Паращич В. В.

2

ББК 74.268.3(4Укр) П66

С е р і я «М а й с т е р - к л а с »

Паращич В. В.П66 Українськалітература.10клас.Академічнийрівень.Плани-

конспектиуроківдляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.—320с.—(Майстер-клас).

ISBN978–611–540–560–2.

Виданняміститьрозробкиуроківдля10класузапрограмою«Україн-ськалітература»для12-річноїшколизукраїнськоюмовоюнавчання.Систе-мауроківвідтворюєрозробленуйуспішноапробовануавторомсистемуроз-виткучитацькихздібностейшколярів,їхлітературно-творчихсхильностей.

Призначено для вчителів української літературишкіл з українськоюмовоюнавчання.

ББК74.268.3(4Укр)

Н а в ч а л ь н о - м е т о д и ч н е в и д а н н я

Серія«Майстер-клас»

ПАРАЩИЧ Валентина В’ячеславівна

Українська літератУра10 клас. академічний рівень

Плани-конспектиуроків(дляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання)

РедакторГ. В. Доніна. ТехнічнийредакторС. М. Жубр. КоректорО. В. Зима

КодФ11121У.Підписанододруку28.05.2010.Формат60х90/16.Папірдрукарський.Друкофсетний.ГарнітураШкільна.Ум.друк.арк.20,0.

ТОВВидавництво«Ранок».СвідоцтвоДК№3322від26.11.2008.61071Харків,вул.Кібальчича,27,к.135.

Адресаредакції:61145Харків,вул.Космічна,21а.Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.

Длялистів:61045Харків,а/с3355.E-mail:[email protected]

Зпитаньреалізаціїзвертатисязател.:уХаркові–(057)712-91-44,712-90-87;Києві–(044)599-14-53,417-20-80;БілійЦеркві–(04563)6-90-92;Вінниці–(0432)55-61-10;

Дніпропетровську–(056)785-01-74;Донецьку–(062)20-35-127;Житомирі–(0412)41-27-95,41-83-29;КривомуРозі–(056)401-27-11;

Львові–(032)244-14-36;Миколаєві–(0512)35-40-39;Рівному–(0362)3-78-64;Сімферополі–(0652)22-87-01,22-95-30;Тернополі–(0352)49-58-36;

Черкасах–(0472)64-41-07,36-72-14;Хмельницькому–(050)206-78-48;Одесі–(048)737-46-59.

E-mail:[email protected].«Книгапоштою»:61045Харків,а/с3355.Тел.(057)717-74-55,(067)546-53-73.

E-mail:[email protected]

© В.В.Паращич,2010ISBN978–611–540–560–2 © ТОВВидавництво«Ранок»,2010

3

ПередмоВа

Шановніколеги!Переднами стоїтьнепросте завдання—донестидо сучасних

школярівбагатедуховненадбаннянашихпопередників,митців,котрібачилинастоліттявпередірозуміли,щотакіпоняття,про-блеми,якдоброізло,правдайкривда,любовіненависть,красайпотворність,гуманізм,милосердята їхантиподи існуватимутьзавжди.Кожнепокоління буде замислюватисянадцимипонят-тямизановойнамагатисяїхвирішувати.Художнійтвір—неоці-неннийпомічникуцьому,требалише,щобмолодізверталисядокласики,буливдумливими,уважнимичитачамитапоціновувача-мигарного,мудрогослова.

Цей посібник складений на допомогу вчителеві відповіднодо чинної програми. У ньому розроблені різні типи уроків—як традиційні, так і нетрадиційні, є чималометодів та прийо-мів інтерактивного навчання, завдань для груп і пар, питаньпроблемно-пошуковогохарактеру.Минамагалисястворитикон-спекти уроків, у процесі яких учитель дасть необхідні стартовізнання, змогу висловити власні судження, заохотитьшколярівдо глибшого пізнання, зацікавить, скорегує, спрямує вивченнятеми.Алеразом із тимне вимагатимеприйняття єдиної думки,не диктуватиме власне прочитання тексту, а дастьможливістьучнямвдатисядоміркувань,винестисвоїоцінкиподіям,явищамтагероям,літературнимстилямінапрямам.Саметомубагатоува-гивпланах-конспектахприділеноспостереженнюнадтекстами,евристичним бесідам, порівнянням, зіставленням, проведенняманалогійізсучаснимжиттям,самостійномупошуковідодатковоїінформації,розвитковізв’язногомовлення.

Скількибнового,цікавогоминепропонували(як,наприклад,тестування за зразком американського та інших сучаснихпед-технологій),вучителязавждиєширокеполедлявласноїтворчоїдіяльності,особисто-зорієнтованогопідходудовикладанняукра-їнськоїлітератури,требалишематидляцьогобажання.

Хочетьсянаголоситина тому,що,мабуть, не варто готуватизнашихучнівпрофесійнихлітературознавців,літературнихкри-тиків.Хайвонипростополюблятьхудожнєслово,навчатьсяздо-буватизлітературийзасвоюватимудрість,життєвийдосвід,по-вагудозагальнолюдськихцінностей,твердіморальніпринципи.

ТожуспіхівітворчогонатхненняусімВам!З повагою, автор

4

ВстУП

Урок № 1

Тема. Українська література в контексті розвиткусуспільствадругоїполовиниХІХст.Їїісторич-намісія,особливарольужиттіпоневоленоїна-ції.

Мета: допомогти учням усвідомити зв’язок літера-туриякмистецтвасловазпровіднимитенден-ціями часу, значення української літературита її своєрідність на загальноєвропейськомутлі; розвивати навички виділення необхідноїінформації,головноговній,вміннякористува-тисязнаннямиз іншихпредметів,довідковоюлітературою; виховувати гордість за художнідосягнення нашого народу; сприяти усвідом-ленню суспільного призначеннянаціональноїлітератури.

обладнання: картаУкраїни,Європи, довідники, «портрет-на галерея» письменників другої половиниХІХст.,книжковавиставка.

Теорія літератури: вселюдськетанаціональне.

Хід уроку

I. МоТивація навчальної діяльносТі школярів

1. Слово вчителя, евристична бесіда.«Ars longa vita brevisest»,—сказавколисьГіппократ.Тобто

«життякоротке,амистецтвовічне».— Аяквидумаєте,чинеперебільшуєтьсявцьомувисловлю-

ваннізначеннямистецтва,літератури?(Учнівисловлюютьвласнідумки.)Отже, за допомогоюмистецтва, зокрема художнього слова,

мипізнаємонавколишнійсвіт,йогоминуле,сьогоденняйнавітьмайбутнє.

— Спробуйтедовестицюдумку.(Науково-фантастичнітвори,наприклад,ЖуляВерна,передбачили сотнінауковихдосягненьпізнішихчасівіт.ін.)

Художнялітературавпливаєнарозуміпочуттялюдини,при-мушує її замислитися; дає підказки для вирішення важливихжиттєвих проблем.Врешті-решт, гарне художнє слово, цікавадумка,влучнийвислівприносятьлюдиніестетичнунасолоду.

5

2. Міні-диспут.

(Можнапровестиу вигляді інтерактивної вправи«Займипо-зиціютаобґрунтуйїї».)

— Чипотрібнакнига,художнялітературавдобуновихінфор-маційнихтехнологій?

іі. оголошення ТеМи й МеТи УрокУ

ііі. акТУалізація опорних знань Учнів

Екскурс у минуле.

Спираючисьнаопорні схеми,пригадайтеназвийавторівху-yдожніхтворівабописьменниківіїхнітвори.З’ясуйте,учомувонизнаковідляукраїнськоїлітератури.

1) затемнення похід битва поразка полон втеча

(«Словопропохід Ігорів»невідомого автора: першийхудож-нійтвірнашихдалекихпращурів,якийнесевисокопатріотичнуідею—закликавшидоєдності,зарадитибіді.)

2)

Благословенніви,сліди,НезмитівічностідощамиМандрівника…Зприпорошілимисаквами,ЩодоцілющоїводиПростує,занедбавшихрами.

«Байкихарківські»

«Садбожественнихпісень»

Притчі,філософськітрактати

Ідея«сродноїпраці»

(ТворчістьГ.Сковороди, українськогофілософа, просвітите-ля,письменника,щовисунуворигінальніідеїіт.ін.)

3)

гульвіса чемнийсин патріот,бравийкозарлюга

«Енциклопедіяукраїнськоїстарожитності»

(Цепоема«Енеїда»І.Котляревського.1798рік—часїївихо-ду—вважаєтьсяпочаткомновоїукраїнськоїлітератури.)

4) 1814 1838 1840 1847 1857 1861

воля неволя

(ЦеосновнідатижиттяТ.Шевченка,основоположникановоїукраїнської літератури,яку вінрепрезентувавЄвропі та світові;поет уперше заговоривпро соціальну справедливість, висловивпротестпротикріпацтвазасобамихудожньогослова.)

6

5)

Сомко Брюховецький

(«Чорнарада»П.Куліша—першийукраїнськийісторичнийроман.)

IV. сприйняТТя й засвоєння УчняМи навчального МаТеріалУ

1. Складання таблиці.

«суспільні та мистецькі події в Україні другої половини ХіХ ст.

роки суспільні події мистецькі події

1861 Скасуваннякріпацтва ТворчістьІ.Нечуя-Левиць-кого,ПанасаМирного,І.Карпенка-Карого,І.Франкатаіншихпись-менників.Заснуванняжурналу«Ки-евскаястарина»(1882).Українаутворчостіхудож-никівЛ.Жемчужникова,М.Клодта,В.Максимова,О.Саврасова,І.Рєпіна;творчістьМ.Пимоненка,А.Куїнджі,О.Мурашка,К.Трутовського.Розвитокмузичногомисте-цтва(П.Сокальський,М.Лисенко,М.Мусорг-ський,С.Людкевичтаін.)

1861–1874

Земська,судова,міськарефор-ми

1863 Циркулярміністравнутріш-ніхсправП.Валуєва

1876 ТаємнийЕмськийуказ

80-тірокиХІХст.

Діяльністьнароднихгуртків

1885–1891

Поширеннястрайковогоробіт-ничогоруху

1886–1889

Поширенняселянськогоруху;масоверозоренняселян,їхріз-керозшарування.РозвитоккапіталізмувЄвропі

1888 УказОлександраІІІпрозабо-ронувживанняукраїнськоїмовивофіційнихустановах

2. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».Зробіть висновкищодо розвитку українського суспільстваyудругійполовиніХІХст.О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Суспільствопереживалорізкі зміни, руйнувався звичний

уклад багатьох верствнаселення;наросталонезадоволення сіль-ськихтаміськихнизів.

— Царський уряд систематично перешкоджав розвитковіукраїнськоїмови та літератури, але вони всеж існували; ство-рювалисьмистецькішедеври.Цепідтверджуєдумку,щомисте-цтво—вічне.

7

— Україна відставала відЄвропи в суспільному розвиткові,аленевмистецькому.

3. Завдання учням. Словникова робота.

1)Визначітьпоняття«національне»і«вселюдське».

(Учні спочатку самостійноформулюютьпоняття,потімуточ-нюютьвідповідізасловниками.)

національне—явищажиття,йогоособливості,проблеми,ха-рактерні дляпевного етносу,нації (наприклад: звичаї, традиції,соціальнийстан—кріпацтвоіт.ін.).

Вселюдське—сферибуттялюдини,котрієспільнимидлявсіхчасівінародівінезміннопротягомстолітьпривертаютьувагуякавторів,такічитачів(наприклад:кохання,війнаімир,справед-ливістьтощо).

2)Наведітьприкладинаціонального і вселюдського з вивченихтворів.

(Наприклад, у п’єсі І.Котляревського «НаталкаПолтавка»національне—обрядсватання,загальнолюдське—коханняНа-талкийПетраіт.ін.)

V. закріплення знань, УМінь Та навичок

колективна робота.

1)Назвітьусіосновнілітературнінапрямиукраїнськоїлітерату-ритаїхпредставників.

літературні напрями Представники

Ренесанс,бароко І.Вишенський,Г.Сковорода

Просвітительство І.Котляревський,П.Куліш(окреміриси)

Сентименталізм Г.Квітка-Основ’яненко

Романтизм РаннятворчістьТ.Шевченка,поети-романтикиП.Гулак-Артемовський,Є.Гребінка,М.Косто-маров,В.Забіла,М.Петренко,М.Шашкевич,П.Куліш(вірші),МаркоВовчок(окремітвори)

Реалізм Т.Шевченко,МаркоВовчок,П.Куліш(окреміриси)

2)Доведіть або спростуйте твердження, висловлене видатнимукраїнським громадським та релігійнимдіячем,письменни-ком і педагогом ІваномОгієнком: «Тернистимшляхом, зги-наючисьпідважкимтягаремчорноїнедолі,утворилимисвоювеликукультуру».

8

Vі. підбиТТя підсУМків УрокУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Япереконаний(переконана),щохудожнялітература—…»«Меневразило…»«Яхотівби(хотілаб)…»

Vіі. доМашнє завдання

Складітьтезидотеми,уснийтвір«Художнялітература—нашдуховнийскарб».

9

Українська літератУра 70–90-Х рокіВ ХіХ ст.

Урок № 2

Тема. Складні історико-культурні умови розвиткулітератури70–90-хроківХІХст.

Мета: допомогти учням з’ясувати складні історико-культурні умови розвитку літератури, різнихїїнапрямів—реалізму,натуралізму,пізньогоромантизму,рольуцьомуперіодичнихвидань;розвиватинавички співставлення, аналізу су-спільних та культурних явищ, виділення го-ловного та узагальнення; виховуватипочуттяпошанидокультурнихнадбаньрідногонароду.

обладнання: довідники,книжковавиставка,«портретнага-лерея»письменників70–90-хроківХІХст.

Теорія літератури: реалізм,натуралізм,пізнійромантизм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Художня література— це фактор прогресу.Чиможна по-

годитися з такою думкою? Певно, що можна. Адже народ,об’єднаниймовою,художньоюлітературою,якапорушує злобо-денні суспільно-політичні йморально-етичні проблеми, завждисильніший,згуртованішийзатой,щоцьогонемає.Незважаючинапостійніутискийзаборони,українськалітература70–90-хро-ківХІХст.вдосконалійхудожнійформівідтворюваладуховнийтаемоційнийсвітвеликогослов’янськогонароду,який,зависло-вомІванаФранка,угоруйшов,«хочбувзапертийвльох».

Процемибудемоговоритинасьогоднішньомууроці.



Перевірка домашнього завдання.1) Взаємоперевірка впарах та уточнення тез допопередньої

теми,озвученняїхдвома-трьомаучнями.2) Перевіркауснихтворів«Художнялітература—нашдухов-

нийскарб» (слідзвернутиувагунаконкретністьвиступу;можнапровестиконкурс ораторськогомистецтва з регла-ментом1–2хвилини).

10


1. Лекція вчителя з елементами бесіди.

(Учніскладаютьконспектабозаповнюютьузагальнюючутаб-лицю.Див.с.13.)

Якужезгадувалосяраніше,скасуваннякріпацтвав1861ро-ці, наступне проведення в Росії земської, судової, міської, вій-ськової ташкільної реформпривели до кардинальних зрушеньу громадській думці. Прогресивно налаштована інтелігенціястаєосновноюсилоюнародницькогоруху.ВУкраїнівиникаютьнелегальні політичні гуртки, розпочинається «ходіння в на-род»різночинців зметоюпідняти селянна боротьбу«за землюі волю». Але селянство було роз’єднане, тому не сприйнялоідей народників, і ті вдалися до терористичних актів.Пожвав-люєтьсярухдемократичного студентства, виникаютьпершіро-бітничі гуртки. У губернських містах створюються громади—культурно-освітні товариства української інтелігенції. Вонизаймаютьсявивченнямісторіїйкультуриукраїнців,збираннямі студіюванням фольклору, виданням та розповсюдженнямукраїнськоїлітератури.

1873року вКиєві створюєтьсяПівденно-західний відділРо-сійського географічного товариства, в якому активнопрацюютьісторики І.Лучицький, О.Лазаревський,М.Драгоманов, мо-вознавецьП.Житецький,композиторМ.Лисенко, письменникі театральний діячМ.Старицький. Завдяки енергійним зусил-лямнародознавцяП.Чубинськоговиходитьсемитомник«Трудыэтнографическо-статистической экспедиции в Западно-русскийкрай».

ПожвавленнягромадськогорухувідбилосяутворахІ.Нечуя-Левицького, ПанасаМирного, О. Кониського, Олени Пчілки,М. Старицького та інших письменників, які показували пере-слідування інтелігентів властями, вороже ставлення до них якурядовців-шовіністів,такізденаціоналізованогопанствайчинов-ництва.

У70–90-ті рокиХІХ ст., як і в попередні часи, українськийнарод був роз’єднанийкордонамичужихдляйогоментальностіімперій,іцестримувалодуховнийпоступ.

НаЛівобережнійУкраїніросійськимцарськимурядомпрово-диласяполітикажорстокогопереслідуваннявсьогоукраїнського;постійно видавалися відповідні укази (Валуєвський,Емський таін.).Забороненабулайдіяльністьгромад,ввізукраїнськихкни-жок із-за кордону.Доходило до смішного. Тексти українськихпісеньпіднотамидоводилосяписатилатинськимилітерами(Nesegaljawodu…).

11

Багатьохукраїнськихдіячівтогочасубулозаарештованойви-сланонаПівніч,дехто,як,наприклад,Драгоманов,емігрувавзакордон,іншізамовклинадовго.

Томуневипадково,щовцейчасцентромукраїнськоїнауко-вої такультурно-освітньої діяльності стаєЛьвів, адже вАвстро-Угорській імперії все-таки були, хай і обмежені, умови дляна-ціонального розвитку українців. З 1868 року уЛьвові починаєдіяти товариство «Просвіта», яке організовує в містах і селахбібліотеки,читальні,драматичнігуртки,видаєукраїнськігазети,журнали,брошури.

А1873року з ініціативиДрагоманова іКониськогоуЛьвовізасновуєтьсяЛітературнетовариствоім.Т.Шевченка,якезгодомреорганізовуєтьсявНауковетовариствоім.Т.Шевченка.Нимви-данодесяткитомівматеріалівзісторіїукраїнськоїмови,літерату-ри,фольклору,етнографії,різноманітнісловники.

На західноукраїнських землях у 70–80-х рокахХІХ ст. ак-тивнодіялиполітичніпартіїмосквофілів інародовців.«Москво-філи» підтримували російський царизм і не визнавали праваукраїнськогонародунасамостійненаціонально-політичнежиття.«Народовці» орієнтувалисяна східноукраїнське культурне від-родженняй головну увагу зверталинапіднесеннянаціональноїсвідомостігаличан.Народовськіжурнали«Правда»(1867–1898),«Зоря»(1880–1897)тагазета«Діло»(1880–1939)сталитрибуноювсієїукраїнськоїлітератури, сприялирозвиткуукраїнськоїкри-тикитапубліцистики.

ЗініціативиІ.Франкавидаютьсяжурнали«Світ»(1881–1882)й«Житєіслово»(1894–1897).

МихайлоДрагоманов організовує вЖеневі випуск кількохукраїнськихальманахів.УСхіднійУкраїнітежчасвідчасу(коливдається отримати дозвіл) виходять літературно-публіцистичніальманахи.Художнялітературацьогоперіодурозвиваєтьсявдусішевченківського реалізму, народності та національної самобут-ності.

— Які висновки ми можемо зробити з наведених фактів?(Попри всі перешкодиукраїнськалітература розвивалася; націяпрагнуладосамоствердження.)

Теперрозглянеморозвитокродівтажанрів,тематикулітера-турицьогоперіоду.

— Якііснуютьродилітератури?(Епос,лірика,драма.)епос. Особливо глибоко й усебічно опрацьовується тема се-

лянськогожиття.Показуєтьсяяклихо «давнє» (панщина), такі «сьогочасне»—різке зубожіння селянства, капіталізація гос-подарства (твори І.Нечуя-Левицького, І.Франка,Б. Грінченка,О.Кониського,Є.Ярошинської).І.Франкопишепронаростанняпротесту робітників проти експлуатації, спроби організованих

12

страйків(«Бориславсміється»,«Boaconstrictor»);упрозізнахо-дитьвідображенняйтакесоціальнелихо,якеміграція.

Усферухудожніхспостереженьписьменниківвходитьіжиттяіншихсоціальнихгруп—міщанства,чиновництва,духовенства,молодоїрізночинноїінтелігенції.

Митці намагаються створитипозитивний образ інтелігента,щопрагнепринестикористьобездоленимтрудівникам.Водночасправдивопоказують, якпід тиском соціальних обставинруйну-ютьсясвітліідеаликультурників.

Українська проза збагачується жанрово. Поряд із тради-ційним оповіданням з’являються новели, поезії в прозі (Дні-проваЧайка).Середповістей є і родинно-побутові, і соціально-побутові, й історичні; романи — соціально-психологічний,історичний.

Оповідь від першої особи тепер замінюється оповіддю відавтора (третьої особи) з такими драматичними елементами, яквнутрішніймонолог, діалог, полілог; посилюється психологізмувмотивуванніповедінкиперсонажів;вводятьсяширокіописи—портретні,пейзажні,інтер’єрні.

лірика. Упоезії виступаєплеяда таких самобутніх талантів,якІ.Франко,П.Куліш,М.Старицький,Я.Щоголев,І.Манжура,П.Грабовський,Б.Грінченкотаін.

ЗнаковимистаютьвиходипоетичнихзбірокІ.Франка«Звер-шинінизин»(1887,2-гевид.1893),«Зів’ялелистя»(1896).

Упоезіїцьогоперіодунетількивисловлювавсястогінобездо-лених.Унійлунавтакожзакликдоборотьбизасвітліідеали.

драма. Драматургія70–90-хроківХІХст.представленатвор-чістю І.Карпенка-Карого,М.Старицького,М.Кропивницького,І.Франка,ВасиляМови(Лиманського),Т.Сулими,О.Конисько-го,ОлениПчілкитаін.Теми—найрізноманітніші.Середнихті,що порушували актуальні проблеми— зближення інтелігенціїізселянством,відновленняісторичноїпам’ятінароду,зростанняйогонаціональноїсвідомості.

В українськійлітературі 70–90-хроківХІХ ст. співіснувалийрозвивалисялітературнінапрями:реалізм,натуралізм («нату-ральнашкола»),пізнійромантизм.

Про їх ознаки тапредставників ви дізнаєтесь, опрацювавшитаблицю.

2. робота з таблицею.Див.с.13.— Яківисновкивизробили,прослухавшилекціютаопрацю-

вавши таблицю? (Українськалітература булажанрово розвину-тою,невідставалавідтогочаснихтенденційзахідноєвропейськоїлітератури.)

13

літературні напрями Характеристика Представники

Реалізм Правдиве,об’єктивнеівсебічневідобра-женнядійсності.Основнийпринцип—типізація—ху-дожнєузагальненняжиттєвихявищілюдськиххарактерів.Людина—явищесоціальне,щорозвива-єтьсязалежновідумовсуспільногобуття

ПанасМир-ний,І.Фран-ко,І.Кар-пенко-Карий,П.Гра-бовський,І.Нечуй-Левицький

Натуралізм Вибірпевногооб’єктадослідження(соці-альніверстви,професійнігрупи);приро-дознавчийпідхідувивченні«видів»і«типів»людей;особливийакцентнатеми«малої»людиниі«низівсуспіль-ства».Культнеприкрашеноїдійсності;увагадопроблемиоточення(середови-ща)ійоговпливунаприродулюдини;надмірнадеталізаціятаописовість;про-стотаіясністьхарактерів,сюжету

Основополож-ник—Е.Золя;ПанасМирний,І.Франко(«Надні»таін.),В.Винни-ченкотощо

Романтизм Перевагасуб’єктивногонадоб’єктивним;винятковіобставинийхарактери;еле-ментифантастики,містики;поєднаннявисокогоінизького,комічногоітрагіч-ного,буденногоінезвичайного.ВУкраїніромантизммавтакіособливо-сті:1)увагадонаціонально-історичноїтема-тики;2)ідеалізаціяпатріархальнихвідносин;3)поєднаннянаціональногоісоціально-гопершоджерел;4)гармоніязприродоюіприроднимжиттям,тугазаминулоюславою

ЛесяУкраїн-ка,О.Коби-лянська,М.Вороний,М.Коцюбин-ський(їхна-зиваютьнео-романтиками)


1. Літературна гра.1) Хто останній назве імена українськихкультурних і гро-

мадськихдіячів,згаданихулекції;2) хто останній назве жанри літератури, які розвивалися

вцейперіод.

2. Проблемне запитання до учнів.(Можнапровестиувиглядіміні-диспуту.)— Щопримушуваломитців порушувати всі заборонищодо

українськоїмови?

14


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Почутенаводитьмененадумку(нароздуми)про…»«Менізапам’яталося…»«Історіядаєнамуроки…»


Скластитезиабоопорнусхемудотеми;знайтидодатковівідо-мостіпрозгаданіперіодичнівидання.

Урок № 3

Тема. ЖиттєвийітворчийшляхІ.С.Нечуя-Левиць-кого.Творчістьписьменника—новийімпульсрозвиткуукраїнськоїлітератури.

Мета: викликати в учнів інтерес до вивченняжиттяітворчостіписьменника,допомогтиусвідомитиїхзначеннядлярозвиткуукраїнськоїлітерату-ри;розвиватинавичкисприйняттяінформаціїна слух, виділення головного; вміння вислов-лювативласнісудженнятаобґрунтовуватиїх;виховуватипочуттяпошани до письменника,додуховнихцінностей,яківінутверджує.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його біо-графії,книжковавиставкарізнихвиданьйоготворів,репродукціякартини«Українськаніч»А.Куїнджі, аудіозапис«Апасіонати»ЛюдвігаванБетховена.

Теорія літератури: родийжанрилітератури,реалізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Реальна (реалістична) література повинна бути дзеркалом,

вякомубодсвічуваласьправдиважизнь…обчищенайгарнавес-тетичномупогляді, добре спорядкованай зґрунтована, освіченавищою ідеєю»,—писав Іван СеменовичНечуй-Левицький, ви-датнийукраїнськийписьменник,якийусежиттяприсвятивотій«вищій ідеї» українства.Його твори славили і лаяли,наднимисміялисяіплакали,вонипережилибагатопоколінь,невтратилисвоєїактуальностійдонині.

15

Процюяскравузіркунанебосхиліукраїнськоїлітературимибудемоговоритинасьогоднішньомууроці.



Завдання учням.1) З’ясуйте,уякомуконтекстізгадувалосяім’яІ.Нечуя-Ле-

вицькогонапопередніхуроках.2) Розкажіть про додаткові відомості, які вдалося знайти

щодоперіодичнихвидань70–90-хроківХІХст. (Див.до-датокдоуроку№3.)


Міні-лекція учителя з елементами бесіди.(Уходілекціївчительдемонструєілюстративніматеріали.)Можливо,незовсіметичнопорівнюватистаткивчителяйсвя-

щенослужителя,алевдругійполовиніХІХст.життяостанніхбулозначнокращимібільшзабезпеченим.ІванСеменовичЛевицький,якийнародився1838рокувмістечкуСтеблевіКанівськогопові-тунаКиївщинівродинісвященика,мавбипродовжитисімейнутрадицію.Навітьпройшовдляцьогодовгийта важкийшлях—Богуславськедуховнеучилище,Київськудуховнусемінарію,на-решті,Київськудуховну академію. І… став учителем.ВикладавросійськусловесністьуПолтаві,вКалішітаСедлеці(вПольщі).

Алесвоєпокликаннявбачавулітературнійпраці,проякувіннізкимнеговорив,навітьізтоваришами,щожилизнимнаоднійквартирі.Не знавпроцейбатькописьменника, тай згодомтакінедізнався,хочпершіповістіІванабулонадрукованов«Правді»щезабатьковогожиття.

ЗвідкижуЛевицькоготакатягадолітератури,такалюбовдохудожньогослова,знанняукраїнськихнароднихзвичаїв,україн-ськогохарактеру?Мабуть, із дитинства, зі своєї родини.БатькоІвана,СеменСтепанович,сільськийсвященик,бувосвіченоюлю-диною,цікавивсяукраїнськоюлітературоюінародноютворчістю.Навласнікоштивінзбудувавприміщеннядлягромадськоїкрам-ниці й організувавшколу для селянських дітей, але поміщик-шляхтичзакривїї.

СвоїпроповідіотецьСеменвиголошувавукраїнськоюмовою,однакудуховнійакадеміїценесхвалювали.Батькописьменникалюбиврозповідатипрогероїчнеминулеукраїнців.

МатиГаннаЛук’янівнабулавесела,«говорючаіспівуча»жін-ка, на рукахякої трималося все господарство. За роботоюмати

16

частоспівалаукраїнськіпісні.Зворушливочиталадітямпрожит-тясвятих,розповідаланародніказки.

Сім’яспершужилавтісномуприміщенні,черезщодітиспаливкухнінапідлозі,поручзісвоєюнянькоюбабоюМотрею—дале-коюматериноюродичкою.

Воназналабезлічказоктапісень,оповідалаіспівалаїхдітям,водилаІванаізсобоюповесілляхтахрестинах.Пісні,щоїхспівалибабаМотряйдівчатанакухнізароботою,вінвивчивнапам’ять.

Далі буланаука—важкайнезрозуміланавіть для тямущоїдитини.Потім у повісті «Причепа» письменник розповість, якважко було героєві творуЯкимуЛемішці зрозуміти оті склади:тма,мна,здо,тло,отіпсалми,писанінезрозумілоюмовою.«Чуд-ні слова тількирозбуджували вйого дитячій голові часомякісьнезвичайночудніпокручімислі…СліпаєЯкимкопочасословці:“Вскуюшаташасяязици”,айомуздавалось,щоповсійхатідолішатаютьсятавештаютьсяволячітаовечіпоодрізуваніязики…»

ВавтобіографіїЛевицькийписав,щовБогуславськомудухо-вномуучилищі(«бурсі»)«наукабуласуха,мертватаабстрактна».Хто з учнів розмовляв українською, тому вішали таблички«замужичі слова»,«за сквєрнословіє».Дітейчастокаралирізками,забороняли читати художнюлітературу.Навчання в семінаріїмалочимвідрізнялосявідтого,щобуловбурсі.Єдинещо—мож-ливістькупувативкрамницяххудожнюлітературутачитати її.

Зовсім непривабливим, насиченим антиукраїнськими на-строями булойнавчання в духовній академії. Здобувши званнямагістра богословія,Левицький робитьмужній громадянськийкрок—відмовляєтьсявідвигідноїпосадийчинунакористьучи-тельства. І віддається таємнійпристрасті до літературної праці.Оскількиукраїнськамовабулазабороненою,друкуватисвоїтво-риЛевицькомудовелося замежамицарськоїРосії—вГаличи-ні.Першайогоповість«Двімосковки»побачила світ 1868рокуульвівськомужурналі«Правда».

«Язнав,щоменіневдержатисьвдуховнійсемінарії,якябудуписатипо-українські,— зазначавписьменник в автобіографії.—Требабулознеївиїхатизаздалегідь.ВтойчасвиїхаливПольщудвапрофесориакадемії…багатомоїхтоваришів…Яйсобіпопро-сивсянамісцеучителягімназії».

Роки педагогічної діяльності в Каліші й Седлеці були дляНечуя-Левицького періодом творчого піднесення. Він написавтвори«РибалкаПанасКруть»,«Причепа»,«Хмари»,«Запорож-ці»,першийваріантповісті«МиколаДжеря».ПодорождоШвей-царіїзбагатиламитцяновимивраженнями.

ПіслясемирічноговчителюваннявмістахПольщіЛевицькийпереїжджаєвМолдову,влаштовуєтьсянароботудоКишинівськоїчоловічої гімназії. ІванСеменовичщировіддаєтьсяпедагогічній

17

праційразом ізтимстворюєсвоїкращіхудожніполотна:«Бур-лачка», «Кайдашева сім’я», «БабаПалажка та бабаПараска»,«Старосвітськібатюшкийматушки»,«Чортячаспокуса»таін.

Громадськай літературна діяльністьЛевицького булане довподобиначальству,завчителем-українолюбомвстановлюютьне-гласнийжандармськийнагляд.Це,атакожстанздоров’язмушу-ютьписьменникапітиувідставку.ВінїдедоКиєва,дезаймаєтьсялітературноюпрацею,пишеісторичніромани«КнязьЄреміяВи-шневецький», «Гетьман ІванВиговський», повісті «Пропащі»,«НадЧорнимморем», «Навіжена», «Поміжворогами», «Не тойстав»,«НагастроляхвМикитянах»,оповідання«Афонськийпро-йдисвіт»,п’єси,нариси,літературно-критичністатті.

Підписувавсямитець спочатку І.Нечуй, потім І.Нечуй-Ле-вицький.

ІванСеменовичбувдобримзнавцемживописуймузики.Самдобре гравна роялі, захоплювавсяконцертноюмузикоюМ.Ли-сенка,Л.ванБетховена (учніпрослуховуютьваудіозаписуулю-блениймузичнийтвірписьменника—«Апасіонату»).

ПисьменникавражалаграакторівтрупиМ.Садовського.Самвінмалював(умузеїСтеблеваєкартинаІ.Нечуя-Левицького).

(Демонструється репродукція улюбленої картинимитця—«Українськаніч»А.Куїнджі.)

І.Нечуй-Левицькийщоліта виїжджаву ріднімісця, спілку-вавсязлюдьми,вивчавїхжиття.Охочедопомагавписьменникам-початківцям.СамевіндавпутівкувжиттялітературнимтворамБорисаГрінченка.

Навісімдесятомуроцімитцянестало.На батьківщині І.Нечуя-Левицького, в Стеблеві, відкрито

йогомеморіальниймузей.Здійсненодесятитомневиданнятворівписьменника,окремізнихпостійноперевидаютьсяйсталихрес-томатійними,аце—найвищаознакапопулярності.

— Чивідзначиливищосьнезвичайневбіографіїписьменни-ка?Щосаме?

— ЯкірисихарактеруІ.Нечуя-Левицькоговибназвалиосно-вними? (Патріотизм, працьовитість, рішучість, мужність, ак-тивна громадянська позиція, всебічнамистецька обдарованістьтощо.)


1. Бесіда.

— ПрокоментуйтеуривокізповістіІ.Нечуя-Левицького«Надчорнимморем».

Учителя гімназіїВіктораКомашкадиректор, незадоволениййогогромадськоюдіяльністю,звільняєзроботийвисловлюєсвоє

18

зауваження: «Випрочитали в однімкласі уривок з українськоїдумипроХмельницького,випишетевнашіігалицькіжурнали.Виненамісцівнашійгімназії.Переходьтенапівніч,аякні,товассилоюпереведутьнадБілеморе…Якбивасненавиділи,цебувбидобрийзнакдлявас,мибвасщедержали.Вичоловікталано-витий,вашесловомаєвплив,іцимвинебезпечні».

— ЧиможутьбутицірядкиІ.Нечуя-Левицькогоавтобіогра-фічними?Доякогоперіодужиттявонимоглибвідноситися?

— Якіцікаві деталіможна відзначитищодонавчання, а та-кожучителівтогочасу?(Вважалосянормальним,якщоучнінена-видятьучителів.)

2. робота з таблицею.Розгляньте(абоскладіть)таблицю,якабвідображалажанро-yво-тематичнурізноманітністьтворчості І.Нечуя-Левицького.

тематика творів Приклади

Селянська Повісті«Двімосковки»,«МиколаДжеря»,«Бурлач-ка»,«Кайдашевасім’я»;оповідання«БабаПараскатабабаПалажка»

Життяінтелі-генції,духовен-ства

Повісті«Причепа»,«Старосвітськібатюшкитама-тушки»;роман«Хмари»;комедія«Кожум’яка»;опо-відання«Афонськийпройдисвіт»

Історичнітвори Драма«МарусяБогуславка»;романи«КнязьЄреміяВишневецький»,«ГетьманІванВиговський»

Етнографічнірозвідки

«Світоглядукраїнськогонародувіддавнинидосу-часності»

Літературно-критичністатті

«Сьогочаснелітературнепрямування»;«УкраїнствоналітературнихпозвахзМосковщиною»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«І.С.Нечуя-Левицькогояуявляюсобі…»«Длянасбулобповчальним…»«Меневразило…»


Знати біографіюписьменника, назви його основних творів.Прочитатиполовинуповісті«Кайдашевасім’я»,вмітипереказу-ватийкоментуватиосновніепізоди(I–IVрозділи).

індивідуальне завдання: підготувати інсценівку «РозмоваКарпайЛаврінапродівчат».

19

додаТок до УрокУ № 3

ОскількинаСхіднійУкраїні українськіперіодичні виданняне дозволялисяцаризмом,авГаличинідемократичніорганивиходилизвеликимиперервами,за-знаючипостійнихконфіскаційіматеріальноїскрути,передовіписьменники,кри-тики,публіцисти,зважаючинаобставини,використовувалитіможливості,щоїмнадавалисявнайвпливовішихліберально-буржуазнихжурналахічасописах,які,усвоючергу,вінтересахпіднесеннявласногоавторитету,булизацікавленівїхнійучасті.

Одним ізнайстарішихорганів такого типу бувжурнал«Правда».Вінпочаввиходити1867рокууЛьвовіяксуспільно-політичнийілітературнийорганнаро-довців.Зізначнимиперервами«Правда»проіснувалатридцятьроків,до1897-говключно.

Очолювалижурналурізнийчасрізнілюди,назмістійогоінколивідбивалисясуперечнітенденціїсуспільноїілітературноїдумки.Середдіячів,близькихдоке-рівництважурналу,як,доречі,ізагаломсереднародовців,булийтакі,щотієючиіншоюміроюрозходилисявпоглядахзідеологаминародовськогоруху.

Першийперіодіснування«Правди»охоплює1867–1870рр.Офіційнимредак-торомжурналуспочаткубувЛ.Лукашевич,апотімА.Вахнянин—одинізконсер-вативнихдіячівуранньомународовськомурусі.Танайбільшевтіроки—ідеологіч-ноіматеріально—«Правда»залежалавідП.Куліша.Зномеравномердрукувалисяв«Правді»йогопубліцистичніпраці,художнітвориабожстаттіпронього.

Об’єднатинавколосебепрогресивнісилиукраїнськоїкультури,науки,літера-тури—цезавданнявумовахдругоїполовини90-хроківвиконувавжурнал«Житєіслово»,щовиходивпідкерівництвомI.Франка,хочюридичновидавцемвважа-ласяйогодружинаОльгаФранко.«Взагалівидно,—зазначавМ.ПавликулистідоМ.Драгоманова15березня1893року,—щобагатописателівзУкраїнирадібинеписатив“Правді”інавітьу“Зорі”,танемаїмкудийти.От-тим-тодужедобребулоби,якбиФр[анко]зложивліт[ературно]-науковугазету…»*

Десьізсередини1893рокуI.Франкорозпочавактивнупідготовкудовиданняжурналу і звернувсядобагатьохдіячівукраїнськоїкультуризпроханнямвзятиучастьуньому.НацезрадістювідгукнулисяМ.Коцюбинський,ЛесяУкраїнка,П.Грабовський,М.Драгоманов,А.Кримськийтаін.Крімзгаданихдіячів,ужур-наліспівробітничалиМ.Павлик,О.Терлецький,В.Гнатюк,М.Вороний,УлянаКравченко,О.Маковей,М.Старицький,В.Щурат,Л.Василевський,Б.Грінченкотаін.Хочжурналпроіснувавнеповнихчотирироки(1894–1897),уйогодіяльностівиразнопомітнодвадоситьвідмінніперіоди.

Першідвароки,колищевиходив«Народ»,журнал«Житєіслово»видавався(разнадвамісяці)яксутонауковийвісникзпитаньлітератури,історіїіфольклору.

Виступів з актуальних суспільних питань сучасності, гострих полемічнихстатейполітичногозмістувранньому«Житііслові»майженебуло.Переважалистатті, публікації наукового і науково-популярного характеру, як правило, натемиісторичнійісторико-літературні,фольклорні;певнемісценадавалосялітера-турнійкритиці,художнімтворам.

Такимжурналбувпершідвароки,апотімзмінивсвійпрофіль,ставшиперед-усіморганомсуспільно-політичнимісуспільно-літературним.

Недивлячисьнаце,значенняраннього«Житяіслова»буловелике;вонопо-лягало в поширенні засадматеріалістичного світосприймання в різних сферахкультури,науки,ідейдемократичногопросвітительства,врішучомуосудіідеалі-стичнихтеорій,войовничоїреакціїісервілізму(рабськоїпсихології);неговорячивжепрозначеннячисленнихвинятковоціннихпублікацій.

Підкреслювалася вірність революційнимтрадиціям50–60-хроків, підноси-лась вага їх за сучаснихумов.Велике значеннямали зцьогопогляду, зокрема,

* «Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом», т. 7, Чернівці,1911,с.183.

20

статтіП.Грабовського(«МиколаГавриловичЧернишевський»,«МихайлоЛаріо-новичМихайлов»—1895,т.4;«Слівценаслівце»—1895,т.3).Самевжурналі«Житє і слово»прозвучализнаменнісловапроМ.Чернишевськогов статтійогопослідовникаП.Грабовського,тодіполітичногов’язняздалекогоВілюйська.

Часвідчасувжурналірозповідалосяпрогероїчнудіяльністьреволюціонерівнаступнихдесятиліть—про трагічну загибельН.Сигиди,промужнюборотьбуй стражданняна засланніП.Грабовського,про іншихполітичних бійцівновогореволюційногочасу.

Центральнемісце вжурналі посідалиматеріали про художню літературуіфольклор.Ужевсамійназвівідбитопровіднупрограмнунастанову:словоіжит-тянерозривно зв’язаніміж собою; словоповинне служитижиттю, відображатийогосміливоіправдиво.

Усічні1880рокупочавсвоєіснуваннядвотижневийжурнал«Зоря»(«Письмолітературно-наукове дляруськихродин»),—одне з найпопулярнішихперіодич-нихвиданьнаУкраїні80–90-хроків.«Зоря»виходиладо1897р.включно.Про-тягомвісімнадцятироків ужурналі відбувалисьпевні, часом значні, зміни, алезагальнийнапрямвиданняневиходивзамежіліберально-народовськоїорієнтації.Звичайно,невусіперіоди«Зоря»малаоднаковусуспільнуілітературнувагу.

Першийномержурналувідкривсяневиразнимвіршем-привітанням«ДоЗорі»I.Грабовича.Подібнимивіршамипротугуісмуток,любовірозлукузаповненівсіномериранньої«Зорі».Друкованівжурналіпрозовітвориприсвяченіпереважноісторичним темам, висвітлюваним у рутенсько-сентиментальному дусі («Галь-шка,княгиняОстрозька»,історичнеоповіданняI.Шараневича;«Марія,княжнаруска»,повість історичназпочаткуXIIст.Є.Грушкевичата ін.).Помітнемісцевжурналівідводилосьтворамізжиттягалицькогоміщанства,зневибагливими,втомучисліпригодницькимичи інтимнимисюжетами («Пригодастарогожени-ха»,гумористична«повістка»О.Торонського,«Клопоти“скінченого”академіка»К.Бобикевича,«Заклятатемниця»I.Грабовичатаін.).

Редакція«Зорі»недужедбалапродрукуваннятворівзнародногожиття,по-силаючисьнате,що«многічитателі“Зорі”домагаютьсяповістейбільшезісвітавищого,абогумористичних».Прощобнеписалося,повчала«Зоря»,«поможностіповиннапереважатисторонаідеальна»,«світліпроявинашогожиття».

Вміщуванівжурналіпублікаціїйстудіїнафольклорно-етнографічнітемичиматеріализісторії,якправило,малиархаїчнийхарактер.Публіцистикажурналупозначенатимжерелігійнимморалізаторством(особливо«Ззаписокподорожніх»М.Подолинського).Уперші роки в «Зорі»майжене буломатеріалів зі СхідноїУкраїни, завиняткомкількохпередруків творівписьменниківпершоїполовиниXIXст.Тількиз1882рокуз’являютьсяінколидописипролітературнежиттянаСхіднійУкраїнітаокреміперекладитворівІ.ТургенєваіМ.Гоголя.

(З кн. «Історія української літератури»)

Урок № 4

Тема. І.С.Нечуй-Левицький.«Кайдашева сім’я»—соціально-побутоваповість-хроніка.

Мета: ознайомитиучнів зі змістом,жанромта тема-тикоютвору,викликатизацікавленнятекстом;розвивати навички виділення головних епі-зодів, їх коментування, висловлення власнихвраженьтадумок;виховуватилюбовдохудож-ньогослова,патріотичніпочуття.

21

обладнання: портрет письменника, хрестоматія*, різні ви-даннятвору,ілюстраціїдонього.

Теорія літератури: соціально-побутоваповість,повість-хроніка.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.

«Жодналітература світу, скількимені відомо,немає такогоправдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещой захма-реноготугоюзакращимжиттям,творупротрудящеселянство,..як «Кайдашева сім’я»Нечуя. Тут усе виконує свою визначенуавторомроль,ведесвоюмистецькупартію,якінструментухоро-шомуоркестрічихорі»,—писавМаксимРильськийпроповістьІ.Нечуя-Левицького«Кайдашевасім’я»,зякоюмирозпочинаємознайомствона сьогоднішньомууроці. Іщодивно:минулопонадстоліттязчасунаписаннятвору,амиразомзавторомпродовжує-мосміятися,читаючипройогознаменитихКайдашівізнаходячивнихрисизнайомихтасвоївласні.Надцимфеноменоммийбу-демосьогодніміркувати.



Завдання учням.

1) НазвітьфактиізжиттятатворчостіІ.Нечуя-Левицького,якідалипривідІ.Франковісказатипрописьменника«Ко-лосальневсеобіймаючеокоУкраїни».

2) Змалюйте соціально-психологічний портрет І. Нечуя-Левицького.


1. Слово вчителя, евристична бесіда, словникова робота.

Повість «Кайдашева сім’я» написана в 1878 році й упершенадрукована 1879-го в десяти номерах Львівського журналу«Правда».УтомужроцітвірвийшовуЛьвовіокремоюкнижкою.Післятогоавтордвічізвертавсядоцарськоїцензури,аледозволудрукуватитвіруРосіїнеодержав.Лише1886рокубулодозволенодрукуватийого з деякими змінами.У1887роціповість вийшла

* Тут і далі можна використати видання: Українська література. 10 клас:Хрестоматія-довідник./Упоряд.О.І.Борзенко.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

22

вКиєвівновійредакції:авторомбулопереробленопочаток і за-кінченнятвору.

Упершій редакції вступноючастиною бувширокийпейзажправобережжяДніпра.Осьуривокзнього:

«Вся Канівщина од самого берега Дніпра вкрита крутимигорами, але ніде нема таких крутих та густих гір, як на полу-денній стороніКанівщини, де річкаРосьнаближається доДні-пра,девонапрорізуєгори…Глянешзкорсунськихгір,славнихбитвами Богдана Хмельницького, і по обидва боки Росі земляніби схопилася пухирями та бульками, ніби вона кипіла, кле-котілаітількищопростигла…СкрізьпонадРоссюстоятькрутігори, як висока покрівля хат…На тих горах скрізь стримлятькозацькі могили, куди тільки кинеш оком. Ввесь край нібиякесьздоровекладовище,депохованийцілийнарод,депідбез-лічними могилами похована українська воля. Вся країна безлісу, гола, спустошена».

— Чому такий вступ не могла пропустити тогочасна цен-зура?

Жанр«Кайдашевої сім’ї» визначаютьяк соціально-побутовуповість.

— Знайдіть за словникомлітературознавчих термінівцепо-няттяйзапишітьйого.

соціально-побутова повість—цетакийхудожнійтвір,вяко-мукартиниродинногожиттяйпобуту героїв зображенінафоніякихосьсоціальнихподійчизв’язанізпевнимисуспільнимиоб-ставинамийпояснюютьсяними.

«Кайдашевасім’я»замикаєусвоїхмежахкартинижиттяод-нієї селянської родини, зображує в хронологічнійпослідовностіподії,щовідбуваютьсявній.Тому її визначаютьщеякповість-хроніку.

Темуповісті «Кайдашева сім’я» визначали і визначаютьпо-різному.Цей«зображеннякартиндрібновласницькогопобутунаселіпореформеногочасу»,і«гіркакартинарозпадуукраїнськогопатріархалізмупідвпливоміндивідуалістичнихзмаганькожногоїї члена» (за визначенням І.Франка), і «моральнакатастрофа»української родини (за думкою сучасного літературознавцяВо-лодимираПанченка),якийвважає,щоавтор«Кайдашевоїсім’ї»зовсім не акцентує на соціальних чинниках родинної «війни».Він говорить,що«у творійдеться,швидше,пронедосконалістьлюдськоїприроди,проодвічнілюдськінедоліки,такі,якнетер-пимість,жадібність,заздрісність,егоїзм».

2. Складання «сюжетного ланцюжка».(Учніпідкерівництвомучителяскладають«сюжетнийланцю-

жок»Ічастиниповісті«Кайдашевасім’я».Див.с.23.)

23

і глава

ОписселаСеми-гори,портретніхарактеристикистарогоКайдаша,синівКарпайЛавріна,Кайда-шихи;розмовабратівпродівчат;розмовавшинкупрокрутийгорбіпотребуйогорозкопати

іі глава

Карпозалицяєть-сядоМотріДо-вбишівни;бративирішуютьнероз-копуватигорб,якзвелівбатько.Ста-ріКайдашійдутьнарозглядинидоМотрі.Кайдашихахвалитьсясвоїми«слухняними»си-нами

ііі глава

КарпойМотряодружу-ються.СвекрухасталаповчатиМотрю,якха-зяйнувати,командуватинею,звалилананеві-сткувсюважкуроботу.Мотряпересталакори-тися.Сваркачерезнедо-варенийобідінеметенухату.Кайдашихазабра-ласобіполотно,якепрялиразом

експозиція розвитокдії зав’язка

IV глава

ВосениуМотрінародивсясин,якийтрохипомиривневісткуйсве-круху.Колисталишитисорочки,Марусявідрізаласобітонкогопо-лотна,аМотрі—грубого.Тодіневісткасталапрястисобіокремо.Сварказамотовило.БійкаКарпазбатьком.Мотряпочалаваритиобідокремодлясвоєїсім’ї.Новасварка.Кайдашвідрізняєсиновусім’ю,добудувавшихату

розвитокдії,кульмінаційнімоменти

3. інсценування.

(Заздалегідьпідготовленіучнівиступаютьзінсценівкою«Роз-моваКарпайЛаврінапродівчат».)

4. обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Зачитування епізодів, їх коментування.

(Учні зачитують епізоди (абокульмінаційнімоменти),які їмзапам’яталисянайбільше.)



ПрокоментуйтевисловлюванняІ.ФранкапроповістьІ.Нечуя-yЛевицького:

«Симразом їй [“Правді” за1879р.]пощастилоопублікуватинайкращийтвір ІванаНечуя-Левицького“Кайдашевасім’я”,щохочнаписаний з доситьпрозороюантисоціалістичною тенденці-єю, все-таки зпоглядунависокеартистичне змалювання селян-ськогожиття ідобрукомпозиціюналежитьдонайкращихоздобукраїнськогописьменництва».

24

(К о м е н т а р у ч и т е л я.Про«антисоціалістичнутенденцію»творуІ.Франкоговоривтому,щосампокладавнадіїнасільськугромаду,общинуякзародокколективізму.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Менібулосмішно,коли…»«Менібулосумно,коли…»«Найбільшеменевразило…»


Дочитати повість, уміти виділяти основні епізоди, художніособливості,коментуватиїхтависловлюватисвоївраження.

Урок № 5

Тема. І. С.Нечуй-Левицький.Повість «Кайдашевасім’я».Реалізмтвору,сучасна(вічна)актуаль-ністьпроблемибатьківідітей.

Мета: допомогтиучнямсприйнятийзрозумітизмісттвору, його проблематику, художні особливо-сті,естетичнукрасу;розвиватинавичкироботиз текстом, виділення головних епізодів, їхко-ментуваннятаоцінювання;виховуватиповагудобатьків,долюдськоїгідності.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ціїдонього;сценизвистав.

Теорія літератури: проблематика,художніособливості.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Якапрекраснамова!Читав—начепогожуводууспекупив.

Якезнаннянароднихзвичаїв,народногожиття!»—такзахопленовідгукувавсяпроповістьІ.Нечуя-ЛевицькогоМихайлоКоцюбин-ський.Якежвраженнясправивтвірнавас,чомуйогоназивають«сміхомкрізь сльози»—процепоговоримона сьогоднішньомууроці.


25


1. обмін враженнями щодо прочитаного.—Щопривернуловашуувагу,щорозсмішило,ащозасмутило?

2. Складання «сюжетного ланцюжка».(Учніпродовжуютьскладати«сюжетнийланцюжок»творуза

прочитанимивдомарозділами.)

V розділПодорозідомлинаЛаврінзнайомитьсяздівчиноюсвоєїмрії.По-баченнязМе-лашкою.Сва-тання.КайдашіїдутьнаоглядинидоБалашівнаЗападинці.Весілля

VI розділСпочаткуМелашкажила,якураю.ДалісвекрухапочалалаятиМелашку,яканесправ-ляласязважкоюхатньоюро-ботою.Кайдашсваривсяізжінкамизате,щообіднебувготовийвчасно.Мелашкаскаржитьсясвоїйматері,сва-ритьсязМотрею.Мелашкайденапрощуйнеповертаєть-ся,залишаєтьсятамунаймах,КайдашівирушаютьуКиївіповертаютьМелашку

VII розділСвекрухайневі-сткапомирили-ся,алеЛаврінпереставслухатибатька,хотівсамгосподарювати.СтарийКайдашзапиячивдо«бі-лоїгарячки»йутопився

розвитокдії розвитокдії,кульмінаційнімоменти

розвитокдіїзкульмінаційни-мимоментами

VIII розділСтарогоКайдашапоховалийсталиділитиспадщину.Сварказазем-лю,позовуволость.СваркаМе-лашкийМотрізасміттявсінях.Сварказакурей,щонеслисяначу-жомугорищі.Сварказарозбитийдитиноюкухоль.Побитігорщики.Мотрявикололасвекрусіоко.По-зовуволость.ВідділенняхатиКар-па.Тимчасовеперемир’я,спільнароботабратівуполі.Карпаобира-ютьдесяцьким.Громадарозкопує«клятийгорб».Історіязгромад-ськимшинком

IX розділЗимайвесна,прожитівзла-годі.ПокльованіМелашчиніогірки.СтараКайдашихапе-ребиланогупівневіМотрі.МотряперебиласпинуЛаврі-новукабанчику.Марусяпри-билаМотриногопівняівки-нуласобівборщ.Сваркаміжсім’ями:закритівхлівЛаврі-нівкабаніКарпівкінь,Карпопіднімаєрукунаматір.Судуволості.Карповибачається.Сварказагрушу.Примирен-ня,колигрушавсохла

розвитокдіїзкульмінаційнимимоментами

розвитокдії,кульмінаційнімоменти,розв’язка

3. коментар учителя.Упершій редакції повісті розв’язка була іншою: груша все

розросталасяівсепризводиладосварокміжсім’ямибратівКай-дашів.

26

IV. ФорМУвання вМінь Та навичок

1. Міні-диспут.«Чивіритьчитач,щоразоміззасохлоюгрушеюприпинилися

сваркиміжКайдашами?»

2. Міні-дослідження. Складання таблиці.«Що дає підстави визначати твір “Кайдашева сім’я” як со-

ціально-побутовуповість,реалістичнийтвір?»

соціальне Побутове

Бідністьселянства,темнота,забобон-ність,відсутністькультурноговпливу;пияцтво.Роз’єднаність,байдужістьдогромад-ськихсправ(історіязгорбом).Малоземелля.Довірливістьізрадливістьугромадсько-мужитті(історіязвикупомшинка.)Високіподатки,наймитування

Розподілівиконаннядо-машньоїроботи.Патріархальнийукладроди-ни,натуральнегосподар-ство.Вірування,звичаї,обрядиукраїнців(ходіннянапро-щу,оглядини,національнийодяг,знахарство)тощо

3. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».(Учніроблятьвисновкивходіінтерактивноївправи.)

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і

— Твірцілкомреалістичний, томущоправдиво, об’єктивной усебічно відображає дійсність, типові характери в типових об-ставинах;відтворюєжиття«уформахсамогожиття».

— ПоказуютьсясоціальніпроцеситаявищавпореформеномуселідругоїполовиниXIXст.,їхвпливнасвідомістьселян.

— Змальовуютьсядеталіжиття,побуту,звичаївукраїнськогосела.Цедаєпідставидлявизначеннятворуяксоціально-побутовоїповісті.

4. Пошуково-дослідницьке завдання.Визначте,якіпроблеми,порушеніутворіІ.Нечуя-Левицького,yєтогочасними,аякі—вічними.

тогочасні проблеми Вічні проблеми

Злиденнежиттяселян;непомірніподат-ки;руйнуванняпатріархальногоукладусела;темнотаізабобонністьселян;недо-свідченістьугромадськихсправах

Батьківідітей;добраізла;кохання;сімейнихстосунків;людськоїгідності

5. Проблемні запитання до учнів.— У чому криється проблема стосунків батьків та дітей

часів І.Нечуя-Левицького і подібна внашчас? (Удругійполо-

27

виніХІХст. (уселі)—проживаннядорослихдітейзбатьками,вимога повного підкорення старшому; малоземелля, бідність;малий життєвий простір (тісні хати), дві-три господині в доміі т. ін.; егоїзм.

Унашічаси—відсутністьокремогожитла,безробіття,залеж-ністьвідматеріальноїдопомогибатьків,лінощі,егоїзм.)

— Якішляхиподоланняцієїпроблемивнашчасвибачите?(Реальнайсистематичнапідтримкамолодихсімейзбокудержа-ви;працелюбність,прагненнядофінансовоїнезалежності,повагадостарших,розуміннятого,щобатькисвійобов’язоквиконали,насталачергадітейвиконуватисвоїщодобатьків.)

V. підбиТТя підсУМків УрокУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Менезацікавилапроблема…»«Твір“Кайдашевасім’я”звучитьпо-сучасному,томущо…»«Япомітив(помітила),що…»

Vі. доМашнє завдання

Підготуватися дохарактеристики образів (зробити виписки),розмовипрохудожнюмайстерністьавтора«Кайдашевоїсім’ї».

індивідуальне завдання:підготувативиступи-інсценівки.

Урок № 6*

Тема. І.Нечуй-Левицький.«Кайдашевасім’я».Укра-їнськаментальність,гуманістичнітрадиціїна-родногопобутуйморалі.Утвердженняцінно-стейнаціональноїетикизасобамикомічного.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнєзначеннятвору,йогоестетичнуцінністьтави-значити прийоми, використані автором; роз-вивати навички характеристики персонажів,їх порівняння, з’ясування авторської позиції;поглиблювативміннявиділятизасобикомічно-го у творі, пояснювати їхнюроль; виховуватипрагнення до самопізнання та самовдоскона-лення, до успішної адаптації в сучасному су-спільстві.

* Проводитьсязарахунокрезервногочасу,можливо,годинпозакласногочитан-нячилітературирідногокраю.

28

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ціїдонього;узагальнюючітаблиці«Засобико-мічного».

Теорія літератури: засобизмалюваннякомічного.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.ВідомийлітературознавецьН.Крутіковатаксказалапропо-

вість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»: «Силою і прав-дивістю художнього відтворення побуту… селянства — без-правного,обтяженогоподатками,розпорошеного,роз’єднаного,пригніченого темрявою і неуцтвом, …цей твір займає почеснемісцесеред іншихтворівсвітовоїлітературинаселянськутему(“Земля” Е. Золя, “Мужики” Раймонта). На відміну від Золя,український письменник бачив не тільки темряву і забобон-ністьселян,айпоезіюсільськогожиття,прекрасніякостідушітрудівника». Про світлі й темні сторони української менталь-ності та засоби її розкриття у творі ми й будемо говорити насьогоднішньомууроці.


ііі. акТУалізація й Узагальнення вивченого

1. Літературний диктант.(Кожнаправильнавідповідь оцінюєтьсяв1 балметодомвза-

ємоперевіркивпарахпідкерівництвомучителя.)1) КимзародомзанятьбувОмелькоКайдаш?(Стельмахом.)2) ЯкихрисхарактеруМарусяКайдашиханабраласявідпа-

нів,уякихдовгослужила?(Пихатостійоблесливості.)3) ДлячогостарийКайдашпостивсяпоп’ятницях?(Щоб,за

повір’ям,невтонути.)4) КолиКарпо впершепідняврукуна батька? (Колижінки

посварилисязамотовило.)5) Чим закінчилася сваркаКарпа з батьками? (Відділенням

хатийгосподарства.)6) ЧомуКайдашихабуланезадоволенаоглядинамивБалашів

наЗападинцях?(Сватибулибідні,дівчинамолодайкорис-тізнеїмало;щейдужевдарилася.)

7) ЩопідтримувалоМелашкувдоміКайдашів?(ЛюбовЛав-ріна.)

8) ДеМелашказалишиласявКиєві,колинеповернуласядо-домузпрощі?(Упроскурницівнаймах.)

29

9) ЧомуіякенещастятрапилосязістаримОмелькомКайда-шем?(Черезпиятикувтопився.)

10)ЯкпокаралиМотрюзате,щовикололаокосвекрусі?(Від-сиділадваднівхолоднійв’язниці.)

11)Колирозкопали«клятийгорб»?(ЯкКарпаобралидесяць-ким.)

12)ЧерезщоКайдаші постійно сварилися? (Через землю тахудобу.)

2. інсценовані виступи учнів.(Учнізображуютьгероївповісті(бажановкостюмах).)

1)Я—ОмелькоКайдаш.Подивітьсянамою зігнуту спину, нарукивмозолях.Кажуть,щомаюрукизолоті,яківозивиро-бляюлюдям.Увесьвікпрацював,аповагивідсинівіневістокнемаю.Ідоцерквиходжу,іпостюсящоп’ятниці…Нунебезтого,щобчаркуякувипити,такхтожунаснеп’є?П и т а н н я д о г л я д а ч і в:— Чиправдавсете,щокажепросебегерой?— Чимігбивінзмінитиобстановкувсім’їякїїглава?— ЧизаслуговуєКайдашнаповагувродині,вселі?

2)Я—МарусяКайдашиха.Мені довелося довго попрацювативпанів,томудобрезнаю,щойдочого.Поважаютьменевони,аотвдома—недуже,особливоневістки.Хібажясаманебуланевісткою,незнаю,яктребакоритися,працюватитяжко,вчи-тисявсьому?Авони?Хочуть,щобянарівнізнимипрацюваланастарості.Тайсамівсероблять,непитаючивмене,якстар-шоїйдосвідченішої,поради.Щейогризаються!П и т а н н я д о г л я д а ч і в:— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку

хоче?— Чибачитевивнійпозитивніякості?Назвітьїх.— ЯкаКайдашихаякдружина,мати, свекруха, бабуся, гос-

подиня,сусідка?3)Я—КарпоКайдаш.Хотів,щобжінкабула«зперцем».А,вид-

но,трохипереперчив.Вічноякісьсваркизатіваєзматір’ю,неперетерпить,якмолодша.Спокоюнема.Алевмененерозгу-ляєшся!Яктреба,тоіїїзаставлю,якусіх,отхочбигорбтойклятийрозкопувати.Недаремножменедесяцькимобрали!П и т а н н я д о г л я д а ч і в:— ЩовхарактеріКарпає,навашпогляд,позитивним,ащо

викликаєосуд?— ЯкКарпоставитьсядосвоєїдружини?— Аяк,навашудумку,ставитимутьсядоКарпатаМотріїхні

діти?

30

4)Я—Мотря.Хотіласвекрушищемноюпокомандувати,такневийшло.Нена тунапала!Тороботунамене всю звалила, тополотнокращесобізабрала—аяжщебільшеоднеїнапряла.Посусідкахсудить,якийуменепосагмалий,таякясплю,яккобила, до обіду…ЙМелашку, оту бідну задрипанку, протимененалаштувала.Нуя їй і показала!Хай тепер без окапо-ходить!

П и т а н н я д о г л я д а ч і в:— Чи відповідаєМотрянароднимуявленнямпро справжню

жінку,поважливуневістку?— ЯкийуМотрімігбутивихідпритакомунедоброзичливому

донеїставленнізбокусвекрухи?— Чизнаєтевисучаснихневісток,подібнихдоМотрі?

5)Я—Лаврін, а це моя любажіночкаМелашка.Мила моя,серденько!Згадай,якмилюбилисязапасікою!Якгарноми-лувалисяквітучимсадом,зеленимилуками,сонечкомясним!Щосьізнамиробитьсянете…

М е л ашк а.Так,любий.Алезгадай,яцілийденькручусяпогосподарству,матитвоявседокоряєбідністю,Мотряскубе,дітивсевшкодулізуть.Детутужедоніжності…Аяжтебелюблю,якіраніше,тижмоянадіяйопора!

П и т а н н я д о г л я д а ч і в:— Якічомузмінилисяцініжні,чуйні,люблячімолоділюди?— Прощоговорятьїхнізвертанняоднедоодного?— Чимцяпаравідрізняєтьсявідпопередньої?Прощоцесвід-

чить?(Пояснітьавторськупозицію.)

3. коментар учителя.

Якбачимо,І.Нечуй-Левицькийвдаєтьсядоконтрастногозма-лювання пар героїв.Це стосується і зовнішності, і характерів.УКарпабатьківськігострікаріочі—Лаврінсхожийнаматір;Кар-покремезний—Лаврін тендітний.Карпо сердитий,мовчазний,інколижорстокий—Лаврінвеселий,ніжний, балакучий.Братипідбираютьсобійдружинвідповідних:уМотрі«серцезперцем»,«кусюча,якмуханаСпасівку»;Мелашка—ніжна,поетична.

Цейконтрастпомітнийівмовігероїв.Згадайте,якбратиоб-говорювалипотенційнихнаречених.Карпо:«Ходитьтаклегень-ко,наче в ступі горох товче, а як говорить, тоносом свистить»;«гарна…мордоюхочпацюки бий»; «лице, як тріска, станначекопистка,руки,яккочерги,сама,якдошка,аякіде,ажкісткиторохтять».Лаврін: «Доладна,якписанка»; «повновида,якпо-вниймісяць»;«тоненька,якочеретина,гнучкастаном,яктополя,личкомаленькейтоненьке,мовшовкованитка;губималенькі,якрутянийлист».

31

За думкою дослідника ВолодимираПанченка, «Кайдашевасім’я—цемодельусієїУкраїни.Змінилисячаси,аповістьНечуя-Левицькогоне“постаріла”.Цеозначає,щосправанеуприв’язкахдопевногоісторичногочасуідо“соціальнихумов”.Нечуй-Левицькийблискучерозкривдеякінебажані,негативнірисинашоїнаціональ-ноївдачі,українськоїментальності,якіналежатьнетількиукра-їнцямсерединиХІХстоліття.УкраїнапочаткуХХІ століттятежзалишається схожоюнаКайдашеву сім’ю.Отже,письменниковівдалосяпоказатите,що,нажаль,швидконезникає».

4. Складання таблиці.Позитивне й негативне в ментальності українців, засвідчене художнім словом і. нечуя-левицького

Позитивне негативне

Здатністьдосправжньогокохання,ніжність,поетичність;працелюбність,прив’язаністьдоземлі,дохліборобськоїпраці;майстровитість;любовдодітей;рішучістьувідстоюваннісвоєїлюдськоїгідності(Мелашка,почастиМотря)

Пияцтво,забобонність;егоїзм;покладаннявгромадськихсправахнатезу«якось-товонобуде»,«мояхатаскраю»;довірливість(історіяізшин-ком);жадібність,заздрість

5. Слово вчителя.

Знову звертаємося до думкиВ.Панченка: «Важливим еле-ментомукраїнського селянського світу, якийпостає зі сторінокповісті,єсміховакультура.Джереломкомічногозавждиєневід-повідність,життєвасуперечність:міжметою—і засобами,фор-мою—ізмістом,діями—іобставинами.Сміючись,минемовбипідносимосянадцимисуперечностями,оволодіваємоними.Нашсміхнадсторінками“Кайдашевоїсім’ї”—цесвоєріднийвикликбезглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищуєродину.Вінздатеночищувати,лікувати,допомагатизвільнитисявіджит-тєвоїскверни».

Отже,проаналізуємозасобикомічного,доякихвдаєтьсяавтор.

Засіб комічного Приклад із тексту

Використаннякомічнихситуацій,сцен(нагадуютьнародніанекдотиабона-вітьневеличкіінтермедії)

Мотрязкурячимияйцямивпазусінаго-рищівКайдашихи,помилковезалицянняченцядобабиПалажки,поїздкаКайдашівнарозглядининаЗападинцітощо

Широкевживаннякоміч-нихдіалогів

КарпоіЛаврінрозмовляютьпродівчатівибірмайбутніхдружин;розмоваКайда-шихизмалимидітьмиБалашівпідчасоглядинтощо

32

Засіб комічного Приклад із тексту

Використаннякумеднихописів

«Вхатісталотихо,тількиборщбризкаввряди-годиздоровимибульками,неначестарийдідгарчав,агустакашанібистог-налавгорщику,підіймаючизатужавілийвершокугору…»

Вживаннянезвичайнихепітетів,смішнихідотеп-нихсловосполученьтаслів

«ВидроокаКайдашиха»,«паніекономша».Мотрятрималазапазухою«делікатнийкрам»—яйця;КайдашихавдариласяуБа-лашівободвірокізробиланаочіпкові«правдивіЗападинці»;«свекрушище»тощо

Застосуванняконтрастуабоневідповідностіміжпіднесеним,героїчнимха-рактеромрозповідіітимидріб’язковими,нікчемни-мивчинкамигероїв,проякійдемова;вживаннярізнихстилівмовлення

«Нечорнахмаразсиньогоморянаступа-ла,товиступалаМотрязКарпомз-засвоєїхатидотину.Несизахмаранаддібровоювставала,тонаближаласьдотинустаравидроокаКайдашиха…»;«Втебе,Лаврін,молоконагубахнеобсохло,атибрехнюзавдаєшпреподобнимжонам»;«Пом’яни,Господи,рабаБожогоОмелька,татікнижки,щовцерквічитають:єрмолой,бермолой,савгирюіщетую,щотеляти-ноюобшита…Хрестнамені,хрестнаспи-ні,усявхрестах,яковечкавреп’яхах…»

Введенняавторомутекстжартівливоїнародноїпіс-ні,причомудоситьгрубої

ЇїспіваєМотряназлолихійсвекрусі

Використанняжартівли-вихнароднихприслів’їв,приказок,фразеологізмів

ЛаврінговоритьМотрі:«Хібажмипроси-литвоюкуркунанашесідало?Чишапкупереднеюздіймали,чищо?»;уМелашки,коливонаміситьтісто,«дядькизносави-глядають»;Кайдашихазапросилабабу-знахаркудохворогочоловіка,ататакза-горіланажнивах,щоМарусяподумала:«Чорна,яксамчорт,щеперелякаємогочоловіка»

іV. підбиТТя підсУМків УрокУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Твір І. Нечуя-Левицького примусив мене замислитися

над…»«ЯвважаюІ.Нечуя-Левицького…»«ЩобнестатисучаснимиКайдашами,треба…»

Закінчення таблиці

33

V. доМашнє завдання

Вміти характеризувати героїв, зіставляти їх образи, визна-чати й пояснювати роль засобів комічного. Скласти усний твір«Українська ментальність, національний характер, народнамораль та етика за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашевасім’я”».

Урок № 7

Тема. ПанасМирний.Життєвий та творчийшлях.Загальнахарактеристикатворчості.

Мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюпись-менника,викликатидонихінтерес;розвиватинавичкисприйняттяінформаціїнаслух,виді-ленняголовного,висловленнявласнихсудженьзприводупочутого;поглиблювативмінняпра-цюватиздодатковоюлітературою;виховуватипочуттяпошанидо великихмитців, любов дохудожньоїлітератури.

обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його біо-графії,книжковавиставка.

Теорія літератури: соціально-психологічнийроман.

Хід уроку



ВажкособіуявитиукраїнськулітературубезПанасаМирного(ПанасаЯковичаРудченка).Цепро нього літературознавці пи-шуть:«Спадщинаписьменниканалежитьдотихздобутківгума-ністичноїлітератури,якіпідносятьсянад своїмчасом,виходятьзамежіоднієїмови,стаютьневичерпнимджерелом,зякогоп’ютьлюдивсієїземлі».(П.Хропко.)ЦейогоОлесьГончарназвав«пер-шимсимфоністомукраїнськоїпрози».

За звичайною зовнішністю,підмундиром високопоставлено-го чиновникаРосійської імперії билося серце палкого патріотаУкраїни, знавця людської душі й гарячого поборника добра тасправедливості.

Самезнимівідбудетьсянашезнайомствонасьогоднішньомууроці.


34


1. Заслуховування усних творів.

(Учнірозповідаютьскладенівдоматворипроукраїнськумен-тальністьтанароднуетикууповістіІ.Нечуя-Левицького«Кайда-шевасім’я».)

2. Взаєморецензування творів.


Міні-лекція вчителя з показом ілюстрацій та елементами бе-сіди.

«Вся моя слава—Україна,—ще в молодості писавПанасМирнийущоденнику,—якбия їй добрахочнамачину зробив,тобменііславабула,ябільшоїнехочу.Якбиязмігпоказатибез-таланнудолюжиттялюдського,високуюйогодушу,теплесерце,яквониєумирі,—тобмояславабулаімоянадіясправдилася…»

ПанасМирниймріявпровисокемистецтво,адоводилосяси-діти в канцелярії, займатисянудною, немилоюроботою зарадизасобів для існування. «Серцемоє наливалось огнем, у грудяхходилиприбої гніву…О, чимя тобі відомщу, ти, клятежиття,невільне,підданське!Чимятобівимещу,дурнийначальнику,затвоїдаремніпопріки,затвоєогидне інеправдивеслово?Нічим?Ні,явиставлютебенапоказусьомумирові,твоїдурніпривички,твоєнасилуваннячоловічоїсовісті…»,—читаємовіншихщоден-никовихзаписахписьменника.

Хтожвін,ПанасМирний?ЦеПанасЯковичРудченко,якийнародився1849рокувсім’їдрібногочиновникауМиргороді,щонаПолтавщині.Батькомайбутньогописьменника,ЯківГригорович,пройшовусі нижчіщаблі чиновництва і лишепідкінецьжиттяледьдослуживсядоповітовогоказначея.РодинаРудченківбулаве-ликою—четверосинівідочка.Батьковаплатня,наякувосновно-мужиласім’я,здаваласямізерною.ЯкзгадуєсамПанас,якбинешматоквласноїземлі,«доводилосябсім’їйголодувати…Кожноготребаобутийодітитайхочпроневеличкуосвітуїхпотурбувати-ся».Але,хочматеріальнінегараздибуливідчутними,батькохотівбачитидітейосвіченими,асинів,крімтого,чиновниками.

НавчавсяПанас спершу вМиргородському парафіяльномуучилищі,азгодом,зпереїздомбатьківдоГадяча,—вповітовомуучилищі.У1862році закінчивйого з похвальнимлистом.Хло-пецьмріявпрогімназію,університет,аленазавадісталавідсут-ністькоштів.

У14роківПанаспоступаєнаслужбуітягнецюважкучинов-ницькулямкупонадпівстоліття!Він пройшовшлях від канце-

35

ляриста, помічника бухгалтера до дійсного статського радникавгубернськомуказначействі,щодорівнюваловійськовомучиновігенерала.

Майбутнього письменника завжди боляче вражала пове-дінкамолодих чиновників—пияцтво,моральна розбещеність,безкультур’я,байдужістьдогромадськихсправ.Окрімтого—пи-хате,зверхнєставленнядопростихлюдей,хабарництво.

— Чизмінилисяслужбовцінині?Зовні життя Панаса Мирного проходило тихо, спокійно,

без особливих подій.Удень— служба, увечері— сім’я, а вно-чі—улюбленалітературнапраця,кипінняпристрастейідумок.Щевюності він склав для себепланлітературної самоосвіти—глибокезнайомствозкласикою,сучасноюйомулітературою,ви-вченняусноїнародноїтворчості.

— Наскільки,навашпогляд,важливощевюностіматичіткужиттєвуметуйпрограмуїїздійснення?

ОскількизачасівПанасаМирногоукраїнськумовубулозабо-ронено,тойоготворипідпсевдонімомвиходилитількизакордо-ном.Оповідання«Лихийпопутав»,нарис«ПодоріжжяодПолтавидоГадячого»,повість«П’яниця».Це—початок.ПанасМирнийглибоко досліджує пореформлену дійсність, характерипростихлюдей, намагається зрозуміти психологію їхніх вчинків. Заду-муєвеликийроман«Хібаревутьволи,якяслаповні?»іпочинаєроботунадним.СвійтвірдаєпочитатибратовіІвануБілику.Тойрадитьрозширитиісторичнучастинуйсамберетьсяїїдописати.Таквінставспівавтором.

1876рокувПетербурзіпочалидрукуватитвір, алевцейчасвийшлазаборонавиданнякнигукраїнськоюмовою.Романпоба-чивсвіттількичерезчотирирокиуЖеневізасприянняМ.Дра-гоманова.

У1915році,насвоє66-ліття,П.Я.Рудченкоодержавбагатопривітань.Його вшановувалияк талановитого і сумлінного, ви-сокогозарангомчиновника.Авцейчасполтавськажандармеріярозіслалациркулярпророзшукнеблагонадійнихосіб,середякихзначивсяіПанасМирний.

Цікава історія привселюдного розкриття таємниці про те,хто ховався за псевдонімом Панас Мирний і був знаменитимукраїнським письменником (сам Панас Якович вважав це не-важливим, головне, як його твори прислужаться українськомународові).

У1890роціПолтавувідвідалатеатральнатрупаСадовського.Захоплений гроюМарії Заньковецької,ПанасМирнийпідніс їйрукописсвоєїдрами«Лимерівна»зприсвятою.Подаровануп’єсуМаріяКостянтинівна зуміла провести за сприяння свого роди-чаКатеринича через театральнуцензуру, а вжовтні 1891 року

36

запросилаПанасаЯковичанапрем’єрудоКурська.Письменникчерезслужбунезмігпоїхати,алеуквітні1892рокувінтакипо-бачивсвійтвірнасцені,вжевПолтаві.ЛимерівнугралаЗанько-вецька.Виставапройшлазвеликимуспіхом.Зворушениймитець,слухаючиовації,забувпросвійприписнерозкриватипсевдонімаі під вигуки публіки: «Автора!Автора!»—піднявся на сцену.Перед здивованимиочимаполтавців стояв багатьомвідомийпо-лисілий, худий, «засмоктаний бомагами», трохи зніяковілийі розчуленийколезькийрадникП.Рудченко.Заньковецьканад-яглананього вінка (закнигоюВ.Черкаського«ПанасМирний.Біографія».—К.,1973).

НаоднійізлітературнихсуботсорокарічнийПанаспознайо-мивсязучителькоюмузикиПолтавськогоінститутушляхетнихдівчат ОлександроюЩейдеман. Її обізнаність у літературі, му-зиці разом із молодістю й гарними блакитними очима глибоковразили його серце. Знаючи, що в Олександри є наречений,він усе-таки наважився добиватися її руки і серця… І переміг!УлистідоПанасаМирногоОлександраМихайлівнатакпоясни-ласвоєпочуттядонього:«Твоєдобресерцевпоєднаннізглиби-ноютвогогеніальногорозумусправляєнаменеприголомшуючевраження… і невже мені, грішниці, випало таке щастя і честьбутитвоєюдружиною…»

УРудченківбулочетверосинів,якимбатькозаповідавстатигіднимиукраїнцями.

ПанасМирнийдужезахоплювавсямузикою,народноюпіснею.Митцянестало1920року.ВПолтавістворенийлітературно-

меморіальниймузейПанасаМирного.Твориписьменникабагаторазівперевидавалися,перекладенібагатьмамовамисвіту.


Проблемне запитання до учнів.— БіографіяПанасаМирногодужеіндивідуальна,неповторна

чи,може,євнійте,щоможнанаслідувати?


інтерактивна вправа «Займи позицію».— ОзнайомившисьізжиттєписомПанасаМирногоязрозумів

(зрозуміла),щогерояминенароджуються,астають.

Так Невизначився Ні


Знатибіографіюписьменника,прочитатиполовину(ізскоро-ченоготексту)твору«Хібаревутьволи,якяслаповні?».

37

Урок № 8

Тема. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як яслаповні?»— перший в українській літературісоціально-психологічнийроман.СпівавторствозІ.Біликом.

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст та ідейно-художніособливостітвору;розвиватинавичкисамостійного опрацювання художніх текстів,визначення головних епізодів та характернихдеталей, їхкоментування;поглиблюватиздат-ність висловлювати власну думку з приводупрочитаного; виховувати прагненняжити загуманістичнимипринципами,любовдохудож-ньоїлітератури.

обладнання: портрет письменника, різні видання твору,ілюстраціїдонього.

Теорія літератури: соціально-психологічнийроман.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Зпоявоюроманів і повістейПанасаМирного в українську

художнюпрозуринулаповіньнародногожиттязусімрозмаїттямлюдськиххарактерів,ізістинністюнародногомислення,знадзви-чайнобагатимемоційнимсвітомпростихлюдей»,—писавОлесьГончар.А якже твориГ.Квітки-Основ’яненка,МаркаВовчка,Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького?Хіба вони не «з народногожиття»?ЧомусаметакбулавизначенарольтворівПанасаМир-ного, чомуйого роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» при-вернувтакуувагучитачівяктогочасних,так інинішніх?Чому,врешті-решт,вінмаєтакуназву?Націтабагатоіншихпитаньмиспробуємознайтивідповідінасьогоднішньомууроці.




1)ЗмалюйтепсихологічнийпортретПанасаМирного.

2)Продовжітьречення.«Патріотизм, скромність, працьовитість і талановитість—

це…»(ВизначальнірисиПанасаМирного.)

38


1. Виразне читання.(Учнівиразночитаютьпершусторінкуроману(відпочаткудо

слів«Отдемояпраця…воназробилазменечоловіка,хазяїна!..»).)

2. Евристична бесіда.— Чимнезвичайнийпейзажнапочаткуроману?(Вживається

метафора«спієхліборобськадоля»таін.;насиченийфілософськи-мироздумамитаузагальненнями.)

— Прощосвідчиводягпарубка?Якийприйомвикористовуєавтор? (Про вдачухазяїна; автор використовуєперсоніфікацію.)

— Прощосвідчитьтакапортретнадеталь:«дужепалкийпо-гляд,бистрий,якблискавка»,«хижатуга».(Пронепростий,екс-пресивнийхарактер.)

— Які рисихарактерупарубкаможнаназвати з первинногоопису. (Любитьприроду, хліборобськупрацю, охайний,працьо-витий, чутливий до краси; гордий і сміливий; пережив важкімоменти.)

— Вашівраженнявідроману.ЧоговиочікуєтевідзнайомстваізтворомПанасаМирного?

3. Слово вчителя.З біографії письменника ви вже знаєте історію написання

роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».Це результат спо-стережень автора за тогочасноюпореформеною дійсністю, йогороздумівнадлюдськоюприродою,психологієювиборулюдиноюсвогожиттєвогошляху.Безпосереднімпоштовхом була історіяпророзбійникаВасиляГнидку,якуПанасМирнийпочуввід ві-зника,їдучиувідрядженнязПолтавидоГадяча.Таквініназвавнарис«ПодоріжжяізПолтавидоГадячого».Пізнішебулаповість«Чіпка»,апотім—великесоціально-психологічнеполотно«Хібаревутьволи,якяслаповні?».Назваафористичнайсимволічна,бонатякаєна«голоднуволю»,якуодержаликріпакипісляреформи1861року.

Співавтором твору був старший братПанаса— ІванБілик.Самейому довелося статипершимчитачем і критиком, а потімщейспівавтором,аджевінописавстолітнюісторіюселаПісоктапанівПольських.Однеізйогозауважень,наприклад,булотаким:«Всяке суспільне явище, а в томучислі і розбійництво,має двісторони: внутрішню—процесморального падіння людини—й зовнішню— суспільну.Так, по-моєму, ці дві сторони і требарозвивати».

Важкимбувшляхроманудодруку,дочитача.Тоцензорзабувпоставитипідпис,товиданнякнигукраїнськоюмовоюзаборони-ли взагалі.БудучинадрукованимуЖеневі, роман одразужпо-

39

трапивдо списку забороненоїлітератури ійшовна батьківщинупідпільними,нелегальнимишляхами.

Основні теми твору—цежиття різних суспільних верств:найбіднішого селянства, козацької старшини, кріпосників, чи-новниківрізнихрангів;історіяперетвореннярозумної,енергійноїтаздібноїлюдининарозбійника.Цітемисуспільнозначимі,со-ціальні,томуйроманзажанромєсоціальним.Крімтого,вінщей глибокопсихологічний, оскільки соціальніпроцеси зображенінесаміпособі,ачерезпсихологіюгероїв,їхнідумки,прагнення,переживання.

Композиція роману складна, наявні кілька сюжетнихліній,які переплітаютьсяміж собою.АкадемікО. І.Білецькийпорів-нювавкомпозиціюроманузбудинком«ізбагатьмаприбудовами,зроблениминеодночасноінезастрогимпланом».

4. Переказ тексту.(Учніпереказуютьосновніепізоди І–ІІчастинроману (в ско-

роченомуваріанті), коментують їх.Слід звернутиувагуна заго-ловки,пояснити їхнюрольукомпозиції твору, вйогохудожнійструктурі.)

Частина і

і. Польова царівна. Чіпканавесніпішовподивитисянасвоюнивуйпознайомивсятаміззагадковоюдівчиною.Воназапалайомувдушу

іі. двужон. ЗадвадцятьроківдокріпацькоїволівселоПіскипри-йшовневідомийчоловік,назвавшисьнебожемКарпаОкуня.КупивхаткунаоколиційодруживсязбідноюдівчиноюМотрею.Жилитихо,мирно,працювали,таОстаповіХрущу(таквінсебеназивав)незабаромусеценабридлоівінпокинувсім’ю,пішовназаробітки.НезабаромзДонуприйшлазвістка,щоХрущ—ценеХрущ,аВареник,щейжо-натий.Мотрязгорялавідсорому.Остапавіддаливсолдати,аМотрянародилауважкихмукахсинаНечипора

ііі. дитячі літа. Мотрюцуралисялюди.Жиливонизматір’юйсиномдужебідно,тяжкопрацювали.БабаОришкадоглядалаонука,розпові-далаказки.Одноліткижнеприймалихлопця,називали«байстрю-ком».МатичастолаялайбилаЧіпку,зацевінїїнелюбив

IV. Жив-жив! Чіпка12роківживбездрузів,ласки.Томуйрослолиховсерці,бажанняпомсти.КолийогоздаливнаймидобагатіяБо-родая,засвоюобразувінледьтогонеспалив.НавеснінайнялиЧіпкудодідаУласапастиовець.ТамхлопецьподруживсяізсиротоюГриць-ком,полюбивдіда.Билиздругомгоробців,бо,якказали,ціптахира-ділимукамрозп’ятогоХриста

40

V. тайна-невтайна. Чіпціподобаласяроботавдіда.Радістьіматері—дісталавспадщинувідродичашматокземлі.ПомерлабабаОришка,іцесталодляхлопцясправжнімгорем.ДідУласрозповівЧіпціпройогобатька,ітойзадумавпомститисяпанові

VI. дізнався. Прийшладлякріпаківволя,алетребабулоодробитищедвароки.ГромадавідмовилаЧіпці,невзялапастухом,чимтяжкообра-зила.Чіпкаставпрацюватинасвоїйземлі,завівгосподарство.НасвоємуполізустрівдівчинуГалю,дочкубагатогохуторянина,йзакохавсявнеї

VII. Хазяїн. Грицькопішовназаробітки,тяжкопрацював,заробивгрошейі,повернувшисьусело,купивхатуйземлю.Одруживсязнай-мичкоюХристею,зажиливонивлюбовітазлагоді.«Отактребанасві-тіжити!»

Частина іі

VIII. січовик. ПівторастоліттятомунамісцівеликогоселаПіскибулихутірці.ТудиприїхавіоселисясічовикМирінҐудзь.ОдруживсяздочкоюбагатогохуторянинаМариною.НародивсявнихсинІван.Миріновібулоприкро,щозанепадаютькозацькітрадиції.Синставхліборобом,немріявпролицарство.Одружився,народилосявІванатроєсинів.ДідМиріннайбільшеполюбивонукаМаксима,якийпере-йнявйогокозацькийдух

IX. Піски в неволі. СелодісталосяпановіПольському.Почалосязакрі-пачення.Миріншвидкозорієнтувавсяіроздобувпапери,щовониізси-ном—вільнікозаки.Селянипобунтувалипротизакріпачення,алепанприславмоскалівіселяниполякалися.ПотімзалишивнагосподарствіуправителяЛейбу.Жидвідкрившинок,іпіщанипотяглисядонього

X. Пани Польські. Минулодесятьроків.Панпомер,айогодружина-генеральшаприїхалаізсинамижитивсело.Дляпанізбудувалипа-лац,позносившиселянськіхати.Зкожнимднемдодавалисяутиски,зросталаневоля.Поприїжджалидочкигенеральші.Їхтребабулоутри-мувати,готуватипосагидовесілля.Колидочкиповиходилизаміж,панізавелакотів,береглабільше,ніжлюдей.Занедогляджорстококарала.Якпаніпомерла,приїхавстаршийсин.Залицявсядодівчат-кріпачок,зваджувавїх,апотімкидавздитям.Приїхавщеодинсингенеральші,поділилибатьківщинуйсталидертизкріпаківнадвіро-дини.ПанВасильСеменовичнезабувдівчинуУляну,якузвівколись,узявсинаІванадодвору.ЦейбувмайбутнійЧіпчинбатько.УпанівПольськихразомбулодесятьдочок,усіхтребаприлаштувати.Отже,розроставсяпанськийрід.Цебув«золотийвік»їхньогопанування,якийнескінчивсяйпісляреформи.ВасильСеменовичставпредводи-телем,анавсіхіншихзначнихпосадах—йогородичі

Продовження схеми

41

XI. махамед. ОнукМирінаҐудзяМаксимвиріспалким,якпорох,сміливим,якголоднийвовк,усіхпобивав,надусімаверховодив—ді-довоївдачі.Пив,гуляв,батьківнеслухав.Оддалийоговмоскалі

XII. У москалях. ПогналирекрутівуМосковщину,ітідужедивува-лисябідностісіл,багатствуміст,тамтешнімзвичаям.Максимставівказармізаводієм:взялийогостаршіізсобою«напрокорм»:ходилипоселах,кралийпродавали,пилийзначальствомділилися.ТакМак-симставунтер-офіцером

XIII. максим — старшим. Якставстаршим,Максимзапишався,алетоваришівідньоговідвернулися.Тодіпочавсамотужкивчитисячита-ти.ПідчасзаворушеньМаксимвиявивсміливістьубою,йогонагоро-дилиорденоміоставилифельдфебелем.Максимпокинувпити,ставскладатигрошійодруживсязЯвдошкою—красивою,алезлодійкува-тоюдівчиною.ЧерездесятьроківунихнародиласядочкаГаля.Звіль-нивсяМаксимзіслужби,повернувсявПіски,збудувавсобіхутір

5. обмін враженнями щодо прочитаного.(Учніне тільки обмінюються враженнями, айпередбачають

майбутніподіїтвору.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«ТвірПанасаМирного“Хібаревутьволи,якяслаповні?”здав-

сямені…»«Меневразило…»«Навідмінувід“Кайдашевоїсім’ї”І.Нечуя-Левицького,твір

ПанасаМирного…»


Дочитатитвір (III–IVчастинивскороченомуваріанті),вмітипереказуватийкоментуватиосновніепізоди,даватиїмоцінку.

