Випуск № 2, травень 2012 - Петрук Г.М. методист відділу ...

Зі святом, дорогі Матері! Проходять роки, віки спливають за віками, та вічно юним і сучасним

залишається слово „Мама‖. І скільки б нам не було років – 5 чи 50, ми

завжди повертаємось у вічну казку – до матерів. Слово „Мама‖ росте з

нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як

гладить дитину по голівці рідна рука. І так само тихо воно приходить на

вуста – теплом маминої посмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і

промінчиком сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою

лагідністю руки і вечірньою молитвою.

Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на

світ святе слово „Мама‖, мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар

Божий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня,

коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це – мить і це –

вічність, бо мама завжди з нами, вона вічно житиме в нас, в наших дітях,

наших внуках.

Тільки Жінка наділена даром Материнства.

Тільки Жінка володіє найбільшим в світі почуттям – почуттям

Материнської любові.

Малі і дорослі діти ідуть на пораду до матерів.

Тільки мати ніколи не злукавить.

Тільки мати ніколи не кривдить.

Тільки мати захистить.

Тільки мати пожаліє...

Вітаю Вас із Святом матері. Зичу, щоб діти приносили лише радість,

посмішку і щастя у Ваші оселі, нехай ростуть Вам на втіху. Хай завжди

щедрою на сходи буде Ваша життєйська нива, а в усіх починаннях будуть

супутниками успіх і удача.

Методист РМК Петрук Г.М.

Методичний кабінет відділу освіти Кременецької РДА Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

У кожній людині природа сходить або злаками,

або бур’яном.

Ф.Бекон

Випуск № 2,

травень 2012

Відзначаємо улітку

1 червня - Міжнародний день захисту

дітей. Свято встановлено у 1949 р.

ухвалою Ради Міжнародної

демократичної федерації жінок.

8 червня - розпочинається європейський

чемпіонат із футболу, який вперше

проходитиме у нашій державі

28 червня - День Конституції України.

8 липня - 105 років від дня народження

українського поета Олега Ольжича

(Олега Олександровича Кандиби)

(1907-1944)

21 липня - 105 років від дня народження

поетеси, публіцистки українського

зарубіжжя Олени Іванівни Теліги

(1907-1942)

23 серпня - День Державного Прапора

України.

24 серпня - День Незалежності України

(1991)

27 серпня -110 років від дня народження

Юрія Івановича Яновського (1902–1954),

українського письменника

30 серпня - 90 років від дня народження

українського поета Павла Прокоповича

Глазового (1922-2004)

У номері Методист консультує

Кондирєва М.М. Використання тестових технологій

– один із шляхів підготовки до зовнішнього

незалежного оцінювання …………………

Петрук Г. М. Уживання у-в, і-й …………………

Мови рідної скарбниця

Шевчук О. В. 5 клас. Контрольна робота №1 …

5 клас. Контрольна робота №2…………

Придатко Т.І. 5 клас. Контрольна робота №3

5 клас. Контрольна робота№4

Сіятова О.Б. 8 клас. Контрольна робота №1 Контрольна робота № 2

Контрольна робота № 3


Воскресенська Л. А. 8 клас. Контрольна робота №3


Сакара О.Є. 9 клас. Контрольна робота №1

Контрольна робота№2

Романіна Т. В. Узагальнення і систематизація знань

по темі “Односкладні речення”. Тренувальні вправи.

Гордість району

Позакласна робота

Войтович В. Б. Наша мова – диво калинове!

Літературні візерунки

Гайдучик Л. І. Метелик.

Із бабусиного вузлика

Король Х.В. Як прийде літечко – зберемо житечко!

Із життя видатних людей

Лесин рояль

Усмішки по-кременецьки

2

Шановні автори!

З метою покращення співпраці з вами

просимо разом із матеріалом для друку

вказувати чи надавати такі відомості про себе:

1. Прізвище, ім’я, по батькові.

2. Школу, в якій працюєте.

3. Кваліфікаційну категорію.

4. Власну світлину.

5. Надсилаючи конспект чи сценарій,

прикріплюйте також світлини з уроку

чи заходу ( якщо вони є).

6. Обов’язково контактний телефон.

Методист консультує

Використання тестових технологій – один

із шляхів підготовки до зовнішнього

незалежного оцінювання Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання

навчальних досягнень учнів з української мови спричиняє

значну увагу учителів-словесників до відпрацювання у

школярів навичок виконання тестових завдань різної форми

й різного ступеня складності, використання яких відбувається

з метою забезпечити поетапну різнобічну й об’єктивну оцінку

знань, умінь і навичок учнів у процесі засвоєння ними курсу

української мови, передусім її мовної змістової лінії. Будучи

високотехнологічними, тести з української мови можуть

розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням

комп’ютерної техніки, вони порівняно не складні у

проведенні, потребують невеликих затрат часу, дають змогу

вчителеві динамічно визначити рівень засвоєння учнями

нового матеріалу, активізують пізнавальну активність

школярів, сприяють об’єктивності під час оцінювання

навчальних досягнень.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують

тестові, називають тестом. Педагогічним тестом є система

завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом

зростання відповідно до складності, що дозволяє якісно й

ефективно виміряти рівень і структуру підготовки

екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включити

будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко

визначеній формі, змісту, рівневі складності. Складниками

тесту є лише такі завдання, що пройшли попередню фахову та

статистичну експертизи й мають відповідні схвальні

характеристики. Вони й називаються тестовими завданнями.

Тестові завдання - це компоненти, з яких складається весь

тест. Тільки якісні завдання забезпечують високу валідність

(придатність) і надійність тесту, однак майже цілковита

відсутність якісних стандартизованих тестів породжує

безсистемність у їх використанні й недооцінку в навчально-

виховному процесі.

Використання тестової технології здійснюється в три етапи:

теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до

проведення тестування, організація тестування, аналіз і

корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно

розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є

відповідність меті навчання, високий ступінь валідності,

багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на

основі типових помилок. Типологія тестів ураховує

особливості їхніх змісту та структури. За наявністю або

відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та

відкритої форм; проміжною є напіввідкрита форма тестів, яка

передбачає неповне або неточне формулювання відповіді.

Тести закритої форми поділяються на альтернативні (наявність

двох взаємовиключних варіантів відповідей), множинного

вибору (наявність однієї правильної відповіді між трьома-

п'ятьма з пропонованих), встановлення відповідності (у двох

частинах пропонуються переліки, між якими треба встановити

зв'язок), відтворення послідовності (перекомбінування

наведених даних або елементів) та ін. Деякі з цих груп

поділяються на підгрупи.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму,

правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт,

демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання

тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання

головної вимоги посування школярів в освоєнні тестової технології - від простих завдань до складніших. Освоєння

кожної нової форми тестових завдань слід починати з

детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та

індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз

результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і

звичній дія вчителя й школярів формі.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до

використання під час здійснення поточного, тематичного та

підсумкового (зокрема й незалежного зовнішнього

оцінювання) контролю, можуть пропонуватися учням із

різними навчальними можливостями, тобто передбачати

градацію завдань за ступенем складності, мати творче

спрямування.

За метою використання та місцем у навчальному процесі

розмежовують тести навчальні й контрольні. Навчальні тести

використовуються на всіх етапах роботи над матеріалом і

покликані відстежити рівень оволодіння матеріалом, закріпити

або повторити його, їх головна мета - виявити прогалини в

знаннях, уміннях, навичках школярів, спрямувати їх на

усунення недоліків у підготовці. З огляду на це перевіряти такі

тести можуть і самі учні. Контрольні тести проводяться як

певний підсумок роботи над вивченням теми, вони мають

комплексний характер, тобто перевіряють знання й уміння,

здобуті й вироблені школярами в межах одного або кількох

тематичних блоків.

Виконання завдань у тестовій формі для поточного контролю

доцільно планувати на різних етапах уроку не більш як на 10-

15 хвилин. У зв'язку з тим, що ці завдання є навчальними, не

варто робити їх занадто складними. На цьому етапі контролю

слід використовувати переважно завдання з вибором однієї

правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей у 5-9-х і

чотирма-п'ятьма - в 10-11-х класах), рідше - кількох пра-

вильних відповідей (переважно в 10-11-х класах із сімома-

вісьмома варіантами відповідей) та на встановлення

відповідності (утворення логічних пар, коли в лівій колонці

містяться чотири варіанти відповідей, а в правій - п'ять).

Кількість варіантів відповіді на тестове запитання, із яких

учневі треба вибрати правильну, має встановлюватися,

зокрема, і з урахуванням віку школярів: для учнів середньої

ланки школи таку кількість бажано обмежити трьома-чотирма

варіантами, для старшокласників - чотирма-п'ятьма. Також

слід враховувати, що мислення учнів середньої ланки школи,

як правило, конкретне й не надто активно спирається на

оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них

слід добирати саме такого типу - якнайбільш конкретні, такі,

що спрямовуються на перевірку знання та розуміння

теоретичного матеріалу, певною мірою - вміння застосовувати

інформацію в практичній діяльності. Натомість стар-

шокласники вже можуть оперувати абстрактними категоріями,

здійснювати аналіз мовних явищ і понять, їх зіставлення і 3

Кондирєва Майя Миколаївна,

методист з української мови

та літератури

Тернопільського ОКІППО

порівняння, встановлення зв'язків між ними та їх

розчленування за певними показниками.

Учителеві варто пам'ятати, що на виконання завдань з

вибором однієї правильної відповіді треба відводити

орієнтовно одну хвилину, на виконання завдань з вибором

кількох правильних відповідей або встановлення відповідності

- півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати

завдання не лише правильно, а й швидко, щоб максимально

наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під

час зовнішнього незалежного оцінювання. На цьому етапі

вчителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання

тестових завдань різної форми, аналізувати результати

тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх

усунення. Оцінюється завдання з вибором однієї правильної

відповіді 1 балом, за завдання з вибором кількох відповідей чи

встановлення відповідності учень отримує 3-4 бали.

Отримавши загальну кількість балів, учитель визначає

інтервали, які відповідають шкільним балам навчальних

досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту

можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12

балам, 50-54 - 11 балам тощо. Отже, оцінити найвищим балом

можна не лише роботу, у якій правильно ви-конано всі

завдання, а й таку, що максимально наближається до такого

результату. Таким чином, школяреві дається деяке право на

помилку, якого під час традиційного оцінювання він не має.

Підсумковий контроль в 11-му класі вимірює ступінь

засвоєння змісту всіх розділів та ключових тем навчальної

програми, сформованість в учнів навчальних компетенцій,

перевіряє відповідність знань випускників загальноосвітніх

навчальних закладів нормативним документам з предмета.

Учні, які проходитимуть державну підсумкову атестацію

шляхом зовнішнього незалежного оцінювання,

виконуватимуть комплексний тест, що перевірятиме знання,

уміння й навички з лінгвістичної теорії, уміння читати й

розуміти текст і будувати власне висловлення (писати твір-

роздум). У тестовому зошиті вміщено завдання двох форм:

закритої та відкритої з розгорнутою відповіддю. Отож в 11-му

класі слід спланувати повторення теоретичного матеріалу,

правил орфографії та пунктуації, продовжити роботу з

удосконалення павичок культури мовлення школярів.

Особливу увагу слід приділити темам, які завжди були

надзвичайно складними для учасників тестування.

Одне із завдань зовнішнього оцінювання - це читання й

аналіз тексту. Читання, розуміння й інтерпретація тексту -

провідне загальнонавчальне вміння, потрібне для успішного

навчання не лише на уроках української мови, а й у процесі

вивчення інших предметів, тому вчителеві української мови

варто вдосконалювати навички з цього виду навчальної

діяльності протягом року.

Доцільно тренувати учнів читати й аналізувати тексти

різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати

школярів не стільки на запам'ятовування фактологічного

матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-

наслідкових зв'язків, розуміння головної думки, будови й

комунікативного призначення тексту, прямого і

метафоричного значень слів відповідно до контексту,

стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко

сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що

часу на уроці для виконання такої роботи має бути відведено

значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми

для читання мовчки. Можна порадити вчителям резервний час

використовувати саме для вдосконалення навичок читання у

формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні

(учні працюють 30 хвилин з текстом обсягом 600-800 слів).

Готуючи навчальний матеріал, доцільно розробляти як

завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді

(з чотирма варіантами відповідей), так і відкриті завдання з

короткою відповіддю. Наприклад, учитель може пропонувати

6 завдань закритої форми (за правильне виконання кожного

завдання - 1 бал) і 3 - з розгорнутою відповідаю (за правильне

виконання кожного завдання - 2 бали). Перевіряючи відкриті

завдання, учитель повинен оцінювати не тільки те, як

правильно учні розуміють зміст тексту, а й їхню мовленнєву,

орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Написання власного висловлення - завершальний етап

роботи на зовнішньому оцінюванні, що перевіряє, як учні

засвоїли комунікативну лінію програми, сформованість їхньої

мовленнєвої компетенції. Готуючи учнів до зовнішнього

незалежного оцінювання, учителі повинні розвивати

монологічне мовлення школярів (усне й писемне), формувати

вміння створювати власне висловлення на запропоновану

тему. Старшокласникам доцільно систематично пропонувати

теми для творів-роздумів на суспільно-політичні та морально-

етичні теми з подальшим їх обговоренням й аналізом.

Будуючи власне висловлення, учні мають виявити вміння

дотримуватися структури тексту цього типу мовлення, а також

висловлювати власні думки на запропоновану тему, логічно

викладати їх і доречно та правильно аргументувати, добирати

приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб учні

могли не тільки правильно навести приклади, які

розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того

чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вчити учнів

використовувати приклади для аналізу проблеми та

переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати в

учнів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні

думки. Саме тому слід систематично аналізувати на уроках

зміст виконаних робіт, навчати учнів розпізнавати й

самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні

неточності й помилки.

