ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «БІЛЬСЬК*

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА

2014

ARCHAEOLOGICAL RESEARCH OF BILSK HILLFORT

2014

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

КИЇВ—КОТЕЛЬНА 2015

УДК 902/904.063(477+470) “-4/17”ББК ББК 63.4 (4 УКР + 4 РОС - Бел)

А 87

Друкується за рішенням Вченої Ради Центру нам 'ятказначейша ПЛИ України і УТОІ/JK (протокол № 6 aid 07.05.2015р.) та танін роботи управління культури Полтавської обласної державної адміністрації і Комунальної установи «Історико-культурнии заповідник «Ьільськ» Полтавської обласної ради па 2015 р.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:Вождаенко В. В., заступник начальника управління начальник відділу охороникультурної спадщини та культурної політики управління культури Полтавської обласної держа вної ад.міністра і ці;Задніков С.А., кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Музею археології та етнографії Слобідської України XIІУ імені В.II. Каразіна;Корост 1.1., директор Комунальної установи «Ісгорико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради (відповідальний редактор);Мурзін В.Ю., доктор історичних наук, професор;Нестуля О.О., доктор історичних наук, професор, ректор ВИЗ Укоопспілки «ПУЕТ»;Посохов С.І., доктор історичних наук, професор ХНУ імені В.II. Каразіна;Пуголовок Ю.О., кандидат історичних наук, науковий співробітник Полтавської експедиції ДП ІІДЦ «ОАСУ» ІА ПАН України, молодший науковий співробітник Відділу палеогончарегва Інституту керамології відділення Інституту народознавства ПАН України;Симоненко О.В., доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології раннього залізною віку ІА ПАН України;Скорий С.А., доктор історичних наук, професор, завідуючий відділом археології раннього залізного віку ІА НАН України;Супруненко О.Б, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України, заступник директора ДП ГІДИ «ОАСУ» ІА ПАН України (пауковый редактору Титова О.М., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України, директор ЦП ПАП України і УТОІІІК;Фасій Г.І., начальник управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (голова редакційної ко. іегії);Пірамко І.Б., кандидат історичних наук, доцент ХПУ імені В.II. Каразіна.

РЕЦЕНЗЕНТИ:Махортих С.В., доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку ІА НАН України;Терпиловський Р.В., доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

При передруці та іншому використанні матеріалів збірника посилання па джерело обов язкове.

Археологічні дослідження Більсьского городиша — 2014 = Archaeological research of Bilsk A 87 hillfort — 2014: збірник наукових праць / ЦП ПАН України і УТОП1К; І КЗ «Більськ»;

11.1.Корост, віці, ред., О.Б. Супруненко, наук, ред.; ред. колегія: С.А.Скорий, Г'.І.Фасій та іи.]. — Київ—Когельва: ЦП НАН України і УТОПІК, 2015. — 184 с.

Вміщено наукові публікації за результатами археологічних досліджень, здійснених на Київському городищі та в його окрузі в 2014 році.

Дня археологів, істориків, краєзнавців, працівників музеїв, широкого загину шануваїьників стародавньої історії.

УДК 902/904.063(477+470) ‘*-4/17м ББК ББК 63.4 (4 УКР + 4 РОС - Бел)

ISBIN 978-966-89994-67-3 Є ІДИ НАН України і УТОПІК, 2015 © ІКЗ «Більськ», 2015 © Автори статей, 2015

І. П. Шрамка, С.А. Заднікон!'Г'-

УДК 902.21 (477.53) “-6/18^

© /./>. Шрамко, С.А. Задніков

РЕЗУЛЬТАТИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КУРГАНУ СКІФСЬКОГО ХІАСУ В УРОЧИЩІ МАРЧЕНКИ

У статті наводяться попередні результати розкопок кургану ранньоскіф- ського часу, що входив до складу могильника Скоробір в урочищі Марченки.

Аналізуються знахідки, значна увага приділяється особливостям по­будови поховальної камери. Подаються висновки щодо пограбування об'єкта, зокрема за скіфської епохи та Нового часу. Наводяться аналогії та порівняння з раніше дослідженими курганами могильника.

