Дмитро Булах,

Іван Тітар

ВПЛИВ ЦІННОСТЕЙ (ЗА Р. ІНГЛХАРТОМ І Ш. ШВАРЦЕМ)

НА ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНЦІВ

(ЗА МАТЕРІАЛАМИ 4Ї ХВИЛІ WVS ТА 5Ї ХВИЛІ ESS, 2006-2010)

Актуальність. Останнім часом одним з найважливіших питань

української політики був вибір між укладенням Договору про асоціацію з

Європейським Союзом або інтеграцією до Митного Союзу Росії, Білорусі та

Казахстану. Враховуючи, що цей вибір залежав не тільки від економічних

розрахунків, а і від вибору ціннісних орієнтирів, є сенс звернутись до питання,

яку роль цінності відіграють в українській політиці і зокрема електоральних

орієнтаціях українських громадян.

Проблемна ситуація. Особливістю політичної системи сучасної України

є розкол між політичними таборами, який яскраво проявився під час

президентських виборів 2004 року. Важливо, що конфлікт між політичними

таборами, які часто окреслюють як західний та проросійський, здатен виходити

далеко за межі звичайного електорального змагання партій або блоків. В ньому

зберігається значний потенціал для дестабілізації і підриву існуючих

політичних інститутів та політичної системи – наприклад через зміну

політичного режиму або територіальної цілісності держави.

Як довів Валерій Хмелько, в основі згаданого політичного розколу

лежить відмінність в культурній ідентичності українських громадян. [54]

Маркерами цієї відмінності слугують позитивне або негативне відношення до

змішаної українсько-російської ідентичності, ставлення до української мови та

зовнішньополітичні орієнтації. Логічно припустити, що політичний розкол

містить також ціннісний компонент. В науковому, а також політичному та

публіцистичному дискурсах поширене припущення, що за симпатіями до

різних політичних таборів ховається глибинна відмінність у цінностях, які

сповідують відповідні електорати. Останнє припущення важливе з декількох

причин. По-перше, ціннісно-детерміновані політичні розколи та конфлікти,

можуть бути тривалими. По-друге, сьогодні світ проходять через процес

поступової трансформації цінностей, здебільшого у напрямку постмодерності.

Якщо ми знатимемо, в якому напрямку в цьому глобальному процесі рухається

українське суспільство, можна передбачити певні передумови для змін в

балансі підтримки основних українських політичних таборів. Говорячи ширше,

знання поточного стану та напрямків трансформації ціннісних уподобань та

орієнтацій українців допоможе передбачити сьогоднішню та майбутню

політичну поведінку.

Цінності як чинники політичної поведінки і фактор політичного розколу в

сучасній Україні розглядались О. Куценко1, О. Балакірєвою, О. Вишняком,

І. Бекешкіною, В. Хмельком та ін. На жаль, частина цих досліджень застаріла,

в частині відповідні проблеми не входили до основного фокусу дослідження

або дослідники не спирались на існуючі детально розроблені і перевірені на

валідність методології вимірювання цінностей. Так використання добре

відомих у світі підходів Р. Інглхарта та Ш. Шварца залишалося поки що

епізодичним. Серед новіших робіт відзначимо статтю І. Колодія та присвячені

Україні роботи російських соціологів В. Магуна та М. Руднєва (Інститут

соціології РАН).

Іван Колодій в 2008 році розглядав, як ціннісні орієнтації впливають на

намір українців проголосувати за політичну партію.2 Однак він свідомо

обмежив своє завдання партіями лише лівого ідеологічного спектру. Цей аналіз

спирався на емпіричні дані Європейського дослідження цінностей (European

Values Study, ESS), зібрані в 1999 році. Ціннісні орієнтації вимірювались за

допомогою двох ціннісних осей, які виділив Р. Інглхарт: 1) Цінності виживання

1 Куценко О.Д. Социокультурный раскол в политическом выборе: “левое” голосование в регіонах //

Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління. Зб. наук. праць.– Запоріжжя: РПВ “Видавець”, 1999. – Вип. 5., Ч. 1. – 159 – 163. 2 Колодий И. Социальный класс, политическая культура и образование как источники левых политических

