THE USAGE OF NATURAL RESOURCES IN PROTOHISTORY (AENEOLITHIC – HALLSTATT) IN THE NORTHEASTERN...

Колір ПРОЛьвів 2012

Книга 2

2 3

ЗМІСТ Дослідження Тустані

Василь РожкоТеоретичні засади графічної реконструкції дерев’яної наскельної архітектури 8Роман Миська, Ярослав ПогоральськийНові археологічні дослідження Тустані 21Любомир ПархуцьШляхи сполучення Тустані 42Андрій КотлярчукОхорона історико-архітектурного середовища села Урич. Перші кроки Державного історико-культурного заповідника “Тустань” 52Микола БандрівськийМетодика і перспективи дослідження наскельних рельєфів і петрогліфів Урича 60Богдан РідушТафономія наскельного мистецтва Карпат та Подністер’я 74Петро ВолошинІнженерно-геологічний аналіз пам’яток неживої природи Державного історико-культурного заповідника “Тустань” 82Олександр Дишлик, Сергій МарковКонцепція геоінформаційної системи Державного історико-культурного заповідника “Тустань” 90Максим Ясінський3D-моделювання в дослідженні забудови фортеці “Тустань” 99 Тимур Бобровський До створення Плану організації території Державного історико-культурного заповідника “Тустань” 104Нінель Соковніна, Семен Поломаний, Олексій Асаулюк Детальний план території Державного історико-культурного заповідника “Тустань” 121

Історія Леонтій ВойтовичМіж верхнім Дністром і Карпатами: домен галицьких князів у ХІІ-ХІІІ 148

УДК [39+94+719+902] (082)Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л. : Колір ПРО, 2012. –

Кн. 2. – 640 с.

Науковий збірник містить нові матеріали досліджень наскельної фортеці Тустань та її околиць (археологія, історія, архітектура,

пам’яткоохоронна діяльність). Другу частину складають статті, присвячені питанням освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі

(історичний, археологічний та етнологічний аспекти).

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:д.арх., проф. Микола Бевз,

проф., д-р. Димітру Боргхіан,д.і.н., проф. Леонтій Войтович,д.і.н., проф. Михайло Глушко,

к.арх., доц. Юрій Диба,д.і.н., проф. Деонізій Козак,

проф., д-р габ. Марек Кромпєц,д.і.н., проф. Лариса Крушельницька,

к.арх. Юрій Лукомський,к.і.н. Роман Миська (відповідальний редактор),

проф., д-р. Мугур Андронікд-р. Богдан Петру Нікуліце

проф., д-р габ. Міхал Парчевський,к.і.н. Ігор Петрій (відповідальний секретар)

д.і.н., проф. Сергій Пивоваров,В. Рожко

РЕЦЕНЗЕНТИд.і.н. Олександр Ситник

д.і.н., проф. Олександр Майоровпроф., д-р габ. Даріуш Домбровський

Рекомендовано до друку Науково-методичною радоюДержавного історико-культурного заповідника “Тустань”.

Адреса редакційної колегії:Державний історико-культурний заповідник “Тустань”,

вул. Чайковського, 17, м. Львів, Україна. 79000. Тел. (032)261-37-80;

e-mail:[email protected]

Літературний редактор: Наталя ВеличковичПереклад на англійську: Олена Фешовець та автори

Комп’ютерна верстка: ТзОВ Колір ПРО

ISBN 978-966-2501-09-4 © ДІКЗ “Тустань” та автори, 2012

4 5

Леонід ТимошенкоНайдавніший Дрогобич у світлі писемних згадок, легенд, топонімії, артефактів 158Ілля ПаршинГалицько-чеський союз у битві при Дюрнкруті 1278 року (на основі “HERMANNI ALTAHENSIS ANNALES”) 171 Іванна ПапаЖидачівське князівство і Гедиміновичі: спірні питання історії 177Юрій СтецикІсторія парафіяльної церкви св. Параскеви с. Уличного (XVI–XVIII ст.) 185Богдан ЛазоракДжерельні свідчення до історії села та парафії Тустань Галицького намісництва (XIV–XVIII ст.) 193Володимир ГаликСтародруковані та рукописні книги Прикарпаття у дослідницьких інтересах Івана Франка 214

АрхеологіяЛеонід Мацкевий, Роман Гнатюк, Галина ПанахидПалеоліт і мезоліт Львівського Розточчя та суміжних територій 226Mugur Andronic, Bogdan Petru NiculicăThe occurrence and evolution of human habitat in the Carpathian area of the southern part of historical Bukovine (Suceava county, Romania) 254Dumitru Boghian, Bogdan Petru Niculică, Vasile BuduiThe usege of natural resources in protohistory (Aeneolithic-Hallstatt), in the North-Eastern Carpathian area 272Ян Махнік, Дмитро Павлів, Володимир ПетегиричКурганний могильник культури шнурової краміки в Гаях Нижніх на Дрогобицькій височині 292Paweł JaroszWczesne etapy osadnictwa kultury ceramiki sznurowej w strefie Karpackiej 322Микола Ільків Сірето-Дністровська ділянка шляху доби пізньої та фінальної бронзи. 333 Ярослав ОнищукПредмети провінційно-римського походження в археологічних комплексах культури карпатських курганів 342Кшиштоф ТуняСистема заселення в Карпатах у пізньоримський час та на ранніх етапах Великого переселення народів 350

Miroslav PlačekSrovnánie vývoja hradni architektúry v jižnim Malopoľsku a na východnim Slovensku 364Сергій ПивоваровЮвелірні вироби з поселення райковецької культури в околицях с. Рідківці 384Piotr N. Kotowicz, Anna Orłowska-SynusCeramika z przedwojennych badań na wczesnośredniowiecznym grodzisku w Stupnicy ze zbiorów Muzeum Historycznego w Sanoku 390Юрій ЛукомськийНові археологічні дослідження Лаврівського монастиря у 2009 р. 404Віра ГупалоОдин різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода 427Роман БерестСередньовічні монастирі Прикарпаття та українських Карпат 437Олександр Дзембас Основні результати історико-археологічного дослідження пам’ятки архітектури національного значення “Невицький замок” на 2011 р. 448Gabriel LukáčVývoj hradnej architektúry na Spiši. 472Наталя Булик Літописні міста Східної Галичини у дослідженнях археологів ХІХ – поч. ХХ ст. 484Віталій ЛяскаРанньосередньовічні поховальні пам`ятки на Розточчі (матеріали до каталогу) 499Katarína Pukanská, Michal Baran, Karol Bartoš Metódy geodetického zamerania a dokumentácie archeologických pamiatok na príklade Zborovského hradu 515

Етнологія, архітектура, мистецтвоРоман РaдовичОсобливості техніки та технології житлобудівництва на заході Бойківщини (за матеріалами Старосамбірського району) 524Тетяна ГощіцькаТрадиційна будівельна обрядовість на Сколівщині (на матеріалах польових досліджень) 539

6 7

Марія КачмарНародна прозова традиція Центральної Бойківщини (за матеріалами сіл Урич, Підгородці, Сопіт, Ямельниця, Корчин Сколівського району Львівської області) 561Інна Пахолок “Май” (“Клечання”) – головний атрибут Зелених свят (карпатська традиція) 574Сергій ЦипишевТрадиційні хлібні вироби Східної частини Бойківщини 583Володимир КонопкаХліборобські мотиви в різдвяно-водохрещенському циклі свят на Бойківщині 594Христина ЩербинаМузикант – як “непростий” у традиційних демонологічних уявленнях українців Карпат 611Marek Krąpiec, Joanna Barniak Datowanie dendrochronologiczne ikon z Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku 618Інформація про авторів 630Перелік скорочень 634

Д О С Л І Д ж е н н я Т у С Т а н І

272 273

Dumitru BOGHIAN, Bogdan Petru NICULICĂ, Vasile BUDUI

THE USAGE OF NATURAL RESOURCES IN PROTOHISTORY

(AENEOLITHIC – HALLSTATT) IN THE NORTH-EASTERN CARPATHIAN AREA

I. Introduction

Natural resources (soil and subsoil) had a significant role in the foundation of the human habitat, in all historic periods, and es-

pecially in Prehistory and Protohistory. Relating to the scale of historic times, according to the environmental conditions and their own needs, human communities exploited many of the primary natural resources which were immediately available to them (minerals, compounds and rocks which appear in outcrops, salt, running and still waters, timber and woods, meadows and agricultural lands with soils in formation). Fol-lowing the increasingly accentuated interventions in the ecosystem, man brought a considerable contribution to the modification of the natural en-vironment (landschaft), which partly became an anthropic environment.

In fact, the landschaftarchäologie / landscape archaeology as a wide multi- and interdisciplinary approach, aims among others at the identifi-cation of the useful natural resources (mineral and non-mineral), which were used throughout Pre-, Proto- and History by human communities1. At the same time, taking into account that certain resources were found in underground deposits and especially in mountain areas, the branches

1 Lüning J. Landschaftsarchäologie in Deutschland, ein Programm // Archäologisches Nachrichtenblatt. – 1997. – Nr 2, 3. – P. 277–285; Zimmerman A. Landschaftsarchäologie. I. Die Bandkeramik auf der Aldenhovener Platte // Bericht der RGK. – 2002. – Bd. 83. – P. 17–38; Zimmerman A., Richter J., Frank T., Wendt K. P. Landschaftsarchäologie II. Überlegungen zu Prinzipien einer Landschaftsarchäologie // Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. – 2004. – Bd. 85. – P. 37–97; Kuna M., Dreslerová D. Landscape Archaeology and ”Community Areas” in the Archeology of Central Europe // Envisioning landscape: situations and standpoints in archaeology and heritage / ed. by D. Hicks, L. McAtackney, G. Fairclough. – Walnut Creek, 2007. – P. 150. – (One World Archaeology. – Vol. 52).

Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л.: Колір ПРО, 2012. – Кн. 2. – С. 272-291

of mining and/or mountain archaeology appeared2, which might bring important contributions to the direct or indirect reconstruction of eco-nomic, social and ethno-cultural processes specific to ancient times.

II. ObjectivesIn this paper our aim is to discuss on the areas of occurrence and ex-

ploitation and on the manner the useful natural resources were used in the Carpathian and Sub-Carpathian areas and in the Suceava Plateau, by protohistoric man, especially during the Aeneolithic, the Bronze Age and the Hallstatt period. We refer to the fact that in the technological process of creating protohistoric artifacts, the first important operation was the one of identification of the natural resources susceptible of being processed locally, in production centers from the perspective of develop-ing (main and secondary) craftsmanship centers.

