Національна академія наук України

Київська обласна державна адміністрація Управління культури

Інститут археології

Київський обласний центр з охорони

пам’яток історії, археології та мистецтва

Фастівський державний краєзнавчий музей

ПРОБЛЕМИ АРХЕОЛОГІЇ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я

До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею

Київ-Фастів

2005

2

УДК 903 (477.4) П 78

ПРОБЛЕМИ АРХЕОЛОГІЇ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею.- Київ-Фастів, 2005.- 385 с.; іл.

ISBN 966-02-3852-5 В збірку вміщені дослідження з проблемних питань археології

Середнього Подніпров'я. В статтях разглядаються матеріали доби пізнього палеоліту, енеоліту, доби бронзи, ранього залізного віку, раньослов'янського, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Для археологів, істориків, географів, краєзнавців, викладачів та студентів історичних факультетів.

Затверджено Вченою радою Інституту археології Національної академії наук України. Протокол №10 від 06.12.2005 р.

Редакційна колегія: д-р іст. наук Н.А.Гаврилюк; д-р іст. наук, проф. М.М.Гладких;

д-р іст. наук Г.Ю.Івакін; д-р іст. наук, проф. В.І.Клочко; канд. іст. наук С.Д.Лисенко; д-р геогр. наук Ж.М.Матвіїшина; Т.В.Неліна; д-р іст. наук, проф. В.В.Отрощенко.

Відповідальний за випуск: канд. іст. наук С.Д.Лисенко

Рецензенти: д-р іст. наук, проф. Р.В.Терпіловський, зав. кафедрою археології та музеєзнавства Київського Національного університету ім. Т.Шевченка;

д-р іст. наук Б.В.Магомедов, провідний науковий співробітник відділу слов'янської археології Інституту археології НАН України;

канд. іст. наук М.Ю.Відейко, старший науковий співробітник відділу археології доби енеоліту - бронзового віку Інституту археології НАН України;

В.Б.Панковський, молодший науковий співробітник відділу археології доби енеоліту - бронзового віку Інституту археології НАН України.

За точність викладених фактів відповідальність несуть автори. Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. При оформленні обкладинки використаний рисунок О.С.Москаленка ISBN 966-02-3852-5

© Автори статей, 2005.

© Фастівський державний краєзнавчий музей, 2005. © Інститут археології НАНУ, 2005.

ЕНЕОЛІТ ТА БРОНЗОВИЙ ВІК

Відейко М.Ю.

ПОСЕЛЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В УРОЧИЩІ ХОМИНЕ БІЛЯ М. РЖИЩІВ

Стаття присвячена введенню в науковий обіг результатів розкопок 1994 р. поселення етапу СІ трипільської культури в ур.Хомине біля м.Ржищів Кагарлицького району Київської області.

Археологічні дослідження пам’яток трипільської культури біля м.Ржищів вперше

проводив В.В.Хвойка на початку ХХ ст [Хвойка, 1903]. Їх було продовжено вже наприкінці ХХ ст. [Відейко, 1998; 1999; 2001]. Дана праця присвячена насамперед введенню в науковий обіг окремих результатів цих досліджень, а саме розкопок поселення етапу СІ трипільської культури в ур.Хомине біля м.Ржищів Кагарлицького району Київської області. Досі публікувалася лише коротка інформація про пам’ятку [Відейко, 2004, с. 576-577] та результати радіовуглецевого датування [Відейко, 2005, c.54, рис.6-7; Videiko, 2003]

В 1992 році фірмою НИИГЕО проводилася магнітна зйомка поселень трипільської культури на Дніпрі. Для проведення комплексних археометричних досліджень обнією з базових пам’яток було обрано поселення трипільської культури, розташоване в урочищі Хомине [Дудкін, 2004]. Критерієм відбору була відносно добра археологічна вивченість цього типу археологічних пам’яток традиційними археологічними методами. Проведення досліджень за повною програмою дозволило б показати переваги та можливості застосування повного комплексу археометричних досліджень. Розкопки були проведені влітку 1994 року. Розкопані рештки двох наземних глинобитних жител та господарча яма. Поселення на підставі аналізу підйомного матеріалу було датовано етапом СІ.

