1

ЗАКАРПАТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

НАУКОВИЙ ЗБІРНИКЗАКАРПАТСЬКОГОКРАЄЗНАВЧОГО

МУЗЕЮ

Випуск XIV–XV

Ужгород • ІВА • 2015

2

УДК 069.013(477.87)ББК 79.1(4Укр-4Зак) Н 34

В ювілейному збірнику вміщено статті наукових співробітників Закарпатського крає знавчого музею та краєзнавців, в яких висвітлено природу, архео ло гію, історію й етнографію Закарпаття.

Для вчених, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто ціка вить ся минулим нашого краю.

Редакційна колегія: Кобаль Йосип В. – науковий редактор,

Русин Валерія – відповідальний секретар, Кобаль Олена, Джахман Руслана, Шостак Віктор.

Науковий редактор: Й.В. КОБАЛЬ

Відповідальний за випуск: Василь ШЕБА

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Закарпатського краєзнавчого музею 29 квітня 2015 року, протокол № 4.

© Закарпатський краєзнавчий музей, 2015.© М. Біланич, О. Бучмей, І. Грибанич, М. Джахман,

Р. Джахман, Л. Ігнатич, Й. В. Кобаль, Й. Й. Кобаль, О. Кобаль, Г. Король, І. Орос, В. Палинчак, А. Рац, А. Ронай, В. Русин, Н. Тарасенко, Г. Філіп, Л. Філіп, В. Шеба,

В. Шевченко, В. Шостак, 2015.ISBN 978-617-501-105-8 © ТОВ «ІВА» 2015.

3

ЗМІСТ

Василь Шеба СКАРБНИЦЯ ПАМ’ЯТОК І СПАДЩИНИ НАРОДНОЇ (до 70-ліття Закарпатського краєзнавчого музею)................................................... 5Йосип В. Кобаль ТИВОДАР ЛЕГОЦЬКИЙ: СТОРІНКИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ........................ 12

ПРИРОДА ........................................................................................................................ 19Михайло Біланич ФЛОРА ТЕРИТОРІЇ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ ............................................... 20Олена Бучмей ГЕРБАРІЙ РОСЛИН РОДИН РОЗОВІ ROSACEAE ТА БОБОВІ FABACEAE У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ..................................................................................................................... 34Руслана Джахман АНТОНІЙ МАРГІТТАЙ – БОТАНІК, ДОСЛІДНИК ФЛОРИ КАРПАТ ............ 45

АРХЕОЛОГІЯ ................................................................................................................. 53Йосип В. Кобаль, Адальберт Рац ПРО НОВІ МОЖЛИВІ ДОМУСТЬЄРСЬКІ ПАЛЕОЛІТИЧНІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ .......................................................... 54Йосип Й. Кобаль ВІДКРИТТЯ КУШТАНОВИЦЬКОГО МОГИЛЬНИКА ...................................... 65

ІСТОРІЯ .......................................................................................................................... 73Михайло Джахман СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ СЕЛА ВЕРХНІЙ СТУДЕНИЙ .................................... 74Олена Кобаль УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848-1849 РОКІВ У СПОГАДАХ ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО .................................................................................... 84Іван Орос ВИСТАВКА «IN MEMORIAM» У ЗАКАРПАТСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ (до 120-ї річниці від дня народження Петра Сови) .................................. 93Василина Палинчак СПАДЩИНА МИКОЛИ ЛЕЛЕКАЧА У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ................................................................................... 104Валерія Русин ЛАСЛО ШАНДОР – ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР УЖГОРОДСЬКОЇ КАРТИННОЇ ГАЛЕРЕЇ .................................................................................................................. 117Людвіг Філіп ПОМІЧНІ СВЯЩЕНИКИ – КАПЕЛАНИ УЖГОРОДСЬКОГО ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ....................... 135Віктор Шевченко КОЛЕКЦІЯ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ .......... 150