These activities, contained in the so-called chaîne opératoire / tech-nological chain (prospecting and procuring the necessary raw materials → production of the necessary artifacts: tools, weapons, jewels, construc-tions etc. → operating / using the artifacts / wear indicators → reus-age and abandonment → action of post-deposit processes → discovery, research, historical reconstruction etc.), had not only technological and economic connotations, but also considerable relational connections, mi-cro and macro-social, the movement of communities on the west / east – east / west and south /north – north / south itineraries, the fights for the domination of certain areas, the exchanges over short and long dis-tances being determined by the resources existing in the considered geo-graphic area (Carpathians and Sub-Carpathians of Bukovine and Gali-tia, the Moldo-Volhyno-Podolian Plateau).

2 Freise F. Geschichte der Bergbau- und Hüttentechnik. – Berlin, 1908. – Bd. 1: Das Altertum; Haupt T. Bausteine zur Philosophie der Geschichte des Bergbaues. – Leipzig, 1866. – Lief. 2: Die Archäologie und Chronik des Bergbaues; Archeometallurgia – richerche e prospettive. Atti del colloquia internazionale di archeometallurgia. Bologna 18–21 ott. 1988 / ed. E. Antonacci-Sanpaolo. – Bologna, 1992; Bailly-Maitre M.-C. Les méthodes de l’archéologie minière // Archeologia delle attività estrattive e metallurgiche / ed. R. Francovich. – Firenze, 1993; Marie-Christine Bailly-Maitre M.-C., Ploquin A. Brandes en Oisans. Archäologie et paléometallurgie d’un village de mineurs au Moyen-Âge. – Paris, 1993; Di Lernia S., Galiberti A., Archeologia mineraria della selce nella preistoria. Definizione, potenzialità e prospettive della ricerca. – Roma, 1993; Schwarz S. Archueologia Mineira // Boletin de Minas. – Lisboa, 1936; Montanarchäologie in Europa. Berichte zum Internationalen Kolloquium “Frühe Erzgewinnung und Verhüttung in Europa” in Freiburg vom 4. bis 7. Oktober 1990 / hg. von H. Steuer, U. Zimmermann. – Sigmaringen, 1993. – (Archäologie und Geschichte. – Bd. 4); Weisgerbeger G. Aufgaben der Montanarchäologie // Archäologie Österreichs. – 1995. – Vol. 6, H. 2. – P. 23–29; Wilsdorf H. Aspekte der Montanethnografie, zugleich Rückblick auf die Montanarchäologie // Deutsche Jahrbuch für Volkskunde. – 1964. – Bd. 10. – P. 54–71; Wollmann V. Mineritul metalifer, extragerea sării şi carierele de piatră în Dacia romană. – Cluj-Napoca, 1996; Boroffka N. Observaţii asupra descoperirilor preistorice de chihlimbar din România // Apulum. –2002 (2003). – Vol. 39. – P. 145–168; Boroffka N., Heck G. Resursele minerale din România şi stadiul actual al cercetărilor privind mineritul preistoric // Apulum. – 2006. – Vol. 43, № 1. – P. 71–94.

274 275THE USAGE OF NATURAL RESOURCESD.BOGHIAN, B. P.NICULICĂ, V. BUDUI

III. Useful Natural ResourcesGeologic researches, various written sources of past epochs (De-

scription of Bucovina District, achieved by general Gabriel Splény von Miháldy, 1775; Recent Physical-Political Trips of of Hacquet in 1788–1789 Through the Dacian and Sarmatian Mountains or the Northern Carpathians)3, the documentary ones, especially Austrian4, as well as the geologic5 and archaeological investigations pointed out the presence of important useful natural resources, in the area of the Carpathians of Bukovine, Sub-Carpathian one, the piedmont and plateau ones.

The considered Carpathian area is approximately located in the cen-ter of Europe, between the plateaus and plains to the south of the Baltic Sea and the Aegean and Balcanic world, on the north-south direction, and between the northern Pontic – Caspian steppes and sylvosteppes and those in the intra-Carpathian space of the Tissa and the Middle Danube.

The zone of the north-eastern Carpathians is formed of three parallel distinct zones, approximately spreading from west to east: mountains of the eruptive zone (e. g. Călimani, Oaş, Gutâi, Ţibleş Mountains), moun-tains of the crystalline zone and of the flysch, surrounded by an area of foredeep (the Carpathian foredeep)6. This Carpathian segment is part of the area of the middle mountains (with heights of up to 2500 m), within them being located the spring of several large rivers: to the west the Tissa, to the east the Siret, the Prut and the Dniester, with most of their affluent rivers of the upper course.

This main and secondary hydrographic network shaped the north-eastern Carpathians, creating numerous depressions and valleys, where man founded settlements ever since the Palaeolithic. At the same time,

3 Bucovina în primele descrieri geografice, istorice, economice şi demografice / ediţie bilingvă îngrijită, cu introduceri, postfeţe, note şi comentarii de acad. R. Grigorovici; prefaţă de D. Vatamaniuc. – Bucureşti, 1998; Hacquet B. Bucovina în prima descriere fizico-politică. Călătorie prin Carpaţii Dacici (1788–1789) / ediţie bilingvă îngrijită, cu introduceri, postfeţe, note şi comentarii de acad. R. Grigorovici; prefaţă de D. Vatamaniuc. – Rădăuţi, 2002; Kure Scharr: Дія Karpaten/ Balthazar Haequet undolas "verqessene" Cebirgein Europa Studien Verlag.– innsbruk, Wien, Munchen, Bozen – 2004; Ровенчак І. Бальтазар Гакет як географ України // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль, 2000. – Вип. 2. – С. 56–62.

4 Ceauşu M. Ş. Contribuţii la istoricul exploatării sării la sfârşitul secolului al XVIII-lea şi în prima jumătate a secolului al XIX-lea in Bucovina // Suceava. Anuarul Muzeului Judeţean. – Suceava, 1982. – T. IX. – P. 377–392.

5 Borcoş M., Kräutner H. G., Udubaşa G., Săndulescu M., Năstăseanu S., Biţoianu C. Harta substanţelor minerale utile. – Ediţia a II-a. – Bucureşti, 1983. – T. I; Bucureşti, 1984. – T. II; unfortunately no geological map of the Carpathians and Sub-Carpathians of Ukraine was available to us.

6 Birkenmajer K. Carpathian Mountains // Mesozoic-Cenozoic Orogenic Belts. Data for Orogenic Studies / ed. A. M. Spencer. – London, 1974. – Vol. 4. – P. 127–157; Pop G. P., Carpaţii şi Subcarpaţii României. – Ediţia a II-a. – Cluj-Napoca, 2006. Dunăre N. Civilizaţia tradiţională românească în curbura carpatică nordică. – Bucureşti, 1984; Grasu C., Catană C., Grinea D. Flişul carpatic: Petrografie şi consideraţii economice. – Bucureşti, 1988; Grasu C., Catană C,, Boboş I. Petrografia formaţiunilor din flişul intern carpatic. – Bucureşti, 1996; Grasu C., Catană C., Miclăuş C., Boboş I. Molasa Carpaţilor Orientali. Petrografie şi sedimentogeneză. – Bucureşti, 1999; see also: http://www.encyclopediaofukraine.com/pages/C/A/CarpathianMountains.htm.

between the springs of the various rivers, larger or smaller, there ap-peared main trans-Carpathian passes, that facilitated the access to the mountain façades (northeast and southwest ones) and the areas adja-cent thereto; they represented veritable corridors in all prehistoric and historic times, while the “local” intra-Carpathian passes favoured the internal circulation between the different depressions and ethnograph-ic zones (1. Jablunkovsky; 2. Dukliansky; 3. Uzhots’kyj; 4. Verets’kyj; 5. Bereger / Volovets’kyj; 6. Torun’skyj / Vyskovskij; 7. Jablunets’kyj / Tatar; 8. Gutin; 9. Prislop; 10. Rodna)7. In this regard, one can notice that a third of the important passes in the Carpathians are found in the northeast segment. Beyond the logical deduction, the trans-Carpathian and intra-Carpathian circulation is attested by the medieval pattern of the Tartar penetration and domination, which indicates the existence of Tartar Mountains, passes and passes8, and the existence of later ways as well. These ways were used to circulate people, ideas, technologies and products. These intra-Carpathian and Sub-Carpathian depressions were, throughout time, real natural fortresses and forts. Apart from be-ing a “dead-end”, the north-eastern Carpathians represent an important area of convergence between the adjacent spaces, a space of the indi-vidualities and multiculturalism, a crucible of syntheses.

Regarding the natural resources, the rich vegetation, especially woods, the meadows and mountain agricultural lands favoured human habitat in the north-eastern Carpathians too. Such habitat was also stimulated by the existence of mineral resources which, according to the technology specific to the different epochs, were exploited, processed, consumed and/or meant for short- and long-distance exchanges.

Methodologically and historically, we consider adequate to provide the geomorphologic classification of the natural resources used by pre-historic and historic communities:

1) primary – autochthonous sources, in the source rocks in the for-mation zones, of in situ occurrence;

2) secondary – sub / quasi–autochthonous sources: resulting from natural erosion (land drifts, gully erosions, geomorphologic processes, thaw and frost, deepening of the water courses etc.), usually, and re-deposited / accumulated, most of the times in alluvial deposits, near the primary sources;

3) tertiary – allochthonous sources: resulting from repeated erosions, carried at a distance and re-deposited / accumulated as alluvial depos-its in the middle and even in the lower courses of rivers with mountain sources or which cross the resourceful zones9.7 Bader T. Passfunde aus der Bronzezeit in den Karpaten // Communicationes

archaeologicae Hungariae. – 2001. – P. 15–39.8 Vasilescu A. Drumurile tătăreşti în lumina noilor descoperiri arheologice din judeţul

Suceava // Studii şi materiale. – Suceava, 1969. – T. I passim.9 Turq A. Le Paléolithique inférieur et moyen entre Dordogne et Lot // Paléo. – Les

Eyzies, 2000. – Supplément 2. – P. 106–107. – http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/pal_1145-3370_2000_ sup_2_1_1266; Mester Z. Rácz B. The spread of the Körös Culture and the raw material sources in the northeastern part of the Carpathian Basin: a research project // Neolithization of the Carpathian Basin: Northernmost distribution of the Starčevo/Körös culture / ed. by J. K. Kozłowski, P. Raczky. – Kraków; Budapest, 2010. – P. 30–31.

