Меженський В. М., Сичов О.І. Інтродукція нових видів і...

УДК 582 675. 3: 631. 524: 631. 527: 634. 746: 635. 976

В. М. МЕЖЕНСЬКИЙ1, О. І. СИЧОВ2

1 Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва УААНУкраїна, 84571 Донецька обл., Артемівський р-н, с. Опитне, вул. Ілліча, 7

2 Розсошанська зональна дослідна станція садівництваРосія, 396620 Воронезька обл., Розсошанський р-н, с. Підгорне, вул. Ульяніщева, 66а

ІНТРОДУКЦІЯ НОВИХ ВИДІВ І ГІБРИДІВРОДУ CERASUS MILL. В УКРАЇНІ

Наведено pезультати багаторічного випробування нових видів та гібридів pоду Cеrаsus Mіll. в умовах південногосходу України. Відібрано перспективні форми і сорти за ознаками декоративності, стійкості до хвороб та якос-ті плодів.

Рід Cerasus налічує близько 40 видів, якізростають переважно у Східній Азії. Най-більше ендемічних видів вишні притаманноКитаю [16] і виявлення нових видів триває[19]. Східноазійські види вишні практичновідсутні в Україні, тому актуальною є їхняінтродукція.

Окільки С. mahaleb (L. ) Mill. перенесенодо окремого роду Padellus [2, 11] то абори-генними для України є лише С. avium та С.fruticosa (включно з С. klokovii Sobko) [17].С. vulgaris, який є природним гібридом двохпопередніх видів [3], на території Україникультивується здавна [8]. Культивують вУкраїні також його гібриди С. ×gondoui-nii Poit. et Turpin (С. avium × С. vulgaris)та С. ×eminens (Beck) Buia (C. fruticosa × C. vul-garis), причому вони набули більшого зна-чення для плодівництва, аніж сорти типо-вої С. vulgaris. Інші види роду Cerasus булоінтродуковано ботанічними установами Ук-раїни впродовж XIX—XX ст. [4, 5].

Метою нашої роботи було збагаченнякультурної флори новими видами і сорта-ми роду Cerasus. Для досягнення мети булопоставлено завдання поповнити колекціювишні новими для культурної флори Укра-їни таксонами, дослідити їхні біоморфоло-гічні особливості в умовах Південного Схо-ду, визначити господарську цінність та

© В. М. МЕЖЕНСЬКИЙ, О. І. СИЧОВ. 2009

18

перспективи використання у садівництві вширокому сенсі.

Досліджували С. incisa (Thunb. ) Loisel.,С. jamasakura (Siebold et Koidz. ) Yushev (syn.Prunus serrulata var. spontanea (Maxim. ) Wil-son), C. mugus (Hand. -Mazz. ) Hand. -Mazz.,C. nipponica (Matsum. ) H. Ohle, C. nipponicavar. kurilensis (Miyabe) Eremin, Yushev etNovikova (syn. C. kurilensis (Miyabe) Czerep. ),C. pseudocerasus, C. rufa (Hook. ) Wall., C. sar-gentii (Rehder) Cinovskis (syn. C. sachalinensis(Fr. Schmidt) Kom. et Klob. -Alis. ), C. serrulata,C. subhirtella (Miq. ) Sokolov; гібридогеннийвид спонтанного походження С. ×yedoensis(Matsum. ) A. Vassil., штучний гібрид селекціїК. Інґрама С. nipponica var. kurilensis × C. cam-panulata (Maxim. ) A. Vassil., гібриди селекціїІст-Моллінґської станції садівництва: С. avi-um × С. canescens (M. Vilm. et Bois) Sokolov,C. avium × C. ×dawykensis (Sealy) H. Ohle,C. avium × C. incisa, C. avium × C. nipponica,C. avium × C. nipponica var. kurilensis, C. avium ×C. pseudocerasus, C. avium × C. sargentii, C. vul-garis × C. mugus, C. vulgaris × C. pseudocerasus,селекції Кримської дослідно-селекційної стан-ції (Росія): С. fruticosa × С. serrulata, а такожселекції Ґессенського університету (Німеч-чина): С. vulgaris × С. canescens. Зразки булоотримано з Іст-Моллінґської станції садів-ництва (Велика Британія), Кримської до-слідно-селекційної та Далекосхідної дослід-ної станцій (Росія). З Нікітського ботанічного

ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3

Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні

саду, Ботанічного саду ім. акад. O. B. Фоміната Інституту садівництва УААН залучилисортові та видові зразки, інтродуковані вУкраїну раніше.

Дослідження проводили в 1994-2008 pp.в колекційних садах Артемівської дослід-ної станції розсадництва, розташованої напівденному сході України. Клімат зони єконтинентальним, із суховіями та іншимиаридними явищами, частими зимовимивідлигами [1].