Ключові слова: могильник Скоробір, курган, поховання, ранньоскіфський час, склеп, кераміка, вудила, селітроваріння, Новий час.

У 2013 р. рішенням дирекції заповідника «Більськ» відновлено до­слідження курганних некрополів Сільського городища. До цього рішучого кроку підштовхував той факт, шо навколо пам'ятки, яку ототожнюють зі стародавнім містом Гелон, щорічно активно розорюються угіддя. Унаслідок цього актуальною постає проблема збереження автентичного вигляду бага­тьох унікальних археологічних об'єктів, зокрема й курганних могильників. Цілком зрозуміло, шо через 5—10 років вчені вже не матимуть повноцін­ної змоги дослідити більшість пам’яток, що входять до складу Сільського археологічного комплексу.

У 2014 р. Скіфською археологічною експедицією Харківського на­ціонального університету імені В.Н. Каразіна разом зі співробітниками Історико-культурного заповідника «Сільськ» було продовжено планове вивчення некрополів Сільського городиша [6; 10; 11; 12; 13].

У польовому сезоні 2014 р. для розкопок обрано курган в урочи­щі Марченки (територія т. зв. «поля 8»). Об'єкт досліджень розташований обабіч грунтової дороги, що веде до майдану «Великий Скоробір» (рис. 1; 2). На обраній для робіт земельній ділянці були ледве помітні чотири курганні насипи (рис. 3: /). Опрацювання архівних матеріалів дало змогу знайти ін­формацію, шо в середині минулого століття на цьому місці був розташова­ний курган заввишки близько 2,0 м (рис. 1). Однак з часом його насип було знівельовано в результаті господарської діяльності представників більської громади, що значною мірою ускладнило та практично унеможливило його вивчення. Проте, не зважаючи на ці складнощі, учасники експедиції вирі­шили досліджувати обраний об’єкт.

Початкові роботи на кургані здійснювалися за допомогою різних ти­пів техніки (рис. 3: 4\ 6: 2), люб’язно наданої СТОВ «Скіф»1. Було закладе­но кілька паралельних траншей (завширшки 4,0 м), які дозволили провести необхідні стратиграфічні спостереження (рис. 3: 3, 5—6; 6: /).

1 Висловлюємо щиру вдячність директору СТОВ «Скіф» О.В. Бовдиру та працівни­кам товариства, які з розумінням поставилися до ситуації на розкопі та протягом кількох місяців допомагати археологам, забезпечуючи експедицію технікою.

56

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу о урочищі Марченки

Внаслідок дослідження залишків курганного насипу було встановле­но, що він значною мірою був зруйнований ще в XVII ст. селітроварами, які працювали в районі с. Більськ. Як відомо, їх зусиллями були також частково зруйновані вали Західного укріплення. Крім того, на його території виявле­но виразні печі для виварювання селітри [2; 4, с. 28—49; 7; 8]. Процес се­літроваріння доволі часто поєднувався з активним руйнуванням курганних насипів і пограбуванням давніх поховань. Багатометровий курган — об'єкт досліджень 2014 р., звісно, не міг не привернути увагу селітроварів.

57

/./>. Шрам ко, С. А. Задніков

Зачистка контрольних бро­вок і дна траншей показала, шо практично вся центральна частина курганного насипу була перекопа­на і, відповідно, зруйнована селі­троварами. На материку в декількох місцях перекопів навіть вдалося за­фіксувати чіткі сліди від багать, які розводили грабіжники для власного обігріву (рис. 4: 4). Крім того, на різних глибинах у розколі виявле­но предмети матеріальної культури

XVII ст.: залізні ножі, уламки гончарного посуду. Подібні знахідки раніше були виявлені в межах могильника Скоробір В.В. Приймаком [5].

Траншеї, вириті селітроварами, не тільки зруйнували насип кургану, але й на значну глибину виявилися врізаними в материк. Певно, шо це ро­билося з метою виявлення давнього поховання (рис. 4: /, 6; 5: 5, 6). Однак селітроварам не пощастило. Вони не дійшли до могили всього кілька десят­ків сантиметрів, зачепивши лише східний кут поховальної камери.

