Каравайко Д.В., Горбаненко С.А. Господарство носіїв...

НаціоНальНа академія Наук україНи

іНститут археології

ПРОЕКТ «НАУКОВА КНИГА»МОлОді ВчЕНі

київНаукова думка2012

д.в. каравайко с.а. горбаНеНко

© Д.В.Каравайко,С.А.Горбаненко,2012 © НВП«Видавництво“Науковадумка” НАНУкраїни»,дизайн,2012

УДК903’1(252.482/484)“6385”ББКТ2(4Укр1)273.22

К210

Монографія присвячена вивченню господарства населення юх-нівської культурираннього залізного вікулісової смугиСхідноїЄв-ропи.Напідставінаявнихматеріалівмаксимальноповнопроаналі-зовані землеробство, тваринництво, мисливство і рибальство цієїспільноти.Подано загальну характеристику культури і докази тва-ринницько-землеробськогохарактеругосподарстваздоволірозвине-нимрибальством.

Дляархеологів, істориків,музейнихпрацівників,краєзнавцівтавсіх,хтоцікавитьсяминулимстародавніхнародів.

Відповідальнийредакторканд.іст.наукС.С. Бессонова

Рецензенти:докторіст.наук,професорС.А. Скорий,докторіст.наукБ.В. Магомедов,докторіст.наук,професорО.П. Медвєдєв

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту археології НАН України

Видання здійснено за державним замовленням на випуск видавничої продукції

Науково-видавничийвідділ філологіїтахудожньоїлітературиРедакториЛ.Д. Головата,Є.І. Мазніченко

ISBN 978-966-00-1185-4

�

Характеристикагосподарстватогочи іншогодав-ньогонаселенняєважливоюскладовоювивченнябудь-якої археологічної культури. Певною міроюцевихіднаісторичніреконструкції,щодозволяютьзрозумітиспосібжиттялюдейминулого.Міжтимпитанняступенюрозвиненостігосподарстваійогоокремихгалузейнезавждиналежнимчиномпри-верталоувагудослідників.Зодногобоку,цемоглобутиобумовленонедостатньоюджерельноюбазою,зіншого—об’єктивноюнеможливістюпроведенняналежниханалізів(споро-пилковий,палеоетнобо-танічний,археозоологічнийтаін.).Повноюміроюсказанестосуєтьсяіюхнівськоїархеологічноїкуль-туриепохиранньогозаліза.Незважаючинабільшніж столітній період вивченняцієї культури, пи-таннягосподарствацьогонаселеннядосінебуливисвітлені. Лише у загальних рисах (при цьому,безумовно,слідвраховуватиступіньдослідженостіпам’ятокнатойчас)зробленовисновкипрохарак-тер господарства населення юхнівської археоло-гічноїкультури(АК)1.Миберемовузькепоняття«господарства»:ублокйогохарактеристиквходятьземлеробство,тваринництво,мисливствоірибаль-ство,тобтогалузізабезпеченнядавньогонаселен-няпродуктамихарчування.

1Зазначимотакож,щойузагальнюючогодосліджен-няюхнівськоїкультуринаданиймоментнеіснує.Якви-няток,дисертаціяД.В.Каравайка«Юхнівськакультура»талишенещодавноопублікованайогомонографія«Па-мятники юхновской культурыНовгород-Северского По-лесья»[Каравайко,2012].

Вступ

�

Вступ

Юхнівська археологічна культура— культура, яка свогочасу була несправедливо забута. Так, загальні відомості пронеїмістятьсялишеутрьохстаттях.ПершазнихопублікованаМ.В.Воєводськимудвохваріантах[Воеводский,1949;1949а];в ній вчений виділивюхнівську культуру та навів її короткухарактеристику.ДетальнішийаналізцьогоявищаміститьсявроботіВ.П.Левенка[Левенок,1963].Посиланнянацюпрацюподанівбільшостіробіт,присвяченихційкультурі.Інарешті,невеличкийрозділдо«АрхеологииУССР»[АрхеологияУССР,1986,т.2]написанийВ.А.Іллінською,якаспеціальнонезай-маласявивченнямюхнівськихстарожитностей.Нагальнапот-ребавбільшчименшповномуузагальнюючомудослідженнінановітнійджерельнійбазіочевидна.

РазомзтимюхнівськакультурапроіснувалазVIIст.дон.е.дорубежуер.Їїареалдоволізначнийіохоплюєнетількичас-тинулісовоїсмуги,айпівнічнітериторіїсучасногоЛісостепу.ВоназаймалазначнітериторіїлісовогомасивубасейнуДесни(середня течія і притока— р.Судость) і частинуЛісостепу, вмежах р.Сейм. Деякою мірою це населення було північнимсусідом«скіфськогосвіту»,щонемоглоневплинутинаїхспосібжиття.Невиключено,щозавдяки«незовсіммирним»стосун-камміжцими«світами»уюхнівськогонаселенняосновнимти-помпоселеньсталисамегородища.

Час існування юхнівської культури і є хронологічнимирамкамипропонованогодослідження,асаме:VIIст.дон.е.—рубіжер.Щодотериторіальнихмеждослідження,товони,звіс-но,збігаютьсязрозміщеннямвідомихнасьогодніюхнівськихпам’яток.

Джерельною базою праці є сукупність нині відомих ма-теріалів з господарстваюхнівськоїкультури,доякихвходятьвідповіднікатегоріїдляаналізу:• даніпропам’ятки;• матеріали для опису екологічної ситуації часу існування

юхнівськоїкультури;• знаряддяпраці,щодаютьуявленняпроземлеробство(зоб-

раженнякривогрядильногорала,залізнісерпи,кам’янізер-нотерки), доповнені данимипро культові речі, пов’язані зземлеробством(«хлібці»,зображенняколосків);

• палеоетноботанічнідані;

�

Вступ

• об’єкти,пов’язанізземлеробськоюдіяльністю(господарськіями);

• археозоологічнітаіхтіологічнідані;• знаряддя тваринництва (кінське спорядження), культові

речі,пов’язанізтваринництвом(глиняністатуеткитварин,зображеннятваринвупряжцізралом);

• знаряддямисливства(стріли);• культовіречі,пов’язанізмисливством(амулетизкістокди-

кихтваринтаїхстатуетки);• знаряддярибальства(гачки,гарпуни,грузила).

Доджерельноїбазидослідженнявходятьопублікованіпра-ці й неопубліковані матеріали,що зберігаються в архівах ІАНАНУкраїни, ІАРАНтаБрянськогодержавногооб’єднаногокраєзнавчогомузею(див.розділ1).Уходіпроведеннядослід-женняопрацьованоколекціїматеріалівзпам’ятокБужанкаІ,КиселівкаІІ,ЗахіднеЮхнівське городище і поселення за ва-лом,ПісочнийРівтарядуінших,щонинізберігаютьсяуфон-дахЧІМ(Чернігів),БДОКМ(Брянськ),МКМ(Мезин).

Метоюпраці єхарактеристикагосподарстванаселенняюх-нівськоїкультуринаосновінакопиченихданихіззастосуваннямпорівняльнихпаралелейзтериторіально-хронологічногооточен-някультури,атакожіззалученняметнографічнихматеріалів.Длядосягненняцієїметипередбаченовирішититакізавдання:• охарактеризувати ступінь дослідженості юхнівської архео-

логічноїкультуривціломуігосподарствазокрема;• описатинавколишнєсередовище,притаманнемісцяміснуван-

няпам’ятокюхнівськоїкультури,якпідґрунтядлярозуміннярушійнихчинниківрозвиткугосподарствакультури;

• створити узагальнюючу картину землеробства носіїв юх-нівськихтрадиційіззалученнямрезультатіваналізівпри-родничихданихіархеологічнихматеріалів;

• дати оцінку розвитку тваринництва на основі результатіваналізів археозоологічних матеріалів і відповідних кате-горійречейматеріальноїкультури;

• проаналізуватиданіпромисливствонаосновікістковихре-штокдикихтвариніриб,атакожзнарядьдляполювання;

• узагальнитиматеріалипрорибальствонаосновііхтіологіч-нихданих,атакожзнарядьрибноїловлі;

• підвестипідсумкидослідження.

�

Вступ

Дослідженнямаєструктуру,відповіднудоанонсованихза-вдань. Монографія складається зі вступу, 6 тематичних роз-діліві1узагальнюючого(замістьвисновків).ОсновнучастинудослідженнядоповнюютьДодатки,щоневходятьдоосновно-готексту,алеактивновикористаніуходіопрацюваннямате- ріалу.

Вступ, розділи3—6монографії виконано спільно; розділ1складеноД.В.Каравайком,доповненоС.А.Горбаненком,розді-ли2,7написаноС.А.ГорбаненкомізурахуваннямзауваженьідоповненьД.В.Каравайка.Дослідженнязавершеностандарт-нимнауковимапаратом,щовключаєсписоквикористаноїліте-ратуриіархівнихджерел,списокскороченьісловниклатинсь-кихназвфлориіфауни.

�

1.1. ІсторІя дослІджень

Археологічне дослідження пам’яток юхнівськоїкультурирозпочалосяв1870-хроках.Першіпро-фесійнірозкопкипровівД.Я.Самоквасову1873і1876рр.надвохгородищахпоблизус.Юхновенеподаліквідм.Новгород-Сіверський.Урезуль-татіотриманонечисленний,протевиразнийма- теріал[Самоквасов,1908а,с.5],щодавзмогуда-туватиціпам’ятки:«…аостальныечастиюким-мерийскойэпохи,подобныеЮхновскомувНовго-родсеверском уезде…» [Самоквасов, 1908, с.24].ОкрімЮхнівськихД.Я.Самоквасовобстеживщенизку городищзі схожоюматеріальноюкульту-рою.Уцейжечаскоротківідомостіпрогороди-щаПодесеннядалиП.С.Уварова[Уварова,1906,с.82,87—89]іП.М.Єременко[Еременко,1906].У1906—1907рр.С.А.Гатцукобстеживнизкуго-родищСередньоїДесни,анадеякихзних(поб-лизус.Чешуйки,ум.Мглин,СвердловкаІІ)про-вівпробні розкопки [Третьяков, 1941, с.14—15;Мельниковська,1978,с.80].

Свідчення про городища басейну р.СеймупершеузагальнивО.Дмитрюков(цит.за:[Али-хова, 1962, с.86]). Більше десятка городищцієїтериторіїобстеживЛ.Н.Соловйов(цит.за:[Тре-тьяков,1941,с.15]).

Із 1928р. городищаюхнівської культуридо-сліджував В.П.Левенок: по обох берегах р.Де-сна на ділянці між Брянськом і гирлом р.Су-дость у 1935—1940рр. відкрито та обстеженонизкупам’ятокрізногочасу.Зааналогієюзма-теріальним комплексомЮхнівського городища,

1розділ

ЮхнІВська культура

�

розділ 1. Юхнівська культура

пам’яткибулипродатованіавторомрозкопокV—ІІІст.дон.е.[Левенок,1941;1957,с.49].

ЗначніархеологічнірозкопкипідкерівництвомЄ.А.Калиті-ноїтаЄ.І.Горюновоїпроведеніу1937р.нагородищіТорфельпоблизум.Бежиця(сучаснаоколицяБрянська).Цепершепов-ністюдослідженегородищеюхнівськоїкультури;розкопановсюплощадку (1600м2) і зроблено п’ять розрізів валу. Матеріал,звітіпольовізаписинезбереглися[Горюнова,1950,с.148].

У1938р.Н.В.Трубніковавпершезробиласпробуузагаль-нитиречовийматеріалЮхнівського городищазарозкопкамиД.Я.Самоквасова. Фактично, це початок аналітичного до-слідженняпам’ятокюхнівськоїкультури.НапідставіаналізуматеріальногокомплексудослідницядатувалагородищеІV—ІІІст. до н.е. і дійшла висновківщодо схожостіматеріальноїкультуриЮхнівськогогородищазкомплексамипівнічно-схід-нихгородищ,зодногобоку,тапам’яткамиПівдня—зіншого.НадумкуН.В.Трубнікової,Юхнівськегородищебулоприкор-доннимпунктомміжкультурамиПівднятаПівночі[Трубнико-ва,1938,с.128].

ЯкісноновийетапдослідженьгородищПодесенняпочавсяпіслястворенняДеснянськоїекспедиції (ІІМК,ІААНУРСРіДержавногомузеюантропологіїМДУ)у1936р.підкерівниц-твомМ.В.Воєводськогодлясистематичногодослідженняархео-логічнихпам’ятокрізногочасув басейніДесни.Удовоєннийчасосновнуувагуприділялививченнюпам’ятокепохипалео-літу—неоліту.Протепозаувагоюнезалишилисяігородищаранньогозалізноговіку[Лучицький,1938;1939,с.7,8].

У1940р.А.Є.Аліховаускладіцієїекспедиціїпровелароз-відкові розкопки на обохЮхнівських городищах і поселенніпоруч. У результаті зроблено висновок, що городища асинх-ронні [Алихова, 1956]. Такожу довоєннийчаснаюхнівськихпам’яткахпроводилисьрозкопкийіншимиекспедиціями.Зок-рема,у1938р.невеликийрозкопзакладенонаПушкарівсько-мугородищі[Розенфельдт,1968].

НезважаючинанезначніроботинагородищахДесни,вжеу1941р.напідставіособливостейкерамічногокомплексу,знахі-док глиняних блоків, характерних для городищ Подесення,скіфськихгородищЛівобережногоЛісостепуібасейнур.Сейм,П.М.ТретьяковвиділивлокальнугрупугородищДесни,Сей-мутаІпуті.Дослідникдатувавціпам’яткисерединоюІтис.дон.е.—першимистоліттяминашоїери[Третьяков,1941,с.14—16,32].

�

1.1. Історія досліджень

Дослідження городищ Подесення було поновлено одразупіслявійни.Протягом1945—1947рр.обстеженомайжедваде-сяткипам’яток зюхнівськимшаром і проведено розкопкинагородищіПісочнийРів.

У результаті систематичного дослідження городищ Поде-сення,напідставіособливостейжитлобудівництва,форміор-наментації кераміки, яка чітко відрізняється від дьяківськоїта скіфськоїлісостепової, а такожзнахідок своєрідних глиня-нихвиробів (важки,«рогатіцеглини»)М.В.Воєводськийвиді-лив у 1947р.юхнівську культуру [Воеводский, 1949а].Назвукультура отримала від городищ біля с.Юхнове, досліджува-ногоД.Я.Самоквасовим.Ця стаття єпершою, до деякої міриузагальнюючою, працею з юхнівської культури. Дослідникокресливареал,охарактеризувавматеріальнийкомплекс,давзагальнийописгородищіжитловихспоруд,зробивпопереднійаналізгосподарськоїдіяльностіюхнівськихплемен,встановивхронологічнірамкикультури.

УповоєннийчасзначнопідвищивсяінтересдогородищПоде-сення:розкопкиірозвідкипроводилиекспедиціїБ.О.Рибакова,В.А.Падіна,Л.В.Артишевської,В.П.Левенкатощо.Упершіпо-воєннідесятиліттяспочаткуускладіекспедиціїМ.В.Воєводсько-го,апотімсамостійнотампроводиларозкопкиА.Є.Аліхова.Екс-педиціяпідїїкерівництвомповністюдослідилагородищеКузінаГора,оборонніспоруди,з’ясувалаплануванняпам’ятки.Невели-кірозкопитакожбулозакладенонагородищахОлександрівське,Кудеярка,Моїсеївськетощо[Алихова,1962].Отриманийматеріалдавпідставузробитивисновокпрозмінускіфоїдногонаселенняюхнівськимнар.СеймудругійполовиніVст.дон.е.

Чиненайвагомішийвнесокувивченняюхнівськихстаро-житностейзробилаО.М.Мельниковська.Вонаповністюдослі-дила Кудлаївське городище, провела масштабні розкопки наЖадинському,Попівському,Мезинськомугородищахтаіншихпам’ятках[Мельниковская,1967а;1968;1969;1970а;1971;1972тощо].Роботивелисяпрактичноповсій територіїпоширеннякультури.Донайвизначнішихвідкриттів слід зарахуватидо-слідження перших юхнівських поховань. Розкопи пам’ятокширокими площами зробили можливим з’ясування характе-ружитловихспоруд,їхконструктивнихособливостей,атакожплануваннягородищ.Величезнийнакопиченийматеріалдоз-воливдослідницінелишедатийогозагальнухарактеристику,айпідійтиближчедоз’ясуваннябагатьохпитань,зокремахро-нологіїтаперіодизації,етнічноїприналежностінаселення.

10


З кінця 1960-хроків городища Курського Посейм’я дослі-джувалаА.І.Пузікова [Пузикова, 1970; 1973]. Хоча основнийакцент було спрямовано на вивченняшарів скіфоїдної куль-тури,юхнівськийматеріал також не залишався поза увагою.Це,зокрема,стосуєтьсяіпублікаційрезультатівробітнадвохповністюдослідженихгородищах—МарицяіПереверзівськеІ[Пузикова,1981;1997].Дослідницяпідтрималапопереднійви-сновокА.Є.АліховоїщодозмінинаселенняуVст.дон.е.,щонезавждипроходиломирно[Пузикова,1996,с.209].

Підсумком таких масштабних робіт стала низка статей,присвяченихюхнівськійкультурі.Унауковийобігвведеноре-зультатирозкопокгородищТорфель[Горюнова,1950],Північ-неДолбатове[Артишевская,1966],ПівденнеДолбатове,Куде-ярівБугор,Лбище[Падин,1966],Пушкарівське[Розенфельдт,1968],Шабалинівське[Мельниковская,1975]таін.Уцихробо-тахданонелишеаналізречовогокомплексу,алейзагальнийописпам’яток (топографічніумови,площагородищ,характеркультурногошару тощо), їх оборонних споруд, характержит-лобудівництваіплануваннятощо.Утімюхнівськийматеріалзбагатошаровихпоселеньвисвітленочастково[Засурцев,Лиси-цина,1968;Ковалева,1976;Ковальова,1979].

У 1963р. вийшла робота В.П.Левенка [Левенок, 1963], уякій автор простежив динаміку розвитку юхнівської культу-ри,торкнувсяпитанняїїпоходження,розробивперіодизаціюйобґрунтувавхронологічнірамки,узагальнивіснуючінатойчасдані.Звісно,статтянасьогоднізастаріла,протежоднимчиномневтратилаактуальностійзалишаєтьсяуюхнівськійтематиціоднієюіззасадничих.

Систематичнідослідженнястимулювалипоявупевнихдис-кусійнихпитань, зокрема стосовно господарського укладу, прощомова піде нижче. Активно обговорювалося питання поход-женняюхнівськоїкультури.Задоситькороткийчасз’являєтьсякількаосновнихточокзору[Ильинская,1957,с.22,23;1961,с.44,45; Левенок, 1963, с.80; Заверняев, 1964, с.157; Падин, 1966,с.149,150тощо].Доволінеоднозначновирішуваласяпроблемапоховальногообряду[Мельниковская,1970б].Актуальнимвия-вилосяпитанняхронологіїюхнівськихпам’яток,особливоїїфі-нальноїфази.Різніпоглядибулиістосовноетнічноїналежностіцьогонаселення.Цейсписокможнабулобпродовжити,протепотребивтомунема.Виходячизісказаного,стаєочевидним,щодругаполовина1940-х—1970-тірокибуличасом,колиюхнівсь-кістарожитностівивчалисянайактивнішетавсебічно.

11

1.1. Історія досліджень

Ситуація з вивченням юхнівської культури радикальнозмінилася з початку 1980-хроків.Особливо добре це помітнозакількістюнауковихпраць,якасуттєвозменшиласяупорів-нянні з попереднімперіодом.Припинилися і цілеспрямованіархеологічні розкопки на пам’ятках юхнівської культури.Власне,роботипродовжувалися,алевелисянабагатошаровихпам’ятках фахівцями з інших археологічних культур— юх-нівськийматеріалзалишавсяпозаувагоюдослідників.Так,у1979—1984рр.розгорнуладіяльністьдавньоруськаНовгород-Сіверськаекспедиція.Звісно, її основноюметоюбуловивчен-нястарожитностейдобиКиївськоїРусі.ПротебулипроведенійзначнірозвідковіроботинагородищахПодесення.Обстеже-нопонад30городищ,щомістятьшариранньогозалізноговіку[Коваленко,Орлов,1980;Григорьев,1983;Григорьев,Ковален-ко,Моця,1986].

Городища Курського Посейм’я обстежувалися систематич-но,протероботи,задеякимивинятками[Пузикова,1981;1997],малирозвідковийхарактеріпрактичнонестосуютьсяюхнівсь-коїтематики[Гайдуков,1983;Гольцов,Чубур,1999].

Утойжечасрозкопкипроводилисянаюхнівськихгороди-щахПодесення(зшарамиіншихперіодів):ПісочнийРів[Зализ-няк,1984],Радичевське[Казаков,Потапов,Олейник,1991/129],Случевськ[Шинаков,1985],Красне[Заверняев,1982]тощо.Нажаль, всі відомості про матеріали юхнівської культури данодоволікоротко—умежахзвітів,невеликихінформаційв«Ар-хеологических открытиях»— або не введено у науковий обігвзагалі.

ЛишенапочаткуХХІст.увивченніюхнівськихстарожит-ностейспостерігаєтьсяпевнийпрогрес.Так,2002р.перевиданоматеріалирозкопокВ.А.Падіна[Падин,2002].Уконтекстіза-гальноїзбіркизархеологіїКалузькоїобластідановідомостіпроюхнівськукультуру,щомаютькомпілятивнийхарактер[Архео-логияКалужской…,1999,с.160—180].Тогожрокуурозшире-номуваріантівиданорезультатирозкопокСлучевськогогоро-дища [Шинаков, 2002]. Автор побіжно торкнувся юхнівськихматеріалів,протеуроботієреконструкціязагальноговиглядупам’яткизадобиранньогозаліза[Шинаков,2002,рис.11],щодозволяєдостатньоповноуявитихарактерпланування.Бага-тийматеріалюхнівськоїкультуриотриманопідчасрозкопокгородищаРассухаІІ[Гурьянов,Ефимов,2003].

Уконтекстівивченняпам’ятокіншихкультурчастковови-світлено питання походження юхнівської культури [Буйнов,

12


Гречко,2005;Буйнов,2006].Окремослідзгадатироботибіло-руськихархеологів,присвяченібезпосередньовивченнюкуль-тури. В одній з них розглянуто пам’ятки західної периферіїюхнівського ареалу— басейну р.Сож [Рассадин, 2007]. Іншаприсвяченапитаннямхронології,зокремаверхньоїмежі[Дро-бушевский,2008].

З2002р. систематичнітапланомірніроботинапам’яткахюхнівськоїкультурипроводитьодинзавторівцієїкниги.Роз-копкипроведенонагородищахПісочнийРів[Залізняк,Кара-вайко,Маярчак,2003;Раскопки…,2003],ЗахіднеЮхнівськеіпоселеннязавалом[Каравайко,2005],КиселівкаІІ[Каравай-ко,2007;2005—2009],БужанкаІ[Каравайко,2009;2010а].Та-кожоглянутомайжевсігородищапоДеснівмежахНовгород-СіверськогоПолісся[Каравайко,2012].

Отже, в історії дослідження юхнівських пам’яток басейнуДеснитаСеймуможемовиділитикількаетапів.Перший,до-волі умовно можна розпочинати з розкопок Д.Я.Самоквасо-вимгородищбіляс.Юхновеу1870-хроках,щофактичнобулопершимархеологічнимдослідженням.Утойчаснагородищахпроведено лише розвідки, дано загальний опис пам’яток, то-пографічніумови,характеристикуобороннихспорудтощо.Яквиняток—невеликірозвідковірозкопки,щопрактичноневі-добразилисяунауковійлітературі.

Інформаціяпропам’яткизводиласядоописугородищізнай-денихнанихречей.Основноюпричиноютакоїситуаціїєвід-повіднийрозвитокархеологічнихзнаньтогочасуіте,щосамаюхнівська культура не була виокремлена із загального коластарожитностей раннього залізного віку. Проте навіть за та-кихобставинП.М.Третьякову1941р.напідставісамобутностіречовогокомплексувиділивлокальнугрупугородищДесни іСейму [Третьяков, 1941, с.14]. Означена праця є своєріднимпідсумком майже сімдесятилітнього дослідження юхнівськихпам’яток.

Початок другого етапу слід пов’язувати зі створенням у1936р.експедиціїпідкерівництвомМ.В.Воєводського,метоюякої було обстеження і вивчення пам’яток Подесення. Булообстеженонизкупам’ятокраннього залізноговіку,надеякихзакладено розвідкові розкопи, заплановано систематичне до-слідженнягородищаПісочнийРів.Урезультатіробітотриманозначнийматеріал,щодозволилоМ.В.Воєводськомувиділити юхнівську культуруранньогозалізноговіку,якаотрималана-звузапершимгородищем,щорозкопувавщеД.Я.Самоквасов.

1�

1.2. Загальна характеристика культури

Самевідтодіпочалосясистематичнедослідженняюхнівсь-ких пам’яток. Масштабні роботи дали змогу уточнити ареалкультури,виявитипевнітериторіальнійхронологічніособли-востітощо.

Розширення робіт протягомпершихповоєнних десятилітьнелишестворилозначнубазудлявивченнякультури,айспо-нукалодовиникненнядискусійнихпитань.Зокрема,саметодіунауковійлітературіпочалосяактивнеобговореннябагатьохмоментів,щостосувалисяпоходженняюхнівськоїкультури, їїхронологічних меж, етнічної належності населення тощо.Нажаль,попривідносновеликукількістьстатей,присвяченихюх-нівськійтематиці,щедонинібільшістьцихпитаньзалишають-сявідкритими.

Унаступнийтретій період,початокякогоумовноприпадаєнакінець1970—початок1980-хроків,продовжилисядослід-женнянагородищахДесниіСеймутабагатьохмалихрічках.Аледлятогочасухарактерненецілеспрямованедослідженняюхнівськоїкультури.НабагатошаровихгородищахДесниіСей-мувивчалишарикам’яноїдоби,скіфоїдної,роменськоїкульту-риабодобиКиївськоїРусі.Юхнівськийматеріаллишавсяпозаувагоюдослідників;поданолишедоволіобмеженісвідчення.

ЗпочаткуХХІст.дослідженняюхнівськихстарожитностейпоновилися.Проведенірозкопкисуттєводоповнюютьджерель-ну базу з вивчення юхнівської культури в цілому і окремихаспектівзокрема.Власне,маємовсіпідставиговоритипропо-чатокнового, четвертого етапуувивченніюхнівськихстаро-житностей.


Ареал культури.Задобиранньогозалізазнач-на територіялісового та частково сучасноголісостеповогома-сивуЛівобережжяДніпрабулазайнятаплеменамиюхнівськоїкультури (рис.1.1). За приблизними підрахунками ця пло-ща становила 129600км2: 360×360км. Зараз відомо близько360пам’яток (вірогідно, їх більше), що знаходяться у межахЧернігівської,Сумськоїобл.України;Курської,Брянської,час-тковоОрловської,Калузькоїі,можливо,Тульськоїобл.РФіГо-мельськоїобл.Білорусі(рис.1.2).Основноютериторієюкульту-риєсереднятечіяр.Деснавідм.СосницяЧернігівськоїобл.до

1�


півночіБрянськоїобл.ібасейнр.Судостьзпритоками,атакожбасейнр.СеймумежахКурськоїобл.Саметамспостерігаємонайбільшущільністьпам’яток.

Напівночітапівнічномусходінаселенняюхнівськоїкуль-тури межувало з племенами дніпро-двинської і верхньооксь-кої культур.На сході та північному сході, в басейні верхньоїОки,—зкультуроюверхньоокськихгородищ,що,якідніпро-двинська, єдоволі близькоюзакерамічнимкомплексом іма-теріальною культурою загалом [Никольская, 1959, с.14—36].Можливо,деякігрупиюхнівськогонаселенняпросунулисядалі

Рис. 1.1.Карта-схемаареалуюхнівськоїкультуривоточеннісусідніхкультур

1�


напівнічнийсхід.Так,О.М.Мельниковськавключилавмежіюхнівськоїкультуридеякіпам’яткиОрловської,ТульськоїіКа-лузькоїобл.[Мельниковская,1975а,с.10].НадумкуБ.О.Риба-кова,юхнівськакультурасягаланапівночібасейнур.ПротватаМоскви-ріки[Рыбаков,1979,с.181]—домеждьяківськогонаселення. Сусідами юхнівського населення на південномусході булиносії середньодонськоїкультури.ГородищеШесто-палове(р.Тускарь),селищаТитовеівур.Чупутовенар.Ратьє

Рис. 1.2.Картапам’ятокюхнівськоїкультури:а—городище;б—поселення;в—могильник

1�


крайнімисхіднимипам’яткамир.Сейм(рис.1.2).Далінапів-деньтасхідзнаходитьсянезаселена(принаймніпам’ятокран-ньогозалізноговікутутневиявлено)територія,щовідділяєюх-нівськіпам’яткивідсередньодонських[Пузикова,1996,с.209].Саметамвідомоп’ятьвипадковихзнахідокмечів,що,надумкуО.П.Медвєдєва, є показником складних відносин населенняцих культур [Медведев, 1999, с.51—52]. На півдні юхнівськіплеменабулибезпосереднімисусідамитакзванихскіфоїднихплеменЛівобережногоЛісостепу;доволічіткийкордонпрохо-дивпор.Сейм,басейнякоїврізнічасидобиранньогозалізаналежавтонаселеннююхнівськоїкультури,тоскіфоїднимпле-менам.НатериторіюПосейм’явмежахсучасноїКурськоїобл.основнамасаюхнівськогонаселенняпросунуласявкінціV—IVст.дон.е.[Алихова,1959,с.20;1962,с.91;Пузикова,1996,с.209].Аотвсереднійтечіїпереважаютьгородищаскіфоїднихлісостеповихплемен.Якнедивно,напам’яткахцієїтериторіїзюхнівськимшаромвпливскіфоїдноїкультуринепомічений[Мельниковская,1968/85,с.4,26].

Населеннямилоградськоїкультурибулозахіднимисусіда-миюхнівськихплемен.Кордонміждвомакультурамипрохо-дивпор.Беседь,низинахПокаті,Іпутійсереднійтечіїр.Снов.Напівденномузаходіпам’яткиюхнівськоїкультуривідоміпор.ДеснавМенськомур-ніЧернігівськоїобл.

Вищемиокреслиликордониюхнівськоїкультури,алевонине були чіткими та непорушними. Існували певні контактнізони; вірогідно було і взаємопроникнення населення різнихкультур.

Поселенські пам’ятки. Юхнівська культура є «городи-щенською»; укріпленіпоселення становлять близько95%відзагальноїкількості.Неслідвідкидатиможливості,щовідсотоквідкритихпоселеньможезбільшитисяурезультатіцілеспрямо-ванихпошуків,аленаврядцевплиненазагальнукартину.

Городищарозташованіпоберегахрічок,намисах25—40мівище,утворенихглибокимиярами,абонаостанцяхкорінноїтераси.Здебільшоговониневеликі—0,1—0,5га,зрідкабільші(КиселівкаІІ—1,5,Шабалинівське—3га).

Длягородищаобиралимис,організаціяукріпленьнаякомуневимагалазначнихзатратпраці.Якправило, знапільногобокувлаштовувалиодинвалірів,щоз’єднувалиміжсобоюдвіяругиобабічмису.Якщожостаннійбувприроднослабозахи-щений,будувалийдвіаботритакілініїзахисту(рис.1.3).Висо-таваліввсередньому1—3м,такажіглибинаровів.Оборонної

1�

Рис. 1.3.П

лани

городищ

:1—Б

ужанкаІ;2

—К

иселівкаІІ;

3—Собичі;

4—П

ісочни

йРів;а—

горизонталь

(через1м);б—яр;

в—береговий

обрив;г—

пли

вун;

д—вал;е—

рів;є—

ескарп;ж

—

ґрунтовадорога

1�


міцівалудодаваладерев’янаконструкціянакшталтчастоколучи стіни. Так, на Случевському городищі виявлено залишкистінизплах,щознаходиласяміждвомарядамикілків,нахи-ленихназовні[Шинаков,1985].Горілідерев’яніконструкціїнаверхівцівалудослідженоінаЗахідномуЮхнівськомугородищі[Алихова,1956,с.32].

Дерев’яною стіною оточували і краї мису. Залишки такихукріпленьувиглядічастоколувиявлено,наприклад,нагоро-дищахКурськогоПосейм’я—Плаксинському іМоїсеївському[Алихова,1962,с.87].

Доповненнямдодерево-землянихукріпленьбулиескарпи,за допомогою яких природні схили мису ставали майже не-приступними.Якправило, городищемало один ескарп, інодікілька.Так,краймисовоїчастинигородищаКиселівкаІІ бувзахищенийтрьомалініямиескарпів,якійсьогоднідобрепро-стежуються.

Оборонні спорудиокремихпоселеньмогливідрізнятися,авище наведена лише загальна картина. Проте очевидно, щогородищаюхнівськоїкультури,незважаючинарозміри, булидостатньоукріплені,авдеякихвипадкахмайженеприступні.

Характер житлобудівництва.Основнимтипомспорудуна-селенняюхнівськоїкультурибулидовгіназемнібудівлі стов-повоїконструкціїзлегкимиплетневимистінами,обмазанимиглиною.Традиціятакогозведеннястініснувалаурізнічасинарізнихтериторіях і зберегласядо сьогодення (рис.1.4).Разомзтимконструкціядвохстіноднієїспорудидещовідрізнялась.Першабулалегкайфіксуваласяувиглядіневеликоїканавки.Вірогідно,цеплетінь.Друга—масивніша;представленагли-

Рис. 1.4.Характервлаштуваннястін,заетнографічнимиданими(музейПирогове)

1�


бокимиямамивідвеликихстовпів(КиселівкаІІ)абодвомапа-ралельнимиканавками(Кудлаївка)[Мельниковская,1966/69,с.8]. На городищі Кузіна Гора внутрішня стіна помешканнябулатакожмасивніша[Алихова,1958,с.198—199].Невиклю-чено,щоцеможесвідчитипроодноскатнийдах,тобтоодназістін несла більшенавантаження.Хоча є і винятки: так, оби-двідовгістіниспорудзгородищаНевструєво-Горисловомалиоднакову легку плетеневу конструкцію. Ширина довгих спо-руд,лімітованаможливістюперекриття,неперевищувала6м.Довжинажителрізна:від10до40мібільше.Отже,загальнаплощаспорудисягала55—200м2,анадеякихгородищах,уви-падкахякщодімпобудованопопериметруплощадкигородища(див.нижче),перевищувалацюплощу.

Увесьвнутрішнійпростірдовгої спорудибулоподіленонакількачастин, залежновід їїдовжини.Виходячизнаявностіневеличкихямоквідстовпівтавіддаленостівогнищ,тризчо-тирьох споруднаКудлаївському городищімалиперегородки,щоподілялидімнажитловутагосподарськучастину.

Аналогічну ситуацію простежено й на городищі Киселів-каІІ.Хочадослідженонезначнуплощу (240м2),всежможнаказатипроподілспорудинадвічастини.Упершій,житловій,є залишки вогнища (її площуможемо вирахуватилишепри-близно: 42м2), у другій— розчищено скупчення невеличкихямоквідкілків,щоутворюваликолодіаметромблизько3м.Заприблизнимипідрахункамиплощагосподарськоїчастиниста-новила120—130м2.

Розташуванняжитловоїтагосподарськоїплощіпоручможесвідчитипроте,щокожнаокремародинамала«простір»длявласних потреб. Втім, як показали розкопки городища Куд-лаївка,булизагальнообщиннігосподарськіприміщення:зчоти-рьохвиявленихдовгихспоруд,однанемалавогнищ,щодоз-воляєтрактуватиїїякнежитлову.Тут,яківнаведенихнижчеприкладах,важкоказатипрофункціютакогоприміщення.Вньомумоглизберігатиспільніхарчі,утримуватислабкиймо-лоднякхудобитощо.

Довгіспоруди—типовідлясхіднобалтськихгородищран-нього залізноговіку [Апалс,1985, с.35].Аналогії їм знаходи-моудніпро-двинськійікультуріштрихованоїкераміки[Седов,1969,с.120].СхожідовгіспорудивиявленоінатериторіїЛісо-степуДону(городищеПекшевське)[Медведев,1999,с.83].

Короткозупинимосянаспорудахіншоготипу—невеликихрозмірів.Наюхнівських городищах вони трапляються доволі

20


рідко.ТакежитловиявленонагородищіПісочнийРіву1947р.[Воеводский,Артишевская,1947].Дослідженочастинустовпо-вогодому,відякоговцілілаторцевастіна(3,4м)тачастинидвохбокових(1,2і2,4м).Укуткахіпосерединідовгихсторінбуливкопанідубовістовпи.Стінизведенозгоризонтальновкладе-нихколод,обмазанихглиною.Нажитловийхарактерспорудивказуєнаявністьвогнища.

Невеликуспорудуплощеюблизько14м2(5×2,75м)виявле-ноінаТрубчевськомугородищі[Левенок,1963,рис.2].Судячизкреслень,основустінскладаливертикальнопоставленістов-пи, проміжок між якими заповнювався плетнем, обмазанимглиною.

Наземну споруду господарського призначення виявленорозкопками2002р.нагородищіПісочнийРів.Площаїїдещозаглибленої частини близько 9м2. Залишки від легких плет-невихстінувиглядіневеликихямокмайженефіксувалисяутемно-сіромушарі.Упівнічнійчастинізнаходиласяямагоспо-дарськогопризначення.Спорудавідрізняєтьсявідвищеописа-ноїлегшоюконструкцією.Обидвібудівліналежатьдодругогоетапузаселеннягородища.

Невеликі наземні споруди, які були заглиблені лише на0,1—0,15м,виявлено іпідчасрозкопокгородищаБужанкаІ.Нажаль,вонидослідженінеповністю,щонедозволяєговоритипроїхзагальнуплощу.

Дослідникинеодноразово вказувалина поступову зміну убалтськихнародівранньогозалізноговікудовгихспоруднаок-ремопобудованіжитла[Седов,1969,с.120;Апалс,1985,с.35;Шадыро, 1985, с.28, 30]. Певною мірою ця теза стосується іюхнівськоїкультури.Такузмінувдалосяпростежитинагоро-дищіПісочнийРів(верхнійшар)інанайпізнішійпам’ятціБу-жанкаІ.

Підлогиспорудмоглибутиземляними,інколипідмащени-ми глиною, як на городищі Торфель [Горюнова, 1950, с.149]абоСвердловка,дедолівкаявляласобоюобпаленийглиняниймайданчик[Мельниковская,1968,с.18],іТрубчевському[Ле-венок,1963,рис.2].Залишкидерев’янихпідлогзафіксованонаЗахідномуЮхнівськомугородищі.Можливо,щоутихвипад-ках,колимовайдепроземляніпідлоги,слідробитипоправкунапоганийстанзбереженостідеревавсухихсупіщанихґрун-тахПодесення.

Зазвичайбудинкиопалювализадопомогоювідкритоговог-нища,розкладеногобезпосередньонапідлозіабоуневеликому

21


заглибленні. Інколи частина підлоги була обмазана глиною,наякійвлаштовуваливогнище.Подекудивогнищеобкладаликамінням,викладалипод,щозафіксованонагородищахТор-фель [Горюнова, 1950, с.149], ЗахіднеЮхнівське (споруда3).Нестачукаміннямогликомпенсуватиневеликимиглинянимивальками:вогнищезгородищаЖадинообкладенопівколомта-кимивиробами[Мельниковская,1968,с.25].Скупченняваль-ківпоблизувогнищаєдоволітиповимявищемнаюхнівськихпам’ятках.

Залишкипечейнаюхнівськихпам’яткахпоодинокі: їхдо-сліджено на городищах Південному Долбатові [Падин, 1966,с.144],Радутинськомутакількохінших[Левенок,1957,с.51,52]. Нажаль, конкретна інформаціящодо конструкції печейвідсутня.

Невід’ємноючастиноюкожногожитлаівільноївідзабудо-виплощієгосподарськіями.Більшістьзнихокруглоїформидіаметром 0,6—0,8м. У перетині вони мали дзвоноподібнийпрофіль,верхнійдіаметрдещоменшийзадіаметрдна.Такийльохдозволявтриматитемпературу,необхіднудлязбереженняхарчовихзапасів.Вокремихвипадкахямиобкладалидеревом,щопростежено,зокрема,наШабалинівськомугородищі[Мель-никовская,1975,с.99],абообмазувалиглиною.Такаконструк-ціяобумовленаособливістюпіщанихґрунтів,уякихчерездощістінкиямирозмивалися,запливали,івонаставаланепридат-ноюдлязберіганнязапасів.Такіукріплювальнікомпоненти,якглинатадеревина,дозволялиподовжитистрокиексплуатації.Однак зчасомяма ставаланепридатноюдлявикористання іперетворюваласянасмітник.Нерідкоями-льохимализодногобокусходинку.Такуконструкціюпростеженомайженакожно-мугородищі.Наддеякимиямамивлаштовувалилегкийнавіс,щоархеологічнофіксуєтьсязаневеликимиямкамипокраю.

Планування городищ юхнівської культури безпосередньопов’язано з господарською діяльністю.Нині єшість повністюрозкопанихгородищ,зякихдва(ПереверзівськеІіМариця)якосновниймалискіфоїднийшар,томуїхдоувагинеберемо.

Першеповністюрозкопанегородище—Торфель.Нажаль,процюпам’яткуєлишекороткапублікація[Горюнова,1950].Упівніч-нійчастиніпоселеннявиявленобагатокамернуспоруду(6×13м)зкількомавогнищами.Неподаліквалуузахіднійчастині—тринапівземлянки.Ймовірно,іншаплощабуланезабудована.

РозкопкиА.Є.АліховоїгородищаКузинаГорадалиповнішеуявленняпроплануваннягородищ.Тамдослідженодвадовгих

22


житла,щознаходилисянамежімайданчика,центрякогозали-шавсянезабудованим[Алихова,1962,рис.1].

СаметакийхарактерзабудовималогородищеБлаговіщенсь-каГора[Рыбаков,1951].Уздовжвалупопериметрувиявленодовгуспоруду(уціліло30м)шириною5м,напівкруглоїформи(рис.1.5,1).Уцентральнійчастинігородищадослідженознач-ніямкивідстовпів,щотаксамоутворювалипівколо.Нажаль,намоментрозкопокпам’яткабуламайжезруйнована.

Типплануваннязоднієючикількомадовгимиспорудамипопериметруівільноюгосподарськоюплощеювцентріпростеже-ноінагородищіСлучевськ(рис.1.5,2)[Шинаков,2002,с.71].

Рис. 1.5.Реконструкціязовнішньоговидуюхнівськихгородищ1—БлаговіщенськаГора(заБ.О.Рибаковим);2—Случевськ(заЄ.О.Шинаковим)

2�


Відзначимо,щотакеплануваннягородищпідпорядкованеобо-роннійметі.Довгіспорудипідваломіпокраюмисускладализвалом,ровомічастоколомдодатковулініюукріпленьіодно-часнобулижитлами.ГородищеКудлаївкамалозовсіміншийхарактер забудови: городище поділено на дві частини додат-ковимидерев’янимиукріпленнями.Більша,житловачастина(2/3площадки)розміщенанакраюмису.Тамвиявленочотиридовгіпаралельнорозташованіспоруди,тризякихзанаявністювогнищінтерпретуютьсяякжитла.Менша,незаселенаплощахарактеризувалася незначним культурним шаром та відсут-ністю забудови. Ця частина городища, на думку дослідниці,могласлугуватизагономдляхудоби[Мельниковская,1967/43,с.234].

АналогічнеплануваннявиявленонагородищіНевструєво-Горислово1.Тамнадослідженійплощі211м2виявленослідичотирьохдовгихспоруд,розташованихпаралельно(можливо,ушаховомупорядку).Самегородищескладаєтьсяздвохмайдан-чиків,щовиділяютьсязатопографією.Розкопкипроводилисьнабільшійплощадці.ЗааналогієюзКудлаївськимгородищемприпускаємо,щоменшачастинанебулазабудованаівикорис-товуваласяякзагіндляхудоби.

До цього типу планування можемо зарахувати і ЗахіднеЮхнівське городище: наньому булопобудовано кількапара-лельно розташованих споруд (виявлено залишки трьох; роз-копки 2004р.), що займали принаймні центральну частинуплощадки.Південно-західначастина,краймису,вірогідно,небулазабудована(рис.1.6).

Схожазабудовамоглабути інаМоїсеївськомугородищівбасейні р.Сейм (досліджено незначну площу). РозкопкамиА.Є.Аліховоїдослідженотривогнищапооднійлінії,розташова-нихперпендикулярнодокраюгородища:дослідницяпов’язалаїх з наземною спорудою, межі якої не простежено [Алихова,1962,с.123].

Аналогічнеплануваннявідоменапам’яткахіншихкультур(дьяківська,дніпро-двинська),зокреманагородищіАнашкіно[Короткевич,2003].

Отже, основним принципом плануванняюхнівських горо-дищбуврозподілїхньоїплощінадвічастини.Більшабулавід-веденапіджитловійгосподарськіприміщення,менша—під

1ЗматеріаломіпольовимикресленнямимиознайомилисяздозволуавторарозкопокЄ.О.Шинакова.

2�


загін для худоби або господарський двір. Не виключено, щозначноюміроюхарактерплануваннязалежаввідформимису.Так,навидовженихплощадкахгородищЗахіднеЮхнівськетаНевструєво-Горислово неможливо було побудувати довгу спо-рудупокраю,аджезначнозменшуваласьвільнагосподарськаплоща. Натомість, для овальних площадок городищ КузінаГора,Пісочний Рів, Благовіщенська Гора таке планування згосподарськоїточкизорувиявилосьефективнішим.

Навідмінувідгородищнеукріплених поселеньвідомонеба-гато,ступіньїхдослідженостінезначний.Масштабнірозкопкинапоселенняхмайженепроводилися.ПоселенняКомарівка,розташованенапідвищеннівзаплавілівогоберегар.Сейм,євинятком.Наплощіблизько400м2виявлено15господарських

Рис. 1.6.ГрафічнареконструкціязовнішньоговидуЗахідногоЮхнівсько-гогородища(реконструкціяД.В.Каравайка,малюнокС.М.Разумова)

2�


ям,щоналежатьюхнівськійкультурі[Мельниковська,Симоно-вич,1975,с.75—83].Певноїсистемирозташуванняямнепро-стежено.Матеріаліззаповненьтиповоюхнівськийіневідріз-няєтьсявідзнахідокнагородищах.Малощоможнасказатипропланування та особливостіматеріальної культуринеукріпле-нихпоселеньізарезультатамирозкопокнапоселенніГришів-ка,дебуловиявленодвінапівземлянки[Ковальова,1979].

Площанеукріпленихпоселеньвід0,1до1га.Звісно,чітковизначитиїїдоволіскладно.

Затопографічнимиумовамиможнавиділитикількатипівпоселень.

1.Розташованіпоблизумисовогогородищазаваломусхо-жихтопографічнихумовах(ЗахіднеЮхнівськегородищеіпо-селеннязавалом;поселенняпоблизугородищаГоркиІІтощо).Вірогідно, городище і селище є єдиним одночаснимкомплек-сом.Зокрема,цестосуєтьсяЗахідногоЮхнівськогогородищаіпоселення [Алихова, 1956]. Згідно з нещодавніми досліджен-нями,припускаємо,щонапоселенніфункціонувалимайстер-ніливарників,якібуловинесенозамежіукріпленьзпричинпожежноїбезпеки[Каравайко,2005,с.158].

2.Поселення, розташованінапідвищенняхнадзаплавнихтерас(Золотухіне,пос.ІВорошневе).

3.Селищанадюнах і підвищенняхв заплавахрічок (Ко-марівка,Гришівка,УспенкаІ,ОстрівокІ).

Останнідватипи,вірогідно,булисезоннимичинедовгочасни-мистоянкамипастухів,землеробівірибалок,авідтакмалисутогосподарське (нежитлове)призначення.НанедовготривалістьіснуваннятакихстояноквказувавіВ.П.Левенок,прощосвід-читьітонкийкультурнийшар[Левенок,1963,с.79].

Поселеннятретьоготипузазвичайрозміщеніпоблизупере-прав(бродів),навпротикількохгородищ.Зокрема,скупченнятаких тимчасових стоянок виявлено навпроти трьох городищбілясілРогівкаіПушкарі[Воеводский,1949а,с.74].МіжцимиселамининііснуєбріднавпротиМасоловаРва.

Попри те що неукріплені поселення у племен юхнівськоїкультуринебулипоширені,мусимоконстатуватинезадовіль-ний стан їх вивчення. Останнє унеможливлює детальне ви-світленнянизкипитань,томупотребуєподальшихархеологіч-нихдосліджень.

Матеріальна культураюхнівськогонаселення,зодногобоку,достатньосамобутня,що,власне,ідалозмогувиділитиюх-нівськістарожитностізколаіншихкультурранньогозалізного

2�


віку;зіншого—доволіодноманітна,«бідна»імайженезміннаучасі,особливоупорівняннізпівденнішимикультурами.Повноюміроюцестосуєтьсякерамічногоматеріалуівласнепосуду.

Фрагменти(подекудиархеологічноцілихформ)горщиківнаюхнівськихпам’ятках єнаймасовішими знахідками.Всі вонивиліплені від руки.Поверхня сіро-брунатного плямистого ко-льорурізнихвідтінківсвідчитьпровипалнавідкритомувогни-щі.Горщикитонкостінні—0,7—0,8см;товщинаденецьблизь-ко1см.Поверхнястараннозагладжена,внижнійчастинінабільшостіекземпляріввидновертикальніслідивідрозчосів.Втістіпереважаютьдомішкижорстви,трапляєтьсядрібнийпісокімайженепомітнийшамот.Останнійдоволічастотрапляєтьсявпосуді з городищбасейнур.Сейм.А.Є.Аліхова схильнапо-яснюватицетим,щотериторіяКурськогоПосейм’яневходиладозонизледеніння ітамвідсутніпридатнідлявиготовленняжорствипороди[Алихова,1962,с.91].

Більшістьгорщиківслабопрофільовані.Вонимаютьвисоту20—30см,широківінця(діаметр15—30см).Найбільшерозши-реннятулубаприпадаєнаверхнютретину.Вінцямайжепрямі,ледьвідігнутіназовні,шийкаплавнопереходитьуплічки,якіінколимайженевиділено.Стінкивідноснопрямі,плавнозву-жуютьсядоневеликогоденцядіаметромдо10—12см,всеред-ньому7—9см(рис.1.7).

Горщики інших форм, банкоподібні, трапляються доволірідко(рис.1.7).Їхціліформивідомілишенапам’яткахСейму.Наіншійтериторіїїхнюнаявністьможнаприпускатилишенапідставіфрагментіввінець.

Протягомусьогочасуіснуваннякультуриформигорщиківмайженезазнализмін,щозначноускладнюєнелишепобудо-вутипологічногоряду,айвизначенняхронології.

Орнамент посуду юхнівської культури є доволі скромнимтаодноманітним(рис.1.8).Йогонаносилинаверхнючастину:плічки,шийкуізрізвінець.Нерідкоорнаментприкрашавлишевінцяаболишеплічкичишийку.Абсолютнодомінуєзаглибле-нийорнамент:накольчастийабовдавлений,виконанийпалич-кою,нігтем,пальцем,пустотілоюкісткою,зубчастимштампомчиувиглядіпрокресленихлінійтощо.

Поприодноманітністьтехнікиорнаменту,елементиоздоб-лення доволі різнопланові. Це насічки, нанесені навскіс по-ставленоюпаличкою,округліямки,дугоподібнівідбиткинігтя,овальні пальцеві вдавлення, прямокутні штамповані ямки,прокресленілініїта,яквиняток,перлиниабогорошини.

2�


Доволі бідно виглядає орнаментація вінець. Зазвичай церізногородуямки,якправило,недбалонанесені,черезщоїхніформинесталі.Прикрашаливінцятакожпальцевимиабоніг-тьовимивдавленнямиітакзванимзубчастимштампом.

Рис. 1.7.Зразкигорщиківюхнівськоїкультури:1—4—КиселівкаІІ;5—Мезин;6—ЗахіднеЮхнівське;7—ПісочнийРів;8, 9—БужанкаІ;10—12—Кудлаївка(заО.М.Мельниковською);13, 14—Переверзівсь-кеІ(заА.І.Пузіковою);15—Попівка(заО.М.Мельниковською)

2�


Різноманітніше орнаментовано тулуб. Зазвичай відбиткитаямкиутворюють горизонтальнийрядпопериметру вінецьчишийки.Ценайпростішийінайпоширенішийваріанторна-ментації.Інколивонискладаютьсмугуздвох-трьох,рідшечо-тирьохрядків.Нерідкоямкитарізногородувдавленняінасіч-ки організовані в трикутники кутом донизу. Іноді вдавленнярізного типу скомбіновано з прокресленимилініями.Останнімоглиутворюватисвоєрідніфестони.Майженавсіхюхнівськихпам’яткахтрапляєтьсянеорнаментованийпосуд.

Інший посуд.Існуючийматеріалнедозволяєвиділититар-нийпосуд,відомий,наприклад,напам’яткахЛісостепу.Столо-

Рис. 1.8.Основнізразкиорнаментугорщиківюхнівськоїкультури

2�


вийпосудпредставленийпереважномисками і плошками.Не-численнізнахідкимисоквідомізбагатьохпоселеньтагородищ(поселенняКомарівка,городищаМезинське,Східне іЗахіднеЮхнівські,Селецькетощо).Зазвичайценевеликівідкритіпо-судинивисотою7—12смздіаметромвінець15—30см.Вінцяпряміабодещозагнуті.Денценерідкомаєзакраїну(рис.1.9).Плошки відрізняються дещо меншими розмірами, підпрямо-кутнимиформамиздоволіширокимденцемталедьрозшире-нимипрямимистінками(рис.1.9).

Численноюгрупоюзнахідокємініатюрні посудини.Умовноїхможнаподілитинадва типи.Перший—невеликі горщики(заввишки до 12—14см), що мають форму звичайного посуду(рис.1.10). Другий— невеликі посудини склянко- або чарко-подібнихформ,увиглядівазочоктощо(рис.1.10).Їхнявисотадо

Рис. 1.9.Мискиіплошки:1, 2, 12—ЗахіднеЮхнівське;3, 9—Комарівка(заО.М.Мельниковською,Є.О.Си-моновичем); 4, 7—Хотилево (фонди БДОКМ); 5, 6, 10—Мезин (заО.М.Мель-никовською); 8— Східне Юхнівське (за А.Є.Аліховою); 11— Шабалиново (заО.М.Мельниковською);13, 14—КиселівкаІІ

�0


7—9см.Призначенняцихвиробівостаточнонез’ясоване.Існуєдумкапроїхвикористанняякдитячихіграшок[Левенок,1957,с.51],якстоловогопосудудляпиття,вритуальнихцілях.

Глина, як найдоступніший і легкий у використанні ма-теріал,застосовуваласяубудівництві(обмазкастінспоруд).Знеївиготовлялипряслиця,грузила,«рогатіцеглини»,«хлібці»(«млинці»),різноманітні іграшки інавітьприкраси (намисти-ни)тощо.

Пряслиця— доволі численна категорія знахідок на юх-нівських пам’ятках. Їхні форми дуже різноманітні (біконічнійконічні,шароподібні, циліндричні, горщико-, глечикоподіб-ні,дископодібні,кулеподібні)(рис.1.11).Переважнабільшістьпряслиць орнаментована. Зазвичай це різноманітні солярнісимволи,алеєйскладнішікомпозиції.

Глиняні грузила—масовийматеріал;закількістювонипо-ступаютьсялишекерамічномубою.Такаситуаціяхарактернавинятководляюхнівськоїкультури1.Найпоширенішігрузила,щомаютьконусоподібнуформу зі зрізанимверхом заввишкиблизько7см.Випалдоволіпоганий.Домішкивтісті,якпра-вило,відсутні,лишезрідкатрапляютьсявключенняпіскуабо

1Проглинянігрузилаірибнуловлюдив.розділ6.

Рис. 1.10.Мініатюрніпосудини:1—4—типІ;5—9—типІІ(1, 2—Мізин;3, 4, 9—ЗахіднеЮхнівське;5—7—Пі-сочнийРів(7—заЛ.Л.Залізняком);8—Полузьке(заВ.П.Левенком))

�1

Рис. 1.11.Пряслицяюхнівськоїкультури:1, 2—типІ,варіант1;3, 4—типІ,варіант3;5, 6—типІІ;7, 8—типІІІ;9, 10—типІV;11, 12— типV;13, 14— типVІ;15, 16— типVІІ (1—ПісочнийРів (заЛ.Л.Залізняком); 2— Мізин (за О.М.Мельниковською); 3— Красний Колядин(фондиЧІМ);4—Пушкарі(заР.Л.Розенфельдтом);5, 7—ПівнічнеДолбатівське(заЛ.В.Артишевською);6—Торфель (заЄ.І.Горюновою);8, 9, 13, 16—ЗахіднеЮхнівське;10, 11—КиселівкаІІ;12—БужанкаІІ;14—Рябцеве(заА.В.Кузою,В.П.Коваленком);15—Кудлаївка(заО.М.Мельниковською))

�2


домішкирослинногохарактеру.Саменеякісніламкі(одноразо-ві)грузилаівикористовувалирибалки.Відомітакожгрузиладещоменшихрозмірів(до5—6см).Вонитаксамомаликону-соподібнуформу,поверхня старанно загладжена, випалякіс-ний(рис.1.12).Якістьвиготовленнядозволяєприпуститиіншефункціональнепризначення1.

Ще однією категорією виробів з глини є так званірогаті цеглини (рис.1.12).Вонимаютьпрямокутнуформузаввишки11—16смідещорозширенуоснову(5—9см).Відверхніхкутіввідходятьдваневеликихвиступи.Інколипосередині«цеглини»єотвір.Нерідковониорнаментованіокруглимивдавленнями,пальцевимивідбиткамитощо.Утістіінодіприсутніорганічнідомішки або пісок. Часто виготовлені без домішок, через щовоникрихкі.А.С.Сироватко,підсумувавшививченняцієї ка-тегорії речей, відзначивне лише їхширокий ареал, а й сутоутилітарнепризначенняякпідставкибілявогнища[Сыроват-ко,2003,с.72,78],невиключаючиприцьомуїхнєвикористан-няурелігійнійсфері.Можливо,такесамепризначеннямоглиматиймініатюрнівироби(рис.1.12),якічерезрозміриважкопов’язатизпобутовимвикористанням.

1Детальнішепропризначеннягрузилдив.:[Каравайко,2007а].

Рис. 1.12.Виробизглини:1, 2—грузила;3—«рогатацеглина»;4—«хлібець»;5, 6—намистини(1, 2—Ки-селівкаІІ;3—Теминське (заВ.П.Левенком);4—Селецьке (заВ.П.Левенком);5—Чубарівське(заВ.П.Левенком);14—Кудлаївка(заО.М.Мельниковською))

��


Глиняні «млинці» або «хлібці».Заформоюцеобпаленішмат-киглиниувиглядісплюснутогоовалу(рис.1.12).Знахідкита-кихречейвідомінелишезюхнівськихгородищ.Вонивідомійз поселеньЛісостепу.Про їхнє призначенняможна говоритизавдякиїхзнахідцівпоховальномукомплексінагородищіКи-селівкаІІ.Ці«хлібці»моглибутипоминальнимдаромпомерло-муівідповіднокопіювалинатуральнийхліб[Каравайко,2010].Цікавазнахідкаскупчення«млинців»білявогнищавспоруді2Західного Юхнівського городища [Каравайко, 2005]. Тракту-ванняцихвиробівяккультовихєнайбільшвірогідним.

Із глини виготовляли навіть намистини. Вони невеликі:0,8—1,3см у діаметрі, округлої, циліндро- або дископодібноїформизтонкимотвором—0,15—0,4см(рис.1.12).

Вище перераховано найрозповсюдженіші категорії речей,виготовленихзглини.Зцьогоматеріалуробилиірізногородуіграшки-брязкальця,фігуркитваринтощо.Щодоостанніхмовапіденижче.

Вироби з кістки. У носіїв більшості археологічних куль-турзнайдавнішихчасівобробкакісткибуладоволірозвинена.Мешканціюхнівських городищне є виключенням.Зкістки ірогувиготовлялибагаторечей,щостосувалисяпрактичновсіхсфержиттєдіяльності.Першзавсецепояснюєтьсядоступністюсировиниівідносноюлегкістюїїобробки.Юхнівськенаселен-ня, пріоритетну галузь господарстваякого становило тварин-ництво,булоповністюзабезпеченесировиною.Дотогожвонапостійнопоповнюваласязарахунокмисливства.

Наймасовішими є різноманітні проколки, шила і голки(рис.1.13).Багатофункціональнепризначенняцихвиробівоче-видне,протевосновномуїхвикористовувалидляпошиттяодя-гуіплетіннярибацькихсіток.

Дознарядь,пов’язанихзобробкоюшкіри,належатьструги(рис.1.13),знахідкиякихнаюхнівськихгородищахдоволічасті.Переважноїхвиготовлялизребравеликоїрогатоїхудоби,коня,можливо,ідеякихдикихкопитнихтварин,наприкладлося.Наувігнутійчастиніребрачастозафіксованінечіткі«нарізки»,щомоглиутворитисявнаслідокштучногозагостренняробочоїпо-верхнізалізнимножем.Алетакісаміслідимоглиутворитисяіпривидаленнізтушім’якихтканин1.

1 Визначення м.н.с. відділу археології енеоліту— бронзи ІА НАНУкраїниВ.Б.ПанковськогозаматеріаламиЗахідногоЮхнівськогогоро-дища.

��


МешканцігородищбасейнівДеснитаСеймувикористовува-ливиробизкісткимайжевусіхгалузяхгосподарстваівпобуті,асаме:землеробстві(роговімотики),конярстві(псалії),рибаль-стві (голки, гарпуни), полюванні та військовій справі (манкиістріли),гончарстві(штампидляорнаментації),виготовленнітканиніодягу(нечисленнікістяніпряслиця,веретена,голки,проколки,шила,стругитощо),упобуті(гребені,руків’яножів),культовійсправі(підвіски-амулети)тощо(рис.1.13).

Рис. 1.13.Виробизкістки:1— пластина для обробкишкір або поверхні кераміки;2—4— деталі одягу (?);5—підвіска,6—9—руків’яножів;10, 11—проколки;12, 13—голки(1, 9—Полу-зьке(фондиБДОКМ);2, 7—КиселівкаІІ;3, 4—РассухаІІ(заВ.М.Гур’яновим);5, 10—Попівка(заО.М.Мельниковською);6—ЗахіднеЮхнівське;8—Кудлаївка(за О.М.Мельниковською); 11—Пісочний Рів (за Л.Л.Залізняком); 12— Раду-тинське(заВ.П.Левенком);13—Моїсеївське(заА.Є.Аліховою))

��


Наведений вище перелік свідчить про значний розвитоккосторізної справи. Кістяний інвентар юхнівської культуризнаходить прямі аналогії у сусідніх верхньоокській і дніпро-двинській культурах, натомість є доволі самобутнім у порів-няннізмилоградською,аособливолісостеповимикультурами.Зокрема,дляостанніхнехарактернічерешковівістрястріл,різ-номанітніголкиєненастількичисленними.

Речі, виготовлені із заліза,наюхнівськихпам’яткахтрап-ляються не часто, проте не є вже такою рідкістю. На жаль,збереженістьзначноїкількостіпредметівнадтопогана,щопо-яснюється структурою ґрунтів на деяких городищах. Утім ос-новнийнабірречейвсежможемоохарактеризувати.

Асортимент речей, виготовлених із заліза, досить різно-манітний і охоплює майже всі сфери діяльності юхнівськогонаселення. Це серпи, сокири, гачки, гарпуни для риболовлі.Наїхнійхарактеристицізупинимосяувідповіднихрозділах.Іззалізавиготовлялиітакіпобутовіречі,якножі(рис.1.14).Дляниххарактерніневеликірозміри,черешок,дещовигнутаспин-ка, завдякичомувониотрималиназву «горбатіножі».Хочаєекземпляризпрямимлезом.Запризначеннямвони,очевидно,багатофункціональні.

Залізнимиєйречі,призначенняякихнезовсімз’ясоване.Церізногородупроколки,стрижні,долотатощо(рис.1.14).Інодіїхня інтерпретація ускладнена вкрай поганою збереженістюокремихекземплярів.

Із заліза виготовляли також деталі одягу, зокрема заліз-нікільцяможемо інтерпретуватиякпряжки.Доречейцього кшталтуможназарахуватизалізнішпильки(рис.1.14),що,ма-буть,використовувалисяякзастібки,проте,безумовно,викону-валийдекоративнуфункцію.Заформоюпереважаютьпосохо-подібні,значнорідшетрапляютьсяцвяхоподібні(зневеличкоюголівкою),щоабсолютноподібнідоскіфськихвиробівлісостепо-воїзони.Уданомувипадкудорожчупривізнумідьзамінювалидешевиммісцевимзалізом.Цестосуєтьсяйіншоїкатегоріїпри-крас,асамебраслетів,хочавонитрапляютьсядужерідко.ОдинзнихпоходитьзгородищаКраснийКолядин.Вінмаєвиглядокруглогодротузоднимсплющенимкінцем(рис.1.14).Інший,виконанийзтонкоїзалізноїпластини,знайденовпохованнінагородищіКиселівкаІІ(рис.1.14).Значночастішетрапляютьсязнахідкизалізнихшил-голок(рис.1.14).

Для населення юхнівської культури непритаманна тра-диція виготовлення зброї з металу. Насамперед маємо на

��

Рис. 1.14.Залізніречі:1—3— зубила; 4—13— ножі; 14—17— голки, проколки; 18—20— вироби не-зрозумілого призначення (1— Західне Юхнівське; 2—4, 14— Кузіна Гора (заА.Є.Аліховою), 5, 16— Торфель (за Є.І.Горюновою); 6— СвердловкаІІ (заО.М.Мельниковською); 7, 8, 17— Гришівка (за Л.Г.Ковальовою); 9— Пушкарі(заР.Л.Розенфельдтом);10—Попівка (заО.М.Мельниковською);11—Киселів-каІІ; 12, 13, 18, 20—Кудлаївка (за О.М.Мельниковською); 15— РассухаІІ (заВ.М.Гур’яновим);19—КраснийКолядин(фондиЧІМ))

��


увазінаконечникистрілта списів.Усівонизнаходятьблизь-кіаналогіївматеріальнійкультуріпам’ятокЛісостепу,щонедозволяє напевне співвідносити їх з населенням юхнівської культури.

Додамотакож,щометалографічнідослідженняпроводили-сялишенапам’яткахКурськогоПосейм’я, денаявнійшарискіфоїдноїкультури.ЦегородищаКузінаГора,Переверзівсь-кеІ,Мариця іМоїсеївське.Однаквважаємо,щоотриманіре-зультатизпевноюобережністюможутьбутивикористаніідляхарактеристикитехнічнихприйомівюхнівськихмайстрів.Зок-рема, було встановлено, що більшість предметів виготовленіцілком із заліза або сирцевої сталі, отриманої випадково, тазварні. Зрідка трапляються знаряддя зі спеціально отрима-ноїцементованоїсталі,алецементаціюготовоговиробу ітер-мообробкумайженезастосовували[Розанова,Терехова,1988, с.32,35].

Вироби з бронзи.Юхнівськенаселеннянемаломісцевоїси-ровини,складовихбронзи,щоіобумовлюваловисокуцінністьцього металу. Привізну бронзу отримували у вигляді злив-ків,знахідкиякихвідомізгородищТорфель[Горюнова,1950,с.153] іПопівка [Мельниковская, 1970, с.18]. Зливки різнихформ імпортованої міді відомі в Лісостепу і Степу [Косиков,1994,с.46].

Металрозплавлялиуневеличкихглинянихтигляхтароз-ливалипоформочкахзадопомогоюллячок,таксамовиготов-ленихзглини(рис.1.15).

Судячи зі знахідок ливарних форм, юхнівські ремісникиволоділитрьомаспособамилиття.Перший—литтявкам’янідвосторонніформочки.Подекудиїхвиготовлялизм’якшогома-теріалу:крейди,глиничимергелю.Формочкамаланевеликупідпрямокутну форму, з одним або кількома підтрикутнимилитниками (рис.1.15). Таким способом виготовляли невеликіприкраси:намистини,різногородупривіски,сережки.

Другий спосіб—це лиття за восковоюмоделлю, або «cera perduta».Після того, як бронза застигала, глинянуформочкурозбивали.Саме томуподібні знахідки вкрай рідкісні.Середних слід відзначити кілька розбитихформ для виготовленняшироких рубчастих браслетів (рис.1.15), орнаментованих іззовнішньоїівнутрішньоїсторони[Мельниковская,1970,с.18—19].Такутехнікулиттязастосовувалидлявиготовленнязначнобільшихприкрас:браслетів,ажурнихнавершниківзіскладноюконфігурацієютаорнаментацією.

��


Рис. 1.15.Виробизбронзитаінвентармайстрів:1, 24—РасухаІІ(заВ.М.Гур’яновим);2—4, 15, 23—ЗахіднеЮхнівськеіпоселен-нязавалом;5, 7, 19, 32, 33—Попівка(фондиБДОКМ);8, 26—27—КузінаГора(заА.Є.Аліховою);9—Олександрівське(заА.Є.Аліховою);10, 17—18, 21—Торфель(заЄ.І.Горюновою);11, 13—Липинське(заП.І.Засурцевим,Н.К.Лисициною);12, 28—Кудлаївка(заО.М.Мельниковською);14—Пушкарі(заР.Л.Розенфельдтом);16—Лбище(заВ.А.Падіним);20—Кветунь(заВ.П.Левенком);22—Гришівка(заЛ.Г.Ковальовою);25—ПереверзівськеІ(заА.І.Пузіковою);29, 31—Долинсь-киймогильник(заО.М.Мельниковською);30—Шабалинівське(заО.М.Мельни-ковською)

��


Третійспосіб—завідбиткомготовоговиробунам’якійглині.Вірогідно, такаформочка була однобічною.Подібна знахідкавідомазСатинськогогородища[Изюмова,1967,рис.4,2].Чинеєдинаподібназнахідка,щоможебутипов’язаназюхнівсь-кимшаром,походитьзгородищаКузінаГора(рис.1.15).Такимспособомможнабуловідливатирізногородубляхи-пластини.

Якбачимо,збронзивиготовлялипереважноприкраси.Се-реднихпосохо- іцвяхоподібнішпильки.Останнівідоміпере-важно впівденнихрайонахкультури.Шпилькивиготовлялиз округлого бронзовогодроту. Їхнядовжинаваріює від6,5до17,5см.

Особливоюкатегорієюєтакзваніажурнінавершябімета-левихшпильок (рис.1.15).Подібнівиробимаютьрізніформи(округлі, прямокутні, складно-ажурні) та широко відомі якуЛісостепу,такінатериторіїлісовихкультур,протедляюх-нівськоїхарактернілишелистоподібні,прицьомуїхнізнахідкисконцентрованілишенапівнічнійіпівденнійпериферіях[Рас-садин,1991,рис.2].Прототипомтакихнавершбуликавказькібронзовішпилькикобанськоїкультури,щопотрапиливлісовусмугу через підгірцівське населення Середнього Подніпров’я[Рассадин,1991,с.113].

Серед інших прикрас— браслети (рис.1.15), переважнабільшістьякихвиготовленазокруглогоабопласкогодроту.Єйскладнішізаконфігурацієюекземпляри,поверхняякихпри-крашенавиступами-шишечками.

Типовоюхнівськимиєпідтрикутніпривіски(рис.1.15),хочавідомівониівіншихкультурах.Яксережкиможемовизначитигрибоподібнівироби(рис.1.15).Подібніприкрасибулидоситьпоширенівдніпро-двинськійкультурі,аособливовскіфоїднихкультурахЛісостепу.Окрімназваних,відомісережкищедвохтипів: каплеподібні (рис.1.15) і округлі (рис.1.15), виконані з округлого, чотирикутного в перетині або дещо сплющеногодроту.

Якпривіскиабодеталіодягуслідрозглядатиокруглікільцязкількомавиступамизбоків(рис.1.15).Протедеякідослідни-киінтерпретуютьтаківиробиякчастинукінськогоспоряджен-ня[Бандрівський,2005,с.90].

Для пам’яток раннього часу (VI—Vст. до н.е.) вироби збронзи,атакожливарницькийреманентнечисленнітаєлишевинятком; натомість, вже з IVст. до н.е. вони стають доволіпоширеними.Отже,наявністьбронзовихречейєпевнимхро-ноіндикатором.ЯквинятокгородищеКузінаГора,деметалооб-

�0


робкабуладоволірозвиненою.Вбудь-якомувипадкулокальніособливостіпам’ятокслідбратидоуваги.

Іщекількаслівщодометалообробкивцілому.Напершийпогляд,детальнийописцієїгалузі,зважаючинаосновнутемуроботи,єзайвим.Однаксамевід«степениразвитияметалло-обработкизависитуровеньразвитияпроизводительныхсилоб-ществаивцелом—егоэкономика»[Пузикова,1997,с.82].

Короткопідсумовуючи,наголосимо,що весьматеріальнийкомплексюхнівськоїкультуриєцілкомсамобутнім.Цестосуєть-сянелишепосудутайогоорнаментації,щозазвичайєеталономпривиділеннібудь-якоїархеологічноїкультури.Такіречі,якчисленніглинянігрузила,«рогатіцеглини»,пряслицятаїхнійдекор,різноманітнийкістянийінвентар(стріли,голки,шила),деякібронзовіприкраси,зокремаувиглядітрикутноїпідвіски,якокремізнахідкимаютьаналогіївбагатьохблизькихзача-сомтатериторієюкультурах.Протесукупновонитрапляютьсялишевюхнівськійкультурійупоєднаннізхарактеромпосе-лень, їхнімплануваннямтажитлобудівництвомєтимиреча-ми,щодозволяютьвиокремитиїїсередіншихстарожитностейранньогозалізноговіку.

Хронологія юхнівської культури.Досінездійсненожод-ногофізико-технічного,невиключаючийнайбільшпоширено-горадіовуглецевого,аналізунапам’яткахюхнівськоїкультури.Єдинимджереломдлявизначеннядатиїхньогоіснуванняєма-теріальнийкомплекс,асамеімпортаборечі,якімаютьблизькіаналогіїнадобредатованихпам’яткахЛісостепу.Однакпри-візні речі— нечасте явище.Нечисленні бронзові прикраси узв’язку з відсутністю місцевої сировини цінувалися, а відтакмоглиперебувативобігутривалийчас.Звісно,замасштабнихрозкопоктанаявностізначноїкількостіартефактіввстановитидатузначнолегше,алетакихпам’ятоквкраймало.Доних,зок-рема,належатьдванайбільшраннігородища—КузінаГораіКудлаївка.Так,перше(нижнійшар)датованеVI—Vст.дон.е.[Алихова,1962,с.116].Підставоюдлятакоїдатистализнахід-кифрагментівіонійськихамфорпочаткуVIст.дон.е.,скіфськівістрястрілідеякийіншийінвентар,зокремаприкраси.

