Berdyansk Institute of Social Education; Бердянський інститут...

BERDYANSK STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY

MATERIALS FROM THE HISTORY OF BERDYANSK STATE PEDAGOGICAL

UNIVERSITY

VOLUME IV

BERDYANSK INSTITUTE OF SOCIAL EDUCATION.

PEDAGOGICAL INSTITUTE. TEACHING INSTITUTE (1932 - 1953 years)

Kyiv 2009

Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том IV

2

It is published by the decision of Berdyansk State Pedagogical University’s academic

council (protocol № 2 from September 29, 2009).

Berdyansk Institute of Social Education. Pedagogical Institute. Teaching Institute (1932 – 1953 years) / V.M. Konstantinova, I.I. Lyman // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume IV. — K.: «Osvita Ukrainy», 2009. — 782 p.

ISBN 978-966-188-103-6 The book is a continuation of the archeographical editions «Berdyansk Boy’s Gymnasium

(the last third of XIX century) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume I», «Berdyansk Boy’s Gymnasium (1901 – 1919 years) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume II» and «Berdyansk Pedagogical Courses and Pedagogical College (1920 – 1935 years) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume III».

The representative complex of primary sources, which touch the Berdyansk State Institute of Social Education, Berdyansk State Pedagogical Institute, Berdyansk (Osipenko) State Teaching Institute (August of 1932 – September of 1953), is published.

The search of materials for this volume was conducted on wide spaces from Budapest to Khujant, from Saint-Petersburg and Moscow to Berdyansk.

The materials from the history of BSPU, which are in this book, are presented only by sources that weren’t published before.

The edition is addressed to a wide range of readers — scientists, tutors, students, schoolchildren, everybody who is interested in history of Ukraine, history of education, microhistory etc.

ISBN 978-966-188-103-6

© I.I. Lyman, 2009 © V.M. Konstantinova, 2009 © S.K. Akimov, design of the series, 2009

БЕРДЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ. УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ (1932 – 1953 роки)

3

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАТЕРІАЛИ З ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

ТОМ ІV

БЕРДЯНСЬКИЙ IНСТИТУТ СОЦIАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. ПЕДАГОГIЧНИЙ IНСТИТУТ. УЧИТЕЛЬСЬКИЙ IНСТИТУТ

(1932 - 1953 роки)

Київ 2009


4

УДК 378.4(477.64)(091) Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного

університету (протокол № 2 від 29 вересня 2009 р.).

Бердянський інститут соціального виховання. Педагогічний інститут. Учительський інститут (1932 – 1953 роки) / Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІV. — К.: «Освіта України», 2009. — 782 с.

ISBN 978-966-188-103-6 Книга є продовженням археографічних видань «Бердянська чоловіча гімназія

(остання третина ХІХ століття) // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том І», «Бердянська чоловіча гімназія (1901 – 1919 роки) // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІ» і «Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (1920 – 1935 роки) // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІІ».

Публікується представницький комплекс джерел, що стосуються Бердянського державного інституту соціального виховання, Бердянського державного педагогічного інституту, Бердянського (Осипенківського) державного учительського інституту (серпень 1932 – вересень 1953 років).

Пошук матеріалів для тому вівся на широких просторах від Будапешта до Худжента, від Санкт-Петербурга і Москви до Бердянська.

Матеріали з історії БДПУ, що увійшли до цієї книги, представлені виключно неопублікованими джерелами.

Видання розраховано на широке коло читачів — науковців, викладачів, студентів, школярів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України, історією освіти, мікроісторією тощо.

УДК 378.4(477.64)(091)

ISBN 978-966-188-103-6

© І.І. Лиман, 2009 © В.М. Константінова, 2009 © С.К. Акімов, оформлення серії, 2009


6


7

PREFACE

This book is a continuation of the archeographical editions «Berdyansk Boy’s

Gymnasium (the last third of XIX century) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume I», «Berdyansk Boy’s Gymnasium (1901 – 1919 years) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume II» and «Berdyansk Pedagogical Courses and Pedagogical College (1920 – 1935 years) // Materials from the history of Berdyansk State Pedagogical University. Volume III».

The books of this project cause a huge true interest in many members of university’s collective and other people in Berdyansk because materials contained in the volumes give information for the study of microhistory, fates of figures, who were connected with Berdyansk institution. And here the question is not only about «prominent persons», who left noticeable tracks in history and are the pride not only of BSPU. There are no less important materials with information about students, teachers and employees, who weren’t glorified for their labours or military exploit, who did not have a stunning career, did not get state rewards...

Besides, for the same reason, on account of the large potential possibilities, that are given by books of the project for the research of microhistory, they are interesting not only for people of Berdyansk, but also for professional historians from other cities. And not only for professional historians, but also for many of those, who «just take an interest in» the history of Ukraine, history of education and so on.

At the same time, the primary sources, we publish, are interesting not only for people in Berdyansk because they serve as illustrations of the macrohistorical processes. If we talk about primary sources that are contained in this volume, the question is about processes which took place from 1930s to 1950s: in the documents of Berdyansk institute everybody can find information about events of collectivization and industrialization of the first five-year plans, Golodomors of 1932 – 1933 and 1946 – 1947 years, Stalin’s repressions, joining of Western Ukraine to the USSR, war of 1941 – 1945 years, post-war renewal, beginning of the «cold war», post-war changes in the placing of forces in the international arena, contradictory processes of the cultural life in the country...

This volume covers chronologically August of 1932 – September of 1953 years. Exactly in 1932 Berdyansk State Institute of Social Education was created on the base of Berdyansk Pedagogical College. In 1933 Institute was reorganized in a State Pedagogical Institute, at which the State Teaching Institute was opened in 1934. The last existed until September of 1953, when in obedience to the order of the Ministry of education of USSR was reorganized in the State Pedagogical Institute. Chronology of this volume not by chance partly «imposed» on chronology of the previous one, devoted to the Berdyansk Pedagogical Courses and Pedagogical College. In fact the College lasted to 1935, a few years parallel functioned with the Institute in the apartments of the «Red building», where the main corps of BSPU is located today.

The materials from the history of BSPU in this book are represented only by primary sources that weren’t published before. By this volume IV principlly differs from the three previous books, which contained unpublished sources, reprinted newspaper articles of the ХІХ – first third of ХХ century, extracts from published brochures, informational editions, governmental orders, circulars, reports, Zemstvo decisions and protocols and other documents. We must notice, that for the volumes I – ІІІ such reprinting is quite appropriate, because all used


8

editions have already become rarities and many of them were saved in several copies. Besides, published materials, which are in the previous volumes, have substantially complemented the fragmentary archive and museum sources. It gives the possibility to fill the row of blanks and to present readers with the ability to see the entire many-sided picture of life of Berdyansk educational institution in the last third of ХІХ century, first two decades of ХХ century, 1920 – 1935 years. However, when the question is about the archeographical edition, which considers 1930s – 1950s, containing in it reprinting of the published sources is not so relevant. First, most of the editions, in which they have been published at first time, do not became rare books. Secondly, it is much more important to edit the primary sources unpublished before. Moreover, they are very multifarious and representative (the search of materials for this volume is conducted on wide spaces from Budapest to Khujant, from Saint-Petersburg and Moscow to Berdyansk). All is said before does not mean, that printed materials from history of Berdyansk educational institution are ignored by us. They are used for making up comments to the edition.

Executing the pleasant debt and giving moral debts to all people, who in any case was engaged to the preparation of this book, sincere thanks to rector of the Berdyansk State Pedagogical University V.V. Kryzhko for his unchanging support of this project.

Traditionally, but not groundlessly, we express gratitude to the head of the Zaporizhzha branch of the Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies named after M.S. Hrushevskyi NAS of Ukraine, professor А.V. Boyko.

We highly value an assistance to heuristic work from the side of all employees of the archive and museum institutions mentioned in the book. Separate gratitude — to the director of the State Archive of Zaporizhzhya Region О.S. Tedeev.

The first author of this edition expresses gratitude for the grant of possibilities of perfection of methodology of oral history to the Center of Urban History of East Central Europe, and the second author — to the Central European University (“CEU”) and directly to professor Marsha Siefert, because research for this book was supported in part by CEU Special and of Extension Programs.

Conducting of some oral history interviews was carried out to due to the grant of the President of Ukraine for the gifted young.

Gratitude is addressed to all our respondents who expressed a willingness to share with us theirs memoiors.

We appreciate E.S. Denisov and V.І. Lanoveychik for the materials given by them. There is special gratitude to the post-graduate student of the chair of the history of

Ukraine of BSPU І.P. Derman, who helped to work over oral historical sources. We also address the words of gratitude to the proof-reader of this edition, docent

L.Y. Romanova; to our former magisters Y.М. Solovyeva and О.Y. Sapronova, who took part in heuristic work; S.К. Akimov and М.О. Svergun, who worked above the dummy copy, design of cover, illustrations; to Y.Y. Korolevskaya, К.О. Serbinova, М.V. Vovk, who executed the great number of the «special instructions»; to the students К.V. Kovaleva, А.О. Kotegova, L.М. Lutsenko, І.S. Vasil’eva, N.V. Startseva, E.О. Lymarenko, involved in implementation of technical work.

We hope that our experience in studying history of our educational institution will prove useful for all scientists, who will undertake or have already undertaken research of the past of their universities, institutes, and so on. We are always open for discourse, for the exchange of ideas and works.

Victoria Konstantinova, Igor Lyman


9

ВІД УПОРЯДНИКІВ

Працюючи над кожним наступним томом «Матеріалів з історії Бердянського

державного педагогічного університету», ми навіть і гадки не мали, що з кожною книгою інтерес до цього видання буде неймовірно зростати. Адже ми не просто зібрали, «відкрили» архівні документи та їх мовою розповіли про історію нашого навчального закладу, а й «писали» історію долі окремих осіб, сімей, ми пролили світ на «білі плями» біографій. І як підтвердження, ми маємо навести окремі приклади...

Якось незадовго до того, як ми почали писати цю вступну частину книги, нам довелося почути забавну, але, здавалось би, малозначущу розповідь. Коли наша колега, доцент БДПУ В.М. Ліпич, вичитувала вдома текст попереднього тому «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету», до неї завітав кум. Він кинув оком на аркуші з текстами документів з історії Бердянських педагогічних курсів та педагогічного технікуму і з посмішкою зауважив: «Ти диви, а тут є моє прізвище!» Коли ж він вчитався, то з подивом вигукнув: «Так це ж моя тітка тут навчалась! А я і не знав...» Почувши цю розповідь, один з нас тоді «автоматично» відповів: «Ось бачите, пишемо-то про себе!» І тільки трохи згодом прийшло усвідомлення того, що описаний випадок є доволі символічним і знаковим для розуміння значення дослідження історії навчальних установ-попередниць Бердянського державного педагогічного університету.

Стали пригадуватись інші «дрібнички», почуті в стінах БДПУ буквально впродовж одного тижня.

Перейнявшись нашими пошуками старожилів — колишніх студентів і викладачів установ-попередниць БДПУ, лаборант кафедри історії України Ю.Ю. Королевська стала розпитувати своїх батьків і з подивом дізналась, що викладачем Бердянського державного педагогічного інституту свого часу була її тітка.

Коли заступник декана факультету естетичного та фізичного виховання Т.К. Володько побачила своє прізвище в списках студентів у чернетці цього тому, то безапеляційно заявила, що це просто людина з однойменним прізвищем, оскільки вона знає про всіх своїх предків, які жили в Бердянську. Втім, про всяк випадок, порозпитувала про «загадкову студентку» у своїх родичів. І з’ясувала, що тут навчалась її двоюрідна бабуся.

Наша колишня магістрантка, а тепер аспірантка і асистент кафедри історії України І.П. Дерман з гордістю розповідала, що працюючи нещодавно в Києві у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського, вона стала свідком того, як якась «поважна жіночка» завершувала ксерокопіювати чи не повний текст одного з попередніх томів «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету». Того самого тому, до підготовки якого залучилась і сама І.П. Дерман, ставши автором однієї зі вступних статей до нього.

Зайшовши попросити в нас один з томів «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету», кандидат педагогічних наук Н.О. Венцева почула логічне запитання: «А навіщо він Вам?» І тут вже настала наша черга дивуватись: Надія Олександрівна розповіла, що використовує книги проекту при читанні магістрантам курсу «Методика викладання історії у вищій школі».

Того ж тижня до нас завітала завідувач кафедрою педагогіки О.В. Голуб і попросила порад щодо її задуму підготувати дослідження з історії її кафедри...


10

Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Він дає підстави вірити, що проект виконує одне зі своїх основних завдань — спонукати студентів, викладачів, співробітників університету до звернення до власної історії, до історії свого навчального закладу.

Книги проекту викликають великий непідробний інтерес багатьох членів колективу університету, інших бердянців великою мірою саме через те, що вміщені в томах матеріали дають масу інформації для вивчення мікроісторії, доль окремих постатей, життя та діяльність яких була пов’язана з бердянським вищим навчальним закладом. І тут йдеться не лише про «знакові персони», які залишили помітний слід в історії і які по праву є гордістю не тільки БДПУ. Не менш важливими є матеріали з інформацією про студентів, викладачів і співробітників, яким не судилося уславитись трудовими чи ратними подвигами, які не зробили карколомної кар’єри, не отримали державних нагород...

Разом із тим, з цієї ж причини, тобто через великі потенційні можливості, які книги проекту дають для дослідження мікроісторії, вони цікаві не лише бердянцям, але й професійним історикам з інших міст. І не лише професійним історикам, але й багатьом з тих, хто «просто цікавиться» історією України, історією освіти тощо.

У той же час джерела, що нами публікуються, викликають інтерес не лише бердянців через те, що служать ілюстрацією макроісторичних процесів. Якщо казати про джерела, вміщені у цьому томі, то йдеться про процеси, що мали місце в 30-х – 50-х роках ХХ століття. Адже в документах бердянського вищого навчального закладу відбились події колективізації та індустріалізації перших п’ятирічок, голодоморів 1932 – 1933 і 1946 – 1947 років, сталінських репресій, приєднання Західної України до СРСР, війни 1941 – 1945 років, післявоєнної відбудови, початку «холодної війни», повоєнних змін у розстановці сил на міжнародній арені, суперечливі процеси культурного життя країни...

Хронологічно цей том охоплює серпень 1932 – вересень 1953 років. Саме в 1932 р.1 на базі Бердянського педагогічного технікуму було створено Бердянський державний інститут соціального виховання, котрий у 1933 р. було реорганізовано в державний педагогічний інститут, при якому вже в 1934 р. був відкритий державний учительський інститут2. Останній проіснував до вересня 1953 р.3 і згідно наказу Міністерства освіти УРСР був реорганізований у державний педагогічний інститут. Хронологія цього тому не випадково частково «накладається» на хронологію тому попереднього, присвяченого Бердянським педагогічним курсам і педагогічному технікуму. Адже технікум проіснував до 1935 р., кілька років функціонуючи паралельно з інститутом у приміщеннях «Червоного будинку», де сьогодні розташовується головний корпус БДПУ.

Матеріали з історії БДПУ, що увійшли до цієї книги, представлені виключно неопублікованими джерелами з історії вищого навчального закладу. Цим том IV принципово відрізняється від трьох попередніх, які, крім неопублікованих джерел, містили і передрук газетних статей ХІХ – першої третини ХХ століття, витягів з опублікованих брошур, довідкових видань, урядових розпоряджень, циркулярів, звітів, земських постанов і протоколів тощо. Зауважимо, що для томів І – ІІІ такий передрук є цілком виправданим, адже всі використані видання вже давно стали бібліографічною рідкістю і багато з них збереглися до наших днів у лічених примірниках. До того ж,

1 У відношенні Бердянського педагогічного технікуму фінсектору Народного комісаріату освіти повідомлялось, що інститут був відкритий у серпні 1932 р. (ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 340. — Арк. 33). Хоча в паспорті Осипенківського учительського інституту датою організації називається листопад 1932 р. (ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 672. — Арк. 3), а І.І. Токаренко писав про вересень 1932 р. (Токаренко И.И. Очерк истории Бердянского педагогического института. — Рукопись. — Бердянск, 1967. — С. 37). 2 ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 672. — Арк. 3. 3 Архів БДПУ. — Спр. 55 (113). — Арк. 23 зв., 27.


11

вміщені до перших трьох томів опубліковані матеріали суттєво доповнили в ряді аспектів фрагментарні архівні та музейні джерела, що дало можливість заповнити низку лакун і надати читачам можливість побачити цілісну багатогранну картину життя бердянського навчального закладу останньої третини ХІХ століття, перших двох десятиріч ХХ століття, 1920 – 1935 рр. Втім, коли йдеться про археографічне видання, яке стосується 1930-х – 1950-х рр., вміщення в ньому передруків раніше опублікованих джерел вже не є настільки актуальним. Адже, з одного боку, більшість з видань, у яких вони вміщені вперше, не становить бібліографічної рідкості. А з іншого боку (і це головне), набагато важливіше видати непубліковані раніше джерела, тим більше, що вони є вельми різноплановими і представницькими. Це зовсім не означає, що опубліковані раніше матеріали з історії бердянського вищого навчального закладу нами проігноровані. Вони використані при складанні коментарів до видання.

Пошук матеріалів для тому вівся на широких просторах від Будапешта до Худжента, від Санкт-Петербурга і Москви до Бердянська.

Вміщені у виданні джерела представлені перш за все 374 наказами по інституту, виявленими в архіві БДПУ. Хронологічно вони охоплюють квітень 1936 – вересень 1953 рр. Журнали з директорськими наказами по інституту збереглися майже без пропусків (єдиним виключенням став період між 9 вересня 1941 р. і 3 листопада 1943 р., коли інститут знаходився в евакуації).

Тематика опублікованих у цьому томі наказів є вельми різноплановою: − відкриття, ліквідація та реорганізація відділів, факультетів, кафедр, лабораторій,

консультпунктів; − організація 7-місячних курсів з підготовки вчителів-істориків; діяльність

комсомольських і проф.-політшкіл; організація курсів з підготовки фізкерівників; − призначення викладачів і співробітників; − ротація кадрів; − повідомлення про затвердження рішенням ВАК в ученому званні доцента,

затвердження в ученому ступені кандидата наук; − визначення складу ради інституту; − звільнення або винесення догани викладачам і співробітникам (у тому числі за

те, що припустились «грубо-політичних антирадянських висловлювань», підтримував зв’язки з особою, «яку виявлено як шпигуна і агента іноземної розвідки», рекомендували студенту книгу «явно буржуазно-націоналістичного змісту», віддали до типографії для оправи словник, який містив «політично-шкідливий додаток», не вказав у автобіографії, що його батько «крупний куркуль», а брати — білогвардійські офіцери, «навмисно приховував своє минуле і маскувався під радянського фахівця», запізнились або не з’явились на заняття, «не виправдав себе на цій роботі та не витримав іспитового строку», «використав фіктивні документи про нібито присвоєння йому вченого ступеня кандидата історичних наук, звання доцента та документа про вищу освіту», «за п’янку, побутовий розклад та неодноразове порушення учбової дисципліни, що виявилась в порушенні правил прийому заліків та іспитів, в порушенні правил внутрішнього розпорядку», самовільне використання автомашини, «за небажання повнотою працювати», за зловживання, за не збереження таємниці екзаменаційних білетів з фізики, в зв’язку з затриманням органами міліції);

− зарахування до складу студентів; − виключення або винесення догани студентам (у тому числі за «брудну клевету»

на Й.В. Сталіна та орденоносців, «контрреволюційні розмови, в яких ображає пам’ять... В.І. Леніна», образу «гідності громадянина Радянського Союзу», вступ до інституту за підробними документами, «запитання контрреволюційного троцькістського змісту», «антирадянські вилазки» під час диктанту, «антирадянські наклепи на діяльність полпредств за кордоном», «прояви буржуазного націоналізму та пропаганду фашизму», «контрреволюційну буржуазно-націоналістичну пропаганду», «розповсюдження записки


12

антирадянського контрреволюційного змісту та за п’янки і гульню», нетактовне поводження з лекторами, за те, що є дітьми «ворогів народу» або «ворогами народу», за поширення записок і анекдотів «контрреволюційного змісту», «ворожу антирадянську роботу», «хуліганські вчинки», «грубу образу» викладача, приховування зв’язку з окупантами, ухиляння від громадсько-корисних робіт, «недостойну поведінку в клубі інституту при проведенні новорічного вечора», за те, під час вступних іспитів виставила замість себе підставну особу, в зв’язку з відбуванням примусової праці за вироком суду);

− відрядження викладачів, співробітників і студентів; − списки студентів, переведених на наступні курси; списки старост академічних

груп; списки студентів, призваних до РСЧА; списки поновлених студентів-заочників, які вибули з інституту в зв’язку з війною; списки студентів-випускників; списки розподілу випускників по школах;

− оголошення подяк; нагородження; − регламентація роботи інституту; організація заочного навчання та екстернату;

порядок закінчення навчання, проведення семестрових і випускних іспитів; організація сесій та їх результати; організація студентських екскурсій та практик; графік тарифних відпусток професорсько-викладацького складу; формування і діяльність приймальних комісій; підведення підсумків календарного року;

− розподіл академнавантаження викладачів; − кошторис інституту; зміна ставок викладачів та співробітників; оплата класним

керівникам, завучам, директорам шкіл міста і викладачам інституту за керівництво педпрактикою студентів; призначення та виплата стипендій, у тому числі — стипендії ім. Й.В. Сталіна; звільнення студентів від плати за навчання; затвердження цін у студентській їдальні; порядок видачі карток на хліб, продовольчі та промислові товари;

− розгортання антирелігійної роботи; − робота по базовій школі інституту; − художня самодіяльність; організація при інституті художньої майстерні;

організація кінопоказів; − соцзмагання між факультетами і курсами; − підготовка до святкування та відзначення 23 лютого, 8 березня, 1 травня,

7 листопада, Нового року; проведення заходів на відзначення 75-річниці смерті К.Д. Ушинського, 85-річниці смерті Т.Г. Шевченка, 100-ліття «Маніфесту Комуністичної партії», 30-ї річниці ВЛКСМ; «організація й проведення святкування 10-річчя з дня воз’єднання українського народу в єдину Українську Радянську державу»; підготовка до відзначення 70-річчя з дня народження Й.В. Сталіна; створення комісії з відзначення 100-річчя з дня смерті М.В. Гоголя; організація вечорів студентів-випускників;

− розвиток фізкультури та спорту; участь спортсменів інституту в загальносоюзних, республіканських, обласних і міських змаганнях; проведення лижного пробігу імені Сталінської Конституції; організація кросу ім. Шверніка; проведення профспілково-комсомольського кросу; підбиття підсумків інститутського шахматного турніру на честь дня Сталінської Конституції тощо;

− військова підготовка студентів; виїзд викладачів на військову перепідготовку; оголошення інституту на військово-осадному положенні; запровадження заходів противоповітряної оборони; проведення занять ППО і ППХО; направлення на військово-оборонні роботи; «відпущення з роботи до особого розпорядження» співробітників у зв’язку з евакуацією інституту; організація евакуації інституту до Ленінабада; організація групи самозахисту;

− чергування студентів по інституту; охорона громадського порядку та інститутського майна;

− запровадження табельної дошки та книги відлучок; зміна вимог до студентської дисципліни під час лекцій;

− організація суботників і воскресників; очищення приміщень інституту, спалених німцями; проведення декаднику зі збирання металобрухту;


13

− діяльність підсобного господарства; мобілізація на сільськогосподарські роботи; виявлені «факти явного шкідництва» під час уборки врожаю; «розвиток індивідуального городництва як засіб покращення матеріально-побутових умов членів колективу інституту»; щоденне виділення з підсобного господарства по літру молока помічникам директора і головному бухгалтеру;

− впорядкування користування інститутськими мотоциклами; заощадження електроенергії;

− перевірка стану квартир, де мешкають студенти; прийняття на баланс інституту відбудованого та реконструйованого будинку по вул. Республіки № 11;

− заходи з покращення стану грамотності студентів; визначення мовного режиму в інституті;

− створення редакційної комісії для підготовки до друку збірника наукових робіт; − влаштування в інституті кутка, присвяченого П.Д. Осипенко; − функціонування бібліотеки; формування складу бібліотечної ради;

впорядкування придбання літератури для кабінетів і бібліотеки; − впорядкування інститутського архіву; − одержання гербової печатки та штампа інституту; − реорганізація Осипенківського державного учительського інституту в

Осипенківський державний педагогічний інститут. Всі зазначені вище накази по інституту виходили від осіб, які обіймали посаду

директора або тимчасово виконували обов’язки директора, будучи його помічниками (заступниками).

В окремі журнали записувались безпосередньо накази по АГЧ, ВПКП, підсобному господарству учительського інституту. Вони вже складались і підписувались не директором, а керівниками відповідних структурних підрозділів навчального закладу. Хоча таких журналів, на відміну від журналів директорських наказів по інституту, в фондах архіву БДПУ збереглися лічені одиниці, їхні матеріали (30 документів) розміщені в окремому розділі цього тому.

Важливою складовою джерельної бази з історії бердянського вищого навчального закладу є особові справи викладачів, співробітників і студентів, що також зберігаються в архіві БДПУ. Зі зрозумілих причин ми не маємо можливості опублікувати всі матеріали цих справ. Тож, у цьому виданні вміщено лише невеличка частина (31) відповідних документів. Це перш за все автобіографії, характеристики, анкети, особові листки обліку кадрів, виписки з протоколів засідань ради про присудження вченого ступеня, заяви, копії наркоматських і міністерських наказів щодо директорів та ряду викладачів інституту. Завдяки особовим справам і журналам наказів по інституту нам вдалося суттєво скорегувати таку, що була поширена раніше, «офіційну версію» щодо списку директорів і хронології їхнього керування навчальним закладом. Тепер маємо всі підстави дотримуватись такої хронології:

− М.Д. Дементієнко (1932 р. – листопад 1937 р.), − М.С. Сушко (грудень 1937 р. – січень 1939 р.), − П.А. Ляшенко (лютий 1939 р. – вересень 1941 р. [?])1, − І.П. Приймак (жовтень 1943 р. – лютий 1945 р.)2, − Й.П. Єрмілов (березень 1945 – листопад 1945 р.), − Л.Є. Леоновський (листопад 1945 – 1966 р.). Мали місце і вельми несподівані знахідки. Зокрема, перебираючи в архіві БДПУ

кожний аркуш особових справ викладачів і співробітників, ми натрапили на особовий

1 Причому з лютого 1939 по лютий 1940 р. П.А. Ляшенко мав статус тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту. 9 вересня 1941 р. він підписав останній наказ перед евакуацією навчального закладу до Ленінабада. 2 19 жовтня 1943 р. підписано відповідний наказ заступника Наркома НКП УРСР. 3 листопада 1943 р. І.П. Приймак прибув до м. Осипенко для виконання обов’язків директора інституту.


14

листок з обліку кадрів директора Осипенківського інституту Івана Петровича Приймака. Одного з тих трьох директорів учительського інституту, про яких раніше фактично нічого не було відомо і прізвища яких навіть не значились у хронології директорів нашого навчального закладу. Виявлений документ не значився в журналі з переліком особових справ викладачів, оскільки був підколотий до автобіографії і заяви Т.М. Безсонової, яка просила призначити її на посаду прибиральниці...

Зважаючи на цю знахідку і на недосконалості описів зі списками особових справ, що зберігаються в архіві БДПУ, ми, маючи на меті надання читачам можливості скласти якомога повніше уявлення про склад викладачів і співробітників інституту (а при необхідності і звернутись до певної особової справи), подали назви виявлених справ у коментарях до цього видання.

Оскільки ж у архіві БДПУ збереглися особові справи не всіх викладачів і співробітників, нами була зроблена спроба відшукати відповідні документи в інших архівах, зокрема, в Державному архіві Запорізької області. Втім, архівна довідка № 119/06-11 від 15 квітня 2008 р. за підписом директора ДАЗО О.С. Тедєєва, яка надійшла у відповідь на наш запит, допомогла розставити крапки над «і»: «Згідно з історичною довідкою Бердянського педагогічного інституту ім. Осипенко від 26 лютого 1968 р. № 190, підписаною ректором Демиденком, книги наказів з особового складу 1943 р., особові справи робітників та службовців з 1944 р. залишені на зберігання в інституті. Підстава: справа фонду Р – 3699. Державний архів Запорізької області повідомляє, що документи Бердянського учительського інституту за 1937 – 1939 рр. та документи інституту з особового складу за 1943 – 1945 рр. на зберігання до архіву не надходили».

Втім, в Державному архіві Запорізької області нами були виявлені інші документи. Причому, ці знахідки є надзвичайно цінними саме через те, що хронологічно відносяться до першої половини 1930-х рр., тобто до періоду, комплекси документів з якого не відклались у архіві БДПУ. Йдеться про документи Бердянського інституту соціального виховання, Бердянського педагогічного інституту, які відклались у фонді «Бердянський педагогічний технікум». 21 документ цього фонду опубліковано в окремому розділі нашого видання.

До іншого розділу включені документи, виявлені в фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Серед них — звіт про роботу Осипенківського учительського інституту за 1944 – 1945 навчальний рік; витяги з річних звітів, річних фінансових звітів Осипенківського учительського інституту; довідка про рух контингенту студентів, стипендіатів, педперсоналу, учбово-допоміжного та іншого персоналу; витяги з паспорта Осипенківського учительського інституту.

Джерела з історії інституту виявлені і в Державному архіві Російської Федерації. До окремого розділу цього тому ми включили Статут Осипенківського учительського інституту 1939 р., звіти інституту різних років. Крім того, справи цього архіву використані в наших коментарях до видання.

У цьому томі опубліковані й матеріали, що зберігаються в музеї БДПУ. Основа музейного зібрання була сформована під керівництвом В.П. Вержиковського в першій половині 1980-х років, у зв’язку з підготовкою до відзначення 50-річчя Бердянського державного педагогічного інституту. Надзвичайний інтерес становлять передусім спогади та автобіографії колишніх студентів і викладачів інституту. Будучи емоційно-забарвленими, віддзеркалюючи суб’єктивний досвід сприйняття (пригадування) інститутського періоду життя їхніх авторів, ці джерела суттєво доповнюють вельми інформативні, але переважно «офіційно-сухі» архівні документи навчальному закладу.

До книги увійшло і кілька документів, що стосуються історії учительського інституту, з фондів Бердянського краєзнавчого музею.

Продовжуючи традицію попередніх томів, у цьому виданні ми публікуємо черговий розділ («Бердянський учительський інститут») рукопису «Нарис історії Бердянського педагогічного інституту», підготовленого у 1967 р. викладачем


15

І.І. Токаренком. Цікаво, що в інших розділах тому IV читачі можуть знайти чимало інформації про самого Івана Івановича. Зауважимо, що адекватно сприймати зміст всього рукопису, його завдання і якість підготовки допомагає абзац, яким І.І. Токаренко завершив цю свою працю: «Заканчиваем очерк истории Бердянского педагогического института. В нем мы проследили борьбу дружного коллектива преподавателей, студентов, сотрудников за подготовку педагогических кадров, формирование их моральных устоев, руководство этим процессом со стороны партийной организации и ректората института. В известной мере раскрыта деятельность общественных организаций, возглавляемых комитетом комсомола, профкомом. Обращаемся с просьбой к читателям очерка: сделать свои замечания, внести предложения, дать советы, которые мы охотно учтем при окончательной доработке текста истории нашего института»1.

Надзвичайно важливою складовою цього тому «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету» є писемні спогади та інтерв’ю, зібрані нами впродовж кількох останніх років.

Публікуються спогади 83-річного доцента БДПУ Юрія Михайловича Юхна, записані на наше прохання після виступу ветерана на мітингу в університеті, присвяченого дню визволення Бердянська. У тому виступі Ю.М. Юхно згадав і про пожежу теперішнього 1-го корпусу БДПУ, побачену ним у вересні 1943 р. Між іншим, сам Юрій Михайлович — племінник викладача Юрія Ілліча Кара-Куркчі, чимало документів про якого вміщено в томах ІІІ і IV «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету».

Опубліковані записані в 2009 р. спогади колишніх студенток Осипенківського учительського інституту 83-річної Алли Василівни Мізін і 81-річної Валентини Лонгинівни Босенко.

До книги увійшли інтерв’ю з колишніми студентками і студентами 87-річною Галиною Опанасівною Щербиною, 91-річною Ольгою Іванівною Поповою, 95-річним Євгеном Степановичем Березняком (славнозвісним «майором Вихором»), 79-річною Галиною Михайлівною Кириченко, 85-річним Аркадієм Сергійовичем Гутнєвим, 86-річним Миколою Єрофійовичем Огієнком, колишнім завідувачем кафедрою педагогіки Осипенківського учительського інституту, 90-річним Борисом Давидовичем Прайсманом, 76-річним бердянцем Володимиром Івановичем Лановейчиком.

Видання містить багатий ілюстративний матеріал. Абсолютна більшість ілюстрацій публікується вперше. Серед ілюстрацій поміщені і фотографії печатки Осипенківського учительського інституту, яку в травні 2007 р. передав до музейної колекції БДПУ В.Г. Лола2.

Ми свідомо відійшли від застосованої у попередніх томах практики розміщення в якості вступних статей аналітичних досліджень відповідного періоду в історії бердянського навчального закладу. І це попри те, що в нашому розпорядженні є достатньо добротні і ґрунтовні магістерські роботи Ю.М. Соловйової та О.Ю. Сапронової, написані саме на основі вміщених у цьому виданні джерел. Ми не хочемо «спрощувати життя» тих, хто матиме намір скласти уявлення про інститут 1932 – 1953 років, не хочемо, аби не досить уважний читач обмежився лише ознайомленням зі вступною аналітичною статтею. Адже ми продовжуємо залишатись на позиції, що яким розлогим і ґрунтовним не було б дослідження, воно все одно не зможе

1 Токаренко И.И. Очерк истории Бердянского педагогического института. — Рукопись. — Бердянск, 1967. — С. 121. 2 Ця печатка ще не розкрила всіх своїх таємниць. На ній містяться напис «Осипенковский учительский институт» і цифри «196», після яких вставлена цифра 9. Втім, якщо йдеться про 1960-ті роки, то в цей період навчальний заклад йменувався вже педагогічним інститутом. Крім того, у 1958 р. місту Осипенко було повернено назву «Бердянськ». В книзі наказів педагогічного інституту навчальний заклад іменується «Бердянським» починаючи з 1 серпня 1958 р3 Тут і далі так у тексті.


16

висвітлити з однаковою повнотою всіх аспектів проблематики, в той час як інформативні можливості кожного джерела є безмежними і кожен читач має потенційну можливість побачити те, що випало з поля зору його попередників.

Публікацію супроводжує науково-довідковий апарат, який містить коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, іменний (6596 осіб) та географічний покажчики, хронологічний перелік документів, список скорочень.

Особливістю коментарів до цього тому в порівнянні з попередніми є включення до них, крім вже традиційних складових, витягів із опублікованих переважно саме в 1930-х – на початку 1950-х рр. статей та рецензій на книги західних, головним чином американських, вчених, які досліджували різні аспекти освітньої системи Радянського Союзу. Будучи «продуктами» своєї епохи, створюючись в умовах тоталітарної однопартійної системи, документи, що публікуються в цьому виданні, носять яскраве ідеологічне забарвлення. І аби побачити за їх допомогою об’єктивну картину життя навчального закладу, варто як використовувати критичний підхід, так і ознайомитись з «альтернативним» баченням цієї картини. Тож, ми і вирішили надати читачеві можливість поглянути на ситуацію не лише «з середини», тобто не лише очима радянських громадян, які і продукували ці документи. Що стосується використаних англомовних статей і рецензій, то абсолютна більшість з них в українських бібліотеках відсутня. Один з упорядників цього видання отримав нагоду ознайомитись з ними, беручи участь, зокрема, у «Professorial Research Fellowship Program» Центрально-Європейського Університету (Будапешт).

Важливою складовою коментарів стали назви тих особових справ викладачів, співробітників і студентів, що зберігаються в архіві БДПУ.

Ми тішимось з того, що «заразили» своїми пошуками джерел з історії БДПУ й істориків з інших міст: наші колеги, працюючи в архівах і біблеотеках, іноді натрапляють на цікаві нам матеріали, після чого повідомляють про свої знахідки. Зокрема, завдяки дзвінку доцента із Запоріжжя В.М. Чопа ми дізнались про документи 1879 – 1880 років фонду «Прокурор Одеської судової палати» ЦДІАК України, які стосуються обвинувачення учнів Бердянської чоловічої гімназії в приналежності до народників і в зберіганні з метою розповсюдження народницької літератури. Ці документи вміщені у коментарі до цього тому, так само як і виявлені нами нещодавно інші джерела, що стосуються, зокрема, колишнього директора Бердянської гімназії Ф.Я. Вороного та його сина, колишнього бердянського гімназиста.

Директор Запорізького обласного краєзнавчого музею д.і.н., професор Г.І. Шаповалов «звів» з нами Леоніда Васильовича Череватенка — відомого кінокритика, сценариста, поета, мистецтвознавця, письменника, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, який знімає повнометражний документально-публіцистичний фільм про поета Євгена Павловича Плужника. Текст листа, в якому Л.В. Череватенко повідомляє нам подробиці перебування Є.П. Плужника в Бердянську в статусі учня місцевої чоловічій гімназії, також наводиться у коментарях.

***

Писемні матеріали, вміщені у цьому томі, опубліковані мовою оригіналу;

збережено мовні особливості документів, у тому числі специфічне поєднання української мови з російською (суржик), характерне для сільської місцевості Південної України. Зберігається чергування абзаців, написаних російською та українською мовами тощо. Пунктуація наближена до норм сучасного правопису. Збережені авторська орфографія та синтаксис, за винятком явних друкарських помилок та описок. Аби краще передати специфіку епохи, ми зберегли наявне в документах написання прізвищ, імен та по батькові, навіть коли це не відповідає нормам сучасного правопису. При наведенні витягів із джерел випущені фрагменти позначаються трьома крапками в квадратних дужках. В межах розділів документи систематизовані по справах, в рамках справ — по хронології.


17

Кожен архівний і музейний документ забезпечено заголовком і йому присвоєно порядковий номер: нумерація застосована наскрізна. У легенді, вміщеній після тексту документа, вказано назву архіву (музею), номери фонду, опису, справи та аркушів. Збережено написання чисел і дат словами. Наявність виправлених літер, підчисток та інше, оскільки їх значна кількість, не оговорюється, крім випадків, коли це вплинуло на зміст документа.

Закінчення аркушів позначено двома косими рисками (//) в середині тексту. Пошкодження тексту та непрочитані в тексті слова позначені трьома крапками в

квадратних дужках. У посторінкових примітках при цьому зазначається, що частина тексту пошкоджена або скільки саме слів не прочитано. Підписи позначаються квадратними дужками, у яких курсивом написане слово «підпис».

При публікації усних джерел дотримані такі правила. У легенді, вміщеній після кожного транскрипту, вказується: - дата та місце проведення інтерв’ю; - прізвище, ім’я, по батькові респондента; - рік народження респондента; - місце постійного проживання респондента на момент інтерв’ю; - прізвище, ім’я, по батькові інтерв’юера; - назва установи, яку представляє інтерв’юер. Текст поділено на слова та речення відповідно до норм сучасного українського

правопису, але з максимальною передачею особливостей мовлення респондента (наприклад, якщо без великих пауз промовляється довга фраза, вона передається переважно одним складним реченням із застосуванням крапок з комою — /;/).

Текст однієї репліки на абзаци не розділяється. Транскрипція запису інтерв’ю (запитань та відповідей) здійснена із застосуванням

звичайних знаків пунктуації: звичайне твердження — /./; звичайне запитання — /?/; запитання з емфазою — /?!/; твердження з емфазою — /!/; незакінчена відповідь або різкий перехід до нового сюжету — /.../ та ін.

Уточнення по ходу розповіді, зроблені респондентом, беруться у круглі дужки (). У квадратних дужках зазначаються зміни емоційного стану респондента [сміється],

[посміхається] та ін., що безпосередньо впливали на пригадування та розповідь. Пропущені при публікації фрагменти інтерв’ю позначені трьома крапками в

квадратних дужках — /[...]/. Орфоепія мови зберігається. Передається суржик. Відповідно зберігаються

русизми, вимова українських слів на російський манер, для передачі яких застосовується фонетичний принцип написання слів (второгоднік, приімущество, окончаніє, понімаєте, мнєніє, зачьот тощо).

Усі власні, географічні назви, імена та прізвища, назви установ передаються за оригінальною вимовою респондента.

Пряма мова у розповідях респондентів зберігається і передається за нормами сучасного правопису.

***

Виконуючи свій приємний обов’язок і віддаючи моральні борги всім тим, хто так

чи інакше залучився до справи підготовки цієї книги, щиросердно дякуємо перш за все ректору Бердянського державного педагогічного університету В.В. Крижку за незмінну підтримку цього проекту.

Традиційно, але зовсім не безпідставно, висловлюємо вдячність голові Запорізького відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, д.і.н., професору А.В. Бойку.

Високо цінуємо сприяння евристичній роботі з боку співробітників усіх згадуваних у книзі архівних і музейних установ. Окрема подяка — директору Державного архіву Запорізької області О.С. Тедєєву.


18

За надання можливостей вдосконалення методології усної історії перший упорядник цього видання висловлює подяку Центру міської історії Центрально-Східної Європи, а другий упорядник — Центрально-Європейському університету (CEU) і безпосередньо професору Марші Сиферт (Marsha Siefert).

Проведення ряду усноісторичних інтерв’ювань здійснено завдяки гранту Президента України для обдарованої молоді.

Подяка адресується і всім нашим респондентам, які висловили готовність поділитись спогадами, а також всім, хто давав поради щодо можливих напрямків пошуків.

Вдячні бердянським краєзнавцям Є.С. Денисову та В.І. Лановейчику за надані ними матеріали.

Спеціальна подяка аспірантці кафедри історії України БДПУ І.П. Дерман, яка допомогала опрацьовувати усноісторичні джерела.

Слова подяки адресуємо також коректору видання доценту Л.Я. Романовій; нашим колишнім магістранткам Ю.М. Соловйовій та О.Ю. Сапроновій, які взяли участь у евристичній роботі; С.К. Акімову й М.О. Свергуну, які працювали над оригінал-макетом, оформленням обкладинки, ілюстраціями; Ю.Ю. Королевській, Х.О. Сербіновій, М.В. Вовк, які виконали безліч «особливих доручень»; студенткам К.В. Ковальовій, А.О. Котєговій, Л.М. Луценко, І.С. Васильєвій, Н.В. Старцевій, Є.О. Лимаренко, залученим до виконання технічної роботи.

Вікторія Константінова, Ігор Лиман


19

МАТЕРIАЛИ

НАКАЗИ ПО УЧИТЕЛЬСЬКОМУ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ АРХІВУ БДПУ

№ 1 1936, квітня 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту О.В. Ротшке про оголошення подяки важкоатлетам, які посіли друге місце на обласних студзмаганнях

Наказ № 53

Т. В. О. директора Бердянського Держ. Учительського Інституту від 28/IV.36 року § 1.

Колектив важкоатлетів н/інституту на обласних студзмаганнях, що відбулися в м. Дніпропетровське від 5 по 7/IV.36 р., зайнявши друге місце, згідно постанови Облради Ф.К. від 7/IV.36 р., важкоатлети нашого інституту нагороджені грамотою.

Поздоровляю колектив з досягненими наслідками в змаганні й виношу подяку за хорошу організованість та роботу особистого складу команди:

т. Фоміну М.М. — зайняв перше місце в найлегшій вазі. т. Воронін М.О. — друге місце в півлегкій вазі. т. Кириченко А.Р. — третье3 місце в легкій вазі. т. Жаборовський А.Г. — третье місце в середній вазі. т. Кримовський Г.М. — четверте місце в півважкій вазі. т. Синяк О.Ів. — третье місце в важкій вазі. Підстава: постанова Облради Ф.К. від 7/IV.36 р. Т. В. О. директора [Підпис] (Ротшке)

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8а. — Арк. 2 зв. Оригінал.

№ 2 1936, травня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про

розподіл випускників по школах

Наказ № 58 Директора Бердянського Держ. Учительського Інституту

від 9/V.36 року § 1.

Згідно розпорядження Наркомосу та рознарядки ОблВНО випускники 3-х курсів н/інституту розподіляються між такими р-нами та школами:

III курс хем.-біологічної спеціальності: № До якого района

признач. Назва школи

Тип школи

На яку посаду Забезпеч. кварт.

1 Солонянський Башмачка НСШ Виклад. Да 2 Н-Сірогізський Дементівська НСШ Рос. Да 3 Коларівський Н-Олексієвська НСШ Викл. Да 4 Н-Сірогізський Н-Петрівська НСШ Викл. Да


20

5 Апостолівський Володимирівська НСШ Дир. Да 6 Апостолівський Михайлівська НСШ Викл. Да 7 Апостолівський Петропавлівська НСШ Викл. Да // 8 Куйбишевський Благовіщенська НСШ Викл. Да 9 Н-Миколаївський Підгороднянська НСШ Викл. Да 10 Котівський Личнівська НСШ Викл. Да 11 Котівський Мусієнківська НСШ Викл. Да 12 Котівський Дмухайлівська НСШ Викл. Да 13 Котівський Черничанська НСШ Викл. Да 14 Магдалинівський Першотравенська НСШ Викл. Да 15 Юрівський Шандрівська НСШ Викл. Да 16 Перещепінський Гнатівська НСШ Викл. Да 17 В-Білозерський Н-Петрівська НСШ Викл. Да 18 Покровський Калинівська НСШ Викл. Да 19 Куйбишевський Залізнича НСШ Викл. Да 20 Червоноармійський Купріянська НСШ Викл. Да 21 Червоноармійський Любимівська НСШ Викл. Да 22 Широківський Сергіївська НСШ Викл. Да 23 В-Дніпровський Калузька НСШ Викл. Да

III курси фізмат факультету: 1 Дніпропетровський Міська № 13 НСШ Викл. Да 2 Дніпродзержинський Міська № 4 НСШ Викл. Да 3 Царичанський Нещесівська НСШ Викл. Да 4 Якимівський Переможець НСШ Викл. Да 5 В-Дніпровський Боровківська НСШ Викл. Да 6 В-Токмак Шевченківська НСШ Викл. Да 7 Н-Московський Орлівщанська НСШ Викл. Да 8 В-Дніпровський В-Дніпровська НСШ Викл. Да 9 Високо-Пільський Натальїнська НСШ Викл. Да 10 Молочанський рос. Ст.-Богданівська НСШ Викл. Да 11 Н-Златопільський Решівська НСШ Викл. Да 12 Ратфронтовський Д/кол. ім. ССРР НСШ Викл. Да 13 Васильківський Дебальцівська НСШ Викл. Да 14 Васильківський Хут. Чапліно НСШ Викл. Да // 15 Червоноармійський Любимівська НСШ Викл. Да 16 Гуляйпольський Хвалибогівська НСШ Викл. Да 17 Гуляйпольський В-Терсянська НСШ Викл. Да 18 Куйбишевський Попівська НСШ Викл. Да 19 Котівський Бузівська НСШ Викл. Да 20 Н-Городківський Верблюзька НСШ Викл. Да 21 Н-Василівський Н-Олександрівська НСШ Викл. Да 22 Н-Празький Нова-Прага НСШ Викл. Да 23 Петропавлівський Дмитрівська НСШ Викл. Да 24 Петропавлівський Троїцька НСШ Викл. Да 25 Покровський В-Михайлівська НСШ Викл. Да 26 Покровський Новоселівська НСШ Викл. Да 27 Солонянський Башмацька НСШ Викл. Да 28 Солонянський Олександрівська НСШ Викл. Да 29 Дніпродзержинський К-Хуторська НСШ Викл. Да 30 Червоноармійський Н-Миргородівська НСШ Викл. Да 31 Чубарівський Семенівська НСШ Викл. Да 32 Чубарівський Басанська НСШ Викл. Да 33 Софієвський Є-Василівська НСШ Викл. Да 34 Михайлівський Тимошівська НСШ Викл. Да 35 Дніпродзержинський Одарівська НСШ Викл. Да 36 Мелітопольський Піщанська НСШ Викл. Да


21

§ 2. Пропоную всім студентам 3-х випускних курсів познайомитись з районами та

школами, які подані вище, і через секретаря подати мені заяви, до якого району та школи і на яку посаду випускник бажає поїхати працювати, ураховуючи свої сімейні обставини. Заяви подати не пізніше 9/V.36 р. до 2-х год. дня.

Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 4 – 5. Оригінал.

№ 3 1936, травня 13. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту С.С. Філоненка про розподіл випускників по школах

Наказ № 60

Т. В. О. Директора Бердянського Держ. Учительського Інституту від 13/V.36 року

§ 1. Згідно розпорядження Наркомосу затверджую розподіл випускників нашого

інституту по поданим нам Обл. ВНО по районам та школам. III курс фізмат ф-т.

№ Прізвище та ініціали випускників До якого р-ну признач. Назва школи 1 Проценко І.Р. Дніпропетровський Міська № 13 2 Воронін М.О. Дніпродзержинський Міська № 4 3 Ситник Г.В. Царичанський Нещесівська 4 Чепуренко Б.А. Якимівський Переможець 5 Кац С.Я. В-Дніпровський Боровківська 6 Старшикін Я.П. В-Токмак Шевченківська 7 Іщенко О.П. Н-Московський Орлівчанська 8 Зюзь Д.П. В-Дніпровський В-Дніпровськ 9 Онищенко Високопільський Наталінська 10 Шкляров Й.М. Молочанський рос. Ст.-Богданівка 11 Носиченко В.Т. Мелітопольський Піщанська 12 Черкез Д.М. Н-Златопільський Решівська 13 Чаус Ротфронтовський Д/колон. ім. ССРР 14 Шиман І.О. Васильківський Дебальцівська 15 Заїзжай В.О. Васильківський Х-Чапліно 16 Баклажков А.Ф. Червоноармійський Любимівська 17 Вдовиченко Г.Т. Гуляйпольський Хвалибогівська 18 Лемішов Гуляйпольський В-Терсянська 19 Мороз Куйбишевський Попівська 20 Рогозна Котівський Бузівська 21 Карапеєв Н-Городківський Верблюзька 22 Іопа Н-Василівський Н-Олександрівська 23 Чухно Н-Празький Н-Прага 24 Ситник М. Петропавлівський Дмитрівська 25 Сухаревська Петропавлівський Троїцька 26 Толстой Покровський В-Михайлівська 27 Машошін Покровський Новоселівська // 28 Щербак Солонянський Башмацька 29 Циганок Солонянський Олександрівська 30 Перепилиця Дніпродзержинський К-Хуторська 31 Кальченко Червоноармійськ. Н-Миргородівська 32 Синеок В. Чубарівський Семенівська 33 Цокало Чубарівський Басанська


22

34 Щербаченко Софіївський Є-Василівська 35 Шостак Михайлівський Тимошівська 36 Кліменко Дніпродзержинськ. Одарівська

Хеміко-біологічний ф-т 1 Федоренко М.Ф. Солонянський Башмачка 2 - Н-Сірогізький Дементівська 3 Шостак М.Е. Коларівський Н-Олексіївська 4 - Н-Сірогізький Н-Петрівська 5 Чорнобай Л.Ф. Апостолівський Володимирівська 6 Едельштейн А.А. Апостолівський Михайлівська 7 - Апостолівський Петропавлівська 8 Мелешко Т.Н. Куйбишевський Благовіщенська 9 Макаренко Ф.Ф. Н-Миколаївська Підгороднянська 10 Рець М.Т. Котівський Личнівська 11 Гов’яз Т.С. Котівський Мусієнківська 12 Зозуля О.П. Котівський Дмухалівська 13 Даниленко Ф.М. Котівський Черничанська 14 Підус Г.П. Магдалинівський Першотрав’янська 15 Хоменко М.С. Юрівський Шандрівська 16 Василенко М.М. Перещепенський Гнатівська 17 Трунова С.В. В-Білозерський Н-Петрівська 18 Шмідкаль Г.М. Покровський Калинівська 19 Яресько О.Х. Куйбишевський Залізнича 20 Панасевич Р.З. Червоноармійськ. Любимівська 21 Шиман З.Г. Червоноармійськ. Купріянівська 22 Біляєв В.О. Широківський Інгулецька // 23 Федоренко М.П. В-Дніпровський Калузька

[...] Т. В. О. Директора [Дементієнко] (Філоненко)1

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 5 зв. – 7. Оригінал.


розвиток фізкультури та спорту в навчальному закладі

Наказ № 66 Директора Бердянського Держ. Учительського Інституту

від 29/V 1936 року § 1.

1. Минулого 1934 – 1935 учб. року наш інститут в огляді-конкурсі фізкультурної роботи посів перше місце в області, друге на Україні і третє в СРСР по нашому Наркомату. Ці досягнення потрібно не тільки закріпити за собою, а повести роботу так, щоб в наступній Українській Наркоматівській спартакіаді наш інститут посів одно з перших місць і був включений до Всеукраїнської міжнаркоматівської спартакіади. Зимній сезон цього року ми провели досить добре. Працювали секції: важкоатлетична (має друге міжнаркоматівське місце в області), волейбольна, що в заключних зимніх районних змаганнях зайняла перше місце між учбовими закладами. Працювала бездоганно гімнастична секція цілу зиму. З переходом на весняно-літній сезон військово-фізкультурна кафедра належно не організувала роботу, внаслідок чого волейбольні команди погано треніровані як чоловічі, так і жіночі (в районних змаганнях жіноча команда програла всім командам міста). Не працюють баскетбольні команди та слабо ведеться підготовча робота до спартакіад.

1 Так у тексті.


23

Фізкультурний майдан інституту в неналежному стані, а тому НАКАЗУЮ: 1. Звертаю увагу пом. директора по військовій частині та керівника кафедри

т. Шіпілова на згадані істотні недоліки фізкультроботи. Вимагаю негайно їх усунути. // Викладачам фізкультури т. т. Цецохо та Кириченко зауважую. 2. Пропоную негайно усунути вищезгадані хиби, налагодити роботу всіх команд за

прикладом футбольної (тренір т. Бялковський) та розгорнути роботу у справі підготовки до спартакіади.

3. Пом. директора по госп. частині т. Трощенко та пом. директора по ВП т. Шіпілову забезпечити обладнання фізкультурного майданчика до 5/VI.36 р. включно (вивезти звідти дрова, стружки, роботу майстерні та інш.) про що і повідомити мене рапортом цього ж числа.

4. Дозволяю навозити 20 підвід землі на площадку для засипки піску. 5. Забороняю треніровку футбольної команди на фізкультмайданчику інституту. 6. т. Шіпілову договоритися з військоматом про площадку для треніровки

футбольної команди. § 2.

Встановити для кращих фізкультурників-студентів нашого інституту, що прийматимуть участь у всіх спортивних змаганнях та що активно працюватимуть над організацією фізкультроботи секцій і команд, ряд премій, а саме: направлення в будинки відпочинку, екскурсії на Кавказ або Москва-Ленінград, а тим, хто матимуть кращі показники по Наркомату, встановлюю окремі матеріальні премії. //

§ 3. Рекомендую профкому і місцевкому інституту передбачити по своїй лінії

міропріємства, які перелічені в § 2 цього наказу. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 5 1936, червня 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка з

графіком тарифних відпусток професорсько-викладацького складу

Наказ № 71 Директора Бердянського Держ. Учительського Інституту від 19/VI 1936 р.

В погодженні з МК Інституту надаю тарифний відпуск професорсько-викладацькому складу. 1 Дементієнко М.Д. 2 Філоненко С.С. 3 Ротшке А.В. - З 2/VII по 2/VIII 4 Кара-Курчі Ю.І. - З 3/VII по 2/VIII 5 Гончар Є.В. - З 25/VI по 25/VIII З виклик. на іспити 6 Пархоменко І.А. - З 1/VII по 1/IX 7 Юфіт Н.Я. - З 2/VII по 2/IX З виклик. на іспити 8 Спаськийб - З 1/VII по 1/IX 9 Пісна-Дементієнко Г.І.в - З 1/VII по 1/IX 10 Ляшенко П.А. - З 25/VI по 25/VIII 11 Опанасенко - З 1/VII по 1/IX 12 Тесля - З 25/VI по 25/VIII 13 Торяннікова - З 1/VII по 1/IX 14 Кілімов А.М. - З 1/VII по 1/IX // 15 Рогоза - 5/VII по 1/IX 16 Ягненко - 1/VII по 1/IX З виклик. на іспити 17 Садогорська Є.Н. - 1/VII -//- 1/IX 18 Сохацький - 25/VI по 25/VIII 19 Шіпілов - 1/VII по 25/VIII


24

20 Грібінец - 1/VII по 1/IX 21 Цецохо Є.І.г - 1/VII по 1/IX 22 Ротшке Є.М. - 1/VII по 1/IX 23 Єфремов В.І. - 1/VII по 1/IX 24 Артемчук - 28/VI по 28/VIII 25 Іваненко - 20/VI по 20/VIII 26 Сіліч - 1/VII по 1/IX 27 Яременко - 29/VI по 29/VIII 28 Орленко - 1/VII по 1/IX 29 Кириченко А.Р. - 1/VII по 1/IX 30 Піпічд - 1/VII по 1/IX 31 Кривко Н.С. - 15/VII по 15/VIII 32 Ніколаєв - 20/VII по 20/VIII 33 Пругер - 10/VII по 10/VIII 34 Популях - 10/VII по 10/VIII


Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 11 – 11 зв. Оригінал.

№ 6 1936, червня 21. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про виїзд на військову перепідготовку

Наказ № 72

Директора Бердянського Держ. Учительського Інституту від 21/VI 1936 р.

§ 1. За розпорядженням Бердянського Районового Військового комісаріату від 20/VI за

№ н/30/20 від’ їжджаю на військову перепідготовку, терміном на 30 днів, з 21/VI 36 р. // Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 11 зв. Оригінал.

№ 7 1936, липня 1. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту С.С. Філоненка зі списками студентів і студентів-випускників 1936 року

Наказ № 74а

Т. В. О. директора Бердянського Держ. Учит. інституту від 1.VII 1936 р.

На підставі наказа Народного Комісара Освіти1 від 15-го травня 1935 р. за № 506 про дотерміновий випуск студентів III-курсів деяких педінститутів, та розпорядження Управління Вищої школи НКО УСРР «Про випуск студентів III-х курсів Учительських інститутів у 1935, 1936 і 1937 роках» від 7 червня 1936 р. за № 8-0-10а, нижчеперелічених студентів III-го курсу фізико-математичного ф-ту, які здали іспити з усіх дисциплін за навчальним планом і в об’ємі програмів, затверджених НКО для 3-х курсів 4-х річних педінститутів, успішно відбули педагогічну практику в школах міста за програмою затвердженого методкомом інституту, випустити із інституту дотерміново з тим, що вони для одержання диплому про закінчення 4-х річного педінституту протягом 2-х років мають скласти іспити з дисциплін, що встановлені за навч. планом для 4-го курсу, та державні іспити. 1 Далі викреслено: «т. Затонського».


25

Таким чином, випускаються такі студенти: 3-й курс математичної спеціальності.

1 Баклажков Андрій Федорович 2 Білан Єлізавета Андрійовна 3 Вдовиченко Гнат Тимофієвич 4 Кац Сара Яковлівна 5 Мороз Григорій Григорович 6 Носаченко Борис Тихонович 7 Рогозна Ганна Семенівна 8 Рудик Василь Андрійович 9 Старишкін Яків Павлович 10 Сухаревська Фріда1 Борисовна 11 Черкез Дмитро Миколайович 12 Шостак Яків Євгенович 13 Шкляров Йосип Мусійович 14 Щербак Іван Іванович 15 Кальченко 16 Рибалка 17 Цокало 18 Халаджи

3-й курс фізичної спеціальності. 1 Воронін Микола Олексійович 2 Зюзь Дмитро Платонович 3 Іопа Іван Полікарпович 4 Іщенко Олексій Прокопович 5 Карапеев Олександр Іванович 6 Лемішов Валентин Тимофієвич 7 Машошин Михайло Петрович 8 Проценко Іван Романович 9 Синеок Василь Ларіонович 10 Толстой Іван Трохимович 11 Чухно Федір Андрійович 12 Ситник Григорій Васильович 13 Ситник Микола Іванович 14 Шиман Іван Омельянович 15 Перепелиця Тимофій Дмитрович // Нижчеперелічені студенти III-го курсу будуть вважатись закінчившими три курси

лише після здачі заліків з таких дисциплін: 3-й курс математичн. спеціальності.

1 Кліменко -

1. Елемент. матем., 2. Аналіт. геом., 3. Метод. матем., 4. Креслення, 5. Історія педагогіки

2 Онищенко - 1. Метод. матем., 2. Педагогікае, 3. Історія педагогіки 3 Циганок - 1. Історія педагогіки, 2. Рос. мова

3-й курс фізичної спеціальності. 4 Заїзжай - 1. Теор. механіка 5 Чаус

- 1. Електротехніка, 2. Теорет. механіка, 3. Укр. мова, 4. Рос. мова, 5. Матем. аналіз

6 Чепуренко - 1. Теор. фізика 7 Щербаченко - 1. Теор. фізика

Випускаються з посвідченням про закінчення 3-х річного педінституту нижчезазначені студенти: 1 Далі викреслено: «Рафаїловна».


26

3-й курс хеміко-біолог. факультет 1 Біткіна Ніна Михайлівна 2 Василенко Микола Михайлович 3 Герцен Іван Давидович 4 Гов’яз Іван Савич 5 Даниленко Федір Митрофанович 6 Д’яченко Федосія Корнійовна 7 Зозуля Олександра Петровна 8 Едельштейн Ганна Олександровна 9 Легейда Марія Несторовна 10 Макаренко Федот Федотович 11 Панасевич Ларіон Захарович 12 Підус Григорій Порфилович 13 Постніков Михайло Маркович 14 Рець Марія Тихоновна 15 Трунова Софія Васильовна 16 Турченко Василь Іванович 17 Федоренко Марта Федоровна 18 Федоренко Михайло П. 19 Хоменко Марія Сергійовна 20 Чернобай Люба Федотовна 21 Шиман Зоя Григорівна 22 Шостак Марія Євгенівна 23 Яресько Олексій Хомич Нижчеперелічені студенти 3-го курсу хем. біологічного ф-ту будуть вважатись

закінчившими 3 курси лише після здачі заліків з таких дисциплін: 3-й курс хем.-біологічного ф-ту.

11 // 2 Бурсакова Е.Я.

- 1. Анатом. людини, 2. Заг. біологія, 3. Хемія анатомічна, 4. Діамат.

3 Мелешко Т.М. -

1. Зоологія, 2. Біохемія, 3. Заг. біологія, 4. Хемія органічна, 5. Хемія аналіт., 6. Політекономія, 7. Фізика

4 Шмідкаль Г.Е. - 1. Педпрактика З свідоцтвом за 2-х річний учительський інститут випускаються студенти II курсу

географічного відділу. II-й курс географічного відділу.

1 Вержиковський Анатолій Миколайович 2 Грабовська Антоніна Антоновна 3 Кримовський Генрих Миколайович 4 Лінкевич Софія Францовна 5 Малярчук Марія Андрійовна 6 Молінська Ніна Григоровна 7 Мул Йосип Іванович 8 Ковальська Фелікса Степанівна 9 Оліхівська Ірина Казіміровна 10 Совик Владислав Йосипович 11 Суходольський Едмунд Викторович 12 Чудовський Едуард В. 13 Яськов Олександр Миколайович

1 Нижній край аркушу відрізаний.


27

Нижчеперелічені студенти II-го курсу географічного відділу будуть вважатись закінчившими 2 курси лише після здачі заліків з таких дисциплін:

1 Ліперт Ніна Олександрівна - 1. Укр. мова 2 Лісовський Адам Казімірович - 1. Укр. мова

Фізмат факультет Перевести з II-го курсу на ІІІ курс студентів II-го курсу фізичної спеціальності: 1 Баглай 2 Макаренко 3 Бойко 4 Пальчик 5 Будніков 6 Прикот 7 Буряк 8 Старик 9 Жолудь 10 Стародубцева 11 Зачепило 12 Стрюк 13 Іванов 14 Шаган 15 Іванченко 16 Шимко 17 Ламан 18 Жулаева 19 Матюха 20 Бородків 21 Остах // Перевести з II курсу на III курс студ. II курсу математ. спец. 1 Білецький 2 Павленко 3 Буднік 4 Півоваров 5 Безсонов 6 Солонський В. 7 Гамова 8 Гавриленко 9 Голубова 10 Дерев’янко 11 Крупенко 12 Курмаз 13 Литвишко 14 Мусієнко 15 Малахова 16 Солодовник 17 Циганок 18 Чучмай 19 Литвиненко 20 Щербіна 21 Юркевич Перевести з I курсу на II курс студ. I курсу гр. «А» 1 Дюбко 2 Зирянова 3 Мельнік 4 Краутер 5 Парашук 6 Сіроноженко 7 Приходько 8 Папазова I-й курс гр. «Б» 1 Андреев 2 Беркутова 3 Гришин 4 Гребенюк 5 Зубко 6 Кириленко 7 Кириченко 8 Лютомська 9 Прикот 10 Ростовська 11 Сур 12 Сніжко 13 Чикіна I-й курс група «В» 1 Бондаренко 2 Брусняк 3 Гарбузов 4 Гнідко 5 Гольдштейн 6 Коваленко І. 7 Мандрика 8 Перебийніс 9 Щуренко 10 Друговейко I-й курс гр. «Г» 1 Браїлко 2 Бебешко 3 Дворський 4 Жигула 5 Кленцер 6 Колісник Н. 7 Костюк 8 Кас’ян


28

9 Макаренко 10 Підгайний 11 Пешкова 12 Потапчук 13 Синяк 14 Філобок 15 Хохотва 16 Чумак 17 Чуприна 18 Черкун 19 Шепель // 1 курс гр. «Д» 1 Годун 2 Тоцька 3 Хорошилов 4 Швець 5 Кривошей Всі нижчезазначені студенти, які не здали заліків за II сем., повинні здати всю

заборгованість в період з 1-го по 5 вересня і після цього буде зроблено їх перевод на старші курси.

II курс фіз. спеціальності 1 Хоменко - Нім. мова і педагогіка 2 Цьомкало - Педагогіка

II курс математичн. спец. 1 Воронін - Теорія обчислень 2 Максецький - Проект геом., теор. обчисл. і вища алгебра 3 Саклаков - Теор. обчислення 4 Хаджинова - Теор. обчисл. 5 Солонський - Військова справа 6 Маслій - Креслення, політ. економія

I курс гр. «А» 1 Бочарова

- Тригонометрія, фізика I та II розд., аналіт. геом., стереометрія, математ. аналіз

2 Гуйвик - Фізика, стереометрія, аналіт. геом., математ. анал. 3 Головченко - Фізика (електрика) 4 Заярин

- Психологія, фізика І-й, II-й розд., матем. анал., військ. справа

5 Іванченко - Фізика І, II-й розд. 6 Ілліна - Фізика II-й розділ 7 Кльованик - Геометрія, фізика 8 Лівенець - Матем. аналіз, фізика (електрика) 9 Романченко

- Тригонометрія, фізика, аналіт. геометрія, математичн. аналіз

10 Токовенко - Хемія, фізика, військова справа 11 Сур - Фізика (електрика) 12 Таратутенко - Фізика (електрика) 13 Швагер - Фізика І-й, II-й розділ

1-й курс «Б» 1 Бойко - Фізика І-й, II-й розд., військова справа 2 Буханцева - Фізика І-й, ІІ-й розд. 3 Жуков - Фізика І-й, II-й розд., креслення, математ. анал. 4 Заріцький - Фізика І-й, II-й розд. 5 Матвієнко - Фізика І-й розд. 6 Положенцева - Математ. анал., фізика (електрика) 7 Пітонова - Фізика II-й розд., аналіт. геом., математ. анал. 8 Петренко - Математ. анал. 9 Полункіна - Фізика, математ. аналіз 10 Старик

- Аналіт. геом., математ. анал., фізика II-й розд., військова справа //

11 Філатов - Фізика І-й, II-й розд., математ. аналіз


29

12 Шишкіна - Фізика І-й, II-й розд., математ. аналіз 13 Вітко - Фізика (електрика) 14 Понасенко - Фізика (електрика)

1-й курс «В» 1 Гешев - Креслення, фізика (електрика) 2 Новаков

- Тригонометрія, математ. аналіз, фізика, стереометрія

3 Олійник - Тригонометрія, фізика (електрика) 4 Оніщенко

- Фізика, стереометрія, математ. анал., анал. геометр.

5 Ступак - Фізика II-й розділ 6 Сафонцев - Фізика І-й, II-й розд, стереометрія, креслення 7 Масло - Фізика І-й, II-й розд. 8 Гребцов - Тригонометрія, креслення 9 Шелковенко - Фізика (електрика) 10 Демченко - Фізика (електрика) 11 Каліман - Фізика (електрика)

1-й курс «Г» 1 Вдовченко - Фізика (електрика) 2 Колісник П. - Фізика (механіка) 3 Колінко - Фізика II-й розд., креслення 4 Лихопуд - Фізика II-й розд., креслення 5 Собко - Фізика (електрика) 6 Сідун - Фізика І-й, II-й розд. 7 Фаертак - Фізика І-й, II-й розд.

1-й курс гр. «Д» 1 Яценко - Фізика (електрика) 2 Воронін В.

- Тригонометрія, стереометрія, фізика II-й розд., аналіт. геометрія, математ. аналіз, креслення

3 Воронін О. - Фізика, педагогіка, креслення, математ. аналіз 4 Власюк

- Анал. геометрія, математ. аналіз, фізика (електрика)

5 Кулік - Фізика (електрика) 6 Кісіль - Фізика І-й розділ 7 Белковський - Фізика (електрика) 8 Сідун - Фізика І-й, II-й розд., аналіт. геом., математ. анал. 9 Стратій - Фізика (електрика) 10 Старченко

- Стереометрія, аналіт. геометрія, математ. анал., фізика II-й розділ

11 Нарва - Фізика (електрика) 12 Тоцький - Тригонометрія, фізика (електрика) 13 Фатов - Тригонометрія 14 Філін - Фізика (електрика) 12 Хохотва - Математ. аналіз 16 Курцман - Фізика II-й розд., аналіт. геометрія 17 Гудько - Фізика (електрика) 18 Кирпич - Фізика (електрика) // Кривуліну, студ. 1-го курсу гр. «А», яка має погані оцінки з дисциплін за І-й та

II сем., залишити на 1-му курсі на 2-й рік без права одержувати стипендію. Коморного, студ. 1-го курсу гр. «Б», який має погані оцінки з дисциплін за І-й та

II-й семестр, залишити на 1-му курсі на 2-й рік без права одержувати стипендію. Коваленко — залишаю на 2-й рік (хвороба). Христова, студ. 1-го курсу «А», яка була у відпуску по хворобі, повинна здати в


30

термін з 1 по 5 вересня 1936 р. заліки по таких дисциплінах: креслення, фізика, стереометрія, матем. аналіз, військ. навч.

Христич, студ. 1-го курсу гр. «А», повинна здати заліки за II-й семестр в термін з 1-го по 5 вересня 1936 р. з таких дисциплін: педагогіка, фізика, стереометрія, анал. геом., матем. аналіз, військ. навчання.

Чепуренко, студ. 1-го курсу «А», повинен здати такі дисципліни: психологія, фізика, стереометрія, матем. аналіз.

Природничо-географічний факультет. Перевести з II-го курсу на III курс студентів хем.-біологічного ф-ту 1 Бондаренко М.З. 2 Гребешков М. 3 Дорофієва Т. 4 Кліменко О. 5 Герман Б. 6 Контарьова Д. 7 Левіцький П. 8 Сороченко М. 9 Німченко П. 10 Собко В. 11 Мітева Е. 12 Момот Л. 13 Картомишева В. 14 Кріпак І. 15 Булгакова М. 16 Сніжко О. Студентів І-го курсу природничого від. перевести на II-й курс.

1-й курс гр. «А» 1 Телятнікова І. 2 Щербіну М. 3 Скользньов О., який поїхав на лікування за м-ць до кінця учб. року,

перевести з умовою здати дисципліни, що залишилися, в термін з 1-го по 5 вересня 1936 р.

1-й курс гр. «Б» 1 Антоненко М. 21 3 //

1-й курс гр. «В» 1 Будько Х. 2 Василенко О. 3 Кулішевський І. 4 Олексієнко Г. 5 Стуканова Н. 6 Чучко Я. 7 Самойленко Д.

1-й курс гр. «Г» 1 Амеліна Р. 2 Бахмацька М. 3 Копил Г.А. 4 Ковпак В. 5 Міненко М. 6 Пупкіна М. 7 Хорошко В. 8 Копил Г.І. Студентів І-го курсу географічного від. перевести на II-й курс

1-й курс гр. «А» 1 Браїлко Г. 2 Карай-Біда С. 3 Лактіонов О. 4 Матчинський А. 5 Ніколенко Г. 6 Талан Ф. 7 Хлюбко І.

1-й курс гр. «Б» 1 Біловол І. 2 Вів’юрський А. 3 Горобець М. 4 Жаборовський А. 5 Іваніков М. 6 Карзов Я. 7 Калашнік 8 Кудар І. 9 Кушнір Л. 10 Лапко М. 11 Приблудний О. 12 Сіващенко І. 13 Тараненко О. 14 Шостак П. 15 Шербак С.

1 Нижній край аркушу пошкоджений.


31

1-й курс гр. «В» 1 Дерленко Ф. 2 Жуковська П. 3 Лісовська Р. 4 Оленіч 5 Ткаля Т. 6 Світельська Т. // 7 Яворська Д. Нижчезазначених студентів, які не здали заліків хоч би з однієї дисципліни,

зобов’язую здати заліки в термін з 1 по 5 вересня, після того зробити перевод на старші курси.

II-й курс хем.-біолог. відділ 1 Авраменко М. - Орг. хемія, аналіт. хемія, біологія 2 Бельченко М. - Ботаніка, зоологія, біологія 3 Васильева М. - Ботаніка, орг. хемія, біологія, аналіт. хемія 4 Фатьянова В. - Ботаніка, зоологія, орг. хемія, біологія, аналіт. хемія 5 Фінько М. - Зоологія, біологія, аналіт. хемія, ботаніка 6 Галацька К. - Орг. хемія, аналіт. хемія 7 Касюкіна Г. - Біологія 8 Мироненко Л. - Ботаніка, біологія 9 Мощенко О. - Аналіт. хемія 10 Монойло Л. - Біологія, аналіт. хемія 11 Федіна Л. - Біологія, аналіт. хемія 12 Шамрай І. - Біологія 13 Ярмоленко І. - Ботаніка, аналіт. хемія 14 Онопко П. - Аналіт. хемія

Природничий відділ 1 курс «А»

1 Холодна В. - Біологія, зоологія, фіз. географ., фізика, хемія 2 Шейкін Е. - Фіз. географія, педагогіка, психологія, хемія 3 Ревуцький П. - Зоологія, фіз. географія, хемія, військ. справа 4 Гречухова О. - Зоологія, психологія, хемія 5 Семенко Л. - Ботаніка, фіз. географія, хемія 6 Черемісіна - Ботаніка, фізика, фіз. географія, хемія 7 Щербакова Я. - Психологія, хемія 8 Збежнева М. - Фіз. географія, хемія 9 Іщенко В. - Хемія 10 Ланской М. - Психологія 11 Осадчий П. - Хемія 12 Пелешко М. - Хемія 13 Питюнова Н. - Хемія 14 Самарська К. - Хемія 15 Подоляка Г. - Фіз. географія 16 Сабадир Г. - Фіз. географія, хемія 17 Скуйбіда Я. - Хемія 18 Снігір Г. - Фізгеографія 19 Трегубенко Т. - Хемія 20 Федюченко В. - Хемія //

1-й курс «Б» 1 Холодна В. - Ботаніка, фіз. географія, хемія, психологія 2 Якимець О. - Зоологія, психологія, хемія 3 Яковенко Н. - Зоологія, фіз. географія, хемія 4 Вітряк Я. - Фіз. географія, психологія, хемія 5 Ганзуля К. - Фіз. географія, педагогіка, хемія 6 Ковпак Я. - Педагогіка, психологія, хемія 7 Власова Н. - Психологія, хемія


32

8 Головіна К. - Фіз. географія, хемія 9 Задирака П. - Біологія, хемія 10 Кочергова Г. - Фіз. географія, хемія 11 Матвеев К. - Фіз. географія, хемія 12 Небийголова М. - Ботаніка,фіз. географія, хемія 13 Ткаченко Г. - Фіз. географія, хемія 14 Гаращенко Т. - Хемія 15 Головіна В. - Хемія 16 Горідько Г. - Хемія 17 Кириченко В. - Хемія 18 Кучма В. - Хемія 19 Лещенко О. - Хемія 20 Погорілий С. - Хемія 21 Соколенко Л. - Хемія 22 Шуть Н. - Хемія

1-й курс «В» 1 Добриця Ф. - Ботаніка, фіз. географія, педагогіка, психологія, хемія 2 Сініцина Н. - Біологія, зоологія, хемія, фіз. географія 3 Піцик Н. - Зоологія, хемія 4 Зюзь О. - Психологія, хемія 5 Корнієнко І. - Зоологія, педагогіка 6 Орда А. - Біологія, хемія 7 Сахно Я. - Психологія, хемія 8 Антонов І. - Фіз. географія, хемія 9 Бредихін М. - Ботаніка — за 1-й сем. 10 Вдовиченко Н. - Хемія 11 Грузіна В. - Хемія 12 Кара-Кастанда - Хемія 13 Клочкова - Хемія 14 Паливода В. - Хемія 15 Прус О. - Хемія 16 Скиба Г. - Хемія 17 Северина К. - Хемія 18 Сологуб А. - Хемія 19 Сур М. - Хемія, фіз. географія 20 Гримак К. - Фіз. географія 21 Фоміна М. - Психологія 22 Самойленко Н. - Психологія //

1-й курс «Г» 1 Хохотва І. - Біологія, ботаніка, фіз. географія, хемія 2 Щербина Г. - Біологія, хемія 3 Федірко І. - Біологія, фіз. географія, хемія 4 Старостенко К. - Педагогіка, психологія, хемія 5 Проценко В. - Біологія, фіз. географія, педагогіка, хемія 6 Волик Н. - Фіз. географія, хемія 7 Богданюк В. - Зоологія, фіз. географія 8 Васіленко А. - Фіз. географія 9 Жуковська А. - Зоологія, хемія 10 Каліновський І. - Хемія 11 Крівіг Л. - Фіз. географія 12 Павлюкова К. - Біологія 13 Таровська В. - Хемія 14 Шлома Н. - Біологія


33

Географ. від. 1-й курс «А»

1 Гладкова Л. -

Геологія, фіз. географія, економ. географія, хемія, педагогіка, фізика

2 Вітер В. - Геологія, фіз. географія, хемія, фізика 3 Суліменко Л. - Геологія, ботаніка, педагогіка, фізика 4 Боговин О. - Педагогіка, психологія 5 Ковунова О. - Хемія, психологія 6 Петрусенко І. - Хемія, психологія 7 Соколов Г. - Фіз. географія, фізика 8 Бесараб Н. - Фізика // 9 Базух І. - Фізика 10 Гапонеко Г. - Фізика 11 Кравченко А. - Хемія 12 Рябоконь І. - Хемія 13 Ратушний А. - Психологія 14 Сакунь В. - Психологія 15 Сіряк Д. - Фізика 16 Степаненко С. - Фізика 17 Строкань П. - Фізика 18 Фесенко Н. - Фізика 19 Щербина М. - Хемія

1-й курс «Б» 1 Малюцька М.

- Геологія, фіз. географія, з. земл., фіз. географія СРСР, економ. географія, ботаніка, фізика

2 Школяренко Д. - Фіз. географія СРСР, ботаніка, психологія, хемія, фізика 3 Ковпак В.

- Геологія, фіз. географія, з. земл., фіз. географія СРСР, хемія, фізика

4 Гавріленко М. - Фізика, хемія 5 Підгайний І. - Психологія, фізика 6 Синяк О. - Геологія, хемія 7 Тоцький О. - Психологія, фізика 8 Царенко В. - Педагогіка, психологія 9 Шепель І. - Психологія 10 Вагіс Д. - Фізика 11 Катрич П. - Фізика 12 Кукліна В. - Фізика // 13 Мірошниченко І. - Фізика 14 Падалка Д. - Психологія

1-й курс «В» 1 Клерфон О.

- Геологія, фіз. географія, з. земл., фізика, фіз. географія СРСР, економ. географія, хемія, військ. спр.

2 Розвадовська В. -

Геологія, фіз. географія, з. земл., фізика, фіз. географія СРСР, економ. географія

3 Вагіс О. - Геологія, економ. географія, педагогіка 4 Квасневська А. - Геологія, фіз. географія, з. земл., економ. географія 5 Проценко О. - Геологія, фіз. географія, з. земл., економ. географія 6 Зінкевіч А. - Геологія, хемія 7 Надзвецька Р. - Геологія, фізика 8 Татькова Т. - Геологія, фізика 9 Теряєва К. - Геологія, батаніка 1 сем. 10 Холодна Г. - Геологія, фіз. географія, з. земл. 11 Будько В. - Геологія


34

12 Бідна - Геологія 13 Зебковська С. - Геологія 14 Кірюта В. - Геологія 15 Очманенко Ф. - Геологія 16 Пащук Ю. - Фізика 17 Петровський С. - Фізика 18 Свергун Г. - Фізика Залишити на II-й рік на I-м курсі по хворобі: 1 Доля О. - I-й курс прир. від. гр. «Г» 2 Очманенко Н. - I-й курс прир. від. гр. «Г» 3 Бонсевіч М. - I-й курс геогр. від. гр. «В» Студентів, які систематично не працювали й II-й сем. та не здали // заліків на кінець

учбового року вважаю за доцільне виключити з складу студентів: I-й курс «А» прир. від.

1 Талалаева П. -

Ботаніка, фізика, хемія, фіз. географія, педагогіка, зоологія

2 Жовновата П. -

Ботаніка, фіз. географія, фізика, педагогіка, хемія, психологія I-й курс геогр. від. «В»

3 Бредіхін О.Г. -

Економ. географія, ботаніка, педагогіка, психологія, хемія

Т. В. О. Директора ін-та [Підпис] (Філоненко)


№ 8 1936, липня 17. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка з повідомленням про направлення Наркомпросом до інституту високваліфікованих спеціалістів

Наказ № 88

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 17.VII 1936 року

§ 1. На виконання постанови партії та уряду, Наркомос навчального року командирує

до ін-ту висококваліфікованих спеціалістів з таких дисциплін: фізична географія — доцент, економ. геогр. — В. О. професора, керівн. кафедри, хемія — В. О. професора, керівик кафедри.

В зв’язку з цим попереджую викладачів ін-ту т. т. Орленко і Пархоменко про те, що їм ін-т не може гарантувати // навантаження на наступний навч. рік, а тов. Сіліча попереджую про те, що навантаження з географії він зовсім не матиме.

Підстава: Доповідна записка декана природничо-географічного ф-ту тов. Ротшке О.В.

[...] Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 9 1936, жовтня 8. — Витяг з наказу директора інституту

М.Д. Дементієнка про створення «жовтневої комісії» для підготовки святкування ХІХ річниці жовтневого перевороту

Наказ № 125

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 8.X 1936 р.


35

§ 1. Щоб гарно підготуватися до наступних XIX роковин Великої пролетарської

революції, ухвалюю організувати жовтневу комісію. На жовтневу комісію покласти обов’язок розробити план святкування XIX роковин

жовтневої революції в інституті, участі [у] міській демонстрації, роботи інституту в підшефному селі. Комісія повинна розробити детальний план святкування — оформлення колон, будинку інституту, гуртожитків тощо.

Жовтневу комісію затвердити в такому складі: 1) Голова комісії т. Дементієнко. 2) Заст. голови комісії т. Шипілов. 3) Члени комісії: від парторганізації т. Філоненко, від МК та деканату т. Кара-

Куркчі, від профкому т. Бебешко, від комітету ЛКСМ т. Чикіна, редактор газети т. Жаборовський.

Пропоную заступникові голови т. Шипілову негайно розпочати роботу комісії. [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 48. Оригінал.

№ 10 1936, листопада 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка

про студента Л.М. Шелудька, позбавленого виборчих прав

Наказ № 137 Директора Бердянського Учит. Ін-ту від 5.ХІ 1936 р.

[...] // § 4.

За повідомленням Михайлівської с/р Дробів. р-ну від 26/X 36 р. за № 26-10, Шелудько Л.М., студент I курс. фізмат. ф-ту гр. «Б» позбавлений виборчих прав як виходець із розкулаченої сім’ ї. За те, що Шелудько в своїй автобіографії при вступі в Інститут приховав факти позбавлення його виборчих прав, оголосити сувору догану.

Беручи до уваги заяву Шелудько Л.М., що він вже понад 7 років немає ніякого зв’язку з сім’єю, вчителював і що він заперечує правильність позбавлення його виборчих прав, надати йому короткотерміновий відпуск за його проханням для поїздки в справі відновлення себе в виборчих правах.

Підстава: відношення Михайловської с/р від 26/X 36 р. за № 26-10 та заява Шелудько Л.М.



№ 11 1936, листопада 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про ліквідацію недоліків заочного навчання та екстернату

Наказ № 142а

Директора Бердянського Держ. Учит. інституту від 19.XI 1936 року. § 1.

Заступник Наркома т. Дитюк в телеграмі від 16.XI 36 р. відмітив, що постановка заочного навчання і екстернату в інститутах до цього часу не набула характеру справи найважливішого значення. Зокрема, це, як правильно констатує в телеграмі т. Дитюк, стосується і нашого інституту.

Для ліквідації згаданих у телеграмі неподобств в роботі заочного сектору, пропоную пом. директора по ПКП т. Філоненкові С.С. негайно вжити таких заходів:

1. Командирувати в р-ни найбільшого скупчення заочників консультантів за рахунок ст. 6 заочного сектору.


36

2. Зобов’язати інструктора по ПКП т. Власенко виїхати не менш як в 5 – 6 р-нів та перевірити на місці справу організації роботи з заочниками нашого інституту.

3. Уважно перевірити, які саме і кому наслано програми. Вжити заходів, щоб всі програми були негайно надіслані заочникам та екстернам.

4. Надіслати графік консультацій та теми контрольних робіт всім екстернам та заочникам.

5. Розробити детальний план підготовки до січневої сесії заочників та забезпечити цілковиту явку екстернів на 5-ти денні консультації при інституті.

Звертаю увагу пом. директора по ПКП та зав. кафедрами інституту на те, що справа заочного навчання та екстернату ні в якому разі не повинна бути другорядною справою, а разом з роботою стаціонару вона являється невід’ємною частиною роботи всього інституту. Це треба повністю зрозуміти і, відповідно до вимог т. Дитюка, негайно перебудувати роботу.



№ 12 1937, січня 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про порядок проведення іспитів і заліків

Наказ № 5

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 14.I.37 р. «Про порядок переведення курсових іспитів і заліків».

На підставі розпорядження Комітету в справах вищої школи від 3.I.3...1 року № P1-02-36 та від 25.XII.36 р. № PI-02-43, встановлюю слідуючий порядок проведення іспитів:

§ 1. З усіх дисциплін, що закінчено читання іх до 11.I.37 р., провести іспити і заліки

протягом терміну, відведеного для заліків і іспитів за навчальним планом, тобто з 13 по 23 січня вкл.

§ 2. Дозволяю перевести іспити й заліки для студентів, що приймали участь в

Всесоюзному перепису населення на час з 7 по 20 лютого. Перенести іспити з історії педагогіки для 2-х курсів природничого відділу в зв’язку

з тим, що курс закінчено в кінці семестру, а також протягом січня з 1 по 11.I на цих курсах провадились заліки і іспити з ботаніки та військової справи, а з 13 по 23 січня складають залік і іспит з зоології та іспит з методики природознавства.

§ 3. 1) Проведення іспитів доручаю персонально професорам, доцентам і викладачам,

що вели лекційні курси. 2) Приймання заліків доручаю професорам, доцентам та асистентам, що керували

практичними роботами. 3) З дисциплін таких як фізика, ботаніка, хемія, якщо з цих дисциплін окремі

частини курсу (механіка, теплота, електрика, оптика); ботаніка (анатомія рослин, систематика і інш.) кафедрою дору//чено було вести окремим викладачам, дозволяю проведення іспитів за цими розділами викладачам, що читали ці розділи, але запис в матрикул проводити як цілу дисципліну, за підписом викладача, що відповідає за дану дисципліну в цілому.

4) Дозволяю, крім усних іспитів, проводити також іспити і в писемній формі (розв’язування задач з математики, теоретичної механіки, фізики і інш.), але писемний іспит мусить обов’язково супроводитись усним спитом.

5) Студенти, що одержали незадовільну оцінку на іспиті, допускаються до повторного іспиту за терміном встановленим викладачем, але не пізніше початку II-го 1 Так у тексті.


37

семестру; втретє студенти до іспиту допускаються з дозволу декана ф-ту у встановлений ним термін.

6) Заліки з практичних занять, передбачених навчальним планом (роботи в кабінетах, лабораторіях, вправи роботи в майстернях), дозволяю приймати за розділами (це відноситься, наприклад, до практичних занять з анатомічної хемії, рисування, нарисній геометрії і т. інш.).

Приймаючи практичні заняття з останнього розділу, що попереджує іспит з відповідної дисципліни, перевіряються практичні заняття студентів за всіма розділами курсу, після чого проставляється залік з усього курсу; в окремих необхідних випадках дозволяю викладачам, що приймають залік, поводити писемні роботи для перевірки знань студентів (математики, теоретичної механіки, фізики тощо).

7) Наслідки заліків з практичних занять наказую заносити в матрикул, шляхом проставляння в графі «оцінка» слова «зараховано» для оцінки за 3-х бальною системою.

Примітка: З дисциплін, в яких практичні заняття складають основний зміст курсу (рисування, педпрактика), наслідки заліку оцінюються за 3-х бальною оцінкою. //

8) Дозволяю, поряд з передбаченим навчальним планом практичних занять, викладачам доручати студентові виконання домашніх завдань (наприклад, задачі з математики, графічні роботи і інш.); але запобігаючи перевантаження студентів одночасним виконанням багатьох завдань по різних кафедрах, зобов’язую деканів факультетів календаризувати терміни.



№ 13 1937, лютого 4. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка щодо викладача Ф.Ф. Ягненка (Ягненіуса), який припустився «грубо-політичного антирадянського висловлювання»

Наказ № 16

Директора Бердянського Держ. Учит. інституту від 4.II 1937 року. § 1.

На підставі висновків комісії по розгляду заяв викладачів фізики Ягненко Ф.Ф. та Кілімова О.М. установлено, що в лекціях Ягненко Ф.Ф. мало місце: на лекції з методики фізики демонстрування каталогу німецької фашистської фірми «Макс Коль». Демонструючи цей каталог, Ягненко вихваляв його добре оформлення, зазначаючи, що каталог скоро прибув з-за кордону, а наша пошта працює гірше і листи з Москви ідуть значно довше. Далі він зазначив, що, «бачте, я навіть туди не писав, а там знають, що тут живе професор Фрідріх Фрідріхович Ягненіус, а у нас навіть на Бердянській пошті мене не знають». Вважаю, що демонструванням та розхвалюванням цього каталогу та проведенням паралелів з підкреслюванням «акуратності» пошти фашистської Німеччини з боку Ягненко Ф.Ф. допущено грубо-політичне антирадянське висловлювання. До того ж установлено, що Ягненко Ф.Ф. не завжди подає лекції високої якості — відступає від теми, читаючи нотації студентам про відношення до фізприладів, займається звичайними переказуванням параграфів підручника з фізики автора Грімзеля. В зв’язку з цим ухвалюю:

1. Подати ці матеріали до Наркомату Освіти з проханням вирішити питання про можливість перебування Ягненко Ф.Ф. на посаді доцента фізики в інституті.

2. Попередити Ягненко Ф.Ф., що коли з його боку буде ще раз допущено подібні факти, він буде негайно усунений з роботи.

3. Відмітити, що декан ф-ту т. Кара-Куркчі і керівник кафедри т. Дмитров не займаються як слід питанням перевірки роботи викладачів ф-ту, а особливо роботи кафедри фізики, завдяки чому могли трапитися згадані факти в роботі кафедри фізики.

Указати члену кафедри т. Кілімову на неприпустимість такого факту, коли він, не дочитавши курсу гідромеханіки, про це керівника кафедри не повідомив.


38

Керівникові кафедри т. Дмитрову та декану ф-ту т. Кара-Куркчі за недостатнє керівництво та слабу перевірку якості роботи викладачів на ф-ті і особливо на кафедрі фізики оголошую догану.

Пропоную негайно вжити заходів та ряд міроприємств по ф-ту, а зокрема по кафедрі фізики, щоб забезпечити високу якість роботи ф-ту, а особливо кафедри фізики.

Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко) Читали: Ягненко [Підпис] Кілімов [Підпис] Кара-Куркчі [Підпис] Дмитров [Підпис]


№ 14 1937, лютого 9. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту П.А. Ляшенка про підготовку до святкування ХІХ річниці утворення РСЧА

Наказ № 19

Т. В. О. директора Бердянського Держ. Учит. Інституту від 9.II.37 р. § 1.

23 лютого відбудеться XIX років з дня утворення Робітничо-Селянської Червоної Армії.

На відзначення XIX років РСЧА утворюю комісію, на яку покладаю відповідальність за підготовку й організацію всієї роботи до дня Червоної Армії.

Комісію затвердити в такому складі: 1) Голова комісії т. Дементієнко М.Д. 2) Заст. голови — керівник військ. фізкульт. кафедри, пом. директора по військово-

фізкультурній роботі т. Шипілов Т. Члени комісії: від парторганізації т. Філоненко, від КСМ т. Хохотва, від МК

т. Гребінець, від Профкому т. Івашньов, від ОСО т. Солодовник. § 2.

Комісії розробити план переведення святкування дня Червоної Армії. На т. Шипілова Т. як заст. голови комісії покладаю відповідальність за своєчасну і

доброякісну підготовку до святкування XIX роковин РСЧА та роботу комісії. Т. В. О. директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 15 1937, лютого 15. — Витяг з наказу директора інституту

М.Д. Дементієнка про подяку учасникам лижного пробігу імені Сталінської Конституції

Наказ № 22

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 15.II.37 р. [...]

§ 3. На подання рапорту командира лижного переходу про гарний лижний перебіг

ім. Сталінської Конституції за маршрутом Бердянськ – Коларівка виношу подяку команді в складі студентів:

1 Лаврику 2 Бонсевичу 3 Підгайному 4 Петровському 5 Проценкові 6 Сові


39

7 Гіль 8 Губі 9 Дерленкові 10 Колінько Командиру команди т. Журавльову і Політруку т. Курмазу. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 16 1937, лютого 16. — Витяг з наказу директора інституту

М.Д. Дементієнка зі списком учасників наради викладачів вищих навчальних закладів

Наказ № 23

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 16.II.37 р. § 1.

На підставі повідомлення відділу Шкіл і Науки обкому КПбУ про скликання наради викладачів вузів на 17.II.37 р., на підставі погодження з парторгом Ін-ту, затверджую для участі в нараді таких т. т.:

1 Дементієнко М.Д. - Директор Ін-ту 2 Шипілов Т.І. - Парторг 3 Ляшенко П.А. - Завуч 4 Ротшке О.В. - Декан природнич. ф-ту 5 Козетов І.М.є - Декан фізмат ф-ту 6 Іваненко І.Д. - Керівник кафедри зоології 7 Від комсомолу Саєнко - [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 17 1937, березня 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка

про виключення студента Ф.Д. Сура за «брудну клевету» на Й.В. Сталіна та орденоносців

Наказ № 33

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 14.3.37 р. § 1.

За контрреволюційні висловлювання, в яких допускається брудна клевета на вождя народів т. Сталіна та знатних людей нашої країни — орденоносців, виключаю з Ін-ту студента II к. «Б» фізмат ф-ту Сура Ф.Д., як особу, що не може бути терпимою в лавах Радянського студентства.

Підстава: матеріали окремих т. т. студентів та комсомольських зборів гуртожитку по вул. Дзержинського, 12.



№ 18 1937, березня 23. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.О. Стратія за «контрреволюційні розмови, в яких ображає пам’ять... В.І. Леніна»

Наказ № 38

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 23.III.37 р. Установлено, що студент II к. «Д» фізмат ф-ту Стратій І.О. вів в гуртожитку

контрреволюційні розмови, в яких ображає пам’ять вождя світового пролетаріату


40

В.І. Леніна, а тому виключаю з Ін-ту Стратія І.О., як особу, що не може бути терпимою в лавах Радянського студентства.

Підстава: Матеріали «ЛК» та Профкому. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 19 1937, квітня 2. — Витяг з наказу директора інституту

М.Д. Дементієнка про образу студентом Н.І. Гоцуцем «гідності громадянина Радянського Союзу»

Наказ № 44

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 2.IV.37 р. § 1.

По робітничому факультету. Мною установлено, що студент робітничого ф-ту Гоцуц Н.І. в розмові образив

студента того ж ф-ту тов. Росінського, заявивши т. Росінському: «Ідіть краще до іспанських мятежників»; цією обурливою заявою глибоко ображено гідність гр. Радянського Союзу т. Росінського.

Взявши на увагу, що т. Гоцуц Н.І. зробив цю помилку вперше та обіцяв не припускати надалі, обмежуюсь на перший раз оголошенням йому суворої догани.

Читав: [Підпис] Указати зав. Робітфаху т. Юфіту разом з комсомольською організацією Р.Ф.

намітити ряд конкретних заходів для посилення і покращення політико-виховної роботи серед студентів Робітфаху, а насамперед — в гуртожитку Робітфаху.

Читав: [Підпис] [...]

§ 3. Установлено, що студ. II к. природничого ф-ту Федірко І.П. продав на базарі видане

йому державне майно (одіяло, 2 простині, наволочку). Розслідувавши цей факт, установив, що т. Федірко І.П. допустив цей неетичний вчинок під час хвороби (запалення легенів), перебуваючи в скрутному матеріальному стані, бо матеріальної допомоги, якої він добивався в той час, не одержав.

т. Федірко І.П. рішуче засуджує цей вчинок і прохає вирахувати вартість цього майна з його стипендії за літні місяці.

Взявши це до уваги оголошую на перший раз т. Федірко І. сувору догану з попередженням, вимагаю від т. Федірко бережливого ставлення до майна.

Читав: [Підпис] Підстава: доповідна записка пом. директора по госп. частині т. Вороніна та заява

т. Федірко І. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)



М.Д. Дементієнка про звільнення завгоспа С.Д. Бондаренка «за небажання повнотою працювати»

Наказ № 45а

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 5.IV.37 р. § 1.

Зав. господарством т. Бондаренко С.Д. наказа № 43 § 4 не виконав: на господарство не виїхав і продовжує відсторонюватися від роботи, працюючи в Агротехнікумі. В зв’язку з цим робота господарства перебуває в незадовільному стані (незадовільний


41

стан деякої частини овець, відсутність виробничо-фінансового плану на 1937 р. і ряд інших недоліків).

т. Бондаренко систематично не являється на роботу, лише інколи буває 1 – 2 год., а тому за небажання повнотою працювати з посади зав. господарством т. Бондаренко звільнити з 5.IV.37 р.

[...] Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 21 1937, квітня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про

розгортання антирелігійної роботи

Наказ № 46 Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 9.IV.37 р.

§ 1. Постанова Раднаркому Союзу Р.С.Р. і ЦК ВКП(б) про роботу вищих навч. закладів

і про керівництво вищою школою ставить перед вищими навч. закладами політично відповідальну задачу про «Підготовку високо-кваліфікованих, політично-вихованих, всебічно освічених і культурних кадрів, які володіють «знанням всіх тих багатств, що їх виробило людство»» (Ленін)...

Серед різних видів роботи Ін-ту, що повинні забезпечити виконання цієї постанови, зокрема, велике значення має антирелігійна робота, яка мусить допомогти виховати кадри досвідчених вчителів-антирелігійників.

Проте, завдяки послабленню уваги цій ділянці роботи, насамперед з боку дирекції, а також і з боку громадських організацій ін-ту, антирелігійна робота в другому семестрі поставлена незадовільно.

Звертаючи увагу на це пом. директора в справах навчальних, деканів ф-тів, кафедр Ін-ту зобов’язую: //

1) Обговорити на засіданні всіх кафедр та на метод. нарадах ф-тів питання про покращення антирелігійної роботи Ін-ту шляхом перевірки виконання програмних завдань дисциплін, що об’єднуються кафедрою.

Пом. директора забезпечити поповнення бібліотеки антирелігійною літературою в достатній кількості, в першу чергу періодикою.

2) Організувати для студентського безвірницького активу антирелігійний семінар. План семінару доручити опрацювати т. Сілічу М. та подати на затвердження до

10.IV.37 р. Прохати МК та СНР виділити доповідачів на семінари. 3) В гуртожитках провести ряд популярних антирелігійних доповідів. Пом.

директора по навч. частині погодити з Профкомом, комітетом комсомолу, організувати, по згоді з РайСВБ, одну антирелігійну культвилазку на Матроській слободці.

4) Поширити «Куточок безвірника», підшукати для нього більш підходяще місце. 5) Передбачити допомогу РайСВБ та виїзд в підшефний колгосп з доповідями на

антирелігійні теми та художньою постановкою. Прохати комітет комсомолу, профком та МК всебічно сприяти розгортанню

антирелігійної роботи. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)



М.Д. Дементієнка про виключення студента М.К. Бойка за вступ до інституту за підробними документами і за «запитання контрреволюційного троцькістського змісту»


42

Наказ № 50 Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 14.IV.37 р.

[...] § 4.

Про студента ІІІ-го курсу фізмат ф-ту Бойко М.К. «ЛК» і комітетом комсомолу установлено, що студент Бойко М.К. вступив та

учиться в Ін-ті по підробленим довідкам. В документах, що їх подав Бойко М.К., сказано, що він, нібито, син бідняка, а насправді він син кадрового офіцера царської армії, розкуркуленого в 1930 р. Студент Бойко М.К. мотивує підробку документів нібито з тих міркувань, щоб мати можливість учитися, проте після постанови ЦВК і РНК СРСР від 30.XII.35 р. про скасування обмежень для вступу до вищої школи з мотивів соціального походження, студент Бойко М. ні комітету ЛКСМУ, ні дирекції не признався про факти підробки документів та те, що він приховує своє соціальне походження, і цим самим не проявив щирості, а навпаки. Бойко М.К. звертався до окремих студентів з запитанням контрреволюційного троцькістського змісту, в якому (запитанні) піддав сумніву вірність генеральної лінії нашої партії, протипоставляючи лінії партії контрреволюційні положення троцькізму. Ці розмови Бойко М.К. знову ж таки приховує, і коли інші студенти викрили такий факт, він довго від нього відмовлявся і категорично заперечував.

Дані факти з глибокою очевидністю свідчать про те, що Бойко М.К. не випадково продовжував приховувати своє походження, а підробку документів зробив для // того, щоб, приховуючись комсомольським квитком, вести ворожі контрреволюційні розмови. В зв’язку з цим вважаю, що студента Бойко М.К. не можна тримати в лавах студентів Ін-ту, а тим більше рекомендувати на відповідальну і почесну роботу вчителя в Радянську школу. Ухвалюю: відсторонити Бойко М.К. від роботи в Ін-ті.

В зв’язку з тим, що студент Бойко М.К. є дострочний випускник колишн. педінституту, прохати Народний Комісаріат Освіти затвердити звільнення Бойко М.К. з лав студентів Ін-ту.

Підстава: матеріали комітету ЛКСМУ. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)



тарифні відпустки викладачів

Наказ № 61 Директора Бердянського Держ. Учит. Інституту від 14-го травня 1937 року

§ 1. Розглянувши матеріали деканатів ф-тів про надання відпусків професорсько-

викладацькому складу в 1937 р., затверджую такий порядок тарифних відпусків для викладачів інституту на 1937 р. 1 Тесля - З 20 червня по 20 серпня 2 Шипілов Т.І. - З 29-го травня по 15 червня; з 15-го серпня по 1.IX 3 Садогорська Е.Н. - З 1-го червня по 1-ше серпня 4 Пісна-Дементієнко Г.І. - З 7-го липня по 7 вересня 5 Кара-Куркчі Ю.І. - З 10.V по 6.VI; з 1.X по 5.XI 6 Юфіт Н.Я. - З 1.VII по 1.VIII; з 15.X по 15.XI 7 Гончар Е.В. - З 1.VII по 1.VIII; з 15.X по 15.XI 8 Ефремов В.І. - З 1.VII по 1.IX 9 Козетов І.М. - З 1.VIII по 1.X 10 Леонтьев - З 1.VII по 1.IX 11 Дмитров В.С. - З 1.VII по 1.IX; з 1.X по 1.XI 12 Ягненко Ф.Ф. - З 1.VІII по 1.X


43

13 Піпіч О.М. - З 1.VI по 1.VIII 14 Ротшке О.В. - З 5-го липня по 15 серпня 15 Сохацький М.С. - З 1-го серпня по 1-ше жовтня 16 Іваненко І.Д. - З 15.V по 15.VI; з 10.VIII по 10.IX 17 Яременко І.І. - З 15.V по 15.VI; з 1.VIII по 1.IX 18 Ніколаев В.Ф. - З 1-го серпня по 1-ше вересня 19 Етімез В.І. - З 1-го липня по 1-ше вересня 20 Артемчук І.В. - З 15.VII по 20.VIII; з 5.XII.37 р. по 1.1.1938 р. 21 Рогоза П.Д.ж - З 10.VII по 25.VIII; з 1/XI по 20/XI 22 Кулик М.Ф. - З 1/VI по 1/VII; з 1.VIII по 1.IX 23 Березовська Р.А. - З 1/VIІ по 1/VIII 24 Ефременко Т.І. - З 1/VII по 1/IX 25 Філоненко С.С. - З 15/V по 15/VI; з 15/VIII по 15/IX 26 Пархоменко І.А. - З 1/VII по 1/IX 27 Сіліч М.В. - З 1/VI по 1/VIII 28 Спаський К.О. - З 1/VІII по 1/X 29 Бочаров П.І. - З 1/VII по 1/IX 30 Гребінець - З 5/VI по 1/VII 31 Бекетов - З 1/VII по 1/IX 32 Чебаненко Н. - З 1/VIII по 1/IX 33 Орленко Е.М. - З 1/VII по 1/IX



№ 24 1937, червня 25. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про склад приймальних комісій

Наказ № 77

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 25.VI.37 р. § 1.

Згідно постанови РНК Союзу РСР і Центрального комітету ВКП(б) від 21.VI.1936 р. про роботу вищих навч. закладів і про керівництво вищою школою, та на підставі «Правил прийому в 1937 р. до вищих навчальних закладів Союзу РСР», що затверджені головою Всесоюзного Комітету в справах вищої школи при РНК СРСР, для підготовки і організації приймання вступників до інституту, а також для перевірки ходу приймання іспитів, створюю під своїм головуванням приймальну комісію в такому складі:

1 Пом. директора по навч. частині - Ляшенко П.А. 2 Декан природничо-географ. ф-ту - Ротшке О.В. 3 Декан фізико-математичн. ф-ту - Кара-Куркчі Ю.І. 4 Професор ботаніки - Артемчук І.В. 5 Професор хемії - Ефременко Т.І.

§ 2. Для переведення вступних іспитів до Ін-ту призначаю таких викладачів: 1 З російської мови та літератури - Сохацький М. 2 З укр. мови та літератури - Етімез В.І. 3 З політграмоти - Ротшке О.В. 4 З математики - Кара-Куркчі Ю.І., Юфіт Н. 5 З фізики - Піпіч 6 З хемії - Садогорська Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)



44

№ 25 1937, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про призначення професора Баскіна викладачем на час липневої сесії заочників

Наказ № 78а

По Бердянському Учительському Інституту. Заочний відділ від 26.VI.37 року

§ 1. Згідно домовленості вашої з зав. Дніпропетровським консультпунктом ВДУІ

тов. Полежаевим, призначити професора Баскіна викладачем економгеографії на липневої сесії заочників при Бердянському Учит. Ін-ті, що триватиме з 3/VI- до 3/VIII.37 року, визначив йому 150 год., з оплатою 15 крб. за год. Забезпечити тов. Баскіна квартирою на 1 місяць і сплатити вартість залізничного проїзду за 2 кінця.

[...] Директор Ін-ту (Дементієнко)

Архів БДПУ. — Спр. № 8/8. — Арк. 110. Копія.

№ 26 1937, липня 1. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка зі

списками студентів і студентів-випускників 1937 року

Наказ № 83а Директора Бердянського Учительського інституту

від 1-го липня 1937 року На підставі розпорядження Управління вищої школи НКО УРСР «Про випуск

студентів III-го курсу учительських інститутів у 1935 році, 1936 і 1937 роках» від 7/VI 1936 року за № 8-0-10-а нижчезазначених студентів III- го курсу інституту, які виконали навчальні плани в об’ємі програмів, затверджених НКО для III- го курсу 4-х річних Педінститутів, склали іспити з усіх дисциплін і успішно відбули педагогічну практику, випустити дотерміново з тим, що вони для одержання диплому про закінчення 4-х річного педінституту протягом 2-х років мають скласти іспити з дисциплін, що встановлені за навчальним планом для 4-го курсу та державні впускні іспити.

Таким чином, випускаються такі студенти: 3-й курс, природничий відділ.

1 Бондаренко М.З. 7 Сніжко О.Я. 2 Левіцький П.П. 8 Шамрай І.Я. 3 Німченко П.А. 9 Мощенко 4 Картамишев В.М. 10 Гребішков М.Н. 5 Кріпак І.І. 11 Момот Я.Ст. 6 Дорофієва Т.М. 12 Кліменко О.Я.

3-й курс фізичної спеціальності. 1 Буряк В.Г. 4 Іванченко П.П. 2 Зачипило О.С. 5 Матюха О.С. 3 Ламан Г.Т. 6 Пальчик І.С.

3-й курс математичної спеціальності. 1 Буднік С.І. 4 Щербина М.П. 2 Білецький В.В. 5 Безсонов І.К. 3 Солонський В.Я. Слідуючі студенти III-го курсу, які не склали іспитів з усіх дисциплін, будуть

вважатись закінчившими три курси лише після складання ними іспитів з незданих дисциплін.

III к. природничий відділ. 1 Авраменко М.Н. Зоологія, Ленінізм.


45

2 Булгакова М.Л. Ленінізм. 3 Бельченко Г.А. Біологія, аналіт. хемія, Ленінізм. 4 Васільова М.І. Біологія, аналіт. хемія, Ленінізм. 5 Галацька К.І. Аналіт. хемія, історична геологія, німмова, Ленінізм. 6 Контарьова [...]1 Я. Ленінізм. 7 Манойло Л. Ленінізм, біологія. 8 Мітева Е.П. Ленінізм. 9 Сороченко М. Біологія, історична геологія. // 10 Собко В.М. Біологія, Ленінізм. 11 Фенько М.М. Біологія, Ленінізм, педпрактика. 12 Фотянова В.І. Біологія, Ленінізм. 13 Федіна Л.А. Біологія, аналіт. хемія, історична геологія і Ленінізм. 14 Ярмоленко Г.І. Військова справа, Ленінізм. 15 Герман В.Ст. Біологія, Ленінізм. 16 Мироненко Л.Н. Біологія, аналіт. істор. геологія, Ленінізм.

III курс фізичної спеціальності. 1 Баглай І.Г. Теоретична механіка (динаміка) 2 Будніков П.М. Теоретична механіка (динаміка) 3 Бородкін О.І. Історія педагогіки, теорет. механіка, експериментальна

фізика (оптика), Ленінізм, істмат, теоретична механіка (динаміка).

4 Жолудь П.Я. Теоретична механіка (динаміка). 5 Жулаева Н.Й. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка). 6 Іванченко П.П. - - - 7 Іванов О.К. Теоретична механіка (динаміка). 8 Макаренко І.М. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка). 9 Остах М.М. Теоретична механіка (динаміка). 10 Прикот І.Я. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка). 11 Старик О.Д. Теоретична механіка (динаміка). 12 Стрюк О.Л. Теоретична механіка (динаміка). 13 Стародубцева С.Р. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка). 14 Хоменко П.Х. Російська мова, теоретична механіка (динаміка). 15 Цьомкало Ф.А. Теоретична механіка, російська мова, теоретична

механіка (динаміка). 16 Шимко Ф.А. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка).

III-й курс математичної спеціальності. 1 Воронін І.Г. Ленінізм, істмат за II-й курс, теоретична механіка

(динаміка). 2 Гавриленко О.Р. Теоретична механіка (динаміка). 3 Гамова М.Ю. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 4 Голубева О.Н. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 5 Дерев’янко П.О. Математичний аналіз, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 6 Крупенко О.Я. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 7 Курмаз В.П. Теоретична механіка, Ленінізм, істмат за другий курс,

теоретична механіка (динаміка), елементарна математика з точки зору вищої.

8 Литвиненко М.Т. Теоретична механіка (динаміка), елементарна матем. з точки зору вищої. //

1 Одна літера не прочитана.


46

9 Литвиненко П.О. Математичний аналіз, теоретична механіка (динаміка), елементарна математика з точки зору вищої.

10 Малахова М.К. Математичний аналіз, теоретична механіка (динаміка)1. 11 Максецький О.І. Теоретична механіка, математичний аналіз, теоретична

механіка, елементарна математика з точки зору вищої. 12 Маслій М.Ф. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 13 Павленко М.К. - - - 14 Півоваров О.Г. Теоретична механіка (динаміка). 15 Солодовник І.С. Теоретична механіка (динаміка), елементарна

математика з точки зору вищої. 16 Саклаков П.М. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 17 Хаджінова К.П. Теоретична механіка (динаміка). 18 Циганок І.Г. Математичний аналіз, теоретична механіка (динаміка). 19 Чучмай М.А. Теоретична механіка, теоретична механіка (динаміка),

елементарна математика з точки зору вищої. 20 Юркевич В.І. Теоретична механіка, математичний аналіз, теоретична

механіка (динаміка), елементарна математика з точки зору вищої.

21 Солонський М.Т. Теоретична механіка, математичний аналіз, теоретична механіка (динаміка), елементарна математика з точки зору вищої.

Студента III- го курсу фізичної спеціальності Бойко М.К. за троцькістські контр-револ. висловлювання, що стверджено раніше наказом по інституту, а також за повторення подібних висловлювань, згідно додаткових матеріалів, на педроботу не рекомендувати і з інституту виключити.

Студентів II-го курсу учительського інституту, які не виконали навчальних планів, не здали на протязі року всіх іспитів, які не були допущені до випускних іспитів, згідно інструкції НКО про переведення державних іспитів у ВИШ-ах в 1937 році від 11/IV 1937 року з інституту виключити.

II курс природничого відділу гр. «А» 1 Гречухова О.В. 3 Черемісіна Т.2 2 Сабадир Г.А. 4 Талалаева

II курс природничого відділу гр. «Б» 1 Соколенко Л.О. 2 Яковенко Н.М. //

II курс природничого відділу гр. «Г» 1 Проценко Я.К.

II курс географічного відділу гр. «А» 1 Ковпак В.К.

II курс географічного відділу гр. «В» 1 Кліменко О. 2 Холодна Г.П.

II курс фізико-математичного ф-ту гр. «А» 1 Сінеок П.Г. Студентам II-го курсу природничого відділу Семенко Л.І. та Щербині Г.М., які не

склали всіх річних іспитів, запропонувати здати іспити з незданих дисциплін до 1/VIII.37 року, після чого буде вирішено питання про допущення їх до педроботи.

Студентів І-го курсу, що виконали навчальні плани і склали іспити і заліки з усіх дисциплін, перевести на II-й курс. 1 Дописано: «Здано все». 2 У тексті одна літера не прочитана.


47

1-й курс природничого відділу. Гр. «А»

1 Аріх Л.С. 15 Лобода І. 2 Бугай Г.Е. 16 Москвітіна 3 Біла В.П. 17 Оберемок 4 Ботвінко П.В. 18 Сук 5 Гофман В.Н. 19 Рябенко 6 Грінько К.Ф. 20 Сиротенко 7 Хантович Р.М. 21 Суханова 8 Жолуденко Г.М. 22 Трунов І.О. 9 Іопа М.П. 23 Танцюра 10 Канько Г.П. 24 Трохименко М.Я. 11 Коломіець Г.М. 25 Штепа 12 Караберова Т.С. 26 Яковенко 13 Ляшенко Л.С. 27 Яцура Т.П. 14 Лисенко 28 Клисенко Н.І.

Гр. «Б» 1 Бабир 14 Ложкіна М. 2 Віхляев 15 Малочинський 3 Гофман 16 Марченко 4 Ганзуля 17 Ніколаев 5 Доля 18 Рибась // 6 Жолудь 19 Сологуб 7 Засорін 20 Супрунова 8 Копил 21 Старик 9 Карзова М. 22 Трунова 10 Ковпак 23 Тімофієвич 11 Карзова Н. 24 Харжевська 12 Кузьменко Г. 25 Шостак 13 Козюра 26 Цокало 27 Шумакова

1 курс географічний відділ. Гр. «А»

1 Бараболя 8 Радченко В. 2 Безсалова 9 Сергієнко І. 3 Змунчилова 10 Дробітько 4 Ігнатенко 11 Левчук 5 Дяченко-Півак 12 Павелко 6 Калюжний 13 Багно Г. 7 Писаренко О.

Гр. «Б» 1 Гречана 8 Плахотін І. 2 Дашко 9 Саєнко Н. 3 Жеребко 10 Сердюк І. 4 Доновський 11 Циганок П. 5 Кісіль 12 Карчук 6 Петрова Н. 13 Божевич 7 Писаренко М. 14 Шабельська

Гр. «В» 1 Бабич 9 Максименко 2 Білостоцька 10 Макаренко І. 3 Доля 11 Пилипенко Вал. 4 Кучерява 12 Львов


48

5 Кирпич 13 Пилипенко М. 6 Сапітон 14 Шептій 7 Логвіненко 15 Кліменко 8 Настенко 16 Певзнер

1 курс фізико-математичного факультету. Гр. «А»

1 Барвінський О.М. 13 Павленко О.Д. 2 Войченко М.М. 14 Петрекей В.М. 3 Врублевський Р.В. 15 Прихненко І.Н. 4 Горбунов В.К. 16 Стародуб А.А. 5 Грицаєнко Г.Р. 17 Синяк С.С. 6 Данільченко М.А. 18 Тютюнник М.С. 7 Жеребецька К.Д. 19 Федорець Г.Н. 8 Кривошеин Г.А. 20 Харчук М.О. 9 Кленцер А.М. 21 Христова М.М. 10 Короленко Ф.І. 22 Шаптала Г.Ф. 11 Кущ В.І. 23 Кіян В.І. // 12 Мельніков Б.А.

1 курс гр. «Б» 1 Бурякова Д.М. 7 Онищенко Б.П. 2 Будченко Л.С. 8 Поляков І.П. 3 Кирпа М.М. 9 Поляцький М.С. 4 Кулага Н.Р. 10 Первін М.М. 5 Лаврукова В.М. 11 Холявко Л.А. 6 Манойло В.Ф. 12 Діброва П.В. Студентам І курсу, що не склали всіх іспитів і заліків, дозволяється скласти іспити і

заліки з незданих дисциплін до 25-го серпня 1937 року, після чого буде вирішено питання про перевід їх на II курс.

I к. прир. від. гр. «А» 1 Влаєва Ботаніка, землезнавство 2 Зінов’єв Землезнавство 3 Козюра Росмова

I к. прир. від. гр. «Б» 1 Коваленко Ботаніка 2 Микитенко Укрмова 3 Півнева З/землезнавство 4 Чорно1 Землезнавство

1 курс географічний відділ. Гр. «А»

1 Бадло Росмова 2 Буцька Укр. і росмова 3 Волковинський Укрмова 4 Кононенко Укрмова 5 Лаврик Укр. і росмова 6 Меркуленко Укрмова 7 Прохватило Хемія, укр. і росмова 8 Пустовой Укр. і росмова 9 Радченко Укр. і росмова 10 Резнік Укр. і росмова 11 Сухобок Укр. і росмова 12 Сахно Укрмова 13 Воленко Укр. і росмова



49

14 Єременко Укр. і росмова 15 Махорина Укр. і росмова 16 Івашнев Укр. і росмова

Гр. «Б» 1 Бойко Росмова 2 Брусняк Психологія 3 Глод Географія 4 Калініченко Геологія 5 Кротюк Ботаніка 6 Саєнко С. Географія // 7 Пономаренко Укрмова 8 Макаренко Географія 9 Корсун Хемія 10 Никифоренко Психологія 11 Микула Укрмова 12 Фастов Хемія, географія 13 Радько Ботаніка 14 Сова Геологія, географія 15 Бригида Психологія, географія

Гр. «В» 1 Бойко Укрмова і росмова 2 Герасименко Росмова 3 Калашнік Росмова 4 Красюк В Росмова 5 Ковтун Укрмова 6 Маленко Укр. і росмова 7 Сиваш Г. Укр. і росмова 8 Семихатко Росмова 9 Рябко Ботаніка 10 Білодід Геологія, укр. і росмова 11 Шаровський Геологія, росмова 12 Янатьєва Військова справа 13 Поржецька Військова справа 14 Хмарська Геологія, укр. і росмова

1 курс фізико-математичний. Гр. «А»

1 Зуб І.Л. Стереометрія, аналітична геометр., фізика 2 Заболотна К.В. Стереометрія, фізика 3 Киян В.І.1 - 4 Косаренко Г.М. Рисування (залік з практичн.), стереометрія, математичний

аналіз, аналітична геометрія, фізика 5 Лонський Військова справа, українська мова, російська мова,

математичний аналіз, фізика 6 Маліков О.Г. Військова справа, математичний аналіз, аналітична

геометрія, фізика 7 Овчиннік І.Ф. Українська мова, росмова, математичний аналіз, фізика 8 Сало Я.Г. Математичний аналіз, фізика 9 Самсоненко П.І. Тригонометрія, фізика (механіка), укрмова, аналітична

геометрія, фізика Гр. «Б»

1 Бурякова Д.2

1 Так у тексті. 2 Так у тексті.


50

2 Борець І. Стереометрія, математичний аналіз, аналітична геометрія, фізика //

3 Ісип Ф.К. Фізика 4 Кас’яненко М.М. Росмова, математичний аналіз, аналітична геометрія 5 Лось Т.М. Російська мова, фізика 6 Мечетний П.П. Математичний аналіз, фізика 7 Піньковський

Л.М. Математичний аналіз, аналітична геометрія, фізика

8 Притико Г.Г. Математичний аналіз, фізика 9 Проценко А.Д. Аналітична геометрія, фізика 10 Рожко А.А. Стереометрія, математичний аналіз, фізика 11 Уманський І.Г. Математичний аналіз, аналітична геометрія, фізика 12 Шинковський Г.І. Фізика 13 Чижевський А.Б. Аналітична геометрія, фізика Виключити з інституту за академнеуспішність таких студентів 1-го курсу:

1 курс природничого відділу. Гр. «А»

1 Гладкову Л.В. 2 Гончаренко А.А.

1 курс географ. відділу. Гр. «А»

1 Кинаш О. Гр. «Б»

1 Шевченко 2 Грабусинська

Гр. «В» 1 Шрамко

1 курс фізико-математичний факультет. 1 Третяк М.Н. Залишити на другий рік на 1 курсі таких студентів 1-го курсу фізико-

математичного факультету, які через тривалу хворобу не виконали навчального плану: 1 Іщенко М.А. 2 Ковалдін Н.Ф. 3 Адаменко М.П. (вагітність) 4 Вікторова К.І. (вагітність) 5 Павловський В.В. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 27 1937, липня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про

нагородження студентів екскурсійними путівками

Наказ № 87 Директора Бердянського Учит. Ін-ту від 9.VII.37 р.

§ 1. Розглянувши пропозиції деканів ф-тів та рішення екскурсійної комісії і прийнявши

до уваги річну академуспішність студентів 1-го курсу, а також наслідки випускних іспитів студентів II-го курсу та громадсько-політичну роботу їх, ухвалюю:

За добросумлінне ставлення до академічної та громадської роботи, за високі показники в академічній роботі нагороджую нижчезазначених студентів екскурсійними путівками:


51

По маршруту Ленінград-Москва 1 Левіцький - IIІ к. природн. 19 Юркевич - II к. фізмат 2 Дорофіева - IIІ к. природн. 20 Кириленко - II к. фізмат 3 Картомишев - IIІ к. природн. 21 Сніжко - II к. фізмат 4 Кріпак - IIІ к. природн. 22 Бебешко - II к. фізмат 5 Німченко - IIІ к. природн. 23 Колісник - II к. фізмат 6 Онопко - IIІ к. природн. 24 Бялковський - II к. фізмат 7 Кушнір - II к. географ. 25 Снігір - II к. природн. 8 Тараненко - II к. географ. 26 Щербіна М. - II к. природн. 9 Колюжний - І курс 27 Антоненко - Чл. профкому 10 Сук М. - І курс 28 Василенко - Академ. робітник 11 Ніколаев - І курс 29 Самойленко - Проф. групорг 12 Уманський - І курс 30 Чучко - Пропагандист 13 Пальчик - III к. фізмат 31 Буднік - III к. фізмат 14 Зачепило - III к. фізмат 32 Білецький - III к. фізмат 15 Зирянова - II к. фізмат 33 Півоваров - III к. фізмат 16 Лютомська - II к. фізмат 34 Солонський В. - III к. фізмат 17 Чикіна - II к. фізмат 35 Щербіна - III к. фізмат 18 Костюк - II к. фізмат 36 Шлома - III к. фізмат // 37 Павленко - 38 Баглай - III к. фіз. спец. 39 Солодовник - III к. фіз. спец.

По Кавказькому маршруту 1 Бондаренко - III к. природн. 11 Приблудний - II к. географ. 2 Лапко - II к. географ. 12 Шостак - II к. географ. 3 Щербак - II к. географ. 13 Світельська - II к. географ. 4 Ткаля - II к. географ. 14 Лісовська - II к. географ. 5 Саенко - I к. 15 Копил Г. - II курс 6 Жолудь - III к. фізмат 16 Приходько - II к. фізмат 7 Синяк - II к. географ. 17 Щуренко - II к. фізмат 8 Хохотва - II к. фізмат 18 Яценко - II к. фізмат 9 Стрюк - II к. фізмат 19 Товкань - II к. фізмат 10 Скользньов - II к. природнич. 20 Екскурскерівник т. Кулік М.



№ 28 1937, липня 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студентів М.А. Борея та Г.С. Мороза за «антирадянські вилазки» під час диктанту

Наказ № 91а

Директора Бердянського Держ. Учит. Інституту від 19.VII 1937 року. По Заочній Освіті

Студенти-вчителі заочного відділу Борей М.А. та Мороз Г.С. під час диктанту допустилися антирадянських вилазок, в зв’язку з чим Борея М.А. та Мороза Г.С. виключаю з складу студентів заочного відділу з 19.VII.37 р.

Пропоную пом. директора по ПКП повідомити РВНО про цей вчинок. Підстава: доповідна записка пом. директора по ПКП Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 29 1937, вересня 4. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про

виключення студента Г.М. Косаренка за «антирадянські наклепи на діяльність полпредств за кордоном»


52

Наказ № 118 Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 4.IX 1937 року.

§ 1. Студента 1 к. гр. «А» фізмат ф-ту Косаренко Г.М. виключаю зі складу студентів

Ін-ту з 4.IX 1937 р. за те, що він, перебуваючи у відпустці, дозволив собі на загальних зборах колгоспників робити антирадянські наклепи на діяльність наших полпредств за кордоном.

Підстава: матеріали з місця мешкання Косаренко Г.М. та рішення комітету комсомолу Ін-ту.



№ 30 1937, вересня 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про склад академ. організаторів

Наказ № 119

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 5.IX 1937 р. § 1.

По фізмат ф-ту затверджую такий склад академ. оргів: II-й курс

Група 1-ша Павленко В.К. Група 2-га Онищенко В.П.

І-й курс Група 1-ша Одуд П.В. Група 4 Волков А.К. Група 2 Бідний В.С. Група 5 Яковенко І.І. Група 3 Хмара А.В. Група 6 Федій І Г. Підстава: доповідна записка декана фізмат ф-ту.

§ 2. По природничо-географічн. ф-ту затверджую такий склад академ. оргів:

II-ий курс природничий Група 1-ша Сук М.С. Група 2 Віхляєв В.Д.

II-ий курс географічний Група 1-ша Кухтін Група 2 Сердюк І.І. Група 3 Сапітон Г.С.

І-ий курс Група 1-ша Тоцький Ю.Ф. Група 2 Дергаль І.К. Група 3 Безсусідній П.Г. Група 4 Філатов І.З. Підстава: доповідна записка декана природничо-географ. ф-ту. Директор Ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 31 1937, жовтня 2. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення інституту на військово-осадному положенні

Наказ № 132

по Бердянському Державн. Учительському інституту від 2.Х 1937 р.


53

§ 1. На виконання обов’язкової постанови Бердянського РВК про проведення в

м. Бердянську навчань по противоповітряній обороні, оголошую з 2 по 5 жовтня включно Бердянський Учительський інститут на військово-осадному положенні.

Пропоную протягом вище встановленого строку всьому адмін.-техн., господ. і обслуговуючому, профес.-виклад. персоналу та студентам з’явитись на роботу з противогазами.

§ 2. На випадок повітряної хем. «тревоги»: двірникам, швейцарам, черговим

комендантам, незалежно від часу її подачі, зобов’язую бути на своїх місцях і виконувати всі вказівки та розпорядження відповідних органів та нач. місцевого штабу ПВХО.

№ 3. Весь адм.-тех. і обслуговуючий персонал, проф.-викладовський персонал повинні

працювати, не припиняючи роботи, і на випадок небезпеки повинні чекати розпорядження нач. штабу та виконувати всі його вказівки.

№ 4. Особи, що входять до групи самозахисту, по сигналу «тревога» повинні негайно

з’являтись у визначене місце нач. штабу. Нач. груп самозахисту негайно за розпорядженням нач. штабу повинні приймати

команду і виконувати доручені завдання. § 5.

На випадок повітрян. хем. «тревоги» після робочого часу всього адмін.-керівному персоналу і нач. груп самозахисту та групам самозахисту з’явитись негайно до установи і виконувати всі розпорядження і вказівки нач. штабу ПВХО.

§ 6. Нач. штабу ПВХО т. Шипілову пропоную негайно приступити до організації і

підготовки людського складу до повної бойової готовності і захисту від нападу з повітря. Підготувати весь реманент і матеріали, потрібний до захисту і дачі першої

допомоги «потерпілим». Зобов’язую всіх помічників директора та деканів факультетів оголосити і

роз’яснити цей наказ всім робітникам і студентам, провівши відповідну роз’яснюючу роботу [про] значення даної гри протиповітряного захисту.

В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 9/9з. — Арк. 4 зв. Оригінал.

№ 32 1937, жовтня 21. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про неможливість подальшого перебування в інституті військового керівника Т.І. Шипілова, який підтримував зв’язки з особою, «яку виявлено як шпигуна і агента іноземної розвідки»

Наказ № 139

Т. В. О. Директора Бердянськ. Держ. Учит. І-ту від 21.10.37 р.

§ 1. Партійною організацією інституту встановлено, що військ. керівник Шипілов Т.І.

мав зв’язок з особою, яку виявлено як шпигуна і агента іноземної розвідки. Шипілов знаючи, що дана особа живе під чужим прізвищем, не вживав ніяких заходів. Такий вчинок недостойний радянського педагога, якому доручено виховувати молодих учительських кадрів. А тому дальніше перебування Шипілова Т.І. в інституті вважаю за шкідливе і не можливе.

Виходячи з вищезазначених причин, наказую відчислити Шипілова Т.І. з посади військового керівника і усунути від викладання військової справи в інституті.


54

Просити начальника військової підготовки НКО УРСР санкціонувати відчислення Шипілова з посади військового керівника та викладача військової справи по Бердянському Учительському Інституту.

§ 2. т. Гребенцю Д.О., викладачу військ. справи, доручаю тимчасово виконувати

обов’язки військового керівника. [...] В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 33 1937, жовтня 23. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про діяльність комсомольських і проф.-політшкіл

Наказ № 141

Директора Бер. Держ. Учит. Ін-ту 23.10.37 р.

§ 1. Для забезпечення якості роботи Комсомольських та проф.-політ. шкіл по інституту

на І сем. 37/38 р. стверджується твердий календарний план занять цих шкіл в такі числа місяців:

Комсомольські політшколи — 5-15-25 Проф.-політ. школи — 1-10-20 Навчання в ці дні відбувається від 5 до 7 год. вечора // за спеціальним розкладом в

закріплених за групами аудиторіях. Доводжу до відому деканів і викладачів, що на цей час у відведених аудиторіях не

повинні призначатись будь-які заняття, щоб не призводити до зриву політ. навчання. Відмічаю неприпустимі випадки зайняття деякими т. т. аудиторій в час, коли мали

відбуватись заняття політшкіл, академічними роботами зі студентами. Категорично забороняю надалі будь-кому порушувати спеціальний розклад занять

політшкіл. Пом. Директору т. Вороніну забезпечити, щоб всі закріплені за школами аудиторії

своєчасно готувалися і відмикалися. Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 34 1937, листопада 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента Камишного за «прояви буржуазного націоналізму та пропаганду фашизму»

Наказ № 148


За прояви буржуазного націоналізму та пропаганду фашизму студента Робітфаку Камишного негайно увільнити з Робітфаку.

Підстава: матеріалу К-ту ЛКСМУ. Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 35 1937, листопада 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про звільнення викладача М.С. Сохацького, який рекомендував студенту книгу «явно буржуазно-націоналістичного змісту»


55

Наказ № 153 Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 14.11.37 р.

§ 1. Установлено, що викладач інституту та робітфаку Сохацький М.С. рекомендував та

видав на користування студенту і-ту т. Тараненко свою власну книжку явно буржуазно-націоналістичного змісту, в якій книжці наведений цілий ряд уривків з «творів» буржуазних націоналістів.

Цей вчинок Сохацького М.С. я розцінюю як свідоме розповсюдження ворожої буржуазно-націоналістичної літератури, що є ворожою буржуазно-націоналістичною вилазкою, нетерпимою в Радянському виші. Тому ухвалюю:

1). Запропонувати зав. робітфаком т. Асламову зняття Сохацького М.С. з викладовської роботи в робітфаці.

2). Звільнити Сохацького М.С. від роботи в інституті та просити Народний Комісаріат Освіти УРСР це рішення затвердити.

Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко) Читали [Підпис] [Сохацький]


№ 36 1937, листопада 15. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.К. Кимана за «контрреволюційну буржуазно-націоналістичну пропаганду»

Наказ № 154


Студента 1-го курсу природничо-географічного ф-ту Кимана І.К. за контрреволюційну буржуазно-націоналістичну пропаганду негайно із складу студентів інституту виключити, з гуртожитку виселити.

Підстава: заява ряда студентів. Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 37 1937, листопада 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про зняття Є.М. Кузнецової з посади зав. бібліотеки інституту за те, що віддала до типографії для оправи словник, який містив «політично-шкідливий додаток»

Наказ № 157

Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 19.11.37 р.

§ 1. Зважаючи на те, що т. Кузнецова Є.М., зав. біб-ки Ін-ту, не проглянувши томи

словника «Гранат» і нікому не доручила цього зробити перед тим, як їх віддати до типографії для оправи, а потім, як це з’ясувалось, в одному із томів словника «Гранат» був політично-шкідливий додаток, а тому залишити бібліотекаря Кузнецову Є.М. надалі на посаді зав. біб-ки Ін-ту не вважаю за можливе і в зв’язку з тим з 19.11.37 р. Кузнецову Є.М. з посади зав. біб-ки зняти, залишивши її на посаді бібліотекаря.

Тимчасово виконувати обов’язки зав. біб-ки з 19.11.37 р. доручаю т. Карай-Беда. Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко)



56

№ 38 1937, листопада 22. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.Г. Уманського «за розповсюдження записки антирадянського контрреволюційного змісту та за п’янки і гульню» і про винесення суворої догани з попередженням студенту А. Чижевському за нетактовне поводження з лекторами

Наказ № 159


Уманського І.Г. — студ. ІІ к. фізмат ф-ту — за розповсюдження записки антирадянського контрреволюційного змісту та за п’янки і гульню, які він влаштовував в гуртожитку, виключаю з ін-ту з 22.11.37 р.

Підстава: виписка з протоколу загальних зборів студентів ІІ к. фізмат ф-ту від 17.11.37р.

§ 2. Студенту ІІ к. ф-м Чижевському А. за нетактичне поводження з лекторами по

фізкультурі та фізиці виношу сувору догану з попередженням. Підстава: виписка із протоколу загальних зборів студентів ІІ к. фізмат ф-ту від

17.11.37 р. Директор ін-ту [Підпис] (Дементієнко)


№ 39 1937, листопада 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладача військової справи Д.О. Гребінця, який не вказав у автобіографії, що його батько «крупний куркуль», а брати — білогвардійські офіцери


Т. В. О. Директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 28.11.37 р. § 1.

Ознайомившись з матеріалами, що характеризують особу викладача військової справи Гребінця Дмитра Олексійовича, встановив, що подані відомості про себе Гребінцем в своїй автобіографії і анкетах по обліку кадрів не вірні. В автобіографії Гребінець пише, що він син середняка, а насправді його батько крупний куркуль, якого розкуркулено і вислано за межі села. Гребінец нічого в своїх автобіографічних документах не згадує за своїх братів, які були активними білогвардійськими офіцерами і здійснювали карні дії до бідноти, наслідком чого були розстріляні кілька селян односельчан братами Гребінця.

До того ж у приміщенні військового кабінету, яким завідував Гребінец, знівечено портрет [...]1, сам Гребінец не надавав значення і за його словами не помітив цього зловживання з боку ворожих елементів. Більш того, Гребінец не вживав ніяких заходів щодо виявлення наглих вилазок ворожих елементів.

На підставі вищезазначених даних вважаю за неможливе перебування Гребінця викладачем ін-ту, [...]2 відчисляю Гребінця з посади викладача військової справи і завідування військовим кабінетом.

Поставити до відому про відчислення Гребінця з роботи Районовий військовий комісаріат та Нач. групи ВП НКО УРСР. //

Просити Нач. ВП НКО санкціонувати відчислення і негайно призначити військового керівника і викладача військової справи.

1 У тексті слово замальоване. 2 У тексті 9 слів замальовані.


57

Т. В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)


№ 40 1937, листопада 29. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента І.С. Прищенка як сина «ворога народу» і студента І.І. Попова — як «ворога народу»

Наказ № 163

Т. В. О. директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 29.11.37 р.

§ 1. По заочному відділу. Заочника Прищенко Ів. С. виключаю з складу студентів заочного відділу ін-ту як

сина виявленого ворога народу. Підстава: повідомлення Чернігівського РВНО від 27.11.37 р.

§ 2. Заочника Попова І.І. виключаю з складу студентів заочного відділу ін-ту як ворога

народу. Підстава: повідомлення Петропавлівського РВНО від 25.11.37 р. [...] Т. В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)


№ 41 1937, грудня 2. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студентів Принцовського та Чижевського поширення записок і анекдотів «контрреволюційного змісту», а також про звільнення завгоспа О.М. Постнікова за зловживання

Наказ № 165


§ 1. На підставі матеріалів, поданих комітетом комсомолу і профкому про

антирадянську контрреволюційну пропаганду серед студентів в інституті і гуртожитках студентами Принцовським і Чижевським, які систематично розповсюджували контрреволюційного змісту записки і анекдоти серед студентів, а тому студ. І курсу фізмат ф-ту Принцовського та студ. ІІ к. фізмат ф-ту Чижевського з інституту відчислити з 1.12.37 р. як осіб, що своєю антирадянською діяльністю розкладають студентський колектив ін-ту.

§ 2. Ознайомившись з матеріалами обстеження господарчої частини, де виявлено ряд

зловживань з боку зав. господарства Постнікова О.М., який по підложних актах привласнював державні гроші, привласнював і розбазарював продукти, що поступали з сільського допоміжного господарства. За всі ці зловживання Постнікова з роботи звільнити.

Справу про зловживання передати слідчим органам для остаточного вияснення розміру зловживань і притягнення його до судової відповідальності.

Тимчасово доручаю виконувати обов’язки завгоспа тов. Троценко. [...] // Т. В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)



58

№ 42 1937, грудня 13. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про розподіл академнавантаження викладачів

Наказ № 170


§ 1. На зміну п.п. 18, 19 і 20 § 1 наказа директора Інституту від 11.09.37 р. № 123,

затверджую на 1937/38 н. р. перерозподіл годин з дисциплін географічного циклу згідно ухвали кафедри географії і встановлюю академнавантаження членам географічної кафедри на 1937/38 н. р. в такому вигляді:

1) Спаський К.О. (доцент) Фізгеографія на 1 курсі природ.-географ. ф-ту, лекцій

зводних в 2-х групах - 300 год.

Методика географії на ІІ-му курсі, лекцій зводних в 2-х групах

- 38 год.

зводних в 3-х групах - 38 год. Методика географії, практичні роботи на ІІ курсі по 19 год.

на групу, всього на 5 групах - 95 год.

Фізгеографія (загальне землезнавство) на ІІ к. (бувш. географ. відділу), лекцій зводних в 3-х гр.

- 34 год.

на ІІ к. (бувш. природн. від.) лекцій зводних в 2-х групах - 66 год. іспити та заліки - 110 год. консультації - 114 год. педпрактика - 266 год. спец. практикум - 160 год. Разом — 1221 год. // 2) Белік П.З. (доцент) Економ. географія на ІІ к., лекц. зводн. в 2-х гр. - 100 год. в 3-х гр. - 100 год. Фізгеографія СРСР на ІІ к. (бувш. географ. від.), лекцій

зводних в 3-х групах - 110 год.

Фізгеографія СРСР та позасоюзних країн на ІІ курсі (бувш. природн. від.), лекцій звод. в 2-х групах

- 176 год.

іспити 170 год. консультацій 90 год. педпрактика 133 год. Разом — 879 год. 3) Прищепа Л.Т. (асистент) Практичні роботи з економ. географії на ІІ к. природ.

географ. ф-ту по 14 год. на групу, всього на 5 групах 70 год.

Фізгеографія, практ. роботи на І курсі природ. географ. ф-ту по 80 год на гр., всього на 4-х гр.

320 год.

Фізгеографія, практ. роботи на ІІ курсі (бувш. природн. від.) по 80 год. на гр., всього на 2-х гр.

160 год.

Фізгеографія, практ. роботи на ІІ курсі (бувш. географ. від.) по 35 год. на гр., всього на 3-х гр.

105 год.

Загальне землеводство, практ. роботи на ІІ курсі (бувш. географ. від.) по 10 г. на групу, всього на 3-х гр.

30 год.

заліки 40 год. консультації 65 год. педпрактика 133 год.


59

Разом — 923 год. § 2.

До навантаження т. Лобанова І.М., що затверджено йому п. 17 § 1 наказа директора ін-ту № 123, додати на 1937/38 н. р. практичних з геології 240 год.

Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 43 1937, грудня 14. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про поновлення стипендій студентів

Наказ № 171


§ 1. Розглянувши представлені документи студентів 1) Булатової 2) Оніщенко 3) Тараненко,

встановив, що пропуски занять і неявки на колоквіумі і консультації викликані хворобою, а тому відновлюю стипендії студентам: Булатовій, Оніщенко, Тараненкові з 01.12.37 р.

Попереджую зазначених студентів, щоб надалі своєчасно оформляли і представляли деканам факультетів лікарські довідки про хворобу. Не представлення зазначених довідок про хворобу буде розглядатись як прогули з неповажних причин.

[...] Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 44 1937, грудня 15. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента А.П. Долганова за «ворожу антирадянську роботу»

Наказ № 172

В. О. директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 15.12.37 р. § 1.

Розглянувши всі матеріали, що характеризують особу студента природничо-географічного факультету Долганова А.П., встановив, що Долганов систематично провадив і провадить ворожу антирадянську роботу так в стінах інституту, як і поза інститутом.

Вважаю за неможливе перебування Долганова студентом ін-ту і відчисляю з числа студентів інституту.

[...] В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)


№ 45 1937, грудня 15. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладача Ю.І. Кара-Куркчі, який «навмисно приховував своє минуле і маскувався під радянського фахівця»


60

Наказ № 172а В. О. директора Бердянського Держ. Учит. Ін-ту від 15.12.37 р.

§ 1. Ознайомившись з особистою справою Кара-Куркчі, встановив, що Кара-Куркчі не

має вищої освіти, і що відсутність вищої освіти відбивається на якості навчального процесу. Кара-Куркчі в курсі елементарної алгебри навмисно обходить важливі, але складні і трудні розділи, чим навмисне затримує розвиток і підготовку студентів для слухання курсу вищої математики. Кара-Куркчі створив на факультеті нездорову атмосферу підлабузництва, чим створив умови спокою і повної благодушності, яка покривалась бувшим директором інституту.

Кара-Куркчі в своїх анкетах і біографічних документах зазначив, що він по походженню бідняк, що батько його лише за радянської влади став маломіцним середняком, а насправді Кара-Куркчі по походженню син крупного куркуля і домовласника, який до і після революції користувався систематично найманою працею.

А тому вважаю за неможливе перебування Кара-Куркчі в інституті як лектора, який не має освіти і не забезпечує якості викладання, як особу, яка навмисно приховувала своє минуле і маскувалася під радянського фахівця. А тому Кара-Куркчі Ю.І. з посади викладача інституту, зав. вечірнім відділом і інспектора відділу підвищення кваліфікації педагогів з 16.12.37 р. звільняю.

Прошу управу вищої школи НКО УРСР санкціонувати звільнення Кара-Куркчі Ю.І. В.О. директора ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 46 1937, грудня 29. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про склад державної випускної комісії

Наказ № 184

Директора Бердянського Держ. учит. ін-ту від 29.12.37 р.

§ 1. На підставі наказа НКО УРСР та положення про випускні іспити, затверджую

державну випускну комісію по Бердянському учит. ін-ті по проведенню випуску заочників та екстернів в період груднево-січневої екзаменаційної сесії в такому складі:

І. Склад державної випускної комісії: 1) Сушко М.С. — директор ін-ту — голова комісії 2) Ляшенко П.А. — пом. директора в навч. справах 3) Козетов І.М. — декан фізмат ф-ту — член комісії 4) Лобанов І.М. — зав. кафедрою географії — член комісії 5) Іваненко І.Д. — зав. кафедрою зоології — член комісії ІІ. Факультетські екзаменаційні комісії: по природничо-географічному факультету а) Природничий відділ, в такому складі: 1) Іваненко І.Д. — голова комісії 2) Єфременко Т.І. — член комісії 3) Артемчик І.В. — член комісії б) Географічний відділ, в такому складі: 1) Лобанів І.М. — голова комісії 2) Спаський К.О. — член комісії 3) Білик П.З. — член комісії в) По фізмат ф-ту в такому складі: 1) Козетов І.М. — голова комісії 2) Дмитров В.С. — член комісії


61

3) Тесля Т.І. — член комісії Директор Ін-ту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 9/9. — Арк. 29 зв. Оригінал. № 47 1938, січня 5. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

оголошення подяки і преміювання трусами, майками та борцовками спортсменів інституту

Наказ № 4

директора Бердянського учит. ін-ту від 05.01.38 р.

§ 1. Ознайомившись з наслідками Всеукраїнських змагань педвишів по підніманню

штанги, де приймала участь команда нашого інституту, яка займала 5 місце по педвишах НКО та перше місце по учительських інститутах, за досягнені успіхи команді в складі: керівника команди т. Леонтьева і студентів

1) Пилипенко В.А. 2) Сологуб П.Т. 3) Кухтин І.К. 4) Писаренко Н.Ф. 5) Мельнік М.Й. оголошую подяку.

§ 2. Команду штангістів в складі студентів т. т. Пилипенко, Сологуб, Кухтин,

Писаренко і Мельник преміюю спорт костюмами (труси, майка) і борцовкою кожного. Зав. фізкульт. кабінету видати зазначені речі, бухгалтерії ін-ту провести

оформлення виданих премій. Директор ін-ту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17и. — Арк. 2. Оригінал. № 48 1938, січня 23. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

нагородження преміями студентів-відмінників і винесення подяки лекторам і службовцям

Наказ № 13а.

директора Бердянського учительського інституту від 23.01.38 р. § 1.

Розглянувши матеріал про успішність та громадсько-політичну роботу студентів за 1-й семестр 1937 – 38 навч. року, оголошую подяку та встановлюю премії слідуючим студентам-відмінникам навчання:

По фізмат факультету: 1. Павленко О.Д. - відріз на брюки та сорочку 2. Оніщенко В.П. - відріз на брюки та сорочку 3. Чугуєва М. - бібліотечкою 4. Аболімова Е. - бібліотечкою 5. Попівщий І. - бібліотечкою 6. Кидалову А.Я. - відріз на плаття 7. Макаренко С. - відріз на брюки По природничо-географічному факультету: 1. Трунов І. - відріз на брюки 2. Яковенко Ш. - відріз на плаття


62

3. Калюжний Я. - бібліотечкою 4. Воленко - бібліотечкою 5. Бредіхін - бібліотечкою 6. Нечипоренко - бібліотечкою 7. Федоренко - бібліотечкою 8. Ра-Шевченко - бібліотечкою 9. Пацюра - відріз на плаття 10. Гвозділко - відріз на сорочку та бібліотечкою 11. Кальченко - відріз на плаття.

§ 2. Оголошую подяку кращим ударникам навчання по фізмат ф-ту: 1. Буряковій 2. Кулазі 3. Полякову 4. Борець 5. Товкань 6. Щербіне 7. Бурима 8. Мурашко 9. Павловій 10. Шапошнікову 11. Безлюдному 12. Грицаєнко 13. Ільюшко 14. Полівному 15. Сушко М.П. 16. Целуйко 17. Синявській 18. Яковенко По природничо-географічному ф-ту: 1. Ботвинко 2. Караберовій 3. Яцурі 4. Родченко 5. Саєнко

§ 3. Кращим ударникам навчання робітфаку оголошую подяку та встановлюю такі

премії: 1. Божко - відріз на брюки 2. Білич - відріз на сорочку 3. Могілевському - відріз на сорочку 4. Бульба - відріз на сорочку 5. Малюта - відріз на брюки. //

§ 4. За сумлінну роботу оголошую подяку лекторам: 1. Єфремову В.І. 2. Гончар Е.В. 3. Артемчуку І.В. 4. Новікову С.Т.

§ 5. Відзначаю сумлінну роботу та оголошую подяку слідуючим службовцям: 1. Вороновій М.І. 2. Захарченко О.В. 3. Журман С.Ф. 4. Пономаренко К. 5. Дегтяренко А.П. 6. Масляєвій К.І. Директор ін-ту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 4 – 5. Оригінал. № 49 1938, лютого 15. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

запровадження чергування студентів по інституту

Приказ по Бердянскому Государственному Учительскому институту

«15» февраля 1938 года. Город Бердянск.


63

№ 21а п. 1. В целях привития практических навыков по усвоению раздела Устава

Внутренней службы, по несению службы лицами суточного наряда в частях РККА, выработки строевой выправки и наблюдения за выполнением правил внутреннего распорядка в Учебном корпусе института, с сего числа ввести дежурство студентов по институту.

Для дежурства привлекать студентов 1 и 2 курсов. п. 2. Регулирование очередности назначения в наряд между группами, ведение

листа наряда и проведение инструктажа возлагаю на военного преподавателя тов. Шелковенкова.

п. 3. Отдельным приложением объявляю инструкцию Дежурному по Бердянскому Государственному Учительскому институту.

Директор института [Підпис] (Сушко) Военный руководитель капитан [Підпис] (Гладков)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 15. Оригінал. № 50 1938, лютого 20. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту П.А. Ляшенка про зміну ставок службовців

Наказ № 28 директора Бердянського Учительського інституту

від 20.02 1938 року.1 § 1.

На підставі Наркому2 фінансів СРСР тов. Чубаря В.Я. від 27.12 1937 року за № 686 та обіжників НКО УРСР від 14.01 1938 р. № 21-06, від 24.01.38 р. № 21-06, від 03.02.38 р. та попередніх листів про порушення штатної дисципліни та ставок держнормування шляхом розподілу між співробітниками інституту ставок вакантних посад та сумісництва окремих посад, наказую з 1-го березня 1938 р.:

а) Бухгалтерії інституту привести ставки штату інституту у відповідність зі ставками, затвердженими за кошторисом та зареєстрованими у міськфінвідділі, а саме:

І. По загальній канцелярії інституту: 1. Відповідальному секретареві тов. Дубовській М.Д. сплачувати замість 254 крб.

на місяць, за винятком по сумісництву друкарки 70 крб., 184 крб. 2. Секретареві студсправ тов. Дегтеренко А.П. сплачувати замість 175 крб., за

винятком по сумісництву шклографиста по заочному відділу 60 крб., 116 крб. 3. Референту навчальної частини тов. Рогозі сплачувати замість 275 крб., за

винятком по сумісництву секретаря по вечірньому відділу інституту 75 крб., 200 крб. 4. Техсекретареві денного робітфаку тов. Літовченко замість 209 крб., за винятком

по сумісництву по кабінету 45 крб., 164 крб. ІІ. По господарчій частині:

1. Дворникові т. Білозубу сплачувати замість 90 крб. 77 крб. 2. Тесляру тов. Постнікову М. сплачувати тільки по ремонту 170 крб., звільнивши

його з посади двірника. 3. Гардеробщиці тов. Брегеда сплачувати виходячи зі ставки гардеробшиці

61 крб., з розрахунку 1 ½ зміни, 90 крб. 4. Теж гардеробщиці тов. Іванько 90 крб. 5. Кур’єру-вбиральниці тов. Журман С. сплачувати замість 105 крб. як кур’єру

61 крб. та по сумісництву збиральниці 50 % ставки — 30 крб. 50 коп., 91-50 к.

1 Дописано: «20.02.38 р.». 2 Так у тексті.


64

6. Істопникам т. т. Гончар і Нектарову сплачувати згідно умови по 120 крб. кожному.

ІІІ. По фінчастині: 1. Старшому бухгалтеру т. Матьєвському І.М. сплачувати 535 крб. 50коп., а за

винятком сумісництва по заочному відділу 80 крб. 455-50 к. // 2. Теж заступник старш. бухгалтера т. Прядько О.І. замість 365 крб. 50 коп. за

винятком сумісництва по заочному відділу 60 крб. 305-50 к. 3. Теж бухгалтеру розрахункового відділу т. Масляєвій К.Е. замість 214 крб., а за

винятком сумісництва по заочному відділу 10 крб. 204 крб. 4. Теж пом. бухгалтера тов. Вейцман Р.Л. замість 209 крб., а за винятком

сумісництва по денному робітфаку 45 крб. 164 крб. 5. Теж пом. бухгалтера тов. Соколовій Л.Н. замість 180 крб. ?1, а за винятком

сумісництва по денному робітфаку 21 крб. 164 крб. 6. Теж скарбникові інституту тов. Цецохо А.А. не 264 крб., а за винятком

сумісництва по денному робітфаку 75 крб. 189 крб. ІV. По кабінетам:

1. Кваліфікованому робітникові т. Захарченко замість 100 крб., а за винятком сумісництва по денному робітфаку 23 крб., 77 крб.

2. Теж керівнику духового оркестру т. Пругеру замість 235 крб., а за винятком доплати за РК економії 35 крб. 200 крб.

V. По бібліотеці: На підставі постанови Наркомфіна та Наркомосвіти УРСР від 13.10 1934 року

робітникам бібліотеки встановити зарплату за такими ставками, згідно постанови, а саме: 1. Зав. бібліотекою тов. Карай-Біді сплачувати 140 % ставки бібліотекаря ІV-го

розряду — 150 крб., тобто 210 крб. + 8 крб. хлібн. надвишки = 218 крб. 2. Завід. абон. столом, перша зміна, тов. Рудневій сплачувати 115 % ставки

бібліотекаря ІІІ розряду, тобто 149-50 коп. + 5 крб. хліб. надвишки = 154-50 к. 3. Завід. абонентним відділом, друга зміна, тов. Негляд сплачувати 115 % ставки

бібліотекаря ІV розряду — 150 крб., тобто 172 крб. + 5 крб. хлібної надвишки = 177-50 к. 4. Зав. читальнею тов. Екзарховій сплачувати 115 % ставки бібліотекаря

ІІІ розряду, тобто 149-50 коп. + 5 крб. хлібної надвишки = 154-50 к. 5. Бібліотекарю тов. Дучевій сплачувати ставку бібліотекаря ІІІ розряду 130крб. 6. Бібліотекарю тов. Кравченко Д.П. сплачувати ставку бібліотекаря ІІІ розряду

105 крб. // 7. Бібліотекарю тов. Літвіновій сплачувати ставку бібліотекаря V розряду 175 крб. 8. Бібліотекарю тов. Гладковій сплачувати ставку бібліотекаря ІІІ розряду 130 крб. Т. В. О. Директора Бердянського Інституту [Підпис] (Ляшенко П.А.)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 19 – 21. Оригінал. № 51 1938, березня 25. — Витяг з наказу директора інституту М.С. Сушка

про організацію 7-місячних курсів з підготовки вчителів-істориків


від 25 березня 1938 р. § 1.

На підставі розпорядження НКО УРСР при Бердянському Учительському інституті організовуються 7-ми місячні курси підготовки учителів-істориків для 5 – 7 класів НСШ. Наказую: 1 Так у тексті.


65

1. Зам. директора по учбов. частині т. Ляшенко негайно розгорнути роботу по популяризації умов прийому на курси (через пресу, радіо і інш.) та виділити групу студентів для посилки на підприємства м. Бердянська по роз’ясненню умов прийому на курси.

2. Пом. директора по адмін. госп. частині т. Стешенко провести до 1.04.38 р. підготовчу роботу по забезпеченню курсантів житлом та необхідним устаткуванням (ліжки, постільне приладдя та інш.), а також до 27.03.38 р. підібрати кандидатуру на завгоспа курсів (по совмісництву) та подати мені на затвердження. [...]

Директор інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 33. Оригінал. № 52 1938, квітня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

порядок закінчення навчання, проведення семестрових і випускних іспитів

Наказ № 56

директора Бердянського Учительського інституту від 01.04 1938 року.

На підставі наказу заступника Наркома освіти т. Льовшина про випускні іспити з Учительських інститутів в 1938 р. встановлюю такий порядок закінчення навчання, проведення семестрових іспитів та проведення випускних іспитів.

І. По фізмат факультету. 1. Закінчити теоретичне навчання 11.05 1938 року. Семестрові іспити за ІІ-й

семестр другого курсу провести з 13.05 по 31.05.38 р. Підготовку до іспитів і випускні іспити провести з 01.06 по 30.06 1938 р.

ІІ. На природничо-географічному факультеті. Теоретичне навчання закінчити до 31.05; семестрові іспити провести з 01.06 по

12.06, підготовку до випускних іспитів і випускні іспити провести з 13.06 до 30.06 1938 р. ІІІ. По вечірньому відділу. Закінчити теоретичне навчання по всіх факультетах до 15 травня. Семестрові

іспити провести з 16 до 31 травня, а підготовку до випускних іспитів і випускні іспити провести з 1 по 30 червня 1938 р.

На випускні іспити виносяться слідуючі дисципліни: По фізмат факультету: 1) педагогіка, 2) математика (елементарна), 3) фізика. По природничому відділу: 1) педагогіка, 2) ботаніка, 3) зоологія. По географічному відділу: 1) педагогіка, 2) фізична географія СРСР, 3) фізична

географія частин світу. Випускні іспити проводяться випускними іспитовими комісіями, склад яких буде

визначено додатково. Навчальній частині та деканам факультету організувати і спланувати роботу других

курсів відповідно до зазначених в наказі термінів. Скласти розклад семестрових та випускних іспитів і подати мені на затвердження.

Наказ оголосити на академ. групах. Директор інституту [Підпис] (Сушко)


запровадження обов’язкової щоденної фіззарядки

Приказ по Бердянскому Государственному Учительскому институту


66

4 апреля 1938 г. гор. Бердянск

№ 61 п. 1. В целях физического развития студентов и привития навыков проведения

занятий по физкультуре с 7.04 1938 г. в обязательном порядке ввести физическую зарядку ежедневно с 7.50 до 8 час. 25 мин.

Студенты, имеющие 3 и 4 медкатегории, от физической зарядки освобождаются. п.2. Занятия проводить: с женской группой во дворе здания института, с

1 стрелковой ротой ОСОАВИАХИМА (1курс) и студентами 2 курса на улице перед зданием института.

п.3. Проведение физзарядки возлагаю на преподавателей военных и физкультурных дисциплин, которым вести строгий учет посещаемости студентами.

п.4. Общее руководство и наблюдение за проведением физзарядки возлагается на военного руководителя, коему ежедневно докладывать о неприсутствующих на физзарядке.

