UKRAINIAN IN RUSSIA: MARKERS OF EXPLICATION COMMUNITY

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239

УДК 316.022.4:303.687.2+303.64

Юзва Л.Л.

УКРАЇНЦІ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ: МАРКЕРИ ЕКСПЛІКАЦІЇ

СПІЛЬНОСТІ

Існування української діаспори в її чистому

тлумаченні на теренах Російської Федерації віддавна

викликає чимало питань. Дана проблематика послугувала

приводом для проведення емпіричного дослідження з

застосуванням рефлексивної методики для виявлення

маркерів національної ідентичності. Результати ілюструють

процеси асиміляції, руйнації національної ідентичності на

фоні «живої» прорадянської. Ці процеси можуть призвести

до повного відчуження, особливо в наступних поколіннях.

Ключові слова: діаспора, українська ідентичність,

маркери, вільний асоціативний експеримент.

Юзва Л.Л.

УКРАИНЦЫ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ: МАРКЕРЫ ЭКСПЛІКАЦИИ

ОБЩНОСТИ

Существование украинской диаспоры в ее чистом

толковании на территории Российской Федерации уже давно

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239вызывает много вопросов. Данная проблематика послужила

поводом для проведения эмпирического исследования с

применением рефлексивной методики для выявления маркеров

национальной идентичности. Результаты иллюстрируют

процессы ассимиляции, разрушения национальной

идентичности на фоне «живой» просоветской. Эти процессы

могут привести к полному отчуждению, особенно в следующих

поколениях.

Ключевые слова: диаспора, украинская идентичность,

маркеры, свободный ассоциативный експеримент.

Yuzva L.L.

UKRAINIAN IN RUSSIA: MARKERS OF EXPLICATION COMMUNITY

The existence of the Ukrainian Diaspora in its pure

interpretation in the Russian Federation raises many

questions. This problem serves to drive for empirical

research using reflective techniques to identify markers

of national identity. The results illustrate the

processes of assimilation and destruction of national

identity against the background of "live" pro-Soviet.

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239These processes can cause permanent exclusion, especially

in subsequent generations. Keywords:

Keywords: Diaspora, Ukrainian identity, markers, free

associative experiment.

Немає нічого гіршого, ніж блукати вчужих краях.

Гомер

Ногами людина повинна врости в землюсвоєї батьківщини, а очі її нехай

оглядають весь світ.Джордж Сантаяна

Постановка проблеми. В час глобалізації, руйнації

найрізноманітніших кордонів – мовних, культурних,

символічних, гендерних, цивілізаційного поступу, зрештою,

водночас актуалізуються такі концепти як ідентифікація,

символи, маркери, феномени, парадигми, культурні коди,

міфи відносно націй та окремих етносів сучасного світу.

Нації ж розширюють свою географію з усе більшими темпами

й внаслідок цього актуалізується поняття діаспори.

Українці не є виключенням. Українська нація віддавна має

численні діаспори, національні меншини у всьому світі.

Однією з найчисленніших таких груп-складових української

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239нації є українці на теренах Російської Федерації. Однак,

щодо саме цієї групи виникає купа суперечностей:

1.на рівні понятійного визначення:

чи є вони діаспорою в «чистому» розумінні

терміну;

чи є вони діаспорою суто і лише в специфічному,

так званому, українському тлумаченні терміну;

2.на рівні відтворення національної ідентичності,

включаючи:

релігійну;

мовну;

генетичну;

духовну;

3.на рівні підтримки зв’язку, артикуляції єдності

тощо.

Тобто виникає питання напрямку в якому рухається ця

справді чисельна група українців – відриву від базової

нації й розчинення в іншому етнокультурному середовищі

чи, все ж, збереження національних ознак та єдності з

етнічною Батьківщиною.


Аналіз останніх досліджень і публікацій. Україна

належить до того мізерного списку країн, де діаспора як

поняття тлумачиться досить специфічно. І. Ключковська,

здійснюючи експлікацію поняття, відмічає, що:

1. термін «українська діаспора» охоплює усіх

українців, які опинилися за межами історичної батьківщини

незалежно з якої причини: розвалу імперій, світових воєн,

природних катаклізмів, політичних чи економічних криз,

особистих обставин;

2. українська діаспора є невід’ємною частиною

українського народу держави Україна і творить глобальний

український простір;

3. культурні надбання української діаспори є

насамперед надбанням України, а лише потім – світової

цивілізації (під культурним надбанням розуміємо

досягнення в усіх сферах людської діяльності, зокрема:

гуманітарній, природничій, технічній, суспільній,

політичній);

4. міграційні процеси належать до об’єктивних

суспільних процесів, які випливають і підпорядковуються

циклічним законам розвитку природи [1]. Показовим є те,

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239що дана експлікація не включає «класичного» розуміння

діаспори через спільність, єдність, солідарність1.