Підготовку школярів до виконання тестових завдань з

української мови слід здійснювати насамперед за зразками,

пропонованими Міністерством освіти і науки України та

Українським центром оцінювання якості освіти. Їх розроблено

відповідно до встановлених вимог, вони охоплюють усі

головні напрями комплексної мовної підготовки школярів та

репрезентують усі розділи чинної програми з української

мови, передбачають виконання звичних для них різнотипних

завдань. Вони вибудовуються за кількома напрямами:

- завдання на перевірку рівня засвоєння школярами

лінгвістичної змістової лінії чинної програми (оволодіння

граматичними засобами, нормами літературної мови,

правилами орфографії та пунктуації, вироблення вмінь

розпізнавати, аналізувати, порівнювати, групувати й

класифікувати мовні явища, визначати певні граматичні

категорії, розрізнювати правильні та помилкові випадки

слововживання); як правило, це завдання закритого типу,

тобто такі, що потребують короткої однозначної відповіді -

вибрати правильне твердження, встановити відповідність між

мовним поняттям та його тлумаченням або ілюструванням

тощо;

- завдання на перевірку виробленості у школярів

комунікативних умінь і навичок, тобто на визначення рівня

засвоєння ними комунікативної змістової лінії програми; ці

завдання потребують формулювання розгорнутої відповіді на

запитання до прочитаного тексту, написання твору-роздуму,

підготовку ділового документа визначеного жанру.

Цілком можливим є й використання вчителем готових зразків

тестових завдань, які друкуються в методичній літературі,

фаховій пресі, спеціальних збірниках. Такі матеріали слід

добирати уважно, аналізуючи їхню відповідність головним

дидактичним вимогам до структури та змісту навчальних і

контрольних завдань такого типу. Важливим чинником під час

вибору вчителем видань такого типу є наявність дозволу щодо

4

їх використання в освітньому процесі, наданого науково-

методичною комісією з питань освіти Міністерства освіти і

науки України.

Для ефективного використання у навчальному процесі

пропонуються вже апробовані в шкільній практиці збірники

тестових завдань, які готують учнів до тематичних

контрольних робіт і зовнішнього незалежного оцінювання:

Новосьолова В.І., Скуратівський Л.В., Плетньова Л.В.

Українська мова. Збірник тестових завдань для підготовки до

зовнішнього незалежного оцінювання. 11 клас. – К.: Генеза,

2007. – 118 с. ; Шелехова Г.Т., Новосьолова В.І.,Бондаренко

Н.В., Ярмолюк А.В., Плетньова Л.В. Українська мова. Збірник

тестових завдань. – К.: Грамота, 2008. – 192 с.; навчально-

методичні посібники : Кобцев Д.А. Українська мова. 8-9

класи: критерії оцінювання, тестові завдання, дидактичні

матеріали, методичний коментар. – Харків: вид.група

―Основа‖, 2007. – 220 с.; Кобцев Д.А. Українська мова. 10-11

класи: критерії оцінювання, тестові завдання, дидактичні

матеріали, методичний коментар. – Харків: вид.група

―Основа‖, 2007. – 272 с.; Українська мова. Тести. 5-12 класи:

Посібник /За ред. Гуйванюк Н.В. – К.:ВЦ „Академія‖, 2007. –

З76 с.

Вичерпну інформацію про головні напрями діяльності і

конкретні напрацювання Українського центру оцінювання

якості освіти, типологію і конкретне наповнення завдань і

результати їх виконання учнями загальноосвітніх навчальних

закладів України можна одержати за такою електронною

адресою: www.testportal.gov.ua

Можна використовувати в навчальному процесі й тестові

зразки, складені безпосередньо самим учителем, але за умови,

що ці завдання відповідають головним вимогам щодо

розробки методичних матеріалів такого типу, насамперед

зведення до мінімуму такої негативної риси тестування, як

можливість відгадування учнем відповіді. Також обов'язково

слід передбачати запитання і завдання, які потребуватимуть

активної мисленнєвої роботи школярів і передбачатимуть

підготовку розгорнутої відповіді на них, тобто матимуть

відкритий характер. Серед інших вимог до тестових завдань

бажано також дотриматися принципу відсутності в них

неправильних написань.

Для якісного впровадження в шкільну практику тестування

як методичної форми обов'язковим є його систематичність,

вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів

його використання протягом усього навчального року,

причому не тільки під час проведення тематичного

оцінювання, а й на уроках вивчення та закріплення нового

матеріалу, що буде гарним тренінгом для школярів,

призвичаюватиме їх до виконання завдань такого типу.

Першорядну роль в ефективному освоєнні школярами тестової

технології відіграє успішне оволодіння ними алгоритмів

виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня

складності та структури, неодмінне здійснення аналізу

результатів тестування, з'ясування типових помилок, яких

припускаються учні, та визначення шляхів їх усунення. Тільки

такий підхід до впровадження тестової технології сприятиме

якісному освоєнню її в сучасній школі.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування

є використання його роздрукованих варіантів, що

унеможливлює помилки, які трапляються при сприйнятті

завдань на слух, і слугує осмисленому сприйняттю запитання

та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою

передумовою якісного використання тестових завдань є також

їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів

того самого завдання та убезпечує від списування між самими

учнями. Учителеві слід враховувати, що варіанти тестів

неодмінно мають бути рівноцінними; підготовку таких

матеріалів полегшить використання єдиного тесту з

перекомбінованими завданнями або варіантами відповідей.

Учителеві-словеснику слід пам'ятати, що впровадження

системи незалежного оцінювання з української мови,

головною формою якого є саме тестові завдання згаданої вище

моделі, не передбачає цілковитого або часткового згортання чи

послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності

учнів на уроках української мови. Саме тому вчителеві-

словеснику слід виконувати програму з мови в повному обсязі,

що дасть змогу посилити підготовку школярів до проходження

зовнішнього незалежного оцінювання їхніх навчальних

досягнень.

Уживання у –в , і – й

Петрук Г.М.,методист Кременецького РМК

Зауважте! У деяких словах чергування у-в неможливе, бо слово починає змінювати або втрачати лексичне значення: вдача - удача, вправа – управа.

За О.М.Авраменко, М.Б.Блажко.

Літера Пишемо Приклади

в між двома приголосними Відпочив у санаторії

у перед наступним в, ф, та звукосполученнями хв., св., тв., льв й

іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє

слово закінчується на голосний.

У світі, у Львові

у на початку речення перед наступним приголосним Учителька мило усміхнулася.

в між голосними Крига в ополонці

в на початку речення перед голосним В океані рідного народу відкривай духовні острови

в якщо попереднє слово закінчується на в, то перед наступним

голосним уживаємо прийменник, префікс в, а не у.

Працював в Уругваї

і між двома приголосними Мир і спокій

і на початку речення І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю.

і при зіставленні або протиставленні понять Червоне і чорне

і перед словом , що розпочинається на й, я, ю, є, ї. Ольга і Йосип

і після паузи ( на письмі – розділового знака) Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!

й в інших випадках Веселі й усміхнені, оце й увесь відпочинок, теорія ймовірності

5

5 клас Тематична контрольна робота №1

Повторення вивченого в початкових класах

I варіант

Завдання 1-3 мають по 4 варіанти відповідей, серед яких 1 правильна.

1. Визначити рядок, у якому допущено орфографічні помилки.

А. Річка Дніпро, гори Альпи, майдан Незалежності.

Б. Бог Ярило, кіт Амурчик, цукерки «Корівка».

В. Магазин «Ганнуся», дитсадок «Дзвіночок».

Г. Оповідання «зірочка», газета «вісті гімназії».

2. Визначте рядок, у якому неправильно записані голосні у

відмінкових закінченнях іменників.

А. Верф’ю, річчю, дідом.

Б. Сину, полю, весні.

В. Ігором, коном, курчатом.

Г. Імені, коллеги, Дмитра.

3. Визначте у якому рядку всі слова пишуться без знака

м’якшення.

А. Бат..ко, мален…кий, дз..об.

Б. Рибал..ці, ковз..ко, Хар..ків.

В. Любит.., сміст..хя, прац…овитий.

Г. Починаєт..ся, їдал…ня, дал…ній.

Завдання 4-6 мають по 5 варіантів відповідей, серед яких 2 правильні.

4. Визначте, у яких рядках апостроф вживається у всіх словах.

А. Св..ято, мавп..ячий, б..єш.

Б. Цв..ях, з..ясувати, пом..ятий.

В. Харків..янин, зв..ялений, пам..ять.

Г. Духм..яний, під..їзд, зв..язаний.

Д. Дит…ясла, пан…європейський, б…ють.

5. Визначте рядки, у якому числівники вжито в орудному відмінку.

А. П’ятдесяти шести, сімнадцята, п’ятьох.

Б. Сімдесятьма вісьмома, десятьма, сім остами двадцятьма.

В. Тридцяти, сімох, вісімдесятьох.

Г. Сімсот двадцять, двісті, шістдесятьом.

Д. П’ятдесятьома, сьома, дев’ятьомастами чотирма.

6. Визначте рядки, у яких не з дієсловами пишеться окремо.

А. Не/навидіти, не/хтувати.

Б. Не/зберігати, не/зшити.

В. Не/стямитися, не/зчутися.

Г. Не/працювати, не/перефарбувати.

Д. Не/дочувати, не/вгавати.

7. Установіть відповідність між словами і частинами мови, до яких

вони належать.

1. Іменники. А. Але, й, якщо.

2. Прикметники. Б. Широкий, білий, дерев’яний.

3. Прислівники. В. Вночі, щодня, по-українськи.

4. Сполучники. Г. Кирило, олень, тунець.

Ґ. Мене, ти, ваш.

8. Від дієслова купати утворити дієслово II особи однини

теперішнього часу. Записати його, виділити закінчення.

9. Написати твір-роздум на тему «Чи потрібно допомагати своїм

рідним». II варіант

Завдання 1-3 мають по 4 варіанти відповідей, серед яких 1 правильна.

1. Визначити рядок, у якому допущено орфографічні помилки.

А. Новий Рік, річка Десна, вулиця Морська.

Б. Свято Івана Купала, село Великі Копані.

В. Сузір’я Великий Віз, місто Київ, газета «Пізнайко».

Г. Великий Піст, День Народження, дід Мороз.

2. Визначте рядок, у якому неправильно записані голосні у

відмінкових закінченнях іменників.

А. На річці, у школі, про друга.

Б. Матір’ю, добродієм, вітром.

В. Знавцу, хлопцу, учителу.

Г. Товариша, левиці, учня.

3. Визначте у яких рядках всі слова пишуться без знака

м’якшення.

А. Л…он, лял..ці, мал…ва.

Б. Прос…ба, міл…ярд, т..охкати.

В. Повіс…тю, різ..кий, смієш..ся.

Г. Л…ох, парасол..ка, син..ого.

У Завданнях 4-6 мають по 5 варіантів відповідей, серед яких 2

правильні.

4. Визначте, у яких рядках апостроф вживається у всіх словах.

А. Пір..їна, дзв..якати, інтерв..ю.

Б. Р..юкзак, жаб..ячий, б..язь.

В. Дерев..яний, цв..ях, в...якати.

Г. Перед..явник, м..ясо, зав..язь.

Д. Матір…ю, п..єдестал, Лук..ян.

5. Визначте рядки, у якому числівники вжито в орудному відмінку.

А. Двома, семистам двадцята, п’ятнадцятьма.

Б. Трьом, тринадцятьом, двомстам.

В. П’ятдесят три, двох, двомастами.

Г. Сімдесяти одного, дев’ятьма, вісім.

Д. Сорока, вісімдесяти, шестистам чотирьом.

6. Визначте рядки, у яких не з дієсловами пишеться окремо.

А. Н/еобіцяти, не/малювати.

Б. Не/здужати (хворіти), не/славити (ганьбити).

В. Не/чути, не/спати.

Г. Не/зчутися,не/покоїти.

Д. Нe/навидіти, не/доспати.

7.Установіть відповідність між словами і частинами мови, до яких

вони належать.

1. Займенники. А. Улітку, весело, щохвилини.

2. Дієслова Б. Він, себе, ми.

3. Прислівники. В. Для, поміж, при.

4. Прийменники. Г. Працювати, усміхатися,

писати.

Ґ. Листя, книга, подвір’я

8. Від дієслова рости утворити дієслово II особи однини

теперішнього часу. Записати його, виділити закінчення.

9. Написати твір-роздум на тему «Яку роль відіграє музика в

нашому житті». Тематична контрольна робота №2

Поняття про текст

Варіант 1

Прочитавши текст, виконати завдання 1-6 до нього. Із чотирьох

варіантів відповідей вибрати одну правильну і позначити її.

1. Йому підвладний увесь широкий простір цієї протоки.

2. Хлопці заздрили Степанові й запобігали його ласки. 3. Адже ж він

міг покатати їх на човні або дозволити перевезти колгоспників на

острів. 4. Степан працює перевізником у колгоспі тільки-но

закінчується навчання в школі, а мати йде на іншу роботу – чи сіно

громадити, чи в городню бригаду вирощувати овочі, - сорок гектарів

городини посадив колгосп. 5. І крім того, що він закоханий в свою

Шевчук Ольга Василівна, учитель

вищої категорії Кременецької

загальноосвітньої школи № 2

6

роботу, йому ще й записують трудодні. 6. Степанів батько загинув на

війні. 7.І живуть вони з матір’ю на самому березі протоки. 8. Навіть

учитель не міг пояснити Степанові, як утворилась ця широченна й

глибока протока. 9. Аж ген там, за чотири кілометри, круто

вигинається Дніпро, а з нього виривається протока і знову вливається

в Дніпро.

1. Визначити тему поданого тексту.

А. Утворення широченної й глибокої протоки.

Б. Життя Степана і матері.

В. Життя корів і телят.

Г. Колгоспний перевізник Степан

2. Визначити основну думку поданого тексту.

А. Любов до природи.

Б. Підкорення природи.

В. Улюблена робота Степана – перевезення людей.

Г. цікаве життя худоби.

3. Визначити кількість мікротем у тексті.

А. Одна.

Б. Дві.

В. Три.

Г. Чотири.

4. Визначити чим є виділені слова в реченнях поданого тексту.

А. Нове.

Б. Іменники.

В. Відоме.

Г. Однорідні члени.

5. Визначити, яке речення у поданому тексті є тематичним.

А. 1.

Б. 4.

В. 6.

Г. 9.

6. Визначити, які засоби використовуються для зв’язку 3 і 4, 8 і 9

речень у тексті.

А. Повтори слів.

Б. Прислівники.

В. Синоніми.

Г. Сполучники.

7. Знайти і виправити допущену стилістичну помилку. Записати

зредаговане речення.

Володя прийшов до вчительки біології з місією

8. Установіть відповідність між уривками текстів та їх

належністю до стилів мовлення.

1. Художній. А. Гуси – переважно великі і середні

2. Публіцистичний. за розміром птахи, які живуть на

3. Розмовно-побутовий. водоймах. Два підряди об’єднують 4.

Офіційно діловий. 145 видів.

5. Науковий. Б. Сьогодні не йшли нікуди.Садовили

городину. Працювали всі, жваві й

веселі. Руки в землі, і на обличчях

виступав піт. А в очах радість. Бо

ніжно цілувало сонце їм голівки.