276 277

Among the natural resources used by the prehistoric Carpathian and Peri-Carpathian communities, mention should be made first of all by the salt, which had an important role both for humans10 and for domestic animals (extending lactation, increasing corporal mass etc.), as well as in practicing other activities: preserving food, tanning skins, dying vegetal and animal fibers, hardening metals etc.

Salt sources are found throughout the whole Carpathian chain and in the Sub-Carpathians, in the shape of underground “bags” with salted wa-ter, being also available in the Peri-Carpathian plateaus as well. By regres-sive erosion, the sources of waters reach the “stones salt” and this is how were formed the salted springs and lakes which were both systematically and non systematically used in ancient times. Such springs are known in Suceava County, in the form of salted springs (saltine, solonets/solonts) and salted brooks in: Doroteia, Drăgoieşti, Slatina, Slătioara, Solca (Pleşa, Plosca, La biserică, Pe imaş, Trestia / Trestioara; Slatina Mare)11, Cacica12 (Slatina de la Salină; Slatina de pe Blândeţ, Pârteşti); Voitinel; Vicovul de Jos and Vicovul de Sus (Slatina Vicovului, La Preluce, Al lui Coroamă, Lu-bonca, Slatina de la Runc and Bahna)13.

In the Ukrainian Carpathians almost 800 salt sources have been ac-knowledged, some of those which were used in prehistory being discovered at Tekuči, Kosiv’sk district, and Loyeva, Nadvirna district14. In fact, in Po-kutsia or Pokucia and the Carpathians of Bukovine (the upper courses of the Tissa, the Dniester, the Prut and the Ceremush) 40 salt sources (salted springs and brooks) have been attested, many of them having spe-cific names: “солоний” (3), “солонець” (8), “саратина” (3) “слатина” (2), “квасний” (7), “буркут” (9), “галаш” (2), “ропінний” (2), “банський” (6) etc.15

Many of them were already known at the end of the Middle Ages and the beginning of modern times, being mentioned by Balthasar Hacquet: Koszow / Kosiv, Pistin, Utorop, Jablonow, Nadworna/Nadvirna (towards 10 Sandu I., Poruciuc A., Alexianu M., Curcă R.-G., Weller O. Salt and Human Health:

Science, Archaeology, Ancient Texts and Traditional Practices of Eastern Romania // Mankind Quarterly. – 2010. – Vol. 50, No. 3 (Spring). – P. 225–256.

11 Bucovina în prima descriere fizico-politică. Călătorie prin Carpaţii Dacici (1788–1789)... – P. 48–51; Şandru I. Contribuţii geografico-economice asupra exploatării slatinelor din Bucovina de Sud // Studii şi Cercetări Ştiinţifice. – Iaşi, 1952. – T. III. – P. 407–424; Ursulescu N. Exploatarea sării din saramură în neoliticul timpuriu, în lumina descoperirilor de la Solca (jud. Suceava) // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1977. – T. 28, Nr 3. – P. 307–317; Ejusdem. L’utilisation des sources salées dans le Néolithique de la Moldavie // Actes du Colloque International de Liège, 13–17 décembre 1993. – Liège, 1995. – P. 489–497.

12 Andronic M. Cacica – un nou punct neolitic de exploatare a sării // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1989. – T. 40, Nr 2. – P. 171–177; Andronic M., Ursu E. C. Voitinel, com. Gălăneşti, Marginea, com. Marginea, jud. Suceava // Cronica cercetărilor arheologice din România. – Bucureşti, 2003. – P. 314.

13 Bucovina în prima descriere fizico-politică. Călătorie prin Carpaţii Dacici (1788–1789)... – P. 34–35.

14 Крушельницька Л. І. Нові пам’ятки культури Гава-Голігради // Пам’ятки галь-штатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. – Київ, 1993. – С. 56–122.

15 Кугутяк М., Томенчук Б. Чорногірське святилище // Карпати: людина, етнос, цивілізація. – 2010. – № 2. – С. 97–98.

THE USAGE OF NATURAL RESOURCESD.BOGHIAN, B. P.NICULICĂ, V. BUDUI

the basin of Galitian Bistritsa), Solotwino / Solotvyno (towards the basin of the Upper Tissa), Krasna (Krasna Ilski), Kalush and the mining exploitation of Okna16, systematically exploited since the modern period.

Ferrous and non-ferrous metal compounds, in the form of oxides, sul-phides, carbonates etc. or in native form, were also used during Prehistory and Protohistory. Nowadays, many of the deposits and outcrops that were known before the industrial17, modern and contemporary epochs do not ex-ist any more or were considerably diminished.

Manganese compounds (pyrolusite, hausmanite, jakobsite etc.) were discovered between Baia-Borşa and Tulgheş, where there are not less than 30 deposits of various sizes, such as those of the zones Cârlibaba-Broşteni-Borca, Cârlibaba-Dadu, Ciocăneşti, Mestecăniş-Iacobeni, Şaru Dornei-Dealul Rusului, in Feredeu and Mestecăniş Občina and Bistriţa Moun-tains18. In the northwards continuation of Maramureş Mountains, in the area of Czywczyn Mountain, between the White Ceremush and the Black Ceremush, there are deposits of manganese, more difficult to exploit due to the mountain zone19.

Copper compounds (especially pyrite and chalcopyrite) are found in various deposits, also in the areas of Feredeu and Mestecăniş Občina and Bistritsa Mountains, at: Izvorul Ursului-Cârlibaba, Fundoaia-Stânişoara, Tătarca-Găina, Valea Stânii, Mănăila, Orata-Deluţ, Fundu Moldovei – Dealul Negru, Praşca-Valea Putnei, Pojorâta-Colbu-Izvorul Giumalăului, Pârâul Colbului, Pârâul Leşu-Pârâul Câinelui-Pârâul Ursului, and associ-ated to polymetallic sulphides, such as those of: Zimbroslava-Canal, Flutu-rica, Faraoani, Arşiţa-Fântâna Gălbezei-Botoşel, Delniţa, Colacul, Runc, Mestecăniş, Hajul20.

Copper deposits are also found in the Podolo-Volhynian Plateau, in the areas between Styr–Horyn, of Zhyrychi and Rafalovka–Berestovets21. In the Putila district, between the White Ceremush and the Black Ceremush, there were identified alluvial gold deposits, copper, manganese and poly-metal compounds22.16 Hacquet B. Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 und 1789 durch

die Dacischen und Sarmatischen oder Nördlichen Karpathen... – P. 180–206, passim: http://www. literature.at/item?objid=1385.


18 Bâgu G., Mocanu A. Geologia Moldovei. Stratigrafie şi consideraţii economice. – Bucureşti, 1984. – P. 161–170.

19 Krajewski R. Sprawozdanie z poszukiwań rudy manganu na Prełucznym w Górach Czywczyńskich = Compte-rendu des recherches du minérais de manganèse sur le Prełuczny dans les Monts Czywczyn (Karpathes Orientales Polonais) // Państwowy Instytut Geologiczny. Biuletyn 2. – Warszawa, 1938, passim; Паламарчук М. М. Гео-графия Украинской ССР. – Киев, 1988. – С. 9–13.

20 Bâgu G., Mocanu A. Geologia Moldovei... – P. 131–149.21 Emetz A., Piestrzyński A., Zagnitko V., Pryhodko L., Gaweł A. Geology, mineralogy and

origin of Zhyrychi native copper deposit (North-Western Ukraine) // Annales Societatis Geologorum Poloniae. – 2006. – Vol. 76. – P. 297–314.

22 Географія Чернівецької області: навчальний посібник / за ред Я. І. Жупанського. – Чернівці, 1993. – С. 21–23; Фігура Л. А. Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош: автореф. дис. ... канд. геол. наук: 04.00.21. – Київ, 2008.

278 279

Regarding the alluvial gold, “washed” in the Mestecăniş Občina and Feredeu Občina, it was found in the ferroxydic, cupriferous and man-ganeous alluviums, carried downstream by the Bistritsa Aurie (Golden Bistritsa), down to its middle course, being unsystematically exploited, using incipient techniques, until the 19th century23.

Passing to the inventorying of iron and iron compound resources, mention should be made that deposits were identified in the eastern side of the Suhard Mountains, in Mestecăniş Občina and Feredeu Občina (Suhard east, deposits in the area of Iacobeni, Delniţa, Valea Putnei, Pârâul Cailor, Botoşel, Orata, Colacu, Arşiţa, Fluturica etc.) and in the neighbouring area, in Rodna Mountains24, along the centuries the Gold-en Bistriţa eroding certain deposits that it sectioned, a detailed descrip-tion thereof being provided by Balthasar Hacquet25.

The sedimentary rocks (Tarcău micaceous sandstone, Fusaru sand-stones and glauconitic sandstones, Suceviţa sandstones, Păltinoasa-Scorbura sandstones; siliceous sandstones, calcareous sandstones, greywacke, bituminous marls, jaspers and cherts, especially flint), the metamorphic ones (gneisses, black schist of Audia, clayish schist types/shale, crystalline schist types, bituminous schist types etc.) and the vol-canic ones (intrusive – granite, granodiorite; and effusive – andesite, ba-salt, porphyry etc.) are spread according to the structure of the mountain massifs, in outcrops or in the gravels of the rivers26 crossing them (Bis-tritsa/Bistritsa, Moldova, Suceava, Ceremush, Prut, Galitian Bistritsa, Strij, Dniester, Tissa etc.).

A special place among sedimentary rocks is occupied by the siliceous ones, which are characterized by high hardness and conchoidal quasi-regular fracture, such as flint, jaspers, the chailles, radiolarites and, to a lesser extent, by the menilites and cherts, which were used as raw materials for making tools and weapons from the Palaeolithic until Antiq-uity. Such north-eastern Carpathian silexites and jaspers, from Občina Mare, were identified by Balthasar Hacquet in the valleys of Moldova


24 Bâgu G., Mocanu A. Geologia Moldovei... – P. 161–170; Păunescu A. Paleoliticul şi epipaleoliticul de pe teritoriul Moldovei cuprins între Carpaţi şi Siret. – Bucureşti, 1998. – T. I/1. – P. 61.