Пам’ятка розташована за яром - урочищем "Хомин ліс" або "Хомине", за східною околицею м.Ржищів, на плато правого берега р.Дніпро (Рис. 1). Поселення займає край плато над яром. Його площа біля 3,4 га. Поселення було виявлене автором під час розвідки Комплексної трипільської експедиції в 1992 р. Тоді ж на нього було складено паспорт, переданий до обласного управління культури.

План решток трипільського поселення було складено за допомогою магнітної зйомки (Рис.1). Всього виявлено близько 140 аномалій, які можуть бути інтерпретовано, як залишки будівель та господарських об’єктів трипільського часу. В тому числі аномалій від решток глинобитних жител різних розмірів біля 60, різноманітних ям - до 80. Невеликі за площею аномалії могли бути також пов'язані з слідами бойових дій 1943 року, оскільки на полі та при розкопках знайдено рештки мін та снарядів.

Житла, як видно з плану, розташовувалися кількома групами, навколо них групувалися господарчі ями. Всього можна виділити до 4 груп, кожна із яких включала по 12-15 споруд та 15-25 ям. Відстань між житлами складала від 2-4 до 10-25м. Житлові споруди різних розмірів, найбільші мали в довжину до 20 і більше метрів, стандартні – в межах 8-15 м, при середній ширині 4-5 м.

Слід зазначити, що в даному випадку відсутнє планування поселення в одне коло, як це неодноразово відзначалося дослідниками для трипільських поселень на Середнеьому Дніпрі [Пассек, 1949; Колесников, 1993]. Судячи з описаного вище плану поселення Хомине, а також ще 9 магнітометричних планів трипільських селищ етапів ВІІ та СІ на Дніпрі, планування в одне коло є швидше винятком, ніж правилом. У тих випадках, коли дослідники стверджували про планування в одне коло – Коломийшина-ІІ [Пассек, 1949],

2

Гребені [Бібіков, Шмаглій, 1965], за допомогою магнітної зйомки було встановлено, що ці селища мають більш складне планування [Дудкін, Відейко, 2004, с.309, 310]. Крім того, слід відзначити, що до комплексу поселень, судячи із даних магнітної зйомки та результатів археологічних досліджень входить значна кількість заглиблених в землю об’єктів, число яких, як правило, може переважати кількість решток житлових споруд.

Збереженість досліджених 1994 р. залишків споруд погана, вони дуже пошкоджені при оранці, за винятком нижньої частини заповнення господарчих ям. Так, на поверхні помітні плями, утворені обпаленою обмазкою - рештками жител. Ями в деяких випадках фіксуються за знахідками уламків стулок черепашок Unio та дрібних фрагментів кераміки. Загальна розкопана площа 312 квадратних метрів. Досліджено залишки двох глинобитних будівель та одну господарчу яму.

Дослідження житла 1. На поверхні було знайдено числені грудки обпаленої глиняної обмазки. Перевірка металевим щупом показала наявність шару обмазки на глибині 0,2 - 0,5 м від сучасної поверхні. Над рештками житла було закладено траншею 15х1 м, орієнтовану по довгій осі будівлі. На глибині 0,2 - 0,3 м виявлено скупчення обмазки, після чого було закладено розкоп з стандартною сіткою 2х2 м. На першому етапі досліджень було знято шар грунту, який перекривав скупчення обпаленої глини та проведено розчистку останнього.

В знятому грунті було виявлено грудки обмазки та нечислені дрібні фрагменти кераміки, знайдено фрагмент обмазки з штукатуркою жовтого кольору та уламки абразиву з каменя - пісковика, корпус протипіхотної міни зразка 1942 р.

Після зняття грунту і зачистки встановлено характер залягання будівельних решток. Це завал обпаленої глини прямокутної форми, розмірами 6х14 метрів, товщина шару обмазки від 4 - 5 до 10 - 12 см (Рис. 2-А). Обмазка переважно з домішками полови в масі, трапляються ділянки з чистої глини, без домішок. Глина сильно обпалена, колір - цегляний, місцями - жовтий. В кв. З-2 скупчення плитчастої обмазки в оточенні звичайної, з домішкою полови, - можливо, рештки якоїсь вимостки.

