Міністерство освіти і науки УкраїниДніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГООПРАЦЮВАННЯ ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, НАПИСАННЯ

КУРСОВИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ) СТУДЕНТАМИ НАПРЯМУ«МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»

2013Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Кафедра міжнародної економіки і світових фінансів

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГООПРАЦЮВАННЯ ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ,НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ)

СТУДЕНТАМИ НАПРЯМУ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»

ДніпропетровськРВВ ДНУ2013

Розглянуто самостійну роботу студента як один ізвизначальних чинників становлення майбутнього фахівця-економіста. Наведено поради щодо організації роботи збібліотечним фондом, зокрема, наукової бібліотеки ДНУ.Окреслено роль і місце в курсової роботи навчальномупроцесі, визначено її основні складники, необхідніелементи, вимоги до захисту й типові помилки, що виникаютьпід час виконання дослідження й презентації результатів.

Для студентів 1 – 5 курсів факультету міжнародноїекономіки ДНУ імені Олеся Гончара.

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………….......... 41. Планування самостійної роботи студентів ……………..……………...

5

2. Значення курсової роботи у вивченні дисципліни ……........................

6

3. Основні етапи написання курсової роботи ……………………………

7

3.1. Тема, об´єкт і предмет курсового дослідження ……………….

7

3.2. Складання первинного плану курсової роботи ……….............

9

3.3. Добір наукової літератури та інших матеріалів і джерел інформації, складання бібліографії……………………………………......

9

3.4. Вивчення літературних, статистичних та інших джерел, добір матеріалу та його конспектування ………………………………………..

14

3.5. Написання першого чорнового варіанта тексту роботи та основні вимоги до її змісту ………………………………………………..

15

3.6. Подання роботи на кафедру для перевірки……………………..

17

3.7. Захист курсових робіт перед комісією ………………………

17

4. Типові помилки, що виникають у процесі написання курсової роботи …………………………………………………………………

18

5. Порядок оформлення курсової роботи….…………………………......

19

5.1. Загальні вимоги………………………………………………… 195.2. Структурні елементи курсової

роботи………………………......20

5.3. Нумерація сторінок курсовоїроботи…………………………...

20

5.4. Нумерація розділів, підрозділів, 20

3

пунктів, підпунктів……….5.5. Вимоги до подання

ілюстрацій………………………………..21

5.6. Оформленнятаблиць………………………………......................

21

5.7. Оформленняпереліків………………………………........................

23

5.8. Вимоги до оформленняприміток……………………………......

24

5.9. Вимоги до оформленнявиносок………………………………...

24

5.10. Формули та рівняння…………………………………………… 255.11. Посилання………………………………………………………… 255.12. Перелік посилань ……………………….….…………………... 265.13. Вимоги до оформлення

додатків……………………………..26

Додатки …………………………………………………………………….. 28

4

ВСТУП

Основне завдання вищої школи полягає у формуваннітворчої особистості фахівця, здатного до самоосвіти,інноваційної діяльності. Для того щоб виконати це завдання,потрібно не лише передавати знання в готовому вигляді відвикладача до студента. Необхідно перетворити студента зпасивного споживача знань на активного їх творця,спроможного сформулювати проблему, проаналізувати різніваріанти її вирішення й знайти серед них оптимальний.

Сучасна реформа вищої освіти – це насамперед перехідвід парадигми навчання до парадигми освіти, самоосвіти.Тому самостійну роботу студентів можна вважати не простоневід’ємною частиною навчального процесу, а йогофундаментом. Це передбачає орієнтацію на активні методинабуття знань, розвитку творчих здібностей, перехід відпоточного до індивідуалізованого навчання з урахуваннямпотреб і можливостей особистості.

Посилення ролі самостійної роботи означає принциповонову організацію навчально-виховного процесу у вищихнавчальних закладах. Самостійна робота повинна розвивативміння вчитися, сприяти проявам ініціативності йцілеспрямованості, саморозвиткові, акумуляції аналітичнихі творчих навичок. Розуміння її важливості для становленнястудента як особистості і фахівця привело до домінування усвітовій освітній практиці саме цієї форми навчання.

З огляду на все вищесказане мета самостійної роботистудентів – закріпити знання, набуті під час лекцій тааудиторних занять інших видів; самостійно оволодітитеоретичними положеннями фахових дисциплін; набути навичоквиконання практичних завдань, що з’являються в процесіекономічної діяльності на мікро- й макрорівнях.

Основні завдання організації самостійної роботи – навчитисясвідомо і самостійно опрацьовувати навчальний матеріал,відбирати й аналізувати надбання світової й українськоїнаукової думки; підвищувати ступінь самоорганізації тасамовиховання; виробити необхідні вміння, навички йсформувати бажання постійно підвищувати власнукваліфікацію.

5

Активна самостійна робота студентів можлива лише занаявності стійкої мотивації. Найпотужніший мотивувальнийчинник – підготовка до подальшої ефективної професійноїдіяльності. Активізують самостійну роботу такі фактори:

• корисність виконуваної роботи;• участь студентів у творчій діяльності;• інтенсивна педагогіка, що передбачає введення в

навчальний процес активних методів навчання;• використання стимулювальних чинників контролю знань

(накопичувальна система оцінювання, рейтинг);• індивідуалізація завдань, виконуваних у ході

аудиторної та позааудиторної роботи, постійне їх оновлення;• особистість викладача (викладач повинен бути

прикладом для студента як професіонал і творчаособистість).

Самостійна робота повинна забезпечувати виконанняосновного завдання студента – розвинути економічний стильмислення, вміння логічно формулювати, доводити йобґрунтовувати ті чи інші положення, аналізувати причини йнаслідки як об’єктивних економічних процесів, так і тих,розвиток яких безпосередньо залежить від вибору того чиіншого рішення.

1.ПЛАНУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВНавчальний план студентів будь-якої спеціальності

передбачає поділ відповідного часу на дві категорії:години, призначені для аудиторної (регламентованої) роботи(лекції, практичні заняття, консультації з викладачем,наукові конференції та олімпіади, складання іспитів) тапозааудиторної. До позааудиторної роботи належать:

• робота над конспектами лекцій, підготовка допрактичних занять, модульних робіт, іспитів;

• вивчення матеріалу за підручниками, навчальнимипосібниками, опрацювання нормативно-правових актів;

• робота з бібліотечними каталогами для пошукунеобхідної інформації;

• опрацювання матеріалу за першоджерелами (науковою,спеціальною, інформаційно-довідковою літературою, науковимипублікаціями в періодичних виданнях);

6

• конспектування самостійно вивченого матеріалу,підготовка доповідей, рефератів, написання курсових іконтрольних робіт, виконання індивідуальних завдань;

• підготовка до участі в конкурсах студентськихнаукових робіт, у конференціях молодих вчених;

• проведення групових презентацій, підготовка й участьу рольових іграх, виконання case-studies тощо;

• науково-дослідна робота під час проходження практики,написання відповідних звітів;

• пошук і обробка інформації з мережі Інтернет;• написання дипломних робіт (бакалавра, магістра,

спеціаліста) тощо.Самостійна робота студентів, виконувана в

позааудиторний час, потребує раціоналізації й оптимізаціїзатрат – як розумових, фізичних, психологічних, так ічасових.

У процесі самостійного опрацювання кожної теми та вході підготовки до семінарських занять важливе значення маєлекційний матеріал. Він є тим підґрунтям та інструментом, щоспрямовує студента в найраціональнішому напрямку вивченнянавчальної дисципліни та надає йому знань в обсязі,достатньому для подальшого поглибленого дослідження,роз’яснює найскладніші поняття та положення навчальноїдисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукоюподальшого успішного набуття ними необхідного масиву знань,що сприятиме формуванню фахівців високого рівня. На початкулекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план їїпроведення та вказує необхідну навчальну літературу йнормативно-правові джерела. Крім того, посилання на науковуй спеціальну літературу, а також нормативно-правові джерелавикладач робить під час лекції. Тому студенти повинніуважно слухати викладача, аналізувати отримувануінформацію, а також конспектувати найважливіші положення.Наприкінці лекції студенти можуть ставити викладачузапитання щодо роз’яснення незрозумілих положеньпрослуханої лекції. Належне ведення конспекту лекціїсприятиме збереженню необхідної інформації та подальшому їїаналізу.

7

Мета семінарських занять полягає в закріпленні тапоглибленні набутих теоретичних знань студентів, формуваннінавичок застосування цих знань у випадку вирішенняконкретних ситуативних питань, у стимулюванні самостійноїроботи студентів щодо вивчення навчальної дисципліни,засвоєння ними основних положень та вивчення специфікивідповідної економічної тематики.

Основою для підготовки до практичних занять євідповідні методичні матеріали. Тематичний план передбачаєпроведення практичних занять з основних тем дисципліни. Напрактичних заняттях застосовують різні форми та методиконтролю знань студентів: усне опитування, дискусія,реферативні повідомлення та їх обговорення, виконанняпрактичних завдань, тестовий контроль, розгляд конкретнихситуацій.

2.ЗНАЧЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ У ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИКурсова робота – форма індивідуальної роботи студента.

Основна мета курсової роботи – глибоко і творче усвідомитипевні важливі теоретичні або прикладні питання тієї чиіншої профілюючої дисципліни. Досить важливе є формуванняумінь і навичок студента, стосовних таких аспектів йогодіяльності:

• самостійне формулювання проблеми дослідження,визначення мети, основного завдання, об’єкта й предметадослідження;

• пошук і відбір різноманітної аналітичної йстатистичної інформації в галузі міжнародної економіки;

• засвоєння основних положень законодавчих актів,нормативно- інструктивних документів, що регулюютьфункціонування певної галузі або ринку;

• систематизація, закріплення та розширеннятеоретичних і практичних знань за фахом;

• логічний, послідовний, структурований викладрезультатів власного наукового дослідження;

• оформлення звітного матеріалу згідно з вимогамичинного стандарту;

8

• добір, систематизація та обробка інформаціївідповідно до цілей дослідження;

• обґрунтування наукових висновків і конкретнихпропозицій щодо вдосконалення управління;

• визначення й використання причинно-наслідковихзв’язків процесів і явищ в економіці;

• публічна презентація й захист виконаної науковоїроботи.

Курсова робота є також формою контролю знань,передбаченою навчальними планами. Крім того, курсовимироботами послуговуються: в процесі підготовки до заліків ііспитів; самостійного вивчення теоретичних основ базовихекономічних дисциплін; набуття навичок прогнозуваннярозвитку тих чи інших явищ; виявлення проблем і пошукушляхів їх подолання.

У ході написання курсової роботи слід дотримуватисяпринципів: самостійності виконання; практичної значущості(актуальності); комплексного системного підходу довиконання завдань (розглядати предмет дослідження з різнихпозицій, під різними кутами, у тісному взаємозв’язку явищ,логічно й послідовно); теоретичного застосування передовоїсучасної методології й наукових розробок (зокрема,економіко-математичного моделювання, у тому числі звикористанням можливостей обчислювальної техніки,Інтернету); дослідного характеру; наявності елементівтворчості; відповідності вимогам «Методичних матеріалівдля студентів з питань самостійного опрацювання фаховоїлітератури, написання курсових робіт (проектів)»,розроблених на кафедрі міжнародної економіки і світовихфінансів факультету міжнародної економіки. Методичнівказівки видають студентам I V курсів, які навчаються занапрямом «Міжнародна економіка», для ознайомлення напочатку семестру. Тему роботи студенти вибирають відповіднодо тематики, розробленої кафедрою (дод. Г–И).

Для досягнення мети в процесі виконання роботи студентунеобхідно:

9

• обґрунтувати актуальність та значущість теми (об’єктаі предмета дослідження);

• здійснити огляд наукової літератури за тематикоюпредмета дослідження та узагальнити зібрані матеріали;

• проаналізувати розвиток досліджуваного економічногоявища в динаміці;

• обґрунтувати принципово нові чи доповнити існуючізаходи стосовно вдосконалення предмета дослідженнявідповідно до теоретичних і практичних висновків;

• грамотно та логічно викласти результати самостійнихдосліджень з обраної теми, доповнити їх ілюстративнимматеріалом у формі схем, алгоритмів, графіків, діаграмтощо.

Завдання курсової роботи – самостійно виявити, дослідитий обґрунтувати перспективи розвитку певних явищ у сферіміжнародних економічних відносин із розробкою відповіднихпрогнозів і наданням необхідних рекомендацій.

Отже, написання курсової роботи дає можливістьстудентам ґрунтовніше засвоїти вивчений програмний матеріаліз предмета, набути основних навичок наукової роботи, атакож розвинути свої творчі й інтелектуальні здібності.Самостійна робота з науковою літературою, статистичнимиданими, довідковим і практичним матеріалом дасть змогупоглибити фахові знання, сприятиме становленню майбутніхфахівців із напряму «Міжнародна економіка».

3.ОСНОВНІ ЕТАПИ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ3.1. Тема, об’єкт і предмет курсового дослідження Курсову роботу студент виконує за окремою темою, яку

він вибирає з рекомендованого переліку й узгоджує зкерівником-консультантом. Студент має право запропонуватисвою тему курсової роботи, виходячи з актуальності проблемпідприємства (організації, установи), де він проходитьпрактику, й/або сфери наукових інтересів. При цьому темуслід обґрунтувати й узгодити з керівником курсової роботи.

Змінити тему роботи дозволяють у виняткових випадках зазгоди наукового керівника й завідувача кафедри міжнародноїекономіки і світових фінансів. Теми курсових робіт

10

студентів однієї академічної групи не повинніповторюватися.

