Коваленко О.В., Луговий Р.С.

Археологічні дослідження у Новосанжарському районі Полтавської

області у 2006 році.

В сообщении представлены предварительные результаты археологических разведок и раскопок

проведенных в Новосанжарском районе Полтавской области в 2006 году. Проведены охранные раскопки на

двух поселениях и разведки с шурфовкой вблизи села Клюсовка, которые дали материалы неолита,

энеолита, эпохи бронзы и скифского времени. Находки представлены в основном фрагментами глиняных

лепных сосудов и кремневыми орудиями труда.

Влітку 2006 року експедицією Інституту керамології – Відділення

Інституту народознавства Академії наук України та Полтавського

державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка у

Новосанжарському районі Полтавської області були проведені охоронні

археологічні розкопки на двох поселеннях епохи неоліту – скіфського часу та

розвідкові роботи із шурфуванням.

Клюсівка, ур. Татарський бугор. Поселення епохи неоліту –

скіфського часу розташоване в урочищі Татарський Бугор, за 2 км на захід

від кутка Живилівка с. Клюсівка. Пам'ятка відома за розвідками

О.Б.Супруненка 1984 р. (Супруненко, 1987, с.417), В.О.Мокляка 1989 р.

(Бовкун, Мокляк, 1989, с. 41; Мокляк, 1990, с.111-113), неодноразово

оглядалася полтавськими археологами у 90-х роках.

Поселення знаходиться на підвищенні – відрізаній частині першої

надзаплавної тераси лівого берега р. Ворскли. З південного боку

розмивається старицею річки. Частково задерноване, вкрите заростями терну

та глоду, східний схил підвищення розорюється. Висота підвищення над

рівнем заплави до 3 м. Розміри 70 х 50 м.

Всі означені огляди фіксували ями та шурфи «скарбошукачів». Така

посилена увага грабіжників зумовлена місцевою легендою про поховання тут

татарських воїнів у повному бойовому спорядженні та з дорогоцінними

прикрасами, які загинули у бою з козаками, що відбувся неподалік. Станом

на серпень 2006 року нараховувалося десять грабіжницьких ям різного

розміру (найбільша – 3х4 м) та глибини.

На поселенні був закладений розкоп, його розташування визначила

необхідність перекрити грабіжницькі ями. Дослідження проводилося

методом перекидних траншей. Вісьова траншея, довжиною 15 м та шириною

2 м та три траншеї, довжиною 13 та 11 м, шириною 2 м, орієнтовані довгою

стороною по лінії північ – південь. Дві траншеї, довжиною 7 м, шириною 2 м

та одна – 7 та 1 м, відповідно, закладені перпендикулярно попереднім,

поблизу південного схилу підвищення. Загальна площа розкопу склала 163

м2.

Розкопками встановлено наявність двох зон на поселенні – основної та

периферійної. Основна зона, обіймала центральну площадку підвищення та

прилягала до його південного схилу, характеризувалася насиченим

знахідками культурним шаром, потужністю до 0,9 м. Периферійна зона

охоплювала пологі ділянки, схили (окрім південного), відзначалася

незначним культурним шаром, до 0,3 м, із незначною кількістю знахідок

(який можна розглядати як змиви та наноси під час підвищенні рівня води у

заплаві) та відсутністю об'єктів.

Культурний шар по всій площі розкопу не стратифікований. На рівні

передматерика та материка (жовтого мулистого суглинку) виявлені об'єкти: 6

ям (дві ями для вогнища, дві зернові, одна стовпова та одна господарська яма

циліндричної форми) та житло, що фіксувалося невиразними обрисами

заглибини близької до овальної форми, розміри якої 2,5х3,2 м, глибина 0,11-

0,20 м,. По кутах житла розміщувалися 11 стовпових ямок, що утворювали

прямокутник із сторонами розміром 3,0 х 4,2 м. Довгою стороною чітко

орієнтований по лінії північ-південь. По центру житла зафіксована пляма

попелу, що позначала місце розташування вогнища та пляма органіки. Між

північними стовпчиками, зафіксована округла заглибина, що плавно

переходила у центральну. Її розміри 0,5х0,5 м, глибина -0,16 м. Вірогідно,

вона позначає вхід до житла. Заповнення житла складалося з жовтуватого

сіро-чорного чорноземно-супіщаного із домішкою суглинку ґрунту без

помітних включень та будь-яких знахідок У двох стовпових ямках виявлені

фрагменти кераміки неоліту ямково-гребінцевої кераміки.