У кв. Б-В-2 збереглася частина вимостки з плитчастої обмазки розмірами 0,7х0,8 м. Вона жовто - коричньового кольору, складалася з уламків розмірами 3х2, 2х2 см при товщині 2 - 2,5 см. Поруч розчищено частину глиняної конструкції, яка оточувала вимостку. Її товщина 8 - 12 см, виготовлена з глини із домішкою полови. Збереглася протягом біля 70 см на висоту 2 - 3 см над рівнем плитчастої обмазки. При розборці глиняної вимостки було встановлено, що вона тричі ремонтувалася шляхом нанесення нового шару чистої глини товщиною 2 - 2,5 см. Крім того у середньому шарі обмазки виявлено п’ять невеликих фрагментів стінок посудин. Обидві вимостки було споруджено на землі.

Поруч з описаною вимосткою, в кв. Б-2 біля краю залишків житла було знайдено скупчення кісток тварин та стулок черепашок Unio розмірами 30х30х15 см, овальне в плані. Поруч з ним - фрагменти від двох мисок, кам’яний товкач. Описане скупчення знайдене на одному рівні з вимосткою - відкритим вогнищем і, можливо, складало з ним один комплекс. При прокопці грунту над купкою кісток та черепашок було знайдено фрагмент ніжки антропоморфної статуетки, яка також може бути пов’язана з цим комплексом.

В кв. З-2 та З-3 при розборці завалу виявлено, що тут фрагменти обмазки опускаються у яму лійчастої форми глибиною 0,5м від рівня залягання обмазки і перемішані в її заповненні з чорноземом, не утворюючи суцільного шару. Таке скупчення могло утворитися внаслідок попадання і вибуху артилерійського снаряду серед решток трипільської будівлі. Розміри овальної в плані ями 3х2м.

Серед обмазки та під нею знайдено розвали та фрагменти посудин, знаряддя праці з каменю та кременю, фрагменти антропоморфної пластики. Слід відзначити, що не було знайдено жодного більш-менш цілого розвалу посуду.

3

Від кількох посудин виявлено лише придонні частини, при цьому зверху вони були перекриті не пошкодженим шаром обмазки. Такі знахідки були у кв. З-4, Ж-4, З-2. Складається враження, що було залишено саме фрагменти посудин. У кв. З-4 під шаром обмазки було знайдено велику частину розвалу кратероподібної посудини, прикрашеної врізним орнаментом (Рис. 6: 6, 8), поруч з нею - дно від столової миски конічної форми. В кв. Ж-3, Ж-4, 3-4, Д-3, знайдено фрагменти, а в кв. Г-2 під обмазкою - розвал кухонного горщика. У кв. Г-3 розчищено верхню частину столового глечика з ручкою, прикрашеного заглибленим орнаментом. Крім того в різних квадратах під обмазкою виявлено фрагменти кухонного та столового посуду. Слід згадати знахідку в кв. Е-5 вінець від розписної посудини.

Крім кераміки було знайдено значну кількість речей з каменю - переважно під шаром обмазки. У кв. З-4 - камінь 15х15х10см, Б-4, поруч з житлом - розтиральник, 10х7х5, 5см. Поруч серед обмазки - товкач розмірами 10х8х3см. У кв. Г-3, поруч з розвалом глечика - невеликий обпалений зеленуватого кольору камінь. В кв. З-2 - фрагмент зернотерки поруч з дном посудини, лежала ціла зернотерка 15х15х3см (все - під обмазкою). У кв. В-3 знайдено краскотерку з пісковику. У кв. Д-3, під обмазкою, знайдено фрагмент знаряддя на кремінній пластині (Рис. 3: 3).