Тобто, визначення на кшталт, «діа́спора2 - етнічна, в

першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна

спільнота або сукупність індивидів, які існують та

зберігаються за межами свого материнського регіону, і

котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним

єдність» [2].

В одному з дописів Інформаційно-аналітичного центру

щодо стану української діаспори в РФ зазначається, що

хоча б якоїсь активності української діаспори – не

помітно [3]. Звісно «не помітно» занадто м’яке визначення

цього стану на фоні наведених статистичних й аналітичних

1 В Україні термін «діаспора» інколи трактується неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світові; в інших — лише дисперсні (розпорошені) їх частини, що не становлять якоїсь спільноти; нарешті, діаспорою вважають усіх українців поза Україною, за виняткомтих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Неоднозначне тлумачення поняття «діаспора» призводить до розмаїття його визначень. На Заході, наприклад, найчастіше вдаються до поєднання етноніма та політоніма («українські канадці», «україноканадці») або етноніма і громадянства («українець Канади», «українець США»), а при визначенні діаспорної групи —до термінів «українська етнічна група», «українська імміграція», «канадські вихідціз України» тощо. Через таку різноплановість учені віддають перевагу універсальному термінові — «українська діаспора» [2].2 Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з іудейської традиції(мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широко вжитку в 19 столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь які національні меншини.

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239даних щодо нехтування, руйнації й тому подібних процесів,

що відбуваються в РФ по відношенню до спроб українців

здійснювати самоідентифікацію та солідаризацію в різних

їхніх формах.

Ежен Паресе у своєму блозі, застосувавши аналіз

трендів, аналізує динаміку обраних слів-сенсів. У своєму

дослідженні він ілюструє зміни мовного середовища

України, зазначаючи що такі слова-сенси, як «схід,

регіони, державна мова» різко підвищили частотність

вжитку (популярність) не випадково, а скорельовано як між

собою, так і зі словом «хохол» (та іншими сенсами, що

підкидала усім російська пропаганда. Більш цікавою в

розрізі даного дослідження є його висновки щодо Росії –

він відмічає цілеспрямоване налаштування мовного

середовища (актуалізація певних сенсів та вивід

відповідних їм слів до верхньої частини списку активного

словника середньостатистичної людини), яке може змінювати

як реальність, так і самих носіїв мови та відповідної

ідеї (в даному випадку імперської ідеї), яка

народжується, функціонує і видозмінюється саме в мовному

середовищі [4]. Дані результати вагомі для розуміння

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239того, що українці, які перебувають у тому ж мовному

середовищі також підпадають під вищезазначений вплив.

Формулювання цілей статті. Основною метою даного

дослідження стало виявити маркери (символи), які могли б

вказати на спільність українців у Росії з тими

представниками, що проживають на теренах етнічної

Батьківщини3. Тож серед завдань було: 1) проведення

емпіричного дослідження на основі застосування

рефлексивної методики; 2) розробити та застосувати в

дослідженні інструментарій з набором слів-стимулів, які б

максимально могли відобразити стан ідентичності; 3)

згрупувати отримані масиви реакцій для подальшої

аналітики; 4) проаналізувати картини предметних асоціацій

у свідомості респондентів; 5) для валідизації застосувати

один з суміжних методів аналізу текстів; 6) зробити

висновки щодо спільності українців різного типу у Росії з

українцями, що проживають на теренах Батьківщини.

3 Спираючись на «чисте» понятійне визначення діаспори як релігійної і мовно-культурної спільноти та як сукупності індивідів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність.


Виклад основного матеріалу дослідження. Для

досягнення поставленої мети протягом місяця4 було

проведено дослідження5 на основі застосування методу

вільного асоціативного експерименту. Враховуючи сучасну

специфіку відносин «жителі Росії - жителі України»6 було

обрано саме рефлексивну методику, оскільки класичні

соціологічні методи7 наразі застосувати досить складно,

під сумнівом лишалася б валідність і достовірність

отриманих даних і результатів.

