Текст у мистецтві

55
Текст у мистецтві Text in Art

Transcript of Текст у мистецтві

Текст у мистецтві

Text in Art

Текст і життяЖ. Дерріда: «позатекстової реальності взагалі не існує»

Текст – це не мова

текст не просто мовний акт… він не вичерпується суто лінгвістичними дефініціями, але розглядається як концептуальний простір, в якому культура оформляє свою дискурсивність

…Припустимо, стіл для мене - текст, і те, як я сприймаю цей стіл - вже само по собі для мене текст. Мова йде про те, що система репрезентації одного феномена завжди відсилає до іншої системи репрезентації, де саме звернення до даного феномену детерміновано або ж вписано в потік інших серій і систем репрезентацій, прочитань або інтерпретацій…

Дерріда Ж. “Про граматологію”

ТекстКожен текст завжди вже є інтертекстом; інші тексти присутні в ньому на різних рівнях, в більш-менш упізнаваних формах: тексти колишніх культур або тексти тієї, в якій перебуваємо ми зараз... Кожен текст являє собою нову тканину, виткану з існуючих цитат... уривки культурних кодів, формул, ритмічних структур, фрагменти соціальних ідіом і т.д. - всі вони поглинені цим текстом, залучені в нього...

Текст • «... текст можна розглядати як твір , як щось сконструйоване, спеціально створене людиною»

• текстами в широкому значенні можна вважати сукупності (системи), що мають знакову природу соціальних феноменів, що становлять культуру, інакше кажучи, будь-які створені людиною семіотичні системи

• знак «…відображає і змінює іншу дійсність, тому він може спотворювати цю дійсність або відповідати їй, допомагати сприймати її під певним кутом зору і т. д…» – Бахтін М. М. Марксизм і філософія мови . М., 1993 . С. 14.

Інтермедія • Текст проникав у різні сфери мистецтва через певну настанову модернізму

• Наприклад, музика могла бути метафорою абстрактного живопису, нові форми літератури використовувалися для розширення меж візуальності…

• Після 1945 року текст у мистецтві використовували як наратив, інструкцію, ствердження, як скульптуру, у формах поезії та літератури, у вигляді записаної мови та розглядали як самостійний об’єкт мистецтва

Візуальна мова• Кубісти використовували тексти книг чи газет та включали слова і речення у структуру твору

• Поєднання поезії та візуального мистецтва у сюрреалізмі допомогло створювати образи натхненні снами та «відкривати» несвідоме

Кубісти Pablo Picasso. Guitar. 1913    

Juan Gris. The Sunblind. 1914

Курт ШвітерсMan soll nicht asen mit Phrasen. 1930  Untitled (D’Cily). 1942 

Сюрреалісти Francis Picabia, The Cacodylic Eye (1921)  L'oeil cacodylate

Given credit under Picabia, L'oeil cacodylate stands as a radical portrait of collaborative efforts representing multiple artists linked to the Dada movement.  There is not one singular author, technique, or medium used throughout the whole piece.  The variety sheds light on one of the key ideas of Dada: Chance.  Those who had come to visit Picabia while he recovered from eye surgery were presented with this paper covered in euphemisms, collage efforts, small phrases, photomontage, and signatures.  It was considered finished when Picabia saw there was no room left at all for any additions.

Magritte. This is Not a Pipe. 1928

Дематеріалізація твору мистецтва

• Текст допомагав протистояти твердженням, що суть твору мистецтва у його фізичній структурі

• Завдяки таким проектам мистецтво ставало ефемерним та концептуальним – про це говорили як про дематеріалізацію твору мистецтва У 1967 році Сол Левіт (Sol Lewitt) почав говорити про концептуальне

мистецтво

Класичні представники руху

Joseph Kosuth, Lawrence Weiner, Art & Language, Hamish Fulton, Richard Long, Jenny Holzer and Barbara Kruger, Ian Hamilton Finlay• У США часто у км з’являлися тексти із реклами та поп-культури

• Часто самі слова та тексти естетизувалися

• Могли ставати частиною образу художника – випадок Йозефа Бойса

Barbara Kruger, Untitled (Skin Tight/Skin Tone/Under the Skin/Skin Deep/Thin Skin), 2007

Martin Creed, Work No 755, Small Things (2007)

Mel Bochner

Language is Not Transparent (1970) if language is not transparent, i.e. easy to see through, to understand, to recognise, then what is it? A code (a system of shields which must be worked through, whose appearance belies its ultimate signification)? Opaque? Dense?