Антропоморфну пластику знайдено як серед залишків житла, так і поруч з ним. У кв. Д-3, під обмазкою, виявлено фрагмент веретеноподібної ніжки (Рис. 13: 1). Поруч з житлом було знайдено ще два фрагменти. У кв. Ж-1, на глибині 0, 45м від сучасної поверхні - нижню частину жіночої статуетки, висотою 10см, слабо обпалену,чорного кольору (Рис. 13: 3).

Поруч з рештками житла, на тому ж рівні, що й обмазка, знайдено 34 фрагменти столових та кухонних посудин. У кв. Г-5 знайдено фрагмент стінки посудини з гребінчастим орнаментом у три ряди, який нагадує неолітичний посуд. В тому ж квадраті було знайдено зооморфний наліп до посудини - чаші у вигляді голівки бичка.

На фрагментах обмазки виявлено відбитки дерев’яних конструкцій з колотого дерева. Напрям відбитків - поперек довгої осі будівлі. Виходячи з характеру залягання будівельних решток та інших знахідок можна запропонувати наступну реконструкцію житла 1 (Рис. 2-Б, В). Розкопаний завал з обпаленої глини являє собою залишки дерев’яного перекриття горища, обмазаного глиною. Житлове приміщення, яке обпалювалося відкритим вогнищем (можливо двома), мало земляну підлогу, на якій було розставлено посуд, лежали зернотерки та інші необхідні в господарстві речі. Житло було одноповерховим, з горищним перекриттям, обмазаним глиною. Житло згоріло внаслідок пожежі. Виходячи з того, що в приміщенні не було цінних речей, все було винесене заздалегідь. Замість цілих посудин було залишено їх частини - верх або денця, розбиту пластику, кам’яні знаряддя. Біля вогнища, можливо, було складено купку черепашок та шматки м’яса.

Дослідження житла 2. Розкоп житла 2 було включено в одну розкопну сітку з житлом 1. Воно розташоване за 22 м на північний схід від житла 1. Тут також на поверхні було виявлено фрагменти обпаленої глиняної обмазки. Рештки житла було виявлено на глибині 0,2 - 0,4 м від сучасної поверхні, безпосередньо під орним шаром. Через це вони сильно зруйновані плугом під час оранки , збереглися лише окремі ділянки.

Завал глини у плані був прямокутної форми, довжиною 11,7 м, шириною 6 м. Товщина обмазки - від 3 до 8 см. Орієнтований він по довгій осі по лінії ПнС - ПдЗ до центральної частини поселення. В орному шарі траплялися фрагменти переважно плитчастої, без домішки полови обмазки. У кв. М-15 знайдено осколки від крупнокаліберного артилерійського снаряда, який, напевне, зруйнував цю частину будівлі. При розчистці, на глибині 0,3-0,4 м виявлено переважно рихлу обмазку із рослинними домішками. Можливо, при оранці плитчасту обмазку, що була зверху, здерто і переміщено.

4

Крім обмазки у верхньому шарі грунту знайдено біля двох десятків фрагментів столової та кухонної кераміки.

В кв. М-Л - 14-17 переважають фрагменти плитчастої обмазки товщиною 2,5 - 5 см. Тут збереженість будівельних решток була найкращою. В інших квадратах більше обмазки з домішкою полови. В кв. И-15 за межами основного завалу виявлено грудки обмазки та фрагменти кераміки на глибині до 0,5 м від сучасної поверхні. В кв. Л-16 частина обмазки ошлакована. Слідів відбитків деревини на глині не простежено, оскільки вона досить крихка. В кв. Л-16 під шаром обмазки було знайдено дно кухонного горщика, а в кв. Л-15 фрагмент вінець кухонної посудини. Крім того у кв. И-15 при зачистці знайдено декілька фрагментів кераміки. На цій ділянці глиняні конструкції не збереглися.

Будівельні рештки житла 2 принципово не відрізняються від житла 1, що дозволяє припустити подібність їх конструкції.