п. 5. Приказ объявить по факультетам. Директор института [Підпис] (Сушко) Военный руководитель капитан [Підпис] (Гладков)


призначення на посади бібліотекарів


від 5.04.38 року. § 1.

Призначаю на посаду бібліотекаря т. Серно-Соловьєвича Г.В. с 4.04.38 року. § 2.

В додаток до наказу № 49 від 26.03.38 р. § 3 призначаю на посаду бібліотекаря тов. Сокурову-Чебаненко з 5.04.38 р.


Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 47. Оригінал. № 55 1938, квітня 29. — Наказ заступника директора інституту

П.А. Ляшенка про посилення охорони громадського порядку та інститутського майна у дні першотравневих свят

Приказ № 78

замест. директора Бердянского Учительского института от 29.04 1938 года.

§ 1. В целях обеспечения на дни первомайских праздников для сохранения

абсолютного порядка и охраны имущества как внутри корпуса, а также и по всем общежитиям, выделить суточный наряд.

§ 2. Возложить ответственность за организацию охранения на старшего преподавателя

тов. Гладкова А.В.і § 3.

В распоряжение тов. Гладкова поступают следующие лица на дни первомайских праздников: завхоз института тов. Коротченко, зав. общежитиями тов. Троценко, комендант учебного корпуса т. Иванюшенко и электромонтер тов. Магер.


67

§ 4. Тов. Гладкову установить систему пропуска в институт через соответствующие

пропуска за подписью директора и военрука. Заместитель директора института [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 61. Оригінал. № 56 1938, квітня 30. — Наказ директора інституту М.С. Сушка з нагоди

святкування 1-го Травня


від 30 квітня 1938 року. Поздоровляю студентів, професорсько-викладовський склад, робітників і

робітниць-відмінників, кращих ударників і ударниць, кращих людей інституту з великим міжнародним святом пролетарської солідарності — Першого Травня! Бажаю ще краще й наполегливіше працювати й боротись за успішне закінчення навчального року, за зразкову підготовку до виборів у Верховну Раду УРСР.

Відзначаю кращих відмінників навчання, тих, хто в боротьбі за високу успішність показував зразки в академічній і громадсько-політичній роботі.

По фізико-математичному факультету слідуючих відмінників: 1. Кидалову Г.Я. — студ. 1 курсу — преміюю путьовкою до будинку відпочинку. 2. Макаренко С. — 1 курсу — путьовкою на екскурсію Москва-Ленінград. 3. Павленко — преміюю бібліотечкою. 4. Онищенко — преміюю бібліотечкою. 5. Грицаєнко — ст. 1 курсу — бібліотечкою. 6. Петрикей — ст. ІІ курсу — бібліотечкою. Студентів природничо-географічного факультету: 1. Воленко — преміювати путьовкою до будинку відпочинку. 2. Гвозділко — преміювати путьовкою на екскурсію Москва-Ленінград. 3. Яковенко — преміювати бібліотечкою. 4. Трунова — преміювати бібліотечкою. 5. Саєнко — преміювати бібліотечкою. 6. Науменко — преміювати бібліотечкою. 7. Родченко — преміювати бібліотечкою. 8. Бойко — преміювати бібліотечкою. 9. Нечипоренко — преміювати бібліотечкою. Студентів робітфаку: 1. Козачухіну — преміювати путьовкою на екскурсію Москва-Ленінград. 2. Божко — преміювати бібліотечкою. 3. Білич — преміювати бібліотечкою. 4. Малюту — преміювати бібліотечкою. // Оголошую подяку відмінникам та ударникам навчання: 1. т. Аболімову 11. Горовому 2. Фядіній 12. Мороз 3. Рашевченко 13. Айваджі 4. Буряковій 14. Порвіну 5. Пацьорі 15. Караберовій 6. Федоренко 16. Ботвінко 7. Калюжному 17. Старік 8. Войко 18. Віхляєву 9. Павелко 19. Півак 10. Бредіхіну 20. Івашневу.


68

По вечірньому відділу. 1. Соколенко 2. Байдє. 3. Федоренко 4. Слісаренко 5. Шувалову 6. Зіміну. Оголошую подяку керівникам кафедр: т. т. 1. Лобанову І.М. — кафедри географії. 2. Іваненко І.Д. — кафедри зоології. 3. Артемчук І.В. — кафедри ботаніки. 4. Новікову С.Т. — декану природничо-географічн. факультету. Викладачам: 1. Спаському К.О. 2. Білику П.З. 3. Яременко І.І. 4. Юфіт Н.Я. 5. Прищепі І.М. 6. Рогозі П.Д. 7. Піпічу О.М. 8. Іоненко І.І. 9. Кулику М.Ф. // За зразкову організацію оборонно-масової і учбової роботи по ВП виношу подяку

викладачам військових дисциплін та відзначаю старшого викладача тов. Гладкова О.В. путьовкою на сан-кур. лікування.

Викладача Шовковенко П.Ю. відзначаю бібліотечкою. Тов. Шипілову виношу подяку. Директора робітфаку тов. Асламова А.Н. за організацію роботи робітфаку виношу

подяку та преміюю путьовою на сан-кур. лікування. Виношу подяку кращим ударникам учбово-допоміжному та академ. тех. персоналу: 1. т. Березовській Р.О. — старшому лаборанту ботанічної к-дри. 2. т. Ніколеву В.Ф. — лаборанту кафедри зоології. 3. т. Негляд С.О. — бібліотекарю. 4. т. Власенко — декану заочного відділу. 5. т. Карташовій Г.К. — референту заочного відділу. 6. т. Іванюшенко З.П. — преміювати путівкою до будинку відпочинку. 7. т. Троценко М.Д. — зав. гуртожитку — виношу подяку. 8. т. Журман С.Ф. — пом. зав. гуртожитку — виношу подяку. 9. т. Літовченко Т.Д. — секретарю робітфаку — виношу подяку. Оголошую подяку та відзначаю слідуючих прибиральниць: 1. Юрову Е.В. — преміюю грішми в сумі 50 крб. 2. Бондаренко — преміюю грішми в сумі 50 крб. 3. Гончар — прибиральниц. гуртожитку Пушкінська 3 — грошову премію в сумі

30 крб. Оголошую подяку прибиральницям: 1. т. Брегеді 2. т. Вороновій М.І. 3. т. Захарченко О.В. 4. т. Афенченко 5. т. Кочковій. // По допоміжному господарству преміюю грошовими преміями: Тов. Жечко — 40 крб., тов. Парсов – 50 крб. Виношу подяку т. Рись, Зюзіну і т. Небабі.


69

Виношу подяку керівникам гуртків: Хоргуртка т. Полуляху Д.І.; струнного оркестру т. Підліп’яну; духового оркестру

т. Пругеру та учасникам гуртків: хору, струнного оркестру, духового оркестру та драм. гуртка.

§ 2. За гарну роботу і зразкову дисципліну та санітарно-гігієнічний стан в гуртожитках

відзначаю путьовою на екскурсію Москва-Ленінград та виношу подяку коменданту гуртожитка Пушкінська 15 тов. Захарову.

Виношу подяку та відзначаю бібліотечкою коменданта гуртожитку Кірова 5 тов. Радченко.

Директор Інституту [Підпис] (Сушко)


результати соцзмагання між факультетами і курсами


від 30 квітня 1938 року. Розглянувши наслідки соціалістичного змагання між факультетами та курсами

дирекція, партійна організація, комітет комсомолу та профком установили, що інститут за ІІ семестр значно підвищив успішність і підніс трудову дисципліну по інституту.

Встановили, що передовий факультет в боротьбі за високу академічну успішність є природничо-географічний факультет, який має слідуючі показники: відмінно — 23 %, задов. — 74 %; незадовільно — 3 %.

Тому рішенням дирекції і партійної організації переходовий Червоний прапор дирекції і парторганізації передається природничо-географічному факультету. Схоронення Червоного переходового прапору доручається передовому курсу 1 групі ІІ курсу природничого відділу.

Природничо-географічний факультет з часу передачі Червоного переходового прапору вважати Червоно-Прапорним факультетом інституту.

Директор Інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 68. Оригінал. № 58 1938, травня 28. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

проведення ранкової фіззарядки

Приказ № 99 директора Бердянского Государственного Учительского института

28-го мая 1938 г. гор. Бердянск.

п. 1. Во изменение ранее отданного мною приказа от 4 апреля с. г. за № 61, с 1-го июня с. г. утреннюю физическую зарядку проводить во дворах общежитий с 7.00 час. до 7.30 мин.

п. 2. Старшему преподавателю физподготовки т. Леонтьеву выделить из числа студентов-отличников по физподготовке инструкторов для проведения физзарядки по общежитиям, проведя с ними соответствующий инструктаж.

Планы проведения физзарядки разработать с учетом подготовки к сдаче норм на значек ГТО.

п. 3. Деканам факультетов приказ довести до сведения всех студентов и организовать контроль за посещаемостью.


70

Директор Института [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 85. Оригінал. № 59 1938, червня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

формування складу державних екзаменаційних комісій


від 1.06 1938 р. § 1.

На підставі наказу № 480 від 25.03.38 р. заст. Наркома освіти тов. Льовшина про випускні іспити в Учительських інститутах утворюю інститутську державну випускну комісію та факультетські іспитові комісії.

Склад інститутської державної випускної комісії: 1. Голова комісії - Сушко М.С. - директор інституту. 2. Члени комісії - Новіков С.Т. - декан прир.-географ. ф-ту. 3. “ “ - Юфіт Н.Я. - декан фіз.-мат. ф-ту. 4. “ “ - Іоненко І.І. - зав. вечірнього відділу. 5. “ “ - Артемчук І.В. - зав. кафед. ботаніки. 6. “ “ - Білик П.З. - Т.В.О. зав. кафедри географії. 7. “ “ - Дмитров В.С. - зав. кафедри фізики. Факультетські іспитові комісії в такому складі: 1. По фізмат. факультету. 1. Голова комісії Юфіт Н.Я. 2. Єфремов В.І. — екзаменатор з математики. 3. Гончар Е.В. — екзаменатор з математики. 4. Дмитров В.С. — екзаменатор з фізики. 5. Прищена І.М. — екзаменатор з фізики. 6. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки. 7. Піпіч О.М. — екзаменатор з педагогіки. ІІ. По природничому відділу. 1. Голова комісії Новіков С.Т. 2. Артемчук І.В. — екзаменатор з ботаніки. 3. Кулик М.Ф. — екзаменатор з ботаніки. 4. Іваненко І.Д. — екзаменатор з зоології. 5. Штань Ю.І. — екзаменатор з зоології. 6. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки. 7. Артемчук І.В. — екзаменатор з педагогіки. // ІІІ. По географічному відділу. 1. Голова комісії Новіков С.Т. 2. Білик П.З. — екзаменатор з фіз. географії. 3. Спаський К.О. — екзаменатор з фіз. географії. 4. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки. 5. Артемчук І.В. — екзаменатор з педагогіки. ІV. По вечірньому відділу: Фізмат факультет: 1. Голова комісії Іоненко І.І. 2. Юфіт Н.Я. — екзаменатор з елементарн. математики. 3. Єфремов В.І. — екзаменатор з елементарн. математики. 4. Дмитров В.С. — екзаменатор з фізики. 5. Піпіч О.М. — екзаменатор з фізики. 6. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки.


71

Географічний факультет: 1. Голова комісії Іоненко І.І. 2. Спаський К.О. — екзаменатор з фіз. географії. 3. Білик П.З. — екзаменатор з фіз. географії. 4. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки. 5. Артемчук І.В. — екзаменатор з педагогіки. Природничий факультет: 1. Голова комісії Іоненко І.І. 2. Іваненко І.Д. — екзаменатор з зоології. 3. Штань Ю.І. — екзаменатор з зоології. 4. Артемчук І.В. — екзаменатор з ботаніки. 5. Кулик О. — екзаменатор з ботаніки. 6. Ляшенко П.А. — екзаменатор з педагогіки. Директор Інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 88 – 89. Оригінал. № 60 1938, квітня 14. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

результати вступних іспитів на 7-місячні курси підготовки вчителів-істориків

Наказ № 11

Директора Бердянського Учительського інституту від 14.04 1938 року.

§ 1. Розглянувши наслідки іспитів та висновки приймальної комісії 7-місячних курсів

підготовки учителів-істориків при Бердянському Учительському інституті, затверджую курсантами слідуючих вступників з забезпеченням державної стипендії в сумі 130 крб. на місяць.

1. Гужвій О.М. 25. Гордеев Я.І. 2. Чорний М.Л. 26. Стельмащук Г.Ф. 3. Романько І.Р. 27. Геев Г.Ф. 4. Сахно М.І. 28. Недашківський А.П. 5. Степаненко Ф.В. 29. Сухмій П.Г. 6. Перепелиця О.І. 30. Редько Ф.Г. 7. Лупир М.І. 31. Ногаєць М.А. 8. Крикун І.Д. 32. Фастовець К.М. 9. Савицька О.П. 33. Воленко Н.І. 10. Одуд П.В. 34. Зубенко М.П. 11. Романенко Г.П. 35. Могилевский І.С. 12. Поліщук П.А. 36. Агапов В.Г. 13. Поліщук М.Ф. 37. Марухніч В.С.ї 14. Григорьєва О.Д. 38. Пришва В.П. 15. Губенко О.Ю. 39. Плачинда І.І. 16.Федько І.З. 40. Коробко Л.О. 17. Шелконенко Г.Ю. 41. Шульга В.Я. 18. Сурдол М.А. 42. Янголь М.Л. 19. Писина О.Я. 43. Руденко В.О. 20. Чабан Г.К. 44. Козар С.М. 21. Левін Я.І. 45. Запара Г.С. 22. Дробот І.С. 46. Пастушенко І.Е. 23. Єжакова О.К. 47. Данкін П.П. 24. Захарова Е.М. 48. Борт Г.А.



72

§ 2. Зарахувати без забезпечення стипендією таких курсантів: 1. Акименко І.В. та 2. Педь В.А.

§ 3. Початок заняття на 7-ми місячних курсах підготовки вчителів-істориків 15 квітня

1938 р. § 4.

Призначаю старост на 1 гр. тов. Могилевський, на ІІ-гр. Одуд П.В. Директор Інституту [Підпис] (Сушко)


відзначення кращих студентів, викладачів і співробітників з приводу завершення навчального року

Наказ № 124

директора Бердянського Державного Учит. ін-ту від 30-го червня 1938 року.

§ 1. Поздоровляю студентів, професорсько-викладацький склад, робітників і робітниць-

відмінників, кращих ударників і ударниць, кращих людей інституту з успішним закінченням навчального року.

Відзначаю кращих відмінників навчання, тих, хто в боротьбі за високу успішність показував зразки академічної і громадсько-політичної роботи.

По фізико-математичному факультету слідуючих відмінників: 1. Павленка О.Д. студента ІІ-го курсу - преміюю путьовкою до будинку

відпочинку. 2. Бурякову Д.М. студ. ІІ-го курсу - екскурсією на Кавказ. 3. Онищенко Б.П. студ. ІІ-го курсу - екскурсією Москва-Ленінград. 5. Полякова І.П. студ. ІІ-го курсу - екскурсією на Кавказ. 6. Грицаєнко В.І. студ. І-го курсу - путьовкою до буд. відпоч. 7. Цілуйко І.А. студ. І-го курсу - екскурсією на ДніпроГЕС. 8. Кулазі А.Ф. студ. ІІ-го курсу - оголошую подяку. 9. Аболімову Е.С. студ. І-го курсу - оголошую подяку. 10. Кідаловій Г.А. студ. І-го курсу - оголошую подяку. 11. Макаренку С.І. студ. І-го курсу - оголошую подяку. По природничо-географічному факультету слідуючих відмінників: 1. Ботвенко П.В. студента ІІ-го курсу - преміюю екскурсією на Кавказ. 2. Трунова І.О. студ. ІІ-го курсу - преміюю екскурсією на Кавказ. 3. Яковенко О.В. студ. ІІ-го курсу - путьовкою до буд. відпочинку. 4. Бараболю П.Д. студ. ІІ-го курсу - екскурсією на Кавказ. 5. Воленка С.І. студ. ІІ-го курсу - екскурсією Москва-Ленінград. 6. Калюжного Я.П. студ. ІІ-го курсу - путьовкою до буд. відпочинку. 7. Павелка В.І. студ. ІІ-го курсу - екскурсією на Кавказ. 8. Саєнка М.Ю. студ. ІІ-го курсу - екскурсією на Кавказ. 9. Федоренко Ф.Г. студ. І-го курсу - путьовкою до буд. відпочинку. По вечірньому відділу слідуючих відмінників: 1. Байду М.М. преміюю екскурсією на Кавказ. 2. Зіміну А.А. преміюю екскурсією Москва-Ленінград. 3. Шувалову М.О. преміюю екскурсією на ДніпроГЕС. 4. Соколенко Г.А. преміюю екскурсією на ДніпроГЕС.


73

5. Штра[...]1 І. С. преміюю екскурсією на ДніпроГЕС. 6. Старк В.О. оголошую подяку. Піпіч-Кузнецовій Р.С. оголошую подяку. 8. Чонговій І.М. оголошую подяку. // 9. Кіселю К.Й. оголошую подяку. 10. Євдокімовій Е. оголошую подяку. 11. Кудіновій В.І. оголошую подяку. По фізико-математичному факультету слідуючих ударників: 1. Борця І.Я. студента ІІ-го курсу преміюю екскурсією Москва-

Ленінград. 2. Куща В.І. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурсією Москва-

Ленінград. 3. Кіяна В.І. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурсією Москва-

Ленінград. 4. Шаптало Г.Ф. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурсією Москва-

Ленінград. 5. Данільченко М.А. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурсією ДніпроГЕС. 6. Кривошея Г.А. студ. ІІ-го курсу путьовкою до буд. відпоч. 7. Петрекея В.М. студ. ІІ-го курсу путьовкою до буд. відпоч. 8. Харчук М.О. студ. ІІ-го курсу екскурсією на ДніпроГЕС. 9. Жеребецьку К. студ. ІІ-го курсу теж 10. Порвіна М.М. студ. ІІ-го курсу теж 11. Холявко М.А. студ. ІІ-го курсу теж 12. Прихненка І.М. студ. ІІ-го курсу путьовкою до буд. відпоч. 13. Павлову В.П. студ. ІІ-го курсу екскурсією на ДніпроГЕС. 14. Чугуєва М.Д. студ. ІІ-го курсу путьовкою до буд. відпоч. 15. Гоцуца П.І. студ. ІІ-го курсу теж 16. Безлюдного П.С. студ. ІІ-го курсу теж 17. Яковенка І.Д. студ. ІІ-го курсу теж 18. Карайбіду Я.М. студ. ІІ-го курсу теж 19. Світашову А.П. студ. ІІ-го курсу теж 20. Недорубі В.Т. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 21. Нікітіній Н.П. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 22. Вільямсу Г.Г. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 23. Сушко М.П. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 24. Борщевському М.О. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. По природничо-географічному факультету слідуючих ударників: 1. Змунчилову М.І. студентку ІІ-го

курсу преміюю екскурс. на Кавказ.

2. Писаревську О. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. Москва-Ленінград.

3. Войко І.В. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на Кавказ. 4. Резникова Г.М. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. Москва-

Ленінград. 5. Яцуру П.П. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. Москва-

Ленінград. 6. Віхляєва В.М. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на Кавказ. 7. Ніколаєва І.Ф. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на Кавказ. 8. Родченка В.І. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на ДніпроГЕС. 9. Караберову Т.С. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на ДніпроГЕС. 10. Москвітіну Г.П. студ. ІІ-го курсу преміюю екскурс. на ДніпроГЕС.

1 У тексті кілька літер не прочитані.


74

11. Грінько К.Ф. студ. ІІ-го курсу теж 12. Карзову Н.Г. студ. ІІ-го курсу теж 13. Суханову Г.І. студ. ІІ-го курсу теж 14 Клисенка Н.І. студ. ІІ-го курсу теж // 15. Буцьку Л.С. студ. ІІ-го курсу преміюю путьовкою до буд.

відпоч. 16. Настенка М.Д. студ. ІІ-го курсу теж 17. Ковпак З.Л. студ. ІІ-го курсу теж 18. Старик М.Д. студ. ІІ-го курсу теж 19. Жолуденко І.М. студ. ІІ-го курсу теж 20. Івашньову Д.І. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 21. Півак М. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 22. Сердюку І.І. студ. ІІ-го курсу оголошую подяку. 23. Дуку М.А. студ. І-го курсу преміюю путьовою на курорт. 24. Ревуцького В.Г. студ. І-го курсу екскурсією на ДніпроГЕС. 25. Сороку М.К. студ. І-го курсу теж 26. Айварджі Е.С. студ. І-го курсу теж 27. Пацьору В.Д. студ. І-го курсу теж 28. Горового В.О. студ. І-го курсу теж 29. Рашевченко О.П. студ. І-го курсу путьовкою до буд. відпоч. 30. Дергаля І.К. студ. І-го курсу теж 31. Бредіхіну С.П. студ. І-го курсу оголошую подяку. 32. Нечипоренку І.К. студ. І-го курсу оголошую подяку. 33. Трищуку Ф.Ф. студ. І-го курсу теж 34. Онищенко В.Ю. студ. І-го курсу теж 35. Порвіну В.М. студ. І-го курсу теж 36. Гвозділко І.Д. студ. І-го курсу теж 37. Кальченко Г.І. студ. І-го курсу теж 38. Шараю І.В. студ. І-го курсу теж 39. Шевцовій М.О. студ. І-го курсу теж По робітфаку слідуючих ударників: 1. Малюту преміюю путьовкою до буд. відпоч. 2. Астіона екскурсією на ДніпроГЕС. 3. Реверську теж 4. Божко оголошую подяку. 5. Акаву оголошую подяку. 6. Масіяш оголошую подяку. 7. Захарченко оголошую подяку. 8. Щербині Я.Я. оголошую подяку. 9. Щербині оголошую подяку. 10. Балаху оголошую подяку. 11. Подольному оголошую подяку. 12. Сургайло оголошую подяку. 13. Агеевій оголошую подяку. 14. Бойко оголошую подяку. 15. Носову оголошую подяку. 16. Бідник оголошую подяку. //

§ 2. Кращими кафедрами по організації учбової роботи інституту, науково-

дослідницькій роботи, з’єднавшими це з громадсько-політичною роботою, відзначаю кафедри ботаніки і зоології.

Оголошую подяку керівникам кафедр: 1. т. Іваненкові І.Д. — керівнику кафедри зоології.


75

2. т. Артемчуку І.В. — керівнику кафедри ботаніки. Оголошую подяку деканам факультетів: 1. Новікову С.Т. — декану природничо-географічного факультету — за хорошу

організацію роботи факультета, під керівництвом якого факультет став червонопрапорним, за якісне проведення курсу анатомії і фізіології людини і преміюю екскурсією Москва-Ленінград.

2. Юфіту Н.Я. — декану фізико-математичного факультету, який організував і покращив роботу факультету, вивів його з відставання, а також приділив багато уваги роботі на вечірньому відділі інституту.

Оголошую подяку слідуючим викладачам: 1. Яременко І.І. — за організацію учбового процесу, за роботу по кабінету

зоології, за участь в науковій і громадській роботі. 2. Рогозі П.Д. — за якісне проведення консультації, за роботу на виборчій

дільниці в час відпуску. 3. Кулику М.Ф. — за хорошу організацію учбового процесу, за ведення науково-

дослідної роботи. 4. Спаському К.О. — за хорошу організацію учбової роботи. 5. Білику П.З. — за хорошу організацію учбової роботи. 6. Іоненко І.І. — за хорошу організацію учбової роботи. 7. Єфремову В.І. — за якісне проведення курсу, організацію консультацій і

самостійної роботи студентів. 8. Гончар Е.В. — за активну участь у ліквідації прориву з курсу елементарної

математики на ІІ-му курсі, за організацію консультацій. 9. Піпічу О.М. – за хорошу роботу по кабінету фізики, приділення уваги в роботі

вечірнього відділу. 10. Прищепі І.М. — за виключно хороше обслуговування консультаціями

студентів, за читку науково-популярних лекцій по [...]1. 11. Теслі Т.І. — за якісне проведення курсів [...]2, кращому пропагандисту

Комсомольської школи. 12. Михайлюку В.К.й — за виправлення всіх нед[оліків] [...]3 курсі діамату на

фізмат факультеті. 13. Гутману І.М. — за якісне проведен[ня] [...]4 курсах в обмежений строк. // 14. Гладкову О.В. — за організацію проведення оборонної роботи серед студентів

інституту, за активну роботу на виборчих дільницях по виборах у Верховну Раду УРСР. 15. Шовковенко — за організацію проведення оборонної роботи серед студентів

інституту, за активну участь на виборчих дільницях по виборам у Верховну Раду УРСР. 16. Шипилову Т.І. — за організацію проведення оборонної роботи серед студентів

інституту, за активну участь на виборчих дільницях по виборам у Верховну Раду УРСР. Виношу подяку кращим ударникам учбово-допоміжному та адмін. тех. персоналу,

слідуючим товаришам: 1. Гладковій — секретарю інституту. 2. Карташовій А.К. — референту заочного відділу. 3. Негляд С.О. — бібліотекарю. 4. Масляєвій К.Ю. — пом. буху. 5. Вороновій — кваліфікованій служниці зоологічного кабінету. 6. Захарченко — кваліфікованій служниці фізичного кабінету. Оголошую подяку і відзначаю слідуючих техробітників: 1. Заїзжай — кур’ер інституту — оголошую подяку і преміюю грішми в сумі

50 крб.

1 Край аркуша відсутній. 2 Край аркуша відсутній. 3 Край аркуша відсутній. 4 Край аркуша відсутній.


76

2. Пономаренко — прибиральницю гуртожитку «Шевченко» № 2 — оголошую подяку і преміюю грішми в сумі 50 крб.

3. Бондаренко — прибиральницю гуртожитку «Кірова» № 5 — оголошую подяку і преміюю грішми в сумі 50 крб.

4. Юровій — прибиральницю гуртожитку «Дзержинського» № 12 — оголошую подяку.

5. Афанченко — прибиральниця Головного корпуса — оголошую подяку. Директор Інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 113 – 117. Оригінал. № 62 1938, липня 7. — Наказ директора інституту М.С. Сушка з приводу

закриття природничого відділу

Наказ № 130 директора Бердянського Учительського ін-ту

від 7.07 1938 р. § 1.

В зв’язку з закриттям природничого відділу і відсутністю навантаження на 1938 – 39 учб. рік з природничих дисциплін звільняються з роботи по Бердянському Учительському інституту з 1 вересня 1938 р. і направляються в розпорядження УВШ НКО УРСР:

1. Керівник кафедри ботаніки кандидат біологічних наук В. О. доцента тов. Артемчук І.В.

2. Старший викладач кафедри ботаніки тов. Кулик М.Ф. 3. Асистент кафедри ботаніки тов. Кулик О.Т. 4. В. О. завідуючого кафедри зоології, кандидат біологічних наук, В. О. доцента

тов. Іваненко І.Д. 5. Асистент кафедри зоології тов. Яременко І.І. 6. Асистент, старший лаборант кафедри ботаніки тов. Березівська Р.О. 7. Старший викладач анатомії і фізіології людини, декан природничо-географічного

факультету тов. Новіков С.Т. Директор Інституту [Підпис] (Сушко)


переведення студентів на наступний курс


від 30.06 1938 р. На підставі матеріалів деканів факультетів про академічну успішність І курсів

природничо-географічного і фізмат. факультетів, переводяться з І курсу на ІІ курс такі студенти:

Природничо-географічний факультет: 1-ша група 1. Авраменко Н.Р. 7. Горовий В.О. 2. Бойко Н.П. 8. Гапон Н.Г. 3. Бойко І.О. 9. Гончаренко М.Г. 4. Бредихін С.П. 10. Діденко В.Т. 5. Безверхий А.П. 11. Дмитренко Л.В. 6. Бобир Л.А. 12. Дука М.А.


77

13. Закревський І.П. 23. Ревуцький В.Г. 14. Качан В.В. 24. Сорока М.Н. 15. Кущ Т.С. 25. Семененко Д.Г. 16. Куценко Ф.С. 26. Сичова Г.П. 17. Лобач О.І. 27. Тоцький Ю.Ф. 18. Нечипоренко І.К. 28. Тимоніна К.Д. 19. Науменко М.П. 29. Тоцька Г.С. 20. Іщенко Д.Д. 30. Федоренко Ф.Г. 21. Михисор Г.І. 31. Хоменко М.С. 22. Марич П.І. 32. Черепаха Н.П. 2-га група 1. Башура Х.В. 16. Хмарська З.Ю. 2. Біблик І.С. 17. Хараказов Х.Ю. 3. Аврамов В.М. 18. Силенко Л.О. 4. Грицаєнко Т.М. 19. Онищенко І.В. 5. Голосюк М.М. 20. Шишка Г.А. 6. Гордзієвич Ю.О. 21. Чубич К.М. 7. Вівденко В.В. 22. Прищенко Т.М. 8. Вовк Н.І. 23. Толошний І.П. 9. Дергаль І.К. 24. Трегуб К.С. 10. Злиденна К.Г. 25. Мусенко Н.М. 11. Клименко К.Н. 26. Супрунець П.Ф. 12. Костенко І.А. 27. Лукаш Х.Я. 13. Лафакі І.В. 28. Рашевченко О.П. 14. Бойко Г.О. 29. Трещук Ф.Ф. 15. Мороз О.І. 30. Грицина К.М. 3-га група 1. Айварджі Е.С. 15. Музиченко М.Е. 2. Безсусідня П.І. 16. Мітієвський Л.І. 3. Безсусідній П.Г. 17. Оніщенко В.Ю. 4. Вертипорох Д.Ю. 18. Порвін В.М. 5. Вакуленко В.С. 19. Пацьора В.Д. 6. Глебов В.Е. 20. Рожко П.І. 7. Дем’яненко К.О. 21. Росінський М. 8. Дяченко К.М. 22. Савоста Т.А. 9. Зінченко Л.О. 23. Тютюнник І. 10. Захарченко М.С. 24. Третяков І. // 11. Крот Н.Е. 25. Терентьєва Г.Я. 12. Коваленко П.А. 26. Шамрацький І.Д. 13. Комарихіна Л.В. 27. Цаплюк С.Д. 14. Матюха Г.К. 4-га група 1. Бойко М. П. 12. Момот Н.А. 2. Базеева І.С. 13. Пилипенко М.Я. 3. Губар В.І. 14. Прядко Ф.І. 4. Гвозділко І.А. 15. Пустовойт Т.Ф. 5. Гринь А.І. 16. Панченко М.М. 6. Кальченко О.Й. 17. Підліп’ян А.М. 7. Карачевська А.І. 18. Соколовський М.Я. 8. Кошовий Г.І. 19. Тараненко І.О. 9. Кириченко Ф.Р. 20. Філіпов І.З. 10. Демська М.С. 21. Шарай І.В. 11. Колокольцева Ф.П. 22. Шинкаренко М.А.


78

23. Шевцова М.О. 25. Плетінь М.О. 24. Шмалько К.Д. Студентам природничо-географічного факультету, що мають заборгованість за І-й

курс, дозволяю здати їхню академзаборгованість з 20 до 25 серпня ц/року, після чого вирішити питання про перевод їх на ІІ курс:

1. Міриленко Г.М. 6. Тлустова Г.Т. 2. Столяренко М.Ф. 7. Дяченко М.М. 3. Ганзуля Ф. 8. Рябко В.М. 4. Крот А.І. 9. Шолух К.М. 5. Карпенко Н.В. 10. Долганов. По фізико-математичному факультету: 1-ша група 1. Білан В.С. 10. Мурашко М.П. 2. Бурима А.М. 11. Недоруба В.Т. 3. Бідан І.Е. 12. Пешко І.М. 4. Барташевич Г.А. 13. Фісуненко Г.І. 5. Грінько Е.В. 14. Чубир В.М. 6. Жовтоног А.І. 15. Черкасова В.М. 7. Іваненко М.Г. 16. Шило В.М. 8. Кунак О.П. 17. Шевченко І.М. 9. Кирпич П.О. 18. Яковенко Г.І. 2-га група 1. Артюх Г.В. 12. Нікітіна Н.П. 2. Бідний В.С. 13. Павлова В.П. 3. Гончар П.О. 14. Плетінь В.О. 4. Голуб І.Ф. 15. Подліанова О.П. 5. Косенко П.К. 16. Розум В.Ф. 6. Крейда І.С. 17. Чорноус В.П. 7. Кривенко К.С. 18. Чугуєв М.Д. 8. Кононенко Е.Н. 19. Шевченко Т.О. 9. Левенець П.В. 20. Шевченко Ф.С. // 10. Лютий П.М. 21. Шапошник М.С. 11. Муковський С.Ф. 22. Щегольський П.А. 23. Діхтяр Й.О. 3-тя група 1. Аболімов Е.С. 14. Сабодаш В.Ю. 2. Алхімов П.І. 15. Хмара Л.В. 3. Білан В.М. 16. Шульга І.М. 4. Бойко В.К. 17. Шаганов М.С. 5. Вільямс Г.П. 18. Щербина О.М. 6. Гоцуц Н.І. 19. Щуренко М.І. 7. Коваленко Г.Я. 20. Юшко І.К. 8. Коваленко А.Я. 21. Гадючко О.К. 9. Козетов К.Т. 22. Сушко М.П. 10. Кривонос І.А. 23. Солонський М.І. 11. Лазня Р.М. 24. Тітов М.О. 12. Пірогов М.Ф. 25. Федіна В.П. 13. Попівщий І.Г. 26. Харченко І.В. 27. Шибка Т.С. 4-та група 1. Безлюдний П.С. 4. Гриценко В.І. 2. Волков А.К. 5. Данільченко А.З. 3. Горбунов Г.С. 6. Євка Н.М.


79

7. Ілюшко П.Ф. 14. Ольхова О.Т. 8. Крот П.П. 15. Пробачай Г.Д. 9. Кідалова Г.Я. 16. Пешко А.І. 10. Лютомський Г.В. 17. Подільний П.Я. 11. Літвішко В.К. 18. Піщанська Н.І. 12. Маліков С.Г. 19. Ростовський П.П. 13. Мирошниченко М.В. 20. Шербина О.М. 5-та група 1. Бондаренко В.Д. 13. Ноздренко В.Г. 2. Бунчук Р.П. 14. Остроконь О.М. 3. Вов-Раскінд Г.В. 15. Пашко В.О. 4. Галушка А.І. 16. Попов В.М. 5. Діденко М.Я. 17. Пилипенко І.В. 6. Євтушенко В.Д. 18. Синявська С.К. 7. Ільховський І.Я. 19. Сардак І.І. 8. Гавриленко Ф.П. 20. Стукановський І.П. 9. Куліш Я.М. 21. Суботін М.Г. 10. Кобець В.Г. 22. Храмцова Д.Ф. 11. Князева М.С. 23. Цілуйко І.А. 12. Калюжна Н.П. 24. Яковенко І.Д. 6-та група 1. Борщевський О.М. 9. Отришко О.С. 2. Вдовиченко Н.Т. 10. Савенко А.М. 3. Дементієв І.П. 11. Солодовник С.С. 4. Карайбіда Я.М. 12. Павловський В.В. 5. Мосієнко П.П. 13. Чаус О.П. 6. Мороз І.В. 14. Ященко О.П. 7. Макаренко С.Я. 15. Небийголова М.Д. 8. Приймак Л.Г. 16. Пуздренко І.І. 17. Светашова А.П. // Студентам фізико-математичного факультету, що мають заборгованість за І-й курс,

дозволяю здати їхню академзаборгованість з 20 до 25 серпня цього року, після чого вирішити питання про перевід на ІІ курс:

1. Баско І.Я. 11. Нощенко М.Г. 2. Д’яченко В.М. 12. Буркут О.Г. 3. Скакун Ф.І. 13. Рябко В.М. 4. Шмалько Г.Н. 14. Літовченко Г.П. 5. Богуславський І.В. 15. Адаменко М.П. 6. Гайдук Л.Я. 16. Боговіна Г.А. 7. Павленко М.К. 17. Лісова Н.С. 8. Глебов М.Я. 18. Лисенко І.І. 9. Захаров А.І. 19. Малая В.Г. 10. Кіосев Д.С. 20. Солонська К.О. Директор Інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 125 – 128. Оригінал. № 64 1938, липня 21. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

результати військової підготовки роти студентів, що проходили табірні збори

Приказ № 138

директора Бердянского Государственного Учительского института от 21.07 1938 года.


80

§ 1. Объявляю результат военной подготовки роты студентов 1-го курса, отбывших

лагерный сбор в Днепропетровском областном лагере ОАХ на острове Чапли. а). Политподготовка — отлично. б). Строевая подготовка — хорошо. в). Физическая подготовка — хорошо. г). Стрелковая подготовка — хорошо. д). Химическая подготовка — отлично. Общая оценка роты — хорошо. Рота Бердянского института среди рот других институтов, отбывающих лагерь,

заняла ведущее место. За период лагеря сдали полностью нормы на ВС 1 ступени — 22 чел., ГТО

1 ступени — 15 человек, Ворошиловских пулеметчиков 1 ступени — 40 чел. ВС 2 ступени — 40 чел., ПВХО 2 ступени — 26 чел., ГСО 2 ступени — 21 человек.

Подготовлено инструкторов стрелкового спорта 4 категории — 40 чел., инструкторов ПВХО — 26 челов., инструкторов пулеметного дела — 1 человек.

§ 2. Отмечая хорошую работу военной группы института и хорошую подготовку роты

студентов, командному составу военруку т. Гладкову А.В., командиру роты т. Шелковенко, политруку роты т. Проценко и всему личному составу роты объявляю благодарность.

Директор института [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 133. Оригінал. № 65 1938, серпня 31. — Наказ директора інституту М.С. Сушка із

списками осіб, що вступили на перший курс


від 31.08 1938 року. § 1.

Розглянувши наслідки приймальної комісії та вступних іспитів, зараховую студентами 1-го курсу слідуючих громадян, що подавали заяви про вступ до інституту та витримали вступні іспити:

На історичний факультет: 1. Андрієнко К.М. 16. Воробйова О.М. 31. Дубовик Т.Л. 2. Агеєва Л.І. 17. Волковський І.П. 32. Деркач М.Ю. 3. Бідник Г.О. 18. Верещага М.П. 33. Драна Н.А. 4. Білий І.В. 19. Вітер І.І. 34. Дук О.М. 5. Богініч Ф.І. 20. Василенко Г.І. 35. Джухаль П.П. 6. Бойко Г.О. 21. Веленгуд П.О. 36. Дудник Г.М. 7. Бойко К.С. 22. Горовий П.Ю. 37. Єрмілова Г.Й. 8. Бойко І.Г. 23. Гончар [...]1 О. 38. Жиліна К.П. 9. Бредихін М.І. 24. Гребенець К.І. 39. Жуковський М.В. 10. Бондаренко С.А. 25. Генманенко Е.Ф. 40. Закладний Л.К. 11. Боровик В.К. 26. Ганзуля М.А. 41. Зайцева М.Л. 12. Білоконенко О.Г. 27. Гиренко Т.А. 42. Захарченко Н.М. 13. Блоха А.О. 28. Губенко М.Б. 43. Залкінд М. 14. Безпалий М.З. 29. Ганжа Ф.Ф. 44. Здор І.Ф. 15. Войновський Л.Л. 30. Гаркушенко Л.С. 45. Здор В.Я.

1 У тексті одна літера не прочитана.


81

46. Зюзь І.Ф. 75. Маленко П.В. 105. Сінельнікова Г.М. 47. Іванченко І.О. 76. Марухна О.П. 106. Семенова Е.М. 48. Кірдан М.Г. 77. Носов І.Г. 107. Ступак М.М. 49. Кріпак І.В. 78. Носков І.Т. 108. Трибушнікова З.С. 50. Кириченко С.С. 79. Назюта М.П. 109. Теленча С.П. 51. Коломієць В.І. 80. Нестерець І.Н. 110. Тетерюк В.С. 52. Калина Л.Т. 81. Псел О.П. 111. Таран І.С. 53. Крахмаль С.С. 82. Педан М.І. 112. Третьяк Ф.Ф. 54. Кубрак С.М. 83. Переклійський І.В. 113. Тоцька Г.А. 56. Корнілова Г.А. 84. Писанець М.І. 114. Урлова О.Е. 57. Коломієць І.М. 85. Пархоменко М.М. 115. Ушакова Л.Ю. 57. Куць В.Т. 86. Паращук І.К. 116. Уколова В.І. 58. Космина В.М. 87. Пиріг М.С. 117. Ципко Г.Е. 59. Капленко Л.І. 88. Підгайна З.А. 118. Чуб Т.І. 60. Катюха К.І. 89. Пенез Д.Ф. 119. Чистик І.І. 61. Комендант Н.І. 90. Панченко В.П. 120. Шломенко Л.Г. 62. Калугин О.П. 91. Павленко К.О. 121. Шевченко М.М. 63. Кривонос В.Ф. 92. Реверська О.В. 122. Шевченко М.П. 64. Літвінов І.Ф. 93. Рець В.Т. 123. Шамрицька М.Я. 65. Лисенко І.І. 94. Рудаметкіна В.М. 124. Шиян Р.С. 66. Лібіч О.П. 95. Решеткіна М.М. 125. Шинкарук С.Г. 67. Луговий І.П. 97. Раскевич М.О. 126. Шиян П.Г. 68. Мовчан В.С. 98. Рудченко Г.Г. 127. Шейнфельд В.Й. 69. Мороко М.І. 99. Радченко П.Ф. 128. Шинкаренко Ф.Т. 70. Миленко І.М. 100. Слобожан М.М. 129. Юрченко Ф.М. 71. Мосіяш В.С. 101. Селіверстова Е.В. 130. Яресько М. 72. Мельнік М.С. 102. Синявська М.А. 131. Ярмак І.Н. // 73. Мурашко М.Н. 103. Савченко А.Ф. 74. Малюта І.Д. 104. Савченко О.П. На географічний факультет: 1. Устименко В.Г. 23. Шаркова Л.Т. 45. Залож М.В. 2. Липченко О.З. 24. Старосвіт О.П. 46. Терех С.С. 3. Скляр М. 25. Назаренко Л.І. 47. Бородай А.Ф. 4. Гапієнко М.Д. 26. Семибратова М.Н. 48. Чабанко А.С. 5. Кузьменко П.М. 27. Даниленко З.С. 49. Рачок М.П. 6. Левченко Е.З. 28. Сіренко Г.Н. 50. Михайлова В.В. 7. Михайлова Г.К. 29. Авдеенко І.П. 51. Кривцова О.А. 8. Рябов А.Г. 30. Солонська О.Х. 52. Коваленко Е.А. 9. Твердохліб Г.Д. 31. Піязенко В.С. 53. Ковригіна В.П. 10. Дулова М.К. 32. Свіжинець В.І. 54. Бойко М.І. 11. Білицька К.С. 33. Борисенко М.С. 55. Звагольська Г.Д. 12. Примак Г.Г. 34. Романченко К.Л. 56. Матев М.К. 13. Тарасенко Г.Ф. 35. Сінильник Н.К. 57. Сліпкань Л.К. 14. Тараненко М.Ф. 36. Павленко А.І. 58. Касян К.Ф. 15. Шелудько В.Н. 37. Литвін М.В. 59. Носач Т.І. 16. Дмітрієва В.М. 38. Халецький О.Г. 60. Ярмолаш М.І. 17. Алтуніна Ф.П. 39. Скворцова В.С. 61. Губа М.А. 18. Супрунець Г.Ф. 40. Ліпченко Д.М. 62. Доля М.С. 19. Супрунець М.Ф. 41. Рострьопа І.Г. 63. Асламова М.С. 20. Долгова Н.Ф. 42. Тимченко М.П. 64. Шаблінська А.І. 21. Переверзева Н.Я. 43. Філобок В.К. 22. Дробна В.В. 44. Демченко М.Н.


82

На фізико-математичний ф-т: 1. [...]1 М. О. 23. Козленко Р.П. 45. Солонина Ф.О. 2. Андрющенко Я.М. 24. Криворучко М.Г. 46. Сургайло Л.В. 3. Біжанова Г.О. 25. Комаралі К.Ю. 47. Смола О.Л. 4. Беленький Я.Я. 26. Краса І.М. 48. Саєнко Г.К. 5. Бульба І.Ю. 27. Кальниш Г.Ф. 49. Тодорова Т.Ф. 6. Божко Г.Д. 28. Кострикін Г.І. 50. Тупас М.П. 7. Бобровник І. 29. Лопатко К.Д. 51. Федорець М.О. 8. Білич М.М. 30. Літовченко В.П. 52. Коменко М.І. 9. Вербицька М.Т. 31. Міленька Н.А. 53. Фідрик С.П. 10. Вязментінов В.З. 32. Мосюра М.Г. 54. Чучмай Г.А. 11. Гончаренко М.М. 33. Монжос І.З. 55. Чикін І.С. 12. Голов А. 34. Микитась І.І. 56. Шелудько М.М. 13. Діброва М.І. 35. Ольшанський Ф.Я. 57. Шурденко А.П. 14. Домшинська В.П. 36. Овчаренко А.А. 58. Шаповал В.Я. 15. Екзархова Е.Д. 37. Поночовна Т.І. 59. Штепа Г.І. 16. Єгоров А.М. 38. Петренко І.С. 60. Щербиніна К.І. 17. Захарова 39. Подольний І.Е. 61. Ярошевич В.Е. 18. Заремба В.В. 40. Пшеничний К.М. 62. Яковенко М.І. 19. Іщенко К.М. 41. Рудаков П.С. 63. Яцура І.Д. 20. Козачухіна Л.А. 42. Рой Л.В. 64. Майстренко М.О. 21. Кириченко Л.Я. 43. Рахно Г.Д. 22. Козаченко Н.Д. 44. Рубанистий О.К.

§ 2. Тов. Носова, яка повернулася з декретного відпуску, залишається студенткою І-го

курсу географічного факультету. Директор інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 159 – 160. Оригінал. № 66 1938, вересня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

звільнення О.Н. Асламова з посади директора робітфаку і призначення його завідуючим вечірнім відділом

Наказ № 167

директора Бердянського Учительського інституту від 01.09 1938 року.

§ 1. Звільняю з посади директора робітфаку тов. Асламова Ол. Н. з 1 вересня 1938 р.

§ 2. Призначаю на посаду директора робітфаку тов. Сахно М.І. з 1 вересня 1938 р.

§ 3. Призначаю на посаду завід. вечірн. відділу тов. Асламова Ол. Н. з 1 вересня 1938 р. Директор інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 164. Оригінал. № 67 1938, вересня 7. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

організацію при інституті художньої майстерні


від 07.09 1938 року.

1 У тексті прізвище не прочитане.


83

§ 1. З метою забезпечення навчального процесу і потреб інституту наочним

ілюстративним матеріалом (виставлення наочних приладь, діаграм та ін.) та для оформлення художніх матеріалів організувати при інституті художню майстерню.

§ 2. Призначаю на посаду зав. художньої майстерні художника Піотровського Л.Л. з 1-

го вересня 1938 р., з окладом 250 карб. Оплату провадити з коштів виготовлення наочних приладь, діаграм та інш.

§ 3. В минулому році незадовільно була поставлена робота драмгуртка та гуртка

художнього читання. З метою кращої організації художньої самодіяльності і забезпечення роботи зазначених гуртків призначаю керівником гуртка художнього читання та драмгуртка тов. Гареліка А.Е. з 8.09 1938 р., з окладом 150 карбов.

Установити для тов. Гареліка місячний іспитовий термін. § 4.

З метою кращої організації обслуговування всіх кафедр і кабінетів з цього числа майстерню по ремонту і виготовленню лабораторного устаткування наказую підпорядкувати навчальній частині.

Всі наряди на виготовлення і ремонт навчального обладнання повинні виконуватись лише з мого дозволу або заступника директора по навчальній частині.

Зав. майстерні т. Сусанову завести точну реєстрацію всіх замовлень, характер і вартість їх.



призначення старост груп


від 13.09 1938 р. § 1.

Призначаю старостами академ. груп (академ. робітниками) слідуючих студентів: По історичному ф-ту: 1. Вітер П.П. — І група 1 курсу. 2. Жуковський М.В. — ІІ група 1 курсу. 3. Носков І.Т. — ІІІ група 1 курсу. 4. Бредіхін М.І. — ІV група 1 курсу. По географічному ф-ту: 1. Примак Г.Г. — І група 1 курсу. 2. Скляр М.Г. — ІІ група 1 курсу. По фізмат ф-ту: 1. Біліч М.М. — І група 1 курсу. 2. Петренко І.С. — VІ група 1 курсу. 3. Ветман І.І. —VІ група 2 курсу. Директор інституту [Підпис] (Сушко)


формування складу бібліотечної ради


84


від 16 вересня 1938 р. На підставі наказу № 1082 ВКВШ з метою узгодження роботи бібліотеки з роботою

кафедри з науково-дослідчою роботою інституту при бібліотеці як дорадчий орган організувати бібліотечну раду в такому складі:

1. Невмивак - голова ради. 2. Кравченко І.І. - від кафедри історії. 3. Синиця І.О. - від кафедри соцекнаук. 4. Красногорський І.М. - від кафедри педагогіки. 5. Левтова А.А. - від кафедри математики. 6. Прищепа І.М. - від кафедри фізики. 7. Спаський К.О. - від кафедри географії. 8. Полякова В.Б.к - від кафедри мов. 9. Шелковенко П.Ю. - від кафедри військових дисциплін. 10. Процевський - від кафедри фізкультури. 11. Власенко Г.І. - від заочного відділу. 12. Подільний - від комітету ЛКСМ. 13. Носов І. - від профкому. На бібліотечну раду покладаю обов’язки провадити розгляд виробничого плану

бібліотеки, тематику комплектування та питання обслуговування студентів і професорсько-викладовського складу.

Всі рішення бібліотечної ради підлягають обов’язковому затвердженню директором або заступником директора по навчальній частині, після чого вони входять в силу і підлягають обов’язковому виконанню всіх без винятку осіб, що користуються бібліотекою.

В організації і проведенні роботи ради керуватись типовим положенням про бібліотеки вишів, затвердженим Головою Всесоюзного Комітету в справах вищої школи.


Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 174. Оригінал. № 70 1938, вересня 29. — Наказ завідувача курсами підготовки вчителів-

істориків при інституті М.С. Сушка зі списками курсантів-випускників

Наказ №…

зав. курсами підготовки викладачів істориків при Бердянськом Учительськом інституті

від 29.09 1938 р. § 1.

На підставі розпорядження заст. Наркома Освіти та Дніпропетровського Обл. ВНО вважати роботу на курсах підготовки викладачів історії для НСШ закінченою і 30.09.38 р. провести випуск курсантів.

§ 2. Вважати закінчившими курси з правом викладання історії в 5 – 7 кл. НСШ таких

курсантів: 1. Агапов В.Г. 8. Гордеєв Я.І. 2. Борт Г.А. 9. Дробот І.С. 3. Гужвій О.М. 10. Єжакова О.К. 5. Губенко О.Ю. 11. Захарова Е.М. 6. Геев Г.К. 12. Зубенко М.П. 7. Грігорьєва О.О. 13. Запара Г.С.


85

15. Лупир М.І. 30. Редько Ф.Г. 16. Могілевський І.С. 31. Сахно М.І. 17. Марухніч В.С. 32. Сухмій П.К. 18. Ногаєць М.А. 33. Стельмащук Г.Ф. 19. Недашківський М.П. 34. Степаненко В.П. 20. Одуд П.Д. 35. Савіцька О.П. 21. Поліщук П.О. 36.1 22. Пісіна О.Я. 37. Федько І.З. 23. Пришва В.П. 38. Фастовець Т.М. 24. Плачінда І.І. 39. Шульга В.Е. 25. Пастушенко І.Е. 40. Шелковенко Г.Ю. 26. Перепелица О.І. 41. Чабан Г.К. 27. Поліщук М.Ф. 42. Янголь М.Л. 28. Романько І.Р. 43. Удерська В.О. 14. Крикун І.Д. 44. Руденко В.О.

§ 3. Курсантам т. т. Пісіні О.Я. і Педю В.А., які не склали іспитів з економ-географії,

надається право скласти в другій іспит 30.12 1938 року. § 4.

Оголошую подяку відмінникам і ударникам навчання на курсах істориків слідуючим товаришам:

1. Дроботу І.С. 4. Сахно М.І. 2. Стельмащук Г.Ф. 5. Лупирю М.І. 3. Чабану Г.К. 6. Пастушенко І.Е.

§ 5. Виношу подяку всім викладачам, які працювали на курсах підготовки викладачів

істориків. Зав. курсами [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 198. Оригінал. № 71 1938, жовтня 14. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

зарахування О.Я. Огульчанського до складу студентів


від 14.10 1938 р. § 1.

Зараховую студентами 1 курсу вечірнього відділу таких осіб: по історичному ф-ту 1. Огульчанського О.Я. по географічному ф-ту 1. Кірпалову Ю.С. Директор інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 209. Оригінал. № 72 1938, жовтня 17. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про

академіче навантаження викладачів на 1938 – 1939 навчальний рік


від 17.10 1938 р.

1 Запис закреслено.


86

§ 1. Згідно навчальних планів Всесоюзного Комітету в справах вищої школи при РНК

СРСР для учительських інститутів та на підставі затвердженого КВШ і НКО УРСР об’єма учбової роботи по кафедрах інституту, а також на підставі наказу заступника Наркома Освіти УРСР від 08.10 1938 року за № 5177 про штатні посади і ставки оплати викладачів Бердянського Учительського інституту, встановлюю таке академічне навантаження викладовського складу інституту на 1938/39 учбовий рік:

Кафедра соціально-економічних дисциплін. 1. Синиця І.О. — тимч. викон. обов’язки зав. кафедрой. Старший викладач. Лекцій з політекономії на І курсі фіз.-матем. фак. — 100 год. на ІІ курсі — 200 год. Практичних занять на ІІ к. — 84 на І к. — 120 Консультації — 106 Іспити — 110 Разом — 720 год. Оплата на місяць — 600 карбованців. За керівництво кафедрою — 120 карбованців. 2. Сушко М.С. — старший викладач. Політекономія на географічному факультеті. Лекцій — 100 год. Практичних — 90 Консульт. — 70 Іспити — 64 Разом — 324 год. З оплатою 300 карбованців на місяць. 3. Мамченко — старший викладач. Політекономія на І курсі на історичному факультеті Лекцій — 240 год. Практичн. — 160 Консультац. — 120 Іспити — 120. Вечірній відділ: Лекцій — 150 Практичних — 74 Консультац. — 60 Іспити — 40 Разом — 964 З оплатою на місяць 1 ½ ставки — 900 карбованців. 4. Михайлюк В.К. — старший викладач. Лекцій з діамата і істмата на ІІ к. географічного факульт. — 60 год. на ІІ к. фізмат фак-та — 48 Практ. занять на ІІ к. географічного фак-та — 80 на ІІ к. фізмат факульт. — 180 Консультації — [...]1 Іспити — [...]2 Разом — [...]3 Оплата на місяць — 600 карбов. // Кафедра історії.

1 Край аркуша пошкоджений. 2 Край аркуша пошкоджений. 3 Край аркуша пошкоджений.


87

1. Кравченко І.І. — В. О. зав. кафедрой. Старший викладач. Лекції з історії народів СРСР на І к. істор. фак. ден. відділу — 240 год. веч. — 140 год. Практ. заняття на І к. денного відділу — 160 год. на І к. вечірнього відділу — 46 год. Консультації на денному відділі — 96 год. на вечірн. відділі — 30 год. Іспити на денному відділі — 120 год. вечірн. відділі — 20 год. Разом — 852 год. Оплата на місяць 1 ¼ ставки — 875 карбованців. За керівництво кафедрою — 140. 2. Гудимович Ф.М. — старш. викладач стародавньої історії. на денному відділі лекцій — 280 год. І к. історичн. фак-ту практичн. — 160 год. консультацій — 80 год. іспити — 120 год. На вечірньому відділі лекцій — 140 год. І к. істор. фак. практичн. — 38 год. консультац. — 30 год. іспити — 20 год. Разом — 868 годин. Оплата на місяць 1 ¼ ставки — 750 карбованців. Кафедра педагогіки. 1. Ляшенко Прохор Андрійович. Педагогіка. Лекцій на ІІ курсі фізмат. факультету — 80 годин консультацій — 60 іспити — 86 випускні іспити — 129 Разом — 355 годин. Оплата на місяць — 350 карбов. За керівництво кафедрою — 140 карбованців. 2. Красногорський Іван Михайлович. — викладач педагогіки. Лекції на ІІ к. географічного ф-ту — 120 г. консультації — 48 г. іспити — 63 г. випускні іспити — 95 г. лекції на І к. істор. ф-та — 160 г. консультації — 48 г. іспити — 60 г. Географ. І курс лекцій — 76 г. консультац. — 20 г. іспити — 30 г. Разом — 719 год. Оплата на місяць — 600 карбованців. // 3. Тесля Татьяна Івановна — старший викладач. Психологія лекцій — 240 г. консульт. — 66 г. іспити — 120 г.


88

На вечірньому відділу лекцій — 36 г. консульт. — 30 іспити — 30 [Разом] — 526 год. З оплатою 700 карб. з 14 грудня 1938 року. Кафедра геології і грунтознавства. 1. Лобанов І.М. — В.О. зав. кафедрой, доцент. Ден. від. лекцій з геології на І к. геогр. фак. — 100 г. лаборат. занять — 120 практ. занять — 60 консультації — 40 іспити — 60 спецпрактикум — 84 Вечірн. відділ. лекції з геології — 80 практ. — 44 консульт. і іспити — 30 Разом — 618 год. Оплата на місяць — 960 карбов. 2. Рогоза П.Д. — старший викладач. Ден. відділ — географія рослин з основами ботаніки на І к. географ. фак. лекцій — 40 год. практ. — 160 консультації — 22 іспити — 30 спецпрактикум — 74 Географія грунтів з основами грунтознавства лекцій — 80 год. практичн. — 160 год. консультації — 32 год. іспити — 63 год. Вечірній відділ — географія рослин з основами ботаніки лекцій — 24 г. практ. — 20 г. консультац. і іспити — 16 г. Разом — 721 год. Оплата на місяць — 700 карбованців. Кафедра географії. 1. Спаський К.О. — Т. В. О. зав. кафедрой, старш. викладач. // На ден. відділі лекції з заг. землезн. на І к. географ. факультета — 120 консультації — 30 іспити — 60 Лекції з метод. географії на ІІ к. географ. фак. — 80 практичн. — 80 консультації — 30 іспити — 60 Вечерн. відділ — лекції з заг. землезнавства — 120 консультації і іспити — 25 педпрактика — 100 Разом — 705 год. Оплата на місяць — 700 карбованців. За керівництво кафедрою — 140 карб.


89

2. Білик П.З. — старший викладач. Фіз. географія СРСР лекцій на ІІ к. географ. фак. — 304 г. консультацій — 60 г. іспити — 126 педпрактика — 50 г. випускні іспити — 180 Разом — 720 г. Оплата на місяць — 600 карбов. 3. Кусюк О.І. — викладач фіз. географії світу лекцій — 224 г. консультац. — 80 г. іспити — 126 г. випускні іспити — 189 г. педпрактика — 100 Разом — 719 г. Оплата на місяць — 500 карбованців. 4. Прищепа Л.Т. — асистент з географії. Практ. з заг. землезнавства — 90 год. з фізгеографії світу — 160 консультації — 60 год. Практ. з заг. землезн. на вечірн. відділі — 40 год. педпрактика — 360 г. Разом — 710 год. Оплата на місяць — 500 карбованців. 5. Георгакіс М.Д. — асистент з фіз. географії. Практ. з фізгеографії СРСР — 160 год. педпрактика — 200 Разом — 360 год. Оплата на місяць — 250 карбован. // 6. Іоненко І.І. — старший викладач. Економ. географія на ІІ к. географ. фак. лекцій — 216 годин консульт. — 56 іспити — 63 Політекономія на географ. ф-ті лекцій — 200 консультац. — 80 іспити — 63 Разом — 678 год. Оплата — 700 карб. 7. Прудентов Ф.М.л — викладач. Картознавство з осн. топографії на географ. факультеті лекцій — 114 год. практ. зан. — 150 год. консультацій — 54 спецпрактикум — 240 заліки — 20 іспити — 63 Картознавство по вечірн. відділу, всього годин — 50 Разом — 691 г. Оплата на місяць — 500 карбован. 8. Власенко Г.І. — керівник, методист педпрактики.


90

Педпрактика з географії — 360 годин. Оплата на місяць — 250 карбованців. 9. Байда М.М. — методист педпрактики. Педпрактика з географії — 188 год. Оплата на місяць ¼ ставки — 125 карбов., з 1-го жовтня 1938 року. Кафедра математики. 1. Козетов І.М. — Т. В. О. зав. кафедрою, викладач математики. Аналіт. геометрія. Лекцій на ден. відділ. — 100 год. На вечірн. — 50 год. Всього — 150 год. практ. — 80 30 год. 110 год. консульт. — 28 15 год. 43 год. курсові іспити — 60 30 год. 90 випуск. іспити — 107 — 107 Педпрактика — 200 — 200 Разом — 700 год. Оплата на місяць — 720 карбов. // 2. Левтова Х.А. — старший викладач. Алгебра лекцій — 148 год. практичн. — 228 год. консульт. — 72 год. курс. іспити — 162 год. Разом — 610 год. Оплата на місяць — 700 карбов. 3. Гончар Е.В. — асистент. Математ. аналіз. практичн. на ІІ курсі — 444 г. консультації — 50 г. випускні іспити — 215 г. [Разом] — 709 г. Оплата на місяць — 600 карбованц. 4. Єфремов В.І. — викладач математики. Матем. аналіз лекцій на І курсі — 80 г. практичних — 120 г. консультацій — 48 г. заліки — 20 г. іспити — 30 г. Елемент. матем. лекцій на ден. від. — 40 г. на веч. від. — 62 г. всього — 102 г. практ. — 70 г. 62 г. 132 г. іспити курсові — 15 г. 8 г. 23 г. консульт. — 24 г. 8 г. 32 г. випускні іспити — 108 г. 108 г. Разом — 695 г. Оплата на місяць — 600 карбов. 5. Юфіт Н.Я. — викладач математики. Елемент. математика. лекцій на ден. від. — 30 г. на веч. — 62 г. всього — 92 год. практ. — 70 г. 62 г. 132 год. консультацій — 24 8 32 год. курс. іспити — 15 8 23 год. Матем. аналіз лекцій на веч. відділі — 60 г.


91

практичн. — 40 г. консульт. — 15 г. курс. іспити — 15 г. заліки — 10 г. педпрактика на ден. відділі — 140 г. Разом — 699 год. Оплатити на місяць — 600 карбованців. 6. Зіньківський К.М.м — викладач. Метод. математики лекцій — 120 г. консульт. — 72 г. іспити — 85 г. педпрактика з матем. — 440 год. Разом — 718 год. Оплата на м-ць — 500 карб. // 7. Євсеєв І.Г. — методист педпрактики. Педпрактика з математики — 360 годин. Оплата на місяць — 250 карбованців. Кафедра фізики. 1. Дмитров В.С. — Т. В. О. зав. кафедрой, старший викладач. Загальна фізика. лекції на ІІ к. — 288 г. консультації — 100 г. курс. іспити — 162 г. випуск. іспити — 100 г. педпрактика — 50 г. Разом — 700 годин. Оплата на місяць — 840 карб. 2. Піпіч О.М. — викладач. Метод. фізика лекції — 114 г. практ. заняття — 324 г. консультації — 66 г. заліки — 57 г. курс. іспити — 86 г. На 1 к. лекції з фізики — 140 г. консультац. — 40 г. іспити — 60 г. випускн. іспити — 150 г. Разом — 1037 годин. Оплата на місяць 1 ½ ставки — 900 карбов. 3. Веремій Г.І.н — асистент. Заг. фізика. Практ. заняття на І к. фіз. мат. — 240 г. Консультації — 20 г. Практичні заняття з метод. фізики — 360 г. Педпрактики — 100 г. Разом — 720 г. Оплата на місяць — 500 карбов. 4. Ткачман — асистент. Заг. фізика на ІІ к. фіз. мат. фак. практичні заняття — 690 годин. консультації — 30 годин.


92

Разом — 720 годин. Оплата на місяць — 500 карбован. 5. Бабін С.Л.о — методист-керівник. Педпрактики — 650 годин. Оплата на місяць — 500 карбованців, з 1-го жовтня 1938 року. // 6. Одинець О.А. — викладач. Фізика на І к. веч. від. лекцій — 80 г. консульт. — 12 г. курс. іспити — 90 г. педпрактика — 178 год. Разом — 360 год. Оплата на місяць — 250 карбован. 7. Михайлюк — асистент. Заг. фізика. практ. заняття на ІІ к. фіз. мат. денного відділу — 270 год. на веч. відділі — 80 год. лаборат. заняття з електро-радіотехн. — 324 год. консультації — 30 год. Разом — 720 год. Оплата на місяць — 500 карбованців. Кафедра мов. 1. Малакова М.С. — старший викладач. Росмова на І і ІІ к. фіз. мат. факультету практ. занять на ІІ курсі — 340 г. заліки на І і ІІ к. — 77 г. іспити на І і ІІ к. — 116 г. на вечірн. відділі — 318 г. Разом — 851 г. Оплата на місяць 1 ¼ ставки — 875 карбованців. 2. Желдак В.Т. — викладач. Росмова на географ. факультеті практ. заняття на І к. — 240 г. на ІІ к. — 320 г. заліки на І к. — 20 г. на ІІ к. — 42 г. іспити на І к. — 30 г. на ІІ к. — 63 г. Разом — 715 год. Оплата на місяць — 500 карбован. 3. Грановська В.І. — викладач росмови. Росмова на історичному факультеті лекцій — 480 годин. іспити — 60 заліки — 40 [Разом] — 580 год. на фізмат. ф-ті практ. — 140 [Разом] — 720 год. Оплата на місяць — 500 карбов. // 4. Полякова В.Б. — викладач укрмови. Укрмова. Практ. занять на І к. історичн. факультету — 200 год. на ІІ к. географ. фак. — 160 год.


93

на ІІ к. фіз. мат. фак. — 216 год. іспити на ІІ к. географ. факультет. — 63 год. іспити на ІІ к. фіз. мат. факультет. — 80 год. Разом — 719 год. Оплата на місяць — 500 карбов. 5. Кривко Е.З. — викладач укрмови. Укмова. Практичн. заняття на І к. географ. фак-ту — 100 г. на І к. фізмат. — 100 г. на вечірн. відділі — 150 г. (по 50 год. на групу) Разом — 350 год. Оплата на місяць — 250 карбов. 6. Едігер Е.П. — викладач іноземної мови. Німмова. Лекцій — 480 консульт. — 100 іспити — 120 Разом — 700. Оплата на місяць — 500 карбов. 7. Осецька З.В.п — стар. викладач. Франц. мова — 120 лекцій англ. мова — 360 нім. мова — 120 консульт. іспити і зал. — 100 Разом — 700 г. Оплата на місяць — 600 карбованців. Кафедра військ. підготовки. 1. Гладков О.В. — зав.кафедрой, старший викладач. військового навчання — 420 годин оборонно-масов. роб. — 230 Разом — 650 годин. Оплата на м-ць — 700 карбован. За керівництво кафедрою — 140 карбов. 2. Шипілов Т.І. — викладач. військового навчання — 402 год. оборонно-масової роботи — 318 год. [Разом] — 720 год. З оплатою на місяць — 600 карбов. // 3. Шовковенко П.Е. — викладач. військового навчання — 422 год. оборонно-масов. роботи — 298 год. [Разом] — 720 год. З оплатою 500 карбованців. Самостійні дисципліни. Фізкультура. 1. Процевський М.П. — старший викладач. Фізкультура. теорет. і практ. част. на ІІ к. фіз. матем. — 360 г. теорет. част. на І курсах фіз. мат. — 96 г. теорет. част. на ІІ к. географ. фак. — 64 г. заліки — 180 г.


94

Разом — 700 г. Оплата на місяць — 700 карбов. 2. Леонтьєв К.І. — викладач фізкультури. Фізкультура. Практичн. заняття з фізкультури на історичному факультет. (2 гр.) — 164 год. географ. факультеті І і ІІ курси — 336 год. секційна робота з фізкультури — 220 год. Разом — 720 год. Оплата на місяць — 500 карбов. 3. Бекетов В.Г. — викладач фізкультури. Фізкультура. Практ. занят. на І к. фізико-матем. фак. — 176 год. на І к. (2 гр.) історичн. факульт. — 173 год. секційна робота з фізкультури — 371 год. Разом -— 720 год. Оплата на місяць — 500 карбов. 250 карб. по штату та 250 карб. з сум на масову роботу по фізкультурі. Директор інституту [Підпис] (Сушко)

Архів БДПУ. — Спр. № 17/17. — Арк. 213 – 222. Оригінал. № 73 1938, листопада 6. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту з нагоди святкування 7 листопада

Наказ № 218 Т. В. О. директора Бердянського Учительського інституту

від 06.11 1938 р. Поздоровляю студентів, викладачів, службовців та робітників і робітниць,

відмінників навчання, ударників і ударниць Бердянського Учительського інституту з Великою Славною ХХІ річницею Великої Соціалістичної Жовтневої Революції. Бажаю ще вищих і кращих успіхів у боротьбі за високу успішність, зразкову дисципліну, культуру в боротьбі за опанування справжньої науки, яка служить трудовому народу, науки Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна.

Відзначаю привласненням звання кращого ударника і занесенням на дошку пошани кращих людей інституту, слідуючих студентів, які боролись і борються за високу успішність, поєднуючи свою учбову роботу з громадсько-політичною роботою:

1. Бідного В. 7. Порвіна 2. Грицаєнко В.І. 8. Малюту І.Д. 3. Цілуйко І.А. 9. Гоцуца Н.І. 4. Єфремову 10. Божко Г.Д. 5. Дергаля 11. Кідалову Г.Я. 6. Ревуцького Привласнюю звання ударників ім. ХХІ-річчя Жовтневої Революції: 1. Недорубі В.Т. 9. Сорока 2. Фядіній В.П. 10. Бойко І.О. 3. Класену І.Ф. 11. Тріщуку 4. Дік М.П. 12. Рашевченко 5. Козачухіній Л.А. 13. Пацьорі 6. Заремба 14. Касьян 7. Комендант 15. Лінченко 8. Шамрицькій Привласнити звання кращих ударників ХХІ річниці Жовтня та занести на дошку


95

пошани інституту слід. викладачам: 1. Михайлюк В.К. 2. Лобанова І.Н. 3. Рогозу П.Д. 4. Спаського К.О. 5. Єфремова В.І. Привласнити звання ударників слідуючим викладачам: 1. Поляковій В.В. 2. Гладкову А.В. 3. Шипілову Т.І. 4. Красногорському І.М. // Привласнити звання кращого ударника та занести на дошку пошани слідуючих

робітників інституту: 1. Проценко К.С. 2. Карташову А.К. 3. Юрову Е.В. Привласнити звання ударників ХХІ річниці Жовтня: 1. Масляєвой К.Е. 10. Вороновій М.І. 2. Дегтяренко А.П. 11. Захарченко О.В. 3. Катаєву 12. Журман С.Ф. 4. Негляд С.А. 13. Димовій 5. Рудневой Н.Н. 14. Пономаренко 6. Літвіновій 15. Іванюшенко У.Е. 7. Білозубу 16. Сусанову 8. Бондаренку 17. Афенченко 9. Семеніхіну Преміюю за високу ударну роботу слідуючих т. т.: 1. Юрову Е.В. преміюю грішми в сумі місячного окладу. 2. Пономаренко - 30 крб. 3. Захарченко О.В. - 40 крб. 4. Воронову М.І. - 30 крб. 5. Афенченко - 25 крб. 6. Іванюшенко У.Е. - 30 крб. 7. Бондаренко З.І. - 50 крб. 8. Димову - 25 крб. Т. В. О. Директор інституту [Підпис] (Сушко)


№ 74 1939, січня 5. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про організацію зимової сесії

Наказ № 3

директора Бердянського Учительського Інституту від 5 січня 1939 р.

Обговорення наслідків успішності студентів за 1937/38 учбов. рік на загальних зборах студентів і викладачів в кінці минулого учбового року, а також на Раді Інституту виявило, що колектив студентів і викладачів Інституту домігся значного перелому в учбовій роботі:

% незадовільних оцінок по Інституту занизився за минулий учбовий рік до 0,8. // Поруч з цим в учбовій роботі минулого року і особливо під час літньої

екзаменаційної сесії були недоліки і недоробленості: безсистемність самостійної роботи студентів, несистематичні консультації і недостатня допомога студентам в їх самостійній роботі, недостатня трудова дисципліна, формальне проведення соцзмагання.


96

З метою уникнення помилок і недоробок минулої літньої екзаменаційної сесії і для забезпечення високоякісних наслідків зимової сесії цього учбового року наказую:

1. Деканам факультетів і керівникам праці кафедр забезпечити безперебійну щоденну роботу лабораторій і кабінетів. Роботу кабінетів і лабораторій проводити до 10 годин вечора.

2. Збільшити консультації викладачів для студентів з метою цілковитого забезпечення останніх допомогою в їх самостійній роботі.

3. Максимально розвантажити студентів від засідань і зборів на період екзаменаційної сесії.

4. Виділити і відповідно обладнати для проведення екзаменів кращі аудиторії і учбові приміщення.

5. Перевірити забезпеченість студентів програми. 6. Керівникам кафедр особисто ознайомитись з наслідками виконання контрольних

і домашніх, а також прак//тичних занять студентами з метою організації своєчасної допомоги їм.

7. Здача заліків, як правило, повинна йти перед екзаменом з лекційного курсу. 8. Деканам факультетів прослідкувати за своєчасною і повною явкою всіх студентів

на екзамен, попередивши студентів, що неявка на екзамен без поважних причин буде дорівнюватись до незадовільної оцінки.

9. Деканам факультетів організувати систематичну перевірку ходу виконання взятих студентами соц. зобов’язань шляхом висвітлення всіх на слідуючий день наслідків екзаменів на факультетських вітрінах соцзмагання.

10. Завід. бібліотекою забезпечити своєчасну видачу студентами підручної і допоміжної літератури та довідників, організувавши безперебійну щоденну роботу бібліотеки і читальні.

Роботу читальні на час сесії проводити до 10 годин вечора. 11. Пом. директору по адмін. госп. частині чітко поставити свою роботу, аби

своєчасно і цілком задовольняти культурні побутові потреби студентів так в учбовом корпусі, як і в гуртожитках.

12. Під час перебоїв електричного освітлення своєчасно забезпечувати учбові приміщення і гуртожитки лампами.

13. Скласти необхідні умови для безперебійного обслуговування столовими // і буфетами студентів в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.

14. Деканам факультетів після закінчення екзаменів з окремих дисциплін подавати мені на слідуючий день відомості про наслідки екзаменів по кожній групі.

Директор І-та [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 25/25р. — Арк. 2 – 3 зв. Оригінал.

№ 75 1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про йменування історичного факультету червонопрапорним

Наказ № 10

Директора Бердянського Учительського Інституту від 24 січня 1939 р.

Ознайомившись з наслідками соціалістичного змагання і рішенням Ради Інституту встановлюю, що найкращих успіхів в боротьбі за високу успішність в виконанні учбових планів і засвоєння програмного матеріалу студентами та активну участь в громадській роботі, а також кращу постановку роботи на факультеті має історичний ф-т, який домігся слідуючих показників:

відмінно — 159 оцінок, або 45,6 %; добре — 94 оцінки, або 27,1 %; посередньо — 95 оцінок, або 27,3 %;


97

незадовільних оцінок — немає. Як кращому факультету передати переходовий червоний прапор інституту

історичному факультету. Історичний факультет іменувати Червонопрапорним факультетом. Директор І-ту [Підпис]


№ 76 1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати екзаменаційної сесії

Наказ № 11


§ 1. Ознайомившись з наслідками іспитових сесій першого семестру 1938/39 учбов.

року, на підставі рішення Ради Інституту привласнюю звання відмінника навчання слідуючим студентам, що здали семестрові іспити з усіх дисциплін на «відмінно»:

По історичному факультету 1. Андрієнко К.М. 13. Решоткіній М.М. 2. Бойко І.Т. 14. Раскевіч М.О. 3. Бойко К.С. 15. Агеевій Л.І. 4. Деркачу М.Є. 16. Бредіхіну М.І. 5. Джухалю П.П. 17. Коменданту Н.І. 6. Кріпаку І.В. 18. Тоцька Т.А. 7. Кайленко Л.І. 19. Сінявській М.А. 8. Літвінову І.Ф. 20. Чубу Т.І. 9. Маленко П.В. 21. Шамрицькій М.Я. 10. Малюті І.Д. 22. Шевченку М.П. 11. Паращуку І.К. 23. Шевченку М.М. 12. Панченко В.П. 24. Самофаловій М.Д. По географічному факультету ІІ курс 1. Долганову А.П. 5. Порвіну В.М. 2. Бойко І.О. 6. Пацьорі В.Д. 3. Толошному І.П. 7. Гвозділко І.Л. 4. Матюха Т.К. 8. Нечипоренко І.К. І курс 1. Ковригіна В.П. 3. Кривцова О.А. 2. Коваленко Я.А. 4. Старосвіт О.П. // 5. Тараненко М.Ф. 8. Білицька К.С. 6. Ліпченко Д.М. 9. Матев М.К. 7. Скляр М.Т. По фізико-математичному факультету ІІ курс І курс 1. Сушко М.П. 1. Краса І.М. 2. Цілуйко І.А. 2. Єфремова Т.Д. 3. Макаренко С.Я. 3. Заремба В.В. 4. Функ І.А.

§ 2. Привласнюю звання кращих ударників навчання слідуючим студентам, що склали

всі дисципліни з оцінками «відмінно» і «добре»: По історичному факультету


98

1. Бондаренко С.А. 7. Жуковський М.В. 2. Бойко Г.Є. 8. Захарченко М.М. 3. Вітер П.П. 9. Нестерець І.Н. 4. Верещага М.П. 10. Закладний Л.К. 5. Головий П.Ю. 11. Юрченко Ф.М. 6. Здор І.Ф. 12. Шейнфільд Б.І. По географічному факультету ІІ курс 1. Дука М.А. 9. Іщенко Д.Д. 2. Хмарська З.Ю. 10. Терентьєва Т.Я. 3. Безсусідній П.Г. 11. Шамрицкий Г.Д. 4. Онищенко В.Ю. 12. Базеева Є.С. 5. Бредіхін С.П. 13. Пилипенко М.Є. 6. Федоренко Ф.Г. 14. Пустовойт Т.Ф. 7. Мороз О.І. 15. Філіпов І.З. 8. Дмитренко Л.В. І курс 1. Авдієнко І.П. 2. Дмитрієва В.М. // 3. Косян К.Ф. 10. Халецький О.Т. 4. Носач Т.І. 11. Дулова М.К. 5. Примак Г.Г. 12. Звагольська Т.Д. 6. Розтрьопа І.Г. 13. Борисенко М.С. 7. Бородай А.П. 14. Доля М.С. 8. Ліпченко О.З. 15. Тарасенко Т.Ф. 9. Сліпкань Л.К. 16. Філобок В.К. По фізико-математичному факультету ІІ курс 1. Барташевич Т.П. 10. Федіна В.П. 2. Мурашко М.П. 11. Яковенко І.Д. 3. Бідний В.С. 12. Борщевський О.М. 4. Павлова В.П. 13. Грищаєнко В.І. 5. Аболімов Є.С. 14. Дік П.П. 6. Коваленко Г.Я. 15. Класен І.Ф. 7. Безлюдний П.С. 16. Нейфельд Я.І. 8. Волков А.К. 17. Рабе О.Ф. 9. Маліков С.Г. І курс 1. Солонина Ф.О. 2. Літовченко В.П. 3. Андрущенко Я.М. 4. Рахно Г.Д. 5. Федорець М.О.

§ 3. Привласнюю звання ударників навчання слідуючим студентам, що склали всі

дисципліни з оцінками «відмінно», «добре» і «посередньо». По історичному факультету 1. Тетерюк 8. Рець В.Т. 2. Зюзь І.Ф. 9. Улепка Г.Є. 3. Зайцева М.Н. 10. Уколова В.І. 4. Катюха К.І. 11. Савченко А.Ф. 5. Лисенко І.І. 12. Шиян В.С. 6. Капільов Г.А. // 13. Мельник М.С. 7. Педан М.І. 14. Кирдан М.Г.


99

15. Назута М.П. По географічному факультету І курс 1. Солонська О.Х. 5. Шаркова Л.Т. 2. Сіренко Т.М. 6. Хадихінова 3. Скворцова В.С. 7. Ярмолаш М.І. 4. Чебанько А.С. ІІ курс 1. Авраменко Н.Р. 11. Айварджі Є.С. 2. Горовий В.О. 12. Захарченко М.С. 3. Михісор Г.Г. 13. Росінський М.І. 4. Марич П.І. 14. Тютюнник Ф.Р. 5. Таноненко А.Г. 15. Кириченко Ф.Р. 6. Клименко К.Н. 16. Соколовський М.Я. 7. Сорока М.Н. 17. Шарай І.В. 8. Силенко Л.О. 18. Шевцова М.Є. 9. Пріщенко Т.Н. 19. Шмалько К.Д. 10. Трещук Ф.Ф. По фізико-математичному ф-ту І курс 1. Кострикін Т.І. 9. Яковенко М.І. 2. Чучмай Г.А. 10. Вороніва 3. Кальніш Г.Ф. 11. Домшинська В.П. 4. Подольний І.Є. 12. Шупач М.П. 5. Астіон М.О. 13. Шелудько М. // 6. Бульба І.Ю. 7. Міленькая Н.А. 8. Сургайло Л.В. ІІ курс 1. Артюх Г.В. 10. Лютомський Г.В. 2. Кривенко В.С. 11. Літвішко В.К. 3. Левенець П.В. 12. Тітов М.О. 4. Нікітіна Н.П. 13. Шибко П.С. 5. Шевченко Т.О. 14. Храмцева Д.В. 6. Шевченко Ф.С. 15. Дементієв І.П. 7. Шапошник 16. Карайбіда Я.М. 8. Хмара Л.В. 17. Нюренберг Р.Т. 9. Кидалова А.Я. 18. Савченко Л.М. Директор І-ту [Підпис]


№ 77 1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати першого семестру

Наказ № 12


§ 1. Ознайомившись з наслідками учбової науково-дослідчої роботи за І семестр

1938/39 учбов. року, привласнюю звання відмінників учбової роботи і оголошую подяку слідуючим викладачам:

1. Ст. викладачу Михайлюку В.К. — декану історичного факультету, викл. діамату, істмату.


100

2. Доценту Лобанову І.Н. — зав. кафедрою геології. 3. Ст. викладачу Кравченко І.І. — керівнику кафедр. 4. Ст. викладачу Іоненко І.І. — викладачу політекономії, декану географічного

факультету. 5. Ст. викладачу Спаському К.О. — керівнику кафедри географії. //

§ 2. Привласнити звання ударників учбової роботи та оголошую подяку слідуючим

викладачам: 1. Гудимовичу Ф.М. — викл. стародавньої історії. 2. Мамченко М.Я.с — викл. політекономії. 3. Зіньковському К.М. — викл. метод. математики. 4. Єфремову В.І. — викл. матем. аналізу. 5. Білику П.З. — викл. фіз. географії СРСР. 6. Рогозі П.Д. — викл. географ. рослин. 7. Доценту Малявину Л.С.т — викл. матем. аналізу. 8. Красногорському І.М. — викладачу педагогіки. 9. Піпічу О.М. — викл. методики фізики. 10. Процевському М.П. — ст. виклад. фізкультури. 11. Юфіту Н.Я. — декану фізмат. ф-ту. 12. Поляковій В.Б. — викладачу укрмови.

§ 3. Привласнити звання кращих ударників слідуючому учбово-допоміжному

персоналу: 1. Михайлюк С.Л. — лаборанту історичного кабінету. 2. Бугай І.Х. — лаборанту геологічн. кабінету. 3. Руднева Н.Н. — бібліотекарю. 4. Негляд С.А. — бібліотекарю. 5. Свентицький Н.Ф. — секретар географ. факультету. 6. Масляєвій К.Є. — розчетчику.

§ 4. За сумлінну роботу оголошую подяку та преміюю таких співробітників: 1. Катаєва П.С. — пом. бух., в сумі 75 крб. 2. Дегтяренко Г.П. — секретар студ. справ, 75 крб. 3. Димову С.А. — прибиральниця гуртож., 50 крб. 4. Пономаренко К.І. — прибиральн. гуртож., 50 крб. Директор І-ту [Підпис]


№ 78 1939, січня 25. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати роботи заочного відділу

Наказ № 13

Директора Бердянського Учительського Інституту від 251-го січня 1939 р.

§ 1. Наказом Н.К.О. за № 6902 від 26.ХІІ 38 р. відмічено гарну роботу заочного відділу

Бердянського Учительського Інституту. Відмічаючи добру постановку роботи в відділі підвищення кваліфікацій педагогів

за 1937 – 38 навчальний рік, який закінчено з такими показниками: випущено студентів-заочників 180 осіб, що складає 80 % до плану. За добру організацію та проведення літньої 1 Дописано: «7».


101

сесії, на яку прибуло 87,3 % студентів, на 100 % виконано навчальні плани та пересічно здано за цей час кожними студентом 4,3 дисципліни.

а) оголошую подяку 1. Пом. директора по ВПКП т. Білику П.З. 2. Декану по ВПКП т. Власенко Г.І. 3. Референту по ВПКП т. Карташовій Г.К. 4. Солонський В.А. Секретарю фізмат. ф-ту. б) Картотекаря т. Морозову А.О., експедитора Тупалову Є.Ю. преміюю по 100

карбованців кожному. Директор І-ту [Підпис]


№ 79 1939, лютого 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення суворої догани з попередженням студентам Г.А. Борту та П.К. Сухомію за «хуліганські вчинки»

Наказ № 21

Директора Бердянського Учительського Інституту від 3 лютого 1939 р.

§ 1. Студенти-заочники ВПКП Борт Г.А. і Сухомій П.К., які проявили хуліганські

вчинки, виявлені в повторному пияцтві, дебоші, знищенні меблів та руйнуванні приміщення гуртожитків Інституту, заслуговують виключення з лав студентів Інституту, але приймаючи на увагу, що т. т. Борт Г.А. і Сухомій П.К., як ударники навчання, вже місяць працюють в Інституті і цілком підготовлені до випускних іспитів, які починаються 10.ІІ 1939 р., оголошую їм сувору догану з попередженням.

§ 2. Розбиту меблю і двері вартістю в 100 крб. 75 коп. запропонувать т. Сухомію П.К. і

т. Борту Г.А. поновить за власні кошти. § 3.

Повідомить Директорів шкіл та РВНО, де працюють т. т. Борт та Сухомій, про зроблені їми хуліганські вчинки.

§ 4. Про вчинки т. т. Сухомія П.К. і Борта Г.А. як комсомольців повідомити відповідні

комітети ЛКСМУ. Т. В. О. Директора Ін-ту [Ляшенко]


№ 80 1939, лютого 8. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про реорганізацію кафедри соціально-економічних наук у кафедру марксизму-ленінізму

Наказ № 27

Т. В. О. Директора Бердянського Учительського Інституту від 8 лютого 1939 р.

§ 1. На підставі наказу ВКВШ № 9 від 11 січня 1939 р. «Про постановку викладання

Марксизму-Ленінізму у вишах» реорганізувати кафедру Соцек. наук в кафедру Марксизму-Ленінізму, включивши в неї дисципліни:

Основи Марксизму-Ленінізму;


102

політекономію; діамат і істмат.

§ 2. Тимчасово виконувати обов’язки зав. кафедрою Марксизму-Ленінізму, до

затвердження зав. кафедрою ЦК ВКП(б), призначаю ст. викладача діамату і істмату т. Михайлюка В.К.



№ 81 1939, лютого 10. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відрядження В.К. Михайлюка до оргбюро ЦК КП(б)У по Запорожській області та на нараду завідувачів кафедрами марксизму-ленінізму

Наказ № 28

Т. В. О. Директора Бердянського Учительського Інституту від 10 лютого 1939 р.

§ 1. На підставі телеграфного виклику Оргбюро ЦК КП(б)У по Запорожській області

командирую Т. В. О. зав. кафедрою Марксизму-Ленінізму т. Михайлюка В.К. до Оргбюро ЦК КП(б)У по Запорожській області та до ЦК КП(б)У м. Київ на нараду зав. кафедрами Марксизму-Ленінізму.

Т. В. О. Директора Ін-ту [Ляшенко]


№ 82 1939, березня 7. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з графіком проведення іспитів

Наказ № 48

Т. В. О. Директора Бердянського Учительського Інституту від 7.ІІІ 1939 р.

Оголошую порядок іспитів по Інституту: 1. Історичний факультет Іспити в період до залікової сесії 1. Укр. мова з 13 по 19 березня 2. Психологія з 1-го по 7 квітня 3. Історія народів СРСР з 19 по 25 квітня 4. Стародавня історія з 7 по 13 травня 5. Військова підготовка з 19 по 25 травня На сесію будуть винесені: 1. Російська мова з 10 по 14 травня 2. Основи Марксизма-Ленінізму з 3 по 9 травня 3. Педагогіка з 15 по 21 травня 4. Історія середніх віків з 25 по 28 травня // 2. Географічний факультет Іспити в період до залікової сесії по 1-му курсу 1. Психологія з 2 по 4 березня 2. Геологія з 1 по 4 квітня 3. Загальн. фізгеографія з 25 по 28 квітня


103

4. Військова підготовка з 8 по 9 травня по 2-му курсу 1. Рос. мова з 1 по 10 квітня 2. Історія народів СРСР з 21 по 29 квітня 3. Українська мова з 10 по 20 травня Під час іспитової сесії іспити провести по 1-му курсу 1. Рос. мова з 15 по 16 травня 2. Основи Марксизму-Ленінізму з 25 по 26 травня 3. Педагогіка з 7 по 8 червня 4. Географія тварин з 6 по 17 червня 5. Астрономія з 25 по 29 червня 6. Укр. мова (факультативно) з 28 по 29 червня по 2-му курсу 1. Основи Марксизму-Ленінізму з 2 по 5 червня 2. Картографія з основами топографії з 7 по 10 червня Державні іспити провести з 10 по 29 червня. 3. Фізико-математичний факультет Іспити до залікової сесії по 1-му курсу 1. Психологія з 25 по 26 березня 2. Елементарна математика з 25 по 26 квітня 3. Військова підготовка з 13 по 14 травня // по 2-му курсу 1. Політекономія з 20 по 25 березня 2. Росмова з 25 по 29 квітня 3. Теорія чисел з 7 по 11 травня 4. Математичний аналіз з 19 по 23 травня 5. Укр. мова з 25 по 29 травня Заліки 1. Методика фізики з 25 по 29 травня Під час іспитової сесії іспити провести: по 1-му курсу 1. Рос. мова з 4 по 5 червня 2. Основи Марксизму-Ленінізму з 12 по 13 червня 3. Аналіт. геометрія з 16 по 17 червня 4. Фізика з 20 по 21 червня 5. Педагогіка з 23 по 24 червня Заліки 1. Математичний аналіз з 7 по 8 червня по 2-му курсу 1. Основи Марксизму-Ленінізму з 3 по 8 червня 2. Електро-радіотехніка з 2 по 6 червня Державні іспити провести з 12 по 28 червня. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 25/25. — Арк. 32 зв. – 33 зв. Оригінал.

№ 83 1939, березня 8. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відзначення жінок з нагоди свята 8 березня

Наказ № 50

Т. В. О. Директора Бердянського Учительського Інституту від 8.ІІІ 1939 р.


104

Відзначаю слідуючих студенток-відмінниць і ударниць навчання: 1. Пацьору В.Д. ІІ к. Географічн. ф-т преміюю путевкою на екскурсію

Кавказ 2. Кидалову А.Я. ІІ к. Фізмат. ф-т путевкою на екскурсію Москва-

Ленінград 3. Фядину В.П. ІІ к. Фізмат. ф-т путевкою на екскурсію Москва-

Ленінград 4. Тараненко М.Ф. І к. Географічн. ф-т преміюю путевкою в будинок

відпочинку 5. Синявську М.А. І к. Історич. ф-ту преміюю путевкою в будинок

відпочинку Оголошую подяку слідуючим студенткам-відмінницям і ударницям: 1. Павлової В.П. ІІ к. Фізмат. ф-т. 2. Кривенко К.С. ІІ к. Фізмат. ф-т. 3. Чучмай Г.А. І к. Фізмат. ф-т. 4. Базеевій Є.С ІІ к. Географ. ф-т. 5. Кривцовій О.А. І к. Географ. ф-т. 6. Звагольської Д.Г. І к. Географ. ф-т. 7. Філобок В.К. І к. Географ. ф-т. 8. Бойко К.С. І к. Істор. ф-т. 9. Комендант Н.І. І к. Істор. ф-т. 10. Мороз О.І. ІІ к. Географ. ф-т. 11. Дмитренко Л.В. ІІ к. Географ. ф. 12. Терентьєвій Т.Я. ІІ к. Географ. ф. 13. Пилипенко М.Я. ІІ к. Географ. ф. 14. Коваленко Я.А. І к. Географ. ф. 15. Примак Г.Г. І к. Географ. ф. // 16. Андрієнко К.М. І к. Істор. ф-т. 17. Шамріцькій М.Я. І к. Істор. ф-т. 18. Капленко Л.І. І к. Істор. ф-т. Відзначаю слідуючих викладачів і робітниць: 1. Полякову В.Б. преміюю 2-х тижневою курсовкою на

місцевий курорт

2. Негляд С.А. преміюю грішми в розмірі 50 крб. 3. Фильдчакову Н.Н. преміюю грішми в розмірі 30 крб. 4. Кочкову В.П., прибир. гол. кор., преміюю грішми в розмірі 25 крб. 5. Гончар Г.І., прибир. гол. кор., преміюю грішми в розмірі 25 крб. 6. Заїзжай Н.Д., діловода, преміюю грішми в розмірі 40 крб. 7. Кайду Д.В., роботн. господарева, преміюю грішми в

розмірі 30 крб.

Виношу подяку слідуючим робітницям-ударницям: 1. Гончар Є.В., викладача математики 2. Свентіцькій Н.Ф., секретар географічн. ф-ту 3. Довбні І.М., лаборант кабінету Марксизму-Ленінізму 4. Неверовій О.І., друкарці інституту 5. Юровій Є.В., приб. гуртожитку Дзержинського 12, преміюю путевкою

до будинку відпочинку 6. Бондаренко Е.С., прибир. гуртожитку 7. Пономаренко К.І., прибир. гуртожитку Шевченко № 2 8. Герасіменко Т.Є., прибир. гуртожитку Базарн. площадь 9. Кривун М.С., робітн. господарства 10. Масляєвій К.Є., робітн. бух. (М.К. преміюєть путевкою до будинку

відпочинку)


105

11. Галіновській О.Ф., скарбн. господарства 12. Карташовій Г.К., референт заочного від. (М.К. преміюєть путевкою до

будинку відпочинку) 13. Тупаловій, експедитор заочн. отд. 14. Уровій Н.Є., лаборант педкабінету 15. Михайлюк С.Л., ст. лаборант істор. кабінету // 16. Дегтяренко Г.П., секретар студ. справ 17. Вориновій М.І., служб. географ. кабінету 18. Захарченко О.В., служб. фізкабінету 19. Афенченко Н.С., приб. головн. корпусу

§ 2. За стахановську роботу і за дбайливе відношення до майна студїдальні преміюю

грішми слідуючих робітниць: 1. Згурську Є.П. в розмірі 50 крб. 2. Муйлас М.Я. в розмірі 40 крб. 3. Дремлюгу Т.М. в розмірі 40 крб. 4. Лапкину З.Ф. в розмірі 40 крб. 5. Христову Л.М. в розмірі 40 крб. 6. Проворную Є.Ш. в розмірі 40 крб. 7. Шляхову Є.Н. в розмірі 50 крб. 8. Кашанськую М.Т. в розмірі 50 крб. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 84 1939, квітня 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про запровадження обов’язкової гімнастики і стройової підготовки перед початком занять

Приказ № 68

по Бердянскому Учительскому Институту от 3 апреля 1939 г.

Во исполнение указаний Комитета по делам высшей школы и Комитета по делам физкультуры и спорта при Совете Народных Комиссаров СССР от июня 1938 г. приказываю:

1. С 7-го апреля с/г ввести проведение гимнастики и строевой подготовки перед занятиями со всеми студентами Института и Рабфака.

2. Присутствие всех студентов на гимнастике обязательно. От гимнастики освобождаются только лица, имеющие специальные разрешение врача Ин-та.

3. Гимнастику перед занятиями проводить ежедневно, кроме дней отдыха, с 8 ч. до 8 ч. 25 м. утра.

4. Место сбора и проведения гимнастики: а) исторический факультет и Рабфак на улице Пушкина — против здания

Института; б) физико-математический факультет — во дворе Института; в) географический факультет — в саду Ленина (рядом с тиром Института). 5. Деканам факультетов дать указания старостам групп // о заведении специального

учета посещаемости гимнастики. О всех опозданиях и отсутствующих на гимнастике докладывать ежедневно мне

через моего помощника по военной части — капитана Гладкова. 6. Моему помощнику по военной части капитану Гладкову совместно со старшим

преподавателем физкультуры т. Процевским закрепить военных и физкультурных преподавателей за факультетами для проведения гимнастики и строевой зарядки и составить расписание, представив мне на утверждение 5-го апреля 1939 г.


106

При составлении расписания учесть подготовку студентов ко дню 1-го мая и городскому гимнастическому празднику 24-го мая.

7. Деканам факультетов и директору Рабфака об’явить приказ всем студентам своих факультетов до 5.04 1939.

О попадании приказа до сведения всем студентам доложить мне не позже 15 часов 5.04 1939 г., представив списки всех студентов, не могущих посещать гимнастики, с приложением справки, согласно п. 2.

Директор Ин-та [Підпис] (Ляшенко) Пом. Директора по военной части капитан (Гладков)


№ 85 1939, квітня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 1 травня

Наказ № 85

по Бердянському Учительському інституту від 30 квітня 1939 р.

§ 1. Завтра, Першого Травня, трудящі всіх країн з палким почуттям братерської

солідарності проводять бойовий огляд своїх сил і мобілізують себе на боротьбу проти нової світової імперіалістичної війни, проти фашизму — озвірілої банди крупного фінансового капіталу.

В день Першого Травня трудящі всього світу висловлюють свою солідарність і любов до Радянського Союзу — колибелі світової пролетарської революції.

Радянський Союз оточують капіталістичні країни, що готують війну проти нашої батьківщини.

В день Першого Травня трудящі СРСР продемонструють свою готовність в любий час захищати святенність і недоторканність своїх кордонів, своєї неосяжної території, готовність далі кріпити оборонну міць соціалістичної держави, свою міць, героїзм і відвагу.

Наші завдання — ще більше боротись за збільшення високих показників в учобі, в оборонно-фізкультурній підготовці, посилити роботу по оволодінню воєнними спеціальностями, помножити ряди значківців. //

Поздоровляю всіх студентів, викладачів, робітників і обслуговуючий персонал Інституту з Міжнародним пролетарським святом Першого Травня і бажаю успіхів в Вашій дальнішій творчій ударній роботі.

Хай живе 1-го Травня! Хай живе наша соціалістична інтелігенція! Хай живе ВКП(б) і Вождь трудящих СРСР і всього світу т. Сталін!!

§ 2. Ознакомившись з наслідками перевірки соціалістичного змагання, привласнюю

звання відмінників: По історичному ф-ту: 1. Бойко К.С. 10. Малюта І.Д. 2. Губенко М.Б. 11. Бридихін М.І. 3. Деркач М.Є. 12. Синявська М.А. 4. Андрієнко К.М. 13. Шамрицька М.Я. 5. Джухаль П.П. 14. Шевченко М.П. 6. Капленко Л.І. 15. Шевченко М.М. 7. Кріпак І.В. 16. Тоцька Г.А. 8. Раскевич М.О. 17. Бойко І.Г. 9. Панченко В.П. 18. Чуб Т.І.


107

19. Комендант Н.І. 21. Літвінов І.Ф. 20. Решоткіна М.М. 22. Ярмак І.Н. По географічному ф-ту: 1. Тараненко М.Ф. 6. Пацьора В.Д. 2. Матєв М.К. 7. Порвін В.М. 3. Ковригіна В.П. 8. Нечипоренко І.К. // 4. Скляр М.Г. 5. Бойко І.О. По фізмат. факультету: 1. Краса І.М. 4. Макаренко С.Я. 2. Заремба В.В. 5. Функ І.А. 3. Сушко М.П. 6. Єфремова Г.Д. Привласнюю звання кращих ударників: По історичному ф-ту: 1. Бойко П.О. 18. Пенез Д.Ф. 2. Вітер П.П. 19. Педан М.І. 3. Горовий П.Ю. 20. Назюта М.П. 4. Бідник Г.О. 21. Писанець М.І. 5. Бондаренко С.А. 22. Закладний Л.К. 6. Гаркушенко Л.С. 23. Уколова В.І. 7. Мельник М.С. 24. Юрченко Ф.М. 8. Залкінд М.Н. 25. Савченко А.Ф. 9. Луговий І.П. 26. Шенфільд Б.Й. 10. Нестерець І.Н. 27. Яресько В.В. 11. Жиліна К.П. 28. Чистик І.І. 12. Морока М.І. 29. Маленко П.В. 13. Жуковський М.В. 30. Носков І.Т. 14. Кривонос В.Ф. 31. Гребінець К.І. 15. Лисенко І.І. 32. Іванченко І.О. 16. Марухна О.П. 33. Захарченко Н.К. 17. Рудамешкін В.М. 34. Білоколенко О.Г. По географічному ф-ту: 1. Дмітрієва В.М. 16. Бредихін С.П. // 2. 1 17. Толочний І.П. 3. Авдієнко І.П. 18. Мороз О.І. 4. Звагольська Г.Д. 19. Машюха Г.К. 5. Касьян К.Ф. 20. Гвозділко І.Л. 6. Коваленко Я.А. 21. Дулова М.К. 7. Кравцова О.А. 22. Носач Т.І. 8. Примак Г.Г. 23. Старосвіт О.П. 9. Розтрьопа І.Г. 24. Філобок В.К. 10. Бородай А.Ф. 25. Пустовойт Т.Ф. 11. Сліпкань Л.К. 26. Библин І.С. 12. Борисенко М.С. 262. Гордзієвич Г.О. 13. Долганов А.П. 27. Ліпченко О.З. 14. Ревуцький В.Г. 28. Ліпценко Д.М. 15. Дука М.А. 29. Шевцова М.І. По фізмат. ф-ту: 1. Астіон М.О. 3. Литовченко В.П. 2. Чучмай Г.А. 4. Мурашко М.П.

1 Закреслено: «Ду». 2 Так у тексті.


108

5. Барташевич Г.Л. 14. Фядіна В.П. 6. Бурима А.М. 15. Кідалова Г.Я. 7. Кривенко К.С. 16. Ростовський П.П. 8. Крейда І.С. 17. Горбунов Г.С. 9. Аболімов Є.С. 18. Цилуйко І.А. 10. Коваленко Г.Я. 19. Яковенко І.Д. 11. Бідний В.С. 20. Стукановський І.П. 12. Хмара Л.В. 21. Классен І.Ф. 13. Грицаєнко В.І. 22. Нейфельд Я.І. Привласнюю звання ударників: по історичному ф-ту: 1. Кириченко С.С. 5. Верещага М.П. 2. Переклінський І.В. 6. Мосіяш В.С. 3. Слобожан М.М. 7. Семьонова Є.М. 4. Мовчан В.С. По географічному ф-ту: 1. Білицька К.С. 5. Безсусідний П.Г. 2. Даніленко З.С. 6. Солонська О.Х. 3. Іщенко Д.Д. 7. Пилипенко М.Я. 4. Дмітренко Л.В. 8. Філіпов І.З. По фізмат. ф-ту: 1. Солонина Ф.О. 6. Маліков С.Г. 2. Тупас М.П. 7. Дік П.П. 3. Білан В.С. 8. Рабе О.Ф. 4. Нікітіна Н.П. 9. Бек Г.Г. 5. Павлова В.П.

§ 3. Преміюю путівкою на екскурсію: По географічному ф-ту: 1. Бойко І.О. 6. Толошний І.П. 2. Парвін В.М. 7. Мороз О.І. 3. Гордзієвич Г.О. 8. Матюха Г.К. 4. Долганов А.П. 9. Нечипоренко І.К. 5. Бредихін С.П. По фізмат. ф-ту: 1. Сушко М.П. 4. Бідний В.С. 2. Макаренко С.Я. 5. Хмара Л.В. 3. Функ І.А. 6. Грицаєнко В.І.

§ 31. Привласнити звання кращих ударників слідуючим викладачам та учбово-

допоміжному персоналу: 1. Михайлюку В.К. 7. Рогозі П.Д. 2. Лобанову І.М. 8. Негляд С.О. 3. Кравченко І.І. 9. Михайлюк С.Л. 4. Зіньківському К.М. 10. Карташовій Г.К. 5. Іоненко І.І. 11. Семенихіну С.А. 6. Спаському К.О. 12. Юровій Є.В. // Привласнити звання ударників 1-го травня: 1. Білику П.З. 5. Красногорському І.М. 2. Козетову І.М. 6. Синиці І.О. 3. Гудимовичу Ф.М. 7. Бугаю І.Х. 4. Єфремову В.І. 8. Масляєвій К.Є.



109

9. Дегтяренко Г.П. 11. Пономаренко Є.І. 10. Морозовій А.О. 12. Постнікову М.Ю.

§ 4. Відзначаю сумлінну роботу в організації допомоги студентам слідуючих

товаришів: 1. Левтової Х.А. 2. Веремія Ю.І. 3. Нечипоренко О.Л.

§ 5. Відзначаю і оголошую подяку за гарну організацію оборонної роботи в ІІ семестрі

кафедрі і викладачам військових дисциплін і надаю звання ударників оборонної роботи: 1. т. Гладкову А.В. — за організацію військово-оборонних і авто-мото-гуртків. 2. т. Шелковенкову П.Ю. — за організацію роботі по підготовці Ворошиловських

стрільців в Інституті. 3. т. Проценко К.С. — за організацію оборонно-масової роботи на

Червонопрапорном історичн. ф-ті. 4. т. Шипілову Т.І. — за проведення // масової роботи серед населення

м. Бердянська. § 6.

Оголошую подяку за сумлінну ударну роботу: 1. Юровій Є.В. 2. Пономаренко Є.І. 3. Дімітрову К. 4. Гудимовичу Ф.М.

§ 7. Преміювати: 1. т. Лобанова І.М. в сумі 350 крб. 2. т. Михайлюка В.К. в сумі 350 крб. 3. т. Рогозу П.Д. в сумі 200 крб. 4. т. Негляд С.О. путевкою в будинок відпоч. 5. т. Семеніхіна С.а. путевкою в будинок відпоч. 50 крб. 6. т. Пономаренко Е.І. путевкою в будинок відпоч. 55 крб.

§ 8. Внаслідок перевірки санітарно-гігієнічного стану й організації інших видів роботи

гуртожитків Інституту виявлено, що гуртожиток по вулиці Шевченко № 2 зайняв перше місце.

В зв’язку з тим гуртожитку по вул. Шевченко № 2 передати червоний переходовий прапор як кращому гуртожитку.

§ 9. За успішне проведення посівної компанії і за сумлінне ставлення до роботи

преміюю: 1. т. Кайду Д. відрізом на блузку, 2. т. Арнаутова відрізом на брюки, 3. т. Кривуна Петра відрізом на брюки і сорочку. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 86 1939, травня 19. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.І. Іоненка про результати проведення кросу ім. Шверніка

Наказ № 94

по Бердянському Учительському Інституту від 19 травня 1939 р.


110

Відзначаю переведення інститутом кросу ім. тов. Шверніка 18 травня 1939 р. і відмічаю такі наслідки кросу.

З’явилося на крос по Інституту 157 ч.: по географічному ф-ту — 50 чол., по історичному ф-ту — 45 чол. по фізико-математичному ф-ту — 32 чол., по педагогічним курсам — 27 чол. та по Робітфаку — 3 чол. З прийнявших участь у кросі здало норми, вложившись в потрібний час, лише

66 чол., що свідчить про недостатню підготовку до кросу як з боку окремих студентів, так і збоку керівників фізкультури.

Найкращі показники дав історичний факультет, студенти якого дали найвищі показники в загальній кількості, вклавшись в норму часу, так і по індивідуальному змаганню.

По історичному ф-ту вклались в норму часу 24 ч., по географічному ф-ту вклались в норму часу 18 ч., по фізико-математичн. ф-ту вклались в норму часу 13 ч., по педкурсам вклались в норму часу 10 ч. та по Робітфаку вклався в норму часу 1 ч. Таким чином, переможцем в кросі ім. Шверніка по Бердянському Учительському

Інституту є історичний факультет. // Студентів, викладачів і керівний склад факультету поздоровляю з перемогою і

виношу подяку. Персонально найвищі показники дали такі т. т.: По жіночій групі 1. т. Мельник М.С., ст. історичного ф-ту, склала норму в 1 хв. 35 сек. при нормі 1

хв. 45 сек. 2. т. Требушникова З.С., ст. історичного ф-ту, склала норму в 1 хв. 40 сек. 3. т. Сліпкань Л.К., ст. географічного ф-ту, склала норму в 1 хв. 43 сек. 4. т. Єфремова Г.Д., ст. фізмат. ф-ту, склала норму в 1 хв. 44 сек. По групі чоловіків: 1. т. Попов В.М., ст. фізмат. ф-ту, склав норму в 2 хв. 53 сек. при нормі 3 хв. 20 сек. 2. т. Панченко В.П., ст. істор. ф-ту, склав норму в 2 хв. 54 сек. 3. т. Тетерюк В.С., ст. істор. ф-ту, склав норму в 2 хв. 55 с. 4. т. Лашко М.Т., ст. педкурсів, склав нор. в 3 хв.03 с. 41. т. Коваленко А.Я., ст. фізмат ф-ту, склав норму в 3 хв.05 с. Нагороджую цих товаришів іменними жетонами. Відзначаю найкращі показники по жіночій групі, давшій найбільшу кількість

виконавших норму серед жінок — групу географічного факультету — 16 чолов. Судейську комісію роспустить 19.05.39 р. Підстава: протокол судейської комісії від 18 травня 1939 р. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Іоненко)


№ 87 1939, червня 7. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту П.А. Ляшенка з приводу затвердження рішенням ВАК Х.А. Левтової в ученому званні доцента математики

Наказ № 104

по Бердянському Учительському Інституту від 7.VI 1939 р.



111

[...] § 5.

Ст. викладача, кандидата наук т. Левтову Х.А. рішенням Вищої Атестаційної Комісії Всесоюзного Комітету в справах вищих шкіл в засіданні від 17-го травня 1939 р., протокол № 21, затверджено в ученому званні доцента ма//тематики.

З дня затвердження т. Левтової Х.А. іменувати в усіх документах, списках і справах Інституту кандидатом наук, доцентом математики.

Бухгалтерії з 17.05.39 р. провести зміну в окладі, згідно постанови РНК УРСР від 11.09.37 р.

Підстава: витяг з протоколу № 21 Вищої Атестаційної Комісії Всесоюзного Комітету у справах вищих шкіл від 17.05.39 р. [...]



№ 88 1939, червня 13. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про формування складу державних екзаменаційних комісій

Наказ № 111

по Учительському Інституту імені героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко від 13 червня 1939 р.

§ 1. Згідно наказу № 2630 Народного Комісара Освіти УРСР від 4 червня 1939 р.,

призначаю державну екзаменаційну комісію по заочному відділу у складі: 1. Історичний факультет. 1. т. Михайлюк В.К. — ст. викладач, зав. кафедрою — Голова комісії основ

марксизму-ленінізму. 2. Кравченко І.І. — зав. кафедрою історії — Член комісії. 3. Ляшенко П.А. — директор Інституту — Член комісії. 2. Географічний факультет. 1. Іоненко І.І. — ст. викладач, декан географічного факультету — Голова комісії. 2. Білик П.З. — заступник директора по заочному від. ін-ту — Член комісії. 3. Спаський К.О. — зав. кафедрою географії — Член комісії. 3. Фізико-математичний факультет. 1. Козетов І.М. — ст. викладач, зав. кафедрою математики — Голова комісії. 2. Дмітров В.С. — зав. кафедрою фізики — Член комісії. 3. Юфіт Н.Я. — викладач математики, декан фізмат. ф-ту — Член комісії. 4. Природничий факультет. 1. Рогоза П.Д. — ст. викладач ботаніки — Голова комісії. 2. Штань Ю.І. — викладач зоології — Член комісії. 3. Красногорський І.М. — викладач педагогіки — Член комісії. Т. В. О. Директора Ін-ту [Ляшенко]


№ 89 1939, червня 26. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента Б.Й. Шенфельда за «грубу образу» викладача

Наказ № 119



112

[...] § 4.

За брутальне, грубе, хуліганське ставлення до викладача середньої історії т. Лявукіна О.Й.у під час іспиту 25.06 з боку студента Шенфельда Б.Й., який наніс грубу образу викладачу і вимоги не придиратися до нього і оцінити його відповіді, вважаю неприпустиму таку поведінку з боку студента, яка ображає викладацький персонал і деморалізує студентів.

Наказую за таке грубе хуліганське і брутальне відношення з боку студента до викладача студента історичного ф-ту Шенфельда Б.Й. з складу студентів виключити.



№ 90 1939, червня 27. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про нагородження путівками та оголошення подяки студентам на відзначеня 20-річчя ЛКСМУ

Наказ № 121


§ 1. На відзначення 20-річчя Ленінського Комітету Комсомолу України за проявлення

високої успішності і активну участь у громадсько-політичній роботі Інституту, які боролись за піднесення трудової дисципліни, відзначаю путівкою на екскурсію до Москви:

1. Дергаля І.К. — студ. ІІ курсу Географ. ф-ту, 2. Шапошника М.С. — студ. ІІ курсу фізмат ф-ту; курсовками на місцевий курорт: 1. т. Дуку М.А. — студ. ІІ курсу Географ. ф-ту; путьовкою до будинку відпочинку: 1. Коваленко Я.А. — студ. І курсу Географ. ф-ту; путьовкою до санаторії: 1. Шевченко Н.П. — ст. І курсу Істор. ф-ту. Преміюю екскурсією до м. Київа т. Нестерця І.Н. Оголошую подяку: по Історичному ф-ту: 1. Бондаренко С.А. 2. Малюта І.В. // 3. Ярмак І.Н. 5. Гребенець К.І. 4. Андрієнко К.М. 6. Капленко А.І. по Географічному факультету: 1. Звагольська Г.Д. 3. Сліпкань Л.К. 2. Дмитрієва В.М. 4. Халецький О.Г. по фізмат. факультету: 1. Астіон М.О. 4. Бідний В.С. 2. Літовченко В.П. 5. Єфремова Г.Д. 3. Подліанова О.П. по однорічним курсам: 1. Криса І.Г. 2. Мінака Г.П. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)



113

№ 91 1939, червня 29. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів і студентів-випускників 1939 року

Наказ № 123


§ 1. На підставі рішення Державної Екзаменаційної Комісії надати диплом з відзнакою

слідуючим студентам-випускникам Інституту: фізмат факультет 1. Макаренко С.Я. 4. Классену І.Ф. 2. Фядіній В.П. 5. Нейфельду Я.І. 3. Чугуеву М.Д. 6. Цілуйко І.А. географічний факультет 1. Бойко І.О. 7.Трещук Ф.Ф. 2. Дука М.А. 8. Айварджі Є.С. 3. Нечипоренко І.К. 9. Захарченко М.С. 4. Ревуцькому В.Г. 10. Матюха Г.К. 5. Федоренко Ф.Г. 11. Порвину Б.М. 6. Морозу О.І. 12. Пацьорі В.Д.

§ 2. На підставі рішення Державної Екзаменаційної Комісії видати дипломи студентам-

випускникам, які повністю виконали навчальні плани і склали держіспити з усіх встановлених дисциплін:

Фізмат факультет 1. Павлова В.П. 28. Голуб І.Ф. 2. Бурима А.М. 29. Кононенко Є.М. 3. Фісуненко Г.І. 30. Шевченко Т.О. 4. Шевченко І.М. 31. Дяченко В.М. 5. Шило В.М. 32. Аболімов Є.С. 6. Бідан І.Є. 33. Нікітіна М.П. 7. Жовтоніг А.І. 34. Білан В.М. 8. Черкасова В.П. 35. Гоцуц Н.І. 9. Недоруба В.Т. 36. Коваленко А.Я. 10. Іваненко М.Д. 37. Вільямс Г.Г. 11. Білан В.С. 38. Коваленко Г.Я. 12. Примак Л.Г. // 39. Козетов К.М. 13. Кривенко К.С. 40. Ношенко М.Т. 14. Яковенко Д.І. 41. Кривонос М.О. 15. Барташевич Г.Л. 42. Рабе О.Ф. 16. Чаус О.П. 43. Лазня Р.М. 17. Вдовиченко А.Т. 44. Скакун І. 18. Шевченко Ф.С. 45. Хмара Л. 19. Крейда І.С. 46. Сабодаш В.Ю. 20. Богуславський І.В. 47. Щербіна О.М. 21. Кирпич П.О. 48. Ростовський П.П. 22. Дігтяр І.Й. 49. Пашко І.М. 23. Косенко П.К. 50. Горбунов П.С. 24. Левенец П.В. 51. Щуренко М.І. 25. Щегольський П.А. 52. Пісчанська Н.І. 26. Бідний В.С. 53. Артюх Д.В. 27. Подліанова О.П. 54. Буркут О.Г.


114

55. Пробачай Г.Д. 91. Діденко М.Я. 56. Харченко І.В. 92. Вігман М.А. 57. Щербіна О.М. 93. Гавриленко Ф.П. 58. Панкова О. 94. Галушко А.І. 59. Літвішко В.К. 95. Євтушенко В.Д. 60. Євка Н.М. 96. Синявська С.К. 61. Волков А.К. 97. Бондаренко В.Д. 62. Ольхова О.Т. 98. Функ І.А. 63. Безлюдний П.С. 99. Ільхівський І.Є. 64. Грицаєнко В.І. 100. Ейсфельд О.О. 65. Подільний П.Я. 101. Ященко О.К. 66. Кідалова Т.Я. 102. Федерау Я.Я. 67. Тітов М.О. 103. Епп І.І. 68. Сушко М.П. 104. Адаменко М.П. 69. Ілюшко П.П. 105. Савенко Л.М. 70. Лютомський Г. 106. Пуздренко І.І. 71. Муковський С.Ф. 107. Карайбіда Я.М. 72. Шапошник М.В. 108. Солодовник С.С. 73. Маліков С.Г. 109. Дементієв І.П. 74. Яковенко І.Д. 110. Вінгертер Б.С. 75. Стукановський І.П. 111. Брейль В.М. 76. Сардак І.І. 112. Чубир В.М. 77. Пашко І.І. 113. Мороз І.П. 78. Пилипенко І.В. // 114. Гельвер О.Г. 79. Мирошниченко М.В. 115. Борщевський О. 80. Острокінь О.М. 116. Мурашко М.П. 81. Ноздренко І.І. 117. Вертман І.І. 82. Плетінь П.А. 118. Паульс К.В. 83. Попов В.М. 119. Естерле Є.Ф. 84. Калюжна Н.П. 120. Дик М.П. 85. Князева М.С. 121. Бек Г.Г. 86. Храмцева Р.Ф. 122. Нюренберг Р.Г. 87. Кобець В.Т. 123. Бідлінграйер 88. Куліш Я.М. 125. Вовк С.А. 89. Грінько С.В. 126. Светашева Г.П. 90. Павловський В.В. Географічний факультет 1. Авраменко А.Р. 16. Науменко М.П. 2. Бойко Н.П. 17. Сорока М.Н. 3. Безверхій А.П. 18. Семененко Д.Т. 4. Бобир А.А. 19. Сичева Г.П. 5. Гапаненко А.Г. 20. Тоцький Ю.Ф. 6. Гончаренко М.А. 21. Тоцька Г.С. 7. Диденко В.Т. 22. Тимонина К.Д. 8. Дімітренко Л.В. 23. Хоменко М.С. 9. Іщенко Д.Д. 24. Бредихин С.П. 10. Долганов А.П. 25. Горовий В.О. 11. Закревський І.П. 26. Лобач О.І. 12. Качан Д.В. 27. Аврамов В.М. 13. Кущ Т.С. 28. Ботура Є.В. 14. Куценко Ф.С. 29. Біблик І.З. 15. Марич П.І. // 30. Бойко Г.О.


115

31. Вівденко В.В. 67. Ротко В.І. 32. Вовк Н.І. 68. Росінський К.Т. 33. Грицаєнко 69. Скоромна К.Т. 34. Голосюк Т.М. 70. Савоста Д.А. 35. Гордзієвич Ю.Ю. 71. Тютюнник І.О. 36. Дергаль І.К. 72. Тлустова Г.П. 37. Злидення К.Г. 73. Третяков І.І. 38. Костенко І.А. 74. Теретьєва Г.Я. 39. Лукаш Х.Є. 75. Шамрицький Д.Д. 40. Міриленко Г.М. 76. Цаплюк С.Д. 41. Онищенко І.В. 77. Бойко М.П. 42. Прищенко Т.Н. 78. Базеева Є.С. 43. Рашевченко О.П. 79. Губар В.І. 44. Сіленко Л.О. 80. Гринь А.І. 45. Супрунець П.Ф. 81. Кальченко О.Й. // 46. Толошний І.П. 82. Карачевська А.І. 47. Трегуб К.С. 83. Кошовий Є.І. 48. Хмарська З.Ю. 84. Кириченко Ф.Р. 49. Харокозов К.В. 85. Колокольцева 50. Чубиш К.М. 86. Момот Н.А. 51. Шишка Г.А. 87. Пилипенко М.Я. 52. Кліменко К.Н. 88. Прядко Ф.І. 53. Безсусідня П.І. 89. Пустовой Д.Ф. 54. Безсусідний П.Г. 90. Панченко М.М. 55. Вертипорох О.Ю. 91. Підлип’ян А.Н. 56. Вакуленко В.С. 92. Романенко Р.С. 57. Глебов В.Є. 93. Рябко І.І. 58. Дем’яненко К.О. 94. Соколовський М.Я. 59. Дяченко К.М. 95. Тараненко І.О. 60. Зінченко Л.П. 96. Филипов І.З. 61. Крот Н.Є. 97. Шарай І.В. 62. Крот Г.І. 98. Шінкаренко М.А. 63. Карпенко Н.В. 99. Шолух К.М. 64. Музиченко М.Є. 100. Шевцова М.О. 65. Мітевський Л.І. 101. Шмалько К.Д. 66. Оніщенко В.Ю.

§ 3. Студентам-випускникам, які повністю виконати навчальні плани, але не склали

Держіспитів в цьому році, надається право скласти держіспити в 1940 році: Фізмат. факультет 1. Приб Р.Я. 4. Данільченко А.З. 2. Баско І.Я. 5. Крат П.П. 3. Чорноус В.П. 6. Рябко В.М. Географічний факультет 1. Лафаки І.В. 4. Демська Є.С. 2. Ганзуля К.Г. 5. Плетінь М.О. 3. Коваленко П.А. 6. Рябко В.

§ 4. Студенти І-го курсу, які повністю виконали навчальні плани за І-й курс,

переводяться на ІІ курс: Історичний факультет 1. Андрієнко К.М. 3. Бойко Г.О. 2. Бойко І.Г. 4. Бойко К.С.


116

5. Бондаренко С. 58. Ганзуля М. 6. Бідник Г.О. 59. Заклодний Л. 7. Білоконенко О.Г. 60. Крохмаль С.С. 8. Білий І.В. 61. Лібіч Д. 9. Верещага М.П. 62. Мурашко М. 10. Вітер П.П. // 63. Маленко П. 11. Веленкура А.К. 64. Марухна 12. Войновський Л. 65. Малюта 13. Волковський І. 66. Мовчан В. 14. Василенко Г.І. 67. Носков І.Т. 15. Горовий П.Ю. 68. Назюта М. 16. Гончар Н.О. 69. Псьол О. П. 17. Грібенець К.І. 70. Писанец М. 18. Ганжа Ф.Ф. 71. Пархоменко 19. Гаркушенко Л.С. 72. Пенез Д. 20. Деркач М.Є. 73. Панченко В. 21. Драна Н.А. 74. Павленко К. 22. Дук О.М. 75. Педан М. 23. Джухаль П.П. 76. Переклійський // 24. Мельнік М.С. 77. Радченко П. 25. Піриг М.С. 78. Решеткіна 26. Підгайна З.А. 79. Раскевич 27. Ступак М.В. 80. Реверська 28. Савченко О.П. 81. Рудаметкина 29. Тетерюк В.С. 82. Рец В. 30. Гарбенко М.П. 83. Слобожан 31. Дудник Г. 84. Ципка Н. 32. Єрмілова Г. 85. Бредихин М.І. 33. Жіліна К.П. 86. Блоха М.І. 34. Жуковський М.В. 87. Агеева Л.І. 35. Зюзь І. 88. Воробйова О. 36. Здор І.Ф. 89. Комендант Н. 37. Зайцева М.М. 90. Ковалевська 38. Захарченко Н. 91. Синельникова 39. Залкінд М.Н. 92. Семенова 40. Іванченко І.О. 93. Синявська М. 41. Косміна І. 94. Савченко А. 42. Кириченко С.С. 95. Требушникова З. 43. Крипак І. 96. Третяк Ф.Ф. 44. Капленко К. 97. Тоцька І. 45. Катюха К. 98. Урлова О. 46. Куртева Д. 99. Уколова В. 47. Кирдан М. 100. Юрченко Ф. 48. Корнілова Г.А. 101. Чуб Т. 49. Кривонос В. 102. Чистик І. 50. Літвинов І. 103. Шіян П.І. 51. Луговий І. 104. Шіян Р.С. 52. Лисенко І. 105. Шломенко 53. Міленко І. 106. Шамрицька 54. Мосіяш В. 107. Шевченко М.М. 55. Мороко М. 108. Шевченко М.І. 56. Нестерец І. 109. Яресько В.В. 57. Гіренько Т.А. 110. Ярмак І.Н.


117

Географічний факультет 1. Авдіенко І.П. 24. Борисенко М.С. 2. Білецька К.С. 25. Бородай А.Ф. 3. Гапієнко Н.Д. 26. Долгова Н.Ф. 4. Даніленко З.С. 27. Дробна В.В. 5. Дмітрієва В.М. 28. Доля М.С. // 6. Дулова М.К. 29. Демченко М.Н. 7. Звагольська Г.Д. 30. Літвін М.В. 8. Касян К.Ф. 31. Лібченко О.З. 9. Кавригина В.П. 32. Лібченко Д.М. 10. Коваленко Є.А. 33. Назаренко Л.І. 11. Кривцова Є.А. 34. Носова А.Т. 12. Левченко Є.З. 35. Рачек М.П. 13. Матев М.К. 36. Семібратова М.Н. 14. Михайлова Г.К. 37. Синільник Н.К. 15. Носач Д.І. 38. Скляр М.Г. 16. Примак Г.Г. 39. Сліпкань Л.К. 17. Романченко К.Л. 40. Тарасенко Г.Ф. 18. Розтрепа І.Г. 41. Філобок В.К. 19. Солонська О. 42. Халецький О.Г. 20. Сіренко Г.М. 43. Хаджінова В.Л. 21. Старосвіт О.П. 44. Чабанко А.С. 22. Тараненко М.Ф. 45. Шаркова Л.Т. 23. Ярмолаш М.І. 46. Шаблінська А.І. Фізмат. факультет 1. Астіон М.О. 22.Гончаренко М.М. 2.Андрюшенко Я.М. 23.Домшинська В.П. 3. Бульба І.Ю. 24. Заремба В.В. 4. Бобровник І.М. 25. Ушенко К.М. 5. Білич М.М. 26. Кириченко Л.Я. 6. Вязментінов В.В. 27. Козленко Р.П. 7. Екзархова Л.Д. 28. Кальниш Г.Ф. 8. Козачухіна Л.А. 29. Лопатко К.Д. 9. Краса І.М. 30. Літовченко В.П. 10. Міленькая Н.А. 31. Поначевна Т. 11.Ольшанський Ф.Я. 32. Петренко І.С. 12. Рудаков П.С. 33. Подольний І.Є. 13. Сургайло Л.В. 34. Пшеничний К. 14. Саєнко Р.К. 35. Рой Д.В. 15. Федорец М.О. 36. Рахно Г.Д. 16. Чучмай Г.А. 37. Солонина Ф.О. 17. Щербініна К.І. 38. Тупас М.П. 18. Яковенко М.І. 39. Шурденко А.П. 19. Воропаєва А.Г. 40. Майстренко А.П. 20. Єфремова 41. Божко І.Д. 21. Вербицька М.Т. 42. Шелудько [...] Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 92 1939, червня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відзначення кращих викладачів і співробітників за результатами навчального року


118

Наказ № 124 по Учительському Інституту імені героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко

від 30 червня 1939 р. § 1.

Перевіривши наслідки успішності і результати роботи кафедр і викладачів Інституту, оголошую подяку всьому педагогічному колективу, учбово-допоміжному і обслуговуючому персоналу Інституту.

§ 2. Оголошую подяку і привласнюю звання кращих ударників слідуючим товаришам,

що відданно боротись за зміцнення трудової дисципліни і високої успішності студентів: 1. Михайлюку Віктору Кононовичу — керівнику кафедри Марксизму-Ленінізму і

декану історичного ф-ту — за гарну організацію курсу основ Марксизму-Ленінізму і роботи історичного факультету.

2. Іоненко Івану Івановичу — викладачу економічної географії і декану географічного факультету — за гарну організацію роботи географічного факультету, який має передовий курс і передову кафедру в Інституті, за високоякісне проведення курсу економгеографії і підготовку студентів до державних іспитів.

3. Лобанову Івану Микитовичу — завідуючому передової кафедри Інституту — за зразкову організацію учбової і науково-дослідчої роботи на кафедрі, за виконання раніш // встановлених строків наукової тематики.

4. Білику Петру Захаровичу — викладачу фізичної географії і пом. директора по заочному відділу — за високоякісне проведення курсу географії СРСР і підготовку до держіспитів, за гарну організацію роботи по заочному навчанню.

5. Асламову Олексію Несторовичу — за велику роботу, проведену в боротьбі за зміцнення труддисципліни, організацію масової і політвиховної роботи серед студентів, за проведення організаційної роботи і читання курсу основ Марксизму-Ленінізму.

6. Спаському Костянтину Олексійовичу — за гарну організацію підготовки студентів до державних іспитів; за гарну організацію роботи кафедри географії.

7. Поляковій Вірі Борисовні — за сумлінну організацію роботи в піднесенні грамотності студентів, за гарну організацію викладання мови і літератури на робітфаці.

8. Красногорському Івану Михайловичу — за гарну організацію курсу педагогіки і підготовку студентів до державних екзаменів.

9. Зіньківському Костю Максимовичу — за гарну організацію педагогічної практики з математики, за систематичну методичну допомогу школам.

10. Рогозі Павлу Дмитровичу — за сумлінну організацію учбової практики та // організацію обліку по учбовій частині.

11. Кравченко Івану Івановичу — за сумлінну роботу в організації історичного факультету, за проявлену турботу і ініціативу в забезпеченні історичного факультету учбовою і учбово-допоміжною літературою.

12. Гудимовичу Федору Мефодієвичу — за організацію роботи вечірнього відділу, за гарне забезпечення курсу стародавньої історії.

13. Єфремову Віталію Івановичу — за гарну організацію і проведення курсу математичного аналізу, за гарну організацію викладання математики на робітфаці.

§ 3. Привласнюю звання ударників учбової роботи і оголошую подяку слідуючим

викладачам: 1. Синиці Івану Онуфрієвичу — за велику роботу, проявлену в організації

викладання основ Марксизму-Ленінізму. 2. Малявіну Льву Семеновичу — за гарну організацію учбової роботи по курсу

математичного аналізу, за прищеплення педагогічної майстерності студентам. 3. Левтовій Хаї Абрамовні — за гарну організацію і проведення курсу вищої

алгебри і теорії чисел. 4. Прудентову Федору Миколаєвичу — за гарне проведення курсу картографії.


119

5. Веремію Юрію Івановичу — за організацію і допомогу студентам в проведенні педпрактики.

6. Михайлику Михайлу Антоновичу — за організацію // допомоги студентам в підготовці до державних екзаменів.

§ 4. Оголошую подяку за обслуговування студентів протягом року і в підготовці до

іспитів: 1. Старшому лаборанту кафедри географії т. Голіку М.Г. 2. Старш. лаборанту кафедри фізики тов. Нечипоренко О.Л. 3. Старш. лаборанту кафедри історії тов. Михайлюк С.Л. 4. Старш. лаборанту кафедри геології т. Бугаю Івану Харитоновичу. 5. Секретарю географічного факультету т. Свентіцькій Н.Ф.

§ 5. За сумлінну роботу в обслуговуванні студентів, оформлення документів оголошую

подяку т. Азаревич Л.І. — секретарю Інституту; т. Гарелик А.О. — секретарю історичного і фізико-математичного ф-ту; т. Карташовій Г.К. — референту заочного відділу; т. Дегтяренко Г.П. — секретарю по студсправах.

§ 6. За гарну організацію роботи бібліотеки під час підготовки і проведення іспитів

оголошую подяку зав. бібліотекою т. Невмивакі Н.Й. і бібліотекарю т. Негляд С.О. § 7.

За гарну організацію роботи учбових // майстерень по виготовленню і ремонту учбового обладнання привласнюю звання ударника і оголошую подяку майстру т. Сусанову Т.Г.



№ 93 1939, липня 5. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка щодо ліквідації робітфаку

Наказ № 128

по Учительському Інституту імені героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко від 5 липня 1939 р.

[...] § 3.

т. Сахно М.І., директора Робітфаку, вважати у відпустку з 1.07 по 27.08 1939 р. включно і з 28.08 1939 р. звільненим з посади директора Робітфаку в зв’язку з ліквідацією Робітфаку.

§ 4. т. Матвієву Г.І., секретаря Робітфаку, вважати з 5 по 20.07 1939 р. в тарифному

відпуску і з 21.07 1939 р. звільненою з посади секретаря Робітфаку в зв’язку з ліквідацією Робітфаку. [...]



№ 94 1939, жовтня 25. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів, призваних до РСЧА

Наказ № 195

по Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 25.10 1939 р.


120

§ 1. Слідуючих студентів Інституту вважати закликаними до РСЧА: по історичному факультету І курс 1. Адаменко В.М. 11. Мірошніченко М.О. 2. Бойко П.П. 12. Настека В.І. 3. Дайнович В.К. 13. Остапенко О.Ю. 4. Засядьвовк П.М. 14. Петраш Г.Д. 5. Зюзь І.Ф. 15. Пустовой Ф.П. 6. Іващук Я.Й. 16. Ревяцький І.П. 7. Куліш М.І. 17. Чижмак О.І. 8. Кононенко О.Я. 18. Яковенко О.Г. 9. Літвінов І.І. 19. Яременко О.С. 10. Лозановський Б.П. по природничо-географічному ф-ту 1. Аршинов Л.Г. 9. Остапов І.М. 2. Босенко Я.Є. 10. Приліпко Б.О. 3. Божко Д.Т. 11. Півненко І.Р. 4. Грицаєнко В.Г. 12. Рашкевич М.М. 5. Губський К.О. 13. Сипка І.Ф. 6. Довбиш І.С. 14. Твердохліб Ф.М. 7. Зозуля І.В. 15. Терновий Д.Т. 8. Мочоний О.Л. 16. Федорченко Н.С. по фізико-математичному ф-ту 1. Бабенко П.Н. 22. Кучерявий І.Я. 2. Бованенко Г.А. 23. Кущ В.І. 3. Бондар Н.П. 24. Кравченко О.І. 4. Безновський Б.І. 25. Майфет О.Д. 5. Британ О.К. 26. Мойсеєнко І.Г. 6. Беззаборний О.Є. 27. Маслюков Т.І. 7. Білопольський К.І. 28. Павлов Д.Ф. 8. Вівюрський І.Я. 29. Рябенький П.Х. 9. Гальперін Г.А. 30. Романенко І.І. 10. Горбань І.С. 31. Струкуленко С.С. 11. Дузь П.В. 32. Сніцар М.С. 12. Дзюба А.С. 33. Сушко О.Ф. 13. Запорожан І.П. 34. Савощенко В.Ю. 14. Золотухін П.В. 35. Сліпченко Ф.В. 15. Зевелев І.І. 36. Трубкін П.О. 16. Задорожний І.А. 37. Фастовський В.П. 17. Іщенко К.Ф. 38. Чубенко С.К. 18. Калюжний В.А. 39. Чохленко А.М. 19. Копиченко С.І. 40. Чистяков В.І. 20. Коваленко М.О. 41. Щуро І.Т. 21. Костяновський І.В. 42. Яцун І.О. по мовно-літературному ф-ту 1. Брагінець Ф.Ф. 8. Новіков С.С. 2. Бабенко А.Я. 9. Павловський М.К. 3. Гречка О.В. 10. Пор’яз А.О. 4. Крутько М.М. 11. Сімшаг А.І. 5. Кащевцов С.О. 12. Струсь І.Н. 6. Кураков І.О. 13. Тютюник М.Н. 7. Мистюк Н.С. 14. Шевченко М.С.


121

15. Горлач Д.С. [...] Т. В. О. Директора ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 26/26ф. — Арк. 61 зв. – 62. Оригінал.

№ 95 1939, листопада 6. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 7 листопада

Наказ № 205

по Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 6 листопада 1939 р.

Трудящі Великого Радянського Союзу в братській єдності з великим ентузіазмом зустрічають Велике свято звільнення від капіталістичного гніту, рабства, злиднів.

Свято двадцять другої річниці Великої Соціалістичної Жовтневої революції, яка забезпечила трудящим Нашої Великої Соціалістичної батьківщини право на працю і відпочинок, право на забезпечення в старості, право на освіту.

Колектив студентів, викладачів і робітників інституту в своїй боротьбі за піднесення високої свідомої трудової дисципліни, в боротьбі за високу якість учбового процесу, працюючи методами соціалістичного змагання, добився значних успіхів у підготовці кадрів. Наші досягнення і наші успіхи повинні і надалі закріпитись і піднестись на нову височінь соціалістичним змаганням. Поздоровляю з святом ХХІІ роковини Великої Жовтневої Соціалістичної революції відмінників і відмінниць, ударників і ударниць, всіх студентів і студенток, викладачів і учбово-допоміжний персонал, робітників і робітниць інституту.

§ 2. Відзначаю сумлінну і високоякісну роботу та привласнюю звання ударника імені

ХХІІ роковин Жовтневої Революції слідуючим викладачам інституту: // По кафедрі основ Марксизму-Ленінізму 1. Синиці Івану Онуфрієвичу — за гарну організацію роботи кафедри,

високоякісність навчальної роботи по основах Марксизму-Ленінізму і активну участь в проведенні громадсько-політичної і виховної роботи в інституті і поза інститутом.

2. Гальчинському Івана Миколаєвичу — за сумлінну роботу по організації кабінету основ Марксизму-Ленінізму, за активну участь в громадсько-політичній і виховну роботу.

По кафедрі історії 1. Лявукіна Олексія Йосиповича — за високоякісну викладовську роботу, за

систематичну допомогу в самостійній роботі студентам по курсу середньої історії. 2. Гудимовичу Федору Мефодьєвичу — за сумлінну роботу по організації роботи

історичного факультету і вечірнього відділу, за активну участь [у] громадсько-політичній роботі.

3. Асламову Олексію Несторовичу — за сумлінну роботу по організації масово-політичної і політвиховної роботи в інституті.

4. Михайлюк Сімі Львовні — за сумлінну і відзначну роботу по організації роботи історичного кабінету.

По кафедрі педагогіки 1. Теслі Тетяні Іванівні — за якісну роботу по проведенню курсу психології, за

організацію допомоги студентам в самостійній роботі. 2. Красногорському Івану Михайловичу — за // сумлінну роботу по організації

навчального процесу на однорідних педкурсах, за гарну організацію і проведення громадсько-політичної роботи.

По кафедрі географії


122

1. Іоненко Івану Івановичу — за гарну організацію роботи природничо-географічного факультету та високоякісне забезпечення навчального процесу, за активну громадсько-політичну і виховну роботу студентів.

2. Спаському Костянтину Олексійовичу — за гарну організацію роботи кафедри, за сумлінне і доброякісне проведення навчального процесу, організацію самостійної роботи студентів і виявлення педагогічної майстерності і передачу її студентам.

3. Білику Петру Захаровичу — за гарну організацію роботи заочного відділу, за доброякісне ведення учбового процесу, за активну участь в гром.-політ. роботі.

4. Рогозі Павлу Дмитровичу — за віддану роботу в забезпеченні високоякісного засвоєння знань студентами, за активну участь в громадсько-політичній роботі.

5. Прудентову Федору Миколаєвичу — за сумлінне проведення навчального процесу і проведення роботи в галузі винахідництва важливих приладів.

6. Нельзі Вірі Михайловні — за сумлінну роботу по організації кабінету і забезпечення державної власності, за активну участь в громадсько-політичній роботі.

По кафедрі фізики 1. Дмітрову Василю Степановичу — за сумлінну організацію науково-методичної

роботи кафедри і виготовлення силами кафедри приладів, за допомогу учителям шкіл міста і району з методики і теорії фізики.

2. Веремію Георгію Івановичу — за сумлінну організацію роботи по заочному відділу, гарну організацію навчальної роботи з фізики та методики фізики.

3. Нечипоренко Олексію Лукічу — за сумлінну і віддану роботу по організації і збереженню обладнання фізичного кабінету.

По кафедрі математики 1. Малявіну Льву Семеновичу — за високоякісну і майстерну організацію навчання

з математичного аналізу. 2. Єфремову Віталію Івановичу — за сумлінне і доброякісне ведення навчального

процесу, за активну участь у громадсько-політичній роботі. 3. Юфіту Науму Яковичу — за сумлінне і високоякісне проведення державних

міроприємств по держкредиту, за активну участь [у] громадсько-політичній роботі. 4. Левтовій Хаї Абрамовні — за сумлінну і доброякісну організацію учбової роботи

з вищої алгебри і систематичну допомогу і організацію самостійної роботи студентів. 5. Зіньківському Костянтину Максимовичу — за доброякісну навчальну роботу

студентів, виробку у них навчальної майстерності і хисту, за організацію педпрактики, за активну участь в громадсько-політичній роботі.

6. Гончар Євгенії Василівні — за сумлінну // і доброякісну організацію учбової роботи з елементарної математики і систематичну допомогу студентам з організації їх самостійної роботи.

По військових дисциплінах 1. т. Гладкову Олександру Васильовичу — за організацію оборонно-масової роботи

в інституті, за сумлінну роботу по збереженню державного майна, активну участь в громадсько-політичній роботі.

2. Проценко Кузьмі Самсоновичу — за проведення оборонно-масової роботи студентів, за активну участь в громадсько-політичній роботі.

3. Шипілову Тимофію Івановичу — за активну участь в проведенні громадсько-політичної і оборонно-масової роботи.

Відзначаю сумлінну і віддану роботу слідуючих викладачів інституту: 1. Портянко В.Ф.х - канд. наук, зав. кафедр. природознавства. 2. Ніколаєва В.Ф. - лаборанта зоологічного кабінету. 3. Ткачмана О.Д. - асистента кафедри фізики. 4. Сусанова Т.Г. - майстра фізичного кабінету. 5. Пархоменко І.А. - ст. викладача хімії. 6. Кейль В.С. - лаборанта хім. кабінету. По кафедри мов привласнюю звання ударника Поляковій В.Б.


123

Привласнюю звання ударників слідуючим робітникам та учбово-допоміжному персоналу за сумлінну роботу, проявлену у виконанні завдань дирекції по організації роботи серед студентів:

1. Нагляд Софії Олександровні 2. Рудневій Неонілі Назаровні 3. Масляєвій Ксенії Юхимовні // 4. Катаєву Павлу Степановичу 5. Карташовій Ганні Казиміровні 6. Едігер Олені Петровні 7. Хара Марфі Спиридоновні 8. Постнікову Марку Микитовичу 9. Романчик Марії Ульянівні 10. Іванюшенко Захару Сисоєвичу 11. Білозубу Тимофію Федоровичу 12. Юровій Євдокії Василівні 13. Талакнієвій 14. Пономаренко Є. Відзначаю сумлінну роботу слідуючих робітників: 1. Азаревич Любов Іванівні 2. Захарченко Ольги Васильовни 3. Воронової Марії Іванівни 4. Афенченко Настасії Семеновни 5. Герасименко 6. Кульбашної 7. Димової. Привласнюю звання ударників імені ХХІІ роковин Жовтневої революції в учбовій і

громадсько-політичній роботі слідуючим студентам ІІ курсу: По історичному факультету: 1. Жуковському М.В. 4. Нестерцю І.Н. 2. Джухалю П.П. 5. Бредихіну М.І. 3. Бойко Катерині По географічному ф-ту ІІ курсу: 1. Коваленко Д. 5. Філобок В. 2. Авдієнко І. 6. Бородай А. 3. Примак Г. 7. Долговій Н. 4. Тараненко 8. Скляр М. // По фізмат. факультету: 1. Андрющенко 2. Літовченко 3. Чучмай Студентам І-го курсу історичного факультету: 1. Мірошниченко 4. Величко 2. Шулькіну 5. Дяченко 3. Бондаренко 6. Кіосевій Мовно-літературний ф-т: 1. Волинцю 7. Дубченко 2. Тесленко 8. Гладковій М.П. 3. Солодкому 9. Тарапаті 4. Магонову 10.Тренкеншу 5. Щербань 11. Кобзар 6. Мушті По природничо-географічному ф-ту: 1. Кіщенко К. 2. Редько Л.


124

3. Кущ І.І. 7. Масло 4. Михайловій В. 8.Охват 5. Угнівенко 9. Кліменко 6. Сирмятніковій 10. Омельяненко По фізмат факультету: 1. Кудацький 5. Саленко 2. Ставрулову 6. Амеліч 3. Ярошенко 7. Квітко 4. Солонській 8. Савченко

§ 3. Відзначаю виключно добросумлінне відношення до військової роботи і прагнення

оволодіти військовою спеціальністю курси медичних сестер запасу інституту, утворені з студентів мовно-літературного факультету, які уміло пов’язують // свою учбову роботу з військовою, наполегливо оволодіваючи військовою спеціальністю.

До дня ХХІІ річниці Великої Жовтневої Соціалістичної Революції курси медсестер запасу, за порівнюючи короткий проміжок часу, склали норми на 2 оборонних значки ПВХО 1 ступня і ГСО 2 ступня з оцінками тільки добре і відмінно.

Слухачів курсів — студенток мовно-літературного факультету т. т.: 1. Гладкову М.П. 16. Мушту Н.Ф. 2. Брех-Реут В.Н. 17. Мігушевську Є.В. 3. Буцькову Р.Д. 18. Нестерову Н.А. 4. Волинець Е.Т. 19. Наливайко В.І. 5. Голощапову Т.М. 20. Полуновську Б.Б. 6. Рудченко А.А. 21. Погорілу Н.П. 7. Дженжери А.М. 22. Рупчеву П.І. 8. Дубченко Е.В. 23. Ружинську В.Д. 9. Єсип М.М. 24. Серби А.К. 10. Єременко Є.Н. 25. Токма Г.І. 11. Жаботинську Б.Л. 26. Чекіну Є.С. 12. Завадську Е.І. 27. Шапіро А.В. 13. Клюєву К.І. 28. Шевченко М.М. 14. Зінченко Л.С. 29. Євтушенко М.Л. 15. Ліпницьку Є.С.

ставлю в приклад всьому складу інституту, оголошую подяку та привласнюю звання ударників військової роботи.

§ 4. За добросумлінне відношення до справи підготовки медсестер викладачам курсів

медсестер запасу інституту лікарям Фрейдекіну І.І. та Крассову В.П. оголошую подяку. Т. В. О. Директора ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 96 1939, грудня 9. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про влаштування в інституті кутка, присвяченого П.Д. Осипенко

Наказ № 219

по Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 09.12 1939 р.

§ 1. Для увіковічення пам’яті Поліни Денисовни Осипенко, ім’я якої носить наш

Інститут, асигную з коштів на учбові витрати 2000 крб. для організації і оформлення уголка життя і діяльності знаменитої льотчиці нашого часу.


125

Доручаю проведення організаційної роботи і підбору матеріалів комісії в складі: Михайлюка В.К. — голови комісії Прудентова Ф.М. Полякової В.Б. Горового П.Ю. Гладкова О.В. Відкриття уголка присвятити до дня ударника 1 січня. [...] Т. В. О. Директора ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 97 1939, грудня 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про впорядкування придбання літератури для кабінетів і бібліотеки


по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 28 декабря 1939 г.

1. В связи с тем, что до сего времени практиковалась закупка литературы каждым кабинетом в отдельности без предварительного согласования с библиотекою института, что в конечном итоге безличило учет и ответственность за сохранность литературы, категорически предлагаю в дальнейшем подобного явления не допускать.

2. Предлагаю всем кабинетам института закупку литературы для кабинетов проводить только через библиотеку института.

3. Обязываю все кабинеты сдать ранние закупленную ими литературу и не внесенную в инвентарную книгу по библиотеке в библиотеку.

4. Библиотеке института предлагается всю приобретенную для кабинетов литературу вносить в инвентарную книгу как имущество библиотеки, и затем книги в обработанном виде передавать по абонементу в кабинеты для пользования на правах внутривузовского абонемента.

5. Кабинетам пользоваться в порядке абонемента из библиотеки только справочной литературой без права выдачи студентам на дом. Литература для домашней работы получается каждым в отдельности работником из библиотеки в порядке личного // абонемента.

Кабинеты, имеющие в своем пользовании литературу не строго учебного порядка, обязаны в срочном порядке сдать ее в библиотеку.

6. Кабинетам на основании типового правила пользования библиотекой в ВУЗах, утвержденного комитетом по делам высшей школы, запрещается самостоятельная выдача книг, находящихся в его ведении, на дом.

7. Бухгалтерию института обязываю принимать к оплате счета на литературу только от библиотеки, причем на счетах должны быть указаны инвентарные номера, за которыми заприходованы книги в библиотеке.

В. И. О. Директора Института [Підпис] (Козетов)

Архів БДПУ. — Спр. № 26/26. — Арк. 88 зв. – 89. Оригінал. № 98 1940, січня 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора

інституту І.М. Козетова з повідомленням змісту витягу з наказу Народного комісара Освіти УРСР про нагородження грамотами викладачів інституту

Наказ № 1

По Осипенківському Державному Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 3/I 1940 р.


126

§ 1. Цим оголошую витяг з наказа № 6626 Народного комісара Освіти УРСР тов.

Федько Ф.А. від 28/XII 1939 р. «Про відзначення професорів і викладачів університетів, педагогічних і учительських інститутів».

На основі даних про роботу вишів НКО УРСР в 1939 році і на відзначення Дня ударника, наказую:...

«II. Відзначити та нагородити грамотою НКО УРСР таких професорів і викладачів університетів і інститутів, які особливо відзначилися в соціалістичному змаганні і домоглися найкращих успіхів в справі навчання і виховання студентів:...

По Осипенківському учительському ін-ту: 1 В. О. директора Ін-ту Ляшенко П.А. 2 Ст. викладача Михайлюк В.К. 3 Ст. викладача Іоненко І.І. 4 Доцента Лабанова І.Н.» Т. В. О. директора Ін-ту [Козетов]

Архів БДПУ. — Спр. № 36/36ц. — Арк. 2 зв. Оригінал.

№ 99 1940, лютого 13. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту П.А. Ляшенка про кадрові питання

Наказ № 23 По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П. Осипенко

від 13/II 1940 р. § 1.

т. Страховську Зою Ростиславовну зарахувати на посаду секретаря географічного і мовно-літературного факультетів заочного відділу з 13 лютого 1940 р. з місячним іспитовим строком.

Підстава: заява т. Страховської. § 2.

т. Троценко М.Д., коменданта гуртожитків Інституту, вважати з 16/II по 8/III 1940 р. включно у тарифному відпуску за 1939 рік.

Тимчасове виконання обов’язків коменданта гуртожитків покласти на т. Журман. § 3.

т. Зайченко П.А., зав. кафедрою педагогіки, доцента педагогіки, згідно рішення Вченої ради Ленінградського державного педагогічного інституту ім. А.І. Герцена від 24/I 1940 р., затвердити в ученому ступні кандидата педагогічних наук.

З дня затвердження т. Зайченко П.А. іменувати в усіх документах, списках і справах Інституту кандидатом педагогічних наук.

Бухгалтерії з 1/II 1940 р. провести зміну в оплаті, згідно постанови РНК УРСР від 11/IX 1937 р.

Підстава: витяг з протоколу засідання Вченої Ради Ленін. Держ. Педінституту ім. Герцена.

В. О. Директора [Підпис] (Ляшенко)


№ 100 1940, лютого 19. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про підсумки першого семестру

Наказ № 28

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 19/II 1940 р.


127

§ 1. Перевіривши підсумки роботи першого семестру 1939/40 року по учбовій роботі

відзначаю значні успіхи викладацького колективу в боротьбі за високоякісну повну успішність і привласнюю звання ударників імені 3-ої Сталінської п’ятирічки слідуючим викладачам:

1. Завідуючому кафедри основ марксизму ленінізму, декану історичного ф-ту тов. Михайлюку Віктору Кононовичу.

2. Декану природничо-географічного факультету Іоненко Івану Івановичу. 3. Старшому викладачу основ марксизму-ленінізму т. Синиці Івану Онуфрієвичу. // 4. Викладачу основ марксизму-ленінізму т. Гальчинському Івану Миколайовичу. 5. Зав. кафедрою географії т. Спаському Кості Олексійовичу. 6. Ст. викладачу фізгеографії Білику Петру Захаровичу. 7. Викладачу картографії т. Прудентову Федору Миколайовичу. 8. Зав. кафедрою педагогіки т. Зайченко Петру Акимовичу. 9. Ст. викладачу педагогіки т. Красногорському Івану Михайловичу. 10. Ст. викладачу психології т. Теслі Тетяні Івановні. 11. Зав. кафедрою математики, викладачу аналіт. геометрії т. Козетову Івану

Михайловичу. 12. Декану фізико-математичного факультету т. Малявіну Льву Семеновичу. 13. Викладачу методики математики т. Зіньківському Кості Максимовичу. 14. Викладачу математичного аналізу тов. Єфремову Віталію Івановичу. 15. Викладачу креслення т. Мамченко Миколі Яковичу. 16. Викладачу математики т. Юфіт Науму Яковичу. 17. Доценту, кандидату наук т. Левтовій Хаї Абрамовні. 18. Викладачу математики т. Гончар Євгенії Васильовні. 19. Асистенту кафедри математики т. Красногорській Парасковьї Гордієвні. 20. Зав. кафедрою природознавства, кандидату наук т. Портянко Володимиру

Пилиповичу. 21. Асистенту кафедри т. Рогозі Павлу Дмитровичу. // 22. Лаборанту кафедри природознавства т. Нельзі Вірі Михайлівні, Ніколаєву

Володимиру Федоровичу. 23. Зав. кафедрою мови т. Бражнікову Євгенію Семеновичу. 24. Викладачу укр. мови т. Поляковій Вірі Борисовні. 25. Зав. кафедрою історії т. Лявукіну Олексію Йосиповичу. 26. Ст. викладачу стародавньої історії т. Гудимовичу Федору Мефодьєвичу. 27. Ст. лаборанту кафедри історії т. Михайлюк Сімі Львовні. 28. Військовому керівнику, ст. викладачу тов. Гладкову Олександру Васильовичу. 29. Ст. викладачу військових дисциплін тов. Шипілову Тимофію Івановичу. 30. Викладачу військових дисциплін т. Проценко Кузьмі Самсоновичу.

§ 2. Привласнюю звання кращих кафедр Інституту: 1. Кафедрі основ марксизму-ленінізму. Керівникові кафедри основ марксизму-

ленінізму т. Михайлюку Віктору Кононовичу за гарну організацію учбової роботи по вивченню основ марксизму-ленінізму оголошую подяку.

2. Кафедрі географії за організацію учбово-методичної роботи в боротьбі за повну успішність. Тов. Іоненко І.І., декану природничо-географічного факультету, за досягнення повної успішності на факультеті оголошую подяку.

3. Відзначаю роботу кабінету основ марксизму-ленінізму за організацію роботи по сприянню вивченню і глибокому засвоєнню // основ марксизму-ленінізму.

Тов. Гальчинському Івану Миколайовичу за проявлену велику ініціативу і пророблену роботу по організації кабінету основ марксизму-ленінізму оголошую подяку.

§ 3. Звання кращого факультету Інституту привласнюю історичному факультету.


128

За досягнення високої 100 % успішності нагородити історичний факультет переходовим червоним прапором Інституту.

§ 4. Відзначаю сумлінну роботу в організації учбової роботи і допомогу студентам в

домашній роботі: Тов. Веремія Георгія Івановича, асистента кафедри фізики. т. Піпіча Олексія Михайловича, ст. викладача методики фізики. т. Нечипоренко Олексія Лукіча, ст. лаборанта фізичного кабінету. т. Безкровного Михайла Олексійовича, ст. викладача зоології. т. Юдельзон Суламіфь Абрамовни, асистента кафедри природознавства. т. Кейль Валентини Станіславни, лаборанта хімічного кабінету. т. Жигало Антона Сидоровича, викладача військових дисциплін. т. Георгакіс Катерини Даниловни, асистента кафедри географії. Зав. бібліотекою т. Літвіновой Олександри Андріївни. Бібліотекаря т. Негляд Софії Олександрівни. Секретаря Ін-ту т. Азаревич Любов Івановни. // Спецробітника т. Карташовой Ганни Казимировни. Секретаря природничо-географічного факультету т. Свентицькой Ніни

Феофановни. Секретаря історичного і фізико-математичного факультету т. Гарелік Али

Олексіївни. Робітника бухгалтерії т. Масляєвой Ксенії Юхимовни. Прибиральниці гуртожитку по вул. Дзержинського, № 12 Юровой Євдокії

Василівни. § 5.

Розглянувши успішність студентів, привласнюю звання «відмінників» навчання слідуючим студентам:

I. Історичний факультет: 1 Балі І.І. 8 Гордієнко Ф.П. 2 Гетманенко Г.Ф. 9 Мірошниченко Є.В. 3 Дубицький М.Я. 10 Печерію П.М. 4 Дяченко Л.Г. 11 Романцову Ю.О. 5 Кіосівій Г.К. 12 Фершал Т.Г. 6 Кириченко К.В. 13 Шулькіну Ю.Л. 7 Бабенко В.О.

II. По природничо-географічного ф-ту: 1 Бесараб В.М.

III. По фізико-математичного ф-ту: 1 Ставрулову Г.М. 2 Єгоровій І.Г.

IV. По мовно-літературному ф-ту: 1 Лемішко Д.В. 6 Волинцю О.Т. 2 Щербань В.Ф. 7 Маленко Л.О. 3 Гладковій М.П. 8 Дубченко Є.В. 4 Авдеєвій М.І. 9 Бахір Є.І. 5 Лисенко В.Ф.ч 10 Тарапаті Л.Ф. //

§ 6. Привласнюю звання ударників навчання слідуючим студентам:

I. По історичному факультету: 1 Володіній О.А. 5 Третяк І.П. 2 Васьковському П.І. 6 Бондар С.О. 3 Кузьменко Г.К. 7 Гольдічу С.І. 4 Яловенко С.М. 8 Кравець О.Д.


129

9 Блошенко М.І. 10 Шовкуну Г.П. II. По природничо-географічному факультету:

1 Зайцевій В.П. 10 Кущу І.І. 2 Кезлі Є.М. 11 Кравцовій М.Є. 3 Кучерявій П.В. 12 Михайловій В.В. 4 Нестріляй П.В. 13 Буренко М.С. 5 Ісаєвій К.З. 14 Сиром’ятніковій Л.Д. 6 Челбарах Ф.І. 15 Шарабай М.А. 7 Шувляковій Л.С. 16 Боровик М.П. 8 Охвату Ю.П. 17 Федоренко Т.В. 9 Ященко В.О.

III. По фізико-математичному ф-ту: 1 Амеліч О.Є. 7 Міцик М.Ф. 2 Солонському В.О. 8 Солодовнику Ю.С. 3 Байдалі О.О. 9 Гаврилястій М.П. 4 Карліну А.І. 10 Омельчак Л.Г. 5 Анісімовій Н.С. 11 Мандрико В.Р. 6 Сніцар М.С. 12 Сухобок А.К.