ЦимжечасомдатованегородищеКудлаївка.Хроноіндика-торамиуцьомувипадкустализнахідкикістянихпсаліїв,шпи-льокінизкиіншихречей[Мельниковская,1968а,с.232].

Відомощекількапам’ятокзаналогічнимдатуванням,аотдостеменно більш ранніх не існує.На обох вищезгаданих го-родищахюхнівськакультурапостаєяккультура,щоповністю

�1


склалася.Самецедозволяєнамприпустити,щодатоюїїзаро-дженняслідвважатиVIIст.дон.е.

Певніпроблемипостаютьізвизначеннямфінальногочасуіснуванняюхнівськоїкультури.Пам’яткитогоперіодудослід-женівкрайнедостатньо.Винятокстановитьпоселення(городи-ще?)Лбище,щопроіснувалодоІІ—Іст.дон.е.Уцьомувипад-купідставоюдлядатуваннястализнахідкиречейлатенськоготипу[Падин,1966,с.148].

Доволізручнідлядатуваннязнахідкискіфськихісарматсь-кихнаконечниківстріл.Нанашудумку,вониєслідаминапа-дуімаркуютьпевнийперіодіснуваннягородища.СарматськівістрязнайденонагородищахБужанкаІіДробишевІІ,щодоз-воляєговоритипробезперечнеіснуванняюхнівськоїкультуринарубежіер.

Такимчином,юхнівськакультурапроіснувалаблизькосемистоліть,зVІІ ст. до н. е.до рубежу ер.Спираючисьназмінивматеріальномукомплексікультури і господарськомуукладінаселенняможемоумовновиділититриперіодиїїрозвитку.

Перший період:кінецьVIІ—Vст.дон.е.Доцьогоетапукультури належать городищаКудлаївське,Мізинське,Пісоч-нийРів(нижнійшар),КузінаГора,могильникус.Долинське,поселенняГришівкатощо.

Другий період:кінецьV—IІІст.дон.е.ВцейчасіснуютьЗахіднеЮхнівськегородищеіпоселеннязайоговалом,горо-дища Рябцеве, Пушкарівське, Жадинське, Олександрівське,нижнійшарПолузькоготаверхнішариМарицькоготаПере-верзівськогоІгородищтощо.

Третій період:кінецьІІІ—Іст.дон.е.Вищевжезазна-чалося,щопам’яткиюхнівськоїкультурипізнішеІІІст.дон.е.майженевідомі.УтойперіодіснувалигородищаЛбище,Попів-ка,Кудеярка(?),БужанкаІ,ДробишевІІ.

Отже, юхнівська культура раннього залізного віку булазначним територіально-хронологічним утворенням, а отже,постаєнагальнапотребауїїкомплексномувивченні.

Поданавищехарактеристикаюхнівськоїкультуризовсімнепретендуєнавсебічнийтавичерпнийїїаналіз.Багатопитаньзалишилосяпозамежамицьогодослідження1, іншінемають

1Як,наприклад,проблемапоховальногообрядунаселенняюхнівськоїкультури.Доцьогопитаннядив.:[Каравайко,2010].Позаувагоюлиши-лисядискусійніпитанняпоходженняізникненнякультури,етносу,щоїїполишивтощо.Всецемайженепов’язанозтемоюцієїроботиієпредме-томокремогодослідження.

�2


засаддлядостатньоговисвітлення.Наведенівищеміркуваннямаютьзаметулишеознайомитичитачавнайбільшзагальнихрисахзцієюкультуроюіпідійтиближчедоосновноїтемиробо-ти—характеристикигосподарстваїїнаселення.

1.�. ВиВчення господарстВа

Доволічастодослідникизверталися ідовизна-ченняхарактеругосподарстванаселенняюхнівськоїкультури.Зазвичайвисновкиробилисянапідставіаналізуоднієї,рідшекількохпам’яток.Восновубулопокладенопереважаннятогочиіншоговидугосподарства.

ЩеМ.В.Воєводськийвідзначавзначнурольрибальствататваринництвазадопоміжноїроліполювання,хочанатойчасматеріалу було небагато [Воеводский, 1947; 1949, с.108, 109;1949а,с.74].«Имеющийсяматериалпозволяетговоритьоболь-шомзначениирыболовства.Обэтомсвидетельствуетбольшоеколичествоиразнообразиерыбныхкостейичешуй,встречен-ных на всех городищах.…О наличии развитого рыболовстваговоритинахождение…целойсистемымелкихрыболовческихстановищ…»М.В.ВоєводськийнавівданівизначеньВ.І.Цал-кіна,щопереконливосвідчатьпроважливурольтваринництва(значне переважання кісток домашніх тварин), у стаді якогопершемісцезаймаливеликарогатахудобаісвині;меншваж-ливурольвідігравалидрібнарогатахудобаіконі.Мисливствонапідставіархеозоологічнихматеріаліввизначеноякдопоміж-незпереважаннямм’ясногоспрямуваннянадхутровим.Під-став(матеріалу)дляхарактеристикиземлеробстваудослідни-камайженебуло:«Косвеннымдоказательствомсуществованияземледелия является наличие на городище “Песочный Ров”больших зерновых ям, имеющих характер, сходный со скиф-скими»[Воеводский,1949а,с.74].

За матеріалами городища ТорфельЄ.І.Горюнова зробилависновокпрозначнурольтваринництва,полювання,якечас-тковобулотоварним,тавагомучасткурибальства.Натомістьземлеробствозприроднихпричин(наявністьболіт)булонедо-статньорозвиненим[Горюнова,1950,с.155,156].

Нанерозвиненістьземлеробстванаранніхетапахзанало-гічнихпричинвказував іВ.П.Левенок [Левенок,1963, с.87].При цьому він запропонував оцінку господарства юхнівськоїкультури як землеробсько-тваринницького зі значною част-

��

1.�. Вивчення господарства

коюрибальстватадопоміжноїроліполювання[Левенок,1963, с.80,81].

Аналогічну характеристику господарства подано і в низцііншихпраць[Алихова,1956,с.41;Мельниковская,1985,с.90].

НатомістьВ.А.Падінпоказавнаявністьлокальнихособли-востейокремихпам’яток.Так,наприклад,якщонагородищахКудеярівБугортаПівденнеДолбатоверибальствоневідіграва-ловажливоїролі,тонагородищі(?)Лбищедостатнійрозвитокрибальства,надумкуавтора,мігстимулюватипоявуторговель-них(обмінних?)відносин[Падин,1966,с.144,147,148].

ЗарезультатамирозкопокгородищаКузінаГораА.Є.Аліхо-вавідзначилаперевагуземлеробства,розвиненоготваринниц-тва і полювання, у тойчас якрибальствопочало відіграватипомітнурольлишезкінцяVст.дон.е.[Алихова,1962,с.92].

Спільну для скіфоїдного таюхнівського населення харак-теристику господарства подала А.І.Пузікова за матеріаламибагатошаровогоПереверзівськогоІгородища,щонаСеймі[Пу-зикова,1997,с.81,82].

ОднимізпершихдокомплексноговирішенняпитаннящодогосподарстванаселеннялісовихкультурдобиранньогозалізапідійшовВ.І.Цалкін.Напідставіаналізуостеологічнихколек-ційзюхнівськихпам’ятокавторвизначиввидовийскладсвій-ських тварин та об’єктівполювання [Цалкин, 1962, с.24—57;1966,с.32—48];установивкомплекснийхарактергосподарства,восновіякогобулопідсічно-мотичнеземлеробствоітваринниц-твозпитомоювагоюрізнихпромислів[Цалкин,1962,с.59].

Так само в комплексі з іншими лісовими культурамиЮ.О.Краснов розглянув характер землеробства та тварин-ництва юхнівського населення [Краснов, 1971]. Він виділивгосподарсько-культурний типручних (доорних) землеробів таскотарів (підзона мішаних та широколистяних лісів— тери-торія,кудивходитьіюхнівськакультура),детваринництвонаранніхетапахвідігравалозначнобільшуроль,ніжземлероб-ство[Краснов,1990,с.7,8].ФактичноавторпідтримавдумкуВ.П.ЛевенкатаЕ.І.Горюнової.

Ізматеріаліводногозюхнівськихгородищвідомазнахідкапряслицяіззображеннямколосківікривогрядильногоралазполозом та двома схематизованими зображеннями тваринпообидвабокивіднього (городищеПісочнийРів;V—можливо,початок ІVст. до н.е.) (розкопкиЛ.Л.Залізняка, 1982р. [За-лизняк,1984]).Отже,наявністьорногоземлеробстваєбезпереч-нимфактом.Зцьогоприводусправедливимєвисловлювання

��


О.М.Мельниковської щодо милоградської культури, а саме:оскільки орне землеробство існувало на той час в лісостепо-війзоні,товоно,вірогідно,моглопоширитисяіналісовусму-гу[Мельниковская,1967,с.130].Дослідницятакождодає,щооранкунапевнемогливикористовуватиіпісляпідсіки[Мель-никовская,1967,с.131],зчимнеможнанепогодитися.

Оцінюючигосподарствокультурлісовоїзони,утомучислій культури ранньої штрихованої кераміки, О.А.Єгорейченкопобіжностверджує,щоосновоюгосподарстваюхнівськоїкуль-турибулоземлеробство[Егорейченко,2006,с.42].

Протягом останнього часу поновилося наукове вивченняпам’ятокюхнівської культури (див. вище). Разом з тим зали-шаєтьсядоволібагатобілихплям,щонедозволяютьотриматиповнішеуявленняпронаселенняюхнівськоїкультури.Середіншихнедостатньовивченимєспосібгосподарювання,важли-вимискладовимиякогоєсільськегосподарство(тваринництвоіземлеробство)іпромисли(полювання,рибальство).

Джерельну базу для характеристики землеробства скла-дають знаряддя землеробської праці (мотики, серпи, зерно-терки; також зображення рала на пряслиці), що походять з19пам’яток.Дослідження палеоетноботанічнихматеріалів доостанньогочасумайженепроводилися:унауковійлітературієлишекільказгадокпрознахідкиокремихзернівоккультурнихрослинчиїхніхвідбитківнакераміці.Зоглядунаце,останнімчасомпроведено визначенняпалеоетноботанічнихматеріалів(завідбиткаминакераміці)з4пам’ятокСередньоїДесни.Ма-теріали,відомістаномнатеперішнійчас,такожсистематизо-вані[Горбаненко,Каравайко,2011];новіданівводятьсядонау-ковогообігу(рис.1.16,розділ3).

Щодо тваринництва маємо археозоологічні визначеннядля 15поселень: матеріали з 12пам’яток свого часу визна-чив В.І.Цалкін; 2археозоологічні комплекси проаналізу-вав О.П.Журавльов. Остеологічні визначення із ЗахідногоЮхнівського городища і поселення за валом за матеріаламирозкопок різних років провели В.І.Цалкін і О.П.Журавльов[Цалкин,1962;1966].Доповненнямдоаналізутваринництвауносіївюхнівськоїкультурислугуютьзнахідкиглинянихстату-еток,імовірно,великоїрогатоїхудоби,щомайженапевнемаливажливе культове значення, а також деталі кінської упряжі(псалії).Ціматеріалислугуваливагомоюосновоюдляузагаль-нюючогоаналізуцієїгалузісільськогогосподарства[Каравай-ко,Горбаненко,2011](рис.1.16,розділ4).

��

1.�. Вивчення господарства

Даніпро сільськегосподарствоносіївюхнівськоїкультурипроаналізовано за схемою, яку один із співавторів розробляєвпродовжостанньогочасу(див.:[Горбаненко,2003—2004;2004;2006;2011]).

Матеріалидляаналізуролітамісцяполюваннявкультуріюхнівськогонаселенняпредставлено15вищезгаданимиархео-зоологічнимикомплексами.Їхрозглянутотакожукомплексізіншимиречами,щохарактеризуютьмисливство:зброєю(вістрястріл),манкамидляприманюванняптахів,атакожамулетамизкісткитихчиіншихвпольованихтварин.Останнімализна-

Рис. 1.16.Картапам’ятокюхнівськоїкультуризматеріаламидляхарак-теристикигосподарства:1—Теминське;2—СхіднеЮхнівське;3—Кудлаївка;4—ЗахіднеПосудичі;5—СхіднеПосудичі;6—Трубчевськ;7—СвердловкаІ;8—КузінаГора;9—КраснийКолядин;10—Торфель;11—КиселівкаІІ;12—Мезин;13—Комарівка;14—Ку-деяроваГора;15—ПівнічнеДолбатівське;16—Рябцеве;17—ПісочнийРів;18—Ширяїве;19—БлаговіщенськаГора;20—ПівденнеДолбатівське;21—ЗахіднеЮхнівське;22—Моїсеївське;23—Плаксинське;24—Красне (Полужжя);25—Мариця;26—Олександрівське;27—ПереверзівськеІ;28—РасухаІІ;29—Слу-чевськ;30—Попівка;31—Лбище;32—Овстуг;33—БужанкаІ;34—Кветунь;35—Любожицьке;36—Макча;37—Новгород-Сіверський;38—Селецькастоян-ка;39—Селище.Детальнуінформаціюдив.удодатку1

��


ченняоберегівдлямисливців,яківполювалинебезпечнутва-рину.Ниніозначеніматеріаливідоміз15пам’ятокюхнівськоїкультури[Каравайко,Горбаненко,2012](рис.1.16,розділ5).

Характеристика рибальства можлива завдяки аналізамкістковихрешток,а такожлускириб, знайденихначотирьохпам’ятках.Важливимитакожєзнахідкигрузилдлясітей(вонипоходятьчинезкожноїпам’яткиюхнівськоїкультури),атакожвиробівдляплетіннясітей,гарпунівігачківдляриболовлі,ві-домихниніз11пам’яток(рис.1.16,розділ6).

Нині загальна кількість пам’яток, залучених до аналізу,становить39(додаток1,рис.1.16).

Такимчином,оглядпрацьпереконуєвтому,щоцілісногодослідженнягосподарствауносіївюхнівськоїкультуридосінеіснує,хочапідстави (публікаціїархеологічнихматеріалів,на-явність результатів аналізів за методами природничих наук)ужесклалися.

��

Економіка давніх спільнот, особливо господарс-тво, значноюмірою залежить відприродно-клі-матичних умов і місць розташуванняпоселень.Останні є базою для організації господарськогоосвоєння певної території, а також зберіганняосновних продуктів господарської діяльності ймісцем їх переробки.Місце виборупоселення уданому випадку займає підпорядковану пози-ціюповідношеннюдо господарськихресурснихзон.Тому самостійнийрозглядприродних умовізонзаселенняєсвоєрідноюджерельноюбазоюіпідґрунтямдляподальшогодослідженнягоспо-дарськоїдіяльності. 1

2.1. природнІ умоВи

Природніумовиізаразєдомінуючимфактором для господарської діяльності, що визначає нелише спрямованість її розвитку, а й видовийскладкультурнихрослин,домашніхтварин,ата-кожпріоритетиупромислах(мисливстві,рибаль-стві,збиральництві)узагальномурозумінніпи-тання.Томудляаналізугосподарськоїдіяльностіносіїв юхнівської культури необхідно проаналі-зуватиелементиприроднихумовякнизкуфак-торів,щосамостійновпливаютьнаресурснімож- ливості.

Для оцінки природних умов давнини за ос-новувзятоописсучасногостануприродидослід-жуваноїтериторії.Поможливості(заумовпрове-

1Попередняпублікація:[Горбаненко,2012а].

2розділ

палеоекологІя І поселенськІ пам’ятки 1

��

розділ 2. палеоекологія і поселенські пам’ятки

деннявідповіднихдосліджень)залученоданіпронавколишнєсередовищеудавнину.Наційбазіподанопорівняльнухарак-теристикусучаснихідавніхекологічнихумов.

Час існування пам’яток юхнівської культури припадає наостаннюгеологічнуепохуіснуванняЗемлі:голоцен—середнійіпізній.Частково відноситьсядо суббореальногоперіоду (SB;5000—2500років тому)—перші 200років; основнийчас існу-ванняприпадаєнасубатлантичнийперіод (SA;2500—0роківтому).Запідперіодамице:частковопізнійSB(2500—3000роківтому),раннійSA(SA1;2500—2000роківтому),частковосеред-нійSA(SA2;2000—1000роківтому).

Нинірозвитокландшафтівуголоценіподіленонакороткіперіодичніетапи,щосуттєвополіпшуєможливостіреконструк-ції змін природи у давнину.М.Ф.Веклич свого часу поділивперіод,щонасцікавить,нанано-імікрокліматохрони,увівшидлянихвідповідніскороченняічітковизначившиїхніхроноло-гічнімежі[Веклич,1987,с.163—165,рис.61].НиніцюсхемуупоєднаннізісхемоюМ.А.Хотинського[Хотинский,1977]вико-ристовуютьякосновнудлявизначенняетапностірозвиткупри-родивголоцені(рис.2.1)[Просторово-часова...,2010,с.132].

Схема розшифровується таким чином: hl— голоцен; ла-тинські літери нижнього індексу (b, c)— наноетапи першогопідпорядкування (періоди); перша арабська цифра нижнього

Рис. 2.1.Етапністьрозвиткуприродивголоцені(фрагментхроно-логічноїсхеми,за:[Просторово-часова...,2010,с.132,табл.4.1])

��

2.1. природні умови

індексу— наноетапи другого підпорядкування (підперіоди);друга арабська цифра нижнього індексу— мікроетапи. Не-парнііндексипозначаютьчаспланетарногопохолодання,пар-ні— потепління1. Як зазначили дослідники, описана схемаглобальна,алеможебутивикористанадлярозробкирегіональ-них і місцевих схем етапності розвитку голоценової природи,оскількипланетарніетапиприсутніубудь-якомурегіоніЗем-лі,алекожензнихмаєсвоїособливості[Веклич,Герасименко,1993,с.86—87].

Переважнабільшістьтериторіїюхнівськоїкультуризнахо-дитьсяулісовійзоні;лишепівденно-східначастина—улісосте-повій. За сучасним адміністративно-територіальним поділомпам’яткирозташованіуЧернігівськійіСумськійобл.України;Курській, Брянській, Калузькій, Орловській, Тульській обл.РФ(детальнодив.розділ1).Територіярозташуванняпам’ятокзнаходитьсянаСхідно-Європейській(Руській)рівнині2.

2.1.1. рельєф

Рельєф описуваної території характеризуєть-сязагальнимирисамиРосійськоїрівнини,щознаходитьсянаРосійській кристалічній плиті. В цілому його можна оцінитияк слабохвилястий (полого-рівнинний), без різких перепадіввисот. Південно-західна і західна частина зайнята значноюза розмірами Придніпровською низовиною, що поступово пе-реходитьна сходіуПридеснянську (Дніпровсько-Деснянськоїпровінції).ДалінасхідзнаходитьсяСередньоруськеузвишшя.Характерний рельєф— підвищена полого-хвиляста, злегкапокрита пагорбами рівнина, сильно розчленованаширокимидавнімирічковимидолинамиібезліччюбалоктаярів,щогли-боковдаютьсявнеї.Найвищаточкаузвишшя(293мнадрів-немморя)знаходитьсявТульськійобл.ПрироднимкордономтериторіїєТимсько-ЩигровськагряданавододілірічокСейм,ТиміОскол.

1Урізнихпублікаціяхпозначенняунаведенійсхемі(індексація,напи-сання)різні(див.,напр.:[Веклич,1987;Веклич,Герасименко,1993;Просто-рово-часова...,2010]).Мивзялизаосновупозначення,прийнятіумоногра-фіїМ.Ф.Веклича«Проблемыпалеоклиматологии»[Веклич,1987].

2ТутідалідлязагальногоописунавколишньогосередовищаобластейРосіївикористаноданіатласівобластей[АтласКурской...,1968;АтласКа-лужской...,1971],атакожзвідкритихдовідковихджерел(напр.,інтернет-ресурси:[http://terrus.ru/begin.shtml],енциклопедії[БСЭ]іт.д.).

�0


На півночі й північному заході знаходиться Смоленсько-Московськеузвишшя(висотоюдо279мн.р.м).Характернимирисамирельєфуутіймісцевостієпагорбкувата,місцямиплас-карівнина,густорозчленованадолинамирічок,балкамиіло-щинами.

ПридеснянськанизовиналежитьпообидвабокиДесни.Рікаділитьїїнадвірізнізарельєфомчастини(рис.2.2).Правобереж-жяДеснипідвищене.Тампроходитьодинзнеширокихісла-бовираженихвідрогівСередньоруськогоузвишшя.Йогосхили

Рис. 2.2.РельєфисередньоїтечіїДесни:1—правобережжя,городищеРадичів;2—видназаплавупоблизугородищаКи-селівка(фотоД.В.Каравайка)

�1


порізанібалкамиіярами.ОсобливоюпорізаністювідрізняєтьсяузвишшяправобережжяДеснивідБрянськадоТрубчевська.

Загалом перепади висот місцевості становлять від 100 домайже 300м н.р.м. Середні висоти даного регіону сягаютьприблизно200мн.р.м.,поступовопідвищуючисьнасході(наСередньоруськомуузвишші).

Російськаплита,щосформуваласяпонад1млрдроківтому,майже не потерпає від глобальних рельєфотворчих процесів.ОстаннійважливийвпливназмінирельєфуРосійськоїрівни-низробивльодовик.ВепохуДніпровськогозледеніннявінпо-кривавзначнузахіднучастинуописаноїтериторії,довідрогівСередньоруськогоузвишшя.Льодовикпринісвеликукількістьпродуктівруйнуваннягірськихпорід—глини,піску,щебеню,гальки. Коли льодовик відступив, породи залишилися у ви-глядімореннихвисочиніокремихпагорбів.Зтогочасурельєфзмінюєтьсялишевнезначнихмежах:внаслідокерозії ґрунту,щочерезмеханічнийскладлегкорозмиваєтьсятавивітрюєть-ся,утворюючиновібалкитаяри.

2.1.2. клімат

Кліматхарактеризуєтьсявідповіднодорельєфутагеографічногорозташуваннядосліджуваногоареалу.Опису-ванатериторіяналежитьдосхідногокліматичногорайону.Ха-рактеризуєтьсяякпомірно-континентальний:зтеплимлітоміпомірнохолодноюзимою[Борисов,1975,с.77,78].Сучасніклі-матичніумовитериторіїіснуванняюхнівськоїкультуримаютьтакіхарактеристики:середнятемпературалипнястановитьвід+17до+20°C;січня—від−7до−10°C;середньорічна—від+4до+6°Сзпівночінапівдень.Середньорічнакількістьопадів—500—650мм.Теплийперіод (з позитивнимипоказниками се-редньодобовоїтемператури)становить215—225дібнарік.

Локальніособливостіцихпоказників,пов’язанізрельєфа-миконкретнихмісцевостей,знаходятьсявтихжемежах.

Кліматрозглядуваногоперіодудещозмінювався.Зіставленнякліматичнихзмінрізнихрівнів(відглобальногодолокального)демонструєетапність,щозбігаєтьсявосновнихрисах(рис.2.3).Узагальнійсхеміколиваннякліматуперіод2,6—2,2тис.роківтомуоціненоякпрохолоднийівологий.Наступний(2,2—1,6тис.роківтому)—теплийіпосушливий[Герасименко,2004,с.207].Детальнішезміникліматуохарактеризованозавдякиспоро-пил-ковимдослідженням[Безусько,Климанов,1987].

�2


Начасутворенняюхнівськоїкультуриприпадаєнезначнепотепління (у порівнянні із сучасністю): температура липнябулабільшоюприблизнона0,5°С,січня—залишаласяпрак-тично без змін, річна— приблизно на 0,2—0,3°С; кількістьопадів—більшадесьна10мм(2700±50роківтому).Одразузацим(2680±30роківтому)відбулосяпохолоданняприблизнона1°Спри збільшеннікількості опадівприблизнона60мм.Температура липня 2460± 60років тому стала близькою до

Рис. 2.3.Графіккліматичнихзмінперіодуіснуванняюхнівськоїкультури(упорівнянніізсучасним):1— глобальний (за: [Веклич, 1987]); 2— атлантико-континентальний тип (дляРосійськоїрівнини,за:[Хотинский,1977]);3—показникирівнинноїчастиниУк-раїни(за:[Безусько,Климанов,1987]);а—температура;б—зволоженість.Етап-ністьдив.нарис.2.1

��


сучасної,асічняірічназменшиласяприблизнона0,5°Спризниженніопадівдо–10мм.Температури2250±60роківтомубулиприблизнона1°Сбільшими,кількістьопадівзбільшила-сяна25мм(рис.2.3,3)[Безусько,Климанов,1987].

Найважливішимивіхамикліматичних змін,щовпливалинаекологіюописуваногоперіоду,булизбільшенняопадів(щочастковозбігаютьсязперіодамипотепління)наетапіформуван-няюхнівськоїкультури(1етапіснування)інамежі2—3етапівїхньогоіснування(див.розділ1).Такізміниприводилидопо-ширеннялісовоїрослинностінаописуванійтериторії.

2.1.�. рослинність

Рівнинний характермісцевості зумовлює проявяскравовираженоїзональностіприроднихумов,щополягаєвзакономірнійзмінігеографічнихландшафтівунапрямізпів-ночінапівдень.Ареалюхнівськоїкультуризнаходитьсяпере-важноулісовійзоніСхідноїЄвропи.Напівночімежікультуриненаближаютьсядокордонузтайгою.Лісиданоїтериторіїна-лежатьдопідзонизмішанихлісів.СучаснийпівденнийкордонлісовоїзонипроходитьзаумовноюлінієюдещопівденнішеКиє-ва,досередньоїтечіїСейму,пойогоправомуберегу,потімнапівніч—північ—східдоверхів’ївОки іДону.Нижчецієїлініїнинізнаходитьсялісостеповазона.

Основнідеревніпородизмішанихлісів—ялина,березаісо-сназвичайна,широколистяних—липаідуб;ростутьтакожоси-ка,ясен,в’яз,вільха,кленіграб.Напівночірозповсюдженішіялиново-широколисті ліси, південніше— сосново-широколис-тянілісизострівкамиялини.Узахіднійчастинізустрічаєтьсяграб.Складлісузначноюміроюпостраждавзаостанністоліттявідантропогенноговтручання.УXVI—XVIIIст.зізростаннямнаселеннялісовазоназначноскоротилася;лісовіділянкизмі-нювалисьналукиіполя.

Лісостеппредставленийвосновномушироколисто-соснови-миілипово-дубовимиформаціями,атакожлучно-галофільноюрослинністю.

Рослиннийпокривупізньомуголоцені(заданимиспорово-пилкового аналізу) загалом демонструє схожість із сучасноюрослинністю.Річковітерасиізараззайнятілісамина40%[Ар-тюшенко,1970,с.157].Алевнашчасшироколистілісивідсуну-лисяназахід—доправобережжяВорскли;ранішевонидохо-дилидопівденноїмежілісостеповоїзони[Поширення…,1988,

��


с.29].Уминуломудубово-соснові,в’язові,кленовілісибулипо-ширеніна схилах боліт і в долинахрікПсел,Хорол,Трубіж,Супійтаін.[Любченко,1988,с.23,24;1988а,с.33—35].

Східнапідпровінціялісовоїзонивгеоботанічномувідношен-ні—цеЧернігівсько-Сосницькийрайондубово-сосновихідубо-вихлісівталук.Уминуломутутрослидубовітасосново-дубовіліси. За даними спорово-пилкового аналізу голоценових від-кладів,кількістьпилкудеревстановить51—56%.Абсолютноюбільшістю(до70%)представленіхвойні(сосна).Крімтого,спек-тривказуютьнанаявністьпилкувільхиіберези1.Унезначнійкількостівиявленопилокдуба,в’яза,липи,граба,ясена,бука.Пробипостійномістятьпилоктравтаїхніспори[Дубняк,Паш-кевич,1974,с.127].РослинністьЧернігівськогоПоліссяхарак-теризуєтьсямішанимишироколисто-сосновимилісами,уякихбуливологолюбніпороди—буктаялина.Упізньоголоценовихвідкладахболітвстановленопилокбука(0,4—0,8%)таялини(0,5—3,0%)[Пашкевич,1971,с.196;1971а,с.67,69].

У наш час район майже повністю змінений господарчоюдіяльністю—80%площізаймаютьполя[Геоботанічнерайону-вання...,1977,с.117—118].

Дослідженняспорово-пилковогоспектруболотаГельмязівсь-коготакожсвідчитьпропереважанняудавнинушироколистихлісів[Историяразвития...,1984,с.115—117].Уперіодзволоженнявідзначенопоширеннябукаіззаходунасхід—йогопилокбуловиявленобіляр.Снов[Пашкевич,Балашов,1971,с.66—71].

У лісовій зоні на Арельському городищі (Брянська обл.,Подесення) проведено споро-пилковий аналіз. Нині городи-ще інтерпретовано як зарубинецьке і датовано кінцем Ітис.до н.е.— початком Ітис. н.е. Проби відбирали, починаючиз шарів під культурним шаром городища; найдавніші з нихдатовано часом 4500—2500років тому. Детальної хронологіїаналізів зроблено не було, тому результати характеризуютьувесьозначенийперіод.Загальнийскладпилкуіспорсвідчитьпронаявністьлісівунавколишніймісцевостівпродовжусьогоперіодуформуваннязаплави.Зчасувиникненнягумусованогогоризонтувдослідженомурайонііснувалисосновілісизпевни-мидомішкамишироколистянихпорід.Появаялинивідбуласяу кінці цього періоду. Збільшення вільхи простежено в ниж-

1Березавлісовіймісцевостієпоказникомантропогенноговтручання.Однакуцьомувипадкудляпідтвердженнятакоговтручаннянеобхіднепроведенняспорово-пилковогоаналізубезпосередньопоблизупам’ятокізможливістюкореляціїзістратиграфієюпам’яткиархеології.

��


ній частині гуміфікованого горизонту, а її максимум, ймовір-но,залягаєпідним—увідкладенняхпіску.Основнийфонвнадґрунтовомурослинномупокривіутворенийзлаками.Уба-гатьохшарахприсутнійпилоклободовихіполинів,найбільшакількістьостанніхприпадаєнакультурнийгоризонт[Величко,Падин, Федорова, 1960, с.242]. Помітне поступове зростаннязлаківкультурнихрослин,атакождикихвидів,щозазвичайхарактеризуютьгосподарськудіяльністьлюдей.Зізникненнямпоселенняпоказникиобохвидівпадають[Величко,Падин,Фе-дорова,1960,с.245].

Загальнахарактеристикаперіоду2,6—2,2тис.роківтому—підвищеннязалісеннялісостепуізвідновленнямграбаускладілісів.Надалі,починаючиз2,2тис.роківтомуулісостепувідбу-лосязменшеннязалісення[Герасименко,2004,с.207].Самедлямежіцихетапів(2250±60роківтому)длязонишироколистихлісівілісостепузафіксованомаксимальнепоширенняшироко-листихлісів,щозбігаєтьсязпотепліннямуІІІст.дон.е.(див.вище).Відтакузв’язкуздіяльністюлюдинирозповсюдилисябе- резово-сосновіформації.Такожзросларольтрав’янистихугру-повань,щосвідчитьпроскороченнялісівнаприкінціIтис.дон.е.[Новыеданные...,1982,с.174,175].

Аналогічнихвисновківщодо етапів залісеннядосліджува-нихнамиіблизькихтериторійдійшлийіншідослідники.Заспоро-пилковимиданими, отриманимиА.Т.Серебрянноюдляхарактеристики Середньоруського узвишшя, час поширеннялісуналісостепілісостепунастеп(південнезміщеннякордонівприроднихзон)припадаєнаостанні3—4тис.років[Серебрян-ная, 1992]; О.Л.Александровський прослідкував аналогічніпроцесинапедологічномуматеріалідляСхідноїіЦентральноїЄвропи[Александровский,1988].

Характеризуючи період 3000—2000років тому у Білорусі(з подібними природними умовами), Г.І.Сімакова, на під-ставі споро-пилкового аналізу говорить про зріст антропоген-ноговтручання,щовідображаєтьсявростіантропохорів(кри-вих зернових культурних рослин, пасовиськ і приселищнихбур’янів)[Симакова,2007].Незначніколиваннякліматумогливпливатина скороченнячипоширеннялісіввареалі.Однакантропогенневтручаннятакожвідіграваловажливуроль.Длятериторії сучасної Білорусі визначено, що приблизно на час2700роківтомуприпадаєстадіямаксимальногоперетворенняландшафтів[Симакова,2007,с.66].Протепісляцьогоузв’язкуз погіршенням кліматичних умов наприкінці Ітис. до н.е. в

��


Центральній Європі спостережено недовге природне віднов-ленняшироколистянихпоріддерев,щотакожвказуєіназни-женнялюдськоговпливу[Starkel,2006].

Зазначимо,щоціпорівняльніданідобрекорелюютьзнаве-дениминамивище.

2.1.�. грунти

Територіяпоширенняпам’ятокюхнівськоїкуль-тури,заоцінкамидослідників[Рыбаков,1962,с.6—7],практич- но повністю збігається із зоною лісових підзолистих та опід-золених ґрунтів (див.: [Атласпочв..., 1979;Географічнаенци-клопедія,т.1,1989,картаґрунтівУкраїни].Основнимвідтво-рювальнимфондомдлявідновленняродючостіутакихґрунтівє процес перегнивання листя та хвої [Природа УкраинскойССР.Почвы,1986].

На досліджуваній території переважають дерново-слабо-підзолисті,дерново-підзолисті,світло-сірілісові,сірілісові(тарізновиди),темно-сірілісові,дерново-підзолистіглеюватійог-леєніґрунти.Означеніґрунтизнаходятьсяспорадичнонавсійописуванійтериторії.Їхтипизмінюютьсязпівночінапівдень.Упівнічнійчастинізонищепоширеніпідзолистіґрунти,впів-денній переважають дерново-підзолисті (під змішанимиліса-ми)ісірілісові(підшироколистянимилісами),меншзволоженійменшокислені,порівнянозчистимипідзолами.

У низинних, заболочених і підтоплюваних місцях знахо-дятьсязаплавні,болотні,заплавно-болотніта ін.Порівнянозвищезазначеним блоком вони займають незначну територію.Наумовнихмежахареалуюхнівськоїкультуринапівдні,пів-денномусходітасходіспорадичнознаходятьсячорноземиріз-нихтипів.

Отже, основний ареалюхнівської культури розташованийнаґрунтах,щоформувалисясамепідлісовоюрослинністю.

За хімічними і фізичними властивостями такі ґрунти недужезручнідляведеннясільського господарства [Почвоведе-ние,1988,с.31,81,82].РазомзцимнаправомуберезіДесниНовгород-СіверськогоПоліссяу великійкількості існуютьле-сові останціна крейдяних відкладеннях. Ґрунти,що виника-ютьналесійлесоподібнихвідкладеннях,найсприятливішідляземлеробстваталегкідляобробітку[Краснов,1971,с.8].

Достатньородючійзаплавнілуки.Найзручнішимидлязем-леробстваєалювіально-луговіґрунти.Їхняродючістьпостійно

��

2.2. опис житлових пам’яток

поновлюється в алювіальних і гідроморфних процесах, а длятрав’янистихрослинвонимаютьоптимальнийводнийрежим[Почвоведение,1988,с.41].

Враховуючите,щосучаснийґрунтовийпокривсформувавсядоволідавно1,анинілишееволюціонуєвідодногопідтипудоіншогоумежаходноговиду,вінслугуєпоказникомрозповсю-дженнярізнихвидіврослинностіудавнину.Так,заґрунтамиможемоконстатувати,щомежалісу і лісостепу зачасів існу-ванняюхнівськоїкультурипроходиладещопівденнішевідсу- часної.

***Отже, як бачимо,навколишнє середовище було

достатньо сприятливим для незначних екстенсивних формземлеробства.Дослідженняспоро-пилковиханалізіввціломупідтверджують зростання людської активності. Зважаючи назалісенняописуваноїтериторії,ґрунтивареалірозповсюджен-няюхнівськоїкультуримогливикористовуватисядляпідсічноїформиземлеробства,післячогомоглибутивведенівпереліг.Заплавижмогливикористовуватиібезпосередньодляоранки,аще—дляпотребтваринництва.

2.2. опис житлоВих пам’яток

2.2.1. Загальні положення

Нагадаємо,що длялісової смугиПодесення ос-новним типом поселень є городища. Неукріплені поселенняскладають близько 5%. Городища мають невеликі розміри;вонирозташованіпоберегахрічокнависокихмисах,утворенихособливостями рельєфумісцевості (детальніше див. розділ1).Навибірмісця,окріміншого,впливаланаявністьзручнихугідьдлявипасухудобитазаняттяземлеробством.

На поселенських пам’ятках юхнівської культури початко-вогоетапуіснуваннязафіксованонезначнийкультурнийшар,

1Існуютьдвасуттєворізнихпідходидорозуміннявікуґрунтів:вік-трива-лість(віднуль-моменту(моментувиникнення)донашихднів)івік-давність(розміщенняустратиграфічнійшкалі).ДляСхідноїЄвропивік-тривалістьвизначено від рубежу між пізнім плейстоценом і голоценом (10—12тис.років тому чи 12—14тис. років тому за каліброваними датами) (детальнодив.,напр.:[Александровский,Александровская,2005,с.12,16—18]).

��


щовказуєнанедовготривалістьпоселень.Пізніше,приблизноз IVст. до н.е., культурнийшар значно збільшився, до 1м ібільше.

Загалом же спостережено тенденцію етапного заселеннямісцевості.Восновномуматеріализпам’ятокможутьбутидато-ваніурамкаходногостоліття(щовказуєнаперіодфункціону-ванняпоселення).Післячогонагородищіприпинялосяжиття;очевидно,населеннязалишалостаремісцеіпереселялося.Від-такубагатьохвипадкахчерезпевнийпроміжокчасу(умежахстоліття?)неподаліквідзалишеногогородищаз’являлосянове;інодіжиттяпоновлювалосянатомужпоселенні.

Простежено,що городища лісової смуги немали розривіввалів [Розенфельдт, 1983, с.37]; відповідно казати про конс-труктивніособливостів’їздівдоволі складно (див.розділ1).Удеякихвипадкахдослідженодвавходи:збокуполятазаплави.ТакийприкладмаємонагородищіКузінаГора,щоправдавонирізночасові[Алихова,1962,с.94,95,рис.2;3,1].НаявністьдвохвходівможемоприпускатийнаЗахідномуЮхнівськомугоро-дищі.Так,перший,збокузаплави,бувнеобхіднимтазручнимдляхудоби.Раціональністьвходузбокуполяобумовленана-явністюпоручодночасногопоселення,щоразомізгородищемстановилиєдинийкомплекс.

Важливотакож,щонабільшостігородищукріпленнязвелинеодразу.Зокрема,нагородищіПісочнийРівнаселенняпев-нийчасмешкалонанеукріпленомумисі,щозасвідчуєкультур-нийшар, який заходить під насип валу [Воеводский, 1946/5,с.4]. Схожу ситуацію простежено і на городищах КудеярівБугор [Падин, 1966, с.137] та Кудлаївське [Мельниковская,1965/48,с.13].Немаєземлянихукріпленьівранньомуперіодііснування городищ Верхнього Дніпра. Майданчик огороджу-вавсядерев’янимистінами[Шмидт,1963,с.7].Появутакихук-ріплень,окріміншихпричин,можнавбачатиівсільськогоспо-дарськихпотребах—дляутримуванняхудоби[Краснов,1990,с.7—8].Зважаючижнарозміригородищ,атакожнаіснуваннятамзабудови, імовірно,правильнішебулобказатипровико-ристаннягородищдляутримуваннятваринузимовийперіод.Тимпаче,щоназимузалишаласьлишенезначнавідтворюючачастинастада.

Окрімгородищ існуєневеликакількістьнеукріпленихпо-селень.Частиназнихмоглабутисезоннимиабонетривалимистоянкамипастухів,землеробівірибалок.Поселеннятретьоготипузазвичайрозміщеніпоблизупереправ(бродів).Імовірно,у

��


давнинувонивиконувалифункціїсвоєріднихплацдармівдляпереправналівийберег (детальнішедив.розділ1), демоглазнаходитисяосновна сільськогосподарськатериторія,а такожбулийіншіугіддядлягосподарювання(див.вище).

2.2.2. приклади аналізу ресурсних зон городищ

Городища Юхнівське Східне і Західне(Нов-город-Сіверськийр-н,Чернігівськаобл.).Знаходятьсянапра-вому корінному березі р.Десна. Східне Юхнівське датованеVIст.дон.е.;Західне—ІVст.дон.е.Пам’яткирозташованінанезначнійвідстаніоднавідодної:цедваприблизнооднаковізаплощеюгородища(засловамиД.Я.Самоквасова,350кроківпоколукожне),розділеніміжсобоюглибокимяромтамайданчи-комокруглоїформи[Самоквасов,1908а,с.5].Займаютьпанівнемісценадрічкоюбезпосередньонаїїкрутомуберезі(рис.2.4).

Рельєф місцевості характерний для середньої течії Десни(рис.2.5). Правий берег ущент порізаний ярами і балками.Високаерозійністьмісцевостітутпов’язаназлегкістюпроцесурозмиванняпідґрунтовихпорід—дрібнопилуватихсуглинків.Характерна висота поверхні— 140—180м н.р.м. Найвищаточкавпотенційнійресурснійзоні (направомуберезі) стано-вить196,2м.Порізанийрельєфсприяєзбереженнюприроднихлісів; іниніможнабачити,щоусіяри і балкигусто залісені.Лишенезначніплощі,щознаходятьсяміжвідрогамиярів,за-развикористанопідполя(рис.2.4).Напевно,удавнинупершо-поселенцістикалисязцілковитоюзалісеністютериторії.Лишеактивналюдськадіяльністьзумовилавиникненнязнелісенихділянок,якінинівикористовуютьдляземлеробськихцілей.

Неподалік від описуваних пам’яток, відповідно в анало-гічних природних умовах знаходиться слов’янське поселенняпоблизус.Горбове.Дослідникпам’яткиА.В.Григор’єв,харак-теризуючи «зону рентабельного землеробства», зазначив, щодлявеликоїобщиниземельдляотриманнядостатньоїкількостіпродуктівземлеробстванаправобережжіДеснибулоявноне-достатньо,оскількилишенезначнийвідсотоктериторійможнабуловикористатипідполя[Григорьев,2000,с.190].

АбсолютновідрізняєтьсярельєфлівогоберегаДесни.Фак-тичноцезаплаварічки—полого-хвилястанизовина,утворенарічковимитерасами.Употенційнуресурснузонугородищпо-трапляєпершанадзаплавнатераса,щозледьпомітнимкутом

�0


поступовопіднімаєтьсянадводою.На їїповерхнінаявнічис-леннігриви,щозаростаютькущамиілуговоюрослинністю,ста-рицірусла.Лісоварослинністьвідсутня.Підчасрозливіврікитериторіязатоплюєтьсяводою(рис.2.4).

Рис. 2.4.МісцерозташуваннягородищЮхнівськеСхідне(1)іЗахідне(2);виглядзкосмосу[http://www.wikimapia.org/]:а—ізолінії(через20м,за:[КартаУкраины,m-36-7]);б—ділянкизвідноснорівноюповерхнею(придатнідляземлеробства);в—ділянки,зручнідлявипасанняхудоби

�1


Направомуберезінезначнучастинутериторіїможнабуловикористативинятковопідполя.Передусімцеплощі,щобез-посередньоприлягаютьдогородищіззаходу,півночітасходу.Далі,у1,5—2кмнапівнічвідгородищ,безчіткоїмежізпри-леглими описаними територіями також знаходиться округладілянка, розмірами приблизно 2,5×2км, з рівною поверхнею.Обидвіділянкицілкомпридатнідляземлеробськихцілей.

Заповерхнеюможнатакожвиділитидвівіддаленішіділянки.Одназнихрозташованаприблизнов3,5кмнапівніччерезвище-описаніділянки.Вонатакожзнаходитьсяміжярамитаїхвідрога-ми.Кориснаплощаприблизно2×2км.Зісходудонеїпримикаєщеоднаділянказаналогічнимиумовами.Відстаньдоїїпівденно-за-хідноїмежіпопрямій(напівнічнийсхід)становитьблизько4,5км.Аледорогутамперекриваєглибокийяр.Вважаємо,щодістатисятудизручнішебулочерезвищеописаніділянки;такийшляхтакожстановитьблизько4,5км,аленеведепопересіченіймісцевості.

Удіапазоніпівдень—південь—захід—західрозташованапо-ниженаділянкаубезпосереднійблизькостідоруслаДесни.По-верхнятамтакожрівна;зазвичайтакімісцянезалісені,оскількизнаходятьсяпідвпливомщорічнихрозливіврік.Саметакізапла-виздавнавикористовувалидляекстенсивногоземлеробства.За

Рис. 2.5.Місцевістьнеподаліквідс.Юхнове[http://www.panoramio.com/]

�2


етнографічнимиданими,атакожзаспостереженнямизасучас-нимнепромисловимсільськимгосподарством,такітериторіїчас-товикористовуютьдляпотребтваринництва:випасаннятварин та/абозаготівлісіна.Випасанняхудобиутакихмісцяхбулозруч-нішим,оскількипоблизузавждизнаходиласяводадляводопою;

Рис. 2.6.МісцерозташуваннягородищБужанкаІІ(1)іІ(2);виглядзкос-мосу[http://www.wikimapia.org/]:а—ізолінії(через20м,за:[КартаУкра-ины,m-36-7,m-36-19])

��


вонажслугувалаприродноюмежеюпасовиська,полегшуючипас-туховінаглядзатваринами.Аналогічнаділянка,аленезначнихрозмірів,знаходитьсябуквальнов0,5кмнасхід.

Вартозвернутиувагунащеоднуособливістьподібнихміс-цевостей.Широказаплаваріки,атакожвеликакількістьста-рицьпереконуєутому,щоруслоДесничастозмінюється.Томунеможливочітковказати,якісамечастинизаплавинаправомуберезівикористовувалисязачасів існуванняюхнівськоїкуль-тури.Протецілкомприпустимо,щоізаумов,якщоДеснапро-тікалаудавнинудещоінакше,такічиподібніділянки,зручнідлявипасаннятварин, існувалипоряд іздавнімипоселення-ми.Аналогічна ситуаціяпростеженанамидляресурснихзондавніхпоселень (салтівськакультура;VIII—Хст. н.е.) наСі-верськомуДінці[Горбаненко,Колода,Пашкевич,2009;Горба-ненко,Колода,2010;Колода,Горбаненко,2009;2010].

Чивикористовувалися заплавнілукилівобережжяДесни,сказатискладно.Якщоудавнинуіснувавнеподалікякий-не-будьбрід,цілкомможливо,щобагатінарізнотрав’ялукиліво-бережжявикористовувалидлявипасанняхудоби.Існуванняжтакихбродівудавнинуцілкомімовірне,прощойшлосявище.

Городища Бужанка ІІ і І (Коропський р-н, Чернігівськаобл.).Знаходятьсянаправомукорінномуберезір.Десна.Городи-

Рис. 2.7.МісцевістьнеподаліквідгородищаБужанка(фотоД.В.Каравайка)

��


щеБужанкаІІнедослідженестаціонарнимирозкопками,томунедатоване.Можемоприпустити,щогородищеіснувалонеодночас-нозБужанкоюІ.ОскількиостаннєдатованеІст.дон.е.—Іст.н.е.,імовірно,городищеБужанкаІІіснувалораніше.

Рис. 2.8.МісцерозташуваннягородищКиселівкаІІ(1)іІ(2);виглядзкос-мосу[http://www.wikimapia.org/]:а— ізолінії (через 20м, за: [КартаУкраины, n-36-139]);б— ділянки з відноснорівноюповерхнею(придатнідляземлеробства)

��


Характернависотаповерхніуресурснійзонінаправомубе-резі—140—180мн.р.м.,найвищаточка—208,8м.Пологийлівийберегмаєхарактернувисотублизько120мн.р.м.,най-нижчаточка—117,6м(рис.2.6).

Рельєфунавколоселищнійресурснійзоніаналогічнийопи-саному при аналізі потенційних ресурсних зон Юхнівськихгородищ (рис.2.7). Але, на відміну від них, навколо городищБужанкаІІіІнаправомуберезіДеснивзагалінеможливозай-матися землеробством,що добре помітно і на фото сучасногостануоколиць(рис.2.6).Уданомувипадкузалишаєтьсяконс-татувати,щодлязаняттясільськимгосподарствомдавнімеш-канцівикористовуваливинятковозаплавуріки.Отже,майженапевно,удавнинупорядізгородищамиіснувавбрідналівийберегДесни. Розділитиж ділянки на придатніші для земле-робствачитваринництванеможливо.

Городища Киселівка ІІіІ(Новгород-Сіверськийр-н,Чер-нігівськаобл.).Знаходятьсянаправомукорінномуберезір.Де-сна. Городище КиселівкаІІ датоване Vст. до н.е. ГородищеКиселівкаІнедослідженестаціонарнимирозкопками,томунедатоване.Оскільки,імовірно,воноіснувалонеодночаснозКи-селівкоюІІ,можемоприпустити,щойогобулозаснованопіслятого,якбулозалишеноКиселівкуІІ.

Характернависотаповерхніуресурснійзонінаправомубе-резі—160—180мн.р.м;найвищаточка—186,4м.Наполо-гомулівомуберезіхарактернависотастановитьблизько130—150мн.р.м;найнижчаточка—128,6м(рис.2.8).

Рис. 2.9.МісцевістьнеподаліквідгородищаКиселівка;виглядіззаплави(фотоД.В.Каравайка)

��


Характер рельєфу аналогічний вищеописаним ресурснимзонам(рис.2.9).

НаповерхніплатоправогоберегаДеснирівніділянки,при-датнідляземлеробства,знаходятьсябезпосередньопоблизуго-родищунапрямкунапівденнийзахід.Сумарноїхнірозміринеменші,ніжвиділенінамиплощіунавколоселищнійзоніЮх-нівськихСхідногоіЗахідногогородищ.

АналогічнозаналізомресурсноїзонигородищБужанкаІІіІ,дляКиселівкискладновиділитимісцядлявипасаннятва-рин,атакожполя,щомоглибутиузаплавахріки.НиніДеснанепротікаєубезпосереднійблизькостібілягородищ;ділянка,щознаходитьсяпоручзнимиузаплаві(насхід)видаєтьсяціл-комзручноюякдлявипасаннятварин,такідляземлеробства.Однак,зважаючинамінливістьруслаДесниінате,щоносіїюхнівської культури намагалися селитися безпосередньо надрікою,неможливостверджувати,щотакаділянкаіснувалаізачасівранньогозаліза.Уцьомувипадкутакождоведетьсяобме-житисязагальнимзауваженням,щозначнітериторіїзаплави,розташовані навколо поселень у всіх напрямах, крім заходу,зручніякдлятваринництва,такідляземлеробства(рис.2.8).

***Такимчином,описпоселенськихпам’ятокдаєтакі

фактидляінтерпретаціїгосподарськоїдіяльностіносіївюхнівськоїкультури.Незначнірозміривказуютьнаневеликукількістьлюдей,які одночаснопроживалина городищах,побіжно—нанезначніплощі,використовуванідляземлеробства.Недовготривалістьпосе-леньпочатковогоетапуіснуванняюхнівськоїкультури,можливо,свідчитьпроекстенсивнуформуземлеробства,заякоїнавколосе-лищні ґрунти, відведені під поля, неминуче виснажувалися,щопризводилодоподальшихпереселеньмешканців.Такоюформоюмоглабутиякпідсічно-вогнева,такіорнабезсівозмін,внесеннядобривтаінтенсивнихзмінполівдляпосівів(накшталтдво-,три-пілля).Зцьогоприводунагадаємо,щокультурнийшарнаранніхпам’ятках незначний. Створення укріплень (для утримуванняхудоби) підкреслює важливість значення тваринництва. Отже,ймовірно,напочатковомуетапі(аможливо,іпротягомусьогочасуіснування культури) тваринництвомало переважатинад земле-робством[Каравайко,2004а].Постійніпереселенняіновіхвиліза-селеньтихсамихмісцевостей(городища,яківиникалинеподаліквідранішезалишених)вказуютьначасвідновленнянормальноїрепродуктивноїфункціїнавколишньогосередовища.

��

Доматеріалів,щохарактеризуютьземлеробствоносіїв юхнівської культури, належать знаряддяпраці,свідченняпрокультурнірослини,атакожспорудигосподарськогопризначення.Останніза-звичайпредставленіувиглядіямдлязберіганнярізноманітнихзапасів,утомучислійпродуктівхарчування.Оскількитакі(господарські)ямиві-домічинезкожноїпам’яткиюхнівськоїкульту-риімаловідрізняютьсяміжсобою,минебудемодетальнозупинятисянаописімісцьдослідженьтакихоб’єктів;складатиповнубазуданихнемаєсенсу.Томудоматеріалівдлярозглядупитанняпро розвиток землеробства за часів існуванняюхнівської культури включено лише категорії,щодійсноможутьпролитисвітлонацепитання.Отже,основудлянаписанняцьогорозділускла-даютьматеріализ19пам’яток(рис.3.1). 1

�.1. Знаряддя для обробІтку грунту

ЯкщодляперіодузчасувиникненняюхнівськоїкультуридосерединиІтис.дон.е.минеможе-мо на підставі якихось знахідок стверджуватипро існування орного землеробства у носіївюх-нівськоїкультури,тодляперіодузкінцяV—по-чатку ІVст. дон.е.це твердженняпідкріпленеважливоюідоволірідкісноюзнахідкою.ЙдетьсяпропряслицезгородищаПісочнийРівзістилі-зованим зображеннямколосків і кривогрядиль-

1Попередняпублікація:[Горбаненко,Каравайко,2011].

�розділ

ЗемлеробстВо 1

��

розділ �. Землеробство

ногоралазполозомтадвомасхематизованимизображеннямитваринпообидвабокивіднього(рис.3.2,1).

Вартонаголоситинаунікальностіцієїзнахідки:аджедосіцеєдинийпредметзматеріалівюхнівськоїкультуриіззображенняморногознаряддя(рис.3.3,1)[Каравайко,Горбаненко,2011а].На-вітьзрізночасовихархеологічнихматеріалівтакізображеннянавиробахізкерамікидосіодиничні.Однієюзнайдавнішихтакихзнахідок є фрагмент кераміки енеолітичного часу з поселенняХрінникиРівненської обл.Наньомунанесено зображення, якеД.Н.Козаквважавмалюнкомрільничоготрьохелементногорала[Козак,2001, с.127—129;2002].Зображення, інтерпретованеякрало,такожнакераміці,відомезчерняхівськоївазизЛепесівки.Вонотежмаєскладнуконструкцію[Рыбаков,1962а,с.87].

Дещоіншимтипомпредставленерало,зображененапряслицізгородищаПісочнийРів.Нарисункубачимодоситьпросту,«природ-ну»формурала.Такіорнізнаряддязазвичайвиготовлялизтвер-

Рис. 3.1.Картапам’ятокюхнівськоїкультуризматеріаламидорозділу:3—Кудлаївка;5—СхіднеПосудичі;6—Трубчевськ;8—КузінаГора;9—Крас-нийКолядин;10—Торфель;11—КиселівкаІІ;13—Комарівка;16—Рябцеве;17—ПісочнийРів;18—Ширяїве;21—ЗахіднеЮхнівське;24—Красне (Полу-жжя);26—Олександрівське;27—ПереверзівськеІ;30—Попівка;31—Лбище;33—БужанкаІ;38—Селецькастоянка.Детальнуінформаціюдив.удодатку1

��

�.1. Знаряддя для обробітку грунту

дихпоріддерева(наприклад,дуба).Зцієюметоюдавніземлеробивибиралидоволінетиповідерева,щорідкозустрічаютьсявприроді:гілка,якапотімвиконуваларольгряділя,росламайжевідсамогокореня.Такедерево,зважаючинате,щовонозустрічаєтьсянечас-то,оберігалося;давніземлеробимоглиякийсьчасочікувати,докидереводосягнедостатніхрозмірів.Післячогозньогойвиготовлялираласаметакоїформи,дегряділемслугувалагілка,аполозом—частинастовбура.Такіорнізнаряддябулидоволіміцними.

Найближча аналогія відомих нам зображень на кераміціналежить до матеріалів дьяківської культури, що датуєтьсяVIIст.дон.е.—Vст.н.е.НаТроїцькомугородищівПідмосков’їуверхніхшарахбулознайденотиповодьяківськепряслицезісхематичнимзображеннямкривогрядильногоралазполозом.А.Ф.Дубинін, характеризуючиорнамент, зазначав,що зобра-ження рала на пряслиці може свідчити про орний характерземлеробстванаокремихділянкахвостаннійперіодіснуванняТроїцького городища1 [Дубынин, 1966, с.270—272, рис.1,2].

1 На прорисовці пряслиця рало показано двома частинами, в якихможнавгадатидишлоівласнесамерало;наокремійпрорисовціралацядетальнепередається.

Рис. 3.2.Пряслицяізземлеробськимизображеннями:1—іззображеннямколосків(а),ралаісхематичногозображеннятягловихтваринпообидвабокивіднього(б);2—3—іззображеннямколосків(1—2—ПісочнийРів;3—Кудлаївка)

�0


Зображенняописаногорала(рис.3.3,2)майжеточноповторюєпрорисовкузнашогопряслиця.

Не менш цікава знахідка походить з Більського городи-щаскіфськогочасу.У1981р.наСхідномуукріпленніСкіфо-слов’янськоюекспедицієюпідкерівництвомБ.А.Шрамкабулознайденокомплексглиняноїпластики,щознаходивсявямі157розкопу29, неподалік від святилища. До комплексу входилифрагментованіфігуркибиків(волів),фрагментимоделіповоз-ки,атакожярма,дишлаікривогрядильногорала(рис.3.3,3)[Шрамко,1984,с.255;1996].Зцьогоприводуцікавобудезга-датисловаГеродотазлегендипропоходженняскіфів,вякійзгадуютьсязолотірало 1,ярмо,сокираічаша,щовпализнеба(підкресленонами.—Д. К., С. Г.)[Геродот,ІV,5].

Особливістю, що поєднує наведене зображення і глинянумодельєвгадувана(узображеннях)тапомітна(умоделі)двох-

1Уперекладівикористанотермін«плуг»,проте,імовірно,всежйдеть-сяпрорало,оскількидлятогочасуплугукласичномурозуміннісловащенебуввідомий.

Рис. 3.3. Кривогрядильні рала та їх зображення з археологічних ма-теріалів:1— городищеПісочнийРів (зображенняна пряслиці;юхнівська культура);2—Троїцькегородище(зображеннянапряслиці;дьяківськакультура);3—Більськегородище(глинянамодель;скіфськакультура);4—ВерхняМаївка(знаряддя;ка-такомбнепоховання);5—Полісся(знаряддя;випадковазнахідка);6—Каплано-вичі(знаряддя;випадковазнахідка)

�1


часністьрал.Увипадкуззображеннямивонапідкресленаві-докремленістюлінійдишлавідвласнерала;модельжепростоскладаєтьсяздвохокремихархеологічноцілихчастин.

Загаломтакізнахідкидужерідкісні,якзображення,так івласнесправжнізнаряддядляобробіткуґрунту.Останнічерезприродні умови зберігаютьсялише у випадкупотрапляння вумовиконсервування,зокремауторфовища,звідтининівідо-модо10рал,якідещорізнятьсяконструктивнимиособливос-тями. Однак у зв’язку зі знахідками знарядь у торфовищах(тобто—поза історичнимконтекстомтабез супроводудатую-чогоархеологічногоматеріалу),їхдатуваннядоволіпроблема-тичне.Проте варто згадати,що знахідкиподібнихформ зна-рядьтакожвідомі.Церала,знайденіпоблизуВерхньоїМаївки(рис.3.3, 4) [Лихачев, 1982, с.51—53], с.Полісся (Жабчичі)(рис.3.3,5)[Шрамко,1972,с.30—31],уСергіївськомуторфови-щі,Білорусь[Шрамко,1964,с.84—100],поблизус.Капланови-чі(рис.3.3,6)[Краснов,1987,с.84—85],уТокарівськомуторфо-вищі [Березовець,1952,с.174—175;Шрамко,1961,с.75—84].Їхдатуютьудужеширокихмежах—від ІІ—Ітис. дон.е. доранньослов’янського часу включно, досить часто спираючисьлишенаопосередкованідані,щонепідлягаютьперевірці.Втімметодами радіокарбонного датування встановлено вік рала зторфовищапоблизус.Полісся:3340±80років[Шрамко,1964];нещодавно проаналізоване радіовуглецевим методом рало зТокарівськоготорфовищадатовано1710±100роківтому,тобточасоміснуваннякиївськоїкультури[Щеглова,2008].

Отже,такаформаралабуладоситьстійкоюупобуті,оскіль-ки складно уявити, як саме вонамогла б бутимодифікованазточкизорувиготовлення.Лишезпоявоюнаральниківполозбулоукріпленозалізнимнаконечником.

Таким чином, зображення на прясельці з Пісочного Ровумаєякхронологічноблизькіаналогії(ізгадкиуписемнихдже-релах),такіранішійпізніші,щочітковказуєнайогоцілкомзакономірнепоходження.Самапоява зображеннярала (і ко-лоска)напобутовому,повсякденномупредметівказуєнате,щоцісимволивжесталиневід’ємнимивжиттідавніхземлеробів.Власнежіснуваннятакогоорногознаряддяробиломожливиморанкуділянок без залишківкорінняв землі (оскільки гори-зонтальнопоставленийдолініїоранкиполозбулобнезручновитягатизземлі,якбивінзастрягукореневищі).Такимиугід-дямимоглибутистепові,заплавніаболісові,щозазналипідсі-ки,післячогодостатньодовгобуливексплуатації(щобкоріння

�2


в землі в основномуперегнило, а нова лісова рослинність нез’явилася).

Зчасомдлязапобіганнязношуваннюполозаіпідвищенняефективності праці давні землероби почали використовуватизалізні наральники. Їхня масова поява на території сучасноїУкраїни (в основному в лісостепу) може бути пов’язана зфе-номеномчерняхівської культури; відтоді наральникишироковідомі з багатьох слов’янськихпам’яток (добіркудив.: [Горба-ненко, Пашкевич, 2010, рис.4.1—4.4]; джерела інформаціїдив.:Там само, с.277).Однаквонипрактичноневідомі середматеріалівранньогозалізноговіку.

Як справедливо стверджує Б.А.Шрамко, спроби зміцнитиробочучастинураламогли бутинайрізноманітнішими.Уре-зультатіцихпошуків,очевидно,давніземлероби ідійшлидовідомихнамниніформнаральників.АленатериторіїсучасноїУкраїниречі,щопідтверджувалибабоспростовувалицютезу,майженевідомі.Нинієпублікаціязнахідкизматеріалівроз-копокЮ.В.Буйновазпам’яткискіфськогочасупоблизухутораГородищеХарківськоїобл.,якуБ.А.Шрамкоінтерпретуєякна-ральникдлямалогорала[Окатенко,2003,рис.2,21;Шрамко,2005,с.153—154,рис.3,1];такождонаральниківфракійсько-готипуБ.А.ШрамкозараховуєзнахідкунаскіфськомуМотро-нинськомугородищі[Шрамко,2012,с.51—52;рис.3].Можли-во,длязміцненняралвикористовувалийіншіматеріали.Нажаль,такихсвідчень,тимбільшедляюхнівськоїкультури,минемаємо.

Обробітокмісцяпосівів не обмежувався оранкою.Дляна-данняґрунтуагрегатногостанупотрібнабулаабоперехреснаоранка,абододатковийобробітокзадопомогоюмотик(рис.3.4,1, 2).Зазвичайїхвиготовлялиздереваабокістки(рогу).Так,мотикизрогувідоміщезчасівіснуваннятрипільськоїкульту-ри(див.,напр.:[Пашкевич,Відейко,2006,с.92]).

МотикизрогузнайденонагородищахТрубчевському,Пів-денномуДолбатівському,Лбищітощо,тобтопам’ятках,щона-лежатьдорізнихперіодівіснуванняюхнівськоїкультури.Так,наЛбищізнайденокількамотик;одназнихбулавиготовленазрогалося,малавідточенелезоішліфованеруків’я(рис.3.4,1)1 [Падин,1966,с.147];наПівденномуДолбатівському—руків’явідмотики[Падин,2004].Аналогічнізнахідкивідомітакожна

1Лось,доречі,буводнимзголовнихоб’єктівполюваннямисливцівюхнівськоїкультури(див.розділ5).

��


пам’ятках дніпро-двинської куль-тури (напр.,Демидівка; серединаІтис.дон.е.)[Шмидт,1992,с.57].

Виготовленнятакогознаряддятакож не було проблематичним.Для отримання робочого знаряд-дядостатньобулоприв’язатикіс-тянумотичку (з рогу) до прямогодерев’яного руків’я якимось елас-тичнимматеріалом(напр.,мотуз-кою)(рис.3.4,3).Виготовленняжцільнодерев’яногознаряддядлярозбиваннягрудокземлібулощепростішим.Достатньобуловідділитидоволідовгийсуквідстовбураіззалишкамисамогостовбура.Такізнаряддяпобуту-валинавітьусередньовіччі.Так,їхзнахідкивідомізматеріалівСтароїЛадоги,девонибуливиявленіукультурномушарі,да-тованомуVІІІ—Хст.[Миролюбов,1976,с.120—121].

Нажаль,такі«вироби»єдоволірідкіснимивзагалі,іабсо-лютновідсутнінаописуванійтериторії,оскількидеревовпри-роднихумовах,звичайнихдляцієїтериторії,зберігаєтьсядужепогано.

Використаннямотикможемопов’язуватиізорним,ізпід-січнимземлеробством;такожнимимоглиоброблятинезначніділянки,скажімо,дляпотребгородництва.Упершомувипадкувонибулидопоміжнимизнаряддямидляобробіткуґрунтупіс-ляоранки.Уразівикористаннядлягородництва,мотикибулисамостійними знаряддями. У найпримітивніших формах під-січно-вогневогоземлеробствавикористаннябудь-якихдодатко-вихзнарядьдляобробіткуґрунтувзагалінеобов’язкове:зернависівалибезпосередньовзолу[Краснов,1967,с.21].

Отже, аналіз знарядь для обробітку ґрунту дає підставистверджувати,щоюхнівці булиознайомлені змотичнимзем-леробством.РазомзтимзнахідкапряслицянеранішеVст.дон.е.іззображеннямрала(дотогождоволітиповоїформи)даєвсіпідставистверджувати,щоорнеземлеробствотакожнабулопевногопоширення.Оцінитижобсягиорногоземлеробстванаосновіцихсвідченьнеможливо.

Рис. 3.4.Кістянімотикизматеріалівюх-нівськоїкультури:1—Лбище;2—Трубчевськ;3—реконструк-ціязагальноговидумотичкизрогу

��


�.2. ВирощуВанІ культурнІ рослини

Доволіскладнимнинізалишаєтьсяпитанняпрокультурнірослини,вирощуваніюхнівськимиплеменами.НинівідомізнахідкидвохпряслицьзгородищаПісочнийРівіодно-гозКудлаївськогогородищаіззображеннямколосків(рис.3.2,1—3). Однак за зображеннями неможливо встановити їхнюприналежністьдоякогосьвидузерновихкультур.

Однузпершихзгадокпроте,щоносіїюхнівськоїкультуривирощувализерновізнаходимоустаттіМ.В.Воєводського:«На-личиеземледелияподтверждаетсятакженахождениемчастейобугленныхстеблейзлаковыхсредизолыиотпечаткамиихвглинянойобмазкежилищ»[Воеводский,1949а,с.74].

Унауковійлітературієзгадкипронаявністьвідбитківзерні-вок культурнихрослин у великій кількості, однак без видовоговизначення;заданимиО.М.Мельниковської,матеріалпереданона аналіз [Мельниковская, 1967/43, с.17]1. Загаломже, палео-етноботанічнідослідженнязаметодомзняттявідбитківзернівоккультурнихрослинзкерамікиюхнівськихпам’ятокфактичнонепроводилися.Нинієкількавинятків.ЦематеріализгородищаПі-сочнийРів,Ширяївське,КузінаГораіПопівка.ЗПісочногоРовуопрацьовано169фрагментівілишенаодномузних,звнутріш-ньогобокуденця,виявленовідбитокзернівкиячменюплівчасто-го(Hordeum vulgare)2.НаШиряївськомугородищізнайденоде-нцягорщиківзвідбиткамизернівокпросананих[Алихова,1956,с.41].НагородищахКузінаГораіПопівканакераміцівизначеновідбиткизернівокпросаіячменю(видневказано)[Алихова,1956,с.41;1962,с.96;Мельниковская,1970,с.20].НаПереверзівсько-муІгородищі,окрімвищеназванихкультур,виявленоівідбиткизеренпшениці(видневказано)[Пузикова,1997,с.81],протенапам’ятцієйшарскіфоїдноїкультури.

Крімвідбитківнакераміці,відомітакожзнахідкизалишківобгорілогозернаячменю(видневказано)наЗахідномуЮхнівсь-кому городищі [Алихова, 1956, с.41]. Перепалені зерна просазнайденоувогнищінагородищіЛбище[Падин,1966,с.147].

Узв’язкузситуацією,щосклаласязвивченнямпалеоетнобо-танічнихматеріалівюхнівськоїкультури(фактичноювідсутніс-тюданихдляаналізів),останнімчасомнамибулопереглянуто

1Нажаль,детальнішоїінформаціїнаминезнайдено.2Визначеннядокторабіол.наукГ.О.Пашкевич.

��

�.2. Вирощувані культурні рослини

колекціїглинянихвиробівзгородищКиселівкаІІ,ПісочнийРів,ЗахіднеЮхнівське,БужанкаІзметоюзняттявідбитківзернівокінасіннякультурнихібур’яновихрослин(див.додаток2).

Аналізпалеоетноботанічнихматеріалівзавідбиткаминаке-раміцізізгаданихпам’ятокпоказавнадзвичайнуодноманітністьматеріалу.Напершомумісцінезміннознаходитьсяпросоістано-витьвід2/3до3/5відзагальноїкількостіідентифікованихвідбитків.Другеітретємісцяналежатьячменюплівчастомуіпшеницідво-зернянці,щоскладаютьприблизнопо1/5частки(рис.3.5).

Так,просоіячміньплівчастий—однізнайдавнішихінай-звичніших зернових, вирощуваних на території сучасної Ук-раїнивідчасувиникненнятутземлеробства[Пашкевич,1992,с.23].Щойнедивно,зважаючинаїхніагробіологічнівласти-вості.Зокрема,ячміньплівчастийналежитьдопосухо-,морозо-стійкихташвидкостиглихкультур.Періодйоговегетаціїстано-витьвід60до110днів[Культурнаяфлора…,1990,с.176,188].Упівденнихрайонахінколиотримуютьподваврожаїцієїзер-новоїкультури.Відомо,щовГрузії,якщопшеницянезійшла,висіваютьячмінь,якийнавітьуразіпізньогопосівудаєврожай[Брегадзе,1982,с.81].Просо—рослина,стійкадопосухи;маєкороткийвегетаційнийперіод—80—100днів,характеризуєть-сянезначнимосипаннямзерна,добримихарчовимиякостями[Лысов,1961,с.32—37].Ценевимогливадородючостіґрунтівкультура[Лысов,1968,с.102,103].Дляпросаглибокаоранка

Рис. 3.5. Діаграма відбитків зернівок культурних рослин на кераміціпам’ятокюхнівськоїкультури(номерипідколонкамидив.удодатку1):P. m.— Panicum miliaceum;H. v.—Hordeum vulgare; T. d.— Triticum diccocon. Вколонкахдано:кількістьзернівок/їхвідсоток

��


небажанаіпризводитьдоуповільненняпроростаннязернівок[Елагин,1955,с.9],щовідображаєчутливістьпросадозасмі-ченостіполів[Лысов,1968,с.8;Григорович,1933,с.7—8].Цепов’язанознизькорослістюйуповільненістюрозвиткупросавпочатковийвегетаційнийперіод[Елагин,1955,с.5].

Важливо підкреслити, що просо ідеально підходило длявисіванняпозгарищахприпідсіці,оскількиземельніділянки,відведеніпідполябулизвільненівід зайвоїрослинності,яказаважалабпроростаннюпроса, зважаючинайогонизькорос-лість у початковий вегетаційний період. Це ж опосередкова-нопідтверджується етнографічнимиматеріалами [Третьяков,1932,с.4—6].Придатнітакожнадзаплавніземлі,оскількипідчасрозливурікзатопленіділянкипоновлюютьсвоюродючістьіочищаютьсявідбур’янів.Цілинніділянкиземлітакожбуливільнимивідбур’яновоїрослинності.

Щодоячменю,требавідзначити,щоцебуводинзнайдав-нішиххлібів,зважаючинайогоневибагливістьдоземлеробсь-ких умов. За етнографічними даними, його теж досить частовикористовувалипопідсіці.Важливотакож,щойсамезерно(імовірніше,відходивідобмолоту)частковомогливикористову-ватидлягодівліхудоби;соломажячменю,порядізсіном,мог-лабутивикористанадлягодівлітваринузимовий(стійловий)період,оскількимаєцілкомдостатнюпоживнуцінність[Расте-ниеводство,1986,с.124].

Такимчином,наявністьпросаіячменюплівчастоговказу-ютьнавикористанняпідсіки,переважанняпросаможесвідчи-типровикористаннязаплав;присутністьячменюплівчастогоговоритьпропідпорядкуванняземлеробствапотребамтварин-ництва. Засіванняж пшениці двозернянки є звичайним дляспільнотхліборобівздавна.

Для хронологічно близьких пам’яток скіфоїдних культур(див.,напр.:[Pashkevich,1984;Янушевич,1986,с.22—37;Гаври-люк,Пашкевич,1991]),атакождлячастковосинхроннихзару-бинецькихпам’яток(добіркудив.:[Пашкевич,Горбаненко,2010,табл.1])булопроведенозначнукількістьпалеоетноботанічниханалізів.Вонипереконливосвідчать,щоасортиментвирощува-нихзерновихкультурнихрослинвозначенихспільнотбувнаба-гатоширшим.Так,доскладупалеоетноботанічнихкомплексівскіфів і носіїв зарубинецької культури входили: просо, ячміньплівчастий,пшеницірізнихвидівтаін.;хочаівнихячміньплів-частийіпросовідігравалипровіднурольузерновомугосподар-стві[Пашкевич,1992,с.31,41].Напам’яткахдніпро-двинської

��

�.2. Вирощувані культурні рослини

культуриобвугленіпалеоетноботанічніматеріализнайденонагородищіБуянове.Вонивключаютьзернапшениці(невказановиду),ячменю(невказановиду),просавзначнихкількостях.ЗарадіокарбонниманалізомшардатованоIV—Iст.дон.е.[Шмидт,1992,с.57].Імовірно,невипадковоіГеродот,кажучипрозлаки,згадуєпросо,атакожпшеницю[Геродот,IV,17].