Дослідження ями 1. Яма 1 розташована на відстані 21 м від житла 2 в напрямку на північний схід, на схилі, за 20 м від краю поля та лісонасаджень у Хоминій балці. Яма в плані овальної форми, розміри її у верхній частині 4х2,5 м, орієнтована по довгій осі за лінією північ - південь. В перерізі яма лійчастої форми, звужується до дна, максимальна її глибина з рівня, на якому її було зафіксовано складала 0,8м. Глибина від загального репера склала - 280 см. Розкоп ями 1 розмірами 6х5 м було включено до загальної розкопної сітки, разом з житлами 1 та 2, вона знаходиться в квадратах Ж, З, І - 29-32.

Сліди ями 1 було помічено на оранці у вигляді фрагментів стулок черепашок Unio та кераміки. Контури ями було зафіксовано лише на глибині біля 0,4 м, тобто під орним шаром. Можливо, в минулому над ямою, заповненою до країв, утворилася купа з черепашок, різного сміття та битого посуду, яка при оранці і дала сліди на поверхні.

Заповнення ями 1 складалося з світлого суглинку, в якому знайдено велику кількість стулок черепашок Unio, які подекуди залягали пластами товщиною до 5 см на площі 40х50, 80х70 см плямами неправильної форми; фрагменти кераміки - близько 800, антропоморфна пластика - 12 фрагментів різного типу статуеток (Рис. 12), в невеликій кількості кремінь - відщепи та поодинокі знаряддя, вироби з рогу - уламки мотик та землекопних знарядь (Рис. 3: 1, 4-6) близько 200 кісток диких та домашніх тварин.

Крім того, по всій глибині ями зустрінуто шматки обпаленої глини - обмазки без домішки полови в масі. Обмазка не утворювала конструкцій типу вогнищ. Остання обставина та профіль не дозволяють розглядати яму 1 як рештки житла типу землянки, незважаючи на відносно велику її площу - до 10 кв. метрів. Яма заповнювалася поступово. Фіксація знахідок проводилася пошарово, через 0,2 м і показала утворення конусу з битого посуду, стулок черепашок, кісток тварин, який поступово нівелювався змитим грунтом.

Можливо, трипільцями тут було використано для звалища сміття природню заглибину, промиту дощовою водою на схилі яру, як це роблять нині мешканці на околицях Ржищева. Подібний випадок розташування сміттєвих ям на околиці поселення, понад яром, було зафіксовано на розташованому неподалік трипільському поселенні Ріпниця-6.

На поселеннi знайдено досить багато знарядь праці, виготовлених з кременя. Можна констатувати, що для їх виготовлення використовувалися як мiсцевi породи, так i якiсний, iмпортний кремень. З кремінних знарядь виявлено скребачки (переважно - на вiдщепах, або зламаних пластинах, ножi, розгортки. З каменю твердих, кристалічних порід виробляли зернотерки, фарботерки, різноманітні абразиви.

Під час розкопок було виявлено виготовлені з рогу оленя знаряддя праці та їх фрагменти (Рис. 3) – в основному в ямі 1. Серед них - уламки мотик зi свердлиною для рукiв"я, заполiрованою при роботi робочою частиною. Тонкi вiдростки рогiв оленя могли використовуватися, як ретушери при виготовленнi знарядь та при роботi з кременем, а також як землекопалки. Всі знахідки також потребують трасологічних досліджень. З рогу

5

оленя було зроблено знаряддя з вирізаними канавками. На думку трасологів воно використовувалося для копання землі (Рис.3: 1).

Кераміка є найчисленнішою категорiєю знахiдок. Виявлено всi основнi групи посуду, типовi для трипiльських пам`яток Середнього Поднiпров`я, якi досить чiтко дозволяють визначити культурну приналежнiсть пам`ятки до типу Коломiйщини (Рис. 4 – 11). Посуд може бути роздiлений на двi групи - кухонний та столовий.

Кухонний посуд двох типiв - з домiшкою черепашки в масi та з домiшкою черепашки та пiску. Перший - легкий, другий - важкий Випал посередньої якостi, колiр черепка - вiд цегляного до темно - коричневого. Основна форма - горщики рiзних розмiрiв, з вiдiгнутими назовнi високими вiнцями (Рис. 4 – 5) Поверхня вкрита "смугастим згладжуванням". Популярними були рiзноманiтнi насiчки, защипи, вiдбитки штампу та шнура Трапляються налiпи, вушка. На деяких фрагментах розчiси утворюють якiсь орнаментальнi композицiї .

