Звіт про анкетування учнів українських шкіл...

15
Звіт про анкетування учнів українських шкіл Португалії. Хто відвідує українські суботні школи? Чому? Як учні ставляться до української та основної португальської шкіл? Які тенденції спостерігаються в інтеграції учнів? Як учні оцінюють власні можливості в Португалії? Антоніна Терещенко Email: [email protected] Анкетування українських учнів було частиною дослідження щодо освіти та ідентифікації української молоді в Португалії (FCT грант SFRH/BPD/63822/ 2009). Цей звіт узагальнює відповіді учнів на низку запитань. Підготовлено для громадськості, учнів, учителів і батьків. Автор вдячна Олегу Гуцьку за усіляку допомогу та сприяння в організації анкетування серед учнів шкіл при Асоціації українців у Португалії «Собор», а також Ю. А. Унгуряну й адміністрації школи «Дивосвіт» за допомогу в організації анкетування в школах при Спілці українців «Асоціація українців у Португалії». Велика подяка всім директорам і вчителям шкіл і учням, які взяли участь в опитуванні. Університет Порту Грудень 2011

Transcript of Звіт про анкетування учнів українських шкіл...

Звіт про анкетування учнів українських

шкіл Португалії.

Хто відвідує українські суботні школи? Чому? Як учні ставляться до української та основної португальської шкіл? Які тенденції спостерігаються в інтеграції учнів? Як учні оцінюють власні можливості в Португалії?

Антоніна Терещенко

Email: [email protected]

Анкетування українських учнів було частиною дослідження щодо освіти та ідентифікації

української молоді в Португалії (FCT грант SFRH/BPD/63822/ 2009). Цей звіт узагальнює

відповіді учнів на низку запитань. Підготовлено для громадськості, учнів, учителів і

батьків.

Автор вдячна Олегу Гуцьку за усіляку допомогу та сприяння в організації анкетування

серед учнів шкіл при Асоціації українців у Португалії «Собор», а також Ю. А. Унгуряну й

адміністрації школи «Дивосвіт» за допомогу в організації анкетування в школах при

Спілці українців «Асоціація українців у Португалії». Велика подяка всім директорам і

вчителям шкіл і учням, які взяли участь в опитуванні.

Університет Порту

Грудень 2011

2

Школи

Анонімне опитування шляхом анкетування проводилося серед учнів 7-11 класів українських

суботніх шкіл у Португалії протягом лютого-травня 2011 року. Загалом в анкетуванні

прийняли участь 184 учня 8-ми українських шкіл. Середній вік респондентів 15 років.

Наймолодшому учню було 12 років, а найстаршому – 20 років. 64% опитаних учнів

відвідували школу в Лісабоні, а 36% - за межами столиці. Кількість учнів у вибірці певною

мірою пропорційна кількості учнів у кожній школі.

Школа К-ть респондентів (N) %

«Дивосвіт», м. Лісабон 57 31.0 «Оберіг», м. Ештуріл 14 7.6 «Перша Слов'янська», м. Лісабон 15 8.2 «Родина», м. Лісабон 46 25.0 Українська школа ім. Тараса Шевченка, м. Фару

16 8.7

«Рідна школа», м. Сетубал 13 7.1 «Барвінок», м. Каштанейра 14 7.6 «Відродження», м. Фатіма 9 4.9 Загалом 184 100.0

Демографічні ознаки учнів українських шкіл

У 7-11 класах дівчат на 15% більше, ніж хлопців: 42% - 58%.

63% учнів походили з західних областей України (зокрема, Львівська, Тернопільська,

Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Хмельницька); 21% - із

центральної частини України (зокрема, Вінницька, Житомирська, Київська,

Черкаська, Чернігівська, Кіровоградська, Полтавська); 11% - зі східних областей

(зокрема, Донецька, Харківська, Сумська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька);

4% - із південних областей (зокрема, Одеська, Херсонська, Миколаївська). Жодного

представника Кримського півострова у вибірці не було.

78% опитаних учнів проживають у Португалії в сім’ях із двома батьками (34%) або з

двома батьками і братами/сестрами (44%). 10% учнів проживають лише з мамою, або з

мамою і сестрами/братами. Інші 12% включають комбінації бабусь/дідусів і інших

родичів або друзів батьків.