IV. По мовно-літературному факультету: 1 Маганову П.Т. 8 Сердюк І.П. 2 Кобзар О.І. 9 Мушті Н.Ф. 3 Древ’янко К.В. 10 Шугай А.М. 4 Чабаненко В.М. 11 Магнушевській Є.В. 5 Ліхтер В.М. 12 Олексієвій Л.Л. 6 Клюєвій К.І. 13 Кононенко Т.С. 7 Тесленко Д.І. 14 Костянецькій Є.М. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 101 1940, лютого 23. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з

нагоди відзначеня 22-ї річниці РСЧА та ВМФ

Приказ № 31 По Осипенковскому Гос. Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко

от 23 февраля 1940 г. § 1.

Сегодня исполнилась XXII- ая годовщина Славной непобедимой Рабоче-Крестьянской Красной Армии и В.М.Ф.

Строительство вооруженных сил Советской страны проходило под непосредственным руководством партии большевиков, под руководством вождей партии Ленина-Сталина.

Наша Славная РККА прошла славный боевой путь борьбы и побед над всеми врагами Советской власти.

Красная Армия победила потому, что она была верна и предана до конца своему народу, за что любил ее и поддерживал народ, как свою родную армию.

Красная Армия победила потому, что в ее рядах были такие военные руководители нового типа как т. т. Фрунзе, Ворошилов, Буденный, что в ее рядах боролись такие герои-самородки как т. Котовский, т. Чапаев, т. Лазо, т. Щорс, т. Пархоменко и другие.

Красная Армия победила потому, что она руководилась великими стратегами — вождями партии Ленина-Сталина.

§ 2. Поздравляю коллектив Института с XXII- ой годовщиной Рабоче-Крестьянской

Красной // Армии [и] Военно-Морского флота!


130

Наш коллектив добился значительных успехов в деле подготовки молодежи к обороне нашей социалистической родины.

§ 3. За лучшее освоение военным делом и за активное участие в оборонно-массовой

работе премирую следующих товарищей и присваиваю звание ударников оборонной работы:

I. Географический факультет: 1. Масло К.К. — отличник по военной подготовке, имеет 6 оборонных значков —

премируется книгой Сталин-«Вопросы Ленинизма» и ценным подарком. 2. Челбарах Ф.И. — отличник, имеет 5 оборонных значков — награждается книгой

Сталин «Вопросы Ленинизма» и ценным подарком. II. Физико-математический факультет: 1. Солодовник Ю.С. — отличник, имеет 6 оборонных значков — награждается

книгой Сталин «Вопросы Ленинизма» и ценным подарком. 2. Бабенко Г.Н. — отличник, имеет 5 оборонных значков; отличный стрелок, выбил

из 100 возможных 91 очко — награждается книгой Сталин «Вопросы Ленинизма». III. Исторический факультет: 1. Киосева А.К. — отличница, имеет 5 оборонных значков — награждается книгой

Сталин «Вопросы Ленинизма» и ценным подарком. 2. Блошенко М.И. — отличница, имеет 5 оборонных значков — награждается

книгой Сталин «Вопросы Ленинизма» и ценным подарком. // IV. Мовно-літературний факультет. 1. Солодкий Г.А. — отличник, имеет 6 оборонных значков — премируется ценным

подарком. 2. Чебоненко В.М. — отличница, имеет 4 оборонных значка — премируется

ценным подарком. 3. Гладкова М.П. — отличница, активный работник по организации курсов —

награждается книгой Сталин «Вопросы Ленинизма». А также отмечаю активных работников коллектива Института и выношу им

благодарность: 1 Дмитрову В.С. 2 Дегтяренко А.П. Премируется ценным подарком 3 Михайлюку В.К. 4 Котенкову Л.Р.

§ 4. Выношу благодарность за отличное овладение стрелковым спортом следующим

товарищам: 1. Дрижак И.Ф. — выбил из 100 возможных 89 очков — премирую ценным

подарком. 2. Лысенко — выбил из 100 возм. 86 — премирую ценным подарком. 3. Потапенко Н.Т. — выбил из 100 возм. 82 очка — премируется ценным подарком.

§ 5. За хорошие оценки по военной подготовке, добившись 89,2 % хороших и отличных

оценок, вручается бюст Маршала Советского Союза К.Е. Ворошилова географическому факультету.

Директор Ин-та [Подпись] (Ляшенко)


№ 102 1940, березня 8. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 8 березня

Приказ № 38

По Осипенковскому Гос. Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 8 марта 1940 г.


131

§ 1. Поздравляю с Международным коммунистическим днем женщины работницы

коллектив отличниц и ударниц студенток, преподавательниц и работниц Института, желаю дальнейшей активной и плодотворной работы на фронте развития коммунистической культуры, науки и поднятия производительности труда под руководством нашей коммунистической партии большевиков и мудрого вождя трудящихся, лучшего друга трудящихся женщин — Великого Сталина!

Присваиваю звание ударниц имени 8-го марта следующим работницам Института: 1 Левтовой Х.А.

- Кандидату математических наук, доценту математики.

2 Красногорской П.Г. - Ассистенту кафедры математики. 3 Литвиновой А.А. - Зав. библиотекою. 4 Негляд С.А. - Библиотекарь. 5 Свентицкой Н.Ф. - Секретарь ест. геогр. ф-та. 6 Гарелик А.А. - Секретарь историч. и физмат ф-та. 7 Заезжай Н.Д. - Секретарь по студенческим делам. 8 Дегтяренко А.П. - Лаборант историч. кабинета. 9 Нельге В.М. - Лаборант ботанич. кабинета. 10 Масляевой К.Е. - Бухгалтер-расчетчик. // 11 Вороновой М.Г. - Работ. кабинета. 12 Юровой Е.В. - Техработ. общежития. 13 Афенченко А.С. - Техработ. главн. корпуса. 14 Герасименко А.Е. - Уборщица общежития. 15 Хара М.С. - Курьер-уборщица. 16 Захарченко О.В. - Уборщица физ. кабинета. 17 Азаревич Л.И. - Секретарь ин-та. 18 Романчук М.У. - Уборщица гл. корпуса.

§ 2. Отмечаю хорошую работу следующих работниц: 1 Юдельзон С.А. - Ассистент каф. естествознания. 2 Вальтер К.А. - Преподават. основ марксизма-ленин. 3 Прядко О.И. - Бухгалтер ин-та. 4 Галиновскую О.Ф. - Кассир. 5 Кейль В.С. - Лаборант хим. кабинета. 6 Зайченко С.Ф. - Референт заочного отд. 7 Трусовскую Ф.А. - Библиотекарь. 8 Георгакис Е.Д. - Ассист. кафедры географии. 9 Пономаренко Е.И. - Уборщица общежития. 10 Половую Х.З. - Уборщица общежития. 11 Дымову С.А. - Уборщица общежития. 12 Кульбашенко - Уборщица общежития. 13 Козаченко А.П. - Прачка. 14 Журман С.Ф. - Пом. коменданта.

§ 3. Премирую за образцовую производственную работу и хорошее обслуживание

студентов в общежитиях следующих работниц общежития: 1 Герасименко А.Е. Ценным подарком в сумме полумесячного штатного

оклада. // 2 Половую Х.З. Ценным подарком в сумме полумесячного штатного

оклада. 3 Пономаренко Е.И. Ценным подарком в сумме полумесячного штатного

оклада. 4 Юрову Е.В. Ценным подарком в сумме полумесячного штатного

оклада.


132

§ 4. За достижение хорошего санитарного состояния учебного корпуса премирую

ценным подарком в сумме полумесячного оклада следующих уборщиц: 1 Афенченко А.С. 3 Романчук М.У. 2 Гончар А.И. 4 Воронову М.Г.

§ 5. За хорошую организацию работы библиотеки премирую т. Литвинову А.А., зав.

биб., научной командировкой для повышения квалификации в сумме 300 рублей. Тов. Негляд С.А., библиотекаря, ценным подарком в сумме полумесячного оклада.

§ 6. Премирую старшего бухгалтера т. Прядко О.И. командировкой по повышению

квалификации в суме 250 рублей. § 7.

За добросовестную и хорошую работу премирую полумесячным окладом следующих работниц прачечной:

1 Корнееву А. 2 Шляховую

§ 8. т. Чуб А.С., прачка Ин-та, за добросовестную работу объявляю благодарность. Директор Ин-та [Подпись] (Ляшенко)


№ 103 1940, березня 26. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

ліквідацію консультпунктів при Запорізькому педагогічному інституті та Дніпропетровському державному університеті

Наказ № 43

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 26 березня 1940 р.

§ 1. На підставі наказу Наркома Освіти УРСР № 1240 від 17 березня 1940 р. з цього

числа ліквідуються консультаційні пункти заочного відділу при Запоріжському Педагогічному Інституті, при Дніпропетровському Державному Університеті.

§ 2. З цього 26/III 1940 р. звільняю з посади зав. консульт. пунктом при Запоріжському

Педагогічному Інсти//туті тов. Мороза Я.Д. в зв’язку з ліквідацією консультац. пункту. § 3.

З цього 26/III 1940 р. звільняю з посади зав. консультаційним пунктом при Дніпропетровському Державному Університеті т. Полежаева В.М. в зв’язку з ліквідацією консультац. пункту.

§ 4. Бухгалтерії Інституту провести повний розрахунок з тов. Морозом і т. Полежаевим.

§ 5. Організувати з 1 квітня, згідно наказу № 1240 Наркома Освіти, консультаційний

пункт при Осипенківському Учительському Інституті. Зобов’язую тов. Білика П.З. представити кандидатуру на завідуючого

консультаційним пунктом. На підставі наказу надіслати списки заочників Осипенківського Інституту для

обслуговування консультаціями до: Мелітопольського, Запоріжського, Криворіжського педінститутів; Дніпропетровського Держ. Університету і Новомосковського Учительського Інституту.

В свою чергу затребувати списки заочників вищезазначених Вишів, що проживають в районі нашого Інституту, до 10/IV 1940 р.


133

Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 104 1940, квітня 30. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 1 травня

Наказ № 60

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 30 квітня 1940 р.

§ 1. Завтра, першого травня, трудящі всіх країн з палким почуттям братерської

солідарності проводять бойовий огляд своїх сил і мобілізують себе на боротьбу проти світової імперіалістичної війни.

В день першого травня трудящі всього світу висловлюють свою солідарність і любов до Радянського Союзу — колибелі світової пролетарської революції.

Радянський Союз оточують капіталістичні країни, які вже не раз відчули міць нашої рідної Червоної армії, яка звільнила від пансько-капіталістичного гніту наших кровних братів — Західних білорусів і українців, а також дала відсіч наймитам імперіалістичних держав з білофінського уряду.

З дня на день капіталістичні країни все сильніше намагаються спровокувати війну з Радянським Союзом.

В день першого травня трудящі СРСР продемонструють свою готовність в любий час захищати священність і недоторканість свої кордонів, своєї неосяжної території, готовність далі кріпити оборону міць соціалістичної держави, свою міць, героїзм і відвагу.

Наші завдання ще більше боротися // за збільшення високих показників в учобі, в оборонно-фізкультурній підготовці, посилити роботу по оволодінню воєнними спеціальностями, помножувати ряди значкістів.

Поздоровляю всіх студентів, викладачів, робітників і обслуговуючий персонал інституту з Міжнародним пролетарським святом першого травня і бажаю успіху в Вашій дальнійшій творчій роботі.

Хай живе 1-е травня! Хай живе ВКП(б) і Вождь трудящих СРСР і всього світу т. Сталін!

§ 2. Ознайомившись з наслідками перевірки соціалістичного змагання, підвереджую

звання відмінників і ударників навчання та ударників підготовки висококваліфікованих кадрів, а також оголошую подяку за сумлінну роботу в боротьбі за глибоке опанування наукою Маркса-Енгельса, Леніна-Сталіна всьому педагогічному і адм. обслуговуючому персоналу.

§ 3. В день першого травня привласнюю звання ударників слідуючим товаришам: 1 Вальтер К.А. - Викл. основ марксизму-ленінізму 2 Дубяга - Препоратор географічн. ф-ту 3 Заєзжай Н.Д. - Секретар студсправ 4 Матієвському І.М. - Гл. бухгалтер ін-ту 5 Гончар Г.І. - Прибиральниця учб. корпусу // 6 Іванюшенко З.С. - Пом. комендант. учб. корпусу 7 Семенов - Швейцар ін-ту 8 Білозуб Т.Ф. - Комендант учб. корпусу 9 Постников М.Ю. - Столяр 10 Семеніхін С.А. - Столяр


134

§ 4. Оголошую подяку за сумлінну роботу: 1 т. Венівітінову М.І. - Ст. лаборант географ. к-ту 2 т. Захарову І.П. - Ст. препоратор географ. к-ту

§ 5. 1. В наслідок перевірки санітарно-гігієнічного стану і організації інших видів

роботи гуртожитків ін-ту виявлено, що гуртожиток Шевченко № 2 та Дзержинського 12 є рівноцінні.

Але зваживши на несприятливі умови гуртожитку Шевченко № 2 — більший розмір кімнат та гірше устаткування — червоний прапор зберігаю за гуртожитком Шевченко № 2.

2. За хорошу організацію побуту та роботу в гуртожитку Дзержинського 12 нагороджую його бюстом тов. Ворошилова.

3. За хорошую організацію роботи та життя в гуртожитках Шевченко № 2 та Дзержинського 12 комендантів цих гуртожитків преміюю в сумі по 50 крб.

4. Прибиральниць гуртожитків Шевченко 2 та Дзержинського 12 т. т. Пономаренко і Юрову преміюю цінними подарунками.



№ 105 1940, травня 13. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про проведення фізкультзарядки

Приказ № 66

По Осипенковскому Гос. Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 13 мая 1940 г.

§ 1. В целях наилучшей подготовки ко дню празднования физкультуры и сдачи норм на

значек ГТО I-ой и II-ой ступени, ввести с 15 мая 1940 г. физкультзарядку. Начало зарядки с 8 ч. утра до 8 ч. 50 минут ежедневно для всех студентов, которые

допущены к сдаче на ГТО. Академические занятия начинать с 9 часов утра.

§ 2. Ответственность за организацию и проведение зарядки и прием норм на значек

ГТО возлагаю на пом. директора по военной подготовке т. Шипилова Т.И. § 3.

За полную и своевременную явку студентов на зарядку ответственность возлагаю на деканов факультетов.

§ 4. Ст. преподавателю ф-ры т. Радионову С.И. к 15 мая 1940 г. представить списки на

освобожденных студентов от физкультуры. Списки подать пом. директора по в/п тов. Шипилову Т.И. Директор Ин-та [Подпись] (Ляшенко)


№ 106 1940, червня 4. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка

про необхідність з’являтись на іспити з матрикулами і про впорядкування користування інститутськими мотоциклами

Наказ № 79

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 4 червня 1940 р.


135

§ 1. Зам. директора по навчальній частині установлені випадки прийому викладачами

іспитів без вимоги від студентів матрикул, і, таким чином, наслідки іспитів не фіксуються в матрикулі і студенту не оголошується його оцінка.

Така практика не вірна і викликає незадоволення студентів «таємністю» оцінок. Наказую всім студентам з’являтись на іспити, маючи при собі матрикул. Викладачам обов’язково вимагати матрикул від студентів перед початком іспиту і

після складання студентом іспиту заносити оцінку, стверджену датою і підписом викладача, в матрикул.

§ 2. Помічаються випадки виїзду на мотоциклах осіб, що не мають прав їзди, виданих

автоінспекцією. З метою уникнення нещасних випадків і псування матеріальної частини забороняю

кому б то не булу давати мотоцикли для користування, коли дана особа не має прав їзди на // мотоциклі.

Покладаю всю відповідальність за стан мотогосподарства і право видачі мотоцикла на т. Страховського Р.С.

[...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 107 1940, червня 14. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про склад приймальної комісії

Наказ № 85 По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко

від 14 червня 1940 р. [...]

§ 5. Призначаю прийомну комісію по Інституту:

Голова комісії т. Ляшенко П.А. - Директор Ін-ту Члени комісії т. Козетов І.М. - Заст. директора по навч. частині Члени комісії т. Мамченко М.Я. - Від заочного відділу Члени комісії т. Михайлюк В.К. - Декан історичного ф-ту Члени комісії т. Малявін Л.С. - Декан фізмат ф-ту Члени комісії т. Красногорський І.М. - Декан мовнолітер. ф-ту Члени комісії т. Портянко В.П. - Декан природничо-географ. ф-ту Члени комісії т. Лявукін О.Й. - Зав. кафедрою історії Члени комісії т. Бражніков Є.С. - Зав. кафедрою мови



№ 108 1940, червня 23. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів

Наказ № 91

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 23/VI 1940 р.

§ 1. Нижчезазначених студентів II курсу вечірнього відділу Учительського Інституту,

які цілком виконали навчальний план, склали іспити з лекційних курсів і заліки з практичних занять допускаю до державних іспитів.


136

I. По Географічному факультету: 1 Аболимов В.С. 7 Кірпалова Ю.С. 2 Вергун Л.Г. 8 Кліменко П.М. 3 Єлагіна В.Є. 9 Лакота В.А. 4 Жевноватая Д.Л. 10 Шостун Г.Г. 5 Зяброва В.П. 11 Монмар Є.І. 6 Крижановський І.В. 12 Свириденко Є.В. II. По Історичному факультету: 1 Албул М.Ф. 8 Могильний Ф.Т. 2 Вересова А.О. 9 Мусієнко М.Ф. 3 Єлагін Ф.Я. 10 Огульчанський О.Я. 4 Єрмілова М.Л. 11 Прокопенко В.Ф. 5 Іващенко Ф.І. 12 Сивець О.В. 6 Калініченко Г.М. 13 Монмар В.І. 7 Костоломов П.М. Підстава: відомість про успішність. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 109 1940, червня 27. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про запровадження 8-годинного робочого дня для всіх працівників інституту

Наказ № 93

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 27/VI 1940 р.

§ 1. Згідно указу президії Верховної Ради СРСР від 26/VI 1940 р. з 27-го червня 1940 р.

вводиться 8-ми годинний робочий день для всіх робітників інституту. Робочий день встановлюється з 8 г. ранку до 16 г. 30 хв. з півгодинною перервою

на сніданок. [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 110 1940, червня 27. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

допуск студентів до державних іспитів


від 27/VI 40 р. § 1.

Студентів 2-го курсу, які були на довготерміновій практиці, згідно постанови ВКВШ, допустити до державних іспитів, а саме:

По фізико-математичному факультету: 1 Астіон Н.П. 7 Єфремова Г.Д. 2 Бульба І.О. 8 Заремба В.В. 3 Біжанова Г.О. 9 Заікіна А.М. 4 Діброва М.І. 10 Кліватенко-Вербицька 5 Домчинська В.П. 11 Кальніш Г.Ф. 6 Єгоров А.М. 12 Кириченко Л.Я.


137

13 Манжос І.З. 33 Захарова Є.С. 14 Ольшанський Ф.Я. 34 Іщенко К.М. 15 Поначевна Т.І. 35 Козачухина Л.А. 16 Рахно Г.Д 36 Козленко Р.П. 17 Солонина Ф.М. 37 Лопатко К.Д. 18 Смола О.Л. 38 Литовченко В.П. 19 Тупас М.П. 39 Миленька Н.А. 20 Шелудько М.М. 40 Петренко І.С. 21 Шурденко А.П. 41 Подольний І.Є. 22 Екзархова Л.Д. 42 Рудаков П.С. 23 Яцура І.Д. 43 Саєнко Г.К. 24 Краса І.М. 44 Сургайло Л.В. 25 Андрющенко Я.М. 45 Хоменко М.І. 26 Артюк К.І.1 46 Федорець М.А. // 27 Божко Г.Д. 47 Чикін І.С. 28 Бобровнич І.М. 48 Чучмай А.А. 29 Бєлич Н.М. 49 Щербініна К.І. 30 Вязментинов В.З. 50 Ярошевич В.Е. 31 Гончаренко М.М. 51 Штепа Г.І. 32 Голов А.І. По географічному факультету: 1 Білицька К.С. 29 Гапієнко М.Д. 2 Борисенко М.С. 30 Даниленко З.С. 3 Бородай А.Ф. 31 Демченко М.М. 4 Доля М.С. 32 Дмітрієва В.М. 5 Дробна В.В. 33 Долгова Н.Ф. 6 Касьян К.Ф. 34 Дулова М.К. 7 Ковригіна В.П. 35 Залож М.В. 8 Кривцева О.А. 36 Звагольська Г.Д. 9 Ліпченко Д.М. 37 Коваленко Я.А. 10 Ліпченко О.З. 38 Левченко Є.З. 11 Літвін М.В. 39 Машев Н.К. 12 Михайлова Г.К. 40 Носач Т.І. 13 Назаренко Л.І. 41 Примак Г.Г. 14 Переверзева Н.Я. 42 Семібратова М.Н. 15 Рачек М.П. 43 Сінельникова Н.К. 16 Романченко К.Л. 44 Сіренко Г.М. 17 Растрепа І.Г. 45 Скворцова В.С. 18 Савченко Л.Г. 46 Солонська Є.Х. 19 Скляр М.Г. 47 Супрунець Г.Ф. 20 Сліпкань Л.К. 48 Супрунець М.Ф. 21 Старосвіт О.П. 49 Тараненко М.Ф. 22 Тимченко М.П. 50 Тарасенко Г.Ф. 23 Чабанко А.С. 51 Філобок В.К. 24 Шаблінська А.І. 52 Халецький А.Т. 25 Шелудько В.Н. 53 Цуприк В.С. 26 Ярмолаш М.І. 54 Завгородня Н.Ф. 27 Алтуніна Ф.Ф. 55 Шаркова Л.Т. // 28 Білодід Н.М.



138

По історичному факультету: 1 Андрієнко Є.Н. 32 Маленко П.В. 2 Білоконенко А.Г. 33 Мурашко М.Н. 3 Блоха А.А. 34 Марухна Л.А. 4 Білий І.В. 35 Мосіяш В.С. 5 Верещага М.П. 36 Панченко В.С. 6 Волковський І.П. 37 Псьол О.П. 7 Бідник А.А. 38 Піріг М.С. 8 Гончар Н.О. 39 Підгайна З.А. 9 Гаркушенко Л.С. 40 Раскевич М.А. 10 Ганжа Ф.Ф. 41 Радченко П.Ф. 11 Дуднік А.Н. 42 Рудаметкина М.В. 12 Дук О.М. 43 Пархоменко М.М. 13 Жиліна Є.П. 44 Савченко А.П. 14 Закладной Л.К. 45 Ступак М.В. 15 Здор І.Ф. 46 Синявська М.А. 16 Захарченко Н.М. 47 Сінельникова Г.М. 17 Іванченко І.О. 48 Тетерюк В.С. 18 Комендант Н.І. 49 Трибушнікова З.С. 19 Кириченко С.С. 50 Третяк Ф.Ф. 20 Кріпак І.В. 51 Ушакова Л.Е. 21 Кирдан М.Г. 52 Ципка Г.Е. 22 Корнилова Г.А. 53 Чистик І.І. 23 Крахмаль С.С. 54 Чуб Т.І. 24 Кривонос В.Ф. 55 Шевченко М.М. 25 Губенко М.Б. 56 Шіян П.І. 26 Драна Н.А. 57 Шейнфельд Б.Й. 27 Луговой І.П. 58 Шіян Р.С. 28 Літвінов І.Ф. 59 Шамрицька М.Я. 29 Лібіч Д.А. 60 Яресько В.В. 30 Малюта І.Д. 61 Ярмак І.Н. 31 Мельник М.О. 62 Агеева Л.І. // 63 Акименко І.Т. ?1 76 Косміна В.М. 64 Бредихин М.І. 77 Мороко Н.І. 65 Бондаренко С.А. 78 Миленко І.Н. 66 Бойко І.Г. 79 Нестерець І.Н. 67 Бойко Г.О. 80 Носков І.Т. 68 Бойко К.С. 81 Пенез Д.Ф. 69 Вітер П.П. 82 Реверська О.В. 70 Вайновський Л.Л. 83 Тоцька Г.А. 71 Гіренко Т.А. 84 Троян А.К. 72 Гребінець К.І. 85 Урлова О.Е. 73 Єрмілова Г.І. 86 Шапошнікова В.Т. 74 Жуковський М.В. 87 Шевченко М.П. 75 Ковалевська А.Ф. 88 Горовой П.Е. 89 Савченко А.Ф. 90 Капленко Л.І. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 111 1940, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка

про допуск студентів до державних іспитів 1 Так у тексті.


139

Наказ № 97 По Осипенківському Державному Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко

від 1/VII 1940 р. § 1.

В додаток наказу № 94 від 27/VI 1940 р. нижчезазначені студенти II курсу, які були на довготерміновій практиці, згідно постанови ВКВШ, допустити до державних іспитів, а саме:

По історичному ф-ту: 1 Залкінд М.Н. 5 Решеткіна М.М. 2 Катюха К.І. 6 Семенова Є.М. 3 Носов І.Г. 7 Шевченко М.М. 4 Писанець М.І. 8 Педан М І.

§ 2. По фізико-математичному ф-ту: 1 Майстренко М.А. 2 Тодорова Т.Ф. 3 Яковенко М.І. [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 112 1940, липня 2. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі

списками студентів перших курсів


від 2/VII 1940 р. § 1.

Нижчезазначених студентів, які повністю виконали учбовий план I курсу інституту, перевести на II курс інституту.

По історичному факультету: I група 1 Андропова М.І. 14 Кот Г.І. 2 Баля І.І. 15 Кравець Е.Д. 3 Бондар С.О. 16 Кириченко К.В. 4 Володина О.А. 17 Клейн Т.М. 5 Васьковський П.І. 18 Кривцун В.В. 6 Герасімова Л.Є. 19 Лагус О.П. 7 Гольдич Ш.І. 20 Лакшул Л.Р. 8 Гетманенко Е.Ф. 21 Лучна М.П. 9 Дубицька М.Я. 22 Левченко Г.Ф. 10 Дяченко Л.Г. 23 Магльованний Г.І. 11 Кіосева Г.К. 24 Мала К.А. 12 Кащавка В.В. 25 Трохименко Т.І. 13 Кузменко М.К. 26 Яловенко С.М. II група 1 Бабенко В.О. 6 Коган Р.Я. 2 Бондаренко П.В. 7 Логвіненко В.Г. 3 Бунчис Я.Г. 8 Мирошниченко Є.В. 4 Блошенко М.М. 9 Натока Л.І. 5 Гордієнко Ф.П. 10 Отрижко Г.О. 11 Пестрецова П.Е. 18 Тимошенко А.С.


140

12 Печерей П.М. 19 Тихая Н.Д. 13 Полонець М.М. 20 Третяк І.П. // 14 Рябуха К.Н. 21 Фершал Т.Г. 15 Сукач М.І. 22 Хоменко В.Я. 16 Романцов Ю.О. 23 Шулькін Ю.Л. 17 Стрельнікова Л.М. 24 Шовкун Г.П. По фізико-математичному ф-ту: 1-а група 1 Амеліч О.Е. 11 Мицик М.Ф. 2 Бабенко Г.Н. 12 Сагач І.В. 3 Белаш О.М. 13 Симон М.Й. 4 Генріх Ф.Я. 14 Салтанова Р.П. 5 Гришко Є.Г. 15 Солонська В.О. 6 Дяченко В.М. 16 Савченко І.І. 7 Добров П.В. 17 Солодовник Ю.С. 8 Дзюба Н.М. 18 Челборах Е.І. 9 Квітко О.П. 19 Щеглова А.А. 10 Криштоп А.Г. II група 1 Байдала А.А. 8 Назюта І.П. 2 Гавриляста М.П. 9 Омельчак Л.Г. 3 Дрижак І.П. 10 Рябушко О.М. 4 Дирксен М.М. 11 Солонська М.П. 5 Зуб В.Л. 12 Савенко Н.Е. 6 Карлін А.І. 13 Ставрулов Г.М. 7 Левченко М.П. 14 Шульга Н.А. III група 1 Анісімова Н.С. 10 Пироженко Л.І. 2 Григорьева Р.В. 11 Понова Д.Р. 3 Демченко В.Д. 12 Сергеева Л.В. 4 Єгорова І.Г 13 Сніцар М.С. 5 Константінов Г.К. 14 Сухобок А.К. 6 Кодацька О.Ф. 15 Ткаченко С.Г. 7 Косовец В.Я. 16 Шевердіна В.В. 8 Мандрика В.Р. 17 Пироженко Л.І. // 9 Нотовський Д.В. По природничо-географічному ф-ту: I група 1 Бессараб В.М. 15 Коваль Є.С. 2 Бова Н.С. 16 Левченко М.П. 3 Власенко О.М. 17 Левенець П.Г. 4 Дощенко М.О. 18 Мицик М.Л. 5 Довгаль Н.Т. 19 Михайлова В.В. 6 Зайцева В.П. 20 Нестріляй П.В. 7 Кущ І.І. 21 Онищенко М.Д. 8 Коцеруба О.А. 22 Павленко Д.В. 9 Копна Г.Т. 23 Писаренко Л.Ф. 10 Кищенко К.І. 24 Редько О.А. 11 Кезля Е.М. 25 Резвін К.К. 12 Кравцова М.Є. 26 Федорова М.Д. 13 Кучерява П.В. 27 Чорна М.П. 14 Немирюк М.Д. 28 Довбиш І.С.


141

II група 1 Бібік О.В. 15 Рябко Г.П. 2 Бомко Г.А. 16 Сіпліва Т.А. 3 Безлюдна К.С. 17 Сиром’яткінова Д.Л. 4 Бровкова Г.Г. 18 Требушенко К.Я. 5 Бідна Є.М. 19 Твердохлібова М.А. 6 Буренко М.С. 20 Угнівенко В.С. 7 Довга М.Г. 21 Філобок Г.І. 8 Зінченко П.І. 22 Челборах Ф.І. 9 Захарченко П.Є. 23 Чичкан Х.Я. 10 Ісаєва К.З. 24 Шарабай М.А. 11 Калитенко М.Ф. 25 Шевченко П.Д. 12 Мирошниченко В.М. 26 Шувлякова Л.С. 13 Пулим О.Д. 27 Шепель К.Н. // 14 Перепадя В.Ф. III група 1 Білогуб О.С. 13 Писаренко Л.М. 2 Боровик М.П. 14 Піскун Ф.С. 3 Володько П.Ю. 15 Полункіна А.М. 4 Дмитерко О.М. 16 Різник М.С. 5 Клименко К.П. 17 Серба М.Т. 6 Крячок О.С. 18 Телюпа Х.Ф. 7 Криса М.Д. 19 Федоренко Т.В. 8 Криворучко В.І. 20 Черненко Г.І. 9 Масло О.П. 21 Шлома М.А. 10 Охват Ю.П. 22 Юзефович О.О. 11 Омельяненко В.М. 23 Ященко В.С. 12 Пеліванов С.К. По мовно-літературному ф-ту: I група 1 Безверха Г.В. 10 Лифшиць Ф.А. 2 Варянник О.Е. 11 Маркуца Г.Я. 3 Воротня Л.Ф. 12 Прокопенко О.С. 4 Деревянко К.В. 13 Потапенко М.Т. 5 Зайцева В.І. 14 Тесля О.П. 6 Кириченко І.І. 15 Тесленко Д.І. 7 Кирдан В.П. 16 Фомінова Р.Т. 8 Коваль О.М. 17 Шевченко М.М. 9 Лисенко В.Ф. 18 Коваленко К.П. II група 1 Бугаєв С.Я. 10 Опелат О.В. 2 Бондар М.Є. 11 Павленко Д.Л. 3 Винарчук А.Т. 12 Романова В.Ф. 4 Вагіс Г.І. 13 Солодкий Г.О. 5 Дорофеева В.Т. 14 Сердюк І.П. 6 Калініна Л.І. 15 Ткачук М.Л. 7 Лемішко Д.І. 16 Юхименко В.Ф. 8 Магонов П.Т. 17 Явтушенко М.Л. // 9 Маленко Л.О. III група 1 Васютін І.М. 4 Мушта Н.Ф. 2 Дмитренко Л.Г. 5 Алексеева Л.Л. 3 Іванова Г.М. 6 Розваляєва М.І.


142

7 Тетерева М.М. 12 Дружиніна С.С. 8 Филипенко М.В. 13 Лисенко М.Ф. 9 Шупейко Л.Д. 14 Валюх П.Л. 10 Щербань В.Ф. 15 Чабаненко В.М. 11 Кулькевич А.Д. IV група 1 Авдеева М.І. 10 Петко Г.Д. 2 Бахир Е.І. 11 Строгова К.Т. 3 Берднік В.О. 12 Тарапата Л.Ф. 4 Кобзар О.І. 13 Тренкеншу Н.Г. 5 Кононенко Т.С. 14 Шугай А.М. 6 Коровкіна Т.П. 15 Шкляренко Л.М. 7 Ліхтер В.М. 16 Костянецький Є.М. 8 Лисенко Д.М. 17 Борисова Л.І. 9 Павлік В.Ф. 18 Гришко В.П.

§ 2. Нижчезазначеним студентам, що не виконали повністю навчального плану за I

курс, зобов’язую з 25/VIII до 5/IX 1940 р. ліквідувати академ. заборгованість. По історичному факультету: 1 Мирошниченко К.Ф. - Росмова. 2 Ліберман С.А. - Росмова. 3 Баранов К.І. - Росмова. 4 Назарук Г.С.

- Основи марксизму-ленінізму; середня історія; історія народів СРСР.1 //

По фізико-математичному ф-ту: 1 Саленко Н.С. - Основи марксизму-ленінізму. 2 Якіменко Д.Г. - Основи марксизму-ленінізму. 3 Толпенін М.І. - Основи марксизму-ленінізму. 4 Фірсовська Н.В. - Елементарна математика. 5 Хвостик Л.С. - Елементарна математика. 6 Мироненко К.І.

- Основи марксизму-ленінізму, елементарна математика.

7 Зубко М.П. -

Основи марксизму-ленінізму, елементарна математика.

8 Нарижная О.І. -

Основи марксизму-ленінізму, елементарна математика.

9 Папазова Л.Ф. -

Елементарна математика за I й II семестр, основи марксизму-ленінізму, аналітичну геометрію.

По природничо-географічному ф-ту: 1 Голгожинська К.А. - Основи марксизму-ленінізму. 2 Калабухова М.С. - Картографія. 3 Русіна Є.А. - Фізгеографія. По мовно-літературному ф-ту: I група 1 Літовка Л.К. - Росмова. 2 Павленко Г.М. - Росмова, педагогіка. II група 1 Варуша В.О. - Укрлітература. 2 Ковтун О.К. - Росмова. 3 Педаш Л.М. - Росмова. 4 Михно Г.Ю. - Росмова.



143

III група 1 Яровая К.П. - Укрлітература, рослітература. 2 Суфларський М.М. - Укрмова, осн. маркс.-ленінізму. 3 Чеботаєв В.І. - Укрмова. 4 Телевний Д.С. - Укрлітература. // 5 Розваляєва М.І. - Укрмова. 1 IV група 1 Погребняк К.О. - Укрлітература, мовознавство. 2 Сулькіна М.М. - Осн. марксизму-ленінізму, історія. 3 Царинний Є.О. - Укрлітература. 4 Калугіна О.Р. - Укрмова. 5 Філіпченко В.В. - Основ марксизму-ленінізму. 6 Казімірова Г.І. - Росмова, укрмова. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 113 1940, липня 10. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про направлення студентів природничо-географічного факультету на наукову екскурсію до Асканія-Нова

Наказ № 102

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко Від 10/VII 1940 р.

§ 1. Нижчезазначених студентів природничо-географічного факультету відрядити у

наукову екскурсію до Асканія-Нова з 1 по 7/VII2 1940 р. 1 Перепадя В.Ф. 23 Писаренко Л.М. 2 Захарченко П.Е. 24 Бідна Є.М. 3 Шевченко П.Д. 25 Буренко М.С. 4 Пулим О.Д. 26 Серба М.Т. 5 Філобок Г.І. 27 Чорна М.М. 6 Трегубенко К.Я. 28 Дмитерко О.М. 7 Шувлякова Л.С. 29 Кезля Є.М. 8 Твердохліб М.А. 30 Безлюдна К.С. 9 Угнівенко В.С. 31 Бомко Г.А. 10 Боровик М.П. 32 Кіщенко К.І. 11 Шлома М.А. 33 Федорова М.Д. 12 Клименко К.П. 34 Федоренко Т.В. 13 Леванець П.Г. 35 Юзефович О.О. 14 Нестріляй П.В. 36 Бесараб В.М. 15 Полункіна А.М. 37 Мицик М.Л. 16 Коваль Л.Є. 38 Дощенко Л.О. 17 Зінченко П.І. 39 Власенко Д.М. 18 Павленко Д.В. 40 Черненко Г.І. 19 Бова Н.С. 41 Омельяненко В.М. 20 Ященко В.О. 42 Білогуб О.С. 21 Масло О.П. 43 Крячок О.С. 22 Писаренко Л.Ф. 44 Мирошниченко В.М. //



144

Керівництво екскурсією покласти на декана природничо-географічного ф-ту т. Портянко В. П.

[...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна


Від 17/VII 1940 р. [...]

§ 6. Згідно постанови РНК УРСР від 6 липня 1940 р. за № 1002 про призначення

стипендії ім. Сталіна студентам вищих учбових закладів республіканської підлеглості та наказу № 3340 Наркома Освіти від 12/VII 1940 р. призначаю стипендію імені Сталіна // т. Єгоровій Ірадіаді Георгієвні, т. Романцову Юхиму Олександровичу.

Підстава: наказ № 3340 Наркома Освіти від 12-го липня 1940 р. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів


від 18/VII 1940 р. § 1.

Студентів-заочників історичного ф-ту, які повністю виконали учбовий план Учительського інституту, допустити до державних іспитів, а саме:

1 Сало М.К. 7 Рогожин О.Н. 2 Вінник О.О. 8 Усик М.А. 3 Гура М.С. 9 Афончиков Е.М. 4 Божко М.А. 10 Раковський Е.Е. 5 Кузьменко О.О. 11 Шрамко В.Х. 6 Компанієць А.П. 12 Кравченко П.Г. [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 116 1940, серпня 6. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка

про призначення Д.Б. Альперовича деканом історичного факультету

Наказ № 121

По Осипенківському Учит. Ін-ту ім. П.Д. Осипенко від 6/VIII 40 р.


145

[...] § 3.

Тов. Альперовича Давида Борисовича призначити деканом історичного ф-ту з 1/VIII 40 р. з оплатою 350 крб. на місяць.

Тов. Михайлюка В.К. з 1/VIII 40 р. звільнити з посади декана історичного ф-ту. Підстава: заява т. Михайлюка. [...] //

§ 7. Студент II курсу фізико-математичного ф-ту заочного відділу Курилех Ф.Т. під час

іспитів з росмови подав за своїм підписом чужу роботу. Під час перевірки він виявив неприпустиму для вчителя неписьменність (в одному реченні зробив три помилки).

За обман викладача і за виявлену неписьменність т. Курилеха Ф.Т. з складу студентів заочн. відділу ОДУІ виключити. [...]



№ 117 1940, серпня 16. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів-випускників 1940 року

Наказ № 125

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 16/VIII 1940 р.

§ 1. Розглянувши наслідки державних іспитів, вважати нижчезазначених студентів

закінчившими інститут в 1940 році: I. По природничо-географічному ф-ту: 1 Примак Ганна Гнатівна 20 Тараненко Марія Федорівна 2 Ковригіна Віра Петровна 21 Савченко Леонід Григорович 3 Разтрьопа Іван Григорович 22 Борисенко Марія Сергіївна 4 Білицька Клавдія Сергійовна 23 Бородай Андрій Федорович 5 Гапієнко Марія Денисівна 24 Дробна Варвара Вікторівна // 6 Даниленко Зоя Степанівна 25 Літвін Марія Василівна 7 Дмитрієва Віра Михайлівна 26 Ліпченко Дмитро Миколаєвич 8 Дулова Марія Кирилівна 27 Супрунец Марія Федорівна 9 Касян Катерина Федосіївна 28 Супрунец Ганна Федорівна 10 Коваленко Євдокія Андріївна 29 Синельник Настя Кузьмінішна 11 Кривцова Олена Антонівна 30 Скляр Михайло Григорович 12 Матев Микола Константинович 31 Філобок Варвара Кузьмінішна 13 Михайлова Ганна Кузьмінішна 32 Халецький Олександр Григорович 14 Носач Тетяна Іванівна 33 Чабанко Антоніна Семенівна 15 Переверзева Ніна Яковна 34 Шелудько Віра Никифорівна 16 Солонська Олена Харитоновна 35 Білодід Ніна Марківна 17 Сіренко Ганна Микитівна 36 Слопкань Любов Карпівна 18 Старосвіт Олександра Пилипівна 37 Долгова Надія Федоровна 19 Тимченко Марія Петрівна II. По фізико-математичному факультету: 1 Заремба Василь Васильович

(відмін.) 7 Андрющенко Яків Максимович

2 Краса Іван Михайлович (відмін.) 8 Рудаков Павел Семенович 3 Астіон Микола Онисімович 9 Білич Микола Михайлович 4 Міленька Ніна Ананьєвна 10 Бульба Іван Юхимович 5 Бобровник Іван Мартинович 11 Литовченко Віктор Петрович 6 Козачухіна Любов Антоновна 12 Біжанова Ганна Олексіївна


146

13 Федорець Марія Олександровна 27 Домшинська Віра Петрівна 14 Єфремова Ганна Дмитрівна 28 Діброва Марія Іванівна 15 Саєнко Ганна Кириловна 29 Голов Аркадій Іванович 16 Єкзархова Єлізавета Дмитрівна 30 Шурденко Андрій Павлович 17 Щербініна Оксана Іванівна 31 Тодорова Тамара Федоровна 18 Чучмай Ганна Андріївна // 32 Клівітенко Марія Трохимовна 19 Ольшанський Федір Яковлевич 33 Хоменко Марія Іванівна 20 Петренко Іван Самойлович 34 Заікіна Анастасія Михайловна 21 Сургайло Любов Васильовна 35 Ярошевич Валентина Євгенівна 22 Шелудько Марія Мусійовна 36 Іщенко Клавдія Макаровна 23 Лопатко Клавдія Дмитрівна 37 Подольний Іван Єгорович 24 Козленко Раїса Павловна 38 Яцура Іван Дмитрович 25 Солонина Федір Олексійович 39 Захарова Катерина Семенівна 26 Тупас Михайло Петрович 40 Гончаренко Марія Макарівна III. По історичному факультету: 1 Бойко Катерина Степановна

(відмін.) 33 Кириченко Степан Степанович

2 Бідник Галина Онисімовна (відмін.)

34 Крипак Іван Васильевич

3 Губенко Микита Борисович (відмін.)

35 Катюха Катерина Іванівна

4 Капленко Лідія Івановна (відмін.) 36 Кирдан Марія Григорівна 5 Малюта Іван Дмитрович (відмін.) 37 Кривонос Варвара Федорівна 6 Шевченко Микола Прокопович

(відмін.) 38 Комендант Ніна Івановна

7 Шамрицька Марія Яковна (відмін.) 39 Луговий Іван Павлович 8 Шенфельд Беніамін Йосипович

(відмін.) 40 Мельник Марія Семенівна

9 Монмар Василь Іванович (вечірн. відд.) (відмін.)

41 Мосіяус Віра Свірідовна

10 Андрієнко Катерина Маркіянівна // 42 Мороко Микола Іванович 11 Бойко Ілько Гордієвич 43 Маленко Петр Васильович // 12 Бойко Григорій Остапович 44 Марухна Олена Опанасівна 13 Бондаренко Степан Андрійович 45 Нестерець Іван Никифорович 14 Білоконенко Олександр Георгієвич 46 Носов Іван Григорьєвич 15 Бредіхін Михайло Іванович 47 Носков Іван Тимофеєвич 16 Блоха Андр. Оксентієвич 48 Міленко Ілько Миколаєвич 17 Верещага Михайло Прокопович 49 Псьол Олексій Прохорович 18 Вітер Петро Петрович 50 Писанець Михайло Іванович 19 Вайновський Леонід Леонідович 51 Пенез Дмитро Федорович 20 Волковський Ілько Пилипович 52 Панченко Василь Пилипович 21 Горовой Петро Юхимович 53 Радченко Петро Федорович 22 Гончар Надія Овсієвна 54 Раскевич Марія Оксентієвна 23 Гіренко Тетяна Андрієвна 55 Реверська Ольга Васильовна 24 Горкушенко Лідія Семенівна 56 Ступак Микола Васильович 25 Дук Ольга Михайловна 57 Синявська Марія Антоновна 26 Дудник Галина Миколаевна 58 Савченко Олександра Петровна 27 Жуковський Макар Васильєвич 59 Семенова Єфросінія Максимовна 28 Захарченко Надія Максимовна 60 Савченко Ніна Федоровна 29 Залкінд Марія Наумовна 61 Троян Олександр Калінович 30 Закладний Леонід Кондратьевич 62 Тоцька Галіна Аврамовна 31 Іванченко Іван Олексієвич 63 Урлова Ольга Емануїловна 32 Косьміна Василь Миколаєвич 64 Чуб Тамара Івановна


147

65 Чистик Іван Іванович 72 Слобожан Микола Максимович 66 Шевченко Марія Мифодієвна 73 Здор Іван Федорович 67 Яресько Василь Вікторович 74 Білий Іван Володимирович 68 Ярмак Іван Нікіфорович 75 Підгайна Зінаїда Андріївна 69 Агеева Ніна Івановна 76 Пиріг Марія Семенівна // 70 Лисенко Іван Іванович 77 Решеткіна Марія Михайловна 71 Педан Михайло Ілліч 78 Літвінов Іван Федорович Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 118 1940, серпня 21. — Наказ заступника директора інституту

І.М. Козетова зі списками зарахованих на 1-й курс

Наказ № 129 По Осипенковскому Гос. Учительському Институту им. П.Д. Осипенко

от 21 августа 1940 г. § 1.

Рассмотрев материалы приемной экзаменационной комиссии заочного отдела, зачислить без испытаний на I-ый курс заочного отдела следующих товарищей:

I. На исторический факультет: 1 Адаменко Владимир Никифорович 28 Левченко Семен Яковлевич 2 Бутенко Иван Федорович 29 Минько Дмитрий Аврамович 3 Белогай Николай Филиппович 30 Малый Степан Михайлович 4 Буйновский Афанасий Иванович 31 Молашонок Арсений Степанович 5 Биленькин Наум Аврамович 32 Николаева Мария Дмитриевна 6 Бондатор Николай Корнеевич 33 Нотовский Николай Федорович 7 Бережной Алексей Кондратьевич 34 Нужный Григорий Николаевич 8 Бережок Петр Кузьмич 35 Плохой Сергей Кондратьевич 9 Беседина Мария Григорьевна 36 Панченко Павел Никифорович 10 Васильченко Афанасий Петрович 37 Полишко Мария Ивановна 11 Винокуров Георгий Иванович 38 Полевод Екатерина Фатеевна 12 Вербный Мартин Людвигович 39 Режнов Александр Дормисонович 13 Василевская Раиса Андреевна 40 Сумский Леонтий Васильевич 14 Воробьев Федор Иванович 41 Савенко Николай Яковлевич 15 Вишневецкий Давид Федорович 42 Сизоненко Иван Маркович 16 Гавеля Александра Семеновна 43 Сиволоб Василий Никитович 17 Гордиенко Василий Семенович 44 Сердюк Федор Емельянович 18 Дромашко Захар Захарович 45 Ткачев Корней Иванович 19 Дука Иван Филиппович 46 Твердохлеб Дарья Антоновна 20 Жаданов Александр Семенович 47 Федорчук Савва Васильевич 21 [...]1ный Григорий Гордеевич // 48 Ханин Евгений Васильевич 22 Крипак Евдокия Михайловна 49 Холозий Мария Яковлевна 23 Кваша Николай Логвинович 50 Цоцура Степан Иванович 24 Кобець Иван Тимофеевич 51 Цисар Иосиф Иванович 25 Кутищев Иван Михайлович 52 Шелле Генрих Генрихович 26 Кочкарев Григорий Логвинович 53 Шепетуха Николай О. // 27 Лукьяненко Петр Петрович 54 Шиман Иван Яковлевич II. На физико-математический факультет: 1 Брехунцов Федор Семенович 3 Гончар Анатолий Дмитрович 2 Березницкий Андрей Анатольевич 4 Горякин Тимофей Тимофеевич



148

5 Лукьянчук Корней Семенович 7 Слепцов Николай Владимирович 6 Мартыненко Екатерина Алексеевна 8 Хижняк Семен Парфирьевич III. На географический факультет: 1 Андреев Петр Иванович 14 Сушко (Клисак) Наталия Лукинична 2 Вельчев Никодим Иванович 15 Стоянов Гавриил Федорович 3 Васильковский Степан Гаврилович 16 Тищенко Ольга Петровна 4 Гейко Моисей Моисеевич 17 Ханина Евгения Васильевна 5 Жуковский Петр Игнатович 18 Хижнякова Анна Борисовна // 6 Кулибаба Николай Мефодьевич 19 Хоманько Павел Сергеевич 7 Красин Максим Григорьевич 20 Христенко Федосий Лукьянович 8 Кушниренко Сергей Григорьевич 21 Шеременко Григорий Гаврилович 9 Курдас Григорий Власович 22 Шмидт Курт Яковлевич 10 Лучко Павел Трофимович 23 Юрченко Матрена Семеновна 11 Макаренко Михаил Николаевич 24 Перетятко Алексей Дмитрович 12 Мозговая Наталия Ивановна 25 Кваша Екатерина Саврасовна 13 Поддубная Анна Дмитриевна 26 Тарковский Анатолий Марьянович IV. На мовно-літературний ф-т: 1 Быкова Екатерина Петровна 14 Саливанова Надежда Алексеевна 2 Головатенко Татьяна Сергеевна 15 Сапего Юлия Ивановна 3 Дегеременджи Георгий Иванович 16 Сухий Александр Иванович 4 Демченко Григорий Андриянович 17 Стирес Хина Ильинична 5 Змеев Петр Тимофеевич 18 Стирес Розалия Ильинична 6 Кармазина Ефимия Калиниковна 19 Соколовский Николай Григорьевич 7 Липская Ванда Казимировна 20 Трифонов Константин Федорович 8 Микулина Галина Ивановна 21 Ха[...]1онова Валентина [...]2 // 9 Масько Анна Ефдокимовна 22 Чимирис Варвара Савишна 10 Надельнюк Анна Никитишна 23 Шилова Ирина Егоровна 11 Пизнюра Мария Ефимовна 24 Миленко Раиса Ивановна 12 Свиридова Фекла Гордеевна 25 Шиманская Любовь Федоровна 13 Стасюк Клавдия Куприяновна

§ 2. Зачислить на I курс факультета языка и литературы заочного отделения товарищей,

окончивших одногодичные педкурсы Запорожского Обл. ОНО: 1 Анастасова Мария Трифоновна 18 Куртьев Николай Петрович 2 Бычкова Тамара Ильинична 19 Калашникова Ольга Никаноровна 3 Бодня Нина Лукинична 20 Калина Наталия Яковлевна 4 Бучацкая Катерина Устимовна 21 Кукла Степанида Никифоровна 5 Гречана Мария Ивановна 22 Лихобаба Иван Григорьевич 6 Глебова Зинаида Платоновна 23 Линевич Мария Михайловна 7 Голубчик Елизавета Моисеевна 24 Липченко Валентина Николаевна // 8 Горская Софья Наумовна 25 Лернер Мария Григорьевна3 9 Даниленко Зинаида Платоновна 26 Морозова Мария Яковлевна 10 Диморецкая Марфа Прокоповна 27 Морозова Антонина Алексеевна 11 Дьяченко Екатерина Антоновна 28 Манько Екатерина Ивановна 12 Дановская Елена Никифоровна 29 Макуха Домна Иосифовна 13 Жеребина Елена Лаврентьевна 30 Нестеренко Надежда Алексеевна 14 Зирюкина Нина Ивановна 31 Новиков Степан Семенович 15 Коваленко АлександраПавловна 32 Назаренко Анастасия Савична 16 Крючек Екатерина Ивановна 33 Никулина Анна Парфирьевна 17 Кардаш Мария Васильевна 34 Орищенко Мария Ивановна

1 У слові кілька літер не прочитані. 2 У тексті одне слово не прочитане. 3 Так у тексті.


149

35 Писанец Вера Мироновна 44 Тютюнник Николай Никифорович 36 Петракова Ирина Николаевна 45 Тупота Ганна Ивановна 37 Подольская Ольга Марковна 46 Тиховод Нина Васильевна 38 Руденко Устинья Иосифовна 47 Фистик Людмила Иосифовна 39 Рибалко Федор Сергеевич 48 Фуклеева Александра Степановна 40 Зелинская Нина Прокопьевна 49 Чапенко Екатерина Сидоровна 41 Симшач Андрей Иванович 50 Чавтур Валентина Павловна 42 Силаева Надежда Мироновна 51 Шептура Зинаида Зиновьевна 43 Сироцинский Франц Викторович

§ 3. Зачислить на I курс заочного отдела Института следующих товарищей,

выдержавших вступительные экзамены: I. На исторический факультет: 1 Касьяненко Андрей Дорофеевич // 4 Сердюк Федор Сысоевич 2 Миллер Август Густавович 5 Шило Анна Игнатьевна 3 Причиский Иван Мефодьевич II. На физико-математический ф-т: 1 Божко Ольга Андреевна 2 Шевченко Ганна Григорьевна III. На географический факультет: 1 Богашов Михаил Степанович 6 Косенко Петр Павлович 2 Грицай Ольга Максимовна 7 Мартенко Татьяна Терентьевна 3 Гринь Александр Яковлевич 8 Худенко Екатерина Афанасьевна 4 Гускин Петр Николаевич 9 Фесенко Леонид Данилович 5 Захарченко Вера Дмитриевна 10 Шаховцов Степан Степанович IV. На ф-т языка и литературы: 1 Горбань Татьяна Григорьевна 5 Писанец Василий Онуфриевич 2 Дубницкая Ольга Федоровна 6 Пономаренко Елизавета Ивановна 3 Кущ Мария Степановна 7 Сагань Анастасия Кузьминична 4 Морочко Дарья Сергеевна Основание: к §§ 1, 2, 3 — списки зачисленных по заочному отделу, представлены

зам. директора по заочному образованию. Зам. Директора [Підпис] (Козетов)


№ 119 1940, серпня 23. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка зі списками зарахованих на 1-й курс


От 23 августа 1940 г. § 1.

Зачислить на I курс товарищей, окончивших одногодичные Педкурсы Запорожского Обл. ОНО.

I. На исторический ф-т заочного отдела: 1 Бодня Мария Вакуловна 9 Еременко Семен Антонович 2 Бурмака Екатерина Ивановна 10 Засядьвовк Петр Николаевич 3 Браилко Иван Алексеевич 11 Зюзина Нина Константиновна 4 Боров Борис Пантелеймонович 12 Коротченко Иван Павлович 5 Верба Наталия Кирилловна 13 Карауланов Алексей Александрович 6 Васильев Илья Петрович 14 Клименко Екатерина Александровна 7 Волох Иван Иванович 15 Кольченко Анатолий Павлович 8 Даниленко Анна Никитовна 16 Коваль Федор Ильич


150

17 Кара Эмануил Васильевич 32 Першина Ольга Егоровна 18 Коростилова Серафима

Ивановна 33 Пальчик Нина Андреевна

19 Лагода Мария Никифоровна 34 Проценко Анна Федоровна 20 Лысенко Мария Антоновна 35 Риндина Наталия Ивановна 21 Лазаренко Екатерина Арестовна 36 Романитский Степан Степанович 22 Люльченко Евгения Антоновна 37 Романченко Екатерина Васильевна 23 Лаврик Мария Ивановна 38 Редько Мария Силовна 24 Меснянкина Анна Степоновна // 39 Стадник Михаил Павлович 25 Мальовна Ксения Андреевна 40 Семенюта Владимир Константинович 26 Микула Иван Яковлевич 41 Снижко Владимир Кононович 27 Мадженко Надежда Ивановна 42 Ткаченко Мария Игнатьевна 28 Тютюнник-Нестеренко Вера

Терентьевна 43 Тихонская Александра Ивановна

29 Пилипенко Ксения Васильевна 44 Чепуренко Мария Терентьевна 30 Плетинь Григорий Трофимович 45 Чирик Антон Пантелеймонович 31 Плачкова Анна Ильинична 46 Шайтанов Александр Иванович Окончившие педкурсы Днепропетровского Обл. ОНО: 47 Библий Леонтий Ефимович 76 Маликова Анна Григорьевна 48 Бондаренко Надежда

Артемоновна 77 Неклес Николай Гаврилович

49 Бережная Валентина Васильевна 78 Овчарюк Николай Тимофеевич 50 Бондарь Борис Васильевич 79 Осавчук Екатерина Никитична 51 Витер Екатерина Сергеевна 80 Подгайная Раиса Григорьевна 52 Ващенко Григорий Тимофеевич 81 Полулях Людмила Ильинична 53 Грицаенко Антонина Павловна 82 Пономаренко Анна Тимофеевна 54 Гроздовская Александра

Афанасьевна // 83 Прибиток Иван Яковлевич

55 Гончаров Виктор Филиппович 84 Радионов Григорий Евстафьевич 56 Гордейцева Валентина

Алексеевна 85 Руденко Надежда Захаровна

57 Деревянкова Евдокия Тимофеевна

86 Скрипник Анна Сидоровна

58 Дикий Александр Карпович 87 Стаханова Елена Григорьевна // 59 Довгань Иван Кириллович 88 Стеновой Григорий Ефимович 60 Дудник Иван Яковлевич 89 Свичаревская Наталия Никифоровна 61 Диброва Владимир Денисович 90 Скрипник Василий Константинович 62 Ермаков Николай Васильевич 91 Саванова Надежда Федоровна 63 Загуба Евдокия Петровна 92 Сичовой Прокофий Прокофьевич 64 Зиновьева Надежда Романовна 93 Суконченко Вера Яковлевна 65 Котивец Андрей Яковлевич 94 Соколянская Варвара Иосифовна 66 Клименко Елена Ивановна 95 Файнштейн Полина Львовна 67 Кушка Лидия Даниловна 96 Чернокалова Елена Сергеевна 68 Ковалева Лидия Антоновна 97 Чалая Валентина Ивановна 69 Кутузова Валентина Федоровна 98 Шевченко Александр Иванович 70 Кисель Наталия Захаровна 99 Шевченко Иван Мефодьевич 71 Кабаченко Степан Тимофеевич 100 Шира Николай Антонович 72 Лузановская Ксения

Парфирьевна 101 Ширшук Мария Антоновна

73 Левина Мария Авраамовна 102 Девятисильный Иван Трофимович 74 Маловичко Мария Григорьевна 103 Глушко Николай Федорович 75 Мацкина Лидия Борисовна


151

II. На физико-математический ф-т заочного отдела: 1 Библя Иван Васильевич 12 Луценко Петр Андреевич 2 Бедный Игнат Федорович 13 Миллер Тимофей Карлович 3 Воронин Василий Трофимович 14 Пельток Илья Гершевич // 4 Гиренко Раиса Ивановна 15 Романец Иван Николаевич 5 Галалу Дмитрий Дмитриевич 16 Рунчев Петр Григорьевич 6 Гулованский Михаил

Артемович 17 Саенко Николай Семенович

7 Мась Евдокия Феофановна 18 Семенюта Иван Михайлович 8 Иваненко Александр Иванович 19 Скиданенко Василий Степанович 9 Коротун Мария Фоминична 20 Фуклева Надежда Ивановна 10 Кисса Василий Андреевич 21 Чугуева-Дергоусова Валентина

Федоровна 11 Лиходед Мария Федоровна 22 Шоленберг Фридрих Фридрихович Основания: списки, представленные зам. директор. заочн. отд. [...] Директор Ін-та [Підпис] (Ляшенко)


№ 120 1940, серпня 29. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі

списками зарахованих на 1-й курс


від 29/VIII 1940 р. § 1.

Розглянувши наслідки прийомної комісії та вступних іспитів, зараховую студентами I курс слідуючих громадян, що витримали вступні іспити:

I. На історичний ф-т: 1 Баша Василь Савович 21 Зімбель Наталія Лазоровна 2 Буць Олександра Михайловна 22 Ільїн Федір Іванович // 3 Белікова Зінаїда Григоровна 23 Ільченко Василь Леонтійович 4 Бірюкова Марія Павловна 24 Носач Клавдія Петровна 5 Балясна Євдокія Григоровна 25 Коноваленко Віра Никифоровна 6 Вовк Яков Ілліч 26 Клочко Зінаїда Свиридівна 7 Вовк Петро Михайлович 27 Конікова Валентина Георгієвна 8 Васецька Марія Іванівна 28 Курдицька Явдоха Івановна 9 Гавриленко Надія Андрійовна 29 Куліковська Віра Кононовна 10 Головко Марія Марковна 30 Коваленко Іван Павлович 11 Гаркуша Зінаїда Євтіхівна 31 Кірков Іван Васильович 12 Глушич Ліда Федорівна 32 Кілімчук Надія Михайлівна 13 Гнідаш Раїса Михайлівна 33 Лисогор Іван Явдокимович 14 Геймур Володимир

Костянтинович 34 Латиш Ольга Григоровна

15 Гедікова Зоя Миколаївна 35 Лябах Олексій Андрійович 16 Дяченко Василь Григорович 36 Леуцька Олена Іванівна 17 Діденко Євдокія Андрійовна 37 Лебідь Раїса Іванівна 18 Діденко Ліда Терентієвна 38 Могильна Варвара Сидоровна 19 Євпак Микола Володимирович 39 Містюк Надія Олексіївна 20 Заворотна Марія Антоновна1 40 Макуха Іван Степанович

1 Помітка: «На мовн. літ.».


152

41 Моренко Ніна Іванівна 60 Стецюн Марія Павлівна 42 Маценко Полікарп Аврамович 61 Сова Петро Радіонович 43 Михайлова Раїса Даниловна 62 Сивак Микола Парфирович 44 Недовіс Кесарія Андрійовна 63 Ситник Параска Тихонівна 45 Парапанова Домнікія Михайловна 64 Слаба Віктор Федорович 46 Передерій Марія Василівна 65 Савченко Тетяна Федорівна 47 Поливода Василь Максимович 66 Суфларський Степан Степанович 48 Рибальченко Іван Андрійович 67 Тригубенко Євдокія Павловна 49 Радкевич Дмитро Михайлович 68 Третяк Леся Микитовна 50 Романенко Ольга Євтеївна 69 Тереник Катерина Петровна 51 Руда Євгенія Артемовна 70 Точений Іван Іванович 52 Садовий Володимир Якович 71 Усенко Євгенія Галактіоновна 53 Стригун Ольга Івановна 72 Філанова Олександра Степановна 54 Сидоренко Володимир

Михайлович 73 Філоненко Тетяна Феофановна

55 Середняк Уляна Сергійовна // 74 Філіпченко Марія Ілінічна 56 Суканченко Наталія Яківна 75 Худась Марія Васильовна 57 Сагайдак Ніна Івановна 76 Чердаклієв Ілья Степанович 58 Соколова Віра Тимофійовна 77 Шай Григорій Антонович 59 Сільніченко Катерина Іванівна 78 Шматько Олексій Олексійович II. На природничо-географічний ф-т: 1 Анісімова Марія Івановна 27 Лакота Виктор Юхимович 2 Авилов Павло Григорович 28 Латишова Марія Тимофійовна 3 Білоцерковець Віра Яківна 29 Лубенець Тетяна Федорівна 4 Бока Олександра Андріївна 30 Лошак Андрій Федорович 5 Бабенко Іван Прохорович 31 Мільчевська Тетяна Федорівна 6 Бовкуненко Галина Федоровна 32 Нестеренко Петро Федорович 7 Безуглий Іван Романович 33 Нечмира Варвара Івановна 8 Вінніков Карл Трохимович 34 Осадча Ганна Івановна 9 Водяницька Софія Петровна // 35 Пушкар Марія Меркурійовна 10 Виноградча Марія Васильовна 36 Патика Євдокія Явтухівна 11 Вайнберг Ігорь Володимирович 37 Рогозна Зінаїда Миколаївна 12 Величко Пелагея Павловна 38 Рябченко Ганна Федорівна 13 Гопка Катерина Миколаївна 39 Рильська Віра Панасовна 14 Гервасьева Ніна Максимівна 40 Сологубова Надія Максимівна 15 Дулінова Поліна Федоровна 41 Сасик Марія Андріївна 16 Довгаль Олександра Прокопівна 42 Сазанова Марія Григоровна // 17 Джужа Ганна Леонтієвна 43 Сеник Наталка Михайлівна 18 Дроздова Параска Петрівна 44 Терентієва Ганна Андрійовна 19 Єссен Марія Мусійовна 45 Федоренко Ольга Павлівна 20 Захарченко Віра Дмитрієвна 46 Федченко Ніна Микитівна 21 Кюрчева Зінаїда Костянтинівна 47 Філіпченко Надія Дмитрівна 22 Коврига Олександра Павлівна 48 Харун Катерина Михайлівна 23 Кулік Катерина Дмитрівна 49 Цегельна Віра Григоровна 24 Кругляк Людмила Федорівна 50 Чумак Євдокія Пилипівна 25 Каменська Ніна Авксентієвна 51 Челборах Ганна Іванівна 26 Кустенко Петро Михайлович 52 Шарий Олександр Іванович III. На мовно-літературний ф-т: 1 Букина Ніна Захарівна 6 Бідна Ніна Трохимовна 2 Борисенко Клава Карповна 7 Бабич Катерина Івановна 3 Бут Ганна Ілінічна 8 Божко Ганна Івановна 4 Бетіна Віра Васильовна 9 Баранова Віра Ілінічна 5 Березовська Ганна Сергійовна 10 Василенко Марія Михайлівна


153

11 Войтаник Микола Григорович 45 Пригода Пелагея Іванівна 12 Горлевська Неоніла Іванівна 46 Пригода Ніна Григоровна 13 Грицай Наталка Дмитрівна 47 Поліщук Галина Зосимовна 14 Генова Галина Афанасівна 48 Павловська Колерія Васильовна 15 Горбенко Марія Федорівна 49 Пшенишна Ганна Опанасовна 16 Гетманова А. 50 Попович Ганна Степанівна 17 Доценко Марія Яківна 51 Полозюк Валентина Михайловна 18 Дорогань Марія Дмитрівна 52 Руденко Василь Андрійович 19 Дудніченко Савелій Семенович 53 Самарець Євгенія Пантелеймоновна 20 Єненко Галина Васильовна 54 Саражин Уляна Іванівна // 21 Зуєва Марія Архипівна // 55 Сингур Ольга Павлівна 22 Зазімко Ольга Дмитрієвна 56 Самборська Марія Іванівна 23 Івашенко Палажка Несторовна 57 Серба Ніна Карпівна 24 Козлова Євгенія Миколаївна 58 Сологуб Ксенія Савельовна 25 Кравченко Євдокія Івановна 59 Синяк Марія Васильовна 26 Кружилова Галина Іванівна 60 Сачко Марія Степанівна 27 Кірдань Віра Васильовна 61 Сапожникова Олександра Федорівна 28 Коломенська Ірина Анатолієвна 62 Синявська Ольга Миколаївна 29 Клименко Єва Олександрівна 63 Ткаченко Євгенія Дмитрівна 30 Коморна Олександра

Володимировна 64 Трибко Федосія Терешковна

31 Крот Ольга Михайловна 65 Тахтаджиєва Ганна Дмитрівна 32 Курилова Євгенія Ілінічна 66 Ткаченко Мелашка Федосійовна 33 Корнієнко Клавдія Пудівна 67 Терещенко Віктор Іванович 34 Котляревська Оксана Якимівна 68 Убийконь Федосія Васильовна 35 Клименко Марія Івановна 69 Фролова Олександра Яковна 36 Куликова Єкатерина

Олександровна 70 Хотлубей Софія Дмитрівна

37 Линник Ганна Васильовна 71 Циганок Надія Григоровна 38 Метошон Ганна Семенівна 72 Чуприна Валентина Іванівна 39 Миленко Раїса Іванівна 73 Черкасова Ніна Власовна 40 Новікова Марія Аверкієвна 74 Чижик Олена Никодимовна 41 Ніколаєва Зінаїда Степанівна 75 Черемісова Марія Семеновна 42 Оспіщенко Марія Гаврилівна 76 Шапіро Борис Адольфович 43 Прошкова Олена Андрійовна 77 Юшкина Марія Олександрівна 44 Пазуха Ольга Костянтинівна 78 Явтушенко Софія Лазоровна IV. На фізико-математичний факультет: 1 Белікова Таіса Тимофійовна 15 Козирева Надія Сергієвна 2 Борисенко Варвара Мусійовна 16 Костюкова Юлія Михайловна 3 Бондарь Ольга Максимовна 17 Костеніць Анастасія Михайловна 4 Бучакчійська Марія Георгієвна 18 Каламитра Анатолій Павлович 5 Вакульчик Надежда Ніколаєвна 19 Луданік Федосій Романович 6 Головко Галина Федорівна 20 Мирна Ліда Гуровна 7 Діденко Григорій Лаврентієвич 21 Маковецький Іван Якович 8 Завідчак Наталія Іванівна // 22 Маковецький Михайло Федорович 9 Зосим Тетяна Митрофановна 23 Мирний Микола Максимович 10 Ксьонзова Раїса Петровна 24 Машир Василь Пантелейович 11 Коваленко Ганна Григоровна 25 Матева Параска Васильовна 12 Каліцев Микола Павлович 26 Новохатько Грицько Панькович 13 Копилова Тетяна Семенівна 27 Нюренберг Эльвира Євгенієвна 14 Кіян Ганна Макаровна 28 Перебийніс Платон Олексійович


154

29 Ручка Іван Дмитрович 37 Харченко Павло Харитонович1 30 Рожков Петро Григорович 38 Хатько Любов Іллінична 31 Ромакер Едит Францович 39 Ходьба Тамара Павловна 32 Сова Настя Івановна 40 Чемширов Іван Дмитрович 33 Старун Марія Степанівна 41 Чедлеєва Наталія Яківна // 34 Ткач Віра Івановна 42 Шибка Микола Михайлович 35 Тохтамиш Ольга Федосієвна 43 Шабовта Марія Пантелеєвна 36 Трохименко Петро Григорович

§ 2. Зарахувати студентами I курсу нижчезазначених відмінників: 1 т. Візіренко Ольга Микитовна - На природ. географічн. 2 т. Назаров Петро Дмитрович - На історичний ф-т. 3 т. Глушич Михайло Андрійович - На фізмат ф-т. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про об’єднання кафедри загальної історії і кафедри історії СРСР у кафедру історії

Наказ № 139

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 30/VIII 1940 р.

§ 1. На підставі наказу № 527 від 14/VIII 1940 р. про установлення інституту, скоротити

в номенклатурі кафедр кафедру загальної історії і кафедру історії СРСР. З 1-го вересня 1940 р. іменувати по інституту «кафедра історії», яка об’єднує слідуючі дисципліни: історію народів СРСР і УРСР, стародавню, середніх віків, нового часу, загальну історію, методику історії, конституцію і інші історії факультативні дисципліни.

§ 2. Тимчасово виконуючим обов’язки керівника кафедри історії покладаю на тов.

Альперовича Д.Б. [...] Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 122 1940, вересня 4. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про призначення старост


від 4/ІХ 1940 р. [...] //

§ 5. Призначаю старостами: I. По історичному факультету: На I-му курсі У I групі - т. Величко І.С. У II групі - т. Суфларського С.С.

1 Помітка: «На прир. геогр. ф-т».


155

У III групі - т. Назарова П.Д. На II курсі У I групі - т. Баля І.І. У II групі - т. Гордиенко Ф.П. II. По природничо-географічному ф-ту: На I-му курсі У I групі - т. Шарий О.І. У II групі - т. Голованова М.Ф. На II-му курсі У I групі - т. Кущ І.І. У II групі - т. Шарабай М.А. У III групі - т. Боровик М.П. III. По мовно-літературному ф-ту: На I курсі У I групі - т. Серба Н.К. У II групі - т. ВойтаникМ.Г. У III групі - т. Горлевську Н.І. На II-м курсі У I групі - т. Волинець С.Т. У II групі - т. Лемишко Д.І. У III групі - т. Лернер М.Г. У IV групі - т. Кобзарь О.І. // IV. По фізико-математичному ф-ту: На I-м курсі У I групі - т. Глушич М.А. У II групі - т. Машир В.П. На II курсі У I групі - т. Амеліч О.Є. У II групі - т. Ставрулов Г.М. Підстава: доповідні записки деканів факультетів. Директор Ін-ту [Підпис] (Ляшенко)


№ 123 1940, вересня 4. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

затвердження цін у студентській їдальні

Приказ № 145 По Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко

От 4/IX 1940 г. § 1.

Рассмотрев проект стоимости питания в студенческой столовой, утверждаю с 6-го сентября 1940 г. следующие цены на блюда для студентов и посторонних граждан: Наименование блюд Для студентов Для посторонних 1 Борщ со сметаной - 60 к. 1-20 2 Борщ без сметаны - 45 1-00 3 Суп пшенный - 30 - 70 4 Суп вермишельный - 35 - 85 5 Суп из фасоли - 40 - 85 6 Каша манная молочная - 65 - 85 7 Каша перловая молочная - 55 - 85 8 Каша пшеничная молочная - 55 - 85 // 9 Яичницы 2-50 3-50


156

10 Молоко - 40 - 50 11 Сырники со сметаной - 90 1-20 12 Бычки жаренные - 90 1-50 13 Вареники с картофелем - 90 1-20 14 Вареники с мясом - 90 1-50 15 Вареники с сыром - 90 1-20 16 Суп рыбный - 50 - 85 17 Котлеты 1-50 2-50 18 Порционное 2-50 3-50 19 Гуляш 1-50 2-50 20 Блинчики со сметаной - 90 1-20 21 Каша манная сладкая - 40 - 75 22 Кофе - 30 - 45 23 Чай - 10 - 15 24 Рыба жаренная 1-40 2-50 25 Голубцы 1-20 1-50 26 Рагу 1-50 2-50 27 Соус овощной - 70 - 95 28 Каша гречневая - 45 - 70 29 Каша перловая - 35 - 70

§ 2. Приказываю завед. столовой т. Куприянову П.С. строго руководствоваться

вышеутвержденными ценами и проводить их в жизнь с 6-го сентября 1940 г. Основание: цены на меню. Директор Института [Підпис] (Ляшенко)


№ 124 1940, вересня 7. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

встановлення академ. навантажень викладачів і регламентацію роботи інституту

Наказ № 148

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко Від 7/IX 1940 р.

§ 1. Виходячи з наказів ВКВШ при РНК СРСР № 527 від 14/VIII 1940 р. і наказу ВКВШ

при РНК від 26/VIII 40 р. та згідно з розподілом годин по кафедрам, встановити персональні академ. навантаження викладовському складу в такому обсязі: Загальна

кількість годин Оклад

1 Кафедра літератури: 1 Садиленко М.А. 1135 750 крб. 2 Іванова Г.А. 798 600 3 Швець Ф.Я. 805 500 4 Полякова В.Б. 805 500 5 Кривко Е.З. 827 500 6 Стешенко Г.Л.ш

На т. Стешенко покладається керівництво педпрактикою з літератури

390 250

2 Кафедра мови: 1 Бражніков Е.С. 1374 1190 2 Куліченко Г.Ф. 1421 900 3 Голова О.І. 779 600 4 Осецька З.В. 760 500


157

5 Боянович М.П. На т. Бояновича покладається керівництво педпрактикою студентів з мови

631 375

6 Зборовець В.С.щ 1262 1050 // т. Зборовцу В.С. доручається загальне керівництво

педпрактикою на мовно-літературному факультеті

3 Кафедра природознавства: 1 Портянко В.П. 668 840 крб. 2 Безкровний М.А. 660 600 3 Пархоменко І.А. 733 700 4 Юдельзон С.А.

т. Юдельзон С.А. доручається керівництво педпрактикою з зоології

647 500

5 Рогоза П.Д. т. Рогозі П.Д. доручається керівництво педпрактикою з ботаніки

1065 750

4 Кафедра географії: 1 Лобанов І.М. 660 960 2 Спаський К.О. 1032 875 3 Сватенко І.Д.ю 1068 875 4 Прудентов Ф.М. 662 500 5 Голік М.Г. 221 125 6 Лабскір М.З.

т. Лабскір М.З. доручається керівництво педпрактикою з географії та загальне керівництво педпрактикою факультету

525 500

5 Кафедра фізики: 1 Дмитров В.С. 1305 1190 2 Ткачман О.Д. 742 500 3 Веремій Ю.І. 388 250 4 Піпіч М.О.

т. Піпічу доручається керівництво педпрактикою студентів з фізики //

601 700

6 Кафедра математики: 1 Козетов І.М. 380 490 крб. 2 Малявін Л.С. 669 700 3 Левтова Х.А. 663 700 4 Гончар Е.В. 620 700 5 Юфіт Н.Я. 731 700 6 Красногорська П.Г. 771 500 7 Зіньківський К.М.

т. Зіньківському доручається керівництво педпрактикою з математики і загальне керівництво педпрактикою студентів на факультеті

634 500

7 Кафедра історії: 1 Лявукін О.Й. 1168 1015 2 Гудимович Ф.М. 1328 900 3 Альперович Д.Б. 722 700 4 Ейвин А.Д. 847 600 5 Асламов О.Н. 732 600 6 Пазюк С.М.

т. Пазюк С.М. доручається керівництво педпрактикою студентів по факультету

761 600

8 Кафедра педагогіки: 1 Зайченко П.А. 1250 1360 2 Тесля Т.І. 1305 1050 3 Красногорський І.М. 811 700


158

4 Ляшенко П.А. 359 350 5 Акрамовська В.П. 420 400 9 Кафедра марксизму-ленінізму: 1 Михайлюк В.К. 660 1000 крб. 2 Синиця І.О. 765 900 3 Гальчинський І.М. 310 600 4 Зленко І.А. 310 600 // 5 Добіжа А.А. 260 600 крб. 7 Гольтман Л.Г. 195 600 8 Вальтер К.А. 195 600 Всі члени кафедри довантажуються до встановленої кількості годин академ. роботою по заочному відділі 10 Окремі дисципліни: 1 Шипілов Т.І. 800 1050 2 Проценко К.С.

На т. т. Шипілова і Проценко покладається оборонно-масова роботи по інституту

1200 900

3 Радіонов С.І. 880 600 4 Сотнікова Н.А.я 960 500 5 Карпов П. Доручити читання конституції з

погодинною оплатою

Заобов’язую весь лекторський склад спланувати свою наукову та науково-методичну роботу і індивідуальні плани, представити через керівників кафедр мені на затвердження 15/IX 1940 року.

Ті, хто не матиме індивідуально-наукової та науково-методичної роботи і систематично не виконуватиме наукової та науково-методичної роботи, будуть довантажуватись академічною роботою до 6 годин на день.

§ 2. Роботу викладовського складу регламентувати розкладом. Облік явки вести

секретарям факультетів. Облік витраченого часу на наукову та науково-методичну роботу вести керівникам кафедри.

§ 3. У випадку зміни розкладу секретари // факультетів зобов’язані довести про це

лекторський склад під особисту розписку лектора. § 4.

Встановлюю години прийому відвідувачів заст. директора по навч. частині, заступ. директора по заочному навчанню, деканам факультетів з 14-30 х. до 16 годин щоденно крім середи.

§ 5. Встановити роботу кабінетів для самостійної роботи студентів з 14 г. 30 хв. до 22-х

годин, в зв’язку з чим роботу лаборантів, препараторів, секретарів факультетів, бібліотекарів регламентувати:

1 Кабінет фізики: 1 Нечипуренко О.Л. Ст. лаборант З 13-30 х. до 22 г. 2 Толіповський С.С. Лаборант З 8 до 16-30 хв. 3 Сокурова Н.С. Препоратор З 8 до 16-30 хв. 4 Сусанов Т.Г. Зав. майстерн. З 8 до 16-30 хв. 2 Кабінет історії: 1 Михайлюк С.Л. Ст. лаборант З 8 до 16-30 хв. 2 Дегтяренко Г.П. Ст. препоратор З 13-30 х. до 22 годин 3 Кабінет марксизму-ленінізму: 1 Монмар В. Ст. лаборант З 13-30 до 22 годин 4 Кабінет педагогіки: 1 Урова Н.Е. Лаборант З 13-30 х. до 22 годин


159

5 Кабінет мови і літератури: 1 Свентицька Н.Ф. Лаборант З 13-30 х. до 22 г. 6 Військовий кабінет: 1 Кандулінський А.С. Лаборант З 8 до 16-30 хв. 7 Кабінет фізкультури: 1 Страховський Р.С. Препоратор З 8 до 16-30 хв. // 8 Кабінет природничо-географічного ф-ту: 1 Нельга В.М. Лаборант З 8 г. до 16-30 хв.

По понеділкам та вівторкам з 8 до 14 та з 16 до 22 год.

2 Кейль В.С. Лаборант З 8 до 16-30 хв. По суботам з 8 до10 та з 16 до 22-х годин

3 Інінко Препоратор З 8 до 16-30 хв. По середам з 8 до10 та з 16 до 22-х г.

4 Аболімов В. Лаборант З 8 до 16-30 хв. По четвергам та п’ятницям з 8 до10 та з 16 до 22-х г.

9 Секретарі факультетів: 1 Тарелік А.О. Історичного та

фізмат ф-тів З 8 до 16-30 хв.

2 Поветкіна Т.Г. Мовліт. та природ. географ.

З 8 до 16-30 хв.

10 Бібліотека: 1 Фейгіна О.Я. Бібліотекар З 8 до 16-30 хв. 2 Полевая Е. Бібліотекар З 8 до 16-30 хв. 3 Негляд С.О. Бібліотекар З 12 до 20-30 хв. 11 По заочному відділу: 1 Зайченко С.Ф. Референт З 8 до 16-30 хв. 2 Згурська В.І. Секретар ф-ту З 8 до 16-30 хв. 3 Пащенко Л.М. Секретар ф-ту З 8 до 16-30 хв. 4 Тупалова Е.Ю. Картотекар З 8 до 16-30 хв. Викладачів інституту т. т. Зіньківського К.М. та Лабскір М.З., які працюють

інспекторами заочного відділу, а виконують фактично обов’язки деканів, звільнити від обліку. Про це довести до відому НКО.

12. Всі робітники канцелярії інституту, бухгалтерії та господарчої частини працюють з 8 г. ранку до 16 г. 30 хв.

§ 6. Встановити для всіх робітників перерву на сніданок після 4-х годин праці. //

§ 7. Встановити години праці т. Базилевич Д В., лікара інституту, з 11 г. до 15 г. та з 18

до 20 г. щоденно крім суботи. § 8.

Для обліку явки співробітників на роботу увести журнал-табель з особистими розписами робітників приходу та уходу.

Відповідальними за ведення табеля-журналу по учбовій частині до 16-30 хв. призначити т. Гарелік А.О., з 16-30 хв. до 22 г. відповідальність покласти на т. Дегтяренко Г.П.

За ведення табелю-журналу по канцелярії, бухгалтерії та господ. частині відповідальність покладаеться на т. Заїзжай Н.Д.

Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



160

№ 125 1940, вересня 10. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про зарахування до складу студентів

Наказ № 150

По Осипенківському Держ. Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 10/IX 1940 р.

§ 1. Розглянувши наслідки прийомної комісії заочного відділу, зарахувати без вступних

іспитів студентами I курсу слідуючих громадян: I. Мовно-літературний ф-т заочного відділу: 1 Горбань Клавдія Лук’яновна 2 Доброскок Явдоха Васильовна 3 Задорожная Ганна Федосеевна 4 Ковалева Єлізавета Андрієвна 5 Кузьменко Поліна Матвеевна 6 Лищинська Ольга Костянтиновна 7 Марченко Раїса Анисімовна 8 Коц Ніна Дмитрієвна 9 Пирогова Ніна Іванівна 10 Резунов Афанасій Костянтинович II. Природничо-географічний ф-т заочного відділу: 1 Євдокимова Ольга Олександровна На II кур. 2 Волкова Марія Петровна На I кур. 3 Волков Іван Олексієвич На I кур. 4 Гундарева Надія Антонівна На I кур. 5 Лазебний Володимир Андрійович На I кур. 6 Малицький Олексій Іванович На I кур. 7 Недоступ Катерина Петровна На I кур. 8 Попов Вячеслав Іванович На I кур. 9 Передрий Максим Михайлович На I кур. 10 Резниченко Надія Володимировна На I кур. 11 Цивка Олександра Наумівна На I кур. 12 Чуксин Іван Данилович На I кур. 13 Чура Олександра Андрійовна // На I кур. 14 Тома Марія Олександрівна 15 Каркуч Олексій Сафронович III. Історичний ф-т заочного відділу: 1 Колодуб Фома Семенович 2 Асламова Марія Степанівна 3 Байда Петр Ісакович 4 Балагура Павел Акимович 5 Боронцова Єлена Андрійовна 6 Гоман Валентіна Самойловна 7 Довбня Григорій Іванович 8 Коваленко Анатолій Павлович 9 Камурзанов Степан Федорович 10 Литягин Карп Антонович 11 Потяка Дмитро Григорович 12 Рижевський Яков Аврамович 13 Сахно Андрій Мусійович 14 Сорока Никита Федорович 15 Тимошенко Микола Дементієвич 16 Темнохудов Іван Ніконорович


161

17 Темнохудов Федоренко Дмитро Васильович1 18 Шершень Олександр Іванович 19 Хамімовський Антон Вікентьєвич 20 Яценко Степан Дмитрович 21 Перепелка Іван Анисимович 22 Больбат Галина Михайловна 23 Гриней Дмитро Радионович 24 Дедович Петр Костянтинович 25 Кобильский Олексій Денисович 26 Кобець Іван Тимофеевич 27 Левенець Федор Никитович 28 Руденко Юрко Іванович 29 Ставарський Іван Петрович 30 Сурдол Михайло Олександрович // 31 Таран Василь Григорьевич 32 Щетинін Федор Петрович 33 Ямпольський Ісак Соломонович 34 Якушенко Юхим Максимович 35 Аришака Трохим Данилович IV. Фізико-математичний ф-т заочн. відділу: 1 Федоренко Дмитро Васильович 2 Чапинога Іван Іванович

§ 2. Зарахувати студентами I курсу заочного відділу слідуючих громадян, що

витримали вступні іспити. I. На мовно-літературний ф-т: 1 Плетенець Іван Іванович ІІ. На географічний ф-т: 1 Скриль Іван Пантелеймонович III . На фізико-математичний ф-т: 1 Чепинога Іван Іванович2 IV. На історичний ф-т: 1 Євсеев Петр Петрович 2 Матвеев Микола Михайлович 3 Афанасьев Сергей Кирилович Підстава: списки заочного відділу. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про оголошення доган ряду викладачів і студентів


від 12/IX 1940 р. § 1.

т. Шипілову Т.І., ст. викладачу військових дисциплін, за неуважність і недбале ставлення до розкладу, що привело до запізнення на 12 хвилин, оголошую догану.



162

Підстава: доповідна записка декана історичного факультету. § 2.

т. Троценко М.Д., зав. гуртожитками ін-ту, за несвоєчасну реєстрацію в табелі оголошую догану.

Попереджую, що в разі повторення випадку ухилення від реєстрації буде вважатись за прогул і притягатись до відповідальності як прогульщик.

Підстава: заява т. Заїзжай Н.Д. § 3.

т. Акрамовській В.П., викладачу гігієни, за запізнення на лекцію на 10 хвилин оголошую догану і попереджую, що в разі припущення повторного запізнення буде притягнуто до судової відповідальності за порушення труддисципліни.

Підстава: доповідна записка декана мовно-літературного ф-ту. § 4.

За допущення неохайності в плануванні розкладів і заміни викладачів під час сесії декану заочного відділу Ін-ту // т. Веремію Ю.І. указати.

Пом. директора по заочному навчанню тов. Мамченко М.Я. за несвоєчасний контроль розкладів та невжиття заходів і не своєчасне повідомлення мені оголошую догану.

Підстава: пояснювальна записка декана заочного відділу від 10/IX 1940 р. § 5.

Студентам II курсу мовно-літературного ф-ту т. т. Крулькевич А.Д. і Старун М.С. за псування державного майна оголошую сувору догану.

Вартість зіпсованих ними противогазів стягнути в п’ятикратному розмірі. Підстава: доповідна записка пом. директора по В/П від 12/IX 1940 р. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про відрахування студента В.Ф. Ільїна в зв’язку з відбуванням примусової праці за вироком суду

Наказ № 154


[...] // § 9. т. Ільїна В.Ф. відчислити з складу студентів I курсу природничо-географічного ф-ту

з 17/IX 1940 р. в зв’язку з відбуванням примусової праці за вироком суду. Підстава: заява т. Ільїна В.Ф. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про притягнення бухгалтера Д.М. Смокова до кримінальної відповідальності за прогул і п’янку в робочий час, а також про можливість притягнення до кримінальної відповідальності завідувача допоміжним господарством О.Г. Писаревського


163

Наказ № 155 По Осипенківському Держ. Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко

від 17/IX 1940 р. § 1.

т. Смокова Д.М., бухгалтера допоміжного господарства Інституту, за допущення прогулу та п’янки в робочий час притягнути до кримінальної відповідальності і справу негайно передати до суда.

Підстава: доповідна записка пом. директора по адм. госп. частині ін-ту від 17/IX. § 2.

т. Писаревському О.Г., зав. допоміжн. госп., за самовільну відлучку, не залишивши відомостей про відлучку, з господарства і за допущення п’янки на господарстві оголошую сувору догану.

т. Тимощуку П.Г., пом. директора по адм. госп. частині, виявити причину відлучки т. Писаревського О.Г. і затребувати його пояснення. В разі виявлення участі в п’янстві представити матеріали для притягнення до судової відповідальності.

Підстава: доповідна записка пом. директора по адм. госп. ч-ні ін-ту від 17/IX 40 р. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про притягнення викладача до судової відповідальності за пропуск лекції

Наказ № 157


§ 1. т. Зленко І.А., викладача основ марксизма-ленінізма, за пропущення пропуску

однієї лекції 19/IX 40 р. притягнути до судової відповідальності. Наказую секретарю інституту негайно оформити справу і направити в нар. суд. Підстава: доповідна записка в. о. декана мовно-літературного ф-ту т. Куліченко.

§ 2. т. Щвець Ф.Я., викладачу рос. літератури, за допущення спізнення на 7 хв. на

лекцію оголошую догану і попереджую, що в разі допущення запізнення буде притягнення до судової відповідальності.

Підстава: доповідна записка в. о. декана мов-літ. ф-ту. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)



П.А. Ляшенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна


від 23/IX 40 р. § 1.

На підставі постанови Ради Народних Комісарів УРСР за № 1002 від 6/VII 40 р. та наказу Наркома Освіти УРСР за № 3340, призначаю стипендію ім. Сталіна з 1-го січня 1940 р. студентам II-го курсу:


164

1 Романцову Е.О. - Історичний ф-т. 2 Єгоровій І.Г. - Фізико-математ. ф-т. Бухгалтерії негайно сплатити різницю з 1-го січня 1940 року. [...] Директор Інституту [Підпис] (Ляшенко)


№ 131 1940, листопада 5. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про притягнення викладача В.П. Акрамовської до судової відповідальності за спізнення на лекцію і про графік роботи лаборантів і препаратора

Наказ № 189

по Осипенківському Учит. Ін-ту ім. П.Д. Осипенко від 5.ХІ 40 р.

[...] § 3.

На т. Акрамовську, викладача шкільної гігієни, яка припустила прогул на 25 хвил. 2.ХІ 40 р., справу передати до суду.

Підстава: доповідна записка декана ф-ту. § 4.

Затверджую графік роботи лаборантів і препаратора такий: 1. Нечипоренко — з 13.30 до 22 год. 2. Галіновський — з 8 до 16.30. 3. Сокурова — з 8 до 16.30. [...] Директор ін-ту [Ляшенко]

Архів БДПУ. — Спр. № 37/37я1. — Арк. 21. Оригінал.

№ 132 1940, листопада 12. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про створення кафедри мови і кафедри літератури

Наказ № 193

по Осипенківському Учит. Ін-ту ім. П.Д. Осипенко від 12.ХІ 40 р.

[...] § 5.

З метою покращення роботи на мовно-літературному ф-ті замість існуючої в інституті кафедри мови й літератури утворити дві кафедри: кафедру мови і окремо кафедру літератури.

Керівником кафедри мови залишити з 1.ХІ 1940 р. тов. Бражнікова Є.С. Керівником кафедри літератури призначаю тов. Саділенко М.А. Директор ін-ту [Ляшенко]


№ 133 1940, грудня 3. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про встановлення графіку роботи лаборанта В.С. Кейль, що передбачає кожні дві години перерви на годування дитини

Наказ № 204

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім.. П.Д. Осипенко від 3.ХІІ 40 р.


165

§ 1. т. Кейль В.С., лаборант кабінету хімії, повернулась з відпустки і з 3.ХІІ 40 р.

приступила до виконання своїх обов’язків. Встановити години заняття з 8.30 хв. до 16.30 х. і надавати їй через кожні 2 години

перерву на годування дитини. [...] Директор ін-ту [Ляшенко]


№ 134 1940, грудня 24. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про заощадження електроенергії

Наказ № 215

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 24.ХІІ 40 р.

§ 1. Не дивлячись на мої неодноразові вимоги боротись за ощадження електричної

енергії, виявляється недбайливе відношення до економного витрачання електроенергії. 23 грудня о 9 годині ранку при цілком достатньому денному освітленні без всякої потреби горіла електрика в ауд. №№ 9, 37, 55, 53, 56, 76, 74, в коридорі на ІІ поверсі, в бібліотеці і в кабінетах, а також вечорами даремно горить світло де немає жодного чоловіка. Таке відношення робітників являється недбайливим марнотрацтвом державних коштів і злочинним розбазарюванням електричної енергії.

Наказую: Не допустити користування електричним освітленням з 8 г. 30 хв. ранку до 16 г.

30 хв. дня, а з 15 січня зовсім забороняю користування до 17 годин дня електричним освітленням.

Зобов’язую деканів факультетів, зав. кафедрами слідкувати за тим, щоб в лабораторіях без потреб не користувались електроенергією.

Зобов’язую завгоспа т. Коротченко А.Г. і коменданта слідкувати за тим, щоб вечорами в аудиторіях, де не // проводиться робота, виключалось освітлення і всі вільні приміщення запирались на замки.

Зобов’язую всіх робітників, викладачів і лаборантів інституту, виходячи з приміщення, тушити світ.

Зобов’язую т. Тимощука П.Г. систематично контролювати витрачення енергії. Винні в порушенні постанови Уряду про заощадження електроенергії будуть

притягуватись до сурової адміністративної і матеріальної відповідальності. Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 37/37. — Арк. 36 зв. – 37. Оригінал. № 135 1941, січня 29. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

призначення стипендії

Наказ № 16 по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко

від 29/І 1941 р. § 1.

Розглянувши наслідки зимової екзаменаційної сесії, призначаю з 1 лютого 1941 р державну стипендію слідуючим студентам, що мають не нижче 2/3 відмінних і решту добрих оцінок з дисциплін, винесених на екзаменаційну сесію, згідно навчального плану, затвердженого ВКВШ.

по історичному ф-ту:


166

І курс 1. Дяченко Василю Григоровичу 2. Ільченко Василю Леонтійовичу 3. Золотаревій Брайні Давидовні 4. Маценко Полікарпу Аврамовичу 5. Третяк Олені Микитовні 6. Дудніченко Савелію Семеновичу 7. Коноваленко Вірі Никифоровні 8. Назарову Петру Дмитровичу 9. Іллічу Федору Івановичу 10. Ситаник Параскі Тихонівні 11. Філіпченко Марії Ілінічні ІІ курс 1. Дяченко Любов Григорівні // 2. Кузьменко Галині Костянтинівні 3. Мірошніченко Ільзі Васильовні 4. Сукачу Миколі Івановичу 5. Фершал Тетяні Григорієвні 6. Балі Івану Івановичу 7. Володіній Олександрі Опанасівні 8. Дубицькій Марії Яківні 9. Кіосовій Ганні Костянтинівні 10. Кіриченко Костянтину Васильовичу 11. Бупчису Янкелю Гершковичу 12. Гордієнку Федору Петровичу 13. Шулькіну Юрію Лейбовичу 14. Шовкуну Григорію Павловичу По фізико-математичному факультету По І курсу 1. Нідзельській Марії Яківні 2. Ручка Івану Дмитровичу 3. Вакульчик Надії Миколаївні 4. Вороновій Ганні Дмитровні 5. Кіян Ганні Макарівні 6. Ковалевській Марії Володимировні 7. Капустіній Марії Георгієвні По ІІ курсу 1. Сагачу Івану Васильовичу 2. Карліну Абраму Ільїчу 3. Омельчак Лідії Грогоровні 4. Ставрулову Георгію Михайловичу 5. Мандрико Василю Романовичу // 6. Солонському Василю Овсійовичу 7. Гаврилястій Марії Прокопівні По мовно-літературному ф-ту По І курсу 1. Міленко Раїсі Іванівні 2. Шапіро Борису Адольфовичу 3. Свергуну Василію Микитовичу 4. Явтушенко Софії Лазаровні По ІІ курсу 1. Лемішко Одарці Іванівні 2. Маленко Лідії Оникентівні


167

3. Дубченко Олені Васильовні 4. Волинець Олені Тихонівні 5. Лисенко Василію Федоровичу 6. Лернер Марії Григоровні 7. Кобзар Ользі Іванівні 8. Костянецькій Євдокії Никифоровні 9. Шкляренко Лідії Мефодівні По природничо-географічному ф-ту По ІІ курсу 1. Гемке Олександру Карловичу 2. Довгаль Олександрі Прокопівні 3. Захарченко Вірі Дмитрівні 4. Миронюк Марії Кіндратовні 5. Нечмирі Варварі Іванівні 6. Шарий Олександру Івановичу По ІІ курсу 1. Бесараб Вірі Мифодійовні 2. Боровик Марії Пилипівні // 3. Охвату Юхиму Павловичу 4. Шломі Марії Андрійовні [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46я2. — Арк. 11 – 12 зв. Оригінал. № 136 1941, лютого 28. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про організацію кінопоказів


від 28/ІІ 1941 р. [...] //

§ 2. На тов. Галіновського С.С. — лаборанта фіз. кабінету — покласти з І/ІІІ 1941 р.

виконання обов’язків кіномеханіка. § 3

На тов. Бачурського Д.М. — комірника інституту — покласти обов’язки одержувати і відсилати в установлений строк кінокартини.

Підстава до § 2 і 3-го: доповідна записка зам. директора по учбової частини. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 30 зв. – 31. Оригінал. № 137 1941, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про оголошення догани викладачу К.А. Вальтер за спізнення на лекцію

Наказ № 35

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 8/ІІІ 1941 р.

[...] § 2.

т. Вальтер К.А., викладачу основ Марксизму-Ленінізму, за спізнення на лекції 7/ІІІ 41 р. на 10 хвилин оголошую догану і попереджую, що в разі допущення запізнення


168

буде притягнено до кримінальної відповідальності за порушення трудової дисципліни. Підстава: доповідна записка декана природн.-географічного ф-ту 7/ІІІ.41 р. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 34. Оригінал. № 138 1941, березня 8. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з

нагоди відзначення свята 8 березня


від 8 березня 1941 р. Трудящі Радянського Союзу під керівництвом Комуністичної Партії більшовиків і

вождя народів т. Сталіна добились великих успіхів у побудові безкласового комуністичного суспільства в нашій країні.

Жінка в нашій країні на рівні з чоловіком приймає активну участь в будівництві комуністичного суспільства.

В роботі нашого інституту жінки, студентки, викладачі і робітниці проводили й проводять величезну роботу, добились гарних наслідків в успішності і обслуговуванні учбового процесу.

Поздравляю студенток, викладачів і робітниць з міжнародним комуністичним днем жінки-робітниці і бажаю успіху в дальнішій творчій роботі на благо нашої Великої батьківщини!

Привласнюю звання відмінниць навчання і кращих ударниць // імені 8-го березня слідуючим студентам і робітницям:

1. Левтовій Кларі Абрамовні доценту, кандидату наук 2. Негляд Софії Олександровні в. о. зав. наук. бібліотекою 3. Золотарьовій Б.Д. студ.-відмінниці І к. істор. ф-ту 4. Нідзельській М.Я. студ.-відмінниці І к. фізмат. ф-ту 5. Вознесенській Н.М. студ.-відмінниці І к. фізмат. ф-ту 6. Дяченко Л.Г. студ.-відмінниці ІІ к. істор. ф-ту 7. Кузьменко Г.К. студ.-відмінниці ІІ к. істор. ф-ту 8. Мирошниченко І.В. студ.-відмінниці ІІ к. істор. ф-ту 9. Фершал Т.Г. студ.-відмінниці ІІ к. істор. ф-ту 10. Єгоровій І.Г. студ.-відмінниці ІІ к. фізмат. ф-ту 11. Омельчак Л.Г. студ.-відмінниці ІІ к. фізмат. ф-ту 12. Лемішко О.І. студ.-відмінниці ІІ к. мов-літ. ф-ту 13. Маленко Л.О. студ.-відмінниці ІІ к. мов-літ. ф-ту 14. Дубченко О.В. студ.-відмінниці ІІ к. мов-літ. ф-ту 15. Миленко Р.І. студ.-відмінниці І к. мов-літ. ф-ту 16. Бесараб В.М. студ.-відмінниці ІІ к. прир.-геогр. ф-ту 17. Боровик М.П. студ.-відмінниці ІІ к. прир.-геогр. ф-ту Звання ударниць ім. 8-го березня 1. Герасименко Г.Є. прибиральниці гуртожитку 2. Пономаренко К.І. прибиральниці гуртожитку 3. Димовій С.А. прибиральниці головного корпусу 4. Білозуб М.Д. прибиральниці головного корпусу 5. Постніковій А.А. прибиральниці гуртожитку 6. Журман С.Ф. пом. кандидата гуртожитк. 7. Масляєвій К.Ю. бухгалтеру 8. Азаревич Л.І. відп. секретарю ін-ту // 9. Заїзжай Н.Д. секретарю студсправ


169

Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 34 зв. – 35 зв. Оригінал. № 139 1941, березня 10. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про оголошення подяки організаторам олімпіади юних математиків і про затвердження ВАК В.П. Портянка в ученому званні доцента біології

Наказ № 37

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 10 березня 1941 р.

§ 1. За проявлення ініціативи і сумлінну проведену роботу по організації і проведенню

ІІ міської олімпіади юних математиків оголошую подяку завкафедрою математики т. Козетову І.М., доценту Левтовій Х.А., викладачу т. Юфіту Н.Я. та за активну допомогу в проведенні олімпіади — студентам ІІ к. фізмат ф-ту:

1. Єгоровій І.Г. 4. Кодацькій О.Ф. 2. Ставрулову Г.М. 5. Солодовнику Г.С. 3. Дріжаку І.П. 6. Карліну А.І.

§ 2. Зав. кафедрою біології, кандидата наук тов. Портянко В.П. рішенням Вищої

атестаційної комісії Всесоюзного Комітету в справах вищих шкіл в засіданні від 8-го лютого 1941 р., протокол № 5, затверджено в ученому званні доцента по кафедрі «біологія».

З дня затвердження т. Портянко В.П. іменувати в усіх документах, списках і справах інституту кандидатом наук, доцентом біології.

10. Галіновській О.П. скарбнику-бухгалтеру 11. Дегтяренко Г.П. ст. препаратору історич. к-ту 12. Михайлюк С.Л. лаборанту історич. к-ту 13. Вересовій А.О. лаборанту кафедри Марк.-Л. 14. Саділенко М.Ф. ст. лаборанту каф. мови 15. Свентіцькій Н.Ф. лаборанту каф. літерат. 16. Полевій О.О. бібліотекарю 17. Фейгіній О.Я. бібліотекарю 18. Володіній О.О. студ. ІІ к. істор. ф-ту 19. Дубицькій М.Я. студ. ІІ к. істор. ф-ту 20. Кіосевій Г.К. студ. ІІ к. істор. ф-ту 21. Вакульчик Н.М. студ. І к. фізмат. ф-ту 22. Вороновій Г.Д. студ. І к. фізмат. ф-ту 23. Ковалевській М.В. студ. І к. фізмат. ф-ту 24. Капустіній М.Г. студ. І к. фізмат. ф-ту 25. Беліковій Т.Т. студ. І к. фізмат. ф-ту 26. Гаврилястій М.П. студ. ІІ к. фізмат ф-ту 27. Кобзар О.І. студ. ІІ к. мов-літ. ф-ту 28. Лернер М.Г. студ. ІІ к. мов-літ. ф-ту 29. Костянецькій Є.Н. студ. ІІ к. мов-літ. ф-ту 30. Явтушенко С.Л. студ. І к. мов-літ. ф-ту 31. Захарченко В.А. студ. І к. прир.-географ. ф. 32. Літвіновій А.А. студ. І к. прир.-географ. ф. 33. Миронюк М.К. студ. І к. прир.-географ. ф. 34. Шломі М.А. студ. ІІ к. прир.-геогр. ф-ту 35. Федоренко Т.В. студ. ІІ к. прир.-геогр. ф-ту


170

Підстава: витяг з протокола № 5 від 8/ІІ.41 р. Вищої атест. комісії ВКВШ. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 36. Оригінал. № 140 1941, квітня 15. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

підготовку до святкування 1 травня


від 15/ІV 1941 р. § 1.

Наближається 1-го травня, свято міжнародного огляду сил пролетаріата. Країна соціалізму готується гідно зустріти це велике свято трудящих усього світу.

З метою організації підготовчої роботи до святкування 1-го травня наказую: 1. З 18-го квітня зайнятися стройовою підготовкою студентів, проводячи щоденно

з 8 до 8.25 х. ранку. Організацію стройової підготовки покладено на т. Шипілова Т.І. Проводити підготовку зобов’язую т. т. Радіонова, Сотнікову, Кіреєва. 2. Деканам факультетів забезпечити систематичний контроль за явкою на

стройову підготовку. Забезпечити виготовлення оформлення колон по кожному факультету, а також

внутрішнє оформлення приміщення інституту. Природничо-географічний ф-т оформляє ІІ поверх до половини вестибюльної

кімнати, // Фізико-математичний — праву сторону ІІ-го поверху, Історичний ф-т — ліву сторону І-го поверху і Мовно-літературний ф-т — праву сторону І-го поверху. Відповідальність за оформлення покладається на деканів факультету. 3. Зам. Директора по учб. частині тов. Козетову І.М. разом з деканами

факультетів, проф. і КСМ організаціями забезпечити провірку соціалістичного змагання кафедр, факультетів, курсів і окремих викладачів і студентів.

4. Пом. Директора по адм.-госп. частині т. Тимощуку П.Г. забезпечити оформлення фасаду учбового корпусу, приведення в порядок дворів гуртожитків.

Провірити соцзмагання з представниками МК, адм.-тех. персоналу. 5. Пом. Директора по військовій роботі т. Шипілову Т.І. зобов’язую побудову

першотравневої колони, її оформлення. 6. т. Козетову І.М. забезпечити організацію урочистих зборів, план проведення

святкування першого травня // і масових мироприємств в святкові дні. 7. т.т. Полуляха Д.І., Радіонова С.І. і Кіреєва О.І. зобов’язую розробити план і

забезпечити підготовку художнього і масово-фізкультурного обслуговування під час свят.

8. Зав. їдальнею т. Боровського Б.Д. зобов’язую привести в святковий вигляд їдальню.

Плани проведення підготовки зазначеним товаришам представити до 20-го квітня для затвердження.


Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 53 – 54. Оригінал. № 141 1941, квітня 16. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про заходи із успішного завершення навчального року


171


від 16/ІV 1941 р. § 1.

З метою забезпечення успішного закінчення учбового року і високоякісної підготовки до семестрових і державних іспитів наказую:

1. Деканам факультетів провірити всю документацію академ. успішності і забезпечити ліквідацію академічної заборгованості студентів за минулі семестри до 15 травня.

2. До 20-го травня здати всі матеріали успішності студентів ІІ курсу до наказу для допущення до державних екзаменів.

3. З 20-го квітня забороняю проведення засідань і зборів без особливої потреби в цьому і спеціального мого дозволу.

4. Керівників кафедр і деканів факультетів зобов’язую організувати обладнання лабораторій і кабінетів для роботи відповідно до програми державних екзаменів.

5. Під час державних екзаменів // забороняється користуватись наочним матеріалом, посібниками і програмами, в яких містяться відповідні, формулювання відповідей, а тому зобов’язую керівників кафедр зарані забезпечити підбор приладів, наочного матеріалу, виготовлення програм, якими можна буде користуватися на держ. іспитах.

До 10-го травня скласти і затвердити на кафедрах картки державних іспитів, які не пізніше 15-го травня представити мені на розгляд.

Також розробити і затвердити картки по дисциплінах, що виносяться на іспити в травні місяці. Картки червневих іспитів затвердити на кафедрах до 20-го травня.

6. Пом. Директора по адм.-госп. частині т. Тимощуку П.Г. забезпечити створення умов для роботи в гуртожитках, не допускати перебоїв в освітленні, дотриманні правил внутрішнього розпорядку.

7. Зав. їдальнею т. Боровському Б.Д. побудувати роботу їдальні так, щоб студент витрачав не більше 20 хв на сніданок і вечерю і 30 хв на обід. Забезпечити покращення якості їжі і збільшити асортимент страв в буфеті. //

[...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 54 зв. – 55 зв. Оригінал. № 142 1941, квітня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту І.М. Козетова з нагоди святкування 1 травня


від 30/ІV 1941 р. § 1.

Завтра Перше Травня. Трудящі всіх країн з гарячим почуттям братерської солідарності проводять бойовий огляд своїх сил і мобілізують себе на боротьбу проти імперіалістичної війни. В день Першого Травня трудящі всього світу висловлюють свою солідарність і любов до Радянського Союзу — колибелі світової пролетарської революції.

Радянський Союз оточують капіталістичні країни, які не раз намагалися спровокувати і втягнути в війну, але незламна міць нашого багатомільйонного народу і нашої доблесної Червоної Армії завжди з’являлася той неприступною фортецею, об яку безпощадно розбивались всі проіски загниваючого капіталізму.

В день Першого Травня трудящі СРСР продемонструють свою готовність в любий час захищати святенність і недоторканність своїх рубіжів, своєї неосяжної території, готовність // все більше і більше кріпити оборону міць нашої батьківщини.


172

Трудящі СРСР, натхненні великими ідеями Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна, ще збільшать незабуваємі подвиги героїзму во всіх галузях нашої творчої діяльності.

Наші завдання: ще більше боротися за досягнення високих показників в навчанні, а також в галузі оборонно-фізкультурної підготовки; посилити роботу по оволодінню військовими спеціальностями, збільшити ряди значкистів.

Поздравляю всіх студентів, викладачів, службовців і обслуговуючий персонал інституту з Міжнародним Пролетарським Святом Першого Травня і бажаю успіхів в Вашій дальнішій творчій і ударній роботі.

Хай живе Перше Травня! Хай живе ВКП(б) і Вождь трудящих СРСР і всього світу т. Сталін!

§ 2. Перевіривши наслідки соціалістичного змагання викладовського і обслуговуючого

персоналу інституту, за кращі показники в роботі привласнити звання ударників до дня Першого Травня // слідуючим товаришам:

1. Михайлюку В.К. 13. Монмарю В.І. 2. Гудимовичу Ф.М. 14. Михайлюк С.Л. 3. Альперовичу Д.Б. 15. Гарелік А.О. 4. Зіньківському К.М. 16. Уровій Н.Є. 5. Бражнікову Є.С. 17. Свентицькій Н.Ф. 6. Івановій Г.А. 18. Нечипуренко О.Л. 7. Лобанову І.М. 19. Саділенко М.Ф. 8. Сватенко І.Д. 20. Матієвському І.М. 9. Портянко В.П. 21. Пономаренко Є.І. 10. Дмітрову В.С. 22. Герасименко А.Є. 11. Негляд С.О. 23. Постніковій А.А. 12. Карташовій Г.К. 24. Вороновій М.Г.

§ 3. Відмічаю за значні досягнення в учбово-виробничій та громадсько-політичній

роботі слідующих товаришів: 1. Гальчинського І.М. 10. Малявіна Л.С. 2. Синицю І.О. 11. Левтову К.А. 3. Мамченко М.Я. 12. Проценко К.С. 4. Теслю Т.І. 13. Вересову А.О. 5. Саділенко М. 14. Дегтяренко Г.П. 6. Спаського К.О. 15. Аболимова В.С. 7. Прудентова Ф.М. 16. Заезжай Н.Д. 8. Безкровного М.О. 17. Забірку-Белозуб М.Д. 9. Ткачмана О.Д. 18. Димову С.А.

§ 4. В наслідок перевірки санітарно-гігієнічного стану і організації інших видів //

роботи гуртожитків інституту виявлено, що кращим гуртожитком є гуртожиток по вул. Шевченко № 2, який раніше мав перехідний червоний прапор.

1. Червоний прапор зберігаю за гуртожитком по вул. Шевченко № 2. 2. Гуртожиток нагороджую бюстом тов. Ворошилова. 3. Оголошую подяку коменданту гуртожитка тов. Дубицькій М. 4. Прибиральницю гуртожитку т. Понамаренко Є.І. преміюю 50 карб. Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Козетов)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 61 – 62 зв. Оригінал. № 143 1941, травня 5. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту І.М. Козетова про преміювання студентів Г.М. Ставрулова та Г.С. Солодовника зробленими ними ж 2-х ламповими радіоприймачами


173


від 5/V 1941 р. § 1.

Студентів ІІ курсу Ставрулова Г.М. і Солодовника Г.С. за сумлінне ставлення до навчання та за проявлення ініціативи набування техніки в радіосправі оголошую подяку і преміюю 2-х ламповими радіоприймачами ними зробленими.

Підстава: доповідна записка т. Ткачмана О.Д. [...] // Т. В. О. Директора Ін-ту [Підпис] (Козетов)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 63 – 63 зв. Оригінал. № 144 1941, червня 24. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про відрахування викладачів В.К. Михайлюка, О.І. Киреєва, І.О. Синиці лаборанта А.О. Вересової з посад у зв’язку з військовими зборами

Наказ № 97

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 24/VІ.41 р.

§ 1. т. Михайлюка В.К. відчислити з посади зав. кафедрою основ Марксизму-Ленінізму

з 23/VІ 1941 р. в зв’язку з військовими зборами. § 2.

т. Киреєва О.І. відчислити з посади викладача фізкультури з 25/VІ 1941 р. в зв’язку з військовими зборами.

§ 3. т. Вересову А.О. відчислити з посади лаборанта кабінету основ Марксизму-

Ленінізму з 25/VІ 1941 р. в зв’язку з військовими зборами. § 4.

т. Синицю І.О. відчислити з посади гл. викладача основ Марксизму-Ленінізму з 24/VІ 1941 р. в зв’язку з військовими зборами.

[...] // Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 89 зв. – 90. Оригінал. № 145 1941, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про відрахування викладача С.І. Радіонова з посади у зв’язку з військовими зборами

Наказ № 98

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 26/VІ 1941 р.

§ 1. т. Радіонова С.І. відчислити з посади ст. викладача фізкультури з 24/VІ 1941 р. в

зв’язку з військовими зборами. [...] // Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)



174

№ 146 1941, липня 1. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про запровадження заходів противоповітряної оборони


по Осипенковскому Гос. Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 1 июля 1941 г.

§ 1. Для обеспечения ПВО Осипенковского Учительского Института и его объектов

приказываю начальнику группы самозащиты т. Проценко К.С. провести следующие мероприятия:

1. Ввести дежурства, согласно отдельного табеля, по звеньям группы самозащиты. 2. В 2-х дневный срок привести в боевую готовность все имущество ПВХО и

противопожарные мероприятия. 3. Оборудовать при бомбоубежище подвалы и погреба на следующих объектах: а) В главном корпусе подвальные помещения, бомбоубежище № 1; б) Нижний этаж фойе зала, бомбоубежище № 2; в) Базарная площадь, подвальное помещение Горторга; г) ул. Шевченко № 2, тамбур входа в помещение; д) ул. Кирова № 5, подвальное помещение. 4. Оборудовать щели в следующих общежитиях: ул. Дюмина № 17; ул. Красная, 3;

ул. Пушкина № 3; Коммунаров, 37. // § 2.

Для выполнения указанных мероприятий назначаю: 1. Начальником штаба объекта ПВХО т. Шипилова Тимофея Ивановича; 2. Начальником группы самозащиты т. Проценко Кузьму Самсоновича; 3. Помощником нач. группы самозащиты т. Альперовича Давида Борисовича.

§ 3. Звено сигнализации и связи: 1. Командир звена Ткачман О.Д. 2. Пом. ком. звена Азаревич Л.И. 3. Сигнальщик (сирена) Заезжай Н.Д. 4. Телефонист Мирмович Ю.И. 5. Телефонист Карташова А.К. 6. Телефонист Зайченко С.Ф. Сборный пункт сигнализации и связи — кабинет начальника объекта. Медико-санитарное звено: 1. Командир звена Гарелик А.А. 2. Сигнальный пост № 1 Чертенко З.С. (ниж. этаж) 3. Сигнальный пост № 2 (второй этаж) 4. Носилки № 1 Полевая Е.А. 5. Носилки № 2 Дегтяренко А.П. 6. Носилки № 3 Сокурова Н.С. 7. Носилки № 4 Галиновская О.Ф. Сборный пункт медико-санитарной команды — второй этаж, комната № 7. // Химико-дегазационное звено: 1. Командир звена Юфит Н.Я. 2. Химикоразведчик № 1 Портянко В.Ф. 3. Химикоразведчик № 2 Рогоза П.Д. 4. Дегазатор ВДП № 1 Гудимович Ф.М. 5. Дегазатор ВДП № 2 Лобанов И.Н. 6. Дегазатор ВДП № 3 Дмитров В.С. 7. Дегазатор РДП № 1 Лявукин А.И. 8. Дегазатор РДП № 2 Ейвин А.Д.


175

9. Дегазатор ситоносилки № 1 Добиуса А.А. 10. Дегазатор ситоносилки № 2 Мамченко Н.Я. 11. Комендант бомбоубежища № 1 Сватенко И.Д. 12. Комендант бомбоубежища № 2 Прудентов Ф.Н. 13. Резерв Куличенко Г.Ф. Сборный пункт — у бомбоубежища № 1. Звено ревпорядка: 1. Командир звена Бойко И.Г. 2. Разводящий Коробченко Г.В. 3. Пост № 1 (парадн. вход гл. корпуса) Кулик А.Н., Островский В.Ф., Баша В.С. 4. Пост № 2 (двор института) Зайковский П., Омельченко В., Сова П. 5. Резерв: Макуха М., Лябах А., Жуков М. Сборный пункт — в бухгалтерии института (нижний этаж). // Пожарное звено: 1. Командир звена Страховский Р.С. 2. Пост № 1 Иникно, Полуляхов,

Нечипуренко А.Л. (пожарный насос)

3. Пост № 2 Галиновский С.С. (чердак) 4. Пост № 3 Лабскир М.З. (второй этаж) 5. Пост № 4 Веремий Г.И (ниж. этаж библ.) 6. Пост № 5 Мат[и]евский И.М. (бухгал. канцел. и-та) Сборный пункт — под навесом у кладовой.

§ 4. Ответственность за светомаскировку возлагаю (по главному учебному корпусу) на

т.т. Коротченко А.Г., Белозуба Т.Ф., по общежитиям — на т. т. Троценко Н.Д. и Журман С.Ф.

§ 5. Ответственность за уборку двора и здания от легко-воспламеняющих предметов

является т. Тимощук А.И., которому предлагаю очистить чердак и двор к 4-му июля 1941 г.

§ 6. За проведение мероприятий противовоздушной обороны, противопожарных

мероприятий по столовой возлагаю на зав. столовой т. Боровского Б.Д., которому разработать план противовоздушных и противопожарных мероприятий и представить мне к 3/VІІ 41 г. к 14 ч. дня.

Начальник объекта [Підпис] Ляшенко Начальник штаба объекта Шипилов

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 92 зв. – 94. Оригінал. № 147 1941, липня 2. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

проведення занять ППО і ППХО


от 2/VІІ 1941 г. Во исполнение постановления Совета Народных Комиссаров СССР от 1-го июля

1941 г. «Об обязательной подготовке всего населения по ПВО и ПВХО» приказываю: § 1.

Обязать всех сотрудников института и членов их семей в возрасте от 16-ти до 60 лет пройти курс ПВО и ПВХО по программе ОСО.

Занятия начать с 3-го июля 1941 г. и проводить ежедневно по 2 часа. § 2.

Проведение занятий по ПВО и ПВХО возлагаю:


176

1. На тов. Шипилова Т.И. — среди сотрудников института и по команде ПВХО объекта.

2. На тов. Козетова И.М. — среди жильцов по ул. Красная № 3. 3. На Проценко К.С. — среди жильцов по ул. Пушкина № 3 и 15. Директор института [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 94 зв. Оригінал. № 148 1941, липня 7. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі

списками студентів-випускників 1941 року

Наказ №105 по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко

від 7/VІІ 1941 р. Розглянувши наслідки державних іспитів, вважати нижчезазначених студентів

закінчившими інститут в 1941 році: І. Природничо-географічний ф-т 1. Боровик Марія Пилипівна 28. Зінченко Поліна Іванівна 2. Зайцева Валентина Пилипівна 29. Ісаєва Катерина Захаровна 3. Охват Юхим Павлович 30. Мирошниченко Валентина Михайловна 4. Бесараб Віра Мефодієвна 31. Сипліва Тетяна Аврамовна 5. Шлома Марія Андрієвна 32. Твердохліб Марія Андрієвна 6. Бова Надія Савелієвна 33. Філобок Ганна Іванівна 7. Власенко Дарья Михайловна 34. Челборак Федір Іванович 8. Коваль Єлизавета Єфремовна 35. Шепель Катерина Никифоровна 9. Коцеруба Ольга Іванівна 36. Шувлякова Лукерія Степанівна 10. Копна Ганна Титовна 37. Трегубенко Катерина Яковна 11. Кищенко Катерина Іл’ їнічна 38. Білогуб Олександра Семенівна 12. Кезля Євдокія Митрофанівна 39. Володько Параска Юхимівна 13. Кучерява Поліна Власівна 40. Дмитерка Оксана Михайлівна 14. Левенець Поліна Григоровна 41. Клименко Катерина Павлівна 15. Мицик Марія Лук’яновна 42. Масло Оксана Петровна 16. Нестріляй Параска Василівна 43. Омельяненко Віра Микитовна 17. Немирюк Марія Даніловна 44. Писаренко Любов Максимівна 18. Редька Олена Андріївна 45. Полункіна Ангеліна Михайлівна 19. Павленко Домна Власівна 46. Пеліванов Степан Костянтинович 20. Резвіна Катерина Павлівна 47. Русіна Євдокія Андрієвна 21. Федорова Марія Дмитрівна // 48. Серба Марія Трохименко 22. Чорна Марія Павлівна 49. Черненко Галина Іванівна 23. Бровкова Ганна Григоровна 50. Ляшенко Тетяна Степанівна // 24. Бідна Єфросинія Мартинівна 51. Федоренко Тамара Васильовна 25. Бібік Ольга Володимировна 52. Крячок Оксана Степанівна 26. Бомко Ганна Архипівна 53. Онищенко Марія Давидовна 27. Довга Марфа Григоровна 54. Пулим Ольга Дмитровна ІІ. Історичний факультет 1. Гетманенко Євдокія

Федоровна 7. Романцов Юхим Олександрович

2. Дубицька Марія Яковна 8. Фершал Тетяна Георгієвна 3. Кіосева Ганна Костянтинівна 9. Шулькін Юда Лейбович 4. Кузьменко-Дем’яненко

Галина Костянтинівна 10. Хоменко Володимир Якович

5. Лагус Олександр Павлович 11. Баля Іван Іванович 6. Мирошниченко Євдокія

Васильовна 12. Бондар Степанида Олексієвна


177

13. Баранов Кирил Іванович 28. Лучна Мотря Петрівна 14. Бондаренко Прасковія

Василівна 29. Левченко Григорій Федорович

15. Бунчис Янкель Гершкович 30. Мальований Григорій Іванович 16. Володіна Олександра

Афанасієвна 31. Мирошниченко Клавдія Федоровна

17. Васьковський Павел Іванович 32. Молій Катерина Андрійовна 18. Герасімова Лідія Єгоровна 33. Отришко Ганна Омельяновна 19. Гольдіг Шамко Іцкович 34. Полонець Микола Михайлович 20. Гордієнко Федір Петрович 35. Рябуха Клавдія Никифорівна 21. Дяченко Любов Григоровна 36. Сукач Миколай Іванович 22. Кот Галина Іванівна 37. Стрельнікова Лідія Михайловна 23. Кащавка Віталій Васильович 38. Трохименко Тетяна Іванівна 24. Кіриченко Костянтин

Васильович // 39. Тихій Ніна Дмитровна

25. Клейн Туся Михайловна 40. Шовкун Григорій Павлович 26. Кривцун Віра Васильовна 41. Яковенко Софія Михайлівна 27. Коган Хая Янкелівна ІІІ. Мовно-літературний ф-т 1. Лисенко Василь Федорович 27. Міхно Ганна Юхимівна 2. Маленко Лідія Оникентієвна 28. Павленко Марія Леонтівна 3. Дубченко Олена Васильовна 29. Педаш Лідія Марковна 4. Безверха Ганна Васильовна 30. Солодкий Григорій Олексійович 5. Волинець Олена Тихоновна 31. Сердюк Ірина Петрівна 6. Дерев’янка Катерина

Васильовна 32. Ткачук Марія Леонтівна

7. Зайцева Варвара Іванівна 33. Юхименко Віра Федорівна 8. Клюєва Катерина Іванівна 34. Валюх Петро Лук’янович 9. Кирдань Варвара

Полікарповна 35. Завадська Яніна Іванівна

10. Коваленко Катерина Пилипівна //

36. Лернер Марія Григорівна

11. Литовка Любов Костянтинівна

37. Олексіїва Лідія Луківна

12. Маркуца Ганна Яківна 38. Рунчева Палагія Іванівна 13. Прокопенко Олександра

Семенівна 39. Розволяєва Марія Іванівна //

14. Погоріла Надія Петрівна 40. Тетерева Марія Михайлівна 15. Потапенко Микола

Тимофієвич 41. Філоненко Марія Василівна

16. Тесля Олександра Павлівна 42. Бахір Євдокія Іванівна 17. Тесленко Дарья Іванівна 43. Кобзар Ольга Іванівна 18. Фомінова Раїса Тимофієвна 44. Коровкіна Тамара Платонівна 19. Чубир Параска Логвинівна 45. Костянецька Євдокія Микитівна 20. Ліфшиць Фаня Аврамовна 46. Липницька Євгенія Сергієвна 21. Кривунь Ганна Терентівна 47. Лисенко Дмитро Михайлович 22. Бугайов Степан Якимович 48. Нестерова Ніна Оксентієвна 23. Винарчук Антоніна Тарасівна 49. Павлік Володимир Федорович 24. Дорофієва Варвара

Терентівна 50. Погребняк Клавдія Андрієвна

25. Калініна Лідія Іванівна 51. Петко Ганна Дмитрівна 26. Магнушевська Євгенія

Вікторовна 52. Строгова Клавдія Тимофієвна


178

53. Тренкеншу-Стешина Ніна Георгієвна

57. Лемішко Дарья Івановна

54. Шугай Анатолій Миколаєвич 58. Жукова Лариса Василівна 55. Шапіро Ганна Веніамінівна 59. Гришко Валентина Петрівна 56. Шкляренко Лідія Мефодієвна 60. Чебаненко Варвара Митрофанівна IV. Фізико-математичний ф-т 1. Єгорова Іраіда Георгієвна 17. Сухобок Андрій Кузмич 2. Ставрулов Георгій

Михайлович 18. Челборах Лізавета Іванівна

3. Омельчак Лідія Григоровна 19. Ярошенко Василь Дмитрієвич 4. Карлін Абрам Ільїч 20. Дрижак Іван Пилипович 5. Солодовник Георгій

Семенович 21. Дирксен Лідія Мартинівна

6. Гавриляста Марія Прокопівна //

22. Кодацька Олександра Фомінічна

7. Баша Ольга Микитівна 23. Косовець Василь Якович 8. Гейнріхс Альфрида Яківна 24. Назюта Ульяна Пилипівна 9. Дзюба Ніна Максимівна 25. Піроженко Лідія Іванівна 10. Григорьєва Раїса Василівна 26. Попова Одарка Радіоновна 11. Дяченко Віра Миронівна 27. Рябушко Олексій Михайлович 12. Демченко Василь Дмитрович 28. Солонська Марія Павлівна 13. Криштоп Артем Гнатович 29. Саленко Наталія Степанівна 14. Мандрика Василь Романович 30. Савенко Ніна Тимофієвна 15. Сагач Іван Васильович 31. Сергієва Любов Василівна 16. Солонський Василь Овсієвич Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 97 – 100. Оригінал. № 149 1941, липня 11. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про склад вступної комісії


від 11 липня 1941 р. § 1.

Для проведення прийому на І курс інституту утворюю комісію в такому складі: 1. Ляшенко П.А. Голова комісії 2. Козетов І.М. Член комісії (заст. дирек. по навч. ч.) 3. Малявін Л.С. Член комісії (декан фізмат ф-ту) 4. Портянко В.П. Член комісії (зав. кафедр. природ. і декан природн.-

географ. ф-ту) 5. Альперович Д.Б. Член комісії (декан історичного ф-ту) 6. Куліченко Г.Ф. Член комісії (декан мовно-літерат. ф-ту) 7. Мамченко М.Я. Член комісії (пом. директора по заочн. навчан.) [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 102 зв. Оригінал. № 150 1941, липня 11. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про переведення студентів на наступний курс


179


від 11 липня 1941 р. § 1.

Нижчезазначених студентів, які повністю виконали учбовий план І курсу інституту, перевести на ІІ курс ін-ту:

1. Вознесенська Надія Миколаєвна 2. Вакульчик Надія Миколаєвна 3. Воронова Ганна Дмитрівна 4. Белікова Таїса Тимофієвна 5. Георгінова Марія Степанівна 6. Дмитрова Лідія Дмитрівна 7. Калицев Микола Павлович 8. Колпачієва Валентина Петровна 9. Кіян Ганна Макаровна 10. Ковалевська Марія Володимировна 11. Коврова Тетяна Павловна 12. Капустіна Марія Георгієвна 13. Ломако Єфросинія Павлівна 14. Ліфшиць Сара Хаймовна 15. Мазіна Марія Коленіківна 16. Нидзельська Марія Яківна 17. Наливайко Грицько Іванович 18. Ончева Марина Іванівна 19. Русаненко Іван Пимонович 20. Василенко Ганна Федорівна 21. Руденко Михайло Степанович // 22. Ручка Іван Дмитрієвич 23. Смаковська Марина Яківна 24. Ткач Віра Іванівна 25. Шабовта Марія Пантелієвна 26. Арделянов Дмитро Олександрович ІІ. Природничо-географічний ф-т 1. Бовкуненко Галина Федорівна 2. Вихристюк Василь Іванович 3. Вайнберг Ігорь Володимирович 4. Величко Пелагея Павлівна 5. Довгаль Олександра Прокопівна 6. Захарченко Віра Дмитрівна 7. Кругляк Людмила Федорівна 8. Літвінова Ангеліна Андріївна 9. Миронюк Марія Кіндратовна 10. Нечмиря Варвара Іванівна 11. Овсиєнко Олександра Іванівна 12. Пушкар Марія Меркурівна 13. Рогозна Зінаїда Миколаєвна 14. Сазонова Марія Григорівна 15. Фрунт Галіна Андрієвна 16. Шарий Олександр Іванович 17. Щербак Євдокія Кузмінична ІІІ. Історичний факультет 1. Варьєва Ніна Георгієвна 2. Гула Любов Федотівна


180

3. Геймур Володимир Костянтинович 4. Дяченко Василь Григорович 5. Євпак Микола Володимирович // 6. Ільченко Василь Леонтійович 7. Золотарева Брайна Давидовна 8. Коваленко Іван Павлович 9. Корсунь Ольга Артемовна 10. Латиш Ольга Григорівна 11. Лебідь Раїса Іванівна 12. Маценко Полікарп Аврамович 13. Михайлова Раїса Данилівна 14. Недовіс Кесарія Андрієвна 15. Соколова Віра Тимофієвна 16. Савченко Тетяна Федорівна 17. Стецюк Марія Павлівна 18. Тонкоглас Катерина Михайлівна 19. Тереник Катерина Петрівна 20. Третяк Олена Микитовна 21. Шутілова Марія Михайлівна 22. Чердоклієв Ілья Степанович 23. Белікова Зінаїда Григорівна 24. Гавриленко Надія Андрієвна 25. Гаркуша Зінаїда Євтихівна 26. Дудниченко Савелій Семенович 27. Ільіч Федір Іванович 28. Коноваленко Віра Никифорівна 29. Кірков Іван Васильович 30. Іванова Софія Борисівна 31. Луданик Федосій Романович 32. Місцюн Надія Олександрівна 33. Назаров Петро Дмитрович 34. Ситник Параска Тихонівна // 35. Кілімчук Надія Михайлівна 36. Карасьова Марія Кузьмінична 37. Ткаченко Марія Михайлівна 38. Філіпченко Марія Ільїнічна 39. Філоненко Тетяна Феофанівна IV. Мовно-літературний ф-т 1. Кравченко Євдокія Іванівна 2. Миленко Раїса Іванівна 3. Руденко Василь Андрійович 4. Садківська Ніна Семенівна 5. Свергун Василь Микитович 6. Юшкіна Марія Олександрівна 7. Явтушенко Софія Лазарівна 8. Бобильова Ольга Сергієвна 9. Берегова Віра Павлівна 10. Генова Галина Опанасівна 11. Ємець Марія Іванівна 12. Корякіна Софія Іванівна 13. Коваленко Надія Григорівна 14. Кравченко Ярина Єфремівна 15. Пшенична Надія Василівна


181

16. Спиридонова Галина Михайлівна 17. Шапіро Борис Адольфович 18. Приходько Ганна Іванівна [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 103 – 104 зв. Оригінал. № 151 1941, липня 16. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про звільнення викладача О.Н. Асламова в зв’язку з викликом до РСЧА

Наказ № 112

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 16/VII 1941 р.

[...] § 3.

т. Асламова О.Н. звільніти з посади викладача історії народів СРСР з 17/VII 1941 р. в зв’язку з викликом до РСЧА.

[...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 108. Оригінал. № 152 1941, серпня 1. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка

про присвоєння І.Д. Сватенку вченого ступеня кандидата географічних наук

Наказ № 120

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 1/VIIІ 1941 р.

[...] § 4.

т. Сватенко І.Д. — ст. викладача фізгеографії — згідно постанови Ради Харківського Держ. Університету ім. О.М. Горького від 30/VI 1941 р., протокол засідання № 10, іменувати в усіх документах, списках і справах інституту кандидатом географічних наук.

Підстава: посвідчення Хар. Держ. Університету. № 130 від 21/VII 1941 р. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 112 зв. Оригінал. № 153 1941, серпня 4. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка

про направлення викладачів у тарифні відпустки


від 4/VIIІ 1941 р. [...]

§ 4. Вважати у тарифному відпуску:


182

1. Безкровного М.О. Ст. викладача зоолог. З 4/VIIІ до 1/ІХ 41 р. 2. Бражнікова С.С. Зав. кафедр. мови З 4/VIIІ до 2/ІХ 41 р. вк. 3. Веремія Ю.І. Асистента фізики і

декана заочного відділу З 7 по 22/VIIІ 41 р.

4. Дмітрова В.С. Зав кафедри фізики З 5/VIIІ до 1/ІХ 41 р. 5. Зборовця В.С. Ст. виклад. метод. мови З 4/VIIІ до 1/ІХ 41 р. 6. Зайченко П.А. Зав. кафедр. педагогіки З 4/VIIІ до 30/VIIІ 41 р. вк. // 7. Лобанова І.М. Зав кафедри геогр. З 5/VIIІ до 1/ІХ 41 р. 8. Лявукіна О.Й. Зав кафедри історії З 1/VIIІ по 1/ІХ 41 р. вк. 9. Полякову В.Б. Виклад. укрмови З 4/VIIІ по 1/ІХ 41 р. 10. Сватенко І.Д. Ст. виклад. фізгеограф. З 11 по 18/VIIІ вк. 11. Стешенко А.Л. Викладач укрмови З 4 по 21/VIIІ 41 р. вк. 12. Саділенко М.А. Ст. виклад. захід. літ. З 4/VIIІ по 1/ІХ 41 р. 13. Теслю Т.І. Ст. викладача психолог. З 7 по 23/VIIІ 41 р. вк. 14. Юфіта Н.Я. Виклад. математики З 4/VIIІ по 1/ІХ 41 р. 15. Швець Ф.Я. Виклад. рос. літер. З 4/VIIІ по 2/ІХ 41 р. вк. 16. Ейвіна А.Д. Виклад. нової істор. З 4/VIIІ по 1/ІХ 41 р. вк. 17. Кривко Є.З. Виклад. укрмови З 7 по 16/VIIІ 41 р. вк. 18. Гудимовича Ф.М. Викл. старод. іст. З 4/VIIІ по 1/ІХ 41 р. вк. 19. Базилевич Д.В. Лікаря ін-ту З 7/VIIІ по 21/VIIІ 41 р. вк. 20. Лабскіра М.З. Виклад. географ. З 7/VIIІ по 10/ІХ 41 р. вк. Попередити т. Лабскіра М.З., що в 1941/42 учб. році він не буде мати

академнавантаження. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 113 – 113 зв. Оригінал. № 154 1941, серпня 13. — Витяг з наказу директора інституту

П.А. Ляшенка про звільнення викладачів І.М. Козетова, В.С. Дмітрова, Д.Б. Альперовича у зв’язку з уходом до лав РСЧА

Наказ № 126


§ 1. т. Козетова І.М. звільнити з посади заст. директора по учбов. і науковій роботі та

зав. кафедрою математики з 14/VIIІ 1941 р. в зв’язку з уходом до лав РСЧА. § 2.

т. Дмітрова В.С. звільнити з посади зав. кафедрою фізики з 14/VIIІ 1941 р. в зв’язку з уходом до лав РСЧА.

§ 3. т. Альперовича Д.Б. звільнити з посади ст. викладача історії СРСР і декана

історичного факультету з 14/VIIІ 1941 р. в зв’язку з уходом до лав РСЧА. Підстава: заяви до § 1, 2, 3, тов. Козетова, Дмітрова та Альперовича. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 116 зв. Оригінал. № 155 1941, серпня 17. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки

директора інституту про направлення підлеглих на військово-оборонні роботи


183


от 17/VIIІ 1941 г. § 1.

На основании Указа Президиума Верховного Совета УССР от 22/VІ 1941 г. «О военном положении» и в соответствии с приказом Начальника Гарнизона, объявлена по г. Осипенко трудовая повинность для выполнения военно-оборонительных работ.

В выполнении этого приказываю: направить для выполнения военно-оборонительных работ следующих товарищей:

1. Аболымова В.С. — бригадир 2. Бояновича М.П. 20. Шапиро 3. Верховенко 21. Генова 4. Ейвина А.Д. 22. Варьеву 5. Журман С.Ф. 23. Вакульчик 6. Лысову 24. Мирмович Ю.И. 7. Воронову А.В. 25. Васьковский 8. Заезжай Н.Д. 26. Евпак 9. Вознесенскую 27. Филипченко // 10. Пономаренко Є.И. 28. Русаненко 11. Скорик 29. Дудниченко 12. Скрипник 30. Маценко 13. Швец Ф.Я. 31. Назаров 14. Нельгу В.М. 32. Кирков 15. Литвинову А.А. 33. Дахновская 16. Гемке 34. Куличенко Г.Ф. 17. Чердоклиева 35. Пархоменко 18. Портянко В.Ф. 36. Золотарева 19. Дегтяренко А.П. Все вышеуказанные товарищи должны иметь с собой теплую одежду и продукты

на 3 дня, а также лопаты. § 2.

Назначаю бригадиром т. Аболымова. Бригадиру всех вышеперечисленных товарищей собрать в помещении института 18/VІІІ 41 г. в 6 часов утра и организованно направится в расположение начальника работ по адресу Птицесовхоз.

§ 3. На т. Коротченко А.Г. возлагается обязанность обеспечить лопатами товарищей, у

которых их не имеется. § 4.

Уклонение от трудповинности повлечет за собой предание Военному Трибуналу. В. И. О. Директора ин-та [Підпис] (Белик)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 119 – 119 зв. Оригінал. № 156 1941, серпня 28. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

звільнення частини викладачів і співробітників у зв’язку зі скороченням обсягів роботи інституту

Наказ № 133


§ 1. Звільнити з 26-го серпня 1941 р. в зв’язку з скороченням об’єму роботи інституту: 1. Осецьку З.В. 2. Стешенко Г.Л.


184

3. Кейль В.С. 29. Зайченко С.Ф. 4. Нельгу В.М. 30. Базилевич Д.В. 5. Урову Н.Є. 31. Іванову Г.А. 6. Свентицьку Н.Ф. 32. Садиленко М.А. 7. Садиленко М.Ф. 33. Ейвіна А.Д. 8. Дегтяренко Г.П. 34. Лабскір М.З. 9. Болгарську А.А. 35. Зіньківського К.М. 10. Полевую Є.О. 36. Швец Ф.Я. 11. Чертенко З.С. 37. Полякову В.Б. 12. Барташевич С.Б. 38. Зборовая В.С. 13. Гольберг Р.Л. 39. Безкровного М.О. 14. Верховенко Є.М. 40. Юдельзон С.А. 15. Дахновську Л.Я.я3 41. Гончар Є.В. // 16. Журман С.Ф. 42. Боянович М.П. 17. Крейзер Н.М. 43. Афенченко Н.С. 18. Лисову В.С. 44. Захарченко О.В. 19. Мирмович Ю.І. 45. Воронову М.Г. 20. Скорик Н.Й. 46. Герасименко А. 21. Тупалову Є.Ю. 47. Шаповалову А.Ф. 22. Туманову М.Є. 48. Пономаренко Є.І. 23. Тернового А.М. 49. Постникову Г.А. 24. Тонасевич Г.Г. 50. Постникова М.Ю. 25. Єйдинов М.А. 51. Забірка-Білозуб М.Д. 26. Михайлюк С.Л. 52. Панасюк М.С. 27. Монмарь В.І. 53. Фейгіну О.Я. 28. Вальтер К.А. 54. Масляєву К.Ю. Директор Ін-ту (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 122 – 122 зв. Оригінал. № 157 1941, вересня 4. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

«відпущення з роботи до особого розпорядження» співробітників у зв’язку з евакуацією інституту

Наказ № 136

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 4/ІХ 1941 р.

§ 1. Нижчезазначених робітників інституту в зв’язку з евакуацією інституту1 відпустити

з роботи до особого розпорядження: 1. Осецьку З.В. 11. Афенченко Н.С. 2. Полевую Є.О. 12. Мирмович Ю.І. 3. Фейгіну О.Я. 13. Боянович М.П. 4. Галіновського С.С. 14. Вальтер К.А. 5. Постнікову Г.А. 15. Гальчинський І.М. 6. Пономаренко К.І. 16. Гончар Є.В. 7. Дегтяренко Г.П. 17. Зіньківський К.М. 8. Тупалову Є.Ю. 18. Іванова Г.А. 9. Тонасевич Г.Г. 19. Кейль В.С. 10. Захарченко О.В. 20. Кривко Є.З.

1 Далі закреслено: «Звільнити».


185

21. Лабскір М.З. 32. Швец Ф.Я. 22. Михайлюк С.Л. 33. Шипілов Т.І. 23. Нельга В.М. 34. Агеев В.І.1 24. Піпіч О.М. 35. Базилевич Д.В. 25. Полякова В.Б. 36. Барташевич С.Б. 26. Прудентов Ф.М. 37. Болгарська А.А. 27. Рогоза П.Д. 38. Гольберг Р.Л. 28. Сокурова Н.С. 39. Зайченко С.Ф. 29. Стешенко Г.Л. 40. Журман С.Ф. 30. Саділенко М.Ф. 41. Масляєва К.Ю. 31. Урова Н.Є. Директор ін-ту [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 124. Оригінал. № 158 1941, вересня 6. —Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

звільнення за власним бажанням чи «відпущення з роботи до особого розпорядження» викладачів і співробітників у зв’язку з евакуацією інституту

Наказ № 138

по Осипенківському Держ. Учительському інституту ім. П.Д. Осипенко від 6/ІХ 1941 р.

§ 1. В додаток до наказу № 136 від 4/ІХ 1941 р. нижчезазначених робітників відпустити

з роботи до особого розпорядження в зв’язку з евакуацією інституту: 1. Чертенко З.С. 9. Туманова М.О. 2. Скорик Н.Й. 10. Терновий А.М. 3. Верховенко К.М. 11. Шаповалова А.Ф. 4. Дахновська Л.Я. 12. Панасюк М.С. 5. Лисова В.С. 13. Білик П.З. 6. Воронова М.Г. 14. Єйдинов М.А. 7. Герасименко Г.Є. 15. Постніков М.Ю. 8. Димова С.А. 16. Гончар Г.І. //

§ 2. т. Гудимовича Ф.М. звільнити з посади ст. викладача старод. історії з 6/ІХ 1941 р.

за власним бажанням в зв’язку з виїздом з м. Осипенко. § 3.

т. Зайченко П.А. звільнити з посади зав. кафедрою педагогіки з 6/ІХ 1941 р. за власним бажанням в зв’язку з виїздом з м. Осипенко.

§ 4. т. Юфіта Н.Я. звільнити з посади викладача математики з 6/ІХ 1941 р. за власним

бажанням. § 5.

т. Ткачман О.Д. звільнити з посади викладача-асистента фізики з 6/ІХ 1941 р. за власним бажанням.

§ 6. т. Дабіжу А.А. звільнити з посади викладача основ марксизму-ленінізму з 6/ІХ

1941 р. за власним бажанням. § 7.

т. Малявіна Л.С. звільнити з посади декана фізмат ф-ту з 6/ІХ 1941 р. за власним бажанням в зв’язку з виїздом з м. Осипенко. 1 Так у тексті.


186


Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 124 зв. – 125. Оригінал. № 159 1941, вересня 9. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про

організацію евакуації інституту до Ленінабада

Приказ № 139 по Осипенковскому Гос. Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко

от 9/ІХ 41 г. § 1.

Согласно указания НКП УССР и правительственного постановления, Осипенковский Учительский институт им. П.Д. Осипенко эвакуируется в г. Ленинабад.

Вместе с институтом эвакуируются следующие работники института: 1. Тесля Т.И. 2. Левитова Х.А. 3. Малявин Л.С. 4. Безкровный М.А. 5. Ткачман О.Д. 6. Лобанов И.Н. 7. Монмарь В.И. 8. Бражников Е.С. 9. Лявукин А.И. 10. Сватенко И.Д. 11. Зайченко П.А. 12. Куличенко Г.Ф. 13. Портянко В.Ф. 14. Мамченко Н.Я.

§ 2. Все остальные работники ин-та, // как это: 1. Ейвин А.Д. 11. Литвинова А.А. 2. Зборовец В.С. 12. Прядко О.И. 3. Спасский К.А. 13. Романющенко Г.Д. 4. Садиленко М.А. 14. Троценко Н.Д. 5. Юдельзон С.А. 15. Бондаренко Е.И. 6. Азаревич Л.И. 16. Забирка-Белозуб М.Я. 7. Бачурский Д.М. 17. Вакульчик Е.Ф. 8. Галиновская О.Ф. 18. Семенихин С.А. 9. Заезжай Н.Д. 19. Семенов М.Д. 10. Карташова А.К.

освобождаются от работы с 10/ІХ.41 г. до особого распоряжения. § 3.

1. т. Коротченко А.Г. 2. т. Белозуб Т.Ф. 3. т. Негляд С.А.

остаться в штате института и на них возлагается обязанность охраны остающегося имущества в г. Осипенко.

Указанным товарищам выплачивать зарплату в размере среднего месячного заработка.

§ 4. 1. Проценко К.С. 2. Веремея Г.И. 3. Агеева В.И.


187

считать в штате института и выплачивать им средний заработок за время их пребывания в истреб. батальоне. //

§ 5. Ответственным представителем института на время его выезда из г. Осипенко

назначается тов. Матевского Ивана Михайловича, на которого возлагаются следующие обязанности:

1. Производить оплату оставшимся работникам ин-та, которые перечислены в настоящем приказе.

2. Произвести учет оставшегося имущества и сведения о нем представить Наркомпросу до 1-го октября 1941 г.

3. Оформить передачу или реализацию строительных и других материалов института по себестоимости, перечислив средства на восстановление кредитов.

4. Оформить передачу подсобного сельского х-ва института с 5-тью лошадями и транспортом.

5. Оформить передачу студенческой столовой института. 6. Привести в надлежащий порядок оставшееся имущество, обеспечив его полную

сохранность. В случае эвакуации города, оставшееся имущество и оборудование ин-та передать

в рас//поряжение эвакуационных органов или командованию по соответствующим документам.

Директор ин-та [Підпис] (Ляшенко)

Архів БДПУ. — Спр. № 46/46. — Арк. 125 зв. – 127. Оригінал. № 160 1943, листопада 3. — Наказ в. о. директора інституту І.П. Приймака

про те, що він прибув до м. Осипенко і приступив до виконання обов’язків

Приказ № 1

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 3-го ноября 1943 г.

§ 1. Сего числа прибыл в г. Осипенко и принял исполнение обязанностей директора

института. Основание: приказ № 157 от 19/Х 1943 г. Зам. Наркома НКП УССР т. Бухало.

§ 2. т. Рогозе П.Д. — исполняющему обязанности директора института — приступить к

исполнению своих прямых обязанностей преподавателя ботаники. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54)я4. — Арк. 1. Оригінал. № 161 1943, листопада 15. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту І.П. Приймака про направлення у відрядження до Наркомпросу УРСР

Приказ № 2

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 15-го ноября 1943 г.

§ 1. Выбываю в командировку в Наркомпрос УССР. Своим заместителем оставляю т. Рогозу П.Д. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 1. Оригінал.


188

№ 162 1943, грудня 10. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу викладачів і співробітників

Приказ № 3


§ 1. Возвратился из командировки в Наркомпрос УССР и приступил к исполнению

своих обязанностей. т. Рогозе П.Д. возвратиться к исполнению своих непосредственных обязанностей.

§ 2. т. Матиевского Ивана Михайловича назначаю на должность бухгалтера института с

1-го ноября 1943 г. с окладом ___ руб. в месяц. § 3.

т. Азаревич Любовь Ивановна назначается на должность зав. канцелярии института с 1/ХІ 1943 г. с окладом 400 руб. в месяц.

§ 4. т. Рогоза Павел Дмитрович назначается на должность временно исполняющего

обязанности пом. директора по учебной части с 15-го ноября 1943 г. с окладом ___ р. в месяц.

§ 5. т. Постников Марк Ефимович назначается на должность вр. исп. обязанности завед.

подсобным хоз-вом с 15-го ноября 1943 г. § 6.

т. Спасский Константин Алексеевич назначается на должность заведующего кафедрой географии с 15-го декабря 1943 г. с последующим утверждением Наркомпроса УССР.

И. о. Директора ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 1 зв. Оригінал. № 163 1943, грудня 15. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту І.П. Приймака про прийняття О.І. Прядко на посаду бухгалтера

Приказ № 4

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 15/ХІІ 1943 г.

§ 1. т. Прядко Ольга Ивановна назначается на должность бухгалтера с 16-го декабря

19441 г. с окладом 500 руб. в месяц. Основание: заявление т. Прядко от 15/ХІІ 43 г. И. о. Директора ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 2. Оригінал. № 164 1943, грудня 21. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту І.П. Приймака про призначення О.Г. Писаревського на посаду тимчасово виконуючого обов’язки завгоспа і про звільнення І.М. Матієвського з посади бухгалтера у зв’язку з призовом до армії



189

Приказ № 5 по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко

от 21 декабря 1943 г. § 1.

т. Писаревский Александр Григорьевич назначается на должность временно-исполняющего обязанности заведующего хозяйством института с 20-го декабря 1943 г. Оклад 350 руб. в месяц.

Основание: заявление тов. Писаревского А Г. от 15/ХІІ 1943 г. § 2.

т. Матиевского Ивана Михайловича считать уволенным с 22-го декабря 1943 г. с должности бухгалтера в связи с призывом в Красную Армию.

В связи с уходом т. Матиевского И.М. обязанности бухгалтера и дела по кассе института возложить на тов. Прядко О.И.

И. о. Директора ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 2. Оригінал. № 165 1943, грудня 24. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту І.П. Приймака про призначення Я.С. Колотушкіна на посаду помічника директора з АГЧ і Г.М. Нельги — на посаду головного бухгалтера

Приказ № 6


§ 1. т. Колотушкина Якова Степановича назначаю на должность пом. директора по

административно-хозяйственной части института с 22-го декабря 1943 г. с месячным испытательным стажем. Оклад 600 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Колотушкина Я.С. § 2.

т. Нельга Анна Михайловна назначается на должность главн. бухгалтера института с 25-го декабря 1943 г. с последующим утверждением Наркомпроса УССР. Оклад в месяц 600 руб.

Основание : заявление тов. Нельги А.М. И. о. Директора ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 2 зв. Оригінал. № 166 1943, грудня 25. — Наказ виконуючого обов’язки директора

інституту І.П. Приймака про призначення П.Д. Рогози тимчасово виконуючим обов’язки помічника директора з навчальної роботи і про направлення Г.М. Нельги у відрядження

Приказ № 7


§ 1. т. Рогозу П.Д. — временно исполняющего обязанности пом. директора по учебной

части — считать с 25-го декабря 1943 г. в командировке в г. Харьков Наркомпрос УССР. § 2.

т. Нельгу А.М. — глав. бухгалтера института — считать с 25-го декабря 1943 г. в командировке в г. Харьков Наркомпрос УССР.


190

Обязанности гл. бухгалтера возложить на т. Прядко О.И. И. о. Директора ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 2 зв. Оригінал. № 167 1944, січня 10. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

прийняття на роботу столяра, швейцарів, коменданта і касира


от 10 января 1944 г. § 1.

т. Семенихин Семен Акимович назначается на должность столяра с 1-го января 1944 г. с окладом 300 руб. в месяц.

Основание: заявление Семенихина от 30/ХІІ 1943 г. § 2.

т. Борисов Петр Георгиевич назначается на должность швейцара с 3-го января 1944 года с оплатой согласно утвержденной НКП УССР сметы.

Основание: заявление тов. Борисова от 3/І 1944 г. § 3.

т. Тютюма Иван Павлович назначается на должность коменданта учебного корпуса ин-та с 8-го января 1944 г. Оплата 300 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Тютюмы И.П. от 8/І.44 г. § 4.

т. Воронова Мария Гавриловна назначается на должность швейцара с 9-го января 1944 года с оплатой согласно утвержденной НКП УССР сметы.

Основание: заявление тов. Вороновой от 9/І 1944 г. § 5.

т. Галиновская Ольга Филипповна назначается на должность кассира ин-та с 10 января 1944 г. с оплатой 250 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Галиновской от 16/ХІІ 1943 г. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 3. Оригінал. № 168 1944, січня 19. —Наказ директора інституту І.П. Приймака про

прийняття на роботу прибиральниць, бібліотекаря, сторожа, буфетчиці та кладовщика

Приказ № 9

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 19 января 1944 г.

§ 1. т. Брянцева Наталия Леонтиевна назначается на должность уборщицы с 15-го

января 1944 г. с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 115 руб. в месяц. Основание: заявление т. Брянцевой Н.Л.

§ 2. т. Негляд Софья Александровна назначается на должность библиотекаря института

с 18-го января 1944 г. с окладом 300 руб. в месяц. Основание: заявление т. Негляд С.А.

§ 3. т. Перков Илья Кононович назначается на должность сторожа с 16-го января

1944 года с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 115 р. в месяц.


191

Основание: заявление т. Перкова И.К. § 4.

т. Руднева Ольга Григорьевна назначается на должность уборщицы с 19-го января 1944 г. с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 115 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Рудневой О.Г. § 5.

т. Разводова Евгения Ивановна назначается на должность уборщицы с 19-го января 1944 г. с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 115 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Разводовой Е.И. § 6.

т. Лунтовская Анна Михайловна назначается на должность буфетчицы, кладовщика с 19-го января 1944 г. с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 250 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Лунтовской А.М. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 3 зв. Оригінал. № 169 1944, січня 20. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

повернення з відряджень, про прийняття на роботу викладачів, дворника та сторожа

Приказ № 10

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 20 января 1944 г.

§ 1. т. Нельга Анна Михайловна — глав. бухгалтер ин-та — возвратилась из служебной

командировки в НКП УССР и приступила с 15-го января к исполнению своих служебных обязанностей.

т. Прядко О.И. возвратиться к исполнению своих прямых обязанностей. § 2.

т. Рогоза Павел Дмитрович — исп. обязан. пом. директора по учебной части — возвратился из служебной командировки в НКП УССР и приступил с 15/І 1944 г. к исполнению своих служебных обязанностей.

§ 3. т. Евмененко Роман Кондратьевич назначается на должность преподавателя

русского языка и литературы с 16-го января 1944 года. Основание: заявление т. Евмененко Р.К. от 6/І 1944 г.

§ 4. т. Цецоха Евгений Иванович назначается на должность преподавателя физкультуры

с 16-го января 1944 г. Основание: заявление т. Цецоха Е.И.

§ 5. т. Воскресенский Юрий Алексеевичя5 назначается на должность преподавателя

аналитической геометрии и математического анализа с 16-го января 1944 г с последующим утверждением Наркомпроса УССР.

Основание: заявление т. Воскресенского Ю.А. от 12/ХІІ.43 г. § 6.

т. Спивак Валентина Архиповная6 назначается на должность преподавателя педагогики с 16-го января 1944 г с последующим утверждением Наркомпроса УССР.

Основание: заявление т. Спивак В.А. // § 7.

т. Мельник Александр Титовичя7 назначается на должность исполняющего обязанности декана факультетов и преподавателя украинского языка и литературы с 7-го января 1944 г. с последующим утверждением Наркомпроса УССР.


192

Основание: заявление тов. Мельник А.Т. от 6-го янв. 1944 г. § 8.

т. Зиньковский Константин Максимович назначается на должность преподавателя методики математики и руководителя педпрактики с 16-го января 1944 г.

Основание: заявление тов. Зиньковского К.М. § 9.

Во изменение § 6 приказа № 3 от 10-го декабря 1944 г. т. Спасский Константин Алексеевич назначается на должность исполняющего обязанности заведующего кафедрой географии и старш. преподавателя с 16-го января 1944 г.

Основание: приказ № 3 от 3/І 1944 г. Заместителя Наркома НКП УССР т. Филиппова.

§ 10. т. Прудентов Федор Николаевич назначается на должность преподавателя

картографии с 16-го января 1944 г. Основание: заявление тов. Прудентова от 29/ХІІ 1943 г.

§ 11. т. Шейкин Всеволод Васильевичя8 назначается на должность преподавателя

зоологии с 16 января 1944 г. и химии. Основание: заявление тов. Шейкина В.В. от 15.I 1944 г.

§ 12. т. Зиньковский Павел Максимовичя9 назначается на должность исполняющего

обязанности заведующего кафедры математики и старшего преподавателя с 16-го января 1944 года.

Основание: заявление Зиньковского П.М. и приказ от 3.I 1944 г. заместителя Наркома НКП УССР т. Филиппова. //

§ 13. т. Галкина Мария Дмитревная10 назначается на должность старшего преподавателя

физической географии с 16-го января 1944 г. Основание: заявление тов. Галкиной М.Д. и приказ № 3 заместителя Наркома

Наркомпроса от 3.I 1944 г. § 14.

т. Мещеряков Петр Михайловичя11 назначается на должность военрука института с 16-го января 1944 г с последующим утверждением Наркомпроса.

Основание: заявление т. Мещерякова П.М. от 12/І 44 г. § 15.

т. Пазюк Степан Михайлович назначается на должность преподавателя истории народов СССР с 16-го января 1944 г.

Основание: заявление т. Пазюк С.М. от 22/ХІІ 19441 г. § 16.

т. Малышев Иван Ивановичя12 назначается временно на должность преподавателя древней истории. С 26-го января 1944 г.

Основание: заявление т. Малышева И.И. § 17.

т. Мороз Владимир Александрович назначается преподавателем элементарной математики с 16-го января 1944 г.

Основание: заявление т. Мороза В.А. § 18.

т. Туманова Марфа Олиферовна назначается на должность дворника ин-та с 25/І 1944 г. с окладом 115 руб. в месяц.

Основание: заявление т. Тумановой М.О.



193

§ 19. т. Елагин Афанасий Иванович назначается на должность сторожа ин-та с 25-го

января 1944 г. с окладом 115 руб. в месяц. Основание: заявление т. Елагина А.И. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 4 – 5. Оригінал. № 170 1944, лютого 1. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

ротацію кадрів і прийняття на роботу


от 1-го февраля 1944 г. § 1.