ориентаций в Украине, Польше, России и Нидерландах: предварительный сравнительный анализ // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2008. - № 4. – сс. 55-73.

vs самовираження, 2) Традиційні vs секулярно-раціональні цінності. Згідно з

І. Колодієм, в Україні, змінні, пов’язані з цінностями, виявились важливими

предикторами голосування за ліві політичні партії (псевдо-R2 Нагелкерке

дорівнював 0,091). При цьому коефіціенти для другої інглхартівської ціннісної

вісі виявились незначущими, а для першої осі коефіціент Бета склав -0,305 при

p<0,05. Це означає, що серед українців за ліві партії планували в 1999 році

голосувати громадяни, для яких цінності виживання мали вищий пріорітет,

аніж цінності самовираження.

Володимир Магун і Максим Руднєв достатньо детально проаналізували

цінності українців у порівнянні з громадянами інших стран, що стало можливо

завдяки другому раунду ESS (польові роботи в Украіні – початок 2005 року).3

Автори використовували методологію Ш. Шварца. Однак, на відміну від їх

робіт щодо Росії, автори приділили незначну увагу зв’язку між цінностями і

політичною поведінкою.4 Зрештою, було би дивно вимагати цього від

російських дослідників, які і так присвятили свої важливі роботи Україні.

Виходячи зі сказаного вище, у цій роботі ми спробуємо перевірити, яку

роль в політичному розколі відіграють цінності, чи дійсно цей розкол базується

на цінностях; як на електоральні орієнтації прибічників різних політтаборів

впливають їхні ціннісні орієнтації. І чи впливають взагалі? Визначимо, яка

питома вага в електоратах різних політтаборів матеріалістів і пост-

матеріалістів.

Наша мета – визначити, як і наскільки цінності детермінують

електоральні орієнтації в сучасному українському суспільстві.

Завдання:

розглянути методологічні підходи до вивчення цінностей, зокрема

класифікацію та операціоналізацію цінностей в підходах

Ш. Шварца й Р. Інглхарта;

3 http://www.levada.ru/sites/default/files/vom_2007.389.pdf +

http://www.levada.ru/sites/default/files/vom_2007.490.pdf, а також http://ecsocman.hse.ru/data/2010/04/23/1213595564/ESS_Chp8_OK.pdf 4 Наприклад, в своїх «російських» роботах автори проаналізували зв’язок між цінностями та явкою на вибори, а

також голосуванням за партії на виборах в Державну Думу Росії.

провести емпіричну перевірку впливу цінностей на електоральні

орієнтації в сучасній Україні.

Об’єкт дослідження – електоральні орієнтації громадян України.

Предмет дослідження – ціннісна обумовленість електоральних

орієнтації громадян України.

Емпіричну базу роботи складає масив опитування «Світове дослідження

цінностей» (World Values Survey, WVS), четвертий раунд, 2006 рік. [56] та

масив опитування «Європейського соціального дослідження» (ESS), п'ятий

раунд опитування, 2010 рік. [_] На жаль, ці дані на сьогодні вже дещо застарілі.

Однак, оскільки новіших поки не має, ми вважаємо, що є сенс опублікувати цей

матеріал.

Підходи до вимірювання цінностей Ш. Шварца та Р. Інглехарта

Ми спиратимось на дві добре відомі і перевірені на валідність методології

вимірювання цінностей, запропоновані ізраїльським соціальним психологом

Шаломом Шварцем та американським соціологом Рональдом Інглхартом.

Підхід Ш. Шварца. Шалом Шварц розробив підхід до дослідження

цінностей та ціннісних орієнтацій, який зарекомендував себе як ефективний на

рівні індивідів, груп, а також завдяки своєму універсальному характеру – для

міжкультурних порівнянь. [Шварц-Більськи; Карандашев 2004]

Ядром схеми Шварца виступає десять груп цінностей, зміст яких

представлений в таблиці нижче (Табл. ___).

Група цінностей Мотиваційні цілі

Безпека (Security). безпека для інших людей і себе, гармонія, стабільність

суспільства й взаєми

Конформність

(Conformity).