Інструмент було сформовано з одного кластеру, який

класично включав п’ять слів-стимулів: Батьківщина, мова,

традиція, свято, герой8, та кількох питань щодо соціально-

демографічних ознак. Кожне з слів-стимулів виступало

емпіричним ідентифікатором однієї з граней концепту

нація, які водночас могли б вказати на автентичну

ідентичність та актуальність «чистої» діаспори.

4 Кінець грудня 2014 – кінець січня 2015 рр. 5 На основі онлайн-анкетування у спеціалізованій групі російської соціальної мережі: «Українці в Росії та Москві» - https://vk.com/club9978030. Кількість учасників групи - 1438 осіб. Збір інформації проведено на основі пакету SPSS (в ньому створено масив та здійснено подальшу обробку даних). Для обробки даних також використані Excel, сервіси WordItOut (http://worditout.com/) та Seo-аналіз(http://advego.ru/text/seo/).6 Всі особливості висвітлено в однаму з останніх соціологічних досліджень у [5].7 На тлі загальної кризи опитувальних методів до того ж [6].8 Анкета подавалась російською мовою.

https://vk.com/club9978030


Вибірку склали 184 респонденти, від яких було

отримано реакції на слова-стимули. За умови заповнення

цими респондентами асоціативної частини анкети,

соціально-демографічний блок отримав надзвичайно високу

частку невідповіді9. Серед тих, що вказали свій вік

народження, можна відмітити найбільшу частку

респондентів, яких можна віднести до категорії молодь, що

ілюструє специфіку соціальної мережі Vkontakte (див.

Рис.1).

0 5 10 15 20 25

1

Брак 1990-ті 1980-ті 1970-ті 1960-ті 1950-ті

Рис.1. Частки респондентів народжених у різні десятиліття

На змістовну (асоціативну) частину інструментарію

отримано 540 мовних реакцій. Саме вони й становлять масив

емпіричних даних дослідження.

Слово-стимул «Мова». Мова є потужним фактором,

чинником і підґрунтям формування національної9 Щодо гендеру, лише 50 осіб вказали його при 134 пропусках питання. На питання «Скільки років проживаєте на території РФ?» не отримано жодної відповіді.

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239ідентичності. Без функціонування мови нація втрачає свою

культуру та й ідентичність в цілому. Оскільки культура

тримається на трьох китах: мові, традиціях і звичаях. При

цьому всі вони тісно взаємопов’язані, однак домінуючу

роль все ж відіграє саме мова, як система символів і

значень. Про «потужність» російської мови на світовій

мовній арені є багато даних. Зокрема Ш. Ронен звертає

увагу на різноманітні фактори, які впливають на позицію

мови у світі, й пропонує розглядати мови як транспортні

вузли в мережі, де розповсюджуються знання

найрізноманітнішого типу (див. Рис.2) [цит. за 7].


© S. RONEN ET AL., PNAS EARLY EDITION

Рис.2. Мапа зон впливу різних світових мов

Мапа яскраво ілюструє широту зони впливу російської

мови, тому, звісно, представникам різних національностей,

зокрема українцям, фактично неможливо уникнути даного

впливу за умови проживання на титульній10 території.

На основі попереднього групування реакцій в масиві

отриманих реакцій на слово-стимул «мова» було отримано

наступний розподіл (див. Рис.3).

10 Для даної мови, мається на увазі.

Українська


11%

7%

5%

8%

16%7%

6%

14%

6%

1%2%2%1%2%

5%1% 4%

Автентичне найменування

Комунікація

Описова характеристика

Ф ахові (технічні)характеристикиРізні мови

Національна автентичність

Сприйняття

Дистанціювання

Близькість

Країна

Устрій

Глобалістика

Персоналізація

Освіта

Ф ізіологія

Кулінарія

Брак

Рис.3. Розподіл типів реакцій на слово-стимул «Мова»

Домінуючими в розподілі є групи «автентичне

найменування» (11%), «різні мови» (16%), «дистанціювання»

(14%). Базовою домінантою є названі респондентами різні

мови світу. І, як можна бачити з наповнення даного типу,

в ньому превалюючою є саме російська мова (див. Табл.1). Таблиця 1

Наповнення домінуючих типів розподілу реакцій на слово-стимул

«Мова»

Тип Підтип РеакціїАвтентичне найменування

мова речь3, мова5, рідна моваговірка говор, суржик


Різні мовиАнглийский4, русский15, украинский5, испанский, Языки всех народов мира

Дистанціювання

Відстороненість

чужой2, иностранный3, иностранный язык

Спорідненість родной8

В дослідженнях, що спираються на застосування

рефлексивних методик, крім класичної кількісної

верифікації, вагомими лишаються техніки якісного аналізу.