Урок № 9Тема. ПанасМирний.Роман «Хіба ревуть воли, як

яслаповні?».Широтапредставленнянародно-гожиття.ЗанепадНечипораВарениченка:відправдошукацтвадорозбійництва,втратилюд-ськоїподоби.

Закінчення схеми

42

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художнійзмісттвору;розвиватинавичкисамо-стійного читанняхудожньої літератури, виді-лення головного та деталей, їхкоментування,висловлюваннявласнихсудженьтаоцінок;ви-ховувати вдумливе ставлення до ідей худож-ньої літератури,прагненнядо чесногой спра-ведливогожиття.

обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюст-раціїдоних.

Теорія літератури: художнійобраз,типоветаекстремальне.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Існує думка,що в людину від народження закладено все—

і добро, і зло.Якщожиття зруйнує духовніцінності, орієнтиричесного,справедливогожиття—переможезло.Щозалежитьвідгенетичної спадщини,що від суспільства, ащо—від самої лю-дини,спробуєморозібратисянасьогоднішньомууроці.Ічималираціюрадянськілітературознавці,якістверджували,щоЧіпка—бунтар,протестант,правдошукач,якогодозлочинузмусиливда-тисясоціальніобставини.



Складання «сюжетного ланцюжка».(Учні складають«сюжетнийланцюжок»за ІІІ–IVчастинами

роману,коментуютьосновніепізоди.)

Частина ііі

XIV–XV. нема землі! ВосениприйшовзДонучоловікізаявив,щоЧіпчиназемля—його.Зарішеннямсудуземлювідібрали.Чіпкавзявп’ятькарбованцівіпішовуГетьманськедобиватисяправди.Щобпо-вернутиземлю,требабулодатихабаряу50карбованців,Чіпкатакихгрошейнемав,озливсяйпочавпити

XVI. товариство. УшинкуЧіпказнайшовдрузів—Лушню,МатнютаПацюка,колишніхдворовихкріпаків,якінезвиклидоважкоїхлі-боробськоїпраці.Буливонибайстрюками,панськимисинамийпови-росталинарозбишак.Чіпкапропивусегосподарство,аматипішлажитидосусідів

43

XVII. сповідь і покута. ЧіпкапішовдоГрицька,щобпродатийомухліб,бонехотівсвоюпрацювіддаватишинкареві.ВдомабулалишедружинаГрицькаХристя.Чіпкапозаздривсімейномущастюсвогодавньоготовариша.Колиприйшовщераз,йогозапросилиобідати.ЗворушенийЧіпкаставсповідуватисяпередГрицькоміХристею,про-сивузятихлібзадарма,щобнепропитийого

XVIII. Перший ступінь. Матистраждалачерезчуткипросина.Хлоп-ціпропиливсейвирішилипограбуватипана

XIX. слизька дорога. Білякоморибувсторож,іЧіпказмушенийбувйогоприбити.Братчиківпосадиливхолодну,але,недовівшипровини,випустили.Зтогочасупішлипооколицяхрозбійницькінапади—наголову,написарятаінших

XX. на волі. Оголосиливолю.Алекріпакамтребабуловідпрацюватидвароки.Селянисталидомагатися,щобїмзацезаплатили.Панвід-мовивсяплатитийвикликавмоскалів.Зчепиласябійка.УпавдідУлас.Чіпкакинувсянадопомогу,айоготоваришівтекли.Хлопцявхопилийдужесильновідшмагали

XXI. сон у руку. ПобитомуЧіпцінаснивсясонпробитогонимсторо-жа,зганьбленуматір,забутуГалю.Прокинувшись,ставплакати,лая-тисяймолитися.Товариші,якінагодилися,посміялисязнього.Потімсталивикручуватися,пояснюючи,чомувтекли.Чіпкаповіривїміставговоритипрокривдутапомсту

XXII. наука не йде до бука. Чіпкапішовдоматерійвибачився.На-йнявсянароботуйзавзятопрацював.Почаввідновлюватиразомізматір’югосподарство.ПотоваришувализновузГрицькомтаХристею.Вденьпрацював,авночідесьзникав.Авкраїзаговорилипролихихрозбійників

Частина іV

XXIII. невзначай свої. Чіпкавденьзавзятопрацював,аввечерігай-нувуполе,зустрівсяздрузями-розбійниками,йпішливони«ловитирибу».ПотімповернулисядохутораМаксимаҐудзязвозаминаграбо-ваного.Розповідали,якЧіпкапридушиводногочоловіка,виручивМаксима.Явдохапригощалабратчиків.ІраптомвийшлаГаля,задиви-ласянаЧіпку.Післявечеріподілилигрошіталяглиспати.Чіпкавий-шовнадвір.Ітутз’явиласяГаля.Парубокобнявїї,зізнавсявкоханні.Коливід’їжджали,ГаляподарувалаЧіпцікисет


44

XXIV. розбишацька дочка. ЧіпкаприйшовдоГалі.Та,сумуючи,ска-зала,щобатьковіддаєїїзаміжзамоскаляСидора.Чіпказапропонувавїйвийтизанього.Галяпогодилася,алеякщовінпокинерозбійницькеремесло,бовонахочежитичесно

XXV. козак — не без щастя, дівка — не без долі. ЧіпкапішовдоСи-дорайдавзаГалю«відступне»

XXVI. на своїм добрі. ЧіпказаславстаростівдоҐудзя.Відбулисяоглядини.Свахинесподобалисяоднаодній.Зіграливесілля.Галяпри-везлавеликийпосаг.УЧіпчинійхатісталовесело,гарноймирно.Галяповажаласвекруху,годилачоловікові.ДружилизГрицьковоюсім’єю.Чіпкаобновивгосподарство,ставїздитипоярмаркахскупову-ватиполотнойперепродуватийого

XXVII. новий вік. СтарийпанВасильСеменовичПольськийпомер,місцепредводителязайнявйогослабовільнийсин,азайогоспиноюуправлявусімспритнийШавкун.Чіпкусталиповажатилюди,назвалийогосвоїмпредставникомуземстві

XXVIII. старе — та поновлене. НаЧіпку,якнамужицькогопред-ставника,скосадивилисявуправі.Захотілийогопозбутися.ЗгадалидавнюсправупровбивствосторожайвигналиВарениченка«понеблагонадёжности».Чіпкаозливсянавесьрідлюдський.АтуттестяМаксимадужепобилипідчасйогонічного«походу»,івінпомер

XXIX. лихо не мовчить. ЯвдохапродалахутіріперебраласядоЧіп-ки.ЗМотреювонинемирилися,почалисялайкитасварки.Чіпціценабридло,ставвінпиячити.Спізнавсязколишнімитоваришами.Мо-трялаяласина,аЯвдохапідохочувала.Почавзновурозбійничати

XXX. так оце та правда! Насталазима.БратчикизібралисявЧіпкийнадумалийтинахутірХоменків.Повернулисявсівкрові.Мотряза-голосила.Раптомпочуладитячийголос.Надворібулазакривавленаді-вчинкаводнійсорочці.Сказала,щонахутірнапалирозбишаки,всіхпобилийхатузапалили,авонавипадкововрятувалася.Мотрязаявилауволость,Чіпкуйбратчиківзаарештували.Галя,побачившитаку«правду»Чіпчину,повісилася.Восенийшлачерезселовалкакатор-жан.СереднихбувіЧіпка.МотрювзявдогодовуватиГрицько,незаба-ромвонайпомерла.Абезневинноубитимводнуніч«страшнимчоло-віком»насипановисокумогилуйпоставленохрест


45


1. Слово вчителя. Складання таблиці.ПанасМирнийта ІванБіликусвоємутворівідобразиликар-

тини українського народногожиття. Заповніть таблицюпро зо-браженевромані.

суспільні, історичні події Верстви населення суспільні явища

—Кріпосництво— реформа1861року— «Голоднаволя»— селянськізавору-шення— придушеннябунтівзадопомогоюармії

—Пани-кріпосники— панивземстві,предводи-телідворянства— чиновникирізнихрангів— кріпаки— козаки— селяни— москалі— розбійники— хуторяни— жиди,шинкарі

—Історіязакрі-пачення— облаштуван-няземств— вибори— землеустрій

2. Складання лінії-графіка.

Зобразіть за допомогоюламаної лінії-графіка історіюжиттяyЧіпкизізлетамитападіннями.

П і д н е с е н н я

насвоємугосподарстві

нар

оджен

ня

пияцтво пияцтво

каяття

дитинство,знущаннядітей,бій-кайлайкаматері

знайомствозГалею,

одруження

удідаУласа

лихіто-вариші

нічнакомпанія

відмовагромади

виборивземствогосподарюваннянасвоїйземлі

вбивствосторожа

виганяютьізгласних

розбійництво вбивствонахуторі

відби-раютьземлю

П а д і н н я

3. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Яківисновкивиможетезробити,склавшицюлінію-графік?y

46

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Чіпці нещастило від самого народження, він наслідував

негативнігени.— УжиттіЧіпкибулилюди(бабаОришка,дідУлас),яківчи-

лийогодобра.— Буливгероязлетийпадіння.УЧіпкипідвищенепочуття

справедливості,алевіннеможереальнооцінюватидійсність(зем-ляїмдісталасятежнезовсімсправедливо;Грицько,такийсамийбезземельнийсирота,заробивгрошейікупивземлю).

— Те,щоневзялигромадськимпастухом,вигналиізземства,не є непереборнимижиттєвими обставинами, які дають правоозлитисянавесьсвіт.

— Івзлочиннійсім’їможевиростичесна,справедливалюди-на,як,наприклад,Галя.

— Багатозалежитьвідхарактерулюдини,їїжиттєвоговибо-руйздатностірозрізнятидобротазло.

4. Проблемне запитання до учнів.— Що,навашпогляд,уроманіможнавіднестидотипового,

ащодоекстремального?(Типове:життя покріпаченого селянства та «голодна воля»

пореформеногоперіоду,порядкивармії;тягаселянинадоземлі,повагадохліба,працьовитість.

Екстремальне: двожонство, розбійництво, вигнанняматерізхати,заяваматерінасина.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Ядумаю,щоЧіпка…»«Моїочікуваннящодороману…»«Меневразило…»


Вмітихарактеризуватиголовногогероя,висловлювативласнудумкупронього.

Урок № 10

Тема. ПанасМирний.«Хібаревутьволи,якяслапо-вні?».Жіночі образи, утвердженнянароднихпоглядівначесне, духовно здоровежиттялю-дини.Художніособливостітвору.

47

Мета: допомогтиучнямусвідомитиідеї,проблемати-ку твору, їх зв’язок із сучасністю, визначитирівень художньоїмайстерності автора та зна-ченняроману;розвиватинавичкихарактерис-тикигероїв,засобівїхтворення,вміннядиску-туватийтолерантновідстоювативласнідумки;виховуватипрагненнядочесного,духовноздо-ровогожиття,естетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ціїдонього.

Теорія літератури: художнійобраз,художні засоби,пейзаж,пор-трет,інтер’єр.

Хід уроку



Відомий літературознавець С. Єфремов писав: «Два завдан-ня поставлено в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.Одне соціологічне— картина загального розкладу й гнилизни,що викликає проти себе протест; і друге психологічне— само-го протестанта образ. І коли перше виконано, можна сказати,блискуче,широким розмахом і сильноюмайстерною рукою, тоз другим не так щасливо вийшло: автор не знайшов відповід-нихфарб і спинився з своїм образомнапівдорозі.Чіпка, добрезадуманий і чітко заґрунтований на полотні до події,що пере-вернулайогожиття,—далі виступає вжеякоюсь тінню, бліднеі вседаліодходитьодживогообразу.

Протероман“Хібаревутьволи,якяслаповні?”—явищедужевизначне,можнасказати—надзвичайневукраїнськомуписьмен-стві.Широтапоодинокихкартинівсьогожиттядокупизведеного,глибиназачерку,майстернарукавдеталях,цілагалереяживих,художньосхопленихіяскравоінтерпретованихтипів,якихіншо-мукомусталобнадекількароманів,нарешті,строгийстильіпре-краснамова—всецевинеслороманнависочіньнескороминущоголітературногоз’явища».

Якбачимо,невсінауковціодностайнооцінюютьобразирома-ну,художнюмайстерність автора.Розібратися вцьомупитанні,атакожз’ясуватиактуальністьпроблеммийнамагатимемосянасьогоднішньому уроці.Врешті-решт, спробуємо отримати задо-воленнявідспостереженнязагарним,влучнимікрасивимхудож-німсловом.


48



«ХтожтакийЧіпка—новийРобінГуд,Кармелюк,народниймесник-правдошукаччидикийрозбійник,злочинець?»

2. дискутійне питання.

— ЧизгоднівиздумкоюлітературознавцяС.Єфремоващодоголовногогерояроману?

IV. сисТеМаТизація й Узагальнення вивченого МаТеріалУ

1. Завдання учням.

Визначте, які проблеми, порушені у творіПанасаМирного,yєтогочасними,аякі—вічними.


Кріпацтво;бідністьбезземельнихселян;свавілляпоміщиків;позашлюбнідіти;порядкивземстві

Злочинікара;кохання,родиннежиття;батькиідіти;доброізло;«Пропащасила»;життєвийвибір

2. робота над характеристикою героїв.

1) ЗробітьпорівняльнухарактеристикуЧіпкийГрицька.

спільне

Безбатченки,бідні,жиливселі,разомпрацювали,розважалися;лю-блятьземлю,хліборобськупрацю;хазяї,здатнікохати

Відмінне

Чіпка Грицько

Злий,жорстокий,рішучий,сміли-вий,вболіваєзагромаду,неможереальнооцінитижиття,немаєтвердихморальнихустоїв

Працьовитий,наполегливий,ціле-спрямований,пасивнийдогромад-ськогожиття;живезазаконаминародноїморалі

2) СхарактеризуйтеМотрю,матірЧіпки.+ –

працьовита

мати Чіпки

необачна,слабка

вболіваєзасина немудра,затуркана

справедлива злістьчерезжиттєвінегараздивиміщаланадитині,немалаізси-

номдушевногоконтакту

49

3. дискутійне питання.

— Як оцінювати вчинок матері— донесення у волость насина?

(Можназ’ясувати,застосувавшиінтерактивнувправу«Займипозицію».)

4. Евристична бесіда.

— Яквидумаєте,чомуГаля,«розбишацькадочка»,вирослачесною,прагнулапозбутисятакогожиття?

— ЩопривабилоГалювЧіпці?— ЯкуумовупоставилаГалядляодруженнязЧіпкою?— Якихпомилокприпустиласяжінкавсімейнихстосунках?

Чому?— Чивіритеви,щоГалязмоглабперевиховатичоловіка?Від-

повідьаргументуйте.— ЯквиставитесядоостанньоговчинкуГалі—самогубства?— ПорівняйтеГалюіХристю.Щовнихспільнетавідмінне?

5. Творче завдання.

Змалюйтевідповіднодонароднихпоглядів,показанихПана-yсомМирним,ідеалукраїнськоїжінки,дружини(уселянсько-мустані).

О р і є н т о в н а в і д п о в і д ь— Красива,здорова,тоненька,жвава.— Роботяща,вміла.— Привітнаізчоловіком,родичами,вмієналагоджуватисто-

сункивсім’ї.— Господиня,добреготує.— Вмієвиховуватидітей.— Лагідна,ніжна.— Поважаєчоловіка,догоджаєйому.— Чеснайпорядна.

6. Запитання до учнів.

— Учомуактуальністьтвору?


Усі літературознавці відзначають багатство, красу, поетич-ністьмовироману«Хібаревутьволи,якяслаповні?».

Наприклад, Т.Федоренко пише: «Пейзажі у творахПана-саМирногомальовничі, вражають своєюнезрівнянноюкрасоюі свідчать про дивовижну спостережливість та глибоку любовписьменникадорідноїприродиПолтавщини.У багатьохмісцяхприрода виступає як засіб контрасту в змалюванні пейзажних

50

картинісоціальноїдійсності,інколи—якпаралельдопсихоло-гічногостанугероя».

Так,картина вечорапісляжорстокої розправинад селянамипосилюєпередачу горя танесправедливості, яких зазнали селя-ни: «Сонце закотилось за горучервоно-червоно, немов обпилосьтієїкрові,щобулапролитазадень.Село,наморенетобійкою,тодивовижею,втихомирилось:ніденікрику,нігуку.Високістовпидимувилітализверхівунебовисоко-високо,наченеслитудилюд-ськісльози,прокльони,молитви».

ЦікавіуПанасаМирногопортрети,яківодночасє ізасобамирозкриттявнутрішньогосвітугероїв,їхньоїпсихології.Так,зма-льованийнапочатку творупортретЧіпки свідчить і пронаціо-нальність, і про становуприналежність (український селянин),матеріальнестановище (небагатогороду),вік,вдачуйнавітьна-тякаєнафінал(хижийпогляд).

Часто змальованийпортрет розкриваєй авторське ставленнядогероя.Порівняйте:

— «Схилила вона сумно голову;потекли гіркі сльози зжов-тих,мутнихочей,потеклипощоках,по глибокихрівчаках,щолітатанедоляпопроорювалипосухомувиду…».(Мотря.)

— «Випрямилась—висока,суха,мура,ажзелена;аочі—якуїїлюбимчиків(котів)—жовті-жовті».(Генеральша.)

Моваромануобразна,багатахудожнімизасобами,афористич-на: «Життя—що стернястанива; непройдеш,ногинепоколо-вши»;«Налюдяхісмертькрасна»;«Дарованомуконевівзубинедивляться»;«Селянинбезполя—старецьбезрукібезніг»;«Дів-чина,якперепілка»табагатоінших.

8. Завдання учням.Наведіть приклади художніх засобів, які вам сподобалися,yзапам’яталися,яківасвразилиабопринесливаместетичнеза-доволення.Обґрунтуйтесвоюдумку,зробітьвисновки.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжитьречення.y«ТвірПанасаМирногопримусивменезамислитися…»«Незважаючи на думки деяких літературознавців, я вва-

жаю…»«Позбавленнялюдинижиття—цезавжди…»


Підготуватисядотематичноїконтрольноїроботи«Вступ.Твор-чістьІ.Нечуя-ЛевицькоготаПанасаМирного».

51

Урок № 11

Тема. Контрольна робота. «Вступ.Творчість І.Не-чуя-ЛевицькоготаПанасаМирного».*

Мета: актуалізуватийузагальнитизнанняучнівізви-вченихтем;виявитирівеньзнань,уміньтана-вичокзметоюїхкорекції;розвиватипам’ять,уміння складати зв’язні висловлювання,фор-мулювативласнідумки, зіставлятилітератур-ні явища, давати їм оцінку, узагальнювати;прищеплювати гуманні, моральні принципи,естетичнийсмак.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: національне і вселюдське, реалізм, роман-

тизм,натуралізм, соціально-побутоваповість,повість-хроніка, засоби змалюваннякомічно-го,соціально-психологічнийроман.

Хід уроку

I. оголошення ТеМи й МеТи УрокУ

іі. МоТивація навчальної діяльносТі школярів

ііі. основний зМісТ робоТи

1. інструктаж щодо виконання тестових завдань.

2. Виконання контрольної роботи.

Варіант і

По ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ЧерезщонаприкінцітворуІ.Нечуя-Левицькогонайчасті-

шесварилисясім’їКарпайЛаврінаКайдашів?А Переділземельногонаділувполі;Б поділволівтавозівзбатьковоїспадщини;В худобу,щолізлавшкоду,загрушу;9Г постійнібійкиміждітьми.

2. Чийцепортрет:«Низенька,чорнява,заквітчанапольови-миквітами,вонайтрохинебуласхожанаселянок,частозапечених сонцем, високих, дуже неповоротких дівчат.Маленька,кругленька,швидкайжвава,одягненавзелене

* Тутідаліучительтакожможевикористативидання:В.В.Паращич.Україн-ськалітература.10клас:Комплекснийзошитдляконтролюзнань.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

52

убрання,між високим зеленимжитом,—вона здаваласярусалкою»?А Галі з романуПанасаМирного «Хіба ревуть воли, як9

яслаповні?»;Б Мелашкизповісті«Кайдашевасім’я»І.Нечуя-Левиць-

кого;В Мотрі з повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левиць-

кого;Г ХристізромануПанасаМирного«Хібаревутьволи,як

яслаповні?».3. Назвітьосновнілітературнінапрямивукраїнськійлітера-

турі70–90-хроківХІХст.4. Продовжітьречення.

«Соціально-психологічнийроман—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. ЗіставтеобразистарихтамолодихКайдашівіз«Кайдаше-

воїсім’ї»І.Нечуя-Левицького.6. Визначте спільневхудожнійманері І.Нечуя-Левицького

іПанасаМирного.

В и с о к и й р і в е н ь(Правильна,змістовнавідповідьоцінюєтьсяв4бали.)7. Виконайтеоднеіззавдань.

А Складітьтезинатему«Українськаментальність,наці-ональнийхарактер,народнаморальта етикавповісті“Кайдашевасім’я”І.Нечуя-Левицького».

Б Напишітьтвір-роздум«ХтотакийЧіпка—правдошу-каччизлочинець?»(зароманомПанасаМирного«Хібаревутьволи,якяслаповні?»).

Варіант ііПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ПіслячогогероїнятворуІ.Нечуя-ЛевицькогоКайдашиха

пересталазнущатисязМелашки?А Якзматір’юпоговоривЛаврін;Б якмолодшаневісткаповернуласязКиєва;9В якМелашканародилаїйонука;Г якїїпопередилибатькиМелашки.

2. Чийцепортрет:«Дівчинабуланевеликаназріст,алерівна,як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червонакалина,довгообраза,повновида,зтонкимносиком.Щокичервоні-ли,якчервонобокіяблучка,губибулиповнітачервоні,яккалина»?

53

А Галі з романуПанасаМирного «Хіба ревуть воли, якяслаповні?»;

Б Мелашкизповісті«Кайдашевасім’я»І.Нечуя-Левиць-9кого;

В Мотрі з повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левиць-кого;

Г ХристізромануПанасаМирного«Хібаревутьволи,якяслаповні?».

3. Які українські періодичні видання були в 70–90-х рокахХІХст.?

4. Продовжітьречення.«Соціально-побутоваповість—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. ЗіставтеобразиЧіпкийГрицьказромануПанасаМирного

«Хібаревутьволи,якяслаповні?».6. ВизначтевідмінневхудожнійманеріІ.Нечуя-Левицького

іПанасаМирного.

В и с о к и й р і в е н ь(Правильна,змістовнавідповідьоцінюєтьсяв4бали.)7. Виконайтеоднеіззавдань.

А Складітьтезидотеми«Актуальністьповісті“Кайдаше-васім’я”І.Нечуя-Левицького».

Б Напишіть твір-роздум «Проблемажиттєвого виборугероївроману“Хібаревутьволи,якяслаповні?”».



індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпро «те-атркорифеїв».

Урок № 12

Тема. ІванКарпенко-Карий.Життєвий та творчийшлях. Багатогранність діяльності.Жанроварізноманітністьтворів.

Мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістювидат-ного драматурга, зацікавитиними, спонукатидо читання творів І.Карпенка-Карого; розви-ватинавичкипідготовкиповідомлень, сприй-няття інформації на слух та висловлювання

54

власних судженьпронеї; виховуватипочуттяповагидовидатнихлюдей,любовдохудожньоїлітератури,театру.

обладнання: портретписьменника, ілюстрації до біографії,виставкатворів,відеозаписивистав.

Теорія літератури: жанридраматичнихтворів.

Хід уроку

I. акТУалізація опорних знань Учнів

Аналіз виконання контрольної роботи.


Вступне слово вчителя.Сьогоднінашарозмовапідепротеатр.Г.С.Сковорода,видат-

нийукраїнськийфілософ,просвітительіписьменник,говорив:Світподібнийдотеатру:Щобгративньогоуспішноізпохвалою,Берутьролізаздібністю…

Як ставилися до театру і наскільки великоюбулайого рользарізнихчасів,можнасудитизтакихвисловлюваньвідомихлю-дей:англійськийпоетідраматургВ.Шекспірпорівнювавжиттяз театром, німецькийписьменникГ. Гауптман— із ланцюгом,англійськийлікар,письменникГ.Браун—ізчистимполум’ям,американськийкритик,видавець—зісходинами,російськийпись-менникІ.Гончаров—зборотьбою,ЛесяУкраїнка—ізшаблею.

Одним із найвидатніших творців українського театру є ІванКарпенко-Карий(ІванКарповичТобілевич),проякогоІ.Франкосказав,щовін«буводнимізбатьківновочасногоукраїнськоготеа-тру,визначнимартистом,тапритімвеликимдраматургом,якомурівногонемаєнашалітература…»ТожвизначимойсвоюпозиціювоцінціролітеатруйвидатногодраматургаІ.Карпенка-Карого.

ііі. оголошення ТеМи й МеТи УрокУ

IV. акТУалізація опорних знань Учнів

Евристична бесіда.— Пригадайте,що ви знаєте про І.Карпенка-Карого з 8-го

класу,якийтвірписьменникачитали?— Хто такийГерасимКалитка, які людські вади він уособ-

лює?— Чомужанр твору «Сто тисяч» визначається як трагіко-

медія?

55

— Чимпояснититворчедовголіття(більше100роківнасцені)п’єси«Стотисяч»?

V. сприйняТТя й засвоєння УчняМи навчального МаТеріалУ

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

— Доякогоявищакультуриможнавіднеститакіозначення:шкільний,кріпосницький,професійний?

(Цеетапистановленняукраїнськогонаціональноготеатру.)Про роль сім’ї Тобілевичів у розвиткупрофесійного україн-

ськоготеатруМ.Рильськийнаписаввірш.три брати

Колись,наславуУкраїні,Зродиламатитрьохсинів.Далакрилятаїморлині,ДалаїмочісоколиніІдуші,повнімрійіснів…Садовськийславний!ТиміжнамиОтойорел,івсловісімЧипізнаєсебезбратами,Ширококрилимиорлами,Щоштукимирскоривсяїм?..Мовтойорелвкраюблакиті,—Впросторіштукичарівнім,—Ширяєштиповільнійхаті,Підвладневсетобівтімиті,Ітиживешжиттямдвійним…Іосьбратитвоїзтобою:Карпенкостарший—чарівник,Щотакзвабляєвсіхнасгрою,

ЩонадихаєйваспороюІщовідкривнамсвійтайникПодійлукавстваізневаги,Подійнеправдиогидни 5х,ВеликодушнихділвідвагиІнищихдухомперевагиНадкодломсильнихігрізни 5х!..Аславасцени—Саксаганський!..КоговінзнаснечарувавЧитовкомедіїселянській,Читовдраміхуторянській,—Якихвінтипівневдавав?..ЖивітьнаславуУкраїні,Чаруйтескрізьїїсинів.Іславнібудетевродині,Іяктепер,присійхвилині,Скрізьпривітаютьтрьохбратів!..

Доцьогододамо,щойсестратрьохбратівТобілевичівМаріясталаталановитоюартисткою.

Отже,щоцезародина,якадалаУкраїнічотирьохвідомихлю-дейінайвидатнішогосередних—ІванаКарпенка-Карого?

ІванКарповичТобілевичнародився в селіАрсенівкаБобри-нецькогоповіту,щонаХерсонщині,всім’їуправителяпоміщиць-когомаєтку.Матийого була кріпачкою, якумайбутній батькоІванавикупивзневолі,апотімодруживсязнею.

Дружина письменника розповідає,що його батько й мати«зналинапам’ять багато віршів і пісеньШевченка, і вони булипершимиучителями своїх дітей, прищепившимолодим серцямгарячулюбовдопоета».Мати,ЄвдокіяЗінов’ївна,щедівчиноюнеразбачилавистави«НаталкиПолтавки»увиконаннімандрівнихтрупнапівдніУкраїни.Процівиставивонаіззахопленнямрозпо-відаласвоїмдітям,пробуджуючивнихінтересдотеатру.

56

Усвоємунарисі«Южнорусскийнародныйтеатр»ІванТобіле-вичрозповідав:«Напочатку50-хроків,ядужедобрепам’ятаю,що гості, які бували умого батька, наспівували “Віють вітри”,“Видношляхиполтавськії”, “Петруся” і часто цитувалифразиШельменка іВозного, аматусямоя,якане вмілачитати, зналанапам’ять“НаталкуПолтавку”—скількижразіввонаїїбачиланасцені!»

Не випадково, з пошани доматеріМикола іМарія вибралисобі театральніпсевдонімиСадовських (дівочепрізвищеЄвдокіїЗінов’ївни),аПанас—псевдонімСаксаганський,начестьмістеч-каСаксагані,звідкиматибулародом.

В одинадцять років ІванТобілевич вступив доБобринецькоїповітовоїшколи,якузакінчивчерезтрироки.Нацьомуйогоофі-ційнаосвітайзакінчиласячерезбраккоштів.Довелосяйомуйтив 14 років працювати спочаткуписарчуком, потімканцелярис-том.УБобринцібуваматорськийтеатральнийгурток,імолодийТобілевичактивновключивсявйогодіяльність.

1865рокуповітбулопереведенодоЄлисаветграда.Тудипере-їхав і ІванКарпович,одержавшипідвищеннядостолоначальни-ка,апотімдосекретаряміськоїполіції.Службадавалазасобидляіснування,адушаналежалатеатровійлітературі.

Єлисаветградставтеатральнимосередком.Тудизгастролямичасто приїжджали відомі театральні трупи, радував виставамийаматорськийгурток,аулюбленцемпублікибувІванТобілевич.Він,доречі,такзахопивсяп’єсоюТ.Шевченка«НазарСтодоля»,щовзявпрізвищегероя—Карий—собізапсевдонім,адітейсвоїхназвавНазаромтаГалею.

Займався ІванКарпович і громадськоюроботою.ЯксвідчитьС.Тобілевич,він«написавбагато статей іфейлетонівумісцевійпресі,демалювавживимифарбамизлиденнежиттяміськоїбідно-ти,всітемніїїсторони,бідність,хворобу,темряву,іцезворушу-валонайбайдужіших».ІванКарповичбравактивнуучастьугурт-кумісцевоїрізночинноїінтелігенції,защопотім,1883року,йогозвільнилизіслужбияклюдинуполітичнонеблагонадійну.

І. Тобілевич вступив до трупиМ.П.Старицькогой нарештізайнявсяулюбленоюсправою.1884рокупідчас гастролеййомураптомбулонаказановиїхати змістачерез заборонупроживативУкраїнійувеликихмістахРосії.ДовелосяКарпенкові-Каромуяк політичному засланцеві проживати ум.Новочеркаську підпильним«гласнимнаглядом»поліції—здопитамитаобшукамийвисилками.Щобзаробитинапрожиття,вінзмушенийбувпра-цювативкузні,упалітурніймайстерні.Трирокизаслання,хочіважкідлядраматурга,неминулимарно.Тутвіннаписавп’єси«Безталанна»,«Бондарівна»,«Розумнийідурень»,«Наймичка»,«МартинБоруля».Цітвори,порядізнаписанимиранішевЄлиса-

57

ветграді,засвідчилипоявувукраїнськійлітературіновоготалано-витогодраматурга.

Ужевпершихсвоїхп’єсахІ.Карпенко-Карийсвідомоуникавшаблонів, прокладавновішляхи в українському драматичномумистецтві.

І. Франко писав: «Цензурна заборона, що не допускала наукраїнську сцену інтелігентів і змушувала письменників обер-татися виключно в селянській сфері, та заборона, що стількохукраїнських драморобів звела на пусті шаблони, на пережову-вання все тих самих мотивів кохання, співів, танців та питтягорілки, були для Івана Карповича принукою до заглибленняв душу народу, до зусильної обсервації найрізніших сторіннародного життя, розкривала перед ним щораз інші, щоразширші перспективи того життя і надавала кожній його драмібільший,пекучий інтерес».

Незважаючи на цензурні утиски, деякі п’єси І. Карпенка-Карогопочалидрукуватисяйвиставлятисянасцені,завойовуючиширокупопулярність.

У 1887 році драматургу дозволили залишитиНовочеркаські оселитисянахуторіНадія біляЄлисаветграда.Повернувся вінінасцену.СпочаткубравучастьутрупіСадовського,апотімра-зом ізСаксаганськимочоливокреметеатральнетовариство. Іно-ді до товаристваприєднувалисьЗаньковецька,Кропивницький,Садовський, і тоді ансамбль корифеїв вражав глядача високоюмайстерністю сценічного відтворення кращих п’єс українськоїдраматургії.

2. Повідомлення учня про «театр корифеїв».

3. Продовження слова вчителя.

СамКарпенко-КарийвиконувавроліВозного(«НаталкаПол-тавка»),Хоми («Ой не ходи, Грицю»), дідамірошника («Най-мичка»),МартинаБорулі («МартинБоруля») та багатьох іншихперсонажів.Осьщописаламосковська газета «Театральныеиз-вестия»підчасгастролейтеатру:

Егоперолишьправдойдышет,Ичуждемусовсемшаблон…Онтакжеславнопьесыпишет,Какииграетславноон!..

У відомому монолозі Івана Барильченка з п’єси «Суєта»І.Карпенко-Карийвикладав свої власні думкипро завдання те-атруйдраматургії:«Сценаж—мійкумир,театр—священнийхрамдлямене!Тількизтеатру,якзхрамукрамарів,требагнатьіфарс,іоперетку;вони—позоріскуства,босмакпсуютьітількитішатьсяпороком!Гетьїхзтеатру!Мітлоюслідїхзамести.Втеатрі

58

гратьповиннітількисправжнюлітературнудраму,дестражданнядушілюдськоїтривожатькам’янісерця,і,коруледянубайдужос-тінанихрозбивши,проводятьвдушуслухачажаданняправди,жаданнязагальногодобра,апролитиминадчужимгоремсльоза-миубілятьйогодушупачеснігу!Комедіюнамдайте,комедію,щобичуєсатироюстрашноювсіх ісміхомчерезсльозисмієтьсянадпорокамиізаставляєлюдей,мимоїхволі,соромитисьсвоїхлихихучинків!..Служитьтакимширокимідеаламлюбо!»

І таким «широким ідеалам» драматург присвятив усе своєславнетворчежиття.

Одружений був зНадієюТарковською,мав чотирьох дітей.НачестьдружинизаклавхутірНадія.Раноповдовів.Удругеодру-живсязіспівачкоютрупиСтарицькогоСофієюДітковською.Восо-бідружинмавщирихівірнихдрузів.ПроКарпенка-Карогонапи-санокількахудожніхтворів,зокрема«Дубишумлять»І.Пільчука.

І.Карпенко-Карийписавнарізноманітнітеми,використовую-чийрізніжанридраматичнихтворів:трагікомедії(«Стотисяч»,«МартинБоруля»), сатиричну комедію («Хазяїн»), соціально-психологічну драму («Безталанна»), історичну трагедію («СаваЧалий»)таін.

Померписьменнику1907році,похованийбіляхутораНадія,вякому1969рокубуввідкритиййоголітературно-меморіальниймузей.

Vі. закріплення знань, УМінь Та навичок

Завдання учням.Змалюйтепсихологічнийпортретдраматурга.y

працьови-тий

таланови-тий

сміливийнаполе-гливий

артистич-ний

і. карпенко-карий

активнийгромадянин-

патріот

творчанатура

здатнийдощирихініжнихромантич-

нихпочуттів

щирий,вразливий

Vіі. підбиТТя підсУМків УрокУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найбільшеменевразило…»«І.Карпенко-Карийуявляєтьсяменіяклюдина…»«Протеатрядумаю…»

59


Знати біографію І.Карпенка-Карого, прочитатип’єсу «Мар-тинБоруля».

індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпро твірМольєра«Міщанин-шляхтич».

Урок № 13

Тема. І.Карпенко-Карий.Трагікомедія«МартинБо-руля»іїїбільшніж100-річнежиттянасцені.Дворянствоякміфпрокращежиття.

Мета: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості твору, його естетичнупривабливість; розвивати навички читання,переказутааналізудраматичнихтворів,вмін-ня висловлювати власні думки та враження;виховуватиповагудотеатральногомистецтва,прагненнядотримуватисяпріоритетузагально-людськихцінностей,почуттягумору.


Теорія літератури: трагікомедія,діалог,монолог,репліка,ремарка.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.ВідомийлітературознавецьС.ЄфремовписавпроІ.Карпенка-

Карого,що той «дав початки серйозної комедії, цінної і з гро-мадського, і з художнього погляду, як галерея типів, як образсправжнього,непідсолодженогожиття,перетвореногоглибокимідужимталантом».Одинізтакихтипів—МартинБоруля,геройоднойменної п’єси.Боруляпрагне утвердити своюлюдську гід-ність,забезпечитигіднемайбутнєсвоїмдітям.Якийспосібвіндляцьогообираєіщозтоговиходить—процепоговоримонасьогод-нішньомууроці.



1. робота в парах.(УчнірозповідаютьоднеодномубіографіюІ.Карпенка-Карого,

роблятьуточнення,доповнення.)

60

2. Евристична бесіда.— ЩоІвановіТобілевичудалайогобатьківськасім’я?— ПрощосвідчитьобранийІ.Тобілевичемлітературнийпсев-

донім,псевдонімийогобратів?— ЯкимвиуявляєтесобіІ.Карпенка-Карогоякгромадянина,

людину,сім’янина?— Яківисновкиможназробитизтого,щодраматичнітвори

І.Карпенка-Кароговирізняютьсятематичноютажанровоюрізно-манітністю?

3. Літературна гра.«ХтоостаннійназвепрофесіїІ.Карпенка-Карого».(Писар,канцелярист, столоначальник, актор, драматург,ко-

валь,палітурник,режисер-постановникіт.ін.)


1. Слово вчителя.Умемуарнійлітературі зазначено,що сюжетноюканвоюдля

п’єсиІ.Карпенка-Карогопослужилаісторіяпродомаганнядворян-ськихправ,якупереживбатькописьменника—КарпоАдамовичТобілевич.Вінтеждовготовксяпосудах,доводячисвоєдворянськепоходження.Відшукав старіпожовкліпапери, герброду, діставграмотузапідписомдванадцятидворян,якітвердили,щотойвів«роджизни,свойственныйдворянам»,але…востаннюмитьудво-рянствівідмовили.ВчастиніродовихпаперівстоялонеТобілевич,аТобелевич (укомедіїБоруля—Беруля).Вобразіперсонажа—молодогоканцеляристаСтепанаБорулі—помітнідеякіавтобіогра-фічніриси.Однакконкретніжиттєвіфакти,власніспостереженняй переживанняКарпенко-Карий творчо узагальнив, показавшинизкутиповиххарактерівіситуацій,освітленихєдиноюідеєю.

ПодібниймотивпростежуєтьсявкомедіїМольєра«Міщанин-шляхтич».

2. Повідомлення учня про твір Мольєра «Міщанин-шляхтич».

3. обмін враженнями щодо п’єси «Мартин Боруля», зачитування епізодів.

4. Переказ, складання «сюжетного ланцюжка» твору.

ПовіренийТрандалєвподаєдокументиБорулінадворянстводляза-твердженнявСенат

БоруляхочеподатиапеляціюдляпокараннядворянинаКрасовського,якиййогообразив

61

Трандалєврадіє,щоможеписатипозовидляобохсторінізароблятинацьомугроші

БорулядоручаєсиновіСтепанупривезтизгородаженихадлядочкиМарисі—губернськогосекретаряНацієвського

Марисядивуєтьсяновимпорядкам,щозаводитьбатько,йдумаєвийтизаміжзаМиколу

СтепанламаноюмовоюрозповідаєМиколіпроте,чимвінзаймаєтьсянаслужбі

Мартинзаводитьусебевдомадворянськіпорядки,посилаєвмістозапаничемнайкращихконейіповозку

БорулявідмовляєсватамвідМиколи,говорячи,щовонитепермайжедворяни,іпростийхлопецьМарисінепара

МартинумовляєПалажку,щоМарисікращебудевийтизасекретаря-регістратора,іпосилаєдізнатися,яквживатикаву:доборщучинаніч

ПовертаєтьсяОмелько,уякоговмістіпокраликоней

Приїжджаютьвідстановогойповідомляють,щоКрасовськийнаполя-гає,щобБорулювиселилизйогоземлі,якутойорендує

БорулязабороняєМарисіпрати,робитиважкуроботу,велитьсидітиякпанночка,аленезнає,чимїїзайняти

МарисяпроситьбатьканегубитиїїйвіддатизаМиколу,зкотримвонилюбляться.Борулянехочейслухати

ПриїжджаєНацієвський.Йогорадовітають.ВранцівінрозмовляєзМарисею,алетапрямоговорить,щолюбитьіншогойзаньогонепіде

МартиніПалажкамріютьпромайбутнєдочки,проонуків,спереча-ються,коговізьмутьукуми.Націєвськийцечує,думає,щонареченавжечекаєдитину,йтікає


62

Гостіприходятьназаручини,аженихутік.Мартинкидаєтьсязанимупогоню

ПриїжджаєСтепан,якогозвільнилизіслужби.Мартинзахворів,боКрасовськийхотівйоговиселити,ледвежінкивідпросилися.Потімприйшла«бумага»,щовдворянствіБорулівідмовлено

ГервасійтавсіріднівмовляютьБорулювідмовитисявіддумкипродворянство.БорулявирішуєспалитивсідокументийдаєдозвілнаодруженняМиколизМарисею


— НавіщоМартинуБоруліпотрібнебулодворянство,аджевінчеснийтрудівник,заможналюдина?

— Яквидумаєте,чидодалобдворянствощастяМартинуБо-рулітайогородині?

— Хтоздругоряднихгероївтворувамзапам’ятавсянайбільше?— Чомутвір«МартинБоруля»називаютьтрагікомедією?


інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжітьречення.y«ТвірІ.Карпенка-Карого“МартинБоруля”явважаю…»«Менінайбільшезапам’яталося…»«Меневразило…»


Повторитизмістп’єси«МартинБоруля»,вмітихарактеризу-ватигероїв,зробитивідповіднівиписки.

індивідуальне завдання.Підготувати інсценівки за твором(можнанаконкурс).

Урок № 14

Тема. І.Карпенко-Карий. «МартинБоруля».Психо-логічнапереконливість і трагікомічне звучан-ня образу головного героя. Засоби комічногоутворі,художнямайстерністьавтораізначен-нятворчостідраматурга.


63

Мета: допомогти учням усвідомити значення цін-ностей,що їх утверджуєписьменник у творі,з’ясуватизасобитвореннякомічного,визначи-ти художнюмайстерність драматурга; розви-ватитворчіздібності,вмінняхарактеризуватиобрази,аналізуватирольхудожніхзасобів,ви-словлювати власні судження; прищеплюватипрагненнядовихованнявсобічесності,поряд-ності, працелюбності, почуття гумору, повагидорідноїмови.


Теорія літератури: трагікомедія, засоби твореннякомічного, ху-дожнійобраз,художнізасоби.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.ЧомуМартинБорулятакпрагнувстатидворянином?Бовва-

жав,щойому і його дітям будекращежити, усі поважатимутьйого,ненаважатьсяназивати«хлопом»і«бидлом».Чимаввінра-цію?Аджедворянствонатойчасзанепадало,бідніло,банкрутува-лой,врешті-решт,зникало?Імав,інемав.Якщоасоціюватидво-рянствозкультурою,освітою,наукою,тотак.Якщоасоціюватизумінняморганізувативласнежиття,забезпечитийого—тоні,безкористуванняплодамичужоїпраційомуне вижити.Можнажитиприроднимжиттям,кохати,займатисятим,дочоголежитьдуша,щолюбиш і вмієш, аможна все тепринести вжертву за-длясвоєїпихи,амбіцій,фальшивоїзначущості,заснованійненаособистихпозитивнихякостях,анастановійприналежності(хочпоганенький,аледворянин!).

Надцимитабагатьмаіншимипроблемамимипоміркуємонасьогоднішньомууроці.


ііі. сисТеМаТизація Та Узагальнення вивченого

1. Літературний диктант.1) На когоБоруля образився й збирався подати апеляцію?

(НаКрасовського,шляхтича.)2) Чомурадів повіренийТрандалєв? (Щоможе без клопоту

мати гроші за повіренство, служити двом протилежнимсторонам.)

64

3) ЯкБорулязвелівМарисіназиватийогозматір’ю?(Папінь-ка,мамінька.)

4) ХтотакийМикола?(КоханийМарисі.)5) КимідеслуживСтепан?(Канцеляристомуземськомусуді.)6) Хтокомуговорив:«Слухайстарших,виписуйпочерка,за-

вчайбумагинапам’ять…Трись,трисьмежлюдьми,ізтебебудутьлюди!»(БорулясиновіСтепану.)

7) ЧомуБоруля відмовив сватам відМиколи? (БоМиколадочцінепара,простийселянин.)

8) ЩотрапилосязОмелькомумісті?(Обікрали.)9) ЧимМарисянагадуєНаталкуПолтавку? (Нехоче заміж

безлюбові.)10)ЧерезщопосварилисяБоруля і його дружинаПалажка?

(Черезмайбутніхкумів.)11)ЧомуНацієвськийхотів одружитися зМарисею, а потім

утік?(Хотівбагатогопосагу;подумав,щоМарисявжече-каєдитину.)

12)Хтоізякогоприводусказав:«Чую,якменілегкоробить-ся,наченовадушасюдиввійшла,астара,дворянська,по-пеломстала!»(Боруля,спалившипаперипродворянство.)

2. Взаємоперевірка літературного диктанту.(Здійснюєтьсявпарахпідкерівництвомучителя;кожнапра-

вильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)

3. Слово вчителя.Один ізметодистів, дослідників літератури,Н.Думанський

склав«формулу»життєписукомедійногогероя.СпробуємоймизацієюформулоюсхарактеризуватиобразМартинаБорулі,герояоднойменного твору І. Карпенка-Карого, враховуючи покищолишекомедійнийбікйогохарактеру.

4. дослідження-спостереження.

Фази Цитати

«Докомедійна»фаза;свідченняпроте,якимгеройбуврані-ше

ГервасійговоритьпроБорулю:«Ятебе,Марти-не,непізнаю…бувчоловік,яківсілюди,теперже…».ІОмелькозасвідчує:«…Покибувчоловік,іневередував,аяк…»МартинБоруляраніше«бувчоловік,яківсілюди»,тобтобувнетаким,якимбачимойоговкомедії

Фазафантазії,абоідея-фікс(водинпрекраснийденьге-роякомедії«осіняє»незвичайнаідея).Цежімета,але

ФантазіяМартинаБорулівтому,щовін«уро-дзонийшляхтич,записанийво2-ючастьдво-рянськоїродовоїкниги».Алецейфактякосьза-терся,загубився,тойоготребапоновити,довести,підтвердити.ТомуБоруляіставна«такулінію».Віннавітьзнайшов(купив?)

65


нереальна,помилко-ва,нездійсненна

12свідків,якіпідтвердили,«щовесьрідБорульзавшевівроджизні,свойственнийдворянам…»

Фазазустрічі БорулязустрічаєтьсязКрасовським,уякогоорен-дуєземлюіякомуплатить«чинш».Тойназиваєйого«бидлом»,«хлопом»,ображає.Геройнеможевідповісти«нарівних,бодійсноналежитьдониж-чоговіддворянстваселянськогостану»

Фазадосягненнямети.Пізнанняіді-яння

Процесдосягненняметигероєм—цейоговзає-модіязнавколишнім,зобставинами.Вінза-вждиєінтенсивним,поверховиміпомилковим.Геройчастоодержуєзвісткуабодужехочеодер-жати.МартинБорулянаказуєОмелькові:«Звістку,звістку,звісткущобподаввперед—гостьважнийприїде!»Геройкомедіїчастоздій-снюєпізнавальнідії,провсерозпитує.БоруляпитаєпроженихадляМарисі:«Авінжесаммаєякийчинчитакще—канцелярист?»«ЙомуМарисяуподобалась?»«Ащотозаштукаісхо-дяща?»Дужецікавитьйого,коли«кофій»пода-ють—чи«доборщу»чи«наніч»?Звичайно,ге-ройпомиляєтьсяякувиборіметиішляхівїїдосягнення,таківпізнанніоб’єкта.ЩеАристо-тельписав,що«смішне—цеякасьпомилка».Геройкомедіїнівщоневникаєглибоко,вінусесприймаєнавіру.СамоорганізацієюБоруляза-ймається,щобвиглядатиякнайкращедляін-шихабощобвзагаліутвердитисьуновомуспо-собіжиття,колицебулойогометою.МартинБорулянамагаєтьсязмінитистильсвогожиття:Марусюзмушуєсістизап’яльця(«панське»за-няття),віддітейвимагаєзвертатисядосебетадружини«папінька»,«мамінька»,віднайми-тів—величатисинапаничем,асебе—паном,«заводить»чайі«кофій»,намагається«дочкупристроїтьзаблагородногочоловіка»,бовінте-пер«натакійлінії»

Фазаторжества Длякомедійногогероядужехарактернимиєдії-реакції,зокремавираженнярадості,торжества.Будь-яказмінаситуації,досягненняабичогосьнезначного,алебажаногодужетішитьгероя,івінвідразужвиражаєсвоюрадістьМ а р т и н.Він…Жених!..(До дверей)Душко!Палазю!Приїхав!Женихприїхав!Одягайтесьмерщій!АГосподи,ажсерцезабилось!При-йнятьтребанаславу…

Продовження таблиці

66


Фазапрозріння.Фазасамобичування

Прозріннягероянастаєраптовоінесподівано.Впевненістьутому,щометадосягнута,булапо-милковою.Радістьзмінюєтьсявідчаєм(абона-впаки).Геройрозумієсвоюпомилку,якрозумієйте,щоувсьомувиненсам.«Явжейсамнезнаю,хтоя:чиБоруля,чиБеру-ля…Жальживийберезасерце…»«Всезгоріло,імовстарамоядушанатімогнізгоріла!..Чую,якменілегкоробиться,наченовадушасюдиввійшла,астара,дворянська,попеломстала»

5. Проблемне запитання до учнів.

— У чому трагедійність образу Мартина Борулі? (Дійсноіснували «нижчі» й «вищі» стани в суспільстві; одні люди ви-вищувалися над іншими, не маючи ніяких особистих заслуг;Боруля зазнав приниження, прагнув зберегти свою гідністьізабезпечитигіднежиттядітямвідповіднодовласнихуявлень,які виявилися хибними, бо йшли «проти природи» й противолійогождітей,навітьморальнокалічилиїх,як,наприклад,Степана.)

6. робота в групах.

Складіть характеристики образівМарисі, Степана,Миколи,yОмелька, чиновника Трандалєва, підтвердивши свої думкицитатамизтексту.

7. Пошуково-дослідницьке завдання.

Визначтезасобикомічноговп’єсі.y(Комічніхарактери,ситуації,моваперсонажів,фразеологізми

«личить,яккоровісідло»,«мухавкусила»таін.;граслів:«Амійбувпідкоморій!Мартин.Твійпідкомороютількисидів,то іншажеч…»іт.ін.)

8. Творче завдання.

Опишітьситуаціюзнинішньогочасу,якабнагадувалаісторіюyМартинаБорулі.(Наприклад,неосвічена,алебагаталюдинавдаєізсебезнавця

мистецтвайскуповуєкартини,книги«длямоди»іт.ін.)

9. конкурс інсценівок.

(Учніпоказуютьінсценівки,підготовленізатвором.)


67


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найцікавішимменіздалосяте,що…»«Ядумаю,щосправаневтому,доякогосоціальногостануна-

лежиш,автому…»«Трагікомедія“МартинБоруля”длямене—…»


Вмітихарактеризувати образип’єси, художнюмайстерністьавтора; скласти тези до теми «Значення творчості І.Карпенка-Карого».Підготуватисядобесідизпозакласногочитання:прочи-татип’єсуІ.Карпенка-Карого«Хазяїн».

індивідуальне завдання.Підготуватиінсценівки(абомоноло-ги)«скупих»—персонажівсвітовоїлітератури;вмітихарактери-зуватигероїв.

Уроки № 15–16

Тема. Позакласне читання.І.Карпенко-Карий.«Ха-зяїн».

Мета: розширити читацькі інтереси та вподобанняучнів, допомогтиусвідомити ідейно-художнійзміст твору; розвивати навички самостійногочитання, порівняння творів, виділення голов-ноготайогокоментування,висловленнявлас-нихсуджень;виховуватилюбовдолітератури,прагненнядочесногойгідногожиття.

обладнання: читацькіщоденники, портрет письменника,виданнятвору,ілюстраціїдонього.

Теорія літератури: анотація,відгукпрокнигу,сатиричнакомедія.

Хід урокіВ


Вступне слово вчителя.Судити про письменника за одним його твором, звичайно,

можна, алеце буде далеконеповне уявлення.Тому самостійнопрочитана п’єса І.Карпенка-Карого «Хазяїн» допоможекращепізнати особливості творчості великого драматурга, її значеннядля розвитку як української, так і світової драматургії, дастьяскравішукартинутогочаснихсуспільнихумов,аджевониєсхо-жимизнинішніми.

68

За твердженням акторів театру, зіграти на сцені героя,щостраждає,плаче,якнепарадоксально,легше,ніжгероя,котрийщирорадіє й сміється.Теж саме і в літературі: плачунабагатобільше,ніжсміху;томунаписатикомедіюможелишесправжніймайстерхудожньогослова,якимієІ.Карпенко-Карий.

іі. оголошення ТеМи й МеТи Уроків


1. Евристична бесіда.— Уякійізвідомихвамп’єс,крім«Хазяїна»,єдругорядний

геройПузир?(«Стотисяч».СамедоПузиряїздивРомандивитисянанаречену, аКалиткамріяв,щобПузирйомупозаздрив,коливінрозбагатіє.)

— Яке у вас враження від п’єси «Хазяїн»?Чого в ній біль-ше—смішногочисумного,навітьтрагічного?Якізасобикоміч-ногопереважають—гумор,сатира,сарказм,іронія?

— Щонового вніс у драматургію І.Карпенко-Карий, у чомуйогоноваторство? (Порівняйте зранішевивченимидраматични-ми творами—«НаталкаПолтавка» І.Котляревського, «НазарСтодоля»Т.Шевченкатаін.)

2. коментар-доповнення вчителя.У своїй праці проКарпенка-Карого І.Франко зазначає,що

цензурназаборонанедопускаланаукраїнськусценуінтелігентіві змушувала письменника «обертатись виключно в селянськійсфері»,щоспонукалойогодозаглибленнявдушународу,доспо-стереження найрізноманітніших сторін народногожиття і тимсамимнадавалокожніййого драміживого інтересу.Карпенко-Карий, розвиваючи традиції європейської і світової драматургії,створив новий тип соціальної п’єси— «безщасливого кінця»і сутопозитивного героя («СаваЧалий»,«Хазяїн»,«МартинБо-руля»таін.).Вінзнайшовсвоєріднийаспектхудожньогоаналізусоціальнихявищ.

Новаторстводраматургавиявилосяівкомпозиційнійпобудовіп’єс.Сюжетрозвиваєтьсянавколоодногоперсонажа,айогоото-чення (ті, хтойомупротистоять і ті, хтопідтримує) змальованоконтрастно,щодає змогуяскравішевиявити сутність головногогерояіпобачитикрізьньогоепоху,суспільнішари.

IV. основний зМісТ робоТи

1. колективна робота.Пригадатизмістп’єси«Хазяїн»зацитатами,короткопроко-yментувавшиїх.

69

«Новогокупуватьнехоче,авідцьогохалатаівідкожухапові-трясмердить!Он,яклюдибагатіють:учіться!»(Феноген.)«Дурноніхтонічогонеробе:видлямене,ядлявас…винайближчийдохазяїна чоловік.» (Зеленський доФеногена.) «Якби не давали,тояб інебрав!Аколидають—бери! I самхазяїннашвсіхна-учає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубамиприйшлосятягнуть—тягни!Таквінробивітакробитьвідюнихліт,атепермаємільйони!» (Феноген.)«Змирупонитці—голо-му сорочка.» (Пузир.) «Так буде, як я хочу.» (Пузир.) «Немоєремесло!Яцього ділане знаю, аколине знаєшброду—нелізьпрожогомвводу!» (ПузирЗолотницькомущодопобудовицукро-вого заводу.) «Голодних буде тим більше, чим більше голоднимпомагать.» (Пузир.) «Чуднілюди!Голодних годуй,хворихлічи,школизаводь,пам’ятникиякісьстав!..Повигадуютьсобіярманашиюіносятьсязними,авониїхмуляють,авониїмкишеніпро-дирають.» (Пузир.) «Некриюсь.Природженийхохол.» (Пузир.)«АКотляревськийменібезнадобності.»(Пузир.)«Такийхазяїн…а говориш, як дикий, неосвічений мужик…» (Золотницький.)«Доземськихділтобінемаділа,луччихлюдейсвогокраютинезнаєш…—ясоромлюсьсидітипоручзтобоюзастолом!»(Золот-ницький.)«Ахтинещасна,безроднахмара! Iпроженетебевітернадрідною землею і розвіє…» (Золотницький.) «Та вжедля вас:іпоїду,іпошлю!Неробітьжеменібезчестя!»(ПузирЗолотниць-кому.) «Ліхтаренко такидуже вигадуєнахлібові.По відомості,певно,показуєчистий,адає—бачякий…такийхлібможнода-вать тільки зпершого сентября, як обробимось…Розтривожилименідитину!..»(Пузир.)«Немавжеуменетогодуху,щоколись…Першейшовзабаришаминаосліп,штурмомкришивнаправоіна-ліво, плювавна все і знатьнехотів людськогопоговору…Людизнаютьпроменебільше,ніжядумаю…Натурально:тозстепуневилазив, а теперпочавміжлюди виходить, і треба оглядатись:щолюдискажуть.Iбезлюдейпогано, ізлюдьмипогано…»(Пу-зир.)«Яневізьмупо-дурному,апершезроблюхазяїновікористь,апотімсебенезабуду…брать,дедаютьідеможна,анаменшихзвертать!»(Ліхтаренко.)«Ятакроблю:щобвсете,щоєвхазяїна,булоціле іщобмені булакористь.Цекомерчеський гендель!..»(Ліхтаренко.) «…Яна степахуГоголяне бував.» (Пузир.) «Тер-пітьнеможуцієїбідноти.Якпобачустарця,то,здається,тікавбивіднього скільки сили.» (Пузир.) «…От спасибійому,це великачесть длямене.» (ПузирпроЗолотницького.) «Унадивсядонас,яксвинявморкву.»(ПузирпроКалиновича.)«Вівціібуряки—символихазяйства!Оригінальний смак.» (Золотницькийпроха-лат.) «Я самлюбив і люблю спів.Умене був чабан…» (Пузир.)«Поравжетобішукатитого,чогоутебебракує.»(Золотницький.)«Ви зЧоботенком зостанетесь на віки чабанами та буряковими

70

генералами…» (Золотницький.)«Я…шукаю,де б більшекупитиземлі,боскількибчоловікнемав—всебракує.»(Пузир.)«Дика,страшнасила…»(ЗолотницькийпроПузиря.)


Зачитайтерізноплановівідгукилітературознавцівтаписьмен-yниківпротвірІ.Карпенка-Карого.З’ясуйте,зякимизнихвипогоджуєтеся,азякими—ні.Чому?

Відгуки письменників та літературознавців про твір

Комедіяцядужесерйозна,іябоюся,щобудескучнадляпу-бліки,котравідкомедіїждетількисміху.«Хазяїн»жезласатираначоловічулюбовдостяжання,безжодноїіншоїмети.Стяжаннядлястяжання!Побачимо,як-товонапіде.

<…>«Хазяїн»пройшовзвеликимуспіхом.Всімдужеподобається.

Ніхто,навітьсамісильнікритики,ненаходитьвеликихнедочо-тів,крімдеякихдрібниць,накотріневартбулобзвертатьуваги,алеяітідрібниціпоправив.Ясамбачу,щоценайкращамояко-медія…

І. Карпенко-Карий

I.Карпенко-Карийусвоїйкомедії«Хазяїн»відтворив«гран-діозну по своїм замислам і по майже бездоганнім обробленнюкартинувеликогопромисловцяіглитаязселянзйогомогутнімивпливами і чисто селянською вдачею…Майстерна драматичнатехніканадаєтійдрамівеликусценічнувартістьізапевняєїйдов-говічністьнасцені.

<…>Тапротецілість драматичної творчостіКарпенка-Карогона-

повняєнаспочуттямподивудойоготаланту.Обнятитакийширо-кийгоризонт,заселитийоготакиммножествомживихлюдськихтипівмігтількипершоряднийпоетичнийталантівеликийобсер-ватор[спостерігач]людськогожиття.

І. Франко

Тимчасом з цензуриповернуласякомедіяКарого «Хазяїн».Пішлачутка,щовп’єсівиведеноТерещенка…ОднарисасправдінагадувалаТерещенка: це сцена з халатом. I от доКарого піді-сланобулоякогосьчоловіка,щопропонував30тисячзате,щобп’єсузнялизрепертуару.Звичайно,Карпенконезгодився:йогонеможнабулокупити.

…Тип«Хазяїна»бувподібнийнаТерещенка,якінакожногобагатіязХерсонщини.ТипівцихКарпенкознавдосконало…

П. Саксаганський

71

ЗусьогонаписаногоI.Тобілевичем«Хазяїн»—найменштеа-тральнап’єса.

<…>Вній«дужеслабенькадинаміка,дужеповільнийтемп».

<…>Ця безсюжетність деякихп’єс I. Тобілевича становить дуже

серйознийдефектвйогокомпозиційнихзасобах…<…>

Автор«Хазяїна»«поводивсяздраматургічноютрадицієювційгалузідоситьвільно»,«нечітковиступаютьуньоготиповіознакижанру(комедіюнезавждиможнавідрізнитиоддрами…)».

Я. Мамонтов

3. Складання відгуку.(Учніусно(абописьмово)складаютьвідгукпроп’єсу«Хазяїн».)

4. Показ інсценівок-монологів.(Учніпоказують інсценівки-монологиГобсека з однойменної

повістіО.деБальзака,Плюшкіназ«Мертвихдуш»М.ГоголятаПузирязп’єси«Хазяїн».)

Г о б с е к (у костюмі, в шляпі-котелку).Насвітінемаєнічогопостійного.Існуютьлишеумовності—своїдлякожногоклімату.Длятого,хтомусивпристосовуватисядорізнихсуспільнихмірок,всяківашіпереконаннятаправиламоралі—пустіслова.Незруш-не лише одне почуття, якимнас наділила природа— інстинктсамозбереження. В суспільствах європейської цивілізації цейінстинктназиваютьособистимінтересом.Якщодоживетедомоговіку,визрозумієте:зусіхземнихблагвартодомагатисятількизо-лота.Взолотізосередженівсісилилюдства.…Людискрізьодна-кові:повсюдиточитьсяборотьбаміжбіднимиібагатими,повсюдивонанеминуча.Отожкращесамомувизискувати,ніждозволяти,щобвизискувалитебе.Марнославство—ценаше«я».Азадоволь-нитийогоможнатількизолотом.Потокомзолота!Щобздійснитисвоїпримхи,мипотребуємочасу,засобівізусиль.Такот,узолотівсецеєвзародку,івоновседаєужитті.

Володіючи золотом, я володію світом, не стомлюючи себе,асвітнемаєнадімноюніякоївлади.Яможукеруватиміністрамичерез їх прибічників,можукупувати совість людську і любов.Отхтобізваснепобігзаразпідбиратизолотімонети,колибяїхпочаврозкидати?

П люшк і н (у драному одязі, обмотаний старими хустками, в нічному ковпаку).МиколаГоголь висміявмене у своєму творі«Мертві душі».Тай даремно!Нуйщо з того,щонамені такийодяг?Яккажуть,копієчкаруб береже.Зате вменевсякогодоб-раповно—яйогодовгірокидбайливозбирав.Отскажіть,авам

72

ніколихібанебуложальрозлучатисязісвоїмдобром,простотакподаруватищосьчужійлюдині?(Пауза.)Отож-ботоіє!

П у з и р (у заношеному старому халаті чи в старому ко жусі).Отужетіписьменники,нідевіднихнесховаєшся,нікомувіднихспокоюнемає.Тоїмнапам’ятникидавай,токнижкиїхнікупуйтачитай.Однаморока.ОсьІванКарпенко-Карийпосміявсязмогостарогохалататазкожуха,аколибянаодягновийтамоднийви-трачався,тонебулобуменетакогогосподарства,стількиземлітахудоби.«Овечимгенералом»називає.Авменесерцерадіє,колиянасвоїхбиречокдивлюся.Отіви,читачі,смієтеся,атогойнеба-чите,щосправжнімхазяїномбутинелегко—уседоглянути,всьо-муладдати.Спробуйтесамізавестивласнусправу—зрозумієте!

Г о б с е к,П люшк і н,П у з и р (разом).Думаєте,щовизнаминічогоспільногонемаєте?Помиляєтеся!(Виходять.)


Ви згадали персонажів світової літератури, яких відносятьдо вічних образів скупих. Метою їхнього життя стала наживазаради самої наживи, багатство заради багатства. При цьомувони не гребують жодними засобами, навіть злочинними, при-носячи вжертву «золотому тільцю» і любов, і дружбу, іщастясвоїхблизьких.

ПоглянеможближченагероятрагікомедіїІ.Карпенка-Карого«Хазяїн»ТерентіяГавриловичаПузиря.Як справжніймайстерслова, психологічного аналізу, драматург неміг показати свогогероялишезодногобоку—негативного.Так,цецинічна,жорсто-ка,безкультурна,частоантигуманналюдина.Алежпочинаввінусе ізвласноїпраці, трудовихмозолів,підприємливостійдосяг-такизначнихрезультатів.

6. робота над характеристикою героя.– +

жадобанаживи

Пузир

працьовитість

жорстокість вміннягосподарювати

безкультурність любовдоземлі,худоби

хитрість любовдодочки

скнарість бережливість

марнославство прагненняматидрузів

втратажиттєвихпріоритетів

73

7. рольова гра.СпробуйтезмалюватиобразПузиряочимаперсонажівтрагіко-yмедії«Хазяїн».Наприклад:Ф е н о г е н. Я — Феноген, так би мовити, «права рука ха-

зяїна».Багато дечогоянавчився вТерентіяГавриловича—якпро господарство дбати, як копієчку до копієчки складати таземельку прикупляти. Лікар говорив, що в нього такий де-віз: «Хазяйство або смерть». «Розумні слова: або хазяйство,або смерть! Велика правда! Земля, скот, вівці, хліб, комерція,бариші — оце життя! А для чого ж тоді, справді, і жить насвіті, коли не мать цього нічого? Та краще хробаком нечув-ственнимродиться, аніж такоюлюдиною,щопрохазяйствонедбає! Нехай Бог боронить, коли б у мене пропали ті гроші,щоя маю,— зараз би повісився». Щоб здобути ті грошики, дово-дитьсяйлицемірити,йпринижуватися інколи, іхабарявзяти.Аджежхазяїн сам і говорив,що треба з усього«користьвитя-гать,хочбийзубамиприйшлосьтягнуть».

(Учніготуютьвиступивід іменіЛіхтаренка,Соні,Калинови-ча,Золотницького,швачкизмістатаінших.)

8. Психологічне дослідження-тестування.СкількивкожногознасвідПузиря?y(Учнірозв’язуютьситуативнізавдання.)1) Вифермер.Жнива.Ви відправляєтенайнятихкомбайне-

рівдалекойнадовговполе.Прицьому:а) даєтеїмконсервий«Мівіну»,щобвонитампообідали;б) відряджаєтезнимикухаря,даєтепродукти,матеріали

для побудови польового стану й організації гарячогохарчуваннятавідпочинкуробітників(утакомувипад-кувашприбутокзменшуєтьсявдвічі);

в) вважаєте,щоцетурботасамихробітників.Свійвибіробґрунтуйте.

2) Вирозводитеовець.Наставчасстрижки.Ви:а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні при-

міщення, видаєте їм респіратори,щоб не зашкодитиздоров’ю(аленацейдеполовинавашогоприбутку);

б) говорите,що на свіжому повітрі стрижку проводитикраще,йнічогонедаєтеробітникам;

в) обіцяєтетим,хтонайшвидшеінайякіснішевиконаєро-боту,датипремію(вонастановитьчвертьвідприбутку).

3) Ви збираєтемолоко внаселення і здаєтенамолокозавод.Прицьомуви:а) їздитепонайглухішихселах,деможнакупитимолоко

забезцінь;

74

б) даєтескрізьоднаковуцінузалежновідякостімолока,аджеутримуватикорову—цевеликапраця;

в) домовляєтеся з приймальником молокозаводу, щобвін записував вищуякістьпродукту,ніж єнасправді.Цедалобудвічібільшийприбуток,ана«подяку»піш-лобусього1/5прибутку.

4) Випідприємець у сільському господарстві. Завтра ярма-рок,наякомуможнаукластидужевигідніугоди.Алевве-черіраптомвизахворіли,увасвисокатемпература.Ви:а) ковтаєтекупу таблеток і їдетенаярмарок, отримуєте

значнийприбуток,алехворобадаєускладнення;б) звертаєтесядолікаряйлікуєтеся;угодазривається;в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки

укладаютьугоду,аленетакувигідну,вивтрачаєтепо-ловинуприбутку.

5) Вашродич запропонував вам забратийпереховати зфір-ми,щозбанкрутувала,частинумайна,щобзаборгийогонезаарештували.Вамобіцяютьзначнувинагородузаце.Ви:а) категорично відмовляєтеся, бо постраждають дрібні

акціонери;б) погоджуєтесь,алезумовою,щодрібніакціонеринепо-

страждають,лишевеликі;в) зрадістютавдячністюпогоджуєтесь,аджеризикміні-

мальний,авашівласніфінансипотребуютьпідтримки.

9. обговорення результатів дослідження.

V. підбиТТя підсУМків Уроків

інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Яхотівби(хотілаб)прочитатище…»«Менізапам’яталося(меневразило)…»«ПротворчістьІ.Карпенка-Карогоядумаю…»


Зробитизаписучитацькийщоденник.Написатитвір-мініатю-ру«СкількивкожногознасвідПузиря?»абоскластиситуативнузадачу-тест.

Урок № 17Тема. М. Старицький. Життя та творчість. Бага-

тогранність діяльності: літературна, перекла-дацька,театральна.ТворчаспівпрацязМ.Ли-сенком.

75

Мета: ознайомитиучнівізжиттямтатворчістюпись-менника, зацікавити ними, спонукати до чи-тання творів; розвивати навички сприйняттяінформації на слух, виділення головного, ви-словленнявласнихсудженьзприводупочутого,проведенняаналогійізсучасністю;виховуватипочуття гордості за українську інтелігенцію,яказігралавирішальнурольузгуртуваннісу-спільства,культурномупіднесенніУкраїни.

обладнання: портрет письменника, видання творів, ілю-страції до біографії, аудіозаписпісні на словаМ.Старицького«Нічякамісячна, зоряна,яс-ная…».

Теорія літератури: історико-романтичнаповість.

Хід уроку


1. Заслуховування усних творів-роздумів.(Учнізаслуховуютьтвори«СкількивкожногознасвідПузи-

ря?»чиописисучаснихситуаційнацютему.)

2. Взаєморецензування або коментар учителя.


Слово вчителя.

…Співай,ридайібудьготовийЗамістьлаврового—терновийВінецьузятиначоло…Аледарма,несмійнабікшляхузвернутьІзабутисьвганебнімпокої,—

такуслідзаШевченком,ЛесеюУкраїнкоютаіншимипередовимилюдьми, українськими громадськими діячами писавМихайлоСтарицький. Із постаттюцієї талановитої, самовідданої і ціле-спрямованоїлюдини-патріотамийпознайомимосянасьогодніш-ньомууроці.



1. Міні-лекція вчителя з елементами евристичної бесіди.— Прослухайтепісню«Виклик»(«Нічякамісячна…»).Якви

думаєте,хтоїїавтор?

76

Слова цієї чудової, зворушливої пісні належатьМихайловіСтарицькому,амузика—МиколіЛисенку.

— Якцей віршможе схарактеризувати автора? (Вінщирий,здатнийдосильнихпочуттів,романтичний,ніжний.)

— Навашудумку,хтоіколистворивслованашоїмови?(На-род,дужедавно.)

— Аоттакечудовеслово,як«мрія»створив…М.Старицький!Донього, виявляється,не булой такихслів,як і «чарівливий»,«страдниця»,«недбальці»,«дочасово».

Хтожвінтакий,МихайлоСтарицький?МихайлоПетровичСтарицькийнародивсяу1840роцінаПол-

тавщинівсім’їдрібногопоміщика,якийнатойчасслуживрот-містромв уланах.Мати,НастасіяЗахарівна,походила з родиниЛисенків.Колихлопцеві буловісім,не сталобатька,ачерезчо-тирирокивінвтративіматір.ЗтогочасуопікуномівихователемМихайла ставйого дядькоВіталійЛисенко, батько знаменитогоукраїнськогокомпозитораМиколиЛисенка.

У дитячі роки мати Михайла часто була в походах із бать-ком, тому хлопця доглядала няня — селянка-кріпачка. Вонарозповідала малому казки й уже тоді зацікавила усною народ-ною творчістю. Освіта на той час була звичайною — у дячка,у бурсака, потім уПолтавській гімназії. Вищу освіту Стариць-кий розпочав у Харківському університеті на математичномувідділі, потім перейшов до Київського, на факультет права.Саме тоді він захопився першими поетичними спробами та пе-рекладами з російської літератури, брав участь у студентськихта домашніх театральних виставах. До речі, домашній театрСтарицьких іЛисенків ставядромтогоКиївськогоаматорсько-го драматичного гуртка, з якого згодом виріс перший україн-ськийпрофесійнийтеатр.

Незважаючинацарськізаборониукраїнськоїмови,Стариць-кий пише українською свої власні твори, перекладає класиківлітератури.

У1883роціМ.Кропивницький,М.Заньковецька,М.Садов-ськийоб’єдналисявтеатральнутрупу,якуйочоливМ.Стариць-кий.Вінвиявляєкипучуенергіюворганізаціїтеатру,віддаєйомувсісвоїсили,хист,навітьпродаєвласниймаєтокзметоюнапер-шийчасзабезпечитиартистівматеріально.

Щобпоповнитирепертуартеатру,М.Старицькийпишедрами«Несудилося»та«БогданХмельницький».Значноюподієювіс-торіїукраїнськоїкультури80-хроківХІХст.сталовиданняСта-рицькимдвохкнигальманаха«Рада».І.Франкозцьогоприводузазначив:«Цебувмовпершийвеснянийгрімподовгихмісяцяхморозів,сльотитазанепаду».

77

У90-тірокиХІХст.письменникстворюєп’єси«Утемряві»,«Талан»,«Ойнеходи,Грицю,тайнавечорниці»,«ОборонаБуші»танизкупоезій.

НесталоМ.Старицького1904року,похованийвінуКиєві.ПеруСтарицького,кріморигінальнихтворів,належатьпере-

кладиГ.Х.Андерсена,В.Шекспіра,Дж.Байрона, І.Крилова,М.Лермонтова,М.Некрасова,сербськихнароднихпісень.

Мова творівМ.Старицького,як зауважує І.Франко,«чітка,сильнаіпластична»,азміст—глибокопатріотичний.

2. Складання психологічного портрета письменника.

поет театральнийдіяч громадськийдіяч

видавець драматург прозаїк патріот

м. старицький (1840–1904)

інтелігентний працьовитий шляхетний щирий

творча,талановитаособистість

романтиксміливий(порушивзаборону

щодоукраїнськоїмови)

3. Визначення тематики творів М. Старицького.

тематика творів Приклади

Історичні П’єсаіповість«ОборонаБуші»,драма«Мару-сяБогуславка»,повість«УстимКармелюк»,віршованадрама«БогданХмельницький»

Соціально-побутові Драми«Несудилося»,«Утемряві»,«Ойнеходи,Грицю,тайнавечорниці»,оповідання

Пророльмистецтва,життяінтелігенції

П’єса«Талан»,поезії

Мелодрами,оперетинапобутовітеми

«ЦиганкаАза»,«Зимовийвечір»,«Чорномор-ці»



1)Оберіть потрібне слово, пропущене у висловлюванні проМ.Старицького.

«Надзвичайною громадською й творчою…,— зазначаєтьсяв історії літератури,—вирізнялися І.Франко,М.Старицький,

78

О.Кониський,Б.Грінченко,якібулиорганізаторамийвидавця-ми,публіцистамийпопуляризаторамизнань,літературнимикри-тикамийперекладачами,анасамперед—письменниками».

А багатозначністю;Б поліфункціональністю;В пошаною;Г політичністю.

2)ПрокоментуйтевисловлюванняІ.ФранкапроМ.Старицького.

«Можнасмілосказати,щовтупорунаУкраїнінебулопоета,щомігбибувздобутисянатакесильнетаенергетичнесловоіневзятивніманіодноїфальшивоїноти».


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»«М.Старицькогоявважаю…»«Язацікавився(зацікавилася)…»


Вивчитибіографіюписьменника,прочитатиповість«ОборонаБуші».

індивідуальне завдання.Підготуватиісторичнудовідку.

Урок № 18

Тема. М.Старицький. Історико-романтичнаповість«ОборонаБуші».Пригодницький сюжет, дра-матизм,багатопроблемність.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст,проблематикутаособливостітвору;роз-виватинавичкицілісногосприйняттявеликоготвору, вміння виділяти головне й деталі, ко-ментувати їх, висловлювати власні судження;виховуватипатріотизм, пошану до героїчногоминулогонашогонароду.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ції донього, історичнікарти,краєвиди сучас-ногоПоділля.

Теорія літератури: історико-романтична повість, проблематика,сюжет.

79

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Шістдесятп’ятьроківнашнародживепідмирнимнебом,без

війни.Протечас відчасу тривожатьдушуповідомленняпроло-кальнівійнивблизькомуйдалекомузарубіжжі,навіваючижахтасумітим,хтоцепройшовусвоємужитті,імолодим.Народнамудрість говорить: «Краще поганий мир, ніж хороша війна».Тахіба війна буває «хорошою», особливо братовбивча?Прикро,щодеякілюдибралинасебеправогнатинасмертьістражданнятисячілюдейзарадивласнихамбіцій,багатствайпереситу.Іве-ликашана та вдячністьнашиммужнімпращурам,які захисти-линашуземлю,наші святині, віру,відворогів,відстояливолю,жертвуючивсімсвоїм.Роздумамипроцетабагатоіншихважли-вихпроблем сповненаповістьМ.Старицького «ОборонаБуші»,знайомствозякоюмирозпочинаємонасьогоднішньомууроці.



1. Повідомлення учня.(Ученьрозповідаєпроісторичнуосновутвору.)ПісляПереяславської радиМосковська держава оголосила

Польщівійну.Польськевійськонапровесні1654рокурушилонаПоділляіпочаловипалюватидотласелаймістечка,винищуватистарихімалих.Так,узруйнованомуНемировіостанніхмешкан-ців,якізатаїлисяувеликомукам’яномульоху,подушилидимом.НапершийденьВеликодняшляхетське військо вирізалоп’ятьтисячмешканцівмістечкаМуширівки.Людизахищалися,якмо-гли:нетількизброєю,айкосамитапалицями.Iворогвідступив,але в листопаді відновивнаступ. Захопивши значну територію,шляхетськізагонизтаборівпідБароміШаргородомпосунулинаБушу—сотеннемістечкоБрацлавськогополку.Бушабуламіцноукріплена, стоялана горі, оточена водою.Керували її обороноюдва сотники:місцевий—Завісний і родом зКалуша—Гречка.Оточені козаки,міщаний селяни билися до загину. Здаватисяніхтоневолів.НемаючизмогипрорватисягреблеюдоБуші,на-падникиспустиливодузвеликогоставуікинулисянаобложених.Почавсяостаннійбій.Бушагоріла.Жінки,боячисьтортур,разомз дітьми забігали в палаючі хати, кидалися в глибокі колодязі.ДружинасотникаЗавісногозостаннімибушанцями,заховавшисьупороховомупогребі,підпалилайого.Вибухрозметавіїх,ібага-тьохворогів.Останнікількадесятківжінокздітьми(деякімали

80

рушниці)заховалисявпечері,щобулавгустомутерникупоблизуфортеці.ПолковникЦелярій, виявивши їх, вимагав здатисянайогомилість.Жінкипочалистріляти.Тодіпольськівоякипере-копалиструмок,щобігпоруч,іповернуливодувпечеру.Таніщонедопомогло;жоднажінканевийшла—усіпотопилися.

Заприблизнимиданими вБуші загинуло 16 тисяч її захис-ників.

З-підБушіворогирушилидоБрацлава,незалишаючиживимнікогона своємушляху.Так, умістечкуДемівці вонипорубалибільше десяти тисяч мешканців, чинячи справжній геноцид.ПольськийпроводирСтаніславЛянцкоронськийписавкоролю:«Гірко буде вашій величності чутипро спустошення вашої дер-жави, але іншими засобаминеможе вгамуватисянеприборканахлопськазлість,якадоцьогочасулишенаростає».

Такажиттєваосноваповісті.

2. Складання «сюжетного ланцюжка».(Учніпідкерівництвомучителяскладають«сюжетнийланцю-

жок»повістіМ.Старицького«ОборонаБуші».)

Польськашляхта,найнявшитатарськізагони,вирішилапомститисязаугодуУкраїнизРосією1654рокуйвідібратисвоїколисьзахопленіземлі

ОписмістечкайфортеціБуші«Орлинегніздо»,якеколисьналежаломагнатовіЧарнецькому

Козацтвопередпочаткомоборонимолитьсяуцеркві.Портретисотни-каМихайлаЗавісного,йогодочкиОрисі

Козакивирішуютьдоостанньогооборонятисвоємісто,своїсвятині,віру

Розуміючи,щоїхчекаєнеминучазагибель,оборонціготуютьзброю—гармати,гаківниці,щобзабратиізсобоюякомогабільшеворогів

Козакивиходятьупередмістя,риютьокопи,встановлюютьгармати,щобзустрітиворога;фортецюзалишаютьнажіноцтво,якеочолюєОрися

УрозмовізпосестроюКатрею,дружиноюхорунжого,Орисязізнаєть-ся,щоівїїсерціпалалокоханнядоназваногобратаАнтося,якогобатькознайшовмалимнапівживого,врятував,виростивівиховавнадоброгокозака.Алепіслятого,якКорецькийперейшовнабікшлях-ти,зрадив,Орися,тяжкостраждаючи,викинулайогоздумок

81

СпогадиОрисіпрощасливедитинствовродинномуколі.Вона,якіко-лисьїїмати,вирішуєщокращесміливозагинути,ніжпіддатисябез-честю

Польськашляхтабенкетує,похваляєтьсязнищити,втопитиукрові«бидло»,«схизматів».Корецькийстаєназахистбідногонароду,алейогонерозуміють,висміюютьідокоряютьйомунехтуваннямінтересів«отчизни»

ПольськийгетьманЛянцкоронськийзастерігаєПотоцького,щоБуша—неприступнафортеця,їїштурмможезатягтисяйвідволіктивідосновного.ПотоцькийіЧарнецькийнезважаютьнаце

Цілунічкозакиготувалисьдооборони—лаштувалигармати,припа-си,робилизасідки,окопи.Вонижартувалинадворогамиінадсобою,розуміючи,щоїхнісилинерівнійзагибельнеминуча

Колиполякийнімціпішливнаступ,токозакивідкрилитакийвогонь,щоатаказахлинулася.Загинулобезлічнападаючих,якіпадалитовстав,тозвисокоїкручі,тимбільше,щовалиокопівпокрилисякригою

Потоцькийажсинівзлютійнаказавбудь-щодовечораздобутифорте-цю.Корецькогопослаливрозвідку.ВінїхавідумавпроОрисю,пробезглуздістьвійнийпроте,щойогонаміривідмовитишляхтувіджор-стокогоставленнядоукраїнськогонароду—марні

Козаки,отецьВасильзпочестямипоховалипершихзагиблих,жінкипринеслиоборонцямїжу.Ляхипочалиналаштовуватигармати,щоброзбитиукріпленнявпередмісті.Козакиобстрілялиїх.Пораненінезважалинаранийбіль,продовжувалиборотися

Вернидубоваватагазробилавилазкуйпобилаворожихгармашів,агарматипоскидалавстав.Забравшипоранених,почаливідходити.Козак,щозалишивсябезнігікількаіншихвзялисяприкривативід-ступ.Билисямужньодозагину,забравшиізсобоюбагатьохворогів

Домурівпід’їхаливершники,середнихОрисявпізналаКорецькогойвистрілилавньогозгармати

УночіОрисязвідчаюледьнекинуласяупрірву,алепередумала,боїїгоре«нікчемне,мізернепередвеликимгорем…бідноїкраїни»


82

ОтецьВасильрозповівОрисітаємницюпропідземнийпороховийпо-грібпідцерквоюідавключівіддверей

УнічпередбоємсотникЗавіснийдумавпродочку—молоду,вродли-ву—іпроможливістьтого,щовонапотрапитьдоворогів,якінепо-жаліють,познущаютьсязнеї.Подумавнавітьпроте,щотребасамомуїївбити,потімвирішив,щоїйвистачитьдухузробитице,колиприйдечас.АдотогоможещестативпригодісвоїйУкраїні

Полякипочалиспускативодузіставудлянаступутатар.Сотникдумаєнадтим,колижминеться«братерськарізня»усвіті

Вранцірозпочавсяжорстокийбій.Наступаючихбулотисячі,вониата-кували,незважаючиначисленнівтрати,йшлипотрупах.Учаскорот-когоперепочинкукозакивирішили,щодороговіддадутьсвоїжиття,аколинебудевиходу,вб’ютьоднеодного,щобнепотрапитинамукиворогам

ОрисязКатреюспустилисявпороховийпогріб,прокопаликанавкивусіходийзасипалипорохомізґнотом.Потімвийшлинаповерхню,щобподивитися,якідеоборона

Домурівфортецінаблизилисяпарламентери,середнихбувіКорець-кий.Орисясказала,щоніякихперемовиннебудейнаказалавистріли-ти,алеядронепопало—вершникибулинадтоблизько.Парламентерипослалистрілуіззапискою,деговорилосяпроте,щоїхвідпустятьжи-вими,якщоздадутьсяйполишатьзброютазамок.КорецькийзробивприпискудляОрисі—вінпросивостанньогопобачення,бонехотівги-нутинепро5щеним

Орисяпорадиласязнародом.Вирішилинездаватися.Дівчинанаказа-лавпуститиодногоКорецького,сказалайомувідповідьгромади.Ан-тосьрозповів,щовінбагатийнащадок,щойоговпізнавПотоцький.Запропонувавутектиразом.БезОрисійомужиттянемиле,азагибельразомізнею—щастя.Дівчинадаєйомуключвідльохуіпроситьпри-йтитудизаїїумовнимсигналом

Усіхкозаківзамурамиперебито,асотникаЗавісногосхопилитатари.ТодіОрисявистрілилавбатька,щобпозбавитийогомук.Колиполь-ськевійськопочалоштурмуватимурифортецііпроникловсередину,виявилося,щомістопорожнє.Усілюдизамкнулисявцерквіймоли-лися.ОрисявпогрібічекалаАнтося.Коливінприйшов,дівчинакину-лафакелупороховубочку,івсяфортецяразомзоборонцямийзагарб-никамизлетілавповітря


83



1. Складання таблиці.Заповнивши таблицю, доведіть, що цей твір — історико-yромантичнаповість.

Повість історична романтична

Середнійзароз-міромепічнийтвір;кількасю-жетнихліній;кількаголовнихгероїв;розлогіописи,докладніхарактеристики

Побудовананаісторич-нихфактах,подіях;змальованіреальнііс-торичніособи(Потоць-кий,Чарнецький,Бо-гун,Лянцкоронський);зображеноподіїдале-когоминулого

Незвичайнігерої,обстави-ни;сильні,вольовіперсона-жі,здатнідосамопожертвизарадибатьківщинийко-хання;зв’язокзусноюна-родноютворчістю,інтересдонаціональноїісторії,на-ціональнихгероїв

2. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».Визначтепроблематикутвору.yО р і є н т о в н і в і д п о в і д і

— Патріотизм,служіннявітчизніізрада;— братовбивчівійни;— кохання;— самопожертва;— життяісмертьтаін.

3. Проблемні завдання та запитання до учнів.— Порівняйтереальні історичніфакти із зображенимивпо-

вісті.Чому письменник вивів у творіОрисюяк дочку, а не якдружинусотникаЗавісного?(Письменникхотівпоказатизв’язокпоколінь.Патріотичнимипочуттямибулиперейнятівсі—відста-рих(кобзар,бабуся),козаків,дожіноктадітей.)


Завдання учням.Визначтепоняття, явищачипочуття, які об’єднують героївyабовсімїмпритаманні.

сотник Завісний автор

1

Орися

Орися

2

Антось Катря

Чарнець- Лянцкорон- кий ський

3

Потоць-кий

84

(Відповіді. 1—патріотизм, антимілітаристськінастрої; 2—вміютьсильнокохати;3—жорстоківорогиУкраїни.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Повістьнаменесправилавраження…»«Явдячний(вдячна)нашомучасові…»«Нашимсучасникамтребаматинаувазі,що…»


Вмітианалізуватиповість,характеризуватигероїв.

Урок № 19

Тема. М.Старицький.Повість «ОборонаБуші».Ан-тимілітаристське спрямування твору,його об-разитасимволи,художніособливості.

Мета: допомогти учням усвідомити значення реа-лістичних та символічних образів твору, осо-бливості характеротворення,функції картинприроди; розвиватинавички аналізу епічноготвору,характеристикиперсонажів,вмінняпо-рівнювати образи, зіставляти різні явища тапоняття; виховувати тверді принципи, стій-кість у життєвих незгодах, громадянські тапатріотичніпочуття.