В. Не можна не визнати, що зневажливе

ставлення до рідної мови потягне за собою

негативне ставлення і до сім’ї та до рідного

середовища, а це не може не позначитись дуже

погано на моральному стані сільського

населення України.

Г. - Я миюся.

-Ти миєшся?

-Який це час, Федоте?

- Ну раз ми з вами миємось –

Виходить, що субота.

9. Написати твір-роздум на тему “Чи потрібні книги у сучасному

житті ” Варіант 2

Прочитавши текст, виконати завдання 1-6 до нього. Із чотирьох

варіантів відповідей вибрати одну правильну і позначити її.

1. У день почав танути сніг, капали краплі з дахів. 2. А вночі

підмерзло. 3. Вийшов з хати Юрко і побачив велику крижану

бурульку. 4 Вона звисала з даху. 5. Зійшло сонце, і бурулька

заблищала різнобарвними вогниками – синім, рожевим, червоним,

блакитним, жовтим… 6. Юрко стоїть, затамувавши подих здивування.

7. Красива бурулька, мов райдуга. 8. На даху біля бурульки сіли

горобці тай цвірінькають. 9. Вони теж милуються бурулькою-

райдугою.

1. Визначити тему поданого тексту.

А. Прийшла весна.

Б. Замилування природою.

В. Краса бурульки.

Г. Різнобарвні вогні.

2. Визначити основну думку поданого тексту.

А. Взаємозв’язок людини і природи.

Б. Краса весни.

В. Бурулька мов райдуга.

Г. Здивування Юрка.

3. Визначити кількість мікротем у тексті.

А. Одна.

Б. Дві.

В. Три.

Г. Чотири.

4. Визначити чим є виділені слова в реченнях поданого тексту.

А. Нове.

Б. Прикметники.

В. Відоме.

Г. Звертання.

5. Визначити, яке речення у поданому тексті є тематичним.

А. 3.

Б. 4.

В. 7.

Г. 9.

6. Визначити, які засоби використовуються для зв’язку 3 і 4, 8 і 9

речень у тексті.

А. Прислівники.

Б. Сполучники.

В. Синоніми.

Г. Займенники.

7. Знайти і виправити допущену стилістичну помилку. Записати

зредаговане речення.

Шпак – пташечка, родинонька якого об’єднує 24 роди.

8. Установіть відповідність між уривками текстів та їх

належністю до стилів мовлення.

1. Художній. А. - Мамо, - звернувся задумано.

2. Публіцистичний. - Чого тобі?

3. Розмовно-побутовий. - Бабуся вже не повернеться?

4. Офіційно діловий. - Не повернеться.

5. Науковий. Б. Щиглик належить до родини

в’юркових, яка об’єднує 122 види. Ці

дрібні товстодзьобі зерноїдні птахи. В

Україні їх 17 видів.

В. Я. Ковальська Марія, доручаю Шевченкові

Станіславу одержати в учителя фізкультури

два м’ячі і чотири тенісні ракетки.

Г. Піски та піски. Скільки око сягає – сипучі

руді піски, мертвий безмежний степ. Голі сірі

скелі височать над морем.

9. Написати твір-роздум на тему “Справжній друг – який він”

7


Синтаксис і пунктуація.

Словосполучення, речення; члени речення

Варіант 1

Початковий рівень

Завдання 1-3 мають чотири варіантів відповідей, із яких лише одна

правильна.

1. Знайди словосполучення, у якому головним словом є іменник.

А) край неба;

Б) зустрічний вітер;

В) куштувати борщ;

Г) надворі смеркало.

2. За емоційним забарвленням речення поділяються на:

А) прості й складні;

Б) розповідні й окличні;

В) окличні й неокличні;

Г) питальні і окличні.

3.Визнач, яким членом речення виступає виділене слово.

Щира правда всюди куток знайде???

А) обставина;

Б) додаток;

В) означення;

Г) присудок.

Середній рівень

У завданні 4-6 є п’ять варіантів відповідей, із яких лише дві

правильних.

4. Знайди односкладні речення

А) Вузька стежина зникає за селом.

Б) Осіння ніч…

В) Поміж плакучих верб співають соловейки.

Г) Мирно воркують голуби.

Д) Пахло ввечері м’ятою.

5. Знайди речення, у яких є складені присудки.

А) Грецькі купці приїхали торгувати до Києва.

Б) Я і Андрій ходимо у бібліотеку.

В) Місто було засипане снігом.

Г) Толя почав займатися спортом.

Д) Свої парти ремонтували усім класом.

6. Знайди речення, у яких правильно розставлено розділові знаки

при однорідних членах речення.

А) Радощі і чорну днину все я з вами розділю.

Б) Я в царстві трав, річок і таємничих озер.

В) Гетьмана захопив хан, і повіз його з собою у степи.

Г) Люблю я дивитися на журавлині ключі, та на зорі в небесах.

Д) І все було палким в годину творчу: і небо, і земля, і камінь, і різець,

і серце майстра.

Достатній рівень

Завдання 7 має на меті встановлення відповідності

7.Визнач, яким членом речення виступає виділене слово

1.Тополі обтрушують роси з віт. А) означенням;

2.Пропливають зорі над моїм вікном. Б) обставина;

3.Море ледве-ледве колихає хвилі. В) простий присудок;

4.Небо заступали хмари Г) складений присудок;

Д) додаток.

8. Спиши речення. Розстав розділові знаки. Зроби синтаксичний

розбір поданого речення.

Летіли срібні струни павутини підкреслювали синяву неба і тихо

падали на землю.

Високий рівень

9. Прочитай прислів’я та письмово поясни, як ти його розумієш.

Не одяг возвеличує людину, а добрі справи.

Варіант 2



правильна.

1.Знайди словосполучення,у якому головним словом є дієслово.

А) рідна мова;

Б) рипить голосно;

В) дуже гарно;

Г) старий в’яз.

2. Односкладним називається речення, яке має:

А) підмет та присудок;

Б) підмет;

В) присудок;

Г) або підмет, або присудок.

3. У реченні: Спів птахів у полі лунає весело, радісно, дзвінко

однорідними є:

А) додатки;

Б) означення;

В) обставини;

Г) підмети.


У завданні 4-6 є п’ять варіантів відповідей, із яких лише дві


4. Знайди односкладні речення.

А) Язик до Києва доведе.

Б) Правда суду не боїться.

В) Старого горобця на полові не обдуриш.

Г) Темні сили засліплюють розум.

Д) Холодний дощ.

5. Знайди речення, у яких є складені присудки.

А) Щось вітер шепоче

Б) Взимку каток переповнений дітворою.

В) При школі був великий яблуневий сад.

Г) Птахи сіли спочити на вирубці

Д) Тепер його здоров'я почало поліпшуватись.

6. Знайди речення, у яких правильно розставлені розділові знаки

при однорідних членах речення.

А) Вітер хвилю б’є та крутить, та шумить.

Б) Над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

В)Порозцвітали гарно квіти нагідочки, красолі, мак.

Г) З-поміж верб, та садів виринають білі хатки.

Д) Рястом, жовтоцвітом, ромашкою – все заквітчала весна.


Завдання 7 має на меті встановлення відповідності

7.Визнач, яким членом речення виступає виділене слово

1. Не одяг звеличує людину. А) означення;

2. Бережи честь змолоду. Б) обставина;

3. Правда очі коле. В) додаток;

4. Доброму буде добра пам'ять. Г) підмет;

Д) присудок.

8. Спиши речення. Розстав розділові знаки. Зроби синтаксичний

розбір поданого речення.

Блакитне море й чарівні зелені береги усе залите сяйвом

південного сонця.


9. Прочитай прислів’я та письмово поясни, як ти його розумієш.


Відомості із синтаксису і пунктуації

Варіант 1


Придатко Тетяна Іванівна,

учитель-методист

Почаївської загальноосвіт-

ньої школи І-ІІІ ступенів

8


правильна.

1. Складним називається речення, яке:

А) має однорідні члени речення;

Б) має сполучні слова;

В) має дві і більше граматичні основи;

Г) має сполучники.

2.У якому реченні правильно відокремлено вставне слово?

А) Обличчя, здавалося, затверділим;

Б) Весна гадаю буде ранньою;

В) Мені здається, що се я, що та молодість моя.

Г) Вам, певно, скоро на поїзд.

3. У якому реченні правильно відокремлено звертання.

А) Україно Я прославляю тебе всюдисущу.

Б) Вечірняя зоре ти, лагідно сяєш.

В) Спи, мій малесенький, пізній – бо час.

Г) Мамо іде вже зима….


Завдання 4-6 мають п’ять варіантів відповідей, із яких лише дві


4. Знайди речення, у яких правильно поставлено розділові знаки

при прямій мові

А) Гетьман перехрестився і промовив: «Рушаймо з Богом».

Б) «За Україну» - крикнув молодий командир.

В) Гейне сказав «Хто хоче зрозуміти поета, той мусить піти у його

край».

Г) «Що за дівчина?» - думав молодий Джеря.

Д) «А що, Лавріне, чи будемо городити тин» спитав Карпо.

5. Знайди складні речення (розділові знаки вилучено)

А) Сонце вже звернуло з обіду і хилиться на захід.

Б) Літо минуло і осінь приспіла.

В) Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю

мокрі коси.

Г) Сонце підбилося угору і туман розвіявся.

Д) Сміється сонце з небозводу.

6. Знайди схеми складних речень, які відтворюють рівноправність

між простими.

А) , бо

Б) , тому що

В) , і і.

Г) , що .

Д) , та .


Завдання 7 має на меті встановлення відповідностей між рядками

7. Установи відповідність.

1.Речення просте; А) Скоро прийде весна, і в поле знов

2. Складне речення з двома покличуть мене журавлі, щоб

граматичними основами; зерно посіять в землю чорну

3. Складне речення з трьома Б) Ще не зійшло сонце,

граматичними основами; а селяни вирушили в поле

4. Речення з однорідними В) Люблю аж до болю я осінні квіти.

членами речення. Г) Осінні дерева вкрилися жовтим,

червоним, коричневим листям.

Д) Похолоднішало уже.

8. Спиши речення і розстав розділові знаки.

А) Не кидайся хлібом він святий в суворості ласкавій бувало каже дід

малечі кучерявій;

Б) Як тільки насувалась ніч село пірнало в темряву;


9. У формі діалогу діда з онуком розкрийте зміст приказки «У

чужому оці і порошину бачать…»

Варіант 2



правильна.

1. Слова автора в реченні з прямою мовою:

А) є частиною прямої мови;

Б) називають того, кому належить пряма мова;

В) називають, коли пряма мова була вимовлена;

Г) вказує на місце і час, коли пряма мова була вимовлена.

2. У якому реченні правильно відокремлено вставне слово?

А) Небо, здавалось, ситнішим від хмар;

Б) Здавалося, крила виросли у хлопця від щастя;

В) Нарешті вірш вивчений;

Г) Хоч правду кажучи, юнак сильно переживав.

3. У якому реченні правильно відокремлено звертання?

А) Ой, вишенько-черешенько чом рясно не родиш?

Б) Ластівочко сизокрила, звідкіля ти прилетіла?

В) Прощай, дівчинонько,серце коханеє прощайте кучері, личко

рум'яне.

Г) Зоре моя, вечірняя зійди над горою.


Завдання 4-6 мають п’ять варіантів відповідей, із яких лише дві


4. Знайди речення, у яких правильно поставлено розділові знаки

при прямій мові.

А) Земля найкраще пахне восени, говорить сам до себе Тимофій.

Б) Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з

тобою!»

В) Мати наче виправдовується «Ось повечеряємо, і я наспіваю тобі

колискових».

Г) «Ну, а тепер берімося до діла!» весело запрошував Андрій.

Д) Ньютон говорив: «Уся моя геніальність у тому, що я можу

висидіти за роботою більше, ніж інші».

5. Знайди складні речення (розділові знаки вилучено).

А) Восени багато птахів відлітає до теплих країв.

Б) У чужих краях наші птахи ні пісень не співають ні гніздечок не

в’ють.

В) Додому я приїхав пізно коли вже місяць росив на ясені вологе

срібло.

Г) Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю

мокрі коси.

Д) Пишається калинонька і явір молодіє.

6. Знайди схеми складних речень, які відтворюють залежність

одного простого від іншого

А) , щоб

Б) , а

В) , і

Г) , проте

Д) , коли


Завдання 7 має на меті встановлення відповідностей між рядками

7. Установи відповідність

1. Речення просте А) Літо минуло і осінь приспіла і

2.Речення з двома граматичними листям пожовклим всі стежки

основами покрила.

3. Речення з трьома граматичними Б) Шелестить пожовкле листя

основами по діброві, гуляють хмари,

4. Речення з однорідними сонце спить.

членами речення. В) Сміється привітне сонечко

з небозводу

Г) Гущина повніє, виливається на

галявки, видолинки, над’яр’я

яскравими кольорами.

Д) Тиха ніч.

8. Спиши речення. розстав розділові знаки.

А) Цвіте липа так буйно і розкішно, що правду кажучи все місто

плаває в задимленому мареві.

Б) Не треба мій таточку не треба Яринко за лементіла Катря.


9. У формі діалогу бабусі та онуки розкрийте зміст прислів’я

«Бережи честь змолоду».

9

8 клас Контрольна робота № 1

Повторення вивченого. Синтаксис. Пунктуація.

Просте речення

Тестові завдання

І варіант


1. Визначте рядок, у якому всі словосполучення іменникові.

А. Добра справа, схожий на батька, день осені.

Б. Берег річки, осіння прохолода, турбота про молодших.

В. Німе запитання, розмова про справи, один із багатьох.

Г. Брат із сестрою, уміння працювати, міцніший за сталь.

2. У якому рядку речення є двоскладним?

А. Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Б. В кімнаті темно від полиць угнутих.

В. Треба бути щедрим і вимогливим до себе.

Г. Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових.

3. Позначте речення зі складеним підметом.

А. Хто топиться, той за соломину вхопиться.

Б. Народилися мої дід та баба ще кріпаками, а побралися вільними.

В. Маланка з Гафійкою теж заробляли.

Г. І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум’я й води.


4.У яких реченнях не ставиться тире між підметом і присудком?

А. Кров людська не водиця.

Б. Рідний батько найвища святиня у світі.

В. Ти пісня моя лебедина.

Г. Мир для всіх народів щастя.

Г. Бути чабаном це не прогулюватися по степу та їсти чабанську

кашу.

Е. Україна розкішний вінок із рути та барвінку.