І якщо звернутись до того ж результату представленого у

формі WordCloud, домінування російської мови як реакції

серед усіх інших, ілюструється надзвичайно яскраво (див.

Рис.4).

Рис.4. WordCloud реакцій на слово-стимул «Мова»

Даний результат свідчить про відсутність орієнтації

на відтворення чи володіння українською мовою і,

внаслідок цього, втрату національної ідентичності. За

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239умови втирати мовної традиції під загрозою опиняється вся

система національної культури тощо.

Свято. М.М. Бахтін визначав свято як найважливішу

«первинну форму людської культури». Специфіка свята як

феномена культури полягає у тому, що у ньому в

максимальному ступені відбиваються і універсальні риси, і

особливості різних типів цивілізацій, і неповторна

специфіка тієї чи іншої соціокультурної спільності.

Значення свята як найважливішого елемента будь-якої

цивілізаційної системи визначається в першу чергу тим, що

воно є одним з головних механізмів, за допомогою яких

здійснюється дія такого ключового за своєю важливістю

соціального інтегратора, як система цінностей [8].

Відповідно, національні культури оперують набором

національних свят.

В дослідженні після групування домінуючу частку

посіли найрізноманітніші свята, названі респондентами

(див. Рис.5).


35%

13%24%

9%

8%

2%4% 1%2%1%1%

Різні свята

Матеріальні складові

Позитивні емоції

Автентичне визначення

Люди

Почуття

Філософські елементи

Алкоголь

Природа

Заперечення

Брак

Рис.5. Розподіл типів реакцій на слово-стимул «Свято»

Серед яких, такі свята як 9 травня, 1 травня, Новий

рік, Великдень, Різдво і т.д. Причому у групі «Різні

свята» саме Новий рік (39%) і 9 травня (32%) є

абсолютними домінантами (див. Табл.2). Такий результат

ілюструє результати соціологічних досліджень, що

ґрунтуються на класичних опитувальних методах. Так,

С.Малишева зазначає, що за даними соціологічних опитувань

початку 2000-х років, 68% опитаних росіян першим в

«рейтингу» улюблених свят поставили Новий рік, 14% -

«травневі свята» [9].Таблиця 2


Наповнення домінуючих типів розподілу реакцій на слово-стимул

«Свято»

Тип Підтип Реакції

Різні свята

радянська традиція 9 мая5, День Победы5, победа3, 1 мая,новый год15, new year

релігійна традиція Пасха2, Рождество2

особисте День зарплаты, День рождения3, свадьба

чужорідне джанмаштами, ахашиваратринаціональноорієнтоване Рождение Степана Бандеры

Матеріальні складові

красивый наряд, фейерверк, воздушные шарики, салют2, конфетти, торт, огоньки, цветы, подарки4, стол, застолье

Позитивні емоції

смех, радость11, любовь, веселье6, веселое настроение, хорошее настроение3, позитив, улыбка, улыбки,счастье, когда кругом все счастливы

Специфіка української культури полягає в тому, що

свята наповнені великою кількістю національних і

релігійних традицій, звичаїв, пісенним арсеналом,

традиціями приготування страв і т.п. Однак нічого з цього

в масиві не відображено. Великдень і Різдво, як спільні

для двох культур11 займають незначну частку в розподілі

(див. Рис.6). А національно орієнтоване «день народження

Бандери», загалом виглядає в масиві, як аномалія.

11 Російської та української, на основі релігійної спільності.


Рис.6. WordCloud реакцій на слово-стимул «Свято»

Тож, жодного культурного чи то релігійного єднання з

етносом в даній аналітичній частині знову не

спостерігається.

Традиція. Функції свята як інтегратора і

стабілізатора суспільної системи безпосередньо пов'язані

з тією обставиною, що він є найважливішим елементом

механізму традиції, відіграє величезну роль у справі

збереження і передачі від покоління до покоління

соціально значущої інформації щодо головних ціннісних

орієнтацій і норм поведінки. У силу цього свято завжди

виступає як надзвичайно важливий фактор соціалізації:

саме через участь у святкових церемоніях і обрядах у всіх

культурах відбувається первинне прилучення до прийнятих в

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239тому чи іншому суспільстві нормам і цінностям [8]. На

основі яких, в свою чергу формується культура цілого

народу, нації тощо.