т. Тютюма Ивана Павловича уволить с должности коменданта учебного корпуса с 1-го февраля 1944 г. согласно его заявлению.

Основание: заявление т. Тютюма И.П. § 2.

т. Брянцеву Н.Л. — уборщицу института — перевести на должность кладовщика ин-та с 1-го февраля 1944 г. с оплатой 250 руб. в месяц.

§ 3. т. Писаревскому А.Г. — вр. исполняющему обязанности заведующего хозяйством

ин-та — устанавливается с 1-го января 1944 г. оклад 400 р. в месяц. § 4.

т. Рогозу П.Д. — исп. обяз. зав. учебной [части] — считать в отпуску по болезни с 16-го января 1944 г. Выполнение обязанностей зав. учебной части на время болезни Рогозы П.Д. возложить на т. Мельник А.Т.

§ 5. т. Гренина Антонина Петровна назначается на должность уборщицы института с 1-

го февраля 1944 года с 2-х недельным испытательным сроком. Оклад 115 руб. в месяц. Основание: заявление т. Грениной А.П. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 5 зв. Оригінал. № 171 1944, лютого 4. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про організацію педпрактики, про звільнення і призначення викладачів

Приказ № 12

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 4 февраля 1944 г.

§ 1. В виду того, что студенты ІІ курса не проходили в свое время практики по

педагогике, назначаются следующие сроки для прохождения ее студентами ІІ курсов факультетов: языка и литературы, физико-математический и исторический с 14-го февраля по 1-ое марта 1944 года.

Ответственными факультетскими руководителями по проведению практики назначаются:

По факультету языка и литературы Евминенко Р.К. По физико-математическому Зиньковский К.М. По историческому Пазюк С.М.


194

Обязать т. Зиньковского К.М. к началу педпрактики составить всю необходимую документацию как для студентов, так и для руководящего персонала, и провести необходимый инструктаж со студентами и школьными руководителями, к которым будут прикреплены студенты для практики.

§ 2. т. Малышев И.И. увольняется с должности преподавателя древней истории с 4-го

февраля 1944 г. в связи с окончанием испытательного срока. § 3.

т. Мельник А.Т. освобождается от исполнения обязанностей зав. учебной части и декана факультетов с 1-го февраля 1944 г.

§ 4. т. Воскресенский Юрий Алексеевич — преподаватель аналитической геометрии и

математ. анализа — назначается на должность исп. обязанности декана физико-математического ф-та с 24-го января 1944 г.

На т. Воскресенского Ю.А. возлагается временно, до выздоровления т. Рогозы П.Д., исполнение обязанностей зав. учебной частью. [...] //

Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 6 – 6 зв. Оригінал. № 172 1944, лютого 4. — Наказ директора інституту І.П. Приймака зі

списками студентів, які зараховані на І та ІІ курси


от 4 февраля 1944 г. § 1.

Нижеперечисляемые студенты зачисляются студентами І курса следующих факультетов:

1. Исторический факультет 1. Адова Нина Сергеевна 23. Левченко Аллина Павловна 2. Амелина Лариса Семеновна 24. Леонтьева Вера Михайловна 3. Андреева Екатерина Трофимовна 25. Лыкова Татьяна Григорьевна 4. Бабкина Мария Яковлевна 26. Лымарь-Мащенко Евдокия

Кузьминична 5. Бакуменко Александра Григорьевна 27. Мигас Галина Сергеевна 6. Беломесова Александра Васильевна 28. Миронченко Зоя Яковлевна 7. Ващук Мария Федоровна 29. Негляд Нина Николаевна 8. Верховенко Татьяна Григорьевна 30. Орел Александра Константинов. 9. Виноградова Лидия Ивановна 31. Панкратова Вера Павловна 10. Виткова Лариса Петровна 32. Паскова Мария Петровна 11. Голосная Ольга Харитоновна 33. Портачева Тамара Петровна 12. Голик Вера Федоровна 34. Рекотова Надежда Ефимовна 13. Драева Екатерина Афанасьевна 35. Решетило Вера Денисовна 14. Еремина Ольга Алексеевна 36. Руднева Александра Юрьевна 15. Захарченко Лидия Илларионовна 37. Русанова Вера Степановна 16. Иващенко Матрена Арсентьевна 38. Рябуха Вера Михайловна 17. Калиниченко Мария Ивановна 39. Сляднева Наталия Павловна 18. Коляда Клавдия Петровна 40. Соколова Зоя Сергеевна 19. Кироткая Мария Андреевна 41. Спивак Неонила Архиповна 20. Кривошеева Мария Васильевна 42. Тиховод Полина Семеновна 21. Кузьменко Елена Михайловна 43. Чирва Татьяна Петровна 22. Ланская Екатерина Корнеевна 44. Чичерова Мария Александровна


195

45. Щербань Неонила Семеновна 51. Колесникова Татьяна Ивановна 46. Яковенко Нона Степановна 52. Чурилова Анна Платоновна 47. Яновская Евдокия Ивановна 53. Яковенко Анна Яковлевна 48. Капустина Мария Семеновна 54. Колодяжная Мария Петровна 49. Луцкая Мария Петровна 55. Ковалева Елена Александровна // 50. Масич Елена Леонтиевна

ІІ. Физико-математический факультет 1. Бакарджиева Элеонора

Христофоровна 22. Крамаренко Елена Герасимовна

2. Барзак Елена Федоровна 23. Марченко Владимир Данилович 3. Белова Екатерина Яковлевна 24. Мариненко Любовь Ивановна 4. Бондарчук Нина Петровна 25. Матиевская Людмила Ивановна 5. Борисевич Мечислав Иосифович 26. Назюта Раиса Петровна 6. Верховенко Антонина Ивановна 27. Носкова Валентина

Александровна 7. Виноградова Лидия Петровна 28. Петракова Лариса Савельевна 8. Гердова Зоя Андреевна 29. Пивоваров Владимир Иванович 9. Гипоть Клавдия Ивановна 30. Подольская Ксения Михайловна 10. Годун Мария Павловна 31. Репашевская Мария Федоровна 11. Глушич Надежда Максимовна 32. Семаш Петр Павлович 12. Гоман Елена Григорьевна 33. Силенко Галина Львовна 13. Гранкина Елена Алексеевна 34. Синявская Клавдия Антоновна 14. Дакова Мария Степановна 35. Степаненко Мария Васильевна 15. Дженкова Надежда Степановна 36. Танюшкина Вера Григорьевна 16. Дубовчук Вера Григорьевна 37. Турчина Екатерина Алексеевна 17. Дьячкова Галина Ивановна 38. Федирко Ефросиния Ивановна 18. Захарьева Адель Михайловна 39. Цвяткова Надежда Ивановна 19. Кизилова Александра Ефимовна 40. Шаповалова Мария Степановна 20. Кириченко Мария Леонидовна 41. Шевченко Нина Федоровна 21. Курило Надежда Никаноровна 42. Бондаренко Галина Никитична 43. Цюпа Нина Николаевна

III. Естественно-географический 1. Баева Мелания Николаевна 19. Извекова Анна Матвеевна 2. Бакарджиева Татьяна Михайловна 20. Варвара Георгиевна Иовова 3. Бандуренко Раиса Архиповна 21. Калюжная Нина Степановна 4. Билаш Наталия Михайловна 22. Карташова Антонина Ивановна 5. Бессонова Ирина Георгиевна 23. Кесс Юлия Павловна 6. Брезкун Мария Несторовна 24. Костина Анна Емельяновна 7. Венцова Мария Кондратьевна 25. Лебедько Валентина Тимофеевна 8. Волчанова Мария Васильевна 26. Малиенко Мария Афанасьевна 9. Волков Анатолий Иванович 27. Мильчева Таисия Николаевна 10. Галацкая Клавдия Григорьевна 28. Мячина Анна Андреевна 11. Глушко Мария Макаровна 29. Мячина Мария Андреевна 12. Горелкина Зоя Феодосиевна 30. Негриенко Лидия Ивановна 13. Груба Мария Ефимовна 31. Носовская Полина Степановна 14. Гулая Мария Ивановна 32. Ольшанская Александра

Петровна // 15. Долденко Ольга Никитовна 33. Панчукова Татьяна Георгиевна 16. Долич Нина Николаевна 34. Пасько Людмила Кузьминична 17. [...]1нова Варвара Николаевна 35. Попова Матрена Степановна 18. Жогло Софья Степановна 36. Пундева Алла Исидоровна

1 Край аркуша відсутній.


196

37. Пустовойт Лидия Григорьевна 46. Фаст Елена Ивановна 38. Рижкевич Антонина Анастасиевна 47. Фирсова Елена Михайловна 39. Русанова Надежда Николаевна 48. Хаджикова Вера Николаевна 40. Савченко Мария Гавриловна 48. Черненко Людмила Трофимовна 41. Северин Евдокия Лукинична 49. Чигорко Галина А. 42. Скворцова Мария Григорьевна 50. Юрченко Нина Федоровна 43. Селезнева Лидия Федоровна 51. Бабак Вера Алексеевна 44. Танковская Ольга Семеновна 53. Курочка Ольга Николаевна 45. Тоцкая Раиса Петровна

§ 2. Нижеперечисляемые граждане зачисляются студентами II курса следующих факультетов:

I. Физико-математический ф-т 1. Вакульчик Надежда Николаевна 2. Глаголев Вячеслав Петрович 3. Глаголева Наталия Петровна 4. Георгинова-Псарь Мария Степановна 5. Капустина Мария Георгиевна 6. Нидзельская Мария Яковлевна 7. Рудаков Павел Семенович 8. Танковская Анна Васильевна 9. Фуклева Надежда Ивановна

II. Ф-т языка и литературы III. Исторический ф-т 1. Береговая Вера Павловна 1. Амелина Раиса Ивановна 2. Володько Неонила Ивановна 2. Варьева Нина Георгиевна 3. Кидалова Ида Ивановна 3. Гавриленко Надежда Андреевна 4. Кононенко Тамара Стефановна 4. Гринь Александра Яковлевна 5. Миленко Раиса Ивановна 5. Михайлова Раиса Даниловна 6. Никитина Любовь Григорьевна 6. Сагайдак Нина Ивановна 7. Олексенко Мария Александровна 7. Федорец Екатерина Алексеевна 8. Приходько Анна Ивановна 9. Пшеничная Надежда Васильевна 10. Спиридонова Галина Михайловна 11. Фоменко Валентина Ивановна Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 7 – 8. Оригінал. № 173 1944, лютого 9. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака зі списками студентів, які мають отримувати стипендії

Приказ № 15


§ 1. Нижеперечисляемые студенты І курса зачисляются на получение стипендии в 1-м

семестре 1944 г. І. Исторический факультет

1. Адова Н.С. 6. Верховенко Т.Г. 11. Иващенко М.А. 2. Амелина Л.С. 7. Виноградова Л.И. 12. Кривошеева М.В. 3. Андреева Е.Т. 8. Голосная О.Х. 13. Колиниченко М.И. 4. Бакуменко А.Г. 9. Голик В.Ф. 14. Кузьменко Е.М. 5. Ващук М.Ф. 10. Захарченко Л.И. 15. Ланская Е.К.


197

16. Левченко А.П. 28. Спивак Н.А. 39. Драева Е.А. 17. Леонтьева В.М. 29. Тиховод П.С. 40. Масич Е.Л. 18. Миронченко З.Я. 30. Чирва Т.П. 41. Бабкина М.Я. 19. Негляд Н.Н. 31. Чичерова М.А. 42. Колодяжна М.П. 20. Лымарь-Мащенко Е.К. 32. Чурилова А.П. 43. Луцкая М.П. 21. Орел А.К. 33. Щербань Н.С. 44. Мигас Г.С. 22. Паскова М.П. 34. Колесникова Т.И. 45. Понкратова В.П. 23. Портачева Т.П. 35. Яковенко Н.С. 46. Решетило В.Д. 24. Рекотова Н.Е. 36. Яковенко А.Я. 47. Рябуха В.М. 25. Руднева А.Ю. 37. Яновская Е.И. 48. Соколова З.С. 26. Русанова В.С. 38. Короткая М.Я. 49. Беломесова А.В. 27. Сляднева Н.П.

ІІ. Физико-математический ф-т 1. Виноградова Л.П. 14. Дженкова Н.С. 27 Синявская К.А. 2. Петракова Л.С. 15. Дубовчук В.Г. 28. Силенко Г.Л. 3. Бакарджиева Э.Х. 16. Захарьева А.М. 29. Степаненко М.В. 4. Барзак Е.Ф. 17. Кизилова А.Е. 30. Танюшкина В.Г. 5. Белова Е.Я. 18. Кириченко М.Л. 31. Турчина Е.А. 6. Бондарчук Н.П. 19. Курило Н.Н. 32. Федирко Е.И. 7. Борисевич М.И. 20. Крамаренко Е.Г. 33. Цвяткова Н.И. 8. Верховенко А.И. 21. Марченко В.Д. 34. Шаповалова М.С. 9. Гипоть К.И. 22. Мариненко Л.И. 35. Шевченко Н.Ф. 10. Годун М.П. 23. Носкова В.А. 36. Назюта Р.П. 11. Глушич Н.М. 24. Пивоваров В.И. 37. Гоман Е.Г. 12. Гранкина Е.А. 25. Подольская К.М. 38. Дакова М.С. 13. Дьячкова Г.И. 26. Репашевская М.Ф. // [...] Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 9. Оригінал. № 174 1944, лютого 11. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про призначення В.П. Портянка завідувачем кафедрою і Ю.І. Бондаренка — конюхом

Приказ № 17


§ 1. т. Портянко Владимир Филиппович назначается на должность доцента ботаники и

зав. кафедрой естественно-географического ф-та с 8-го февраля 1944 г. с последующим утверждением Наркомпроса УССР.

Зарплата устанавливается с 27-го января в размере 1440 руб. в месяц. Основание: заявление тов. Портянко и командировка Наркомпроса УССР.

§ 2. т. Бондаренко Ефим Иванович назначается на должность конюха с 25-го января

1944 г. с зарплатой 150 руб. в месяц. Основание: заявление тов. Бондаренко Е.И.// [...] // Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 10 зв. Оригінал.


198

№ 175 1944, лютого 18. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу чорноробочих підсобного господарства

Приказ № 20


[...] // § 4.

1. Дубинина Анастасия Семеновна 2. Загаруйко Мария Васильевна 3. Колос Пелагея Ивановна 4. Колос Татьяна Степановна 5. Коробка Мария Федоровна 6. Постникова Мария Марковна 7. Пурик Екатерина Яковлевна зачисляются на должности чернорабочих подсобного сельского хозяйства

института с 10-го февраля 1944 г. с оплатой по представляемым табелям работы. Основание: заявления Дубининой А.С., Загаруйко М.В., Колос П.И., Колос Т.С.,

Коробка М.Ф., Постниковой М.М., Пурик Е.Я. Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 12 – 12 зв. Оригінал. № 176 1944, лютого 23. — Витяги з наказу директора інституту

І.П. Приймака про призначення студентам стипендій і про необхідність викладання українською мовою

Приказ № 21


[...] // § 5.

Нижеперечисляемые студенты І курсов зачисляются на получение стипендии с 1-го марта 1944 г.

По физико-математическому ф-ту 1. Бондаренко Галина Никитична 2. Гердова Зоя Андреевна 3. Цюта Нина Николаевна По историческому факультету 1. Ковалева Елена Александровна По естественно-географическому ф-ту 1. Астафьева Елизавета Иосифовна 2. Бабак Вера Алексеевна 3. Курочка Ольга Николаевна 4. Карташова Антонина Ивановна 5. Скрыльникова Елизавета Ивановна 6. Горелкина Зоя Федосеевна По факультету языка и литературы ІІ курса 1. Свергун Ольга Афанасьевна [...]

§ 7. В связи с тем, что некоторая часть преподавателей с начала занятий допустила

ошибку, начав чтение лекции на русском языке, ставлю в известность всех


199

преподавателей и студентов института, что наш институт украинский и преподавание должно вестись на украинском языке.

§ 8. т. Воскресенскому Ю.А. — преподавателю аналитической геометрии и

математического анализа, — не владеющему укр. языком, разрешаю чтение лекций на русском языке.

Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 12 зв. – 13. Оригінал. № 177 1944, лютого 26. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про порядок видачі карток на хліб, продовольчі та промислові товари

Приказ №22


[...] § 2.

В связи с установлением карточной системы с марта месяца 1944 г. получение и выдача карточек на хлеб, на продовольственные и на промтовары студентам и работникам института проводится через кассу института.

На кассира ин-та т. Галиновскую О.Ф. возлагается получение в контрольном бюро указанных карточек, выдача их студентам и работникам, а также ведение всей отчетности, связанной с выдачей и получением карточек.

[...] Директор ин-та [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 13 зв. Оригінал. № 178 1944, березня 1. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про перенесення початку занять у інституті на 8 год. 30 хв.

Наказ № 23

по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 1-го1 березня 1944 р.

§ 1. У зв’язку із збільшенням дня початок занять з 8/ІІІ.44 р. в інституті проводиться з

8 г. 30 хв. ранку. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 14. Оригінал. № 179 1944, березня 3. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про організацію воскресника для закладення вікон інститутського «Червоного будинку»

Наказ № 24

по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 3 березня 1944 р.

1 Далі закреслено: «Марта».


200

§ 1. Згідно розпорядження Осипенківської Міської Ради трудящих пропоную заст.

директора по господарчий частині т. Колотушкіну Я.С. закласти вікна у бувш. будинку інституту по вул. Шмідта № 6 шляхом організації воскресника студентів та робітників інституту.

Роботу провести з 5-го по 15-го березня 1944 р. [...] // Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)


І.П. Приймака про призначення старост

Наказ № 29 По Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко

від 16 березня 1944 р. § 1.

За поданням деканів факультетів кандидатур старост курсів, затверджую старостами:

І курс І група Єреміна О.О. 1. Історичний факультет ІІ група Левченко А.П. І група Захарьєва А.М. 2. Фізмат ф-т ІІ група Глушич Н.М. І група Костина Г.Є. 3. Природн.-географічн. ф-т ІІ група Пустовойт Л.Г.

ІІ курс 1. Історичний ф-т т. Сагайдак Н.І. 2. Фізмат ф-т т. Рудаков П.С. 3. Мов-літ ф-т т. Нікітіна Л.Г. Підстава: рапорт деканів. // [...] Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 15 зв. Оригінал. № 181 1944, березня 17. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

оголошення суворої догани студентці В.П. Панкратовій, під час чергування якої були вкрадені зошити та хліб студентки Р.І. Миленко

Наказ № 30


§ 1. 14-го березня 1944 р. студентці І курсу історичного факультету Понкратової В.П.

було доручено охорона майна студентів, відряджених на роботу. Студентка Понкратова В.П. покинула пост чергування, у наслідок чого у студентки

ІІ курсу Миленко Р.І. зникли зошити і хліб. Оголошую сувору догану з попередженням і пропоную Понкратової В.П.

повернути пропавше майно. Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)



201

№ 182 1944, березня 17. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про запровадження нових вимог до студентської дисципліни під час лекцій

Наказ № 31


§ 1. З метою підвищення дисципліни та більшої продуктивності в роботі студентів під

час лекцій встановити такий порядок: 1. При вході лектора в авдиторію черговій по групі подає команду всім студентам

встати і доповідає лекторові про готовність групи до роботи та про кількість присутніх і відсутніх студентів. Після привітання лектора по команді чергового всі студенти сідають й починають роботу.

2. При необхідності задати питання лектору студент піднімає руку й після одержання дозволу від лектора, вставши по «команді смирно», звертається до лектора.

3. По закінченні лекції студенти по команді чергового встають і тільки після виходу лектора самі виходять з аудиторії.

4. Всі студенти в авдиторіях знімають верхнє вбрання всіх готунків. Контроль за додержанням даного порядку та притягання до дисциплінарної кари

покладено на деканів та воєнрука т. Філатова О.П.я13 // [...] Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 16 зв. Оригінал. № 183 1944, березня 21. — Витяги з наказу директора інституту

І.П. Приймака про виключення студентки Н.С. Дженкової за приховування зв’язку з окупантами, про призначення Л.С. Малявіна на посаду завідувача кафедрою фізики та математики і звільнення В.В. Шейкіна з посади викладача хімії

Наказ № 32

по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 21-го березня 1944 р.

§ 1. Дженкова Н.С., студентка І курсу фізико-математичного ф-ту, під час вступу до

інституту приховала від дирекції інституту свій зв’язок з окупантами. За приховування автобіографічних даних і за обман Дженкову Н.С. відчислити з

складу студентів інституту з 21-го березня 1944 р. [...]

§ 3. Малявина Льва Семеновича, доцента математики, в зв’язку з поверненням з

евакуації, зарахувати на посаду завідуючого кафедрою фізики та математики з 17-го березня 1944 р.

Оплату встановити з 17-го лютого 1944 р. Підстава: заява т. Малявіна Л.С. //

§ 4. Шейкін В.В. звільняється з посади викладача хімії з 21-го березня 1944 р. в зв’язку

з станом здоров’я. Підстава: заява т. Шейкіна В.В. [...] Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 17 – 17 зв. Оригінал.


202

№ 184 1944, квітня 21. — Витяги з наказу директора інституту І.П. Приймака про очищення приміщень інституту, спалених німцями

Наказ № 42

по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 21 квітня 1944 р.

§ 1. Виходячи з об’єднаного рішення Міському КП(б)У і Міськвиконкому про

очищення приміщень ін-ту, спалених німцями-варварами, всіх студентів, викладачів і адмтехперсонал оголошую мобілізованими для проведення робіт по очищенню будівлі інституту після робочого часу.

Всі студенти, викладачі і адмінтехперсонал розбиваються на бригади. Кожна бригада одержує певну дільницю роботи.

Очищення будинку учбового корпусу як першочергового скінчити до 26/IV 44 р. Для керівництва роботами призначаю бригадирів: 1 бригади Амеліна Л.С. 9. Цецохо Є.І. 2. Міронченко З.С. 10. Пустовойт Л.Г. 3. Руднева О.Ю. 11. Борисевич М.І. 4. Левченко А.П. 12. Вакульчик Н.М. 5. Чичерова М.О. 13. Глушич Н.М. 6. Приймак І.П. // 14. Цюпа Н.М. 7. Євмененко Р.К.я14 15. Миленко Р.І., 8. Волков — пом. Ізвекова

на яких покладаю відповідальність за організацію роботи по очищенню будівель в зазначений термін і ведення обліку виходу на роботу і виконання норм.

[...] § 3.

Згідно постанови об’єднаного засідання Міському КП(б)У та Міськвиконкому від 19/IV.44 р. 23 квітня, неділя, вважати як робочий день по возстановленню міста.

Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 21 – 21 зв. Оригінал. № 185 1944, травня 8. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про ранкову фіззарядку

Наказ № 44 по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко

від 8 травня 1944 р. § 1.

З понеділка, 8-го травня 1944 р., з 8 години вводиться фізкультурна зарядка. Всі студенти повинні з’являтися на фіззарядку. Відповідальність за проведення

фіззарядки покладається на військового керівника т. Побегайло та ст. викладача фізкультури т. Цецохо Є.І.

[...] Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 22 зв. Оригінал. № 186 1944, травня 30. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про організацію заготівель у підсобному господарстві


203


від 30-го травня 1944 р. § 1.

Для забезпечення наявного поголів’я та поголів’я, яке буде придбано для допоміжного господарства, затверджую план сінозаготівлі, крім того, що буде заготовлено за рахунок зернових культур, 50,5 т. сіна, яке зобов’язую зав. допоміжним господ. т. Писаревського заготовити в період сіноуборки терміном до 1/VII.44 р. Про хід сінозаготівлі давати мені сводки 1, 5, 10, 15, 20, 25.

§ 2. Зобов’язую зав. допоміжним господарством т. Писаревського давати сводки 1, 5,

10, 15, 20, 25 про хід // прополки зернових й [...]1них культур з вказівками: перша чи друга прополка за доданою до наказу форм.

§ 3. Для забезпечення доставки фрукт та винограду зобов’язати т. Писаревського

заготовити 25 шт. плетених корзинок до 25 червня. [...] // Директор ін-ту [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 28 – 28 зв. Оригінал. № 187 1944, червня 1. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака щодо кадрових питань


від 1-го червня 1944 р. § 1.

т. Рогозу П.Д., згідно з його заявою, звільнити від виконання обов’язків помдиректора по учбовій частині з 1/VI.44 р.

Підстава: заява т. Рогози від 31/V.44 р. § 2.

т. Портянко В.П. призначається виконуючим обов’язки помдиректора по учбовій частині з 1-го червня 44 р. з наступним затвердженням Н. К. О.

§ 3. В зміну наказу № 17 § 1 від 11 лютого 44 р. курівнику кафедри т. Портянко

встановлюється з 1-го червня учбове навантаження з оплатою 50 % // ставки (800 кар.). § 4.

т. Рогозі П.Д., викладачеві, встановити з 1-го червня 44 р. учбове навантаження в розмірі ставки з оплатою 800 кар. на м-ць.

§ 5. т. Рогозу П.Д. призначити референтом по учбовій частині з 1-го червня 1944 р. з

оплатою ставки інспектора по кадрах — 400 кар. на м-ць. § 6.

Для всіх викладачів та студентів з 1-го червня 1944 р. заняття розпочинаються з 8 год. ранку, а адмін.-тех. персоналу з 8 год. ранку до 16 год. дня.

[...] // Директор [Підпис] (Приймак)

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 29 зв. – 30. Оригінал.



204

№ 188 1944, червня 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про виключення або позбавлення стипендій студентів, які ухилялись від громадсько-корисних робіт

Наказ № 50

по Осипенківському Учительському Інституту ім. П.Д. Осипенко від 3-го червня 1944 р.

§ 1. Ряд студентів, не дивлячись на те, що серед них проводиться роз’ясню//вальна

робота як з боку дирекції, деканату і студентських організацій про дисциплінованість студентів та про участь їх в громадсько-корисній роботі, яка провадиться ін-том як по створенню допоміжного господарства, так і по відбудові міста, і не дивлячись на неодноразові попередження ігнорують громадсько-корисну роботу, пропускають лекції без поважних причин, дозволяють самозвільнення і т. інше.

За невиконання доручень, як то неприйняття участі в роботі по допоміжному господарству, по очищенню будинку ін-ту і т. д., за порушення дисципліни, яка виявилася в самовільних відлучках, пропуску лекцій, студентів Бакарджієву Ел. Хр., І кур. фіз.-мат. ф-ту, та Зою Феодос. // Горелкіну, І кур. природо-геогр. ф-ту, виключити з складу студентів інституту, передавши їх в Мобвідділ Міськради для направлення на роботи.

Студентів: Бакарджієву Татяну Соломонову О.В. Чигорко П.А. Глушко М.М.

І кур. природо-географ. ф-ту

Ланську К.К. Коляду К.П. Ващук М.Ф. Співак Н.А.

І кур. істор. ф-ту

Дакову М.С. І кур. фіз.-мат. ф-ту позбавити стипендії. Луцьку М.С., Панкратову В.П., І курс історичн. ф-ту позбавити стипендії з

оголошенням суворої догани з попередженням про виключення з ін-ту. Обов’язати деканів та старост груп проробити даний наказ серед студентів. // [...]

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 30 зв. – 31 зв. Оригінал. № 189 1944, липня 7. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака

про оголошення подяки доценту Московського державного університету С.Х. Брайніну

Приказ № 57

по Осипенковскому Учительскому Институту им. П.Д. Осипенко от 7 июля 1944 г.

§ 1. За оказанную помощь и добросовестное отношение к проведению курса основ

марксизма-ленинизма на высоком идейно-политическом уровне для студентов института, слушателей 6-ти месячных курсов историков при ин-те, и за проведение ряда докладов по разделам книги т. Сталина об Отечественной войне по международному обзору для коллектива ин-та в течение 2-х месячного пребывания, объявить доценту Московского Государственного Университета тов. Брайнину С.Х. благодарность.


205

Копию этого приказа направить в Московский Университет с просьбой отметить добросовестную работу т. Брайнина в Осипенковском институте.

[...]

Архів БДПУ. — Спр. № 1 (54). — Арк. 44 зв. – 45. Оригінал. № 190 1944, серпня 3. — Витяг з наказу директора інституту

І.П. Приймака про затвердження графіку роботи співробітників

Наказ № 67 по Учительському Інституту

від 3/VІІІ 1944 р. § 1.

Затвердити графік роботи адмін.-госп. робітників інституту з 8 годин робочого дня з півгодинною перервою на обід:

Посади Початок роботи Кінець роботи Перерва Декани О 7 ½ г. р. О 4 г. З 3 до 3 ½ Інспектор по спец. част. О 8 г. р. О 4 ½ З 3 до 3 ½ Секретар учб. част. О 8 г. р. О 4 ½ З 3 до 3 ½ Секретар факульт. О 8 г. р. О 4 ½ З 3 до 3 ½ Зав. бібліотеки О 10 г. р. О 6 ½ З 3 до 3 ½ Головний бухг. О 8 г. р. О 4 ½ З 11 ½ до 12 Пом. голов. бухг. О 8 г. р. О 4 ½ З 10 до 10 ½ Скарбник О 8 г. р. О 4 ½ З 10 до 10 ½ Пом. дир. по адм. частин. О 8 г. р. О 4 ½ З 3 до 3 ½ Комендант О 7 г. р. О 4 ½ З 12 до 1 ½ Убиральниці О 6 г. р. О 5 г. З 9 до 12 Сторожа О 5 г. дня О 6 г. р. - Двірник О 7 г. р. О 4 ½ З 12 до 1 ½ Електромонтер О 8 г. р. О 4 ½ З 10 до 10 ½ Швейцар О 7 г. р. О 4 ½ З 10 до 10 ½ Кур’єр О 8 г. р. О 4 ½ З 10 до 10 ½

// [...] Директор Інституту

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55)я15. — Арк. 4 – 4 зв. Оригінал. № 191 1944, серпня 4. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

зарахування студентів на І і ІІ курси

Наказ № 2 по Осипенківському Учительському Інституту (заочний відділ)

від 4/VІІІ 1944 р. § 1.

На підставі поданих заяв та документів зарахувати студентами заочниками І курсів товаришів:

Мовно-літерат. ф-т Історичний ф-т Природно-геог. 1 2 3

1. Бахилова Н.Г. 1. Бровко М.Л. 1. Бережн[...]1 2. Демченко Є.К. 2. Вітер К.С. 2. Дегтяр[...]2 3. Дяченко Є.А. 3. Гапон Н.А. 3. Дугельн[...]3

1 Правий край аркуша відрізаний. 2 Правий край аркуша відрізаний. 3 Правий край аркуша відрізаний.


206

1 2 3 4. Жердьова Є.П. 4. Дубовик Т.К. 4. Кадько[...]1 5. Зінченко Т.Т. 5. Духова А.Н. 5. Ляшко 6. Коморна О.В. 6. Деркач О.Ф. 6. Михай[...]2 7. Парамонова Н.Т. 7. Дьяченко О.Д. 7. Онищен[...]3 8. Солонська М.Д. 8. Жуков Я.Г. 8. Польская 9. Фіта М.К. 9. Загній К.В. 9. Рубан 10. Циганок Н.Г. 10. Кашлік Т.А. 10. Сап’янов[...]4 11. Чернова Я.Н. 11. Лазаренко К.О. 11. Самохв[...]5 12. Шурупова В.А. 12. Личката Л.Є. 12. Славінсь[...]6 13. Шовкун Т.В. 13. Лісіхіна Р.Г. 13. Трюхі[...]7 14. Яценко Р.Г. 14. Лузанівська О.П. 14. Федін

15. Просянкіна М.Т. 15. Хрипк[...]8 16. Сінгур В.С. 16. Шевчен[...]9

17. Сорокопуд Т.В. 17. Шевчен[...]10 Фізико-математ. ф-т 18. Сідельник Т.І. 18. Щербач[...]11 1. Ардельянова В.Н. 19. Плужник Л.І. 2. Горілик К.П. 20. Чепельова Л.А. 3. Денисенко О.Л. 21. Шершук М.А. 4. Джантемірова Е.Л. 22. Шульга В.І. 5. Лиходід М.Ф. 23. Сербіновська О.І.

§ 2. Зарахувати студентами-заочниками ІІ курсів: Мовно-літерат. ф-т 19. Чимирис В.С. 13. Чепурна В.С.

1. Боровик К.П. (умовно) 20. Швець М.І. 14. Чичкан Є.А. 2. Джепка К.Г. (умовно) 21. Шмуль М.Я. Історичний 3. Біла П.П. 22. Шрамко М.П. 1. Андропова 4. Драган М.С. 23. Тихоновська З. 2. Блошенко 5. Дановська О.Н. 24. Петерс В.Т. (умовно) 3. Візінкова 6. Зінченко М.С. Природо-географ. ф-т 4. Діброва 7. Клименко І.Я. 1. Божко Г.Т. 5. Дяченко 8. Косаренко Н.Т. 2. Безлюдна К.С. 6. Єфанова 9. Кривоніс О.І. 3. Бовкуненко Г.Ф. 7. Кривило 10. Клименко Є.О. 4. Вечерська В.В. 8. Куземко 11. Мирна В.Ф. 5. Гогунська Н.А. 9. Кутузова 12. Нетес А.І. 6. Давиденко Н.І. 10. Лашкул 13. Різниченко Л.І. 7. Лузікова М.В. 11. Міллер 14. Соловйова В.Т. 8. Пономаренко К.І. (ум.) 12. Маловіч[...]12 15. Срібна В.П. 9. Писаренко Л.Ф. 13. Пелешко 16. Сміщенко Є.Т. 10. Супрун М.К. 14. Підвербн[...]13 17. Сидоренко М.П. 11. Телюпа Х.О. 15. Россоха 18. Тарабара А.Д. (умовно) 12. Ханіна Є.В. 16. Савченко

1 Правий край аркуша відрізаний. 2 Правий край аркуша відрізаний. 3 Правий край аркуша відрізаний. 4 Правий край аркуша відрізаний. 5 Правий край аркуша відрізаний. 6 Правий край аркуша відрізаний. 7 Правий край аркуша відрізаний. 8 Правий край аркуша відрізаний. 9 Правий край аркуша відрізаний. 10 Правий край аркуша відрізаний. 11 Правий край аркуша відрізаний. 12 Правий край аркуша відрізаний. 13 Правий край аркуша відрізаний.


207

17. Ставарсь[...]1 19. Фершиц[...]2 18. Нємцева 20 Філоненко

Фізико-математ. факультет 1. Левченко М.П. 5. Кіян Г.М. 2. Візірська М.М. 6. Блоха Л.М. 3. Портнова Л.І. 7. Харамонова М.Д.3 4. Зінченко М.С. 8. Терещенко Л. Н.

Директор института [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 5. Оригінал. № 192 1944, серпня 12. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

зарахування до складу студентів заочного відділу

Наказ № 73 Осипенківського Учительського Інституту (заочний відділ)

від 12/VІІІ.44 р. § 1.

На підставі поданих заяв та документів зарахувати в число студентів заочного відділу:

Фізмат ф-т І курс Історичний ф-т І курс 1. Цезокова Л.П. 1. Пелешко Г.К. 2. Малієнко Л.М. 2. Кривило М.В. 3. Левченко М.П. 3. Симоненко В.Л. 4. Іщенко Т.О.

Фізмат ф-т ІІ курс Історичний ф-т ІІ курс

1. Куралех В.І. 1. Біличенко В.П. 2. Зубко М.П. 2. Тонкоглас Е.П. 3. Сало К.С. 3. Шелковенко А.Е. //

Природничо-геогр. ф-т І курс Мовно-літерат. ф-т І курс 1. Левкунська М.С. 1. Болгар М.О. 2. Юрченко Н.П. 2. Головко Г.Ф. 3. Воронцова А.Я. 3. Колісник О.І. 4. Шевцова В.С. 4. Станкевич О.К. 5. Галіченко М.Я. Мовно-літературний ф-т ІІ курс 6. Сухий І.Ф. 1. Мадікова Р.Г. 7. Тарасенко Е.А. 2. Дмитренко Л.І. 8. Рослякова А.П. 3. Кметюк Л.Д. 9. Худенко К.П. 4. Манойло М.Н. 10. Малицький О.І. 5. Кучма В.Ф.

Природ.-географ. ф-т ІІ курс

1. Мелешко Н.Ф. 2. Давиденко Н.І. 3. Плахотня М.Є.

Директор ін-ту [Підпис]


1 Правий край аркуша відрізаний. 2 Правий край аркуша відрізаний. 3 Так у тексті.


208

№ 193 1944, серпня 12. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про призначення відповідальної за видачу хлібних і продуктових карток

Наказ № 74

Осипенківського Учительського Інституту від 12/VІІІ 1944 р.

§ 1. т. Зайченко Софію Францевну, бухгалтера, призначити відповідальною за видачу

хлібних карток студентам та співробітникам інституту. т. Галіновський передати справи по обміну хлібних та продуктових карток.


Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 9. Оригінал. № 194 1944, серпня 17. — Наказ директора інституту І.П. Приймака зі

списками студентів-випускників 1944 року

Наказ № 78 Осипенківського Учительського Інституту

від 17/VІІІ 1944 р. § 1.

Розглянувши наслідки Державних іспитів згідно протоколу Державної іспитової комісії № 5 від 16/VІІІ 1944 р., вважати нижчезазначених студентів закінчившими Учительський Інститут в 1944 році:

т. Миленко Раїса Іванівна, студентка мовно-літературного ф-ту українського відділу, що повністю виконала учбовий план мовно-літературного ф-ту, здала державні іспити з оцінками відмінно. Видати диплом з відзнакою про закінчення Осипенківського Учит. Ін-ту ім. П.Д. Осипенко та присвоїти звання вчителя української мови та літератури з правом викладання в І – VІІ кл. середньої школи.

§ 2. т. Спиридонова Галина Михайлівна, Карякіна Софія Іванівна, студентки ІІ курсу

мовно-літературного ф-ту відділу російського, що повністю виконали учбовий план мовно-літературного ф-ту, здали державні іспити з оцінками відмінно. Видати диплом з відзнакою // про закінчення мовно-літературного факультету Осипенківського Учит. Ін-ту ім. П.Д. Осипенко та присвоїти звання вчителя російської мови та літератури з правом викладання в І – VІІ кл. середньої школи.

§ 3. Нижчезазначеним студентам Мовно-літературного ф-ту російського відділу видати

дипломи про закінчення мовно-літературного ф-ту Учительського Інституту та присвоїти звання вчителя російської мови та літератури з правом викладання в І – VІІ класах середньої школи:

1. Берегова Віра Павловна 2. Володько Неоніла Іванівна 3. Кононенко Тамара Степанівна 4. Нікітіна Любовь Григорьєвна 5. Приходько Ганна Іванівна 6. Пшенична Надія Василівна 7. Самборська Марія Іванівна

§ 4. т. Трейгер Марії Кузьминішні, студентці мовно-літературного ф-ту російського

відділу, що не з’явилась складати іспити з основ Марксизму-Ленінізму без поважних причин, запропонувати тримати іспити з усіх дисциплін на слідуючій екзаменаційній сесії. //


209

§ 5. т. Варьєвій Ніні Георгієвні, студентці ІІ курсу історичного ф-ту, що повністю

виконала учбовий план історичного факультету і здала державні іспити з оцінками відмінно, видати диплом з відзнакою про закінчення історичного факультету Учительського Інституту та присвоїти звання вчителя з правом викладання в І – VІІ класах середньої школи.

§ 6. Нижчезазначеним студентам ІІ курсу історичного факультету видати дипломи про

закінчення історичного факультету Учительського Інституту та присвоїти звання вчителя історії з правом викладання в І – VІІ класах середньої школи:

1. Сагайдак Ніна Іванівна 2. Гавриленко Надія Андріївна 3. Гринь Олександра Яківна 4. Рябко Ганна Петрівна 5. Ільченко Василь Леонтійович 6. Оверченко Микола Денисович 7. Ємець Марія Іванівна

§ 7. т. Капустіній Марії Георгіївні, студентці ІІ курсу фізико-математичного

факультету, що повністю // виконала учбовий план фізико-математичного факультету і здала державні іспити з оцінками відмінно, видати диплом про закінчення фізико-математичного ф-ту Учительського Інституту з відзнакою та присвоїти звання вчителя математики та фізики з правом викладання в І – VІІ класах середньої школи.

§ 8. Нижчезазначеним студентам ІІ курсу фізико-математичного факультету видати

дипломи про закінчення фізико-математичного факультету Учительського Інституту і присвоїти їм звання учителя математики і фізики з правом викладання в І – VІІ класах середньої школи:

1. Вакульчик Надія Миколаївна 2. Рудаков Павло Семенович 3. Нідзельська Марія Яківна 4. Нарижка Ольга Іванівна

§ 9. т. Танковській Ганні Василівні, студентці ІІ курсу фізико-математичного

факультету, що не з’явилась складати іспити з елементарної математики і загальної фізики без поважної причини, запропонувати // тримати іспити з усіх дисциплін на слідкуючій екзаменаційній сесії.

§ 10. Нижчезазначених студентів ІІ курсу історичного факультету т. Рижкову М.В.,

Виноградову З.А., Тонкоглас Е.М., що не з’явились на іспити, заліки та державні іспити, перевести на заочний відділ, запропонував держати іспити на зимній сесії заочного відділу.

т. Фуклеву Надію Іванівну, студентку ІІ курсу фіз-мат. факультету, яка не допущена до держіспитів за невстигаємість, перевести на заочний відділ і тримати іспити на зимній сесії заочного відділу.

т. Казимірова З.В. та Фоменко В.І., студ. ІІ курсу мовно-літературного ф-ту, що не з’явились на іспити, заліки та держіспити без поважних причин, перевести на заочний відділ, пропонував тримати іспити на зимній сесії з/відділу.


Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 10 зв. – 12 зв. Оригінал. № 195 1944, вересня 27. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

склад ради інституту


210


від 27/ІХ.44 р. § 1.

Раду Інституту затвердити в складі осіб: 1. Приймак И.П. Директор ін-ту Голова ради 2. Портянко В.П. Зам. директора по навчальній частині Член ради 3. Карпович О.К. Зам. директора по адм.-госп. частині Член ради // 4. Мамченко М.Я. Декан історичного факультету Член ради 5. Лошаков 6. Малявін Л.С. Зав. кафедри математики Член ради 7. Сватенко І.Д. Декан природничо-географічного та

фізмат. ф-ту Член ради

8. Негляд С.А. Зав. бібліотекою Член 9. Пудовиков М.Ф.я16 Нач. військ. кафедри Член ради 10. Ткаченко Парторг Член ради 11. Цецохо Є.І. Голова МК спілки вищих шкіл Член ради 12. Представник комсомольської організації 13. Представник студ. проф. Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 26 – 26 зв. Оригінал. № 196 1944, вересня 28. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

мобілізацію на сільськогосподарські роботи


від 28/ІХ 1944 р. § 1.

Згідно рішення Виконкому ради депутатів трудящих про мобілізацію на сільсько-господарські роботи в Куйбишевській район, проголошую // негайно виїхати 28/ІХ.44 р. слідуючим товаришам:

1. Миргородській А.А. 2. Труновій О.К.я17 3. Кізіловуя18 4. Постнікову 5. Матюшко А.Е. 6. Галіновській О.Ф. т. Матюшко А.Е. передати хлібний ларек коменданту інституту т. Брянцевій. Бухгалтерії забезпечити грішми (зарплатня). Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 26 зв. – 27. Оригінал. № 197 1944, вересня 30. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

формування студентської роти


від 30/ІХ.44 р. § 1.

Для проведення програмныхя19, треніровочных і других занять по загально-військовій і спецпідготовці по військовій кафедрі із студентського складу інституту сформіювати роту в складі взводів:


211

Перший взвод: студенти 2 семестру історичного факультету в складі двох отделений.

Другий взвод: студенти 1 семестра історичного факультету в складі двох отделений.

Третій взвод: студенти 2 і 1 семестрів фізико-математичного // факультету в складі трьох отделений.

Четвертий взвод: студенти 2 семестру природничо-географічного факультету в складі двох отделений.

П’ятий взвод: студенти 1 семестра естественно-географическ. ф-та в составе двух отделений.

§ 2. Командирам студенческой роты института назначить физрука института

тов. Цецохо Е.И. Командиру студенческой роты в трехдневный срок подобрать студентов на

командиров взводов, командиров отделений, помкомвзводов и отделений и представить на утверждение через начальника Военной кафедры подполковника Пудовикова М.Ф.

Директор ин-та [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 27 зв. – 28. Оригінал. № 198 1944, жовтня 7. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

проведення демонстрації та воскресника з нагоди звільнення території України від німецьких загарбників


Осипенковского Учительского Институту1 от 7/Х.44 р.2

В ознаменование полного освобождения славной Рабоче-Крестьянской Красной Армией от немецких захватчиков территории Украины, сего числа состоится общегородская демонстрация трудящихся города Осипенко.

Приказываю всем студентам, курсантам, профессорско-преподавательскому и административно-техническому персоналу сегодня в 16.30 прибыть на место сбора — двор // института.

Начальнику Военной кафедры подполковнику Пудовикову М.Ф. принять руководство институтской колонной.

В 17.00 построить всех прибывших в колонну и направится по маршруту ул. Дюмина, Театральная площадь к трибуне с учетом прибытия к месту сбора в 17.30.

Деканам факультетов и зав. учебной части курсов зачитать данный приказ на всех факультетах и группах, предупредив о точной явке.

В ознаменование полного освобождения Украины от немецких захватчиков 8/Х.44 г. проводится всеукраинский воскресник.

Обязываю всех студентов, курсантов и сотрудников института 8/Х.44 г. к 7 часам утра прибыть во двор института для отправки на воскресник.

Директор ин-та [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 30 зв. – 31. Оригінал. № 199 1944, жовтня 14. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

зарахування З.В. Осецької на посаду викладача іноземної мови



212


від 14/Х 1944 р. § 1.

т. Осецьку Зою Викентьєвну зарахувати на посаду викладача іноземної мови з погодинною оплатою з 16/Х 1944 року.

Підстава: заява т. Осецької. [...] // Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 33 зв. Оригінал. № 200 1944, жовтня 20. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

річне академічне навантаження викладачів


від 20/Х 1944 р. § 1.

На підставі розрахунків штатного розпису згідно навчальних планів 1941 року встановити такі персональні ставки і річне академ. навантаження викладачів інституту на 1944 – 45 навч. рік з 1 жовтня 1944 р. Стац.

відділ Заочн. відділ

Кільк. ставок

Сума на м-ць

1. Приймак І.П. зав. каф. м.-лен. 89 180 ½ 700 крб. 2. Копил Ф.П.я20 викладач 810 - 1 800 3. Лявукін О.Й. зав. каф. істор. 602 - 1 1200 4. Мамченко виклад. 723 - 1 800 5. Коваленко виклад. 579 161 1 800 6. Кучма П.Ф.я21 зав. каф. педагогіки 692 - 1 960 7. Портянко В.П. зав. каф. естествовед., канд. наук 283 - ½ 840 8. Рогоза П.Д. виклад. 757 - 1 900 9. Лошаков виклад. 679 - 1 700 10. Малявіна Н.Л.я22 виклад. 832 - 1 700 11. Спаський виклад. 736 - 1 900 12. Прудентов виклад. 530 200 1 700 13. Сватенко І.Д. канд. наук 408 300 1 1050 14. Пудовиков зав. в/каф. 368 1 1320 15. Цецохо виклад. 720 1 700 // 16. Бражнікова виклад. 229 - ½ 350 17. Малявін Л.С. доцент, зав. каф. матем. 380 160 1 1350 18. Гончар Е.В. викл. 505 215 1 800 19. Воскресенск. викл. 558 162 1 900 20. Нечіпоренко викл. 774 - 1 700 21. Евмененко т. в. о. зав. каф. мови і літерат. 588 - 1 960 22. Стешенко виклад. 720 - 1 700 23. Лосикя23 виклад. 720 - 1 700 24. Зіньковский виклад. 125 175 ½ 350 25. Осецька З.В. виклад. Оплата погодинна

Преподав. Копыл оплачивать из расчета 540 ч. годов. нагрузки — 800 крб., за чит. сверх. год. нагрузки оплат. 1/75.




213

№ 201 1944, жовтня 24. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про запровадження практичних додаткових занять зі стройової підготовки


Осипенковского Учительского Института от 24/Х.44 г.

§ 1. Приказываю: 1. Для совершенствования практических приемов выполнения студентами

строевого устава ввести практические дополнительные занятия по строевой подготовке. Время занятий установить с 13.00 до // 13.30 ежедневно. 2. Начальнику Военной кафедры подполковнику т. Пудовикову: а) Составить программу и расписание занятий, включив в нее вопросы строй.

отделения, взвода, роты, приветствия в строю и вне строя, подход к начальнику и отход от начальника, отработка каждым студентом команд в пределах стрелкового отделения.

б) Руководство и контроль за проведением занятий возложить на преподавателей военной кафедры пофакультетно.

В ноябре м-це. в) Ввести обязательное приветствие по правилам строевого устава всеми

студентами начальника и преподавателей Военной кафедры. Указанным выше лицам вменяю в обязанность требовать от студентов точного

выполнения настоящего пункта. г) Со студентами, нуждающимися в дополнительной подготовке, проводить

занятия до полного освоения всех практических приемов строевого устава. Директор ин-та [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 40 зв. – 41. Оригінал. № 202 1944, листопада 5. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

підготовку до святкування 7 листопада


від 5/ХІ.44 року. § 1.

Зобов’язую деканів факультетів довести до відому всіх студентів інституту, що 6/ХІ 1944 року відбудуться урочисті збори, присвячені 27 роковині Жовтневої революції, де повинні бути присутні всі студенти та співробітники інституту, курсанти.

§ 2. 7/ХІ о 10 годині ранку всі студенти та співробітники повинні прий//няти участь в

святковій демонстрації. О 10 годині ранку збор у дворі інституту. 10.30 — построїтись в колону і направитися по маршруту ул. Дюмина до

привокзальної площі, з привокзальної площі по ул. Червона до трибуни, з розрахунком прибути на місце збора в ___ год.

Керівництво інститутською колоною доручаю нач. військ. кафедри подполковнику т. Пудовикову.




214

№ 203 1944, листопада 6. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про відзначення 7 листопада

Наказ № 144

Осипенківського Учительського Інституту від 6/ХІ 1944 р.

§ 1. Свято 27-ої річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції трудящі

Радянського Союзу святкують в час великих перемог нашої доблесної Червоної Армії, яка звільнила територію нашої батьківщини від німецько-фашистських загарбників.

Нечуваними темпами відбудовується країна, в тому числі і наше місто. Для відновлення і підготовки інституту до навчального року багато зроблено

силами працівників інституту, які сумлінно і віддано віднеслись до своїх обов’язків. Особливо велику роботу в устаткуванні приміщення, в обладнанні кабінетів і

загальній організації нового учбового року провели т. т. Портянко, Пудовиков, Малявін та інші.

В день свята 27 річниці Великої Жовтневої революції виношу подяку викладовському складу, адміністративно-технічному та студентам, що брали участь в підготовці до навчального рокуя24, і особливо відзнакою т. т.: // По військ. кафедрі т. Пудовикова М.Ф. Природничо-географ. кафедрі т. Портянко В.Ф. По лабораторії т. Дулову М.К., Гулікова И.М. По кафедрі математики т. Малявіна Л.С. По бухгалтерії т. Прядко О.І. По канцелярії т. Головата Г.К. Техробітницям т. Безсонова, Трудова По допоміжн. господарству т. Пісаревського, Дубініна, Пурик, Постников, Пупинін



№ 204 1944, листопада 16. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про порушення судової справи проти сторожа І.Є. Ніколенко за порушення трудової дисципліни

Наказ № 152

Осипенківського Учительського Ін-ту від 16/ХІ.44 р.

[...] § 2.

т. Ніколенко И.Е.я25, маючи два прогули з 1/ХІ.44 р. зовсім не з’явилась на роботу, не дивлячись на відмовлення директора про звільнення.

За порушення трудової дисципліни порушити судову справу проти нічного сторожа Ніколенко.

[...] // Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 2 (55). — Арк. 51. Оригінал. № 205 1944, грудня 3. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про

підвищення заробітної платні бібліотекарів


від 3/ХІІ.44 р.


215

§ 1. На підставі постанови Ради Народних комісарів СРСР від 16/VІІІ.44 р. № 1114 про

підвищення заробітної плати робітникам шкільних бібліотек та бібліотек при вищих учбових закладах, підвищити ставки робітникам бібліотеки Учительського Ін-ту з 1 серпня 1944 року.

1. Стешенко З.Ф. Зав. бібліотеки 375 крб. – 10 % + 25 % = 431 крб. 25 к. 2. Сизоненко В.Ф. Бібліотекар 450 + 10 % = 495 крб. 3. Негляд С.А. Бібліотекар 375 крб. 4. Прищепа Л.Т. 450 крб. Бухгалтерії перевести перерахунок з 1 серпня 1944 р. Директор ін-ту [Підпис]


№ 206 1944, грудня 8. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про порушення судової справи проти С.Л. Пашкової за невихід на роботу

Наказ № 173

Осипенківського Учительського Ін-ту від 8/ХІІ.44 р.

т. Пашкова С.Л. за невихід на роботу з 24/ХІ.44 року, не дивлячись на попередження директора, що буде відданий під суд, порушити судову справу за // дезертирство з роботи.



№ 207 1944, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака з приводу неможливості проведення занять з фізкультури через неопалення і засміченість фізкультурного залу

Наказ № 177

Осипенківського Учительського Інституту від 15/ХІІ.44 р.

За незабезпечення отопленням та відповідною уборкою фізкультурного залу, внаслідок чого заняття по фізкультурі проводити неможливо через низьку температуру в залі та куряву в час переведення занять, коменданту ін-ту т. Брянцевій об’являю виговор з попередженням: коли надалі будуть подаватись скарги з боку викладачів, буде віддана до суду.

Зам. директора по адм. частині т. Карповича попереджую про негайне налагодження отоплення приміщень та уборки до початку занять.

Винних в порушенні цих правил // притягати до суворої відповідальності. [...] Директор ін-ту [Підпис]


№ 208 1945, січня 8. — Наказ директора інституту І.П. Приймака з приводу вкраденого лісоматеріалу

Наказ № 3

Осипенківського Учительського Інституту від 8/І 1945 р.


216

§ 1. В час вартування інституту в ніч на 3/І 1945 р. сторожа Шевякина було вкрадено

лісоматеріал 3 балки довжин. 5 метрів та 2 дошки довжиною 5 м., які лежали майже на порозі ін-ту.

Наказую пом. директора по адм. частині взискать цей лісоматеріал в натурі з сторожа Шевякина, в противному разі утримати по риночній вартості.

Директор ін-ту

Архів БДПУ. — Спр. № 11 (65)я26. — Арк. 2. Оригінал.

№ 209 1945, січня 9. — Наказ директора інституту про підготовку допоміжного господарства до весняних робіт

Наказ № 6

Осипенківського Учительського Інституту від 9/І 1945 р.

§ 1. Відповідно рішення міської ради депутатів трудящих про підготовку допоміжного

господарства до весняних робіт зобов’язую зав. підсобним господарством т. Гетман И.Є.: 1. Закріпити коней за конюхами, забезпечивши за ними гарний догляд. 2. Зібрати в приміщення та відремонтувати до 15/ІІ.45 р. весь с/г інвентар,

розкріпивши його за відповідними робітниками. 3. Очистити весь наявний посівматеріал, забезпечивши його зберігання. 4. До 1/ІІІ.45 р. повністю придбати весь необхідний посівматеріал як зерновий, так

і городньо-бахчовий. 5. Виділити спеціальний фонд як грубих, так і конц. кормів на період весняних

робіт, забезпечивши його зберігання. 6. Скласти до 15/ІІ.45 р. та надати мені на затвердження план виконання весняних

робіт. 7. Про хід ремонту с/г інвентаря та забезпечення посів. матеріалом подавати

зведення 1, 10, 20 кожного м-ця. // Контроль за виконанням даного наказу покладаю на пом. директора по адм. госп.

частині т. Карповича О.К. [...] Директор ін-ту


№ 210 1945, лютого 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про відміну наказу стосовно об’єднання природничо-географічного та фізико-математичного факультетів під керівництвом одного декана

Наказ № 15

Осипенківського Учительського Інституту від 3/ІІ 1945 року

[...] // § 3.

На зміну наказу про об’єднання факультетів природничо-географічного та фізико-математичного під керівництвом одного декана, призначити деканом фізико-математичного факультету т. Веремія Ю.І. з виконанням обов’язків керівника педпрактики з фізики з 1/ІІ 1945 р. Оклад — 450 крб.

т. Сватенко І.Д. залишити деканом природничо-географічного факультету.


217



№ 211 1945, березня 2. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про проведення профспілково-комсомольського кросу

Наказ № 28я27

Осипенківського Учительського Інституту Від 2/ІІІ 1945 р.

Завтра, 3/ІІІ 1945 р., буде проведено профспілково-комсомольський кросс. В кроссе участвуют всі студенти ин-та и курсанты историчних курсов, крім

інвалідів вітчизняної війни та хворих. Всі, хто приймає участь в кроссі, повинні з’явитись в інститут на 2 години дня в

повній готовності у відповідній одежі та обуві з розрахунком построїтись і виступити о 2 годині дня.

Відповідним за проведення кроссу призначається т. Цецохо. [...] Директор ін-ту


№ 212 1945, березня 8. — Наказ директора інституту виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка з нагоди святкування 8 березня

Приказ № 31

Осипенковского Учительского Института від 8/ІІІ.45 р.1

Международный Коммунистический Женский день миллионы трудящихся Советского Союза встречают в условиях Великой Отечественной войны, в условиях решающих побед героической Красной Армии, наносящей завершающие удары по Гитлеровской Германии.

Трудящиеся женщины Советского Союза своим напряженным трудом на производстве, в колхозах, учреждениях, предприятиях и на фронтах Отечественной войны внесли огромный вклад в общее дело разгрома немецко-фашистских захватчиков, чем заслужили высокую похвалу Великого вождя т. Сталина:

«Во имя чести и независимости родины советские женщины, юноши и девушки проявляют доблесть и геройство на фронте труда. Они оказались достойными своих отцов и сыновей, мужей и братьев, защищающих родину от немецко-фашистских извергов» (Сталин).

Наши советские женщины, как и наша славная Красная Армия воспитанные большевистской партией // и т. Сталиным, воодушевленные великими идеями защиты своего отечества, и впредь будут достойными патриотами нашей родины.

Вместе с женщинами Советского Союза женщины нашего института: преподаватели, студенты, курсанты и учебно-вспомогательный персонал своей повседневной работой активно участвуют в деле решения задач, поставленных партией и правительством в подготовке учительских кадров.я28

В ознаменование международного женского дня за лучшие показатели в учебе, педагогической, трудовой и общественной работе объявляю благодарность: 1 Так у тексті.


218

студентам: Физико-математический факультет ІІ курс 1. Захарьевой А.М. 2. Верховенко А. 3. Матиевской Л. 4. Петраковой Л. Физмат ф-т І курс 1. Товчигречка З. 4. Васецкой О. 2. Кулиш 5. Костиря М. 3. Василевской В. 6. Вержиковской В. Естеств.-географ. ф-т ІІ курс 1. Костиной А. 7. Гулой М. 2. Селезневой Л. 8. Савченко М. 3. Тоцкой В. 9. Юрченко Н. 4. Скворцовой М. 10. Бабак В. 5. Калюжной Н. 11. Бондаренко // 6. Долденко О. Естеств.-географ. ф-т І курс 1. Козельской М. 4. Прибытковой Р. 2. Булавиной М. 5. Пархоменко Г. 3. Сек Ирине 6. Донцовой Евд. Исторический ф-т ІІ курс 1. Верховенко Т. 4. Кошляк М. 2. Орел Ал. 5. Короткой М. 3. Тиховод П. Исторический ф-т І курс 1. Нетес Р. 4. Приймак Т. 2. Цебенко М. 5. Филипченко Г. 3. Лисечко Д. 6. Кивер Евд. Преподавательск. и учебно-вспомогательный состав: 1. Гончар Е.В. преподав. математики 2. Малявиной Н.Л. преподав. 3. Кучма П.Ф. зав. каф. педагогики 4. Поляковой В.Б. зав. каф. языка и литер. 5. Щербаковой Л.С. комсорг ЦК ВЛКСМ1 6. Стешенко З.Ф. зав. библиотекой 7. Головатой А.К. секретарь ин-та 8. Зайченко С.Ф. уполн. [...]2 9. Нельга А.М. гл. бухгалтер 10. Придко О.И. бухгалтер 11. Галиновской О.Ф. кассир // 12. Дуловой М.К. лаборант 13. Радченко Л. уборщица 14. Вороновой М.И. швейцар 15. Колос Пел. рабоч. подсоб. х-ва 16. Стешенко А.Л. препод. укр. языка 17. Худан П. уборщица 18. Дубининой рабоч. подсоб. х-ва Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 11 (65). — Арк. 19 – 20 зв. Оригінал. 1 Так у тексті. 2 У тексті одне слово не прочитане.


219

№ 213 1945, березня 22. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про організацію групи самозахисту

Приказ № 38

Осипенковского Учительского Института от 22/ІІІ.45 г.

На основании приказа № 3 штаба МПВО г. Осипенко от 19/ІІІ.45 г. об организации групп самозащиты организовать при ин-те группу самозащиты в составе 6 звеньев.

1. Звено охраны порядка 1. Карпович О.К. — нач. звена 2. Лошаков А. 3. Сотникова Н.А. 4. Руссович К.П. 5. Веремей Ю.И. 6. Перков И.К. 2. Медико-санитарное звено 1. Бражникова М.А.я29 — нач. звена 2. Лосик Н.В. 3. Стешенко З.Ф. 4. Сизоненко В.Ф. 5. Прищепа Л.Т. 6. Нельга А.М. 7. Прядко О.И. 8. Рогоза З.Х. 3. Хим. звено 1. Малявина Н.Л. — нач. звена 2. Кучма П.Ф. 3. Гончар Е.В. 4. Полякова В.Б. 5. Стешенко А.Л. 6. Дулова М.К. 7. Зайченко С.Ф. 8. Головатая А.К. 9. Салатова М.А. 10. Радченко Л.И. // 4. Пожарное звено 1. Сватенко И.Д. — нач. звена 4. Прудентов Ф.Н. 2. Рогоза П.Д. 5. Малявин Л.С. 3. Копыл Ф.П. 6. Воскресенск. Ю.А. 5. Аварийно-восстановительное звено 1. Цецохо Е.И. 4. Брянцева Н.Л. 2. Гулинов Н.И. 5. Колотушкин Я.С. 3. Лявукин А.И. — нач. 6. Цвирко А.Б. 6. Убежища (охрана и порядок) 1. Щербакова Л.С. 2. Нечипоренко А.Л. 3. Евмененко Р.К. 4. Болковская А.А. Начальникам группы самозащиты назначить начальника военной кафедры

подполковника Пудовикова М.Ф., поручив ему организацию обучения бойцов группы. Обязать зам. директора по админ. хозчасти обеспечить группы необходимым

инвентарем. Директор ин-та [Підпис]



220

№ 214 1945, березня 24. — Наказ Й.П. Єрмілова про те, що він прийняв керівництво інститутом і приступив до виконання обов’язків директора

Наказ № 41

Осипенківського Учительського Інституту від 24/ІІІ 1945 р.

§ 1. Цього числа згідно наказу Заступника Наркомосвіти УРСР т. Філіпова № 1101 від

20/ІІІ 45 р. прийняв Осипенківський Учительський Інститут і приступив до виконання обов’язків директора інституту.



№ 215 1945, квітня 25. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про повернення з відрядження і про відрахування студентки В.П. Колпачієвої за зв’язок з окупантами

Наказ № 59

Осипенківського Учительського Інституту від 25/ІV 1945 р.

§ 1. Цього числа прибув з відрядження до м. Києва в Наркомосвіти і приступив до

виконання своїх обов’язків. Моєму заміснику т. Портянко приступити до виконання своїх обов’язків.

§ 2. т. Колпачієву Валентину Петрівну, студентку фізико-математичного факультету ІІ

курсу, за зв’язок з німцями під час окупації м. Осипенко відчислити зі складу студентів ін-ту.



№ 216 1945, квітня 30. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова з приводу відзначення 1 травня

Наказ № 61


§ 1. Історичне свято трудящих 1-ше Травня, день міжнародної солідарності, ми

зустрічаємо в цьому році і як переддень Великої Перемоги над самим лютим, самим небезпечним і ненависним ворогом усього людства — чорними силами німецького фашизму.

Країна рад виходить на свій бойовий огляд у всеозброєнні своєї богатирської міці, в ореолі видатних неперевершених перемог на полях жорстоких гігантських битв, яких ще не бачив світ.

Здійснилось геніальне пророцтво Великого Маршала Перемоги товариша Сталіна: Прийшло і на нашу вулицю свято! Але близкість перемоги не породжує в наших лавах ніякої самовпевненості і

самозадоволення. Наполеглива робота радянського народу принесла і приносить свої позитивні

наслідки.


221

Вітаю з днем 1-го Травня весь викладовський, студентський // і адміністративно-технічний персонал Осипенківського Державного Учительського Інституту.

Відмічаю наполегливу роботу і виношу подяку таким товаришам з занесенням в трудовий список:

1. Портянко В.П. зав. учбов. частиною 2. Сватенко І.Д. зав. каф. географ. 3. Малявіна Н.Л. викладач хімії 4. Кучма П.Ф. зав. каф. педагогіки 5. Гончар Є.В. викладач математики 6. Веремій Ю.І. декан математ. ф-ту 7. Пудовікову М.Ф. нач. військ. кафедри 8. Дуловій М.К. лаборант природн. кабінету 9. Нельга Г.М. головн. бухгалтер. 10. Галіновській О.П. скарбник ін-ту 11. Головатій Г.К. зав. спец. частини 12. Салатовій М.А. секретар курсів 13. Щербаковій Л.С. комсорг ЦК ЛКСМ 14. Русович К.П. зав. господарством 15. Сусанову Т.Г.я30 слюсар 16. Худан П.К. убиральниця, кур’єр 17. Вороновій М.І. швейцар 18. Пупиніну В.Є. конюх допом. г-ва 19. Борисюку В.М. садівнику Без занесення в трудовий список: 1. Лявукіну О.Й. зав. каф. історії 2. Малявіну Л. зав. каф. математики 3. Воскресенському викладач математики 4. Поляковій В.Б. зав. каф. мови та літерат. // 5. Стешенко Г.Л. викладач укр. мови 6. Стешенко З.Ф. зав. бібліотекою 7. Прядко О.І. пом. головного бухгалтера 8. Карповіч О.К. зам. директора по адмгоспчастині 9. Брянцевій Н.Л. убиральниця 10. Степаненко А. тесляр 11. Радченко Л. убиральниця 12. Постникову М.С. робочий допом. г-ва 13. Дубініной А.С. робочий допом. г-ва Відмінникам навчання: Природничо-географічн. ф-т ІІ курс 1. Костіній Г.Є. 7. Скворцовій М.Г. 2. Селезньовій Л.Ф. 8. Калюжній Н.С. 3. Хаджиковій В.Н. 9. Брезкун М.Н. 4. Юрченко Н.Ф. 10. Гулой М.І. 5. Долденко О.Н. 11. Бандуренко 6. Савченко М.Г. Природничо-географ. ф-т І курсу 1. Булавіній М.А. 5. Балжі Н.М. 2. Козельській М.П. 6. Цимбал В. 3. Пелашенко А.Є. 7. Донцовій Є.П. 4. Сек І.Я. Фізико-математичний ф-т ІІ курс 1. Верховенко А.І. 3. Захарьєвій А.М. — Стал. стипенд. 2. Дьячковій Г.І. 4. Матієвській Л.И.


222

5. Глушич Н.М. 9. Силенко Г.Л. 6. Подольській К.М. 10. Сірінюк Н.І. 7. Петраковій Л.С. 11. Федірко Є.І. // 8. Репашевській М.Ф. Фізико-математичний ф-т І курсу 1. Васецькій О.Г. 6. Костиря М.С. 2. Васильєвій В.Г. 7. Куліш Ю.Ш. 3. Вержиковській В.П. 8. Носовській А.А. 4. Завальнюку А.И. 9. Руденко А.Н. 5. Закута М.Г. 10. Товчигречко З.Г. Історичний факультет І і ІІ курсу 1. Тіховод 7. Орел 2. Бобровському 9. Приймак 3. Ківер 10. Федірко 4. Лисечко 11. Волобуєвій 5. Філіпченко 12. Ільічу Ф.І. 6. Верховенко 13. Несте[...]1 14. Леонтьєвій Курсантам річних курсів підготовки вчителів історії 1. Кривунь В. 3. Підуст Л. 2. Маль[...]2 І. 4. Пархоменко Директор ін-ту [Підпис] Єрмілов


№ 217 1945, травня 3. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про відрахування студента М.Г. Закути за хуліганський вчинок під час першотравневої демонстрації

Наказ № 62

Осипенківського Учительського Ін-ту від 3/V 1945 р.

[...] § 4.

За хуліганський вчинок під час першотравневої демонстрації (пошкодження панно), відмовлення нести оформлення колони інституту і демонстративний вихід з колони студ. фізико-математичного факультету т. Закуту відчислити зі складу студентів ін-ту.



№ 218 1945, травня 5. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про залишення М.Г. Закути в лавах студентства і винесення йому суворої догани

Наказ № 63

Осипенківського Учительського Інституту від 5/V 1945 р.

[...]

1 У тексті кілька літер не прочитані. 2 У тексті кілька літер не прочитані.


223

§ 3. На зміну наказу № 62 від 3/V 1945 р. вик. студента фізико-математичного

факультету І курсу т. Закута М.Г. поновити в правах студента ін-ту, оголосити йому сувору догану з занесенням в особисту справу за хуліганський вчинок на першотравневій демонстрації.



№ 219 1945, травня 19. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про формування приймальної комісії

Наказ № 70

Осипенківського Учительського Інституту від 19/V 1945 р.

§ 1. Відповідно до наказу ВКВШ № 196 від 17/ІV 1945 р. про прийом до вищих учбових

закладів в 1945 році, з метою широкого розгортання роботи по набору студентів до нашого інституту створити приймальну комісію в такому складі:

Голова комісії т. Єрмілов Й.П. Декан Сватенко І.Д. Декан Веремій Ю.І. Члени комісії Декан Лявукін О.Й. Зав. каф. Малявін Л.С. Комсорг ЦК ВЛКСМ Щербакова Комісії негайно приступити до виконання своїх обов’язків і скласти розгорнутий

план міроприємств набору. § 2.

Для прийому іспитів від студентів створити комісії в складі: З рос. мови і літератури: 1. Лосик Н.В. 2. Пирус З укр. мови і літератури: 1. Стешенко Г.Л. 2. Полякова В.Б. // З історії народів СРСР т. Лявукін О.Й. З географії т. Сватенко І.Д. З природознавства т. Рогоза П.Д. З математики т. Воскресенський Ю.О. З фізики т. Веремій Ю.І. З конституції т. Токаренко І.І.

§ 3. Зобов’язати навчальну частину, деканів факультетів та зав. кафедрами організувати

систематичну допомогу вступникам в їх підготовці до іспитів шляхом консультацій, бесід і т. і.

§ 4. У допомогу приймальній комісії організувати бригаду для посилки в райони: Зав. кафедрой педагогіки Кучма П.Ф. Викладачі Воскресенський, Цецохо Е.І. Комсорг ЦК ВЛКСМ Щербакова і студентів т. Білич, Балжи, Лебедько, Юнаш, Федірко,

Верховенко, Синявська, Петракова, Куціянова. Директор ін-ту [Підпис] Ермілов



224

№ 220 1945, червня 9. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про звільнення робітниці допоміжного господарства Александрової в зв’язку з затриманням органами міліції

Наказ № 80

Осипенківського Учительського Інституту від 9/VІ.45 р.

§ 1. т. Александрову, робітницю допоміжного господарства, в зв’язку з затриманням

органами міліції звільнити з посади в ін-ті з 5/VІ.45 р. [...] Директор ін-ту [Підпис] Ермілов


№ 221 1945, червня 12. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про звільнення викладача Ф.П. Копил «за п’янку, побутовий розклад та неодноразове порушення учбової дисципліни, що виявилась в порушенні правил прийому заліків та іспитів, в порушенні правил внутрішнього розпорядку»

Наказ № 81

Осипенківського Учительського Інституту від 12/VІ 1945 р.

§ 1. Викладача основ Марксизму-Ленінізму т. Копил Ф.П. за п’янку, побутовий розклад

та неодноразове порушення учбової дисципліни, // що виявилась в порушенні правил прийому заліків та іспитів, в порушенні правил внутрішнього розпорядку ін-ту, з роботи звільнити з 9/VІ 1945 р., прохати НКО УССР наказ затвердити.

[...] Директор ін-ту [Підпис] Ермілов


№ 222 1945, червня 27. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

Наказ № 87

Осипенківського Учительського Інституту від 27/VІ.45 р.

§ 1. Згідно наказу заступника НКО УРСР // про затвердження Сталінських стипендій по

н/ін-ту, призначити стипендію ім. Сталіна відмінникам навчання — студентці фізико-математичного факультету ІІ курсу т. Захарьєвій А.М. та студенту історичного ф-ту І курсу т. Бобровському П.П.

Бухгалтерії перевести розрахунок з 1 березня, врахувавши видані стипендії звичайного розміру.



№ 223 1945, жовтня 19. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про визначення академічного навантаження та окладів викладачів


225


від 19/Х 45 р. § 1.

На підставі штатного розпису, складеного згідно діючих по інституту навчальних планів, Наркомосвіти УРСР встановлюється таке академічне навантаження, місячні оклади викладачів на 1945 – 46 навчальний рік: Кафедра Марксизму-Ленінізму 1. Єрмілов І.П. Зав. каф. констит. СРСР 240 г. 700 крб. 2. Токаренко І.І. Ст. викл. основ Марк.-Ленін. 580 800 Кафедра історії 3. Лявукін О.І. Зав. каф. історія ср. віків 632 1320 4. Коваленко Ф.Ю.я31 Виклад. старод. історії 720 700 5. Панцуктілова О.В.я32 Викл. історії нового часу 720 700 6. Біла Н.Є.я33 Викл. історії СРСР 616 700 7. Поплавська С.М.я34 Викл. історії СРСР 550 700 Кафедра військово-фізичної підготовки 8. Пудовіков М.Ф. Зав. каф. військ. підгот. 212 1800 9. Цецохо Е.І. Викл. фізичн. підгот. 500 800 10. Гаєвський М.М.я35 Викл. фізичн. підготовки 450 700 Кафедра педагогіки 11. Кучма П.Ф. Викл. психології (стац. і заоч.) 536 700 Кафедра природознавства 12. Портянко В.П. Зав. каф. ботаніка 300 840 13. Лошаков О.С.я36 Викладач зоології 715 700 14. Рогоза П.Д. Виклад. ботаніки 721 900 15. Малявіна Н.Л. Виклад. хімії 563 700 16. Штань Ю.І.я37 Виклад. педпрактики погодинна оплата // Кафедра математики 17. Малявін Л.С. Зав. каф. матем. анал. 660 1350 18. Воскресенський Ю.О. Виклад. аналіт. геометр. 720 900 19. Гончар Є.В. Викл. елемент. матем. 720 800 Кафедра географії 20. Сватенко І.Д. Зав. каф. географ. СРСР 668 1440 21. Спаський К.О. Виклад. загальної географії 720 900 22. Прудентов Ф.М. Виклад. картограф. (стац. і заочн.) 360 400 Кафедра фізики 23. Веремій Ю.І. Зав. каф. фізики 730 840 24. Сиромятніков А.А. Викладач фізики 409 Погодинно 25 Нечіпоренко О.Л. Виклад. фізики 365 350 26. Бабін С.Л. Виклад. педпракт. 130 Погодинно Кафедра мови і літератури 27. Полякова В.Б. Зав. каф. укр. літер. (заочн. і стац.) 633 960 28 Стешенко Г.Л. Виклад. укр. мови 746 700 29. Лосік Н.В. Виклад. рос. мови 728 700 30. Євмененко Р.К. Виклад. рос. літерат. (стац. і заоч.) 639 700 31. Осецька З.В. Виклад. іноземн. мови (стац. і підг. від.) 400 400

§ 2. Оплату зарплатні за цими окладами провадити з 1 вересня 1945 року. Директор ін-ту [Підпис]


№ 224 1945, листопада 1. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про створення комісії для передачі інституту в зв’язку зі смертю директора Й.П. Єрмілова


226


від 1/ХІ 1945 р. § 1.

В зв’язку з раптовою смертю (параліч серця) директора інституту Єрмілова Йосипа Петровича виконання обов’язків директора інституту приймаю я, Портянко Володимир Пилипович.

Для передачі інституту утворити комісію в складі: 1. Пудовикова М.Ф. Парторг 2. Карповича О.К. Зам. дир. по адм-госп. часті 3. Нельга Г.М. Головний бухгалтер 4. Лошаков О.С. Голова МК спілки 5. Головата Г.К. Зав. спец. частини Передачу ін-ту розпочати з 2/ХІ 1945 р. Зам. директора [Підпис]


№ 225 1945, листопада 23. — Наказ Л.Є. Леоновського з повідомленням про його призначення на посаду директора інституту

Наказ № 161

Осипенківського Учительського Інституту від 23 листопада 1945 р. § 1.

Згідно наказу № 4374 Заступника Народного Комісара Освіти УРСР т. Гуленка І.С. від 10/ХІ 1945 р. § 2, призначити тов. Леоновського Леоніда Євменовича директором Осипенківського Учительського Інституту з 10-го листопаду 1945 р.1

Директор ін-ту [Л.Є. Леоновський]

Архів БДПУ. — Спр. № 14 (68)я38. — Арк. 5 зв. Оригінал.

№ 226 1945, листопада 27. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про перенесення початку занять на 8 год. 30 хв. і про організацію курсів з підготовки фізкерівників

Наказ № 163

Осипенківського Учительського Інституту від 27/ХІ 1945 р. § 1.

З 29 листопаду 1945 р. початок учбових занять в Інституті встановити з 8.30 год. Деканам ф-ту в відповідності з цим перебудувати розклад дзвонків.

Початок роботи робітників канцелярії // та бухгалтерії з 8.30 г. до 5 годин вечора. § 2.

В зв’язку з організацією при Осипенківському Учительському Інституті курсів по підготовці фіз. керівників для середньої школи призначається з 29/ХІ 45 р. нач. курсів тов. Карпович О.К. Обов’язки секретаря курсів покласти на т. Прятко.



№ 227 1945, листопада 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про усунення недоліків у роботі підсобного господарства

1 Дописано: «Прибув на місце призначення 22/ХІ 45 р. і приступ. до виконання обов’язків».


227


від 28 листопаду 1945 р. При мойому ознайомленню з підсобним господарством інституту установлено

цілий ряд недоліків, а саме: врожайність по господарству надзвичайно низька, уборка врожаю перевадилась кепсько і довгий час продукція не була оприходована; до цього часу не убрані і не приведені в належний порядок буряки, які приморожені і не придатні для зимового зберігання. Недостатньо заготовлено корму для скоту та коней і не підготовлене приміщення для зимівлі худоби. Коні хворі на коросту і не було прийнято відповідних засобів їх лікування. Рогата худоба знаходиться в одному приміщенні з коростявими кіньми, що загрожує їй захворюванням.

Більшість квартир робітників знаходиться в // безгосподарчому стані і не зроблено можливий при даних умовах ремонт.

Довгий час (з 15/VІІІ.45 р.) не була заміщена посада зав. підсобним господарством, що в великій мірі і є причиною такого стану господарства.

Для усунення вищезазначених недоліків і приведення в належний стан підсобного господарства Інституту наказую:

§ 1. Призначити зав. підсобним господарством т. Панасенко М.І. з 29/ХІ.45 р. з окладом

згідно кошторису. § 2.

За недбайливе ставлення до своїх обов’язків, яке виявилось у недостатньому розвитку тваринництва, кепському догляді за молодняком, незабезпеченість худоби приміщенням та кормами на зиму, захворювання коней на коросту — зоотехніка підсобного господарства т. Писаревського А.Г. з 30/ХІ 45 р. з роботи зняти. Бухгалтерії перевести повний розрахунок.

§ 3. За невиконання своїх прямих обов’язків по уходу за рогатою худобою скотарку

господарства т. Писаревську В.Б. звільнити з роботи з 30/ХІ 1945 р. Бухгалтерії перевести повний розрахунок.

§ 4. Сезонну робітницю господарства т. Панасенко // А.П. перевести на роботу скотарки

з 30/ХІ 45 р. з окладом згідно кошторису. [...] Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 14 (68). — Арк. 6 – 7. Оригінал.

№ 228 1945, грудня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію проведення січневої сесії заочників

Наказ № 166

Осипенківського Учительського Інституту від 1 грудня 1945 р.

[...] § 2.

«Про організацію проведення січневої сесії заочників». Відповідно до наказу заступника НКО УРСР т. Русько О.М. «про організацію і

проведення січневої сесії заочників» наказую: 1. Провести з 1-го по 10-е січня 1946 р. для студентів-заочників навчально-залікову

січневу сесію; 2. Заступникові директора інституту по заочному відділу:


228

а) розробити конкретні міроприємства по організації та проведенню січневої сесії і подати на затвердження вченої ради інституту 10 грудня 1945 р.

б) своєчасно надіслати студентам-заочникам виклики на сесію; в) заключити умови з директорами шкіл про здачу в оренду для інституту

приміщення шкіл на час проведення січневої сесії; г) завчасно поставити питання перед обласним та міським торговими відділами про

виділення фондів для харчування студентів-заочників під час сесії та з міськторгом про прикріплення їх до їдальні.

3. Завідуючим кафедр: а) розподілити // учбове навантаження між членами кафедри на час роботи сесії; б) до 15 грудня затвердити робочі плани викладовців на січневу сесію та подати їх

в заочний відділ; в) затвердити графіки консультацій. 4. Заступникові директора інституту по господарській частині: а) забезпечити на час сесії студентів-заочників соломою для матраців,

техперсоналом, в гуртожитках паливом, освітленням, водою і всім необхідним, щоб створити нормальні умови для роботи.

[...] Директор ін-ту [Підпис]


№ 229 1945, грудня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про створення гуртків і спортивних секцій, розвиток фізкультури і спорту

Наказ № 167 //


[...] // § 11.

[У] відповідності з вимогами наказу УВШ при РНК УРСР від 1 листопаду 1945 р. № 422 наказую:

1. До 5/ХІІ 1945 р. закінчити організацію кружків серед студентів інституту: а) гуртки оборонного значіння: зв’язківців в кількості 20 чолов., сандружинниць в

кількості 20 чолов. і стрілк. в кільк. 25 чол. б) спортивні секції: гімнастичну в кількості 30 чол., легкоатлетичну 25 чол. і секцію

лиж 30 чол. Відповідальність за організацію оборонних гуртків і спортсекцій покласти

відповідно на голову Осоавіахіму т. Воскресенського і голову низової ради ФК т. Цецохо, а за відвідування студентами занять гуртків і секцій на деканів факультетів.

2. Заборонити деканам відривати студентів, які будуть на заняттях в оборонних гуртках і спортсекціях, // на які б то не було другі заняття в дні одведені для оборонної і спортивної роботи (понеділок, п’ятниця).

3. т. Юхно і Біломесовій організувати всемірну допомогу Раді Осоавіахіму і низовій раді ФК в організації і проведенні оборонної і спортивної роботи серед студентів ін-ту шляхом проведення повсякденної роз’яснюючої роботи.

4. Організувати приєм норм на значок ГТО від всіх студентів підготовчого відділу 1 і 3 семестрів. Для приймання норм на значок ГТО від студентів 3 сем. деканам організувати учбові групи по факультетам, а від студентів підготовчого відділу і 1 семестру норми приймати в процесі академічних занять фізкультури.

5. Провести інститутські міжфакультетні командні і особисті змагання по гімнастиці, легкій атлетиці, спорт. грі, шахматах и шашках. Начальнику військової


229

кафедри представити мені на затвердження план указаних змагань і довести його до студентів інституту.

6. Для заохочування кращих спорт. команд, факультетів і спортсменів, зайнявших особисту першість, установити переходні командні, факультетські і особисті призи по гімнастиці, спорт грам, легкій атлетиці, шахматах і шашках.



№ 230 1945, грудня 25. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію новорічної ялинки

Наказ № 181


§ 1. Для організації новорічної ялинки для дітей робітн. та студ. ін-ту видати на витрати

під відповідальність голови МК т. Горбенко крб. пятьсот та продуктів з підсобного господарства: 1) олії десять (10) кг., 2) картоплі сорок (40) кг. Зобов’язую голову комісії по організації ялинки т. Кучму дати повний звіт по витратам, затверджений головою МК ін-ту



№ 231 1945, грудня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи на відзначення 75-річниці смерті К.Д. Ушинського

Наказ № 184

Осипенківського Учительського Інституту від 29 грудня 1945 р. § 1.

На вшанування пам’яті великого російського педагога Костянтина Дмитровича Ушинського необхідно здійснити по інституту такі заходи для відзначення 75-річчя від дня його смерті:

1. Провести двохгодинні заняття з студентами на тему: «Життя й педагогічна діяльність К.Д. Ушинського». Деканам факультетів встановити в розклад ці години до 1/І.46 р.

2. 3 січня 1946 р. провести урочисті збори колективу інституту з запрошенням інтелігенції м. Осипенко з доповіддю на тему: «К.Д. Ушинський — великий педагог нашої Батьківщини». //

3. 4 січня 1946 р. провести наукову сесію ін-ту, присвячену К.Д. Ушинському, з таким порядком денним:

1. К.Д. Ушинський — основоположник російської педагогіки (доп. т. Горбенко). 2. Основні дати життя Ушинського (доп. т. ________). 3. Психологічні погляди К.Д. Ушинського (доп. т. Кучма). 4. Рідна мова та її значення в процесі виховання й навчання (доп. т. Полякова). 4. Зобов’язати зав. кафедрою педагогіки т. Горбенко Ю.П.я39 виділити із членів

кафедри педагог., а також чл. інших кафедр доповідачів для читання доповідей та лекцій вчителям та населенню про життя й педагогічну діяльність К.Д. Ушинського.

5. Доручити т. Горбенко Ю.П. подати для друку в редакцію місцевої газети «Більшовицька Зірка» статтю про Ушинського.


230

6. Зав. каф. педагогіки зробити відповідне оформлення педагогічного кабінету ін-ту шляхом виставлення вітрини про К.Д. Ушинського.

7. Доручити кафедрі педагогіки обслужити доповідями про Ушинського січневі міську та районну конференції вчителів.

8. Доручити т. Панцуктіловій підготувати виступи художньої самодіяльності в кінці сесії.



№ 232 1946, січня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію екзаменаційної сесії і створення редакційної комісії для підготовки до друкування збірника наукових робіт

1946 р.


від 3 січня 1946 р. § 1.

Згідно наказу УВШ при РНК УРСР від 1945 р. учбове навчання по всіх відділах 5 січня 1946 р.

З 6 січня по 28 січня провести екзаменаційну сесію. З 28 січня по 10 лютого включно провести канікули. Уч. частині, деканам факультетів в погодженні з партійною, комсомольською і

профорганізацією розробити план культмасової роботи. Господарчій частині забезпечити студентів під час екзаменаційної сесії додатковим харчуванням.

§ 2. З метою своєчасної підготовки до друкування збірника наукових робіт створити

редакційну комісію в такому складі: 1 Портянко В.П. зам. директора 2 Сватенко І.Д. зав. кафедрою географії 3 Малявін Л.С. зав. кафедрою математики 4 Лявукін О.О. зав. кафедрою історії 5 Полякова В.Б. зав. кафедрою мови і літератури 6 Пудовіков М.Ф. нач. військ. кафедри 7 Рогоза П.Д. викладач ботаніки [...] // Директор ін-ту [Підпис]


№ 233 1946, січня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про перевірку стану квартир, де мешкають студенти, і про заходи з покращення стану грамотності студентів

Наказ № 9

Осипенківського Учительського Інституту від 15 січня 1946 р.

[...] // § 4.

З 1 січня 46 р. встановити такий порядок обліку кутків, де мешкають студенти інституту. Коменданту т. Димитрову взяти на облік всі квартири, де мешкають студенти ін-ту, перевірити чи на всі квартири складено умови з домогосподарками, якщо не на всі,


231

так оформити договорами всі квартири. Кожного 3-го числа місяця коменданту по//давати до бухгалтерії відомість про студентів-мешканців кутків для сплати їх вартості домогосподаркам.

§ 5. З метою забезпечення виконання наказу заст. Наркома Освіти УРСР т. Русько від

14/ХІІ.45 р. про стан грамотності студентів наказую: 1. Увести в ін-ті такий мовний режим, при якому студент сподівався на зауваження

від викладовців та свої товаришів у всіх випадках неправильного письма або усної мови. Зобов’язати весь викладовський персонал слідкувати за культурою письмової і усної мови студентів.

2. Під час іспитів, оцінюючи студентські відповіді з будь-якої дисципліни, враховувати не тільки знання фактичного матеріалу предмета, але й уміння грамотно їх висловити.

3. Не допускати в документації інституту мовної неохайності ні від студентів, ні від службовців та викладачів. Попередити, що за всі об’яви, плакати, звіти, розпорядження, накази тощо, в яких буде допущена мовна неохайність, будуть нести сувору відповідальність ті особи, які допустили цю неохайність.

4. Зобов’язати учбову частину на початку другого семестру провести фронтальну перевірку грамотності студентів всіх курсів. Студентам, які напишуть перевірені роботи незадовільно, зобов’язати самостійно працювати над мовою і у визначений учбовою частиною строк скласти іспит.

5. З метою перевірки грамотності випускників, за два місяці до держ. екзаменів провести диктант з укр. і рос. мов. //

6. Кафедрі мови і літератури опрацювати ряд заходів, спрямованих на поліпшення якості викладання нормативного курсу української і російської мов.

7. Керівникам кафедр, деканам факультетів під час перевірки якості викладання звертати увагу на культуру мови викладання.



№ 234 1946, січня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про художню самодіяльність

Наказ № 14

Осипенківського Учительського Інституту від 23 січня 1946 р.

[...] § 5.

19 і 20 січня ц/р колектив гуртка художньої самодіяльності під керівництвом викладача нової історії О.В. Панцуктілової дали два концерта в міському театрі, крім систематично обслу//говує виборчий участок, показуючи гарні досягнення в своїх виступах. Беручи активну участь в худож. самодіяльн., колектив гуртка пов’язує свою роботу в гуртку з гарною учебою. Наказую:

1. Всім учасникам гуртка художньої самодіяльності об’явити подяку. 2. Особливо відмічаю активну роботу в гуртку студентів: Семенової, Мищенко,

Толочко, Переверзєвої, Кононенко, Слуцької і Огієнко. 3. Студентів-учасників гуртка художньої самодіяльності, проявивших сумлінну

активність і мастерство: Баланда, Буц, Синенко, Цюпа, преміювати джемперами. 4. Викладача історії т. Панцуктіловій О.В. за роботу по організації художньої

самодіяльності в ін-ті об’явити подяку з занесенням в особисту справу.


232

5. Комсоргу ЦК ВЛКСМ т. Юхно, зам. директора по заочному відділу т. Лошакову і студенту т. Євтіхієву за проявлену активну поміч в організації художньої самодіяльності в ін-ті об’явити подяку.



№ 235 1946, лютого 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до виборів до Верховної Ради СРСР і про припущені порушення при несенні служби по охороні військового кабінету

Наказ № 21

Осипенківського Учительського Інституту від 6 лютого 1946 р.

§ 1. В честь подготовки к выборам в Верховный Совет СССР и ознакомления

трудящихся с обращением Центрального Комитета ВКП(б)У, 8/ІІ.46 г. на площади им. Ленина будет проведен митинг трудящихся. Придавая исключительно важное политическое значение указанному мероприятию, приказываю:

1. Деканам факультетов обеспечить к 4 часам дня 8/ІІ.46 г. организованную явку в ин-т всех студентов и преподавательского состава своего факультета. К 10 часам дня 8/ІІ.46 г. доложить мне о количестве людей, обязанных участвовать на митинге.

2. Построение в следующем порядке: а) в голове колонны преподавательский состав и сотрудники института; б) за колонной преподавательский состав курсов физруков; в) за курсами физруков подготовительный отдел; г) в хвосте колонны неработающие граждане 14 избирательного участка. 3. Оформление колонны знаменами, портретами и // лозунгами возлагаю на моего

заместителя по адм.-хоз. части т. Карповича с использованием художника. 4. Построение колонны и командование ею возложить на преподавателя

физподготовки т. Цецохо. 5. Пред. МК т. Горбенко обеспечить полную явку на митинг сотрудников

института. 6. Лаборанту Гордееву явиться на митинг к 4 час. дня 8/ІІ.46 г. с музыкальным

инструментом. § 2.

В ночь с 31 января на 1 февраля сторожевым постом по охране военного кабинета в составе студентов подготовительного отдела, несмотря на проведение инструктажа о порядке несения службы, были допущены грубые нарушения:

а) старший сторожевого поста студент Величко не выполнил требования Устава Гарнизонной службы, не принял никаких мер к обеспечению надлежащего несения службы караульными поста;

б) студенты Мищенко и Переверзева самовольно ушли из караульного помещения домой;

в) студентка Бочарникова, выставленная на пост в первую смену, оставила пост и винтовку, которая была подобрана лаборантом военного кабинета т. Донцовой.

Приказываю: 1. За безответственное отношение к выполнению обязанностей по несению службы

по охране военного кабинета студентам подготовительного отдела Величко, Мищенко и Переверзевой объявить выговор.

Студентке Бочарниковой объявить строгий выговор с предупреждением.


233

// [...] Директор ін-ту [Підпис]


№ 236 1946, лютого 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1946 року

Наказ № 22


[...] § 4.

На подання навчальної частини, студентів ІІ курсу, які виконали повністю навчальний план учительського інституту і витримали встановлені державні екзамени, випустити з інституту:

Історичний факультет: 1 Самойленко Віра Федорівна 26 Яновська Євдокія Іванівна 2 Лимар-Мащенко Євдокія Кирилівна 27 Амеліна Лариса Семенівна 3 Руднева Олександра Юр’євна // 28 Андреева Катерина Трохимівна 4 Кошляк-Бідна Марія Василівна 29 Негляд Ніна Микитівна 5 Волобуєва Євдокія Іванівна 30 Чорна Олександра Михайлівна 6 Паскова Марія Петрівна 31 Портачева Тамара Петрівна 7 Заводько Марія Мик. 32 Кривошеєва Марія Василівна 8 Фоменко Олена Василівна 33 Беломесова Олександра Василівна 9 Щербань Неоніла Семенівна 34 Яковенко Ніна Степанівна 10 Жукова Віра Михайловна 35 Ващук Марія Федорівна 11 Костенко Євдокія Павловна 36 Рекотова Надія Юхимівна // 12 Масіч Олена Леонтійовна 37 Голік Віра Федорівна 13 Ганзуленко Марія Гнатовна 38 Зосім Тетяна Митрофанівна 14 Адова Ніна Сергійовна 39 Коротка Марія Андрійовна 15 Марголіс Клара Яковлівна 40 Співак Неоніла Архипівна 16 Кідалова Віра Володимировна 41 Ілліч Федір Іванович 17 Капустіна Марія Семенівна 42 Тиховод-Абрамова Поліна Семенівна 18 Губрієнко Надія Павлівна 43 Чепуренко Лідія Тимофійовна 19 Бакуменко Олександра Григоровна 44 Соколова Зоя Сергійовна 20 Голосна Ольга Харитоновна 45 Шостак Лідія Михайлівна 21 Захарченко Лідія Ларіоновна 46 Орел Олександра Костянтинівна 22 Георгієва Катерина Іванівна 47 Луцька Марія Петрівна 23 Чурилова Ганна Гнатівна 48 Зятіна Надія Гаврилівна 24 Сляднева Наталія Павлівна 49 Сопільняк Марія Хрисантівна 25 Чирва Тетяна Петрівна 50 Чупилко Вустя Прокофійовна Природничо-географічний ф-т: 1 Астафьєва Є.І. 14 Ємакова А.М. 2 Бабак В.А. 15 Іовова В.Г. 3 Бессонова І.Г. 16 Карташева А.І. 4 Білаш Н.М. 17 Костіна Г.Є. 5 Бандуренко Р.А. 18 Коцарева М.Е. 6 Галацька К.Г. 19 Короленко Н.І. 7 Гула М.І. 20 Кес Ю.П. 8 Глушко М.М. 21 Калюжна Н.С. 9 Долденко О.Н. 22 Курочка О.Н. 10 Бризкун М.Н. 23 Карапетрова А.Ф. 11 Довгаль А.П. 24 Лебедько В.Т. 12 Жогло С.С. 25 Малієнко М.А. 13 Зюбченко С.А. 26 Мячина А.А.


234

27 Мячина М.А. 39 Рижкевич А.А. 28 Носовська П.С. 40 Савченко М.Г. 29 Нечміря В.І. 41 Скворцова М.Г. 30 Ольшанська А.П. 42 Северін Є.Л. 31 Пундева А.І. 43 Танковська О.С. 32 Панчукова Т.Г. 44 Тоцька Р.П. 33 Пустовойт Л.Г. 45 Хаджикова В.Н. 34 Попова М.С. 46 Савченко Н.Ф. 35 Скрильнікова Е.І. 47 Челбарах А.І. 36 Юрченко Л.Ф. // 48 Черненко П.П. 37 Резун М.С. 49 Щербак Є.К. 38 Русанова А.А. 50 Шатров М.Ф.

Фізико-математичний факультет: 1 Белова Є.Я. 14 Репашевська М.Ф. 2 Бондарчук Н.П. 15 Силенко Г.Л. 3 Глушич Н.М. 16 Синявська К.А. 4 Захарьєва А.М. 17 Степаненко М.В. 5 Кізилова О.Є. 18 Сіріньок Н.І. 6 Коврова Т.П. 19 Ткач В.І. 7 Курило Н.Н. 20 Турчина К.О. 8 Крамаренко О.Г. 21 Цюпа Н.М. 9 Куціянова Л.В. 22 Шевченко Н.Ф. 10 Литовченко Г.Т. 23 Федірко Є.І. 11 Мариненко Л.І. 24 Арістова Т.В. 12 Матєвська Л.І. 25 Оніщенко Н.О. 13 Подольська О.М. Директор ін-ту [Підпис]


№ 237 1946, лютого 20. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи з налагодження трудової дисципліни і про святкування 28-ї річниці створення Червоної Армії

Наказ № 31


§ 1. З метою налагодження трудової дисципліни серед студентів наказую: 1. Деканам ф-ів, зав. п/в, начальнику курсів фізкерівників щоденно мені особисто

подавати зведення про відвідування студентами та курсантами учбових занять по даній мною формі за підписом декана та секретаря.

2. Для обліку участі студентів в громадських, господарчих та інших міроприємствах, що проводяться по інституту, завести особисті листки на кожного студента. Доручити ведення цього обліку секретарям факультетів.

3. Деканам фак-ів до 25/ІІ.46 р. скласти план роботи по фак-ту, в якому відбити як учбову роботу, так і проведення масово-політичної роботи по факультету. В останній частині план складати у погодженні з комс. та проф. організаціями факультету.

4. Кожної суботи деканам ф-ів інформувати мене про стан учбової роботи, трудової дисципліни та масово-політичної роботи на ф-ті.

[...] // § 6.

1. Товарищи студенты, профессорско-преподавательский состав и сотрудники института. Поздравляю Вас с великим праздником советского народа — 28 годовщиной нашей славной Красной Армии.


235

28 февраля текущего года весь советский народ празднует 28 годовщину существования своих вооруженных сил в условиях мирной обстановки и напряженного созидательного труда. И в этом величайшая заслуга Красной Армии. Созданная и воспитанная великими вождями советского народа Лениным и Сталиным, вдохновляемая большевистской партией, Красная Армия в течении 28 лет с честью выполняла возложенные на нее задачи: отстояла завоевания Великой Октябрьской Социалистической революции, свободу, честь и независимость первого в мире социалистического государства. 28 летняя история // ее существования есть история беззаветного служения советскому народу, история самоотверженной борьбы с многочисленными врагами нашей Социалистической Родины. В наиболее грозный час в истории нашей родины — в период Великой Отечественной войны — Красная Армия показала себя достойной своего могучего народа, в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками и японскими империалистами своей беззаветной храбростью, мужеством, героизмом покрыла свои знамена неувядаемой славой доблести, спасла от порабощения фашистскими варварами не только народы нашей страны, но и народы всего мира.

Этой героической борьбой за дело партии-Ленина-Сталина Красная Армия заслужила всеобщую любовь не только народов нашей страны, но и восхищение, признание ее могущества и доблести со стороны народов всего мира. Красная Армия заслужила по праву славу Армии-освободительницы. Разгромив злейших врагов социалистического государства, Красная Армия вместе со всем народом нашей страны, пользуясь миром, упорно борется за дальнейшее укрепление своей боевой мощи, за освоение опыта Великой Отечественной войной, за овладение в совершенстве боевой техникой, держит свои ряды в полной боевой готовности. Отмечая 28 годовщину Красной Армии, призываем весь коллектив института еще более направить свои силы на повышение качества подготовки советских педагогов, на борьбу за образцовую дисциплину, порядок и организованность, за честь института, за пере//довое место среди ВУЗов УССР.

2. В ознаменование 28 годовщины Красной Армии участникам и инвалидам Отечественной войны:

І. Преподавательский состав, т. т.: 1 Юфит Н. 12 Штаню Ю.И. 2 Головатой А.К. 13 Панасенко 3 Марченко И.И. 14 Квитко 4 Петровой 15 Коваленко Ф.Е. 5 Верещак И.П. 16 Лысенко 6 Дядык Я.Н. 17 Щербина 7 Карпович О.К. 18 Юхно К.В. 8 Гаевскому Н.М. 19 Кривулину Г.В. 9 Лошакову А.С. 20 Решетняку С.Р. 10 Токаренко И.И. 21 Гардееву Г.И. 11 Веремий Ю.И. 22 Цвирко А.Б. ІІ. Студентам: 1 Вороновой ІІ курс физмат 2 Бабак Н. ІІ курс ест. геогр. 3 Евтихиеву Г.М. ІІ курс ест. геогр. 4 Небере Н. ІІ курс ест. геогр. 5 Кравченко ІІ курс истор. 6 Бобровскому П.П. ІІ курс истор. 7 Нестюричеву Н.Ф. ІІ курс истор. 8 Гутневу А.С. І курс истор. 9 Зинченко В.И. І курс истор. 10 Орловой Л.А. І курс истор. 11 Савченко Н.С. І курс истор.


236

объявляю благодарность. // Подсобному хозяйству для оказания материальной помощи участникам и

инвалидам Отечественной войны, семьям погибших на фронтах Отечественной войны выдать необходимое количество продуктов.

Да здравствует наша славная Красная Армия! Да здравствует большевистская партия — организатор и вдохновитель побед советского народа.

Да здравствует Великий полководец — т. Сталин! Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 14 (68). — Арк. 48 зв. – 50 зв. Оригінал.

№ 238 1946, березня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію воскресника для допомоги у відбудові міської електростанції, підготовки до відбудови навчального корпусу і збору металобрухту

Наказ № 37

Осипенківського Учительського Інституту від 1 березня 1946 р. § 1.

Для оказания помощи в восстановлении гор. электростанции, подготовки к восстановлению учебного корпуса ин-та и сбора металлолома // приказываю:

1. Всем без исключения студентам, преподавателям, курсантам курсов физруков и административно-техническим работникам ин-та 3 марта к 7 часам 30 минутам явиться в институт на воскресник и построиться по факультетам и академическим группам.

Порядок построения: 1) факультеты выстраивают соответствующие деканы. 2) Курсы физруков — нач. курсов т. Карпович. 3) Подготовит. отдел — декан физико-математического ф-та т. Веремий.

2. Ответственность за своевременную и полную явку на воскресник личного состава ин-та возлагаю:

1) Студентов — на деканов ф-та. 2) Курсов физруков — на нач. курсов. 3) Преподавательский состав и адм.-технического персонала — на предместкома

т. Горбенко. 3. Работу на воскреснике 3 марта производить с 8.00 до 13.00 по особому плану

распределения по объектам работ. т. Карповичу обеспечить работающих соответствующим инструментом.

12 Серой Р.П. І курс истор. 13 Авдеенко П.А. І курс ест. геогр. 14 Бабырь И.А. І курс физмат 15 Колесников В.И. І курс физмат 16 Самойлович М.А. І курс физмат 17 Востриковой М.Д. І курс физмат 18 Артюшкину В.И. І курс физмат 19 Марченко В.Д. І курс физмат 20 Кильчицкому А.В. п/о курс. физрук 21 Бойко Л.Л. п/о курс. физрук 22 Байдала А.Я. п/о курс. физрук 23 Журавко С.П. п/о курс. физрук 24 Ковтун П.Н. п/о курс. физрук 25 Дубовик В.Н. п/о курс. физрук 26 Протопопову Ю.П. п/о курс. физрук 27 Синенко П.И. п/о курс. физрук 28 Федоренко А.С. п/о курс. физрук 29 Цымбал В.А. п/о курс. физрук


237

4. Общее руководство работами на воскреснике оставляю за собой. 5. Деканам факультетов при содействии парторга, секретарю комсомола и пред.

МК провести беседы в группах, разъяснив всему личному составу важность проводимого мероприятия.



№ 239 1946, березня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 8 березня

Наказ № 40

Осипенківського Учительського Інституту від 5 березня 1946 р.

§ 1. 1. 8-го Березня, в Міжнародний Жіночий День, Радянський народ відмічає і

вшановує славних дочок нашої Батьківщини — Радянських жінок. В тяжкі часи Великої Вітчизняної війни Радянська жінка повністю проявила себе як велика сила на фронті та в тилу. Велике визнання знайшли діла Радянських жінок в словах т. Сталіна: «назавжди ввійдуть в історію безприкладні трудові подвиги Радянських жінок і нашої славної молоді, що винесли на своїх плечах основний тягар труда на фабриках та заводах, в колгоспах та радгоспах. В ім’я честі і незалежності Батьківщини Радянські жінки, юнаки й дівчата проявляють доблесть і геройство на трудовому фронті і виявили себе достойними своїх батьків, синів, чоловіків і братів, що захищали Батьківщину від німецько-фашистських ізвергів».

Ініціативна трудівниця, героїня фронту і тилу, стійка, сильна духом, патріотка, віддана дружина і любляча мати — такий образ Радянської жінки в очах усього світу.

Серед Радянських жінок особливе місце займають жінки-педагоги, вихователі героїчної молоді нашої країни, серед яких є немало й вихованок нашого інституту. Жінки-педагоги, технічний персонал нашого інституту поклали багато зусиль в справу виховання й підготовки радянсь//ких, народних учителів; дівчата-студентки впертою роботою над собою готуються стать в лави одного з найважливіших загонів трудящих нашої Батьківщини — в лави радянського учительства.

2. Відмічаючи Міжнародний Жіночий День, за активну і плодотворну роботу в ін-ті виношу подяку таким товаришам:

1 Кісельовій Ф.М. викладачеві основ маркс.-ленін. 2 Малявіній Н.Л. викладачеві кафед. природознавства 3 Панцуктіловій О.В. викладачеві нов. історії 4 Гончар Е.В. викладачеві математики 5 Поляковій В.Б. зав. каф. мови і літератури 6 Стешенко А.Л. викладач. мови і літератури 7 Лосік Н.В. викладач. рос. мови 8 Кучмі П.Ф. викладач. кафедри психології 9 Васільковій М.С. викладач. кафедри педагогіки 10 Юхно К.В. комсорг. ін-та 11 Дуловій М.К. лаборант. каб. природознавства 12 Донцовій лаборант. воєнного кабінета 13 Негляд С.А. співробітнику бібліотеки ін-ту 14 Головатій Г.К. інспектор. спецчастини ін-ту 15 Скиба П.К. завканцелярією ін-ту 16 а Синча А. співробітникові ін-ту 16 б Салатова М.А. співробітникові ін-ту


238

17 Рогоза З.Хр. секретар. природничого ф-ту 18 Нельга Г.М. головн. бух. ін-ту 19 Прядко О.І. бухгалтер. ін-ту 20 Галіновсковській касиру ін-ту 21 Бранцевій Н.Л.я40 убиральниці ін-ту 22 Ярошенко О. убиральниці ін-ту 23 Радченко Л.М. убиральниці ін-ту 24 Худан П.К. убиральниці ін-ту 25 Вороновій М.Г. швейцару ін-ту // 26 Панасенко А.П. робітниці підсобного господарства ін-ту 27 Панасенко В.М. робітниці підсобного господарства ін-ту 28 Пінчук Н.В. робітниці підсобного господарства ін-ту 29 Белая робітниця підсобного господарства ін-ту 30 Поплавская викладач 31 Урова ст. лаборант ін-ту 3. Виношу подяку студентам інституту-учасницям Вітчизняної війни та за високі

показники учбової і громадської роботи. По фізико-математичному факультету: 1 Востріковій М.Д. 10 Товчигречка З.Є. 2 Вороновій А.Д. 11 Беліковій Т.Т. 3 Єна В.Ф. 12 Васецькій О.Г. 4 Ященко А.К. 13 Вельчевій З.Н. 5 Волошиній А.І. 14 Драган С.М. 6 Васільєвій В.Ф. 15 Носовській Л.А. 7 Кіян А.М. 16 Шевченко М.С. 8 Куліш Ю.Н. 17 Давиденко А.Т. 9 Руденко А.Н. 18 Костирі По природничо-географічному ф-ту: 1 Нохриній А.К. 7 Кретіній 2 Булавиній М.А. 8 Цимбал 3 Козельській М.І. 9 Крутій Н.Я. 4 Балжі Н.М. 10 Пелашенко Л.Є. 5 Говяз М.С. 11 Школяренко А.М. 6 Переярченко 12 Глушкіній Е.Р. По історичному факультету: 1 Нетес Р.Ф. 6 Георгакіс В.Д. 2 Приймак Т.І. 7 Путятіній Е.А. 3 Філіпченко Г.І. 8 Юнаш Д.М. 4 Прокопенко Е.М. 9 Подтепа 5 Варнавській В.М. 10 Підус // По підготовчому відділу: 1 Слуцька 2 Ставрулова 3 Ярошенко По курсам фізруків: 1 Бессонова 3 Калина 5 Федоренко 2 Глушковська 4 Новікова 4. Підсобному господарству видати матеріальну допомогу продуктами сім’ям

загинулих, родинам військовослужбовців та техперсоналу згідно списку МК та профкому.




239

№ 240 1946, березня 7. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про відзначення 85-річниці смерті Т.Г. Шевченка

Наказ № 42


§ 1. Про відзнаменування 85-річчя з дня смерті великого українського письменника

Т.Г. Шевченка. 1. Для проведення 85-річного ювілею з дня смерті класика української літератури

Т.Г. Шевченка створити загальноінститутську комісію у складі таких осіб: 2. До складу комісії ввести таких товаришів: 1 Полякова В.Б. від кафедри мови та літер. голова ком. 2 Панцуктілова О.В. від проф.-викл. складу 3 Юхно К.В. від КСМ орг. ін-ту 4 Сизоненко В.П. від бібліотеки 5 Варнавська від студентів

члени комісії

3. Обов’язки між членами комісії розподілити так: а) відповідальність за проведення офіційної урочистої частини вечора в інституті,

за прочитання доповідей в інституті та в міському театрі для громадськості міста Осипенко, за інструктаж і допомогу доповідачам підприємств покласти на т. Полякову В.Б. Проведення доповідей на підприємствах доручити таким товаришам: Марченко І.Й.я41, Коваленко, Мизіній, Гутневу, Підуст, Путяті//ній, Варнавській;

б) відповідальність за організацію художньої частини загальноміського вечора в театрі покласти на тов. Панцуктілову О.В.;

в) т. Сизоненко В.П. доручити організацію виставки, присвяченої Т.Г. Шевченко; г) відповідальність за відповідне оформлення приміщення інституту покласти на

тов. Юхно К.В.; д) за оформлення кімнати № 7 відповідає т. Варнавська; 4. Ювілейний літературний вечір в інституті провести 10 березня 1946 р. Директор Інституту [Підпис]


№ 241 1946, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про передачу до суду справ студентів, які не виїхали на педроботу за призначенням

Наказ № 43


[...] § 2.

Окремі випускники Осипенківського Учительського Інституту січневого випуску 1946 року не виїхали на педроботу згідно призначень Наркомосвіти УРСР.

Керуючись наказом заступника Наркома Освіти т. Гуленко притягти до судової відповідальності за ст. 119 Кримінального кодексу УРСР згідно з постановкою 46 Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 березня 1934 року і передати до суду справи на слідуючих осіб, які не виїхали на педроботу за призначенням:

1 Сопільняк Марія Хрисанфівна // 2 Чурилова Ганна Платоновна 3 Співак Неоніла Степанівна 4 Зятіна Надія Гаврилівна


240

5 Луцька Марія Петрівна 6 Гулай Марія Іванівна 7 Кес Юлія Павлівна 8 Челбарах Ганна Іванівна 9 Ткач Віра Іванівна 10 Федірко Єфросинія Іванівна 11 Літовченко Ганна Тихонівна [...] // Директор Інституту [Підпис]


№ 242 1946, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію груп самозахисту протиповітряної і протихімічної оборони

Наказ № 43


§ 1. В соответствии с приказом штаба МПВО от 5 марта 1946 года приказываю: 1. Организовать при институте группу самозащиты противовоздушной и

противохимической обороны в составе звеньев: 1. Пожарное звено: а) Сватенко — нач. звено // е) Перков б) Сыромятников ж) Чернышев в) Прудентов з) Колотушкин г) Дядык и) Цецохо д) Квитко 2. Противохимическое звено: а) Малявина — нач. звено д) Стешенко б) Киселева е) Сизоненко в) Кучма ж) Дулова г) Лосик з) Негляд М.А. 3. Аварийно-восстановительное звено: а) Рогоза П.Д. — нач. звено ж) Димитров б) Салатова з) Верещак в) Воскресенский и) Криулин г) Нечипоренко к) Сусанов е) Лявукин л) Степаненко 4. Медико-санитарное звено: а) Гаевский — нач. звено д) Прядко б) Василькова е) Галиновская в) Головатая ж) Лысова г) Гончар з) Синча 5. Звено газоубежищ: а) Веремий — нач. звено е) Семенова б) Евмененко ж) Брянцева в) Туманова з) Худан г) Григоренко и) Борисов д) Дахновская 2. Начальником группы самозащиты назначаю моего помощника по адм.-хоз. части

т. Карповича.


241

3. Начальникам звеньев с 11.3.46 г. начать обучение своего личного состава и закончить к 20.3.46 г.

[...] // Директор Інституту [Підпис]


№ 243 1946, березня 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про збирання металобрухту

Наказ № 45


§ 1. Во исполнение постановления ЦК ВЛКСМ о привлечении к сбору металлолома

всей молодежи, приказываю: 1. С 12 по 20 марта провести декадник по сбору черного и цветного металлолома, в

котором принять активное участие всем студентам ин-та. 2. Обязать каждого студента до 20 марта собрать 100 кгр. черного и 500 гр.

цветного металлолома. Собранный черный металлолом доставлять на территорию ин-та т. Колотушкину, а цветной сдавать непосредственно на базу «Союзутиль» (Базарная пл.).

3. Деканам факультетов проследить и учесть выполнение задания по сбору металлолома // каждым студентом ин-та к указанному сроку.

[...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 244 1946, березня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення Г.В. Дорофєєва конюхом

Наказ № 58


[...] § 5.

т. Дорофеева Г.В.я42 призначити на роботу конюха // з І/ІV.46 року з окладом згідно кошторису.

Підстава: заява Дорофеева з резолюцією директора. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 245 1946, квітня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відкриття в Держбанку розрахункового рахунку для підсобного господарства

Наказ № 64

Осипенківського Учительського Інституту від 8 квітня 1946 р.

§ 1. Для організованого при Осипенківському Учительському Інституті підсобного

господарства відкрити в Держбанку розрахунковий рахунок з уставним фондом в сумі крб. 9800 (дев’яти тисяч вісімсот).


242

[...] // Директор Ін-ту [Підпис]


№ 246 1946, квітня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підвищення викладацьких окладів

Наказ № 75


§ 1. У відповідності з наказом РНК СРСР від 6/ІІІ 1946 р. за № 514 «Про підвищення

окладів робітникам науки та поліпшення їх матеріально-побутових умов» та згідно листа Міністерства Освіти від 6/ІV 1946 р. № 17 встановити з 1 квітня 1946 р. такі посадові місячні оклади проф.-викладовському персоналу інституту: Кафедра марксизму-ленінізму: 1 Токаренко І.І. зав. кафедр., старш. викладач =1440 крб. 2 Киселева Ф.М.я43 старш. викладач =1200 крб. Кафедра військово-фізичної підготовки: 3 Пудовіков М.Ф. зав. кафедрою, старш. викладач =2250 4 Гаєвський М.М. викладач =1050 5 Цецохо Є.І. викладач =1200 Кафедра педагогіки: 6 Горбенко Ю.П. зав. кафедрою, ст. викладач =1980 7 Василькова М.С.я44 викладач =1050 8 Кучма П.Ф. викладач =1050 Кафедра історії: 9 Лявукін О.Й. зав. кафедрою, ст. викладач =1980 10 Коваленко викладач =1050 11 Белая Н.О. викладач =1050 12 Панцуктілова О.В. викладач =1050 13 Поплавська С.М. викладач =1050 Кафедра географії: 14 Сватенко І.Д. доцент, канд. наук, зав. кафедрою =3360 15 Спаський К.О. викладач =1350 // 16 Прудентов Ф.М. викладач (1/2 ставки) 525 крб. Кафедра природознавства: 17 Портянко В.П. доцент, канд. наук, зав. каф. (1/2 ставки) 1960 18 Лошаков О.С. викладач (пог. оплата) 19 Рогоза П.Д. викладач (погод. оплата) 1350 20 Малявіна Н.Л. викладач 1050 21 Штань Ю.І. викладач 1050 22 Олійник О.А. викладач (погод. оплата) Кафедра математики: 23 Малявін Л.С. доцент, зав. кафедрою 3240 24 Гончар Е.В. викладач 1200 25 Юфіт Н.Я. старш. викладач 1650 26 Воскресенський Ю.О. викладач 1350 Кафедра фізики: 27 Веремій Ю.І. зав. кафедр., ст. викладач 1440 28 Леоновський Л.Е. доцент (погодинна оплата) 29 Сиромятников А.А. викладач (погод. оплата)


243

30 Нечіпоренко О.А. викладач (1/2 ставки) 525 Кафедра мови і літератури: 31 Стешенко Г.Л. в. о. зав. каф., викладач 1260 32 Марченко І.Й. викладач 1200 33 Лосік Н.В. викладач 1050 34 Євмененко Р.К. викладач 1050 35 Осецька З.В. викладач (1/2 ставки) 525



№ 247 1946, квітня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію дитячого ранку

Наказ № 76


§ 1. Ураховуючи політичне значення проведення дитячого ранку 1-го травня 1946 року,

видати, за рахунок економії коштів по 3-й ст. кошторису, на проведення цього міроприємства 500 крб.

Зобов’язати голову комісії по проведенню святкування 1-го травня т. Горбенко Ю.П. витратити ці кошти по призначенню та дати відчит бухгалтерії Ін-ту.



№ 248 1946, квітня 26. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про плануваня в розкладах 24 годин на вивчення «Закону про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР на 1946 – 1950 рр.»

Наказ № 78


§ 1. У відповідності з наказом Міністра вищої освіти СРСР від 12 квітня 1946 р. увести

в інституті вивчення «Закону про п’ятирічний план возстановлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946 – 1950 рр.». Для вивчення Закону про п’ятирічний план відвести 24 години для уведення в розпис по кожному факультету.

Включити до програми занять по п’ятирічному плану зі студентами вивчення планів розвитку народного господарства УРСР та зокрема Запорізької області. Проведення занять по вивченню Закону про п’ятирічний план покласти на кафедру марксизму-ленінізму ін-ту.

Вивчення Закону про п’ятирічний план з’являється обов’язковим для студентів всіх курсів інституту.

Вивчення Закону закінчити до кінця біжучого навчального року і після закінчення курсу провести залік.

§ 2. Всім зав. кафедрами ін-ту організувати і про//вести вивчення Закону про

п’ятирічний план на засіданнях кафедр всіх факультетів інституту.


244



№ 249 1946, квітня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

Наказ № 81


§ 1. С особым чувством радости и гордости за свою Великую Родину встречает

советский народ первый послевоенный праздник трудящихся всего мира — 1 мая. Это чувство радости и гордости советского народа, народа-победителя, находит

свое выражение в беспредельной преданности делу партии Ленина-Сталина, в беззаветной поддержке ее политики, могучем трудовом подъеме и в едином стремлении возможно быстрее залечить раны нанесенные войной и еще более укрепить боевую мощь своей Родины. Воодушевленные исторической речью Великого вождя народа т. Сталина от 9/ІІ.46 г. рабочие, колхозники и советская интеллигенция показывают образцы трудовой доблести в всех областях народного хозяйства и на фронте науки и культуры.

Коллектив нашего института, студенты, профессорско-преподавательский состав и сотрудники, идя в ногу со всем народом и преодолевая все трудности, в течении 1-го года мирного труда упорно боролись за выполнение задач, поставленных перед ними партией и правительством, и добились значительных успехов в подготовке высококвалифицированных педагогов советской школы. Однако величественные задачи, поставленные сталинским планом пятилетних работ по восстановлению и дальнейшему развитию народного хозяйства страны, развитию науки и культуры, требуют от коллектива института еще более напряженного и упорного труда.

Выполняя эти задачи партии и правительства, профессорско-преподавательский // состав должен еще выше поднять качество преподавания, еще активнее работать над повышением своей квалификации и еще шире развернуть борьбу за выполнение планов научно-исследовательской работы. Наши студенты должны усилить самостоятельную работу над собой, борьбу за повышение культуры дисциплины и организованности, прививая в себе качества подлинных советских педагогов.

Поздравляя с международным праздником трудящихся 1-мая, дирекция института и партийная организация призывают весь коллектив института к повседневной и настойчивой борьбе за большевистское выполнение этих задач.

§ 2. Отмечая праздник трудящихся 1-мая, объявляю благодарность: І. Преподавательскому составу института: 1. Токаренко И.И. — и. о. зав. каф. основ марксизма-ленинизма — за организацию

работы кафедры основ марксизма-ленинизма и за организацию воспитательной работы среди студентов.

2. Сватенко И.Д. — декану естественно-географического ф-та — за хорошую работу организации факультета и хорошие показатели учебной и научной работы.

3. Веремей Ю.И. — декану физико-математического ф-та — за хорошую организацию работы на ф-те и активное участие в общественной жизни института.

4. Гончар Е.В. — преподавателю математики — за высокое качество учебной работы и активное участие в общественно-поли//тической работе института.

5. Юфит Н.Я. — преподавателю математики — за хорошую организацию педагогической практики студентов физмат ф-та и активное участие в общественной работе ин-та.


245

6. Малявину Л.С. — зав. каф. математики — за хорошую организацию работы кафедры и хорошие показатели в личной учебной работе.

7. Васильковой М.С. — преподавателю педагогики — за успешную подготовку к сдаче кандидатского минимума и активное участие в общественно-политической работе.

8. Поплавской С.М. — преподавателю истории СССР — за хорошее качество учебной работы.

9. Панцуктиловой О.В. — преподавателю новой истории — за активную работу по организации и руководству художественной самодеятельности института.

10. Рогоза П.Д. — за аккуратное и четкое выполнение работы референта уч. части. 11. Гаевскому Н.М. — преподавателю физкультуры — за добросовестную работу

по организации и руководству массовой физкультурной работы в ин-те. ІІ. Обслуживающему и техническому персоналу за четкое, аккуратное и

добросовестное выполнение своих трудовых обязанностей: 1 Дуловой М.К. лаборанту ботанич. кабинета 2 Головатой А.К. инспектору спецчасти ин-та 3 Рогоза З.Х. секретарю естест.-географ. ф-та // 4 Балковской А.А. зав. читальным залом 5 Прядко О.И. пом. глав. бухгалтера ин-та 6 Верещак И.П. зав. хозяйством ин-та 7 Худан П.К. курьер ин-та 8 Борисову П.Г. сторожу ин-та 9 Перкову И.К. сторожу ин-та 10 Криулину Г. столяр ин-та 11 Вороновой М.Г. швейцар ин-та 12 Брянцевой Н.Л. уборщица ин-та ІІІ. Работникам подсобного хозяйства за обеспечение своевременного проведения

весеннего сева и хороший уход за животными подсобного х-ва: 1 Панасенко М.И. зав. подсобным х-м 2 Панченко А.А. кузнец 3 Щербина бригадир 4 Пинчук Н.П. работница х-ва 5 Лысенко конюх 6 Постникову М.Е. конюх и столяр 7 Панасенко А.П. работница х-ва IV. Студентам института за хорошие показатели в учебной работе и активное

участие в общественной жизни ин-та: І. По историческому факультету 1 Бобровскому П.П. 5 Георгакис В.Д. 2 Филиппченко М.А. 6 Гутневу А.К. 3 Нетес Р.П. 7 Путятиной Е.А. 4 Варнавской В.М. ІІ. По естественно-географическому ф-ту 1 Булавиной 6 Пелашенко 2 Козельской М.П. 7 Глушкиной 3 Крупий 8 Говяз 4 Евтихиеву Г.М. 9 Переярченко 5 Балжи 10 Нахриной // ІІІ. По физико-математическому ф-ту 1 Ященко Н. 7 Вороновой А. 2 Ена В. 8 Кулиш Ю. 3 Крот И. 9 Давиденко А. 4 Морозовой А. 10 Руденко А. 5 Самофаловой В. 11 Товчигречко З. 6 Васильевой В. 12 Костыря М.


246

За активное участие в работе спортивных секций и хорошие показатели в гимнастических соревнованиях объявить благодарность и премировать:

1 Кутищеву В.А. спорткостюмом и лыжной курткой 2 Самофалову В.В. спорткостюмом и лыжной курткой 3 Слуцкую О.Д. спорткостюмом и лыжной курткой 4 Буц А.М. спорткостюмом и лыжной курткой 5 Серую Р.П. спорткостюмом 6 Стовба Л.И. спорткостюмом 7 Морозову А.Н. спорткостюмом За активное участие в художественной самодеятельности объявить благодарность

студентам подготовительного отдела: 1 Светашовой 4 Ставруловой 7 Бондаренко 2 Титаренко 5 Ярошенко 8 Гавриленко 3 Баланда 6 Павлюковой 9 Слуцкой О.А. Исторического факультета: 1 Гринь О. Естественно-географического ф-та: 1 Пашкульской Для оказания материальной помощи инвалидам Отечественной войны и семьям

погибших фронтовиков выделить необходимое количество продуктов с подсобного х-ва ин-та.

// [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 250 1946, травня 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію літньої сесії заочників

Наказ № 99

Осипенківського Учительського Інституту від 27 травня 1946 р.

§ 1. т. Бураса Л.М., старш. садівника Ін-ту, відрядити до м. Казань в справах ін-ту. Термін відрядження з 28/VІ по 15/VІІ.46 г.

§ 2. Відповідно до наказу заступника Міністра Освіти УРСР т. Русько «Про організацію

і проведення навчально-іспитових сесій, державних екзаменів та приймальних іспитів на заочних відділах учительських інститутів» наказую:

1. Провести приймальні іспити по заочному відділу для нового набору з 20 червня по // 1 липня. Розіслати об’яви про прийом по рай і облвно та написати відношення зав. рад. і облвно, щоб провели роз’яснювальну роботу з учителями, які не мають відповідної освіти, щоб вони оформлялись на заочний відділ. Справи прийому до з/відділу покласти на загальноінститутську приймальну комісію.

2. З 1 липня по 3 серпня провести для нового набору навчально-настановчу та для І і ІІ курсів навчально-залікову сесію.

3. Державні екзамени для студентів-заочників провести з 5-серпня по 21 серпня: Природничо-географічний Фізмат Історичний Основи марксизму-ленінізму 5/VІІІ 5/VІІІ 5/VІІІ Географія СРСР Фізика Стародавня історія 13/VІІІ 13/VІІІ 13/VІІІ Зоологія Елементарна математика Середня історія 21/VІІІ 21/VІІІ 21/VІІІ


247

4. Виклики студентам-заочникам на літню сесію та державні екзамени розіслати до 26 травня.

5. Зобов’язати керівників кафедр: а) Забезпечити повністю сесію заочників висококваліфікованим професорсько-

викладовським і допоміжним персоналом з усіх дисциплін навчального плану і до 10 червня обговорити та затвердити тематику лекцій та робочі плани викладачів на сесію заочників.

б) Забезпечити систематичну перевірку якості навчального процесу та повсякденно оказувати практичну допомогу в покращенні якості викладання та проведенні практичних робіт.

6. Заступнику директора по господарській частині // т. Карповичу: а) Забезпечити студентів-заочників і вступників кутками в приватних осіб та

харчуванням через столову на час вступних іспитів, сесій, державних екзаменів. б) Для студентів-заочників, що житимуть в гуртожитку, створити нормальні умови

для житла (сіно на матраци, вода, світло і т. д.). в) Забезпечити учбові корпуса і гуртожитки необхідним техперсоналом. г) Забезпечити аудиторії та лабораторії столами, стільцями та іншим необхідним

обладнанням. 7. Деканам факультетів підготувати аудиторії та лабораторії для занять на час сесії

та скласти розклад занять. 8. Заступнику директора по з/відділу т. Лошакову: а) Зняти по договору в оренду на час сесії школу для гуртожитку студентів. б) Розробити до 6/VІ план організації та проведення липневої сесії заочників та

подати на обговорення ради інституту. в) Скласти робочий план на липневу сесію та довести його до кафедр. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 251 1946, червня 22. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про виконання студентами господарчих робіт по інституту та підсобному господарству під час канікул

Наказ № 116

Осипенківського Учительського Інституту від 22 червня 1946 р.

§ 1. Німецько-фашистські загарбники за час тимчасової окупації районів Радянського

Союзу завдали значних збитків нашій промисловості, сіл. господарству та науковим і культурним установам. Так само великих пошкоджень нанесено і нашому інституту, а саме: спалено навчальний корпус, зруйнували гуртожитки та будинки-мешкання викладовців, спалили книжковий фонд бібліотеки, знищили наукове та учбове обладнання лабораторій і кабінетів. Подібний стан мав місце і в інших інститутах — Сталіно, Ворошиловграді і др.; але там спільними зусиллями студентів, викладовців та адм.-госп. персоналу відбудовано учбові приміщення, гуртожитки, створено книжкові фонди, і цим самим забезпечено нормальну роботу по підготовці учительських кадрів.

Перед нами стоять ще великі завдання в справі створення нормальних умов для навчальної роботи та побутових умов студентів, а саме: нам необхідно відбудувати до//поміжний учбовий корпус, забезпечити зняття доброго врожаю на підсобному господарстві, тощо. А це можливо лише при умові дружньої роботи студентів і всього колективу. Виходячи з вказівок Міністерства Освіти УРСР від 6/VІ 1946 р. № 04, наказую:


248

З метою виконання різних господарчих робіт по інституту та підсобному господарству залишити студентів І-го курсу всіх факультетів на тижні після закінчення навчального року в інституті для використання на роботах, сплативши їм вартість виконаних ними робіт.

Висловлюю впевненість в тому, що студенти, організувавши соціалістичне змагання, з честю виконають постановлені перед ними завдання і цим сприятимуть покращенню умов роботи інститута і загальному піднесенню нашої Славної Батьківщини.



№ 252 1946, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1946 року

Наказ № 121

Осипенківського Учительського Інституту від 1 липня 1946 р.

[...] // § 14.

На підставі рішення державної екзаменаційної комісії видати дипломи студентам-випускникам, які повністю виконали навчаль//ний план і склали державні екзамени з дисциплін, установленим навчальним планом:

Історичний ф-т: 1 Булат Марія Пилипівна 26 Булатова Ніна Афанасівна 2 Дженкова Валентіна Семенівна 27 Боровік Ніна Лукинішна 3 Грінь Ольга Іванівна 28 Букіна Олександра Михайлівна 4 Кутіщева Віра Афанасівна 29 Кириченко Катерина Петрівна 5 Коряченко Татяна Селіверстівна 30 Кюрчева Євдокія Дмитрівна // 6 Ківер Євдокія Фоминічна 31 Куриленко Євдокія Георгієвна 7 Лимарь Антоніна Яковлівна 32 Кривенко Раїса Олексіївна 8 Носко Меланія Яковлівна 33 Молод Катерина Моісеєвна 9 Нестюрічева Клавдія Пилипівна 34 Прокопенко Євдокія Михайлівна 10 Овсіенко Надія Григорівна 35 Роенко Олександра Андріївна 11 Приблудна Олександра Іванівна 36 Семенова Олександра Викторовна 12 Северін Варвара Петрівна 37 Попова Валентіна Павлівна 13 Стуканова Олена Гаврилівна 38 Сідун Любов Іванівна 14 Саліхова Ніна Петрівна 39 Цебенко Марія Іванівна 15 Сінявська Марія Семенівна 40 Чапська Галіна Петрівна 16 Ткаченко Віра Василівна 41 Юнаш Дарія Мартинівна 17 Тодорова Аглая Михайлівна 42 Савченко Галіна Моісеєвна 18 Таратута Валентіна Петрівна 43 Сінельнікова Галіна Матвіївна 19 Федоренко Марія Афанасівна 44 Кваша Надія Данилівна 20 Халецька Марія Сергіївна 45 Копач Ганна Яківна 21 Чернова Євдокія Никифорівна 46 Кравченко Петро Петрович 22 Богославська Віра Степанівна 47 Коновалова Ганна Минівна 23 Бондаренко Надія Артемівна 48 Чернева Ганна Дмитрівна 24 Бондаренко Алла Олександрівна 49 Москаленко Лідія Пилипівна 25 Бакуменко Марія Минівна 50 Нетес Раіса Пилипівна Природничо-географічний ф-т: 1 Білич Василь Макарович 3 Гілянська Дарія Іванівна 2 Булавіна Марія Абрамівна 4 Горбань Віра Пилипівна


249

5 Доліч Ніна Миколаївна 28 Васильєва Марія Ільінішна 6 Євтіхієв Григорій Матвійович 29 Босенко Ніна Яківна 7 Захарова Татьяна Петрівна 30 Бурлакова Ніна Степанівна 8 Зизоря Галіна Павлівна 31 Засядько Клавдія Яківна 9 Крупій Наталія Єгоровна 32 Деркачева Марія Семенівна 10 Коваленко Наталія Трохимівна 33 Донцова Євдокія Петрівна 11 Ковтун Віра Василівна 34 Неділько Віра Антонівна 12 Кретіна Марія Олексіївна // 35 Мотвієнко Олена Іванівна 13 Кукуш Івга Григорівна 36 Рябіна Татьяна Іванівна 14 Лисенко Раїса Тимофіївна 37 Плетінь Лідія Семенівна 15 Мишак Килина Єфремівна 38 Сулітіч Олена Іванівна 16 Небера Микола Антонович 39 Северін Параска Григорівна 17 Остапенко Івга Лазарівна 40 Палієнко Ольга Петрівна 18 Пархоменко Галіна Юхимівна 41 Літвіненко Валентіна Григорівна 19 Пашкульська Віра Василівна 42 Шаповаленко Клавдія Сергіївна 20 Сукач Надія Мефодіївна 43 Школяренко Ганна Михайлівна 21 Солонська Зоя Денисівна 44 Тарасенко Катерина Дмитрівна 22 Сініціна Надія Дмитрівна 45 Чігорко Галіна Андріївна // 23 Таран Марія Іванівна 46 Шутько Ольга Артемівна 24 Пелашенко Лідія Єлісеєвна 47 Шмаровоз Олександра Степанівна 25 Антонова Ольга Кондратова 48 Шаповаленко Надія Іванівна 26 Балжі Ніна Митрофанівна 49 Цимбал Варвара Андріївна 27 Борщ Марія Андріївна Фізико-математичний ф-т: 1 Белікова Таїсія Тимофіївна 13 Куліш Юлія Петрівна 2 Ардельянова Валентіна Миколаївна 14 Кіян Ганна Макарівна 3 Васецька Ольга Григорівна 15 Ліпченко Таїсія Федорівна 4 Воронова Ганна Дмитрівна 16 Ліннік Федора Данилівна 5 Горпініч Олександра Олександрівна 17 Носовська Лідія Афанасівна 6 Вельчева Катерина Миколаївна 18 Руденко Ганна Миколаївна 7 Драган Софія Митрофанівна 19 Товчигречко Зоя Омелянівна 8 Єна Поліна Федорівна 20 Саковіч Октябріна Антонівна 9 Карпова Олександра Трохимівна 21 Мамонова Олександра Юхимівна 10 Карпуша Татьяна Петрівна 22 ШевченкоМарфа Семенівна 11 Костиря Марія Сергіївна 23 Краснікова Валентіна Антонівна 12 Карпенко Наталія Іванівна [...] // Директор Ін-ту [Підпис]


№ 253 1946, липня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про щоденне виділення з підсобного господарства по літру молока помічникам директора і головному бухгалтеру

Наказ № 123


[...] // § 6.

Виписувати з підсобного господарства щоденно з 6/VІІ.46 р. по одному літру молока зам. директора по науково-навчальній частині т. Козетову І.М., пом. директора по адм.-хоз. част. т. Карповичу О.К. та головному бухгалтеру т. Нельга Г.М.


250



№ 254 1946, липня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про виявлені «факти явного шкідництва» під час уборки врожаю

Наказ № 125


[...] § 3.

В зв’язку з тим, що під час уборки зернових були виявлені факти явного шкідництва з боку невідомих осіб, яке виявилось у тому, що по полю зернового клину були розставлені дротинки, в наслідок чого збиральні машини виходили з ладу і цим затримувалась уборка врожаю, можна передбачати, що до виявлення цих осіб вони будуть // продовжувати цю шкідницьку діяльність, яка може привести господарство до великих збитків.

На підставі цього наказую: 1. Зобов’язати директора п/г-ва т. Панасенко М.І. посилити пильність по охороні

всього майна господарства, провівши відповідну роботу серед робітників господарства. 2. Під особисту відповідальність директора п/г-ва т. Панасенко М.І. організувати

круглодобову озброєну охорону врожаю на весь період уборки а також обмолоту врожаю.

3. Бухгалтерії інституту на час уборки, обмолоту та вивозки зерна до зерносховищ і держпоставки виділити одного відповідального робітника бухгалтерії для організації обліку врожаю.

4. Просити місцевком профспілки ін-ту виділити свого представника для організації громадського контролю по обліку врожаю.

5. Директору п/г-ва т. Панасенко М.І. щоденно письмово інформувати мене про хід уборочних робіт та молотьби.

Директор Ін-ту [Підпис]


№ 255 1946, липня 18. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію робіт по підсобному господарству

Наказ № 129


[...] // § 10.

У доповнення до наказу по ін-ту від 9/VІІ за № 125 по підсобному гос-ву наказую: Директора п/гос-ва т. Панасенко М.І. зобов’язую: 1. Організувати охорону всіх овочевих, олійних та ін. культур днем та ніччю, для

чого виділяти озброєних об’ їзчиків кожної ночі з заведенням журналу вартувань, в якому вказувати прийом та здачу вартування.

2. Не пізніше 5 серпня 1946 року закінчити обмолот всіх зернових та вивезти держпоставку зернових до 1 серпня 1946 року.


251

3. З 19/VІІ 46 року приступити до лущовки всього зернового клину з розрахунку один гектар на день з тим, щоб перевести всю цю // роботу до 10/VІІІ 46 року.

4. До 15/VІІІ 46 року повністю підготовити грунт згідно агротехнічних правил під посів озимини, та до цього часу підготовити насіння на посів.



№ 256 1946, вересня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про школу № 3, яка стала базовою школою інституту

Наказ № 172

Осипенківського Учительського Інституту від 20 вересня 1946 р.

[...] § 2.

В зв’язку з наказом міськвно про передачу ін-ту школи № 3 як базової школи інституту, наказую:

1. Учбовій частині через зав. кафедр і методистів провести вивчення стану роботи школи № 3 та учительських і керівних кадрів школи, розробити план заходів щодо поліпшення учбово-виховної роботи школи й подати мені на затвердження 1 жовтня ц. р.

2. Кафедрам інституту на основі Положення про базову школу намітити ряд міроприємств, що гарантірували високу якість навчання в школі і забезпечили б умови для нормальної роботи студентів в школі (спостереження зразкових уроків, ознайомлення і участь в виховній роботі і т. ін.).

3. Кафедрам інституту через кабінети інституту організувать допомогу викладачам школи в обладнанні уроків учбовими приладдями та наочністю. //

4. Учбовій частині підготувати на найближче засідання Ради інституту доповіді директора школи та співдоповідь зав. кафедри педагогіки тов. Горбенко про стан школи.

5. Ввести до складу педагогічної Ради школи № 3 чл. кафедри педагогіки т. т. Горбенко, Василькову, Кучму та методистів інституту т. т. Піпіч, Гончар, Панцуктілову, Портянко, Спаського.

6. Директору школи т.____________ всі справи керівництва учбово-виховною роботою та добору учительських кадрів розв’язувати зі мною з попереднім погодженням з зав. кафедрою педагогіки т. Горбенко.

7. Директору школи подати мені на затвердження план роботи школи на 46 – 47 уч. рік до 1 жовтня, попередньо затвердивши на засіданнях Ради школи та кафедри педагогіки.



№ 257 1946, жовтня 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підвищення розміру стипендій і заробітної платні

Наказ № 181

Осипенівського Учительського Інституту від 2 жовтня 1946 р.

[...] // § 10.

1. Відповідно до постанови Р.М. СРСР від 16/ІХ.46 р. сплачувати стипендії студентам ін-ту з 16/ІХ.46 р. на 80 крб. більше попереднього розміру стипендії.


252

2. Бухгалтерії ін-ту відповідно до постанови Р.М. СРСР від 16/ІХ.46 р. про підвищення зарплати службовцям та робітникам оплачувати з 16/ІХ.46 р. зарплату робітникам та службовцям ін-ту згідно цієї постанови.



№ 258 1946, жовтня 3. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи по збереженню та подальшого розвитку тваринництва та створення нормальних умов для зимівлі худоби

Наказ № 182

Осипенківського Учительського Інституту від 3 жовтня 1946 р.

§ 1. Відповідно до директиви Управління РСП Міністерства Освіти УРСР від 26/ІХ

1946 р. за № 740 про заходи по збереженню та дальший розвиток тваринництва та створення нормальних умов для зимівлі худоби наказую:

а) Зобов’язати директора п/г-ва т. Панасенко М.І. під керівництвом і допомогою заступника директора ін-та по адм./госп. частині т. Карповича О.К. до 20/Х.46 р. закінчити будівництво приміщення для худоби на п/г-ві та здати його в експлуатацію.

б) Відповідно нашим зобов’язанням до 8/Х 1946 р. виділити та передати тим організаціям, у яких ми брали, велику рогату худобу загаль//ною живою вагою 2065 кгр.

в) Перед тим як ставити худобу на зимівлю, провести ветеринарно-зоотехнічний огляд худоби, домовившись за це з відповідними організаціями. Наслідком цього огляду мусить бути акт, в якому зазначено стан худоби, племінність та пропозиції щодо режиму годівлі і уходу на період зимівлі.

г) Директору п/г-ва т. Панасенко разом з бухгалтерією до 15/Х.46 р. провести точні обрахунки кормових ресурсів п/г-ва та скласти кормовий баланс на весь період зимівлі по місяцям, користуючись при цьому формами, надісланими Управлінням РСП Міністерства Освіти.

При складанні кормового балансу утворити неприторканий 2-х місячний запас кормів з сіна та концентратів на період весняно-польових робіт для робочої худоби.

д) Всі корма, об’ємні як і концентрати, передати під відповідальність комірника п/г-ва та витрачати корма тільки за вимогами з підписом директора та бухгалтера підсобного господарства.

е) Зведений кормовий баланс по п/г-ву на 1946 – 47 р. у вигляді форми № 3 та № 5 надіслати на затвердження Управління РСП Міністерства Освіти не пізніше 25/Х.46 р.

ж) Звертаю особливу увагу директора п/г-ва т. Панасенко М.І. на догляд та годівлю кролів, повсякденно дбаючи за створення їм відповідних умов, ураховуючи досвід інших п/г-в.

з) Про виконання цього наказу директору п/г-ва т. Панасенко М.І. докласти мені особисто 25/Х.46 р.



№ 259 1946, жовтня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення К.С. Какова завідувачем кафедри основ марксизму-ленінізму

Наказ № 195



253

[...] § 2.

т. Какова К.С.я45, відповідно до наказу М. О. від 16/Х 1946 р. за № 4671, призначити зав. кафедрою основ М-Л. з 5/Х 1946 р. з окладом згідно штатно-окладної системи.

т. Токаренко І.І. увільнити з посади зав. кафедрою основ М-Л. з 5/Х.46 р. [...] // Директор Ін-ту [Підпис]


№ 260 1946, жовтня 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення підполковника І.Ю. Піпченка начальником військової кафедри і про визначення списку матеріально-відповідальних осіб

Наказ № 196


[...] // § 4.

У відповідності до наказу № 1505 к/ІІ від 26/ІХ 1946 р. Міністерства Вищої Освіти Союзу РСР та управління кадрів сухопутних військ озброєних сил Союзу РСР призначити підполковника т. Піпченко І.Ю.я46 начальником військової кафедри Осипенківського Учительського інституту з 26/ІХ.46 р. з оплатою згідно чинних законоположень.

Зобов’язати т. Піпченко приступити до виконання обов’язків нач. військової кафедри з 12/ХІ.46 року, після закінчення чергової відпустки.

Підстава наказ № 1505 к/ІІ та відпускний білет № 189 від 5/Х.46 р. § 5.

Відповідальні особи за майново-матеріальні цінності: 1 Фізичний кабінет — ст. лаборант Нечипоренко О.Л. 2 Ботанічний зоологіч. і хімічний каб-ти — ст. лаб. Дулова М.К. 3 Історичний кабінет — старший лаборант Урова Н.А 4 Кабінет маркс.-лен. — зав. кабінетом Вересова А.О. 5 Читальний зал — зав. чит. залом Дучева Е. 6 Кабінет педагогіки — ст. лаборант Деренівська О.І. 7 Військов. кабінет і ф/культ. обладн. — лабор. Савченко О.А. 8 Географічний кабінет — лаборант Дулова М.П. 9 Математичний кабінет — лаборант Коврова 10 Бібліотека — зав. бібліот. Сізоненко В.П. 11 Господарчий інвент. ін-ту і транспорт — завгосп Верещак 12 Матер.-майнові цінності по коморі ін-ту —

комірник Антоненко //



№ 261 1946, жовтня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

Наказ № 197


[...] //


254

§ 6. Керуючись типовим статутом ін-ту затверджую Раду Осипенківського

Учительського Інституту в такому складі: 1 Козетов І.М. зам. директора по н/навч. роботі 2 Карповіч О.К. пом. директора по адм.-госп. частині 3 Юфіт Н.Я. декан фізико-математичн. ф-ту 4 Сватенко І.Д. декан природ.-географічн. ф-ту 5 Каков К.С. зав. кафедрою марксизму-ленінізму 6 Пудовіков М.Ф. нач. кафедри військово-фіз. підгот. 7 Горбенко Ю.П. зав. кафедрою педагогіки 8 Лявукін О.Й. зав. кафедрою історії // 9 Портянко В.П. зав. кафедрою природознавства 10 Малявін Л.С. зав. кафедрою математики 11 Сиромятніков О.О. зав. кафедрою фізики 12 Полякова В.Б. зав. кафедрою мови та літератури 13 Сизоненко В.П. зав. бібліотекою 14 Лошаков О.С. представник парторганізації 15 Бобровський П.П. представник КСМ організації 16 Георгакіс проф. орг. студентів 17 Токаренко І.І. представник М. К. спілки РВШ 18 Зибіна Н.А. зав. уч. част. базової школи 19 Пеліпенко Я.Н. директор базової школи 20 Нельга Г.М. головний бухгалтер



№ 262 1946, листопада 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію лабораторії ботанічного саду

Наказ № 200

Осипенківського Учительського Інституту від 2 листопада 1946 р.

[...] // § 3.

Для організації лабораторії ботанічного саду ін-ту кафедрі природознавства виділити відповідне учбове приладдя та матеріали за списком, затвердженим зав. кафедрою. Відповідальним за майно лабораторії бот. саду призначаю наукового робітника бот. саду т. Штань Ю.І.



№ 263 1946, листопада 4. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з нагоди відзначення 7 листопада


Осипенківського Учительського Інституту від 4 листопада 1946 р.

§1 Товариші!



255

29 років тому робітники і селяни нашої країни під керівництвом більшовицької партії скинули експлуататорів і встановили Радянську владу. Великий Ленін закликав народ кріпити і захищати свою рідну владу.

З перемогою Великої Жовтневої Соціалістичної Революції людство вступило в нову епоху розвитку. Світ став поділений на два табори — табір капіталізму, що роздирається внутрішніми і зовнішніми протиріччями та військовими сутичками, і табір соціалізму.

В Радянському Союзі назавжди знищено приватну власність, експлуатацію людини людиною, волею робітників і селян в нашій країні переміг соціалізм.

Про що мріяли багато сторіч кращі уми людства, здійснено у нас в СРСР і записано в Сталінській Конституції.

Перемога Жовтневої Соціалістичної Революції в 1917 році, перемога соціалізма, успішне виконання Сталінських п’ятирічок перетворили СРСР в передову індустрійну і колгоспну державу, через що наш багатонаціональний, волелюбний радянський народ, переживаючи великі труднощі, одержав славну перемогу над німецькими фашистами і японськими імперіалістами у Вітчизняній війні.

«Жовтнева Революція не є лише Революція в галузі економічних і суспільних відносин. Вона разом з цим є Революція в умах, Революція в ідеології робітничого класу» (Сталін).

У війні переміг не лише радянський суспільний, радянський державний лад (устрій), але перемогла ідеологія національної рівності і дружби народів, // перемогла ідеологія передового радянського народу. Народи Європи ще ближче пізнали ідеологію радянських людей, їх героїчні діла в боях і в праці, і за їх прикладом після війни викорчовують коріння фашизму, владу і вплив продажної націоналістичної буржуазії. Пройшло два роки після війни, радянський народ повний сил і впевненості, що він виконає великий план 4-ї Сталінської п’ятирічки — план відбудови і розвитку народного господарства СРСР.

Почесна і відповідальна роля робітників науки — ідеологічного фронта, робітників культури, радянського студентства.

Радянський народ цілком правий вимагати від нас широких знаннів, конкретної допомоги в цій великій післявійськовій відбудові.

Ми повинні надати цю допомогу радянському народові і ми дамо її. Товариші! Вітаю Вас з 29 річницею Великої Жовтневої Соціалістичної Революції.

§1 За сумлінну роботу в справі виховання майбутніх учителів та активну громадську-

політичну роботу оголошую подяку викладовцям інституту: 1. Юфіт Н.Я. 7. Лошакову О.С. 2. Сватенко І.Д. 8. Васильковій М.С. 3. Малявіну Л.С. 9. Поляковій В.Б. 4. Портянко В.П. 10. Пудовікову М.Ф. 5. Горбенко Ю.П. 11. Кисельовій Ф.М. 6. Гончар Є.В. 12. Рогозі П.Д.

Учбово-допоміжному персоналу: 1. Дуловій М.К. 3. Нечипоренко О.Л. 2. Вересовій А.О. 4. Негляд С.О. //

Адмін-техперсоналу: 1. Вороновій М.І. 4. Головатій Г.К. 2. Борісову П. 5. Антоненко П.О. 3. Радченко Л.



256

Робітникам підсобного господарства ін-ту: 1. Панасенко М.І. 4. Панченко О.О. 2. Щербині Л.Ф. 5. Візенкову З.І. 3. Парасюку М.М. За добру успішність та громадсько-політичну діяльність слухачам підготовчого

відділу: 1. Зуєвій, 2. Єфремовій, 3. Борисюку, 4. Заворотинському. Студентам ін-ту:

Історичний факультет І курс 1. Зубенко 4. Ізбуцькій 2. Босенко 5. Дорофеевій 3. Дроганову

ІІ курс 1. Буц О. 4. Сірій Р. 2. Георгакіс 5. Мізіній 3. Гутневу А. 6. Путятіній

Фізико-математичний ф-т І курс ІІ курс 1. Гайдуку 1. Крату І.П. 2. Ставруловій 2. Бойко 3. Бодрову 3. Морозовій

Природничо-географічний факультет І курс ІІ курс 1. Безверхій 1. Нохріній 2. Іщенко 2. Авдеєнко 3. Журавлевій 3. Глушкиній

4. Руденко Хай живе великий радянський народ. Хай живе Всесоюзна Комуністична партія більшовиків. Хай живе великий Сталін. В.О. Директора ін-ту [Козетов]

Архів БДПУ. — Спр. № 15 (69)я47. — Арк. 1 – 3. Оригінал.

№ 264 1947, лютого 17. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про стан підготовки підсобного господарства інституту до весняної посівної компанії

Наказ № 28


§ 1. Особисто ознайомившись зі станом підготовки допоміжного господарства

інституту до весняної посівної компанії, встановив, що гос-во по суті до весняної сівби не підготовлене. С/г інвентар повністю не відремонтований (плуг, дрель, букер), посівний ячмінь не доведений до кондиції, насіння не здане на аналіз. Тяглова сила ще не в задовільному стані. На підставі цього наказую:

а) Директору д/г-ва т. Панасенко М.І. оголосити догану і попередити, що підготовка до весняних польових робіт мусить бути закінчена повністю до 1/ІІІ.47 р.

б) Поставити з 17/ІІ.47 р. вісім коней, що будуть заняті на весняних польових роботах, на откорм, організувати особливий уход за ними. //

в) Без дозволу директора інституту забороняється використання цих коней на ріжні роботи як в середині гос-ва, так і зовні.


257



№ 265 1947, лютого 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу відміни військової підготовки в педагогічних та учительських інститутах

Наказ № 36


[...] // § 3.

Відповідно до наказу Міністра Вищої Освіти СРСР та головнокомандуючого сухопутними військами збройних сил СРСР від 3/ІІ 1947 р. за № 68/4 про відміну військової підготовки в педагогічних та учительських інститутах, начальника кафедри в/фізичної підготовки інституту гв. підполковника т Піпченко І.Е. з цього числа від виконання цих обов’язків увільнити та направити в розпорядження командуючого військами ТаВО. Бухгалтерії ін-ту перевести повний розрахунок згідно відповідних інструкцій Міністерства Освіти УРСР від 20/ІІ 1947 р. за № 0-11-161.



№ 266 1947, березня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

Наказ № 39


[...] // § 12.

Відповідно до постановки Ради Міністрів УРСР № 194 від 17 лютого 1947 р. призначити стипендію ім. Й.В. Сталіна в розмірі 700 крб. на місяць студенту-відміннику Крат І.П. Виплату стипендії провадити з 1 січня 1947 року.




Наказ № 42


[...] // § 10.

8-го березня, в Міжнародний жіночий день, весь наш народ відзначає Радянських жінок — полум’яних патріоток Соціалістичної Вітчизни, мужність і відвага яких викликають почуття подиву і захоплення у сучасників і будуть вдохновляти наступні покоління в ім’я Вітчизни.


258

В часи Великої Вітчизняної війни Радянська жінка повністю виявила себе як велика сила на фронті і в тилу.

Імена жінок-героїв Радянського Союзу — Зої Космо//дем’янської, Лізи Чайкиної, Ул’яни Громової, Ганни Маслової та інш. є символ високого героїзму Радянської жінки у війні за щастя і незалежність Соціалістичної Батьківщини.

В колгоспному селі в роки війни жінка була основною і вирішальною силою; ця сила кормила народ і Армію.

В умовах мирного будівництва в роки виконання грандіозних задач 4-ї Сталінської п’ятирічки жінки Радянської Країни з честю виконують історичні завдання, поставлені тов. Сталіним перед Радянським Народом. Жінки становлять основну частину великої армії учителів і самовіддано виховують нашу Радянську молодь в комуністичному дусі.

Відзначаючи Міжнародний жіночий день, за активну плодотворну роботу в інституті виношу подяку:

1. Васильковій Марії Сидорівні 2. Поляковій Вірі Борисівні 3. Гончар Євгенії Василівні 4. Худан Пелагеї Кіндратовні 5. Брянцевій Наталії Леонтіївні 6. Вороновій Марії Гаврилівні 7. Головатій Ганні Корніївні 8. Прядко Ользі Іванівні 9. Галіновській Ользі Пилиповні 10. Дуловій Марії Кирилівні 11. Вересовій Антоніні Олександрівні 12. Деревянко Надії Іванівні 13. Кирюті Валентині Федорівні 14. Георгакіс Варварі Данилівні 15. Савінській Світлані Іванівні 16. Дурневій Євгенії Ємел’янівні 17. Малихіній Валентині Петровні 18. Глушкиній Олені Романовні 19. Руденко Марії Василівні 20. Нохриній Анастасії Кузьминічні // 21. Ставруловій Наталії Михайлівні 22. Єфремовій Євгенії Дмитровні.

Товариші! Поздоровляю Вас з Міжнародним жіночим днем і закликаю всіх членів колективу

ін-ту ще самовідданіше працювати над виконанням задач 4-ї Сталінської п’ятирічки, для дальнішого господарського та культурного розвитку нашої Соціалістичної Батьківщини.

Хай живе Радянська жінка! Хай живе Всесоюзна Комуністична партія більшовиків! Хай живе вождь Радянського Народу великий Сталін! Директор Ін-ту [Підпис]


№ 268 1947, березня 19. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження заступника директора і бригадира рибгоспу в справах придбання риболовецького знаряддя

Наказ № 51



259

[...] § 4.

т. Сахно М.І.я48, заступника директора ін-ту, відрядити до м. Києва-Львова в справах // риболовецького знаряддя. Термін відрядження з 20/ІІІ по 5/IV.47 року.

§ 5. т. Мельника В.С., бригадира рибгоспу, відрядити до м. Києва в справах придбання

риболовецького знаряддя з 20/ІІІ 1947 р. по 2/IV 1947 р., на час його відрядження керівництво рибгоспом тимчасово покласти на т. Гутнева О.М., бригадира рибгоспу.



№ 269 1947, березня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію громадського харчування в зв’язку з початком польових робіт по підсобному господарству

Наказ № 54


[...] // § 4.

В зв’язку з початком польових робіт на підсобному господарстві зобов’язую директора підс. г-ва т. Клімова організувати з 24/ІІІ 1947 р. для робочих громадське харчування з видачею продуктів з склада підсобного г-ва:

Норми видачі на 1 особу в день: Крупа або мука — 60 гр. Жиру — 10 гр. Солоних помідор — 50 гр. // [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 270 1947, березня 27. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію роботи підсобного господарства та інші питання

Наказ № 55

Осипенківського Учительського Інституту від 27/ІII 1947 р.

§ 1. В зв’язку з переходом на роботу з 6 годин ранку до заходу сонця на час весняних

польових робіт збільшити денну норму харчування на день: крупи — до 80 (восьмидесяти) грамів, олії — до 13 (тринадцяти) грамів на чоловіка. Такі норми харчування давати з 27/ІІІ 1947 р. до кінця весняної посівної компанії.

§ 2. В з’вязку з тим, що лекції з психології вичитані в І семестрі, педпрактика

закінчилась, якою керувала викладач психології т. Кучма П.Ф., надати їй відпуск на сорок вісім робочих днів з 1/IV 1947 р.

Підстава: доповідна записка декана природн.-географ. ф-ту з резолюцією директора //

§ 3. Ознайомившись особисто із станом розгортання весняних робіт на підсобному

господарстві ін-ту та провівши виробничу нараду з робітниками господарства, відмічаю


260

вкрай незадовільне, що межує з злочинним, затягування строків посіву ранніх культур (за 4 дні посіяно 5 га).

До цього часу робітники п/господарства не мають доведених до них норм виробки, по суті не застосовується нарядна система, не ведеться обліку виконаної роботи, панує повна неорганізованість в роботі.

На цій підставі: 1. Директору п/гос-ва т. Клімову оголошую догану і попереджую, що в разі не

усунення цих недоліків в роботі п/гос-ва з цього числа він буде знятий з посади директора п/г-ва.

2. Для безпосереднього керівництва господарством з боку інституту зобов’язую пом. директора по госпчастині ін-ту т. Карповича приділити особливу увагу в організації роботи п/госп-ва.

[...] § 5.

т. Пасько Марії, робочій підсобного господарства, за кражу сортової квасолі в кількості 300 грамів з лабораторії ботанічного саду оголошую сувору догану і попереджую, що в разі повторення подібних випадків буде знята з роботи та віддана до суду.