Таксономічну приналежність перевіря-ли за флорами, дендрологічними довідни-ками та монографічними працями [14, 15,18, 20]. Фенологічні спостереження прово-дили за методикою сортовивчення [9]. Стій-кість до абіотичних та біотичних чинниківдовкілля оцінювали за уніфікованимишкалами [7], якість плодів — за методи-кою сортовивчення [9]. Декоративністьрослин у фазі цвітіння визначали за шка-лою Г. Є. Мисника [8].

Досліджували гібриди C. canescens (виш-ня сивувата) з вишнею звичайною — 'Gisela5' і черешнею — F1 С-55-16, С-55-18 та F2

С-137-1. Останні належать до C. ×schmittii(Rehder) Mezhenskyj et Syczov comb. nov.[Cerasus avium (L. ) Moench × Cerasus ca-nescens (M. Vilm. et Bois) Sokolov] — Pru-nus ×schmittii Rehder, 1939, in Journ. Arn.Arb. 20: 100, hybr. a r te l ; Bean, 1976, TreesShrubs Brit. Isl. ed. 8, 3: 358-359; Krüssmann,1978, Hand. Laubgehölze 3: 42-43] — виш-ня Шмітта. Вишня Шмітта за морфологіч-ними ознаками є проміжною між батьків-ськими видами. Дерева сильнорослі че-решневого типу, але довгими повислимипагонами та червоно-брунатною корою на-гадують C. canescens. Листки на молодихпагонах також подібніші до таких батьків-ського виду — яйцеподібні до ланцетно-яйцеподібних, із загостреною верхівкою,двоякопильчасті, зісподу м'яко волосисті.У різних форм довжина листків колива-ється в межах 7—10 см, ширина — 3, 5-4, 0 см.Квітки по 2—3 у пучках, білі; гіпантій дзво-никоподібний, пурпуровий. Плоди дрібні,


еліпсоподібні, завдовжки до 1,5 см, масою1,0-1,2 г, рожеві або ясно-червоні з жов-тим м'якушем, непогані за смаком, без гір-коти.

Гібрид C. vulgaris × C. canescens за мор-фологічними ознаками також подібний добатьківського виду. Листки на молодих па-гонах спочатку червонуваті, яйцеподібнідо еліптичних, із загостреною верхівкою,довжиною 5-7 см, шириною 3,0-3,5 см,крупно двоякозубчасті, опушені. Квіткипо 2—3 у пучках, білі; гіпантій дзвонико-подібний, пурпуровий. Цвіте рясно, алепрактично не плодоносить. Інколи зав'язуєпоодинокі яйцеподібні червоні плоди за-вдовжки 1 см.

Гібриди C. canescens з вишнею та че-решнею є досить зимостійкими в умовахпівденного сходу України. Стійкість до ко-комікозу — на рівні імунітету. Декоратив-ність цвітіння — 5—6 балів.

C. ×dawykensis (в. дейвікська), вірогід-но, є спонтанним гібридом C. dielsiana(C. K. Schneid. ) T. T. Yü et C. L. Li × C. canescens.Досліджували її гібриди з черешнею: C-56-11, С-56-12, С-56-15, С-56-18, С-56-22,С-56-28. Дерева сильно варіюють за силоюросту, формою крони, тривалістю періодуспокою та зимостійкістю — від загибелі впершу зиму (гібрид C-56-11) до повністюстійких. Вони мають густе опушення моло-дих пагонів і листків, характерне для C. ×da-wykensis. В умовах південного сходу Укра-їни їм притаманні пізні терміни цвітіння ідостигання плодів. Плоди великі, масою3—4 г, рожевувато-білі, рум'яні, з щільнимсоковитим світло-рожевим м'якушем. Со-лодкі на смак, але з неприємним присмакомта з наявністю грубих волокон у м'якуші.Всі гібриди виявилися нестійкими до коко-мікозу (2-5 балів). Зимостійкість — 7 ба-лів.

Досліджували видові зразки C. incisa(в. надрізана), а також її гібриди з череш-нею: C-37-3, C-37-4, C-37-5, C-37-6, C-37-7,C-37-8, С-37-10, C-37-ll, С-37-17, С-37-18,С-58-1.

19

B. M. Меженський, О. І. Сичов

У C. incisa молоді пагони тонкі, голі.Листки спочатку червонуваті, яйцеподібнідо оберненояйцеподібних, із злегка заго-стреною верхівкою, надрізано двояко-тро-яко-пильчасті, зверху слабко волосисті, зі-споду опушені по жилках; черешки тонкі,близько 1 см завдовжки, опушені. Квіткипо 1-4 у майже сидячих пучках, білі до ро-жевіючих, 1, 5-3,5 см у діаметрі, пониклі наопушених квітконіжках завдовжки 1,0-1,5 см; гіпантій трубчасто-дзвоникоподіб-ний, зморшкуватий, червонуватий, зазви-чай голий; маточка гола. Плоди яйцеподіб-ні, 6-8 мм завдовжки, чорні, лискучі;м'якуш чорно-пурпуровий, досить щіль-ний, кислувато-солодкий, зі специфічнимприсмаком, майже без гіркоти. Достигаютьу середині червня.