Тема роботи має бути актуальною з погляду процесів, щовідбуваються в сучасній системі зв’язків,зовнішньоекономічній політиці окремих держав тощо. Роботаможе передбачати розгляд важливих теоретичних питаньміжнародних економічних відносин, глобальних проблемлюдства. Курсова робота може бути актуальною також ізпогляду висвітлення прикладних економічних, соціальних,екологічних, культурних проблем розвитку окремих держав уїх взаємозв’язку. Тему роботи треба розкрити в контекстісучасних наукових концепцій, обґрунтовано і доречно вживатиосновні наукові терміни. Досить важливо висвітлюватиоб’єктивні з наукового погляду положення, застосовувати дляілюстрації й підтвердження теоретичних положень реальніприклади, достовірну статистичну інформацію.

Після вибору теми курсової роботи студент повиненвизначити об’єкт і предмет наукового дослідження. При цьомунеобхідно зважати на те, що між ними й темою курсовоїроботи є системні логічні зв’язки. Об’єкт дослідження –усясукупність відношень між різними аспектами теорії йпрактики науки, яка служить джерелом необхідної інформації.Предмет дослідження – істотні зв’язки і відношення, щопідлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головні,визначальні для конкретного дослідження. Таким чином,предмет дослідження є більш вузький, ніж об’єкт. Правильне,науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження маєзорієнтувати дослідника на встановлення значення предметадослідження. Предмет визначає конкретний зміст об’єктадослідження, його аспекти, властивості, характерні риси,функції тощо.

У процесі роботи не слід ототожнювати мету й завданнянаукового дослідження. Передусім доцільно визначити метудослідження – головне наукове завдання, на виконання якогоспрямована робота в цілому, усі її структурні частини,логіка думок та інтелектуальних побудов. Отже, основна метадослідження – стратегічна мета, якій підпорядковані всіінші мотиваційні установки (власне завдання).

11

Залежно від того, наскільки зрозуміло й точносформульовано мету роботи, настільки чіткими будуть їїзавдання і план, ефективною – організація виконання,вдалим – стиль викладу. Правильне визначення мети роботидозволить виокремити основний напрям дослідження,систематизувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якістьроботи, уникнути загальних міркувань. Мета курсової роботиповинна бути тісно пов’язана з назвою її теми. Її можнасформулювати як певну одиничну, навіть глобальну (умасштабах конкретного дослідження) проблему. На основі метивизначають основні завдання, які необхідно виконати впроцесі написання роботи.

Під завданням курсової роботи слід розуміти більшконкретні, чіткі, дрібні питання (проблеми), які аналізуютьв окремих розділах або параграфах курсового дослідження.Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи – уформі перерахування (проаналізувати..., узагальнити...,виявити..., довести..., впровадити..., показати...,розробити..., знайти..., визначити..., описати...,встановити..., з’ясувати..., надати рекомендації...,встановити взаємозв’язок..., розробити прогноз... тощо).Визначення завдань пов’язане з назвами основних розділів і пунктівзмісту.

Розмежовуючи мету і завдання курсової роботи, слідпам’ятати про необхідність логічної взаємозалежності тапов’язаності: постановка й виконання локальних завдань маєзнаходитися в інтелектуальному полі основної проблеми.Власне, виокремлення цих завдань та їх оцінка єзакономірними етапами загального процесу наукового аналізувибраної теми. Залежно від теми в курсовій роботі можнарозробити кілька важливих проблем, тобто виконати кількавідповідних наукових завдань. Інші ж роботи є своєріднимнанизуванням великої кількості локальних завдань і проблем.Незалежно від характеру та обсягу опрацьованого матеріалудоцільно виділити у вибраній темі її окремі складовіаналітичні частини. Така структуризація та деталізаціянаукових завдань сприятиме якісному висвітленнюпроблематики в цілому.

12

Завдання наукового керівника курсової роботи такі: надаватидопомогу в процесі вибору теми, розробки плану курсовоїроботи, добору літератури, вибору методології та методівдослідження тощо; аналізувати зміст роботи, висновки йрезультати дослідження; визначати поетапні термінивиконання роботи; контролювати виконання курсових робітвідповідно до графіка; рецензувати частини й закінченийваріант рукопису; готувати студента до захисту; доповідатина засіданні кафедри про виконання та завершення роботитощо.

Виконання курсової роботи організують за графіком,затвердженим кафедрою.

3.2.Складання первинного плану курсової роботиПісля вибору й затвердження теми студент самостійно

складає план (структуру змісту) роботи й узгоджує його зкерівником.

Чітке подання структури є необхідною передумовоюякісного виконання роботи, запорукою успішного висвітленнятеми. При цьому всі складові частини роботи повинні бутилогічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані.Поєднання їх у цілісну систему – кропіткий процес, якийпотребує уваги й старанності. Уточнення структури можетривати протягом усієї роботи над дослідженням.

Для проведення ґрунтовного наукового аналізу за темоюдослідження складають план, який дає змогу виокремитиосновні структурні одиниці роботи. У тексті роботи йогофіксують як зміст роботи. Складаючи план, студент виявляєвміння визначати головне, найістотніше в проблемі. Перелікрозглядуваних питань структурують за принципом «відзагального до конкретного». Тобто питання теми як вузловіскладники вибраної проблеми повинні бути єдиною системою,де кожне наступне питання розвиває й доповнює попереднє.Питання слід чітко й зрозуміло сформулювати.

3.3.Добір наукової літератури та інших матеріалів і джерелінформації, складання бібліографії

Загальні підходи до організації роботи з першоджерелами

13

Окремі питання, розкриті в конспекті лекцій узагальному вигляді, та ті, що винесені на самостійнеопрацювання, студент повинен засвоїти за рекомендованимипідручниками, навчальними посібниками, законодавчо-нормативною тадовідково-інформаційною літературою. Сьогодні важко уявитисобі вищу школу без використання вищеперелічених джерелінформації, що є незамінними помічниками як для студента,так і для викладача, особливо у зв’язку зі збільшеннямкількості годин для самостійної роботи.

У ході роботи з названими джерелами інформації студентповинен ознайомитися з їх змістом і відібрати необхіднийдля вивчення матеріал (розділи, підрозділи тощо). З метоюпідвищити ефективність самостійного вивчення матеріалу запідручниками, навчальними посібниками, науковою таспеціальною літературою доцільно не обмежуватися простимознайомленням із відповідним текстом; необхідно детальноаналізувати прочитане, порівнюючи з прослуханим тазаконспектованим матеріалом лекції, робити логічнівисновки, позначати незрозумілі положення для подальшогоз’ясування їх змісту на семінарському чи практичномузанятті. Потрібно виписувати формулювання конкретнихположень і визначень інших авторів, занотовуватисуперечливі питання, виділяти факти і явища, що становлятьнауковий інтерес.

Працювати з підручниками, навчальними посібниками,методичними вказівками, практикумами, науковою йспеціальною літературою незалежно від типу носія інформації(паперовий чи електронний) необхідно так, щоб набутиякомога більшого обсягу теоретичних знань і навичок.Починати роботу з конкретним джерелом інформації студентповинен з ознайомлення зі змістом, щоб дійти висновку пройого відповідність певній проблемі, навчальному курсу тощо,і тільки після цього слід визначити послідовність йогоопрацювання й відібрати необхідний для вивчення матеріал(глави, розділи, абзаци тощо).

Працюючи з інтерактивними електронними документами,треба використовувати можливості навігації, надаванісучасними програмами, призначеними для читання файлів

14

відповідних форматів (MS Word, Adobe Reader, Adobe Acrobat тощо) йособливо переваги гіпертекстової технології поданнянавчального матеріалу, а саме за допомогою гіперпосиланьзнаходити відповіді на поставлені запитання.

У процесі опрацювання матеріалу необхідно з’ясуватисутність досліджуваного питання, не уникаючи визначеннязмісту незрозумілих чи незнайомих слів, термінів. Бажаностворити зручну для себе систему позначень (зокрема,позначки на полях конспекту, підкреслення маркерами різнихкольорів, доповнення конспекту альтернативнимиформулюваннями та посиланнями на інші джерела інформаціїтощо), та фіксації опрацьованого матеріалу. Сучаснітекстові редактори (насамперед MS Word) дають можливістьстворити електронний конспект із примітками, виносками,коментарями та роздрукувати його. Для самостійногопоглибленого вивчення навчального матеріалу слід звертатисядо наукової та спеціальної літератури, яка може бути й незазначена в навчально-методичному комплексі.

Використання самостійно отриманих відомостей як унавчанні, так і на практиці, безперечно, є цінним здобуткомдіяльності студента на шляху формування його професійногопотенціалу. З позицій випереджальної освіти навчання тількиза конспектом лекцій і основною літературою, вказаною внавчальній програмі, недостатнє. Здебільшого належнапідготовка передбачає вміння швидко знаходити таопрацьовувати необхідний матеріал за першоджерелами,науковою й спеціальною літературою та коректне цитуваннязнайденого. Перелік такої літератури, як правило, наводятьв навчально-методичному комплексі дисципліни. Тому завданнястудента полягає в самостійному знаходженні потрібнихматеріалів шляхом пошуку в паперових або електронних фондахбібліотек, а також у файлових архівах, базах даних і знань,доступ до яких здійснюють за допомогою відповідних сервісівІнтернету (зокрема, Word Wide Web, FTP та UseNet newsgroups).

Опрацьовуючи наукову та спеціальну літературу, студентможе знайти посилання на додаткові джерела інформації, незазначені в списку рекомендованої літератури навчально-методичного комплексу. Використання таких додаткових джерел

15

для самостійного поглибленого вивчення матеріалу є важливе,особливо у випадку підготовки доповідей і рефератів.

Організація пошуку літератури в бібліотеці ДНУ Маючи список джерел інформації, студент повинен

звернутися до алфавітного каталогу бібліотеки та знайти закаталожною карткою необхідне джерело. Якщо студентпоглиблено вивчає конкретну проблему, готує науковудоповідь, реферат чи курсову роботу і йому не вистачаєматеріалу в списку рекомендованої літератури, невідомівихідні відомості рекомендованих джерел інформації, тонеобхідно звернутися до систематичного каталогу бібліотеки,а також до тематичного каталогу публікацій у періодичнихвиданнях.

Інформація про книги, кількість примірників та їхмісцезнаходження відображена в каталогах. Замовити книги зкнигосховища можна в залі каталогів (кімн. 108), заповнившиспеціальний бланк замовлення. У відповідному бланку дляпошуку документа вказують різні його ознаки, насампередвихідні відомості [код УДК, автор(и), заголовок опису,основний заголовок – відомості, що належать до заголовка(відомості про відповідальність, відомості про видання, утому числі URL-адреса веб-документа або FTP-файлу), місцета дата видання, обсяг тощо]. Довідково-пошуковий апаратскладається з алфавітного та систематичного каталогів(кімн. 108) і систематичної бібліографічної картотекистатей з періодичних видань та збірників (кімн. 113).Алфавітний каталог побудований за абеткою прізвищ авторівта назв видань.

У систематичному каталозі інформація про наявнулітературу розташована за індексами Універсальноїдесяткової класифікації (УДК) для природничих і технічнихнаук та Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) длясуспільно-гуманітарних.

УДК – це універсальна десяткова класифікація офіційнихвидань в усьому світі. Відповідні довідники видаютьбагатьма мовами й постійно оновлюють. Довідкова база УДКпостійно нарощується за рахунок електронних видань. ЗнанняУДК дає змогу швидко знайти необхідне джерело за

16

систематичним бібліотечним каталогом. За необхідностістуденти можуть самостійно сформувати код, скориставшисьелектронним класифікатором(http://teacode.com/online/udc/).

ББК – бібліотечно-бібліографічна класифікація,призначена для організації бібліотечних фондів,систематичних каталогів і картотек. ББК – класифікаціяієрархічна і складається з основних і типових таблиць.Поєднання цих таблиць дозволяє створювати велику кількістьпонять. У ББК застосовують логічну літерно-цифровуіндексацію на основі кирилиці та арабських цифр. Такимчином, це поєднання цифр і чисел, що позначають, до якогорозділу можна віднести те чи інше видання. За допомогою ББКпрацівники бібліотек можуть визначити, до якого розділуналежить книга, не читаючи її (за потреби можнаскористатися даними сайтаhttp://kod-udk.narod.ru/51/51.html).

Якщо код УДК невідомий, необхідно звернутися доалфавітного каталогу бібліотеки і за назвою джерела абопрізвищем та ініціалами автора знайти відповіднийбібліотечний шифр джерела.

Якщо ж студент здійснює наукове дослідження певноїпроблеми, готує наукову доповідь або виступ на конференціїі йому невідомі вихідні відомості або саме джерело, слідздійснювати пошук у систематичному бібліотечному каталозі.Завдання студента полягає у визначенні необхідної галузі(підгалузі), що охоплює шукану інформацію, а потім – упошуку в межах цієї галузі (підгалузі) картки з необхіднимджерелом і бібліотечним шифром. У подальшому студентповинен оформити бібліотечне замовлення на літературу завстановленим зразком, зокрема, вказати шифр знайденогоджерела інформації та необхідні вихідні відомості. Робота зелектронними фондами значно ефективніша, оскільки всучасних бібліотеках облік літератури здійснюють упрограмних середовищах систем керування базами даних, задопомогою яких найбільш просто знайти потрібну інформацію.

У разі виникнення труднощів під час пошуку, а також завсіма довідками стосовно добору літератури для написання

17

наукових, курсових, дипломних робіт та за одержаннямнеобхідної інформації студенти можуть звертатися додовідково-бібліографічного відділу (кімн. 113).Спеціалісти-бібліографи нададуть кваліфіковану допомогу впошуку літератури на певну тему, в уточненнібібліографічних даних, у користуванні каталогами ікартотеками.