5.Укажіть речення, у яких форму присудка при підметі вжито

неправильно.

А. Хай живуть на світі мир, і труд, і спокій.

Б. Райво розглянуло питання забезпечення шкіл підручниками.

В. Як назбиралось тієї птиці, як назбиралося звірів…

Г. Сотня рук здійнялася вгору.

Д. Там три верби схилилися, мов журяться вони.

Е. Більшість сприйняли пропозицію схвально.

6. Визначте рядки, у яких усі прикладки пишуться через дефіс.

А. Сон/трава, Москва/ріка, поет/романтик.

Б. Народи/брати, жук/короїд, озеро/Світязь.

В. Твір/опис, гора/Говерла, деревій/трава.

Г. Шапка/кубанка, роман/хроніка, готель/Харків.

Д. Сніжинки/пушинки, інженер/дослідник, Тернопіль/місто.

Е. Відповідь/репліка, громадяни/виборці, дівчина/Марійка.


7.Установіть відповідність між реченням і виділеним у ньому

другорядним членом.

1. Доведеться вовку від голоду вмерти. А. Узгоджене

2. Озеро Світязь надзвичайно чисте означення.

3. Серпневий день приніс нам спеку. Б. Обставина

4. Планета оповита різними шляхами. причини.

В. Прямий додаток.

Г. Непрямий

додаток.

Д. Прикладка.

8. Складіть два речення так, щоб у першому підмет був

виражений назвою художнього твору, у другому – присудок був

виражений прикметником. Підкресліть головні й другорядні

члени в записаних реченнях.


9. Напишіть твір-мініатюру «Що таке чесність»,

використовуючи різні за метою висловлювання речення.

ІІ варіант


1. Визначте рядок, у якому всі словосполучення є

прислівниковими.

А. Свіжий хліб, ближче до людей, далеко від дому.

Б. Жити чесно, щедро пригостити, повторення вивченого.

В. Моторошно від страху, радісно на душі, дуже високо.

Г. Добре відпочити, краще за художника, щиро привітати.

2. У якому рядку речення є непоширеним?

А. Були падіння й злети, поразки й перемоги.

Б. Ніч – мов криниця без дна.

В. Чудовий осінній день…

Г. Жити – добро робити.

3. Укажіть речення зі складеним присудком.

А. А вже на відпочилім небокраї прекрасна розгоряється пожежа.

Б. Тоді Іван Половець наказав приготувати кулемети.

В. Ні, любий тату, я буду слухатись.

Г. Тече вода в синє море, та не витікає.


4. У яких реченнях між підметом і присудком ставиться тире?

А. Життя як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає.

Б. Осінь цього року напрочуд тепла.

В. Кожне слово це ніби діамантова намистинка на величезному разку

нашої пребагатої мови.

Г. Вісім плюс десять вісімнадцять.

Д. Діти як квіти: полий, то ростимуть.

Е. Україно! Ти моя молитва.

5. Укажіть речення, у яких форму присудка при підметі вжито

неправильно.

А. Радіють і небо, і земля, і море.

Б. Біля вогнища сиділи група туристів.

В. Десять студентів добре склали іспит.

Г. Батько з сином розмовляли допізна.

Д. МВС України прозвітував про результати своєї роботи.

Е. Багато людей не змогло потрапити на футбольний матч.

6. Визначте рядки, у яких усі прикладки пишуться окремо.

А. Мати/героїня, риба/щука, озеро/Байкал.

Б. Конструктор/Корольов, будинок/мурашник, Франко/школяр.

В. Сердега/Ярема, гори/Карпати, птах/орел.

Г. Місто/Тбілісі, дуб/велетень, ріка/Дунай.

Д. Фізик/Пулюй, острів/Мурашиний, грип/убивця.

Е. Співець/Перебендя, квітка/нарцис, красуня/Олеся.


7. Установіть відповідність між реченням і виділеним у ньому

другорядним членом.

1. Ще вдосвіта господиня розпалює піч. А. Узгоджене

2. Весняні води вже зовсім зійшли. означення.

3. В Україні виробляли тканини з льону. Б. Неузгоджене 4.

Важкі думки тиснули на душу означення.

В. Прямий додаток.

. Г. Непрямий

додаток.

Д. Обставина.

8. Складіть два різні речення з порівняльними зворотами так,

щоб у першому з них цей зворот виділявся комами, а в другому –

не виділявся. Підкресліть головні й другорядні члени в записаних

реченнях.


9. Напишіть твір-мініатюру «Що таке людяність»,

використовуючи різні за метою висловлювання речення.


Односкладні речення. Неповні речення


1 варіант

Сіятова Олена Богданівна,

старший учитель Кременецької

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 3

10


1. Як називається речення, граматична основа якого складається

з одного головного члена?

А. Просте.

Б. Непоширене.

В. Односкладне.

Г. Неповне.

2. Укажіть неповне речення.

А. Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній

синяві хмарка.

Б. Одна-єдина над неозорим казахстанським степом.

В. Як це хороше – лежати в затінку під маминим кущем і вдивлятися в

загублену в небі хмаринку!

Г. Це сталося торік, улітку.

3. Який спосіб вираження головного члена не притаманний

безособовому реченню?

А. Особове дієслово.

Б. Безособове дієслово.

В. Прислівник.

Г. Інфінітив.


4. Позначте рядки, у яких містяться узагальнено-особові речення.

А. Вербником обсаджували дороги й городи, греблі й ставки.

Б. Коли будували Змієві вали?

В. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.

Г. Скажемо відверто хоч сьогодні про наші помилки й прорахунки.

Д. Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.

Е. Скільки плетених виробів можна виготовити з верби.

5. Позначте рядки, у яких містяться називні речення.

А. Осінній плач калини…

Б. Ламай традицій віковічну скелю, обтрушуй прах невільного життя.

В. У нас проханих не люблять.

Г. Гальки тривожний шерех. Сутінь вечірньої мли.

Д. По шумі денних голосів на серці тихо, сумно, чисто.

Е. Отак пролечу сніжком над долиною.

6. Визначте рядки, у яких вживається тире в неповних реченнях (

на місці пропущеного члена).

А. Вишивка – це своєрідний літопис життя.

Б. Вірші, звичайно, не писалися, оскільки на плечах - погони.

В. Друга дочка Ярослава Мудрого – королева Франції Анна.

Г. У християнстві дуб – символ гордості й пихатості.

Д. В енциклопедичному словнику читаю про Джарилгач – безводний,

безлісий, піщаний острів.

Е. Жовтий колір означає невірність, розлуку, а в поєднанні з червоним

– нагороду й повагу.


7. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх

видами.

1. Пахне ніжністю березня обрій. А. Означено-

2. Старого горобця на полові не обдуриш. особове.

3. Місто золотих пляжів. Б. Узагальнено-

4. Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині. особове.

В. Неозначено-

особове.

Г. Називне.

Д. Двоскладне.

8. Складіть і запишіть власний приклад неозначено-особового

речення, зробіть його повний синтаксичний розбір.


9. Напишіть твір-мініатюру «Осінній дощ», використовуючи

односкладні та неповні речення.

2 варіант


1. Як називається речення, у якому пропущений один або кілька

членів, котрі можна відновити з попереднього контексту або

ситуації мовлення?

А. Просте.

Б. Непоширене.

В. Односкладне.

Г. Неповне.

2. Укажіть односкладне речення.

А. На полі одразу зчинився галас.

Б. У тихій радості-журбі вклонявся вечір дневі.

В. Не кажи «гоп», доки не перескочиш.

Г. Просто на південь ледь помітно миготіли вогники.

3. Який спосіб вираження головного члена не притаманний

означено-особовому реченню?

А. Дієслово третьої особи однини чи множини дійсного способу.

Б. Дієслово другої особи однини чи множини дійсного способу.

В . Дієслово першої особи однини чи множини дійсного способу.

Г. Дієслово другої особи однини чи множини наказового

способу.


4. Позначте рядки, у яких містяться безособові речення.

А. Тільки в праці невтомній крилатим стаєш.

Б. Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу!

В. А ось ліси, покриті димом.

Г. Тихо і ясно над лісовим озеречком.

Д. Чесне діло роби сміло.

Е. Залило водою луки, залило.

5. Позначте рядки, у яких містяться неозначено-особові

речення.

А. Для добрих друзів відчиняю дім.

Б. Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою.

В. Традиційну вербу не використовували для палива.

Г. Докію Петрівну пересмикнуло.

Д. Юно йдемо до поставленої мети.

Е. Польовою стежкою з дальніх доріг іду в село.

6. Визначте рядки, у яких вживається тире в неповних реченнях (

на місці пропущеного члена).

А. Вишивка – одне з найдавніших українських мистецтв.

Б. І завжди – несподіваний крах ілюзій.

В. Творчість Георгія Нарбута – яскрава сторінка в нашій культурі.

Г. Найвеличніший симфонічний твір Леонтовича – опера «На

русалчин великдень».

Д. У тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання

успіху, а частіше – жартівливе «ні пуху ні пера».

Е. По дорозі ми заїхали в Київ – чудове, прекрасне місто.


7. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх

видами.

1. У нас на городах пахне кропом у сизі ранки. А.Називне.

2. Кричали до Бога, до чорта, до людей. Б.Безособове.

3. Вовкові барана з горла не видереш. В.Неозначено-

4. Левконій теплий шепіт… особове.

Г. Означено-

особове.

Д. Узагальнено-

особове.

8. Складіть і запишіть власний приклад означено-особового

речення, зробіть його повний синтаксичний розбір.


9. Напишіть твір-мініатюру «Вечірнє місто»,

використовуючиодноскладні та неповні речення.


Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями,

вставними словами

Варіант 1


1.Визначте речення з однорідними підметами.

А. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно

живу і нову і мову її солов’їну.

Б. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід,

звиває собі віночок.

В. Ще не вмерла України і слава, і воля…

Г. Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

2. Знайдіть речення з поширеним звертанням. 11

А. Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали…

Б. Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

В. Плач, же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Г. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.

3.Укажіть речення, у якому вставне слово виражає впевненість.

А. Отже, що тут багато говорити й сперечатися.

Б. Відступати нам, по-перше, пізно, по-друге, немає підстав.

В. Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.

Г. Ви, звичайно, знаєте мою сестру.


4. Укажіть речення з неоднорідними означеннями ( у поданих

реченнях розділові знаки відсутні).

А. І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.

Б. З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах

важкого складного життя.

В. Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

Г. Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Д.Берези рідні скромні милі так тепло люблені людьми!

Е. Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили.

5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки при

звертанні?

А. О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене.

Б. О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада

в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю.

В. О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово,

Твій звук у мене в серці не затих.

Г. За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін!

Д. Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Е. Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

6. Позначте правильні твердження. ( Деякі розділові знаки

пропущено.)

А. Часом переконливішим здається чиєсь фантастичне припущення,

що всі ми пришельці з далеких планет. У реченні виділено вставне

слово, яке з обох боків треба виділити комами.

Б. Петрів ешелон був одним із останніх, а може й найостанніший.

У реченні немає вставних слів.

В. Старому видно було ніяково за те, що виявив перед незнайомою

людиною слабкість. Виділене слово є вставним, його слід відокремити

комами.

Г. Буває вечірня зоря золота, буває рожева, а ця ось багрянисто-

туманна.У цьому реченні виділено вставні слова, їх треба виділяти

комами.

Д. Почав отже і я ходити до школи. У реченні виділено вставне слово,

його слід відокремити комою.


7. Установіть відповідність між реченнями і значеннями вставних

слів,ужитих у них.

1.Жахіть війни, на щастя, ви не знали… А. Почуття.

2.На материні прохання, уявіть собі, ніхто Б. Послідовність

не зважає. викладу.

3.Тепер, щоправда, досить було голо і сумно. В. Невпевненість.

4.Мабуть, передчуття розлуки властиве людині. Г. Упевненість.

Д. Активізація

уваги.

8. Складіть і запишіть два речення так, щоб у першому

узагальнююче слово стояло перед однорідними членами речення,

а в другому – після них. Підкресліть члени речення.


9. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Чому я люблю Україну?»

Використайте у творі однорідні члени речення та звертання.

Варіант 2


1.Укажіть речення, у якому однорідні члени речення поєднуються

єднальними сполучниками.

А. А знизу, з-під палуби, лине сумна, неголосна, зате рідна українська

пісня.

Б. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі

пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово!

В. Спинився – волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж

колосочків.

Г. Сонце без проміння, однак червоне, ніби ясний світ на широку

картину

2. Знайдіть речення з непоширеним звертанням.

А. Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!..

Б. Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу.

В. Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.

Г. З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице?

3. Укажіть речення, у якому вставне слово вказує на джерело

думки.

А. Значить, ці промені рівні тому випромінюванню.

Б. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала.

В. Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниць.

Г. Був тоді там, кажуть, кущик глоду, кущик є, та – терен, а не гл


4. Укажіть речення з кількома рядами однорідних членів.

А. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в

зеленому гаї…

Б. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні.

В. Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і

непролазні хащі.

Г. І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю…

Д. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху – косовицю.

Е. Художниця малювала переважно квіти і дерева рідного краю, але

виражала в них душу народу.

5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки при

звертанні?

А. Ой водо-водограй грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не

зупиняй.

Б. Луки, луки, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка?

В.Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом…

Г. Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов.

Д. Я сирота з Вільшаної, сирота бабусю.

Е. О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя.

6. Позначте правильні варіанти синтаксичного аналізу речення.

А. Вже почалось, мабуть, майбутнє. Речення просте, розповідне,

односкладне, безособове, повне, поширене, ускладнене вставним

словом.

Б. Алхіміки, як відомо, віками шукали філософський камінь. Речення

просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне,

ускладнене вставною конструкцією.

В. Справді, острівець наш був схожий на розкрилений легкий

вітрильник. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне,

поширене, повне, ускладнене вставним словом, що виражає

упевненість.

Г. Буває, іноді дивлюся, дивуюся дивом. Речення просте, розповідне,

односкладне, означено-особове, поширене,

повне, неускладнене.

Д. Ген-ген з-за гори, з-за козацької, а може, й татарської високої

випливає червоне сонце. Речення просте, розповідне, неокличне,

односкладне, повне,ускладнене однорідними означеннями.


7.Установіть відповідність між реченнями і значеннями вставних

слів, ужитих у них.

1.Чигирин, здається, глянув у саму душу брата. А. Джерело

2. Кажуть, у калині материна любов і мудрість. повідомлення.

3.Настала весна, а там, диви, прийде й літо. Б. Зв'язок між

4.Отже, лелека переламав крило, а тому й не думками.