Для синхронних сусідніх культур було проведено споро-пилковіаналізипалеоботанічнихматеріалів.НатериторіїБі-лорусі,щочастковозбігаєтьсязареаломпоширеннямилоград-ськоїкультуриуІтис.дон.е.,виявленопилокпшениць,жита,ячменю,вівса;загаломзернових[Симакова,2007,с.63].

Рис. 3.6.Хлібцізматеріалівюхнівськоїкультури;городищеКиселівкаІІ

��


Видається передчасним висновок М.І.Лошенкова, який,аналізуючи палеоетноботанічні матеріали з пам’яток мило-градської культури, побіжно зауважив,щонапам’ятках ран-ньогозалізногочасулісової смугиСхідноїЄвропи, «юхнівців»і «дьяківців», палеоетноботанічні матеріали фіксуються дужерідко [Лошенков, 2010, с.62]. Як з’ясувалося, цей «феномен»(принаймнідляюхнівськоїкультури)пояснюєтьсябанальнимиобставинами:цілеспрямованихдослідженьзметоюз’ясуваннякомплексукультурнихрослин,притаманнихюхнівськомуна-селенню,ранішепростонепроводилося.

Також привертають увагу знахідки «хлібців»— виробів ізглини,щомаютьвидовжено-овальнуформу(рис.3.6),заякоюскладаєтьсявраження,що їх виготовлялидоволіпросто: бра-липідготовленуглинуістискалиїїміждолонями,післячогодещопідрівнювали.Такі«хлібці»відомізматеріалівПівденно-гоДолбатівського,Лбища [Падин, 2004].Можнаприпустити,щоціглинянівиробиєкопієюсправжніххлібців,яківживаливїжу.Цілкомімовірнотакож,щосправжніхлібцісаметаківи-готовляли.УпоховальномукомплексізгородищаКиселівкаІІвонибулизнайденівямах,щопрорізаликурганнийровик, івідповідноєтризною[Каравайко,2010,рис.5].Аналогіїтакимвиробамшироковідомізіскіфськихматеріалів1.

Ці вироби,підкреслюючиважливе значення землеробствадляжиттєдіяльностівцілому,нажаль,такожнедаютьінфор-маціїпротехнічнусторонугалузі.

�.�. Знаряддя для Збирання ВрожаЮ

Знаряддямидлязбиранняврожаюунаселенняюхнівськоїкультурибулисерпи(рис.3.7).Наявністьсерпів,надумкуЮ.О.Краснова,єпоказникомзастосуванняорногоземле-робства,щопідтверджуєтьсянелишеетнографічнимматеріа-

1Так,зостанніхзнахідокслідназватикомплекснаБільськомугоро-дищі.Тамулистопаді—грудні2008р.експедицієюЦОДПАпідкерівниц-твомО.Б.Супруненкапроводилисьархеологічнідослідженняпоселеннявурочищі«Поледругоїбригади».Уходідослідженьбуловиявленояму19,вякійзнаходилисяглиняні«хлібці»(інв.№75—95)—21екземпляр.Усівонималивидовжено-овальнуформу(яйця).Останнібулирясновкритівідбиткамизернівокпросаякззовні,такіназламах.Очевидно,наБіль-ськомугородищівонималиякеськультовезначення,пов’язанезсимвола-миродючості,добробутутощо[Пашкевич,Горбаненко,2009].

��

�.�. Знаряддя для збирання врожаю

лом.«Пашенноеземледелиедажевсамойпримитивнойформедолжнобылопривестикзначительномурасширениюпосевныхплощадей, что не могло не сказаться на изменении техникиуборки урожая, к появлению более совершенных уборочныхорудий»[Краснов,1971,с.36].Стосовноцьогонеобхіднозазна-чити,щонаплощіповністюрозкопаногогородищаКудлаївка,датованогоVI—Vст.дон.е.,небулознайденожодногосерпа.Невідомітакізнаряддяйнадеякихіншихпам’яткахранньо-гочасу:Мізинське,ПісочнийРів.Протезнахідкизернотерок,терочниківівідбитківзерновихбезумовносвідчатьнакористьіснуванняземлеробства.Цеможебутидоказоміснуванняпід-січної системиуюхнівськогонаселенняранніхгородищ.Вро-жаймоглизбиратизадопомогоюножівабобезбудь-якихзна-рядь—зриваннямколосків.

Усісерпивиготовленоіззаліза.Переважнабільшістьзнихмаєнезначнийвигинлезатаневеличкийчітковиділенийче-решок(IVтип,заЮ.О.Красновим).Цесиметричнісерпи,вісьчерешка яких є продовженням осі початкової частини леза.Графіккутіврізанняявляєсобоюрівномірнозростаючудо25—60°слабовигнутукриву.Маєширокийареалрозповсюдженнявпродовжтривалогочасу.Такісерпихарактерніпереважнодлякультурлісовоїсмуги,завиняткоммилоградськоїкультури,йвірогідномаютьмісцевепоходження[Краснов,1966,с.21—22].Характеризуючисерпи,Р.С.Мінасяндійшоввисновку,щодлянауковцівнайважливішимпоказникомдляаналізуєхарактеркріпленнялезадоруків’я,оскількисамелезомоглобутидефор-мованещезачасіввикористаннязнаряддяабовжепідчасйогоперебуванняв«археологічному»стані[Минасян,1978].Наврядчиможнабеззапереченьприйнятитакетвердження,аледляхарактеристикифункції серпівтипкріпленнядійсновідіграєдоволіпомітнуроль.

Як виняток трапляються серпи, що не мають черешка(рис.3.7,11).Уданомувипадкудерев’янеабокістянеруків’янакладалося на металеву основу. Дерев’яне руків’я мали за-кріплювати,простоприв’язуючийогодовиступаючоїчастинизнаряддя якимось еластичним матеріалом (мотузкою, джгу-том?)(рис.3.8,1).Заіншимиознакамивониневідрізняються.

Кріплення частини серпів являло собою черешок, розта-шованийводнійплощинізлезом.Длякріпленнядерев’яногоруків’я таких серпів необхідно було набити його на черешок.Можливо,надалійогозакріплювалиякимосьеластичнимма-теріалом(рис.3.8,2).

�0


Рис. 3.7.Серпизматеріалівюхнівськоїкультури:1—Торфель(заЄ.І.Горюновою);2, 3—Рябцеве(2—заВ.А.Кузою,В.П.Коваленком;3—фондиБДОКМ);4—Красне (Полужжя) (фондиБДОКМ);5—СхіднеПосудичі(фондиБДОКМ);6—поселенняКомарівка(заО.М.Мельниковською,Є.О.Симонови-чем);7—11—Попівка(заО.М.Мельниковською);12—14—КузінаГора(заА.Є.Аліхо-вою);15—КраснийКолядин(фондиЧІМ);16—Селецькастоянка(заВ.П.Левенком)

�1

�.�. Знаряддя для збирання врожаю

Переважнабільшістьсерпівмаєнакінцігачок,відігнутийвідплощинилеза.Утакомувипадкунагачокнабивалосядерев’янеруків’я,лишепіслячогойогододатковозакріплювалиеластичнимматеріалом(рис.3.8,3).Затакоїфіксації,імовірно,кріпленнябулонайкращим.Такимчином,гачковийтипкріпленняруків’ямож-навважатипрогресивнішим,аотжетаким,щовиникпізніше—уході розвитку землеробської техніки.Опосередкованимпідтвер- дженнямцьомуєйте,щообидвасерпизнайкращимипропорція-ми(рис.3.7,13—14)малигачковийтипкріплення.

Останнісерпибільшхарактернідляпівденнихрайонівюх-нівської культури (рис.3.7, 6, 12—15), зокрема для пам’ятокЛісостепу,такожтакізнаряддязнайденінаюхнівськихтаскі-фоїдних городищах Сейму [Мельниковская, 1967, с.56—57;Мельниковська,Симонович,1975,с.80].

Окремовідзначимознахідкусерпазневеличкимизубцямиполезу(рис.3.7,15).НатериторіїюхнівськоїкультуривідомийлишеодинтакийекземплярзгородищаКраснийКолядин[Каравайко,2004,с.69].Аналогічнісерпиширокопредставленіналісостеповихпам’ятках, зокремаБільському городищі [Шрамко, 1987, рис.35,2—4].ЗКурськогоПосейм’ясхожісерпипоходятьзіскіфськогого-родищаПереверзівськеІ[Пузикова,1996,рис.8,2—8].

Загалом, описані серпиюхнівськоїкультуримаютьдоволіширокі аналогії у своїх південних сусідів: подібний матеріалдостатньо відомий з пам’яток скіфоїднихкультур українсько-го Лісостепу (див., напр.: [Шрамко, 1987, с.87; Гречко, 2010,рис.90]табагатоін.).Узахіднихсусідів(милоградськакульту-ра)напочаткуІтис.н.е.подібнісерпитакожбулиуширокомувжитку [Шадыра,2006,с.19—23].Побутувалитакісерпиізачасівзарубинецькоїкультури;середматеріалівтогочасущенеіснувалоіншихформсерпів(добіркудив.:[Горбаненко,Пашке-вич,2010,рис.7.2];джерелаінформаціїдив.тамсамо,с.278).

Рис. 3.8.Графічнареконструкціякріпленнялезадоруків’я:1—зп’ятою;2—згачком;3—зчерешком

�2


З’явившись за скіфських часів, такі чиподібні серпипро-існували до третьої чверті Ітис. н.е. включно, хоча у другійчвертіІтис.н.е.вжепочализ’являтисяпрогресивнішіформи.ІлишевостаннійчвертіІтис.н.е.такісерпивжемайжеоста-точнобуливитісненісерпамисучасноготипузчерешковимти-помкріплення—зчерешком,відігнутимвідлініїлеза(добіркудив.:[Горбаненко,Пашкевич,2010,рис.7.2—7.9];джерелаін-формаціїдив.тамсамо,с.278—279).

�.�. ЗберІгання ВрожаЮ

На пам’ятках юхнівської культури виявленозначнукількістьям,розташованихяквмежахспоруд,такіпозаними.Упершомувипадкудоволічастоямувлаштованопосередстінитак,щолишеоднаполовиназнаходиласьвмежахспору-ди.Зовнішнячастина,вірогідно,малалегкийнавіс.УпершецепростеженонаЗахідномуЮхнівськомугородищі(рис.3.9)(роз-копкиД.В.Каравайка),протебагаторазоваперебудоваспорудинедозволилацечіткозафіксувати.Висновкибулопідтвердже-но розкопками городища КиселівкаІІ, де виявлено залишкистіни у вигляді канавки, що проходила через середину двохгосподарськихям(рис.3.9,1, 2).Притакомуоблаштуванніямиекономивсяжиттєвийпростір,аколиямаперетворюваласянасмітник,вірогідно,зберігалисяпевнісанітарніумови.

За призначенням ями поділяються на господарські (ями-по-греби) таямивиробничого характеру.Першірізної глибини, від0,5до1,5мвсередньому,переважномалидзвоноподібнуформувперетині,тобтоверхнійдіаметрбувдещоменшийзадіаметрдна(рис.3.9,3, 4).Можливо,затакоїформикращеутримуваласяпро-холода.Протенеєвиняткомйіншіформи,асаме:трапецієподібні,лінзоподібні,котушкоподібнітощо(рис.3.9,5, 6).Вокремихвипад-ках ями обкладали деревом,що простежено, зокрема, наШаба-линівськомугородищі[Мельниковская,1975,с.99],абообмазувалиглиною.Такаконструкціябулаобумовленаособливістюпіщанихґрунтів,уякихпідчасдощівстінкиямирозмивалися,запливали,йвонаставаланепридатноюдлязберіганняпродуктів.Такіукріп-люючікомпоненти,як глинатадеревина,дозволялиподовжитистрокиексплуатаціїтаполіпшитиумовизберіганнязбіжжя.Однакзчасомямаставаланепридатноюдлявикористанняіперетворю-валасянасмітник.Взаповненнітакихямтрапляютьсярозбитігле-чики,великакількістьглинянихважків,риб’ячалускатощо.

��

�.�. Зберігання врожаю

М.В.ВоєводськийтакописавгосподарськіямизгородищаПі-сочнийРів:«Ониокруглыевплане,сплоскимдном,диаметромоколометра,скуполообразнымсводомиузкимкруглымотверсти-емсверху.Глубинаихоколометра»[Воеводский,1949а,с.74].

Нерідкоями-погребимализодногобокусходинку.Такуконс-трукціюпростеженонагородищахСвердловка[Мельниковская,1968/85,с.19],ЛевенкаІІ[Шинаков,1986,с.5],ЗахіднеЮхнівсь-ке,КиселівкаІІ тощо.Наддеякимиямамивлаштовувалилег-кийнавісабокурінь,щоархеологічнофіксуєтьсязанаявністюневеликихямокпокраю(рис.3.10) [Ляпушкин,1958,рис.115,3].Такіжспостереженнящодооблаштуваннязерновихямзна-ходимоветнографічнійлітературі[Зеленин,1991,с.83].

Рис. 3.9.Господарськіямизпам’ятокюхнівськоїкультури:1—3—КиселівкаІІ;4—6—ПісочнийРів (розкопкиД.В.Каравайка);1—яма3;2—ями2і2а(фото);3—розрізями2а;4—6—розрізиям1,3,4(прорисовки)

��


Отже,чітковиділяєтьсятрадиційнийдлябільшостіархео-логічнихкультурспосібзберіганняврожаюузерновихямах1.Їхнєіснуваннявказуєнате,щоюхнівцівикористовувалипро-дуктиземлеробства,розподіляючи їхнадоволітривалийтер-мін(протягомроку).

Розміриямвказуютьвціломунанезначнізапасипродуктів,щовнихзберігалися.Імовірно,втакихямахзберігализерновідлявласнихпотребінапосіви.

�.�. переробка ВрожаЮ

Носіїюхнівськоїкультуривикористовувалидля переробкизбіжжянаборошночикрупузернотерки. Їхнізна-хідки(нижнікамені,розтирачіаботерочники,пести)відомізматеріалів Південного Долбатівського городища, Лбища, Ку-деярова [Падин, 1966; 2004].О.М.Мельниковськаповідомля-ла про знахідки нижніх каменів зернотерок і розтирачів нагородищахКудлаївське[Мельниковская,1967/43,с.14],Мезин

1Інформаціющодоіншихформзберіганняпродуктівземлеробства(уплетеній,дерев’яній,глинянійтарі)заматеріаламиюхнівськоїкультуриотирматинеможливо.

Рис. 3.10. Варіант графічної реконструкції курінєподібного перекриттягосподарської ями (за матеріалами городища Новотроїцьке, роменськоїкультури;заІ.І.Ляпушкіним)

��

�.�. переробка врожаю

[Мельниковская,1968/85,с.11].Зернотеркималиширокевико-ристання;імовірно,їхможназнайтичиненакожнійпам’ятціюхнівськоїкультури.

В археологічній літературі існує чимало повідомлень провикористання зернотерокще за часів існування трипільськоїкультури [Пашкевич,Відейко, 2005, с.106—108] і пізніше.Улісостеповихматеріалахскіфськогочасудослідникизнаходятьвеликукількістьзернотерок[Шрамко,1987,с.87,рис.36;Гав-рилюк,Пашкевич,1991,с.58,рис.4,1, 2, 4;Бессонова,Скорый,2001,с.110,рис.80—82].Зернотеркипоширеніівматеріалахсусідніх культур, наприклад, верхнього шару городища НовіБатекидніпро-двинськоїкультури[Шмидт,1992,с.55].

Періодіснуваннязернотерокцілкомможнапродовжитидочасу утворенняКиївської Русі (див.: [Горбаненко, 2007, с.51;Горбаненко,Пашкевич,2010,с.228—230]).

В археологічній, етнографічній та технічній літературірозробленокласифікаціюзернотерок[Пономарев,1955,с.17—19;Краснов, 1971, с.83]. За способом роботи виділяють одно-або дворучні зернотерки [Краснов, 1971, с.83]. Ці знаряддявикористовували для подрібнення продуктів рослинного по-ходження,атакождляпереробкизлаківнакрупуйборошно.Зернотеркискладаютьсяздвохкаменів—нижнього,наякийнасипали зерно, і верхнього (куранта, або розтирача), якимобробляли зерно. В одноручних зернотерках курантами булиневеликі заокруглені камінці діаметром 5—15см, зручні длязахопленняоднієюрукою.Удворучнихзернотеркахкурантамислугуваликаменізавдовжки15—25см,зоднієюробочоюгран-ню, зручні для захоплення двома руками. Слушною є думкаЮ.О.Краснова,що дворучні зернотерки виникли пізніше од-норучних;безсумнівно,вонибулипродуктивнішими[Краснов,1971,с.83—85].

Вартозауважити,щознайденідосітерочникиюхнівськоїкуль-турирозрахованінароботуоднієюрукою(рис.3.11);невиключено,щодослідникипростомалозверталиувагинаневиразнівиробизкаменю,внаслідокчогонинідворучнікурантинамневідомі.Аджеуматеріалахзарубинецькоїкультури,яка,можливо,деякийчасспівіснувалазюхнівською,такізнаряддядляпереробкиврожаювжеіснували[Кухаренко,1964,табл.19,13].

Підчасвиборуматеріалудля зернотероклюди,ймовірно,керувались двома обставинами: наявністю матеріалу непо-далікмісцяпроживаннятавластивостямиматеріалу.Дляви-готовлення зернотерок майже завжди використовували твер-

��


діпородикаменю: граніт, кварцит, гнейс, гранітогнейс та ін.Аджеробочіповерхнізернотерокмаютьщільнийконтакт,щовразівикористаннянетвердихпорідкаменюпризводилобдошвидкогозношуванняприладутапогіршенняякостіпродуктівхарчування.

Куранти виготовляли з урахуванням анатомічної будовируки.Заописамитарисункамирозтирачіслов’янськихзерно-терокмализручнудляроботиконструкцію.Судячизрозміріврозтирачів,нимикористувалисьпереважнодітиабожінки.

Серед учених немає одностайності щодо продуктивностізернотерок.Так,Г.Б.Федоровповідомляє,щожорнабулив3—4разипродуктивнішимизазернотерки[Федоров,1960,с.106].С.В.Кисильов стверджував, що навіть добра зернотерка даєзмогу отримати із сухого зерна не більше 10—12кг борошнаупродовж12годинпраці[Кисилев,1949,с.320].Зарозрахун-камиА.А.МоруженкотаЗ.В.Янушевич,попередньозамоченена 10годин пшоно (1кг) можна розтерти до однорідної маси(тіста)за15хв.Розмолоти8—10кгзернаможназа2,5—2годи-нипраці[Моруженко,Янушевич,1984,с.137].Заспостережен-

Рис. 3.11.Кам’янізернотеркиітерочникизматеріалівюхнівськоїкультури:1—ПісочнийРів;2, 4, 5—КиселівкаІІ;3—ЗахіднеЮхнівськегородище;6—Бу-жанкаІ

��

�.�. оцінка форм землеробства

нямиЛ.П.Потапова, для виготовлення 2—2,5кг борошна надворучнійзернотерцірозміром(45—55)×(20—25)смнаселенняПівнічногоАлтаювитрачаєодинденьроботи [Потапов,1935,с.78].НапротивагуцьомуможнанавестиданіДж.-Г.-Д.Клар-ка,якийстверджував,щоназернотерці,заописомтамалюн-комподібнійдопівнічно-алтайської,наприготуванняборошнанаоднусім’ювитрачалиблизько1годин[Кларк,1953,с.120].

Свідчення Л.П.Потапова щодо продуктивності жорен, наякихзаденьможназмолотидо8кгзерна[Потапов,1935,с.79]не підтверджуються іншими спостереженнями.Даніж, наве-деніДж.-Г.-Д.Кларком,втрачаютьінформативнуцінністьче-резїхнечіткість.

Ми провели експеримент із розтирання злакових, вико-риставши зернотерку з Більського городища скіфського часу.Для цього було відібрано кілька проб по 50г. У середньомукожнузтакихпробдостанукрупипотрібнобулорозтирати1—2разипротягом10хв;щоботриматиборошно,зернівкинеоб-хіднобулорозтирати3—4рази,нащовитрачалосьудвічібіль-шечасу—приблизно20хв[Горбаненко,2002,с.78—80].Слідлишезауважити,щорезультатбезпосередньозалежитьвідма-теріалудлярозтирання,консистенції,якунеобхідноотримати,атакожплощіробочихчастиннижньогокаменятарозтирача.

Існуваннязернотероклишепідтверджуєвстановленийфактрозвиткуземлеробстватапереробкиврожаюнапродуктихар-чування;оцінитиобсягипродуктівземлеробствазавдякифактуїхіснуваннянеможливо.

�.�. оцІнка форм ЗемлеробстВа

Отже, з огляду наукової літератури про земле-робствоюхнівськоїкультуридізнаємося,щовонобулоорним,нащоопосередковановказуютьзнахідкисерпівівпроваджен-няорноїтехнікиусусідніхскіфськихплеменЛісостепу,атакожте,щоюхнівцімоглизайматисяземлеробствомнанезначнихділянках:застосовуючипідсікуабовзаплавах.Щодопідсіки,тодлядеякихпам’ятокпівнічнихсусідів(дніпро-двинськоїкуль-тури)задопомогоюспоро-пилковогоаналізу1встановлено,щоучасїїіснуваннятамрісіван-чай—одинізсупутниківпідсіч-ногоземлеробства[Шмидт,1992,с.57].

1Аналіззав.лабораторієюспоро-пилковиханалізівІнститутугеогра-фіїАНСРСРР.В.Федорової.

��


Аналіз матеріалу показав, що навколишнє середовище імісцепроживанняюхнівцівсприяливикористаннюлісовихма-сивів та заплав для ведення землеробства.На час існуванняюхнівськоїкультуриприпадаєкільканезначнихзмінклімату.Протягом усього часу відбувалося збільшення антропогеннихвпливівнанавколишнєсередовище; зоднієюзміноюклімату(серединаІтис.дон.е.)пов’язаненезначневідновленняпри-родногофону,щовказуєнаспадантропогенноговтручання,щотривалонедовго.

Зарозмірамипам’ятокможемостверджувати,щоневеликакількістьлюдей, які нанихпроживали, використовувалане-значнітериторіїдлягосподарювання.Недовготривалістьпосе-леньнапочаткуіснуваннякультурисвідчитьпроекстенсивнуформуземлеробства,заякоїполянеминучедоволішвидкови- снажувалися,щопризводилодонаступногопереселення.Отже,проінтенсифікаціюземлеробства(частковевідтворенняродю-чостізарахуноксівозмін,внесеннядобрив,ротаціїземель,щобулиувикористанніпідполя)мовибутинеможе.Такимчином,дляпершогоетапу, імовірно,слідговоритипровикористанняпідсікиякосновноїформиземлеробства.

Якнепрямийдоказвартозгадатипросокири,виявленінапам’ятках юхнівської культури. В археологічній літературізнахідки сокир на пам’ятках раннього залізного віку дослід-ники інтерпретують як інструментарій для розчищення лісо-вихділянокпідполяпозгарищах.Знахідкиостанніхвідоміз трьохгородищ(рис.3.12,1—3).Сокиримаютьпідтрикутнуфор-мурозмірами11—15,2×4,2—5,5см,товщиноюблизько3сміздіаметромотворублизько2,5см.ДослідникидатуютьсаметакіекземпляриVI—IVст.дон.е. [Іллінська,1961,31—33], тобтовони характерні для пам’яток раннього та середнього етапіврозвиткукультури.Такісокиривідомійзматеріалівхроноло-гічноітериторіальноблизькоїмилоградськоїкультури(скарбзГорошкова)[Мельниковская,1967,с.58,рис.20,6].

Задопомогоюсокирлісмоглипідсікати(обрубатикоренітапідрізатикору,щобдеревазасохли).Затакихумовпіслядвох-трьохроківвикористанняполеповиннобуло залишатисяпідпаромблизько30років[Мельниковская,1967,с.131;Гусаков,2001,с.57;Рассадин,2005,с.120].Післятогояквсіземлінав-кологородищабуливиснажені,населеннямусилопереходитинаіншемісце.Можливо,цейфактможебутиоднимзпоясненьнаявності незначного культурногошару на ранніх пам’яткахюхнівського населення. Домінування підсічної системи зем-

��

�.�. оцінка форм землеробства

леробстванеминучепризводилодонеповноїосілості[Краснов,1971,с.56].

Надругомуетапііснуванняюхнівськоїкультурипоселеннястаютьдовготривалішими,щоможезасвідчуватибільшрозум-невикористанняприроднихресурсівупотенційнійзоніпосе-лень.Цейфактопосередкованоможесвідчитьпровикористан-няпрогресивнішихформведенняземлеробськогогосподарства,заякогоземлінетакшвидковиснажувалися.Можливо,подов-женнячасуіснуванняпоселенськихпам’ятокнаодномумісціможнапов’язуватиізширшимзапровадженняморногоземле-робства,прогресивнішогоупланізаощадливоговикористанняресурсів.

Аналіззнарядьдляобробіткуґрунтудаєпідставидлявис-новкупромотичне землеробство.Мотикимогливикористову-ватисяназаплавнихділянкахілісовихприпідсіцідляроботинаділянкахпозгарищах;обробіткуневеликихділянокземлі;вторинногообробіткуґрунтупісляоранки.

Пронаявністьорнихзнарядьуносіївюхнівськоїкультурисвідчить зображення рала (див. вище). Існування таких зна-рядьсуттєворозширюваломожливостідавньогоземлероба,да-ючиможливістьякіснішеоброблятибільшіділянкиземлі.Таке

Рис. 3.12.Сокиризпам’ятокюхнівськоїкультури:1—Рябцеве(заА.В.Кузою,В.П.Коваленком);2—Олександрівське(заА.Є.Аліхо-вою);3—Торфель(заЄ.І.Горюновою)

�0


знаряддяможнабуловикористовуватиназаплавнихділянках,атакожназемлях,денебулозначноїрослинності.Отже,якщораніше наведені дані вказували на використання заплав ілісів,тозображенняраланаводитьнадумкупропевнізміниуземлеробстві:розширенняоброблюванихплощ,можливо,об-роблянняділянок,наякихранішевикористанопідсіку,алебезподальшогопереведенняулісовийпереліг.

Знахідкисерпів,наслушнудумкудослідників,такожвка-зуютьназначніобсягизерновогогосподарства,заякихзбиран-няврожаюбездопоміжнихзасобіввидавалосятяжким.Отже,моваможейтипроорнеземлеробство.

За палеоетноботанічними даними слід говорити про екс-тенсивнеземлеробствозвикористаннямперевіренихзернових,непримхливихдовсіхскладовихчинниківземлеробства.Про-совказуєнавикористаннясвіжихземель,безбур’янів;просоіячмінь—традиційнідляпідсічноїформиземлеробства.

�.�. ВисноВки

Такимчином,землеробствоюхнівськоїкультуринебулоосновноюбазоюзабезпеченняюхнівцівпродуктамихар-чування.Такожвононевідіграваловажливоїролідлязабезпе-ченнятваринництвакормомузимовийперіод.Звісно,соломуячменю,що за властивостяминепоступається сіну,мали ви-користовуватидлягодівлі.Однаккормівнаутримуваннятва-ринузимкуявнобулонедостатньо,оскількибільшістьм’яснихпорідтварин,відякихнебуловиробничоїкористі,забивалипе-редзимою,прощосвідчатьвизначеннявіковоїградаціїархео-зоологічногоматеріалу.

Тваринництво було важливим для орного землеробства.ДляоранкимализастосовуватиітягловусилуВРХ(волів)іко-ней (див.розділ4).Окрімсхематичногозображеннятягловихтвариннапряслиціпорядзралом,зафіксованізнахідкикістокволів[Цалкин,1962,с.15,22,30];цікавайзнахідкадужеста-рої особини коня з робочоюпатологією (визначенняО.П.Жу-равльова;див.додаток4).

Отже,проаналізованіданісвідчатьпроте,щоносіїюхнівсь-коїкультуривелитваринницько-землеробськийспосібгоспода-рювання.

�1

НадумкуЮ.О.Краснова,саменеобхідністьохо-ронистада,якебулоосновнимбагатствоммісце-вогонаселення,привеладопоявиукріпленьнаюхнівських поселеннях [Краснов, 1990, с.7, 8].Безсумнівно, основою господарства населенняюхнівської культури було тваринництво (а неземлеробство).ЗапідрахункамиЮ.О.Краснова,населенняодногогородища(щозасвоєюплощеюневелике—0,2—0,5га)всередньомунепереви-щувало50осіб[Краснов,1971,с.145,146].Оброб-лятивеликіплощіпідпосівизнадієюнависокийврожай навряд чи можливо. Виходячи з данихтогожЮ.О.Краснова, кількість тварин у стадінаодномуневеликомугородищіповиннастано-вити 70—100голів [Краснов, 1971, с.145—146].Навіть без спеціальних розрахунків очевидно,що тваринництво грало значнішу роль вжиттімісцевогонаселення.Крімтого,фактдомінуван-ня тваринництва над землеробством у лісовійзоні(виділенонами.—Д. К., С. Г.)неєнонсен-сом. Ще Тацит, описуючи Германію, зазначив:«Хотястранакое-гдеиразличаетсясвиду,всежевцеломонаужасаетиотвращаетсвоимилесамиитопями…ногерманцырадуютсяобилиюсвоихстад,иони—единственноеисамоелюбимоеихдостояние»[Тацит,2001,5]. 1

Виходячизцього,нанашудумку,господарс-тво населення юхнівської культури можна ха-рактеризувати як тваринницько-землеробське(на перше місце слід ставити саме тваринниц-тво).Доречі,длясусідньоїлісовоїдніпро-двинсь-коїкультуриВ.І.Шадирозастосовуєсаметермін

1Попередняпублікація:[Каравайко,Горбаненко,2011].

�розділ

тВаринництВо 1

�2

розділ �. тваринництво

«скотарсько-землеробськийустрій»[Шадыро,1985,с.3,90](оче-видно,плутаючипоняття«скотарство»і«тваринництво»1).

Доостанньогочасутваринництвоуносіївюхнівськоїкуль-тури не ставало предметом окремого дослідження. Існуютьархеозоологічні визначення для 15пам’яток цієї культури(рис.4.1)2.Самевониістановлятьджерельнубазуцьогорозді-лу.Доповнюютькартинутваринництваплан-схемаКудлаївсь-когогородищазархеологічновиділеноюзоною(ібудівлею)для

1Тваринництво—розведеннятварин;скотарство—розведеннявели-коїрогатоїхудоби.Незважаючинарізнезвучанняізначення,цітермінизнезрозумілихпричинчастовикористовуютьяксиноніми.

2НагородищахМарицяіПереверзівськеІнаявніюхнівськіматеріали,однакосновнийшарналежитьтакзванійскіфоїднійкультурі.Узв’язкузцимархеозоологічніданізцихгородищвдослідженніневраховано.

Рис. 4.1.Картапам’ятокюхнівськоїкультуризматеріаламидорозділу:1—Теминське;2—СхіднеЮхнівське;3—Кудлаївка;4—ЗахіднеПосудичі;8—КузінаГора;10—Торфель;11—КиселівкаІІ;12—Мезин;14—КудеяроваГора;15—ПівнічнеДолбатівське;17—ПісочнийРів;19—БлаговіщенськаГора;20—Південне Долбатівське; 21— ЗахіднеЮхнівське; 22—Моїсеївське; 23—Плак-синське; 24— Красне (Полужжя); 30— Попівка; 32— Овстуг; 33— БужанкаІ;36—Макча.Детальнуінформаціюдив.удодатку1

��


утримуванняхудоби,знахідкиглинянихстатуетоктварин,ата-кожкінськогоспорядження.Такимчином,загальнаджерельнабазадлядослідженнятваринництвапоходитьз22пам’ятокюх-нівськоїкультури(див.рис.4.1).

Матеріализбільшостіпам’яток(12)визначеніВ.І.Цалкіним[Цалкин, 1962, приложение6, 7; 1966]; частину матеріалу (двіпам’ятки) проаналізував О.П.Журавльов1 [Журавлев, 2012].ОстеологічнівизначеннязгородищаЗахіднеЮхнівськезарізнірокирозкопокпровелиВ.І.ЦалкініО.П.Журавльов2.СвогочасуВ.І.Цалкін також провів аналіз археозоологічного матеріалу зКудлаївськогогородища,длячогорозглянувпонадпівторитисячікістокіїхніхфрагментів.Визначеномінімум80особиндомашніхтварин(зазменшеннямкількості):коня,великоїрогатоїхудоби,свині,малоїрогатоїхудоби[Мельниковская,1967/43,с.17]3.

Переданалізомтваринництваунаселенняюхнівськоїкуль-турислідзробитикільказауважень,щостосуютьсявикориста-них методів. По-перше, картографування пам’яток, на якихпроведеноархеозоологічнівизначення,показало,щоцілеспря-мованих аналізів для з’ясування локальних особливостей непроводилося;вибірпам’яткивипадковийіпов’язанийзпроце-сомнакопиченняматеріалу.Слідконстатувати,щомайжевсівизначенняпроводилисянагородищах4,що,однак,пов’язаноз незначною кількістю поселень юхнівської культури, а не зцілеспрямованістювиборуматеріалудляаналізу.Усіпам’яткирозташованіубасейніДесни,натериторіїлісовоїсмуги.Вонилокалізуються в межах сучасних Чернігівської обл. УкраїниіБрянськоїобл.Росії.Вціломужприродніумовиареалуюх-нівської культури характеризуються наявністю густих лісів ірозгалуженоїрічкової системи (детальнішедив.розділ2).Та-кимчином,прианалізітваринництванинінемаєсенсубратидоувагилокальнівідмінностіприродногооточення.

По-друге,аналізматеріалупобудованийзахронологічнимпринципом:віддавнішихдопізнішихпам’яток(див.додаток3,табл.1).Крімтого,кількістьвизначеньдлярізнихвіківнеод-

1 Висловлюємо щиру вдячність канд. іст. наук О.П.Журавльову запроведенийаналізідопомогувінтерпретаціїматеріалу.

2 Тут і далі для отримання точної статистичної інформації див.додаток3.

3Нажаль,детальнішоїінформаціїмитакінезнайшли.4ЗахіднеЮхнівськегородищеіпоселеннязайоговалом—цеєдиний

комплекс,матеріалякогонеслідрозглядатиокремо.

��


норідна—від5випадківдо1.Безумовно,цевпливаєначіт-кістьінтерпретацій.

По-третє, для уникнення помилки, можливої при випад-ковій вибірці, за мінімальну статистичну кількість прийнято20особинтварин.Узв’язкузцим,дляаналізуспіввідношеннятваринництваіполюванняневрахованоматеріализгородищКрасне (Полужжя) і Теменське; для характеристики тварин-ництва(співвідношеннятваринустаді)неврахованоматеріа-ли зпам’ятокСхіднеЮхнівське,ПісочнийРів,Плаксинське,Красне(Полужжя),Теменське.

***Першніжперейтибезпосередньодорозглядума-

теріалівзтваринництваслідкороткозупинитисянамисливсь-кій діяльності населення юхнівської культури. Звичайно, це

Рис. 4.2.Діаграмаспів-відношення особин до-машніхідикихтварин:І— по пам’ятках; ІІ—усередненапо століттях;а— свійські; б— дикі.Детально побудову по-дібної діаграми дано нарис.4.7

��

�.1. дані про тварин

дещовідводитьубіквідосновноїметирозділу,алесамеполю-ваннябезпосередньовказуєнарівеньрозвиткутваринництва;допомагаєвстановити,наскількиважливоюбулацягалузьдляотриманням’ясноїпродукції.

Завдякиполюваннюмісцевіжителізадовольнялипотребинелишеум’ясі,айотримувалишкуритварин,необхіднідляпошиттяодягу,тахутро,яке,можливо,могливикористовуватиідляобміну.Кістковірешткислугувалипрекраснимматеріа-ломдлявиготовленнярізноманітнихзнарядьпраці.

Кісткидикихтваринзнайденонакожномугородищі.Якщозчасувідпочаткуіснуваннякультури(VIст.дон.е.)доІІст.дон.е.включноможемоговоритипротенденціюпоступовогозмен-шеннякількостідикихтваринвархеозоологічнихкомплексах(з43до14,5%),тодляфінальногоетапуспостерігаємозростанняздобичімисливців (див. додаток3, табл.2; рис.4.2).Крім того,кількість впольованих тваринмала бути дещо більшою, якщоврахувати,щочастинуздобичірозбиралийрозчинялинамісці.

Аналізматеріалівмисливства(додаток3,табл.8)показує,щоцягалузьбуланаправленанаполюваннявеликихтварин(лось,косуля,кабан),зякихможнаотриматизначнукількістьм’яса,атакожшкури.Безумовно,полюваннявідіграваловажливуроль(рис.4.2).Вонобулоне«розвагоючоловіків»,адійсноважливимкомпонентомухарчуваннінаселенняюхнівськоїкультури1.

�.1. данІ про тВарин

Джерельноюбазоюдляхарактеристикитварин-ництва і складу стадаунаселенняюхнівськоїкультури єар-хеозоологічніматеріали.Якправило,цекухоннірештки,біль-шістьзякихроздробленаупроцесідобуванняіприготуванняїжіі,нажаль,непідлягаєвизначенню2.Незважаючинате,що

1Оскількицятеманеєпредметомрозділу4,обмежимосялишезагаль-нимиположеннями,бездетальногоаналізу.Йогоподаноурозділі5.

2Археозоологічнийматеріал(якіархеологічнийуцілому),нажаль,відображає фрагментовану картину діяльності людини в давнину (де-тально про неповноту остеологічнихматеріалів див., напр.: [Антипина,2007]).Так,донашихднівзначнукількістьовецьікіззабивалиузанадтомолодомувіці,залишаючиприцьомулишечастинустада.Убільшостіви-падківкісткитакихособинвзагаліможутьнезберегтися,особливоякщовраховувати,щовонимоглипроходитисуттєвутермічнуобробку(увипад-ку,якщом’ясоварили).

��


мимаємосправузматеріалом,якийзберігсядочасурозкопокa prioriнеповним,всежєможливістьпевноюміроювідновитикартинутваринництва,характерногодляюхнівськоїкультури.Доскладустададомашніхтваринзараховуютьвеликурогатухудобу,дрібнурогатухудобу (вівційкози), свиней,коней;набагатьохпам’яткахзнайденокісткидомашньогособаки.

Велика рогата худоба (ВРХ) (Bos Taurus L.).Напевне,однез найважливіших місць у тваринництві посідало скотарство.Природно,щовеликарогатахудобабулаекономічнонайвигід-нішою.Передусім,цеджерелом’яса,атакожмолокаішкури.Кісткивикористовувалидлявиготовленнярізноманітнихпред-метів(голки,шилаіт.д.).Воливикористовувалисьяктягловасила.

ЗаспостереженнямиВ.І.Цалкіна,коровиустадахВРХдав-ніхспільнотмоглистановитиблизько80%відзагальноїкіль-кості,бики—15%,воли—5%[Цалкин,1969,с.94].

КількістьВРХзрізнихпам’ятокпоказує,щоуніфікаціїста-данеіснувало.Проте,якщонебратидоувагинайменшийпо-казник (21,7%—ЗахіднеЮхнівське городище і поселення) інайбільші (42,9%—Кудеярова Гора; 39,1%—Кузіна Гора),що закількістюВРХв стадіприблизнона5%відрізняютьсявідблокуіншихпам’яток,отримуємопоказниквід1/4до1/3ста-да(рис.4.3).СпостерігаємотенденціюдозменшеннякількостіВРХвіддавнішихдопізнішихпам’яток.

Дрібна рогата худоба (ДРХ) (Ovis aries L.&Capra hircus L.). Безумовно, кількість м’яса, яке можна отримати від вівці чикози,значноменше,ніжвідкорови.Утойжечас,ДРХєдже-реломмолокаі,щоважливо,шерсті.Нажаль,дляюхнівськоїкультуриархеологічноцепідтвердитинасьогодніневдається.Окрімтого,ДРХбулодещопростіше(порівнянозВРХ)утриму-вати,тайрівеньнароджуваностівнеїбувзначновищим.

Рис. 4.3.Діаграмакіль-костіВРХпопам’ятках

��


КількістьДРХвстадінарізнихпам’яткахюхнівськоїкуль-турипредставленанестабільноючастиною—від7,8до27,3%(рис.4.4).Протематеріали6з10прийнятихдляаналізупам’я-токдаютьпоказники,щознаходятьсявмежахвід1/6до1/4відзагальноїкількостістада;на4пам’яткахцяцифразначнониж-ча— 1/10.Ні хронологічної, ні територіальної тенденції зміничасткиМРСустадінеспостережено.

Свиня (Sus domestica Gray). Свиня— це єдина домашнятварина, основною метою вирощування якої було м’ясо. Зви-чайнож,шкуру ікісткитакожвикористовували,алецебулодругорядним.Утримуваннясвинізручнетим,щовонадоситьшвидко росте (упродовж теплої пори року) і набирає значноїваги;вонавсеїднаідужеплодюча.Уходіпідготовкидозимівлідостатньо залишити на зимовий період мінімальну кількістьсвиней для відновлення весною поголів’я. Невипадково біль-шість кістокналежать особинаммолодимабонапівдорослим.Так, судячизматеріалів з городищКиселівкаІІ,БужанкаІ іЗахіднеЮхнівськегородищетапоселення,тільки35%особинсвинейбулидорослі.Такимчином,дляотриманням’ясасвиняєнайвигіднішоюустадідомашніхтварин.

Показникикількостіособинсвинінарізнихпам’яткахюх-нівськоїкультури(15,1—39,1%)доволінестабільні.Протеїхнякількість, як правило, не опускаєтьсянижче 1/6 від загальноїкількості стада.Усемивипадкахціпоказникизнаходятьсявмежахвід1/4до2/5(рис.4.5).Зазначимо,щотринайменшіпо-казникизафіксованінабільшранніхпам’ятках;територіаль-но,можливо, слід зазначити,щоці городищазнаходятьсянанайвіддаленішихділянках(середвказаних).

Кінь (Equus caballus L.). Розведення коней у давнинувідігравалодоволіважливуроль,оскількисампроцесвирощу-вання— досить складний. Використовувати коня могли і яктягловуробочусилу, ідляверхової їзди.Вживаликонину ів

Рис. 4.4. Діаграма кіль-костіДРХпопам’ятках

��


їжу,нащовказуєзначнакількістькістоксередкухоннихреш-ток.Безумовно,вдіюйшлийкісткиташкура.

Кількістьконейустадірізнихпам’ятокваріюєумежахвід10,7 до 35,1%.Лише на двох пам’ятках ці показники низькі(10,7%— КиселівкаІІ; 13,4%— Північне Долбатове). Середіншихрізнобійкількостістановитьприблизновід 1/3до 1/5відзагальноїчисельностістада(рис.4.6).Територіальнихрозбіж-ностейвпоказникахкількостіконейнепростежено.Хроноло-гічнонайменшіцифридаютьпам’яткиранньогоетапуюхнівсь-коїкультури.

Таким чином, основу тваринництва населенняюхнівськоїкультури складалиВРХ, свиня і кінь.Саме вони даютьнай-стабільнішіпоказникикількостіособин.Вівціікозибільшпри-звичаєнідовідкритихпросторів,їхмасоверозведеннявлісовійзоні навряд чи можливе. Не виключено також, що кількістьДРХ,зокремаовець,залежалавідпотребдавньогонаселеннявсировинідляткацтва.

Свідченнямрозвиненоготкацтвауносіївюхнівськоїкуль-тури є численні знахідки пряслиць для ткацьких верстатів.Звісно,беззнахідоктканин(досінезафіксованихнапам’яткахюхнівськоїкультури)таїханалізу,минеможемостверджува-ти, яка саме сировина переважала— рослинного чи тварин-ного походження. Однак, зважаючи на загальну тенденцію

Рис. 4.5. Діаграма кіль-костісвинейпопам’ятках

Рис. 4.6. Діаграма кіль-костіконейпопам’ятках

��


розвиткусільськогогосподарствауносіївюхнівськоїкультури(переважаннятваринництванадземлеробством),можемопри-пустити,щосировинадляткацтвачастішенадходилавідтва-ринництва.

Нажаль,немаємо і прямогодоказу зістриганняшерсті зДРХ—пружиннихножиць,необхіднихдляцього.Середпер-ших, відомих на теренахСхідної Європи, є ножиці, знайденіна поселенні ІІ—Іст. до н.е. Галіш-Ловачка на Закарпатті[Бідзіля,1964].Виявленівонитакожнапам’ятцікультурипіз-ньоїштрихованоїкерамікиМислі,щодатуєтьсявідрубежуер[Егорейченко,2006,с.81,табл.52,12], інапізньозарубинець-комупоселенніЛеськи3,щонаЧеркащині[Куштан,Сиволап,Терпиловський, 1999, рис.3, 4]. Раніші знахідки пружиннихножиць,якіпоходятьзтериторіїСхідноїЄвропи,намдосіневі- домі.

Загальноютенденцієюдозмінустадієпоступовезменшен-някількостіВРХіконейнакористьзбільшенняпоголів’ясви-нейіДРХ(рис.4.7).Невиключено,щоцепов’язаноздеякоюстабілізацієюжиття,щопривелодобільшоїосілості.Нагадає-мо,щопотужністькультурногошарунапам’яткахсередньогоетапуіснуваннякультури(починаючизIVст.дон.е.)досягаєодногоібільшеметрів,навідмінувідранніхгородищ(всеред-ньому—0,6м).

Побічно про важливість тваринництва вжиттіюхнівсько-гонаселенняможутьсвідчитизнахідкиглинянихфігуроктва-рин (рис.4.8). Ця категорія речей, доволі умовно, може бутипов’язаназдеякимкультом,можливо,присвяченимсаметва-ринництву.Такізнахідкиубільшостівипадківфрагментовані,узв’язкузчимвизначитивидтваринипрактичнонеможливо.Так,презентованізнахідкифігурокзбереглисялишеучастинітулубатварини;частини,щопрезентувалиголовутваринивід-сутні.Можналишестверджувати,щопереважнабільшістьсе-редних—копитні[Мельниковская,1970,с.19].

Так, на Більському городищі скіфського часу, у 1981р.на Східному укріпленні Скіфо-слов’янською експедицією підкерівництвомБ.А.Шрамкабуло знайденокомплекс глиняноїпластики,що знаходився в ямі157 розкопу29, неподалік відсвятилища. До комплексу входили фрагментовані фігурки,подібнідонаших,алезізбереженимичастинамиголів,заяки-мидослідникізвеликоюдолеювірогідностіінтерпретувавїхякмоделібиків(волів)[Шрамко,1985;1996,рис.8,9].Такізнахід-кивідомінаБільськомугородищійзіншихзольників:наза-

100


Рис. 4.7. Усередненадіаграмаспіввідношен-ня особин домашніхтваринпостоліттях:І— граф із нанесенимиданими з усіх пам’яток,прийнятих для аналізу(цифракурсивомвідпові-дає загальному номерупам’ятки); ІІ— першийетапусередненнястатис-тичнихданих;ІІІ—дру-гий етап усередненнястатистичнихданих;а—ВРХ;б—ДРХ;в—свині;г—коні

101


хіднійфортеціБільськогогородищаподібнустатуеткувиявле-ноуходірозкопокзольника7підкерівництвомП.Я.Гавришау2000р.[Гавриш,2002,рис.3,10].Такізнахідкишироковідомі на милоградських пам’ятках [Мельниковская, 1967, с.122—126,рис.56];доволічастоїхзнаходятьнапам’яткахскіфськогосвіту: вже згадувані знахідкинаБільському городищі,на се-лищі поблизу с.ЧервоносовеІІІ [ШрамкоИ., Задников, Зоря,2004, рис.2, 14, 15]), а от на городищахюхнівської культуривонинечасті.

Щеодинважливиймомент,щостосуєтьсятваринництва,асамевикористаннятвариняктягловоїсили,—цезображеннянапряслицізгородищаПісочнийРів.Наньомупрокреслени-милініямисхематичнозображенокривогрядильнералозполо-зомідвітягловітваринипобоках(див.рис.3.2,1б).Природно,схематичнезображеннянедаєможливостіприпустити,якіцетварини,проте,важливішете,щомимаємобезумовнесвідоц-твовикористаннятваринництвадлярозвиткуземлеробства.

Рис. 4.8.Глиняніфігуркитварин:1—5—Попівка;6—Торфель;7—ПісочнийРів

102


�.2. Випасання, ВІдгодІВля та утримуВання тВарин

Археологічнихданихзутримуваннятвариндляпам’ятокюхнівськоїкультуринеіснує(щоабсолютноприродно),томунижчеприведеніміркуванняєвсьоголишегіпотезою.

Частинукормовоїбазимоглискладатизалишкипіслязби-ранняіобробіткуврожаю—соломаівідходипісляпереробкизерна, частину— сіно. Важливим, імовірно, був деревиннийкорм, що грав провідну роль в зимовому харчуванні худобидопоявидостатньоефективногознаряддязаготівлісіна,якиммоглабутитількикоса[Краснов,1971,с.125].

Сінонаврядчибулоосновнимкормом,оскількикосиуна-селенняюхнівськоїкультуринеіснувало.Найранішазнахідкакіс-горбушнатериторіїСхідноїЄвропиналежитьдоматеріалівз пос.Галіш-Ловачка (18екз.) [Бідзіля, 1964, табл.1, с.99].Коси-горбуші тодіще не були поширені на території СхідноїЄвропиіневідомінапам’яткахюхнівськоїкультури.Хочаде-якісерпизаформоюдоситьподібні (див.рис.3.6).Восновно-муширокерозповсюдженнякіс-горбушслідпов’язуватилишезпоширеннямтрадиційсільськогогосподарствачерняхівськоїкультури[Горбаненко,Пашкевич,2010,с.214].

Випасаннятварин(ВРХ,ДРХ,кінь),швидшезавсе,моглоносити вигінний і відгінний1 характер [Бунятян, 1992; 1994;1997]. При вигінному способі тварин випасали у світлий часдоби з поверненням їх на ніч в огорожі, які,швидше за все,булирозташованінеподаліквідпоселення2.Крімтого,уліткутваринмоглиутримуватипростоулегкихзагонах.НадумкуЮ.О.Краснова,якийпроаналізувавзначнукількістьетногра-фічногоматеріалу,відкритілегкізагонидляхудобиможнабуло

1ЩировдячніК.П.Бунятянзаконсультаціюзприводупонять«вигін»і«відгін».Класичневідгіннетваринництвобазуєтьсянасезоннійкочівліукількасоткілометрівуслідзастадомізвеснидоосені.Ми(використовуючицейтерміннезовсімкоректнощодокласичногорозуміння)під«відгіннимвипасанням» маємо на увазі випас тварин на ділянках, віддалених укількакілометріввідпоселення,безповерненнянаньоготривалийчасутеплупоруроку(необов’язковоувесьсезон).

2Археологічнихсвідченьіснуваннятакихзагорожневиявлено,імо-вірно,черезіснуваннялегкихконструкцій,щодужескладнозафіксувати.Крімтого,якщовзятидоуваги,щотакізагорожівзагалімоглибутиви-несенізатериторіїпроживанняпоселенців(деархеологічнідослідженнямайженепроводять),їхніпошукидодатковоускладнюються.

10�

�.2. Випасання, відгодівля та утримування тварин

використовуватипротягомусьогороку[Краснов,1971а,с.122—124].ЗаданимизКудлаївськогогородища,одиніздовгихдо-мів,дослідженихнатериторіїпам’ятки,немавопалювальногопристрою.Узв’язкузчимО.М.Мельниковськаприпустила,щоцюбудівлювикористовувалидляутримуванняхудоби [Мель-никовская,1967/43,с.17].

Щобпобудувативідкритийзагіндляхудобидостатньобулопопериметрувідведеноїдляцьогоділянкичерезкожнідва-триметри вкопати в землю стовпчики чижердини діаметром до10—15см,заввишкищонайбільше2м.Далідостовпчиківне-обхіднобулоприкріпитинанеобхіднувисотупоперечніжерди-ни(здебільшогозадопомогоюеластичногоматеріалу—джгутачи мотузки) [див.: Памятники…, 1979, с.23]. Таку конструк-цію у сільській місцевостішироко використовують і сьогодні.Щодоархеологічнихсвідчень,товнауковійлітературієзгад-кипроможливізагонидляхудобинадавньоруськихселищахХ—XIIIст. [Село…, 2003, с.176]. З нечисленних конкретнихідентифікаційізграфічноюреконструкцієюслідзгадатибудів-лю№195зАвтуницькогоселища,щомаланеправильно-пря-мокутнуформурозмірами7×5м, утворену19ямками [Готун,1993,c.69—70].

Відгіннийхарактерприпускаввипаствариннапасовищахупродовжтеплоїпорироку,зповерненнямустійлолишенази-мовийперіод.Відмітимо,щопрактичнобілякожногогородищаможнавиділитимісця,щознаходятьсянедалеко,придатнідлявипасунавигоні,атакожвіддаленіділянки,наякихдоціль-ніше випасати тварин відгінним способом.Цікаво,що багатогородищрозташованінеподалікброду,анапротилежномубе-резівиявленонетривалістоянки[Воеводский,1949а,с.74].Невиключено,щовонибули«таборами»пастухів.

Цілком імовірно, що різні частини стада могли випасатиодночасно цими двома способами, прицьому частина тваринмоглазнаходитисяубезпосереднійблизькостідляпоповненнязапасівмолока.

Длявипасутваринбудь-якимспособом,жителіюхнівськихгородищмогли використовувати собак, кістки яких знайденопрактичнонавсіхпам’ятках,алевневеликійкількості.

Основначастинапам’ятокюхнівськоїкультурипредставленагородищами,прощомовавжейшлавище.Ґрунтовніукріпленнянанихз’явилисянеодразу.Середіншихпричиннеобхідностіїхзведенняможнаговоритиіпрогосподарськіпотреби—дляут-римуваннятварин[Краснов,1990,с.7—8]іїхзахисту,якоснов-

10�


ногобагатства [Каравайко,2004а].Так,О.М.МельниковськауходідослідженьКудлаївськогогородищавиділилачастинупло-щіпам’ятки,яку,на їїдумку,могливикористовуватиякзагіндляхудоби: «Кромеучастковпокраямгородища,продолженыисследования площади между оборонительной стеной, огора-живавшейжилуючастьпоселка,ивалом.Этачастьплощадкииспользовалась в древности, по-видимому, в качестве загонадля скота.Непрослеженони однойканавки от стен, имеютсятолькостолбовыеямы,покоторымтрудносудитьоконтурахсо-оружений,инесколькоямхозяйственногоназначения»(рис.4.9)[Мельниковская,1967/43, с.13].Зазведенимпланом,доданимдозвіту,встановитиконтуризагорожниніпрактичнонеможли-во(див.:[Мельниковская,1967/43,рис.27]).

Враховуючирозміриукріпленихпоселень,атакожіснуван-нянанихзабудови,правильнішебулобговоритипроутриму-ваннянанихтваринтількивзимовийперіодабожмолодняка.Тимбільше,щоназимузалишалилишетвариндляпоповнен-няпоголів’я.

Випасаннятваринмоглобутиівигінним,івідгінним.Вобохвипадкахдляпасовищмогливикористовуватиоднійтіжземлі:

Рис. 4.9.СхематичнийпланКудлаївськогогородища.Штриховкоювиді-ленозонудляутримуваннятварин

10�

�.�. м’ясна продукція

1)поляпідпаром,залишенідлявідновленняродючості,утомучислійзавдячуючивідходамтваринництва;

2)розташованіпоблизуділянкиулісі,непридатнідлязем-леробстваабожнеосвоєноїзцієюметою.Можливо,використо-вувалиівіддаленівідпоселеньземлі,деземлеробство,зрізнихпричин,булонерентабельним;

3)довколишнізаплави,використанняякихдляземлеробс-твабулоневигіднимзрізнихпричин(надмірназволоженість,можливістьзатоплення,особливостірельєфуіт.д.).

�.�. м’ясна продукцІя

Одним з важливих моментів для інтерпретації матеріалуєвведенняунауковийобігметодикирозрахункума- си(ваги)домашніхтварин[Підоплічко,1937;Журавлев,2001,с.63],завдячуючичомуможнапредставитипитомувагум’ясноїпродукції.Оскількидляточнихпідрахунківнезавждидостат-ньоданих,слушно,нанашудумку,привестицифривідносногохарактеру,вираженіувідсотках.

До 6 місяців ВРХ важить в середньому до 93кг; від 6 до18місяців—215кг;від18до24—390кг;напівдорослійдорос-ліособинимогливажитиблизько450кг[Справочникживотно-вода…,1982,с.31,табл.9].МолоднякДРХдо24місяцівваживвід 5 до 40кг; напівдорослі й дорослі— до 60кг [БСЭ, 1973,с.385;1974,с.279].ВагудавніхконейВ.І.Бібіковавизначилау320кг[Бибикова,1973,с.67].Згіднозцим,О.П.Журавльовзапропонувавцифруу160кг,якпоказниксередньоївагидлямолодихособин.Розрахункищодовагисвині,приведеніудовід-никахдлярізнихпорід,відрізняютьсянестабільністю.Врахо-вуючи це, О.П.Журавльов запропонував прийняти середнювагумолодої особиниза100кг,напівдорослої і дорослої—за250кг[Журавлев,2001,с.63].Намидлярозрахунківм’ясноговиробництваприйнятосереднєарифметичнечисломіжвагоюмолодих, напівдорослих і дорослих особин. Відповідно, прий-нятотакіусередненіпоказники(укг):ВРХ—320,ДРХ—41,свиня—200,кінь—213.

Вважаємодоречнимобмежитисялишеконстатацієюрізни-цідостовірноїкількостівирощуванихтвариніотримуваноговіднихм’ясаувідсотковомуспіввідношенні.

Показники м’ясної продукції відображають загальний рі-веньрозвиткутваринництва.Виходячизцього,відмітимо,що

10�


найбільшу кількість м’ясних продуктів від домашніх твариннаселенняюхнівськоїкультуриочікуваноотримуваловідВРХ.Цей показник у чотирьох випадках складає абсолютну біль-шість,ушестиінших—відносну.Середостанніх,начотирьохпам’яткахцяцифранаближаєтьсядополовинивідусієїм’ясноїпродукції.Найменшийпоказник—36,3%(ЗахіднеЮхнівськегородищеіпоселеннязавалом).Натихпам’ятниках,дечасткаВРХдещоменша,показниким’ясабуликомпенсовані свини-ною і кониною, при чому вшести з десяти випадків відсотоксвині більший за конину. Виходячи з наведених цифр (1,6—6,8%),відсотокм’яса,отримуванийвідДРХ,незначний.Най-імовірніше,цихтваринутримувалинестількидляотриманням’яса,скількидляіншихцілей,скажімоотриманнясировинидляткацтва,прощовжейшлосявище(див.додаток3,табл.6,рис.4.10).

Основний забій тварин, вірогідно, припадав на час передзимовимперіодом.Такимчином,полегшуваласяпроблемаут-римування великого стада. Передусім ідеться про заготівлю

Рис. 4.10. Діаграма м’ясної продукції по пам’ятках. Умовні позначеннядив.нарис.4.7

10�

�.�. кінське спорядження

значноїкількостікорму.Івхолоднузимовупорум’ясодовгонепсується.Якпоказановище,впершучергунам’ясойшлаВРХ.Аосьмасовийзабійконейбувневигіднийзнизкипричин.По-перше, їхпопуляцію складновідновлювати.Переважнакіль-кістькістокдомашніхтваринналежитьмолодимособинам,тодіякєзнахідкикістокконяувіці19—20років[Цалкин,1962,с.10,31,37,41].По-друге,кіньспроможнийвидобуватикормз-підснігу,щоневимагалозначнихзаготівельфуражу.Пойогослі-дахмоглипастисявеликаідрібнарогатахудоба.По-третє,самеконейнайчастішевикористовувалиякробочусилу(дляпереве-зеннявантажівідляпотребземлеробства).Невиключено,хочаархеологічнихдоказівтомунемає,щоконейвикористовувалиіяктранспортнийзасіб.АосьвикористанняВРХякробочоїсилистоїтьнадругомумісці.Якправило,цебуливоли.Запідрахун-камиВ.І.Цалкіна,їхнячисельністьскладалаблизько5%відзагальноїкількостістадаВРХ[Цалкин,1969,с.94].

�.�. кІнське спорядження

Щеодинважливиймомент—це використанняконядляверхової їзди.Нижчекороткорозглянемознахідки кінського спорядженнязпам’ятокюхнівськоїкультури.

Такіречівкрайнечисленні,особливопорівнянозматеріа-ламипівденніших,скіфоїднихкультур(див.,напр.:[Могилов,2008]). Імовірно, це слід пояснювати існуванням примітивноїкінськоїзбруї,виготовленоїздереваішкіри,авідповідноіне-розвиненістютрадиціїверховоїїзди.

На сьогодні ми маємо свідчення про знахідки лише двохвудил.ОднезнихпоходитьзгородищаЗахіднеПосудичі.Цедвохчасні «вудила», зроблені з залізногоперекрученогодроту(рис.4.11,1).Надумкудослідниціцієїпам’яткиО.М.Мельни-ковської, їх слід датувати часом існуванняДавньоруської де-ржави;власнейінтерпретаціюцієїречіяквудил,вченастави-лапідзнакомпитання[Мельниковская,1969,с.19].Зостаннімне можна не погодитися, якщо врахувати незначні розміри виробу.Зіншогобоку,аналогічнівудилавідоміівпередскіф-ськийперіод.Якприклад,подібназнахідкавідомазтериторіїРумунії[Kemenczei,2005,taf.40,B 1].Предмет,знайденийнагородищі Західне Посудичі, не є вудилами, проте практичнонастовідсотківповторюєїхнюформу.Самецяобставинаідоз-воляє зараховувати його до деталей кінського спорядження.

10�


Можливо,цечастинапідвіски(деталь,наякувонакріпилася),аналогічназнайденимвкурганіскіфськогочасунаґрунтовомумогильникуIV Новолабинського городища [Раев, Беспалый,2006,табл.25,9;31,2;33,1].Знайденітампредмети—бронзовіпластинчатіпідвіскизотворомувиглядідротяноготрійниказтрьохпетель,закрученихзкруглоговперетинідроту.Звісно,прямиханалогійнемає,доводитьсяробитилишеприпущення.

Безумовно,вудиламиєзнахідказгородища(?)Лбище.Ву-дила двохчасні, виті (ложновиті?), виготовлені з бронзовогодроту (рис.4.11,2).Найпряміші аналогіїми знаходимо середподібнихвиробівусарматів(II—Iст.дон.е.)[Симоненко,2010,с.151;рис.122,3],заєдинимвинятком—усісарматськівуди-

Рис. 4.11.Кінськеспорядженнязпам’ятокюхнівськоїкультури:1—ЗахіднеПосудичі;2, 5—Лбище;3—Липинське;4—Юхнівське;6, 7—Куд-лаївка;8, 9—Моїсеївське;10—Макча;11—Мезин(фондиМКМ)

10�

�.�. кінське спорядження

лавиготовленіззаліза.Можливо,мимаємосправузмісцевимнаслідуванням. Час існування поселення Лбище— IV—Iст.дон.е.[Падин,1958],щоцілкомспіввідноситьсяздатуваннямподібнихвудил.

Такожнечисленнійзнахідкипсаліїв.Убільшостівипадківїх виготовлено з кістки, рогу чи з ікла кабана. За розміраминезначні—7—9см.Двазних,згородищМакчаіЛипинське,малидваотвори(рис.4.11,3, 10)ісаміпособівиготовленідо-волігрубо.Псалій,виготовленийзіклакабана,знайденийнагородищіКудеяроваГора.На відміну відпопередніх вінмавтриотвори[Падин,1966,с.140].

Щедвавироби,схожістьякихневикликаєзаперечень,мо-жемо умовно вважати псаліями. Обидва вони мали по одно-муотвору, іодинзкінцівбувоформленийувиглядікопитця(рис.4.11,4, 5).НадругомукінціпсаліязгородищаЛбищевид-но стилізовану голову коня (рис.4.11,5). Знахідка з одного зЮхнівськихгородищ(розкопкиД.Я.Самоквасова)булапроін-терпретованаякзастібка [Трубникова,1938, с.127,рис.1,7].Однак,враховуючидекоробохвиробів,можемоспіввіднестиїхздеталямикінськогоспорядження.

Усівищеперерахованіпсаліїзасвоїмвиглядомдоволіар-хаїчні,прямиханалогійсередскіфськихстарожитностейїмминезнаходимоі,найімовірніше,своїмикоренямивонисягаютьепохибронзи.

Дещоінакшевиготовленіпсалії,знайденінагородищіКуд-лаївка(рис.4.11,6, 7).Обидвавонифрагментовані,щонедоз-воляєговоритипроточнукількістьотворів.Схожівиробивідомій налісостеповихпам’ятках. Так,фрагмент одного з псаліїв,виготовленогозрогу,хочаінемаєпрямиханалогійвматеріа-лах більш східних пам’яток1, всеж стилістично близький доних.ЄдинийцілийпсалійзрогузнайденонагородищіМезин(рис.4.11,11).ВінмаєС-виднуформу,здвомаотворами;дов-жина13,2см.Прямиханалогійцьомувиробусередматеріалівлісостеповихпам’ятокнеіснує[Могилов,2008,рис.64,1—14].

1Схожийпсалійзнайденоус.Олефірщина,однаквінвідрізняєтьсякрутішим(близько90°)відгиномодногозкінців[Могилов,2008,рис.52,13]. Ще кілька схожих псаліїв походить з кургану 346 у с.ТеклиноТясминськоїпідгрупи[Могилов,2008,с.26,рис.43,16],алевонипряміші.На жаль, знахідка з городища Кудлаївка фрагментована, відповіднопривестипряміаналогіїнеможливо.Цестосуєтьсяідругогоекземплярузцієїжпам’ятки.

110


Нанайпівденнішихпам’яткахюхнівськоїкультури(басейнр.Сейм)відомізнахідкизалізнихпсаліїв.ОдинзнихS-подіб-ної форми знайдено на Жадинському городищі [Мельников- ская,1968/85,с.22].СхожазнахідкапоходитьзМоїсеївськогогородища(рис.4.11,9)[Алихова,1962,рис.19,20].Колоанало-гійподібнихвиробів,датованихдругоюполовиноюVI—IVст.дон.е.,доволіширокий—УкраїнськийЛісостеп,пам’яткиСте-повоїСкіфії,ПівнічнийКавказ[Могилов,2008,с.37].

Із цієї ж пам’ятки походить ще один фрагмент кістяногопсалія (рис.4.11, 8). Подібні форми також малишироке роз-повсюдження [Могилов, 2008, с.32].Вірогідно, на найпівден-нішихпам’яткахпсалії булипривнесені йнемалимісцевих,юхнівськихкоренів.Аотбільшістькінськогоспорядженнядо-волі самобутня і відносно примітивна. Вище вже йшла мовапро «бідність» матеріального комплексу юхнівської культурита,зокрема,малоїкількостіімпорту.Тойфакт,щоносіїюхнів-ськоїкультуриневикористовувалибільшпрогресивнекінськеспорядженнялісостеповихплеменщеразсвідчитьпроізольо-ваністьцієїлісовоїкультуриіпроненалагодженість,слабкістьторговельно-обміннихконтактів.

Кількаслівпромолочну направленість скотарства,архе-ологічнихслідівякогодосіневиявлено1.Яківстеповійсмузі,воназнаходиласянапочатковійстадії.Їїрозвитокставможли-вимлишеупізнішийчас,заумовиполіпшенняпорідВРХ,відякоїможнабулоотриматизначнобільшемолока,ніжпотрібнодлягодівлімолодняка[Гаврилюк,1989,с.38].Такепорівнянняцілкомвиправдане,оскількиВРХлісовоїсмугипрактичноневідрізнялася від степової, за винятком того,що остання булакомолою[Цалкин,1962,с.24—25].

Крімтого,зпам’ятокюхнівськоїкультуриневідомізнаряддядляпереробкимолока.Дляпорівняннявартонавестиматеріа-ли зі скіфських пам’яток лісостепової смуги. З них походитьдоволі значна кількість специфічних керамічних виробів,щоотрималиназвуцідилки.Цевиробизглини,унижнійчастиніякихбулизробленіотвори.Надумкудослідників,таківиробивикористовувалидляпроціджуваннямолока(дляйогоподаль-шоїпереробки).Так,одназцідилокпоходитьзматеріалівран-ньочорноліськогопоселенняВолошинеІІ,упониззіПсла[Ку-латова,Лямкін,2006,с.49,рис.2,6].Таківиробизнайденона

1Традиційноархеологічнимпідтвердженняммолочноговиробництвавважаютьсязнахідкицідилок.

111

�.�. Висновки

Більському городищі у вже згадуваному комплексі [Шрамко,1996,рис.6,9—11],середматеріалівчорнолісько-жаботинсько-готипууСередньомуПобужжіВишенька-2[Бойко,2004,с.244,246,рис.3,18].Відомівонитакожісередматеріалівлужицькоїкультури[Светличная,1996,рис.1,9].Їхнякількістьтапоши-реннясередлісостеповихпам’ятокнезалишаєсумнівівутому,що в лісостеповій зоні молочна направленість утримуваннястадаВРХрозвиваласявжезаскіфськихчасів.


Таким чином, основу стада у населенняюхнів-ськоїкультурискладалиВРХ,кінь,свиня;наостанньомуміс-ці— ДРХ. Аналогічний склад, де домінували велика рогатахудобаікінь,бувіунаселенняЛісостеповогоЛівобережжя,завиняткомранніхпам’ятокбасейнур.Ворскла.ТутнапершихмісцяхбулисвиняіДРХ[Цалкин,1966,с.40;Моруженко,1985,с.130,рис.1].АналогічнеспіввідношеннявидівспостерігаємоідляПравобережногоЛісостепу,завиняткомМотронинського городища,дезафіксованозначнийвідсотоккістокДРХ(щоправ-да,вмежахлишеодногорозкопу),атакожХотівськогоіТрах-темирівськогогородищ,населенняякихупершучергурозводи-локонейісвиней[Бессонова,Скорый,2001,с.113,114].Складстадаузахіднихсусідівюхнівськогонаселення(милоградськакультура) відрізнявся незначною кількістю свиней (13,9%),найнижчимвідсоткомсередусіхлісовихкультурранньогоза-лізноговіку[Цалкин,1962,с.71,рис.37].Такожнерозвиненимбуло свинарство і у населенняСередньогоДону.Тампріори-тетнимнапрямомтваринництвабулорозведенняконейіВРХ[Антипина,2004,с.116,табл.3].Разомзтимусусідньоїдніпро-двинської культури ситуація діаметрально протилежна. Там,якнадьяківськихпам’ятках[Цалкин,1962,рис.36],достатньовисокийвідсотоккістоксвині,аоткількістькістокконячиненайнижча[Мельниковская,1967,рис.59;Седов,1969,с.121].Невиключено,щовідмінностіускладістадаунаселенняюх-нівської культури і їх сусідів слід пояснювати природно-гео-графічнимиумовами,яківрізнихрегіонах,навітьоднієїлісо-вої зони,по-різномувпливалинарозведеннятогоабо іншоговиду.

Отже,добіркаархеозоологічногоматеріалу зпоселеньюх-нівськоїкультуринасьогоднінезначна.Відповідновисновки,

112


наведеніуцьомурозділі,неможнавважатиостаточними.Про-те вважаємо за необхідне акцентувати увагу на окремих мо-ментах.

1.Мисливство грало значну роль для забезпечення насе-ленняюхнівськоїкультурипродуктамихарчування(інелише).Ймовірно,тваринництвонемоглоналежнимчиномзадоволь-нитипотребигосподарстваувсьомунеобхідному.

2. Хоча матеріал частково свідчить про можливість існу-ваннярегіональнихвідмінностей,нинінедостатньоданих,абипроаналізуватицейаспект.

3.Найважливішурольутваринництвівідігравалоскотар-ство.ДавніжителіотримуваливідВРХм’ясо(цітваринидава-лимаксимумм’яса—відвідносноїдоабсолютноїперевагивра-ціоні),шкуриікісткудлявиготовленнязнарядьпраці,напевнеі молоко. Не можна не відмітити і можливість застосуванняВРХ(волів)іконейякробочоїсили—дляпотребземлеробства,перевезеннявантажівтощо.

4.Зметоюзабезпеченнясировинидляткацтвавирощува-лиДРХ;утойжечасвівційкозибулидодатковимджереломм’яса.

5. Свинарство, як простий спосіб отримання м’ясної про-дукції,здебільшогобулодоситьрозвиненим(білятретиниусієїм’ясноїпродукції,отримуваноївідсвійськихтварин).

6.Конінасампередвідігравализначнурольякробочасила.Нацевказуютьякзнахідки,хочайнечисленні,кінськогоспо-рядження, так і виявлення патологічного зрощення кісток удужестароїособиниконя,якуО.П.Журавльовпояснюєякро-бочупатологію.

7.Тваринництвовідігравалозначнурольіуземлеробстві—зцієюметоювикористовувалиякволів,такіконей.Вкотрена-гадаємопрозображеннянапряслицізгородищаПісочнийРів(див.рис.3.2).

Порівняльнийаналіздвохгалузей—тваринництва і зем-леробства (див. розділ3)— свідчить про те, що господарствонаселенняюхнівської культури було саме тваринницько-зем-леробським,аненавпаки.

11�

Полювання відігравало важливу роль у життіюхнівськогонаселення,оскількивонобулосуттє-вимдодатковимджереломпоповненняхарчовихзапасів. Розвитку мисливства сприяли навко-лишні природні умови— густі ліси та розгалу-женарічковасистема(див.розділ2). 1

Місцевімешканці,завдякиполюванню,задо-вольнялипотребинелишеум’ясі,айушкурахтварин,придатнихдляпошиттяодягу,хутрі,якеможна було використовувати ще й для обміну.Кісткові рештки слугували зручним матеріа-лом для виготовлення різноманітних знарядьпрацітаполюванняйрибальства,атакожаму-летів.Виготовленізкісткиречі,пов’язанізмис-ливством, нині відомі з 15пам’яток юхнівськоїкультури;з3городищвідомізалізнінаконечни-кистріл(рис.5.1).

�.1. данІ про тВарин

Кістки диких тварин є на кожному городищі.Джерельнубазудовиконаннядослідженняпрочасткидикихтваринстановлятьзгадуваніучет-вертомурозділі15пам’ятокзархеозоологічнимивизначеннями. Крім того, є згадка про аналізархеозоологічного матеріалу з Кудлаївськогогородища, проведеного В.І.Цалкіним. Виявле-номінімум18особиндикихтварин, середякихзначнопереважавлось,такожвиявленокісткові

1Попередняпублікація[Горбаненко,Каравайко,2012].

�розділ

мислиВстВо 1

11�

розділ �. мисливство

решткикосулі,кабана,лисиці,бобра,північногооленя,ведме-дя,видри[Мельниковская,1967/43,с.17]1.

Варто зауважити,що зпереважної більшості пам’ятокпо-ходитьстатистичнонедостатнякількістьматеріалу.Томудляаналізу мисливства в основному залучено матеріали з чоти-рьох пам’яток, на яких виявлено понад 20особин диких тва-рин(КузінаГора,КудеяроваГора,ЗахіднеЮхнівськегороди-щеіпоселення,БужанкаІ).Іншіматеріалитакожзалученодоаналізу,алеякдопоміжні.