З літературою, що надійшла до бібліотеки протягомостанніх двох тижнів, можна ознайомитися на виставціновинок у читальній залі для викладачів (кімн. 112).Щомісячний бюлетень нових надходжень літератури наводять насайті Наукової бібліотеки ДНУ (http://library.dsu.dp.ua/).

Каталоги на художню літературу, іноземну літературу,фонд рідкісних і цінних книг, на навчальну літературу тажурнальний фонд знаходяться у відповідних відділахбібліотеки.

Правила користування Науковою бібліотекою ДНУПраво користування Науковою бібліотекою мають студенти,

аспіранти, професорсько-викладацький склад та співробітникиуніверситету за наявності читацького квитка. Усі інші особимають право користуватися читальною залою за наявностіпаспорта і вхідного талона.

Читацький квиток є обов’язковою перепусткою до Науковоїбібліотеки. Маючи читацький квиток, можна користуватисявсіма відділами і філіями Наукової бібліотеки й одержуватиінформацію та наукову, науково-популярну, навчально-методичну і художню літературу, журнали і газети.

Втрата читацького квитка не знімає відповідальності залітературу, одержану на нього. Передавати читацький квитокіншій особі заборонено.

Для запису до бібліотеки й отримання читацького квитканеобхідно подати студентський квиток та 2 фотокартки (3 х 4см). Студенти всіх форм навчання одержують читацький квитокі навчальну літературу на абонементах (факультетміжнародної економіки обслуговують в кімн. 21).

Спеціалізовані зали – читальні зали соціально-гуманітарних наук (кімн. 406) і природничо-технічних іекономічних наук (кімн. 419) – обслуговують усі категорії

18

читачів, у тому числі сторонніх. Навчальну літературувидають на абонемент на семестр або навчальний ріквідповідно до навчальних планів.

Наукову і науково-популярну літературу студентамвидають на абонементі наукової літератури (кімн. 110) навизначений бібліотекою термін (до  1 місяця) у кількості 5томів.

Одиничні примірники монографій та книги підвищеногопопиту видаються на 2–3 дні під заставу читацького квитка.На абонементі художньої літератури (кімн. 306) книгивидають у кількості 2–3 примірники на 15 днів.Багатотомними виданнями користуються тільки в читальнійзалі.

Іноземна література знаходиться в спеціалізованомувідділі (кімн. 319). Видають іноземну літературу на 1місяць. Відділ рідкісних і цінних книг знаходиться в кімн.220. Літературу з цього фонду видають для опрацюваннятільки в читальній залі без права копіювання.

Комп’ютерна зала на 24 місця (кімн. 113а) обслуговуєстудентів за попереднім записом. Час роботи за комп’ютером– 1 година.

Читач зобов’язаний: дбайливо ставитися до книг та іншихматеріалів, одержаних із фондів бібліотеки, повертати їх увстановлені терміни; не робити в них жодних поміток; невиймати картки з каталогів та картотек. На час літніхканікул студенти повинні повернути до бібліотеки всі книгита інші матеріали.

Читачі мають щороку проходити перереєстрацію, зокрема,студенти – з 1 вересня. Під час перереєстрації всюлітературу повертають для обліку. У разі потреби її можназнову одержати. Студенти, які закінчили навчання,зобов’язані розрахуватися з бібліотекою та повернутичитацький квиток1.

Пошук за допомогою електронної мережі ІнтернетСервіси мережі Інтернет дозволяють знаходити джерела

інформації в географічно віддалених фондах та архівах, атакож шляхом участі в сітьових конференціях отримувати

1Джерело інформації – офіційний сайт ДНУ (www.dnu.dp.ua).19

відповіді та поради щодо питань, стосовних розшукуваноїінформації.

Для доступу до Інтернет-ресурсів необхідно знати їхсітьову адресу. Оскільки Інтернет постійно оновлюється ірозвивається, він не містить єдиного каталогу, змісту абонаочного покажчика ресурсів. Проте в ньому містяться різніінформаційно-пошукові системи, за допомогою яких користувачможе знайти те, що потрібно. Це насамперед тематичнікаталоги й пошукові системи.

Тематичні (наочні) каталоги – це інформаційно-довідковісистеми, створені вручну редакторами цих систем на основіінформації, зібраної на серверах Інтернету. Інформація вцих системах розподілена за тематичними розділамивідповідно до певної ієрархії.

Для швидкого переходу до потрібного розділу тематичногокаталогу можна скористатися вбудованою системоюавтоматичного пошуку за ключовими словами. Для цього врядку запиту слід ввести ключове слово (сполучення слів),натиснути кнопку Пошук, і система повідомить, чи євідповідний розділ у її каталозі, та запропонує перейти внього, оминувши проміжні розділи. Доцільно послуговуватисятакими каталогами: http://www.yahoo.com,http://www.portal.edu.ru, http://www.ipl.org.

Пошукові системи – це складні інформаційно-довідковісистеми, автоматично генеровані на основі даних, якізбираються сітьовими програмами-роботами в усій мережіІнтернет і надають у відповідь на запит користувачапосилання на різні Інтернет-ресурси. Користувач формулюєзапит потрібною мовою. Необхідно пам’ятати, що під часуведення запиту не треба дослівно вказувати певну тему.Оптимального результату часто досягають, застосовуючиключові терміни, характерні для дослідження.

Пошукових систем у мережі Інтернет значно більше, ніжтематичних каталогів. Серед пошукових систем існують яквеликі за тематикою, так і вузькоспеціалізовані.Найвідоміші з них такі: http://www.google.com,http://www.msn.com, http://meta.ua, http://www.rambler.ru,http://www.yandex.ru, http://www.aport.ru тощо.

20

Майбутньому фахівцю з міжнародної економіки необхіднотакож звертатися до спеціалізованих сайтів: національних інаднаціональних статистичних агентств (в Україні –http://www.ukrstat.gov.ua; у Європейському Союзі –epp.eurostat.ec.europa.eu/…age/portal/eurostat/home; в США– http://www.bea.gov); центральних банків (Національнийбанк України – bank.gov.ua; Федеральна резервна система США– http://www.federalreserve.gov); Європейський Центробанк– http://www.ecb.europa.eu/euro/html/index.en.html;міжнародних організацій (Міжнародний валютний фонд –http://www.imf.org/external/index.htm; Світовий банк –www.worldbank.org; Організація економічного співробітництвай розвитку – http://www.oecd.org); бібліотеки ім. В.І.Вернадського − http://www.nbuv.gov.ua; електроннихбібліотек провідних українських вищих навчальних закладівтощо.

3.4.Вивчення літературних, статистичних та іншихджерел, добір матеріалу та його конспектування

Після складання списку основної та додатковоїлітератури студент розпочинає її опрацювання. Роботу надлітературою за темою дослідження починають із вивченняпідручників та навчальних посібників, де викладено матеріалсистематизовано і більш доступно, де розкрито економічнусутність досліджуваного питання й запропоновано теорію,методологію та методику економічного аналізу.

Після цього доцільно перейти до роботи надмонографіями, статтями з журналів, газет і збірниківнаукових праць, над статистичними й аналітичними звітамивідповідних відомств, комітетів, агентств, провіднихміжнародних організацій тощо. Обов’язкове є опрацюваннянормативних документів (законів, інструкцій, положеньтощо) загального призначення, які окреслюють загальніпідходи до регулювання того чи іншого процесу, що визначаєрозвиток міжнародної економіки на сучасному етапі. Можебути необхідним використання спеціальної літератури ізсуміжних методологічних наук, наприклад статистики, у тому

21

числі економічної, застосування економіко-математичнихметодів і моделювання.

Студент самостійно за порадою наукового керівникадобирає джерела інформації і систематизує їх у перелікупосилань чи в списку використаної літератури (прикладоформлення наведено в дод. В), який уточнює і доповнює впроцесі написання курсової роботи. Варто починатирозстановку посилань безпосередньо під час роботи зпершоджерелами, щоб запобігти плутанині під час опрацюванняостаточного варіанта тексту. Для цього, наприклад, студентможе застосовувати власну систему кодувань.

Важливу для курсової роботи інформацію викладаютьсвоїми словами з обов’язковим посиланням на автора таджерела, окремі положення цитують дослівно, після них уквадратних дужках вказують порядковий номер джерела зісписку використаної літератури чи переліку посилань. Списокможна скласти за алфавітом або в хронологічному порядкупосилань.

3.5.Написання першого (чорнового) варіанта текстуроботи та основні вимоги до її змісту

Закінчивши збір, узагальнення й систематизуваннянаукової й статистичної інформації, студент складає змісткурсової роботи й обов’язково узгоджує його з науковим керівником.

Орієнтовна структура курсової роботи включає: титульнийаркуш (дод. Б, В); зміст; вступ; теоретичну частину;аналітичну частину; рекомендаційну частину; висновки;перелік посилань; додатки.

Титульний аркуш містить інформацію про вид роботи іназву теми, дані про студента й керівника, про допуск(наукового керівника або завідувача кафедри) до захисту.

Зміст відбиває структурні складники курсової роботи.У вступі, обсяг якого не повинен перевищувати 2–3

сторінок, необхідно: обґрунтувати актуальність обраноїтеми; подати скорочений опис теоретичних праць,виокремлюючи внесок у розробку проблеми конкретних вчених;сформулювати мету роботи; визначити основні завдання

22

дослідження; окреслити предмет і об’єкт; визначитиметодологію наукового аналізу.

Основний текст курсової роботи, як правило, поділяютьна три розділи:

а) теоретичний. У першому розділі висвітлятьконцептуальні засади досліджуваної проблеми, він служитьпідґрунтям для подальшого викладення матеріалу. У ньомузазвичай розглядають сутність, зміст, організаціюдосліджуваного процесу, його складові елементи. Викладаючитеоретичні аспекти, слід пам’ятати, що цей розділ роботи –не самоціль, а засіб для створення теоретичної бази длярозгляду практичних аспектів проблеми. У першому розділідоцільно виконати завдання, пов’язані:

• з визначенням основних понять, стосовних об’єктадослідження (термінологія; поділ на види; складники,принципи функціонування тощо);

• аналізом наукових концепцій щодо предмета дослідженняв історичному ракурсі;

• оглядом (вивченням) нормативно-правової базирегулювання відповідних процесів, явищ на державному йміжнародному рівнях тощо.

Виконувати ці завдання необхідно шляхом опрацюваннятакої літератури:

• навчально-методична (підручники, навчальні посібники,конспекти лекцій, методичні рекомендації);

• наукова (монографії, статті в наукових журналах, тезидоповідей на науково-практичних конференціях);

• періодичні видання (газети, журнали, часописи тощо);• законодавчо-нормативні акти (Конституція України,

кодекси, закони, укази, постанови, розпорядження,інструкції, листи; документи, на яких ґрунтуєтьсядіяльність провідних міжнародних організацій і об’єднаньтощо).

Огляд літератури – це вища форма узагальненняінформації, що передбачає систематизацію змісту багатьохдокументів за основними напрямками їх використання. Прицьому необхідно здійснювати аргументовану оцінку ікритичний аналіз використаних відомостей.

23

На всі цитовані або згадувані першоджерела обов’язковоробити посилання згідно з номерами в списку використаноїлітератури. Якщо після фрази немає посилання, припускають,що її авторство належить студенту, тому з метою запобігтизвинуваченням у плагіаті він зобов’язаний вкрай уважно йвідповідально ставитися до посилань на джерела інформації.Рекомендований обсяг розділу – 20–25% роботи;

б) аналітичний. Другий розділ зазвичай містить трипідрозділи, де розглядають: сучасні тенденції розвитку тихчи інших явищ у глобальній економіці; вплив зовнішньогосередовища; позитивні й негативні наслідки відповіднихпроцесів для окремих держав і світової економіки в цілому.Крім того, у цьому розділі виявляють проблеми, якіперешкоджають ефективному функціонуванню предметадослідження, аналізують досвід держав, які знаходяться нарізних стадіях розвитку, у вирішенні таких проблем тощо.Другий розділ відрізняється наявністю значної кількостітаблиць, рисунків та аналітичної інформації, що їхсупроводжує, тощо. Рекомендований обсяг розділу – 50–60%роботи;

в) рекомендаційний. У третьому розділі визначаютьперспективні напрями, сценарії розвитку економічнихпроцесів, явищ тощо (у тому числі, із застосуваннямметодів економетрики й пакетів прикладних програм) інаводять обґрунтовані пропозиції щодо подолання проблем,виявлених у попередніх розділах. Рекомендований обсяг – 20–25% роботи.

Пропозиції не слід зводити до закликів: «требапосилити...», «удосконалювати...» тощо. Слід пропонуватиконкретні механізми економічного чи управлінсько-організаційного характеру.

Логіка викладу матеріалу в третій частині роботиповинна безпосередньо співвідноситися з висновкамитеоретичного та аналітичного розділів.

Кожний розділ і підрозділ треба завершувати прикінцевимифразами, які узагальнюють зміст написаного (їх можнапочинати зі слів «Отже», «Таким чином» тощо). Узагальнюючіфрази (короткі висновки) з окремих частин роботи полегшують

24

підготовку загальних висновків, якими слід завершити роботув цілому.

На заключному етапі передбачене написання студентомвисновків до курсової роботи, оформлення спискувикористаної літератури й додатків, редагування тексту,його доопрацювання з урахуванням зауважень науковогокерівника, підготовка роботи до захисту.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Їхнаводять у вигляді окремих стислих положень, практичнихрекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали конкретнимзавданням. У висновках необхідно зазначити не тількипозитивні результати дослідження теми, а й нереалізованіможливості, пропозиції та власні рекомендації.