26 Bâgu G., Mocanu A. Geologia Moldovei... – P. 235–250; Mutihac V. Structura geologică a teritoriului României. – Bucureşti, 1990. – P. 171–195; Grasu C., Catana C., Miclăuş C., Boboş I. Molasa Carpaţilor Orientali. Petrografie şi sedimentogeneză. – Bucureşti, 1998; Cotoi O., Grasu C. Uneltele din piatră şlefuită din eneoliticul Subcarpaţilor Moldovei. – Iaşi, 2000. – P. 41–52, 80–81; Rădoane M., Rădoane N., Ichim I. Dinamica sedimentelor în lungul râului Suceava // Analele Universitatii “Stefan cel Mare” Suceava. – 2003. – T. X. – P. 37–48; Boghian D., Ursulescu N., Catană C., Romanescu G., Ignat M., Mareş I., Cotiugă V., Niculică B., Ignătescu S. Unele consideraţii privind identificarea şi repertorierea resurselor utile din zona montană a judeţului Suceava utilizate în preistorie şi istorie // Codrul Cosminului (seria nouă). – 2002–2003. – T. 8–9 (18–19). – P. 135–160.


and Suceava rivers27, as well as those from Kosiv (Koszow) in the Ukrai-nian Carpathians. Some of these deposits “survived” until today, so that in certain points of the studied mountain area, one can still find flint, cherts, jaspers and menilites28.

The most important good quality flint deposits are though found east of the Carpathians, in the Moldo-Volhyno-Podolian Plateau, espe-cially along the courses of Prut and Dniester rivers and of the affluent branches hereof, dated to the final Cretacic (Cenomanian and Turoni-an, approx. 99,6–89,3 M. y.). These deposits are referred to in different ways in the specialized literature, although they have many common elements: the Prut flint, with varied hues, from light gray, with white pigmentations, to black, with occurrences between Rădăuţi Prut and Stânca/Costeşti29; the Dniester flint, dirty white, gray and black, with occurrences both on the upper course (Ivano Frankivsk region), and on the middle course (Bila Gora near Studenica, Komariv, Cormani, Ojevo,

27 Bucovina în prima descriere fizico-politică. Călătorie prin Carpaţii Dacici (1788–1789)... – P. 14–15, 36–37, 52–53.

28 Păunescu A. Paleoliticul şi epipaleoliticul de pe teritoriul Moldovei cuprins între Carpaţi şi Siret... – T. I/1. – P. 48–55, with wide references from the geologic literature; Cârciumaru M., Anghelinu M., Niţu E.-C., Cosac M., Murătoreanu G. Géo-Archéologie du Paléolithique Moyen, Paléolithique Supérieur, Epipaléolithique et Mésolithique en Roumanie. – Târgoviste, 2007. – P. 15–48.

29 Păunescu A. Paleoliticul şi mezoliticul de pe teritoriul Moldovei cuprins între Siret şi Prut. – Vol. I/2. – Bucureşti, 1999. – P. 45–48; Chirica V., Borziac I., Chetraru N. Gisements du Paléolithique supérieur ancien entre le Dniestr et la Tissa. – Iaşi, 1996. – (Bibliotheca Archaeologica Iassiensis. – T. V); Muraru A. Considérations sur le matériel lithique utilisé par les tribus de Cucuteni // La civilisation de Cucuteni en contexte européen / ed. M. Petrescu-Dîmboviţa, N. Ursulescu, D. Monah, V. Chirica. – Iaşi, 1987. – P. 193–200. – (Bibliotheca Archaeologica Iassiensis. – T. I); Idem. Le gisement de silex de la Vallée du Prut, source de matière première pour l’outillage lithique dans la préhistoire. Étude monographique préliminaire // Le silex de sa genèse à l’outil: actes du V colloque international sur le silex (Vth International Flint Symposium): Bordeaux, 17 Sept.–2 Oct. 1987 / ed. M.-R. Séronie-Vivien, M. Lenoir // Cahiers du Quaternaire. – Bordeaux, 1990. – Nr 17. – P. 149–159; Boghian D. Unele consideraţii asupra utilajului litic al comunităţilor Precucuteni-Cucuteni-Tripolie // Cucuteni aujourd’ hui I / ed. G. Dumitroaia, D. Monah. – Piatra-Neamţ, 1996. – P. 277–342. – (Bibliotheca memoriae antiquitatis. – T. 2); Idem. Di alcune fonti di materia prima per l’utensileria litica delle comunita del complesso culturale Precucuteni-Cucuteni // Cucuteni: tesori di una civiltà preistorica dei Carpazi: atti del Convegno italo-romeno, Roma, 18 ottobre, 2007 / a cura di N. Ursulescu, R. Kogălniceanu, C. Creţu. – Iaşi: Roma, 2008. – P. 39–70; Idem. Din nou despre unele surse de materie primă pentru confecţionarea utilajului litic al comunităţilor complexului cultural Precucuteni-Cucuteni // Suceava. Anuarul Complexului Muzeal Bucovina. – Suceava, 2007–2008, 2009. – T. 34–35–36. – P. 117–146.

280 281

Polivanov Jar)30; the “Galitian” flint 31 and the Podolian-Volhynian flint, gray – black, “striped”, which is found in the “quarries” of the left side af-fluent rivers of the Dniester, especially in the areas Zbrucz-Dniester and Styr-Horyn (Bodaki), Dubno, Zhitomir32.

As shown above, many of the natural resources which nowadays are industrially exploited were already known in Prehistory as a consequence of natural phenomena of erosion (erosion of mountain waters that were crossing various deposits, phenomena of gully erosion and fault creation, the exposures / outcrops etc.), being discovered by the communities of those times.

Some of these resources, such as the rocks, especially the flint and the ochre, have been used since the Palaeolithic, in the Neolithic and the Aeneolithic salt, the other mineral oxides of manganese and iron, copper and gold being added thereto. The density of the Carpathian and Sub-Carpathian settlements is tightly connected to the existence of these re-

30 Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре: К исто-рии ранних земледельческо-скотоводческих племен на юго-востоке Европы // Ма-териалы и исследования по археологии СССР. – Москва; Ленинград, 1953. – Т. 38. – С. 79–80; Его же. Древние кремневые выработки в среднем Поднестровье // Sborník Národního muzea v Praze. – 1966. – Č. 20. – S. 3–6; Пассек Т. С. Трипольские поселения на Днестре // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. – 1950. – Вып. 32. – С. 40–56; Её же. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // Материалы Института археологии. – Москва; Ленинград, 1961. – Вып. 84; Черныш Е. К. Трипольские мастерские по обработке кремня // Краткие собщения Института археологии. – Москва, 1967. – Вып. 111. – С. 60–67; Збено-вич В. Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. – Киев, 1989. – С. 47; Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація. – Київ, 2003. – С. 48–51; Його ж. Біла Гора // Енциклопедія трипільської цивілізації. – Київ, 2004. – Т. 2. – С. 47–48; Пе-трунь В. Ф. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культу-ри // Енциклопедія трипільської цивілізації. – Київ, 2004. – Т. 1. – С. 199–218.

31 Searching for good flint for the flintlock guns, Balthasar Hacquet specifies the deposits of “Zbrucz, Podhorcze, Hlemboka [Hliboka], Dolina and Dniester”, Marianpol, Nižniow, Zaleščik and in Pocuţia; see: Hacquet B. Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 und 1789 Durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nördlichen Karpathen. – Nürnberg, 1791. – P. 38–39, see also pages 40–82, passim. – http://www. literature.at/item?objid=1385; Idem. Physischen und sechniethen Beschreibung der Flintensteine, wie sie in der Erde vorkommen und deren Zurichtung zum oekonomischen Gebrauche. – Wien, 1792. – P. 2–7.

32 Свешников И. К. Кремневые копи у с. Городок Ровенской области // Краткие собще-ния Института археологии. – Москва, 1969. – Вып. 117. – С. 136; Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. – Київ, 1974. – С. 97; Скакун Н. Н. Вивчення енеолітичного поселення-майстерні біля с. Бодаки // Тези доповідей і повідомлень 1-ої Тернопільської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Тернопіль, 1990. – Ч. 1. – С. 43; Skakun N. Le rôle et l’importance du silex dans le Chalcolithique du sud-est de l’Europe (sur la base du matériel provenant des fouilles du campement de Bodaki) // La Préhistoire au Quotidien: mélanges offerts à Pierre Bonenfant. – Grenoble, 1996. – P. 223–235; Скакун Н. Н. Новые данные о раскопках трипольского поселения Бода-ки // Археологічні дослідження в Україні в 1998–99 рр. – Київ, 1999. – С. 133–135; Петрунь В. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культу-ри // Енциклопедія трипільської цивілізації. – Київ, 2004. – Т. 1. – С. 199–218; Бурдо Н. Б. Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів із розвідок Середньодністровської експедиції 1964–1970 рр.) // Археологія. – 2008. – № 4. – С. 3–8.


sources33, and also to the specificity of the mountain habitat (compact or less compact communities spread along favourable living places, along the water courses).

III. The cultural-historical contextThe Neolithic brings about important economic, social, spiritual and

ethno-cultural changes also to the northeastern Carpathian space. In this regard, the spreading to the north and east of the Starčevo-Crish (Körösh) Neolithic communities also took place in the conditions of the research of new natural resources imperiously necessary to the daily life of the mo-ment (lands to be laboured, meadows, forests, rocks for implements and weapons, especially flint, salt and pigments for decorating the ceramic wares and not only)34. These human communities demonstrated the power to adapt, occupying spaces with rather different resources compared to the initial zones, gradually abandoning the resources in the areas of origin and using the resources available in the new spaces where they settled.

The Starčevo-Crish (Körösh) communities of the evolved phases (III-IV) were also those that crossed the Southern and Eastern Carpathians, in this latter case reaching even the Dniester. In this regard, the discovery of certain traces of exploitation of salted water at Solca-Slatina Mare and Lunca-Oglinzi-Slatina indicate that these communities exploited certain mountain resources. At the same time, these communities also used other resources, especially the lithic ones (jaspers, cherts, sandstones, bitumi-nous marls with Carpathian occurrence or from the areas of the courses of the Dniester and the Prut35. Even if in the Chernivtsi County only traces of the habitats of the communities of Bug-Dniester culture have been at-tested36, we consider these archaeological materials should be reassessed from the perspective of the new researches.33 Калинович Н., Ситник О. Історія заселення Українських Карпат // Праці наукового

товариства ім. Шевченка. – Т. ХII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Кар-патського регіону. – Львів, 2003. – С. 44–53. – http://ekontsh.civicua.org/praci%20NTSH/ekolog%25zbirnyk%253/ekol_zb3.htm; Andronic M. Istoria Bucovinei. De la începuturi până la epoca cuceririi romane a Daciei. – Suceava, 2008.

