) у даному випадку суттєвою відмінністю не вважаю – схематичність зображення робить важливим саму їх наявність та розташування в один ярус. У мініатюрі на арк. 67 зв. верх. світло-вий барабан храму спирається на основу підпря-мокутного (?) силуету, на мініатюрі арк. 69 зв. така основа відсутня. Єдиною принциповою розбіжністю між зображеннями виявляється на-явність з правого боку невеличкої прибудови у зображенні на арк. 69 зв. – однак загальної поді-бності обох споруд вона не порушує.

Вказаний комплекс характерних рис тра-пляється, однак, не лише на зображеннях церк-ви Богородиці Десятинної. Існує ще принай-мні три зображення церков, намальованих за тим самим шаблоном (іл. 2, а–в): Преображен-ська церква у Василеві (арк. 70), церква Успіня Богородиці під Києвом (арк. 92 верх), Борисо-глібський храм у Вишгороді (арк. 106 низ). На зображенні Успенської церкви відсутні вікна, однак загальні пропорції відповідають двом іншим зображенням, а також описаним зобра-женням Десятинної церкви.

У тому самому руслі виконано зображен-ня Києво-Печерського монастиря (арк. 109), однак вхід розташовано вже по центру фасаду (іл. 2, г).

I Наукові читання / Ist Scientifi c Readings

153

Іл. 2. Зображення церковної архітектури на мініатюрах Радзивіллівського літопису: а) Преображенська церква у Василеві (арк. 70); б) церква Успіння Богородиці під Києвом (арк. 92 верх); в) Борисоглібський храм у Вишгороді (арк. 106 низ); г) Києво-Печерський

монастир (арк. 109)

I Наукові читання / Ist Scientifi c Readings

154

ЛІТЕРАТУРА

1. Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. – М. : Издание МГУ, 1941. – 215 с.

2. Івакін Г.Ю., Іоаннесян О.М., Йолшин Д.Д. Архітектурно-археологічні дослідження церкви Богородиці Десятинної в Києві у 2008–2011 рр / Г.Ю.Івакін, О.М. Іоаннесян, Д.Д. Йолшин // Слов’яни i Русь: археологiя та icторiя. – К., 2013. – С. 73–80.

3. Кукушкина М.В., Белоброва О.А., Амосов А.А., Сергева И.Н. Описание миниатюр Радзивиловской летописи / М.В. Кукушкина, О.А. Белоброва, А.А. Амосов, И.Н. Сергева // Радзивиловская летопись: Текст. Исследование. Описание миниатюр. – Кн. 2. – СПб. : Глагол ; М. : Искусство, 1994. – С. 302–397.

4. Никитин А.Л. О Радзивиловской летописи / А.Л. Никитин // Герменевтика древнерусской литературы. – Вып. 11. – М. : Языки славянской культуры ; Прогресс-традиция, 2004. – С. 526–557.

5. Рабинович М.Г. Древнерусские знамена (Х–ХV вв.) по изображениям на миниатюрах / Р.М. Рабинович // Новое в археологии. Сборник статей, посвященный 70-летию А.В. Арциховского. – М. : Изд-во МГУ, 1972. – С. 170–181.

6. Рыбаков Б.А. Из истории культуры Древней Руси: Исследования и заметки. – М. : Издательство Московского университета, 1984. – 240 с.

7. Рыбаков Б.А. Миниатюры Радзивиловской летописи и русские лицевые рукописи Х–ХІІ веков / Б.А. Рыбаков // Радзивиловская летопись: Текст. Исследование. Описание миниатюр. – Кн. 2. – СПб. : Глагол ; М. : Искусство, 1994. – С. 281–301.

8. Толочко А.П. Прорисовки зверей к миниатюрам Радзивиловской летописи и проблема происхождения рукописи / А.П. Толочко // Ruthenica. – Вип. 4. – К.: Інститут історії України НАН України, 2005. – С. 62–84.

9. Чернецов А.В. К изучению Радзивиловской летописи / А.В. Чернецов // Труды Отдела древнерусской литературы. – Т. 36. – Ленинград : Наука, 1981. – С. 274–290.

Спираючись на викладені спостереження, розглянуті малюнки Десятинної церкви слід вважати лише наслідуванням шаблону (дале-ко не єдиного в рукописі), яким користувалися ілюстратори РЛ при зображанні храмів.

Малюнок Десятинної церкви на арк. 74 верх, на перший погляд, значно від-різняється від щойно описаного стандарту, і, застосувавши певну долю фантазії, у ньому можна побачити спільні риси з реконструкці-єю М.В. Холостенка. Натомість уважний ана-ліз змушує скоригувати подібне уявлення.

Насамперед зображення Десятинної церкви на даній мініатюрі не можна сприйма-ти окремо від загальної композиції. Зазначена мініатюра поєднує в собі дві сцени: ліворуч – опускання тіла князя Володимира з вікон па-лацу в Берестові, праворуч – уже поховано-го князя на тлі Десятинної церкви (іл. 1, в). Б.О. Рибаков навів промальовку лише правої частини [6, с. 193], що й дозволило тракту-вати шатрові вежі як конструктивні складові церковної споруди. Погляд на повну мініатю-ру не підтверджує такої думки.

Ліва від глядача (центральна – якщо ви-ходити з композиції малюнку) вежа насправді намальована окремо від церкви і впритул до споруди берестівського палацу. Крайня пра-ва вежа взагалі виглядає лише домальовкою, покликаною врівноважити загальну компози-цію, і так само не може аргументовано сприй-матися як «портретне» зображення частини споруди Десятинної церкви. Якщо ж абстра-гуватися від цих веж, то побачимо верхню частину тієї самої споруди, що зображено на мініатюрі арк. 67 зв. верх. Незначні відмін-ності – вікно на центральній закомарі та ліво-руч замість одного аркового входу намальова-но два вікна. Нижня частина храму лишилася затуленою похованням.

Таким чином, зображення Десятинної церкви на проаналізованих мініатюрах не можна визнати за бодай якоюсь мірою доку-ментальну фіксацію зовнішнього вигляду хра-му. Навпаки, глядачеві пропонується абстрак-тний шаблон, застосований ілюстраторами ще принаймні у чотирьох випадках, не пов’язаних із церквою Богородиці Десятинної.