полетів у вирій. В. Невпевненість.

Г. Почуття.

Д. Активізація

уваги.

8. Складіть і запишіть два речення так, щоб у першому слово

восьмикласники було звертанням, а в другому – членом речення.

Підкресліть члени речення.


12

9. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Чому я йду до церкви?»

Використайте у творі вставні конструкції, однорідні члени

речення. Контрольна робота №4

Речення з відокремленими членами

1 варіант


1. Які члени речення називаються відокремленими?

А. Члени речення,які вказують на того, до кого звернено мовлення.

Б. Члени речення, які відносяться до одного й того самого слова в

реченні й відповідають на одне й те саме питання.

В. Члени речення, що виділяються за змістом та інтонаційно.

Г. Члени речення, що передають ставлення мовця до висловленого,

його оцінку.

2. Укажіть речення з відокремленим означенням.

А. І таки, на його гроші, купив сиву кобилу..

Б. І тоді ж світ, уся земля – буйна і радісна – поринула в цім болю.

В. До мене приходить часто друг дитинства Григорій Безверхий,

лікар.

Г. Арсен узяв скрипку й мовчки, не прощаючись, вийшов.

3. Укажіть речення з відокремленим уточнюючим членом

речення.

А. На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина.

Б. Ми часто похапцем живем, все відкладаючи на потім.

В. Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять у росі.

Г. Тут, серед степової тиші, казка сама просилася в слова.


4. Укажіть речення, у яких правильно поставлено розділові

знаки.

А. Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Б. То запахи осінніх хризантем, змішавшись з димом розірвуть нам

груди.

В. Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить

рівним жовто-блакитним кольором.

Г. Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до

свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.

Д. Виє вовк – ночей моїх соліст.

Е. Пропахлі тропіками, птахи поверталися до рідного краю.

5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?

А. Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки,

плавно розрізаючи крильми повітря.

Б. Бійці, скинувши з себе плащ-палатки вкрили ними міномети від

дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи.

В. Над озером стояв, оповитий серпанком загадковості ранок.

Г. І втомивсь я, одинокий, на самій дорозі.

Д. Батько сидів на кормі з веслом – веселий і дужий.

Е. Столітник, або алое, використовують для лікування шлунка.

6. Які речення потребують редагування?

А. Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Б. Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

В. Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Г. Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини – Канева.

Д. Виконавши вправу, повторіть матеріал про вставні слова.

Е. Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.


7.Установіть відповідність між реченням і відокремленим членом у

ньому.

1. Означення. А. Крім того, процес вимирання цих ящерів

2. Прикладка. тривав не менше мільйона років.

3. Додаток. Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно

4. Обставина сховалася в зелені хлібів.

В. Високих зір тополі не дістануть, але ростуть

у небо крізь роки.

Г. Озброєні діти Залізнякові, ми пройдем

шляхами при стиглому житі.

Д. Божий світ, оповитий красою, задрімав у

легенькому сні.

8. Виконайте синтаксичний розбір речення.

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.


Напишіть твір-мініатюру на тему: «Чи існує зв'язок між

характером і професією?» Використайте у творі відокремлені

додатки.

2 варіант


1. Які члени речення можуть відокремлюватися?

А. Головні члени речення.

Б. Другорядні члени речення.

В. Головні й другорядні члени речення.

Г. Вставні конструкції.

2. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.

А. Автор її, колишній розвідник, став згодом відомим істориком,

професором Лондонського університету.

Б. Місяць, закоханий у чарівну ніч, сяє, щасливий, і світить.

В. Тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

Г. Поля, засіяні пшеницею, було видно здалеку.

3. Укажіть речення з відокремленим уточнюючим членом

речення.

А. Плоди і насіння збирали після повного їх достигання.

Б. Старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і

мовчав.

В. Кору і бруньки заготовляли напровесні, в період активного руху

соків у деревах.

Г. Геть блідий, Андрій Сидорович опустився на стілець.


4. Укажіть речення, у яких правильно поставлено розділові

знаки.

А. Крім знання тут потрібна інтуїція, дар передбачення.

Б. Одні сиділи на буреломі, інші слухали стоячи.

В. Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за

вудочками, вели тиху розмову.

Г. Озеро оточене густими кущами та високими вербами, було не

широке, а довге.

Д. Український філософ, Григорій Сковорода, жив у гармонії з

природою.

Е. Саме Десна, річка мого дитинства, залишилася в моїй уяві

справжньою казкою.

5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?

А. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху –

косовицю.

Б. І дорослі, і діти полюбляють ескімо, або морозиво в шоколаді на

паличці.

В. Білий кінь, повіддя попустивши летить у степи.

Г. Гребінка любив своє рідне село й, живучи в столиці, ніколи про

ньогоне забував.

Д. Тут на узліссі, розкіш була весняному вітрові й сонцю.

Е. Зачарований прекрасним вечором, я довго блукав понад берегом.

6. Які речення потребують редагування?

А. Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем.

Б. Визирнувши у вікно, на вулиці йшов сніг.

В. Готуючи вечерю, я слухаю новини по радіо.

Г. Я купив цього собаку ще будучи цуценям.

Д. Тікаючи від дідового кашлю, хлопець стрибнув прямо у тютюн.

Е. Готуючись до іспитів, учень повторив увесь вивчений матеріал.


7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим

членом у ньому.

1. Означення. А. Осінь, найкраща пора, пахла з усіх підвід.

2. Прикладка. Б. З глини, наприклад, споруджували будівлі,

3. Додаток. виготовляли посуд.

4. Обставина. В. Який шумливий світ там, за вікном!

Г. Така краса, висока і нетлінна, що хоч

спинись і з Богом говори.

Д. Усі прийшли на заняття, за винятком двох

чергових.

8. Виконайте синтаксичний розбір речення.

Ти, Батьківщино, вчила мене жити, дбайливо підпираючи плечем.

13


Напишіть твір-мініатюру на тему: «Спорт – надійний помічник у

житті». Використайте у творі відокремлені обставини.

ІІ семестр



Речення з відокремленими членами

Варіант І


1.Укажи рядок, у якому правильно подане визначення

відокремлення:

А. Це смислове та інтонаційне виділення членів речення для

посилення їхнього значення.

Б. Це члени речення , які конкретизують , пояснюють зміст

попередніх членів речення, звужуючи або обмежуючи їхнє значення.

В.Це слова чи словосполучення , що виражають ставлення мовця до

висловленого, його оцінку.

Г. Це слова , які містять додаткові зауваження до змісту речення.

2. Уточнюючим відокремленим може бути:

А. Підмет.

Б. Будь-який другорядний член речення.

В. Присудок.

Г. Будь-який член речення.

3. У реченні Поля , пробуджені сонцем від зимового сну , злегка

парували виділені слова є:

А. Уточнюючим членом речення.

Б.Відокремленою обставиною.

В. Відокремленим означенням.

Г. Відокремленим додатком.


У завданнях 4-6 шість варіантів відповідей , із яких лише три


4. Укажи речення з відокремленим додаткам( відповідні розділові

знаки не розставлені):

А. Він уже майже нічого не бачить перед собою крім сонця.

Б. Сонце цілий день закрите хмарами надвечір вибивалося зі своєї

неволі сідаючи за гору.

В. Натомлені села вечеряти сіли під грушами вишнями і небесами.

Г . І ніхто не чув , не знав і не бачив окрім її сина малого.

Д. Розмова йшла про нашу сім’ю якраз про батька.

Е. На щастя жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі

дурниці й примусила розсудливо зазирнути дійсності у вічі.

5. Укажи речення, у яких правильно розставлено розділові знаки

при відокремлених членах:

А.Ця несподівана зустріч зворушила усіх особливо дітей.

Б. Десь там , за наметом , гомоніла юрба чоловіків.

В. Любив , везучи на возі сіно з поля , дивитись на зоряне небо.

Г. Виграючи та висвічуючи червоним світлом схопилось сонце рано-

вранці.

Д. Ніжна блакитна хвиля , чиста й тепла , кидала на берег тонесеньке

мереживо піни.

Е. Між жовто-зеленими полями звиваючись виблискує на сонці

прозора ріка.

6. Укажи неправильно побудовані речення:

А. Відчинивши двері , вона працювала за письмовим столом.

Б. Уважно слухаючи вчителя , ми добре засвоїли урок.

В. Весело розмахуючи руками , діти побігли до ставка.

Г. Споглядаючи з високого берега , на морі розпочався шторм.

Д. Приїхавши до столиці , у мене розпочався новий період у житті.

Е. Розглядаючи картини , вони справили приємне враження.


7. Установи відповідність між відокремленими членами та

прикладами їх.

1.Уточнююча обставина. А.Усмішка гостра , а однак сумна .

2.Відокремлене означення. Б. Матір моя , Марія , писати мене

3. Відокремлена прикладка. навчила. .

4.Відокремлений додаток. В. На світі все знайдеш , крім рідної

матері.

Г. Там , за дорогами сизого бору ,

спалахують блискавиці.

Д. Слова ті , сміливі й пекучі, здіймали

в голові рої думок.

8.Запиши текст , вставляючи пропущені букви , розділові знаки

та розкриваючи дужки.

Могутній стовбур , а на ньому велична крона схожа на сильну

суверен ну державу . Гілля тягнеться (на)(всібіч) творячи об’ємний

загадковий світ.

І у цьому світі напоєному прохолодою горить безліч

(жовто)(багряних) листків.


9. Напиши твір-роздум на тему ,,За що людству потрібно

попросити вибачення в природи?’’, використовуючи відокремлені

члени речення.

Варіант ІІ


1. Укажи слова , за допомогою яких в речення можна уводити

відокремлені уточнюючі члени речення:

А. Можливо , здається , на думку.

Б. По-перше , по-друге , по-моєму.

3. Тобто , а саме , зокрема , у тому числі.

4. Що , щоб . коли , і , тому що.

2. Відокремлені уточнюючі члени речення відповідають на

питання:

А. Де саме? А коли саме? А як саме? А хто саме? Який саме?

Б.Де? Коли? Як? Хто?

В. Хто це зробив? Де це зробили?

Г. Хто? Що?

3. У реченні Залопотівши крильцями , над хатою знялися голуби

виділені слова є:

А. Відокремленим означенням.

Б. Відокремленою обставиною.

В. Відокремленою прикладкою.

Г.Відокремленим додатком.


У завданнях 4-6 шість варіантів відповідей , із яких лише три


4. Укажи речення з відокремленими прикладками(відповідні

розділові знаки не розставлені).

А. Семен лихий та сердитий швидко поспішав з майдану.

Б. Іван стояв заквітчаний як гільце на Купала.

В. На широчезній долині скільки сягав зір яскраво золотилися

соняшники.

Г. Мій брат студент педагогічного коледжу бере активну участь у

спортивних змаганнях.

Д. На березі річки під розлогою вербою приємно відпочити.

Е. Лише один Павло Степанович як дійсний джентльмен привітався й

урочисто поправив окуляри.

5.Укажи рядки , у яких записано речення з відокремленими

уточнюючими членами речення.

А. А вздовж тину , за старою повіткою , росли великі кущі смородини,

бузини і ще якихось невідомих рослин.

Б. Весело фиркаючи , машина вирвалась на пагорбок і помчала у

видолинок.

В. А пісня , наростаючи , пливла над берегом.

Г. Облиті полум’ям хмари рвано , кошлато звисали над смугою

потемнілих лісів.

Воскресенська Л.А., учитель

першої категорії Почаївської

загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів

12

Д. Тут , під кронами білих розпашілих каштанів , причаїлися наші ,

повні щастя літа.

Е. А я не знаю нічого ніжнішого , окрім берези.

6. Укажи правильно побудовані речення.

А. Побачивши цю картину , мені стало страшно.

Б. Прослухавши улюблену музику , у мене виникло бажання

запропонувати цей твір товаришеві .

В. Умившись , дядько одягав чисту сорочку і сідав до столу.

Г. Почувши розмову , мені стало неприємно.

Д. Плавці мчали до берега . захлинаючись водою, пробиваючись крізь

кригу.

Е. Чергуючи в класі , до нас прийшли однокласники.


7. Установи відповідність між відокремленими членами та

прикладами їх.

1. Відокремлений додаток. А. Тут . серед степової тиші , казка

2. Відокремлене означення. сама просилася в слова.

3. Відокремлена прикладка. Б. Нехай мене , Кармелюка , у світі

4. Уточнююча обставина місця споминають.

В. Земля , освячена кров’ю

визволителів , дорога моєму

серцю.

Г. Крім вищого начальства ,

маршруту полку ніхто не

знав.

Д. Незважаючи на погану погоду ,

біля освітленого

під’їзду театру панувало

пожвавлення.

8. Запиши текст , вставляючи розділові знаки та розкриваючи

дужки.

Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом пополовіли , а

десь за тиждень взялися бронзою. І завирувало заграло жовто(гаряче)

море навкруг Білогір(я) хлюпаючи золотими бурунами колосків .

Сьогодні рано до схід сонця білогірці вирушили на жнива.


9. Напиши твір-роздум на тему ,, Що потрібно людині для

щастя?” , використовуючи відокремлені члени речення

15

9 КЛАС Контрольна робота №1

Вступ. Повторення вивченого у 8 класі .

Пряма і непряма мова

Варіант І

Низький рівень

Завдання 1-3 мають по чотири варіанти відповідей, з яких

лише один правильний.

1. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний

член означає дію, що виконується невизначеною або умисне

не названою особою.

А) означено-особове;

Б) безособове;

В) неозначено-особове;

Г) узагальнено-особове.

2. Познач речення з прямою мовою.

А) Бо кажуть, дитино, що мова наша — солов’їна.

Б) «Нічого, скоро ти будеш на волі»,— тихенько шепнула я.

В) Уже вечір, вечоріє, уже сонце низько.

Г) Довго петляв він лісом, щоб заплутати сліди.

3. Познач речення з непрямою мовою.

А) Той дивується: «Якийсь нерозумний купець!»

Б) Синиця славу розпустила, що хоче море запалить…

В) Надзвичайна мова наша є таємницею.

Г) Отже, Шевченко замість пензля взявся за слово.


Завдання 4-6 мають по сім варіантів відповідей, з яких

КІЛЬКА правильних.

4. Укажіть речення з непрямою мовою (розділові знаки

пропущено).

А) Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Б) Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою

бабуся.

В) Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне

восени.

Г) Олена подумала що ніщо так не красить людину як

натхнення.

Д) Бач яка вона хитра зиркає на мене Микола.

Е) А сьогодні передавали, що сніг випаде рано.

Є) Два дубочки тихо між собою говорили.