34 Bánffy E. Eastern, Central and Western Hungary – variations of Neolithisation models // Documenta Praehistorica. – 2006. – Vol. XXXIII. – P. 125–142; Sümegi P., Kestérsz R., Hertelendi E. Enviromental change and human adaptation in the Carpathian basin at the late glacial/postglacial transition // Proceedings of the 31st International Symposium on Archaeometry / ed. by E. Jerem and K. T. Biró. – Oxford, 2002. – P. 171–177. – (Central Europe Series. – No. 1); Mester Z., Rácz B., The spread of the Körös culture and the raw material sources in the northeastern part of the Carpathian basin: a research project // Neolithization of the Carpathian Basin: Northernmost distribution of the Starčevo/Körös culture... – P. 23–36; Luca S. A., Suciu C. I., Dumitrescu-Chioar F. Starčevo-Criş Culture in western part of Romania – Transylvania, Banat, Crişana, Maramureş, Oltenia and western Muntenia: repository, distribution map, state of research and chronology // Neolithization of the Carpathian Basin: Northernmost distribution of the Starčevo/ Körös culture... – P. 103–118; Biagi P., Starnini E. The Early Neolithic chipped stone assemblages of the Carpathian Basin: typology and raw material circulation // Neolithization of the Carpathian Basin: Northernmost distribution of the Starčevo/Körös culture... – P. 119–136.

35 Cârciumaru M., Anghelinu M., Niţu E. C., Cosac M., Murătoreanu G. Géo-archéologie du Paléolithique Moyen, Paléolithique supérieur, Epipaléolithique et Mésolithique de la Roumanie. –Târgovişte, 2007. – P. 13–40.

36 Даниленко В. Н. Буго-Днестровская культура // Археология Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 1. – С. 118–125; Маркевич В. И. Буго-Днестровская культура на территории Молдавии. – Кишинев, 1974.

282 283

In the present phase of the researches, it seems that the north-east-ern Carpathian area was neolithized both by the late Crish culture com-munities and by those of the linear ceramic culture (”LBK”) ones37, each of them coming from different directions. The discovery of settlements belonging to these communities on the upper course of the Dniester, in the Carpathian and Sub-Carpathian areas, demonstrates that among the ways for travelling from the Middle Danube Plain, there were also those of the Carpathian passes. In the new territories where they settled, these Neolithic communities started also exploiting the local resources.

If the crystallized and the late Neolithic is “brought” by the southern and Danubian communities, the civilizations of the eastern Carpathian Aeneolithic are formed at least on one local background. The vigorous Boian-Giuleti communities penetrate both in Transylvania and in the eastern Carpathian territory, reaching the Dniester, forming, together with the late linear ceramic (”LBK”) tribes, the Precucuteni-Trypillia A culture38. The new synthesis, which continued with the communities Cucuteni-Trypillia (BI, BI–BII, BII, CI–CII/Υ I–ΥII Phases) for more than one millennium and a half, exploited, according to the areas, rather in-tensively the local resources.

The Carpathian and Sub-Carpathian salt, generally from brine, was frequently used by the Neolithic and Aeneolithic communities, especially the Precucuteni-Cucuteni-Trypillia, many specialists speaking of salt cones obtained by evaporation, in special vessels, named briquetages39. As specified above, salt has become indispensable in human and espe-cially animal alimentation (increasing and definitive installation of lacta-tion), within the so-called revolution of the secondary animal products40.37 Пассек Т. С., Черныш Е. К. Памятники культуры линейно-ленточной керамики

на территории СССР. – Москва, 1963; Hoffmann E. Die Kultur der Bandkeramik in Sachsen. – Berlin, 1963. – T. 1: Die Keramik, Deutscher Verlag der Wissenschaften; Kulczycka-Leciejewiczowa A. Bandkeramik and Strocked Culture // The Neolithic in Poland / ed. T. Wiślański. – Wrocław; Warszawa; Kraków, 1970. – P. 14–75; Ursulescu N. La civilisation de la céramique rubanée dans les régions orientales de la Roumanie // Le Paléolithique et le Néolithique de la Roumanie en contexte européen / eds. V. Chirica, D. Monah. – Iaşi, 1991. – P. 188–224; Larina O. Culturi din epoca neolitică. – Chişinău, 1994; Ларина О. Культура линейно-ленточной керамики Пруто-Днестровского ре-гиона // Stratum plus. – 1999. – № 2. – С. 10–140; Ленартович О. Культура лінійно-стрічкової кераміки на території України: Історія дослідження // Археологічні дослідження Львівського університету. – 2009. – Вип. 12. – С. 226–261.

38 Marinescu-Bîlcu S. Cultura Precucuteni pe teritoriul României, Editura Academiei. – Bucureşti, 1974.

39 Ursulescu N. Exploatarea sării din saramură în neoliticul timpuriu // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1977. – T. 28, Nr 3. – P. 307–317; Andronic M., Ursu E. C. Voitinel, com. Gălăneşti, Marginea, com. Marginea, jud. Suceava... – P. 314.

40 Sherratt A. Plough and pastoralism: aspects of the secondary products revolution // Pattern of the Past: Studies in honour of David Clarke / ed. by I. Hodder, G. Isaac and N. Hammond. – Cambridge, 1981. – P. 261–305; Greenfield H. J., The origins of milk and wool production in the Old World: A zooarchaeological perspective from the Central Balkans // Current Anthropology. – 1988. – Vol. 29, no 4. – P. 573–593; Idem. A reconsideration of the secondary products revolution: 20 years of research in the central Balkans // The Zooarchaeology of Milk and Fats: Proceedings of the 9th ICAZ Conference, Durham 2002 / ed. by J. Mulville and A. Outra. – Oxford, 2005. – P. 14–31.


The good quality flint (of Volhynia, Dniester and Prut) was well known by the Neolithic, Aeneolithic and Bronze Age communities. We think we are not mistaken to consider the movement of certain communities took place also for this resource, which was very important for making certain edged implements. Equally important were the native copper or copper compound deposits, not to speak of the iron and manganese oxides large-ly used in painting the ceramic wares. As a matter of fact, the resources of the northeast Carpathian area were disputed over by the local com-munities, the north-Pontic ones, those on the Middle Danube and those of the Peri-Baltic space, competition which was more obvious in the Ae-neolithic, the Bronze Age and the Iron Age, in the framework of peaceful relationships of exchange over the short and the long distance, and also unpeaceful, battleful relationships, that led to conquests, colonization and interesting processes of cultural mixes (acculturations), but discus-sions pertaining to such topics exceed the content of the present study.

These facts are very well observed at the end of the Aeneolithic and beginning of the Bronze Age, posterior to the phase Cucuteni B / Trypillia BII, within which the discoveries of the tip Horodiştea-Erbiceni-Gordineşti41 / Trypillia CI-CII/Υ I- ΥII type are included. Although it was for a long while considered as a transition period, we consider this syn-tagm needs to be reassessed and the post-Cucutenian / Late Trypillian cultural manifestations must be fully included in the initial phase of the Bronze Age, respectively the early period hereof. From our perspective, it is also here that need to be placed the discoveries belonging to the Globu-lar Amphora and Yamnaya cultures, and also what we considered to be the first synthesis at the beginning of the Bronze Age in the north of Mol-davia: the flat incineration cemetery of Suceava – “The Fortress Park”, expression of the Suceava cultural group, defined by N. Ursulescu42.

Regarding the content of the Early Bronze Age and also of the Middle Bronze Age, in the north-eastern Carpathian space, we have to admit the influences of the Corded Ware culture, of the Globular Amphora culture, 41 Andronic M., Batariuc P.-V. Contribuţii la cunoaşterea habitatului uman în zona limitrofă

a oraşului Suceava // Suceava. – 1993. – T. XVII–XVIII–XIX. – P. 9–24; Mareş I. Sondajul arheologic de la Sfântu Ilie – “Silişte” (1991) // Suceava. – 1993. – T. XVII–XVIII–XIX. – P. 496–502; Boghian D. Evoluţia habitatului uman pre- şi protoistoric în zona oraşului Suceava // Codrul Cosminului (seria nouă). – 1997–1998. – Nr 3–4 (13–14). – P. 5–12; Ларина О. Позднетрипольское погребение гординештского типа на Днестре // Interferenţe cultural-cronologice în spaţiul nord-Pontic. – Chişinău, 2003; Andronic M., Batariuc P.-V., Hău F., Gogu M., Niculică B.-P., Mareş I. Noi cercetări arheologice de teren în judeţul Suceava // Suceava. – 2004. – T. XXIX-XXX (I). – P. 117–226; Ignat M. Metalurgia în epoca bronzului şi prima epocă a fierului din Podişul Sucevei. – Suceava, 2000; Andronic M. Istoria Bucovinei... – P. 103–111.

42 Ursulescu N. Apariţia înmormântărilor tumulare şi a incineraţiei la est de Carpaţi // Memoria Antiquitatis. – 1994. – T. XIX. – P. 193–199; Idem. Les commencements de l’utilisation du rite de l’inicineration dans le monde proto-thrace du nord de la Moldavie // The Thracian World at the Crossroads of Civilisations. – Bucharest, 1997. – Vol. I. – P. 447–464; Niculică B. P. Observations concernant le début de l’Âge du Bronze sur le territoire du département de Suceava // Codrul Cosminului. – 2007. – T. 13. – P. 25–26. For Yamnaya and Globular Amphora discoveries from Bukovina see also: Andronic M. Istoria Bucovinei... – P. 111–120.

284 285

of the Yamnaya culture43, and also of the Moldavian facies of the Early Bronze Age, represented in the Suceava zone by the horizon of discover-ies of the type of the settlements of Izvoare III-Târpeşti-Dolheştii Mari-Bosanci44 or of the above mentioned incineration cemetery of Suceava – “The Fortress Park”, where N. Ursulescu studied synthesis burials, rep-resenting a mixture between the Horodiştea-Erbiceni-Gordineşti cul-tures / Kasperivitsi, Krutoborodintsi, Kosilovče groups / the Globular Amphora culture. All these are the first elements of cultural manifesta-tion that define the Early Bronze Age in the area of the Suceava Plateau, and also of the eastern-Carpathian area45. According to us, it is to this period that should be dated the megalithic monument of Gura Haitii (the commune Şaru Dornei, Suceava County)46, whose character shall have to be rediscussed by the specialists of the period.