Зимостійкість видових зразків зале-жить від походження і коливається в меж-ах 5 — 8 балів. Стійкість до кокомікозу —9 балів. Декоративність 6-7 балів.

Дерева гібридів C. avium × C. incisa ce-редньорослі, зовнішньо подібні до вишнізвичайної. За морфологічними ознаками гі-бриди подібніші до вишні надрізаної. Квіткибілі; гіпантій трубчасто-глечикоподібний,червонуватий. Плоди дрібні, чорні, лиску-чі, з чорним м'яким соковитим м'якушем.Смак плодів варіює від гіркого неїстівно-го до досить приємного, майже без гірко-ти. Плоди достигають на початку червня.Плодношення на однорічному прирості —за типом кущових вишень. Виявлено коре-ляцію між тривалістю спокою і силою росту,формою крони та кількістю порості. Корот-кий період спокою мають сильнорослі де-рева з широкопірамідальною або розлогоюкроною, зі слабкою порослю або зовсім безнеї. Рослини з тривалим періодом спокою єслабкорослими, з вузькопірамідальноюкроною, утворюють значну порость. Зимо-стійкість дерев у більшості гібридів — 7-8 балів. Стійкість до кокомікозу у майжевсіх гібридів — 9 балів, у С-37-8 — 5 балів.

C. mugus (в. карликова, або тибетська)у природі росте у вигляді сланкого куща

20

заввишки до 1 м. Октоплоїд, 2n = 64. Щеписамої C. mugus швидко загинули через під-щепну несумісність з C. vulgaris. Дослі-джували два гібриди C. vulgaris × C. mugus.Один з них — С-113-2 мав помірний ріст,був подібнішим до вишні, не переніс першоїзимівлі. Інший гібрид — C-113-l — за мор-фологічними ознаками нагадував череш-ню, вирізнявся сильним ростом, страждаввід посухи, не плодоносив і через декількароків вимерз.

Гібриди C. nipponica (в. японська, абоніппонська) з черешнею C-61-2, C-61-6,С-61-7 — сильнорослі дерева, за формоюкрони подібні до черешні. Листки на моло-дих пагонах великі, видовжено-еліптичні,еліптичні до обернено-яйцеподібних, дов-жиною 12—16 см, шириною 5—6 см, з видо-вженою загостреною верхівкою. Квітки по2-3 у пучках, білі; гіпантій червонуватий.Плоди до 1, 5 см у діаметрі, червоні дотемно-червоних, з темно-червоним солод-ким м'якушем, гарного смаку, практичнобез гіркоти; плодоніжки 3, 5—4, 5 см за-вдовжки. За якістю плоди подібні до сортівчерешні та дюків. Мають короткий періодспокою, починають цвісти рано. Плодоно-шення черешневого типу (здебільшого набукетних гілочках). Плоди достигають напочатку червня. Всі гібриди виявили висо-ку стійкість до кокомікозу на рівні імуніте-ту — 9 балів, але значно вражуються кляс-тероспоріозом — 3—5 балів. Декоративністьпід час цвітіння — 6-7 балів. Зимостійкістьпісля зими 2005/2006 pp. — 7 балів. Видо-вий зразок C. nipponica вимерз в першу жзиму — 1 бал зимостійкості.

Досліджували також видовий зразокC. nipponica var. kurilensis (в. курильська),її гібриди з черешнею C-59-3, C-59-4, C-59-7, С-59-10 та з C. campanulata (в. дзвіноч-кова) сорт 'Kursar'.

Вишня курильська має помірний ріст.Молоді пагони спочатку волосисті, потімголі. Листки вузько-яйцеподібні, з видо-вженою загостреною верхівкою та клино-подібною основою, довжиною 7 см, шири-



ною 3 см, крупнопильчасті, із залозками наверхівках зубців, зверху грубо шорсткува-товолосисті, зісподу густо волосисті пожилках; черешки до 1 см завдовжки. Квіт-ки зібрані по 1-3 у сидячих зонтикоподіб-них суцвіттях, білі до рожевіючо-білих,2, 5-3, 0 см у діаметрі; стовпчики коротші затичинки; гіпантій дзвоникоподібно-лійко-подібний, майже голий, червонуватий; квіт-коніжки волосисті, близько 1, 3 см завдовж-ки. Плоди сплюснуто-кулясті, 7 мм у діа-метрі, чорно-пурпурові, гіркі.