В даному розподілі нарешті з’являється певна

національна складова у формі згадувань таких традиційних

автентичних для українців дій, як вечеря12, Крещение2,

носити "Вечерю"13, колядки14 (див. Рис.7). Також традиції

асоціюються з родиною значною мірою. Це вказівка на

зв'язок асоціації з цінностями, а точніше такою цінністю

як сім’я, що є однією з базових як для українців так і

для росіян15.

12 Вочевидь, мається на увазі Вечеря у Святвечір.13 Суто українська традиція хрещеників носити вечерю хрещеним батькам на Різдво.14 Суто українські обрядові пісні.15 Розгорнуті дані щодо ідентичності росіян, набору цінностей зокрема подано у [10].


23%

4%

8%

21%5%

14%

8%

7%3%

4% 2%1% Тип традиції

Кухня

Країна

Родина

Цінності


Давнина

Єдність

Соціальний інститут

Повага

Заперечення

Брак

Рис.7. Розподіл типів реакцій на слово-стимул «Традиція»

Те, що значну частку посідають автентичні визначення,

а точніше – синонімічні в даному контексті – вказує на

те, що досліджувані мають занадто загальне, глобальне

уявлення про концепт і не «відчувають» його тонкощів

(див. Табл.3).Таблиця 3

Наповнення домінуючих типів розподілу реакцій на

слово-стимул «Традиція»

ТипПідти

п РеакціїТип традиції

Релігія

Венчание2, вечеря, Крещение2, носить "Вечерю",пасха3, Рождество4, колядки

СРСР Дед мороз, День победы, новый годБуденні

купание, одежда, праздники3, кататься верхом на медведе, резать москалей и пить кровь


русских младенцев, "Ирония судьбы или с лёгкимпаром"

Родина Предки2, вся семья, род2, семья14, дом2, воспитание, уют


наследие, правила2, культ, привычка, обряд2, догма, обычай3, ритуал, скрепы, порядок установленный с течением времен, правила, сложившийся порядок вещей

Загалом, по всьому масиву реакцій на слово-стимул

«традиція» абсолютною домінантою є реакція «родина» (див.

Рис.8). За результатами досліджень, сферою життя росіян,

найбільш значущою для них, виступає сім'я. При цьому

значимість сім'ї величезна для представників усіх

світоглядних, вікових, дохідних і т. д. груп - у всіх них

про те, що родина дуже важлива для них, заявили 90% -91%,

і практично всі інші відзначали, що вона «швидше важлива»

[10]. Для українців, що проживають на теренах

Батьківщини, ситуація щодо цінності родини аналогічна:

динаміка ціннісних пріоритетів населення України за

період 2012-2014 років свідчить про стійке домінування в

ментальності громадян синдрому безпеки, що охоплює

вітальні цінності, пов`язані зі здоров`ям, сім`єю, дітьми

і добробутом людей [11].


Рис.8. WordCloud реакцій на слово-стимул «Традиція»

Знову повертаючись до справді багатої на традиції та

звичаї культури українців, можна перелічити лише незначну

кількість з цього арсеналу, що сьогодні є частково

актуальною16 – це і народні традиції та звичаї на свято

Покрови, на Катерини та Андрія, на Святого Миколая17, на

Святвечір, на Василя і т.д. [12]. І більшість з них

наразі знаходяться в стані активного відродження.

Герой. Ще однією вагомою складовою, що може вказувати

на національну ідентичність, на зв'язок з культурою,

виступати національним інтегратором є символ Героя. Тут,

серед значущих у загальному масиві реакцій, з’являється16 Багато сучасних етнокомплексів святкують всі традиційні українські народні свята з дотриманням більшості традицій та звичаїв, що входять до них.17 Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» в грудні 2011 року, дві треті українських сімей дотримуються цієї традиції дарування подарунків на День Святого Миколая [13].

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239«Україна» (див. Рис.9). Однак, відходячи від глобального

образу Батьківщини, що згадується тут, навіть, якщо вона

вживається зі значенням «Батьківщина-герой», варто

зосередитись на тому, що історія української державності

сама по собі є героїчною й пов’язана з велетенською

кількістю персонажів, які визнаються героями. Звісно

період окупаційної радянської влади, яка намагалась

витерти українську історію і переписати її так, щоб вона

підходила під радянські канони, супроводжувався, зокрема,

створенням образів радянських героїв та ідолів. Внаслідок

цього більшість українських постатей «виривались як

аркуші» з книги історії назовсім, або ж замінювались

совєтськими.