Столовий посуд трьох типiв. Перший тип - прикрашений заглибленим орнаментом. Знайдено фрагменти кратерiв, можливо - великих посудин для зберiгання припасiв, мисок, горщиків, кубків (Рис. 6 – 7). Посуду цього типу найменше в групi столового – всього виявлено декiлька десяткiв фрагментiв. Подібні вироби типові для пам’яток коломийщинської групи етапу СІ.

Другу за чисельністю групу складав розписний посуд, поверхня якого вкрита жовто-гарячого кольору ангобом, по якому нанесено темно-коричневою фарбою розпис. Знайдено фрагменти конiчних та напiвсферичних мисок, зооморфної миски, кубкiв, бiконiчних посудин рiзних розмiрiв (Рис. 8 – 9). У групі розписного посуду можна видiлити два пiдтипи за технологiєю виготовлення та розписом, пов'язанi з рiзними групами трипiльських пам’яток Буго-Днiпровського межирiччя – Канiвською та Томашiвською. З першою пов'язано фрагменти з червонуватою, пiдлощеною поверхнею, округлими формами, черепок у зламi рожевий або червонуватий. Iншi - томашiвськi - iмпорти зроблено з бiлої глини, вкритої червонуватим ангобом, в масi бiльше домiшок пiску, форми бiконiчнi, фарба розпису свiтлiша, поверхня не лощилася. Iмпорти розписного посуду дозволяють вiднести пам’ятку до етапу С-І Трипiлля.

Найбiльше посуду другої групи - без орнаменту, з пiдлощеною поверхнею. Колiр поверхні коричневий, чорний. Це миски - конiчнi, з хвилястими вiнцями, кубки, кубки з ручками, бiконiчнi посудинки (Рис. 10 – 11).

В ямі 1 та житлі 1 було знайдено 13 фрагментів антропоморфної пластики, переважно - нiжок вiд статуеток (Рис.12 – 13). Це фрагменти схематичних статуеток, що стоять. Бiльшу частину їх виготовлено з такої ж глини, як i нерозписний столовий посуд. Колір - темно - коричньовий та чорний. Переважають статуетки на веретеноподібній ніжці, з виразно модельован ми литкам, характерні для поселень коломийщинського типу.

Керамічний комплекс поселення Хомине (характерні типи столового посуду та його кількісне співвідношення - велике число неорнаментованого посуду та мальованої кераміки при незначній кількості столового посуду із заглибленим орнаментом) дає змогу віднести цю пам’ятку до григорівської локальної групи.

Отримано три абсолютні дати для ями 1. Як зразки відібрано кістки великої рогатої худоби. Дати відносно пізні – гуртуються в останній чверті IV тис. до н.е.:

поселення Матеріал Лаб.індекс Р. тому

(В.Р.) Р. до н.е (cal BC)

Хомине, яма 1 кістка Кі - 9740 4470±80 3181±138 Хомине, яма 1 кістка Кі - 9741 4490±90 3191±132 Хомине, яма 1 кістка Кі - 9742 4390±90 3022±142

6

Відповідно до цих дат, поселення Хомине належить до числа найпізніших пам’яток етапу СІ у цьому регіоні. Розташовані поруч (на віддалі біля 1 км) поселення Ріпниця-1 та Ріпниця-6 дали більш ранні дати [Videiko, 2003]. Враховуючи те, що вони належать до однієї локальної групи, а за розмірами поселення Хомине переважає згадані вище пам’ятки, можна припустити переселення двох громад, які до того проживали окремо, в одне місце.

Вивчення трипільських поселень в районі Ржищева можна розглядати як крок до дослідження трипільських пам’яток на мікрорегіональному рівні. Цей напрямок є перспективним для реконструкції різних сторін життя та історії трипільських громад на Середньому Дніпрі.

Література

1. Бібіков С.М. Шмаглій М.М. Трипільське поселення біля с. Гребені [Київ. обл.] // Археологія.– К.: Вид-во АН УРСР.– 1964.– Т. 16.– С.131–136.