Висновки підсумовують дослідну роботу і містятьформулювання, що відображають власну думку автора курсовоїроботи. Висновки не містять нових ідей, а лишесистематизують основний зміст розділів. У висновкахлаконічно, чітко, послідовно, цілісно описують концепціюроботи взагалі. Рекомендований обсяг матеріалу висновків –2–3 сторінки.

Список використаної літератури (див. приклад у дод. Б)оформлюють відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ3008 (1995 р.). Обсяг курсової роботи має складати 35–40сторінок друкованого тексту.

Додатки містять різноманітний додатковий матеріал увигляді рисунків, таблиць (особливо у випадках, коли їхрозмір перевищує сторінку або їх важко перебудувати) тощо.Додатками можуть бути тексти документів, статистичнітаблиці тощо. Усі додатки повинні мати порядкову нумераціюта назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів здодатками продовжує загальну нумерацію основного текстуроботи, але її не включають у загальний обсяг роботи.

3.6.Подання роботи на кафедру для перевірки Роздруковану роботу студент подає на розгляд

керівникові не пізніше ніж за два тижні до захисту. У рецензії науковий керівник дає стислу характеристику

роботи, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених

25

досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованихрекомендацій, переваги та недоліки, якість оформлення ійого відповідність вимогам, викладеним у п. 3.5, рекомендуєдо захисту. Відповідно до зауважень студент уточнює,доповнює й за необхідності доопрацьовує роботу. Виконанустудентом курсову роботу реєструють на кафедрі.

3.7.Захист курсових робіт перед комісієюЗахист курсової роботи має велике педагогічне значення

й дає студентам досвід публічних виступів. Курсову роботустудент захищає в присутності комісії у складі не менше ніждвох викладачів кафедри. Захист курсової роботипроводиться протягом сесії згідно з графіком. Мова викладуматеріалу – державна (англійська − за бажанням студента йза умови отримання попередньої згоди керівника).

Доповідь студент готує заздалегідь. Вона повинна бутизмістовною й тривати 5–7 хвилин.

У доповіді необхідно:• назвати тему курсової роботи, довести її

актуальність і значущість;• сформулювати основну мету і завдання дослідження;• стисло розкрити зміст роботи;• викласти результати дослідження, зроблені висновки і

пропозиції.Для зручності й наочності під час захисту доцільно

послуговуватися заздалегідь підготовленим роздатковимматеріалом.

Після доповіді студент відповідає на запитаннявикладачів. Під час захисту оцінюють: якість пояснювальноїзаписки (максимальна кількість балів – 60); рівень знань інабутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізуватиодержану інформацію, логічно й аргументовано викладатидумки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власнупозицію (максимальна кількість балів – 40).

У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхіднодоопрацювати з урахуванням почутих зауважень.

26

4.ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ НАПИСАННЯКУРСОВОЇ РОБОТИ

Помилки, що їх часто допускають студенти, які працюютьнад курсовими роботами, умовно можна поділити на дві групи:

а) недоліки загального характеру:• невідповідність оформлення роботи встановленим

вимогам (див. розд. 3.5);• відсутність посилань на джерела інформації;• надмірне цитування (викликає сумніви самостійність

аналізу);• дублювання назви теми в назвах розділів або

підрозділів (створює враження, що тему розкрито лише водному пункті);

• невідповідність посилань у тексті роботи спискувикористаної літератури;

• відсутність стилістичної єдності в тексті;• неприпустимо велика кількість граматичних, лексичних,

синтаксичних помилок тощо; • невідповідність змісту темі, окремих підрозділів –

їх назвам;• неможливість зрозуміти зміст розділів (підрозділів)

за їх назвами;• безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і

тих самих положень;• логічні помилки, невміння виокремити головне;• невдале поєднання теорії з фактичним матеріалом;• переписування матеріалу з друкованих видань без будь-

якого аналізу прочитаного;• порушення логічної послідовності;• недостатній або занадто великий обсяг роботи;б) помилки в основних розділах роботи:– теоретична частина:• подання теоретичної інформації без її подальшого

критичного аналізу;• наведення в підрозділі тільки або здебільшого витягів

із законодавчих актів;• наведення в розділі довідкової й загальновідомої

інформації;

27

• подання інформації виключно в текстовій формі, безілюстрованого матеріалу (таблиці, рисунки);

– аналітичний розділ:• відсутність детального аналізу даних, таблиць і

рисунків; • помилки в діаграмах (числові значення, вказані в

секторах діаграми, в сумі не дорівнюють 100%);• проведення аналітичних дій без обґрунтування

необхідності їх проведення;• відсутність структурно-логічного зв’язку між

аналітичними матеріалами;– рекомендаційний розділ:• включення до рекомендаційного розділу проблемних

питань, які слід розглядати в аналітичному розділі. Третячастина повинна пропонувати шляхи подолання проблем, а невиявляти їх;

• дублювання змістом третього розділу інформаціїпершого (чи другого);

• відсутність структурно-логічного зв’язку міжаналізом, проведеним у другому розділі, і перспективами абопропозиціями, викладеними в третьому.

5. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ5.1.Загальні вимоги1. Залежно від особливостей змісту курсову роботу

подають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їхсполучень.

2. Курсову роботу оформлюють на аркушах формату А4(210x297 мм).

3. Роботу виконують машинним (за допомогою комп'ютерноїтехніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

4. Роботу друкують із розрахунку не більше 40 рядківна сторінці за умови рівномірного її заповнення та зависоти літер і цифр, не меншої ніж 1,8 мм (14-й кегль).

5. Текст слід друкувати, додержуючись таких параметрівсторінки: верхнє і нижнє поле 20 мм, ліве 25 мм, праве не менше 10 мм.

28

6. Під час виконання роботи необхідно дотримуватисярівномірної щільності, контрастності й чіткості зображеннявпродовж усієї роботи. У курсовій роботі мають бути чіткі,нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Усілінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорнимивпродовж усієї роботи.

7. Слова, формули, знаки не можна вписувати внадрукований текст.

8. Помилки, описки та графічні неточності можнавиправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою інанесенням на тому ж місці або між рядками виправленогозображення машинописним способом або від руки. Виправленеповинно бути чорного кольору.

9. Прізвища, назви установ, організацій, фірм та іншівласні назви в курсовій роботі наводять мовою оригіналу.Допустимо транслітерувати власні назви і наводити назвиорганізацій у перекладі мовою роботи, додаючи (при першійзгадці) оригінальну назву.

10. Окремі слова і словосполучення в курсовій роботіскорочують відповідно до чинних стандартів із бібліотечноїта видавничої справи. Коли скорочення подають у текстівперше, його беруть у дужки; йому передує повна назва.

ПрикладОстаннє десятиріччя ознаменоване значним зростанням

ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) в системісвітогосподарських зв´язків.

Примітка. Скорочення в тексті не можна плутати з абревіатурами.Після перших ставлять крапку, після других – ні!

ПрикладСкорочення: 2013 р., 2006–2013 рр. (слово «рік» завжди

підлягає скороченню!); тис.; дол. (після останньогонепотрібно додавати слово «США» у випадку американськогодолара; не можна також замінювати слова позначками валют$, €, £, ¥) тощо.

Абревіатура: млн; млрд; трлн (у тексті небажанозастосовувати повні назви); ООН; НДДКР тощо.

11. Кількість використаних джерел для курсової роботимає становити 40–70 одиниць.

29

5.2.Структурні елементи курсової роботи1. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і

підпункти можуть мати заголовки.2. Заголовки структурних елементів курсової роботи і

заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка ідрукувати великими літерами без крапки в кінці, непідкреслюючи.

3. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів курсовоїроботи слід починати з абзацного відступу і друкуватималими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, безкрапки в кінці.

4. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовжусього тексту роботи й дорівнювати п'яти знакам.

5. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їхрозділяють крапкою.

6. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.7. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім

текстом має складати (у разі машинного способу) не меншеніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, атакож між двома заголовками беруть такою, як у тексті.

8. Не допускається розміщувати назву розділу,підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частиністорінки, якщо після неї розміщений тільки один рядоктексту.

5.3.Нумерація сторінок курсової роботи1. Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими

цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усьоготексту роботи. Номер сторінки проставляють у правомуверхньому куті сторінки без крапки в кінці.

2. Титульний аркуш включають до загальної нумераціїсторінок курсової роботи. Номер сторінки на титульномуаркуші не ставлять.

3. Сторінки, на яких окремо розміщено ілюстрації йтаблиці, включають до загальної нумерації сторіноккурсової роботи.

4. Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ»,«РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» не

30

нумерують, а їх назви виступають заголовками структурнихелементів.

5.4.Нумерація розділів, підрозділів, пунктів,підпунктів

1. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсовоїроботи слід нумерувати арабськими цифрами.

2. Розділи курсової роботи повинні мати порядковунумерацію в межах викладу суті роботи. Їх слід позначатиарабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 і т. д.

3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межахкожного розділу.

4. Номер підрозділу складається з номера розділу йпорядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

5. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межахкожного розділу або підрозділу.

6. Номер пункту складається з номера розділу йпорядкового номера пункту або з номера розділу,порядкового номера підрозділу та порядкового номерапункту, відокремлених крапкою. Після номера крапку неставлять (наприклад, 1.1, 1.2 тощо).

7. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх сліднумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

8. Номер підпункту складається з номера розділу,порядкового номера підрозділу, порядкового номера пунктуй порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою,наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 тощо.

9. Якщо розділ, який не має підрозділів, поділяють напункти і далі – на підпункти, то номер підпунктускладається з номера розділу, порядкового номера пункту іпорядкового номера підпункту, відокремлених крапкою,наприклад: 1.1.3, 1.2.1 і т. д. Після номера підпунктукрапку не ставлять.

5.5.Вимоги до подання ілюстрацій1. Ілюстрації (графіки, схеми, діаграми) слід

розміщувати безпосередньо після тексту, де вони

31

згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всіілюстрації мають бути посилання у роботі.

2. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують піділюстрацією.

3.За необхідності під ілюстрацією розміщуютьпояснювальні дані (підрисунковий текст).

4. Ілюстрацію позначають словом «Рисунок», яке разом зназвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних,наприклад:

Рисунок 3.1 Географічна структура експорту України у 2006-2013 рр., % [5]

У кінці назви крапку не ставлять.5. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами,

дотримуючись порядкової нумерації в межах розділу, завинятком ілюстрацій, наведених у додатках.

6. Номер ілюстрації складається з номера розділу йпорядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою,наприклад: рисунок 3.2 другий рисунок третього розділу.

7. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці,можна переносити її на інші сторінки, поміщаючи назвуілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – накожній сторінці, позначаючи під ними: «Рисунок ___,аркуш___».

5.6.Оформлення таблиць1. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді

таблиць за нижченаведеним зразком. ПрикладТаблиця 3.7 Загальний обсяг отримання кредитів Україною від

МВФ у 2003-2013 рр., тис. дол. [8]

Головк

32

а

Боковик

2. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовуютьрядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, щообмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутністьне ускладнює користування таблицею.

3. Таблицю слід розташовувати безпосередньо післятексту, у якому вона згадана вперше, або на наступнійсторінці.

4. На всі таблиці мають бути посилання в текстікурсової роботи.

5. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами запорядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць,наведених у додатках.

6. Номер таблиці складається з номера розділу йпорядкового номера таблиці, відокремлених крапкою,наприклад: таблиця 2.1 перша таблиця другого розділу.

7. Таблиця повинна мати назву, яку друкують малимилітерами (крім першої великої) і поміщають над таблицею.Назва має бути стислою й відображати зміст таблиці. У кінціназви крапку не ставлять.

8. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межісторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи однучастину під одною, або поруч, або переносячи частинутаблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частинітаблиці її шапку. Таблиці, які за розміром перевищуютьсторінку, доцільно виносити в додатки.

9. У разі поділу таблиці на частини можна її головку чибоковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків,нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

10. Слово «Таблиця» поміщають один раз зліва над першоючастиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть:«Продовження табл. __» із зазначенням номера таблиці (див.приклад вище).

33

11. Якщо таблиця закінчується, то зліва над шапкоювказують: «Закінчення табл. ___» із зазначенням номератаблиці.

ПрикладТаблиця 3.7 Загальні обсяги отримання кредитів Україною від

МВФ у 2008–2013 рр., тис. дол. [8]

1 2 3 4 5 6

Нова сторінкаПродовження табл. 3.71 2 3 4 5 6

Нова сторінкаЗакінчення табл. 3.71 2 3 4 5 6

12. Заголовки граф таблиці починають з великої літери,а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне реченняіз заголовком.

13. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишутьз великої літери. У кінці заголовків і підзаголовківтаблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки графуказують в однині.

5.7.Оформлення переліків34

1. Перед переліком ставлять двокрапку.2. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу

літеру українського алфавіту з дужкою або, не нумеруючи,дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшоїдеталізації переліку треба використовувати арабські цифри здужкою (другий рівень деталізації).

Приклада) аналіз інноваційної практики глобальних фірм;б) основні тенденції інноваційної політики ТНК: 1) аналіз тенденцій витрат на НДДКР найбільших ТНК; 2) аналіз практики патентування найбільшихглобальних фірм;в) стратегічні аспекти патентної активності.3. Переліки першого рівня деталізації друкують малими

літерами з абзацного відступу, другого рівня з відступомвідносно місця розташування переліків першого рівня.

5.8.Вимоги до оформлення приміток1. Примітки наводять за необхідності пояснити зміст

тексту, таблиці або ілюстрації.2. Примітки розташовують безпосередньо після тексту,

таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.3. Одну примітку не нумерують.4. Слово «Примітка» друкують із великої літери з

абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка»ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подаютьтекст примітки.

ПрикладПримітка.__________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

5. Декілька приміток нумерують послідовно арабськимицифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапкуі з нового рядка з абзацу після номера примітки з великоїлітери подають текст примітки.