Занашимипідрахунками,кількістьособиндикихтваринвархеозоологічних комплексах юхнівських пам’яток становить

1Нажаль,детальнішоїінформаціїмитакінезнайшли.

Рис. 5.1.Картапам’ятокюхнівськоїкультуризматеріаламидорозділу:1—Теминське;2—СхіднеЮхнівське;4—ЗахіднеПосудичі;5—СхіднеПосуди-чі;8—КузінаГора;10—Торфель;11—КиселівкаІІ;14—КудеяроваГора;15—ПівнічнеДолбатівське; 16— Рябцеве; 17—Пісочний Рів; 19—БлаговіщенськаГора; 20— Південне Долбатівське; 21— Західне Юхнівське; 22— Моїсеївське;23—Плаксинське;24—Красне(Полужжя);25—Мариця;26—Олександрівське;28—РасухаІІ;29—Случевськ;30—Попівка;31—Лбище;32—Овстуг;33—Бу-жанкаІ;34—Любожицьке;37—Новгород-Сіверський.Детальнуінформаціюдив.удодатку1

11�


від 14,5 до 51,9% (див. рис.4.2). Вочевидь, кількість впольо-ванихтваринбуладещовищою,враховуючи,щочастинутуш,зокремахутрових,розбиралинамісці.

Вартозауважити,щопереддослідниками,мабуть,нестава-лазадачатериторіальногорозподілу,томувідбірпам’ятокмаєстихійнийхарактер(пов’язанийзіступенемїхньоїдослідженос-ті,можливістюпроведенняаналізутощо).

Зважаючи на хронологію маємо таке. Від часу виникнен-няюхнівськоїкультурирольздобичіпоступовозменшуваласяприблизнодоІІІ—ІІст.дон.е.,післячогонарубежіерзновудоситьстрімкозросла.Якщотенденціядозменшеннязаконо-мірна і може відображати реалії зміцнення сільського госпо-дарствавціломуітваринництвазокрема,тозростаннячасткивпольованихтвариннаостанньомуетапііснуванняюхнівськоїкультуриможематицілунизкупоясненьабоїхкомплекс.

По-перше,невиключено,щомимаємосправузізвичайноюстатистичноюпомилкою,оскількидляпобудовиостанньоїчас-тиниграфікунакожномуетапііснуєвсьогопоодномуархеозо-ологічномувизначенню.

По-друге,збільшеннячасткиполюванняугосподарствіюх-нівців може бути пов’язане з відродженням природи лісовихмасивів,спостережененауковцямидляІІІст.дон.е.(див.роз-діл2).

По-третє,невиключено,щовідновленняважливоїролімис-ливствапов’язанезпевнимзанепадомюхнівськоїкультурита/або певним виснаженням сільськогосподарських угідь, опосе-редкованимпідтвердженнямчомуєвласнечас,коливідбував-сяцейпроцес—передзникненнямсамоїкультури.

Нижче подаємо опис найважливіших об’єктів полювання.Дотакихналежатьтварини,кісткиякихвиявленонабільшостіпам’ятокікількістьособинякихнараховує5%ібільшевідвиз-наченихособинтварин.

Основним об’єктом полювання був лось [Цалкин, 1962,табл.50].Кісткицієїтваринивиявленона13пам’яткахз151.Приміром,наповністюрозкопаномугородищіКудлаївкасереддиких тварин переважають кістки саме цієї тварини [Мель-никовская, 1967/43, с.17]. Зі статистично достатніх комплек-сівлосьсуттєвопереважаєвматеріалахКузіноїГори(39,2%)іКудеяровоїГори(23,8%);нацихпам’яткахвінмаєвідносну

1 Такі ж показники виявлено і для кабана, однак у відсотковомуспіввідношенністатистичнодостатніхматеріаліввінпоступаєтьсялосю.

11�


перевагунад іншимивидами.НаЗахідномуЮхнівськомуго-родищійпоселенніцейпоказникскладає17,4%(другемісце).Оскількинаційпам’ятцізафіксованоспецифікуполюваннянабобрів(34,9%відкількостіособин),можемостверджувати,щолосьпереважавсередвеликоїздобичі.АотдляБужанкиІви-явленомалий(5),упорівняннізіншими,відсотокздобичілося(рис.5.2).

Лось—найбільшийпредставниколенячих;йоговагаможедосягати570кг.Вінмешкаєврівниннихлісахрізноманітнихтипів;поблизузаболоченихділянок,околицьозер,прирічковихверболозів,молодихзгарищ,щозаростають,лісосік,лісовихді-

Рис. 5.2.Діаграмиспіввідношеньдикихтварин(нумераціюдив.удодатку1):A. a.—Alces alcesL. (лось);C. e.—Cervus elaphusL. (олень звичайний);R. t.—Rangifer tarandusL.(оленьпівнічний);C. c.—Caprelous caprelousL.(козулязви-чайна);S. s. f.—Sus scrofa ferusL.(кабан);U. a.—Ursus arctosL.(ведмідьбурий);V. v.—Vulpes vulpesL.(лисицязвичайна);M. m.—Meles melesL.(борсук);L.sp.—Leporidaesp.(сімействозайцевих);C. f.—Castror fiberL.(боберрічковий);S. v.—Sciurus vulgarisL.(білказвичайна);M. b.—Marmota bobakMüller(байбак)

11�


лянок з густим підліском і високим трав’яним покривом. За-звичайлосіживутьпоодинці[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.214—216].Отже,лосьбувбажаноюздобиччюдавніхмислив-ців. Від лося отримували м’ясо, шкуру, кістку, ріг. Останнійможнабуловикористовуватиякдлявиготовленняякихосьзна-рядьпраці,інструментів(напр.,мотикдляземлеробства;див.розділ4). Полювання на лося було одним з найскладніших,зважаючинавитривалістьтвариниіусамітненийспосіб існу-вання.

Кістки кабана також виявлено на 13пам’ятках. Найбіль-шийпоказникцієїтваринизафіксованодлягородищаБужан-каІ (32,5%;відноснепереважання)—пам’ятці знайменшимпоказникомполюванняналося.Значнийвідсоток(28,4;другемісцепіслялося)зафіксованодляКузіноїГори.НаКудеяровійГорівизначено11,9%(4місце).ДляЗахідногоЮхнівськогого-родища іпоселеннязафіксованонайменшукількість—4,3%(див.рис.5.2).

Вагакабанаможедосягати250—300кг.Вінможемешкативрізнихлісах,поярах,байраках,очеретянихзаростяхтощо.[При-родаУкраинскойССР,1985,с.230].Цінністьдлямисливцяпо-лягаєузначнійкількостім’яса,шкурі,кістках,щетині,іклах.Зостанніхвиготовляли,наприклад,амулети(див.нижче).

Кісткиведмедядослідженона12пам’ятках.Ізстатистичнодостатніхвибіроккількістьособинведмедянайбільшоювияви-ласянапам’яткахКудеяроваГора(19%)іКузінаГора(18,9%),посідаючитамвідповідно2і3місце.НаЗахідномуЮхнівсько-муіБужанціІйогозначеннянедосягає1/10(8,7,5%відповід-но)(див.рис.5.2).Можливо,такісуттєвірозбіжностіукількостівпольованихведмедівможнапояснитигеографічнимрозташу-ваннямпам’ятокірізнимирозмірамипопуляціїведмедівудав-нинуврегіоні,деїхкількістьвиявиласязначноюівсереднійтечіїДесни(надвохостанніхпам’ятках)(див.рис.5.1).

Ведмідь—надзвичайносильнатварина;йогорозміридося-гають2мзросту;вагастановить150—300кг.Ведмедімешка-ютьвлісових(ігірських)районах;перевагунадаютьхвойним,меншезмішанимлісам[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.116;ПриродаУкраинскойССР,1985,с.242].Ціннимидлямислив-цяєм’ясо,шкуратажир.Бурийведмідьє «господаремлісу»,однієюзнайнебезпечнішихтваринлісовоїсмуги,томунаврядполювалинаньоговинятковозарадишкуриабом’яса.Певноюміроюполюваннянаведмедя,пов’язанезризиком,моглобутиознакоюмужності,свогороду«чоловічоюгрою»,ініціацією.Не-

11�


випадководеякідавніплеменашануваликультведмедятави-готовлялиамулетизйогопазурівабоікол(див.нижче).

Кісткибобра річкового виявленона12пам’яткахюхнівсь-коїкультури.Якужезазначалося,дляЗахідногоЮхнівськогогородищаіпоселенняслідприпуститипевнуспецифікуполю-ваннянацього звіра: зкомплексупоходятькісткивід34,9%особин.ВтімзначнийвідсотокскладаютьіособинизгородищаКудеяроваГора(14,3%).Найнижчийпоказник(7,5%)характе-ризуєпромиселнабобрарічковогостародавніхжителівгороди-щаБужанкаІ(див.рис.5.2).

Боберрічковиймаєвагудо20кг.Мешкаєпоберегахлісо-вихрічокізповільноютечієюілісовихозер,щозарослидере-вами ічагарникамим’якихпорід [ПриродаУкраинскойССР,1985,с.210].Відбобраотримувалим’ясо,хутроіжир;останнійнаділенийлікувальнимивластивостями.Поширенняполюван-нянабобраможемопояснитинелишецим.По-перше,йогонескладно вполювати. По-друге, вірогідною причиною масовогополюваннянабобрівєвласнемасовістьцихтварин,якіуве-ликійкількостіводилисяпоберегахвеликихімалихрічоктаїхніхзаток.

Кісткикозулі звичайної виявленона 9пам’ятках.Відсотокцихтваринсередвпольованоїздобичітакожчималийівціломунезначнопоступаєтьсяописанимвищевидам,аінодійперева-жає.Так,нагородищіБужанкаІкількістьособинкозулі(27,5%)поступаєтьсялишекабану;наЗахідномуЮхнівськомугородищійпоселенніпосідаєтретємісце(13,1%)післябобрарічковогоілося.НаКудеяровійГорівонатакож(разомзбобромрічковим;14,3%)посідалатретємісцезапопулярністю(див.рис.5.2).

Вага козулі звичайної близько 40кг. Її ареал існуванняохоплюєрівниннітагірськілистянійзмішаніліси;інодікозу-лязаходитьпоруслахрічоку степи.Перевагунадає світлимлісамздобрерозвиненимпідліском.Восновному(крімлітньогоперіоду)ведестаднийспосібжиття[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.212],івідповідновцейчасполюваннянакозулюспро-щуєтьсязавдякиїїколективнійповедінці.Відкозулізвичайноїотримувалим’ясо,шкуру,кістку,ріг.

Іншівидидикихтваринпредставленовосновномунезнач-нимивибірками.Кісткилисицісереднихвиявленонанайбіль-шійкількостіпам’яток(8);решткизайців—нашестипам’ятках;оленів,борсуків—начотирьох;білок,івидри—надвох;куни-ці,байбака—наодному(див.додаток3,табл.7).Утім,наокре-михвидахтваринвартозупинитисядокладніше.

11�


Олень (звичайний і північний).Середстатистичнодостатніхматеріалів кількість особин оленя становить 10 (БужанкаІ) і8,7%(ЗахіднеЮхнівськегородищеіпоселення)—доволізнач-ний показник.Кістки оленя виявлено такожнаКузіній Горі(нар.Рать).АлетривипадкизнахідоккістоколенязчотирьохпоходятьізсередньогоПодесення(див.рис.5.1).

Вага оленя становить 220 (північний) і до 300кг (звичай-ний).ОленіпівнічнімешкаютьутундрійтайзіЄвразії.Взимкуперекочовуютьнадалеківідстані(700—800км)[Жизньживот-ных…,1971,с.478].Оленьзвичайнийможемешкативрізнихлісових та напіввідкритих місцевостях [Природа УкраинскойССР,1985,с.232].Отже,якщонаоленязвичайногоможнабулополювативпродовжусьогороку,тооленьпівнічниймігбутивареалііснуванняюхнівськоїкультурилишеузимовийперіодміграцій.Саметому,напевно, знайденовсежбільшерештоколенязвичайного,анепівнічного.Вполювавшиоленя,мисли-вецьотримувавм’ясо,шкуру,кістки,роги,жили.Отже,цебулабажаназдобич.

Щось конкретне про хутровий промисел сказати складно.Дозвірів,наякихмоглиполюватизарадихутра,належатьна-сампередбобер,лисиця,куниця,заєць,борсук івидра1.Хочакісткиостанніх(крімбобра)зустрічаютьсянарізнихпам’ятках,аленікількістьпам’яток,нівідсотоквпольованихособиннепе-реконуютьуважливомузначенніхутровогопромислу.Імовірно,уцьомувипадкузновумаємосправузістатистичноюнедостат-ністюматеріалів.Аджетварин,наякихполюваливинятково зарадихутра,ізаетнографічнимиданиминечастоприносилидомісцьпостійногопроживання.Мисливецьмігзнятихутрозтваринибезпосередньовлісі,там,дезвірабуловпольовано,абожнамісцітимчасовоїстоянки.

Отже,всіхтварин,наякихполювалиносіїюхнівськоїкуль-тури,об’єднуєте,що їхареалчастковочицілкомзбігаєтьсязлісами (див. розділ2). Таким чином, можемо стверджувати,що представлені комплекси характеризують саме лісове мис-ливство.

Найбільшуподібністьуспіввідношенняхвпольованихтва-ринможнапомітитиміжгородищамиКузінаГора іКудеяро-ваГора.Зважаючина їхнюхронологічнублизькість (див.до-

1 Такий стан зберігався до XVIIIст. включно; автор дослідження,А.В.Шипілов зазначав, що бобер відігравав найважливішу роль середзвірів,упольованихзарадихутра[Шипилов,2006,с.14—35].

120


даток1)іблизькегеографічнерозташування(обидвіпам’яткизнаходяться на р.Рать на відстані менше ніж 20км) (див.рис.5.1),такаподібністьвидаєтьсяцілкомнормальною.

Цікаво відмітити ще одну особливість. Для усіх чотирьохстатистично достатніх випадківмаємо подібний відсоток впо-льованихоленячих(лось,козулязвичайна,олень),щоколива-єтьсявмежахвід38,1до48,7%,аутрьохвипадкахзчотирьохстановить приблизно 2/3 від загальної кількості здобичі (див.додаток3,табл.8).Усібезвиняткуоленячімоглибутимакси-мально ефективно використані у господарських цілях. М’ясойшлонаприготуванняїжі,кісткаіроги—нарізноманітнізна-ряддяпраці(утомучислійземлеробські);шкуруіжилиможнабуловикористатидлявиготовленняодягу івзуття1.Археоло-гічнепідтвердження,звіснож,знаходятьлишевиробизкісткиірогу.Останні(з-поміждикихтварин)частопредставленісамеоленячими—лосем, оленем (аще—ведмедем і бобром).Ріг,крім того, могли отримувати під час збиральництва. Подібнівисновкизробилидослідникикосторізноїсправиананьїнськоїепохи(VIII—IIIст.дон.е.,Прикам’я)[Ашихмина,Черных,Ша-талов,2006,с.73].

Очевидно,невартошукатиякихосьособливихтенденційуполюванні,абистверджуватипрооднаковічиподібнітрадиціїу цій галузі господарства давніх мешканців. Давні мисливціполювалинатварин,притаманнихсамеокрузіпам’ятки;крімтого, полювання все ж має менш передбачуваний характер,ніж галузі господарювання,що більшоюмірою залежали відлюдини, а не від природи. Тому вважаємо,що неможливістьуніфікованого описумисливства уносіївюхнівської культуриєприроднимнаслідкомнеможливостіуніфікаціївласнесамогомисливства.

***Дляуточненняролікожногозвидівдикихтва-

ринум’ясномураціонімипровелирозрахункиотриманнявіднихможливоїкількостім’яса.Доаналізузалученолишетва-рин,наякихполювалинайбільше:лось,олень,козуля,кабан,ведмідьібобер(див.додаток3,табл.9).

Щобскластидіаграми,якібунаочнювалицідані,мискорис-талисясхемою,аналогічноюдорозрахунківм’ясноговиробниц-

1Користуючисьнагодою,дякуємоО.П.ЖуравльовуіВ.Б.Панковськомузаконсультацію.

121


твадомашніхтварин.Відповіднозасторогищодоцихрозрахун-ківподібні.Закоефіцієнтдлярозрахункувибраномаксимальнувагутварин.Мирозуміємо,щоотриманірезультатихибнівідсамогопочаткучерезнеможливістьдиференційногопідходу інеможутьвідтворитиреальноїкартиниздобичім’ясавіддикихтварин.Однакцірезультатипринаймнідопомагаютьзрозумі-тиступіньрозбіжностіролейум’ясномураціоніюхнівськогона-селення,отримуваномувідрізнихдикихтварин(рис.5.3).

Отже, у трьох випадках з чотирьох, доступних для аналі-зу,кількістьм’ясалося становитьабсолютнуперевагу (56,2—60,1%);увипадкузБужанкоюІ,демисливцібільшеполювалинакабана(вочевидь,йогопопуляціявціймісцевостібуладо-волічисельна),цячастка становитьусього15,7%.Якщовра-хуватиусіхоленячих,наякихполювали,отримаємотакідані(%):КудеяроваГора—59,6;КузінаГора—61,8;ЗахіднеЮх-

Рис. 5.3.Діаграмиспіввідношенням’яснихпродуктів,отримуванихвідос-новнихм’яснихдикихтварин.Умовніпозначеннядив.нарис.5.2

122


нівське і поселення— 73,9; БужанкаІ— 37,2. Таким чином,оленячі становилиблизькодвохтретиннатрьохгородищах іпринаймнітретинунаБужанціІ.Наостанньомуабсолютнупе-ревагувотримуваномувідполюванням’ясімавкабан(53,7%).Наіншихйогочастканабагатоменшаідоволінестабільна.За-звичайм’ясокабанаіведмедязаймали2—3місцясередіншихм’яснихпродуктіввіддикихтварин.Значенняждолібобране-значні;навітьнаЗахідномуЮхнівськомугородищііпоселенні(дечасткаособинбобранайбільша—див.вище)часткам’ясастановитьусього3,9%(див.рис.5.3).

Такимчином,набобранаврядчиполювалидляотриманнянасампередм’ясноїпродукції.Очевидно,цютваринунабагатобільшецінувализаіншівластивості,прощойшлосявище.

�.2. Знаряддя мислиВця, амулети

�.2.1. Знаряддя мисливця

Найвірогіднішимиспособамиполюваннянахут-ровихєрізногородукапкани,пастки,тенетатощо,якінепсува-лихутро1.Жодназвищеперерахованихтваринзакількіснимпоказникомнедомінує,аотжеприпускаємо,щоспеціалізова-ного полювання—на окремий вид—не існувало. Виняткомможебутиполюваннянабобра.

Крімрізного родукапканів тапасток,наполюванні безу-мовновикористовувавсялукістріли.Стосовноконструктивнихособливостей лука не маємо жодних свідчень. Наконечникистрілбуливиготовленізкістки(рис.5.4).Вонипереважноче-решкові, мають один або дві лопаті або ромбоподібне вістря.Зарозміраминевеликі—5—7см,інодідещобільші.Навершявиготовлені майже бездоганно, поверхня добре опрацьована.Зрідка трапляютьсявтульчастінаконечники.Зокрема, такийекземплярзтупимкінцемпоходитьізгородищаРасухаІІ[Гу-рьянов,Ефимов,2003,с.117] імігвикористовуватисядляпо-люваннянахутровихтварин.

ДещовиділяєтьсявістрязгородищаПолужжя,уякогочере-шокоформленоувиглядіхвосталастівки(рис.5.4,5).Подібніречімаютьпряміаналогії іззалізниминаконечникамистріл,яківикористовувалонаселенняуранньомузалізномувіціна

1Нажаль,цятезанемаєвідображеннявархеологічнихматеріалах;підтвердженняїйзнаходимолишеветнографічнихджерелах.

12�

�.2. Знаряддя мисливця, амулети

Рис. 5.4.Зброяюхнівськогонаселення,щомоглавикористовуватисядляполювання;кістянінаконечникистріл:1, 9, 13, 17—Моїсеївське(заА.Є.Аліховою);2, 3, 12—РасухаІІ(заВ.М.Гур’яновим);4, 14—Лбище (заВ.А.Падіним);5, 10—Красне (Полужжя) (заО.К.Амброзом);6— Східне Посудичі (фонди БДОКМ); 7— Рябцеве (за А.В.Кузою, В.П.Кова-ленком);8, 15—Случевськ(заЄ.О.Шинаковим);11—ПівнічнеДолбатівське(заЛ.В.Артишевською);16—Теминське (заВ.П.Левенком);18—ЗахіднеПосудичі(заО.М.Мельниковською)

12�


СередньомуДоні.Зрозуміло,щолуктастрілинеобхіднібулинелишедляполювання,айпідчасоборонипоселень.

Цікаво зазначити, що у населення юхнівської культурипобутувалитакожзалізнінаконечникистріл(рис.5.5).Зама-теріалом їх зазвичай інтерпретуютьяк військову зброю.Втімпорівнянняформвиробівізкісткиізалізапереконуєутому,щовикористання інноваційногоматеріалу не привело до виник-ненняіншихформ.Тобтофункціональністьстрілзалишиласямайже такою самою,як булараніше; очевидно, змінився (по-довжився)лишетермінвикористаннязнарядь.Отже,імовірно,такзванувійськовузброютакожцілкомможназарахуватидозброїмисливськогопризначення.

Деякі змінивсежвідбулися.Так,унаконечників,щона-слідуваликістяніпрототипиз«хвостомластівки»,останніста-

Рис. 5.5.Зброяюхнівськогонаселення,щомоглавикористовуватисядляполювання;залізнінаконечникистріл:1, 2—Мариця (заА.І.Пузіковою);3—8—КузінаГора;9—Олександрівське (заА.Є.Аліховою);10—РасухаІІ(заВ.М.Гур’яновим)

12�

�.2. Знаряддя мисливця, амулети

ють гіпертрофованими, оскількиматеріал дозволяв такий експе-римент.Участининаконечниківдлязбереженняосновнихформіпропорційкістянихстрілза-містьчерешковоготипукріпленнябулозробленовтулкове.

Під час полювання застосовували різного роду манки(рис.5.6). Вони виготовлялися з кістки і малиформу трубоч-ки. Знахідки манків зрідка трапляються на поселенськихпам’ятках. Зазвичай подібна інтерпретація цих виробів спи-раєтьсялишенасуб’єктивнийпогляддослідника,хочаіснуван-нятакихманківвідкидатинеможна.Так,нагородищіОтмичі(верхів’яВолги,РФ)дьяківськоїкультурисхожутрубочкузна-скрізнимкруглимотворомінтерпретовано,можливо,яккістянеруків’я[Исланова,2008,с.28,рис.94,4].

Розглянутівищефактидозволяютьзробитивисновок,щоос-новноюметоюполюваннябулопоповненням’ясногораціонутаотриманняшкур,необхіднихдляодягу,вгосподарствітощо.

�.2.2. амулети

Підвіска (амулет) виконувала функцію своєрід-ногооберегу,щоотримувавмисливець,якийвполювавнебез-печнуздобич(рис.5.7).Їхвиготовлялизікол,зрідказубівтакихдикихтварин,якведмідьтакабан,тобтонайбільшнебезпечниххижаків.Вірогідно,щоціжтваринибулисвященними.Окрімтого,напевно,матитакийамулетбулопрестижно,оскількивінпідкреслював усі позитивні якості його власника: хоробрість,витривалість,силутощо.

Ікла-амулетикріпилидвомаспособами:абонаверхнійчас-тині робили невеличкий жолобок, навколо якого обмотувалимотузок,абопросвердлювалиотвір.

Ікло ведмедя як амулет використовували досить часто.Культцьогохижаказафіксованийубагатьохнародів,чиєжит-тябулобезпосередньопов’язанезлісом [Тайлор,2000, с.415;Косарев,2008,с.48—66].Одназтакихпідвісокпоходитьзгоро-

Рис. 5.6.Знаряддязпам’ятокюхнівсь-коїкультури,щоможутьбутиінтерпре-тованіякманкидляпідманюванняди-кихтвариннаполюванні:1—Лбище(заВ.А.Падіним);2—Торфель(заЄ.І.Горюновою)

12�


дищаБужанкаI(рис.5.7,10).Цікавийспосібїїпідвішування.Отвірпросвердленоприблизнонасередині:іклоповиннобулознаходитисяувертикальномуположенні.Такіамулетивідомій серед матеріалів юхнівських пам’яток Брянщини—Попів-каіЛбище(рис.5.7,1, 4, 5),атакожсередкомплексівдніпро-двинськоїкультури[Шадыро,1985,рис.27,14].

Ікла і зуби іншиххижих тварин такожвикористовувалиякамулети;яквиняток—навітькігті.Так,згородищаПісочнийРівпоходитьсаметаказнахідкакігтяхижаказпросвердленимотво-ром(рис.5.7,9)[Залізняк,Каравайко,Маярчак,2003].Насьогод-нісередматеріалівюхнівськоїкультурианалогіїнамневідомі.

Слід згадати і знахідку астрагала з просвердленим отво-ром,щопоходитьзматеріалівПісочногоРову(рис.5.8,1).Такіречішироковідомінаскіфськихпам’ятках,зокремаівкурга-нах.Зазвичайїхінтерпретуютьякгральнікості,аотвір—дляносінняузв’язці.СхожийвирібпоходитьзКудлаївськогогоро-дища(рис.5.8,2).Загаломтакізнахідкималотиповідляматері-

Рис. 5.7.Кістяніпідвіски-амулетизпам’ятокюхнівськоїкультури:1— Лбище (за В.А.Падіним); 2— Рябцеве (за А.В.Кузою, В.П.Коваленком);3—Моїсеївське(заА.Є.Аліховою);4, 5—Попівка(заО.М.Мельниковською);6—Любожицьке;7—Новгород-Сіверський (заВ.П.Левенком);8, 9—ПісочнийРів;10—БужанкаІ

12�


ального комплексу юхнівсь-коїкультури.

З Благовіщенської Гори,окрім серії амулетів з вед-межих ікол, походить вінецьпосудинизі стилізованимзо-браженням морди ведмедя[Рыбаков, 1953, с.110]. Ос-кількиубагатьохнародів,якіжиливлісах,бувпоширенийкульт цієї тварини, ведме-дя не лише шанували, алейвживалиу їжу.Щозафіксовано,наприклад,упівнічноаме-риканськихіндійців,якутівтощо[Тайлор,2000,с.415].Кісткиведмедя(кухоннірештки)трапляютьсяйнаюхнівськихгоро-дищах,прощойшлосявище.


Отже, кістки диких тварин присутні у всіх ар-хеозоологічних комплексах пам’яток юхнівської культури.Кількістьособиндикихтваринколиваєтьсяуширокихмежах(14,5—51,9%).УперіодвідчасувиникненнякультуридоІІст.дон.е.спостерігаємоскороченнячасткидикихтваринвархео-зоологічному комплексі (з 43 до 14,5%), після чого відбулосязначнезростанняроліполюванняум’ясномураціоніносіївюх-нівськоїкультури(до51,9%).Можливо,ціпоказникивідобра-жаютьстатистичнупомилку,алетакезростанняможнапояс-нитийоб’єктивнимипричинами.

Лосьбувнайважливішимоб’єктомполювання;цепідтвер-джується найбільшою кількістю пам’яток, на яких знайденойогокістки,значнимвідсоткомособинсередіншихдикихтва-ринівеликоювагоюм’яса,отримуваноговідних.Йогочасткаум’яснійпродукціїсередвпольованихтваринзазвичайстано-вить абсолютну більшість. Вірогідно, варто говорити загаломпроспрямованістьмисливстванаоленячих,оскількиїхможнабуловикористатимаксимальнодлягосподарськихцілей.

Рис. 5.8.Астрагали:1—ПісочнийРів;2—Кудлаївськего-родище

12�


Важливимидляотримуванням’ясабулитакожкабанівед-мідь. Їхнічасткисередвпольованихтваринзаймаютьдругу ітретюпозиції;тесаме—середм’ясноїпродукції.

Полюваннянабобрарічковоготакожбулопоширенимяви-щем.Алевонодавалонезначну(упорівняннізіншими)кіль-кістьм’яса.

Крімтого,вартозвернутиувагунаіншіаспектиполюван-ня. Так, ведмідь і бобер річковий були ціннимище й своїмишкурами(хутрами),атакожжиром.Отже,нанихполювалиневиключнозарадиотриманням’яса.

Питанняпрохутрянуспрямованістьполюваннязалишаєть-ся відкритим, оскільки дані, що походять з пам’яток черезоб’єктивніпричининеможутьсповнавідображатиціпроцеси.

12�

Важливою галуззю для отримання додатковогопродуктубулорибальство.Йоговажливезначен-ня для населення юхнівської культури неодно-разово підкреслено багатьма дослідниками [Го-рюнова, 1950, с.156; Левенок, 1963, с.81, 82 таін.]. Кілька тимчасових рибальських поселеньвиявленоналівомуберезіДесни,навпротиПуш-карівськогогородища;поберегахзаплавнихозері протоків досліджено цілу систему незначнихтимчасових стоянок,що іноді складаються з од-ного кострища з невеликою кількістю фрагмен-тівкерамікиіскупченняриб’ячоїлускитакісток[Воеводский,1949а,с.74].Ріканебуласуттєвоюперепоною, адже, за повідомленням місцевихмешканців,поблизубалкиМосолівРівщедоне-давнаможнабулоперейтивбрід.Імовірно,подіб-ністійбищаможутьіснуватиівіншихмісцях.

Культурний шар багатьох городищ насиче-нийуламкамитацілимиглинянимигрузиламидля сіток, лускою такісткамивеликихриб.Се-ред пам’яток, для яких проведено визначенняіхтіофауни,— Західне Юхнівське городище іпоселення, Східне Юхнівське городище, Пісоч-ний Рів, городище Селище, де виявлено лускутакісткищуки,сома,судака;лящатаіншихко-ропових [Лебедев, 1944, с.241; 1960, с.18—19;284—298] (див. додаток5). Такі ж види вилов-лювали й мешканці городищ Попівка і Сверд-ловськеІ [Мельниковская, 1968/85, с.19; 1970,с.20]. В.П.Левенок зазначив, що на пам’яткахособливобагаториб’ячихкістокілуски,однакнеконкретизував, про які саме городища йдеться[Левенок, 1957, с.51]. Останнім часом отрима-

�розділ

рибальстВо

1�0

розділ �. рибальство

нододатковуінформаціюдляхарактеристикирибізЗахідногоЮхнівськогогородища.Напам’ятцідослідженоями1та1аіззалишкамириб’ячихлускиікісток1.

Крім того, було проаналізовано іхтіологічний матеріал зКудлаївського городища. Визначені кістки належали сому,щуці,судаку,лящу,окуню,короповим.Підкресленотакожве-ликірозміририб—від30смдо2,30мзізначнимпереважан-ням великих сомів [Мельниковская, 1967/43, с.17]2. Під часрозкопок Мезинського городища було виявлено комплекс ізсемигрузилінижньоїчастинигорщиказриб’ячимикісткамиілускою[Мельниковская,1968/85,с.11].

1 Матеріал проаналізовано співробітницею Інституту гідробіологіїНАНУкраїниО.П.Кирилюк[Каравайко,Кирилюк,2007,с.28].

2О.М.Мельниковськаповідомила,щоаналізпровівЄ.А.Цепкін;нажаль,детальнішоїінформаціїмитакінезнайшли.

Рис. 6.1.Картапам’ятокюхнівськоїкультуризматеріаламидорозділу:2—СхіднеЮхнівське;3—Кудлаївка;4—ЗахіднеПосудичі;6—Трубчевськ;7—СвердловкаІ;10—Торфель;11—КиселівкаІІ;17—ПісочнийРів;21—ЗахіднеЮхнівське;29—Случевськ;31—Лбище;33—БужанкаІ;34—Кветунь;39—Се-лище.Детальнуінформаціюдив.удодатку1

1�1

�.1. Іхтіологічні дані

Знаряддя рибальства, що походять із восьми юхнівськихпам’яток,даютьуявленняпроте,якимчиномрибалилиносіїюхнівськоїкультури.Неврахованозгадкипрознахідкигрузил,оскількивониєоднієюзнайпоширенішихкатегорійречейіпо-ходятьчинезкожноїпам’яткиюхнівськоїкультури.Такимчи-ном,ниніджерельнубазудляаналізурибальства(процесури-боловлі,характеруулову)складаютьматеріализ13пам’яток1 (рис.6.1).

�.1. ІхтІологІчнІ данІ

ІхтіологічніданіпроаналізованоВ.Д.Лебедєвим(який, власне, і розпочав дослідження іхтіофауни періоду іс-нуванняюхнівськоїкультури),Є.А.Цепкіним,О.П.Кирилюк.Залежно від консервуючих умов навколишнього середовища,стан збереженості матеріалів дозволив робити визначеннящодовиду,родуабосімейства.Тожнинідобіркаматеріалівдо-статньопрезентабельнадляз’ясування,якусамерибуловилиюхнівськірибалки(додаток5).

Нажаль, визначення іхтіологічнихматеріалівщодо кіль-кості особин на даному етапі неможливе (як для археозооло-гічнихвизначень).Томувстановленняспіввідношеннярибивуловідосімаєвідноснийхарактер (більше—менше).Втімдляз’ясуванняролірізнихвидіврибВ.Д.Лебедєвзапровадивтакусистемупоказників.Основнийоб’єктпромислу:наявністькіст-ковихрештокпонад10%аболускипонад20%;другорядний:понад5і10%відповідно;випадковіоб’єкти:меншеніж5і10%відповідно[Лебедев,1944,с.242].Невідкидаючицюсхему,мипроаналізувалистатистичніданізатакимпринципом:

1)створено діаграмипоказників кісткових решток і лускириб(рис.6.2);

2)виведеносереднєстатистичнеміжцимипоказниками;3)перераховані дані переведено на відсоткові діаграми зі

100%-воюсумою(рис.6.3).Статистичні дані заматеріалами дослідженьВ.Д.Лебедє-

вавказуютьнате,щоосновнимоб’єктомриболовногопромислуу юхнівців були щука, сом, лящ; другорядними— судак (су-марнодляЗахідного іСхідногоЮхнівських городищ), окунь,карась,плітка (дляПісочногоРову);випадковими—вирезуб,

1Один гарпун, залітературою,походить зЮхнівських городищбезконкретизаціїточногомісцязнахідки[Лебедев,1960,рис.86,3].

1�2


Рис. 6.2.Д

іаграм

испіввіднош

енькістокілускириб

зпам’ятокюхнівськоїкультури:

2—СхіднеЮхнівське;1

7—П

ісочни

йРів;21—Західне

Юхнівське;І—

кількістькісток;ІІ—

кількістьлуски;E. l.—

Esox luciusL.(щуказвичайна);R. r.—

Rutilu

s rutilusL.

(плітказвичайна);R. f.—

Rutilu

s frisii

Nord.(вирезуб);

L. c.—

Leuciscus cephalusL

.(головень);L. i.—

Leuciscus

idusL.(язь);L. sp.—

Leuciscus sp.(рідялець);A. a.—

Aspius

aspi

usL.(жерех);

S. e.—

Scardinius erythrophthalmusL.

(краснопірка);T. t.—

Tinca tincaL.(лин

звичайни

й);A. b.—

Ab

ramis brama L.(л

ящзвичайн

ий);C.sp.—

Carassiussp

.(карась);C

. c.—

Cyprinius carpioL.(к

ороп);S. g.—

Silu

rus

glanisL.(сомзвичайн

ий);L. l.—

Lucioperca luciopercaL.

(судак);P. f.—

Perca fluviatilisL.(окуньзвичайни

й)

1��


короп,лин(увсіхвипадках),окунь,краснопірка,рідялець(су-марно для Західного і СхідногоЮхнівських городищ),жерех(дляПісочногоРову)[Лебедев,1960,с.288].Однак,зважаючинарізночасністьіснуванняЗахідногоіСхідногоЮхнівськихго-родищ,їхвартовсежрозглядатиокремо.Зауважимо,щоСхід-неЮхнівськегородищедатованеVI,ПісочнийРівV,аЗахіднеЮхнівськегородищеIVст.дон.е.Отже,самеутакомупорядкумийбудеморозглядатиіхтіологічнийматеріал.

Як видно з діаграм (на основі критеріїв, запропонованихВ.Д.Лебедєвим),зачасівСхідногоЮхнівськогогородищауви-ловахпереважалищука,лящзвичайний,сомзвичайний,судак;випадковийуловстановиливирезуб (рис.6.4),рідялець,линзвичайний,короп,окуньзвичайний(рис.6.2,а).УматеріалахзПісочногоРовупереважалищуказвичайна,лящзвичайний,сом звичайний; другорядний улов становили рід ялець, ка-рась;випадковийулов—плітказвичайна,вирезуб,головень,язь,жерех, лин звичайний, короп (рис.6.2, б).На ЗахідномуЮхнівськомугородищіпереважализалишкищукизвичайної,лящазвичайного,сомазвичайного;випадковийуловстановиливирезуб,язь,рідялець,краснопірказвичайна,линзвичайний,короп,судак,окуньзвичайний(рис.6.2,в).

Рис. 6.3. Діаграми імовірних співвідношень риб з пам’яток юхнівськоїкультури:2—СхіднеЮхнівське;17—ПісочнийРів;21—ЗахіднеЮхнівське.Умовніпозна-ченнядив.нарис.6.2

1��


Усередненняіхтіологічних даних свідчить про такі ре-зультати. Чітко помітно, щов уловах переважали (за сту-пенем зменшення значення)лящ звичайний, сом звичай-ний, щука звичайна. Випад-ковийуловскладаливирезуб,лин звичайний, короп, окуньзвичайний.Решткиіншихрибприсутнівматеріалахневсіхпам’яток. Окрім загальнихрис, притаманних риболовліцих трьох пам’яток, є і влас-ні риси,що відрізняють однупам’ятку від іншої. Так, наПісочному Рові виявлено рід

ялець і карася (9,6, 8,4%); наЮхнівських городищах першийпредставлениймізерноюкількістю,другийвідсутній.РибалкизіСхідногоЮхнівськогогородищатакожузначнійкількостілови-лисудака,щонепритаманнодвоміншимпам’яткам.Усеіншецілкомможнаінтерпретуватияквипадковийулов(рис.6.3).

Отже, існував основний улов, характерний для всіх трьохпам’яток,атакожпевногородуспеціалізація(імовірно,викли-канаприроднимичинникамиабозбігомобставин).Крімтого,на

Рис. 6.4.Решткивирезуба,СхіднеЮхівськегородище:1, 2—кістки;3—луска(заВ.Д.Лебедєвим)

Рис. 6.5. Яма зі знахідкою рештокриби, вид із заходу; Західне Юх-нівськегородище

1��


графікудобрепомітнозростаннязча-сомуловущукизвичайної(рис.6.3).

УходінещодавніхдослідженьЗа-хідногоЮхнівськогогородищаісели-ща виявлено яму із рештками риби(рис.6.5).Результатианалізупідтвер-дили,що переважну більшість уловустановилириби сімействакоропових,адже це домінуюче сімейство. Порів-няльнийаналізпоказавтакожзначнуподібність сучасних і викопних реш-ток (рис.6.6, 6.7). Порівняння луски

Рис. 6.6.Кісткикороповихриб:1—тулубова;2, 3—хвостові(згородищаПісочнийРів);4—тулубова;5—7—хвос-тові(сучасні)

Рис. 6.7.Плавникикороповихриб:1—згородищаПісочнийРів;2—сучасний

1��


дало змогувстановитив іхтіологічнихматеріалах знещодав-ніхрозкопокЗахідногоЮхнівськогогородищарешткигустеризвичайної(ранішеневідомоїзаналогічнихматеріалів),атакожляща(додаток6).

Вікову градацію улову, проаналізованого В.Д.Лебедєвим,показаноудодатку5,табл.2.Вікщукизвичайноївосновномустановить5—9років(коливаючисьвмежах2—11років).Лящзвичайний,якправило,представленийвіком6—9років(4—10)(коливаючисьвмежах2—13років);коропові,невизначенідовиду,5—8(4—11).Сомзвичайний(матеріалиПісочногоРову)представленийвіком8—16років(по1—3особини);найбільшугрупу становить сом віком 13—14років (15особин). Інші ви- біркималоінформативні.Зазначимолише,що,крімщуки,іншірибибуливікомнеменшеніж4—5років.Розглянутанамилус-ка сімействакороповихзнещодавньої знахідкивціломупід-тверджуєцідані;вікрибизацієюлускоюможнавстановитиумежах6—11років(рис.6.8).

Отже, носії юхнівської культури не вживали дрібну рибу.Відсутність її решток говорить про те,що її могли повертати

Рис. 6.8.ЛускакороповихрибзгородищаПісочнийРів

1��

�.2. Знаряддя рибалки

назад у річку. Однак, на наш погляд, раціональнішим буловикористаннядрібноїриби,наприклад,длягодівлітварин.Затакоговикористаннячастиниулову,звіснож,знахідкивідходів(лускичикісток)неможливі.

Оскількикістки(щодаютьзмогувизначитирозміри)ілуска(щодаєуявленняпровікриби)неможутьбутиповноюміроюзіставленіміжсобою,минеможемовпевненостверджуватипророзміритогочаснихрибупорівняннізсучасними.В.Д.Лебедєв,порівнюючиданірізнихчасів,показав,щоудавнинузазвичайпромишлялирибубільшихрозмірів,однак,імовірно,істаршу.

Тимнеменше,длячастинирибвстановленообидвіхаракте-ристики.Водномувипадку(СхіднеЮхнівськегородище)вста-новлено,щощукап’ятироківмаларозміри69,9см;уПісочномуРовівиявленокісткисемиівосьмироків,що,імовірно,належа-лиособинам70,1,86,0см1;згородищаСелищепоходитьоднакістка, що належала особині восьми років розмірами 55,5см[Лебедев, 1960, с.291]. Як бачимо, дані значно коливаються. Тожми не можемо стверджувати,що розміри риб у Ітис. дон.е.булибільшимизааналогічніпоказникиїхніхсучаснихро-дичів.

Єдиний випадок можливості зіставлення віку і розміріврибивстановленозадвомаскладнимихребцямивебероваапа-рату для сома. За данимиВ.Д.Лебедєва: «Это единственныйслучай,когдатемпростаископаемогосомазначительнопревы-шаеттемпростасовременногосома,ноиз-занезначительнос-тиматериалапоископаемомусомуделатькакие-либовыводыврядлицелесообразно»[Лебедев,1960,с.296].


На основі існуючого археологічного матеріалуможемо реконструювати кілька способів ловлі риби, викорис-товуваніюхнівськимнаселенням.Середнихіндивідуальні(нагачок та за допомогою гарпуна), а такожпромисловий спосіб(неводами,сітями).

Зауважимотакож,щосередюхнівськихматеріалів,небага-тихнадрібнупластику,присутнянавітьфігуркариби,вирізьб-леназкістки.Порівнянозіншоюпластикою,фігуркувиконаноособливо ретельно (рис.6.9).Цейфакт також опосередковано

1УВ.Д.Лебедєвацевипливаєзаналізутексту.

1��


свідчить про те, що риболовлявідігравалаважливурольужит-тіносіївюхнівськоїкультури.

�.2.1. Знаряддя для індивідуальної ловлі

Знахідкигачківдляриболовлівідомізбагатьохгородищ:зокремакількаекземплярівпоходитьізЖадинськогогородища[Мельниковская,1968/85,с.22,23,25].Гачкитакожвідомізпам’ятокКудлаївка,ЗахіднеПосудичі,Кветунь.Вонидоволімасивні,виготовленііззаліза(рис.6.10).Найбільшвіро-гідним,судячизрозмірів,видаєтьсяїхвикористаннядляловлісома,якийзазвичай«стоїть»попідкрутимберегомріки.

Ще один спосіб, відомий знайдавніших часів,— забиван-ня риби за допомогою острогиабогарпуна.Знахідкигарпунівпоходять з матеріалів городищЛбище,Случевськ,Торфель,За-хіднеЮхнівське,БужанкаІ,Пі-сочнийРів. Їхні вістря виготов-лялипереважнозкістки,протевідомі й металеві екземпляри,що цілком повторюють кістяніформи, але завдяки матеріа-лу дещо тонші (рис.6.11,5).Цізнаряддяможнавикористовува-тинамілині, заплавах,підчаспаводку або з човна. Існуванняостаннього у юхнівського насе-лення підтверджено, зокрема,знахідкоюкам’яногоякоря (?) зПосудицького городища [Мель-

Рис. 6.9.Фігуркариби,Трубчевськ(заВ.П.Левенком)

Рис. 6.10. Знаряддя риболовлі з ма-теріалівюхнівськоїкультури;гачки:1—Кудлаївка;2—ЗахіднеПосудичі (заО.М.Мельниковською); 3— Кветунь (заВ.П.Левенком)

1��


никовская,1970а,с.62].Такожзнахідкигарпунівшироковідо-мівхронологічноблизькихматеріалахдніпро-двинськихпле-мен[Шмидт,1992,с.77—78,табл.2].

Господарський реманент рибалки ранньозалізного часу(VІ—Vст. до н.е.) за матеріалами багатошарової пам’яткипоблизус.ХрінникинаВолиніпроаналізувавД.Н.Козак.На

Рис. 6.11. Знаряддя риболовлі з матеріалів юхнівської культури; гар-пуни:1—4—Лбище (заВ.А.Падіним);5—Случевськ (заЄ.О.Шинаковим);6—Тор-фель(заЄ.І.Горюновою);7—ЗахіднеЮхнівське;8—БужанкаІ;9—ПісочнийРів(заД.В.Лебедєвим).6—залізо,інше—кістка

1�0


основісеріїкістянихзнахідок,щопоходятьзодногожитлово-господарськогокомплексу, він запропонувавобґрунтовануре-конструкцію знарядь для лову риби. До комплексу входять:гарпунувиглядітризуба,щоскладавсяізтрьохдеталейзрогу,закріпленихнадерев’яномудержакуеластичнимджгутомчимотузкою(аботрирізнігарпуни);захватізтрьоханалогічнимчином закріпленихнакороткомудерев’яномуруків’ї іколка-бана,розташованихвигинаминавпроти (1до2);ніжзрогуздерев’янимруків’ямдлячисткинутрощівриби (рис.6.12,1—3) [Козак,2009, с.95—96,рис.5;2009а,рис.3,4;2012, с.34—37]1. Уматеріалахюхнівської культури такі знахідки in situ невідомі.Тому,невідкидаючиможливостііснуваннятризубих

1Художньо-графічнуреконструкціюдив.:[Козак,2010,с.56—57],мал.І.Ковтун.

Рис. 6.12.Реконструкціязнаряддярибалкиранньогозалізногочасу:1— тризубий гарпун; 2— ніж для чищення риби; 3— захват для витягуванняриби(заД.Н.Козаком);4—одинарнийгарпун

1�1


гарпунів,всежвважаємодоцільнішеговоритипрозвичайну,простуформугарпуна,щоскладаласяздерев’яногодержакаівласнегострогонаконечника(рис.6.12,4).

�.2.2. грузила для риболовецьких сітей 1

Найуживанішимспособом,щодававзначнобіль-шийулов,ніжвищеназвані,єзастосуваннярізногородусіток.Змішанийхарактеруловутазнахідкиглинянихгрузилдозво-ляють припускати використання неводів та плавневих сіток[Лебедев,1944,c.242].Їхнярозстановкавкрайускладнюєтьсяабонавітьстаєнеможливоюбезчовна,щоєдодатковимдока-зоміснуванняостаннього.

З цього приводу цікавозгадати знахідку, що похо-дитьзгородищаСвердловсь-кеІ.ЗаописомО.М.Мельни-ковської,цезнаряддязкісткиувиглядіпластинизвиділе-ною голівкою на кшталт за-готівкиінструменту,щозасу-часними аналогіяминагадуєінструмент для плетіння сі-тей[Мельниковская,1968/85,с.18] (рис.6.13, 1). Подібнийпредмет виявлено на Захід-ному Юхнівському городищі (рис.6.13,2),щодозволяєпри-пустити його аналогічне за-стосування.

До числа наймасовішихзнахідокнаюхнівськихгоро-дищахналежатьфрагментиіціліформиглинянихгрузил.Тут немає сенсу перелічува-ти усі пам’ятки юхнівськоїкультури, на яких виявленогрузила, оскільки за кількіс- Рис. 6.13. Знаряддя для плетіння

сітей:1—СвердловкаІ(заО.М.Мельниковсь-кою);2—ЗахіднеЮхнівськегородище

1 Матеріал опубліковано [Ка-равайко,2007а].

1�2


Рис. 6.14.Грузиладляриболовецькихсітейзпам’ятокюхнівськоїкультури:1, 2—ПісочнийРів;3, 4—ЗахіднеЮхнівське;5—7—КиселівкаІІ;8, 9—БужанкаІ

1��


тю вони поступаються лише керамічному бою. Грузила пев-нихформіутакійкількостіпритаманнілишедляюхнівськоїкультури. Як правило, вони мають форму усіченого конусазаввишки в середньому 7см з отвором 1,5—2,5см (рис.6.14).Діаметр верхньої частини дорівнює 3—4см. Нижня частинадіаметром 7—10см у розрізі має дещо дугоподібну (овальну)форму,щонедозволяєвиробузнаходитисяурівномуположен-нінаплощині.Відомійгрузила,щомаютьуперетиніформукругазнеправильнимиобрисами(рис.6.14,7).Діаметрверх-ньої частини в них дещо більший: 4—4,5см.Найбільше роз-ширення знаходиться на лінії дещо нижче середини висоти.ПідчасдослідженьгородищаКудлаївкаО.М.Мельниковськазвернула увагуна знахідкициліндричних грузил і, як виня-ток,складнішихформ[Мельниковская,1966/69,с.6].Грузилауформі бубликанині знайдені лишена городищіБужанкаІ(рис.6.14,8, 9).Докатегоріїриболовнихгрузилїхзараховано умовно.

Вищеописанігрузилаубільшостівипадківвиготовленодо-волінедбало,поверхнянерівна.Випалнеякісний,домішкивтісті зазвичай відсутні; лише зрідка помітні незначні вкрап-ленняпіску чи органіки.О.М.Мельниковська зазначила,щоприспробівзятитакегрузилодорук,вонорозсипається[Мель-никовская, 1965/48, с.12]. Вироби зрідка орнаментовані. Зус-трічаються глибокі пальцеві вдавлення з боків, однак вони,імовірнішезавсе,булинестількидекором,скількислугувалиабсолютно практичним цілям— максимальному зміцненнюкорпусу при випалі. Саме недбалістю виготовлення слід по-яснюватинаявністьдвох,хочайсхожих,згаданихвищеформгрузил.

Підчасархеологічнихдослідженьнизкипам’ятокюхнівсь-коїкультури1вдалосядослідититехнологіювиготовленнята-кихгрузил.Спочаткуліпиликонус,потімвйоговерхнійчастинішляхомпрокручуванняпаличкиробилиотвір (круговілініїуверхній частині отвору збереглися на деякихфрагментах). Урезультатіцьогозберігаласязагальнаформа,аледеформува-лися верх конуса і частково стінки.На більшостіфрагментівгрузилдобрепомітно,щоверхнячастинаотворуоформленадо-статньоакуратно, тодіякнижня,дещоменша,немаєчіткихгеометричнихформ.Імовірно,задопомогоюобертальнихрухів

1 Спостереження проведено під час розкопок городищ ЗахіднеЮхнівськеіКиселівкаІІ.

1��


лишепочиналиготуватиотвір,априблизнозсерединивисотипаличкупростопродавлювали.

Питання про призначення подібних грузил загалом ви-рішено.Ще один з перших дослідників юхнівської культуриМ.В.Воєводський вважав їх безперечно грузилами для рибо-ловнихсітей[Воеводский,1949а,с.72].Напідтвердженняна-ведемонизкудоказів.По-перше,подібніречічастознаходятьразомзриб’ячоюлускою,особливочастовгосподарськихямах.По-друге, недбалість виконання і масовість знахідок грузилможесвідчитинакористьчинеодноразовогоїхвикористання.Їхньому виготовленнюненадавали важливого значення і ненамагалися надавати суто утилітарним виробам естетичноговигляду,оскількипририболовліїхдужелегкобуловтратити.Зпрактичної точки зоруні якість, ні гарнийвиглядне булипотрібні.

Велика кількість знахідок подібних грузилможе бути по-ясненанелишевищесказаним.Очевиднийдостатньовисокийрівеньрибальстваунаселенняюхнівськоїкультури.Цягалузьнебуланастількирозвиненавжоднійізсусідніхархеологічнихкультурранньогозалізноговіку.Причиноюцьогоєзручнігео-графічніумовиДеснянськогорегіону(див.розділ2).Риба,щойшлананерест,мігруваласамеуверхів’яДесни,анеузаболо-ченіверхів’яДніпра.Підчастакихмасовихвеснянихміграційвідбувався активний вилов риби,що дозволяло поповнюватизапасипродуктівхарчуванняунайголоднішупоруроку.УСе-реднійтечіїДніпра,дерибибулонабагатобільше,такихпро-цесів не спостережено,що,можливо, слід пояснювати різнимрівнемрозвиткунаселення(різнимиГКТ).

Зараз ми не можемо говорити про тимчасові тенденції тазміниурозвиткуриболовногопромислуунаселенняюхнівсь-коїкультури.Снастідляіндивідуальноголовуіглинянігрузи-ладлясітейзнайденіякнанайранішихпам’ятках(Кудлаївка,КиселівкаІІ,Мезин,частковоПісочнийРів),такінанайпізні-ших(БужанкаІ).Щодотериторіїпоширенняюхнівськоїкуль-тури,ситуаціяінша.Так,длягородищбасейнур.Сеймзнахід-киглинянихгрузилявищедоволірідкісне.Якприкладможемонавести городище Кузіна Гора, де подібні знахідки невідомі[Аліхова,1962].Меншрозвиненийрибальськийпромиселна-селеннявказаногорегіонуможебутитаксамопоясненийпри-родно-географічнимфактором.

Виготовленнясітейдляловлірибибулодостатньопростим.Длявстановленнясітінеобхіднобулонаїїполотнірозташува-

1��


ти зпротилежнихкраївпоплавки і грузила (рис.6.15).Якщоостаннішироковідомінагородищахюхнівськоїкультури(див.вище),тознахідкирізногородупоплавків,щомоглибутивиго-товленіздерева,коритощо,зоб’єктивнихпричиннезберегли-ся.Середархеологічнозафіксованихпоплавківдлясітейзнає-молишематеріалидавньоруського часу зКиївськогоПодолу(частина з яких могла виконувати роль поплавків) [Гупало,Толочко, 1975, рис.21], Берестя [Лысенко, 1985, с.367—368,рис.249—250],зшарівХ—ХVст.ДавньогоНовгорода[Колчин,1968,с.104,табл.7].Ранішізнахідкинам,нажаль,невідомі.

Способи ловлі риби не обмежуються названими вищеваріантами.Так,зетнографічнихматеріаліввідомійіншіпро-стіспособи.Д.К.Зеленінповідомляв,щонарічкахзнезначноютечією рибалки могли влаштовувати із (забори), або заколи.Першими перекривали усе русло ріки, другі використовува-литількипідберегом(прибережники),якіставилиненаусюширинурічки,алишена10—20мвідберега.Їхвиготовленнявидаєтьсядоволіпростим:воднулініювстромлялисядерев’яніжердиниіскріплювалисяміжсобою.Такимчиномстворювала-сяперепона,зякоїрибанемоглаврятуватися[Зеленин,1991,с.103—104,рис.29].Звіснож,такійподібніспособиловлірибине залишають жодних археологічних відображень, тому пронихможнаговоритисутотеоретично.

Рис. 6.15.Варіантреконструкції найпростішої однорядної сіті длярибо-ловлі:1—поплавкизлегкогоплавучогоматеріалу;2—сіть;3—грузила

1��


***На таких лісостепових городищах скіфоїдних

культур,якМотронинське(басейнТясмину)таБільське(басейнВорскли), знахідкикістокриб,лускитазнарядьловлімайженетрапляються[Шрамко,1987,с.91;Бессонова,Скорый,2001,с.115].

Аналізуючи рибальство у степових скіфів, Н.А.Гаврилюкдоходитьвисновку,щовонопочаловідіграватипевну (щене-значну)рольлишезIVст.дон.е.СамецимчасомдатованодвігосподарськіямизЛисоїГори,заповненірибнимикістками ілускою.Авжеупізньоскіфськийперіодтакізнахідкиприсутніповсюдно.Дотогожутойчасз’явилисятакожгрузилаігачкидляриболовлі[Гаврилюк,1999,с.234,335].

Уносіївмилоградськоїкультуририбальствотакожнебулорозвиненимпромислом.Середматеріалівпам’ятокмилоград-ськоїкультуримайженевідомізнаряддяриболовлі.Свідченняпронихнепевні;матеріалабонеможебутиоднозначноінтер-претований,абопоходитьізпам’ятокзкультурнимишарами,щохарактеризуютьрізніархеологічнікультури.Такажсамаситуаціязіхтіологічнимирештками:вонимайженевідомі,абопоходять з багатошаровихпам’яток.Характеризуючирибаль-ство милоградської культури в цілому, О.М.Мельниковськазазначила,щовоновБілорусіпрактичнонемалоніякогозна-ченнядляпостачаннянаселенняїжею,запасиякоїстановилипродуктиземлеробстваітваринництва[Мельниковская,1967,с.139—140].

Рибальство у культурштрихової кераміки було дещо роз-виненішим. Серед матеріалів, що належать до цих культур,присутнізнаряддярибалкиідляіндивідуальноїловлі(гачки,гарпуни), ідляпромислуриб (грузиладлясітей).Аналізи іх-тіологічних матеріалів, проведені для пам’яток Зазони і Ра-тюнки(культураранньоїштриховоїкераміки)1.Середрештокрибувеликійкількостівиявленокісткиілускувідщуки(май-же половина), окуня (17,2; 31,5% відповідно), ляща (близько1/10),судака(3,4;7,5%відповідно)плотви(10,3%наЗазонах);інші види (плоскира, карась, язь, краснопірка, вугор, голо-вень)представлено відсоткомдо 3,4% іменше [Егорейченко,

1 Остеологічні рештки проаналізував м.н.с. Інституту історії НАНБілорусіЕ.А.Ляшкевич,луску—м.н.с.ІнститутузоологіїНАНБілорусіА.В.Зубей.

1��


2006,с.48—49].Длякультурипізньоїштриховоїкерамікиана-логічних визначень не проводили (див.: [Егорейченко, 2006, с.101,103]).

Є.А.Шмідт,спираючисьнааналізіхтіологічнихматеріалівзпам’ятокНаквасинеіНовіБатеки,проаналізуваврибальствоносіївдніпро-двинськоїкультури [Шмидт,1992, с.76—78].Зарезультатами аналізу1 встановлено, що абсолютну більшістьсередматеріалівскладаютьрешткищуки.Середіншихприсут-нігустера(плоскира),язь,линь,лящ,окунь.


Отже, доволі високий рівень розвитку рибаль-ства у населення юхнівської культури очевидний. Ця галузьнебуланастількирозвиненоюужодноїзсусідніхкультур,щопідкреслює певну самобутність культури та її господарства.Саме у матеріальному комплексі юхнівської культури при-сутні у великій кількості різноманітні знаряддя для рибної ловлі.

На основі проаналізованого матеріалу ми можемо зроби-ти висновок про важливу роль індивідуального рибальства(маємо на увазі знаряддя для одиничної риболовлі: гачки,гарпуни), водночаснадзвичайно великакількість грузилдляриболовних сітей, що їх знайдено на багатьох пам’ятках юх-нівськоїкультури,переконливосвідчитьпропромисловийлов риби.

Причину такого розвитку слід вбачати у зручних геогра-фічнихумовахДеснянськогорегіону.Риба,щойденанерествгору по Дніпру, мігрувала саме на територію Середньої таВерхньоїДесни, а не в заболочені райони верхньогоДніпра.Самецімасовіміграціїйспричинялиактивнийловрибина-весні,вперіодзберезняпочервень,тобтонайбільшголоднийчас,коливідчуваласянестачазапасівпродуктівсільськогогос-подарства.Величезнакількістьриби,якайшлананерест,ста-валалегкоюздобиччюрибалок.Ужодензіншихсезонів(літо,осінь, зима) річки не були настільки багатими рибою. Такажситуація зберегласяйдонині,адженедарма, зметоюохо-

1 Іхтіологічні рештки проаналізував співробітник ОстеологічноїлабораторіїІнститутуархеологіїАНСРСРЄ.А.Цепкін.

1��


ронипопуляції деяких видів, заборонено рибалити з березня почервень.

Певнуподібність улову, характерного дляпам’яток серед-ньоїтечіїДесни,мисхильніпояснюватипритаманністютакоїіхтіофаунидляозначеногорегіону,анеякимисьлокальнимиособливостями.Дляцієїтериторіїтакийскладрибихарактер-нийдонашихчасіввключно (див.: [РыбыСССР,1969]).А отрозмірипромисловихрибзагаломбулидещобільшимизасу-часні (див. вище), що легко можна пояснити антропогеннимвпливомнарозвитокіхтіофауни(масовістьловлірибидонаших днів).

1��

Обмеженість інформативності археологічнихма-теріалівпевноюміроювпливаєнаможливостівід-твореннявиробничих(історичних)процесів.Одначастина життєдіяльності давніх мешканців зна-ходить широке відображення серед різноманіт-нихзнахідок,щолегкопіддаютьсяінтерпретації;інша залишається у тіні, оскільки археологічнісвідчення відсутні. Саме така ситуація склада-ється у тому числі зі спробою реконструюватигосподарствоплеменюхнівської культури.Якщонинімаємомайжевсюнеобхіднуінформаціюдляоцінкиобохгалузейсільськогогосподарства(див.розділи2—4), також мисливства (розділ5) і ри-бальства(розділ6),тотакаважливажиттєзабез-печуючагалузь,якзбиральництво, залишаєтьсябезматеріальнихпідтверджень. 1

Землеробствопредставленезнахідками,щові-дображаютьусіпроцеси; доповнюютьнашууявудані палеоетноботанічних аналізів. Оцінка тва-ринництва,атакожмисливстваможливавоснов-номузавдякиархеозоологічнимдослідженням,здоповненням знахідками відповідних категорійречей. Дані про рибальство добре характеризу-ються представленими в археологічнихматеріа-лахіхтіологічнимирешткамиізнаряддямиловлі.А от збиральництвонемаєжоднихвідображеньвархеологічномуматеріалі(рис.7.1)2.Чинеєди-нимвинятком,щовсежможеопосередкованопід-

1Попередняпублікація:[Горбаненко,2012а].2Навітьісторикизазначають,щопрозбиральництво,не-

зважаючинатещовоноєнайдавнішимпромислом,можнасказатидуженебагато,оскількивонопрактичнонезафіксо-ваневісторичнихдокументах[Шипилов,2006,с.115].

�розділ

уЗагальнЮВальний аналІЗ 1

1�0

розділ �. узагальнювальний аналіз

тверджуватиіснуваннязбиральництва,єзнахідкирогівдикихтварин,скинутіостанніми(анеотриманіпідчасполювання).

Іншаскладністьінтерпретаціїполягаєвтому,щоматеріа-ли,якіпредставляютьрізнікатегорії (археозоологічні,палео-етноботанічні, іхтіологічні)некорелюютьміжсобою.Їхможе-мо зіставляти лише суто умовно; навіть етнографічні дані уцьому випадку занадто спотворені різноманітними впливами(найяскравішіприклади—впровадженняхристиянствазвід-повіднимиобмеженнямиуїжі1;змінаасортиментувирощува-

1Уетнографічнійлітературінаголошенонатому,щопостиякфор-маобмеженняувиборіїжі,притаманнібудь-якійзнинівідомихсвітовихрелігій,коренямисягаютьдавниниівсучаснихрелігіяхзакріплюютьста-тусцихобмежень.Алепостинелишезакріпили,айдещовидозмінилиспрямованістьобмежень,щонаразінедозволяєавтоматичнопереноситивпливпостунаасортиментікількістьвживаноїїжірізногопоходженнянаранішічаси[Громов,1966,с.83—84].

Рис. 7.1.Схемагосподарстваюхнівськоїкультури.Пунктиромпозначенокатегорії,щонемаютьвідображеннявархеологічномуматеріалі

1�1


них,відтаквживанихуїжукультурнихгородницькихрослинтощо).Вищесказане стосуєтьсяможливостей зіставити відсот-кипродуктівхарчуванням’ясного,рослинногоірибногопохо-дженняодинзодним.Єдиноможливимматеріаломдляоцінкизначеннякатегорійпродуктівхарчуванняєм’яснапродукція,отримуванавіддомашніхідикихтварин.

Оцінюючиспіввідношеннярізнихгалузейгосподарстваюх- нівськоїкультури,напершемісценасампередслідпоставитизабезпеченняприроднимипродуктамихарчування:результата-миполюванняірибальства.Логічноприпустити,щозбираль-ництво також відігравало важливу роль у забезпеченні про-дуктамихарчування.Аджеліси давалиширокийасортиментрізноманітних корисних і поживних продуктів: гриби, ягоди,їстівні рослини тощо.Хоча процес збиральництва і не знахо-дитьвідображеннявархеологічнихматеріалах,нехтуватинимневарто.

Надругемісцеякдопоміжнугалузьзабезпеченняпродукта-михарчуванняслідпоставитисільськегосподарство(рис.7.1).Хоча,знашоїточкизору,воноіневідіграваловцьомуголовноїролі,аледавалостабільнішийпродукт,якийзавждибувпоручімігвикористовуватисьувипадкунедостатньогонадходженняпродуктіввідпереліченихпромислів.Отже,несліднедооціню-вати роль сільського господарства; це був стабілізуючийчин-ник,щодававзмогувідчувативпевненістьумайбутньому.

Основнимчинником,щовпливаєнарозвитокземлеробства,безперечно,єнавколишнєсередовище.Прикладианалізунав-колоселищнихтериторійокремихпам’яток(див.підрозділ2.2)даютьзмогуговоритипроіснуванняділянок,наякихбуломож-ливевпровадженняпідсічногоземлеробства.

Улісовійзоніпідсікабезперечнопередувалаорномуземле-робству.Цятезадляархеологічнихкультурлісової зониєякзазначеннямприйому(способу)веденняземлеробствазагалом,такікороткочасногопроцесупереведеннялісовихділянокпідлісовийпереліг,маючинаувазівикористанняпідсікиякпре-вентивноїформидлярозчищенняділяноклісупідорніполя.

На використанняпідсіки упершому значенні опосередко-вановказуютьірезультатипалеоетноботанічниханалізів,щопоказуютьпереважаннякількості проса, а такожприсутністьячменюплівчастого (див.рис.3.5).Протетут слідзауважити,що,зважаючинарізнірозміризернівок,обсягиїхвирощуванняабовживанняв їжуувипадкуоцінкизерновогогосподарстваюхнівськоїкультуридещонівелюються;заоб’ємомпросомогло

1�2


становитиприблизнодо2/5частки1.Натесамепобіжновказу-ютьізнахідкисокир.Проте,щовпровадженняпідсічнихділя-нокдлявикористанняпідперелігбулопоступовим,такожопо-середкованосвідчать:знахідкапряслицяіззображеннямралазпам’ятки,датованоїV,можливо,початкомІVст.дон.е.,ісер-пи(рис.7.2),щоз’явилисявосновномупісляVст.дон.е.(тобтонадругомуетапі існуванняюхнівськоїкультури).Нагадаємо,що дослідники пов’язують появу серпів у лісовій зоні саме ізвпровадженнямтаморногоземлеробства.

Такимчином,длячастинитериторійнапочатковомуетапіможемоприпускатиіснуванняпідсікиякосновноїформизем-леробства.Зчасомїїрольмоглабутизведенадопроцесуроз-чисткиділянкипідполялісовогоперелогу.Однакнабудь-яко-муетапііснуванняюхнівськоїкультурипідсіка(утійчиіншійформі)малавідігравативажливурольназалісенихділянках.

Якщодлядвохзтрьохохарактеризованихпотенційнихре-сурсних зон пам’яток можемо теоретично виділити місця, демоглабутизастосованапідсіка,товодномувипадку(БужанкаІ)

1Розміризернівокрізнихкультурнихрослинвідрізняютьсяукількаразів,нащомивказувалираніше [Пашкевич,Горбаненко,2002—2003,с.161—162; Горбаненко, 2007, с.24]; на важливість цього моменту приінтерпретаціяхматеріалувказуютьіншідослідники[Вязов,2007].

Рис. 7.2.Набірзнарядьземлеробстваюхнівськоїкультури,загальнийвигляд:1—рало;2—мотика;3—сокира;4—серп;5—зернотерка

1��


через складність рельєфу про підсічне землеробство взагалінеможебутиймови.Водночас ізглинянихвиробівпам’яткипоходить статистично достатній палеоетноботанічний спектр,щоцілкомкорелюєзаналогіямиз іншихгородищюхнівськоїкультури. Це переконує у тому, що розвиток землеробства внавколоселищнійзонігородищаБужанкаІзнаходивсянатомужрівні,щойнаіншихпам’ятках,дляякихпроведенопалео-етноботанічнийаналіз.Зважаючижнате,щоуресурснійзоніпам’яткивідсутніділянки,наякихможнабулозастосуватипід-сіку, то беззаперечнимвисновкомбуде твердженняпровико-ристаннязаплавнихділянокдляпотребземлеробства.Останнітрадиційновикористовувализчасувиникненняземлеробства,оскількивонипрактичноне виснажувалися,постійновіднов-люючиродючістьзавдякирозливамрік.

Обидві форми землеробства не мають стосовно одна одноїеволюційногохарактеруіможутьіснуватиодночасно,наоднихітихсамихтериторіях,уоднихітихсамихспільнот.Дляефектив-ностіземлеробстваякпісляпідсіки(урозуміннірозчисткиділян-ки),такіназаплавнихплощах,важливимкрокомупередсталовикористаннятяглової сили,якузабезпечувалотваринництво.Дляюхнівськоїкультурипідтвердженнямтезипровикористан-нятвариндляоранкиєзображеннянапряслицізПісочногоРовусхематичноїкомпозиціїралаупоєднаннізтваринами.Доречі,зображеннядемонструєвпряганнядвохтварин(анебільше,якцевідомозетнографічнихданихдляважкихорнихзнарядь),аотжеівикористаннялегкихконструкційрал.

Встановитичасткупродуктівземлеробстваураціоніносіївюхнівськоїкультурискладно.Алеможнаприпустити,щоз-по-міжпродуктівземлеробськогопоходженняпереважаликрупи,анехлібнівироби,оскількинаприготуваннякрупиззернівоквеликих розмірів (ячмінь плівчастий, пшениця двозернянка)привикористаннізернотерокпотрібновдвічіменшечасу,ніжнапомелзернадобільшчименшоднорідногостануборошна.Длявиготовленнякрупизпроса(щопереважаєвпалеоетнобо-танічнихматеріалах)трудозатративзагалімайженепотрібні(див.розділ3).

Тваринництво відігравало важливу роль у забезпеченнім’яснимипродуктамихарчування.ВРХдаваланайбільшукіль-кістьм’яса.Досінезнайденосвідчень(цідилок),якідопомоглибвизначитися,чиіснувавмолочнийнапрямускотарстві.Такіпредметивідоміупівденнихсусідівюхнівськоїкультури,аленеуюхнівськогонаселення.

1��


Найпростішим способом отримання м’яса було свинарство.Закількістюм’ясноїпродукціївоноподіляєдругемісцезконярс-твом.ДРХвідіграваладопоміжнуроль;можливо,їїпризначеннябулонеутому,щоботриматимаксимальнукількістьпродуктівхарчуванняодноразово,авотримуваннісировинидляткацтва.Крімтого,незавждидоцільнозабивативеликутварину,оскіль-ким’ясотребаякимосьчиномзберігатиабошвидкоспоживати.Імовірно,утакихвипадкахДРХбуланезамінною.

Постачання м’ясної продукції суттєво доповнювало мис-ливство. Існуючі нині дані та можливості їх інтерпретації недаютьнам змогидостеменнорозглянути співвідношення усіхпродуктівхарчуваннявсерединіхарчової базинаселенняюх-нівської культури. Але можемо зробити висновки відносном’ясноїпродукції,отримуваноївіддомашніхідикихтварин.Якбулопоказаноурозділі4,кількістьвпольованихтваринупро-довжчасуіснуваннястановилавід1/5дополовини.Видаєтьсяцікавим іпорівнянням’яснихпродуктів, отримуванихвіддо-машніхідикихтварин(рис.7.3).Якбачимоздіаграмизістав-лення кількості тварин і отримуваних від них м’ясних про-дуктів,відсоткимайжезавждизбігаються1.ЛишедляКузіної

1Утрьохвипадкахзчотирьохрізницястановитьдо3%,чимможназнехтувати.

Рис. 7.3.Діаграмаспіввідношеннядомашніх(внизу)ідиких(вгорі)тварин:а—кількістьособин;б—імовірнакількістьм’яса

1��


Гори(знайдавнішимматеріалом)різницяукількостітвариніотримуваногом’ясастановить10%зарахуноквживаннябіль-шихдикихтварин(важливішоїроліполювання).

Власне, роль тваринництва в цілому і значення окремихвидівтваринзокремаужиттіівиробничихпроцесахмайженепроілюстрованазнахідкамизнарядьпраці.Достеменновідомолишепровикористаннявеликихтвариняктягловоїсили.Опо-середкованонатежвказуютьзнахідкипсаліїв,щовикористову-валисядлякінськоїупряжі(див.рис.4.11).Алеостанніможнавикористовувативупряжі,призначенійдляверховоїїзди.НавикористанняшерстіДРХдляткацтвавказуєлишеповсюднетрадиційневикористаннятакоїсировиниіздоровийглузд.

Ще складніше підтвердити / спростувати використаннямолока і молочної продукції. Загалом, від часу доместикаціїмолочнихтваринлюдинавикористовуваламолоков їжу.Алеархеологічнихпідтвердженьцьомумало.Традиційнопідтвер-дженняммолочноїспрямованостівикористаннятваринслугу-ють знахідкицідилок1, інтерпретованихяк спеціальніпосудинидляпереробкимолочнихпродуктівнасири.Однаквиготовлен-няостанніхнеобов’язкове;молокомоглопростозброджуватидокисломолочногостану;йогоможназбиватидоотриманнямас-лаіт.д.Отже,випадковістьчизакономірністьвідсутностіціди-локвзагаліоцінитинеможливо.Крімтого,дляпроціджуваннямолокаможнавикористовуватиі,скажімо,тканини(можливо,навіть при застосуванні цідилок). Тож використання молокаі молочної продукції немає підтвердження вматеріалахюх-нівської культури, що, втім, не виключає такої можливості.Вважаємо,щоцепитаннязалишаєтьсявідкритим.

Навідмінувідтваринницькогореманентуматеріальнакуль-тураюхнівськогонаселеннябагатаназнаряддядлямисливстваірибальства.Їхнякількістьірозмаїттяпереконуєуважливостіцих галузей господарстваюхнівськоїкультури.Церазомзда-нимиприродничиханалізіввкотрепідкреслюєважливістьпри-власнювальнихформотриманняпродуктівхарчування.Такожслідзвернутиувагунате,щокістяніформи,якіможемовважатиранішимизачасомвиникнення2,повторюютьсянадалівзаліз-нихзнаряддях(стріли,гарпуни)(рис.7.4;7.5).