Теорія літератури: образи-символи, засоби характеротворення,романтичнийпейзаж.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Пропатріотизм як складову громадянськогожиття завжди

говорилосяй говориться багато.Укожнійдержаві є чималопа-тріотів.Щоправда, вони різні: одні лише задекларовують себепатріотами,іншінамагаютьсядіятинакористьрідноїземлійна-роду,ітількизовсімнебагатознихмаєнастількиглибокіпочуттяйпереконання,щоготовідосамопожертви.Саметакимиієгерої

85

повістіМ.Старицького«ОборонаБуші»,змальованіавторомуви-сокохудожнійформі.Проних—нашарозмованасьогоднішньомууроці.



Літературний диктант.1) КоливідбуваютьсяподіїповістіМ.Старицького«Оборона

Буші»?(Восени1654року.)2) Чиїмволодіннямбувранішезамок«Орлинегніздо»вБуші?

(РодупольськихшляхтичівЧарнецьких.)3) ВідкогойчомувеласяоборонаБуші?(Відполяків,якіхо-

тілиповернутисвоїволодінняйпомститися.)4) Чийце портрет: «…Стрункапостава…Здаєтьсялегесень-

кою, прозорою. Вродливого личенька риси й елегантні,йшляхетні; в чорних, стиснутих бровах криється непо-рушнаволяйвідвага»?(Орисі.)

5) ХтокерувавобороноюБуші?(СотникЗавісний.)6) Комудоручилиочолюватиоборонузамку?(Дочцісотника

Орисі.)7) ХтотакаКатря?(ПодругаОрисі,дружинахорунжого.)8) КимдляОрисібувАнтосьКорецький?(Названимбратом,

коханим.)9) ЯкутаємницюдовіривотецьВасильОрисі?(Щопідцерк-

вою—пороховийпогріб.)10)ЯкпісляпереходунабікшляхтиАнтосьзустрівсязОри-

сею?(Приїхавпарламентером.)11)Як чиниликозаки, потрапивши в безвихідь, в оточення

ворогів?(Убивалиоднеодного.)12)Чимзакінчуєтьсятвір?(Орисяпідриваєфортецюізсобою,

коханим,захисникамитаворогами.)

IV. ФорМУвання вМінь Та навичок Учнів

1. Слово вчителя.Вісторіїбратніхслов’янськихнародів—польськоготаукраїн-

ського—булитакітрагічністорінки,щорани,завданітогочасу,болятьідосьогодні.Теперуже,мабуть,невартошукативиннихутому,щонашіпредкизмушенібулийтишляхомпомстийкрові,алезастерігативідмілітаризму,війнислідповсякчас.

2. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».Спробуймо визначити, в чому полягає антимілітаристськеyспрямуванняповістіМ.Старицького«ОборонаБуші».

86


— Детальновиписанібатальнісцени,змальовано,якмолоді,дужілюдигинуть, страждають імучаться,якруйнуютьсясім’ї,нехтуютьсявсіпочуття.

— Показується безглуздя війни, її антигуманна сутність,пов’язаназлюдськимивадами,аморальністю.

— Авторнаполягаєнатому,щовійназбокузагарбниківне-справедлива, люди змушені захищатирідну оселю, своїх близь-ких.

3. робота над характеристикою героїв.Схарактеризуйте героїв, заповнивши таблицю й склавшиyсхеми.

Герої Цитати

Козаки «Засмажені,мужніобличчя…незнаючістрахуочівогкіїмвідсердечногомолитовногозрушення»;«Широкіспи-ниогрядноготадужоголюдупокритібулирозмаїтоюпі-стрявоюодіжжю»;«—Невіддавайте,братці,дешевопсамікозачогобілоготіла,авізьмітьзнашихнапасни-ківдобруціну…»;«ВжеРубайголова,піднятийначоти-рисписи,впустивятаганітількивспівпоказативорогамдулю.»

СотникМи-хайлоЗавіс-ний

«…Ззолотоюкитицеюнаправомуплечі;високий,широ-коплечий,зсивимидовгимивусами,зшрамомналівімвиску,вінподібендомогучогодуба,щонаживсобісилупідбурхотомбур»;«Іколиминетьсятабратерськарізня,грабіжкатарозбійнаУкраїні?!»

Орися,доч-касотника

«Каріочіз-підтемрявихвійпалаютьвогнем;намарму-ровімчолілежатьнедитячідуми,хочувиразіустпишаєдитячакраса.»;«Щоцея?..Утакухвилинуідепроми-логосталагадати?..Відступись,нечистий!»;«Зуміємовмерти…ісвятинінашоїврукипоганцівнекинемо!!»;«—Соромзсвоїмгоремтеперпанькатись!»

АнтосьКорецький

«…Отіогидливіречі,отізвіроцтва,отапекельнанена-вистьізлобадобрата—тахібажтакимвиромнелюд-ськихзагарможебудивладованазгодаврозхитанійіоб-литійкров’юдержаві?Ні,тисячуразні!»;«Бувогряднийістрункий—красеньюнак;йогобілеблаго-роднечолообмежализолотисто-каштановікучері,нави-разнімобличчісвітилисьласкоюівідвагоюсиніочі.»

Ватажкипольськоїшляхти(По-тоцький)

«Ікрикливапишнота,івиразобличчя,щодовчаснозли-нялонарозпуснихночах,іхітливібезсоромніочі,імля-ва,знесиленапостава—нагадувалишвидшефігурузну-дженоїповії,ніжмужньоговатагаПосполитоїРечі.»

Схеми—див.с.87.

87

дужі вірніобов’язкумужні,відважні,

сміливістійкіувірі

козаки

патріотикмітливі,

вправнівоїнизпрезирствомстав-лятьсядосмерті

маютьпочуттягумору

мудрий відважнийздатнийдоса-мопожертви

стійкийувірі,вірнийобов’язку,військовому

наказові

михайло Завісний

щирий загартованийвправнийкомандир

ніжний,люблячийбать-коічоловік

смілива,са-мовіддана

хорошийкомандир

рішуча,розсудлива

вірнаобов’язку,народнимсвятиням

орися

спроможнанасильніпо-чуття,кохання

ніжнапатріотка,здатнадосамо-

пожертви

мужній,рішучий

спроможнийнасильніпочуття,самопожертву

чесний,спра-ведливий

антось

шляхетний,вдячний

романтик,віривуздатністьземляківдоперевиховання

вірнийприсязі

жадібний аморальний пихатий підступний,мстивий

стефан Потоцький

жорстокий,лю-доненависник

дбаєлишепровласніінтереси

невдалийвійськовийкомандувач

88

4. Проблемні запитання та завдання учням.

1)Якимиприйомамихарактеротвореннякористуєтьсяавтордлятакогояскравогозмалюваннягероївуповісті?О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— прийомконтрасту (оборонці—позитивні, загарбники—

негативні);— широке використання описів (портретні характеристики,

інтер’єр,пейзаж);— образистатичні,вжесформовані;— романтичне забарвленняперсонажів (незвичайні герої за

незвичайнихобставин).

2)Крім звичайних образів, у повістіМ.Старицького єй образ-символ.Назвітьйого. (Це образ ІсусаХриста, якийприйнявмученицькусмертьзалюдей.)

5. робота з текстом.

Знайдітьуповістіпейзажійпроаналізуйтеїх.y1) «Сонце, сідаючи за гору по той бікДністра, проглянуло

з-позахмарнахвилинуіостаннімпроменемпопрощалосьзземлею;вінспалахнувжаркимполум’ямнависокімхрес-тііполинув,згасаючи,довисокостейтемрявих».

2) «Холодне,беззоряненебо…Невідмовне,глухе;чорнахма-рагрізноздіймаласьзісходу,івнеосяжнійпітьмімиготілилишеньблискавицідалекихпожарищ…»

3) «Тихийлітній вечір.На заході гасне поволі рожевистийсвіт».

4) «Яскравеліто і спека.Розжеврененебо безхмарне високознялосьубезоднійблакиті.Вітеранішелесне;буйнежитосвоє стигле колосся до землі клонить,мов проситься наспочинокуснопи…»


Першийідругийпейзажіпідкреслюютьтривожнийстанлю-дейпереднападомворогів,їхніпередчуття.Природанібипроро-куєтрагічніподії.Другийітретійпейзажіподаютьсяпередроз-повіддюпрощасливедитинствоОрисі в батьківськомудомі;проповнотущастязакоханоїдівчини.


Складання сенкану.

Складіть сенкан про основних героїв творуМ. Старицькогоy«ОборонаБуші».

Н а п р и к л а д:

89

Орися Ніжнаірішуча,

Антось Шляхетнийівірний.

Командує,втішає,любить.ЩосильнішезалюбовдоВітчизни?Вибух.

Бореться,любить,страждає.Якзмиритиотчизнуйкохану?Лицар.


Гра «Займи позицію».ТвірМ.Старицького«ОборонаБуші»меневразив

Так Окремимиепізодами Ні

або

Незовсім


Підготуватися до тематичної контрольної роботи «ТворчістьІ.Карпенка-Карого,М.Старицького».

Урок № 20

Тема. Контрольна робота. «Творчість І.Карпенка-Карого,М.Старицького».

Мета: актуалізувати,закріпитийузагальнитизнанняучнів з вивчених тем; виявити рівень знань,уміньтанавичокзметоюконтролюйкорекції;розвиватипам’ять,умінняаналізуватилітера-турні явища, письмово висловлювати власнідумки з приводу прочитаного, характеризу-вати героїв, зіставляти їх; виховувати кращілюдськіякості,любовдолітератури.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: жанри драматичного твору, трагікомедія,

історико-романтичнаповість, засобикомічно-го,різнівидиописів.

Хід уроку





90

2. Виконання учнями контрольної роботи.

Варіант іПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ЧомуНацієвський,геройтворуІ.Карпенка-Карого«Мар-

тинБоруля»,втіквіднареченої,дочкиБоруліМарисі?А ВінзлякавсяМиколи,попередньогоженихаМарисі;Б вонавиявиласянедужебагатою;В подумав,щовоначекаєдитинувідіншого;9Г вонавиявиласядуженекрасивою.

2. ДлячогоОрися, героїня творуМ.Старицького «ОборонаБуші»,наказалаАнтосевіприйтивтаємнийльох?А Щобразомпомертийзалишитисязнимнавіки;9Б щобпереховатисяйразомурятуватися;В щобпотімутективдалекікраї;Г щобпомститисяюнаковізазраду.

3. Який твір світової літературиможна вважатилітератур-нимпопередникомп’єсиІ.Карпенка-Карого«МартинБо-руля»?

4. Продовжітьречення.«Трагікомедія—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. СхарактеризуйтеобразиоборонцівБуші(заповістюМ.Ста-

рицького«ОборонаБуші»).6. Визначте засоби комічного в трагікомедії І. Карпенка-

Карого«МартинБоруля».

В и с о к и й р і в е н ь(Правильна,змістовна,цікававідповідьоцінюєтьсяв4бали.)7. Виконайтеоднеіззавдань.

А Напишіть твір-роздум «Патріотизм, відповідальністьзадолюбатьківщини»(затворомМ.Старицького«Обо-ронаБуші»тавласнимдосвідом).

Б Продовжітьісторію:«ЯкбиМартинБоруляздобув-такидворянство…».

Варіант ііПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. Чому Мартину Борулі, герою однойменного твору

І.Карпенка-Карого,відмовилиудворянстві?А Вінневівдворянськийспосібжиття;Б удокументахпоплуталибуквивпрізвищігероя;9

91

В виявилося,щодокументиБоруліпідроблені;Г Націєвськийвирішивпомститисязанаречену.

2. Комуналежавзамок«Орлинегніздо»вповістіМ.Стариць-кого«ОборонаБуші»?А СтефануПотоцькому;Б АнтосюКорецькому;В Лянцкоронському;Г Чарнецькому.9

3. ХтоусвітовійлітературібувпопередникомМ.Старицько-говжанріісторико-пригодницькоготвору?

4. Продовжітьречення.«Історико-романтичнаповість—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Схарактеризуйте образ головного героя трагікомедії

І.Карпенка-Карого«МартинБоруля».6. Визначтерольпейзажівта іншихописівуповістіМ.Ста-

рицького«ОборонаБуші».


А Напишіть твір-роздум «Прагнення вивищитися надоточенням,нехтуючиродовимитрадиціями,народноюетикоютамораллю,у творі І.Карпенка-Карого “Мар-тинБоруля”івнашчас».

Б Продовжіть історію: «ЯкбиОрисяйАнтось із повістіМ.Старицького“ОборонаБуші”незагинули…».



індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення проІ.Франка.

Урок № 21

Тема. І.Франко—письменник,учений,громадськийдіяч. Багатогранність діяльності митця, їївпливнарозвитокукраїнськоїтасвітовоїкуль-тури, пробудження національної свідомості.

Мета: розкрити значення титанічної діяльностімит-ця, зацікавити його творчістю, спонукатиучнів до читання; розвиватинавичкипошуку

92

потрібної інформації, складанняповідомлень,сприйняттяматеріалунаслух,висловлюваннявласноїдумкизприводупрочитаного;вихову-ватицілеспрямованість,активнугромадянськупозицію,любовдопраці,книги.

обладнання: портрет письменника, виставка його творів,ілюстрації до біографії, аудіозаписипісеньнасловаІ.Франка.

Теорія літератури: родиіжанрилітератури,літературознавчіроз-відки,перекладництво.

Хід уроку


Аналіз виконання контрольної роботи.


ііі. МоТивація навчальної діяльносТі школярів

Слово вчителя.Шевченко іФранко— два велетні, які піднесли нову укра-

їнську літературу до світових висот. І сьогодні ми розпочина-ємо більш глибоке ознайомлення з особистістю Івана ЯковичаФранка, з його величезною літературною спадщиною, грома-дянськоютанауковоюроботою.П’ятдесяттомівповногозібран-ня творів І. Франка не вмістили всіх його праць, а частиназ них, особливо написаних іншими мовами, ще чекає на своїхдослідників. Існує навіть ціла галузь літературознавства —франкознавство.

Отже,вирушаймовгостідогенія!

іV. сприйняТТя й засвоєння УчняМи навчального МаТеріалУ

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.Оскількимибудемоговоритинепростопроталановитулюди-

ну,апрогенія,звернімосядотлумачногословника,щобз’ясуватизмістназванихпонять.

талант—високийрівеньобдарованості;умистецтві—творчаобдарованість, характерними ознакамиякої є сила художньогомислення, активність уяви, спостережливість, глибинапам’яті,багатствоемоцій.

Геній—найвищийступіньобдарованостілюдини,щохарак-теризується ознаками таланту, а такожнауковою, естетичноюінтуїцією.

93

Можназнайтийіншівизначення.ПостатьІ.Франкаповністювідповідає їм.П. Тичина назвав письменника «талантом середталантів».

Як ви знаєте,Нобелівська премія є однією з найвищих танайпрестижнішихнагородусвіті.Якцепов’язанозІ.Франком,послухаймолист австрійськогопрофесора, докторафілософії докомітетузприсудженняНобелівськоїпремії.

лист до нобелівського комітету, написаний 26 листопада 1915 року.

«Високоповажній Королівській Академії, м. Стокгольм.Оскількиукраїнськийуніверситетдля35-мільйонногонаселенняневідкритийнівГаличині,анівСхіднійУкраїнійунаслідоктогонеіснуєАкадемічноїколегії,якамоглабпредставитинайбільшихтанайзаслуженішихлюдейнародуКоролівськійВисокоповажнійАкадемії, тому я дозволю собі звернути увагу високоповажноїакадемії,щонайбільшийіодночаснослов’янськийпоетівченийживе уЛьвові, у нужді, але зі свіжістююнака високо держитьпрапорборотьбизасвободу,прогресізагальнолюдськіідеалипро-тягомполовинистоліття.

У 1893 році захистив докторську дисертацію уВіденськомууніверситеті на відмінно під керівництвом відомого професораЯгіча, але з політичнихпричинйогоне допустили до універси-тетськоїкафедри.Вінпрацювавнанивіпоезії,прози,яккритик,істориклітератури,етнографтощо,працювавтак,щовтративзо-всімсвоєздоров’я.

Майже6роківвін(бувпаралізований)диктувавсвоїтвори,по-внівесниісвободи,справжніперлинипоезіїсвогонароду,якідіс-тали загальне визнанняяк творіння загальнолюдської вартості.

Вінєнаціональнимпоетомсвогонароду.Бібліографічнийсписокйоготворівукраїнською,німецькою,

російською, польською, чеською та іншимимовами становитьвеличезний том.Він є справді найвизначнішимписьменникомсучасноїЄвропи.

Жалюгіднестановищенаціїнедозволиловидатномуписьмен-никовістатидоступнимширокимкультурниммасам.

У1914роцівінодержаввітаннявідширокихкілсвогонароду,своїхдрузівтанедругівзнагодисорокалітньогоювілеюсвоєїліте-ратурноїтворчості.

Тепер він лежить… тяжко хворий.Від голодної смерті йогорятуєтількидопомогастудентів.

Це видатнийпоет і прозаїк, пісні якого сталинаціональнимгімном, цей великийПровідник свого народу,міжнародний ге-ній заслуговує,щоб славнаКоролівськаАкадемія нагородилайогоНобелівськоюпремією.Япідкреслююприцьомувеличезне

94

політичнезначеннятакоїнагородидлянаціональнихзмаганьста-ровинногокультурногонароду,якийтеперборетьсязавідкриттясвого університету.Нагородження ІванаФранкаНобелівськоюпремієюбудемативеличезнезначеннянетількидлясамоїУкраї-ни,алетакождляСхідноїіЗахідноїЄвропи.

Відень,26листопада1915року.Професор,докторфілософіїЗастирецьЙосип».

Цейлист,написаний1915року,надійшовдоСтокгольмавжетоді, коли списоклауреатівНобелівської премії був затвердже-ний.У1916роцікандидатураІ.Франканерозглядалася,оскіль-кивтравніцьогорокуукраїнськийпоетпомер,аНобелівськіпре-міїпосмертнонеприсуджуються.Алевжете,що ім’яІ.Франкабуло серед претендентів на здобуттяНобелівської премії порядзтакимивсесвітньовідомимидіячами,якРоменРолан,АнатольФранс,—свідчитьпровеличКаменяра.

— Щовизнаєтепродитинство,життяФранка,якітворичи-тали? («ФарбованийЛис», «ЗахарБеркут», «ІванВишенський»таін.)

Про багатогранність таланту й діяльностіФранка свідчитьхоча б такийперелік: він бувпоетом, прозаїком і драматургом,перекладачем і літературнимкритиком, істориком і теоретикомлітератури, театру,мистецтва; відомийяк публіцист,філософ,фольклорист,мовознавець, етнограф та економіст; перекладач,журналіст; один із найвизначнішихполітиків ГаличиникінцяXIX—початкуXXстоліття.

Кожна ізцихгалузей,у своючергу,розкриваєширокийдіа-пазонзацікавленьтаобдаруваньписьменника.В.Шевчукукнизі«З вершин та низин» пише проФранка як поета: «Він дав по-етичні обробки багатьох європейських та східних тем імотивів,створив великийциклпоезій замотивами історії стародавньогосвіту,найбільшеримської історії,перекладаввавилонські гімний молитви, індійські легенди з «Махабхарати», великі циклистароарабської, давньогрецької та давньоримської поезії, епічнупоезіюнародівсвіту,зокремастарошотландські,староанглійські,старонорвезькі,староісландськібалади,іспанськіроманси,албан-ські, португальські, італійські, німецькі, єврейські, китайські,болгарські, сербо-хорватські народні пісні, уривки з угорськогонародногоепосу,давцикл“Циганськімелодії”,переклав“СловопропохідІгорів”і“Краледвірськийрукопис”».

— Прощо свідчить цей перелік? (Франко знав багатомов,історію, географію,мавколосальнупрацездатність, наполегли-вість.)

Щодо працьовитостіФранка.Цемайже легенда.Як згадуєсамписьменник,вінписав івтюрмах, імайженепритомнийвід

95

голоду;писавівзатемненихкімнатах,черезщоледвеневтративзір;колипаралічскувавправуруку,писавлівою;коливідмовилиобидвіруки—диктував.

Як відомо, ІванФранко був одним із перших професійнихписьменників,якізароблялисобінахлібпером,черезщоособли-везначеннядляньогомаврозпорядокробочогодня.Лягаввінпіз-но,австававнайпізнішео9-йранку.Виходивнапрогулянку,піс-лячогобравсядотерміновоїроботи,заоднимприсідомневтомномігпрацювати5–6годин.Близько10–11-їгодиниФранкоробивмандрівкувідсвоєїхатидовул.Чарнецького,наякіймістиласяредакція «Літературно-наукового вісника», «Записокнауковоготовариства ім.Шевченка» та «Українсько-руської видавничоїспілки». Там він здебільшого проводив цілий день, редагуючиікоригуючирукописи,беручиучастьузасіданнях.Частодорогоюзаходиву бібліотеку«Оссолінеум»абоНародногодому.Близько2-їгодиниФранкоповертавсядодомунаобід.Післяобідньоговід-починкуписьменникневизнавав.Писаввінздебільшогодо4–5-їгодини,тоді зновуповторювавсвійшляхабойшовчиповулиціБаторія,чипоАкадемічній(теперпроспектШевченка).

Такапрацездатністьнавітьпородилалітературнубувальщину«Забар’єром—бар’єр»:

ІванФранкопопросивфольклористаВолодимираГнатюкапід-готуватистаттюідавйомутижденьстроку.

— Янеможуцьогонаписатизатиждень,—сказавВолодимирМихайлович.—Вамлегко, бо ви таку статтюнапишете за одиндень.

— Зовсімнелегко,—заперечивФранко,—боякщонапишуїїзадень,тозразужмушупочинатищосьнове.

* * *— Як ви думаєте, чи талановитій людині, генієві потрібна

такашаленанапруга,такапрацьовитість?

2. Повідомлення учнів.і. Франко і музика, фольклористика

Музикальність ІванаФранка, глибоке знанняприродипісніяк синтетичного жанру слова і музики позначилося на йогочисленнихпоезіях.Вже саміназвивіршів—«Народнапісня»,«Пісня і праця», «Чим пісня жива», «Пісня будучини» та ба-гато інших — вказують на наявність у творах поета пісенноїобразності.

ВідомийукраїнськийфольклористФ.Колессавстатті«Народ-нопісеннаритмікавпоезіяхФранка»переконливодоводить,щочастинавіршівбулазадуманапоетомякпісні,щонаписанівониназразок(утомучислійнамелодію)народнихпісень(наприклад,«Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червонакалино, чого в лузі

96

гнешся»,«Ойти,дубочкукучерявий»).Використовуючипісеннуформусвоговірша«Розвивайсяти,високийдубе»,I.Франкоба-жав,щобцяйогопоезія,співанапіденергійнумаршовумелодію,пошириласявмасахінабулазначеннянародногогімну.

Отже, використані письменником пісенно-ритмічні формипередбачаютьпевнумелодію,якастаєсупутницеювірша,щопід-силюєемоційнесприйняття.

Щев1898роцівідомийкомпозиторС.Людкевичнаписавму-зикудо«Вічногореволюціонера».ДякуючиС.Людкевичу, ІванФранкосказав:

«Спасибі,пане-товаришу,завашсюрприз.Алеяволівби,щобу вашому “Революціонерові” теж у середній частині бувмарш,анеколяда!»

Цейвислівписьменникапереконливосвідчить,щомузичнаін-терпретаціязначноюміроюбулазакладенавритмо-інтонаційнійосновісамоговірша.

Фахівці вважають: епохальне значення як для українськоїпоезії,такідлямузикимає«полум’яний»гімн«Вічнийреволю-ціонер», геніально інтерпретованийМ.Лисенком.Не викликаєсумніву припущення,що «музичнийпідтекст», закладенийпо-етомусамомувірші,М.Лисенкоталановитовідтворивумузиці.Героїко-піднесене звучання,конкретністьполітичних закликів,маршовий ритм демонструють органічну єдність всіхмузично-поетичнихкомпонентів.Цейгімніставзразкоморганічноговза-ємопроникненнясловаімузики.


Жанрова й тематична різноманітність творів і. Франка

Жанри твори

Епос «Перехресністежки»,«Бориславсміється»,«ЗахарБеркут»,оповіданнятаін.

Лірика Збірки«Звершинінизин»,«Зів’ялелистя»,«Зднівжурби»,«Sempertiro»таін.

Ліро-епічнітвори «Мойсей»,«ІванВишенський»,«ЛисМикита»таін.

Драма «Украденещастя»

теми твори

Історична «ЗахарБеркут»

Робітнича «Бориславсміється»таін.

Детективна «Перехресністежки»,«Злочинзкількоманевідомими»

Селянська «Лісиіпасовиська»,«Добрийзарібок»таін.

97

теми твори

Шкільна «Грицевашкільнанаука»,«Отецьгуморист»,«Олі-вець»таін.

Казкова «ФарбованийЛис»,«ЛисМикита»

Кохання Збірка«Зів’ялелистя»таін.

Мистецтва «Сікстинськамадонна»,«Декадент»таін.

Філософська,громадянська

«Мойсей»,«Гімн»таін.

(Вдомапрививченнібіографіїучніможутьдоповнити,продо-вжититаблиці.)


Тестові завдання.

1)Прочитайте висловлюванняА.КримськогопроФранка.Обе-рітьрядокзвідповіднимизазмістомсловом.ПрокоментуйтецюфразуА.Кримського.«Подібно до легендарногоДанко, розірвавши свої груди, він

діставвогненесерцеіосвітивнимшляхдо…свогонароду».А освіти;Б покращення;В визволення;Г трагедії.

2)Оберітьвідповіднізазмістомслова,пропущеніувисловлюван-ніМ.Рильського.«ІванФранко—церозумісерценашогонароду.Цеборотьба,

мукаіпередчуття…Україниі…».А нещастя…краху;Б щастя…людськості;В слави…літератури;Г провалу…світу.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Явідкрив(відкрила)длясебе…»«Франкодляменепоставяк…»«Япереконався(переконалася),що…»


ВивчитибіографіюІ.Франка,знайтицікавіфактийподробиці.


98

Урок № 22

Тема. І.Франко. Збірка «З вершин і низин».Поезії«Гімн»,«Сікстинськамадонна».

Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістюІ. Франка, допомогти усвідомити ідейно-ху-дожній зміст віршів; розвивати навички ви-разногочитання,аналізупоезій,виділенняак-туальнихпроблем та зіставлення їх із нашимчасом; виховувати активну громадянську по-зицію,оптимістичнийсвітогляд,прагненнядорозвиткудуховності,естетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника, збірки творів, ілюстра-ціїдоних,аудіозаписи.

Теорія літератури: ліричнийтвір,віршовірозміри,сонет.

Хід уроку



Є люди, які живуть собі спокійним життям, в міру своїхможливостей та здібностей боряться із життєвими трудноща-ми, сприймають усе, що діється навколо, як дане, котре вонижоднимчиномзмінитинеможуть.Абуваютьтакі (їх,щоправ-да, небагато), яким до всього є діло, які намагаються активновпливати на хід подій, які не можуть бути байдужими до злайнесправедливості.Вонинамагаютьсядопомогти іншим (частонавіть на шкоду собі), мріють про краще майбутнє для всьогонароду й усіма доступними засобами сприяють цьому. Їх на-зивають «вічними революціонерами». Таким був І. Франко,такимиє і багатойого героїв.Процемипоговоримона сьогод-нішньомууроці.



1. Творче завдання учням.

Складіть психологічнийпортрет І.Франка— громадськогоyдіяча,вченого,літератора,людини.

2. Повідомлення підготовлених учнів.

(Учнірозповідаютьпросамостійнознайденіцікавіфактийпо-дробицізжиттяІ.Франка.)

99

3. Гра «Цікава арифметика».600—стількикнижокбуловособистійбібліотецібідногогім-

назистаІ.Франка.8+8=16—вісьмомамовамиФранковолодівдосконало,ві-

сьмома—вільно,всього16.100—оповіданьнаписавФранко.10—повістействоривФранко.50—томівміститьйогоповнезібраннятворів,100-томник—

планується.


1. Слово вчителя.Відомийлітературознавець, академікНАНУкраїниМикола

Жулинськийписав:«Обов’язокнаціональної інтелігенції, інтелектуальної еліти

нації—пробуджуватипочуттянаціональноїгідності,формуватиісторичнуйполітичнусвідомістьукраїнців,визначатинаціональ-ніінтересийпріоритети,зберігатинаціональнуідентичністьіду-ховнойморальноконсолідуватинацію.Великіукраїнці,такіякІванФранко,ЛесяУкраїнка,МихайлоГрушевський,присвятилисебе виробленню дороговказів пригнобленій українській нації,якаодвічнопориваласязвільнитисяізпутрабстваіприниження.Вони вірили в духовну силу українського народу, зміцнювалинаціональнудуховність своєютворчістю, своєюподвижницькоюпрацеюнанивінауки,літератури,культуриіполітики,бознали,щораночипізнопотребаполітичної самостійностіУкраїниуві-йде,засловамиІванаФранка,“напорядокдняполітичногожиттяЄвропиінезійдезнього,покинездійсниться”».

СамегромадянськійтемійприсвяченапоетичназбіркаІ.Фран-ка«Звершинінизин»,якувінвидає1887року(другевидання,доповненейперероблене,вийшло1893-го).Це—двадцятирічнийпоетичнийдоробокписьменника.Після«Кобзаря»Т.ШевченказбіркаІ.Франка«Звершинінизин»буланайвидатнішимвнескомускарбницюукраїнськоїпоезіїдругоїполовиниХІХстоліття.

Збіркаскладаєтьсяізсемирозділів:перший—«Deprofundis»(«З глибини»),що об’єднуєцикли: «Веснянки», «Осінні думи»,«Скорбніпісні»,«Нічнідуми»,«Думипролетарія»і«Excelsior!»(«Вище!»);другий—«Профіліімаски»,якийподіляєтьсянаци-кли:«Поезія»,«Поет»,«Україна»,«Карткалюбові»,«Знайомимінезнайомим»,«Оси»;третій—«Сонети»,щовключаєдвацикли:«Вольнісонети»і«Тюремнісонети»;четвертий—«Галицькіоб-разки»; п’ятий—«Жидівськімелодії»;шостий—поема«Пан-ськіжарти»;сьомий—«Легенди».

100

Центральнапроблемазбірки—людинаісуспільство,апровід-ниймотив—закликдоосмисленнясебеякособистості,дозбага-ченнясвогодуховногосвіту,самовдосконалення.

Автор намагається максимально наблизити свого героя дочитача,розкритийогодуховнийсвіт,показати,яксуспільні,істо-ричніподії,соціальнінастроїхвилюютьйого,непокоять,викли-кають найрізноманітніші реакції.Ліричний герой змінюється,зростає духовно, набуваєжиттєвого досвіду,шукає себе в сус-пільстві,формує власнупозицію.Відтворитинапруженістьйоговнутрішньогожиття авторові допомагає досить складна системакомпозиціївсієїзбірки,кожнийвірш,цикл,розділякоїмаєсвоємісцеіроль.Авторприсутнійукожномурядку,хочвінговоритьтовідіменіпролетаря,топредставникаіншоїсуспільноїверстви.

Франко намагається розв’язати загальнолюдську проблемуподолання відчуження особи в суспільствішляхомпоказу її ак-тивноїучастівжиттєвійборотьбі.Ліричнийгерой,перебуваючивпостійномупошукусебе,віддаючицьомувсісвоїсили,помисли,набуває соціально визначеного обличчялюдини з високоюполі-тичноюйнаціональноюсвідомістю.Ворожеоточеннянамагаєтьсязламати борця, загаситийого вільний дух,моральнойфізичнознищити.Підкоритисьвпливусередовищачивистоятивбороть-бі—ця дилемапостаєперед героємяк знамените гамлетовське«бутичинебути».ІдеалФранка—«цілісналюдина»,внутрішнімстрижнемякоїє«дух,наука,думка,воля».(За З. Шевченко.)

2. Виразне читання вірша, прослуховування аудіозапису.(Учнівиразночитаютьвірш«Гімн»(1880),прослуховуютьау-

діозаписпіснінамузикуМиколиЛисенка.)

3. обмін враженнями щодо почутого.

4. Словникова робота за питаннями учнів.

5. Евристична бесіда.— ЩоФранко вкладає впоняття«революціонер» і чомувін

«вічний»?— Яквиуявляєтесобі«вічногореволюціонера»зачасівФран-

каінині?— Чомуобразворожих,реакційнихсилувіршіконкретний,

реалістичний,аобраз«вічногореволюціонера»—алегоричний?— Як у поезії зображено зростання свідомості народу, його

активностівборотьбізавласніправа?— Чому поет ставить в один ряд із духом і волеюнауку та

думку?— Чомувіршназванийгімном?— Якою,заФранком,єконцепціялюдиниувірші?(Людина

вільна,борець.)

101

6. Виконання учнями пошуково-дослідницьких завдань.— Виберіть із тексту віршавсі дієслова, визначте їх співвід-

ношення(приблизнозіншимичастинамимови),з’ясуйтерольтазначення.(Дієслівбагато,вонинадаютьтворовідинамізму.)

— Визначте віршовий розмір твору «Гімн».Як він впливаєназвучаннявірша?(Чотиристопнийхорей,створюємаршову,на-пруженумелодику.)

— Схарактеризуйтесистемухудожніхзасобів(епітети,аліте-рація,анафоратаін.)


1) Якаідеявірша«Гімн»?2) ЯкішляхирозвиткулюдствабачитьФранкоіякимизасо-

бамиможнацьогорозвиткудосягти?

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і1) —Закликдоактивноїжиттєвоїпозиції;— схваленняборотьбипередовихлюдейзапоступ,засправед-

ливесуспільство;— прогреслюдствазупинитинеможна;— закликдооптимізму.2) —Шлях—єдністьнароду,пробудженняйогонаціональ-

ноїсвідомості,громадянськоїактивності.— Засоби—«наука,думка,воля»інеінакше.— Мирнаборотьбазасоціальнусправедливістьіпрогрес.


І.Франка завждихвилювала темамистецтва, його джерел,служінняпоетанародові.Івтілюваввінїїздебільшоговдоверше-нійпоетичнійформісонетів.

Скористаємосясловникомлітературознавчихтермінів.сонет—вірш,щоскладаєтьсяз14рядківзісхемоюримабба—

абба—ввг—дгд(можливівідхилення).Першийчотиривірш—цетеза,другий—антитеза,заключнідватривірші—синтез,узагаль-неннядумки.Сонетипишутьсяп’ятистопнимямбом.Циклсоне-тів,щоскладаєтьсяз15творів,називаєтьсявінкомсонетів.

СонетвиникуХІІІст.вІталіїіставоднієюзпоширенихформсвітовоїпоезії.

Вукраїнськійпоезіїсонетз’явивсяв30-хрр.ХІХст.утвор-чості поетів-романтиків, пізніше донього зверталисямайже всівизначніпоети.І.Франко,яквідомо,створивцикли«Вольнісоне-ти»і«Тюремнісонети»,щоувійшлидозбірки«Звершинінизин».

Справжнімшедевром є сонет І.Франка«Сікстинськамадон-на»(цикл«Вольнісонети»).

9. Виразне читання сонета «Сікстинська мадонна».

102

10. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

11. демонстрація репродукції картини.(Учитель демонструє учням репродукцію картини Рафае-

ля «Сікстинськамадонна», під враженнямякої написаний твірФранка.)

12. Евристична бесіда.— Що,навашпогляд,спільнеіщовідмінневзображенніма-

донни,їїтрактовціуРафаеляіФранка?(Поєднуєтьсяземнейне-бесненачала,уславлюєтьсяжінка-матір.)

— Із чим у поета асоціюється образ мадонни? («Богиня»,«краса»,«райськарожа»,«мати»,«небеса».)

— Який художній прийом використав автор в останньомутривірші?(Гіперболу.)

— Щовтілює (символізує) образмадонниу творі І.Франка?(Жінка-мадонна втілюєкрасумистецтва, творченатхнення, за-галомМузу.)

13. коментар учителя.ОбразжінкивсонетіІ.Франкабагатогранний,вінасоціюється

такожз образомМатері, символомкосмічногой земногожиття,берегиніродючостійроду.ПроцевлучносказавҐетеу«Фаусті»:«Вічножіночепідноситьнасвгору».


Завдання учням.Поєднайтехудожнізасобизїхвизначенням.y

Лиценебесне антитеза

Так,тибогиня! окличнеречення

райськароже,богине епітет

ніпопівськітортури/нітюремніцарськімури/ані…

метафора

…вчорарозповився/Іовласнійсилійде інверсія

словом…,мовтрубою анафора

неридать,адобувати звертання

розвидняющийся(день) порівняння


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«ВіршіФранка,намоюдумку,…»

103

«Менезацікавило…»«Співзвучність нашомучасові я вбачаюу думціФранка, ви-

словленій…»


Вмітивиразночитати,аналізувативірші,знатиознакисонета.Підготуватиіндивідуальніповідомлення.

Урок № 23

Тема. І.Франко.Поетична збірка «Зів’яле листя».Любовнатемаутворчостіпоета,автобіографіч-ність.

Мета: допомогти учням відчутикрасу, художнюдо-вершеність інтимної лірикипоета; розвиватинавичкивиразногочитання,аналізуліричнихтворів, висловленнявласнихвражень відпро-читаного;виховуватикультурупочуттів,есте-тичнийсмак,любовдопоезії.

обладнання: портретписьменника,книгаР.Горака«Тричіменіявляласялюбов»таілюстраціїдонеї;ау-діозаписипісеньнасловаІ.Франка.

Теорія літератури: інтимналірика,фольклорнаоснова.

Хід уроку



Кохання, вічна його загадка, різні відтінки людських сто-сунків завжди були в центрі увагипоезії. Скільки чарівних ві-ршів,щовражаютьщирістютаглибиноюпочуттівізбагачуютьнашудушу,написанопоетамирізнихчасівінародів.Неоминувцієї темий ІванФранко, створившипоезії надзвичайної і світ-лої сили. М. Коцюбинський захоплено писав: «Це такі легкі,ніжні вірші, з такоюширокоюгамоючувства і розуміннядушілюдської,що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чипоетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і на-строїв».Проте,хтонадихавписьменниканатакічудовітвори,мипоговоримонасьогоднішньомууроці.


104



1) Доведіть,щопоезія«Сікстинськамадонна»—сонет, з’я-суйтейогоскладовітаосновнудумку.

2) Виразнопрочитайте вірш«Гімн», зробіть його короткийідейно-художнійаналізівизначтеідеї,якіріднятьцюпо-езіюзнашимчасом.



Чомусь відбувається так,що поетів найчастіше надихає нещаслива,взаємналюбов,анещасна,нерозділена.Самепідвпли-вом страждань, «солодкоїмуки»відкоханнябез відповідінаро-джуютьсянезрівнянні,щиріпоетичнірядки:

Японесутебевдушінадні,Облитучаромсвіжостійлюбові,Твоюкрасуяпереллювпісні,Огоньочейвдзвінкіїхвилімови,Кораліустуритмиголосні…

ТакбулойуФранка.Йогоособистіпочуття,настроївилилисяв збірку«Зів’ялелистя», яка створювалася більшедесятироків(1886–1896) і вийшла 1896-го.Вонамає підзаголовок «Ліричнадрама»йскладаєтьсязтрьохчастин—«жмутків».Кожназнихпо-значенавласнимнастроєм,ритмікоютастрофікою.Науковцівідзна-чаютьоригінальністькомпозиції«Зів’ялоголистя»,уякійє«віршірозповідні,описові,медитативні, складні імітаціїнароднихплачівінародноїпісні».Аленайкращепроцескажутьсамівірші.

2. Виразне читання поезій.

«Як почуєш вночі край свойого вікна…», «Защо, красави-це,ятактебелюблю…»,«Так,тиоднамояправдиваялюбов…»,«Якбизнавячари,щоспиняютьхмари…»,«Незнаю,щоменедотебетягне…»таін.


Водному з листів І.Франкорозповівпро свої переживання,щолягливосновуліричноїдрами«Зів’ялелистя»:«Щевгімназіїя влюбився буву дочку одногоруськогопопаОльгуРошкевич…Нашалюбов тяглася 10 літ, батьки зразу булиприхильнімені,надіючися,щоя зроблю блискучукар’єру, але помоїмпроцесі1878–1879р.заборонилименібувативсвоїмдомі,ав1880р.при-силувалипаннувийтизаміжзаіншого…Себувдляменеважкийудар;слідийогознайдетев“Надні”іввіршах“Карткалюбові”.

105

Пізніше я познайомився з двома руськими поетесами,ЮлієюШнайдеріКлементієюПопович,алежодназнихнемаланаменетривкого впливу.Більше враження зробиланамене знайомістьз одною полькою, Йосифою Дзвонковською. Я хотів женити-ся з нею, та вона, чуючи в собі початки сухіт, відправиламенеі в кількарікпізніше вмерлаякнародна вчителька…Фатальнедляменебулоте,щовжелистуючисьзмоєютеперішньоюжінкою,яздалекапізнаводнупанночкуполькуізакохавсявнеї.Отсялю-бовперемучиламенедальших10літ;їївпливомбулимоїписання“Маніпулянтка”,“Зів’ялелистя”,двіп’єскив“Ізмарагді”…».

Панночкаполька—ЦелінаЖуровська.ПронеїрозповівсинпоетаТарасуспогадах«Пробатька»:«ПізнавсяІванФранкозЦе-ліноюЖуровською, замужемЗигмунтовською,ще вДрогобичі,колитасиділаприпоштовімвіконці…Франкопочувавсебенесмі-ливим,ніпостаттю,нікрасоюнемігїйзаімпонувати,йогорозумудівчинанебачила,творівнезналаінейогославибажала,амаєт-ку,якогоуФранканебуло…Целінавийшлазаміжзаполіційногокомісара,малазнимдвоєдітей…»

I.Франко, розповівшивлисті про свої почуття, зауважував,щотільки«післясього…будезрозумілап’єска“Тричіменіявля-ласялюбов”у“Зів’ялімлисті”».

4. Виразне читання та коментування вірша.(УчнівиразночитаютьтакоментуютьвіршІ.Франка«Тричі

меніявляласялюбов».)

5. Прослуховування аудіозапису.(Учні прослуховують аудіозапис пісень на словаФранка (зі

збірки«Зів’ялелистя»).)

6. Виразне читання поезії і. Франка «Безмежнеє поле…».


8. Евристична бесіда.— Уякому значенні сприймаєтьсяперша строфа—прямо-

мучипереносному, алегоричному?Розшифруйте алегорії, якщовони є у творі. (Алегоричному;поле—життя, сніжний завій—життєвітруднощі,скрутніобставини;кінь—надія,думка,мрія,життєвийстрижень,оптимізм.)

— Якевраженнястворюєвірш,йоголіричнийгерой?(Лірич-нийгеройстраждає,прагнебудь-щовирватися,втективідболю,страждань,якійомузавдаєсвіт.Можливо,ценерозділенекохан-ня,несправедливість з боку суспільства,можливоще з якихосьпричин.)

— Нащовказуєпроханняліричногогероя«Ох,дайменіобши-руйволі!»?(Насуспільну,громадськупричинустражданьгероя.)

106

9. Виразне читання й прослуховування аудіозапису.(УчнівиразночитаютьпоезіюІ.Франка«Ойти,дівчино,зго-

ріхазерня…»,лунаємузикаА.Кос-Анатольського.)


11. коментар учителя.Як відомо, доробокФранка-фольклориста складав близько

400пісеньі1800коломийок,котрівінпочавзаписуватиздесяти-річноговіку.ПроФранківськевідчуттямузичногоритмусвідчитьтойфакт,щона його творинаписано близько 200композицій,анаокремі—подекілька.МиколаЛисенко,якийприятелювавізФранком,створивнайоготексти6романсів,2хори.В.Шевчукзазначає,що«колидумкавизрівала,він,ідучипомістучиходячипокімнаті,висвистувавсобіякісьмелодії,щоббулолегшезнайтивідповіднуформу».

У вірші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» відчутний впливфольклору,вінзвучитьяксправдінароднапісня.

12. дослідницько-пошукове завдання.Визначте фольклорні та літературні риси, ознаки в поезіїy«Ойти,дівчино,згоріхазерня…»

Фольклорні риси літературні риси

Вигук(ой).Поетичнезвертання(дівчино).Риторичніпитальнітаокличніречення.Зменшено-пестливіслова(устонька, серденько).Постійніепітети(ясная зоре, буря люта).Анафора(чом).Фразеологізми(загублю душу)

Метафори(дівчи-на — з горіха зер-ня; устонька — тиха молитва).Антитеза(радощі, горе)

13. Виразне читання поезії «Чого являєшся мені…».


15. Спостереження над художнім текстом.

1)Запишітьемоційністани,їхнюзмінупослідовно,застрофами:біль, страждання→ образа,докір→прощення→ більякра-дість.

2)Визначтехудожніобразипершої–третьоїстрофісхарактери-зуйтеїх.

Перша строфа

образи Характеристика

Сон Тьма

Очі Чудові,ясні,сумні,немовкриницідностудене

107


Уста Німі,мовзаревочервоне

Криниця Символкохання,глибинийчистотипочуття

друга строфа


Серце Надірване,здавленеболем,жалем

Пісні Ридання

Гордощі Знатьнезнаєш,минаєш,незиркнеш,некивнеш

Любов Безтями,змукоюдовгиминочами,літазалітами

третя строфа


Зіронько Дівчина

Серце Втурботі,нехочетужитивесьвік,марніє,в’яне,засиха;оживає,грає,вільновіддиха

Дивозоло-тещастя

Щастя,коханнямолоде,бажане,страшне

Отжегеройпроходитьчерезбіль,страждання→докір,егоїзм→прощення,радість,щастя.

Іншимисловами:переборовшиобразу,пройшовшичерезпро-щення,ліричнийгеройвідчуває емоційнепереживання,що змі-нюєлюдину,підноситьнавищийрівеньідаєможливістьзалиши-тинащадкамвисокохудожньозафіксованийдосвід—вірші,пісні.

НадумкулітературознавцяВ.Андрусенкота інших,увіршіІ.Франка«Чогоявляєшсяменіусні?»«відбитаідейнаконцепціявсієїзбірки“Зів’ялелистя”»,він«ємоделлюсамовдосконаленнясучасної людиний, зокрема,подолання егоїзмуякпочуття, якенасьогоднінетількинезасуджується,аширококультивується.Єдина сила, яка здатна протистояти егоїзмові,—це справжнєкохання,любов.Закоханалюдинаможевідчути,зрозумітиіншуйпоступитисясвоїм».


Проблемне запитання до учнів.

— Якрозумітитакісловапоета:Янетебелюблю,оні,Мояхисткалілеє,Неоченькатвоїясні,Неличенькоблідеє.

Янетебелюблю,оні,Люблюявласнумрію,Щотам,усерденькунадні,Відмалечкулелію?


108

(Це образижінок, кохання уФранка зливаються в один—мрію,Музу,пісню,ідеал—далекийтаясний.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»«ЗбіркапоезійФранка“Зів’ялелистя”длямене…»«Язрозумів(зрозуміла),щопоезія…»


Вмітивиразночитати, аналізувативірші І.Франка зі збірки«Зів’ялелистя»,двазнихвивчитинапам’ять.

Урок № 24

Тема. І.Франко.«Легендапровічнежиття».Виразнечитанняпоезіймитцянапам’ять.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзмістфілософськоїпоезіїІ.Франка;розвиватинавичкивиразногочитанняпоезійнапам’ять,висловленнявласнихдумоківраженьпроних;поглиблювати вміння аналізувати, співстав-лятиявищалітератури тажиття; виховуватиусвідомленнятого,щолюбов—найвеличнішез людських почуттів, яке необхідно берегтийцінувати;формуватиестетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника,збіркийогопоезій,ілю-страціїдоних,аудіозаписи.

Теорія літератури: філософськалірика,засобивиразногочитання.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Такужевлаштованенашежиття,щоминеможемобезінших

людей,безспілкування,співпрацізними,їхньоїдопомогийпід-тримки.Мабуть, і найбільший егоїст не буде почуватисящас-ливим,маючивсе для задоволення своїхпотреб, але залишенийсам-один.Томуцілкомприродноюєпотребалюдинилюбити,бутилюбимою,мати сенсжиття.Надциму своїфілософськійліриціроздумуєписьменникІ.Франко,надцимпоміркуємойминасьо-годнішньомууроці.

109



1. конкурс виразного читання.

1) Повторення віршів напам’ять, теорії виразного читання(упарах).

2) Розповідьнапам’ятьвіршівІ.Франка.(Можна провести як конкурс ізжурі та відзначеннямпере-

можців.)

2. обґрунтування учнями свого вибору.



Наступноюпісля«Зів’ялоголистя»булазбіркапоезійІ.Фран-ка «Мій Ізмарагд», яка вийшла1898року.Вивчаючипам’яткидавньоукраїнської та світової літератури, де було «чимало ко-штовнихперлинправдивої поезії, котрі так і просяться,щоб їхдляновішоїпублікипередати вновійпоетичнійформі», і пере-осмислюючи їх теми, образи тамотиви,Франко створивцілкоморигінальні поетичні твори філософського та громадянськогозмісту.

Упередмовіписьменниктакпояснюєназвузбірки:«Ізмараг-домзвавсяв старійРусі збірникстатейтапритч,почастиоригі-нальних,апочастиповибиранихізгрецькихписаньотцівцеркви,підібранихтак,щобицілістьстановиланеначеповнийкурспрак-тичноїхристиянськоїморалі».

Збірка«Мій Ізмарагд»складається ізшестициклів:«Покло-ни»,«Паренетікон»,«Притчі»,«Легенди»,«Поселах»,«ДоБра-зилії».

«Легендапровічнежиття»,зякоюмиознайомимося,продо-вжуєтемулюбовійвисуває тезупровзаємнекоханняяккрите-рійщастя, авторрозмірковуєпро безсмертялюдини, драматизмідужечастунепередбачуваністьлюдськихстосунків.

2. Виразне читання «Легенди про вічне життя» і. Франка.



— Якаскетзаслуживубогинічудодійнийгоріх? (Молитвоюіпостом.)

— Чомуаскетпередавгоріхцареві?(Злякавсявічноїборотьби,щопануєусвіті;хотів,щобцарвічноживдлядобрамільйонів.)

110

— РабомчоговідчувавсебевеликийОлександер?(Коханнядодівчини.)

— Чомуцарпередавгоріхкоханій?(Бодужеїїлюбивінехо-тівбезнеїжитивічно.)

— Кому і для чого віддала горіхРоксана? (ГенералуПтоло-мею,щобзаслужитийоголюбов.)

— Якчудодійнийгоріхзновупотрапивдоцаря?(Йогоприне-слакуртизанка,якіййогодавгенералПтоломей.)

— Чомуцарнескориставсяшансом?(Розчарувавсявкоханні;зрозумів,щолюбовнеможнакупити.)

5. Складання схеми.

Накреслітьсхему-коло,якавідображаєшляхчудодійногого-yріха.

курти-занка

Богиня

цар

цар

дівчина

вогонь

Птоло-мей

аскет


Аналіз поезій.

Прокоментуйте строфи І.Франка зі збірки «Мій Ізмарагд»yізробітьвисновки.

2

Мужнюсилухочпохилитьгоре,Танезломить,впідлістьнеповерне;Такісвічкухочсхилидодолу,Свогосвітлавнизвонанезверне.

3

Обрубанедеревозновзеленіє,Iмісяцьізсерпазновповнийстає;Себачучи,чесні,нетратьтенадії,Хочдолягнівнаявасгонитьіб’є.

5

Добрунаукуприймай,Хочїїівідпростогочуєш;Злоїжнаумнебери,Хочбийсвятийговорив.

6

Хтомаємудрість,азнеїБлижнімнехочевділити,Тоймаєскарбмногоцінний,Вміхшкуратянийзашитий.

111

8

Дурний,хтопомилоклякаючись,Несмієбратисядоділа,—Так,якбиянеїв,лякаючись,Щобкришкавголосницю невлетіла.

9

НевпливесупротивітруЗапахцвітівікадила,—АлейдеповсіхусюдахДобраслава,добріділа.

10

Навітьтой,хтовпризначеннявірить,Всежтрудитисямуситьпостійно:Аджежбачишісам,щобезтрудуНегоритьісухеєполіно.

18

Скупий—непансвоїхзасіків повних,Асторож,іприставник,іневольник.

19

Книги—морськаглибина:Хтовнихпірнеаждодна,Той,хочітрудумавдосить,Дивніїперливиносить.

23

Мухисідаютьнаранах,Пчолинаквіткахпахучих;Добрийвсебачитьлишдобре,Підлийлишпідлеудругих.

26

Надвоєсотворенобогомвино:Розумнимнарадість,назгубу дурному;Багатство—надвоєтеждане воно:Надобромилосердним,назгубу скупому.

27

Яквідлютоготатарина,Щошаблюкоюмаха,Всітікаютьбезоружнії,Тактікайтивідгріха.

28

Хтозвсімидобрийхочебуть,Тойшвидковтратитьдобрий путь.

Неможепридобрітойжить,Хтохочезлуідобруслужить,Бохтівшидогодитьобом,Віншвидкостанезларабом.

36

НачевізбезколісНепокотитьсядосуду,ТаксвоєїсудьбиНедійдешбезпраційтруду.

38

ТистолюдейпобиввбоюІтимпишаєшся,герою?Осьсейлишвласнупристрасть поборов,Інадтобоювінгорою.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найкращимчитцем,намійпогляд,був(була)…»«НайцікавішоюменіздаласядумкаФранкапроте,що…»«Меневразило…»


Заоднієюзістрофскластиуснийтвір-роздум.

112

Урок № 25Тема. І.Франко.Вірш«Декадент»—поетичнекредо

письменника. Вірш-заклик «Розвивайся ти,високийдубе…».

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст творів письменника, їх значення длязгуртуванняукраїнської нації, розвитку її са-мосвідомості; розвивати навички виразного,вдумливогочитання,аналізуліричнихтворів,висловленнявласнихсудженьпроних,прове-денняаналогійізтеперішнімчасом;виховува-типатріотичніпочуття,активнугромадянськупозицію,оптимістичнийсвітогляд.

обладнання: портрет письменника, поетична збірка, ілю-страції донеї, аудіозаписи; словникилітрату-рознавчихтермінів.

Теорія літератури: громадянськапоезія,образи-символи,художнізасоби.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Людина, яка б вона сильна не була, неможежити самою

боротьбою, самими громадянськими інтересами.Трагізм особис-тогожиття часто вплітається в терновий вінокжиттянародно-го»,—сказавМ.КоцюбинськийзприводупоявипоетичноїзбіркиІ.Франка«Зів’ялелистя».Сучасніпоетовілітературознавцізви-нуватилийого в занепадництві, песимізмі, відмові від боротьби.Франко відповів критикам віршем, який став його поетичнимкредо.Процемипоговоримонасьогоднішньомууроці.



1. Заслуховування усних творів-роздумів.

2. Виразне читання віршів і. Франка напам’ять.


1. Слово вчителя.ЛітературнийкритикВ.Щурат, з якимФранко був у това-

риськихстосунках,назвавзбірку«Зів’ялелистя»проявом«дека-дентизму»вукраїнськійлітературі.

113

Франковіце здалосяобразливим, він сказав,щокритикроз-глядає збірку «Зів’яле листя» не в загальному комплексі йоготворчості,авідірвано,взявшилишеодин із«життямомент»,дотогож без урахування складних особистих обставин і пережи-вань, зумовлених суспільнимпротистоянням.Франкопояснює,щоцимвикликанісумнімотивиокремихпоезій,алепесимізмнехарактернийдляйоготворчості.

Щобглибшез’ясуватицепитання,звернімосядословникалі-тературознавчихтермінівіз’ясуємо,щотакедекаданс.

декадентство— загальнаназванереалістичнихтечійу літе-ратурі тамистецтвікінцяХІХ—початкуХХ ст., дляякихха-рактерні:запереченнясоціальногопризначеннялітератури,про-паганда«чистогомистецтва»,песимізм,пошукинових,подеколивишуканихформ.

Очевидно,Франкові найбільшнесприятним здалося запере-ченнясоціальногопризначеннялітератури,їївпливунарозвитоктапіднесеннянаціональноїсамосвідомості.

2. Виразне читання поезії «декадент».

(Учні виразно читають поезію «Декадент», що ввійшла дозбірки«Мій Ізмарагд» (цикл«Поклони»)ймаєпосвятуВ.Щу-ратові.)



— Уякійформіпобудованапоезія? (Діалогу з уявнимиопо-нентами.)

— Якірядкизпоезії свідчать,щопоетне єпесимістом?Якіаргументивіннаводить?

— Що вказує на активну громадянську позицію автора?(«Ясиннарода…»)

— Якпоет характеризує сучасне йому супільство прихиль-ників декадансу, від кого відмежовується? (Зачитати останнюстрофу.)

— Що засвідчує вірш «Декадент»? (І. Франко і в житті,й у творчості завжди залишається самим собою, людиною, якарадіє і страждає, ненавидить і любить, сумує і втішається, аленіколинезраджуєсвоїхпринципівгромадянина,патріота,борцязанароднещастя.)

5. Виконання учнями пошуково-дослідницьких завдань.Визначтехудожнізасоби,якінадаютьвіршевіекспресивності,yемоційноїнаснагитапереконливостівдоведенніосновноїдум-киліричногогероя.

114

Художні засоби Цитати

Антитеза Біль,іжаль,ітуга—надія,воля,радіснечуття

Алітерація Тужити—живий—жити—життя

Риторичніпитання Якийядекадент?

Фразеологізми Празникжиття,неопускаюрук,дурітизжиру

Згрубілі,просто-річнісловатощо

Якийубіса


Про громадянську свідомість, патріотизмФранка свідчитьійоговірш«Розвивайсяти,високийдубе…»,якийзарадянськихчасівнебуввідомийукраїнськимчитачам,бовньомуавторвисту-паєнаціональнимпророком,провісникомдуховноговідродженняУкраїни.

7. Виразне читання вірша і. Франка «розвивайся ти, високий дубе…».


9. Евристична бесіда, спостереження над текстом.

— Якіфольклорнімотивизвучатьувірші?(Поетичнийпара-лелізмвеснянок—календарно-обрядовихпісень.)

— Що цей вірш нагадує? (Стрілецькі пісні, гімн УкраїниП.Чубинського.)

— Якімотиви,алюзії (натяки)помітні (когозпоетівнагаду-ють)?(Т.Шевченка.)

— ЗащойпротичоговиступаєФранко?(Забратерськудруж-бу,волютаєдністьукраїнськогонароду,щирийтруд;протикро-вопролиття,неволітанесправедливості.)


робота над характеристикою героя.

Змалюйте психологічнийпортрет ліричного героя вивченихyвіршів.

патріот оптиміст борець працьовитий громадянин

ліричний герой

дієвалюдина

справедли-вий

поєднанийзнародом,йогосправжнійсин

волелюбний

115


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Менізапам’яталося…»«Меневразило…»«Франковідкривсядляменещеіяк…»


ВмітивиразночитатийаналізувативіршіФранка,прочитатипоему«Мойсей».

індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпро біб-лійногоМойсея.

Урок № 26

Тема. І.Франко.Поема«Мойсей»—одна з вершинтворчостіписьменника.

Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художнійзміст поеми, усвідомити її значення в літера-турі та в житті; розвивати навички аналізуліро-епічних творів, їх проблематики, осно-вних ідей,проведення аналогій із сучасністю,висловленнявласнихдумокзприводупрочита-ного; виховуватинаціональну самосвідомість,історичнупам’ять,почуттяповагидодуховнихнадбаньнашогонароду.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ціїдонього,аудіозаписи.

Теорія літератури: філософськапоезія,віршовірозміри,терцини.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Проблеманародутавождя—загальнолюдськайспоконвічна,

якіпроблемавибору.Народ,якийхитаєтьсяміждвомасиламипе-реживаєглибокудраму.Тривалоюневолеювлюдяхбулавитрав-лена ідея вільного, незалежногожиття. Задоволенняплотськихпотреб—такасутністьбуття,позбавленогосвободийдуховності.Алечидостатньоюєдляповнокровногожиттянародучистаідея,щоспираєтьсялишенаглибокувіру?Цетабагатоіншихпитаньмирозглянемонасьогоднішньомууроці,глибшезнайомлячисьізвершиннимтворомІ.Франка«Мойсей».

116


ііі. сприйняТТя й засвоєння УчняМи навчального МаТеріалУ

1. колективна робота.

Первиннеобговоренняпоеми,обмінвраженнямипронеї.


— До якого жанру ви б віднесли цей твір? (Філософсько-громадянська,політичнапоема.)

— Зякихчастинскладаєтьсяпоема?(«Прологу»,щозвучитьяксамостійнийтвір,тасамоїпоеми.)

— Якаосноватвору?(Біблійнатаісторична,суспільна.)

3. Переказ поеми.

(Учніпереказуютьпоему«Мойсей»заскладеним«сюжетнимланцюжком».)

Пролог—зверненнядоукраїнськогонароду

Мойсей,сороклітпроблукавшиарабськоюпустелею,наблизивсядоПалестини

Ізраїльськийнародзневірився,нехочейтидалі,домети—докраїни«обіцяної»

Мойсей,віддавшивсежиттязадлящастясвогонароду,страждає:сьо-годнівізраїльськогонародуверховодятьАвіроніДатан,якізаклика-ютьпобитийобплюватипророка,щокличевдалекікраї

СтарийМойсей,якийбережеЄговинакази,всуперечзаборонівихо-дитьнакаміньіпочинаєпромовляти

Мойсейрозповідаєлегендупроте,якдереваобиралисобікороляіякнимставколючийтерен

Мойсейзастерігаєізраїльтян,щобвони,Богомобраніпосли,виконува-лийогозаповіт

АвіронвисміюєМойсея,пропонуєзайогоказкипризначитипророка«громадськоюнянькою»

117

Натовп,підбуренийДатаном,виганяєМойсеяізтабору.ПророкідевпустелюічуєголосдемонаАзазеля,якийнавіюєсумніви.Мойсейуроздумахпрямуєнавершинугорийнестримавшись,піддаєтьсяспо-кусі:«ОдуривнасЄгова!»

Загримілигроми,замиготілиблискавки,алевїхніймовіМойсейнепочувголосаЄгови.ІтількипіслядощусерцемвідчувсловаБога,якийкартавпророказазневіру,адженіхтонеможезнатиБожихпо-мислів,крімньогосамого.Єговасказав,щоМойсей,довівшинароддо«краюобіцяного»,самуньогоневступить

Угебрейськомутаборітривога.Тількитеперізраїльтянирозуміють,коговтратили.Ітутмолодий«князьконюхів»Єгошуакричить:«Допоходу!Дозброї!»Цейкрикперетворюєлюднагероїв,вініде,всезмітаючинашляху;Датанаповішено

4. Словникова робота.

Поясненнянезрозумілихтамалозрозумілихслівіпонять.

5. Повідомлення учня.

історична довідка з «Біблейської енциклопедії»НародивсяМойсейприблизноза1575роківдоХриставсім’ї

Аврама.Підчаспобиттядітейматиукошикупустилайоговодою,бо знала,щоза течієюкупаєтьсядонькафараона.Освіту і вихо-вання,досвідвоєначальникаотримавприєгипетськомуфараоні.Вперше задумавсяпро важкудолю євреїв у сорокарічному віці.Рятуючиіудея,вбивєгиптянина.Переховувався40роківусвоготестя,якийбувсвящеником.ПершимпровидіннямставтерновийкущбілягориХорив.ГосподьназвавсебеЄговою(Сущим).ДиваГоспода—палицястала змією,рукахвороюнапроказу.Поміч-никомпроголошеноАарона,братаМойсея.КариБогаєгиптянамза небажання відпустити євреїв: сарана,жаби, смерть немов-лят.ШляхлежавчерезАравійськупустелю,якумалиподолати600 000 чоловіків змайном.Мойсей своїмимолитвамирятувавлюдейвідспраги,голодуінападників.ПоблизугориСінайєвреївпершепочули10Божихзаповідейінастановищодоцерковногоігромадськогоустрою.ЗамістьпоклонінняБогу,іудеїпочалипо-клонятися золотому бику, якого розтрощивМойсей, передцимпобившискрижалііззаповідями.ЧотириразипіднімавсяМойсейнаСінайіпередкожнимсходженнямнагорупостивсяпо40днів.Так пройшло два роки. Зухвалість іудеїв постійно давала себевзнаки:надмірністьуїжі(переїданняперепілками),ігнорування


118

манни,протестипідпроводомАарона іДатана,небажаннявою-вати за землюобітовану.Черезце євреї булипокараніГосподомі приречені на 40-річне блукання пустелею (померли всі, комубулозадвадцять,крімІсусаНавинатаХалева).Зате,щоМойсейіАароннезавждислухалиЄгову,отрималипокарання—помертипозаземлеюобітованою.ПомерМойсейу120-літньомувіцінагоріНево,побачившиздалекуметусвогожиття.

6. Слово вчителя.ПропоемуІ.Франка«Мойсей»написаносотнілітературознав-

чихрозвідок,уякихдосліджуютьсяджереланаписання,аналізу-єтьсятвіруціломутавдеталях інюансах,висловлюютьсярізнідумки,трактуваннятапогляди.Алевсісходятьсяводному—цевизначний,епохальнийтвір.Особливожвиділяють«Пролог»якдуховнийзаповітукраїнськомународові.

7. Виразне читання «Прологу».

8. Евристична бесіда.— Щоспонукалоавторазвернутисядоукраїнськогонародузі

словами: «Народемій, замучений, розбитий,Мовпаралітик тойнароздорожжу,людськимпрезирством,нібиструпомвкритий»?Цевиявзневагичилюбовійболю?Відповідьобґрунтуйте.Звер-нітьувагунадатунаписаннятвору—січень–липень1905року—таісторичніподії,щовцейчасвідбувалися.

— Чомутривожнонадушіпоета?— Навіщоавторвикористовуєбагатократнеповтореннярито-

ричнихпитань,якіпочинаються словом«невже»?Чиможнананихвідповістиоднозначно?

— Чомуавторпереконанийутому,щосиладухуукраїнськогонародупереможе?

— Чиактуальніідеї«Прологу»Франкавнашчасічому?

9. Слово вчителя.Унотаткахдопоеми«Мойсей»частозгадуєтьсяепізодпроте,

якІванЯкович1904рокувідвідавІталіюйпознайомивсязробо-тами її найгеніальнішихмитців.Особливо вразивпоеташедеврМікеланджело— скульптора старозавітного пророкаМойсея.Дослідники вважають,що саме це дало поштовх до написанняпоеми.Іншіговорять,щообразбіблійногопророкаМойсеявиникухудожнійуявіписьменника задовгодо1905року,формувавсяпоетапно. Так,М. Зеров вважав поему «героїчним звінчаннямжиттєвогоділаФранкового,йогопоетичнимподвигом», аО.Бі-лецькийдійшоввисновку,щоФранків«Мойсей»ставпідсумкомцілогожиттятадіяльності,своєрідним«заповітомукраїнськомународові».

119

Тому образМойсея асоціюється із самимпоетом. І.Франкоусвідомлював своюмісію, вірив,щоживенедаремно,щонародсприймейогонауку…«Вимені тутприписуєте вмоїй скромнійлітературній і громадській праціщось такого надзвичайного,аявсього-на-всьогобувслугоюсвогонароду,вірнішемовити,йогопастухомі,якМойсей,сорокроківвиводивсвійнародзпустелі,з темряви і злиднів нашироку, свідому, світовущасливу доро-гу…»,—писаввінувідповідьнапривітальнийлистдосорокаріч-ногоювілеютворчоїдіяльності.

10. Виконання учнями завдань пошуково-дослідницького характе-ру, проблемні запитання.

— Чому так важко булоМойсеєві реалізувати своюмету—привестинароддоземліобітованої?

— ЯксклалисястосункиМойсеязгебреяминацьомуважко-мушляху?

— ЧомуМойсейназиваєнарод«нетямучим»,«рабами»,«юр-бою»,«упертими»,«начесліпими»,аджесамезарадицьогонаро-дувінзріксявсьогоужитті?

— ХтотакіАвіроніДатан,якурольвонивідіграливстосун-кахМойсеязнародом?

— УчомуосновнийконфліктміжМойсеємі«лихимдемономгромади»Датаном?

— ПрокоментуйтепромовуМойсея(IVрозділ).Якаїїосновнадумка?ЯкарисаМойсеявиявляєтьсявній?

— НавіщоМойсейрозповівказкупро обраннякороля середдерев?

— Яквидумаєте,чомусаметеренпогодивсябутикоролемідочогоцейогозобов’язує?

— Щоозначаютьрядкизпоеми:

ОІзраїлю,титойпосол,Ібудущийцарсвіту!ЧомнетямишпосольствасвогоІйогозаповіту?

— ПрокоментуйтедіалогМойсеяйАзазеля—темногодемонапустелі— з поглядупроблеми«вождь і народ».Назвіть якостіМойсея,щотутяскравовиявилися.

— ЯкрозумітивислівЄгови:«Хтовасхлібомнакормить,Тойвраз хлібомпіде до гною;Та хто духа накормить у вас, Той зі-ллєтьсязімною…»?

— Щовідчувнарод,коливождьзалишивйого?Чому?— Якимлюдпостає у прикінцевих епізодах із поглядупро-

блеми«народівождь»?— Зіставтепрологіепілог,зробітьвисновки.

120

11. Складання таблиці.Складіть порівняльну таблицю образівМойсея біблійного,yМойсея—героятворутасамогоавтора.

мойсей у Біблії мойсей у поемі і. Франко

Задумавсяпротяжкудолюєвреївусорокарічномувіці.Рятуючиіудея,вбивєгиптя-нина.Переховувався40ро-ків.Повівнарод,своїмимо-литвамирятуваввідспраги,голодуйнападників.Донісдолюдей10Божихзапові-дей.Засвоюзневірупокара-нийтим,що,дійшовшидомети,такінепотрапивдоомріяногокраю

Вівнародукраїнуобі-товану,зносячизусі-матруднощішляху.Навчав,доносивБожізаповіді.Зневіренийнародвигнавйогойпобив.Мойсейзне-вірився,втративтвер-дістьдуху.Тому,дові-вшинароддомети,самнеступивназем-люобіцяну

Полум’яноюпое-зією,невтомноюгромадськоюталітературноюді-яльністюкликавнароддодухо-вногойнаціо-нальноговідро-дження,доволі,освіти,науки,дозбереженнясилидуху

спільне

Вожді,пророки,поводирі,яківказуютьнародовідуховніорієнтири.Проходятьчерезвипробування,зневіру.Щасливемайбутнєнародутількипередбачають

іV. закріплення знань, УМінь Та навичок

Творче завдання.Складітьуснийвиступ-резюме.yО р і є н т о в н а в і д п о в і д ьПророкМойсейвитискувавздушгебреїврабів.Цебуловаж-

ко.Вінне довівнарод до землі обітованої, але, безперечно, роз-будивйогосумлінняітимназавждиввійшоввісторичнупам’ятьвсіхнаступнихпоколіньяквелетеньдуху,провідник.

ПротеобразМойсеянелишегероїчний,айтрагічний.Вінроз-гублюєтьсявтоймомент,колиперестаєчутиголосБогаівтрачаєвіруусвоюправду.Асамевірапороджуєідеалідодаєсилубороть-бізайогоздійснення.Сьогоднідлянасцедужеактуально.Поема«Мойсей»висуваєірозв’язуєбагатогострихпроблем,передовсімвзаєминлюдинизісвоїмоточенням(вширокомурозумінніцьогослова)таізсамимсобою.Відносиниособитасуспільстваєсклад-ними, однак без суспільства особа приреченана самотність,щознецінюєжиття,несприяєвідчуттюгармоніїтащастя.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Поема“Мойсей”наменесправила…»

121

«І.Франковідкривсядляменеяк…»«Меневразило…»


Знатизміст,умітианалізуватипоемуІ.Франка«Мойсей»,ви-словлюватипронеївласнідумки.Визначитивіршовийрозмірпо-еми(прологу),спосібримування;повторитиматеріалпровіршовірозміри;виписатизпоемивисловлювання,якіможнавіднестидокрилатих.Прочитати«Сойчинекрило».

Урок № 27

Тема. Проза І.Франка.Новаторськішуканняпись-менника.Новела«Сойчинекрило».

Мета: ознайомити учнів з ідеями, проблемами, ба-гатствомжанрівФранковоїпрози, рисамимо-дернізму в ній; допомогтиусвідомити ідейно-художній зміст новели; розвивати навичкианалізу прозового твору, характеристики різ-нихемоційнихтипів,висловленнявласнихсу-дженьпротвіртайогогероїв;виховуватигума-ністичний світогляд, почуття великодушностітавдячностідоблизькихлюдей.

обладнання: портрет письменника, видання прозових тво-рів І.Франка, ілюстрації доновели«Сойчинекрило».

Теорія літератури: новела,модернізм,модернізасобиписьма.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.І.ФранкотворивназламіХІХіХХстоліть.Яквідомо,цечас

бурхливих історичних подій, різких соціальних перемін, змінусвідомості,світобаченнітасвітовідчуттілюдей.Митці,якихна-звалимодерністами,намагалисязнайтиособливіхудожнізасобитановіжанридляпередачісвоєрідностіепохи,сум’яттявдушахлюдей.Франкотежзвернувсядомодернихзасобівписьма,невід-кидаючиприцьомуй традиційних,непорушуючинаціональноїетичноїтрадиції.ПроФранка—майстрапрози—тайогоновітніінтерпретаціїмибудемоговоритинасьогоднішньомууроці.


122


1. Міні-диспут.«Хтоіщоприведенароддощасливогомайбутнього»(заІ.Фран-

комтазавласнимиміркуваннями).

2. Практична робота.Визначенняхудожніхособливостейпоеми,віршовогорозміру,

строфічноїбудови.(Н а п р и к л а д.

Тв|ої5м|бу|ду 5|щим|ду 5|шу|я 5|три|во 5|жу,| а∪ — ∪ —∪ — ∪ — ∪ —∪Від|со 5|ро|му,5|я|ки 5х|на|ща 5д|ків|пі 5з|них| б∪ — ∪ —∪ — ∪ — ∪ —∪Па|ли5|ти|ме5,|за|сну 5|ти|я 5|не|мо 5|жу.| а∪ — ∪ —∪ — ∪ — ∪ —∪∪—|∪—|∪—|∪—|∪—|∪ ∪—|∪—|∪—|∪—|∪—|∪ ∪—|∪—|∪—|∪—|∪—|∪

П’ятистопнийямб.Строфа—терцинааба.)

3. Виразне читання.(Учні зачитують виписані рядки з поеми«Мойсей», якімо-

жутьбутиафоризмами.)Н а п р и к л а д.

ХтоздобудевсіскарбиземліІнадвсеїхполюбить,Тойісамстанеїхнімрабом,Скарбдухазагубить.

* * *ВірювсилудухаІвденьвоскреснийтвойогоповстання.


1. Слово вчителя.Якуже згадувалосяна вступномууроці, у творчій спадщині

І.Франказначнемісценалежитьпрозі—різноманітнійзатема-тикою,жанрами,мотивами.Неоминувписьменникітакупопу-лярнутему,якжіночадоля,жіночапсихологія,кохання,подав-шиїхвновітнійінтерпретаціївновелі«Сойчинекрило».

Дляпочаткузгадаємо,щотакеновела.новела—невеликийрозповіднийтвірпронезвичайнужиттє-

вуподіюзнесподіванимкінцем.

2. Спостереження за композицією та сюжетом твору.Композиціянезвичайна—«твірутворі»,твірзобрамленням.

123

Герой-адресат читає листа, у якому розповідається історіяйогокохання з дівчиноюта етапи страдницькогожиття героїні;змінюєтьсянастрійісвітоглядгероя;зустрічгероїв.

сюжет новели «сойчине крило»

Герой-естетготу-єтьсядозустрічіНовогороку.Ніщосуспільнейогонехвилює.Вінсамо-тньомилуєтьсямистецтвом,книга-ми,квітами

Листвіднезна-йомки

Історіякохан-няМаріїдоМассіно,рев-нощідосойки,бракпристрас-тізбокучоло-віка

Втечазпрак-тикантом,пограбуван-нябатькаГенріхом

Експозиція Зав’язка РозвитокдіїКульмінацій-ниймомент

Перебуван-няізЗиг-мундомубандізло-чинців;до-помогакрадіям

АрештЗиг-мунда;поїзд-кавІркутськізВолодею.Нудьга.Про-грашукарти.Врукахукупця

Нападнакупця.Геро-їнястаєдру-гоюдружи-ноюкапітана-ісправникаСеребрякова

ВтечаМаріївПорт-Артур.Російсько-японськавійна.Доглядзапора-ненимчолові-ком.МріяпроМассіно

Розвитокдії

Герой-оповідачзмінюєсвоїпогляди,починаєрозумітисправжнєжиття.Маріяповертаєтьсядонього

Позасюжетніелементи:описи(пейзажі,портрети),роздумигероя,коментарі

Розв’язка

3. Виконання учнями завдань проблемно-пошукового харак-теру.— Учомуполягаютьноваторськішуканняпрозаїка,модер-

нізмФранка?Опрацюйтезасловникомлітературознавчихтермінів,задовід-

никамипоняття«модернізм»,йогоознаки.модернізм(відфранц.modern—сучасний)—загальнаназва

напрямівітечійнереалістичногоспрямуваннявмистецтвіХХст.Йогоознаки:— відбиттядійсностівлюдськійпідсвідомості;— суб’єктивне(сферадуху,мистецтва)наділяєтьсяознаками

об’єктивноїреальності;— побудовахудожньої реальності,щомалопов’язана з дій-

сністюйпротиставленаїй;— пошукновихшляхів(форм)узображеннісвітуілюдини.

124

Напрямий течії модернізму: неоромантизм, неокласицизм,футуризм, екзістенціалізм, акмеїзм, символізм, авангардизм,імажинізм,сюрреалізм,екзистенціалізм,література«потокусві-домості»таін.

УтворчостіФранкамизнаходимоокремірисибагатьохнапря-мівітечіймодернізму.

Експресіонізм: «я», внутрішній світ художника—єдинаре-альність;творецьнеповиненбутипов’язанийзматеріальнимсві-том,томущотойуособлюєхаос,зло.

«Потіксвідомості»:внутрішніймонолог;духовнежиттягерояпередається у всіййого безпосередності, постійній зміні думок,почуттів,вражень,спогадівіт.ін.

Неокласицизм:прагненнязберегтиправонавласниймораль-ний та естетичнийкодекс, виходячи зі свого уявлення про за-гальнолюдськімистецькі цінності, деяку незалежність вічногомистецтвавідскороминущихвиявівжиття;світовакультурапо-єднуєтьсязнаціональноютрадицією.

Неоромантизм: боротьба, небезпечні таємничі події; емоцій-ністьідраматизмрозвиткухудожньоїдії.

Імпресіонізм: витончене відтворення суб’єктивних враженьтаспостережень,мінливихвідчуттівтапереживань;психологізму змалюванні персонажів; прагнення зафіксуватимиттєві вра-ження; лаконізмпрози, багатство відтінків; збільшена увага докольорівізвуків,яскравихдеталей(сойчинекрило,сукнязбіли-мицятками).

4. робота над порівняльною характеристикою героїв.ГероїновелиФранка«Сойчинекрило»—різніемоційнітипи.yСпробуйтезіставитиїх.

Герой-оповідач, массіно марія

«Естет»—любитьмузику,книги,кві-ти.Глибокоображенийзрадоюдівчи-ни,викресливїїзпам’яті.Улюбовіспокійний,самовпевнений,нерозумієжіночоїпсихології,того,щожінкутре-ба«завойовувати»постійно,щокохан-няпотребуєдушевнихзусиль,праці.Підвпливомлистазмінюєпогляди,ро-зуміє,щотакесправжнєжиттяісправ-жніпристрасті,стає«живимчолові-ком»

Емоційнобагатанатура,жит-тєрадісна,передбачувана,примхлива,прагнедопізнан-нясвітуйотримуєцепізнан-нядожахливихглибин.Їїприваблюютьяскравінату-ри.Романтична,розумієсправ-жністьсвогопочуттялишепройшовшиважківипробу-вання

В и с н о в о к. ГероїФранка—різні емоційні типи, але самецимвони,можливо,йпритягуютьоднеодного,самечерезцеміжнимийвиникаютьпочуття,які,навітьпройшовшиважківипро-бування,незникають,вониждопомагаютьобомзмінитися.

125

5. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».— ЯкіосновніідеїновелиФранка«Сойчинекрило»?

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Кохання—цевисоке,облагороджуючепочуття,це«робота

душі».— Тількивтрачаючи,людинарозумієцінністьвтраченого.— Запомилкиувиборідоводитьсявідповідати,нестиспокуту.— Неможнажитилишеемоціями.— Напершомумісціустосункахміжлюдьмимаютьбутигу-

манізм,відповідальністьзавласнівчинки.

6. коментар учителя.Письменники-модерністи часто-густо дозволяли собі деталь-

но зображувати безсоромні сцени інтимногохарактеру.Франко,описуючидоситьнезвичайнийшлях героїні, дотримуєтьсянаці-ональноїетичноїтрадиції,звертаючисьдонатяків,окремихдета-лейіштрихівізберігаючикоректність.


Тестове завдання.Оберітьвідповіднізазмістомслова,пропущеніувисловлюван-yніпроІ.Франка.«ЯкнемігЛеонардо даВінчі бути тількиживописцем, або

тількискульптором,якнездатнийбувЛомоносовбутитількихі-міком,аботількипоетом,такненародженийбувІванФранконате,щобусюсилусвогорозуму,темпераментуйталанту…якимосьоднимрічищем…Франкобувнародженийпоетом,алевінжебувнароджений і прозаїком, і ученим-дослідником, і громадськимдіячем.Йоготворчадіяльність…складнийіпрекраснийполіфо-нічнийтвір:багатомелодій,багатоконтрастів, гостріпоєднаннязвуків—але,зрештою,цезливаєтьсяусвітлугармонію».

(М. Рильський)А відрізнити…розпорошує;Б з’ясувати…виникає;В спрямувати…нагадує;Г узагальнити…вирізняє.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«І.Франкоякновеліст…»«Меневразило…»«Менізахотілося…»

126


ПовторитиматеріалпротворчістьФранка,вмітианалізуватиновелу,висловлюватипронеївласнідумки.

Урок № 28

Тема. І.Франко—митець світового значення.Уза-гальненнявивченого.

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене прописьменника, спонукати до подальшого зна-йомства з його творамий особистістю; розви-ватинавички систематизації та узагальнення,зіставлення, висловленнявласної думкищодопроблем іхудожньоїцінностіпрочитанихтво-рів; виховуватишанобливе ставленнядо твор-чості поета як до великого надбання україн-ськогонародуйсвітовоїспільноти.

обладнання: портретписьменника, ілюстрації до теми (ви-дання творів різними мовами, пам’ятники,культурнізакладиіменіпоетаіт.ін.).

Теорія літератури: родийжанрилітератури,вічніобрази,худож-нізасоби,віршовірозміри.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Він був середнього росту, а йшов, як велетень, не на люд-

ськуміруставивкроки,малохтовстигавзаним,аголовоюсягавхтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, колийшлосяпродобротрудящих,ікидавгроми.ЩобРусьнеспала.

Звійськавідпустилизаслабкийзір,абачивкращевідінших,знизиндалісягавоком,ніжіншізгори.

Владагнобителівнепустилайоговикладатиувищийшколі,авінставучителемусьогонароду.

Напрацювавсязадесятьох,життяйомубулоданолишодне,тайтенедовге.

Таким був ІванФранко, робітник пера,Каменяр, чарівникслова»,— так в урочисто-фольклорному дусі писав про велико-гомитцяйогосинТарас,таквважалийогосучасники—свідомаінтелігенція, передовамолодь.Чи не втратила свого значеннятворчістьпоетаійогоособистістьнині,черезстоліття?Процепо-говоримонасьогоднішньомууроці.

127


ііі. сисТеМаТизація й Узагальнення вивченого МаТеріалУ

1. Літературний диктант.(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1)Деівякійродиніз’явивсянасвітІ.Франко?(НаЗахідній

Україні,с.Нагуєвичі,вродинісільськогоковаля.)2)Назвітьлогічнупару.

ВеликийКобзар—…(ВеликийКаменяр.)3)Першапоетична збіркаФранка,щопринеслайому славу

ймістила у своїйназві протилежні поняття. («З вершинінизин».)

4)ПрозовийтвірФранканаісторичнутематику.(«ЗахарБер-кут».)

5)«Ліричнадрама»І.Франка.(Збірка«Зів’ялелистя».)6)Франкорізко заперечувавпроти того,щобйогоназивали

…,написавпроцевірш,якийставпоетичнимкредоммит-ця.(Декадентом.)

7)ДуховнийзаповітФранкаукраїнськомународовімістить-ся…(У«Пролозі»допоеми«Мойсей».)

8)Вірш«Сікстинськамадонна»написанийуформі… (Соне-та.)

9)ОдназпісеньнасловаІ.Франка—…(«Ойти,дівчино,зго-ріхазерня…»)

10)Вічніобрази,створеніІ.Франком,—…(«Вічнийреволюці-онер»,каменярі.)

11)Уновелі«Сойчинекрило»І.Франковдаєтьсядоприйомівізасобів…(Модернізму.)

12)ІванФранко—письменник, учений, художник, громад-ськийдіяч,перекладач.Назвітьзайве.(Художник.)

2. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».«Проблеми,якіусвоїхтворахпорушувавІ.Франко:тогочасні

йвічні».



Шляхиперетвореннясуспільства,боротьбапротисоціальногогноб-лення.Становищеселян,безземелля.Безправністьпростогонароду.Навчанняустарійшколітаін.

Вождяінароду.Особистостійнатовпу.Кохання.Патріотизму,громадянськогообов’язку,активноїгромадянськоїпозиції.Життєвоговиборулюдинитаін.

128

3. Проблемне запитання до учнів.

— ЧомуФранкаможнаназватимитцемсвітовогомасштабу?

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Охопиввеликеколотемтапроблем,середнихівічних;— створив високомистецькі, досконалі твори в різнихжан-

рах;— закликав до гуманістичногоцивілізованого рухулюдства

унапрямкукращогожиття;— пропагував загальнолюдські цінності, піднесення духо-

вності, національної самосвідомості, необхідність усвідомленнявідповідальностімісіїпровідниківнації,народу,керівниківдер-жави.

4. «Поетичний практикум».

1) Дайте визначення сонета, терцини, наведіть прикладизтворівІ.Франка.

2) Назвітьвіршовірозмірисилаботонічноїсистеми.Визначтерозмір«Легендипровічнежиття»І.Франка.

О|лек|са5н|дер|Ве|ли 5|кий|весь|сві 5т|зво|ю|ва 5в|∪ ∪ — ∪ ∪ —∪ ∪ —∪ ∪ —І|от|се 5|вВа|ви|ло 5|ні|мов|Бо 5г|ра|ю|ва 5в.|∪ ∪— ∪ ∪ —∪ ∪ —∪ ∪ —А|по|бо 5ж|ний|ас|ке 5т|він|впус|ти 5|ні|про|жи 5в|∪ ∪ — ∪ ∪ —∪ ∪ —∪ ∪ —І|мо|ли 5т|во|ю|йпо 5с|том|бо|ги| 5ні|слу|жи 5в.|∪ ∪ — ∪ ∪ —∪ ∪ —∪ ∪ —

|∪∪—|∪∪—|∪∪—|∪∪—|

(Чотиристопнийанапест.Римипаралельні,чоловічі.)

5. Тестове завдання.

Щоозначаєслово«обсервація»увисловлюванніЄ.Олесниць-yкогопроІ.Франка?«НаГалицькійРусінебулочоловіка,щомавбитакийвплив

насучаснумолодь,якиймавсвогочасуІванФранко.Складалисьнатейоговідомостіійогоіндивідуальність,повна

бистрої обсервації і критичного змислу. Знайомість ізФранкомвводиланас,молодих,взовсіміншийсвіт,йогонезвичайнанато-дішнійвікначитаність,йогобистрийпогляднаречіістрога,аледотепнакритикасучаснихвідносинімпонувалимолодіієдналиїїбілянього».

А Навчання;Б аналіз;В спостереження,обстеження;Г критика.

129


інтерактивна вправа «Займи позицію».«Чи варта творчістьФранка детального вивчення сучасною

молоддю,яканемрієпролітературнупрофесію?»

Так Частково Ні


ПовторитивідомостіпроІ.Франка,скластиуснийтвір-роздум«ЧиможнавважатиподвигомжиттяідіяльністьІ.Франка?».

130

Українська літератУра 10-Х рокіВ ХХ ст.

Урок № 29

Тема. Вступ.Б.Грінченко.

Мета: ознайомитиучнівзмодерністичнимитенденці-ямивукраїнськійлітературіпочаткуХХст.,їїнайвизначнішимипредставниками; розвиватинавичкисприйняттяінформаціїнаслух,виді-лення головного, вміння знаходитинеобхіднуінформаціюв довідкових виданнях і користу-ватися нею; виховувати допитливість, праце-любність,гуманізм.

обладнання: портретна галерея письменників початкуХХ ст., виставка їхніх творів, ілюстрації доних;картатодішньоїЄвропи.

Теорія літератури: літературнітечії,модернізм.

Хід уроку



Кожнакультурна епоха заново осягаєпроблему історії, тра-диції, спадкоємності.Характерний у цьому плані період кінцяХІХ—початкуХХстоліття,аджевінбувнелишемежеючасопо-ділу,айплощиноюспівдіїдвохкультурно-естетичнихмоделей—класичногореалізму,щовтрачав своюестетичнуновизнуйори-гінальність, та модернізму, який стрімко завойовував позиціїу світовій та українській літературах.Природно,щоранніймо-дернізмвиходивіззапереченняосновнихпринципівтавартостейреалізмуХІХст.Особливоцебулопомітновпоезії,якапрагнуладо універсальності системицінностей, зміщення і з’єднанняча-совихшарів:«давно»стає«тепер»,а«далеко»—«близько»,«не-помітне»—«помітним»,«маленькадеталь»—«символом».Іцетенденціяне лише українських«молодомузівців», а й багатьохпоетів-модерністів європейськихлітератур.Осьякі складніпро-цесистановленнянашоїлітературимиспробуємопроаналізуватинасьогоднішньомууроці.


131


Перевірка домашнього завдання.Заслуховування усних творів-роздумів про те, чи є життя

І.Франкаподвигом.


1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.— Якізначніісторичніподіївідбулисяв10-хрокахХХст.,як

вонивплинулинасвіт,свідомістьлюдей,мистецтво?— Чому,на вашудумку,незважаючина соціальнікатакліз-

ми,літературапереживаєпіднесення?(Межовіситуаціїспонука-ютьдороздумів,пошуківзахистувбурхливомусвіті.)