стримування й запобігання дій, які можуть заподіяти

шкоду іншим або не відповідають соціальним

очікуванням (слухняність, самодисципліна, ввічливість,

повага)

Традиція (Tradition).

повага, прийняття і дотримання звичаїв і ідей, які

існують у культурі (повага традицій, смиренність,

благочесття, прийняття своєї долі, помірність).

Самостійність (Self-

Direction).

самостійності мислення й вибору способів дії, у

творчості й дослідницькій активності

Стимуляція (ризик-

новизна)

(Stimulation).

прагненні до новизни й глибоких переживань

Гедонізм (Hedonism). насолода або почуттєве задоволення (задоволення,

насолода життям)

Досягнення

(Achievement).

особистий успіх через прояв компетентності відповідно

до соціальних стандартів

Влада (Power).

досягненні соціального статусу або престижу,

контролю або домінування над людьми й засобами

(авторитет, багатство, соціальна влада, збереження

свого суспільного іміджу, суспільне визнання)

Доброзичливість

(Benevolence).

збереження благополуччя людей, з якими індивід

перебуває в особистих контактах (корисність,

лояльність, поблажливість, чесність, відповідальність,

дружба, любов)

Універсалізм

(Universalism).

розуміння, терпимість, захист благополуччя всіх людей

і природи

Ці цінності можуть вимірюватись за допомогою різних методик. Наприклад

в дослідженні ESS 5ї хвилі кожна з десяти цінностей представляє собою індекс,

який розраховується як середнє арифметичне для декількох5 близьких

цінностей з ширшого і конкретнішого переліку цінностей. В дослідженні WVS

4ї хвилі кожній групі цінностей відповідає окреме питання анкети.

5 Для дев’яти груп цінностей - середнє арифметичне значення для двох цінностей, для однієї – трьох.

Згідно зі Шварцем, деякі групи цінностей можуть бути сумісними,

натомість деякі відображають прагнення до протилежних цілей і вступають в

конфлікт. Умовно співвідношення між цінностями на більш високому

абстрактному рівні можна зобразити як двовимірний простір, організований

навколо двох осей – 1) «Відкритості до змін vs Збереження» та 2) «Виходу за

рамки власного Я vs Самоствердження». Графічним виразом цієї ціннісної

схеми слугує «коло Шваца». Відкритість змінам (Openness to change)

складається з цінностей самостійності та стимуляції, на противагу

консерватизму (збереженню) (Conservation), до якого входять цінності безпеки,

конформності й традицій. Самоствердження (Self-Enhancement) включає

цінності влади й досягнень. Протилежністю їм є вихід за межі «я») (Self-

Transcendence), складовими якого є універсалізм і доброзичливість. Гедонізм

включає елементи як відкритості до змін, так і самоствердження. Названі осі

розраховуються на основі факторного аналізу.

Підхід Р. Інглхарта. Інглхарт запропонував виділяти дві осі, які

впорядковують цінності. Перша з них – «Цінності виживання vs

Самовираження». Друга – «Традиційні vs Секулярно-раціональні цінності».

[ТУТ МАЄ БУТИ ДЕТАЛЬНІШЕ.] Значення осей розраховуюється на основі

факторного аналізу. [Інглхарт та Бейкер; Колодій] Факторний аналіз для

першої осі враховує такі змінні, як суспільне самовираження, толерантність

до багатоманіття, межособистісна довіра, свобода та участь, задоволеність

життям. Для другої осі факторний аналіз враховує такі змінні, як важливість

Бога, допустимість абортів, почуття національної горості, повага до

авторитетів.

[ ТУТ МАЄ БУТИ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО матеріалізм-постматеріалізм….]

Гіпотези дослідження

Найзагальнішим положенням, яке ми хочемо перевірити в цій роботі, є

те, що політична поведінка (зокрема електоральні орієнтації, політична

участь) в сучасному українському суспільстві пов’язані з цінностями.

Припущення щодо зв’язку з конкретними цінностями зробити важко,

однак загальним місцем є уявлення, що для прихильників «помаранчевого»

табору ближчими є західні зовнішньополітичні та культурні орієнтації,

відповідно їм мають бути ближчі поширеніші в Західній Європі

постматерілістичні цінності. Також можна спрогнозувати, що серед них

будуть поширеніші цінності самовираження і менш поширені –

конформності. Прихильники партій «біло-блакитного» табору навпаки

скоріше матимуть більшу частку матеріалістів, серед них, як здається, можна

очікувати більше людей, прихильних до цінностей конформізму і менше –

самовираження.