Рис.9. WordCloud реакцій на слово-стимул «Герой»


Тож в масиві дослідження є відголоски цієї

ідеологізації – присутні й «СРСР», і різноманітні

елементи, що належать, у загальному розумінні, війні. Це

доповнює і наведені вище міркування, оскільки «нові

совєтські герої» здебільшого були героями війни. З іншого

боку, максимальна частка згрупованого масиву належить

якостям героя, а точніше – позитивним якостям (див.

Табл.4).Таблиця 4

Наповнення домінуючих типів розподілу реакцій на

слово-стимул «Герой»

ТипПідти

п Реакції

Якості (позитивні)

честность, храбрость2, сила2, благородство, доблесть, отвага5, отважный2, молодец2, преданость2, ум, большое сердце, смелый, смелость2. простой, самопожертвование2, любовь, справедливый, честный, добрый, стремление, усердность, храбрый, человеколюбие2, самоотверженность, мужество, честь, Борец за справедливость и правду

Всі інші групи отримали частки, що знаходяться у

близькому діапазоні (див. Рис.10).


6%7%

8%

8%

34%

4%

5%

7%

2%2%2%

6%3% 2% 4%

ПерсоніфікаціяКраїнаВійнаВійськовий статусЯкості (позитивні)Героїчні вчинкиЛюдинаРольБатьківщинаСмертьРежимІсторична пам'ятьУкраїнські реаліїМедіаБрак

Рис.10. Розподіл типів реакцій на слово-стимул «Герой»

Така ситуація пояснюється розпорошенням зразків

свідомості відносно стимулу «Герой» і свідчить про

відсутність єдності у баченні культурно-національного

набору взірців даного концепту.

Батьківщина. Слово-стимул «Батьківщина» є одним з

вагомих і максимально «відкритим», зрозумілим

респондентам, в порівнянні з рівнем латентності

попередніх слів-стимулів. В згрупованому масиві

максимальну частку отримує «Місце», а також значні –

«Батьківщина»18 та «Почуття», що вагомо – позитивні (див.

Рис.11).

18 В значенні «батьківщини».


7%

29%

13%5%5%

3%

10%

3%

5%

8%

7%2%1%1%1%

Автентичне найменуванняМісцеРодинаБільПатріотизмЛюдиПочуття (позитив)ЕтносМинулеДімГеографіяКатегоріяЗапереченняМузикаБрак

Рис.11. Розподіл типів реакцій на слово-стимул «Батьківщина»

Україна та українські міста, а також згадування

півострову Крим, сукупно в частці групи «Місце» мають

абсолютну домінанту (див. Табл.5). Це є очікуваною

реакцією для представника певного народу і підтверджує

його, принаймні ментальний, зв'язок з Батьківщиною.Таблиця 5

Наповнення домінуючих типів розподілу реакцій наслово-стимул «Батьківщина»

Тип Підтип Реакції

Місце

країна Украина13, Россия6, Беларусь2, СССР4місто Донбасс, Киев, Макеевка, Крыммісцевість страна, село

Родина семья6, родители2, мать4, мать зовёт, Это детство, где живут твои родители, где вся


семья чувствует себя наиболее счастливоПочуття (позитив)

гордость, любовь3, покой, хорошо, тепло, достоинство, счастье2, ностальгия

Однак, WordCloud реакцій на слово-стимул

«Батьківщина» демонструє також і дещо іншу грань

результату (див. Рис.12). Оскільки після України, як

найменування країни-батьківщини, значну форму

візуалізації отримують найменування Росія та СРСР.

Рис.12. WordCloud реакцій на слово-стимул «Батьківщина»

Обнадійливо виглядає і те, що слово-стимул викликає й

значну частку позитивних почуттів у респондентів,

принаймні, в порівнянні з часткою групи «Біль»19. Однак,

саме дане слово-стимул, фактично, не дає можливостей

19 Включає реакції: «боль», «грусть», «тоска», «страдание», «предательство».

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239виявити жодних елементів національної ідентичності. Лише

фактуаж, ментальні зв’язки.