42% учнів ніколи не спілкуються з батьками португальською мовою, а 50%

використовують португальську тільки іноді. 50% респондентів оцінили матеріальне становище своєї родини як «добре», 12% - як

«дуже добре», 28% - як «середнє». Тільки 5 учнів із 177 охарактеризували матеріальне

становище своєї родини як «не дуже добре» або «зовсім не добре».

89% мам і 94% тат на момент опитування працювали. Але на підставі відповідей учнів

щодо роду занять і освіти батьків спостерігаємо відому тенденцію до дискваліфікації

дорослого населення після міграції. Так, наприклад, 63% мам учнів виконують

некваліфіковану роботу (наприклад, прибирання помешкань), хоча серед них 31%

мають професійну, а 42% - вищу освіту. Татова робота більш кваліфікована – 71%

виконують роботу, яка традиційно вимагає професійної кваліфікації або освіти

(наприклад, електрик).

3

Школи мають майже рівну кількість учнів, які проживають у Португалії: 1-3 роки -

29%, 4-6 років - 26% і 7-10 років - 28%. Тільки 15% учнівського контингенту у вибірці

складали учні, які проживали у Португалії менше року.

Чому ти відвідуєш українську школу?

У наведеній Таблиці названі причини, з яких учні різного віку найчастіше відвідують

українські суботні школи. Учням було запропоновано сім причин і можливість вписати щось

інше, тобто свою причину. Учні могли обрати декілька причин (максимум 3), тому загальна

сума більша ніж 100%.

Усі учні

< 14 років

14-15 років

16+ років

Щоб мати більше можливостей у майбутньому 59.8% 63.9% 55.4% 61.2%

Тому, що мені подобається тут спілкуватися з друзями 58.7% 62.3% 60.8% 51%

Щоб отримати український табель/атестат про освіту 57.1% 63.9% 55.4% 51%

Тому, що українська школа дає мені хорошу освіту 34.8% 39.3% 35.1% 28.6%

Тому, що мої батьки мене змушують 22.8% 14.8% 23% 32.7%

Щоб вчити/вдосконалювати українську мову 22.3% 16.4% 28.4% 20.4%

Щоб отримати додаткову допомогу з предметів, які я вивчаю в португальській школі 15.8% 9.8% 20.3% 16.3%

Тому, що я не відвідую португальську школу 7.6% 8.2% 8.1% 6.1%

Інша причина 2.7% 1.6% 2.7% 4.1%

Навчання в українській школі

Скільки годин на тиждень ти присвячуєш виконанню домашньої роботи, яку отримуєш у

суботній школі?

8.7%

51.4%

27.3%

8.2% 4.4%

0

10

20

30

40

50

60

Не виконую домашню

1-3 години на тиждень

4-6 годин на тиждень

7-10 годин на тиждень

Більше 10 годин на тиждень

4

Причини, з яких 8.7% учнів зовсім не готуються до школи, представлені в наступній таблиці.

Але і деякі учні, які сказали, що як правило виконують домашню роботу, теж указали 1 (або

більше) причину, з якої вони іноді можуть не підготуватися.

Причина % учнів

Недостатньо часу 23.9% Немає бажання 10.4% Не зрозумів 5.4% Не знав що було задано 2.2% Не маю підручника 1.1% Забув 3.8% Інша причина (напр., хворів) 2.7%

Як часто твої батьки питають тебе про (або перевіряють) твою домашню роботу для

української суботньої школи?

Контроль батьків за виконанням домашньої роботи напряму залежить від віку учнів, тобто

учні старшої групи (16+) майже не відчувають контролю з боку батьків.

У анкеті учням було запропоновано вписати, що їм найбільше подобається в українській

школі. Учнівські відповіді було згруповано в наступні загальні категорії:

% учнів

Соціальні та розважальні аспекти школи 67.4% Освітні аспекти школи 31% Аспекти культурного (українського) оточення 13% Все подобається 7.6% Нічого не подобається 1.1%

У анкеті учням було запропоновано вписати що їм не подобається в українській школі.