«“Ніколидосінанебінашогослованебулотакогооживлення,такоїмасиконфліктів, суперечних течій, полемікирізнороднихдумок і змагань, тихих, але глибокихпереворотів”,—відзначавІ.Франко.Старі засобихудожнього відображеннядійсності вженемоглипередатиновогозмісту,новихпроблем.Звідси,зависло-вомтогожФранка,шукання“новихгоризонтів”,“новихідейдлясвоєїземлі”.»(В.Стефаник).

Збільшивсяпопитна українську друкованукнигу.Виходитьусвітчималоокремихзбірокінавітьбагатотомнихвидань—фактдо того безпрецедентний. Спостерігається велике пожвавленняперекладницької діяльності.Всі талановитімитці тогочасу вва-жализасвійгромадянськийобов’язокзбагатитиріднулітературуперекладомякогосьтворузлітературсвіту.

Урочисте відкриття пам’ятникаКотляревському 1903 рокувПолтавізгуртувалодемократичнісилиукраїнськоїлітератури,в які влилося багато молодих письменників: С. Васильченко,А.Тесленко,Т.Бордуляк,О.Маковей,А.Кримський,М.Вороний,О.Олесь,П.Карманський,А.Чайковський,Л.Яновська,ГрицькоГригоренко,ДніпроваЧайка,Є.Ярошинська,Х.Алчевськатаін.

Українськалітературазбагатиласяпершоряднимиталантами,«різнобарвноюкитицею індивідуальностей», яких, за словамиІ.Франка,не«постидаласьбинеоднадалекобагатшазаукраїн-ськулітература».Вониостаточновивелинашеписемнемистецтвона рівень великихлітератур слов’янства,надалийому світовогозначення,збагатившиновимиідеями,темами,образами,худож-німизасобами.

Групагалицькихмодерністівоб’єдналасянавколовидавництва«Молодамуза».В їхніх теоретичнихвиступах і художнійпрак-тиці було багато спільного з польськими та австро-німецькимилітераторами,зокремаз«МолодоюПольщею»,зякоювонималитворчіконтакти.

132

Дещо ідейнопротистояла їмкиївська групамодерністів,щооб’єднуваласянавколожурналу«Українськахата».

Література почала тяжіти до ліризму, передачі подій та об-разів зовнішнього світу через сприйняттяперсонажів.У творахзросли оціночнароль тропів, значенняпідтексту, посилюваласяувагадоритмупрози(«поезіївпрозі»),підвищуваласяїїліричнанапруженість, емоційність,психологізм: «Нова белетристика—сенезвичайнотонкафіліграноваробота; її змагання—наблизи-тисяскількиможнадомузики.Задлясвоговонанезвичайнодбаєпроформу,промелодійністьслова,проритмічністьбесіди».

У1903роціМиколаВоронийвидаєальманахпідхарактерноюназвою«З-надхмаріздолин»,поставившизавдання«хочтрохинаблизитись донових течій і напрямків сучасних європейськихкультур».«Бажалосябтворів,—писавВороний,—хочзмалень-коюціхою[дещицею]оригінальності,знезалежноювільноюіде-єю,зсучаснимзмістом;бажалосябтворів,дебулобхочтрішкифілософії,дехочклаптикяснівбитогодалекогоблакитногонеба,що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю не-зглибинноютаємничістю».Упорядникпопереджавусіх,що«наестетичнийбіктворівбудезверненанайбільшаувага».МаніфестВороноговикликавгарячісуперечкивлітературнихколах.

— Прощосвідчитьбурхливийрозвитоклітературимодерніз-мупочаткуХХст.?

2. Самостійна робота.

— Доповнітьтемувідомостямизпідручника.


Одним із найяскравіших представників літератури на зла-мі століть став Борис Дмитрович Грінченко. Народився він1863 року на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) в сім’ї від-ставного штабс-капітана, дворянина, у власності якого булокілька десятин землі та водяний млин (ясно, що це — більшніж скромні як на поміщицьке життя статки). І тут постаєзагадка. Як міг він так рано перейнятися турботами простоголюдуйвідчутисвоюнаціональнуспільністьзними?Аджебать-ко всіма силами спрямовував сина на «панську» стезю, запро-ваджував «панське»життя в домі (згадайтеМартина Борулю),забороняв дітямуживати«мужицькенаріччя».В автобіографіїписьменник підкреслював, що «в сім’ї у Грінченків ніколи неговоренопо-вкраїнському».

Незважаючина батькову заборону,Борис спілкувався із се-лянами, знав їхнюмову, усну народну творчість. Відкриттям,душевнимпотрясіннямбулодляГрінченказнайомствоз«Кобза-рем»Шевченка.

133

НавчавсяБ.ГрінченковХарківськійреальнійгімназії,зякоїбуввиключенийуп’ятомукласізазв’язокізгурткомреволюцій-нихнародників,щополягавучитанніїхніхброшур.Цемалодляюнакатяжкінаслідки:півторамісячнеув’язнення,заборонаматинавітьсереднюосвіту,постійнийжандармськийнаглядітуберку-льоз.

Грінченкопрацюєдрібнимканцеляристом,апотім, склавшиіспитнанародноговчителя,«якимосьчудом»влаштовуєтьсявчи-телювати.

Бачачитемність,неосвіченістьселян,їхнюнизькусамосвідо-мість,митецьставитьсобізаметунести«світловтемніхати».Длядітейвіннаписавчитанку«Ріднеслово»та«Українськаграмати-ка донаукичитанняйписання», які використовувалисянавітьурадянськійшколіпершихроківпісляжовтневихподій.

ТворчимипервісткамиГрінченкабулипоезії.1894рокупись-менник переїхав до Чернігова і нову «неволю канцелярську»скрашувавнеоціненноюдля української культуринаціонально-просвітительськоюроботою:організовувавнародневидавництво,приводив до ладу знамениту колекцію української старовиниВ.Тарковського.ЗвільненийізЧернігівськогоземства,Грінченкоберетьсязаупорядкуваннятаредагування«Словаряукраїнськоїмови», заміняючи собоюразом із дружиноюцілиймовознавчийінститут.Вінредагуєгазету«Громадськадумка»,журнал«Новагромада», працює в товаристві «Просвіта», видає українськоюмовою твори світової літератури.Про Грінченка говорили,щовін більшепрацював, ніжжив.Післяпоразкиреволюції 1905–1907 років посилюється переслідуваннямитця властями.Йогознову заарештовують. Гине дочка-революціонеркаНастя, забо-роняють«Просвіту».ВсецеприводитьГрінченкадозагостренняздобутоїщевмолодостіхворобийдозагибелі.

Прохарактервласноїпоетичної—інетільки—творчостісамБ.Грінченкозауважував:«Яніколиненалежавдотихпоетів,щоввесь свій часможуть оддаватипісні.Напоезію завсігди ямавтількикороткіхвилини,вільнівідпраці—часомлюбої,дорогої,здебільшогонудної,наймицької.Мояпісня—томійробітниць-кий одпочинок імоя робітницькамолитва-надія».Чомунадія?Бовірші—цейбулагромадськапрацяписьменника,спрямованана розвиток громадянства, українства.Українськакнижка, до-водивпоет,воднійзістатей,лишетодісповнавиконуєсвоюроль,коливона«виробляєнароднусвідомість,піднімає,зміцнює,анепригнічуєдуха,пособляєнашомународовіставатинародоммуж-нім,смілим,свідомимсвоїхсил,певнихусвоїхнадіяхналіпшубудущину».

ВиходитькількапоетичнихзбірокБ.Грінченка,аленайбільшталановитовінвиявляєсебеупрозі.ЯкзапевнявмитцяА.Крим-

134

ський,«повість—то і єстьВашвластивий“фах”»: тут,мовляв,йоготалантсправляє«суспільневраження».

«Нарозпутті», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами»,«Брат на брата», низка оповідань— далеко не повний перелікпрозовоїспадщиниБ.Грінченка.Писаввінідраматичнітвори,за-значаючи:«Народовітребаздорової,моральної іартистичноїзлі-тературногопоглядудрами, ане (драми) гопакай горілки»,метатеатру—негрошовізбори,апоширення«виднокругународного».

Якбачимо,переднаминевтомнийтрудівниклітератури,якийусезробивдляїїрозвиткуйдосягненнянеюсвітовихвисот.

4. Творча робота.СкладітьпсихологічнийпортретписьменникаБ.Д.Грінченка.y

працьовитий талановитий наполегливий чутливийдокраси

Б. Грінченко

національносвідомий

громадсько-активний

всебічноосвічений

добрий,співчутливий


Самостійна робота.Складітьрезюмедотеми«Література10-хроківХХстоліттяyтаїїпредставники».


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Література10-хроківХХстоліттяуявляєтьсямені…»


Опрацювати тему, прочитати оповіданняБ. Грінченка «Ка-торжна».

Урок № 30

Тема. Б.Грінченко.Оповідання«Каторжна».Мета: допомогти учням краще засвоїти ідейно-

художнійзмісттвору,йогогуманістичнуспря-мованість; розвивати навички аналізу малоїпрози, висловлення власної думки з приводу

135

прочитаного; поглиблювати вміння визнача-ти риси індивідуального стилюписьменника,літературний стиль та напрямок; виховуватипрагненнядолюбовійдобра.


Теорія літератури: оповідання,ідея,художнійобраз;психологізмулітературі.

Хід уроку



Убіблійнихзаповідяхсказано,щоназлотребавідповідатидо-бром.Теорію«непротивленнязлунасильством»висунуввеликийросійськийписьменник,мислительЛевТолстой.Такудумкупід-тримуютьбагатоіншихлюдей.

Чомужтак?Тидоменезізлом,ненавистю,аядотебезлас-кою,прощенням.Делогіка?Мабуть,їїтутшукатинеслід,боце,напевне, якийсьнезбагненний законжиття.Відповідаючи зломна зло,мипороджуємощебільшезло,підштовхуємодопомсти,провокуємоназлочин.Отже,ланцюгзламожнаперерватилишедобром.Такє ів ідеалі.Якінколибуваловминуломуічиможебутивжиттінинішньому,дізнаємосянауроці,познайомившисьзоповіданнямБ.Грінченка«Каторжна».



1. робота з таблицею.

Заповнітьтаблицю.y

Українська література 10-х років ХХ ст.

основні історичні події

найяскравіші представники

літератури

літературні угруповання,

альманахи

літературні напрями й течії,

тенденції

2. Творча робота.

ЗмалюйтепсихологічнийпортретБ.Грінченка—«робітникаyбезодпочину».

136


1. Складання «сюжетного ланцюжка».

(Учніпідкерівництвомучителяскладають«сюжетнийланцю-жок»оповіданняБ.Грінченка«Каторжна».)

Сирітськеди-тинствоДокіїбезласкийлюбові;по-стійнароботаізнущаннямачухи

Ставленнясіль-ськихдітейдоді-вчинки—образи,насмішки.ДокіявідштовхуєХрис-тю,щохотілаїїперепросити

ПрагненняДокіїдолю-бові,ласки;розмовазка-линою,зма-лоюдитиною

ЗустрічізСеменом,жагучеко-хання,від-криттясві-тукраси

Семензраджуєдів-чину,навулицісміються.Призу-стрічіпарубоквід-штовхуєДокію

Рішенняпомстити-ся.Підпалповіт-ки.Згадкапродів-чинкуСаньку,щолюбилаДокію

Героїнясхаменулася,кинуласягаситипо-жежуйсильнообго-ріла.Померлазісло-вами«Защо?»

2. обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота, евристична бесіда.

— Хтотака«каторжна»,чомугероїнюоповіданнятакназива-ли?Якимбулоїїстановищевбатьковомудомі?

— ЩовДокіїнайбільшедратуваломачуху,батька?(Щовонанеплакала,непросилася.)

— ЯкставилисямачушинідітидоДокії,чому?Абатько?— ЯкунайболючішуприкрістьзробиламачухаДокії?(Зруба-

лакалину.)— ЧомунавулиціДокіюнелюбили?— Якийвонаобраласпосібсамозахисту?— Які почуття оволоділиДокією,коли вона трохиподорос-

лішала?(Суму,жалю.)— Коли героїні відкрилася краса природи, довколишнього

світу?Знайдітьізачитайтецірядкиутворі.(Колипокохала.)— ЧисправжнімибулипочуттяСемена?— ЩоДокіїздалосянайобразливішимпринамаганніз’ясувати

стосункизхлопцем?(Те,щовін,яківсі,назвавїїкаторжною.)— Чомудівчинакинуласягаситипожежу?— Якпоставилисялюдидозагибелігероїні,чому?— Якевраженнясправляєоповідання?

3. Проблемні завдання та запитання до учнів.

— Розкрийтечинникиформуванняхарактеруголовноїгерої-ніоповіданняБ.Грінченка«Каторжна».

137

сирітство,самотність

пияцтвобатька

постійнісварки,образимачухи

бідність,забитість,відсутністьосвіти

Характер

неприйнят-тядітейнавулиці

налаштовуваннямачухоюсвоїхді-тейпротиДокії

щоденнаважкапраця

спадковарисавідма-тері—мовчазнапоко-ра,природнадоброта

— Чи тільки іншілюди були винні вформуванні такогоха-рактеруДокії?Щовонасамамоглазробитидлясебейчомунезро-била?(Вонанеробиласпробизкимосьподружитися,повестисебепо-іншомузбатьком,зведенимисестрамийбратами;замкнуласяусвоїйобразінасвіт.)

— ЩопідштовхнулоДокію спочаткудо злочину, а потімдоподвигу? (Зрадакоханого,злістьлюдей;любовдолюдей,додів-чинкиСаньки.)

— Когозатипомхарактеру,умовамийогоформуваннянага-дуєДокія?(ЧіпкузромануПанасаМирного«Хібаревутьволи,якяслаповні?».)

4. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».Якаосновнадумкаоповідання?yО р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Життявзлобі,нелюбовіприводитьдозлочину.— Людинанеможежитибезлюбові,добра.— Байдужістьдостражданьінших—такежзло.— Багато в житті залежить не тільки від тих, хто поряд,

айвідсамоїлюдини.— Утвердженняпрагненнялюдинидолюбові,добра.

5. коментар учителя.В оповіданні «Каторжна»Б. Грінченко виявив себе якмай-

стерпсихологічноїпрози.Віннетількизображуєзовнішнідіїтавчинкилюдини, айдосліджуєвнутрішні спонукальнічинники,що зумовлюютьповедінку героїні.Це дає право стверджувати,щописьменникпрацюєв русліновітніхшуканьукраїнськоїно-велістикимежи століть,користуючиськращимивиражальнимизасобамимодернізму.


колективна робота.Знайдітьключове слово для основної думкиоповідання«Ка-yторжна»,якаєактуальноюівнашчас.(Гуманізм.)

138


інтерактивна вправа «Займи позицію».

— Чидоцільневключеннятакихоповіданьдошкільноїпро-грами?Своюпозиціюобґрунтуйте.

Так Певноюмірою Ні


Підготуватися до тематичної контрольної роботи «ТворчістьІ.Франка.Оглядлітератури10-хроківХХст.Б.Грінченко».

Урок № 31

Тема. Контрольна робота. «Творчість І. Франка.Огляд літератури 10-х роківХХ ст. Б. Грін-ченко».

Мета: актуалізуватий закріпити знання учнів з ви-вченихтем;виявитирівеньзнань,уміньтана-вичокзметоюконтролютакорекції;розвиватипам’ять, уміння аналізувати ідейно-художнійзміст творів, висловлювати власні судження,співставлятилітературніявищазявищамире-альногожиття,проводитианалогії;виховуватипрагненняжити за законамидобрай справед-ливості,високогогуманізму.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: сонет, філософська, громадянська поезія, ві-

ршовірозміри,терцини.

Хід уроку






Варіант іПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)

139

1. Уособленнямборотьбиміж«естетом»і«живимчоловіком»єобраз:А Олександераз«Легендипровічнежиття»І.Франка;Б ліричногогероя«Сікстинськоїмадонни»І.Франка;В героя-адресатазновели«Сойчинекрило»І.Франка;9Г МойсеязоднойменноїпоемиІ.Франка.

2. «Молодамуза»—це:А альманах;Б угруповання;9В літературнагазета;Г літературнийнапрям.

3. Франкова концепція поступу людства, незламний опти-мізмвираженіутворі:А «Гімн»;9Б «Декадент»;В «Легендапровічнежиття»;Г «Безмежнеєполе…».

4. Доповнітьречення.«Сонет—це…,наприклад,…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. ВизначтепроблематикупоемиІ.Франка«Мойсей»,віршо-

вийрозмір,якимвонанаписана,зауривком:Сороклітпроблукавши,Мойсей,ПоарабськійпустиніНаблизи5всязнародомсвоїмОмежукПалестині.

(Анапест.)6. Пояснітьпричининеординарного вчинкупід часпожежі

головноїгероїніоповіданняБ.Грінченка«Каторжна».


А Висловіть свої судженняпрошляхипоступулюдства(затворамиІ.Франкатавласнимбаченням).

Б Напишіть твір-роздум «Життєвішляхи І.Франка таБ. Грінченка—прикладнаполегливості й працелюб-ностіяквирішальнихфакторівнашляхудопоставле-ноїмети,успіху».

Варіант ііПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)

140

1. «Ліричноюдрамою»названатакапоетичназбіркаІ.Фран-ка:А «Ізднівжурби»;Б «МійІзмарагд»;В «Звершинінизин»;Г «Зів’ялелистя».9

2. «З-надхмарідолин»—це:А ЗбіркаІ.Франка;Б гуртокмолодихлітераторів;В альманахпочаткуХХст.;9Г щоденналітературнагазета10-хр.ХХст.

3. Символ вічноїжіночності,материнства, краси змальова-нийФранкомутворі;А «Ойти,дівчино,згоріхазерня…»;Б «Сікстинськамадонна»;9В «Чогоявляєшсямені…»;Г «Безмежнеєполе…».

4. Доповнітьречення.«Терцини—це…,ниминаписано…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Зробітькороткий ідейно-художній аналізпрологу допое-

миІ.Франка«Мойсей»,визначтейоговіршовийрозмірзауривком:

Оні!НесамісльозиізітханняТобісудились!ВірювсилудухаІвденьвоскреснийтвойогоповстання.

(Ямб.)6. РозкрийтечинникиформуванняхарактеруДокії—голов-

ноїгероїніоповіданняБ.Грінченка«Каторжна».


А Висловітьсвоїсудженняпровідповідальністьмісіїпро-відниківнації,народу,керівниківдержави(задумкоюІ.Франкатавласнимбаченням).

Б Напишітьтвір-роздум«Любовякнайвеличнішезлюд-ських почуттів у творах І.Франка і Б. Грінченка тавмоємурозумінні».



індивідуальне завдання.ПрочитатиоднузновелМ.Коцюбин-ського.

141

Урок № 32

Тема. М.Коцюбинський.Життяітворчість,гуманізмсвітогляду.

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюпись-менника, показати еволюціюйого світогляду,зацікавити,спонукатидочитаннятворівмитця;розвиватинавичкироботиздодатковоюлітера-турою, висловлення власної думки з приводупрочитаного з ідейної та художньо-естетичноїточки зору; поглиблювати вміння сприйматиінформаціюнаслух;виховуватиповагудопись-менника,духовнихнадбаньукраїнськогонаро-ду,любовдокниги,естетичнийсмак.

обладнання: портрет письменника, виставка його творів,ілюстраціїдобіографії.

Теорія літератури: реалізм,модернізм, натуралізм, традиції, но-ваторство.

Хід уроку


Аналіз виконання учнями контрольної роботи.


Вступне слово вчителя.«Од українського реалізму взяв він твердий певний ґрунт

іпрозоруясністьдумки;одфранцузькогонатуралізму—тверезийпогляднанебоязкешуканняпотрібної йомукраси всюди,кудитількиможеокохудожниказазирнути.Алежодсебедодавсюдисвоєївласноїнайкоштовнішоїриси:отеглибокеперейманняпси-хікою героїв, вигадливість художніх образів, умінняпередаватинастроїйвнутрішніпереживання,…аристократизмдухаіневпин-непростування до світла, докраси, до ідеалу—це вже самомуКоцюбинськомуналежить,цейоговласне,непозиченедобро»,—так писав відомий літературознавець С. Єфремов проМихайлаКоцюбинського,ізжиттямітворчістюякогомирозпочинаємонасьогоднішньомууроцібільшглибокезнайомство.

Iіі. сприйняТТя й засвоєння УчняМи навчального МаТеріалУ

1. Евристична бесіда.— ЩовизнаєтепроМ.Коцюбинського,якійоготворививча-

ливпопередніхкласах?(«Дорогоюціною».)

142

— Яке враження справилина вас його новели, оповідання,прочитанісамостійно?(Загальнийогляд.)

— Чипомітиливирізницювтематиці,манеріписьмаКоцю-бинськоготайогопопередників?Якщотак,тояку?

2. Слово вчителя.ПросамогоМ.Коцюбинськогонаписанобагатохудожніхтво-

рів,ходилочималолегендтабувальщин.М.Коцюбинськомудоводилосякількаразіввиїжджатизакор-

донналікування.

3. Міні-інсценівка.Ми т н и к.Пане,прошудокументи!К о цю б и н с ь к и й.Ось,будьласка!М и т н и к.Зброяє?К о цю б и н с ь к и й.Є!М и т н и к.???Показуйте!К о цю б и н с ь к и й(дістає ручку).Осьмоязброя!(Німа сцена.)

4. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.Загадкова агава,цвітяблуні, дитячі очі волошок,жайворон-

ковапісня—увесьцейсвітприродивКоцюбинськогоодухотворе-ний,сповненийтаємниці,якісамапостатьмитця,ійоготворчістьєвропейськогорівня,щопережиланеоднепоколіннячитачів.

Проте,щоКоцюбинськийбудевідомимписьменником,сказавщевчетвертомукласіучительсловесності,прочитавшийоготвір.

Адотого—рокийрокиневтомноїпраці,величезноївідпові-дальності,ізасебе,ізасвоювеликуродину.Батькочерезсвоювда-чунароботідовгонетримався,немігпрогодуватисім’юіврешті-рештпокинувїї.Матиосліпла,ів16роківюнакнавласніплечівзявважкийтягар.Частонапівголодний,утомленийпереїздами,дававприватніуроки.Всередині80-хроківпочавписатиопові-дання,публікуватисявжурналах.Дитячіоповідання«Харитя»,«Ялинка»засвідчили,щовукраїнськійлітературіз’явивсяновийталант.Щобматипостійнийзаробіток,Коцюбинськийзаписуєть-ся уфілоксернукомісію,що вмолдавських селах вела боротьбуз винограднимишкідниками. Тут він входить до нелегальногополітично-культурного товариства «Братство тарасівців». Ідеїбратстваписьменниквідображуєвказці«Хо».З’являютьсяопо-віданняізжиттямолдаван,кримськихтатар:«Длязагальногодо-бра»,«Пе-коптьор»,«Відьма»,«Впутахшайтана»,«Накамені»,«Підмінаретами».М.Коцюбинський працює вжитомирськійгазеті «Волинь», потім оселяється вЧернігові і влаштовуєтьсявземськууправу.1900рокууЛьвовівиходитьйогопершазбіркаоповідань,потімзібраннятворівусемитомах.

143

МихайлоМихайловичведеактивнугромадянськуроботуйпе-ребуваєпіднегласнимнаглядомполіції.1903рокувінїденавід-криттяпам’ятникаКотляревськомувПолтавіітамзнайомитьсязПанасомМирним,МихайломСтарицьким,ЛесеюУкраїнкою,ОленоюПчілкою,ВасилемСтефаникомтаіншимилітераторами.

ЧерездварокиКоцюбинськийподорожуєАвстро-Угорщиною,Німеччиною, Італією,Швейцарією.Післяповерненняйого оби-раютьголовоючернігівської«Просвіти».Пишеоповідання«Вдо-розі», «Коні не винні», новели «Intermezzo», «Persona grata»,повість «Fatamorgana».Письменникапідводить здоров’я, томувін лікується в Італії.Кілька разів відвідуєФранка в чудовомугуцульськомуселіКриворівні,іцепідштовхуєйогодонаписанняповісті«Тінізабутихпредків».

Попри всі особисті проблеми,Коцюбинський завжди бравнасебе відповідальність за долю близьких.Він заклав власний бу-динок,щобурятуватисестру(датизанеївполіціюзаставу).Цейборгвиплачувавусежиття.Турбувавсяпросліпуматір,виростивсвоїхчудовихдітей.

НесталоМ.Коцюбинського1913року,похованийвінуЧер-нігові.

— На вашу думку, які риси характеруМ.Коцюбинськогоєвизначальними?

Коцюбинськийжив і творив у нові, бурхливі часи початкуХХ століття. Тому він теж перебував у постійних творчих по-шуках, пройшов еволюцію художньої свідомості від народни-цтвай реалізму домодернізму; рамки етнографічного реалізму,селянської тематики були дляйого обдаруваннянадто тісними.Влисті доМ.СтарицькогоКоцюбинськийписав: «За сто літ іс-нуванняновійшалітературанаша…живиласяпереважноселом,сільськимпобутом,етнографією.Селянин,обставинийогожиття,йогонескладна здебільшогопсихологія—отомайжей все, надчимпрацювалафантазія…Вихованийнакращих зразках сучас-ної європейської літератури, такої багатої не лишена теми, алейнаспособиоброблюваннясюжетів,нашінтелігентнийчитачмаєправосподіватисяйвідрідноїлітературиширшогополяобсерва-ції,вірногомалюнкурізнихсторінжиттяусіх,анеодноїякоїсьверствисуспільності…»

Ісправді,утворчостіМ.Коцюбинськогомизнаходимонетіль-ки різноманітну тематику, а йшироку географію, її актуальнупроблематику,новітнізасобимодерногописьма.


Переказучнямисамостійнопрочитанихоповідань,новелКо-цюбинського,визначенняїхтематики,проблематики,висловлен-нявласнихвражень.

144


Слово вчителя.У1896роціКоцюбинський одружився з викладачкоюфран-

цузькоїмовиЧернігівськоїгімназіїВіроюУстимівноюДейшею.— Спробуйтезалистом,якийМихайлоМихайловичнаписав

дружинізКриму(тодівінпрацювавуфілоксернійкомісії,ботре-бабулоутримуватисім’ю),визначитиїхністосунки,рисихарак-терусамогописьменника:

«Сонечко ти моє! Твої листи для мене— половинажиття.Отінинідіставлиставідтебе—ітакменідобре,таклегкоівесе-ло.Ямалонез’ївтоголиста,такимвінбувменісолодким,анай-паче від грушовоїпідливки.Ай, ті груші:побились,потовклисьтанапустилитакогосоку,щолисттвійтабонзинікнижкиякду-шенинаупріливтомусокові.Напревеликусилуодліпивяйогоодкоробкиітількищорозклавнастолі,щобхочмісцямипрочитати,колизновлихо:осизачули,щоприйшовлиствідВіри,іроємна-зліталисяйогочитати.Мусивкинутилистатаганятисязаосами…Апротепрочитаввсе:денерозібрав,тамсерцепідповіломені,щоВірунечкакохаємене».

(М.Коцюбинський люблячий, трохи іронічний, з почуттямгумору,ніжнийіт.ін.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Те,щоМ.Коцюбинськогоназивають “сонцепоклонником”,

свідчитьпро…»«М.Коцюбинськийуявляєтьсямені…»«Меневразило(здивувало)…»


Знати біографію письменника, прочитати новелу «Inter-mezzo».

Урок № 33

Тема. М. Коцюбинський. Психологічна новела«Intermezzo».Поетикаімпресіонізму.

Мета: допомогти учням осягнути психологізм нове-ли,поетикуімпресіонізмувній,красухудож-нього слова; розвиватинавички аналізу епіч-нихтворівмалоїформи,визначеннястильовихособливостей,висловленнявласногоставлення

145

до зображуваного та його стильової манери;виховуватилюбовдохудожньогочитання, ес-тетичніпочуття.

обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдотвору(абокраєвидиукраїнськогополя).

Теорія літератури: новела, «поезія в прозі», психологізм,модер-нізм, імпресіонізм, автобіографічна основа,образи-символи,ускладненаметафора.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Напопередньомууроціми говорили,щоМихайлоМихайло-

вичКоцюбинський—письменникновогопокоління,якешукаломодерних засобів творення художньої дійсності, розширювалой збагачувало тематичні,жанрові горизонтиукраїнськоїлітера-тури.ЛітературознавцізнаходятьутворчостіМ.Коцюбинськогорисиімпресіонізму.Щожтакеімпресіонізм?

Філософськоюосновоюцьоголітературногонапрямуєемпірич-нийпозитивізм,тобтовіравпозитивнийдосвід,авхудожнійтвор-чостіце виявилосяв тому,що імпресіонізм (відфранцузького—враження)«дозволяввидобуватиізбуденнихізвичайнихпредметівнесподіванівластивостітариси…»Уживописуцебулокольоровевідкриттясвіту.В іншихвидахмистецтва,включно івхудожнійлітературі,імпресіоністи,крімтого,щей«звернулисядовивченняперехідних іплиннихстанів: вловившимить,художник“розгор-тав”їївеликимпланомізнаходивунійновіоригінальнішляхидохудожньогозмісту».(Злітературноїенциклопедії.)

У новелі «Intermezzo»М. Коцюбинському якраз і вдалося«вловитимить»людськогожиттяй«живописати»їїтак,щовнійвідбиласяцілаепохаійоговласного,ісуспільногобуття.Процевидізнаєтесьнасьогоднішньомууроці.



1. робота в парах.(Учніпереказуютьоднеодномубіографіюписьменника,допо-

внюють,уточнюютьсвоївідповіді.)

2. Завдання учням.Складітьрезюмезтрьохпунктів,котребусебічнохарактери-yзувалоМ.Коцюбинського як людину,митця, громадськогодіяча.

146

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і1) Великийгуманіст,любительізнавецьприроди,мистецтва,

люблячийчоловік,батько,синібрат.2) Письменник-новаторєвропейськогоскладу,щотематично

йжанрово збагативлітературу; один ізпершихпредстав-никівукраїнськогоімпресіонізму.

3) Людиназактивноюгромадянськоюпозицією;переймавсяпроблемамипростогонароду;керувавчернігівською«Про-світою»;бувпіднегласнимполіційнимнаглядом.


1. Слово вчителя.«Intermezzo» в перекладі з італійської означає «перерва».

Умузиці—невеличкаінструментальнап’єса,щовXVIIст.вико-нуваласявперервіміжактамитрагедії,апізніше—опери.Епізод,описанийКоцюбинським,справдімавмісцевжиттіписьменника1908 року.Вкрай виснажений службою, громадськоюроботою,знесиленийхворобою,вінмріявпровідпустку.ДавнійзнайомийЄвгенЧикаленкозапросивписьменникадосебевмаєток,ус.Ко-нонівку.Враженнявідпрекрасноїкононівськоїприродийлягливоснову«Intermezzo»зпосвятою«кононівськимполям».

«Читаювеликукнигуприроди,—пишеКоцюбинський в од-номузлистів,—іколинавчусядечому,будуписати.Зтогочасу,якя опинивсяна самоті—відчуваю, якя страшенно втомивсядушею.Нефізичнавтома,адушевна.Нехочетьсябачитилюдей,говорити.Хочеться скинути з себе весьнакиплюдського бруду,якийнепомітнозаливавтвоєсерце,хочетьсяочиститисяйвідпо-чити».

Не дивно,щонавіть природа, якапотім зазвучитьмузикоювновелі, спочаткунемоглазаспокоїтимитця,навітьвикликалароздратування.ПротеКоцюбинський бореться з цією втомою,боретьсязавнутрішнійспокій,якийбидавйомузмогупоринутивулюбленусправу—художнютворчість.

Звернімосядосамоготвору.

2. Виразне читання.(Учитель виразно, проникливо читає перші частининовели

(4–5).)

3. Евристична бесіда.— Чине здивувало вас те,щоупрозовому творі напочатку

є«дійовіособи»,якудрамі?Щобце значило? (Особливийпри-йомвиразності,якийвказує,щобудевцентріуваги,—природа,почуття.)

147

— Які відчуття виникають при читанні пейзажів? (Ефектприсутності,зримість,запахіт.ін.)

— Якідумки,асоціаціївикликаютьіменавівчарокіїхняпо-ведінка?(Оповідач—тонкийпсихолог;віменіоднієїтварини—натякнатогочасногореакційногоміністраіт.ін.)

4. Слово вчителя.Новела «Intermezzo»писалася 1908 року, колище свіжими

булипереживаннявідбуремнихподійпершоїросійськоїреволю-ції1905–1907років.ОбставинитихднівзахопилийЧернігів,деживіпрацювавКоцюбинський,—страйкиробітників-службовців,придушенняїхполіцієюйвійськами,всете,щоввійшловісторіюпідназвоюстолипінськоїреакції.Зацихумовчастинаінтеліген-ціїзневіриласявподальшійборотьбі,вдаласядо«богошукацтва»,занять«мистецтвомзарадимистецтва».М.Коцюбинськийпроцетакпишевлисті:«Взагаліпереживаємопідлічаси.Суспільність,забита, залякана,втомлена, сидитьнадрозбитимкоритом і апа-тично,безмрій,дивитьсянамур,щостоїтьпереднею».Ліричнийгерой новели «Intermezzo»—не такий.Він просто утомлений.Відпочивши,вінзновуготовийітидолюдей,сприйматиїхнєгорейпродовжувати боротися за людську гідність доступнимийомузасобами.

5. Виразне читання.(Учні виразно читають останні дві частини новели від слів

«Митакистрілисьнаниві—імовчкистоялихвилину—яілюди-на»докінцятвору.)

6. Евристична бесіда.— Чиможна твір «Intermezzo» вважатицілком автобіогра-

фічним?(Ні,тутбагатоузагальнень.)— Чомудеякілітературознавцівизначаютьжанрцьоготвору

як«поезіявпрозі»?(Завдякиліризмові,високійпоетичності.)— Якіпроблемипорушуютьсявновелі?(Душевноїрівноваги,

повноцінногожиття,специфікитворчогопроцесу;справедливостійлюдськоїгідності.)

— Як, якими засобами розкривається внутрішній стан лю-дини? (Психологічно переконливо; за допомогою внутрішньогомонологу,прийомівконтрастуіт.ін.)

— Визначте риси імпресіонізму у творі. (Пейзажі зі звуко-вими, зоровимита дотиковимиобразами; світлотінь, ускладненіметафоритощо.)

7. Завдання пошуково-дослідницького характеру.(Можнавиконувативгрупах.)З’ясуйтевид,рольтаособливостіпейзажів.y

148

1) «Воно[поле]котитьтайкотитьзеленіхвилііхлюпаєнимиажвкраїнеба.Надвсімпануєтількиритмічний,стрима-нийшум, спокійний,певнийу собі, якживчик вічності.Яккрила тих вітряків,щочорніютьнадполем: байдужоі безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: такбудевічно…такбудевічно…»(Зфілософськимпідтекстомпроплинністьчасуійоговічність.)

2) «Сонце!Я тобі вдячний.Ти сієшумоюдушу золотий за-сів—хтознає,щовийдезтогонасіння?»(Авторзмальовуєперсоніфікований,одухотворенийобразсонця;золотийза-сів—метафора;риторичнепитанняміститьпідтекст:енер-гіясонцядаєліричномугероєві,митцевінаснагутворитидалі—вім’ядобра,знедоленоголюду.)

3) «Вона [земля] моя. Всю її, велику, розкішну, створенувже,—всюявміщаювсобі».«Йдемоповзчорнийпар.Те-плодихнулавлицепухкачорнарілля,повнаспокоюйна-дії.Вітаю.Спочивайтихопідсонцем,титакажвтомлена,земле,якя».(Митецьглибоковідчуваєсвійзв’язокзпер-шоосновою—ізземлею;пейзажзмальованозадопомогоюепітетів,авторвикористовуєтакожінверсію,метафори.)

4) «Кругмене темно.Блискають тільки гострі, колючі згу-ки, і дрібно сиплетьсярегітнаметалевудошку,якшріт.Хочуспіймати,записатиупам’яті—іневиходить.От-от,здається…Тью-і,тью-і,ті-і-і…Ні,зовсімнетак.Трійю-тіх-тіх…Інеподібно.

Яквониотероблять,цікавийязнати?Б’ютьдзьобамив золото сонця?Граютьнайогопроміннях,начена стру-нах?Сіютьпіснюнадрібнеситоізасіваютьнеюполя?

Розплющуюочі. Тепер я певний,що з того посіву зі-йшла срібна сітка вівсів, гнетьсяй блищить,мовшабля,довговусийячмінь,пливетекучаводапшениці».(Поєдну-ються відчуття зору, слухуй дотику; звуконаслідування;використовуютьсяметафори, порівняння, епітети, рито-ричніпитання.)


Завдання учням.1)Назвіть«зайве».

«Мояутома»,«Нивиучервні»,«Сонце»,«Моя радість»,«Трибілих вівчарки», «Зозуля», «Жайворонки», «Залізна рука горо-да»,«Людськегоре».2)Пояснітьвислови.

«Ятежпустивсвоюдушупідчорнийпар…»«Ятутпочуваюсебебагатим,хочнічогонемаю».

149


інтерактивна вправа «Займи позицію».«Новела“Intermezzo”—цетвірдлямитців,“обраних”чидля

широкогоколачитачів,длявсіх?»

Для«обраних» Длявсіх


Знатизмістновели«Intermezzo»,вмітиїїаналізувати.Прочи-татичастинуповістіМ.Коцюбинського«Тінізабутихпредків».

Урок № 34

Тема. М.Коцюбинський.Повість«Тінізабутихпред-ків».Фольклорнетлотвору.Сюжет.

Мета: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості повісті; розвивати нави-чки виділення головних епізодів у творі, їхкоментування та оцінювання; поглиблювативміння визначати тематику,жанр, основупо-вісті; виховуватилюбовдочитання, естетичніпочуття.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ції до нього, фрагменти кінофільмуС.Пара-джанова.

Теорія літератури: повість,фольклорнаоснова,тематика,сюжет.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Людина іприрода,кохання, сутність буття—проблеми,над

якимизамислюються,якінамагаютьсяз’ясуватинелишемитці,а йкожен із нас.М.Коцюбинський тежне оминувцихпитань.Відвідавши на запрошення І.Франка чарівне гуцульське селоКриворівню, він захопивсякарпатськимкраєм,його самобутні-стю,знайшовтамблагодатнийматеріалістворившедеврукраїн-ськогохудожньогослова—повість«Тінізабутихпредків».АнтонКрушельницькийсказав,що«Гуцульщині“Тінямизабутихпред-ків”поставивКоцюбинськийвукраїнськомуписьменствівіковіч-нийпам’ятник».

Твір і донині викликає багато суперечокнавітьу середовищілітературознавців.Тожзвіримоімисвоєчитацькесприйняття.

150



Проблемне завдання.Наосновіпорівняльноїтаблицідоведіть,щоновелаМ.Коцю-yбинського«Intermezzo» є твором імпресіонізму (абомаєйогориси).

реалізм імпресіонізм

Портретнесевеликуоб’єктивнуін-формаціюпролюдину(вік,соціаль-непоходження,вдачу,темпера-мент).Пейзажточноіповноокреслюєміс-цеподій,характеризуєситуацію,частоепохутасуспільство.Митціпрагнутьдотипізаціїйуза-гальнення.Насвітоглядперсонажамаютьвпливсуспільство,раса,нація,при-рода.Дійсністьєтакою,якоюмиїїбачи-мо;усемаєпричинитанаслідки.Письменниквиражаєсвоєставлен-нядосвіту,намагаєтьсяактивнонаньоговплинути

Портретмалоінформативний,складаєтьсязкольорівабоколо-ристичнихдеталей.Пейзажнеподаєвідомостейпроландшафт,змальовуєтьсяздебіль-шогозвуковимивраженнями.Дійсністьзображуєтьсявмоментсприйняття.Кожналюдинаіндивідуальна,не-повторна,томуїїдії,вчинкимо-жутьбутинеординарними,необ-ґрунтованими.Дійсність,люди,речінетакі,якіє,атакі,якимимиїхуявляємо,якмидонихставимося.Письменниквиражаєсвоївра-женнявіддійсності

О р і є н т о в н и й в и с н о в о к«Intermezzo»—твірізвиразнимирисамиімпресіонізму,хоча

вньомуможназнайтийреалістичнідеталі(те,щостосуєтьсясто-липінськоїреакції,становищаселянства).


1. Слово вчителя.Улітку1911рокуМ.Коцюбинський,повертаючись ізКапрі,

девінлікувався,вирішиввідвідатиКарпати,проякічувзахопле-нірозповідівідфольклористайетнографаВ.Гнатюка.

У листах до М. Горького Коцюбинський пише: «Если быВы знали, какой это удивительный, почти сказочный уголок,с густозелеными горами, с вечношумящими горными реками,чистыйи свежий, точно вчера родившийся.Костюмы, обычаи,весьукладжизнигуцулов-номадов[кочівників],проводящихвсёлетососвоимистадаминавершинахгор,—настолькосвоеобразныикрасочны,чточувствуешьсебяперенесеннымвкакой-тоновый,неведомыймир»; «Если быВы знали, как величественна здесь

151

природа,какаяпервобытнаяжизнь.Гуцулы—оригинальнейшийнарод,сбогатойфантазией,сосвоеобразнойпсихикой.Глубокийязычник-гуцулвсюсвоюжизнь,досмерти,проводитвборьбесозлымидухами,населяющимилеса,горыиводы.…Сколькоздеськрасивыхсказок,преданий,поверий,символов!Собираяматери-ал,переживаюприроду,смотрю,слушаюиучусь».

Коцюбинськийробитьобразні замальовкиприроди, відбираяматеріали, ретельно працює над твором, який задумав. Однихлишеназвдляньогоуписьменникабуло13варіантів!

Митцеві замало опису прекраснихкраєвидів, оригінальнихвірувань,обрядівтазвичаївкарпатців,вінхочезазирнутивдушулюдини,зрозуміти,чимвонаживе,чомурадієічимзасмучуєть-ся,нащосподівається.

ЛітературознавецьС.Жилапише: «ПовістьМихайлаКоцю-бинського“Тінізабутихпредків”маєзміст,щонепіддаєтьсяод-нозначномутлумаченню.Прощоцякнижка?

ПронестихаючеворогуванняПалійчуківіГутенюківтапалкекоханнядітейцихстаровиннихгуцульськихродів—ІванаіМа-річки?

Протінізабутихпредківіїхнійвпливнажиттялюдське?Проутвердженнядуховногоначалавлюдині?Продоброізло?Пронародження,любовісмерть,..пропідтримкулюдинизем-

леюікосмосом,аотже,прожиття?..Так, очевидно, це поемапрожиття…Прожиття в усіхйого

вимірах…»— Чипогоджуєтесявизтакоюдумкою?


3. робота з текстом.Визначення (переказ) ключових епізодів І частини повісті

«Тінізабутихпредків»,їхкоментування(зачитуваннянайяскра-вішихкартин).

1) Зростання Івана середприроди, раннє розуміння її таєм-ниць.

2) ВорожнечаміжродамиПалійчуківтаГутенюків.3) Зустрічіздівчинкоюзворожогороду(зачитати,прокомен-

тувати).4) ДружбайкоханняІванатаМарічки.5) ГраІвананафлоярійспіванкийогокоханої.6) Парубокідевнайминаполонинупастиовець.7) Священнаватра,вівчарськежиття(зачитати,прокоменту-

вати).8) Звістка про загибельМарічки. Страждання Івана, його

зникнення.

152

4. Евристична бесіда.— Нащо в першу чергуми звертаємо увагу, коли читаємо

повість«Тінізабутихпредків»?(Напоетичністьописівприроди,гармонійне, відповіднодо власнихуявлень,життя гуцулів у єд-ностізприродою;начистекохання.)

— Якимбулощоденнежиттягуцулів?(Сповненеважкоїпра-ці,небезпек,воницілкомзалежаливідсвогонатуральногогоспо-дарства.)

— Чому,черезщоворогувалиродиПалійчуківтаГутенюків?(Уженіхтойнепам’ятав.)

— Якарольмистецтвавжиттігероївповісті? (Музика,пісні(співанки)—невід’ємначастинаїхньогоіснування.«Іванслухавтоненькийдівочийголосідумав,щовонадавновжезасіялагориспіванками,що їх співають лісий сіножаті, ґрунтй полонини,дзвонятьпотокийвиспівуєсонце…Априйдепора,вінповернедонеї,івоназновпозбираєспіванки,щободбутьчимвесілля…»)

— Яквиявляютьсяязичницькі вірування гуцулів? (В обож-неннісонця,вогню,водухотворенніприроди.)

— Яких відомих героївнагадують Іван таМарічка у своємукоханні?(РомеотаДжульєтту.)

— Яким,навашудумку,будезакінченнятвору(длятих,хтонедочитав)?


Завдання учням.Заназвоютворузмалюйте«асоціативнийкущ».y

боротьба

віра

досвід

при

рода

любов сила

життя

сонце

язичництво

запов

іт

пам’ять

«Тінізабутихпредків»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меніздаласяактуальноюдумкапроте,що…»

153

«ТвірМ.Коцюбинського “Тіні забутих предків” справив наменевраження…»

«Менездивувало(менізапам’яталося)…»


Дочитатиповістьдокінця,вмітипереказувати,коментуватиосновніепізоди.

Розпочатипідготовку до реалізації творчого дослідницькогопроекту: група «художників» представляє ілюстрації до творухудожників і свої власні; група «поетів» аналізує співанкиМа-річки,представляєвласніпоетичні творина темуповісті;група «географів» досліджує гуцульський край з географічної точкизору;група «істориків»вивчаєісторіюкраю;група «етнографів» досліджуєзвичаї,обряди,побутгуцулів(одягіт.ін.),зображеніутворі;група «діалектологів-мовознавців» розглядаєдіалектиз-ми,пояснюєїхрольутворі;«міфологи»розповідаютьпроміфіч-нихістот,згаданихутворі;«кінокритики»порівнюютьповістьтаоднойменнийкінофільмС.Параджанова, демонструють уривкизфільму;«літературознавці»характеризуютьобразитвору.

Урок № 35

Тема. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків».Трагічнадоля Івана іМарічкиякнаслідоксу-перечностейміжмрієюідійсністю.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзмісттвору,рисиіндивідуальногостилюпись-менника; розвивати навички виділення голо-вних епізодів у повісті, їх переказу такомен-тування, висловлення власної думки щодопрочитаного;виховуватилюбовдохудожньогослова,доприроди,життєвийоптимізм.


Теорія літератури: пейзаж,мовнийколорит.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Якчасто суворареальність розбиваємрії людей та їхні спо-

дівання! Так трапилося і з героями повісті М. Коцюбинського«Тіні забутих предків» Іваном та Марічкою. Але, незважаючи

154

на ворогування їхніх родів, на тяжку працю, бідність, вонивстигли «набутися» — мали палке, щире кохання, розуміликрасу природи, тонко відчували принаду народних легенд і ві-рувань, музики та пісні. Тобто жили повнокровним, духовнобагатимжиттям.

Милуватися красою художнього слова, неповторністю при-родийдушевнобагатиминатурамимибудемонасьогоднішньомууроці.



1. робота над текстом.ВиділенняосновнихепізодівІІчастиниповісті(післязагибелі

МарічкитазникненняІвана), їхпереказ,коментування,зачиту-ваннянайяскравішихкартин.

1) ЧерезшістьроківІванз’являється,черезрікодружуєтьсяздівчиноюзбагатогородуПалагною,бо«тактреба».

2) Іванпрацюєколохудоби,віддаєїйвсюдушу.3) Захиствідвідьомтамольфарів.4) Інколи Іван згадуєМарічку, тоді кидає все й пропадає.

Провинувідчуваєлишепередхудобою.5) ВечерянаСвятийвечір,поминаннязагиблихдуш—осо-

бливийобряддляІвана.6) Підчасворожіннясусід-мольфарЮразадививсянаПалаг-

нуйзаронивцікавістьвїїдушу.7) Юра б’ється з хмарою, відвертає град від сіножатійпри-

вертаєсерцеПалагни.8) Іван втрачає сили, наПалагну не сердиться, але б’ється

зЮром,щоправда,«длягодиться».9) Іванідездому,зустрічаєМарічку,хочзнає,щотоневона,

анявка.Затримуєчугайстра,танцюєзним,щобМарічкавстиглавтекти.

10)Іван,йдучизаголосомМарічки,розбиваєтьсявпроваллі.Гуцульськийобрядпоховання.

2. Евристична бесіда.— НавіщоІванодруживсязПалагною,аджевінїїнелюбив?

Чинебулоце,навашпогляд,зрадою?— Чиможемоми засуджуватиПалагну за зраду?Чому Іван

поставивсядоцьогобайдуже?— ХтотакийЮра?Наскількифантастичнимєобразмольфара?— Якихвіруваньдотримувалисягуцули?(Пантеїсти,христи-

янствоунихзмішувалосязязичництвом.)

155

— Якурольвідіграєприродавжиттігероївтапейзажіутворі?— Рисиякихлітературнихнапрямівможнапомітитивпові-

сті?(Реалізм,імпресіонізм,романтизм.)— Чимособливамоватвору?(Діалектизмами.)

3. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».Визначтеосновніідеїтвору.y

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Справжнєкоханнянезнищенне.— Зломожнаперемогтитількидобром.— Требавмітибачитикрасуприроди,музики,народноїпісні.— Оптимізм,життєстверджуючебачення—важливадуховна

цінністьлюдини.— Співчуття, співпереживання— головні ознаки гуманізму

людини.

4. Словникова робота.— Складітьреєстрслів,якимивизбагатилисвіймовленнєвий

запас,читаючиповість«Тінізабутихпредків»,наприклад:ватра—вогнище;леґінь—парубок,юнак;трембіта—музичнийінструментувиглядідовгоїтруби;мольфар—чарівник;нявка—лісоваміфічнаістотаувиглядідівчини,вякоїзіспи-

нивиднонутрощі;полонина—гірськілукиіт.ін.

5. робота з таблицею.Запишітьутаблицюобразиповісті.y

образи-персонажі міфічні істоти образи-символи

ІванМарічкаПалагна

Чугайстернявкаарідникщезник

ватрасонцеЧеремош(можливо)

Юра

6. Завдання пошуково-дослідницького характеру.Дослідіть виражальні засоби пейзажу, з’ясуйте їх роль, ви-yзначте, дляякоголітературногонапрямуцейпейзажхарак-терний.«…Дививсяна гори, близькій далекі верхи,що голубілина

небі,насмерековічорнілісизїхсинімдиханням,нам’якузеленьцаринок,що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев.Під ним,в долині, кипів холоднийЧеремош.По зелених горбах дрімали

156

насонцісамотніоселі.Булотактихоісумно,чорнісмерекибез-перестанку опускали сум свій вЧеремош, а він ніс його доломіоповідав».

(Епітети,метафори;кольори—голубий, синій, зелений,чор-ний—тонийнапівтони.Пейзажліризований,психологізований(подаєтьсячерезсприйняттямалогоІванка)—імпресіоністичний.)


«Дивноючиприродноюєповедінкагуцулівприобрядіпохо-вання?»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Вічними, намій погляд, є ідеї повісті “Тіні забутих пред-

ків”…»«Меніблизькадумка…»«Менізахотілося…»


Підготувати презентаціюпроекту «Разом ізКоцюбинськимвідкриваємодлясебегуцульськийкрайтавічніістини».

Урок № 36

Тема. Презентація пошуково-дослідницького проек-ту «Разом ізКоцюбинським відкриваємо длясебегуцульськийкрайтавічніістини».

Мета: розширитизнанняучнівпротвірМ.Коцюбин-ського, сприяти його глибшому сприйняттю;розвивати навички пошуково-дослідницької,творчоїроботи,вмінняпрацювативгрупах,ін-дивідуально,здодатковоюлітературою, інши-миджереламиінформації;поглиблюватиздат-ністьпредставлятирезультатироботи, робитивисновки; виховувати допитливість, почуттяколективізму, відповідальності, естетичнийсмак.

обладнання: стіннівки, відеоматеріали, ілюстрації, карти,зразкиодягу,побуту,елементикостюмів,деко-рацій.

Теорія літератури: художніобрази,художнізасоби.

157

Хід уроку



Проектна діяльність — новий, і сподіваюсь, ефективнийта цікавий вид навчання, який дає змогу кожному із вас роз-ширити свійкругозір, поглибити знання з теми,повноюміроювиявити свої здібності й таланти. Знайти, створити, оформитипотрібні матеріали— це дуже важливо. Але не менш важливовмітипредставитирезультатисвоєїроботи,зацікавити,зробитивисновки,підвестидо їхрозумінняслухачівтаглядачів.Отже,розпочинаємопрезентацію дослідницько-творчого проекту «Ра-зом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський крайтавічні істини».

іі. презенТація дослідницькоТворчого проекТУ

1. Виступи підготовлених учнів.

1) «Географи»представляютьгуцульськийкрайзгеографіч-ноїточкизору.

2) «Історики»розповідаютьпроісторіюГуцульщини.3) «Художники» роблять огляд ілюстрацій до повісті «Тіні

забутихпредків»,коментуютьїх(Див.додаток1доуроку№36),представляютьвласнімалюнки.

4) «Етнографи»доповідаютьпрозвичаї,обряди,побутгуцу-лів,демонструютьзразкиодягу,предметипобуту,проякійшлосяутворіМ.Коцюбинського.(Див.додаток2доуро-ку№36.)

5) «Міфологи»розповідаютьпроміфологічних істот—арід-ника,щезника,чугайстра,нявоктаін.(Див.додаток3доуроку№36.)

6) «Мовознавці-діалектологи» досліджують роль місцевоїлексикиутворі.

7) «Поети» аналізують співанкиМарічки, представляютьвласніпоетичнітвори,навіяніповістю(чиесе,сенкани).

Н а п р и к л а д:Марічка ІванЧистаібистра МужнійізнаючийБігає,співає,кохає Працює,грає,кохаєСієдоброназемлі— Своюдівчинувиглядає—Пісня. Ромео.

8) «Кінокритики»порівнюютьповість«Тінізабутихпредків»таоднойменнийкінофільмС.Параджанова,демонструютьуривкизнього.(Див.додаток4доуроку№36.)

158

2. Презентація стіннівок, відео, інсценівок.(Учніпрезентуютьстіннівки,відеоіт.ін.(якщобуде);інсце-

нівкизатвором.)

3. Вікторина за ключовими словами.Скажіть,щопов’язановповісті«Тінізабутихпредків» ізта-yкимиключовимисловами:1) музика;2) бійка;3) цукерка;4) таємниця;5) ватра;6) вівці;7) мольфар;8) хмари;9) Святвечір;10)любаска;11)нявка;12)веселощі.

ііі. підбиТТя підсУМків УрокУ

(Учительоцінюєроботуучнів,відбуваєтьсятакожсамооціню-вання.Застосовуєтьсяінтерактивнийметод«Рефлексія».)

IV. доМашнє завдання

ПрочитатиповістьО.Кобилянської«Земля».індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпро істо-

рію,географіюБуковини.

додаТок 1 до УрокУ № 36

«Тіні забутих предків» ілюструвалися різними художниками:МихайломЖуком,ОленоюКульчицькою,В’ячеславомДозорцем, ІваномФілоновим,Рос-тиславомПалецьким, СергіємАдамовичем, ГеоргіємЯкутовичем, ЕлеонороюІоффе іЛеонідомКарташовим,МиколоюСтороженком,ЛюбомиромПриймою.Серед графічних ілюстраційможнавиділитидва основнінапрями—символіко-метафоричний та епічно-розповідний. Сутність першого полягає в цілеспрямо-ваній спробі символізувати зовнішні,матеріальні прояви світу і в такий спосібпізнатийого внутрішній, трансцендентний зміст.Так, символіко-метафоричноюєстворенаМихайломЖукомтитульнасторінкаокремоговиданняповісті(1913),якуйому1912рокузамовивужетяжкохворийКоцюбинський.Художниквиконуєпроханняписьменника.Мистецтвознавцізазначали:

«УційроботіМ.Жуквдавсядосимволіки.Вгоріаркушавінзобразивголовудемона,щосперсяпідборіддямнаруки.Пасмаволоссяпереходятьуфантастичнекрило,азправогобокувнизупочинаютьсяязикиполум’я,щоогортаютькруглий,орнаментованийустилігуцульськоїрізьбищит.Надголовоюдемонавируютьхма-ри.Набриліскелівисіченонапис:“Тінізабутихпредків”.»

КоцюбинськийулистідоЖукаписав:

159

«ДорогийМихайле Івановичу!Малюнок ваш, спасибі, дістав.Вінмені дужеподобаєтьсяздекоративногобоку…»

ІринаКоцюбинськазгадує:«Історіяцьогомалюнкатака.ДоЧерніговабуловисланостудентаЯковаБабіча

якнеблагонадійнулюдину.Михайло Івановичпознайомився зюнаком, допомігйомувлаштуватисянароботу, а згодом,помітивши,щовюнакаякісьдужедовгіпальцітанервовіруки,змалювавїхдлявіньєткидокниги“Тінізабутихпредків”».

Символіко-метафоричніілюстраціїдоповісті«Тінізабутихпредків»викона-лиРостиславПалецький,ГеоргійЯкутович,ЛюбомирПрийма.

Суть епічно-розповідногопідходудо ілюстрування творуКоцюбинськогопо-лягаєувідтворенніхудожникомосновнихсюжетнихмоментів.Такпрокоменту-валиповістьОленаКульчицька,ІванФілонов,ЕлеонораІоффе,ЛеонідКарташовіМиколаСтороженко. Ілюстраціїдопомагаютьшколярамрозгледітив тексті те,щовонинепомітилиупроцесісамостійногочитання,зрозумітидеякісуттєвіосо-бливостізмістуіхудожньоїформитвору.

ПовістіМихайлаМихайловича пощастило, оскільки найбільшої повнотиперекладу словесних образів намову образотворчогомистецтва художники до-сягають тоді, коли вони творять не окремі ілюстрації, а цілі серії їх, так званіілюстративнісюїти.Затекстомтворуякразінаписанокількатакихсюїт.ТількиОленаКульчицькавпродовж1927–1928роківвиконала75ілюстраційдоювілей-ноговидання«Тінейзабутихпредків» (25робітвонаствориладовступноїстаттіАнтонаКрушельницькогоі50малюнківдоповісті).ВілюстраціяхдопередмовихудожницязмальовуєчарівнуприродуКарпат:пейзажігрізногопасмаЧорного-ри,дикихверхівШпиці,озераШибене,гірськіпотоки,краєвидиселаКриворівні,де любив відпочиватиМихайлоКоцюбинський, дарабинаЧеремоші, гуцульськіхатитаколиби.Тутєйжанровікартини—«Гуцульськідіти»,«Унеділю»,«Гу-цулказкужелемнаконі».

ОленаЛьвівнарозуміла,щокнижкучитатимуть уПівнічній,Центральній,Східній іПівденнійУкраїні люди, які,можливо, ніколине бачилиКарпат і гу-цулів. Тому вонащедромережить сторінкиювілейного виданнямалюнками іззображеннямГуцульщини.

В ілюстративномуциклі до повістіКульчицька на вузловихмоментах ха-рактеристикгероїв ірозвиткусюжетувибудовуєцілувізуальнурозповідь.Серіяілюстраційхудожниці відтворюєкомпозиційні етапи твору, передає емоційнийладповісті, вводитьчитачау світнародної гуцульськоїміфології.Більшістьма-люнківєзаставкамиабокінцівкамидопевногорозділу.Ідучизаавтором,ОленаКульчицькапропонує глядачеві подивитисяна розкішніцаринки, «пишнийпо-хід»гуцулів,щоповолірухаєтьсясуточками(обгородженагірськастежка),потік,що«летів в долину і тряспокамінню сивоюбородою», високогірніполонини зісмереками,полонини,вкритіснігом,небо,мережанеяскравимизірками,ісвіта-нокугорах.

Особливупізнавальнуцінністьмаютьілюстраціїдоповістіжанровогохарак-теру,щовідображаютьйнароднізвичаїгуцулів.Зточністюдослідника-етнографаОленаЛьвівназображуємолодугуцулку,щоїдеверхинаконііпряде(щобнезга-ятижодноївільноїхвилини),сцениізжиттяскотарів,весільнийпотяг,похорон…Глядачізцікавістюспостерігаютьзажиттямгуцулів-чередниківнаполонині.Осьбачимовівчарів,якідоглядаютьовецьнапасовищі,розмовляютьбіляватри,сценудоїння овець, бербениці з бринзою.Художниця змалювала гуцульськухату, дваразиілюструючиїїінтер’єр:меблі,предметипобуту,якідаютьуявленняпросоці-альнестановищемешканців,їхнідуховнізапити.Наоднійкартинібачимодружнусім’ю,щовечеряєзастоломпосередхати,анадругій—приголомшеноговажкимидумамиґазду.Ценетількиетнографічна,айпсихологічнаілюстрація.Горегоспо-дарявикликаненезлиднями,боКульчицьказмальовуєбагатухатузвишуканимикахляминапечі.Причинакриєтьсявіншому…

Художницядумаєітворитьвунісонавторові—вілюстраціяхвонавідтворюєопоетизовану ним гуцульськуфантазію.Ось глядач намалюнку бачить Івана,

160

який,сидячипідсмерекою,прислухаєтьсядопісніщезника.Усяйогоувагазосе-редженаназвуках,щоллютьсязкичери.Цезвукифлоярищезника,постатьякоговидніється з верхогір’я.На іншій ілюстраціїКульчицькамайстерно відтворюєтанокІванаПалійчуказчугайстром.Тойпоспішавурятуватихлопцявідмавки,аІванхочедопомогтиМарічцівтективіднепрошеногогостя.Палійчукприваблюєглядача стрункоюпоставою, граційністю, а чугайстрдивує ведмежоюнезграбні-стю.ЩенаодномумалюнкухудожницяпоказуєборотьбуЮри-мольфаразхмара-ми.Градовахмаравідступає,підкоряючисьволілюдини-чаклуна.

СереджіночихобразівповістівирізняєтьсяпортретПалагни,одягненоївроз-кішнегуцульськевбрання.Воназахопленорозглядаєузорчастукрайку,щотри-маєвруках.Жінкадбаєпрокрасу,аобличчямаєбуденне,пісне,душучерству,байдужу.

Найхарактернішоюособливістю ілюстраційОлениКульчицької,якнеоднора-зовопідкреслювалимистецтвознавці, є точність зображеннягуцульськоїдійсності.Кожнакартинапозначенаетнографічністю.Гуцульськийпобут,мальовничістьна-роднихобрядівтакостюмівзавждиглибокохвилювалихудожницю,івоналюбовновідтворюваланайдрібнішідеталіодягу,химернівізерункинапредметахщоденноговжитку.Творчопрацюючизхудожнімтекстомповісті,Кульчицьказадопомогоюпластичноїмовиграфікидоповниларозповідьписьменникаісталанібиспівавторомкнижки,щовийшла1929року, і єодним ізкращихювілейнихвиданьхудожньоїлітератури,творчимдосягненнямукраїнськоїкнижковоїграфіки.

Р.Головин,науковецьзіЛьвова,писав:«Колиперегортаємолисткицьоговидання,нагляднобачимовньомугармо-

нійнепоєднання творчості трьохмитців:М.Коцюбинського,О.Кульчицької таукраїнськогонароду.Кожензнихпосиліталантунемаєсобірівного».

У1957році19графічнихробітдоповісті«Тінізабутихпредків»зробивIванФілонов.Художникглибоковідчувпоезіютворуйорганічноперевів її в образо-творчемистецтво.Колидивишсянайого роботи, згадуються словаЛеонардо даВінчі:«Живопис—цепоезія,якубачать,апоезія—цеживопис,якийчують».ВизначальноюознакоюілюстраційФілоноваєбезмежнезахопленнякрасоюжит-тя,людиниіприроди.

ГеоргійЯкутович розпочав ілюструвати повістьМихайлаКоцюбинського1963 року і тодіжнесподівано одержав запрошення зніматифільм за «Тінямизабутих предків» як художник-постановник.У 1965 роціфільм «Тіні забутихпредків»наМіжнародномуфестиваліваргентинськомумістечкуМар-дель-Платоотримавнайвищунагороду.ЗаслугавцьомуналежитьКоцюбинському,Параджа-нову,колективуакторіві,безперечно,Якутовичу.

ПізнішеР.Корогодськийнапишепро роль художника у твореннішедеврусвітовогокіномистецтва:

«…Знання і любов доКарпатГеоргіяЯкутовича сталипервіснимчинникомосвоєнняпоезіїГуцульщиниякнеповторногодуховно-культурногорегіонуУкраї-ни.Розкритикрасугір,полонин,Черемоша,долин,сіл,церков,духовноїцінностізалишківматеріальноїкультуриаборигенівміглишевисокоосвіченийхудожник,сам закоханий у цей край. Г.Якутович разом зМ.Раковським,Ф.Манайломбуквально творили іконописнийматеріал, який став, зрештою,картиною«Тінізабутихпредків».

Після завершенняроботинадфільмомхудожникпродовжуєпрацюватинаділюструваннямповісті створивши19 дереворитів.Йомудоводилося долати опірміцногодереваіприцьомунепомилятисяйнайоту,боможливістьправкиклішевиключалася.

РоботиЯкутовичаякілюстратораповістівразилиглядачів,сталиеталоннимидляіншиххудожників,щопрацювалинадцимтвором.Митецьподіливтекстнаокремічастини,коженрозділвиділившмуцтитулом (окремийаркушкнижки іззаголовкомнаступногорозділуабочастини),щоскладаєтьсяізцитати(своєрідно-гоепіграфа)тавирізьбленогомалюнка.Назворотіхудожникумістивгравюру,щовиконуєрольнезвичайногофронтиспіса(малюнок,вміщенийнапочаткукнижки,

161

поручзтитульноюсторінкою).Окрімцього,вкожнійчастинівміщеніілюстрації(упершійічетвертій—почотири,авдругійітретій—потри).

ЮрійБелічковідзначав,щозавдякитакомумакетукнижкиілюстраціїЯку-товичастали«незвичайнимдодаткомдотексту—вонивиступаютьякневід’ємнаскладовачастина,безякоїповістьвтрачаєщосьістотноважливе».ІгорВербана-зиваєїхфресками«всесиллялюбовіізначущостіпрацілюдини.Основнаїхідея—утвердженняжиттяназемлі,віравкрасуісенслюдськогобуття».

КонцептуальнеосмисленняГеоргіємЯкутовичем«Тінейзабутихпредків»яктворумодерногомистецтваіпрагненнязасобамиграфікивідтворитице,увічнитинетлінне,що завждихвилюєлюдство, вивело ілюстраторанарозуміння глибин-нихнайдовершенішихархетипівівисокийрівеньсучасноголюдинознавства.

Елеонора Іоффе і ЛеонідКарташов підготували в 1977 році (видрукованів 1979 році) 16 ілюстрацій до «Тіней забутих предків» і зачарували глядачасвоєрідністю сюжетнихкомпозицій, свіжістю образів, колоритністюкостюмів,неперевершеною красою пейзажів Гуцульщини.Кольорові листівки Е. ІоффеіЛ.Карташова є цікавимикоментарямидо повістіКоцюбинського.Створеннюілюстрацій передувала великапідготовча робота.Художникинеодноразово ви-їздиливКарпати,дедосконаловивчалижиттяйпобутгуцулів,борозуміли,щохудожній текст—целише відправна точка.Аще є справжнєжиття, якеможедати відповіді на багато запитань,щопостійно виникають у процесі творення.Ілюстрації до повісті вийшлиживими, «озвученими»кипінням гірськихрічок,громовимричаннямверхів,шумомсмерек,плачемсамотності,різдвяноютишею,голоснимпрокляттямітихоюмолитвою…

РоботиОлениКульчицької,ІванаФілонова,ЕлеонориІоффетаЛеонідаКарта-шоваєзагаломсутоілюстративними,аграфікаГеоргіяЯкутовича—синтетична,зприхованимпідтекстом.Вонавиявилафілософськийтипмисленняхудожника,щонадаєйого творам особливої глибини. ІлюстраціїЯкутовичане стільки зма-льовуютьобразиповісті,скількипо-своємутлумачатьїх.Художникнамагаєтьсядоповнитиписьменника,виразитите,щозалишилосяпозатекстом,алевипливаєз логікирозгортання дії.Пропонуємо вашій увазі зробленеЮ.Белічком зістав-леннядвохмалюнківхудожникадопершої частиниповісті—«Стріча ворожихродів»,«ІвантаМарічканадпотоком».

«Уповісті“Тінізабутихпредків”,ілюстрованійГеоргіємЯкутовичем,першийрозворот є особливоцікавим.Уньомухудожник зіставляв страшнуй безглуздубійкуродівта ідилічнусценузустрічі ІванайМарічки.Такепротиставленняви-пливаєзлітературноїоснови,десценабійкибезпосередньопередуєпершомузна-йомству головних героївповісті.Коцюбинськийописує бійкуфрагментарно, аледоситьвиразно:

“…НезабаромІванпобачивстрічуворожихродів.Вонивжевертализхраму,татобувтрохинапитий.Раптомнавузенькійдо-

розі,міжскелеюіЧеремошем,зробивсятиск.Вози,кіннііпіші,чоловікиіжін-ки—спинилисьізбилисьвкупу.Влютомуґвалті,щозвіявсьодразу,яквихор,невідомоодчого,заблищализалізнібарткитазаскакалипередсамимобличчям.Яккреміньікриця,стялисьроди—ГутенюкизПалійчуками…”»

Описнадто ескізний, але художникові йцьогоцілкомдосить, бо вінпішовшляхомне конкретизації літературного сюжету, а виявленняйого емоційногозмісту.Ілюстраціянасиченапочуттямжаху,внійнібивсезбуджене,врусі,готовевпастидолу—ібартки,занесенінадголовами,іруки,іздибленийкінь,інавітьрозп’ятийХристоснапридорожномухрестінібисплеснуврукамийнімокричитьвіджаху.Рушитьсялюдськежиття, і цейфактхудожникподаєяккатаклізм…Створеннювідповідного емоційногонастрою сприяєй самаформальнапобудовагравюри:штрих у ній прямолінійний, дещо навіть відверто грубуватий, лініїстикаються під прямимикутами, а світлотіньові ефекти посилюють враженнябезладноперемішаногонатовпу,тісноти.Художниксвідомовідмовляєтьсявідви-шуканоїкрасивостіформ,відблагообразностілиць,боцесуперечилобізмістовісюжету,ійогоособистомуставленнюдоподії.

162

Повноюантитезоюцій ілюстрації є парнакомпозиція«Іван таМарічканадпотоком».Вонапрозораіясна.Двімаленькіпостатідітейвимальовуютьсянатлішвидкоплинногопотоку,струменіякогообтікаютькаміння,підіймаютьсяхвиля-ми,закручуютьсяйутворюютьнеповторноїкрасивізерунок,середякогоде-не-девгадуютьсярибки.Цечистий,щенічимнестривоженийдитячийсвіт.Рухводивідтворенотакматеріально,щовикликаєвуявізвуковуасоціаціюздзюрчанняміплескотіннямсріблястогопотоку.Тутвиявиласясамодостатнязмістовністьфор-ми,якапомітнозбагачуєобраз.

(За С. Жилою)


Перед тим, як почати роботу над творомпро гуцулів,Коцюбинський двічіприїздивуКарпати,щобкращепізнатижиттялюдейцьогокраю.Запросивйогов чарівні гориВолодимирГнатюк, відомийукраїнськийучений-етнограф,фоль-клорист.НайогозапросиниписьменникпообіцявзаїхатиугуцульськеселоКри-ворівню,колибудеповертатисязКапрі.

ОскількиКоцюбинськийздійснивподорожуцейчарівнийкрайівінсправивнаньогонезабутнєвраженняіприродоюілюдьми,пропонуюйвампройтитимистежинамиКарпат,що повідали великомумайстрові таємниціжиття, звичаї,обрядигуцулів.Допоможутьнамуцьомуйетнографічністудіїнауковців,і,зви-чайно,прекраснаповістьМ.Коцюбинського«Тіні забутихпредків», джереламиякоїсталивласніспостереженняавтора,«Матеріалидогуцульськоїдемонології»А.Онищука,«Гуцульщина»В.ШухевичатафольклорнізбірникиВ.Гнатюка.

* * *МиздійснимозаочнумандрівкуукраїнськимиКарпатами,щостановлятьсво-

єріднийрегіоннашоїдержави.Нарозміщеннянаселеннятутпорядзісторичнимий соціально-економічними умовами особливо впливали природно-географічні.НаселенняКарпатєнадзвичайносвоєрідним,уйогокультурізберігаєтьсябагатоспецифічнихрис,зумовленихособливостямигірськоголандшафту,ізольованістюпобутуіпевноюміроюконсервативністю.

Тутлюдинібизрослисязприродою,зякоїчерпаливсеновуйновужиттєвуенергію.Особливості гірського краюнаклали певний відбиток на психологію,побут,звичаїіобряди.Графарб,світлаітінейудовкіллівпливалинаформуван-няй естетичні почуваннялюдей,що особливопомітно в артистичній творчостімешканцівКарпат (танки,пісні, різьблення, вишивки), а такожумові гуцулів,лемків,бойків—найвідомішихетнічнихгрупгорян.

Класичнимприкладомреакціїлюдейнасередовище,щоїхоточує,єхарактергуцулів.

СаметомугуцулийзахопилиМ.Коцюбинського.ОсьщовінпишеулистідоМ.Горького:

«Всевремяпровожув экскурсияхпо горам,верхомна гуцульскомконе,лег-коми грациозном,какбалерина.Побывалвдикихместах,доступныхнемногим,на“полонинах”,гдегуцулы-намадыпроводятсосвоимистадамивселето.ЕслибыВызнали,каквеличественназдесьприрода,какаяпервобытнаяжизнь.Глубокийязычник-гуцулвсюсвоюжизнь,досмерти,проводитвборьбесозлымидухами,на-селяющимилеса,горыиводы.Христианствомонвоспользовалсятолькодлятого,чтобыукраситьязыческийкульт.Сколькоздеськрасивыхсказок,преданий,пове-рий,символов!Собираюматериал,переживаюприроду,смотрю,слушаюиучусь».

Можливо,вамцікаво знатипропоходженняназви«гуцул»,хочацепитанняостаточнойнез’ясоване.Деяківченіпов’язуютьйогозмолдавським«гоц»,«гуц»,(розбійник) і, отже, змасовимповстанськимрухомнароднихмесників-опришківуXVII–XVIIIст.Надумкуінших,словоцепоходитьвід«кочул»—пастух,щеін-ших—віддавньоруськогоплеменіуличів.

* * *

163

Історико-етнографічнатериторіяГуцульщинизасучаснимадміністративнимподілом охоплюєпівденні частиниНадвірнянського,Косівського таВерховин-ськийрайонІвано-Франківськоїобласті,південнучастинуВижницькогорайону,Путинський районЧернівецької та Рахівський район Закарпатської областей.На дошці висить карта-схема Гуцульщини, на ній виділено селоКриворівню.Нині там створенолітературно-етнографічниймузей, відомийдалеко замежамиУкраїни.

Споконвікугуцулизаймалисяскотарством,лісовимпромислом,сплавомлісупогірськихрічках.Черезприродно-географічніособливостіКарпатземлеробствобуло розвинене слабо. Гуцули відомі художнімипромислами, обробкоюметалу,гончарнимивиробами,килимарством.

* * *Красацьогокраю,майстерність і талантйогонароду відбилисяй уформах

традиційного українськогокостюма.ОдягнаселенняКарпат вирізняють в окре-мийкомплекс,аджекостюмгуцулів,зберігаючибагатоархаїчнихрис,відзнача-єтьсяособливоюсвоєрідністю.

Осьякпроцеговоритьсяуповісті:«Тугоросладитина[Іван],авсежпідростала,інестямилисьнавіть,якдовело-

сяшитьісеіштани»[штанибуливіковоюознакоюухлопців—14років,колибезнихвиходитиналюдинеможнабуло].

«Гачінаньомуспадають,авоностоїтьсередхати,заплющилоочі,роззявилоротаіверещить».

«Ледвепомітнийвлісовійземлі, збиравквіти ікосичивнимисвоюкресаню[бриль],аутомившись,лягавдесьпідсіном».

«Всі вони [гуцули] булибогомільні, любилиходитидоцеркви і особливонахрам.

Витягалосянайкращелудіння[одяг],новікрашениці,писанікептарі,чересиітабівки,багатонабиваніцвяхом,дротянізапаски,черленіхусткишовковііна-вітьпишнатабілосніжнагугля,якуматиобережнонесланаціпкучерезплече».

«Іванзловивїїколорічки,шарпнувзапазухуіроздер.Звідтивпалиназемлюновікісники,адівчиназкрикомкинуласьїхзахищати».

«Меніненякупилановузапаску…іпостоли…імережанікапчурі…»«Тепер Іван був ужелеґінь, стрункий іміцний, як смерічка,мастивкучері

маслом,носивширокийчересіпишнукресаню.Марічкатежвжеходилавзапліт-ках,асезначитимало,щовонавжеготовайвіддатись».

«ЙогоПалагна була з багацького роду…воналюбилапишнелудіння [одяг],інемалодесьпідегрошейнашовковіхусткитадорогізгарди…»

«Бряжчалонамистоумолодицьнагрудях…»Чоловіки-гуцулиносилитунікоподібнусорочкунавипуск,підперізуючи їїче-

ресом—широкимшкірянимпоясомзметалевимиприкрасами і орнаментальнимтисненням;гачі—штанизбілогосукна,крашениці—зкольоровогосукна,покре-ниці—штанизбілогополотна.Найвідомішийелементкостюмагуцулів—кептар(овчинна безрукавка) і сердак (прямоспиннийкороткий піджак із домашньогосукнатемногокольору,збічнимиклинкамиабобезних).Плечовийтаверхнійодягугуцулівгустооздоблювавсявишивкою,аплікаціями.Зголовнихуборівбулипо-ширеніхутрянішапки-ушанки,вліткуодягалибрилі-кресані,оздобленіпівнячимпір’ям або квітами, зібраними в лісі.Найпоширенішимвзуттям булипостоли,щовдягалисьнаонучіабопанчохиздомотканогосукна.Молодьносилайчоботи.Невід’ємними елементамикостюмачоловіків булишкіряна,прикрашена тиснен-нямтаміднимибляшками,торбинка,якувішаличерезплече(тобівка),порохівни-ця(перехресниця)ітопірець.

Чоловіки,якіжінки,любилиприкрашатисебенамистомзплодів,міжякихбуливплетенімідніґудзики;браслетами,міднимиланцюжками—ретязями.Ре-тязізхрестикамиодягалисьінашию,нимискріплювалиполисердака,колийогонакидалинаплечі,нанихпідвішувалидопоясалюльку.Носиличоловікиіперснізпірамідальнимивиступами.

164

Опис елементівкостюмачасто трапляється у повісті.Авторназиває той читойелемент,щобпоказатиабопідкреслитивікгероївтаїхсоціальнийстан.Так,Палагна—жінкаІвана,любилапишнийодяг,бобулаіззаможногороду,іносилашовковіхусткитадорогіприкраси(згарди)нетількивсвята,айубудень.

Святковимжіночимодягом була гугля—плащоподібнанакидка з вовняноїтканини.Коцюбинськийпідкреслює,щоівона—певнийсимволзаможності,томуїїдоставалиізскринінедлятого,щободягнути,апронестиобережнонаціпку,якцеробилаІвановамати,йдучидоцеркви.Аджерідїхбувнедужезаможний.

Основнимелементомгуцульськогожіночогокостюмабули:сорочка,смугастізапаски,кептар та сердак,якіне відрізнялися від чоловічих.Жінкиносилищейхутрянісердакийкороткікожушки.Завзуттядлявсіхжінокправилипостоли,якіусвятаодягализпанчохами(капчурами),адлядівчат—щейчоботи.Жінкиносилиногавиці—доколінниці.

* * *Усвідомленняєдності зприродоюпороджувалопрагненняжитибагатимду-

ховнимжиттям.Природайкоханнядопомагалирозкритийрозвинутинайкращісторони людської душі, яка не тількиможе чутимелодію гір, лісів, струмківіводограїв,айздатнатворитисвоюмузику.Осьчомувсежиттягуцула,частішенеспокійне, супроводжуєколомийка—один з найпоширенішихуснопоетичнихжанрівнаГуцульщині.

Коломийки—цехудожнісловеснімініатюри,малийжанрукраїнськоїнарод-ноїпісні.Усвоїйсукупностічисленні її зразкискладають,завлучнимвисловомI.Франка,величезнупанорамународногожиттязбезліччюживихкартин,уякихвідобразилисясправжнійестетичнийсмакітонкаспостережливість,багататворчафантазіяобдарованогонароду.

Коломийкивідзначаютьсянезвичайноюгнучкістю,багатствомзмістуйширо-кимдіапазономреалістичноговідтвореннядійсності.Коломийкияскравосвідчатьпропоетичнуобдарованість,духовнукрасу,людяність,«здорову,чисту,атакрух-ливуіневтомну,творчудушунашогонароду»,—писавІванФранкоу«РецензіїнаIIтомколомийоквідВ.Гнатюка».

Згордістюоцінивсвоюколомийковутворчістьісамнарод—творецьіносійцієїсили-силенноїпоетичнихперлин:

ОйстануяприДунаїітаксидумаю,Немакращихспіваночок,якунашімкраю.

Руськанашаколомийка,хочвонадрібонька,Вонамила,авсещира,менісолоденька.

В українській народній творчості коломийка посідає провіднемісце середжанровихформкороткоїпісні.

Первісноколомийкабулатанковоюпіснею,алезгодомперерослацепризна-ченняісталаулюбленимвидомсуспільної,побутовоїталіричноїпісеньки—опе-ративної й поетично-яскравої. Завдяки своїй легкій ритмо-мелодійнійформі тамаломуобсяговівонапроникалавсюди,вусіділянкиособистогойгромадськогожиття.Внійзафіксованевсежиттягуцула—відколискиаждомогили.

Найпоетичнішими є коломийки, в яких висловлені внутрішні почуттялю-дини.Циклколомийокпро кохання являє собою зворушливу поему, сповненуглибокимліризмом.

(Ілюструванняуривків з повісті допоможещеразпереконатися впоетичнійобдарованості,духовнійкрасі,людяності,вздоровій,чистійдушінашогонароду.)

«Тіні забутих предків»М.Коцюбинський закінчує описом оригінальногопохоронногообряду,восновуякоголяглиідрукованіматеріали,івласніспосте-реження,проякімидізнаємосязлистадоАплаксіноївід19липня1911р.Коцю-бинськийписавпросвоєперебуваннянапохоронівселіГоловах:«Уселіпопавнаоригінальнийобряд.Вночівмерладесьстаражінка—іосьздалекиххатзійшлисялюди.Налавціпід стіноюлежитьпокійниця, горятьпереднею свічки, а в хатіпоставлені лавки, як в театрі, і наних сидитьмасалюдей.Тутже, у покійниці

165

всіняхзібраласьповеселитисьмолодь.Iякихтількиігрнебуло.Сміхроздававсябезперервно,жарти,поцілунки,крик,апокійницяскорботностулилауста,імиг-тятьпохороннимблискомсвічки.Iтаквсюніч.Такийсильнийконтраст,щояйвнаступнунічнемігзаснутипідвраженнямсцени».У«Гуцульщині»В.Шухеви-чачитаємо:«Помолившисьіпривітавшись,збираютьсялюдиухоромах,топередхатоюнапосіжінє—напривитєколоБожоготіла,парубкирозпочинаютьгрушку,якамаєнацілівідвернутиувагудомашніхвідмерцятарозігнатитугу,окрімтого,маєгрушкащетуціль,абиякнайбільшелюдейзадержатиухаті,особливовночі,аби“хатнімнебулолячнойскучно”».

Цейпохороннийзвичаймаєпевнийфілософськийзміст,показуєтріумфжит-тянадсмертю,євиявомсвітоглядународу.Гуцулнехочедовгозамислюватисьнадсмертюлюдини,оплакуватипомерлого.

Заключна сценаповісті змальована в дусі народної творчості.Оптимістичнозакінчуєтьсясумнарозповідьпроголовногогероятвору,якимписьменникзуміввоскреситиобраз«забутогопредка»,показатимісцеміфологіївжитті селянина.«Тінізабутихпредків»єсвоєрідноюпоетичноюмозаїкою,прекрасноюкартиноюГуцульщини,натліякоїпостаєчудовийобразІвана,щовшуканнісвітлого,радіс-ного—гине»(М.С.Грицюта).

(За Н. Логвіненко)


ПовістьМ.Коцюбинського«Тінізабутихпредків»міститьнадзвичайноціннийматеріаліпросвітогляджителівКарпат.Якимжебачитьнавколишнійсвітгуцул?УлистідоМ.ГорькогоМихайлоМихайловичписав,що,якглибокийязичник,гу-цулвсежиття,досамоїсмерті,проводитьуборотьбізізлимидухами,якінаселяютьліси,гори,води.Гуцуливірять,щоєлюди,якізнаютьсвітдухівівміютьворожити,вірятьусилуслова,вчародіїв,щоспроваджуютьбурю,градігроми.Томуневипад-ковоуповістіживутьінявки(мавки),іЧугайстер—волохатийлісовийчоловік,щобув«смертюдлямавок:зловитьіроздере»,іградівникЮра,якийвідвертаєгрозовіхмари,івідьмаХима,щонеразробилашкодуІвановійхудібці.

(Напідтвердження сказаного учень читає уривок із твору— сцену зустрічіІваназнявкою-МарічкоюіЧугайстром;сценувідвертанняЮроюгрозовоїхмари,ворожіннязПалагноюналяльцітаін.).Демонологія(міфічніуявленняпрозлихдухів (демонів),що виниклина основі первісної віри в духів) займає неабиякемісце вжитті гуцула.Тому автор і надав їй уповісті багато уваги.Письменникглибокорозумівісторичнітасоціальнікоріннягуцульськоїдемонології.Самана-зватворуєневипадковою,апідказаноютимматеріалом,якийпокладеновоснову«Тінейзабутихпредків».Коцюбинськийбувпереконаний,щобільшістьміфічнихоповіданьсучасноїйомуГуцульщининародиласявдужедалекомуминулому,щостворив їх народ, над якимпанував забобонний страхпереднезнаними силамиприроди.Але злободенністьміфів сивоїдавнининеослаблайнапочаткуXXст.Демонологіявповісті—ценетількизалишкиминулого,айсправжнєсвітосприй-маннягуцула—сучасникаКоцюбинського.Наосновіфольклорногоматеріалуав-торпоказуєдотриманнягуцуламизвичаїв,обрядівпідчасрізнихсвят,ворожіння,щонібитодопомагалоуборотьбізізлимидухами,якімализашкодитигосподар-ствугуцулаінавітьйогожиттю.

Одинзнайяскравішихепізодівуповісті,щодаєчитачевіможливістьуявити,яклюдизахищалисявідзлихдухів,—СвятийвечірухатіІвана.(Цейуривоктребапрочитатинауроці,атакожобхідватагомполонини,наякумаютьступитиотари;запалювання ватагом«живого вогню»; доїннямолока і добування будзу (сиру);плеканняхудібки,щоб«незаслабла,щобхтонезурочив…»;прихіднаМаланкидомаржиузагородуБога,ворожінняПалагнинаЮри—святавесни,радостійсонцятаін.)

Такізвичаїіснують(абодонедавнього)існувалимайжеповсійУкраїні.(За Н. Логвіненко)

166


Фільм сергія Параджанова «тіні забутих предків»

— ЄтакеміркуваннямистецтвознавцяЛарисиБрюховецької:«“Тінізабутихпредків”—це один ізщасливих винятків,коли авторифільмуне тількине за-шкодилиповісті,анавпаки,далиїйноведихання,новежиття».Чипогоджуєтесявизцим?

Чимвідрізняєтьсякомпозиціяфільмувідкомпозиціїпершотвору?Життя ІванаПалійчукаСергійПараджанов вкладає у 9новел—9концен-

тричнихкіл.МистецтвознавецьЛарисаПогрібнапише:«Наекранімибачимонееволюцію

характеру Івана, не розвиток образу, а лишеперехід з одного стану до іншого.Iпричиноюцьогонеактор І.Миколайчук,якийпереконливо ілюструєтолюбові ніжність доМарічки, то тривогу і відчай, то відчуженість від усього світу, тобайдужістьдоПалагнийнастороженістьчеканнязустрічізМаріччиноюдушею.Річутім,щообразнасистемафільмупідпорядковананестількипсихологічномуаналізові, скільки образно-символічному розкриттю трагічного протиріччяміжмрієюідійсністю.

ЮрійІльєнкозауважує:«Багаторечейдужеважкоперекластинамовуслів,та зате вони дужепросто і яскраво виражаютьсямовоюпластики таживопису.Пластичнаконцепціякожногофільму—цемійхудожнійінструментарійупошу-кахістини.…Вищарадістьвтому,щобемоційнопережити,усвідомитийвиразитидумкусутокінематографічнимспособом.

Аосьдумка ІванаДзюби:«Великанасиченістьфільмуфольклорнимматеріа-ломіатрибутаминародноїестетикинетількинепризвеладонудотногоетнографіз-мучиемоційно-естетичноїархаїчності,а,навпаки,створилаатмосферуестетичногоповнокрів’яйпіднесеності,естетичноїдостовірностіобразівідій,нарешті,якценепарадоксально,атмосферуестетичноїсучасностійхудожницькогодерзання».

Фільм«Тінізабутихпредків»ставсправжньоюподієюнасвітовомуекрані.«Тіні забутихпредків»—кінематографічний твір.Він довго (понадпівсто-

ліття)чекавнасвогоінтерпретатораізнайшовйоговособіталановитогомайстра,митцявідБога,СергіяПараджанова.Митецьзгадує:

«Ядавномріявстворитифільм,уякомунаповнийголосможнабулоброзка-затипропоетичну,талановитудушуукраїнськогонароду».

Коли режисер прочитав повістьМихайлаКоцюбинського, то зрозумів,щосаме такого тексту він чекав усе своє творчежиття, і йому одразуж захотілосяпоставитифільм.Параджановшукаєоднодумцівіформуєтворчийколектив.Опе-раторЮрійІльєнкозгадує:

«Не знаю,якйомувдалося зібрати таку знімальну групу,—непросто одно-думців,алюдей,яківоювализаідею,зафільм,замайбутнє.Яківоювалилюто,насмерть.Длямене,молодоготодімитця,цебувуроквідкриттяправди.Досівважаюатмосферу,що панувала в групіПараджанова, єдино нормальною.Тоді вменеі склалосяуявлення,яквсе-такиробитьсямистецтво,якнароджуєтьсящосьзо-всімневловиме,непередбачуване,те,щолишаєтьсязамежеюлюдськихзнань».