Ну і нарешті, ми хочемо перевірити на українському матеріалі

припущення Р. Інглхарта про те, що для пост-матеріалістів характерні вищі

показники політичної участі, аніж для матеріалістів.

Виходячи з цього, ми перевірятимемо наступні гіпотези:

a) Серед прихильників «біло-блакитного» політичного сектору, на відміну

від прихильників «помаранчевого», відіграють більшу роль цінності

«Конформності» та «Традиції» за Ш. Шварцем.

b) Частка пост-матеріалістів вище серед прихильників «помаранчевого»

політтабору та Блоку Юлії Тимошенко (далі – БЮТ), аніж у «біло-

блакитного» політтабору і Партії Регіонів (далі – ПР). Відповідно, частка

матеріалістів, вища серед прихильників «біло-блакитного» табору та ПР.

c) Вищі показники політичній участі характерні для пост-матеріалістів, аніж

для матеріалістів.

d) Цінності суттєво впливають на електоральний вибір українського

суспільства.

Залежні змінні

Залежними змінними в цьому дослідженні виступають прихильність до

«біло-блакитного»/«помаранчевого» політичних таборів, індекс політичної

участі, а також індекс політичної довіри.

Основною залежною змінною нашого аналізу виступають електоральні

орієнтації, а саме прихильність до «помаранчевого» або «біло-блакитного»

політичних таборів.

В масиві WVS 4ї хвилі відповідна прихильність вимірюватиметься як намір

голосувати за певну партію, в масиві ESS 5ї хвилі – як голосування на останніх

парламентських виборах. В якості умовно «біло-блакитного» політичного

табору в цьому дослідженні ми кодували Партію Регіонів, Комуністичну

Партію України (КПУ) та СДПУ(о); в якості умовно «помаранчевого» табору -

блок «Наша Україна», блок Юлії Тимошенко (БЮТ) та блок «Пора – ПРП» в

2006 році6 (в 2010 році – той же перелік, але відповідно без СДПУ(о) та блоку

«Пора-ПРП»). Оскільки опитування WVS проводилося у 2006 році, важко

визначити, до якого табору у момент проведення опитування належала

Соціалістична Партія України; дані по ній пропущені. Інші партії були

виключені з аналізу (кодувались як системні пропущені). Ця розбивка

представлена на рисунках нижче. Також при порівнянні ми окремо виділяли

прихильників тільки ПР та БЮТ, як домінуючих на сьогоднішній день у

названих політичних таборах.

6 Для ESS, 5-ої хвилі: у 2007 році блок «Наша Україна» дещо змінив назву на блок «Наша Україна – Народна

Самооборона» (НУ-НС)

Рис. 1. Розподіл політичних сил на «біло-блакитні» та «помаранчеві» в

дослідженні WVS, 4-ої хвилі

Рис. 2. Розподіл політичних сил на «біло-блакитні» та «помаранчеві» в

дослідженні ESS, 5-ої хвилі

Незалежні змінні

Незалежними змінними в цьому дослідженні були цінності (цінністні

орієнтації) – виміряні за методиками Ш. Шварца та Р. Інглхарта.

Для масиву WVS 4ї хвилі в якості незалежних змінних були застосовані дві

виділені Р.Інглхартом ціннісні вісі:

1) «Традиційні vs Cекулярно-раціональні цінності».

2) «Збереження vs Самовираження».

В масиві ESS 5ї хвилі незалежними змінними були 10 груп цінностей за

Ш. Шварцем7, а саме «Самостійність», «Багатство», «Безпека», «Гедонізм»,

«Доброзичливість», «Досягнення», «Стимуляція», «Конформність»,

«Універсалізм», «Традиції». Цінністні групи Шварца з масиву ПРОЙШЛИ

ЧЕРЕЗ ПРОЦЕДУРУ ЦЕНТРУВАННЯ - як це рекомендується зробити в

супроводжувальних матеріалах до масиву дослідження [посилання]

Нарешті, останньою незалежною змінною була шкала постматеріализму

Р.Інглхарта …….