At the level of the Early Bronze Age, and also of the Middle Bronze Age, it is worth pointing out a series of discoveries indicating the circula-tion throughout large distances of different types of objects with various functionalities, typological variables and social assignments. Thus, men-tion should be made of: the copper axe of the Baniabic type of Rotunda, Suceava County dated to the early Bronze Age and the copper axes of the Darabani type of Darabani (Ukraine)47 and of Solca (Suceava County)48, the last two being specific to the Komariv civilization. It is in this category that are also included a series of boat-shaped hammer – axes, made of magmatic rocks (sometimes used not only as weapons / implements but also as symbols of the social value of an individual or of a group / collectivity)49, as well as a series of striped flint axes, belonging to the Globular Amphora culture brought from the area of the prehistoric flint mines of Krzemionki (Poland)50. Other “import” elements attesting the non-mediated contact between “archaeological civilizations” are: the us-age of rings and other stone constructions for building tumuli in the im-

43 Petrescu-Dîmboviţa M. Date noi asupra înmormântărilor cu ocru în Moldova // Studii şi Cercetări de Istorie Veche. – 1950. – T. I. – P. 110–125; Comşa E. Date despre uneltele de piatră şlefuită din epoca neolitică şi din epoca bronzului, de pe teritoriul României // Studii şi Cercetări de Istorie Veche. – 1977. – T. 23, Nr 2. – P. 245–262.

44 Niculică B. P. Observations concernant le début de l’Âge du Bronze... – P. 27.45 A recent synthesis on the early period of the Bronze Age east of the Carpathians in:

Burtănescu F. Epoca timpurie a bronzului între Carpaţi şi Prut, cu unele contribuţii la problemele perioadei premergătoare epocii bronzului în Moldova. – Bucureşti, 2002.

46 Naum T., Cârciumaru M., Niţoi E. Megalitul gravat de la de Gura Haitii (comuna Şaru Dornei, judeţul Suceava) // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1988. – T. 39, Nr 2. – P. 143–157.

47 Ignat M. Contribuţii la cunoaşterea epocii bronzului şi a Hallstatt-ului timpuriu în judeţul Suceava // Thraco-Dacica. – 1981. – T. II. – P. 133; Niculică B. P., Cojocaru I. Quelques considérations sur deux haches en cuivre appartenant à l’Âge du Bronze, découvertes dans le nord de la Moldavie // Studia Antiqua et Archaeologica. – 2003. – Nr. IX. – P. 141–154.

48 Andronic M. Istoria Bucovinei... – P. 133–134 and pl. 10/3.49 Niculică B. P., Budui V., Mareş I. Consideraţii privind unele topoare de piatră, din epoca

bronzului, descoperite în Podişul Sucevei // Suceava. – 2004. – T. XXIX–XXX (I). – P. 267–315.

50 Archeological materials in the collections of the Museum of Bukovine, Suceava.


mediately following historical period, that is the Middle Bronze Age (e. g.: stone ring in the tumulus no. 2 of the cemetery of Adâncata, Suceava County, belonging to the Komariv culture), circular ditches, rectangular ditches, stone constructions of the cist and pseudo-cist type, specific to the cord ceramic culture and the spherical amphora culture, all of them representing traditions taken over and perpetuated in the local environ-ment of the Middle Bronze Age in the north of Moldavia51. The whole cul-minates with the beginning of usage of the incineration, in tumular and flat tombs, which became a normal practice of the epoch.

Concerning also the chronological level of the Middle Bronze Age, men-tion should be made of the twelve bronze items, of maximal chronological and cultural importance, more precisely the axes with disk (type A2) and mushroom-disk (B1), discovered in Cajvana, Suceava County52, which have to be considered as imported items / stipendiums from the Oto-mani / Wietenberg environments into the autochthonous cultural area of the Suceava Plateau, characterized by the Komariv culture.

An indication of the usage of the natural resources in the relatively nearby areas is represented by the fact that the hammer axes discovered in the Komariv tombs of Adâncata were made of basaltoid andesite and basalt, rocks that could have been brought from the group of the vol-canic mountains of the Eastern Carpathians, even from the Occidental Carpathians53.

The discovery in the 1950s of a fragment of a cup with over-height-ened ear, with ansa lunata, dated to the late phase (II) of the Monteoru culture, is also interesting, confirming the contact between the commu-nities of the Komariv and Monteoru type over large distances, thus add-ing to the circle of relationships practiced by the Komariv communities with the intra-mountain populations54.

Regarding the late Bronze Age, the attention needs to be directed to the communities of the Noua culture, which also developed in the geo-graphic space we refer to. A short review of the settlements indicates the predilection for inhabiting areas with easy access ways, the positioning on the lower and middle terraces; for instance the case study under-taken for Suceava Plateau shows the fact that the Noua settlements are concentrated not only on Siret Valley but also on the central-western side hereof (e. g. the Soloneţ hydrographic basin)55, as well as along the mountain frame of the eastern Carpathians, in the neighbourhood of salt resources: we refer to the series of brine springs that we showed as hav-ing been used throughout Pre- and Protohistory56.51 Niculică B. P. Epoca mijlocie şi târzie a bronzului în Podişul Sucevei. – Iaşi, 2006. –

PhD thesis, mss.52 Ignat M. Contribuţii la cunoaşterea epocii bronzului... – P. 137–139; Idem. Metalurgia în

epoca bronzului... – P. 31–35.53 Niculică B. P. Epoca mijlocie şi târzie a bronzului.... – P. 80–100.54 Ibidem. – P. 60.55 Andronic M. Evoluţia habitatului uman în bazinul hidrografic Soloneţ din paleolitic până

la sfârşitul secolului al XVIII-lea. – Iaşi, 2007.56 Niculică B. P. Epoca mijlocie şi târzie a bronzului... – P. 200–204.

286 287

Equally, the presence of bronze deposits of eastern influence must be minutely analyzed. This is the case of the jewel deposit of Suceava –“The Princely Court”, which contains “cross-shaped” bronze pendants, char-acteristic to the north-Pontic area; the same deposit also contains amber items, suggesting the exchange over long-distances, possible sources for this material being the area of the Black Sea, the area of Buzáuand Pra-hova or even the nowadays Ukraine, where several spots of amber occur-rence had been used in Prehistory57.

Characteristic to the first Iron Age throughout north-eastern Carpath-ian space is the Gáva-Holihrady culture58, represented by the Grăniceşti cultural group, defined by Professor A. László59, and whose ceramic and metallurgic products draw the attention of researchers over the years. M. Ignat also detailed and compared the funeral rite and ritual of the early and late Hallstatt in the north-eastern Carpathian space, and iden-tified funeral behaviour patterns specific to the 11th – 5th centuries BC60.

Obviously, the occurrence of this population (characterized by the grooved ceramic wares) must not be assigned only to a demographic ex-cess specific to their zones of origin or to military conflicts, but also to the necessity of identification of certain new exploitable resources: salt, cop-per etc. In this regard, the occurrence of fortified polarizing settlements, some of which of large dimensions (e.g. Siret-“Ruina Hill”, Suceava County, Romania – over 35 ha), some others smaller: Suceveni (Cher-nivtsi County, Ukraine), Vârvata (Suceava County), Preuteşti (Suceava County, Romania)61 needs to be studied hereinafter. One needs also to explain the necessity of controlling further or closer territorial resources: for instance, the brine springs in the series Voitinel-Cacica-Solca-Dor-oteia, which were exploited during Pre- and Protohistory. The presence of the fortified settlement of Vârvata, as resulting from the superficial

57 Chiţescu L. Depozitul de obiecte de podoabă, din epoca bronzului, de la Suceava // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1976. – T. 27, Nr 1. – P. 103–108; Ignat M. Metalurgia în epoca bronzului... – P. 47–52; Мацуй В. М., Беліченко О. П., Єфименко В. Ю. Історичне минуле бурштину Украіни (від пізнього палеоліту до середньовіччя) // “Український бурштиновий світ” (Бурштиновий шлях – історія та сучасність): збірник тез матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Рівне, 2011.

58 Mozsolics A. Archäologische Beiträge zur Geschichte der grossen Wanderung // Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae. – 1957. – Vol. 8. – P. 119–121; Smirnova G. I. Complexele de tip Gáva-Holihrady – o comunitate cultural-istorică // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 1974. – T. 25, Nr 3. – P. 359–380.

59 László A. Un grup hallstattian timpuriu în Podişul Moldovei // Cercetări Istorice (seria nouă). – 1983–1984. – T. XIV–XV. – P. 65–84; Idem. Începuturile epocii fierului la est de Carpaţi. Culturile Gáva-Holihrady şi Corlăteni-Chişinău pe teritoriul Moldovei. – Bucureşti, 1994. – P. 48–104.

60 Idem. Necropola hallstattiană de la Volovăţ-“Dealul Burlei” // Suceava. – 1978. – T. V; Ignat M. Necropolele tumulare din zona Rădăuţi în cadrul lumii traco-getice (sec. VII–V a. Ch.). – Târgovişte, 2006.

61 Niculică B. P. Aşezarea de tip Gava-Holihrady (grupul Grăniceşti), de la Vârvata – “Cetăţuie”, judeţul Suceava // Наука і освіта: крок у майбутнє. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції “Кайндлівські читання”, присвяченої 145-річчю від дня народження Р. Ф. Кайндля. Чернівці, 29 квітня 2011 р. – Чернівці; Вижниця, 2011. – С. 388–398.


resources carried out so far, contains an important quantity of archaeo-logical material belonging to the Cucuteni and Gava-Holihrady cultures. We are of the opinion that it guarded an access way from Transylvania to Moldavia62, while other fortifications would serve local politico-military groups, as was the case for those of Siret and Preuteşti (Romania), Voloca and Suceveni (Ukraine) etc.

The existence of typological relationships between the celts, sickles, bracelets dated to the Early Hallstatt to those of Galitia, the south of Po-land, eastern Slovakia, north-western Hungary, that is throughout the whole area of manifestation of the Gava-Holihrady culture, is obvious. A concrete example is represented by the recently published63 bronze items discovered at Şipeniţ (north of Bukovine), as well as by the bronze sword discovered in winter 2010 in the water of Suceava river, at Costâna, near the city of Suceava, and which belongs to the Vollgriffschwert type64.