1Такаформапосудин,якцідилки,булапоширенанатериторіїУкраї-нидосерединиІтис.н.е.включно.Упізнішихматеріалахціпосудининамневідомі.

2Аналогії такимзнаряддям,атакожкістянимпсаліямширокороз-повсюдженісередкультурбронзовоговіку.

1��


Вищерозглянутоспіввідношенням’ясноїпродукціїміжтва-ринництвомімисливством.Відповістиназапитанняпрочасткурибноїпродукціїураціоніносіївюхнівськоїкультурискладні-ше. Так, характеризуючи рибальство у східних слов’ян (в ос-новномунаматеріалахдругоїполовиниІтис.н.е.СередньогоПодніпров’я), А.В.Куза підкреслював її важливість, оскільки

Рис. 7.4.Набірмисливства(а)ірибальства(б)юхнівськоїкультури:1—10—стріли(1—6—кістяні;7—10—залізні);11, 12—манки;гарпуни:13—кістяний;14—залізний;15—загальнийвигляд;16, 17—залізнігачки;18—гра-фічнареконструкціяпростоїоднорядноїсіті

1��


сільське господарство не за-вжди було стабільним дже-релом надходження продук-тівхарчування (зприроднихчи антропогенних причин)[Куза, 1970]. Однак охарак-теризованийнимматеріалнедавзмогивиділитиприблиз-нучасткупродуктіврибальс-тваухарчуванні.

Етнографічні матеріалилише частково прояснюютьцепитання.Так,часткурибив раціоні харчування насе-ленняЄвропейськоїчастиниРосіїнаприкінціХІХст.порівню-ютьприблизнозполовиноюм’ясноїпродукції,отримуваноївідВРХ.ПротедослідникцьогопитанняВ.А.Мальмпідкреслив,щонакількістьрибивраціонімоглавпливатихристиянізаціязобов’язковимипостами[Мальм,1956,с.117].

Нагадаємо, що частка м’ясної продукції, отримуваної відВРХ,становилавсередньомуприблизнополовинуусьогом’ясавід домашніх тварин. Зважаючи на неоднозначність цифри,наведеноїВ.А.Мальмом,атакожнакопиченняпохибокуходірозрахунків,щонакладаютьсяоднанаодну,наступніцифрипредставляють всеменшуцінність з точки зору точнихнаук,декоефіцієнтпохибкивзагалінемаєперевищувати3%.Утімвважаємо,щовонимаютьсенс,оскількидаютьуявухочабипропорядокданихпорівняннярізнихпродуктівтваринногопохо-дження.

Отже,якщорибнупродукціюпорівнюютьзполовиноюм’ясавідВРХ,тоцестановитьчетвертинудоусьогом’ясавіддомаш-ніхтварин.Мисливствоприносилопонадтретинум’ясноїпро-дукції. У такому разі кількість рибимала становити близько1/6—1/7часткиураціонісередтвариннихпродуктівхарчування.

Такимчином,мисливствоірибальствосукупномоглистано-витимайжеполовинуобсягупродуктівхарчуваннятваринногопоходження.

Рис. 7.5.Знаряддярибалки,зама-теріалами юхнівської культури;експозиція Трубчевського музею(фотоА.А.Чубура)

1��


Нажаль,з-поміжречей,притаманнихносіямюхнівськоїкуль-тури,неможливовиділитизнаряддязбиральництва;зцієюметоюможна взагалі нічого не використовувати або ж користуватисязвичайниминайпростішимизнаряддямипраці,щонезберігають-сявархеологічномуматеріалі (палиці,кошики, торбитощо)чимаютьбагатофункціональнепризначення(залізнілезаножів).

Незважаючи на відсутність даних природничих аналізів(які практично неможливо отримати зважаючи на те,що відпродуктів збиральництване залишається відходів, які бмог-лизберігатися),атакожнанеможливістьархеологічновстано-витизнаряддязбиральництва,значенняостанньогонеможнанедооцінювати.Так,ідосівлітньо-осіннійсезонгрибивходятьдощоденногораціонужителівсіллісовоїсмуги;навітьтепер,пропри набагато сильніший антропогенний вплив на навко-лишнєсередовище,одналюдинаможезібратидесятки,навітьдо100кілограмівгрибівзакороткийтермін(дополовинидня).Так,наЧернігівщині (певно, і в іншихрайонахлісової зони)одингрибникдосівпродовжсезонувідсходусонцядополудняможезібратималонеповнупідводугрибів1.УКарпатахінаЗакарпаттізбираннягрибівузагалінабуломайжепромисловихмасштабів;улісививозять«бригадугрибників»,яківпродовжпершоїполовинидняможутьнабратиповнийкузоввантажів-кисередніхрозмірів.

У разі цілеспрямованої заготівлі (сушіння) гриби можнавживативїжуцілорічно.Нагадаємо,щозакалорійністютаін-шимивластивостямидеякігрибинепоступаютьсям’яснимпро-дуктамхарчування.

Нажаль, досі залишається лише здогадуватися, яку самечасткугрибимоглистановитиураціонідавніхмешканців.Уетнографічнійлітературізнаходимолишеконстатаціюфакту,щогриби(атакожлісовіягодийгоріхи)слугуваливажливимдоповненнямураціоні[Народы…,1964,с.395].

Підбиваючи підсумки дослідження господарства юхнівськоїкультури, слід підкреслити таке. Для з’ясування рушійнихчинників,щозмушувалилюдейчасвідчасупереселятисянаіншімісця, слідпослідовнорозглянутиусі складові господар-стваносіївюхнівськоїкультури.Натойчаснеіснувалоспособівінтенсивноговеденняземлеробства,заякогоплощідляпосівів(поля)могли б частково відновлюватиродючість, завдячуючилюдськійдіяльності,анеприроднимчинникам.Цестосується

1 Спостереження Д.В.Каравайка у ході археологічних дослідженьгородищаБужанкаІІ.

1��


лишеділянокнаплато (дляюхнівської культури—ділянки,що після підсіки були введені в «лісовий» переліг). Заплавніплощівідновлювалиродючістьзарахунокрозливіврік.

Ведення тваринництва не могло завдати великої шкодинавколишньомусередовищу.Мисливство(разомізтваринниц-твом)малоскорочуватикількістьдикихтваринумісціпрожи-вання.Зміниурибальстві(скороченняулову),імовірно,немог-либутизначними,оскількирибапостійномігрує.Виняткомєлишесоми,щозазвичайживутьвтихсамихглибокихмісцях(ямах).Збиральництвотакожмаловиснажуватиресурснузону;якщонаприкладірослинноїпродукціїцепомітитискладно,товиснаженнягрибницьцілкомдопустиме.

Такимчином,основнимирушійнимисиламидляпереселен-няставаливиснаженнянавколишніхлісів:зменшеннякількостідичини іпродуктів збиральництва,а такожпогіршенняродю-чостіділянокземлі,використовуванихпідполяпісляпідсіки.

Виснаженняресурснихзонприводилодоміграційнаселен-ня,імовірно,упошукаханалогічнихприроднихресурсів,зпо-верненнямнаоднійтіжмісцяпроживанняпіслявідновленнятамекологічноїрівноваги.

Носії юхнівської культури мешкали невеликими групами(общинами);нацевказуєтойфакт,щопоселення(городища)не-значнізарозмірами.Відповіднодлягосподарськихпотребвонивикористовували незначні площі. Тривалість проживання наодномумісцівказуєначас,щойшовнависнаженняресурсноїзонипам’ятки.Заархеологічнимматеріаломцейперіодзазви-чайстановитьдо100(може,до200)років.Післятого,якприродаставаланеспроможноюзадовольнятипотребилюдейупродук-таххарчування,общинизмушенібулипереселятисянаіншіді-лянки,залишаючиресурснузонудлявідпочинкуівідновлення.Надалі,закількадесятиліть,достоліття1,людиповерталисянаранішезасвоєнітериторії,знаходячиїхувідродженомустані.

Цікаво,що замість заселення старого городища, община,якправило,створюваланове.Минемаємоматеріальнихданихдляаналізу,чомусамелюдиобиралиіншемісцедляпобудовиновогогородища(буквальнов100—200мвідстарого).Імовірно,пояснен-

1Детальноїхронології(додесятиліть)дляпам’ятокюхнівськоїкуль-тури(якібагатьохіншихархеологічнихкультурранньогозалізноговіку)неіснує.Дослідникизазвичайоперуютьнайдрібнішимипроміжками—воднестоліття.Зважаючинаціобставини,висновкищодоперіодівзаселен-няівикористанняпевнихтериторійтачасуїхвідпочинкудоволіумовні.Лісвосновномувідроджуєтьсявпродовжблизькодвохдесятиліть.

1�0


няслідшукативдуховнійцарині:вшановуваннякультупредків,восновіякоголежавстрахперед«чужими»мерцямитощо.Отже,утакомувипадкуслідприпуститинеповерненнястароїобщини,априхіднової,яканехотіласелитисянамісціз«чужими»мер-цями.ІлюстрацієюцихпроцесівєякнаведеніприкладигородищЮхнівських,Бужанки,Киселівки,такібагатьохінших.

Утіміснуютьііншівипадки.Так,городищаТорфель,Кудеяро-ваГоратадеякііншімаютьдвакультурнішариюхнівськоїкуль-турирізнихперіодівзперервоюприблизноустоліття.Можливо,деякігородищазширокоюдатоютакожзалишалисянаякийсьчаспорожніми,що,однак,археологічновстановитинеможливочерезнезначнуперерву іплавнулініюеволюціїматеріальноїкульту-ри(див.розділ1).Доречі,дотримуючисьвищевказаноїгіпотези,імовірно,утакихвипадкахслідговоритипроповерненнянагоро-дища«старого»населення,якеізалишилойого(ресурснузону)1.Оскількисвоїпращуризазвичайохороняютьсвоїхнащадків.

Напам’яткахюхнівськоїкультуривідсутнізнахідки,щомо-жутьбутиоднозначноінтерпретованіякбойовазброя(див.роз-діл1).Середіншихматеріалівзнахідкиречей,щомоглибутивикористані як зброя, одиничні. Передусім до них належатьнаконечникистріл.Частинузвідомихниніюхнівськихнако-нечниківнапевневикористовуваливинятководляполювання;інші також не справляють враження бойових. Мечі, булави,бойовісокириінаконечникисписівзовсімневідомі.

Таким чином,можемо охарактеризувати носіївюхнівськоїкультуриякмирнихжителів,щомешкалиневеликимиобщи-нами.Архаїчнийвиглядматеріальноїкультури,щозадовгийперіодіснуваннямайженезмінювався,абожпевнінововведен-ня(використаннязаліза),які імітувалитрадиційнукультуру,наштовхуютьнадумкупроповільнийрозвитокусіхсфердіяль-ностіносіївюхнівськоїкультури.Общини,незначнізарозміра-ми,існувалипереважнозарахунокдарівприроди(посередниц-твом полювання, рибальства, збиральництва); поступово длястабілізаціїіснуваннявпроваджувалисільськегосподарство,вякомутваринництвовідігравалопровіднуроль,аземлеробстводопоміжну. Відбувався і процес вдосконалення землеробства.Якщонапочатковомуетапіосвоєнняплощпідполянеобхідноюпередумовою булапідсіка, то через деякийчас розчищені ді-лянкиможнабуловикористовуватидляоранки.

1Такожцеможеопосередкованосвідчитипроте,щовідновленняфун-кціонуваннягородищамогловідбуватисяпротягомлюдськогожиття.

1�1

хронологІчний покажчик

1. Теминське.Городище.Знаходитьсянар.Дес-на(Трубчевськийр-н,Брянськаобл.).ВідомезарезультатамирозвідокВ.П.Левенка,М.В.Во-єводського, В.А.Падіна. Датоване VIІ— VІст. дон.е.Виявленоодинкістянийнако-нечникстріли[Левенок,1957].Опрацьованоархеозоологічнийматеріал з розкопок [Цал-кин,1962,приложение7]. 1

2. Східне Юхнівське. Городище. Знаходить-ся на Путивльській горі на правому березір.ДеснанапівденьвідНовгород-Сіверського(Новгород-Сіверськийр-н,Чернігівськаобл.).Дослідженеу1873і1876рр.експедицієюпідкерівництвомД.Я.Самоквасова[Самоквасов,1908,с.110;1908а,с.4,5];у1940р.—експе-дицієюпідкерівництвомА.Є.Аліхової [Али-хова,1956].ДатованеVІст.дон.е.Опрацьо-вано археозоологічний матеріал з розкопок1940р. [Цалкин, 1962, приложение6]; іхтіо-логічнідані[Лебедев,1944;1960].

3. Кудлаївка.Городище.Знаходитьсянар.Де-сна (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівськаобл.).Дослідженеу1960-хрокахЮхнівськимзагономПридніпровськоїекспедиції/Деснян- ським загоном експедиції ІА АН СРСР підкерівництвомО.М.Мельниковської[Мельни-

1 Нумерація пам’яток побудована у хронологічномупорядку,відповідаєномерамнавідповіднихкартах(див.рис.1.16, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1); у разі хронологічного збігу,пам’яткидановалфавітномупорядку.

д.в. каравайко, с.а. горбаненко

1додаток

покажчик пам’яток

1�2

додаток 1. покажчик пам’яток

ковская,1967а;1668].ДатованеVІ—Vст.дон.е.Виявленооднепряслицеіззображеннямколоска,двапсалії,одинга-чок[Мельниковская,1967/43,с.17].

4. Західне Посудичі. Городище. Знаходиться на р.Судость(Погарськийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеу1960-хрокахекспедицієюпідкерівництвомО.М.Мельниковської[Мель-никовская, 1970б, с.62]. Датоване VІ—Vст. до н.е. Вияв-леноодинпсалій, одинкістянийнаконечникстріли, одингачок[ФондиБДОКМ].

5. Східне Посудичі. Городище. Знаходиться на р.Судость(Погарськийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеу1960-хрокахекспедицієюпідкерівництвомО.М.Мельниковської[Мель-никовская, 1970б, с.62]. Датоване VІ—Vст. до н.е. Вияв-лено один серп, одинкістянийнаконечник стріли [ФондиБДОКМ].

6. Трубчевськ. Городище. Знаходиться на р.Десна (Труб-чевськийр-н,Брянськаобл.).ДослідженеекспедицієюпідкерівництвомВ.П.Левенка.ДатованеVI—Vст.дон.е.Ви-явленомотикизрогу,кістянуфігуркуриби[Левенок,1957,1963].

7. Свердлівка І. Городище. Знаходиться на правому березір.Десна в ур.«Городок» або «Носенків» (Коропський р-н,Чернігівської обл.).Дослідженеекспедицієюпідкерівниц-твомО.М.Мельниковськоїу1968р.Загальнаплощарозко-пу160м2 [Мельниковская, 1668/85, с.18—20; 1978, с.76—80]. Неодноразово обстежене В.Є.Куриленко [Куриленко,1989/65].ДатованеVІ—Vст.дон.е.Середзнахідок—кіс-тяна пластина, яку могли використовувати для плетіннярибацьких сіток, чисельні глиняні хлібці-блоки та кістяніпроколкитощо.

8. Кузіна Гора. Городище. Знаходиться на р.Сейм (Льгов-ськийр-н,Курськаобл.)Дослідженеу1959—1961рр.експе-дицієюІІМКпідкерівництвомА.Є.Аліхової.ДатованеVІ—IVст.дон.е.Виявленовідбитокячменя(довидуневказано)нарогатійцеглині;трисерпи,шістьзалізнихнаконечниківстріл [Алихова,1962,с.96];опрацьованоархеозоологічнийматеріал[Цалкин,1966].

9. Красний Колядин. Городище. Знаходиться на р.Ромен(Корюківськийр-н,Чернігівськаобл.).Дослідженеу1904р.експедицієюпідкерівництвомЮ.Г.Гендуле.Виявленоодин

1��

хронологічний покажчик

серп.ШирокедатуванняумежахVI—IVст.дон.е. [Кара-вайко,2004,с.69].

10. Торфель. Городище. Знаходиться на р.Десна поблизум.Бежиця (сучасна околиця м.Брянськ, Брянська обл.).Дослідженеу1937р.експедицієюпідкерівництвомЄ.І.Го-рюнової.ДатованеVІ—V,ІV—ІІІст.дон.е.,рубежемер.Ви-явленоодинсерп,однусокиру,однуфігуркутварини,одинманок,одингарпун[Горюнова,1950].

11. Киселівка ІІ.Городище.Знаходитьсянаправомукорінно-му березі р.Десна (Новгород-Сіверськийр-н,Чернігівськаобл.). Досліджене у 2005—2009рр. експедицією під керів-ництвомД.В.Каравайка.ДатованеVст.дон.е. [Каравай-ко,2005—2009;2007;2007а;Каравайко,Ступак,2006].Ви-явленоглинянігрузиладлярибальськихсітей;зернотерки;у поховальному комплексі з городища виявлено «хлібці»[Каравайко, 2010, рис.5; 2010б, рис.6,1—8]; опрацьованопалеоетноботанічні дані (аналіз С.А.Горбаненка), архео-зоологічнийматеріал(аналізО.П.Журавльова)зрозкопок2005—2008рр.

12. Мезин. Городище. Знаходиться на р.Десна (Коропськийр-н,Чернігівськаобл.)Дослідженеу1967—1968рр.експе-дицією під керівництвомО.М.Мельниковської. Неоднора-зовообстеженеВ.Є.Куриленком.Основнийшарналежитьюхнівськійкультурі[Шекун,1983/170;Куриленко,1988/93].ДатованеVст.дон.е.[Мельниковская,1967/43;1968/85].Зпам’яткипоходитьпсалій[ФондиМКМ].

13. Комарівка.Поселення.Знаходитьсянар.Снагость,прито-ціСейму(Курськаобл.).Дослідженеекспедицієюпідкерів-ництвомО.М.Мельниковської,Е.О.Симоновича.ДатованеVІ—V/ІІІ—ІІст.дон.е.Виявленоодинсерп[Мельников-ська,Симонович,1975].

14. Кудеярова Гора.Городище.Знаходитьсянар.Неруса,при-тоцір.Десна,в12кмвідм.Трубчевськ(Трубчевськийр-н, Брянська обл.). Досліджене у 1959—1961рр. експедицієюІІМКпід керівництвомА.Є.Аліхової [Падин, 1966].Дато-ванеVст.дон.е.Опрацьованоархеозоологічнийматеріал[Цалкин,1966].

15. Північне Долбатівське.Городище.Знаходитьсяв1кмвідс.Долбатовенавідрозідозаплавир.Бойна,притокиСудос-ті(Погарськийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеекспедицією

1��


підкерівництвомЛ.В.Артишевської.Виявленоодинкістя-нийнаконечникстріли[Артишевская,1966].ДатованеVст.дон.е.Опрацьованоархеозоологічнийматеріалзрозкопок[Цалкин,1962,приложение7].

16. Рябцеве.Городище.Знаходитьсянаберезір.Тітва,прито-кир.Снов(Стародубськийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеекспедицією під керівництвом О.М.Мельниковської; Нов-город-СіверськоюекспедицієюІААНСРСРіАНУРСРпідкерівництвом А.В.Кузи. Датоване Vст. до н.е. Виявленодвасерпи,однусокиру,одинкістянийнаконечникстріли,одинамулет[ФондиБДОКМ].

17. Пісочний Рів.Городище.Знаходитьсянар.Десна(Новго-род-Сіверськийр-н,Чернігівськаобл.).Дослідженеу1945—1947рр. експедицією ІІМК, ІА АН УРСР і Державногомузею антропологіїМДУпід керівництвомМ.В.Воєводсь-кого[Воеводский,1946/5;1948,с.36,37],у1982і2002рр.— експедицією під керівництвом Л.Л.Залізняка [Зализняк,1984; Залізняк, Каравайко, Маярчак, 2003; Розкопки…,2003].ДатованеV,можливопочаткомІVст.дон.е.Виявле-нопряслицеізсхематичнимзображеннямралаітягловихтваринтаколоска,фрагментпряслицяіззображеннямко-лоска[Каравайко,Горбаненко,2011а];опрацьованопалео-етноботанічніданізрозкопок2002р.(аналізС.А.Горбанен-ка,Г.О.Пашкевич);археозоологічнийматеріалзрозкопок1945—1947рр. [Цалкин, 1962, приложение7]. Виявленооднуфігуркутварини,дваамулети [Залізняк,Каравайко,Маярчак,2003,с.10,рис.6,4],глинянігрузиладлярибаль-ських сіток [Каравайко, 2007а]; проаналізовано іхтіологіч-нийматеріал[Лебедев,1944;1960].

18. Ширяїве. Городище. Знаходиться на р.Сейм (Путивль-ський р-н, Сумська обл.). Досліджене у 1950-х роках екс-педицією під керівництвом В.А.Іллінської. Датоване V— IVст.дон.е.Виявленовідбиткипросанакераміці[Алихо-ва,1962,с.96].

19. Благовіщенська Гора. Городище. Знаходиться на р.Де-сна(Брянськаобл.).Дослідженеу1948—1949рр.експеди-цієюпідкерівництвомБ.О.Рибакова.ДатованеV—ІІІст.дон.е.[Рыбаков,1951;1953,с.110].Опрацьованоархеозооло-гічнийматеріалзрозкопок[Цалкин,1962,приложение7].

20. Південне Долбатівське.Городище.Знаходитьсяв1кмвідс.Долбатовенавідрозідозаплавир.Бойна,притокиСудос-

1��


ті(Погарськийр-н,Брянськаобл.).ДослідженеекспедицієюпідкерівництвомВ.А.Падіна.Нижнігоризонтипродатова-ноV—IVст. дон.е.; верхні— останніми ст. дон.е.Вияв-лено«хлібці»,зернотерки[Падин,1966;2004];опрацьованоархеозоологічнийматеріалзрозкопок[Цалкин,1962,при-ложение7].

21. Західне Юхнівське. Городище, поселення. Знаходить-ся на правому березі р.Десна на південь від Новгород- Сіверського (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.).Дослідженеу1873і1876рр.експедицієюпідкерівництвомД.Я.Самоквасова [Самоквасов, 1908, с.110; 1908а, с.4, 5];у 1940р.— експедицією під керівництвом А.Є.Аліхової[Алихова,1956];у2004р.—експедицієюпідкерівництвомД.В.Каравайка [Каравайко,2005].ДатованеIVст.дон.е.Виявлено один гарпун, глиняні грузила для рибальськихсіток, знаряддя для плетіння сітей [Каравайко, 2007а]1; обгорілі зерна ячменю (до виду не визначено) [Алихова,1956, с.41]; опрацьовано палеоетноботанічні дані 2004р.(аналізС.А.Горбаненка),археозоологічнийматеріалзроз-копок 1940, 2004рр. (аналіз В.І.Цалкіна [Цалкин, 1962,приложение6], О.П.Журавльова); опрацьовано іхтіологіч-нийматеріал[Лебедев,1944;1960](О.П.Кирилюк:див.до-даток6).

22. Моїсеївське. Городище. Знаходиться на березі р.Свапа,притоки Сейму (Дмитрівський р-н, Курська обл). Дослі-дженеу1955—1956рр.експедицієюІІМКпідкерівництвомА.Є.Аліхової.Виявленодвапсалії,чотирикістянінаконеч-ники стріл, один амулет [Алихова, 1962]. Датоване ІVст.до н.е. Опрацьовано археозоологічний матеріал [Цалкин,1966].

23. Плаксинське.Городище.Знаходитьсянар.Лацна,притоціСейму(Льговськийр-н,Курськаобл).Дослідженеу1961р.експедицієюІІМКпідкерівництвомА.Є.Аліхової[Алихова,1962].Датоване ІVст. дон.е.Опрацьованоархеозоологіч-нийматеріал[Цалкин,1966].

24. Красне (Полужжя). Городище. Знаходиться на р.Десна(Вигоницький р-н, Брянська обл.). Відкрите Деснянськоюекспедицією МДУ під керівництвом М.В.Воєводського у

1Крім того, є згадкипро знахідку одногопсалія і одного гарпуна зЮхнівськихгородищ,безуточнення,зякогосаме.

1��


1946р. [Воеводский, 1946]. Досліджене у 1955—1956рр. і1958р.експедицієюпідкерівництвомО.К.Амброза[Амброз,1978]; у 1982р.— експедицією під керівництвомФ.М.За-вєрняєва[Заверняев,1982].ДатованеІV—ІІІст.дон.е.Ви-явленоодинсерп,двакістянінаконечникистріл [Амброз,1964; Фонди БДОКМ]; опрацьовано археозоологічний ма-теріалзрозкопок[Цалкин,1962,приложение6].

25. Мариця. Городище. Знаходиться на березі р.Прутище,притокир.Сейм(Курськаобл.).Дослідженеу1970-хрокахекспедицієюпідкерівництвомА.І.Пузікової.Матеріалиюх-нівськоїкультуридатованіІV—ІІІст.дон.е.Виявленодвазалізнінаконечникистріл[Пузикова,1981].

26. Олександрівське. Городище. Знаходиться на р.Сейм(Глушковський р-н, Курська обл.). Досліджене у 1949,1957рр.експедицієюпідкерівництвомА.Є.Аліхової.Дато-ване IV—IIIст.дон.е.Виявленоодну сокиру, одинзаліз-нийнаконечникстріли[Алихова,1962,с.128].

27. Переверзівське І. Городище. Знаходиться на р.Тускарь,притоцір.Сейм (Золоухинськийр-н,Курськаобл.).Дослі-джене експедицією під керівництвом А.І.Пузікової. Юх-нівськийшардатованийIV—IIIст.дон.е.Виявленовідбит-кизернівоккультурнихрослин—проса,ячменюіпшениці(невизначенодовиду)[Пузикова,1997].

28. Расуха ІІ. Городище. Знаходиться на р.Расуха, притоцір.Судость (Унецькийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеекс-педицією під керівництвомВ.Н.Гур’янова. Датоване ІV—ІІІст. до н.е. [Гурьянов, Ефимов, 2003, с.117]. Виявленотрикістянінаконечникистріл,одинзалізнийнаконечникстріли.

29. Случевськ. Городище. Знаходиться на р.Судость (По-гарськийр-н,Брянськаобл.).ДослідженеекспедицієюпідкерівництвомЄ.О.Шинакова.Датоване ІV—ІІІст. до н.е.Виявленодвакістянінаконечникистріл,одингарпун[Ши-наков,1986;2002].

30. Попівка. Городище. Знаходиться на березі р.Уса, прито-киСудості (Почепськийр-н,Брянськаобл.).Дослідженеу1970р. Деснянським загоном експедиції ІА АН СРСР підкерівництвомО.М.Мельниковської [Мельниковская,1970;1971].Датоване IV—ІІст. до н.е.Переглянуто кераміку зметою визначення вирощуваних культурних рослин. Ви-

1��


явлено чотири серпи, п’ять фігурок тварин, два амулети[Мельниковская,1970;ФондиБДОКМ].

31. Лбище.Городище?(укріпленьневиявлено;пам’яткамалаприродний захист). Знаходиться поблизу с.Монастирище,намисівисотою40мнадповерхнеюзаплавир.Десна,утво-реномудолиноюрічкиібалкою(Трубчевськийр-н,Брянськаобл.).ДослідженеекспедицієюпідкерівництвомВ.А.Паді-на.ДатованеIV—Iст.дон.е.Виявленомотикизрогу,пере-паленізернаячменю,«хлібці»,зернотерки;двакістяніна-конечникистріл,одинамулет,одинманок,чотиригарпуни[Падин,1966,с.147;2004].

32. Овстуг. Городище. Знаходиться на р.Овсуговка, притоціДесни (Жуковський р-н, Брянська обл.). Досліджене Де-снянським загоном Верхньодніпровської експедиції підкерівництвомЛ.В.Артишевської[Рыбаков,1962].ДатованеІІІст.дон.е.—рубежемер.Опрацьованоархеозоологічнийматеріалзрозкопок[Цалкин,1962,приложение6].

33. Бужанка І. Городище. Знаходиться на р.Десна (Короп-ськийр-н,Чернігівськаобл.).Дослідженеу2008—2009рр.експедицієюпідкерівництвомД.В.Каравайка[Каравайко,2010а].ДатованеІст.дон.е.—Іст.н.е.Виявленозерно-терки,одинамулет,одингарпун.Опрацьованоархеозооло-гічнийматеріалзрозкопок2008—2009рр.(аналізО.П.Жу-равльова;див.додаток4).

34. Кветунь.Городище.Знаходитьсянаправомуберезір.Де-сна(Трубчевськийр-н,Брянськаобл.).Виявленокерамікуі грузилаюхнівськоїкультури. Інтерпретованаякстоянкаюхнівськоїкультури.Виявленоодингачок[Левенок,1957;1963].

35. Любожицьке. Городище. Знаходиться на р.Десна (Труб-чевськийр-н,Брянськаобл.).Виявленокерамікуігрузилаюхнівськоїкультури.Інтерпретованеякгородищеюхнівсь-кої культури [Падин, 2004].Виявлено одинамулет [Леве-нок,1957;1963].

36. Макча. Городище. Знаходиться на лівій притоці р.Десна(Трубчевськийр-н,Брянськаобл.).Інтерпретованеякгоро-дищеюхнівськоїкультури.Виявленоодинпсалій[Левенок,1957].

37. Новгород-Сіверський.Городище.Знаходитьсянар.Дес-на (Чернігівська обл.). Досліджене А.В.Кузою, В.П.Кова-

1��


ленком.Серед іншихприсутнійматеріалюхнівськоїкуль-тури.Виявленоодинамулет[Левенок,1957;1963].

38. Селецька стоянка.Стоянка.Знаходитьсянапівденно-за-хіднійокраїнімисунадр.Десна(Трубчевськийр-н,Брянсь-каобл.).Дослідженау1930-хрокахекспедицієюТрубчевсь-когомузеюпідкерівництвомВ.П.Левенка.Інтерпретованеякгородищеюхнівськоїкультури.Виявленоодинсерп[Ле-венок,1941;1963].

39. Селище.Городище.Знаходитьсянаберезір.Тітва,прито-кир.Снов(Стародубськийр-н,Брянськаобл.).ДослідженеекспедицієюпідкерівництвомМ.В.Воєводського.Городищеюхнівської культури. Опрацьовано іхтіологічний матеріал[Лебедев,1960].

алфаВІтний покажчик 1

Благовіщенська Гора (19), археозоологічнийматеріал(додаток3).

Бужанка І(33),зернотерки(рис.3.11,6),палеоетноботаніч-ні дані (додаток2), археозоологічний матеріал (додаток3, 4),1амулет(рис.5.7,10),1гарпун(рис.6.11,8),грузила(рис.6.14,10, 11).

Західне Посудичі(4),1псалій(рис.4.11,1),1кістянийна-конечникстріли(рис.5.4,18),1гачок(рис.6.10,2).

Західне Юхнівське і поселення (21), зернотерки(рис.3.11, 3), обгорілий ячмінь; палеоетноботанічні дані (до-даток2),археозоологічнийматеріал (додаток3), іхтіологічнийматеріал(додаток5),1гарпун(рис.6.11,7),грузила(рис.6.12,3, 4);Юхнівське(2,або20)1псалій(рис.4.11,4),знаряддядляплетіннясітей(рис.6.13,2).

Кветунь(34),1гачок(рис.6.10,3).Киселівка ІІ(11),хлібці(рис.3.6),зернотерки(рис.3.10,2,

4, 5),палеоетноботанічнідані(додаток2),археозоологічнийма-теріал(додаток3),грузила(рис.6.14,5—9).

1Алфавітнийпокажчикпобудованотакимчином:Назвапам’ятки(№),представленийматеріал(рис.№,позиція;додаток№).НомеринакартахівтаблицяхДодатківвідповідаютьномерамдодатку1.

1��

алфавітний покажчик

Красне (Полужжя)(24),1серп(рис.3.7,4),археозоологіч-нийматеріал(додаток3),2кістянінаконечникистріл(рис.5.4,10).

Красний Колядин(9),1серп(рис.3.7,15).Комарівка(13),1серп(рис.3.7,6).Кузіна Гора (8),3серпи(рис.3.7,12—14);просоіячмінь,

археозоологічнийматеріал (додаток3),6залізнихнаконечни-ківстріл(рис.5.5,3—8).

Кудеярова Гора (14), археозоологічний матеріал (дода-ток3).

Кудлаївка(3)1пряслицеіззображеннямколоска(рис.3.2,3), схема городища (рис.4.9), 2псалії (рис.4.11,6, 7), 1гачок(6.10,1).

Лбище(31),1мотичка(рис.3.4,1),обгорілепросо,2псалії(4.11,6, 7),2кістянінаконечникистріл(рис.5.4,4, 14),1манок(рис.5.6,1),1амулет(рис.5.7,1),4гарпуни(рис.6.11,1—4).

Любожицьке(35),1амулет(рис.5.7,6).Макча(36),1псалій(рис.4.11,10).Мезин(12),1псалій(рис.4.11,11).Моїсеївське (22), археозоологічний матеріал (додаток3),

2псалії(рис.4.11,8, 9),4кістянінаконечникистріл(рис.5.4,1, 9, 13, 17),1амулет(рис.5.7,3).

Новгород-Сіверський(37),1амулет(рис.5.7,7).Овстуг(32),археозоологічнийматеріал(додаток3).Олександрівське (26), 1сокира (рис.3.12, 2), 1залізний

наконечникстріли(рис.5.5,9).Переверзівське І(27),просо,ячміньіпшениця(невизна-

ченодовиду).Південне Долбатівське (20), археозоологічний матеріал

(додаток3).Північне Долбатівське (15), археозоологічний матеріал

(додаток3),1кістянийнаконечникстріли(рис.5.4,11).Пісочний Рів (17), 2пряслиця із зображеннямколосків і

рала(рис.3.2,1, 2),палеоетноботанічнідані(додаток2),архео-зоологічнийматеріал (додаток3),1фігуркатварини (рис.4.8,7),2амулети(рис.5.7,8, 9),грузила(рис.6.14,1, 2).

Плаксинське(23),археозоологічнийматеріал(додаток3).

1�0


Попівка(30),4серпи(рис.3.7,7—11);просоіячмінь,5фі-гуроктварин(рис.4.8,1—5),2амулети(рис.5.7,4, 5).

Расуха ІІ (28), 3кістяні наконечники стріл (рис.5.4,2, 3, 12),1залізнийнаконечникстріли(рис.5.5,10).

Рябцеве (16),2серпи (рис.3.7,2, 3),1сокира (рис.3.12,1),1кістянийнаконечникстріли(рис.5.4,7),1амулет(рис.5.7,2).

Свердлівка І(7),знаряддядляплетіннясітей(рис.6.13,1)Селище(39),іхтіологічнийматеріал(додаток5).Селецька стоянка(38),1серп(рис.3.7,16).Случевськ (29), 2кістяні наконечники стріл (рис.5.4, 8,

15),1гарпун(рис.6.11,5).Східне Посудичі (5),1серп (рис.3.7,5),1кістянийнако-

нечникстріли(рис.5.4,6).Східне Юхнівське (2), археозоологічний матеріал (дода-

ток3),іхтіологічнийматеріал(додаток5).Теминське (1), археозоологічний матеріал (додаток3),

1кістянийнаконечникстріли(рис.5.4,16).Торфель (10), 1серп (рис.3.7, 1), 1сокира (рис.3.12, 3),

1фігурка тварини (рис.4.8, 6), 1манок (рис.5.6, 2), 1гарпун(рис.6.11,6).

Трубчевськ(6),1мотичка(рис.3.4,2),кістянафігуркари-би(рис.6.9).

Ширяїве(18),просо.Мариця(25),2залізнінаконечникистріл(рис.5.5,1, 2).

1�1

Останнімчасомавторпереглянувколекціюгли-няних виробів із городищ КиселівкаІІ, Пісоч-нийРів,ЗахіднеЮхнівське,БужанкаІ,зметоюзняття відбитків зернівок та насіння культур-них і бур’янових рослин.Матеріал зберігаєтьсяу фондах ЧІМ. Зняття відбитків проводилося зазагальновживаноюметодикою,використаноюв колишньому Радянському Союзі З.В.Януше-вич [Янушевич, Маркевич, 1970]. Переглянутоусю колекцію кераміки з КиселівкиІІ 2005—2009рр.,ПісочногоРову 2004р., ЗахідногоЮх- нівського 2004р., БужанкиІ 2008—2009рр.Надалі матеріал проаналізовано шляхом йогопорівняннязранішевизначенимианалогічнимизразками,атакожширокимколомпублікаційнацютему. 1

городище киселІВка ІІ

Проаналізовано близько 1000 виробів із глини.Урезультатіаналізувизначено55одиницьзер-нівоккультурнихрослин (за зменшеннямкіль-кості): 38проса (Panicum miliaceum), 9ячменюплівчастого (Hordeum vulgare) (з них 2плівки і1колосок), 8пшениці двозернянки (плівчаста)(Triticum diccocon)(рис.3.5,табл.1).

1 Інформація у повнішому обсязі у вигляді додаткуопублікована:[Горбаненко,2012].

с.а. горбаненко

2додаток

палеоетноботанІчнІ матерІали 1

1�2

додаток 2. палеоетноботанічні матеріали

городище пІсочний рІВ

Проаналізовано близько 400одиниць кераміки;з них 169— Г.О.Пашкевич. У результаті аналізу визначе-но 12одиниць зернівок культурних рослин1 (за зменшеннямкількості):8проса(Panicum miliaceum),2ячменюплівчастого(Hordeum vulgare),2пшеницідвозернянки(плівчаста)(Triticum diccocon)(рис.3.5,табл.1).

Вибірканедостатнядлястатистичногоаналізу.

111відбитківвизначеноавтором(переглянутоверхнічастинигорщи-ків),1відбиток(ячменюплівчастого)—Г.О.Пашкевич,якапереглянуладнищагорщиків.

Таблиця 1. Палеоетноботанічний матеріал з пам’яток юхнівської культури

Пам’ятка КультурнірослиниДжерелоінформації

№ Назва Просо Ячміньплівчастий

Пшеницядвозернянка

8 КузінаГора + + Алихова,1956,с.41;1962, с.96

11 КиселівкаІІ 38 9 8 АналізС.А.Горбаненка17 ПісочнийРів 8 2 2 АналізС.А.Горбаненка,

Г.О.Пашкевич18 Ширяївське + Алихова,1956,с.4121 Західне

Юхнівське17 4,* 4 АналізС.А.Горбаненка;

Алихова,1956,с.4127 Переверзів-

ськеІ+ + + Пузикова,1997,с.81

30 Попівка + + Мельниковская,1970,с.2031 Лбище * Падин,1966,с.14733 БужанкаІ 15 5 4 АналізС.А.Горбаненка

Примітки.Цифрами і «+»позначеновідбиткизернівокнакераміці;*—знахідкиобгорілихзернівок.Улітературіневказаноназвикультур-нихрослиндовиду,протерезультатинашиханалізівпоказалилишеіс-нуванняячменюплівчастого,пшеницідвозернянки(анеіншихвидів).

1��

додаток 2. палеоетноботанічні матеріали

городище ЗахІдне ЮхнІВське

Проаналізовано близько 500 виробів із глини.Урезультатіаналізувизначено25одиницьзернівоккультур-нихрослин(зазменшеннямкількості):17проса(Panicum miliaceum), 4ячменю плівчастого (Hordeum vulgare), 4пшеницідвозернянки(плівчаста)(Triticum diccocon)(рис.3.5,табл.1).

городище бужанка І

Проаналізовано близько 350 виробів із глини.У результаті аналізу визначено 24одиниці зернівок куль-турних рослин (за зменшенням кількості): 15проса (Panicum miliaceum),5ячменюплівчастого(Hordeum vulgare),4пшеницідвозернянки(плівчаста)(Triticum diccocon)(рис.3.5,табл.1).

розміри зернівок

Просо. Серед відбитків злаків на кераміці закількістюпершемісценалежить зернівкампроса, точніше—пшону (зернівкам, звільненим від плівок). Відбитки зернівокпросамаютьтакірозміри:ширина—1,87—2,4мм,довжина—2,42—3,26мм(табл.2).

Ячмінь плівчастий.Виявленовідбиткизернівок,плівки,колоски.Відбиткизернівокмаютьтакірозміри:ширина(B)—2,92—3,94мм;довжина(L)—7,32—9,72мм.ІндексL/Bстано-вить1,99—2,75(табл.2).

Пшениця двозернянка.Виявленовідбиткизернівокпше-ницідвозернянки.Їхнірозміри:B—2,62—3,56мм,L—6,15—7,78мм;L/B—2,01—2,38(табл.2).

Таблиця 2. Розміри відбитків зернівок культурних рослин

НазварослиниРозміри,мм

ІндексL/BШирина,B Довжина,L

Просозвичайне 2,1×2,84;(1,87—2,4)×(2,42—3,26)Ячміньплівчастий 3,61(2,92—3,94) 8,32(7,32—9,72) 2,29(1,99—2,75)Пшеницядвозернянка 2,98(2,62—3,56) 6,87(6,15—7,78) 2,22(2,01—2,38)

1��

Таблиця 1.Археозоологічний матеріал домашніх і диких тварин з пам’яток юхнівської культури

Пам’яткаДомашнітварини Дикітварини

Кількість % Кількість %

№ Назва N N1 N N1 N N1 N N1

1 Теминське1 15 6 — — 13 2 — —2 СхіднеЮхнівське1 54 9 68,4 56,3 25 7 31,6 43,78 КузінаГора2 1205 131 74,1 57,7 421 96 25,9 42,311 КиселівкаІІ3 365 31 72,1 66 141 16 27,9 3414 КудеяроваГора2 632 71 83,8 62,8 121 42 16,2 37,215 ПівнічнеДолбатівське1 183 30 79,2 62,5 48 18 20,8 37,517 ПісочнийРів1 68 19 73,9 70,4 24 8 26,1 29,619 БлаговіщенськаГора1 283 33 89,4 80,5 30 8 10,6 19,520 ПівденнеДолбатівське1 291 65 91,8 85,5 26 11 8,2 14,521 ЗахіднеЮхнівське

іпоселення1,3 301 47 70 67,2 129 23 30 32,822 Моїсеївське2 482 69 93,1 80,2 36 17 6,9 19,823 Плаксинське2 132 14 80,5 58,3 34 10 19,5 41,724 Красне(Полужжя)1 57 8 — — 15 4 — —32 Овстуг1 160 22 72,7 66,7 60 11 27,3 33,233 БужанкаІ3 568 37 67,5 48,1 274 40 32,5 51,9

Примітки.Тутідалі:N—кількістькісток,N1—кількістьтварин;таб-лиціпобудованоухронологічномупорядку(віднайдавнішихматеріалів).Відсоткові співвідношення розраховано лише дляматеріалів, представ-ленихбільшніж20особинами.Утабл.1наведенодані ізурахуваннямсобак,внаступнихтаблицяхприоблікустатистичногоматеріалурешткисобакневраховано.Див.рис.4.1.1Цалкин,1962,приложение6,7.2Цалкин,1966.3ВизначенняО.П.Жу-равльова:[Журавлев,2012].

�додаток

археоЗоологІчнІ данІ

1��

додаток �. археозоологічні дані

Таблиця 2.Співвідношення домашніх і диких тварин з пам’яток юхнівської культури по століттям (усереднене)

Століття Домашні Дикі Століття Домашні Дикі

VIдон.е. 57,0 43,0 IIдон.е. 85,5 14,5Vдон.е. 69,2 30,8 Iдон.е. 66,8 33,2IVдон.е. 71,5 28,5 Iн.е. 48,1 51,9IIIдон.е. 73,6 26,4

Примітка.Див.рис.4.2.

Таблиця 3.Кількість кісток домашніх тварин в археозоологічному матеріалі з пам’яток юхнівської культури

Пам’ятка ВРХ ДРХ Свиня Кінь

№ Назва N % N % N % N %

1 Теминське — — 3 — 7 — 5 —2 СхіднеЮхнівське 12 22,2 12 22,2 5 9,3 25 46,38 КузінаГора 582 48,5 26 2,2 97 8 496 41,311 КиселівкаІІ 113 31,2 108 29,8 81 22,4 60 16,614 КудеяроваГора 319 50,5 26 4,1 37 5,8 250 39,615 ПівнічнеДолбатівське 102 55,7 14 7,7 36 19,7 31 16,917 ПісочнийРів 23 34,3 4 6 8 11,9 32 47,819 БлаговіщенськаГора 95 33,6 50 17,7 18 6,4 120 42,420 ПівденнеДолбатівське 158 55,1 25 8,7 48 16,7 56 19,521 ЗахіднеЮхнівське

іпоселення 92 30,7 29 9,7 83 27,6 96 3222 Моїсеївське 153 32,7 41 8,8 78 16,7 195 41,823 Плаксинське 71 53,8 6 4,5 12 9,1 43 32,624 Красне(Полужжя) 14 — — — 1 — 4 —32 Овстуг 67 42,7 4 2,5 15 9,6 71 45,233 БужанкаІ 289 51,6 83 14,8 118 21,1 70 12,5

Таблиця 4.Кількість особин домашніх тварин у стаді з пам’яток юхнівської культури по пам’ятках


№ Назва N1 % N1 % N1 % N1 %

1 Теминське — — 1 — 3 — 2 —2 СхіднеЮхнівське 2 — 2 — 2 — 3 —8 КузінаГора 50 39,1 10 7,8 23 18 45 35,1

1��


Закінчення табл. 4


№ Назва N1 % N1 % N1 % N1 %

11 КиселівкаІІ 9 32,2 6 21,4 10 35,7 3 10,714 КудеяроваГора 30 42,9 6 8,6 12 17,1 22 31,415 ПівнічнеДолбатівське 10 33,3 6 20 10 33,3 4 13,417 ПісочнийРів 8 — 3 — 3 — 4 —19 БлаговіщенськаГора 9 27,3 9 27,3 5 15,1 10 30,320 ПівденнеДолбатівське 18 28,6 12 19 18 28,6 15 23,821 ЗахіднеЮхнівське

іпоселення 10 21,7 5 10,9 18 39,1 13 28,322 Моїсеївське 17 26,6 11 17,2 20 31,2 16 2523 Плаксинське 4 — 2 — 3 — 5 —24 Красне(Полужжя) 4 — — — 1 — 1 —32 Овстуг 6 30 2 10 5 25 7 3533 БужанкаІ 9 26,5 8 23,5 10 29,4 7 20,6

Примітка.Див.рис.4.3—4.6.

Таблиця 6. Розрахунки продуктивності домашніх тварин за кількістю отримуваного від них м’яса

Пам’яткаТварини

Одиницівиміру

№ НазваОсобини Вага

N1 % кг* %

8 КузінаГора ВРХ 50 39,1 18900 56,2ДРХ 10 7,8 530 1,6Свиня 23 18 4600 13,7Кінь 45 35,1 9585 28,5У с ь о г о 128 100 33 615 100

Таблиця 5.Кількість особин домашніх тварин у стаді з пам’яток юхнівської культури за століттями (усереднене)

Століття ВРХ ДРХ Свиня Кінь Століття ВРХ ДРХ Свиня Кінь

VIдон.е. 39,1 7,8 18,0 35,1 IIдон.е. 28,6 19,0 28,6 23,8Vдон.е. 33,9 17,4 24,6 24,1 Iдон.е. 27,5 21,3 29,0 22,2IVдон.е. 28,7 16,4 26,4 28,5 Iн.е. 26,5 23,5 29,4 20,6IIIдон.е. 28,7 18,7 20,0 32,6

Примітка.Див.рис.4.7.


Пам’яткаТварини


№ НазваОсобини Вага

N1 % кг* %

11 КиселівкаІІ ВРХ 9 32,2 3402 53,5ДРХ 6 21,4 318 5Свиня 10 35,7 2000 31,5Кінь 3 10,7 639 10У с ь о г о 28 100 6359 100

14 КудеяроваГора ВРХ 30 42,9 11340 60,5ДРХ 6 8,6 318 1,7Свиня 12 17,1 2400 12,8Кінь 22 31,4 4686 25У с ь о г о 70 100 18 744 100

15 ПівнічнеДолбатівське

ВРХ 10 33,3 3780 54,4ДРХ 6 20 318 4,6Свиня 10 33,3 2000 28,8Кінь 4 13,4 852 12,2У с ь о г о 30 100 6950 100

19 БлаговіщенськаГора

ВРХ 9 27,3 3402 48,5ДРХ 9 27,3 477 6,8Свиня 5 15,1 1000 14,3Кінь 10 30,3 2130 30,4У с ь о г о 33 100 7009 100

20 ПівденнеДолбатівське

ВРХ 18 28,6 6804 47,8ДРХ 12 19 636 4,5Свиня 18 28,6 3600 25,3Кінь 15 23,8 3195 22,4У с ь о г о 63 100 14 235 100

21 ЗахіднеЮхнівсь-кеіпоселення

ВРХ 10 21,7 3780 36,3ДРХ 5 10,9 265 2,5Свиня 18 39,1 3600 34,6Кінь 13 28,3 2769 26,6У с ь о г о 46 100 10 414 100

22 Моїсеївське ВРХ 17 26,6 6426 44,7ДРХ 11 17,2 583 4Свиня 20 31,2 4000 27,7Кінь 16 25 3408 23,6У с ь о г о 64 100 14 417 100

32 Овстуг ВРХ 6 30 2268 46,6ДРХ 2 10 106 2,2Свиня 5 25 1000 20,6Кінь 7 35 1491 30,6У с ь о г о 20 100 4865 100

33 БужанкаІ ВРХ 9 26,5 3402 46,5ДРХ 8 23,5 424 5,8Свиня 10 29,4 2000 27,3Кінь 7 20,6 1491 20,4У с ь о г о 34 100 7317 100

Примітки.Результатотриманомноженнямкількостітвариннаїхнюсереднювагу.*Наведеновинятководляповнотиданих.Див.рис.4.10.

1��


Таблиця 7.Кістки диких тварин в археозоологічному матеріалі з

Пам’ятка ЛосьОленьзвичай-ний

Оленьпівніч-ний

Козулязвичай-на

Кабан Ведмідьбурий

№ Назва N N1 N N1 N N1 N N1 N N1 N N1

1 Теминське 13 2 — — — — — — — — — —2 СхіднеЮхнівське 13 2 — — — — 2 1 5 2 3 18 КузінаГора 211 29 — — 1 1 15 6 93 21 41 1411 КиселівкаІІ 70 3 13 1 — — 5 2 32 5 — —14 КудеяроваГора 51 10 — — — — 6 6 20 5 20 815 Північне

Долбатівське 20 4 — — — — 5 4 6 3 2 217 ПісочнийРів 19 4 — — — — 1 1 — — — —19 БлаговіщенськаГора 22 5 — — — — — — 1 1 1 120 Південне

Долбатівське — — — — — — — — 19 7 1 121 ЗахіднеЮхнівське

іпоселення 22 4 5 2 — — 4 3 8 1 3 222 Моїсеївське — — — — — — 4 2 14 3 3 223 Плаксинське 17 4 — — — — — — 9 2 4 124 Красне(Полужжя) 1 1 — — — — — — 6 1 6 132 Овстуг 47 5 — — — — — — 2 1 6 233 БужанкаІ 10 2 45 3 7 1 112 11 83 13 2 2

Таблиця 8.Кількість диких тварин в археозоологічному матеріалі з

Пам’ятка Лось Оленьзвичайний

Оленьпівнічний

Козулязвичайна Кабан

№ Назва N % N % N % N % N %

8 КузінаГора 29 39,2 — — 1 1,3 6 8,2 21 28,414 КудеяроваГора 10 23,8 — — — — 6 14,3 5 11,921 ЗахіднеЮхнів-

ськеіпоселення 4 17,4 2 8,7 — — 3 13,1 1 4,333 БужанкаІ 2 5 3 7,5 1 2,5 11 27,5 13 32,5

1��


пам’яток юхнівської культури

Лисицязвичай-на

Видра Борсук Куницялісова

Заєцьбіляк

Сімейс-твозай-цевих

Боберрічковий

Білказвичай-на

Байбак

N N1 N N1 N N1 N N1 N N1 N N1 N N1 N N1 N N1

— — — — — — — — — — — — — — — — — —2 1 — — — — — — — — — — — — — — — —2 2 — — — — — — — — — — — — 1 1 — —— — — — — — — — — — 2 1 19 4 — — — —3 3 — — 2 1 — — — — 4 2 14 6 — — 1 1

— — 1 1 — — 1 1 1 1 — — 12 3 — — — —— — — — — — — — — — — — 3 2 1 1 — —— — — — — — — — — — — — 6 1 — — — —

5 2 — — — — — — — — — — 1 1 — — — —

2 1 — — 1 1 — — — — 1 1 83 8 — — — —1 1 2 2 — — — — — — — — 7 4 — — — —— — — — 1 1 — — — — 1 1 2 1 — — — —— — — — — — — — — — — — 2 1 — — — —1 1 — — — — — — — — — — 4 2 — — — —4 2 — — 1 1 — — — — 2 2 8 3 — — — —

пам’яток юхнівської культури

Ведмідьбурий

Лисицязвичайна Борсук Сімейство

зайцевихБобер

річковийБілка

звичайна Байбак

N % N % N % N % N % N % N %

14 18,9 2 2,7 — — — — — — 1 1,3 — —8 19 3 7,1 1 2,4 2 4,8 6 14,3 — — 1 2,4

2 8,7 1 4,3 1 4,3 1 4,3 8 34,9 — — — —2 5 2 5 1 2,5 2 5 3 7,5 — — — —

1�0


Таблиця 9. Розрахунки кількості м’яса, отримуваного від диких тварин

Пам’ятка

Тварини


№ НазваОсобини Вага,рис.5.3

Кількість % кг* %

8 КузінаГора Лось 29 39,2 16530 60,1Олень 1 1,3 220 0,8Козуля 6 8,2 240 0,9Кабан 21 28,4 6300 22,9Ведмідь 14 18,9 4200 15,3Бобер — — — —У с ь о г о 70 96,0 27 490 100

14 КудеяроваГора Лось 10 23,8 5700 57,2Олень — — — —Козуля 6 14,3 240 2,4Кабан 5 11,9 1500 15,1Ведмідь 8 19 2400 24,1Бобер 6 14,3 120 1,2У с ь о г о 35 83,3 9960 100

21 ЗахіднеЮхнівське іпоселення

Лось 4 17,4 2280 56,2Олень 2 8,7 600 14,8Козуля 3 13,1 120 2,9Кабан 1 4,3 300 7,4Ведмідь 2 8,7 600 14,8Бобер 8 34,9 160 3,9У с ь о г о 20 87,1 4060 100

33 БужанкаІ Лось 2 5 1140 15,7Олень 4 10 1120 15,4Козуля 11 27,5 440 6,1Кабан 13 32,5 3900 53,7Ведмідь 2 5 600 8,3Бобер 3 7,5 60 0,8У с ь о г о 35 87,5 7260 100

*Наведеновинятководляповнотиданих.

1�1


Таблиця 10. Розрахунки кількості м’яса, отримуваного від домашніх і диких тварин

Пам’ятка Тварини,кількість

№ НазваN %

Домашні Дикі Домашні Дикі

8 КузінаГора 128 70 64,6 35,4

14 КудеяроваГора 70 35 66,7 33,3

21 ЗахіднеЮхнівське іпоселення 46 20 69,7 30,3

33 БужанкаІ 34 35 49,3 50,7

Пам’ятка Тварини,вага

№ Назвакг* %

Домашні Дикі Домашні Дикі

8 КузінаГора 33615 27490 55 45

14 КудеяроваГора 18744 9960 65,3 34,7

21 ЗахіднеЮхнівське іпоселення 10414 4060 71,9 28,1

33 БужанкаІ 7317 7260 50,2 49,8

*Наведеновинятководляповнотиданих.Див.рис.7.3.

1�2

о.П. Журавльов

1. Вступ

Авторпровів дослідження остеологічнихматеріа-лівзрозкопокпоселеньюхнівськоїкультуриБу- жанкаІ(с.БужанкаЧернігівськаобл.,Коропський р-н) і КиселівкаІІ, знайдених у 2005—2009рр.експедицією Інституту археологіїНАНУкраїнипідкерівництвомД.В.Каравайка1.

Усікісткиєтиповимикухоннимирештками.Наце вказує і їх значна роздрібленість, і порі-зитазарубкинакістках,щозалишилисяпідчасрозбираннятуштварин.

Визначенняпроводилосявізуальнозаісную-чимиметодиками [Громова,1950;1953;1960;Жу-равлев, 1982; Boessneck, Müller, Teichert, 1964; Kratochvil, 1969, Р.483—490; Schramm, 1967,S.107—133].

Виміри кісток проведено за загально прий-нятоюметодикою [Duerst, 1930]штангенцирку-лемзточністюдо0,5мм.Більшоїточностіната-кихматеріалахдосягнутискладно,тай,намоюдумку,непотрібно.Біометричну обробкуданихпроведенозазагальновживаноюметодикою[Ла-кин,1973].Різницяміжознакамивважаласьдо-стовірноюприпоказникукритеріядостовірностіt=±2,59ібільше(Р=0,99).Такийвисокийпорігдостовірностіприйняточереззначнумінливістькісток свійських тварин; щодо диких ссавців,

1Авторщиро вдячнийД.В.Каравайку іС.А.Горба-ненкузанаданняматеріалів іможливістьцієїпубліка-ції;інформаціяувиглядідодаткуопублікована:[Журав-лев,2012].

�додаток

остеологІчнІ ВиЗначення

1��

1. Вступ

даніпровеличинумінливостіїхніхкістокменіневідомі.Отже,туткращеперестрахуватись.

Хочу зазначити,що датування остеологічнихматеріалів зБужанкиІіКиселівкиІІпроведеноархеологамизаїхнімида-ними:КиселівкуІІдатованоVст.дон.е.;БужанкуІ—Іст.дон.е.—Іст.н.е.1

Оскількиосновнамасакістокналежалассавцям,аавторєспеціалістомсамезцієїгрупитварин,тохарактеристицітількиссавцівзБужанкиІіКиселівкиІІібудеприсвяченацястаття.

Перелік знахідок усіх кісток тварин з БужанкиІ наведе-ноутабл.1.Співвідношенняміжссавцями,якідалиостеоло-гічніматеріали,наведеноутабл.2.Виміриіпропорціїкісток

1 Археозоологи не мають можливості самостійно датувати такі ма-теріали,прощоявженеодноразовописав[Журавлев,2001,с.61;Журав-льов,2008,с.7].Томуменездивувалаприміткадооднієїзмоїхстатей,якузробилиархеологи:«…датирующиенаходки…встатьеО.П.Журавлева…не приведены—поэтому и выводы…имеют, намой взгляд…деклара-тивныйхарактер»[АВУ2001—2002рр.,2003,с.284].Цікаво,якідатуючізнахідкия,археозоолог,мавпривестиусвоїйстатті?Кераміку?Чидаватистратиграфіюпоселення?Алежцепрерогативаархеологів.Чиящосьнетакрозумію?Іщеоднаприміткадотієїжстатті:«Справедливостирадиотмечу: полевые исследователи всегда стремились выполнять требова-нияархеозоологовпри отборекостногоматериала.Имея опытработы сО.П.Журавлевым,напомнюему,чтов80-е годыосновнымеготребова-ниемкостеологическимколлекциямбылоуказаниевшифре,кромена-званияэкспедиции,лишьномерараскопа…»[АВУ2001—2002рр.,2003,с.283].Мені залишаєтьсялише сказати,що основноюмоєювимогоюдоархеологівзавждибулопоможливостіточнедатуванняостеологічнихма-теріалів.Тобтоте,щояпроцитуваввище,вжеє«передергиванием»фак-тів.УсвійчасзасновникархеозоологіївУкраїніакадемікІ.Г.Підоплічкосклавінструкціюзізборуостеологічнихматеріалів.У1978р.япродублю-вавцюінструкцію,передавшиїїдоПольовогокомітетуІнститутуархео-логіїтодіщеАНУРСР.Цитуюїї:«6.…должнабытьэтикетка…вкоторойнеобходимо указать следующие данные: название пункта раскопок, об-ласть,район,годраскопок,фамилияиинициалыархеолога,проводивше-гораскопки,названиеэкспедицииифамилиюначальникаэкспедиции,культуру,возраст для каждого слоя (виділеномною.—О. Ж.).7.Припередачематериаланаопределениенеобходимопередатькраткуюанно-тацию с указанием… абсолютноговозраста (виділено мною.—О. Ж.),еслионизвестен…».Явважаю,щоуцьомуконтекстітермін«возраст»єсинонімомтерміна«датування».Цікаво,щоархеолог,якийнаписавце,очолював тоді самеПольовийкомітет Інститутуархеології,правда, вжеНАНУкраїни.Івіннечитавцієїінструкції?Чиїїтодівжезагубили?Чи,може,вінвважає,щоінструкція,написаназачасівАНУРСР,уженепот-рібнадляНАНУкраїни?

1��

додаток �. остеологічні визначення

ссавців, а також, по можливості, біометрична обробка даних,наведеніутабл.3.Критеріїоцінкиt,деїхможнабулорозра-хувати, наведені у табл.4—7. Пусті графи в останніх табли-цяхозначаютьте,щопорівнюватиотриманімноюданінемаєз чим. По ОлександрівціІ цих даних немає через невеликівибірки. Перелік знахідок кісток з КиселівкиІІ наведено утабл.8.Співвідношенняміжссавцямизцьогопоселенняпода-ноутабл.9.Виміриіпропорціїкісток,атакож,поможливості,біометричнаобробкаданихнаведеніутабл.10. Ів табл.11яхотівподати значеннякритеріюоцінки t, але зновупорівню-ватинізчим.Аналогічніданіпоіншихпам’яткахюхнівськоїкультури(якікиївської)меніневідомі.Нажаль,далеконевсіархеозоологипрацюютьнатомужнауковомурівні,наякому працююя.

2. огляд сВІйських тВарин

Бик свійський 1 (Bos taurusL.). В остеологіч-нихматеріалахзБужанкиІцейвидзаймавзакількістюкіс-ток провідне місце, а за числом особин поступався свійськійсвині(табл.1,2).ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІзакількістю кісток бик свійський ішов другим після дрібної ро-гатоїхудоби,аотзачисломособинвінподілявпершеідругемісцязісвинеюсвійською(табл.8,9).Нажаль,цілихчерепіввідсвійськогобика,таівідрештиссавців,незнайдено.Отже,краніологічна характеристика цих видів просто неможлива.Протеможнаспробувативстановитирогатістьчикомолістьпо-роди свійського бика зцихпоселень заметодом,який запро-понувавВ.І.Цалкін[Цалкин,1966,с.11—12].Вінвважав,що

1 Кілька слів про правильне вживання термінології, яка стосуєтьсяцьоговиду.Явженеодноразовописав,щотермін«великарогатахудоба»требавживатидужеобережно,оскількивіннеєсинонімомвидовоїназви«бик свійський». Термін «велика рогата худоба» у широкому розумінністосуєтьсянетількинашогосвійськогобика.Піднимрозуміютьщедвавидиазіатськихбуйволів[Дмитриев,1978,с.6].Але,оскількивостеоло-гічнихматеріалахзБужанкиІ,як ізбільшостіархеологічнихпам’ятокУкраїни,кістокбуйволівнемає,тотермін«великарогатахудоба»можнатутвживативйоговузькомурозумінні—тобтояксинонімвидовоїназви«биксвійський».Алецетребазавждиоговорювати,щобнебулоплутани-ни.Атермін«скотарство»,якийчастовживаютьяксинонімтерміну«тва-ринництво», означає лише розведення великої рогатої худоби, і більшенічого.

1��

2. огляд свійських тварин

при відсотку рогових стрижнів від загальної кількості кістокцьоговидуменшеніж1%,породабулакомолою.Привідсоткупонад1%породабуларогатою.ВостеологічнихматеріалахзБужанкиІ цей показник дорівнював 0,35% (табл.1). Відтакпородутутможнавважатикомолою(безрогою).Хочажодногофрагменту від комолих черепів знайдено не було.Однак тутцілком ймовірний «жарт» невеликої вибірки— усього меншеніж300кісток.Примінімальнійнеобхіднійвибірці у500кіс-ток[Журавлев,1991,с.38—39].Такимчином,ябиутримавсявідостаточнихвисновків.НаКиселівціІІцейпоказникскла-дав10,4%(табл.8).Отже,тутпородабуларогатою.Алезновуневеликавибірка—меншніж100кісток—недозволяєробитиостаточнівисновки.Нажаль,порівнятипородизцихдвохпосе-леньнемаєможливостічерезте,щопоКиселівціІІневдалосяпровести біометричну обробкуданих (табл.10).Тожпитання,чибулитут однаковіпороди,чирізні,покищовирішитине-можливо.

Основну масу кісток свійського бика в остеологічних ма-теріалахзБужанкиІізКиселівкиІІскладалихребцітаребра(табл.1і8).Цеєзвичайнимвостеологічнихматеріалахзтихархеологічнихпам’яток,дезбиралисявсікісткитварин,вклю-чаючинавітьнайдрібніші1.

Цікавим є значний відсоток у свійського бикафрагментівнижніхщелепілопатокзБужанкиІ(табл.1).Алечиєцеособ-ливістюутилізаціїтваринуплеменсамецієїкультуриісаменацьомупоселенні,ясказатинеберусь,аджеаналогічніданіпоіншихпоселенняхцієїкультуриархеозоологаминепублікува-

1Призборахтількитихкісток,які«подобаються»археологам,можутьвиникнутипроблеми.Так,якосьяспитаводногоархеолога,чимможнапояснити,щоздвохпрактичносинхроннихпоселеньзрубноїкультури—УсовеОзеровДонецькійобл.іМосолівськеуВоронезькій—першедалоперевагу хребців і ребер, анадругомупереважалифрагментичерепів.Прицьомуобидвапоселеннямайженевідрізнялисязаіншимипоказни-ками.Обидвабулиремісничимицентрамиінаобохрозводилиоднійтіжпородисвійськихтварин.Вінажзатрусився:«Тацежвідкриття!Черепиїлапереважнознать!НаМосолівськомупроживалазнать,анаУсовомуОзері—простолюдини».Якжевінобразивсянамене,колияйомусказав,щонаУсовомуОзеріяпрацювавособистопідчасроботиекспедиціїі,зви-чайно,визначавпрактичновсікістки,якітамбулизнайдені.МатеріалижзМосолівськогозбиралиархеологи,янаднимипрацювавужевлабора-торіїВоронезькогодержавногоуніверситету.Іархеологичеснозізналисямені,що хребці та ребра, як і більшість дрібнихкісток, вонине брали,вважаючиценепотребом.Яккажуть,коментарізайві…

1��


лися.ІнаКиселівціІІвеликічасткималинетількинижніще-лепи,яквБужанціІ,алещеплечовайплесновакісткизамістьлопатки(табл.8).Знову«жарти»невеликихвибірок?

Оскількинемаєаналогічнихмоїмданихпобіометричнійоб-робціознаккістокз іншихпам’ятокюхнівськоїкультури,абовонименінедоступні,якщовониіє,тояпровівпорівняннядляБужанкиІзаналогічнимиданимизпоселеннякиївськоїкуль-тури ОлександрівкаІ, розташованого територіально у тій жеЧернігівськійобл.(табл.4).ДостовірноїрізниціміжпородамисвійськогобиказБужанкиІізОлександрівкиІнемає.Звичай-но,заманливозробитивисновокпроте,щопородазОлександ-рівкиІбуласпадкоємицеюпородизБужанкиІ.Алеміжнимипевнийзначнийчасовийпроміжок.Інамневідомо,щовідбува-лосянаційтериторіїутічаси.

Оскільки в остеологічних матеріалах відсутні кістки відтварин молодше одного року, можна зробити висновок продобрукормовубазутваринництваінаБужанціІ(табл.1),інаКиселівціІІ (табл.8). Проте значний відсоток молодих і на-півдорослих особин свідчитьпро розвиненийм’яснийнапрямскотарстванаБужанціІ(табл.1).Якбулирозвиненірештана-прямів,наприкладмолочний,остеологічніматеріалиданихнедають.НаКиселівціІІ цілкомможливі іншінапрями (зокре- ма,молочний,зважаючинаперевагусамок),оскількитутвїжуйшливосновномудорослітварини.ПривертаєувагунаявністьволанаКиселівціІІ(табл.8).Цютваринубулораціональнови-користовуватияктягловусилууземлеробстві.

Вівця свійська(Ovis ariesL.) і коза свійська(Capra hircusL.).Цідвавидизвичайнооб’єднуютьпід терміномдрібнарогатахудоба(ДРХ).Інеостанньоюпричиноюцьогоєзначнітруднощізвидовимвизначеннямкістокцихтваринвостеоло-гічнихматеріалахзархеологічнихпам’яток.Якщоневиникаєособливихтруднощівпривизначенніцілихчерепівтатрубча-тихкісток,атакожцілихепіфізівостанніх,тофрагментичере-пів,нижніхщелеп,окремізуби,більшістьхребців,ребраідіафі-зитрубчатихкістоквизначатидовидупрактичнонеможливо.

ВостеологічнихматеріалахзпоселенняБужанкаІДРХзакількістюкістокзаймалатретємісцеслідомзасвійськимиби-комісвинею,азачисломособинбулаажначетвертомумісці,«пропустившивперед»щейсвійськогоконя(табл.1,2).НаКи-селівціІІДРХ закількістюкісток займалапершемісце, а зачисломособин—другепіслябикасвійськогоісвинісвійської(табл.8,9).

1��

2. огляд свійських тварин

Нажаль,черезнезначнувибіркуважкоробитинадійнівис-новкипророзподілкістокпочастинахскелетудляБужанкиІ(табл.1).Черезцевиявиласянеможливоюібіометричнаоброб-каданих(табл.3).Відтакпропороднийскладцихтваринпокищонеможнанічогосказати.НаКиселівціІІпереважали,якіусвійськогобика,хребцітаребра(табл.8).Абіометричнуоброб-куданихпоознакахкістокцьоговиду (табл.10)порівнюватипростонемаєзчим(табл.11).

Якіусвійськогобика,уДРХкісткивідтваринмолодшеод-ногорокувідсутні.Отже,тутіснуваладобракормовабазатва-ринництва.Значнийвідсотокмолодихтанапівдорослихтвариндозволяє зробити висновок про м’ясний напрям в розведенніцихтваринінаБужанціІ(табл.1),інаКиселівціІІ(табл.8).Звичайно,отримувалиішкуритавовну,безякихважкоуявитизимовийодяг,необхіднийдлякліматуцієїтериторії.

НечисленністьДРХдляБужанкиІлегкопояснититим,щовлісовійзонінаврядчибулитериторії,достатнідлявипасуцихтварин.Можналишевисловитиприпущення,щобіляБужан-киІвсе-такибулизначнівідкритіділянки,деможнабулови-пасатиовець.Длякізцілкомможливеістійловеїхутримання.Томувлісовійзонінадавалиперевагурозведеннюкіз.Правда,наБужанціІцітваринивостеологічнихматеріалахмалирівнічасткипочислуособин(табл.2).АотнаКиселівціІІвостео-логічних матеріалах переважали знахідки овець (табл.8, 9).Можливо,щобіляцьогопоселеннябулобільшевідкритихді-лянок,придатнихдлявипасуовець,ніжбіляБужанкиІ.Хочазаскладомдикихссавцівслідзробитивисновокпророзташу-вання іцьогопоселеннявлісовійзоні (табл.9). Ізновучерезневеликівибіркиостаточнівисновкияробитинеберусь.Тимпаче,щоархеологиназиваютьмоївисновки«декларативними»,яквжезазначалосявище.

Свиня свійська(Sus domesticaGray).Востеологічнихма-теріалахзБужанкиІцейвидзакількістюкістокзаймавдругемісцепіслясвійськогобика,азачисломособинбувнапершомумісці(табл.1,2).Щоправда,ітутневеликавибірканедаємож-ливостірозглянутирозподілкістокпочастинахскелету.Хочапо одній ознаці вдалосяпровести біометричну обробку даних(табл.3). Однак порівнювати це немає з чим (табл.5). Отже,пропороднийскладсвинісвійськоїзБужанкиІнічогопевногопокисказатинеможна.

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІсвинясвійськазакількістюкістокзаймалатретємісцепіслядрібноїтавеликої

1��


рогатоїхудоби,азачисломособинподілялапершеідругемісцязбикомсвійським(табл.8,9).Черезневеликувибіркубіомет-ричнуобробкуданихпровестиневдалося(табл.10).Отже,по-роднийскладцьоговидулишаєтьсяневідомим.

Яківпопередніхвипадках,можнаказатипром’яснийна-прямусвинарствітапродобрукормовубазутваринництванаобохпоселеннях(табл.1,8).

Кінь свійський(Equus caballusL.).ЗакількістюкістокцейвидвостеологічнихматеріалахзБужанкиІзаймавсередсвій-ськихтваринчетвертемісце,азачисломособин—навітьтретє(табл.1, 2).Найбільшу частку знахідок складали ребра. Як івпопередніхвипадках,чіткопростежуєтьсям’яснийнапрямуконярстві,атакожнаявністьдоброїкормовоїбазитваринниц-тва(табл.1).

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІкіньсвійськийізакількістюкісток,ізачисломособинбувначетвертомумісці(табл.8,9).Тутосновнучасткускладалинижніщелепийокремізуби,щовипализальвеол.Зновуможнаказатипророзвиненукормовубазутваринництванацьомупоселенні.Аотнапрямуконярствітутбуввжеіншим.Кістоквідмолодихтвариннемає.Тому складаєтьсявраження,щоцихтваринтутвикористову-валивосновномуяктягловихтаупряжнихінам’ясопускалилишезрідка,ітодорослихчинавітьстарихособин.

Нажаль,черезневеликувибіркубіометричнуобробкуда-них провести неможливо (табл.3, 10). Отже, про породнийскладцьоговидузБужанкиІіКиселівкиІІвисновкипокищоробитинеможна.

Для характеристики свійських коней використовуютьдві градації. Перша базується на висоті в холці [Витт, 1952,с.173—174].Друга—навідноснійширинідіафізівметаподіїв[Браунер,1916,с.106—108]тапершихфаланг[Топачевський,1956, с.68—69]. Оскільки цілих трубчатих кісток знайденоне було, перша градація у даному випадкунеможлива. Згід-но з другою перші фаланги з БужанкиІ належали тонконо-гимконям (табл.3).Якправило, такіпропорціїмаливерховіконі. Невже населення БужанкиІ вже мало верхові породи коней?

Осел свійський (Asinus domesticusL.). В остеологічнихматеріалах з поселення КиселівкаІІ знайдено третю, копит-ну,фалангуцьоговиду(табл.8).Їїрозміринаведенівтабл.9.Якцятваринапотрапиласюди,япростонеуявляю.Найближ- чі місця, звідки її можна було отримати— це поселення і

1��

�. огляд диких ссавців

городищаантичноїдержавиОльвіяуНижньомуПобужжі[Жу-равльов,1992,с.158—159,табл.3],ащетежзантичнихпосе-лень і городища античного Боспорського царства з територіїКриму та східного узбережжя Чорного моря [Цалкин, 1960, с.49—50].