Дерева гібридів курильскої вишні з че-решнею — середньорослі, зовнішньо поді-бні до дерев дюків — C. ×gondouinii, з роз-рідженою пірамідальною або широкопіра-мідальною кроною. Листки на молодихпагонах еліптичні, довжиною 11 — 13 см,шириною 4,5 — 5,5 см, з видовженою заго-стреною верхівкою. Квітки по 2-3 у пуч-ках, ясно-рожеві до білих. Цвітіння відбу-вається у ранні терміни. Рожеве забарв-лення центру у квіток надає їм особливоїпривабливості. Декоративність під часцвітіння — 7 балів. Плоди 1,5-2,0 см у діа-метрі, темно-червоні до пурпурових, зтемним м'якушем; плодоніжки довжиною3,5-4,5 см.

На відміну від таксономічно спорідненихгібридів вишні японської гібриди вишні ку-рильської сильно відрізняються між собоюза багатьма ознаками. Стійкість до кокомі-козу коливається від 2 (C-59-3, C-59-4) до 9(С-59-10) балів. Стійкість до клястероспорі-озу варіює від 2 до 7 балів, ступінь плодоно-шення — від помірного до рясного, смак —від гіркого, неїстівного до задовільного. Час-тина рослин має плодоношення вишневоготипу, інші — черешневого (на букетних гі-лочках). Після зими 2005/2006 pp. зимостій-кість — 4 бали.

Автор сорту 'Kursar' K. Інґрем спочаткувважав його гібридом між вишнею куриль-ською та C. sargentii, але потім, ґрунтую-чись на морфологічних особливостях, уточ-нив батьківську форму як C. campanulata[12]. Останній вид є одним з найдекоратив-


ніших видів вишні, але через низьку зимос-тійкість не придатний для культивування вумовах континентального клімату.

Квітки у 'Kursar' 2, 5 см у діаметрі, фук-синово-червоні, у триквіткових суцвіттях,на коротких волосистих квітконіжках; гі-пантій трубчастий, пурпуровий, волосис-тий. Плоди дрібні, еліпсоподібно-кулясті,10-12 мм у діаметрі, масою 0, 7-0, 8 г, чорні;м'якуш чорний, соковитий, солодкувато-гіркий; кісточка дрібна, еліпсоподібна. Схо-жість насіння добра. Рослини мають дужекороткий період спокою, успадкований відC. campanulata. На південному сході Украї-ни після м'яких зим розпочинають цвітінняу безлистому стані одночасно з C. sargentiiабо трохи пізніше, але після холодних зимпри швидкому потеплінні цвітуть при на-піврозгорнутих листках разом з C. avium.Квіткові бруньки доволі зимостійкі, алепідмерзають у зими з різкими коливання-ми температури. Зимостійкість — 7 балів.Незважаючи на відносно дрібнуваті простіквітки цей сорт є дуже привабливим завдя-ки ранньому цвітінню — бал 7a.

C. pseudocerasus (в. несправжня, або ки-тайська) на своїй батьківщині використо-вується як плодова рослина. Як і C. vulgarisє тетраплоїдом, на відміну від більшостідиплоїдних видів Cerasus. Досліджуваливидовий зразок вишні несправжньої, її гі-брид з черешнею 'Colt' та його триплоїдні(Colt 15-30R, Colt 32-1) й гексаплоїдні (Colt26-1-3, Colt 26-1-5) клони, а також гібридиз вишнею звичайною С-39-1, C-39-2, C-39-3, C-39-4, C-39-5, C-39-6.

Поліплоїдні клони відрізняються відвихідного 'Colt' помірною силою росту, щостановить інтерес для використання їх якслабкорослих підщеп, але їхня зимостій-кість виявилася нижчою від такої вихід-ного сорту, і всі вони вимерзли в першу жзиму. Сам 'Colt' має зимостійкість 3 бали.Зимостійкість видового зразка — 1 бал.

Гібриди C. vulgaris × C. pseudocerasusзначно відрізняються за силою росту — відгетерозисного у С-39-1 до карликового у

21


C-39-2, C-39-3, C-39-6. Дерева мають здат-ність до утворення порості. В основі 2 — 5-річ-них гілок формуються берноти різного сту-пеня рясності. Листки на молодих пагонахвеликі, видовжено-еліптичні до яйцеподіб-них, із загостреною верхівкою, довжиною12-16 см, шириною 6-8 см, двоякопильчас-ті до городчастих, зверху темно-зелені,блискучі. Квітки по 1—2 у пучках, білі. Пло-ди по 1-2, приплюснуто-кулясті, 1, 5-2, 0 сму діаметрі, масою 2, 5—4, 0 г, ясно-червоні, зжовтувато-рожевим солодким м'якушем,за смаком задовільні або гарні; плодоніж-ка 3, 0-3, 5 см завдовжки. Зимостійкість —1—4 бали. Через вимерзання квітковихбруньок багато гібридів плодоносять пога-но. В окремі роки найкращі гібриди С-39-1,С-39-3 плодоносять задовільно або добре.Стійкість до кокомікозу — 9 балів, до кляс-тероспоріозу — 3—5 балів.

C. rufa (в. червона), як й C. mugus, виріз-няється серед видів вишні високим рівнемплоїдності, низькою зимостійкістю (1 бал)та прищепною несумісністю з C. vulgaris.