Знімальна групапід керівництвом талановитого режисера, натхненнафіло-софськими ідеямиповістіМихайлаКоцюбинського«Тіні забутихпредків», зановопережилайвідтворила її засобамисинтетичногомистецтва,поєднавшиактуальнезвічним,умовне(образнепершоджерело,метафоричнамова)збезумовним(фотогра-фічнефіксуваннязображуваного),узагальнене(притчевепершоджерело)зконкрет-ним (національнасвоєрідність).Вийшовцілкоморигінальний,яскравовираженийзразокпоетичногокіно.

СценаристиПараджановтаЧендейтонковідчулифілософіюйпоезіюповістійорганічноперенеслиїїуфільм.ЯкщожпорівнятитвірМихайлаКоцюбинськогозекранізацією,томожнапобачити,якрозвивавсяйвидозмінювавсясюжет.Змі-нилосябагатодеталей,щогодівсійперерахувати.Дляприкладунаведемохібащокількамоментів:

167

• згадкавповістіпросмертьІвановогобратаОлекси,придавленоговлісідере-вом,виростаєнаекранівяскравийвступнийепізод—нимпочинаєтьсяшколажиттяголовногогероя—зіткненнямаленькогоІванкаізсувороюдійсністю,щодокінця,якрукамертвогоОлекси,будетриматийогоусвоїхлещатах;

• зустрічворожихродівГутенюківіПалійчуківуповістівідбуваласянавузень-кійдорозі,міжскелеюйЧеремошем,ауфільміворожіроди«стялись»біляцеркви;

• по-різномузмальованасмертьМарічкиутворахКоцюбинськогоіПараджано-ва;

• вповісті Івандвічіспускаєтьсянаполонинузпасовиська,ауфільмі—раз,колидізнаєтьсяпросмертькоханої;

• споминуповістіпроодруженняІванаперетворивсявкінокартинінаяскравийепізодвесілляІванаіПалагни.ЛарисаПогрібнатакописуєодинзкадрівцьогоепізоду:«Площина зображення раптомнеймовірно звузилась до невеликого прямо-

кутника управійчастині екрана, де Іван із зав’язаними очимапереступаєпорігхати своєїнареченої,Палагни.Наступноїмиті відслонюється затемненачастинаекрана,імибачимо,щотобулакришкавеличезноїскринізПалагнинимпосагом.Якийпереконливий,місткийобразобмеженостіінтересівтогоновогосвіту,щодонього увійшов Іван!Особливо в контрасті невеликого замкнутого інтер’єруцієїхати, суспільзаставленоїречамидомашньоговжитку—власністюхазяйновитоїзаможноїПалагни—та залитого сонцем, вільного,широкого зеленого світу, дерозквітлопоетичнекоханняІванайМарічки».

Творціфільму,показуючисмертьІвана,відходятьвідпершоджерела.УтекстіІванпомирає з туги закоханою, а в екранному трактуванні головнийперсонажгиневідрани,заподіяноїбарткоюпідступногоЮри,тавідйогочаклування.Чомукінематографістизмінюютькінцівку?РоманКорогодськийпише:

«Уповісті вражає душевний стан Івана, емоційнахвиляпереживаньу гра-ничній ситуації підсвідомого,несвідомого і дотичності до страшногоневблаган-ного пробудження, колипідсвідоме очікування блаженства знищитьжорстокареальність.Iврезультатіпсихічної“невагомості”Іванзірвавсяупрірву.Смерть.Тауфільміцевиглядалобненатурально і ввійшлобу суперечністьз естетикоюабсолютноїприродності.Йтомутак ґрунтовнопостановникивимальовуютьвну-трішній стан героя, чим зуміли сягнути вершин психологізму, притаманногоКоцюбинському-людинознавцеві: “Аколинадійшланіч і чорні гори блимнулисвітломсамотніхосель,якпотворизлимоком,Іванпочув,щосиливорожісильні-шізанього,щовінвжеполігуборотьбі”.

Уфільміпочинаєрозгортатися сюрреалістична візія Івана.Скрипучий звукмов би розстроєної лірипробуджуєйого, і він, як у дивному балеті, стрімголоврухається заМарічкою,яка віддаляється в лісові хащі. Їхні обличчяйрукине-начепосріблені,щонадаєсценідодатковоїсюрреалістичноїбарви—потойбічноїтаємничості.Крізь дивовижнеплетиво реальних сухих смерек і корінців, гілокдерев,творецьсамогоПараджанова—Іван—простягаєрукуМарічці.Звучатьїїспіванки.Щастяпоруч—простягнируку…Утумить,колиІванторкнувсярукиМарічки,вінпровалюєтьсявтартарари…IпосталосакральнепитанняпродушуІвана,питанняозначеневідсамогопочаткуніби“технологічними”записамиКо-цюбинського(“Плачтвору”,“Фрагментитвору”):“Яксвічказгорить,такічоловікумирає,лиштотаясністьдушілишаєтьсяпередБогом”».

УсівідступивідпершотворуСергійПараджановпояснювавнамаганнямуник-нутипровінційноїрутини,ілюстративності,солодкоїінудноїсентиментальності:

«Михотілипробитисявглиб,доджерелповісті—дотієїстихії,щопородилаїї.Мизумисневіддалисьматеріалові,йогоритмовійстилеві,щоблітература,історія,етнографія,філософіязлилисьуєдинийкінематографічнийобраз,вєдинийакт».

Духпершоджерелаживевекранномуеквіваленті:філософськаглибинапові-стісталаосновоюфільму,словесніобразитворународилиекранніобрази-символи.Постановникифільмузнайшлиключідозамка 5(розкриттясутітвору),тіключі—

168

цепоетичнійфілософськіструмені.Поетичне,образневирішенняекранізації—їїоснова.Вонавиявилася:уфілософічностіфільму;йогооригінальній,новелістич-ній структурі; урозкриттідуховної сутілюдини,піднесенні їїнадмарнотамитасуєтністю;внасиченністрічкифольклорнимматеріалом,атрибутаминародноїес-тетики,восвоєннімогутніхпластівнародногомистецтва,уяскравійживописностій пластичності, у кольористичній драматургії (майжекожнановела витриманав певнійкольористичній тональності,що відповідає її змісту), в оригінальномумузичному оформленні, в образних деталях-метафорах,фундаментом дляякихслуживтекстКоцюбинського.

Фільм«Тінізабутихпредків»по-справжньомуполіфонічнийіноваторський.

* * *Музично-хореографічнаінтерпретація«Тінейзабутихпредків»(музикаВіта-

ліяКирейка,лібретоНаталіїСкорульськоїтаФлоріанаКоцюбинського).Композиторпередавпоетичнийструміньбезсмертноготворіннямайстрасло-

ва, використавшимузичнийфольклоркарпатських верховинців, темпераментніколомийки, своєрідні поспівки,мотиви,щокопіюють звучання трембіти тощо.ЩедревикористаннягуцульськогофольклорудопомоглоВіталіюКирейкумовоюмузикипереказатидуховнебагатстводушіголовногоперсонажаІванаПалійчука,йогопочуттяйпереживання,красуйлегкуграціюМарічки,їїбезмежнулюбовдоІвана,внутрішнюсутьпримітивноїПалагнийгордовитогомольфара.

(За С. Жилою)

Урок № 37

Тема. О.Кобилянська.Життяітворчість,формуван-нясвітоглядуписьменниці.

Мета: ознайомити із життям і творчістю письмен-ниці, чинниками формування її світогляду,зацікавитиособистістюО.Кобилянськоїйспо-нукати до читання творів; розвиватинавичкисприйняття інформаціїна слух, виділення го-ловного,вміннявисловлювативласнеставлен-ня допочутого; виховуватиповагу домитців,любов дохудожньої літератури,прагненнядосамовдосконалення.

обладнання: портрет письменниці, виставка творів, ілю-страціїдобіографії;картаЄвропикінцяХІХ—початкуХХст.,краєвидиБуковини.

Теорія літератури: модернізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Карпатськийкрай,яквизнаєте,великий. Ісьогоднімипря-

муємовіншиййогобік—чарівнуБуковину,щонародилабагатоталантів, гордежіноцтво, яке наважилося з повною силою та

169

пристрастювиступитизасвоїправа.Улавахтихжінок-борців—ОльгаКобилянська.Зособистістюписьменниці,їїтворами,світо-глядом,літературнимиуподобаннямита індивідуальнимстилеммипознайомимосянасьогоднішньомууроці.



1. Повідомлення підготовленого учня.(УченьрозповідаєпроБуковину(історія,географія).)

2. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.За своїжиттєписи беруться, якправило ті письменники,що

схильні до самоаналізу, самозаглиблення. ОльгаКобилянськанаписала ажтри автобіографії.Розповідь«про себе саму»почи-наєвоназпортретів«вічнотрудящогобатька»і«святоїматері»,котрим вона завдячує всім, чого досягла.Батько був людиною«пильною, охочоюдокожної науки», працьовитою та вимогли-вою, з тонким розуміннямкрасий добра.Ці риси успадкувалайдочка.Майбутняписьменницямала«великужадобудонауки…іпраці».Закінчитиїйвдалосялишечотирикласи,далізаймаласясамоосвітоюісталаоднієюзнайосвіченішихжіноксвогочасу.

Ольга зростала у віддаленомукуточкуУкраїни,щоналежавАвстро-Угорськійімперіїйофіційно(інетільки)послуговувавсянімецькою та румунськоюмовами. «Коли б не любов батька дорідногослова,досвогонароду,своєїпісні,—зазначалаписьмен-ницявавтобіографії,—знаннярідноїмови,щовсе-такипануваловхаті,крімпольської,адаліінімецької,булобизчасом,може,йзайнялоостаннємісце».

Хоч мати майбутньої письменниці походила з польсько-німецької родини,проте своїх дітей виховала впошані до укра-їнськоїмови, культури, звичаїв, цілкомпідтримавши інтересита прагнення свого чоловіка. Її аристократичний дух, любов домузикипередалисяйдонці.

— Навашудумку,якарольбатьківурозвиткуздібностей,та-лантівдітей,досягненнянимизначногожиттєвогоуспіху?

— ЧималараціюОльжинамати,підкоряючисьуподобаннямбатька?

Родина Кобилянських разом із батьком-службовцем пере-їжджаєзодногомаленькогомістечкадоіншого,де,якіраніше,булопрактичновідсутнєкультурнежиття,культурнетовариство.Вжевтринадцять-чотирнадцятьроківОльгапочинаєписати,ре-алізовуючисвоютворчунатуру.Спочаткуцебулинімецькомовнітвори,боіншоїлітературидівчинащенезнала.ОсьякийпортретзалишилаїїподругаОльгаУстиянович:«Воназатойчасвиросла,

170

як тополя.Чорне, добреплекане, блискуче волосся окружало їїніжнебілеличко,рожевіустаусміхались…радісно,авеликічор-ніочічогосьтужнотасумногляділи.Гралавженафортепіано…іспівала…милозвучнимсопрано».

— Прощосвідчитьтакийпортрет?(Добрийсмак,глибокуна-туру,талановитістьО.Кобилянської.)

Самаписьменницязгадує:«Щемолодоюдівчинкою…япочалаписативірші.Чогосьменібракувало,недоставаловдуші.Чимосьбулавоначасаминадтопереповнена,ачасамиповнатугиісмут-ку…Рівночаснозтимябраласязаолівець…іпочиналарисувати…Насамотінаходивнаменеглибокийсум…Дотогоячиталабага-то…»

УвісімнадцятьроківОльгаКобилянськазнайомитьсяізСофі-єюОкуневською,яказгодомсталапершоюнаБуковиніжінкою-лікарем, та письменницею і громадянською діячкоюНаталеюКобринською.Ціжінкиочолювалифеміністичнийрух,ідеїякогобулиблизькійКобилянській.Самевонипорадилиїйписатиукра-їнськоюмовою,прислужитисяріднійкультурі.

У 31 рік письменниця опубліковала українськоюмовоюпо-вість«Людина»(спочаткувонавийшланімецькою),ачерезрік—повість«Царівна»,щопринеслаїйвизнання.

1898рокуО.Кобилянська відвідала святкування25-річногоювілеюлітературноїдіяльностіІ.Франка.Тамвонапознайомила-ся зВасилемСтефаником,потімвонитоваришувалидовгіроки,обмінюючисьлистами.ЧерезрікписьменницявирушиладоКиє-ваіКанева,познайомиласязМ.Коцюбинським,М.Старицьким,М.Лисенком,азгодомізЛесеюУкраїнкою.

УсівизнаваливеликийталантО.Кобилянської,Франкописав:«ЯанінахвилювідпершоїпоявиОльгиКобилянськоїнаполіна-шоїлітературинесумнівавсяпроїїталант…Їїпізнішіоповідання,такіяк“Людина”,“Битва”,наповнялименеподивомвідїїнезви-чайноготаланту.Ящиротішився,коливоназгодиласьдрукуватисвою“Землю”вЛітературно-науковімвіснику…»

Уцейперіод виходитьперша збіркаписьменниці «Покора»,окремітвориякоїперекладалисяпольськоюіросійськоюмовами.

Зтогочасулітературнатворчістьсталаїїдушевноюпотребою,обов’язком,спасінням.«Самота,душевнасамота,противнемоїмпочуваннямокруження—викликуваливменежадобукинутите,щоменезворушувалододна,напапір»,—зізнаваласявона.«Моєжиття було бпустахата,колибянемогла більшепрацювати».О.Кобилянська творила тільки в стані душевного збудження,переживання: «Я писала, коли любила, писала, коли терпіла,писала,колиненаходилавдоволеннязнадворубажаньсвоїхосо-бистих,колибачилакривду, заподіяну таклюдям,як звірятам,цвітам і птахам…»Це обумовилой стильову особливість прози

171

письменниці—емоційність,пристрасність,схвильованістьслова.Джерелом творчогонатхнення була дляписьменниці і природа,щовпливалананеї«найсильнішезівсього».Завідсутностікрасивжитті краса природи створювала той особливий світ, де вонапочувалася затишно.У багатьох її творах природа є основнимпредметом зображення, головнимобразом і нагадуєживу істотузіскладнимийтонкимипочуваннями(«Природа»,«Битва»,«Тамзвіздипробивались»,«Рожі»).ОльгаКобилянськаписаланаосно-вівласнихвраженьвідподійіявищжиття,якіпропускалачерезсвоюдушу.Тому-то в її творах так багатопсихологізму, симво-лізмуй іншихмодерних засобів письма, нових для українськоїлітератури.

ПочатокХХ століттяприніс дляО.Кобилянської важкі ви-пробування— хворобу матері, власні проблеми зі здоров’ям,матеріальну скруту.Але вонапродовжуєнаполегливопрацюва-ти.Виходять повісті «Земля» (1902), «В неділю рано зілля ко-пала…»(1908),«Черезкладку» (1912),антивоєнніновели (1914)та інші твори. 1927 рокушироко відзначався 40-річнийювілейлітературної діяльності письменниці.Через два роки здійсненодев’ятитомневиданняповногозібранняїїтворів.У1929-муурядУкраїнивстановивїйперсональнупенсіюівонабулаприйнятадоСпілкиписьменниківУкраїни.

Під часДругої світової війни хворуО.Кобилянську профа-шистськийрумунськийурядхотіввідправитидотрибуналу,аленевстиг—1942рокуписьменницінестало.

УЧернівцяхвідкритолітературно-меморіальниймузей,авсе-ліДимки—музей-садиба. Ім’яО.Кобилянської носитьЧерні-вецькийобласнийдраматичнийтеатріцентральнавулицяоблас-ногоцентру.

Однакнайкращапам’ятьпровидатнуписьменницю—цете,щотисячічитачівдонинізахоплюютьсяїїтворами.

— Чимсамеособливоювамздаласябіографіяписьменниці?— ЧиєщосьсхожевжиттєписіО.Кобилянськоїзбіографія-

миіншихмитців?

3. Виразне читання.(Учитель зачитує «цікавинки» про письменницю з книги

В.Шевчука«Звершинінизин».)

Зовнішність кобилянськоїВпохилілітаО.Кобилянськавиглядалатакзаописамиблизькихлюдей:тем-

неволосся,крізьякепробиваласяледьпомітнасивина,гладкозачесане,поділенепроділом,заплетеневкоси,якіукладалисяпозадголовиізакріплялисяшпилька-ми.Бровивиразнотемні,обличчяповажне,серйознейнагадувалобільшчоловіче,ніжжіноче.Наньомуанізморшки,буливониледьпомітнітількипідочима.Лицематове, як буває в темнихшатенок,широкечоло трохи виділялосянахудорля-вому обличчі, на вустах—вираз туги,мрії, осяяний добродушністю.Особливо

172

виділялисятемно-каріочі,які світилисявологим,променистимблиском,вних,якказали,нібивідбиваласясвіжістьтравневоїроси.Сумовитийвиразобличчябувмайжезавжди,навітьколиписьменницявсміхалася.Булавонасередньогозросту,одягаласяохайно,гармонійно,строгоінезамодою.Говорилам’якимпритишенимголосом.

трус у квартирі кобилянськоїНелегкожилосяписьменницівчасокупаціїБуковинирумунськимибоярами.

ХвилярепресійзачепилаїїбратаЮліана(авторалатинсько-українськогословни-ка),якогобоярськавладавигналазішколи,аагентисигуранциувірвалисьуробо-чийкабінетписьменниці,перекинуливседогориногами,забравшилисти,нотаткидоновихтворів,однувикінченуновелу.Нащастя,архівписьменницізберігавсянетут,авбрата,ітомууцілів.Забранірукописитакінеповернулиписьменниці,незважаючинанеодноразовідомагання,вонидлялітературинавікипропали.

непорозумінняВ1927 році відзначався 40-річнийювілей літературної творчості О.Коби-

лянської.БуковинатодіналежалабоярськійРумунії і,щобзірватисвято,властівикористалисмертьякогосьчиновникаБратіянуівідклалисвяткування.Телегра-фісти,якіпередавалицесповіщеннядоЛьвова,сплуталитекст,ізньоговжеви-ходило,щоювілейвідкладеночерезсмертьсамоїписьменниці.ЦязвісткамиттюоблетілавсюУкраїну,ітількичерезпевнийчаспомилкубулоспростовано.

IV. закріплення знань, УМінь Та навичок

колективна робота.

1)О.Кобилянська захоплювалася ідеямифеміністичного руху,переймаласяпроблемамиемансипаціїжінок.Здогадайтеся,якназиваєтьсяповістьВ.Врублевськоїпрописьменницю.

Е А («Емансипатка».)

2)Як теперназиваєтьсяполітика, спрямованана урівнюванняправтасвободжінокічоловіків?

Г А (Гендерна.)



Продовжітьречення.y«Меніблизькадумкапроте,що…»«Меніздається,щожінкивнашійлітературі,якужоднійєв-

ропейській,…»«Меневразило(здивувало)…»


Знати біографіюписьменниці, прочитати одне з її оповідань(абоповість«Людина»чиякусьіншу).

173

Урок № 38

Тема. ПрозаО.Кобилянської—найяскравішамодельраннього українськогомодернізму. Їїжанровіособливості,провіднітемитаідеї.

Мета: викликативучнівінтересдотворівписьменни-ці,залучитидочитанняхудожньоїлітератури;допомогтиусвідомитиноваторствотахудожнюцінністьтворівписьменниці,актуальністьпро-голошенихнею ідей;розвиватинавичкисамо-стійного читання, ідейно-художнього аналізу,висловленнявласноїдумкизприводупрочита-ного;виховуватилюбовдолітератури,естетич-нийсмак.

обладнання: портрет письменниці, виставка творів, ілю-страціїдоних,фрагментикінофільмів («Уне-ділюранозіллякопала…»таін.).

Теорія літератури: модернізм,тематика,ідея.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Ольга Кобилянська— пишна троянда в саду української

літератури»,—такназвавписьменницюМ.Старицький. І ценеперебільшення.Аджевона одна зперших спробувала зазирнутивтаємничікуточкилюдськоїдушійпояснитинепояснюване.Не-даремножкажуть,щосвітміститьбагатотаємниць,алелюдинавньому—найбільшатаємницяйзагадка.Проособливостінова-торськоїпрозиО.Кобилянської,їїідеївидізнаєтесьнасьогодніш-ньомууроці.




1)Сформулюйте в кількохпунктах чинники, які вплинулинаформуваннясвітоглядуО.Кобилянської.О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Батьківське вихованняв дусіповагидоукраїнськоїкуль-

тури,мови.— Материнаристократизмдуху,любовдомузики.

174

— Захопленнясвітовоюлітературою.— Самотність, браккультурного оточення, схильність до са-

мозаглиблення,самоаналізу.— Спостереженнязажиттям.— Любовдоприроди.— Чутливість,чуйністьвразливість.

2)Назвіть літераторів, громадських діячів— друзів О.Коби-лянської;розкажіть,якийвпливнажиттяписьменницімалистосункизними.


ВідгукипросамостійнопрочитанітвориО.Кобилянської(крімповісті«Людина»),їхпереказзелементамианалізу.

3. Повідомлення про історії написання інших творів.

ОповіданняО.Кобилянської «Valsemélancholique» («Мелан-холійнийвальс»)сталодужепопулярнимщев90-хрокахXIXст.Цікаво,щотригероїніоповіданняісправдііснували:якподругижиливониякийсьчасуспільномупомешканні,аодназнихго-тувалася статипіаністкою.Вонане сталанею тому,щонемалазасобівдонавчання.

«Музичнатема»оповіданняпривабиласвогочасукомпозито-раС.Людкевича,якийщевросійськомуполонів1917роціпочавкомпонуватимузикудоцієїхимерноїновели.Закінчиввінїївжепіслявійни.

«За ситуаціями»ПовістьО.Кобилянської «За ситуаціями» булонаписанопід

враженням, яке справила на письменницю гра артисткиАстиНільзен, але справжнім прототипом героїні-піаністки Аглаї-ФіліцістасбулапіаністкаВіденськоїконсерваторіїНаталкаПігу-ляк.ВобразібатькагероїнізмальованобуковинськогохудожникаЮ.Пігуляка.О.Кобилянська довгожила в сусідстві з родиноюхудожника, була там бажаним гостем і дружила з донькамиху-дожника.ПіаністкаН.Пігулякбуладужевродливаімаларозви-ненийінтелект.Однакпіслявиходувсвітповісті«Заситуаціями»зазналаО.Кобилянськайприкрості,боНаталчинамати,пізнав-шивповістісвоюдочкуістосункивїхнійродині,розгніваласянаписьменницю.


1. робота над таблицею.

Складітьтаблицю«Тематичнайжанроварізноманітністьтво-yрівО.Кобилянської»(див.с.175–176).Зробітьвисновки.

175

рік виходу назва твору Жанр тематика

1877 Віршінімецькоюмо-вою«Гортенза»,«Кар-тиназжиттяБукови-ни»,«Видиво»,«Вонавийшлазаміж»

Поезія Спостереженнятапочуття,винесенімолодоюдуховнобагатоюписьменницеюзре-альногожиття

1883–1892

Щоденники Мемуар-наліте-ратура

Внутрішнєжиттятворчоїособистості,тугазакрасою,втіленнямгуманістичнихідеалів

1891 «Людина» Повість Розповідьпродівчину,якахочебутисамостійною,незалежативідвигідногоза-міжжя,алепідтискомвід-повідальностізародинузму-шенайтизвичнимшляхомбідноїпровінціалки

1895 «ВініВона»,«Impromtuphantasie»(«Фантазія—екс-промт»)

Повістьновела

Роздумипромистецтвоійогорольужиттілюдини,значеннядляформуваннядуховності

1896 «Царівна»«Щоялюбив»

Повістьопові-дання

Внутрішнєжиттядівчини,яка,всуперечтрадиціям,прагнесамасебезабезпечу-вати,відстоятивласнулюд-ськугідність

1896 «Битва» Опові-дання

Душевніпереживаннязпри-водузагибелілісу,якийсамнеможесебезахистити

1896,1897

«Аристократка»,«Некультурна»

Новели Проєдністьлюдинийпри-роди,одвічнийпошуклюди-ноющастя

1898 «Valsemelancolique»(«Меланхолійнийвальс»)

Новела Продолютрьохталановитихжінок,закоханихумисте-цтво,щопрагнутьдовільно-го,духовнобагатогожиття

1902 «Земля» Повість Розповідьпробратовбив-ство,владуземлінадлюди-ною,селянськупрацю;жит-тя,моральсела

1909 «Унеділюранозіллякопала…»

Повість Прокоханнязусімайогови-явами(нафольклорнійосно-ві)

176

рік виходу назва твору Жанр тематика

1917 «Юда»,«Назустрічдолі»,«Листзасудже-ноговоякадосвоєїжінки»таін.

Новели Антивоєнні,написаніпідвраженнямнасильницькоїсмертібезневиннихлюдей

В и с н о в к и(Можнапровестизадопомогою«Мозковогоштурму».)О.Кобилянська зверталасядорізноманітнихжанрів; її ціка-

вилитемаемансипаціїжінок,селянськатема,темаприроди.Ба-гатоувагивонаприділялапсихологіїпочуттівлюдини.

2. Слово вчителя.Одним із найпоказовіших для феміністичних переконань

О.Кобилянськоїєїїтвір«Людина».ДавайтепрочитаємоуривкизкнигиВ.Шевчука«Звершинінизин».

тричі відкинутаЦікаваісторія«Людини»ОльгиКобилянської.Їїнаписалаписьменницяспер-

шунімецькоюмовою.О.Рошкевичпереклалатвірнаукраїнськумову,звавсявін«Вонавийшлазаміж».1897рокуавторкапередалатвірН.Кобринськійдляжіно-чогоальманаху«Першийвінок».I.Франко,якспівредакторальманаху,відкинувновелу.В другійнімецькійредакції твір відкинув один із віденськихжурналів,третюредакціювідкинулав1888році«Правда»ітільки1894рокужурнал«Зоря»надрукувавтвірпідназвою«Людина».

ОльгаКобилянська, спостерігаючи за становищемжінки в тогочасному су-спільстві,мріялапро їїрівноправність ізчоловікамиводержанніосвіти,увихо-ванні,виборівласногожиттєвогошляху.Ційпроблемівонаприсвятилабільшістьсвоїхтворів,інайпершийзних—«Людина».

УповістімизнайомимосязОленоюЛяуфер—дочкоюцарсько-королівськоголісовогорадника.Воначитаєсерйознікниги,розмовляєзмолодимилюдьмипро«соціалізм,натуралізм,дарвінізм,питанняжіноче,питанняробітницьке…»,від-стоює«рівноправністьміжмужчиною іжінкою».Це страшеннолякалобатьків,викликалоосудуїхніхзнайомихітоваришів,аджедівчинайшлапротивсіхуста-ленихпоглядівтатрадицій,щоіснуваливцьомупровінційномумістечку.

Дівчатаповиннібулививчатифранцузькумову,оволодіватимузикоюйтан-цями,готуватисяповністювіддатисебеувладучоловікові.Матийбатько іншо-гошляхудляОленине бачилийне бажали, а особливопісля того,як їхній синГерман-Євген-Сидорсвоїмрозгульнимжиттямнаробивбагатоборгівродині.Бать-котежчастенькопиячивівтративроботу,поставившисім’юувеликуматеріальнускруту.

Оленана тойчас зустріла середмолодихлюдей свого однодумця, студента-медикаСтефанаЛієвича,якогопокохала і зякимтаємно заручилася.Цялюбоввідкрила для дівчиниширокі горизонти, підтримувала віру в правоту власнихпереконаньщодоемансипаціїжінки.

Алетрапилосянещастя,якогонеможнабулопередбачити.Стефан,«набрав-шисьдесьушпиталітифу»,помер.Дівчинапереживалавеликудушевнудраму,навітьнервовухворобу,танізкимнеділилася,окрімлікаря.Тепервонаневва-жаладлясебеможливимузагалівиходитизаміж,бо«…задляобов’язкупротиволісковуватисьзмужчиною,зобов’язкуйогойсебеоббріхувати…»,наїїдумку,зло-


177

чин.ПроцечеснонаписалаулистіК-ому,якийзбиравсяїйосвідчуватисяіякогобатькиохочевзялибузяті.УтеперішньомусвоємустановищіОленабачиладлясебеєдинийшлях:«Відповіднодомоїхсил,відповіднодомоїхздібностей…хочусамасобізароблятинакусникхліба,азаробленимщироділитисязродичами…».

Тавсезалишилосялишеумріях.ДобріздібностівОленидійснобули,силаволійхарактер—теж,аотніпрофесійноїосвіти,ніроботи,якабзабезпечиламатері-альнонелишеїїсаму,айчисленнихродичів,—небуло.Сім’яЛяуферівопиняєтьсявжахливомустановищі:застреливсябратОлени,овдовіласестраІрина іповерну-ласядодому,приїхалаймолодша сестраГеня,котражилаякийсьчасуродичів.Батькозовсімморальнозанепав,спився,матиповністювіддаласянаволюобставин.Родинапереїжджаєдосела,таморендуєземлюітяжкопрацює.Алейцепристано-вищевиявилосяненадійним.Господарземлівирішивпродатиїї,ановийнаміривсяґаздуватисам.Отже,повнабезвихідь…Оленапрагнулащосьпридумати,знайтиви-хід,аджевонадобровільно,якнайсильніша,взяланасебеувесьтягарвідповідаль-ностізародичів.Iзважилася…віддатисебевжертву,вийтизаміжзабагатого,аленелюбогочоловіка.Вїїдушівідбуваєтьсястрашнаборотьба.Зодногобоку—знехту-ваннявсіхпереконань,зрадаідеалівісвогокохання,азіншого—обов’язокпередріднимиіматеріальнаскрута.Обов’язок,обставини—переважують.

Олена влаштовує «лови»на заможного лісничогоФельса, і, треба сказати,робить це досить вправно, в душі ненавидячи себе за таку поведінку. Хоч мийпам’ятаємо,щовсецезарадиблагородноїмети,дівчинатеперневидаєтьсянамта-коювже«ідеальноуложеноюнатурою».Тутвиявляються,нанашпогляд,їїдалеконекращіриси:зверхність,хитрість,лицемірство,навітьжорстокість.Прагневід-найтиуФельсовіщосьхороше—інеможе(атойжеігосподардобрий,іслужбовецьпорядний,ікнигичитає,ісильнийтагордий,азнеюніжнийтанесміливий).ОленіздаєтьсянавітьФельсів усміх«ограниченним». Ім’яцьому—нелюбов.Адженавадипершогосвогосудженоговонанезважала.Отже,вонанелюбить.АлежФельс!Вінкохає,готовийнавсе,навіть«хотьбивонайомуйногунакаркпоставила».

Молодийчоловікдобреусвідомлював,нащойшов,іговорив:«Тиранкозвас,панноОлено!»Минеможемоневідзначитиіблагородствалісничого.Підчасосвід-чення,побачивши,щоОленайоговідштовхнулагрубоірізко,сказав:«Винелю-битемене?..Нехочетебутимоєюжінкою?..Колитак,топростіть!..»Отже,Фельснехотівпримусу,насильстванадпочуттями,нещирості.Iготовийбувпіти.ОднакОленанарештівидавилаізсебезгоду:«Хочу…»

Тайблизькихсвоїхдівчинанещадить:«Вонабуладражливіша,якуперед,банеразажрізка».Особливовражаєнасприкінцевийепізодповісті.Оленазнищуєлистивідколишньогокоханого,аостаннійзнихчитаєщераз.Мирозуміємо,якболячегероїніпрощатисязминулим,ізнездійсненимимріями,відчуватисвоюду-ховнупоразку.АжосьпіднімаєтьсядоїїкімнатиФельс,якийнічогонепідозрюєінезнає.Вонимаютьїхатинасвоєвесілля.Iтутначитачанесподіванопадаєцілазлива,можна сказати, демонічнихпочуттів: «Якесьнезнане доти, упряме, дикечувство обгорнуло її, одне лише чувство.Вона ненавидить, ненавидить з цілоїглибинисвоєїдуші!Вбивалаб,проклиналаб,затоптувалаб,яктугадюку…Чи—його?—Аджевонавинувата!!Сама,самісінькавона…»

Щож,головнагероїняповістіО.Кобилянськоївиявиласяпростолюдиною—зусімапритаманнимиїйсильнимийслабкимиякостями.Iзаслугоюписьменниці,нанашпогляд,єте,щовонамайстернодібранимизасобамивиразностівідтворилаправдивийіповнокровнийхудожнійобраз,анесхемучисимвол.Незважаючинатакийкінець,мибагатодечогоможемоповчитисьвОлени: її силиволі,розуму,здатностідосамопожертвивім’яблизьких.

Новимдля української літератури було зображення тодішньої інтелігенції.Чиновники,такіякбатькоОлени,пиячили,граливкарти,моглинавітьпітинаслужбовий злочин.У родині стосовно дочок були тиранами, вважали їх своєюповноювласністю, вимагалипокоринавіть в особистомужитті.МатиОленипо-ділялапогляди свого чоловіка, ненавиділанауку, длянеї страшними булироз-мовипрорівніправачоловікайжінки.ПереконанняОленитаІринивонавважала

178

шкідливими,навітьбезчесними,такими,щоможутьзганьбитиїхнюродинуйнедатисестрамвигідновийтизаміж.

Проте письменниця показала й інший тип інтелігента.Це студент-медикСтефанЛієвич.Він говоривпро дівчат, які здобувають вищу освіту, про те,що«емансипаціяжіночавШвейцаріїабовіншихпоступовихкраях—сеточкадавновиборена»іщотакпозадузадругиминародами…,рівноправністьзмужчинами…вважають…якоюсь химерою». «Задивлювався нажінок не очима нинішньогобрудного егоїзму, а людинилюдяної…», і цимполонив серцеОлени.Лієвичнесприймає того способужиття (пияцтво, картярство,фліртування, пліткарство),якийведебагатомолодихлюдей,наприклад,синЛяуферівГерман-Євген-Сидор.СвоєжиттяСтефанприсвячуєлюдямігиневідтифу.

Отже,ужеводномузі своїхранніхтворівписьменницязаявляєпро себеяквдумливийпсихолог, спостережлива й чутлива людина, котрамає передові су-спільні поглядий активну громадянськупозицію, адже думки головної героїніповісті«Людина»багатовчомуспівзвучнізїївласними.

3. обмін враженнями щодо прочитаного.Відгукиучнівпросамостійнопрочитануповість«Людина».


Гра «розшифруй вислів».Розшифруйте вислівД.Павличкапро героїв творівО.Коби-yлянської.«НвтьпрмжнгрїнКблнськїлшютьвржннсльншхлдй,нжїхн

прмжц».(«НавітьпереможенігероїніКобилянськоїлишаютьвраження

сильнішихлюдей,ніжїхніпереможці».)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Моє уявлення про творчістьО.Кобилянської та її особис-

тість…»«ТвориО.Кобилянської…»«Меневразило…»


ВмітихарактеризуватитворчістьО.Кобилянської.Читатипо-вість«Земля»(третину).

Урок № 39

Тема. О. Кобилянська. Повість «Земля»— психо-логічне трактування вічнихпроблем (людиниіземлі,злочинуікари)наукраїнськомумате-ріалі.Сюжеттвору.

179

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзмісттвору,йогопроблематику;розвиватина-вички виділення головних епізодів, художніхдеталей,їхкоментування;поглиблювативмін-ня визначати риси літературного стилю; ви-ховуватишанобливеставленнядоземлі,праці,гуманістичнізасади.

обладнання: портретписьменниці,виданнятвору, ілюстра-ціїдонього.

Теорія літератури: життєва основа твору, сюжет, тематика, про-блематика.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.За всіх часів питання власності, особливо на землю, стояло

дужегостро.Землябулаосновоюсамогоіснуванняселянина,йогогодувальницею,розрадоюіразомізтимзнеюпов’язаніпостійнийклопіт,важкапраця.Зарадиземлійшлиназлочин,ічасто—на-вітьпротиблизькихлюдей.Однакутакомувипадкурідкобувалищасливими,аджезазлодіяннямнеодмінноприходитькара—фі-зична, духовна,моральна, але обов’язкова й невідворотна.Просакрально-містичний зв’язок людини із землею, новітню інтер-претаціюхристиянськогомотивубратовбивствамийбудемогово-ритинасьогоднішньомуйнаступнихуроках.



Завдання учням.1) Змалюйте психологічний портрет письменниціО.Коби-

лянськоїзаїїтворами.2) Назвітьосновнітвориписьменниці,їхтематику.


1. Слово вчителя.І.Франко в статті «Влада землі в сучасномуромані»писав:

«Хочу говорити про одне з найцікавіших явищ сучасної євро-пейськоїлітератури—провідтвореннявній відношення землідо людини, чи краще, влади землі над людиною. В повістевійлітературі ця тема викликала появу декількох творів першо-рядного значення — а це найкращий доказ того, що тема ця

180

живатапекуча,щопорушуєвонаглибинусуспільних і загаль-нолюдських інтересів».

Селянську тему у світовій літературі освітлювали Е. Золя(«Земля»),Г.Успенський(«Владаземлі»),О.деБальзак(«Селя-ни»),В.Реймонт(«Селяни»),В.Поленц(трилогія«Сільськийсвя-щеник»,«Селяни»,«Могильник»)таіншімитці.Але,якзазначавлітературознавець, академікО.Білецький, усі ці письменникиспостерігалисвійоб’єкт(селян)«нетількизбоку,аіздоситьдале-коївідстані».Вони«байдужі»,«об’єктивні»…Перевагалітературнашої країни над літературамиЗахідної ЄвропиХІХ ст. якразіполягаєвїхній«небайдужості»,увазідолюдини,їїпереживань,душевнихпориваньташукань.

ТвірО.Кобилянської—одинізкращихізназваноїпроблема-тики взагалі світової літератури завдяки глибокомупроникнен-нюписьменниці у психологію людини, дослідженню одвічногозв’язкуселянинаізземлею.

димка. Прототипи «Землі»МайжерікуріквліткуО.Кобилянськазродиноювиїжджалав селоДимку

(теперГлибочицькийрайонЧернівецькоїобласті).Першийукраїнецьцьогосела,який оселився тут, був товариш славетного отамана опришківДовбушана ім’яМихайло.Вінприйшовсюдиздружиною, збудувавхалупубіляпотоку,малень-киймлиніживякмірошник.ДідО.КобилянськоїпоматеріЙосипВернерпри-дбавпо сусідствушматок землі і викопав став.СелоДимка стало рідним селомО.Кобилянської,майжепродовжусьогожиття вона була з ним зв’язана, як і зйогожителями,тутчерпалатворченатхнення,чималожиловселіпрототипів їїтворів.ОсобливодружилиКобилянські з родиноюЖижіянів (Федорчуків запо-вістю«Земля»).Восени1894рокууційродиністаласятрагедія:СававбивсвогобратаМихайла.Батькописьменницідоклавбагатозусиль,щобсім’яЖижіянівневтратилайдругогосина.Глибокопереживалаписьменницятрагедіюцієїродини.Пишучиж«Землю», вонане раз запрошуваладо розмовиКостянтина (вповістіІвоніку)іСаву.Довгобесідувалипритакійнагоді.Отакпрототипиставалиначебтоспівавторамиповісті.

СаваЖижіян після вкоєного злочину неміг затриматися на рідній землі.ВінвиїхавуКанадущепередПершоюсвітовоювійноюіживтам.СамСавазнавпрокнигу«Земля»,аленіколинезізнавався,щовінодин із її героїв.ПрацювавуКанадісезоннимробітником.Незабаромзахворів,а1934рокупомер.Синйогоповернувсяна батьківщину.ЖінкаСавинаМаріуца (прототипРахіри) з Савоюрозійшласяівийшлазаміжудруге.Померлав1949роцівселіДимці.

ВостаннєбулауДимціО.Кобилянськав1935році.Внаслідокдругогопаралі-чувонавтратиламожливістьходити.БагатоселянтаселянокДимкивідвідувалиКобилянську вЧернівцях,при одному столі з нею їли і ночували внеї.Взагаліписьменницязавждицікавиласяселянськимжиттям.ЖивучивЧернівцях,люби-лапідходитидоселян,якіприїжджалисюдивярмарковідні,розпитувалапроїхнісправи, а деяких, більшговірких, запрошуваладо себепідприводом,щобвони,коли будуть знову вмісті, приносили їй чи сир, чи сметану.Так зав’язуваласядружбаміжселянкамийписьменницею.Деякізцихжінокставалигероїнямиїїтворів,наприклад,жінкизселаРаранчесталигероїнямиїї«Вовчихи».

Поклонник «Землі»Після надрукування «Землі»О.Кобилянська одержала листа від якогось

багатого землевласника, який запропонував їй своюрукуй серце.Він висловив

181

переконання,щожінка,якатакглибоковідчуваєлюдськітрагедії,зумієглибоколюбити.Кобилянськавідповіла,щовінпомиляється:авторка«Землі»наврядчиможелюбититих,хтозагарбавсобіселянськуземлю.

(За В. Шевчуком)


(Учніскладають«сюжетнийланцюжок»повісті«Земля»(роз-ділиІ–IV).)

ОписселаД.,природинавколонього.ІсторіяродиниВасилятаДокіїЧоп’яків.ВесіллядочкиДокіїПарасинкийТодорики.ЖалкуванняІвонікийДокіїзаМихайлом,якийбувбидобримзятем,алемавщевідслужити.БезмовніпереживанняАнни

РозмоваІвонікизДокієюпройогосинів,різницюміжнимийпроможливістьвідкупитиМихайлавідвійськовоїслужби

Сільськапраця,любовІвонікидоземлі

РоздумиСавипроРахіру,пронеприязньдонеїМихайлатабатька.ЛюбовСавидострільби,полювання

ПереживанняМарійки,якувважалинаселіпотайноютаскупою.Га-данняворожки.ЖурбачерезлихийхарактерСави

ІвонікуобмануливмістііМихайланевдалосявідкупитивідслужбиувійську.СльозиМарійкичерезблизькурозлукузМихайломінепо-слухСави

ІвоніканаоранцізМихайлом.РозмовапроСаву.Надіянайогови-правлення

ДумкиімріїМихайлапросвоїх«звірят»,панськунаймичкуАнну.Ро-ботанапанськімподвір’ї.УсіхвалятьАннузаїїхарактер

МихайлорозмовляєзАнноюбіляїїдвору.Неприязнеставленняматерідодочки.СпокійнийхарактерАнни,їїскромність.Байдужістьдонеїхлопців(бобідна).СмутокчерезкоханнядоМихайла

МихайлохочепривезтиАнніподарунокзярмарку.Зустрічуполі,колидівчинаповерталасявідОнуфріязгрибами.ОсвідченняМихайла.СтрахАнниперед«сусіднім»лісом.Дивневидіння

182

Марійкасталапомічатипропажукурей.Батькодумає,щоцеробитьСава.ВладаРахіринадСавою,підтриманнявсім’їдівчинийогосвободи,поганихзвичок.РахіраналаштовуєСавупротиМихайла,вимагаєземлі

Михайлопрощаєтьсязхудобою,полем,хатою,ізсусідамиійдезбать-комдомістанавійськовуслужбу.ВідразаМихайладозброї

3. Словникова робота за питанням учнів, обмін враженнями щодо прочитаного.

4. коментар учителя.Першийрозділповісті«Земля»—експозиційний,і,якщови

звернулиувагу,товньомуавторкаспочаткузнайомитьнасіздру-горяднимиперсонажами (Докією,Петром,Парасинкою), а вжепотім«насцену»виходятьголовніособи.

ПроМихайлатайогобатькамидізнаємосяздіалогаДокіїтаПарасинки.ДокіясердитьсянаМихайла,якийсказавПарасинці,щоТодорика,їїмайбутнійчоловік—«зциганськогороду».ІвсежвонаговоритьпроМихайлатайогобатьківдобре:«Вінхлопецьчемнийіробучий,хоч інайоготатанеможнасказатинічого…»ПарасинціподобаєтьсяМихайло, бо «багач і гарний, і чемний»,алеДокіязнає,щойогочекаєкількарічнаслужбавармії.

НавесілліПарасинкийТодорикиМихайлобувдружбою(по-нинішньому—свідком).Вінтанцювавізмолодою,азанимпиль-но дивилися закохані очі панської наймичкиАнни. І тут упер-ше з’являєтьсяпортретнийштрих до характеристикиМихайла(Кобилянська відмовилась від традиційних, змальованиходразудокладнихпортретів), пропущенийкрізь призму суб’єктивногосприймання дівчини: «Здавленим віддихом дивиласяАнна нанього. Виринав то тут, то там… то знов там…його голова яснаймигаєїйвочах…Такчистезолотомигає…»

Біднанаймичкаплаче сухимиочиманад своєюнедолею, го-стрим зойком у смутній душіАнни відбиваєтьсямузика, і ні-мийбільздавлюєсерце.Осьякдраматичнозароджуєтьсякохан-няАннийМихайла, і це гостро контрастує із самим весіллям.ДоАннипідходитьПетро,іжалібнийголосскрипки«неначенаві-кизлучивїхзсобою…»Такужевекспозиціїавторка«прочитала»майбутнюдолюАнни.

Можна й далі продовжити цей психологічний аналіз, якийвказує на новаторство письменниці, пошук нею нових засобіввиразності для впливуна душучитача. (Причитаннінаступнихрозділівбажанозвертатиувагунатакіштрихийдеталі,якідопо-магаютьрозкриттюобразівтвору«зсередини».)


183


Проблемні запитання «Чи…?».— ЧималараціюДокія,щовіддаваладужераносвоюдочку

Парасинкузаміжзанелюбоготійчоловіка?— ЧибувуАнниякийсьвихідустосункахзматір’ю?— Чималиправобатькиувесьчасхвалитиодногосинайла-

яти іншого, заборонятиСаві зустрічатися з дівчиною,якайомуподобалася?

— Чи добре,що батькиМихайла хотіли відкупити його зіслужбиувійську?


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»«Менізапам’яталося…»«Ядумаю,що…»«О.Кобилянськавідкриласядляменеяк…»


Прочитати, вмітипереказуватийкоментувати основні епізо-диVII–XVрозділів повісті.Продовжити (за бажанням) список«Чи…?».

Урок № 40

Тема. О. Кобилянська. Повість «Земля». ТрагічнаісторіяродиниФедорчуків.Розкриттяспокон-вічного прагнення селянина бути господаремназемлі.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзмісттвору,йогопроблематику,новаторськийхарактер; розвивати навички самостійногочитання художнього твору великого обсягу,виділення головних епізодів, деталей і їх ко-ментування, з’ясуванняпроблем; виховуватишанобливеставленнядоприроди,людинипра-ці,любовдохудожньогослова.


Теорія літератури: традиції, новаторство, психологізм, повість,сюжетнілінії.

184

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Гарнабулаземля.Усвоїхбарвахживаісвіжа,шкодалиш,щонеговорила.Івонікалюбивїї.Вінзнавїївкожнійпорірокуіврізнихїїна-

строях,мовсебесамого.Вонапригадувала[нагадувала]чоловікаіжадалажертви»,—читаємоми вповісті «Земля»О.Кобилян-ської.

Гарназемля—ілюта,жадаєжертви;жива—інежива;годує,підтримує— і забираєдо себе.Тощожце?Який зв’язок єміжземлею і людиною,на чому він тримається?Ціпитанняхвилю-ють героїв творуписьменниці, її саму, одвічно хвилювали і вселюдство.Нацьомуконфліктібудуєтьсясюжеттворуйнетільки.Єще стосункилюдейміжсобою—добрі і злі,щирій заздрісні,корисливі,справедливі інесправедливі,відповідальні ібезвідпо-відальні; є, врешті-решт, сліпа батьківськалюбов. І розібратисявцьомумиспробуємонасьогоднішньомууроці.



1. Евристична бесіда.— Щоновоговидізналисяпрогероїв?— Чиочікуванорозвиваютьсясюжетнілінії?— Щоваснайбільшевразило,щозапам’яталося?Чомусаме?

2. Складання «сюжетного ланцюжка».(Учніздопомогоювчителяскладають«сюжетнийланцюжок»

VII–XVрозділівповісті«Земля».)

Михайлазабралидоказарми.Тамйомувсебулочуже,віндужесуму-вав,навітьприпускавдумкупродезертирство.Івонікапереживав,йомунаснивсястрашнийсон.УранцівінпішовдоМихайла,тойбувхворий,перебувавувідчаїчереззнущанняйприниження(йогоприму-силивилизуватисміття)

Івонікарозраджуєсинарозповідямипрогосподарство,Саву,повідо-мляє,щопанипереїжджаютьдоміста.МихайлодумаєпродолюАнни.Віннеможебільшебутивармії

Івоніканеспроможнийнічимдопомогтисинові,страждає,обурюється.Вирішуєчастішенавідуватися

185

ІсторіяодруженняДомнікитаІлії.ДомнікадопомагаєМарійцітапо-трохуїїоббирає

Михайлопродовжуєстраждатинаслужбі,потерпаючивідхолодувка-раулі.Саванезадоволений,щобатькочастоходитьдостаршогобратайноситьклунки

МатисваритьсяізСавою,дорікаєйомуРахірою.Тойнатякає,щоівМихайлаєдівчина,яканесподобаєтьсяМарійці

Сававзапалісваркиговорить,щойомунепотрібнабатьківськаземля.АнназустрічаєтьсязМарійкою,бачитьїїжурбуйрадитьсходитивмо-настир

МихайлоприходивнаВеликденьувідпустку,таємнозустрічавсязАн-ною.Покищонехотівговоритипроцебатькам

ПобиттяМихайлапідчасманеврів.Вінледвеперебувцюбіду.Розпо-вівлишетоді,якприйшовувідпустку.Аннамаластатиматір’ю.Всеселогубилосяуздогадках.Родичібилиїї,допитувалися,хтобатькомайбутньоїдитини,алевонамовчала.Вигнализдому,іїїприхистилаДокія

АнначекалаМихайла,живучивДокіїідопомагаючиїйпогосподар-ству.Парубокзбираєтьсясказатипронеїбатькамуденьсвогопатро-на—святогоМихайла

ЗустрічАннийРахіри,сваркатабійкаміжними.Аннаненарокомви-казуєсвогохлопця

РахірарозповідаєСавіпропригоду,намовляєтогопомститисязанеї.Говорить,щонехочесобічоловікабезземлійзакидаєСавідумкупроте,щоколибвінбуводинсин,товсяземлязалишиласябйому

СавахочематийРахіру,іземлю.Вбивствозайця

3. Спостереження над текстом, психологічні дослідження.

— Наформуванняхарактеру людини великий впливмаютьяксоціальні,такібіологічніфактори.Навашудумку,характерякихгероївзазнаввпливусоціальнихфакторів,аяких—біоло-гічних?Чому?Відповідьпідтвердітьприкладамизтексту.


186

соціальні соціальні й біологічні Біологічні

Петро,Анна,Марійка,Докіятаіншічиниливідповіднодосоціаль-нихобставин,звичаївселатавласнихуяв-леньпрожиття

Івоніка(споконвічналюбовіприв’язаністьдоземлі,працянаній;земля,працяякєдинийзасібдоісну-вання)

Рахіра(успадкуваланегативнірисивідбатьків).Михайловіпередаласябатьків-ськалюбовдоземлі,худоби,всьогоживого

(Можливийііншийрозподілвідповіднодоаргументівучнів.)— ЧиоднаковобатькиставилисядоМихайлайСави?Якце

вплинулонаїхніхарактериінавітьдолю?(Михайлапостійнохва-лили, ставили заприклад;Савоюбулинезадоволені, не схвалю-валийого дій, вибір,погрожувалипозбавити спадку,щовикли-кало сильнунеприязньдо брата.Михайло виріс слабкийдухом,нездатнийдолатитруднощі;Савалегкобупоравсязвійськовоюслужбою,увсякомуразі,нескарживсяббатькамінезавдававїмклопоту.)

— ЧимРахіра, некрасива, злодійкувата дівчина з не дужегарнимизвичками,прив’язаладосебеСаву?(Усім’їРахіриСавуніхтонелаяв,йомудозволялите,щовдомабулозаборонено—па-литицигарки,пити;Рахірапідтримувалавньомуйогонезадово-леннябатьками,братомтощо.)

— Якупрочитанихрозділахпоказановиникненняйрозвитокконфлікту,щопотімпризведедотрагедії?


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»«Менізапам’яталося…»«ГероїтворуО.Кобилянськоїменіздалися…»


Дочитатиповість «Земля» до кінця, вміти виділяти головніепізодийхудожнідеталі,коментуватиїхтависловлювативласнудумку.

Урок № 41

Тема. О.Кобилянська.Повість«Земля».Модерністич-напроблемасакрально-містичногозв’язкулю-диниізземлею.Композиційно-характеротворчіпринципиконтрасту.

187

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, його проблемати-ку та майстерність письменниці у творенніхарактерів героїв, новаторському підході доїх зображення; розвиватинавички виділенняключових епізодів та деталей, коментування,аналізутаузагальнення;поглиблювативмінняпорівнювати й зіставляти літературні явищаміж собою та з явищамижиття; виховуватиусвідомленнятого,щозлочин—хибнийшляхдощастя,прагненнядочесногойсправедливо-гожиття.


Теорія літератури: композиція, засобихарактеротворення, детек-тивнийжанр.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Факти,що спонукалимененаписати “Землю”, правдиві,—

зізнаваласяО.Кобилянська.—Особимайжевсідоодноїтакожізжиттявзяті.Япростофізичнотерпілапідз’явиськомтихфактів,і колиписала—ох, якхвилямиридала!..»Ці почуття,це хви-лювання письменниця зуміла передати й нам, своїм читачам.Інепростоякнезвичайнийфакт,наприклад,братовбивства,аякширокеузагальненняжиттяселяниназйогоодвічною,побожноюприв’язаністюдо землі, хліборобськоїпраці, з його уявленнямитамораллю і навіть із тимимістичнимиявищами тапричинно-наслідковимизв’язками,щоне такі вжейрідкісні влюдськомужитті.

Розбиратисяузмістових,сюжетно-композиційнихтаємницяхтвору«Земля»мийбудемонасьогоднішньомууроці.



1. Евристична бесіда.— Чиочікуванимвиявивсядляваскінецьтвору?— Хтозгероїввасздивувавічимсаме?— Якіелементидетективногосюжетувипомітили?(Таємни-

ці навколо виявлення вбивці, так і не встановленого слідством,іт.ін.)

188

2. Складання «сюжетного ланцюжка».(Учніздопомогоювчителяскладають«сюжетнийланцюжок»

XVI–XXXIIрозділівповісті.)

Михайломісяцьбувувідпустці,іззадоволеннямпрацювавугосподар-стві,скрізьнаводивпорядок.ОбіцяєАнніодружитися,аякщобатькийогобудутьпроти,скажеїм,щозалишитьземлюйпоїдездружиноюдоміста

СаваперестріваєАннуілякаєїїсвоїмстрашнимвиглядомтамовчан-ням

Загибельтеляти,щоналежалоСаві.Рішенняполагодитипліт,взявшитаємноізсусідньогопанськоголісудеревину

Івонікайдедомістаусправах,алейогощосьнібинепускає

Марійкусповіщаютьпроте,щоМихайлолежитьзастреленийусусід-ньомулісі.Івонікаповертаєтьсязмістаібачить,щовезутьтілойогосина

Стражданнябатьків.Саваговорить,щобувуцейчасуворожки.АннаприйшладоМихайла.ПобачилаСавуйголосноназвалавбивцею.Фе-дорчукивиганяютьїїзхати,вважаючи,щовоназісвоєювагітністюплямуєчеснеім’яхлопця

Івонікапочинаєздогадуватисяпробратовбивствозаземлю,аленеви-казуєСаву.Комісіяневстановилавбивцю,боприрозтинібатькопіді-бравкулю,щоточноналежалаСаві.Саву,якпідозрюваного,заарешту-вали

ПохованняМихайла,Марійкароздаєречізаупокій.ЗневагаІвонікищодовладиземлінадними

МарійказахищаєСавупередслідчими,розуміючи,щоможевтратитийцьогосина

Аннанародилаблизняток,двоххлопчиків.ХотілавіддатиодногоМа-рійці,щобвижив,алетавигналаїї

НезнайомийстарийчоловікприходитьдоМарійкивзавірюхуйгово-рить,щоєсвідком,якбратиразомішлидолісу,івСавибуларуш-ниця

189

Савувідпустилизабракомдоказів.Вінзновупосваривсязматір’юіпі-шовдоРахіри.АннапереслідуєСавуякубивцю.Померлиїїдіти,івона,втративширозум,ходитьпоселу.Марійкагіркожалкує,щоневрятувалаМихайловоїдитини.Вонаостаточнопереконалася,щоСава—вбивця

Минулошістьроків.Федорчукипрацювалинаполі,якіраніше.Звиро-щеногонаМихайловійчастціземлідавалиобідизаупокій.Савадоко-рявзацематері,РахіранасміхаласянадМарійкою.Мати,розуміючи,щоСава—вбивця,почалайогопроклинати.БатьконедавСавіземлі

СаваодруживсязРахірою,алестарінавесіллінебули.Ставдивнопо-водитися,немавспокою,небувщасливийізРахірою,боцетемний,забороненийзв’язок

ПетроодружуєтьсязАнною,живутьузлагодійпошаніоднедоодного.Унихнароджуєтьсяхлопчик,якоговонинадумализдатидошколи,щобнеприв’язувавсядоземлі.ІвонікатаємновідМарійкизаписавнаньогонайкращийланМихайла.Марійку,якадивитьсянатогохлоп-чика,огортаєглибокийжаль.АннайПетроненадивлятьсянасинаімріютьпройогощасливудолю

3. Проблемні завдання.

1)Прокоментуйте уривки з роздумів героїв про землю, зробітьвисновки.

«—Недля тебе, синку, була вона, а ти длянеї! Тиходивпоній,плекавїї,аяквиріс іставгодний,вонаотворилапащуіза-бралатебе!Дуреньбувтинаній,дурень…Ходив,говорив,робивтагадав,щодлясебе…наймитомбувти,наймитом!»(ІвонікапрозагиблогоМихайла.)

«Лишеземлеюненаділийого.Тої чорної, пожаданої, дорогої землі, безякоїйому годі було

якслідпроживати,вякійбувбиденьінічгрібав,життясвоєдо-бував,—їїнедаввінйому.»(ІвонікаСаві.)

«За землюпіднявСава руку на брата свого, лиш за землю!Щоіншогонемоглотутбути,ачужийнесповнивсьогострашногозлочину.»(РоздумиІвоніки.)

«Ялишувамусеполе,скажуяїм,тіштесяним,аяберусобіАннуйвернуназаддоміста.Тамяженайдусобіроботуінезгину.Теперявжеінакшедумаю,якдавніше…Явжеобглянувсятрохипосвітіізнаю,щочоловік,якиймаєдобруволюдопрацііздоровіруки,незгинезголоду.Вмістіживутьлюди ібезземлі.Тяжко


190

живутьвони,сеправда,алевсе-такиживуть,ачасомінегіршеоднас.»(МихайлодоАнни.)

«Придумалийого віддати дошколи.Немайомущо до земліприв’язуватися… вона іноді лише самого горя наносить!Немащодонеїприростати!Вонанекожногощастямнаділяє!» (ПетройАннапросвогосина.)

О р і є н т о в н і в и с н о в к иДобра й розумна споконвічна любов людини до землі-

годувальниці,землі—основижиття,землі—краси.Але коли людинаживе лишецим, не бачить нічого іншого

усвіті,їїможечекатигіркерозчарування,горе.ТактрапилосяізгероямитворуО.Кобилянської.Івонікабоготворивземлюйпра-цю,аленедогледіввласнихсинівівтративїхобох.

Михайлопобачивйіншийшлях—життябезземлі,алезко-ханоюлюдиною.ПетройАнна,пройшовшинеймовірноважкийшлях випробувань, зовсім відмовилисяпов’язуватидолю іщас-тясвоєїдитини ізземлею (хочатрадиціялишається—записанеІвонікоюнахлопцяполеМихайла).Через увесь твірпроходитьсимволічнийперсоніфікований (олюднений) образ землі.Він—основа конфлікту, ставленням до землі герої перевіряються налюдяністьтасправедливість.

2)Однимізкомпозиційно-характеротворчихпринципівуповісті«Земля» є принципконтрасту.Визначте контрастні (проти-лежні)логічніпарийпоясніть,заякоюознакоювонипроти-ставляються(децепотрібно).

О р і є н т о в н і в і д п о в і д іМихайло—Сава;Івоніка—Марійка(розум—інтуїція);Анна—Рахіра;Докія—Домніка(безкорисливість—користолюбство)таін.



Продовжітьречення.y«Найбільшеменевразило…»«Прообразземліутворіядумаю…»«Згероївтворуменізапам’яталися…»


Повторитизмістповісті,вмітихарактеризуватигероїв,аналі-зуватилітературніприйомитазасобивиразностіутворі.

191

Урок № 42

Тема. О.Кобилянська.Повість«Земля».Образитво-ру,художнямайстерністьписьменниці.

Мета: допомогти учням усвідомити майстерністьписьменниці в розкритті різних психологіч-них типів людей, у порушенні «вічних про-блем»іспробіїхвирішити;викликатиінтересдо читанняхудожніх творів; розвиватинави-чкипорівняння образів, проведення аналогійз реальним сучаснимжиттям, вміння вислов-лювати власні думки з приводу прочитаного;виховувати здатність до співчуття, прагненнядодуховногорозвитку.


Теорія літератури: вічні проблеми, система образів твору, образ-символ,художнізасоби.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Проблема«злочинуйкари»належитьдовічних.Яквимогли

переконатися із творів світовоїлітератури,наприкладФ.Досто-євськоготаінших,ізщойнопрочитаноїповістіО.Кобилянської,врешті-решт, із сучаснихкінофільмів, злочин обов’язково будепокараний,інайчастішецепокаранняйдечерездокорисумліннясамогозлочинця,черезнещастязблизькимидляньоголюдьми,через відсутність душевного спокоюйщастя.Письменниця осу-джуєзлочинякпротиправну,ворожудлялюдинидію,якдуховнудеградаціюособистості,іробитьцезвеликоюхудожньоюмайстер-ністютапереконливістю.Алетвір«Земля»—багатопроблемний,ізновітнімиспособамийприйомамихудожньогозображення,щозахоплюєчитача,примушуєпереживатийзамислюватися,акрімтого,щейотримуватиестетичнунасолодувідгарногоймудрогослова.Інасьогоднішньомууроцімипідсумуємотворчіздобуткиписьменниці.


ііі. Узагальнення Та сисТеМаТизація вивченого МаТеріалУ

1. Літературний диктант.1) Проякийчасідетьсяутворі?(КінецьХІХстоліття.)

192

2) У якомукраї відбуваються події твору «Земля»; до якоїдержавиналежавцейкрай?(Буковина,теперЧернівецькаобласть,Австро-Угорськаімперія.)

3) ЧомуДокіяй Івонікажурилисяна весіллі вПарасинки?(Вонихотілипоєднатидітей і землі,алеМихайлощемаввідслужити.)

4) Чому батьки булипроти зв’язкуСави зРахірою? (Бо тобулайогодвоюріднасестра,щейзпоганоюрепутацією.)

5) ЯкставилисядоСавивсім’їРахіри? (Підтримувалийоговусіхтемнихнахилах,нічогонезабороняли.)

6) ЯкдоАнни ставилися їїматий брати? (Били, ображали,забиралигроші.)

7) Чому зАнноюмало товаришувалина селі? (Бо вона булавідлюдною ішляхетнішоюза сільськихдівчат; дляхлоп-цівбулабідною.)

8) ЯкийнедобрийзнакбачилаАннащодо їїзМихайломко-хання?(Маревоіз«сусіднього»лісу.)

9) ЯкаобразавказармібуладляМихайланайгірша?(Вили-зуватисміття.)

10)ХтоспонукавСавудорозправизбратомічому?(Рахіра,їйбулапотрібназемля.)

11)Якбатьковпевнивсявтому,щоСава—вбивця?(Побачивкулюзїхньоїрушниці.)

12)ЯкийсимволічнийнаскрізнийобразпроходитьчерезувесьтвірО.Кобилянської?(Земля.)

2. Проблемні запитання та завдання.

1)Михайло таСава—протилежніпсихологічні типи.Підтвер-дітьце.

михайло сава

Спокійний;працьовитий;немаєхибнихзвичок;відчуваєвідразудострільби;поважаєбатьків;цінуєудівчинідо-броту,порядність,чесність;слабкийдухомувійську

Нервовий,вразливий;недужепрацьови-тий;маєпоганізвички;любитьстріль-бу,полювання,азартний;недужепова-жаєбатьків;цінуєудівчинівседозволеність,підтриманняйоговусьому,навітьпоганому;сильнийдобудь-якихвипробувань

— Ащоухарактерігероївєспільним?(Любовдоземлі,хлібо-робськоїпраці,тварин.)

2)МарійкатаІвоніка—уособленняцінностейнародноїморалі.Доведітьце.

(—Полюбляютьземлю,невтомнонанійпрацюють.— Люблятьсвоїхдітей,дбаютьпроних,наставляютьнапра-

вильнийжиттєвийшлях.

193

— Колисталосягоре,дбаютьпробідних,підгодовуючиобіда-ми;синовіАнниІвонікавідписуєМихайловеполе.

— Івонікаусвідомлюєсвоюпровинузанедоглядувихованнісинів;Марійка тяжкожалкує,що відштовхнулаМихайлову ді-вчинуіїїдитя.

— Івоніка, вберігшиСаву від суду, сампокаравйого, не давземлі,неприйшовнавесілля.)

— Аяківцихлюдейєнедоліки,слабкості?(Івонікадійснобувнадтопоблажливимдо одного синай суворимдо іншого,проти-ставлявїх,викликаючивмолодшогозаздрість.МарійкажорстокопоставиласядоАнни,їїдітейісамасебеприрікланабеззмістовнеіснування;унеївідлюбовідоненависті—одинкрок.)

3)СаваіРахіра—втіленнядуховноїдеградації.Читакце?(Їх-ній зв’язок сам по собі був великим гріхом, бо вони кровніродичі.Рахірамалабагатоспадковихвад—злодійкуватість,жорстокість,нечесність.Вонапідтримувалавсітемніінстинк-тивСавійцимприв’язалайогодосебе.Сава,немаючиміцно-гоморальногопідґрунтя,пішовнабратовбивство.)

— Ачивільніцілюдивіднародноїморалі,етики?(Вонизне-хтувалимораллю і здоровим глуздом, алене були зовсім вільні:обоєрозуміли,щобезземлівониніщо;Рахіранепалиланавидно-ті,нехотіла,щобїївважалициганкою.)

4)ОбразАнни—цетрагедіяшляхетної,чутливоїдушівжорсто-кихобставинахтогочасногосільськогожиття.Хтовцьому,навашудумку, винен? (Анна всімахарактеризуєтьсяякдобра,розумна,шляхетнайпорядна дівчина.Вона здатнанащирійпалкіпочуття.Аленеможепротистоятиродичам,які знеїзнущаються.Вонане встоялапередМихайловоюлюбов’ю,незнайшласиливберегтийогодітей.

Виною томуй обставини тогочасного сільськогожиття (бід-ність,відсутністьосвітийможливостіпрацювати),іїїрідні,івонасама.Добре,щоАнна знайшлав собі силижитидалі, і, врешті-решт,заслужилащастя.)

3. коментар «літературознавців».

Літературознавцівідзначаютьглибокийпсихологізм і симво-лізмповісті«Земля»якпідтвердженняноваторстваО.Кобилян-ської.

4. Запитання до учнів.

— Символізмпередбачає елементи окультності,містицизму.Згадайте,чиєвониутворіписьменниці?(ПередбаченняворожкищодоМарійки; сон ІвонікипроМихайла;примари«сусіднього»лісу,незрозумілийстрахАннипереднимтощо.)

194


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Розумітипсихологіюлюдини—…»«Знайбільшоювиразністю,намійпогляд,виписанийуповісті

образ…»«Хочтвіріхудожній,аледлянасвіндає…»


Виписати з твору зразкихудожніх засобів і прийомів (5–7),з’ясуватиїхнюрольуповісті.Підготуватисядотематичноїконт-рольноїроботи«ТворчістьМ.КоцюбинськоготаО.Кобилянської».

Урок № 43

Тема. Контрольна робота. «ТворчістьМ.Коцюбин-ськоготаО.Кобилянської».

Мета: актуалізуватийузагальнитинавчальниймате-ріал, виявити рівень знань, умінь та навичокучнівзметоюконтролютакорекції;розвиватипам’ять,логічнейтворчемислення,вмінняви-словлювати власні думки, давати оцінкуліте-ратурнимявищамупорівнянні ізжиттєвими;виховуватикращілюдськіякості.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: новела,імпресіонізм,модернізм.

Хід уроку

I. оголошення ТеМи Та МеТи УрокУ





Варіант іПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. У новеліМ.Коцюбинського «Intermezzo» порушуються

такіосновніпроблеми:А екологіїприроди,єднаннялюдинийприроди;

195

Б душевної рівноваги, повноцінногожиття,мистецтва9ймитця;

В сільськогожиття,згубноговпливунаньогоміста;Г стосунківнародуівлади,захистуселянамисвоїхлюд-

ськихправ.2. Уповісті«Земля»О.Кобилянськоїсимволічнимєобраз:

А лісу;Б сонця;В землі;9Г рушниці.

3. Якийгромадсько-просвітницькийрухпідтримувалаО.Ко-билянська?

4. Доповнітьречення.«Модернізм—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь

(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Коротко схарактеризуйтефольклорніфантастичні та на-

півфантастичні образи,що є у повістіМ.Коцюбинського«Тінізабутихпредків».

6. ПорівняйтеякрізніпсихологічнітипиобразиМихайлатаСавизповістіО.Кобилянської«Земля».

В и с о к и й р і в е н ь

(Правильна,змістовна,цікававідповідьоцінюєтьсяв4бали.)7. Виконайтеоднеіззавдань.

А Напишіть твір-роздум «Злочин—шлях до духовноїдеградаціїособистостійперепонадощастя»(запрочи-танимитворамитавласнимиспостереженнями).

Б Складітьтезидотеми«Зв’язоклюдинийприродиутво-рахМ.КоцюбинськоготаО.Кобилянської».

Варіант ііПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і

(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ЯкуосновумаєновелаМ.Коцюбинського«Intermezzo»?

А Фольклорну;Б автобіографічну;9В історичну;Г міфологічну.

2. ЩоємістичнимиуповістіО.Кобилянської«Земля»?А ПоведінкасобакиСойки;Б сонІвонікипроМихайла;В видіння«сусіднього»лісу;9Г розповідівояківпроперебуваннявкараулі.

196

3. Якиминоваторськими,модерністськимирисамивирізня-єтьсяповістьО.Кобилянської«Земля»?

4. Доповнітьречення.«Імпресіонізм—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. РозкрийтеобразиІванатаМарічкияквтіленняромантич-

ноїідеїнезнищенностікохання.6. Змалюйте символічнийобраз землі, поданийв одноймен-

номутворіО.Кобилянської.


А Складіть тези до теми«Звичаї, традиції, народнамо-ральутворахМ.КоцюбинськоготаО.Кобилянської».

Б Виходячи з логіки характерів, напишіть закінченнятвору«ЯкбиМихайлозалишивсяживийпісляважкогопоранення…»(заповістюО.Кобилянської«Земля»).



ПідготуватисядоурокузатворчістюВ.Стефаника.

Урок № 44

Тема. В.Стефаник.Життяітворчість.Співдружністьписьменника зЛ.Мартовичем іМ.Черемши-ною(«Покутськатрійця»).

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюпись-менника,йогодіяльністюв«Покутськійтрій-ці»;зацікавитишколярівтворчістютаособис-тістюмитця; розвивати навички сприйняттяінформації на слух, виділення головного, ви-словленнявласнихоціночнихсудженьзприво-дупочутоготапрочитаного;виховуватиповагудописьменника,художньоїлітератури;спритиформуванню гуманістичнихпереконаньшко-лярів.

обладнання: портретписьменника,йогосоратниківпо«По-кутськійтрійці»,виданнятворів,ілюстраціїдобіографії.

Теорія літератури: експресіонізм,новела.

197

Хід уроку


Аналіз виконання контрольних робіт.


Слово вчителя.ВасильСтефаник,зпостаттюякогомирозпочинаємознайом-

ство, підкреслював,щойого творчість була важкоюношеюдляїїтворцяієтакоюдлячитачів:«Яробив,щоміг.Перетоплювавцемужицькеслово,якемавбілясебе,ажпальціменівикручува-лисязболю…Івсе,щояписав,меніболіло».Тодішнясоціальнадійсність,тайсамежиттяписьменника,нажаль,давалонебага-топриводівдлярадості.Слово селянина,пропущенечерездушуй серцемитця, знаходило відгук у людях, пробуджувало в нихдобротагуманність,співчуттядочужогогоря,любовдосвогона-роду—усете,щойсьогодніхвилюєбагатьохізнас.

Твори Стефаника знають і читають не тільки в Україні.У чому ж полягає феномен Василя Стефаника? Мабуть, на-самперед, у тому, що письменник мав особливе літературнечуття, вміло добирав відповідні художні тропи. Кожне йогослово, речення поєднують змістовне й емоційне навантаження.Письменникневизнававнайменшоїфальшітаприкрашування.Відхід віджиттєвоїправди,найого думку, обов’язково веде дофальшивого тону. «Я люблю мужиків за їх тисячолітню істо-рію, за культуру… за них я буду писати і для них»,— говоривСтефаник.Усправедливостіцихслівмизможемопереконатисянацьомутанаступнихуроках.



Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.«КолинародивсяВасилько,се5лайомусвоїспіванкистелили,

аби вони дитині серце обвивали, аби дитинам’яке серцемала.І своїми сльозамидитинукупали, свій біль у діточе серцепере-ливали..!» Так писав побратимСтефаникаМаркоЧеремшина.Василь з’явивсяна світ 14 травня1871року в заможній селян-ськійродинівселіРусові,щонаІвано-Франківщині.Йогобатькобувчоловікомкрутоївдачійпрактичногорозуму,непопускавнінаймитам,ні дружині, ні дітям—усійого боялися.Матипись-менникамала ніжне й безмежно добре серце, «наділила б усіхбідних,віддалабїмсвоєдобро»,алепостійновідчуваланадсобою

198

зверхність твердогой впертого чоловіка.Невтомна трудівниця,вонавиховувалаівдітейлюбовдопраці.

«Нагадується мені одна весна — давня-давня,— писавВ. Стефаник.— Я мав у пазусі від мами яблука, і сир, і хліб.Стояв—ємколовоза,амамакропиласвяченоюводоюволи,візілугнавозі, ітата, імене—бопершийраззвесноюмивибра-лися в поле.Япершийразйшов робити весну.Я сидів з татомнавозі, і їхалимивполесвіжимидорогами,щощеніхтонимивід осені не їхав… Цілий день я погонив — мука була, плачі сварка. Вечером я вертався додому… Мама мене привітала,якпарубка.Далавечеряти іпоказувалаМарії, абименібільшедалаяєшні,бояроблю».

— Якуроль,навашпогляд,відіграєвжиттілюдинидитин-ство,батьківськанаука,можливо,спадковість?

Початкову освіту Стефаник отримав ушколі рідного села,а Снятинська (1888–1893) та польська гімназії в Коломиї—«отруїлидушу».Письменникзгадує:«…Щетепер,по50-хрокахмойогожиття,хочарідко,алевсніввижаєтьсямені,щоясиджувшколі…УвеликійшколіпершоїкласипольськоїгімназіївКо-ломиїми, селянські хлопці, зайнялипосліднюлавку.ПрофесорнатуральноїісторіїВайгельразнаказавмені:“Іди,мужик,свиніпасти!”—іцілакласареготала.Вайгельнаказувавменіпоказу-ватинатаблицях,якібулидужевисоковкласінастінахпорозві-шувані,всілякізвірі,ябувщезамалийінегоденрукоюдосягнутитаблицю, то за те тростиною так бивпо руці,що вона заразжеспухла,адотогопідкасувавнаменісорочкуівтойспосібупоясівідкривавпередкласомголетіло.Цілийкласревівзрадостіісмі-ху,аястративпам’ятьівпавнапідлогу…»

— Ось такою була «наука». Тож оцініть переваги сучасноїшколиізробітьвисновки.

Миналироки,агостротапережитогоболюйсоромузалиша-лися.Передова гімназійнамолодь, не задовольняючись офіцій-ноюнаукою,об’єднуваласявгуртки,читалазабороненулітера-туру, обговорювала найпекучіші суспільні проблеми, видавалагазету «Збірка». Це не могло подобатися владі, і В. Стефаникбув виключений із гімназії «за політику». Середню освіту вінздобув уДрогобичі, де познайомився й на всежиття потовари-шував з Лесем Мартовичем, якого вважав дуже талановитим.Стефаник власним коштом видав першу маленьку книжку-«метелик» з оповіданням Л. Мартовича «Нечитальник». Піз-ніше разом із Марком Черемшиною вони склали «Покутськутрійцю» письменників, які у своєму краї піднімали на новийрівеньукраїнськулітературу.

Навчаючись уДрогобицькій гімназії, Стефаникне полишивгромадсько-політичної роботи, став членом створеноїФранком

199

іПавликомрадикальноїпартії.Післязакінченняцьогонавчаль-ногозакладуВасильзавимогоюбатьківзаписуєтьсянамедичнийфакультетЯгеллонського університету вКракові, який він такінезакінчив.

У1897роціхворобапідкосиламатиСтефаника.Вінтакхви-лювався,щоісамзахворів.

В університеті Василь вступив до студентського товариства«Академічнагромада»,почавписати,спочаткустатті(зацейогонавіть арештувалина два тижній батькопозбавивматеріальноїпідтримки),потімновели«Виводилизсела»,«Синякнижечка»,«Стратився», «Укорчмі», «Сама-самісінька» та інші, усього39,яківвійшливчотиризбірки.Підвпливомтрагічноїподії—увій-ську покінчивжиття самогубством двоюрідний братВасиля—упершихдрукованихновелахСтефаникпорушивтемурекрутчи-ни,їїтрагічнихнаслідківдляселянства.

У 1903 році Стефаник очолює галицьку делегацію, що їдена відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, зна-йомиться з усіма відомими письменниками; відвідує могилуШевченка вКаневі.Через рікСтефаник одружується зОльгоюГаморак.Шість років прожили вони в селі Стецеві, виховуючитрьохсинів.

Значнемісцеутворчостіписьменникапосідаєтемадитинства.«Кленовілистки»,«Катруся»,«Діточапригода»—осьдалеконеповнийпереліктворів,уякихвінтепло,ніжно,зглибокимспів-чуттямзмальовуєобразизнедоленихсільськихдітей.

1908-гоВ.С.Стефаника від радикальної партії обирають доавстрійськогопарламенту,івін10роківзахищаєселяннанайви-щомурівні,перебуваєуВідні.

Справжнім«страшнимсудом»сталадлялюдейПершасвітовавійна.Під враженнямцихподійСтефаник активно береться заперо.Темиймотивийого творів залишилися традиційно«сіль-ськими»,протенастрій ітонновел,прагненняперсонажівсталиіншими. Зазвучавпафоснаціонально-визвольної боротьби, спа-лахнулипатріотичні почуття. «Марія», «Сини»—це твори, якісвідчатьпровеликепрагненняписьменникабачитиУкраїнунеза-лежною,вільною.

Урочистовідзначаються25-річчялітературноїпраціСтефани-ка,його60-ліття.УрядРадянськоїУкраїнипризначивСтефаникупенсіюврозмірі150карбованцівнамісяць.Коливін1933рокуприїхавдоЛьвовауконсульствоотриматигроші,йомузапропо-нувалинаписати спростування,що,мовляв, наСхіднійУкраїніне було й немає голодомору. Стефаник відмовився, і за це бувпозбавленийпенсії.НатомістьмитрополитАндрійШептицькийпризначивйомутакусамупенсію,якуписьменник,доречі,роз-давбідним.

200

В1936роціВ.Стефаниканестало.ПохованийвінуселіРусові.Синивиконализаповітбатька—пішлисвоєючесноюдорогою

йревнооберігаютьбатьковулітературнуспадщину.— Що вас вразило в цій розповіді?Що здалося дивним?

Чивважаєтеви,щоСтефаник—людинатвердихпринципів,яказдійснилагромадянськийподвиг?


1. Творча робота.

Змалюйтепсихологічнийпортретписьменника.y

добрийталанови-

тийтовариський

відпові-дальний

принци-повий

В. стефаник

мужнійвідданийсправі

свідомийгромадянин

гуманістпрацьови-

тий

2. Гра «розшифруй вислів».

РозшифруйтевислівВ.Стефаникащододжерелйоготворчості.y

тивЯ шу

шу

ду

ду

ду

пус

на

у ро

(«Ядушупустивудушународу».)



Продовжітьречення.y«В.Стефаниквидавсямені…»«Меневразило…»«Менізапам’яталося…»«Добре,щоминині…»


ЗнатибіографіюВ.Стефаника,прочитатиоднузновел.індивідуальне завдання.Підготувати повідомленняпро екс-

пресіонізмяклітературнийнапрям.

201

Урок № 45

Тема. В.Стефаник.Новаторствописьменника.Екс-пресіонізмуйоготворчості.Новела«Каміннийхрест»: психологічне розкриття теми емігра-ції.

Мета: допомогти учням осягнути новаторство пись-менника, ідейно-художній зміст новели «Ка-мінний хрест»; розвивати навички спостере-женнянадтекстом,висловленнявласноїдумкищодо прочитаного; виховувати здатність доспівчуття,патріотизм.

обладнання: портрет письменника, видання твору, ілю-страції до нього, аудіозапис пісніБ.Лепкого«Чуєш,братемій…».

Теорія літератури: експресіонізм,новела.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Вінмалює буденнежиття сіроголюду, алене тільки зверх-

ніфактийогожиття, а саме змістйого: двома, трьомараптови-ми рисами вінмалює нам надзвичайно яскраву цілу драму, і,власне,черезте,щовсінарисимаютьодинтон,вонидаютьнамодинспільнийобразжиттянародного,показуютьнамколективнудушумаси»,—писалаЛесяУкраїнкапротвориВасиляСтефани-ка.Франкожназивавйого«абсолютнимпаномформи»,говорив,що«йогонарисиякнайкращінародніпісні,вкотрихнемажодноїриторики, ані сентиментальності, а тільки дійсність сумна, алескупана в золоті найчистішої поезії». Сьогодні, знайомлячисьзоднимізйоготворівбільшдетально,миспробуємовцьомупере-конатися.



Завдання учням.— Розкажіть про основні віхижиттєвого і творчогошляху

В.Стефаника(спочаткувпарах,потімдлявсьогокласу).— Складіть«резюме»або«анкету»письменника.— Стислоперекажіть одну із самостійнопрочитанихновел,

прокоментуйтеїїзміст,висловітьвласнеставленнядорозкриттятеми,проблеми,дохудожньоїмайстерностіавтора.

202


1. Слово вчителя.Є одна притча і схожана неї поезіяАльбераКамю«Привід

хрестів», у якій ідетьсяпро те, як одинчоловікроздумувавнадсвоєю важкою долею.Одного разу йому наснився сон,що опи-нився вінпосеред дивовижної галявини, де було багатохрестів.ПідходитьдоньогоГосподьіговорить:«Тихотівлегкогохреста,онбачиш,скількиїх—ідийвибериодинпосвоїйноші».Ходивчоловік,придивлявсядоних,бачивдивовижноїкрасихрестизо-лотійсрібні,алежоденізнихнепідходивйому.Іраптомтрапив-сяйомумаленькийдерев’яний.Зрадівчоловік,боякразпоньомубувцейхрест.Аколидобрепридивився,топобачивтамсвоєім’я.

Отже,коженужиттінесесвійхрест.Авелетнямдуху,таким,якВ.Стефаник,дотогожроковановпродовжусьогосвогожиттянестихрествселюдськоїмуки.

Ще будучи студентомКраківського університету, Стефаникставсвідкомпершоїхвиліукраїнськоїеміграції.Пригадайтезіс-торіїїїпричини:перенаселення,поступовезубожіннягаличанна-прикінціХІХ—напочаткуХХстоліттячерезнепомірніподатки,занепадекономіки,відсутністьзаробітку.Тождоводилосяселянампродаватиземлю,хату,всемайноіїхатизаокеаншукатищастя.Малохтознаходивйого,багатолюдейгинулощевдалекійдорозі.Усьогопротягом1890–1910роківемігрувало300тисячукраїнців.

2. Прослуховування аудіозапису.(УчніпрослуховуютьпіснюабовіршБ.Лепкого«Чуєш,брате

мій…»,віршІ.Франкаізциклу«ДоБразилії».)

Колипочуєш,яквтишінічнійЗалізнимшляхомстуготятьвагони,Авнихгуде,шумить,пищить,моврій,Дитячийплач,жіночіскорбністони,Важкезітханняігіркийпроклін,Тужливийспів,дівочіїдисканти,Тонепитай:Сейпоїзд—відкивін?Коговезе?Куди?Комувздогін?Се—емігранти.Колипобачиш—наперонідесьЛюдей,мовоселедцівтих,набито,Жінокхудих,блідих,ажсерцервесь,Зів’ялих,мовпобитеградомжито,МужчинпонурихідітейдрібнихIкупоюбрудні,старіїфантиНаваленіпіднимиіприних,Налицяхслідтерпінь,надіймарних,Се—емігранти.

203

3. Виразне читання.(УчительзачитуєуривкизлистівВ.СтефаникадоО.Кобилян-

ської.)Кінець січня 1899 р., Краків

Нині досвітана двірцікраківськім було800душемігрантів.Коби-сьте їх бачили, то биподумали-сьте собі ладно за ту русь-кість.Насамперед виділи би-сьте сотки синіх, спечених губів,потімкололибиВасу серцерізнобарвніочідіточі—попідпуха-ли,якколиби синявоюводичкоюнамокли.Далі виділиби-сьтетисячі брудних засохлихярочківполицях від сліз, а далі чулиби-сьтезахриплийголосбесідируської,щовідбиваєтьсявідмурівірозходитьсяоднимзаржавілимгомономпочужійстороні.Чулиби-сьте,якбагатомаленькихчобітокгримаєпокаміню,—сепер-шічобіткиухлопцівідівчаток;йдуть,говорять«очима»іогляда-ютьсявсеначобітки,щоніколинемали.

Потімще виділи би-сьте, якмами бігають з плачем за про-павшимидітьми,якїхпаништурхають,яквониридають.Виді-либи-сьте,яквонисідаютьдовагонів,яксиломіцьпхаютьбабівізамикаютьувозах,яквонивтихвозахсидятьпідсамимверхом,бо насподі пакунки.Поїзд рушає,жінки і чоловіки чіпляютьсяйого, поліція іжандарми відкидають їх, як галушки, а вікнавпоїздірозпадаються ікавалкамиспадаютьнаперон.Наперонілишаютьсяжінкибезчоловіків,дітисамібезродичів ічоловікибезжінок.Шаленийплач,ламаннярукіпрокльони.Апоїздлишедимомб’єуочі—пішов!

23. 04. 1899, Краків

ЧерезКраківпереїжджають заоднонаші емігранти.Йдущо-вечора,абиїхздибати.Страшнозанимиіпередними,середтоговониприбиті,зданінавсюпідлістьлюдськустарогоіновогосвіту.Немилосердназемлячорна,щопустила їхвід себе.Відай,очі їхтомутакзавмерли,щоневидкоземлі.Жінкинеплачуть,«вже-мнегодні»,дітицікавооглядаютьсянавсе,ахлопиледвеногитя-гаютьіякосьзістрахомглядятьнажінкиідіти.Цілугромадуїхвсехтосьгонитьнавпередсебе,якийсьполіцайабожандарм,гро-мадайде така безсильна і автоматична, аж серцемоємужицькекервавиться.Йдутьцілігромади,гонятьїхдесь,щовонисамінезнають.Виджуїх,якдубів,тихмужиків,щоїхводапідмиває,ко-ріньпідмулює,виджу,якхитаються,якпадуть,якїхпхаютьназалізниціівезуть,якдеревонаопал.Чуюїхбіль,всітінитки,щорвутьсяміжїхсерцеміселом,іменірвуться,чуюїхжальімуку.

4. Слово вчителя.Запеклися вмозкуй серціСтефаниканазавжди страдницькі

обличчятих,хтонавікипокидавсвоюріднуземлю.Івилилисяці

204

почуттяйпереживаннявновелу«Каміннийхрест»,якайдонинінеперестаєхвилюватичитачів драмоюлюдської душі. Звернув-шисьдоекспресіонізму,письменникзнайшовтакісловалюбовідознедоленоїлюдини,що«гриміли,якгрім»і«світили,якзорі».

Щобкращезрозумітитвір,розглянемоознакиодногоізнапря-мівмодернізму—експресіонізму.

5. Повідомлення учня.експресіонізм (відфранц.ехрression—вираження).Намежі

ХІХ–ХХ ст. в європейськомумалярстві, а згодом і вмузиці талітературі на противагу імпресіонізмові утверджується новийстиль— експресіонізм.До найвизначніших експресіоністів на-лежалихудожники:голландецьВанГог,французиПольСезанн,ПольГоген,німецькийкомпозиторРіхардШтраус,австрійськийписьменникФранцКафка.Вукраїнськійлітературіцейстильза-початкувавВасильСтефаник.

Експресіоністи виробляють новий тип психологізму, вонинамагаються не атомізувати, розщеплювати психіку людини,а знаходити спільну основу (часткуТворця) в людині, рослині,тварині—в усійприроді.Експресіоністи висувалиперед собоюзавданняпроникнутиневреальнийсвітречейіявищ,аусвітне-зримий,духовний.

Основніознакиекспресіонізму:— увагадопростиххарактерів;— прагненнявіднайтипершовитоки,коренізлавлюдському

суспільстві;— заглибленняупроблемувиниікари;— дослідженнясенсустражданняісмертілюдини;— висвітленняпротилежнихпонять«прекрасне—потворне»;— захоплення ідеєю всезагального взаємозв’язку всього су-

щого.Творціцьоголітературногостилювідродилидавнюістину:не

можнанавітьквіткузірвати,щобприцьомунестривожитизорі,бо весьКосмос є нерозривноюцілісністю.Так само, яккинутийуводукаміньзбурюєувесьставок,такІванзконем,працюючи,залишаєзасобоюслід,змінюєдовкілля.

6. коментоване читання новели «камінний хрест».

7. Словникова робота за питаннями учнів, обмін враженнями щодо прочитаного.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Янеуявляв(уявляла)собі,що…»

205

«Меніздається…»«Меневразило…»


Знатизмісттвору,вмітивисловлювативласнудумкупрогеро-їв,художніособливостіновели.

Урок № 46

Тема. В. Стефаник.Новела «Камінний хрест». Сю-жетно-композиційніособливостітвору,образи-персонажітаобрази-символи.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст, поетику твору; розвиватинавички ана-лізу прозового твору короткоїформи, вмінняхарактеризувати образи, висловлювати власнідумкипронихтапорушеніавторомпроблеми;виховувати, здатність до співпереживанняче-рез драматичні, напруженіжиттєві ситуації,усвідомлення того,що готовність допомогтиє виявом гуманної та громадянської позиціїлюдини.