Photograph: Courtesy of the artist and the Los Angeles County Museum of Art

Nathan Coley, We Must Cultivate Our Garden (2007)

Вольтер «Кандід», 1759

John Anthony Baldessarі, 1971

Barbara Kruger

Your Body is a Battleground (1989)Black-white photograph overlaid with declarative captions—in white-on-red. Kruger uses Photography and text as a means to vocalize her inner thoughts.

Jonathan Monk

Let's Both Give it My Attention (2005)

Photograph: Anders Sune Berg/Courtesy of Galleri Nicolai Wallner

Liam Gillick, The Commune Itself Becomes a Super State (2007)

Edward Ruscha, I PLEAD INSANITY… 1976

Text in media art

And technology

Texting • У сучасному світі можна говорити про текст як про іменник так і про дієслово – текст вже можна послати, можна «текстити» і т.п.

• Скорочення та абревіації ведуть до появи нової мови

David Crystal, Texting: The Gr8 Db8 (Oxford, England: Oxford University Press, 2008).

Страх отупінняВід Сократа до тепер люди вважають, що технологія веде до отупіння... Чи так це?• Nicholas Carr, “Is Google Making Us Stupid: What the Internet Is Doing to Our Brains,” The Atlantic July/August 2008.

• Margaret Rock, “ITTO: Teenagers Revive Dead Languages Through Texting,” Mobiledia, 29 June 2011

Richard Serra, Television Delivers People, 1973.

Jeffrey Shaw

The Legible City (Manhattan Version)(1989)

The visitor is able to ride a stationary bicycle through a simulated representation of a city that is constituted by computer-generated three-dimensional letters that form words and sentences along the sides of the streets.

Douglas Blau, «The Naturalist Gathers» Installation/Index,

1992 – 1997

«The Naturalist Gathers: Installation/Index»

У фото-інсталяції Blau поєднує, схожий на Абі Варбурга підхід, коли фоторепродукції організовано відповідно до жанрів і повсякденних ситуацій. Це кураторська художня документація нагадує також американського фотографа Atget. У Index («Списку») цей підхід заснований на бібліографічних посиланнях до тексту, який не існує, але який сам стає предметом діяльності фіктивних реконструкції через ряд можливих перестановок в уяві читача.

Rudolf Frieling

Source: Douglas Blau, "Index (from The Naturalist Gathers)," published 1992 by Thomas Solomon's Garage/Jay Gorney Modern Art, Los Angeles/New York; reprinted in 1995, and also in 1997 in Deep Storage/Arsenale der Erinnerung, Ingrid Schaffner, Matthias Winzen, ed., PS 1 Contemporary Art Center/Haus der Kunst, Long Island City/Munich ©Douglas Blau, 2005

Eric Lanz «Manuscript», 1994

Eric Lanz «Manuscript», 1994

Текст, який показано лінійно і складений із літер, які зроблені з візуальних символів інструментів, активується натисканням кнопки миші на іконку і відтворює чотири-секундне відео, яке показує фактичне використання інструменту. Назва твору стосується іконографії кожної букви, а також походження мови, оскільки це пов'язано з створеними об'єктами, тобто тут сторінка є <написана> вручну і приводиться в рух рукою користувача. Rudolf Frieling