Собака свійський(Canis familiarisL.).Цейвидвостеоло-гічнихматеріалахзБужанкиІізакількістюкісток,ізачисломособинзаймавостаннємісцесередсвійськихтварин(табл.1,2),анаКиселівціІІ—передостаннє,випередившилишесвійсько-гоосла(табл.8,9).Алезвертаюувагунате,щотутостеологічніматеріалиєкухоннимирештками.Отже,невеликачасткасо-бакможеозначатилишете,щоцихтваринмайженевживалиуїжу.Вжиттінаселеннявониповиннібуливідіграватизначнобільшуроль,ніжцепоказуютьостеологічніматеріали.Важкоуявитисобіпоселення,денебулобсторожовихсобак.Таіпривипасанніхудобисобакатежграв,намоюдумку,неостаннюроль.

Нажаль,черезмалувибіркубіометричнуобробкупровестиневдалося,тожпропородисобакнаБужанціІ(табл.3)інаКи-селівціІІ(табл.10)нічогопевногосказатинеможна.

�. огляд диких ссаВцІВ

Диких ссавців я розглядаю в систематичномупорядкузгіднозостаннімдоступнимменівиданням[КаталогмлекопитающихСССР,1981].

Заєць русак(Lepus europaeusPallas).Ізакількістюкісток,і за числом особин цей вид посідав одне з останніхмісць се-реддикихссавціввостеологічнихматеріалахякзБужанкиІ(табл.1,2),такізКиселівкиІІ(табл.8,9).Нажаль,малави-бірканедозволилапровестибіометричнуобробкуданихзБу-жанкиІ (табл.3).ЗКиселівкиІІвзагаліневдалосявимірятижодної кістки.Такимчином, охарактеризуватицей видпокищонеможливо.

Заєцьрусакяквидвідомийзпліоцену.Населяєпереважновідкритіпросторилісовоїзони,всюлісостеповутастеповузониСхідноїЄвропи,південніоколиціЗахідногоСибіруйКазахста-ну,Іран,Аравійськийпівострів,МалуАзію,ПівнічнуАфрику.Шкодитьполямтагородам,фруктовимсадам,лісовимпитом-никам[КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.66].

1�0


Заєцьсірий(русак)населяєвсюлісовуталісостеповузониЄвропи (уникаючи глухих тайговихлісівнапівночі),Кавказ,МалуАзію.На схід вінпоширенийдоУральського хребта.ВУкраїнівінводитьсяповсійтериторії,алевпівденнійстеповійзоні він набагато численніший, ніж вПоліссі та вЛісостепу.Заєцьрусакзавждимешкаєнаповерхніземлі,нірніколинериє. Кубло для дітей міститься просто у невеликій ямці. За-єць веде нічний спосібжиття. Вдень він спить у лігві в поліпідбур’яномабовлісіпідкущем.Своєлігворобитьдужепрос-то,вигрібаючинеглибокуямкувземлі,абиможнабуловнеївміститися.Втакомулігвізаєцьспитьдужесторожко,приту-лившивуха.Злігвавиднолишейого спину,що закольоромдовипаданняснігудужеподібнадонавколишньоїмісцевості.Як смеркне, він вдається до пошуків поживи. Наситившись,заєць гуляє з іншими зайцями.Перед світанкомшукає зруч-немісцедлялігва ілягаєспати.Цікавоте,щовінніколинелягає одразу, спочатку заплутує свій слід різними петлями,щобйогонезнайшливороги—лисиціабособаки.Передкож-ною петлею заєць робить великий стрибок, щоб перерватислід. Такі петлі добре видно взимкуна снігу [Мигулін, 1938, с.220].

Колизайцямалотурбують,вінможедовгийчасперебува-тинапевнійтериторіїнавітьівзимку,головне—ценаявністькормів.Натакійтериторіїзаєць,якправило,залягаєнаденьвбільшабоменшпостійномумісці.Колижвінгинеабозникає,тоцемісцечерездеякийчасзаймаєіншатварина.Хочазаєцьвденьспить,вінзавждинапоготові.Колийогосполохати,вінуразсхоплюєтьсяйкидаєтьсянавтьоки.Маючиміцніноги,за-єцьлегковтікаєвідлисиці,собаки,людини.Лишедобрісобакигончакиможутьпереслідувати зайця,поки вінне втомиться.Іврешті-рештйоговпіймати.Живитьсязаєцьтількирослина-ми,вліткувполівін їстьусякезілля,хлібнірослини.Восеничизимоюгодуєтьсяозиминою.Влісізайціживлятьсярізнимзіллям та обгризаютькорумолодихдерев.Взимку зайці час-тообгризаютькоруздеревусадах,завдаючичималоїшкоди.Вліткузаєцьможепошкодитигородинутабаштани.Протече-рез значнукількість ворогів—хижих звірів і птахів— зайцінерозмножуютьсяутакихкількостях,щобзавдавативеликоїшкоди[Мигулін,1938,с.221].

Цікавим є сезонне життя зайців. Весною та влітку вонибільш або менш рівномірно розподіляються по полях, лісах,байраках,чагарниках.Уцейчасвониірозмножуються.Допо-

1�1


чаткужнивкількістьзайцівзростає.Наприкінціліта,колизби-раєтьсяврожай,більшістьзайчатгине,рештаразомізстаримискупчуютьсянащенескошенихзернових.Отже,відбуваютьсяневеликімісцевіпереселеннязайцівдозахищенихугідьпло-щею2—3тис.га[Мигулін,1938,с.221—222].

Знастаннямхолодівглибокийснігпозбавляєїхможливостілегко здобувати їжу і примушує триматисяпоблизучагарни-ків,влісітабіляжитлалюдини.Улісостеповійзоні,деполячергуються з чагарниками, лісами тощо, переселення зай-ців до людськихжителне такпомітно.В степовій зоні зайцівсніжнізавальнізимимасовоприходятьдожитла,вдолинирічок,всадки,штучніліскитощо,деможутьзнаходитиїжу(на-приклад,корутоненькихдубчаківтаін.).ЗимоюдолинирічокПівденногоБугу,Інгульця,Дніпразїхплавнямитаочеретамистаютьпритулкоммасизайцівізсуміжногостепу.Особливоїхприваблюютьдніпровськіплавні,девонизбираютьсятисяча-ми.Наприкінцізими,коливлютомупочинаєвполяхтанутиснігіз’являютьсяпрогалини,зайцізновурозселяютьсяпове-ликихплощах,мандруючичасомдужеідужедалеко[Мигулін,1938,с.222].

Заєць русак є мешканцем степових та лісостепових ланд-шафтів,заходитьівліси.Влісовійзонітримаєтьсяузлісь,якіпоросличагарниками.Улісостеповійзонімешкаєполісосму-гахтаполях.Устеповійзонізустрічаєтьсявсюди.Масадорос-логозайцярусакадосягає5кг[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.242—243].

Заєцьрусакєціннимпромисловимвидом,якийдаєіхутро,ім’ясо.Дотогожполюваннянаньогобулодоступнепрактич-новсьомунаселеннюзадопомогоютакихнехитрихпристроїв,яксильці,тенета,ловчіямитощо.Отже,недивно,щокісткицього виду в остеологічних матеріалах зустрічаються доситьчасто,складаючи істотнучасткувмисливськійздобичінаба-гатьохстародавніхпоселенняхтагородищах.Їх,безсумнівів,булобзначнобільше,аленазавадістаютьсобаки,згризаючикістки зайців, як і кістки птахів, практично повністю. Здобу-вализайців,швидшезавсе,переважновзимку,коливонима-ють добре хутро. І до тогожпідходять ближче дожитла лю-дей.Хочаїхмоглиловитиівліткунам’ясо.Аотвисновкипронавколишнєсередовищетогочиіншогостародавньогопоселен-ня або городища за знахідками кісток цього виду робити, нажаль,неможна,яксвідчатьнаведенівищеданіпройогоспосіб життя.

1�2


Бобер річковий(Castor fiberL.).Кісткицьоговидузачис-ломособинподілялитретє-четвертемісцязоленемзвичайнимвостеологічнихматеріалахзБужанкиІ(табл.1,2).Востеоло-гічнихматеріалах зКиселівкиІІ боберрічковийзакількістюкістокзаймавтретємісцепіслялосяйкабана,аотзачисломособинзнаходивсянадругомумісці(табл.8,9).Щоце,вказівканазначнийрозвитокхутряногонапрямумисливстваунаселен-няцьогопоселення?

Протеслідзазначити,щоостеологічніматеріалинеможутьдатидостовірнівисновкипроте,якийсаменапрям—хутровийчим’ясний—переважавумисливствітогочиіншогопоселен-няабогородища.Справавтому,щошкуркизхутровихзвірівнамагаються зняти одразупісля їх здобуття, інакшеможе зі-псуватисяхутро.Якщом’ясоцихтваринневживаєтьсявїжу,тоїхтушки,звичайноразомзкістками,залишаютьсятамінапоселеннячигородищанепотрапляють.Убобрам’ясосмачне.Отже,яккажуть, гріхнескористатисязцього.Такимчином,бобер є одним із небагатьох хутрових звірів (можна згадатищезайця,борсука,ведмедя),тушіякихвикористовувалисянапоселенняхйгородищахякджерелом’яса.Аоткуниці,тхоритощодотакихтваринненалежали.Отже,врахуватиїхнючаст-кувмисливськійздобичізаостеологічнимиматеріаламипрак-тичнонеможливо.Хочапромиселциххутрянихзвірів,напевне,посідавне останнємісце вмисливстві унаселеннялісової талісостеповоїзон.

Нажаль,черезневеликівибірки(табл.3,10)будь-якіпорів-няннязкісткамибобрівіншихмісцьпокищонеможливі.

Бобер річковий як вид відомий з раннього плейстоцену.Мешкаєвзаплавнихтаприозернихлісахлісової,лісостеповоїта степової зонСтарогоСвіту.Добрепристосованийдонапів-водногомешканнявзамерзаючихводоймах.Вплейстоцені,амісцямиівпершійполовиніголоцену,буввідомийнапівденьдоКриму,Закавказзя,НижньогоУралутаСередньогоПриір-тишшя.НапівнічареалбобрадоходивдоКольськогопівостроватавнижнійчастиніЄнісеюзаходивзаполярнеколо,напівднівПівнічно-ЗахіднійМонголіїдосягавнапівпустелі.Цейвели-кийареалзначноскоротивсянапочаткуХХст.н.е.ірозпавсянаневеличкіділянки.НаСахалінійКамчатцібобра,вірогідно,ніколинебуло.Боберєцінноюхутровоютвариною,йогом’ясоїстівне,а «бобровийструмінь»широковикористовуєтьсявме-дицинітапарфумовійпромисловості[КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.99].

1��


Річковий бобер є найбільшим із гризунів фауниУкраїни.Вінмає120смвдовжину імасу20кг.Пристосованийдона-півводяного способужиття. Бобримешкають по берегах лісо-вихрічокзповільноютечієютапоберегахлісовихозер,порос-лихдерево-чагарниковоюрослинністю зм’якихпорід.Ведутьусамітненийчисімейнийспосібжиття.Активнівночі,атакожранкоміввечері.Харчуютьсякорою,тонкимигілкамилистянихпорід,атакожрізнимиболотянимитаназемнимитрав’янимирослинами [ПриродаУкраинскойССР.Животныймир, 1985,с.210].Найбільшейомуподобаютьсям’якіпородидерев:осика,осокор,верба.Водномужитлізимуєсім’яз4—6особин.Бобриживутьпарамипостійно,розмножуютьсяодинразнарік.Спа-рюваннявідбуваєтьсянавесні,вагітністьтриває105—107днів.Народжуютьсявідодногодоп’ятималят[Флинт,Чугунов,Сми-рин,1970,с.282—283].Живутьунорахтахатках.Назимуроб-лятьзапасикормів.Дляутриманнярівняводиуводоймахбу-дуютьгреблі[ПриродаУкраинскойССР.Животныймир,1985, с.210].

Боберрічковийдобрепристосувавсядожиттяуводі,чудовоплаваючитапірнаючи.Мешкаютьбобрипоневеликихлісовихрічкахколоніями,дебудуютьсередболітдужескладнізаконс-трукцієюхаткизгілокдерев.Такахаткаскидаєтьсянавеликукупухмизу,щовіддавностіосіла.Внійєгніздо,добревимаза-неглиною.Навкологніздаєкруговийширокийхідник.Догніз-дайдутьхідники,якіпочинаютьсяпідводою.Щобпотрапитивсвоюхатку,боберпідринаєдотакогохідника,апотімвжелізеусвоєгніздо.Щоботвірхідникабувзавждипідводою,бобрироб-лятьнарічкахнижчезатечієювідсвоїххатокгреблі,завалюю-чипоперекрічокдерева,стягуючитудихмиз,апотімнаносячиземлітамулу.Працюючисвоїмиміцнимирізцями,боберможезавалитидереводо0,5м завтовшки.Звалившидерево, боберрозподіляє його на частини: кора та листя йдуть в їжу, стов-бур—набудівництвогреблі,асереднігілки—набудівництвохатки[Мигулін,1938,с.255].

Бобринедужеплодючі.Вониразнаріквиводятьдвохаботрьохмалят.ЧерезпостійніпереслідуваннянатериторіїУкраї-нибобрипересталибудуватихаткиімешкаютьвиключновно-рах,якіриютьуберегахлісовихрічок[Мигулін,1938,с.258].

Цей звір є мешканцем різноманітних ландшафтів, алеобов’язковопов’язанихзводою.Найчастішевіноселяєтьсяпоберегах річок з повільною течією, а також озер, ставків тощо[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.282].

1��


Цікаві спостереженняєу сучаснихзоологівзабобрамипоберегах Київського водосховища. Бобри не можуть існуватитам,денемаєдерев, об стволиякихвони сточують своїрізці,якіпостійноростуть.Такот,якщобобринезнаходятьдерев,товонисточуютьсвоїрізціобзалізобетонністовпилінійелектро-передач.Оскількивтічаситакихстовпівнебуло,товисновокможебутилишеодин:біляБужанкиІіКиселівкиІІрослилі-совімасивипоберегахпротікаючихвтомурайонірічок.Аотчивикористовувалитодіцілющівластивості«бобровогоструме-ню»,чині,меніневідомо.

Якполювалинабобрів,описановстаттіА.Разлуцької[Раз-луцкая, 1999, с.100]. Їх ловили сітями, великимиплетенимикошиками, йозами (виманювання звіра з води в заздалегідьпідготовленіуводізагородкиізабиттязадопомогоюгарпунів),тормованням (полювання за допомогою луків та стріл уночі,колибобривиходятьнагодуваннята«заготівлю»дерев).

Лисиця звичайна (Vulpes vulpesL.). Кістки цього видупосідаливостеологічнихматеріалахзБужанкиІоднезостан-ніхмісцьізакількістюкісток, ізачисломособин(табл.1,2).Виміриїхнаведенівтабл.3.Нажаль,черезневеликувибіркубіометричнуобробкуданихпровестиневдалося.Томубудь-якіпорівнянняпокищонеможливі.

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІкісткицьоговидувідсутні (табл.8,9).Хоча,напевне, їїнаселеннявиловлювалоцих тварин на хутро. Отже, можна лише повторити сказаневищепроостеологічніматеріалитахутровийім’яснийнапря-мивмисливстві.

Цейзвірвідомийзранньогоплейстоцену,мешкаєвЄвразіїтавПівнічнійАмериці.Дотримуєтьсявідкритихландшафтівтагірськихлісівдовисоти4500м.Улісовійзонімешкаєнавід-критихбіотопах, уникаючивеликихлісовихмасивів та боліт,дужелегкоприживаєтьсявкультурнихландшафтах[КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.244].

Звичайналисиця—цезвірзмасоюдо10кг,поширенийповсійтериторіїУкраїни,включаючинавітьнаселеніпункти.Се-литьсявглибокихнорах,якіриєсамостійноабовикористовуєстаріпокинутінориіншихтварин,наприкладборсуків.Поїдаєзайців,птахів,моженападатинамолодькозульінавітьнамо-лодихоленят.Алеосновноюїжеюлисиціємишовиднігризуни,осьчомуможнавважати її дужекориснимрегуляторомкіль-костісільськогосподарськихшкідників.Маючидоситьвеликийпотенціалрозмноження,лисиціємасовимоб’єктомхутряного

1��


промислу та спортивного полювання [Природа УкраинскойССР.Животныймир,1985,с.223].

ЛисицяводитьсянатериторіївсієїЄвропи,всієїАзії,крімкрайньогопівдня,івПівнічнійАфриці.Вонаутворюєцілийрядпідвидівтамісцевихформрізноготаксономічногозначення.НатериторіїУкраїнилисицязустрічаєтьсявлісовій,лісостеповійтастеповійзонах.Їїкількістьзначноколиваєтьсяврізнірокивзалежностівіднизкиприроднихчинників.Залежновідпорирокулисицядлясвогомешканняобираєрізністації,причомутутголовнурольвідіграютьнаявністьїжітабезпекаіснуван-ня.Дебнемешкалалисиця,вонаскрізьриєнори,вякихви-плоджуєсвоїхдитинчатіховаєтьсявідворогів[Мигулін,1938,с.147].

Нори лисиць знаходяться у досить тихих і спокійних длянихмісцях,де їхмалотурбують.Улісахцеяри,якіпозарос-тали густим молодим чагарником, у степах— глухі та крутібалки,вкритістеповимчагарником.Улісахлисицязазвичайвикористовуєборсуковінори,поглиблюючиїхдо3м[Мигулін,1938,с.147—148].

Колилисицьбагато,воничастороблятьноринаполях,на-вітьсередпосівів.Самостійнолисицяриєсобінеглибокунору.Донеїєкількахідників,якіпочинаютьсязповерхніокреми-миотворами.Білянори завждилежатькупи глинитапіску,нариті з глибини. Нора має 3—8 отворів до хідників. Уденьлисицяспитьунорі,вночівиходитьпоздобич.Вонадужеобе-режна.Мандруючилісом,тримаєтьсячагарників,уполі—ви-сокої трави або густих хлібів. У теплу хорошу погоду узимкулисицяінодівиходитьзнориівдень.Їйдужеподобаєтьсягрі-тисянасонційінодівонаспитьтам,згорнувшиськлубочком.Цечастовикористовуютьмисливці,щобвполюватицьогозві-ра.Взатишнихмісцях,делисицюмалотурбують,вонаможеперебуватипозанороюдосить довго. Її нора в першучергу ємісцемвиплодумалят,апотімужемісцем,девонаховаєтьсяна випадок негоди або небезпеки. Плодиться лисиця раз нарік.Тічка—вкінцізими.Самицявиношуємалят60—63дні.Уквітніабонапочаткутравнявонанароджуєвід3до12ли-сенят, іноді й більше. Малята народжуються сліпими і про-зріваютьчерездва тижні.Молоділисенятавесьчас,покинепідростуть, перебувають у норі, де мати старанно викохує тадоглядаєїх.Лисицяживитьсям’ясомтварин,якихвонаможевполювати:зайців,дрібнихівеликихптахів,мишей,свійськоїптиці інавітьмолодихкозуль.Крімтого,воналасуєягодами

1��


тасолодкимифруктами,якіздобуваєпосадах[Мигулін,1938, с.148].

Улітку,колилисенятапідростутьдополовинимаситіладо-рослоїлисиці,вонипочинаютьпривчатисядосамостійногоздо-буванняпоживи.Старалисицяприноситьїмживихптахівабозвірят,амолоді,бавлячисьними,привчаютьсядополювання.Восенилисенятапочинаютьжитисамостійно.Умісячномувіцівонивилазятьзнорийгріютьсянасонцібіляїїотвору.Восеничастоможнапобачитинаполяхрозритімишачінори, зякихлисиця вигребла і з’їламишей.Взагалі дрібні гризуни-шкід-никистановлятьзначнучасткухарчуваннялисиць,яківини-щуютьїхтисячами.Післяроків,вякихмасоворозмножуютьсягризуни,кількістьлисицьзбільшується.Рістпоголів’ялисицьзалежитьнаступногорокувідумовзимівлійхарчуваннявосін-ньо-зимовийперіод.Оскількиосновнуїжувцейчасстановлятьгризуни,торозмноженняцихтваринсприяєростучисельностілисицьнаступногороку[Мигулін,1938,с.149].

Іноділисицяживитьсясвійськимиптахами—курми,кач-камитощо.Якщолюдимешкаютьнаузліссі,лисицязаходитьнавітьудвори,знищуючиптахівсаметам.Алетакетрапляєть-ся тількинадужеблизькихдолісу садибах.Знищуючимасугризунів,лисицяприноситьлюдямбільшекористі,ніжшкодиптахівництву.Протевмисливськихгосподарствахвіднеїбіль-шесамешкоди,оскількивоназнищуємолоднякдикихкопит-них.Устепахжевонаприноситькористь,оскількитутгризу-нистановлятьчинеєдинеджерелоїїпоживи[Мигулін,1938,с.150].

Лисицямешкаєвнайрізноманітнішихмісцяхвідтундрдопустель,населяючирозрідженіліси,властивікультурнимланд-шафтам,долинирічок,узбережжяозер,передгір’ятагоридосубальпійської смугивключно.Врайонахзвисокимсніговимпокривом уникає суцільних лісових масивів. Харчується ми-шовидними гризунами, зайцями, птахами, безхребетними,ягодами.Риєнеглибокінори,простізаустроєм.Лисицячастоселитьсявпокинутихнорахборсуків,песців,ховрахів.Інодіви-користовує природні укриття.Свої нори розташовує на сухихвисокихмісцяхзпісчанимґрунтом,насхилахярів[Флинт,Чу-гунов,Смирин,1970,с.242—243].

Такимчином,зазнахідкамикістоклисицьвостеологічнихматеріалахнеможливоскластиуявленняпронавколишнєсе-редовищебілятихархеологічнихпам’яток,дебулизнайденіціматеріали.Оскількилисицімаютьдужецінне хутро, то, оче-

1��


видно,полювалинацихтваринпереважновосенитадосере-динизими,бовліткухутролисиць,якііншиххутровихзвірів,малонащопридатне.Осьвказівканасезонполювання.Меш-канціБужанкиІ,вірогіднішезавсе,займалисяполюваннямнахутровихзвіріввосенитавзимку.Цецілкомлогічно,оскількивцейчас,взимку,польовимироботамиособливонезаймаються.Анезначначисельністьлисицьможебутипоясненатим,що,якправило,хутрозізвірівнамагаютьсязнятиякомогашвид-ше,частонавітьнамісціполювання,інакшевономожезіпсува-тися.Отже,втакихвипадкахтушкисутохутровихзвірів,зро-зуміло,разомізкістками,залишаютьсязамежамипоселеньчигородищ,демешкаютьмисливці.Інапоселенняпотрапляютьлишетоді,колизвіравпольовуютьбіляпоселенняабовсамомупоселенні, наприклад, коли лисиця або куниця намагаютьсянапастинасвійськихптахівтощо.Отчомуостеологічніматеріа-лиздавніхпоселеньтагородищнеможутьдативідповідьнапитання,якийсаменапрямпереважавумисливстві—м’яснийчихутряний.

Ведмідь бурий (Ursus arctosL.).Кісткицього виду знай-денолишевостеологічнихматеріалахзБужанкиІ,девінпосі-дав одне з останніхмісць серед диких ссаців (табл.1, 2).Че-резневеликувибіркубіометричнуобробкуданихпровестиневдалося (табл.3).Оскількизнахідкикістокцьоговидузустрі-чаютьсянечасто,вартоближчепознайомитисязйогоспособом життя.

Ведмідь бурий як вид відомий з середнього плейстоцену.НаселявПівнічнуЄвразію,ПівнічнуАфрикутаПівнічнуАме-рику.ПротезаразуПівнічнійАфрицітанабільшійчастиніЄв-ропийоговинищили.Місцямийогомешканнямбулавсялісовазона,атакожгірськілісиКарпат,Кавказу,СередньоїАзії таСибіру.Вліткуведмідьзаходивутундру,авгорахпідіймавсядосубальпійськогопоясу.Вплейстоценіживповсюдивлісовійзоні, як сказано вище, але його чисельність була невеликою.Вголоценійогочисельністьзначновиросла.Ведмідьбурийєполіморфним видом із великою індивідуальною, географіч-ною та хронографічноюмінливістю [КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.251].

Цейзвірдосягаєузрості2мімаємасу150—300кг.ВУк-раїнімешкаєвгірськихлісахдоверхньоїмежідеревноїрослин-ності.Інодіведмедізаходятьвпівнічно-східнірайоникраїнизсусідньоїКурськоїобл.Росії.Вліткуведмедінайчастішепосе-ляютьсяназаростаючихвирубках.Восенипереходятьвбукові

1��


ліси,інодівідвідуютьсадитавиноградники.Зимупроводятьухвойнихтазмішанихмолоднякахвсереднійвисотнійсмузі.Ухолоднізимивжезгруднязасинаютьубарлогах,влаштованихухащахялиново-ялицевихабобуковихмолодняків.Деякіосо-бини,якихназивають«шатунами»,можутьзовсімнезалягатиузимовусплячку.Вдругійполовиніберезняведмедівиходятьзісвоїхбарлогів,причомупершимивиходятьодинокісамці,аостанніми— самки з новонародженими дитинчатами. Бурийведмідь—всеїднатварина.Вінхарчуєтьсязеленимирослина-ми, корінням, ягодами, плодами, поїдає багато безхребетнихтадрібниххребетнихтварин,восенинагулюєжирнажолудях,буковихгорішках,дикихфруктах.Ізтваринноїїжівеликезна-ченняухарчуванніведмедівмаютьмурахи,гризуни,падаль,яказалишиласяпіслявовківтарисей.Інодінападаєнасвійсь-кухудобу,щопасетьсянагірськихпасовищах[ПриродаУкра-инскойССР.Животныймир,1985,с.224].

У книзі О.О.Мигуліна ведмідь практично не згадується[Мигулін,1938,с.132],оскількийогоареаливтойчасзнаходи-лисязамежамиУкраїни.

Бурий ведмідь вважається мешканцем лісів та гір, частозустрічається в лісотундрі та тундрі, населяючи в основномутайгові,хвойнітазмішаніліси.Вдеякихрайонах,наприкладуЗакавказзі,підчастеплихзимведмідьєактивнимпротягомвсьогороку.Барлогусобіведмідьвлаштовуєнайчастішевгу-щавинілісу.Прицьомувикористовуєрізніприродніукриття,якірозширюєтавкриваєлистям,сухоюхвоєютатравою.Спитьвіндужечуйно.Пересуваєтьсяшвидкойбезшумно,звичайноходою,алеможешвидкобігти.Чудовоплаваєталазитьподе-ревах.Уведмедядобрерозвинені слух інюх, зіррозвиненийгірше.Спаровуютьсяведмедіучервні—липні,малюкинарод-жуютьсяугрудні—лютому,колисамказнаходитьсящевбар-лозі.Линяєразнарікізквітня—червняпротягомдвохмісяців[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.116—117].

Налюдинунападаєлишеукрайніхвипадках,колийогопо-ранятьабовзимку[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.117].

Незважаючи на інтенсивне полювання на ведмедів, досізустрічаютьсяособинимасоюдо750кгідовжиноютіладо2,5м.Якщо такий звір стає на задні лапи, він може досягати 3м.НайбільшимиєзвірізДалекогоСходу,Камчатки,особливозАляскитазостроваКадьяк.УСхіднійЄвропівонидосягають120кг.Ареалведмедязаймаємайжевсюлісовузону,завинят-комїїпівденнихрайонів.Найтиповішимимісцямимешкання

1��


цихтваринєглухілісизбуреломом,якічергуютьсязболотами,галявинами, водоймами.Під пологомлісу ведмідь знаходитьпритулок,авідкритімісцяєйого«мисливськимиугіддями».Ве-ликезначеннявхарчуванніведмедівмаютьполявівса[Жизньживотных,1971,с.323].

Вліткуведмідьвлаштовуєтьсянавідпочинок,лягаючипря-моназемлюсередчагарників,трави,моху.Абимісцебуловід-даленимтабезпечним.Восенивінужепочинаєшукатибільшнадійнеукриттяаждовесни.Протейтутвінможеобмежитисявідкритимлігвомувиглядівеликогопташиногогніздадесьугущавині,наносившитудипобільшемоху таялинових гілок.Частобарлогирозташовуютьсявямахпідзахистомбуреломівабокорінняповаленихдерев[Жизньживотных,1971,с.323—324].

Удеякихрайонахведмедіриютьглибокібарлогивземлі.Вгорахвонизаймаютьпечериабоущелинисередскель.Зверхубарліг заноситься снігом, залишаєтьсялишеневеликийотвірдля вентиляції. До свого барлогу звір проходить іноді десят-кикілометрів,намагаючисьзаплутатисвоїсліди.Інодіувед-медів буваютьулюбленімісця зимівлі, і вони тут збираютьсявеликимигрупами.Вбарлозіведмедізнаходяться5—6місяців.Ведмедіусправжнюсплячкуневпадають.Їхнійстаншвидшеможнаназватизимовимсном,бовонизберігаютьвеликучут-ливість тажиттєздатність.На випадок небезпеки вони поки-дають барліг і після блукань лісом влаштовують собі новий.Перебуваючивбарлозі,зарахунокнакопиченогожируведмідьперезимовує з найменшими енергетичними затратами. Зимадля ведмедя дуже складна пора року, оскільки йому важкопересуватися по рихлому снігу. Інколи через нестачу горіхівведмеді не встигають накопичити достатньожиру, в сплячкунезалягаютьістаютьшатунами,дуженебезпечнимидлявсіхзустрічних,втомучислійдлялюдини.Авзагаліведмедінама-гаютьсяуникатизутрічейзлюдьми.Тайполюваннямнаве-ликихкопитнихзаймаютьсядалеконевсітварини.Переваж-но це роблять старі самці, виявляючи величезну вправність,силу та невтомність під час переслідування здобичі. Ведмідьхарчується ягодами, плодами, горіхами, зеленню, комахамита їх личинками (мурахами тощо), посівами вівса, причомуз’їдаєцевсеудужевеликійкількості[Жизньживотных,1971, с.324].

Гінвідбуваєтьсявлітку(травень—червень).Звичайномов-чазнізвірівцейчасголосноревуть.Міжсамцямивідбуваються

200


битви,інодізлетальнимкінцем.Після6—8місяціввагітностісамкиприносять2—3,рідко—4—5дитинчат.Останнімаютьмасу всього 0,5кг і абсолютно безпомічні. Вони прозріваютьчерез місяць, а до весни сягають величини невеликого соба-киіпочинають,окріммолока,їстирізнузелень,ягоди,комах.Іноді разом із потомствомцього року—лончаками— трима-ються іминулорічні звірі—пестуни [Жизньживотных,1971, с.324—325].

Такимчином,знахідкакістокведмедянапоселенніБужан-каІсвідчитьпронаявністьлісовихмасивівбіляньоговтічаси.Бобри,кісткиякихтежбулизнайденітут,свідчатьлишепроприрічні тапроприозерніліси.Здобувати ведмедямоглиці-лийрік, влітку зарадим’яса, і взимку, виганяючи з барлоги,щей зарадихутра.Звичайно,цебулонебезпечно і вимагалоспеціальноїпідготовкимисливців.

Борсук (Meles melesL.).ВостеологічнихматеріалахзБу-жанкиІ цей вид посідав серед диких ссавців одне з останніхмісць(табл.1,2).Нажаль,черезневеликівибіркибіометрич-нуобробкуданихпровестиневдалося(табл.3),томубудь-якіпорівнянняпокищонеможливі.ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІкісткицьоговидунезнайдені.

Масацьогозвіраможедосягати18кг,замежамиУкраїнинавіть більше. На території України борсуки мешкають усю-ди,алевбагатьохрайонахсталинечисленними.Влісовійзоніборсук селиться переважно на узліссях, перелісках, надаючиперевагу схилам, які зарослидеревною тачагарниковоюрос-линністю. В лісостепу та степу зустрічається в заплавних табайрачнихлісах,ярахталісосмугах.Угорахпідіймаєтьсяви-сокодопоясакриволісся.Нори борсукриє сам, влаштовуючискладну систему з багатьма (до 20) виходами.Тваринамоно-гамна,хочаводнійколоніїможутьжитикількаборсуків,час-топо сусідству з єнотовиднимсобакою.Внорі борсук залягаєв зимову сплячку,яка триваєдопершоговесняного танення.На півдні України може бути активним цілий рік. Їжа бор-суків складається із рослинних (кореневища, бульби, плоди,насіння, листя, бруньки) та тваринних (безхребетні, гризуни,земноводні, плазуни, птахи та їхні яйця) компонентів. Їхнєгосподарське значення полягає в тому, що вони дають ціннім’ясо, хутро й жир. Останній має цілющі властивості. Полю-вання на борсука в Україні заборонено через його невеликучисельність[ПриродаУкраинскойССР.Животныймир,1985, с.227—228].

201


Борсукулісахвіддаєперевагугорбистиммісцям,схиламдо-лин,ярів;устепахтанапівпустеляхмешкаєпобайраках,ярах,схилах горбів, берегах озер; в горах—поущелинах, гірськихсхилах, ярах. Борсук— нічна тварина, вдень зустрічаєтьсядужерідко.Упівнічнійчастиніареалузалягаєвзимовуспляч-кузвересня—листопадаполютий—квітень [Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.145—146].

Такимчином,зазнахідкамикістокборсукавостеологічнихматеріалахнеможливоробитивисновкипронавколишнєпри-роднесередовище,тогочиіншогостародавньогопоселеннячигородища.Утойжечасборсукбувціннимпромисловимзвіром,щодававісмачнем’ясо,іціннехутро,іцілющийжир.Правда,не знаю, чи використовували мешканці БужанкиІ борсучийжиряклікувальнийзасіб.Полюватинаньоговцьомурайонімоглизвеснидоосені,якщопотрібнібулим’ясотажир,івосе-ни,якщопотрібнобулохутро.

Кабан(Sus scrofa ferusL.).Востеологічнихматеріалахзпо-селенняБужанкаІцей вид закількістюкістокпосідавдругемісцесереддикихссавцівпіслякозулі,азачисломособинбувпровідноютвариноювмисливськійздобичіжителівцьогопосе-лення(табл.1,2).Навідмінувідіншихописанихвищедикихссавців, за кістками кабана БужанкиІ вдалося провести біо-метричнуобробкуданих(табл.3).Протепорівнюватиотриманіданінемаєзчим(табл.6).

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІкабанзакількіс-тюкістокпосідавдругемісцепіслялося,азачисломособинбувпровідноютвариноювмисливськійздобичіунаселенняцьогопоселення(табл.8,9).Нажаль,черезневеликувибіркупровес-тибіометричнуобробкуданихнеможливо(табл.10).

Якимжеєцейзвір,щойомуприділялистількиувагимис-ливцізБужанкиІізКиселівкиІІ?

Кабан,абодикасвиня,яквидвідомийзпізньогопліоцену.Заселяє гірські й рівнинні ліси й тугаїЄвропи. ЗХХст. н.е.спостерігаєтьсяпросуваннякабананапівнічдоБілогоморя.Єважливимпромисловим звіром.Місцямишкодить сільськомугосподарству.Кабан—родоначальниксвійськоїсвині[КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.346].

Дикісвиніводятьсяповсійтериторіїпалеарктичноїобластівзонілистянихлісівтавплавняхвеликихрічок.Убагатьохмісцях їх винищили, тому вони зберігаються або в упорядко-ванихмисливськихгосподарствах,абовмалонаселенихмісцях[Мигулін,1938,с.379].

202


Кабандотримуєтьсялісів,заростейочерета,тугаївузапла-вахрічок,боліт[Кузнецов,1975,с.170].

Дикийкабанможедосягатимаси250—300кгібільше.Ка-банмешкаєповсійтериторіїУкраїни.Зустрічаєтьсяврізнихлісах,поярах, байраках,штучнихлісонасадженнях, очеретя-них заростях, болотах,плавнях тощо.Харчуютьсякабанина-земнимитапідземними(бульбами,молодимикоренями,цибу-линами, коренеплодами) частинами рослин, плодами дерев ічагарників, а такожтваринною їжею—наземнимимолюска-ми,дощовимичерв’яками,іншимибезхребетними.Їдятьіхре-бетних: ящірок, змій, жаб, рибу, мишовидних гризунів, яйцяптахів,якігніздятьсяназемлі.Можутьпоїдатиібільшкрупнихссавцівтаптахів.Поміченоіпереслідуваннякабанамипідран-ківмисливськихтварин.Восенивеликезначеннядлянагулужирумаєхарчуваннягорішкамибукутажолудямидуба,ата-кож сільськогосподарськими культурами (кукурудзою, зерно-вими,картоплею,овочами).Кабанєцінноюмисливськоютва-риною,щодаєм’ясо,шкіру,щетину[ПриродаУкраинскойССР.Животныймир,1985,с.230].

Кабанмешкаєвнайрізноманітнішихландшафтах,відтем-нохвойноїтайгидогіртапустель.Вінмешкаєівшироколис-тянихлісах, і в кедровихлісах, і в тугаяхпо берегахрічок, ів заболочених рівнинах, і в очеретах по берегах озер.Вліткукабанєактивнимвідзаходусонцядосвітанку.Взимкувінго-дуєтьсяв світлийчасдоби.Кабанведегруповийабостаднийспосібжиття. Старі самці тримаються поодинці. Кабан легкопересуваєтьсяболотянимґрунтом,добреплаває.Нюхтаслухукабанадужерозвинені,затезірслабкий.Вінвлаштовуєлігвосередкаміння,кущів, очерету.Самкапередпологамиробитьлігвоізсухоїтрави,частозбоковимистінкамиінавітьдахом[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.204—205].

Кабан, або дика свиня, є найбільш розповсюдженим ви-дом, який заселяє всю Європу на північ до Скандинавськогопівострова, Ладожського озера, Калузької та Тульської обл.,середньої течії Волги, а також Південний Урал, в Азії дохо-дить до Південного Сибіру, Забайкалля та Далекого Схо-ду. Мешкає також у тропічних районах материка, на остро-вах Сулавесі, Ява, Суматра, Нова Гвінея та інших. Водивсяв Північній Африці (Алжир, Марокко, Єгипет тощо), де буввинищений.АкліматизованийурядімісцьПівнічної таЦен-тральної Америки й в Аргентині [Жизнь животных, 1971, с.438—439].

20�


Кабан надзвичайно мінлива тварина за розмірами тіла,пропорціямита забарвленням.Відомопонад25підвидів, алевсівонимаютьзовнішнійвиглядкоренастоїтвариниздовжи-ноютіла130—175см,висотоювхолцідо100см,інодійбільше,масою60—150кгінавітьдо275кг.Мешкаєвнайрізноманітні-шихмісцях—відтемнохвойноїтайгидотропічнихлісівіпус-тель.У горах зустрічається до альпійських луків включно. ВЄвропі віддає перевагу дубовим та буковим лісам, які маютьгалявинитаболота.НаКавказі,особливовосени,займаєфрук-товісади,вгорахСередньоїАзіїйКазахстанузустрічаєтьсявхвойнихталистянихлісах,віддаєперевагугоріхово-плодовимгаям.Тримаєтьсятакожпочагарниковихберегахгірськихрі-чок.НаДалекомуСходікабанмешкаєвкедровихізмішанихлісах.Всюдивінкочуєвзалежностівідурожаютихчиіншихкормів.Плавні,очеретийчагарниковізаростіпоберегахрічокіозерстепової,пустельноїтасаванноїзонтакожєйогоулюбле-нимимісцямидляпоселенняйвипасу.Частороблятьнабігинасільськогосподарськіугіддя,особливоуразінестачіприроднихкормів.Проспосібжиттякабанавтропічнійзонімайженічогоневідомо.

ВЄвропі,декабанємисливськимзвіром,віндослідженийдостатньо повно. Харчується кабан різноманітною їжею, якуможнарозділитиначотиригрупи:1)кореневища,клубні,ко-рені,цибулинирослин,якіздобуваютьсяпротягомбільшоїчас-тинирокуіскладаютьвід18до96%масивсіхкормів;2)плодифруктовихдерев,горіхи,ягоди,насіння,якікабанвживаєпісляїхдозріваннятадістаєвзимкуз-підснігу.Вкінцірокуцікор-миможутьскладатидо80—98%відмасиіншихкормів;3)ве-гетуючіназемнічастинирізнихрослин.Зеленічастинитравивживаютьсяпереважнонавесні,акора,гілкийпаросткиякви-мушенийкормвживаєтьсявзимку;4)твариннікорми:землянічерви,наземнікомахитаїхніличинки,молюски,риби,дрібніссавці,яйцяптахів,ящурки,змії,жабитощовикористовуютьсячастішевтеплупоруроку,хоча,поможливості,можутьвжива-тисяйцілийрік.Всередньому2/3всіхкормівкабанздобуваєзлісовоїпідстилкитаґрунту.Риттяєдужехарактернимспосо-бомдобуванняїжіукабанів.Черезширокийареалмешканняасортименткормівтваринидужемінливийізалежитьвідна-явностіцихкормівуприроді.Надобукабанупотрібновід2,5до6кгрізнихкормів[Жизньживотных,1971,с.439].

Розміриділянки,якузаймаєкабан,залежатьвідїїзахище-ностітакількостікормів.Уліткукабанипроходять4—8кмпо

20�


прямій,взимкувзалежностівідсніговогопокрову—відкіль-кохсотеньметрівдо5км,інодійбільше.Восениуразінеста-чі кормів кабани, нападаючи на сільськогосподарські угіддя,можутьпроходитидо12км.Більшутериторіюзаймаютьоди-нокі кабани, найменшу— самки з дитинчатами. У гірськихлісахкабанироблятьзначнісезонніміграції,пов’язанізізмі-нами снігового покриву та наявності кормів. На ДалекомуСходіпривеликійнестачі кормів сезонніміграції інодіпере-ростають в масові перекочовування у сотні кілометрів. Такіперекочовування в Сибіру можуть бути викликані пожежа-ми, в Прибалтиці— ожеледицями, в Азії— пересиханнямозер та випалом очеретів [Жизнь животных, 1971, с.439— 440].

Умежахділянкимешканнякабаназнаходитьсяйоголігво.Вліткузвірілягаютьпрямоназемлю,трохирозгрібаючипід-стилкуабокаміння,вгорах—середвеликихкаменів,підске-лями,впустелях—узатінкудеревабокущів.Взимкулігвовлісі знаходиться під захистом крон дерев або в гущавині мо-лодняку, в горах—напівнічних схилах.Целігво створене знанесених трави, хвої, моху, гілок тощо. В очеретах— купистеблин та листя. Часто використовуються стоги сіна. У міс-цях мешкання кабана обов’язково є купальні— ями з водоютагряззю.Поблизукупаленькамінняйстовбуридеревмаютьподряпини,якіутворилисявідтого,щокабаничесалися.Особ-ливочастокабаникупаютьсяпідчасспеки,линькитагону.Ка-банмаєвідноснорухливісередніпальцітадодатковуопорузарахунокзадніхчастинкопитібоковихпальців,томувінлегкопересуваєтьсяболотомтам’якимґрунтоміпонеглибокомусні-гу.Протекороткікінцівкиунеможливлюютьйогопересуванняпривисотісніговогопокровупонад30—40см,атакожіпона-сту,щоранитьїмноги.Кабани,завиняткомдорослихсамцівтасамокзмаленькимипоросятами,єстаднимитваринами.Най-більшістадаутворюютьсявосенинапочаткугону,колисамціприєднуютьсядогрупсвинейзмолодняком.Їхнячисельністьможеколиватисямайжевдесятьразівзалежновідприроднихчинників. Влітку кабани виходять годуватися перед заходомсонця й жирують до світанку, восени цей процес зміщуєтьсяна денні години.Самці виходять годуватися пізніше самок зпоросятами.Навеснісамказпоросятамизалишаєсвоєлігво івдень.Ролькабанавжиттілісудоситьзначна,особливойогориючадіяльність.Алевивченавонащенедостатньо.Зарива-ючивземлюрізненасіння,кабансприяєвідновленнюлісового

20�


покриву.Проте,перериваючитічиіншіділянкибагаторазів,кабанпризводитьдозмінускладілісів,наприклад,замінідубанаберезуабонаялину.Кабантакожзнищуємасушкідників:майськихжуків,пяденицьтощо, інодіпопереджаючи їхніна-шестя[Жизньживотных,1971,с.440].

Кабанитакожможутьшкодитисільськогосподарськимугід-дям, але ця шкода, як правило, буває перебільшена.Шкодаможебутизначноюлишезаумовивеликоїнестачіприроднихкормів.Тодікабаниможутьзнищуватидотретиниврожаюабойбільше.Основнимворогомнабільшійчастиніареалукабанаєвовк,особливоуперіодсніжнихзим,коливовкиможутьзни-щитивсіхсамок ізпідростаючиммолодняком.Протевгустихзаростяхвовкненаважуєтьсянападатинетількинасамців-се-качів,айнасамок[Жизньживотных,1971,с.441].

Цікаво,щотигривіддаютьперевагуполюваннюна іншихзвірів.Рисі,леопарди,ведмедінападаютьнакабанівдужерід-ко.Багатокабанівгинепідчаслісовихпожежтаповеней.Ка-банєродоначальникомнашихсвійськихсвиней.Алевдомес-тикаціїкабанащебагатобілихплям.Ймовірно,буломінімумтрицентридоместикаціїрізнихпідвидів,якєвропейських,такі азіатських, інаступне змішуванняпорідуже свійських сви-ней.ВЄвропісвиніз’явилисявкінціновокам’яноговіку.ВжевСтародавньомуЄгипті,ГреціїтаРимібулисвинізпотужнимиокороками.ОдночасновКитаїз’явилисясвині,якідавалиба-гатосала.Пізніше,вжеуXVIIIст.,азіатськихсвинейпочализавозитивЄвропуісхрещуватизмісцевимисвинями.Врезуль-татібулививеденіанглійськіпородисвиней,якіпочалипоши-рюватися.Зєвропейськихпоріднайвідомішібілаанглійськатайоркширська.Внашійкраїнібулавиведенастеповаукраїнсь-касвиня,якахарактеризуєтьсяшвидкимростом,плодючістюіпристосованістюдоутримуваннянапасовищах[Жизньживот-ных,1971,с.442].

Такимчином,зазнахідкамикістоккабанавостеологічнихматеріалахзтогочи іншогодавньогопоселеннячигородищанеможливоробитивисновкипросередовище,якейогооточує.Єдиним критерієм місць, де міг мешкати кабан, є наявністьводи.Щодочасупоявисвійськоїсвинінанашійтериторії,якувідносятьдокінцяновокам’яноговіку(тобтонеоліту),тозаразєданіпроте,щосвинясвійська,яквжецілкомсформованийвид,з’явиласятутнабагатораніше,вчасисередньогоабонавіть іранньогонеоліту[Журавльов,Котова,1996,с.12—14,табл.1—5].Щоправда,невідомозвідки.

20�


Олень звичайний(Cervus elaphusL.).Востеологічнихма-теріалахзБужанкиІцейвидзакількістюкістокпосідавтретє,а зачисломособинподілявчетверте іп’ятемісця зрічковимбобром(табл.1,2).Нажаль,черезневеликувибіркубіометрич-нуобробкуданихпровестиневдалося(табл.3).

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІоленьзвичайнийза кількістю кісток поділяв передостанні місця серед дикихссавцівразомізкозулеюзвичайною,азачисломособинвзагаліпосідавостаннімісцяіззайцемрусаком(табл.8,9).Черезне-великувибіркубіометричнуобробкуданихпровестиневдалося(табл.10).Отже,охарактеризуватицейвидзКиселівкиІІпокищонеможливо.

Цейвидвідомийзранньогоплейстоцену.Населяєпівден-нотайгові,широколистяні, тугайнійгірськілісиЄвразії,Пів-нічноїАфрикитаПівнічноїАмерики.ЗплейстоценуЗахідноїЄвропи описано багатоформ (підвидів?), співвідношенняміжякими з’ясувати до кінця досі не вдалося [Каталог млекопи-тающихСССР,1981,с.361—362].

Звичайнийоленьєнайбільшимпредставникомцьогороду.Йоговагасягає300кг.Повністюрозвиненірогимаютьнемен-шеп’ятивідростків,іноді—до10—12накожному.Звичайнийоленьєдужепоширеноютвариноюіутворюєкількагеографіч-нихформ (марал, ізюбр тощо).Життєво стійкі популяції зви-чайного оленя в Україні збереглися тільки в гірських місце-востях—вКарпатахтаКриму.Завдякиохороннимзаходаміактивномурозселеннюйого чисельність і областьпоширеннявУкраїнінабагатозрослиізаразвінєв19областяхУкраїнизагальноючисельністю16—17тис. особин.Мешкаютьоленіврізнихлісовихтанапіввідкритихмісцевостях.Якпоказавбага-торічнийдосвідрозведенняоленіввАсканії-Нова,наостровахБірючийтаДжарилгач,віншихмісцях,оленіможутьцілийрікмешкативстепу,харчуючисьтрав’яноюрослинністю,влітку—вегетуючою, взимку— її сухими залишками та заготовленимсіном.Олені,якімешкаютьнаберегахКаховськоговодосхови-ща (Гаврилівськемисливське господарство), харчуються сіль-ськогосподарськими культурами [Природа Украинской ССР.Животныймир,1985,с.232—233].

УкнизіО.О.Мигулінанаписано,щооленьякдикийзвірнатериторіїУРСРводивсявминулому,заразвідсутній[Мигулін,1938,с.379].Іцецілкомзрозуміло,оскількиостаннійприхис-токцьоговидунанашійтериторії—КарпатиіКрим—утойчасдоскладуУкраїниневходили.

20�


Оленьзвичайнийдосягаємаси300кгімешкаєвтайгових,широколистянихтагірськихлісах.Вінтримаєтьсярозрідженихділянокзгустимпідліском,річковихдолин,впустелях—ту-гаївпоберегахрічок.Угорахвліткупідіймаєтьсядоальпійсь-когопоясу.Їжаоленів—цегілки,пагони,листя,бруньки,коратахвоярізнихдерев,різноманітнітравиталишайники.Оленіведуть активний спосібжиття з вечора до ранку, а у хмарнупогодутавзимкухарчуютьсятакожівдень.Позаперіодомна-родження приплоду олені звичайно тримаються групами по3—6особин.Вонипересуваються кроком.У випадкунебезпе-киоленірятуютьсягалопом.Оленіпрекрасноплавають.Самціскидаютьрогизлютогопоквітень.Наприкінцічервняаболип-няунихз’являютьсяновіроги,якіокостеніваютьіочищують-сявідшкіридокінцясерпня[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.209—211].

Наприкінціпершогорокужиттяусамцівналобнихкісткахпочинаютьутворюватисякістковігорби,наякихчерездва-тримісяціпочинаютьростироги.Восенидругогорокужиттяцірогиповністю виростають, завершують формування і очищуютьсявідшкіри.Ціпершірогинемаютьрозгалужень,томуїхнази-ваютьсірникамиабошилами,асамихсамців—спичакамиабошильниками. Після того, як олені ці роги навесні скидають,влітку виростають роги з трьома-чотирма гілками. У наступ-нічотири-шістьроківзростаєічислогілок,імасасамихрогів.Найбільшогорозвиткурогидосягаютьусамціввікомвід6до12,дужерідко—до14років.Післяцьогонаступаєзменшенняімасисамихрогів,імаситачислаїхніхгілок[Жизньживотных,1971,с.464].

Отже, з трьох наведених вище уривків із різних книжокможна зробити тридужеважливі висновки.Перший: олені встепуможутьвиживатитількизаумовиїхньогопідгодовуван-нявосінньо-веснянийперіод.Оскількивтічасинаврядчизна-ходилисяентузіастицимзайматися,тооленястеповимзвіромвважатинеможна.Другий:оленьєтиповоюлісовоютвариною.Отже,наявністьйогокістоквостеологічнихматеріалахзпосе-леньБужанкаІіКиселівкаІІвказуєналісовімасивибілянихвтічаси.Третій:закількістюгілокнарогахнеможливовиз-начатиіндивідуальнийвіколенів.Асамецьогодужечастовідменевимагаютьархеологи.Осьчомуястількиувагиприділивописовіцьоговиду.

Уоленявикористовуєтьсяпрактичновсе:м’ясо,жили,шкі-ра,кістки,роги.Осьчомувінзавждибувжаданоюмисливською

20�


здобиччю.Ітрохидивно,щооленьзвичайнийпосідавнепер-шемісцевполюваннімешканцівіБужанкиІ,іКиселівкиІІ,апоступавсязачисломособиннавітькозулі(табл.2).Останнєєдужецікавимфактом,проякийбудесказанонижче.

Козуля звичайна(Capreolus capreolusL.).Востеологічнихматеріалах з БужанкиІ цей вид посідав за кількістю кістокперше, а за числом особин— друге місце серед диких ссаців(табл.1, 2). Біометрична обробка даних приведена в табл.3,протепорівнюватиїїпростонемаєзчим(табл.7).Востеологіч-нихматеріалахзКиселівкиІІкозулязвичайнаізакількістюкісток,ізачисломособинпосідалаоднезостанніхмісцьсереддикихссавців(табл.8,9).Біометричнуобробкуданихчерезне-великувибіркупровестиневдалося(табл.10).Отже,знову,які багатьом іншим описаним тут видам, дати характеристикукозулі звичайної з БужанкиІ і КиселівкиІІ покищо немож- ливо.

Козулязвичайнаяквидвідомазсередньогоплейстоценуіпоширенаврівниннихігірськихшироколистянихлісах,ата-кожвпівденнихтайговихлісахЄвразії.Сучаснийареалцьоговидусклавсялишевголоцені,авКриму—вмезоліті[КаталогмлекопитающихСССР,1981,с.366].

У книзі О.О.Мигуліна згадується лише козуля сибірська(Capreolus pigagrusPallas),томуяневпевнений,чивартощещось наводити з цієї книги [Мигулін, 1938, с.380].Нажаль,розбірки зоологів-систематиків лише заплутують ситуацію.На моїй пам’яті вже неодноразово відокремлювали козулюсибірськувідкозулізвичайної(їїщеназивали«козуляєвропей-ська»)вокремийвид,апотімоб’єднувалиїх.

Козуля звичайна— єдиний вид цього роду.Маса звичай-ноїкозулінебільшеніж40кг.Їїрогимаютьнебільшетрьохгілок.Стовбур рога, як правило,маєшерехатуповерхню, по- критубагатьмагорбочками—«перлинами».Хутрокозультеп-ле,аледужеламке,яківіншихоленячих,ітомунемаєніякоїцінності.Ззадунастегнахєбілапляма,такзванедзеркало,якадобревидна,особливовзимку.КозулямешкаєувсіхприроднихзонахУкраїни,населяючилісирізнихтипів.Харчуєтьсякозу-лятрав’яною,листяноюічагарниковоюрослинністю,грибами,лишайникамиуспіввідношеннях,яківизначаютьсянаявністюкормовихресурсівутомучиіншомурайонівтучиіншупоруроку.Взимкуїстьдеревніпагони,виходитьпастисянаозими-ну,атакожоб’їдаєстогисіна,якіготуютьякзапасикормівназимудлясвійськоїхудоби.Якііншіоленячі,охочеприходить

20�


досолончаків[ПриродаУкраинскойССР.Животныймир,1985,с.231].

Козулязвичайнамешкаєврівниннихтагірськихлистянихізмішанихлісах,атакожуздовжпівденногокраютайгиталі-состепу,річковимидолинамизаходитьдалековстептанапів-пустелю.Вонадотримуєтьсясвітлихлісівздобрерозвиненимпідліском,згалявинами,заростаючимивирубкамиізгарища-ми,річковихурем,кілків,тугаїв,очеретянихзаростей.Козулівлітку тримаютьсяпоодинці, решту року ведуть, як правило,груповийспосібжиття.Козуліроблятьчастіосіннітавесняніперекочовуваннязалежновідвисотисніговогопокриву.Самціскидаютьрогиулистопадіабовгрудні,новірогивиростаютьукінціберезняаботравня,повністюочищуючисьвідшкіривлипнімісяці[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.212—214].

Євопейськийпідвидкозулімаєдовжинутіла100—135см,висоту75—90см,масувід20до37кг.Сибірськакозулядосягає150смдовжиниймасидо60кг.КозуляпоширенавЄвропінапівнічдоСкандинавіїтаФінськоїзатоки,атакождоверхів’їврічкиПечоритаустярікиКами.ДаліїїареалпоширюєтьсянаМалуАзію,Китай,ПівнічніІрактаІран,Кавказ,Крим.ВАзіївонанаселяєСибірнапівнічдоТобольська,північного бере-гаБайкалутанижньої течіїАмуру.ПорічціЛенівонадохо-дитьдогирлаВілюю.НапівднівонапоширенадоПівнічногоКазахстану,мешкає в Тянь-Шані, Алтаї,ПівнічнійМонголії,Кореї,Північно-СхідномуКитаї.ЗустрічаєтьсянапівдніСхід-ного Тибету та вПівнічнійСичуані [Жизньживотных, 1971, с.466].

Козулявіддаєперевагусвітлимлісамзвеликимитрав’янимигалявинами,атакожлісостепу.Ймовірно,вминуломусамелі-состепбувїїнайулюбленішиммісцемпроживання.ЗаразсамелісостепЗахідногоСибіруйМонголіїєнайбільшсприятливимміцемїїіснування.ЛісостепвЄвропійбільшостірайонівАзіїзаразвинищенийлюдиноюнавеликихплощах,ікозулявідсту-пиладолісу[Жизньживотных,1971,с.466—467].

Мешкаєкозулявнайрізноманітнішихлистянихізмішанихлісах, не заходить лише в темнохвойну тайгу. Зустрічаєтьсявонай в заростях чагарників та очерету по берегах степовихрічок і озер, підіймається гірськими схилами до альпійськихлуківна висоті в 3500мнад рівнемморя.ВЗахіднійЄвропікозуля трималася невеликих лісів, звідки виходилана поля.У 1950-тірр. в Німеччині й Чехії через розвиток сільськогогосподарства виникли популяції козуль, які повністю пересе-

210


лилисянаполяівтратилизв’язок ізлісом.Прицьомуоснов-ноюформоюсигналізаціївїхніхстадахсталазорова.Цеявищедужецікавезбіологічноїточкизоруіпідтверджуєлісостеповепоходженнякозуль.Важливевонойтим,щополяможнави-користовуватиякмисливськіугіддядляполюваннянакозуль.Козуля харчується трав’яною і дерево-чагарниковою рослин-ністю.Особливурольвідіграєтрава,якачастоємайжеоснов-нимкормом івлітку, івзимку,коливонавидобуваєтьсяз-підснігу.Охочепоїдаєкозуляйзимозеленірослини:хвощі,плющітощо.Полюбляє і деякі водяні рослини, за якими приходитьна береги боліт і озер.У дерево-чагарникових рослин козулявлітку їстьзеленілистятапагони,взимку—пагони,тонень-кігілочки,бруньки,сухелистяверби,горобини,липи,берези,дуба,ясеняйособливоосики.Меншехарчуєтьсяхвоєюмолодихсосентощо.Навідмінувідоленейталосівкозулянеїстькорудерев.Вонаохочевживаєгриби,алевневеликихкількостях.Полюбляєягодибрусниці,суницітощо,атакожкаштани,жо-луді,буковігорішкитаплодидикихфруктовихдерев.Взимкуупошукахїжікозулікопитятьснігвисотоюдо15смібільше.Вліткукозуліпасутьсяввечерітаупершуполовинуночі.Успе-котнийденьлежатьвгустихзаростяхчагарникаабовтраві.Впохмуруйдощовупогодучастопасуться івдень.Зимоювониактивнівбудь-якийчасдоби.Алепідчасвеликихснігопадіві заметілей вони ховаються в чагарниках. Козуля добре пла-ває іпідчасміграційлегкоперепливаєтакірічки,якЄнісейтаАмур.Взимкувонапоганопереноситьсніговийпокрив,томупересуваєтьсяпереважнотропамисвоїмиабоіншихкопитних,використовуєлижнютощо.ВЄвропікозулієвідносноосілимитваринами ілишевзимкуможутьзмінюватипасовища.Уго-рахвонироблятьсезоннівертикальніміграції.Масовіпереко-човуваннякозульдо200кмібільшевідбуваютьсявПівденно-муЗаураллі,Забайкаллі,Приамур’ї івдеякихіншихмісцях.Такіперекочовуваннязалежновідвисотисніговогопокривувлісостепуранішеносилимасовийхарактер[Жизньживотных, 1971,с.467].

Уліткукозулітримаютьсяневеликимигрупами:самкизмо-лодими.Самцізазвичайбродятьпоодинці,рідкозбираючисьподвоє-троє.Восенипіслязакінченнягонукозуліможутьзбира-тисявстададо30голів,алечастішеменше.Підчасміграційможутьутворюватисястададо100ібільшеголів.Післязавер-шенняперекочовуваньтакістадарозпадаютьсяікозулізновутримаютьсяпоодинціабогрупамидотрьохголів.Навесніперед

211


народженняммалятіцігрупирозпадаються[Жизньживотных,1971,с.467—468].

Поза періодом перекочовувань козулі тримаються певнихділяноквліткудіаметром2—3км,взимку—щеменше.Площаділянкимешкання козулі коливається від 25 до 125га.Най-частішевонаскладає50—80га.Козулізахарактером«індиві-дуалісти»,уникаютьприсутності іншихкопитних.Нормальнащільністьпопуляціїскладаєвід3до100голівна1000гаугідь,зазвичай—25—40тварин.Гонуєвропейськоїкозуліприпадаєналипень—серпень,у сибірської—намісяцьпізніше.Самціготовідорозмноженняу3—4роки,самки—інодівжеу2роки.Підчасгонусамцідужезбуджені,міжнимичастовиникаютьбійки,якіможутьзакінчитисяпораненнямодногоізсупротив-ників. Біля одного самця збираються по 2—3самки, але бу-ває,щопідчасгонусамецьперебуваєлишезоднієюсамкою.Вагітність триває близько 9місяців, але з них 4—4,5місяціприпадаютьнатакзванийлатентнийперіод(яйцеклітинанерозмножується).Розвитокяйцявідбуваєтьсяпочинаючизквіт-ня—травня.Буває,щосамки,якінезавагітніливосени,вагіт-ніютьсамевцейчас.Тодіцейстантриваєблизько5,5місяців.Зазвичай у приплоді двоємалят, іноді—від 1 до 3.Новона-родженізалишаютьсянамісці,причаївшисьутраві,причомувіддаленіодинвідодного.Ходитипочинаютьчерез7—8днів.Матигодуєїхпротягом2—3місяців,алевжевмісячномувіцівонипочинаютьпоїдатитраву.Всерпніплямистезабарвлен-нямолодихзмінюєтьсянаоднотоннедорослихтварин.Рогиумолодих— «дудки»— з’являються вже восени першого року.Алеповногорозвиткувонидосягаютьлишенавеснінаступно-гороку, інодінанихвжез’являютьсявідростки.Цірогиски-даються в грудні, і до весни виростають інші з двома-трьомакінцями.Натретьомуроціжиттярогидосягаютьповногороз-витку.Удорослихсамціврогиповністюочищуютьсявідшкіриу травні—червні.У 9—10років починають з’являтися ознакистаріння,доживаютькозулідо12років,самціінодідо16років.Основний ворог козулі— вовк, особливо взимку, коли висо-кий сніговий покрив. Іноді козуля стає жертвою рисі. Напа-дають на них і лисиці.На півдніДалекогоСходу козуль пе-реслідує харза. В багатосніжні зими відомі випадки масовоїзагибелі козуль від нестачі їжі. Козуля вступає в гострі кон-курентнівзаєминизоленями.Останні,маючиперевагувчи-сельності, явно пригнічують козулю [Жизньживотных, 1971, с.468].

212


Отже, і козулюможна вважати типовимлісовиммешкан-цем. Дуже розвиненого сільського господарства з великимиплощамиполів,намоюдумку,тодіщенебуло.Вусякомуразі,появикозульустепахзавждибулипов’язанізнаявністютамдерев,чиподолинахрічок,чизаразізнасадженимилісосмуга-ми.Такимчином,знахідкакістоккозулінапоселенняхБужан-каІіКиселівкаІІєщеоднимсвідченнямпронаявністьлісовихмасивівбілянихвтічаси.Оскількиукозулі,яківоленя,ви-користовуєтьсяпрактичновсе,тонедивно,щовоназачисломособинпосідаладругемісцепіслякабанавмисливськійздобичінаселенняБужанкиІ(табл.2).Інезовсімзрозуміло,чомутакмалобулокозульвКиселівціІІ(табл.9).

Іще одинцікавийфакт, який,нажаль, залишаєтьсяпозаувагоюархеозоологів,частоізоологівузагалі,—цете,щоко-зуліпригнічуютьсяоленями.Інепростопригнічуються.КозулявУссурійськійтайзіневиноситьприсутностіоленя.Априут-римуванні їхразомуневолі,навітьзаумовидостатньоїкіль-кості їжі, відприсутності оленівкозуліпомирають [Арсеньев,1987, с.293].В.К.Арсеньєввідмітивцепростоякфакт.Пояс-неньні унього, ні в іншихдослідників яне знайшов.Якнедіставроз’ясненьзприводувзаємодіїкозулітаоленявнашихлісахіузоологів.Алевідкинутисвідченнятакогопрофесійно-годослідника,якимбувВ.К.Арсеньєв,тежнеможна.Отже,знаведеноговищеслідзробитивисновок,щобілявсіхстародав-ніхпоселень,дезнайденіразомкісткикозулізвичайноїтаоле-нязвичайного,булинастількивеликілісовімасиви,щоцідвавидимоглимешкати,незустрічаючисьодинзодним.Нагадаю,щовостеологічнихматеріалахзБужанкиІізКиселівкиІІко-зульбулобільше,ніжоленів.

Лось, або сохатий(Alces alcesL.).Востеологічнихматеріа-лахзБужанкиІцейвидпосідавзакількістюкістокчетверте,азачисломособин—однезостанніхмісць(табл.1,2).Нажаль,черезмалувибіркупровестибіометричнуобробкуданихневда-лося (табл.3). Тому охарактеризуватилося зБужанкиІ покищонеможливо.

ВостеологічнихматеріалахзКиселівкиІІлосьзаймавсе-реддикихссавцівпершемісцезакількістюкісток,азачисломособинзнаходивсянатретьомумісціпіслякабанатарічково-гобобра(табл.8,9).НевжебіляКиселівкиІІбулобільшелісів«тайгового»характеручиболіт,ніжбіляБужанкиІ?Томуроз-глянемо спосібжиттяцієї тварини трохидетальніше.Як і заматеріаламизБужанкиІ,такізКиселівкиІІпровестибіомет-

21�


ричнуобробкуданихневдалосячерезневеликувибірку.Тожохарактеризуватилосязцьогопоселенняпокищонеможливо.

Лосьяквидвідомийзсередньогоплейстоценуі ємешкан-цемтайговихігірськихлісівЄвразіїтаПівнічноїАмерики.Су-часний ареал лося склався лише в голоцені.Останнім часомспостерігається його поширення за межі лісової зони. ЗаразареаллосядосягнувКубанськогоКавказу[Каталогмлекопита-ющихСССР,1981,с.370—371].

УкнизіО.О.Мигуліна[Мигулін,1938,с.379]написано,щолось єпредставникомколишньоїфауниУРСР, і зараззустрі-чаютьсялишепоодинокіособининапівночіПоліссяКиївськоїта Черкаської областей. З наведенего нижче можна зробити висновок,щонаданийчасситуаціянавколоцьогозвірапокра-щала.

Лось— це найбільший представник оленячих. Маса до-рослих самців може досягати 500кг. В Україні вона досягає300кг.НаданийчаслосьпоширенийповсійтериторіїУкраї-ни,завиняткомКримуіКарпат.Востаннірокивінз’явивсяівпередгір’яхКарпат.ЗагальначисельністьлосіввУкраїнідо-сягає11—12тис.особин.БільшачастинатваринзосередженавПоліссі.Всвоємупоширеннілосьпов’язанийіздеревноюрос-линністю,включаючиштучнілісонасадженнявстеповійзоні.Навідмінувідіншихоленячихлосьуціломубільшевикорис-товуєвїжудеревнікорми,хочаможехарчуватисяітрав’яноюрослинністю,втомучисліводяно-болотною.Взимкувеликезна-ченнямаютьхвоятапагониосок [ПриродаУкраинскойССР.Животныймир,1985,с.231].

Масалосядосягає570кг.Лосьмешкаєврівниннихтайго-вихтазмішанихлісах,рідшезустрічаєтьсявтайзі.Віндалекозаходитьулісотундруталісостеп.Лосьтримаєтьсязаболоченихділянок,околицьозер,прирічковихверболозів,молодихзарос-таючихзгарищталісосік,лісовихділянокізгустимпідліскомівисокимтрав’янимпокривом.Лосіживутьякпоодинці,такізбираючисьуневеликігрупи,дужерідко—увеликістада.Врайонахізвисокимсніговимпокривомлосіроблятьрегулярніперекочовуваннязалежновідвисотиснігу.Гін—увересніабовжовтні.Підчасгонувідомівипадкинападуналюдей.Самкау більшості випадків ходить лише з одним самцем, на відмі-нувід гаремів іншихоленячих.Самці скидаютьрогизкінцяжовтнядопочаткусічня,ановівиростаютьзквітняполипень,очищаючисьвідшкіривсерпніабоувересні[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.214—216].

21�


Отже,лосяможнавважатитиповимлісовим,навітьтайго-вим, звіром,якийдо тогож іщеполюбляє болотистімісцини.Справавтому,щороздвоєнікопиталосяможутьрозширятися,збільшуючиплощуопори,іщеуньогоєйбоковіметаподії,за-вдякичомулосьможелегкопересуватисяпоболотистіймісцині.Такимчином, знахідкайого кістокна поселенніБужанкаІ єщеоднимдоказомнаявностізначнихлісівбіляцьогопоселен-нявтічаси,можливо,навіть«тайгового»характеру,атакож,невиключено,іболотистихмісцин.Правда,вчисельностівінпоступавсяоленютакозулі,яквжеговорилосявище,оскільки,очевидно,цячастинаареалунебулаоптимальноюдлянього.Іотчомувменевиниклоприпущення,щобіляКиселівкиІІбулобільшелісів«тайгового»характеруі,можливо,боліт,ніжбіляБужанкиІ.Тимпаче,щовКиселівціІІвінпереважавзачис-ломособиніоленя,ікозулю,чогонебуловБужанціІ.

Олень північний (Rangifer tarandusL.). В остеологічнихматеріалах з БужанкиІ цей вид посідав за кількістю кістокодне з останніх місць серед диких ссавців, за числом особинзнаходивсянап’ятомумісці,ненабагатопоступаючисьрічко-вомубобрутаоленюзвичайному,якіподілялитретєічетвертемісця (табл.1,2).Розмірикістокнаведенівтабл.3.Нажаль,через невелику вибірку біометричну обробку даних провестинеможливо (табл.3). Отже, характеристику північного оленя,кісткиякого знайденінапоселенніБужанкаІ, датипокищонеможливо.

Взагалікісткицихтвариннастародавніхпоселенняхігоро-дищахзустрічаютьсядужерідко.Вусякомуразі,востеологіч-нихматеріалахзКиселівкиІІїхнебуло.Винятокстановлять,звичайно,палеолітичністоянки.Уменеособистоцелишедругазнахідказавсірокимоєїроботизостеологічнимиматеріалами.ПершабуланатрипільськомупоселенніБерезовське[Журав-льов,2008,с.51—52].Оскількицітваринидлянасмалознайо-мі,винятокстановлятьхібащоспеціалістизпалеоліту,доречнобудепроцютваринузнатибільше.

Дикіпівнічніоленімешкаютьнабільшійчастинітундровоїзони і тайгиЄвразії, в багатьохмісцях розводятьсялюдиноюяктранспортнітам’ясо-молочнітварини.Дикіоленіпасутьсястадами,роблячидалекіміграції;назимувониперекочовуютьна південь, у тайгу. Гін— у вересні—жовтні, вагітність три-ває8місяців,самкиприносятьвід1—4оленят,зазвичай1—2.Взимкухарчуютьсяягелем,влітку—травою,пагонамикущів,грибами,лишайниками[Кузнецов,1975,с.177].

21�


Північнийоленьємешканцемтундр,лісотундрітайги.На-селяєякрівнинні,такігірськіділянки,тримаючисьпідвищень,гольців,річнихдолин,околицьлісів.Рівниходноманітнихді-ляноктундриуникає.Харчуєтьсявпершучергулишайниками,насамперед ягелем, влітку— трав’янистими рослинами: зла-ками, осоками, різнотрав’ям, бруньками, молодими пагонамидеяких деревних порід. Часто їсть гриби і дрібних хребетних(лемінгів).Ведестаднийспосібжиття.Добоваактивністьдужемінливаівизначаєтьсябагатьмачинниками—гнусом,темпе-ратуроюповітрятощо.Пересувається,якправило,кроком,відпереслідувань рятується галопом. Чудово плаває. У пошукахїжітарятуючисьвідгнусуробитьрегулярнісезонніперекочо-вування.Гін—увересні—листопаді,здорослимсамцемходятьвід3до13самок.Уцейчасміжсамцямивідбуваютьсябійкизасамок.Вагітність—від192до246днів.Масовенародженнямолодих—зтравняпочервень.Самкаоленянароджуєодного,дужерідкодвохтелят.Линькапочинаєтьсяуберезні—квітні,закінчуєтьсявсерпні.Рогидорослісамціскидаютьвлистопаді—грудні,самки—утравні—червні.Формування,окостеніннятаочисткавідшкірирогіву самцівзакінчуєтьсяувересні,в са-мок—ужовтні[Флинт,Чугунов,Смирин,1970,с.218—219].

Північнийоленьмаєвидовженітулубішию,протевідноснокороткіноги.Довжинатіла100—220см,висотадо110—140см,маса до 220кг. Найдрібніші олені мешкають на островах і втундрахКрайньоїПівночі.Найбільші—втайзітагорахСибі-ру.Копитасередніхпальціввеликі,широкі,вигнуті,яксовок,іобидвакопитаразомутворюютьщосьсхоженавеликуложку,зручнудлярозгрібанняснігу.Копитабоковихпальціввідносновеликі,розташованінизькоіпідчасходьбиторкаютьсяземлі,щоутворюєдодатковуопору.Рогидужевеликі,вониєіусамців,і у самок,чимпівнічні оленівідрізняютьсявід іншихоленів,у яких самки рогів немають.Основний стовбур рога довгий,вигинаєтьсяспочаткуназад,апотімуперед.Накінцірогане-великапласкавертикальналопатазкороткимивідростками,щомаютьнапрямугоруіназад.Головнийвідростоквеликийімає,якправило,вертикальнулопатузкороткимивідростками.Рогидужемінливі, інодібувають слаборозвинені [Жизньжи-вотных,1971,с.477—478].

Зимове хутро довге, особливо нашиї, де утворюється зви-саюча вниз грива (підвіс). Товста серцевина волосини напов-ненаповітрям,томуволоссядужелегке,ламке,протеоленячехутродужетепле.Наногахволоссякоротке,алеміцне(камус).