7 В методиці Ш. Шварца використання ціннісних осей передбачено лише макрорівня, наприклад при порівнянні

країн.

Емпіричне дослідження цінностей як детермінант електоральних

орієнтацій в сучасному українському сіспільстві

Регресійний аналіз

Для визначення впливу цінностей на електоральні орієнтації було

застосовано процедуру бінарної логістичної регресії.

Отримані результати представлені в таблиці нижче.

Табл. 1

Вплив цінностей за Р. Інглхартом та Ш. Шварцем на електоральні

орієнтації українців

Незалежна

змінна Залежна змінна

Масив

даних

R2

Нагелкерка

Процент

коректних

передбачень

Цінності за

Інглхартом

Намір голосувати

за ПР та БЮТ WVS 4 0,167 64,6

Цінності за

Шварцем

Голосування

за ПР та БЮТ ESS 5 0,028 60,4

Цінності за

Інглхартом

Намір голосувати за

біло-блакитний або

помаранчевий табір

WVS 4 0,119 60

Цінності за

Шварцем

Голосування за біло-

блакитний або

помаранчевий табір

ESS 5 0,023 56,9

Ми бачимо, що комбінація «цінності за Інглхартом/намір голосувати» в

4 хвилі WVS дає кращі результати, ніж «цінності за Шварцем/голосування» в

5 хвилі ESS. У другому випадку зв'язок між змінними став слабшим при

паралельному зниженні відсотку передбачення. На жаль, важко зробити

висновок, який елемент другої комбінації відповідає за гірші резултати.

Підведемо попередні висновки. Зважаючи на вищенаведене – цінності,

виділені згідно з Р. Інглхартом, майже не справляють впливу на такі складові

політичної поведінки, як політична участь, політична довіра та явку на вибори.

Натомість, виявлений вплив цінностей на вибір конкретної політичної сили.

Набагато більший вплив на політичну поведінки здійснює перша ціннісна вісь

(«традиційні vs секулярно-раціональні цінності»). Цінностні типи, що виділені

Ш. Шварцем, майже не мають впливу на жодні з перелічених складових

політичної поведінки. Стає очевидно, що ціннісні шкали за Р. Інглхартом краще

пояснюють політичну поведінку (точніше, аспекти, що розглядаються в цій

роботі), ніж ціннісні типи Ш. Шварца.

Двовимірні розподіли

Проаналізуємо розподіл мотиваційних типів цінностей за Ш. Шварцем

серед прихильників як ПР та БЮТ, так і протилежних політтаборів (див.

Таблицю 2. нижче).

Табл. 2

ЦІННІСНІ ТИПИ ЗА Ш. ШВАРЦЕМ СЕРЕД ПРИХИЛЬНИКІВ

ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ТА ПОЛІТИЧНИХ ТАБОРІВ (WVS, 4 ХВИЛЯ), %

(Самостійність)

«Важливо міркувати над новими ідеями та бути творчим»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 42,4 59,8 48,9 43,3 60,6 50,5

Неважливо 57,6 40,2 51,1 56,7 39,4 49,5

(Багатство)

«Важливо бути багатим»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 27,4 38,2 31,2 28,4 37,9 32,1

Неважливо 72,6 61,8 68,8 71,6 62,1 67,9

(Продовження Табл. 2.)

(Безпека)

«Важливо жити в безпечному оточенні»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 84,2 93,3 87,3 83,3 90,1 85,9

Неважливо 15,8 6,7 12,7 16,7 9,9 14,1

(Гедонізм)

«Важливо добре проводити час»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 31,3 45,5 36,0 32,3 44,9 37,0

Неважливо 68,7 54,5 64,0 67,7 55,1 63,0

(Доброзичливість)

«Важливо допомагати оточуючим»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 97,9 95,8 97,2 96,9 93,4 95,6

Неважливо 2,1 4,2 2,8 3,1 6,6 4,4

(Досягнення)

«Важливо бути дуже успішним»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 66,5 69,6 67,5 64,0 65,5 64,6

Неважливо 33,5 30,4 32,5 36,0 34,5 35,4

(Продовження Табл. 2.)