В цілому ж, у культурному шарі виявлені фрагменти глиняного посуду,

крем'яних знарядь та уламків (усього 1346 одиниць). Всі фрагменти кераміки

розподілені на 37 груп, на підставі специфіки формувальної маси,

орнаментації, тощо. Окрім посуду трапилися: випаленого формувального

джгута посудини, важок та пряслице скіфського часу, люлька XVIII ст., із

глекоподібною чашечкою. Металеві вироби представлені єдиним предметом

— фрагментом залізного ножа із прямою спинкою, скіфського часу. Також

знайдено 39 виробів з кременю та кременевої породи. Типологічно вироби

розподілені на: нуклеуси (нуклеуси аморфні та нуклеподібні уламки); скалки

(платівки широкі, платівки широкі, відщепи платівчасті, скалки підживлення

нуклеусів поперечні); скребачки (підокруглі відщепові, кінцевобічні

відщепові, кінцевобічні на платівках, ретушовані платівки); уламок з

ретушшю, ретушер. Безумовно, крем’яні вироби є різночасними, проте украй

обмежена їх кількість не дозволяє виокремити статистично значимі

культурно-хронологічні групи, а, головне, – встановити зв’язок крем’яного

комплексу з кількома керамічними, належними добі неоліту – ранній бронзі.

Здогадно можна припускати досить пізній вік (в окреслених межах) кількох

скребачок – двох високих на уламках й атипової кінцевобічної, а також

широкої ножеподібної платівки, ретельно обробленої досить крупною

підгострювальною ретушшю. Решта знарядь, імовірно, датуються в межах

раннього – середнього неоліту (визначення кандидата історичних наук,

доцента Гавриленка І.М.).

Атрибутація та датування знахідок виявлених у культурному шарі

засвідчили наявність на поселенні тимчасових стоянок та сезонних поселень

різних історичних епох — неоліту: ямково-гребінцевої кераміки, дніпро-

донецької культури; енеолітичного часу (Тип Засуха та Бузьки). Ранній

бронзовий час представлений знахідками ямної культурно-історичної

спільноти різних хронологічних етапів, зокрема раннього (репінська

культура), середнього (синхронного шару Михайлівки ІІІ), пізнього та

катакомбної культурно-історичної спільноти. Крім того зафіксована

наявність поселень бабинської культури, пізнього та фінального періодів

епохи бронзи, раннього заліза. Виявлені поодинокі знахідки XVIII ст. Здобуті

результаті є вагомими зважаючи на вперше віднайдення та дослідження на

території Поворскля поселенських пам'яток репинської культури, ряду типів

енеолітичних культур, раннього бронзового віку.

п. Клюсівка- 5, ур. Дашків бугор. Поселення, відоме за розвідками

Володимира Мокляка 1989 р. (Мокляк, 1990, с.111), Олександра Ткаченка

(Ткаченко, 1991, с.79), матеріали яких неодноразово публікувалися.

Поселення розміщене на правому березі р. Рашни (притоки р. Ворскли), який

має висоту 3,6-3,5 м над рівнем заплави. Витягнуте вздовж берега та займає

смугу шириною 20-70 м, довжиною 250 м. Поселення активно розорювалося,

в останні роки під посіви не використовується. На поселенні було закладено

два шурфи (2х2 м) та розкоп №1 (13 м2), прилеглий до шурфу №1.

Встановлений культурний шар, потужність якого становить 0,4-0,5 м, він

складається із сірого чорноземного супіску, не стратифікований, у ньому

траплялися знахідки – переважно фрагменти глиняного посуду доби неоліту

ямково-гребінцевої кераміки, ямної, бабинської культур, скіфського часу.

Найбільш насичений знахідками культурний шар на глибині 0,2-0,4 м. У

розкопі досліджено яму обриси якої овально-трикутноподібної форми та

розміри 0,78х1,2 м .По дну форма ями – трикутноподібна, розміри 0,77х0,88

м. Глибина її 0,51 м від рівня впуску.

п.Клюсівка-6. Розташоване за 1,2 км на північ від північного околиці

с.Клюсівка (куток Семиволоси), на дюнному підвищенні у заплаві р. Ворскла

(Мокляк, 1990, с.111). Висота дюни становить 2,6 -3,0 м на рівнем заплави.