21�


Літнє хутро набагато коротше і м’якіше. Літнє забарвленняхутрадикихоленіводнотонне,кавово-буреабосіро-буре.Бокишиїтапідвіссвітлі.Зимовезабарвленнямінливіше,відтемно-годомайжебілого,частодоволістрокате,ізтемнихтасвітлихплям.ОленіКрайньоїПівночімаютьсвітлішезабарвлення,лі-совіолені—темніше.Маленькіоленятабуріабобурувато-сірі,однокольорові, тільки в оленят із Південного Сибіру уздовжспинибуваютьвеликітемніплями.Дикийпівнічнийоленьпо-ширенийвтундровійітайговійзонахЄвразіїтаПівнічноїАме-рики.ПротенаданийчаспівденнамежаареалувЄвропі таПівнічнійАмерицідужепересунуласянапівніч.Наприклад,уФінляндіїтаШвеціїдикогопівнічногооленяповністюзамі-нивсвійський.УНорвегіїдикийпівнічнийоленьщезберігсяв горах.Уминулому суцільний ареал зараз розпався на рядізольованихареалів.НайбільшийзнаходитьсянаостровіТай-мир.СвійськіпівнічніоленііснувалилишевЄвразії,вПівніч-нуАмерикувонибулизавезенілишевкінціХІХст.Свійськіпівнічні олені цілий рік пасуться просто неба, не отримуючивідлюдининіукриття,ні їжі.Упорівнянні з іншимисвійсь-кими тваринами у північного оленя немає порід. Він майженевідрізняєтьсявіддикого, завиняткомзабарвлення:воноусвійськогобільшрізноманітне.Північніоленімешкаютьвтун-дрі, лісотундрі, в північних тайгових рівнинних та гірськихлісах. У тайзі вони надають перевагу рідколіссю з хвойнихпорід і великимболотам.В горахузимкуоленічастішебува-ютьуверхнійчастинірозрідженоголісовогопоясу,авлітку—вгольцях.Оленігірськоїтарівнинноїтайгинероблятьдовгихперекочовок.Утундровихдикихпівнічнихоленівлітнімісцямешкання розташовані в арктичних і мохово-лишайниковихтундрах. Тут олені полюбляють горбисті ділянки з ярами таозерами,дебагатшарізноманітнатрав’янистарослинність.Назимубільшачастинатундровихпівнічнихоленівперекочовуєвпівнічнірідкостійніліси,пересікаючиприцьомунавеснітавосени мохово-лишайникові та чагарникові тундри. Протяж-ність таких перекочовувань сягає 750км [Жизнь животных, 1971,с.478].

Північніоленівідмінноплавають,пересікаючиморськіпро-токишириноювкількакілометрів.Уціломукормиупівнічно-гооленядоволірізноманітні,вінхарчуєтьсявсімадоступнимидля нього рослинами. Але перевагу надає ягелю та лишай-никам. Пристосованість північного оленя до лишайників даєможливість йому більшу частину року мешкати там, де інші

21�

�. особливості тваринництва і мисливства

копитні,завиняткоммускусногобика,існуватинеможуть.Ли-шайникидужебагатінавуглеводи,алеобмеженівбілкахімі-неральнихречовинах.Томуоленігризутьскинутіроги,навітьобгризаютьрогиодинуодного,особливоволенят.Принагодівонипоїдаютьлемінгів,польовок,яйцяптахівтаіншуживність.Дужежадібні до солі. Взимку північні олені, добуваючи собіїжу,розкопуютьснігдоглибини70—80см[Жизньживотных, 1971,с.479].

Дорослісамцідикихоленівскидаютьрогипіслязакінченнягонувлистопаді—грудні.Дорослісамкиносятьрогивсюзиму,скидаючиїхлишевтравні—червніпіслянародженняоленят.Очевидно, ці роги допомагають самкам захищати викопані вснігулунки з травою.Рогамивонинавіть відтісняють самціввідвикопанихтимилунок.Свійськіпівнічніоленідоживаютьдо25—28років,самкиприносятьоленятдо15—18років.Най-більшешкодятьстадампівнічнихоленіввовки.Протедоросло-гоневиснаженогопівнічногооленявовкуздужативажко.Дляоленят небезпечні такожпесці та росомахи, подекуди— буріведмеді.Вдеякихмісцяхоленямдужешкодять ґедзітадріб-ні кровососи— комарі, мошки тощо [Жизньживотных, 1971,с.480].

Ось такий спосіб життя північного оленя. Очевидно, біляБужанкиІціоленіопинилисяпідчасзимовихперекочовувань,тоді їх і вполювалидосвідченімисливціцьогопоселення.Та-кимчином,можемоказати,згадавшищейхутровихзвірів,щозимовеполюваннябулотутдоситьрозвиненим.

�. особлиВостІ тВаринництВа І мислиВстВа

УтваринництвівнаселенняБужанкиІперева-жалосвинарство(табл.2).Цецілкомзрозуміло,оскількицепо-селенняоточувалиліси,якідавалидостатнюкількістькормівдляцьоговиду.Другемісцепосідалоскотарство,занимішликонярствоірозведеннядрібноїрогатоїхудоби(табл.2).

НавідмінувідБужанкиІ,утваринництвіКиселівкиІІпер-шемісцезісвинарствомподілялоскотарство,занимийшлороз-ведення дрібної рогатої худоби, а конярство посідало останнємісце(табл.9).Недумаю,щонаКиселівціІІрозводиливіслю-ків.Цікавимєфакт,щонацьомупоселенні,навідмінувідБу-жанкиІ,вїжувживалосяменшеконей.Тутвонизачисломосо-

21�


бинпоступалисянавітьсвійськомусобаці.ХочанаБужанціІ,можливо,буливжеспеціалізованіверховіконі,все-такибільшебереглицихтваринсаменаКиселівціІІ.Щоце,«жарти»неве-ликихвибірок?Чисправді,наКиселівціІІ(згадаємознахідкувола) більшеприділялиуваги землеробству з використаннямконей,ніжнаБужанціІ?Томуібереглицихтварин?

Віковий склад свійських тварин вказує на наявність доб-рої кормової бази тваринництва і наБужанціІ (табл.1), і наКиселівціІІ(табл.8).Вцихмісцяхтакебуломожливимлишезаумовисталогоосілогоспособужиттяірозвиненогоземлероб-ства.Тількитодіунаселеннябуламожливістьзаготовлятине-обхіднукількістькормівназимовийперіоддляутримуванняцихтваринустійловихумовах.

Іврозведеннісвійськихтварин,якпоказуютьостеологічніматеріали з БужанкиІ, переважав м’ясний напрям (табл.1). АотускотарствіКиселівкиІІ,швидшезавсе,переважалоот-риманнямолочнихпродуктів(табл.8).

НевеликучасткуДРХвБужанціІ(табл.2)легкопояснитилісовим розташуванням цього поселення. В лісовій зоні, час-то і в лісостеповій, доситьмало угідь, придатних для випасуцихтварин.Нацевказуютьірівнічасткиовецьікіз.Оскількикозипристосованішідлястійловогоутримування,тосамеїхньо-мурозведеннюприділялиосновнуувагумешканціпоселеньігородищ, розташованих серед лісів. Тоді не зовсім зрозуміло,чому такий великий відсоток цих тварин був наКиселівціІІ(табл.8). Тим паче, що біля неї, можливо, було більше лісівсаме«тайгового»характеру.Дежтамвипасалиовець?Чицебулаякасьлокальнаспеціалізаціятваринництва?Невжезнову«жарти»невеликихвибірок…

Цікавим є розвинене конярство. Особливо щодо знахідоккістоквідтонконогих,ймовірно,верховихконейнаБужанціІ.Очевидно,цимтваринамприділялидужебагатоуваги,оскіль-киутримуватиконявчетвероважче,ніжкорову. Івоточеннілісів заготовляти корми для цих тварин було значно важче,ніжупівденнішихрайонах.Очевидно,кормидлянихзаготов-лялися за рахуноклуків середлісів і заплаврічок.Протеневиключено,щодля їхнього утримування спеціально засівалищейякісьзерновікультури.І,намоюдумку,рольконявжиттінаселенняБужанкиІ і,тимпаче,КиселівкиІІбулабільшою,ніжнацевказуютьостеологічніматеріали.Конеймоглибере-гтиякверхових,упряжнихтатяглових(вземлеробстві)тварин.Інам’ясопускалименше,ніжіншихм’яснихтварин.

21�

�. особливості тваринництва і мисливства

НапоселенніБужанкаІвеликурольвідіграваломисливство(табл.2).Дикітваринизачисломособинстановилимайжерів-нучастку зі свійськимитваринами.Полювалиякнам’яснихтварин (в основному на копитних), так і на хутрових. Протевстановити співвідношення цих двох напрямів за остеологіч-нимиматеріалами,нажаль,неможливо,прощовжейшлося.Шкуркихутрянихзвірівнамагаютьсязнятиодразупіслявпо-люваннятварини.Іякщоїхнєм’ясоневикористовуєтьсявїжу,токісткицихтварин(впокинутихтушках)залишаютьсянаміс-ціполювання.Томунедивно,щовостеологічнихматеріалахзБужанкиІ знайдені кістки зайця, бобра, ведмедя і борсука, івідсутнікісткидрібниххутровихзвірів,такихякбілки,куниці, тхори.

А от у населення КиселівкиІІ тваринництво переважалонадмисливством(табл.9).Зновуякийсьлокальнийваріантве-деннягосподарства,чизнову«жарти»невеликоївибірки?

Серед копитних тварин в мисливській здобичі переважавкабанінаБужанціІ(табл.2),інаКиселівціІІ(табл.9).Слідвіддати належне мужності й майстерності мисливців Бужан-киІ,якінаважувалисяполюватинацьогонебезпечногозвіра.Полюваливонинаодинаківчизаганялистадакабанів,сказа-тискладно.Аджестадорозлюченихкабанівможепростознес-тивсенасвоємушляху.ТомувчасиКиївськоїРусіполюванняна кабанів набувало характеру військових маневрів, а м’ясоцих тварин ставало стратегічним запасом під час військовихпоходів [Тимченко, 1972, с.45].Цікаво, а як таке полюваннясприймалосянаселеннямБужанкиІ?

Друге місце за числом особин серед мисливської здобичікопитнихуБужанціІпосідалакозулязвичайна(табл.2).Вра-ховуючиїївзаємовідносинизоленемзвичайним,прощомовайшлавище,цетрохидивує.Аджелогічнішебулоприпуститивлісовіймісцевостіпереважанняоленя,оскількикозулятяжієдовідкритихмісцьіє«індивідуалістом»,навідмінувідоленя,якийвсе-такизбираєтьсявстада,хочіневеликі.Отже,просте-жуєтьсяякасьспеціалізаціямисливства?

Олень ілосьмаливмисливськійздобичіунаселенняБу-жанкиІсередкопитнихдоситьневеликічастки—втричичо-тириразименші,ніжчасткикабанатакозулі(табл.2).НевжебіляБужанкиІсередлісівбулатакакількістьгалявин,щоцітвариниоселялисятутнедужеохоче?Правда,цебільшесто-сується «тайгового» лося. Ситуацію з оленями я зрозуміти неможу.Хібащотакеспіввідношенняміжздобутимикопитними

220


знову вказує на якусь спеціалізацію в мисливстві населенняБужанкиІ.

НавідмінувідБужанкиІ,вКиселівціІІдругемісцевмис-ливській здобичіпосідав боберрічковий.Ана третьомумісцібувлось.Козульіоленівбулонебагато(табл.9).НевжесправділандшафтибіляКиселівкиІІмалибільш«тайговий»характер,ніжбіляБужанкиІ?ЧибіляКиселівкиІІвтічасибулобільшеболіт?Нажаль,янебувнажодномузцихпоселень,томунемаюжодногоуявленняпро їхнєрозташуванняталандшафтибіляних1.

Відсутністькістокстеповихзвірів,намоюдумку,вказуєнате, що поселення БужанкаІ і КиселівкаІІ розташовувалисятодівсе-такивлісовійзоні.

�. ВисноВки

Остеологічні матеріали з поселення юхнівськоїкультуриБужанкаІдаютьзмогузробитивисновкипродоситьрозвиненетваринництвонаньомузхорошоюкормовоюбазою,хочавонотрохиіпоступалосямисливству.Цевданомурайонібуломожливимлишезаумовисталогоосілого господарства ірозвиненого землеробства. Тварин розводили в основному нам’ясо.Звичайно,віднихотримувалий іншіпродукти:шкіру,вовнутощо.Напевне,імолоко,алеостеологічніматеріалиособ-ливихпідтвердженьостанньомунедають.

Розводилив основному свинейчерезлісоверозташуванняпоселення. Менше було великої та особливо дрібної рогатоїхудоби. Треба відмітити досить розвинене конярство. Цілкомможливо,щотутужебулирізніпородисвійськихконей,вклю-чаючиспеціалізованіверхові.

Лісоверозташуванняпоселеннязумовилоізначнийрозви-токмисливства.В основномуполювалинакопитних зметоюотриманням’яса.Хочапростежується іхутрянийнапрям.Ос-новноюмисливською здобиччю тут був кабан. Значна часткакозулізвичайної,якоїбулонабагатобільше,ніжоленязвичай-ного талося,незважаючина великіліси,можевказуватина

1Це,доречі,проблемайіншихархеозоологів,якінемаютьзмогибез-посередньоспостерігатимісцевістьбіляархеологічнихпам’яток, ізякихотримуютьостеологічніматеріали.Отіспробуйтут«ворожитинакавовійгущі».Процейнедолікявжеписав[Журавльов,2008,с.7,23таін.].

221

�. Висновки

якусь спеціалізаціювмисливстві.Кістоквід степовихтваринтутнемає.Отже,можнаприпустити,щовтічасипоселенняБу-жанкаІмоглобутирозташованимулісовійзоні.

НапоселенніКиселівкаІІтваринництво,основоюйогобулоскотарствоісвинарство,переважалонадмисливством.Ітакожмалорозвиненукормовубазу.Тут,навідмінувідБужанкиІ,багатоувагиприділялирозведеннюіДРХ.Стосовноконярстваскладаєтьсявраження,щоцихтваринбереглиякупряжнихітяглових,томувїжувживаливкрайньомуразі,ілишедорос-лихчинавітьстарихтварин.

Умисливстві,якінаБужанціІ,перевагунадавалиполю-ваннюнакабанів.АленаКиселівціІІ,очевидно,більшеувагиприділялихутряномунапряму.Можливо,різнеспіввідношен-няміжссавцямивмисливськійздобичі,зокремазначначасткалосянаКиселівціІІвпорівняннізБужанкоюІ,вказуєнаріз-ницювландшафтахбілянихвтічаси.

222

додаток �. остеологічні визначенняТа

блиц

я 1.Пер

елік зна

хідо

к кісток

твари

н з по

селе

ння юхн

івсько

ї кул

ьтур

и Буж

анка

І

Предм

етдослідж

ення

Свійськітварини

Бик

Вівця

Коза

Вівця

такоза

Свин

яКінь

Собака

1. Части

на скеле

туРоговістрижніса

мки

1Мозковічастини

черепу

145

12Лиц

ьовічастини

черепу

103

134

Зубиверхні

94

54

Ниж

ніщелепи

337

145

2Зубиниж

ні8

43

21

Хребці

283

35

1Ребра

538

1311

2Грудин

а1

Лопатка

316

72

Плечова

15(1)2

109(1)

11(1)

Променева+ліктьова

12(1)

17(1)

12(1)

2(1)

2П’ясткова

51(1)

11

Тазова

31

12

6Стенгова

7(3)

7(3)

4(1)

Ведикогомілкова

16(1)

17(1)

6(2)

2(1)

Малогомілкова

4Та

ранн

а3

21

22�


П’яткова

24(2)

1Наколінок

11

Гриф

ельна

3Іншісуглобові

92

8Плеснова

74(1)

Метаподії

1(1)

4(2)

21

Іфаланга

91

5(3)

3(1)

ІІфаланга

51

3ІІІф

аланга

21

1

Разом3

285

41

78120

7110

2. Число особи

н за віком

Молоді

33

42

1Напівдорослі

11

12

Дорослі

51

63

2

Разом

91

14

107

33. Стан зубн

ого ря

ду ниж

ніх щелеп

М1щ

енемає

2М

2щен

емає

1М

3щен

емає

12

М3є

31

Всіпостійні

34

12

Разом

44

73

2

22�

додаток �. остеологічні визначенняЗакінчення табл. 1

Предм

етдослідж

ення

Дикітварини

Заєць

русак

Бобер

річковий

Лисиця

звичай

-на

Ведм

ідь

бурий

Борсук

Кабан

Олень

звичай

-ний

Козуля

звичай

-на

Лось

Олень

північ

-ний

1. Частина

скелету

Роговістрижні,рогисамц

я5

Мозковічастиничерепу

11

44

Лицьовічастиничерепу

41

1Зубиверхні

44

Ниж

ніщелепи

11

11

112

20Зубиниж

ні1

51

3Хр

ебці

15

82

Ребра

25

2010

Лопатка

31

3Плечова

35

61

Променева+ліктьова

11

8(1)

9(1)

П’ясткова

24

101

1Тазова

11

13

Стегнова

11

2Великогомілкова

55

21

Малогомілкова

1Таранна

11

1

22�


П’яткова

35(1)

2Центральна


12

Плеснова

13

17(4)

Метаподії

5(1)

1Іф

аланга

36

1ІІфаланга

34

12

ІІІф

аланга

1Разом

28

42

277

46116

107


н за віком

Молоді

11


31

Дорослі

13

11

19

24

12

Разом

13

11

113

38

51


ого ря

ду ниж

ніх щелеп

М3щ

енемає

13

М3прорізується

3М

3є1

2Всіпостійні

11

11

36

Разом

11

11

71

11

1 Зних1ікло.2Вдуж

кахтутідалівказанокількістькісток,уякихщенеприрослиепіфізи.3 Крімтого,знайде-

нокісток:12сома

,3су

дака,3щуки,9короповихриб,29іншихриб,5птахів,невизначено866фрагментівкіс -

токссавців.4 Зни

х1відсамц

я,рігск

инутий

,отж

е,цютваринуздобули

взимк

уабонавесні.

5 Зних1са

мець.

22�


блиця 2.Співвідно

шен

ня між

ссавц

ями з по

селенн

я юхн

івсько

ї кул

ьтур

и Буж

анка

І

Вид

Кістки

Особини

Абс.

%Аб

с.%

1. Свійс

ькі

Биксвійський(Bos taurusL.)

285

509

26Вівцясвійська(Ovis ariesL

.)4

0,8

13

Козасвійська(C

apra hipcusL.)

10,2

13

Вівцяікоза

7814

411

Свин

ясвійська(S

us dom

esticaGray)

120

2110

28Кіньсвійський(Equus caballusL.)

7112

720

Собакасвійський

(Canis familiarisL.)

102

39

Разом

569

100

35100

2. Дик

іЗаєцьрусак(Lepus europaeusPallas)

20,5

13

Боберрічковий

(Castor fiberL.)

82

39

Лисиц

язвичайна(V

ulper vulpesL.)

41,5

13

Ведм

ідьбурий(Ursus arctosL

.)2

0,5

13

Борсук(M

eles melesL.)

20,5

13

Кабан(S

us scrofaL.)

7728

1338

Оленьзвичайн

ий(C

ervus elaphu

sL.)

4616

39

Козулязвичайна(C

apreolus capreolusL.)

126

458

23Лось(Alces alcesL.)

103

13


(Rangifer tarand

usL.)

72

26

Разом

275

100

34100

22�


3.Співвідно

шен

ня між

свійс

ьким

и та дик

ими

Свійські

569

6735

51Дикі

275

3334

49Разом

844

100

69100

Таблиц

я 3.М

інли

вість кісток

ссавц

ів з посел

ення

юхн

івсько

ї кул

ьтур

и Буж

анка

І


Ознака(мм,%)

Биксвійський

Вівця

свійська

Коза

свійська

Свин

я

свійська

Кінь

свійський

Собака

свійський

1.Д

овжинаР2

1(—

)38,001

2.Ш

иринаР2

1(—

)25,00

3.Д

овжинапротоконуР2

1(—

)8,50

4.Відношення3до1

1(—

)22,50

5.Д

овжинаМ

32(29—

30)29,50

6.Ш

иринаМ

32(20—

22,5)21,25

7.ВисотапозадуМ

3ниж

ньої

щелепи

1(—

)21,50

8.Альвеолярнадовжина(далі—

АД

)М1—

М3ниж

ньоїщелепи

1(—

)32,00

9.Д

овжинаМ

32(35—

39,5)37,25

10.Ш

иринаМ

33(15—

18)16,33

11.М

алийдіаметр(далі—

МД)

суглобовоїзападини(далі—

СЗ

)лопатки

3(37—

46,5)43,33

1(—

)42,00

22�

додаток �. остеологічні визначенняПродовж

ення табл. 3

12.Ш

иринашийки(далі—

ШШ)

лопатки

4(24—

28,5)

26,50±2,12

1(—

)66,00

13.Ш

иринанижньогок

інця

(далі—

ШНК)плечової

2(70—

71)70,50

1(—

)41,50

1(—

)77,50

14.Ш

иринаблоку(далі—

ШБЛ

)плечової

2(64—

65)64,50

1(—

)36,00

1(—

)69,00

15.М

едіальнависотаблоку

(далі—

МВБ

Л)плечової

2(38—

40)39,00

1(—

)30,50

1(—

)49,50

16.Н

айменш

ависотапосередині

блоку(далі—

НВБ

Л)плечової

2(27,5—

28)27,75

1(—

)19,50

1(—

)36,00


2(58,5—

62,5)60,50

1(—

)84,50

1(—

)71,50


2(43—

43)43,00

1(—

)54,00

1(—

)52,00

19.Ш

иринаверхньогок

інця

(далі—

ШВК

)променевої

1(—

)26,50

2(27,5—

32)

29,75

20.Ш

иринаверхньоїсуглобової

поверхні(далі—

ВСП

)проме

-невої

1(—

)24,50

21.М

едіальнийпоперечник

(далі—

МП)В

СПпроменевої

2(31,5—

36)33,75

1(—

)13,50

2(19—

21,5)

20,25

22.Л

атеральнийпоперечник

(далі—

ЛП)В

СПпроменевої

2(21,5—

22)21,75

1(—

)12,00

23.Ш

иринадіаф

ізу(далі—

ШД)

променевої

1(—

)35,00

1(—

)14,50

2(15,5—

17)

16,25

24.П

оперечникдіаф

ізу(далі—

ПД)променевої

2(10,5—

13)

11,75




Вівця

свійська

Коза

свійська

Свин

я

свійська

Кінь

свійський

Собака

свійський

22�



2(67—

69)

68,00


1(—

)55,00


1(—

)69,00

1(—

)89,00


2(67,5—

76,5)72,00

29.П

оперечникнарівні(далі—

ПНР)вінцевоговідростку

(далі—

ВВ)ліктьової

2(56—

61)58,50

4(32—

40,5)

36,75±2,19

30.Ш

ВКп’ясткової

2(49—

57,5)53,25

1(—

)21,00

1(—

)52,002

31.П

оперечникверхньогок

інця

(далі—

ПВК

)п’ясткової

2(29—

36)32,50

1(—

)15,00

1(—

)35,00

32.Ш

Д—

«—

3(28,5—

36,5)31,67

1(—

)14,50

1(—

)35,00

33.П

Д—

«—

1(—

)19,50

1(—

)9,50

34.Ш

НК—

«—

1(—

)52,00


2(59—

62,5)60,75

1(—

)71,50

1(—

)67,50


1(—

)65,00

1(—

)35,50

37.Д

овжинакульшовоїзападини

(далі—

КЗ)та

зу1(—

)63,50

1(—

)27,50

1(—

)37,50

1(—

)63,50

38.Ш

иринаКЗ—«—

1(—

)55,00

1(—

)26,00

1(—

)35,50

39.Ш

Двеликогомілкової

1(—

)35,00

1(—

)21,00

40.Ш

НК—

«—

1(—

)54,00

1(—

)31,00

41.П

оперечникнижньогок

інця

(далі—

ПНК)великогомілкової

3(46—

49)47,17

1(—

)27,50

2�0




1(—

)90,50

1(—

)88,50

43.Зовнішнядовжина(далі—

ЗД

В)та

ранної

3(60—

65)62,83

44.Внутрішнядовжина(далі—

ВН

ДВ)та

ранної

3(56—

59)57,50

1(—

)55,00

45.Ш

ВК—

«—

2(38,5—

41,5)40,50

46.Ш

НК—

«—

3(39,5—

41,5)40,67

1(—

)47,50


3(62—

68,5)64,83


1(—

)86,50

49.П

овнадовжина(далі—

ПДВ)

п’яткової

1(—

)44,50

50.Ш

иринанарівні(далі—

ШНР)ВВп’яткової

1(—

)20,00

1(—

)16,50

51.П

НРВВ

—«—

1(—

)42,50

1(—

)22,50

1(—

)18,00

52.Ш

иринацентральної

1(—

)52,50

53.П

оперечник—«—

1(—

)52,50

54.Ш

Дплеснової

2(21,5—

24)22,75

55.П

Д—

«—

2(20—

21)20,50

56.Ш

НК—

«—

2(47—

50)48,50

57.П

НК—

«—

2(26—

28)27,00


2(87,5—

93)90,25


2(55,5—

56)55,75Свійськітварини



Вівця

свійська

Коза

свійська

Свин

я

свійська

Кінь

свійський

Собака

свійський

2�1


60.Індексм

едіальнихваликів

(далі—

ІНДМВ)плеснової

2(77—

77)77,00

61.Індексл

атеральнихваликів

(далі—

ІНДЛВ)плеснової

2(71—

72,5)71,25

62.П

ДВІф

аланги(уконя—пе-

редньої)

6(53,5—

61,5)

56,92±1,34

1(—

)38,00

1(—

)36,00

2(82—

82,5)

82,25

3

63.Д

овжинапосереднійлінії

(далі—

ДСР

Л)Іфаланги

6(44,5—

53)48,25±

±1,35

1(—

)33,50

1(—

)32,00

2(72—

72,5)

72,25

64.Ш

ВК—

«—

8(22—

32)27,44±

±1,47

1(—

)12,50

1(—

)24,00

2(21—

52)

51,50

65.П

ВК—

«—

6(26—

35)31,58±

±1,30

1(—

)15,50

1(—

)25,00

2(34—

36)

35,00

66.Ш

Д—

«—

8(19,5—

27)23,31±

±1,18

1(—

)10,50

1(—

)10,50

2(30—

32,5)

31,25

67.П

Д—

«—

9(14—

20)17,06±

±0,73

1(—

)8,00

1(—

)7,50

2(18,5—

19)

18,75

68.Ш

НК(уконя—Ш

БЛ)

Іфаланги

6(23—

30,5)25,67±

±1,32

1(—

)12,50

1(—

)13,00

2(41—

42)

41,50

69.П

НК(уконя—поперечник

нижньогосуглобовогоблоку)

Іфаланги

5(17,5—

23,5)

19,60±1,19

1(—

)10,50

2(23,5—

24,5)

24,00


6(41—

52)45,92±

±2,12

1(—

)33,50

1(—

)66,50

2(62—

63)

62,50


6(35,5—

44)39,17±

±1,38

1(—

)27,00

1(—

)29,00

2(36,5—

39,5)

38,00


6(42—

49,5)45,00±

±1,47

1(—

)33,00

1(—

)36,00

2(49,5—

51)

50,25


6(109,5—121,5)

114,92±2,34

1(—

)124,00

1(—

)104,00

2(66,5—

69)

67,75

2�2




8(71,5—

77,5)

73,56±0,87

1(—

)76,00

1(—

)71,50

2(58,5—

61,5)

60,00


5(71,5—

77)75,40±

±1,11

1(—

)84,00

2(57,5—

58,5)

58,00

76.П

ДВІІфаланги(уконя—

передньої)

4(33,5—

46)41,25

1(—

)18,50

2(45—

46,5)

45,75

77.Д

СРЛ—

«—

5(31—

41,5)36,30±

±2,20

1(—

)17,50

3(40—

43)

41,50

78.Ш

ВК—

«—

5(25—

32)28,60±

±1,47

1(—

)10,50

3(48,5—

50)

49,33

79.П

ВК—

«—

4(26—

35)31,50±

±2,42

1(—

)12,00

3(29,5—

31)

30,17

80.Ш

Д—

«—

5(19—

26)22,50±

±1,54

1(—

)8,50

3(40—

43,5)

41,83

81.П

Д—

«—

5(17,5—

23)20,40±

±1,24

1(—

)8,50

2(21—

24,5)

21,25

82.Ш

НК—

«—

5(19,5—

26,5)

23,10±1,51

1(—

)9,50

2(47,5—

48)

47,75

83.П

НК—

«—

5(21,5—

28,5)

26,50±1,48

1(—

)10,00

2(24—

25,5)

24,75


4(68—

74,5)70,75±

±1,32

1(—

)57,00

2(106,5—111)

108,75


4(50,5—

58)55,375±

±1,92

1(—

)46,00

2(93,5—

93,5)

93,50




Вівця

свійська

Коза

свійська

Свин

я

свійська

Кінь

свійський

Собака

свійський

2��



4(53—

59)56,875±

±1,53

1(—

)51,50

2(103—105,5)

104,25


4(104—113)

108,00±2,16

1(—

)114,50

3(59—

62,5)

61,17


5(88,5—

93)90,80±

±0,88

1(—

)100,00

2(48,5—

50)

49,75


5(107,5—114)

111,00±1,37

1(—

)57,00

2(50,5—

53)

51,75

90.Д

овжинапередньогокраю

(далі—

ДПКР)ІІІф

аланги

(уконя—передньої)

2(41—

47)44,00

91.П

ідош

веннадовж

ина—«—

1(—

)53,00

92.Висота—«—

2(29—

30)29,50

1(—

)23,00


2(64—

70,5)67,25 Д

икітварини


Заєцьрусак

Бобер

річковий

Лисиця

звичайна

Ведм

ідь

бурий

Борсук

Кабан

1.Д

овжинадіастеми

ниж


1(—

)23,50

2.Товщинадіастеми

—«—

1(—

)12,50

3.Висотадіастеми

—«—

1(—

)24,50

4.Висотапередзубним

рядом—

«—

1(—

)32,00

1(—

)9,50

3(46,5—

53)48,83

5.Висотапозадузубногор

яду—«—

1(—

)20,50

1(—

)12,50

1(—

)18,00

6.Висотапосуглобовійповерхні

нижньоїщелепи

1(—

)44,50

1(—

)16,00

2��



7.Висотаповінцевомувідростку


1(—

)30,00

8.АДвсьогозубногоряду—«—

1(—

)36,50

1(—

)48,50

9.АДпередкорінних(укабана—

АДР

2—Р 4)—

«—

1(—

)25,00

1(—

)39,00

10.АДкоріннихнижньоїщелепи

1(—

)25,00

1(—

)21,50

1(—

)87,50

11.Д

овжинаМ

11(—

)14,50

12.Ш

иринаМ

11(—

)5,50

13.Д

овжинаМ

31(—

)46,00

14.Ш

иринаМ

31(—

)21,00

15.М

ДСЗлопатки

1(—

)39,00

16.Ш

Ш—

«—

1(—

)35,00

17.Ш

НКплечової

1(—

)53,00

18.Ш

БЛ—

«—

1(—

)42,00

19.Н

ВБЛ—

«—

1(—

)23,50


1(—

)56,00

22.П

НРВВ

ліктьової

3(40,5—

53,5)48,17

23.Ш

ВКп’ястковоїIV

1(—

)23,00

24.П

ВК—

«—

1(—

)23,50


1(—

)102,50

26.Д

овжинаКЗтазу

1(—

)62,00

1(—

)50,50

27.Ш


1(—

)62,00

1(—

)45,50




Бобер

річковий

Лисиця

звичайна

Ведм

ідь

бурий

Борсук

Кабан

2��


28.Ш

ВКстегнової

1(—

)28,00

29.Ш


1(—

)25,00

30.Ш

НК—

«—

5(37—

39,5)38,70±

±0,58

31.П

НК—

«—

5(32—

36)33,80±

±0,91


5(83,5—

91)87,30±

±1,71

33.Ш

ВКта

ранної

1(—

)47,00

34.П

ДВп’яткової

2(94,5—

102)98,25

35.Ш

НРВВ

—«—

3(25—

26)25,33

36.П

НРВВ

—«—

3(28—

31)29,83

37.Ш

ВКплесновоїIV

1(—

)20,00

38.П

ВК—

«—

1(—

)30,00

39.Ш

Д—

«—

1(—

)16,50

40.П

Д—

«—

1(—

)13,00


1(—

)150,00


1(—

)79,00

43.П

ДВІф

аланги

5(53,5—

56)50,20±

±2,63

44.Д

СРЛ—

«—

5(38,5—

49)44,50±

±2,25

45.Ш

ВК—

«—

5(21,5—

26,5)

22,90±1,05

46.П

ВК—

«—

5(22,5—

27,5)

24,20±1,19

47.Ш

Д—

«—

5(16—

17)16,20±

±0,38

2��



48.П

ДІфаланги

5(12—

14)12,60±

±0,41

49.Ш

НК—

«—

5(19—

21)20,10±

±0,37

50.П

НК—

«—

5(13,5—

15,5)

14,30±0,38


5(41—

57,5)46,30±

±3,66


5(31—

37)33,70±

±1,32


5(37,5—

46)40,40±

±1,74


5(104—111)

105,70±1,49


5(67,5—

78)73,50±

±2,02


5(67,5—

74)71,10±

±1,34

57.П

ДВІІфаланги

3(32—

35)33,67

58.Д

СРЛ—

«—

3(29—

32)30,67

59.Ш

ВК—

«—

3(19—

21,5)20,67

60.П

ВК—

«—

3(21,5—

23,5)22,00

61.Ш

Д—

«—

3(3(15—

16,5)

15,83




Бобер

річковий

Лисиця

звичайна

Ведм

ідь

бурий

Борсук

Кабан

2��

додаток �. остеологічні визначення62.П

Д—

«—

3(12—

15)13,50

63.Ш

НК—

«—

3(17—

19,5)18,50

64.П

НК—

«—

3(17—

20)18,50


3(59,5—

63)61,33


3(45,5—

48,5)47,00


3(53—

56)54,83


3(100—110,5)

106,67


3(80—

91)85,17


3(95—

105,5)

100,33

71.Д

ПКРІІІф

аланги

1(—

)39,00

72.П

ідош

веннадовж

ина—«—

1(—

)40,00

73.Висота—«—

1(—

)23,50


1(—

)60,50

75.Висотаухолці,см

2(88,5—

95,5)92,00


Ознака(мм,%,абсолютнівеличини)

Оленьзвичайний

Козулязвичайна

Лось


1.М

1—М

3ниж


1(—

)41,50

2.Д

овжинаМ

33(15—

16)15,67

3.Ш

иринаМ

33(9,5—9,5)8,83

4.Д

овжинавентральноїдугиатланта

1(—

)21,50

5.Ш

иринавентральноїдуги—«—

1(—

)19,50

2��




1(—

)123,00

7.Ш

НКлопатки

3(29—

30)29,67

8.ВДСЗ—«—

3(22—

23,5)29,50

9.М

ДСЗ—«—

4(20,5—

23)21,75±0,60

10.Віддальвідпочаткугребеня

доСЗ—«—

4(19,5—

21,5)20,875±0,55

11.Ш

Ш—

«—

4(15—

18,5)17,50±0,97


3(70,5—

76,5)72,83


3(86—

98)92,33


3(1,14—

1,19)1,163


3(83,5—

88)85,83

16.Ш


3(27,5—

30)29,67

17.Ш

БЛ—

«—

3(26—

28)27,33

18.М

ВБЛ—

«—

3(20,5—

21,5)20,83

19.Н

ВБЛ—

«—

4(14,5—

17)16,375±0,43


3(73—

79)76,33


3(57—

60,5)59,00

22.Ш

ВКпроменевої

3(27,5—

28,5)28,17

23.Ш

иринаВС

П—

«—

3(26,5—

28)27,16

24.МПВСП

—«—

4(16,5—

17,5)16,675±0,14

25.Л

ПВСП

—«—

3(11,5—

13)12,50

26.Ш

Д—

«—

1(—

)17,00


3(59—

62,5)60,83





Лось


2��



3(69,5—

79)75,83

29.П

НРВВ

ліктьової

1(—

)23,50

30.Ш


3(22—

23,5)22,83

1(—

)36,00

31.П

ВК—

«—

4(18—

19,5)18,625±0,43

1(—

)27,50

32.Ш

Д—

«—

5(13,5—

15)14,20±0,38

1(—

)23,00

33.П

Д—

«—

3(10—

12)10,67

34.Ш

НК—

«—

2(24—

24)24,00

35.П

НК—

«—

2(15,5—

16)15,75


3(82—

83)82,50

1(—

)76,50


3(66,5—

80)72,67


2(64,5—

66,5)65,50

39.ІНДМВп’ясткової

2(74—

75)74,50

40.ІНДЛВ—«—

3(68,5—

75)72,50

41.Д


2(30,5—

33,5)32,00

42.Ш


2(25,5—

29)27,25

43.Ш

ВКвеликогомілкової

1(—

)46,00

44.Ш

Д—

«—

1(—

)16,00

45.Ш

НК—

«—

4(28,5—

30,5)29,375±0,76

46.П

НК—

«—

4(22—

24)22,75±0,50

1(—

)36,00


4(72—

80,5)77,50±2,17

48.ЗДВтаранної

1(—

)55,50

1(—

)32,00

49.ВНДВ—«—

1(—

)53,50

1(—

)31,00

50.Ш

ВК—

«—

1(—

)35,00

1(—

)21,50

51.Ш

НК—

«—

1(—

)35,00

1(—

)19,50


1(—

)63,00

1(—

)61,00

53.П


3(68—

70)69,00

2�0

додаток �. остеологічні визначенняЗакінчення табл. 3

54.Ш

НРВВ

п’яткової

3(19,5—

21)20,17

55.П

НРВВ

—«—

4(21,5—

24)22,75±0,60

56.Ш


1(—

)46,00

1(—

)24,50

1(—

)37,50

57.П

оперечник—

«—

1(—

)41,00

1(—

)21,00

1(—

)32,50

58.Ш

Дплеснової

1(—

)14,00

59.П

Д—

«—

1(—

)12,50

60.Ш

НК—

«—

1(—

)26,00

61.П

НК—

«—

1(—

)18,00


1(—

)89,50


1(—

)49,00

64.ІНМВплеснової

1(—

)79,00

65.ІНДЛВ—

«—

1(—

)69,50

66.П

ДВІф

аланги

5(39,5—

50,5)44,60±1,97

67.Д

СРЛ—

«—

5(36—

46)40,70±1,72

68.Ш

ВК—

«—

5(11,5—

13,5)12,40±0,37

69.П

ВК—

«—

5(14,5—

17,5)16,80±0,65

70.Ш

Д—

«—

5(7,5—10)8,90±0,48

71.П

Д—

«—

6(7,5—9)8,50±0,32

72.Ш

НК—

«—

6(10—

12)11,00±0,42

73.П

НК—

«—

6(8,5—10)9,50±0,39


5(26,5—

28,5)27,80±0,52





Лось


2�1

додаток �. остеологічні визначення75.Відношення70до66

5(19—

21,5)20,00±0,47


5(23—

26,5)25,30±0,68


5(126—141,5)135,40±

±3,56


5(90—

100)96,90±2,27


6(83,5—

91)86,42±1,31

80.П


4(29—

32)30,125±0,83

81.Д

СРЛ—

«—

4(27,5—

31)28,75±0,78

1(—

)37,00

82.Ш

ВК—

«—

4(9,5—12)10,875±0,60

1(—

)29,50

1(—

)18,00

83.П

ВК—

«—

4(12—

15,5)14,375±0,92

1(—

)38,00

84.Ш

Д—

«—

4(6,5—8,5)7,375±0,49

85.П

Д—

«—

4(8,5—10,5)9,875±0,55

86.Ш

НК—

«—

4(7—9,5)8,375±0,60

87.П

НК—

«—

4(10—

13,5)12,375±0,92


4(33—

38)36,125±1,30


4(22,5—

26,5)24,50±1,18


4(24—

29,5)27,75±1,50


4(126,5—136,5)132,125±

±2,98

1(—

)129,00


4(123,5—143)134,375±

±5,12


4(142—153)147,75±3,51

1Тутідалінаведені:кількістьвимірів(меж

імінл

ивості),середнєариф

метичне±йогопомил

ка.2Ц

якістка

має«робочу»патологію,тобтотваринадуж

едовготягалаякісьвантажі(вози?пл

уги?).

3 Обидвівідтонконогих

конейзаградацієюВ.О.Т

опачевського[Т

опачевський,1956,с.68—

69].

2�2


Таблиця 4.Критерій оцінки t ознак кісток бика свійського з поселення юхнівської культури Бужанка І у порівнянні з Олександрівкою І (київська культура) 1

Ознака 2 Показник

1.ПДВІфаланги –1,862.ДСРЛ—«— –0,523.ШВК—«— –2,374.ПВК—«— –0,855.ШД—«— –0,856.ПД—«— –5,827.ШНК—«— –0,758.ПНК—«— –0,339.Відношення3до1 –1,8010.Відношення5до1 –1,8011.Відношення7до1 –1,0012.Відношення4до3 –0,2213.Відношення6до5 +0,2014.Відношення8до7 –0,7915.ПДВІІфаланги +0,8216.ДСРЛ—«— +0,8217.ШВК—«— –0,1718.ПВК—«— —19.ШД—«— —20.ПД—«— —21.ШНК—«— –0,5122.ПНК—«— —23.Відношення17до15 –1,5224.Відношення19до15 —25.Відношення21до15 –1,6726.Відношення18до17 —27.Відношення20до19 —28.Відношення22до21 —

1Порівнянняпроведенізданими,опублікованимивстаттіО.П.Журав-льова[Журавльов,1996,с.112—122,табл.2].2Скороченнятіжсамі,щоівтабл.3.

2��


Таблиця 5.Критерій оцінки t ознак кісток свині свійської з поселення юхнівської культури Бужанка І

Ознака1 Показник

1.ПНРВВліктьової Данівідсутні1Скороченнятесаме,щоівтабл.3.

Таблиця 6.Критерій оцінки t ознак кісток кабана з поселення юхнівської культури Бужанка І


1.ШНКвеликогомілкової Данівідсутні2.ПНК—«— —3.Відношення2до1 —4.ПДВІфаланги —5.ДСРЛ—«— —6.ШВК—«— —7.ПВК—«— —8.ШД—«— —9.ПД—«— —10.ШНК—«— —11.ПНК—«— —12.Відношення6до4 —13.Відношення8до4 —14.Відношення10до4 —15.Відношення7до6 —16.Відношення9до8 —17.Відношення11до10 —1Скороченнятісамі,щоівтабл.3.

Таблиця 7.Критерій оцінки t ознак кісток козулі звичайної з поселення юхнівської культури Бужанка І


1.МДСЗлопатки Данівідсутні2.ВіддальвідСЗдопочаткугребеня—«— —3.ШШ—«— —4.Відношення2до3 —

2��


5.Відношення3до2 —6.НВБЛплечової —7.МПВСПпроменевої —8.ПВКп’ясткової —9.ШД—«— —10.ШНКвеликогомілкової —11.ПНК—«— —12.Відношення11до10 —13.ПНРВВп’яткової —14.ПДВІфаланги —15.ДСРЛ—«— —16.ШВК—«— —17.ПВК—«— —18.ШД—«— —19.ПД—«— —20.ШНК—«— —21.ПНК—«— —22.Відношення16до14 —23.Відношення18до14 —24.Відношення20до14 —25.Відношення17до16 —26.Відношення19до18 —27.Відношення21до20 —28.ПДВІІфаланги —29.ДСРЛ—«— —30.ШВК—«— —31.ПВК—«— —32.ШД—«— —33.ПД—«— —34.ШНК—«— —35.ПНК—«— —36.Відношення30до28 —37.Відношення32до28 —38.Відношення34до28 —39.Відношення31до30 —40.Відношення33до32 —41.Відношення35до34 —

1Скороченнятісамі,щоівтабл.3.



2��

Таблиц

я 8.Пер

елік зна

хідо

к кісток

твари

н з по

селе

ння юхн

івсько

ї кул

ьтур

и Кис

елівка

ІІ

Предм

ет

дослідження

Бик

свій-

ський

Вівця

свій-

ська

Коза

свій-

ська

Вівця

такоза

Свиня

свій-

ська

Кінь

свій-

ський

Осел

свій-

ський

Собака

свій-

ський

Заєць

русак

Бобер

річко-

вий

Ка-

бан

Олень

звичай

-ний

Козуля

звичай

-на

Лось

1. Частина

скелету

Роговістрижні

вола

1


самц

я2

1


самк

и7

Мозковічастини

черепу

31

21

2

Лицьовічастини

черепу

41

11

1

Зубиверхні

32

18

11

1Ниж

ніщелепи

64

722

21

71

1Зубиниж

ні3

32

121

1Хр

ебці

1316

12

16Ребра

1719

251

11

47

10Лопатка

51

23(1)2

11

2Плечова

8(1)

48

32(2)

4(1)

22

2��


Предм

ет

дослідження

Бик

свій-

ський

Вівця

свій-

ська

Коза

свій-

ська

Вівця

такоза

Свиня

свій-

ська

Кінь

свій-

ський

Осел

свій-

ський

Собака

свій-

ський

Заєць

русак

Бобер

річко-

вий

Ка-

бан

Олень

звичай

-ний

Козуля

звичай

-на

Лось

1. Частина

скелету

Променева+

ліктьова

22

611(4)

15

П’ясткова

22

11(1)

21

9Тазова

12

12

52

21

Стегнова

22

32(1)

52

Великогомілкова

41

82

1Малогомілкова

11

Таранна

11

22

11

П’яткова

12

1(1)

1(1)

1Центральна

13

Наколінок

11

Гриф

ельна


12

21

Плеснова

61

23

Метаподії

11

2(1)

1

2��

Іфаланга

2(1)

43(1)

ІІфаланга

31

1(1)

23

ІІІф

аланга

11

11

Разом3

9624

182

7555

18

218

269

953


н за віком

Молоді

12

61


11

1Дорослі

83

12

31

21

35

12

3

Разом

93

13

93

14

14

51

23


ого ря

ду ниж

ніх щелеп

М2щ

енемає

1М

3щен

емає

3М

3прорізується

1М

3є1

22

1Всіпостійні

11

21

1

Разом

14

43

11

2

1 Зних1ікло.2Вдуж

кахтутідалінаведенокількістькісток,уякихщенеприрослиепіфізи.3 Крімтого,знайденокіс-

тки:2со

ма,2короповихриб,16іншихриб,3птахів,1плечоваі1вели

когомілковакісткигризуна(вид?),19лю

дини

,невизначено503фрагментикістокссавців.

2��


блиця 9.Співвідно

шен

ня між

ссавц

ями з по

селенн

я юхн

івської к

ультур

и Киселівка ІІ

Тварини

Кістки

Особини

Абс.

%Абс.

%

1. Свійські

Биксвійський(Bos taurusL.)

9628

927,5

Вівцясвійська(O

vis ariesL.)

247

39

Козасвійська(C

apra hipcusL

.)1

0,5

13

Вівцяікоза

8224

39

Свинясвійська(Sus dom

esticaGray)

7522

927,5

Кіньсвійський(Equus caballusL

.)55

163

9Оселсвійський(Asinus d

omesticusL.)

10,5

13

Собакасвійський(Canis familiarisL.)

82

412

Разом

342

100,0

33100,0

2. Дик

іЗаєцьрусак(Lepus eu

ropaeusP

allas)

22

16,25

Боберрічковий(C

astor fi

berL

.)18

154

25,00

Кабан(Sus scrofaL.)

2622

531,25

Оленьзвичайний(Cervus elaphusL.)

98

16,25

Козулязвичайна(C

apreolus capreolusL

.)9

82

12,5

Лось(Alces alcesL.)

5345

318,75

Разом

117

100,0

16100,0

3. Співвідно

шення

між свійським

и та дик

ими

Свійські

342

7533

67Дикі

117

2516

33Разом

459

100,0

49100,0

2��


Таблиц

я 10.М

інли

вість кісток

ссавц

ів з посел

ення

юхн

івсько

ї кул

ьтур

и Кис

елівка

ІІ

Ознака(мм,%,абсолютні

величини)

Тварини

Бик

свійський

Вівця

свійська

Коза

свійська

Свиня

свійська

Кінь

свійський

Осел

свійський

1.Д

овжинаМ

31(—

)29,501

2.Ш

иринаМ

31(—

)20,00

1(—

)24,00

3.Д

овжинапротоконуМ

31(—

)15,50


1(—

)52,50

5.АДзубногор

ядуниж-


1(—

)176,00

6.АДпередкоріннихїї

1(—

)98,00

7.АДкоріннихїї

1(—

)77,00

1(—

)86,00

8.Д

овжинаР 2

2(33,5—

34)33,75

9.Ш

иринаР 2

2(17,5—

18,5)

18,00

10.Д

овжинаР 3

1(—

)29,00

11.Ш

иринаР 3

1(—

)19,50

12.Д

овжинаР 4

1(—

)27,00

13.Ш

иринаР 4

1(—

)19,50

14.Д

овжинаМ

11(—

)26,00

15.Ш

иринаМ

11(—

)17,50

16.Д

овжинаМ

21(—

)25,00

17.Ш

иринаМ

21(—

)17,50

18.Д

овжинаМ

31(—

)31,00

1(—

)32,00

2�0




величини)

Тварини

Бик

свійський

Вівця

свійська

Коза

свійська

Свиня

свійська

Кінь

свійський

Осел

свійський

19.Ш

иринаМ

31(—

)13,00

1(—

)13,50

20.Ш

НКлопатки

1(—

)32,00

21.ВДСЗ—«—

1(—

)25,00

22.М

ДСЗ—«—

1(—

)20,00

23.ВіддальвідСЗдопо-

чаткугребенялопатки

1(—

)19,50

24.Ш

иринашийки(далі—

Ш

Ш)лопатки

1(—

)19,50


1(—

)57,50


1(—

)80,00


1(—

)1,00


1(—

)100,00

36.Ф

ізіологічнадовжина

плечової

1(—

)147,50

37.Ш

ВК—

«—

2(35—

40)37,50

38.Ш

НК—

«—

2(27,5—

30)28,75

39.Ш

БЛ—

«—

2(25,5—

28)26,75

40.М

ВБЛ—

«—

2(17,5—

19)18,25

41.Н

ВБЛ—

«—

2(13,5—

14)13,75


2(68,8—

69)68,75


2(50—

53)51,50

2�1


44.П

ДВпередпліччя

1(—

)174,00

45.П

ДВпроменевої

1(—

)141,00

46.Ш

ВК—

«—

1(—

)28,00

2(30—

30)

30,00

47.Ш

иринаВС

П—

«—

1(—

)25,50

48.М

ПВСП

—«—

1(—

)14,50

2(19—

22)

20,50

49.Л

ПВСП

—«—

1(—

)11,00

50.Ш

Д—

«—

1(—

)13,50

2(17—

18)

17,50

51.П

Д—

«—

1(—

)11,50

52.Ш

НК—

«—

2(24—

28)26,00


1(—

)20,00


1(—

)9,50


1(—

)17,00


2(63,5—

73,5)68,50


1(—

)57,00


1(—

)76,00


1(—

)67,50

60.ВіддальвідВВдоверх-

ньогокінцягорбистості

ліктьової

1(—

)35,00

61.Д

овжинагорбистості

ліктьової

1(—

)22,00

62.Ш

иринагорбистості

ліктьової

1(—

)10,00

2�2


63.П

НРВВ

ліктьової

1(—

)24,00

1(—

)39,00


1(—

)45,50

65.П

ДВп’ясткової

2(115—116)

115,50

66.Ш

ВК—

«—

2(20—

20)20,00

1(—

)45,00

67.П

ВК—

«—

2(13,5—

15)14,25

1(—

)31,50

68.Ш

Д—

«—

2(2(11,5—

11,5)

11,50

1(—

)33,00

69.П

Д—

«—

2(7,5—8,5)8,00

70.Ш

НК—

«—

2(2(23—

24)

23,50

71.П

НК—

«—

2(15—

15)15,00


2(17—

17,5)17,25


2(10—

10)10,00


2(20—

21)20,50


2(67,5—

75)71,25

1(—

)70,00


2(65—

74)69,50


2(62,5—

65)63,75

78.ІНДМВп’ясткової

2(70—

70)70,00

Продовж



величини)

Тварини

Бик

свійський

Вівця

свійська

Коза

свійська

Свиня

свійська

Кінь

свійський

Осел

свійський

2��

додаток �. остеологічні визначення79.ІНДЛВ—«—

2(71,5—

71,5)

71,50

80.Д


2(26—

26)26,00

1(—

)32,00

81.Ш


2(23—

23,5)23,25

1(—

)27,50

82.Ш


2(38,5—

41,5)

40,00

83.Ш


1(—

)12,00

1(—

)20,00

84.Ш

НК—

«—

1(—

)24,00

1(—

)31,50

85.П

НК—

«—

1(—

)18,00

1(—

)17,00


1(—

)75,00

1(—

)54,00

87.ЗДВтаранної

1(—

)25,00

2(38—

39,5)38,75

88.ВНДВ—«—

1(—

)24,00

2(34—

35)

34,50

89.Ш

ВК—

«—

1(—

)17,00

2(19—

19)

19,00

90.Ш

НК—

«—

1(—

)15,50

1(—

)22,00


1(—

)62,00

1(—

)55,50

92.П


1(—

)49,50

93.Ш

НРВВ

—«—

2(14,5—

16)15,25

1(—

)17,50

94.П

НРВВ

—«—

2(16—

16,5)16,25

1(—

)20,00

95.Ш


1(—

)48,00

96.П

оперечник—«—

1(—

)46,50

97.П

ДВплеснової

1(—

)125,00

98.Ш

ВК—

«—

1(—

)42,00

1(—

)18,00

2��


99.П

ВКплеснової

1(—

)40,00

1(—

)18,00

100.Ш

Д—

«—

1(—

)24,00

1(—

)10,00

101.ПД—

«—

1(—

)8,50

102.Ш

НК—

«—

1(—

)18,50

103.ПНК—

«—

1(—

)14,50


1(—

)14,50


71(—

)8,00


71(—

)15,00


1(—

)95,00

1(—

)100,00


001(—

)85,00


021(—

)78,50

110.ІН

ДМВплеснової

1(—

)65,50

111.ІН

ДЛВ—«—

1(—

)54,50

112.ПДВІф

аланги

1(—

)57,00

4(33—

34)33,75±

±0,25

1(—

)36,00

113.ДСР

Л—

«—

1(—

)49,00

4(29,5—

30)

29,875±0,12

1(—

)32,00

114.Ш

ВК—

«—

1(—

)30,00

4(11,2—

12)

11,75±0,14

1(—

)17,00

115.ПВК

—«—

1(—

)35,00

4(13,5—

14)

13,75±0,14

Продовж



величини)

Тварини


Вівцясвійська

Коза

свійська

Свиня

свійська

Кіньсвійський

Осел

свійський

2��

додаток �. остеологічні визначення116.Ш

Д—

«—

1(—

)23,00

4(9,5—9,5)9,00±

±0,20

1(—

)13,00

117.ПД—

«—

1(—

)19,00

4(6,5—7,5)7,25±

±0,25

1(—

)10,00

118.Ш

НК—

«—

1(—

)28,50

4(10—

11)10,75±

±0,25

1(—

)15,00

119.ПНК—

«—

1(—

)25,00

4(8,5—10)9,25±

±0,32

1(—

)11,50


121(—

)52,50

4(34—

35,5)

35,00±0,35

1(—

)47,00


121(—

)40,50

4(25—

28)26,75±

±0,66

1(—

)36,00


121(—

)50,00

4(29,5—

33,5)

32,00±0,87

1(—

)41,50


141(—

)116,50

4(116,5—117,5)

117,00±0,29


161(—

)82,50

4(76,5—

79)

78,375±0,63

1(—

)77,00


181(—

)87,50

4(82—

91)

86,125±1,88

1(—

)76,50

126.ПДВІІфаланги

2(35,5—

36)

35,75

1(—

)20,50

127.ДСР

Л—

«—

2(31—

32)31,50

1(—

)19,00

128.Ш

ВК—

«—

2(26—

26)26,00

1(—

)10,00

129.ПВК

—«—

1(—

)28,50

1(—

)11,00

2��


130.Ш

ДІІфаланги

2(20—

20,5)

20,25

1(—

)7,00

131.ПД—

«—

2(19,5—

20)

19,75

1(—

)7,50

132.Ш

НК—

«—

2(21,5—

22)

21,75

1(—

)7,50

133.ПНК—

«—

2(23,5—

25)

24,25

1(—

)9,50


262(72—

73)72,50

1(—

)49,00


262(55,5—

57,5)

56,50

1(—

)34,00


262(59,5—

69)

64,25

1(—

)35,00


281(—

)109,50

1(—

)110,00


302(95—

100)97,50

1(—

)107,00


322(107—116,5)

111,75

1(—

)126,50

140.ДПКРІІІф

аланги

(уосла—

задньої)

1(—

)50,00

1(—

)43,00

141.Підош

веннадовж

ина

ІІІф

аланги

1(—

)67,00

Продовж



величини)

Тварини

Бик

свійський

Вівця

свійська

Коза

свійська

Свиня

свійська

Кінь

свійський

Осел

свійський

2��

додаток �. остеологічні визначення142.Висота—«—

1(—

)31,50

1(—

)23,00


401(—

)63,00

1(—

)53,50

144.Висотавхолцісамок

(всм

)3(56—

58,5)57,00

145.Висотавхолцівціло -

му(всм

)4(56—

58,5)

56,75±0,60

2(68—

70,5)69,25


Тварини

Собака

свійський

Бобер

річковий

Кабан

Олень

звичайний

Лось

1.АДМ

1 —М

31(—

)88,50

2.Д

овжинаМ

31(—

)45,50

3.Ш

иринаМ

31(—

)25,00

4.Артикулярнадовжина


1(—

)137,00

5.Ангулярнависота—«—

1(—

)139,50

6.Висотапередзубним

рядомнижньоїщелепи

2(20—

21)20,50

7.Висотапозадузубного

рядуниж


2(26—

27)26,50

8.Висотапосуглобовій

поверхніниж


1(—

)27,00

9.Д

овжинаальвеоли

ікланиж


1(—

)12,00

2��




Тварини

Собака

свійський

Бобер

річковий

Кабан

Олень

звичайний

Лось

10.Ш

иринаальвеоли

ікланиж


1(—

)10,00

11.АДвсьогозубного

рядуниж


2(71,5—

73)72,25

1(—

)35,00

12.АДпередкорінних—

«—

2(38,5—

39,5)39,00

13.АДкорінних—«—

2(33,5—

36,5)35,00

14.Ш

НКлопатки

1(—

)29,50

15.ВДСЗ—«—

1(—

)26,50

16.М

ДСЗ—«—

1(—

)18,50


1(—

)62,50


1(—

)70,50

19.Ш


3(24,5—

29)26,67

20.Ш

БЛ—

«—

3(20—

21,5)20,83

21.М

ВБЛ—

«—

3(10—

10)10,00

21.Н

ВБЛ—

«—

3(7,5—8,5)7,83


3(46,5—

50)48,00


3(35—

42,5)37,66

24.Ш

ВКпроменевої

3(38—

42)40,00

25.П

ВК—

«—

3(26—

28,5)

27,16

2��


26.Ш

Д—

«—

2(23—

24,5)

23,75

27.П

Д—

«—

2(15—

16)15,50


3(3(65—

71)

68,00


2(61—

69,5)

65,25

30.П

НРВВ

ліктьової

2(50—

50,5)

50,25

31.Ш


(укабана—п’ястковоїІІІ)

1(—

)24,00

1(—

)61,00

32.П

ВК—

«—

1(—

)24,00

1(—

)42,50

33.Ш

Д—

«—

1(—

)17,00

1(—

)44,00

34.П

Д—

«—

1(—

)12,50


1(—

)100,00

1(—

)69,50


1(—

)73,50

37.Д


1(—

)24,50

1(—

)47,00

38.Ш


2(22—

23)22,50

1(—

)42,00

39.Ш


2(40—

40)40,00

40.Ш

ВКта

ранної

1(—

)47,00

41.П

НРВВ

—«—

1(—

)48,00

42.П


1(—

)57,00

1(—

)68,00

43.Д

СРЛ—

«—

1(—

)50,00

1(—

)61,50

44.Ш

ВК—

«—

1(—

)27,50

2(33—

35)

34,00

2�0


45.П

ВКфаланги

1(—

)31,50

2(42—

45)

43,50

46.Ш

Д—

«—

1(—

)19,00

3(20,5—

23)

22,00

47.П

Д—

«—

1(—

)27,00

3(30—

32)

31,33

48.Ш

НК—

«—

1(—

)22,00

2(27—

27)

27,00

49.П

НК—

«—

2(39—

40)

39,50


1(—

)53,00

1(—

)48,50


1(—

)36,50

1(—

)33,00


1(—

)42,50

1(—

)39,50


1(—

)114,50

2(120—136,5)

128,25


1(—

)142,00

3(139—146,5)

142,50


2(144,5—148)

146,25

1 Позначенн

яіскороченн

ятіса

мі,щ

оівтабл.3.



Тварини

Собака

свійський

Бобер

річковий

Кабан

Олень

звичайний

Лось

2�1


Таблиця 11.Критерій оцінки t ознак кісток вівці свійської з поселення Киселівка ІІ

Ознака Показник

1ПДВІфаланги1 Данівідсутні2.ДСРЛ—«— —3.ШВК—«— —4.ПВК—«— —5.ШД—«— —6.ПД—«— —7.ШНК—«— —8.ПНК—«— —9.Відношення3до1 —10.Відношення5до1 —11.Відношення7до1 —12.Відношення4до3 —13.Відношення6до5 —14.Відношення8до7 —15.Висотавхолці —

1Скороченнятісамі,щоівтабл.3.

2�2

Таблиця 1. Іхтіологічні дані з пам’яток юхнівської

Пам’яткаМатеріал

Щуказвичайна

Плітказвичайна

Вирезуб

Головень

№ Назва

2 Східне Юхнівське

Кістки Кількість 16 — 2 —% 32 — 4 —

Луска Кількість 7 — 1 —% 4 — 0,6 —

17 ПісочнийРів

Кістки Кількість 19 — — —% 32 — — —

Луска Кількість 162 12 7 11% 12 1 0,5 1

21 ЗахіднеЮхнівське

Кістки Кількість 34 — — —% 49,3 — — —

Луска Кількість 72 — 5 —% 30,6 — 2,1 —

39 Селище Кістки Кількість 3 — — —% — — — —

Луска Кількість 13 — — —% 8,4 — — —

�додаток

ІхтІологІчнІ данІ

2��

додаток �. Іхтіологічні дані

культури

Риби

У с ь о г о

Див.рис.6.2

Язь

Рідялець

Жерех

Краснопірказвичайн

а

Лин

звичайн

ий

Лящ

звичайн

ий

Карась

Короп

Сомзвичайни

й

Судак

Окуньзвичайн

ий

— — — — 1 1 — 1 15 14 — 50— — — — 2 2 — 2 30 28 — 100 а, І— 1 — — — 156 — 2 — — 10 177— 0,6 — — — 88,1 — 1,1 — — 5,6 100 а, ІІ— — 1 — 1 9 — — 27 — 3 60— — 1,5 — 1,5 15 — — 45 — 5 100 б, І1 257 — — — 604 228 18 — — 47 13470,1 19,2 — — — 44,5 16,8 1,4 — — 3,5 100 б, ІІ1 — — 1 2 7 — 2 17 5 — 691,5 — — 1,5 2,9 10,1 — 2,9 24,6 7,2 — 100 в, І— 5 — — — 136 — 2 — — 15 235— 2,1 — — — 57,9 — 0,9 — — 6,4 100 в, ІІ— — — — — — — — — — 3 6— — — — — — — — — — — — —— — — — — — 1 — — 31 110 155— — — — — — 0,6 — — 20 71 100 —

2��


Таблиця 2. Вікове співвідношення риб

Пам’ятка Вік,від...

№ Назва 2 3 4 5 6 7

Щука

2 СхіднеЮхнівське 617 ПісочнийРів 1 2 1 6 6 421 ЗахіднеЮхнівське 1 1 439 Селище

Лящ2, 21

СхіднеіЗахідне Юхнівське,%

4,6 7,2 17 30,4

17 ПісочнийРів 11 19 32 53

17 ПісочнийРів 1 139 Селище 1

17 ПісочнийРів 2 5

— Десна* 3 10 21 17

Сом17 ПісочнийРів

17 ПісочнийРів 239 Селище 1

Окунь2 СхіднеЮхнівське17 ПісочнийРів 421 ЗахіднеЮхнівське 1 139 Селище 2 1

Примітка.*Зведенийматеріалзпам’ятокЗахідне,СхіднеЮхнівське,

2��


Таблиця 2. Вікове співвідношення риб

років(кількістьвизначеногоматеріалу)У с ь о- г о

8 9 10 11 12 13 14 15 16

звичайна

2 1 97 276 5 171 1

звичайний20,8 11,5 6,2 0,3 1,4 0,6 100

44 33 20 5 2 219

Карась1 1 4

1

Короп7

Коропові19 1 1 1 *

звичайний1 2 3 2 1 15 1 1 26

Судак1

2 1 1

звичайний1 2 1 4

42 1 51 4

ПісочнийРів,Майдан,Трубчевськ,Селище.

2��

о.П. кирилюк

Археологічний матеріал решток викопних рибпредставленоувиглядівеликоїкількостілускирізноївеличини,окремиххребцівіодногоскам’я-нілогогрудногоплавника.Лускаіхребцідавніхриб добре збереглися і в порівнянні з відповід-ними частинами тіла сучасних риб мають ана-логічну структуру. Визначення проведено наоснові методик, відомих із наукової літератури[Суворов, 1948; Галкин, 1958; Чугунова, 1959;Правдин,1966].

Восьовомускелетівикопнихрибможнарозріз-нититулубові(рис.6.6,1)ікаудальні,чихвостові,хребці(рис.6.6,2, 3),щоспіввідносятьсязаналогіч-нимихребцямисучаснихкороповихриб (рис.6.6,4—7)—ляща,плоскири,густеритаін.Тулубовийвідділ осьового скелета сучасних коропових рибскладається з окремих амфіцельних хребців, уякихрозрізняютьтіло,верхнюдугузверхніми(не-вральними)остистимивідростками інижнюдугуз нижніми відростками. У тулубовому відділі допоперечнихвідростківхребтакріплятьсяребра.Ухвостовому відділі поперечні відростки, змикаю-чись,утворюютьнижню(гемальну)дугу,щозакін-чуєтьсянижнімостистимвідростком.Угемально-муканаліпроходятьхвостовіартеріяівена.

Ширинатілахребцявикопнихриб—9,3мм,товщина—7,0мм.Якщосучаснийлящ,виловле-нийуКременчуцькомуводосховищі,маєдовжи-нутіла320мм,масу690гівік7років,прицьомуширинаітовщинатулубовогохребцястановлять6,0мм и 4,8мм відповідно, а довжина осьовогоскелета— 210мм, томожна сказати,що давнярибабулабільшихрозмірів,до50см.

�додаток

ІхтІологІчнІ ВиЗначення

2��

додаток �. Іхтіологічні визначення

Луска давніх рибмає різні розміри, заформоюналежитьдоциклоїдної,характерноїдлясучаснихкостистихриб,іскла-даєтьсязкістковихпластинок.Лускаперебуваєурізнійстадіїруйнування,удеякихвипадкахщільнозлежалася.Структуралускинепоганозбереглася;нанійможнарозрізнитисклеритиірадіальнісмужкичипромені,щойдутьвідцентрудокраю.Наявністьрадіальнихсмужок—характернаособливістьлускикороповихриб.Нарис.6.8представленолускувикопнихриб,наякійчітковидносклерити,розташованіколами.Аналогіч-наїйлускасучаснихкороповихрибналежитьгустерійлящу.Широкі(розсунуті)склеритиівузькі(зближені),щовиникаютьпротягомодногороку,становлятьрічнузонуростулуски.Віх-тіологічнихдослідженняхлускучастовикористовуютьдлявиз-наченнявікуриб.

Представленийскам’янілийплавниквикопнихрибнагадуєгруднийплавниксучаснихкоропових.Наплавникудобревид-нойого структуру,що складається з дужерозгалуженихпро-менів.Сучаснікороповірибитакожмаютьрозгалуженіпроменівпарнихінепарнихплавниках.

В еволюційному відношенні зміна морфологічної будовиосьовогоскелетаілускиупродовжтривалогочасунеспостеріга-лася.Такимчином,давнірибизаформоюлуски,будовоюхреб-цівіплавниківзарахованінамидокостистихриб,щоналежатьдосімействакоропових(сім.Cyprinidae).

2��

Майжепівторасторіччядосліджуютьсяпам’яткиюхнівської культури. Початок їхніх дослідженьпов’язаний з ім’ямД.Я.Самоквасова ійогороз-копками на двох городищах поблизу с.Юхно-ве Новгород-Сіверського повіту. В.П.Левенок,М.В.Воєводський,А.Е.Аліхова,Л.В.Артишевсь-ка,О.Н.Мельниковська,А.І.Пузікова—осьда-леконеповнийперелікучених,чиїпраціскла-дають потужну базу для вивчення юхнівськоїкультури.Вісторіїїїдослідженьможнавиділитичотириосновніетапи.Перший(1870-ті—кінець1930-хроків)—часпервинногонакопиченняма-теріалу.Другий(кінець1930-х—1970-тіроки)—період, колиюхнівськакультура була виділенаіззагальногоколастаровиниранньогозалізноговіку,анаїїпам’яткахпроведенінаймасштабнішірозкопки.Натретьомуетапі(1980—1990-тіроки)відчутнепослабленняінтересудовивченняцієїкультури.ІлишезпочаткомХХIст. (четвертийетап)напам’яткахпоновлюютьсярозкопки, ре-зультатиякихшироковисвітлюютьсявнауковихвиданнях.

Пам’ятки юхнівської культури розташованіна значній території лісової і частково сучасноїлісостепової зонСхідноєвропейськогорегіону.ВосновномуцесучасніЧернігівськаіСумськаоб-ластіУкраїни,атакожБрянськаіКурськаоблас-тіРосії.Основнимтипомпоселенськихструктурє невеликі мисові городища. Неукріплені посе-лення— доволі рідкісне явище. Таким чином,насьогодніюхнівськукультуруслідвважати«го-родищенською». На вибір місця для поселенняу першу чергу впливав чинник максимального

резюме

господарстВо носІїВ ЮхнІВської культури


2��

резюме

природногозахистумисупримінімальнихвитратахнаспору-дження дерево-земляних укріплень. Водночас враховувалисяхарактеррельєфуірослинності,якістьґрунтів.Усеце,втомучислі загальні природні умови і тодішній клімат, були необ-хіднимиумовамидляуспішногогосподарювання—основногоджереладляотриманняпродуктівхарчуваннядавньогонаро-ду.Дляаналізурівнярозвиткугосподарствазадіяніматеріализ38пам’ятокюхнівськоїкультури.

Важливурольвжиттінаселенняюхнівськоїкультуривіді-гравалоземлеробство.Проступіньйогорозвиткуможемосуди-типо знахідках знарядьпраці,нечисленних залишках зерентаїхніхвідбитківнапосуді.Насьогоднієусіпідставиговоритипроекстенсивнуформуземлеробствапринаймнінаранніхета-пах,звикористанняммотикдляобробіткуґрунту.Давнімеш-канціюхнівськихгородищбулизнайомійзпрогресивнішим,орнимземлеробством,прощосвідчитьзображенняралаітяг-ловихтвариннаодномупряслиці.Вирощувалипросо,ячміньіпшеницю.Збірурожаюпроводивсязадопомогоюзалізнихсер-пів.Більшість ізвідомихекземплярівмалинезначнийвигинлезаіневеликийчітковиділенийчерешок,розташованівод-нійплощині.Длязберіганнязерновихмогливикористовуватигосподарськіями,щоузначнійкількостівиявленінабагатьохгородищах.Переробказернапроводиласязадопомогоюнижніхплоскихкаменів—зернотерокіневеликихокруглихрозтира-чів (курантів),що зручнопоміщалисяв однуруку.Длявиго-товленнятакихнехитрихінструментіввикористовувалитвердупородукаменю(граніт,кварцит),родовищаякогознаходилисянеподаліквідпоселень.

Основою для характеристики тваринництва у населенняюхнівської культури є археозоологічні визначення, проведенінаматеріалах з 15 пам’яток.Одне з найважливішихмісць втваринництві займало скотарство. Так, велика рогата худо- ба складала 1/3—1/4частину усього стада. Не менше уваги приділялося і розведенню коней (1/3—1/5частина стада). Ви-користовували їхяктяглову силу,а такождляверхової їзди.Накористьостанньогосвідчатьзнахідкипсаліївівудил.Вонидоситьнечисленнійдужепримітивні,особливоупорівняннізматеріаламипівденнішихлісостеповихпам’яток.Імовірно,щоверховаїзданебуладостатньорозвиненаунаселенняюхнівсь-коїкультури.

Доволірозвиненимбулоісвинарство.Основноюметоюви-рощуваннясвині,безумовно,булом’ясо.Цюдомашнютварину

2�0

резюме

доситьлегко було утримувати: вона всеїдна,швидконабираєвагуідоволіплодюча.Загальнакількістьсвинейвстадінеся-галанижче1/6.Аосьрозведеннюдрібноїрогатоїхудоби,судячизостеологічнихзалишків,приділялосяменшеуваги.Козиівів- ційшлинам’ясо;крімтого,віднихотримувалимолокоішерсть.Нажаль,відносноостанньогонадійнихдоказівнеіснує.

Загальноютенденцієюзмінустадієпоступовезменшенняпоголів’явеликоїрогатоїхудобиіконейізбільшеннякількостісвинейідрібноїрогатоїхудоби.

Археологічні свідчення, що дозволяють говорити про ха-рактер випасу, відгодівлі й утримування худоби, практичноповністю відсутні.Можемо лише припускати,що для годівліузимовийперіодвикористовувавсядеревиннийкорм,солома,відходипісляобробкиврожаю.Випастваринносиввідгіннийабовигіннийхарактер.

Тваринництвоунаселенняюхнівськоїкультурималопере-дусімм’яснийхарактер.Упершучергузабиваливеликурогатухудобуісвиней.Складнощо-небудьговоритипромолочнийна-прям,оскількийогослідівневиявлено.

Проведенийаналізступенярозвиткуземлеробстваітварин-ництва дозволяє говорити про тваринницько-землеробськийнапрямгосподарстваюхнівськогонаселення.Вважаємо,щонапершомумісцістоялосаметваринництво,якебулосвоєрідноюосновоюмісцевогоустрою.Завдякиційдобрерозвиненійгалузінаселенняотримувалонелишем’ясо,алеішкури,придатнідляпошиттяодягу,атакожкісткудлявиготовленнярізноманітнихзнарядьпраці.