Наказ проробити з робочими підсобного // господарства. Директор Ін-ту [Підпис]


№ 271 1947, березня 29. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію суботника

Наказ № 57

Осипенківського Учительського Інституту від 29/ІII 1947 р.

§ 1. Для виконання завдань, які поставлені перед колективом інституту Осипенківським

МК КПбУ та Виконкомом Депутатів трудящих, на 30/ІІІ 1947 р. оголошую суботник з участю всього колективу інституту.

Встановлюю такий порядок та організацію роботи: 1. Всі співробітники інституту працюють по боротьбі з ховрахами та очистці полів

на своїх одноосібних господарствах. 2. Підготовчий відділ 3-я група виїзджає на підсобне господарство інституту на

роботу по боротьбі з ховрахами. 3. Підготовчий відділ 2-а група працює на території інституту по очистці та

озелененню двора. 4. 2-й курс фізико-математичного факультету та 1-а група підготовчого відділу

працює на території старого приміщення ін-ту по вул. Шмідта № 6 по очистці та озелененню двора. //

5. Останні групи студентів, за винятком першого курсу природничо-географічного факультету, працюють по очистці завалів бувшого готелю м. Осипенко.

6. Зобов’язую деканів та прошу МК, профком та комітет ЛКСМУ інституту провести відповідну роз’яснюючу роботу серед колективу та виділити керівників груп.

7. Збори на суботник признаного на 30/ІІІ.47 р. о 8-й годині ранку в приміщенні ін-ту.

8. Зобов’язую господарчу частину забезпечити учасників суботника відповідним реманентам.




261

№ 272 1947, квітня 7. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про «розвиток індивідуального городництва як засіб покращення матеріально-побутових умов членів колективу інституту» і про організацію комісії з підготовки святкування 1 травня

Наказ № 60


[...] // § 2.

Ураховуючи важливе значення розвитку індивідуального городництва як засіб покращення матеріально-побутових умов членів колективу ін-ту, відпустити за готівку насінньового матеріалу для членів колективу через М.К. спілки ін-ту:

1) кукурудзи в качанах сорок п’ять кгр. 2) соняшнику вісімдесят кгр. Прошу МК розподілити цей насінневий матеріал, забезпечуючи у першу чергу сім’ ї

загинулих на фронті, інвалідів В. В. та демобілізованих з Радянської Армії, та цей список дати мені на розгляд.

§ 3. Для організації та проведення святкування дня 1-го Травня організувати комісію в

складі: 1. Юфіт — голова комісії 2. Такаренко 3. Карпович 4. Михайлик 5. Головата 6. Єфремова — представник профкому 7. Дорофеева — представник комітету ЛКСМУ. Комісії скласти план роботи та дати мені на затвердження 9/IV 47 р. Директор Ін-ту [Підпис]


№ 273 1947, квітня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення С.П. Клімова від обов’язків директора підсобного господарства через те, що він «не виправдав себе на цій роботі та не витримав іспитового строку»

Наказ № 61


§ 1. В зв’язку з тим, що т. Клімов С.П. не має досвіду роботи в сільському господарстві,

що виявилось у // кепській організації весняної сівби, а саме: не були доведені норми виробки до робітників п/господарства, не було організовано контролю виконання роботи, мало місце порушення правил агротехніки (коткування ріллі перед посівом після культивації), затягувались строки сіву ранніх (за 4 дні — 23, 24, 25, 26 березня — посіяно 5 гектар овса при нормі 3 гектари на день).

Крім того, в наслідок кепської організації охорони посівматеріалу мала місце крадіжка посівного ячменю на полі під час сівби, яка була встановлена не керівництвом підсобного господарства, а органами міліції.

На підставі вищезгаданого увільнити т. Клімова С.П. від обов’язків директора підсобного господарства з 10/IV 47 р., який не виправдав себе на цій роботі та не витримав іспитового строку.


262

Бухгалтерії перевести повний розрахунок. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 274 1947, квітня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу відзначення 1 травня

Наказ № 77

Осипенківського Учительського інституту від 29 квітня 1947 року

§ 1. 1 Травня — день огляду бойових сил трудящих всіх країн — Радянський народ

зустрічає в умовах великого політичного і трудового піднесення. За рік, що відділяє нас від 1 Травня 1946 року, наша країна зробила новий значний крок уперед у своєму економічному і культурному розвиткові. Не дивлячись на всі труднощі, що викликані наслідками війни, до яких добавилися важкі наслідки посухи минулого року, промисловість, транспорт, сільське господарство вже добились перших серйозних успіхів у своїй відбудові і розвиткові.

Наш героїчний народ повний рішучості виконати й перевиконати Сталінський п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства, про що свідчать розвиток народного господарства за 1946 р. і перший квартал 1947 року. Більшовицька партія і весь наш народ бореться за успішне виконання історичних // рішень липневого пленуму ЦК ВКП(б) про швидке піднесення сільського господарства СРСР. Мільйонні маси колгоспників-спеціалістів сільського господарства в патріотичних листах на ім’я т. Сталіна взяли серйозні зобов’язання в боротьбі за високий врожай 1947 року. Творча праця в академіях, інститутах, науково-дослідних закладах країни покладає нові шляхи в науці і техніці. Для подальшого росту економіки і культури країни потрібно, аби радянські люди ясно усвідомлювали закони суспільного розвитку, вчилися більше уміло керувати всіма галузями господарства і культури, аби скоріше проходило повне звільнення свідомості наших людей від приватно-власницьких пережитків минулого, підогріваємих ворожим впливом буржуазного світу, що проникає до нас з-за кордону. Соціалістична свідомість прискорює рух радянського суспільства вперед, збільшує його сили.

Виходячи з цього важливого положення, партія і Радянський Уряд вжили серйозних заходів для дальнішого підвищення політичного і культурного рівня нашого народу. Рішення Центрального Комітету більшовицької партії про літературу, театр, кіно збагатили кадри інтелігенції розумінням тих великих завдань, які поставлено на ідеологічному фронті сучасним етапом розвитку нашої держави. Дякуючи цим рішенням зроблений був новий крок уперед у культурному розвиткові країни, піднесення радянського мистецтва, літератури. Великим авторитетом користується наша література, мистецтво, наша наука за кордоном. На міжнародному кінофестивалі радянські кінокартини одержали перше місце. Це один із факторів переваги ведучої прогресивної ролі радянської ідеології, радянського мистецтва, радянської культури.

Наша наука, наша школа і в майбутньому повинні виховувати радянських людей так, аби їх свідомість була сповнена почуттям гордощі за свою Радянську Батьківщину, свідомістю своєї політичної, економічної, ідейної і моральної переваги над буржуазним світом, що іде до занепадуя49. //

Радянський Союз протягом всього післявійськового періоду послідовно провадить політику захисту мира і демократії, співробітництва всіх вільнолюбивих народів.

Ця політика зустрічає широку підтримку і співчуття широких мас населення земної кулі і розкриває всілякі проїски імперіалістичних хижаків, на чолі яких стоять нині імперіалісти і палії нової війни — американські і англійські банкіри.


263

Наш колектив за минулий рік добився значних успіхів у роботі по підготовці висококваліфікованих вчителів.

Товариші студенти, викладовці, робітники та службовці! Вітаю Вас з днем міжнародного свята трудящих всіх країн 1 Травня і бажаю Вам нових успіхів у Вашій роботі. За кращі показники роботи та за сумлінне ставлення до своїх обов’язків оголошую подяку

Викладовському персоналу: 1. Токаренко І.І. 6. Васильковій М.С. 2. Портянко В.П. 7. Поляковій В.Б. 3. Сватенко І.Д. 8. Спаському К.О. 4. Малявіну Л.С. 9. Штань Ю.І. 5. Юфіт Н.Я. 10. Горбенко Ю.П.

Адм-тех. персоналу: 1. Вересова А.О. 9. Нельзі Г.М. 2. Головатій Г.К. 10. Прядко О.І. 3. Худан П.К. 11. Галіновській О.П. 4. Черноус Л.Е. 12. Негляд С.О. 5. Дуловій М.П. 13. Пупиніній В.С. 6. Нечипоренко О.Л. 14. Радченко Л. 7. Скибі П.К. 15. Пшеничному І.Д. 8. Вороновій М.Г.

Студентам: 1. Нохріній А.К. 4. Савінській С.І. 2. Смолці Е.І. 5. Жучко В.Л. 3. Безверхій Л.Н. 6. Малихіній В.П. // 7. Журавльовій Л.Н. 21. Донській Л.Т. 8. Кулешу М.І. 22. Кроту І.П. 9. Кірюті В. 23. Єні В.Ф. 10. Лябах О.А. 24. Котт Е.П. 11. Сарській Н.Т. 25. Артюшкіну В.І. 12. Босенко Я.Е. 26. Самойловичу М.А. 13. Буць О.М. 27. Глушкіній Є.Р. 14. Авдієнко П.Д. 28. Руденко М.В. 15. Слуцькій 29. Карпій А.С. 16. Шепель Ф.А. 30. Георгакіс В.Д. 17. Єфремовій Е.Д. 31. Сірій Р.П. 18. Ставруловій Н.М. 32. Варнавській В.М. 19. Риндіну А.І. 33. Будинській Н.А. 20. Гайдуку Ф.М. 34. Мусафірову Д.С.

Робочим підсобного господарства: 1. Чівліклій Ф.І. 3. Мусафіровій 2. Лисенко 4. Чівліклій В.

Ми напередодні закінчення 1946/47 навчального року. Нам необхідно закінчити навчальний рік, всім студентам успішно скласти іспити і заліки з усіх дисциплін. Дирекція ін-ту впевнена, що це завдання зусиллями нашого колективу буде виконано.

Хай живе могутній Радянський Союз, надійний оплот дружби, щастя і слави народів нашої Батьківщини!

Хай живе велика партія більшовиків, партія Леніна-Сталіна, загартований в боях авангард радянського народу, натхненник і організатор наших перемог!

Хай живе вождь радянського народу великий Сталін! § 2.

Для покращення харчування на святкування 1-го Травня робітників п/г-ва виділити додатково продуктів: 1) муки п’ять кгр., 2) картоплі десять кгр. 3) квасолі два з половиною (2,5) кгр. 4) олії два кгр., 5) помідор. шість кгр. //


264

§ 3. Для покращення харчування студентів, в першу чергу сімей загинулих та інвалідів

В. В., виділити одноразово за готівку: олії двадцять чотири кгр. Зобов’язую профком розподілити її та список дати мені на затвердження.

§ 4. Для одноразової допомоги сім’ям загинулих, інвалідам В. В. та іншим членам

колективу виписати олії кгр. тридцять гр. 800 за готівку. Прошу МК розподілити олію та дати мені список на затвердження.



№ 275 1947, травня 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про переведення інститутського конюха в розпорядження рибної бригади, про винесення подяки організаторам колонни інституту, яка посіла 1-е місце серед колонн міста

Наказ № 83

Осипенківського Учительського інституту від 12 травня 1947 року

[...] // § 4.

В зв’язку з тим, що кінь ін-ту тимчасово переданий на роботу на підсобне господарство, конюха ін-ту т. Павлова направити в розпорядження рибної бригади, вмінити йому в обов’язок охорону майна рибного господарства.

§ 5. Оголошую, що колона ін-ту під час строєвого смотру і виступу фізкультурників

9 травня 1947 р. зайняла перше місце серед колон міста Осипенко. 1. В зв’язку з цим виношу подяку всім учасникам парада. 2. т.т., які приймали особливо активну участь в підготовці до парада і виступу

фізкультурників, а саме: 1. Керенцеву П.Ф. 8. Дмітренко Н. 2. Гаєвському М.М. 9. Перепелкіній Е. 3. Буць О.М. 10. Перепелкіній Т. 4. Рощупкиній В. 11. Афанасьєвій 5. Слуцький О. 12. Іщенко 6. Самохваловій В. 13. Жучко 7. Морозовій О. оголошую подяку із занесенням до особистої справи та видати з фондів підсобного

господарства для покращення харчування олії по 800 грамів за готівку. 3. т.т. Гаєвському М.М., Керенцеву П.Ф., Рощупкиній В. і Слуцькій О, які показали

зразки добросумлінної роботи по фізкультурі, дозволити виїзд на обласні та Всеукраїнські змагання гімнастів.



№ 276 1947, травня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження студентів у Москву для участі в параді і про оплату роботи О.Я. Огульчанського


265

Наказ № 99 Осипенківського Учительського інституту

від 31 травня 1947 р. § 1.

Керуючись вказівками міського комітету фізкультури відрядити для участі в параді в Москві слідуючих студентів:

1. Ложечнікову Т.Я. 4. Мозгову Є.Д. 2. Рекотову Є.Д. 5. Журавльову Л.Н. 3. Волкову Н.Н. 6. Кононенко М.П. Бухгалтерії сплатити стипендію зазначеним студентам за червень місяць.

Зобов’язати вищезазначених студентів скласти іспити, передбачені навчальним планом, в серпні м-ці 1947 р.

§ 2. т. Огульчанському О.Я.я50, співробітнику музею, оплатити за рахунок погодинного

фонду за 8 годин як практичні заняття. [...] // Директор Ін-ту [Підпис]


№ 277 1947, червня 17. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про категоричну заборону проводити збор врожаю на території ботанічного саду без відома завідувача кафедрою природознавства

Наказ № 113

Осипенківського учительського інституту від 17 червня 1947 р.

§ 1. Категорично заборонити провадити збор врожаю на території ботанічного саду (як

овочів, так і фруктів) без відому зав. кафедрою природознавства т. Портянко В.П. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 278 1947, червня 18. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про посилення заходів зі збереження документації та хлібних і продуктових карток

Наказ № 114


[...] § 3. //

У відповідності до указів Президії Верховної Ради УРСР від 4/VI та 9/VI 1947 р. та вказівок УВШ при Раді Міністрів УРСР зобов’язую:

1. Всім начальникам відділів перевірити наявність службової документації та зберігання її. Разом з цим організувати зберігання службової документації у відповідності до правила зберігання.

2. Зобов’язати уповноваженого картбюро при одержанні хлібних та продуктових карток негайно, зразу ж по одержанні, ставити на них печатку інституту та зберігати їх до роздачі в незгораємій шафі.


266

По закінченню робочого дня цю шафу опечатувати сургучною печаткою. 3. Зобов’язати завгоспа т Костерногоя51 здавати шафу з картковою документацію на

постачання черговому сторожу під розписку. 4. Зобов’язити завгоспа т. Костерного відремонтувати замки робочих столів та шаф,

де зберігається службова документація та матеріальні цінності. 5. Просити МК провести відповідну роботу по роз’ясненню указів Президії

Верховної Ради СРСР від 4/VI 1947 р. та 9/VI 1947 р., провівши в розрізі цих указів виробничу нараду в присутності керівного складу ін-ту.



№ 279 1947, червня 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію посиленої цілодобової охорони зерна на полі та після молотьби

Наказ № 121


[...] § 2.

Во время уборочной капании под личную ответственность директора подсобного х-ва ин-та т. Кришталья52 организовать круглосуточную охрану зерна как на поле, так и на месте молотьбы. Просить МК института выделить двух представителей месткома ежесуточно для постоянного круглосуточного контроля со стороны общественных организаций на поле и на месте молотьбы.

Усилить вооруженную охрану зерна ночью. После очистки зерна немедленно составлять акты на сдачу его в кладовую. В

комиссию по сдаче зерна ввести руководителя подсобного // х-ва, бригадира-полевода, представителя бухгалтерии подсобного х-ва и представителя месткома учительского института.

Бухгалтеру подсобного х-ва оформить накладными сдачу в склад зерна и своевременно давать сводки горземотделу и Министерству Просвещения о ходе уборки зерновых.



№ 280 1947, червня 30. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1947 року

Наказ № 123


[...] // § 6.

Нижчезазначених студентів на підставі матеріалів ДЕК вважати закінчившими інститут з присвоєнням їм звання учителя перших – сьомих класів СШ та видати їм диплом.

Історичний факультет: 1. Геращенко Екатерина Тарасовна 2. Грішило Клавдія Юхимівна


267

3. Захарченко Лідія Петрівна 4. Жигула Марія Миколаївна 5. Коваленко Клеопатра Леонідівна 6. Крот Тетяна Іванівна 7. Мізіна Антоніна Борисівна 8. Чонгова Домна Захаровна 9. Підуст Любов Юхимівна 10. Путятіна Катерина Афанасівна 11. Савченко Лідія Петрівна 12. Толочко Лідія Федорівна 13. Туз Віра Тихонівна 14. Левченко Алла Павлівна 15. Щербина Катерина Григорівна 16. Александрова Тетяна Михайлівна 17. Захарова Євгенія Миколаївна 18. Тарапата Лідія Федорівна 19. Філіпченко Марія Ілінішна 20. Буць Олександра Михайлівна // 21. Безсонова Євдокія Григорівна 22. Ганзуленко Ганна Гнатівна 23. Глушич Єфросінія Кузьмінічна 24. Горбуля Олександра Трохимівна 25. Зінченко Василь Іванович 26. Семенова Марія Василівна 27. Ізбуцька Валентина Михайлівна 28. Стуканова Ганна Кузьмінічна 29. Серая Роза Пантелеймонівна 30. Панченко Любов Яковлівна 31. Тоцька Лілія Денисівна 32. Пилипенко Віра Савелівна 33. Хмільова Маіса Євтіхівна 34. Хобенко Катерина Юхимівна 35. Шиман Ніна Никифорівна

Природничо-географічний ф-т: 1. Болбот Олександра Дмитрівна 2. Больбат Ганна Афанасівна 3. Вечера Ганна Григорівна 4. Дубовик Марія Федорівна 5. Івашина Ганна Дмитрівна 6. Колеснік Олександра Іванівна 7. Киян Ганна Павлівна 8. Коломієць Катерина Федорівна 9. Корнелюк Лілія Олександрівна 10. Москаленко Марія Сидорівна 11. Переярченко Марія Лаврентійовна 12. Псьол Катерина Василівна 13. Проценко Варвара Андріївна 14. Пінчук Надія Костянтинівна 15. Помиляйко Ольга Назарівна 16. Небера Галіна Данилівна 17. Руденко Марія Василівна 18. Радченко Віра Василівна 19. Солонська Валентина Ларіонівна


268

20. Смолка Єфросінія Іванівна // 21. Сахно Галіна Павлівна 22. Синявська Надія Миколаївна 23. Свідло Валентина Авксентіївна 24. Федоренко Віра Йосипівна 25. Шкурко-Корнієнко Віра Кузмінічна 26. Шелудько Юлія Олександрівна 27. Якимець Марія Семенівна 28. Ященко Марія Яківна 29. Бондаренко Ніна Іванівна 30. Бабарика Надія Андріївна

Фізмат факультет: 1. Бобирь Іван Олександрович 2. Бойко Василь Кирилович 3. Волошина Олександра Йосипівна 4. Володькова Катерина Степанівна 5. Дакова Марія Степанівна 6. Димитров Віктор Іванович 7. Довженко Мая Миколаївна 8. Денисенко Віра Кіндратівна 9. Єна Віра Федорівна

10. Котт Евеліна Никифорівна 11. Колесніков Володимир Іванович 12. Мелещук Наталія Іванівна 13. Морозова Ольга Микитівна 14. Самойлович Михайло Абрамович 15. Самохвалова Валентина Василівна 16. Стуканова Ольга Гаврилівна 17. Ткаченко Марія Павлівна

[...] //

§ 9. За доброякісну і сумлінну роботу, що запезпечило високі наслідки успішності

студентів і активну участь в громадській роботі, оголошую подяку: 1. Лявукіну О.Й. 15. Поляковій В.Б. 2. Поплавській С.М. 16. Керенцеву П.Ф. 3. Портянко В.П. 17. Гаєвському М.М. 4. Лошакову О.С. 18. Сватенко І.Д. 5. Спаському К.О. 19. Вересовій А.О. 6. Рогозі П.Д. 20. Юфіт Н.Я. 7. Малявіну Л.С. 21. Дуловій М.П. 8. Гончар Є.В. 22. Дуловій М.К. 9. Веремію Ю.І. 23. Нечипоренко О.Л. 10. Токаренко І.І. 24. Дереновській О.І. 11. Васильковій М.С. 25. Ковровій Т.П. 12. Лосік Н.В. 26. Негляд С.О. 13. Стешенко Г.Л. 27. Черноус Л.Є. 14. Горбенко Ю.П.

§ 10. За організацію рибного господарства, що сприяло значному покращенню

матеріально-побутових умов студентів, оголошую подяку 1. Сюсюкіну І.Т. 3. Гутневу 2. Карташову 4. Щербакову [...] // Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 15 (69). — Арк. 164 – 167, 170. Оригінал.

№ 281 1947, липня 31. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту М.І. Сахна зі списками студентів-випускників 1947 року

Наказ № 150

Осипенківського Учительського інституту від 31 липня 1947 р.


269

§ 1. Розглянувши матеріали державної екзаменаційної коміссії по заочному відділу,

вважати закінчившими інститут з присвоєнням звання учителя перших – сьомих класів та видати диплом:

по історичному ф-ту: 1. Дурокова Костянтина Костянтиновича 2. Нілич Ольгу Андрієвну 3. Суліму Марфу Марківну 4. Брику Ольгу Архипівну 5. Ширшук Марію Антонівну 6. Пилипенко Ксенію Василівну 7. Бровка Миколу Івановича 8. Кошеля Миколу Ларіоновича 9. Коваленко Любов Трохимівну

10. Плюту Катерину Григорівну // 11. Філоненко Тетяну Феофанівну 12. Кудрицьку Євдокію Іванівну 13. Просянкіну Марфу Трохимівну 14. Василенко Поліну Іванівну 15. Дорош Євдокію Михайлівну 16. Залюбовську Мотрю Тимофієвну 17. Стригун Ольгу Іванівну 18. Голояд Галіну Семенівну

по природничо-географічному ф-ту: 1.Проніну Марію Васильовну [...] В. о. Директора Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 21 (75)я53. — Арк. 10 – 11. Оригінал.

№ 282 1947, серпня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1947 року

Наказ № 153

Осипенківського Учительського інституту від 4 серпня 1947 р.

[...] § 4.

Розглянувши матеріали державної екзаменаційної комісії по заочному відділу, вважати закінчившими інститут з присвоєнням званням звання учителя перших – сьомих класів та видати диплом:

по історичному факультету: 1. Хромакова Івана Григоровича 2. Коваленка Павла Пилиповича 3. Шепетуху Миколу Семеновича 4. Ткаченко Ганну Іванівну // 5. Гускіна Петра Миколаєвича 6. Дорохову Надію Тихонівну

по фізико-математичному ф-ту: 1. Гордієнка Василя Прокоповича

по природничо-географічному ф-ту: 1. Божко Григорія Тимофієвича [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 283 1947, листопада 4. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки організаторам математичного вечора

Наказ № 222

Осипенківського Учительського інституту від 4 листопада 1947 р.


270

§ 1. За проведення математичного вечора, який показав студентам ін-ту як можно

організувати позашкільну роботу, учасникам вечора // оголошую подяку: 1. Гайдуку, 2. Бодрову, 3. Попову, 4. Костогризу, 5. Старушко, 6. Бондаренко, 7. Ященко, 8. Рижкевич, 9. Василенко, 10. Величко, 11. Новоселецькому.

В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 284 1947, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з нагоди відзначення 30-річниці жовтневого перевороту

Наказ № 223

Осипенківського Учительського інституту від 5 листопада 1947 року

§ 1. Товариші! 30-років тому робітники і селяни нашої країни під керівництвом більшовицької

партії скинули експлуататорів і встановили Радянську владу. Великий Ленін закликав народ кріпити і захищати свою рідну владу. З перемогою Великої Жовтневої Соціалістичної Революції людство вступило в

нову історичну епоху розвитку. Світ поділений на два табори — табір капіталізму, що роздирається внутрішніми і

зовнішніми протиріччями та військовим сутичками, і табір демократії, очолюваної СРСР. В Радянському Союзі назавжди знищено приватну власність, експлуатацію людини

людиною. Волею робітників і селян в нашій країні переміг соціалізм. Про що мріяли багато сторіч кращі уми людства, здійснено у нас в СРСР і записано

в Сталінській Конституції. Перемога Жовтневої Соціалістичної Революції в 1917 р., перемога соціалізму,

успішне виконання Сталінських п’ятирічок перетворили СРСР в передову індустрійну і колгоспну державу. Багатонаціональний, волелюбний радянський народ, переживаючи великі труднощі, одержав славну перемогу над німецькими фашистами і японськими імперіалістами у Вітчизняній війні.

«Жовтнева революція не є лише революція // в галузі економічних і суспільних відносин. Вона разом з цим є революція в умовах, революція в ідеології робітничого класу» (Сталін).

У війні переміг не лише радянський державний лад, але перемогла й ідеологія національної рівності, дружба народів, перемогла ідеологія передового радянського народу.

Народи Європи ще ближче пізнали ідеологію радянських людей, їх героїчні діла в боях і в праці, і за їх прикладами викорчовують коріння фашизму, владу і вплив продажньої націоналістичної буржуазії.

Минуло два роки після війни, радянський народ повний сил і впевненості, що він виконає великий план 4 Сталінської п’ятирічки — план відбудови і розвитку народного господарства СРСР, план побудови комуністичного суспільствая54.

Почесна і відповідальна роль в побудові комуністичного суспільства робітників науки, робітників культури, радянського студенства.

Процвітає наука і культура в нашій країні. Радянський народ вимагає від нас широких знаннів, конкретної допомоги у великій

і післявенній відбудові. Ми повинні надати цю допомогу радянському народові і ми дамо її. Товариші! Вітаю Вас з 30-ю річницею Великої Жовтневої Соціалістичної Революціїя55.


271

§ 2. За сумлінну роботу в справі вливання майбутніх учителів та активну громадсько-

політичну роботу оголошую подяку викладовцям інституту: 1. Сиромятнікову Олексію Афанасієвичу 4. Малявіну Лев Семеновичу 2. Юфіт Науму Яковлевичу 5. Поляковій Вірі Борисівні 3. Гончар Євгенії Василівні // 6. Горбенко Юрію Павловичу 11. Киселевій Фаіні Михайлівні 7. Васильковій Марії Сидорівні 12. Сватенко Івану Дмитров. 8. Тригубу Василю Степановичу 13. Портянко Володим. Пилип. 9. Токаренко Івану Івановичу 14. Лошакову Олексію Сергійов. 10. Какову Костянтину Савичу 15. Рогозі Павлу Дмитр.

Учбово-допоміжному персоналу: 1. Дуловій Марії Кирилівні 5. Деренівській Ользі Іван. 2. Дуловій Марії Петрівні 6. Негляд Софії Олекс. 3. Нечипоренко Олексію Лукичу 7. Прохоренко Ганні Іван. 4. Вересовій Антоніні Олекс.

Тех. персоналу: 1. Худан Поліні Кіндратівні 3. Чернишову Олекс. Лавр. 2. Брянцевій Наталії Леонтієвні

Адмін.-тех. персоналу: 1. Скибі Поліні Корнієвні 4. Галіновській Ользі Пил. 2. Головатій Ганні Корнієвні 5. Прядко Ользі Іванівні 3. Нельга Ганні Михайлівні

За успішність та громадсько-корисну роботу оголошую подяку студентам інституту:

По фізико-математичному ф-ту: І курс ІІ курс

1. Єфремовій З.Д. 1. Гайдуку Ф.М. 2. Михайленко Н.І. 2. Риндіну А.І. 3. Корбан І.А. 3. Бодрову І.П. 4. Левада Л.Є. 4. Попову І.Д. 5. Єфремовій І.Д.

По природничо-географічному ф-ту І курс ІІ курс

1. Вовнянко В.Г. 1. Безверха Л.Н. 2. Рижкевич О.І. 2. Газман В.С. 3. Стахурській Л.О. 3. Козаченко М.І.

По історичному ф-ту 1 курс ІІ курс

1. Журавльову В.Н. 1. Босенко Я.Є. 2. Дузь Н.С. 2. Дорофеєвій А.І. 3. Сарському Н.Т. 3. Кулешу М.І. 4. Деревянко Н.І.



№ 285 1947, листопада 6. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

Наказ № 224

Осипенківського Учительського інституту від 6 листопада 1947 р.


272

§ 1. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 266/У від 23 жовтня 1947 р.

призначити стипендію ім. Й.В. Сталіна в розмірі 700 крб. на місяць студентам-відмінникам:

1. Босенко Якову Єгоровичу 2. Гайдуку Федору Мосійовичу Бухгалтерії перевести ріжницю стипендії. Виплату стипендії провадити з 1-го

липня 1947 р. В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 286 1948, січня 28. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова зі списками студентів-випускників 1948 року

Наказ № 16

Осипенківського Учительського інституту від 28 січня 1948 року

[...] § 2.

На підставі матеріалів державної екзаменаційнної комісії по заочному відділу вважати закінчившими учительський інститут з присвоєнням звання учителя перших – сьомих класів середньої школи та видати дипломи:

По історичному ф-ту: 1. Подольного Миколу Архиповича 2. Целовальника Прохора Івановича 3. Макуху Івана Степановича 4. Киян Григорія Озотовича 5. Микулу Івана Яковича 6. Бережка Петра Кузьмича 7. Пречиського Івана Мефодійовича 8. Білу Марію Лаврентіївну 9. Святодух Катерину Карпівну 10. Плужник Любов Іванівну // 11. Ніколаєву Марію Дмитрівну 12. Головка Костянтина Костянтиновича 13. Надеждіна Івана Андрійовича 14. Даниленко Ганну Микитівну

По фізико-математичному ф-ту: 1. Попівщого Леоніда Міхейовича 2. Ботвінко Марію Макарівну 3. Запливко Уляну Омельянівну 4. Григорьєву Ганну Євтіхіївну 5. Кармазіну Клавдію Микитівну 6. Візір Любов Арсентіївну 7. Жлухтенко-Крейзберг Зінаїду Омельянівну 8. Бідного Гната Федоровича

По природничо-географічному ф-ту: 1. Ліпунцову Оксану Іванівну. Всім вищезазначеним студентам-заочникам, що успішно склали державні екзамени,

видати стипендію в розмірі двісті сорок крб. (240) кожному.


273



№ 287 1948, лютого 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про зміну графіку роботи ведення табельної дошки та книги відлучок

Наказ № 22

Осипенківського Учительського інституту від 4 лютого 1948 р.

§ 1. З 5 лютого ц/р. всьому адміністративно-технічному складу ін-ту встановити

робочий день з 8 годин ранку до 5 годин вечора з перервою на обід з 12 годин до 13 год. дня.

§ 2. Ведення табельної дошки доручити коменданту т. Зайченко С.Ф., яку обов’язую

щоденно подавати мені рапорт про не вихід на роботу та спізнень співробітників. § 3.

Всі робітники, які відлучаються в справах ін-ту, повинні відмічатись в книзі відлучок, яка // находиться у зав. канцелярією.


Архів БДПУ. — Спр. № 21 (75). — Арк. 172 – 173. Оригінал. № 288 1948, березня 3. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського

про відзначення 100-ліття «Маніфесту Комуністичної партії»


від 3 березня 1948 року На відзнаку 100-ліття «Маніфесту Комуністичної партії», 4 та 5 березня 1948 року

провести науково-теоретичну конференцію за планом: 1. «Маніфест Комуністичної партії» — програмний документ марксизму-

ленінізму — Токаренко І.І. 2. «100-ліття Маніфесту Комуністичної партії» — т. Козетов І.М. 3. Питання тактики комуністичної партії в «Маніфесті Комуністичної партії» —

т. Панцуктілова О.В. 4. Питання держави в «Комуністичному Маніф.» — т. Кісільова Ф.М. 5. Питання виховання в «Маніфест Комуністичної партії» — т. Василькова М.С. 6. Ідеї «Маніфеста Комуністичної партії» в художній літературі — т. Лосік Н.В. 7. Історичне значення «Маніфеста Комуністичної партії» — т. Гончар. Є.В. Конференцію провадити з 17 до 21 години 4 та 5 березня в аудиторії № 6. Присутність викладачів та учбово-допоміжного персоналу обов’язкова. Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82)я56. — Арк. 1. Оригінал. № 289 1948, березня 4. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського

про одержання гербової печатки та штампа інституту


від 4/ІІІ 1948 р.


274

§ 1. т. Головату Г.К., зав. канц., відрядити до м. Запоріжжя за одержанням гербової

печатки та штампа ін-ту терміном по 6/ІІІ 1948 р. Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 1. Оригінал. № 290 1948, березня 6. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з

приводу відзначення 8 березня

Наказ № 41 Осипенківського Учительського Інституту //

від 6/ІІІ 1948 р. § 1.

т. Головата Г.К. прибула з відрядження до м. Запоріжжя 6 березня і приступила до виконання своїх обов’язків.

§ 2. 8 березня 1948 року жінки нашої країни відзначають свій міжнародний

комуністичний жіночий день. Жінки радянського суспільства, звільнені назавжди від ярма експлуатації і свавілля, самовіддано працюють на всіх ділянках соціалістичного будівництва. Вони складають 42,3 % загальної кількості спеціалістів. Радянські жінки приймають активну участь в управлінні державою. Серед депутатів Верховної Ради СРСР 277 жінок, серед депутатів Верховних Рад союзних республік 2 тисячі жінок. Жінки Радянського Союзу — приклад для передових жінок всього світу, які, об’єднавшись в міжнародній, демократичній федерації, спрямовують всі свої зусилля на боротьбу за захист демократичного світу, за єдність демократичних сил.

З нагоди цієї дати вітаю колектив жінок Учительського інституту і за сумлінну роботу виношу подяку таким товаришам:

Викладовцям: 4. Нельга А.М. 1. Васильковій М.С. 5. Прохоренко А.І. 2. Гончар Є.В. Бібліотека: 3. Білій Н.О. 1. Негляд С.О. Лаборантам: Техробітники: 1. Дереновській О.І. 1. Радченко Л.І. 2. Дуловій М.К. 2. Брянцевій Н.Л. 3. Вересовій А.О. 3. Бойко Н.І. 4. Чернобривець В.Д. 4. Худан П.К. Адмінтехперсонал: Студентам: 1. Головатій АК. 1. Бражіненко 2. Скибі П.К. 2. Головатій В. 3. Прядко О.І. 3. Дузь // 4. Дерев’янко 5. Савінській 6. Козаченко 7. Єфремовій З. 8. Єфремовій Е. Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 1 – 1 зв. Оригінал. № 291 1948, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про відрядження команди гімнастів інституту на обласні спортивні змагання і відрядження електромеханіка для реєстрації кінопередвижки


275


від 8 березня 1948 року. § 1.

Згідно рапорту ст. викладача фізпідготовки т. Керенцева П.Ф., відрядити команду гімнастів інституту на обласні спортивні змагання на першість області по гімнастиці в складі т. т.:

Керенцева П.Ф. — викладач. фізпідготовки, Ращупкіну — ст. ІІ курсу фімат. факультету, Слуцьку — ст. ІІ курсу фізмат. факультету, терміном з 8 по 12 березня, та т. Тютюшову на обласну конференцію голів низових

Рад ОСО, терміном з 8 по 16 березня 1948 р. Підстава: рапорт т. Керенцева з резолюцією директора.

§ 2. т. Степченко А.Ю., електромеханіка, відрядити до м. Запоріжжя в Управління

кінофікації для реєстрації кінопередвижки, терміном з 8 по 10/ІІІ.48 р. Підстава: заява т. Степченко з резолюцією директора. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


Л.Є. Леоновського про оголошення подяки спортсменам, які посіли перші місця на змаганнях, і про впорядкування інститутського архіву

Наказ № 46


[...] // § 3.

Команда гімнастів в складі ст. викладача т. Керенцева П.Ф., студентки Ращупкіной та Слуцької повернулись з обласного змагання гімнастів на першість області 12/ІІІ 1948 року і приступили до виконання своїх обов’язків.

За гарні показники в змаганні, в наслідок чого т. Керенцев П.Ф. зайняв перше місце і одержав звання чемпіона обл. Ради ДСО «Большевик», т. Ращупкіна зайняла перше місце і одержала звання чемпіона обл. Ради ДСО «Большевик», т. Слуцька зайняла перше місце по ІІІ-му розряду, оголошую подяку.

§ 4. Відповідно до акту № 8 від 13/ІІІ. 48 р. перевірки стану архіва по Учительському

Інституту наказую: По загальному відділу: Дооформити повністю в справи. По бухгалтерії: 1. Скласти описи номенклатури справ окремо за кожний рік. 2. Пронумерувати справи. 3. На справах зазначити повну назву та зміст документів, що в них знаходяться. Роботу цю закінчити до 25/IV 1948 року. Директор Ін-ту [Підпис]



276

№ 293 1948, квітня 26. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення комісії для розподілу студентів-випускників на педагогічну роботу

Наказ № 65


§ 1. Для розподілу студентів-випускників на педагогічну роботу відповідно

розпорядження М.О. призначити комісію в складі: Леоновського Л.Є. — голова комісії Козетова І.М. — заст. голови комісії Юфіта Н.Я. — член. комісії Сватенко І.Д. — член. комісії Босенко Я.Є. — голова профкому, член. комісії Воронова Г.Д. — комсорг, член. комісії Тригуб В.С. — заст. секр. п/бюро, член. комісії

та представники відповідного обл ОКО. [...] // Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 13 зв. Оригінал. № 294 1948, квітня 28. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з

приводу святкування 1 травня


від 28/IV 1948 р. § 1.

1 Травня — день огляду бойових сил трудящих всіх країн — Радянський народ зустрічає в умовах великого політичного і трудового піднесення.

За рік, що відділяє нас від 1 травня 1947 року, наша країна зробила новий значний крок вперед у своєму економічному і культурному розвиткові.

Не дивлячись на всі труднощі, що викликані наслідками війни, до яких добавились важкі наслідки посухи минулих років, промисловість, транспорт, сільське господарство добились серйозних успіхів у своїй відбудові і розвиткові, в випуску продукції довійськового рівня, а в окремих галузях // перевищивши його.

Наш героїчний народ повний рішучості виконати й перевиконати Сталінський п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства, успішно бореться за виконання п’ятирічного плану за 4 роки.

Мільйонні маси колгоспників-спеціалістів сільського господарства показали нечувані рекорди в піднесенні сільського господарства, і сотні героїв соціалістичної праці дають зобов’язання партії і Великому Сталіну ще вище піднести урожайність.

Творча праця в академіях, інститутах, науково-дослідних закладах країни прокладає нові шляхи в науці і техніці.

Для подальшого росту економіки і культури країни потрібно, аби радянські люди ясно усвідомили закони суспільного розвитку, вчилися більше уміло керувати всіма галузями господарства і культури, щоб скоріше проходило повне звільнення свідомості наших людей від приватно-власницьких пережитків минулого, підогріваємих ворожим впливом буржуазного світу, що проникає до нас з-за кордону.

Соціалістична свідомість прискорює рух радянського суспільства вперед до комунізму.


277

Виходячи з цього важливішого положення, партія і Радянський Уряд вжили серйозних заходів для дальнішого підвищення політичного і культурного рівня нашого народу.

Рішення Центрального Комітету більшовицької партії про літературу, театр, музику, кіно збагатили наші кадри інтелігенції розумінням тих великих завдань, які поставлені на ідеологічному фронті сучасним станом розвитку нашої держави. Дякуючи цим рішенням зроблений був новий крок уперед у культурному розвиткові країни, піднесення радянського мистецтва, літератури.

Великим авторитетом користується наша // література, мистецтво, наша наука за кордоном. Це один з факторів переваги ведучої прогресивної ролі радянської ідеології, радянського мистецтва, культури над буржуазною загниваючою культурою.

Наша наука, наша школа і в майбутньому повинні виховувати радянських людей так, аби їх свідомість була сповнена почуттям гордощів за свою Радянську Батьківщину, свідомість своєї політичної, економічної, ідейної і моральної переваги над буржуазним світом, що йде до занепаду.

Радянський Союз протягом всього післявоєнного періоду послідовно провадить політику захисту миру і демократії, співробітництва всіх вільнолюбних народів.

Ця політика зустрічає широку підтримку і співчуття широких мас населення земної кулі і розкриває всілякі проіски імперіалістичних хижаків, на чолі яких стоять нині імперіалісти і палії нової війни — американські і англійські банкіри.

Товариші студенти, викладовці, робітники та службовці, вітаю Вас з днем міжнародного свята трудящих всіх країн — 1 Травня, і бажаю Вам успіхів в Вашій роботі.

За кращі показники в роботі та за сумлінне ставлення до своїх обов’язків оголошую подяку:

Викладачам та адмінтехперсоналу: 1. Какову К.С. 6. Сватенко І.Д. 2. Васильковій М.С. 7. Юфіту Н.Я. 3. Поляковій В.Б. 8. Гончар Є.В. 4. Портянко В.П. 9. Сиромятнікову О.А. 5. Малявіну Л.С. 10. Тригубу В.С. //

11. Горбенко Ю.П. 12. Рогозі П.Д.

Лаборантам: 1. Дуловій М.К. 3. Нечипоренко О.Л. 2. Вересовій А.О.

Адмінтехперсоналу: 1. Прохаренко Г.І. 7. Брянцевій Н.Л. 2. Негляд С.А. 8. Бессонову 3. Головатій Г.К. Підсобне господарство 4. Галіновській О.Ф. 1. Кліменко 5. Пшенічному І.Д. 2. Щербина Н.Л. 6. Худан П.К. 3. Панченко О.О.

4. Панченко Л. 5. Валентирова

Студентам: фізмат. факультету: 1. Бражиненко 5. Бодрову І.П. 2. Гайдук Ф.М. 6. Бордину 3. Риндіну А.І. 7. Новоселецькому 4. Головатій В.І. 8. Ставруловій А.

9. Леваді


278

історичний ф-т: 1. Журавлеву В.М. 8. Босенко Я.Є. 2. Князеву І.С. 9. Беспалому М.В. 3. Савовському І.П. 10. Дорофеєвій А.І. 4. Сарському М.Т. 11. Деревянко Н.І. 5. Шепель Ф.А. 12. Драганов П.П. 6. Акав І.С. 13. Лябах О.А. 7. Дузь Н.С. природничо-географічний ф-т: 1. Вовнянко В.П. 11. Дурневій І.О. 2. Голобоковій 12. Малихіній В.П. 3. Савіній Н. 13. Перепелкіній К.Г. 4. Репницькій О.І. 14. Перепелкіній Т.П. 5. Рижкевич О.І. 15. Усик К.Є. 6. Мельник К.П. 16. Савінській С.І. // 7. Безверхій Л.Н. 8. Афанасьєвій Л.В. 10. Газман В.С.

Ми напередодні закінчення 1947 – 48 навчального року. Нам необхідно закінчити навчальний рік, всім студентам успішно скласти іспити та заліки з усіх дисциплін.

Дирекція інституту впевнена, що це завдання зусиллями нашого колективу буде виконано.

Хай живе Могутній Радянський Союз, надійний оплот дружби, щастя і слави народів нашої Батьківщини!

Хай живе велика партія більшовиків, партія Леніна-Сталіна, загартований у боях авангард радянського народу, натхненник і організатор наших перемог!

Хай живе вождь радянського народу Великий Сталін! Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 14 – 16. Оригінал. № 295 1948, червня 18. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про винесення зауваження і суворої догани завідувачу кафедри фізики і старшому препаратору, які не зберегли таємницю екзаменаційних білетів з фізики, а також про створення комісії для організації вечора студентів-випускників

Наказ № 86

Осипенківського Учительського Інституту від 18 червня 1948 р.

§ 1. За недбайливе ставлення до зберігання таємниці екзаменаційних білетів з фізики, в

наслідок чого студентам стали відомі екзамена//ційні білети, зауважую і попереджую зав. кафедрою фізики т. Сиромятнікова про неприпустимість цього.

§ 2. Ст. препаратору кабінета фізики т. Костерному О.Я оголошую сувору догану з

попередженням за те, що в час його присутності в кабінеті фізики студенткою Світашовою були переписані екзаменаційні білети з фізики.

§ 3. Для організації вечора для студентів-випускників 1/VII 1948 р. скласти комісію в

складі: т. Юфіта Н.Я. — голова комісії т. Сватенко І.Д. — декан, член комісії


279

т. Босенко Я.Є. — голова профкому, член комісії т. Бражіненко — секретар комітету ЛКСМУ т. Радіонова — студентка т. Савинська — студентка т. Заугольнікова — студентка Доручити комісії розробити план переведення випускного вечора. [...] Директор Інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 29 зв. – 30. Оригінал. № 296 1948, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про розподіл академічного навантаження викладачів і про організацію роботи підсобного господарства

Наказ № 92

Осипенківського Учительського Інституту від 26/VI 1948 р.

[...] // § 2.

На підставі діючих навчальних планів Міністерства Освіти УРСР, у відповідності з штатним розписом встановлюю на 1948 – 49 навчальний рік такий розподіл персонального академічного навантаження викладачів кафедр інституту:

Кафедра марксизму-ленінізму Основи марксизму-ленінізму на І к. істфаку (лекції і семінарські заняття)

280

на ІІ курсі істфаку 155 контрольні відвідування занять 20

Каков К.С. зав. каф.

Разом 455 Основи марксизму ленінізму на І курсі фізмат факультету 200 на ІІ курсі фізмат ф-ту 272 Конституція СРСР 73

Токаренко І.І. старш. виклад.

Разом 545 Основи марксизму-ленінізму та І курсі природничо-географ. ф-ту 154 на ІІ курсі природничо-географічного 286 на ІІ курсі фізмат ф-ту 50 Довантаження на заочному відділі 60

Кисельова Ф.М. ст. викладач

Разом 550 Кафедра історії

Історія СРСР на ІІ к. істфаку 240 Методика викладання історії на ІІ курсі істфаку 88 Контрольні відвідування занять 30 Педпрактика 100

Тригуб В.С. зав. каф., доцент, канд. наук

Разом 478 Історія України на І к. істфаку 58 Історія України на ІІ к. істфаку 92 Історія СРСР на І к. істфаку 353 Педпрактика 75

Біла Н.О. викладач

Разом 578 // Історія нового часу на ІІ к. істфаку 209 Педпрактика 150

Сахно М.І.

Разом 359 Історія стародавнього часу на І курсі істфаку 316 Вакансія Історія середніх віків на І курсі 157


280

Історія середніх віків на ІІ к. істфаку 178 Історіографія на ІІ курсі істфаку 57 Педпрактика 45

Разом 753 Кафедра педагогіки

Психологія на І к. всіх факультетів 317 Педагогіка на ІІ курсі істфаку 80 Педпрактика на ІІ курсі істфаку 75 Контрольне відвідування занять 30

1. Горбенко Ю.П. зав. кафедр.

Разом 502 Педагогіка на І курсі істфаку 120 Педагогіка на І к. фізмату 120 Педагогіка на ІІ к. фізмату 145 Педагогіка на І к. природн-географ. 68 Педагогіка на ІІ к. природн-географ. 164 Педпрактика на ІІ курсі всіх ф-тів 100

2. Василькова М.С. ст. виклад.

Разом 717 Педагогіка на І к. істфаку 72 Педагогіка на ІІ к. істфаку 42 Педагогіка на І к. фізмату 72 Педагогіка на ІІ к. фізмату 63 Педагогіка на І к. природн.-геогр. 26 Педагогіка на ІІ к. природн.-геогр. 84 Педпрактика на ІІ курсах всіх факультетів 200 Шкільна гігієна 103

3. Вакансія

Разом 662 Кафедра фізики

Фізика на І курсах фізмат ф-ту 383 // Фізика на ІІ к. фізмат ф-ту 191 Факультативний курс 77 Контрольні відвідування занять 30 Довантаження на заочн. відділі 40

1. Сиромятніков О.О. зав. каф.

Разом 721 Лекції фізики на ІІ курсі фізмат ф-ту 106 Лекції з методики викладання фізики 52 Педпрактика на ІІ курсі 60

2. Леоновський Л.Є. доцент

Разом 218 Лабораторна робота з методики викладання фізики 208 Практичні і лабораторні заняття з фізики на ІІ курсі фізмат ф-ту 249 Педпрактика на ІІ курсі фізмат ф-ту 100 Факультативний курс 60 Лаборат. заняття з фізики на І курсі фізмат ф-ту 80 Довантаження на заочному відділі 33

3. Михайлик М.А. асистент

Разом 730 Кафедра математики

Математичний аналіз на І к. фізмат факультету 252

Математичний аналіз на ІІ курсі 247 Педпрактика на ІІ к. фізмат ф-ту 120 Математичн. аналіз на заочному відділі 41

1. Малявін Л.С. доцент

Разом 660 Елементарна математ. на ІІ к. фізмат 465 Історія математики 87 Педпрактика на ІІ к. фізмат ф-ту 100

2. Юфіт Н.Я. ст. викладач

Разом 652 (9 [м-ців]


281

Елементарна математ. на І к. фізмату 461 Методика викладання математики на ІІ курсі фізмат ф-ту 117 Педпрактика на ІІ курсі фізмату 120 по заочному відділу 22

3. Гончар Є.В.

Разом 720 // Аналітична геометрія на І к. фізмату 236 Педпрактика на ІІ к. фізмат ф-ту 100

4. Козетов І.М. ст. виклад.

Разом 336 Креслення на І курсі фізмат ф-ту 135 Виготовлення наочних посібників з елементарної математики на І курсі

40 5. Дементієнко Г.І.

Разом 175 Кафедра природознавства

Ботаніка на І к. природн. геогр. ф-ту 158 Ботаніка на ІІ к. природн. геогр. ф-ту 132 Основи дарвінізму на ІІ к. природн. геогр. ф-ту 90 Методика виклад. природознавства на ІІ к. 110 Контрольні відвідування занять 40

1. Портянко В.П. зав. каф., доцент, канд. наук

Разом 640 Основи с/господ. на І к. природн.-геогр. ф-ту 64 Ботаніка (практичні) на І к. природн.-геогр. ф-ту 178 Ботаніка (практичні) на ІІ к. природн.-геогр. ф-ту 122 Методика природознавства на ІІ к. природн.-геогр. ф-ту 136 Педпрактика на ІІ курсі природн.-геогр. ф-ту 200 Довантаження на заочному відділі 20

2. Рогоза П.Д. ст. викладач

Разом 720 Зоологія на І к. природн.-географ. ф-ту 257 Зоологія на ІІ к. природн.-геогр. ф-ту 227 Анатомія і фізіологія людини на ІІ к. 160 Педпрактика на ІІ курсі 90

3. Лошаков О.С. викладач

Разом 734 Хімія на І курсі природн.-геогр. ф-ту 202 Педпрактика на ІІ курсі природн.-геогр. ф-ту 100 Довантаження на заочн. відділі 60

4. Малявіна Л.Н. викладач

Разом 362 Кафедра географії

Географія СРСР на ІІ к. природн.-геогр. ф-ту 310 Географія УРСР на ІІ к. природн.-геогр. ф-ту 125 Педпрактика на ІІ курсі 175 По заочному відділу 20 Контрольні відвідування занять 30

1. Сватенко І.Д. зав. каф., доцент, канд. наук

Разом 660 // Загальна географія на І к. прир.-геогр. ф-ту 208 Географія зарубіжних країн на ІІ к. 254 Методика виклад. географ. на ІІ к. 135 Педпрактика на ІІ курсі 75 Краєзнавство на ІІ курсі 48

2. Спаський К.О. ст. викладач

Разом 720 Картографія на І курсі природн.-геогр. ф-ту 160 Малювання на І к. природн.-геогр. ф-ту 50 Краєзнавство на ІІ курсі природн.-геогр. ф-ту 50 По заочному відділу 100

3. Прудентов Ф.М. викладач

Разом 360


282

Кафедра мови та літератури Укрмова на І курсі істфаку 250 Укрмова на І к. природн.-географ. ф-ту 125 Укр. література на ІІ к. істфаку 109 Підготовка та проведення передекзаменаційного диктанту з укрмови 95 По заочному відділу 131 Контрольні відвідування занять 20

1. Полякова В.Б. зав. кафедрою

Разом 730 Укрмова на І к. фізмат ф-ту 250 Росмова на І к. фізмат ф-ту 250 Росмова на І курсі природн.-геогр. ф-ту 125 По заочному відділу 115

2. Стешенко Г.Л. виклад.

Разом 740 Рос. літерат. та загальна літерат. на ІІ к. істфак 306 Росмова на І к. істфаку 250 Підготовка та переведення передекзаменаційного диктанту з росмови 95 По заочному відділу 79

3. Лосік Н.В. викладач

Разом 730 Самостійні дисципліни

Фізпідготовка на І та ІІ курсах всіх факультетів 585 Секційна робота 254

1. Керенцев П.Ф. ст. виклад.

Разом 840 //

§ 3. Дозволяю директору підсобного господарства на час збирання врожаю по зернових

культурах (пшениця, овес, ячмінь) приймати на роботу співробітників та студентів інституту, а також родин робочих господарств на таких умовах: грошова оплата згідно існуючих відрядних розцінок за проведену роботу та відпуск 1,5 кгр. зерна по відпускних цінах за кожний робочий день при умові виконання норми.

Всім останнім робітникам господарства крім грошової оплати відпускать при умові виконання в день 1,5 норми 750 грам зерна, а при виконанні 2-х норм в день 1,5 кгр. зерна по існуючим відпускним цінам.

Прошу місцевком та профком інституту запросити на збиральні роботи співробітників та студентів.

[...] Директор Інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 31 зв. – 34 зв. Оригінал. № 297 1948, червня 29. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про графік тарифних відпусток


від 29/VI 1948 р. [...]

§ 2. Згідно графіка учбової частини надати тарифний відпуск таким викладачам: 1. Горбенко Ю.П. з 1 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. 2. Васільковій М.С. з 1 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. 3. Лошакову О.С. з 1 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. 4. Сватенко І.Д. з 3 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. 5. Гончар Є.В. з 1 липня 1948 р. на 24 робоч. дні. // 6. Юфіту Н.Я. з 1 липня 1948 р. на 72 роб. дні (з них 24 дні за 1947 р.).


283

7. Тригуб В.С. з 4 липня 1948 р. на 48 робоч. дні. 8. Панцуктіловій О.В. з 1 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. 9. Керенцеву П.Ф. з 1 липня 1948 р. на 48 робоч. днів. Підстава: доповідна записка зам. директ. по учб. ком. частині з резолюцією

директора. [...] Директор Інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 34 зв. – 35. Оригінал. № 298 1948, липня 2. — Витяги з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1948 року і про поновлення студентів-заочників, які вибули з інституту в зв’язку з війною

Наказ № 95

Осипенківського Учительського Інституту від 2/VII 1948 року

§ 1. Розглянувши матеріали Державної Екзаменаційної комісії, нижчезазначених

студентів вважати закінчившими інститут з присвоєнням їм звання учителя 5 – 7 класів середньої школи та видати їм дипломи з відзнакою:

По історичному факультету: 1. Драганову Павлу Петровичу 2. Босенко Якову Єгоровичу 3. Лябах Олексію Андрієвичу

По природничо-географічному ф-ту: 1. Усик Катерині Єлісіївні 2. Безверхій Лідії Назарівні 3. Дурнєвій Євгенії Омельянівні

По фізико-математичному: 1. Гайдуку Федору Моісеєвичу 2. Риндіну Анатолію Івановичу 3. Бодрову Ігорю Петровичу 4. Головатій Вікторії Іванівні 5. Ставруловій Наталії Миколаївні.

§ 2 // На підставі матеріалів Д.Е.К. нижчезазначених студентів вважати закінчившими

інститут з присвоєнням їм звання учителя 5 – 7 класів середньої школи та видати їм дипломи:

По історичному факультету: 1. Антіпову Віру Антонівну 2. Аввакумову Марію Петрівну 3. Брегеда Катерину Петровну 4. Волкову Надію Назарівну 5. Гетмана Івана Єлісейовича 6. Зубенко Надію Іванівну 7. Ізбуцьку Тамару Михайлівну 8. Коваленко Костянтина Андрійовича 9. Кирюту Валентіну Федорівну 10. Костюк Макара Макаровича 11. Лукієнко Валентину Іванівну 12. Луценко Людмилу Андріївну


284

13. Манько Ганну Кирилівну 14. Приймак Марію Омельянівну 15. Плясецьку Варвару Савішну 16. Сарську Анастасію Тарасівну 17. Сарську Надію Тарасівну 18. Тимошенко Марію Андріївну 19. Безналого Миколу Захаровича 20. Дорофеєву Антоніну Іванівну 21. Джеренову Вікторію Василівну 22. Дерев’янко Надію Іванівну 23. Заугольнікову Розу Яківну 24. Коваленко Ірину Костянтинівну 25. Куліш Миколу Івановича 26. Каліновську Валентину Федорівну 27. Лещенко Клавдію Андріївну 28. Лисенко Ганну Ульянівну 29. Лобаня Івана Миколаєвича 30. Мінгуліну Марію Лаврентієвну // 31. Прийомець Надію Іванівну 32. Рогову Валентину Тихоновну 33. Рубан Галину Олексіївну 34. Суслову Варвару Лук’янівну 35. Сарську Єлізавету Анастасієвну 36. Семенову Катерину Вікторівну 37. Бежанову Віру Омельянівну 38. Здор Марію Олександрівну

По природничо-географічному ф-ту: 1. Антоненко Тамару Полікарпівну 2. Баманду Галину Йосипівну 3. Горбушіну Тамару Олександрівну 4. Журавльову Людмілу Миколаївну 5. Козаченко Марію Іванівну 6. Карпій Олександру Савішну 7. Кондратенко Дарью Макарівну 8. Ложечнікову Тетяну Яківну 9. Мозгову Олену Даниловну 10. Максуєву Галину Порфирієвну 11. Олексенко Марію Миколаївну 12. Рекотову Євгенію Дмитрівну 13. Савинську Світлану Іванівну 14. Федорець Марію Василівну 15. Антибуру Марію Устимовну 16. Афанасьєву Лідію Володимирівну 17. Варавву Марію Омельянівну

18. Горбач Марину Андріївну 19. Газман Віру Степанівну 20. Гальченко Євдокію Леонтієвну 21. Жучко Валентину Логіновну 22. Іщенко Марію Прокопівну 23. Квітку Катерину Пилипівну 24. Колісниченко Ольгу Олексієвну 25. Лесечко Віру Федосієвну 26. Малихіну Валентину Петровну 27. Перепелкіну Катерину Григорівну // 28. Перепелкіну Тамару Григорівну 29. Підгорну Євгенію Василівну 30. Матеву Ганну Миколаївну 31. Чучмай Олену Андріївну 32. Семібратову Олександру Федорівну 33. Бондаренко Любов Михайлівну

По фізико-математичному ф-ту:

1. Василенко Ніну Іванівну 2. Василенко Євгенію Іванівну 3. Варавву Віру Яківну 4. Горбенко Івана Павловича 5. Донську Лідію Павлівну 6. Куриленко Катерину Семенівну 7. Князеву Лідію Сергіївну 8. Полякову Клавдію Павловну


285

9. Пастиреву Олену Георгієвну 10. Рубан Аліну Іванівну 11. Пономаренко Катерину Митрофанівну 12. Рощупкіну Віру Яківну 13. Сніжко Григорія Івановича 14. Яхно Ніну Григорівну 15. Ященко Антоніну Корнієвну 16. Олексенко Валентину Михайлівну 17. Бондаренко Поліну Яківну 18. Величко Григорія Степановича 19. Ворошило Валентину Михайлівну 20. Гавриленко Ганну Андріївну 21. Дмитренко Надію Михайлівну 22. Костогриза Олександра Арсентієвича 23. Малікову Євгенію Федорівну 24. Попова Івана Дорофейовича 25. Радіонову Тетяну Пантелеївну 26. Рижкову Людмилу Іванівну 27. Слуцьку Ольгу Данилівну 28. Стадніченко Олександру Євсієвну 29. Соболь Ніну Іванівну // 30. Старушко Віру Миколаївну 31. Федоренко Валентину Іванівну 32. Фомічева Семена Павловича 33. Ярошенко Лідію Миколаївну 34. Кізілову Ніну Маркову 35. Карнаушенко Ніну Петрівну.

§ 3. т. Степачева Ф., сторожа рибного г-ва, звільнити з посади з 26 червня 1948 року в

зв’язку з ліквідацією рибного г-ва. [...] //

§ 5. Поновити студентами-заочниками осіб, які вибули з інституту в зв’язку з

Вітчизняною війною: По історичному факультету:

1. Бондаренко Олександру Степановну — ст. І курсу 2. Васильковського Петра Даниловича — ст. І курсу 3. Федоренко Любов Федорівну — ст. І курсу 4. Подріза Михайла Дмитровича — ст. ІІІ курсу 5. Чепця Івана Опанасовича — ст. І курсу 6. Юрченка Федора Михайловича — ст. ІІІ курсу 7. Євсеєва Петра Петровича — ст. І курсу //

По фізико-математичному ф-ту: 1. Козакова Іллю Яковича — ст. ІІІ курсу

По природничо-географічному ф-ту: 1. Білаша Федора Федоровича — ст. 2-го курсу 2. Цимбляра Михайла Львовича — ст. 2-го курсу 3. Макаренка Михайла Миколаєвича — ст. 1-го курсу 4. Качана Олександра Савича – ст. 2-го курсу 5. Приймака Андрія Васильовича – ст. 2-го курсу 6. Лиман Віру Андріївну — ст. 1-го курсу 7. Бурого Степана Йосиповича — ст. 3-го курсу 8. Польську Галину Михайлівну — ст. 1-го курсу.


286

[...] § 7.

З студентки-заочниці І курсу природничо-географічного ф-ту Лиман Віри Андріївни зтягнути плату за навчання в суммі сто п’ятдесят крб. (150).


Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 41 – 44 зв. Оригінал. № 299 1948, жовтня 29. — Наказ директора інституту

Л.Є. Леоновського про відзначення 30-ї річниці ВЛКСМ

Наказ № 152 Осипенківського Учительського Інституту від 29/Х 1948 р.

§ 1. 29 жовтня члени Всесоюзного Ленінського Комуністичного Союзу Молоді

святкують 30 роковини своєї організації ВЛКСМ. Разом з комсомолом це велике політичне свято з радістю зустрічає вся молодь, ВКП(б) і увесь радянський народ, тому що комсомол завжди був заспівачем в боротьбі з царизмом, зі всім ладом і побутом пануючих класів Росії.

При Радянському ладі комсомол під керівництвом партії Леніна-Сталіна завжди йшов в перших рядах бойців за владу рад, за соціалізм.

В штурмі Зимового палацу, в героїчних боях під Петроградом і Царициним, на Дону і на Волзі, на Далекому Сході і в Криму в огні громадянської війни комсомольці сприйняли своє перше бойове хрещення.

Не встигли відгриміти громи громадянської війни, як по заклику Леніна-Сталіна трудящі нашої Батьківщини в єдиному пориві взялися за побудову соціалізму.

Комсомол виконував видатну роль в відбудові господарства, в індустріалізації країни, в будові таких заводів як Сталінградський тракторний, Магнітогорський, в розвиткові соцзмагання і стахановського руху, в будівництві м. Комсомольська та інш.

В перебудові села комсомол йшов в перших рядах в боротьбі з куркульством, приймав саму активну участь в колективізації села, висовуючи десятки тисяч кращих робітників по колгоспному будівництві.

Комсомол прийшов в світ, повний пафоса соціалістичної // перебудови, в світ, осяяний сяйвом домн п’ятирічок, в світ безкрайніх колгоспних ланів, й «Комсомол — говорит т. Сталин — всегда стоял у нас в первых рядах наших бойцов. Я не знаю случаев, когда бы он отставал от событий нашей революционной жизни».

І слід за славним поколінням Павла Корчагіна піднялось покоління будівників соціалізму, покоління Лізи Зайкіної, Олександра Матросова, Зої Космодем’янської, Олега Кошового — героїв Великої Вітчизняної війни.

Керуємий більшовицькою партією, комсомолом на протязі всієї своєї історії виступає як могутня сила соціалістичного будівництва. На прапорі комсомолу, як показник його великих заслуг перед Вітчизною, сяють 4 ордена: «Червоного Прапору», «Трудового Червоного Прапору» та два ордени Леніна. Велика роль комсомолу в виконанні Сталінських п’ятирічок. Виключно важливе значення в роботі комсомолу — оволодіння досягненнями науки і культури, ідейно-політичного виховання молоді. Наша молодь глибоко оволоділа основами наук, вивчає передову мічурінську науку. Комсомол, зустрічаючи славну дату, ставить перед собою завдання — допомогти партії і радянській державі забезпечити новий підйом роботи рад. школи, всебічно допомогти в підготовці висококваліфікованих фахівців, виховати нові кадри радянської інтелігенції, виховати людей, здатних рухати вперед нашу науку і культуру.

Відмічаючи 30-річчя Ленінсько-Сталінського Комсомолу, за гарні показники в навчанні та громадському житті ін-ту виношу подяку комсомольцям:


287

Фізмат факультет: т. т. Залкинд, Гайворонському, Бобровній, Левада. Історичн. ф-т: т. т. Чернига, Кіріченко, Пор’яз, Норка, Акав, Дузь, Шепель. Природ.-геогр.ф-т: Шаригіній, Вялик, Железняк, Вовнянко, Савіній, Писанець. В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 300 1948, листопада 5. — Витяг з наказу заступника директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки викладачам і студентам

Наказ № 155

Осипенківського Учительського Інституту від 5 листопаду 1948 р.

[...] // § 2.

За сумлінну роботу в справі виховання учителів та активну громадсько-політичну роботу оголошую подяку викладовцям інституту:

Деканам факультетів: 1 Сватенко Івану Дмитровичу 2 Юфіт Науму Яковичу

Керівникам кафедр: 1 Какову Костянтину Савичу 2 Портянко Володимиру Пилиповичу 3 Горбенко Юрію Павловичу 4 Малявіну Льву Семеновичу 5 Сиромятнікову Олексію Опанасовичу

Викладовцям: 1 Васильковій Марії Сидорівні 2 Гончар Євгенії Василівні 3 Токаренко Івану Івановичу 4 Спаському Костянтину Олексійовичу 5 Рогозі Павлу Дмитровичу

Учбово-допоміжному персоналу: 1 Пом. директора по госпчастині Карповичу О.К. 2 Старшому лаборанту Вересовій А.О. 3 Старшому лаборанту Нечипоренко О.Л.

Адмінтехперсоналу: 1 Головатій Ганні Корнієвні 2 Нельга Ганні Михайлівні

Техперсоналу: 1 Брянцевій Наталії Леонтіївні 2 Бессонову Івану Миколайовичу 3 Худан Поліні Кіндратівні За високу успішність та громадсько-//корисну роботу оголошую подяку студентам

ін-ту: історичний факультет: І-й курс ІІ-й курс 1 Переварюха М.Ф. 1 Журавльову 2 Зануді В.Т. 2 Сарському М.Т. 3 Штурма І.М. 3 Дузь 4 Черніга С.С. 4 Князеву 5 Каракаш С.Л. 5 Шепелю


288

природничо-географічний ф-т: І-й курс ІІ-й курс 1 Шевченко О.М. 1 Вовнянко В.П. 2 Шагіній І.П. 2 Голобоковій Т.К. 3 Суліменко Л.І. 3 Ріпницькій О.І. 4 Стахурській Л.О. фізико-математичний ф-т: І-й курс ІІ-й курс 1 Шкурупію Б.І. 1 Бородіну М.І. 2 Гриню П.Ю. 2 Бражененко К.І. 3 Бобровній М.Г. 3 Корбан І.О. 4 Гайворонському Г.К. 4 Михайленко К.І. 5 Залкінд С.О. [...] В. о. Директора Ін-ту [Козетов]

Архів БДПУ. — Спр. № 26 (80)я57. — Арк. 1 зв. – 3. Оригінал.

№ 301 1948, листопада 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про впорядкування архіву та збереження біжучих бухгалтерських документів

Наказ № 157


[...] // § 5.

Згідно розпорядження заступника Міністра Освіти УРСР т. Гуленко про впорядкування та збереження архівних документальних матеріалів для приведення у відповідний порядок архівних документів скласти комісію в складі заст. старшого бухгалтера т. Прядко О.І., секретаря директора т. Скиба П.К. та представника від учбової частини т. Рогози П.Д., якій доручити переглянути архівні документи за 1944 – 1947 р., відібрати документи, які не належать до дальшого переховування, привести в належний порядок, зробити описи та розложити в спеціально відведеному для цього приміщенні.

Відповідальним за збереження архівних документів по загальній канцелярії призначити т. Скиба П.К., по бухгалтерії заст. ст. бухгалтера т. Прядко О.І.

Впорядкування архіву закінчити до 1 січня 1949 р. та докласти мені про закінчення роботи.

§ 6. За недбайливе ставлення, яке виявилось в пропажі однієї папки бухгалтерських

документів за серпень м-ць 1947 р., старшому бухгалтеру інституту т. Нельга Г.М. виношу зауваження і попереджую, що в разі повторення цього на неї буде накладено суворе покарання відповідно закону про збереження документів.

Зобов’язую т. Нельга Г.М. відповідно до наказу по інституту № 157 § 5 привести в належний вигляд всі бухгалтерські документи і ті документи, які не використовуються повсякденно, переховувати в спеціальному шкафу бухгалтерії, який мусить бути опечатаний сургучною печаткою // та здаватись на збереження охороні.

Госпчастині т. Карпович придбати сейф для збереження біжучих бухгалтерських документів і установити його у бухгалтерії.

Відповідальність за збереження біжучих бухгалтерських документів покласти на заст. ст. бухгалтера т. Прядко О.І.

Директор інституту [Підпис]



289

№ 302 1948, листопада 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональні оклади викладачів

Наказ № 158


[...] § 3.

В додаток до наказу № 132 від 12 вересня 1948 р. про встановлення на новий 1948 – 1949 навчальний рік персонального академнавантаження встановлюю персональні оклади викладачам:

1 Каков К.С. зав. каф. основ марк.-лен. 4500 2 Кисельова Ф.М. ст. викладач 1200 3 Токаренко І.І. ст. викладач 1200 Кафедра педагогіки 1 Горбенко Ю.П. зав. кафедрою 1800 2 Василькова М.С. ст. викладач 1500 3 Полякова В.Б. асистент 1200 Кафедра історії 1 Тригуб В.С. зав. кафедрою 3840 2 Біла Н.О. викладач 1050 3 Рубан С.Т. викладач 1050 4 Сахно М.І. виклад., зам. директора погодинно // Кафедра фізики 1 Сиромятніков О.О. зав. кафедрою 1440 2 Леоновський А.Є. доцент, директор ін-ту погодинно 3 Михайлик М.А. асистент 1350 Кафедра математики 1 Малявін Л.С. зав. кафедрою 3240 2 Юфіт Н.Я. ст. викладач 1650 3 Гончар Є.В. викладач 1350 4 Козетов І.М. ст. викл., заст. директора погодинно 5 Дементієнко Г.І. викладач погодинно Кафедра природознавства 1 Портянко В.П. зав. кафедрою 3360 2 Рогоза П.Д. ст. викладач 1650 3 Лошаков О.С. викладач 1050 4 Малявіна Н.Л. викладач 600 Кафедра географії 1 Сватенко І.Д. зав. кафедрою 3360 2 Спаський К.О. ст. викладач 1650 3 Прудентов Ф.М. викладач погодинно Самостійні дисципліни 1 Лосік Н.В. викладач 525 2 Керенцев П.Ф. ст. викладач 1500 Директор інституту [Підпис]


№ 303 1948, грудня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про припинення реалізації по дешевим цінам виготовленого підсобним господарством вина


290


від 9/ХІІ 1948 р. [...] //

§ 4. Мені стало відомо, що підсобне господарство реалізує виготовлене ним вино по

15 крб. за літр, в той час як реалізаційна ціна його 28 крб. Категорично забороняю реалізувати вино по 15 крб. За порушення цього буде накладено адміністративне стягнення. Директор інституту [Підпис]


№ 304 1948, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про результати інститутського шахматного турніру на честь дня Сталінської Конституції

Наказ № 168

Осипенківського Учительського Інституту від 15/ХІІ 1948 р.

[...] // § 6.

С 27 ноября по 5 декабря в институте проходил розыгрыш шахматного турнира на первенство института в честь Дня Сталинской Конституции. В турнире приняло участие 15 человек студентов и преподавателей.

Первое место занял студ. І курсу физмат факультета т. Шкурупий Б.П. ІІ место занял зам. директора по н/уч. работе Козетов І.М. ІІІ место — студ. ІІ курса физмат ф-та т. Бакарджиев. т. Шкурупию, Козетову и Бакарджиеву за показанные хорошие результаты в

турнире объявляю благодарность. Дирекция института просит местком, при наличии соответствующих средств,

согласно положения приобрести ценные призы для вручения т. т. Шкурупию, Козетову и Бакарджиеву.

Лучшему шахматисту института т. Шкурупию вменяю в обязанность организовать шахматную секцию начинающих и регулярно проводить занятия 1 раз в неделю. Ст. преподавателю физкультуры т. Керенцову в апреле м-це 1949 г. провести классификационный турнир.

[...] // Директор інституту [Підпис]


№ 305 1948, грудня 31. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення і віддання під суд виконуючого обов’язки завідувача кафедрою історії В.С. Тригуба, який «використав фіктивні документи про нібито присвоєння йому вченого ступеня кандидата історичних наук, звання доцента та документа про вищу освіту»

Наказ № 174


Документально встановлено, що гр. Тригуб Василь Степанович, відряджений Міністерством Освіти УРСР 26 серпня 1947 р. на роботу до нашого інституту і який


291

виконував обов’язки зав. кафедрою історії ін-ту, використав фіктивні документи про нібито присвоєння йому вченого ступеня кандидата історичних наук, звання доцента та документа про вищу освіту.

На підставі цього Тригуба В.С. як авантюриста і злочинця з роботи в інституті зняти та цю справу передати слідчим органам.

В зв’язку з тим, що Тригубом В.С. нанесено державі значні збитки, припинити видачу йому зарплати до повного розгляду його справи слідчими та судовими органами.



№ 306 1949, лютого 22. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками звільнених від плати за навчання студентів-заочників, інвалідів Вітчизняної війни

Наказ № 19


[...] // § 7.

Студентів-заочників, інвалідів Вітчизняної війни звільнити від плати за навчання за ІІ півріччя 1948 – 49 н/року:

Історичний факультет 1 Абакумова Василя Івановича 2 Карпова Василя Івановича 3 Кашкарьова Миколу Івановича 4 Петрикіна Василя Івановичая58 5 Пилипенка Віктора Семеновича 6 Першина Івана Івановича 7 Сердюка Миколу Левковича 8 Шматько Ніну Климівну 9 Шаповалова Всеволода Яковича Природничо-географічний ф-т 1 Глушко Федора Петровича Фізико-математичний ф-т 1 Васильчука Михайла Оникієвича 2 Глушка Сергія Яковича [...] // Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 26 (80). — Арк. 28, 32. Оригінал.

№ 307 1949, березня 7. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 8 березня

Наказ № 25


§ 1. 8 березня 1949 р. жінки нашої країни відзначають свій міжнародний комуністичний

жіночий день. Жінки радянського суспільства звільнені назавжди від ярма експлуатації і свавілля,

і працюють на всіх ділянках соціалістичного будівництва.


292

Радянські жінки приймають активну участь в управлінні державою. Серед депутатів Верховної Ради СРСР 277 жінок, серед депутатів Верховних Рад

Союзних республік 2 тисячі жінок. Жінки Радянського Союзу — приклад для передових жінок всього світу, які,

об’єднавшись в міжнародній демократичній федерації, спрямовують всі свої зусилля на боротьбу за захист демократичного світу, за єдність демократичних сил.

В день 8 березня вітаю колектив жінок Учительського Інституту і за сумлінну роботу виношу подяку таким товаришам:

Викладовцям: 1 Васильковій Марії Сидорівні 2 Гончар Євгенії Василівні 3 Поляковій Вірі Борисівні 4 Кісільовій Фаіні Михайлівні 5 Білій Надії Омелянівні Лаборантам: // 1 Вересовій Антонині Олександрівні 2 Свентицькій Ніні Феофанівні Адміністративним робітникам: 1 Нельзі Ганні Михайлівні 2 Потановій Таїсії Миколаївні 3 Негляд Софії Олександрівні 4 Головатій Ганні Корніївні 5 Прохоренко Ганні Іванівні Техробітникам: 1 Худан Поліні Кіндратівні 2 Брянцевій Наталії Леонтієвні Студентам: 1 Чернизі Сталіні Семенівні 2 Залкінд Свєтлані Олександрівні 3 Кириченко Людмилі Максимівні 4 Соболевій Любові Григорівні 5 Єременко Ганні Кирилівні 6 Клевцовій Варварі Олексіївні 7 Єфремовій Зінаїді Дмитрівні 8 Єфремовій Євгенії Дмитрівні 9 Суліменко Марії Іванівні [...] // Директор ін-ту [Підпис]


№ 308 1949, березня 16. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію навчально-польової практики з основ сільського господарства

Наказ № 29


[...] // § 6.

Згідно плана навчально-польової практики з основ сільського господарства з 21 березня ц. р. студенти І курсу природничо-географічного факультету розпочинають відвідування практики в ботанічному саду і підсобному господарстві інституту.


293

Зобов’язую пом. директора по адмін-госп. частині т. Карповича і завідуючого підсобним господарством т. Лебедя створити сприятливі умови і забезпечити студентів житлом і харчуванням на час перебування на практиці з 21 березня ц. р.

Керівниками польової практики призначаються зав. кафедрою природознавства доцент Портянко В.П. і викладач Рогоза П.Д., які зобов’язуються провадити практику на високому // методичному рівні відповідно до затвердженого плану.

[...] Директор інституту [Підпис]


№ 309 1949, квітня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

Наказ № 35


[...] § 4.

В зміну наказу № __ від __ та відповідно уставу Інституту оголошую склад Ради Інституту:

1 Леоновський Л.Є. Директор ін-ту 2 Козетов І.М. Заст. дир. по н/у роботі 3 Сахно М.І. Секретар п/бюро 4 Приходько Г.О.я59 Зав. каф. історії 5 Каков К.С. Зав. каф. основ марк.-ленін. // 6 Сватенко І.Д. Зав. каф. географ., декан 7 Горбенко Ю.П. Зав. каф. педагогіки 8 Малявін Л.С. Зав. каф. математики 9 Сиромятніков О.А. Зав. каф. фізики 10 Портянко В.П. Зав. каф. природознавства 11 Юфіт Н.Я. Декан ф-та та голова МК 12 Карпович О.К. Пом. директора по АГЧ 13 Потанова Т.М. Зав. бібліотекою 14 Керенцев П.Ф. Ст. викл. фізвиховання 15 Черніга С. Секретар комітету ЛКСМУ 16 Шкурупій Голова профкому [...] Директор інституту [Підпис]


№ 310 1949, квітня 8. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення Г.О. Приходько виконуючою обов’язки завідувача кафедрою історії

Наказ № 38


§ 1. Відповідно до наказу Заступника Міністра Освіти УРСР т. Гуленко від 20.03

1949 р. № 397 т. Приходько Ганну Опанасівну призначити виконуючим обов’язки зав. кафедрою історії з 31 березня 1949 р. з окладом 1200 крб. на місяць та 20 % ставки за завідування кафедрою.


294

т. Білу Н.О. звільнити від тимчасового виконання обов’язків зав. кафедрою історії з 07 квітня 1949 р.



№ 311 1949, квітня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до проведення першотравневої демонстрації

Наказ № 39


§ 1. С целью подготовки колонны института для участия в демонстрации, а также

строевого смотра и гимнастических выступлений в честь международного праздника 1 Мая приказываю:

1. С 11-го апреля 1949 г. организовать ежедневные тренировки колонны института (кроме воскресенья) с 7.00 до 7.50 утра.

ІІ курсу в строевой подготовке, І курсу в подготовке гимнастического выступления. 2. Колонну института составляют две роты: 1-я рота — І-й курс, 2-я рота — ІІ курс. Каждая рота состоит из 5 взводов. Командиром 1-й роты назначаю т. Журавлева. Командир 1-го взвода 1-й роты т. Савовский. Командир 2-го взвода 1-й роты т. Левинсон. Командир 3-го взвода 1-й роты т. Бородин. Командир 4-го взвода 1-й роты т. Новоселецкого. Командир 5-го взвода 1-й роты т. Духопела И. Командиром 2-й роты назначаю т. Вовнянко. // Командиров взводов подобрать и назначить т. Вовнянко совместно с т. Керенцевым

при разбивке взводов. 3. Художественным руководителем гимнастического выступления назначаю

ст. преподавателя т. Керенцева. В солирующие группы выделить следующих студентов:

Блошенко истфак Коваленко истфак Деркач истфак Кириченко истфак Чернига истфак Соболева истфак Калиниченко истфак Залкинд физмат ф-т Хиора физмат ф-т Еременко физмат ф-т

Женщины

Гетманец физмат ф-т Шкурупий физмат ф-т Гайворонский физмат ф-т Гринь физмат ф-т Виродов физмат ф-т Дятченко физмат ф-т

Мужчины

Овсиенко физмат ф-т


295

Тихий физмат ф-т Сальниченко исторический ф-т Шумаков исторический ф-т Матвиенко исторический ф-т Клименко исторический ф-т Сарский исторический ф-т Князев исторический ф-т Турик исторический ф-т Богданов исторический ф-т

Вспомогательная группа 1 Орличенко физмат ф-т — староста 2 Переварюха истфак // 3 Фуклев историч. факультет 4 Духопел Н. историч. факультет 5 Комаревский историч. факультет 6 Василенко историч. факультет 7 Шепель историч. факультет 8 Долбня историч. факультет

Группа мотоциклистов: 1 Михайлик М.А преподаватель — старший 2 Оленица физмат ф-т 3 Зануда истфак 4 Костерной лаборант физкабинета

Остальные студенты, не вошедшие в перечисленные группы, входят в 1-ю и 2-ю роты соответственно курсам.

[...] Директор ин-та [Підпис]


№ 312 1949, квітня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

Наказ № 46


[...] // § 5.

На час святкування 1 Травня призначити відповідальними діжурними по ін-ту: т. Нетес — ніч на 1 травня з 8 г. веч. до 8 г. ранку. т. Коврова — 1 травня з 8 г. ранку до 8 г. вечора. т. Дулова М.П. — ніч на 2 травня з 8 г. вечора до 8 г. ранку. т. Кожевніков — 2 травня з 8 г. ранку до 8 г. вечора.

§ 6. 1 Травня — день огляду бойових сил трудящих всіх країн — радянський народ

зустрічає в умовах великого політичного і трудового піднесення. Під геніальним керівництвом більшовицької // партії робітники, колгоспне

селянство, інтелігенція, радянська молодь нашої країни домоглися величезних успіхів у всіх галузях народного господарства і культури, успішно ліквідували післявоєнні труднощі і неухильно йдуть по шляху поступового завершення будівництва соціалізму і поступового переходу від соціалізму до комунізму.

Наш героїчний народ повний рішучості виконати і перевиконати Сталінський п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР за чотири роки. Наші успіхи з новою силою свідчать про переваги радянського суспільства і державного ладу перед загниваючою системою капіталізму.


296

В нашій країні неухильно зростає матеріальне становище і культурний рівень радянських людей.

Рішення Центрального Комітету більшовицької партії про літературу, театр, музику, кіно озброїли наші кадри, радянську інтелігенцію розумінням тих великих завдань, які стоять перед робітниками ідеологічного фронту.

Дякуючи цим рішенням нанесено нищівного удару різним проявам буржуазної ідеології, буржуазному націоналізму, космополітизму; зроблений новий крок уперед у культурному розвитку країни, піднесення народного мистецтва, літератури. Наші кадри все досконаліше оволодівають марксистсько-ленінським світоглядом.

Великим авторитетом користується наша література, мистецтво, наша наука серед трудящих і прогресивних діячів усіх капіталістичних країн.

Це один з факторів ведучої прогресивної ролі радянської ідеології над загниваючою буржуазною ідеологією.

Радянський Союз протягом усього післявоєнного // періоду проводить політику захисту миру і демократії, співробітництва всіх волелюбних народів.

Ця політика зустрічає широку підтримку і співчуття широких мас населення Земної Кулі і розкриває всілякі проіски імперіалістичних хижаків, на чолі яких стоять нині імперіалісти і палії нової війни — американські і англійські банкіри.

Воєнний психоз, який охоплює правлячи класи і партії націоналістичних країн, з’являється яскравим доказом непримиренних протиріч в системі сучасного імперіалізму, і ніякі спілки і блоки агресивних країн не спроможні затримати рух народів до комунізму.

Масові антивоєнні демонстрації трудящих, Всесвітній Конгрес прихильників миру поруч з героїчними подвигами Китайської Народно-визвольної Армії — яскравий доказ росту лагеря миру, демократії і соціалізму.

Наш колектив за минулий рік домігся значних успіхів у роботі по підготовці висококваліфікованих вчителівя60.

Товариші студенти, викладовці, робітники та службовці! Вітаю Вас з днем міжнародного свята трудящих всіх країн — 1 Травня і бажаю

успіхів в дальнішій Вашій роботі. За кращі показники в роботі та за сумлінне ставлення до своїх обов’язків оголошую

подяку: Викладовському складу: 1 Сиромятнікову О.О. 5 Гончар Є.В. 2 Васильковій М.С. 6 Какову К.С. 3 Сватенко І.Д. 7 Рубан С.Т. 4 Портянко В.П. Адмінтехперсоналу: 1 Свентицькій Н.Ф. 7 Головатій Г.К. 2 Вересовій А.С. // 8 Прядко О.І. 3 Нечипоренко О.Л. 9 Брянцевій Н.Л. 4 Негляд С.О. 10 Ламбріаніді С.І. 5 Прохоренко Г.А. 11 Худан П.К. 6 Соломаха П.С. 12 Скиба П.К. Студентам: Історичний ф-т: 1 Штурма І.М. 5 Журавльову В.М. 2 Зануда В.Т. 6 Шепель Ф.А. 3 Черніга С.С. 7 Акав Є.С. 4 Переварюха М.Ф. Природничо-географічний ф-т: 1 Ахтирській К.Г. 4 Репницька О.І. 2 Шевченко О.М. 5 Боровик 3 Вовнянко В.Г. 6 Кащевцову С.С.


297

Фізико-матиматичний факультет: 1 Шкурупію Б.І. 5 Залкінд С.О. 2 Гриню П.Ю. 6 Бородін М.І. 3 Орліченко М.П. 7 Левада Л.С. 4 Гайворонському Г.К. 8 Бакарджієву В.Х. Ми напередодні закінчення 1948 – 1949 навч. року. Всім студентам необхідно

успішно скласти іспити та заліки з усіх дисциплін. Дирекція інституту впевнена, що це завдання зусиллями нашого колективу буде

виконано. Хай живе могутній Радянський Союз, надійний оплот дружби, щастя і слави

народів нашої батьківщині! Хай живе Велика партія більшовиків, партія Леніна-Сталіна — загартований в боях

авангард Радянського народу, натхненник і організатор наших перемог. Хай живе вождь Радянського народу Великий Сталін! Директор ін-ту [Підпис]


№ 313 1949, травня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження викладачів «з метою популяризації набору студентів»

Наказ № 47


[...] § 4.

З метою популяризації набору студентів на 1949 – 50 нав. рік відрядити на організації набору:

1. т. Михайлика М.А. — мотоциклом за маршрутом с. Осипенко, Миколаївка, Білоцерківка, Андріївна — терміном з 5 по 7 травня 49 р.

2. т. Сватенко І.Д. — автомашиною (шофер т. Пшеничний) за маршрутом Ногайськ, Приазовський р-н, Ново-Василівка, Астраханка, Воскресенка — терміном з 5 по 7 травня 1949 р.

3. т. Малявіна Л.С. — до м. Пологи, Оріхів та інш. з 5 травня 1949 р. 4. т. Рубана С.Т. — за маршрутом: Гуляйполе, Воздвиженка, Різдвянка та інш. — з

5 травня 1949 р. 5. т. Лошакова О.С. — за маршрутом: Великий Токмак, Молочанськ — з 5 травня

1949 р. // 6. т. Токаренко І.І. — автомашиною: Мангуш, Володарське та др. з 10 травня

1949 р. Директор ін-ту [Підпис]


№ 314 1949, травня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення подяки за підготовку спортивного виступу «Радянський Союз — оплот миру у всьому світі» і за участь у роботі драматичного і хорового гуртків

Наказ № 48



298

[...] § 2.

За хорошую подготовку спортивного выступления на тему «Советский Союз — оплот мира во всем мире» в день международного праздника 1-го Мая на площади объявляю благодарность старшему преподавателю физкультуры т. Керенцеву П.Ф. и всем участникам выступления.

§ 3. За активное участие в работе драмкружка по подготовке пьесы Гусева «Весна в

Москве», поставленной 29/ІV 1949 г., выношу благодарность руководителю драмкружка т. Потановой Т.И. и участникам драмкружка:

1 Овсиенко 8 Духопел И. 2 Матвиенко 9 Хиоре 3 Залкинд 10 Сальниченко 4 Гайворонскому 11 Еременко 5 Гринь 12 Клименко 6 Шумакову 13 Виродову 7 Соболевой 14 Броун

§ 4. Хоровой кружок института за 2 м-ца своей деятельности провел большую работу

по изучению // и распространению песен советского периода среди студентов института. За это время кружок организовал три концерта для коллектива института.

За хорошую работу объявляю благодарность руководителю хоркружка т. Власенко М.С. и всем участникам хора.

Выражаю уверенность, что все указанные коллективы, а также музыкальный кружок, который до настоящего времени работал плохо, еще улучшат свою работу, увеличат свою численность и успешно подготовятся к отчетному концерту 30 июля 1949 г.



№ 315 1949, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію практики з основ сільського господарства, ботаніки та методики природознавства і зі списками студентів-випускників 1949 року

Наказ № 70


[...] // § 11.

Згідно відповідних розпоряджень Міністерства Вищої Освіти СРСР і Міністерства Освіти УРСР студенти І курсу природничо-географічного факультету відряджаються для відбування місячної навчальної польової практики з 1 липня 1949 р. в ботанічний сад інституту.

Керівниками практики з основ сільського господарства, ботаніки та методики природознавства призначаються доцент Портянко В.П. і ст. викладач Рогоза П.Д., керівником з зоології викладач Лошаков О.С., керівник з геоморфології — ст. виклад. Спаський К.О., керівник з картографії — викладач Агапов А.А.я61

За керівництво практикою студентів, викладачам, згідно вказівок Міністерства Освіти УРСР, за поданням декана факультету сплачувати доцентам 12 крб. за годину, викладачам — 10 крб. за годину.


299

§ 16. На основі матеріалів Державної екзаменаційної комісії випускників інституту

вважати закінчившими Осипенківський Державний Учительський Інститут з присвоєнням звання учителя 5 – 7 класів середньої школи та видати їм дипломів: Диплом з відзнакою: Історичний факультет: 1. Акав Євгенії Соломонівні 2. Дузь Ніні Степанівні // 3. Журавльову Владиславу Миколайовичу 4. Шепель Федору Антоновичу Дипломи без відзнаки: 1. Богданов Сергій Вікторович 2. Біла Ольга Мусіївна 3. Борисюк Зоя Василівна 4. Войтенко Ала Степанівна 5. Василенко Іван Іванович 6. Горілик Марія Петрівна 7. Долгошеева Галина Олександрівна 8. Долбня Микола Васильович 9. Довбня Лідія Митрофанівна 10. Дмитренко Катерина Володимирівна 11. Князев Іван Сергійович 12. Кожухова Лідія Лук’янівна 13. Кононенко Зоя Марківна 14. Левінсон Леонід Григорович 15. Підченко Зінаїда Никифорівна 16. Прибосна Валентина Максимівна 17. Петренко Віра Никонівна 18. Рибіна Діана Яківна 19. Савовський Іван Петрович 20. Сарський Микола Тарасович 21. Турик Дмитро Карпович Фізико-математичний факультет: Дипломи з відзнакою: 1. Бородіну Миколі Івановичу 2. Новоселецькому Миколі Олександровичу Дипломи без відзнаки: 1. Бражененко Оксана Іванівна 2. Гупало Валентина Миколаївна 3. Гавва Валентина Лаврентіївна 4. Єфремова Зінаїда Дмитрівна 5. Єфремова Євгенія Дмитрівна 6. Корбан Іна Олексіївна 7. Кідалова Олександра Яківна 8. Кострикіна Олександра Трохимівна // 9. Кошель Надія Михайлівна 10. Ківер Ніна Фомінічна 11. Михайленко Надія Іванівна 12. Мигас Віра Максимівна 13. Скорик Ольга Никифорівна 14. Шепель Марія Захарівна 15. Бакарджієв Владислав Христофорович 16.Вовк Лідія Павлівна 17. Война Катерина Петрівна 18. Глушко Клара Іванівна 19. Карлова Євдокія Сергіївна 20. Клевцова Варвара Олексіївна 21. Леваді Лідія Єгоровна 22. Лохвицька Ганна Феофанівна 23. Новак Віра Володимирівна 24. Педаш Надія Дем’янівна 25. Рогова Ольга Тихонівна 26. Савенко Лідія Іванівна 27. Тацій Валентина Сергіївна 28. Черевко Марія Василівна 29. Черноус Євгенія Микитівна 30. Васильєва Ганна Федорівна 31. Мельнікова Меланія Максимівна 32. Колеснік Людмила Сергіївна 33. Черновалюк Любов Іванівна Природничо-географічний ф-т: Диплом з відзнакою: 1. Боровик Тетяна Іванівна 2. Сек Ірина Яківна Дипломи без відзнаки: 1. Безверха Валентина Гнатівна 2. Дорошенко Єфросинія Прокопівна 3. Возіянова Інеса Савішна 4. Герасименко Галина Василівна 5. Голуб Надія Григорівна 6. Губарь Іван Гаврилович 7. Дядик Ніна Яківна // 8. Корнієнко Катерина Павлівна 9. Касьян Софія Миколаївна 10. Мясковська Галина Михайлівна 11. Матвієнко Ніна Іванівна 12. Мельник Катерина Павлівна 13. Ніколенко Ольга Степанівна 14. Назарова Ольга Дмитрівна 15. Василенко Лідія Степанівна 16. Репницька Олександра Іванівна 17. Довбня Олена Іванівна 18. Сковпень Галина Григорівна 19. Синявська Ніна Іванівна 20. Яременко Марія Мефодіївна


300

21. Федорець Віра Григорівна 22. Авілова Марія Григорівна 23. Бараннік Євгенія Олександрівна 24. Вовнянко Василь Гаврилович 25. Вязьмітінова Поліна Іванівна 26. Гавриленко Євдокія Арсентіївна 27. Ганзуленко Раїса Сергіївна 28. Желізняк Валентина Ільінічна 29. Івахненко Марія Андріївна 30. Кармазіна Катерина Степанівна 31. Корабельська Катерина Тимофіївна 32. Кощевцов Степан Євстафович 33. Писанець Неоніла Максимівна 34. Рибка Клавдія Тимофіївна 35. Ріжкевич Раїса Йосипівна 36. Стахурська Лідія Олександрівна 37. Заворотинська Валентина Петрівна 38. Карпенко Марія Іванівна 39. Шушура Марія Іванівна 40. Голобокова Тетяна Костянтинівна 41. Савіна Ніна Яківна 42. Шаповал Юлія Трохимівна 43. Мічієнко Марія Федорівна 44. Камишева Любов Терентієвна // 45. Цюпа Валентина Миколаївна 46. Тютютова Ганна Георгієвна 47. Краснікова Марія Пантелеївна 48. Охолуш Лідія Іванівна 49. Ященко Ольга Давидівна


Архів БДПУ. — Спр. № 26 (80). — Арк. 63 зв., 66, 67 зв. – 69 зв. Оригінал.


Л.Є. Леоновського про організацію одноденної роботи студентів у колгоспах, про оголошення подяки викладачам і про призначення старост академічних груп

Наказ № 104

Осипенківський Учительський ін-т від 10/ІХ 1949 р.

§ 1. Відповідно розпорядження директивних організацій з метою надання допомоги

колгоспам в справі дострокового виконання хлібопоставок зобов’язую всіх студентів 1-го курсу прибути сьогодні о 16.30 в приміщення інституту для відправки на роботу на один день у колгоспи згідно розпорядка Райвиконкому.

Деканам факультетів провести відповідну роботу і забезпечити своєчасну явку. Просити М.К. спілки виділити для керівництва групами викладовців.

Госпчастині забезпечити виїзд автомашини на роботу згідно маршруту РВК. т. Пшеничному І.Д. компенсувати роботу у вихідний день натурою.

§ 2. Зважаючи на те, що т. т. Юфіт Н.Я., Михайлик М.А., Рубан С.Т., Сиромятніков

О.О., Черніга С.С. про//вели велику роботу по забезпеченню набору на 1949 – 1950 учб. рік, вищепоіменованим т. т. оголошую подяку з занесенням в особу справу.

[...] // § 10.

Нижчезазначених студентів призначити старостами академ. груп: І-й курс природничо-географічного ф-ту: І група Свірська Р.У. ІІ група Вороб’єва О.П. ІІІ група Травлієв А.П. ІІ курс природничо-географічного ф-ту: І група Шевченко О.М. // ІІ-й курс історичного ф-ту: І група Кліменко І.М.


301

ІІ група Переварюха Н.Ф. [...] // Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 26 (80). — Арк. 91 – 91 зв., 96 зв. – 97. Оригінал.

№ 317 1949, жовтня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про «організацію й проведення святкування 10-річчя з дня воз’єднання українського народу в єдину Українську Радянську державу» і про призначення комісії для організації святкування 7 листопада

Наказ № 121


[...] // § 2.

Для організації й проведення святкування 10-ти річчя з дня воз’єднання Українського народу в єдину Українську Радянську державуя62 призначаю комісію в складі:

1 Сватенко І.Д. — голова комісії 2 Гончар Є.В. 3 Василькова М.С. 4 Карпович О.К. 5 Шкурупій Б. 6 Черніга С. Зобов’язую комісію розробити план роботи та подати мені на розгляд до 14.Х

1949 р. § 3.

Для організації й проведення святкування 32 роковин Великої Жовтневої Соціалістичної Революції призначити комісію в складі:

1 Юфіт Н.Я. — голова комісії 2 Карпович О.К. 3 Рубан С.Т. 4 Горбенко Ю.П. 5 Заглоба, студ. І курсу фізмат ф-ту 6 Потанова Т.М. 7 Вересова А.О. Комісії розробити план роботи та подати мені на розгляд до 15.Х 1949 р. [...] Директор інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 29 (85)я63. — Арк. 13 – 13 зв. Оригінал.

№ 318 1949, жовтня 29. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про відзначення «10-річчя з дня возз’єднання всіх українських земель в єдину Українську Радянську Соціалістичну державу»

Наказ № 131

Осипенківського Учительського Інституту від 29/Х 1949 р.


302

§ 1. 30 жовтня 1949 р. трудящі Радянської України відзначають знаменну дату 10-річчя

з дня возз’єднання всіх українських земель в єдину Українську Радянську Соціалістичну державу.

Згідно вказівок директивних організацій наказую: 30/Х 1949 р. о 10 г. ранку всьому викладовському складу, студентам та

адмінтехперсоналу зібратись на території інституту для прийняття участі в загальноміському мітингу. //

Деканам факультетів та старостам груп прослідкувати за своєчасною явкою. [...] В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 319 1949, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з приводу відзначення 7 листопада

Наказ № 135


§ 1. Товариші! 32 роки минуло з того історичного дня, коли перемога Великої Жовтневої

соціалістичної революції відкрила нову еру в історії людства. Перемога Жовтневої революції, здійснена героїчним пролетаріатом нашої країни в

спілці з селянством під керівництвом більшовицької партії, була закономірним результатом непримиренних протиріч капіталістичного ладу в його найбільш слабій ланці — Росії.

Жодному поколінню в історії людства в такий короткий строк не доводилось здійснити подібні грандіозні перетворення, які провели Радянські люди за минулі 32 роки.

Хвиля Жовтневої революції, що пронеслася над необмежними просторами нашої батьківщини, змела з лиця землі старий державний апарат, знищила приватні форми власності і звірячої експлуатації, що існувала цілі віки, і встановила владу рад.

Революція знищила всі джерела духовного пригноблення, національного гніту. «Наша пролетарська революція є єдиною в світі революцією, якій довелося показати народові не тільки свої політичні результати, а й результати матеріальні» (Сталін).

Йдучи під переможним прапором партії Леніна-Сталіна, наш народ побудував соціалізм в СРСР і вступив в період поступового переходу від соціалізму // до комунізму.

Героїчними зусиллями робітників, селян, радянської інтелігенції успішно виконується й перевиконується завдання післявоєнної Сталінської п’ятирічки, неухильно росте матеріальний добробут і культурний рівень трудящих нашої країни.

Здійснюючи історичні рішення ЦК ВКП(б) по ідеологічним питанням, наші кадри домоглися величезних успіхів у розвитку самої передової радянської науки і техніки; почесна і відповідальна роль в будівництві комуністичного суспільства робітників науки, культури, зокрема учителів-вихователів підростаючого покоління будівників комунізму.

Ми з Вами повинні оволодівати основами наук, подавати конкретну допомогу радянському народу у великій післявоєнній будові.

Даремні, нікчемні і приречені на провал всі намагання буржуазії затримати розвиток світової історії.

В наш вік всі шляхи ведуть до комунізму. Товариші студенти, викладачі і співробітники інституту! Вітаю Вас з 32-ю роковиною Великої Жовтневої соціалістичної революції і бажаю

подальших успіхів в Вашій роботі.


303

За сумлінну академічну роботу, та активну участь в громадсько-політичному житті інституту а також нашого міста виношу подяку таким товаришам:

Професорсько-викладовському складу: 1 Токаренко І.І. 4 Сватенко І.Д. 2 Гончар Є.В. 5 Портянко В.П. 3 Малявіну [?] Л.С. 6 Рогозі П.Д. // 7 Спаському К.О. 10 Поляковій В.Б. 8 Васильковій М.С. 11 Горбенко Ю.П. 9 Юфіту Н.Я. 12 Рубану С.Т. Лаборантському персоналу: 1 Вересовій 2 Нечипоренко Адмінтехперсоналу: 1 Головатій Г.К. 5 Ламбріаніді С.Й. 2 Скибі П.К. 6 Нельзі Г.М. 3 Прохоренко Г.І. 7 Худан П.К. 4 Соломасі П.С. 8 Негляд С.А. Студентам фізмат факультету: 1 Швачко В.С. 8 Грінь П.Ю. 2 Топалову В.Є. 9 Залкінд С. 3 Голуб М.Н. 10 Орліченко 4 Деркач Л.Я. 11 Сапетці Є.С. 5 Заглобі В.А. 12 Шкурупію Б.І. 6 Перегуді Т.В. 13 Гайворонському Г.К. 7 Бобровній Природничо-географічний ф-т: 1 Ахтирській К. 4 Кашніковій 2 Суліменко М.І. 5 Травлієву А.П. 3 Вороб’євій О.П. 6 Гулій Є.Д. Історичний факультет: 1 Сальніченко П.Й. 5 Черніга С.С. 2 Штурмі І.М. 6 Переварюсі М.Ф. 3 Журавлевій З.П. 7 Дерев’янко Ф. 4 Каракаш С.Я. Хай живе 32-га роковина Великої Жовтневої соціалістичної революції! Хай живе наш вождь і учитель Великий Сталін! В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 320 1949, листопада 14. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про години прийому відвідувачів директором, заступниками директора і деканами

Наказ № 138

Осипенківського Учительського Інституту від 14/ХІ.49 р.

§ 1. Згідно наказу Міністра Вищої Освіти СССР за № 1364 від 26/Х 1949 р. для

впорядкування справи прийому відвідувачів керівництвом інституту встановити часи прийому студентів, викладачів та відвідувачів керівниками інституту в такому порядку:

Директор інституту Студентів по понеділкам та четвергам з 2-х до 4-х год. Викладачів, службовців та відвідувачів по вівторкам і п’ятницям з 2-х до 4-х год.

дня. //


304

Заступник директора по н/навч. роботі Студентів по вівторкам і п’ятницям з 2 до 4 г. дня. Викл., службовців, відвідувачів — понеділок – четверг з 2-х до 4-х г. дня. Заступник директора по з/навчанню: Студентів — понеділок – четверг с 10 до 12 дня. Відвідувачів — вівторок – п’ятниця с 10 до 12 дня. Заступник директора по адмін.-госп. частині. Щоденно з 2-х до 4-х годин дня. Декани ф-тів Студентів та відвідувачів щоденно з 1 год. до 3-х годин дня. В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 321 1949, листопада 15. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки учасникам драмгуртка, хору та музичного гуртка

Наказ № 139

Осипенківського Учительського Інституту від 15/ХІ.49 р.

[...] § 3.

Учасникам драмгуртка, хору та муз. гуртка, які на виступах 30 жовтня 1949 р. в честь 10-річчя воз’єднання українського народу в єдину Українську Радянську соціалістичну державу і 5 листопаду на зборах, присвячених 32-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, дали хороші показники, оголошую подяку. //

[...] // В. о. Директора Ін-ту [Козетов]


№ 322 1949, грудня 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до відзначення 70-річчя з дня народження Й.В. Сталіна

Наказ № 147


§ 1. 21/ХІІ 1949 року народи нашої Батьківщини відмічають 70-річчя з дня народження

Йосифа Віссаріоновича Сталіна — геніального вождя і вчителя партії, великого стратега соціалістичної революції, керівника Радянської держави і організатора всесвітньо-історичних перемог народу на шляху до комунізму.

Для проведення підготовчої роботи до цієї знаменної дати створити комісію в складі:

1 Сахно М.І. — голова комісії 2 Леоновський Л.Є. 3 Юфіт Н.Я. 4 Черніга С.С. 5 Шкурупій П.І. 6 Сватенко І.Д. 7 Токаренко І.І.


305

8 Горбенко Ю.П. 9 Потанова Т.М. 10 Голуб 11 Карповіч О.К. Комісії до 10/ХІІ 1949 р. розробити план міроприємств та подати на //

затвердження. [...] Директор ін-ту [Підпис]



Наказ № 26


[...] // § 4.

Міжнародний жіночий день 8-го березня — день бойового єднання трудящих жінок всього світу в боротьбі за мир, за демократію, за соціалізм — радянський народ відзначає в цьому році напередодні виборів до Верховної Ради СРСР, в умовах величезного піднесення політичної і трудової активності робітників, селян і трудової інтелігенції, демонструє свою єдність, довір’я партії Леніна-Сталіна, радянському урядові, свою безмежну відданість справі комунізму.

В день міжнародного свята 8 березня вітаю і поздоровляю Вас і бажаю успіхів у Вашій повсякденній роботі.

За сумлінну роботу оголошую подяку передовим жінкам колективу інституту: 1 Васильковій М.С. 10 Свентицькій Н.Ф. 2 Гончар Є.В. 11 Вербицькій І.Г. 3 Поляковій В.Б. 12 Дуловій М.К. 4 Потановій Т.М. 13 Нельзі Г.М. 5 Негляд С.О. 14 Галіновській О.П. 6 Головатій А.К. 15 Прядко О.І. 7 Скибі П.К. 16 Соломасі П.С. 8 Вересовій А.О. 17 Бранцевій Н.Л. 9 Прохоренко Г.І. 18 Худан П.К. 19 Ламбріаніді С.Й. Студентам: 1 Каракаш С.Л. 5 Єременко Г. 2 Чернизі С.С. 6 Бобровній 3 Суліменко 7 Чуб 4 Ахтирській 8 Голуб // 9 Кашніковій 13 Мяськовській 10 Швачко В. 14 Перегуді 11 Рябчук 15 Гупало 12 Лизі Агітаторам: 1 Мириленко 4 Зарагулі 2 Никоненко 5 Качановській 3 Ангеловській Директор ін-ту [Підпис]



306

№ 324 1950, березня 9. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення студента О.В. Мельника від плати за навчання як інваліда війни

Наказ № 27


§ 1. т. Мельника О.В., студента 1-го курсу природничо-географічного ф-ту, звільнити

від плати за навчання в другому півріччі 1949 – 50 навч. року як інваліда Вітчизняної війни.

Підстава: заява Мельника та довідка про інвалідність. Директор ін-ту [Підпис]


№ 325 1950, березня 10. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення завідувача кафедрою історії Г.О. Приходько в зв’язку з переводом її чоловіка на інше місце роботи

Наказ № 28


§ 1. т. Приходько Г.О., зав. каф. історії — звільнити з роботи з 10.03.50 р. в зв’язку з

виїздом її дружини1 як номенклатурного робітника Міністерства на роботу в інше місце, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19.10.40 р.

Бухгалтерії перевести повний розрахунок. Директор ін-ту [Підпис]


№ 326 1950, квітня 30. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

Наказ № 51


§ 1. 1 Травня — день солідарності трудящих світу, день братерства робітників усіх

країн — проходить в умовах великого політичного трудового піднесення в Радянському Союзі в умовах нечуваної по своїх масштабах боротьби за мир в усьому світі.

Успішно здійснює післявоєнну Сталінську п’ятирічку радянський народ, множить славу своєї країни, зміцнює її могутність.

Рішення ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У по ідеологічній роботі озброїли нас розумінням великих завдань, поставлених перед робітниками ідеологічного фронту.

Нових успіхів досягла радянська наука, література і мистецтво, що користуються великим авторитетом серед трудящих і прогресивних діячів усіх країн.

Радянський Союз послідовно проводить політику миру і демократії, солідарності і братерства трудящих усього світу.

Ця політика знаходить широку підтримку серед трудящих усього світу, що прагнуть миру і з кожним днем поповнюють лави борців за мир.



307

Колектив інституту на протязі поточного учбового року домігся значних успіхів у своїй роботія64. В цьому році інститут // випускає 121 висококваліфікованих учителів, які поїдуть на практичну роботу в школи нашої республіки виховувати молоде покоління в дусі радянського патріотизму і відданості політиці партії.

Товариші студенти, викладачі, робітники та службовці! Вітаю Вас з днем міжнародного свята трудящих всіх країн — 1 Травня — і бажаю

успіхів у Вашій дальнішій роботі. За кращі показники в роботі та за сумлінне ставлення до своїх обов’язків оголошую

подяку: Викладовському складу: 1 Лошакову О.С. 5 Гончар Є.В. 2 Рогозі П.Д. 6 Сиромятнікову О.О. 3 Васильковій М.С. 7 Поляковій В.Б. 4 Спаському К.О. Адмінтехперсоналу: 1 Вересовій А.О. 8 Ламбріаніді С. 2 Головатій Г.К. 9 Брянцевій Н.Л. 3 Нечипоренко О.Л. 10 Нельга Г.М. 4 Федіну К.Л. 11 Галіновській О. 5 Негляд С.О. 12 Кара Д.Г. 6 Худан П.К. 13 Прохоренко Г.І. 7 Скиба П.К. 14 Вержиковській З.Б. Студентам історичного ф-ту: 1 Черніга С.С. 4 Матвієнко 2 Кліменко 5 Дерев’янко 3 Сальніченко Фізмат факультет: 1 Гайворонському 6 Олениця 2 Єременко 7 Биковій 3 Сапетка 8 Топанову 4 Шкурупій 9 Голуб 5 Гринь 10 Дмітрієвій // 11 Прокопенко 14 Соломонова 12 Качановській 15 Константінова 13 Салтан Природничо-географічний ф-т: 1 Сулименко 6 Кистимова 2 Шевченко 7 Вороб’євій 3 Лига 8 Лещенку 4 Травлієву 9 Мясковській 5 Кашніковій 10 Гула Ми напередодні закінчення 1949 – 50 нав. року. Всім студентам необхідно успішно

скласти іспити та заліки з усіх дисциплін. Дирекція інституту впевнена, що це завдання зусиллями нашого колективу буде

виконано. Хай живе могутній Радянський Союз — надійний оплот дружби, щастя і слави

народів нашої Батьківщини! Хай живе велика партія більшовиків, партія Леніна-Сталіна — загартований в боях

авангард радянського народу, натхненник і організатор наших перемог! Хай живе вождь радянського народу Великий Сталін! Директор ін-ту [Підпис]



308


Наказ № 77

Осипенківського Учительського Інституту від 4/VІІ 1950 р.

§ 1. Допустити до роботи на літній сесії заочників з погодинною оплатою по кафедрі

математики: старшого викладача Дніпропетровського держуніверситету т. Бурьяна Івана Романовича, викладача Дніпропетровського держуніверситету Гінзгурга Іосіфа Михайловича; по кафедрі основ марксизму-ленінізму: старшого викладача основ марксизму-ленінізму Дніпропетровського педінституту іноземних мов Чудновську Белу Ісаківну з погодинною оплатою.

§ 2. Студентів, які повністю виконали навчальний план, на основі матеріалів Державної

Екзаменаційної Комісії вважати закінчившими Осипенківський Державний Учительський Інститут в 1950 році з присвоєнням звання учителя 5 – 7 кл. середньої школи та видати дипломи.

Історичний факультет: Дипломи з відзнакою: 1 Дерев’янко Івану Федоровичу 2 Рибіну Володимиру Трохимовичу 3 Каракаш Софії Леонідівні 4 Сальніченко Павлу Йосиповичу 5 Блехеровій Сталіні Семенівні 6 Штурмі Івану Микитовичу 7 Переварюсі Миколі Федосійовичу 8 Духопелу Миколі Трохимовичу 9 Кліменко Івану Михайловичу Дипломи без відзнаки: 1 Адаменко Ганні Василівні 20 Шумакову Анатолію Івановичу 2 Хоменко Любові Гнатівні // 21 Валюх Поліні Іванівні 3 Недовіденко Любові Федорівні 22 Сиваш Діані Афанасіївні 4 Дженкову Геннадію Семеновичу 23 Комаревському Костянтину

Костянтиновичу 5 Маслову Василю Никоновичу 24 Блошенко Людмилі Яківні 6 Овсяніковій Анастасії Радіонівні 25 Карапуз Вірі Прокопівні 7 Ткаченко Ніні Андріївні 26 Кіриченко Людмилі Максимівні 8 Бордун Поліні Іванівні 27 Пор’яз Катерині Федорівні 9 Гавриляк Тетяні Романівні 28 Міхно Марії Гаврилівні 10 Науменко Валентині Миколаївні 29 Коваленко Таїсі Йосипівні 11 Матвієнко Петру Семеновичу 30 Бровун Ніні Андріївні 12 Калініченко Ганні Василівні 31 Олійник Марії Іванівні 13 Духопелу Івану Кузьмичу 32 Курілець Марії Олексіївні 14 Кагадій Галині Миколаївні 33 Горбань Катерині Іванівні 15 Калужській Любов Григорівні 34 Сиващенко Катерині Данилівні 16 Травніковій Олександрі

Дмитрівні 35 Дмитренко Варварі Сергіївні

17 Черновій Ніні Іванівні 36 Карпенко Анастасії Миколаївні 18 Остроуховій Людмилі

Костянтинівні 37 Водолагіній Надії Миколаївні

19 Шумаковій Зінаїді Петровні Студенти історичного факультету, які виконали навчальний план, // але не склали

державних екзаменів — т. Григоренко Тетяна Андріївна т. Решетіленко Ганна Олександрівна — встановити термін складання державних екзаменів в 1951 році.


309

Природничо-географічний ф-т: Диплом з відзнакою: 1 т. Суліменко Марії Іванівні Диплом без відзнаки: 1 Ахтирській Катерині Гаврилівні 13 Дуліновій Ганні Петрівні 2 Лигіній Ганні Пилипівні 14 Змараді Марії Пилипівні 3 Тірановій Ірині Євгеніївні 15 Хмарській Ользі Петрівні 4 Тараненко Валентині Яківні 16 Федай Марії Карпівні 5 Джені Ганні Георгіївні 17 Ходос Марії Миколаївні 6 Ковтун Галині Іванівні 18 Буримі Катерині Іванівні 7 Шептій Тетяні Василівні 19 Васецькій Катерині Іванівні 8 Вялих Галині Федорівні 20 Шевченко Ользі Матвіївні 9 Чепрасовій Ніні Георгіївні 21 Жежамі Любов Семенівні 10 Семак Катерині Максимівні 22 Кайді Катерині Петрівні 11 Шагіній Іраїді Павлівні 23 Лисиці Тетяні Спиридонівні 12 Прозорі Ганні Василівні 24 Полуляховій Валентині Семенівні Студентам прир.-геогр. ф-ту т. Виноградовій Тетяні Григорівні та Мостовій

Валентині Семенівні, що не склали державних екзаменів, // встановити термін здачі державних екзаменів в 1951 році.

Фізико-математичний ф-т: Дипломи з відзнакою: 1 Шкурупію Борису Івановичу 2 Журавльовій Світлані Олександрівні 3 Гринь Петру Юхимовичу 4 Виродову Анатолію Івановичу 5 Гайворонському Григорію Корнійовичу 6 Орліченко Миколі Павловичу 7 Тихому Миколі Пилиповичу 8 Овсієнко Володимиру Григоровичу Дипломи без відзнаки: 1 Авіловій Зінаїді Михайлівні 18 Демочко Лідії Григорівні 2 Заворотинському Василю

Павловичу 19 Демченко Ніні Іванівні

3 Дятченко Григорію Лук’яновичу 20 Даценко Агафії Никифорівні 4 Жилінській Вірі Федорівні 21 Гук Любов Іллінічні 5 Сунко Марії Семенівні 22 Губрієнко Марії Михайлівні 6 Савченко Марії Іванівні 23 Німич Катерині Юхимівні 7 Сапетко Ганні Семенівні 24 Хомченко Вірі Іванівні // 8 Шелудько Вірі Іванівні 25 Кальченко Валентині Костянтинівні 9 Хіорі Людмилі Григорівні 26 Герасименко Варварі Афанасіївні 10 Іжевській Тетяні Олександрівні 27 Бреус Ользі Іванівні 11 Руденко Марії Микитівні 28 Багач Ганні Гаврилівні 12 Перепелиці Ганні Петрівні 29 Бобровній Марії Григорівні 13 Олениці Олексію Григоровичу 30 Чуб Наталлі Павловні 14 Назаровій Марії Іванівні 31 Запливло Ганні Омелянівні 15 Міхно Тетяні Тимофіївні 32 Єременко Ганні Кирилівні 16 Зінченко Надії Іванівні 33 Вакуленко Олександрі Никифорівні 17 Змараді Євдокії Костянтинівні Студ. фізмат. ф-ту 1) Гетманець Марії Семенівні, 2) Буй Надії Марківні, що не

склали державних екзаменів, встановити термін здачі державних екзаменів в 1951 році. [...] // Директор інституту [Підпис]



310

№ 328 1950, серпня 1. — Витяг з наказу заступника директора інституту І.М. Козетова зі списками студентів-випускників 1950 року

Наказ № 89

Осипенківського Учительського Інституту від 1 серпня 1950 р.

§ 1. Нижчезазначеним товаришам оплатити за проведення польової практики за

рахунок невикористаної ставки кафедри природознавства з погодинного розрахунку за шістьсот тридцять шість годин (636):

1 Портянко В.П. 222 год. 2 Рогозі П.Д. 222 год. 3 Федіну К.Н. 132 год. 4 Лошакову О.С. 60 год.

§ 2. На підставі рішення Державної Екзаменаційної Комісії студентів-заочників, які

повністю виконали навчальний план, склали всі іспити на «відмінно» вважати закінчившими Осипенківський Державний Учительський Інститут в 1950 році з присвоєнням звання учителя V – VІІ класів середньої школи і видати дипломи з відзнакою:

1. По історичному факультету: 1 Кашкарьову Миколу Івановича 2 Печеріна Петра Миколайовича 3 Сокуренка Федора Федотовича // 4 Самуху Миколу Сергійовича 5 Хариха Давида Абрамовича

та студентів, які повністю виконали навчальний план і склали державні екзамени, вважати закінчившими Осипенківський Державний Учительський Інститут в 1950 р. з присвоєнням звання учителя V – VІІ кл. СШ і видати дипломи:

1. По історичному факультету: 1 Архарову Марію Степанівну 21 Ляшенко Марію Никифорівну 2 Бугрим Лідію Петрівну 22 Марченко Костянтина Івановича 3 Вовка Миколу Івановичу 23 Медвєдєва Івана Євстратовича 4 Бережну Валентину Василівну 24 Макієвську Марію Іванівну 5 Вакуленка Петра Потаповича 25 Невінчаного Андрія Васильовича 6 Варламова Дмитра

Омельяновича 26 Пустовойт Олену Іллінічну

7 Веремьйову Віру Іванівну 27 Підвербну Євгенію Свиридівну 8 Гопку Олексія Миколайовича 28 Плетіня Василя Григоровича 9 Головатого Миколу Тарасовича 29 Перекупку Михайла Петровичая65 // 10 Годунова Івана Ісаковича 30 Пелешко Ганну Корніївну 11 Гречихіну Любов Михайлівну 31 Решняка Василя Савича 12 Діброву Володимира

Денисовича 32 Співаченко Марію Самійлівну

13 Завгороднього Миколу Кириловича

33 Федоренко Любов Федорівну

14 Зіновеву Анастасію Романівну 34 Шаховського Івана Івановича 15 Івченка Івана Савельовича 35 Шрамка Миколу Григоровича 16 Кирсань Федора Семеновича 36 Ягольника Івана Васильовича 17 Крупську Меланью Афанасівну 37 Полічешка Юхима Петровича 18 Курилову Клавдію Іванівну 38 Галія Андріяна Максимовича 19 Каліченко Марію Карпівну 39 Самарську Євдокію Пилимонівну 20 Левченко Івана Яковича 40 Холіна Юрія Васильовича


311

41 Гранкіна Олександра Миколайовича

55 Івченка Олексія Івановича

42 Натоку Людмилу Іллінічну 56 Казімірова Олексія Миколайовича 43 Довбню Уляну Митрофановну 57 Лапочкіну Людмилу Миколаївну

(Попелешко) 44 Шемунову Валентину

Сидорівну 58 Шульгу Григорія Івановича

45 Ємакова Олександра Михайловича

59 Захарова Дмитра Єрмолайовича

46 Євсєєва Петра Петровича 60 Роботягову Віру Корніївну 47 Пилипенка Михайла

Андрійовича 61 Правдюка Миколу Івановича

48 Струкову Марію Калинівну 62 Лисогора Івана Євдокимовича 49 Карпенка Федора Микитовича 63 Бєляєва Дмитра Афанасієвича 50 Романець Наталку Іванівну 64 Кутузову Валентину Федорівну 51 Бугая Володимира

Харитоновича 65 Білан Ганну Оксентіївну

52 Біжка Федора Філатовича 66 Хоманько Павла Сергійовича // 53 Зогот Розу Мардухівну 67 Сердюка Миколу Левковича 54 Іванченка Якова Кузьмича 68 Рибалку Марію Іванівну По природничо-географічному ф-ту: 1 Аврамова Юрія Івановича 19 Лиман Віру Андріївну 2 Барвінського Євгена

Миколайовича 20 Мачіхіну Любов Іванівну

(Подольську) 3 Берло Ганну Іванівну

(Єпіфановій) 21 Мельника Івана Хомовича

4 Борисенко Олексія Йосиповича 22 Манжуру Віру Борисівну 5 Бурого Степана Йосиповича 23 Прилоуса Петра Андрійовича 6 Волкову Ганну Федорівну 24 Подлявську Нону Борисівну 7 Вечерську Віру В’ячеславну

(Джигота) 25 Правдюк Олександру Степанівну

8 Грищенко Марію Григорівну 26 Сливну Катерину Кирилівну 9 Глушко Федора Петровича 27 Тахтаджієва Михайла Івановича 10 Євтушенко Василя

Олексійовича 28 Чумака Михайла Омельяновича

11 Дощенко Лідію Онисимівну 29 Чабан Надію Андріївну 12 Каіру Василя Михайловича 30 Горобця Івана Єлисейовича 13 Карамушку Галину Прокопівну 31 Ляшенко Раїсу Пилипівну 14 Ключко Поліну Захарівну 32 Михлика Петра Гнатовича 15 Ковтун Галину Григорівну 33 Шинкаренко Ганну Кузьмівну

(Мойсейченко) 16 Кудокоцева Спиридона

Івановича 34 Мешка Володимира Калістратовича //

17 Коломійця Івана Михайловича 35 Решетняка Климентія Лаврентієвича 18 Литовченка Володимира

Дмитровича

По фізико-математичному ф-ту: 1 Забашту Григорія Федоровича 2 Починок Анатолія Пилиповича 3 Палеху Олексія Пилиповича 4 Шатохіна Юрія Васильовича 5 Васильчука Михайла Оникійовича 6 Каліцева Миколу Павловича


312

§ 3. Нижчезазначених студентів-заочників, які повністю виконали навчальний план і

склали державні екзамени, на підставі рішення Державної Екзаменаційної Комісії вважати закінчившими інститут в 1950 р. з присвоєнням звання учителя 5 – 7 кл. СШ.

Дипломи про закінчення інституту видати після пред’явлення документів про середню освіту.

Історичний ф-т: 1 Бейліна Іллю Борисовича 2 Зайцева Павла Андрійовича 3 Кліменко Раїсу Макарівну 4 Шевченка Миколу Володимировича 5 Довмана Семена Яковича 6 Дубовик Тетяну Лукінічну 7 Остапенко Клавдію Фотіївну 8 Юрченка Федора Михайловича 9 Міщенко Віру Яківну 10 Дерибасова Георгія Яковича По природничо-географічному ф-ту: 1 Горобця Миколу Федоровича 2 Радима Павла Григоровича 3 Качана Олександра Савича

§ 4. Студентів стаціонарного відділу, що складали держекзамени разом з заочниками і

виконали навчальний план та склали державні екзамени, вважати закінчившими // інститут в 1950 р. з присвоєнням звання учителя V – VІІ кл. СШ і видати дипломи:

Історичний ф-т: 1 Шелепу Лідію Яківну 2 Сарську Надію Іванівну Фізико-математичний ф-т: 1 Стадніченко Ганну Овсієвну Природничо-географічний ф-т: 1 Перкову Ганну Тимофіївну 2 Старушко Віру Іванівну 3 Удод Ганну Федорівну

§ 5. Студентці стаціонарного відділу історичного ф-ту т. Васильєвій Валентині

Григорівні, яка повністю виконала навчальний план і склала державні екзамени, присвоїти звання учителя 5 – 7 кл. середньої школи.

Диплом видати після пред’явлення документів про середню освіту. [...] // В. О. директора [Козетов]


№ 329 1950, вересня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про розподіл академічного навантаження викладачів і про кадрові питання

Наказ № 111


[...] //


313

§ 3. Керуючись навчальним планом та у відповідності до штатного розкладу

Міністерства Вищої Освіти СРСР, встановленого на 1950 – 1951 н/рік, такий персональний розподіл академ. доручень по кафедрах: кільк.

годин місячний оклад

Кафедра марксизму-ленінізму 1 Каков К.С.

(зав. каф.) Основи марксизму-ленінізму лекцій І к. фізмат, ІІ к. пр.-геогр., І курс пр.-геогр. сем. зан., І к. пр.-геогр.

608 4500

2 Токаренко І.І. (ст. викл.)

Основи м.-ленінізму лекції ІІ к. фізмат і семін. зан.

606 2300

3 Рубан С.Т. (асистент)

Основи марк.-ленінізму семін. заняття І к. фізмат і на ІІ курсі природн.-геогр.

538 1050

Кафедра педагогіки Психологія на І к. фізмат і природничо-геогр. ф-ті

1500

Педпракт. і контр. відвідув., за завід. кафедрою 20 %

506 300

4 Горбенко Ю.П. (зав. каф.)

1800 5 Полякова В.Б.

(викладач) Практич. заняття з педагогіки на І курсах, педпракт., укрмова

800 1200

6 Василькова М.С. (ст. викл.)

Педагогіка на ІІ курсі всіх ф-тів і лекції на І курсі, педпрактика

763 1500

Кафедра математики Матем. аналіз на І і ІІ курсах. Педпрактика 2700 За зав. кафедрою 20 % 736 540

7 Малявін Л.С. (зав. каф.)

3240 8 Козетов І.М.

(ст. викл.) Аналіт. геометрія на І курсі. Педпрактика 450 погод.

оплата 9 Юфіт Н.Я.

(ст. викл.) Елемент. математ. на І і ІІ курсах. Педпрактика 781 1650

10 Гончар Є.В. (ст. виклад.)

Елемент. матем. на І к. Метод. матем. на ІІ курсі. Педпрактика

645 1650

11 Дементієнко Г.І. (виклад.)

Креслення на І курсі, практикум по виготовл. наочних посібників

255 погод. оплата

12 Єпишов В.В. (асист.)

Практ. заняття з елем. матем. на І і ІІ курсах, педпрактика заочн. від.

800 1050

Кафедра географії 13 Сватенко І.Д.

(зав. каф., доцент, канд. геогр. наук)

Географія СРСР на І і ІІ курсах, педпрактика, польова практика, за зав. каф. 20 %

720 2800 560

3360 14 Соколов П.І.я66

(ст. виклад.) Географія заруб. країн, картографія, педпракт. 843 1500

15 Спаський К.О. (ст. викл.)

Заг. географія на І к., метод. географ., історія геогр. наук, педпрактика, польова практика

841 1650

16 Ванін О.В. Малювання на І курсі 100 погод. оплата

Кафедра природознавства 17 Портянко В.П.

(зав. каф., доцент, канд. біолог. наук)

Ботаніка — лекції на І к., основи дарвінізму, метод. природозн., педпрактика, польова практика, за завід. кафедр. 20 %

772 3200 640

3840


314

18 Рогоза П.Д. (ст. викл.)

Основи с/г-ва на І курсі, ботаніка — лекції на ІІ курсі, ботаніка — практ. на І к. //

педпрактика, польова практ. 852 1650 19 Лошаков О.С.

(ст. виклад.) Зоологія хребетних, педпрактика, польова практ.

834 1500

20 Бабаскін А.В.я67 (ст. виклад.)

Зоологія безхребет. І курс, анат. і фізіол. людини ІІ к., педпракт., польова практ.

836 1650

21 Борзова Т.М. (асистент)

Практ. з ботаніки на ІІ к., педпракт., польова практ.

441 525

22 Огнев М.М.я68 (виклад.)

Загальн. хімія на І курсі, метод. хімії, польова практ. по с/госп. практ. з метод. природознавства

820 1050

Кафедра фізики 23 Сиромятніков О.О.

(зав. каф.) Фізика на І курсі. Педпракт., за зав. каф.

740 1500 300

1800 24 Леоновський Л.Є. Фізика — лекції на ІІ к., лекції з метод.

фізики, педпрактика 471 погод.

оплата 25 Михайлик М.А.

(асист.) Практ. і лабор. роботи з фізики на І і ІІ курсах і з метод. фізики, педпракт.

773 1200

26 Головата В.І. (асист.)

Практ. заняття з фіз. на І курсі, лаборат. з фізики на І і ІІ курсах, лаборат. з метод. фізики

755 1050

Самостійні дисципліни 1 Керенцев П.Ф.

(ст. викл.) Фізвиховання на І і ІІ курсах, факультат. курс на І курсі, секція гімнастики і плавання

840 1500

2 Загнер Б.Ф.я69 Фізвиховання на І і ІІ курсах, факультатив. курс на І к., секція фехтування і спорт. гри

840 1050 //

3 Лосік Н.В. (виклад.)

Росмова на І курсі і на ІІ к. 420 600

Вищезазначені посадові оклади оплачувати після затвердження Міністерством освіти.

§ 4. т. Соколова Петра Івановича відповідно рішення конкурсної комісії та наслідків

таємного голосування членів Ради інституту та наказу Міністерства Освіти УРСР по наслідкам оголошеного інститутом конкурсу призначити ст. викладачем кафедри географії ін-ту з 15.08.50 р. з окладом 1500 крб. на м-ць.

Вищезазначений посадовий оклад старшого викладача оплачувати після затвердження Міністерством Освіти.

§ 5. т. Маркову Євгенію Михайлівну призначити на посаду лаборанта кафедри

математики з 08.09.50 р. з окладом відповідно тарифікації. § 6.

т. Сиромятникова О.О., зав. каф. фізики, відповідно до розпорядження заст. М. О. т. Русько відрядити на семінар та нараду зав. каф. фізики при Міністерстві Освіти на час з 16.09.50 р. до 28.09.50 р.

§ 7. т. Перков І.К., швейцар ін-ту, 08.09.50 р. повернувся з тарифної відпустки і

приступив до виконання своїх обов’язків. Підстава: заява директора1 з резол. директора. Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 38 (93)я70. — Арк. 1 зв. – 3 зв. Оригінал.



315

№ 330 1950, вересня 12. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про кошторис інституту та оплату праці викладачів і працівників

Наказ № 113


[...] § 6. //

Керуючись наказом МО УРСР від 05.09.1950 р. за № 833 про реалізацію кошторисних призначень за республіканським бюджетом за 1-е півріччя 1950 року наказую:

1. Бухгалтерії ін-ту, разом із учбовою, господарчою частинами на заочному відділі негайно скласти план витрат до кінця року кошторисом 1950 року. Вжити найрішучіших заходів, про що систематично інформувати мене, до повної дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованості, ліквідувати всю її до першого жовтня 1950 року. Надалі — не допускати заборгованості по заробітній платні та стипендіям.

[...] // § 9.

В межах асигнувань М.О. на обслуговування з/від. в час літньої сесії заочників 1950 року оплатити збиральницям, згідно подання госпчастини, як за зверхурочну роботу:

1 Ламбріаніді С.Й. 140 крб. 2 Брянцевій Н.Л. 140 крб. 3 Дроган Є.М. 140 крб. 4 Форман А.Д. 80 крб.

§ 10. Нижчезазначеним викладовцям оплатити за проведення вступних іспитів, згідно

подання відповідального секретаря приймальної комісії, за годин триста тридцять одну (331) відповідно тарифікації:

1 Леоновському Л.Є. 30 год. 2 Поляковій В.Б. 112 год. 3 Лосік Н.В. 94 год. 4 Юфіт Н.Я. 79 год. 5 Спаському К.О. 16 год. 331 година

§ 11. Тов. Моор А.Л. на підставі доручення М. О. УРСР від 14.08.50 р. за № 13

доручається провести документальну ревізію фін.-господ. діяльності ін-ту. Зобов’язую всіх співробітників інституту надати повну можливість т. Моору провадити цю роботу.



№ 331 1950, вересня 13. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками осіб, зарахованих до складу студентів І курсу

Наказ № 114

Осипенківського учительського ін-ту від 13 вересня 1950 р.

§ 1. На підставі наслідків вступних іспитів та рішення приймальної комісії

нижчезазначених осіб зарахувати студентами I курсу з 01.09.50 р. //


316

Природничо-географічний ф-т 1. Самойловича Володимира Павловича 2. Мельнікову Валентину Іванівну 3. Гречку Зою Антонівну 4. Єрохіну Лідію Іванівну 5. Перец Валентину Василівну 6. Гречку Раїсу Антонівну 7. Каіру Марію Олександрівну 8. Лабзу Анастасію Варфоломійовну 9. Водолазьку Валентину Панасівну 10. Лактіонову Галину Михайлівну 11. Мозкунову Ганну Антонівну 12. Ковригу Віру Яківну 13. Тупотіну Тамару Андріївну 14. Лесечко Галину Сергіївну 15. Куц Ганну Сергіївну 16. Сисоєву Віру Федорівну 17. Никитіну Ветю Панасівну 18. Москвінову Віру Гаврилівну 19. Шкурку Тетяну Григорівну 20. Зуй Марію Іванівну 21. Уколову Ольгу Микитівну 22. Сидорчук Надію Петрівну 23. Бойко Віру Василівну 24. Трунову Поліну Федорівну 25. Мороз Олену Василівну 26. Гальченко Ніну Іванівну 27. Подоляк Ніну Федорівну 28. Соколову Марію Семенівну 29. Нелень Катерину Григорівну

30. Мельник Марію Трохимівну 31. Ковпака Михайла Яковича 32. Снітко Валентину Леонтіївну 33. Молод Тетяну Мусіївну 34. Ржавську Валентину Максимівну 35. Кожухаря Миколу Івановича 36. Карпову Антоніну Дем’янівну // 37. Кізілову Лідію Григорівну 38. Гнипоть Ніну Іванівну 39. Сиваш Надію Іванівну 40. Гупало Ларісу Олександрівну 41. Верескун Валентину Кирилівну 42. Сергеєву Валентину Сергіївну 43. Литовку Марію Федорівну 44. Миколаєнко Раїсу Кузьмівну 45. Овлашенко Алевтину Тарасівну 46. Медведьову Катерину Іванівну 47. Іваненка Івана Матвійовича 48. Скулимовську Катерину Юхимівну 49. Костецьку Галину Григорівну 50. Жучко Таїсію Логвинівну 51. Соколенко Ірину Миколаївну 52. Зубко Віру Тихонівну 53. Козлову Таїсію Кузьмівну 54. Журавель Федосію Денисівну 55. Лихотварика Сергія Івановича 56. Бондаря Михайла Єгоровича — без вступн. іспитів 57. Молод Ніну Мусіївну

Фізико-математичний ф-т 1. Коваль Катерину Омелянівна 2. Гуц Катерину Михайлівну 3. Зибірову Ніну Іллінічну 4. Петрову Марію Семенівну 5. Шиян Ольгу Олексіївну 6. Коваленко Олександру Іванівну 7. Лютенко Марію Ларіонівну 8. Найден Лідію Олексіївну 9. Печек Таїсію Павлівну 10. Каплю Тетяну Юхимівну 11. Іваненко Віру Кузьмівну 12. Бондаренко Лідію Сергіївну 13. Герасько Валентину Григорівну 14. Гринько Олександру Стефанівну 15. Кисенко Ганну Марківну // 16. Гудим Уляну Семенівну 17. Воскобойник Галину Василівну 18. Мусір Лідію Данилівну 19. Бизоненко Григорія Семеновича 20. Міхно Надію Гнатівну 21. Асеєву Марію Савелівну 22. Шишленко Валентину Павлівну

23. Матвієць Клавдію Павлівну 24. Долгих Раїсу Григорівну — без вступ. іспитів 25. Мавродієву Антоніну Єфремівну — без вступ. іспитів 26. Руденко Петра Деомидовича — без вступ. іспитів 27. Алексеєва Ігоря Івановича — без вступ. іспитів 28. Семіоненко Валентину Лук’янівну 29. Волик Галину Іванівну 30. Мишак Софію Іванівну 31. Хідько Ольгу Фотіївну 32. Руленкову Марію Петрівну 33. Сиващенко Михайла Дмитровича 34. Гуржі Олександру Іллінічну 35. Горелік Аллу Станіславівну 36. Старченко Марію Никифорівну 37. Золотухіну Марію Георгіївну 38. Водолазьку Аллу Василівну 39. Пахомову Зінаїду Вікторівну 40. Ліпкіну Зою Василівну


317

41. Бойко Наталію Василівну 42. Губар Віру Сергіївну 43. Досаєву Ольгу Василівну 44. Шульгу Василя Івановича 45. Крот Раїсу Никонорівну 46. Полторацьку Ніну Сергіївну 47. Малієнко Аллу Василівну 48. Напрасного Василя Андрійовича 49. Жеребило Катерину Яківну 50. Гогунську Раїсу Афанасівну 51. Хижко Євгенію Григорівну 52. Твердохліб Ганну Андріївну 53. Топузову Світлану Христофорівну 54. Солонського Анатолія Микитовича 55. Говіні Катерину Тимофіївну 56. Гончаренко Любов Григорівну 57. Волохову Олену Гаврилівну 58. Казімірову Ганну Яківну 59. Коршикову Віру Єгорівну 60. Мозкунову Варвару Антонівну 61. Щербак Нілу Назарівну 62. Солонську Валентину Афанасіївну 63. Васильєва Леоніда Дмитровича 64. Мацюка Павла Вітальовича 65. Комаря Петра Пилиповича 66. Солодкого Івана Олексійовича 67. Луцького Петра Петровича 68. Сидоренко Олександру Дмитрівну 69. Алексеєва Глеба 70. Заікіну Марію Никонорівну // 71. Галіновську Аделіну Сигізмундівну 72. Лотош Вікторію Олександрівну 73. Косогора Миколу Спиридоновича 74. Сліпченко Ніну Петрівну 75. Дорошенко Віру Степанівну

76. Комарь Ганну Антонівну 77. Коверову Валентину Андріївну 78. Борисенко Серафіму Яківну 79. Антропову Лідію Павлівну 80. Кравець Івана Кириловича 81. Шептухіну Ганну Володимирівну 82. Мейнстер Олену Йосипівну 83. Тищенко Бориса Пилиповича 84. Кішкіну Зою Степанівну 85. Куриленко Віру Сергіївну 86. Стрегло Поліну Дмитрівну 87. Кабак Надію Мусійовну 88. Маковій Аліну Михайлівну 89. Доценко Олександру Михайлівну // 90. Панкратову Ніну Єгорівну 91. Сумятіну Віру Пантелеївну 92. В’язовського Івана Івановича 93. Довгань Наталю Петрівну 94. Василенко Марію Антонівну 95. Лохову Клару Михайлівну 96. Стайлівську Віру Прокопівну 97. Антоненко Марію Іванівну 98. Онищенко Марію Петрівну 99. Галбай Любов Степанівну 100. Дякіну Валентіну Петрівну 101. Лук’яненко Марію Петрівну 102. Донського Володимира Валентиновича 103. Черемісіну Антоніну Никифорівну 104. Мельник Катерину Григорівну 105. Шевцову Аделіну Олексіївну 106. Шкуро Григорія Васильовича 107. Тупікову Тетяну Миколаївну 108. Мороза Івана Максимовича 109. Чернову Марію Олександрівну



№ 332 1950, вересня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу ліквідації підсобного господарства інституту

Наказ № 119

Осипенківського учительського ін-ту від 23/IX 1950 р. [...]

§ 4. В зв’язку з ліквідацією підсобного господарства інституту, попередити бухгалтера

підсобного г-ва т. Савченко К.О., що з 12/Х 1950 р. його буде звільнено з роботи. За цей час бухгалтерський облік привести в повний ажур, закінчити господарчий рік, та до 10/Х 50 р. подати фінансовий звіт за третій квартал 1950 р.

[...] //


318

Директор Інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 22 зв. Оригінал.

№ 333 1950, жовтня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про ліквідацію посад деканів факультетів та про інші питання

Наказ № 126

Осипенківського Учительського Інституту від 10/Х 1950 р.

[...] // § 7.

т. Вінник К.П., студ. ІІ курсу фізмат ф-ту, звільнити від плати за навчання в 1950 – 51 уч. році як утриманку пенсіонера, єдиним засобом існування якого є пенсія.

§ 8. т. Ковпак М.Я., студ. І курсу природничо-географ. факультету, звільнити від плати

за навчання в 1950 – 51 учб. році як сина воїна, що загинув на фронті В. В. в. § 9.

Відповідно роз’ясненню МВО СРСР посади деканів факультетів по нашому інституту вважати ліквідованими з 1.09.1950 р.; в зв’язку з цим т. т. Сватенко та Юфіта вважати звільненими з цих посад з зазначеного часу.

Бухгалтерії припинити оплату за керівництво факультетів з цього часу. МО УРСР доповісти про те, що в зв’язку з запізненням роз’яснення МВО СРСР по

цьому питанню деканам факультетів було оплачено за керівництво факультетами за 1-шу половину вересня м-ця 1950.

§ 10. Згідно наказу Міністерства Освіти УРСР № 636/к від 4 жовтня 1950 р. вибуваю в

тарифну відпустку з 16 жовтня 1950 р. до 13 грудня ц. р. включно. Виконання обов’язків директора на час моєї відпустки покладаю на заступника по

н/навчальній роботі т. Козетова І.М. з правом розпорядження кредитів. [...] // Директор інституту [Підпис]


№ 334 1950, листопада 1. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про звільнення з роботи Ю.П. Горбенка і про призначення на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки Б.Д. Прайсмана

Наказ № 134


[...] // § 4.

Керуючись наказом зам. Міністра Освіти т. Гуленко І.С. № 660/к від 13/Х 1950 р. про перевод т. Горбенко Ю.П. на роботу до УНДІНу, звільнити т. Горбенко Ю.П. з роботи в Осипенківському Учительському інституті з 1 листопаду 1950 р.

Бухгалтерії перевести повний розрахунок. § 5.

Згідно призначення Міністерства Освіти, наказ зам. Міністра т. Гуленко І.С. № 659/к від 13/Х 1950 р., призначити на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки з 1 листопаду 1950 р. товариша Прайсмана Б.Д.


319

Т. В. О. Директора ін-ту [Козетов]


№ 335 1950, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з приводу відзначення 7 листопада

Наказ № 136


§ 1. Товариші! 33 роки тому робітники і селяни нашої країни під керівництвом більшовицької

партії і геніальних вождів людства В.І. Леніна та Й.В. Сталіна повалили поміщицько-капіталістичний лад і встановили на одній шостій частині // земної кулі радянську владу.

З перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції людство вступило в нову історичну епоху розвитку. Світ поділився на два табори: табір капіталізму з його внутрішніми і зовнішніми протиріччями та військовими сутичками, очолюваний нині американо-англійськими імперіалістами, і табір демократії, очолюваний Радянським Союзом.

В Радянському Союзі назавжди знищено приватну власність, знищено найганебніше в людському суспільстві — експлуатацію людини людиною.

Те, про що сторіччями мріяли кращі уми людства, здійснено в нас в СРСР. Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в 1917 році, перемога

соціалізму, успішне виконання Сталінських п’ятирічок перетворили СРСР в передову могутню індустріально-колгоспну державу.

«Жовтнева революція не є лише революція в галузі економічних і суспільних відносин. Вона разом з цим є революція в умах, революція в ідеології робітничого класу» (Сталін).

І в Великій Вітчизняній війні проти німецько-фашистських загарбників радянський народ безприкладно в історії людства витримав свій іспит. Переміг не лише радянський державний лад, але перемогла й ідеологія національної рівності. Дружба народів СРСР була тією могутньою фортецею, об яку розбились фашистські орди.

Радянський народ успішно завершує виконання ІV-ї Сталінської п’ятирічки, що є планом побудови комуністичного суспільства, творчою працею своєю зміцнює могутність і звеличує славу нашої Батьківщини. //

І в час, коли американо-англійські імперіалісти, охоплені божевільною манією панування над усім світом, роздмухують полум’я третьої світової війни, руйнують корейські міста і села та знищують мирне населення, Радянський Союз — організатор і провідник боротьби за мир — накреслює гігантські плани величних будов Волзьких та Каховської гідроелектростанцій, Північно-Кримського, Південно-Українського і головного Туркменського каналів.

Процвітає наука й культура в нашій країні. Перемога революційного мічурінського вчення над вейсманізмом-морганізмом,

перемога павлівської матеріалістичної фізіології, дискусія в мовознавстві та геніальні праці Й.В. Сталіна з питань мовознавства — все це має величезне значення в укріпленні природничо-наукових основ марксистсько-ленінського світогляду в ідеологічному вихованні радянської людини, в практиці будівництва комунізму.

Радянський народ вимагає від нас, працівників і студентів ВУЗу, глибоких знань конкретної практичної участі у будівництві комунізму.

Ми прикладемо всі зусилля, щоб бути достойними цих вимог. За сумлінну роботу в справі виховання учителів та активну громадсько-політичну

роботу оголошую подяку:


320

Викладачам інституту: 1 Портянко В.П. 7 Михайлику М.А. 2 Сватенко І.Д. 8 Лошакову О.С. 3 Сиромятнікову О.О. 9 Загнеру Б.Ф. // 4 Васильковій М.С. 5 Поляковій В.Б. 6 Кернцеву П.Ф. Адмінтехперсоналу: 1 Прохоренко Г.І. — методист з/відділу 2 Головатій Г.К. — зав. канцелярією 3 Ламбріаніді С.Й. — убиральниці 4 Свентицькій Н.Ф. — лаборант каф. педагогіки 5 Поляцькому С.Я. — столяр 6 Вересовій А.О. — зав. кабінету маркс.-ленінізму 7 Прядко О.І. — бухгалтер 8 Галіновській О.П. — бухгалтер 9 Вержиковській З.Б. — секретарю учб. частини 10 Худан Поліні Кондр. — кур’єру Студентам: 1 Травлієву А.П. 8 Рябчук А. 2 Лизі К.Т. 9 Голуб М. 3 Лещеоку І.І. 10 Тотанову 4 Сапетці О.Т. 11 Салтан 5 Мельнику О. 12 Биковій 6 Мясковській К.М. 13 Пальчик 7 Кашніковій Я. 14 Деркач Товариші студенти, викладачі і співробітники інституту! Вітаю Вас з 33-ою річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції! Бажаю ще більших успіхів у Вашій роботі на користь нашої соціалістичної

Вітчизни. Хай живуть 33-ї роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції! Хай живе партія Леніна-Сталіна — натхненник і організатор наших великих

перемог! Хай живе наш мудрий вождь, учитель і друг — Великий Сталін. Т. В. О. Директора ін-ту [Козетов]


№ 336 1950, листопада 22. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про прийняття на баланс відбудованого та реконструйованого будинку по вул. Республіки № 11

Наказ № 140

Осипенківського учительського інституту від 22/ΧI 1950 р.

§ 1. У Зміну наказу № 128 від 14/Χ 1950 р. зняти з т. Ярошенко В.П. оплату за куток та

призначити таку студенці Олексенко О. з 1 вересня 1950 р. § 2.

Для прийняття відбудованого та реконструірованого будинку по вул. Республіки № 11 // призначити комісію в складі пом. директора т. Карпович О.К., зав. госпа т. Міщенко Г.К., бухгалтера Іванової А.С. та представника МК Прохоренко А.І.


321

Комісії прийняти будинок та скласти акта для взяття будинка на баланс інституту. [...] // Т. В. О. Директора ін-ту [Козетов]

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 36 – 36 зв. Оригінал.

№ 337 1950, листопада 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про повернення з відпустки і про відрядження Н.Я. Юфіта до м. Сталіно для передачі документів історичного факультету заочному відділу Сталінському педінституту

Наказ № 141


§ 1. Відповідно до наказу по Міністерству Освіти від __ за № __ з 27/ХІ 1950 року

повертаюсь із тарифної відпустки та приступаю до виконання своїх обов’язків. т. Козетову приступити до виконання обов’язків заступника директора по н/н

роботі. § 2.

т. Юфіта Н.Я. відрядити до м. Сталіно в справі передачі документів історичного факультету з/відділу Сталінському педінституту. Виїхати 1 грудня 19251 р.

[...] Директор інституту [Підпис]


№ 338 1950, грудня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-істориків, переведених до Сталінського педінститута

Наказ № 146

Осипенківського учительського інституту від 9 грудня 1950 р. [...] //

§ 5. Згідно наказу Міністерства Освіти УРСР № 1005 від 28/Χ 1950 р. відчислити зі

складу студентів-заочників історичного факультету в зв’язку з переведенням до Сталінського Педінституту:

I курс 1. Антоневіч Борис Анатольович 2. Береславський Микола Олександрович // 3. Бандуристий Микола Захарович 4. Бузовірова Ольга Никифорівна 5. Грисенко Марія Григорівна 6. Бездальна Ганна Митрофанівна 7. Компанієць Арсентій Тимофійович 8. Літвінова Ганна Гаврилівна 9. Марищук Василь Семенович 10. Науменко Яків Іванович 11. Супруненко Ганна Іванівна 12. Сорока Катерина Іванівна 1 Так у тексті.


322

13. Тараненко Григорій Васильович 14. Чаплигін Микола Іванович 15. Шпигун Іван Іванович 16. Шайтанова Ганна Григорівна

II курс 1. Дорохіна Лідія Микитівна 2. Книш Григорій Маркіянович 3. Коляда Уляна Гаврилівна 4. Кальницька Галина Омельянівна 5. Плохий Сергій Кондратович 6. Фуклев Андрій Іванович 7. Яковлева Лідія Андріївна

II І курс 1. Андрющенко Іван Тимофійович 2. Абакумов Василь Іванович 3. Алексеєва Софія Федорівна 4. Безбатько Анатолій Димитрович 5. Бондаренко Олександра Степанівна 6. Берло Віра Никифорівна 7. Виноградча Олександра Федорівна 8. Вівчарський Петро Якович 9. Вознюк Надія Іванівна 10. Васильковський Петро Данилович 11. Голод Фаїна Ісаківна 12. Губанова Ніна Дмитрівна 13. Готвянський Григорій Лук’янович 14. Грек Олександр Денисович // 15. Доценко Андрій Євстигнеєвич 16. Дюдюн Дмитро Несторович 17. Жестовський Микола Якович 18. Зайцев Олексій Іванович 19. Котляр Олексій Петрович 20. Кінтенко Петро Федорович 21. Костенко Олександра Лукінічна 22. Костиря Надія Олександрівна 23. Касьян Катерина Павлівна 24. Кротенко Марія Йосипівна 25. Лапко Олексій Лаврентійович 26. Мільчевська Любов Василівна 27. Мілінчук Костянтин Йосипович 28. Малярчук Андрій Дмитрович 29. Мельник Олександра Йосипівна 30. Мініна Тетяна Федорівна

31. Недоступ Катерина Петрівна 32. Ноженко Марія Костянтинівна 33. Попов Анатолій Пантелейович 34. Підлубна Марія Микитівна 35. Рябий Володимир Омелянович 36. Репетун Василь Сергійович 37. Скрипник Василь Костянтинович 38. Сербіновська Олександра Іванівна 39. Степова Ольга Юхимівна 40. Синиця Олексій Сергійович 41. Сташко Євдокія Григорівна 42. Сергійко Ольга Ульянівна 43. Сегеда Володимир Сергійович 44. Семенченко Микола Сергійович 45. Субота Олена Макарівна 46. Стрюк Марія Андріївна 47. Тищенко Павло Терентійович 48. Ткаченко Ольга Дмитрівна 49. Тимошенко Іван Каликович 50. Ульянченко Анатолій Овсійович 51. Ханін Євген Васильович // 52. Хвалій Оксентій Антонович 53. Харченко Іван Федорович 54. Фещенко Іван Михайлович 55. Цехмістер Євгенія Родіонівна 56. Чобітько Андрій Петрович 57. Чуб Олександр Григорович 58. Шаповалова Марія Захарівна 59. Шматко Олексій Олексійович 60. Чепець Іван Афанасійович

Директор ін-ту Леоновський

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 39 зв. – 41. Оригінал.

№ 339 1950, грудня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про академічне навантаження викладачів та про відрядження завідувача бібліотекою і студентів на обласний огляд художньої самодіяльності

Наказ № 157



323

[...] // § 5.

У зміну наказу № 111 від 8 вересня 1950 [р.] про навантаження на 1950 – 51 н/рік, визначити навантаження по стаціонару на 1950 – 51 уч. рік:

1 Юфіт Н.Я. 840 г. 2 Гончар Є.В. 672 г. 3 Малявіну Л.С. 745 г. 4 Єпишеву В.В. 773 г.

§ 6. У зміну наказу № 111 від 8 вересня 1950 р. визначити навантаження

т. Михайлику М.А. 843 години на 1950 – 51 уч. р. § 61.

На підставі результатів міського огляду художньої самодіяльності та вказівок Міськвиконкому відрядити до м. Запоріжжя з 2/І 1951 р. до 08/І.51 р. на огляд художньої самодіяльності по Запорізькій області т. т.:

1 Потанову Т.М. — зав. бібліотеки ін-ту 2 Лохову — студ. І курсу 3 Тищенко — студ. І курсу 4 Кириленко — студ. ІІ курсу Директор інституту [Підпис]


№ 340 1950, грудня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підсумки календарного року

Наказ № 158


§ 1. Великих успіхів домоглися народи нашої країни достроково виконавши план

післявоєнної сталінської п’ятирічки. Ще більші завдання стоять перед нашим народом в новій другій сталінській

п’ятирічці, щоб спорудити великі будови комунізму. Ця обставина зобов’язує нас працювати ще краще, наполегливіше, ніж в минулому 1950 р.

Сьогодні ми підводимо підсумки // своїй роботі. Піднявся загальний рівень знань студентів на 38 %, більш організовано проводилась політвиховна робота серед студентів і всього колективу, поповнилась учбово-матеріальна база наших кабінетів, збільшилась учбова площа, приступили до відбудови учбового корпусу, педагогічний персонал підвищив свою кваліфікацію. Отож, створені умови для ще більшого підвищення якості учбово-виховного процесу в інституті.

Підводячи підсумки 1950 р. і на відзнаку Всесоюзного дня ударника за кращі показники в виробничій та громадсько-політичній роботі, оголошую подяку з занесенням в особову справу товаришам:

Викладовцям: 1 Сватенко І.Д. — зав. каф. географії 2 Портянко В.П. — зав. каф. природознавства 3 Лошакову О.С. — виклад. зоології 4 Поляковій В.Б. — виклад. педагогіки 5 Сиромятнікову О.О. — зав. каф. фізики 6 Васильковій М.С. — виклад. педагогіки



324

7 Михайлику М.А. — виклад. фізики 8 Малявіну Л.С. — зав. каф. математики Лаборантам та бібліотекарям: 1 Вересовій А.О. — зав. каб. марксизму-ленінізму 2 Свентицькій Н.Ф. — лаборант каф. педагогіки 3 Негляд С.О. — бібліотекар Адмінтехперсоналу: 1 Головатій Г.К. — зав. канцелярією 2 Прохоренко Г.І. — методист з/відділу 3 Галіновській О.Н. — касир ін-ту 4 Вержиковській З.Б. – секретар учб. частини 5 Ламбріаніді С.Й. – убиральниця 6 Худан П.К. — кур’єр 7 Скиба П.К. – секретар директора // Студентам ІІ курсу фізмату: 1 Сапетко А.Т. 6 Тоталову В.Н. 2 Заглоба Б.Л. 7 Дмитрієвій М.Є 3 Соломонова З.П. 8 Салтан А.И. 4 Алексенко Є.Н. 9 Василенко Г.И. 5 Герегуда Т.В. 10 Деркач Л.Я. Студентам ІІ курсу природн.-геогр. ф-ту: 1 Кистімовій Р.В. 4 Кашніковій Є.И. 2 Лещеок И.И. 5 Лига К.Т. 3 Зубець М.Ф. 6 Травлееву А.П. Студентам І курсу фізмату: 1 Напраснову В.А. 9 Долгих С.Г. 2 Шульга В.І. 10 Косогору Н.С. 3 Руденко П.Д. 11 Солодкому И.Я. 4 Губарь В.С. 12 Васильєву Л.Д. 5 Печек Т.П. 13 Антоненко М.І. 6 Лоховій К.М. 14 Тищенко Б.Ф. 7 Алексєєву И.И. 15 Коваль Є.Є. 8 Алексєєву Г.И. Студ. І курсу природн.-географ. ф-ту: 1 Овлашенко А.Т. 4 Морозу О.В. 2 Ржавська В.М. 5 Гречко Р.А. 3 Бойко В.В.

§ 2. т. Мейнстер Є.І., студентку І курсу фізмат ф-ту, відчислити зі складу студентів за

неявку на заняття. [...] // Директор інституту [Підпис]


№ 341 1951, січня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення суворої догани студентам за «недостойну поведінку в клубі інституту при проведенні новорічного вечора»

Наказ № 1

Осипенківського учительського інституту від 3/I 1951 р. [...]


325

§ 3. т.т. Сизоненко, студ. I курсу фізмат. факультету, та Шевченко К.І., студ. II курсу

природн.-географ. ф-ту, за недостойну поведінку в клубі інституту при проведенні новорічного вечора оголошую сувору догану з попередженням, що в разі повторення такої ганебної для студента поведінки вони будуть виключені із складу студентів інституту.

Викладачів ін-ту прикріплених до академ. груп прошу довести цей наказ до відому всіх студентів ін-ту.



№ 342 1951, лютого 21. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

Наказ № 18

Осипенківського учительського інституту від 21/II 1951 р.

В зміну наказу по інституту від 30/VІ 1949 р. № 34 та відповідно до уставу інституту оголошую склад Ради інституту:

1. Леоновський Л.Є. — директор, голова Ради 2. Козетов І.М. — заст. директора по н/н. роботі 3. Токаренко І.І. — секретар партбюро 4. Юфіт Н.Я. — голова МК 5. Каков К.С. — зав. каф. марксизма-ленінізма 6. Сватенко І.Д. — зав. каф. географії 7. Прайсман Б.Д. — зав. каф. педагогіки // 8. Сиромятніков О.О. — зав. каф. фізики 9. Портянко В.П. — зав. каф. природознавства 10. Малявін Л.С. — зав. каф. математики 11. Керенцев П.Ф. — ст. виклад. фізкультури 12. Потанова Т.М. — зав. бібліотекою 13. Травлієв А.П. — секретар комітета ЛКСМУ 14. Руденко П.Д. — голова профкому 15. Полякова В.Б. — викладач укр. мови 16. Карпович О.К. — пом. директора по А.Г.Ч. [...] Директор інституту [Підпис]


№ 343 1951, березня 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад комісії з переоцінки решти продовольчих і промислових товарів

Наказ № 20

Осипенківського учительського інституту від 6/IІI 1951 р. [...] //

§ 3. Відповідно до розпорядження Міністерства Освіти УРСР, провести переоцінку

решти продовольчих і промислових товарів за станом на 1 березня цього року, для чого призначити комісію в складі:


326

1. Ст. бухгалтера т. Нельги Г.М. 2. Представника профорганізац. т. Огнева М.М. 3. Комірника т. Кара Д.Г. 4. Наукового співробітника бот. саду т. Федіна під моїм головуванням. Комісії негайно розпочати свою роботу негайно1 та акта переоцінки подати мені

10 березня 1951 року. [...] Директор ін-ту [Підпис]



Наказ № 21

Осипенківського учительського інституту від 8 березня 1951 р.