Теорія літератури: експресіонізм,новела,образи-персонажі,обра-зи-символи.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Ви,напевне,чулитакийвислів:«Короткість—сестраталан-

ту».Це своєрідне гаслоВ. Стефаника, його новел, а серед нихі тієї,якумибудемоаналізуватинауроці—«Каміннийхрест».«Стефаникніде не скаже зайвого слова; з делікатністю, гідноювсякоїпохвали,вінзнає,дезупинитися,якудетальвисунутинаясне сонячне світло, а якулишити в тіні.Вмалюванні він умієбути реалістом, і чистим ліриком»,— писав І.Франко. Чи цетак—переконаємосянауроці.


206


колективна робота.Переказування змісту новели, складання «сюжетно-компо-yзиційноголанцюжка».

Експозиція

ІванДідухмавнагосподарствіодногоконяівпрягавсяразомізним.Піс-лядесятироківслужбиувійськуповернувсядодому,незаставбатьків.Успадоклишивсягорб,якийвіндоглядавтяжко,щоботриматидобрийврожай.Підірвавсянароботі,ходивзігнутий,томузвавсяпереломаним

Зав’язка

ГостівхатіІвана.Господардокожногоговоритьласково,прощається,усімбажаєдобра.Тількигримаєнадружину,щоплаче.Зізнається,якйомусамомутоскнонадуші

Екскурсвминуле(позасюжетнийелемент)

РозповідьІвана,проте,яксинидійшлидумкипровиїзд.«…Землянегод-накільконародаздержати…»Жалкує,щомолодьвідвертаєтьсявідземлі

Розвитокдії

Селянипригощаються,ведутьрозмови,ІванзМихайломспівають,якумолоділіта

Кульмінація

Синнагадуєбатькові,щопоравиходити,щобустигнутинапоїзд.Старійдутьдохатизбиратися,людиплачуть.ТодіІван,ухопившидружину,пускаєтьсявтанок,ітактермоситьжінкою,щолюдиажлякаються.Синисиломіцьвиносятьобохізхати

Розв’язка

Усілюдипроводжаютьсім’юДідухів.Іванідетанцюючи.Зупинилисябіляхреста,ічоловіккажежінці,щобзнала,щотамвикарбованііме-наїхобох


1. Евристична бесіда, проблемні питання та завдання.— Першийрозділновели«Каміннийхрест»—цеживопис-

нийпсихологічнийпортрет ІванаДідуха у зіставленні з описомйогоконя.Навіщоавторцеробить?

(Учнідаютьвідповіді.)

207

К о м е н т а р у ч и т е л я.В експозиційномупершомурозділівідразужпоказано,яклюдськежиття(Івана)плинеоднимпото-комізхудоб’ячим.Божобидва—ігосподар,ійогоєдинийкінь,—одягалишлеї,наобохнабухалижили,коливонивозилигнійнатой «горбщонайвищий іщонайгіршийнад усе сільське поле».Цякаторжнароботавиглядалапокаранням«заякусьпровину».Такоюзгадкою,ащехудожньоюподробицею—будяком,забитиму порепану Іванову п’яту, нагадано: виконуєтьсяБожа покара(«Впотілицятвогоїстимешхлібсвій,докиневернешсявземлю…Терняйбудякибудевонатобіродити»,—казавАдамовіГосподьпри вигнанні з раю.) Вже у цій частині введена магістральнатемаєдностілюдинийдовкілля,світу.Спочаткучерезекспресіюспільного руху коліс воза, кінськихкопит «іширочезних п’ятІванових»,щовикликаєгойданняпридорожньогобадилля.АдалічерезпроекціютініІванової«яквелетня,схиленоговпоясі»,да-леконанивиусвітліпризахідногосонця.Іванісправдіутрудібуввелетнем,щосвоєюпрацеюоживлявсвіт—тойжегорб,наякомутактяжкопрацював.

— Наступнішість розділів—розкриття складнихпочуттівголовногоперсонажа.Низкакартинфіксуєзмінидушевногоста-ну ІванаДідуха, наростання болю, туги, розпачу аждокульмі-нації—божевільноготанцю,щопередаєвсюглибинутрагедії—розлукизрідноюземлею.

Складіть«ланцюжок»змінинастроїв,почуттівтапереживаньyголовногогероязарозділами.

Сум жаль бажаннясповідатись

печальзамолодимилітами

відчайнапівбожевільнийстан

горя

— Як ви думаєте, чи вірить Іван,що на чужині він знайдещастя?

— Зарадичоговініденатакийкрок?— ПрощопроситьІванодносельців?Якселянихарактеризу-

ютьДідуха?Знайдітьцірядкивтексті,прочитайтейпрокомен-туйтеїх.

2. робота над характеристикою героя.— Схарактеризуйте образ головного героя новели ІванаДі-

духавцілому.Звернітьувагунате,якуновеліпоказананароднаморальтаетика(коговселіповажаютьізащо).

3. робота з таблицею.— Уновелі,крімобразів-персонажів,єщейобрази-символи.

Вонибагатозначні.Спробуйтепояснитиїхнізначення.

208

камінний хрест Горб Прізвище головного героя

1.Пам’ять2.Печаль3.Часткагероя4.Відчайтаін.

1.Тяжкапраця2.Безвихідь3.Рідназемлятаін.

1.Хліб,сніп2.Основажиття3.Українствотаін.

4. рольова гра.Група«ентузіастів»пишекіносценарійдоновелиВ.Стефани-

ка«Каміннийхрест».(Слід пояснити завдання «кіносценаристам», «декораторам-

ілюстраторам»,«звукорежисерам»,«візажистам»,«костюмерам»таін.)

О р і є н т о в н и й к і н о с ц е н а р і й

епізод 1

«кіносцена-рист»

«декоратор-ілюстратор»

«Звукорежи-сер» «Візажисти» «костюме-

ри»

Голосзака-дром.Автор-ськийтекст—істо-ричнадовід-капропри-чинипершоїхвиліукра-їнськоїемі-грації

РепродукціязкартинихудожникаВ.Кастяна«НаКраків-ськомувок-залі,1899»(1971)

Піснянасло-ваБ.Лепко-го«Чуєш,братемій…»

Описобличлюдейнавокзалі—чоловіків,жінок,дітей,залізнични-ків,жандар-мів(залис-тамиВ.Стефани-ка)

Описодягугаличанкін-цяХІХст.заетнографіч-нимидовід-никами,на-приклад,«Українськаминувшина»

(І так далі за епізодами. Обов’язково слід показати фотоКамінного хреста, поставленого С. Дідухом у с. Русові («Ди-вослово», 2000,№5, с. 46). Закінчити сценарійможна такими«кадрами»: одяг, у якому селяни приїхали, вони зберігалий передавали з покоління в покоління, особливо вишивані со-рочки,рушники.)

5. Міні-диспут.«Щоя думаюпро сучасну еміграцію українців, як я до неї

ставлюся?»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Менісподобавсятакийвидроботинауроці,як…»«Явражений(вражена)…»

209

«ІдеїВ.Стефаниказнаходятьвідгукусерцяхчитачівтому…»«ПротворчістьВ.Стефаникаядумаю…»


(Виконуєтьсявгрупах.)Доопрацювати«кіносценарій».Довести,щотвірВ.Стефаника

маєвиразнірисиекспресіонізму.індивідуальне завдання. ПідготуватиповідомленняпроЛесю

Українку.

Урок № 47

Тема. ЛесяУкраїнка.Життєвийітворчийшлях.Мета: допомогтиучнямглибшеознайомитисязжит-

тямітворчістюписьменниці,зацікавитиними,спонукатидо читання її творів; розвиватина-вичкиобразногомислення,сприйняттяінфор-маціїнаслухтазасвоєнняїї,вміннявиділятиголовнейдеталі,коментуватийоцінюватиїх;на прикладіжиття поетеси виховувати силуволі, цілеспрямованість, прагнення до само-освіти,активнугромадянськупозицію,патріо-тизм.

обладнання: портретписьменниці, виставка її творів, ілю-страціїдобіографії.

Теорія літератури: неоромантизм.

Хід уроку


колективна робота.1) «Перегляд»створеноготворчоюгрупою«кіносценарію»за

новелоюВ.Стефаника«Каміннийхрест».2) Доведення групою «літературознавців-аналітиків», що

твірВ.Стефаника«Каміннийхрест»маєвиразнірисиекс-пресіонізму.

(Новий тип психологізму—не розщеплювати, атомізуватипсихікулюдини,азнаходитиосновниймотив,спільнузприродоюоснову; зображуєпростийхарактер; досліджує сенс стражданняголовногогероя,показуєвзаємозв’язоквсьогосущого,підноситьідею єдності ІванаДідуха з полем, рідною землею.Герой схиле-ний,негарний з виду, алепрекраснийвід своєїпраці, любові доземлііт.ін.)

210


Вступне слово вчителя.Поодинокимизіркаминанебосхиліукраїнської(тайсвітової!)лі-

тературисвітятьжіночіпостаті.Алеякяскраво!«Зусімсвоїмкуль-томнелюдськоїсилиімужніхчистот,ЛесяУкраїнкаскрізьізавждив своїйпоезії зостаєтьсяжінкою.Вонатим і сильна, тим і займаєсвоювласнупостатьвісторіїукраїнськогослова,щозавждипоєдну-валавсобіпристрасті.Прометеєвимогнемпройнятіпоривизнотаминіжності, зпрославленнямжіночого героїзму, терпінняй самопо-жертви»,—писаввідомийпоетталітературознавецьМиколаЗеров.Прожиття,гіднеподивуйзахоплення,проЛесюУкраїнкумибуде-моговоритинасьогоднішньомуйкількохнаступнихуроках.



1. Міні-лекція вчителя з елементами евристичної бесіди.— ЩовивжезнаєтепроЛесюУкраїнку,проїїродину,зокре-

маматір?— Які твори читали?Назвіть їх тематику. (6 клас—поезії

«Мрії»,«Якдитиною,бувало…»,«Тишаморська»;8клас—поезії«Вищасливі,пречистіїзорі»,«Давнявесна»,«Хотілабяпіснеюстати…»,поема«Давняказка».)

— Як би ви охарактеризувалипоезіюЛесіУкраїнки за чи-тацьким сприйняттям. (Ліризм,мрійливість, високіпоривання,мелодійністьіт.ін.)

ПроЛесюУкраїнкунаписанобагатонауковихрозвідок,навітьхудожніхтворів,алезагадкуїїгеніальностітасилидухунероз-критойдосі.

Освітивузвичаєномурозуміннівцієїдівчинивзагалінебуло.Інетількичерезнедугу.Лесинамама,якщираукраїнськапатріот-ка,негативноставиласядоказенної,дотогожчужомовноїшкіль-ноїнауки.ЗнайоміКосачівтрохиосуджувалиїїзате,щовонанеприщеплюєсвоїмдітямсвітськихманер,якихнавчаливтодішніхпансіонахігімназіях,іцим,мовляв,псуєсвоїхдітей,недбаєпроїхнюмайбутнюкар’єру.АлевдумливийдобіркнижокдляЛесино-гочитання,системаігор,тривалібесідипродовкіллятарізніжит-тєвіявища—зуспіхомзамінилидівчині гімназію.Налітоматививозиладітейусело,спонукаладоспілкуванняізселянськимиді-тьми,спостереженнязанароднимизвичаямийтрадиціями,усноюнародноютворчістю,вчиладівчатоквишивати.

З12-тироківЛесяпідкерівництвомматері вивчаєнімецькута французькумови,швидко їх опановує, вільно читає.Потім

211

булипольська, російська, давньогрецька,латинська, італійська,болгарська, англійська.ПеребуваючивкраїнахЗахідноїЄвропи,письменницявільноконтактувалазіноземцями,розмовляючивсі-маєвропейськимимовами.Моглапорозумітисяічеською,ігрузин-ською,іарабською.Отже,ЛесяУкраїнкасталаполіглотом,однієюзнайосвіченішихжіноктодішньоїЄвропиівзірцемнаполегливостітацілеспрямованостіувсьому,зокремавсамоосвіті.

Відомий літературознавець Борис Степанишин виділяєщетакі основні риси характеруЛесіУкраїнки, як принциповість,скромність,самокритичність,великасилаволі,почуттялюдськоїгідності, милосердя, працьовитість, делікатність,жертовність,безстрашністьісамостійність.

СестраОльга згадує: «Якби тяжковонане страждала,першзавседумалапроте,щобнезасмутити,нетурбуватиіншихтимстражданням, не заважатикомусь, не обтяжувати, навпаки—розвеселитижартом, потішити, заспокоїти, підтримати, підба-дьорити,якогобнапруженняневимагаловіднеїтеєперемаганняболючисмуткувласного.Такабулавсесвоєжиття…»Агромад-ськийдіяч,товаришФранкаПавликписавдядьковіпоетесиДра-гоманову:«Лесяпростоприголомшиламене своїмобразованнямтатонкимрозумом.Ядумав,щовонатількивкрузісвоїхпоезій,ажвонодалеконетак.Насвійвікцегеніальнажінка.Миговори-лизнеюдужедовго,івкожнімїїсловіябачиврозумтаглибокерозумінняпоезії,освітийлюдськогожиття».

ШирокимєіспектрзахопленьЛесіУкраїнки—читання,гранафортепіано,театр,вишивка,записуваннянароднихпісень,пе-реклади,громадськібесіди,мандрівки(хоччастойвимушені).

Вонабулащироюукраїнкоюісповідувалависокунаціональнуідею.Коли їй запропонувалипоміняти громадянство,щобжитивбільшдемократичнійдержаві,вонасказала,що«волілаббутигромадянкоюнезалежноїсамостійноїУкраїни».

— Згадаймо, хто з родиниКосачів-Драгоманових ставпись-менником, громадськимдіячем (можна змалюватиродовіднеде-рево).(Див.с.212.)

УстосункахзріднимиЛесяУкраїнкабуланіжною,турботли-воюідбайливою.Осьодинізприкладів.КолинаймолодшасестраІзидоразахворіланадифтерію,Лесянеспалайнеїла,жертовнодоглядаючиїї,виконуючивсіприписилікарів.Через17роківІзи-доразаслаблавдруге(цьогоразувнеїбувчеревнийтиф),найстар-шасестраутривожнийчас1905рокучерезусюімперіюпоїхаладоПетербургаіврятуваласвоюулюбленицю.ВтретєЛесявизволиласеструсвоїміменем,1939року,колитаперебувалавсталінськихтаборах(задворянськепоходження).Більшовикизробилигарнийжест—начестьпоетеси-революціонеркиЛесіУкраїнкизвільни-лиІзидорузув’язненняінавітьдозволиливиїхатизакордон.

212

дружинабрата—ЛюдмилаСудов-

щикова—ГрицькоГригоренко

ЛесяУкраїнка

матиОленаПчілка

чоловікЛесіфольклористКлиментКвітка

братМихайлоОбачний

сестраОльгаКосач-Кривинюк

братматеріМихайло

Драгоманов-Українець

— Щоваснайбільшевразиловрозповіді?— ЧивважалаЛесясебеідеалом?

2. Виразне читання.(Учительвиразно зачитуєуривкиз висловлюваньЛесіУкра-

їнкипросебе.)…Колияактивна,янезнаюстраху.Ялюблюмативусьомуясність,іязаправду.Язвикла…кінчативсірозпочатісправи.Ясамавибираюсобітовариствосвідомо,таксамо,яксвідомо

зрікаюсяйого.Ніщоменетакнемучить,якфальш.Москалікажуть:«Худой

мирлучше доброй ссоры», але я вважаюякраз навпаки: ліпшещиропосваритися,ніжнещиромиритись.

Всіменітолкують,щояповиннажитирослиннимжиттям,алеянеможуобернутисьурослину.[Немоглаінезахотіла.Незахо-тілазпереконання,щовона—Людина.Адлясправжньоїлюдинивестиспоживацькийспосібжиттяєнайбільшоюганьбою].

Язавждижурюся,якпочую,щоуВасякесьлихо.[Минена-зиваємоіменіцьогоадресата,боЛесязавждижуриласяпрокож-ногоздрузівізнайомих,укогобулонайменшелихо].

«Першевраження таке,—пишеЛеся влисті зВідня,—нібияприїхалавякийсьіншийсвіт—кращий,вільніший…Меніте-перщетяжчебудеусвоємукраю,ніждосібуло».

По-моєму,так:абожити,абовмирати,абинескнітицілежиття.Я б хотіла,щобмене судилипощирості, не вважаючині на

моюмолодість,нінамолодістьнашоїлітератури,аябтодівіда-

213

ла,якзтимсудомобійтися!..Яніколинеображаюся,колисудятьмоюроботу.

«Ябвіддаласвоєжиттябезжалюрадитебе»,—заявляєЛесяматері безнайменшоїпози. (В особистих,надтокревних стосун-ках,Лесябулабезкорисливоюісамовідданою).

Моялюбовбільшактивної,ніжпасивноїнатури.Небудувідповідатидокораминадокори,апостараюсядовести

своюраціюділом.Світіденедогіршого,адокращого.Янебоюсягіркоїправди.Моїплечівитримаютьінетакувагу.Всякалюдинамаєправоборонитисвоюдушуйсерце,щобне

вривалисятудисиломіцьчужілюди,немовусвоюхату,принайм-ніпокиживегосподартієїхати.

Стараюсянічогозайвогонекупувати.Кажупоправді,томущобрехатисором.Натурамоятака,щокожнийборгямушувиплатити,інакше

небудувзгодізсобою.Літературнагордістьуменеє!Артистизмялюблюпонадусе.Хайживемистецтво!Янелюблю,колименещадять.Щирістьніколинеможезасмутитидокраю.Воноправда,щонатурутяжкоодмінити,алеможна,неодмі-

нюючи,вдержувати,колитреба.Запопулярністюнеганяюся.


РозповідьпроЛесюУкраїнкубулабдалеконеповною,колибминеторкнулисяособистогожиттяпоетеси,їїпочуттів.


ЛесяУкраїнка і СергійМержинський…Трагічна, безмежносумна,алейводночасдуховновисокаісторіякохання,далекавідповноївзаємності.Багатовчомурізнілюди:геніальнажінка,чиїтворинебулиналежнооціненісучасникамиінепрочитаніповноюміроюінині,черезбагатороків,йінтелігентний,сповненийбла-городнихпориваньсинармійськогоофіцера.Доляподарувалаїмзустрічулітку1897рокувпередмістіЯлтиЧукурларі,депоетесатоділікувалася.Намоюдумку,цілюдинемоглинезустрітися…Раноосиротівши,Сергійвиховувавсяубабусі,здобуввищуосвіту,багаточитав,перекладав,пробувавсвоїсиливпубліцистиці.ЛесюУкраїнкувражаликрасаічистотацієїлюдини,постійневнутріш-нє горіння, він був людиною освіченою, інтелігентною, надзви-чайномилоюісимпатичною.Тонкою,лагідноювдачеюЛесяіСер-гійподібніоднедоодного.Нескінченні,невичерпнірозмовизним

214

відкривалинові світинезнанихуявлень і почуттів, будилиновумріюжиття.Літо 1898року…Воно булонезабутнє.Може,най-краще,найщасливішевжиттіЛесіУкраїнки.Довгоблукалипо-лями,вибиралисянастаровинністеповікургани,плаваличовномпорічціПсьол.НечастоЛарисаКосачмоглатакоцінитилюдину:«Вінзавждименерозуміє івіритьмені,яксвоємунайближчомудругові».Адже розуміти, по-справжньому розуміти таку люди-ну, якою булаЛесяУкраїнка,могла тільки непересічна особа.

Згадані вище слова були сказані проСергіяКостянтиновичаМержинського, людину,прокотруми знаємо такмало, алецейчоловікмав величезне значення для поетеси. Їхнє знайомствой справді переросло у велику дружбу.Нажаль, листуваннянезбереглося—трапляютьсялишепоодинокі спогади в листах досестриОльги:«Зустрічаютьсядоситьчасто.Коливінговоритьпронеї,товйогословахзвучитьвеликезахопленняіглибокепочут-тя.Аленетаке,якоговонаочікувала.АджеСергійбувзакоханийвіншужінку.Томувйогословахібіль,ісум.КолиОленаПчілказапиталаудоньки:“Се—дружбачищосьінше?”,тоЛесявідпо-віла:“Непитайменепросе,мамочко.Яктількиясядуписатидонього, я думаютількипро те,щояйоголюблю—безміри, безкраю,щотекохання—ніжумоємусерці;вирвиніжзсерця—івонокров’юзійде…Віннелюбитьмене,іянещасна.Колибвінменелюбив,миобоєнещаснібулиб.Язнаюсеівсе-такийогоко-хаю,самасебепалювогнем”».

Знаближеннямзимиздоров’яМержинськогопогіршувалося.Лесятяжкопереживалаце горе.Самаледве сталананогипіслястількохнедуг,атепермарнуєсебещейчужимлихом—побива-єтьсязахворим.Томубатькинесхвалювалидоньчинихвчинків,хочрозумілиівдушіспівчувалиїй,алежалілисвоюдитину.Вонинедокоряливголос,неперешкоджалиробитиїй,яквонахоче,од-накмовчки всеце засуджували.Мовчазні конфлікти завдавалибагатостраждань.Лесітежбулошкодабатьківівсюрідню,якимвоназавдавалаприкрощів,алевонаніколийхвилинуневагала-ся—буланабоціприреченого,воназтих,хтостраждаєігине.

Болем і незгасаючоюнадією сповнені листиЛесіУкраїнкицьогоперіоду.Ользі—сестрі,другові,пораднику—вонанапише:«Ядумаю,щотакипоїду,хочбименіприйшлосьдлясьогобільшеенергіїпотратити,ніжяпотратилазавсесвоєжиття.Нехайна-вітьсежертвабудепотрібна».

I ось із 7 січня вона біляхворого.Не залишаєйогоні вдень,ні вночі.Він уженепідводиться з ліжка.Говоритьмало і лишепошепки.Втрачаєостаннісили.Обличчяблідеізжовтуватимвід-тінком.Наньомусвітятьсялишевеликіочі.Температуращоднядуже висока.Частокров іде горлом.Та, помираючи, вінпрагнепіклуватисяпроЛесю.

215

Воначитаєнайогопроханнякнижки,листи,граєнафортепіано,розмовляє…частоговоритьвонаодна,авіночима,жестамивідпо-відає їй.Тачерез своєбезсиллядуженервує.ЛарисуПетрівнунемігзупинитихарактерМержинського,щоставважкимпідвпливомхвороби.Апобутовітруднощі!Багатощопростовражає,колидізна-єшсяпроостаннімісяціцьогокохання.Вона,знаючи,щоСергійдо-теперкохаєіншужінку,біляліжкахворогопишевідйогоіменілис-тидо«суперниці».Знаходитьвсобісилисказатиматері:«Небуду,звичайно,говорититобі,щоначебтоменітеперлегкожити.Цене-правдоюбулоб,талишенагадаютобі,щоядужестійка,отжеж,тиможешбутивпевнена,щоменініяканебезпеканезагрожує…»

Стомленабезсонниминочами,абсолютнозабуваючипросебе,вонавідчуває,щовнутрішнісилинеслабшають,а,навпаки,міцні-ють.Прекрасніочіпалаютьвогнемколосальноїсили,вогнем,дже-релоякого—вмінняспівчувати,осягатичужийбільяквласний.

Анещастянасувалосяневідступноіневблаганно,хворобапро-гресувала.Надіязмінюваласьбезвихіддю.Молодий30-річнийчо-ловікізкрасивимиочиматримавнагрудяххрест.Біляліжка—Євангеліє—востаннідніжиттяставхристиянином.

Отримавлиствідкоханої.Губишепотілиїїім’я,потемнілевідболюлицеледьосвітлюваласлабенькапосмішка.Чимвонамогладопомогти?Якзатамуватинезагоєнурану,котрулишаєнавсе-всежиттянерозділенекохання?Булибтакіліки—хайнавітьдобутізвласногосерця—вонавіддалаб їх…Теперїйоднаково…Гіркачашавипитадокраплини.Тепервоназвідалавсе!От,виходить,задлячого виривалайого з лапищсмерті.Щоб здобутищеодинвідчутнийудар…Леся,повторюючизаМержинським,пишелистайого коханій, і ніхто, і ніщоне полегшитьприхованої розпукиміжрядками.Цючашувонавипиладодна.

8 січняпісля одного з найтяжчихнападів хвороби в самому«апогеюболю»,якзізнаєтьсячерез2рокивлистідо I.Франка,протягомночіЛесянапишедраматичнупоему«Одержима».

3березня1901рокуМержинськийпомирає.Феноменальнажінка,вонанетількинезламалася,вонапере-

плавиласвоєбезмежнегореувогнітворчоїфантазії,якадопома-гала їй створитишедеври вмайбутньому. Геніальна велич духудалаправонаписати:«Явсерцімаюте,щоневмирає…»Iякосьдивно післяцього слухати скарги наших сучасників на відсут-ністьнетліннихідеалів.НібийнебулоЛесі.Татребабулоякосьжити далі, треба було прихилити до когось свою зболену душуі зранене серце.ТомуЛеся згодом виходить заміж заКлиментаКвітку,закоханоговнеї.

ОсобистежиттяЛесіУкраїнкияквідомоїйнеординарноїосо-бистостіцікавилобагатьох.Булиідомисли,івигадки.Тами—несудді.

216


Тестове завдання.Укажіть рядок зі словами, пропущеними у висловлюванніyМ.Рильського.«Коли треба було окреслити творчістьЛесіУкраїнки одним

словом,тонайвідповіднішесловобулоб—….Співецьгероїчноговольовогоначалавлюдині,вонаодноюзнайвищихчеснотуважа-лапочуття…,вірність…,незламнутвердістьуйоговиконанні».

А робота…честі…честі;Б відповідальність…ніжності…ніжності;В боротьба…обов’язку…обов’язкові;Г поезія…мужності…мужності.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«ЛесяУкраїнкадлямене…»«Меневразило…»«Цікавоюменіздаласядумка…»


ЗнатибіографіюЛесіУкраїнки,скластитезиабохронологічнутаблицюзапідручником.

Урок № 48

Тема. ЛесяУкраїнка.Неоромантизм як основа ес-тетичної позиції поетеси.Вірші «Contra spemspero!»,«Івсе-такидотебедумкалине…»,«Ітиколисьборолась,мовІзраїль…».

Мета: допомогтиучнямзрозумітиідейно-філософську,естетичну позицію поетеси, глибину думкий красу її поезії; розвивати навички ідейно-художнього аналізупоезій, висловленнявлас-нихсудженьпроних,характеристикиобразівліричних героїв; виховувати оптимізм, стій-кістьуподоланніжиттєвихтруднощів,актив-нугромадянськупозицію.

обладнання: портретписьменниці,збіркиїїтворів,ілюстра-ціїдоних,аудіозаписи.

Теорія літератури: символічні,романтичніобразивпоезії,прийомконтрасту,громадянськалірика.

217

Хід уроку



Всяти—трепет,вогонь,ідея,Всяти—вірнаєдинаструна,ІхтознаєспівцяАнтея,Тойтебеуньомупізна.ТисебеУкраїнкоюзвала,—Ічикращезнайдуім’яТій,щорадістювмукахсіяла,Якотчизна—твояімоя,—

писавМ.Рильськийпровидатнупоетесу.Щепристрастнішевід-гукувавсяпронеї відомийлітературознавецьЄвгенНенадкевич,якийсам,доречі,постраждав«заідею»,буврепресований:«Жит-тяЛесіУкраїнкиітворчийпоетичнийїїспадок—тоїїзаповіт,їїімперативнийнаказпотомнійукраїнськійжінці;тоєвеликемо-ральнезобов’язання,якевладнопоклалананеїписьменницязатепізнаннялюдської,інайпершежіночої,душі,розкритоїїїтвора-ми,затуестетичнувіху,щоїїзбуджуютьізбуджуватимутьвони,“докисонцесяє”.Нетількипізнати,нетількиестетичноспогля-дати, аперетворити її сильне, сміле, гаряче слово вмеч,щобнекраще,ніжвіндіявухворихрукахЛесіУкраїнки,вінпослуживїї тимдочкам,щовкупі зі своїмибратами і батькамивідвоюютьбатьківщину,відбудують“зруйновануоколицюЄрусалима”іприсвітліволізростятьгаї,подібнідоЕдему,десередрозквітлоїзновунаціональноїкультуритворитимутьновежиттяукраїнськілюди,такі,якоюбулаЛесяУкраїнка».

Прогромадянськуйсвітогляднупоезіюпоетесивидізнаєтесьнасьогоднішньомууроці.



1. робота в парах.(РозповідьпроЛесюУкраїнку,доповненнятауточнення.)

2. Складання «психологічного портрету» Лесі українки.


1. Слово вчителя.Для поезіїЛесіУкраїнки визначальним є неоромантичний

світогляд, уцентріякого—людина, її творчі здібності, вольова

218

основа, активність не лише у творчій, а й у суспільній сфері,утвердженнясвободисуверенноїособистості.Неменшважливимдлянеоромантизмуєпринципгармоніїідеалуйдійсності,наголосна«пориванніособистостідовищихідеалівжиття».Красаприро-ди(образигірськихвершин,зоряногонеба)символізуєпориваннядоідеалу.Любов(насампереддорідногокраютапородженедухо-вноюспільністюінтимнепочуття)—духовнацінністьособистос-ті,їїпам’ятьідуховнийдосвід.

ВольовуосновуЛесяУкраїнкарозумієякпрагненнядотвор-чості,активнужиттєвупозицію,громадськудіяльністьлюдини.Тому вцентрі її поезії—образ сильної вольової людини, борцявширокомурозумінніцьогослова.Черезпрагненнядотворчості,дії, боротьби розкриваєтьсянеоромантичнажиттєствердна ідеягармоніїдуховнихпориваньлюдиниіїїреальногожиття.Їмпро-тиставляютьсяпасивність, розпач, зневіра, осуджуєтьсярабськапсихологія примирення з підневільним становищем.На пере-конанняЛесіУкраїнки, основоположними для неоромантизмуєпринцип«гармоніїідеалузжиттєвоюправдою»,атакожемоцій-навиразність.

Отже, подивимось, як принципи неоромантизму втілилисявпоезіяхЛесіУкраїнки.

2. Виразне читання.

(Учитель,апотіміучнівиразночитаютьвірш«Contraspemspero!»; прослуховуються аудіозаписи декламацій поезії артис-тами.)


(Словниковаробота,поясненнязначенняназви,обмінперши-мивраженнями.)


Вірш«Contra spem spero!» написанийдев’ятнадцатилітньоюдівчиною(2травня1890року),алейогосміливоможнавзятизаепіграфдовсієїтворчостіпоетеси.УцейчасЛесяУкраїнкатяжкохворіла,страждалавідболюйпалкохотілавирватисязлещатне-дуги.

Зажанровимиознакамивіршналежитьдомедитативноїліри-ки, вньому глибокіроздумипоєднуються змистецькидоверше-ноюформою.

Упершихдвохстрофахпоетичноформулюєтьсятема,окрес-люєтьсяіндивідуальністьтанастрійліричноїгероїні—дівчини,щостраждаєвіднедугийшукаєшляхівопоруїй.

Сумнідумкигероїніасоціюютьсязосіннімихмарамийпроти-ставляються«веснізолотій»,якабуяєвцейчас.

219

Друга строфапротистоїтьпершій, бо героїня виражає актив-нийпротест(«крізьсльозисміятись,Середлихаспіватипісні,Безнадіїтакисподіватись»)—житивсуперечтяжким,болючимоб-ставинам.Строфивіршаоб’єднаніприйомомградації (кожнана-ступнапосилюєзмістпопередньої).ЄдинавідповідьнапоставленіпитанняуЛесіУкраїнкитака:непіддаватисярозпачу,сльозам,непотуратинастроюпасивності,туги,апроявлятирішучість,на-полегливість,волю,максимумзібраностівсіхсилтарезервівжит-тя.Алевонабулапоетоміцюдумкувисловиланепубліцистично,ауформіяскравихпоетичнихобразів,щовражаютьчитачаасо-ціативністю,потужним естетичним втіленням.Особистежиттяпоетесивикликалоасоціаціюіз«вбогимсумнимперелогом»(по-лем),«короюльодовою,міцною».Ціхудожніобрази—символиперешкоднаїїжиттєвомушляху.

Останнястрофазавершуєрозгортаннятеми іпідсумовуєдра-матичніроздуми:такчині,бутичинебути.Воназпевноюваріа-цієюповторюєдругустрофу,внаслідокчогостворюєтьсякільцевеобрамлення,якеувиразнюєголовнудумкутвору.Іякщоспочаткувисловлюється бажання «Хочу крізь сльози сміятись», «Житихочу!», «Геть думи сумні!», то в кінці звучить оптимістично-ствердне: «Так!Я будукрізь сльози сміятись,…Будужити!—Гетьдумисумні!»

Цейвіршзахоплювавтогочаснумолодь,якавважалайогови-явом громадянськоїпозиції автора; своєю силоютапоетичністювінзахоплюєйнашихсучасників.


— Визначте віршовий розмір поезії «Contra spem spero!».(Трьохстопнийанапест.)


(УчнівиразночитаютьвіршЛесіУкраїнки«Івсе-такидотебедумкалине…».)

7. Словникова робота, обмін першими враженнями.

8. робота над ідейно-художнім аналізом вірша.

К о м е н т а р у ч и т е л я. Поезія «І все-таки до тебе думкалине…»виявляєхарактернурисугромадянськоїлірикиЛесіУкра-їнки—контрастслізідії,активності.Ідейноюосновоютворуєза-переченнясліз,вдаючисьдоякихнеможливоподолатисуспільнезлойдопомогтирідномукраєві,іствердженнянеобхідностірішу-чих дій, а також глибокепатріотичнепочуттяліричної героїні,котравболіваєзапоневоленубатьківщину.Віршевівластиваафо-ристичність. Інтонацію роздуму відтворює ритмп’ятистопногоямбу(спробуйтецепідтвердити).

220

9. Виразне читання.(Учні виразночитаютьвірш«І тиколисьборолась,мов Ізра-

їль…».)

10. Словникова робота, обмін першими враженнями.К ом е н т а р у ч и т е л я.Цейвіршдовгийчаснебуввідомий

широкомуколучитачів,недрукувався.Вінєоднимізнайяскраві-шихзразківгромадянськоїлірикиЛесіУкраїнкипочаткуХХст.УтворіприсутнібіблійнімотивийобразиякзасібалегоричноговідображенняісторіїУкраїни:визвольноївійнипідкерівництвомБ.Хмельницького,національногогнобленнязбокуцаризму.До-слідникивідзначають,щовпоезіїоб’єднанімотивиєгипетськогоівавилонськогополонів,якієсимволомстражданнягнобленоїна-ції.Кінцевачастинатворупобудованаякроздум,якосмисленняпричинпідневільногостановищаУкраїниіпошукшляхівнаціо-нальноговизволення.

Композиційно вірш відзначається широким використан-нямриторичнихприйомів (риторичнихпитальних та окличнихречень, звертань). Інтонацію роздуму відтворює неримованийп’ятистопнийямб,якийєорганічноювіршовоюформоюдляінте-лектуалізованоїтворчостіпоетеси.


Завдання учням.ВизначтерисипоетичноїтворчостіЛесіУкраїнкизавивчени-yмивіршами.

інтелектуальна афористична емоційна стоїчна

Поезія лесі Українки

громадянськиактивна філософська патріотична ліричнаіт.ін.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«ЗпоезійЛесіУкраїнкимененайбільшевразила…»«Длясучаснихчитачів…»«Яотримав(отримала)естетичнезадоволеннявід…»


Вмітивиразночитати,аналізуватипоезіїЛесіУкраїнки;вірш«Contraspemspero!»вивчитинапам’ять.

221

Урок № 49

Тема. ЛесяУкраїнка.Пейзажна та інтимналірика.Вірші«Хвиля»,«Стоялая і слухала весну…»,«Все-всепокинуть,дотебеполинуть…»,«Устаговорять:“Віннавікизгинув!..”».

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст, естетичну довершеність віршів поете-си; розвиватипам’ять, навичкивиразногочи-тання, аналізу віршів, висловлення про нихвласноїдумки;виховуватиусвідомленнятого,щокохання—життєстверднепочуття,творчасила,якастимулюєдуховнепіднесення,збага-чення,розквітлюдини.

обладнання: портрет письменниці, видання її творів, ілю-страціїдоних;морськіпейзажі;аудіозаписи.

Теорія літератури: пейзажна,інтимналірика.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Увічномуустремліннідосвітла,увічномугоріннінароджу-

валась її лірика…Неприкрашений, непідроблений голос серця,посуті,єщосьбільше,ніжзвичайна“ліричнапоезія”,—єте,щохорошим словом узивалоськолись “людський документ”.В не-прикрашеній, неретушованій справжності почуття, одягненоговнесилувануіадекватнуформусловесну,іміститьсявесьсекреттого хвилювання, яке незмінно переживаєш, читаючи поезіюЛесіУкраїнки»,—писав відомий літературознавець, поет, тежприхильникнеоромантизмуМиколаЗеров.Інаводивтакірядки,що,найого думку, є яскравим зразкомпоєднанняпейзажної таінтимноїлірики:

Тобулатиханіч-чарівниця,Покриваломспокійним,широкимПростелиласьвонанадселом,Прокидаласькрайнебазірниця,Мовнадозеромтихим,глибоким,Лебідьсплескувавбілимкрилом.

Прилучімосяймидовисокоїпоезії,почуттів,щодаютьінамнаснагудожиття,приносятьестетичнезадоволення.


222


1. робота в парах.

Повтореннявіршанапам’ять.


Розповідь віршаЛесіУкраїнки «Contra spem spero!» напа-м’ять.

(Можнапровестиконкурснакращогочитача.)

3. ідейно-художній аналіз віршів.

(Аналізуютьсявірші«Івсе-такидотебедумкалине…»,«Ітиколись боролась,мов Ізраїль…» одним зі способів (пообразний,проблемний,заавторомчитрадиційний).)



(УчительвиразночитаєпоезіюЛесіУкраїнки«Хвиля».)

2. Словникова робота, обмін першими враженнями.


— Доякоговидулірикиналежитьцяпоезія?(Пейзажної.)— Якийперсоніфікованийобразєувірші? (Природи,хвилі,

моря.)— Якіконтраститрапляютьсяутворі?(Хвиляясна—хвиля

каламутнатаін.)— Якуалегоричнукартинуможнауявити,читаючицейвірш?

(Дняіночі,горяйрадості,покори,рабстваісвободи;самогожиття.)— Якірядкивикликалиуваспочуттяестетичногозадоволен-

нявідпоетичноїдовершеності?


УвіршіЛесіУкраїнки«Хвилі»виявилосяритмомелодійнено-ваторствопоетеси—динамічнебагатоваріантнепоєднаннякорот-ких і довгихрядків різностопногохорея.ЛесяУкраїнка однієюзпершихв українськійпоезії використала інтонаційно гнучкийнерівноскладовийвірш.Звуковуформутворуувиразнюютьтакожасонанситаалітерації.


(УчительвиразночитаєвіршЛесіУкраїнки«Стоялаяіслуха-лавесну…».)

6. Словникова робота, обмін враженнями.

223


Структурнимцентромвіршаєсимволвесни(любов,молодість,надія). Особливість поезії полягає в наскрізній персоніфікаціїобразуприроди, томулірична героїня«слухала весну», весна їй«багатоговорила…,співалапісню…,таємно-тихошепотіла.Одинмотивуказуєнаромансовукомпозицію.Пісеннаінтонаціявідтво-ренавп’ятистопномуямбові.

8. Прослуховування аудіозапису.(Прослуховується аудіозапис вірша«Стоялая і слухала вес-

ну…»,покладеногонамузику.)

9. Слово вчителя.Інтимна лірикаЛесі Українки своєрідна, навіть віддалено

нікимнеповторена вмотивах і образах,ніколине друкована зажиттяпоетеси.Вонаєвиразомнайболючішої,найпрекраснішої,найшляхетнішоїчасточкижіночоїдуші.СтосункипоетесиізСер-гіємМержинським—це історія взаємної приязні, товариськоїпідтримки, вірної дружби, душевного єднання і… кохання безвідповіді, нездійсненихмрій, вічної розлуки, гіркої самотності.Це булощось вище защасливу земну любов.Під враженнямипочуттів з’явилися вірш у прозі «Твої листи завжди пахнутьзов’ялими трояндами», поезії «Все-все покинуть, до тебе поли-нуть…»,«Устаговорять:“Віннавікизгинув!..”».

10. Виразне читання поезій, прослуховування аудіозаписів.


12. Міні-диспут.«Щокраще—коликохаєштичиколикохаютьтебе?»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»«Менісподобалося…»«Явідкрив(відкрила)длясебе…»«Поезія,виявляється,…»


Навчитисявиразночитати,аналізуватипоезії,висловлюватипронихвласнудумку.

індивідуальне завдання. Підготуватиповідомленняпроміфо-логічнихістот.

224

Урок № 50

Тема. ЛесяУкраїнка.Драма-феєрія «Лісовапісня».Фольклорно-міфологічнаосновасюжету.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнійжанровіособливостітворуписьменниці;роз-виватинавичкисприйняттявіршованихдрама-тичних творів, їхкоментування, висловленнявласної думкищодопрочитаного; виховуватирозуміння того,що любов «слова у вірші»—могутній засіб впливуна духовність, інтелектлюдини.

обладнання: портретписьменниці,виданнятвору, ілюстра-ціїдонього;аудіозаписи.

Теорія літератури: драма-феєрія.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Колизасумуєшзарідними,напишиїмчиподзвони.Колина

душірадісно—поділисяздрузями.Азахотілосяпобачитиріднудомівку,крайдитинства—неодмінновідвідайїх.

ЛесіУкраїнці через хворобу доводилосячасто виїжджати закордон,далековідулюбленогоПолісся.Їїсумвиливсявчудовийтвір«Лісовапісня»—привітріднійземлі.

УлистідоматеріЛесяписала:«Успіх“Лісовоїпісні”середвасвважаюзавеликийтріумфсобі,тимбільше,щойогонесподівала-сячогось…Аятакисама“неравнодушна”досеїречі,бовонадаламені стільки дорогиххвилин екстазу, якмало яка інша…Меніздається,щояпростозгадаланашіліситазатужилазаними.АтощейздавнатуюМавку“вдушідержала”,щеажізтогочасу,яктивЖобориціменіщосьпромавокрозказувала,якмийшлиякимсьлісом змаленькими, але дужеряснимидеревами.Потімя вКо-лодяжному вмісячнуніч бігала самотоюв ліс (ви тогоніхтонезнали)ітамждала,щобменіпривиділасяМавка.ІнадНечимнимвонаменімріла,якмитамночували—пам’ятаєш?УдядькаЛеваСкулинського…Видно, вже треба буломені її колисьнаписати,атеперприйшов“слушний”час—яйсаманезбагнучому.Зчару-вавменесейобразнавесьвік».

Щожцезатвір,щозаобраз,якийпривівузахватсамуавтор-ку(згадайтеїїсамокритичність),—дізнаємосянауроці.


225



1) ВиразнопрочитайтепоезіїЛесіУкраїнкипейзажноїтаін-тимноїлірики,висловітьвласнівраженняпроних.

2) Поєднайтеприкладихудожніх засобів із вивчених творівпоетесизїхназвами.

Веснаменібагатоговорила анафора

Хвилясмутна порівняння

(вал)білий,смілий,срібний,дрібний інверсія

Покірна,моврабиня риторичнепитання

Чивонайдедодна? епітети

Соромсліз,щоллютьсявідбезсилля метафора

Будусіять…Будусіять… афоризм



Дехто сприймає«Лісовупісню»ЛесіУкраїнкиякказкудлядітей чи для дорослих, проте це не казка, а драма-феєрія, ботвірміститьнепрямолінійнепротиставленнядобраізла,адужесвоєрідне, непросте художнє відображення складних проблемлюдського буття. У п’єсі оригінально поєдналися різні віковівраженнялюдини:легенди іприродаВолині,які запаливдушумаленькоїЛарисиКосач,ісвітовакультура,тавласнийжиттєвийдосвідзрілогодраматургаЛесіУкраїнки.Поєднанівцьомутворійрізнівиміриосмисленнясвітуйсебевньомулюдством,зокремаукраїнськимнародом:стародавняміфологіяіфілософськадумкапочаткуХХст.

Паралелямидо історіїкоханняєсезоннізмінивприроді,відранньоївеснидозавірюхивзимку,імузика—співсопілки.При-рода відображає емоційний стан героїв: її розквіт і завмираннявіддзеркалюютьщасливий злет почуттів і їхнє згасання, тугуМавки. Змінапір року є виразомфілософської ідеї повторення,минущого і водночасвічноговжитті.Музикаєтакожнетількисупроводомподій,айсимволомуп’єсі.ЗгриЛукашанасопілціпочинаєтьсякохання,знеюйзакінчується.Співсопілки—ценетількиобразкрасидуші,кохання,цещейузагальненийсимволмистецтва.

(За Г. Токмань)

226

2. Словникова робота.

Щойно прозвучав термін драма-феєрія.Що таке драма, визнаєте—уширокомурозумінні—одинізтрьохродівхудожньоїлітератури (поряд з епосом та лірикою), у якому явищажиттярозкриваютьсячерезсамовиявленнядійовихосіб,їхнівчинкитарозмови.Драматичні творипризначенідля сценічноговтілення.Убільшвузькомузначенні—жанрдраматургії,проміжнийміжтрагедієютакомедією,щовідповідаєсамомузмістужиття,вяко-музавждиспівіснуютьтрагічнейкомічне.

Феєрія (відфр. fee—фея, чарівниця)— театралізованапо-станова, яка побудована на фантастично-казковому матеріалій передбачає використання розкішних костюмів та декорацій,різноманітнихзасобівствореннязовнішньогоефекту.

3. робота з текстом.

(Ознайомленняздійовимиособамидрами-феєрії.)Якбачимо,тутєіперсонажі-люди,іміфологічніістоти;пізні-

шез’ясуймойобрази-символи.

4. Повідомлення учнів.

(Учнірозповідаютьпроміфологічнихістотзанароднимиуяв-леннямитазображенихЛесеюУкраїнкою.)

мавка.Утлумачномусловникуукраїнськоїмови(ТСУМ)чи-таємо:1.Казковалісоваістота.2.(рідко)Тесаме,щорусалка;во-дянанімфа.Подібнетлумаченнязнаходимоівенциклопедичномусловнику:«Мавка—цеказковалісоваістота;русалка».

НадумкуО.Потебні,мавки—душінехрещенихдітей.Уро-сійськіймовімавка—це(зазабобоннимуявленням)душадівчи-ни,щопомерладохрещення.ЕтимологіюцьогословаМ.Фасмервиводить з видозміненої деетимологізованоїформинавка «мав-ка», зближеної з основамималий (мавкати), «нявкати» та ін.Можливо,щоцепоясненнямаєпевнийсенс,якщоуявити,щоЛе-синаМавкапо-дитячомунаївна,нерішучавдіях,невмієборотисязасвоєщастяйкохання.

Найвдалішетлумаченнязначенняцієїміфічноїістоти,нанашпогляд,знаходимовсловникуБ.Грінченка,дезазначено:«Мавка(навка)—дитяжіночоїстаті,якевмиралонехрещениміперетво-рювалосяврусалку».У«Лісовійпісні»цяміфічнаістотавиступаєвролілісовоїрусалки,якупоетесаназиваєМавка.

русалка. За народнимиповір’ями, це казкова водяна істотавобразігарноїівродливоїдівчини,здовгимирозпущенимикоса-мийриб’ячимхвостом;водянанімфа.Лісоварусалка—тесаме,щомавка.

Етимологічнийсловникросійськоїмови(ЭСРЯ)словорусалкавважаєпохіднимвіддавньоруського«русалия»—«язичеськесвя-

227

товесни»,«неділясвятихотцівпередТрійцею»,«ігрищавцесвя-то».Хочдехтознауковціввважає,щоспочаткурусаліяозначало«святороз»,ащеіншіпов’язуютьйогозісловом«русло».Удрамі-феєріїРусалканеототожнюєтьсязМавкою.Крімтого,єРусалкаВодяна і РусалкаПольова.А ось як змальовано образРусалкиВодяної:«Русалкавипливаєізнадливовсміхається,радісноскла-даючидолоні.Нанійдвавінки—одинбільший,зелений,другиймаленький,яккоронка,перловий,з-підньогоспадаєсерпанок».А теперпорівняймоРусалкуПольову: «Зжита раптом виринаєРусалкаПольова;зеленаодіжнаїйпросвічуєде-не-декрізьплащзолотоговолосся,щовкриваєвсюїїневеличкупостать;наголовісинійвінокзволошок,уволоссізаплуталисьрожевіквітизкуко-лю, ромен, березка».ВодянаРусалкапильнує водяні простори,аПольова— все польове багатство.Бувають не тільки водяні,айлісові,польові,гірськітаіншірусалки.

Водяник.Занароднимипереказами,цезлийдух(зображуванийуфольклоріякдід із сивоюбородою),щоживе в річках, озерахіболотахізавдаєлюдямнещастя,злиднітощо.У«Лісовійпісні»ЛесяУкраїнка змальовуєцейобраз так:«Виринаєпосередозера.Віндревній, сивийдід, довге волосся і довга біла борода всумішзбаговиннямзвисаютьажпопояс.Шатинаньому—барвимулу,наголовікоронаізскойок.Голосглухий,аледужий».Захаракте-ром ідіямиЛесинВодяникшвидшенагадуєдомовика—охорон-цядомівкиймайна.АВодяник—цеволодарводяногоцарства.У«Лісовійпісні»віндобрий.Русалканазиваєйоготатом,татусем.АзвертаючисьдоРусалки,Водяникговорить:«Ну,розчеши,ясамлюблюпорядок…Типоправлатаття,щобрівненькорозстелилось,такилимзряскипозшивайгарненько,щотойпорвавпройдисвіт».Якщопотрібно, вінможеприсоромити.Наприклад, роблячи за-уваженняРусалці,вінговорить:«Стидайся,дочко!Водянійцарівнітанки заводити зчужинцем!»Нащовонайомувідповідає:«Він,батьку,нечужий.Тинепізнав?Сеж“Той,щогреблірве!”».

лісовик. Це такожміфічна істота, яка, за уявленнями ба-гатьох народів,жила в лісі. Різні народи уявляли лісовика по-різному.Наприклад,слов’янивірили,щовкожномулісібувсвійлісовик,відякогозалежалавдачачиневдачанаполюванні.ІнодіЛісовиквиступаєвобразідідусянеізсивою,аіззеленоюбородою:«Очі (молодогохлопця) світилися таким тихим, такиммрійнимсвітом,неначевонищейтеперечкибачилилісовиківззеленимибородами»(I.Нечуй-Левицький).

У«Лісовійпісні»Лісовик—цемалийбородатийдідок,меткийрухами,поважнийобличчям;у брунатномувбранні барвівкори,уволохатійшапцізкуниці.ЗвертаючисьдоРусалки,вінговорить:«Осьтутамаютьхижубудувати,—яйтонебороню,абинебралисирогодерева».ЦюзаповідьЛісовиказнаютьусілісовіістоти.

228

Потерча (Потерчата).Занароднимивіруваннями,потерча—цедитина,якавмерланехрещеною.Інодіпотерчатототожнюютьзрусалками.ЛесиніПотерчата—цедвоємаленькихбліденькихдіток у біленьких сорочечках, які виринають з-поміжлатаття.РусалкапритуляєПотерчатдосебеі,показуючивдалечіньнабілупостатьЛукаша,щомрієвмороціпоміжкущами,шепоче:«Ди-віться,онотой,щотамблукає,такий,якбатьковаш,щоваспо-кинув,щовашуненечкузанапастив.Йомунетребажити».Отожможназробитивисновок,щоПотерчата—цепозашлюбнімалень-кідіти (байстрята),яківмиралинехрещеними. Їхнясмертьяко-юсьміроюзменшувалаганьбуматері-покритки.

Уросійськіймовіпобутуєформапотерчук.Потерчук—цеди-тина,якавмираланесвоєюсмертю.Етимологіяцьогослова,нанашпогляд,доситьпрозора.Потерча(рос.потерчук),очевидно,мож-напов’язатиздавньоруським(по)терять,українське«втратити».

Перелесник. Удрамі-феєріїцегарнийхлопецьучервонійоде-жі, з червонястим, буйнорозвіянимволоссям, з чорнимиброва-ми і блискучимиочима.УсловникуБ.Грінченказазначено,щопервиннезначенняцьогослова—«спокусник».Такународіна-зивалибісачичортаувиглядівогняногозмія (метеор),щолітаєдожінок.Перелесник,улесливов’ючисьбіляМавки,говоритьїй:«Линьмо,линьмов гори!Таммої сестриці, там гірські русалки,вільніЛітавиці, будуть танцювати коло по травиці, наче блис-кавиці». СловоПерелесник утворилося від словотвірної основиперелесн(ий)задопомогоюсуфікса-ик-,що,усвоючергу,спорід-ненездавньоруським«льстить».

літавиця —цеказковажіночаістота,якаспокушуємолодихчоловіків, алітавець —метеор, якогонарод уявляєякнечистусилу,щолітаєувиглядівогняногозмія.ЛітавецьіЛітавицяспо-рідненізісловом«літати».

куць.УТСУМзазначено,щокуць…куць—церозділовийспо-лучник(діал.),або…або.АвсловникуБ.Грінченкакуць—вигук.

Прекрасно знаючи українську міфологію, Леся Українкав «Лісовійпісні»пише:«З-закупинивискакуєКуць,молодень-кий чортик-панич».Відомо,щонаВолині та в інших західнихрегіонахУкраїнина словабіс, чорт накладалосясвоєріднетабу,томуїхзамінювалиевфемізмами:нечистасила,дідько,куцьтаін.

Назваміфічної істотиКуцьутворилася від словотвірноїпри-кметникової основикуц(ий) «короткий» безафіксним способомсловотворення(аналогічносиній — синь,юний — юньтощо).

«той, що греблі рве» —цеміфічнаістота.Осьяквінз’являєтьсяв драмі: «Влісіщось загомоніло, струмок зашумував, забринів,івкупізйоговодамизлісувибіг«Той,щогреблірве»—молодий,дуже білявий, синьоокий, з буйними і разомплавкимирухами;одежанайомумінитьсябарвами,відкаламутно-жовтоїдоясно-

229

блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами.Кинув-шисязпотокувозеро,вінпочинаєкружлятипоплесі,хвилюючийого сонну воду; туман розбігається, вода синішає». «Той,щогреблірве»—цеевфемізмдослівчорт, біс.

Злидні.УТСУМзазначено:«Злидні—цематеріальнінестат-ки, бідність, але уфразеологічних зворотах,наприклад: “Бодайже вас злидні побили (посіли, обсіли)”—побажаннянещастя,бідності;прокляття:“Бодайжевас,цокотухи,Тазлидніпобили”(Т.Шевченко)».

Удрамі-феєріїЗлиднівиступаютьякміфічні завждиголодніістоти.Шкодять вонилише злимлюдям.Злидні тілький чека-ють,щоб їхпокликали.Підкоряються вониКуцю.ЗвертаючисьдоЗлиднів,Куцьпошепкиговоритьїм:«Абачите—прокинулась.Осьхуткопокличевас.Теперпосидьтетихо,атощезакленестаравастак,щойвземлюввійдете,—вонасевміє».

Злидні—цескладнеслово,якеутворилосявідприкметниказлийтаіменникадень.Паралельнозісловомзлиднііснуєізлигод-ні, яке утворилося відприкметниказлигодній «злиденний»,щовиникнабазісловосполученнязълы(и)годъ«поганийчас(рік)».

5. Виразне читання, прослуховування аудіозаписів прологу.

6. обмін враженнями, словникова робота за питаннями учнів.(Звернутиувагунаестетичнесприйняття,мовутвору,худож-

нюмайстерністьавторки.)


Творче завдання.Змалюйте«асоціативнийкущ»,якийбипояснювавназвутво-yруЛесіУкраїнки.

казкове

могутнєтаємниче

красиве

«Лісовапісня»

вічненіжне

поетичне


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Меневразило…»

230

«Меніцікаво,чизнайдемоми,сучаснічитачі,утворі…»«Добребулоб…»


ПрочитатиІіІІдіїдрами-феєрії«Лісовапісня»,вмітиперека-зувати,виділятиголовніепізоди,коментуватийоцінюватиїх.

індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпрововку-лак(занароднимиуявленнями).

Урок № 51Тема. ЛесяУкраїнка.«Лісовапісня».Конфліктміж

буденним життям і високими пориваннямидушіособистості,дійсністюімрією.

Мета: допомогтиучнямз’ясуватисутьконфлікту,вті-леноговхудожньомутворі,розкритипідтекстдрами; розвиватинавички спостереженнянадтекстом,виділенняголовноготадеталей,ціліс-ного сприйняття,вміннявисловлювативласнідумки з приводупрочитаного; виховуватиро-зумінняперевагвисокоїдуховностінадбуден-ністю,естетичнийсмак.


Теорія літератури: конфлікт,образи-персонажі,образи-символи.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«“Лісовапісня”—це діамантовий вінецьЛесіУкраїнки»,—

писавМ.Рильський.Можназцимпогоджуватисячині,безперечноодне:поетесапо-

рушилаоднузвічнихпроблем,якахвилюєлюдство,—конфліктміжмрієюта дійсністю, волеюта духовнимрабством, високимипориваннямидушіособистостітабуденнимжиттям.Якписьмен-ницянамагаєтьсярозв’язатицюпроблемувидізнаєтесьнасьогод-нішньомууроці.



клоуз-тести «Хто з героїв…»1) …недавзрубатистарезногодуба,хочзаньогопропонували

великігроші?(ДядькоЛев.)

231

2) …чудовимспівомніжноїсопілкипробуджуєзіснуМавку?(Лукаш.)

3) …проситьЛукашане точити сік із берези, бо то її кров?(Мавка.)

4) …лукава,нібивидра,іхижа,начерись?(Килина.)5) …пораниласерпомнавмиснеруку,щобнежатижитойне

шкодитиРусалціПольовій?(Мавка.)6) …вдраговиніцупкійпривикодвікуусеживезасмоктува-

ти?(Водяник.)7) …прагневсеживеівільневвестиу«твердинютьмиіспо-

кою»?(«Той,щовскалісидить».)8) …застерігавМавку,щобобминалалюдськістежки,бона

них«разтількиступиш—іпропалаволя».(Лісовик.)9) …длязбагаченнянехтуєпочуттямиЛукаша,щополюбив

лісовуцарівну.(МатиЛукаша.)10)…залицяєтьсядоМавки,аленебачитьвїїочахторішнього

коханняйкидає,колиз’являєтьсяМарище?(Перелесник.)11)…захищаєМавкувідЛукашевоїматері,проситьненазивати

їївідьмою,бовідьмиживутьуселі,аневлісі?(ДядькоЛев.)12)…післязрадиЛукашаі їїзневіризабираєМавкудосебе?

(Марище.)(Оцінюваннявідбуваєтьсяметодомвзаємоперевірки.)


1. Виразне читання, прослуховування аудіозаписів.(Учитель ознайомлює з третьою дією драми-феєрії «Лісова

пісня».)

2. Евристична бесіда.— Читакогофіналувиочікували?Чому?— Якіновіперсонажі,образиз’являютьсявційдії?Якрозу-

мітиїхзначення?(Злидні,Долятаін.)— Хтотаківовкулаки,чомуЛісовикперетворивЛукашасаме

навовкулаку?

3. Повідомлення учня.(Ученьрозповідаєпрововкулак(занароднимиуявленнями).)Вукраїнськійміфології,вовкулак—людина-перевертень,що

маєздатністьперевтілюватисяувовка.Ценапівфантастичнаісто-та,людинаувовчомувигляді.Вважалося,щововкулакиможутьбутивродженимитаоберненими.Вроджені—цетівовкулаки,якінародилисяпідпевноюпланетою.Якщовагітнажінказустрічалавовка, то у неї повинен бувнародитися вовкулака.Перетворені(обернені)вовкулаки—істоти,щозазнаютьбільшихстраждань,

232

ніжвроджені.Вониживутьубарлогах,бігаютьулісах,алезбері-гаютьлюдськийвнутрішній світ.Увовкулакуможнабулообер-нутиістарого,імалого.Повернутисядолюдськоїподобиоберненівовкулакимогличерезкількароків.Вродженіжвовкулакивсежиттяпроводилив сім’ї як звичайнілюди, а вночі,перетворив-шисьна вовків, винищувалихудобу.Образ вовкулаки символі-зував безсиллялюдиниперед темниминадприродними силами,тугузасправжнімлюдськимжиттям.Цетакожодинізбагатьохобразів, через якийнарод застерігав людину від біди,щоможенанеїчекати.ЦейобразнагадувавпронеобхідністьматиусвоїйдушіБога,ніколипроньогонезабувати,негрішити,щобнебутитяжкопокаранимзазробленезло.

4. Продовження евристичної бесіди.— Якісцени,навашпогляд,єкомічними?Якийтвірвонина-

гадують?(Прозлидні,сваркиКилинийматеріЛукаша.)— ЧомуМавкане звинувачуєЛукашау своїх стражданнях?

(Бовіндавїйдушу,давможливістьвідчутикохання.)— Якімотивинароднихказоквипомітили?(Сопілка,щого-

воритьлюдськимголосом,таін.)

5. інтерактивна вправа «Мозковий штурм».«Які“лініїдотику”можназнайтиутворіЛесіУкраїнки“Лісо-yвапісня”ісучасномуреальномужитті?»О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Люди, захопившисьмріями, «ламаються», розчаровують-

ся,незнаходятьсебевдійсності.— Неможназраджуватимрію,жититількибуденним.— Кохання—прекраснепочуття,щовозвеличуєдушу.— Мистецтво—великасила.— Природа дає людині відраду, спокій, відчуття гармонії

життя.

6. Складання опорної схеми.Удрамі-феєріївідображенийконфліктміжбуденнимжиттямyі високимипориваннями душі особистості. Складіть опорнусхему,відобразившивнійсили,щоуособлюютьрізністорониконфлікту.(Див.с.233.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«“Лісовапісня”сталадлямене…»«Найбільшеменізапам’яталисясцени…»«МенезацікавивобразДолі,томущо…»

233

Природа людський світ

ФантастичніперсонажіМавкависокіпомисли,поривидопре-красного,добра,мистецтващирекохання

ЛюдиКилина,матиЛукашабуденністьневолязлозрадакорисливістьпрагматизм

ДядькоЛев+

Лукаш+–

Марище–


Знатизмісттвору,вмітихарактеризуватиобрази,підготуватиінсценівкизатвором.

Урок № 52

Тема. ЛесяУкраїнка. «Лісова пісня».Образи творутайогохудожніособливості.

Мета: допомогти учнямрозкрити образи драми, по-бачитийвідчутихудожнюмайстерністьавторавїхзмалюваннітапостановційрозв’язанніпро-блем; розвивати навички ідейно-художньогоаналізу драматичних творів, вміння вислов-лювати власні думки з приводу прочитаного,проводити аналогії із сучасністю; виховуватипрагнення до духовного збагачення, потяг допрекрасного—мистецтва,природи,щирихпо-чуттів.

обладнання: портретписьменниці,виданнятвору, ілюстра-ціїдонього;аудіозаписи,елементикостюмівтадекораційдляінсценівок.

Теорія літератури: художніобрази,символи,художнізасоби.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Не зневажай душі своєї цвіту», «смутно,що неможеш ти

своїмжиттямдосебедорівнятись»,—говоритьМавкаЛукашеві.Яктісловарозуміти,щовониозначають?Процетабагатоіншихскладнихпроблеммибудемоговоритинасьогоднішньомууроці.

234


ііі. сисТеМаТизація й Узагальнення вивченого МаТе ріалУ

1. робота в групах.

(Учніхарактеризуютьгероївтаобразитвору.)І г р у п а —Лукаша;ІІ г р у п а —Мавку;ІІІг р у п а —КилинуйматірЛукаша,дядькаЛева;IV г р у п а —лісовихмешканцівтаіншіфантастичнісили;V г р у п а —образиприроди,образи-символи;VI г р у п а знаходитьрисинеоромантизмуйвідзначаєхудож-

нюмайстерністьдрами-феєрії.

матеріали для групі група.ВобразіЛукашавідбувсясимбіозвисокоїдуховності

табуденногопрагматизму.Це молодий, гарний чорнобривий стрункий парубок. Ніж-

ний спів його сопілки пробудив ліс. У весняному лісі ЛукашзустрівМавку,міжними спалахнулокохання.СпочаткуЛука-шева любов була палкою та щирою: він захоплюється вродоюлісової красуні, захищає її від Перелесника, збирає світлячківдля розкішних кіс коханої. Але все швидко минає, і він відпалких слів «Я зацілую тебе насмерть!» незабаром переходитьдообразливих:«Якастрашна!Чоготизменехочеш?»КоханняЛукашане витримуєперевіркибуденщиною, і він врешті-рештпогоджується нашлюб із моторною вдовою Килиною, яку під-шукалайомумати(такчастобувалотоді—батькивирішувалиособистудолювжедорослихдітей).

Лукашробить, як усі, як звично, не розуміючи,щомає ве-ликийдар—здатністьдокохання,вміннягратинасопілцітак,щоніхтонезалишаєтьсябайдужим,навітьприродарозцвітаєпідвпливомчарівноїмузики.Івінвтрачаєсвоєщастя.

іі група. Усю силу поетичного даруЛесяУкраїнка вкладаєв улюблений образМавки-лісовички, і вона оживає, отримуєлюдськудушу.Колирозцвілоїїкохання,вонастала«начелісовацарівнаузорянімвінкунатемнихкосах».Зарадивеликоїлюбо-ві доЛукашаця вільналісова істота стаєпокірною служницеюЛукашевоїматері. Та буденне вбрання сільської дівчини,що їїзмусилинадіти,ніякнепасуєдокрасиМавки—уньомувонамаєзлиденний,приниженийвигляд.

Мавка— символпрекрасної людськоїмрії, поезії та краси.Мова її—поетична, сповненаліризму, а складдумок—роман-тичний: «Ну, як таки,щоб воля— та пропала?— дивуєтьсявона.—Сетакколисьівітерпропаде».

235

УсяприродадляМавкижива:«Німоговлісінемаєвнаснічо-го».Лісовадівчинадобрерозуміємовусерця:

Ятебезателюблюнайбільше,—чоготисамвсобінерозумієш,Хочадушатвояпротеспіваєвиразно-щироголосомсопілки.

УкоханніМавкащирайнезрадлива,вонарятуєЛукаша,колитойставвовкулакою,бовсерцісвоємузнайшла«теєсловочарів-не,щойозвірілихвлюдиповертає».Отже,Мавка—цевтіленнявсьогодоброго,світлого,омріяногощастя.

ііі група. ДядькоЛев—уособленнямудростійдуховноїкраси,розумногоставленнядоприроди.Якдбайливийгосподар,дядькоЛевнамагаєтьсянезашкодитиживійприроді,оберігаєдуб,умієладнатиз«нечистю»,томуйведетьсяйомувхазяйстві.

Цеймудрийстарийполіщук ізчистоюдушеюйблагороднимсерцемстоїтьостороньсварок,некористолюбний,захищаєМав-ку. Саме таким імає бути дбайливий господарна нашій землі.Аджевідомо,щоприроданепрощаєлюдиніжорстокогодо себеставлення:вирубанілісиобертаютьсяповенямитапосухами,під-земнівипробуваннязброї—землетрусамийцунамітощо.

Зовсімнетакі—сварливі,користолюбні,приземленіматиЛу-кашайКилина.Красинавколовонинебачать,невміютьрозумнокористуватисятим,щомають.Отіживутьусваркахтазлиднях,незаслужившищастясамійнезумівшидатийогоіншим.

IV група. Лісовімешканці,крімМавки,восновномуворожідосвітулюдей(Потерчата,Куць,Водяник,«Той,щогреблірве»таін.),бовважають,щотампануєрабськийдух,заздрість,корисли-вість.ЛісовикзастерігаєМавку:

…Алеминайлюдськістежки,дитино,ботамнеходитьволя,—тамжуратягарсвійносить.Обминайїх,доню:разтількиступиш—іпропалаволя!

Фантастичнілісовіістотичастовдаютьсядопомстилюдямзатушкоду, яку вони заподіюютьприроді, за те,щоне вміють ізнимиладнати,як,наприклад,дядькоЛев.

ЦікавимиєобразиЗлиднів.Людичастосамідосебеїхприкли-каютьсварками,лінощами,заздрістю.

V група. Природав«Лісовійпісні»вічнавповторенніщоріч-ногокола—відвесняногопробудженнядозимовогозавмирання.Її зміни віддзеркалюють зміну почуттів героїв. Згадайте такуремарку (Мавка бачить,щоЛукаш її зрадив і хоче одружитисязКилиною):«Мавкапідводитьсяітихою,начевтомленою,похо-доюідедоозера,сідаєнапохиленувербу,склоняєголовунаруки

236

і тихоплаче.Починаєнакрапатидрібнийдощик, густою сіткоюзаволікаєгаляву,хатуйгай».

(Слідтакожзнайтиіншіпейзажі,зачитатитапрокоментуватиїх,зробитивисновок,наприклад:природа—діючийутворіперсо-наж,цесимволвічності,плинностічасуіт.ін.)

Vі група. Учнізнаходятьконкретніприкладихудожніхзасо-бів, визначають їхнюроль; відзначають чіткукомпозицію, якаспівпадаєзізміноюпірроку.

початоккохання

розквіткохання

зрадаЛукаша,розпачМавки

Лукашповертаєтьсявлюдськуподобу,жалкуєзавтраченимко-ханням.ГинеМавка,залишаєть-сятількиїїбезсмертнадуша

весна літо осінь зима

(Слідзвернутиувагунате,якгероївхарактеризуєїхнямова;яківидиописів,крімпейзажу,єутворі,якаїхняроль(портретитаін.).)

Риси неоромантизму в драмі-феєрії: у центрі— людина, їїтворчіздібності;утвердженнясвободи,пориванняособистостідовищихідеалівжиття,вічнихцінностей—мистецтва,красипри-роди,почуттів.

2. Повідомлення про роботу в групах.

3. інсценування.Виступипідготовленихучнів з інсценівками (діалогиМавки

йЛукашапрокохання,сваркаматерійКилини,розмовазРусал-коюПольовоюабоіншінавибір).


Міні-диспути.Д л я х л о п ц і в. «УчомунешляхетністьповедінкиЛукаша

стосовноМавки?»Д л я д і в ч а т. «Чиможна віддаватисякоханнюбезоглядно,

навітьякщовонозвашогобокусправжнє?Чищасливоювкохан-нібулаМавка?»


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найбільшенауроціменісподобалося…»«Найкращим артистом (режисером-постановником) був

(була)…»«ТвірЛесіУкраїнкизмусивменезамислитисяпро…»

237


Вміти характеризувати образи, проблеми твору, вивчитинапам’ятьуривокіз«Лісовоїпісні»(можнаостанніймонолог).

Урок № 53

Тема. ЛесяУкраїнка.«Лісовапісня».Виразнечитан-няуривківнапам’ять.

Мета: за допомогою засобів виразного читання роз-критикрасу та глибинупоезіїЛесіУкраїнки;розвивати пам’ять, уміння виразно та вдум-ливочитатипоетичні творинапам’ять, аналі-зувати їх та висловлювати власну думку проних; виховувати любов до художнього слова,естетичнийсмак.


Теорія літератури: пауза,інтонація,темп,логічнийнаголос,мімі-ка,жести.

Хід уроку



«Я—європейка»,—згордістюзаявлялаЛесяУкраїнка.Івонадійсно європейка укращомурозумінніцього слова—високоос-вічена,поліглот,перекладач,поетеса,яка талантомохоплювалаширокеколоактуальнихдлясвогочасуівічнихпроблем.Їїпоезіяінтелектуальна, філософськи наснажена, глибоко патріотичнаіразомізтимзворушливоніжна,тонка,красива.Насьогодніш-ньомууроцізадопомогоюзасобіввиразностівиспробуєтерозкри-тикрасутаглибинутворівЛесіУкраїнки.



Виразне читання.

(Учнівиразночитаютьнапам’ятьуривкиіздрами-феєріїЛесіУкраїнки«Лісовапісня»,обґрунтовуючисвійвибір.Можнапро-вестиувиглядіконкурсу.)

238


Проблемні запитання.— ЛукашзакохавсяуМавкутількичерезїїкрасу?Аможеіз

цікавостідолісовихістот?— Мавка—такажхижаістота,якйіншілісовики?(Згадай-

те:Мавкаговоритьсумно,зпогрозоюУлісієтакіпровалля,захованіпідхрустомтагалуззям,—небачитьїхнізвір,анілюдина,ажпокиневпаде…

Л у к аш.Іщеговоритьпрохижість,пролукавство,—вжебмовчала!Ябачу,щенезнавнатуритвеї.

М а в к а.Я,може,ісамаїїнезнала…)

— КилинавийшлазаміжзаЛукашазрозрахунку?Якщоцетак,якийцебуврозрахунок?


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найкращимдекламаторомбув(була)…»«Найдотепнішувідповідьнапроблемніпитаннядав…»«Виразнечитаннянапам’ятьдопомагає…»


Опрацювати за підручником розділ «Значення творчостіЛесіУкраїнки», скластитези (абовикористатиматеріаллекцій,уроків).

Урок № 54

Тема. МиколаВороний.Життєвий і творчийшлях.Поезії«ІвановіФранкові»,«Блакитнапанна».

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюпись-менника, зацікавити ними, спонукати до чи-тання; розвивати навички визначення творівсимволізму, сприйняття інформації на слух,виділенняголовного,вмінняоцінюватифактилітературийжиття,висловлювативласнудум-купроних; виховуватирозуміннянаціональ-

239

ноїсвідомостіякважливогофакторагромадян-ськоїпозиціїкожного.

обладнання: портрет письменника, видання його творів,ілюстраціїдоних;весняніпейзажі.

Теорія літератури: символізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.«Всю діяльність письменника пронизувала одна благородна

ідея:включитиукраїнськукультуруворбітусвітовогокультурно-гопроцесу.Йогоім’я,несправедливопризабуте,азачасівкультуособи і застою згадуваненеодмінно з вульгарно-соціологічнимиярликами…,—нарешті остаточно повертається українській лі-тературі»,—писав літературознавець Г.Верес.Це проМиколуВороного,ізжиттямітворчістюякогомибудемосьогоднізнайо-митися.



Завдання учням.ЗачитайтетезипрозначеннятворчостіЛесіУкраїнки.Висло-yвітьвласнудумкупроте,чимблизькаособистістьпоетеси, їїтворчістьнашомучасові,молодомупоколіннюйособистовам.


1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.УшостомукласівивжезнайомилисязпостаттюМ.Вороного,

йогопоемою«Євшан-зілля».— Пригадайте,прощойдетьсяуцьомутворі?МиколаВороний, покликаний отим самим«євшан-зіллям»,

приїхав з-закордонупісля вимушеної еміграції на рідну землюзбажаннямприслужитисясвоємународові,алебуврозстрілянийбільшовицькоювладою,не зробившижодного злочину.Реабілі-тований«черезвідсутністьскладузлочину»аждвічі—у1957та1989роках.Якаіроніядолі!

Іцевкраїні,проякуписав:ОУкраїно!Оріднаненько!ТобівірненькоПрисягнем…

240

або:ІкожнуїйхвилинуГотоводдатьябезжалю!Мійдруже,якрасулюблю—ЯкріднуУкраїну.

Неперевершениймайстерслова,творецьпоетичнихшедеврів,глибокийзнавецьсвітовоїдраматургії,мистецтвознавець,віндо-недавнабувмаловідомийукраїнськомучитачеві.

Народивсямайбутній поет 1871 року наКатеринославщині(теперДніпропетровськаобласть).Виступавулітературіпідпсев-донімомАртист,Арлекін,ВіщийОлегтаін.Матийогобулазродувідомих українських діячів і передала синові любов до україн-ськоїкультури,народнихзвичаїв,українськоїпіснітаказки.По-тімбулапочатковашкола,реальнеучилищевХарковітаРостові,звідкийого виключили з 7-го класу за зв’язки з народниками,читаннятапоширеннязабороненоїлітератури.ТрирокиВоронийперебувавпіднаглядомполіції без правапроживання в столиційуніверситетськихмістах.Отже,одержативищуосвітувРосіївіннеміг.ТодіжвизріладумкаїхативБолгаріюівступитидоСофій-ськогоуніверситету.СамВоронийпроцеписавтак:«МенеманилаіЄвропа,аголовне—манилатаємничапостать“властителядум”радикальноїмолоді—проф.МихайлаДрагоманова. Від ньогохотілосянабутинауковогознанняізйогоближчоюдопомогоюви-робитийскластисвійполітичнийсвітогляд».Але,нажаль,самевцейчасДрагоманованестало.

Молодий поет їде до Віденського університету, навчаєть-ся там деякий час, потім повертається до Львова і навчаєть-ся на філософському факультеті . Товаришує з Франком, до-помагає йому у виданні газет і журналів, навіть стає йогокумом. Цікавиться театром, листується з М. Кропивницьким,і з 1897 року він— актор трупМ. Кропивницького, П. Сакса-ганського, О. Васильєва— мандрує містами й селами Українита Росії. Врешті-решт «акторський розгойданий побут, ненор-мальний триб життя» змушують Вороного залишити сцену.З 1901 року він служить в установах Єкатеринодара,Харкова,Одеси… В Києві на з’їзді «громадців» Микола Вороний зна-йомиться з Вірою Миколаївною Вербицькою. Незабаром вониодружуються, й оселяються вЧернігові. Вороний працює в од-ній установі зМ.Коцюбинським.Однакшлюб виявляється не-вдалим,швидкорозпався.Письменникувідчаї,тимбільше,щоздружиноюзалишивсяйогогарячелюбимийсинМарко.

З1910рокуМ.ВоронийоселивсявКиєві,видавпершізбіркисвоїхтворів—«Ліричніпоезії»,«Всяєвімрій».Вінпрацюєвте-атріМ.Садовського,пишерецензіїнатеатральнівистави,статтіпротеатрідраматургію.ВітаєЛютневуреволюцію1917-говПе-

241

трограді,яказнялазаборонузйогорідноїмови.Алежовтневіпо-дії1917рокурозкололисвітнавпіл.Насильство,вакханаліягро-мадянськоївійни,безневиннакровтисячпростихлюдейсправилинаВороногогнітючевраження,івінемігруєзакордон.

ЖивеуВаршаві,слідкуєзаподіямивУкраїні.Вітчизна,синтягнутьйогодосебе,ів1926роціВоронийповертається.Радістьйогошвидко зникає через переслідування більшовицькою вла-дою.Йому згадують і «буржуазно-естетську творчість», і співп-рацюзУНР.Протиньогофабрикуютьсправу,ачерездеякийчасрозстрілюють.У різних джерелахназивають рокові дати 1938,1940інавіть1942-й(всецебулозасекречене).

Непощадилинавітьсина(тежпоетаМаркаВороного)йжах-ливоскаралинаСоловках,«щобвирвати“націоналістів”зкорін-ням».Якнепарадоксально,алеМ.Вороний—авторукраїнськогоперекладу«Інтернаціоналу»,«Марсельєзи»та«Варшав’янки»—гімнуйреволюційнихпісеньбільшовиків.

1901рокуМ.Воронийна сторінках«Літературно-науковоговісника» звертається до українськихписьменників з відкритимлистом—своєріднимманіфестомукраїнськогомодернізму.Вньо-мупоет закликав до «європеїзму», пошуківновихшляхів у по-езії, до написання творів, «де було б хоч трошкифілософії, дехочклаптикяснівбитогодалекогоблакитногонеба,щовідвіківманитьнассвоєюнедосяжноюкрасою,своєюнезглибинноютаєм-ничістю».

1903року вОдесіМ.Воронимбув виданий альманах«З-надхмар і з долин».Вступну статтю самого поета про покликанняцьоговиданняцензуранетількизаборонила,«алейвидерлаїїна-вітьзальманахуі…невернула.Щобулойогоробити?Безвступуякосьніяково…Тодія,—пишеВороний,—одержавшиякразпо-сланієІ.Франкадомене,написаввідповідьінадрукувавзамістьвступноїстатті».

І.Франко, негативне ставлення якого до європейського де-кадансу є загальновідомим, справді у вступі до поеми «Лісоваідилія»назвавВороного«ідеалістомнепоправним»,якийвимагаєвідавторів:

Пісеньдавайтенам,поети,Безтендеційноїприкмети,Безсоціальногозмагання,Безусесвітньогостраждання,Безнаріканнянадюрбою,Безгучнихпокликівдобою…

Увідповідьнайого«Посланіє»М.Воронийнаписаввірш«Іва-новіФранкові»,вякомущеразвисловиввласнерозумінняпоезіїізавданьпоета.ЗаФранком,«сучаснапісня»—«всяогонь,івсятривога,всяборотьба».УМиколиВороноготрохиіншийпогляд:

242

Алеколиповсякчасбитись,Тосерцеможеозлобитись.Охлятиможе,зачерствіти,Зав’януть,якбезсонцяквіти.

Якосьвидатнийлітературознавець, академікО. І.Білецькийзапропонувавсвоєріднийключдопрочитанняпоезіїтасприйнят-тяособливої,складноїічарівноїпоетичноїмови.Ученийпідкрес-лював,що «розумітипоетичний твір так, якми розуміємо твірнепоетичний(науковупрацю,газетнустаттютощо),—неможливотайнетреба.Поезія,якквітка:зірвітьїї,милуйтесь,насолоджуй-тесь її запахом—вам стало світлішена душі, хоча думка вашайневорухнулась.Чогож,коливирозглядаєтекрасивумережку,слухаєтемузику,милуєтесястрункоюівеличноюспорудою—вивіддаєтесьнасолодінесвідомо,авідвіршіввимагаєтеіншого?»

Слово—різнобарвнийживийорганізм, і поетидопомагаютьнам відчутийогомузикуйкрасу.Упоезії, заМ.Вороним, «всікрасикольорисяють,внійвсічуттяізмислиграють!..»Хібамож-на осягнутирозумомте,щопідвладнелишепочуттям? («Чивсеж те розумом збагнути,що дасться серцеві відчути»?)Але всецене означає індиферентностіпоета, зневагидо«високихдум»,«боління і надії».М.Воронийпишев томужтакивірші«ІвануФранкові»,щохочейтивногуізсучасністюібутистійкою,ціліс-ноюособистістю:

Моядевіза—йтизавікомІбутицілимчоловіком!

Таким був значущий для української поезії початкуХХ ст.обмін думками. «Отже, не або-або, а кожний— іФранко, іВо-роний—по-своємумали рацію»,— зазначає літературознавецьГригорійВерес.

Утойчас,колиневидавалосяжодногоукраїнськогожурналу,появаальманаху«З-надхмаріздолин»булаявищемнеординар-ним.

(За В. Кузьменком)


(УчительвиразночитаєвіршМ.Вороного«ІвануФранкові».)

3. Словникова робота, обмін першими враженнями, евристична бесіда.

— Наскільки віршвідповідає вашимуявленням, одержанимізлекціїтавідгуківлітературознавців?

— Якийхудожнійприйомутворінайбільшяскравовираже-ний,відразувпадаєувічі?(Протиставлення,контрасту,антитез.)

— Якевраженнясправляєцейпоетичнийтвір?(Легкий,влуч-ний,емоційний,музикальнийіт.ін.)

243


Творча робота.Прокоментуйте цитатну самохарактеристикуМ. Вороного,yскладітьйого«психологічнийпортрет».

Душабажаєскинутипута, Бажаєширшогопростору—Щовїхздавенвоназакута, Схопитисьізлетітивгору…

* * *Мовсвобіднийорел,моядумкавпросторахшугала.

* * *Япочавписати з такогопробудження, з якоголюдипочина-

ютьспівати.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«М.Воронийвидавсямені…»«ПоезіяМ.Вороного зацікавиламене тим (сподобаласямені

тим)…»«Найцікавішимменіздалося…»


ЗнатибіографіюМ.Вороного,вмітивиразночитатийаналізу-вативірш«ІвановіФранкові»;вивчитинапам’ятьвірш«Блакит-напанна»,спробуватисамостійнопроаналізуватийого.

Урок № 55

Тема. М.Вороний.Поезії«Блакитнапанна»,«Інфан-та».Змістіхудожніособливостітворівпоета.

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст поезій письменника, визначити рисиіндивідуального стилю, ознаки модернізму;розвиватинавички виразного читання віршівнапам’ять, їх аналізу, висловлення власнихсудженьпроних;виховуватиздатністьдопоці-новуваннякрасипоетичного слова,його спро-можності об’єднувати людей роздумами надвічнимипроблемамижиття.

обладнання: портретписьменника,виданнятворів,ілюстра-ціїдоних.

Теорія літератури: модернізм, символізм, тематика, ідея,пробле-матика,сонет,мотиви.

244

Хід уроку


Вступне слово вчителя.ОдинізнайвидатнішихукраїнськихлітературознавцівС.Єф-

ремовписав:«ПоетичнітвориВороногосправдічастобездоганні:легкий,чистий,музикальнийвіршслужитьокрасоюнавітьінодібанальномузмістові.Автор—співецьідеалізмів,тихнедосяжнихвисокостей, якихпрагне душа людська, і разом співець серця,розбитогокоханням,уякомувінбачитьтежодинізідеалівлюди-ни;вінживездебільшогомріямиісправдіможепроказати,щонежуритьсятим,колижиттярозбиваєїх.

БільшістьпоезійВороногоприсвяченокоханню, і в розробцімотивівкоханняпоет справді виявляє тонкерозуміння гарного,художнійсмакібагатощирогобезпосередньогопочуття…»

АлеМ.Вороний—щей «ідеолог»модернізації українськоїлітератури.Йоготворчість—першадеклараціяідейіформсим-волізму.Осьпроцевийдізнаєтесянасьогоднішньомууроці.



1. Завдання учням.РозкажітьпроосновнівіхижиттєвогоітворчогошляхуМ.Во-yроного(можнаскластиопорнийконспект).

освіта

початковашкола;реальнеучилище;університетиВідняіЛьвова

Життєві віхи та позиція

Прихильникнародницькогоруху;співробітникгазетіжурналів«Житє

іслово»,«Громадськийдруг»;еміграціяз1920р.;

поверненнявУкраїну1926р.;переслідування

більшовиками,розстріл

Поетична творчість

1893—першийвірш«Нежурись,дівчино…»;1911—збірка«Ліричніпоезії»;1913—збірка«Всяйвімрій»;1917—«Євшан-зілля»;1920—«Поезії»;1929—останнєприжиттєвевидання«Поезії»

різнобічна діяльність

Поет,перекладач,критик,істориклітератури,актор,публіцист,режисер,редак-тор,знавецьмузики,теа-тру,драматургії

микола Вороний(1871–1938)

Модерніст,симво-ліст,реаліст

245

тематика, мотиви й проблематика творів м. Вороного

тематика твори

Рольпоетаіпоезії «ІвановіФранкові»«НаТарасовійгорі»«Пам’ятіМиколиЛисенка»«Доморя»

Кохання «Наскелі»«Нічого,нічого…»«Ні,незабув»

ЛюбовдоУкраїни «ЗаУкраїну»«Краймійрідний»«Євшан-зілля»

Уславленнямужніхборцівзасвободу

«Молодийпатріот»«Старимпатріотам»

Оптимізм,віраусвійнарод,уйогосвітлемайбутнє

«Дівчині»«Гей,хтомаєміць!»«Колитилюбишріднийкрай»

Природа «Блакитнапанна»

М.Воронийвводитьулірикутемиміста;протиставляєпоетич-ну одухотвореність і буденність, утверджує прагнення людинидокраси,світла,осягненнякосмосу,розкриваєтрагізмдуховноїсамотності.

2. Виразне читання й аналіз віршів.

1) Виразнопрочитайтевірш«ІвановіФранкові», зробітько-роткий ідейно-художній аналіз, висловіть власну думкупронього.

2) Виразнопрочитайтенапам’ятьвіршМ.Вороного«Блакит-напанна»,розкажітьпросвоївраженнявідцієїпоезії.



ПоезіяМ.Вороного—зразоквисокоїестетики,закликдофор-мування«цілогочоловіка»(цілісноїособистості),якийвідповіда-тимекритеріямКрасиіПравди,будеаристократомдуху.І.Фран-коназивавцейстильсимволізмом, стверджуючи:«Символізмомвпоезіїможебутивсе,нейдетьсяпроалегорію,пропідганяннядійсності доякихось заздалегідьприйнятих ідей.Йдетьсялишепроте,щобпоет,зображуючипевнеявище,умівпорушуватиприцьомувнашійдушіціліакордипочуттівіуявлень,якібпоривалинашуфантазіюуякийсьдалекий,безмежнийпростір,відкривалипереднамидалекігоризонтидумкиімрії,щоб…кожнийвіршбувненачетіснимвіконцемвбезкінечність».

246

Багато знавців доходять думки,що символізм—цене тіль-кипоетичнашкола, якій притаманнапевна сума виражальнихзасобів, а світобачення.Традиційно символізм у світовій поезіїасоціюєтьсяз іменамиРембо,Малларме,Верхарна,Рільке,Бло-ка,Бєлого,авукраїнськійлітературі—з іменамиМ.Вороного,О.Олеся,Г.Чупринки,П.Карманського,В.Пачовського.Навід-мінувідєвропейськогоіросійськогосимволізму,вукраїнськомуможназнайтименшемістицизму, більшевідгуківнажиття,не-байдужістьдоідейнаціональноговизволення.

Крімриссимволізму,впоезіїМ.Вороноговідчутнірисинео-романтизмуіреалізму.

Переконаємосящодоцьогонаконкретнихприкладах.

2. Аналіз поезії «Блакитна панна».(Аналізуєтьсязточкизорустильовихтечій.)

символізм неоромантизм реалізм

Весна—символпробу-дження,молодості,ко-хання.Легкість,витонченістьформи.Незовсімзрозумілі,туманніасоціації

«Емблематичність»весна—панна(дівчи-накрасна).Зв’язокізфольклором(постійніепітети,пое-тичнийпаралелізм).Пісенність

Красавесниякявищаприроди;піднесеннядушіпідвпливомкра-сиприроди.Єдністькрасиприро-диімистецтва

3. «усне малювання».(Учні«малюють»картини,навіяніпоезією«Блакитнапанна».)

4. Виразне читання.(Учитель виразночитає віршМ.Вороного«Інфанта»; демон-

струєрепродукціюкартини«Інфанта»ДієгоВеласкеса.)