4

ЕТНОГРАФІЯ .............................................................................................................. 165 Ілля Грибанич НАРОДНИЙ ОДЯГ УКРАЇНЦІВ СІЛ ХИЖА, НОВОСЕЛИЦЯ, ЧЕРНА ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ КІНЦЯ ХІХ – 50-Х РОКІВ ХХ СТ. ........... 166Георг Філіп НАРОДНА ВИШИВКА СІЛ ЧЕРНА І ХИЖА ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ З ФОНДІВ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (за матеріалами колекції М.В. Грицака) ............................................................... 169Віктор Шостак НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАКАРПАТТЯ У НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ ........................................................................................................ 184

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ......................................................................................... 194Наталія Тарасенко МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА: МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ В МУЗЕЯХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ............................................................. 195 ДЖЕРЕЛА ..................................................................................................................... 212Тиводар Легоцький НІМЕЦЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В БЕРЕЗЬКОМУ КОМІТАТІ ................................... 213Федір Потушняк ПИСАНКИ .............................................................................................................. 228

ЮВІЛЕЇ .......................................................................................................................... 230Валерія Русин ОЛЕНА КОБАЛЬ (з нагоди ювілею) .................................................................... 231Віктор Шостак ГЕОРГ ФІЛІП (до 50-річчя від дня народження) ................................................ 234

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................ 236Андреа Ронай АНКЕТУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 2013 РОКУ .............................................................................................. 237

ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ. КАДРИ ................. 240Ганна Король ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У 2013-2014 РОКАХ .............................................................................. 241Лідія Ігнатич ШТАТ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У 2013-2014 РОКАХ ............................................................................................. 243

ХРОНІКА ....................................................................................................................... 247Валерія Русин ХРОНІКА ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (з травня 2013 по травень 2015 року) ................................................................... 248

65 Йосип Й. Кобаль

Йосип Й. Кобаль

ВІДКРИТТЯ КУШТАНОВИЦЬКОГО МОГИЛЬНИКА

SUMMARY

THE DISCOVERY OF KUSHTANOVYTSIA CEMETERY

Josyp J. Kobal’

The article is devoted to the history of research into Kushtanovytsia cemetery. The author shows on archival materials by Tyvodar Lehoczky that eponymous relics of Kushtanovytsia culture were discovered back in 1891.

Key words: Kushtanovytsia culture, Kushtanovytsia cemetery, Tyvodar Lehoczky, history, discovery.

Однією з найбільш репрезентативних культур доби раннього заліза на території сучасного Закарпаття є куштановицька. Її назва походить від курганного могильника, дослідженого в 1931 році в с. Куштановиця Мукачівського району (фото 1). Уперше ці старожитності було виділено в самостійну археологічну групу (культуру) у 1936 році Я. Бемом та Й. Янковичем [Böhm J., Jankovich M., 1936]. Знахідки з куштано-вицького могильника привертали увагу багатьох дослідників [Lehoczky, 1892; Лессек, 1922; Jankovich, 1931; Eisner, 1933; Böhm, 1934; Böhm, Jankovich, 1936; Zatlukal J., Zatlu-kal E., 1937, 92; Потушняк, 1958; Смирнова, Бернякович, 1965; Крушельницька, 1974; Попович І., 2006], однак історія вивчення епонімної пам’ятки не була належним чи-ном з’ясована. Повторне вивчення праць і архівних матеріалів Тиводара Легоцького (фото 2) [Lehoczky, R.j., I, № 734, с. 290-294], які зберігаються в Закарпатському крає-знавчому музеї, дали можливість автору статті значно доповнити історію досліджен-ня згаданої культури.

Історія та умови відкриття. 28 жовтня 1891 року Тиводар Легоцький, оглянув-ши місцевість на півночі с. Куштановиця, на земельних ділянках Степана Поповича та Івана Бряника виявив два знівельованих кургани. Звідси в напрямку с. Буковинка на відстані близько 500 м від села на пласкій вершині гірського хребта ним було зафік-совано ще 12 різних за розмірами курганів. Останні розташовувались близько один до одного. Дослідник також виготовив приблизний схематичний план розташування курганного могильника поблизу Куштановиці (фото 3). Частину курганів Тиводар Ле-гоцький намагався розкопати. Результати його досліджень ми подаємо нижче на осно-ві рукописного щоденника вченого.