Семантичний аналіз, seo-аналіз текста20. Аби

валідизувати отримані результати за допомогою ВАЕ, варто

застосувати ще один метод аналізу текстів seo-аналіз

тексту (див. Табл.6).Таблиця 6

Семантичне ядро текстового массиву дослідження

Слово Кількість Частка, %семья 25 3.59русский 17 2.44Украина 17 2.44победа 12 1.72радость 11 1.58

На основі його використання, можна побачити, що

базове семантичне ядро масиву містить такі реакції, як

«родина», «російська», «Україна», «перемога», «радість».

Хоча однією зі складових є «Україна» - це обґрунтовується

значною часткою однойменних реакцій на слово-стимул

«Батьківщина», те, що тотожну позицію займає «російська»,

як реакція на «мову», свідчить про втрату зв’язку з

українською культурою. Адже, згадуючи П.Мовчана, людина,

20 Виконано на основі застосування електронного ресурсу http://advego.ru/text/seo/

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в

порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша

рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка,

“верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок

асиміляції загальмована, притуплена [14]. Знову ж,

«перемога», як відголосок радянської ідентичності. А

«родина» та «радість» - цінності, що притаманні більшості

представників людства в цілому, тому мова про певну

ідентичність йти не може.

Висновки з даного дослідження і перспективи. Перш за

все, варто погодитись з С. Малишевою, яка відзначає, що

радянська святкова культура, сформувавшись - всупереч

задуму її творців - як гібридна, виявилася дуже стійка і

в ситуації розпаду режиму, її створив. Вона не тільки

пережила його і довгий час служила (почасти служить і

тепер) скріпою ідентичності для людей, що відносили себе

до радянської спільності або відносять себе до неї і

зараз [9]. Ця культура, не лише в частині свят, наскрізно

пронизує наразі надто багато царин російського

суспільства. Її «жертвами» стають усі учасники життя

соціуму, незалежно від їхньої національної належності.


Водночас, необхідно лише згадати, що будь-які

масштабні зміни суспільної свідомості відбиваються на

стані мовного середовища і навпаки. Отже, можна віднайти

певні слова-сенси, які характеризують зміни світогляду

громадян [4]. Або ж навпаки – слова-сенси, які вказують

на збереження певних зразків свідомості громадян, які

мають певну спільність. Тобто, вказують на ідентичність,

зокрема національну. Однак, в дослідженні реакції на

слова-стимули, які могли б проілюструвати активну форму

маркерів ідентичності українців у РФ, не дають підстав

говорити про таку її форму.

З іншого боку, не можна стверджувати про повне

відчуження українців у РФ. Швидше, виявлені картини

предметних асоціацій свідчать про процеси асиміляції,

руйнації національної ідентичності на фоні «живої»

прорадянської. Однак, ці пасивні у своїй повільності

поступу процеси, врешті-решт, вочевидь і призводитимуть

до відчуження.

У стані складних сучасних «стосунків» України та РФ

проведення репрезентативних досліджень, які б могли більш

широко й ґрунтовно описати стан «діаспори», на жаль,

Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності / Л. Л. Юзва. // Науковий вісник Інституту політичних ігеополітичних досліджень. – 2015. – №1. – С. 161–180.Юзва Л. Л. Українці в Російській Федерації: маркери експлікації спільності [Електронний ресурс] / Людмила Леонідівна Юзва// Науковий вісник Інституту політичних і геополітичних досліджень. –2015. – Режим доступу до ресурсу: http://ipgd.com.ua/index.php/science/vipuski/vipusk-1-2015?layout=edit&id=239фактично неможливі. До того ж, певний набір почуттів –

страх, невпевненість й т.п., - а також вплив пропаганди

можуть давати значні викривлення в результатах

українських респондентів. Саме тому на даному етапі було

проведено дослідження з використанням такої м’якої

рефлексивної методики. Водночас, в перспективі,

однозначно результати репрезентативного дослідження з

використанням класичних жорстких методів значно розширили

б обрії бачення й розуміння проблеми.

Список літератури:1.Ключковська І. Українська діаспора в об'єктиві

сучасності - національно-політичний та духовно-

культурний феномен (перша - третя-я хвилі еміграції)

[Електронний ресурс]/ І. Ключковська, Н. Гумницька//

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з

діаспорою.– 2010.– Режим доступу до ресурсу:

http://www.miok.lviv.ua/index.php?

option=com_content&view=article&id=232:2010-03-12-09-

04-11&catid=27:2010-03-12-08-53-22&Itemid=48.

http://www.miok.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=232:2010-03-12-09-04-11&catid=27:2010-03-12-08-53-22&Itemid=48




2.Діаспора [Електронний ресурс]// Вікіпедія.– 2014.–

Режим доступу до ресурсу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Діаспора

3.Украинский язык и диаспора в России: МИД Украины

спорит с российской оценкой вопроса об образовании на

украинском языке в РФ [Електронний ресурс] //

Информационно-аналитический центр. – 2009. – Режим

доступу до ресурсу:

http://www.ia-centr.ru/expert/4599/.