Приклад

35

Примітки:1._____________________________________________________

___________________________________________________________________________

2.________________________________________________________________________________________________________________________________

5.9.Вимоги до оформлення виносок1. Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або

таблицях, допустимо оформляти як виноски.2. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді

арабських цифр (порядкових номерів).3. Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.4. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того

слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, таперед текстом пояснення.

5. Текст виноски поміщають під таблицею або в кінцісторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінієюдовжиною 30–40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.Комп΄ютер виконує ці дії автоматично, необхіднокористуватися підпунктом меню «Вставка», «Виноска».

6. Текст виноски починають з абзацного відступу йдрукують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

ПрикладЦитата в тексті: «Він ґрунтується на застосуванні

інтуїтивного прогнозування за методом Дельфі1 ». Відповіднеподання виноски таке:

1) У стародавньому місті Дельфи жерці змагались у пророкуваннімайбутнього. Метод, який названо ім'ям цього міста, спочаткузастосовували для «прорікання» часу настання прогнозованої події.Він не допускає прямих контактів між експертами.

5.10. Формули та рівняння1. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після

тексту, в якому вони згадані, посередині сторінки.

36

2. Вище і нижче кожної формули або рівняння потрібнозалишати не менше одного вільного рядка.

3. Формули і рівняння (за винятком формул і рівнянь,наведених у додатках) слід нумерувати, дотримуючисьпорядкової нумерації в межах розділу.

4. Номер формули або рівняння складається з номерарозділу й порядкового номера формули або рівняння,відокремлених крапкою, наприклад: формула (1.3) третяформула першого розділу.

5. Номер формули або рівняння зазначають на рівніформули або рівняння в дужках у крайньому правому положенніна рядку.

6. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, щовходять до формули чи рівняння, наводять безпосередньо підформулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулічи рівнянні.

7. Пояснення значення кожного символу та числовогокоефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядокпояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад«Відомо, що

,

де m1, m2 – математичне сподівання; σ1, σ2 – середнєквадратичне відхилення міцності та навантаження [23]».

8. Переносити формулу чи рівняння на наступний рядокдопускається тільки на знаках виконуваних операцій,повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Колипереносять формулу чи рівняння на знаку операції множення,застосовують знак «».

9. Формули, розташовані одна за одною й не розділенітекстом, відокремлюють комою.

Приклад

(2.1)

37

(2.2)

(2.3)

5.11.Посилання1. Посилання в тексті роботи на джерела інформації слід

зазначати порядковим номером за переліком посилань, подаючийого у квадратних дужках одним зі способів: номер позиції всписку; номер позиції та через кому – номер сторінки; номерпозиції одного джерела і через кому – номер сторінки, далікрапка з комою, номер позиції іншого джерела і через комауномер сторінки; від одного номера позиції тире до іншогономера позиції; номер позиції одного джерела і через крапуз комою номер позиції іншого; номер позиції джерелаі черезкому – сторінки далі – тире і номер сторінки.

ПрикладЦитата в тексті: Методологія макроекономіки ґрунтується

на системі найбільш загальних принципів, методів таспособів пізнання економічних систем [1].

Відповідний опис у переліку посилань чи в спискулітератури:

1. Базилевич, В.Д. Макроекономіка [Текст]/ В.Д.Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик . − К.: Знання,  2007. – 704 c.

2. Посилаючись на розділи, підрозділи, пункти,підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки,зазначають їх номери. Зокрема, слід писати: «... у розділі4...», «... див. (2.1)...», «... за формулою 3.3.4...», «...відповідно до 2.3.4.1...», «... на рис. 1.3...» або «...на рисунку 1.3...», «... у таблиці 3.2...», «... (див.табл. 3.2)...», «... за формулою (3.1)...», «... урівняннях (1.23) (1.25)...», «... у додатку Б...».

5.12.Перелік посилань 1. Перелік джерел інформації, на які є посилання в

основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту38

роботи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту маютьбути посилання.

2. Бібліографічні описи в переліку посилань подають упорядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядковіномери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерніпосилання).

3. Бібліографічні описи посилань у переліку наводятьвідповідно до чинних стандартів з бібліотечної тавидавничої справи.

4. Зразок оформлення бібліографічних посилань подано вдод. Б.

5.13.Вимоги до оформлення додатків1. Додатки слід оформлювати як продовження курсової

роботи на її наступних сторінках. Розташовують додатки впорядку появи посилань на них у тексті роботи.

2. Кожний додаток слід починати з нової сторінки.Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малимилітерами, крім першої великої, симетрично відносно текстусторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами(з першої великої) треба надрукувати слово «Додаток __» івелику літеру, що позначає додаток. Додатки слід позначатипослідовно великими літерами українського алфавіту, завинятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад:додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначають якдодаток А.

3. Додатки повинні мати спільну з рештою роботинаскрізну нумерацію сторінок.

4. За необхідності текст додатків можна поділяти нарозділи, підрозділи, пункти й підпункти, які сліднумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі передкожним номером ставлять позначення додатка (літеру) ікрапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; Г.3.1 –підрозділ 3.1 додатка Г; Д. 4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д;Ж. 1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

5. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, наявні втексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка,наприклад: рисунок Г. 3 –  третій рисунок додатка Г;

39

таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) –перша формула додатка А.

6. У посиланнях у тексті додатка на ілюстрації,таблиці, формули, рівняння потрібно писати: «на рисункуА.2...» («… на рисунку А.1...» – якщо рисунок єдиний удодатку А); «... в таблиці Б.3» або «... в табл. Б.3...»;«… за формулою (В.1)...», «… у рівнянні (Г.2)...».

7. Переліки, примітки і виноски в тексті додаткаоформлюють і нумерують відповідно до вимог, зазначених урозд. 5.7– 5.9.

8. Джерела інформації, цитовані тільки в додатках, слідрозглядати незалежно від тих, які цитують в основнійчастині курсової роботи, і перерахувати (їх) в кінцікожного додатка в переліку посилань. Форма цитування,оформлення переліку посилань і виносок повинні бутианалогічними прийнятим в основній частині роботи. Передномером цитати і відповідним номером у переліку посилань івиносках ставлять позначення додатка.

9. Якщо в курсовій роботі як додаток використовуютьдокумент, що має самостійне значення й оформлюється згідноз вимогами до документа даного виду, його копію подаютьбез змін в оригіналі. Перед копією документа поміщаютьаркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК» і йогоназву (за наявності); праворуч у верхньому куті аркушапроставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копіїдокумента нумерують, продовжуючи наскрізну нумераціюсторінок курсової роботи (не займаючи власної нумераціїсторінок документа).

10. Додаток повинен бути включений у зміст з повноюназвою.

40

ДОДАТКИДодаток А

Зpaзoк oфopмлeння титyльнoї cтopiнки курсової роботи

Міністерство освіти і науки УкраїниДніпропетровський національний університет ім. Олеся

ГончараФакультет міжнародної економіки

Кафедра міжнародної економіки і світових фінансів

Курсова робота

з дисципліни                                                                                                                                                                                                                         

на тему ___________________________________________________________

41

Виконавець Студент(ка) групи_____________ _____________ ______________ (особистий підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник курсової роботи(наук. ступінь, посада)____________ _____________ _____________________ (особистий підпис) (прізвище та ініціали викладача)

Дніпропетровськ2013

42

Додаток БПриклади оформлення переліку посилань

1.Книжки:а) без автора:Большой экономический словарЬ [Текст] / под ред. А.

Н. Азрилияна. – М.: Ин-т новой экономики, 1998. – 864 с.б) один автор:Болтинова, О. Стадии бюджетного процесса в зарубежных

странах [Текст] / О. Болтинова. – М.: Профобразование,2002. – 96 с.

Блауг, М. Економічна теорія в ретроспективі[Текст]: підручник / М. Блауг. – К., 2001. – 670с.

Лавров, А. М. Бюджетная реформа в России: отуправления затратами к управлению результатами [Текст]:монография / А. М. Лавров. – М.: КомКнига, 2005. – 555 с.

в) два – три автори:Аткинсон, А. Лекции по экономической теории

государственного сектора [Текст] / А. Аткинсон, Д.Стинглиц. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 669 с.

г) чотири й більше авторів:Економіка України: стратегія і політика

довгострокового розвитку [Текст] / В. М. Геєць, В. П.Александрова, Т. І. Артьомова [та ін.]; за ред. акад. НАНУкраїни В.М. Гейця. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.

2. Статті в журналах:Егоров, Д. Г. Моделирование процессов самоорганизации

финансовых систем [Текст] / Д. Г. Егоров // Финансы икредит. – 2006. – № 36. – С. 19–25.

Ковальчук, К. Ф. Моделирование воспроизводствакапитала в период трансформационных преобразованийэкономики [Текст] / К. Ф. Ковальчук, В. В. Оглих // Екон. кібернетика. – 2006. – №11. – С. 26–29.

3. Електронні ресурси:

43

Закон України «Про Національний Банк України»[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rada.gov.ua. – Загол. з екрана.

Москвін, С. Венчурні фонди компаній з управліннямактивами як феномен спільного інвестування в Україні[Електронний ресурс] / С. Москвін. – Режим доступу:http://www.usfa.org.ua. – Загол. з екрана.

Материалы информационного сайта ООО «Региональнаялесопромышленная компания «Кода Лес» [Электронный ресурс].– Режим доступа: http://www.kodales.ru. – Загол. з екрана.

Сайт Министерства по вопросам ЖКХ [Электронныйресурс]. – Режим доступа: http://www.minjkg.gov.ua/1245-zdobutki-i-vtrati-galuzi-u-pershomu-pivrichchi.html. –Загол. з екрана.

44

4. Дисертації, автореферати:Петкова, Л. О. Теоретико-методологічні засади

економічного зростання в Україні: регіональні аспекти[Текст]: дис. ... д-ра, екон. наук: спец. 08.10.11«Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» /Л.О. Петкова. – К., 2006. – 399 с.

Юрчишин, Ю.В. Стабілізаційна економічна політика вУкраїні в епоху глобалізації [Текст]: автореф. дис. …д-ранаук з держ. упр. / Ю.В. Юрчишин. – К., 2003. – 36 с.

Додаток ВФрагменти курсової роботи (зразки оформлення)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………... 41. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ ВІДНОСИН……………………………... 6

1.1. Міжнародні економічні відносини: поняття, форми, суб’єкти та об’єкти ………………………………………………………………………………. 6

1.2. Теорії міжнародної торгівлі й інвестицій……………………………….. 9

1.3. Нормативно-правова база економічних відносин між ЄС та США……

12

2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ ЄС ТА США В СУЧАСНИХ УМОВАХ……………………………………..

13

2.1. Аналіз результатів експортно-імпортної діяльності партнерів……….....

17

2.2. Динаміка обсягів і структура потоків прямих іноземних інвестицій……

21

2.3. Співробітництво Європейського Союзу та США у валютній сфері ……

25

2.4. Дослідження основних напрямів співпраці Європейського Союзу та Сполучених ШтатівАмерики у світовому науково-технологічному просторі……………………………………………………………………………….

29

3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ´ЯЗКІВ МІЖ

45

ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА США …………………………………………. 30

3.1. Прогнозні сценарії розвитку відносин двох партнерів ……………

30

3.2. Стратегічні орієнтири подальшого співробітництваЄвропейського Союзу та США в економічній сфері ……………………………………….......

35

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………... 36

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………...………………………………… 38

[з нової сторінки]

ВСТУП

Для сучасних міжнародних відносин як ніколи ранішехарактерна взаємозалежність їх учасників. Багато в чому цевиявляється в прагненні держав об'єднати свої зусилля длявирішення тих проблем, які їм не під силу вирішитипоодинці. Процеси глобалізації та інтеграції привертаютьувагу багатьох дослідників, які прагнуть описати причини ісутність цих явищ. Особливо пильну увагу теоретиків булоприділено європейській інтеграції – у рамках ЄвропейськогоСоюзу.

Практична значущість роботи полягає…Дослідженню окресленої теми присвячені праці…Мета роботи – …. З окресленої мети впливає необхідність виконання таких завдань…Предметом дослідження є…, об’єктом …−Методологічною базою служать матеріали монографій… Під час написання застосовувалися методи …

[з нової сторінки]

1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУЄВРОПЕЙСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ ВІДНОСИН

46

1.1 Міжнародні економічні відносини: поняття, форми,суб’єкти та об’єкти

Посилення системних глобалізаційних процесів нанаціональному, регіональному, світовому рівнях, щорозгортається на тлі радикальних інноваційних перетворень увсіх галузях суспільного життя, змін технологічних укладів,переходу до постіндустріального суспільства,супроводжується загостренням міжнародної конкуренції танабуттям останньою нових форм, проявів і якісно новиххарактеристик.………..

Загальну схему міжнародних економічних відносиннаведено на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 – Загальна схема міжнародних економічних відносин

[8]

…………………..

Уявлення про еволюцію поглядів на становлення теорійміжнародної торгівлі наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Теорії міжнародної торгівлі [44]

Концепція Теорія Автори Зміст теорії

47

Суб’єктиМЕВ

Країни Угруповання

Міжнародніорганізаці

ї

Підприємства

Світове господарство – сукупність національних економік, які знаходятьсяв постійній взаємодії

та взаємозалежності

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) –

комплекс різних видів економічних від-

носин між країнами, групами країн та

підприємствами в сис-темі світового господарства

за участі міжнародних економічних організацій

Основа МЕВ -ринковий тип відносин

Основа розвитку МЕВ – розподіл процесу виробництва

з наступним обміном, а також міжнародний розподіл

факторів виробництва

Класична(XVI-

XVIII ст.)