V2_Lab, «Datacloud 2.0», 1999 – 2002

V2_Lab, «Datacloud 2.0», 1999 – 2002

«DataCloud 2.0» - це інформаційний простір, у якому представлені чисельні медіа-об’єкти. Кожний такий об’єкт має специфічну природу: зображення, відео, текст, 3D модель, звуковий файл, які володіють специфічними характеристиками. Ці характеристики (meta-data) використовуються для організації та пізнання цього простору. Юзери сприймають весь інформаційний простір як ›cloud‹ крізь яку вони можуть ›fly‹ і яку можуть реорганізовувати за власним бажанням. Після вивчення мета-даних, об’єкти в «хмарі» можна бачити та додавати до особистих колекцій та storylines. Авторизовані юзери можуть додавати об’єкти, редагувати їх та знищувати. Така функціональність в поєднанні із newsgroup facility, перетворює «DataCloud 2.0» на ефективний інформаційний інструмент, що може стати в нагоді спільноті.Anne Nigten, Rudolf Frieling

Alex McLean, «Forkbomb», 2001

Alex McLean, «Forkbomb», 2001

«Forkbomb» короткий фрагмент коду, який, коли виконується, поступово відключає комп'ютерну системи. Стан системи протягом цього часу можна побачити на дисплеї через досить незграбні позначення, що складаються з нулів та одиниць - див. текст «мікроаналізу» Маттіаса Вейсса (Matthias Weiß) для докладного читання вихідного коду.

David Link «Poetry Machine 1.0», 2001-2002

David Link «Poetry Machine 1.0», 2001-2002

David Link «Poetry Machine 1.0», 2001-2002

Цією інтерактивною інсталяцією можна керувати за допомогою клавіатури та інтерфейсу, інтернет зв’язку та двох відео-дисплеїв. «Poetry Machine» - це текстовий процесор який формує асоціації. Джерелами інформації для цієї машини, яка може самостійно писати вірші, є гігантська база інформації в Інтернеті. Коли слово, яке набирається, ще поки невідоме машині, програма відправляє автономних ботів <bots> до Інтернету, щоб зібрати тексти, в яких з’являється набране слово. Цю дію ботів, пошук сайтів і документів, можна бачити на плазмовому моніторі біля установки. У цій взаємодії машинних слів і людського тексту, Машина створює новий écriture automatique, де мова більше не є виключною прерогативою людської думки, а й належить до внутрішньої логіки комп'ютерів.

«Глядача заходить у приглушено освітлену кімнату. На екрані бачимо текст, який написав «ніхто». Кнопки клавіатури рухаються, ніби їх набирає дух. Монотонний, механічний голос читає генерований текст, речення за реченням. Якщо немає публіки поруч то система пише шидко і спокійно. Шторм літер. Безперестанку, слово замінюється іншим. Коли підходить глядач, то генератор сповільнюється, вагається, часом просто затихає. Система дає можливість відвідувачу творити і запрошує набирати слова самостійно. Якщо він чи вона вводить текст, він зєявляється на екрані, так ніби це робить машина. Poetry Machine використовує їхній текст і робить асоціації. Потік тексту від взаємодії людини та машини не припиняється»

Source: http://www.alpha60.de/poetrymachine/katalogtext_en.htm

Benjamin Fry, «Valence», 1999 – 2002

Benjamin Fry, «Valence», 1999 – 2002

«Valence» - це програмне забезпечення, розроблене у співпраці з Кейсі Різ, яке читає книгу слово в слово і поміщає слова просторово відповідно до певних правил. Алгоритм формує певні взаємозалежності слів, відповідно до яких складна конструкція виникаючого тексту візуалізується. Програма читає книгу в лінійному порядку, динамічно додаючи кожне слово в тривимірний простір. Чим частіше алгоритм знаходить певні слова, тим актівніші вони у шляху в напрямку назовні (так, що вони можуть бути легше видимі), а менш використовувані слова розміщуються в центрі. Кожен раз, коли машина знаходить два подібних слова у тексті, то вони відчувають силу тяжіння, яка переміщує їх ближче один до одного у візуальній моделі. Результатом є візуалізація, яка змінюється в часі, і реагує на дані, які обробляє. Замість того, щоб генерувати нецікаву числову інформацію (тобто скільки разів слово з'явилося в тексті), твір показує рух даних, в даному випадку це є різні типи слів і те як мова використовується у книзі» (Benjamin Fry)