5. Укажіть речення, у яких правильно розставлено

розділові знаки при прямій мові.

А) «А-а, вернувся, шибенику! — привітав сина по-своєму.— Де

ж

ти стільки років пропадав?»

Б) Але несподівано він сказав Ігорю – «Ти йди, а ми тут

посидимо».

В) «Велике вам спасибі!» : вигукнула Орися і кинулась до

дверей.

Г) Хто тут живий? — гукнув вершник.

Д) «Слова — полова, але вогонь в одежі слова!..» — писав Іван

Франко.

Е) «Така краса,— мовила Леся. і додала: — Ніколи не чула, як

дикі

качки крилами повітря ріжуть».

Є) «Гатило вiдвернувсь i мовив» : Зараз нiколи менi...

6. У яких рядках всі частки пишуться через дефіс?

А) неначеб(то), (ось)куди, мов(би);

Б) який(то), скільки(то), треба(таки);

В) те(ж), що(небудь), цеб(то);

Г) ось(де), (ні)би, колись(то) ;

Д) коли(небудь), отак(то), (казна)куди;

Е) так(от), який(небудь), (будь)хто;

Є) все(таки), ось(як),(де) що


Завдання 7 має на меті встановлення відповідності між

рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, підберіть

відповідник, позначений буквою.

7. Установіть відповідність між речення ми з прямою мовою

і схемами речень. Розділові знаки пропущено.

1. «П, - а, - п» А) Яка краса вигукнула Докія І оце

2. «П, –а: - П!» воно у воді росте

3 А : «П!» Б) Отоді це сталося пояснила мама

4. «П! – а. – П?» коли почалася повінь

В) А батько ще й додасть Добре діло

за людиною ніколи не ходить!

Г) Крейсер зайшов у затоку хтось

гукає з кургану.

Д) І то правда відповів бригадир і

загукав скільки сили Гей,

товаришу Харитоне

8. Розстав розділові знаки. Заміни пряму мову непрямою.

Запиши утворене речення.

"У вигляді мови, — сказав Олесь Гончар, — дано людині великий

дар".


9. Напишіть твір “Для того, щоб створити щось красиве,

треба нести красу в душі”, використовуючи цитати.

Варіант ІІ

Низький рівень



1. Познач речення з прямою мовою.

А) Десь є там яр у глибині полів…

Б) Сивобородий буркотів: «Мужній дух, а терпіння не

вистачає».

В) Всі ми знаємо врочистий епічний тон наших дум.

Г) М. В. Гоголь говорив, що народні пісні для України — все: і

поезія, й історія, і батьківська могила…

2. Познач речення з непрямою мовою.

А) «Пірнемо?» — зиркає на мене Іван Михайлович.

Б) Нас у сім’ї тільки двійко й було.

В) А сьогодні передавали, що у Греції випав сніг.

Г) В стайні два Воли стояли і з собою розмовляли.

3. Визначте вид односкладного речення:

Уранці нічого не можна було пізнати.

А) безособове;

Б) узагальнено-особове;

В) неозначено-особове;

Г) означено-особове.


Завдання 4-6 мають по сім варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА


4. Укажіть речення, у яких слова автора стоять перед

прямою мовою (розділові знаки пропущено).

А) В умовах власної держави Довженко виріс би на світового

генія сказав у своєму виступі на урочистому зібранні Євген

Маланюк.

Б) Життя мені всміхалося говорив Іван Франко а діти були тим

весняним промінням, яке зігрівало моє серце.

В) Писанка ще мало досліджена говорить учений і додає Але є

переконливі докази, що вона була відома ще задовго до нашої

ери"

Г) Мене добрий друг потішає Не годиться журитись в природі

такій, адже іншим ще гірше буває.

Сакара О.Є., учитель вищої категорії

Почаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

16

Д) Діти нудяться в хатині, нудять, нарікають І нащо зима та

люта все вони питають.

Е) Віти й трави тихо моляться уклінно Невмируща будь,

калино-Україно!

Є)А мати вийшла на поріг і мовила Вертайся, сину!

5. Укажіть речення з пунктуаційною помилкою при

прямій мові.

А) Дівчина грайливо запитала – «А може, я справді лісова

мавка? »

Б) «Не проводжайте мене, » : попросила дівчина рідних.

В) «Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько

Себастіян. - Підійди до мене…»

Г) Казав пан : «Кожух дам», - та слово його тепле.

Д) Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає? –„ у неньки

спитала дитина‖.

Е) „Лиш праця, - підкреслював І.Франко, - світ таким, як є,

зробила‖.

Є) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його

мова…» – писав Панас Мирний.

6. У яких рядках всі слова з часткою не пишуться разом?

А) не/той, не/звучить, не /хотя, не/весело;

Б) не/здужати, не/абияк, не/славити (ганьбити), не/абихто,

не/втямки;

В) не/повага, не/виконаний план, не/залишилося, не/співали,

не/стямно;

Г) не/активний, не/повторити, не/зважай, не/відвідує, не/той;

Д) не/воля, не/прибраний двір, не/помітно, не/покоїтися;

Е) не/мовля, не/зорана межа, не/друг, не/навидіти;

Є) не/хочу, не/знаю, не/прийшов, не/прибрана ще кімната.





7. Установи відповідність між схемами та реченнями з

прямою мовою.

1. «П!» — а. А) Значить, просто так, у гості?

2. «П?» — а. усміхнувся дід Салимон. Будь

3. «П,— а: — П…» ласка, прошу!

4. «П? — а…— п! » Б) Що це тобі не спиться, Даньку?

здивувалась мама.

В) Я чув про це сказав він і додав А

хто не чув...

Г) Як чудесно думала Орися що

тепер мамі є де відпочити…

Д) Ей, Хведьку, вчись! Ей,

схаменись! так панотець казав своїй

дитині.

8 . Розстав розділові знаки в реченні. Заміни пряму

мову непрямою. Запиши перероблене речення.

Я сказав йому повчально: «Географію завжди

треба,сину, добре знати».


9. Напишіть твір “Я вірю в майбутнє твоє, Україно!”,

використовуючи цитати.

Відповіді до контрольної роботи №1

Варіант І: 1)в; 2)б; 3)б; 4)в,г,е; 5) а,д,е;6)б, д,е;7) 1-Б,2-Д,

3-В, 4-А.

Варіант ІІ: 1)б; 2)в; 3)а; 4)г,е,є; 5)а,б,д; 6) б,д,е, 7) 1-Д,

2-Б, 3-В,4-А.

Контрольна робота №2

Складносурядне та складнопідрядне речення


Варіант І



1. Виберіть складносурядне речення.

А) На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим

гнеться.

Б) Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені.

В) Праця садівника неспокійна, але почесна і самою своєю

суттю мирна.

Г) Не лише сльози проливала Леся, а й заклик був у віршах до

борні.

2. Підрядна частина стоїть після головної в складно-

підрядному реченні.

А) Хто знання має, той і мур зламає.

Б) Добре того вчити, хто хоче все знати.

В) Хто вчиться змолоду, не знає під старість голоду.

Г) Хто п’є зілля джин джури, той забуде дорогу до лікаря.

3. Яку синтаксичну роль виконує сполучне слово в

складнопідрядному реченні?

Данилові аж запахло свіжим борошном, першим разовим

хлібом, який старі хлібороби не крають ножем, а побожно

розламують руками.

А) підмета;

Б) додатка;


Г) обставини.


Завдання 4-6 мають по сім варіантів відповідей, з яких

кілька правильних.

4. Укажіть складносурядні протиставні речення.

А) Гілля яблунь по садках уже голе-голісіньке, та подекуди,

на пізніх сортах, іще біліють та рожевіють плоди.

Б) Не було ні хомута, ні голобель, і ніхто не сіпав за віжки,

вказуючи шлях.

В) звідусіль їхали і йшли на ярмарок люди, а дівчата всю

дорогу притрушували сміхом

Г) Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг

чіпляло вологу лоскотну павутину на лоб, на вуха, на щоки, а

плечі холодила роса.

Д) Яблука, налляті холодним соком, світяться, і їх не видно

здалеку.

Е) Давно було се, а серце пам’ятає…

Є) Чи то вітер так завивав, чи сирени жалібно гули десь

далеко Марина на могла розібрати.

5. До складнопідрядних речень з підрядними

означальними належать речення.

А) Упевнившись, що все впорядковано добре, кошовий зняв

шапку й перехрестився на схід сонця.

Б) Поворотним в історії Качанівки був момент, коли її

власником став генерал-губернатор Петро Рум’янцев .

В) Здавалося б, що до кожного більш-менш цікавого куточка

Криму давно протоптані шляхи.

Г) Цими ходами захисники замку, коли їм загрожувала поразка,

тікали з оточення в густі навколишні ліси.

Д) Наприкінці шістдесятих років ХХ століття Емма Андієвська

повертається до Німеччини, де мешкає і тепер .

Е) Ярослав руками перебирав стебла пшениці, у яку вже

ввійшла золотінь.

Є) Повільно, обережно ступаю по чорноземові батькового

городу, щоб йому боляче не було.

6. У яких складнопідрядних реченнях засобом зв’язку

між його частинами є сполучне слово?

А) Ярослав Мудрий був першим князем, який не прагнув

походів та завоювань.

Б) Згодом надлетів посильний козак, сповіщаючи всім, що татар

розбито на порох.

В) Підлетить шуліка вгору настільки, щоб здобич на землі з

очей не втратити

Г) Від табору почулися голоси, що наближалися.

Д) Хлопці збирали по дорозі повні оберемки сухого гілляччя,

що з дерева пообпадало. 17

Е) Назбирали багато сухого бадилля, щоб було чим цілу ніч

палити

Є) Тут було ще багато води, тому що сонце не вспіло її

висушити.





7. Установити відповідність між складнопідрядними

реченнями з підрядним обставинними й типами їх.

1. Міри й ступеня. А) Усні оповідки Олександра

2. Часу. Аврамчука дуже любив Григір

3. Причини. Тютюнник, бо й сам був чудовим.

4. Умови. оповідачем.

Б) Зорі підсвічували садові так рясно,

як рясно було плодів на яблунях.

В) Гніздо солов’я – на високій старій

вишні, що росла в кінці саду серед

густого малиннику.

Г) Якби не сім’я й не робота, то я б

цілісіньке літо днював і ночував з

вудкою.

Д) Я довго тинявся по берегу, поки

нарешті знайшов у стіні верболозу

стежечку до води.

8. Яка підрядність у складнопідрядному реченні з кількома

підрядними називається послідовною? Наведіть приклад.


9. Складіть невеликий роздум(0,75-1с.) на тему: «Чи

потрібні сьогодні українські традиційні промисли?».

Варіант ІІ



1. Виберіть складносурядне речення.

А) Кирило лишився сам і байдужно дивився, як ніч обгортала

садок – чорна, густа і тепла .

Б) Посріблені ліси окутались тінню, а небосхил горить і віти

золотить.

В) А хіба не святим став той день, коли ти сам торкався до чепіг

і проводив свою першу борозну?

Г) А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, листя

спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим, як скло.

2. Яку синтаксичну роль виконує сполучне слово в

наведеному складнопідрядному реченні?

Хлопці збирали по дорозі повні оберемки сухого гілляччя, що

з дерева пообпадало.

А) підмета;

Б) додатка;


Г) обставини.

3. Підрядна частина стоїть після головної в

складнопідрядному реченні.

А) Людина зростає такою, якою її навчили змалку.

Б) Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш.

В) Щоб лиха не мати, треба рано вставати.

Г) Що нині впустиш, того завтра не доженеш.


Завдання 4-6 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких

КІЛЬКА правильних.

4. Укажіть складносурядні речення з розділовим зв’язком.

А) Один-однісінький серед морської рівнини бовваніє крейсер

вдалині, і, крім нього, ніде ні паруса, ні катерка.

Б) Ні риба не грає, ні рак не чіпляється за босу ногу.

В) А тепер уже й полігона нема, і безмежні степові простори

нині вільно відкриті для чабанських отар.

Г) Руки її то перебирали зовсім новий одяг, недавно пошитий

чи куплений, то вже між її пальців текли разки старовинного

намиста.

Д) Туго набито паруси, і дужий, рівний вітер легко жене яхту

по воді.

Е) Озвалися, забриніли бруньки крислатого осокора, а онде

застрекотіли ніжні сережки берізки білокорої

Є) На возі було багато місця, але їздовий не хотів брати із

собою чабана.

5. До складнопідрядних речень з підрядними

з’ясувальними належать речення.

А) Уже сонце хилилося до заходу, як у степу показалася велика

чорна плахта.

Б) Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь

дівчата дзвонами привертали парубочі серця.

В) Зібралася ціла флотилія, наче з якого великого переможного

походу верталися.

Г) Легендарний давньогрецький поет Гомер образно відзначав,

що на крилатих словах летять думки з вуст мовця до слухача.

Д) Учені кажуть, що пісень у нас понад триста тисяч.

Е) Соловейко часто виспівував на старій вишні, що росла за

хатою.

Є) Праця стає великим вихователем, коли вона входить у

духовне життя наших вихованців.

6. У яких складнопідрядних реченнях засобом зв’язку

між його частинами є сполучне слово?

А) Послухай, що каже приказка,й запам’ятай навіки.

Б) Людина народжується, щоб робити добро.

В) Остап Вишня дуже любив слухати цікаві історії з уст гарних

оповідачів, бо сам був чудовим майстром плести мереживо

розповіді.

Г) Серед учених, які належать світу, дуже яскравою

особистістю є видатний мовознавець Агатангел Кримський.

Д) Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють

у людській пам'яті.

Е) Україно моя барвінкова, переконаний твердо в однім, що

мені усміхнулася доля народитись під небом твоїм.

Є) Досліджено, що комар відчуває запах крові за п'ятдесят

кілометрів.





7. Установити відповідність між складнопідрядними

реченнями з підрядними обставинними і їх типами.

1. Часу; А) Олександр Аврамчук прекрасно писав, бо

2. Умови; знав слово й любив його.

3. Причини Б) Приїхав Павло, як жито квітувало;

4. Допусту. В) Коли дівчина глянула на мене, то аж

тепло стало од того погляду;

Г) Лиш інколи щось хрускало під

черевиками, наче сухі гілочки ламалися.

Д) Хоч би де працювали ми потім, постійно

підтримували дружні взаємини з нашим

Сашком.

8. Яка підрядність у складнопідрядному реченні з кількома

підрядними називається однорідною супідрядністю?

Наведіть приклад.