Пограбування могили в давнину (скіфський період) мало локаль­ний характер. Грабіжників того часу цікавив вміст поховальної камери. Для проникнення до неї в насипу був проритий вузький коридор, аналогічний дромосу, спрямований точно до поховання. Небіжчики були акуратно і, ймовірно, швидко витягнуті назовні. Далі проходив розподіл награбовано­го. Варто зазначити, шо при цьому насип кургану зазнав мінімального руй­нування. Його розміри значно зменшилися лише після того, як центральну частину перерили видобувачі селітри, волокушами прорізавши кілька входів для вивезення грунту.

Остаточно насип кургану був знесений і розтягнутий технікою на кілька невеликих земляних куп у середині минулого століття. Ця інформа­ція підтверджується стратиграфічними спостереженнями, здійсненими під час вивчення дослідженої ділянки поля.

Що ж до самого поховання, то це був дерев’яний склеп, розташова­ний майже в центрі майданчика, оточеного ровом завглибшки від 2,6 до 2,9 м і завширшки близько 4,0—1,5 м (рис. 3: 5—6: 4: 5: 5: 1—4). Із заходу до склепу вів похилий дромос завдовжки 19 м і завширшки 1,0—2,5 м (рис. 4: 2).

Біля входу до могили було виявлено скелет підлітка 13—14 років2 (рис. 6: 5). Поховання пограбоване в давнину. З південного сходу до похо­вальної камери вів грабіжницький хід. Аналогічно дромосу він був викопа­ний під невеликим кутом, його ширина становила 1,5 м, а довжина — понад 9,0 м. На дні камери знайдено розвали чорнолискованих корчаг (рис. 7: 5), кількох черпаків (рис. 8: 6, 7), невеликий уламок залізного ножа, бронзове дволопатеве вістря стріли, скупчення дрібного фаянсового бісеру (рис. 7: 3).

Поховальна конструкція, як зазначалося, являла собою дерев'яний склеп. До­бре збереглися відбитки 56 опорних стовпів, сліди дерев'яного настилу (рис. 7: 6: 8: 2—5). Стовпи були встановлені у вузький рівчак і щільно прилягали один до одного.

Рис. 2. Марченки, ур. Схема розташуван­ня кургану, дослідженого в 2014 р.

2 Визначення В.Л. Бондаренка.

58

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу в урочищі Марченки.

Рис. 3. Марченки, ур. Дослідження кургану І. 2014 р./ — загальний вигляд кургану перед початком розкопок (зі сходу): 2—3 — початок робіт (2 — з південного сходу; 3 — зі сходу): 4 — технічні засоби; 5 — зачистка дна траншеї на

глибині 1,3 м (зі сходу): 6 — зачистка дна траншей на глибині 1,3 м (із заходу).

59

І. Б. І Прачко, C. А. Задні кон

5

Рис. 4. Марченки, ур. Курган 1. 2014 р. Дослідження об'єктів./ — дромос і грабіжницька яма Нового часу (зі сходу); 2 — дромос (із заходу); З — дослідження західної частини рову (із заходу); 4 — випалена глина у гра­біжницькому Перекопі; 5 — вивчення рову (з північного заходу); 6 — заповнення

грабіжницького котловану Нового часу (з півдня).

60

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу в урочищі МарченкиІ_І

5 6

Рис. 5. Марченки, ур. Курган 1. 2014 р.Дослідження рову та грабіжницьких перекопів.

1—2 — заповнення рову в західній полі кургану' {І — з півночі; 2 — з півдня); З — заповнення рову в східній частині кургану (з півдня); 4 — дослідження рову групою студентів ХНУ імені В.Н. Каразіна; 5 — грабіжницький перекоп Нового часу (з півден­

ного заходу); 6 — вибірка грунту- з грабіжницьких перекопів Нового часу (з півдня).

61

/ . /> . ІНрамко, С. А. Задні ков

Рис. 6. Марченки, ур. Курган 1. 2014 р. Робочі моменти і знахідки, виявле­ні за межами поховальної камери: І — загальний вид дослідженої частини курга­ну (зі сходу); 2 — зняття насипу (з південного сходу); 3 — запізні вудила та псалії; 4 — бронзові бляшки від перехрещених ременів; 5 — скелет підлітка на вході до по­ховальної камери; 6—8 — ліпні миски та горщик; 9 — кістки нижніх кінцівок коня.

