Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра германської філології

СПОРТИВНИЙ ДИСКУРС

Індивідуальний дослідницький проект з теорії мовної комунікаціїЖаравіна Олексіястудента 605 групиСпеціальність 8.02030304. Переклад (німецька, англійська мови)

Науковий керівник –

2

Паращук В. Ю., кандидат філологічних наук, доцент

Кіровоград – 2013

3

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................31.УЧАСНИКИ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ....................5

2.ХРОНОТОП ЮД.....................................7

3.МЕТА ТА КЛЮЧОВІ КОНЦЕПТИ СД.....................8

4.РІЗНОВИДИ ТА ЖАНРИ СД..........................11

5.МАТЕРІАЛ І ПРЕЦЕДЕНТНІ ТЕКСТИ СД...............13

6.МОВНО-КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СД.............14

ВИСНОВКИ..............................................16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................17

ДОДАТОК 1.............................................18

ДОДАТОК 2.............................................19

4

ВСТУП

Спорт – це популярне, складне, поліфункціональне,

багатозначне і суперечливе соціальне явище, яке займає

дуже важливе місце в суспільному житті. Спорт –

особливий вид комунікації, що виник як реалізація

складного комплексу потреб - біологічних, духовних,

рекреативних, інформаційних та ін. Дослідження

спілкування в спорті , його учасників, хронотопу,

цінностей і концептів, цілей і стратегій дозволяють

виділити спортивний дискурс як вид інституційного і

позначити його ядро і периферію . Спортивний дискурс –

вид комунікації між учасниками в ядерній або

периферійній ситуації спортивного змагання.

Спорт у сучасному світі є популярним видом

дозвілля, прибутковим об’єктом для ЗМІ, а також

потужним засобом об’єднання нації. Спорт вивчається не

тільки як явище культури (В. Юнгханнс, М. Гампер,

В. Звєрєва, У. Морган, О. Власов, К. Леш та ін.), але й

як засіб маніпулювання свідомістю на основі об’єднання

гендерних та національних стереотипів (О. Сарна,

І. Новікова). Актуальною проблемою є взаємовплив спорту

та ЗМІ (Р. Харріс, Н. Блейн, Р. Бойл, С. Гуськов,

М. Хуссам). Низку лінгвістичних робіт присвячено

зв’язку спортивного дискурсу з іншими типами дискурсів

(Б. Зільберт, О. Зільберт), лінгвосеміотичному та

5

лінгвокогнітивному аналізу (О. Панкратова,

К. Боровікова, О. Малишева, І. Кожевнікова). Традиційно

науковці зосереджувалися на вивченні термінології,

лексики та фразеології спорту (С. Кудрін,

О. Єлістратов, Н. Мухамедова, О. Гурєєва, Л. Авакова,

І. Хмелевська, Н. Шафранова, А. Савченко, В. Кисельова,

О. Рилов, А. Мілюк та ін.). Усе більше стає досліджень,

присвячених жанровій системі спортивного дискурсу

(Ф. Бацевич, П. Істрате, М. Бергельсон,

О. Олександрова, М. Токарєва, Т. Нікітіна,

Л. Краєвскі).

Незважаючи на зростання кількості праць зі

спортивного дискурсу (СД), треба визнати, що деякі

питання залишаються суперечливими або взагалі не

висвітленими. Так, остаточно не встановлено специфіку

інституційності спортивного дискурсу; спортивна

термінологія у більшості випадків розглядається у

відриві від дискурсу; суб’єкти спортивного дискурсу у

медіапросторі обмежені ієрархічною парою «журналіст –

реципієнт»; у жанровій системі спортивного дискурсу

описано тільки телекоментар і – значно меншою мірою –

«кричалки» вболівальників, тоді як жанрова система

постійно розвивається й тому потребує наукової

фіксації. Крім того, до уваги дослідників потрапляє

6

виключно «великий» спорт, що штучно обмежує сферу

функціонування спортивного дискурсу.

Актуальність теми зумовлена підвищеним інтересом

сучасної лінгвістики до проблем взаємодії в умовах

опосередкованої комунікації. Дослідження спортивного

дискурсу уможливить розв’язання таких проблем:

інституційний дискурс як спілкування у заздалегідь

визначених межах; еволюція жанрових систем; особливості

реалізації інтенцій різних типів.