Thus, the analysis of the bronze items belonging to the Gáva-Holi-hrady culture also indicates the trajectory along which not only the items themselves travelled but even the communities of this culture, which ar-rived in the north-eastern Carpathian space after crossing the Carpath-ians, probably in the area of the complex of intra-mountain passes in the northern Carpathians; the study of T. Bader of 2001, systematically analyzing the presence of bronze finds in the mountain passes, is rel-evant for the understanding of the communication ways of those times, that linked the flanks of the Carpathians65.

From the perspective of the analysis of the bronze deposits, for in-stance, one can assert that the post-Noua finds, that belong to the Gáva-Holihrady culture, respectively the Grăniceşti cultural group, are more numerous and compositionally and quantitatively diversified66. In direct connection to the first occurrences of the bronze deposits of the eastern-Carpathian space, M. Ignat showed that in spite of certain close analo-gies with the bronze finds specific to the Noua environment in Transyl-vania, certain bronze deposits in the north-eastern Carpathian space must be connected to the incipient Gáva environment. We refer to the deposit discovered at Prelipca, on the right bank of the Dniester (north of Bukovine)67.

Regarding the composition of the bronze deposits in the north-east-ern Carpathian space, one can notice a strong “occidental” influence: series of items that were produced in the north-eastern area of Hungary, the southeast of Slovakia, the southeast of Poland, and the northwest of 62 Ibidem. – С. 389–390.63 Niculică B. P. Două obiecte de bronz descoperite la sfârşitul secolului al XIX-lea la

Şipeniţ (nordul Bucovinei) // Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie. – 2011. – T. 62, Nr 1–2. – P. 107–128.

64 Unpublished item, collections of the Museum of Bukovine, Suceava.65 Bader T. Passfunde aus der Bronzezeit in den Karpaten... – P. 15–39.66 Ignat M. Metalurgia în epoca bronzului... – P. 57–65; Niculică B. P. Două obiecte de

bronz... – P. 118.67 Ignat M. Metalurgia în epoca bronzului... – P. 98.

288 289

Ukraine, occur in the north-eastern Carpathian space, in Bukovine, gen-erally complying with the characteristics and the specificity of the bronze deposits in the above mentioned areas. In this regard, we can invoke the bronze artifacts of Şipeniţ68, the bronze deposit of Prisăcăreni (which contained a bronze cauldron, an ash urn and 12 celts laid around it)69, as well as the stone mould for casting small celts, decorated with horizontal nervures and lateral facettes (“pseudo-wings”), found in the area of the well known fortified settlement of the Gáva type of Siret-“Ruina Hill”, Suceava County70. Naturally, the theory of the “extra-Carpathian” pro-duction of the bronze items found in the northeastern Carpathian space must be accepted and understood as possible, from the point of view of the local resources.

When it is proved that tin is also found in the Eastern Carpathians, we shall have another strong argument for accepting the existence of a local bronze metallurgy71, without being necessary to bring this alloy element from a long distance. Even if resources were more limited and the direct proofs of bronze processing are still few, we can assert there were certain local workshops, within the perimeter of important politico-military centers. A good example can be the settlement of Siret- “Ruina Hill”, where, during the excavation, there were identified casting drops, several celts, bracelets and the above mentioned mould. In fact, M. Ignat has recently assumed the existence of such a workshop for the produc-tion/processing of bronze items in the zone of Siret72.

The absence of numerous solid proofs regarding the bronze metal-lurgy – we refer here to direct proofs of practicing this craft, as could be indicated by ingots, cakes, casting drops and stone moulds / casting patterns – must not induce the idea of a lack of a consistent metallurgic activity in the area considered in the present paper. On the contrary, this fact represents only a research gap, as, for instance, in the settlement of the Gáva-Holihrady type of Grăniceşti (Suceava County)73 there were discovered ingots for casting the melted metal.

The analysis of the bronze deposits which in phase Hallstatt A con-tain items of large sizes compared to those of the phases Hallstatt B-C, characterized by smaller items and the occurrence of the first deposits in bronze cauldrons, indicates the complex internal evolution of the Gáva-Holihrady culture, respectively of the Grăniceşti cultural group, in the analyzed area. Although in the ceramic repertory modifications are hard-

68 Niculică B. P. Două obiecte de bronz... – P. 107–128.69 Idem. Un depozit de bronzuri uitat: descoperirea de la Prisăcăreni (nordul Bucovinei). –

Mss. 2012.70 Ibidem.71 Каврук В. Олово и соль в Карпатском Бассейне в бронзовом веке // Revista

Arheologică. – Chişinău, 2011. – Vol. VII, Nr 1–2. – P. 5–46.72 Ignat M. Metalurgia în epoca bronzului... – P. 21.73 László A. Începuturile epocii fierului... – P. 143, fig. 13/1; Ignat M. Metalurgia în epoca

bronzului... – P. 19–23.


ly identifiable, due to the current unsatisfactory level of the researches, there are still enough elements to suggest such internal compartmenting of the culture, respectively of the above cultural group, at least at the level of the zone.

IV. ConclusionsIn conclusion, we stress the fact that the model of analysis of prehis-

tory and history of the north-eastern Carpathian space cannot be but in-terdisciplinary or even transdisciplinary. The identification and elabora-tion of a repertory of the natural resources used in old times, correlated with the archaeological, ethnographic data, with the written information, happily complete the multicultural, heterogeneous picture of the consid-ered geographic zone.

Inter-human contacts permanently took place between neighbour-ing geographic-historical areas: north-south and east-west, whatever the direction, with contributions sometimes considerable from the Transyl-vanian intra-mountain space and the western intra-Carpathian basin, as well as the north-Pontic and Balkanic ones.

Local communities, whichever they were, adapted and shaped their requirements of developing and becoming, both according to the exist-ing natural resources and own traditions, and according to the mod-els offered or brought by various allogenous populations and cultures,

Fig. 1. North-Eastern Carpathian Area.

290 291

Fig. 2. Carpathian passes – crossroads, bridges, and open doors between worlds (after T. Bader)

Fig. 3. Salt and metallic deposits in North-Eastern Carpathian Area.


resulting from exchanges over large distances, conquests, colonization, ethno-cultural mélanges and cultural transformations, leading to origi-nal syntheses, within complex and interesting phenomena of manifesta-tion of individualities within multiculturalism.

Obviously, current researches reveal only to a little extent the com-plexity of the ethno-cultural processes of other times. The permanent and perseverant collaboration between specialists of all current zones, of different scientific fields, based on a solid mutual understanding and the culture of dialogue, shall undoubtedly lead to considerably completing our present knowledge.

630 631

Відомості про аВторіВ Андронік Мугур – професор, доктор історії, експерт з археології Музею Буковини, Сучава (Румунія)Асаулюк Олексій – архітектор відділу інженерного захисту територій та охорони навколишнього середовища Науково-дослідного і проектного інституту містобудуванняБандрівський Микола – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниБаран Міхав – інженер, докторант кафедри геодезії, картографії та ГІС, Технічний університет в Кошіце (Словаччина)Барніак Йоанна – доктор, доцент кафедри геології, геофізики та охорони природного середовища Гірничо-видобувної академії у м. Краків (Республіка Польща)Бартош Кароль – інженер, докторант кафедри геодезії, картографії та ГІС, Технічний університет в Кошіце (Словаччина)Бевз Микола – доктор архітектури, професор, віце-президент Українського комітету ICOMOS, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”Берест Роман – доктор історичних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Львівського інституту економіки і туризмуБобровський Тимур – кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних дослідженьБоргхіан Думітру – доктор історії, професор Університету “Штефан Великий”, Сучава (Румунія)Будуй Васілє – доктор географії, доцент Університету “Штефан Великий”, Сучава (Румунія)Булик Наталя – кандидат історичних наук, молодший науковий співробіт-ник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниВойтович Леонтій – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка, провідний науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниВолошин Петро – кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент, член-кореспондент академії будівництва України, завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана ФранкаГалик Володимир – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана ФранкаГлушко Михайло – доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова етнографічної комісії Наукового товариства імені ШевченкаГнатюк Роман – кандидат географічних наук, доцент кафедри геоморфології та палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка

Гощіцька Тетяна – аспірант Інституту народознавства НАН УкраїниГупало Віра – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниДзембас Олександр – старший науковий співробітник Закарпатського краєзнавчого музеюДиба Юрій – кандидат архітектури, доцент кафедри реконструкції і реставрації архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”, голова комісії архітектури та містобудування Наукового товариства імені ШевченкаДишлик Олександр – заступник директора КДП “Київгеоінформатика” з науково-технічної роботиДомбровський Даріуш – доктор габілітований, професор Університету Казимира Великого в Бидґощі (Республіка Польща)Ільків Микола – кандидат історичних наук, заст. директора Чернівецької філії ОАСУ ІА НАН УкраїниКачмар Марія – кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства НАН УкраїниКозак Деонізій – доктор історичних наук, професор, заступник директора, завідувач відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН УкраїниКонопка Володимир – аспірант Інституту народознавства НАН України Котлярчук Андрій – старший науковий співробітник ДІКЗ “Тустань”Котовіч Піотр Н. – магістр, науковий співробітник історичного музею в м. Сянок (Республіка Польща)Кромпєц Марек – доктор габілітований, професор кафедри геології, геофізики та охорони природного середовища Гірничо-металургійної академії у м. Краків (Республіка Польща)Крушельницька Лариса – доктор історичних наук, професор, почесний директор Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, голова археологічної комісії Наукового товариства імені ШевченкаЛазорак Богдан – кандидат історичних наук, викладач кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана ФранкаЛукач Габріель – доктор, співробітник регіонального уряду охорони пам'яток у Прешові, відділ у Левочі (Словаччина)Лукомський Юрій – кандидат архітектури, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниЛяска Віталій – аспірант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана ФранкаМайоров Олександр – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри музеєзнавства Санкт-Петербурзького університету (Російська Федерація)Марков Сергій – кандидат технічних наук, доцент Київського національного університету будівництва та архітектуриМахнік Ян – доктор габілітований, професор, дійсний член ПАН, Уповноважений Президії Польської академії наук і мистецтв (PAU) до наукової співпраці з Україною (Республіка Польща)