Дорослі дерева C. sargentii (в. Сарджен-та) в культурі досягають висоти 5 м й біль-ше, але в посушливих умовах південногосходу України на власному корінні ростутьдуже повільно. Молоді пагони голі. Листкиокругло-яйцеподібні до оберненояйцеподіб-них, довжиною 6—13 см, шириною 3—8 см, зраптово видовженою верхівкою, округлоюабо інколи серцеподібною основою, гостро-пильчасті та двоякопильчасті, майже голі.Квітки по 2—4 у сидячих щиткоподібнихсуцвіттях, 3—4 см у діаметрі, зазвичай тем-но-рожеві; квітконіжки 1—2 см завдовжки;гіпантійвузькотрубчасто-дзвоникоподібний,голий. Плоди яйцеподібно-кулясті, 1 см удіаметрі, чорно-пурпурові.

Досліджували видові зразки та добірніформи й сорти, а також гібрид з черешнею.Останній, щеплений у крону, після першоїперезимівлі сильно підмерз і влітку загинув.Невдачею завершилося залучення зразківокуліруванням на сіянці Padellus mahaleb(L. ) Vass., тому вони повторно щеплені в

22

крону дерев видів вишні. Зимостійкість де-рев вишні Сарджента є високою, але квіт-кові бруньки й квітки часто пошкоджують-ся морозами й приморозками наприкінцізими або навесні. Цвіте вишня Сарджентарано, декоративність — 7-7a балів. Черезповітряну посуху листки сильно обгоряють.У F2 від вільного запилення відібрано рос-лини з еліптичними темно-зеленими лист-ками, які не обгоряють влітку. Вірогідно, цеспонтанні гібриди з C. serrulata.

Початковий опис C. serrulata (в. пыль-часта) було зроблено за зразком декора-тивного сорту, поширеного у парках Схід-ного Китаю. Пізніше дикорослі японськірослини були описані під іншою назвою —C. jamasakura (в. гірська, або яма-сакура),яку у деяких класифікаціях розглядаютьяк різновид C. serrulata. Садівники такожвідносять до C. serrulata більшість сортівяпонських декоративних вишень — Сато-сакур, зокрема ті, які раніше відносили доC. lannesiana auct. Більшість з них маютьгібридне походження, є ди- та триплої-дами. Доцільно розглядати C. serrulata якскладний комплекс з декількома внутріш-ньовидовими таксонами, до якого потріб-но включити й C. jamasakura. Оскільки заморфологічними ознаками неможливо точ-но розрізнити різновиди C. serrulata, окрімvar. pubescens (Makino) T. T. Yü et C. L. Li[20], тому інтродуковані зразки ми розгля-даємо як C. serrulata, незважаючи на те, щоїх відносять до декількох різновидів.

Дерева вишні пильчастої, особливо різ-них сортів, дуже варіюють за формою кро-ни. Молоді пагони голі. Листки яйцеподібнідо яйцеподібно-ланцетних, довжиною 5—15 см,шириною 2, 5-6, 0 см, з видовженою заго-стреною верхівкою, пильчасті або двояко-пильчасті, звичайно голі, при розгортаннічасто бронзово-червоні, потім зелені. Квіт-ки по 2-5 у китицеподібних щитках накоротких квітконіжках, здебільшого білі.Плоди чорні, яйцеподібні або кулясті,0,7—1,0 см у діаметрі, достигають на почат-ку червня.



Досліджували сорти 'Kansan', 'Kiku-shi-dare-sakura', 'Невеста', 'Shimidsu-sakura'('Oku Miyaku'), 'Shirofugen', 'Чернавка', ви-довий зразок C. jamasakura №2570, а такожгібрид C. fruticosa × C. serrulata 'BCJI-2'.

Поширений в Україні сорт 'Kansan',щеплений у крону черешні, вимерз піс-ля однієї із суворих зим. Випали такожсорти 'Asagi' і 'Shirofugen'. Усі вони, як і'Shimidsu-sakura', потребують повтор-ної перевірки, бо на перезимівлю сильновпливають агротехнічні умови вирощу-вання. Після зими 2005/2006 pp. деревасорту 'Невеста' мали зимостійкість 8 ба-лів, 'BCJI-2' — 7, № 2570, 'Kiku-shidare-sakura', 'Чернавка' — 6-7 балів. Вонимають дуже привабливий вигляд під часцвітіння: № 2570, 'Невеста', 'Чернавка'оцінюють 7 балами, 'Kansan', 'Shimidsu-sakura' — 7a, 'Kiku-shidare-sakura' — 76балами. Сорт 'Kiku-shidare-sakura' виріз-няється рожевими хризантемоподібнимиквітками та пониклою кроною, що робитьйого придатним для вирощування на висо-ких штамбах.