7

1.УЧАСНИКИ СПОРТИВНОГО ДИСКУРСУ

Основними учасниками спортивного дискурсу необхідно

вважати тріаду – спортсмен – тренер – суддя (der Sportler – der

Trainer – der Richter), де спортсмен є головним учасником

дискурсу, оскільки навколо нього, для нього і завдяки

йому розгортається дискурс. Він відправник або адресант

повідомлення під час змагання [2, 1991 , p.205]. Тренер

і суддя – безпосередні учасники, оскільки здійснюють

прямий вплив на хід подій, що яскраво проявляється в

командних (футбол, хокей, баскетбол...) і суб'єктивних

(художня гімнастика, синхронне плавання, фігурне

катання ...) видах спорту. Слід зазначити, що між

основними учасниками, в період розвитку дискурсу,

поетапно змінюється статусна характеристика. У

спортивному дискурсі, в залежності від ситуації і жанру

спілкування, статусне старшинство бере на себе один з

учасників, наприклад, тренер під час підготовки

спортсмена, суддя під час змагання і підведення його

результатів, спортсмен, наприклад, під час церемонії

представлення та нагородження.

Вболівальник (der Anhänger) – пасивний учасник

спортивного дискурсу, оскільки він активно ніяк не

впливає на дискурс. Виняток становлять рідкісні

випадки, пов'язані з наданням тиску різними способами з

боку вболівальників, які перебувають на змаганнях, на

8

адресу, наприклад, суддів, тренерів, спортсменів. Однак

у цьому випадку необхідно говорити про неприйнятну, з

точки зору етики поведінку людей. Нерідко змагання

відкладаються, переносяться або призупиняються саме

через фанатів.

Незважаючи на те, що уболівальник, особливо біля

екрану телевізора, є пасивним учасником даного типу

дискурсу, його роль не можна недооцінювати, оскільки

основна мета спорту – демонстрація фізичних здібностей

людини якраз вболівальнику, який є основним адресатом

повідомлення. Адресат спортивного дискурсу не

обов'язково реально існує або безпосередньо присутній,

він є у свідомості учасників, і цього достатньо для

вирішення ним його спортивних завдань. Спортсмен може

демонструвати свою майстерність іншим спортсменам,

друзям, батькам, батьківщині і так далі, отже вони

будуть адресатами.

Спортивний коментатор (der Sportreporter) взагалі не

бачить адресата і будує свою промову щодо віртуального

вболівальника, який володіє опосередкованими

характеристиками віку, соціального стану, інтересів.

Коментатор або кореспондент не роблять прямого впливу

на події, а виконують ретранслюючу функцію,

інтерпретують події, виходячи при цьому з різних

факторів (менталітету, політичного режиму, соціального

9

стану, статі, віку), під впливом яких вони знаходяться.

Незважаючи на ці фактори, суть і результат спортивних

змагань не змінюється. Ретранслятор передає інформацію

адресатові [4, 1999 , с.42] – а саме, вболівальнику.

Таким чином, коментатор – це сполучна ланка між

активними і пасивними учасниками спортивного дискурсу.

Можна виділити другорядних учасників: медичні

співробітники ( das medizinisches Heilpersonal), обслуговуючий

персонал (das Dienstpersonal), представники команд та адміністрації

(die Mannshaft- und Verwaltungsverträter), які можуть допомагати

спортсменам у досягненні їх власних цілей і досягти або

не досягти своїх. Вони грають, на перший погляд,

другорядну роль у спортивному дискурсі і виконують у

ньому допоміжну функцію. Однак, та допомога , яку вони

надають дуже істотна і очевидна.

У соціолінгвістики розрізняють агентів і клієнтів у

різних типах дискурсу. В.І.Карасик відзначає, що агент

відіграє активну роль в інституціональному спілкуванні,

а клієнт змушений звертатися до агентів і виступає в

якості представника суспільства в цілому стосовно

представників інституту [3, 1999 , с.7] Агентами

спортивного дискурсу необхідно вважати всі перераховані

вище групи , оскільки вони не змушені звертатися до

інституту спорту в якості представників суспільства, а

є працівниками цієї сфери. Виняток становлять

10

вболівальники, які не працюють в даній сфері, але

звертаються до неї, спираючись на своє бажання, і

відіграють важливу роль у спортивному дискурсі. За

відсутності вболівальників , фанатів або глядачів

взагалі великий спорт існувати не може в силу того, що

його основна мета спрямована на демонстрацію

майстерності. Клієнтами в даному типі дискурсу є люди,

які час від часу звертаються до інституту спорту з

метою отримання будь-яких вигод (політики, вчені,

медики, рекламодавці, педагоги, батьки молодих

спортсменів, самі початківці, любителі спорту і т.д.).