Учнівські відповіді було згруповано у наступні загальні категорії:

23.0%

41.0%

13.1%

23.0%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Ніколи 1-2 рази за тиждень

3-4 рази за тиждень

Майже кожен день

5

% учнів

Навантаження (вкл. з часом/днями роботи) 29.9% Освітні аспекти школи 22.8% Правила, дисципліна, розклад у школі 17.4% Все подобається 13.6% Соціальні аспекти (вкл. з однокласниками, їжею) школи 9.8% Все не подобається 1.1%

У анкеті учням було окремо запропоновано описати українських учителів. Відповіді було

розбито на наступні категорії: «позитивні», «негативні», «змішані позитивні і негативні»,

«нейтральні».

Отже, учні характеризують українських учителів переважно позитивно. У анкеті учням було

запропоновано описати українських однокласників. Відповіді було розбито на наступні

категорії: «позитивні», «негативні», «змішані позитивні і негативні», «нейтральні»,

«складно сказати». Учні охарактеризували українських однолітків переважно позитивно:

70.1%

7.8% 6.0%

16.2%

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Позитивно Негативно Нейтрально Змішано

62.1%

10.9% 11.5% 14.9%

0.6% 0

10

20

30

40

50

60

70

Позитивно Негативно Нейтрально Змішано Складно сказати

6

Ставлення учнів до португальської школи 87% учнів українських шкіл відвідували португальську школу на час опитування, але деякі

учні відвідували школу у минулому.

Учням було запропоновано обрати одне обличчя, яке найкращим чином передає їхнє

емоційне самопочуття в португальській школі. Переважна більшість учнів, які відповіли на це

запитання, обрали дуже щасливий або щасливий емоційний вираз обличчя:

42.5% 36.2% 13.8% 6.8% 0.6%

Проте, 125 учнів (тобто, 68% опитаних) обрали хоча б одну причину (або більше) із

запропонованого списку, з якої вони постійно або іноді почувалися не зовсім щасливими у

португальських школах. Із наведеної нижче таблиці видно, що відносно розповсюджені

проблеми стосувалися соціальних і мовних труднощів. Третина (36%) тих, хто обрав якусь

причину, сказали, що їм складно завести справжніх друзів. 15% учнів не справлялися з

обсягом роботи в португальській школі, що, можна припустити, пов’язано і з мовними

труднощами. 12.5% респондентів обрали відповідь «Я майже не розумію, що відбувається у

школі, бо не знаю португальської мови». У цілому, учні українських шкіл оцінили своє знання

португальської мови наступним чином: 13% - початковий рівень, 13% - задовільно, 31.5% -

добре, 29.3% - дуже добре, 13% - відмінно. Як і очікувалося, аналіз виявив зв’язки між

знанням португальської мови і строком перебування учнів у Португалії.

Причини, з яких учні почувалися не зовсім щасливими у португальських школах:

Причина % учнів

Дуже складно завести справжніх друзів 35,9% Я не справляюсь з обсягом роботи 15,2% Мені не подобаються мої вчителі 14,1% Я майже не розумію, що відбувається бо не знаю мови 12,5% Я постійно «вляпуюсь» у пригоду 12,5% Інші діти мене не люблять 9,2% З мене сміються, обзивають 7,6% Мої вчителі мене не люблять 6,5% Мене турбують сімейні негаразди під час занять у школі 5,4% Щось інше 12,0%

Вписані учнями «інші причини» у половині випадків стосувалися соціальних і мовних

труднощів, хоча учні і висловили їх у інший спосіб ніж було сформульовано в анкеті.

Наприклад: «іноді мене не розуміють, але не із-за мови, а із-за їх обмеженості», «хожу туди

7

примусово», «мені не подобається мій клас тому що я не знаю добре мову», «іноді я не

розумію», «я не люблю і не поважаю португалів», «не маю друзів». Статистичний аналіз

виявив, що з часом перебування в Португалії проблеми в школах зменшуються, тобто чим

довше учні перебували в Португалії, тим щасливішими вони почувалися в школах. Відсоток

учнів, які зовсім не ладнали з однокласниками в португальських школах, був незначний.

Чи ти ладнаєш з однокласниками португальської школи?

Хоча 14% учнів зазначили вище, що їм не подобаються вчителі в португальській школі, а 6.5%

українців відчували, що вчителі їх не люблять, аналіз інших запитань анкети показав, що

більшість учнів були включені в шкільне життя і навчальний процес саме завдяки вчителям.