Опис. Курган № 3 (нумерація згідно з планом могильника Тиводара Легоцько-го) був одним з найбільших. Діаметр близько 20 м, висота 5 м. Насип куполоподіб-ної форми. Незабаром після початку розкопок Тиводар Легоцький припинив роботи, оскільки вони потребували величезних зусиль та затрат фізичної сили. У північній

66 Йосип Й. Кобаль

частині кургану дослідником було знайдено один фрагмент кераміки розміром з до-лоню.

Курган № 6. Діаметр 16 м, висота 1,5 м. Тут знайдено розвал урни, в якій збереглася невелика кількість кісток.

Кургани № 5 і № 8. Проклавши невеликі траншеї, Тиводар Легоцький не натрапив на поховання, тому припинив подальші роботи (у 1892 році вчений повторно провів дослідження кургану № 8. Ним було знайдено крем’яне дволезе вістря стріли(?); висота 4,5 см, ширина 4,0 см, та кам’яний стамескоподібний предмет чорного кольору, лезо якого нагадувало лезо пилки; довжина 4,5 см, ширина 3,5-2,0 см).

Курган № 7. Діаметр 8 м. Насип дуже знівельований, ледь здіймався над рівнем землі. Курган розташовувався за 10 м від дороги на Буковинку, але при цьому був порушений. На глибині 0,5 м Легоцький натрапив на шар перепаленої світло-червоної глини, товщиною 0,7 м; після цього слідував товстий шар деревного вугілля та попелу. Посередині кургану дослідник викопав круглу яму діаметром 2,6 м і глибиною 1,5 м до її первісного рівня. На дні лежало 10 звичайних каменів розміром з долоню. Над шаром перепаленої глини в північній, західній та східній стінках розкопу в котлоподібних ямках були знайдені чотири ліпні урни. Дві більші з них розміщувалися разом, одна на одній, а дві менші – окремо (фото 4).

Розкопані урни були накриті чорними глиняними покришками діаметром 15,0 см та товщиною 1,0 см, що мали тарілкоподібну форму. Вони були знайдені у розбитому стані і, здається, походили із днищ посудин. У посудинах містилися спалені людські кістки без супровідних речей. Лише на дні розкопу лежав плаский трахітовий камінь, з одного кінця прямий, а з другого – загострений, округлий; довжина 15,0 см, товщина 5,0 см; загальна ширина становить 4,5-7,0 см, діаметр 6,0 см; за припущенням Тиводара Легоцького, можливо, що його використовували як ударний інструмент, затиснувши у розколоте руків’я. Нижче подаємо опис урн.

Урна № 1. Товстостінний, масивний горщик банкоподібної форми з чотирма окремими наліпними валиками під вінцями. Останні ввігнуті досередини, їх краї злегка скошені. Наліпні валики розміщені дещо косо відносно вінчика, розчленовані й мають конусоподібні виступи. Валики розташовані симетрично по всьому діаметру посудини. Денце ледь виділене, рівне. Поверхня загладжена, милиста на дотик, але нерівна. Керамічне тісто містить домішки шамоту. Випал нерівномірний, переважає коричневий колір із сірими (ззовні) та чорними (зсередини) плямами. Горщик місцями непропорційний, злегка деформований (висота 24,5 см; діаметр вінчика 19,0 см; діаметр денця 13,0 см; товщина стінки 1,1 см; довжина валиків 8,5-9,0 см). Закарпат-ський краєзнавчий музей (далі ЗКМ). Інв. №: Б3-239/117 (рис. 1).

Урна № 2. Товстостінний горщик з масивним профільованим денцем, злегка опуклими стінками і загнутим досередини, рівно зрізаним вінчиком. Виготовлений із глини з домішкою шамоту. Зовнішня поверхня загладжена, але нерівна; на внутрішній поверхні добре помітні сліди від круглих валиків, з яких виготовлялася посудина. Випал сильний, нерівномірний. Домінує світло-коричневий колір з вертикальними смужками і плямами рожевого кольору. На 2 см нижче вінчика тягнеться паралельно до нього наліпний розчленований валик, який у трьох місцях переривається округлими виступами з альвеолою. На посудині помітні вертикальні тріщини; її тіло деформоване. Висота 23 см; діаметр дна 10 см, діаметр вінчика 20 см; товщина стін-ки 1-1,1 см. ЗКМ, Інв. № Б3-239/16 (рис. 2).