2.ХРОНОТОП СПОРТИВНОГО ДИСКУРСУ

Хронотопом спортивного дискурсу є:

обмежений час дії спортивної події (змагання)

час підготовки спортсмена до змагання, яке

визначається планом підготовки та графіком

проведення змагань

час трансляції змагання, що збігається з часом

його реального проведення(живий ефір)

події, які записуються на відео і трансльовані

фрагменти спортивної події – повтори, що

відображають як найбільш вдалий епізод спортивної

події (наприклад , гол у ворота супротивника), так і

невдалі (падіння на льоду, падіння зі спортивного

снаряда і т.д.).

11

просторові елементи: локус власне спортивної

події (спортивна арена, спортивний зал, басейн,

бігова доріжка, льодовий стадіон, тенісний корт,

траса велосипедної гонки, стрільбище і т.п.)

географічне місце проведення спортивного заходу

(місто, країна, район )

локус проведення підготовчих заходів спортивної

події (тренувальні та підсобні приміщення:

роздягальня, душові, тренувальні корти та ін.)

У межах перерахованих елементів хронотопу у

відповідному просторі і розгортається спортивний

дискурс.

Залежно від специфіки певного виду спорту місцем

проведення може бути: в боксі - ринг; в плаванні -

басейн або частина водойми; в легкій і важкій атлетиці,

футболі та бейсболі – стадіон; у волейболі, баскетболі

- зал.

Слід зазначити, що місцем проведення спортивних

змагань, особливо міжнародного рівня, не може виступати

будь-який стадіон, басейн або тенісний корт. У правилах

проведення змагань точно описуються вимоги до

спортивних споруд, в яких вказується, чим даний об’єкт

повинен бути обладнаний, наприклад трибуни повинні

вміщувати певну кількість людей, мати спеціально

12

відведені місця для преси, VIP-зону, місця для

вболівальників, спортсменів.

3.МЕТА ТА КЛЮЧОВІ КОНЦЕПТИ СД

Цілі спортивного дискурсу зводяться до вербальної

підтримки досягнення спортивних цілей, а саме перемоги

в спортивному змаганні, досягнення спортивної форми, що

дає можливість здійснення першості в спортивній події ,

а також забезпечення презентації та престижу держави чи

інституту спорту, які готують свого представника для

участі в змаганні.

Будь-яке спілкування здійснюється завдяки меті, яку

перед собою ставлять його учасники. Мета – визначальний

момент спілкування , в опорі на який мовцем

розробляється стратегічний план, що включає набір

необхідних засобів для досягнення поставленої мети.

Цілі можуть бути загальні та конкретні особисті та

громадські; близькі та далекі. Загальна мета може

полягати в тому, щоб інформувати, розважити, надихнути,

переконати , закликати до дії; конкретна мета ясно

показує, що адресат повинен знати, відчувати і робити

[4, 1999, с. 32].

Цілі спорту як соціального феномену збігаються з

цілями культури загалом і базуються на світоглядному ,

морально-етичному та моральному аспектах соціуму. Спорт

13

як інституційне утворення, в прагненні досягнення своїх

спільних цілей виконує освітню і виховну функції .

Соціальною метою олімпійського або великого спорту є

згуртування різних груп населення навколо

загальнонаціональної ідеї. Велике значення при цьому ,

в період початку глобалізації у світі, мають

телебачення і преса, які дуже швидко поширюють

інформацію між великими групами населення. Загальна

мета спорту як соціального та культурного феномена -

передача і обмін інформацією між великими групами

населення.

Серед загальних цілей спорту виділяють:

рекреаційну

розвиваючу

творчу

соціальну

контролюючу

Важливим моментом при розгляді цілей є той факт, що

будь-яка людина, що займається з цікавістю будь-якою

діяльністю, завжди хоче домогтися в ній певних успіхів.