«Я зацікавлений у будуванні систем, які створюють візуальні конструкції з великих обсягів інформації. Методи, що використовуються при розробці статичних даних, а саме графіки, чартери, сортування і т.д. добре відомі, але багато цікавої роботи залишається в пошуку моделей і уявлень для вивчення динамічних джерел даних, або дуже великих даних. У цій роботі, я використав поведінкові методи (behavioral methods) і розподілені системи (distributed systems), які розглядають окремі шматочки інформації в якості елементів у навколишньому середовищі, які виробляють образ, заснований на їх взаємодії. Valence – це програмне забезпечення-експеримент, яке займається цими питаннями»(Casey Reas)

(Source: Casey Reas, «Programming Media,» in: Code—The Language of Our Time, Ars Electronica 2003 (ed.), Ostfildern 2003, pp.174–179)

Graham Harwood (Mongrel), «Nine(9)», 2003

Graham Harwood (Mongrel), «Nine(9)», 2003

«Nine(9)» має дві головні стратегії. Перш за все це програма, яку створили для тих, хто незадоволені мейнстрімними програмами. Це програма, яка запитує себе, що вона робить, яку машину обслуговує, яку числову, соціальну чи іншу динамуку вона аналізує, і що нового вона може створити? Інша стратегія наближена до першої. Це програма, яка народжується, змінюється і розвивається внаслідок соцалізації між юзерами та програмістами, які працюють способом кодування, що відмінне від звичайних соціальних стосунків інших (наприклад мови). «Nine (9)» можна розглядати як твір співпраці. Це соціо-технічний пакт між юзерами певної ліцензії, мовою, культурами та середовищем. Різні форми її доступності та відкритості розвиваються як частина ритмів життя самої програми; як вона творить і ангажується в процес доступу.

• Nine9 consists of sets of 9 maps in which sound, text and images can be connected to each other in a simple way. Nine9 is the online follow-up of Linker. Linker is software developed by Mongrel. Linker also exists of a base grid with nine frames. With these frames, a story can be created with linked photographs, text and other media. The software (for Apple Mac) can be downloaded from the Mongrel website.

Daniela Alina Plewe, «GeneralArts», 2003

Daniela Alina Plewe, «GeneralArts», 2003

«GeneralArts» (інша назва «ArtAbstracts») – це інтерактивний мета-браузера, який замінює в режимі реального часу слова сайту Media Art Net. Заміни можуть бути синонімами, абстрактними або більш конкретними, ніж оригінальні вирази. Через ці зміни створюються «нові інтерпретації» творів мистецтва та інтерпретації нових творів «мистецтва». За допомогою повзунка користувач може змінити рівень абстракції і досліджувати нові можливості простору навколо тексту.

Система оперта на електронний лексикон WordNet Прінстонського університету, яка містить різні категорії слів. Ці опції можна обрати у «Detail» Mode. Система аналізує середній рівень абстрагування кожного оригінального тексту і визначає силу цього абстрагування за шкалою.

«GeneralArts» стосується мови як лінгвістичної системи. Коли пишемо чи говоримо, розмаїття світу зводиться до лінеарності мови. Мехінізм «ArtAbstracts» доповнює цю лінеарність семантичними рядами інших можливих описів. Ці варіації представляються анімованим текстом на моніторі.

textz.com, «pngreader»

textz.com, «pngreader»»pngreader« розкодовує специфічні PNG зображення у інші, наприклад у тексти. Ця програма працює на переконанні, що цифрові нулі та одинички якогось зображення – наприклад абстрактного рисунку чи портрету Мерилін Монро – можуть стати такими ж одиничками та нулями ASCII текстового файлу, наприклад історії Борхеса. pngreader сканує PNG зображення і якщо це можливо виділяє ASCII текст у них. Звичайно будь-яка картинка не підійде, це мають бути кодовані PNG зображення – і які може розпізнати textz.com. pngreader дозволяє художникам створювати зображення які можна читати як твори літератури. Якщо художник поширює Інтернетом зображення, яке може бути розкодоване pngreader-ом у оповідання, то його неможливо притягнути за поширення нелегальне текстів. pngreader не лише творить тексти з png творів, але й із zipархівів, інших зображень, музики, відео і т.д. Він має відповідний модуль "pngwriter" який поверне назад текст у графіну роботу.