§ 1. Міжнародний жіночий день 8 березня трудящі Радянського Союзу зустрічають

цього року в обстановці могутнього піднесення політичної і трудової активності мас, викликаного успішним виконанням і перевиконанням сталінської п’ятирічки, величезного піднесення народного господарства, культури і науки, неухильного поліпшення матеріального добробуту трудящих.

В досягненні успіхів комуністичного будівництва велика роль належить радянським жінкам, які успішно працюють в усіх галузях державного, господарського і культурного будівництва нашої країни.

За своє щасливе життя радянські жінки безмежно вдячні славній більшовицькій партії і кращому другу радянських жінок — Й.В. Сталіну.

На досвіді Радянського Союзу все людство переконалось в тому, що тільки перемога соціалізму забезпечує повне розкріпачення жінок і активне прилучення їх до громадської діяльності.

Наслідуючи приклад славних радянських жінок, активну участь в будівництві нового щасливого і радісного життя беруть жінки країн народної демократії.

Трудящі жінки всього світу являються всезростаючою силою в боротьбі за мир і демократію проти американсько-англійських паліїв нової війни, проти безпросвітних злиднів і вимирання.

Радянські жінки стоять в авангарді // могутнього руху трудящих жінок всього світу на захист миру і прогресу, на захист щастя і безпеки своїх дітей.

Вітаю і поздоровляю Вас з міжнародним святом 8 березня і бажаю дальших успіхів у Вашій повсякденній роботі.

За сумлінну роботу оголошую подяку передовим жінкам інституту: 1. Поляковій В.Б. 2. Васильковій М.С. 3. Борзовій Т.М. 4. Головатій Г.К. 5. Прохоренко Г.І. 6. Вересовій А.О.

7. Свентицькій Н.Ф. 8. Вержиківській З.Б. 9. Галіновській О.П. 10. Негляд С.О. 11. Ламбрианіді



327

Студентам: природничо-географічний ф-т II курс

1. Кистимовій 2. Воробевій 3. Рябчук 4. Гулій 5. Кашніковій

6. Мясковській 7. Лизі 8. Скороход 9. Матюшенко

природничо-географ. ф-т I курс 1. Мельниковій 2. Овлашенко

3. Сергєєвій 4. Мороз

фізмат II курс 1. Константиновій 2. Алексенко 3. Гридіній

4. Соломоновій 5. Перегуді

фізмат I курс 1. Губарь 2. Галіновській 3. Антоненко 4. Долгіх

5. Печек 6. Мавродієвій 7. Коваль 8. Пахомовій

[...] // Директор Інституту [Підпис]


№ 345 1951, березня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оплату класним керівникам, завучам, директорам шкіл міста і викладачам інституту за керівництво педпрактикою студентів

Наказ № 25

Осипенківського учительського інституту від 20/III 1951 р.

§ 1. Згідно подання кафедри педагогіки оплатити класн. керівникам шкіл міста за

керівництво педпрактикою студентів: 1. Вдавиченко Н.Т. — 4 год. 2. Бізбіз Л.И. — 6 3. Смиканова Н.М. — 3 4. Прищена І.М. — 7 5. Кидалова Г.Я. — 3 6. Добровольська — 7 7. Щербина Л.Я. — 8 8. Стеценко І.М. — 3 9. Матусова О.І. — 3 10. Коломієць С.С. — 4 11. Бойко — 3 12. Приходько — 3 13. Ємець М.І. — 3 14. Дончева В.П. — 3 15. Ткаченко Г.Л. — 3 16. Пругло П.П. — 2 17. Даліновська — 3 18. Варавва В. — 3

19. Тургеньева Т.А. — 3 20. Ставрулова Н.М. — 4 21. Ціпко Г.В. — 4 22. Тіщенко М.І. — 4 23. Хорунжа С.В — 4 24. Карай-Біда С.Д. — 4 25. Мікуліна С.Г. — 4 26. Нікітіна Л.Г. — 3 // 27. Стешенко Г.Л. — 2 год. 28. Круглікова Є.І. — 2 29. Щербакова Л.С. — 2 30. Орлова М.Д. — 2 31. Захарченко Л.П. — 3 32. Белухіна Т.І. — 3 33. Прошкова Є.Л. — 3 34. Зубко М.А. — 2 35. Тарепата Л.Ф. — 3 36. Барсук С.П. — 2


328

37. Завгородня Н.В. — 3 38. Пашкаревська — 3 39. Мелюшко — 4 40. Базеева О.С. — 4

41. Кіркова Н.К. — 2 42. Семенова М.В. — 2 43. Понін А.А. — 2

Разом сто сорок п’ять годин. § 2.

Згідно подання кафедри педагогіки оплатити директорам шкіл та завучам за керівництво педпрактикою студентів в 1950 – 51 н/році:

Костенко В.А. — 12 год. Хоминській О.Д. — 20 год. Пилипенко Я.Н. — 19 год. Шульга Я.Я. — 11 год. Слісаренко І.А. — 16 год. Євсєєв І.Г. — 11 год. Кубві Б.І. — 14 год. Зибіна Н.Л. — 19 год. Ковалевська — 11 год. Єгорова К.М. — 13 год. Разом 147 год. Всього сто сорок сім годин.

§ 3. Згідно подання кафедри педагогіки оплатити викладачам інституту за проведення

педпрактики студентів II курсів: Козетову І.М. — 124 год. Ставрулову Ю.М. — 60 год Голембіовському — 75 год. // Леоновському Л.Є. — 34 год. Нечипоренко О.Л. — 60 год. Самойловичу — 27 год. Кругліковій Є.І. Кушнір І.С. — 58 год. Орленко С.М. — 80 год. Зибіна Н.А.я71 — 43 год. Райковій С.Н. — 46 год. Разом 664 год. Всього шістьсот шістдесят чотири години. [...] // Директор Ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 63 зв. – 64 зв. Оригінал.

№ 346 1951, квітня 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 1 травня

Наказ № 40

Осипенківського учительського інституту від 28/ІV 1951 року

§ 1. Святкування 1-го Травня у цьому році трудящі усього світу зустрічають в

обстановці жорстокої боротьби за мир і демократію, проти кучки англо-американський паліїв війни.

Налякані успіхами табору миру, очолюваного Радянським Союзом, англо-американські імперіалісти поспішно озброюють своїх сателітів, зривають мирні


329

пропозиції Радянського Союзу, переслідують прихильників миру, намагаються придушити робітничий рух і загнати в підпілля компартії капіталістичних країн.

Але як би не біснувались імперіалістичні хижаки Сполучених Штатів, Англії і їх сателіти, сили миру непереможні.

Запорукою цього є успіхи соціалістичного будівництва в Радянському Союзі і країнах народної демократії.

З великою радістю і задоволенням трудящі всього світу зустріли сповіщення про великі будови комунізму, про дотермінове виконання радянським народом післявоєнної Сталінської п’ятирічки.

Народи світу законно розглядають цю перемогу як черговий вклад в справу миру. Поразка англо-американської агресії в Китаї, провал агресії в Кореї, ріст

національно-визвольного руху в колоніальних і залежних країнах, тріумфальний успіх у збиранні підписів під стокгольмського відозвою, ріст робітничого руху в самих імперіалістичних країнах — все це говорить про ті величезні успіхи прихильників миру, про слабість // і приреченість капіталістів та їх натхненників в США.

Зустрічаючи 1-е Травня — день солідарності трудящих усього світу — народи нашої країни ще ширше розгорнули соціалістичне змагання, борючись за подальше зміцнення нашої Батьківщини.

Разом з усим народом нашої країни колектив нашого інституту бореться за піднесення учбово-виховчої роботи, за підготовку висококваліфікованих фахівців, гідних Сталінської епохи.

Вітаю Вас з святом 1-го Травня і бажаю всьому колективу великих успіхів у нашій плодотворній роботі.

За сумлінну роботу в справі виховання майбутніх учителів та активну громадсько-політичну роботу оголошую подяку:

Викладачам інституту: Портянко Володимиру Пилиновичу Сватенко Івану Дмитровичу Сиромятнікову Олексію Опанасовичу Малявіну Льву Семеновичу Васильковій Марії Сидорівні Гончар Євгенії Василівні Поляковій Вірі Борисівні Борзовій Таїсії Михайлівні Адмінтехперсоналу: Прохоренко Ганні Іванівні Головатій Ганні Корніївні Нечипоренко Олексію Лукичу Вересовій Антоніні Олександрівні Нельга Ганні Михайлівні Прядко Ользі Іванівні Галіновській Ользі Пилипівні Вержиківській Зінаїді Борисівні // Поляцькому Семену Яковичу Ламбріаніді Софії Йосипівні Брянцевій Наталії Леонтіївні Студентам фізмат-факультету, II курс: Заглобі Богдану Андрійовичу Сапетко Олександру Трохимовичу Тоталову Василю Миколайовичу Алексенко Олені Іванівні I курс: 1. Шульзі Василю Івановичу


330

2. Солодкому Івану Олексійовичу 3. Косогору Миколі Спиридоновичу 4. Вязовському Івану Івановичу 5. Руденко Петру Демидовичу 6. Губарь Вірі Сергіївні Природн-географ. ф-т, II курс: 1. Правлієву Анатолію Павловичу 2. Кашніковій Євдокії Іванівні 3. Кістімовій Раїсі Василівні 4. Лещеоку Івану Івановичу I курс: 1. Овлашенко Алевтині Тарасівні 2. Лихотворику Сергію Івановичу 3. Сергійовій Валентині Сергіївні 4. Молод Тетяні Мусіївні

§ 2. Учасникам художньої самодіяльності інституту за активну участь в підготовці до

проведення першотравневих свят оголошую подяку всьому драм колективу. Оголошую подяку з занесенням до особової справи керівнику драм колективу

т. Потановій Т.М. і членам гуртка: 1. Заглобі Б.Н. 2. Вороб’євій О. 3. Напрасному 4. Солонському 5. Кожухарю 6. Кравець 7. Пахомовій 8. Борисенко 9. Гуржі // 10. Гогунській 11. Тищенко 12. Топалову 13. Дорошенко Членам струнного гуртка: 1. Топалову 2. Травливу 3. Єпишеву 4. Овлашенко 5. Сніжко 6. Шіян 7. Луцькому 8. Соколовій Солістам хору: 1. Кальченко 2. Малієнко 3. Жучко 4. Печек — акомпаніатор. [...] Директор Ін-ту [Підпис]


№ 347 1951, червня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження О.Я. Огульчанського для збору матеріалів для зоологічного кабінету


331

Наказ № 57 Осипенківського учительського інституту

від 15/VI 1951 р. [...]

§ 3. т. Огульчанського О.Я. відрядити до с. Миколаївки Осипенського р-ну по збору

матеріалів для зоологічного кабінету терміном з 14/VI по 16/VI 1951 р. [...] Директор Інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 84. Оригінал.

№ 348 1951, червня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академічних доручень по кафедрам

Наказ № 59

Осипенківського учительського інституту від 20/VI 1951 р.

§ 1. Згідно навчальних планів та у відповідності до штатного розпису Міністерства

Освіти СРСР, встановлено на 1951 – 1952 навчальний рік такий персональний розподіл академ. доручень по кафедрам:

Кількість годин

Місячний оклад

По стац.

По з/від.

1. Каков К.С. — зав. каф. Лекції з основ марксизму-ленінізму на IІ курсі // фізмату і природнч.-географ. факультетів і семенар. заняття на II курсах прир.-геоф. ф-ту. Відвідування занять. Держ. екзам.

482 — 4500

2. Токаренко І.І. — ст. виклад. Лекції з основ марксизму-ленін. на I курсі фізмата і природн.-географічного ф-тів, семінарські заняття на I курсі прир.-географ. і фізмат факульт.

559 — 2300

3. Рубан С.Т. — асистент Семінарські заняття з основ марксизму-ленінізму на I і II курсах природн.-географ. та фізмат факультетів

588 — 1050

4. Прайсман Б.Д. — зав. кафедри Психологія на I курсах всіх факультетів і педпрактика

490 — 1440

5. Василькова М.С. — ст. виклад. Лекції з педагогіки на I та II курсах всіх факультетів і практичні заняття на II курсах, педпрактика і державні екзам.

755 — 1500

6. Полякова В.Б. — асистент Практичні заняття з укр. мови на I та II курсах і з педагогіки на І курсах та педпрактика

781 — 1200

7. Сиромятніков О.О. — зав. каф. Лекції і лабораторні заняття з загальної фізики на II курсі, практичні заняття з фізики на I курсі і II курсі, педпрактика

877 — 1800

8. Леоновський Л.Є. — доцент Лекції з загальної фізики і методика викладання фізики на II курсі

437 — Погодинно //

9. Головата В.І. — асистент Практичні і лабораторні заняття на I і II курсах з заг. фізики і з методики виклад. фізики, педпрактика

783 30 1050


332

10. Михайлик М.А. — асист. Лекції з заг. фізики на I курсі, практичні і лабораторні заняття на I курсі з заг. фізики і з методики викладання фізики на II курсі, педпрактика

840 210 1500

11. Малявін Л.С. — доцент, зав. каф. Лекції і практичні заняття на I і II курсах з мат. аналізу, педпрактика

698 — 3240

12. Гончар Є.В. — ст. викладач Лекції і практичні заняття на II курсі з елементарної математики, методика виклад. математики на II курсі, педпрактика

763 — 1650

13. Юфіт Н.Я. — ст. виклад. Лекції з елемент. математики на I і II курсах і педпрактика

797 — 1650

15.Козетов І.М. — ст. виклад. Лекції з аналітичної геометр. на I курсі, педпрактика

258 162 Погодинно

14. Дементієнко Г.І. — виклад. Практ. заняття з креслення на I курсі і практикум по виготовленню навч. посібників з математики на I і II курсах

486 —

Погодинно

16. Єпишев В.В. — асистент Практичні заняття з елементарної математики на I і II курсах і педпрактика

841 210 501312 //

17. Портянко В.П. — доцент, зав. каф. Лекції з ботаніки на I курсі, з методики виклад. природозн. і основ дарвінізму на II курсі, педпрактика і польова практика

707 — 3840

18. Лошаков О.С. — ст. виклад. Лекції і лабораторні заняття з зоології на I та II курсах, практичні з основ дарвінізму, польова і педпрактика

499 241 1500

19. Рогоза П.Д. — ст. виклад. Лекції з ботаніки на II курсі, лекції і лаборат. заняття на I курсі з основ с/г-ва, лаборат. заняття з ботаніки на I курсі, польова і педпрактика

759 — 1650

20. Огнев М.М. — викладач Лекції і лабораторні заняття з хімії на I курсі і з методики хімії на I курсі, практичні заняття з методики викладання природознавства на II курсі, педпрактика

503 217 1050

21. Бабаскін А.В. — ст. виклад. Лекції і лабораторні заняття з ботаніки на II курсі, з анатомії і фізіол. людини на ІІ курсі, польова і педпрактика

648 160 1500

22. Шевчук Т.М. — асистент Лабораторні заняття з ботаніки на II курсі, польова і педпрактика

423 — 525

23.Сватенко І.Д. — доцент, зав. каф. Лекції і практичні заняття з географії СРСР та УРСР // на I курсі і на II курсі, лекції з методики географії на II курсі, польова і педпрактика

641 60 3360

24. Соколов П.І. — ст. викл. Лекції і практичні заняття з географії заруб. країн на II курсі, з картографії на I курсі, лекції по курсу історії географічних наук, педпрактика і польова практика

827 100 1500

25. Ванін О.В. — виклад. Практичні заняття з малювання на I курсі

100 — Погодинно

26. Керенцев П.Ф. — ст. виклад. Практичні заняття на I і II курсах з фізпідготовки

1155 — 1650

27. Загнер Б.Ф. — виклад. Практичні заняття на I і II курсах з фізпідготовки

1155 — 1050

28. Лосік Н.В. — виклад. Практичні заняття з рос. мови на I і II курсах

381 — 600




333

№ 349 1951, липня 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів і студентів-випускників 1951 року

Наказ № 64

Осипенківського Державного учительського інституту від 2/VII 1951 р.

[...] // § 11.

Нижчезазначених студентів, які повністю виконали навчальний план I курсу, перевести на II курс.

По фізмат ф-ту: 1. Антропову Лідію Павлівну 2. Волохову Олену Гаврилівну 3. Галіновську Аделіну Сигизмундівну // 4. Говіну Катерину Тимофіївну 5. Гуц Катерину Михайлівну 6. Гончаренко Любов Григорівну 7. Грінько Олександру Степанівну 8. Губарь Віру Сергіївну 9. Дорогокуплю Людмилу Марківну 10. Крот Раїсу Никанорівну 11. Каплю Тетяну Юхимівну 12. Лохову Клару Михайлівну 13. Мусір Лідію Данилівну 14. Мороза Івана Максимовича 15. Напрасного Василя Андрійовича 16. Печек Таїсію Павлівну 17. Руденко Петра Деомидовича 18. Солонського Анатолія Микитовича 19. Хижко Євгенію Григорівну 20. Шульгу Василя Івановича 21. Штименко Валентину Павлівну 22. Кисенко Ганну Марківну 23. Алексєєва Ігоря Івановича 24. Алексєєва Глеба Івановича 25. Воскобойник Галину Василівну 26. Гудим Ульяну Семенівну 27. Долгих Раїсу Григорівну 28. Довгань Наталку Петрівну 29. Забірову Ніну Іллінічну 30. Казімірову Ганну Яківну 31. Лютенко Марію Ларіонівну 32. Луцького Петра Петровича 33. Молієнко Алу Василівну 34. Мозкунову Варвару Антонівну

35. Панкратову Ніну Єгорівну 36. Солонську Валентину Афанасівну 37. Твердохліб Ганну Андріївну 38. Шкуро Григорія Васильовича 39. Щербак Нілу Назарівну 40. Чернову Марію Олександрівну // 41. Асєєву Марію Савелівну 42. Бойко Наталлю Василівну 43. Васильєва Леоніда Дмитровича 44. Василенко Марію Антонівну 45. Дорошенко Віру Степанівну 46. Заікіну Марію Никифорівну 47. Косогора Миколу Спиридоновича 48. Комар Ганну Антонівну 49. Коваленко Олександру Іванівну 50. Лотош Вікторію Олександрівну 51. Мацюка Павла Вітальовича 52. Солодкого Івана Олексійовича 53. Сиващенко Михайла Дмитровича 54. Стрегло Поліну Дмитрівну 55. Шиян Ольгу Олексіївну 56. Антоненко Марію Іванівну 57. Борисенко Серафіму Яківну 58. В’язовського Івана Івановича 59. Волик Галину Іванівну 60. Гуржі Олександру Іллінічну 61. Іваненко Олександру Кузьмівну 62. Кішкіну Зою Степанівну 63. Ліпкіну Зою Василівну 64. Онищенко Марію Петрівну 65. Сліпченко Ніну Петрівну 66. Хідько Ольгу Фотіївну 67. Тищенко Бориса Пилиповича

По природн.-географічному ф-ту: 1. Бондаря Михайла Єгоровича 2. Верескун Валентину Кирилівну 3. Водолазьку Валентину Панасівну 4. Гупало Ларису Олександрівну 5. Єрохіну Лідію Іванівну 6. Жучко Таїсію Логвинівну

7. Бойко Віру Василівну 8. Гречку Зою Антонівну 9. Гальченко Ніну Іванівну 10. Гіпоть Ніну Іванівну 11. Гречку Раїсу Антонівну 12. Зуй Марію Іванівну


334

13. Кожухаря Миколу Івановичу 14. Карпову Антоніну Дем’янівну 15. Козливу Таїсію Кузьмівну // 16. Каіру Марію Олександрівну 17. Лактіонову Галину Михайлівну 18. Лабзу Анастасію Варфоломіївну 19. Лихотворика Сергія Івановича 20. Молод Ніну Мусіївну 21. Мельникову Валентину Іванівну 22. Медведєву Катерину Іванівну 23. Нікітіну Вету Панасівну 24. Овлашенко Алевтину Тарасівну 25. Соколенко Ірину Миколаївну 26. Сомойловича Володимира Павловича 27. Соколову Марію Семенівну 28. Сидорчук Надію Петрівну 29. Сергєєву Валентину Сергіївну 30. Сисоєву Віру Федорівну 31. Трунову Поліну Федорівну 32. Уколову Ольгу Микитівну

33. Журавель Федосію Денисівну 34. Іваненко Івана Матвійовича 35. Ковпака Михайла Яковича 36. Костецьку Галину Григорівну 37. Кізілову Лідію Григорівну 38. Ковригу Віру Яківну 39. Куц Ганну Сергіївну 40. Лесечко Галину Сергіївну 41. Литовку Марію Федорівну 42. Миколаєнко Раїсу Кузьмівну 43. Мельник Марію Трохимівну 44. Мозкунову Ганну Антонівну 45. Мороз Олену Василівну 46. Москвінову Віру Гаврилівну // 47. Нелень Катерину Григорівну 48. Подоляк Ніну Федорівну 49. Ржавську Валентину Максимівну 50. Снежко Валентину Леонтьєвну 51. Скулимовську Катерину Юхимівну 52. Сиваш Надію Іванівну

[...] // § 15.

Нижчезазначених студентів, які повністю виконали учбовий план, склали всі заліки та іспити, передбачені учбовим планом, та склали державні екзамени вважати закінчившими інститут в 1951 році:

По фізико-математичному ф-ту: Диплом з відзнакою видати:

1. Сапетко Олександру Трохимовичу 2. Швачко Валентині Омелянівні 3. Пальчик Ганні Вікторівні

4. Гридіній Марії Анатолівні 5. Топалову Василю Миколайовичу

Дипломи без відзнаки: 1. Алексенко Ользі Іванівні 2. Андрющенко Наталлі Миколаївні 3. Губарь Лідії Миколаївні 4. Заглобі Богдану Андрійовичу 5. Коломієць Лідії Дем’янівні 6. Карюк Лідії Василівні 7. Кривенок Марії Іванівну 8. Ковальовій Галині Кирилівні 9. Константиновій Катерині Василівні 10. Клименко Василю Івановичу 11. Півень Ганні Борисівні 12. Панасенко Лідії Силівні 13. Прохоренко Лідії Єлисеївні 14. Прокопенко Олімпіаді Петрівні 15. Прудніковій Олександрі Терентіївні 16. Соломоновій Зої Петрівні 17. Стукановій Марії Івановні 18. Солонській Таїсії Василівні 19. Свириденко Тетяні Григорівні 20. Шибньовій Олені Олександрівні 21. Ангеловській Марії Григорівні 22. Винник Катерині Павлівні

23. Качановській Нінель Олександрівні 24. Каменевій Аді Тимофіївні 25. Клименко Вірі Володимирівні 26. Новікову Василю Федоровичу 27. Перевал Валентині Юхимівні 28. Півню Івану Іллічу 29. Станчевській Варварі Георгіївні 30. Тютюнник Марії Павлівні 31. Фроловій Олександрі Полікарпівні 32. Алфімовій Лідії Степанівні 33. Биковій Катерині Степанівні 34. Величко Уляні Лукінішні 35. Голуб Марії Яківні 36. Гладковій Валентині Яківні 37. Дмитрієвій Матроні Василівні 38. Денежній Любові Олександрівні 39. Зюзь Марії Василівні 40. Істоміній Ніні Михайлівні 41. Кучеренко Людмилі Миколаївні 42. Кальченко Галині Костянтинівні 43. Лошак Ніні Василівні 44. Михайловій Антонині Олександрівні


335

45. Василенко Григорію Йосиповичу // 46. Гришечко Григорію Назаровичу 47. Головко Марії Марковні 48. Даценко Лідії Марківні 49. Деркач Лідії Яківні 50. Зарагулі Марії Григорівні 51. Ісаєвській Євгенії Андріївні

52. Осняч Кларі Олексіївні 53. Синвогіній Раїсі Павлівні 54. Тимченко Раїсі Дмитрівні 55. Тарасенко Раїсі Іванівні 56. Шерстюк Ганні Петрівні 57. Щербині Юлії Петрівні

По природничо-географічному ф-ту:

Дипломи з відзнакою видати: 1. Лещеоку Івану Івановичу // 2. Кистимовій Раїсі Василівні 3. Гулій Катерині Данилівні 4. Вороб’євій Ользі Павлівні

5. Рябчук Ганні Федотівні 6. Кашніковій Євдокії Іванівні 7. Травлієву Анатолію Павловичу

Дипломи без відзнаки: 1. Гнипі Надії Тимофіївні 2. Опришко Лелі Іванівні 3. Ляш Ользі Андріївні 4. Канівець Надії Андріївні 5. Антоненко Василю Юхимовичу 6. Трошиній Надії Микитівні 7. Гуска Зої Антонівні 8. Ніконовій Євгенії Іванівні 9. Новак Ганні Пантелеївні 10. Магдаліц Кіракії Дмитрівні 11. Супрунець Зінаїді Павлівні 12. Лисенко Зінаїді Федорівні 13. Симоченко Ніні Микитівні 14. Федіній Вікторії Іванівні 15. Реут Вірі Григорівні 16. Свірській Ромуальді Устимівні 17. Назаренко Ользі Харитонівні 18. Янишевій Тетяні Іванівні 19. Сковпень Олександрі Григорівні 20. Скоркіній Вірі Юр’ ївні 21. Скиба Ганні Карпівні 22. Усовій Антонині Петрівні 23. Скрипник Марії Василівні 24. Чабановій Любов Дмитрівні 25. Халабуді Зінаїді Миколаївні 26. Сливка Нілі Савельйовні 27. Трущенко Ользі Яківні 28. Карташ Надії Семенівні 29. Гладкій Вірі Яківні 30. Ганжі Ганні Василівні // 31. Яценко Любов Іванівні 32. Волик Катерині Іванівні 33. Березі Анастасії Григорівні 34. Борисенко Галині Яківні 35. Зубець Марії Федорівні 36. Реві Ганні Кирилівні

37. Падалко Надії Савичні 38. Тарасенко Іні Григорівні 39. Мясковській Катерині Миколаївні 40. Щербані Марії Радіонівні 41. Рудь Валентині Терентіївні 42. Землянко Варварі Петрівні 43. Солонській Надії Гаврилівні 44. Корнієнко Вірі Гнатівні 45. Огіль Вірі Пилипівні 46. Кошель Валентині Михайлівні 47. Мельник Олексію Васильовичу 48. Чудновій Ганні Степанівні 49. Осауленко Марії Давидівні 50. Міщенко Ганні Григорівні 51. Василенко Ніні Несторівні 52. Моложавій Ганні Михайлівні 53. Погорілій Клавдії Федорівні 54. Коцицькій Катерині Іванівні 55. Хоменко Євдокії Степанівні 56. Скороход Марії Іванівні 57. Тищенко Марії Гаврилівні 58. Кириленко Надії Хомівні 59. Бабак Катерині Олександрівні 60. Гузь Ользі Данилівні 61. Омельяненко Валентині Іовні 62. Сіріньок Надії Семенівні 63. Івановій Катерині Федорівні 64. Матюшенко Марії Афанасіївні 65. Лига Катерині Тимофіївні 66. Коваль Ользі Іванівні 67. Кудлай Валентині Федорівні // 68. Міриленко Олені Олександрівні 69. Ніконенко Катерині Федорівні 70. Шевченко Костянтину Іоновичу 71. Терещенко Ользі Степанівні 72. Мелюшко Григорію Івановичу

§ 16. Нижчезазначених студентів, які не склали державних екзаменів, зобов’язати

складати державні екзамени в літню сесію 1952 року:


336

По фізмат ф-ту: 1. Матвієць Раїсу Федорівну 2. Жейнову Олену Зіновіївну По прир.-географ. ф-ту: 1. Підгайну Катерину Тимофіївну Директор інституту

Архів БДПУ. — Спр. 38 (93). — Арк. 89, 94 – 96. Оригінал.

№ 350 1951, серпня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1951 року

Наказ № 74

Осипенківського учительського інституту від 1 серпня 1951 г.

[...] // § 3.

На підставі рішення Державної екзаменаційної комісії, нижчезазначених студентів-заочників, які повністю виконали учбовий план, склали всі заліки та іспити, передбачені учбовим планом, та склали державні екзамени, вважати закінчившими інститут, присвоїти їм звання учителя природознавства та географії в 5 – 7 кл. СШ та видати диплом.

По фізико-математичному ф-ту: Диплом з відзнакою: 1. Косенку Григорію Семеновичу Дипломи без відзнаки: 1. Байдалі Вірі Іванівні 2. Жижомі Галині Андріївні 3. Житченко Галині Мусіївні 4. Загинайло Ользі Калениківні 5. Ковері Ользі Петрівні 6. Михеєвій Клавдії Василівні 7. Русіній Фаїні Іванівні 8. Стеценко Катерині Юхимівні

9. Карпенко Василю Семеновичу 10. Саєнко Мотрі Степанівні 11. Тацій Ользі Андріївні 12. Тарасевич Михайлу Пантелейовичу 13. Шевченку Івану Яковичу 14. Капканую Володимиру Микитовичу 15. Синеоку Андрію Порфировичу 16. Клименку Роману Севастьяновичу

По природничо-географічному ф-ту: // Диплом з відзнакою: 1. Мельнику Пилипу Павловичу Дипломи без відзнаки: 1. Бузовській Наталії Трохимівні 2. Візіру Григорію Івановичу 3. Герман Лідії Іванівні 4. Гришун Катерині Андріївні 5. Голгожинській Клавдії Архипівні 6. Дігтяр Марії Самсонівні 7. Іорш Розі Львівні 8. Іванику Захарію Мусійовичу 9. Кіріченко Марії Дмитрівні 10. Книшу Івану Васильовичу 11. Кругляк Людмилі Федорівні 12. Конобі Валентину Філаретовичу 13. Костенко Марії Іванівні 14. Карпенко Андрію Гнатовичу 15. Кривій Вірі Савелівні

16. Подліановій Ганні Олексіївні 17. Полішко Ользі Данилівні 18. Пустовому Федору Павловичу 19. Плущій Наталії В. 20. Шаповаловій Клавдії Василівні 21. Сторчай Миколі Олександровичу 22. Сиволап Галині Семенівні 23. Соломко Катерині Максимівні 24. Скубицькому Степану Пилиповичу 25. Сідій Анастасії Миколаївні 26. Самохваловій Євдокії Назарівні // 27. Сиромятніковій Любов Федорівні 28. Тарасовій Валентині Харитонівні 29. Толочній Клавдії Матвіївні 30. Тарасенко Івану Лукичу


337

31. Литвиненко Ользі Петрівні 32. Лобаню Василю Давидовичу 33. Ляху Івану Петровичу 34. Літвішко Любов Гнатівні 35. Ланенко Євдокії Григорівні 36. Марченко Лідії Іванівні 37. Онищенко Любов Василівні 38. Педан Наталії Іванівні

39. Худась Марії Василівні 40. Харун Марії Михайлівні 41. Харсун Клавдії Петрівні 42. Шевченко Катерині Степанівні 43. Шахову Георгію Карповичу 44. Гнатенко Ользі Олексіївні 45. Дордієнко Надії Іванівні 46. Солодовник Галині Олексіївні

§ 4. Студентам-заочникам, які успішно склали державні екзамени, сплатити державну

стипендію в розмірі 240 крб. кожному: По фізико-математичному ф-ту: 1. Байдалі Вірі Іванівні 2. Житченко Галині Мусіївні 3. Жижомі Галині Андріївні 4. Загинайло Ользі Калениківні 5. Ковері Ользі Петрівні 6. Карпенку Василю Семеновичу 7. Михеєвій Клавдії Василівні 8. Русіній Фаїні Іванівні 9. Стеценко Катерині Юхимівні

10. Саєнко Мотрі Степанівні 11. Тацій Ользі Андріївні 12. Тарасевичу Михайлу Пантелейовичу 13. Шевченку Івану Яковичу 14. Косенку Григорію Семеновичу 15. Копканую Володимиру Микитовичу 16. Синєоку Андрію Парфировичу 17. Клименку Роману Севастьяновичу

По природничо-географічному ф-ту: 1. Бузовській Наталії Трохимівні 2. Візіру Григорію Івановичу // 3. Герман Лідії Іванівні 4. Гришун Катерині Андріянівні 5. Голгожинській Клавдії Архипівні 6. Дігтяр Марії Самсонівні 7. Іорш Розі Львовні 8. Кіріченко Марії Дмитрівні 9. Книшу Івану Васильовичу 10. Кругляк Людмилі Федорівні 11. Конобі Валентину Філаретовичу 12. Костенко Марії Іванівні 13. Карпенко Андрію Гнатовичу 14. Кривій Вірі Савелівні 15. Литвиненко Ользі Петрівні 16. Лобаню Василю Давидовичу 17. Ляху Івану Петровичу 18. Літвішко Любов Гнатівні 19. Ланенко Євдокії Григорівні 20. Мельнику Пилипу Павловичу 21. Марченко Лідії Іванівні 22. Онищенко Любов Василівні 23. Педан Наталії Іванівні

24. Подліановій Ганні Олексіївні 25. Полішко Ользі Данилівні 26. Пустовому Федору Павловичу 27. Шаповаловій Клавдії Дмитрівні 28. Сторчай Миколі Олександровичу 29. Сиволап Галині Семенівні 30. Саломко Катерині Максимівні 31. Скубицькому Степану Пилиповичу 32. Сідій Анастасії Миколаївні 33. Самохваловій Євдокії Назарівні 34. Сиромятніковій Любов Федорівні 35. Тарасовій Валентині Харитонівні 36. Толочній Клавдії Матвіївні 37. Тарасенко Івану Лукичу 38. Худась Марії Василівні 39. Харун Марії Михайлівні // 40. Хорсун Надії Петрівні 41. Шахову Георгію Карповичу 42. Гнатенко Ользі Олексіївні 43. Плющій Наталії Василівні 44. Дордієнко Надії Іванівні 45. Солодовник Галині Олексіївні


Архів БДПУ. — Спр. 41 (98)я72. — Арк. 3 – 5 зв. Оригінал.

№ 351 1951, серпня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення М.Й. Медовника викладачем кафедри математики


338


від 15 серпня 1951 г. § 1.

т. Медовника Моісея Йосиповича на підставі розпорядження Управління кадрів Міністерства освіти УРСР від 06.08.51 р. призначити викладачем кафедри математики з 16.08.51 р. з окладом згідно штатно-окладної системи із стажем понад п’ять років.


Архів БДПУ. — Спр. 41 (98). — Арк. 9. Оригінал.

№ 352 1951, вересня 19. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення подяки викладачам і студентам «за успішну підготовку та відмінні показники в змаганні по плаванню»

Наказ № 101

Осипенківського учительського інституту від 19/ІХ 1951 г.

[...] § 2.

За успішну підготовку та відмінні показники в змаганні по плаванню, в наслідок чого колектив інституту одержав перехідний кубок, керівникам підготовки ст. викладачеві курсу фізвиховання т. Керенцеву П.Ф. // та викладачеві т. Загнер Б.Ф., а також всім учасникам змагання оголошую подяку з занесенням до особової справи і бажаю ще кращих успіхів у фізпідготовці та навчанні.

1. Гоцуц М.П 2. Карташов Н.Д 3. Іванін В.В. 4. Копосев Б.В.я73 5. Газман М.С. 6. Забєлін В.І. 7. Нікітін В.Я. 8. Іваненко І.Р. 9. Мороз І.М. 10. Алексеєв Г.І. 11. Зюзіна Р.І. 12. Васина О.К. 13. Скибина Г.М. 14. Ланская Є.В. 15. Сліпченко Т.П. 16. Шатернік В.Т. 17. Кришталь О.І. // [...] Директор інституту [Підпис]


№ 353 1951, жовтня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академнавантаження викладачів

Наказ № 108

Осипенківського учительського інституту від 8/Х 1951року


339

§ 1. На зміну наказу по інституту № 59 від 20/VI.51 р. відповідно до нових навчальних

планів та у відповідності до штатного розпису Міністерства вищої освіти СРСР встановити на 1951 – 1952 навчальний рік такий персональний розподіл академнавантаження:

Кількість годин № п.п

Кафедра Зміст навантаження стац. з/в

Разом Місяч. окл.

1. Маркс.-ленін Каков К.С. — зав. кафедрою Лекції з основ маркс.-ленінізму на II курсі прир. географ. та фіз.-математ. ф-тів Семінарські заняття на I гр. II курсу прир.-геогр. ф-ту Відвідування занять Консультації Заліки Державні екзамени

222 46 30 // 60 17 112

487

4500

2. Маркс.-ленін Токаренко І.І. — ст. викладач Лекції з основ маркс.-ленінізму на I курсі прир.-географ. і фізмат ф-тів Семінарські заняття в III гр. I курсу фізмат ф-ту Заліки Консультації Екзамени

282 156 24 50 75

587

2300

3. Маркс.-ленін Рубан С.Т. — асистент Семінарські заняття з основ маркс.-ленінізму на I курсі прир.-географ., на II курсі фізмата і I гр. прир.-географ. ф-ту, I гр. I курсу фізмат ф-ту Заліки Консультації

386 109 88

583

1050

4. Педагогіки Прайсман Б.Д. — зав. каф. Лекції з психології на I курсі прир.-геогр. і фізмат ф-тів Семінарські заняття Консультації Екзамени Педпрактика Відвідування занять

201 108 41 75 90 20

535

1440

5. Педагогіки Кіріченко В.Ф. Практичні заняття з музики та співів на I і II курсах

410

410

525

6. Педагогіки Василькова М.С. — ст. виклад. Лекції з педагогіки на I курсі Лекції з педагогіки на II курсі Практичні заняття на I к. III гр. Практичні заняття на IІ к. III гр. Консультації на I і II курсах Заліки Екзамени Державні екзамени Педпрактика

150 54 114 48 // 54 25 75 112 120

752

1500


340

7. Педагогіки Михайлик В.Б. — асистент Практичні заняття з педагогіки на I курсі III гр. Практичні заняття на II к. Практичні заняття з укр. мови Заліки Педпрактика Контрольні та вступні іспити Іспити з укр. мови на II курсі

114 48 150 51 120 140 38 661

100

761

1200

8. Фізики Сиромятніков О.О. — зав. каф. Лекції з фізики на II курсі Практичні заняття на II курсі Лабораторні заняття на II курсі Лабораторні заняття на I курсі Консультації Заліки Екзамени Педпрактика Відвідування занять

172 160 128 128 70 34 50 20 30 792

792

1800

9. Фізики Леоновський Л.Є — доцент Лекції з фізики на I курсі Лекції з метод. фізики на II к. Екзамени Консультації Педпрактика

138 120 100 50 20 428

428

Погод.

10. Фізики Михайлик М.А. — викладач Лекції з фізики на I курсі Практичні заняття на I курсі Лабораторні Лабораторні з метод. на II курсі Заліки Екзамени Консультації Педпрактика

138 136 192 224 // 34 50 28 40 842

210

1052

501687 11. Фізика Головата В.І. — асистент

Практичні заняття з фізики на I к. Практичні заняття на II курсі Педпрактика Заліки Лабораторні з метод. фізики на II к.

136 192 128 100 35 224 815

815

1050

12. Математика Малявін Л.С. — зав. каф., доцент Лекції з мат. аналізу на I к. Лекції з мат. аналізу на II курсі Практичні заняття на I курсі Практичні заняття на II курсі Заліки Консультації Педпрактика Відвідування занять

168 100 34 25 9 54 170 60 670

670

3240


341

13.

Математика

Гончар Є.В. — ст. викладач Лекції з елем. матем. на II к. Практичні заняття на II к. Лекції з методики математики Практичні- Консультації Заліки Екзамени Педпрактика

124 75 150 68 80 9 75 150 731

731

1650

14. Математика

Юфіт Н.Я. — ст. викладач Лекції з елемен. матем. на I к. Лекції з елемен. матем. на II к. Консультації Екзамени Педпрактика

340 124 // 118 125 100 807

807

1650

15. Математика Козетов І.М. — ст. викладач Лекції з аналіт. геометр. на I курсі Практичні на I курсі Консультації Екзамени Педпрактика Заліки

104 34 21 50 80 8 297

125

422

Погод.

16. Математика Єпишев В.В. — асистент Практичні заняття з елем. мат. на I курсі на II курсі Заліки Педпрактика

472 225 57 90 844

210

1054

131250

17. Математика Медовник М.Й. — асистент Практичні заняття з осн. вищ. мат. на I курсі Практичні на II курсі Заліки Педпрактика Практ. заняття з креслення і заліки на I курсі

204 76 24 150 304 757

757

1200

18. Математика Глебин К.О.я74 — викладач Практичні заняття і заліки з креслення на I курсі Педпрактика

304 120 424

424

525

19 Природознав. Портянко Б.П. — доцент, зав. каф. Лекції з ботаніки на I курсі Практичні заняття на I курсі Лабораторні заняття на II курсі Лекції з основ дарвінізму на II к. Лекції з методики природознав. Практич. з метод. прир. на II к. Консультації Екзамени Педпрактика Польова практика Відвідування занять

78 21 // 42 58 18 16 32 75 100 240 50 730

730

3840


342

20. Природозн. Рогоза П.Д. — ст. викладач Лекції з ботаніки на II курсі Практичні заняття на II курсі Лабораторні з ботаніки на II к. Практичні з ботаніки на I курсі Лабораторні на I курсі Лекції з основ с/госп. Практичні з основ с/госп. Лабораторні з основ с/госп. Консультації Екзамени Заліки Педпрактика Польова практика з основ с/г

56 18 36 21 42 40 20 40 35 50 26 100 300 784

784

1650

21. Природозн. Бабаскін А.В. — доцент Лекції з анатомії і фіз.и на II к. Практичні заняття на II к. Лекції з зоології на II к. Лабораторні з зоології Практичні з осн. дарвін. Консультації Заліки Екзамени Педпрактика Польова практика Лекції і практ. з зоології на II к. з/в Анатом. і фізиол. на II к. з/в

48 68 34 64 32 25 17 50 110 108 556

176 176

732

2800 //

22. Природозн. Лошаков О.С. — ст. викладач Лекції з зоології на I курсі Практичні заняття на I курсі Лабораторні з зоол. на I курсі Консультації Заліки Екзамени Педпрактика Польова практика по с/г Польова практика по зоології Практичні по метод. Лекції і практичні заняття по зоології на з/від. настан. сесія

76 68 136 16 17 25 100 156 108 16 718

50 50

768

1500

23. Природозн. Огньов М.М. — викладач Лекції з заг. хімії на I кур. Практичні заняття на I кур. Лекції з методики хімії Практичні заняття Заліки Консультації Екзамени Педпрактика Педпрактика з педагогіки Хімія і методика хімії на з/в

72 108 14 24 34 17 25 150 120 564

207 207

771

1050


343

24. Природозн. Шевчук Т.М. — асистент Практичні заняття з бот. на II к. Лабораторні на II к. Заліки Практ. і лаборант. з бот. на з/в

18 36 8 62

360 360

422

525

25. Географії Сватенко І.Д. — доцент, зав. каф. Лекції з географії СРСР на II к. на I к. Практичні заняття на II к. Практичні заняття на I к. Лекції з методики геогр. на II к. Практичні заняття на IІ к. Консультації Заліки Екзамени Державні екзамени Педпрактика Відвідування занять Географ. СРСР на II к. з/від.

100 48 64 // 48 17 34 54 17 75 38 110 20 625

64 64

689

3360

26. Географії Міщенко Г.О.я75 — канд. наук Лекції з заг. фізгеогр. на I курсі Польова практ. з геоморфол. Практ. зан. на I к. з фізгеогр. Консультації Заліки Екзамени Педпрактика

20 72 132 20 17 25 60 428

428

Погод.

27. Географії Соколов П.І. — ст. виклад. Лекції з геогр. заруб. кр. на II к. Практичні заняття на II к. Консультації Заліки Екзамени Педпрактика Польова практика з топогр. Лекції з картознавства на І к. Практичні зан. з картогр. І к. Заліки з картознавства Геогр. заруб. країн на I і II к. з/в

91 100 18 17 25 110 168 12 24 17 582

168 168

750

1500

28. Ванін О.В. — викладач Практичні з малювання

97 97

97

Погод. //

29. Лосік Н.В. — викладач Практичні заняття з рос. мови на II к. Іспити з рос. мови Вступні іспити Заліки з рос. мови Заняття на з/відділі

150 38 85 25 298

125 125

423

600


344

30. Керенцев П.Ф. — ст. викладач Практичні заняття на II курсі Практичні заняття на I курсі Факультативний курс Секційна робота: Л-атлетика Плавання Гімнастика Загальна підготовка Вело Спорт. ігр Заліки

180 210 140 140 80 140 120 70 140 50 1270

1270

1650

31. Загнер Б.Ф. — викладач Практичні заняття на II курсі Практичні заняття на I курсі Факультативний курс Секційна робота: Л-атлетика Фехтування Спорт. ігр Загальна фізпідготовка Велоспорт Заліки Плавання

180 210 140 140 140 140 120 70 50 80 1270

1270

1050

32. Копосев Б.В. - викладач Практичні заняття на I курсі Факультативний курс Секційна робота: // Л-атлетика Плавання Спорт. ігр Гімнастика Загальна підготовка Заліки

420 140 140 80 140 140 120 50 1230

1230

1050

[...] // Директор інституту


№ 354 1951, жовтня 22. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка про склад ради інституту

Наказ № 111

Осипенківського учительського інституту від 22/Х 1951 р.

§ 1. Згідно наказу Міністерства Освіти УРСР від 15 жовтня 1951 р. № 1010 про

затвердження Ради інституту, затвердити Раду інституту в такому складі: 1. Леоновський Л.Є. — Директор ін-ту 2. Міщенко Г.О. — Заст. директ. по н/навч. роботі 3. Козетов І.М. — Заст. директора по з/навчанню 4. Карпович О.К. — Пом. директора по АХЧ 5. Токаренко І.І. — Секретар партбюро


345

6. Каков К.С. — Зав. каф. марксизму-ленінізму 7. Портянко В.П. — Зав. каф. природознавства 8. Малявін Л.С. — Зав. каф. математики 9. Сиромятніков О.О. — Зав. каф. фізики 10. Прайсман Б.Д. — Зав. каф. педагогіки 11. Сватенко І.Д. — Зав. каф. географії 12. Юфіт Н.Я. — Зав. фізмат відділом 13. Нельга Г.М. — Гл. бухгалтер ін-ту 14. Керенцев П.Ф. — Ст. викладач фізвиховання 15. Лосік Н.В. — Ст. викладач мови 16. Пилипенко Я.Н. — Директор базової школи 17. Домненко Н.С. — Завуч базової школи 18. Лошаков О.С. 19. Потанова Т.М. — Зав. бібліотеки 20. Головата В.І. 21. Руденко П.Д. — Пред. профкома В. О. Директора інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 41 (98). — Арк. 40 зв. Оригінал.

№ 355 1951, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка з приводу відзначення 7 листопада

Наказ № 114

Осипенківського учительського інституту від 5 листопада 1951 р.

§ 1. Товариші! 34 роки тому над нашою країною замайорів переможний прапор

Жовтня. Під керівництвом більшовицької партії, очолюваної великими геніями революції

В.І. Леніним і Й.В. Сталіним, найреволюційніший у світі російській пролетаріат в союзі з селянського біднотою розбив кайдани капіталістичного рабства, здобув всесвітньо-історичну перемогу, яка провістила настання нової ери — соціалізму.

Перемога Великої Жовтневої // соціалістичної революції в 1917 році, перемога соціалізму і успішне виконання сталінських п’ятирічок перетворили нашу Батьківщину в передову могутню індустріально-колгоспну державу світу.

Величні досягнення трудящих Радянського Союзу і країн народної демократії у мирній творчій праці і занепад та загнивання капіталізму з новою силою показують, що в історичному змаганні двох систем соціалістична система має незмірну перевагу над системою капіталістичною.

В наш час всі шляхи ведуть до комунізму. В цей історичний час радянський народ вимагає від нас, працівників і студентів

ВУЗу, глибоких знань і конкретної практичної участі у будівництві комунізму, а тому прикладемо всі зусилля до того, щоб бути достойним справжніх будівників комунізму.

За сумлінну роботу в справі виховання учителів та активну участь в громадсько-політичній роботі оголошую подяку:

Викладачам інституту: Юфіту Н.Я. Рогозі П.Д. Малявіну Л.С. Михайлик В.Б.

Васильковій М.С. Єпішеву В.В. Рубану С.Т. Загнер Б.Ф.


346

Адмінтехперсоналу: 1. Вересовій А.Я. 2. Нечипоренко О.Л. 3. Негляд С.О. 4. Головатій Г.К. 5. Прохоренко Г.І. 6. Галіновській О.П. 7. Вержиковській З.Б.

8. Свентицькій Н.Ф. 9. Соколову П.И. 10. Худан П.К. 11. Павлову П.І. 12. Ламбріаніді 13. Брянцевій Н.Л.

Студентам: 1. Солодкому 2. Шульзі 3. Антоненко 4. Ржавській 5. Лихотворику 6. Мельниковій 7. Алексееву І. //

8. Тищенко 9. Гречці Р. 10. Табачніковій 11. Забеліну 12. Рогач 13. Щербині 14. Симоненко

Товариші студенти, викладачі і співробітники інституту! Вітаю Вас з 34-ю річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Бажаю успіхів у Вашій роботі на благо нашої соціалістичної Вітчизни. Хай живуть 34 роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції! Хай живе партія Леніні-Сталіна — натхненник і організатор наших величезних

перемог. Хай живе наш мудрий вождь и вчитель Великий Сталін! [...] В. О. Директора ін-ту [Підпис]


№ 356 1951, грудня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про створення комісії з відзначення 100-річчя з дня смерті М.В. Гоголя і про винесення зауваження доценту А.В. Бабаскіну за неодноразову затримку літератури, одержаної по міжбібліотечному абонементу

Наказ № 121

Осипенківського учительського інституту від 3/ХII 1951 р.

§ 1. Відповідно по наказу Міністерства В. Освіти СРСР для відзначення в інституті 100-

річчя з дня смерті М.В. Гоголя створити комісію в такому складі: 1. Лосік Н.В. — Голова комісії 2. Каков К.С. 3. Вересова А.Н. 4. Михайлик В.Б. 5. Потанова Т.М. 6. Передерій А.В. (від комітету ЛКСМ). Комісії скласти план міроприємств по підготовці та проведенню відзначення 100-

річчя з дня смерті М.В. Гоголя і подати мені на затвердження до 15/ХII.51 р. § 2.

Перевіркою встановлено, що доцент Бабаскін А.В. неодноразово затримував // здачу в бібліотеку літератури, одержаної по міжбібліотечному абоненту із бібліотеки ім. Леніна, наприклад:

5 книжок т. Бабаскін держав у себе з квітня до серпня м-ця 1951 р. (Віднесення бібліотеки ім. Леніна № 46/11-185 від 3/VIII.51 р.)


347

Медичний журнал т. IХ, в. 4 і збірник присвячений пам’яті А.В. Леонтовича з серпня по жовтень 1951 р. та інш.

В бібліотеці інституту був відсутній належний облік одержаної та відправленої літератури по міжбібліотечному абонементу, що перешкоджало систематичному контролюванню за своєчасною відправкою літератури.

За порушення правил користування літературою по міжбібліотечному абоненту доценту Бабаскіну А.В. зауважити та попередити, що при повторенні т. Бабаскіним А.В. подібних випадків він буде позбавлений право користуватись літературою по міжбібліотечному абонементу.

Зав. бібліотекою т. Потановій Т.М. в 3-х денний термін завести облік надходження та відправлення літератури по формі, установленій учбовою частиною.




Наказ № 23

Осипенківського учительського інституту від 8/ІІІ 1952 р.

[...] // § 4.

Міжнародній Жіночий день 8 березня трудящі Радянського Союзу відмічають у цьому році в умовах дальшого могутнього піднесення соціалістичної економіки і культури нашої Батьківщини.

Перетворюючи в життя сталінську програму будівництво комунізму, радянський народ під керівництвом комуністичної партії успішно виконав план першої післявоєнної п’ятирічки і здобув у 1951 році нові видатні перемоги в усіх галузях економіки і культури.

Успіхи розвитку народного господарства забезпечують неухильне підвищення матеріального і культурного рівня життя радянського народу.

Великий вклад у справу зміцнення могутності соціалістичної держави вносять радянські жінки. Визволені від кайданів політичного і економічного гніту капіталізму, радянські жінки розгорнули свої творчі здібності, стали активною творчою силою соціалістичного суспільства.

Значних успіхів досягли і жінки нашого інституту в підготовці висококваліфікованих відданих справі партії Леніні-Сталіна вчителів — вихователів молодшого покоління, будівників комуністичного суспільства.

Товариші жінки! В Міжнародний Жіночий день 8 березня поздоровляю Вас з великим святом і

бажаю найкращих успіхів у Вашій роботі за зміцнення могутності нашої великої радянської соціалістичної Батьківщини, за побудову комунізму. //

За сумлінну роботу і успішне навчання оголошую подяку передовим жінкам колективу інституту:

1. Гончар Є.В. — ст. викладач математики 2. Васильковій М.С. — ст. викладач педагогіки 3. Михайлик В.Б. — викладач укр. мови 4. Вересовій А.О. — зав. кабін. марксизму-ленінізму 5. Прохоренко Г.І. — методист заочного відділу 6. Свентицькій Н.Ф. — лаборант кафедри педагогіки 7. Загнер Л.П. — лаборант курсу фізвиховання


348

8. Головатій Г.К. — зав. канцелярією 9. Нельзі Г.М. — ст. бухгалтер 10. Вержиківській З.Б. — секретар учб. частини 11. Худан П.К. — посильна 12. Брянцевій Н.Л. — прибиральниці

Студентам II курсу фізмат відділу 1. Мусір 2. Твердохліб

Студентам II курсу природн.-географ. відділу 1. Сергійовій 2. Верескун 3. Гречці Р. 4. Ржавській

5. Соколенко 6. Мельниковій 7. Овлашенко

Студентам I курсу фізмат відділу

1. Мартиненко 2. Шаповал 3. Рагач Галині

4. Зайченко 5. Рагач Ганні 6. Табачнікова

Студентам I курсу природн.-географ. відділу 1. Блощинській 2. Передерій 3. Івановій

4. Руденко 5. Пругло



№ 358 1952, квітня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 1 травня

Наказ № 35

Осипенківського учительського інституту від 29/IV 1952 р.

[...] // § 2.

[...] Відзначаючи міжнародне свято Першого Травня, за сумлінну роботу в навчанні,

вихованні та громадсько-політичному житті інституту оголошую подяку: 1. Сиромятнікову О.О. — зав. каф. фізики // 2. Юфіту Н.Я. — зав. фізмат відділом 3. Гончар Є.В. — ст. викладач математики 4. Васильковій М.С. — ст. викладач педагогіки 5. Михайлик В.Б. — викладач укр. мови 6. Рубану С.Т. — асистент каф. марксизму-ленінізму 7. Портянко В.П. — зав. каф. природознавства 8. Огневу М.М. — викладач хімії 9. Скибі П.К. — секретар директора 10. Соломасі П.С. — секретар з/відділу 11. Прохоренко Г.І. — інспектор з/в 12. Галіновській О.П. — бухгалтер інституту 13. Нельзі Г.М. — ст. бухгалтеру ін-ту 14. Прядко О.І. — бухгалтеру ін-ту 15. Огульчанському О.Я. — лаборант зоокабінету 16. Брянцевій Н.Л. — вбиральниці


349

17. Негляд С.А. — бібліотекарю 18. Павлову П.І. — [...]1 З занесенням на дошку пошани: 1. Малявіну Л.С. — зав. каф. математики 2. Єпишеву В.В. — асистент каф. математики 3. Головатій Г.К. — зав. канцелярією 4. Вержиківській З.Б. — секретарю відділу 5. Нечипоренко О.Л. — ст. лаборанту фізкабінету 6. Загнер Л.П. — препаратору ін-ту 7. Худан П.К. — розсильній ін-ту Оголошую подяку студентам: II курс фізмат відділу: 1. Шульзі В.І. 2. Напрасному В.А. 3. Солонській В.П. 4. Довгій Р.Г. 5. Солодкому І.О. 6. Косогору М.С. 7. Антоненко М.І. 8. Тищенко Б.П. 9. Главчевій М.П. І курс фізмат відділу: 1. Мартиненко В.І. 2. Нікітіну В.І. 3. Морозову О.М. 4. Табачніковій Є.І. 5. Зайченко К.О. 6. Рагач Г.І. 7. Мигас Л.М. // 8. Іваниковій Є.Г. 9. Селезневу М.П. 10. Шаповал Г.Ф. 11. Газман М.С. II курс природн.-географ. відділу: 1. Бондарь М.Є. 2. Верескун В.К. 3. Лихотворику С.І. 4. Мельниковій В.І. 5. Сергеєвій В.С. 6. Ржавській В.М. 7. Гречці Р.А. I курс природн.-географ. відділу: 1. Блощинській Н.І. 2. Прокопенко М.К. 3. Передерій Л.В. 4. Івановій А.Ф. 5. Ілющенко Л.О. Товариші студенти, викладачі, робітники і службовці! Вітаю Вас з святом Першого Травня. Бажаю найкращих успіхів у Вашій роботі на благо нашої соціалістичної

Батьківщини. 1 У тексті одне слово не прочитане.


350

Хай живе Перше Травня — День міжнародної солідарності трудящих, день братерства усіх країн.

Хай живе великий Союз Радянських Соціалістичних Республік — твердиня дружби і слави народів нашої країни, незламний оплот миру в усьому світі.

Хай живе велика партія комуністів, партія Леніна-Сталіна, загартований у боях авангард радянського народу, натхненників і організатор наших перемог.

Під прапором Леніна, під проводом Сталіна — вперед, до перемоги комунізму. § 3.

На час святкування 1 Травня призначити відповідальних чергових по ін-ту: 1. з 8 г. вечора 30/IV до 8 г. ранку 1/V 52 р. 1). Рогоза 2). Прокопенко 2. з 8 г. ранку до 8 г. вечора 1/V 1952 р. 1). Бабаскін 2). Коваленко // 3. з 8 г. вечора 1/V до 8 г. ранку 2/V 1). Рубан С.Т. 2). Лінник 4. з 8 г. ранку 2/V до 8 г. вечора 1). Прохоренко Г.І. 2). Гогун 5. з 8 г. вечора 2/V до 8 г. ранку 3-го 1). Загнер 2). Ланська Директор інституту [Підпис]


№ 359 1952, липня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1952 року і про призначення старост груп

Наказ № 57

Осипенківського учительського інституту від 5/VII 1952 р.

[...] // § 14.

Студентам, виконавшим учбовий план факультативного курсу фізичного виховання по придбанню другої спеціальності викладача фізвиховання, які здали випускні екзамени, присвоїти звання викладача фізичного виховання в 1 – 7 кл. СШ та видати свідоцтво установленого зразку:

1. Алексєєву Ігорю Івановичу 2. Самойловину Володимиру Павловичу 3. Шкуро Григорію Васильовичу 4. Каплі Тетяні Юхимівні 5. Мацюку Павлу Вітальєвичу 6. Солонському Анатолію Микитовичу 7. Напрасному Василю Андрійовичу 8. Васільєву Леоніду Дмитровичу 9. Косогору Миколі Спиридоновичу 10. Заікіній Марії Никифорівні 11. Мельниковій Валентині Іванівні 12. Кравцю Івану Кириловичу


351

13. Соколенко Ірині Миколаївні 14. Молод Тетяні Моісеївні 15. Жучко Таісії Логинівні 16. Сисоєвій Вірі Федорівні 17. Каірі Марії Олександрівні 18. Медведєвій Катерині Іванівні 19. Зубко Вірі Тихонівні 20. Асєєвій Марії Сергіївні 21. Іваненко Івану Матвійовичу 22. Алексєєву Глебу Івановичу 23. Тищенко Борису Пилиповичу 24. Лихотворику Сергію Івановичу 25. Кожухарю Миколі Івановичу 26. Мороз Ніні Єгорівні 27. Довгань Наталлі Петрівні 28. Мельник Катерини Григорівни.

§ 15. // Нижчезазначених студентів призначити старостами груп по з/відділу з 1/VII 1952 р. Настановчих груп: Природн.-географ. відділ: 1. Панія В.П. — I гр. 2. Сасима Я.М. — II гр. 3. Мирошниченка І.І. — III гр. Фізмат ф-т: 1. Циганкова Є.Д. — I гр. 2. Стефановську В.Н. — II гр. Природн.-географ.: 1. Сидоренка Н.І. — I гр. 2. Башмака П.І. — II гр. 3. Семеняка І.С. — III гр. 4. Саєнко Р.Ф. — IV гр. Фізико-матем. від.: 1. Горбатову С.П. — I гр. 2. Черноус В.П. — II гр. 3. Олефіренко О.П. — ІII гр.

II курс Природн.-геогр. від.: 1. Джежелу І.Н. — I гр. 2. Крюкова — II гр. Фізмат: 1. Судака П.І. — I гр.

III Природн.-географ. 1. Гудошніка Г.С. Фізмат: 1. Будику Ф.М. Директор інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 41 (98). — Арк. 88 зв., 89 зв. – 90. Оригінал.



352


від 17/VII 1952 р. § 1.

Студентів, які повністю виконали навчальний план, на основі матеріалів Державної екзаменаційної комісії вважати закінченими Осипенківський учительський інститут в 1952 році з присвоєнням звання учителя 5 – 7 кл. СШ та видати їм дипломи:

По фізико-математичному відділу з відзнакою: 1. Лоховій Кларі Михайлівні 2. Шульзі Василю Івановичу 3. Алексєєву Глебу Івановичу 4. Алексєєву Ігорю Івановичу 5. Солодкому Івану Олексійовичу 6. Тищенко Борису Пилиповичу

Без відзнаки: 1. Каплі Тетяні Юхимівні 2. Руденко Петру Деомидовичу // 3. Морозу Івану Максимовичу 4. Кісенко Ганні Марківні 5. Мусір Лідії Данилівні 6. Волоховій Олені Гаврилівні 7. Анкроповій Лідії Павлівні 8. Хижко (Лихотворик) Євгенії Григорівні 9. Шишленко Валентині Павлівні 10. Півторацькій Ніні Сергіївні 11. Грінько Олександрі Стефанівні 12. Дорогокуплі Людмилі Марківні 13. Напрасному Василю Андрійовичу 14. Губар Вірі Сергіївні 15. Солонському Анатолію Микитовичу 16. Говіній Катерині Тимофіївні 17. Гончаренко Любов Григорівні 18. Печек Таїсії Павлівні 19. Галіновській Аделіні Сігізмундовні 20. Крот Раїсі Никифорівні 21. Гуц Катерині Михайлівні 22. Довгій Раїсі Григорівні 23. Воскобойник Ганні Василівні 24. Горелік Аллі Станіславівні 25. Луцькому Петру Петровичу 26. Зибіровій Ніні Іллінічні 27. Мороз Ніні Єгорівні 28. Казиміровій Ганні Яківні 29. Мозкуновій Варварі Антонівні 30. Алексєєвій Марії Ларіонівні 31. Мізіній Аллі Василівні 32. Гудим Уляні Семенівні 33. Шкуро Григорію Васильовичу 34. Руленковій Марії Петрівні 35. Твердохліб Ганні Андріївні 36. Солонській Валентині Панасівні 37. Черемісіній Антонині Никифорівні 38. Довгонь Наталлі Петрівні

39. Васильєву Леоніду Дмитровичу 40. Заікіній Марії Никифорівні 41. Колосовій Поліні Дмитрівні 42. Комар Ганні Антонівні 43. Мацюку Павлу Віталієвичу 44. Кравцю Івану Кириловичу 45. Мельник Катерині Григорівні 46. Василенко Марії Антонівні 47. Гордієнко Ользі Олексіївні 48. Дорошенко Вірі Степанівні 49. Мавродієвій Антонині Єфремівні 50. Засімцевої Катерині Яківні 51. Асєєвій Марії Савелівні 52. Лотош Вікторії Олександрівні 53. Косогору Миколу Спиридоновичу 54. Коваленко Олександрі Іванівні 55. Шептухіній Ганні Володимирівні 56. Стойловській Вірі Прокопівні 57. Пахомовій Зінаїді Вікторівні 58. Сиващенку Михайлу Дмитровичу 59. Гогунській Раїсі Афанасієвні 60. Тур Зої Іванівні 61. Слепченко Ніні Петрівні 62. Старченко Марії Никифорівні 63. Галбай Любові Степанівні 64. Матвієць Клавдії Павлівні 65. Гуржі Олександрі Іллінічні 66. Іваненко Вірі Кузьмівні 67. Волик Галині Іванівні 68. Борисенко Серафімі Яківні 69. Хідько Ользі Фотіївні 70. Мишак Софії Іванівні 71. Куриленко Вірі Сергіївні 72. Коршиковій Вірі Єгорівні // 73. Кішкіній Зої Степанівні 74. Досаєвій Ользі Василівні 75. Онищенко Марії Петрівні 76. Ліпкіній Зої Василівні


353

77. Щербак Нілі Назарівні // 78. Черновій Марії Олександрівні 79. Петровій Марії Семенівні 80. Водолазькій Аллі Василівні

81. Главчевій Марії Павлівні 82. Вязовському Івану Івановичу 83. Матвієць Раїсі Федорівні 84. Антоненко Марії Іванівні

По природничо-географічному відділу: З відзнакою:

1. Мороз Олені Василівні 2. Ржавській Валентині Максимівні 3. Мельниковій Валентині Іванівні 4. Лихотворик Сергію Івановичу

Без відзнаки: 1. Бондарю Михайлу Єгоровичу 2. Верескун Валентині Кирилівні 3. Водолазькій Валентині Панасівні 4. Гупало Ларисі Олександрівні 5. Єрохіній Лідії Іванівні 6. Зубко Вірі Тихонівні 7. Жучко Таїсії Логинівні 8. Кожухарю Миколі Івановичу 9. Карповій Антонині Дем’янівні 10. Козловій Таїсії Кузьмівні 11. Каірі Марії Олександрівні 12. Лактіоновій Ганні Михайлівні 13. Лабзі Анастасії Варфоломіївні 14. Молод Ніні Мусіївні 15. Молод Тетяні Мусіївні 16. Медведєвій Катерині Іванівні 17. Нікітіній Вірі Панасівні 18. Овлашенко Алевтині Тарасівні 19. Перець Валентині Василівні 20. Соколенко Ірині Миколаївні 21. Самойловичу Володимиру Павловичу 22. Соколовій Марії Семенівні // 23. Сидорчук Надії Петрівні 24. Сергеєвій Валентині Сергіївні 25. Сисоєвій Вірі Федорівні 26. Труновій Пелагеї Федорівні

27. Уколовій Ользі Микитівні 28. Бойко Вірі Василівні 29. Гречко Зої Антонівні 30. Гречко Раїсі Антонівні 31. Гальченко Ніні Іванівні 32. Гіпоть Ніні Іванівні 33. Зуй Марії Іванівні 34. Журавель Феодосії Денисівні 35. Іваненко Івану Матвійовичу 36. Ковпаку Михайлу Яковичу 37. Костецькій Ганні Григорівні 38. Ковризі Вірі Яківні 39. Кізіловій Лідії Григорівні 40. Куц Галині Сергіївні 41. Лесечко (Беловол) Галині Сергіївні 42. Литовці Марії Федорівні 43. Миколаєнко Раїсі Кузьмівні 44. Мельник Марії Трохимівні 45. Мозкуновій Ганні Антонівні 46. Москвіновій Вірі Гаврилівні 47. Нелень Катерині Григорівні 48. Подоляк Ніні Федорівні 49. Сніжко Валентині Леонтіївні 50. Сиваш Надії Іванівні 51. Скулімовській Катерині Юхимівні 52. Шкурці Тетяні Григорівні


Архів БДПУ. — Спр. 41 (98). — Арк. 92 – 94. Оригінал. № 361 1952, серпня 11. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1952 року


від 11/VIIІ 1952 р. § 1.

Нижчезазначені студенти фізико-математичного відділу, які не склали державних екзаменів в 1952 р., згідно положення мають право складати державні екзамени в 1953 році.


354

§ 2. Нижчезазначених студентів-заочників, // які повністю склали всі заліки та іспити

згідно навчальних планів та склали державні екзамени, вважати закінчившими інституту в 1952 році:

Фізико-математичний відділ: 1. Герасименко Дмитра Григорович 2. Бочева Сергія Михайловича 3. Головко Євдокію Олексіївну 4. Сабадаша Григорія Яковича

5. Пархоменко Любов Степанівну 6. Козетову Олександру Григорівну 7. Торамана Василя Федоровича 8. Вострикову Марію Дмитрівну

Природничо-географічного відділ: 1. Бачурську Марію Георгіївну 2. Борушенко Емму Йосипівну 3. Василенко Віру Іванівну 4. Волкова Володимира Васильовича 5. Вельможко (Татаркіна) Варвару

Олексіївну 6. Єрьоміна Григорія Яковича 7. Женило (Синенко) Наталлю Антонівну 8. Зарубаєву Галину Іванівну 9. Карпенко (Плетінь) Раїсу Іванівну 10. Котелевського Володимира

Михайловича 11. Кошелевську Віру Василівну 12. Красотюка Сергія Васильовича 13. Клименка Павла Михайловича 14. Костюка Тимофія Терентійовича 15. Компанійця Григорія Артемовича 16. Лебедя Миколу Микитовича 17. Морданенка Павла Терентійовича 18. Мироненка Михайла Никифоровича 19. Набоку Тамару Михайлівну 20. Науменка Володимира Івановича 21. Огій Віру Михайлівну 22. Панченко Марію Петрівну 23. Панасенко Ганну Йосипівну //

24. Потапенка Семена Кир’яновича 25. Писанець Віру Миронівну 26. Панасенка Олександра Івановича 27. Підоріну Степаниду Мартовну 28. Розводову Надію Федорівну 29. Романову Юлію Матвіївну 30. Рогозу Марію Павлівну 31. Саввіну Марію Дмитрівну 32. Старокінь (Черненко) Лідію Антонівну 33. Стуліча Сергія Сергійовича 34. Сало (Невтриніс) Ганну Петрівну 35. Середняк Ульяну Сергіївну 36. Сазонова Івана Володимировича 37. Терещенко Ганну Семенівну 38. Федька Василя Івановича 39. Хамазу Наталью Іванівну 40. Хренюка Миколу Івановича 41. Циммер Інну Тев’євну 42. Червяченко Тамару Василівну 43. Шамрай Катерину Герасимівну 44. Стояновського Івана Васильовича 45. Ягольника Григорія Панасовича 46. Явора Трохима Федосійовича 47. Яська Аврама Кіндратовича

Архів БДПУ. — Спр. 41 (98). — Арк. 99 – 100. Оригінал.


Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академнавантаження викладачів

Наказ № 77

Осипенківського учительського інституту від 29 серпня 1952 р.

[...] // § 4.

Відповідно до штатного розпису і навчальних планів, затвержених Міністерством Вищої Освіти, встановити на 1952 – 1953 навчальний рік такий персональний розподіл академнавантаження:

кількість годин

місячний оклад

Прим. № п.п

Назва кафедри Зміст навантаження на стац. з/в разом

1. Марксизму-ленінізму

Каков К.С. — зав. кафедрою Лекції ІІ фізмат від.

148

4500


355

Лекції ІІ природ.-геог. Семінар ІІ фізмат від. Семінар І фізмат від. Консультації Зачет Екзамени Конт. відвідув.

74 46 52 90 24 12 30

476

Рубан С.Т. —– асистент Лекції І к. фізмат від. Лекції І к. природ.-геогр. в. Семінар І к. фізмат. від. 3 гр. Семінар ІІ к. фізмат від. 3 гр. Семінар ІІ природ.-геог. Консультації Екзамени Заліки

104 94 60 138 92 40 12 107

1050 647

Токаренко І.І. — ст. виклад. Лекції І к. фізмат від. Семінар І к. фізмат від. Семінар І к. природ.-геогр. Консультац. Екзамени І к. фізмат Заліки І к. природн.-геогр.

84 96 52 45 50 // 8

2300 335

2. Кафедра педагогіки

Прайсман Б.Д. Психологія — лекції Практичні Консультації Екзамени Педпрактика Контрольні відвід.

201 90 35 63 150 20

1440 559

Василькова М.С. — ст. вик. Педагогіка Лекції І та ІІ фізмат. від. Практич. І к. фізмат І гр. Практич. І к. прир.-геогр. І гр. Практич. ІІ к. фізмат І гр. Шкільна гігієна — лекції Консультації Екзамени Заліки Педпрактика Держекзамени

222 42 32 14 51 41 75 66 150 100

1500 793

Михайлик В.Б. — асистент Педагогіка Практичні І к. ф/м 3 гр. Практичні ІІ к. ф/м 3 гр. Практичні ІІ к. п/геогр. 2 гр. Заліки Педпрактика

126 42 68 24 150

675 410

Природознавства та географії

Портянко В.П. Ботаніка І к. Лекції Лекції ІІ к. Практичні Польова Основи дарвін. І курс // Лекції Практичні

78 58 64 54 48 32

3840


356

Екзамени Заліки Польова практика по с/г Педпрактика Контрольні відвідув. Консультації

62 8 200 45 60 30

739

Бабаскін А.В. — доцент Анатом. і фізіол. люд. ІІ курс Лекції Практичні Зоологія І курс Лекції Практичні Польова практика Консультації Екзамени Заліки Педпрактика Анатомія та фізіол. на з/в Настанов.

49 66 70 110 54 17 37 25 135 563

161

724

Лошаков О.С. — ст. виклад. Зоологія ІІ курс Лекції Практичні Метод. практ. ІІ курс Лекції Практичні Польова практика по зоол. І к. Консультації Екзамени Педпрактика Зоологія І курс на з/від.

0,5 та 50 52 16 72 54 14 50 135 443

асист. 322

0,5 765 //

Рогоза П.Д. — асистент Основи с/г-ва 1 курс Лекції Практичні Ботаніка ІІ курс Практичні Польова практ. по ботан. І к. Польова практ. по с/х. І к. Консультації Екзамени Заліки Педпрактика

40 30 128 54 40 6 12 17 90

675 417

Огньов М.М. — асистент Загальна хімія І курс Лекції Практичні Методика хімії І курс Лекції Практичні Консультації Екзамени Заліки Педпрактика

72 54 14 10 10 13 16 45

234 П

огодин

.

Сватенко І.Д. — доцент Географія СРСР І та ІІ к.

2800


357

Лекції Практичні Методика геогр. ІІ к. Лекції Практичні Консультації Екзамени Заліки Педпрактика

97 90 34 34 22 62 17 90

На з/від. Геогр. СРСР, метод. геогр. — всі види роботи

446 275 721 //

Соколов П.І. — ст. викладач Географ. заруб. країн Лекції Практичні Картографія Лекції Практичні Польова практика Консультації Екзамени Заліки Педпрактика

116 66 12 12 84 27 50 25 90

На з/від. Географія заруб. країн, катогр. і практ. роботи по загальн. фізгеограф.

482 300 782

Міщенко Г.О. — зав. каф. Заг. фізгеограф. І курс Лекції Практичні Польова практика Консультації Екзамени Заліки Педпрактика Заочн. від. заг. фізгеогр. Лекції і польова практ.

102 66 36 10 13 8 45 280

123

403

4. Кафедра математ. Малявін Л.С. — зав. каф. Лекції осн. в/матем. І курс Лекції осн. в/матем. ІІ к. Консультації Екзамени Педпрактика (13 студ.) Контрольні відвідування

272 100 74 100 119 60 725

725 //

Гончар Є.В. — ст. викладач Лекції з елем. матем. І к. Лекції з метод. матем. ІІ к. Практич. заняття з елемен. м/к Практич. з метод. матем. ІІ к. Консультації Заліки Екзамени Педпракт. (11 студ.)

170 136 118 64 62 8 100 101 759

759

Юфіт Н.Я. — ст. викладач Лекції з елем. матем. І к.

170


358

Лекції з елем. матем. ІІ к. Консультації Екзамени Державні екзамени Педпрактика (5 студ.)

250 84 100 75 46 725

725 П

огодин

.

Козетов І.М. — ст. виклад. Практичні заняття Заліки Заочн. відділ. аналіт. геом.

136 33 169

185

354

Єпішов В.В. — асистент Практ. зан. ел. мат. І к. Практ. зан. ел. мат. ІІ к. Заліки Практикум по вигот. прил. Педпрактика (12 студ.)

236 296 50 60 110 752

752

Медовник М.Й. — асистент Практ. зан. осн. вищ. мат. І к. Практ. зан. осн. вищ. мат. ІІ к. Елемент. матем. І к. Заліки Педпрактика (18 студ.) Заочний відділ

136 100 118 41 166 // 199

760

Глебін К.О. — викладач Прак. занят. осн. вищ. мат. І к. Прак. занят. метод. фізики ІІ к. Педпрактика з фізики Заліки

136 112 76 41 365

365

1050

4. Кафедра фізики Сиромятніков О.О. — зав. каф. Лекції з заг. фізики ІІ курс Практ. занят. фізика ІІ курс Екзамени Держекзамени Заліки Консультації Контрольні відвідув. Педпрактика Лаборатор. занят. п/геогр. ІІ к.

260 148 50 75 33 40 40 110 30

1800 726

Леоновський Л.Є. Лекції заг. фіз. І курс Метод. фізики ІІ к. Екзамени Консультації Педпрактика

138 120 100 52 18

428 П

огодин

.

Михайлик М.А. — ст. виклад. Лекції з заг. фізики І к. Практ. зан. заг. фіз. І к. Лаборатор. заг. фіз. І к. Лаборатор. заг. фіз. ІІ к. Заліки Екзамени Консультації Педпрактика

138 136 256 108 17 50 28 46

1650 779

Головата В.І. — асист. Практ. занят. заг. фіз. І к.

68

1050

//


359

Лаборатор. занят. заг. фіз. І к. Лаборатор. занят. заг. фіз. ІІ к. Заг. метод. фіз. ІІ к. Заліки Педпрактика

192 132 224 25 110

751

Ставрулов Г.М. — асист. 0,5 ст. викл. Практ. зан. заг. фіз. І к. Лаборатор. занят. І к. Лаборатор. занят. ІІ к. Лаборатор. занят. з метод. фіз. Заліки Педпрактика Заочний відділ

68 64 162 112 16 100 522

260

782

Кафедра фізвиховання

Вакансія ст. викл. Практ. зан. на І курсі Практ. зан. на ІІ курсі Факульт. курс ІІ к. Факульт. курс І к. Курс. спорт. соверш. (плавання, легкоатлет.). Секції гімн., спорт. гри

313 103 92 48 242 280

1650 1078

Лебедков Ю.М.я76 — викл. Практ. зан. І курс Практ. зан. ІІ курс Факультат. курс ІІ к. Курс спорт. соверш. (плавание, гимнаст.) Спортсекції (спорт. гри, легка атл.)

313 102 92 180 260

1050 1043

Лебедкова А.М. — виклад. Практ. занят. І к. Практ. занят. ІІ курса Факультат. курс ІІ курса Факультат. курс І к. Курс спорт. совершенств. (гімн., л/атлет.) Секції (гімнастики, легк. атлет.)

157 // 157 184 48 240 220

1050 1054

В додаток до наказу № 77 від 29/VIIІ 1952 р. відповідно до штатного розпису, затвердженого Міністерством в/освіти, встановити на 1952 – 1953 н/рік таке річне академічне навантаження:

Кількість годин № п.п.

Назва кафедри

Зміст навантаження на

стац. з/в

Разом Місячний оклад

Примітка

Марксизму-ленінізму

Таран Н.М.я77 Семінарські зан. та контрольні роботи на заочн. відділі

300 525 0,5 став. асист.

§ 6. Відповідно до штатного розпису на 1952 – 1953 н/рік розподілити штатні посади

заочного відділу по кафедрах так: 1. Кафедра природознавства та географії: 0,5 старшого викладача, 0,5 викладача. 2. Кафедра фізики: 0,5 старш. викладача. 3. Кафедра марксизму-ленінізму, 0,5 асистентта за рахунок кафедри математики. Директор ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105)я78. — Арк. 12 – 16 зв. Оригінал.


360

№ 363 1952, серпня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про об’єднання кафедр природознавства і географії

Наказ № 78

Осипенківського учительського інституту від 31 серпня 1952 р.

§ 1. Відповідно до штатного розпису на 1952 – 1953 н/рік з 1 вересня 1952 року

наказую: // Кафедру природознавства і кафедру географії об’єднати в одну кафедру, яку надалі

називати кафедрою природознавства та географії. § 2.

Зав. кафедрою природознавста та географії призначити доцента Портянко В.П. § 3.

Зав. кафедрою географії доцента Сватенко І.Д. звільнити від обов’язків зав. кафедрою в зв’язку з ліквідацією кафедри географії з 1-го вересня 1952 р.


Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 16 зв. – 17. Оригінал. № 364 1952, жовтня 14. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки

директора інституту Г.О. Міщенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

Наказ № 99

Осипенківського учительського інституту від 14/Х 1952 р.

§ 1. Відповідно наказу Управління в справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР

№ 67 від 2/Х 1952 р. призначити стипендію імені Й.В. Сталіна в розмірі 780 крб. на місяць студ. ІІ курсу природничо-географічного відділу т. Прокопенко М.К. з 1/VІІ 1952 р.

[...] // В. О. Директора ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 16 зв. – 17. Оригінал. № 365 1952, листопада 12. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки

директора інституту Г.О. Міщенка інституту про призначення постійно діючої комісії з впорядкування архівних матеріалів і списання документів

Наказ № 110

Осипенківського учительського інституту від 12/ХI 1952 р.

§ 1. З метою впорядкування архівних матеріалів і списання документів з тимчасовими

строками схорони, призначити постоянно діючу комісію в складі ст. бухгалтера Нельги Г.М. (голова комісії) та членів комісії — представника МК Скиба П.К. та зав. канцелярією Головатої Г.К.

Комісії провести відбір матеріалів, що підлягають здачі в макулатуру, та оформлений список направити обласному Архівському Управлінню на затвердження.


361

[...] В. О. Директора ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 36. Оригінал. № 366 1952, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про створення комії з підготовки і проведення зустрічі Нового року

Наказ № 120

Осипенківського учительського інституту від 15/ХІІ 1952 р.

[...] // § 5.

Для переведення підготовки і проведення зустрічі Нового року виділити комісію в складія79:

1. Сватенко І.Д. — голова комісії 2. Карпович О.К. — член комісії від МК 3. Василькова М.С. — член комісії від парт. організ. 4. Передерій — член комісії від1 5. Головатая А.К. — член комісії від МК 6. Лебедковая80 — член комісії, керівн. худ. гімнастики 7. Вербицька 8. Вержиковська 9. Коноп 10. Чеботаева — керівник хоргуртка 11. Костюченко — від профкому Директор інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 41 – 41 зв. Оригінал. № 367 1952, грудня 22. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про склад ради інституту


від 22/ХІІ 1952 р. [...]

§ 4. Згідно наказу Міністерства Освіти УРСР від 17/ХІІ 1952 р. за № 764 затвердити

Раду інституту: 1. Леоновський Л.Є. — директор, голова ради 2. Міщенко Г.А. — заст. директора по н/навч. роботі 3. Козетов І.М. — заст. директора по з/відділу 4. Карпович О.К. — пом. директора по госпчастині 5. Каков К.С. — зав. каф. маркс.-ленінізму 6. Портянко В.П. — зав. каф. природозн. та географії 7. Малявін Л.С. — зав. каф. математики 8. Сиромятніков О.О. — зав. каф. фізики 9. Прайсман Б.Д. — зав. каф. педагогіки 10. Юфіт Н.Я. — зав. фізмат відділом //



362

11. Ушаков С.А.я81 — зав. каф. фізвиховання 12. Пилипенко Я.Н. – зав. базової школи 13. Домненко Н.С. — завуч базової школи 14. Сватенко І.Д. — голова МК 15. Шевчук Т.М. — зав. бібліотекою 16. Нельга Г.М. — ст. бухгалтер 17. Давиденко А.А. — секретар комітету ЛКСМУ 18. Слончак П.О. — голова профкому Директор інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 42 – 42 зв. Оригінал. № 368 1953, лютого 5. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про оголошення догани Г.І. Кузьменку за самовільне використання автомашини

Наказ № 12

Осипенківського учительського інституту від 5/ІІ 1953 р.

[...] // § 5.

За самовільне, без погодження з керівництвом інституту, використання автомашини по замовленню приватних осіб, оголошую догану з попередженням, що в разі повторення таких випадків буде притягнутий до суворої відповідальності — т. Кузьменко Г.І.

Бухг. ін-ту вирахувати з зарплати 1030 крб. та внести на рахунок держбюджету. Вирахування переводити на підставі діючих законоположень. [...] // Директор інституту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 55 зв. – 56. Оригінал. № 369 1953, квітня 29. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня


від 29/IV 1953 р. § 1.

Товариші студенти, викладачі, адміністративно-технічний персонал! Народи нашої країни, все прогресивне людство всього світу відзначають Перше Травня — день міжнародної солідарності, день братерства робітників усіх країн. Це традиційне весняне свято урочисто відзначають трудящі нашої країни, люди праці в країнах народної демократії, // його відмічають всі борці за мир, свободу і соціалізм.

Глибоко сумуючи з приводу смерті дорогого і любого вождя Й.В. Сталіна, радянський народ ще тісніше згуртувався навколо Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу і радянського уряду, подвоює енергію в боротьбі за дальше зміцнення могутності нашої рідної соціалістичної Батьківщини, за здійснення величної сталінської програми побудови комунізму.

В нашій країні 1-ше Травня завжди проходить в обстановці великого політичного і трудового піднесення. Робітники, службовці, інтелігенція день міжнародної солідарності трудящих відмічають великими виробничими показниками, демонструють свої досягнення в боротьбі за мир, за комунізм.


363

Величні досягнення Радянського Союзу і країн народної демократії у мирній творчій праці і занепад та загнивання світового капіталізму з новою силою показують, що в історичному двох систем1, соціалістична система має незмірну перевагу над системою капіталістичною.

В наш час всі шлях ведуть до комунізму. В цей історичний час, в період наступного переходу від соціалізму до комунізму,

перед студентами, викладачами та адміністративно-технічним персоналом нашого2 стоять відповідальні і почесні завдання: готувати кадри висококваліфікованих, відданих справі партії Леніна-Сталіна вчителів для нашої радянської школия82.

Відзначати міжнародне свято 1-го Травня, за сумлінну роботу в навчанні, вихованні та громадсько-політичному // житті інституту оголошую подяку з занесенням на дошку пошани:

1. Токаренко І.І. 2. Портянко В.П. 3. Єпишеву В.В. 4. Нечипоренко О.Л. 5. Головатій Г.К.

6. Вержиковській З.Б. 7. Прохоренко Г.І. 8. Костенко Є.Я. 9. Худан П.К.

Оголошую подяку: 1. Бабаскіну А.В. 2. Сиромятнікову О.О. 3. Гончар Є.В. 4. Лебедкову Ю.М. 5. Головатій В.І. 6. Васильковій М.С. 7. Чернобривець В.Д.

8. Нельга Г.М. 9. Семиряжко А.І. 10. Поляцькому С.Я. 11. Форман К.Д. 12. Підгайному Я.Д. 13. Вересовій А.О.

Студентам:

Оголошую подяку з занесенням на дошку пошани : 1. Сичову М.Ю. 2. Шуліковій Н.Ф. 3. Смірновій Л.С. 4. Нікітіну В.Я. 5. Зайченко К.О. 6. Шаповал Г.Ф.

7. Селезньову М.П. 8. Давиденко А.А. 9. Чигрин А.І. 10. Прокопенко М.К. 11. Руденко К.П. 12. Рунчевій Н.В.

Оголошую подяку студентам фізмат відділу: 1. Сухоруковій В.Г. 2. Ламбріаніді К.А. 3. Нестеренко І.Г. 4. Ромашкевич Є.Ф. 5. Риндіній О.Ф. 6. Івановій К.С. 7. Кругляк Мик. Г. 8. Пильгун Р.М. 9. Юрченко Г.Г. 10. Костюченко Н.О. 11. Коломієць Л.П. 12. Івановій В.П. 13. Григорьєвій К.Л. 14. Герунк Н.В.

15. Шинкаренко Н.І. 16. Ізвековій З.С. 17. Мартиненко В.І. 18. Морозову О.М. 19. Кузьмак Є.Г. 20. Рогач Ганні Іванівні 21. Горбань Г.К. 22. Іванніковій Є.Г. 23. Слончак П.О. 24. Рогач Г.І. 25. Газман М.С. 26. Поляковій Г.В. 27. Жога Я.С.



364

Студентам природничо-географічного відділу: 1. Довгаль К.І. 2. Толяренко А.К. 3. Сорока І.Г. 4. Пругло Л.В. 5. Щербині М.П.

6. Блощинській Н.І. 7. Калюжній Н.Г. 8. Чижевській О.М. 9. Беліч М.В.

Товариші студенти, викладачі, адміністративно-технічний персонал, палко вітаю

Вас з святом 1-го Травня. Бажаю найкращих успіхів у Вашому навчанні, у Вашій роботі на благо нашої рідної соціалістичної Батьківщини.

Хай живе 1 Травня — День міжнародної солідарності трудящих, день братерства робітників усіх країн!

Хай живе великий Союз Радянських Соціалістичних Республік — незламний оплат миру в усьому світі!

Хай живе комуністична партія Радянського Союзу — велика спрямовуюча і керівна сила радянського народу в боротьбі за побудову комунізму.


Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 71 – 72 зв. Оригінал. № 370 1953, червня 29. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1953 року і про затвердження І.І. Токаренка в ученому ступені кандидата історичних наук

Наказ № 61

Осипенківського учительського інституту від 29/VI 1953 р.

§ 1. т. Токаренко І.І., на підставі документів про затвердження в ученому ступені

кандидата історичних наук, оплачувати ставку як кандидату наук із стажем від 5 до 10 років з 8 червня 1953 року.

[...] // § 9.

На підставі протоколу № 2 від 29 травня 1953 р. засідання державної екзаменаційної комісії по факультативному курсу другої спеціальності студентам, виконавшим навчальний план факультативного курсу фізичного виховання, успішно пройшли педагогічну практику і склали випускні екзамени, присвоїти звання викладача // фізичного виховання в семирічній та середній школі і видати посвідчення зразку, встановленого Міністерством Освіти УРСРя83.

1. Ліннику Михайлу Силовичу 2. Зюзіній Раїсі Іванівні 3. Чижевській Ользі Миколаївні 4. Ілющенко Лідії Олексіївні 5. Калюжній Надії Григорівні 6. Юрченко Ганні Павлівні 7. Кривцуну Олександру Петровичу 8. Логвінову Олексію Йосиповичу 9. Остапчук Ніні Мартинівні 10. Яковенко Якову Івановичу 11. Гоцуцу Михайлу Івановичу 12. Гуреєвій Людмилі Георгіївні 13. Блощинській Надії Іванівні 14. Прохоренко Людмилі Іванівні 15. Лукашевич Анфісі Василівні 16. Діброві Тетяні Іванівні

17. Гузь Марії Василівні 18. Чирво Марті Олексіївні 19. Ганнібал Євгенії Михайлівні 20. Лисюрі Володимиру Петровичу 21. Попову Георгію Івановичу 22. Бурименко Галині Данилівні 23. Жога Якову Сергійовичу 24. Нестеренко Лідії Костянтинівні 25. Якушеву Олександру Андрійовичу 26. Селезньову Миколі Петровичу 27. Зайченко Катерині Олексіївні 28. Скибіній Галині Павлівні 29. Карташову Миколі Олександровичу 30. Нікітіну Василю Яковичу 31. Вербицькій Ірині Георгіївні


365


Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 83, 84 зв. – 85. Оригінал. № 371 1953, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1953 року


від 1 липня 1953 р. § 1

На підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 30/VI 1953 р., протокол № 22 та 12, студентів, які виконали навчальний план, склали всі заліки і іспити, передбачені навчальним планом учительського інституту, та витримали державні екзамени, вважати закінчившими інститут в 1953 році та видати їм дипломи про закінчення інституту:

Дипломи з відзнакою: Фізмат відділу:

1. Морозову Олександру Микитовичу 2. Зайченко Катерині Олексіївні 3. Рогач Ганні Іванівні 4. Газман Миколі Степановичу 5. Шкода Ганні Федорівні

Дипломи без відзнаки: 1. Болгариній Ніні Василівні 2. Васиній Ользі Кіндратівні 3. Гончар Надії Василівні 4. Гапону Івану Кириловичу 5. Забєліну Віктору Івановичу 6. Усенко Ганні Федорівні 7. Кіян Наталії Петрівні 8. Клименко Ганні Нестерівні 9. Кирьян Надії Степанівні 10. Карташову Миколі Олександровичу 11. Мартиненко Валентині Іванівні 12. Медведєвій Валентині Антонівні 13. Моісеєнко Надії Андріївні 14. Нікітіну Василю Яковичу 15. Рябоволенко Надії Назарівні // 16. Кузьмак Євгенії Георгіївні 17. Новицькій Кларі Іванівні 18. Шкірченко Валентині Антипівні 19. Новак Ніні Василівні 20. Юрченко Ганні Павлівні 21. Бессоновій Ользі Миколаївні 22. Боровській Лідії Всеволодівні 23. Грибач Ганні Григорівні 24. Горбань Ганні Корніївні 25. Гузь Марії Василівні 26. Дудка Валентині Прохорівні 27. Зиза Клавдії Никифорівні 28. Калиніній Ніні Юхимівні

29. Кравченко Тетяні Григорівні 30. Іванніковій Єфросинії Гаврилівні 31. Мельниковій Лідії Єгорівні 32. Муравйовій Вікторії Василівні 33. Мінаковій Катерині Тарасівні 34. Солонській Людмилі Миколаївні 35. Негрій Антонині Миколаївні 36. Остапенко Марії Семенівні 37. Остапчук Ніні Мартинівні 38. Попову Георгію Івановичу // 39. Репетун Тетяні Олексіївні 40. Снісаренко Ніні Іванівні 41. Солоділіній Уляні Федорівні 42. Хаджава Нінель Андріївні 43. Шарову Михайлу Макаровичу 44. Шмаровоз Марії Федорівні 45. Якушеву Олександру Андрійовичу 46. Бут Ганні Олексіївні 47. Бодня Варварі Юхимівні 48. Славенко Неллі Пилипівні 49. Ващенко Катерині Кузьмівні 50. Жога Якову Сергійовичу 51. Кондратенко Марії Йосипівні 52. Коляда Олександрі Тимофіївні 53. Клименко Анастасії Тимофіївні 54. Кришталь Олені Іванівні 55. Лебедченко Євдокії Панасівні 56. Лисюра Володимиру Петровичу


366

57. Кривцун Олександру Петровичу 58. Кравченко Ніні Михайлівні 59. Ланській Євдокії Володимирівні 60. Логвінову Олексію Йосиповичу 61. Матвієнко Дмитру Павловичу 62. Мороча Надії Федорівні 63. Погожій Вірі Тихонівні 64. Парфьоновій Ользі Андріївні 65. Прокопович Ганні Іванівні 66. Рогач Ганні Іванівні 67. Сірко Василю Петровичу 68. Лапідус Євгенії Миколаївні 69. Бурименко Галині Данилівні 70. Годун Клавдії Василівні

71. Матеву Михайлу Костянтиновичу 72. Матюха Зінаїді Григорівні 73. Панько Ганні Іванівні 74. Поляковій Галині Василівні 75. Селезньову Миколі Петровичу 76. Скібіній Галині Павлівні 77. Малуєвій Кларі Дмитрівні 78. Садовій Ніні Григорівні 79. Терській Агнесі Віталіївні 80. Яковенко Якову Івановичу 81. Шабернік Вірі Михайлівні 82. Лопатка Софії Іванівні 83. Перепелиці Анастасії Йосипівні 84. Діброві Тетяні Іванівні

Міхно Надії Гнатівні (випуску 1952 р.) Герасько Варварі Григорівні (випуску 1952 р.)

Природничо-географічний відділ: Дипломи з відзнакою:

1. Щербині Михайлу Панкратовичу // 2. Руденко Кесарії Прокопівні 3. Прокопенко Миколі Костянтиновичу 4. Добряк Ганні Хамівні 5. Ілющенко Лідії Олексіївні 6. Рунчевій Надії Василівні

Диплом без відзнаки: 1. Авраменко Тетяні Радионівні 2. Бідній Марії Іванівні 3. Бережній Ользі Олексіївні 4. Блощинській Надії Іванівні 5. Верескун Зінаїді Михайлівні 6. Гузь Валентині Савелівні 7. Гурєєвій Людмилі Георгіївні 8. Грищенко Лідії Трохимівні 9. Доля Ользі Купріянівні 10. Калюжній Надії Григорівні 11. Лукашевич Анфісі Василівні 12. Міщенко Антонині Костянтинівні 13. Паришковій Олександрі Єгорівні 14. Рубан Любов Василівні 15. Прохоренко Людмилі Іванівні 16. Пругло Любов Василівні 17. Самко Вірі Василівні 18. Сафіній Раїсі Борисівні 19. Семеренко Ользі Вікторівні 20. Скаковській Олені Станіславівні 21. Черво Марті Олексіївні 22. Білич Марії Володимирівні

23. Гречко Вірі Василівні 24. Гоцуц Михайлу Івановичу 25. Ганнібал Євгенії Михайлівни 26. Дьомічевій Нінель Іванівні 27. Діхтяр Ганні Фоківні 28. Зюзіній Раїсі Іванівні 29. Злиденній Тетяні Федорівні 30. Івановій Аллі Федорівні 31. Коваленко Ларисі Петровні // 32. Купцовій Валентині Іванівні 33. Ковризі Ніні Іванівні 34. Нестеренко Лідії Костянтинівні 35. Писанець Галині Тимофіївні 36. Самойленко Валентині Григорівні 37. Спасик Катерині Павлівні 38. Фалько Ніні Іванівні 39. Корженко Валентині Яківні 40. Якунькіній Ользі Федорівні 41. Ліннику Михайлу Силовичу 42. Чижевській Ользі Миколаївні 43. Пепескул Ганні Андріївні 44. Дуленко Василю Дмитровичу




367

№ 372 1953, липня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про зарахування вступників до складу студентів-заочників

Наказ № 66

Осипенківського учительського інституту Від 10/VII 1953 р.

§ 1 На підставі рішення приймальної комісії заочного відділу від 1 липня 1953 р.,

протокол № __ від 1 липня 1953 р. зарахувати до складу студентів-заочників таких осіб: На 1 курс фізико-математичного факультету // педагогічного інституту — фізичний

відділ: 1. Зарахувати без вступних екзаменів осіб, які закінчили учительський інститут: 1. Боровську Лідію Всеволодівну 2. Бочева Сергія Михайловича 3. Вязмітінова Віталія Захаровича 4. Галіновську Аделіну Сігізмундівну 5. Клименка Романа Севастьяновича 6. Кидалову Ганну Яківну 7. Кошель Надію Михайлівну 8. Ланську Євдокію Володимирівну

9. Матєва Михайла Костянтиновича 10. Мельникову Лідію Єгорівну 11. Нікітіна Василя Яковича 12. Погожу Віру Тихонівну 13. Риндіна Анатолія Івановича 14. Селезньова Миколу Петровича 15. Філатова Івана Григоровича 16. Якушева Олександра Андрійовича

2. Зарахувати осіб, які склали вступні екзамени: 1. Аверіну Валентину Василівну 2. Білоровську Клавдію Олексіївну 3. Бурлай Івана Кириловича 4. Волох Івана Павловича 5. Васильченка Івана Гавриловича 6. Гніп Галину Несторівну 7. Гаценко Марію Захарівну 8. Гриценко Ганну Андріївну 9. Гаркушу Якова Севастьяновича 10. Джамбаз Прасков’ю Іванівну 11. Єрмінова Ігоря Михайловича 12. Загинайко Олександру Михайлівну 13. Іжболдіну Катерину Яківну 14. Коростельову Марію Андріївну 15. Кузнецову Марію Павлівну 16. Копінус Аллу Василівну // 17. Коробку Миколу Петровича

18. Давиденка Петра Архиповича 19. Литвин Лідію Лукінічну 20. Лисака Іллю Пилиповича 21. Лободу Онисію Іллінічну 22. Мелешкіна Костянтина Івановича 23. Нікітіну Марію Михайлівну 24. Ложку Петра Захаровича 25. Осятинську Риву Давидівну 26. Притику Миколу Григоровича 27. Полтавця Володимира Павловича 28. Пивоварову Валентину Андріївну 29. Прохоровича Георгія Івановича 30. Приходька Степана Степановича 31. Петрушу Катерину Карпівну 32. Сокол Семена Васильовича 33. Ткаченка Михайла Сергійовича 34. Щербину Людмилу Іларіонівну

На математичний відділ: Зарахувати без вступних екзаменів осіб, які закінчили учительський інститут: 1. Антоненко Марію Іванівну 2. Байдалу Олександра Олексійовича 3. Васильєву Валентину Федорівну 4. Ванжу Надію Павлівну 5. Герасименка Дмитра Григоровича 6. Гордєвську Марію Афанасівну 7. Єфремову Євгенію Дмитрівну 8. Єфремову Зінаїду Дмитрівну 9. Коврову Тетяну Павлівну 10. Лободу Мусія Степановича

11. Лотош Вікторію Олександрівну 12. Іванцову Зінаїду Михайлівну 13. Крот Раїсу Никонорівну 14. Муравйову Вікторію Василівну 15. Назаренко Людмилу Іванівну 16. Назарову Марію Іванівну // 17. Сургайло Любов Василівну 18. Шишленко Валентину Павлівну 19. Рубан Аліну Іванівну

Зарахувати без вступних екзаменів: 1. Рябуху Ольгу Олексіївну, яка закінчила педучилище на відмінно.


368

Зарахувати осіб, які склали вступні екзамени: 1. Алєксєєву Меланью Дмитрівну 2. Васильченко Риту Олексіївну 3. Гірняка Миколу Якимовича 4. Деримова Костянтина Архиповича 5. Деремову Ніну Павлівну 6. Єрещенко Марію Григорівну 7. Заяць Леоніда Терентійовича 8. Ільєнка Олександра Огійовича 9. Коломієць Аліну Олексіївну 10. Капцову Євдокію Григорівну 11. Кравець Євдокію Сидорівну 12. Ковальова Олексія Костянтиновича 13. Кутану Марію Іванівну 14. Керейко Варвару Павлівну 15. Міхальову Тамару Костянтинівну

16. Мелешкіну Олену Василівну 17. Петриченко Зою Георгіївну 18. Потоцьку Марію Іларіонівну 19. Пивоварова Василя Григоровича 20. Путятіну Катерину Афанасівну 21. Сухоіваненко Луізу Яковлівну 22. Северин Віру Захарівну 23. Світлицьку Марію Олександрівну 24. Тиху Варвару Андріївну 25. Ткаченко Василину Сергіївну 26. Фуркало Соломію Максимівну 27. Хвостатову Надію Василівну 28. Чукурну Єлизавету Федорівну 29. Шкруть Антоніну Фомінічну // 30. Шелудько Поліну Петрівну

На І курс природничого факультету зарахувати без вступних екзаменів осіб, які закінчили учительський інститут:

1. Божка Григорія Тимофійовича 2. Бурлакову Ніну Степанівну 3. Булгакову Тетяну Яковлівну 4. Волик Катерину Іванівну 5. Вовнянка Василя Гавриловича 6. В’ялих Галину Федорівну 7. Дем’яносову Ірину Євгенівну 8. Кізілову Лідію Григорівну 9. Крот Ніну Єлисеївну

10. Малярчук Марію Степанівну 11. Мясковську Катерину Миколаївну 12. Міріленко Олену Олександрівну 13. Опришко Лелю Іванівну 14. Рой Поліну Никифорівну 15. Середу Марію Андріївну 16. Тарасенко Ольгу Кіндратівну 17. Щербину Ганну Полікарпівну 18. Магдаліц Кіру Дмитрівну

Зарахувати осіб, які склали вступні екзамени: 1. Бойко Тихона Петровича 2. Бережну Ганну Харлампієвну 3. Бідну Надію Кіндратівну 4. Башук Ніні Гаврилівну 5. Ботвінкіну Марію Василівну 6. Воробйову Євдокію Платонівну 7. Вагіну Марію Степанівну 8. Вакулу Анатолія Юхимовича 9. Гетманенка Миколу Степановича 10. Дворніченко Галину Максимівну 11. Жайворенко Надію Дмитрівну 12. Змараду Марію Володимирівну 13. Збандут Олену Григорівну // 14. Зверєва Івана Михайловича 15. Зіненко Елеонору Федорівну 16. Кірвас Анатолія Михайловича 17. Котлярова Михайла Антоновича 18. Качан Валентину Андріївну 19. Кириченко Валентину Іванівну 20. Кириченко Ганну Василівну 21. Коваленко Катерину Іванівну 22. Кузьменка Миколу Микитовича 23. Крисько Макара Олексійовича 24. Крамаренко Марію Денисівну 25. Кірсанову Марію Омельянівну

26. Литвиненко Віру Ільїнічну 27. Гурову Віру Тимофіївну 28. Микулу Ольгу Пилипівну 29. Нечипорука Якова Григоровича 30. Ніколаєву Аду Георгіївну 31. Настенка Юрія Петровича 32. Олійник Уляну Іванівну 33. Ольшанську Ганну Михайлівну 34. Пуцату Вікторію Яковлівну 35. Попова Миколу Андрійовичу 36. Папаїку Людмилу Яковлівну 37. Прайсман Любу Менатівну 38. Приймак Федосія Пилиповича 39. Охонько Ілью Семеновича 40. Рахлій Степана Антоновича 41. Сидоренка Григорія Івановича 42. Скороход Надію Дмитрівну 43. Сердюк Віру Євдокимівну 44. Семенюту Василя Івановича 45. Третяка Федора Федоровича 46. Терентьєву Надію Сергіївну // 47. Циб Івана Харлампієвича 48. Шол Юлію Григорівну 49. Шевченко Любов Миронівну 50. Шиш Ніну Кирилівну


369

51. Крючкову Антонину Федорівну 52. Леваду Поліну Тимофіївну 53. Латуху Поліну Онисимівну 54. Лисенко Людмилу Василівну

55. Лавренка Степана Григоровича 56. Юрик Лілію Яківну 57. Яковенко Надію Корнієвну 58. Шабур Євгенію Федорівну


Архів БДПУ. — Спр. 48 (105). — Арк. 89 зв. – 92 зв. Оригінал. № 373 1953, серпня 14. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про відрахування студентки Н.К. Бідної, яка під час вступних іспитів виставила замість себе підставну особу

Наказ № 80

Осипенківського учительського інституту Від 14/VIII 1953 р.

§ 2. Перевіркою встановлено, що тов. Бідна Надія Кіндратівна під час вступних іспитів

на з/відділ в 1953 р. виставила замість себе підставну особу для писання творчих робіт, чим порушила правила вступу до вищого учбового закладу.

Зважаючи на неприпустимість такого вчинку, відчислити Бідну Надію Кіндратівну з числа студентів-заочників та повідомити Куйбишевський РайВНО про причину відчислення.


Архів БДПУ. — Спр. 55 (113)я84. — Арк. 2. Оригінал. № 374 1953, вересня 19. — Витяг з наказу директора інституту

Л.Є. Леоновського про іменування Осипенківського державного учительського інституту Осипенківським державним педагогічним інститутом

Наказ № 99-11

Осипенківського педагогічного інституту Від 19/ІХ 1953 р.

[...] // § 7.

Відповідно до наказу МО УРСР від 14.09 1953 р. за № 487, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР і ЦК КП України від 15 серпня 1952 р.1 Осипенківський Державний Учительський інститут з 1-го вересня 1953 року іменувати: «Осипенківський Державний Педагогічний інститут імені Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко».


Архів БДПУ. — Спр. 55 (113). — Арк. 23 зв., 27. Оригінал.



370

НАКАЗИ ПО АГЧ, ВПКП, ПІДСОБНОМУ ГОСПОДАРСТВУ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ АРХІВУ БДПУ

№ 375 1936, серпня 29. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про

винесення догани мотористу Гаврющенку

Приказ №__ пом. директора по адм. хоз. части Бердянского Гос. Учит. Института от 29.VIII.36 г.

§ 1. На неоднократные напоминания мотористу Гаврющенко, чтоб ускорил ремонт и

сборку мотора для пуска динамо, т. Гаврющенко уверил, что мотор к 25.VIII будет в исправности, однако мотор и 29.VIII не собран и нет гарантии, что ко дню нового учебного года в институте будет свет.

За такое халатное отношение к своим обязанностям и очковтирательства мотористу Гаврющенко выношу выговор и предупреждаю, если 1.ІХ с.г. электросвета не будет по вине мотора, будут приняты более строгие меры.

Пом. директора по хоз. части (Воронин)

Архів БДПУ. — Спр. № 27/27а. — Арк. 6. Копія.

№ 376 1936, вересня 20. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про затвердження штату студентської їдальні

Наказ № 73

п. директора по адмінхозчастині від 20.IX.36 р. § 1.

Затверджую штат по студїдальні при Бердян. Держ. Уч. Ін-ті в кількості 24-х чоловік з міцячною зарплатою крб. 2409 20 коп. нижчевказаний персональний штат: № Призвище та ім’я по батькові Посада Зарплата 1 Беліченко М.Г. Зав. їдал. 25550 2 Серік Ф.Г. Бух. 20550 3 Михайленко Я.Ф. Загот. 17000 4 Михайличенко Ф.С. Комір. 15000 5 Кизилова Є.У. Контролер 8000 6 Извекова Н.В. Касир 8000 7 Беев Л.А. Ст. повар 16000 8 Безпалова М.Ф. Повар 13600 9 Бражнікова П.А. Повар 13600 10 Глива М.О. Кухарка 10000 11 Селеніхіна В.А. Кух. роб. 6440 12 Саващенко Т.С. Кух. роб. 6440 13 Непочатих Є. Судомойка 6440 14 Носова Є. Судомойка 6440 15 Коврищенко А. Сборщик 6440 16 Цололо Р.И. Офіціант 8080 17 Картамишова Д. Офіціант 8080


371

18 Семенихина Р.О. Офіціант 8080 19 Козлова П.М. Офіціант 8080 20 Богусловськая В.Ф. Уборщица 6440 21 Дейнега Н.И. Буфетчиця 8080 22 Саркізова Буфетчиця 8080 23 Безбородько В. Хлеб. бух. 4040 24 Григоренко С.Р. Сторож 7300


№ 377 1936, листопада 11. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ

Вороніна про видачу щомісячної квартплати студентам, які живуть на приватних квартирах

Наказ № 85

п. директора по адмінхозчастині від 11.XІ.36 р.

§ 2. Встановити щомісячну квартплату студентам, що живуть на приватних квартирах

«кутки» в слідуючих розмірах: // Список студентів

№ Призвище, ім’я, по батькові

Курс Факультет Кількість карбов.

Прімітка

1 Гавриленко С.Н. II Природнич. 15 2 Жолуденко М.З. I // - // 15 3 Бондаренко М.З. III Хем. біологіч. 20 4 Третяк І.І. III // - // 20 5 Гончаренко А.А. I Природнич. 15 6 Трунов І.О. I // - // 15 7 Павленко О.Д. I Фізмат. 15 8 Маліков А. I // - // 15 9 Хаджинова К.П. III // - // 15 10 Контарева К.А. III Хем. біологіч. 15 11 Кінаш А.Н. I Географ. 15 12 Сердюк І.Ів. I // - // 15 13 Резніков І.М. I // - // 15 14 Захарченко М.А. I // - // 15 15 Скользнев О.М. II // - // 15 16 Саенко Н.О. I // - // 15 17 Лещенко А.К. II Природ. 15 18 Пітонова Н.Т. II // - // 15 19 Карзова Н.Г. I // - // 15 20 Карзова М.Г. I // - // 15 21 Пилипенко М.Т. I Географ. 15 22 Грілько К.Ф. I Природ. 15 23 Кочергова Г.Я. II // - // 15 24 Соколенко К.А. II // - // 15 25 Кучма В.Ф. II // - // 15 26 Шуть Н.П. II // - // 15 27 Щербина М.М. II // - // 15 28 Герман О.С. III Хем. біологіч. 15 29 Шаган Г.М. III Фізмат. 20 30 Синеок П.Г. II Фізмат. 15 31 Вдовиченко Н.Т. II Природ. 15 32 Корніенко Г.Д. II // - // 15


372

33 Піцик Н.Ф. II // - // 15 34 Галацька К.П. III Хем. біологіч. 15 35 Бродіхина М.К. II Природнич. 15 36 Коваленко Є.Н. I // - // 15 37 Гладкова Л.В. I // - // 15 38 Кириленко М.П. II 15 39 Уманскій І.Г. I Фізмат. 15 40 Колчкова В.Г. II Природ. 15 41 Цокало Г.С. I // - // 15 42 Булгакова М.С. III Хем. біологіч. 15 43 Снитко О.Я. III // - // 20 44 Тоцька А.Ф. II Фізмат. 15 45 Швець О.І. II // - // 15 46 Шинковський Г.І. I // - // 15 47 Адаменко М.П. I // - // 15 48 Гаритько Г. II Природничий 15 49 Жаборовській II Географ. 20 50 Скуйбіда II // - // 15

Бухгалтерії керуватись данним наказом при видачі квартплати кожному студенту зокрема.

П. Директора [Підпис] (Воронін) Секретар [Підпис] (Федорова)


№ 378 1937, січня 11. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про покращення догляду за худобою, про завершення ремонту тракторного парку і про план весняної посівної компанії

Наказ № 4

п. директора по адмінхозчастині від 11/I.37 р. § 1.

Работники подсобного хозяйства ин-та не имеют достаточного учета отела коров, вместо предполагаемого отела в конце января 1937 г. фактически начался отел в начале января; такая предположительность может только вести в ущерб хозяйству.

Обязываю под личную ответственность зав. хозяйством и бригадира немедленно вызвать специалиста ветврача для осмотра коров, а равно весь скот.

Выделить специальных людей для ухода и ночного дежурства за коровами. На прикрепленных людей возложить ответственность за сохранение всего

нарождающего молодняка, как по крупному рогатому скоту, а также овечьему стаду. Организовать особый уход и корм за новотельными коровами, для чего установить

норму кормов по определенному правилу о кормлении дойных коров. Указать руководителям подсобного хозяйства, что они за все последствия, не

только отелом и уходом скота, а и за состояние хозяйства несут судебную и материальную ответственность.

§ 2. Закончить ремонт тракторного парка и всего хозяйственного инвентаря к весенней

посевной кампании к 10/II.37 р. Причем о ходе ремонта всего хозяйственного инвентаря и о состаянии хозяйства каждую пятидневку в соответственной форме информировать Директора ин-та.

§ 3. Зав. подсобным хозяйством не позже 17/I.37 р. представить // на утверждение

дирекции план весенней посевной компании и план роботы хозяйства на І квартал.


373

Роботу I-го квартала и главным образом план весенней посевной компании проработать на производственном совещании и на собрании робочих хозяйства.

П. Директора [Підпис] (Воронін) Секретар [Підпис] (Федорова)


№ 379 1937, липня 14. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про щодекадну перевірку виходу бринзи

Наказ № 59

п. директора по госп. частині від 14/VII.37 р. § 1.

Из присылаемых актов в институт установлено, что до сего времени не было проверки фактического выхода брынзы. Обязываю зав. хозяйством каждую декаду, т.е. не менее 3-х раз в месяце производить фактическую проверку выхода брынзы, оформляя каждый раз соответствующими актами, для чего создать комиссию в составе зав. хозяйством, чабана, брынзевара и бухгалтера.

Читал [Підпис] П. Директора [Підпис] (Воронін)


№ 380 1937, вересня 27. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про заборону зав. їдальні та зав. допоміжним господарством приймати і звільняти робітників без затвердження дирекції і про зіпсовані яйця, що надійшли до студїдальні з підсобного господарства

Наказ № 79

пом. директора по адміністративно-господар. частині Учительського Ін-ту від 27.IХ 1937 р.

§ 1. За останній час як по їдальні, а також по допоміжному сільському господарству

керівники без затвердження дирекції приймають і звільняють робітників. Керівники цих установ не виконують наказа Директора інституту від 25.IV.1937 р.

№ 56. Забов’язую під особисту відповідальність зав. їдальні та зав. допоміжним

господарством припинити прийом і особливо звільнення робітників без затвердження Дирекції.

На кожний прийом або звільнення робітників необхідно доповісти Дирекції інституту.

В разі порушення цього наказу на винних буде накладено самі суворі адміністративні стягання та всі витрати, які виникнуть в зв’язку з звільненням того чи іншого робітника, будуть віднесені за рахунок особи, яка порушила цього наказу.

§ 2. На підставі актів їдальні та допоміжного господарства про закуплю яєць в кількості

716 шт. встановлено, що господарство здало їдальні 28.VIII.37 р. 535 шт., з яких негідних для харчування 500 шт. Останні в кількості 216 шт. зіпсувалися в кладовій їдальні.

Наказую їдальні під особисту відповідальність зав. їдальні та зав. виробництвом віднести вартість за рахунок винного в зіпсуванні 216 шт. яєць та всі продукти приймати в присутності робітника, якій здає в їдальню, і оформляти відповідними актами.

По допоміжному господарству під відповідальність // зав. господарством віднести вартість зіпсованих яєць в кількості 500 шт. за рахунок винного, в разі вина збиральниці,


374

яка відповідає за цю ділянку роботи, негайно звільнити з роботи збиральниці та справу передати до суду.

Зав. господарством тов. Писаревському ставиться на вид за халатне відношення до контролю щодо збирання та своєчасної здачі яєць в студїдальню.

За виконання цього наказу відповідають керівники установ. Не пізніше як до 2.X.37 р. доповісти Дирекції про вжиті відповідні заходи. П. Директора [Підпис] (Воронін)


№ 381 1937, жовтня 15. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про завершення капітального ремонту по інституту

Наказ № 84

п. директора по адмін. госп. частині від15.X.37 р. Бердянського Держ. Учит. Ін-ту

§ 1. Вважати капитальний ремонт по інституту в основному закінченим, а всі кошти, які

призначені на капитальний ремонт, а того ж і біжучий — витраченими. Наказом по адміністративно-госпдар. частині від 8.VII.37 р. № 58 тов. Сидоров був

прийнятий на роботу як технік-керівник на ремонтний сезон. Попередити тов. Сидорова, що по закінченні встановленого строка він буде

звільнений без будь-яких компенсацій. § 2.

Тов. Сидорову не пізніше 25-го жовтня забезпечити повне закінчення ремонтних робіт, в тому числі збудувати димохідний димар над лазнею, боровки над інститутом, закінчити ремонт квартир технічних робітників, бухгалтерією, водогонні роботи і 28-го жовтня цього року представити повний технічний відчит по всіх проведених капитальних роботах.

П. Директора [Підпис] (Воронін)


№ 382 1937, жовтня 10. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про вивезення залишків зібраного врожаю, про погану організацію охорони картоплі та про незадовільний стан відкорму свиней

Наказ № 85

директора по адмін. хоз. частині від 10.X.37 р. Бердянського Держ. Учит. ін-ту

§ 1. Не дивлячись на гарну погоду, все ж таки очистка та вивозка товарових лишків

Державі не починалось. Під особисту відповідальність зав. підсобним господарством тов. Писаревського

негайно провести очистку усього збіжжя і до 18-го жовтня вивезти усі товарові лишки на склепи Заготзерна, для чого припустити тимчасове проведення найому робочої сили.

§ 2. Зав. підсобним господарством т. Писаревський не організував по дійсному охорону

картоплі у степу; що мало місто неодноразової крадіжки картоплі. Звертаємо увагу тов. Писаревського, як завідуючого підсобним сільським

господарством, на серйозну відповідальність перш за все за охорону соціалістичного майна.


375

Під особисту відповідальність зав. підсобним господарством на протязі 2-х днів включно до 12.Х викопати картоплю і здати її до їдальні. Виявити винуватців безвідповідальної охорони картоплі і листовно донести Дирекції для притягання винних до судової відповідальності.

§ 3. Особистою перевіркою встановлено, що відкорм свиней проходе незадовільно, а

тому свиней треба поділити на 2 гр., в одній з них повинні бути свині гарної вгодованості, які повинні бути відкормлені до 1.XI.37 р. та здані для виконання м’ясоздачі по групі свиней і для убою в їдальню до // ХХ-ї роковини Жовтневої Революції. [...]

П. Директора [Підпис] (Воронін)


№ 383 1937, листопада 25. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про винесення догани Ф.Ф. Гончару за «систематичну явку в п’яному вигляді в головний корпус інституту, за брутальну поведінку, за образу співробітника»

Наказ № 95

п. директора по адмін. госп. частині від 25.XI.37 р. Бердянського Держ. Учит. ін-ту

[...] § 3. За систематичну явку в п’яному вигляді в головний корпус інституту, за брутальну

поведінку, за образу співробітника тов. Кіселенко, виношу догану тов. Гончар Ф.Ф. і попереджаю: коли буде провадити і надалі, буде звільнений з роботи.

П. Директора [Підпис] (Асламов)


№ 384 1938, січня 4. — Наказ помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про доручення коменданту приписки та виписки мешканців головного учбового корпусу

Наказ № 2

п. директора по адмін. госп. частині від 4.I.38 р. Бердянського Держ. Учит. ін-ту

§ 1. Тов. Іванюшенко З.С., коменданту Головного корпусу ін-ту, доручаю вести

приписку та виписку мешканців Головного Учбового корпусу. П. Директора [Підпис] (Асламов)


№ 385 1938, лютого 4. — Наказ помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про видачу студентам постільної білизни та надання місця в гуртожитку лише після одержання довідки про проходження санобробки

Наказ № 12

п. директора по адм. госп. частині Бердянського Держ. Учит. ін-ту від 4.II.38 р. § 1.

Всі студенти, які прибувають з відпуску, одержують постільне приладдя та місце в гуртожитку після проходження санобробки (баня, санобробка), а тому коменданту


376

гуртожитків не видавати прибуваючим студентам постільного приладдя та місце в гуртожитку до представлення довідки про проходження санобробки.

П. Директора [Підпис] (Асламов)


№ 386 1938, липня 7. — Наказ помічника директора з АГЧ Стешенка про забезпечення гуртожитків питною водою та інш. на період приїзду заочників

Наказ № 54

пом. директора по адм. госп. частині Бердянського Учительського інституту від 7.VII.1938 року

В зв’язку з маючимися випадками запізнення приставки путьової води до моменту підйому студентів-заочників (гуртожиток № 2 та Пушкінської № 15), що відбивається негативно на ході учоби, а тому аби запобігти це, наказую:

§ 1. Під особисту відповідальність зав. господарством т. Коротченко приставляти

своєчасно і в достатній кількості питьову воду, забезпечивши постачання водою студентів-заочників, які мешкають на протязі всього періоду учоби.

§ 2. Тов. Коротченко на протязі одного дня придбати баки для питьової води,

встановивши їх в нижньому і поверховому етажах учбового корпусу. § 3.

Тов. Коротченко переглянути всі баки, їх придатність з санітарного боку (тобто в баках повинно щодня міняти воду, бак повинен бути зачинений, кружка повинна бути прив’язана).

§ 4. Зав. гуртожитками т. Троценко звернути особисту увагу на своєчасне вбирання і

провітрування помешкань, дезинфекцію койок і митье підлог. § 5.

т. Троценкові на протязі одного дня обладнати гуртожитки заочників (школи № 2 – 4) тумбочками і в достатній кількості електричними лампочками.

§ 6. т.т. Коротченко та Троценкові 9-го липня о 10 год. ранку інформувати мене про

виконання цього наказу. Пом. Директора по адм. госп. частині [Підпис] (Стешенко)


№ 387 1938, жовтня 4. — Наказ помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про обладнання в їдальні окремих столів для студентів-відмінників

Наказ № 78

Пом. Директора по адмін. госп. частині від 4/X 1938 року § 1.

Для створення кращих побутових умов для студентів-відмінників Бердянського Учительського інституту мною було запропоновано зав. їдальні т. Мартиненко обладнати окремі столи для відмінників навчання, але моє розпорядження і досі не виконано, а тому пропоную:

1. Другий поверх їдальні обладнати для відмінників навчання, закріпивши для обслуговування їх відповідний обслуговуючий і технічний персонал, причому відмінники повинні обслуговуватись в першу чергу.


377

2. Зав. їдальні разом з профкомом розробити порядок обслуговування і форму пропуска для входа в їдальню відмінників навчання, подав мені розроблений матеріал не пізніше 15/X.38 року.

§ 2. Для урегулювання обслуговування всіх студентів і приватних осіб, пропоную зав.

їдальні тов. Мартиненко розподілити часи видачі сніданків і обідів так, щоб харчування приватних осіб не відбивалось на часі студентів і нормальній роботі їдальні.

Всі опрацьовані матеріали подати мені на затвердження до 15/X.38 року. Пом. Директора по адмін. частині (Трощенко)


№ 388 1938, листопада 28. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ

Г.А. Трощенка про правила пропуску до навчального корпусу і виїзду транспорту з інститутського двору

Наказ № 87

по адмін. госп. частині Бердянського Учительського Інст-ту від 28/XI 38 р.

[...] § 3. С 1.XII.38 года вменяю в обязанность швейцарам учебного корпуса, что допуск с

парадного в главное учебное здание разрешается исключительно по студенческим билетам, лекторский персонал проходит по удостоверениям; что же касается остальных посетителей, не имеющих пропусков на право входа в главное учебное здание, направляются на парадное в канцелярию для получения пропуска. Пропуска выдают пом. директора по админ. хоз. части и секретарь канцелярии ин-та. В случае обнаружения нарушения настоящего приказа со стороны работников института буду принимать самые серьезные меры вплоть до увольнения с работы. //

§ 4. Тов. Белозуб, дворнику Института, предлагаю днем запирать ворота и со двора без

разрешения или пропуска не выпускать все виды транспорта, как с грузом, так и порожняком, и в каждом отдельном случае требовать пропуск на право выезда со двора.

Пом. директора по адм. хоз. части [Підпис] (Трощенко)


№ 389 1939, січня 11. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про порядок явки на роботу і уходу з роботи співробітників

Утверждаю Директор Ин-та /Сушко/

Распоряжение № 4 по административно-хозяйственной части Бердянского Учительского Института

от 11 января 1939 г. § 1.

Согласно приказа Директора Института от 10/1 1939 г. за № 5, § 2, устанавливаю следующий порядок явки на роботу и ухода с работы по отделам: общая канцелярия, бухгалтерия, канцелярия заочного отдела и учебной части, а именно:

1. С 13/1 1939 г. каждый сотрудник указанных выше отделов обязан получить у делопроизводителя т. Заезжай личный рабочий №.

2. При явке на работу сотрудники обязаны вешать свои рабочие №№ на доску, и при уходе с работы № брать с собой.


378

3. Доска должна быть открыта до 9 часов 5 мин., после чего запирается на замок и допуск вешания рабочих номеров прекращается.

4. В 3 ½ часа вечера перед окончанием занятия доска открывается и все сотрудники обязаны взять рабочие №№.

5. Сотрудники, не повесившие свой рабочий № до закрытия доски, а равно и не взявшие своего № при уходе с работы, будут считаться прогульщиками.

6. Контроль по учету явки на работу, а равно и ухода с работы возлагаю на делопроизводителя т. Заезжай, которой вменяю в обязанность каждый день в 2 часа дня докладывать мне рапортом в письменной форме о состоянии явки на работу и ухода с работы, т. е. лиц опоздавших на работу и лиц ушедших преждевременно с работы.

7. В части технических работников по главному учебному корпусу и общежитиям контроль явки на работу возлагаю на следующих товарищей:

1. По главному учебному корпусу на коменданта здания Иванющенко З.С., которому вменяю в обязанность ежедневно в 2 часа дня подавать мне сведения о явке на работу и уходе с работы техн. работниц, указывая час прихода на работу и час ухода с работы.

ПРИМЕЧАНИЕ: 1. Сюда входят также работники гардеробной, дежурные швейцары, истопники, дворники, сторожа и т. д.

2. По общежитиям, за явку на работу и уход с работы работников, ответственность возлагаю на заведующего общежитиями тов. Троценко, которому также вменяю в обязанность подавать мне сведение в письменной форме в установленный час.

ПРИМЕЧАНИЕ: 2. В состав сведений по общежитиям входят уборщицы, истопники, дезинфекторы, дворники, конюха и т.д.

Лица, не выполняющие или нарушающие настоящее распоряжение, будут привлечены к административной ответственности, вплоть до увольнения с работы.

Пом. директора по админ. хозяйств. части [Підпис] (Трощенко)


№ 390 1939, квітня 14. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про покращення догляду за худобою та кіньми та про інші питання

Распоряжение № 18

по админ. хоз. части Бердянского Учительского Института от 14/IV 39 г.

§ 1. Мной установлено, что даванные распоряжения по сельск. хозяйству выполняются

неаккуратно, о чем свидетельствует недостаточный уход за скотом и лошадьми. Во дворе кругом беспорядок; в конюшнях и стойлах грязь.

Трудовая дисциплина стоит не достаточно на должной высоте среди рабочих. Имеются случаи прогулов со стороны работников хозяйства, а также имеются случаи несвоевременной доставки рабочим хлеба из города. Исходя из вышеизложенного предлагаю:

1. Лошади должны быть закреплены за ездовыми. Ездовой обязан каждое утро выводить во двор лошадь и подвергать тщательной чистке, а в летнее время, не менее // двух раз на пятидневку, купать.

В конюшнях должна быть образцовая чистота и порядок. 2. Коров подвергать ежедневной чистке щеткой, причем шерсть «линка» должна

собираться и сдаваться государственным организациям. Перед дойкой вымя коров промывать теплой водой и перед выгоном на пастьбу смазывать вазелином.

Предупредить доярок, что за плохой уход за коровами будут привлекаться как к материальной, так и к административной ответственности.


379

В коровнике должна быть образцовая чистота. Ответственность за нее возложить на определенного работника, который следил бы за санитарным состоянием в стойлах, коровника и телятника. Даваемый корм коровам (полова) обязательно мочить и перемешивать, а также давать 200 – 300 грамм муки-посыпки. Категорически воспретить курение табака возле построек и соломы, составляя на нарушителя акт с передачей нач. милиции для наложения штрафа.

3. Во всех зданиях конюшен, коровника, свинарника и т. д. произвести надлежащий ремонт и побелку как внутреннюю так наружную. Срок: до 28/IV.39 г.

4. Не допускать лодырничества и разгильдяйства, проявляемые со стороны отдельных работников, принимая к ним самые серьезные меры административного воздействия, вплоть до увольнения и предания суду.

5. Своевременно заботиться о рабочих хозяйства в части обеспечения и доставки печеного хлеба и других продуктов по заявкам рабочих.

6. Рабочих обеспечить спецобувью и спецодеждой; которым положено по закону. Срок до 1/V.39 г. А также обеспечить доярок и свинарок по 1 куску мыла на месяц.

7. Тов. Тарасенко Г. за остановку на целую ночь трактора без уважительных причин и за то, что // он эту ночь проспал, допустив прогул в работе, с работы немедленно уволить, за допущенный прогул и за несоответствие своему назначению.

Основание: заявление рабочих на общем собрании от 13/IV.39 г. 8. Тов. Кирову В., доярку, с работы снимаю за прогул. 9. Тов. Кривунь, конюха, за содержание лошадей в грязном виде в день вывода на

военный смотр поставить на вид и предупредить, чтобы в дальнейшем лошади содержались в чистоте и опрятности.

10. Тов. Жечко Г., кладовщику хозяйства, за несвоевременное обеспечение рабочих в части снабжения хлебом и другими продуктами в срок, об’явить строгий выговор с предупреждением. Предупредить, что в случае повторений подобных явлений с работы будет снят и предан суду.

11. Обязать т. Смокова, бухгалтера хозяйства, под личную ответственность организовать и вести систематический своевременный учет труда работников хоз-ва, вывешивая ежедневно для сведения рабочих табель за проработанный день.

12. Привести в надлежащий вид хозяйственный двор, убрав весь ненужный хлам с территории двора в отдаленное место (за склады). Свалку навоза организовать не ближе чем на 20 – 25 метров от свинарника в общую кучу или же валом для ограждения подступа воды к хозяйству.

13. В конюшнях и во дворе до 27/IV.39 г. усыпать песком, разравняв бугры, а также провести ров от коровника на расстоянии 25 – 30 метр. вниз для спуска «жижи», и в дальнейшем эти мероприятия взять за основу.

14. Исправить пожарную машину, привести ее в надлежащий вид, как-то: ремонт, покраску, а также поставить ее на колеса. Срок: до 25/IV.39 г.

Пом. Директора по админ. хоз. части [Підпис] (Трощенко)


№ 391 1939, червня 3. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про порядок забою худоби та про інші питання


Пом. Директора по админ. хоз. части Берд. Учит. Ин-та от 3/VI.39 г.

§ 1. Невзирая на мое категорическое запрещение производить убой молодняка телят,

все же убой телят продолжается (случай 17/V.39 г. 2-х телят весом 65 кг.). За невыполнение и грубое нарушение моего распоряжения заведующему с/хозяйством тов.


380

Шевчуку И.М. об’являю выговор, предупреждаю в последний раз, что в случае повторения случая убоя телят без санкции Директора или моей дело будет передаваться прокурору для привлечения к ответственности.

§ 2. В дальнейшем в части убоя скота как крупного, так и мелкого (коров, телят, овец,

свиней), а также и птицы производить только с разрешения Директора или моего, для чего в каждом отдельном случае подавать докладную записку на мое имя и производить убой после получения разрешения. В противном случае за всякий отдельный момент с виновных будет взыскиваться стоимость убитого животного. //

§ 3. На всех павших животных, как на скот, так и на птицу, составлять немедленно акты

и с заключением ветврача представлять мне на утверждение для списания павшего скота и птицы с учета хозяйства.

§ 4. Запрещаю производить прием, увольнение и смещение как по столовой, так и по

с/хозяйству работников следующих должностей: 1) бухгалтеров, 2) бригадиров, 3) шеф-поваров, 4) зав. производством и 5) кладовщиков. Указаные должности заведующими представляются мне и утверждаются Директором ин-та, по моему и старшего бухгалтера представлению.

Пом. Директора [Трощенко]


№ 392 1936, грудня 17. — Витяг з наказу помічника директора з ПКП С.С. Філоненка про затвердження списку рецензентів і консультантів по фізмат факультету

Наказ № 1

Пом. директора по ПКП БДУ Ін-ту від 17.ХІІ 36 р.

§ 1. Затверджую рецензентами і консультантами по фізмат ф-ту таких лекторів: 1. Педагогіка т. Ляшенко 2. Психологія т. Тесля 3. Елементарна математика т. Єфремов 4. Методика математики т. Кара-Курчі 5. Матам. аналіз т. Казетов 6. Аналіт. геометрія т. Гончар 7. Рисов. з нарисн. геом. т. Пісна-Дементієнко 8. Хемія загальна т. Садогорська 9. Фізика експериментальна т. Кілімов 10. Метод. фізика т. Ягненко По природничому ф-ту: 1. Педагогіка т. Сахацький 2. Психологія т. Тесля 3. Хемія т. Філоненко 4. Ботаніка т. Артемчук // 5. Зоологія т. Іваненко 6. Метод. природознав. т. Артемчук 7. Фізика експериментальна т. Піпіч 8. Фіз. географія і заг. земл. т. Спаський Географічний відділ: 1. Педагогіка т. Сахацький


381

2. Психологія т. Тесля 3. Геологія і мінералогія т. Спаський 4. Фіз. географія і заг. земл. т. Спаський 5. Фіз. географія СРСР і кап. світу т. Спаський 6. Економ. географія СРСР т. Бачаров 7. Економ. географія кап. світу т. Бачаров 8. Метод. географія т. Спаський 9. Картографія з основ. геодезії т. Чучупак 10. Фізика експериментальна т. Піпіч 11. Хемія т. Садогорська 12. Ботаніка т. Кулик 13. Зоологія т. Іваненко Всі вищезазначені рецензенти // ведуть свою дисципліну і персонально

відповідають за стан її засвоєння заочниками, екстернами, аж до закінчення студентами ін-ту.

[...] Пом. директора по ПКП [Підпис] (Філоненко)

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10б. — Арк. 1 – 2. Оригінал. № 393 1937, липня 15. — Наказ помічника директора про штат дитячих

ясел, визначений на час липневої сесії заочників

Наказ № 26 від 15.VII 37 р.

§ 1. Згідно умови, складеної з Берд. Р.З.В., від 28.06.37 р., встановити слідуючий штат

дит’ясел під час липневої сесії заочників: 1. Зав. дит’ясел т. Кізільбаш Варв. Павлівна з 29.06.37 р., ставка 300 карб. на міс. // 2. Лікар Тульчинська Зінаїда Марковна з 03.07.37 р., ½ ставки 200 карб. на міс. 3. Сестра виховат. Антонова Нат. Олександр. з 30.06.37 р., ставка 180 карб. на міс. 4. Виховат. Бичкова Єфросінья з 01.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. 5. Виховат. Ференкс з 01.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. 6. Няня Бережна Марія з 01.07.37 р., ставка 90 карб. на міс. 7. Няня Котлярова Мар. Федорівна з 01.07.37 р., ставка 90 карб. на місяць. 8. Няня Андреева Татьяна Іванівна з 01.07.37 р., ставка 90 карб. на міс. 9. Вбиральниця Мільчевська Люб. Васильов. з 09.07.37 р., ставка 80 карб. на міс. 10. Кухарка Соколова Мар. Абрам. з 12.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. 11. Сестра Кононенко Мар. Петровна // з 01.07.37 р., ставка 180 карб. на міс. 12. Сестра Мамоцька Вера Олександр. з 01.07.37 р., ставка 180 карб. на місяць. 13. Виховат. Кайба Єлена Васильовна з 01.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. 14. Виховат. Кулік Тамара Яковлевна з 01.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. 15. Кухар Поліщукова Антон. Мих. з 01.07.37 р., ставка 120 карб. на міс. Пом. директора [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10. — Арк. 18 зв. – 19 зв. Оригінал. № 394 1937, липня 16. — Наказ помічника директора про скорочення

штату дитячих ясел через малу кількість дітей заочників, які прибули на сесію

Наказ № 27

Від 16.VII 37 р. по заочному відділу Б.Д.У.І.


382

§ 1. В зв’язку з тим, що в дит’яслах інституту мала кількість дітей заочників, які

прибули на сесію // з 05.07 37 р., скоротити слідуючий штат: 1. Сестру Кононенко М.П. 2. Сестру Мамоцьку В.О. 3. Виховат. Кайба Є.В. 4. Виховат. Кулік Т.Я. 5. Кухарку Поліщукову з 12.07 37 р. Пом. директора [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10. — Арк. 19 зв. – 20. Оригінал. № 395 1937, серпня 3. — Наказ помічника директора про звільнення штату

дитячих ясел у зв’язку із завершенням сесії заочників

Наказ № 30 від 3.VIIІ 37 р.

§ 1. В зв’язку з тим, що робота липн. сесії закінчена, звільнити штат дит’ясель з

04.08.37 р., сплативши їм за вихідні дні 6, 12, 18, 24 та 30.07 згідно існуючого законоположення.

Пом. директора [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10. — Арк. 21. Оригінал. № 396 1937, серпня 23. — Наказ помічника директора зі списками

студентів, переведених на другий курс, і зі списком допущених до державних іспитів

Наказ № 32

від 23.VIIІ 37 р. § 1.

Студентів заочників і екст., які повністю здали іспити за навчальним планом 1 курсу, перевести на 2-й курс, а саме:

Фіз. математ. ф-т. Заочн.: 1. Аксютіну П.Г. 6. Вергун О.Я. 2. Зурнаджі А.К. 7. Водяний Р.М. 3. Гончаренко М.М. 8. Іванов І.А. 4. Сідун К.І. 9. Черненко П.П. 5. Зубов С.С. 10. Німченко О.І. Екст. 1. Якименко Ф.І. 11. Легеза Н.М. 2. Харченко І.Й. 12. Шрам С.Т. // 3. Черний П.Д. 13. Гаркавенко С.Б. 4. Шестопалов Г.М. 14. Янцен Ф.Ф. 5. Пономаренко Г.Я. 15. Шалашев М.Д. 6. Лантух Г.Д. 16. Шелько Д.П. 7. Сорокотяга М.Я. 17. Зозуля І.К. 8. Ленчик Є.А. 18. Шитіков Г.Д. 9. Шостак С.Л. 19. Тарасенко М.І. 10. Лісовецький І.Б. 20. Гогунський Є.В.


383

Природнич.ф-т: 1. Мережко Г.К. 13. Смола П.Л. 2. Кравець Я.М. 14. Бойко М.І. 3. Земляна П.Г. 15. Левенець Ф.І. 4. Фартушний С.П. 16. Чернишев Г.Ф. 5. Шостак І.Є. 17. Фоміна С.Г. 6. Бакума Ф.Д. 18. Сергієнко Ф.П. 7. Забіяка А.А. 19. Сорокін А.В. 8. Івченко Г.Ф. 20. Іщенко Я.П. 9. Іваненко В.Ю. 21. Салімоненко Д.Г. 10. Кривошей Є.С. 22. Цибенко М.П. 11. Короленко С.Г. 23. Андрійко І.С. 12. Самойленко Д.Г. 24. Прищенко І.С. // 25. Тиндик О.Г. 35. Онопрієнко І.Й. 26. Іваненко В.Ю. 36. Тітов Г.А. 27. Тарасенко М.Й. 37. Розсохач П.М. 28. Лях М.І. 38. Федаш Ф.І. 29. Ламан С.Т. 39. Кліменко О.П. 30. Палій Д.О. 40. Прудко О.Ф. 31. Шитіков Д.О. Екстерни 32. Таранець І.Я. 1. Щербіна І.Й. 33. Штанько М.М. 2. Ахтирський А.М. 34. Горбатенко Н.Ф. Географічний ф-т: 1. Бутев Ф.В. 30. Дерипасько В.А. 2. Богуслов І.А. 31. Д’яківський К.М. 3. Войт Я.Д. 32. Красовський М.А. 4. Войт Ф.Д. 33. Камліцький Ф.П. 5. Гольц І.М 34. Коляда С.М. 6. Жегіла Є.С. 35. Лисенко Ф.К. 7. Загорій І.В. 36. Мамошко М.П. 8. Кущ С.С. // 37. Нужна Є.С. 9. Курилюк В.В. 38. Хорольський І.П. 10. Леоненко С.Л. 39. Хорс І.І. 11. Мар’яш М.Я. 40. Швиданенко М.Б. 12. Щербіна Ф.І. 41. Бортніков А.А. 13. Ядіг Є.Ф. 42. Волков І.М. 14. Басіна М.А. 43. Заруцька А.К. 15. Бондаренко М.О. 44. Зозуля П.П. 16. Дорогокупля Й.О. 45. Куленко О.А. 17. Серова В.К. 46. Назаренко Т.В. // 18. Козлов Ю.І. 47. Свергун І.П. 19. Левченко В.А. 48. Солодовник А.Ф. 20. Масленіков М.А. 49. Торяник П.Р. 21. Мусієнко П.П. 50. Фомін М.Я. 22. Омельчак І.Т. 51. Аліфонов М.С. 23. Плохий О.Т. 52. Котляров Н.С. 24. Сінченко П.О. 53. Онупрієнко І.І. 25. Стеценко І.Д. 54. Руденко О.Л. 26. Савченко А.Ф. 55. Швець В.М. 27. Федорець П.С. 56. Сумський І.О. 28. Бутвін І.С. 57. Теренюк О.Д. 29. Бабкін М.Ф. 58. Тимошенко І.С.


384

59. Хорошун Д.Д. 5. Руденко-Пастерна 60. Шульга В.М. 6. Самохвалова М.Д. 61. Орестенко В.С. 7. Чулаков І.І. 62. Вікторов Ф.І. 8. Кобецькой Г.Г. 63. Волошин Я.М. 9. Березняк Є.С. 64. Сомік П.П. 10. Любецький Х.І. 65. Столяр Ю.Р. 11. Кириленко М.Д. 66. Малесь Т.Г. 12. Просянкин М.О. 67. Жовницький Г.П. 13. Пальоха П.І. 14. Сідоренко О.Л. Екстерни 15. Палагута М.Г. // 1. Богославський І.І. 16. Дехтяренко П.С. 2. Василенко Б.М. 17. Романьоха М.О. 3. Козлов В.Я. 18. Райгородський Л.І. 4. Моленко С.С.

§ 2. Студ. від. підв. кваліф. вчителів, які повністю склали іспити за навчальним планом

Учит. ін-ту, допустити до випускних іспитів в жовтні м-ці 1937 р. По фіз.мат. По географічному 1. Біло-Білова А.А. 1. Копійковський Р.П. 2. Ганжа К.П. 2. Попов П.І. 3. Дубченко О.Г. 4. Харченко І.Й. По природничому 5. Короткий Г.Р. 1. Стеценко І.І. 6. Легеза Н.М. 2. Гавриш І.М. Пом. директора [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10. — Арк. 23 зв. – 26. Оригінал. № 397 1937, вересня 27. — Наказ помічника директора з ВПКП зі списками

зарахованих до складу студентів

Наказ № 36 від 27.ІХ 37 р.

§ 1. Згідно протоколу № 1 від 25.08 37 р. та № 2 від 14.09 37 р. приймальної комісії

зарахувати до відділу підвищення кваліфікації учителів слідуючих т. т.: Географічний ф-т: 1. Сохацького М.Ф. І к. без вст. іспитів 16. Д’яченко Ю.А. без вст. іспитів 2. Жернокльов М.П. без вст. іспитів 17. Величко П.М. без вст. іспитів 3. Касьяненко В.М. без вст. іспитів 18. Чумак В.Т. без вст. іспитів 4. Бородавкина Д.С. без вст. іспитів // 19. Реученко Г.Я. без вст. іспитів 5. Третьяк М.Н. без вст. іспитів 20. Арделян О.О. без вст. іспитів 6. Рак М.Г. без вст. іспитів 21. Безуглий П.П. без вст. іспитів 7. Трохименко Я.І. без вст. іспитів 22. Будко П.П. без вст. іспитів 8. Кисильова І.Я. без вст. іспитів 23. Бондарь О.Ф. без вст. іспитів // 9. Лобода М.С. без вст. іспитів 24. Баженов Н.Т. без вст. іспитів 10. Масюта Ю.Г. без вст. іспитів 25. Біляєв Д.С. без вст. іспитів 11. Карпенко А.Г. без вст. іспитів 26. Богданов П.О. без вст. іспитів 12. Хуторний С.Й. без вст. іспитів 27. Гречка К.М. без вст. іспитів 13. Хандажевський без вст. іспитів 28. Гаценко А.С. без вст. іспитів 14. Дроздов С.С. без вст. іспитів 29. Горіславець І.Є. без вст. іспитів 15. Родін П.Г. без вст. іспитів 30. Галайда Г.Ф. без вст. іспитів


385

31. Дорошенко П.С без вст. іспитів 51. Чубенко І.М. без вст. іспитів 32. Єрмакова В.Я. без вст. іспитів 52. Чумаченко Г.Й. без вст. іспитів 33. Залозний І.С. без вст. іспитів 53. Юхименко Г.Д. без вст. іспитів 34. Зубенко С.А. без вст. іспитів 54. Винницький Є.В. без вст. іспитів 35. Колісник П.В. без вст. іспитів 55. Сухобок М. К. 2 к. без вст. іспитів 36. Коцила М.О. без вст. іспитів 56. Хромишева М.М. 1 к. без вст. іспитів 37. Кулик О.Т. без вст. іспитів 57. Андрюсенко Ф.П. без вст. іспитів 38. Крижко М.І. без вст. іспитів 58. Романенко І.С. без вст. іспитів 39. Космін М.Г. без вст. іспитів 59. Кірпалова Ю.С. без вст. іспитів 40. Літвінов Г.С. без вст. іспитів 60. Подоляк І.І. ІІ к. ф. мат. 41. Мудренко І.Д. без вст. іспитів 61. Малтобора Ф.Г. 1 к. географ. 42. Носач І.І. без вст. іспитів 62. Плоткін Р.Л. без вст. іспитів 43. Невінний В.Д. без вст. іспитів // 63. Олійник С.К. без вст. іспитів // 44. Пальцун М.А. без вст. іспитів 64. Невінчаний В.Н. 1 к. без вст. іспитів 45. Понізов О.Т. без вст. іспитів 65. Стадніченко Г.Ф. без вст. іспитів 46. Пономаренко Н.Ю. без вст. іспитів 66. Воробйов О.К. без вст. іспитів 47. Середа І.В. без вст. іспитів 67. Синьокий П.І. без вст. іспитів 48. Стояновський І.В. без вст. іспитів 68. Басін О.Г. ф.мат. без вст. іспитів 49. Чаус І.Ф. без вст. іспитів 69. Пенжерова Н.С. без вст. іспитів 50. Чугуєнко І.Є. без вст. іспитів Фіз. математичн. ф-т: 1. Ванін В.Б. І к. без вст. іспитів 8. Михайленко Г.С. без вст. іспитів 2. Поліщук І.М. без вст. іспитів 9. Михайлов Ю.П. без вст. іспитів 3. Денисенко П.Я. без вст. іспитів 10. Олексієва К.Н. без вст. іспитів 4. Глущак А.І. без вст. іспитів 11. Шалобаєв Н.І. без вст. іспитів 5. Охотнік М.М. без вст. іспитів 12. Демченко О.П. без вст. іспитів 6. Коваленко Ф.М. без вст. іспитів 13.Шумаков С.К. без вст. іспитів // 7. Дубін Г.Є. без вст. іспитів 14. Вовк М. А. 2 к. ф-м без вст. іспитів Природничий ф-т: 1. Мінакова М.П. 1к. без вст. ісп. 5. Ушакова В.А. без вст. іспитів 2. Галацький В.П. без вст. іспитів 6. Халабуденко І.Д. 2 к. без вст. іспитів 3. Перерва М.С. без вст. іспитів 7. Старих А.П. 1 к. без вст. іспитів 4. Лучко М.А. без вст. іспитів 8. Талан С.С. без вст. іспитів

§ 2. Після приймання вступних іспитів зарахувати студентами-заочниками на І курс

географічного ф-ту БДУІ слідуючих т. т.: 1. Лопухов М.Г. І к. 2. Куркула П.З. І к. // 3. Кочетов А.І. І к. 4. Михайленко О.Г. І к. 5. Головко І.П. І к. 6. Пругло І.І. І к.

§ 3. Зарахувати студентами-заочниками на географ. ф-т І к. без вст. іспитів: 1. Чернікова І.С. 2. Заморій Ю.М. 3. Вандишеву М.П. 4. Галіна Н.І. Заст. директора по ВПКП [Підпис]



386

№ 398 1937, листопада 27. — Витяг з наказу помічника директора з ВПКП про винесення догани студентці-заочниці Я.С. Величко за достроковий від’ їзд з сесії

Наказ № 41

від 27.ХІ 37 р. [...] //

§ 5. Згідно 3-х денного плану, студ.-заочниця І к. природничого ф-ту т. Величко Я.С.

прибула до ін-ту на 3-х денні заняття з 21 по 23 листопаду ц. р. включно. Цього ж дня (21.ХІ) т. Величко виїхала, заявивши, що їй тут скучно, «всі ідуть, що я буду робити одна?».

За таке ставлення до нав//чання студен.-заочн. Величко оголошую догану. Копію цього наказу надіслати до Ме[...]1вського РВНО та директору школи. Т. В. О. Заст. директора по ВПКП

Архів БДПУ. — Спр. № 10/10. — Арк. 38 – 39. Оригінал. № 399 1939, листопада 19. — Витяг з розпорядження помічника директора

про відкриття лазні при навчальному корпусі

Распоряжение № 57 По админ. хоз. части учительского института им. П.Д. Осипенко

от 19/ХІ 39 года [...]

§ 4. Идя навстречу студентам, Дирекция учительского института при учебном корпусе

с 19.ХІ открывает баню, которая будет работать два дня в шестидневку по следующим дням: 3 и 4-й день шестидневки каждого месяца. Стоимость помывки 1 человека установлена 20 коп. Зав. общежитиями тов. Троценко и его помощнику тов. Журман широко довести до сведения студентов ин-та. //

§ 5. График работы бани при институте устанавливаю следующий: 3-й день шестидневки купаются женщины. 4-й день шестидневки купаются мужчины. С 4-х часов дня до 9-и часов вечера.

§ 6. Числа работы бани устанавливаю следующие ежемесячно: 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22

и 27, 28. В означенные числа тов. Кулакову предлагаю подготовку бани начинать с 2-х часов дня.


Архів БДПУ. — Спр. № 38/38в. — Арк. 8 – 8 зв. Оригінал. № 400 1939, грудня 29. — Розпорядження помічника директора по АГЧ

про заборону організації в гуртожитках новорічних вечорів «з випивками і закусками»


По админ. хоз. части Учительского института им. П.Д. Осипенко от 29.ХІІ 39 года.



387

§ 1. По имеющимся у меня сведениям что студенты, живущие в общежитиях ин-та,

подготовляют организацию вечеров в общежитиях. Усматривая то, что это является нарушением правил внутреннего распорядка,

организацию новогодних вечеров с выпивками и закусками в общежитиях категорически запрещаю. Зав. общежитиями тов. Троценко проследить за выполнением настоящего приказа и на лиц, виновных в нарушении настоящего распоряжения, подать мне сведения для наложения дисциплинарного взыскания.


Архів БДПУ. — Спр. № 38/38. — Арк. 12 зв. Оригінал. № 401 1940 січня 13. — Розпорядження помічника директора по АГЧ

Чігріна з повідомленням про його призначення на цю посаду і про заборону виконання розпоряджень його попередника


По адм. хоз. части Учительского Института им. П.Д. Осипенко от 13.І 40 г.

§ 1. Согласно приказа № 7 от 13 января 1940 г. по Осипенковскому Учительскому

Институту им. П.Д. Осипенко, я назначен на должность пом. директора по административной и хозяйственной части института. Исходя из данного приказа, все распоряжения по линии адм. хоз. части будут проходить за моей подписью. Все распоряжения за подписью бывш. пом. директора по адм. хоз. части т. Трощенко Г.А. считаются недействительными. Лица, допустившие выполнение распоряжений т. Трощенко Г.А. с данного числа, будут нести полную ответственность за произведенную операцию.

Пом. директора [Підпис] (Чигрин)

Архів БДПУ. — Спр. № 38/38. — Арк. 16. Оригінал. № 402 1947, травня 5. — Витяг з наказу помічника директора по АГЧ

Чігріна про передачу частини повноважень директору підсобного господарства

Витяг з наказу № 80


§ 4. З метою раціоналізації та відповідного положення про підсобні господарства при

ВУЗах з цього числа передаю директору п/г-ва право розпорядження грошовими засобами господарства, заключення договорів та видачу зобов’язань з послідуючим затвердженням їх директором Ін-ту, а також право наймання та звільнення робітників п/г-ва, за винятком ст. бухгалтера та бригадира-полевода.

Зобов’язую директора п/г-ва: 1. Через бухгалтерію Ін-ту оформити право розпорядження грошовими засобами п/г-ва. 2) Завести окрему книгу наказів по п/г-ву.

[...]

Архів БДПУ. — Спр. № 80 (26)г. — Арк. 1. Оригінал. № 403 1947, червня 12. — Наказ директора підсобного господарства з

приводу крадіжок продуктів із комори


388

Приказ № 6 по подсобному хозяйству Осипенковского Учительского Института

от 12 июня 1947 г. § 1.

В связи с докладной запиской кладовщика п/х-ва т. Рожок о хищении продуктов из кладовой, создаю комиссию для снятия остатков по состоянию на 12 июня 1947 г. в составе:

1. Бухгалтера п/х-ва т. Воробьева. 2. Кладовщика т. Рожок. 3. Рабочего Пасько И. 4. Рабочей Глудовенко Л. Результаты снятия остатков предоставить мне на утверждение 12/VІ.47 г. Директор п/х-ва [Підпис]


№ 404 1948, березня 26. — Наказ директора підсобного господарства Ф.К. Лебедя про оплату роботи персоналу

Приказ № 9

по подсобному хозяйству Осипенковского Учительского Института г. Осипенко

26/ІІІ.48 Д. Макарты № 17

§ 1. В соответствии с утвержденным производственно-финансовым планом на 1948 год

устанавливается следующий штат общепроизводственного персонала с 26/ІІІ 1948 года: 1. Бригадир-полевод с окладом в 350 руб. в м-ц. 2. Скотница-свинарка с окладом в 310 руб. Остальной штат общепроизводственного персонала с 26/ІІІ.48 года подлежит

оплате по нарядам согласно существующих норм и расценок. Кладовщику т. Рожок оплачивать зарплату с 26/ІІІ.48 г. 350 руб. в месяц. Директор п/х-ва ва [Підпис] Лебедь Ф.К.д



389

ОСОБОВІ СПРАВИ ВИКЛАДАЧІВ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ АРХІВУ БДПУ

№ 405 1938, жовтня 15. — Автобіографія виконуючого обов’язки

завідувача кафедрою педагогіки П.А. Ляшенка

Автобиография и. о. зав. кафедрой педагогики

Бердянського Учительського Института Ляшенко П.А.

Родился 28 Июля ст. ст. (10 авг.) 1900 года в селе Некрасово, Черниговской губ., Глуховского уезда, в семье крестьянина батрака.

Отец до Октябрьской Революции собственной семьи не имел и средства к существованию семьи добывал работой по найму в экономиях, поденной работой, работой на грабарных работах по осушке болот, а также обработкой земли с исполу, за ¼, и другими способами работы в сельском хозяйстве.

До 1914 года отец не имел даже собственной хаты, и лишь в 1914 году купил 130 кв. саженей усадьбы с хатой, и до этого времени жили или в соседях или в наемных полуразрушенных, заброшенных крестьянских хатах.

Со времени, когда начал помнить жизнь семьи, родители имели из движимого имущества единственного кормилица семьи — корову, а лошадь отцом приобреталась весной за 10 – 15 рублей, которая с трудом проработав лето, осенью издыхала сама или приходилось продавать на убой для кожи за 3 – 5 рублей.

Сам с 8 лет начинаю батрачить, то пастухом скота в кулаков, то подпаском общественного стада. С 11 лет начинаю работать в экономиях помещиков тоже пастухом.

11 лет вступил в земскую школу (в 1911 году), 3 отделения которой окончил в 1914 году.

В 1914 году по настоянию учителя и при его содействии вступил в Глуховское Высшее Начальное Училище с оплатою за правоучение за счет Глуховского земства.

Обучаясь в Земской школе и в высшем начальном училище, в летнее каникулярное время все время работал в экономии на разных работах с оплатой 4 руб. в месяц.

В 1918 году окончил высшее начальное училище и в том же 1918 году вступил в Учительскую Семинарию в г. Черкассах Киевской губ.

В 1917, 1918 году в каникулярное время работал на железной дороге грабарем. С 1918 года начинаю принимать участие в общественной работе в своем селе. В 1918 году перед приходом немцев избираюсь в земельную комиссию по разделу

помещицкой и кулацкой земли. За это участие во время гетманщины преследуюсь гайдамацкими бандами и вынужден был не жить в селе. Благодаря инспектору высшего начального училища и части учителей мне удается окончить училище и выехать за пределы Глуховского уезда, и таким образом избежать дальнейших результатов преследования. В 1919 году, в начале года, возвращаюсь из Черкасс домой и всю зиму // работаю в земельной комиссии, а также в Комитете бедноты, одновременно секретарем двух организаций.

С занятием Глуховского уезда деникинскими бандами, отступаю с частями Красной Армии, но участия в боевых операциях не принимал, так как заболел тифом и


390

болел около полугода. В 1920 году до сентября месяца работал в сельсовете секретарем сельсовета и

секретарем организации Комитета незаможных селян. В конце сентября ушел добровольцем в Красную армию, принимал участие в Перекопских боях, где был контужен и после лечения уволен от венной службы. После освобождения из рядов РККА возвращаюсь в г. Черкассы для продолжения образования в учительскую семинарию, реорганизованную к тому времени в педагогический техникум, и с февраля 1921 года до конца учебного 1922 нахожусь в городе Черкассах, учась и работаю главным образом в упрадкоме на разных должностях.

В 1922 г. окончил педагогический техникум и вернулся в родное село, где меня сразу же избирают членом президиума КНС, заместителем председателя и секретарем, членом сельского совета и оставляют учителем школы Ликбеза. В 1923 году избираюсь сначала секретарем, а потом председателем сельсовета. В 1923 г. по командировке Окружного Исполнительного Комитета и комитета незаможных селян поступаю учиться в Глуховский Институт Народного Образования с оставлением до перевыборов на работе в сельском совете (ввиду близости села от города — 6 км. — мне была возможность совмещать учебу с работой).