9. Напишіть твір-роздум (0,75-1с.) на тему : «Чи може бути

щасливою та людина, яка не відчуває задоволення від своєї

праці?», використовуючи складнопідрядні речення.

18

Тема. Узагальнення і систематизація знань по темі

“Односкладні речення”. Тренувальні вправи.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про

особливості односкладних речень, їх види, продовжувати

формувати навичку синтаксичного розбору, складати речення

за схемою; виробляти орфографічну пильність; збагачувати

знання учнів про український віночок; розвивати вміння

використовувати односкладні речення у мовленні; розвивати

увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати інтерес до

вивчення народних звичаїв та традицій, почуття національної

свідомості.

Обладнання: перфокартки, кросворд, таблиці

―Односкладні речення‖, ребуси, вишитий рушник, віночок,

стрічки (світло-коричнева, жовті, світло-зелена і темно-зелена,

синя, голуба, оранжева, фіолетова, малинова, рожева, білі);

виставка книг: Олекса Воропай ―Звичаї нашого народу‖,

Г.Лозко ―Українське народознавство‖, І.Крип’якевич ―Історія

української культури‖ та ін.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань,

урок-віночок.

Вид уроку: інтегрований (українська мова, народознавство).

Методи і прийоми: робота в парах, робота в групах,

стилістичний експеримент.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

Поетична хвилинка.

- Виразно прочитати напам’ять віршовані рядки, де є

односкладні речення.

2. Хвилинка грамотності.

Індивідуальна робота учнів.

Кожен учень одержує завдання на перфокартці:

- Записати слова у колонку в залежності до написання: разом,

окремо, через дефіс.

3. Кросворд ―Віночок‖.

Н А З И В Н Е

І Н Ф І Н І Т И В

П О Ш И Р Е Н Е

Б Е З О С О Б О В Е

О З Н А Ч Е Н О -

О С О Б О В Е

П Р И С Л І В Н И К

1. Речення з головним членом підметом. (Називне)

2. Чим виражений присудок у реченні «Не забути ніколи

народної мудрості»? (Інфінітив)

3. Односкладне речення з другорядними членами.

(Поширене.)

4. Односкладне речення, у якому присудок означає

процес, стан або дію, що мислиться незалежно від особи.

(Безособове.)

5. Односкладне речення, присудок виражається

дієсловом у формі І або ІІ особи дійсного чи наказового

способу однини, множини. (Означено-особове.)

6. Спільна частина у назвах односкладних речень з

головним членом у формі присудка. (... - особове)

7. Чим виражений присудок у реченні «Навколо радощів

так мало» (Прислівник)

Яке слово вийшло по горизонталі? (Віночок)

Мови рідної скарбниця

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація

учіння школярів.

Кожна дівчинка на Україні змалечку вміє виплітати гарні

квіткові віночки. На сьогоднішньому уроці -―Віночку‖

дізнаємося про символіку дівочої прикраси – віночка,

повторимо відомості про односкладне речення, робитимемо

синтаксичний розбір речення. Девіз уроку:

Дерево з кволим корінням – спотворене,

Долі плазує тонке і хитке.

Так і людина – залежить від коренів.

Народні традиції – коріння людське.

ІІІ. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння

відповідної їм системи знань.

1. “Юні етнографи”.

(Зачитують дослідження про віночок.)

Перше дослідження

Вінок – це квіти, листя, гілки, сплетені в коло. Ним

прикрашають голову. Це символ молодості, дівоцтва.

Вінки з’явилися ще в сиву давнину і були пов’язані у

слов’ян із культом Сонця. І саме на його честь у певні дні літа

плели із квітів, трав.

У XVIII – XIX ст. були такі види дівочих вінків:

пласкі, сплетені, вінки-шнури. Плаский вінок мав тверду

(картонну) основу циліндричної форми. Зверху нашивалися

різнокольорові стрічки, прикріплювалися квіти. Вінки-шнури –

це тоненькі яскраві стрічки, що зав’язувалися навколо голови,

скріплюючи волосся. За них закладали штучні або живі квіти.

У народі вінки вважали надійним оберегом від усякої

нечесті.

Друге дослідження

Наші бабусі кажуть, що будь-яка квітка у вінку щось

означає.

Рута, мальва і півонія – це віра, надія і любов,

безсмертник – здоров’я, барвінок – життя і безсмертя людської

душі, цвіт вишні та яблуні – материнська любов. Любисток і

волошка означають відданість. Ромашка – дівочу красу, хміль –

розум. Найпочесніше місце належало деревію. Вважають, що

це квітка нескореності. А всього в українському віночкові

двадцять квіток. Кожна з них – і лікар, і оберіг від лихого ока.

2. Розповідь вчителя.

(На дошці біля вишитого рушника прикріплений віночок без

стрічок.)

- До віночка в’яжуть стрічки. А якого кольору повинні бути

стрічки, ми розглянемо на уроці.

Приступаючи до плетіння вінка, дівчата просили

благословення:

В долину, дівчата, в долину

Романіна Т.М., учитель

вищої категорії Кременецької

школи-інтернату І-ІІІ

ступенів

19

По червоную калину,

По хрещатий барвінок, -

Молодій дівчині на вінок...

Із руточки – дві квіточки,

Благослови, Боже,

І отець, і мати, -

Будемо вінок зачинати!..

3. Вибіркова робота. Синтаксичний розбір.

- Прочитати речення. Визначити види. Записати безособове

речення і зробити синтаксичний розбір.

1. Український віночок.

2. Здавна він найкраща оздоба голови дівчини.

3. У плетенні віночків нашими дівчатами досягнено

неабиякого мистецтва.

4. Розповідь учителя.

- Першою до віночка прив’язували посередині світло-

коричневу стрічку, яка символізувала нашу землю-матінку.

(Учитель прив’язує світло-коричневу стрічку.)

5. Робота в парах. Усний діалог.

Скласти усний діалог ―Бліц-опитування по темі ―Односкладне

речення‖. Які відомості про односкладне речення не пригадали?

6. Розповідь вчителя. (Прив’язує стрічки.)

- Обабіч світло-коричневої стрічки в’яжуть дві жовті. Це ясне

сонечко. За ними йдуть з різних боків світло-зелена і темно-

зелена – жива природа, краса і юність. За ними в’яжуть синю і

голубу – небо і вода: вони дають нам силу і здоров’я.

7. Робота у групах.

І група. Стилістичний експеримент.

Дібрати синонімічні односкладні речення до двоскладних.

Записати текст.

Це було у червні. Польові квіти цвіли поміж збіжжям. Я зустрів

групу дівчат. Люди відпочивали, бо була неділя.

Дівчата розійшлися по житах і кожна плела собі віночок.

Наслідки спроби були цікаві. З одних і тих же квітів кожна

сплела інший вінок. (За О.Воропаєм)

(Червень. Польові квіти поміж збіжжям. Зустрів групу дівчат.

Відпочивали, бо неділя. Розійшлися по житах і плели собі

віночки. Цікаві наслідки спроби. З одних і тих же квітів

сплетено різні вінки.)


Прив’язували до віночка й оранжеву стрічку. Вона означає хліб.

З другого боку - фіолетову стрічку: це людський розум.

IV. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Робота в парах.

Записати граматичні основи речень. Вказати тип

речення. Потім обмінятися зошитами для взаємоперевірки.

1. Дівочі вінки.

2. У травні стихло навкруги.

3. Віночок з живих квітів захищав дівчину від нечистої сили.

4. З росою в лузі не зів’яну.

5. Так у мене гарно на душі...

6. Нас зустрічають хлібом-сіллю.

7. Червоний мак та сині волошки.

8. Звичай давній.

2. Розповідь вчителя (прив’язує до віночка стрічки).

Який текст вам більше сподобався? Чому?

Обґрунтуйте свою думку.

ІІ група. Синтаксичний розбір речення.

Замінити двоскладне речення ―Я зустрів групу дівчат‖

на односкладне, зробити синтаксичний розбір.

Який текст вам більше сподобався? Чому? Обґрунтуйте свою

думку.


Який текст вам більше сподобався? Чому? Обґрунтуйте свою

думку.


Замінити двоскладне речення ―Я зустрів групу дівчат‖

на односкладне, зробити синтаксичний розбір.


Прив’язували до віночка й оранжеву стрічку. Вона означає хліб.

З другого боку - фіолетову стрічку: це людський розум.

IV. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Робота в парах.

Записати граматичні основи речень. Вказати тип

речення. Потім обмінятися зошитами для взаємоперевірки.

1. Дівочі вінки.

2. У травні стихло навкруги.

3. Віночок з живих квітів захищав дівчину від нечистої

сили.

4. З росою в лузі не зів’яну.

5. Так у мене гарно на душі...

6. Нас зустрічають хлібом-сіллю.

7. Червоний мак та сині волошки.

8. Звичай давній.

2. Розповідь вчителя (прив’язує до віночка стрічки).

А потім прив’язували до віночка малинову стрічку.

Вона означає щедрість. Тоді з другого боку – рожеву: це

багатство і достаток.

V. Домашнє завдання.

Виписати різні види односкладних речень, зробити

синтаксичний розбір.

Завдання на позакласне заняття (на вибір):

1. Підготувати розповідь про види віночків: весільні, з

пташиного пір’я, вінці-діадеми, чільці.

2. Записати розповідь бабусі про звичаї та традиції, коли

використовували віночки.

VI. Підсумок уроку.

1. Хвилинка-цікавинка.

- Розв’язати ребус.

1. Записати називне речення.

2. Поширити речення другорядними членами.

3. Замінити двоскладним.

2. Розповідь учителя. (Прив’язує білі стрічки.)

- По краях віночка в’яжуться білі стрічки. Вони означають

чистоту душі.

Ось і готовий наш віночок, якого в народі вважали

оберегом від усякої нечисті.

Так вивчаймо і надалі народні звичаї та традиції,

ширше пізнаваймо глибину народної мудрості!

ширше пізнаваймо глибину народної мудрості!

Вітаємо призера заключного етапу

Міжнародного мовно-літературного

конкурсу учнівської і студентської молоді

ім. Тараса Шевченка Артещук Валерію

Миколаївну, ученицю 7 класу Кременецької

ЗОШ- інтернату І-ІІІ ступенів,

нагороджену дипломом ІІІ ступеня.

20

Позакласна робота

Наша мова – диво калинове!

Літературно-музична композиція

1. Мова кожного народу

Неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В житі - трелі солов’я.

2. На своїй природній мові

І потоки гомонять.

Зелен клени у діброві

По кленовому шумлять.

3. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту на віки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

4. Як не любить ту мову нашу,

Мені вона - найкраща в світі,

Гарніша, ніж весняні квіти.

5. Берегти її, плекати

Будем всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова в кожного із нас.

Ведуча. Звідки ти, і хто такий?

Хлопчик. Українець я малий.

Ведуча. І яку ти знаєш мову?

Хлопчик. Українську, чорноброву.

Ведуча. Де живеш ти, хлопче, нині?

Хлопчик. В тополиній Україні.

Ведуча. А ти хто ж така?

Дівчинка. Українка я маленька,

Українці – батько й ненька.

На Вкраїні родилася,

В свою маму удалася,

Все, що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю.

Своє ціную, свого вчуся

І до рідного горнуся.

І чужого я навчаюсь,

Але свого не цураюсь.

Пісня «Україна моя»

Погана вість

Яка в мене радість – вам не уявити:

Нарешті я зможу всім насолити.

Я оживаю і радію знову,

Коли катують України мову!

Скоро укази скрізь рознесуть:

Вони мого серця істинна путь.

Подруга поганої вісті

Книг українських з-за кордону – не ввозити!

Давати дітям українські імена – заборонити!

Тепер спробуємо, сестри, пожити…

Мова

О, ні! Не ждіть! Цього повік не буде!

Я – не рабиня , не слуга! Я вільна, люди!

Рідна моя матусенько, не хвилюйся дуже,

Є у мене сестри, брати, і їм не байдуже,

Яка доля їх чекає.

Україна

Ти говориш, доню, добре,

Слово в тебе теж хороше,

І я бачу, що народ наш

Щиро відданий тобі.

Він не дасть, я вірю, мові згинути в біді.

Прокидайтеся , синочки, треба щось робити,

Допоможіть мою доню, мову відродити.

Молитва

Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з

дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному

вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі

волелюбності, слави і гордого духу.

Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої

долі.Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним

і віщим словом від лісів до моря, від гір до степів. Освіти від

мороку і освяти святоруську землю. Русь Україну возвелич,

порятуй народ її навіки.

«Пісня Мамина»

Її, незміряно багату,

Дзвінку і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній, чудову, -

Люблю, люблю вкраїнську мову.

І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

Ну де ще є така чарівна пісня,

Серед яких на світі мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то повіє радість і любов.

Відомий український письменник ХІХ ст. П. Мирний писав:

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його

мова, ота жива схованка людського духу, його багата

скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої

сподівання, роздуми, досвід, почування».

«Слово до слова – зложиться мова,» - говорить народна

мудрість.

«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам

викликати поваги до себе,» - наголошував О. Гончар.

«Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її ,вічно живу і нову,

І мову її солов’їну», - закликав В. Сосюра.

Які чудесні барви у нашій рідній мові,

Які відтінки різні від Сейму аж до Сян!

У Києві говорять інакше, ніж у Львові:

І чорногуз, і бусол, лелека, і боцян.

Так наче називаєш різновиди лелек ти,

А це лиш різні назви, синонімічний ряд.

А ще є риси мови, що звуться діалекти:

Це говори місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

А огірок звичайний в Чернігові – гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошівка.

І назви, і вимови різняться, що не крок.

Наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську

Русь. Але коли вона виникла? Точної відповіді на це питання

немає. Сучасна українська літературна мова остаточно

склалася на початку 18 ст. Зачинателем її був

І. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко.

Материнська ніжна мово!

Войтович Валентина Борисівна,

старший учитель Горинської

загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів

21

Мово сили й простоти,

Гей, яка ж прекрасна ти!

Перше слово – крик любові,

Сміх і радість немовляти –

Неповторне слово «мати».

Про життя найперше слово.

Друге слово – гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий,

Звук Вітчизни неповторний,

І простий, і предковічний.

Ну, а третє слово – мила ,

Буря крові, пісня рвійна.

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна.

Перейшов усі світи я –

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста,

Ти стара і вічно нова,

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова,

Мово – матері уста.

Колискова пісня, колискова,-

То найперша материнська мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецем і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої.

Колискова пісня, колискова,-

То щаслива материнська мова.