2. Вiдейко М.Ю. Дослідження трипільских поселень біля с.Григорівка на Дніпрі// Переяславська земля і світ людини.– К.–Переяслав-Хмельницький.– 1998.– С.12–15.

3. Вiдейко М.Ю. Особливості формування трипільскої культури в Подніпров’ї // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. – Матеріали ювілейної міжнародної конференції.– К.– 1999.– С.50 – 51.

4. Видейко М. Ю. Локальные группы трипольской культуры на Среднем Днепре // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. – V век н. э.).– Тирасполь.– 2002.– С.60–62.

5. Відейко М.Ю. Хомине // Енциклопедія трипільської цивілізації.- К.: Укрполіграфмедія, 2004.– Т.ІІ.– С.576-577.

6. Відейко М.Ю. Абсолютна хронологія поселень трипільської культури етапів ВІІ та СІ на Середньому Дніпрі // На пошану Софії Станіславівни Березанської. Збірка наукових праць.– К.: Шлях.– 2005.– С.52-65

7. Дудкін В.П., Відейко М.Ю. Планування поселень трипільської культури // Енциклопедія трипільської цивілізації.– К.: Укрполіграфмедія.– 2004.– Т.І.– С.304-314.

8. Дудкін В.П. Хомине. Археолого-магнітометричні дослідження // Енциклопедія трипільської цивілізації.– К.: Укрполіграфмедія.– 2004.– Т.ІІ.– С.577-578.

9. Колесников А.Г. К вопросу о социальной стратификации позднетрипольского населения Среднего Поднепровья: (По материалам могильников софиевского типа) // Исследование социально исторических проблем в археологии: Сб. науч. тр. / АН УССР. ИА.– К.: Наук. думка, 1987.– С.242–249.

10. Пассек Т.С. Периодизация трипольских поселений (III–II тысячелетия до н. э.).– М.; Л., 1949.– 248 с.: ил.– (МИА / АН СССР. ИИМК; № 10).

11. Хвойка В. Раскопки 1901 г. в области трипольской культуры // Записки отделения русской и славянской археологии Императорского Русского археологического о-ва.– СПб, 1904.– Т. 5, вып. 2.– С.12–20.

12. Videiko M.Yu. Radiocarbon chronology of the complexes оf the Eneolithic-Early Bronze Age in the Northern Pontic Region, a preliminary report // B-PS.– 2003.– Vol. 12.– P.113-120.

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

7

Рис.1. План поселення трипільської культури в ур. Хомине біля м.Ржищів за даними магнітної зйномки (за В.П. Дудкіним).

Рис.2. Хомине, поселення трипільської культури: А – план залишків житла 1 за даними археологічних досліджень. Умовні позначення: 1- обмазка; 2 – плитчаста обмазка; 3 – камені; 4 – фрагменти кераміки; Б – схематична реконструкція плану житла 1; В – схематична реконструкція житла 1.

Рис.3. Хомине, поселення трипільської культури. Знаряддя праці з рогу (1, 4-6); кістки (2) та кременю (3).

Рис.4. Хомине, поселення трипільської культури. Кухонна кераміка. Рис.5. Хомине, поселення трипільської культури. Кухонна кераміка. Рис.6. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка із заглибленим

орнаментом. Рис.7. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка із заглибленим

орнаментом. Рис.8. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка із мальованим

орнаментом. Рис.9. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка із мальованим

орнаментом. Рис.10. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка без орнаменту. Рис.11. Хомине, поселення трипільської культури. Столова кераміка без орнаменту. Рис.12. Хомине, поселення трипільської культури. Антропоморфна пластика. Рис.13. Хомине, поселення трипільської культури. Антропоморфна пластика.

8

Рис.1.

9

Рис.2.

10

Рис.3.

11

Рис.4.

12

Рис.5.

13

Рис.6.

14

Рис.7.

15

Рис.8.

16

Рис.9.

17

Рис.10.

18

Рис.11.

19

Рис.12.

20

Рис.13.