Конкретною метою спортсмена є участь у змаганнях, а

загальною – представлення своєї країни і себе особисто,

завоювання перемоги чи якогось іншого наміченого місця,

придбання моральних, духовних і матеріальних благ , які

обіцяє перемога. Тренер надає безпосередню допомогу

14

спортсмену, а саме налаштовує його і підтримує,

направляє або висловлює невдоволення під час дій

спортсмена. Тренер допомагає спортсмену досягти

поставлених цілей і сам за допомогою спортсмена досягає

своїх , наприклад , підготувати олімпійського чемпіона

або медаліста .

Концепт «спорт» - «Der Sport»

Спорт (англ. sport,) походить від

давньофранцузьського фр. disport — «дозвілля», «розвага»

[2].

«Етимологічний словник німецької мови Герхарда

Кьоблера» подає таку номінацію імені концепту: Die

körperliche Tätigkeit die um ihrer selbst willen zur Stärkungder Gesundheit oder aus Interesse am körperlichen Wettkampf

ausgeübt wird.

Тобто спорт – це організована за певними правилами

діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних

та інтелектуальних здібностей, а також підготовка до

цієї діяльності та міжособові стосунки, що виникають в

процесі гри.

Поняттєва складова Образна складова Ціннісна

складова1. nach bestimmtenRegeln [im Wettkampf] aus

1. Boxer-Sprichwort:Glück und Nas´,

1. Olympische Spiele: schneller,

15

Freude an Bewegungund Spiel, zur körperlichen Ertüchtigung ausgeübte körperliche Betätigung – фізична діяльність, яка здійснюється заради задоволеннята гри за певними правилами.2. sportliches Geschehen in seiner Gesamtheit – спортивна подія в цілому3. Liebhaberei, Betätigung zum Vergnügen, zum Zeitvertreib, Hobby – пристрасть, діяльність заради задоволення, хоббі

wie leicht bricht das.

© Wolfgang J. Reus

2. "Da ist der Sport", sagte der Radiosprecher und Zuhörer Huber fühlte sich als Sportler.

© Walter Ludin

3. Wasserball ist ein harter Sport. Besonders für Nichtschwimmer!

Unbekannt

höher, stärker.

Unbekannt

2. Einen guten Sportler erkenntman an seinem Sieg. Einen großen Sportler erkennt man in seiner Niederlage. – Unbekannt

3. Der sportliche Wettkampf soll nicht zum Krieg werden, sondern Spiel bleiben.

© Egon Kapellari

Концепт «гра» - «Das Spiel»

За етимологічним словником Макса Фаслєра слова гра,

грати (грать) - загальнослов'янські. Слово позначає

собою певний вид ігрової або спортивної діяльності.

16

«Етимологічний словник німецької мови Герхарда

Кьоблера» подає наступну номінацію імені концепту «Das

Spie»: Die Tätigkeit, die allein aus Freude an ihr

selbst und ohne praktische Zielsetzung geschie.

Поняттєва складова Образна складова Ціннісна

складова1. Spiel, das nachfestgelegten Regeln durchgeführt wird – гра яка проводиться за встановленими парвилами.2. nach bestimmtenRegeln erfolgendersportlicher Wettkampf, bei demzwei Parteien um den Sieg kämpfen –гра двох супротивників за певними правилами заради перемоги3. Spiel, für dessen Zielerreichung einGewinn ausgelobt ist – гра, метою якої є перемога.

1. Beim Ballspiel benutzen alle den gleichen Ball, aber einer bringt ihn am besten ins Ziel. – Blaise Pascal .2. Man sollte immer ehrlich spielen, wenn man die Trümpfe in derHand hat. – OscarWilde3. Spielen ist Experimentieren mit dem Zufall. – Novalis

1. Beim Spiel kann man einen Menschen in einer Stunde besser kennenlernen, als im Gespräch in einem Jahr. –Platon

2. Karten sind des Teufels Spiel. – Sorbisches Sprichwort

3. Glück im Spiel - Unglück in der Liebe. – Deutsches Sprichwort

17

4.РІЗНОВИДИ І ЖАНРИ СПОРТИВНОГО ДИСКУРСУ

Спортивний дискурс в силу такої універсальної

якості, як орієнтованість на реалізацію базових потреб

всього соціуму, характеризується жанровим

різноманіттям. Як показало дослідження, кількість

жанрів спортивного дискурсу регулюється проявами спорту

в соціумі. Таким чином можна виділити такі жанри як:

жанр «наукова спортивна стаття » (стаття про

дослідження моторно- рухового апарату спортсмена)

жанр « медико- терапевтична бесіда» (бесіда

психолога-терапевта з суб'єктом спорту)

жанр «урок фізичної культури в школі»

жанр «аналіз тренування або матч»

жанр «інструктування спортсмена тренером»

жанр «спортивний суд» (дискусія спортивних

функціонерів з приводу дискваліфікації

спортсмена ,що застосував допінг на змаганні або

порушив спортивні правила)

жанр «спортивне інтерв'ю» (бесіда суб'єктів спорту

і журналістів відразу після змагання)

жанр «спортивна прес-конференція» (бесіда суб'єктів

спорту і журналістів по закінченні певного часу

після змагання або матчу)

жанр «спортивний коментар»

18

Нарешті, до жанру спортивного дискурсу можуть бути

віднесені спортивні мемуари суб'єктів спорту , які

припинили свою спортивну кар'єру.

Виділяють три основних жанри спортивного дискурсу:

спортивне інтерв’ю, спортивна прес-конференція та

спортивний коментар. Спортивні мемуари є досить

прогресивним жанром і на сьогоднішній день широко

розвивається.

Інтерв’ю – (англ. interview) — це бесіда, вибудована

за певним планом через безпосередній контакт інтерв'-

юера з респондентом з обов'язковою фіксацією

відповідей. Контакт може відбуватися за присутності

інтерв'юера та респондентом як в певному місці, так і

проходити у телефонному або он-лайн режимах.

Спортивна прес-конференція (від англ.press-

conference) — захід для ЗМІ, що проводиться у випадках,

коли є суспільно значуща спортивна подія, і організація

(спортивний клуб) або окрема відома особа,

безпосередньо пов'язані з цією новиною (тренер або

спортсмени), бажають дати свої коментарі з цієї новини,

які були б цікаві і важливі для громадськості. Зазвичай

має місце незадовго після того, як подія відбулася.

Спортивний коментар – репортаж про ту чи іншу

спортивну подію який транслюється на радіо або

телебачення в режимі он-лайн. часто застосовується

19

прийом оповідання в теперішньому часі, що посилює ефект

присутності і співучасті

Спортивні мемуари – (фр. mémoires — спогади) — оповідь

у формі записок від імені автора про реальні події

минулого, учасником або ж очевидцем яких він був.

Спортивний жанр, який стрімко набирає популярність в

широких колах. Яскравий приклад – автобіографія

епохального та неперевершеного тренера ФК Манчестер

Юнайтед Сера Алекса Фергюссона, який у 2013 році

завершив спортивну кар’єру.

Слід зазначити, що спілкування в сучасному спорті

включає елементи багатьох видів дискурсу, серед яких:

рекламний, політичний, медичний, педагогічний, ділової,

юридичний, побутовий. Всі перераховані види дискурсу і

деякі інші викриваються в текстах спортивних

коментарів, що володіють, в свою чергу, ознаками

дискурсу мас-медіа.

5.МАТЕРІАЛ І ПРЕЦЕДЕНТНІ ТЕКСТИ

У спортивному дискурсі до прецедент них текстів

належать правила, які укладалися для певного виду

спорту.

Пра́вило — вимога для виконання якихось умов (норма

поведінки) всіма учасниками якої-небудь дії (гри), за

20

виконання якого передбачено заохочення, а за

невиконання покарання.

Особисто я не можу пригадати жодного офіційного

виду спорту, в якому були б відсутні певні

регламентовані правила, яких слід без ухильно

дотримуватись.

Спортивний кодекс (das Sportgesetzbuch) –

кодифікований акт, який забезпечує детальне правове

регулювання певної сфери суспільних відносин і має

структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи,

статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи

іншої галузі спорту.

Спортивний регламент (die Dienstvorschrift) –

документ, який перераховує і описує по порядку етапи

(кроки), які повинен вживати учасник або група

учасників для виконання спортивного-процесу.