Розміри 85 х 105 м. Розорюється, на південно-західному схилі помітні сліди

старого хатнища, через поселення проходить лінія електропередач, на ньому

помітні невеликі грабіжницькі ями. На поселенні закладені 3 шурфи,

розмірами (1х2 м). У шурфі №1, по рівню материка (глибина 0,6 м від денної

поверхні) виявлено три ями, у зв'язку з чим шурф було розширено, його

площа склала 6 м2. Потужність не стратифікованого культурного шару 0,6 м,

у ньому заповненні виявлені знахідки – фрагменти кераміки та знаряддя з

кременю, які датуються неолітом ямково-гребінцевої кераміки, епохою

бронзи (ямна, катакомбна культури), скіфським часом, зустрічалися

фрагменти гончарного посуду XVIII-ХІХ ст.

п. Рукасі-2. Поселення виявлене за 2 км на південь від південного кутка

с.Кунцеве на правому березі р. Ворскли (повідомлення про

місцезнаходження поселення Д.І.Левченка). Знаходиться під засадженим

кленовим лісом. Довжина поселення вздовж берега – 220 м. Ширину, а тому і

площу пам’ятки встановити не вдалося. Розмивається річкою, частково

зруйноване. В осипах берега зібраний підйомний матеріал, серед якого

переважають матеріали скіфського часу, але зустрічається і кераміка епохи

бронзи. Останні концентруються у північно-східній частині поселення. За 70

м від південного краю поселення в зсуві берега виявлена та досліджена яма

скіфського часу.

п. Дубина-7. Місцезнаходження матеріалів епохи бронзи знаходиться

на лівому березі р. Рашна, на схилі першої надзаплавної тераси лівого берега

р. Ворскла. Відкрите розвідками Володимира Мокляка у 1989 р. (Мокляк,

1990, с.). На городах приватних садиб північної околиці с.Дубина та на

дорозі, що веде з села Дубина до с. Кунцеве зібрані невиразні обкатані стінки

глиняного посуду епохи бронзи. Приблизна площа поселення 15х20 м.

п. Балівка-1. Поселення скіфського часу розташоване на західній

околиці с. Балівка, на другій надзаплавній терасі р. Ворскли, висотою

близько 4-5 м. Через поселення проходить шлях Балівка – Кунцеве. Ділянка з

боку заплави руйнується піщаним кар'єром. Також на поселенні розміщене

старе кладовище. У кар’єрі зроблена зачистка, якою встановлена потужність

культурного шару у 0,5 м. У ній та на поверхні зібрані фрагменти глиняного

посуду скіфського часу.

п.Балівка-2. Поселення епохи неоліту, пізньої бронзи, розташоване за 2

км на захід від с. Балівка на дюнному підвищенні поруйнованому забором

піску. Підвищення висотою 2-2,5 м, витягнуте по лінії південний-схід —

північний-захід. На північно-східній частині дюни переважають матеріали

епохи бронзи, на західній – неолітичні матеріали ямково-гребінцевої

кераміки. Через дюну проходить ґрунтова дорога. Приблизна площа

поселення 3 га (150х200 м).

Література.

1. Бовкун И.В., Мокляк В.А. Археологические разведки на

территории Новосанжарского района // Охрана и исследование

памятников археологии Полтавщины: Второй обл. науч.-

практ. Семинар: /Тез. докл. и сообщ. — Полтава: Изд-е ПКМ,

1989. — С. 39-41.

2. Коваленко О.В., Луговий Р.С. Звіт про археологічні розкопки

та розвідки поблизу с. Клюсівка Новосанжарського району

Полтавської області у 2006 р. // НА НМЗУГ. — Ф.е. 1-7. —

Од.зб. 107. — 268 арк., іл.

3. Мокляк В.А. Археологические памятники в окрестностях

Новых Санжар // Археологические исследования на

Полтавщине. — Полтава: Изд-е ПКМ, 1990. — С.109-115.

4. Супруненко А.Б. Работы в бассейне р.Ворсклы // АО 1985 г. —

М.: Наука, 1987. — С.417. — (0,1 д.а.).

5. Ткаченко О.М. Нові пам'ятки в околицях сіл Клюсівка та

Кунцеве Новосанжарського району // Пам'ятки археології

Полтавщини. До 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею.

Збірник наукових статей. — Полтава: Вид-ня ПКМ, 1991. —

С. 79-83.

Мал.1. Клюсівка, ур. Татарський бугор. Схема поселення.

Мал. 2. Фрагменти глиняного посуду з розкопок багатошарового поселення в

ур. Татарський бугор біля с. Клюсівка Полтавської області.

Мал.3. Вироби з кременю з поселень Татарський бугор (1) та Клюсівка-6 (2).

Малюнок Гавриленка І.М.