В анкеті учням було запропоновано описати вчителів. Їх відповіді було розбито на наступні

категорії: «позитивні», «негативні», «змішані позитивні і негативні», «нейтральні».

Половина учнів (50.6%) дала позитивні характеристики португальським учителям, а майже

16% описали вчителів у нейтральний спосіб, використовуючи такі вирази: «нормальні

вчителі», «вчителі виконують свою роботу» і таке ін. Цікаво, що тенденція до позитивного

ставлення до вчителів зберігається серед учнів усіх вікових категорій: учні до 14 років, із 14 до

16 років, і з 16 і старше охарактеризували вчителів переважно позитивно, наголошуючи, що

вони допомагали їм на уроках і ставилися з розумінням до мовної проблеми, яку всі учні

мали спочатку. Ті учні, які охарактеризували вчителів негативно, нарікали на те, що вони не

розуміли їхніх проблем із адаптації до нового середовища і португальської мови. Але такі

вчителі здається були в меншості.

1.7%

8.6%

17.2%

26.4%

46.0%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

Ніколи Рідко Досить часто

Дуже часто Завжди

8

Вислови свою думку про вчителів португальської школи

Вислови свою думку про учнів португальської школи

Цікаво, що незважаючи на розповсюджену в португальських школах практику залишати

невстигаючих учнів на другий рік і доволі високий шанс попадання у цю групу дітей

іммігрантів, українські учні переважно (74.3%) ніколи не залишалися на другий рік. Відсоток

(18.3%) учнів, які повторювали шкільний рік, пояснювали це незнанням португальської мови,

а не академічною неуспішністю.

50.6%

22.8%

15.8% 10.8%

0

10

20

30

40

50

60

Позитивно Негативно Нейтрально Змішано

37.5%

30.4%

14.3% 17.9%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Позитивно Негативно Нейтрально Змішано

9

Чи доводилося тобі залишатися на другий рік у португальській школі?

Порівняй дві школи

У анкеті учням було запропоновано порівняти наступні речі у двох школах: учителі, директор,

однокласники, методи викладання, навчальні матеріали і обладнання, дисципліна і шкільні

правила, взаємини і атмосфера у школі, уроки, позаурочні заходи, домашня робота. Із

категорії «навчальні матеріали і обладнання школи» учні безперечно надавали перевагу

португальській школі. Щодо домашньої роботи, 42% учнів подобалася домашня робота в

португальській школі порівняно з 18% учнів, які надавали перевагу домашній роботі в

українській школі. Із інтерв’ю, які я проводила з учнями, таку перевагу можна пояснити тим,

що домашня робота в португальській школі легша і менша за обсягом. 23% учнів сказали, що

домашня робота їм не подобається у жодній школі. Директори українських шкіл подобаються

дітям більше, що, на нашу думку, пов’язано з невеликим колективом, особистим і більш

неформальним спілкуванням із директором. На загал, як видно з Таблиці, учням

подобаються як українські, так і португальські школи.

Де тобі більше подобаються наступні речі?

У португальській школі

В українській школі

У двох школах

У жодній школі

Учителі 23% 34% 40% 1% Директор 11% 65% 19% 5% Однокласники 16% 36% 48% 0% Методи викладання на уроках 31% 32% 33% 3% Навчальні матеріали та обладнання

68% 15% 15% 1%

Дисципліна та шкільні правила 37% 36% 18% 8% Взаємини та атмосфера в школі 20% 36% 42% 1% Уроки 30% 34% 30% 6% Позаурочні заходи 35% 28% 26% 10% Домашня робота 42% 18% 17% 23%

74.3%

18.3%

4.6% 2.9%

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Ніколи 1 раз 2 рази 3 рази чи більше

10

Інтеграція, ідентифікація, дискримінація

Зафіксовано позитивне ставлення українських учнів до Португалії (див. Графік 5). Також,

бачимо тенденцію до соціокультурної адаптації учнів (див. Графіки 1 та 2). Хоча більшість

учнів не вважали за необхідне мати друзів тільки з кола українців, усі учні цінували

можливість спілкуватися з українськими друзями в суботній школі (як зазначено вище). Із

аналізу анкет також бачимо, що учні українських суботніх шкіл мали позитивні почуття щодо