Меркантилізму

Т. Мен,А.

Монкретьєн,Е.

Міссельден

Ототожнення багатства країни з грошима.Підтримка позитивного торговельного балансу

Абсолютнихта

порівняльнихпереваг

А. Сміт,Д. Рікардо

Наявність переваг у виробництві та збуті окремих товарів.Вільна торгівля

Взаємногопо-питу

Дж. СтюартМілль

Експорт та продаж товарівза інтернаціональною ціною

Неокласична

(XIX ст.)

Співвідношення

факторіввироб-ництва

Е. Хекшер,Б. Олін

Міжнародний обмін товарами як обмін надлишкових факторів тарідкісних факторів

Вирівнюванняцін нафактори

виробництва

П.Самуельсон

Вирівнювання цін на товари через різну забезпеченість країн специфічними факторами виробництва

Альтернативна (ХХст.)

Специфічнихфакторіввироб-ництва

Р. Джонс

Розходження цін на товари через різну забезпеченість країн специфічними факторами виробництва

Міжнародноїторгівлі

П. Кругман

Спеціалізація країн на товарах за рахунок економії масштабу

Внутрішньогалу-

зевоїторгівлі

Обмін між країнами продукцією різних галузей

……………

Додаток Г

Теми курсових робіт і список рекомендованої літератури з дисципліни «Фінанси»

48

Теми курсових робіт1. Еволюція наукової думки в трактуванні сутності

фінансів.2. Фінансова наука як соціальне явище, її розвиток в

Україні.3. Історичний аспект становлення та розвитку

фінансової науки.4. Сучасна світова наукова фінансова думка.5. Фінансові методи державного регулювання ринкової

економіки в контексті розвитку фінансової науки.6. Роль і місце фінансів в економічній системі.7. Фінансові протиріччя і способи їх подолання.8. Фінансове право й ефективність функціонування

фінансів.9. Контролінг у системі державного регулювання

економіки.10. Фінансовий аудит і його становлення в Україні.11. Фінансова політика України в епоху глобалізації.12. Податкові теорії та їх вплив на податкову

політику держави.13. Податкова політика України на сучасному етапі.14. Вплив податкової політики на економічну і

соціальну стабільність.15. Становлення та розвиток податкової системи

України.16. Податок з доходів фізичних осіб у системі

фінансового регулювання.17. Проблеми вдосконалення механізмів непрямого

оподаткування в Україні в сучасних умовах.18. Проблеми вдосконалення механізмів прямого

оподаткування в Україні на сучасному етапі.19. Податкові пільги та їх роль у системі фінансового

регулювання.20. Подвійне оподаткування та шляхи мінімізації

податкових витрат.21. Податковий контроль і його роль в управлінні

державними фінансами.

49

22. Податкове регулювання в системі податковогоменеджменту.

23. Податковий механізм стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств.

24. Податкова система: тенденції розвитку інаціональні особливості в країнах із розвиненою ринковоюекономікою.

25. Вплив податково-бюджетної політики намакроекономічну рівновагу.

26. Бюджетна політика економічного зростання.27. Фінансові ресурси держави: проблеми формування та

ефективного використання.28. Державний бюджет як фінансова основа регулювання

ринкової економіки.29. Правові й організаційні основи бюджетного устрою

в Україні та зарубіжних країнах.30. Бюджетна система держави: засади побудови та

ефективного функціонування.31. Бюджетний процес і його організація в умовах

удосконалення бюджетних процедур і технологій.32. Оптимізація структури бюджетних видатків у

контексті забезпечення економічного зростання.33. Соціальний захист населення та його фінансове

забезпечення.34. Фінансовий аспект реформування охорони здоров’я в

Україні.35. Аудит ефективності використання бюджетних коштів.36. Бюджетне планування в системі бюджетного

менеджменту.37. Бюджетний контроль у системі бюджетного

менеджменту.38. Бюджетні пріоритети і бюджетні протиріччя в

розвинених країнах.39. Сучасні теорії бюджетного дефіциту та методи

збалансування бюджетів.40. Управління бюджетним дефіцитом у країнах з

перехідною економікою.41. Проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні.

50

42. Внутрішні та зовнішні позики та їх роль уформуванні фінансових ресурсів держави.

43. Державний борг: структура та механізм формування.44. Державний борг в Україні: управління та

обслуговування.45. Боргова політика України в період трансформації

фінансової системи.46. Державні позики та фінансова безпека української

держави.47. Державний борг і його вплив на макрофінансову

стабільність.48. Бюджетне регулювання в системі міжбюджетних

відносин.49. Міжбюджетні відносини в Україні та шляхи їх

удосконалення.50. Проблеми вдосконалення системи міжбюджетних

трансфертів в Україні.51. Фіскальні дисбаланси і методи фінансового

вирівнювання.52. Становлення та розвиток місцевих фінансів

України.53. Роль місцевих бюджетів в економічному і

соціальному розвитку територій.54. Видатки місцевих бюджетів та напрями їх

реструктуризації.55. Проблеми наповнюваності місцевих бюджетів в

Україні.56. Місцеві податки і збори як складова частина

системи оподаткування в Україні.57. Фінансова незалежність органів місцевого

самоврядування та шляхи її забезпечення.58. Проблеми здійснення місцевих позик в Україні.59. Державне пенсійне забезпечення в Україні.60. Пенсійні реформи в країнах із перехідною

економікою.61. Недержавні пенсійні фонди в системі пенсійного

забезпечення.

51

62. Стабілізаційні фінансові фонди: український тасвітовий досвід.

63. Державна підтримка розвитку малого і середньогобізнесу в Україні: фінансовий аспект.

64. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання:теоретичні проблеми їх сутнісного визначення та ефективноговикористання.

65. Фінансові проблеми розвитку реального сектораекономіки.

66. Фінансова політика корпорації.67. Фінансові аспекти корпоративного управління.68. Управління інвестиційною діяльністю корпорацій.69. Бюджетування і перспективи його розвитку в

контексті сучасних технологій фінансового планування.70. Фінансова санація підприємств у системі

фінансового оздоровлення економіки.71. Проблеми формування та використання доходів

домогосподарств.72. Інвестиційна діяльність домогосподарств на ринку

фінансових послуг.73. Роль фінансового ринку в ресурсному забезпеченні

потреб суб’єктів господарювання.74. Пріоритетні напрями розвитку вітчизняного

фінансового ринку.75. Розвиток ринку цінних паперів в Україні.76. Проблеми та перспективи розвитку ринку

корпоративних цінних паперів в Україні.77. Фондова і валютна біржі: фінансові аспекти

діяльності.78. Ринок фінансових послуг в Україні.79. Міжнародний фінансовий ринок: закономірності та

тенденції розвитку.80. Фінансові аспекти залучення іноземних інвестицій

в економіку України.81. Страховий ринок України: сучасні тенденції та

перспективи розвитку.

52

82. Медичне страхування та страхова медицина:необхідність запровадження та фінансові аспектиорганізації.

83. Майнове страхування та його розвиток в Україні.84. Фінансова інфраструктура в провідних країнах

світу.85. Наднаціональна фінансова система та її роль в

інтеграційних процесах ЄС.86. Бюджетна політика ЄС.87. Формування й регулювання ринку капіталів в ЄС.88. Уніфікація й гармонізація державних фінансів

країн-членів ЄС.89. Реструктуризаційні процеси у фінансовій системі

України.90. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий

простір.91. Співпраця України з міжнародними фінансовими

організаціями.92. Фінансова безпека держави та шляхи її

забезпечення.

Список рекомендованої літературиБазилевич, В.Д. Державні фінанси [Текст]: навч. посіб.

В. Д. Базилевич Л. О. Баласт рик. – К.: Атака, 2002. – 368с.

Білик, М. Д. Фінанси підприємств [Текст]: практикум/ М.Д. Білик, Н. Д. Бабяк, О. Б. Соколова. – К.: Центр учб. л-ри, 2010. – 300 с.

Василик, О. Д. Державні фінанси України [Текст]: навч.посіб. О. Д. Василик − К.: Вища шк., 2011. – 480 с.

Василик, О. Д. Теорія фінансів [Текст]: підручник /О.Д.Василик. − К.: НІОС, 2010. – 340 с.

Гриньова, В. М. Фінанси підприємств [Текст]: В. М.Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко. – Х.: ХДЕУ, 2011. –300 с.

Гроші та кредит [Текст]: підручник / за ред. М. І.Савлука. − К.: Либідь, 2010. – 280 с.

53

Деньги, кредит, банки [Текст]: авт. коллектив. подруководством Г. Й. Кравцовой − Мн.: Меркованне, 2006. – 200с.

Єпіфанов, А. О.  Бюджет і фінансова політика України[Текст]: навч. посіб. А.О. Єпіфанов, І. В. Сало,І. І. Д’яконова. − К.: Наук. думка, 2010. – 400 с.

Івасів, Б. С. Гроші та кредит [Текст]: підручник / Б.С. Івасів. − Т.; К.: Кондор, 2011. – 350 с.

Кравченко, В. І. Місцеві фінанси України [Текст]: навч.посіб. / В. І. Кравченко − К.: Знання, 2010. – 580 с.

Лазаренкова, Г. М. Фінанси [Текст]: навч. посіб./ Г. М.Лазаренкова, І. І. Борисенко – К.: Знання, 2008. – 300 с.

Лазаренкова, Г. М. Фінанси підприємств [Текст]: навч.посіб. для самост. вивч. дисципліни / Г. М. Лазаренкова, Т.М. Журавель, Р. М. Михайленко. – К.: Знання-Прес, 2010. –300 с.

Мишкін, Ф. С. Економіка грошей, банківської справи іфінансових ринків [Текст]/ Ф. С. Мишкін. − К.: Основи,2008. – 400 с.

Національний банк і грошово-кредитна політика [Текст]/за ред. А. М. Мороза та М. Ф. Пуховкіної. − К. − КНЕУ,2011. – 300 с.

Опарін, В. М. Фінанси (загальна теорія) [Текст]: Навч.посіб. В. М. Опарін. − К.: КНЕУ, 2011. – 380 с.

Податкова система України [Текст]: підручник / за ред.В. М. Федосова. − К.: Либідь, 1994. – 600 с.

Рева, Т. М. Місцеві фінанси [Текст]: навч. посіб. / Т.М. Рева, К. Ф. Ковальчук, Н. В. Кучкова. – К.: Центр навч.л-ри, 2007. – 208 с.

Романенко, О. Р.  Фінанси [Текст]: навч.-метод. посіб.для самост. вивч. дисципліни. О. Р. Романенко, С. Я.Огородник, М. С. Зязюн. – К.: КНЕУ, 2010. – 500 с.

Романенко, О. Р. Фінанси [Текст]: підручник/ О. Р.Романенко. − К.: Центр учб. л-ри, 2009. – 300 с.

Рябинина, Л. Н. Деньги и кредит [Текст]: учеб.пособие / Л. Н. Рябинина. – К.: Центр учеб. лит, 2011. –300 с.

54

Сунцова, О.О. Місцеві фінанси [Текст]: навч. посіб. /О. О. Сунцова. – К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 560 с.

Фінанси: курс для фінансистів [Текст]: навч. посіб. /за ред. В. І. Оспіщева. – К.: Знання, 2008. – 300 с.

Фінанси підприємств [Текст]: курс лекцій, навч. посіб./ за ред. Г. Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2009. – 400 с.

Фінанси підприємств [Текст]: підручник / за ред. А. М.Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2010. – 300 с.

Фінанси підприємств [Текст]: практикум / за ред. А. М.Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2010 - 400 с.

Шикіна, Н. А. Бюджетна система України [Текст]: (Курслекцій для студентів усіх форм навчання усіхспеціальностей) Н. А. Шинкіна. – О.: ОДЕУ, 2006. – 530с.

Щетинін, А. І. Гроші та кредит [Текст]: підручник / А.І. Щетинін. − К.: Центр учб. л-ри, 2010. – 300 с.

Додаток Д

Теми курсових робіт і список рекомендованої літератури здисципліни «Міжнародна економіка»

Теми курсових робіт1. Зовнішньоекономічна відкритість та її наслідки для

національних економік.2. Механізми формування та динаміка цін на світовому

ринку зерна.3. Теорії та наслідки прямого і портфельного

інвестування для країн-донорів та країн-реципієнтів. 4. Монетарні інструменти подолання негативних наслідків

глобальної фінансової кризи в практиці розвинених країн.5. Міжнародна торгівля як чинник економічного зростання

національних економік.6. Теорії, наслідки та сучасна практика злиття та

поглинання міжнародних компаній.7. Сутність, умови виникнення та інструменти запобігання

дефолту національних економік.

55

8. Чинники і напрями реформування Ямайської валютноїсистеми після фінансової кризи 2008 р.

9. Теорії створення та сучасні сценарії розвиткуЄвропейського монетарного союзу.

10. Валютний курс як інструмент досягненнямакроекономічної рівноваги (на прикладі окремої країни).

11. Глобальні преференційні угоди: теорія та практикакраїн.

12. Теорія резервних валют і переваги для країн-емітентів.

13. Міжнародна міграція кваліфікованої робочої сили:теорії, наслідки та регулювання в країнах донорах тареципієнтах.

14. Кейнсіанські положення та інструменти подоланнянегативних наслідків фінансової кризи (на прикладі окремихкраїн).

15. Сучасні протиріччя та напрями реформуванняспільної сільськогосподарської політики ЄС.

16. Транснаціоналізація капіталу та розвитокміжнародних форм виробництва у світовому господарстві.

17. Сучасні чинники формування середовища міжнародноїдіяльності (на прикладі окремої країни).

18. Сутність та ефекти глобалізації для країн-лідерівсвітового господарства.