У C. subhirtella (в. напівщетиниста)молоді пагони опушені. Листки яйцеподіб-ні до видовжено-яйцеподібних, із заго-стреною верхівкою та ширококлиноподіб-ною основою, довжиною 3-6 см, шириною1, 5-3, 0 см, пильчасті або двоякопильчасті,зісподу опушені по жилках. Квітки по 2 — 3у суцвіттях, 2, 5 см у діаметрі, білі або ро-жеві; гіпантій трубчастий до майже глечи-коподібного, у нижній частині виразнороздутий, слабко опушений або голий.Плоди яйцеподібні, до 1 см завдовжки,чорно-пурпурові.

Досліджували сорти 'Autumnalis Rosea','Pendula', 'Pendula Rosea' та видовий зра-зок № 2490. В останнього листки на моло-дих пагонах еліптичні до обернено-яйцепо-дібних, із загостреною верхівкою, довжи-ною 6-8 см, шириною 3, 0—3, 5 см. Квіткизазвичай зібрані по 2 у майже сидячих су-цвіттях, рожеві, дзвоникоподібні, близько2, 5 см у діаметрі; чашечка гола, в основі


пурпурова, у верхній частині, як і чашо-листики, малиново-пурпурова. Плоди дріб-ні, кулясті, чорні. Зимостійкість — 6—7 ба-лів. Декоративність — 7a балів. Дерева cop-тів 'Pendula', 'Pendula Rosea' мають виразноплакучий габітус, що надає їм при щеплен-ні на високий штамб значної декоративнос-ті. Квітки прості, у першого сорту — роже-ві, у другого — ясно-рожеві. Зимостійкістьу звичайні зими 6—7 балів, у суворі — 1 бал,у сорту 'Autumnalis Rosea' — 1 бал.

Досліджували також сорт російської се-лекції 'Сеянец Акебоны раскидистый', щоналежить до C. ×yedoensis (в. токійська),яка є, вірогідно, гібридом C. subhirtella × C.serrulata.

Молоді пагони слабко волосисті. Листкина молодих пагонах еліптичні до яйцепо-дібних, із загостреною верхівкою, довжи-ною 6—8 см, шириною 2, 5—3, 5 см, пильчасті,при розгортанні бронзово-червоні. Квіткиясно-рожеві, по 2-3 у суцвіттях; квітко-ніжки в окремої квітки завдовжки 2, 5-3, 0 см;гіпантій трубчастий, червоніючий. Плодидрібні, кулясті, до 7 — 8 мм у діаметрі, ма-сою 0, 6 — 0, 7 г, з чорним солодко-гіркуватимм'якушем, достигають у середині червня.Зимостійкість — 5-7 балів, стійкість дококомікозу — 9 балів, декоративність —7a балів.

На батьківщині більшості інтродукова-них видів вишні панує помірний або суб-тропічний клімат мусонного типу, томувідмінні природні умови континентально-го клімату на південному сході України єтяжким випробуванням для інтродукова-них рослин. Головним лімітуючим чинни-ком є низькі зимові температури. Вже впершу зиму випали щеплені в крону зразкиC. avium × C. sargentii, C. nipponica, C. pseu-docerasus, один із гібридів C. vulgaris ×C. mugus, C. subhirtella 'Autumnalis Ro-sea'. У суворі зими випали сорти C. serru-lata 'Asagi', 'Kansan', 'Shirofugen', 'Shi-midsu-sakura', C. subhirtella 'Pendula','Pendula Rosea'. У зиму 2005/2006 pp.,коли мінімальна температура повітря

23


знижувалася до -34, 3 °С — найнижчоїпозначки за останні шість десятиліть, зи-мостійкість гібридів C. vulgaris × C. pseu-docerasus становила 1-4 бали, C. avium ×C. pseudocerasus — 3 бали, C. avium ×C. nipponica var. kurilensis — 4 бали. Най-більш зимостійкими були C. incisa, C. avi-um × C. incisa, C. serrulata 'Невеста', С. vul-garis × С. canescens 'Gisela 5', які навітьцвіли. Зимостійкість інших зразків стано-вила 6-7 балів.

C. sargentii, C. vulgaris × C. mugus вияви-лися малостійкими до повітряної посухи.

При інтродукції також необхідно врахо-вувати погану прищепну сумісність схід-них видів вишні C. sargentii, C. serrulata зPadellus mahaleb — традиційною у про-мислових розсадниках підщепою для виш-ні звичайної й черешні, внаслідок чого час-тину інтродуцентів, залучених у виглядіживців для окулірування, було втраченона ранніх стадіях дослідження. Відміченотакож погану сумісність C. mugus та C. rufaз вишнею звичайною.