українського народу (див. Графік 3). Переважна більшість учнів відчували себе українцями на

100 відсотків: 56.4% респондентів обрали варіант відповідь «Я відчуваю себе українцем хоча і

живу в Португалії» (див. Графік 4). Значна кількість учнів (чверть опитаних) відчували себе і

українцем і португальцем, хоча українцем у першу чергу. Аналіз цього питання анкети

виявив зв’язки між тим, як учні себе ідентифікували і кількістю років, які вони проживали в

Португалії. Як можна було і припустити, чим довше учні проживали в Португалії, тим більше

вони схилялися до змішаної самоідентифікації або вважали себе більш португальцями ніж

українцями. Щодо академічної успішності українських учнів у Португалії, то українські учні

позиціонували себе як успішних розумних учнів на відміну від однокласників у

португальській школі (див. Графіки 7 та 8).

Графік 1. Наскільки важливо в дружбі є те, що твій друг є такої ж національності як і ти?

47.0%

18.6% 16.4%

11.5%

6.6%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

Зовсім неважливо

Трохи Помірно Достатньо важливо

Дуже важливо

11

Графік 2. Наскільки для тебе важливо, щоб твоя дівчина / хлопець були такої ж національності як і ти (тобто, українцем)?

Графік 3. Наскільки ти пишаєшся українським народом, його історією та досягненнями?

40.4%

16.9%

12.6% 15.3% 14.8%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Зовсім неважливо

Трохи Помірно Достатньо важливо

Дуже важливо

4.4%

8.7%

19.1%

38.3%

29.5%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Зовсім не пишаюся

Трохи Помірно Достатньо сильно

Дуже сильно

12

Графік 4. Яке з наступних речень найкращим чином описує, як ти бачиш себе?

В якій мірі ти згоден з наступними судженнями?

Графік 5. Португалія – чудова країна для проживання

.0

10.0

20.0

30.0

40.0

50.0

60.0 56.4%

24.9%

1.7%

10.5%

6.1%

Я відчуваю себе українцем, хоча і живу в Португалії

Я відчуваю себе і українцем і португальцем, хоча в глибині душі я завжди знаю, що в першу чергу я українець

Я відчуваю себе і українцем і португальцем, хоча в глибині душі я вважаю себе в першу чергу португальцем

Я відчуваю себе і українцем і португальцем, я маю риси цих двох народів і вважаю себе сумішшю двох культур

Я відчуваю себе португальцем, хоча і маю українські корені та риси

41.3%

50.8%

6.7%

1.1% 0

10

20

30

40

50

60

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден

13

Графік 6. Португальці зверхньо ставляться до іноземців

Графік 7. У школі португальці мають кращі оцінки ніж українці

13.0%

35.0% 36.2%

15.8%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден

7.3% 8.5%

41.2% 42.9%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден

14

Графік 8. Українські учні більш старанні у навчанні ніж португальські учні

Учні українських шкіл не відчували сильної дискримінації в Португалії щодо своїх майбутніх

можливостей. В анкеті учням було запропоновано два твердження з метою виявлення їх

відчуття щодо рівних можливостей вступу в університети в Португалії і щодо можливостей на

ринку праці. 77% учнів вважали, що українці мають такі ж можливості вступу до університету

як і португальці (див. Графік 9). 69% учнів погодилися з твердженням про те, що українці

мають такі ж можливості отримати роботу як і португальці (див. Графік 10).

Графік 9. Українці мають такі ж можливості вступу до університету в Португалії як і португальці

56.4%

33.0%

7.3% 3.4%

0

10

20

30

40

50

60

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден

47.2%

29.8%

20.8%

2.2%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден

15

Графік 10. Українці мають такі ж можливості отримати роботу в Португалії як і португальці

Хоча на запитання ким учні хотіли б працювати у майбутньому, вписано було безліч професій, найбільш популярні стосуються наступних сфер діяльності:

- Медичні професії - Працівник сфери послуг (поліцейський, стюардеса, повар, перукар та ін.) - Артисти і виконавці, спортивні тренери - Програмісти і математичні спеціальності - Перекладач - Дизайн - Робітники освіти

40.2%

28.5% 27.4%

3.9%

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Повністю згоден

Скоріше згоден Скоріше не згоден

Повністю не згоден