632 633

Мацкевий Леонід – доктор історичних наук, старший науковий співробітник.Миська Роман – кандидат історичних наук, начальник наукового відділу, старший викладач кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУНікуліце Богдан Петру – доктор історичних наук, експерт з археології Музею Буковини, Сучава (Румунія)Онищук Ярослав – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана ФранкаОрловська-Синус Анна – магістр, науковий співробітник історичного музею в м. Сянок (Республіка Польща)Павлів Дмитро – молодший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниПанахид Галина – директор Картографічного видавництва “Ліга Львів”Папа Іванна – аспірант кафедри історії середніх віків і візантиністки Львівського національного університету імені Івана ФранкаПархуць Любомир – старший науковий співробітник ДІКЗ “Тустань”Парчевський Міхал – доктор габілітований, професор Інституту археології Жешівського університету (Республіка Польща)Паршин Ілля – аспірант відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниПахолок Інна – кандидат історичних наук, старший викладач ВП “Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв”Петегирич Володимир – науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниПетрій Ігор – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу бібліології Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана ФранкаПивоваров Сергій – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, директор Чернівецької філії ОАСУ ІА НАН УкраїниПлацек Мірослав – доктор, інженер. Доцент кафедри археології та музеології Масарикового університету в м. Брно, кафедри археології Шлеського університету в м. Опава (Чеська республіка)Погоральський Ярослав – завідувач Археологічного музею, асистент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана ФранкаПоломаний Семен – провідний архітектор відділу інженерного захисту територій та охорони навколишнього середовища Науково-дослідного і проектного інституту містобудуванняПуканська Катаріна – доктор-інженер, доцент кафедри геодезії, картографії та ГІС, Технічний університет в Кошіце (Словаччина)Радович Роман – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історичної етнології Інституту народознавства НАН України

Рідуш Богдан – доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Буковинський центр археологічних досліджень Чернівецького національного університету ім. Ю. ФедьковичаРожко Василь – директор ДІКЗ “Тустань”, аспірант кафедри реконструкції і реставрації архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”Ситник Олександр – доктор історичних наук, завідувач відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН УкраїниСоковніна Нінель – начальник відділу інженерного захисту територій та охорони навколишнього середовища Науково-дослідного і проектного інституту містобудуванняСтецик Юрій – кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана ФранкаТимошенко Леонід – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету, завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана ФранкаТуня Кшиштоф – доктор, науковий співробітник Інституту археології та етнології ПАН (відділ у Кракові) (Республіка Польща)Ципишев Сергій – науковий співробітник Музею народної архітектури і побуту у Львові; науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України.Щербина Христина – аспірант Інституту народознавства НАН УкраїниЯрош Павел – магістр, докторант Інституту археології та етнології ПАН (відділ у Кракові) (Республіка Польща)Ясінський Максим – аспірант, асистент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”

634 635

пЕрЕЛіК сКороЧЕНЬАДЛУ – Археологічні дослідження Львівського університетуАДУ – Археологічні дослідження на УкраїніАО – Археологические открытияАП – Археологічні пам’яткиДАЛО – Державний архів Львівської областіДКЗ – Дрогобицький краєзнавчий збірникЗНТШ – Записки Наукового Товариства імені ШевченкаІА НАНУ – Інститут археології Національної академії наук УкраїниІУ НАНУ – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук УкраїниКААЕ – Карпатська архітектурно-археологічна експедиціяКСИА АН УССР – Краткие сообщения Института археологии АН УССРКСИИМК – Краткие сообщения Института истории материальной культуры АН СССРЛІМ – Львівський історичний музейМДАПВ – Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.МИА – Материалы и исследования по археологии СССР.ПСРЛ – Полное собрание русских летописейПССІАЕ. – Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнологіїСА – Советская археологияСАИ – Свод археологических источниковТОДЛ – Труды Отдела Древнерусской ЛитературыУIЖ – Український історичний журналЦДІА – Центральний державний історичний архів України у м. ЛьвовіActaArchHung = Acta Archaeologica Scientiarum Hungaricae, Budapest.AGZ – Acta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie AH – Archaeologia historicaBSRG – Buletinul Societăţii Române de Geografie, BucureştiCB – Castellologica BohemicaDRH – Documenta Romaniae Historica, BucureştiMAAE – Materiały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzneMAK – Muzeum Archeologiczne w KrakowieMemAntiq. – Memoria Antiquitatis, Piatra NeamţMGH. SS. – Monumenta Germanie Historica. Scriptores rerum Ger manicarum. Nova series SA – Slovenská archeológiaSCIVA – Studii şi Cercetări de Istorie Veche şi Arheologie, BucureştiSKHS – Sprawozdania Komisyi historii sztukiWA – Wiadomości ArcheologiczneZOW – Z otchłani wiekówZWAK – Zbiór Wiadomości do Antropologii Krajowej

CONTENT Research Tustan

Vasyl RozhkoThe theoretical basis for graphic reconstruction of wooden rock architecture 8Roman Myska, Yaroslav PohoralskyyA new study of the archaeological complex Tustan 21Lyubomyr ParkhutsMeans of communication of Tustan 42Andriy KotlyarchukProtection of historical and architectural environment of the village of Urych. The first steps of the state historical and cultural preserve Tustan 52Mykola BandrivskyiMethods and prospects of study of rock reliefs and petroglyphs of Urych 60Bohdan RidushTaphonomy of Rock Art in the Carpathians and the Dnister area 74Petro VoloshynA geotechnical analysis of sites of inanimate nature of the historical and cultural preserve Tustan 82Oleksandr Dyshlyk, Serhiy MakarovA concept of a geographic information system for the state historical and cultural preserve Tustan 90Maksym Yasinskyi3D-Modeling in the study of the development of the fortress Tustan 99 Tymur Bobrovskyi On creation of a plan to organize the territory of the state historical and cultural preserve Tustan 104Ninel Sokovnina, Semen Polomanyi, Oleksij Asaulyuk A detailed plan of the territory of the state historical and cultural preserve Tustan 121

HistoryLeontiy VoytovychBetween the Upper Dniester and the Carpathians: the domain of the Galician princes in the 12th – 13th centuries 148Leonid TymoshenkoThe oldest Drohobych in the light of records, legends, toponymy and artifacts 158

636 637

Illya ParshynThe Galician-Czech union in the battle near Durnkrut in 1278 (based on “HERMANNI ALTAHENSIS ANNALES”) 171 Ivanna PapaThe Zhydachiv Principality (1393-1442) and Hedyminovychi: debatable issues of history 177Yuriy StetsykThe history of the parochial St. Paraskeva Church of the village of Ulychne (16th – 18th centuries) 185Bohdan LazorakSource evidences to the history of the village and parish of Tustan in the Galician province (14th – 18th centuries) 193Volodymyr HalykAnciently printed and handwritten books of Prykarpattya in research interests of Ivan Franko 214

ArchaeologyLeonid Matskevyi, Roman Hnatyuk, Halyna PanakhydThe Paleolithic and Mesolithic of Lviv Roztochchya and neighbouring territories 226Mugur Andronic, Bogdan Petru NiculicăThe occurrence and evolution of human habitat in the Carpathian area of the southern part of historical Bukovine (Suceava county, Romania) 254Dumitru Boghian, Bogdan Petru Niculică, Vasile BuduiThe usege of natural resources in protohistory (Aeneolithic-Hallstatt), in the North-Eastern Carpathian area 272Jan Mahnik, Dmytro Pavliv, Volodymyr PetehyrychA barrow cemetery of the Corded Ware culture in Hayi Nyzhni on the Drohobych upland 292Paweł JaroszEarly stages of the Corded Ware culture inhabitation in Carpathian zone 322Mykola IlkivThe Siret-Dniester part of a road of the late and final bronze age 333 Yaroslav Onyshchuk Objects of provincial Roman origins in archaeological complexes of the culture of Carpathian barrows 342Krzysztof TuniaSettlement patterns of the Late Roman and Early Migration period in the Carpathians 350

Miroslav PlačekComparison of development dynamics of castle architecture in southern Lesser Poland and eastern Slovakia 364Sergij PyvovarovJewels from the settlement of the Raykovetska culture around Ridkivtsi 384Piotr N. Kotowicz, Anna Orłowska-SynusThe ceramic vessels form the pre-war excavations at the early medieval stronghold in Stupnica from the collection of Historical Museum in Sanok 390Yuriy LukomskyiA new archaeological research of the Lavriv Monastery in 2009 404Vira HupaloOne type of pouch buckles from Zvenyhorod 427Roman BerestMedieval monasteries of Prykarpattya and the Ukrainian Carpathians 437Oleksandr Dzembas Main results of the historical-archaeological research of the architectural monument of national significance Nevystkyi Castle as of 2011 448Gabriel LukáčDevelopment of castle architecture in Spiš 472Natalya Bulyk Ancient towns of Eastern Galicia in researches of archaeologists of the 19th – early 20th centuries 484Vitaliy LiaskaEarly-Medieval burial monuments in Roztochchya (materials to the catalogue) 499Katarína Pukanská, Michal Baran, Karol Bartoš Methods of geodetic surveying and documentation of archaeological monuments on the example of Zboriv Castle 515

Ethnology, Architecture, ArtRoman RadovychCharacteristic features of the technology of house construction in the western Boyko land (based on the material of the Stary-Sambir District) 524Tetyana HoshchitskaTraditional building rituals in the Skole District (based on materials of field studies) 539

638

Mariya KachmarFolk narrative tradition of the central Boyko area (based on the materials of the villages of Urych, Pidhorodtsi, Sopit, Yamelnytsya and Korchyn, Skole District, Lviv Region) 561Inna Pakholok “May” (tree branches) is the main attribute of the Trinity (a Carpathian tradition) 574Serhiy TsypyshevTraditional bread products of the eastern part of the Boyko area 583Volodymyr KonopkaAgricultural Motifs in Christmas and Epiphany cycle celebrations in the Boyko area 594Khrystyna ShcherbynaA musician as a sorcerer in traditional demonologic concepts of Carpathian Ukrainians 611Marek Krąpiec, Joanna Barniak Dendrochronological dating of icons of the Museum of Folk Architecture in Sanok 618About the authors 630List of Abbreviations 634

THE USAGE OF NATURAL RESOURCES IN PROTOHISTORY (AENEOLITHIC – HALLSTATT) IN THE NORTHEASTERN...

Documents

Transcript of THE USAGE OF NATURAL RESOURCES IN PROTOHISTORY (AENEOLITHIC – HALLSTATT) IN THE NORTHEASTERN...