После перевыборов в Декабре 1923 г. избираюсь членом сельсовета и членом президиума — заместителем председателя, а также секретарем КНС.

В 1924 г. в связи с закрытием Глуховского ИНО перевожусь в (Екатеринославский) Днепропетровский ИНО, который и окончил в 1926 году.

После окончания ИНО назначен Днепропетровским Окружным Отделом Народного Образования заведующим педагогической части и учителем математики в с. Лоцманскую Каменку Днепропетровского района, где и работаю с 1-го сентября 1926 года по 1 сентября 1930 года. Во время учебы в ИНО работал учителем ликбеза.

Работая на селе, принимаю участие в общественной работе с 1927 по 1030 г. и член сельского совета, председатель культкомиссии, член правления потребкооперации. В 1929 году на Районном Съезде Советов избираюсь председателем районной ревизионной комиссии.

С 1927 по 1930 г. бессменно работаю председателем райкома союза работников просвещения. В 1928 году избираюсь членом правления окружной филии союза работпрос.

В 1930 году перевожусь на работу в Днепропетровск заведующим учебной частью рабфака Физико-химико-математического института и по совместительству работаю председателем1 математики на профессионально-технических курсах при заводе им. Петровского.

В 1931 году городской комитет союза рабпрос, как лучшего активиста проф. и общественной работы, командировал в аспирантуру в Украинский // Научно-Исследовательский Институт Педагогики, который и окончил в 1933 году. После окончания аспирантуры назначен Наркомпросом УССР доцентом и руководителем кафедры педагогики в Бердянский педагогический институт, в этой должности состоял до утверждения штатно-окладной системы.

С августа 1936 года состою в должности заместителя директора по учебной части института, почему и не был представлен к утверждению заведующим кафедры.

Работая в Бердянске, в течение 3-х лет был председателем месткома. Во время выборов в Верховный Совет СССР работал заместителем председателя

участковой избирательной комиссии. 15/X 1938 года г. Бердянск [Підпис] (Ляшенко)



391

Архів БДПУ. — Спр. «Ляшенко П.А.». — Арк. 8 – 10. Оригінал. № 406 1939, лютого 20. — Характеристика заступника директора з

навчальної частини П.А. Ляшенка

Характеристика1 Заместителю директора по учебной части, и. о. Зав. кафедрой педагогики

Ляшенко Прохору Андреевичу Тов. Ляшенко П.А. работает в Бердянском Учительском Институте с 1 сентября

1933 года по 20 августа 1936 года в должности Зав. кафедрой педагогики и и. о. доцента педагогики, с 20 августа по настоящее время заместителем директора по учебной части и по совместительству Зав. кафедрой педагогики и ст. преподавателем педагогики.

Окончил Днепропетровский Институт Народного Образования и аспирантуру в научно-исследовательском институте педагогики.

До работы в институте работал учителем и на низовой работе в сельсовете. Общий педагогический стаж 16 лет.

Работая в институте в течение 3 лет, был преподавателем Месткома. Систематически принимал участие в общественно-политической и научно-методической работе, особенно по оказанию методической помощи и овладением2 педагогической науки учителями города и района.

На протяжении своей работы в институте неоднократно общественность института отмечала его хорошую педагогическую и общественную работу.

20/ІІ.39 г. Директор [Підпис] Секретарь П/К [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Ляшенко П.А.». — Арк. 2. Оригінал. № 407 1939, квітня 21. — Анкета П.А. Ляшенка

Анкета

Заполнение всех пунктов обязательно. Писать четко и без помарок. Фамилия Ляшенко Имя Прохор Отчество Андреевич Лица, менявшие фамилии, имя, или имеющие псевдоним обязаны их указать Точный домашний адрес Бердянск, ул. Республики № 35, кв. 3. Домашний телефон —

ВОПРОСЫ ОТВЕТЫ 1. Время и место рождения (место рождения указать по старому административному делению)

28/VII 1900 г., село Некрасово, Глуховского уезда и волости, Черниговской губ.

2. Соц. происхождение или сословие до революции: из рабочих, крестьян, мещан, дворян, купцов, духовенства, военного сословия

Казак, крестьянин-батрак

3. Семейное положение (холост, женат, вдов)

Женат

4. Фамилия (девичья), имя, отчество жены (мужа)

Тесля Татьяна Ивановна

5. Где и на какой должности работает (работала) жена (муж)

Ст. преподаватель психологии в Бердянском Учительском Институте

МАТЬ ОТЕЦ 6. Ваши родители: а) фамилия, имя, отчество Ляшенко Дарья

Порфирьевна Ляшенко Андрей Иванович

1 Помітка у верхньому правому куті документу: «17871». 2 Так у тексті.


392

б) сословие и происхождение (по п. 2) крестьянка казак, крестьянин-бедняк в) владели ли недвижимым и прочим имуществом, кроме личного, трудового. Каким именно и где

не владела не владел

г) чем занимались до революции поденная работа и работа в с/хоз

поденная работа, сезонные работы в с/хоз

д) чем занимаются и где находятся в настоящее время, точный адрес

находятся на моем и брата иждивении, проживают в с. Некрасово, Глуховского р-на, Сумской обл.

7. Родители, жены (мужа): а) фамилия, имя, отчество

Тесля Ульяна Дмитриевна Тесля Иван Алексеевич

б) чем занимались до революции дом. хоз. рабочий мельницы в) чем занимаются и где находятся в настоящее время. Точный адрес

Дом. хозяйство. г. Валки, Харьковской области

Сезонные строит. работы

8. Национальность украинец 9. Гражданство и подданство СССР 10. Ваша профессия и специальность Педагог. Теория педагогики

11. Образование: какие учебные заведения окончил. Их место нахождения и время окончания

Высшее начальное училище, Глухов, 1918 г., Учительская Семинария — Педагогический техникум, 1922 г., г. Черкассы, Институт Народного Образования, 1926 г., г. Днепропетровск, Аспирантура в Украинск. Научн.-Иссл. Инст. Педагогики, 1933 г., г. Харьков

12. Ученая степень и звание, кем и когда утверждены

Не имею //

13. Имеете ли научные труды Не имею 14. Какие знаете языки, кроме русского, и в какой степени владеете ими

Украинский — свободно владею. Немецкий — читаю с помощью словаря

15. Были ли заграницей (да, нет) Нет Дата м-ц, год Цель поездки (пребывание)

с какого времени

по какое время

В какой стране (город, место)

До революции После революции 17. Привлекались ли к суду, следствию, были ли арестованы, когда, где и за что именно

Не привлекался к суду и следствию, аресту не подвергался

Не привлекался к суду и следствию, аресту не подвергался

18. Поражались ли в правах и не подвергались ли судебно-административным ограничениям и наказаниям сами или ваши ближайшие родственники, кто именно, когда, за что

В правах не поражался ни я ни родители и родственники, и не подвергались судебно-административным ограничениям

19. Часть войск, последний чин и занимаемая должность в старой (царской) армии

Не служил

20. Служили ли в войсках или учреждениях белых правительств, в каком чине, должности, где, когда

Не служил

21. Проживали ли на территории белых, где, когда, сколько времени и чем занимались в то время

Проживал — в 1918 г. на Украине учился. В 1919 г. на Украине был дома, болел тифом

22. Служили ли в Красной Армии, когда, в какой должности (последняя)

Служил в 1920 г., рядовой

23. Ваше отношение к воинской обязанности: а) состоите ли на учете, когда и где

Военнообязанный — запас. Состою в г. Бердянске с 1933 года


393

приняты на учет б) если сняты с учета, то где, по какой причине.

—

24. Партийность (укажите время вступления в партию и № партбилета, и какой организацией приняты)

Кандидат в члены ВКП(б) с 7 марта 1939 г., канд. карт. № 1581677, П/орг. Бердянского Учит. Института

25. Принадлежность к ВЛКСМ. Время вступления, № комс. чл. билета

Не состоял

26. Состоял ли ранее в ВКП(б), ВЛКСМ (да, нет) с какого и по какое время и причины исключения или выбытия (указать), точный адрес парторганизации, где исключен или выбыл)

Не состоял

27. Состоял ли в других партиях (в каких, где, с какого и по какое время)

Не состоял //

28. Участвовали ли в оппозициях, в антипартийных группировках, каких, когда

Не участвовал

29. Кто из членов ВКП(б) Вас хорошо знает. Его адрес, место работы

Трощенко Г.А., г. Бердянск, ул. Шмидта 4

30. Подвергались ли партвзысканиям за время пребывания в ВКП(б)

Не подвергался.

Дата м-ц, год

Кем наложено партвзыскание

За что (сущность дела)

Какое наложено партвзыскание

Когда и кем партвзыскание снято

31. Принимали ли активное участие в Октябрьской революции и гражданской войне. Когда, где и в чем оно выразилось

Принимал участие в гражд. войне — в 1920 г. юж. фронт, 52 дивизия, див. команда конных разведчиков

32. Состоите ли членом профессионального союза, какого (время вступления и № членского билета)

Состою, Работников Высшей Школы и Науч. Учр., чл. профсоюз. с 1922 г.

33. Имеете ли родных или знакомых за границей, где и чем там занимаются. Когда и почему выехали из СССР

Не имею

Выполняемая работа с начала трудовой деятельности (включая военную службу)


Вступ. Ухода

Должность или выполняемая

работа

Подробное название учреждения, организ. или предприятия

Местонахождение учреждения или предприятия (указать город, район, какой области, края, республики)

1909 1916 Батрак Экономия помещ. Спановского

с. Некрасово, Глуховского уезда, Черниговской губ.

1917 1918 Грабарь Строй. контора по сооруж. ж. д. линии Орша-Ворожба

Стан. Заруцкий, Глуховский уезд, Черниговской губ.

1919 Сент. 1920

Секретар земельной комиссии, сельского совета, сель. КНС

Сельский совет с. Некрасово

Сент. 1920

Февр. 1921

Красноармеец 52 дивизия Юж. фронт.

Юж. фронт, Перекоп

1922 1924 Учитель, секретар Школа, сель. совет с. Некрасово. Глух. р-на,


394

сельсовета Черниг. губ. 1923 1926 Студент ИНО и

учитель ликбеза Глуховский ИНО, Днепропетровский ИНО, горнаробраз

Днепропетровск

1/IX 1926

1/IX 1930

Зав. пед. и преподаватель математики

Школа-семилетка с. Лоцманская Каменка Днепропетровского р-н. //

Сент. 1930

Авг. 1931

Преподаватель математики

Профессионально-технические курсы

г. Днепропетровск, завод им. Петровского

Октябрь 1930

Окт. 1931

Зав. учебной частью и преподаватель математики

Рабфак физико-химико-математического института

г. Днепропетровск

1931 Август 1933

Аспирант Украинский Научно-Исследовательский Институт Педагогики

г. Харьков

1/III 1932

1/VII 1933

Мл. научн. сотрудник

Зав. ВТУЗ (ХЭМЗШ) Харьковский электромеханический завод, школа им. Сталина

г. Харьков

1/IX 1933

20/VIII 1936

Доцент, зав. кафедры педагогики

Педагогический институт

г. Бердянск

20/VIII 1936

По наст. время

Заместитель директора по учебной части. Исполняющий обязан. зав. каф. педагогики

Учительский Институт

г. Бердянск //

Участие в центральных, республик., краев., областных, городских выборных органах

Дата Местонахождение виборного органа

Название виборного органа

Член или кандидат

Каких созывов Избрания Выбытия

Днепропетровск Окр. съезд союза работ. просвещения

чл. прав. IV, V Май 1928

1930

Днепропетровск Районный съезд Советов

чл. ревком.

III Янв. 1929

Сент. 1930

Отметки о наградах и поощрениях после Октябрьской революции


Кем награжден За что награжден Чем награжден

Не имею Какие дополнительные сведения можете сообщить о себе

Подпись [Підпис] 21 апреля 1939 г. Город _______ Подпись руки ____________ удостоверяется

Архів БДПУ. — Спр. «Ляшенко П.А.». — Арк. 1 – 1 зв., 17 – 18. Оригінал.


395

№ 408 1940 [?]. — Характеристика П.А. Ляшенка

Характеристика на члена ВКПб Ляшенко П.А.

Тов. Ляшенко Прохор Андреевич, член ВКПб с 1940 года, происхождения из крестьян-бедняков, сам служащий, окончил Институт Народного Образования в гор. Днепропетровске и аспирантуру при Украинском Институте Педагогики в гор. Харькове.

В Осипенковском Госучительском институте работает преподавателем педагогики и руководителем кафедры с 1933 года по 1936 год, руководителем кафедры педагогики и зам. директора по учебной части с 1936 года по февраль 1939 года и директором института с февраля 1939 года по настоящее время.

Тов. Ляшенко П.А. как член партии дисциплинированный, выдержанный, политически и морально устойчивый.

Как директор института показал наличие знаний, уменья и способности к руководству такого рода учреждений. В отдельных случаях проявляет не твердость в принятии прямых и решительных мер по отношению к неудовлетворительной работе отдельных лиц.

Тов. Ляшенко П.А. избран депутатом Городского Совета и является председателем постоянно действующей школьной комиссии Городского Совета.

Характеристика выдана для представления в Комитет по делам высшей школы. Секретарь Осипенковского Горкома КПбУ [Підпис] (Извеков)

Архів БДПУ. — Спр. «Ляшенко П.А.». — Арк. 11. Оригінал.

№ 409 1938, грудня 15. — Автобіографія І.І. Кравченкаа

Автобиография Родился в 1899 году июня 20-го дня в селе Троицкому, Ракитянского района

Киевской области. Отец — Иван Яковлевич Кравченко — бедняк, имел всего 3 ½ дес. земли пахотной.

В 1919 году отец умер от тифа, а мать — Михалина Яковлевна Краченко — 70 лет от роду, живет в м. Малине при сестре Анне, по мужу Багмет. Мать получает пенсию за убитого брата Николая — коммуниста. Брата убила банда Мордалевича в 1920 году.

Учился я вначале в 2-х классной Островской школе, которую и окончил в 1914 году. Зимой учился, а летом ходил на поденные заработки к местному помещику Куреву.

По окончании сельской школы занимался самообразованием. В 1917 году в июле месяце вступил в партию ВКП(б) — тогда на Украине КП(б)У,

принимал активное участие в борьбе за Великую Пролетарскую Социалистическую революцию. В Октябрьском переворотеб принимал участие как красногвардеец в г. Радомысле.

В период австро-немецкой оккупации был на нелегальном положении и работал по поручению партии большевиков в подполье, принимал активное участие в августовском большевистском восстании против австро-немецких оккупантов в Радомысльском уезде как красный партизан; принимал участие в борьбе с гетманщиной, петлюровской Директорией и бандитизмом на Радомыщине Киевской области.

На протяжении 1918, 1919, 1920 и 1921 г. я работал на Радомыщине в советских и партийных органах. В этот период во время прихода деникинцев и белополяков я вливался в ряды Красной армии и по заданию по ХІІ армии был крестработником по восстановлению сов. власти в освобожденных от белогвардейцев районах.

В 1921 году в ноябре месяце я прошел первую генеральную чистку и был оставлен в партии, но в том же году при переброске в Уфу я не мог выехать и по семейным


396

обстоятельствам выбыл механически из партии. К оппозиции и антипартийным группировкам никакого отношения не имел, не состоял и не состою.

Теперь я беспартийный. В 1921 году поступил в Житомирский Институт Народного Образования, а потом

перевелся в Киевский Институт Народного Образования, который окончил в 1924 году. С 1925 по 1930 год учился в Научно-Исследовательской кафедре Истории в Киеве,

где и окончил аспирантуру. С 1923 по 1924 г. читал политграмоту и обществоведение в трудовой школе № 82 г.

Киева. С 1924 по 1930 год был преподавателем обществоведения и истории в старших

классах средней школы № 76 г. Киева. С 1925 по 1930 год аспирант. С 1929 по 1930 год преподаватель Истории Украины в Киевском Художественном

Институте. С 1930 по 1932 г. преподаватель Истории СССР и УССР в Киевском Институте

Социального воспитания. // С 1932 по 1934 г. доцент кафедры Истории Народов СССР в Киевском

Государственном Университете. С 1930 по 1935 год научный работник 1 разряда Киевского Областного

Исторического Архива. С 1934 по 1937 год консультант по Истории Украины. С 1937 по май 1938 года читал в средней школе в Киеве (при ДУРПе —

Днепровское Управление Пароходства) читал методику истории преподавателям средних школ г. Киева и Днепропетровска.

Читал курс методики при Днепропетровском Гос. Университете. С мая 1938 года по август того же года читал курс истории СССР на курсах

Историков при Бердянском Учительском Институте. С 15 августа старший преподаватель Бердянского Учительского Института и

исполн. об. руководителя кафедры Истории. Педагогический и научный стаж 15 лет. Член Профсоюза Высшей Школы с 1919 года. В старой армии не был. За границей также не был и родственников и переписки не имею. Червоногвардеец и красный партизан, № билета 5424. Женатый, имею ребенка 3 лет. Жена — Нина Платоновна Юревич, 30 лет, работает стенографисткой при РАГАУ. Над повышением своей квалификации работаю, в 1938 году защищаю работу на

кандидата исторических наук. Тема работы: «Рабочий класс на свеклосахарных заводах бывш. Российской империи в первой полов. ХІХ ст.».

15/ХІІ 1938 г. [Підпис] (Кравченко)

Архів БДПУ. — Спр. «Кравченко І.І.». — Арк. 5 – 6. Оригінал.

№ 410 1938. — Характеристика виконуючого обов’язки завідувача кафедрою історії І.І. Кравченка

Характеристика1

исполняющему обязанности Зав. кафедрой Истории тов. Кравченко Ивану Ивановичу

Тов. Кравченко Иван Иванович работает в Бердянском Учительском Институте преподавателем Истории Народов СССР с 1 мая 1938 года и на 7-месячных педагог. 1 Помітка на документі: «/788/».


397

курсах историков и с 15 августа 1938 года старшим преподавателем Истории Народов СССР и И. О. Зав. кафедрой Истории.

По соцпроисхождению крестьянин. Высшее образование получил в Киевском Институте Народного Образования. Закончил Аспирантуру при кафедре Истории КГУ. Тов. Кравченко педагогический процесс обеспечивает. Хороший организатор.

Очень много уделил внимания организации исторического факультета и особенно кабинета истории и обеспечения библиотеки исторической литературой.

Принимает активное участие в научно-методическом обслуживании преподавателей истории средних школ г. Бердянска и Бердянского района.

Готовится к защите диссертации на ученую степень кандидата наук. Кафедра руководителя тов. Кравченко в конце первого семестра отмечена как

лучшая кафедра института. Порочащих поступков за тов. Кравченко не замечалось. В. И. О. Директора Института [Підпис] (Ляшенко) Секретарь П/К [Підпис] (Асламов)

Архів БДПУ. — Спр. «Кравченко І.І.». — Арк. 7. Оригінал.

№ 411 1938, грудня 15. — Характеристика виконуючого обов’язки

завідувача кафедрою історії І.І. Кравченка

Характеристика И. О. Заведующему Кафедры Истории, ст. преподавателю Истории

С.С.С.Р. Кравченко Ивану Ивановичу. И.И. Кравченко работает в Бердянском Учительском Институте старшим

преподавателем Истории Народов СССР и И. О. Зав. Кафедры Истории с 15-го августа 1938 года. За время работы тов. Кравченко проявил себя хорошим организатором, особенно много проявил инициативы в создании исторической библиотеки, необходимой для вновь организованного Исторического факультета.

Как историк, тов. Кравченко является знающим свой предмет и умеющим организовать работу.

Директор Института [Підпис] (Сушко) Зам. Директора по учебной части: [Підпис] (Ляшенко) 15/ХІІ 1938 г.

Архів БДПУ. — Спр. «Кравченко І.І.». — Арк. 8. Оригінал.

№ 412 1940, травня 11. — Виписка з наказу Союзного Комітету зі справ вищої школи при РНК СРСР про звільнення І.І. Кравченка від виконання обов’язків завідувача кафедрою історії

Союзный Комитет по делам Высшей Школы при СНК СССР

ВЫПИСКА из приказа № 830/к § ___1___ от 11 мая 1940 г. По представлению _____________________________________________ __________________________________________________________________ Вследствие перехода на другую работу освободить по Учительскому институту

им. П.Д. Осипенко тов. Кравченко И.И. от обязанностей вр. и. о. зав. кафедрой истории. Подлинный подписал Зам. Председателя Всесоюзного Комитета по делам Высшей Школы при СНК СССР (А. Жуков)


398

Верно: [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Кравченко І.І.». — Арк. 2. Копія.

№ 413 1939, червня 22. — Виписка з протоколу засідання ради Дніпропетровського державного університету про затвердження В.П. Портянка у вченому ступені кандидата біологічних наук

УРСР Народний комісаріат освіти Дніпропетровський державний університет 22/VI дня 1939 р. № 60-22-6 м. Дніпропетровськ Проспект ім. К. Маркса, 9 Телефон № 3-72-07 Выписка из протокола № 18 заседания совета Днепропетровского Госуниверситета

от 29/V 1939 года. Присутствовало: 86 чел., из них членов совета — 34 ч. Председатель — т. Зубко А.М. Уч. Секретарь — т. Гусинская С.А.

Слушали: Защиту диссертации т. Портянко В.Ф. на тему «Биохимическая характеристика семян проса во время яровизации».

Постановили: Утвердить т. Портянко В.Ф. в ученой степени кандидата биологических наук, защитившего диссертацию.

Председатель совета: Зубко (Зубко) Уч. секретарь: С. Гусинская (Гусинская) З оригіналом згідно Секретар ін-ту [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 10. Копія. № 414 1944, червня 17. — Автобіографія В.П. Портянка

Автобиография

Портянко Владимира Филипповича Родился в декабре м-це 1911 г. в д. Романовке, Казанковского р-на, Николаевской

области в семье сельского учителя. В д. Романовке, где отец и мать работали в начальной школе, я окончил ук. школу, а затем был переведен в НСШ (г. Казанку), которую и окончил в 1926 г. В 1926 г. поступил в Криворожскую с/х профшколу (позже преобразованную в с/х техникум), по окончании которой меня направили на должность агронома Никопольского с/х кооперативного т-ва, где и работал до октября 1929 г. В октябре 1929 г. поступаю учиться на биологическое отделение института профобразования; институт окончил в 1933 г. и в том же году получил должность биолога-методиста Днепропетровской Агробиостанции, где я проработал до сентября 1936 г. В октябре 1936 г. принимаю участие в конкурсном экзамене по приему в аспирантуру при Днепропетровском госуниверситете по кафедре физиологии растений; в результате усиленной сдачи экзаменов меня записали в аспирантуру. Аспирантуру окончил в мае 1939 г., защитив диссертацию на степень кандидата биологических наук (тема диссертационной работы: «Биохимическая характеристика яровизированного проса», одновременно мною была выполнена и другая работа: // «К химической


399

характеристике некоторых сортов проса», обе работы напечатаны в сб. трудов Днепропетровск. Госуниверситета за 1940 г.).

В 1939 г. в сентябре м-це НКП УССР направляет меня и. о доцента ботаники Осипенковского уч. ин-та. В Осипенковском уч. ин-те занимал должность зав. кафедрой бот. и декана естественно-географического факультета. В 1941 г. по представлении Совета института КВШ присвоил звание доцента. В сентябре 1941 г. эвакуировался в г. Ленинабадв (Таджикская ССР), а в декабре 1941 г. получил место доцента по кафедре географии и естествознания Сталинирского пединститута (Юго-Осетия, Грузинск. ССР), одновременно по совместительству выполнял работу 1-го пом. зав. Сталинирск. госсортоучастка при НКЗ Груз. ССР и зав. естественным отделом облмузея Юго-Осетии. В феврале 1944 г. НКП УССР отозван в Осипенковский уч. институт, где и работаю доцентом в настоящее время. Находясь в эвакуации, мною выполнена научная работа на тему: «Уплотненные посевы Юго-Осетии», тема представляет в области с/х актуальное значение. До эвакуации в Осипенковском уч. институте мною также выполнены две научные темы. В течение всей своей трудовой деятельности принимал активное участие в общ.-полит. жизни страны. С 1926 по 1936 гг. находясь в рядах ВЛКСМ, принимал участие в проведении различн. компаний (хлебозаготовит., посевные и т. д.) В 1940 г. принимал участие по выборам в местные Советы деп. трудящихся в качестве секретаря уч. комиссии.

17. VI.44 [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 46 – 46 зв. Оригінал.

№ 415 1944, вересень. — Наказ заступника Народного комісара освіти

УРСР про затвердження В.П. Портянка на посаді заступника директора з науково-навчальної частини

Наказ № 2733

заступника Народного комісара освіти від __ вересня 1944 року

На подання директора Осипенківського Учительського інституту затвердити тов. Портянко Володимира Пилиповича заступником директора по науково-навчальній частині Осипенківського учительського інституту з 1-го червня 1944 року.

Заст. Наркома освіти УРСР Згідно: [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 16. Копія. № 416 1946, травня 31. — Наказ заступника начальника управління у

справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР про звільнення В.П. Портянка з посади заступника директора з науково-навчальної частини

Приказ № 155/у

Управления по делам высшей школы при Совете Министров УССР г. Киев 31 мая 1946 года Освободить тов. Портянко Владимира Филипповича от занимаемой должности

зам. директора по научно-учебной части Осипенковского учительского института, согласно его заявлению.

Зам. Начальника Управления


400

по делам высшей школы при Совете Министров УССР (А. Бутузов) С подлинным верно: зав. канц. (Скиба)

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 20. Копія. № 417 1950, травня 18. — Характеристика завідувача кафедрою

природознавства В.П. Портянка

Характеристика на завідувача кафедрою природознавства Осипенківського учительського інституту

Портянко Володимира Пилиповича Тов. Портянко В.П., народження 1911 року, син сільського учителя, позапартійний,

в 1933 році закінчив Дніпропетровський інститут Профосвіти і в 1939 році аспірантуру при Дніпропетровському Держуніверситеті. В 1939 році захистив дисертацію на тему «Биологическая характеристика семян проса во время яровизации» і затверджений в ученому ступені кандидата біологічних наук, а в 1941 році йому присвоєно звання доцента.

Тов. Портянко В.П. в Осипенківському учительському інституті працює з 1939 року з перервою на час евакуації. Після реевакуації з 1944 р. працював в Осипенківському учительському інституті на посаді заст. директора по н/навчальній роботі та зав. кафедрою природознавства до 1946 року, а з 1946 року на посаді зав. кафедрою природознавства.

Посаді цілком відповідає, провадить велику науково-дослідну роботу, проводячи досліди по культурі проса, літньої посадки та яровизації картоплі, бореться за підвищення врожайності, широко популяризуючи мічурінську науку.

Тов. Портянко приймає активну участь в громадсько-політичному житті інституту і міста, виступає з доповідями та лекціями для студентів та громадськості міста.

На окупованій території не був. 18.V 1950 р. Директор інституту (Леоновський) Заст. директора по н/навчальній роботі (Козетов)

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 43. Копія.

№ 418 1953, травня 5. — Характеристика завідувача кафедрою природознавства та географії В.П. Портянка

Характиристика

на заведующего кафедрой естествознания и географии Осипенковского учительского института

доцента Портянко Владимира Филипповича Тов. Портянко В.Ф., рождения 1911 года, украинец, сын учителя, беспартийный,

окончил Днепропетровский институт профобразования в 1933 г., в 1939 г. окончил аспирантуру при Днепропетровском госуниверситете. В 1939 году ему присуждена ученая степень кандидата биологических наук, а в 1941 г. ученое звание доцента ботаники.

Тов. Портянко В.Ф. работает в Осипенковском учительском институте с 1939 года с перерывом на время эвакуации с 1941 года по 08.02 1944 г.

С 1944 по 1946 г. т. Портянко работал зав. кафедрой естествознания и зам. директора по учебно-научной работе, а с 1945 года по настоящее время зав. кафедрой естествознания и географии.

За время работы в институте т. Портянко В.Ф. показал себя дисциплинированным, идейно-теоретически подготовленным заведующим кафедрой, систематически ведет и


401

научно-исследовательскую работу, лекции читает на должном уровне, принимает активное участие в общественно-политической жизни института и города, выступает с лекциями и докладами перед студентами, населением города.

Тов. Портянко В.Ф. 22 февраля 1953 г. вторично избран депутатом Осипенковского Городского Совета депутатов трудящихся, является председателем культурно-просветительной комиссии исполкома горсовета.

Недостаточно уделяет внимания организации методической работы кафедры. Директор Института [Підпис] (Л.Е. Леоновский) Секретарь Партбюро [Підпис] (К.С. Каков) 05.05.1953 г.

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 2. Копія. № 419 1954 [?]. — Характеристика завідувача кафедрою природознавства

В.П. Портянка

Характеристика на заведующего кафедрой естествознания Осипенковского педагогического института доцента Портянко Владимира Филипповича

Тов. Портянко В.Ф., рождения 1911 года, украинец, сын учителя, беспартийный. Окончил Днепропетровский институт профобразования в 1933 г., в 1939 г. окончил аспирантуру при Днепропетровском госуниверситете. В 1939 году ему присуждена ученая степень кандидата биологических наук, а в 1941 году — ученое звание доцента ботаники.

Тов. Портянко В.Ф. работает в Осипенковском Учительском Институте с 1939 г. с перерывом на время эвакуации с 1941 г. по 6 февраля 1944 г.; с сентября 1954 г. — в Осипенковском педагогическом институте.

С 1944 по 1946 год тов. Портянко работал зав. кафедрой естествознания и зам. директора по учебно-научной работе, а с 1945 г. по настоящее время — зав. кафедрой естествознания.

За время работы в институте тов. Портянко В.Ф. показал себя дисциплинированным, теоретически подготовленным, систематически ведет и научно-исследовательскую работу, лекции читает на должном уровне, принимает активное участие в общественно-политической жизни института и города. Выступает с лекциями и докладами перед студентами, населением города и колхозниками.

Тов. Портянко повышает свой идейно-теоретический уровень, занимаясь в Вечернем Университете. Умело сочетает общественно-политическую работу с научной. В настоящее время работает над проблемой гибридизации кукурузы.

Директор Института (Леоновский) Секретарь Партбюро (Резников)

Архів БДПУ. — Спр. «Портянко Володимир Пилипович». — Арк. 1. Копія.

№ 420 1943, березня1 2. — Особовий листок обліку кадрів директора інституту І.П. Приймака

Личний листок по учету кадров

Фамилия Приймак Имя Иван Отчество Петрович 1. Пол м. 2. Год рождения 20/IV 1903 3. Место рождения (по существующему административному делению

1 Так значиться в графі «Дата заполнения», хоча в самому документі міститься інформація і про вересень 1943 року.


402

с. Чернылозовка Юрьевского р-на Днепропетровской обл. 4. Национальнасть Украинск. 5. Соц. происхождение: а). бывш. сословие (звание) родителей Рабочий б). основное занятие родителей до Октябрьской революции работа по найму, после Октябрьской революции то же 6. Основная профессия (занятие) к моменту вступления в партию служащ., стаж по этой профессии 18 лет 7. Соц. положение служащий 8. Партийность Член ВКП(б). 9. Какой организацией принят в члены ВКП(б) Одесской, Ильичевского райкома КПбУ 10. Партстаж 16/ІХ 1930 г. № партбилета 1766936 или карточки ________ 11. Стаж пребывания в ВЛКСМ с 1922 по 1929 12. Состоял ли в других партиях (каких, где, с какого и по какое время) не состоял 13. Состоял ли ранее в ВКП(б) нет, с какого и по какое время _________ и причины исключения или выбытия ____________ 14. Были ли колебания в проведении линии партии и участвовали ли в оппозициях (каких, когда) Колебаний в проведении линии партии не было, в оппозициях не участвовал 15. Членом какого профсоюза состоит и с какого года союза НСШ с 1925 г. 16. Образование Высшее

Дата (м-ц, год)

Подробное название учебного заведения

(вуза, втуза, техникума, комвуза, школы и проч.) и его местонахождение

Название факультета

или отделения Поступления

Окончания или ухода

Окончил

или нет Если не

окончил, то с какого курса ушел

Какую (узкую) специальность получил в результате

окончания учебн. завед.

Общ

ее и

специальное Высш. нач. уч.

с. Чернылоз. 1916 1918 ок.

Рабфак при ИНО Днепроп.

1923 1924 окон.

Одесский ин-т народного образования

Профобр. 1925 1930 ок. Преподаватель соц.-эк. дисциплин

Партийно-

политическ

.

17. Ученая степень (звание) нет 18. Имеет ли научные труды и изобретения (да, нет) нет (перечень научных трудов и изобретений с указанием, по каким вопросам и где опубликованы, необходимо дать в приложении). //

19. Был ли за границей (да, нет) нет Дата (м-ц, год) В какой стране (указать

город) Цель пребывания за границей

С какого времени

По какое время

20. Выполняемая работа с начала трудовой деятельности (включая военную

службу) Дата (м-ц, год)

вступления

ухода

Должность с указанием учрежд.,

орган., предп.

Ведомство, в систему которого входит

учреждение, организация, предприятие

Местонахождение учреждения, организ., предприятия (указать город, р-н, область, край, республика)

1918 1921 Павлоградский уезд, кулацкие х-ва

с-х батрак Павлоградский уезд

1921 1922 Красноармей. отряд Укр [...]1 Павлоград. уездвоенкомат



403

1922 1923 Начальник волостной милиции

Павлоградская уезд. милиция

Н.-Ивановский р-н

1923 1924 Студ. рабфака ИНО Днепропетровск 1925 1925 Зав. отд. при [...]1 райком ЛКСМУ Юрьевский р-н 1925 1930 Студент ИНО Одесса 1926 1927 Пионервожатый НКП трудшк. 36 Одесса 1927 1928 Завед. учеб. част. трудшк. ж. д. № 81 Одесса 1928 1929 Председ. комитета участ. ком-т союза Робос

Юг-Зап. ж. д. Одесса-узл. ж. д.

1929 1930 Завед. Районо Райисполком Одесский округ, ст. Разде[...]2

1930 1931 Завпрофобром Гороно Одесса 1931 1933 Зам. и зав. Гороно НКП г. Мариуполь 1933 1933 Х Зав. Районо Райисполком г. Старобельск 1933 Х 1936 г. Зав. от. агит. и проп. Райком КП(б)У г. Старобельск 1936 1937 Нач. управ. сред. школ Дон. Облоно г. Сталино 1937 1941 Директор сред. шк. г. Ворошиловск

Ворошиловгр. обл. г. Ворошиловск

1941 1943 Дирек. СШ Казахстан. НКП [...]3 1943 ІХ Директор учит. ин-та НКП г. Осипенко

Примечание: По совмест. работал лектором в Театраль. Ин-те гор. Одесса 1930 – 1931.

Металургич. инт-те г. Мариуполя 1931 – 1933. // 21. Работа по совместительству (в момент заполнения личного листа) 22. Участие в центральных, республиканских, краевых, областных, окружных,

городских выборных органах День (м-ц, год) Местонахождение

выборного органа

Название выборного органа

В качестве кого выбран

Какого созыва избрание выбытие

Тарасо-Шевченков. р-н Райисполком член презид. 1929 1931 г. Старобельск Райисполком член презид. 1933 1936 г. Старобельск Райком

партии чл. бюро 1933 1936

г. Ворошиловск Город. ком-т союза Робос

председат. 1937 1940

г. Париж. Коммуна Гор. совет. деп. тр.

член исполкома І 1939 1943

23. Знание иностранных языков и языков народностей СССР Название языков, которыми владеет (читает, пишет, говорит)

слабо хорошо Иностранных Немец. яз. Народностей СССР Русский

24. Участвовал ли в революционном движении и подвергался ли репрессиям за революционную деятельность до Октябрьской революции (за что, когда, каким) нет

25. Служба в армиях а) в старой армии не служ. последний высший чин __ б) в Красн. гвард. не служ. в каких должностях __ в) в РККА с 1921 по 1923 последняя высшая должность рядовой г) участвовал ли в боях во время гражданской войны ( где, когда и в качестве кого)

Участвовал в боях с бандой Махно в 1921 – 22 г. Ранен в Павлоградском уезде 26. Служил ли в войсках или учреждениях белых правительств нет (если служил, то

указать с какого и по какое время, где и в каких должностях) //

1 У тексті одне слово не прочитане. 2 У тексті кілька літер не прочитані. 3 У тексті два слова не прочитані.


404

27. Отношение к воинской повинности а) категория учета _____ б) группа учета НКО в) состав рядовой г) военное звание

нет д) военно-учетная специальность № 1321 е) приписан ли к воинской части нет ж) наименование военно-учетного стола по месту жительства военнообязанного 0 з) наименование РВК по месту жительства военнообязанного Осипенковский горвоенкомат Запорожск. обл. и) снят с воинского учета ______ предоставлена ли отсрочка от призыва на военное время да, если предоставлена, до какого времени 13/ХІІ 43 г. [...]1

28. Какие награды и поощрения имеет после Октябрьской революции Когда награжден Кем награжден За что награжден Чем награжден

29. Привлекался ли к судебной ответственности (кем, когда, за что) и решение суда не привлекался

30. Имеет ли партвзыскания нет Дата

(м-ц, год) Кем наложено партвзыскание



31. Семейное положение в момент заполнения листка женат, имею на иждив. жену и дочь 7 лет

37. Домашний адрес: ул. Карла Маркса, д. 34, кв. 3, г. Осипенко ,,2,, марта 1943 г.

Личная подпись [Підпис] Подпись тов. ___________ заверяю ,,__,, ___________194_ г.

Архів БДПУ. — Спр. «Особовий листок з обліку кадрів. Приймак Іван

Петрович». — Арк. 1 – 2 зв. Оригінал.

№ 421 1944, січня 15. — Заява В.В. Шейкіна директору інституту з проханням про призначення на посаду викладача зоології

т. Директору Пед. Института г. Осипенко.

Преподавателя Шейкина Всеволода Васильевича

Заявление Прошу назначить меня преподавателем зоологии во вверенный Вам Институт. 15/I.44 г. [Підпис] 2

Архів БДПУ. — Спр. «Шейкін В.В.». — Арк. 2. Оригінал. № 422 1944, березня 13. — Заява викладача В.В. Шейкіна директору

інституту з проханням дозволу на читання лекцій з хімії російською мовою

1 У тексті одне слово не прочитане. 2 Резолюція у верхньому лівому куті документу: «С __ зачислить лектором зоологии. Директор [Підпис] ». Помітка у нижньому правому куті документу: «Приказ № 10 от 20.I 1944 г. [Підпис] ».


405

Тов. Директору Осипенковского Учительского Института

Преподавателя химии Шейкина Всеволода Васильевича

Заявление Прошу Вашего разрешения на чтение лекций по химии на русском языке, т. к. я

этого курса на украинском языке никогда не читал и в настоящее время переключиться не имею никакой возможности.

13/ІІІ.44 г. [Підпис] 1

Архів БДПУ. — Спр. «Шейкін В.В.». — Арк. 1. Оригінал. № 423 1944, листопада 23. — Заява С.П. Троценка директору інституту з

проханням про призначення на посаду хормейстера

Директору Осипенковского Пединститута от Троценко С.П.

Заявление Прошу предоставить мне вакантную должность хормейстера в вверенном Вам

институте. 23.XI.44 г. Проситель [Підпис] При своем заявлении прилагаю автобиографию //

Архів БДПУ. — Спр. «Троценко С.П.». — Арк. 1. Оригінал.

№ 424 1944, листопада 23. — Автобіографія С.П. Троценка


Троценко Сергея Порфирьевича Родился я в 1905 году 30 октября в городе Большом Токмаке Запорожской области,

в семье сельского учителя. В 1907 г. моего отца перевели в город Бердянск. В 1914 г. меня отдали учиться в Бердянское Реальное Училище и на дом к учительнице музыки по фортепиано. В Реальном училище проучился до 1919 г., так как немецкие оккупанты закрыли все учебные заведения. В 1920 г. поступаю во 2-ю трудшколу 1-го района в 7-ю группу, которую окончил в 1921 г. В 1921 г. поступаю в Бердянскую Профессиональную Техническую Механическую Школу, которую окончил в 1924 г. С 1925 г. – 1927 г. работаю электромонтером, попутно с этим работаю по клубам по самодеятельности, которая закончилась с оккупацией немцев нашего города. В 1929 г. до 1934 г. работал в Азовско-Чернаморском заводе в I смене в качестве токаря бригадира по обработки металла. В 1934 г. оставляю завод, так как врачи запретили мне // работать в заводе по состоянию моего здоровья. В 1934 г. окончил 6-ти месячные счетоводные курсы. В 1938 г. поступил в Дом отдыха Госучреждений в качестве кассира регистратора, где проработал до оккупации немцев. С оккупацией немцев нашего города работаю в Гортеатре. С приходом нашей власти работал до 15.XI.44 г. в Гортеатре в качестве заведующего музыкальной частью.

23.XI.44 г. Автограф [Підпис] Адрес: г. Осипенко, ул. Кирова № 33, кв. № 1.

Архів БДПУ. — Спр. «Троценко С.П.». — Арк. 3 – 3 зв. Оригінал.

1 Резолюція у верхньому лівому куті документу: «Отказать [Підпис] ».


406

№ 425 1945, березня 20. — Наказ заступника Народного комісара освіти УРСР О.М. Філіпова про призначення Й.П. Єрмілова виконуючим обов’язки директора Осипенківського учительського інституту

Наказ № 1101

Заступника Народного Комісара Освіти УРСР тов. Філіпова О.М. від 20 березня 1945 року

В зміну наказу № 1065а від 16-го березня 1945 року призначити тов. Ермилова Йосипа Петровича виконуючим обов’язки директора Осипенківського учительського інституту з 19-го березня 1945 року.

Заступник Народного Комісара Освіти УРСР (О. Філіпов) Згідно [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Ермілов Йосип Петрович». — Арк. 1. Копія.

№ 426 1945, травня 10. — Особовий листок обліку кадрів Й.П. Єрмілова

Личний листок по учету кадров 1. Фамилия Ермилов Имя Иосиф Отчество Петрович 2. Пол муж. 3. Год рождения

1897 4. Место рождения а) по существующему адм. делению с. Каменка на Днепре Мелитопольского Уезда Таврич. губернии б). по существующему адм. делению с. Каменка на Днепре Запорожской области 5. Национальнасть Украинец 6. Соц. происхождение: а). бывш. сословие (звание) родителей Крест.-бедняк б). основное занятие родителей до Октябрьской революции батрачество, после Октябрьской революции умерли 7. Основная профессия (занятие) в настояшее время (для членов ВКП(б) к моменту вступления в партию) учитель, стаж работы по этой профессии 26 лет 8. Соц. положение служащий 9. Партийность Член ВКП(б). 10. Какой организацией принят в члены ВКП(б) Осипенковским Горкомом. КПбУ 11. Партстаж с 1939 г. Май № партбилета 2363029 или карточки ________ 12. Стаж пребывания в ВЛКСМ не был 13. Состоял ли в других партиях (каких, где, с какого и по какое время) не был 14. Состоял ли ранее в ВКП(б) нет, с какого и по какое время _________ и причины исключения или выбытия ____________ 15. Были ли колебания в проведении линии партии и участвовали ли в оппозициях (каких, когда) Не принимал участия в оппозициях 16. Членом какого профсоюза состоит и с какого года с 1919 г. работн. средн. и нач. школ 17. Образование Высшее

Дата (м-ц, год)

Подробное название учебного заведения

(вуза, втуза, техникума, комвуза, школы и проч.) и его местонахождение

Название факультета

или отделения Поступления

Окончания или ухода О

кончил

или

нет

Если не окончил, то с какого

курса ушел

Какую (узкую) специальность получил в результате

окончания учебного заведения

Общ

ее и

специальное Мелитопольский

4-х летний пединститут, г. Мелитополь

Физ.-мат. 1935 1939 да — Преподаватель физмат дисциплин

Партийно-

политическ

.

18. Ученая степень (звание) не имею 19. Имеет ли научные труды и изобретения (да, нет) ____ (перечень научных трудов и изобретений с указанием, по каким вопросам и где опубликованы, необходимо дать в приложении). 20. Был ли за границей (да, нет) ___


407

Дата (м-ц, год) В какой стране (указать город)

Цель пребывания за границей

С какого времени

По какое время

Не был // 21. Выполняемая работа с начала трудовой деятельности (включая военную

службу) Дата (м-ц, год)

вступления

ухода

Должность с указанием учреждения, организации, предприятия, а также

наркомата (ведомства), в систему которого они входят

Местонахождение учреждения, организации, предприятия (город, район, область, край, республика)

1919 1926 Заведующий начальной школы с. Вербова, Покровск. р-н. Запорожск. обл.

1926 1930 Заведующий нач. школы с. Коломойцы Покровск. р-н. Запорожск. обл.

1930 1933 Директор школы колхозной молодежи (ШКМ)

с. Покровское Запорожск. обл.

1933 1935 Завуч средней школы с. Н.-Троицкое Бердянского р-на 1935 1941 Директор средней школы № 7 г. Осипенко Запорожск. обл. 1941 25 авг. 1941 20/ХI Эвакуация 1941 20/ХI 1943 март Старший воспитатель дет.

дома № 1 УзССР ст. Курган-Тюбе, совхоз «Савай»

1943 март 1944 апр. 26

Директор д/дома № 7 УзССР с. Абдул-Аби Ворошиловск. р-н Андижан. обл.

1944 июнь 1945 март 30

Заведующий Городским отделом народного образования

г. Осипенко Запорожск. обл.

1945 1 апр.

По н/вр. Директор учительского института

г. Осипенко Запорожск. обл.

22. Работа по совместительству (в момент заполнения личного листа) не имею // 23. Участие в центральных, республиканских, краевых, областных, окружных,

городских, районных выборных органах День (м-ц, год) Местонахождение

выборного органа

Название выборного органа

В качестве кого выбран избрание выбытие

г. Осипенко Общегородское партсобрание

Член горкома КПбУ

1940 1945

24. Знание иностранных языков и языков народностей СССР Название языков, которыми владеет (читает, пишет, говорит)

слабо хорошо Иностранных Немецкий Народностей СССР Русский, украинский

25. Участвовал ли в революционном движении и подвергался ли репрессиям за революционную деятельность до Октябрьской революции (за что, когда, каким) не брал

26. Участвовал ли в партизанском движении и подпольной работе (как вступил, где, когда и выполняемая работа) Не был

27. Военная служба: в старой армии с___ по ___ последний высший чин нет в Красной гвардии с ___ по ___ последняя высшая должность нет Красной Армии с ___ по ___ последняя вышая должность нет.

28. Участвовал ли в боях во время гражданской или Отечественной войны ( где, когда и в качестве кого) Не военнообязанный

29. Был ли в плену (где, когда, при каких обстоятельствах попал, как и когда освободился из плена не был

30. Служил ли в войсках или учреждениях белых правительств нет (если служил, то указать с какого и по какое время, где и в каких должностях) не служил


408

31. Находился ли на территории, временно оккупированной немцами в период Отечественной войны ( где, когда и работа в это время) Нет. Был в эвакуации //

32. Отношение к воинской обязанности: категория учета _____ группа учета ________ состав ________ военное звание Не военнообязанный военно-учетная специальность № _________ приписан ли к воинской части _______ наименование военно-учетного стола по месту жительства военно-обязанного __________ наименование райвоенкомата по месту жительства военнообязанного ____________ снят с воинского учета ______ предоставлена ли отсрочка от призыва на военное время ______, если предоставлена, до какого времени ______ состоит ли на специальном учете ______

33. Состояние здоровья (имеет ли ранения, контузии, какие и когда получил) Здоров. В детстве ампутирована кисть левой руки 34. Какие награды и поощрения имеет после Октябрьской революции

Когда награжден

Кем награжден За что награжден Чем награжден

не имею

35. Привлекался ли к судебной ответственности (кем, когда, за что) и решение суда не привлекался

36. Имеет ли партвзыскания Дата

(м-ц, год) Кем наложено партвзыскание



не имею

37. Семейное положение в момент заполнения личного листка Жена чл. ВКПб, дочь Галина чл. ВКПб, дочь Валентина, сын Виктор, внук Евгений

38. Домашний адрес: г. Осипенко, Запорожской обл., ул. Горбенко 33 ,,10,, V 1945 г. ,,__,, ___________194_ г.

Личная подпись Подпись тов. ___________ заверяю Секретарь партийного комитета, партбюро _________________________________

Архів БДПУ. — Спр. «Ермілов Йосип Петрович». — Арк. 2 – 3 зв. Оригінал.

№ 427 1945, травня 10. — Автобіографія Й.П. Єрмілова


Я, Ермилов Иосиф Петрович, рождения 1897 г., член партии с 1939 года, педстаж 26 лет, родился в с. Каменка на Днепре, Запорожской области.

Родители мои крестьяне-бедняки, отец умер в 1907 году, после смерти отца осталось нас, детей, у матери 6 человек. 7 лет мне была ампутирована кисть левой руки.

В 1911 году я окончил 2-х классное училище в с. Каменка, в 1915 г. поступил в Александровскую (Запорожье) учительскую семенарию, которую окончил в 1919 году, а потом Мелитопольский пединститут в 1939 году. С 1919 г. работал в с. Вербово Покровского р-на Днепропетровской области зав. начальной школой по 1920 г. 15/VІІ.

1920/21 уч. работал зав. школой в с. Зубково Покровского района, с 1921/22 уч. года по 1926 год работал зав. школой снова в с. Вербово Покровского р-на Днепропетровская обл. //


409

В 1926 г. по 1931 г. работал зав. школой с. Коломойцы Покровского района. В 1931 г. по 1933 г. работал директором школы колгоспной молодежи в

с. Покровском Днепропетровской области. Работая на селе, я принимал активное участие в общественно-политической жизни

села и особенно много работал в дни коллективизации. С 1933 года переведен в Бердянский район и работал по 1935 г. зав. учебной частью

средней школы в с. Н-Троицкое Бердянского района. С 1935 года и по 1941 г. 26 августа, т. е. по день эвакуации, работал директором

средней школы № 7 г. Осипенко. В эвакуации находились в УзССР, Андижанская область, ст. Курган-Тюбе, совхоз

«Савай», и работал старшим воспитателем детдома № 1 с 20/Х.41 г. по 19 марта 1943 г., а с этого времени по 26 апреля 1944 г. директором детдома № 7 //.

Работая в Узбекистане, был пропагандистом при парторганизации совхоза «Савай», а с марта 1943 г. и по день реэвакуации — секретарем парторганизации при Абдулатинском с/совете Ворошиловского р-на Андижанской области, которая объединяла 5 хлопкоколхозов этого же с/совета.

С реэвакуации возвратился в г. Осипенко, по предложению Уполномоченного ЦК КП(б)У, 11 мая 1944 г.

С 15 июля 1944 г. и [по] 19 марта 1945 г. работал зав. отделом народного образования г. Осипенко, а с 19 марта с/г и по настоящие время работаю директором Осипенковского Учительского Института.

Членом партии с мая 1939 г. Партвзысканий не имел. Админвзысканий также не имел, не судим, имею ряд поощрений и благодарностей за хорошую работу. Из родных никто не подвергался репрессиям, за границей никого // ней. Семья состоит из 6 человек: жена — член ВКП(б), зав. парткабинетом г. Осипенко, дочь Галина — член ВКП(б), работник редакции «Большевик Запорожья», дочь Валентина — комсомолка-студентка, 2-е малолетних детей — Виктор и Евгений.

Подпись [Підпис] 10/V.45 г.

Архів БДПУ. — Спр. «Ермілов Йосип Петрович». — Арк. 6 – 7 зв. Оригінал.

№ 428 1945, липня 10. — Наказ заступника Народного комісара освіти УРСР І.С. Гуленка про призначення Й.П. Єрмілова тимчасово виконуючим обов’язки керівника кафедри марксизму-ленінізму

Наказ № 2449

Заступника Народного Комісара Освіти УРСР т. Гуленка І.С. від 10 липня 1945 року

Призначити тов. Єрмілова Йосипа Петровича тимчасово виконуючим обов’язки керівника кафедри марксизму-ленінізму Осипенківського Учительського інституту з 19-го березня 1945 року.

Заступник Народного Комісара Освіти УРСР (І. Гуленко) Згідно [Підпис]


№ 429 1945, листопад. — Некролог Й.П. Єрмілова

Некролог 1 листопада 1945 року на 48 році свого життя раптово помер директор

Осипенківського Учительського Інституту, член Міського Комітету КП(б)У товариш Єрмілов Йосип Петрович.


410

В особі Йосипа Петровича Міська Партійна Організація і радянська громадськість втратила активного партійного і громадського діяча.

Йосип Петрович все своє свідоме життя присвятив служінню справі партії Леніна-Сталіна.

25 років свого життя він віддав справі виховання молодого покоління, працюючи в органах Народної Освіти.

В особі товариша Єрмілова Йосипа Петровича професорсько-викладацький склад, студенти, партійно-комсомольська організація Інституту втратили досвідченого керівника, співчутливого товариша, висококваліфікованого педагога.

Чесне служіння товариша Єрмілова Й.П. соціалістичній Батьківщині надовго залишиться в нашій пам’яті.

Стешенко, Волошинов, Карпов, Бондаренко, Хутков, Самохвалова, Губанов, Пудовіков, Портянко, Юхно, Лошаков, Беломесова, Жукова Л.


№ 430 1946, січня 21. — Автобіографія Н.Я. Юфіта

Автобіографія

Я, Юфіт Наум Якович, народився 29 листопада 1910 року в сім’ ї службовця. До лютого м-ця 1926 р. перебував на утриманні батька (який служив в різних торговельних організаціях м. Дніпропетровськ).

В лютому 1926 року поступив в ДЦРК рахівником. В вересні 1929 року поступив на фізмат ф-т ДІНО, в 1930 році був переведений на

фізмат ф-т Фіз-Хім-Мат інституту, який скінчив в 1933 роціг. З вересня 1933 року по листопад 1941 року працював в Осипенківському

Педагогічному і Учительському інст. викладачем та старшим викладачем математики, одноразово був директором робітфаху, директором педкурсів та деканом фізмат ф-ту. З вересня 1941 року вибув в «істребітельний батальйон», з травня 1942 року перебував в лавах Радянської Армії, з вересня 1942 року перебував на фронтах Вітчизняної війни.

В 1943 році вступив в члени ВКП(б). Тричі ранений. Нагороджений 3-ма орденами та 4-ма медалями Радянського Союзу.

30.11.1945 року демобілізований з лав РА. 21.01 1946 р. [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Юфіт Наум Якович». — Арк. 5. Оригінал.

№ 431 1946. — Характеристика старшого викладача Н.Я. Юфіта

Характеристика на старшего преподавателя по кафедре математике

Осипенковского Учительского Института Юфит Наума Яковлевича

Тов. Юфит Наум Яковлевич, 1910 года рождения, член ВКПб, демобилизованный офицер Советской Армии.

Тов. Юфит Н.Я. работает в Осипенковском Учительском Институте с 1933 года с перерывом на время службы в Советской Армии с 1941 по 1945 год.

После демобилизации, возвратившись на работу в Учительский Институт, занимает должность старшего преподавателя по кафедре математики и декана физико-математического факультета.


411

Тов. Юфит Н.Я. к работе относится добросовестно, активный, инициативный работник, дисциплинирован, принимает активное участие в организации учебной работы института и кафедры.

Тов. Юфит одновременно повышает свою квалификацию, готовясь к сдаче кандидатского минимума.

За время службы в Советской Армии награжден орденами и медалями: орденом Красной Звезды, ордена Отечественной войны I и II степени и медали.

Активен в общественно-политической жизни института и города, член М.К. Союза РВШ.

Директор института Рекомендуем утвердить в должности декана ф.м. ф-та.

Архів БДПУ. — Спр. «Юфіт Наум Якович». — Арк. 7. Копія. № 432 1946. — Характеристика старшого викладача Н.Я. Юфіта

Характеристика

на ст. преподавателя кафедры математики Осипенковского Государственного Учительского Института им. героя Советского Союза П.Д. Осипенко

т. Юфита Наума Яковлевича. т. Юфит Н.Я. 1910 г. рождения, член ВКП(б), орденоносец. т. Юфит Н.Я. работает в Осипенковском Учительском Институте с 1933 года с

перерывом на время службы в Советской Армии с 1941 по 1945 год. После демобилизации возвратившись на работу в Учительский институт, занимает должность старшего преподавателя по кафедре математики и декана физико-математического факультета.

т. Юфит Н.Я. к работе относится добросовестно, активный, инициативный в работе, принимает активное участие в организации учебной работы института и кафедры. Систематически работает над повышением своих знаний.

т. Юфит Н.Я. принимает активное участие в общественно-политической жизни института и города, является председателем М.К. союза РВШ.1

Награжден орденами Отечественной войны I и II степени, Красной Звезды и медалями.

Директор института Леоновский

Архів БДПУ. — Спр. «Юфіт Наум Якович». — Арк. 9. Копія. № 433 1946, грудня 27. — Характеристика декана фізико-математичного

факультету Н.Я. Юфіта

Характеристика на декана фізико-математичного факультету Осипенківського учительського інституту

Юфіт Наума Яковлевича Тов. Юфіт Наум Яковлевич, 1910 року народження, член ВКПб, демобілізований

офіцер Радянської Армії. Тов. Юфіт Н.Я. працює в Осипенківському Учительському інституті з 1933 року з

перервою на час служби в Радянській Армії з 1941 по 1945 рік. Після демобілізації повернувся на роботу до Учительського інституту, займає

посаду старшого викладача по кафедрі математики та призначений деканом фізико-математичного факультету.

1 Дописано: «Чл. парт. бюро, выступает с докладами».


412

Тов. Юфіт Н.Я. до роботи ставиться добросумлінно, активний та ініціативний робітник, дисциплінований, приймає активну участь в організації учбової роботи інституту і кафедри.

Тов. Юфіт одночасно підвищує свою кваліфікацію, готуючись до здачі кандидатського мінімуму.

За час служби в Радянській Армії нагороджений Орденом «Червоной Зірки», Вітчизняної війни I та II ступеню та медалями.

Активний в громадсько-політичній роботі. Член М.К. спілки РВШ. Рекомендуємо затвердити на посаді декана фізико-математичного факультету. Директор інституту 27/XII 46 р.

Архів БДПУ. — Спр. «Юфіт Наум Якович». — Арк. 6. Копія. № 434 1947, січня 13. — Наказ заступника Міністра освіти УРСР

І.С. Гуленка про затвердження Н.Я. Юфіта на посаді декана фізико-математичного факультету

Наказ № 951

Заступника Міністра Освіти УРСР тов. Гуленка І.С. від 13 січня 1947 року

Затвердити тов. Юфіт Наума Яковлевича на посаді декана фізико-математичного факультету Осипенківського учительського інституту.

Заступник Міністра Освіти УРСР (І. Гуленко) Згідно: [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Юфіт Наум Якович». — Арк. 8. Копія. № 435 1950, жовтня 13. — Наказ заступника Міністра освіти УРСР

І.С. Гуленка про призначення Б.Д. Прайсмана на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки

Наказ № 659/к2

Заступника Міністра Освіти УРСР тов. Гуленка І.С. від 13 жовтня 1950 року Призначити тов. Прайсмана Б.Д., який 1/Х 1950 року закінчив аспірантуру при

науково-дослідному інституті психології, на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедри педагогіки Осипенківського учительського інституту з 1-го листопаду 1950 р.

Заступник Міністра Освіти УРСР І. Гуленко Згідно: [Підпис]

Архів БДПУ. — Спр. «Прайсман Борис Давидович»д. — Арк. 1. Копія.

1 Помітка у правому верхньому куті документу: «Вх. № 31. 20.1.47 р.». 2 Помітка у верхньому лівому куті документу: «Вх. 631. 23/Х 1950 г. До наказу. 1.11.50. Козетов».


413

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 436 1932, листопад. — Відрядження лектора Є.І. Цецохи

Командировка1

Предъявитель сего, товарищ Цецохо Евгений Иванович, лектор Бердянского Пед. Института Социального Воспитания, действительно командируется в Воронежскую ЦЧО для приобретения сем. материала, что удостоверяется.

Директор Пед. Института Секретарь

ДАЗО. — Ф. 3674а. — Оп. 1. — Спр. 286б. — Арк. 214. Копія.

№ 437 1932, листопад. — Відношення директора інституту соціального виховання Воронезькій секції наукових працівників з проханням сприяти Є.І. Цецосі, який відряджений для придбання посівматеріалу для інститутського господарства

Копия

До Воронежской Секции Научн. Работн.2 Обл. Ком. Союза Работ. прос. Бердянский Институт Социального воспитания, Секция научных работников,

Профессиональные и студенческие организации осенью текущего года организовали хозяйство, ставящее основной задачей улучшение материально-бытового положения научных работников и общественного питания нашего студенчества.

Данное хозяйство, как молодое, не обеспечено посевным материалом, а главным образом картофелем.

Для приобретения необходимого посевматериала Институт Соц. воспитания и Секция научных работников командирует в Вашу область члена секции научных работников, преподавателя нашего Института товарища Цецохо Евгения Ивановича.

Просим Вас оказывать товарищу Цецохо помощь через соответствующие Советские и Колхозные организации.

Директора Института

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 286. — Арк. 215. Копія.

№ 438 1932, грудня 27. — Відношення помічника директора Ю.І. Кара-Куркчі Бердянському РВК з орієнтовним планом кількості студентів інституту соціального виховання в роки 2-ї п’ятирічки

До Бердянського РВК3

1 Помітка у верхньому лівому куті документу: «[...]/ХІ.32 р.». 2 Помітка у верхньому лівому куті документу: «ІСВ. ХІ.32 г.». 3 Помітка у верхньому лівому куті документу: «№ 4. 27/ХІІ.32».


414

Відділ Праці Згідно листа від 23/ХІІ ц. р. № 431 Бердянський Інститут Соцвиху надсилає цього

орієнтовного плану на 2-гу 5-тирічку про кількість учащихся в ІСВ. Пом. Директора (Кара-Куркчі) Секретар [Підпис] (Якимець)

Орієнтовний план

Рік Є студен. на

І/І Випуск на І/VII Прийнято на І/ХІ Жінок Примітка

1933 776 137 480 285 1934 1119 194 570 365 1935 1495 299 660 383 1936 1856 360 720 445 1937 2216 420 810 495 Разом 7462 1410 3240 1973

Пом. Директора (Кара-Куркчі) Секретар [Підпис] (Якимець)


№ 439 1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до ОВНО з повідомленням, що навчання в інституті може бути припинено через відсутність дров

До ОВНО1 Цим прошу ОВНО відпустити для Бердянського ІСВ дров, що є у Вас в запасі. Ми на сьогоднішній день не маємо ні одного кубометра дров і працюємо

абсолютно в неопалюваному приміщенні. В разі, коли ОВНО не відпусте нам дров, ми примушені будемо припинити

навчання в Інституті. Директор (Дементієнко) Секретар [Підпис] (Якимець)


№ 440 1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до правління Дніпроторгу з проханням відпустити матрацну матерію і ковдри, оскільки «студенти сплять на голих дошках і вкриваються верхнім одягом»

До правління Дніпроторгу м. Дніпропетровське.2 Цим прошу відпустити для студентів Бердянського ІСВ та Робітфаку матрацної

матерії та ковдр на 300 осіб. Наш інститут молодий (організувався лише в цьому році) і ніяких постільних

приладь ми не маємо. Студенти сплять на голих дошках і вкриваються верхнім одягом. А тому прошу піти на зустріч молодому учбовому закладу і відпустити

вищезазначений матеріял. Директор (Дементієнко) Секретар [Підпис] (Якимець)


1 Помітка у верхньому лівому куті документу: «№ 4. 5/ХІІ.932». 2 Помітка на лівому полі документу: «№ 4. 5/ХІІ.932».


415

№ 441 1932, грудня 3. — Службова записка директора інституту М.Д. Дементієнка завідувачу Червоноградської філії Вукопкниги з приводу адресування листів

УСРР Народний Комісаріят Освіти Бердянський Інститут Соціяльного Виховання

Місто Червоноград Завідувачеві Червоноградської філії Вукопкниги.

Службова записка 1. Прохаю відповісти на мої листи, що їх було направлено Вам. Відсутність Вашої

відповіді до цього часу мене надто дивує. 2. Я вже раз писав Вам в справі адресування. Зараз хочу фактом підтвердити

потребу більш уважного адресування: Ваш лист з накладними про відвантаження нам різного краму (електролямпи, електрошнур, політехнічне приладдя) Ви адресували: Бердянськ, Бердянському інституту Нар. Освіти. Як видно із почтових штампів, лист перш за все попадає у Бердянську Сільраду Б. району, це підтверджується почтовим штампом (Семенівка) та на марці щось вроді Орчикової-Чернетчини. Там було поставлено літера Г і написали «повертається». Лист попав до Бердянську, але не до нас, а в Нар. Освіту і там провалявся. Судіть самі, що й багаж там валяється.

3. Рамки, аноду та сірчаної кислоти акумулятор досі не надіслано.


№ 442 1932, грудня 3. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка голові Бердянської РСІ про необхідність видачі хлібних карток опалювачам інституту

До Голови Бердянської РСІ1 Бердянському Інститутові Соціяльного Виховання з великими труднощами вдалося

підшукати опалювачів, які опалюють 34 печі; це громадяни Шамін А.Т. та Шаміна О.Т., але працювати вони далі не мають змоги, бо правління ЗРК відмовляється видати їм хлібні картки, чим абсолютно зриває роботи ІСВ, бо через неможливий холод в аудиторіях, кабінетах і гуртожитках.

ІСВ просить голову РСІ зробити з свого боку вплив на правління ЗРК аби останнє негайно видало хлібні картки вищезгаданим робітникам ІСВ.

Директор ІСВ (Дементієнко) Секретар [Підпис] (Якимець)


№ 443 1932. — Відношення Бердянського інституту соціального виховання Новомосковському інституту соціального виховання з приводу нового розподілу районів у справі обслуговування заочної освіти

До Н-Московського Інституту Соц. Виху. На підставі нового розподілу районів в справі обслуговування заочної освіти (див.

збірку ВІПКП ч. 2) Бердянський ІСВ прохає надіслати поштою справи заочників VI – VII прийомів дошкільного відділу ІСВ таких районів: Бердянський, Коларовський, Н- 1 Помітка у верхньому лівому куті документу: «№ 4. 3/ХІІ.932».


416

Златопольський, Люксембурзький, Ц-Констянтинівський та Покровський, причому до справ додати акта в 2-х примірниках, з яких один буде повернуто з належними підписами.

Директор (Дементієнко) Пом. Директора (Рославлев) Секретар [Підпис] (Кублицька)


№ 444 1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до ОВНО з приводу замовлення 100 ліжок для студентів

До ОВНО1. Цим прошу дати наряд на замовлення ліжок для студентів Бердянського Інституту

Соціяльного Виховання та Робітфаку на 100 осіб. Директор (Дементієнко) Секретар [Підпис] (Якимець)


№ 445 1932, грудень. — Доручення директора інституту М.Д. Дементієнка підлеглим, які відряджені для закупки сільськогосподарського інвентаря

Доручення

Дане це товаришам Секретарю парт. осередку т. Іванову, голові Профкома т. Асламову та секретарю ІСВ т. Якимцю Бердянського Інституту Соціяльного Виховання, в тім, що вони командируються в село Новоспасовку для закупки сільськогосподарського інвентарю та [...]2 для ІВС (в колгоспах).

Директор (Дементієнко)


№ 446 1932. — Список студентів інституту

І-й курс група «С» Шкільного відділу 1 Бакута Клава 13 Ліжко Марія 25 Ноздрін Олексій 2 Бурлаченко Іван 14 Пустовій Андрій 26 Різвинький Яків 3 Герасименко Григорій 15 Солонський Петро 27 Гу[...]3ін Трохим 4 Грицькевич Зіна 16 Тинський Павло 28 Голуб Василь 5 Дем’яненко Іван 17 Устименко Кость 29 Картамишев Василь 6 Ковальова Катря 18 Чаус Демид 30 Постоїв Дмитро 7 Кусмет Ганна 19 Щербак Сергій 31 Полякова Марія 8 Кикоть Тоня 20 Яковенко Андрій 32 Багатюк Яким 9 Олексеенко Ольга 21 Ярмоленко Петро 33 Хринюк Василь 10 Т[...]4нко 22 Яцюк Люба 34 Шаповалова Катерина 11 Падалка Марія 23 Пустовой Тимофій 12 Протасенко Ганна 24 Олійник Іван

1 Помітка на лівому полі документу: «№ 4. 5/ХІІ.932». 2 У тексті одне слово не прочитане. 3 У тексті одна літера не прочитана. 4 У тексті кілька літер не прочитані.


417

І курс група «А» Дошкільного денного відділу 1 Буковцова Катерина 14 Падалка Поліна 27 Кривошей Ольга 2 Борлова Ліда 15 Родичева Катря 28 Коростоянова Ганна 3 Гема Надія 16 Рець Ганна 29 Ульянич Олександра 4 Герасименко Марта 17 Солодіна Христя 30 Усачева Люба 5 Інисенкова Ганна 18 Тимченко Варя 31 Курдова Наталка 6 Кара[...]1 Тетяна 19 Тарасевич Віра 32 Чернякова Ганна 7 Левченко Ганна 20 Ухнатова Катерина 33 Слесь Явдоха 8 Лагер Ніна 21 Ходос Олександра 34 Пенько Ганна 9 Онищенко Олена 22 Чибич Христя 35 Василенко Віра 10 Псар Наталка 23 Чурилова Надія 36 Філіпова Оксана 11 Пулим Марина 24 Чербина Ганна 37 Матвієва Федора 12 Писанець Марія 25 Гапоненко Федора 13 Попова Людмила 26 Ланова Клавдія

Пом. Директора (Кара-Куркчі)


№ 447 1932. — Список студентів інституту

Розподіл студентів нового набору по групам. І курс «А» Шкіл. від. Складається з бувшого І весняного курсу з додатком таких товаришів: 1 Венюнін Левко 7 Костенко Іван 2 Губа Катерина 8 Кирдан Павло 3 Драбинка Ганна 9 Минярина Фрося 4 Заяць Ольга 10 Миколаїв Іван 5 Іщенко Петро 11 Харабалот Ніна 6 Кривчук Михайло І-й курс група «В» 1 Алексієва Рая 19 Петренко Іван 2 Арих Люба 20 Пидусь Олесь 3 Біловол Іван 21 Стоянов Гаврило 4 Бодло Іван 22 Слипченко Петро 5 Головатий Андрій 23 Синяк Олександр 6 Гамова Раїса 24 Скриниченко Василь 7 Гусак Іван 25 Свергун Ніна 8 Дубовос Наталка 26 Солошенко Ганна 9 Дубяга Ніна 27 Тютрюк Василь 10 Євсеєва Зоя 28 Улюра Антоніна 11 Корнієнко Ліда 29 Царенко Віра 12 Мовчан Андрій 30 Чучко Віра 13 Левинський Павло 31 Чумак Іван 14 Остапенко Лена 32 Шостак Павло 15 Онода Іра 33 Юрченко Анатолій 16 Прихненко Іван 34 Зюзь Явор 17 Перепелиця Кирило 35 Редька 18 Панасенко Олександра




418

№ 448 1933, січень. — Річний звіт по Робітфаку

Річний звіт студентів Бердянського Робітфаку за 1932 р. при Бердянському Інституті Соціяльного

Вихованняв. м. Бердянськ, вул. Шмідта № 2.

І. Контингент

Прийнято Розподіл по курсах усього складу студентів. гр. 6

Факультет чи відділи

З відр. чи без відр. від

вироб.

На 1.І.32 р.

В 33 р.

На І к.

Окон. курс в 32 р.

Виб. в 32 р.

Сост. на

1.І.33 р.

В т. ч. жін. Підг.

від. І к.

ІІ к.

ІІІ к.

ІV к.

Робітфак денний

Б. в. - 92 29 - 2 90 59 - 29 30 31

Робітфак веч.

З. в. - 51 51 - 2 49 24 - - 24 - 25

Разом Б. в. - 92 29 - 2 90 59 - 29 30 31 З. в. - 51 - - 2 49 24 - - 24 - 25 143 29 - 4 139 83 - 29 54 31 25

ІІ. Матеріяльне забезпечення студентів-стипендіатів на 1/І.33р. — 95 Розмір стипендії до 50 крб. — 95

ІІІ. Соціяльний партійний склад студентів Партійність

Діт. роб.

Колг. Служб. Інші Разом Член. канд. КПбУ

ЛКСМУ Примітка

Робітфак денний

23 53 5 7 88 2 37

Робітфак веч.

26 19 2 4 51 - 21

Разом 49 72 7 11 139 2 58 IV. Вибувші за 1932 р. до закінчення курсу

Катег. уч. З відрив. чи без відр.

Учащ. на 1.І.32 р.

Прийнято по 31.ХІІ

32 р. Разом Вибуло % вибув.

Викл. інших причин

Прич. не

відом. Всього 3 в. - 92 92 2 2 % 1 1 Б. відр. - 51 61 2 2 % - 2 Разом 143 143 4 4 % 1 3 //

V. Розподіл учнів на 1.І.33 р. по народностям Народність Всього студентів В тому числі жінок

Росіян 6 3 Українців 127 76 Білорусів - - Євреїв 3 2 Греків 2 1 Інші 1 1 разом 139 83

VI. Студенти Робітфаку користуються бібліотекою ІСВ VII. Виконання пляна теоретичних занять за 4-й квартал.

Чоловікогодин по плану Чоловікогодин отработано Чоловікогодин пропущено

Викл. Студен.(сотн.) Виклад. Студ. Виклад. Студ. 572 795 572 767 - 28


419

VIII.Склад педперсоналу по посадах

З них Групіровка персонала по

навантаженню (в год., в дек.) [...]1 гр. 2

[...]2 10

Год. учб. план

Необ. для них став. по

норм.

Факт. прац. осіб

Прац. в уч. дан. закл.

Совм. 14 і

менш. 15-29

30-59

60-119

120 і більш.

Раз. відпр. год. за

груд.

Виклад. 572 12 15 2 13 1 7 5 - - 572 З них на веч. к.

104 - - - - - - - - - -

ІХ. Витрати за 1932 рік по статтям провадяться по ІСВ, зазначені витрати показані в звіті по ІСВ

Х. Студенти Робітфаку розміщені в гуртожитках ІСВ. Директор (Дементієнко) Зав. Робітфаком [Підпис] (Філоненко)

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 301г. — Арк. 1 – 2. Копія.

№ 449 1932. — Характеристика викладача І.М. Гальчинського


науково-педагогічної роботи викладача Історії Всесвіту та Діялектичного матеріялізму т. Гальчинського Івана Миколаєвича

т. Гальчинський І.М. закінчив 1932 року 3-х місячні підготовчі курси викладачів соц.-економічних дисциплін для ВИШів; до цього вчився один рік на загальноосвітніх курсах ім. Черняєва в м. Ленінграді 19133 року.

У вищій школі працював перший рік, але не дивлячись на це т. Гальчинський як фахівець в галузі своєї спеціальності обізнаний достатньо, чого він домігся чимало працюючи над собою.

т. Гальчинський І.М., як викладач діялектичного матеріялізму та Історії Всесвіту в ІСВ, своєю роботою зарекомендував себе здатним і добросумлінним викладачем своєї дисципліни, що достатньо засвоїв основи Марксо-Ленінської методології діялектичного матеріялізму.

т. Гальчинський приймає активну участь в житті колективу і користується потрібним авторитетом.

Він є голова Бердянської СНР, бере участь в громадській роботі, пов’язуючи її з академічною роботою.

Бердянський Інститут СоцВиху рекомендує тов. Гальчинського затвердити на посаді доцента з діялектичного матеріялізму.

Директор ІСВ /Дементієнко/

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 559д. — Арк. 6. Копія.

№ 450 1932. — Дані про викладача І.М. Гальчинського

Для доцентів 1. Прізвище Гальчинський 2. Ім’я Іван

1 У тексті одне слово не прочитане. 2 У тексті одне слово не прочитане. 3 Так у тексті.


420

3. По батькові Миколайович 4. Рік народження 1893 року 5. Партійність, з якого часу з 1927 року 6. Соціяльне походження з селян 7. Освіта. Яку школу закінчив курси асистентів 8. Національність українець 9. Фах, за яким кваліфікувати Діямат 10. Чи входить до складу науково-дослідної організації, якої, з якого часу, яка

робота 11. а). Друковані наукові праці за 3 роки не було б). Друковані праці з певної галузі знання: підручники, статті в наукових часописах

з відповідними референціями спеціялістів не було в). Лябораторно-дослідницькі праці, розроблення проектів, конструкцій, друковані

статті в галузі виробництва не було 12. Стаж у школах (вищих, середніх окремо) в виші І [...]1, в середній [...]2 6 13. Якою мовою викладає українською 14. Участь у громадському житті, належність до наукових марксо-ленінських т-ств

та участь у їхній роботі голова СНР, член бюро «Т[...]3» Ці дані стверджує адміністрація Інституту. Печатка Директор Секретар

Потрібні такі матеріали, що дають змогу встановити кваліфікацію: а). Про освітній ценз. б). Про виробничий та педагогічний стаж. в). Наукові праці та рецензії на них. г). Характеристики про політичні настанови та громадську й науково-педагогічну

роботу кандидатів.


№ 451 1933, липня 14. — Посвідчення доцента І.М. Гальчинського, переведеного на керівну роботу в Політвідділі МТС

Народний Комісаріят Освіти Бердянський Інститут Соціяльного Виховання 14/VІІ 1933 р.

Посвідчення Дано це т. Гальчинському І.М. в тому, що він з 1 листопаду 1932 р. до 1 липня

1933 р. працював доцентом з діямату та Історії Всесвіту [в] Бердянському Інституті Соціяльного Виховання.

т. Гальчинський залишив працю в Інституті в зв’язку з призначенням його на керівну роботу в Політвідділі МТС, що і свідчиться.

Директор ІСВ /Дементієнко/ Секретар


1 У тексті кілька літер не прочитані. 2 У тексті кілька літер не прочитані. 3 У тексті кілька літер не прочитані.


421

№ 452 1933, лютого 15. — Відношення Бердянського інституту соціального виховання військовому комісаріату з повідомленням про перебування на селі всіх членів бюро партійного осередку

Народний Комісаріят Освіти Бердянський Інститут Соціяльного Виховання загальний 15/ІІ 1933 р. 84/3

До Військового Комісаріяту Бердянський ІСВ просить замінити кандидатуру т. Іванова (секретаря парт.

осередку) для надсилки в справі переобліку іншої кандидатури в зв’язку з тим, що зараз перебувають на селі всі члени бюро парт. осередку (директор Дементієнко, зав. Робфаком Філоненко, студ. Барбрер) і від’ їзд т. Іванова поставить під загрозу роботу Пед. Комбінату.

Т. В. О. Директора (Кара-Куркчі) Голова СНР (Гальчинський)

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 330е. — Арк. 1. Копія.

№ 453 1933, травня 13. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка відділу бойової підготовки з приводу «командирського навчання»

До Отдела Боевой Подготовки1

На № 16/32 от 8/5.33 г. Бердянский Пед. комбинат сообщает, что студент т. Иванов 6 мая не мог быть на

командирской учебе, так как выехал в отпуск домой и, по имеющимся у нас сведениям, заболел тифом.

Что же касается директора т. Дементиенко, разъясняем Вам, хотя Вам должно быть известно, что он как старший комсостав не может быть привлечен в обязательном порядке к командирским занятиям, а может привлекаться по специальной договоренности с Начальником Боевой подготовки.

Директор (Дементиенко) Зав. секрет. части (Прудникова)


№ 454 1933, вересня 10. — Відношення Бердянської міської ради педагогічному інституту з вимогою дати характеристику допризовника Н.Я. Юфіта

УСРР Бердянська Міська Рада 10/ІХ 1933 р. 3/74

В. Срочно по призыву2

1 Помітка у верхньому лівому куті документу: «13/V.33 р. 249/3». 2 Помітка у верхньому лівому куті документу: «10/ІХ.33 р. Виконано».


422

До Пед. Институту Бердянский Городской Совет при этом препровождает ____ анкет-характеристик на

допризывников рождения 1911 года, работающих на Вашем предприятии. Горсовет предлагает Вам в самом срочном порядке и не позже 12/ІХ с. г. дать на анкете п. 20 свою характеристику на допризывника и к тому же сроку доставить в Горсовет, а именно на таких тов.:

Юфит Наум Яковлевич Если же кто из них выбыл с В/предприятия, то Вам необходимо сообщить его

точный адрес местожительства или службы. За не исполнение в срок будет сообщено прокурору для привлечения виновных к

ответственности за срыв призывной компании. Зам. Пред. Горсовета [Підпис] (Зубков) Секретарь [Підпис] (Якимець)

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 330. — Арк. 14. Оригінал.

№ 455 1933, квітня 27. — Договір Бердянського педагогічного інститута з фабрикою ім. І-ї Ради про ремонт взуття студентів

Договор

г. Бердянск 1933 г. дня 27 апреля заключили настоящий договор с одной стороны

т. Лейзер И.К., председатель фабрики І-го Совета, с другой стороны — представитель Бердянского Пед. Института т. Дементиенко в том, что:

1. Фабрика І-го Совета обязуется провести починку обуви студентам в кол. 700 ст. в количестве 3500 пар в год из имеющегося на ф-ке материала по ценам Прейскуранта Облкожпромсоюза.

2. Уплата за ремонт обуви производится при сдаче обуви в ремонт по талонам. 3. Ремонт производится в порядке очередности, уставленной фабрикой. 4. Настоящий договор вступает в силу со дня подписания его и действителен по 1

января 1934 года. 5. Настоящий договор составлен в 3-х экземплярах, из коих один хранится в делах

фабрики, второй в Пед. Институте, третий оставляется в Облкожпромсоюзе г. Днепропетровска.

Председатель ф-ки I-го Совета [Підпис] (Лейзер) Представитель Пед. Института [Підпис]

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 329є. — Арк. 2. Оригінал.

№ 456 1933. — Умова Бердянського інституту соціального виховання та індустріального технікуму про спільне ведення допоміжного господарства

Умова

На пiдставi постанови РНК та НКЗС та НКТП про утворення допомiжних

господарств при ВИШах, ВТИШах i Технiкумах з метою одержання продукцiї для полiпшення якостi харчування студентiв і професорського-педагогiчного персоналу

Дирекцiя Бердянського IСВ в особi т. Дементiєнко з одного боку та з другого боку — дирекцiя Індустрiяльного Технiкуму в особi т. Iванова, виконуючи постанову РНК, НКЗС та НКТя[...]1у, оганiзовують допомiжне господарство i пiдписали цю умову на спiльне ведення господарства на таких засадах:

1 У тексті одна літера не прочитана.


423

А. 1. Бердянський Інститут Соц. Вих. органiзовує допомiжне господарство на площi

польовоi землi 50 га. 2. Інститут iз своєї посiвної площi польової землi видiляє Індустрiяльному

Технiкумовi для органiзацiї допомiжного господарства 10 га обробленої землi. 3. Інститут обов’язується керувати допомiжним господарством Індустрiяльного

Технiкуму: а) скласти виробничо-фiнансовий плян на весь вегетацiйний перiод 1933 року та б) агрообслуговувати посiвнi культури на данiй площi нарiвнi з посiвкультурами свого господарства.

4. 10 га польової землi Інститут видiляє Технікумовi в кожному полi сiвозмiну певну площу за родом культури, яка сiятиметься на дiлянцi.

5. Інститут для Індустрiяльного Технiкуму вiдпускає безплатно необхiдну кiлькiсть посiвматерiялу: кукурудзи на 6 га, сояшнику на 2 га, проса на 1 га, баштану на 1 га.

6. Інститут, переводячи веснянi роботи за певним календарним пляном, пiдготовляє одноразово грунт так для себе, якi i для Індустрiяльного Технiкума.

7. Посiв усiх культур переводиться одноразово для Інституту й Технiкуму на повнiй площi землi, а пiсля закiнчення посiву видiляється Технiкумовi встановлена норма зазначеної культури.

8. Просапування тягловою силою всієї площi посiву культур Технiкуму Інститут провадить своїми засобами за календарним пляном, а ручну просапку та прорiджування рядкiв своїх культур Технiкум провадить своїми силами.

9. Збір урожаю — зрізування та молотьбу сояшників, виламування та й чистка кукурудзи, збір баштану й картоплі на своїй частині Технікум провадить своїми силами, а перевозку зазначеного врожаю Інститут забезпечує лише тягловою силою.

10. Косовицю, молотьбу й перевозку проса Інститут забезпечує лише тягловою силою, а потрібною в повній мірі робочою людською силою забезпечує Технікум.

11. Перевозку врожаю з поля Технікуму Інститут переводить одноразово з перевозкою культур свого врожаю. //

12. Не пізніше 1-го Х 33 р. Технікум зобов’язується очистити [...]1 з корінням своє поле від баділля сояшників та кукурудзи.

Б. Індустіяльний Технікум з свого боку обов’язується: 1. Не пізнiше 25/ІІІ 33 р. передати за інвентарізаційним актом в розпорядження

дирекції Інституту на весь вегетаційний період увесь необхідний реманент, а саме: 1. Трактор Фордзон-Путиловець — 1 2. Тракторний плуг 2 корпусний — 1 3. Тракторний плуг 3 корпусний — 1 4. Кінний плуг І корпусний марки «Сакка» — 1 5. Культиватор — 1 6. Букер — 1 7. Борін 2-плашкових — 2 8. [...]2 — 1 9. Сівалка тракторна — 1 10. Сінокоска — 1 11. Лобогрійка — 1 12. Самоскидка — 1 13. Молотарка СО 28 — 1 14. Віялка — 1 15. Млинок — 1 16. Сортувалка — 1

1 У тексті одне слово не прочитане. 2 У тексті два слова викреслені.


424

17. [...]1 — 1 18. Планет кінний — 1 2. Весь вищезазначений с.-г. реманент мусить бути в повній справності й

передається в міру потреби. 3. Увесь поточний ремонт зазначеного с.-г. реманенту Технікум зобов’язується

переводити безоплатно й своєчасно своїми засобами. 4. Ремонт, що виникне під час роботи через недбайливе ставлення робітника,

переводиться на рахунок тієї сторони, чий робітник працював в цей час. Примітка: В разі несвоєчасного ремонту реманенту з вини Технікуму, що негативно

відбиватиметься на поточній роботі, Інститут має право за рахунок Технікуму наймати необхідний реманент на стороні.

5. Для обслуговування трактору під час весняних польових робіт Технікум виділяє одного кваліфікованого тракториста на договорних началах Інститута з трактористом, а Інститут з свого боку прикріпляє йому на допомогу відповідну кількість обізнаних рулевих для використання трактору 3 зміни щоденно.

6. Тракторист Технікуму одержує хлібний пайок від Технікуму, приварком постачається від Інституту нарівні зі студентами Інституту.

7. Доставка горючого забезпечується Інститутом, а вартість горючого та змазочного матеріялу, що витрачається на обробіток землі, Технікум сплачує пропорційно встановленій площі землі. //

8. В разі придбання Інститутом насіння картоплі, яка буде посаджена Інститутом, для Технікуму виділяється із посівної площі картоплі в співвідношенні 1:4.

Вартість картоплі сплачує секції наукових робітн. через інститут. х)2 9. Ремонт необхідного с.-г. реманенту переводиться по вказівкам агронома —

завідувача польовим господарством. 10. За невиконання та порушення пактів цієї умови винна сторона відповідає в

належному порядку. Термін чинності цієї угоди — до закінчення польових робіт. х) Цей пакт погоджено з тов. Івановим, директором Т-му.3 Директор Інституту [Підпис] (Дементієнко) Директор Технікуму [Підпис] (Іванов)

ДАЗО. — Ф. 3674. — Оп. 1. — Спр. 329. — Арк. 7 – 8. Оригінал.

1 У тексті одне слово викреслене. 2 Ця строчка в документ вдрукована пізніше. 3 Ця строчка в документ вдрукована пізніше.


425

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

№ 457 1945. — Звіт про роботу Осипенківського учительського інституту

Народний Комісаріат освіти УРСР

Управління вищих і середніх педагогічних навчальних закладів Річний звіт про роботу Осипенківського учительського інституту

за 1944 – 1945 н/р. // Звіт

про роботу Осипенківського Учительського Інституту ім. Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко

за 1944 – 1945 навчальний ріка

За півтора роки, що пройшли з часу поновлення діяльності, значно зросла навчально-виробнича база інституту.

Приміщення інституту протягом звітного року поповнились додатково одним будинком з 4-ма великими аудиторіями, що дало можливість проводити лекційні заняття потоками (у зведених групах).

Будинок цей, переданий міськими організаціями, міститься в одному подвір’ ї із всіма інститутськими приміщеннями, що значно полегшило справу загального планування навчальної роботи зі студентами.

Дякуючи розширенню учбового корпусу, вдалося в цьому учбовому році краще розмістити навчально-допоміжні заклади по факультетах, а також організувати і дообладнати кабінети фізики, педагогіки, географії і військовий кабінет.

З половини звітного періоду на повну пропускну спроможність працювали кабінети військово-фізичної підготовки, природознавства, географії, педагогіки, математики, фізики. Також значно розширено і приміщення бібліотеки.

Для самостійних занять студентів обладнано спеціальну кімнату і читальний зал. Кабінети, бібліотека і інші допоміжні заклади дообладнано потрібним

устаткуванням: шафами, меблею та іншим. Безумовно, не можна сказати, що наявні приміщення і обладнання задовольняють

вимоги цілком нормальної постановки інститутської учбової роботи, але те, що придбано і зроблено за цей час, дало можливість організувати навчальну роботу зі студентами при певних труднощах на достатньому рівні і досягнути якісного виконання навчального плану.

Гостро почувається в інституті для дообладнання наявних навчальних приміщень — лабораторій, кабінетів, аудиторій — відсутність лісоматеріалів, головним чином дощок.

Централізоване постачання лісоматеріалами з’являється за теперішніх умов невідкладним для інституту.

Науково-педагогічні кадри На початку навчального року всі кафедри повністю було укомплектовано

викладовським складом, за виключенням керівника кафедри фізики; вакансію по цій посаді заміщено в грудні місяці.


426

Серед викладачів, що працювали в інституті до війни, працюють зараз 18 осіб. Серед них два кандидати наук і три доценти.

Наявний викладовський склад за стажем роботи в ВУЗах розподіляється так: Стаж до 5 років — 16 чол. Стаж до 10 років— 11 чол. Вище 10 років — 6 чол. В порядкові підвищення кваліфікації готуються до захисту кандидатських

дисертацій два викладачі (Малявін Л.С. і Воскресенський Ю.О. — по кафедрі математики); закінчені дисертаційні роботи направлено до університету, де передбачається захист їх.

Готуються до складання кандидатського мінімуму 5 викладачів. З нового 1945 – 46 навчального року інститут буде мати вакансії, які потрібно замістити, а саме: зав. кафедри педагогіки, // викладача психології, зав. кафедри фізики, старших викладачів основ Марксизму-Ленінізму (2) і викладача історії нового часу.

Контингент студентів На початок ІІ семестру було студентів по факультетах і курсах:

І курс Факультети

Перший семестр Другий семестр Всього Історичний 67 62 129 Природничо-географічний 53 60 113 Фізико-математичний 27 37 64 Разом 147 159 306

На кінець навчального року контингент студентів змінився, а саме: Факультети І курс ІІ курс Всього

Історичний 65 55 120 Природничо-географічний 50 54 104 Фізико-математичний 23 32 55 Разом 138 141 279

Протягом року вибуло з різних причин 85 студентів, з них: 1. Не з’явилось на навчання — 37 чол. 2. Відчислено за невідвідування — 21 чол. 3. Відчислено за неуспішність — 17 чол. 4. Мобілізовано ЛКСМУ — 2чол. 5. Вибуло до лав РСЧА — 2 чол. 6. Переведено до інших учбових закладів — 2 чол. 7. Вибуло за хворобою — 2 чол. 8. Померло — 1 чол. 9. Виключено за поведінку під час окупації — 1 чол.

Організація навчальної роботи і виконання навчальних планів Вся робота 1944 – 45 навчального року провадилась за ретельно опрацьованими

планами кафедр, факультетів, учбової частити, директора. Зокрема, заздалегідь були виготовлені графіки, складені робочі плани та розпис. Все це сприяло безперебійному проведенню навчання та повному виконанню

навчальних планів. Але у виконанні графіків були відхилення по деяким дисциплінам, зокрема, по

історії народів СРСР, укр. мові, фізиці. Пояснюється це тим, що викладачі згаданих дисциплін прибули несвоєчасно. Так,

читання курсу по укр. літературі і мові було з листопада м-ця, фізики — з грудня. При складанні графіків занять витримана була певна послідовність у проходженні

дисциплін. // Відповідно до графіка було складено і розпис, що характеризувався сталістю, за

виключенням замін через захворювання викладачів. Навчальні плани виконано по всіх факультетах повністю, за виключенням плана по

фізико-математичному факультету з алгебри, де не опрацьовано розділ «ціла раціональна


427

функція». Недовиконання сталося з причин недостатньої підготовки студентів з попередніх розділів, на які витрачено більше часу, ніж заплановано. Програмами інститут забезпечений з більшості дисциплін.

Відсутні програми з педагогіки, психології, середньої історії, всесвітньої літератури, рос. літератури і укр. літератури, історії України, географії УРСР, укр. та рос. мов.

З укр. літератури і історії народів СРСР та історії України кафедри користувались проектами, надісланими методсектором НКО.

Також відсутні програми з факультативних дисциплін. Слід відмітити незадовільний стан по забезпеченості підручниками і посібниками

майже по всіх дисциплінах, крім курсу основ Марксизму-Ленінізму. З окремих дисциплін бібліотека і кабінети мають в своєму розпорядженні по 3 – 4 екз. підручників, а по деяких дисциплінах вони зовсім відсутні (психологія).

Як вихід з цього становища інститут практикував протягом року виписку літератури і підручників по абонементу з інших учбових закладів (Запорізький педінститут, Дніпропетровський університет).

Найголовнішим питанням, яке протягом року стояло в центрі уваги всієї роботи інституту, було питання організації самостійної роботи студентів.

З цією метою була проведена методична робота по питанню планування і організації самостійної роботи студентів, заздалегідь були складені розпис консультацій, графіки виконання домашніх завдань, практичних і семінарських занять, колоквіумів, письмових робіт. Виконання їх систематично контролювалося кафедрами. Так, по дисциплінах за навчальним планом «психологія» проводились в обов’язковому порядкові колоквіуми раз на місяць, а також писемні роботи. Писемні роботи проводилися з географії, середньої історії та інш.

Студенти заздалегідь попереджувалися (за один місяць) про наступну роботу певного розділу, а тема з даного розділу оголошувалась під час писемних робіт.

Особливу увагу приділялося питанню контролю виконання домашніх завдань студентами.

Виконання домашніх завдань перевірялося перед практичними, лабораторними заняттями, а також на консультаціях.

Студентам, які не виконували завдань, виконання практичних робіт не зараховувалось.

В зв’язку з відсутністю підручників, кафедрами приділялася велика увага методиці складання конспектів лекцій і складанню протоколів лабораторних занять, а також методиці роботи під час пророблення матеріалу за підручною літературою.

Кожний викладач зобов’язаний був дати студентам необхідні вказівки правильного ведення робочих записів лекцій, а також слідкувати і контролювати конспекти студентів з тим, щоб попереджувати або усувати недоліки при веденні записів.

Самостійній роботі студентів підпорядковані були кабінети, в яких чергували лаборанти, асистенти. Планувалося і використання літератури. Окремо слід зупинитися на організації роботи з основ Марксизму-Ленінізму, військової та фізичної підготовки.

На протязі всього учбового року з цих дисциплін рівномірно було розподілено години з врахуванням лекційних, семінарських, практичних занять з тим, щоб студентам достатньо було часу для підготовки до практичних занять (в середньому не менше одного тижня). Враховувалась також наявність посібників. Незабезпеченість курсу основ Марксизму-Ленінізму викладачами примусила організувати лекційні заняття потоками при зведенні 4 – 5 груп.

Основні труднощі відбувалися під час проходження курсу фізичної підготовки, в частині проведення тренувальних занять. // Труднощі ці обумовлювались перевантаженістю студентів навчальними планами. Зокрема, по історичному факультету, у зв’язку з перехідними планами та відсутністю викладача, тренувальні заняття проводилися не повністю.


428

Значна увага була приділена педпрактиці. Педпрактика провадилася з І і ІІ курсами всіх факультетів (за виключенням І курсу

природничо-географічного факультету), згідно об’ємів, характеру, що визначені учбовими планами.

Практика провадилась в 4-х школах міста. Студенти пересічно відвідували по 20 уроків з різних предметів у різних класах, після чого провадився докладний аналіз наслідків відвідування в присутності викладача педагогіки, керівника школи і студентів.

Педпрактика провадилася бригадами на протязі місяця (березень – квітень). Польова практика провадилась протягом місяця (в травні) по природничо-

географічному ф-ту з ботаніки, зоології, географії, картографії. Практика проведена в околицях міста та району. План практики виконаний

повністю. Практика пройшла з великим інтересом і добрими наслідками; зібрано багато різного матеріалу, який опрацьовано студентами в лабораторіях.

Навчально-методична робота Навчально-методичній роботі у звітному періоді приділялася велика увага

кафедрами, деканами і навчальною частиною. Так, на засіданні кафедр, що відбувалися в середньому один – два рази в місяць,

розглядалися такі основні питання: затвердження планів, організація та планування самостійної роботи студентів, обговорення якості лекцій і практичних робіт, наслідків взаємовідвідувань та відвідувань керівником кафедри, звіти про виконання навчальних планів, робочих планів, планів наукової роботи, складання кандидатського мінімуму, а також питання організаційного характеру, політвиховної роботи, роботи гуртків і т інш.

Велику роботу кафедри провели також в організації кабінетів, поповнивши їх відповідними обладнаннями. Особливо це стосується кафедр військової підготовки, природознавства, географії, математики, фізики.

Ці кафедри обладнали свої кабінети відповідними навчальними матеріалами або шляхом виготовлення їх на місці, або придбанням через книгокульторг (виготовлення карт і схем на місці до 150 – 200 шт.). На кінець учбового року всі асигнування на обладнання інститутом використані. В зв’язку з цим поліпшилась справа і з історичними картами. Значну роботу провели кафедри у відношенні організації лекцій, доповідей серед студентів, присвячених видатним діячам науки, мистецтва, культури, політичним подіям і т. інш.

Члени кафедри мов і літератури, математики, природознавства, географії, Марксизму і Ленінізму прочитали в середн. по 1 темі в місяць. З міроприємств, що здійснювалися деканами по факультетах, слід відмітити щомісячні методнаради, присвячені ходу виконання навчальних планів, обміну досвідом роботи, проведенню педпрактики, звітам викладачів про проведення виховної роботи, підвищенню культури грамотності студентів.

По навчальній частині проведені такі міроприємства: методика і організація лекцій і практичних занять — наради, організація, планування самостійної роботи і контроль за нею, боротьба за підвищення грамотності студентів, хід виконання планів кандидатського мінімуму і планів науково-дослідної роботи. //

Систематично працювала також рада інституту. Всього відбулося протягом року 14 засідань ради, присвячених таким питанням:

Підсумки навчальної роботи за семестри — 2 засідання, організація самостійної роботи — 2, виконання програм і навчальних планів — 2, відчити про наукову роботу і наслідки виконання — 3, політвиховна робота — 2 і інші організаційні питання.

Слід також відмітити велику роботу кафедр по організації наукових студентських гуртків. Гуртки охоплювали біля 180 студентів по кафедрах: педагогіки, природознавства, географії, математики, хімії, історії. Гуртки працювали систематично протягом року. Всього проведено по гуртках всіх кафедр 38 занять. Керівництво гуртками здійснювалося кращими викладачами і зав. кафедрами.

Примірна тематика робіт гуртків була слідуюча: моральний облік радянської людини, класики Марксизму-Ленінізму про комуністичну мораль, герої нашого часу, в


429

період Вітчизняної війни, роботи Мічуріна, Тімірязєва, Лисенко і т. інш. Гуртки проводили роботу і екскурсійного хар-ру. Із кращих кафедр інституту слід відмітити кафедри природознавства, військової підготовки, математики, географії.

Зазначені кафедри забезпечили роботу кабінетів відповідним обладнанням, домоглися високоякісного виконання навчальних планів, програм наукової тематики і планів навчально-виховної роботи студентів.

Політвиховна робота Політвиховна робота в минулому учбовому році з’явилась невід’ємною частиною

всієї роботи інституту; ще з початку учбового року було складено план політвиховної роботи, зокрема, здійснені такі заходи: щотижня провадились політінформації перед навчанням за півгодини до початку академічних занять (по середах).

Тематика політінформацій включала такі питання: міжнародний стан, становище на фронтах Великої Вітчизняної Війни, видатні події за тиждень, культура радянського студента, накази Генералісимуса Сталіна. Інформації провадили викладачі за дорученням парторганізації.

Крім цього, працював інститут агітаторів; агітатори розробляли з студентами різні статті, накази тов. Сталіна та інш.

Щомісяця в інституті ставилися доповіді на міжнародні теми, про видатних учених, письменників-юбілярів (Чехов, Грибоєдов, Крилов, Шевченко).

Всього відбулося протягом року 16 доповідей. Всі ці міроприємства виконувалися за календарним планом. У виховній роботі студентів приймали участь і кафедри через прикріплених до груп

викладачів. Кафедрами провадилася велика громадсько-масова робота. Так, викладачами інституту на протязі звітного року прочитано поза інститутом для трудящих міста і району 95 доповідей і лекцій.

По оборонно-масовій роботі здійснені такі заходи: Проведено навчання і прийняті екзамени з ПВХО від всіх студентів та

співробітників інституту; працювали оборонно-масові гуртки, що охоплювали біля 200 студентів.

Майже всі студенти приймали участь в кросах. Велику допомогу інститут подав у відбудові міста, зокрема, кожний студент відпрацював біля 30 годин по відбудові електростанції, місцевих заводів, на допоміжному господарстві інституту, що склало в цілому по інституту 9000 чоловіко-годин.

В тісному зв’язку з політвиховною роботою відбувалися студентські вечори художньої самодіяльності, в середньому раз на м-ць.

Окремі кафедри допомагали в роботі місцевим організаціям, зокрема, кафедра природознавства, у використанні лікарських рослин місцевої флори, а також школам у проведенні екзаменів на атестат зрілос//ті, доповідями на учительських конференціях.

З метою підвищення ідейно-політичного рівня викладовського складу кафедри займалися вивченням Короткого курсу історії партії та творів класиків марксизму-ленінізму, шляхом проведення співбесід на засіданнях кафедр, які проводилися 2 рази на м-ць, а в кінці року була проведена теоретична конференція по 4 главі, на якій було заслухано 3 доповіді і 8 виступів. В роботі конференції приймали участь співробітники парткабінету, учителі і майже всі студенти.

З допоміжним і технічним персоналом працював гурток по вивченню книги тов. Сталіна про Велику Вітчизняну війну, про міжнародний стан, про перемогу Червоної Армії і Радянського Союзу.

Трудова і навчальна дисципліна Трудова дисципліна професорсько-викладовського складу була в цілому

задовільна. Випадків спізнень і прогулів не було. Однак слід відмітити недисциплінованість окремих викладачів.

Так, призначений викладач рос літератури, випускник Одеського університету Пирус В.С.б без попередження, одержавши підйомні і зарплатню, виїхав з інституту.


430

Другий випадок мав місце з викладачем основ марксизму-ленінізму Копил Ф.П., який за аморальне поводження був знятий з роботи.

Дисципліна серед студентів, порівнюючи з минулим роком, була значно краща. Так, спізнення та прогули характеризуються такими даними (в %):

Курс Всього пропущено

годин З поважних причин

З неповажних причин

1 курс 2,1 2,0 0,1 2 курс 1,3 1,16 0,12 Пересічно по інституту 1,7 % 1,52 % 0,11 %

Підсумки навчальної роботи Наслідки екзаменів характеризуються такими даними: Одержано оцінок на весняній сесії по всіх факультетах:

Курс Відмінно Добре Посеред. Незадовільно Не атестовано 1 курс 255 295 309 19 21 2 курс 151 235 292 21 9 По ін-ту 406 530 601 40 30

Іспити та заліки, які проводились в 1944 – 45 навчальному році, показали високу дисципліну явки студентів на екзамени, особливо під час весняної сесії; зокрема, зменшилась кількість незадовільних, а також посередніх оцінок, не дивлячись на підвищення вимог до знань студентів.

Проводиться систематичний контроль з боку навчальної частини, зав. кафедр за ходом екзаменів.

Незадовільні оцінки в основному відносяться за рахунок таких дисциплін як фізпідготовка, російська та українська мови.

Причини подібного стану пояснюються мало достатньою грамотністю студентів до вступу в інститут, в основному за рахунок тих студентів, які прибули з інших республік. Керівництво інституту не звільняло таких студентів від здачі укрмови. В цьому відношенні потрібне роз’яснення НКО.

Також ще більше потрібна докладна інструкція щодо проведення // заліків і іспитів з фізпідготовки, особливо з точки зору налагодження медицинського контролю за станом здоров’я студентів.

Мають місце випадки, коли за медицинськими висновками студент не звільняється від практичних вправ з фіз. підготовки, а за своєю конституцією (черезмірна повнота, недорозвиненість, т. інш.) такі студенти не здібні виконати всіх вправ, а кількість годин і строк навчання не забезпечують засвоєння встановлених норм.

Аналіз успішності студентів з основ Марксизму-Ленінізму: Екзамени показали, що всі студенти повністю засвоїли програму з основ

Марксизму-Ленінізму. У відповідях відчувалася вільна орієнтація і повне розуміння того чи іншого питання, а також уміння зв’язувати із сучасними подіями.

Ось кілька прикладів: Студентка фізико-математичного факультету Захарьєва на питання про квітневі

тезиси Леніна дала вичерпну відповідь про зміст і значення тез, показавши, що ще в 1905 році Ленін в своїй книзі «Дві тактики соціал-демократичної партії» висунув ідею переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну; відмітила завдання партії, що їх висунув т. Ленін в економічній і політичній галузях. Студентка одержала оцінку відмінно. Значна кількість студентів також давала якісні відповіді.

Проте, у відповідях деяких студентів відчувалася конспективність викладу, невміння довести те чи інше положення своїми прикладами. Так, студентка Кіреченко (І курс історичного факультету) на запитання «Третя риса діалектичного методу» дала вичерпну відповідь про кількісні і якісні методи та їх взаємоперехід і хар-р цих змін, вказала на приклади загальновідомі (з водою і інш.), а прикладів з сучасного життя та історії не змогла навести.

Ця ж студентка про пізнання світу проаналізувала погляди Канта, а прикладів з сучасної науки і техніки не могла дати.


431

Аналіз успішності студентів з педагогіки і психології: Відмічається добре засвоєння програми всіма студентами, що почувається у

відповідях, в розумінні завдань педагогіки, з окремих положень її, умінні аналізувати класичні ідеї педагогіки і т. ін. Наприклад, студентка Мячина (2 курс природничо-географічного факультету) на питання «Система народної освіти» дала визначення системи та характеристику буржуазних та радянської системи, відмітила відмінні риси цих систем та навела критику буржуазної системи. Ця ж студентка добре розповіла про зміни, які відбулися в радянській педагогіці в роки Вітчизняної Війни.

Студентка Рижкевич (той же факультет), яка одержала оцінку відмінно, дала вичерпну відповідь про підготовку вчителя до уроку, показавши становище буржуазного вчителя, вчителя царської Росії і радянського вчителя, а також привела цитату Леніна про становище радянського вчителя.

Студентка Коцарева (ІІ курс природно-географічного факультету) одержала оцінку посередньо. Розповідала про виховання в епоху феодалізму, а також про види позашкільної роботи. У відповідях почувається нечіткість, яка обумовилася низькою культурою мови цієї студентки.

З психології відповіді характеризувалися чіткістю, але великою конспективністю та недостатнім умінням примінювати положення в практиці школи.

Більшість студентів з основ марксизму-ленінізму, педагогіки, психології одержали оцінки відмінно та добре.

Незадовільних оцінок з цих дисциплін немає. Наводимо дані про наслідки іспитів: Одержало оцінки на іспитах (кількість студентів)

Відмінно Добре Посередн. Незадовільно Основи Марксизму-Ленінізму 47 47 35 - Педагогіка 19 20 15 - Психологія 15 12 24 - //

Аналіз успішності з історичних дисциплін: В цілому виявлено добре засвоєння програмного матеріалу, так у відношенні

засвоєння історичних фактів, так і в умінні їх аналізувати. Добре почувається засвоєння хронологічних дат. Однак у відповідях відчувається ще стислий виклад і конспективність, недостатнє знання карт, слаба обізнаність студентів з художніми творами різних історичних епох, зокрема, історичними романами, мемуарами. Так, більшість студентів не читала таких творів: Фейхтвангер «Іудейська війна», твори Тарле — «Наполеон» і т. інш. Наприклад, одна із студенток, відмінниця Попова (історичний факультет І курсу) з труднощами вказала місце знаходження на карті м. Пірей.

Як наслідок цього ми маємо незадовільні оцінки і значну кількість посередніх оцінок, а саме:

Відмінно Добре Посередн. Незадовільно Стародавня історія 11 21 31 - Історія середніх віків 16 45 51 3 Історія нового часу 11 23 22 - Історія СРСР 23 27 12 -

Такий стан пояснюється відсутністю літератури, карт і інших посібників. Успішність студентів з природничих дисциплін: Відмічається повне засвоєння програм, знання фактів, уміння пояснювати їх. Відчувається обізнаність студентів з досягненнями сучасної біологічної науки,

сільськогосподарської. Поруч з цим слід відмітити ще недостатню озброєність практичними методичними знаннями, а саме: невміння знайти той чи інший роздатковий матеріал, невміння його зберегти.

Так, студентки Черненко (ІІ курс природно-географічного ф-ту) і Тоцька (також курсу) не могли відповісти і показали необізнаність із способами збору та зберігання зоологічного матеріалу.


432

Успішність з математичних дисциплін: Більшість студентів по цих предметах одержали добрі і відмінні оцінки. Відчувається уміння вільно розв’язувати задачі. Проте, студенти ще недостатньо володіють методикою та умінням іноді пояснити

хід рішення задач. В цілому екзамени по інституту показали добру успішність студентів по всіх

дисциплінах, глибоке засвоєння програм, але поруч з цим слід відмітити слабу культуру мови і малу начитаність, що відчувається при відповідях, невміння вільно без помилок викладати те чи інше питання. Це в основному і знижувало оцінки студентів.

Кращими студентами інституту, що відзначилися на екзаменах, з’являються: Захарьева — 2 курс фізмат. факультету. Бобровський, Приблудна, Філіпченко — 1 курс історичного ф-ту. Матієвська — 2 курс фізмат. ф-ту. Тиховод — 2 курс історичного ф-ту. Скворцова, Савченко — 2 курс природничо-географ. ф-ту. Ковельська, Балжі — 1 курс природничо-географ. ф-ту. // Кращими викладачами інституту, які забезпечували високоякісну роботу разом з

участю в громадській роботі, з’являються слідуючі: доцент Портянко В.П. (каф. природозавства), доцент Сватенко І.Д. (каф. географії),

Гончар Є.В. (каф. математики), Єрмілов І.П. (каф. Марксизму-Ленінізму), Веремій Ю.І. (каф. фізики), Рогоза П.Д. (каф. природознавства), Токаренко І.І. (каф. Марксизма-Ленінізма), Полякова В.Б. (каф. мови і літератури).

Науково-дослідна робота Тематика наукової роботи розроблена кафедрами у відповідності з наявністю

матеріальних можливостей інституту. Із запланованих 8 тем в 1944 році на 1 січня 1945 року виконано 6 робіт. З них 5

тем теоретичного і експериментального характеру і одна тема навчально-методична. Повністю виконано такі роботи: «Диференціал — основа математичного аналізу»(доцент Малявін), «Літні посіви с/г культур в умовах Приазов’я» (доцент Портянко), «Составление управлений по вертежу» (викладач Воскресенський), «Післязбиральний приріст урожаю качанної капусти» (викладач Рогоза П.Д.). На 1945 рік заплановано всього 9 тем. По виконанню тематики встановлено зв’язок з Дніпропетровським, Київським

університетами і Московською ім. Леніна бібліотекою. Успішно виконувалися із звітного періоду теми по кафедрі природознавства («Літні

посіви с/г культур» — доцент Портянко), по кафедрі географії («Шкільні географічні екскурсії» — викладач Спасський та «Рельєф Приазов’я» — доцент Сватенко І.Д.), по кафедрі математики («Метод изложения темы «Прямая линия в пространстве»» — викладач Воскресенський Ю.О., «Сравнение методов изложения темы «Диференціал в учительских институтах»» — доцент Малявін Л.С.).

По кафедрі історії і мови та літератури, через перевантаженість викладачів навчальною роботою, виконання запланованої тематики затримується по етапах. Частина запланованих на 1945 рік тем мають методичний характер і з’являються інтересними і актуальними в середніх школах і інституті.

Контроль за виконанням плану щомісяця проводився кафедрами, деканами, навчальною частиною інституту.

Відчити заслуховувалися і обговорювалися на засіданнях Ради Інституту (в 1945 році на 3-х засіданнях).

З метою підвищення підсумків науково-дослідної роботи в грудні 1944 року проведена наукова конференція, присвячена річниці з дня поновнення діяльності інституту. Всього заслухано на пленарному засіданні і на секціях 9 наукових доповідей.

Слід зазначити, що матеріальна база для проведення науково-дослідної роботи у відношенні наявності обладнаних кабінетів, бібліотеки ще недостатня і сможе бути


433

збагачена лише за рахунок централізованого постачання інституту. Власними силами інституту не вдається забезпечити придбання потрібного устаткування кабінетів і поповнення бібліотеки.

Матеріально-побутове обслуговування студентів і викладацького складу інституту Протягом звітного періоду зміцніла база підсобного господарства інституту.

Інститутське підсобне господарство має на кінець звітного періоду такі матеріальні цінності:

Всього орної землі — 62 га. Під посівом озимої пшениці — 5,5 га, ячменю і вівса — 10 га, кукурудзи— 1,7 га, соняшника— 13 га, картоплі — 4,5 га, інші городні культури і баштан — 4,25 га, проса — 2,5 га, трави — 3,1 га. //

Закладена база в галузі тваринництва. А саме: рогата худоба — 11 голів, свиноматок — 3 гол., молодняка свиней — 8 гол., робочих коней — 6 гол., гусей — 38 шт.

Сільськогосподарський інвентар на суму 20000 крб. Студенти харчуються в загальноміській їдальні міськторгу, харчування одноразове.

Потребує збільшення і покращення. З господарства відпущено продукції восени 1944 року студентам 6,5 тони,

викладачам і співробітникам — 4,5 тони. Висновки і пропозиції

З найближчих завдань, які стоять перед інститутом і від яких буде залежати подальший ріст його, з’являється невідкладне відбудування зруйнованих фашистами навчального корпусу інституту і гуртожитків.

Забезпечення бібліотеки і кабінетів підручною і художньою літературою та лабораторним обладнанням для проведення навчальної і наукової роботи.

Забезпечення інституту кадрами, особливо провідних дисциплін. Боротьба за дальніше покращення якості навчальної роботи, зокрема лекцій,

практичних і лабораторних робіт, самостійної роботи студентів, політвиховної роботи та підвищення культурного рівня студентів.

З метою покращення організації самостійної роботи студентів та підняття їх культурного рівня необхідним з’являється перегляд навчальних планів учительських інститутів щодо їх розвантаження.

Директор інституту (Єрмілов) Зам. Директора по навчально-науковій роботі (Портянко)

ЦДАВОВ України. — Ф. 166в.— Оп. 15. — Спр. 102г. — Арк. 1 – 12. Оригінал.

№ 458 1945. — Витяг з річного звіту Осипенківського учительського інституту

Доклад

об итогах войсковой и физической подготовки студентов Осипенковского Учительского института за 1944 – 1945 учебный год.

ІІ. Материальная база К началу учебного года институт не имел ни физкультурного зала, ни военного

кабинета. С большими трудностями в начале учебного года были созданы и зал физкультуры и военный кабинет. К настоящему времени военный кабинет, имея недостаточное количество материальной части, наглядных пособий и литературы, полностью обеспечивает прохождение программы войсковой подготовки студентов. В отношение материального обеспечения физической подготовки институт испытывает огромную нужду в гимнастических нарядах и спортинвентаре, которых в течении прошедшего учебного года ни от кого не получил в централизованном порядке, а попытки приобрести их собственными силами не дали положительных результатов.


434

В настоящее время институт имеет: одни параллельные брусья, турники, бум, 2 пары гимнастических колец, 2 каната для лазания, гимнастического коня, 4 шведских скамейки, оборудована волейбольная площадка, обеспеченная 2 мячами и сетками.

Литературы по физической подготовке институт также ни от кого не получил, в которой ощущается и исключительно острая нужда; в частности, совершенно отсутствует литература по теории и истории физического воспитания, по играм, по анатомо-физиологическим основам физического воспитании, по медконтролю и гигиене физического воспитания. Отсутствие литературы крайне затрудняет работу кафедры по физической подготовке студентов и особенно самостоятельную работу их.

ІІІ. Кадры преподавателей Начальника учебной части института не положено, так как на стационаре менее 500

человек. Войсковые дисциплины читает начальник военной кафедры // подполковник и/сл.

т. Пудовиков. Для проведения физической подготовки имеется 3 гражданских преподавателя:

Цецохо Е.И., Сотникова Н.А. и Гаевский Н.М. С работой в основном справляются.

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 111д. — Арк. 184 – 185. Оригінал.

№ 459 1946, січень — Витяг з річного фінансового звіту Осипенківського учительського інституту

Осипенківський Учительський Інститут

Звіт про виконання плану по штатах і контингентах по заочному відділу на 1-е січня 1946 р.

№ п/п

Показники План Виконання

виконання плану по контингентах 1. Кількість студентів на початок року 344 344 2. Прийом 150 265 3. Випуск 40 - 4. Відсів - 13 5. Кількість студентів на кінець звітного періоду 454 596 6. Пересічний контингент студентів 371 436 7. Контингент виклику на січневу сесію - - 8. Контингент виклику на липневу сесію 340 325 Інші показники 9. Кількість консультпунктів - - 10. Пересічне число адміністративно-обслуговуючого персоналу 3 3 11. Число адміністративно-обслуговуючого персоналу на кінець

звітного періоду 3 3

12. Нараховано плати за навчання, крб. 6900 13. Внесено плати за навчання, крб. 225 14. Здано в банк плати за навчання, крб. 225 Директор (Леоновський) Головний бухгалтер

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 123е. — Арк. 190. Оригінал.

№ 460 1946, січень — Витяг з річного фінансового звіту Осипенківського учительського інституту

Протягом звітного періоду прийнято: на підготовчий відділ — 8 студентів, на 1

курс — 111 студентів та на 2-й курс — 4 студента.


435

Відсіялось за 1945 рік студентів 49, з них:

Назва причини З 1

курсу З 2

курсу Разом

Повернулись до інституту з числа відсіву

Перехід до інших закладів - 8 8 - Академ. неуспішність 9 - 9 - Через хворобу - 2 2 - Призвано до лав РСЧА - 1 1 - За смертю 1 - 1 - За невідвідування з невідомих причин 23 5 25 - Разом 33 16 49 - //

Стипендіями забезпечено: підготовчий відділ — 96 % студентів, 1-й курс — 97 %, 2-й курс — 86 %.

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 123. — Арк. 196 зв. Оригінал.

№ 461 1951. — Витяги зі звіту Осипенківського учительського інституту

Отчет Осипенковского государственного учительского института им. П.Д. Осипенко о работе в 1950 – 1951 учебном году.

Научно-педагогические кадры В результате объявленного и проведенного институтом конкурса на замещение

преподавательских должностей коллектив пополнился частью преподавателей по кафедрам марксизма-ленинизма, математики, естествознания, географии и физики.

Из 26 штатных преподавателей института: Кандидатов наук — 2 чел. Доцентов — 2 чел. Старших преподавателей — 13 чел. Ассистентов и преподавателей — 9 чел. Состав кафедр следующий: Кафедра марксизма-ленинизма — зав.кафедрой Каков К.С. // Кафедра естествознания — зав. кафедрой кандидат наук, доцент Портянко В.Ф.,

три старших преподавателя и два преподавателя (один на ½ ставки). В составе кафедры географии работают зав. кафедрой кандидат наук, доцент

Сватенко И.Д., один старший преподаватель, сдавший кандидатские экзамены, и один преподаватель.

Кафедра математики — зав. кафедрой доцент Малявин Л.С., сдавший законченную диссертацию на рецензию, три старших преподавателя, из которых двое закончившие аспирантуру, готовят кандидатские диссертации, и два преподавателя (один из них по совместительству).

По кафедре физики — зав. кафедрой Сыромятников А.А., закончивший аспирантуру, один доцент, готовящий кандидатскую диссертацию, и два ассистента (один успешно сдает кандидатский минимум).

Кафедра педагогики — зав. кафедрой Прайсман Б.Д., закончивший аспирантуру при УНДИПе и сдавший на рецензию для защиты кандидатскую диссертацию, один старший преподаватель, закончивший сдачу кандидатских экзаменов и готовящий диссертацию, и один преподаватель.

Самостоятельные дисциплины (физвоспитание и языки) // ведут один старший преподаватель и три преподавателя.

Из всего количества штатных преподавателей имеют стаж работы в вузах: до 5 лет — 7 чел. от 5 лет до 10 лет — 7 чел. свыше 10 лет — 12 чел.


436

В числе преподавателей членов и кандидатов ВКП(б) — 11 чел. Контингент студентов

На 1 курс было принято 150 студентов — 100 человек на физико-математический и 50 на естественно-географический ф-т.

Учебный год начат был при полном составе студентов 1 и 2 курсов. На начало учебного года студенты так распределялись по факультетам и курсам:

І к. ІІ к. Всего В том числе женщин Физико-математический ф-т 100 68 168 142 Естественно-географический ф-т 50 81 131 125 Итого 150 149 299 267 //

Местных студентов 38 человек. Среди студентов 1 курса 23 мужчины и 127 женщин. Членов и кандидатов ВКП(б) среди студентов 1 курса 4 чел., членов ВЛКСМ — 99 чел.

В течение года выбывало из института по разным причинам 6 человек. Из них: по неуспеваемости — 1, по болезни — 1, за пропуски занятий — 3, за неуплату — 1 На конец 1950 – 1951 учебного года количество студентов составляет (без учета

перевода на следующий курс и выпуска): І к. ІІ к. Всего Физико-математический ф-т 96 66 Естественно-географический ф-т 50 80 Итого 146 146

В 1951 г. выпуск учителей по институту составляет: по физико-математическому ф-ту 66 чел., из них не выдержали гос. экзамены 2 чел., по естественно-географическому — 80, из них не выдержали гос. экзамены 1.

Из общего количества 292 студентов 1 и 2 курсов на конец учебного года: Членов и кандидатов ВКП(б) — 11 чел. Членов ВЛКСМ — 256 чел. По данным весенней экзаменационной сессии количество студентов 1 курса,

получивших стипендию, составляло 74 чел. Получают стипендию имени И.В. Сталина два студента. [...] //

Результаты учебной работы В результате весенних экзаменов имели по институту следующие данные: Из 147 студентов 1 курса все студенты явились на все экзамены, за исключением

3 чел., получивших отсрочку по болезни. Из 147 студентов 1 курса на отлично выдержали все экзамены 7 чел., на отлично и

хорошо и только хорошо 65 чел. Имеют академзадолженность в результате весенней экзаменационной сессии

студентов 1 курса 21 чел. Из 146 студентов 2 курса 146 чел. выдержали все семестровые экзамены, из них на

отлично 8 чел., на отлично и хорошо 39 чел. В результате сессии имеют академзадолженность по институту: по 1 дисциплине — 11 чел. по 2-м дисциплинам — 9 чел. по 3-м дисциплинам — 1 чел. В результате сессии отчислено по неуспеваемости 1 студент 1 курса. Для сравнения приводятся данные успеваемости студентов на конец отчетного

учебного года и предыдущих лет. //


437

Количество студентов, имеющих задолженность

Количество студентов, сдавших успешно

все экзамены

Из них на отлично

На отлично, на хорошо По 1-му

предмету По 2-м

предметам По 3-м

предметам

Весенняя сессия 1950-51 уч. г.

239 15 104 11 9 1

1949-1950 250 20 116 10 3 5 1948-1949 259 34 78 17 4 2

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 982є. — Арк. 5 – 9, 61, 62. Оригінал.

№ 462 1951. — Довідка про рух контингентів студентів, стипендіатів,

педперсоналу, учбово-допоміжного та іншого персоналу

Довідка про рух контингентів студентів та стипендіатів, педперсоналу, учбово-допоміжного та

іншого персоналу окремо по місяцях

Контингент Контингент

Фактично було Сту-

дентів Стипен-діатів П

едпер-

соналу

Учбово-

допом

. персон

.

Інш

. персонал

Фактично було Сту-

дентів Стипен-діатів П

едпер-

сонал

Учб

.доп

. персонал

Інший

персонал

На початку року

297 - 26 12 38 На 1-ше липня 1951 року

147 210 24 12 34

1-ше лютого 1951 року

297 142 25 12 38 *серпня* 147 210 24 12 34

*березня* 296 210 25 12 37 *вересня* 304 210 26 12 34 *квітня* 296 210 25 12 34 *жовтня* 304 108 26 12 35 *травня* 295 210 24 12 34 *листопад

у* 302 108 26,5 12 36

*червня* 293 210 24 12 34 *грудня* 302 107 26,5 12 36 1-ше січня

наступного року

300 107 26,5 12 36

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 1067ж. — Арк. 239.

№ 463 1953 (?) — Витяги з паспорта Осипенківського учительського

інституту

Министерство Просвещения Украинской ССР Главное управление Педагогических ВУЗов и Педагогических училищ

Министерства Просвещения УССР ПАСПОРТ

Осипенковский Государственный Учительский Институт имени героя Советского Союза П.Д.Осипенко.

Раздел І. Краткая историческая справка о вузе Осипенковский Институт организован согласно приказа НКП УССР в ноябре 1932

года как Государственный Институт Социального Воспитания. В составе Института с 1932 года были факультеты: социально-экономический,

агро-биологический, техно-математический и дошкольный. В 1933 году Институт был реорганизован в Педагогический Институт с теми же

факультетами.


438

С 1934 годаз при Пединституте был открыт Учительский Институт с факультетами: исторический, естественно-географический, физико-математический и языка и литературы. С 1936 г. организовано заочное отделение Учительского Института с теми же факультетами.

К 1935 г. Педагогический Институт прекратил свое существование и с этого времени функционировал только Учительский Институт в составе вышеупомянутых его факультетов.

Одновременно, с 1935 по 1939 г.г. существовало и вечернее отделение Института. В таком состоянии Институт функционировал до дня эвакуации — 10 сентября

1941 года. В 1939 году постановлением СНК СССР Институту присвоено было имя славной

землячки героя Советского Союза П.Д. Осипенко. Главный учебный корпус Института — двухэтажное // здание объемом 26914 куб.

метров — начат восстановлением в 1950 г. Институт располагал до Отечественной войны шест[...]1за студенческих общежитий общей кубатурой в 18000 куб. м. Жилищный фонд для преподавательского и административно-технического персонала составлял свыше 5000 куб. м. Из всех Институтских зданий полностью уцелели только два здания бывших студенческих общежитий, в которых Институт и начал свою работу после восстановления своей деятельности.

Работа Института возобновлена с 6-го октября 1943 г. после временной оккупации нем.-фаш. захватчиками г. Осипенко. Институт, в соответствии с постановлением ЦК КП(б)У и СНК УССР от 14 декабря 1943 года и приказа Народного Комиссариата Просвещения УССР от 24-го декабря 1943 года начал свою деятельность с 1-го января 1944 года.

За довоенный период (1932 – 1941 гг.) Институтом подготовлено и было выпущено 1586 учителей по стационару и около 1200 учителей по заочному отделению. […]

Кадры А) Контингент студентов по отделениям, факультетам и специальностям

№ Наименование отделений, факультетов и специальностей

1949 г.

Выпуск

1950 г.

Выпуск

1951 г.

Выпуск

1952 г. Выпуск

1953 г.

Курсы Курсы Курсы Курсы Курсы 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 3

Дневное отделение. Факультеты и специальности:

1. Физико-математический (физика, математика)

44 39 39 68 44 44 100 67 -

2. Естественно-географический (естественная география)

26 53 53 75 28 28 50 80 -

3. Исторический (история) 47 26 26 - 44 49 - - -

[…] // Раздел IV. Общие сведения о вузе

1. Наименование вуза: Осипенковский Государственный Учительский Институт. 2. Организован: в ноябре 1932 года. 3. Награждение и присвоение имени (кем и когда): Постановлением СНК СССР в

1939 году присвоено имя героя Советского Союза П.Д. Осипенко. 4. Категория: ІІІ. 5. Имеет ли право присуждение ученых степеней и каких именно: Не имеет. 6. Когда и кем утвержден устав: ВКВШ при СНК СССР от 11 августа 1939 г. за

№ у/430. 7. Адреса: Почтовый: г. Осипенко, Запорожской области, ул. Дюмина 15. Телеграфный — Осипенко, Запорожской, Учительский Институт.

1 У тексті кілька слів не прочитані.


439

Железнодорожный: Станция Бердянск Сталинской жел. дор., Учительский Институт.

Водной пристани: г. Осипенко, Запорожской области, Морской порт. 8. Банковские реквизиты: наименование и адрес конторы (отделения) Госбанка Отделение госбанка г. Осипенко № бюджетного счета:1009 № счета по спецсредствам: 155048 № счета сумм по поручениям: — №№ и наименование счетов уставных предприятий: Сельхозсчет 150179.

Наименование конторы (отделения) Коммунального банка и № счета: Отделение Коммунального банка г. Осипенко № 194019.

9. Дополнительные сведения о вузе: — […] //

Контингент студентов по отделениям, факультетам и специальностям 1949 г. 1950 г. курсы курсы

№ п/п

Наименование отделений, факультетов

и специальностей I II III IV V VI выпуск

I II III IV V VI выпуск

1 Итого по институту 117 118 118 143 121 121 2 Членов и кандидатов

ВКП(б) 5 7 7 5 5 5

3 Членов ВЛКСМ 39 62 64 111 72 72 4 Беспартийных 73 49 47 27 44 44 5 Участн. Отечествен.

войны 8 5 5 7 8 8

6 Инвалидов Отеч. войны 2 1 1 5 2 2 7 Награжденных медалями

и орденами Союза ССР 3 2 2 3 3 3

8 Мужчин 22 24 24 16 23 23 9 Женщин 95 94 94 127 98 98 10 Коренной национал. 96 93 95 121 100 100 11 Других национальн. 21 25 23 22 21 21

Окончивших: 112 112 112 131 112 112 а) 10-летку б) школу взрослых 3 5 5 7 7 7 в) средние специальные учебные заведения

2 1 1 5 2 2 //

г) другие учебные заведения

12

Обучающихся в экстернатеи

1951 г. 1952 г. курсы курсы

№ п/п

Наименование отделений, факультетов и специальностей I II III IV V VI вы

пуск

выпуск

1 Итого по институту 150 147 - 2 Членов и кандидатов

ВКП(б) 4 5 -

3 Членов ВЛКСМ 111 106 - 4 Беспартийных 35 36 - 5 Участн. Отечествен. войны 12 7 - 6 Инвалидов Отеч. войны 4 5 - 7 Награжденных медалями и

орденами Союза ССР 5 3 -

8 Мужчин 23 18 - 9 Женщин 127 129 - 10 Коренной национал. 86 107 - 11 Других национальн. 64 40 -

Окончивших: 120 132 - а) 10-летку б) школу взрослых 21 7 - в) средние специальные учебные заведения

7 7 -

г) другие учебные заведения

1 -

12

Обучающихся в экстернате


440

Профессорско-преподавательский состав по кафедрам

1949 г. 1950 г. 1951 г.

195

2 г.

195

3 г.

в т. ч в т. ч в т. ч

№ п

/п

Наименование

каф

едр

Всего

по штату

Всего

фактически

проф

ессоров зав.

каф

едр

проф

ессоров кафедры

доцентов

зав

. каф

едры

доцентов

каф

едры

ст. преподав.

преподават

. ассистентов

Всего

по штату

Всего


проф


каф

едр

проф


доцентов

зав

. каф

едры

доцентов

каф

едры




Всего

по штату

Всего


проф


каф

едр

проф


доцентов

зав

. каф

едры

доцентов

каф

едры




Марксизма-ленинизма штатн. 3 3 1 2 3 3 1 2 3 3 1 1

1

совмест. Педагогики штатн. 3 3 1 1 1 3 3 1 1 1 3,5 3 1 1 1

2

совмест. 1 1 1 1 1 1 Истории штатн. 3 3 1 2 3 3 1 2

3

совмест. Физики штатн. 3 2 1 1 3 2 1 1 4 3 1 2

4

совмест. 1 1 1 1 1 1 1 Математ штатн. 4 3 1 2 4 3 1 2 5 4 1 1

5

совмест. 1 1 1 1 1 2 Естествозн. штатн. 5 5 1 3 1 5 5 1 3 1 5,5 5 1 3 1

6

совмест. 1 1 1 1 1 1 1 1 Георгафия штатн. 3 2 1 1 3 2 1 1 3 3 1 1 1

7

совмест. 1 1 1 1 Самост. дис. штатн. 1 1 1 1 1 1 1 1 1

8

совмест. Физическое воспит. штатн. 2 2 1 1 2 2 1 1 2 2 1 1

9

совмест. Всего штатн. 27 24 1 6 10 7 27 24 1 6 10 7 27 24 1 5 9 9

10

совмест. 2 5 1 4 2 5 1 4 2 4 1 1 2 //

Дирекция Директор (ректор) вуза, зам. директора (проректор) по учебной работе, зам.

директора (проректор) по научной работе, зам. директора (проректор) помощник по адм.- хоз. части, зам. директора (проректор) по вечернему отделению, зам. директора (проректор) по заочному отделению.

Стаж работы

№ п/п

Фам. Им.

Отчество Должность Год

рожден.

Национальность

Партийность

Образование

и

специальность

в вузе

в данном

вузе

Учен. звание

Учен. степень

Почет

. зван.

Правит. награды

1 Леоновский Леонид Евменович

директор 1905 Укр. член ВКП(б) с 1943 г.

Киевский высший ин-т народного образования

22 6 Доцент физики

не имеет

- медаль за доблест-ный труд в Великой Отечеств. войне 41-45 г.


441

2 Козетов Иван Михайлович

Зам. дир. по н. уч. работе

1907 Укр. член ВКП(б) с 1940 г.

Харьковский […]1 физикой институт

11 10 не имеет

не имеет

- орден Кр. Знамени Отечеств. войны II ст., «Красная звезда» медали 3

3 Сахно Митрофан Иванович

Зам. дир. по з/обр.

1913 Укр. член ВКП(б) с 1932 г.

Харьковс-кий пединститут

2 2 - -

4 Карпович Олег Казимирович

пом. дир. по АХЧ

1919 Рус. член ВКП(б) с 1943 г.

7 кл. НСШ 6 6 медали

Состав совета института 1949 г. 1950 г. 1951 г.

№ п/п

Фамилия, имя и

отчество членов совета

долж

ность

ученое

звание

ученая

степень

общий

стаж

педагогич.

работы

в вузах

долж

ность

ученое

звание

ученая

степень

общий

пед

. стаж

в вузах

долж

ность

ученое

звание

ученая

степень

общий

пед

. стаж

в вузах

1. Леоновский Леонид Евменович директор

доцент

физики

- 21 директор

доцент

физики

- 22

директор

доцент

физики

- 23

2. Козетов Иван Михайлович

зам. дир. п. уч. раб.

16


17


не имеет

не имеет

18

3. Сахно Митрофан Иванович

секрет. п/бюро

2

4. Приходько Анна Афанасьевна

зав. каф. 1

5. Каков Константин Саввич

зав. каф. м.-л.

18 зав. каф. м.-л.

19 зав. каф. м.-л.

не имеет

не имеет

20

6. Сватенко Иван Дмитриевич

зав. каф. географ.

доцент

географ

.

кандид. геогр. наук

7

зав.

каф

. географ

.

доцент

географ

.

кандид

.

геогр.

наук

8

зав.

каф

. географ

.

доцент

географ

.

кандид

.

геогр.

наук

9

7. Горбенко Юрий Павлович

зав. каф. педагог.

10

8. Малявин Лев Семенович

зав. каф. мат.

доцент

матем

.

19 - 20 не

имеет 21

9. Сиромятников Алексей Афанасьевич

зав. каф. физики

5 6 7

10. Портянко Владимир Филиппович

зав. каф. естетство-знания до

цент

ботан.

канд

. биолог

. наук

10 11 12

11. Юфит Наум Яковлевич

декан физмат.

13 14 15

12. Карпович Олег Казимирович

пом. дир. по АХЧ

13. Потанова Таисия Николаевна

зав. библ.

14. Керенцев Петр Федорович

ст. преп. физр.

8 9 10

1 У тексті одне слово не прочитане.


442

15. Чернига [Степан Семенович]

секрет. ЛКСМ пом.

16. Ткурут Борис Иванович

председ. профкома

председ.

проф

кома

17. Токаренко Иван Иванович

ст. преп.

секр

. п/бю

ро

7

18. Прайсман Борис Давидович

зав.

каф

. педагог.

1

19. Травлеев Анатолий Павлович

секрет

. пом

. ЛКСМ

20. Руденко Петр Део[…] вич

предс.

проф

кома

21. Полякова Вера Борисовна

препод

. укр

. языка

не имеет

не имеет

10

[…] // Учебно-вспомогательный персонал кафедр

1949 г. 1950 г. 1951 г. 1952 г. 1953

№ п/п

Наименование должностей

колич.

челов.

по

штат.

расписанию

факти-чески

количество

по

штатном

у расписанию



по

штатном




по

штатном



1 Старшие лабор. 4 4 4 4 4 4 2 Лаборанты 4 4 4 4 4 4 3 Ст. препараторы 2 2 2 2 2 2 4 Препараторы 1 1 1 1 1 1 5 Ст. учебные

мастера - - - - - -

6 Учебные мастера - - - - - - 7 Механики - - - - - - 8 Мотористы - - - - - - 9 Зав.

лабораториями - - - - - -

10 Зав. кабинетами 1 1 1 1 1 1 //

[…] // Раздел VII. Некоторые показатели работы вуза

№ п/п

Наименование показателей Единица измерения

1949 г. 1950 г. 1951 г. 1952 г. 1953 г.

1. Количество специальностей 2. Количество специализаций 3. Количество учебных планов 4. Всего количество программ штук в т. ч. а) общих б) специальных в) по учебной и производственной практике

5. Выполнение учебного плана % 6. Выполнение учебной программы 7. Посещаемость учебных занятий студентами 99,2 99,4 99,6 8. Абсолютная успеваемость студентов 91,5 93,3 97,0 9. Успеваемость: отлично 21,5 22,3 17,8 хорошо 40,1 49,8 58,6 посредственно 35,7 26,1 22,5 неудовлетворительно 2,7 1,8 1,1


443

10. Количество отличников чел. 34 20 26 11. Количество персональных стипендиатов 12. Количество студ., получающих стипендию им. тов.

Сталина 2 2 2

13. Количество студентов, оставляемых на 2-й год обучения

14. Расписание учебных занятий Полугодовое 15. Сменность занятий одна смена 16. Отсев (всего) 12 8 2 17. В том числе по неуспеваемости 3 5 18. Выпуск 118 121 - 19. Новый прием 150 150

а) план чел 150 150 150 б) подано заявлений 186 198 в) зачислено без экзаменов 13 5 г) допущено к экзаменам 173 186 д) явилось на экзамены 173 186 е) выдержало экзамены 150 152 ж) зачислено по результатам приемных экзаменов

// 150 150

з) Принято всего 150 150 в т. ч.: мужчин 16 23 членов ВКП(б) 5 4 членов ВЛКСМ 39 111 лиц, имеющих медали 1 с предоставление общежития Успеваемость на приемных экзаменах %

отлично хорошо 45,7 41,8 посредственно 48,3 51,8

математика

неудовлетворительно 6,0 6,4 отлично 12,0 7,3 хорошо 36,2 41,8 посредственно 51,8 50,9

физика

неудовлетворительно отлично 1,1 5,2 хорошо 48,9 42,8 посредственно 50,0 49,3

химия

неудовлетворительно - 2,7 отлично 0,5 - хорошо 49,0 29,0 посредственно 49,5 67,2

русский язык

неудовлетворительно 1,0 3,8 отлично 6,3 2,1 хорошо 58,8 49,2 посредственно 34,1 51,1

20.

литература

неудовлетворительно 0,8 0,7 21. Зачислено на старшие курсы чел. 22. Научно-исследовательская работа

I. Хоз.-расчетная тематика а) количество тем б) количество исполнителей чел. в) общая стоимость тыс. руб. II. Гос. бюджетная тематика а) количество тем б) количество исполнителей чел. в) общая стоимость тыс. руб. Ш. Защита диссертаций а) докторские диссертации чел. б) кандидатские диссертации чел. IV. Наименование важнейших работ, внедренных в

народное хозяйство //

Раздел VIII. Учебно-техническая база ВУЗа а) Учебные здания

№ п/п

Характеристика зданий Здание № 1

Здание № 2

Здание № 3

Здание № 4

Здание № 5

1 Собственное, арендованное Арен. Арен. Соб. Соб.


444

2 Год ввода в эксплуатацию 1910 1910 1910 1910 3 Наружный объем в куб. метрах 1653 1515 1195 1252 4 Площадь в кв. метрах а) общая 224 209 196 194 б) полезная 181 183 181 177 5 Количество комнат 1 5 3 1 6 Количество аудиторий в т. ч. на ½ группы на 1 группу - 3 3 - на 2 группы 1 2 - - на группы 4 5 6 и более 7 Стоимость здания по балансу в тыс. руб. - - 68,5 58,4 8 Каменное, деревянное, смешанное 9 Число этажей 1 1 1 1 10 Материалы кровли череп. череп. толь толь 11 Наличие подвала нет нет нет нет 12 Система отопления // печное печное печное печное 13 Количество: а) котлов нет нет нет нет б) печей 8 6 8 4

14 Поверхность нагрева: а) котлов б) печей 49 38 46 24

15 Тип котлов 16 Система вентиляции 17 Количество действующих электромоторов 18 Общая мощность электромоторов 19 Си-ма освещения эл. эл. эл. эл. 20 Количество точек 16 11 10 8 21 Наличие газопровода 22 Наличие водопровода есть - - есть 23 Наличие канализации 24 С какого времени здание находится в эксплуатации после

восстановления - - с 1946 с 1950

25 Площадь, занятая посторонними организациями //

[…] // Библиотека

№ п/п

Наименование сведений Ед. изм. 1949 1950 1951

1. Количество а) комнат 3 3 б) их площадь м2 66 66 в) читальных зал. 1 1 г) мест в чит. зале чел. 40 40

2. Учебники томов из. в тыс. 2000 3000 названий колич. 55 75

3. Учебники и учеб. пособия томов из. в тыс. 18000 21000 названий колич. 4000 8000

4. Научно-техническая литература: томов из. в тыс. 400 500 названий колич. 100 180

5. Художественная литература: томов из. в тыс. 3600 5000 названий колич. 2000 3600

6. Журналы отечественные: томов из. в тыс. 3500 4300 названий колич. 61 72

7. Иностранные журналы и периодика: томов из. в тыс. 500 700 названий колич. 20 37

[…] //


445

Раздел IX. Капитальное строительство и ремонтно-восстановительные работы вуза


Ассигнования в сметных ценах текущего года в тыс. руб.

Срок ввода в эксплуатацию помещений в кв. м. Года

№ п/п

Наименование

объектов

Полная сметная стоимость в тыс. рубл. К

апвлож

ен.

предыдущих

лет

в ты

с. руб

.

Наличие утвержденной технической документации кубатура

здания куб. м.

полезная площадь кв. м.

план. фактич. по плану факти-чески

1949 г. 1 Главный учебный корпус

2660,20 72,0

проэкты, техрабочие чертежи, по объекту сметы

25372 2409

1950 г. Главный учебный корпус

3242,61 72,0

проэкты, техрабочие чертижи, по объекту сметы

25372 2409 200,0 185,7

1951 г. Главный учебный корпус

2210.95 257.7

проэкты, техрабочие чертежи, по объекту сметы

25372 2409 1295,0 - 1952 год

ЦДАВОВ України. — Ф. 166. — Оп. 15. — Спр. 672і. — Арк. 3, 10, 16, 20, 21, 29, 33,

40, 42 – 46, 84, 91. Оригінал.


446

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

№ 464 1939, серпня 11. — Статут Осипенківського учительського інституту

Приказ

Всесоюзного Комитета по делам высшей школы при СНК СССР г. Москва № 7/430 «11» августа 1939 г. На основании п. 3 Положения о Всесоюзном Комитете по делам высшей школы

при СНК СССР, утвержденного Советом Народных Комиссаров Союза СССР 21 января 1939 года, Устав находящегося в системе Наркомпроса УССР Осипенковского Государственного Учительского Института имени Героя Советского Союза П.Д. Осипенко УТВЕРДИТЬ.

Зам. Председателя Всесоюзного Комитета по делам высшей школы при СНК СССР [Подпіс] (А. Гагарин) //

УСТАВ ОСИПЕНКОВСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УЧИТЕЛЬСКОГО ИНСТИТУТА

ИМЕНИ ГЕРОЯ СОВЕТСКОО СОЮЗА П.Д. ОСИПЕНКО

Цели и Задачи.

В соответствии со с. 121-й Конституции Союза Советских Социалистических Республик учительские институты осуществляют право на образование всех граждан Союза ССР и имеет целью подготовку кадров, способных овладеть передовой наукой и техникой, вооруженных знаниям научного социализма, готовых защищать советскую родину и беззаветно преданных делу построения коммунистического общества.

Задачами Осипенковского Государственного Учительского института им. П.Д. Осипенко являются:

а) Организация учебно-методического процесса, обеспечивающего подготовку высококвалифицированных преподавателей 6 – 7 классов неполной средней школы, «способных полностью освоить новейшие достижения науки, использовать технику до дна и по-большевистски связать теорию с практикой, сочетать производственный опыт с наукой» (Постановления СНК СССР и ЦК ВКП(б) о работе высших учебных заведений и о руководстве высшей школы от 23.VI 1936 года);

б) Идейно-политическое воспитание студентов и преподавателей на основе учения Маркса-Энгельса-Ленина-Сталина и подготовка культурных специалистов, обладающих «знаниям всех тех богатств, которое вырабатывало человечество» (Ленин);

в) Создание высококачественных учебников и учебных пособий, стоящих на уровне современной науки и отвечающих задачам идейно-политического воспитания молодежи;

г) Проведение научно-исследовательской работы, способствующей разрешению важнейших задач социалистического строительства; //


447

д) Повышение квалификации профессорско-преподавательских кадров и подготовка научно-педагогического состава, «смело ведущего борьбу против устаревшей науки и прокладывающего дорогу для новой науки» (Сталин);

е) Популяризация научных и технических знаний и новейших достижений науки и техники, основанных на практике стахановского движения.

Осуществляя эти цели и задачи, Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко, находящийся в ведении Народного Комиссариата Просвещения УССР, готовит преподавателей для V – VІІ классов неполной средней и средней школы по: Истории, Географии, Естествознанию, Физике, Математике, Украинскому языку и литературе, Русскому языку и литературе и проводит свою роботу на основе следующих положений:

Раздел І. Студенты

1. Правом на поступление в Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко и на бесплатное обучение в нем пользуются все граждане СССР в возрасте от 17 до 35 лет, имеющие образование, требуемое правилами приема, утвержденными Комитетом по делам высшей школы.

2. Поступающие в Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко подвергаются вступительным испытаниям по дисциплинам, утвержденным Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы.

Окончившие среднюю школу и имеющие аттестат отличника принимаются без вступительных экзаменов.

3. Подавляющее большинство студентов обеспечивается государственной стипендией. Стипендия назначается директором Института в начале каждого учебного года по данным успеваемости студентов за истекающий год. //

4. Студенты обязаны сдавать экзамены за полный курс каждого предмета и зачеты по практическим занятиям.

5. Каждый студент после сдачи всех экзаменов и зачетов, установленных учебным планом, обязан сдать государственные экзамены, согласно учебному плану.

6. Студенты, выполнившие все требования учебного плана и сдавшие государственные экзамены, получают диплом об окончании Осипенковского Государственного Учительского Института им. П.Д. Осипенко с указанием присвоенной квалификации.

7. Студенты, выполнившие учебный план с отметкой «отлично», получает диплом с отличием.

8. Получившие диплом с отличием пользуются преимущественным правом выбора места работы по специальности.

9. Распределение окончивших на работу производится Народным Комиссариатом Просвещения УССР или областным отделом Народного Образования по разнарядке НКП за 6 месяцев до окончания Института.

Раздел ІІ. Организация учебной работы

10. Для обеспечения высоко качества учебного процесса, развития у студентов навыков самостоятельной работы и умения на практике применять полученные ими знания, в Осипенковском Учительском Институте им. П.Д. Осипенко установлены следующие формы учебной работы:

а) Лекции профессоров и доцентов; б) Практические занятия в лабораториях, кабинетах, мастерских в школах и т. п.

под руководством профессоров, доцентов и ассистентов; // в) Педагогическая и учебная практика студентов под руководством выделенных

кафедрами руководителей; г) Самостоятельная работа студентов; д) Консультации.


448

11. Учебные планы по специальностям Осипенковского Государственного Учительского Института им. П.Д. Осипенко утверждаются Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР по представлению Наркомпроса УССР.

Программы по всем дисциплинам, кроме программы по «Основам Марксизма-Ленинизма», утверждаются Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР.

12. Учебный год делится на 2 семестра: осенний семестр с 1 сентября по 24 января и весенний семестр с 7 февраля по 30 июля.

Для студентов устанавливаются два раза в году каникулы: зимние — с 25 января по 6 февраля и летние с 1 июля по 31-ое августа.

13. Перевод студентов с курса на курс производится 1 раз в год. Экзамены принимаются только профессорами, доцентами и ст. преподавателями, а

зачеты также ассистентами и преподавателями. Успеваемость студентов определяется следующими степенями оценок (отметок): 1)

«отлично», 2) «хорошо», 3) «посредственно», 4) «неудовлетворительно». 14. Каждому студенту выдается единый студенческий билет и единый матрикул

(зачетная книжка). В матрикул заносятся предметы, обязательные для прохождения и оценки по экзаменам и зачетам. Оценки в матрикуле проставляются лицами, // производившими экзамены и принимавшими зачеты.

Раздел ІІІ. Кафедра

15. Кафедра является основной учебной организацией Института, непосредственно осуществляющей и учебно-методическую и научно-исследовательскую работу по одной или нескольким тесно связанным между собой дисциплинам.

16. Во главе кафедры стоит профессор — заведующий кафедрой. 17. В обязанности заведующего кафедрой входит: а) чтение лекций, руководство и систематический контроль за качеством лекций,

практических занятий, консультаций и других видов учебной работы, проводимой сотрудниками кафедры;

б) руководство самостоятельной работой студентов и контроль за успеваемостью; в) руководство педагогической практикой студентов; г) разработка технического плана научно-исследовательских работ кафедры и

аспирантов и повышения квалификации сотрудников кафедры; е) подбор сотрудников кафедры и аспирантов и предоставление их на утверждение

директору; ж) планирование и учет работы кафедры и действующих при ней кабинетов. Примечание: В состав кафедр института входят работники вечернего отделения Обязанности зав. кафедрой распространяются также на вечерние отделение. //

Раздел ІV. Научно-педагогические курсы и учебно-вспомогательный персонал

18. В Осипенковском Государственном Учительском Институте им. П.Д. Осипенко устанавливаются следующие штатные должности профессорско-преподавательского и учебно-вспомогательного персонала:

а) профессор, заведующий кафедрой, б) профессор кафедры, в) доцент кафедры, г) ассистент кафедры, д) ст. преподаватель, е) преподаватель, ж) старший лаборант, к) препоратор. 19. Каждый профессор, доцент, ассистент и преподаватель выполняют все виды

учебной и научно-исследовательской работы в соответствии с занимаемой должностью и учебным планом, давая на эту работу в среднем 5 часов в день.


449

20. Заведующий кафедрой и профессор кафедры выдвигаются по конкурсу из лиц, имеющих звание профессора или ученую степень доктора наук. Доцент кафедры выдвигается по конкурсу из лиц, имеющих ученое звание доцента или ученую степень кандидата наук.

Результат конкурсов на заведывание кафедрой утверждается Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы СНК СССР по представлению директора через Наркомпрос УССР. Результат конкурса на профессора кафедры и доцента утверждается Наркомпросом УССР по представлению директора. //

21. Сотрудники кафедр — ассистенты и лица учебно-воспитательного персонала — выдвигаются заведующим кафедрой и утверждаются директором.

22. Количество и состав профессорско-преподавательского и учебно-вспомогательного персонала определяются штатным расписанием, утвержденным Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР по представлению Института через Наркомпрос УССР.

Раздел V. Структура и руководство

23. Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко имеет следующие

а) факультеты: 1. Исторический. 2. Физико-математический. 3.Естественно-географический. 4. Языка и литературы (отделение русского языка и литературы и отделение

украинского языка и литературы). Примечание: Нов. факультеты института имеют вечерние отделение. б) кафедры: 1. Марксизма-Ленинизма, 2. Педагогики, 3. Истории, 4. Математики, 5. Физики, 6. Геологии и почвоведения, 7. Географии, 8. Военных дисциплин, 9. Естествознания (ботаники и зоологии), 10. Языка, 11. Литературы. // в) кабинеты: 1. Марксизма-Ленинизма, 2. Исторический, 3. Педагогический, 4. Языка, 5. Литературы, 6. Географический, 7. Математический, 8. Геологический, 9. Физический, 10. Военный, 11. Физкультурный, 12. Музыкально-вокальный, 13. Ботаники, 14. Зоологии, 15. Химический.


450

г) лаборатории: 1. Электрическая, 2. Тепловая, 3. Механико-Оптическая, 4. Электро-Радиотехническая, 5. Почвоведения и минералогии, 6. Ботаническая и зоологическая, 7. Картографическая-топографическая, д) библиотека, читальня. ж) механическая мастерская по изготовлению и ремонту приборов, столярная

мастерская по ремонту оборудования, мастерская станция. 24. Факультеты, специальности и кафедры организовуются и ликвидируются

только решением Всесоюзного Комитета при СНК СССР. Учебно-вспомогательные учреждения организуются и ликвиди//руются решением

Наркомпроса УССР. 25. Осипенковский Государственный учительский институт им. П.Д. Осипенко

утвержден и может быть ликвидирован только постановлением Совнаркома Союза ССР. Директор Института

26. Директор Института несет ответственность перед Наркомпросом УССР и Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР за руководство высшим учебным заведением, за организацию учебного процесса, за подготовку высококвалифицированных и политически воспитанных советских специалистов, за научно-исследовательскую работу.

27. Директор института утверждается и смещается Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР по представлению Наркомпроса УССР.

28. На директора возлагается: а) руководство на основе одноначалия всей деятельности Института,

представительство от его имени; б) проведение в жизнь учебных планов, программы и планов научно-

исследовательских работ; в) контроль за успеваемостью студентов, за качеством лекций, лабораторных

занятий, педагогической практики и научно-исследовательской работы; г) руководство политической и культурно-воспитательной работы среди

студенчества, профессорско-преподавательского и учебно-воспитательного состава; д) утверждение расписания занятий и правил внутреннего распорядка и

наблюдение за точным их выполнением; е) прием, выпуск и отчисление студентов; ж) руководство физическим воспитанием и наблюдение за состоянием здоровья

студентов; // и) распоряжение денежными средствами и имуществом; к) назначение стипендий студентам; л) организация бытового обслуживания студентов, профессорско-

преподавательского, учебно-воспитательного и административно-технического персонала Института;

м) руководство и контроль в работе библиотеки Института. Заместитель директора по учебной и научной работе

29. Заместитель директора по учебной и научной работе несет ответственность перед директором за учебную, методическую и научно-исследовательскую деятельность.

30. Заместитель директора по учебной и научной работе выдвигается из числа наиболее квалифицированных профессоров по ведущим специальностям и утверждается и смещается Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР по представлению Наркомпроса УССР.

В обязанности заместителя директора входят:


451

а) организация учебно-методической и научной-исследовательской работы факультетов, кафедр и руководство издательской деятельностью;

б) контроль за составлением расписаний занятий и экзаменов и за их выполнением факультетами и кафедрами;

в) контроль за проведением педагогической практики студентов; г) организация учебно-методических и научных конференций; д) руководство подготовкой и переподготовкой научно-педагогических кадров; е) замещения директора на случаи его отсутствия. // Примечание: Указанные обязанности распространяются также и на вечерние

отделения. Помощник заместителя директора по учебно-научной работе

по вечернему отделению 31. Помощник заместителя директора по учебно-научной работе по вечернему

отделению выдвигается из числа квалифицированных профессоров или доцентов по ведущим специальностям и утверждается и смещается Управлением высшей школы Наркомпроса УССР по представлению директора.

В обязанности помощника заместителя директора по вечернему отделению входит: а) организация учебно-методической работы факультетов вечернего отделения; б) контроль за составлением расписаний занятий и экзаменов и за их выполнением

факультетами и кафедрами по вечернему отделению; в) контроль за выполнением педагогической практики по вечернему отделению; г) замещение директора по учебно-научной работе.

Помощник директора по административно-хозяйственной части 32. Помощник директора по административно-хозяйственной части утверждается

Начальником Управления учебных заведений Наркомпроса по представлению директора. В обязанности помощника директора входит: а) непосредственное руководство работой хозяйственных и культурно-бытовых

учреждений, наблюдение за порядком и санитарно-гигиеническим состоянием аудиторий, лабораторий, кабинетов, общежитий, столовых и т. д.

б) руководство строительством, капитальным и текущим ремонтом. в) обеспечение кафедр, лабораторий, кабинетов, хозяйственных и культурно-

бытовых учреждений оборудованием, инвентарем и материалами. // г) заключение договоров и представительство по хозяйственным вопросам по

поручению директора. Факультет

33. Факультет является учебно-административным отделением, объединяет кафедры, осуществляющие подготовку студентов и аспирантов по нескольким родственным специальностям, и проводит свою работу под руководством декана факультета.

34. Декан факультета выдвигается из числа профессоров по ведущим дисциплинам данного факультета и утверждается начальником Управления Высшей Школы Наркомпроса УССР по представлению директора.

В обязанности декана факультета входят: а) непосредственное руководство учебной и научной работой факультета,

входящих в него кафедр, учебно-вспомогательных учреждений и руководство педагогической практикой студентов;

б) выполнение учебных планов и программ; в) организация проверки знаний, учета и контроля успеваемости студентов; г) руководство подготовкой аспирантов и работой по повышению квалификации

научно-педагогического состава факультета; д) составление расписания учебных занятий и проведение его в жизнь; е) наблюдение за дисциплиной по факультету; ж) помощь директору в проведении политико-воспитательной работы на

факультетах;


452

з) содействие правильному направлению социалистического соревнования и ударничества на факультетах.

Примечание: декан факультета имеет помощника по вечернему отделению. // Совет института

35. При директоре и под его председательством организуется совет учебного заведения, в состав которого входят: заместитель директора по учебной и научной работе, помощник директора по административно-хозяйственной части, деканы факультетов, заведующие кафедрами, старшие преподаватели самостоятельных дисциплин, заведующий библиотекой и представители партийной, комсомольской и профсоюзных организаций высшего учебного заведения.

В состав совета могут быть включены лица профессорско-преподавательского состава, директора школ, в которых студенты проходят педагогическую практику, учителя отличники и Зав. Городским Отделом Народного Образования. Совет собирается в сроки, устанавливаемые директором, но не реже одного раза в месяц.

36. В обязанности совета входят: а) рассмотрение семестровых и годовых планов и отчетов работы института,

факультета и кафедр; б) рассмотрение учебно-методических вопросов и обобщения опыта работы

института, факультета и кафедр; в) рассмотрение тематических планов научно-исследовательских работ; г) рассмотрение индивидуальных планов аспирантов; д) присуждение ученого звания ассистента; и) рассмотрение результатов конкурса на замещение руководителей кафедр,

профессоров и доцентов кафедр. // 37. Решения совета по всем вопросам, кроме присуждения ученых званий

профессора и доцента и ученых степеней, вступают в силу после утверждения их директором.

38. Состав совета Института утверждается Наркомпросом УССР1. Раздел VІІ.

Общественные организации 39. В Осипенковском Государственном Учительском Институте им. П.Д. Осипенко

имеются добровольные общественные организации, объединяющие студентов, научно-педагогических и административно-технических работников и работающие на основе своих программно-уставных положений.

Общественные организации мобилизирует студенчество и всех работников И-та на выполнение указаний товарища Сталина: «Овладеть наукой, выковать новые кадры большевиков-специалистов по всем отраслям знаний, учиться, учиться, учиться упорнейшим образом».

