Від коріння до крони: Дослідження з історії...

Міністерство культури України

Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

Volodymyr Sobchuk

From the Roots to the Crown

Studies in the History

of Princely and Noble Families of Volhynia in the 15th — the First Half of the 17th Century

Kremenets MMXIV

Володимир Собчук

Від коріння до крони

Дослідження з історії

князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст.

Кременець MMXIV

ЗМІСТ

Передмова .................................................................................................. 9

I. Утіха та оздоба краю

1. Аристократія Волині з князівськими титулами .................................... 15

2. Замки князів Несвідських, Збаразьких, Вишневецьких і Порицьких ... 79

3. Степанська волость і її власники .......................................................... 109

4. Ровенська волость: формування, склад, власники .............................. 143

5. Спори князів Острозьких і Жаславських за маєтки ............................ 161

IІ. Люди зацні старожитні

1. Кар’єра роду Денисків-Матвіївських ................................................... 177

2. Рід Боговитинів: генеалогія і маєтки .................................................... 201

3. Пани Гостські.......................................................................................... 259

4. Формування роду Лідихівських ............................................................ 291

5. Генеалогія і маєтки роду Калениковичів ............................................. 329

6. Боротьба Сенют за спадщину Калениковичів ..................................... 339

7. Рід Лабунських і його маєтки на Волині .............................................. 361

8. Шляхта російського походження .......................................................... 375

9. Проблема достовірності двох привілеїв Вітовта ................................. 387

Собчук В. Д.C 55 Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхет- ських родів Волині XV – першої половини XVII ст. – Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний за- повідник, 2014. – 508 с.

ISBN 978-617-515-132-7

Книжка становить спробу подивитися на знать Волині у пізньому серед-ньовіччі та в ранній новий час крізь призму долі окремих князівських і шля-хетських родів, зокрема з’ясувати, як вони з’являлися, розросталися, розпада-лися на гілки, що переростали потім у нові роди, нарощували, відстоювали й утрачали свої володіння, проникали в інші регіони, нарешті, згасали й сходили з історичної арени.

Для науковців, викладачів, студентів і всіх шанувальників історії України.ББК Т214-29(4УКР3-4ВОЛ)44

УДК 929.7(477.82)»14/1650»

ББК Т214-29(4УКР3-4ВОЛ)44УДК 929.7(477.82)»14/1650» С 55

РЕЦЕНЗЕНТИ:д. іст. н., проф. Крикун М. Г.д. іст. н., проф. Купчинський О. А.

© Собчук В. Д., 2014

Рекомендовано до друкуВченою радою Кременецько-Почаївського державного

історико-архітектурного заповідника,протокол № 1 від 31 січня 2014 р.

ISBN 978-617-515-132-7

Додатки

Перелік карт, генеалогічних схем і таблиць ............................................ 409

Таблиці ........................................................................................................ 410

Акти ............................................................................................................. 419

Перелік скорочень ...................................................................................... 423

Джерела і література .................................................................................. 425

Покажчик імен ............................................................................................ 449

Покажчик географічних назв .................................................................... 483

Пам’яті Батька

ПЕРЕДМОВА

пізньому середньовіччі та на початку раннього ново-го часу (аж до середини XVII ст.) провідною верст-вою українського суспільства була спадкова знать,

яка в історичних джерелах позначається здебільшого слово-сполученнями «князі, пани й зем’яни» та «князі й шляхта». Наділена сеньйорією, тобто монопольними правами на землю й зайнятих на ній людей, та іншими привілеями й виділена в окремий стан, доступ до якого суворо регламентувався юри-дичними нормами, вона становила основну частину суспільної верхівки (складовими якої були також вище духовенство й мі-ський патриціат)1. У руках знаті перебували регіональні й ло-кальні важелі державної влади, тривалий час на ній лежав тя-гар захисту краю від номадів причорноморських степів, вона брала діяльну участь в освоєнні земельних ресурсів, продуку-вала у своєму середовищі специфічний етос, окремі елементи якого з часом ставали надбаннями всього народу, запозичува-ла в інших країнах нові світоглядні ідеї, долучалася до обо-рони традиційних етноконфесійних цінностей.

Хоча українська знать перебуває в полі зору людей перавже кілька століть, ми «досі не знаємо, — писала наприкінці минулого століття відома дослідниця цієї верстви Наталя Яко-венко, — так би мовити, абетки предмета, а саме: хто поі-менно, в якій кількості, в яких групових співвідношеннях, з яким майновим рівнем належав до вищих ешелонів суспільс-тва»2. З часу виходу книги з наведеними тут словами з’явилосячимало інших праць про суспільну верхівку України, історія її

1 Про поняття «знать» див.: Каждан А. П. Социальный состав гос-

подствующего класса Византиии… – С. 9–11. 2 Яковенко Н. Українська шляхта… – С. 5.

У

Передмова

10

«перестала бути екзотикою»3; учені зацікавилися тими аспек-тами життя нобілітету, що перебували раніше поза увагою, ін-тенсивно оновився інструментарій інтерпретації минулого. Та попри ці здобутки науки поки що наші знання навіть про час-тину аристократії з князівськими титулами, не кажучи вже про рядову шляхту, зводяться всього лиш до констатації існування певних родів та імен окремих репрезентантів; ми мало знаємо, які маєтки становили економічне підґрунтя позицій тих чи ін-ших кланів у соціумі, як вони нагромаджувалися, як структу-рувалися і, тим більше, як функціонували.