4.Парэссэ Э. «Язык мой — враг мой» [Електронний ресурс]

/ Э. Парэссэ // Я-КОРРЕСПОНДЕНТ. – 2015. – Режим

доступу до ресурсу:

http://blogs.korrespondent.net/blog/science/3474189/.

5.Россия теряет сторонников на востоке Украины

[Електронний ресурс]// УНІАН.– 2015.– Режим доступу

до ресурсу: http://www.unian.net/society/1041222-

rossiya-teryaet-storonnikov-na-vostoke-ukrainyi-

sotsissledovanie.html.

6.. Паніотто В. Криза в методах опитування та шляхи її

подолання [Електронний ресурс] / В. Паніотто, Н.

Харченко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –

http://www.unian.net/society/1041222-rossiya-teryaet-storonnikov-na-vostoke-ukrainyi-sotsissledovanie.html



http://blogs.korrespondent.net/blog/science/3474189/

http://www.ia-centr.ru/expert/4599/

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0


2012. – Режим доступу до ресурсу:

http://kiis.com.ua/materials/KMIS-Review/03(02-

2012)/ds.php?file=03_KR_2_MonAnalit.pdf.

7.Козловский Б. Границы русского [Електронний ресурс]/

Б. Козловский// COLTA.– 2014.– Режим доступу до

ресурсу: http://www.colta.ru/articles/science/5720.

8.Шемякин Я. Г. Праздник как историко-культурный

феномен: мир идеала и реальность власти [Електронний

ресурс] / Я. Г. Шемякин // МФТИ – Режим доступу до

ресурсу:

http://mipt.ru/education/chair/liberal_arts/courses/h

istory/shemyakin_new.php.

9.Малышева С. Советские праздники уходят, советские

праздники остаются [Електронний ресурс]/ С.

Малышева// Газета.ru.– 2013.– Режим доступу до

ресурсу:

http://www.gazeta.ru/science/2013/08/22_a_5434577.sht

ml.

10. Российская идентичность в социологическом

измерении [Електронний ресурс]// Институт социологии

http://www.gazeta.ru/science/2013/08/22_a_5434577.shtml

http://www.gazeta.ru/science/2013/08/22_a_5434577.shtml

http://mipt.ru/education/chair/liberal_arts/courses/history/shemyakin_new.php

http://mipt.ru/education/chair/liberal_arts/courses/history/shemyakin_new.php


РАН.– 2007.– Режим доступу до ресурсу:

http://www.isras.ru/analytical_report_Ident.html.

11. Соціологи визначили цінності українців

[Електронний ресурс]// ФАКТИ. – 2014. – Режим доступу

до ресурсу:

http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1530346.

12. Квасниця І. Ю. Традиції та звичаї українців: В 2

т. Т. 1 / І. Ю. Квасниця.– Київ: Гнозіс, 2007.– 408

с.

13. Две трети украинских семей дарят на День Святого

Николая подарки [Електронний ресурс]//

Корреспондент.– 2014.– Режим доступу до ресурсу:

http://news.bigmir.net/ukraine/486283-Dve-treti-

ykrainskih-semei-daryat-na-Den-Svyatogo-Nikolaya-

podarki---opros.

14. Цитати про мову [Електронний ресурс]// Цитати,

вислови, афоризми українською мовою.– 2010.– Режим

доступу до ресурсу: http://ukrainian-

quotes.blogspot.com/2010/10/blog-post_13.html.

http://ukrainian-quotes.blogspot.com/2010/10/blog-post_13.html

http://ukrainian-quotes.blogspot.com/2010/10/blog-post_13.html

http://news.bigmir.net/ukraine/486283-Dve-treti-ykrainskih-semei-daryat-na-Den-Svyatogo-Nikolaya-podarki---opros



http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1530346

http://www.isras.ru/analytical_report_Ident.html

UKRAINIAN IN RUSSIA: MARKERS OF EXPLICATION COMMUNITY

Documents

Transcript of UKRAINIAN IN RUSSIA: MARKERS OF EXPLICATION COMMUNITY