Jenny Holzer

The Artist uses modern architecture and a projector to display her text work. Her medium is simple yet very sophisticated.

http://www.guggenheim.org/new-york/exhibitions/past/exhibit/2522

Художниця використовує сучасну архітектуру як екран для насвітлювання своїх текстів. Її метод є простий, ало водночас надзичайно складний.

Installation at Guggengeim Museum (2008)

Krzysztof Wodiczko, War Veteran Vehicle, Liverpool, 2009.

Photography courtesy Robert Ochshorn.

Krzysztof Wodiczko

• Wodiczko's multi-media, large-scale projection the Veterans Vehicle Project gives voice to Veterans who struggle with homelessness.

• The Veterans Vehicle Project illustrates the complexity of social reintegration into civilian life for returning soldiers, by presenting the stories of veterans who have experienced homelessness, in addition to helping us learn from their war and postwar experiences.

• This projection aims to empower this community by raising the level of public discourse on the variety of impacts direct and secondary impact creates. The veteran collaborators are "co-authors" advising and activating the project. The Veterans Vehicle Project "shoots" text and sound from a redesigned Humvee, making a truly mobile social theater.

Chris LaBrooy

Кріс ЛаБруй створює текст за допомогою 3D-програми (яка не уточнюється). Ілюстрація стає означником для самого слова, так ніби це слово оживає.

LaBrooy creates text using a 3d Software, which is not specified. Definitely working in the new mediums offered by technology. The illustration becomes the signifier for the actual word, almost as if the word was coming to life. Summer Streets

NYC (2010)

Michelle Ortiz

Montionless (2011)

Робота оперта на тексті в мережі. Користувач повинен споглядати слова для того, щоб виявити будь-які описові дефініції або фрази в уривці тексту. Перед тим як текст зависає перед користувачем можна побачити тільки основну частину історії.

A web base work. The user has to hover over words in order to reveal any descriptive words or phrases in the passage. Before hovering over the user is only able to see the basic parts of the story

http://teterin.ru/pushkin

Teterin statement Наш «стіхопісательний виртуал» отримав горде ім'я "Кібер - Пушкін 1.0 beta». Я навчив його всьому що потрібно: поетичному ритму, правилам римування, специфіці поетичного лексикону, а також «поетичному погляду на світ». Закидав у базу даних кращі зразки поезії Єсеніна, Мандельштама, Вертинського і Пригова Дмитра Олександровича. Витратив на все це МАСУ СИЛ І ЧАСУ. І що в результаті? Виявив, що Кібер- Пушкін пише повну нісенітницю, та ще й з жахливими орфографічними помилками!

Дренажных сверстников сбивая,Нога юлила меж собой.Врата хмельные прикрывая,Не принимал герой седой.Мрачнеют, ружья заставляютСбивать с потухших сигарет,Плевала жгучими слюнями,Гигикал охал старый дед

Aiolos, Andrii Linik, 2012

Aiolos, Andrii Linik a hypertextual happening

> the “aiolos” installation is an “animation” of semiotic noise and the ontologically-technological essence of the representation of the internet. the work describes the concept of connecting, communicating the internet’s resources and the ways in which it functions, as a possible means by which a work of art may be created. the aiolos of the project’s namesake is the mythological deity of wind, who within the virtual dimension of the internet “blows away” symbols and segments of code, thus initiating the process of renewed creation and the interpreting of “the source”.> a crucial concept behind the project is in common work what existing in triangle of human, software and internet; the simultaneous use of several terminals, with the objective of entering text, message, command whose subject and meaning will serve as an impulse towards a search for suitable content. the software will perform an algorithmic analysis of the text and in the process generate temporary images, which, depending on the strategy selected by the participants, will either coalesce into a meaningful composition, or will form a meaningless collection of dissimilar elements.

http://rhizome.org/portfolios/artwork/54061/