Пісня «Колискова»

Я не знаю іншої мови, в якій було б стільки пестливих форм

слів, як у нашій рідній мові. Наприклад, слово рука

англійською звучить «хенд». А в українській: рука, ручка,

рученька, ручиця, рученятко. А які ніжні форми є для слова

мама або неня: ненька, матусенька, мамуся, матуся…

А які багатющі можливості нашої мови. Послухайте текст,

кожне слово якого починається з літери Б.

Біль бандуриста.

Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були

білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів, брови бурмосив.

Бандура болісно бриніла. Багато бачив бандурист бід батьків,

братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я,

братовбивства. Боротися. Безстрашно, безперервно боротися.

Благати благословення Божого. Боже! Бачиш - боса

Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль!

Біль безжалісний, багряний буревій! Боже, буде багата

будучини Батьківщини? Буде!

А який тонкий та дотепний український гумор. Ось хоча б

взяти гумореску «Гаряча філософія»:

Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила школу

На нещасні трійки.

Але в мами є знайомий

В університеті.

«Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті».

Та, явившись на екзамен,

Ляпнула дівулька,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструлька.

І сказав екзаменатор, вставши із-за столу:

« Я вам радив би вступити

В кулінарну школу».

І закінчила дівулька

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні.

І на кухні порядкує

Рукою твердою.

І не плутає каструлю

Зі Сковородою.

А буває ще й не так:

«Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попрохав він:

- Покажіть кухлик той, що скраю.

Продавщиця:

- Што? Чєво? Я нє понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

- Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

- На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова:

- У мєня єсть свій язик, ні к чєму мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови.

Має бідна язика

І не знає мови.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська.

Я знаю тебе невивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

Аж до скону залишена

В серці моїм.

Ми без пісень безкрилими були б,

Каліками б тинялися по світу.

Нас би вогонь пожадливо палив,

Й пилюкою би засипав нас вітер.

А так, коли на сонце ляже тінь,

Коли колючий шлях ляга під ноги,

Ми піснею освітим далечінь

І піснею відгонимо тривоги.

І ми весняно духом оживем.

В любов пречисту стежку прокладаєм.

І вже налиті силою пливем,

І вже ясної долі виглядаєм.

Пісня « Мова»

Наша мати – Україна!

Наша мова – солов’їна !

Наша мова – ніжна, ласкава. 22

Наша мова – багата, цікава.

Наша мова – квітуча й барвиста,

Наша мова - прекрасна і чиста.

Наша мова, як джерельце, дзюрчить.

Наша мова красиво звучить.

Вивчайте мову українську,

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнська пісня колискова!

23

Гайдучик Людмила Ігорівна, учениця

11 класу Кременецької

загальноосвітньої школи № 5,

Літературні вітражі

МЕТЕЛИК

Машина різко завернула за ріг будинку і зупинилася біля

напівзруйнованих воріт. Відчинилися дверцята, і худа, висока

постать вибралася з салону та, зсунувши окуляри на ніс,

оглянула все довкола. Незважаючи на свою огрядність, таксист

прудко висковзнув з-за керма і, відчинивши багажник, передав

кілька потріпаних валіз їх власнику. Зашуміли колеса по

розпеченому асфальту, але парубок уже не чув цього. Буревій

закружляв у його голові, зчинивши неймовірний безлад та

піднявши з глибин пам’яті спогади з дитинства… Старий

кам’яний будинок був окутаний пеленою таємничості. Пишні

зелені вишні огорнули його, затуляючи від чужих очей.

Ніжний аромат квітів витав у повітрі. Це був запах свободи.

Солодкий спокій огортав все довкола, а тишину порушувало

лише щебетання солов’я. Все було таким далеким і, водночас,

таким близьким… Крок за кроком парубок віддалявся від

метушні та галасу великого міста. Перед ним були ворота у

інший світ. Юнак зітхнув і натиснув на почорнілу дверну

ручку…

Зарипіли важкі дерев’яні двері - і в обличчя хлопцю війнуло

запахом такого далекого дитинства. Саме тут, серед гір на

Волині, парубок залишив своє серце… Рідні спочатку не

повірили очам - перед ними стояла уже доросла, сформована

людина, і лише шалений блиск в очах видавав неспокійну

юнацьку душу…Вирвавшись нарешті з обіймів, хлопець

попрямував крученими дерев’яними сходами нагору, до своєї

кімнати. Підлога рипіла під ногами. Скрипнули двері. Серце

парубка забилося швидше, а новий потік спогадів захвилював

душу… Саме сюди, у цю маленьку кімнатку, завжди линули

його думки, позбавляючи юнака спокою. Тут була та забута

частинка його «я», полишена серед сотні книг…Хлопець

втомлено кинув валізи у куток та підійшов до вікна. Сонце

привітно посміхалося йому через брудне скло. Ще секунда - і

свіжий потік повітря вихором увірвався у кімнату. Білі

пелюстки закружляли у шаленому танку, і, врешті, знеможено

опустилися на стіл. Погляд парубка вилетів у відчинене вікно,

туди, де на світло-блакитному фоні виднілися руїни древнього

замку…Скільки століть заворожує він своєю красою? Які

таємниці приховують його мури? Юнак підійшов до шафи і

провів долонею по запорошених пилом книгах. Він заплющив

очі: тут, на пом’ятих, сірих сторінках були його дитячі мрії та

фантазії, тут було його життя. Парубок знеможено опустився на

крісло, а його руки майже рефлекторно потягнулися до

шухляди. Відчинивши її, він обережно дістав папку зі старанно

виведеним золотистими буквами написом: «Малюнки». Це була

та сама частинка серця, шматочок того «я», яке він колись

залишив у цих стінах. Хлопець знову заплющив очі: його

пам’ять і досі зберегла яскравий образ дівчини у старовинній

сукні кольору перлів, з довгим каштановим волоссям та ясно-

зеленими очима. Не раз Вона приходила до нього у снах,

прохала зостатись, кликала за собою… Її очі закохано дивились

на юнака, але в той же час у самій їх глибині були невимовні

біль та туга… Так і не зміг хлопець забути ці очі… Білим

метеликом незнайомка зосталась у його душі, лишаючи серце

парубка спокою. Жодна київська красуня так і не змогла

затьмарити її образ…

Зараз з білого листа паперу на хлопця сумно дивилась

знайома дівчина у перламутровій сукні, з довгим каштановим

волоссям. Він обережно закрив папку і положив на стіл. Сонце

вже хилилось до обрію і ніжно вкривало світ жовтогарячим

промінням. Юнак втомлено опустився на ліжко. Вихор думок

кружляв все повільніше та повільніше… Його повіки почали

опускатися, а у вухах забринів ледве чутний спів, але хлопець

уже не міг розібрати слова…

Вона знову прийшла до нього у сні. Кликала за собою, та ці очі

світились уже не безмежною тугою - у них проглядався

промінець надії, що освітлював ніжне обличчя і робив її ще

прекраснішою.

Коли юнак прокинувся – була вже пізня ніч. Місяць стояв

уповні, освічуючи вишневий сад та з цікавістю заглядаючи у

відчинене вікно. Звідусіль долинав тихий пташиний спів. Юнак

уже встиг забути чарівну красу весняної ночі, що у великому

місті губиться в шумі авто та гаморі юрби, серед хитромудрого

сплетіння вулиць та будинків… Раптом зашелестіли вишні і

золотистий метелик повільно влетів крізь відчинене вікно,

легенько опустившись на папку з малюнками. Це був той самий

метелик із його снів. Хлопець не міг повірити. Він намагався не

рухатися, щоб не потривожити це диво. Але раптом метелик,

змахнувши своїми золотистими крильцями, піднявся у повітря

та зник у відчиненому вікні. Парубок зірвався з ліжка…

Далі буде…..

24

Як діждемо літа, то нажнемо жита

Заплету віночок.

Заплету шовковий,

На щастя, на долю,

На чорні брови.

Літній цикл народної творчості становить цілісну систему

обрядово-поетичних дійств, що сягає корінням глибокого

минулого. Центральне свято — день Купала, а всі інші, що

передують йому, вважаються своєрідним приготуванням. Чіткої

межі між весняними та літніми ритуалами немає, умовно

початком літнього циклу вважають день Раю (Ураю, Ярія),

відомий нам як день святого Юрія.

До обрядових пісень літнього циклу належать русальні,

купальські та жниварські пісні.

Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони

виконувалися під час Зелених свят (Трійці) в кінці травня — на

початку червня. Наші предки вірили в русалок або мавок

(нявок), які жили серед рослин у лісах, полях, водах.

Вважалося, що ці істоти можуть або сприяти, або шкодити

людям. Тому для них треба було мати обереги — полин або

любисток, подекуди — м'яту, лепеху, часник тощо. Не можна

було в ці дні ходити в жито, купатися в річці , щоб русалки не

залоскотали.

Звичай вносити до хати зілля на Трійцю також належить до

найдавніших. Він означав запросини русалок. Це був

своєрідний обряд вшанування русалок як своїх прародичів. У

перший день Трійці їх «виводили із села». Дівчата у полі

готували обід — поминальну тризну, заквітчували себе вінками

і, взявшись за руки, співали пісні.

Серед хлопців поширеними були бої, перебої та перегони.

Бились один на один чи група проти групи. Фольклористи

вважають, що ці ігри були символічним утвердженням повної

перемоги літа над зимою.

Мотиви русальних пісень багато у чім збігаються з мотивами

веснянок, пов'язаних з образами природи, рослин (ліс, плетіння

вінків, образи дерев). Існує давній обряд прибирання і

замаювання дівчини, яку водять по полях, співаючи пісню про

тополю.

Стояла тополя край чистого поля.

Стій, тополенько, стій не розвивайсь,

Буйному вітроньку не піддавайсь...

Подекуди збереглись також процесійні обходи поля з

виспівуванням царинних пісень - своєрідних молитов за урожай

і вбереження його від природніх стихій.

Загалом русальний обрядовий цикл пов'язаний з народним

віруванням у русалок - міфічних істот, що постають із

мертвонароджених, умертвлених чи померлих нехрещених

дітей, перебувають над водами, у полях та лісах. Тому обряди і

пісні русального тижня спрямовані на задобрювання цих істот

чи вигнання ("проводи") їх у такі місця, де вони не можуть

завдати шкоди. Найкраще збереглися русальні обряди і пісні на

Поліссі. З русаліями були пов'язані давні звичаї поминання

померлих предків.

Мабуть, найбільше ігрищ та ритуалів проводилося під час

свята Івана Купала У давнину воно відбувалося із виконанням

багатьох ритуалів та магічних дій, ворожінь, гульбищ, що

супроводжувались купальськими піснями. Уривки деяких із

тих, що дійшли до нас, є сакральними і виявляють тісний

зв´язок із давніми віруваннями, за якими цей день вважався

шлюбом води і сонця (Лади з Купалом).

Із бабусиного вузлика

Серед міфічних персонажів у купальських піснях

поширений образ Марени, що уособлює хмару, родючу вологу.

Подекуди зустрічаються пісні-замовляння до Марени, а на

деяких територіях існував обряд «топити Марену», що

символізував перемогу над дощовою хмарою під час жнив, які

наближалися У купальських піснях є велика група творів,

якими супроводжувалося збирання квітів та наряджання

Купайлиці, обряд вінкоплетення. Вінок є давнім символом

річного коловороту, сонячного світила, безконечності; а також

— дівочості, долі. Удень купальські ігри відбувались навколо

рядженого деревця (Купайлиці), а ввечері — біля ритуального

вогнища, що має «горіти високо» й означає з´єднання землі з

небом. Вважається, що вогонь очищає душу від гріхів. Попіл із

купальського вогнища беруть для посипання подвір'я та городу,

для здоров'я і родючості.

Отже, купальські пісні були поєднані з обрядами,

приуроченими до літнього повороту Сонця, розквіту природи,

буяння зелені. З давнього часу вони передавали захоплення

людини красою і величчю природи, оспівували її чарівну силу і

вплив на все живе, культ всемогутнього Сонця. Та більшість з

них присвячена оспівуванню любові, мотивам сватання і

одруження. Чимало серед них - ігрових, веселих, жартівливих

пісень.

25

Король Х.В., керівник

літературного гуртка

«Живе слово» Почаївської

ЗОШ І-ІІІ ступенів

Із життя видатних людей

Лесин рояль Леся Українка дуже рано виявила нестримний потяг до музики. І мати,

Олена Пчілка, придбала рояль, на якому з п’ятилітнього віку й почала вчитися

грати дівчинка. Його потім у родині так і назвали «Лесин рояль».

Але люта хворість часто припиняла навчання. Застудивши ноги й руки зимовим

хрещенським днем, дев’ятирічна Леся захворіла на туберкульоз кісток, що

прикував її до ліжка. Іноді місяцями лежала вона з загіпсованими руками й

ногою. І ось одного разу її тітка, Олександра Антонівна , яка вчила дівчинку грі

на фортепіано, помітила, що Леся, лежачи в ліжку, досить упевнено вибиває

вільною від гіпсу ніжкою такт.

- Що ти робиш, Лесю? – запитала здивовано тітка.

- Граю… на роялі, - тихо відповіла дівчинка.

Очевидно, голова її була повна звуків, якими жила вона тоді.

Усмішки по-кременецьки

☺☺☺

- Васильку, провідміняй іменник „трактор”?

- Трактор, тракториця, трактореня...

☺☺☺

Учень відповідає:

- У полярних краях живуть такі істоти: пінгвіни, тюлені, моржі та полярні дослідники.

☺☺☺

- Чи зрозуміли ви мене? – запитав учитель мови наприкінці уроку.

- Зрозуміли!

- То хто наведе приклад слова з префіксом пре-?

- Поїзд пре, – відповів один учень.

Головний редактор: Петрук Г. М.

Редакційна колегія: Придатко Т. І., Сакара О. Є., Король Х. В.

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення:

Сакара О. Є.

Автори номера: Кондирєва М.М,

Петрук Г. М., Придатко Т. І.,

Романіна Т. М., Сакара О. Є.,

Король Х. В., Воскресенська Л.А.,

Шевчук О.В,

Сіятова О.Б.,

Войтович В.Б,

Гайдучик Л.І.

Наші адреси: 47025, м. Почаїв,

вул. Шевченка, 13; м. Кременець,

вул. Шевченка, 32. Е-mail: [email protected]

[email protected] Тел.0987308889

Увага! Відповідальність за достовірність інформації несе автор

публікації !

26

mailto:[email protected]

Випуск № 2, травень 2012 - Петрук Г.М. методист відділу ...

Documents

Transcript of Випуск № 2, травень 2012 - Петрук Г.М. методист відділу ...