У цій праці йдеться про землевласницьку верхівку Волині — регіону, позначеного найінтенсивнішими в Україні на схилі середніх віків і на початку нової доби процесами суспільного життя в усіх його проявах: тут найдовше трималася руська державність; раніше почалися й швидше протікали урбаніза-ційні та інші модернізаційні процеси; діяли помітні осередки інтелектуального життя; зав’язувалися велетенські латифундії князів Острозьких, Жаславських, Збаразьких, Вишневецьких, Санґушків і Чорторийських та інших магнатів.

Книжка становить спробу розглянути нобілітет Волині крізь призму доль окремих князівських і шляхетських родів, під якими я маю на увазі домінуючі серед руської знаті Вели-кого князівства Литовського та Польського королівства спіль-ноти генеалогічного характеру, тобто сукупності осіб різних поколінь, об’єднаних реальним походженням від спільних предків та усвідомленням своєї кровної спорідненості, відо-бражуваним здебільшого в назвах прізвищного типу та гераль-дично-сфрагістичних символах. У праці йдеться про те, як ці роди з’являлися, розросталися, розпадалися на гілки, що пере-ростали потім у нові клани; нарощували, відстоювали й утра-чали свої володіння; проникали в інші регіони; нарешті, зга-сали й сходили з історичної арени. Мене цікавлять, у першу чергу, родоводи та поземельні відносини в просторовому ви-мірі цих останніх, тобто формування й склад володінь.

Хоча робота має виразний історико-генеалогічний та істо-рико-географічний характер, читач віднайде тут матеріали про позиції досліджуваних кровних спільнот і належних до них осіб у сучасному їм соціумі, що фіксуються інколи всього лиш присутністю при укладанні чужих приватноправових угод, про кар’єру їх, релігійні уподобання тощо.

3 Яковенко Н. Українська шляхта… – 2 вид. – С. 8.

Передмова

11

Включені в книжку сюжети об’єднані в два блоки, перший з яких відведений родовитій аристократії, а другий — звичай-ній шляхті, що бувала часом досить заможною і впливовою, але не мала вельми шанованих у соціумі князівських титулів.

Праця спирається на книги Литовської і Коронної метрик та повітових адміністративно-судових установ Волині й де-яких інших регіонів, описово-статистичні джерела і матеріали родових архівів знаті, де відклалися різноманітні приватноп-равові акти й інші папери на маєтки та сумарії — каталоги до-кументів із переказами їх змісту, подекуди досить детальними й скрупульозними.

Використані мною збірки рукописів, публікації джерел та дослідження указані в посторінкових посиланнях у скороче-ному вигляді. Повні назви їх читач знайде в прикінцевому списку джерел і літератури.

В основі книжки лежать окремі дослідження, написані за два десятиліття. У процесі роботи над ними мене підтриму-вали професор Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко, під керівництвом якої я входив у науку, професор Львівського університету Микола Крикун, голова Наукового товариства імені Шевченка професор Олег Купчинський. Під час стажу-вань у Варшавському університеті мною діяльно опікався ди-ректор Інституту історії права цього осередку освіти й науки професор Анджей Закшевський.

Спілкування з Наталею Старченко, Людмилою Демченко, Іриною Ворончук, Наталею Білоус, Володимиром Кравченком, Ігорем Тесленком, Сергієм Горіним, Володимиром Поліщу-ком, Володимиром Александровичем, Леонтієм Войтовичем, Андрієм Заяцем, Василем Кметем, Олегом Однороженком, Пе-тром Кулаковським, Віктором Атаманенком та іншими коле-гами «по цеху» забезпечувало ту наснагу, без якої праця дос-лідника стає тягарем. Принагідно хочу згадати добрим словом покійних уже директора Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України академіка Ярослава Ісаєвича, ди-ректора Центрального державного історичного архіву України у Львові професора Ореста Мацюка, професора Варшавського університету Станіслава Маковського, які цікавилися моїми по-шуками й усіляко заохочували їх. Колегам по роботі в краєзна-вчому музеї, на кафедрі суспільних дисциплін педагогічного інституту та в історико-архітектурному заповіднику в Кремен-ці дякую за доброзичливе ставлення до моїх занять.

І. УТІХА ТА ОЗДОБА КРАЮ

Передмова

12

Мені завжди йшли назустріч працівники Центрального дер-жавного історичного архіву України в Києві, Інституту руко-пису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, Головного архіву давніх актів у Варшаві, Бібліотеки Варшавського університету, Національ-ного архіву та Яґеллонської бібліотеки в Кракові. Пошукову роботу в архівах і бібліотеках Варшави й Кракова підтриму-вали польська Каса імені Юзефа Мяновського та Польський комітет у справах ЮНЕСКО. Виходу книжки у світ активно сприяв директор Кременецько-Почаївського державного істо-рико-архітектурного заповідника Вадим Микулич.

Особливу вдячність хочу висловити своїй сім’ї — дружині Лесі й синові Олегу, оскільки добре усвідомлюю, що чимало часу, який пішов на цю книжку, витратив за їхній рахунок.

Кременець

30 січня 2014 р.

Від коріння до крони: Дослідження з історії...

Documents

Transcript of Від коріння до крони: Дослідження з історії...