Істотним додатковим джерелом поповнення продуктовихзапасівбулополювання.Кількістьособиндикихтваринколи-вається умежах від 14,5 до 51,9%.Найважливішимоб’єктомполюваннябувлось,якийдававнайбільшукількістьм’ясайувеликихкількостяхводивсявлісахцьогорегіону.Надругомумісцізнаходилисякабаніведмідь.Полюваннянацихтваринбулопов’язанезізначнимризиком.Самезіклівведмедяікаба-навиготовлялиамулети,щобулисвоєріднимиоберегами,сим-воламимужності.

Доситьпоширенимявищембувпромисел ізвиловубобра,щодававнелишем’ясо,айціннехутро,лікувальнийжир.

Очевидно,щополюваннявелосянелишезарадиотриманням’яса.Кісткидикихтварин,які їхнішкури,широковикорис-товувалисявпобуті.Складнощо-небудьговоритипроступіньрозвиткухутровогопромислу,оскількизгіднозетнографічни-

2�1

резюме

миданимицих звірів оброблялипрямонамісці. Знахідкижкістоклисиць,зайців,білоктаіншиххутровихнапоселенняхпоодинокі.

Надзвичайно розвиненою галуззю господарства у насе-ленняюхнівськоїкультурибулорибальство.Переважнорибувиловлювали за допомогою сітей, прощо свідчить величезнакількість глиняних грузил, присутніх практично на кожнійпам’ятці. Існувалай індивідуальнариболовлянавудку ізза-лізнимгачкомабозадопомогоюгарпуна,протетакихзнахідокзначноменше.

Нерідконагородищах,вмежахгосподарськихям,виявля-ликісткирибта їхнюлуску.Основні іхтіологічнівизначеннябули проведені на чотирьох пам’ятках: Західне і СхіднеЮх-нівськігородища,ПісочнийРівіСелище.Виходячизних,мо-жемо стверджувати, що основним об’єктом рибного промислубулищука,сом,лящ,судак.Масововиловлювалирибусімей-ствакоропових.

Важливовідмітити,щонастількирозвиненогориболовець-когопромислунеіснуваловжодногосусідньогозюхнівськимнаселення.Невиключено,щооднієюзпричинтакої ситуаціїбулозручнегеографічнеположенняДеснянськогорегіону,на-явністьрозгалуженоїрічковоїсистеми.

Вціломужполюванняіриболовляразомузятіприносилиблизькополовинипродуктівхарчуваннятваринногопоходжен-ня.Неможнанедооцінюватиірользбиральництва,протеархео-логічнихсвідченьщодоцьогоминемаємо.

Рівень розвитку господарського устрою у населення юх-нівськоїкультуризагаломможнаохарактеризуватиякекстен-сивний.Ценезміннопризводилодовиснаженняресурснихзон,щоусвоючергу—допереселеннянановімісця.

2�2

Без малого полтора столетия изучаются памят-ники юхновской культуры. Начало их иссле-дований связано с именем Д.Я.Самоквасова иего раскопками на двух городищах у с.Юхно-во Новгород-Северского уезда. В.П.Левенок,М.В.Воеводский, А.Е.Алихова, Л.В.Артишев- ская, О.Н.Мельниковская, А.И.Пузикова— вотдалеко не полный список ученых, чьи труды со-ставляют мощную базу для изучения юхновскойкультуры.Висторииееисследованийможновыде-литьчетыреосновныхэтапа.Первый(1870-е—ко-нец1930-хгодов)—этовремяпервичногонакоп-ленияматериала.Второй(конец1930-х—1970-егоды)—период,когдаюхновскаякультурабылавыделена из общего круга древностей раннегожелезного века, а на ее памятниках проведе-нынаиболеемасштабныераскопки.Натретьемэтапе (1980—1990-егоды)ощутимопадениеин-тереса кизучениюданнойкультуры.Илишь сначаломХХIв.(четвертыйэтап)напамятникахвозобновляются раскопки, результаты которыхширокоосвещаютсявнаучныхизданиях.

Памятникиюхновскойкультурырасположе-ны на значительной территории лесной и час-тичносовременнойлесостепнойзонВосточно-Ев-ропейскогорегиона.ВосновномэтосовременныеЧерниговская и Сумская области Украины, атакжеБрянскаяиКурская областиРоссии.Ос-новнымтипомпоселенческихструктурявляютсянебольшие мысовые городища. Неукрепленныепоселения— довольно редкое явление. Такимобразом,насегодняшнийденьюхновскуюкуль-туруследуетсчитать«городищенской».Навыбор

хоЗяйстВо носителей ЮхноВской культуры

резюме


2��

резюме

места для поселения в первую очередь влиялфактор макси-мальнойприроднойзащищенностимысаприминимальныхза-тратахнасооружениедерево-земляныхукреплений.Вместестемучитывалисьхарактеррельефаирастительности,качествопочв.Всеэто,включаяобщиеприродныеусловияиклиматтоговремени,былонеобходимымиусловиямидляуспешноговеде-нияхозяйства—основногоисточникадляполученияпродук-товпитаниядревнегонарода.Дляанализауровняразвитияхо-зяйствазадействованыматериалыс38памятниковюхновскойкультуры.

Немаловажнуюрольвжизнинаселенияюхновскойкульту-рыигралоземледелие.Остепениегоразвитияможемсудитьпонаходкаморудийтруда,немногочисленнымостаткамзерениихотпечатковнапосуде.Насегодняшнийденьестьвсеосно-ванияговоритьобэкстенсивнойформеземледелия,покрайнеймеренараннихэтапах,сиспользованиеммотыгдляобработкипочвы.Древниеобитателиюхновскихгородищбылизнакомыисболеепрогрессивнымпахотнымземледелием,очемсвиде-тельствуетизображениералаитягловыхживотныхнаодномпряслице. Выращивали просо, ячмень и пшеницу. Сбор уро-жая проводился при помощижелезных серпов. Большинствоизизвестных экземпляровимелинезначительныйизгиблез-вияинебольшойчетковыделенныйчерешок,расположенныеводнойплоскости.Дляхранениязерновыхмоглииспользоватьхозяйственные ямы, которые в значительном количестве вы-явленынамногихгородищах.Переработказернапроводиласьприпомощинижнихплоскихкамней(зернотерок)инебольшихокруглыхрастиральников(курантов),удобнопомещавшихсяводну руку. Для изготовления таких нехитрых инструментовиспользовалитвердуюпородукамня(гранит,кварцит),место-рождениякоторогонаходилисьнеподалекуотпоселений.

Основойдляхарактеристикиживотноводстваунаселенияюхновской культуры являются археозоологические определе-ния, проведенные на материалах с 15памятников. Одно изнаиважнейшихмествживотноводствезанималоскотоводство.Так, крупный рогатый скот составлял 1/3—1/4часть всего ста-да.Неменьшевниманияуделялосьиразведениюконей(1/3—1/5частьстада).Использовалиихвкачестветягловойсилы,атакжедляверховойезды.Впользупоследнегосвидетельству-ютнаходки псалиев и удил.Они довольно немногочисленныивесьмапримитивны,особеннопосравнениюсматериаламиболееюжныхлесостепныхпамятников.Вероятно,чтоверховая

2��

резюме

езданебыладостаточноразвитаунаселенияюхновскойкуль-туры.

Достаточноразвитымбылоисвиноводство.Основнойцельювыращивания свиньи, безусловно, было мясо. Это домашнееживотноедостаточнолегкобылосодержать:оновсеядно,быст-ронабираетвесиоченьплодовито.Общееколичествосвинейв стаде не сокращалосьменьше чем до 1/6. А вот разведениюмелкогорогатогоскота,судяпоостеологическимостаткам,уде-лялосьменьшевнимания.Козыиовцышлинамясо,втожевремяотнихполучалимолокоишерсть.Ксожалению,относи-тельнопоследнегонадежныхдоказательствнесуществует.

Общей тенденциейизменений в стаде является постепен-ноеуменьшениепоголовьякрупногорогатогоскотаиконейиувеличениеколичествасвинейимелкогорогатогоскота.

Археологические свидетельства, позволяющие говорить охарактере выпаса, откорма и содержания скота, практическиполностью отсутствуют. Можем лишь предполагать, что длякормежкивзимнийпериодиспользовалсядревесныйкорм,со-лома,отходыпослеобработкиурожая.Выпасживотныхносилотгонныйиливыгонныйхарактер.

Животноводство у населения юхновской культуры носи-лопреждевсегомяснойхарактер.Впервуюочередьзабиваликрупныйрогатый скоти свиней.Сложночто-либо говорить омолочнойнаправленности,таккакследовееневыявлено.

Проведенныйанализ степениразвития земледелияижи-вотноводства позволяет говорить о животноводческо-земле-дельческойнаправленности хозяйстваюхновскогонаселения.Считаем,чтонапервомместестоялоименноживотноводство,являвшеесясвоеобразнойосновойместногоуклада.Благодаряэтой хорошоразвитой отраслинаселениеполучалоне толькомясо, но и шкуры, пригодные для пошива одежды, а такжекость,используемуюдляизготовленияразнообразныхорудийтруда.

Существенным дополнительным источником пополненияпродуктовыхзапасовбылаохота.Количествоособейдикихжи-вотныхварьируетвпределахот14,5до51,9%.Наиболееваж-нымобъектомохотыбыллось,дававшийнаибольшееколичес-твомясаивбольшихколичествахводившийсявлесахданногорегиона. На втором месте находились кабан и медведь. Охо-тана этихживотных была связана со значительнымриском.Именноизклыковмедведяикабанаизготавливалиамулеты,являвшиесясвоеобразнымиоберегами,символамимужества.

2��

резюме

Достаточнораспространеннымявлениембылпромыселповыловубобра,дававшегонетолькомясо,ноиценныймех,ле-чебныйжир.

Очевидно,чтоохотавеласьнетолькорадиполучениямяса.Кости диких животных, как и их шкуры, широко использо-валисьвбыту.Сложночто-либо говоритьо степениразвитияпушногопромысла,таккаксогласноэтнографическимданнымэтих зверьковразделывалипрямонаместе.Находкижекос-тейлисиц,зайцев,белокидругихпушныхнапоселенияхеди-ничны.

Чрезвычайноразвитойотрасльюхозяйстваунаселенияюх-новской культуры было рыболовство.Преимущественно рыбувылавливалиспомощьюсетей,очемговоритогромноеколи-чествоглиняныхгрузил,присутствующихпрактическинакаж-домпамятнике.Существовалаииндивидуальнаярыбалканаудочкусжелезнымкрючкомилиприпомощигарпуна,однакотакихнаходокзначительноменьше.

Нередконагородищах,впределаххозяйственныхям,вы-являликостирыбиихчешую.Основныеихтиологическиеоп-ределениябылипроведеныначетырехпамятниках:ЗападноеиВосточноеЮхновскиегородища,ПесочныйРовиСелище.Наихосновеможемутверждать,чтоосновнымобъектомрыбногопромыслабылищука,сом,лещ,судак.Массововылавливалирыбусемействакарповых.

Важноотметить,чтонастолькоразвитогорыболовногопро-мысланесуществовалониуодногососеднегосюхновскимна-селения.Неисключено,чтооднойизпричинтакойситуациибылоудобноегеографическоеположениеДеснянскогорегиона,наличиеразветвленнойречнойсистемы.

Вцеломжеохотаирыбалкавместевзятыеприносилиоко-лополовиныотвсегоколичествапродуктовпитанияживотно- го происхождения.Нельзянедооцениватьи роль собиратель-ства,однакоархеологическихсвидетельствнаэтотсчетмынеимеем.

Уровеньразвитияхозяйственногоукладаунаселенияюх-новскойкультурывобщихчертахможноохарактеризоватькакэкстенсивный.Этонеизменноприводилокистощениюресурс-ныхзон,аэтовсвоюочередь—кпереселениюнановыеместа.

2��

список лІтератури

Александровский А.Л.ЭволюцияпочвВосточнойЕвропынаграницемеждулесомистепью//Естественнаяиантропогеннаяэволюцияпочв.—М.:Наука,1988.—С.82—94.

Александровский А.Л., Александровская Е.И. Эволюцияпочвигеографическаясреда.—М.:Наука,2005.—223с.

Алихова А.Е.КвопросуодатировкедвухгородищуселаЮхнова//КСИИМК.—1956.—Вып.65.—С.31—41.

Алихова А.Е.ОсобыйтипсооруженийнагородищеКузи-наГора//СА.—1958.—№3.—С.197—201.

Алихова А.Е. К вопросу о хронологии древних горо-дищ Курского Посеймья// КСИИМК.— 1959.—Вып.77.—С.15—20.

Алихова А.Е. Древние городища Курского Посеймья//МИА.—1962.—№113.—С.86—129.

Амброз А.К.КисторииВерхнегоПодесеньявІтысячеле-тиин.э.//СА.—1964.—№1.—С.56—71.

Амброз А.К. Длинные домаПолужского городища IV—IIIвв.дон.э.//ДревняяРусьиславяне.—М.:Нау-ка,1978.—С.30—40.

Антипина Е.Е.ОстеологическиематериалыизскифскихпамятниковнаСреднемДону//АрхеологияСреднегоДонавскифскуюэпоху:Тр.Донской(б.Потуданской)археол.экспедицииИАРАН.—М.,2004.—С.107—118.

Антипина Е.Е. Методы моделирования относительнойчисленностидомашнихживотныхвхозяйстведрев-нихпоселений:отостеологическогоспектраксоста-ву стада// Матеріали та дослідження з археологіїСхідноїЄвропи:віднеолітудокіммерійців:Зб.наук. праць.—Луганськ,2007.—№7.—С.297—303.

Апалс А.Развитиебалтскогожилища (поархеологичес-кими этнографическимданным)//Проблемы этни-

2��

список літератури

ческойисторииБалтов:Материалымежресп.науч.конф.—Рига:Зи-натне,1985.—С.34—36.

Арсеньев В.К.ВдебряхУссурийскогокрая.—М.:Мысль,1987.—490с.Артишевская Л.В.СеверноеДолбатовское городищеюхновскойкульту-

ры//КСИА.—1966.—№107.—С.99—102.Артюшенко А.Т.РастительностьлесостепиистепиУкраинывчетвертич-

ный период (по данным спорово-пыльцевого анализа).— К.: Наук.думка,1970.—174с.

АрхеологічнівідкриттявУкраїні2001—2002рр.—К.,2003.—355с.Археология Калужскойобласти:Сб.науч.работ.—Калуга:Гриф,1999.—

376с.АрхеологияУкраинскойССР.—К.:Наук.думка,1986.—Т.2.—592с.Атлас Калужскойобласти.—М.:Глав.упр.геодезииикартографиипри

СоветеминистровСССР,1971.—38с.Атлас Курскойобласти.—М.:Глав.упр.геодезииикартографииприСо-

ветеминистровСССР,1968.—40с.АтласпочвУкраинскойССР.—К.:Урожай,1979.—160с.Ашихмина Л.И., Черных Е.М., Шаталов В.А. Вятскийкрайнапорогеже-

лезноговека:костянойинвентарьананьинскойэпохи(Iтыс.дон.э.)//Материалы и исслед. Камско-Вятской археол. эксп.— Ижевск: Уд-мурт.гос.ун-т,2006.—Т.12.—220с.

Бандрівський М.С. Подільсько-карпатський тип кінської упряжі VIIст. доР.Х.//Археологія.—2005.—№4.—С.90—93.

Безусько Л.Г., Климанов В.А.Кліматірослинністьрівнинноїчастиниза-хідноїУРСРупізньо-післяльодовиків’я//УБЖ.—1987.—43,№3.—С.54—58.

Березовець Д.Т.ПлугзТокарівськоготорфовища//Археологія.—1952.—№7.—С.174—175.

Бессонова С.С., Скорый С.А.Мотронинскоегородищескифскойэпохи(поматериаламраскопок1988—1996гг.).—Киев;Краков,2001.—157с.

Бибикова В.И.Кинтерпретацииостеологическогоматериалаизскифско-гокурганаТолстаяМогила//СА.—1973.—№4.—С.63—68.

Бойко Ю.Н. Вишенка-2— новый чернолесско-жаботинский памятник вСреднемПобужье//Древности.—2004.—С.238—259.

Борисов А.А.КлиматСССРвпрошлом,настоящемибудущем.—Л.:Изд-воЛГУ,1975.—432с.

Браунер А.Материалы к познанию домашнихживотных России. 1.Ло-шадь курганных погребений Тираспольского уезда Херсонской губ.Equus goschkewitschi mihi//ЗапискиИмпер.об-васельс.хоз-ва.Юж.России.—Одесса,1916.—86.—Кн.1.—С.49—184.

Брегадзе Н.А. Очерки по истории агроэтнографии Грузии.— Тбилиси:Мецниереба,1982.—238с.

2��


БСЭ. БольшаяСоветскаяЭнциклопедия.— 3-е изд.—М.: СЭ, 1973.—Т.12.—624с.

БСЭ. БольшаяСоветскаяЭнциклопедия.— 3-е изд.—М.: СЭ, 1974.—Т.18.—632с.

Буйнов Ю.В.Квопросуобисторическихсудьбахплеменбондарихинскойкультуры//РА.—2006.—№2.—С.39—50.

Буйнов Ю.В., Гречко Д.С.НекоторыеитогираскопокгородищавурочищеГородище(квопросуобисторическихсудьбахплеменбондарихинскойкультуры)//АДУ2003—2004.—К.,2005.—Вип.7.—С.13—17.

Бунятян Е.П.Окритерияхтипологиискотоводства//Киммерийцыиски-фы:Тез.докл.Междунар.науч.конф.,посвящ.пам.Б.Н.Гракова.—Мелитополь,1992.—С.20—21.

Бунятян К.П.Класифікаціятатипологіяскотарства//Теоріятапракти-каархеологічнихдосліджень.—К.:Наук.думка,1994.—С.73—101.

Бунятян К.П.Скотарствотаспосібжиття//Археологія.—1997.—№3.—С.32—39.

Величко А.А., Падин В.А., Федорова Р.В.ОкомплексномизученииАрель-скогопоселениянар.Десне//СА.—1960.—№2.—С.241—246.

Веклич М.Ф.Проблемыпалеоклиматологии.—К.:Наук.думка,1987.—192с.

Веклич М.Ф., Герасименко Н.П. Етапність середньо-пізньоголоценово-го ґрунто- іпородоутворенняна заплавіНижньоїДесни//Вісн.КУ.Серія:Географія.—К.,1993.—Вип.40.—С.85—92.

Витт В.О. Лошади пазырыкских курганов// СА.— 1952.— ХVI.—С.163—205.

Воеводский М.В. Важнейшие итоги Деснинской экспедиции 1946г.//КСИИМК.—1948.—Вып.20.—С.36—44.

Воеводский М.В.ГородищаДесны//АПУРСР.—1949.—№1.—С.105—111.

Воеводский М.В. Городища Верхней Десны// КСИИМК.— 1949а.—Вып.24.—С.67—77.

Вязов Л.А.Системарасселенияплеменименьковскойкультурывподгор-нойчастиСамарскойЛуки//СамарскийкрайвисторииРоссии.—Са-мара,2007.—Вып.3.—С.55—69.

Гаврилюк Н.А. Домашнее производство и быт степных скифов.— К.:Наук.думка,1989.—112с.

Гаврилюк Н.А.ИсторияэкономикиСтепнойСкифииVI—IIIвв.дон.э.—К.:ИАНАНУкраины,1999.—424с.

Гаврилюк Н.А., Пашкевич Г.А.ЗемледельческийкомпонентвэкономикестепныхскифовконцаV—IVвв.дон.э.//СА.—1991.—С.51—64.

Гавриш П.Я. Продовження розкопок зольника№7 в західній фортеціБільськогогородища//АЛЛУ.—2002.—№1.—С.72—73.

2��


Галкин Г.Г.Атласчешуипресноводныхкостистыхрыб//Изд-воВНИОРХ.—Л.:АНСССР,1958.—Т.XLVI.—С.3—105.

Гайдуков П.Г.РазведкивКурскойобласти//АОза1981г.—М.:Наука,1983.—С.52—53.

ГеоботанічнерайонуванняУкраїнськоїРСР.—К.:Наук.думка,1977.—302с.

Географічна енциклопедія України.— К.: УРЕ, 1989.— Т.1. А—Ж.—414с.

Герасименко Н.П. Зміни положення ландшафтних зон на територіїУкраїни у плейстоцені і голоцені// УГЖ.— 2004.— №3 (47).— С.202—208.

Геродот.Історіївдев’ятикнигах/Пер.А.Білецького.—К.:Наук.думка,1993.—576с.

Гольцов В.П., Чубур А.А. Микрорегион раннего железного века в зонестроительства третьей очереди Курской атомной электростанции//Археология центрального черноземья и сопредельных территорий:Материалынауч.конф.—Липецк,1999.—С.106—107.

Горбаненко С.А. Зернотерка з Більського городища скіфської епохи//АЛЛУ.—2002.—С.78—80.

Горбаненко С.А.Окружающаясредаиславянскиепамятникивторойпо-ловины Ітыс. н.э. (поматериаламЛевобережьяДнепра)// Stratumplus.—2003—2004.—№5.—С.400—425.

Горбаненко С.А.Сільськегосподарствослов’яндругоїполовиниІтис.н.е.(за матеріалами Лівобережжя Дніпра)// Археологія давніх слов’ян.Дослідженняіматеріали.—К.,2004.—С.301—314.

Горбаненко С.А.Землеробствослов’яностанньоїчвертіІтис.н.е.//Архео-логія.—2006.—№3.—С.73—79.

Горбаненко С.А. Землеробство і тваринництво слов’ян ЛівобережжяДніпра другої половини Ітис. н.е.—К.: Академперіодика, 2007.— 198с.

Горбаненко С.А.Методыинтерпретациисельскохозяйственныхматериа-лов//Stratumplus.—2011.—№5.—С.299—314.

Горбаненко С.А.Палеоэтноботанические определенияиз городищКисе-левкаІІ,ПесочныйРов,ЗападноеЮхновское,БужанкаІ.Приложе-ниеІІ// КаравайкоД.В. Памятники юхновской культурыНовгород- СеверскогоПолесья.—Киев:ИАНАНУкраины,2012.—С.217—226.

Горбаненко С.А.Природаихозяйствоунаселенияюхновскойкультуры//Stratumplus.—2012а.—№3.

Горбаненко С.А., Колода В.В., Пашкевич Г.О.Землеробствожителівсал-тівського селища Коробові Хутори// Археологія.— 2009.— №3.—С.82—92.

Горбаненко С.А., Колода В.В.Сільськегосподарствомешканцівпоселен-няВерхнійСалтів//Археологія.—2010.—№1.—С.27—42.

2�0


Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінецьІтис.дон.е.—Ітис.н.е.).—К.:Академперіодика,2010.—316с.

Горбаненко С.А., Каравайко Д.В.Землеробствоносіївюхнівськоїкульту-ри//ДревностиВосточнойЕвропы:Сб.науч.тр.к90-летиюБ.А.Шрам-ко.—Харьков,2011.—С.97—110.

Горбаненко С.А., Каравайко Д.В. Мисливство носіїв юхнівської культу-ри//Археологія.—2012.—№2.—С.103—112.

Горюнова Е.И. Городище Торфель// КСИИМК.— 1950.— Вып.31.—С.148—156.

Готун І.А.Реконструкціїремісничихтагосподарчихбудівельдавньорусь-когопоселенняАвтуничі//Археологія.—1993.—№4.—С.59—71.

Гречко Д.С. Населення скіфського часу на СіверськомуДінці.—К.: ІАНАНУкраїни,2010.—286с.

Григорович Ю.Просо.—Харьков:Держгоспвидав,1933.—91с.Григорьев А.В.Раскопкиус.Горбово//АОза1981г.—М.:Наука,1983.—

С.254—255.Григорьев А.В.СеверскаяземлявVIII—началеXIвекапоархеологическим

данным//Тр.Тульск.археол.экспедиции.—2000.—Вып.2.—263с.Григорьев А.В., Коваленко В.П., Моця А.П. Работы Новгород-Северской

экспедиции//АОза1984г.—М.:Наука,1986.—С.229—230.Громова В.И. Определитель млекопитающих СССР по костям скелета.

Определительпокрупнымтрубчатымкостям(сальбомомрисунков)//Тр.Комиссиипоизуч.четвертич.периода.—М.:АНСССР,1950.—ІХ.—Вып.1.—116с.

Громова В.И.Остеологические отличияродовCapra (козлы)иOvis (ба-раны).Руководстводляопределенияископаемыхостатков//Тр.Ко-миссиипоизуч. четвертич. периода.—М.:АНСССР, 1953.—Х.—Вып.1.—124с.

Громова В.И. Определитель млекопитающих СССР по костям скелета.Определительпокрупнымкостямзаплюсны//Тр.Комиссиипоизуч.четвертич.периода.—М.:АНСССР,1960.—XVI.—Вып.2.—107с.

Громов Г.Г.Методикаэтнографическихэкспедиций.—М.:Изд-воМГУ,1966.—106с.

Гупало К.М., Толочко П.П.ДавньокиївськийПоділусвітліновихархео-логічнихдосліджень//СтародавнійКиїв.—К.:Наук.думка,1975.—С.40—79.

Гурьянов В.Н., Ефимов А.Е.ОхранныераскопкигородищаРассуха2//АОза2002г.—М.:Наука,2003.—С.116—117.

Гусаков М.Г.Квопросуоролиподсечногоземледелиявэпохураннегоже-лезноговекавлеснойзонеВосточнойЕвропы//Вопросыархеологии,истории,культурыиприродыВерхнегоПоочья:МатериалыIXконф.(21—23марта2001г.).—Калуга:Полиграф-Информ,2001.—Ч.І.—С.55—58.

2�1


Дмитриев Н.Г. Породы скота по странам мира.— Л.: Колос, 1978.—332с.

Дробушевский А.И. О верхней дате юхновской культуры// Деснинскиедревности.—2008.—Вып.5.—С.96—104.

Дубынин А.Ф. Об орнаменте грузиков Троицкого городища// СА.—1966.—№1.—С.269—274.

Дубняк В.А., Пашкевич Г.А.Палеопедологическаяи спорово-пыльцеваяхарактеристикиантропогеновыхотложенийЧерниговскоголессовогоострова//Палеопедология.—К.:Наук.думка,1974.—С.120—127.

Егорейченко А.А.Культурыштрихованнойкерамики.—Минск:Бел.ГУ,2006.—207с.

Елагин И.И.Просонацелинныхистаропахотныхземлях.—М.:Знание,1955.—Сер.V,№9.—32с.

Еременко П.М.Могильникии городищаГлуховскогоиСуражского уез-дов//Тр.моск.предв.комитетапоустройствуXIVАС.—М.,1906.—Вып.I.—С.95—105.

Жизнь животных. Млекопитающие, или звери.— М.: Просвещение,1971.—Т.6.—628с.

Журавлев О.П.Ометодикеполевыхопределенийкостейскелетадомаш-ниховецикозизархеологическихпамятников//Новыеметодыархео-логическихисследований.—К.:Наук.думка,1982.—С.205—216.

Журавлев О.П.Животноводствоиохотауплеменэпохибронзынатерри-торииСеверногоПричерноморьяиПриазовья//Древнейшиеобщнос-ти земледельцев и скотоводов СеверногоПричерноморья (Vтыс. дон.э.—Vв.н.э.).—К.:ЦНАИАНССОМРАМУСАНУССР,1991.—С.137—138.

Журавльов О.П.Дрібнарогата худобаОльвії//Стародавнє виробництвонатериторіїУкраїни.—К.:Наук.думка,1992.—С.154—179.

Журавльов О.П. Остеологічні матеріали з поселення ОлександрівкаІ:Додаток//ТерпиловськийР.В.,ШекунО.В.ОлександрівкаІ—бага-тошарове ранньослов’янське поселення біля Чернігова.— Чернігів:Сіверянськадумка,1996.—С.103—125.

Журавлев О.П.Остеологическиематериалыизпамятниковэпохибронзылесостепной зоны Днепро-Донского междуречья.— Киев: ИА НАНУкраины,2001.—200с.

Журавльов О.П.ТваринництвотамисливствоутрипільськихплеменнатериторіїУкраїни.—К.:ІАНАНУкраїни,2008.—250с.

Журавлев О.П.Остеологическиематериалысгородищюхновскойкульту-рыБужанкаІиКиселевкаІІ.ПриложениеІІІ//КаравайкоД.В.Па-мятникиюхновскойкультурыНовгород-СеверскогоПолесья.—Киев:ИАНАНУкраины,2012.—С.227—263.

Журавльов О.П., Котова Н.С.ТваринництвонеолітичногонаселенняУк-раїни//Археологія.—1996.—№2.—С.3—17.

2�2


Заверняев Ф.М.ПамятникиэпохипозднейбронзывбассейневерхнейДес-ны//СА.—1964.—№1.—С.146—157.

Зализняк Л.Л.РаскопкимезолитическихпамятниковнаСреднейДесне//АОза1982г.—М.:Наука,1984.—С.260—261.

Залізняк Л.Л., Каравайко Д.В., Маярчак С.П. Археологічна експедиціяНаУКМА 2002року. Дослідження городища Пісочний Рів на Дес-ні// Маґістеріум. Археологічні студії.— К.: КМ Академія, 2003.—Вип.2.—С.5—13.

Засурцев П.И., Лисицина Н.К.Липинскоегородище//СлавянеиРусь.—М.:Наука,1968.—С.46—54.

Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография.— М.: Наука, 1991.—511с.

Ильинская В.А. О происхождении культур раннего железного века наЛевобережье Среднего Днепра// КСИИМК.— 1957.— Вып.70.—С.14—27.

Ильинская В.А. Бондарихинская культура бронзового века// СА.—1961.—№1.—С.26—45.

Іллінська В.А.Скіфськісокири//Археологія.—1961.—№12.—С.27—52.Исланова И.В. Городище Отмичи.— М.: ИА РАН/ РСМ.— 2008.—

Вып.11.—284с.История развитиярастительностивголоцене/А.Т.Артюшенко,С.И.Па-

ришкура,Г.О.Пархоменкоидр.//Общаяирегиональнаяпалеогра-фия.—К.,1984.—С.104—120.

Каравайко Д.В.МатеріалиюхнівськоїкультуриізфондівЧернігівськогообласногоісторичногомузею//Археологія.—2004.—№4.—С.66—70.

Каравайко Д.В.Допричинпоявигородищюхнівськоїкультури//ВідКі-меріїдоСарматії:МатеріалиМіжнар.наук.конф.«60роківВідділускіфо-сарматськоїархеології».—К.,2004а.—С.31—33.

Каравайко Д.В.РозкопкиЗахідногоЮхнівськогогородищатапоселенняв2004р.//АДУ2003—2004.—К.,2005.—Вип.7.—С.155—158.

Каравайко Д.В.БассейнСреднейДеснынарубежеэр(юхново—почеп)//АЛЛУ.—2006.—№2.—С.73—78.

Каравайко Д.В. Дослідження городища КиселівкаІІ в 2006р.// АДУ2005—2007.—К.,2007.—С.199—200.

Каравайко Д.В. Глиняные грузила юхновской культуры// Ранній за-лізнийвікЄвразії.До100-річчявідднянародженняОлексіяІвано-вича Тереножкіна: Матеріали Міжнар. наук. конф. (16—19травня2007р.).—Київ;Чигирин,2007а.—С.78—81.

Каравайко Д.В. Городище Киселевка в Новгород-Северском Полесье//Stratunplus.—2005—2009.—№3.—С.217—233.

Каравайко Д.В.ГородищеюхновскойкультурыБужанкаІ//Эпохаранне-гожелеза.—Киев;Полтава,2009.—С.142—150.

2��


Каравайко Д.В. Проблема погребального обряда юхновской культуры//Stratumplus.—2010.—№3.—С.237—260.

Каравайко Д.В. Раскопки юхновского городища БужанкаІ в 2009г.//АДУ2009.—Киев,2010а.—С.182—183.

Каравайко Д.В.ПохованняюхнівськоїкультуринаЧернігівщині//Архео-логія.—2010б.—№1.—С.68—78.

Каравайко Д.В. Памятники юхновской культуры Новгород-СеверскогоПолесья.—Киев:ИАНАНУкраины,2012.—276с.

Каравайко Д.В., Ступак Д.В. Розкопки городищаКиселівка в 2005р.//АДУ2004—2005рр.—К.,2006.—Вип.8.—С.178—182.

Каравайко Д.В., Кирилюк О.П.Орыболовствеунаселенияюхновскойкуль-туры//ПроблемыисториииархеологииУкраины:МатериалыVIМеж-дунар.науч.конф.,посвящ.150-летиюсоднярожд.акад.В.П.Бузеску-ла(Харьков,10—11октября2008г.).—Харьков,2008.—С.28.

Каравайко Д.В., Горбаненко С.А.Животноводствоунаселенияюхновскойкультуры//Stratumplus.—2011.—№3.—С.275—290.

Каравайко Д.В., Горбаненко С.А. Об одном изображении на пряслицеюхновскойкультуры//Восточноевропейскиедревностискифскойэпо-хи.—Воронеж,2011а.—С.213—219.

Карта Украины//http://ukrmap.org.ua/Ukraine.htmКаталог млекопитающих СССР.Плиоцен—современность.—М.:Наука,

1981.—455с.Кисилев С.В.ДревняяисторияЮжнойСибири//МИА.—1949.—№9.—

364с.Кларк Дж.Г.ДоисторическаяЕвропа:Экономическийочерк.—М.:Изд-во

иностр.лит.,1953.—332с.Коваленко В.П., Орлов Р.С.РаботыНовгород-Северскойэкспедиции//АО

за1979г.—М.:Наука,1980.—С.282—283.Ковалева Л.Г.Поселениеух.ГришевкаБорзнянскогорайонаЧернигов-

скойобласти(новыематериалыпоизучениюраннегожелезноговекабассейна Десны)// Открытия молодых археологов Украины.— К.:Наук.думка,1976.—Ч.1.—С.21—22.

Ковальова Л.Г.МатеріалиранньозалізноїдобизпоселенняГришівканаЧернігівщині//Археологія.—1979.—№30.—С.85—88.

Козак Д.Н. Орне знаряддя землеробства енеолітичної доби// АВУ за1999—2000рр.—К.,2001.—С.127—129.

Козак Д.Н.Енеолітичнийкомплексзс.ХріниківкаДемидівськогорайонунаРівненщині//Археологія.—2002.—№2.—С.91—97.

Козак Д.Н.Житлово-господарськийкомплексрибалокдобиранньогоза-лізноговікунаВолині//Археологія.—2009.—№2.—С.94—98.

Козак Д.Н.ДопитанняпрорибальствоускіфськудобунаВолині//VitaAntiqua.—2009а.—№7/8.—С.130—134.

2��


Козак Д.Н.ЕтюдидавньоїісторіїУкраїни.—К.,2010.—184с.Козак Д.Н. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі.— К.,

2012.—262с.Колода В.В., Горбаненко С.А.Землеробствосалтівськоїкультури (зама-

теріаламиМохначанськогогородища)//Vitaantiqua.—2009.—№7/8.—С.261—280.

Колода В.В., Горбаненко С.А. Сельское хозяйство носителей салтовскойкультуры в лесостепной зоне.— Киев: ИА НАН Украины, 2010.—216с.

Колчин Б.А.Новгородскиедревности.Деревянныеизделия//САИ.—М.:Наука,1968.—Вып.Е1-55.—110с.

Короткевич Б.С. Городище Анакшино— памятник раннего железноговекавВерховьяхЗападнойДвины//Чтения,посвящ.100-летиюде-ятельностиВ.А.ГородцовавГИМ.—М.,2003.—Ч.2.—С.45—47.

Косарев М.Ф. Основыязыческогомиропонимания.—М.:Слава,2008.—2-еизд.—415с.

Косиков В.А.ПроизводствобронзовыххудожественныхизделийвСкифиивVII—Vвв.дон.э.—Донецк:АверсКоЛТД,1994.—208с.

Краснов Ю.А.ИзисториижелезныхсерповвлеснойполосеевропейскойчастиСССР//КСИА.—1966.—№107.—С.17—27.

Краснов Ю.А.ОсистемеитехникераннегоземледелиявлеснойполосеВосточнойЕвропы//СА.—1967.—№1.—С.3—21.

Краснов Ю.А.РаннееземледелиеиживотноводствовлеснойполосеВос-точнойЕвропы//МИА.—1971.—№174.—168с.

Краснов Ю.А.ДревниеисредневековыепахотныеорудияВосточнойЕв-ропы.—М.:Наука,1987.—236с.

Краснов Ю.А. Хозяйственно-культурные типыВосточнойЕвропы эпохираннегожелеза//КСИА.—1990.—№197.—С.3—12.

Куза А.В.РыболовствоувосточныхславянвовторойполовинеІтыс.н.э.//МИА.—1970.—№176.—С.132—137.

Кузнецов Б.А.ОпределительпозвоночныхживотныхфауныСССР.Ч.3:Млекопитающие.—М.:Просвещение,1975.—208с.

Кулатова І.М., Лямкін В.В. Ранньочорноліське поселення у пониззіПсла//АЛЛУ.—2007.—№1—2.—С.47—52.

Культурная флора СССР. Т.2, ч.2.: Ячмень.— Л.: Агропромиздат,1990.—424с.

Кухаренко Ю.В.Зарубинецкаякультура//АрхеологияСССР:САИ.—М.:Изд-воАНСССР,1964.—Вып.Д1-19.—68с.;20табл.

Лакин Г.Ф.Биометрия.—М.:Высшаяшкола,1973.—344с.Лебедев В.Д.КвопросуобизмененииихтиофаунырекиДеснывпериод

отпоследнеймежледниковойдосовременнойэпохи//Зоологическийжурнал.—1944.—23.—Вып.5.—С.240—249.

2��


Лебедев В.Д.ПресноводнаячетвертичнаяихтиофаунаЕвропейскойчастиСССР.—М.:Изд-воМГУ,1960.—404с.

Левенок В.П.АрхеологическиеработыТрубчевскогомузея//КСИИМК.—1941.—Вып.10.—С.95—99.

Левенок В.П. Городища юхновской культуры// КСИА.— 1957.—Вып.7.—С.49—53.

Левенок В.П.Юхновскаякультура(еепроисхождениеиразвитие)//СА.—1963.—№3.—С.79—96.

Лысенко П.Ф.Берестье.—Минск:Наукаитехника,1985.—400с.Лысов В.Н.Просообыкновенное.Каталог-справочникмировойколлекции

ВИР.—1961.—Вып.5.—44с.Лысов В.Н.Просо.—Л.:Колос,1968.—224с.Лихачев В.А.Ралоизпогребенияус.ВерхняяМаевка//Древностистеп-

ного Поднепровья (III—Iтыс. до н.э.).— Днепропетровск, 1982.—С.51—53.

Лошенков М.И. Археоботанические коллекции с городищмилоградскойкультурыЧерное,ОтрубыиКраснаягоркавБеларуси//РА.—2010.—№2.—С.61—72.

Любченко В.М.ЛісизучастюCarpinus Busulus L.убасейнахрічокТрубіжтаСупій(ЛівобережнаУкраїна)//УБЖ.—1988.—45,№3.—С.33—37.

Любченко В.М.ПоширенняCarpinus Busulus L.удібровахбасейнурічокПсла таХоролу (ЛівобережнийЛісостепУРСР)// УБЖ.— 1988а.—45,№4.—С.23—27.

Ляпушкин И.И.ГородищеНовотроицкое//МИА.—1958.—№74.—328с.Мальм В.А. Промыслы древнерусской деревни// Тр. ГИМ.— 1956.—

Вып.32.—С.106—138.Маринич А.М. Геоморфология Южного Полесья.— К.: Изд-во КГУ,

1963.—252с.Медведев А.П.РаннийжелезныйвеклесостепногоПодонья.Археологияи

этнокультурнаяисторияIтыс.дон.э.—М.:Наука,1999.—160с.Мельниковская О.Н. Племена южной Белоруссии в раннем железном

веке.—М.:Наука,1967.—196с.Мельниковская О.Н.НовыераскопкинаДесне//АОза1966г.—М.:Нау-

ка,1967а.—С.233—236.Мельниковская О.Н.РаботыЮхновскогоотряда//АОза1967г.—М.:Нау-

ка,1968.—С.232—233.Мельниковская О.Н.РаскопкипамятниковюхновскойкультурынаДесне

иСейме//АОза1968г.—М.:Наука,1969.—С.58—59.Мельниковская О.Н.Городищаюхновскойкультурывбассейнер.Судос-

ти//АОза1969г.—М.:Наука,1970.—С.61—62.Мельниковская О.Н.Первые сведения о погребальном обряде у племен

юхновскойкультуры//МИА.—1970а.—№176.—С.50—54.

2��


Мельниковская О.Н. Юхновское городище у дер.Поповка// АО за1970г.—М.:Наука,1971.—С.70.

Мельниковская О.Н. Работы Деснинского отряда// АО за 1971г.— М.:Наука,1972.—С.87—88.

Мельниковская О.Н. Шабалиновское городище// КСИА.— 1975.—№142.—С.98—103.

Мельниковская О.Н. Юхновская культура// Новейшие открытия совет-ских археологов: Материалы конф. (апрель 1975).— К., 1975а.—Ч.2.—С.9—11.

Мельниковська О.М.Поселенняпоблизус.СвердловканаЧернігівщині//Археологія.—1978.—Вип.28.—С.76—80.

Мельниковская О.Н.Юхновскаякультура//МатеріалиІЧернігівськоїобл.наук.конф.зістор.краєзнавства(грудень1985р.).—Чернігів,1985.—С.89—90.

Мельниковська О.М., Симонович Е.О.Розкопкивс.КомарівцінаПосей-м’ї//Археологія.—1975.—Вип.15.—С.75—87.

Мигулін О.О.ЗвіріУРСР(матеріалидофауни).—К.:АНУРСР,1938.—383с.

Минасян Р.С.КлассификациясерповВосточнойЕвропыжелезноговекаираннегосредневековья//АСГЭ.—1978.—№19.—С.47—85.

Миролюбов И.А.ОрудиявторичнойобработкипочвыиуборкиурожаяизСтаройЛадоги//АСГЭ.—1976.—№17.—С.119—124.

Могилов О.Д. СпорядженняконяскіфськоїдобиуЛісостепуСхідноїЄвро-пи.—Київ;Кам’янець-Подільський,2008.—439с.

Моруженко А.А.Животноводствои охоталесостепныхплеменмеждуре-чьяДнепраиДонавVII—IIIвв.дон.э.//ПроблемыархеологииПо-днепровья.—Днепропетровск:ДГУ,1985.—С.128—138.

Моруженко А.А., Янушевич З.В.Новыеданныеоразвитииземледельчес-кого хозяйства на поселениях VII—IIIвв. до н.э. в бассейне Вор-склы//ПроблемыархеологииПоднепровья.—Днепропетровск:ДГУ,1984.—С.128—140.

Народы ЕвропейскойчастиСССР.—М.:Наука,1964.—Т.1.—984с.Никольская Т.Н.КультураплеменбассейнаВерхнейОкивIтыс.дон.э.//

МИА.—1959.—№72.—132с.Новые данные о растительностиУкраиныв голоцене/ А.Т.Артюшенко,

Л.Я.Арап,Л.Г.Безуськоидр.//РазвитиеприродытерриторииСССРвпозднемплейстоценеиголоцене.—М.,1982.—С.173—179.

Окатенко В.Н.Некоторыерезультатыновыхраскопокгородищавурочи-щеГородище//ПроблемиісторіїтаархеологіїУкраїни.—Х.,2003.—С.43—46.

Падин В.А.ЮхновскиепоселенияСреднейДесны//СА.—1966.—№2.—С.137—150.

2��


Падин В.А. Раскопки юхновских городищ// Деснинские древности.—2002.—№2.—С.24—30.

Падин В.А.СреднееПодесенье(Трубчевскаяокруга)вVI—Vвв.дон.э.—X—XIIвв. н.э. по материалам археологических исследований//ОчеркипоисторииархеологииБрянскойобласти.—Брянск,2004.—Вып.2.— Электронный ресурс: http://www.archaeology.ru/ONLINE/Padin/padin_oglavlenie.html.

ПамятникинароднойархитектурыибытаБелоруссии.—Минск:Полы-мя,1979.—120с.

Пашкевич Г.А.ИсториярастительностиЧерниговскогоПолесьявпоздне-ипослеледниковое времяподанным спорово-пыльцевого анализа//Проблемыпалинологии.—К.,1971.—Вып.1.—С.188—199.

Пашкевич Г.О.Розвитокрослинностідолинир.Сноввголоцені//Фізичнагеографіятагеоморфологія:Міжвідомчийнаук.зб.—К.:Вид-воКДУ,1971а.—С.66—72.

Пашкевич Г.А.ПалеоэтноботаническиенаходкинатерриторииУкраины:Памятники Iтыс. до н.э.— IIтыс. н.э.: КаталогI.— Препринт.—Киев,1991.—48с.

Пашкевич Г.А.КультурныерастенияУкраиныотнеолитадосредневеко-вья(попалеоэтноботаническимматериалам):Дис.…д-рабиол.наукв форме науч. докл.: 03.00.05/ Ин-т ботаники АН Украины.— К.,1992.—46с.

Пашкевич Г.О., Балашов Л.С.Розвитокрослинностір.Сноввголоцені//Фіз.географіятагеоморфологія.—1971.—№6.—С.66—72.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А.ВідбиткизернівоккультурнихрослиннакераміціОпішнянськогогородища//АЛЛУ.—2002.—№2;2003.—№1.—С.161—163.

Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культу-ри.—К.:ІАНАНУкраїни,2006.—157с.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Результат палеоетноботанічних дослі-дженьвідбитківнавиробахзглинизБільськогогородища(скіфськогочасу).—К.,2009.—Рукопис.

Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Каталог палеоботанічних матеріалівпам’яток слов’янських культур// Колекції Наукових фондів Інсти-туту археологіїНАНУкраїни.Матеріали та дослідження/АДІУ.—2010.—Вип.3.—С.105—123.

Підоплічко І.Г.ДопитанняпросвійськітваринитрипільськихпоселеньХалеп’я, Андріївка, Усатове// Наук. зап. ІІМК.— 1937.— Кн.2.—С.111—120.

Пономарев Н.А.История техникимукомольного и крупяного производ-ства.—М.:Заготиздат,1955.—Ч.1.—132с.

Потапов Л.П.РазложениеродовогострояуплеменСеверногоАлтая.І.Ма-териальноепроизводство//ИГАИМК.—1935.—Вып.128.—122с.

2��


Почвоведение. Типы почв, их география и использование: Учеб. для ун-тов.—М.:Высш.шк.,1988.—Ч.2.—368с.

ПоширеннятасхіднамежаареалуCarpinus Busulus L.уЛівобережномуЛісостепу/ Д.С.Івашин, В.В.Буйдін, Л.Д.Орлова та ін.// УБЖ.—1988.—45,№2.—С.28—31.

Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб.— М.: Пищ. пром-сть,1966.—376с.

ПриродаУкраинскойССР.Климат.—К.:Наук.думка,1984.—232с.Природа УкраинскойССР.Животныймир.—К.:Наук. думка, 1985.—

240с.ПриродаУкраинскойССР.Почвы.—К.:Наук.думка,1986.—216с.Просторовочасова кореляція палеогеографічних умов четвертинного

періодунатериторіїУкраїни/Ж.М.Матвіїшина,Н.П.Герасименко,В.І.Передерійтаін.—К.:Наук.думка,2010.—192с.

Пузикова А.И.РаскопкиНартовскогогородищавКурскойобласти//АОза1969г.—М.:Наука,1970.—С.59—60.

Пузикова А.И. Работы Курского отряда// АО за 1972г.— М.: Наука,1973.—С.83.

Пузикова А.И. Марицкое городище в Посеймье.— М.: Наука, 1981.—121с.

Пузикова А.И.ГородищаскифскоговремениСреднегоПодоньяиКурско-гоПосеймья//Більськегородищевконтекстівивченняпам’ятокран-ньогозалізноговіку.—Полтава,1996.—С.199—210.

Пузикова А.И. Памятники скифского времени бассейна р.Тускарь (По-сеймье).—М.,1997.—126с.

Раев Б.А., Беспалый Г.Е.Курганскифскоговременинагрунтовоммогиль-нике IVНоволабинского городища.— Ростов-на-Дону: ЮНЦ РАН,2006.—109с.

Разлуцкая А.А.РечнойбобрстоянкиОсовец-2//Гыстарічна-археалагічнызборнік.—Мінск,1999.—№14.—С.98—103.

Рассадин С.Е. Украшения подгорцевского типа// Проблемы археологииСеверногоПричерноморья.—Херсон,1991.—С.110—116.

Рассадин С.Е.СеверныесоседиВеликойСкифии.—Минск:Правоиэко-номика,2005.—264с.

Рассадин С.Е.Юхновская культура в Белорусско-РоссийскомПосожье//МатериалыпоархеологииБеларуси.—2007.—№14.—С.37—53.

Растениеводство.—М.:Агропромиздат,1986.—512с.Розанова Л.С., Терехова Н.Н. Технологическая характеристика желез-

ныхизделийизпамятниковКурскогоПосеймья//КСИА.—1988.—№194.—С.30—36.

Розенфельдт Р.Л.Пушкаревское городищенар.Десне//СА.—1968.—№1.—С.194—197.

2��


Розенфельдт Р.Л.Разведкиираскопкипамятниковжелезноговекавлес-нойполосеЕвропейскойчастиСССР//Методикаполевыхархеологи-ческихисследований.—М.:Наука,1983.—С.31—39.

Розкопки багатошарового поселення Пісочний Рів на Новгород-Сівер-щині/Л.Л.Залізняк,В.О.Шумова,Д.В.Каравайко,С.П.Маярчак//АВУ2001—2002рр.—К.,2003.—Вип.5.—С.108—111.

Рыбаков Б.А.РаскопкивоВщижев1948—1949гг.//КСИИМК.—1951.—Вып.38.—С.34—41.

Рыбаков Б.А.СтольныйгородЧерниговиудельныйгородВщиж//После-дамдревнихкультур.ДревняяРусь.—М.,1953.—С.75—120.

Рыбаков Б.А.ДревностижелезноговекавмеждуречьеДесныиДнепра//АрхеологияСССР.САИ.—1962.—Вып.Д1—12.—76с.

Рыбаков Б.А.КалендарьIVв.изземлиполян//СА.—1962а.—№4.—С.66—89.

Рыбаков Б.А.ГеродотоваСкифия.—М.:Наука,1979.—248с.РыбыСССР.Серия:справочники-определителигеографаипутешествен-

ника/ В.Д.Лебедев, В.Д.Спановская, К.А.Савваитова и др.— М.:Мысль,1969.—448с.

Самоквасов Д.Я. Северянская земля иСеверяне по городищам имоги-лам.—М.:СинодальнаяТипография,1908.—120с.

Самоквасов Д.Я. Могилы Русской Земли.—М.: Синодальная Типогра-фия,1908а.—272с.

Светличная Е.В. О связях населенияБельського городищаиДнепров-скогоЛевобережьяслужицко-высоцкимиплеменами//Більськегоро-дищевконтекстівивченняпам’ятокранньогозалізноговіку.—Пол-тава,1996.—С.153—161.

Седов В.В.КультураДнепро-ДвинскогомеждуречьявконцеІтысячеле-тиядон.э.//СА.—1969.—№2.—С.116—125.

Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель).— К.:Шлях,2003.—233с.

Серебрянная А.Т.ДинамикаграницЦентральнойлесостепивголоцене//Вековаядинамикабиогеоцинозов.—М.:Наука,1992.—С.54—71.

Симакова Г.И. Основные этапы антропогенного преобразования расти-тельного покроваБеларуси в голоцене// Літасфера.— 2007.—№2(27).—С.59—69.

Симоненко А.В.СарматскиевсадникиСеверногоПричерноморья.—СПб.:Ф-тфилологиииискусствСПбГУ;Нестор-История,2010.—328с.

Сыроватко А.С.Орнаментированные«рогатыекирпичи»сдьяковскихго-родищМоскворечья//РА.—2003.—№2.—С.72—79.

Справочникживотновода-любителя.—Днепропетровск:Промінь,1982.—204с.

Суворов Е.К.Основыихтиологии.—Л.:Сов.наука,1948.—579с.

2�0


Тайлор Э. Миф и обряд в первобытной культуре.— Смоленск: Русич,2000.—624с.

Тацит.ОпроисхождениигерманцевиместоположенииГермании//Анна-лы.Малыепроизведения.История.—М.:Ладомир,2001.—С.458—483.

Тимченко Н.Г.КисторииохотыиживотноводствавКиевскойРуси(Сред-нееПоднепровье).—К.:Наук.думка,1972.—204с.

Топачевський В.О.ФаунаОльвії//Зб.працьЗоол.музею.—К.,1956.—№27.—С.63—129.

Третьяков П.Н.ПодсечноеземледелиевВосточнойЕвропе//ИГАИМК.—1932.—Т.14,вып.1.—40с.

Третьяков П.Н.Северныевосточнославянскиеплемена//МИА.—1941.—№6.—С.9—55.

Трубникова Н.В. К вопросу о Юхновском городище// Тр. ГИМ.— М.,1938.—Т.8.—С.123—128.

Уварова П.С.Городищаикурганы.ВыборкаизделаЧерниговскогоста-тистическогокомитета,ОбществаНестораЛетописцаиАрхиваграф.П.С.Уваровой// Тр.моск. предв. комитетапо устройствуXIVАС.—М.,1906.—Вып.1.—С.73—93.

Федоров Г.Б.НаселениеПрутско-ДнестровскогомеждуречьявІтыс.н.э.//МИА.—1960.—№89.—380с.

Флинт В.И., Чугунов Ю.Д., Смирин В.М.МлекопитающиеСССР.—М.:Мысль,1970.—420с.

Хотинский Н.А.ГолоценСевернойЕвразии.—М.:Наука,1977.—200с.Цалкин В.И.ДомашниеидикиеживотныеСеверногоПричерноморьяв

эпохураннегожелеза//МИА.—1960.—№53.—С.7—109.Цалкин В.И. К историиживотноводства и охоты в Восточной Европе//

МИА.—1962.—№107.—129с.Цалкин В.И.ДревнееживотноводствоплеменВосточнойЕвропыиСред-

нейАзии//МИА.—1966.—№135.—158с.Цалкин В.И. Фауна из раскопок боршевских и роменских городищ//

СА.—1969.—№4.—С.91—101.Чугунова Н.И.Руководствопоизучениювозрастаиростарыб.—М.:АН

СССР,1959.—164с.Шадыро В.И.РаннийжелезныйвексевернойБелоруссии.—Минск:Нау-

каитехника,1985.—126с.Шадыра В.І.БеларускаеПадзвінне(Ітысячагоддзен.э.).—Мінск:Інсты-

тутгісторііНАНБеларусі,2006.—150с.Шинаков Е.А. Раскопки в с.Случевск// АО за 1983г.— М.: Наука,

1985.—С.101—102.Шинаков Е.А.Комплекспамятниковус.Случевск:квопросуопунктах-

погостах//Русскийсборник.—Брянск:БГУ,2002.—С.61—94.

2�1


Шипилов А.В. Традиционная производственная культура России: сель-ское хозяйство и присваивающие промыслы.— Воронеж: ВГПУ,2006.—312с.

Шмидт Е.А. Племена верховьев Днепра и некоторых смежных терри-торий вжелезном веке (VIIIв. до н.э.— III—IVвв. н.э.): Автореф.дис.…канд.ист.наук:07.00.06/Ин-тархеологииАНСССР.—М.,1963.—22с.

Шмидт Е.А.ПлеменаверховьевДнепрадообразованияДревнерусскогогосударства.Днепро-двинскиеплемена(VIIIв.дон.э.—IIIв.н.э.).—М.:Прометей,1992.—208с.

Шрамко Б.А.Квопросуотехникеземледелияуплеменскифскоговреме-нивВосточнойЕвропе//СА.—1961.—№1.—С.73—90.

Шрамко Б.А. Древний деревянный плуг из Сергеевского торфяника всвязиспроблемойвозникновенияпашенногоземледелиявВосточнойЕвропе//СА.—1964.—№4.—С.96—99.

Шрамко Б.А.ПрочаспоявиорногоземлеробстванапівденномусходіЄв-ропи//Археологія.—1972.—№7.—С.25—35.

Шрамко Б.А.Модель бычьей упряжки скифского времени// ДревностиЕвразиивскифо-сарматскоевремя.—М.,1984.—С.231—255.

Шрамко Б.А.КультовыескульптурыГелона//Археологическиепамятни-киЮго-ВосточнойЕвропы.—Курск,1985.—С.3—39.

Шрамко Б.А.Бельскоегородищескифскойэпохи(городГелон).—Киев:Наук.думка,1987.—182с.

Шрамко Б.А.КомплексглиняныхскульптурБельскогогородища//Біль-ське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізноговіку.—Полтава,1996.—С.67—87.

Шрамко Б.А.ОсобенностиразвитиятехникиобработкиземливВосточнойЕвропевраннемжелезномвеке//Древности.—2005.—С.151—155.

Шрамко Б.А.Основніетапирозвиткуорногохліборобства//Археологія.—2012.—№1.—С.48—54.

Шрамко И.Б., Задников С.А., Зоря А.О. Селище скифского времени ус.Червоносово//Древности.—2004.—С.27—32.

Щеглова О.А.ЕщеразодатеикультурнойатрибуцииралаизТокарев-скоготорфяника//Случайныенаходки:хронология,атрибуция,исто-рико-культурныйконтекст.Материалытематич.науч.конф.(Санкт-Петербург,16—19декабря2008г.).—СПб.,2008.—С.189—192.

Янушевич З.В.КультурныерастенияСеверногоПричерноморья:палео-этноботанические исследования.— Кишинев: Штиинца, 1986.— 90с.

Янушевич З.В., Маркевич В.И.Археологическиенаходкикультурныхзла-ковнапервобытныхпоселенияхПруто-Днестровскогомеждуречья//Интродукция культурных растений.— Кишинев, 1970.— С.83— 110.

2�2


Boessneck J., Müller H.H., Teichert M.OsteologischeUnterscheidungsmerk-malezwischenSchaf(Ovis aries Linne)undZige(Capra hircus Linne)//Kuhn-Archiv.—1964.—Bd.78.—H.1—2.—125S.

Duerst U.VergleichendeUntersuchungsmethodenamSkelettbeiSäugern//Methoden der Vergl. morf.— Berlin; Wien, 1930.— Forschung1.—530S.

Haak D.MetrischeUntersuchungenanRöhrenknochenbeiDeutschenMe-rinolandschafen und Heidschucken// Inaugural-Dissertation zur Er-langung der veterinär-medizinischen Doktorwürde der TierärztlichenFakultät der Ludwig-Maximilians-Universität München.— München;Karlsfeld,1965.—90S.

Ел.ресурс.—Режимдоступу:http://www.panoramio.com/Ел.ресурс.—Режимдоступу:http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.plЕл.ресурс.—Режимдоступу:http://www.wikimapia.org/Kemenczei T.FundeostkarpatenländischenTypsimKarpatenbecken//Prä-

historische Bronzefunde.— Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 2005.—Ab.XX,Band10.

Kratochvil Z.Speciescriteriaonthedistalsectionof theTibia inOvis am-monF. ariesL. andCapra aegagrusF.hircusL.// Acta veterinaria.—Brno,1969.—38.—P.483—490.

Pashkevich G.A.PalaeoethnobotanіcalexaminationofarchaeologicalsitesintheLowerDnieper region,dated to the last centuriesBCand thefirstcenturiesAD//Plantsandancientman.Studiesinpalaeoethnobotany.—Boston,1984.—P.277—283.

Schramm Z. Róźnicemorfologiczne niektórych kości kozy i owzy// RóźnikiWyzszejSzkolywPoznaniu.—Poznań,1967.—XXXVI.—S.107—133.

Starkel L.RoleofclimaticandanthropogenicfactorsacceleratingsoilerosionandfluvialactivityinCentralEurope//StudiaQuaternaria.—2006.—Vol.22.—P.27—33.

2��

Воеводский М.В. Отчет о полевых исследованиях 1946г.Деснинская экспедиция. Черниговская обл. и близг.Курска/НаучныйархивИАРАН.—Р.—1.—№72.

Воеводский М.В.Городищеистоянка«ПесочныйРов».Отчетораскопках1946г./НАІАНАНУкраїни.—1946/5.

Заверняев Ф.М.ОтчетобархеологическихисследованияхгородищаКрасноговБрянскойобласти1982г./Ар-хивИАРАН.—Р.—1.—№9765.

Казаков А.Л., Потапов И.А., Олейник Г.Л.Отчетобис-следованииРадичевскогогородищав1991г./НАІАНАНУкраїни.—1991/129.

Каравайко Д.В.ЗвітпророзкопкиЗахідногоЮхнівсько-гогородищатапоселенняв2004р./НАІАНАНУк-раїни.—2004/4.

Каравайко Д.В.ЗвітпророзкопкигородищаКиселівкаІІв2005р./НАІАНАНУкраїни.—2005/130.

Каравайко Д.В.ЗвітпророзкопкигородищаКиселівкаІІв2006р./НАІАНАНУкраїни.—2006/68.

Каравайко Д.В., Пономаренко В.В., Лисенко Р.В. ЗвітпророзкопкигородищаКиселівкаІІв2007р./НАІАНАНУкраїни.—2007/187.

Каравайко Д.В.Юхнівська культура: Дис.… канд. іст.наук:Рукопис/НАІАНАНУкраїни.—К.,2007.—№853.

Каравайко Д.В. Отчет о раскопках городища Киселев-каІІв2008г./НАІАНАНУкраїни.—2008/122.

Каравайко Д.В.Отчетобисследованиигородищаюхнов-скойкультурыБужанкаІв2008г./НАІАНАНУк-раїни.—2008/123.

Каравайко Д.В.ОтчетораскопкахгородищаБужанкаІв2009г./НАІАНАНУкраїни.—2009/34.

Куриленко В.Е.Мезинский археологическиймузей.От-четоразведках за1988г./НА ІАНАНУкраїни.—1988/93.

архІВнІ матерІали

2��

архівні матеріали

Куриленко В.Е.Мезинскийархеологическиймузей.Отчетза1989г./НАІАНАНУкраїни.—1989/65.

Лучицький Ф.В.АрхеологічніроботиподослідженнюПодесняння.Ком-плекснаекспедиціяпор.Десні1938р./НАІАНАНУкраїни.—ІА/Десн.(№12).

Лучицький Ф.В.АрхеологічніроботиподослідженнюПодесняння.Архео-логічнарозвідка1939р.пор.ДеснінатериторіїГремячськогорайонуЧернігівськоїобластіічастковонатериторіїПогарськогорайонуОр-ловскоїобласті/НАІА НАНУкраїни.—ІА/Десн.(№9).

Мельниковская О.Н.ОтчетоработахЮхновскогоотрядаПриднепровскойэкспедицииза1965г./НАІАНАНУкраїни.—1965/48.



Мельниковская О.Н.ОтчетоработахДеснинскогоотрядаИААНСССРв1968г./НАІАНАНУкраїни.—1968/85.

Мельниковская О.Н.ОтчетоработахДеснинскогоотрядаИААНСССРв1970г./АрхивИАРАН.—Р.—1.—№4391.

Падин В.А. Отчет о полевых археологических работах, проведенных в1958г./АрхивИАРАН.—Р.—1.—№1776.

Шекун А.В.ОтчетобархеологическихисследованияхнаЧерниговщинев1983г./НАІАНАНУкраїни.—1983/170.

Шинаков Е.А.ОтчетоработеБрянскогоотрядаИААНСССРиБГПИв1986г./АрхивИАРАН.—Р.—1.—№11715.

2��

АВУ — АрхеологічнівідкриттявУкраїніАДІУ — АрхеологіяідавняісторіяУкраїниАДУ — АрхеологічнідослідженнявУкраїніАЛЛУ — Археологічний літопис Лівобережної Ук-

раїниАНСССР — АкадемиянаукСССРАО — АрхеологическиеоткрытияАПУРСР — Археологічніпам’яткиУкраїнськоїРСРАСГЭ — Археологический сборник Государствен-

ногоЭрмитажаБГПИ — Брянский государственный педагогичес-

кийинститутБГУ — БрянскийгосударственныйуниверситетБДОКМ — Брянський державний об’єднаний крає-

знавчиймузейБСЭ — БольшаяСоветскаяЭнциклопедияВГПУ — Воронежский государственный педагоги-

ческийуниверситетВИР — ВсесоюзныйинститутрастениеводстваВНИОРХ — Всесоюзный научно-исследовательский

институт озерного и речного рыбного хо-зяйства

ДГУ — Днепропетровский государственный уни-верситет

ИААН — Институт археологии Академии наук СССР СССРІАНАН — ІнститутархеологіїНаціональноїакадемії України наукУкраїниИАНАН — ИнститутархеологииНациональнойака- Украины демиинаукУкраиныИАРАН — Институт археологии Российской акаде-

миинаукИГАИМК — Известия Государственной академии ма-

териальнойкультуры

список скорочень

2��

список скорочень

ІІМК — ІнститутісторіїматеріальноїкультуриКГУ — КиевскийгосударственныйуниверситетКДУ — КиївськийдержавнийуніверситетКСИА — КраткиесообщенияИнститутаархеологииАНСССРКСИИМК — Краткие сообщения Института истории материальной

культурыМГУ — МосковскийгосударственныйуниверситетМДУ — МосковськийдержавнийуніверситетМКМ — МезинськийкраєзнавчиймузейМИА — МатериалыиисследованияпоархеологииСССРНАІАНАН— Науковий архів Інституту археології Національної ака- України деміїнаукУкраїниНаУКМА — Національнийуніверситет«Києво-Могилянськаакадемія»РА — РоссийскаяархеологияРСМ — РаннеславянскиймирСА — СоветскаяархеологияСАИ — СводархеологическихисточниковСПбГУ — Санкт-ПетербургскийгосударственныйуниверситетТр.ГИМ — ТрудыГосударственногоисторическогомузеяУБЖ — УкраїнськийботанічнийжурналУГЖ — УкраїнськийгеографічнийжурналУРЕ — УкраїнськаРадянськаЕнциклопедіяЮНЦРАН— ЮжныйнаучныйцентрРоссийскойакадемиинаук

2��

Назва

Латинська Російська Українська

Культурні рослини

Hordeum vulgareL. Ячменьпленча-тый

Ячміньплівчас-тий

Panicum miliaceumL.

Просопосевное Просозвичайне

Triticum dicoccon Shrank.

Пшеницадвузер-нянка

Пшеницядвозер-нянка

Домашні тварини

Asinus domesticusL. Оселдомашний Оселсвійський

Bos Taurus L. Быкдомашний Биксвійський

Capra hircus L. Козадомашняя Козасвійська

Equus caballus L. Лошадьдомашняя Кіньсвійський

Ovis aries L. Овцадомашняя Вівцясвійська

Sus domestica Gray Свиньядомашняя Свинясвійська

Canis familiarisL. Собакадомашняя Собакасвійський

Дикі тварини

Alces alcesL. Лось Лось

Caprelous caprelousL.

Косуляевропей-ская


Capreolus pi-gagrusPallas

Косулясибирская Козулясибірська

слоВник латинських наЗВ

2��

словник латинських назв

Castror fiberL. Бобрречной Боберрічковий

Cervus elaphusL. Оленьблагородный Оленьзвичайний

Leporidae Семействозаячьих Сімействозайцевих

Lepus europaeusPallas Заяцрусак Заєцьрусак

Lepus timidusL. Заяцбеляк Заєцьбіляк

Lutra lutraL. Выдра Видра

Marmota bobakMüller Сурокобыкновенный Байбак

Martes martesL. Куницалесная Куницялісова

Meles melesL. Барсук Борсук

Rangifer tarandusL. Оленьсеверный Оленьпівнічний

Sciurus vulgarisL. Белкаобыкновенная Білказвичайна

Sus scrofa ferusL. Кабан Кабан

Ursus arctosL. Медведьбурый Ведмідьбурий

Vulpes vulpesL. Лисицаобыкновенная Лисицязвичайна

Риби

Abramis brama L. Лещобыкновенный Лящзвичайний

Aspius aspiusL. Красногубыйжерех,аральскийжерех,ше-леспер

Білизназвичайна,жерех

Anguilla anguilla Обыкновенныйугорь,речнойугорь

Вугоррічковий,вугорєвропейський

Blicca bjoerkna L. Густера Плоскирказвичайна(європейська),густера

Carassiussp. Карась Карась

Cyprinidae Семействокарповых Сімействокоропових

Cyprinus carpioL. Карп,сазан Короп,сазанзвичайний

Esox luciusL. Щукаобыкновенная Щуказвичайна

Leuciscus cephalusL. Голавль Головень

2��

словник латинських назв

Leuciscus idusL. Язь Язь

Leuciscus sp. Родельцы Рідялець

Lucioperca luciopercaL. Судак Судак

Perca fluviatilisL. Окуньречной,окуньобыкновенный,окуньевропейский

Окуньзвичайний

Rutilus frisii Nord. Вырезуб Вирезуб

Rutilus rutilusL. Плотваобыкновенная,плотва,плотица

Плітка,плітказвичайна

Scardinius erythrophthalmusL.

Красноперка,сороча,краснопераяплотва,краснокрыл,красно-глазка

Краснопірказвичайна,червоноперка,червоно-пірка

Silurus glanisL. Сомобыкновенный, сомевропейский

Сомзвичайний,сомєвропейський

Tinca tincaL. Линь Линзвичайний

�00

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

розділ 1. ЮхнІВська культура. . . . . . 71.1.Історіядосліджень(7);1.2.Загальнахарактеристи-какультури(13);1.3.Вивченнягосподарства(42)

розділ 2. палеоекологІя І поселенськІ пам’ятки. . . . . . . . . . . 472.1.Природніумови(47);2.1.1.Рельєф(49);2.1.2.Клімат(51);2.1.3.Рослинність(53);2.1.4.Ґрунти(56);2.2.Описжитловихпам’яток(57);2.2.1.Загальніположення(57);2.2.2.Прикладианалізуресурснихзонгородищ(59)

розділ � . ЗемлеробстВо. . . . . . . . . . . 673.1. Знаряддя для обробітку ґрунту (67); 3.2. Вирощу-ванікультурнірослини(74);3.3. Знаряддядлязбиран-няврожаю(78);3.4. Зберіганняврожаю(82);3.5. Пере-робкаврожаю(84);3.6. Оцінкаформземлеробства(87);3.7. Висновки(90)

розділ � . тВаринництВо . . . . . . . . . . 914.1. Даніпротварин(95);4.2. Випасання,відгодівлятаутримуваннятварин (102);4.3. М’яснапродукція (105);4.4. Кінськеспорядження(107);4.5. Висновки(111)

розділ � . мислиВстВо . . . . . . . . . . . . 1135.1.Даніпротварин(113);5.2.Знаряддямисливця,аму-лети (122);5.2.1.Знаряддямисливця (122);5.2.2.Аму-лети(125);5.3.Висновки(127)

розділ � . рибальстВо . . . . . . . . . . . . 1296.1. Іхтіологічні дані (131); 6.2. Знаряддя рибалки(137); 6.2.1. Знаряддя для індивідуальної ловлі (138);6.2.2. Грузиладляриболовецьких сітей (141);6.3.Вис-новки(147)

розділ � . уЗагальнЮВальний аналІЗ 149

ЗмІст

�01

Зміст

додаток 1 . покажчик пам’яток (д.в. каравайко, с.а. горбаненко) . . . . . . . . 161Хронологічнийпокажчик(161);Алфавітнийпокажчик(168)додаток 2 . палеоетноботанІчнІ матерІали (с.а. горбаненко) . . . . . . . . . . 171додаток � . археоЗоологІчнІ данІ (на основі визначень в.і. цалкіна і о.П. Журавльова). . . . . . . . . . . . . . . . . . 174додаток � . остеологІчнІ ВиЗначення (о.П. Журавльов). . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1821. Вступ(182);2.Оглядсвійськихтварин(184);3.Огляддикихссавців(189);4.Особливостітваринництваімис-ливства(217);5. Висновки(220);Таблиці(222)додаток � . ІхтІологІчнІ данІ (на основі визначень д.в. лебедєва) . . . . . . . 262додаток � . ІхтІологІчнІ ВиЗначення (о.П. кирилюк) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 266

резюме господарство носіїв юхнівської культури (д.в. каравайко, с.а. горбаненко) . . . . . . . . . 268

резюме хозяйство носителей юхновской культуры (д.в. каравайко, с.а. горбаненко) . . . . . . . . . . 272

список літератури . . . . . . . . . . . . . . 276архівні матеріали . . . . . . . . . . . . . . 293список скорочень . . . . . . . . . . . . . . . 295словник латинських назв . . . . . . . . 297

Наукове видання

НАЦІОНАЛьНААКАДЕМІЯНАУКУКРАЇНИІНСТИТУТАРХЕОЛОГІЇ

КАРАВАЙКОДмитроВолодимировичГОРБАНЕНКОСергійАнатолійович

госПодарство НосіївюхНівської культури

Київ,Науково-виробничепідприємство«Видавництво“Науковадумка”НАНУкраїни»,2012

ОформленняхудожникаМ.А. ПанасюкХудожнійредакторІ.П. СавицькаТехнічнийредакторТ.С. БерезякКоректорО.Є. ЧелокОператорС.А. ГорбаненкоКомп’ютернаверсткаС.А. Горбаненка

Підп.додруку16.07.2012.Формат60×90/16.Папірофс.№1. Гарн.Шкільна.Друкофс.Ум.-друк.арк.19,0. Ум.фарбо-відб.19,5.Обл.-вид.арк.16,0. Наклад300прим.Зам.№12—538НВП«Видавництво“Науковадумка”НАНУкраїни», Свідоцтвопровнесеннясуб’єктавидавничоїсправи доДержавногореєструвидавців,виготівників ірозповсюджувачіввидавничоїпродукціїДК№2440від15.03.2006р.01601Київ1,вул.Терещенківська,3.ЗАТфірма«Віпол» 03151Київ151,вул.Волинська,160 СвідоцтвопровнесеннядоДержавногореєстру серіяДК№752від27.12.2001р.

УДК 903’1(252.482/484)“6385”ББК Т2(4Укр1)273.22

К 210Каравайко Д.В., Горбаненко С.А. Господарствоносіївюхнівськоїкультури.—К.:Наук.дум-ка,2012.—304с.,25табл.,75рис.

Монографія присвячена вивченню господарства населенняюхнівськоїкультуриранньогозалізноговікулісовоїсмугиСхідноїЄвропи.Напідставінаявнихматеріалівмаксимальноповнопро-аналізовані землеробство, тваринництво,мисливство і рибальс-твоцієї спільноти.Поданозагальнухарактеристикукультури ідокази тваринницько-землеробського характеру господарства здоволірозвиненимрибальством.

Дляархеологів, істориків,музейнихпрацівників, краєзнав-цівтавсіх,хтоцікавитьсяминулимстародавніхнародів.

ISBN 978-966-00-1185-4

Каравайко Д.В., Горбаненко С.А. Господарство носіїв...

Documents

Transcript of Каравайко Д.В., Горбаненко С.А. Господарство носіїв...