(Стимуляція)

«Важливо брати участь у пригодах і ризикувати»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 21,5 28,8 23,9 21,4 30,5 24,7

Неважливо 78,5 71,2 76,1 78,6 69,5 75,3

(Конформність)

«Важливо завжди вести себе належним чином»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 84,2 76,3 81,4 84,3 72,5 79,7

Неважливо 15,8 23,7 18,6 15,7 27,5 20,3

(Універсалізм)

«Важливо піклуватись навколишнім середовищем»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 74,4 75,0 74,6 73,8 76,3 74,8

Неважливо 25,6 25,0 25,4 26,2 23,7 25,2

(Традиції)

«Важливо слідувати традиціям»

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні Помаранчеві Разом

Важливо 83,5 84,1 83,7 85,3 80,5 83,5

Неважливо 16,5 15,9 16,3 14,7 19,5 16,5

При порівнянні розподілу з мотиваційними типами цінностей (які

попередньо ми агрегували до респондентів, для яких або важливі ці цінності,

або не важливі) електоратів ПР і БЮТ та «Біло-блакитних» і «Помаранчевих»

ми бачимо, що фактично відсутня суттєва різниця у цінностях

«Доброзичливості», «Досягнення», «Універсалізму». Варто відзначити, що

відношення до ціннісного типу «Традиції» суттєво не розрізняється у ПР та

БЮТ, натомість, для прихильників «біло-блакитних» цей тип дещо важливіше,

ніж для прихильників «помаранчевих». В той же час для прихильників

«помаранчевих» та БЮТ є важливішими цінності «Самостійності» (на ~17%),

«Багатства» (на ~9% та 11%, відповідно), «Безпеки» (на ~7% та 9%, відповідно),

«Гедонізму» (на ~12% та 14%, відповідно) та «Стимуляції» (на ~9% та 7%,

відповідно). Для прихильників ПР та «біло-блакитних» є важливіша цінність

«Конфомності» (на ~8% та 12%, відповідно).

При порівнянні прихильників двох політсил та політтаборів за шкалою

пост-матеріализму Р.Інглхарта стає помітною різниця у цінностях (див.

Табл. 3.), зокрема, у прихильників ПР та «біло-блакитних» більший відсоток

матеріалістів (52,6% та 52,7% проти 39% та 40,5%, відповідно). Серед

прихильників БЮТ та «помаранчевих» більший відсоток змішаних (52,4% та

52,6% проти 45,5% та 44,9%, відповідно) та пост-матеріалістів (8,5% та 6,9%

проти 1,9% та 2,4%, відповідно).

Табл. 3.

МАТЕРІАЛІСТИЧНІ, ЗМІШАНІ ТА ПОСТ-МАТЕРІАЛІСТИЧНІ

ЦІННОСТІ (ЗА Р. ІНГЛХАРТОМ) СЕРЕД ПРИХИЛЬНИКІВ ОСНОВНИХ

ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ТА ТАБОРІВ (WVS, 4 ХВИЛЯ), %

ПР БЮТ Разом Біло-

блакитні

Помаран-

чеві Разом

Матеріалісти 52,6 39,0 47,9 52,7 40,5 48,0

Змішані 45,5 52,4 47,9 44,9 52,6 47,9

Пост-

матеріалісти 1,9 8,5 4,2 2,4 6,9 4,1

Наостанок поглянемо як ціннісні типи матеріалістів, змішаних та пост-

матеріалістів співвідносяться з конкретними аспектами політичної участі. Нас

цікавить, чи проявлять пост матеріалісти вищий рівень політичної участі.

Табл. 4.