62

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу и урочищі Марченки

Рис. 7. Марченки, ур. Курган 1. 2014 р. Поховальна камера. Знахідки./ — заповнення поховальної камери (з півдня); 2 — пляма камери після зачистки (із заходу); 3 — затишки фаянсового бісеру; 4 — ліпна чорнолискована миска; 5 — розват корчаги і двох черпаків; 6 — поховальна камера, загальний вигляд (з північного заходу).

63

І./і. /Пранко, С.Л. Задніков

Рис. 8. Марченки, ур. Курган І . 2014 р. Дослідження поховальної конструкції та ін­вентарю: / — розчищення поховання (із заходу); 2 — залишки конструкції склепу (зверху) ; 3— 4 — залишки відбитків стовпів (зверху та із заходу): 5 — відбиток стовпа

(зверху): 6— 7 — уламки ліпних черпаків.

64

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу а урочищі Марченки

У материковій глині чітко зберігся відбиток слідів зрубу дерева (рис. 8: 5). Додаткові шість великих дерев'яних стовпів (по три з північно-західного та південно-східного боків), імовірно, тримали перекриття.

Подібне облицювання стін поховальної споруди було зафіксоване на могильнику Скоробір у 1965 р. Б.А. Шрамком під час розкопок кургану І [9, с. 104, рис. 2: /) та в 2006 р. П.Я. Гавришем при дослідженні одного з кур­ганів на т. зв. «полі 6» [1]. Проте в нашому випадку поховальна конструкція була підсилена додатковими шістьома стовпами, а стіни камери, облицьо­вані деревом, не замикалися в кільце, а мали перемичку — вхід, поєднаний з дромосом (рис.7: 6).

Поміж стінами склепу та дерев'яним настилом, на якому лежав(ли) померлий(і), залишався вільний простір, де знайдено чорнолисковану мис­ку, залишену перевернутою (рис. 7: 4).

У деяких частинах камери форма колод за відбитками добре зберегла­ся, шо дозволило простежити їх розташування та встановити деталі поховаль­ної конструкції.

Характер розташування деяких предметів, знайдених поза похо­вальною камерою, вказує на те, шо вони були залишені у дромосі, на краю дерев'яного перекриття склепу. Саме тут було виявлено набір кінської вузди (вудила, псалії, бронзові бляшки) (рис. 6: 3—4), уламки ліпних горщиків і чорнолискованих мисок (рис. 6: 6—8), а також кістки нижніх кінцівок коня (рис. 6: 9). Подібні деталі поховального обряду виявлені С.В. Махортихом під час розкопок кургану в урочищі Марченки [3, с. 6—12]. До речі, в одному з досліджених ним курганів трапився близький до нашого набір столового по­суду, шо дозволяє провести деякі попередні паралелі між комплексами.

За типами предметів матеріальної культури, виявлених під час роз­копок кургану, можна припустити, шо досліджене в 2014 р. поховання слід віднести до ранньоскіфських і датувати не пізніше середини — третьої чвер­ті VII ст. до н. е.

Незважаючи на неодноразові руйнування різних років, відкритий курганний комплекс є унікальним, з рідкісним поєднанням різноманітних конструктивних елементів. Задовільна збереженість склепу дозволила чітко зафіксувати низку особливостей його спорудження, які вперше детально простежені на могильниках Більського городища.

65

І. Б. Шрамко, С.А. Задніков

ДЖ ЕРЕЛА ТА Л ІТЕРАТУРА1. Гавриш П.Я. Розкопки кургану некрополя Скоробір в окрузі Біль-

ського городища// Полтавський краєзнавчий музей: збірник наукових ста­тей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. — Пол­тава, 2010. — Вип. V. — С. 178—188.

2. Каравай ко Д.В., Скорый С. А., Приймак В. В. Селитроварение на Полтавщине (в свете новейших археологических раскопок на Бельском го­родище). — Полтава, 2008. — 76 с.