6.МОВНО-КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СД

На лексичному рівні характерним для спортивного

дискурсу є вживання спеціальної термінології. Так,

наприклад, німецька спортивна термінологія дискурсу

показує тісний зв‘язок із лексикою загального вжитку

протягом усього свого розвитку. Специфічні властивості

німецької мови проявляються в утворенні термінологічних

гнізд і є одним з найважливіших проявів системності

21

спортивної термінології. Кореневі слова утворюють

базові терміни, які становлять найстаріший пласт

термінології, наприклад: Tor, Torerfolg, Torerreicher,

Torjäger, Torwart. У німецькій спортивній термінології

до них відносяться терміни, що позначають основні

поняття: Tor, Spiel, Mannschaft, Meisterschaft та ін..

Багато спортивних термінів в українській мові є

запозиченими, як результат інтенсивної взаємодії не

лише мов, а й фізичної культури та спорту. Серед них

найбільше з англійської (тренер, голкіпер, лідер,

спортсмен, матч); з французької (приз, батут, бал,

гантелі, ракетка); грецької (акробат, атлет,

гімнастика, стадіон); німецької (бліцтурнір, кеглі,

рапіра, шпагат); латинської (арена, позиція, юніор) та

ін. Частина слів нещодавно з'явилася в українській

спортивній термінології, наприклад: серфінг (вид

водного спорту – ковзання хвилями на спеціальній

дошці), даргстер (автомобіль для гонок), фосбюрі-флоп

(стрибок у висоту, коли спортсмен долає планку спиною),

бодібілдінг (мистецтво формування свого тіла;

культуризм), сноубордінг (трюкове катання на лижах) та

ін.

Одним із цікавих мовних явищ, що привертають увагу

студентів, є спортивна фразеологія. Фразеологічні

одиниці найвиразніше передають дух і неповторну красу

22

мови, яку витворив народ протягом віків для потреб

спілкування в усній та писемній формах. Серед суто

спортивних фразеологізмів, які вживаються в спортивному

дискурсі німецької мови, виділяють такі: die Höhe

erreichen, in Kondition [in Hochform] sein, auf die

Plätze!, , покласти на обидві лопатки. Вживаються також

у спортивній сфері і фразеологізми, які прийшли у мову

спорту із загальнонародного вжитку: пасти задніх,

плестися у хвості, відкрилось друге дихання, вигнати

сім потів, вимотати жили, господар становища, вичерпати

себе, вибити грунт з-під ніг, переможців не судять,

бойове хрещення. Німецький гумор прекрасно передається

фразою "Schiri, wir wissen wo Dein Auto steht!", в

контексті дій спортивного судді, які не сподобалися

вболівальникам. Український аналог даного висловлення –

«Суддю на мило!».

23

ВИСНОВКИ

Спортивний дискурс - багатоплановий і багаторівневий

комунікативний конструкт, який відбиває комунікативні

наміри суб'єктів спорту.

Будучи текстом, що відображає спортивну

комунікативну ситуацію і «зануреним в спортивне життя»,

спортивний дискурс пов'язаний з базовими потребами

людини у фізичному вдосконаленні, у публічній

демонстрації краси людського тіла, в змагальності та

змагальності.

Базовими для спортивного дискурсу є лінгвокультурні

концепти «Спорт», «Гра».

Хронотопом спортивного дискурсу є: обмежений час

дії спортивної, час підготовки спортсмена до

змагання, час трансляції змагання (прямий

ефір),події, які записуються на відео і

трансльовані фрагменти спортивної події –

повтори,просторові елементи: локус власне

спортивної події, географічне місце проведення

спортивного заходу, локус проведення підготовчих

заходів спортивної події.

Цілі спортивного дискурсу зводяться до

вербальної підтримки досягнення спортивних цілей -

перемоги в спортивному змаганні, досягнення

24

спортивної форми, що дає змогу займати лідируючі

позицій в певному виді спорту.

Існує багато різних жанрів спортивного дискурсу

але виділяють три основних: спортивне інтерв’ю,

спортивна прес-конференція та спортивний коментар.

а також жанр спортивних мемуарів.

До прецедентних текстів СД належать спортивні

правила, кодекси та регламенти.

Мовно-комунікативні особливості СД найяскравіше

можна простежити на лексичному та морфологічному

рівнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1.Вики-цитатник: wikiquote // [Електронний ресурс]. –

Режим доступу 2014: http://ru.wikiquote.org, 12 січня

2014 р. – Назва з титул. Екрана

2.Етимологічний словник української мови у семи томах:

litopys // Електронний ресурс]. – Режим доступу

2014:http://litopys.org.ua/, 12 січні 2014 р. –

Назва з титул. екрана.