Інші дві посудини, які не збереглися, були висотою відповідно 11,0 і 21,5 см та мали діаметр денця 8,0 і 10,0 см. У кожної з них є пряма, гладка шийка висотою

67 Йосип Й. Кобаль

3,0 см, під якою у меншої урни шнуроподібно тягнеться валик товщиною і висотою 1,0 см. Нижче валика починається тіло посудини, яке поступово звужується до дна. Товщина стінок розміром у палець. Тіла посудин дещо деформовані. У меншої урни вушка утворюють парні конуси, які в трьох місцях виступають за вінчик на 2,0 см. У більшої урни вушка утворюють чотири виступи під шийкою.

У 1892 році Тиводар Легоцький повторно дослідив курган. У східній частині на-сипу було закладено траншею глибиною 2 м. На глибині 1,3 м він натрапив на шар перепаленої глини діаметром 1,5 м та товщиною 0,2 м, залишки деревного вугілля та фрагменти кераміки. Вище рівня перепаленої глини дослідник знайшов фрагмент, імовірно, зернотерки діаметром 19,0 см та товщиною 7,0 см.

Дослідження північних околиць курганів принесли незначні успіхи. Було знайдено міцну трикутну в перерізі, обламану, кам’яну пластину з ретушшю (довжина 6,0 см, ширина 2,0 см); вістря стріли із чорного блискучого каменю (довжина 4,0 см, ширина внизу 1,5 см, ширина посередині 2,5 см); половину круглого трахітового жорна, до-вжина якого 25,0 см, ширина 8,0 см. Одна частина жорна була гладка, друга – нерівна.

Курган № 2. Досліджений Тиводаром Легоцьким 21 червня 1892 року. Діаметр 18 м, висота 3 м. Через хибне уявлення про розташування поховань під насипом, дослідник розкопав тільки центральну частину кургану. Тут він знайшов фрагменти товстостінних, грубих горщиків, кам’яний предмет лопатоподібної форми (19,0х10,0х3,0 см) та ще один невеликий кам’яний предмет коричнево-сірого кольору, який він визначив як наконечник стріли. На південь від того місця, на глибині 2,5 м, прослідковувалося невелике підвищення. В останньому на глибині 0,7 м на площі діаметром 2 м дослідник натрапив на шар перепаленої землі товщиною 0,2 м, а також незначну кількість кераміки та один плаский камінь невеликих розмірів.

В інших, менших, курганах не було виявлено нічого характерного, окрім фрагментів кераміки.

Аналіз Значна частина вищеописаного археологічного матеріалу із розкопок Тиводара

Легоцького на сьогодні не збереглася. У фондах ЗКМ є тільки дві посудини із перших розкопок куштановицького могильника. Мова йде про цілі урни, що походять з кургану № 7, які у свій час Йожеф Янкович визначив як неолітичні [Jankovich, 1931, Tab. XVI, 1-2].

Тиводар Легоцький, на підставі знайдених у курганах та їх околицях кам’яних знарядь праці (?), відніс куштановицький могильник до неолітичного часу [Leho-czky, 1912, 9]. Таке датування знахідок перейняли й інші дослідники [Лессек, 1922, 36; Pasternak, 1928, 15]. Тільки після систематичних розкопок курганів біля Куштанови-ці Ярославом Бемом та Йожефом Янковичом хронологічна позиція могильника була переглянута і вказано на його ранньозалізний вік [Eisner, 1933, 163; Böhm, 1934, 7-8; Böhm, Jankovich, 1936]. Це підтверджують і дві глиняні посудини з кургану № 7, ви-явлені у свій час Тиводаром Легоцьким. За всіма ознаками вони належать до типових для куштановицької культури горщиків з наліпним валиком (тип ІІІ за І. Поповичом) [Попович І., 2006, 35] (фото 5; В: 2,3).