5. Словникова робота, історична довідка, обмін першими вра-женнями про вірш.(Інфанта—дитина,принцесавІспаніїтаПортугалії.)

6. коментар учителя, евристична бесіда.Уцентрі вірша—узагальнено-ідеалізованийжіночий образ.

Вінєсюжетнимстрижнем.Згадкапрореволюціювцьомувипад-ку—данина естетиці доби соціальнихперетворень, ускладненаметафора.

— Знайдітьупоезіїавторськіновотвори,неологізми.Якаїхняроль?

— Назвітьобразипоезії«Інфанта»,що,навашпогляд,єсим-волічними.Якіасоціаціївонивикликають?

— Асоціативнізв’язкизякимитворамиможназнайтиувіршіМ.Вороного«Інфанта»?(О.Блока«Дванадцять»таін.)

247


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Менізапам’яталося…»«Найпроникливішечитав(читала)поезіюнапам’ять…»«Поезіясимволістів,намійпогляд,…»


Підготуватися до тематичної контрольної роботи «ТворчістьВ.Стефаника,ЛесіУкраїнки,М.Вороного».

Урок № 56

Тема. Контрольна робота.«ТворчістьВ.Стефаника,ЛесіУкраїнки,М.Вороного».

Мета: актуалізуватийузагальнитизнанняучнів;ви-явитирівеньзнань,уміньзметоюконтролютакорекції;розвиватипам’ять,образнеталогічнемислення, вміння аналізуватихудожні твори,образи,висловлювативласнідумкипроних;наосновівивченоговиховуватиповагудозагаль-нолюдськихцінностей,любовдохудожньоїлі-тератури.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: експресіонізм, неоромантизм, символізм,

драма-феєрія.

Хід уроку






Варіант іПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. «Покутськатрійця»—це:

А І.Франко,О.Кобилянська,В.Стефаник;Б ЛесяУкраїнка,О.Кобилянська,Н.Кобринська;

248

В В.Стефаник,М.Черемшина,Л.Мартович;9Г М.Шашкевич,І.Вагілевич,Я.Головацький.

2. ДогромадянськоїлірикиналежитьвіршЛесіУкраїнки:А «Івсе-такидотебедумкалине…»;9Б «Всепокинуть,Дотебеполинуть…»;В «Contraspemspero!»;Г «Хвиля».

3. Яку основу має драма-феєрія Лесі Українки «Лісовапісня»?

4. Продовжітьречення.«Неоромантизм—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. ПорівняйтеобразиМавкийКилиниз«Лісовоїпісні»Лесі

Українки.6. Зробітькороткий ідейно-художній аналіз поезіїМ.Воро-

ного«Блакитнапанна»(абонапишітьпровласнівраженнявіднеї).


А Зробіть невелике дослідження на тему «Багатознач-ністьсимволівуновеліВ.Стефаника“Каміннийхрест”тавіншихтворахмодерністів».

Б Висловітьвласнесудженняпроте,учомуЛесяУкраїн-кавбачаєперевагивисокоїдуховностінадбуденністю,іщопроцедумаєтеви.

Варіант ііПо ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. Виразнірисиекспресіонізмумаєтворчість:

А М.Вороного;Б ЛесіУкраїнки;В О.Кобилянської;Г В.Стефаника.9

2. Світоглядна декларація сильної вольової особистостієувіршіЛесіУкраїнки:А «Ітиколисьборолась,мовІзраїль…»;Б «Устаговорять:“Віннавікизгинув!..”»;В «Contraspemspero!»;9Г «Івсе-такидотебедумкалине…».

3. Яке соціально-історичне явище лягло в основу новелиВ.Стефаника«Каміннийхрест»?

249

4. Продовжітьречення.«Символізм—це…»

Д о с т а т н і й р і в е н ь

(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Порівняйте образиЛукаша іМавки з драми-феєріїЛесі

Українки«Лісовапісня».6. Зробітькороткийідейно-художнійаналізпоезіїМ.Вороно-

го«Інфанта»(абонапишітьвласнівраженняпронеї).

В и с о к и й р і в е н ь

(Правильна,змістовна,цікававідповідьоцінюєтьсяв4бали.)7. Виконайтеоднеіззавдань.

А Зробітьневеликедослідженняпоетикививченихтворівмодерністів.

Б Висловіть власне судження про те, чи є кохання, яквважає Леся Українка, життєствердним почуттям,творчоюсилою,щостимулюєдуховнепіднесення,зба-гачення,розквітлюдини.



ПідготуватисядоурокузатворчістюОлександраОлеся.

Урок № 57

Тема. ОлександрОлесь.Життяітворчість,світогляд-ніпереконання;неоромантичні, символістськітенденціїутворчостіписьменника.

Мета: глибше ознайомити учнів ізжиттям і творчі-стю, світоглядом та новаторствомписьменни-ка, зацікавити ними, спонукати до читання;розвиватинавички сприйняття інформації наслух,виділенняголовного,визначеннярисін-дивідуальногостилюписьменника,висловлен-нявласної думкищодопрочитаногойпочуто-го; виховуватипочуттяпатріотизму,любовдолітератури,естетичнийсмак.

обладнання: портрет письменника, виставка його творів,ілюстраціїдобіографії.

Теорія літератури: неоромантизм,символізм.

250

Хід уроку


Аналіз виконання учнями контрольної роботи.



Слово вчителя.З письменником Олександром Олесем ми знайомилисяще

вп’ятомукласі.Пригадайтейогопоезії з книги«КняжаУкраї-на»пронашихпредків-слов’ян,першихкиївськихкнязів; йогодраму-казку«МикитаКожум’яка».ВіршіО.Олесялегкі,дзвінкі,мелодійні, патріотично наснажені, сповнені гордості за нашихславнихпращурів.

У20-хрокахХХст.йоговіршізналистаріймалі.Книги«Ви-бранітвори»перевидавалисятричі.Іраптом—повнезабуття,ви-лученняіменізісторіїукраїнськоїлітератури,книг—збібліотек.Чому,чимзавинивпоет?Тількитим,щонерозділивзісвоїмна-родомголодомору,жахівсталінськогобеззаконнятафашистськоїокупації—виїхавзакордон.Ісамсебепокарав,усежиттяпоневі-ряючисьначужині,страждаючизжурбизаріднимкраєм:

Душаначужині,якчайкасумна,—Літаєіквилитьвсльозахбезгнізда:Навікйогозмилабурхливавода.

М. Грушевський вважав,що проО.Олеся слід говорити якпро«найбільшогозниніживущихпоетівнаУкраїні».Митцевінедовелосядовгозавойовуватипоетичноїслави—вонаприйшладоньогодругогодняпіслявиходуу світпершоїкнигийогопоезій.«Свіжістьпоетичних образів, плавність і легкість вірша, сміли-вістьдеякихприйомівзаінтересувалаізачарувала»,—писавпротворчістьОлесявідомийлітературознавецьіпоетМиколаЗеров.

Спробуймоймиприлучитисядодуховнихскарбів,щоїхсвоїмталантомстворивО.Олесь.


1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

Вонизійшлися,небораки,Вім’янайвищоїмети,Щобвсімєдинимфронтомйти,Іперегризлись,яксобаки,Пересварились,яккоти,Ірозповзлисязнов,якраки.

251

— Яквидумаєте,колинаписаніцівірші,прокого,ким?Чинеправда,ці рядки звучать зовсімпо-сучасному,хочна-

писанімайжестороківтому.Їхавтор—О.Олесь.Якбачимо,йогопоезіяможебутинелишеніжною,айгостросатиричною,ущіпли-вою,нетількиметафорично-символістичною,айодвертопрямою.

1910рокуСергійЄфремовтакоцінювавтворчістьмитця:«Обу-ренняпротинасильства, гніву за скривдженихповно в поезіяхОлеся1905–1907рр.,івнихвіндаєтакігарнізразкигромадян-ської,справдівисокоїпоезії,доякоїпісляШевченканіхтощетаквисоконепідіймавсьнаУкраїні.Олесьщеразнаочнопоказав,щогромадянськімотивианітрохинезв’язуютькрилінезаважаютьсправжньомупоетові,неприборкуютьйоготворчогонатхнення».

Часто поет сумував за ріднимкраєм, і тоді умріях і в снахз’являлисяйомубуйнотравістепиСумщини,містоКрига,девіннародився 1878 року, селоВерхосулці, де після смерті батькаживудідаразомзматір’юідвомасестричками.Дитинствойомууявлялося «одним золотимднем».В автобіографіїОлесь писав:«…все,щоябачивтам,устепу,всаду,нарічці [Сула], здаєтьсяменісуцільноюказкоюприроди».

Він учився без великого бажання.Спочатку в дергачівськійхліборобськійшколі, потім— уХарківському ветеринарномутехнікумі.Вивчавсамотужкиіноземнімови,писаввірші,готуваврукописні збірки.Дужелюбив театр, сам організовував драма-тичнігуртки,бравучастьувиставах.Величезневраженняспра-вилонаньогосвятовідкриттяпам’ятникаІ.Котляревському,девін познайомився зЛесеюУкраїнкою,МихайломСтарицьким,МихайломКоцюбинським.Усе,щовінпобачив іпочув, глибокосхвилювалойого вразливунатуру.Заборонаукраїнського слова,знущаннязнаціональнихсимволів,традицій,культуриобурюва-лойогойутверджуваловнеобхідностіборотьбизаправаукраїн-ськогонародуірідноїкультури.

ПіслязакінченнянавчанняО.Олесьшукаєякоїсьтворчоїро-боти—газетярської,видавничої,аленезнаходитьїїйзмушенийпрацюватизафахомветеринарнимлікаремнаКиївськихбойнях,делюдиназпоетичноювдачеюініжною,вразливоюдушею,при-родно,довговитриматинемогла.

Знаменнимужиттіпоетабув1912-йрік.Вінпобувавзакор-доном— в Австрії та Італії,— на Гуцульщині познайомивсязІ.ФранкомтаО.Кобилянською.

ПоезіяО.Олеся дедалі набуває більшої популярності.При-ваблені їїмилозвучністю,композиторипишутьмузикуна віршіОлеся.Взагалі,післяТ.ШевченкаО.Олесь—другийпоетзакіль-кістютворів,покладенихнамузику.

Улютому1919рокуО.Олесь,виїхавшиздипломатичнимпас-портомдоУгорщини,залишаєтьсязакордономназавжди.

252

НеодноразововінпоривавсявУкраїну,живнадієюнаповер-нення, але його стримували сумніви.Олесь знав про страшнийголодомор30-хроків,знавпрорепресіїщодописьменників,укра-їнськоїінтелігенціївзагалі,аленайбільшейоговразилатрагедіяродиниКрушельницьких.КрахполітичнихнадійстарогоАнтонаКрушельницького та його синів Івана й Тараса поет відтворивудрамі«Земляобітована».

ОстаннірокийдніжиттяОлесябулиповністражданьвідфа-шистськоїокупаціїПраги,важкоїхворобийзвісткипрозагибельуконцтаборісина—тежвідомогопоетаОлегаОльжича.О.Олесянесталов1944році.

ОлександрОлесь—цепсевдонімОлександраІвановичаКанди-би.Такемилозвучнеім’ядалайомунаберезіЧорногоморявдале-кому1906роційогонареченаВіраСвадковська.

О.Олесьусвоїйпоетичній,драматургічнійтворчостібувновато-ром,модерністом.Йоготворчостіпритаманнійрисинеоромантизму,йсимволізму,йреалізму.Алебільшдокладнопроцевидізнаєтесьнанаступнихуроках.Олесьбагатописавдлядітей,дбавпро їхнійдуховнийрозвиток,цетежособливасторінкайоготворчості.

— ЩовасзацікавиловбіографіїО.Олеся,щоздалосядивним,можливо,суперечливим?

— Прощовимоглибізнимпосперечатися,якізадалибйомупитання?


Проблемне завдання.Визначте,якіконтрастиєвдолі,утворчостіпоета,зробітьви-yсновки.(Поет—ветеринарнийлікарнабойні;патріотУкраїни—живеначужині;збіркавіршів—«Зжурбоюрадістьобнялась…»;авторвіршів,покладенихнамузику—гнівнийсатирик,автор

злободеннихтворівтощо.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Ядумаю,щоможнажитизакордономі…»«Меневразило…»«Намійпогляд,особистістьО.Олеся…»


Знатибіографіюпоета,вмітидаватиоцінкурізнимїїфактам.

253

Урок № 58

Тема. ОлександрОлесь.Поезії«Зжурбоюрадістьоб-нялась…», «Чариночі», «О слово рідне!Орлескутий!..»

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст, красу поезій письменника, модерніст-ськітенденціївних;розвиватинавичкивираз-ного, вдумливого читання поезій, їх аналізу,висловленнявласнихвраженьідумокпроних;виховуватилюбовдомови,поезії,природи,ес-тетичнийсмак.

обладнання: портретписьменника,виданнятворів,ілюстра-ціїдоних,аудіозаписи.

Теорія літератури: неоромантизм, символізм, засоби виразностівпоезії.

Хід уроку



Хтосьударивбезжалюпосерцімоїм,—Ізабилосясерцеввогнізолотім…Іпосипалисьіскриясні,Івдзвінкіобернулисьпісні,…Іпосипалисьіскриясні,Івдзвінкіобернулисьпісні,—

такупершійпоетичнійзбірціписавпросвою«іскруБожу»поетОлександрОлесь.

Романтичне світосприйняття,щедронапоєненароднопоетич-ноюобразністю,музикальністю,динамічновизрівалодовершинпоетичноїмайстерності.Читачівбуквальнозачаровувалиалітера-ціїтаасонансипоезійОлеся,айогощире,проникнутеспівчуттямдознедоленихслововикликалоспівпереживанняйдовіру.

СпробуймоймиперейнятисячаромпоетичногословаОлексан-драОлеся.



1. робота в парах.— РозкажітьпроО.Олеся,уточнітьідоповнітьсвоїзнання.

254

2. Завдання учням.1) Виділітьувиглядітезосновнівіхижиттяіриситворчості

О.Олеся.2) Висловітьвласнідумкитавраженняпропоетаійоготвор-

чість.


1. Слово вчителя.Перша поетична збірка О. Олеся «Зжурбою радість обня-

лась…»вийшлауПетербурзі 1907року.Те видання відразупо-мітилаЛесяУкраїнка і належнимчином оцінила талантпоета.КлиментійКвітка,чоловікпоетеси,згадуєпроцетак:«ПовиходіпершоготомувіршівОлесявонасказала,щовінвипередивїїяколіричнийпоет, і при тімне зажурилася і сказала тільки,що їйвжеписатиліричнівіршіневарто».

Поетвнісвукраїнськулітературуновіобразийритми.Від-сутністьповчальноготонувйогопоезіяхсприймаласясучасни-ками як розрив із попередньою народницькою традицією. По-рядзромантичнимимотивамипоетуживавсимволічнусистемуобразів,прагнучизадопомогоюсимволівтаалегорійдосягнутиприховану сутністьжиття («Айстри», «Лебідь» та ін.).Провід-немісцевпершійзбірціОлесяпосідалитакожтвори,пов’язанізреволюцією1905року,щосталияскравимзразкомгромадян-ської поезії («Ой не квітни, весно,— мій народ в кайданах»,«КапітануШмідту»,«Звійськомзаволюборолисями…»таін.).

О.Олесь вважається одним із зачинателів українськогомо-дернізму.Модерністськаосновасвітовідчуванняпоетавиявиласяв трагічномупротиставленнімрій і реальності,минущого й ві-чного.

УсьогоОлесь написав одинадцять поетичних збірок, більшедвадцятидрам,атакожчисленніопоетизованінародніказки,по-еми,фейлетони,мистецькіперекладизіншихмов,щоєвеликоютворчоюнатхненноюпрацею.

2. Виразне читання поезії «З журбою радість обнялась…».

3. Словникова робота, обмін враженнями про поезію.

4. Евристична бесіда.— Прощойдеться в поезії «Зжурбоюрадість обнялась…»?

(Прожиття,вякомупостійноприсутнісвітлійтемністорони.)— Якимнастроємперейнятийвірш?— Назвітьконтрасти,поняття,щопротиставляютьсявпоезії.

(Журба—радість,сльози—сміх,ранок—ніч,летить—спиня,одна—друга.)

255

— Якіще художні прийоми, засоби використано в поезії?(Порівняння«як вжемчугах», ускладненаметафора«Зжурбоюрадістьобнялась…»,риторичнізапитання.)

— Прощо свідчить«економність» у використанні художніхзасобів?(Промайстерністьавтора.)

— Визначте віршовий розмір поезії, рими. (Чотиристопнийямб,перехресначоловічарима.)

5. Слово вчителя.О.Олесь—співецькохання,радостіжиття.Іпереконатинас

уцьомуможероманснайого словау виконаннінеперевершеноїНіниМатвієнко«Чариночі».(Прослуховуванняаудіозапису.)

ЛітературознавецьВ.Яременкотакпишепроцейвірш:«Смі-ються,плачутьсолов’ї—цепоезія,красуякоїможнапорівнятизкрасоюквітів: є квіти, доякихнеможнадоторкнутисьнавітьлюблячоюрукою.Від дотику вони в’януть. Такі інтимні поезіїО.Олеся.Настрій більшості з нихпросто неможливопередати.Приспробіперекластийогонамовупрозивінв’янеізникає…»

6. Виразне читання поезії о. олеся «Чари ночі».

7. Словникова робота, обмін враження, виконання завдань.

1)Визначтеасоціації.

«Чари ночі»

зазмістом занастроєм замотивами захудожнімизасобами

«Чари ночі» — це

гімнжиттю,коханню

солов’їнапісня,єднаннязприродою

філософськеосмисленняскороминущостіжиття

магіявесняноїночі,любові

2)Випишітьафористичнівислови.Чизгоднівизавтором?Своюдумкуобґрунтуйте.

8. Слово вчителя.Громадськалірика—цеособистапозиціяпоетавсуспільстві,

йогопереконання,ідеали,ставленнядорідноїмови,національноїкультури, історії, іншимисловами—сила,привабливість,прав-дивістьіцінністьйогопоетичногословадлясучаснихінаступнихпоколінь.

256

ДогромадськоїлірикиналежитьвіршО.Олеся«Ословорідне!Орлескутий!..».

9. Виразне читання вірша «о слово рідне! орле скутий!..».

10. Словникова робота, обмін враженнями, евристична бесіда.

— Чомуавторназиваємову«орломскутим»?(Бовонамогут-ня,горда,алеїйперешкоджаютьурозвиткові.)

— Чому«словорідне»кинутечужинцям«насміх»іхтовцьо-мувинен?(Деякіукраїнцісамізабуваютьмовубатьків,нехтуютьнею,навітьзневажають.)

— Із чимпоетпорівнюємову і чому? (Мовауособлюєкрасу,силубатьківщинийнароду,звеличуєтьсянею.)

— Дочогозакликаєсловопоетаічому?(Бутизброєю,сонцемуборотьбізакращемайбутнєрідногокраю.)

— Якіхудожнізасобиувіршінайбільшвиразні? (Риторичнізвертання,окличніречення;епітетийметафори«співочийгрім»,«Дніпра…левійрев»,інверсіятаін.)

— Поясніть вираз «розлетисяДощами судними над ним».(Цеметафора,щонатякаєнапокараннязазнехтуваннямови,наочищення,відновленнялюбовінародудосвоїхдуховнихціннос-тей.)



Продовжітьречення.y«Менезачарував…»«Меневразила(здивувала)думка…»«ПоезіяО.Олеся,намійпогляд,…»


Вміти виразно читатий аналізувати віршіО.Олеся, один ізнихвивчитинапам’ять.

Урок № 59

Тема. ОлександрОлесь.Поезії.Виразне читання ві-ршівнапам’ять.

Мета: за допомогою засобів виразного читання роз-критикрасутаглибинудумкивпоезіяхО.Оле-ся,викликатиінтересдохудожньогочитання;розвиватипам’ять,уміннявдумливотавираз-но декламувати вірші, висловлювати власне

257

враженняпроних;виховуватилюбовдопоезії,естетичнийсмак.

обладнання: портретпоета,збіркийоготворів,ілюстраціїдоних,аудіозаписи;узагальнюючітаблиці,стен-дипрозасобивиразногочитання.

Теорія літератури: виразнечитання,темп,інтонація,пауза,логіч-нийнаголос,міміка,жести.

Хід уроку

і. оголошення ТеМи й МеТи УрокУ



1. робота в парах.Розкажіть одне одному вірш напам’ять, повторивши йогоyтекст.

2. Виразне читання напам’ять.(УчнідекламуютьвіршіО.Олесязавласнимвибором,обґрун-

товуючийого.Можнапровестиувиглядіконкурсуізжурітави-значеннямпереможців.)



1)Визначте тематику,мотиви, віршові розміри та римививче-нихвіршів.(«Зжурбою радість обнялась…», «О слово рідне! Орле ску-

тий!..»,«Чариночі»написаніямбом.)2)Поєднайтеприкладихудожніхзасобівзїхвизначенням.

Сміються,плачуть епітет

б’ютьпіснямивгруди,веснаідена-зустрічвам

риторичніокличніречен-ня

цілуй,цілуй,цілуйїї афоризм

зновмолодістьнебуде! метафора

життя—єдинамить! інверсія

шумлячеморе антоніми,антитеза

чаруй,хмілій,впивайся синоніми

струнизолоті повтори

якФауст порівняння

258


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Найкращимдекламатором,намійпогляд,був(була)…»«Виразнечитаннявіршівсприяє…»«Явідкрив(відкрила)длясебе…»


ПрочитатидраматичнийетюдО.Олеся«ПодорозівКазку».

Урок № 60

Тема. ОлександрОлесь.Драматичний етюд «По до-розівКазку».

Мета: допомогтиучнямусвідомити ідейно-художнійзміст твору, йогожанрові та стильові особли-вості;розвиватинавичкианалізудраматичнихтворів, висловлення власнихдумок і враженьщодо прочитаного; виховувати усвідомленнятого, що любов до рідного краю— джерелотворчоїнаснаги,мрія—цеприроднепрагнен-нялюдинижитикраще,спонуканнядоактив-ної діяльності; сприяти розумінню благород-ства вчинків, які здійснюються зарадищастялюдей.


Теорія літератури: драматичнийетюд,символізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.ОлександрОлесь, із творчістюякогомипродовжуємо знайо-

митись, настількилірик,що залишаєтьсяним і в драматичнихтворах, осяяних високоюмрією.Мрія для письменника—цеприроднепрагненнялюдини докращогожиття, спонукання доактивноїдіяльності.Йогогероїздатнідоблагороднихвчинківза-радищастялюдейготовійтивпередівестизасобою.Нажальяківдавнічаси,так,мабуть,інині,невсірозуміютьіцінуютьїхнівисокіпоривання.Алебудемооптимістамийподивимося,щоду-маєзцьогоприводусамОлександрОлесь.

259




У1914роціО.Олесьвидає«Драматичніетюди»,доякихвхо-дятьтвори«ПодорозівКазку»,«Золотанитка»,«Осінь»,«Танецьжиття»,«Насвійшлях»тощо.

Щожтакедраматичнийетюд?Слово«драматичний»зрозумі-ло.Етюд—зарисовказнатури.Терміном,запозиченимзмаляр-ства,називаютьневеликіпейзажні абопсихологічні літературнізарисовки.Етюдомтакожвважаютьневеликийдраматичнийчимузичнийтвіраборозігранусцену.


(Учніздопомогоювчителяскладають«сюжетнийланцюжок»драматичногоетюда«ПодорозівКазку».)

і картина

Людизюрбинарікають,щовлісі,девониживуть,холодно,голодно,щотутнеможнажити

Молодийхлопецьпропонуєшукатидорогузлісу,зньогосміються.Ді-вчинаприходитьйогопожаліти,вінображається.Дівчинаговорить,щолюбитьшевця.Хлопецьговорить,щотой—неорел,алюбититре-балишеорлів,героїв

Хлопецьнарікаєнабайдужістьлюдей,рабськупокору,задоволеннямалим.Ійдешукатидорогузлісу,досонця

Народвирішуєітизахлопцем,якийвказавїмметужиття

іі картина

Юрбавизналасвоголідера,Учителя,повірилайому,побачилайогосилуйсміливість(віннавітьпоглядомприборкувавхижихзвірів)

Людийдутьзавождем,долаючитруднощі,гинучи.Вінзакликаєнебо-ятисяперешкод,якіщезустрінутьсянашляху

ііі картина

Ввождьзнесилений,утомлений.Намитьйомуздається,щовінзаблу-кав,загубивдорогу.Юрбазневіряється,смієтьсязісвогоповодиря,ки-даєвньогокаміння,залишаєйогоійденазаддосвоєїдомівкивлісі

260

ДоньогоспускаєтьсяхлопчикізКазки.Йомуздається,щоцепривид.АлетойвідхиляєгілкийпоказуєвождевісонячнепромінняйзолотубрамуКазки.Вінкличелюдей,алетійогонечують

3. Евристична бесіда, виконання завдань проблемно-пошукового характеру.— Прощоцейтвір?(Прошляхдомрії;взаємнісумніви,зневі-

разупиняютьвождяінародзакрокдодосягненнямети.)— Чомувгероївнемаєвласнихімен?(Вониузагальнені,сим-

волічні.)— Проведітьмистецькіаналогії.1) Що єднає «Лісовупісню»ЛесіУкраїнки та драматичний

етюдОлександраОлеся?(Вибірдівчини—любитьшевця,ане«орла»івибірЛукаша(практичнаКилина,анеМав-ка).Він,якіЛукаш,граєнасопілці;трагічнасуперечністьміждійсністюімрією.)

2) Щоспільногоєв«Мойсеї»І.ФранкаідраматичномуетюдіО.Олеся?(Проблемавождяінародноїмаси;зневіравождянавітьнамитьпризводитьдокраху.)

— Визначтеобрази-символитвору.

образи символи

ДорогавКазку Духовніпориваннялюдинидокращогожиття

Казка Мрія

Темнийліс,хижізвірі Життєвітруднощі,трагедії,перешкоди

Сонячнепроміння Світло,щастя


Визначтепроблемитвору.y

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і— Вождяінародноїмаси;— лідерства;— кохання;— мріїтадійсності;— шляхівдосягненнямети.

5. робота над характеристикою героя.

Схарактеризуйтеголовногогероятвору.(Див.с.261.)y


«Казкажиттялюдства:вимиселчиреальність?»


261

готовийдосамопо-жертвизарадиінших

ізніжним,чут-ливимсерцем

піддавсязневірі,сумнівамізупинивсязакрок

домети

Він

лідер мрійливий вразливий сміливий,рішучий


Завдання учням.Висловітьсвоюдумкупроноваторство,реформаторствоО.Оле-yсявпоезіїзауривкомзістаттіВ.Петрова.«Мимогли б закинутиОлесеві творчу інертність, безініція-

тивність,небажанняпрацюватинадіндивідуалізацієюобразовогоматеріялу,якимвінкористуєтьсядлясвоїхпоезій,алемизігно-рувалибголовне:піднестиріднесловоякпоетичнесловобулосмі-ливимкрокомзбокуОлеся,іцейзробленийнимкрокзабезпечивйомутворчийуспіхівизнання.

ЗначенняОлесявукраїнськійлітературіможнапорівняти зізначеннямКотляревського.ЩозробивКотляревський?ІванКот-ляревський запровадив до літератури семінарськупоезію в усійїї характернійжанровій імовній відмінності.Олесь запровадивальбомну, романсову, революційну, студентську, взагалі інтелі-гентську, тупоезіюйтаку,щодотивукраїнськомуписьменствілишаласьпозамежамигромадськоговизнання.<…>

Народництво з властивимйомудоктринерськимригоризмомусувалозлітературиспецифічноінтелігентськіжанри,хочвпобу-тіїмналежалопочеснемісце.Наприклад,романс.Знародницькоїлітературийоговиключено.Олесьвводитьйого.Романсовастихіяпануєвйоготворчості.Досіправоналітературуналежалотількинародові,модернізм1900-хроківнамагаєтьсяправоналітературупередатиінтелігенції.Інтелігенціяпретендуєрепрезентуватина-род.Тим-то в літературі початкуХХвіку типово інтелігентськіжанривисуваютьсянапершийплян.

УцьомуреформаторськезначенняпоезіїОлеся».


Складання сенкану.Складітьсенканзатемоюуроку.yНа п р и к л а д:

Казка.приваблива,запашна

262

вабить,кличе,спонукає.Хтознаєдорогудонеї?Мрія.(або:Мета.)


ВмітианалізуватидраматичнийетюдО.Олеся,скластиуснийтвір«Хтотакийлідерідобрецечипогано?»або«Якішляхимож-ливідляуспішногодосягненнямети?».

індивідуальне завдання. Підготуватиповідомлення«Винни-ченко—художник».

Урок № 61

Тема. В.Винниченко.Життяітворчість,громадськайполітичнадіяльність.

Мета: глибше ознайомити учнів ізжиттям і творчі-стюписьменника та громадського діяча, заці-кавитиними,спонукатишколярівдочитання;розвиватинавички сприйняття інформації наслух, виділення головного та важливих дета-лей,вміннявизначатирисисвітогляду,бачитиміжпредметнізв’язки;виховуватипочуттяпо-шанидо талантівУкраїни, дохудожньої літе-ратури.

обладнання: портрет письменника, виставка творів, ілю-страціїдобіографії.

Теорія літератури: жанрилітератури,неореалізм.

Хід уроку

і. акТУалізація опорних знань Учнів

колективна робота.Заслуховування усних творів за проблемними питаннями

узв’язкуізвивченнямдраматичногоетюда«ПодорозівКазку».

іI. МоТивація навчальної діяльносТі школярів

Слово вчителя.«Когоунасчитають?Винниченка.Прокогоскрізьйдутьроз-

мови, як тільки річ торкається літератури?Винниченка.Когокупують? ЗновВинниченка»,— так говорив про письменника,зпостаттюякогоми сьогодні будемо знайомитися,М.Коцюбин-ський.ПроцюлюдинувичулинаурокахісторіїУкраїниякпро

263

відомогодержавногодіяча.Ащецехудожник,історик,літерату-рознавець,митець різнобічних обдарувань.Сподіваюся, ви вжезацікавлені,аджебагатохтомрієстативідомим,досягтизначнихуспіхів, здійснитисвоюмрію.Дороговказомуцьомучастоможестатижиттєписвеликих.



1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.— ЩовивжезнаєтепроВ.Винниченказуроків історії,які

творивчилираніше,якеувасвраженнявідних?(6-йклас.Опо-відання«Федько-халамидник».)

ВолодимирВинниченконародився 1880 року вХерсонськійгубернії Єлисавєтградського повіту (тепер Кіровоградська об-ласть). Батько його був безземельним селянином, наймитувавупоміщицькійекономії.Мативжемалавідпершогошлюбутрьохдітей.Майбутній письменник зростав на півдніУкраїни, середширокихстепівісамезних,мабутьзачерпнуввеличдухуйсилу.ІзсемироківмалийВолодимирвчитьсявнароднійшколі.Розум-ний,допитливий,цікавийвідприродихлопецьлегкооволодіваєазаминауки.

Сім’я переїжджає до Єлисавєтграда.Батько працює теслеюнабудівництві,астаршийбратАндрій—робітником-складачемудрукарні.ВолодимирвступаєдоЄлисавєтградськоїгімназії,девчитьсянакошти брата.Та закінчитинавчанняхлопцеві непо-щастило.Одні дослідники творчостіВинниченка стверджують,щочерезматеріальнінестатки,інші—щойоговиключилизгім-назії.Непокірний,алечеснийівідвертий«мужицькийсин»дававвідсіч«благородним»дітям,мігпостоятизасебейслабшихтова-ришів,принциповоговоривукраїнськоюмовою.

— Чиненагадуєцекогось із героївйого творів (наприклад,Федька-халамидника)?

Усьомомукласівінорганізувавгурток,метоюякогобулабо-ротьбазаправалюдини.Начальствогімназіївирішилоспекатися«політичнонеблагонадійного» учня.Уже тодіюнакпробує своїсиливлітературі,пишепоезії,оповідання,поеми,сатиру,алені-чогоізцихтворів,нажаль,незбереглося.

СімнадцятилітнійпарубоквирушаєвмандриУкраїною.Про-буєпрожитисамостійно,заробляючинаймитуваннямупоміщиць-кихекономіях,працюєназаводі,залізниційводночасзаймаєтьсясамоосвітою,щобскластиіспитнаатестатзрілості.

Мандрийпоневіряннясталидляньогосувороюшколоюжит-тя. 1900 року, склавши екстерном екзамени в Златопільській

264

гімназії,вінвступаєнаюридичнийфакультетКиївськогоунівер-ситету.

Винниченкоповністюзанурюєтьсяувирстудентського,полі-тичногожиття—стаєчленомукраїнськоїстудентськоїгромади,Революційної української партії, пише брошури, прокламації,листівки,ведеактивнупропаганду.Зацейогозаарештовують,са-джаютьдов’язниці,потімвипускають,алевиключаютьзунівер-ситетубезправавступуіззабороноюпроживаннявКиєві.Цьогож1902рокувжурналіз’являєтьсяйогооповідання«Силаікраса».

Далі—шаленийвирподій:підпільнадіяльність,солдатчина,втечазвійська,еміграціявГаличину,працявгазетах,нелегальніпереходикордону із забороненоюлітературою, арешт і півтора-річнеув’язненнявкамері-одиночціЛук’янівськоїтюрми.Винни-ченконамагається визволитисяу будь-якій спосіб, навіть імітуєсамогубство, якеледьне скінчилося трагічно.Єдинарозрада—можливістьписати.Далі—служба в «дисциплінарному баталь-йоні», втеча закордон, повернення із чужимпаспортом і зновумандри, зновукіпучадіяльність.Життядавало безліч тем,кон-фліктів,ситуацій,усеце,переплавленетворчимталантом,вихо-дилоз-підпераВинниченка.Віннавітьдомігсядозволуйуспішносклаввипускнііспитівуніверситеті.

Знову тюрма, втеча, еміграція. Іщаслива зустріч ізмайбут-ньоюдружиною,другомнавсежиття—РозалієюЛіфшиц.

У рокиПершої світової війниВинниченко повертається доУкраїни,живенанелегальному становищій багатопише—ро-мани «Заповіт батьків», «Записки кирпатого Мефистофеля»,«Хочу!»,«Божки»,«Чесністьзсобою»,«Рівновага».Йогодрами«Щабліжиття»,«Дисгармонія», «ВеликийМолох»,«Мементо»,«Чужілюди»,«Брехня»,«Гріх»,«Закон»,«Співочітовариства»,«ПаннаМира»,«ЧорнаПантераіБілийВедмідь»таіншійшлинасценахукраїнських,російських,західноєвропейськихтеатрів.

1917рікВ.ВинниченкоразомізМ.ГрушевськимочолюєурядУкраїнськоїНародноїРеспубліки (УНР).Він стає заступникомголовиЦентральноїРади та головою її генерального секретаріа-ту—автономногоурядуУкраїни,аз1918по1919-йочолюєДи-ректорію.

Улютому1919рокуВинниченковиходитьзурядуівиїздитьза кордон.Наступного рокунамагається вестипереговори з ке-рівництвомбільшовиківщодо автономіїУкраїни, але зазнаєпо-разки.Не склалисяйого стосункий з колишніми соратниками.Вінробивусе,щоміг,длящастяУкраїни,готовийбув,якпишевщоденнику,«навсіжертви,навітьнасмертьабитількивряту-ватиукраїнськунаціювідрозп’яття».Утравні1920рокуподруж-жяВинниченків знову приїздить до Росії з переговорами, алебезрезультатно.Письменникові доводитьсяназавждипокинути

265

батьківщину.Йогополітичнакар’єразакінчуєтьсяпровалом.По-тяглисягіркірокиеміграції.

В.Винниченкопобувавіуфашистськомуконцтаборізачлен-ство вкомуністичнійпартіїФранції та відмову служитиновомурежиму; відчув «принади» емігрантськогонапівголодного, зли-денногоіснування.

Несталописьменника1951року.Вінпомеру«Закутку»селаМужекбіляКаннуФранції.

ЄдиноювтіхоюначужинідляВ.Винниченкабулалітературнатамалярська праці. З-під перамайстра з’явилися романи «Со-нячнамашина», «Поклади золота», «Слово за тобою,Сталіне!»,«Нова заповідь», «Вічний імператив», «Лепрозорій», повість«Натойбік»,циклоповідань«Намисто»,атакожесе,драми,фі-лософськийтрактат,кіносценарії,щоденник.


(УченьрозповідаєпроВ.Винниченкаякхудожника.)Ще одна грань таланту Винниченка—живопис, графіка.

«Дляповногосамовираженнячи,навпаки,втечівідсебе—літе-раторайполітика—відчувавпотребувспілкуванніщезоднієюМузою,—пишекритикФедченко.— Інтерес до спеціальних об-разотворчихстудійвиникуВинниченкапідчасйогороботинадроманом «Сонячнамашина», який з усіх творінь письменникавідзначаєтьсяособливоюполітематичністю,поліфонічністю,ска-зати б,поліколористичністю».Цей інтереспідтримувавсядруж-бою з художникомМиколоюГлущенком, який згадував: «Зда-ється,якщоянепомиляюся,Винниченкопочавмалюватип’ятьроків тому літом. Вперше ми разом малювали в Сен-Рафаелі,в 1927 році. Спочаткумалярство длянього було спочинком відлітературноїдіяльності…

Малюваввінтодіпейзажі,вишукуючисполученняфарб,спро-щуючискладний,детальнийпівденнофранцузькийкраєвид.Цейсвоєріднийпідхіддонатуридававвиразнуіндивідуальністьйогомалюнкам».Найкращі пейзажі того часу цікаво скомпоновані;з різними обробленимималярськимипланамине поступаютьсякращиммалярамшколи«Еколь-де-Парі».1935рокуВинниченкоподарувавГлущенковісвійетюднийальбом,уякомубулопівторадесяткамалюнківаквареллюітушшю.Дивомцейальбомзберігсядонашихднів.Акварельні та олійні пейзажі, портрети, натюр-морти й графічні композиції Винниченка експонувалися свогочасу уФранції та за їїмежами.Вони булиналежно оцінені па-ризькоюкритикоюіздобуливизнаннятакихвидатниххудожни-ків,якАнріСіньяк,ПаблоПікассо,Леже.ЗкожнимрокомуспіхиВинниченка вмалюванні булипомітнішими.Спокійнішою стаєпалітра,сполученняфарб,виразнішим—індивідуальнийстиль.

266

ВеликедосягненняВ.Винниченка—йогонатюрморт.Літера-турознавецьСергійГальченковідзначаєчудовускомпонованість,витончені поєднанняфарб,малярськущирість автора у натюр-мортах.

МистецтвознавцяМ.КеллерутворчостіВинниченкавразилонадзвичайнебагатствофарб.Йогопейзажі,квіти,інтер’єри«про-йнятісвітломіненачепрозорі…Йогочервонітажовтітонимаютьбезлічвідтінківізаглиблюютьсятазбагачуютьсяконтрастовимиплямамирідких, темних тонів.Винниченко закоханийуфарби.Вінбавитьсяними,якдорогоціннимкамінням,ізнаходитьзнад-звичайноюлегкістюдедаліновікольоровібагатства…Закоханістьуприроду,повагаі“чесність”довсякоїмалярськоїтеми,свіжістьтащирість сприйманнямоделі—всеценадає творчостіВинни-ченканеповторноїкраси».

3. Запитання до учнів.— Які б рисихарактеруВ.Винниченка ви б назвали визна-

чальними, видатними, чому? (Активна громадянська позиція,працелюбність,патріотизм.)


Тестове завдання.Укажіть рядок відповідних за змістом слів, опущених у ви-yсловлюванніІ.ФранкапроВ.Винниченка.Прокоментуйтецюцитату.«Середмлявої, тонко-артистичної тамлосної або ординарно-

шаблонної та безталанної генерації сучаснихукраїнськихпись-менниківраптомвинирнулощосьтакедужерішуче,мускулистеіповне…,щосьтаке,щонелізевкишенюзасловом,асиплейогопотоками,що…крізьсито,авалитьвалом,яксамежиття,всумішукраїнське,московське, каліченей чисте, як срібло,щонемаємежсвоїйобсервації[спостережливості]іграницьсвоїйпластич-ній….Івідкілятивзявсяунастакий?—хочетьсяпокожнімопо-віданнізапитатид.[добродія]Винниченка».

А зброї…негубить…оперативності;Б темпераменту…несіє…творчості;В обличчя…неробить…грації;Г розуміння…нелюбить…грамотності.


Гра «Займи позицію».— Чиможежиттєписвеликоїлюдиниминулогочогосьнавчи-

ти, спонукатидо роздумів сучасного десятикласника?Відповідьобґрунтуйте.

267


або

Невизначився


Знатибіографіюписьменника,прочитатиодинізйогоневели-кихтворів(можнаоповіданнязізбірки«Намисто»чиякісьінші,драматургію).

індивідуальне завдання. Підготуватиповідомленняпро роз-витокнауковоїфантастикиусвітовійлітературі (заслуховуєтьсячерезурок).

Урок № 62

Тема. В.Винниченко.Прозові й драматичні твори.Малапроза:ідейно-стильовіособливостізбірки«Красаісила».

Мета: допомогтиучнямусвідомитижанровуйстильо-ву різноманітність творів письменника, їхнюхудожню привабливість; розвивати навичкисамостійногочитанняйаналізухудожніхтво-рів, підбору відповідної інформації, її оціню-вання; виховувати почуття гуманізму, любовдохудожньоїлітератури.

обладнання: портретписьменника,виданнятворів,ілюстра-ції доних; відеозаписи театральних вистав затворамиВ.Винниченка.

Теорія літератури: літературніжанри,неореалізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Одніназивалийого«лікаремлюдськихдуш», іншігостроза-

суджували«колупання»взакуткахнайпотаємнішого.ГнатХот-кевичвідзначав:«Сильнийталант,те,щовінпише,невитримане,негармонійне,кострубате,алеміцнеіколоритне».ЦепроВ.Ви-нниченка.Такхтожвін—великиймитецьчиекспериментаторв галузі літературидля обраних?Надцими та багатьма іншимипитаннямими будеморозмірковуватина сьогоднішньомууроці.


268


Завдання учням.1) РозкажітьпроВ.Винниченкаяклюдину,громадськогоді-

яча,політикайписьменника.2) Поясніть,чомутворчістьписьменникадовгийчасзамовчу-

валася.


1. Слово вчителя.1924–1928рокувидавництво«Рух»випустило«Зібраннятво-

рів»В. Винниченка у 23 томах, а 1930–1932-го у видавництві«Книгоспілка»вийшло28томів!

Талантхудожника,темпераменторатора,аналітичнийрозуммислителя,життєваактивність іпалка,кипуча,жагуча (яклю-бив говорити самписьменник) вдача людини, якій небайдуже,щовідбуваєтьсянавколо,допомагалишвидко і гострореагуватина актуальніпроблемижиття, давалиматеріал длярозширеннятематичнихобріїв.

Обсягом,різноманітністютематики,проблематики, безліччюлюдських типів творчістьВ.Винниченка, безперечно, стоїть нарівнієвропейськоїлітератури.(За літературознавцем А. Річиць-ким.)

ЯкажтематикатворівВ.Винниченка?Вінпишепроруйну-вання старогожиття, соціальніконтрасти, наростанняпротестутрудящихмас, економічнукризу тогочасного села; про «щабліжиття», психологіюлюдини, дитини, «дисгармонію» в суспіль-ствіідушах;йоготематикайпроблематика—«любовіненависть,терпінняіпомста,тугаімрія,мріядоясних,вільних,свобіднихчасів,колибдушалюдиниходилавсвяточнійодежі,анележалаобпльованаіобезсловленабіляворітчужого,ситого,тупогопере-можця».

Які б темийпроблеминепорушувавписьменник: чи топрогіркі поневіряння заробітчан («На пристані»), чи прожахливікартини в будинку божевільних («Хвостаті»), чи про долюлю-дей, викинутих замежіжиття—наймитів,політичнихв’язнів,злочинців, солдатів («Краса і сила», «Голота», «Щось більше занас»,«Мнімийгосподін»таін.),чипротяжкийшляххудожника(повість «ОлафСтефензон»), чипро злиденнежиття емігрантів(«Тайна»)—на всьомулежитьпечать глибокого, «жорстокого»(зависловомС.Єфремова)реалізму,збагаченоготонкоюпсихоло-гізацією,справжньоюхудожністю,тобто—неореалізму.

Розмірковуючинадсенсомжиття,В.Винниченкопримушувавчитача захоплюватисяпрекрасним і не відвертатися відпотвор-

269

ного, «збиратимед із будяків і троянд».Тому герої його творівнезавждизрозумілідокінця,можнанепогоджуватисяз їхнімивчинками,алеважкозалишатисябайдужимидоних.

2. робота над переказом.1) Переказ учнями самостійно прочитанихпрозових творів

В.Винниченка,висловленнявраженьпроних.2) Детальнийпереказоповідання«Красаісила»,обговорення

твору.

3. Запитання до учнів.— Наскільки сказане вчителем та літературознавцямипро

В.Винниченка,навашудумку,відповідаєтому,щовипрочитали?

4. Слово вчителя.«ПрозаїкзБожоїласки»,якназивалиВ.Винниченка,мавще

йнеабиякийхист драматурга.Уже з 1909рокуйогоп’єси булив репертуарі українських і російських театрів, а згодом«ЧорнаПантера іБілийВедмідь», «Брехня», «Гріх» довгийчасне схо-дилизісценБерліна,Дрездена,Лейпцига,Рима.Вистава«Гріх»таіншійдонинійдевнашихтазарубіжнихтеатрах,азадрамою«ЧорнаПантераіБілийМедвідь»режисеромО.Біймоюбувзня-тийфільм.

З усього творчого доробкуВ.Винниченка саме драматургіянайбільше зазнавала критики: від захоплення й гордості, «щов особі Винниченками, українці, виходимо на світову арену»до повного заперечення ролі йогомодерно-психологічної драмиуформуванніновогоукраїнськоготеатру.Одніговорили,щоп’єсиВинниченка«відкривалиХХвік»українськоїдраматургії,аіншібачилиуцихжеп’єсахлише«копирсанняупсихології».

Яквідзначаютьлітературознавці, драмиВолодимираВинни-ченка—це стихія, бунт, виклик суспільству. Їхня тематика—свідомістьтаінстинкти,моральістатевіпроблеми,честьізрада,урозкриттіякоїдраматургчасто«виходивзамежідозволеного».Керуючисьсвоїмвідомимпринципом«чесностізсобою»ізнаме-нитимвисловомШопенгауера«Філософові, як і поетові,моральнеповинназакриватиправди»,Винниченконамагаєтьсяпроник-нутивнайпотаємнішісхованкилюдськоїдуші,психології.Голо-вний героййогоп’єс—новий суспільний тип інтелігента, а діявідбуваєтьсяупершійполовиніХХстоліття зйого соціальнимиконфліктамийморальнимипротиріччями.

ДраматургіяВинниченка вирізняється гостротою проблем,глибиною психологічних екскурсів, відсутністюшаблонності,образниммисленням,неореалістичними тенденціями, символіз-мом,«новимигоризонтамиіобріями»,зякихчитач,глядачмаєзмогупроникативтаємницілюдськоїпідсвідомості.

270

5. Повідомлення учня.(УченьрозповідаєпродраматургіюВ.Винниченка.)Винниченкоуспішно виступив і в драматургії, яка складала

значнучастинуйоготворчості.У1920–1921рокахп’єсидраматургаставилисявКиєві,Хар-

кові,Одесі,Львові,Чернівцях,Коломиї, в театрахПетербурга,Саратова,Самари,Тифліса,Баку.Проблемисценічноговтіленняйогоп’єсактивнообговорювализдраматургомК.Станіславський,М.Немирович-Данченко,М.Садовський,Г.Юра,М.Заньковець-ка,I.Мар’яненко.

ЛесьКурбас у своєму«Молодому театрі» здійснивпостанов-ку п’єс «Базар», «ЧорнаПантера і БілийВедмідь»; за участюрежисера-постановникаГнатаЮривтомужтеатрі1919рокувід-буласяпрем’єраспектаклюзап’єсою«Гріх».

Відомий літературознавець Григорій Костюк зазначає,щозособливимуспіхомукраїнахЗахідноїЄвропийшлидрамиВи-нниченка«ЧорнаПантераіБілийВедмідь»,«Закон»,«Брехня».Видатна італійська драматична актрисаЕммаГраматіка порядздрамамиІбсена,Піранделльо,Метерлінкамалаусвоємурепер-туарійдрамуВинниченка«Брехня»,зякоюгастролювалавусіхстолицяхЄвропи.Показово,що в Італії впродовж трьох роківп’єса «Брехня» ставилася понад 300 разів.У тойже час п’єси«Брехня», «ЧорнаПантера і БілийВедмідь», «Закон», «Гріх»перекладаютьсянімецькоюмовоюіз’являютьсявтеатрахНімеч-чинитаіншихєвропейськихкраїн.

Винниченконаписав23п’єси,прагнув«художньоосвоювати»гострісоціально-політичнійморальніпроблемисвогочасу.Воро-нийписавпроньогоякдраматурга:«Нанашімлітературнімобріює постать,що вже довгийчасприваблює загальну увагу. З бокуоднихвонавикликаєобуренняілайку,збокудругих—щирепри-знанняінавітьентузіазм;байдужихнема,увсіхвонарозбуджуєглибокийінтересдосебе.ЦепостатьВ.Винниченка…Вінпризнаєобов’язковимидля себе тільки закони творчості (ніяких інших!)ітворить інтуїтивно,—мислитьобразами,живимиуявами(сим-волами),неголимирозуміннями.Іколивінпомиляється,тоісаміпомилкицієїскладної,художньої,натурибезпорівнянняцікаві-ші,ніжлінивіпроявишаблоновоїдумкибільшості».

Драматургачастоігострокритикували.Однаквінпродовжу-вавписатип’єси.У1929році з’явилисяйогонові твору«Над»,«Великий секрет» і «Кол-Нідре».Винниченко, за оцінкоюЮріяСмолича,«оригінальноюмистецькоюманероюпосівпоправуміс-цедухозбудникановоїдляукраїнськоготеатрукультури».

Цікавоюєп’єса«Брехня»(1910).Унійавторпорушуємораль-но-філософську та етичнупроблеми.Воронийу статті «Впутахбрехні»зазначав:«Секретуспіхулежитьусамійп’єсі—вціка-

271

війпроблемі, порушеній автором, і в оригінальній драматичнійконцепції, такнеподібній до всього того,щомалими в драмахінших авторів доцього часу…Цюпроблему буржуазноїморалі,збудованоїнабрехні,ітрактуєп’єсаВинниченка:внійбрехня—це…неодміннаумоваіснуваннялюдейсучасноїдрібнобуржуазноїверстви».

Центральнапостатьуп’єсі—НаталяПавлівна.Вонавирішуєдилему:якзаспокоїтисвоюсовість,своєбунтівниченевдоволене«я»інтелігентноїлюдиниівиправдатисяпередкоханцем,щобза-триматийогоприсобі.Дляцьоговонайденакомпромісізсовістюітворитьнизкубрехні.«Щоєістина?—кажевона.—Істинаєпо-старілабрехня,всякабрехнябуває істиною».Вонавпевнена,що«людямзовсімнетребаправдичибрехні,їмтребащастя…покою.Колибрехняможецедати,славабрехні».

ВражаємайстерністьВинниченка-психолога.ВінпереконливоправдивовмотивовуєповедінкуНаталіПавлівни.

(Учні наводять приклади з тексту.Можна заздалегідь датизавданняінсценізуватиуривкитвору,використавшинауроціеле-ментрольовоїгри.)

На думкуМ. Вороного, виявом нового методуВинниченкав техніці психологічної драми було те,що автор внутрішнюбо-ротьбуНаталіПавлівнивинісзїїдушінабілийсвіт.

«Гріх»—одинзнайдовершенішихдраматичнихтворівпись-менника,присвяченихреволюційнійборотьбізросійськимсамо-державствомурокиПершоїсвітовоївійни.Сценічнапопулярністьп’єси, на думкукритикаОл.Киселя, поряд з усім іншим, булазумовлена і цікаво побудованоюкомпозицією. “Гріх”,—писавкритик,—може,найкращап’єсаВинниченка,привиконаннінасценівонацілкомопановуєглядача,йзацікавленнянеюнеспадаєпротягомусьогочасу, особливов третьомуакті,хочвін інайдо-вшийвдрамі».

Прем’єравиставип’єсивідбулася1919рокунасцені«Молодоготеатру»ЛесяКурбасазаучастюрежисера-постановникаГнатаЮри.

6. колективна робота.Переказ змісту, зачитування уривків із драматичних творів

В. Винниченка, самостійно прочитаних чи побачених учнямивтеатрі,висловленнявласнихсудженьпроних.Переглядвідео-матеріалів.


Тестове завдання.Висловлюваннялітературознавця І.Дзеверіна про творчість

В.Винниченка«прагнуввлитисвіжукровупоетикустарогореа-лізму»означає,щописьменник:

272

А взявсядорозробкицілкомновихдляукраїнськоїлітерату-ритемімотивів;

Б порушувавлишепроблемитогочасу;В звернувсядопсихологіїлюдськоїдуші;Г відмовивсявід етнографізмутапобутовізмузарадизобра-

женнявисокогопольоту,мрійтасподіваньлюдини.


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y

«Яхотівбипознайомитисяз(подивитися,прочитатипро)…»«ЗгадуючиоповіданняВ.Винниченка“Федько-халамидник”,

ядумаю…»«Меніздалося,що…»


Вміти характеризувати творчістьВ. Винниченка, наводитиконкретніприкладиізйоготворів,прочитанихсамостійно;підго-туватисядоконференціїзароманом«Сонячнамашина».

Урок № 63*

Тема. В.Винниченко.Першийукраїнськийнауково-фантастичнийроман«Сонячнамашина».

Мета: зацікавитиучнів, спонукати до читання висо-кохудожньоїнауково-фантастичноїлітератури;розширитизнанняучнівпроВ.Винниченкатаіншихписьменників світової літератури; роз-виватинавички самостійногочитання, доборувідповідногоцікавогоматеріалу для виступів;розширюватикругозір учнів, сприяти розви-ткові комунікативних навичок; виховуватиусвідомленняхудожнього словаякувічненогодляпоколіньдосвідужиттялюдини, їїдумок,переживань,мрій.

обладнання: портретиписьменників—науковихфантастівсвітовоїлітератури,виставкаїхніхтворів,ілю-страціїдоних;фрагментикінофільмів.

Теорія літератури: науково-фантастичнийроман.

* Урок-конференція.

273

Хід уроку

і. оголошення ТеМи й МеТи УрокУ

іI. МоТивація навчальної діяльносТі школярів

Вступне слово вчителя.Люди завждипрагнули зазирнути вмайбутнє. І ворожили,

імріяли,іскладаликазки,вигадуваличарівнічоботи-скороходи,килими-літаки,скатерті-самобранки.Звідсийдекорінняфантас-тичної,науково-фантастичноїтаутопічноїлітератури.З’являлисятворийпро«машинучасу»,іпроприбульцівізкосмосу,йпроріз-нінадзвичайнінауково-технічнівинаходи.Іщодивно:талановитіписьменники-фантастидійснобачилинасто,двістіроківуперед,передбачалибагатовідкриттів.Алеперевірилосьцелишечасом.Наприклад, дослідники творчостіЖуляВернапідрахували,щоблизькотрьохсотйогопередбаченьзбулося!

Вукраїнськійлітературіпершимнауково-фантастичнимрома-номставтвірВ.Винниченка«Сонячнамашина»(1921–1924).Вінмаєприсвяту«МоїйсонячнійУкраїні».Авторсподівався,щоцебуде«візитовакарткаукраїнськоїлітературивЄвропі»,яказаймегіднемісцепоруч ізтворамиГ.Веллса,К.Чапека,А.Франсатаін.Умовироботинадроманомбулидужескладними:матеріальнінестатки,ослабленняздоров’я,неможливістьцілкомвіддаватисятворчості (треба було зароблятинапрожиття).Письменник спо-дівався,щозгодомзможедоопрацювати,відшліфуватиматеріал.У«Щоденнику»вінписав:«Колибщероківтринаднеюпопра-цювати,моглаббутипутньоюріччю.Ізаразмаюсумзанеї,жальдонеї,якдодитини,відякоїбатькиждутьгеніальності,азнеїви-ходитьжалюгідний,непомітнийтащейкривдженийіншимисе-редняк.Дефектівбагато,самбачу,авиправитивженесиламені».

Жодензукраїнськихроманівнідопояви«Сонячноїмашини»,ніпісляневикликавтакоїреакціїчитачів,такоївеликоїкількостідискусійісуперечок.Одніспівалидифірамби, іншіосуджували,але дляВ.Винниченка головним було те,щойого твірне зали-шивсяпозаувагоючитачів.

М.Зеров відзначив великупопулярність роману,щовийшовдрукому1928році:«“Сонячнамашина”Винниченкамаєпевний,недвозначнийуспіх.Пронеїпишуть,говорять,упоряджаютьдис-пути,аголовне—їїчитають,якніоднуукраїнськукнижку,якнечиталинавітьзагальнорекомендованихКоцюбинськоготаНечуя-Левицькоговпередіспитовідні.Авторовізйогодалекоїдалечинивиднонавіть,якуДонбасіпередкнигозбірнямийогокнижкидо-жидаються“хвости”робітництва».

(ЗаС. Зінчук)

274

Цейроман,хочєуньогойпевнінедоліки,ставоригінальним,самобутнімявищемсвітовоїлітератури.

III. основний зМісТ робоТи

1. Повідомлення учнів.(Учні розповідаютьпро розвитокнауковоїфантастикиу сві-

товій літературі (творчістьЖуляВерна, Г.Веллса,О.Толстогота інших—відпочатків донашихднів.Слід звернутиувагунагіпотезищодорозвиткулюдствавмайбутньому,розвитоктехнікийнауки;неплутатинауковуфантастикуз«фентезі»—містикою,неприроднимиперетвореннямизнеяснихпричин.)

2. обговорення роману В. Винниченка «Сонячна машина».Орієнтовнийпланобговореннятвору1) Події,життєвіфакти,ідеїепохи,якілягливосновутвору.

Реальністьтаавторськафантазія.2) Тематикароману,йогопроблематика.3) Характерні ознаки соціально-політичного, утопічного,

пригодницькоготаавантюрно-детективногожанру.4) Сюжетікінодраматичнийспосібйоговикладу.5) Роль винаходу інженераРудольфаШтофа.Філософське

осмисленняприходуновоїери«сонцеїзму».6) Системаобразів.ХарактеристикафінансовогокороляФрі-

дріхаМертенса,принцесиЕлізи,братівРудольфаіМакса,графиніТруди, нафтовогокороляБрайтона,СузанниФі-шер,банкіраДушпера,принцаГеорга.

7) Рольпозасюжетнихелементівутворі—портретівгероїв,пейзажів;публіцистичнихвідступів.

8) Моваістильтвору,наявністьуньомуреалістичнихтенден-ційілінійсимволізму,психологізму,імпресіонізму.

3. інтерактивна вправа «Займи позицію».— Чиможетеорія«сонцеїзму»колись,удалекомумайбутньо-

му,втілитисявжиття?Позиціюобґрунтуйте,знайдітьплюситамінусицієїтеорії.

Так Можливо Ні

IV. підбиТТя підсУМків УрокУ

Заключна бесіда.— Щовамсподобалосянауроці,ащоні;щозацікавило?— Чикорисна для вас такаформа роботи, якконференція?

Учомуїїпозитивністорони,анедоліки?— Якавашадумкащододалекогомайбутньоголюдства?

275


Скластиуснийтвір«Моєставленнядофілософії авторавро-мані “Сонячнамашина”» або «Яким я бачумайбутнє людствачерез сотню, тисячу років?».ПрочитатиновелуВ.Винниченка«Момент».

Урок № 64

Тема. В.Винниченко.Новела«Момент».Поєднанняутворіреалістичногозмалюваннядійсностітафілософськогопідтексту.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художніособливостітвору,йогофілософськийпідтекст;розвиватинавичкианалізупрозовихтворівма-лихформ, визначення їхжанровихта стильо-вихособливостей,висловленнявласнихдумокщодо прочитаного; виховувати оптимістичнесвітобачення,любовдохудожньоїлітератури.


Теорія літератури: новела,підтекст,імпресіонізм.

Хід уроку


Заслуховування усних творів.(Заслуховуються творипро теорію«сонцеїзму»В.Винничен-

ка,продалекемайбутнєлюдства.)



Вступне слово вчителя.Видатнийфілософ ЗигмундФрейд, досліджуючи світ люд-

ськихпочуттів,однозначносформулювавосновнепитаннябуттяідавтакужоднозначну,прямолінійнувідповідь:«Щовони[люди]вимагають віджиття і чогопрагнуть уцьомужитті?Наврядчиможутьбутисумнівипривідповідінацепитання.Вониборютьсязащастя,вонихочутьстатищасливимиізалишитисявцьомуста-ні».Найприроднішедощастяйтибіологічнимшляхом—віннай-ближчийдопервісних витоків людини.Тим більше,природний

276

світ, проходячижиттєвий,фізіологічнийцикл, включає в себеймоментщастя.Ценародження,розвиток,розквітіпродовженнясебевдітях,уновомужитті.

Для героя новели В. Винниченка «Момент» це звичайнаістина. Її підтвердження він знаходить щомиті, споглядаючирозкішвесняногодня:«Кругменекохалосяполе,шепотіло,ці-лувалося…Пахло ростом, народженням,щастям руху іжиття,змістомсущого».

Проблемущастя, розумінняцьогопоняттярізнимилюдьми,його складовімиразом ізВ.Винниченком будемодосліджуватинасьогоднішньомууроці.


1. робота над переказом.

(Учніпереказуютьзмістновели«Момент»,виділяютьключовіепізодитексту.)

Герой-оповідач,якогоназивають«тюремноюШехерезадою»розпові-дає,щоякосьнавеснійомутребабулотерміновонелегальноперебрати-сячерезкордон

Герой-оповідачзвертаєтьсядоконтрабандистаСемена.Тойпоперед-жає,щоценебезпечно,можутьівбити

Геройзамислюєтьсяпросмерть,уявляє,яквінлежатименеживий,анаднимкружлятимутьмушки

Семенвідвозитьгерояпоближчедокордонуйнаказуєсховатисявпо-вітці(сараї).Там,наподивоповідача,сидитькрасивапанна—справ-жняміськадівчинавгарненькихчеревичкахтаізсолом’янимбрили-комнаколінах

Паннавикликаласимпатіюгероя,йомубулознеювеселойгарно.ПрийшовСемен,сказав,щополіціяшукаєякусьпанночку,требамер-щійтікативліс.Івийшов

Панночкасказала,щонехочепотрапитистражникамурукийпопро-силаревольвер—воназумієсебевбити

Семенпринісутікачамселянськісвитки,підяківонисховалисвійодяг.Юнакіпаннапішлиполем.Колисіливідпочити,віндививсянанеїйнемігнадивитися

277

Кордонбувулісі,ігероївохопивособливийнастрій.Йомуздавалося,щовінзнаєїїдавно.Авонанесказалайомунавітьсвоєім’я

Наближалисядокордону.Мусяпопросила,щобюнакнаписавзаадре-сою,якувонаскаже,листа,якщовоназагине.Іпідкреслила,щотаммаютьбутислова:«Вмерлатак,яквмираютьті,щолюблятьжиття».

Лісдививсянасторожено.Утікачісілийсталирозглядатися,декор-дон.Навкругибуяложиття,цвіло,кохалося.Авони,загнанііншимилюдьми,заразмусятьітинасмерть,інесміють,підкоряючисьзако-намморалі,дативолюсвоїмпочуттямтабажанням

Юнакіпаннайшли,потімповзлилісомусильномунапруженні,що-митьчекаючинападу,смерті,івсеїхнєєствопротестувалопротина-силля

Дійшлидомежі.Кинулисябігтичерезлощину.Залуналипостріли,ви-бухи.Вонизновудобіглидолісу,летіли,яквітер.Колизупинилися,Мусякинуласяюнаковінашиюйжагучеобнялайого.Вихоркоханнязахопивїх,івонибулисхожінадвохвеликихкузьок

Потімдівчинасказала,щотеперїмтребапопрощатися.Іхайїхнєко-ханнявмрезараз.Томущощастя—момент,адалівжебудебуденщи-на,непристойність

Юнакудушіпротестував,алезрозумівпочуттяпанни.Івідпустивїї,заховавшищастяусвоїйдуші



— У чому особливість композиції новели? (Є обрамлення,«оповіданнявоповіданні».)

— Проякийчасідеться?(ПершідесятиліттяХХст.,передре-волюційніподії.)

— Чому в героя-оповідачанемає імені? (Авторхотів зосере-дитисянайогопочуттяхіпереживаннях.)

— Яквипояснюєтеназву твору?Щонеюхотівпідкреслитиавтор?(Щастя—мить,момент,інимтребадорожити.)


278


Осьяк ізпсихологічної точки зоруаналізуєповедінку героївпрофесорОлександрКовальчук:

«Щонайтіснішезприроднимпроектомбуттяспівпрацюєтіло.Цебагатовчомузумовленойогоінтегрованістювсвіт,здатністюсутнісновідчуватипроцесижиттєдіяльності:заНіцше,якийак-туалізував проблему тілесності в новітнійкультурі, “лише тілоспроможнечутибуття”.

Нашапрапервіснасубстанціявповсякденнівиявляєсебезріз-ноюінтенсивністю.Тіло,“присоромлене”суспільством,відтісне-нерозумомнадругийплан,незавждизважується“наініціативу”.Та бувають ужитті такі випадки,колиприродненачало, відки-нувшиумовності,претендуєнарольпровідноїсили.

ВоповіданніВинниченкатілостаєлідеромчерезекстремаль-ні обставини: за умов смертельногоризикупід часнелегальногопереходукордону тільки сильне, сміливе, ініціативне тіломожепорятуватилюдину.

Тим самим з’являєтьсяможливість для реалізації того, прощотіломріяловіддавна:сформуватипотікбуття,підпорядкуватисобі розум і використатийогоможливості для досягненнянай-заповітніших бажань.А вони відомі:матеріалізувати принципзадоволення, який безпосередньо співвідноситься з первіснимрозуміннямщастя,—людина, нагадуєФрейд, прагне прибратизжиттябіль,невдоволення і “пережити сильневідчуття задово-лення”, з яким (“у вузькомурозумінні слова”) і співвідноситьсяслово“щастя”.

Черезувесьтекстпроходитьсюжетналініяпереходулюдськоїсубстанціїутваринну:відграціозноїлані(очіупанниспершу“яку зляканої лані”) до звіра (“вона здаваласьякимсь дивним,пре-краснимзвіром,сильним,напруженим,диким”),апотімвжейдопримітивноїкузьки:“Цебулоторжестводвохвеликихкузьок…”

Дванайпростішістворіннянемовби“розчиняються”узрідне-нійприроді(“Ліспомиривсязнами…”).I“Кузьки”входятьвод-вічнийритмфізичногобуття,уйогоодвічнеколо,якеє“схемоюзворотногоруху”, “вічнимповерненням”, яке робитьможливим“стійкебуття”.

Попередніжиттєвіролізникають,теперїхроздаєіншийвели-кийрежисер—природа:

“Рішуче,язнавїї,—мидесьжилиразом,Може,вонабулако-лисьвеселоюберізкою,аявітром?”

Длядосягненнящастяуцьомугомогенізованомусвітігероямлишаєтьсязробитиостаннійкрок.АлеМусянеприймаєщастяякреалізацію бажань.Різке, знижуюче слово, грубістьнеполиша-ютьсумнівівщодоцього.

279

Вульгарністьвіддавнапов’язуєтьсяз“низом”людськоїістоти,з хтивістю (за І.Анненським,пошлістьне знає духовнихпори-вань,вонанемаєусобіБога,упошлості“лишеоднадумка—просебе,томущовонадурнувата івузька, інічого,крімсебе,неба-читьінерозуміє”).

Ценестосуєтьсяприродногопроектубуття.Природасамапособінезнаєвульгарності.Оцінкакузьокяк“чистихциніків”—цепогляд з іншого, соціалізованого світу, відголосок набутого со-ціальногодосвіду.Спотворюєприроднийпроектлюдина.Спалахпочуттєвоїлюбовіуприроді—момент,найвищаточкабуття.Лю-динаперетворюєсвятокоханнянапобутовийелементщоденногожиття.Звідсирівеньоцінки:“Щастя—момент.Далівжебуден-щина,пошлість”.

Щоб здобути свободу (а без свободи неможнапізнати голо-вне—Сутнісне, бо саме свобода, заХайдеггером, бере участьу “висвітленніСутнісного”, базовогоначала вжитті,—згадаймопочаток “Моменту”: “Пахло… змістом сущого…”), треба здолатистрах смерті.Уцій зоні (подолання смерті людиною), очевидно,ілежитьщастя:

“…відчуттящастяприходитьнеіззаспокоєнняволі,азмогут-нього зусилляволі,щонаростаєйнаростає, із напруженняусіхсил”.

Саме таке розуміннящастя близькеМусі.Стверджуючи,щосвідомонасмертьможепітилишетой,хтожагучелюбитьжиття(“Вмерла так,яквмирають ті,щолюблятьжиття”), дівчинана-пругоювсіхсилдолаєзагрозусмертіісамеценеюсприймаєтьсяякщастя:“Очігорілиїй,лицедрижаловеликим,безумнимщас-тямпобіди,побідижиття”».

5. Запитання й завдання учням.— Чизгоднівизтакоюдумкоюавтора?Поясністьсвоїмірку-

вання.


Гра «Займи позицію».— Чи співставляються думки новели «Момент» із відомим

латинськимвисловом«Carpediem!»(«Ловимомент!»)?Відповідьобґрунтуйте.

Так Деякоюмірою Ні


Знатизмістновели,вмітиїїаналізувати,характеризуватиге-роїв,висловлюватипронихвласнудумку.

280

Урок № 65Тема. В.Винниченко.Образийстильовіособливості

новели «Момент». Значення художньої спад-щиниписьменника.

Мета: допомогтиучням глибшерозкрити образино-вели, її художні особливості; усвідомитивсес-вітнєзначеннятворівписьменника;розвиватинавички аналізуновел, визначення стильовихособливостей твору, характеристики героїв,уміння висловлювати власні думки з приводупрочитаного і почутого; виховувати любов долітератури, естетичний смак,життєстверджу-ючесвітобачення.

обладнання: портретписьменника,виданнятвору,ілюстра-ціїдонього;виданнятворівписьменникамова-минародівсвіту.

Теорія літератури: новела,неореалізм,імпресіонізм.

Хід уроку


Вступне слово вчителя.Сьогодніми знову звертатимемося до поняття «щастя», яке

такчасто звучить унашихпобажаннях і прояке у своїйновеліговоритьВ.Винниченко.Один із відомихфілософів стверджує:«Відчуттящастяприходитьнеіззаспокоєнняволі,азмогутньогозусилля волі,щонаростаєйнаростає, із напруженнявсіх сил».ГероїняВинниченкового творунапругоювсіх сил долає загрозусмертіісамецесприймаєтьсянеюякщастя:«Очігорілиїй,лицедрижаловеликим,безумнимщастямпобіди,побідижиття».Ащоєщастямдлягероя-оповідача,длякожногознас?Якарольмис-тецтваувизначеннілюдиноюпоняття«щастя»?Процетабагатоіншогомийпоміркуємосьогодні.



1. Слово вчителя.Наминуломууроцівипознайомилисяздумкоюодноголітера-

турознавцяпроновелу«Момент»іїїгероїв.Сьогодніпослухаємоміркуванняіншого—ТетяниДенисюк:

«Уновелі “Момент” увага зосередженана двохперсонажах,якіразомпереживаютьекзистенційнумежовуситуацію:реально

281

опиняютьсянамежіжиттяісмерті.Кожнеслово,реплікадіалогучивнутрішніймонологсприяютьглибшомурозкриттювнутріш-ньогосвітугероївіформуваннюїхцілісногообразу.Оповідьпро-вадиться з позиції автора-оповідача, безпосереднього учасникаподії. Головнаколізія твору більшепсихологічна, ніжподієва,оскількимежажиттяісмертіпроходитьчерездушігероївізали-шаєсліднаподальшійдолікожного.

Внутрішнійсвітюнака-оповідачавідзначаєтьсяширотоюівсе-охопністю:йогодосвідвключаєминулейсучасність,напруженеіндивідуальнепереживаннясмертітачутливістьдонавколишньо-го світу, донайменшого виявужиття.Проце свідчитьхарактероповіді,порівняння,якіобираєдляописупанниісвогопочуттядонеї.Читакідеталі,якописповіткиабокартинаможливоїсмерті,яканачевзятазліричнихпісень:“Лежувякому-небудьярудико-му,порожньому,надомноюнебо,навискумаленькачорнаранка,анадранкоюкружкомсидятьтакіжсаміблискучі,зеленкуватімушки й ніби ворожать, заглядаючи у неї, туди, де оселиласьсмерть.Iлицемоєзеленкувате,тверде…Анаскеліякійсьсидятьчорні,великітаємніворониіждутьчогось…”Цякартинапоказує,щов свідомості героянавіть смертьне вириваєйого зцілісного,всеохопногоібезупинногоплинужиття.Смертьнеєкінцемусьо-го—навітьмертвимгеройєчасткоювеликогожиття.

Водномуздіалогівпоказанасуттєвавідмінністьусвітовідчут-тіюнакаідівчини:“—Ні!Митаксхожінастарців,—засміяласявона.—Так неможна. Сядьте інакше.Не так…Сховайте ногивпшеницю.—Цежито,—длячогосьпоправивя.—Всеодно…Ну.Так…”Уцьому виявляється ставленнядонавколишнього світу,зневажливо-байдужеуМусійшанобливевюнака.Мусязосеред-жена на власних переживаннях і тому чутливіша доможливоїсмертіякіндивідуальногокінця.Переднамидвазразкисвітовід-чуття,якіпредставляютьдватипидуховноїкультури.Вонивід-різняютьсяуявленнямипрожиттяісмерть.Одназнихприймаєі відчуваєжиттяцілком, в усіхформах, які існують у природі.Дляюнака, носіяцієї культури, немає смерті.Точніше, вона є,алевонаприроднаскладоважиття,вона“оселилася”вньомуінезнищитьйого.УсвітовідчуттіМусіжиттяісмертьпротиставлені,вони змагаються і однаковоможлива перемога кожного з них.Життянеєвсеохопнимприроднимпотоком.Воноподілененави-соке,духовнеінизьке,буденне.Перемогажиттяможливавдухо-внійсфері,задляпіднесенняякоїінодінеобхіднареальнасмерть.“Наше…нашекоханняповинновмертизараз,щоб,якхтосьска-зав, ніколине вмирати”.Мусялюбитьжиття, але вкладає в цесловотрохиіншийсенс,ніжюнак.

Переживширазомекзистенційнумежовуситуацію,вонизба-гатили себе досвідом іншого.Муся відчула “вихоржиття, який

282

змітавсесміття“нетреба”,“неможна”…”Юнакпізнавсправжнійстрахсмерті,апотімінший,незнанийдотогодосвіджиттяіщас-тявобразі,впам’яті.СаметомувінзмігвідпуститиМусю:“Надімноюсинілонебо,ісонцепалиломоюнепокритупохиленуголо-ву, а в душу вростав і вбирався вжурні, прекрасні, чисті квітиминулогообразпанни”.

Сюжетцьоготворупобудованийнаказково-міфологічномумо-тивіперетинаннямежі,якийнесевсобізначенняініціації—здо-буттяновогодосвідуівтакийспосібпереходувновийстан,стандуховнобагатшоїлюдини».

— Зякимисудженнямивипогоджуєтесябільше,щовампри-палододуші?Чому?

2. колективна робота.(Учніколективно (абов групах)характеризують героя-опові-

дачайпанну.)

розумний сміливий щирий емоційний спостережливий

Герой-оповідач

вразливий,чутли-вийдокохання,

доприроди

імпуль-сивний

відданийсправі,готовийзарадинеї

дожертви

життєлюб,оптиміст,філософ

філософіпсихолог життєлюб смілива розумна

Панна

маєвласніпоглядийпереконання

відданасправідосамопожертви

щира,безпосередня,емоційна

Панна—втіленняідеївічноїжіночності,краси.


стильові тенденції в новелі В. Винниченка «момент»

реалізм (неореалізм) імпресіонізм Психологізм

Нелегальнийперехідчерезкордон.Смертельнанебезпе-ка.Відданістьідеямре-волюції

Тонкапередачавражень,по-чуттівіпереживаньгероя-оповідача.Психологізм.Увагадокольорівізвуків,яскравихдеталей.Лаконізм.Деполітизація

Описстанудушілюдини,пояснен-няпричинйогодій,учинків,ста-нів

283

4. Проблемне запитання.

— Учомуфілософськийпідтекстновели?(Авторпоказуєплин-ністьжиття,щастялюдини, те,щомить—частинка вічності.)

5. Міні-диспути.

«Учомущастялюдини?»«Чивважали б ви такий випадок,проякий ідеться в новелі

В.Винниченка,моментомщастядлясебе?»«Чиєрізницяміжрозуміннямщастяйсамогожиттядлягеро-

ївновели“Момент”?»«Чиможелюдиназарадиідеїжертвуватижиттямчиставити

йогопідзагрозу?»(Можнадискутуватинатеми,якізапропонуютьсамішколярі.)


Улютому1958рокуРозаліяВинниченко,дружинаписьменни-ка,склалазаповіт,уякомузначилося:«Всіціматеріалийбібліо-текупокійногоВ.ВинниченкапередаюдоАрхівуКолумбійськогоуніверситетуназбереженнябезкоштовно,алезумовою,щоколинаУкраїнібудевідновленодемократичнийустрійіУкраїнастанесправдівільноюйнезалежноюдемократичноюдержавою,дебудезабезпечено справжню свободу слова й безстороннє об’єктивненауковевивченняцихматеріалів—тоАрхівКолумбійськогоУні-верситетупередастьїхУкраїнськійАкадеміїНаукуКиєвітакожбезкоштовно».

ЗавдякизусиллямпрофесораГ.Костюкавсіматеріали,доку-ментийбібліотека,атакожкартинипередаютьсядоНью-Йорка.

Понад50років ім’яВ.Винниченкабулопід ідеологічноюза-бороною,йогокнижки знищували, лишепоодинокіпримірникиприпадалипиломуспецфондах;йогоп’єсинедопускалисядопо-становокнасцені.Нарештівсіобмеженнязнято;поверненняхочізапізніле,алетакенеобхідне,бобезтворчостіВ.Винниченкане-мислимаукраїнськалітература.

7. робота з підручником.

(Учні роблять доповнення (тезисне) положень про всесвітнєзначеннятворчостіВ.Винниченка.)



Продовжітьречення.y«Дляменебулоновим…»«МенедивуєзаповітдружиниВ.Винниченкатим,що…»«Менізапам’яталося…»

284


Письмовоскластитезидотеми«Значенняхудожньоїспадщи-ниВ.Винниченка».Вмітихарактеризувати героїв новели«Мо-мент»,аналізуватитвір.

285

ноВинки сУЧасноГо літератУрноГо Життя

Урок № 66*

Тема. Ознайомленнязтворамисучаснихпоетів.Мета: ознайомитиучнівізсучасноюукраїнськоюпо-

езією,спонукатидоїїчитання;розвиватинави-чкиестетичногосприйняттяпоезії,знаходжен-няасоціаційтааналогій,висловленнявласнихдумоктавраженьвідпрочитаного;виховуватилюбов до літератури, прагнення до духовногозбагачення.

обладнання: книжкова виставка, портрети письменників,аудіо-,відеозаписи.

Теорія літератури: постмодернізм,верлібр,літературніугрупован-ня.

Хід уроку


Зачитування та обговорення тез про значення художньої спадщини В. Винниченка.(Якщоурокпроводитьсявнетрадиційнійформі, тобезцього

етапу.)



Вступне слово вчителя.Осьіпідійшлодозавершеннянашезнайомствозкласиками

української літератури. Але не треба думати,що письменникибули колись давно, а тепер їх уже немає.Літературний процесбезперервний, він розвивається разом із розвитком людськогосуспільства. Інша справа, що «велике бачиться на відстані»,на жаль, мало митців, навіть геніальних, здобувають славу зажиття.

Івсеж,вдумливий,естетичнорозвиненийчитачможевідріз-нитисправжнюпоезіюй«римоплетіння».Насьогоднішньомутанаступнихурокахмийспробуємостатилітературнимикритика-ми,ащекраще—поцінувачамисправжньогомистецтва.

* Урок-бесідазакруглимстолом,засіданняклубупоезії.

286

IV. основний зМісТ робоТи. проведення «крУглого сТолУ» чи «засідання клУбУ любиТелів поезії»

1. Слово вчителя (або підготовленого учня).

Літературнежиттянашогосьогоденнярозвиваєтьсябагатьмапаралельними течіями.Передовсім письменники осмислюютьмистецькуспадщину,поверненучитачам,з’являютьсяйновіху-дожніцінностіяквУкраїні,таківдіаспорі.

Уціломулітературознавці визначають основнийнапрям су-часної літератури,мистецтва в цілому як постмодернізм.Длянього характерне твердження: література є не відображеннямдійсності,апереказомміфів,щоіснуютьувіртуальнійреальності.Головневнихнеістина,аслово,котреякелементтекстуєновоюреальністю. Твір постає сув’яззю міфів, архетипів, цитувань,алюзій(натяківназагальновідомітвори,історичніподії).Затвер-дженнямодногозкритиків,«миживемовепоху,коливсісловавжесказані».(С.Аверинцев.)

В українській літературі нині виступає кілька поколіньпоетів. Серед представників старшого покоління — колишні«шістдесятники», потім«вісімдесятники».Одні з них, якЛінаКостенко,ІванДрач,В.Голобородько,МиколаВінграновський,Ігор Калинець та інші, твердо відстоювали свої переконання,намагалися не кривити душею, іншим, як, скажімо, БорисуОлійнику, довелося переоцінювати цінності й пробувати йтивногу ізчасом.

До«середньогопокоління»поетівможемовіднестинеоавангар-дистські угруповання «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада),«ЛуГоСад»,«Новадегенерація»,«Пропала грамота»,АУП (Асо-ціація українськихписьменників) та ін. Своїм завданням вонивважали таке: позбутися обтяжливихштампів«соціалістичногореалізму» і робилице, спираючись на великий досвід сміховоїкультури,«низовогобароко»,футуристівтададаїстів.

Лави вітчизняного письменства постійно поповнюютьсяно-вими талантами, зокремапереможцямилітературнихконкурсів«Гранослов»,«Смолоскип»таін.

Творчістьсучаснихпоетівхарактеризуєтьсярозмаїттямсти-льових та естетичних уподобань. Серед них — і прихильникикласичного вірша (С. Чернілевський, П. Гірник та ін.), і вер-лібру (С. Короненко, І.Малкович та ін.), і розкутої, насиченоїметафоричнимзмістомверсифікації(І.Римарук,В.Герасим’юкта ін.).

«Поезія—це завждинеповторність, якийсь безсмертнийдо-тикдодуші»,—пишевидатнаукраїнськапоетесаЛінаКостенко.Доторкнемосяймидосучасноїпоезії,спробуємоосмислитиїїтавідчутиестетичнупринаду,збагатитисядуховно.

287

2. Виразне читання.(Слідроздатидляознайомленняаркуші,наякихнадруковані

віршірізнихпоетів.Учнімовчкизнайомлятьсязними,потімви-разночитаютьуголос(поколу,почерзі),ділятьсявласнимидум-камитавраженнями.(Особливоскладнівіршічитаєвчительабопідготовленийучень).)

Знаю

Iзавежамислів,йзахолоднимфасадомкар’єри,замільйонамитоннзаштихованихзновпрапорівзаховалосяте,щоневпишешужодніпапери,щосьтаке,щолишнинійогодоторкнутисьпосмів.

Хочадумавпротеувечірнійімужнійколисці,неспинявшинадмірністьпульсаційвласнихрамен,хочамріяв,якБог,щожар-птицяпоселитьдесьблизькодостарихміражів(саметих,вкотрівіривГоген).

Хочпитавсьумерця,іпрохожого,іутого,хтозавтразаявитьоправінасвіт:«Дезахованоте?»,аувідповідь:«Тожемнє…»найчастішелуналозорбіт,ізхатин,ізболіт.

Аленинівжезнаю,склавшиіспитмагіструказок.Нешифруюужемізантропаврозбещенукралю.Нинізнаю,бовесьпіджорсткимидощамипромокудорозідохрамуізназвою«ЧашаГрааля».

* * *Колитікаєщастяізанкет,асерцескрученерулономдротуізмістики,впроклятийкабінетчарівникаобвітреногопрофільпоявитьсяізплатонічниххащ,уімператорськуприбудехвилю.Свійстриманийідекадентськийплачподужати,відьмаку,неосилю.Мійворог—жартівливийКупідон,Мійдруг—стіничотирикутник.Дляменебіспідреготусодомпрограмудолівиконавналютні.Доменевснібезшкірататарваприходить,випиваючизіниці,ірозкладаєщастянадрова.Цикутовакімнатаменісниться.Моївіршічитаютьнавпаки.Передімноюмармуровідверіпонуріпотойбічнікозакималюютьнамосковськомупапері.Менепослухавстрогийчарівник,

288

розвівруками,стихаголовоюкивнув,зістрашивсяізник.Менежлишивдляснуізтатарвою.

Степан Процюк

до французького шансоньєЦеєпоезіянайвища,Цеєнайвищапростота,Колипередаютьсявірші,Якпоцілунки—зуствуста.

Твоїпіснілегкіісвітлі(Їхтаксприймаютьслухачі),Тапам’ятай—уцьомусвітіЄсвистуниістукачі.

Ати—гітара,гілказдерева,Iтисьогоднінакону.Скажи,комутвоязареванаДушапотрібна,ну,кому?..

Вдягайсямодно,лайсямодно,Тачасвідчасупригадай,ЯкслухавдзвонаКвазімодоВглухонімомуНотр-Дам.

Вінприпадавдодзвонатілом,Вінразомзнимлітав,літав…О,скількитих,якіхотілиТіламибитисявтіла,

Аязикамилізливдуші…Яйсамколисьтакимгрішив.Пісні,мовкошенятзадушених,Взубахповулицяхносив.

ДушаповільнопрозорілаВсепоночах.АпоочахБолячевдарилопрозріння:Прощокричав?Комукричав?..

Євуха,що,немовкорою,Укритісуєтністюзмін.Хайсерцемслухаютьікров’ю,ЯкКвазімодослухавдзвін!..

Олександр Ірванець

очей печальних золоті свічада

1

Молюсьснігамісиньомуволоссю,Їїстаренькимтуфелькаммолюсь.Крихківустамолитвоюпалю.Ревнивішемолюся,аніждосі.

Молитвиб’ються,начезкришталю,Молитвитануть,якпідсонцемроси.Рабпрославляє,алебільшепроситьВеликуПовелителькусвою.

Немовжебракголоднийпроситьхліба,Випрошуєунеїсвітлазнімба.Алегіркийдіставсьйомуталан.

Йомуввижаютьсяпохмурілики,Вінсаммалий,асвітвеликий.Охрипдверейвідчиненихорган.

2

Охрипдверейвідчиненихорган,Тазачинитидверіненаважусь.

289

Стараворожка,мабуть,правдукаже:«Немаєвідкоханнязамовлянь».

Холоднийкоминвидихаєсажу,Холоднийвідсамотніхзимувань.Аяхолоднийвідйогоповчань,Щочаснавчить,щочасменіпокаже.

Покаже—так,ачинавчить—незнаю,Бойвінвусіхгодинникахконає,Азаєцьб’єнаднимубарабан.

Укотрестеляпадаєістіни,Iзлезамидогорлалізутьтіні…Ястережувікнасліпийекран.

3

Ястережувікнасліпийекран,Забувшипівниківліпитизглини.УсімоїнепрощеніпровиниВікнозатягують,немовтуман.

Повільнодуже,алепевногину.Волосянийспівавменіаркан:«Бажаєшстативільним—спробуйстань…»Нікрикнути,аніковтнутислину.

Амавжечас!..IябтакищевстигНапокаяннеспромогтись:прости!..Передочимазакружлялиоси.

Одналишмить—задушенийпомру.Усямоянадіянасестру.Сестрапішлапровеститрохиосінь.

4

Сестрапішлапровеститрохиосінь.Десьзабариласямоясестра.Холоднайтемнанадворіпора,Iпесстарийувідчаїголосить.

Тойпесдурний,йогозамучивстрах,Віндодумокховаєтьсяульосі.Відслізуньоголідблищитьнаносі.Довколахатибродить,якмара.

IпроклятущомуотомупсовіУтонпідспівуютьбанькатісови.Авітерволоцюгайуркаган

Прогулюєтьсяподахові,ходить,Сентиментальнимголосомвиводить.Елегіюрозлукиікохань.

290

5

ЕлегіюрозлукиікоханьНароджуєтривкапечальпоета.Він,якзаблуканаміжзірпланета,Чужийусім.Вінсамсобікапкан.

Вінліцедій,п’яниця,донжуан—Сьогоднівмерпередїїпортретом.НехайпересихаєрічкаЛета,Якщонеманадіївсподівань.

Iзновживе,ізновупомирає.Рятуєсамсебеісамсебекарає.Складаєвіршіунерівністоси.

Йогочервонуягідкукалини,Немовнадіїрятівнужарину,Синицявдзьобикущоразприносить.

6

СиницявдзьобикущоразприноситьМенівідзайцякрихтупирогаIдавнючутку:всім,хтоубігах,Амністію,можливо,оголосять.

Якров’ювишиваюнаснігах,Аневтікаю,якцевамздалося,Хочамійслідзаплутанийібосий.Япростойду,допокинаногах.

Ащобневпасти,думаюпроНеї,Якдумаютьпросенсчипроідею.Дощемісонцемпахнутьїїкоси.

Унебісвітитьсяїїім’я.Довколатиша.Тількичути,якТравупідснігомсоннийзаєцькосить.

7

Травупідснігомсоннийзаєцькосить.Мененебачитьпосередтрави.Явнійховавсяйсамсебеловив.Тазаєцьнезбагнеоцихвідносин.

Щетристеблакосідоголови,Таянезакричу:«Спинися,досить!..»Косазамовкла.Заєцьглянувскоса:«Цещеневсе.Помучся,поживи».

Смієтьсятихонадімноюзаєць,Вінбо,старийімудрий,певнознає,Щовсеміраж,химера,всеобман.

Всевигадки.Iнашаззайцемгра…Навколішкистаєпокірнийраб.Рабовіснитьсякараітиран.

291

8

Рабовіснитьсякараітиран.МаркіздеСадіМазохйомусниться.Унебіжуравель,вруцісиниця,НанебесахВеликийВічнийПан.