При культивуванні видів вишні слідвраховувати їхню стійкість до збудниківхвороб. Промислові сорти вишні та череш-ні страждають від кокомікозу. Збудникомцієї хвороби є Coccomyces hiemalis Higg.(сумчаста стадія), Cylindrosporium hiemaliHigg. (конідіальна стадія). Актуальним уселекції цих культур є залучення стійкихвидів [16]. Донорами стійкості до кокоміко-зу є насамперед C. pseudocerasus, яка пе-редає імунітет до цієї хвороби всім своїмнащадкам, а також C. incisa, C. nipponica,частково C. nipponica var. kurilensis. Їхнігібриди з черешнею, як і C. sargentii й C. ×уе-doensis, мають стійкість 8 — 9 балів. Остан-німи роками набула поширення нова расазбудника моніліозу Monilia cinerea Bon.,яка вражує види Cerasus, Armeniaca Scop.,Microcerasus, Prunus, Louiseania Carr.тощо. Більшість інтродукованих видів ігібридів вишні є високостійкими (9 балів),стійкість C. vulgaris × C. canescens 'Gisela5' — 8 балів.

24

Винятково високою декоративністю(7a-76 балів) під час цвітіння вирізняють-ся сорти 'Сеянец Акебоны раскидистый','Kursar', 'Kansan', 'Kiku-shidare-sakura','Shimidsu-sakura'. Останній сорт, пра-вильно ідентифікований нами, впершебуло інтродуковано в Ботанічний садім. акад. O. B. Фоміна у 1972 p., де її куль-тивують під назвою C. serrulata 'Plena'. Підчас цвітіння надзвичайно привабливими єрожевіючі, рожево-білі та білопелюстковісорти та форми C. avium × C. nipponica var.kurilensis, C. sargentii, C. serrulata. Дужепривабливо виглядають квітки з білими,забарвленими при основі в рожевий колірпелюстками та рожевими стамінодіями.Квітки C. nipponica var. kurilensis × C. cam-panulata 'Kursar' та C. subhirtella поступа-ються за розмірами вищезазначеним зраз-кам, але інтенсивно-рожеве забарвленнянадає деревам високої декоративності підчас цвітіння. Загальну декоративність де-рев C. sargentii, C. serrulata, C. ×yedoensisпідвищує бронзово-червоний колір моло-дих листків, які розгортаються під час цві-тіння.

C. pseudocerasus, на відміну від іншихвидів вишні, здатна укорінюватися здере-в'янілими живцями. Цю особливість ус-падкували її гібриди з C. avium та C. vul-garis. Вони можуть мати значення як кло-нові підщепи для вишні та черешні.

Для зниження росту щеплених дерев ви-користовують карликові підщепи C. vulgaris ×C. canescens 'Gisela 5', C. fruticosa × C. serrulata'BCJI-2'. Нами встановлено, що остання можевиявити надчутливу реакцію на вірусну ін-фекцію, що виражається у глеєтечі та силь-ному некрозі тканин у місці щеплення, частоз подальшою загибеллю рослини [6]. Такимчином, 'ВСЛ-2' може бути індикатором длявиявлення зразків вишні, уражених ілар-вірусами. Щеплення на 'ВСЛ-2' C. nipponicavar. kurilensis × C. campanulata 'Kursar' таC. subhirtella № 2490 дало змогу встанови-ти зараженість їх вірусами, що потребуєвжиття оздоровчих заходів.



3 метою інтродукції та селекції слід ви-користовувати віддалену гібридизаціюміж видами роду Cerasus. Гібриди схід-ноазійських видів вишні з європейськи-ми видами C. avium та C. vulgaris є кращеадаптованими порівняно з вихідними ви-дами до умов південного сходу України.Для зеленого будівництва ми пропонуємовикористовувати C. avium × C. nipponicavar. kurilensis C-59-7, С-59-10, C. incisa, C.nipponica var. kurilensis × C. campanulata'Kursar', C. serrulata 'Kiku-shidare-sakura','Невеста', 'Чернавка', № 2570, C. sargentii× C. serrulata, C. subhirtella № 2490. Сорт'Shimidsu-sakura' придатний для регіонів зм'якішими зимами, C. sargentii — для захи-щених від суховіїв місць. У селекції на стій-кість до кокомікозу слід використовуватиC. pseudocerasus, C. incisa, C. nipponica, C.nipponica var. kurilensis та їхні гібриди. 3помологічної точки зору найкращі плодимають C. vulgaris × C. pseudocerasus, C-39-1, C-39-5, C. avium × C. nipponica — C-61-2, C-61-7. Розмножувати східноазійськівиди вишні краще на сіянцях C. avium іC. serrulata.

1. Агроклиматический справочник по Ста-линской области / Отв. ред. А. И. Салепова. — Л.:Гидрометеоиздат, 1959. — 103 с.

2. Василъченко И. Т. К вопросу о систематичес-ком положении магалебки (Prunus mahaleb L. ) //Новости систематики высш. раст. — 1973. — 10. —С. 180-188.

3. Bumкoвcкий В. Л. Плодовые растения ми-ра. — СПб; М.; Краснодар: Лань, 2003. — 591 с.

4. Кохно H. A., Курдюк А. М. Теоретическиеосновы и опыт интродукции древесных расте-ний в Украине. — K.: Наук. думка, 1994. —187 с.