ВІДМІННОСТІ У ПОЛІТИЧНІЙ УЧАСТІ МІЖ НОСІЯМИ

МАТЕРІАЛІСТИЧНИХ, ЗМІШАНИХ ТА ПОСМАТЕРІАЛІСТИЧНИХ

ЦІННОСТЕЙ (WVS, 4 ХВИЛЯ), %

Матеріалісти Змішані Пост-

матеріалісти Разом

Підписання

петицій

Вже пілписували 6,2 8,3 19,4 7,6

Могли б підписати 22,5 27,3 29,0 25,0

Не підписували 71,3 64,4 51,6 67,4

Участь в

бойкотах

та страйках

Брали участь 3,5 3,6 18,2 4,1

Могли б брати

участь 16,6 16,7 15,2 16,6

Не брали участь 79,9 79,6 66,7 79,3

Участь в

незаборонених

демонстраціях

Брали участь 11,2 20,8 25,0 16,3

Могли б брати

участь 26,2 25,7 18,8 25,7

Не брали участь 62,6 53,5 56,3 58,0

Як видно з Таблиці 4, вже реалізована політична участь, а саме участь у

демонстраціях, бойкотах, підписаннях петицій (25%, 18,2%, 19,4%, відповідно)

вище у пост-матеріалістів, ніж у змішаних та матеріалістів. В той же час

очевидно, що матеріалісти найменше серед усіх представлених груп беруть

участь в перелічених акціях (62,6%, 79,9%, 71,3%, відповідно). Що, в цілому,

підтверджує висновки Р. Інглхарта про більший рівень політичної участі пост-

матеріалістів.

Висновки

Ми емпірично досліджували вплив цінностей на політичну поведінку

українських громадян. Зокрема, розглядаючи вплив ціннісних шкал, виділених

Рональдом Інглхартом, на намір голосувати за Партію Регіонів або Блок Юлії

Тимошенко ми виявили, що цінності пояснюють 16,7% відповідної варіації.

Хоча це невелика цифра, але не настільки, щоб нею нехтувати. Ціннісні типи,

виділені Шаломом Шварцем, майже не пояснювали голосування за вказані

політичні сили. Вдалось пояснити лише 2,8% варіації. В той же час при аналізі

намірів голосувати за «біло-блакитний» або «помаранчевий» політтабір

виявлена дещо менша залежність, а саме - в 11,9% випадків від цінностей

залежить намір голосувати за один з політтаборів. Що стосується ціннісних

типів Ш. Шварца, то пояснення було на низькому рівні – лише 2,3% випадків.

Загалом, в українських умовах при застосуванні до електоральних орієнтацій

підхід Інглхарта продемонстрував більшу пояснювальну силу. Таким чином,

результат перевірки гіпотези щодо впливу цінностей на електоральну

орієнтацію з урахуванням наших даних та методів є змішаним і вимагає

подальшого дослідження цієї проблеми.

Далі ми перейшли до аналізу двовимірних розподілів за кожним

мотиваційним типом Ш. Шварца, попередньо агрегувавши респондентів у дві

групи – тих, кому важлива конкретна цінність, та тих, кому вона не важлива.

Виявилося, що для прихильників БЮТ та «помаранчевого» табору були

важливіші цінності, що відповідають мотиваційним ціннісним типам (по

низхідній) «Самостійності», «Гедонізму», «Багатства», «Стимуляції» та

«Безпеки», натомість для прихильників ПР та «біло-блакитного» політичного

табору важливіша цінність «Конформності». Таким чином, достатньо поширена

гіпотеза про ціннісні розходження політичних таборів і електоратів значною

мірою підтверджується. Однак на існуючих даних виявлено один виняток – з

точки зору важливості цінностей «Традиції» між прихильниками БЮТ та ПР не

виявлено суттєвої різниці (все-таки між прихильниками політичних таборів

виявлено, що ця цінність важливіша для «біло-блакитних»).

Як і очікувалось, відсоток матеріалістів виявився вищим серед електорату

та прихильників ПР та «біло-блакитних», а відсоток пост-матеріалістів – у БЮТ

та «помаранчевих».

Наостанок, ми дослідили як матеріалісти, змішаний тип та пост-

матеріалісти беруть участь у конкретних акціях політичної участі. Ми

побачили, що пост-матеріалісти активніше беруть участь у політичних акціях,

ніж матеріалісти, тим самим підтвердивши для України думки Р.Інглхарта

щодо більш активної політичної участі пост-матеріалістів.

Додати про слабкий вплив однієї з осей за Інглхартом

Порівняти з висновками та спостерженнями Магуна та Руднєва

Література

Очікується…)