3. Махортых С.В., Ролле-Герц Р.А., Скорый С.А., Герц В.Ю, Бело- зер В.П. Исследования совместной Украинско-Немецкой археологической экспедиции в 2005. — К., 2006. — 144 с.

4. Махортых С.В., Ролле-Герц Р.А., Скорый С.А., Герц В.Ю, Ка- равайко Д.В. Исследования совместной Украинско-Немецкой археологи­ческой экспедиции в 2006. — К., 2007. — 100 с.

5. Приймак В. В. Підсумки вивчення пам'яток козацької доби в окру­зі Більського городища / / Археологічні дослідження Більського городища —2013. — К.; Котельва, 2014. — С. 100—110.

6. Приймак В.В., Шрамко І.Б., Задніков С.А. Дослідження курганів у могильнику Скоробір / / Археологічні дослідження в Україні 2013 р. — К.,2014. - С. 212—213.

7. Скорий С.А., Каравайко Д.В. Комплекс селітроварних печей на Західному укріпленні Більського городища / / АЛЛУ. — 2008. — № 1—2 (23—24). — С. 117-124.

8. Скорый С.А., Каравайко Д.В. Селитроваренные печи в пределах За­падного укрепления Бельского городища / / Феномен Більського городища: збереження, дослідження та популяризація найбільшої в Європі пам'ятки доби раннього залізного віку. — К., 2012. — С. 81—85.

9. Шрамко Б. А. Новые раскопки курганов в могильнике Скоро- бор //Древности 1994. — Харьков, 1994. — С. 102—126.

10. Шрамко И.Б. Новый погребальный комплекс среднескифского времени могильника Скоробор / / Феномен Бельского городища — 2014: До 70-річчя відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України та 80-річчя від дня народження видатного українського археолога професора Є.В. Черненка (1934—2007): збірник матеріалів наукової конфе­ренції. — К.; Полтава, 2014. — С. 128—130.

11. Шрамко І.Б., Задніков С.А. Дослідження Більського городища / / Археологічні дослідження в Україні 2013 р. — К., 2014. — С. 225—226.

12. Шрамко І.Б., Задніков С.А. Дослідження Більського городища у 2013 р. / / Археологічні дослідження Більського городища — 2013. — К.: Котельва, 2014. — С. 5—61.

13. Szramko Irina В. Obiekty grobovve cmentarzyska Skorobor w swietle nowych badan / / Badaniaarcheologiczne w Polsce srodkovvovvschodniej. zachodniej Bialousi і Ukrainie w roku 2014: Streszcenia refratovv XXXI konferencji. — Lublin,2015. - S. 37.

66

Результати археологічних досліджень кургану скіфського часу в урочищі Марченки. .

\

И.Б. Шрамко, С.А. ЗадниковРЕЗУЛЬТАТЫ АРХЕОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ КУРГАНА

СКИФСКОГО ВРЕМЕНИ В УРОЧИЩЕ МАРЧЕНКИРезюме

В статье приведены предварительные результаты раскопок кургана раннескифского времени, входящего в состав могильника Скоробор (урочище Марченки).

Анализируются находки с кургана, большое внимание уделяется кон­струкции погребальной камеры. Подаются авторские выводы о грабителях объекта, в том числе в скифское время и в XVII в. Приводяться аналогии и сравнения с раньше исследоваными курганами могильника Скоробор.

Ключевые слова: могильник Скоробор, курган, погребение, раннсскиф- ский период, склеп, керамика, удила, селитроварение, Новое время.

I.B. Shramko, S.A. ZadnikovTHE RESULTS OF ARCHAEOLOGICAL RESEARCH MOUND

SCYTHIAN TIMES IN THE LOCALITY MARCHENKISummary

The paper presents the preliminary results of the excavations of the mound early Scythian time, part of the burial ground Skorobor.

Analyzed findings from the mound, much attention is paid to the design of the burial chamber. Served copyrights conclusions about the looting of the object, including the Scythian time and XVII century. Suggests analogies, comparisons with earlier studies burial mounds Skorobor.

Keywords: Skorobor burial, mound, burial, early Scythian period, tomb, ceramics, horse bridle, saltpeter boiling, XVII century.

67