5. Лыпа А. Л. Дендрологические богатстваУкраинской ССР и их использование // Озелене-ние населенных мест / А. Л. Лыпа, И. А. Косарев-ский, A. K. Салатич. — K.: Изд-во акад. архитектурыУССР, 1952. — С. 9-466.

6. Меженський B. M., Брусенцов В. П. Над-чутливість клонових підщеп вишні та черешнідо вірусної інфекції // Садівництво. — 2006. —Вип. 59. — С. 177-181.


7. Меженський B. M. Уніфікування шкал оці-нок, що застосовуються при інтродукції деревнихрослин // Інтродукція рослин. — 2007. — № 4. —C. 26-37.

8. Мисник Г. Е. Сроки и характер цветения де-ревьев и кустарников. — K.: Наук. думка, 1976. —390c.

9. Программа и методика сортоизученияплодовых, ягодных орехоплодных культур / Подобщ. ред. Г. А. Лобанова; М-во сел. хоз-ва СССР,ВНИИ садоводства. — Мичуринск, 1973. —492 с.

10. Сычов А. И. Перспективы использованияотдаленных гибридов черешни с диплоидными ви-дами вишни в селекции черешни как плодовойкультуры // Отдаленная гибридизация. Современ-ное состояние и перспективы: Тр. Междунар. конф.по отдален. гибридизации (16-17 дек. 2003 г. ) /Гл. ботан. сад РАН. — M.: Изд-во MCXA, 2003. —С. 262-266.

11. Юшев A. A. Новое в систематике родаCerasus Mill. // Систематика, морфология, био-логия и сортоизучение плодовых, ягодных, суб-тропических и декоративных культур: Сб. науч.тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции /ВНИИ растениеводства. — 1990. — 131. —С. 56-64.

12. Bean W. J. Trees and shrubs hardy in theBritish Isles. — L.: J. Murray, 1976. — Vol. 3. —973p.

13. Chang K. S. et al. Reconsideration of the Pru-nus serrulata complex (Rosaceae) and related taxain eastern Asia // Bot. J. Linn. Soc. — 2007. — 154,N 1. — P. 35-54.

14. Ingram C. Ornamental cherries. — L.: CountryLife; N. Y.: C. Scribners`s sons, 1948. — 259 p.

15. Krüssmann G. Handbuch der Laubgehölze. —Berlin; Hamburg: P. Parey, 1978. — Bd. 3. — 496 S.

16. Li C. L., Bartholomew B. Cerasus Miller //Flora of China. — 2003. — Vol. 9. — P. 404-420.

17. Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascularplants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kyiv,1999. - 3 4 5 p .

18. Rehder A. Manual of cultivated trees andshrubs hardy in North America. — N. Y.: Macmillan,1940. - 9 3 0 p .

19. Wang X. R., Shang C. B. Cerasus hefengensis(Rosaceae), a new species from SW Hubei, China //Ann. Bot. Fennici. — 2007. — Vol. 44. — P. 151-152.

20. Yü T. T., Li C. L. Rosaceae (in Chinese) // Fl.Respubl. Popularis Sin. / T. T. Yü (ed. ). — 1986. — Vol.38. — P. 41-89.

Рекомендував до друкуП. А. Мороз

25


B. H. Меженский1, А. И. Сычов2

1 Артемовская опытная станция питомниководстваИнститута садоводства УААН, Украина,Донецкая обл., Артемовский р-н, п. Опытное

2 Россошанская зональная опытная станциясадоводства, Россия, Воронежская обл.,Россошанский р-н, с. Подгорное

ИНТРОДУКЦИЯ НОВЫХ ВИДОВИ ГИБРИДОВ РОДА CERASUS MILL.В УКРАИНЕ

Приведены результаты многолетнего изученияновых видов и гибридов рода Cerasus Mill. в услови-ях юго-востока Украины. Отобраны перспективныеформы и сорта по признакам декоративности,устойчивости к болезням и качества плодов.

V. M. Mezhenskyj1, O. І. Sychov2

1 Artemivsk Nursery Experimental Station of theInstitute of Horticulture, Ukrainian Academyof Agrarian Science, Ukraine, Donetsk region,Artemivsk district, Opytne

2 Rossosh Zonal Experimental Station of Horticulture,Russia, Voronezh Region, Rossosh district,Podgornoe

INTRODUCTION OF A NEW CERASUS SPECIESAND HYBRIDS IN UKRAINE

Data obtained in the result of many years trials of a newCerasus species and hybrids under the condition of theUkraine's south-east are presented. The promising formsand varieties with on ornamental, disease-resistant,and good fruit quality characters has been selected.

26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3

Меженський В. М., Сичов О.І. Інтродукція нових видів і...

Documents

Transcript of Меженський В. М., Сичов О.І. Інтродукція нових видів і...