25

3.Карасик, В. И. О типах дискурса // Языковая личность:

институциональный и персональный дискурс. Перемена.

Волгоград. 2000.

4.Коротеева, О. В. Проблема дефиниции в педагогическом

дискурсе / О.В. Коротеева // Языковая личность:

социолингвистические и эмотивные аспекты. – Волгоград

– Саратов: Перемена, 1998. – С.206 –215.

5.Кубрякова, Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного

анализа в современной лингвистике / Е.С.

Кубрякова // Дискурс, речь, речевая деятельность:

функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров

/ РАН ИНИОН. М., 2000. – 232с.

6.Deutsches Etymologisches Wörterbuch von Gerhard

Köbler: koeblergerhard // [Електронний ресурс]. –

Режим доступу 2014:

http :// www . koeblergerhard . de / derwbhin . html , 12 січня

2014 р. – Назва з титул. екрана.

7.Wikipedia. Die freie Enzyklopödie: wikipedia //

[Електронний ресурс]. – Режим доступу 2014:

http :// de . wikipedia . org / wiki / Gesetz , 12 січня 2014 р.

– Назва з титул. Екрана.

8.Wertz, S. K. Talking a Good Game: Inquiries into the

Principles of Sport / S.K. Wertz. – Texas: Spencer K.

Wertz, 1991. – 180 p.

26

ДОДАТОК 1

Зразок спортивного дискурсу (На матеріалі інтерв’ю

з німецьким голкіпером Йенсом Леманом)

netzathleten.de: Sie haben selbst in Italien und Englandgespielt. Ist es Ihnen immer leicht gefallen, sich an die neueKultur zu gewöhnen?Jens Lehmann: Das war eigentlich sehr schön. In Deutschlandkennt man natürlich nur den deutschen Weg. Von alle Ausländern,die kommen und mit einem in der Mannschaft spielen, erwartetman, dass sie sich anpassen. Irgendwann ist man dann selbst derAusländer und sieht, dass man sich selber anpassen muss. Manmerkt auch schnell, dass man mit seinem Weg, den man von zuHause kennt, nicht so weit kommt. Trotzdem, und das ist dasGlück, das ich hatte, merkt man, dass es noch andere, vielleichtbessere Wege zum Erfolg gibt.netzathleten.de: Ist Ihnen die Anpassung an die neuen Kulturenschwer gefallen?Jens Lehmann: Nein, nicht wirklich.netzathleten.de: Und wo haben Sie sich am wohlsten gefühlt? Jens Lehmann: In London. London ist glaube ich immer noch dieStadt in Europa, die am tolerantesten ist, in der jede Kultur,jede Nationalität ohne Probleme aufgenommen wird. Italien ist daschon anders.netzathleten.de: Verfolgen Sie das Geschehen beim FC Arsenalnoch?Jens Lehmann: Ja, klar.netzathleten.de: Und Ihre anderen Ex-Vereine? Welchem drückenSie am meisten die Daumen?Jens Lehmann: Ich verfolge sie alle. Aber irgendwann hat man dasProblem, dass man, wie ich, bei fünf Vereinen gespielt hat. Dakann man dann nicht mehr sagen, ich bin großer Fan von dem unddem. Schalke sind meine Wurzeln, ich habe in Dortmund netteMenschen kennengelernt und auch selbst in Mailand, wo ich nichtso lange war. Arsenal war wahrscheinlich die beste Zeit und auchdie zwei Jahre in Stuttgart möchte ich nicht missen. Von denganzen Städten in denen ich gespielt habe, ist Stuttgart noch amehesten zu nennen.netzathleten.de: Finden Sie es schade, dass das Fan-Sein imLaufe der Zeit verloren geht?

27

Jens Lehmann: Das bringt der Beruf mit sich. Was macht man, wennStuttgart gegen Dortmund spielt? Für wen ist man dann?netzathleten.de: Oder in der Champions League – Dortmund gegenArsenal…Jens Lehmann: Ich habe natürlich eine sehr enge Beziehung zuArsenal London.netzathleten.de: Vielen Dank für das Gespräch.Wie seine Karriere begonnen hat und mit welchen Schwierigkeitener zu kämpfen hatte, hat uns Jens Lehmann bereits in unsererSerie "Wie alles begann" erzählt.