19. Інформаційні ресурси у формуванніконкурентоспроможності національних економік.

20. Волатильність світових ринків сировини і їх впливна країни-експортери.

21. Теорії, можливості та наслідки формування валютнихсоюзів.

22. Кредитні ресурси міжнародних організацій якджерело забезпечення фінансової стабільності країн.

23. Конкурентні переваги ТНК на світових товарнихринках: теорії формування та практика реалізації.

24. Роль людського капіталу у формуванні конкурентнихпереваг національних економік: теоретичні та практичніаспекти.

56

25. Модель «залежної економіки» для пояснення розвиткукраїни (на прикладі окремої країни).

26. Трансфер технологій: теорії, форми захистурозробок та розвиток світового ринку.

27. Економічні наслідки зовнішньоторговельноїорієнтації для країн-лідерів світових товарних ринків.

28. Міжнародна роль Китаю у світовому господарстві.29. Методологія побудови та практика збалансування

платіжного балансу країни (на прикладі окремої країни).30. Дефіцит платіжного балансу країн: умови

виникнення, наслідки та інструменти покриття. 31. Модель «інвестиції–збереження» як теоретична база

для збалансування платіжного балансу.32. Інтелектуальна власність як товар у міжнародному

обміні: сутність, форми захисту та практика торгівлі. 33. Міжнародне кредитування національних економік:

теорії, сучасні форми та наслідки для країн.34. Національні стратегії розвитку країн БРІК:

порівняльний аналіз.35. Економічні наслідки міжнародної трудової міграції

для країн-донорів робочої сили.36. Мотиви та наслідки вступу країни до СОТ (на

прикладі окремої країни).

Список рекомендованої літературиАгапова, Т. А. Макроэкономика [Текст]: учебник / Т. А.

Агапова, С. Ф.Серегина; под общ. ред. д-раэкон. наук, проф. А. В. Сидоровича. – Изд. 4-е, перераб. идоп. – М.: Дело и Сервис, 2001. – 448 с.

Горбач, Л. М. Міжнародні економічні відносини [Текст]:підручник / Л. М. Горбач, О. В. Плотніков. – К.: Кондор,2005. – 266 с.

Ивашковский, С. Н. Макроэкономика [Текст]: учебник / С.Н. Ивашковский. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Дело,2002. – 472 с.

57

Кальченко, Т.В. Глобальна економіка [Текст]: навч.посіб. / Т. В. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2009. – 364 с.

Карбау, Р. Міжнародна економіка [Текст] / Р. Карбау;пер. з англ. Р. Косодія. – Суми ВАТ «Сум. обл. друк.»:Козацький вал, 2004. – 652 с.

Козик, В. Міжнародні економічні відносини [Текст]:навч. посіб. для студ. екон. спец. / В. Козик, Л. Панкова,Н. Даниленко. – Л.: Вид-во Держ. ун-ту «Львів.політехніка», 2001. – 277 с.

Кругман, П. Международная экономика. Теория и политика[Текст]: учеб. для вузов / П. Кругман, М. Обстфельд. – Изд.5-е. – СПб.: Питер, 2004. – 832 с.

Линдерт, П. Экономика мирохозяйственных связей[Текст] / П. Линдерт. – М.: Прогресс, 1992. – 514 с.

Лук’яненко, Д. Г. Економічна інтеграція і глобальніпроблеми сучасності [Текст] /Д. Г. Лук’яненко. – К.: КНЕУ,2005. – 204 с.

Миклашевская, Н. Международная экономика [Текст]:учебник / Н. Миклашевская, А. Холопов; под общ. ред. д-раэкон. наук, проф. А. Сидоровича. – М.: МГУ им. М.Ломоносова: Дело и Сервис, 1998. – 272 с.

Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб. / за заг.ред. О. Г. Гупала. – К.: “Хай-Тех Пресс”, 2007. – 368 с.

Міжнародна економіка [Текст]: навч.-метод. посіб. длясамост. вивч. дисципліни / А. М. Поручник [та ін.]; за ред.д-ра екон. наук, проф. А. М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2005. –156 с.

Міжнародна економіка [Текст]: підруч. для студ. вищ.навч. закл. / Ю. Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю. Г. Козака.– Вид. 3-тє. – К.: Центр учб. л-ри, 2009. – 560 с.

Овчинников, Г. П. Международная экономика [Текст]:учеб. пособие / Г. П. Овчинников. – СПб.: Изд-во В. А.Михайлова, 1999. – 620 с.

Платіжний баланс України. Вісник НБУ, 2010 [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua. – Загол.з екрана.

58

Рокоча, В. Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб. у2-х кн. / В. Рокоча. – К.: Таксон, 2000. – Кн. 1.Міжнародна торгівля: теорія та політика. – 320 с.

Савельєв, Є.В. Міжнародна економіка [Текст]:підручник / Є. В. Савельєв. – Вид. 3-тє. – К.: Знання,2008. – 622 с.

Солонінко, К. С. Міжнародна економіка [Текст]: навч.посіб. / К. С. Солонінко.– К.: Кондор, 2008. – 382 с.

Шевчук, В. Міжнародна економіка: теорія і практика[Текст]: підручник / В. Шевчук. – Вид. 2-ге. – К.: Знання,2008. – 663 с.

Школа, І. М. Міжнародні економічні відносини [Текст]:підручник / І. М. Школа, В. М. Козменко, О.В. Бабінська;за ред. І. М. Школи. – Вид. 2-ге, переробл. і доповн. –Чернівці: Книги –ХХІ, 2007. – 544 с.

Додаток Е

Теми курсових робіт і список рекомендованої літератури здисципліни «Міжнародні фінанси»

Теми курсових робіт1. Управління державним боргом США: проблеми та

перспективи подолання кризового стану.2. Перспективи реформування світової валютної системи в

контексті подолання наслідків глобальної фінансової кризи.3. Фінансовий аспект російсько-українських відносин.4. Теоретичні засади міжнародного венчурного бізнесу.5. Досвід розвитку венчурного бізнесу в США (та інших

країнах світу).6. Теоретичні засади впливу політичних факторів на

фінансові ринки.7. Політичні чинники розвитку фінансового ринку України.8. Аналіз політичних факторів розвитку глобального

фінансового ринку.9. Проблеми глобалізації в працях Нобелівських лауреатів

з економіки.10. Глобальна фінансова криза: причини та наслідки.

59

11. Аналіз наслідків глобальної фінансової кризи дляГреції (інших країн).

12. Особливості розвитку економіки Китаю (інших країнБРІКС) в умовах глобальної фінансової кризи.

13. Перспективи зростання ролі країн БРІКС уміжнародних фінансах.

14. Аналіз динаміки валютного курсу швейцарськогофранка в умовах перманентних фінансових криз.

15. Аналіз динаміки валютного курсу євро/ долара США вумовах глобальної фінансової кризи.

16. Аналіз динаміки валютного курсу гривні в умовахглобальної фінансової кризи.

17. Особливості функціонування єврозони на сучасномуетапі.

18. Сучасні проблеми діяльності міжнародних фінансовихорганізацій.

19. Фінансовий фактор у відносинах США та Китаю.20. Діяльність банків з іноземним капіталом в Україні.21. Українські єврооблігації: досвід емісій та

перспективи розвитку.22. Україна як учасник ринку синдикованих позик.23. Роль золота у сучасних міжнародних фінансових

відносинах.24. Роль інновацій на валютному ринку.25. Аналіз стратегій зарубіжних банків у країнах з

перехідною економікою.26. Оцінка впливу політичних факторів на фінансову

систему України.27. Проблеми глобальної фінансової стабільності.28. Проблеми становлення глобальної фінансової

системи.29. Потенціал китайського юаня для міжнародних

фінансів.30. Міжнародні механізми фінансування сталого

розвитку.

Список рекомендованої літературиБедякина, Л. Н. Международные финансы [Текст]: учеб.

60

пособие для вузов / Л. Н. Бедякина. – М.: Юнити, 2005. –400 с.

Бойцун, Н. Є. Міжнародні фінанси [Текст]: навч. посіб./ Н. Є. Бойцун, Н. В. Стукало. – К., 2005. – 320 с.

Боринець, С. Я. Міжнародні фінанси [Текст]/ С. Я.Боринець. – К.: Знання, 1999. – 320 с.

Бункина, М. К. Основы валютных отношений [Текст]/ М.К. Бункина, А. М. Семенов. – М.: Юрайт,  2000. – 450 с.

Віднічічук-Вірван, Л. А. Міжнародний бізнес [Текст]:навч. посіб. для вузів / Л. А. Віднічічук-Вірван. –Л.: Магнолія, 2007. – 300 с.

Віднічічук-Вірван, Л. А. Міжнародні розрахунки івалютні операції [Текст]: навч. посіб. для вузів / Л. А.Віднічічук-Вірван. – Л.: Магнолія, 2006. – 300 с.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения[Текст] / под. ред. Л. Н. Красавиной. – М.: Финансы истатистика, 2005.

Міжнародні економічні відносини [Текст]/ В. В. Козик[та ін.]. – М.: Междунар. отношения, 2003. – 350 с.

Міжнародні розрахунки та валютні операції [Текст] / зазаг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 300 с.

Міжнародні фінанси [Текст]: навч. посіб. для вузів /за ред. Ю. Г. Козака, Н. С. Логвінової. – О.: АстроПринт,2000. – 320 с.

Міжнародні фінанси [Текст]: підручник/ за ред. О. І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 300 с.

Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях [Текст]:навч. посіб. / за ред В. Д. Базилевича. – К.: Атіка, 2004.– 230 с.

Стукало, Н. В. Міжнародні фінанси [Текст]: навч.посіб. / Н. В. Стукало. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. – 350 с.

Шмырева, А. И. Международные валютно-кредитныеотношения [Текст]: Валютный рынок. Международноекредитование. Анализ платежного баланса/ А. И. Шмырева.– СПб.: Питер, 2001. – 350 с.

Ющенко, В. А. Валютне регулювання [Текст]/ В. А.Ющенко, В. І. Міщенко. – К.: Знання, 1999. – 400 с.

Додаток Ж

61

Теми курсових робіт і список рекомендованої літератури здисципліни «Міжнародна торгівля»

Теми курсових робіт1. Структурні диспропорції зовнішньої торгівлі України.2. Зовнішньоторговельна регіональна інтеграція в умовах

глобалізації.3. Експортний потенціал аграрного сектора після вступу

України до СОТ.4. Основні суперечки та торговельна дипломатія України у

відносинах із Росією.5. Експортний потенціал продукції металургійної галузі

України.6. Сучасні інструменти національного торговельного

протекціонізму у світі.7. Доцільність, можливості та умови участі України у

митному союзі з Росією, Білорусією та Казахстаном.8. Зовнішньоторговельна інтеграція ЄС з третіми

країнами.9. Імпорт високотехнологічних товарів та послуг в

національній економіці України.10. Основні протиріччя в питаннях сільського

господарства на Доському раунді СОТ.11. Екологізація міжнародної торгівлі.12. Регіональні торгові угоди: законодавство СОТ і

практика країн.13. Регіональні правила торгівлі країн Американського

континенту в міжнародній торговельній системі.14. Зовнішньоторговельна інтеграція країн Азії в

умовах глобалізації.15. Регіоналізм у міжнародній торгівлі: методологічний

аспект.16. Зовнішньоторговельний режим України після вступу

до СОТ.17. Комерційні послуги у зовнішній торгівлі України.18. Світовий ринок освітніх послуг.

62

19. Міжнародні інституції регулювання світовоїторгівлі послугами.

20. Конкурентна політика у процесах лібералізаціїміжнародної торгівлі.

21. Міжнародне інвестування у міжнародних правилахСОТ.

22. Глобальні преференційні торгові угоди вміжнародній торгівлі.

23. Міжнародне законодавство та роль антидемпінгу вміжнародній торгівлі.

24. Інтеграційні торговельні угоди ЄС з третімикраїнами.

25. Фінансування міжнародної торгівлі: сучасніпроблеми та перспективи.

26. Стратегія Світового банку з питань допомогирозвитку світової торгівлі.

27. Регіональні торговельні блоки в міжнароднійторговій системі.

28. Сприяння міжнародній торгівлі в Україні:торговельна політика та людський розвиток.

Список рекомендованої літературиБілорус, О.Г. Глобальні трансформації торгівлі

[Текст]: монографія / О. Г. Білорус, В. І. Власов. – К.:ННЦ ІАЕ, 2008. – 400 с.

Бураковський, І. Теорія міжнародної торгівлі [Текст] /І. Бураковський. – К.: Основи, 2000. – 320 с.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів,правил, інструментів СОТ [Текст]: монографія / кер. авт.кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – 320с.

Дахно, І. І. Міжнародна торгівля [Текст]: навч. посіб./ І. І. Дахно. – 2-ге вид. – К.: ЦУЛ, 2007. – 320 с.

Заблоцька, Р. О. Світовий ринок послуг [Текст]:підручник / Р. О. Заблоцька. – К.: Знання України, 2003. –400 с.

Інкотермс 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.iccwbo.org/incoterms/ – Загол. з екрана.

63

Коваленко, Ю. О. Міжнародна торгівля [Текст]: навч.посіб./ Ю. О. Коваленко, А. П. Румянцев. – К.: Центр навч.л-ри, 2003. – 400 с.

Крилова, Н. В. Міжнародна торгівля [Текст]: навч.посіб. / Н. В. Крилова. – К.: Знання, 2008. – 320 с.

Платіжний баланс України. Вісник НБУ, 2009[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua. – Загол. з екрана.

Світовий ринок товарів та послуг [Текст]: підручник: у2 ч. / А. А. Мазаракі [та ін.]; за заг. ред. А. А.Мазаракі. – Х.: Ранок, 2008. – 400 с.