Рабовівсеодно,всебезрізниці,Iтисячазачиненихпитань.Доньогоневертаєбумеранг,Доньогоусміхаєтьсярушниця.

Урабствівінзнайшовдлясебеволю,Азаполегшеннямзвертавсьдоболю,Найлегшийхлібунього—хлібтяжкий.

Вінбратнайбільшоїзусіхцариці.ОсвітлюютьспокійніїхнілицяАгонії—тонесенькісвічки.

Василь Слапчук

* * *Мукацнотливоівладновелить,щобябратавсяунебізорлами…ЗШляхуЧумацькогосивіволиглибокойкруточолопоорали…

Хмарилягаютьвагоюбесаг—тиснутьітиснутьназгорбленіплечі.Осьналітаюсяунебесахіповернусяназемлю,яквечір.

Хтозна,зперомчикрило,чирука,поручувиріїдуші…щетеплі.Мукамояутерновихзіркахвтомленодалямисинімитерпне.

Якжеувсесвітіянезомлів?Якдолетівнаполиннімобрусі?Кликалаздалекагрудказемлі,Щобясвітанкомкрилатимвернувся.

Мукацнотлива,свята,золота—дайперестрітивдорозірозлуки…Детіорли,деволи,деліта?Щастямстаєцярозпроклятамука.

Іван Іов

* * *останнідощірозстріляютьмісяць…яодягнунебовжепіслятого,яквзуюасфальтіпов’яжунашиючорнухмарину

292

потім—япідудотебечерезусемістозбукетомуруцістрокатоїпісніівеселолоскотатимелобамійхвилястийскальп

язустрінусьзтобоюукленахтакихздоровихтащебільшсором’язливихізізнаюсьтобіукоханніАвнебізалунаєрегітпадолистужовтоїзливитамуючиніжнесвітання

далі—ярозповімпрокраїнукульбабіювіршами,небом,сонцем—твояпосмішказалунитьочима—язлечу:летітимудовго-довго…IРАПТОМ—прокинусь,впавшинаспину.

Ростислав Мельників

Плину зі світом своїм

Світе,невжеценевічне,Тількинаснилосьмені?Конізаходятьурічку,Хлопчикнабілімконі.

Пахнестернеюсухою.Сіраснуєтьсяпітьма.ПлинемоєюрікоюВпарізводоютуман.

Жінкаідепогороду,Дзвонитьвідромголубим.Тихазоря—напогоду,Тихийнадхатоюдим.

Тепломенііспокійно.Янепрощаюсьнізчим,Разомізвечоромплину,Плинузісвітомсвоїм.

Всецезімноюнавічно,Аждоостанньогодня.Конізаходятьурічку.Хлопче,притримайконя.

Леонід Талалай

* * *Щодухудощ—Лозуввузол;Мовшвом—Межу;вхащах—вужем…Iлопухуполі—Мовшвом.Жахаж!Потоп…I—тиш…Зорірозшиті…Радощівхатах…Віщодар……Довжінь-тишуровуворушитьніжвод.

293

* * *ЖовтеньжовтіжолудіНабазарнесе,ПишеосіньохроюЗолотеесе.

Листопадом,бабинимлітомНабиваєвітерзолотийкисет,злотомлюлькукреше,золотіпожежіпопасомпасе.

Сонце—обережне—Золотимиклешнями—ВзолотуРодощЗолотимпожежникомПоходжаєдощ.

Анатолій Мойсієнко

* * *Вологаірізка,мовконтуридерев,вповітрізастряєГосподняарматура.Вирізьблюєтьсядень,холонеміждверейБлукаючавода—твоятемпература.

Поважненадбання—цявогкістьпоровах,цірозчеркиптахів,щов’язнутьсторожамидопокибудутьнамстоятивголовахвеликінебесавеликоїдержави,

цеколивання,цейтижневийпадолист,цеобважнілетло,немовчервонапаста.Розхитуєшмістки,якимиподались.Таклегкоперейти,такаспокусавпасти.

Сергій Жадан

* * *мипересталидовірятиказціукриницюкинулиостаннюкрихтумісяцяприсіликрайсвітанкуйстализвільнакволещастялущитинемовквасолю

* * *першапташкаморевідземлівідрізалакрилом.

другапташкадзьобомвідтялайоговіднебосхилу.

третяпташкаморебезборонневипиладодна.

Роман Бабовал

294

* * *Єдинедерево,щорозквіло,—помилилося.Йогонепорятуютьочі.Об-

пікаючиранковимсвітломцебіленепорозуміння,йдешдалі.Канонади звуків вічногоміста байдужі до того,що сталося.Сувора

заповідьпопередньоїпорироку.Піднімаєшторішнєвисохлелистя,іцейсвітвидаєтьсящебільшоюнедоречністю.Шляхуназаднемає.Поверта-єшсядодомуіпосміхаєшся.

Невжецвітіннязалишилосязтобою?

Іван Ципердюк

* * *

ОнрозсунувобаполимістоМійДніпро,заломившиброву.СередсалаімалоросійстваЦе—моєіотутя—живу.

Цемоє.Зправіківіназавше,Начегемоглобінукрові.Всезчужіло.Танебощеж—наше,Нашівітерісонцевтраві.Таіщепрапоринезникомі,Незаробленінатрудодні.

Ненаїхнімвчорашнімобкомі,АнасерцііСтусатруні.Хайрозчавилилаптямигруди,Тапрогледілисловомоє.Їмздавалосьуже—тутніколи,нічогонебуде,

Ая—є!

Павло Вольвач

* * *

входжуудеревопозадулишаюднілипкійрозтягненіяксмолавлітнюспекунаасфальтовійдорозі

утеміньстовбуравходжуодинцем

моєтілолегкейсліпевідчуваєритмдерев’яногосерцязахопленозалишаюзірпотойбічкори.

Марія Ревакович

* * *

КолидовастемноїночіприйдеЛев,винекажітьйомунічогопрозоопарк.Нехайвіннезнає,щонасвітієзоопарки.НехайхочодинЛевцьогонезнає.Апотімцьогонезнатимутьйогодіти.

Апотім—йоговнуки.Потім—правнуки.IколисьбудецілаЛев’ячаДержава,дежоденЛевнезнатимепрозоопарк.КолибтількивиживтойЛев,щоприйдедовастемноїночі.

Галина Кирпа

295

* * *Живодинлисякийумівписатиівінписавушкільномузошитіпроосінь

носивпідпахвоюзошитіолівецьзавухомісідавнапні

колибачивщощеодинлиступавабобачивгніздобезптахів

Колимерзлипальціігрудигрівсянадбагаттямиглинянихкруч

Колилягавспатизошитаклавпідголовуізгадувавщовінпобачивзаувесьдень

атогоранкупрокинувсяіпобачивснігізаховаввінзошитадонаступноїосені.

* * *Прощаннянезнанесузір’я,девишняздійницеюнахисткійкладцірозхлюпуємолокоміжплачемстебелівесламиуочах.Нічогонезабути,усепокластизасохлимидолонями,наякихвідпотискутворитьсянатійінатійдолоніпопташці,міжсторіноккнижки.Дивитися,відхилившигілкувечора,якдівчатап’ютьмедовесвято,такнібизгадуючи.Iостаннєсловосвітитьсязднакриниці,кудинедосягаєніоднасльоза,навітьта,щопродовжуєтьсяаждосьогодні.

Василь Голобородько

Хлопчик, що сидить за комп’ютером

Хлопчиксидитьзакомп’ютером,Слухаючи,якуньогозаспиноюПеремовляютьсяквіти.Вониговорятьневеличкимисегментами,Щорозбризкуютьживуенергію,ВідякоїкріслостаєдинозавромНасолом’янихніжках,АкилимокнадтапчаномРозтягуєвусмішкувустаівуха,ЯкіможутьтакожзгортатисяВневеличкіпарасольки.Iцетакдієнакомп’ютер,Щовінвиплигуєсамізсебе,I,обнявшизаплечіхлопчика,Біжитьразомізним

296

ДонайближчогоскверуПомацатищойнопогиренуТравичку.

Емма Андієвська

* * *Юркові Бедрику

лівимберегомживучиправимберегомнакриваючисьчибуваєщонаплечівідбиваютьсялапизаячі

озираєшся—аніхтозупиняєшсяпередранкомнарозковзаномуплатонаступитинапершубранку

істинаючиколізейнаприреченістьсатурнічнутиневіришщоморокцейнезагрожуєбутивічним

типрирощуєшякмечетьцюпосудинудоАллахатабуваєщонаплечевідпочитисідаєптаха

ізгадавшипробілийдарнеприсилуванийдосвітутироздмухуєшлистяхмарщобмоглавонадолетіти

Іван Андрусяк

дуетПрововказгубнаіпромовка.Аявзялаіздуру—бовк.I—натобі.УгостічовгаМійдруг,мійбрат,мійсірийвовк.

Звовкамижити—вмітивити,Аяїхмовинеучу.Гістьвиє,виєнесамовито.Ящебечу.

Iнегнічусятимдуетом.Такавжемузикалюдська:дуеткларнетазкулеметом,танокбагнетаісмичка.

Дарма,щовранціодпоеталишатьсястоптаніштиблети.Дарма,щововче—зверхувнас.Такий-бочас.

Але,повірте,виєвовк,покиживе.Аздох—ізмовк.Аяівбитанемовчу.Аяімертващебечу.Набенефісівсепланетнім—сіяй,кларнете!

Ірина Жиленко

3. колективна робота.Прослуховуванняаудіозаписів,переглядвідеокліпівпісеньна

словасучаснихпоетів;обмінвраженнями.

4. Міні-диспут.«Сучаснапоезія:учомуїїпривабливістьівчому—недоліки».(Розглянутиаспект«літературадляобраних»,«елітналітера-

тура»і«масовакультура».)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Так,сучаснапоезія…»

297

«Ні,сучаснапоезія…»«Явражений(вражена)…»


Підготуватиулюбленийвіршсучасногопоетадлячитаннятааналізу.

Урок № 67*

Тема. Ознайомлення з творами сучасних письмен-ників.

Мета: ознайомитиучнівізновинкамисучасноїукра-їнської прози, їїжанрами, тенденціями; роз-вивати навички вдумливого читання, асоціа-тивне, критичнемислення, естетичний смак,вміннясамостійнопрацюватиздодатковоюлі-тературою, готувати доповідь, повідомлення;формувати гуманістичні уподобання, вихову-вати любов до художньої літератури, потребувчитанні.

обладнання: книжковавиставка,портретиписьменників.Теорія літератури: постмодернізм,експериментальнапроза.

Хід уроку



Сучаснапроза—явищебагатоманітне,різностильове,непро-сте.Письменники прагнуть осягнути першосутність, справжніцінності сучасного світу, людинаподаєтьсянимиумікровізіях,відчуттях, рефлексіях, в ігровомуполі авторської уяви, іронії,гротеску.Конкретика сучасногожиттяпоєднується вних з уні-версальністючасопростору.

Сьогодніми познайомимося лише з тенденціями розвитку,окремими іменами, з уривками творів сучаснихписьменників,щобпотім,увільнийчас,вивиразилибажаннязвернутисядонихщераз.


* Урок—читацькаконференція.

298


Поетична «десятихвилинка».

Читання (напам’ять чи з книги) улюблених віршів сучаснихпоетів,висловленнявласнихвраженьпроних.

IV. основний зМісТ робоТи. чиТацька МініконФеренція

1. короткий огляд сучасної прози.

(Розповідаєучительчипідготовленийучень.)Якідляпоезії,дляукраїнськоїпрозихарактернірисипостмо-

дернізму,пошуковість,експериментаторство.Тащобтамнебуло,ідейнізасади,спрямованінаосягненнязагальнолюдськихістин,цінностейзалишаються.Цеборотьбадобраізлавжиттітавдушілюдини,сповідуваннявисокоїдуховності,людяності,справедли-вості,жагапізнаннянепізнаного,«відкриттясебе».

СучаснапрозапредставленаіменамиЮ.Андруховича,О.Улья-ненка, В.Медведя, Є.Пашковського,Ю. Іздрика, В.Діброви,Є.Кононенка, С.Процюка,Ю. Ґудзя,О. Забужко, Г.Пагутяк,Т.Прохаськатаін.

2. Повідомлення учнів.

(Учні розповідають про сучасних письменників, зачитуютьуривки з їхніх творів,роблятьвласнікоментаріщодо тематики,жанру,проблематикитахудожніхособливостейтворів.)

3. робота над аналізом творів.

(Творисучасноїлітературианалізуютьсязажанрами:історич-на, детективна,пригодницькаукраїнськалітература, «фентезі»,анімалістична,мемуарнатаін.)


(ЗачитуєтьсяуривокізромануЮ.Андруховича«Рекреації»з метою спостереження за манерою оповіді, художніми засо-бами.)

(Див.додатокдоуроку№67.)



Продовжітьречення.y«Ні,сучаснапроза…»«Так,сучаснапроза…»«Найбільшеменісподобалося…»

299


Знайтиуривок із сучасногопрозовоготвору,прокоментуватийогозмістіформу,висловитипронихвласнудумку;підготуватиповідомлення,інсценівки(див.Урок№68).


рекреації (У р и в о к )

Білинкевич—а саме такназвався свинський бльондин, інструкторЧорто-пільськогоміськомукомсомолу, членОРГКОМІТЕТУ, який зустрів на вокзаліХомського, офіційнийхлопчина в радянськомукостюмі і прикраватці,майжемажор,—пропонував усімнегайнойтипоселятися в готелі «Синьогора», де дляучасниківсвята,зайогословами,замовленомісця,алетовариствонесхотілойогонавітьслухати,оскількившаленійголовіНемиричавиниклаідеяпива.

— Минеможемопросто так піти, не спробувавши тутешнього пива,— за-явивЮрко.—Цевсеодно,щонавікизганьбитися,вкритисянеславою,показативороговіспину,зрадитисамихсебе,накластивштани.Зрештою,мимаємопевніморальніобов’язкипередсамимисобою!

Усігарячепідтрималийого,завиняткомМартусі,якадещозакопилилагуб-ку, але оскільки її дорогоціннийМартофляк енергійно схвалив ідеюНемирича,змириласяйрушиласлідомзадрузякамидогостиннорозчахнутоїпивнички«Підоселедцем»,що знаходилася тут-таки, наРинку, в одному зі старихкупецькихпідвалів.

Зійшовшинасамеднокрутимислизькимисходамиіпродершисякрізьгустийзадимленийліспияків,щоїхоційпоріупивничцібулобільшеякзавшеікоженз яких не забув обмацатиМарту липким вологимпоглядом, друзяки все-такизнайшли вільний заляпаний піною столик. Білинкевич зник десь у кухоннихлабіринтах, але за хвилеюповернувся, і цілих два офіціантипочалиносити доїхньогостоликапивозсолонимипаличками.Пивойсправдівиявилосясмачним,іНемиричрозповівдовгуйогопраісторію,котрабралапочатокщезаАвстрії,коливідомий броварМахальський заснувавфіліюуЧортополі, розраховуючина ви-нятковосприятливийхімічнийскладводивРічці,причомурозрахуноквиявивсянастількищасливий,щовженезабаромчортопільськепивопостачалосядодворуйогоцісарсько-королівськоївеличностіуВідень.

— Цедужеповчальнаісторія,дружеНемирич,—поцінувавХомський,—алея волів би трохи більшепочутипро ту забаву, котра тутнезадовго відбудеться.Щовиможетенамрозповісти,юнийангеле?

Білинкевичажзашарівсявідтакогозвертання,протерозуміючи,щомаєдоділазбогемою,мобілізувавсяйпояснив:

— СвятоВоскресаючогоДуха…ху.Духу.— Чудово,юначе!Виповідомилисамете,щомизналийбезвас.Ядужезадо-

воленийтакоювідповіддю.Усі засміялися, точніше, заґелґотали, але тутБілинкевичу сяйнуларятівна

думка,івінпочавщосьшукатиповсіхкишенях,нарештівидобувзісвоєїкомпак-тноїторбинки,прозваноївнароді«підераскою»,вчетверозгорнутийпроспект,від-друкованийофсетнимспособомнапрекрасному,якомусьажфінськомупапері.

— Тутусенаписано,—пролопотів.— АдеМацапура,щовінробитьічомунаснезустрів?—цікавивсядаліви-

могливийХомський.— ПавлоАврамович,якголовнийрежисерсвята,дужезайнятий,—зготов-

ністювідповівБілинкевич.—Уньогозаразостаннірепетиції,приготування.Томувсі питання вашого влаштування і подальшогоперебуванняна святкуванні віндоручивмені…Власне,покищозанашимрозпорядкомвільнийчас.Босамесвято

300

почнетьсятут,наплощі,десьтакзачотиригодини.Міждванадцятоюйпершоюночі…

— Слухайте,цецікаво,—густимакторськимголосомвтрутивсяМартофляк,якийпередтиммовчкигортавсвяточнийпроспект,іпочавчитатийоговголос:

«ШАНОВНАГРОМАДО,СПІВВІТЧИЗНИКИ,ПАНОВЕ-ТОВАРИСТВО!

Дочекалисяймитіїднини,количорнісилизлаіреакції,поборюваніСвітлимКозацькимДухом, затремтілийжахнулися!Маємовирішальнунагодупоказатисамимсобі і всьомуцивілізованому світові, яких славнихБатьківмидітийчиягарячаКровструменієнашимижилами.Оційпорінамдужепотрібнесвято,якеоб’єднаєвсіхнасвнеподільномупоривітворенняібудування.Древнійівічний,яксаманашабагатостраждальна історія,Чортопільгостиннозапрошуєвеселитися.Духповиненвоскреснути!

Істинна сутьнашогодійства—перемоганадСмертю.Цедобрерозумілищенашіпредки—славнікозаки-запорожці, спудеї,духовенствойміщанство,колищороку в кінці травня—цього казкового на нашій землімісяцяПробудженоїПриродийзеленогорайськогобуяння—проводилисвоїрекреації—народнікар-навальнідійствазіспівами,танцями,читаннямвіршівітеатральнимивиставами.Розкріпаченідушіторжествувалисвоєоновлення,ВільнийСміхіРозкутаПоезіязліталипонадгрішноюземлею, і відступалапідлаКостомахапідневблаганнимиударамиЛюдськогоБезсмертя.

27–28травнявЧортополівідбудутьсявпершезадвістіроківповернутінаро-довірекреаціїпідзагальноюназвою«СвятоВоскресаючогоДуху».Цесвятостанепершимкрокому відродженні давніх і прекрасних традиційнашогонароду.За-прошуємовсіхуЧортопіль!

УПРОГРАМІСВЯТА:1. Науково-теоретичнаконференція«Свято, яке завжди з нами» (доповіді

й виступивизначнихфілософів, економістів, екуменістів,пара- і психологів, іс-торіософів,астрологів,політологів,народнихдепутатів,гіпнотизерів,деміургівтаін.)—27травня,залзасіданьміськкомуКомпартіїУкраїни,початоко16год.

2. Урочиста літургія й новоосвячення церкви Воскресіння— пам’яткидерев’яногозодчестваXVIIIст.—27травня,церкваВоскресіннявЧортополі,по-чатоко19год.

3. Виступфольклорногоколективу«Золоті дримбарі»Чортопільськогора-йонногобудинкукультури—27травня,приміщеннякінотеатру«Росія»,початоко20год.

4. Конкурс бального танцю—27 травня,приміщеннякінотеатру«Росія»,початоко20год.

5. Демонстраціяхудожньогокінофільму«Еманюель-4»(виробництвоФран-ція)—27травня,приміщеннякінотеатру«Росія»,початоко20год.

6. 0годин30хвилин28травня—початоккарнавальногодійстванаплощіРинок:конкурсанекдотів,ораторія«Дух,щотілопредобою»,вибориКоролевиСвята«Суперпанна»,перетягуванняканатівіковдр,акробатичніетюди,апокри-фічні розваги, театральна вистава-містерія«ЛюбовкОтчизні де героїть», танці,жарти,любощі.

7. СвятковийярмарокнаплощіРинокіпідцерквоюВоскресіння—28трав-ня,з10год.

8. ХреснийхіддоПисаноїСкализвиходомнавершину—28травня,форму-ванняколонприпочаткувулиціДзержинськогоо13год.

9. Рок-фестиваль «Презентація трупа» (беруть участь групи «ДокторТа-габат», «Розбиті яйця», «Левіафан», «Оргазм», «Смерічка» та ін.)—28 травня,околицяПисаноїСкали,початоко15год.

10. Вечірпоезії«Миє,томущонаснеможебути»—стадіон«Трудовірезер-ви»м.Чортополя,початок28травняо20год.

11. Заключніакордисвята:величавиймітингпротесту і сакральнийбенкетнасхилахРічки,омовіннятіл,ВеликіВогнища.

301

УпрограміСвятаможливісюрпризи.ДРУЗІ!ВоскресіннянашогоДуху,азниміостаточневизволеннястаютьре-

альністю.Миспроможніперемогтиімипереможемо!Веселітеся—розвеселитесь!СлаваУкраїні!

ОРГКОМІТЕТГоловний режисер-постановник Свята— Павло Мацапура. Художники-

постановники—КауфманіКох.ОРГКОМІТЕТвисловлюєщирувдячністьіглибокувідданістьспонсорамсвя-

та:кооперативу«Металіка» (м.Чортопіль), спільномупідприємству«Інтерсекс»таособистопановіФранковіПопелю(Швейцарія)».

— Iщовитепернацевсескажете,друзі?—Мартофлякобвівусіхзапиталь-нимпоглядом.

Друзі, які вжемочиливусапереважноу другомукухлі, сказалинацепри-близнотаке:

— Неслабо!— Маразм!— Дурхата!— ВашМацапура,здається,остаточнозшизів,—підсумувалаМартофлякова

Марта.Алевсіці відгукиозначалинещо інше,якрадісне схвалення, іМартофляк

лишився задоволенийтимефектом,якийсправилонаприсутніхйогомайстернесоковитечитання.

— Ми з Грицем скажемонавіть більше.ТойпанПопель зіШвейцарії, проякоготамзгаданоякпроспонсора,—нашдобрийтовариш…Вінвзагаліобіцявза-проситидоАмерики,—подавдовідкуНемирич.

— Справді?—зацікавиласяМарта.— Нехвилюйся,Мартусю,миобов’язково візьмемо з собоютвогочоловіка.

Доречі,тисьогоднічарівновиглядаєш,—іНемиричлизнувїївруку.Мартіцебулоприємно,алевонанавітьнеподалавигляду:— МійчоловіквжемаєзапрошеннядоАмерики.На вечерю ви замовили горілку і дивовижнийконьяк«Білий бузько», для

Марти—сухеугорськеівсетакеінше.ЧерговийБодьо—авсіофіціантивЧор-тополі чомусь відгукувалисьнаце ім’я— з виразом сором’язливого сфінксанаобличчізанотувавсобі,крімтого,довжелезнийперелікїдла,якоговамзахотілося.Теперможнапреспокійнорозглянутисяпопубліціізакурити(Юрку,нежлобся!)«голуазів».

Публікабулавжепереважновстанінаростаючоїейфорії.Тобувзагаломдо-сконалийзвіринець.Утакіхвилинизароджуютьсядружбаікохання—целегкочиталосянарозчервонілихфізіяхприсутніх.<…>

— Друзі,— з легким заворушенняму голосі заговоривМартофляк,—покипринесутьпеченогозайця,япрошукожногозваспрочитатипоостанньомувірше-ві.Аджевищосьпонаписувалиостаннімчасом?

— Янаписав справжнього травневого вірша і, гадаю, він буде доречним,—оголосивХомський.—Але спершу вип’ємо, бо я відчуваю страшенну сухістьуроті.

Вчинившитак,яквінзапропонував,усінаготувалисяслухати.Iпочулитаке:

Цвітіннядеревнайніжнішапора,найвищезусиллякрасиідобра,якчуйноступаювзеленукраїну,десокомдощівпахнетеплакора…

— Непогано,—перебивйомуМартофляк,—алеценетвоє,цеАндруховича…— Доречі,вінприїхавсюди?—впавумовуНемирич.— Мабуть,щоні,—з’ясувавМартофляк.—Ячув,щовін заразпишеякусь

прозу.— Якцікаво!—нагадавпросебеБілинкевич.

302

— А хто такий цей приємний з вигляду молодик, який сидить тут, міжнами?—покосувавнаньогоШтундера.

— Забули,чищо?—жартомазнітивсяБілинкевич.— Зовсімздуріли,—незаспокоюваласьМарта.Пєтянезмусивнадтодовговпрошуватисебеіот,супроводжуванийнетвердим

уногахБілинкевичем,наблизивсядовашогостолу.— Разрєшітєвампрєдставітьмоїххарошихдрузєй-паетов,—казавйомуБі-

линкевич.—Етооченьславниєпаети,ізвєстниє.— Пєтя,—приязнопосміхнувсямерзотник.ВінпоцілуваврукуМарті,потімпочерзіпривітавсязкожним.Хомськийналивйомучарку.— Зазнакомство,—піднялачаркуакулаівлилаїїсобіусвійширокийписок.Тепер йогоможна було роздивитися трохи краще.Вінмав досить кругле,

товстощоке,змаленькоюблизноюначолііледьвибалушенимиочималице.Шиябулакоротка,аледослівнобичача,вжедобрезасмагла,прикрашенагрубимзоло-тимланцюгом.Рештабулатілом,загорнутиму«мармуровий»джинс.Приверталаувагутакожправарука,рясновсіянаперстенями,зякихкожен,безперечно,мавякусьмістичнуфункцію.

Заїливипите,делікатнопомовчали.— Приехалиотдохнуть?—врештізапитавПєтя.— Так,насвятоВоскресаючогоДуху,—пояснивзавсіхБілинкевич.— Этоправильно, этонормально,—промуркотівкороль. Голосйогоможна

булобназватиконтрабасом.—Ачеготызанихотвечаешь,оничто,неразговари-вают?—глянувнаБілинкевича.

— Вони тільки віршами говорять,— захихотівБілинкевич.—Товариство,япропонуюдля знайомства і начестьнашого гостяПєтіпрочитатикожномуповіршеві.

Гриць скреготнув зубами, а всі інші так зиркнулинаБілинкевича,що тоймиттєвозрозумівіоцінивсвоюнетактовність.Алебулопізно.

— Судовольствиемпослушаю,—заохотивПєтя.Алевсімовчали.— Я,кстати,Есенинаоченьлюблю,—якміг,виправлявнезручнестановище

Пєтя.—Кто-нибудьизваспомнитЕсенина?— Розумієте,—набравсядухуХомський,—мийоголюбимо.— Вотичудесно.Прочитайчто-нибудь.— Алемивважаємозакращеробитите,щовданумитьнамподобається,—

продовжувавХомський,—анете,щовинамскажетеробити.— Товариство,вмененародивсятост,—підвівсяНемиричзналитоючаркою

вруці.—Наливайтесобі,боятостую.Пєтя,прокліпавшивідповідьХомського,тепернаготувавсяслухатитост.— Рідні!—почавНемирич.—Людина створена так,що їй завжди всього

мало.Вона самотужкиприковує себе доланцюгів буття, бодайнавіть і золотих.I з цими ланцюгами нашиї проживає недовгий свій земний вік. Вона грабуєближніх своїх і, коли треба, навіть стріляє вних із пістолета.Цепечально, алетаквоновжеє.Головне,щолюдинаніколинезамислюєтьсянадтим,анавіщовсеце.Аджевсеодноуфіналіхтосьустигневистрелитишвидшезатебе.Аджефіналвідомий—вінодинітойсамийдлявсіхнасідлякожногозокрема.Протекожналюдинавпертаісамозасліплена,кожнадумає,щосамедлянеїзробленобудевиня-токнанебесах,івсеїйпроститься,ідарованобудевічнеблаженствоноситиджинсіщовечорарозкошуватипоресторанах,якоцесьогоднівипалоотутусімнам.Хочінколиівнійпрокидаєтьсяотойвнутрішнійголосіпророчить:«Нущо,всеоднотиневічний,нунехайнавітьбудепишнийбагатийпохорон,іквітипростозБразиліїнамогилкусередзими,ігранітнийпам’ятникзбронзовимтвоїмпрофілем,нуне-хайнавітьз’їдутьсяпобратимизусьогоСоюзу,абивіддатитобішану,нехайнавітьзвучатьпромовиїхнівперемішізвіршамиЄсеніна,нехай!—алетобівженебутиось тут, завтра, націй землі!» I людина здригається, рідко, але здригається, по-

303

чувшитойвнутрішнійголосусобі,проте,схожанаакулу,вонапродовжуєробититесамеінехочекаятися.Вип’єможзалюдину,впертуінерозумну,прикованудозолотихланцюгівбуття!

— Це була твоялебединапісня, старий,—сказавХомський,коли вони ви-пили.

Пєтященаразінезнав,сердитисяйомучидякуватизапрекраснийтост.Алездавалося,вінтрохиспохмурнів.Протенарештізаграламузика, ізав’язавсяно-вийцікавийсюжет.

— Яхотелбыпотанцеватьстобой,—звернувсякорольдоМарти.Мартавжезбираласяякнайрізкішевідтятисвоєулюблене«щечого»,алезлякаласяімовчала.

— Яхотел быпотанцевать с этой девушкой,— значно голоснішеповторивПєтя,дивлячисьїйвобличчя.

Нуот,Мартофляче,маєшклопіт,тепертищосьповиненказатичиробити,чи,може,хайтанцює,нічогознеюнетрапиться,нез’їстьїїакула,мамутвоїхдітей,хайдієтьсяБожаволя,томутисидишякобісраний,авонаблагальнодивитьсянатебе,мовляв,кажищосьчиробищось,якменівитриматиціїїблагальніпогляди,нузнайдиякийсьвихід,тижвеликийпоет,нущотисидишзязикомудупііроз-глядаєшпорожнючарку,ти,бородаідвавуха,здійснинарештівчинок,увесьсвітдивиться…

АлепідводитьсяХомськийіякомогачемнішекаже:— Намдужеприкровасрозчаровувати,алепершийтанецьобіцяномені.Мар-

тусю,—вінзапрошує.Марта встає (ащо їйще робити?) і покірно відходить слідом заХомським

туди, де танцюютьповільний танець у напівтемряві.Білинкевич, хоч і сидить,але здається,що аж присів.Пєтя обводить усіх неквапливим поглядом, нібизапам’ятовує…

УцютривожнумитьвитягнувзкишенісвоюкнижечкуНемиричі,написав-шинатитулікількаслів,подарувавїїкоролю.

— Спасибо,—Пєтя сховавкнижечкудонагрудноїкишені своєї джинсівки,навітьназвинепрочитавши.—Ну,япойду.Тамребятаждут.Отдыхайте.

Вивстали,щобигіднопопрощатийого.— Ядумал,увасвеселее,—сказавПєтяівідійшов.— Ігорку,—спитавМартофляк,—яктигадаєш,хтознихбільшенежилець

нацьомусвіті—ХомачиНемирич?— Гадаю,щоя,—відповів заБілинкевичаНемирич.Але то вже була інша

тема.<…>Вониповернулисядостолусаметоді,колидрузібезнихдобилизамовлених

тристаі,покиБодьовирушивпонаступнідвістіп’ятдесят,наляглинашкваркот-ливіпляцки,щойнопринесенізгаданимужеБодьом.

— НіхтозвасніхрінанерозумієутворчостіАнтонича!—кричавМартофляк,намагаючисьзаглушитипочатокновоготанцю.

— Єтількиодинключдойоготворчості,—відповідавнацеНемирич,—івінукожногознасміжногами!

— Гарновинасзустрічаєте,—сказала,сідаючи,Марта.— О,вженатанцювалися?—дійшоввисновкуМартофлякіпродовживдис-

кусію.—Тойключ,якийміжногами,годитьсядлябудь-кого!АледляАнтоничацьогомало!Тиможешскількизавгоднооперуватитутсвоїм…фрейдизмом,алетинедійдешдосутіАнтонича,хочбивсрався!

— Ачомутивважаєш,нібитількитобіданодійтидосутіАнтонича,звідкитизнаєш,курвамать,щоядонеїнедійшов?!

— Ботивисловлюєш…абсолютнобезглуздіречіпро«КнигуЛева»!— Цея?Япро«КнигуЛева»взагалінічогонезгадував!Ятрохипройшовсяпо

твоємувіршеві,якийтитутнамчитавіякийменінесподобався…— Бляха, та хай він тобі не подобається хоч сто років, потрібнамені твоя

думка,яксухійсраціпопіл!—завершивдискусіюМартофляк,тимбільше,щонастоліз’явилисясвіженькідвістіп’ятдесят.

304

— Ростику,авякихсамемістахАмерикитипобуваєш?—доситьневиразнопроплутавязикомБілинкевич.

— Ящасливий,щомивжеперейшлина«ти»,—давйомузауваженнязамістьвідповідіМартофляк.

— Хто він такий,цейпаршивиймудак з рожевимищічками?—відізвавсянарештіГриць,якиймовчавдесьтакблизькосорокахвилин.

— Яваштовариш,Грицю,—пояснивйомуБілинкевич.— Аменіздається,щотиненаштовариш.Тимайоровітовариш.— Ні,чеснеслово,поравжезвідсийти!—зновузахвилюваласяМарта.— Хтотитакий?—продовжувавГриць.—Язнаювсіх,тутприсутніх.Язнаю

ОрестаХомського, це прекраснийпоет зЛеніг… зЛенін-граду, я знаюРостикаМартофляка,цевеличезнийпоет,цемійтовариш,язнаюйогокрасивудужежінкуНаталю…

— Марту,—поправивБілинкевич.— Марту,—повторивГриць,—язнаюЮркаНемирича,цеколосальнийпоет

іпрекраснийтовариш,язнаюсебе.Атихто?Хтосьменіможерозказатипроцьогодивногочоловіка?

Усімовчали,тодіБілинкевичпочавпояснювати:— Розумієш,ячленОРГКОМІТЕТУ…— Тинагласвиня,—зусмішкоюперебивйомуГриць.— Грицю,нетреба,яжпросив,—нагадавМартофляк.— Вибач,вінтрохиперебрав,—сказавНемиричБілинкевичу.— Юрік,скажийомупроце,вінтебепослухає,—заканючивБілинкевич.—

Яжтакстаравсядлявсіхвас…—ісльозапокотиласяпойогощоці.— Грицю, досить!—владнонаказавМартофляк.—Віннепоганийхлопець,

навітьякщокагебіст.ЦяфразанесподіванозаспокоїлаШтундеру.ТимчасомХома,якийсправляв

враженнянайтверезішогосередприсутніх,інтимнопоцікавивсявБілинкевича:— Тимігбипозичитидозавтрадвісотні?— Мігби.Ащо?— Ну,торозраховуйсязБодьом,аятобізавтраповерну!— Щоти,Орку,нетребанічогоповертати,—замахаврукамиБілинкевич.— Яначужийкоштнепиячу,—відрубавХомський.—Котрагодина,товари-

ство?—голоснозвернувсядовсіх.— Запівгодинипочинається,—відповілайомуМарта.— Так.Слухай сюди,Білинкевич.—Хомський говоривчітко, яккомандир

підводногочовна.—ІдешдоБодя,розраховуєшся,алезтим,щокожномущепокавійпоп’ятдесятконьяку.Тодіприходишідоповідаєшменізагальнийрахунок.Пішов!

Білинкевичполетівякторпеда.Йомубулорадісно,щознимзновурозмовля-ютьпо-людськи.

— Теперяпрошууваги,—якміг урочисто, сказавГриць.—Заразя читаюсвійостаннійвірш.Цемійнайкращийвірш.Проодногочоловіка.Віндоситьдо-вгий.Япрошувсіхслухатиінеперебивати.Цезовсімновийвірш.Уньомуявсесказав,випочуєте.Цемійпередостаннійвірш.

— Передостаннійчиостанній?—запитавХома.— Останнійнерахується.Цей—передостанній.Япросивнеперебивати.Усіслухали.Мартофлякхотівзакурити,припалившидофільтру,алеМарта

вчаснопобачила.— Заразязгадаю.Зараз.Тамколосальнийпершийрядок.— Iтільки?—спитавХома.— Неп…Заразязгадаю.Цеверлібр.Усіслухали,алевиразиналицяхвжемалитрохизнуджені.— Янаписавйогопозавчора.Той,котрийнаписавучора,нерахується.

Ю. Андрухович

305

Урок № 68*

Тема. Ознайомленняізсучасноюдраматургією.Мета: ознайомити із тенденціями сучасної україн-

ської драматургії, сприяти розвитку інтересудо неї, зацікавлення театром; розвивати на-вички самостійної роботи з різними джерела-миінформації,критичне,асоціативне,образнемислення, вміння аргументовано висловлю-вати власні думки зприводупрочитаного; ви-ховуватиестетичнийсмак,потягдодуховногозбагачення, розширення кругозору та світо-гляднихпозицій.

обладнання: книжкова виставка, портрети драматургів,відомихрежисерівтаакторів;фрагментивідео-записівізтеатральнихвистав;елементикостю-мівтадекорацій.

Теорія літератури: постмодернізм,жанрисучасноїдраматургії.

Хід уроку*


1. Виразне читання.Зачитуванняуривківізтворівсучаснихпрозаїків,їхкоменту-

вання.

2. Гра «Займи позицію».«Чихвилюютьмене ті проблеми,що їх порушують сучасні

прозаїки?»


(Якщоурокповністюприсвяченийтеатру,цейетапнепрово-диться.)



Вступне слово вчителя (або підготовленого учня).Драматургія тіснопов’язана з театром, самечерезнього зде-

більшогойдоходитьдопоцінувачівмистецтва.Театральнідіячівпошуках:якзалучитиглядача,якосучас-

нитикласику,зробитиїїблизькоюнинішнійпубліці.Томуіснуєбагато «експериментальних» театрів.Але тут постає проблема:

* Урок—«малийтеатр».

306

театри є далеко не скрізь. Тому з розвитком технічних засобівпочалирозвиватисяжанридраматургії: кінодраматургія, радіо-драматургіяі,такбимовити,теледраматургія.Протедраматургіясамоціннаіякодинізлітературнихжанрів.

Нині вонапредставлена іменами відомихдраматургів, п’єсиякихтеатринамагаютьсяосучаснити,податизадопомогоюновихзасобіввиразності.Атакожз’явилисьновіталанти,котріосмис-люють світ умодерному ключі.ЦеНедаНеждана («І все-такия тебе зраджу», «ХимернаМессаліна», «Самогубство самоти»,«Пророкуванняминулого, абоУгода з ангелом» та ін.), ТетянаІващенко («Втеча від реальності», «Таїна забуття»),АртемВи-шневський(«Клаптиковапорода»,«Різниця»,«Суд»,«Пропотяг,валізи,мотлохтадещобільше»таін.),атакожОлегМиколайчук-Низовець,ВалерійГерасимчук,СвітланаНовицька,ОксанаПа-нюк,ЯрославВерещак, ІгорБондар-Терещенко,ОльгаЗоренко,ОлександрВітер,НадіяСимчич,ОлексаСліпець,ЛідіяЧупістаін.

Прощожпишутьмолодідраматурги?Просучаснейнерозрив-нопов’язанезнимминуле,просвідомістьіпідсвідомість,реальнетафантастичне, смішне і трагічне, одне слово, охоплюютьувесьспектржиттєвихпроблеміколізій.

Наприклад,одинізнайбільшуспішнихдраматургівсвогопо-колінняНедаНежданауп’єсі«Івсе-такиятебезраджу»даєпо-стмодернізмуімпровізаціюнатемуособистогожиттяЛесіУкраїн-ки,щоруйнуєстереотиппам’ятникаістворюєновийобразживоїземноїлукавоїжінки.

В їїфарсі-фантасмагорії на дві дії «Пророкуванняминулого,абоУгода з ангелом» геройживеподвійнимжиттямпідпільно-гоклоуна і нібито страхового агента.Але одного дня вселетитьшкереберть черезшляхетний вчинок—допомогужінці, наякунапавзлочинець.Вінвтрачаєроботу,коханужінку,ненародженуще дитинуй опиняєтьсянакраюпрірви, точнішенамостунадрічкою.Тамвін зустрічається з дивноюдівчиною,якапропонуєповернутисявминулейвиправитипомилки.Геройповертаєтьсяі повертається, але ситуація стає дедалі кумеднішою і водночасгіршою для нього.Навіть дівчина-ангел не в змозі допомогтигероєві,покивіннерозберетьсяізсобоютасвоїмсправжнімпри-значенняміпокинезрозуміє,щовідабсурдужиттялюдинустра-хуютьнегрошіа…сміх!..

IV. основний зМісТ робоТи. «Малий ТеаТр»

1. Виступи учнів.(Учнівиступаютьзсамостійнопідготованимиповідомленнями

про твори сучасної драматургії; показують інсценівкина основіцихтворів.)

307

2. Виразне читання.(Зачитується уривок із сучасного драматичного твору з ме-

тою спостереження за манерою оповіді, стилем та художнімиособливостями, а головне — для зацікавлення учнів, спону-кання їх до читання творів драматургії, відвідування театрів,перегляду театральних постановок за допомогою сучасних тех-нічнихзасобів.)

(Див.додатокдоуроку№68.)


інтерактивна вправа «Мікрофон».Продовжітьречення.y«Сучаснадраматургіядлямене…»«Менезацікавило…»«Дотеатруяставлюся…»


Підготуватися до тематичної контрольної роботи «ТворчістьО.Олеся,В.Винниченкатасучаснихписьменників».


мільЙон ПараШУтикіВ Моноп’єсанадвідіїзістереоефектом

(У р и в о к )ПоставленауВідкритомуБуковинськомутеатрі(Чернівці.)Включенадоката-

логукращихп’єсЄвропи2006.

дійова особа:Жінка—особа25–35років,визначальнариса—іронічність.

і діяКімнатавстилі40-хроків,алесаме«встилі»,аненасправді.Важливі

вікнойліжко.Півтемрява,ранок.ВходитьЖінка,стривоженаірозгу-блена.Вонатутуперше,оглядаєтьсязочевиднимподивом.

Жінка: Дивно...Дуже-дужедивно.Тотальнеретро…Щоцемаєозначати?Ні-чогісіньконерозумію... (Сідає на ліжко, знімає черевики, з насолодою розминає ноги.)Ічогобулоцічеревикивдягати,навіщо?Ічогобулобігти?Тутженікогоне-має.Тількиногинатерла.(Дивиться на годинник.)Рівновосьма.Встигла.Тількинавіщойкуди?Цежнепотяг…Гаразд,іщотамдалі?(Дістає папірець, читає.)Так,овосьмійнуль-нуль—бутинаквартирізатакоюотадресою—цеє.Якщоключпідійшов—тоцевона.Тепер:вісім—вісімп’ятнадцять—відпочинок.Іяквонацесобіуявляє?Так?(Лягає на ліжко.) Читак?(Міняє позу.)Хайбудевідпо-чинок—покименіподобається.(Вмощується на ліжку, наприклад, по-турецьки.)Але все-такице схожена божевілля…А всеж такпрекраснопочиналося—якуказцічивмильнійопері…Хочані,якесьтривожневідчуттяуменебуловідра-зу...Алевідчого?Чому?Так,требазібратисяздумками,всезгадатиіпроаналізу-вати. (Пригадує.) Мабуть, тривога виникла від звукуйогохолодногометалевогоголосу...Чині,щераніше,відсамогодзвінка,такогопронизливого,безперервно-го:п-і-і-і. (Розігрує дзвінок по телефону з руркою, говорить за себе і за чоловіка,

308

імітує голос з рурки.) Іцейнезнайомийчоловічийголос—«Випанітака-то?»—«Так,кажу,винепомилились».Саметак:поважно—пані.Хочаякаявбісапані?Так,потімвінпредставивсяадвокатом.«Виможетеотриматизначнусумууспа-док».—Чині,нетак,вінсказав:«Вимаєтешансотримати»—Івжетодіцездало-сяпідозрілим.Спадок—нелотерея.Вінабоє,абойогонемає.«Я?Справді?Авідкого?»—«Вашабабусяудругих,паніЕлізабетШварцзіСполученихШтатівАме-рики».Незнаюятакихбабусь.Може,менерозігрують?Такбуває:телефонуютьзякоїсьрозважальноїрадіопередачііжартують.Ятодівирішилавдавати,нібитояйомувірю,асамійспійматийогонадеталях...Ітодіневінмене,аяйоговистав-люнапосміх!«Ачомуцевоназаповіламені,колиніяїї,нівонамененезнає?»—«Виєдинаспадкоємицяжіночоїстатімолодше45років.Цебулаумовазаповіту.Статьувасжіноча?»—«Так,можетеприїхатиіпересвідчитись».Статьтовменежіноча,аленіякоїпаніШварцянезнаю.«А-а,доречі,скількитієїспадщини?»—Можетамякийсьдріб’язок,невартийуваги,—подумалаятоді.«Зурахуваннямподатків...приблизнопівторамільйонадоларів».Ну,тутяледьзістільцяневпа-ла.Мені,бідній,якцерковнамишка…Алеотці«податки»справилинаменевра-ження.Щоправда,коливіндодав:«Яможупідвезтивсідокументи»,язновзасум-нівалася. «О, ні,— кажу,— тільки не до мене». Думаю, я їх впущу, а вониобчистятьквартиру?Дзуськи.Ічомуяповірилатоді?Бовінзапросивдоконтори:«Представництвонашоїадвокатськоїкомпанії знаходитьсязатакою-тоадресою.Прийомз9-їдо6-ї».Овва…Ітодіявирішила:проїдусь,провітрюсь.Івсежвияви-лося справжнім: адвокатськаконтора, документи зпечатками…Принаймні, ви-глядаловсесаметак.Якбинецідивні«деякіумови»цієїсамоїпаніШварц,вписа-ні в нотатник з інструкціями.Не виконавши їх, спадокя не отримаю. (Дістає маленький нотатник.) І тільки-но я його побачила,щось ніби кольнуломеневсерце.Лихепередчуття.Нібиякийсьдалекийвитісненийспогад.Тинеможешйогоніпригадати,ні забути. І зновучому? (Гортає і перевертає його.) Чимвінмененалякав?Звичайнісінькийнотатник...Іотятут,бознаде,вякомусьзабуто-муБогоммісці,дечасзупинився,невчасно,алеконкретно.(Дивиться на годинни-ка.)Нуотязцимрозумуваннямтакіневідпочила,атребачитатидалі.(Заглядає в нотатник, зачитує церемонним тоном.)«тепер підійдіть до шафи, відкрийте дверцята і дістаньте на верхній поличці лист у конверті, прочитайте його». Так,ідетутшафа?Здаєтьсяшафаводномупримірнику,ценепогано.(Прямує туди, роздратована.)Інавіщопотрібніцідитячіігри:підитуди,незнаюкуди,візьмите,незнаю,що.Нісенітницяякась.Авідразуйогодатинеможнабуло?Га?(Діс-тає конверт з листом і товстим зошитом всередині. Крутить у руках конверти-ка — дивиться на світло, нюхає тощо. Дістає зошита, розглядає підозріло.)Так,цевочевидьантикваріат,чомусьнедоїдениймишами. (Відкладає, дістає листа, нюхає з насолодою.)АцейпахнеАмерикою…(Трохи вагаючись, розкриває, повер-тається до дивану, вмощується і починає читати.)Почнузцьоголиста,він,при-наймні,коротше.О,почерктієїсамоїдивноїбабуніШварц.«Шановна…» Нічогособізвертаннячко.(Пробує зімітувати голос старенької, повторює з різними ін-тонаціями звертання.) «Шановна незнайомко… Шановна незнайомко… я навіть не знаю вашого імені…» Іяйогоскорозабудузцимибожевільнимиіграми.«нині я знаю, що напевно скоро піду з цього світу, моя хвороба невиліковна. я не мала ні дітей, ні близьких, яким би я хотіла лишити спадщину. на жаль, я самотня. але гадаю, все-таки спадок має лишитися моєму роду. тож вирішила віддати це на розсуд долі, зіграти в лотерею. сподіваюсь, ці кошти принесуть вам радість, а не розчарування і втрати, як це було зі мною». (Відкладає листа, іронічно.)Нічо-генькийтакийвступ,оптимістичний,непротиятаких«втрат»,анітрохи...(Про-довжує читати.)«але перед тим ви маєте виконати моє прохання. Воно не надто обтяжливе, але якщо ви спробуєте уникнути його чи виконаєте нечесно, це стане відомо, і тоді вже ні про який спадок мова не йтиме». (Оглядає кімнату.)Вонищотут,якихосьжучківпонатикали,чищо?Прихованікамери?(Шукає жучки, зази-рає в різні куточки кімнати, під столом тощо.)Іякїхшукають?Такянишпір-кою стану. (Сідає на ліжко, охопивши голову руками.)Ну ти і втрапила.Брр…

309

Страшенннонеприємно,колизатобоюстежать.Іщоробитизцим?(Повертаєть-ся до листа, читає.)«не пробуйте шукати приховані відеокамери. Ви їх не зна-йдете. не витрачайте часу даремно».(Відкладає листа, обурено.)Ні,цевжезанад-то!Такпрораховуватимене,передбачатимої реакції!Непростаця бабунька,цеточно.Хоча,божевільніінодібуваютьдужехитрими…Так,дочитаюяколи-небудьцейдивнийлистчині?(Береться читати далі.)«Ви можливо, помітили в цьому конверті товстий зошит». Щебпак,непомітити,цевсеоднощосказати:«Винепомітиливкімнатіслона?».(Кладе поближче зошита.) Так,невідволікайся.«Зо-шит, який ви тримаєте тепер у руках — щоденник — хроніка одного дня, останньо-го дня, написаний моєю сестрою за батьком, марією Шварц. В цей день вона вже знала, що вранці її мають розстріляти. Це було більше півстоліття тому, восени 41-го року. на жаль, я ніколи не бачила її, але цей щоденник відкрив мені її душу і глибоко вразив мою. спробуйте прожити цей день так, як прожила його вона, уявіть себе нею. Цей щоденник — своєрідний сценарій, зіграйте його. У ньому є простір для імпровізації, головне — спробуйте відчути це. Звісно, це прохання може видатися вам дивним..». Дивне—цеще слабенько сказано, та це простоказна-щоякесь…«але я сподіваюсь, що коли ви дійдете до фіналу, ви зрозумієте мене і здійсните мою потаємну волю. З щирою вірою у вас, моя люба незнайома родичко. Ваша елізабет Шварц». (Роздратовано крокує кімнатою.) Ні,цепростоклініка!Віритьвонавмене,кращебуБогавірила.Якапотаємнаволя?Якийсце-нарій?Тежмені артистку вишукали!Ні, дурдомпонійплаче і давно, вірніше,плакав.Цеточно.Стривай-но,тутщевнизуякийсьприписмалюсінькимилітера-ми.(Розглядає припис унизу.) Угу…P.S.Тобто,постскриптум.«і не думайте, що я божевільна. якщо сумніваєтесь, можете подивитися довідку про моє психічне здоров’я. я спеціально приготувала її для вас, щоб розвіяти будь-які сумніви». (Розглядає довідку і в серцях кидає листа, ходить по кімнаті в шаленому ритмі.)Ні,виподумайте,якапередбачливахитрабестія.Бавитьсязімною,мовтакицьказмишею, чорт забирай!Якщо вона така чутлива, хай би сама і проживалацейдень.Анезагрібалачужимируками…Правда,вонавжесвоєвідгребла…Ятутдочого?Ну була війна,ну вбивали,ну такчогоценині ворушити,навіщо?Що засадо-мазохізмтакий?Щейзамійрахунок?Уменетежжиттянецукор:б’єшся-б’єшсяякрибаоблід,можнасказати. Іщо?Вкишеняхвітервіє…Насерцітос-кно…Неможуятутстражданнярозігрувати,нухочстріляйте…Стривай,вонажказала,щожучківтутнемає.Так?Чинетак?(Знов починає шукати, враз зупиня-ється.)Стоп-стоп,сказалижтобі—негайчасу.Аякні,тодіщоменізаважаєвід-почитицейдень?(Витягується на ліжку, потягується.) Поспати,анаранокзві-тувати адвокату про виконану роботу, отриматимільйончик і забути про все…(Повертається до щоденника, крутить в руках, трохи гортає.) Нуякосьжевониперевіряють?Іякатакатаємнаволя?Аякяїїневгадаю?Що,меніспадкуневід-дадуть?Адегарантія,щоменідадутьтакігроші?Де?Немає.Чекайте,аможецевсеці адвокатинакрутили,щобмене загнативпастку і туттихенькозамочити?Га?Яжпочеркацієїбабунінезнаю…Господи…(Перелякано схоплюється з ліжка, озирається по сторонах, зазирає під ліжко, відкриває дверцята шафи тощо.) Отдурепа, бавляться з тобоюяк ізлялькою, знущаються,якхочуть, а тияк тюха-матюха…Так,усе,забираюсязвідсигеть,відоцихпришелепкуватихподалі,атойусамоїстріхапоїде.Хайбідна,затеживабуду.(Хутко збирає речі, озирається, чи чого не забула, прихоплює з собою листа та щоденника і прямує до дверей.) Все,гудбай,Америко...(На дверях вона натикається на записку, повішену на кнопці, зачитує.) «квиток на зворотню дорогу ви отримаєте завтра на залізничному вок-залі о 10.00 у касі №7». (Роздратовано кидає сумку на підлогу.)

Неда Нежданова

310

Урок № 69

Тема. Контрольна робота. «Творчість О. Олеся,В.Винниченкатасучаснихписьменників».

Мета: актуалізувати, закріпитий узагальнити знан-няучнів,виявитирівеньзнань,уміньтанави-чок зметоюконтролю такорекції; розвиватипам’ять, образне й логічнемислення, вмінняаналізувати художні твори, характеризуватигероїв,висловлювативласнеставленнядоних,співставляти тапроводити аналогії; виховува-типовагудозагальнолюдськихцінностей.

обладнання: тестовізавданняудвохваріантах.Теорія літератури: драматичний етюд, неореалізм, постмодер-

нізм.

Хід уроку






Варіант і

По ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ЯкітенденціїнаявніутворчостіО.Олеся?

А Імпресіоністичні,експресіоністичні;Б імпресіоністичні,неоромантичні;В неореалістичні,експресіоністичні;Г неоромантичні,символістські.9

2. ПершазбіркамалоїпрозиВ.Винниченкамаєназву:А «Красаісила»;9Б «Силаікраса»;В «Намисто»;Г «Сонячнамашина».

3. Допишітьречення.«ВіршО.Олеся,щоставпопулярнимромансом—…»

4. Дайтевизначенняпоняття«драматичнийетюд»,наведітьприклад.

311

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Порівняйтегероя-оповідачаіпаннузновелиВ.Винничен-

ка«Момент»,їхнєсвітобачення.6. Складітьтезидотеми«Сучаснапоезія»(3–4пункти).


А Напишіть невеликий твір-роздум «Проблеми та ідеїтворівВ.Винниченка,якіменіблизькііті,щозаціка-вили».

Б Висловітьсудження:«Казкажиттялюдства—вимиселчи реальність?» (за вивченими творами та власнимиспостереженнями).

Варіант іі

По ч а т к о в и й т а с е р е д н і й р і в н і(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)1. ДорогавКазкузтворуО.Олеся—цесимвол:

А нездійсненноїмрії;Б творчості,фантазії;В духовнихпориваньдокращогожиття;9Г обману,хибногошляху.

2. Укажітьпершийукраїнськийнауково-фантастичнийроман:А «Словозатобою,Сталіне!»;Б «Сонячнамашина»;9В «Машиначасу»;Г «Аеліта».

3. Допишітьречення.«Експресивне висловлюванняпатріотичнихпочуттів зву-читьувіршіО.Олеся…»

4. Дайтевизначенняпоняття«неореалізм»,назвітьпредстав-никацьоголітературногожанру.

Д о с т а т н і й р і в е н ь(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяу2бали.)5. Напишіть,якуновелі«Момент»поєднуютьсяреалістичне

змалюваннядійсностітафілософськийпідтекст.6. Складітьтезидотеми«Сучаснапроза»(3–4пункти).


А Напишітьневеликийтвір-роздумнатему«Чиєниніак-туальнимипроблеми,порушеніутворчостіО.Олеся?».

312

Б Висловіть власні судження промиттєве і вічне, сенсжиття,щастялюдини (завивченимитворамитавлас-нимиспостереженнями).



Повторитиувесьвивченийматеріалзісторіїйтеоріїлітератури.

Урок № 70

Тема. Повтореннятаузагальненнявивченогоматері-алу.Підсумкироботизарік.

Мета: підсумуватийузагальнитививчене,спонукатишколярівдочитанняхудожньоїлітературиякнеобхідної умовидуховного зростання; розви-ватипам’ять,критичне,асоціативнетаобразнемислення,вміннявисловлювативласніобґрун-тованісудження,проводитианалогії,співстав-лятилітературніявищазреаліямижиття;ви-ховуватикращі людські якості, прагнення досамопізнаннятасамовдосконалення.

обладнання: книжковавиставка,«портретнагалерея»пись-менників, твори яких вивчалися; учнівськіілюстрації.

Теорія літератури: національне і вселюдське, соціально-побутоваповість, повість-хроніка, реалізм, засоби зма-люваннякомічного, соціально-психологічнийроман,жанри драматичного твору, сонет,фі-лософська поезія, віршовані розміри, терци-ни,новела,імпресіонізм,модернізм,експресіо-нізм,неоромантизм,драма-феєрія, символізм,драматичнийетюд,неореалізм.

Хід уроку


1. Аналіз контрольної роботи.

2. колективна робота.(Учитель підбиває підсумки роботи за рік. Заслуховуються

думкиучнівщодовласнихнавчальнихдосягнень.)

313



IV. повТорення, сисТеМаТизація Та Узагальнення вивченого МаТеріалУ

1. усне (або письмове) анкетування.

О р і є н т о в н і з а п и т а н н я1) Якийізвивченихтворівукраїнськоїлітературивасвразив,

запам’ятавсянайбільше?2) Хто з героїв вивчених у 10 класі творів вам полюбився,

здавсяблизьким?3) Якіформийметодироботинауроцівиявилисядляваснай-

ефективнішими?4) Які філософські, морально-етичні проблеми, порушені

влітературі,васзацікавили?Доякихвизалишилисябай-дужими?

5) Яку власну роботу на уроці, відповідь ви вважаєте най-більшвдалою?

6) Що сприяє вашому кращому навчанню з літератури?Щозаважає?

7) Вашіпобажання,міркуваннязприводууроківукраїнськоїлітератури.

2. ознайомлення зі списком літератури.(Учитель знайомить учнів зі списком додаткової літератури

длячитаннявлітку.)

11 клас1. ПоезіїП.Тичини,М.Зерова,Ю.Клена,П.Филиповича,

В. Свідзинського, Є.Плужника,М.Йогансена,Б.-І.Ан-тонича, Є.Маланюка,В.Бобинського, С. Гординського,Н.Лівицької-Холодної, О.Лятуринської,Ю.Дарагана,О.Стефановича.

2. М.Хвильовий.Памфлети,новели,оповідання.3. Є.Плужник.«Недуга».4. М.Бажан.«Гофманованіч»,«Сліпці»,«Нічніконцерти».5. М.Хвильовий. «Санаторійна зона», «Дорогайластівка»,

«Сентиментальнаісторія»,«Синійлистопад»,«Кітучобо-тях»,«Вальдшнепи».

6. Ю.Яновський.«ГоллівуднаберезіЧорногоморя»,«Байго-род»,«Чотиришаблі».

7. І.Сенченко.«Іззаписокхолуя»,«Савка».8. В.Підмогильний. «Невеличка драма», «Повість без на-

зви…»

314

9.Г.Косинка.«Серце»,«Змовини»,«Гармонія»,«Назолотихбогів»,«Місячнийсміх».

10.М.Куліш.«МинаМазайло»,«Патетичнасоната».11.В.Домонтович.«РоманиКуліша»,«Аліна іКостомаров»,

«Дівчина з ведмедиком», «БолотянаЛукроза», оповідан-ня.

12.М.Йогансен.«ПодорождоктораЛеонардотайогокоханкиАльгестиуслобожанськуШвейцарію».

13.Г.Михайличенко.«Блакитнийроман».14.А.Любченко.«Вертеп»,оповідання.15.О.Слісаренко.«Чорнийангел».16.Д.Гуменна.«ДітиЧумацькогошляху»,«Мана»,«ДарЕв-

дотеї».17.О.Довженко.«Земля»,«Щоденник»,«Нічпередбоєм».18.Б.-І.Антонич.«Надругомуберезі».19.Є.Маланюк.«Нарисизісторіїнашоїкультури».20.К.Гриневичева.«Шоломинасонці»,«Шестикрильце».21.НаталенаКоролева.«Предок»,«1313»,«Сонтіні».22.ІринаВільде.Новели,оповідання.23.І.Багряний.«Огненнеколо»,«СадГетсиманський»,«Лю-

динабіжитьнадпрірвою».24.Т.Осьмачка.«Ротондадушогубців»,«Пландодвору».25.У.Самчук.«Марія»,«Волинь»,«ЮністьВасиляШереме-

ти»,«Морозівхутір»(першачастинатрилогії«Ост»).26.Б.Певний.«Змова»,«Дійствоуп’ятомувсемірі».27.Н.Бігуя.«Десятьслівпоета».

3. конкурс сенканів на теми вивчених творів.

4. Складання кросвордів.(Кросвордискладаютьсязапоняттямизтеоріїлітератури.)

5. Вікторина «ключове слово» (звідки, про кого, що).1) Мотовило. (І.Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»; за

ньогопосварилисяКайдашихайМотря.)2) Польова царівна. (Галя з романуПанасаМирного «Хіба

ревутьволи,якяслаповні?».)3) «Кофій до борщу?» (І. Карпенко-Карий. «Мартин Бо-

руля».)4) Пороховадіжка.(М.Старицький.«ОборонаБуші».)5) З горіха зерня. (І.Франко. «Ой ти, дівчино, з горіха зер-

ня…»)6) Скрижалі.(І.Франко.«Мойсей».)7) Пожежа.(Б.Грінченко.«Каторжна».)8) Мольфар.(М.Коцюбинський.«Тінізабутихпредків».)9) Сусіднійлісок.(О.Кобилянська.«Земля».)

315

10)Переломаний. (Прізвисько Івана Дідуха, героя новелиВ.Стефаника«Каміннийхрест».)

11)Сопілка.(Лукашіз«Лісовоїпісні»ЛесіУкраїнки.)12)Кузьки. (Юнак і панна з новели«Момент»В.Винничен-

ка.)


Гра «дружнє коло».(Учністаютьуколойвисловлюютьпобажанняналітосусідові

справаівсімукласі.)

316

літератУра

1.Українськалітература.10–12класи:Програмадлязагально-освітніхнавчальнихзакладів.Академічнийрівень/М.Г.Жу-линський,Г.Ф.Семенюк,Р.В.Мовчан,Н.В.Левчик,О.А.Ка-мінчук,В.І.Цимбалюк.—К.,2009.

2.Гавриш С.Характеристикаперсонажів«Кайдашевоїсім’ї»//Дивослово.—2003.—№3.—С.15–17.

3.Гриценко Т. Грані талантуВолодимираВинниченка //Диво-слово.—1994.—№9.—С.35–38.

4.Гузар З. П. ВивченнятворчостіОльгиКобилянської—К.:Рад.школа,1978.—100с.

5.Демчук О.Нестандартніурокизукраїнськоїлітератури9–11.—Тернопіль:Підручникиіпосібники,2000.—142с.

6.Дончук Т. В.ЛесяУкраїнка«Лісовапісня».«Неможештисво-їмжиттямдо себе довірятись» //Вивчаємоукраїнськумовуілітературу.—2007.—№6(118).—С.18–22.

7.Думанський.Життєпискомедійногогероя//Українськамоваілітературавшколі.—2004.—№3(36).—С.32–36.

8.Жулинський М. Із забуття— в безсмертя. — К.: Дніпро,1990.—445с.

9.Задорожна С., Бернадська Н.Українськалітература.Запитан-няівідповіді.—К.:Femina,1996.—230с.

10.Історіяукраїнськоїлітературиувосьмитомах.Томп’ятий.—К.:Наук.думка,1968.—513с.

11.Історія української літературиХХ ст. у двохкнигах.Книгапершазаред.В.Донченка.—К.:Лебідь,1994.—778с.

12.Камінчук О. ХудожнійсвітоглядтаособливостіпоетикиЛесіУкраїнки//Дивослово.—2003.—№1.—С.54–59.

13.Ковальчук О.Щастяякпроблемабуття.ПсихологічнийаналізоповіданняВолодимираВинниченка//Дивослово.—2002.—№7.—С.10–11.

14.Кузнецов Ю. Б., Орлик П. І. СлідамифеїМоргани.—К.:Рад.школа,1990.—204с.

15.Кузьменко В. ПалімпсестиМиколиВороного//Дивослово.—1996.—№12.—С.14–20.

16.Кучеренко Л. «І приріс він до села серцем і душею» (урок-вистава за творчістю Василя Стефаника) // Дивослово.—1995.—№5–6.—С.36–38.

17.Лесин В. Система образів твору (новелаМ.Коцюбинського«Intermezzo»)//Дивослово.—2000.—№8.—С.7–9.

18.Логвин Г. М. Коцюбинський і імпресіонізм //Дивослово.—1996.—№10.—С.17–19.

317

19.Нові іменавпрограмізукраїнськоїлітератури.—К.:Освіта,1993.—349с.

20.Падалка Н. І. ВивченнятворчостіІ.Карпенка-Карого(І.Тобі-левича)вшколі.—К.:Рад.школа,1970.—150с.

21.Панченко В. Дві повісті ІванаНечуя-Левицького («Хмари»,«Кайдашевасім’я»)//Дивослово.—2003.—№3.—С.10–13.

22.В. В. Паращич.Українськалітература.10клас:Комплекснийзошитдляконтролюзнань.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

23.Подолинна І., Подолинний А. Повість«ОблогаБуші»МихайлаСтарицького//Дивослово.—1994.—№3.—С.45–47.

24.Рудницька Г. Аналіз поезіїЛесіУкраїнки«Contra spem spe-Contra spem spe-ro!»//Дивослово.—2000.—№2.—С.52–54.

25.Соловей О.«Чикоженздатнийвинестисвійхрест,щезажиттянелігшивдомовину…»//Дивослово.—2000.—№5.—С.44–46.

26.Степанишина Б. З мозаїки особистості Лесі Українки //Дивослово.—1997.—№2.—С.36–40;№4.—С.22–25.

27.Ткачук М. Новаторство «вольних» сонетів ІванаФранка //Дивослово.—2006.—№5.—С.41–46.

28.Токмань Г. Проблемнісемінаризатемою«ЛірикаідраматургіяЛесіУкраїнки»//Дивослово.—1995.—№8.—С.33–36.

29.Українськалітература.10клас:Хрестоматія-довідник./Упо-ряд.О.І.Борзенко.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

30.Хропко П. Українське літературне життя 70–90-х роківХІХст.//Дивослово.—1994.—№3.—С.28–32.

31.Шавловський І. І.ВивченнятворчостіІ.С.Нечуя-Левицькоговшколі.—К.:Рад.школа,1969.—150с.

32.Шевченко З. ПросучаснийпідхіддошкільногоаналізутворівІванаФранка//Дивослово.—2000.—№10.—С.43–47.

33.Шевчук В. Ізвершинтанизин.—К.:Дніпро,1990.—445с.

318

Зміст

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

всТУпурок № 1 українська література в контексті розвитку суспільства

другої половини ХіХ ст. Її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Українська ліТераТУра 70–90х років хіх сТ.урок № 2 Складні історико-культурні умови розвитку літератури

70–90-х років ХіХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9урок № 3 Життєвий і творчий шлях і. С. Нечуя-Левиць кого. Творчість

письменника — новий імпульс розвитку української літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

урок № 4 і. С. Нечуй-Левицький. «кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

урок № 5 і. С. Нечуй-Левицький. Повість «кайдашева сім’я». реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей . . . . 24

урок № 6 і. Нечуй-Левицький. «кайдашева сім’я». українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. утвердження цінностей національної етики засобами комічного.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

урок № 7 Панас Мирний. Життєвий та творчий шлях. Загальна характеристика творчості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

урок № 8 Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла пов ні?» — перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Співавторство з і. Біликом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

урок № 9 Панас Мирний. роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Широта представлення народного життя. Занепад Нечипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва, втрати людської подоби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

урок № 10 Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи, утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини. Художні особливості твору . . . . . . . . . . . 46

урок № 11 Контрольна робота. «Вступ. Творчість і. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

урок № 12 іван карпенко-карий. Життєвий та творчий шлях. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. . . . 53

урок № 13 і. карпенко-карий. Трагікомедія «Мартин Боруля» і її більш ніж 100-річне життя на сцені. дворянство як міф про краще життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

урок № 14 і. карпенко-карий. «Мартин Боруля». Психологічна перекон-ливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

уроки № 15–16 Позакласне читання. і. карпенко-карий. «Хазяїн». . . . . . . . . . . . . 67урок № 17 М. Старицький. Життя та творчість. Багатогранність діяльності:

літературна, перекладацька, театральна. Творча співпраця з М. Лисенком . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

урок № 18 М. Старицький. історико-романтична повість «оборона Буші». Пригодницький сюжет, драматизм, багатопроблемність. . . . . . . 78

урок № 19 М. Старицький. Повість «оборона Буші». Антимілітаристське спрямування твору, його образи та символи, художні особливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

319

урок № 20 Контрольна робота. «Творчість і. карпенка-карого, М. Старицького».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

урок № 21 і. Франко — письменник, учений, громадський діяч. Багато-гранність діяльності митця, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості. . . . . . . 91

урок № 22 і. Франко. Збірка «З вершин і низин». Поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

урок № 23 і. Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

урок № 24 і. Франко. «Легенда про вічне життя». Виразне читання поезій митця напам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108

урок № 25 і. Франко. Вірш «декадент» — поетичне кредо письменника. Вірш-заклик «розвивайся ти, високий дубе…». . . . . . . . . . . . . . . 112

урок № 26 і. Франко. Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості письменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

урок № 27 Проза і. Франка. Новаторські шукання письменника. Новела «Сойчине крило» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

урок № 28 і. Франко — митець світового значення. узагальнення вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126

Українська ліТераТУра 10х років хх сТ.урок № 29 Вступ. Б. Грінченко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130урок № 30 Б. Грінченко. оповідання «каторжна» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134урок № 31 Контрольна робота. «Творчість і. Франка. огляд літератури

10-х років ХХ ст. Б. Грінченко» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138урок № 32 М. коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду . . . . . 141урок № 33 М. коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo».

Поетика імпресіонізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144урок № 34 М. коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне

тло твору. Сюжет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149урок № 35 М. коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля

івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153

урок № 36 Презентація пошуково-дослідницького проекту «разом із коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156

урок № 37 о. кобилянська. Життя і творчість, формування світогляду письменниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168

урок № 38 Проза о. кобилянської — найяскравіша модель раннього українського модернізму. Її жанрові особливості, провідні теми та ідеї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

урок № 39 о. кобилянська. Повість «Земля» — психологічне тракту-вання вічних проблем (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Сюжет твору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178

урок № 40 о. кобилянська. Повість «Земля». Трагічна історія родини Федорчуків. розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

урок № 41 о. кобилянська. Повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. композиційно-характеротворчі принципи контрасту . . . . . . . . . 186

урок № 42 о. кобилянська. Повість «Земля». образи твору, художня майстерність письменниці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191

урок № 43 Контрольна робота «Творчість М. коцюбинського та о. кобилянської» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194

урок № 44 В. Стефаник. Життя і творчість. Співдружність письменника з Л. Мартовичем і М. Черемшиною («Покутська трійця») . . . . . . 196

320

урок № 45 В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості. Новела «камінний хрест»: психологічне розкриття теми еміграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201

урок № 46 В. Стефаник. Новела «камінний хрест». Сю жет но-композиційні особливості твору, образи-персонажі та образи-символи . . . . 205

урок № 47 Леся українка. Життєвий і творчий шлях. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209урок № 48 Леся українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції

поетеси. Вірші «Contra spem spero!», «і все-таки до тебе думка лине…», «і ти колись боролась, мов ізраїль…» . . . . . . . . . 216

урок № 49 Леся українка. Пейзажна та інтимна лірика. Вірші «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «уста говорять: “Він навіки згинув!..”» . . . . . . . . . . 221

урок № 50 Леся українка. драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224

урок № 51 Леся українка. «Лісова пісня». конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230

урок № 52 Леся українка. «Лісова пісня». образи твору та його художні особливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233

урок № 53 Леся українка. «Лісова пісня». Виразне читання уривків напам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237

урок № 54 Микола Вороний. Життєвий і творчий шлях. Поезії «іванові Франкові», «Блакитна панна» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238

урок № 55 М. Вороний. Поезії «Блакитна панна», «інфанта». Зміст і художні особливості творів поета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243

урок № 56 Контрольна робота. «Творчість В. Стефаника, Лесі українки, М. Вороного» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247

урок № 57 олександр олесь. Життя і творчість, світоглядні переконан-ня; неоромантичні , символістські тенденції у творчості письменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249

урок № 58 олександр олесь. Поезії «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «о слово рідне! орле скутий!..». . . . . . . . . . . . . . . . . 253

урок № 59 олександр олесь. Поезії. Виразне читання віршів напам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256

урок № 60 олександр олесь. драматичний етюд «По дорозі в казку» . . . . 258урок № 61 В. Винниченко. Життя і творчість, громадська й політична

діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 262урок № 62 В. Винниченко. Прозові й драматичні твори. Мала проза:

ідейно-стильові особливості збірки «краса і сила» . . . . . . . . . . . 267урок № 63 В. Винниченко. Перший український науково-фантастичний

роман «Сонячна машина» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 272урок № 64 В. Винниченко. Новела «Момент». Поєднання у творі

реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275

урок № 65 В. Винниченко. образи й стильові особливості новели «Момент». Значення художньої спадщини письменника . . . . . . 280

новинки сУчасного ліТераТУрного жиТТя

урок № 66 ознайомлення з творами сучасних поетів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285урок № 67 ознайомлення з творами сучасних письменників . . . . . . . . . . . . 297урок № 68 ознайомлення із сучасною драматургією. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 305урок № 69 Контрольна робота. «Творчість о. олеся, В. Винниченка

та сучасних письменників» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310урок № 70 Повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Підсумки роботи за рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 312

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316

2 3

Номер уроку

Тема Обладнання Теорія літератури

Вступ

1 Українська література в контексті розвит-ку суспільства другої половини ХІХ ст. Її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації

карта України, Європи, довідники, «пор-третна галерея» письменників другої поло-вини ХІХ ст., книжкова виставка

вселюдське та національне

Українська література 70–90-х років ХІХ ст.

2 Складні історико-культурні умови розвит-ку літератури 70–90-х років ХІХ ст.

довідники, книжкова виставка, «портрет-на галерея» письменників 70–90-х років ХІХ ст.

реалізм, натуралізм, пізній романтизм

3 Життєвий і творчий шлях І. С. Нечуя-Левиць кого. Творчість письменника — новий імпульс розвитку української літератури

портрет письменника, ілюстрації до його біографії, книжкова виставка різних ви-дань його творів, репродукція картини «Українська ніч» А. куїнджі, аудіозапис «Апасіонати» Людвіга ван Бетховена

роди й жанри літератури, реалізм

4 І. С. Нечуй-Левицький. «кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка

портрет письменника, хрестоматія, різні видання твору, ілюстрації до нього

Соціально-побутова повість, повість-хроніка

5 І. С. Нечуй-Левицький. повість «кайда-шева сім’я». реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; сцени з вистав

проблематика, художні особливості

6 І. Нечуй-Левицький. «кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвер-дження цінностей національної етики засо-бами комічного

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; узагальнюючі таблиці «Засоби комічного»

Засоби змалювання комічного

7 панас Мирний. Життєвий та творчий шлях. Загальна характеристика творчості

портрет письменника, ілюстрації до його біографії, книжкова виставка

Соціально-психологічний роман

8 панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла пов ні?» — перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Співавторство з І. Біликом

портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до нього

Соціально-психологічний роман

9 панас Мирний. роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Широта представлен-ня народного життя. Занепад Нечипора варениченка: від правдошукацтва до розбійництва, втрати людської подоби

портрет письменника, видання творів, ілюст рації до них

Художній образ, типове та екстремальне

10 панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи, утвердження на-родних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини. Художні особливості твору

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього

Художній образ, художні засоби, пейзаж, портрет, інтер’єр

4 5



11 Контрольна робота. «вступ. Творчість І. Нечуя-Левицького та панаса Мирного»

Тестові завдання у двох варіантах Національне і вселюд-ське, реалізм, роман-тизм, натуралізм, соціально-побутова повість, повість-хроні-ка, засоби змалювання комічного, соціально-психологічний роман

12 Іван карпенко-карий. Життєвий та твор-чий шлях. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів

портрет письменника, ілюстрації до біографії, виставка творів, відеозаписи вистав

Жанри драматичних творів

13 І. карпенко-карий. Трагікомедія «Мартин Боруля» і її більш ніж 100-річне життя на сцені. дворянство як міф про краще життя


Трагікомедія, діалог, монолог, репліка, ре-марка

14 І. карпенко-карий. «Мартин Бору-ля». психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга


Трагікомедія, засоби творення комічного, художній образ, художні засоби

15–16 Позакласне читання. І. карпенко-карий. «Хазяїн»

читацькі щоденники, портрет письменни-ка, видання твору, ілюстрації до нього

Анотація, відгук про книгу, сатирична комедія

17 М. Старицький. Життя та творчість. Багатогранність діяльності: літературна, перекладацька, театральна. Творча співпраця з М. Лисенком

портрет письменника, видання творів, ілюстрації до біографії, аудіозапис пісні на слова М. Старицького «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…»

Історико-романтична повість

18 М. Старицький. Історико-романтична повість «Оборона Буші». пригодницький сюжет, драматизм, багатопроблемність

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, історичні карти, краєвиди сучасного поділля

Історико-романтична повість, проблематика, сюжет

19 М. Старицький. повість «Оборона Буші». Антимілітаристське спрямування тво-ру, його образи та символи, художні особливості


Образи-символи, засоби характеротворення, ро-мантичний пейзаж

20 Контрольна робота. «Творчість І. карпенка-карого, М. Старицького»

Тестові завдання у двох варіантах Жанри драматичного твору, трагікомедія, історико-романтична повість, засоби комічного, різні види описів


6 7



21 І. Франко — письменник, учений, гро-мадський діяч. Багатогранність діяльності митця, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості

портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до біографії, аудіозаписи пісень на слова І. Франка

роди і жан-ри літератури, літературознавчі розвідки, переклад-ництво

22 І. Франко. Збірка «З вершин і низин». поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна»

портрет письменника, збірки творів, ілюстрації до них, аудіозаписи

Ліричний твір, віршові розміри, сонет

23 І. Франко. поетична збірка «Зів’яле ли-стя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічність

портрет письменника, книга р. Горака «Тричі мені являлася любов» та ілюстрації до неї; аудіозаписи пісень на слова І. Фран-ка

Інтимна лірика, фоль-клорна основа

24 І. Франко. «Легенда про вічне життя». ви-разне читання поезій митця напам’ять

портрет письменника, збірки його поезій, ілюстрації до них, аудіозаписи

Філософська лірика, за-соби виразного читання

25 І. Франко. вірш «декадент» — поетичне кредо письменника. вірш-заклик «розви-вайся ти, високий дубе…»

портрет письменника, поетична збірка, ілюстрації до неї, аудіозаписи; словники літратурознавчих термінів

Громадянська поезія, образи-символи, художні засоби

26 І. Франко. поема «Мойсей» — одна з вер-шин творчості письменника

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, аудіозаписи

Філософська поезія, віршові розміри, тер-цини

27 проза І. Франка. Новаторські шукання письменника. Новела «Сойчине крило»

портрет письменника, видання прозових творів І. Франка, ілюстрації до новели «Сойчине крило»

Новела, модернізм, модерні засоби письма

28 І. Франко — митець світового значення. Узагальнення вивченого

портрет письменника, ілюстрації до теми (видання творів різними мовами, пам’ятники, культурні заклади імені поета і т. ін.)

роди й жанри літератури, вічні об-рази, художні засоби, віршові розміри

Українська література 10-х років ХХ ст.

29 вступ. Б. Грінченко портретна галерея письменників початку ХХ ст., виставка їхніх творів, ілюстрації до них; карта тодішньої Європи

Літературні течії, модернізм

30 Б. Грінченко. Оповідання «каторжна» портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього

Оповідання, ідея, художній образ; психологізм у літературі

31 Контрольна робота. «Творчість І. Фран-ка. Огляд літератури 10-х років ХХ ст. Б. Грінченко»

Тестові завдання у двох варіантах Сонет, філософська, громадянська поезія, віршові розміри, тер-цини


8 9



32 М. коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду

портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до біографії

реалізм, модернізм, натуралізм, традиції, новаторство

33 М. коцюбинський. психологічна новела «Intermezzo». поетика імпресіонізму

портрет письменника, ілюстрації до твору (або краєвиди українського поля)

Новела, «поезія в прозі», психологізм, модернізм, імпресіонізм, автобіографічна основа, образи-символи, усклад-нена метафора

34 М. коцюбинський. повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму С. параджанова

повість, фольклорна основа, тематика, сюжет

35 М. коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю


пейзаж, мовний коло-рит

36 презентація пошуково-дослідницького проекту «разом із коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини»

Стіннівки, відеоматеріали, ілюстрації, карти, зразки одягу, побуту, елементи костюмів, декорацій

Художні образи, художні засоби

37 О. кобилянська. Життя і творчість, форму-вання світогляду письменниці

портрет письменниці, виставка творів, ілюстрації до біографії; карта Європи кінця ХІХ — початку ХХ ст., краєвиди Буковини

Модернізм

38 проза О. кобилянської — найяскравіша модель раннього українського модернізму. Її жанрові особливості, провідні теми та ідеї

портрет письменниці, виставка творів, ілюстрації до них, фрагменти кінофільмів («У неділю рано зілля копала…» та ін.)

Модернізм, тематика, ідея

39 О. кобилянська. повість «Земля» — психологічне трактування вічних про-блем (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Сюжет твору

портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього

Життєва основа твору, сюжет, тематика, про-блематика

40 О. кобилянська. повість «Земля». Трагічна історія родини Федорчуків. роз-криття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі


Традиції, новаторство, психологізм, повість, сюжетні лінії

41 О. кобилянська. повість «Земля». Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. композиційно-характеротворчі принципи контрасту


композиція, засоби ха-рактеротворення, детек-тивний жанр


10 11



42 О. кобилянська. повість «Земля». Образи твору, художня майстерність письменниці


вічні проблеми, система образів твору, образ-символ, художні засоби

43 Контрольна робота «Творчість М. коцю-бинського та О. кобилянської»

Тестові завдання у двох варіантах Новела, імпресіонізм, модернізм

44 в. Стефаник. Життя і творчість. Співдружність письменника з Л. Мар-товичем і М. черемшиною («покутська трійця»)

портрет письменника, його соратників по «покутській трійці», видання творів, ілюстрації до біографії

експресіонізм, новела

45 в. Стефаник. Новаторство письменника. експресіонізм у його творчості. Новела «камінний хрест»: психологічне розкриття теми еміграції

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, аудіозапис пісні Б. Лепкого «чуєш, брате мій…»

експресіонізм, новела

46 в. Стефаник. Новела «камінний хрест». Сю жет но-композиційні особливості твору, образи-персонажі та образи-символи


експресіонізм, нове-ла, образи-персонажі, образи-символи

47 Леся Українка. Життєвий і творчий шлях портрет письменниці, виставка її творів, ілюстрації до біографії

Неоромантизм

48 Леся Українка. Неоромантизм як основа естетичної позиції поетеси. вірші «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе дум-ка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…»

портрет письменниці, збірки її творів, ілюстрації до них, аудіозаписи

Символічні, романтичні образи в поезії, прийом контрасту, громадян-ська лірика

49 Леся Українка. пейзажна та інтимна лірика. вірші «Хвиля», «Стояла я і слу-хала весну…», «все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: “він навіки згинув!..”»

портрет письменниці, видання її творів, ілюстрації до них; морські пейзажі; аудіозаписи

пейзажна, інтимна лірика

50 Леся Українка. драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету

портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього; аудіозаписи

драма-феєрія

51 Леся Українка. «Лісова пісня». конфлікт між буденним життям і високими пориван-нями душі особистості, дійсністю і мрією


конфлікт, образи-персонажі, образи-символи

52 Леся Українка. «Лісова пісня». Образи тво-ру та його художні особливості

портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього; аудіозаписи, елементи костюмів та декорацій для інсценівок

Художні образи, симво-ли, художні засоби


12 13



53 Леся Українка. «Лісова пісня». виразне читання уривків напам’ять


пауза, інтонація, темп, логічний наголос, міміка, жести

54 Микола вороний. Життєвий і творчий шлях. поезії «Іванові Франкові», «Блакит-на панна»

портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; весняні пейзажі

Символізм

55 М. вороний. поезії «Блакитна панна», «Інфанта». Зміст і художні особливості творів поета

портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них

Модернізм, символізм, тематика, ідея, пробле-матика, сонет, мотиви

56 Контрольна робота. «Творчість в. Стефа-ника, Лесі Українки, М. вороного»

Тестові завдання у двох варіантах експресіонізм, неоро-мантизм, символізм, драма-феєрія

57 Олександр Олесь. Життя і творчість, світоглядні переконання; неоромантичні, символістські тенденції у творчості пись-менника

портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до біографії

Неоромантизм, символізм

58 Олександр Олесь. поезії «З журбою радість обнялась…», «чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»

портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них, аудіозаписи

Неоромантизм, символізм, засоби виразності в поезії

59 Олександр Олесь. поезії. виразне читання віршів напам’ять

портрет поета, збірки його творів, ілюстрації до них, аудіозаписи; узагальнюючі таблиці, стенди про засоби виразного читання

виразне читання, темп, інтонація, пау-за, логічний наголос, міміка, жести

60 Олександр Олесь. драматичний етюд «по дорозі в казку»


драматичний етюд, символізм

61 в. винниченко. Життя і творчість, гро-мадська й політична діяльність

портрет письменника, виставка творів, ілюстрації до біографії

Жанри літератури, неореалізм

62 в. винниченко. прозові й драматичні твори. Мала проза: ідейно-стильові особливості збірки «краса і сила»

портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них; відеозаписи театральних вистав за творами в. винниченка

Літературні жанри, неореалізм

63 в. винниченко. перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина»

портрети письменників — наукових фантастів світової літератури, виставка їхніх творів, ілюстрації до них; фрагменти кінофільмів

Науково-фантастичний роман

64 в. винниченко. Новела «Момент». поєднання у творі реалістичного змалю-вання дійсності та філософського підтексту


Новела, підтекст, імпресіонізм


14 15




65 в. винниченко. Образи й стильові особливості новели «Момент». Значення художньої спадщини письменника

портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; видання творів пись-менника мовами народів світу

Новела, неореалізм, імпресіонізм

Новинки сучасного літературного життя

66 Ознайомлення з творами сучасних поетів книжкова виставка, портрети письменників, аудіо-, відеозаписи

постмодернізм, верлібр, літературні угрупован-ня

67 Ознайомлення з творами сучасних письменників

книжкова виставка, портрети письменників

постмодернізм, експе-риментальна проза

68 Ознайомлення із сучасною драматургією книжкова виставка, портрети драматургів, відомих режисерів та акторів; фрагменти відеозаписів із театральних вистав; елемен-ти костюмів та декорацій

постмодернізм, жанри сучасної драматургії

69 Контрольна робота. «Творчість О. Олеся, в. винниченка та сучасних письменників»

Тестові завдання у двох варіантах драматичний етюд, неореалізм, постмодернізм

70 повторення та узагальнення вивченого матеріалу. підсумки роботи за рік

книжкова виставка, «портретна галерея» письменників, твори яких вивчалися; учнівські ілюстрації

Національне і вселюд-ське, соціально-побу-то ва повість, повість-хроніка, реалізм, засоби змалювання комічного, соціально-психологічний роман, жанри дра-матичного твору, сонет, філософська поезія, віршовані розміри, терцини, но-вела, імпресіонізм, модернізм, експресіонізм, неоро-мантизм, драма-феєрія, символізм, драматич-ний етюд, неореалізм

Література

1. Українська література. 10–12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень / М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк, Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, В. І. Цимбалюк.— К., 2009.

2. Гузар З. П. Вивчення творчості Ольги Кобилянської — К.: Рад. школа, 1978.— 100 с.

3. Демчук О. Нестандартні уроки з української літератури 9–11.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2000.— 142 с.

4. Жулинський М. Із забуття — в безсмертя. — К.: Дніпро, 1990.— 445 с.

5. Задорожна С., Бернадська Н. Українська література. Запитання і відповіді.— К.: Femina, 1996.— 230 с.

6. Історія української літератури у восьми томах. Том п’ятий.— К.: Наук. думка, 1968.— 513 с.

7. Історія української літератури ХХ ст. у двох книгах. Книга перша за ред. В. Донченка.— К.: Лебідь, 1994.— 778 с.

8. Кузнецов Ю. Б., Орлик П. І. Слідами феї Моргани.— К.: Рад. школа, 1990.— 204 с.

9. Нові імена в програмі з української літератури.— К.: Освіта, 1993.— 349 с.

10. Падалка Н. І. Вивчення творчості І. КарпенкаКарого (І. Тобілевича) в школі.— К.: Рад. школа, 1970.— 150 с.

11. В. В. Паращич. Українська література. 10 клас: Комплексний зошит для контролю знань.— Х.: Видво «Ранок», 2010.

12. Українська література. 10 клас: Хрестоматіядовідник. / Упоряд. О. І. Борзенко.— Х.: Видво «Ранок», 2010.

13. Шавловський І. І. Вивчення творчості І. С. НечуяЛеви цького в школі.— К.: Рад. школа, 1969.— 150 с.

14. Шевчук В. Із вершин та низин.— К.: Дніпро, 1990.— 445 с.

16 1

видавництво «ранок» дозволяє вчителям використовувати цей календарний план у навчальному процесі й не розглядає це як порушення авторських прав.

розповсюджується разом із посібником «Українська література. 10 клас. Академічний рівень» (серія «Майстер-клас») як безкоштовний додаток.

© ТОВ Видавництво «Ранок», 2010

УЗГОДЖеНОДиректор

М. П. __________________Підпис

КАЛеНДАРНий ПЛАН з української літератури.

Академічний рівень

на 20 ___ / 20____ навчальний рік

для 10 ________________ класів

учителя _____________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

Для шкіл з українською мовою навчання

Паращич В. В.

Documents

Transcript of Паращич В. В.