Цікавими є спостереження Тиводара Легоцького стосовно поховального обряду досліджених ним курганів. Він вважав, що люди, які колись тут жили, ховали членів своєї родини в одному насипі, тобто ці поховання були колективними. Небіжчика спалювали на місці, після чого його прах зсипали в урну, а посудину клали на рештки згарища й прикривали денцем іншої посудини. Легоцький зауважив, що кістки в окремих урнах складалися в анатомічному порядку [Lehoczky, 1892, 92-94].

68 Йосип Й. Кобаль

Стосовно місця спалення небіжчиків у випадку з куштановицьким могильником іншої думки дотримувалися брати Елемир і Єнев Затлукали. Дослідивши пагорб в східних околицях могильника, вони дійшли висновку, що небіжчиків спалювали саме тут, оскільки на його вершині було відкрито потужний шар перепаленої червоної глини впереміш з вугіллям товщиною 0,5 м, але без жодних фрагментів кераміки [Za-tlukal J., Zatlukal E., 1937, 140]. Приналежність цього комплексу до куштановицького могильника, однак, залишається нез’ясованою.

Таким чином, можемо констатувати, що на підставі вивчення архівних матеріалів Тиводара Легоцького час відкриття куштановицького могильника слід віднести до 1891 року. Дуже ймовірно, що частина курганів, досліджених Тиводаром Легоцьким починаючи з 1860-х років [Lehoczky, 1892, 77, 84, 92, 127-128], теж належала до кушта-новицької культури.

Список використаних джерел і літератури

Lehoczky T., Régészeti jegyzeteim. I. – Рукопис. Архів ЗКМ Інв. № Арх. 142.Крушельницька Л.І. Племена куштановицької культури // Стародавнє населення

Прикарпаття і Волині (доба первіснообщинного ладу). – К. , 1974, 263-268.Лессек Ф. Правѣк Подкарпатскоѣ Руси. – Ужгород, 1922.Попович І. Закарпаття за доби раннього заліза. – Krákow-Lwów, 2006.Потушняк Ф.М. Археологічні знахідки бронзового та залізного віку на Закарпатті.

– Ужгород, 1958.Смирнова Г.И., Бернякович К.В. Происхождение и хронология памятников

куштановицкого типа Закарпатья (по поводу некоторых робот венгерских и чешских археологов) // Археологический сборник. Вып. 7. – Л.-М., 1965. – С. 89-115.

Böhm J., Podkarpatská Rus v pravěku // Rok. – Praha, 1934, 1-11.Böhm J., Jankovich M., Skythové na Podkapatské Rusi část prvá Mohylové pohřebiště

v Kuštanovicich // Carpatica. ІА. – Praha, 1936, 33-64.Eisner J., Slovensko v pravěku. – Bratislava, 1933.Jankovich M., Podkarpatská Rus v prehistorii. – Mukačevo, 1931.Lehoczky T., Adatok hazánk archeológiájához különös tekintettel Beregmegyére és

környékére. I. – Munkács, 1892.Lehoczky T., Adatok hazánk archeológiájához különös tekintettel Beregmegyére és

környékére. IІ. – Munkács, 1912.Pasternak J., Ruské Karpaty v archeologii. – v Praze, 1928.Zatlukál J., Zatlukál E., Adatok Podkárpatszka Rusz prahistiriájához. – Mukacevo, 1937.

69 Йосип Й. Кобаль

Фото 1. Місцезнаходження куштановицького могильника.

Фото 2. Тиводар Легоцький.

70 Йосип Й. Кобаль

Фото 3. Схематичний план куштановицького могильника за Т. Легоцьким.

Фото 4. План кургану № 7за Т. Легоцьким.

71 Йосип Й. Кобаль

Рис. 1. Глиняна урна з кургану № 7.Розкопки Т. Легоцького 1891 р.

Рис. 2. Глиняна урна з кургану № 7.Розкопки Т. Легоцького 1891 р.

72 Йосип Й. Кобаль

Фото 5. Археологічні знахідки із куштановицького могильника. А: 1–6 – курган Х; В: 1 – курган VI; 2, 3 – курган VII; 4 – курган ІХ.

А

В