Фомичев, В. И. Международная торговля [Текст]: учебник/ В. И. Фомичев. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 600 с.

Циганкова, Т. М. Міжнародна торгівля [Текст]: навч.посіб./ Т. М. Циганкова, Л. П. Петрашко, Т. В. Кальченко.– К.: КНЕУ, 2003. – 200 с.

World trade Organization [Електронний ресурс]: аnnu.rep. 2011. – Geneva, 2011. – Режим доступу:http://www.wto.org/ – Загол. з екрана.

Додаток И

Теми курсових робіт і список рекомендованої літератури здисципліни

«Стратегічне управління»

Теми курсових робіт1. SNW-аналіз як основний підхід до розгляду внутрішніх

ресурсів організації та оцінки стратегічних позицій.2. Базові фінансові показники і їх роль в управлінні

підприємством (формування фінансової стратегіїпідприємства).

3. Продукційно-маркетингова стратегія організації.4. Застосування механізму спонтанного фінансування для

зміцнення фінансового стану та формування фінансовоїстратегії підприємства.

5. Типові модельні інструменти стратегічного управління:модель BCG, GE/ McKinsy і модель ADL-LС.

64

6. Структуризація середовища функціонування організаціївітчизняними науковцями: збіги та розбіжності порівняно іззахідними методиками.

7. Процес контролю та оцінки витрат за ланками ланцюгавартості компанії.

8. Фактори зовнішнього середовища дальнього і ближньоговпливу.

9. Оцінка доцільності й ефективності використанняпозикових коштів у процесі розробки фінансової стратегіїорганізації.

10. Основні етапи циклу реалізації стратегії. 11. Інструменти стратегічного контролінгу, необхідні

для контролю за функціонуванням усієї системи в цілому.12. Стратегія управління персоналом.13. Сучасний стан та шляхи активізації інноваційної

діяльності підприємств.14. Проблеми управління інноваційною діяльністю

підприємства.15. Особливості формування інноваційної моделі

розвитку промислових підприємств.16. Стратегії конверсії діяльності. Характер завдань

розвитку, реалізовних у цих стратегіях.17. Стратегія і тактика антикризового управління

фірмою.18. Формування організаційних структур стратегічного

типу.19. Характеристика лідера-стратега та його роль у

запровадженні стратегій на підприємстві.20. Фінансово-економічний механізм забезпечення

стратегічного управління.21. Цільовий підхід в управлінні.22. Формування «стратегічного набору» підприємства.23. Український менеджмент: процес накопичення

стратегічних ознак.24. Особливості розробки комплексних стратегій

підприємства.25. Особливості побудови систем стратегічного

планування на вітчизняних підприємствах.

65

Список рекомендованої літературиАрутюнова, Д. В. Стратегический менеджмент [Текст]:

учеб. пособие / Д. В. Арутюнова. – Таганрог: Изд-во ТТИЮФУ, 2010. – 500 с.

Баринов, В. А. Стратегический менеджмент [Текст]:учеб. пособие для вузов / В. А. Баринов, В. Л. Харченко. –М.: Инфра-М, 2010. – 300 с.

Грант? Р. Современный стратегический анализ [Текст]: /Р. Грант. – 5-е изд. – СПб.: Питер, 2011. – 520 с.

Дамодаран, А. Стратегический риск-менеджмент. Принципы иметодики [Текст] / А. Дамодаран. – М.: Вильямс, 2010. – 500с.

Довгань, Л.Є. Стратегічне управління [Текст]: навч.посіб. / Л. Є. Довгань, Ю. В. Каракай, Л. П. Артеменко. –К.: Центр учб. л-ри, 2009. – 520 с.

Иванов, С. В. Инвестиционные проекты в рамкахстратегического управления предприятием [Текст]: монография/ С. В. Иванов, Р. Б. Тян. – Д.: Ю. В. Маковецкий.,2009. – 320 с.

Какаева, Е. А. Инновационный бизнес. Стратегическоеуправление развитием [Текст]: учеб. пособие / А. Е.Какаева, Е. Н. Дуненкова. – М.: Дело, 2010. – 320 с.

Каммингс, С. Реконструкция стратегии [Текст] / С.Каммингс. – Х.: Гуманит. центр, 2010. – 320 с.

Кандалинцев, В. Г. Сбалансированное управлениепредприятием [Текст]: учеб. пособие / В. Г. Кандалинцев. –М. : Кнорус, 2010. – 500 с.

Керцнер, Г. Стратегическое управление в компании.Модель зрелого управления проектами [Текст] / Г. Керцнер.– М.: ДМК Пресс, 2010. – 300 с.

Кіндрацька, Г. І. Стратегічний менеджмент [Текст]:навч. посіб. / Г. І. Кіндрацька. – 2-ге вид., переробл. ідоповн. – Л.: Львів. політехніка, 2010. – 600 с.

Лапыгин, Ю. Н. Стратегический менеджмент [Текст]:учеб. пособие для вузов / Ю. Н. Лапыгин. – М.: Инфра-М,2009. – 500 с.

66

Маленков, Ю. А. Стратегический менеджмент [Текст]:учебник / Ю. А. Маленков. – М.: Проспект, 2011. –200 с.

Мізюк, Б. М. Основи стратегічного управління [Текст]:підручник / Б. М. Мізюк. – Л.: Магнолія – 2006, 2009. – 600с.

Парахина, В. Н. Стратегический менеджмент [Текст]:учебник / В. Н. Парахина. – М.: Кнорус, 2011. – 500 с.

Петухов, Д. В. Стратегический менеджмент [Текст]: курслекций / Д. В. Петухов. – М.: МИЭМП, 2009. – 150 с.

Рейнор, М. Е. Стратегический парадокс [Текст] / М. Е.Рейнор. – М.: Юрайт, 2009. – 200 с.

Розин, М. Успех без стратегии. Технологии гибкогоменеджмента [Текст] / М. Розин. − СПб.: Альпина Паблишерз,2011. – 420 с.

Свэйм, Р. Стратегии управления бизнесом Питера Друкера[Текст]/ Р. Свэйм. – СПб.: Питер, 2011. – 200 с.

Стратегічний менеджмент [Текст]: підручник / І. М.Писаревський, О. М. Тищенко, М. М. Поколодна, Н. Б. Петрова. – Х.:ХНАМГ, 2009. – 500 с.

Сумець, О. М. Стратегічний менеджмент [Текст]: навч.посіб / О. М. Сумець, М. І. Бондаренко. – К.: Хай-ТекПресс, 2010. – 300 с.

Томпсон-мл., А. А. Стратегический менеджмент. Концепциии ситуации для анализа [Текст] / А. А. Томпсон-мл., А. Дж.Стрикленд III. – 12-е изд. – М.: Вильямс, 2010. – 300 с.

Шиканов, Л. А. Стратегический менеджмент [Текст] / Л.А. Шиканов. –Томск: Изд-во Том. политехн. ун-та, 2011. –400 с.

Шифрин, М. Б. Стратегический менеджмент [Текст]: учеб.пособие для вузов / М. Б. Шифрин. – М.; СПб.: Питер, 2010.– 200 с.

Aaker, D. A. Strategic Market Management GlobalPerspectives [Text] / D. A. Aaker, D. McLoughlin. – JohnWiley and Sons, Ltd, 2010. –300 p.

Amason, A. C. Strategic Management: From Theory toPractice [Text] / Allen C. Amason. – T & F Books US, 2011.– 300 p.

67

David, F.R. Strategic Management: Concepts [Text] /Fred R. David. – 13th ed. – Prentice Hall, 2010. – 200 р.

Dess, G. Strategic Management: Creating CompetitiveAdvantages [Text] / G. Dess, G. T. (Tom) Lumpkin, A.Eisner. – 5th ed. – McGraw-Hill/Irwin, 2009. – 300 р.

Fahy, M. Strategic Enterprise Management Systems.Tools for the 21st Century [Text] / M. Fahy. – Cima, 2010.– 300 р.

Gamble, J. Jr., Essentials of Strategic Management:The Quest for Competitive Advantage [Text] / J. Jr. Gamble,A. Thompson. – 2nd ed. – McGraw-Hill/Irwin, 2010. – 350 р.

Goodman, M. Creativity and Strategic InnovationManagement [Text] / Malcolm Goodman, Sandra M. Dingli. –Routledge, 2011. – 205 р.

Hill, Ch. W. L. Essentials of Strategic Management /Ch. W. L. Hill, G. R. Jones. – 3d ed. – South-WesternCollege Publ, 2011. – 250 р.

Hitt, M.A. Strategic Management: Concepts and Cases:Competitiveness and Globalization / M.A. Hitt, R.D.Ireland, R.E. Hoskisson. – 9th ed. – South-Western CollegePubl, 2010. – 250 р.

Mascarenhas, O. A.J. Business TransformationStrategies: The Strategic Leader as Innovation Manager[Text] / O. A.J. Mascarenhas. – Sage Publ. Pvt. Ltd, 2011.– 252 р.

Додаток КПро недопустимість плагіату

Навіть плагіат, який здійснює автор стосовно покійного, хоч це і не плямує його честі, а лише викрадає частку цієї честі,

все ж з повним правом карається як шкода, завдана людині (як викрадення людей)

Е. КантОдна з найхарактерніших рис розвитку суспільства в

останні десятиріччя – це його інформатизація. Сьогодніпрактично неможливо уявити сферу життєдіяльності людини,якої б не торкнулося відповідне явище. Водночас зміцнюєтьсяяк позитивний вплив інформатизації, так і негативний.

68

Проявом останнього можна вважати поширення випадківплагіату, в тому числі й у сфері наукових досліджень.

Зазначений термін походить від латинського слова plagium– викрадення. У загальному розумінні плагіат –«недозволенезапозичення, відтворення чужого літературного, художньогоабо наукового твору (чи його частини) під своїм іменем абопсевдонімом, несумісне як з творчою діяльністю, так і знормами моралі та закону, що охороняє авторське право» 1,с. 157. При цьому, наприклад, І. І. Петренко виділяєпрямий плагіат (відкритий) як безпосередньо «відтворення(відображення) чужого твору або його частини під своїм ім´ям» і завуальований (фактично перестановка окремих слів абозаміна їх синонімами без змін суті роботи) 2, с. 59.

Плагіат у студентському середовищі становить загрозу зцілої низки причин. По-перше, він відбиває погіршенняморального стану в спільноті; по-друге, не сприяє розвиткутворчих здібностей, працездатності, вміння ставити цілі йдосягати їх; по-третє, спотворює реальну картину знань інавичок, утруднює процес оцінювання результатів викладачем,призводить до виникнення недобросовісної конкуренції вгрупі.

Вища школа (як в Україні, так і за кордоном) накопичиладостатній досвід виявлення плагіату. Основними йогоознаками можна вважати такі:

написання роботи складною мовою, наявністьпрофесійних термінів, висновків, що виходять за рівеньзнань студента;

стилістична неоднорідність дослідження; невідповідність роботи вимогам викладача;

поставленому завданню, лекційному матеріалу; бібліографія, що викликає сумніви (занадто довгий

перелік, посилання на неофіційні Інтернет-ресурси,наприклад «банки рефератів»; цитати з книжок більш пізньоговидання або, навпаки, застарілі дані; відсутність убібліотеках вказаних джерел інформації 3.

З метою запобігти плагіату до курсової роботи необхіднододати надрукований та власноруч підписаний аркуш ізтекстом, наведеним нижче.

69

Я, (прізвище, ім’я та по батькові), підтверджую, що моя курсоваробота на тему: «Тема роботи» написана моїми власними словами, щовідбивають особисті думки, судження, висновки. Я розумію тапам’ятаю, що плагіату – подання думок та слів іншої людини як своїх –необхідно уникати під час проведення дослідження й оформлення йогорезультатів. У випадку використання й/або цитування продуктівінтелектуальної праці інших осіб я обов’язково робив (робила) посиланняна джерело, з якого я їх запозичив (запозичила).

Я усвідомлюю, що в разі порушення цих правил моя курсова роботабуде миттєво відхилена без права повторного її захисту і за неї будепоставлена оцінка «незадовільно».

Прізвище, ім’я, по батькові ______________

(Підпис)

Дата

Список використаної літератури1. Інтелектуальна власність [Текст]: слов.-довід. / за

заг. ред. О. Д. Святоцького. – К.: Вид. дім «Ін Юре»,2000. – 356 с.

2. Петренко, І. І. Питання виявлення плагіатулітературного твору в умовах розвитку [Teкст] /І.І.Петренко // Теоретичні і практичні аспекти економіки таінтелектуальної власності. – К., 2009. – С. 57-60.

3. Путівник по плагіаторству та кібер-плагіаторствуЕлектронний ресурс // Східноєвроп. монітор. – 2006. –№ 6. – Режим доступу: http://www.eedi.org.ua/eem/6-5.html. – Загол. з екрана.

70

Методичні вказівки для самостійного опрацювання фахової літератури,

написання курсових робіт (проектів)студентами напряму

«Міжнародна економіка»

«Темплан»

Укладачі: д-р екон. наук, проф. Н. В. Стукало старш. викл. О. Л. Притикіна

Редактор О. В. БецТехредактор Л.П. Замятіна

Коректор Т.А. Белиба

______________________________________________________________________Підписано до друку 15.10.13 Формат 60х84/16.Папір друкарський.Друк плоский. Ум. друк. арк. 2,8. Ум. фарбовідб. 2,8.Обл.-вид. арк. Тираж 100 пр. Зам. №РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.Друкарня «Ліра», пл. Десантників, 1, м. Дніпропетровськ, 49038.Свідоцтво про внесення до Державного реєструсерія ДП № 14 від 13.07.2000 р.

4