Задачами общественных организаций высшего учебного заведения являются: а) политическое воспитание студентов, преподавателей и работников И-та на

основе учения Маркса-Энгельса-Ленина-Сталина; б) организация социалистического соревнования и ударничества; в) помощь и содействие директору в выполнении учебных планов и программ; г) укрепление сознательной дисциплины; д) повышение культурного уровня студентов и работников учебного заведения; е) организация научно-технических кружков для студентов и преподавателей,

способствующих повышению качества учебы, повыше//нию квалификации преподавателей и развитию научной работы.

1 Цей пункт у документі закреслений.


453

Раздел VІІІ. Внутренний распорядок и дисциплина

40. В целях обеспечения высокого качества учебной работы, директором устанавливаются правила внутреннего распорядка, выполнение которых обязательно для всех студентов и работников Института.

41. Нарушение студентами учебной дисциплины и правил внутреннего распорядка влечет за собою дисциплинарные взыскания, налагаемые директором:

а) замечание, б) выговор, в) строгий выговор с предупреждением. 42. Студенты, систематически не посещающие учебные занятия без уважительных

причин, систематически нарушающие правила внутреннего распорядка и учебную дисциплину, а также совершающие порочащие их поступки, приказом директора исключаются из Института.

43. Научно-педагогические работники, лица учебно-вспомогательного персонала и другие сотрудники, нарушающие учебную дисциплину и привила внутреннего распорядка, подвергаются директором дисциплинарным взысканиям вплоть до увольнения.

РАЗДЕЛ ІХ. Имущество и средства Осипенковского Государственного Учительского Института

им. П.Д. Осипенко 44. Имущество Осипенковского Учительского Института им. П.Д. Осипенко —

здание, оборудование, инвентарь и т. п. — является государственной собственностью. Имущество Института, числящееся в его инвентарной описи и находящееся на его

балансе, не может быть отчуждено без приказа Народного Комиссара или руководителя ведомства.

Ответственность за сохранность всего имущества несет директор. // 45. Средства института составляются: а) из ассигнований по госбюджету, б) из специальных средств, составляемых из доходов научно-исследовательских и

учебно-вспомогательных учреждений. 46. Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко

является самостоятельным учебно-научным учреждением и действует как юридическое лицо, имеющее свой финансовый план, утвержденный Наркомпросом УССР.

47. Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко имеет свою печать с государственным гербом.

48. Осипенковский Государственный Учительский Институт им. П.Д. Осипенко издает свой ученый труд.

Раздел Х. Порядок утверждения устава

49. Устав Осипенковского Государственного Учительского Института им. П.Д. Осипенко утверждается Всесоюзным Комитетом по делам высшей школы при СНК СССР по представлению Народного Комиссара Просвещения УССР.

50. Местонахождения Осипенковского Государственного Учительского Института им. П.Д. Осипенко: г. Осипенко, Запорожской области [...]1.

ДАРФ. — Ф. 8080а. — Оп. 3. — Спр. 376б. — Арк. 1 – 17. Копія.

№ 465 1946. — Звіт Осипенківського учительського інституту Центральному

статистичному управлінню Держплану СРСР

Форма № 79 кв. Утверждено ЦСУ Госплана СССР

1 У тексті два слова не прочитані.


454

№ 522 от 18.V.1946 г. Центральное Статистическое управление Госплана СССР Отдел культуры

Отчет высшего учебного заведения на начало 1946/47 учебного года.

Отчет составляется вузом, заочным институтом или заочным отделениям в 4-х

экземплярах и высылается вузами не позднее 18 сентября, а заочными институтами и отделениями не позднее 18 октября. Один экземпляр высылается учебным заведением союзного подчинения в соответствующие союзное Министерство или ведомство, учебными заведениями республиканского подчинения — в соответствующие республиканское Министерство или ведомство.

Второй экземпляр высылается Рабинспектору Центрального Статистического Управления (ЦСУ) Госплана СССР по месту нахождения учебного заведения. Один экземпляр остается в делах учебного заведения.

Адрес: Республика УССР край, область Запорожская город, селение Осипенко улица Дюмина дом 15 тел №__________

Название учебного заведения Государственный Учительский Институт Министерство или ведомство и подчиненность Министерство Просвещения Сколько обучается на подготовительном отделении или подготовительных

курсах__________ язык обучения украинский I. Распределение студентов по курсам и специальностям на 15 сентября 1946 года

С отрывом от производства

Обучается на курсах

Специальности

: (вузы

, им

еющие

факультеты

, записы

вают в этой

граф

е сначала


, а внутри

каждого

факультета

специальности)

I II III IV V VI

Дипломни

ки

Всего

обучается

на

15

сентября на

всех

курсах

В том

числе

женщин

Фактический

вы

пуск

с 1

/IХ 1

945

г.

по

1/IХ

194

6 Ожидаем

. выпуск

с

1/I

X 1

946

г. по

1/I

X

19

47 г.

Исторический 58 49 107 95 104 49 Естественно-Географический

45 34 79 77 100 34

Физико-Математический

43 23 66 49 50 23

По всем специальностям

146 106 252 221 254 106

В том числе: а) обучаются второй год на данном курсе

б) мужчины на данном курсе

17 14

Из числа учащихся получают стипендию

146 97

б) освобождены от платы за обучение

в) живут в общежитиях

г) живут на частных квартирах, оплачиваемых учебным заведением

138 90

Примечание. Учебные заведения, в которых производится зимний прием на 1 курс, дают сведения в числителе за 1 семестр, а в знаменателе — за 2-й семестр

Без отрыва от производства


455

Итого по всем специальностям

В т. ч. обучается второй год на данном курсе

Х Х Х

Из числа учащихся: а) получают стипендию

Х Х Х


Х Х Х

// Профессорско-преподавательский и учебно-вспомогательный персонал вуза

на 15 сентября 1946 года Фактические данные

Установлено на текущий

год Штатные Кроме того,

преподаватели по совместител.

В том числе В том числе

Штатных

Совместители

Всего

Докторов наук

Кандидатов наук

Женщин

Членов и

кандидатов

ВКП

(б)

Всего



1. Заведующие кафедрами, профессора 2. Завед. кафедрами без ученых званий 6 6 1 2 3. Профессора кафедры 4. Доценты, заведующие кафедрами 3 3 2 5 Доценты кафедры 1 1 6. Старшие преподаватели 6 1 6 3 4 1 7. Ассистенты кафедры и преподаватели 16 5 16 8 4 5 Итого 31 7 31 2 12 10 7 В том числе женщин 12 3 Х Х Х 8. Старшие лаборанты 5 5 Х Х 4 1 Х Х Х 9. Лаборанты 4 4 Х Х 4 Х Х Х

10. Препораторы 2 2 Х Х 2 Х Х Х Всего 11 11 Х Х 10 1 Х Х Х

II. Распределение штатного профессорско-преподавательского персонала (гр. 25) по педагогическому стажу преподавательской работы в высших учебных заведениях

на 15 сентября 1946 года

Штатные Из них имеют стаж преподавательской работы

Всего

Менее 5 лет

От 5 до 10 лет

От 10 лет до 25 лет Свыше 25 лет

1. Заведующие кафедрами профессора 2. Завед. кафедрами без ученых званий 6 3 1 2 3. Профессора кафедры 4. Доценты заведующие кафедрами 3 1 2 5. Доценты кафедры 6. Старшие преподаватели 6 2 1 3 7. Ассистенты кафедры и преподават. 16 9 4 3 Итого: 31 14 7 10 В т. ч. женщин 12 8 2 1

Указания к заполнению формы № 79 кв «Отчет на начало 1946/47 года» (разд. I)

Если обучающиеся с отрывом от производства занимаются вечером (например, по причине недостатка помещения), их обязательно нужно включить в число обучающихся с отрывом от производства.


456

Студенты последнего курса, обучающиеся без отрыва от производства, после перевода их на дневное обучение учитываются как обучающиеся без отрыва от производства.

Обучающиеся на подготовительном отделении или на подготовительных курсах в число студентов не включаются, а вписываются выше в специально выделенную для этого строку.

Директор Ин-та [Підпис]

ДАРФ. — Ф. 9396в. — Оп. 17. — Спр. 39г. — Арк. 146 – 146 зв. Оригінал.

№ 466 1946. — Звіт Осипенківського учительського інституту на початок 1946 – 1947 навчального року

Ф. № 792-6

Отчет высшего учебного заведения на начало 1946/47 учебного года

Адрес: Республика УССР край, область Запорожская город, селение Осипенко

улица Дюмина дом 15 тел №__________ Название учебного заведения Государственный Учительский Институт Министерство или ведомство и подчиненность Министерство Просвещения Сколько обучается на подготовительном отделении или подготовительных

курсах_____ язык обучения украинский I. Распределение студентов по курсам и специальностям на 15 сентября 1946 года.

С отрывом от производства



: (вузы

, им

еющие


, записы


граф

е сначала


, а внутри

каждого


—

специальности)

I II III IV V VI

Дипломни

ки

Всего

обучается

на

1

5 сентября на

всех

курсах

В том

числе

женщин

Фактический

выпуск

с

1/IХ

19

45 г.

по

1/IХ

1

946

Ожидаем

. выпуск

с I

/I

X 1

946 г.

по

1/IX

1

947

г.

Исторический 55 45 10 86 104 45 Естественно-Географический

45 34 79 78 100 34

Физико-Математический

48 21 69 52 50 21

По всем специальностям

148 100 248 216 254 100

В том числе: а) обучаются второй год на данном курсе

б) мужчины на данном курсе

18 14 32

Из числа учащихся получают стипендию

148 68 216


24 20 44

в) живут в общежитиях

г) живут на частных квартирах, оплачиваемых учебным заведением

113 85 198

Без отрыва от производства


457

Итого по всем специальностям

В т. ч. обучается второй год на данном курсе

Из числа учащихся а) получают стипендию


// Профессорско-преподавательский и учебно-вспомогательный персонал вуза на

15 сентября 1946 года Фактические данные

Установлено на текущий

год Штатные Кроме того,

преподаватели по совместител.

В том числе В том числе

Штатных

Совместители

Всего



Женщин

Членов и

кандидатов

ВКП

(б)

Всего



1. Заведующие кафедрами, профессора 2. Завед. кафедрами без ученых званий 6 6 1 2 3. Профессора кафедры 4. Доценты, заведующие кафедрами 3 3 2 5. Доценты кафедры 1 1 6. Старшие преподаватели 6 1 6 3 4 1 7. Ассистенты кафедры и преподаватели

16 5 16 8 4 5

Итого 31 7 31 2 12 10 7 В том числе женщин 12 3 Х Х Х 8.Старшие лаборанты 5 5 Х Х 4 1 Х Х Х 9. Лаборанты 4 4 Х Х 4 Х Х Х 10. Препораторы 2 2 Х Х 2 Х Х Х Всего 11 11 Х Х 10 1 Х Х Х

II. Распределение штатного профессорско-преподавательского персонала (гр. 25) по педагогическому стажу преподавательской работы в высших учебных заведениях

на 15 сентября 1946 года

Штатные Из них имеют стаж преподавательской работы

Всего

Менее 5 лет От 5 до 10

лет От 10 лет до

25 лет Свыше 25 лет

1. Заведующие кафедрами профессора 2. Завед. кафедрами без ученых званий 6 3 1 2

3. Профессора кафедры 4. Доценты заведующие кафедрами 3 1 2 5. Доценты кафедры 6. Старшие преподаватели 6 2 1 3 7. Ассистенты кафедры и преподават. 16 9 4 3 Итого: 31 14 7 10 В т. ч. женщин 12 8 2 1

ДАРФ. — Ф. 9396. — Оп. 17. — Спр. 39. — Арк. 147 – 147 зв. Оригінал.


458

№ 467 1949, січня 24. — Звіт Осипенківського учительського інституту Центральному статистичному управлінню Держплану СРСР

ЦСУ СССР Отдел статистики культуры.

Отчет вуза, техникума и др. средних учебных заведений по подготовке специалистов, заочного института или заочного отделения техникума за 1-й семестр 1948/49 учебного

года и за 1948/49 учебный год

Отчет составляется отдельно на дневное отделение (с отрывом от производства) и вечерние отделение (без отрыва от производства). Отчет за учебный год высылается не позднее 10 июля (заочными вузами и техникумами и заочными отделениями не позднее 10 августа), за 1-й семестр — не позднее 10 февраля, и заочным вузам и техникумам — не позднее 10 марта.

Отчет по высшим учебным заведениям составляется в четырех экземплярах, по техникумам и др. средним учебным заведениям по подготовке специалистов — в 3-х экземплярах. Один экземпляр высылается учебными заведениями союзного подчинения в соответствующее союзное Министерство или ведомство, а учебными заведениями республиканского подчинения в соответствующие республиканское Министерство. Второй экземпляр высылается высшими учебными заведениями в Министерство Высшего Образования СССР, Москва, Рождественская, 11.

Третий экземпляр отчета высших учебных заведений и второй экземпляр отчета техникумов и других средних учебных заведений по подготовке специалистов высылается Статистическому Управлению области, края, республики, не имеющей областного деления. Техникумы и другие средние учебные заведения по подготовке специалистов г. Москвы высылают один экземпляр отчета в Главное Управление по руководству техникумами Министерства Высшего Образования СССР, Москва, Рождественская, 11

Один экземпляр остается в делах учебного заведения. Адрес: Республика, край, обл. УССР, г. Осипенко улица Дюмина д. № 15 телефон

№____________ Название учебного заведения Учительский Институт Министерство или ведомство и подчиненность Министерство Просвещения УССР

І. Движение студентов за 1948/49 учебный год и за 1 семестр 1948/49 учебного года (без подготовительного отделения и подготовительных курсов)

Курс

Состояло студентов по

отчету на

начало

учебного года

Прибы

ло в

течении

отчетного

года

(в порядке

перевода и

восстановления

)

Выбы

ло в

связи

с переходом

в

другие

учебные заведения

Окончило курс

обучения с защитой

диплом

ного

проекта

или

сдачей

госэкзаменов

за учебны

й год

Отчислено

лиц

, защ

ищаю

щих

диплом

н. проект

(госэкзамен

), но

получивш

их неудовлетворител.

оценку

, а также не

явивш

ихся

на

сдачу диплом

ного

проекта

в срок

Выбы

ло за отчетный период

по

разным

причинам

(не

указанным

в

граф

е 5

)

В том

числе

по неуспеваемости

Состоит

студентов

на конец

учебного

года,

на

1/V

II (в

заочн

. учебн.

заведениях на

1/V

III 1

949

г)

или конец семестра без учета

переведенных на

следующий

курс

Число

студентов

, получивших

стипендию

за отчетный период

(включая диплом

ников)

Число

студентов

, сняты

х со

стипендии за

отчетны

й период

Освобож

дено

от платы

за обучение

I 126 5 3 121 14 38 II 121 2 118 118 2 34 III IV V VI Итого 247 8 3 239 132 2 72


459

II. Итоги экзаменов за первый семестр (без государственных выпускных экзаменов)

Не явились

на экзамены

Из них по

всем

предметам

Число студентов, получивших неудовлетворительную оценку

Курсы

Число

студентов

к началу экзаменационной

сессии

Число

студентов

, обязанных сдавать экзамены

(в

заочных учебны

х заведениях

число

студентов,

вызванны

х на

сессию

)

По неуваж

ительным

причинам

По уваж

ительным

причинам

Явилось

на экзаменационную

сессию

по всем

предметам

(для заочников

— общ

ее число

явившихся

на сессию

)

Число

студентов

, сдавш

их экзамены

по всем

предметам

учебного плана,

сессию

На отлично

На отлично и хорошо

1-му предмету

2-м

предм

етам

3-м

предм

етам

и более

Переведено на

следующий

курс

Кроме того

, переведено условно с обязательной

ликвидацией академ

ической задолж

ности

Оставлено

на второй

год

Окончило теоретический курс

и допущ

ено к

защите диплом

ного

проекта

Отчислено

за неуспеваемость

I 121 120 1 119 107 14 52 8 2 2 1 II 118 116 4 112 110 4 28 1 1 2 III IV V VI Итого 239 236 5 231 217 18 80 9 2 3 3

// III. Распределение студентов по специальностям на конец отчетного периода (без учета перевода на

следующий курс)

IV. Результаты защиты дипломных работ и сдачи

госэкзаменов (с 1/IX 1948 г. по 1/VII 1949 г).



(вузы

и

техникум

ы, имею

щие

несколько

специальностей

на каждом

факультете

(отделении

),

записы


графе


, а внутри каждого


— специальности

I II III IV V VI

Всего

обучается

на конец

отчетного периода на

всех курсах

Название специальности

Должны

сдавать

дипломны

й проект

(госэкзамены

)

Допущ

ено к защите диплом

ного

проекта

(госэкзаменов

)

Число

лиц

, защ

ищаю

щих

диплом

ный проект

(госэкзамены

)

Из них с отличием

Отчислено

студентов

, не

защитивших

дипломного

проекта

, не

сдавш

их госэкзамены

Исторический ф-т 49 26 75 Физ-математ. 45 40 85 Ест-географ. 26 53 79 Итого по всем специальностям

120 119 239

Раздел заполняется заочными институтами или отделениями институтов и заочных техникумов или заочными отделениями техникумов.

1. Должно было поступить контрольных работ за истекающий учебный год_____ 2. Поступило контрольных робот_____ 3. Число заочников, не представивших ни одной контрольной роботы_____ 24/І 1949 Директор [Підпис]

ДАРФ. — Ф. 9396. — Оп. 17. — Спр. 173д. — Арк. 165 – 165 зв.


460

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ МУЗЕЮ БДПУ

№ 468 1943, грудня 23. — Заявка учительського інституту на робочу силу,

необхідну для будівництва та відбудови споруд навчального закладу

Заявка № 7 на рабочую силу, потребную для строительства по восстановлению зданий и строений

Учительского Института в гор. Осипенко Запорожской области У.С.С.Р. На 1944 год.

I кв. II кв. III кв. Наименование квалификаций

рабочей силы

Январь

Фев

-раль

Март

Апрель

Май

Июнь

Июль

Август

Сен

-тябрь

Рабочие 100 чел. 100 чел. 100 чел. Каменщики 20 ч. 100 ч. 50 чел. Плотники 50 ч. 50 ч. 50 ч. Столяра 50 ч. 50 ч. 50 ч. Паркетчики 5 ч. 5 ч. Кровельщики по черепице 10 ч. 10 ч. 10 ч. Кровельщики по железу 10 ч. 10 ч. 10 ч. Стекольщики 5 ч. 5 ч. 5 ч. Штукатуры 10 ч. 20 ч. 20 ч. Маляра 5 ч. 20 ч. 20 ч. Электромонтеры 5 ч. 5 ч. Пильщики 16 ч. 16 10 ч. Кузнецы 2 2 2 Водопроводчики 3 3 3 Бетонщики 2 2 2 Итого 287 ч. 400 ч. 291 ч.

В гор. Осипенко рабочих нет. Рабочая сила должна быть привезена из других мест. Директор [Підпис] Инж. Г.Романющенко 23/XII 1943 г.

Музей БДПУ. — Заявка учительського інституту. — Арк. 1. Копія.

№ 469 1948, червень. — Відношення Експертно-технічного бюро

Міністерства освіти УРСР директору учительського інституту Л.Є. Леоновському щодо проекту відбудови інституту

Терміново1

1 Помітка у правому верхньому куті документу: «Вход. 431, 22.6.48». Помітка у лівому верхньому куті документу: «[...] частині, бухг. Відповідно цього — негайно. Оформити всі матеріали та надіслати до М.О. Укр. кап. буд-ва. 23.06.48 [Леоновський] ».


461

УРСР Міністерство Освіти [...]1 6 1948 р. Директору Осипенківського Учительського Інституту Тов. Леоновському Л.Є. Проект відбудови учительського інституту, що розробляв «Облпроект» Запорізької

області, затверджено з зауваженнями, які визначено в протоколі Експертно-Технічного бюро Міністерства освіти УРСР за № 24 від 14 червня 1948 року.

Один примірник затвердженого проекту і протокол затвердження в 2-х примірниках передано представнику «Облпроекта» — головному інженеру тов. Лущинському Ю.В. «Облпроект» повинен зробити всі переробки і виправлення в проекті, згідно протоколу про затвердження проекту за № 24 від 14 червня 1948 року, і виправлений проект передати інституту. Разом з проектом повинен передати згаданий протокол в оригіналі. Копія протоколу залишається в «Облпроекті».

Одноразово звертаємо Вашу увагу на те, що кошториси на відбудовчі роботи не представлено і тому немає можливості встановити вартість будівництва. Кошториси повинні бути подані Міністерству освіти УРСР на затвердження до 1-го липня 1948 року, бо в противному разі відбудову інституту не буде включено в план капітальних робіт на 1949 рік.

До виправлення проекту і затвердження кошторисів Вам потрібно утримати гарантійну суму з «Облпроекту», бо остаточний розрахунок з проектною організацією можна провадити лише після повного одержання проектно-кошторисних матеріалів.

Отже, Вам потрібно вжити рішучих заходів, щоб кошторис було на відбудову учбового корпусу подано Міністерству освіти УРСР на затвердження до 1 липня 1948 року.

Одноразово Експертно-Технічне бюро Міністерства освіти УРСР просить терміново сплатити за експертизу проекта 3000 крб., згідно рахунку № 86 від 16/VІ.48 р., і про час оплати повідомити.

Додаток: рахунок за № 86 від 16/VІ.48 року. Зав. Експертно-Технічного Бюро Міністерства освіти УРСР (А. Залевський) [Підпис]

Музей БДПУ. — Відношення Експертно-технічного бюро Міністерства освіти

УРСР. — Арк. 1. Копія.

№ 470 1980, грудня 18. — Спогади колишнього студента та викладача учительського інституту І.Й. Марченка

Черновой набросок

И.И. Марченко Бердянский пединститут в моей жизниа

І. В жизни каждого человека заметный след оставляет его пребывание в стенах

какого-либо учебного заведения. Конечно, трудно мне забыть те несколько лет, которые были связаны с Бердянским пединститутом, трудных и даже очень трудных в материальной жизни, бытовой, и радостных в смысле перспективы — будущей трудовой деятельности. Безусловно, об этом тогда, в 1933 – 35 гг., не думалось и не гадалось. Эта перспектива стала понятной только сорок лет спустя.

1 У тексті дата не прочитана.


462

1933 год. Июнь. В кармане лежит свидетельство об окончании Дмитровской ШКМ Бердянского района. Образование на то время большое: чуть выше неполного среднего и намного ниже среднего. Ведь и школа то называлась семилетней. Куда же пойти учится дольше? Мои друзья Толя Стародубцев и Валентин Кузьменко решили пойти в Бердянский индустриальный (ныне машиностроительный) техникум: у них с математикой и физикой было нормально, у меня же очень слабо. Это результат так называемого бригадно-лабораторного метода обучения, который в то время признавался прогрессивным, и нашего, ученического, «усовершенствования»: разделения времени при выполнении домашних заданий. Они обычно готовили математику и физику, я же — химию и биологию, историю революционного движения. А что касается языка и литературы, то наш преподаватель Лев Николаевич Бредихин говорил примерно так: «Можете готовиться бригадно, но отвечать будет каждый в отдельности». Следовательно, Лев Николаевич не отрицал бригадного метода, но выставлял отметки не бригаде в целом за ответ одного ученика, а за индивидуальные ответы. Большое спасибо этому прекрасному учителю.

Итак, передо мной, семнадцатилетним, стоял вопрос выбора своей будущей специальности не по любви к ней, а по слабым знаниям. И выбор найден: послал документы в Днепропетровский санитарно-гигиенический техникум. Думалось, что в нем будет гораздо легче учиться чем, скажем, просто в медтехникуме. //

Вызов был получен в самом конце августа, за день – два до начала занятий, и находился я в поле на уборке урожая… Не верилось, что зачислен без экзаменов; наверное, свою роль сыграли хорошие отметки по химии, биологии, истории ревдвижения и другим предметам. Однако проучился я немного времени, так как перевелся в Бердянский медтехникум. Главная причина — далеко от дома, а это значит отсутствие материальной помощи в натуре от родителей… Да и в Бердянском медтехникуме пробыл, как говорят, считанные дни. Покинул я это учебное заведение потому, что прочитал объявление о том, что Бердянский пединститут принимает юношей и девушек на курсы подготовки учителей младших классов.

Тогда подумалось: в медтехникуме надо учиться три года, это очень много, а на курсах несколько месяцев — и к первому сентября 1934 года будешь уже учителем, пользоваться почетом и уважением в каком-либо селе, а главное — будет учительский паек и можно даже помогать родителям, которые жили очень и очень бедно.

Вместе с Ваней Бордюг направились в институт. На первом этаже в правом крыле в большой комнате за столами сидели молодые девушки, к которым мы, сельские парни, постеснялись подойти. И эта застенчивость предопределила мою дальнейшую судьбу.

Подошли мы к пожилой женщине, изложили свою просьбу, рассказали о себе и услышали на украинском языке:

— Та які з вас будуть вчителі через шість місяців… Вас ще треба вчити багато років, щоб ви стали вчителями. Ви ще самі справжні малюки. У нас при робітфаці почали працювати курси по підготовці в інститут. Раджу вам піти на ці курси. Призначимо вам стипендію більшу за ту, що одержували в медтехнікумі, картки на хліб та в їдальню. Заняття на курсах проходять вечорами, бо багато слухачів працюють. Вони старше вас за віком, але ж знань стільки, скільки й ви маєте, а може й менше. Ви будете в кращих умовах, ніж вони. Вам треба буде тільки вчитися і вчитися багато. Приходьте сьогодні на заняття, а через день-два чекаю вас з документами…

Примерно так говорила свыше сорока лет тому заведующая рабфаком Орленко. // Раньше условленного времени мы прибыли на первое занятие, разведывательное,

как сказал мой друг. В сравнительно большой комнате стоял длинный широкий стол, вокруг него стулья. Мы расположились не за столом, а у окна, боясь занять чье-либо место. Постепенно аудитория начала заполняться слушателями. Одними из первых зашли три стройных милиционера — Лантух, Бабешко, Демченко, фамилии которых, как и других, стали известны позже. За ними появился Мокряк с сияющей приятной улыбкой, с сверкающим золотым зубом, большим портфелем, а потом Рая Кизильбаш, одетая, как


463

говорится, по последней моде и [с] большим перстнем на пальце. Все они и другие были старше нас, люди с жизненным опытом. Появились такие, как и мы: Киричок, Нога, Бакарджиев. Это уже парни-одногодки, да еще и сельские. С ними мы быстро нашли общий язык.

Первое занятие. Вошел высокий стройный пожилой преподаватель Жарков, физик, с наглядным пособием, показывающим работу блоков, их взаимодействие. Вызвал преподаватель 2 – 3 слушателей рассказать о блоках, а они ни слова. Обратился преподаватель к нам, новичкам. Наши ответы, ибо мы дополняли друг друга, заслужили похвалу, которая нас окрылила, так как мы хотели после первой пары уйти и больше в институте не появляться. Заслужили мы похвалу и на второй паре: один из нас рассказал коротко биографию Ивана Нечуя-Левицкого, а другой — содержание повести «Микола Джеря». Конечно, наши ответы, как и ответы других, были слабые, школярские, краткие, но на общем фоне они выделялись, свидетельствовали, что мы все же кое-что знаем… И жребий был брошен — мы с другом детства стали слушателями подготовительных курсов для поступления в Бердянский пединститут, имея за своими плечами образование, которое в то время давала ШКМ (школа крестьянской (колхозной) молодежи).

В то время, если память не изменяет, в Бердянском пединституте студенты обучались на трех факультетах: физико-математическом, биологическом, языка и литературы. А отсюда мы на курсах изучали математику, физику, биологию, украинский язык и литературу, а также историю, которую преподавала молодая энергичная Гончарова. Она была ровесницей многих слушателей, а поэтому у нее отношения к нам дружеские, она часто шутила во время перерывов. Недавняя выпускница // советского вуза, она просто и непринужденно рассказывала о специфике и «тайнах» учебы в институте, приводила занимательные случаи, когда на экзаменах «горели» студенты, как они выкручивались… Мы, особенно молодые, словно птенцы с открытыми ртами ловили и впитывали в себя каждое слово молодого преподавателя, так как ее воспоминания о недавнем прошлом придавали нам силы и уверенность, были моральным стимулом, помогали преодолевать трудности в учебе настоящей и той, которая наступит, когда мы станем студентами.

Очень тактичными, вежливыми остались в памяти преподаватели Жарков (физика), Этимес (литература) и Халаш (биология). Они были на то время уже, как говорят, в летах, с богатым жизненным и педагогическим опытом. Они никогда не выговаривали, не корили, если кто-то из слушателей не выполнил задание или плохо отвечал. Но не скупились и на похвалу за правильный ответ или даже за удачно сказанное слово.

Все слушатели очень любили и уважали преподавателя математики Е.В. Гончар за ее прямоту и откровенность, но о ней я скажу ниже.

Каковы были наши материально-бытовые условия жизни? Жили мы тогда на втором этаже в доме с большим балконом, выходящим на рынок.

Это угловое здание на проспекте Ленина и улицы Шевченко. Этот дом с большим балконом дожил до наших дней. Когда я прохожу мимо этого дома, то неизменно смотрю на балкон, вспоминаю большую, нет, огромнейшую комнату, словно большой танцевальный зал. И в нем, в этом зале, стояли впритык кровати, много кроватей. Жили в ней все: студенты, рабфаковцы и человек десять «подготовишек». Шум и галдеж царил с раннего утра до позднего вечера: студенты уходили рано утром, а рабфаковцы возвращались поздно вечером. О занятиях в этом «зале» не могло быть и речи.

Выполняли мы задания в читальном зале института, всегда забитом, поэтому приходилось частенько занимать место с утра, а потом уступать товарищу, который после 2 – 3 часов роботы снова уступал мне или своему другу… Привычку работать в читальном зале я приобрел именно в стенах Бердянского института. Хорошая привычка — от нее не могу избавиться // до сегодняшнего дня. Тогда же я впервые увидел и познакомился с большой библиотекой. Такого обилия книг я не представлял себе. До этого мне приходилось видеть только книги в трех шкафах в Днепропетровском сангигтехникуме. Библиотечные работники тогда же поразили своими знаниями


464

книжного фонда. Уважительное отношение к этим скромным труженикам книжного дела зародилось тогда и не угаснет никогда.

Получили мы тогда хлеб по карточкам, кажется, 400 гр. Бывало, получишь пайку хлеба и направляешься в столовую, а на пути (угол нынешней улицы Ульяновых и проспекта Труда) продовольственный магазин — торгсин (торговля с иностранцами: продажа за валюту, изделия из золота, серебра). В витринах, выходящих на улицу, всякие вкусные продукты: балык, икра черная и красная, разных сортов колбаса, окороки… Все там было, но у нас пусто: о валюте понятия не имели, а что касается золота, то мы его видели у Мокряка — у него был зуб золотой.

Постоишь у витрины, пощипешь свою пайку хлеба да отправишься в студенческую столовую, а в ней на первое — суп, приготовленный по формуле: OH2 плюс пшено минус жиры, а на второе — две ложки винегрета, десяток тюлек… Тот, кто имел «Книжку ударника» за хорошую учебу, мог получить еще одну порцию, конечно, по специальным талонам.1

Когда наступали выходные, а особенно праздничные дни, кто-то провозглашал: «Хлопці, ладнайте пусті лантухи та й через гору по домівках!» И мы отправлялись к родным очагам, конечно, на своих двоих, кто куда: в Нововасильевку, Старую и Новую Петровку, в нынешнее село Осипенко, а некоторые ездили поездом, а потом отмеривали еще километры… Мой же путь — Дмитровка. А это больше 40 км в оба конца. Обратный путь тяжел, так как приходилось тащить полмешка тяжести со всякими деликатесами: несколько бураков, пара головок капусты, морковка, намного картофеля величиной с голубиное яйцо, кувшин с кисляком, два – три стакана крупы из кукурузы или перловки…, а также постиранное белье с заплатами…

С первых же дней учебы на курсах образовалось три группы слушателей: физматы, биологи и литераторы. Я примыкал к биологам, но этому не суждено было осуществиться, «виновата» в этом преподаватель математики Гончар, молодая в то время преподавательница, прекрасный методист, требовательная и, как говорят, прямая: она давала верную оценку нашим способностям. Евгения Васильевна, и только она каждому из нас определила факультет, определила будущую специальность. Так, в частности, случилось со мной. В математике я был слаб и к тому же «тугодум». Бывало, я своим товарищам перед занятием правильно, конечно, относительно, рассказываю ту или иную геометрическую теорему или уравнение по алгебре, на самом же занятии, находясь у доски с мелом в руках, я терял дар речи и ничего даже приблизительного и вразумительного не мог сказать. Доставалось мне от своих друзей-товаришей, а Евг. Вас-на с приятной улыбкой // улыбкой, с наклоненной головой вправо, говорила: «И что же мне с вами делать, ведь у вас отсутствует математическое мышление…» На письменных работах у меня проявлялись проблески математических знаний, чему вначале не верила, думала, что я очень умело списываю у друзей. И тогда она во время письменных работ усаживала меня у окна, спиной к своим товарищам по группе. И письменные работы я выполнял, как иногда говорят теперь, на два с плюсом, три с минусом, а бывали и полные тройки.

Июнь месяц. Мы сидим в аудитории на втором этаже, окна выходят в парк, духовой оркестр играет вальс, который сменяется другой какой-то танцевальной веселой мелодией, но мы не обращаем внимания на веселье в парке, нам не до музыки: через считанные минуты выпускная письменная работа по математике, от результатов которой зависит дальнейшая судьба. Многие мои товарищи спокойны, а мой сердечный мотор, наверное, дает в три раза больше оборотов, чем в обычные дни… Не особенно доходят до создания советы друзей… Уселся я, как обычно, у окна, в голове одна мысль: быть или не быть студентом…

Несколько раз подходила ко мне Е.В. Гончар и не проронила ни единого слова, но по движению ее головы (кивок прямо — решаю верно, покачивание вправо-влево — говорило о математической опасности) я чувствовал ее молчаливую помощь… Минут за 1 Наступний абзац надрукований на звороті аркуша як вставка.


465

тридцать до окончания экзамена я окончательно выдохся и сдал работу, а через минуты полторы мой слух уловил слова, которые для меня были приятнее любой музыкальной мелодии: «Посредственно будет». Тогда существовала трехбальная система отметок: плохо, посредственно, хорошо. Но за этим приятным для меня словом последовала категорическая рекомендация:

— Знаю, что вы намерены подать заявление на биологический, но ведь математика ближе к биологии, чем язык и литература…, а вам надо быть подальше от геометрии и алгебры… Подумайте…

Так Евгения Васильевна «разлучила» меня с любимой биологией и женила на нелюбимой филологии. Такова была работа по профориентации в те годы.

Через несколько дней появился приказ о зачислении нас, в том числе и меня, в число студентов Бердянского педагогического института на факультет языка и литературы. //

Что дала лично мне учеба на этих подготовительных курсах? Прежде всего должен прямо сказать: в течение всей последующей жизни не

довелось применять на практике знания, полученные по математике, физике и биологии, обходился без них. Казалось, что время потрачено впустую. Но это совсем не так. Изучение этих предметов похоронило, положило конец вредной школьной привычке — зубрежке, заложило основы к сознательному усвоению учебного материала, начала вырабатываться привычка логически и конкретно мыслить, а значит и последовательно излагать материал при ответах, когда одно положение вытекает из предыдущего.

Далее. Само пребывание в стенах молодого на то время высшего учебного заведения, общение со старшими по возрасту товарищам по учебе расширяло общий кругозор, вселяло уверенность в свои силы и возможности. И, наконец, последнее: постепенно вырабатывалась привычка самостоятельно работать над книгой, самостоятельно добивать знания, а это давалось нелегко: нужна была усидчивость и усидчивость…

ІІ. 1 сентября 1934 года — первый студенческий день. Он незабываем. На филфаке

две группы. Вместе со мной рядом сидит «подготовишки»: с большим портфелем Мокряк, застенчивая Галя Милусь, неулыбающаяся Оля Кравченко, в параллельной группе Семен Шанин, Андриенко, Вера Ковпак и еще кто-то. Несколько человек из основной рабфаковской группы. А остальные новички. Среди них и такие, которые окончили педтехникум, бывшие учителя школ, выпускники городских средних школ. А отсюда и общий уровень знаний самый различный, были замечены отличия в одежде и культуре поведения. Особенно выделялись сельские парни, выделялись во всех отношениях.

Первые лекции по диалектическому материализму, политэкономии и психологии показали, что учеба в институте — это не прогулка по ровной дорожке, а крутая гора, по которой следует карабкаться и карабкаться, чтобы достичь не вершины знаний, а хоть бы середины или чуть ниже. И это объяснялось не только тем, что эти учебные дисциплины трудны для воспри//ятия даже нынешним студентам — первокурсникам 70 – 80 гг., которые имеют общеобразовательную подготовку гораздо выше нашей. Конечно, слабая общая культура, низкий уровень начитанности, отсутствие у большинства среднего образования тормозило усвоение этих и других учебных предметов. У нас же были и другие причины, довольно существенные, на мой взгляд.

Большинство из нас, особенно выходцев из села, не знали ни украинского, ни русского языков, не могли отличить члены предложения от частей речи, с большим трудом находили в предложении второстепенные члены предложения, местоимения и наречия. А разговорная речь — это украинско-русский диалект, об орфографической и пунктуационной грамотности и вспоминать не хочется. Разговорная речь была переписана такими перлами, как «дохтор», «выпольнил», «литэратура», «авдытория», «хвилосохия»…


466

Вот и приходилось учить не только общие законы о языке, но и тренироваться быстро находить в предложении подлежащее и какой частью речи оно выражено. С иронией об этом вспоминаешь теперь, но тогда было и стыдно, и больно… Приходилось ночами работать, недосыпать… Наверстывать то, чего не смогла нам дать ШКМ с ее бригадно-лабораторным методом обучения. И снова хочу вспомнить Льва Николаевича Бредихина, который суметь дать какой-то минимум знаний по русскому языку и литературе. И эти знания до некоторой степени мне пригодились на первом курсе института. А другие мои сокурсники даже и этого не имели. Я чувствовал себя не в своей тарелке, а им, бедным, приходилось еще хуже.

Затрудняло нашу учебу на первом курсе и отсутствие учебников. Их на то время вообще не существовало, не были еще написаны. Главным нашим источником пополнения знаний являлись лекции и конспекты.

Нашим преподавателям приходилось довольно туго. Они сначала рассказывали о той или иной закономерности, мы стремились что-то записать, но потом преподаватели диктовали нам основные положения, диктовали тезисы. Так поступали преподаватели Балабуха (диамат), Тесля (психология), наш декан Ротчке (политэкономия), Лебедь (теория литературы). Тезисы были, конечно, без примеров. И мы их сочиняли сами. Однажды студентка В.С., отвечая на вопрос, что такое материя, скороговоркой выпалила при//мерно следующее: материя бывает разная, например: сатин, полотно, драп… И это говорилось о материи в философском значении.

Кроме тезисов, продиктованных преподавателями, мы пользовались различными пособиями для рабфаков и самообразования. У меня сохранилось две таких книги, зачитанных и перечитанных, но без всяких подчеркиваний, ибо был уговор на сей счет: не черкай — книгой будут пользоваться и другие твои товарищи. Вот их полные наименования:

1. И.В. Устинов. Новый орфографический справочник. Пособие для школ и самообразования. М., ГИЗ, 1930 г.

В этой книге помещен словарь наиболее употребительных слов с кратким толкованием трудных для понимания содержания, а во второй части материалы и задачи для самостоятельных орфографических упражнений.

2. В.Д. Павлов-Шишкин и П.А. Стефановский. Сборник стилистических и синтаксических упражнений. Руководство к выработке правильно построенной речи. Пособие для рабфаков и школ взрослых повышенного типа.

Эта книга пользовалась особой популярностью, т. к. в ней в качестве приложения дан «Краткий словарь синонимов русского литературного языка».

За этим сборником, изданным в Москве в 1930 г. издательством «Мир», всегда была очередь: каждому хотелось пополнить свой словарный багаж синонимами.

Существовали и другие подобные пособия, но ими можно было пользоваться в читальном зале. А эти книги были под рукой в общежитии на втором этаже по улице Дюмина, в доме, в котором сейчас размещается средняя школа.

Существовала еще одна причина, которая в той или иной степени тормозила нашу учебу. Из-за отсутствия преподавателей нам не читали античной литературы, общего языкознания, украинской литературы. Да и курс современного русского языка приезжал читать Рабинович из Днепропетровска, приезжал, как мы тогда говорили, «на гастроли».

Работали мы много, а дискуссировали еще больше, ибо обстоятельства вынуждали нас объяснять друг другу непонятное: ведь учебники-то отсутствовали. //

Несколько слов о наших общественных организациях. Комитет комсомола возглавлял студент-старшекурсник Асламов — высокий, стройный и красивый. Он пользовался авторитетом среди студентов. Под стать ему был и председатель профкома Рогач, если память не изменяет, студент первого курса. А поэтому он был близок к нам, первокурсникам. К нему мы как к своему собрату обращались за дополнительными талонами в столовую, за оказанием денежной помощи, жаловались на вшей, которые иногда появлялись в общежитии и даже за… положительными отметками. Однажды


467

студентке В.К. была выставлена справедливая плохая отметка, а это угрожало снятием стипендии на месяц – два. На собрании группы решили пожаловаться на такую «несправедливость» в профком, и наша просьба была удовлетворена…

Когда встречаю в печати имя Сергея Мироновича Кирова, то невольно вспоминаю имя секретаря партийной организации института Матвея Тищенко (отчества не помню). Мне Тищенко запомнился на траурном митинге, посвященном смерти С.М. Кирова, который был злодейски убит врагами народа. 1-го декабря 1934 года неожиданно прервал нами занятия пронзительный звонок… В актовом зале — яблоку не упасть… Из выступления Тищенко я впервые, к стыду своему, узнал основные вехи жизни верного ленинца. Траурная речь нашего секретаря была гневной по адресу убийцы и в то же время проникнута любовью к пламенному трибуну; оратор призывал к сплочению вокруг Коммунистической партии и повышению большевистской бдительности.

На каждом комсомольском и профсоюзном собраниях наш Матвей выступал; говорил он громко, четко, конкретно. Он громил в полном смысле нарушителей дисциплины и явных лодырей. Открыто и прямо он критиковал дирекцию института за недостатки в общежитии, столовой и в учебном процессе; доставалось и некоторым преподавателям. Многие из нас тогда говорили: «Смелый наш Матвей, не боится никого, сам студент, а так прямо критикует и директора, и преподавателей, которые ему могут и двоек наставить…» Мы тогда знали, что наш Матвей из рабочей семьи и сам работал на заводе, он был лет на 10 – 12 старше многих студентов.

Когда в конце 1945 г. я узнал, что Матвей — Герой Советского // Союза, я, признаться, не особенно удивился: наш Матвей и словом, и делом мог увлечь каждого, и сам находиться в первых рядах. Таким я его видел на трибуне в тридцать четвертом году, таким энергичным он был на воскресниках весной тридцать пятого. Его всегда окружали студенты, и он своим оптимизмом воодушевлял нас преодолевать трудности, которых у нас тогда было очень и очень много… Он и на фронте был таким.

К концу учебного года нам стало известно, что наш факультет переводят в Луганск, и тогда же, помнится, по инициативе секретаря комитета комсомола Асламова было принято решение, поддержанное нашим Матвеем: в героический город — город легендарного Клима Ворошилова — поехать, как говорится теперь, только с повышенными отметками, без единого «хвоста». Это решение мы с честью и достоинством выполнили.

1 сентября 1935 года мы влились в коллектив ворошиловградских филологов, но на всю жизнь остались БЕРДЯНЦАМИ. В трудной и напряженной учебе прошло три года. Если память не изменяет, все бердянцы успешно закончили институт и разъехались по городам и селам воспитывать подрастающее поколение.

Прошло свыше сорока пяти лет, можно подвести итог. С уверенностью можно теперь сказать, что вынужденный временный «эксперимент» зачисления в институт людей, не имевших среднего образования, оправдал себя. И убедительное доказательство этому — честный и добросовестный труд на ниве народного образования учителей, начавших учебу в стенах Бердянского педагогического института в 1934 году.

К сожалению, мы не располагаем сведениями о всех учителях-бердянцах, окончивших Ворошиловградский пединститут. Коротко расскажем, упомянем лишь о тех, кого удалось разыскать за последнее время.

Антон Бойко, Коля Коцай, Вася Кирьянов, Степан Родименко и, наверне, еще несколько других наших товарищей погибли в боях за Родину в годы Великой Отечественной войны. Вечная слава этим скромным героям.

Проходя по улицам родного Бердянска, Людмила Яковлевна Щербинаб довольно часто встречает своих учеников: ведь она свыше тридцати лет работала учительницей украинского языка и литературы СШ № _. //

Сокуренко Зоя Кузьминична много лет обучала детишек в г. Фрунзе Киргизской ССР, а Анна Черемисина — в г. Ворошиловграде, Мария Полозюкова — в Донбассе; работали учителями в Западной Украине Екатерина Сакун и ее муж Крот Петр.


468

Тихая и даже незаметная, с черными косичками Катя Козак. Кто бы мог тогда сказать, предположить, что она станет в суровые годы Великой Отечественной войны отважной и смелой партизанкой-разведчицей. После войны и до выхода на пенсию Екатерина Федоровна работала инспектором Ворошиловградского гороно.

В этом же городе с 1938 года работал учителем и завучем Иван Тихонович Соловьев, он участник Великой Отечественной войны.

В г. Волноваха после трудных, полных опасности фронтовых лет работал зав. районо и редактором местной газеты Яша Деревянко.

Цвиркунов Василий Васильевич — инвалид Отечественной войны первой группы, работал директором спецшколы, избирался секретарем Ворошиловградского горкома КП Украины, окончил Академию общественных наук при ЦК КПСС, кандидат наук, почти два десятка лет работал директором киностудии имени Довженко, он и сейчас продолжает трудиться в одном из институтов Академии наук УССР.

Много лет своей жизни отдала комсомольской и партийной работе Валентина Игнатьевна Грановская, она кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики Одесского государственного университета.

Мы назвали 15 фамилий, а ведь нас, бердянцев, было около пятидесяти. Нужно полагать, что в связи с 50-летием института будут разысканы жизненные следы и остальных.

ІІІ. Обучаясь в стенах Ворошиловградского пединститута, мы, бердянцы, часто

вспоминали свое первое учебное заведение на берегу Азовского моря, не забыли мы его и до настоящего времени. В октябре 1980 г. мне довелось побывать в Ворошиловграде, где встретился через сорок лет с некоторыми бывшими сокурсниками, и львиную долю времени посвятили воспоминаниям [о] учебе и жизни в Бердянске. //

В 1935 – 1939 гг., когда мне приходилось бывать в Бердянске, я всегда заходил в институт, ходил по широким коридорам, заглядывал в аудитории, вспоминал, за каким столом сидел. В первые год – два встречался с бывшими подготовишками и рабфаковцами, со знакомыми преподавателями, но потом студентов становилось все меньше и меньше. Однако через своих старых знакомых я приобретал новых знакомых, в том числе и среди преподавателей. Часто я встречался и разговаривал и с преподавателем математики Е.В. Гончар, беседовали мы с ней, как говориться, по душам, вспоминали мое выполнение письменных работ у окна, ее совет обходить десятой дорогой математику. Я не мог предположить, что Евг. Вас-на еше раз даст дельный совет, приятную рекомендацию. А случилось это так.

В 1939 году я закончил институт и имел на руках справку на право свободного устройства на работу. Приехав в Бердянск, решил обратиться в районо, но туда не попал, так как какая-то сила заставила зайти в свою «альма-матер», где получил первые зерна знаний для будущей профессии.

И первым человеком, которого я встретил, была Евгения Вас-на, жизнерадостная, загоревшая, веселая. Ведь был конец августа. Она поздравила меня с окончанием института и постаралась меня успокоить, что работа найдется. Не успела она проговорить эти слова, как к нам подошел декан, кажется, это был Ротчке, а если не он, то кто-то другой, знавший меня, ибо я точно помню его слова: «А, ворошиловградец пожаловал…». И тут же Евгения Васильевна, улыбаясь, проговорила: «Вы ищете преподавателя. Вот он стоит перед вами».

Не буду передавать разговор со мной в двух служебных кабинетах. Скажу одно: в течение 30 – 40 минут вопрос разрешился положительно, и я нежданно-негаданно стал преподавателем русского языка по заочному отделению Бердянского учительского института. Для вчерашнего выпускника — это неописуемая радость, лучшего не придумаешь.

Выполняя пожелания завкафедрой, я вооружился программой, учебниками, учебными пособиями и решил проштудировать все с азов русской грамматики. Времени


469

у меня было предостаточно: встреча с заочниками состоится месяца через четыре, а письменные работы, которые // должны поступать в ноябре – декабре, особенно не волновали: их проще и легче проверять в домашних условиях, чем проводить занятия и читать установочные лекции. План был составлен, и я приступил к его реализации. Однако радужные мечты и перспективные планы неожиданно прервались: 9 ноября меня вызвали в военкомат, и вечером этого же дня поездом я отправился в Минск… На сборы времени не оставалось, и я все же решил взять с собой два учебника русского языка. Думалось: в армии, конечно, распорядок дня уплотнен, но все же будут, наверное, и какие-то просветы, которые можно будет использовать для работы над книгами, чтобы за два года не забыть то, что с таким трудом добывалось в течении четырех лет...

Но даже выполнение и этого скромного плана вероломно нарушилось вторжением немецко-фашистских захватчиков на родную землю…

Довелось пережить горечь отступления от Барановичей до Москвы, быть участником первого разгрома фашистов под столицей нашей Родины, почувствовать радость и торжество нашей победы в горах Румынии…

ІV. 1 декабря 1945 г. я снова в стенах родного института. Говорят, что молодой

специалист первые два – три года «ломает дрова», пока не переварит в своей голове и не почувствует на практике то, чему учили в высшем учебном заведении. Очень важно сразу закрепить знания на практике. Я же, к сожалению, этого минимума не имел: на практике после института знаний не закрепил, а, наоборот, за шесть лет и 20 дней армейских будней и военных переживаний и волнений новых знаний не приобрел, я их только растерял на фронтовых дорогах…

Руководство же института неумолимо: через дней десять моя фамилия украсила расписание занятий. Пришлось как Чацкому — с корабля на бал, ринуться с военного поля в новый бой, умственный: нужно было немедленно овладеть штурмом такой «вершиной» филологических знаний, // каким являлся стабильный учебник русского языка для средней школы под редакцией Бархударова. На большее в те годы не хватало ни физических сил, ни времени. Да и сам штурм этого минимума таил в себе массу неожиданностей, которые проявлялись особенно ощутимо и наглядно во время проведения занятий со студентами… Не буду говорить, что первые проведенные занятия не выдерживали никакой критики во всех отношениях…

Большой моральной поддержкой являлось сочувственное отношение самых студентов: многие из них — вчерашние фронтовики. Они прекрасно понимали мое внутреннее волнение, так как сами переживали то же самое. К ним примыкали старшие по возрасту студентки, которые в военные годы трудились на промышленных предприятиях и колхозных полях, а теперь снова появились в студенческих аудиториях.

«Опасны» были вчерашние десятиклассники, стремившиеся во что бы то ни стало показать, что они все знают, всем интересуются. Такие факиры на час обычно задавали каверзные вопросы, чтобы поставить преподавателя в тупик. Помнится, однажды последовал вопрос: «Как звали по имени детей Манилова?». Я, конечно, не знал, но сказал: «Уверен, что вы своих будущих детей не назовете этими именами».

Выдающийся поэт-лирик Владимир Сосюра в «Червоній зимі» писал: Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, музика у садку та поїзд в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Поэт не мог забыть свою Третью Роту — рабочий поселок в Лисичанске, где он,

одиннадцатилетний, работал учеником бондаря. Я же никогда не забуду первые шесть месяцев работы в Бердянском учительском институте, в стенах которого были сделаны первые шаги, робкие и неуверенные, на педагогическом поприще…

Весной 1946 года для приобретения практических навыков я работал еще по совместительству в машиностроительном техникуме, а с сентября стал // работать там постоянно, так как в институте произошло значительное сокращение учебных часов по русскому языку, и нагрузки на всех не хватало.


470

Работа в институте и техникуме, несмотря на ощутимые недостатки и промахи, имела огромное значение для меня: была заложена правильная основа для дальнейшего пополнения знаний и методических навыков, которые, как известно, не имеют границ.

Вот, пожалуй, на этом можно и закончить эти записки. Однако при их чтении может возникнуть вполне закономерный вопрос: кокое положительное влияние оказал институт, если речь идет главным образом об отрицательных явлениях.

Действительно, это так и есть. Тяжелые условия материально-бытовой жизни в 1933 – 1935 гг., да и в первый послевоенный год жилось не сладко, к тому же без квартиры; трудности в учебе на подготовительных и первом курсах без учебников, промахи в начале педагогического пути после фронтовых дорог… Все это неопровержимая правда.

Однако, несмотря на это, могу твердо сказать: в стенах института я НАУЧИЛСЯ УЧИТСЯ. А это означает: приобрел первые навыки сознательной работы над учебной книгой, выработал привычку самостоятельно добывать знания и совершенствовать их, научился преодолевать жизненные трудности и уверенно идти к намеченной цели.

Не могу не вспомнить еще об одной стороне своей жизни, зародившейся в стенах Бердянского пединститута и получившей дальнейшее раз[витие] в последующие годы. Речь идет о краеведении, историческом и литературном. А случилось это так.

Весной 1935 года я впервые попал в клуб водников, кажется, так он назывался тогда. Теперь Морской интерклуб. Там тогда я с интересом рассматривал морские узлы, макеты кораблей, образцы сетей, якоря. Там же мое внимание привлек большой портрет морского офицера, и я узнал, что это лейтенант Шмидт, руководитель революционного восстания моряков, и что он жил в Бердянске… Тогда возникла мысль узнать о нем больше, попытаться разыскать следы его жизни в нашем городе, но выезд в Ворошиловград, отсутствие опыта в поисковой работе и ряд других // обстоятельств позволили «делом» лейтенанта Шмидта заняться только в 1946 году… На открытии музея красного адмирала 21 ноября 1980 г. я передал две фотографии: молодого Петра Шмидта и его сестры.

Опубликовано ряд моих статей, в которых освещаются связи с Бердянском В. Короленко, А. Макаренко, Остапа Вишни, Н. Островского, о фотопортрете Т.Г. Шевченко, который много лет хранился в нашем городе.

Из 140 статей, опубликованных в газетах, журналах и сборниках, хочу назвать серию статей о связях с Харьковом писателей Л. Толстого, И. Тургенева, М. Кропивницкого, а также статьи о потемкинцах, о связи с ними В. Короленко и другие.

Я принимал участие в составлении библиографического указателя «Українська радянська література між ІІІ і ІV з’ їздами письменників» (Київ, 1959), фотоальбома «Харьковский политехнический» («Прапор», 1968), «Мы учимся в Харьковском политехническом» (Харьков, 1969), методического пособия «Сборник текстов для чтения и развития речи» (1962) и «Пособия для развития речи студентов-иностранцев» (1967).

С 1935 г. по настоящее время собираю все материалы, связанные с героической жизнью Н. Островского. Уже имеется в наличии произведений писателя и книг о нем 830, несколько тысяч вырезок, свыше 500 предметных и других материалов. Опубликовано 67 статей. МОЯ МЕЧТА: на базе собранного создать в Бердянске МУЗЕЙ КНИГИ Н. ОСТРОВСКОГО. _______________

В 1949 г. меня снова призвали в армию, работал преподавателем по своей специальности в военном училище до 1954 г., а потом в течение 20 лет обучал русскому языку иностранных студентов и аспирантов Харьковского политехнического института имени В.И. Ленина.

Член комсомола с октября 1931 г., член КПСС с марта 1942 г. Харьков, 18 декабря 1980 [Підпис] И. Марченко Мой адрес: 310100, Харьков, Танкопия, 24, кв.73, Марченко Иван Иосифович

Музей БДПУ. — Спогади І.Й. Марченка. — Арк. 1 – 17. Оригінал.


471

№ 471 1980, грудень. — Автобіографія колишньої студентки учительського інституту З.Г. Бєлікової

Краткие сведения о себе

Я, Беликова Зинаида Григорьевна, 1921 года рождения, уроженка пгт. Веселое, Веселовского р-на, Запорожской об.

В 1940 году окончила Х классов Веселовской средней школы № 1. В этом же году поступила в Осипенковский учительский институт, на исторический факультет. Какие незабываемые и прекрасные студенческие годы, посещение лекций, работа в историческом кабинете над первоисточниками.

В общежитии было шумно и весело, хотя в материальном отношении это были очень трудные годы. Мы, студенты, получали по 3.50 грамм хлеба и часто жили на камсе бердянской и соленых помидорах. Из дома мне почти не помогали, умер отец, и я работала в № 7 школе Бердянска, в школьной библиотеке на полставки. На занятиях была до 3 часов дня, с 16 до 19 часов обслуживала детей в библиотеке, а после шла в исторический кабинет и готовилась к занятиям. //

Имею ряд правительственных наград: медали: «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.» «К 30 летию Победы» «К 100 летию со дня рождения В.И. Ленина» «Ветеран труда». Сейчас нахожусь на заслуженном отдыхе, но часто вспоминаю пору студенчества,

хотя и короткого. После войны мне не пришлось вернуться в свой институт. Я окончила Харьковский библиотечный институт с присвоенной квалификацией

библиографа. Вот мой весь трудовой путь. С уважением, Зинаида Григорьевна Беликова Декабрь 1980 г.

Музей БДПУ. — Автобіографія З.Г. Бєлікової. — Арк. 1 – 2. Оригінал.

№ 472 1981, лютого 11. — Автобіографія колишнього викладача учительського інституту В.К. Михайлюка

Краткая биография

Михайлюка Виктора Кононовича Родился 31 января 1906 года в Барановке, Житомирской области, в семье

крестьянина бедняка. С шести лет стал привлекаться к труду в хозяйстве отца как пастух домашнего скота и скота соседей. 16-летним был принят разнорабочим на фарфоровый завод в Барановке, а затем зачислен в школу ФЗУ при заводе и переведен на работу в живописный цех.

Весной 1925 года Житомирским окружкомом ЛКСМУ был отозван на комсомольскую работу для работы среди пионеров в Коростышевском районе, а затем в Житомирский окружком комсомола по работе среди пионеров в качестве инструктора.

Работая среди пионеров, стал усиленно готовиться к поступлению в педагогический ВУЗ, и в 1927 году, сдав вступительные экзамены, был зачислен студентом Института Народного Образования в г. Николаеве, который закончил в 1930 году и по распределении на работу был оставлен в институте ассистентом, а затем преподавателем Ленинизма.

В Бердянский Учительский институт был направлен Наркомпросом УССР в начале 1938 года старшим преподавателем Диалектического и исторического материализма. С введением в вузах страны в 1939 году курса Основ марксизма-ленинизма был


472

утвержден исполняющим обязанности заведующего кафедрой марксизма-ленинизма. В этой должности работал до начала Великой Отечественной войны. Был деканом исторического факультета и секретарем парторганизации института. Участник Великой Отечественной войны.

В сентябре 1944 года был зачислен адъюнктом кафедры истории ВКП(б) Военно-политической Академии имени В.И. Ленина. После окончания адъюнктуры и защиты диссертации ВАК утвердил присуждение степени кандидата исторических наук в 1948 году, а в 1953 году было присвоено ученое звание доцента. Затем работал преподавателем, старшим преподавателем, заместителем начальника кафедры и начальником кафедры Истории КПСС в Военной Транспортной Академии, в Военной Академии Связи и в Военной Артиллерийской Академии в г. Ленинграде.

В ноябре 1961 года по возрасту был уволен из рядов Советской Армии в отставку и перешел на работу в Ленинградский Механический институт доцентом кафедры Истории КПСС и научного коммунизма. С 1980 года на пенсии. Награжден двумя орденами Красной Звезды и 10 медалями. В ВЛКСМ состоял с 1923 по 1929 гг. Член КПСС с 1926 года.

11.2.1981 г. [Підпис]

Музей БДПУ. — Автобіографія В.К. Михайлюка. — Арк. 1. Оригінал. № 473 1981, березня 10. — Лист колишнього студента Я.П. Деревянка членам

групи «Пошук» БДПІ зі спогадами про роки навчання

Дорогие друзья-однополчане!1 Получил Ваше приглашение. Примите самую искреннюю благодарность. Но, к

сожалению, приехать не смогу из-за плохого состояния здоровья. Однако же, письменно сообщаю Вам, что я не кончал Бердянского пединститута. Учился в нем в 1934 – 1935 уч. году и закончил І курс литфака. В 1935 г. переведен вместе со всеми студентами литературного ф-та для продолжения учебы в Ворошиловградский пединститут, который закончил в 1938 г. Учился я в Бердянском пединституте мало, и вместе с тем считаю его началом пути, началом интересной трудовой деятельности педагога. Мы были «первопроходцами», т. к. институт только создавался. В год нашего перевода в Ворошиловград досрочно выпустили 3-е курсы математики, физики, естествознания.

Но уже до этого бытовала хорошая слава о выпускниках Бердянского педтехникума и рабфака. Пользовались положительным уважением многие преподаватели (простите, уже многое забыто): математики Юфит, Каракурчи, литераторы Кустолян, Лебедев, Рабинович (из Днепропетровского госуниверситета) и директор института т. Дементиенко. Я не знаю, как сильны они были в науке, но у них было огромное // желание дать нам знания.

В институте уже тогда была сильная комсомольская организация с боевым секретарем комитета Иваном Асламовым (я был членом комитета). Активно работал профком, председателем которого был Миша Постников, а затем Миша Рогач.

Много тогда было проблем для вуз(ов) — их легко оправдать временем. Одна из них была решена в 3 – 4 года — это набор студентов. И если со мной

рядом сидел студент Соловйов Иван (из Новоспасовки) с образованием за 8 кл., то уже в ближайшие годы институт пополняла молодежь только со средним образованием. А вот проблема подготовки настоящих педагогов еще решалась долгие годы, наверное, и сейчас. Психология, которую читала нам в Бердянском пединституте т. Тесля, была без ребенка, педагогика, которую преподавали нам уже в Ворошиловградском пединституте, была без учебника, а дидактика и частные методики (из-за схоластики в преподавании) нам давали очень мало, чтобы не сказать больше. Нечего и говорить о подготовке студентов к руководящей работе в системе народного образования.



473

Короче говоря, знания по предмету мы получали неплохие, но все остальное, // без чего педагог жить не мог, пришлось доучивать на практической работе в школе. Я думаю, что не будет ошибки, если сказать, что нас выпускали «полуфабрикатами».

Нахожусь я на пенсии, но и сейчас имею прямое отношение к школе и твердо знаю, что мой однокашник теперь без повторной учебы в вуз(е) не смог бы работать в школе, т. к. в І классе «кандидат наук и тот над задачей плачет», а первоклашка говорит, что «Л. Толстой в мои годы не писал такого»в. Я не знаю, какие кафедры сейчас имеются в Бердянском пединституте, но думаю, что Вы имеете отношение ко многим наукам, т. к. готовите учителей младших классов. Я не в праве Вам советовать, но так и хочется сказать:

I. Посмотрите внимательно нагрузку младших и средних классов домашними заданиями, когда уч-ся 4-го класса по русскому языку должен переписать большой текст, сделать синтаксический, морфологический и фонетический разбор (упр. 371). Да плюс к тому задания такой же трудности еще по 3 – 4 предметам. Усидчивый ученик делает домашнее задание по 4 – 5 часов, а у остальных — надежда «на бога». //

II. Старайтесь делать так, чтобы Ваши выпускники приходили в школу уже «обстрелянными» педагогами; чтобы шли в первый класс первый раз хозяевами. Все это дается путем тесной связи со школою.

III. Выпускник должен на практике овладеть искусством организаторской работы с детьми, чтобы он хорошо знал, что в школе учит и воспитывает все: интерьеры, игры, экскурсии, песни, вечера, утренники, работа в колхозе и др. Школа, институт и сама жизнь должны быть единой аудиторией для подготовки педагога. Простите за советы. Вы, конечно же, все это знаете. Но так хочется подчеркнуть еще раз эти истины, ибо в школе и сейчас в этом плане много недостатков. Закончу о себе. После 1938 г. работал в СШ № 6 г. Ворошиловграда завучем. С 1941 по 1945 годы выстрадал на фронте нашу победу. С 1945 по 1950 года работал зав. Волновахским РОНО, а затем до ухода на пенсию (1974 г.) — директор СШ и директор школы-интерната. Вел большую общественную работу: около 25 лет был депутатом районного и городского Советов. //

Имею 12 правительственных наград. Награжден значком отличника народного образования.

Сообщаю Вам, что в г. Волноваха Донецкой обл. живет пенсионер Тетерюк Василий Степанович, который окончил Бердянский учительский институт до войны. После Великой Отечественной войны он долгие годы работал первым секретарем райкома партии, награжден многими орденами, ему присвоено звание Героя Социалистического труда.

Не знаю точного дом. адреса, но в г. Волновахе его найдет любой. Простите за «длинное» письмо. Яков Павлович Деревянко Дом. адрес: Донецк, 340101 ул. Днепропетровская, дом 9 а. 10.03.81

Музей БДПУ. — Лист Я.П. Деревянка. — Арк. 1 – 5. Оригінал.

№ 474 1981, вересня 9. — Автобіографія колишнього студента учительського

інституту О.Я. Клименка

Автобиография Я, Клименко Александр Акимович, родился в 1918 году в с. Санжаровка

Гуляйпольского р-на Запорожской области. В 1925 году поступил в школу. В 1932 году


474

окончил семь классов в с. Успеновка и поступил в Гуляйпольский педагогический техникум. В 1934 году окончил два курса этого училища и поступил на первый курс химико-биологического факультета Бердянского государственного института. В 1937 году после трех курсов был направлен на работу учителем химии и биологии в Воскресенскую семилетнюю школу Н-Васильевского района Запорожской области. В 1937 году женился на студентке второго курса физмат факультета Панасенко Марии Мироновне, которая получила назначение в эту же школу. Там мы проработали один год и переехали на работу в родное село, в село Санжаровку. В апреле месяце 1941 г. меня призвали в ряды Красной Армии. Попал я в танковую часть, которая дислоцировалась в западной Белоруссии под городом Белостоком, где и встретил первый день Великой Отечественной войны. С декабря 1941 года и до ликвидации блокады был на обороне города Ленинграда. В июне 1944 года в Эстонии под городом Йетсери был тяжело ранен. В госпитале в г. Ижевске пролечился до января 1945 года. После госпиталя вновь попал в действующую армию, которая тогда вела бои в Восточной Пруссии. После победы над фашистской Германией в декабре 1945 года вернулся в родное село Санжаровку. В этом селе работал директором средней школы до 1948 года. 1948 – 1949 г.г. учился на четвертом курсе Запорожского педагогического института. После выпуска и получения диплома был направлен на работу директором Приазовской средней школы Приазовского района. Здесь я проработал до конца учебного 1954 – 1955 года и был направлен на работу в Волынскую область в качестве председателя колхоза — тридцатитысячника. В 1958 году тяжело заболел и вынужден был переехать в Крым. Здесь в Крыму работал зав. РОНО, а затем директором Абрикосовской средней школы. С 1978 году нахожусь на пенсии.

Состав нашей семьи такой: два сына, две неветки, три внучки, один внук и одна правнучка. Все они живут вдалеке от нас.

9 сентября 1981 г. [Підпис]

Музей БДПУ. — Автобіографія О.Я. Клименка. — Арк. 1. Оригінал. № 475 1981, грудня 10. — Автобіографія колишнього студента учительського

інституту І.П. Свергуна

Свергун Иван Петрович В 1938 году окончил экстерном географический факультет Бердянского

учительского института, работая при этом инспектором Царичанского РОНО Днепропетровской области.

С 1939 по 1961 г. занимался военно-педагогической деятельностью. В этот же период окончил заочно географический факультет МОПИ им. Н.К. Крупской и аспирантуру при нем. В 1965 г. защитил кандидатскую диссертацию на тему «Природные условия Тульской области и вопросы их народнохозяйственного использования».

С 1961 года по настоящее время работает на кафедре педагогики Коломенского пединститута Московской обл. (ст. преподаватель, доцент (с 1970), зав. кафедрой (1967 – 72 гг.).

Член КПСС с 1942 г. Участник войны. Награжден орденом «Красная звезда», медалями. Имеет 19 опубликованных работ. Отличник просвещения РСФСР.

10/XII.81 [Підпис]

Музей БДПУ. — Автобіографія І.П. Свергуна. — Арк. 1. Оригінал. № 476 1981. — Рапорт випускників Бердянського учительського інституту

1936 р.

Рапорт выпускников Бердянского Педагогического института им. П.Осипенко, физмат

факультета (математической специальности) 1936 года.


475

На I курс в 1933 году поступило 23 человека. Окончили институт в 1936 году 21 человек. 71. Рудик Василий Андреевич, рождения 1916 года, заслуженный учитель школ

УССР; участник Великой Отечественной войны; стаж педагогической работы 39 лет, в том числе директором школы — 3 года. Награжден 10 медалями в годы Великой Отечественной войны и медалью А.С. Макаренко. Проживает в г. Бердянске, пр. Победы, 6, кв. 54. Избирался председателем РК профсоюза 4 года.

8. Старишкин Яков Павлович, рождения 7 ноября 1917 года, отличник народного образования РСФСР; стаж педагогической работы 41 год, в том числе работал завучем 13 лет, директором школы 12 лет, заведующим районо 5 лет; избирался депутатом райсовета трудящихся 3 созыва, 5 лет председателем РК профсоюза учителей и членом Донецкого обкома профсоюза. Проживает в г. Новоазовск, Донецкой области, 50 лет СССР, 32, кв. 10.

1. Белан Елизавета Андреевна, рождения 1916 года; стаж педагогической работы — 36 лет, работала директором школы 3 года, завучем школы 4 года.

Проживает в с. Осипенко, Бердянского р-на, ул. Мичурина, 8. 4. Мороз Григорий Григорьевич, рождения 1916 года; участник Великой

Отечественной войны; стаж педагогической работы — 39 лет. Награжден медалью «За доблестный труд в годы ВОВ», медалью «Ветеран труда».

Проживает в с. Осипенко, Бердянского р-на, ул. Фестивальная, 50. 3. Клименко Мария Андреевна (Баглай), рождения 1916 года. Стаж педагогической

работы — 36 лет. // 9. Щербак Иван Иванович, рождения 1916 года. Стаж педагогической работы —

24 года, в том числе работал завучем 11 лет. Проживает в г. Херсон, ул. Лав[...]2ва 22 кв. 37. 2. Вдовиченко Игнат Тимофеевич, рождения 1914 года, участник Великой

Отечественной войны, награжден 13 медалями; стаж педагогической работы — 39 лет, в том числе директором 18 лет, завучем 1 год. Работал секретарем райкома КП Украины — 4 года. Проживает по адресу с. Успеновка, Гуляйпольского района, Запорожской области.

6. Рогозна Анна Семеновна (Синица), рождения 1918 года. Работала директором школы — 1 год, ибиралась председателем родительского комитета — 15 лет.

Проживает в г. Москве В-330, Мосфильмовская, 15, кв. 24. 5. Носаченко Борис Тихонович, рождения 1914 года. Проживает в г. Киеве, бульвар

Дружбы Народов, 27, кв. 71. 5. Шкляров Иосиф Моисеевич, участник Великой Отечественной войны, стаж

педагогической работы — 39 лет. Проживал в г. Бердянск, Победы, 8, кв. 5. Умер 5/III.81 года.

4. Цыганков Александр, рождения 1915 года. Стаж педагогической работы — __ лет. Участник Великой Отечественной войны, последнее время работал председателем укрупненного колхоза в Волновахе, Донецкой области. Умер в 1967 году. //

2. Кальченко Степан, рождения 19__ года, участник Великой Отечественной войны. Погиб на фронте в 194_ году.

1. Баклажков, рождения 1917 года. Участник Великой Отечественной войны, погиб на фронте в 194_ году.

3. Онищенко Варвара, рождения 19__ года. Стаж педагогической работы __ лет. Умерла в 1978 году. Местожительство (адрес) не установлены.

2. Рыбалка Палина. 3. Сухаревская Фрида Борисовна. 1. Кац Сара Яковлевна. 6. Черкез Дмитрий (внук учится в школе, сведения он даст). Погиб в 1943 г.

1 Збережена нумерація, використана в документі. 2 У тексті кілька літер не прочитані.


476

7. Шостак Яков. Искать нет смысла. 5. Цокало Иван. 4. Халаджи Тимофей Ефремович. [...]1 Таким образом, в настоящее время установлена связь с 9 выпускниками. Известно,

что нет в живых 6 человек, в том числе: Кальченко Степан, Шкляров Иосиф Моисеевич, Баклажков, Цыганков Александр, Онищенко Варвара, Черкез Дмитрий. //

Следует установить связь с выпускниками: Цокало Иван, Халаджи Тимофей, Кац Сара, Сухаревская Фрида, Рыбалка Полина. Из общего числа выпускников 10 человек являются участниками Великой Отечественной войны.

В.П. Все наши разъехались. Оставляю кое-какие документы в музей, могу прислать

временное свидетельство (подобно тому, которое оставила Гольдштейн Л.) но II выпуска. Фото вышлю свои другие, уж очень то, которое я дал, плохое.

Музей БДПУ. — Рапорт випускників. — Арк. 1 – 4. Оригінал. № 477 1981 [?] — Дані про викладачів учительського інституту та студентів

природничо-географічного факультету 1940 року випуску

Досрочный выпуск (5-й) студентов естественно-географического ф-та

1940 г. 1. Ляшенко Прохор Андреевич — директор пединститута, бывший завуч по

учебно-научной работе, ныне пенсионер. Проживает в Бердянске по пр. Победы… 2. Ионенко Иван Иванович — декан естественно-географического факультета, по

специальности географа (читал экономическую географию СССР). 3. Спасский Константин Алексеевич, завкафедрой географии. Читал курс общего

землеведения. Почти 40 лет проживал в г. Бердянске. Умер в 1952 г. 4. Портянко Владимир Филиппович, преподаватель ботаники. Работал в институте

с 1939 г. после окончания аспирантуры в Днепропетровском университете. Был уже канд. биологических наук. Работал в институте до 1955 г. и в связи с переводом естественно-географического в Мелитопольский пединститут работал 6 лет в Мелитополе. Возвратился в Бердянский пединститут в 1961 г., где и работал до 1978 г. Ныне пенсионер.

5. Гладков А.В. — капитан. Работал на кафедре военизации (военной), заведывал кафедрой.

6. Лобанов Иван Никитич, преподаватель геологии и минералогии, канд. геол. наук (вроде так). Был у нас председателем ГЭК в 1939/40 уч. году. //

7. Юдельзон Суломиф Абрамовна, ассистент кафедры зоологии (жена преподав. Бескровного)2.

8. Некрасов Александр Николаевич, преподаватель химии. В 1939 г. был призван в ряды Советской Армии. Погиб на фронте. Семья его проживает в г. Бердянске, вернее только жена — Малявина Нина Лав-на, тоже бывший преподаватель пединститута. До войны, после мобилизации мужа, она вела курс химии (ассистентом). Была в эвакуации, после эвакуации читала курс химии в учительском пединституте до 1950 или 1951? Ее заменил преподаватель Огнев Михаил Михайлович.

Ныне она пенсионер. Проживает в г. Бердянске, ул. … 9. Прудентов Федор Николаевич, преподаватель картографии и геодезии. Ныне

покойный.

1 У тексті одне слово не прочитане. 2 Далі дописано олівцем: «Ростовский пединст.».


477

10. Бескровный …, преподаватель зоологии, вел лекционный курс. Работает в Ростовском пединституте. //

11. Билык Петр Захарович, преподаватель физ. географии СССР.1 Проживает в г. Бердянске.

12. Красногорский Иван Михайлович (кажется так), преподаватель педагогики. 13. Рогоза Павел Дмитриевич, по специальности агроном. Работал ассистентом на

кафедре ботаники. В 1955 г. в связи с переводом естественно-географического ф-та в Мелитополь какое-то время работал в Мелитополе до пенсионного возраста. Ныне на пенсии, проживает в г. Бердянске по ул. Свердлова, 3. В свое время он учился в здании пединститута в б. мужской гимназииг. О своих воспоминаниях он рассказывал, когда отмечали…

14. Шипилов ..., преподаватель кафедры военизации, читал устав РККА2. // 15. Свентицкая Нина Феофановна, секретарь естественно-географического

факультета. Была в эвакуации. После эвакуации работала на кафедре педагогики ст. лаборантом до пенсии (ее сменила М. Ракова). Ныне покойная.

Студенты: 1. Скляр Миша. Погиб в Отечественной войне. Был старостой 2-й гр. 2. Халецкий Александр Григорьевич, уроженец пос. Куйбышево. Некоторое время

работал зав. районо в Куйбышеве, а в основном учителем географии в средней школе пос. Куйбышево.

3. Коваленко Евдокия. 4. Золож Мария Васильевна, работает медсестрой или фельдшером в Магаданской

области. Училась в рабфаке. 5. Кривцова Лена. Уроженка сел. Партизаны Генического р-на. Работала в

Партизанах в СШ. 6. Тараненко Мария Федоровна, была профоргом в 1 гр. // 7. Переверзева Нина Яковлевна (сейчас Павловская) училась в рабфаке при

учительском ин-те. Работала некоторое время в Виннице, сейчас проживает в г. Житомире, почтовое отделение Густва, дом 2, кв. 4.

Работает в средней школе учителем истории (переквалифицировалась). 8. Примак Галя, староста 1-й группы. Уроженка с. Александровки,

Магдалиновского района Днепропетровской области, очевидно, там и проживает. 9. Сиренко Галя, уроженка с. Николаевки Бердянского р-на. 10. Завгородняя. 12. Долгова Надя, была комсоргом в 1-й группе. Хорошо работала. Отмечали как

хорошего комсорга, иногда премировали. 13. Алтунина Феня. // 14. Ковригина Вера, была отличницей в 1-й группе. 15. Дачок. 16. Звагольская Галя. 17. Липченко Дмитрий, хорошо учился, почти отличником был. Некоторое время работал зав. районо в г. Приморске (б. Ногайск). 18. Синельник Надя. Работала в одной из школ ст. Синельниково Днепропетровской области. 19. Чабанко. 20. Филобок Варя. // 21. Назаренко Людмила, уроженка г. Бердянска. 22. Касьян Катя. 23. Гапиенко Мария. Во время Отечественной войны была отправлена в Германию и сожжена в одном из

концлагерей.

1 Далі дописано: «Жена, Георгакис Екатерина Даниловна, работала учит. геогр. в СШ № 3». 2 Далі дописано олівцем: «Выехал во время войны в Куйбышев».


478

24. Белодед. 25. Дробная Вера. Работала в Куйбышевском районе в одном из сел в школе директором и учителем

географии и биологии. 26. Михайлова Галя. 27. Солонская Елена, уроженка с. Осипенко Работала в Осипенковской школе.

Сейчас на пенсии. // 28. Бородай Андрей Работал в Гусарской СШ, Куйбышевского района. 29. Левченко Евдокия Изотовна (Михайличенко). Работала в Смирновской СШ, Куйбышевского района, учителем химии. Ныне на

пенсии. 30. Супрунец Мария. Работала в Красном Поле в школе. 31. Авдеенко Иван. Учился в рабфаке при учительском институте в 1937/38 уч. году. После рабфака

поступил в учительский институт. Умер в 1979 г. 32. Литвин. // 33. Хаджинова Анна Леонтьевна, уроженка с. Первомайское (Мангуш). Работала в школе. Затем переехала вместе с родителями в с. Гусельщиково

Новоазовского района (б. Буденновского), работала также в школе. Переписывалась с ней регулярно до 1951 г. и с тех пор ничего не имею. Писала письма и в сельский совет, но никто ничего не ответил.

34. Тарасенко Галя. 35. Слепкань Люба, комсорг 2-й группы 36. Дмитриева. 37. Савченко. 38. Доля Мария Семеновна, была старостой ботанического кружка. Работала и

сейчас работает в с. Новофедоровка, Пологовского района, Запорожской области. Ее фамилия сейчас Злиденна. //

39. Матев Николай Константинович, уроженец с. Бановка, Приморского района, Запорожск. обл. После окончания института работал в с. Евдокимовка, Магдалиновского р-на, Днепропетровской области. В послевоенные годы — в Бановской школе.

40. Романченко Екатерина, уроженка с. Николаевка, Бердянского района, Запорожской об.

41. Борисенко М. 42. Шаркова Лидия Терентьевна (ныне Киселева). 43. Тимченко Мария. 44. Растрепа Иван. // 45. Носач Таня. 46. Шелудько Вера. Проживает в Бердянске. Работает в детском саду. 47. Дулова Мария Кирилловнад. После окончания института была направлена

(вернее, по досрочному выпуску весь курс направлен) на педработу в Приютскую НСШ Магдалиновского района, Днепропетровской области. В 1944 г. (27 марта) поступила на работу в Бердянский учительский ин-т в должность лаборанта кафедры естествознания. Работала до 5/XI 1955 г. В связи с переводом факультета в Мелитополь временно не работала. В 1960 г. вновь поступила на работу в должности ст. лаборанта кафедры естествознания, где и работаю в настоящее время.

48. Ермолаш. 49. Демченко Коля, уроженец ст. Мечетная Донецкой области. //


479

50. Скворцова. 51. Старосвит. 52. Белецкая. 53. Супрунец Галя. 54. Семибратова Мария. 55. Липченко Александр.

Музей БДПУ. — Дані про викладачів та студентів. — Арк. 1 – 7. Оригінал. № 478 1981 [?] — Лист колишнього студента учительського інституту

І.В. Вайнберга В.П. Вержиковському зі спогадами про роки навчання Уважаемый Вячеслав Петрович. Я, Вайнберг Игорь Владимирович, в 1940 году поступил в учительский институт

имени П.Д. Осипенко на естественно-географический факультет и закончил I курс в 1941 г.

В 1945 г. после госпиталя продолжил учебу на втором курсе в г. Артемовске (мне, как инвалиду войны, удобней было добираться с Краматорска).

Учеба в Бердянском институте осталась светлой радостной памятью довоенной жизни, незабываемой юности.

Жили мы в общежитии по улице Коммунаров иногда впроголодь, но всегда весело и дружно.

К сожалению, фамилий преподавателей не помню, но знания, которые они передали мне, еще не стерлись в моей памяти. //

Географию преподал нам уже пожилой человек, бывший моряк, одет он был всегда в морской китель, ему уже было трудно ходить, но часто мы с ним отправлялись на экскурсии. Хорошо помню лекции по ботанике, зоологии, геологии и минералогии, психологии. Директором института в 1940 – 41 г. был Ляшенко. Я благодарен всем преподавателям института за глубокие и твердые знания, которые пригодились мне в работе и дальнейшей учебе.

После окончания Артемовского учительского института я заочно закончил Харьковский Государственный Университет имени Горького, биологический факультет.

Преподавал географию, биологию, химию, был директором вечерней школы, работал методистом и заведующим // методкабинета РОНО.

В 1977 г. как ИОВ в 55 лет пошел на пенсию, но продолжаю работать и сейчас. Люблю фотографию, и часто применял ее для изготовления цветных слайд,

дидактического материала по биологии. С опытом работы о применении фотографии на уроках выступал перед учителями Балаклейского района и Харьковской области.

О том, что в 1982 г. будет отмечаться 50-е института, я узнал от учительницы Балаклейской СШ № 3 Глушич Клавдии Павловны.

Если в плане оргкомитета запланирована встреча студентов института, я с радостью тоже принял бы участие.

С уважением [Підпис]

Музей БДПУ. — Лист І.В. Вайнберга. — Арк. 1 – 2. Оригінал. № 479 1981 [?] — Спогади колишньої студентки Є.А. Прошкової

Автобиографические воспоминания. Учит.-пенсионер Прошкова Е.А.

Окончив семилетнюю школу № 1 имени «Первого совета» (ныне 16-я школа) гор. Бердянска в 1930 году, я поступила 1/IX 1930 г. в Бердянский педтехникум на школьный отдел (был и дошкольный).


480

5/Х 1932 г. с III- го курса педтехникума поступила на I-й курс химико-биологического ф-та вновь организовавшегося Бердянского государственного пединститута.

В 1935 году окончила 3 курса данного института по специальности химико-биолога.

Выдали нам временное удостоверение за 3 курса, где указывалось, что мы обязаны в течение 2-х лет окончить экстерно или заочно IV к. химико-биологического ф-та педагогического института.

Спустя 2-х летней работы учителем биологии в г. Макеевке Донецкой обл. и // воспитателем детдома в г. Бердянске, я окончила 4-й курс Ворошиловградского пединститута химико-биологического ф-та в 1938 году.

Учеба в Бердянском пединституте проходила в трудные годы. Хлеб получали по карточкам — 500 г., питались в студенческой столовой, где в основном была перловая каша, тюлька и какой-нибудь суп.

Наедались вдоволь только тогда, когда приходилось дежурить на кухне (студенты по очереди дежурили на кухне в студ. столовой).

Хотя и получали стипендию, но ее не хватало, и чтобы приобрести что-либо самое необходимое из одежды или обуви, приходилось продавать свой паек хлеба на базаре за 5 руб., а сам оставался голодным.

Так, чтобы купить себе обыкновенные тапочки (не модные туфли!!) мне пришлось 4 дня быть без хлеба. //

При институте было подсобное хоз-во, продукты которого шли в столовую (ловили рыбу, выращивали кукурузу и другие с/хоз. культуры).

Но, несмотря на трудные материальные условия, жизнь проходила весело, все были очень дружными, сплоченными, всякие мероприятия выполняли с удовольствием, развлекались как могли сами. Не ждали ничего особенного!! О моде не мечтали!! Да ее тогда и не было этой моды — каждый одевал и обувал то, что мог приобрести на свои деньги. На родителей надежды было мало. Телевизоров не было, в кино ходили редко потому, что денег не хватало.

Были различные кружки, духовой оркестр, физкультурный кружок, фотокружок и др., которые готовили программу к праздникам, к различным вечерам. Петь и танцевать считалось мещанством.

Я очень любила различные мероприятия, участвовала в кружке духового оркестра, в физкультурном кружке, который, насколько я помню, // занимался только тем, что готовил программу для выступления на вечерах (различные так называемые пирамиды, упражнения на брусьях и т. д.). Помню, как на день 8-го марта был вечер, и некоторым студенткам, в том числе попала и я, давали премию в виде вещей. Мне попала простая трикотажная кофточка, но как я была ей рада!!

Оркестр каждому, после получения премии, играл туш, а мне, поскольку я член кружка дух. оркестра, сыграли 3 раза. Счастливее меня не было!!

Сколько было юмора, сколько была веселья!! Никто не унывал. Иногда, правда, мечтали когда вдоволь мы сможем наесться хлеба!

В конце 1934 и в 35 году уже было значительно лучше в материальном отношении. К учебе и к работе, которую приходилось иногда выполнять по хоз-ву и в колхозе,

все относились очень серьезно и добросовестно. Очень хотелось бы увидеть хоть тех, кто остался в живых, и очень желательно

было бы организовать такую встречу. Эта встреча помогла бы дополнить новыми фактами и событиями из жизни тех лет. Прошкова Елена Андр.

Музей БДПУ. — Спогади Є.А. Прошкової. — Арк. 1 – 2 зв. Оригінал.


481

№ 480 1982, квітня 14. — Лист колишнього студента учительського інституту В.П. Вержиковському та студентам БДПІ з інформацією про однокурсників

Уважаемый Вячеслав Петрович и студенты пединститута, собирающие материал

для музея. Вы делаете полезное, большое дело для потомков, чтоб знали о выпускниках

Бердянского пединститута, как они учились, как отстаивали Родину, какими они стали. Получил Ваше письмо, задержался с ответом — болел. О студенческой жизни есть что вспомнить. Жизнь была тяжелая и веселая. Когда собираемся (выпускники), то часто вспоминаем нашего декана ф-та

Михайлюка Виктора Кононовича (живет в Ленинграде), точного адреса не знаем. Преподавателей Гудимовича Федора Федоровичае и Ляукинає Алексея Иосифовича. Высылаю адреса выпускников 1941 г., которые со студенческой скамьи // добровольно ушли на фронт и чудом остались живы — перенесли все тяготы войны.

Бывший директор ин-та Ляшенко Петр Андреевич — проживает в Бердянске. Левченко Григорий Федорович — 333008, г. Симферополь, ул. Тургенева, дом

№ 15/9, кв. 12. Лагус Александр Павлович — 333044, г. Симферополь. ул. Баррикадная, д. № 61,

кв. 51. Гольдич Семен Исакович — 603011, г. Горький, ул. Искра, № 4, кв. 2. Печепин Петр Николаевич — г. Бердянск, Руднева, № 44. кв. 2; в него есть две

фотографии, я ему дал. Хоменко Владимир Яковлевич — 330006, г. Запорожье, Спортивная, № 9, кв. 24. Корягина (девичья Лучная) Мария Петровна— 330006, Запорожье, ул. 40 лет //

Советской Украины, д. № 3, кв. 21. Александрова (девичья Кот) Галина Ивановна — 330006, Запорожье, ул. 40 лет

Советской Украины, дом № 3, кв. 3. Джос (девичья Кривцун) Вера Васильевна — 332551, Запорожская обл., Токмацкий

р-н, село Острикивка. Лучная и Кот не знают адреса, но Кривцун должна знать адрес своей подруги

Отришко Галины Емельяновны и Лашкул Лидии Романовны. Отришко работала в Запорожье, ушла на пенсию — трудно найти.

А Лашкул Л.Р. работала в г. Молочанске, Мелитопольского р-на. Напишите в Гороно, они могут поднять личные дела пенсионеров и дать Вам адрес. Больше ни о ком ничего не знаю.

Выпускники ин-та досрочно кончали. // Иванченко Иван Алексеевич — председатель к-за «Дружба», с. Осипенко. Две фотографии можете взять у [...]1, а что еще нужно от меня — прошу милости,

всегда рад встретиться и поделиться воспоминаниями. Желаю успеха в полезном деле. 14/IV.82 г. [Підпис]

Музей БДПУ. — Лист колишнього студента. — Арк. 1 – 2 зв. Оригінал. № 481 1982, червня 30. — Лист колишнього студента П.М. Трофименка

членам групи «Пошук» БДПІ з автобіографічними даними

Уважаемые товарищи! Чисто случайно, находясь на отдыхе в Кисловодске, встретился с Постниковым

Михаилом Марковичем, бывшим (в 1933 – 1936 г.г.) студентом и пред. профкома 1 У тексті прізвище не прочитане.


482

Бердянского пединститута, и узнал от него о подготовке к созданию собственного музея ин-та.

В связи с этим сообщаю и направляю вам некоторые материалы. А именно: Фото первого выпуска (1935 г.) физмат факультета, на котором запечатлен и я,

Трофименко Петр Михайлович, исполнявший (в бытность студента) обязанности редактора ст. газеты ин-та «За соціалістичні кадри», зам. секретаря комсомольского комитета по учету, члена духового оркестра и художественного оформителя многих учебных кабинетов ин-та.

Кроме этого фото, направляю фотографии комитета комсомола, духового оркестра, первого1 секретаря комитета комсомола Асламова Ивана Несторовича, а также свое фото, первый студенческий билет и «Билет ударника» (тогда были три вида баллов: «добре», «задовільно» и «незадовільно»), брошюру из опыта работы руководимого мною (1954 – 1971 г.г.) Таращанского районо.

В настоящее время я проживаю по адресу: 256600, г. Тараща Киевской обл., ул. Париж. коммуны, 9.

Со дня организации (1.XI.32.)2 институт именовался // институтом социального воспитания, а позже, перед первым выпуском, переименован в педагогический, и нам, первовыпускникам, довелось кончать 4-й курс заочно.

Я, напр., окончил в 1939 году Черкасский пединститут. После окончания Бердянского ИСВ работал: с 1935 по 1937 год учителем

математики и завучем Андреевской СШ Днепропетровской (теперь Запорожской) обл.; с 1937 по 1939 г. — учителем математики и инспектором школ в Таращанском р-не Киевской обл. (моя родина); с 1939 по 1946 г. находился в армии, принимал участие в ВОВ, тяжело ранен, инвалид ВОВ, награжден медалью «За боевые заслуги» и орденом «Отечественная война II ст.»; с 1946 по 1954 г. (после демобилизации) — директором Таращанской СШ № 2 Киевской обл.; с 1954 по 1971 год — зав. Таращанским районо Киевской обл.

За заслуги в области народного образования удостоен: Почетного звания «Заслужений учитель Української РСР» (в 1958 г.); медали А.С. Макаренко (в 1965 г.); медали «За трудовую доблесть» (в 1960 г.); ордена Ленина (в 1966 г.). Также отмечен многими другими медалями.

В 1959 году был делегатом съезда // учителей Украины, а в 1968-м — Всесоюзного съезда учителей.

С 1972 года — персональный пенсионер республиканского значения. Продолжаю дружбу со школой, живу делами просвещенцев.

Итак, извините, пожалуйста, за скромное преподнесение. К сожалению, не помню номера и года (13 – 14-летней давности) журнала «Радянська школа», в котором помещена моя статья «Про підсумки перевірки нових програм і підручників в 4 кл.» (з фотографіями).

30.06.82 г. С глубоким уважением и наилучшими пожеланиями П. Трофименко P.S. Желательно фото выпуска возвратить (если это возможно).

Музей БДПУ. — Лист П.М. Трофименка. — Арк. 1 – 3. Оригінал. № 482 1985, квітня 21. — Витяги з листа колишньої студентки Бердянського

учительського інституту Ф.С. Кардаш (Лисенко) членам групи «Пошук» БДПІ

Шановні студенти!

Листа я Вашого одержала. Дуже вдячна. Я дійсно закінчила БУІ в 1938 році,

1 Слово закреслено. 2 Вставлено галочкою


483

природно-географічний факультет. В нас була 1 червонопрапорна група. Спогади про навчання дуже приємні. Хоч вчитися було важко, але життя студентських років було найкраще. Головне, що всі ми, студенти, дуже добре працювали. Так, напр., перед здачею екзаменів ми готувалися і вдень і вночі. Вставали в 4 години ранку, а інколи і о 2 годині ночі.

Добре готувалися, і в той час в нас була традиція: вивчити матеріал добре і відповідати так, щоб не було стидно перед своїми товаришами. Часто вечорами в святкові дні в нас були хороші вечори. При і-ті працював гурток бандуристів. Хлопці приходили з бандурами до нас в гуртожиток (де ми жили в двох кімнатах 36 дівчат на другому поверсі столової студентської); вони грали, а ми танцювали. Були вечори і при і-ті в актовому залі. //

По закінченні і-ту мені дали направлення в Павлоградський р-н Дніпропетровської обл., де я і працювала вчителем географії та хімії в Вербській семирічній школі. Тут застала мене і війна, яка розпочалася в 1941 році. с. Вербки розміщене в 4 км. від м. Павлограда і станції. Через наше село протікає р. Вовча і Бик — притоки Самари. Вже с 1 вересня ми всі школою ходили копати протитанкові окопи понад берегами рік; це була дуже трудна, але вкрай необхідна на той час робота. В кінці вересня німецькі літаки бомбили ст. Павлоград, де стояли вагони з боєприпасами, ст. горіла, вагони горіли — це перенесли ми з жахом в страхітті. 4 бомби впали на с. Вербки, одна недалеко від школи, але школу не розбило, друга попала в дом будинку, де я жила на квартирі. Будинок весь розбило, а я і хозяйки невістка з шестимісячної дитиною були в кімнаті і лежали під стіною, прикриті досками, які були на горищі, живими, навіть не було ніде царапини. Це диво. // [...]

Після звільнення нашої території від німецько-фашистських загарбників, нас всіх запросили до районо, дали мені призначення на роботу в Підгороднянську семирічну школу викладачем географії і завучем школи, де я і працювала до 1950 р.

Тоді в школі були одні жінки і дівчата. В приміщенні школи німці ставили коні. Ми самі стали викидати, вичищати, мазати, ремонтувати. Вікна закладали непаленою цеглою і тільки одна шибка була вліплена в вікні.

Топити в школі було нічим. В дітей не було зошитів і книг. // Почали збирати книги. Люди з задоволенням несли книги, географічні карти і даже

глобус. Це була велика радість. На 1944 рік ми школу самі відремонтували краще, встановили вікна. Нам на допомогу дали одного старенького дідуся, який добре розбирався у плотницькій справі і вмів класти груби.

Все літо ми всі, вчителі, без вихідних працювали на ремонті школи, агітаторами в к-пі, з учнями ходили полоти, збирати врожаї. Адже тоді був лозунг «Все для фронту, все для перемоги».

А на серпневій конференції 1948 року Межівського р-ну Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 червня 1945 р була нагороджена медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.» за № 363427 А.И.

В 1950 році в зв’язку з сімейними обставинами (вийшла заміж) переїхала в Очеретяне Ясинуватського району. Одержала призначення в НСШ 6? де й працюю до цього часу. //

В 1961 р. вступила до Луганського педінституту на географічний ф-т і закінчила в 1964 р.

В Очеретинській школі працювала вчителем географії, вела географічний гурток, туристсько-краєзнавчу роботу, атеїстом, очолювала товариство «Знання».

Неодноразово нагороджувалась похвальними грамотами за виховну роботу, як класний керівник, за туристські походи і роботу в піонерських лагерях.

Маю сім’ю, син з 1953 р. народження, чоловік помер в 1972 р., на пенсії з 1975 р., і зараз ще працюю, але це вже останній рік — сили знемагають.

21 серпня 1975 року Ясиноватською райрадою депутатів трудящих нагороджена ювілейною медаллю «Тридцать лет победы в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.» і медаллю «Ветеран труда». //


484

Ще забула написати, що в 1942 році з полону викрала 6 наших полонених в с. Селідово Донецької області. Там був чоловік моєї сестри, куди ми пішли провідати і взяли жіночий одяг, з три дні мені вдалося передати жіночий одяг і вивести їх з полону.

Головне те, що більшість наших людей в той час були патріотично настроєні, в біді допомагали, переховували і звільняли з полону, ділилися останнім куском хліба і тарілкою борщу. З огидою і ненавистю ставилися до німецьких воїнів і поліцаїв.

Ще можна багато пригадати хороших епізодів, та немає часу описувати. Якщо треба фото, то в мене їх багато в трудових буднях. На фронті я не була. Але

для Перемоги зроблено багато. // 21 квітня 1985 р. Ф.С. Кардаш Моя дівоча фамілія Лисенко Ф.С. Для оформлення музею можу вислать фотографії з учнями. До побачення, наші дорогі студенти.

Музей БДПУ. — Лист Ф.С. Кардаш (Лисенко). — Арк. 1 – 5 зв. Оригінал.

№ 483 1985, грудня 14. — Листа колишнього студента Огульчанського

членам групи «Пошук» БДПІ зі спогадами про роки навчання

Дорогие товарищи группы «Поиск»!ж Письмо получил. Ваше решение организовать комнату истории института одобряю. Вы задали мне очень трудную задачу: вспомнить то, что было полвека тому. За

прошедшие 50 лет со времени окончания института пережито очень многое, и события тех далеких дней представляются очень смутно.

Все-таки постараюсь кое-что вспомнить. Осенью 1930 года я стал студентом Бердянского Педагогического техникума. А

осенью 1932 года наш техникум был преобразован в Педагогический институт с 4-х летним сроком обучения. Все студенты техникума II курса, кто пожелал, подали заявления и были зачислены на 1-ый курс института. Был произведен и первый набор.

Я стал студентом математического факультета. Были еще факультеты исторический, химико-биологический, позже — физический и языка и литературы. Время тогда было трудное: индивидуальные крестьянские х-ва существовать уже перестали, а вновь организованные колхозы еще экономически не окрепли. Продуктов питания не хватало. Хлеб получали по карточкам. Студенческая норма была 200 г. на человека. Ее съедали, как лакомство (хотя хлеб и не отличался высоким качеством). В студенческой столовой в основном была перловая похлебка, довольно жидкая и мало приятная на вкус… Понятно, что некоторые студенты покидали институт. Отсев был столь значительным, что перед руководством и активом института стал вопрос: быть институту или не быть?

Большую роль в решении этого вопроса сыграл директор института Дементиенко Михаил Дмитриевич (у меня нет уверенности, что имя отчество я назвал правильно).

Он сумел сплотить вокруг себя актив студентов: комсомольскую и профсоюзную организации. Я был среди них. Этот актив был верным помощником дирекции в борьбе за сохранение института. Мы надеялись только на свои силы. //

Среди преподавателей института был выходец из рыбацкой среды — Кость Алексеевич Спасский. Он помог в организации рыболовецкой бригады студентов. Одним из первых бригадиров был студент Солодовников. Состав рыболовецкой бригады и бригадир менялись каждые 1 – 2 недели. Вылавливали рыбы не много, но ее хватало для питания студентов. Отсев студентов был остановлен. Институт был спасен…

Идея организации подсобного х-ва расширилась в последующие годы уже в области земледелия…

В то трудное время мы думали не только о хлебе. За три года учебы в институте мы провели две экскурсии в Москву-Ленинград. Организатором и вдохновителем этих


485

экскурсий был замечательный человек и педагог, декан факультетов математики и физики Кара-Куркчи. С ним мы посетили мавзолей В.И. Ленина в Москве. Осмотрели достопримечательности Ленинграда… Экскурсии оставили неизгладимые впечатления…

Весной 1935 года в связи с острой нехваткой учителей, по решению Наркомпрос, нас досрочно, на 1 год раньше, выпустили с института с правом закончить 4-ый курс в течении 5 лет…

Шли мы работать туда, где были всего нужнее — шли в сельские школы. Первым местом моей работы было с. Стульнево, Черниговского р-на, Запорожской области.

Днем мы, учителя, работали в школе с детьми; вечером — учили взрослых: шел последний год ликвидации неграмотности среди взрослого населения.

В обязанности учителя входило обязательное присутствие на заседании правления к-за и на заседании исполкома сельского совета (с правом совещательного голоса). Учителя помогали еще малограмотным руководителям села и колхоза принимать правильное решение… //

Коротко о себе. Учился я хорошо. Всегда был в числе «ударников». Так тогда называли хорошо

успевающих студентов. В последний год учебы я получил персональную стипендию Министерства Образования Украины.

Принимал активное участие в общественной работе: был членом комитета ВЛКСМ, имел поручение — редактор стенной газеты. Она называлась «Молодий Освітянин».

В общественной работе мы не замыкались стенами института. Многие студенты работали по ликвидации неграмотности среди взрослого населения. Каждую осень и весну работали в виноградарском совхозе «Жовтнева хвиля» на Дальних Макортах. Чаще всего мы закрывали и открывали виноград. Заработанные деньги расходовали на проведение различных коллективных мероприятий, в т. ч. и дальние экскурсии.

В эти годы создавались колхозы. На села посылались уполномоченные Райкома партии. В помощь им посылались комсомольцы. Обыкновенно на них возлагалась задача выпускать стенные газеты. В такой командировке я тоже был, в с. Карла-Маркса.

Зимой 1933 года от института я был делегатом слета пролетстуда, который проходил в столице Украины г. Харькове. От дирекции института и профсоюзной организации (ее возглавлял Асламов Алексей Несторович) я имел задание связаться со студентами Госуниверситета. Они должны были помочь сетями для нашего рыболовного хозяйства. К весне мы имели волокуши для лова бычка и ставники — для тюльки. Это была затем основная пища студентов. Тюльку ласково называли «голубоглазая»… Рыбой мы делились со студентами г. Харькова.

Осенью 1934 года я был послан в составе выездной редакции в большое с. Андреевка. От института нас было двое: преподаватель социально-экономических предметов Соколовский А. и я, студент третьего курса. От редакции районной газеты «Більшовицька Зірка» был включен в состав выездной редакции наборщик Хенкен. Мы получили шрифт, бумагу, краску, машину для печатания газеты (с ручным приводом). Она напоминала машины, // на которых подпольщиком в царское время печатали прокламации. Наша газета называлась «Більшовицька Зірка в селі» и выходила два раза в неделю. Размер газеты, которую мы выпускали, равнялся половине городской газеты.

Чтобы газета пользовалась авторитетом на селе, для ее выпуска нужен был материал из жизни данного села, его колхозов. Надо было освещать все трудности и успехи этого периода в развитии с. х-ва. Редактор Соколовский А. обладал колоссальной энергией, большим организаторским талантом, при всех трудностях мы смогли организовать актив села и, в скором времени, в материале недостатка небыло. Одним из активных корреспондентов был молодой специалист с-х Фролов. В течение 2-х месяцев наша газета выходила регулярно…

В последний учебный год, кроме нагрузок по институту, я был избран членом городского совета Депутатов Трудящихся.

В годы войны имел бронь. После освобождения Бердянского района от немецко-фашистских захватчиков восстанавливал и был директором Дмитриевской СШ,


486

Бердянского района. Только в 1944 году был призван в армию. Участвовал в боях на р. Одер, Нейса…

Сейчас на пенсии. К сожалению, фотографий того периода у меня нет. В отношении приказа, о котором Вы пишете, ничего сказать не могу: Вы не указали

когда и за что была вынесена благодарность. // На мемориальную доску следует записать одними из первых первого директора

института — Дементиенко М.Д., он погиб на фронте, Асламова Ивана1 Несторовича, он был секретарем Комсомольской организации. Погиб на фронте.

P.S. Советую Вам, товарищи «Искатели», написать письмо Кацалухе Василию, лучшему шахматисту института. Он проживает в с. Покровка Днепропетровской обл., и Григорию Лепитько, который проживает в с. Осипенко Бердянского р-на.

14-XII-85 г. С уважением, Огульчанский.

Музей БДПУ. — Лист Огульчанського. — Арк. 1 – 5. Оригінал.



487

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ БЕРДЯНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

№ 484 1938, липня 1. — Свідоцтво К.Й. Кисіль про закінчення природничого

факультету Бердянського учительського інституту Пролетарии всех стран, соединяйтесь!

Бердянский Учительский Институт СВИДЕТЕЛЬСТВО

Настоящее свидетельство выдано Бердянским Учительским Институтом Народного Комиссариата Просвещения УССР гражд. Кисель Клавдии Иосифовне, родившейся 20 марта 1900 г. в с. Андреевка, Крымской АССР, в том, что она поступила в 1936 году на естественный факультет вечернего отделения Бердянского Учительского Института, где и обучалась до 30 июня 1938 года.

За время своего обучения в институте гр. Кисель К.И. полностью выполнила учебный план, сдала экзамены по лекционным курсам и зачеты по педагогической практике и практическим занятиям, предусмотренным учебным планом естественного факультета Бердянского Учительского Института, со следующими оценками:

1. Диалектический и исторический материализм удовлетворительно 2. Педагогика отлично 3. Общая химия отлично 4. Ботаника отлично №

604

0

5. Зоология удовлетворительно 6. Анатомия и физиология человека удовлетворительно 7. Общая биология с основами эволюц. учения отлично 8. Методика естествознания удовлетворительно 9. Физика отлично 10. Педагогическая практика зачтено Гражд. Кисель К.И. 30 июня 1938 года сдала в экзаменационной комиссии

установленные выпускные экзамены со следующей оценкой: 1. Педагогика отлично 3. Зоология отлично 2. Ботаника отлично

На основании постановления Совета Народных Комиссаров Союза ССР и Центрального Комитета ВКП(б) от 23 июня 1936 года гражд. Кисель Клавдии Иосифовне присвоена квалификация учителя естественных дисциплин в старших классах (V – VII) неполной средней школы. Директор БердянскогоУчительского Института [Підпис] (Сушко Н.С.)

Заведующий вечерним отделением Бердянского Учительского Института [Підпис] (Гудимович Ф.М.)

Настоящее свидетельство № 6040 выдано 1-го июля 1938 года в гор. Бердянске и зарегистрировано в книге регистраций свидетельств Бердянского Учительского Института за № 2.

БКМ. — КП 29740/Д 12683. Оригінал.


488

№ 485 1943. — Автобіографія колишньої студентки С.С. Коломієць

Автобиография учительницы Коломиец Софии Семеновны

Родилась я в 1904 году в г. Бухаре, Средняя Азия, где отец работал на должности

железнодорожного мастера 22 года. В 1913 г. отец и вся семья переехали на Украину в г. Купянск Харьковской области,

на родину отца. В Купянске отец работал с 1914 г. по 1920 г. мастером на выбойке артезианских колодцев. В 1920 г. отец умер от сыпного тифа. В Купянске я окончила 5 классов прогимназии в 1918 г.

В 1920 г., после смерти отца, я поступила работать в военный госпиталь на канцелярскую работу. Здесь же в 1921 г. в марте м-це я вступила в Комсомольскую организацию. Летом 1921 г. Комсомольская организация города была мобилизована на работы по продналогу и по борьбе с бандитизмом.

На этой работе я проработала по декабрь 1921 г. В декабре 1921 г. поступила учиться в Педагогический Тех//никум в г. Волчанске, два курса которого окончила в 1923 г. Учась в Педтехникуме я работала воспитательницей в детском доме.

В сентябре 1923 г. была командирована Харьковским Обкомом комсомола учиться в Харьковскую Губернскую Партийною Школу с двухгодичным курсом обучения. Окончила эту школу в 1925 г.

В августе 1925 г. получила назначение в детский городок им. Короленко в местечко Буды (под Харьковом) руководить Коммунистическим детским движением и групповодом в школе. Проработала на этой работе по 1927 г. октябрь м-ц. В 1926 г. вышла замуж и в октябре 1927 г. с мужем переехали в г. Бердянск к родным мужа. С декабря 1927 г. и по сентябрь 1932 г. работала на педработе в г. Бердянске. В 1932 г. поступила учиться в Бердянский Педагогический Институт на биологический факультет. В 1935 г. закончила 3 курса этого факультета и получила назначение в 10 Осипенковскую Среднюю школу преподавателем естествознания. В 10 ОСШ проработала до ноября 1941 г., до оккупации немцами. В период оккупации работала // один год в школе с. «Карла-Маркса», второй год в школе при Птицесовхозе.

Имею сейчас двух детей: 10 и 16 лет. Муж мой, Кара-Куркчи Юрий Ильич, последние 10 лет работал в Бердянском

Педтехникуме и Институте преподавателем математики. В 1937 г. в декабре м-це муж был репрессирован органами НКВД. Причины репрессии мне неизвестны.

Два брата мужа и мои два брата с первых дней войны находятся в рядах Красной Армии. Три сестры мои и мать эвакуированы на Урал. Мать до последнего дня получала пенсию за отца.

С. Коломиец. 1943 год

БКМ. — КП/Д 11538. Оригінал. № 486 1946, серпня 30. — Довідка про стаж педагогічної роботи викладача

учительського інституту Ю.І. Штань

Стаж педагогической работы преподавателя

Штань Юрия Ивановича На основании представленных документов Осипенковский ГОРОНО подтверждает

следующий стаж педагогической работы тов. Штань Юр. Иван. 1. Воспитатель в детдомах № 2 и 7 г. Сум с октября 1921 г. по ноябрь 1923 года —

2 г.


489

2. Завшколой в с. Тростянец, Сумской обл. с 1923 по 1925 год — 2 г. 3. Свидетельство об окончании Харьковского Педагогического Института в 1929 г.

(вступил в 1925 г.) — 4 г. 4. Преподаватель М-Исторопского с/хоз. техникума Сумск. обл. с окт. 1929 по окт.

1932 года — 3 г. 5. Преподаватель Николаевского Педтехникума Сталингр. обл. с окт. 1932 г. по

август 1936 года — 4 г. 6. Завуч Новоспасовской НСШ Запорожск. обл. с августа 1936 г. по август

1937 года — 1 г. 7. Завуч и преподаватель [...]1 Запорож. обл. с августа 1937 по 27 сент. 1941 г. — 4

г. 1 м. 8. Эвакуация и работа завучем в Николаевском детдоме Сталингр. обл. с окт.

1941 по 25 дек. 1941 г. — 3 м. 9. Служба в Красной Армии с 31 декабря 1941 г. по 30 июля 1942 г. — 7 м. 10. Преподаватель Сталинградской спецшколы Военно-Воздушных Сил с 30 июля

1942 г. по 8 авг. 1944 г. — 2 г. 11. Преподаватель Осипенковского с-хоз. техникума с 15 сент. 1944 г. по 24 ноября

1944 г. — 2 мес. 12. Служба в Красной Армии с 24 ноября 1944 г. по 30 июля 1945 г. — 7 мес. 13. Преподаватель с-хоз. техникума г. Осипенко Запорож. обл. с 30 июля 1945 г. и

по настоящее время, 30/VIII 1946 г. — 1 г. 1м. 14. Преподаватель Осипенковск. Учит. инст-та с 13/Х 1945г. по 3/VI 1946 г. — 7 м. Данные о стаже преподавателя т. Штань Ю.И. заверяю Зав. ГОРОНО [Підпис]

БКМ. — НВ 18829. Оригінал. № 487 1957, грудня 12. — Довідка про реабілітацію посмертно викладача

Ю.І. Кара-Куркчі Военный трибунал Одесского военного округа 12 декабря 1957 г. № 999/н г. Одесса

Справка Дело по обвинению гр-на Кара-Куркчи Юрия Ильича, 1899 года рождения,

работавшего до ареста (арестован 16 декабря 1937 г.) преподавателем математики в Бердянском учительском институте, пересмотрено военным трибуналом Одесского военного округа 10 декабря 1957 г.

Постановление от 18 января 1938 г. в отношении Кара-Куркчи Юрия Ильича отменено и дело о нем производством прекращено за отсутствием состава преступления.

Кара-Куркчи Ю.И. реабилитирован посмертно. ВРИО председателя военного трибунала Одесского военного округа ГВ полковник юстиции [Підпис] (Н. Горбачев)

БКМ. — НВ 18757. Копія.

1 У тексті кілька слів не прочитані.


490

«НАРИС ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ»а

БЕРДЯНСКИЙ УЧИТЕЛЬСКИЙ ИНСТИТУТ

(1932 – 1953 гг.)

Бердянский учительский институт фактически начал свое существование в сентябре 1932 года. Но первые три года ему часто меняли названия, хотя профиль, количество факультетов и контингент студентов оставались стабильными. Так, в 1932/1933 учебном году он назвался институтом социального воспитания (институт соцвоса), в 1933/1934 и 1934/1935 — педагогическим институтом, с 1935/36 по 1954/55 учебный год учительским с двухгодичным сроком обучения (хотя в 1953 году он был реорганизован в педагогический институтб и произведен набор на Ι курс пединститута, выпуск студентов с учительского института продолжался в 1954 и в 1955 годах).

В институте было четыре факультета: физико-математический и химико-биологический (подчинялись одному декану), исторический, языка и литературы (управлялись вторым деканом).

Институт соцвоса, как и пединститут, в последующие годы был основным в учебно-педагогическом комбинате, куда входили педтехникум (директор Кара-Курчи), рабфак (заведующий т. Филоненко (1932 – 1933 гг.), затем т. Хоминская (1934, 1935 гг.).

По приказу Народного Комиссара просвещения от 17 сентября 1932 года т. Дементиенко назначается директором только открывшегося Бердянского института социального воспитания, совмещая с должностью директора педагогического техникума, т. Кара-Курчи // — заместителем директора по учебной работе. На этой должности он проработал два года, дела сдал т. Филоненко, а сам стал деканом физмата и химико-биологического факультета.

В учебно-педагогическом комбинате работали сообща партийная, комсомольская и профсоюзная организации.

Первым секретарем комсомола института, а затем секретарем комитета комсомола коллектива (студентов института, учащихся техникума и рабфака) был Ищенко Александр Дмитриевич (ныне директор СШ № 40 города Запорожья). Это был энергичный, справедливый человек, хороший организатор.

Из боеспособных студентов состоял профком. Его активистами были Завгородний Григорий, Асламов Иван, Грановская Лена, Трофименко и др.

Комсомольцы института проводили читку газет в цехах заводов, убирали улицы, скверы города. Особенно много работ выполняли студенты в рыбсоюзе и винсовхозе. Их труд оплачивался натуральными продуктами, которые поступали в столовую комбината.

Учебный комбинат имел свое рыбное и полевое хозяйства. Наемных работников там почти не было. Все работы выполняли студенты и учащиеся. Так создавалась продовольственная база. Другого выхода из материальных затруднений не было. Ведь в среднем на питание одного студента отпускалось Наркомпросом 3 руб. 60 коп. в месяц. Вот почему приходилось совмещать учебу с производственным трудом, отнимавшим много времени и сил. Зато в учебе молодежь накапливала знания, в труде — воспитывалась и закалялась. Одевались и кушали скромно. Веселились // без излишеств и нарушений общественного порядка.


491

Знания выпускников были небольшие, но упорство в труде и в учебе было таким, что на практической работе учителя доучивались и становились хорошими специалистами-педагогами.

Молодежь увлекалась всем. Общественные организации работали активно, в том числе спортивные, осоавиахимовские, мопровские. Моральное стимулирование подтягивало отстававших. Почти не было студента, на груди которого не висело бы с пол-десятка значков. Каждая организация имела свой значок для поощрения активистов. Спортивные общества имели два значка «ГТО» («Готов к труду и обороне») І и ІІ степени. Нормы для ІІ ступени были трудные.

Осовиахимовские организации стрелков награждали за выполнение нормативов по стрельбе с мелкокалиберной винтовки значком «Ворошиловский стрелок» І ступени, а по стрельбе с боевой винтовки — ІІ ступени. Даже краснокрестовский значок «ГСО» («Готов к санитарной обороне») получишь лишь при прохождении 20-часовой программы по курсу медицины и приобретении практических, элементарных навыков по уходу за ранеными. Значок «ПВХО» выдавался осовиахимовскими организациями за прохождение курса противовоздушной обороны.

Критерием для назначения стипендий был не только показатель в учебе, он не считался главным, а материальное положение учеников. Учитывалось также социальное положение. Среди приказов находим случаи исключения из учебного заведения детей спекулянтов, кулаков, проворовавшихся в колхозе или на производстве, за проявление грубости в обращении с товарищами и т. д. //

Факты исключения из учебного заведения тогда встречались чаще, чем сейчас. Ныне исключают в основном за неуспеваемость, тогда по этим мотивам не исключали на стационарном отделении.

Судя по тому, что вопрос об укреплении дисциплины не ставился на обсуждение в общественных организациях и такой формулировки не находим в приказах, а также на основе бесед со студентами тех лет приходим к такому выводу, что трудовая дисциплина была хорошая.

Невзирая на большую перегрузку учащихся физическим трудом, учебный процесс велся нормально, в соответствии с учебными планами. Кстати, занятость студентов на хозяйственных работах продолжалась до отмены карточной системы (ноябрь 1934 года). В последующие годы как в рыболовецком хозяйстве, так и в полеводческом, расположенном на 150 гектарах земли, работали наемные рабочие. Оба хозяйства работали на самоокупаемости. И при этом они оказывали такую помощь студенческой столовой, что цены на завтраки, обеды и ужины были в два раза дешевле против цен на такие же блюда в других столовых. Теперь быт студентов нормализовался, они могли уделять больше времени учебе. Успеваемость заметно возрастала. Этому способствовали и другие обстоятельства. Во второй половине 1930-х годов уже появились конкурсы. Во время набора на І курс можно было отобрать более способных абитуриентов. НКП УССР издал положение о приеме в учительские институты лиц, имеющих общее образование не ниже 9 классов средней школы. В средине 1930-х годов уже появилась десятилетка. Все это положительно сказывалось на качественном составе студентов.

Заметно повышалась квалификация преподавательских кадров. Даже в условиях учительского института, который готовил учителей не для всей школы, а только для 5 – 7 классов, трудно было обобщать опыт школ, но преподаватели обобщали его.

Ведущие кафедры возглавлялись специалистами высокой квалификации. Среди них был Зайченко П.А. — доцент, кандидат педагогических наук, заведовал кафедрой педагогики; Лобанов И.Н. — доцент, по специальности геолог, заведовал кафедрой географии; опытные преподаватели Михайлюк В.К. заведовал кафедрой марксизма-ленинизма, Бражников Е.С. — кафедрой русского языка и литературы.

В числе преподавателей были люди солидной подготовки. Например, Левтова Х.А. — доцент кафедры математики (после войны работала в Луганском пединституте).


492

Ионенко И.И. — старший преподаватель, кандидат географических наук, декан географического факультета (в последующие годы полковник, начальник кафедры военной академии, г. Харьков).

Кравченко И.И. — старший преподаватель истории СССР, кандидат исторических наук (после войны стал профессором, доктором исторических наук, работал в Черновицком, затем Киевском университетах, умер в 1958 г.).

Гудимович Ф.М. — старший преподаватель истории древних веков (ныне доцент, кандидат наук Одесского университета).

Малявин Л.С. — старший преподаватель математики, декан физмата (умер в 1953 году).

К средине 1930-х годов преподавательский коллектив пополнился молодыми специалистами, закончившими учебу в высших // учебных заведениях страны.

В их числе Козетов Иван Михайлович — долгое время был заместителем директора (умер в 1957 г.);

Юфит Наум Яковлевич — после войны бессменный декан физико-математического факультета;

Гончар Евгения Васильевна — опытный математик-методист; Димитров Василий Степанович — исполнявший обязанности заведующего

кафедрой физики, ныне работает в одном из киевских вузов. Лявукин Алексей Иосифович — старший преподаватель истории средних веков и

некоторые другие. Несколько позже, в конце 1930-х годов, преподавательский состав Бердянского

учительского института пополнился молодыми специалистами, кандидатами наук, прибывшими из Днепропетровска: т. Портянко Владимир Филиппович (в 1939 году), из Харькова т. Сватенко Иван Дмитриевич (в 1940 году).

В то время проводилось разукрупнение существовавших факультетов и открытие новых. Если в 1935 году исторический факультет был закрыт при реорганизации Бердянского пединститута в учительский, а студенты-историки переведены в Запорожский пединститут, то в 1938 году исторический факультет в Бердянском учительском институте вновь был открыт.

С 1-го сентября 1939 года открыт также факультет языка и литературы с отделениями украинского языка и литературы, русского языка и литературы.

Наличие этих факультетов благотворно сказывалось на общем подъеме культуры всех преподавателей и студентов.

Спокойная, целеустремленная в борьбе за знания жизнь коллектива нарушилась одной неожиданностью. Московская радио//станция им. Коминтерна передала весть о том, что 11 мая 1939 года при испытании нового самолета погибли два летчика-испытателя — Герои Советского Союза Анатолий Серов и Полина Осипенко.

Весь коллектив студентов, преподавателей и сотрудников собрался на митинг. После выступлений, посвященных памяти отважной летчицы-землячки была принята революция: «Мы, земляки Полины Денисовны, глубоко скорбим по случаю безвременной, скоропостижной, трагичной ее смерти… Мы заверяем родную Коммунистическую партию и Советское правительство в том, что приложим все силы, знания и опыт в деле подготовки новых специалистов, воспитания патриотизма, отваги и мужества. Каждый молодой парень и девушка будут стремиться во всем походить на отважных ассов Полину Осипенко и Анатолия Серова. Мы просим Президиум Верховного Совета СССР присвоить нашему Бердянскому учительскому институту имя Героя Советского Союза Полины Денисовны Осипенко».

Вскоре на имя руководителя коллектива, директора института тов. Ляшенко Прохора Андреевича было получено сообщение: «Президиум Верховного Совета СССР своим постановлением присвоил Бердянскому учительскому институту имя Героя Советского Союза П.Д. Осипенко».

В сознание студентов, преподавателей, сотрудников это сообщение внесло небывалое вдохновение. О ней, славной летчице, человеке благородной души, расскажем полнее.


493

В мае 1939 года Бердянскому учительскому институту было присвоено имя славной землячки, выдающейся летчицы — Героя // Советского Союза Полины Денисовны Осипенко. Она явилась человеком, выросшим и возмужавшим в период строительства социализма. Нам, преподавателям, студентам и сотрудникам, подробно надо знать о том, чье имя носит институт.

Полина Денисовна Дудник родилась в 1907 году в селе Новоспасовке, Бердянского уезда, Екатеринославской губернии на Украине. Тяжелые были детские годы. Она росла в бедной крестьянской семье восьмым ребенком, среди которых было 6 девочек и два мальчика. Нужда лезла изо всех щелей. Только два года довелось ходить девочке в приходскую школу.

Ее отдали в няньки. Позже маленькая Полина батрачила у помещика на огородах. Чуть свет будила ее мать, всхлипывая и причитая: «Маленькі мої... Щоб вогнем горів той злодій. Не я вас посилаю, горе моє посилає».

Поля тоже жалела свою мать и с этого дня она решила вставать раньше ее, чтоб не видеть горьких материнских слез.

Полину обучали ткать, и она ночи напролет просиживала за ткацким станком, помогая семье. Ловчее и быстрее многих белила она за деньги чужие хаты. Руки у Полины были золотые. Ей некогда было учиться за всеми делами и заботами. И когда пришла пора новой жизни, когда в родном селе организовался колхоз, когда батрачка стала с 1927 года колхозницей, комсомолкой, активисткой, она спохватилась, поняла, что ничего не знает. Пока еще работала рядовой птичницей на птицеферме колхоза им. Чапаева села Новоспасовки, низкий уровень знаний не сказывался на ее трудовой деятельности. Но когда ее по предложению председателя правления Ефима Воцко послали в город Киев // на животноводческие курсы, там она поняла, что грамоты у нее совсем мало.

Недостаток грамоты затруднял ей осуществить свою мечту — стать летчицей. Бывало заглядится на летящий самолет, цыплята вскарабкаются на ее ноги, куры подпрыгивают к рукам в ожидании корма, а Поля с зерном в руках уставилась в металлическую птицу, не замечая что творит вокруг нее живая птица.

На курсах Полина Денисовна прилагала много усилий к получению не только специальных знаний, но и повышению уровня общего образования. Окончив их, вернулась в свой район инструктором по птицеводству.

Мысль стать летчиком все больше и больше пленила ее. Не было той посадки осоавиахимовских самолетов в их селе, с экипажем которых она не поговорила бы. Когда убедилась, что и женщина может быть летчиком, немедленно дала ответ своему земляку, примерно ее возраста, который учился в летной авиашколе в Качино, возле Севастополя: «Еду поступать в вашу летную школу». Первая попытка поступить не увенчалась успехом. Но это не остановило упорную женщину. Она устроилась официанткой в столовой одной из учебных аэродромов этой школы. В такой обстановке зажила летной жизнью. Внимательно прислушивалась к разговорам летчиков о том, кто как провел самолет, как поднялся с аэродрома, удачно ли провел посадку. Память ее обогащалась эпизодами летной жизни. А вечерами Полина спешила на занятия в рабфак, готовилась к очередной попытке поступить в летную школу. Она верила, что добьется своего. И мечта ее сбылась — ее зачислили в летную школу после проведенного очередного набора. //

На первом же уроке Полина поняла, что авиация — это большая и сложная наука. Ведь предстояло изучить и понять самолет, мотор, законы аэродинамики… И она с новым, невиданным еще упорством взялась за книги. Женщин-пилотов в то время было немного, и поэтому настойчивость, какая-то особенная внутренняя сила бывшей колхозницы невольно покоряли всех ее окружающих.

Была очень внимательной, умелой, в руках ловкой, пытливой. Учебу в рабфаке продолжала, ибо с каждым новым полетом она убедилась, что для советского пилота необходимы: глубокая культура, широкий кругозор, много знаний. Ей нужно было угнаться за курсантами со средним, а некоторыми даже с высшим образованием.


494

Опытные летчики, наблюдавшие за ней в воздухе, говорили в один голос: «Прирожденный талант, точность, дисциплинированность».

В 1932 году Полина Дудник успешно закончила летное образование с оценкой «хорошо» и получила высокое звание военного летчика Рабоче-Крестьянской Красной Армии. Ей было 25 лет от роду. Еще в 1829 году в селе Новоспасовке она поступила кандидатом в члены ВКП(б), а в летной школе поступила в члены партии. Это приобщало ее к партийно-политической работе.

По назначению Генерального штаба РККА Полина Денисовна прибыла в качестве военного летчика в одну из авиачастей Харьковского гарнизона. Когда присмотрелись к ее летному искусству, назначили командиром звена.

В1934 году ее и некоторых других летчиков переводят в авиачасть, расположенную близ города Житомира. Проводились // маневры, на которых присутствовал командующий Киевским военным округом И.Э. Якир. Подводя итоги, он дал оценку боевой подготовки воинских частей. Высказал похвалу в адрес военно-воздушных сил, особенно отметил полк, в составе которого были Дудник, Осипенко и другие летчики.

К тому времени к месту службы1 относится выход Полины Денисовны замуж за смелого, храброго, опытного и на редкость скромного летчика Александра Осипенко. Знали они друг друга еще в летной школе, но подружились уже будучи на службе в одной авиачасти.

Находясь на военной службе, Полина Денисовна Осипенко продолжает упорно изучать и осваивать различные типы самолетов, увлекаться высотными полетами и поднимается на 5-6-8 тысяч метров.

Весною 1935 года П.Д. Осипенко переводят по службе в Московский Военный Округ, затем она работает инспектором ВВС при Генеральном штабе РККА.

В это время отважная летчица совершает целый ряд беспримерных полетов. В сентябре 1936 года Осипенко поднимается на высоту в 9100 метров. Ни одна женщина в мире так высоко еще не летала.

В течение трех майских дней 1937 года летчица побила еще три мировых рекорда на дальность беспосадочного полета.

Вместе с Мариной Расковой и Верой Ломако — руководителем перелета, Полина Денисовна пролетела на гидросамолете по замкнутому кругу 1749 километров 213 метров. Это новый международный рекорд на дальность беспосадочного полета по кривой. 2 июля 1938 года она // с этими же подругами завершила перелет от Черного до Белого моря по маршруту Севастополь-Киев-Минск-Новгород-Архангельск, пройдя сквозь облака и грозы, сквозь дождливые завесы и бури 2375 км. в 10 час. 33 мин. с грузом в 5,5 тонн на борту. Правительство наградило орденом «Ленина» с присвоением ей звания капитана Военно-воздушных сил. А до этого она была награждена орденом «Трудового Красного Знамени».

24 сентября 1938 года на самолете «Родина» Полина Осипенко в качестве второго пилота под управлением Валентины Гризодубовой и штурмана Марины Расковой совершает легендарный перелет по маршруту Москва-Дальний Восток расстоянием в 6450 (по прямой 5947) километров за 26 часов 26 минут. Женский международный рекорд дальности был побит более чем на 1500 километров, сообщало ТАСС. Международная Федерация по аэронавтике утвердила этот рекорд.

Советское правительство высоко оценило значение на дальность беспосадочного перелета по маршруту Москва-Дальний Восток. Всему составу экипажа самолета «Родина» — Валентине Гризодубовой, Полине Осипенко и Марине Расковой — присвоено звание «Героя Советского Союза» с вручением ордена «Ленина» и медали «Золотая звезда».

Примерно в это же время, осенью 1938 года, читаем в газете «Правда» Указ Президиума Верховного Совета СССР о том, что за боевые заслуги, храбрость и героизм 1 Так у тексті.


495

звание Героя Советского Союза присвоено Анатолию Серову, Александру Осипенко и другим военным летчикам (расшифровываем: прославившимся в Испании в борьбе против фашистских мятежников). //

В ноябре 1938 года Федосья Федоровна Дудник дома, в селе Новоспасовка, принимала долгожданных гостей — родную дочь Полю и ее мужа Александра Осипенко — прославленных летчиков, Героев Советского Союза. Ликовали жители Новоспасовки, районного центра Бердянска и весь советский народ.

Полина Осипенко в 1938 году накрест пересекла нашу страну с юга на север от Севастополя до Архангельска и с запада на восток от Москвы до Комсомольска-на-Амуре. За короткий срок она завоевала пять мировых рекордов для женщин на взлет в высоту. Было бы ошибочным думать, будто достижение рекордов явилось самоцелью полетов. Совсем не так. Вторая и третья пятилетки — это было время, когда требовалось больше выжать из техники, чем она давала. Требовалось лучше ее изучить. Действия советских граждан направлялись лозунгом партии: «Люди, овладевшие техникой, решают все!». Полина Осипенко шагала в ногу со временем. Она глубоко изучала различные типы самолетов, давала нагрузку на них по достоинству и со всей ответственностью. Изучала особенности воздушных потоков и планерные качества самолетов, что необходимо было ей знать для совершенствования самолетовождения. Этим она вносила вклад также в совершенствование военной техники. В последнее время уже мечтала о полете «Москва-Северный полюс-Америка». Но неумолимая смерть стала поперек благородной мечты. ТАСС сообщило: «11 мая 1939 года два летчика-испытателя — Анатолий Серов и Полина Осипенко — погибли при аварии самолета».

«Всесоюзная Коммунистическая партия (большевиков) — говорил на траурном митинге комиссар 1-го ранга Мехлис Л.З. — // потеряла двух своих бойцов, до мозга костей преданных делу рабочего класса, безгранично любящих свой Центральный Комитет и всю партию.

Советский народ потерял двух замечательных патриотов, любимцев народа, отдавших все свои силы, все свои лучшие качества — смелость, храбрость и летное мастерство — на службу социалистической Родине.

Рабоче-Крестьянская Красная Армия потеряла двух своих выдающихся воспитанников, прекрасных военных летчиков, покорителей воздушных пространств, замечательных волевых командиров»1.

В передовой газеты «Правда» от 15 мая 1939 года сообщалось: «Их жизнь была прекрасна, как совершенное произведение искусства. Молодость их была светла и радостна, хотя смерть не раз смотрела в их глаза. Источник их мужества — в беззаветной любви к Родине, к партии, которая их вырастила…

Их героическая жизнь была наглядным примером и образцом коммунистического воспитания трудящихся. Они были любимцами советского народа. Для молодежи их жизнь была примером, зовущим на подвиги. Они ушли из жизни молодыми, в расцвете своей прекрасной зрелости. Они ушли как брат и сестра, олицетворяя в своем образе союз рабочего класса и крестьянства — нового рабочего класса, подобно которому не знала история человечества, нового крестьянства, подобно которому не знала история человечества… Память о них рождает новых героев. Они были любимыми детьми народа, а народ бессмертен, и он дает бессмертие своим героям»2. //

«Горестно и тяжело примириться с мыслью об утрате Полины Осипенко… не верится, что мы больше не увидим этого человека, не услышим ее голоса, не встретимся с ней. Большого, хорошего человека потеряла страна» — писала в статье «Памяти друга» Герой Советского Союза, командир экипажа гидроплана «Родина» Валентина Гризодубова3.

1 «Красная звезда», 15 мая 1939, № 108. 2 «Правда» от 15 мая 1939, № 132. 3 «Правда» от 12 мая 1939, № 129.


496

Советский народ с чувством глубокой любви и уважения хранит память безвременно погибших летчиков-истребителей и испытателей Анатолия Серова и Полины Осипенко. Их именами названы улицы многих городов и поселков, пароходы, колхозы, города и села. Указом Президиума Верховного Совета СССР город Надеждинск переименовано в город Серов, село Новоспасовку — в село Осипенко. Имя Полины Денисовны дано и нашему тогда учительскому, а ныне педагогическому институту. Этим именем мы все гордимся. Имя знатной летчицы зовет нас к учебе, к творческому труду, к беззаветной преданности Родине, к неустанному служению своему народу. Быть специалистом высокой квалификации — такой вывод следует из анализа жизненного пути П.Д. Осипенко. Таким образом, с мая 1939 года наш институт стал называться «Бердянский учительский институт им. П.Д. Осипенко».

К концу 1930-х годов все тревожней становилась жизнь коллектива, как и жизнь всего советского народа. Немецкий фашизм усиленно готовил очередную мировую войну, активизировал агрессию в Европе. Одно событие за другим (вторжение немцев в Польшу, война Финляндии против Советского Союза) накаляло атмосферу тревожными симптомами. Студенческая масса с чувством патриотизма откликалась на происходящие события. Юноши добровольно уходили в армию, желая принять на себя первые удары противника. Советское правительство несколько сдерживало патриотический порыв, поскольку особой необходимости еще небыло.

Большие события произошли в политической жизни страны. Они непосредственно влияли на высшую школу. Постановление ЦК ВКП(б) об усилении партийной пропаганды в связи с выходом в свет «Истории ВКП(б). Краткий курс» требовало повышения качества преподавания и коммунистического воспитания. Ориентировка ХVIII съезда на изменение отношения к интеллигенции, больше доверия специалистам, выдвигать их на руководящую работу, развивать их творчество и инициативу. Это подняло роль преподавателя в ВУЗе. С трибуны съезда прозвучал призыв к ликвидации необоснованных репрессий, к чуткому отношению к судьбе человечека, что практически означало сдружить людей, коллективы, больше доверять человеку. Вот какие руководящие начала дала партия в тот исторический отрезок времени. Но не пришлось ими долго руководствоваться.

Мирный труд советского народа был временно прерван вероломным нападением гитлеровской Германии на Советский Союз. Откормленный и выхоленный мировым империализмом немецкий фашизм к концу 1930 годов стал угрозой миру во всем мире. Он развязал вторую мировую войну, первыми жертвами которой оказались народы Европы, а 22 июня 1941 года гитлеровские // до зубов вооруженные полчища внезапно напали на СССР с целью молниеносно сломить сопротивление Советской Армии и закабалить народы нашей необъятной Родины. В активную антифашистскую борьбу включилось многомиллионное, патриотически настроенное, в коммунистическом духе воспитанное население нашей страны.

Советский Союз переведен на военное положение. Создан Государственный Комитет Обороны, который совместно с Центральным Комитетом ВКП(б) обратился по радио к населению с воззванием, в котором была развернута программа действий партийных организаций, советских и государственных органов и действий каждого гражданина Советского Союза на боевом и трудовом фронтах.

Невиданный героизм стал спутником действий каждого. И это естественно. Еще В.И. Ленин писал, что человека, ощутившего преимущества свободы, жизни без эксплуатации и эксплуататоров, не победить никому. Сплоченный Коммунистической партией народ, скрепленный силой социалистического патриотизма, дружбы народов, морально-политического единства нашего общества, активно включился в борьбу против немецко-фашистских захватчиков.

Мирные формы труда сменились военными. Преподаватели и студенты нашего института оделись в военную форму, взяли винтовки и пошли защищать Родину. Пестрят приказы директора Бердянского учительского института тов. Ляшенко Прохора Андреевича, об «освобождении с работы преподавателей в связи с призывом в РККА». //


497

Приказ № 112 от 16 июля 1941 г.: т. Асламова, преподавателя истории народов СССР;

Приказ № 126 от 13 августа 1941 года: т. Козетова И.М., заместителя директора по учебной работе.

Приказ № 126 от 13 августа 1941 г.: т. Димитрова В.С., заведующего кафедрой физики, т. Альперовича, декана исторического факультета, т. Дьяченко В.Г., студента ΙΙ курса исторического факультета.

Приказ № 130 от 20 августа 1941 г.: Лобанова И.М., заведующего кафедрой географии, т. Аболимова В.С., лаборанта географического кабинета и др.

Приказом по институту № 129 от 17 августа 1941 года была создана бригада из 32 человек для рытья окопов в районе шелкосовхоза. В нее вошли Портянко В.Ф., Журман С.Ф., Заезжай Н.Д. и др.

В приказе № 139 от 9 сентября 1941 года отражалось последнее довоенное дыхание института. Это было время, когда немецкие полчища угрожали городу Бердянску. В первом из пяти параграфов приказа № 139 дается перечисление 14 специалистов высшей квалификации, которые должны подготовиться к эвакуации вместе с институтом в город Ленинабад, Таджикской ССР. Среди них Малявин Л.С., Ляшенко П.А., Тесля Т.И., Сватенко И,Д., Портянко В.Ф., Левтова Х.А., Гончар Е.В., Лявукин О.И. и др.

В других параграфах приказа указывается кто временно увольняется с работы, на кого возлагается охрана и сохранность помещений и имущества института, кто остается в истребительных батальонах. Такими были будни института первых месяцев войны. //

Война продолжалась почти четыре года. С напряжением трудились все, кто где был поставлен в ходе событий. Когда отгремели пушки войны, воины возвращались к мирному труду. В преподавательскую семью влились демобилизованные из армии т. т. Юфит Н.Я., Михайлик М.А. Возвращались студенты и выпускники, среди них Герой Советского Союза Тищенко М.М., много орденоносцев. Коллектив института не дождался таких товарищей как Ефремов В.И., Ткачман У.Д., Русаненко и других. Они сложили головы на поле брани.

После освобождения Украины от гитлеровских оккупантов в условиях продолжавшейся войны началось восстановление народного хозяйства. Школы, техникумы и высшие учебные заведения возобновили свою работу.

В Бердянском учительском институте с октября по декабрь 1943 года проводился набор на все курсы и факультеты, подготовка помещений, комплектование штатов преподавателей, сотрудников, а с 1 января 1944 года в учительском институте начался учебно-воспитательный процесс. Приказом № 13 от 4 февраля 1944 года было зачислено 156 студентов на исторический, физико-математический, естественно-географический, языка и литературы факультеты.

Из 32 преподавателей, числившихся по штату, 18 с довоенным стажем и опытом работы (Портянко В.Ф., Сватенко И.Д., Гончар Е.В., Полякова В.Б., Спасский К.А., Рогоза П.Д., Мамченко, Прудентов Ф.Н., Осецкая З.В., Лявукин А.И., Пипич и др. включились в работу в разное время учебного года. Институт возглавили директор т. Спивак Иван Петровичв, секретарь партийной организации // Пудовиков Мартин Федорович, пом. директора Портянко Владимир Филиппович. Затем прибывали по назначению министерства просвещения УССР инвалиды Отечественной войны, закончившие университеты (Токаренко И.И. 1945 г.), Рубан С.Т. 1948 г.), другие преподаватели (Белая Н.Е., Панцуктилова О.В., Приходько и др.). С окончанием войны возвращались демобилизованные Козетов И.М., Юфит Н.Я., Михайлик М.А. С февраля 1945 по ноябрь 1946г года исполнял обязанности директора т. Ермилов Иосиф Петрович. С ноября 1946 г. по март 1966 год директором института был т. Леоновский Леонид Евменович, под руководством которого налаживалась учебно-воспитательная работа, был восстановлен учебный корпус, построено общежитие на 300 мест.

В первые послевоенные годы учеба начиналась с 279 (в 1944 – 1945 г.), затем с 306 (1945 – 1946 г.) студентами стационарного отделения (на истфаке 129, естественно-географическом 113 и физмате 64). Но это были люди жаждущие знаний, безупречные и добросовестные в выполнении поручений. Несмотря на то, что им приходилось много


498

работать на учебном хозяйстве, помогать колхозам района, восстанавливать учебные помещения (ныне во дворе 2-го корпуса), оказывать помощь в восстановлении заводов, фабрик, расчищать от завалов стройплощадки, готовить к восстановлению коробки сожженных домов (ведь город Бердянск был сожжен и разрушен в годы войны на 85 %), они никогда не хныкали, не обижались на недостаток времени и учились хорошо. Упрекнуть их ни в чем нельзя было. К тому же и питание было совсем не ахти. //

Они понимали дух времени, глубоко осознавали сложность жизни, грудью стояли в борьбе с трудностями. Они учились и закалялись. И это при том, что у некоторых были надломлены физические, моральные силы. Возьмем Авдеенко из естественно-географического факультета (декан т. Сватенко И.Д.). Пришел на учебу после ранения в легкие и в желудок. Хотя в госпитале и подлечили, спасли жизнь человеку, но болезнь продолжала давать о себе знать. Трудно сказать, где больше жил прилежный, скромный студент — в больнице или на квартире. Многие экзамены приходил сдавать из больницы. И сдавал их на «4» и «5». В его зачетке и на государственных экзаменах не было ни одной «тройки».

Или взять сталинскую стипендиантку Нохрину из того же естественно-географического факультета. Она пришла в институт сиротой. Уроженка из города Боровичи, Новгородской области. Еще будучи школьницей приехала к бабушке на юг погостить. Здесь же ее застала война. Отец пошел на фронт и погиб. Мать по специальности медсестра, погибла во время бомбардировки прифронтового госпиталя, где она работала. И вот дочь погибших родителей пришла в институт учиться. Эта старательная, энергичная, требовательная к себе и к другим студентка стала старостой группы. Будучи лишенной родительских наставлений, ласки, воодушевления, она самостоятельно прокладывала себе путь в жизни. Сейчас она работает директором средней школы.

Достойна примера и подражания учеба студента физико-математического факультета Оленицы. О его упорной учебе, направленной на преодоление последствий большого разрыва в учебе между средней и высшей школой, порожденного войной, на овладение // знаниями в объеме вузовской программы пусть расскажет в своих воспоминаниях декан физико-математического факультета Н.Я. Юфит. Ныне т. Оленица является научным работником одного из научно-исследовательских институтов г. Донецка.

Припоминается сильный курс математиков, где занимались т. т. Артюшкин, Самойлович, Бойко, Левинсон, Морозова и др.

Замечательный состав студентов был на историческом факультете, просуществовавшем в нашем институте до 1950 года. Припоминается сдача госэкзаменов. На курсе 50 человек. Одну треть составляют мужчины. Среди них много фронтовиков. Председатель ГЭК, внимательно выслушавший первый государственный экзамен и убедившись в высоких знаниях студентов, в средине второго экзамена заявил: «Пошла гвардия: Босенко, Драганов, Мусафиров, Лябах, Костюк, Духопел Иван, Духопел Николай, Шаталинский, Шумаков и др… Тут «отличная» оценка безукоризненна. Принимайте, я ушел завтракать!»

Учились два года. Учебная программа очень перегружена. Требования были тоже высокие, никому никакой скидки не было. Об этом высказал свое мнение совершенно объективный человек. Имеется в виду мнение доцента Кованцова Н.И., который был председателем Государственной экзаменационной комиссии в 1952 году. В выводах отчета ГЭК он писал: «Проведенные государственные экзамены свидетельствуют о том, что дирекция и преподавательский состав Осипенковского учительского института с полной ответственностью и серьезностью относятся к делу подготовки учителей неполной средней школы, едины // в своих требованиях к студентам, объективны в оценке знаний выпускников»1.

1 Текущий архив Бердянского пединститута. Отчет Осипенковского учительского института им. П.Д. Осипенко за 1951 – 52 учебный год по заочному отделу, стр. 82.


499

Единые и высокие требования не страшны старательным студентам. И при этом условии было много отличников. Достаточно прочитать приказ № 202а по Осипенковскому учительскому институту от 4 ноября 1946 года, посвященный 29-й годовщине Великого Октября, когда наш народ лишь один год прожил мирной послевоенной жизнью, чтобы убедиться в наличии многих отличников. В нем записано: «…за хорошую успеваемость отмечены слушатели подготовительного отделения: Зуева, Ефремова З. (демобилизованная из армии), Заворотинский (демобилизованный из армии); студенты исторического факультета Ι курса — Зубенко, Драганов П.П., Избуцкая В.М., Дорофеева А.И.; ΙΙ курса — Георгакис В.Д., Серая Р.П., Гутнев А.П., Зубенко, Путятина Е.А., Мизина А.Б.; студенты физмата Ι курса — Бодров И.П., Бойко, Ставрулова, Морозова, Крот И.П.; студенты естественно-географического факультета Ι курса — Безверха, Ищенко, Журавлева; ΙΙ курса — Авдеенко, Руденко, Глушкина»1.

Отличниками среди отличников были Сталинские стипендианты: Босенко Я.Е., Нохрина, Гайдук, Шкурупий и др. Все они живы, продолжают свою трудовую деятельность, широко используя полученные в институте знания. //

Наряду с получаемыми студентами знаниями возрастал также уровень их сознания. Общественно-политическими мероприятиями охватывали весь контингент студентов. Авторитет партии и правительства оставался высоким. Умеренной была международная обстановка. Идеи коммунизма продолжали оставаться путеводной звездой для многих народов, преобразующих мир. Стремлением быстрее залечить раны войны был проникнут весь советский народ.

В академгруппах еженедельно проводили политзанятия. Разнообразие тем вызывало интерес у студентов. Работали кружки художественной самодеятельности. Несмотря на двухлетний срок учебы студентов, все же хорошо выступал хор, особенно драматический коллектив студентов под руководством т. Потановой Т.Н.

Контингент студентов стационарного отделения учительского института в послевоенные годы оставался стабильным в пределах 300 – 320 человек, в среднем по 50 человек на курсе каждого из трех факультетов. Такое же количество было заочников до 1950 года, до закрытия исторического факультета. С 1950 до 1955 года общая численность студентов сохранялась прежней, но пропорция возрастала в сторону подготовки математиков и уменьшения естественников. Это подтверждается данными в приведенной таблице: //

Количество студентов Выпущено Годы

на физмате на ест. геогр. Математ. Естествен. 1950/51 1951/52 1952/53 1953/542

168 199 200 100

131 106 75 25

64 93 89 99

80 56 50 24

Резко сокращалась численность студентов-заочников. На заочное отделение учительского института в послевоенные годы математиков набирали по одной группе, естественников — по две, историков по 4 группы. Выпускали меньше. Например, в 1949/50 учебном году выпустили математиков 7 человек, естественников 38, историков 83. В 1950/51 из первых двух факультетов соответственно 17 и 47, в 1951/52 — 9 и 50. Министерство просвещения УССР выделяло 2 – 3 штатных единицы преподавателей для работы с заочниками. Разумеется, этого было мало, все преподаватели стационарного отделения проводили занятия с заочниками.

Учительский институт выпускал учителей для 5 – 7 классов. Учебным планом, программами курсов, а также хорошо поставленным преподаванием всех предметов готовились высококвалифицированные кадры учителей. Укреплялась связь института со школами. Студенты достаточно были подготовлены методически по профилирующим предметам. 1 Текущий архив Осипенковского учительского института. Книга приказов за 1946 год. 2 Без студентов Ι курса педагогического института.


500

На государственных экзаменах многие из них выявили прочные звания. В 1954 году «отлично» сдали госэкзамены // выпускники стационарного отделения естественно-географического факультета — Давиденко, Довгаль, Голева, Сорока и др., физико-математического — Ромашкевич, Слончак, Смирнова, Коломоец и др. «Отлично» сдавали в 1950 году госэкзамены заочники исторического факультета — Доценко А.С., Кошкарев М.И., Годунова И.И., естественного — Клочко Н.З., Подлявская Н.Б., Чумак М.О.; физмата — Мингулина Г.Г., Палеха О.П., Сабадаш Г.Я., Карпенко В.С. и др.

В жизни преподавательского состава за период 1944 – 1954 годов прошли некоторые изменения, хотя численный состав оставался постоянным — 30 – 35 человек, кроме 1950 года, когда был переведен в Донецк исторический факультет и последовало переведение 6 преподавателей. Среди оставшихся было два доцента (Леоновский Л.Е., Малявин Л.С.) и два кандидата наук, доцента (Портянко В.Ф. и Сватенко И.Д.). По опыту работы это был зрелый состав. Со стажем свыше 10 лет было 15 человек, до 10 лет — 9, до 5 лет — 6.

В первые послевоенные годы отдельные включились в подготовку и сдачу экзаменов по кандидатскому минимуму. Сдали его1 т. Токаренко И.И., Каков К.С., Киселева Ф.М., Василькова М.С., Лошаков А.С., Юфит Н.Я. Принялись за подготовку кандидатских диссертаций. Уже в 1951 году представили к защите т. т. Горбенко Ю.П., Каков К.С., Малявин Л.С. и приехавший к нам на работу с большим заделом после аспирантуры Борис Давидович Прайсман. С таким же багажом приехал Мищенко, вскоре защитивший диссертацию на степень кандидата географических наук. Примерно в это время приезжает к нам работать доцент А.В. Бабаскин. //

В апреле 1953 года защищает Токаренко И.И., годом позже Прайсман Б.Д. Осенью 1953 года прибыл к нам молодой кандидат философских наук Резников Андрей Илларионович. Теперь уже на всех кафедрах (кроме физики) были специалисты со званиями и степенями.

Волна оживления охватила почти весь преподавательский состав. Одни сдают экзамены за аспирантуру, другие определяют свои темы исследования, третьи экспериментируют, четвертые ищут способы решения тех задач, которые стали загвоздкой в дальнейшем исследовании.

Повысился уровень руководства научно-исследовательской работой со стороны министерства просвещения УССР. Из-за перегрузки преподавателей учебной работой оставалось мало времени для исследования того или другого вопроса. Однако занимались, теряя выходные дни, отпуска. И результаты не замедлили сказаться.

Если в 1945 году на научно-методической конференции всех преподавателей института было заслушано и обсуждено 3 – 4 сообщения, в том числе доцента Малявина Л.С. «Дифференциал — основа математического анализа», доцента Портянко В.Ф. «Летние посевы сельскохозяйственных культур в условиях Приазовья», конференция продолжалась два часа, то в 1952 году заседания трех секций проходили два дня по 3 – 4 часа.

На заседании секции физиков и математиков выступили с сообщениями т. Сыромятников А.А. («Разработка ртутного выпрямителя для мощных импульсных токов»), Малявин Л.С. («Основы частной методики преподавания темы «ряды» в учительском институте»), Гончар Е.В. («Наглядная геометрия в 6-м классе школы»), // Юфит Н.Я. («Методика решения задач на доказательство по курсу геометрии в 6 – 7 классах»).

На заседании секции естествознания выступили т. Сватенко И.Д. с темой «Оползни северного побережья Азовского моря», т. Бабаскин В.А. («Экспериментально-морфологические материалы по чувствительной иннервации дуги аорты млекопитающих животных»), Портянко В.Ф. («Исследования продолжительности и условий происхождения стадий развития у кукурузы») (докторская диссертация). 1 Так у тексті.


501

Владимир Филиппович — это неугомонный и неустанный труженик земли русской. Он работает как истинный ученый со свойственной ему скрупулезностью исследования. Исследует один процесс, а замечает и другие явления, распыляет свое внимание на их доисследование. Вот проблемы, исследуемые им в 1951 году:

– Яровизация кукурузы. – Разработка норм и сроков внесения органических и минеральных удобрений для

получения высоких урожаев виноградников. – Влияние удобрений и других приемов агротехники на семенные и

хозяйственные качества картофеля. А ведь основной его объект исследования — кукуруза. Тематика исследований, проводимых преподавателями института, очень пестра. В

этом главный недостаток. Мало тем методического направления, тоесть таких, которые помогли бы в работе семилетней, средней и высшней школы. В целом положительно то, что повышалась активность преподавателей в научно-исследовательской работе, стремление повышать свою квалификацию и // этим улучшать весь учебно-воспитательный процесс.

Вряд ли правомерно было бы требовать от студентов участия в научно-методической работе. В учительском институте двухлетний срок обучения. На первом курсе они только начинают накапливать знания, а на втором уже готовятся к госэкзаменам. К тому же чрезмерная учебная перегрузка студентов.

Бердянский учительский институт за 12 лет (1943 – 1955 гг.) своего послевоенного существования завоевал популярность. Школы с охотой брали его выпускников, многие областные отделы народного образования в своих заявках в министерство просвещения УССР просили направить к ним на работу выпускников Бердянского учительского института. В этом заслуга и студентов, и преподавателей. Институт вносил весомый вклад в подготовку учительских кадров для нашей республики. Вот схема выпуска учителей с 1937 по 1955 годы (прилагается).

Токаренко И.И. Очерк истории Бердянского педагогического института. —

Рукопись. — Бердянск, 1967. — С. 37 – 65.


502

СПОГАДИ ЮРІЯ МИХАЙЛОВИЧА ЮХНАа

Годы фашистской оккупации мне пришлось пережить в родном г. Бердянске (тогда

г. Осипенко). После Сталинградской битвы началось отступление немецких войск и вот, наконец, фронт приблизился к Бердянску.

В эти дни начала сентября 1943 г. немецкие власти издали приказ о «добровольной» эвакуации населения города в направлении г. Мелитополя. А тот кто будет замечен на улицах города после 12 часов 13 сентября будет расстрелян без предупреждения.

Мы с моим другом В. Пивоваровым решили пойти 13 сентября утром к ещё одному другу Ж. Каминскому с целью договориться, где прятаться до прихода наших войск.

Пересекая базарную площадь, мы попали в облаву немецкой жандармерии, сгонявших в многотысячную толпу людей и случайно попавших в облаву и напуганных немецким приказом.

Через некоторое время из толпы начали отбирать мужчин, в число которых попали и мы с другом. Отобрали 55 человек для использования в качестве грузчиков для вывоза морем награбленного добра.

Сначала нас повезли на Первомайский завод, где пытались вывезти со складов сахар, станки, но памятный бердянский ливень, превративший улицы города в Венецию, а сахар в сладкое месиво, показал бесперспективность этой затеи.

На ночь нас оставили ночевать в порту в одном из пакгаузов на полу, где мы согревали друг друга теплом своих тел, так как никакой одежды, кроме одетой на нас, и вообще ничего не было.

В это время, проезжая по улицам города, мы видели как немцы методически поджигали дома, предприятия.

На следующий день нас перебросили на погрузку зерна из зернохранилищ порта на баржу. А вечером привезли ночевать в старое историческое здание с башенками пединститута, который немцы до этого использовали для своих нужд.

Ночевали мы в нынешней аудитории 139, и я до сих пор помню тот левый крайний угол в конце этой аудитории, в котором мы согнувшись калачиком спали на голом полу.

Оба этих дня нас кормили вареным салом раз в день без хлеба и воды (пить приходилось дождевую воду из луж).

В конце этого дня в ночь с 14 по 15 сентября нас погрузили на баржу с зерном, которую тянул немецкий катер с охраной.

Отплывая от родных берегов в неизвестность, мы увидели со стороны моря потрясающую картину, которая фотографически запомнилась на всю жизнь: пылающий сотнями костров город, а на переднем плане особенно яркими факелами горели и выделялись «высокие» (2-х этажные здания): пединститута (не закрываемый со стороны моря ныне высокими зданиями управления порта), бывшей Ш украинской школы (до недавнего времени здание АРИУ), бывшей І-ой школы (ныне 5-й корпус БГПУ), института физических методов лечения (ныне угловой жилой дом на углу Приморской площади у памятника Ленина).

Мы были увезены, уходя далеко в море, что от нашего города в результате этого планомерного многодневного поджога (с 13 по 17 сентября) ничего не останется кроме


503

пепелищ. Как оказалось в последствии, по официальным источникам в Бердянске было

уничтожено свыше 80 – 85 % жилого и не жилого фонда. Почти весь день плаванья 15-го сентября в море мы ожидали, что нашу баржу

могут потопить, но нас довезли до г. Геническа, где на следующий день при разгрузке нам с другом удалось убежать, обманув охрану. Мы решили пробираться в г. Мелитополь товарниками, куда как мы думали выгнали и наших родителей.

А потом более чем месячные бои у р. Молочной, жизнь по посадкам, садам, огородам на «лезвии бритвы» (неоднократно попадали под обстрел немецкими патрулями) вместе с многострадальным мелитопольским населением.

Этот период мне также на всю жизнь запомнился не только боями, бомбежками, обстрелами, укрыванием от немцев, но и замечательными советскими людьми войны, которые нас, 2-х пацанов, оборванных, вшивых, голодных подкармливали и морально поддерживали своей человеческой добротой.

Затем мое ранение последним выстрелом отступившей немецкой артиллерии, выздоровление, Ленинградский фронт и долгосрочная солдатская служба в Вооруженных силах (почти 7 лет .

А затем гражданская жизнь, учеба, работа на ИВЦ завода «Азовкабель» и в зрелой жизни — в БГПУ.

Ю.М. Юхно.


504

СПОГАДИ АЛЛИ ВАСИЛІВНИ МІЗІНа

Назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові. Національність. Мізін Алла Василівна (дівоче прізвище Малієнко Алла Василівна, українка). Дата народження? Народилася 1926. 23 квітня. Місце народження (яке саме село, район, область)? Село Андріївка, Бердянський р-н, Запорізька область. Яка Ваша освіта і професія? Бердянський учительський інститут (учитель фізики і математики восьмирічної

школи). Як звали Ваших батька та матір, діда та бабу? Якої вони були національності? Батько мій Малієнко Василь Іванович, мати Малієнко Оксана Гнатівна. Дідусі

Малієнко Іван Терентійович по батькові та Назюта Гнат Пилипович по матері. Бабусів уже не було.

А їх батьків знаєте? Звідки родом Ваші батьки, Ваші предки? Всі вони українці по національності. І дідусі і батьки уродженці с. Андрівка, звідки вони самі, і мої батьки, і я. Чи навчалися Ви в Бердянському педагогічному технікумі або Бердянському

вчительському інституті (до 1953 року)? В які саме роки Ви навчалися? Я навчалася в Бердянському вчительському інституті з 1950 по 1952 рік. Який факультет Ви закінчили? Факультету окремо не було, а було вчителя фізики і математики. Кого із викладачів Ви пам’ятаєте? Що саме Ви про них пам’ятаєте? З викладачів запам’ятала Козетова, що викладав аналітичну геометрію, Малявіна —

математичний аналіз. Єпішев — математика середньої школи: арифметика, алгебра, геометрія. Скачков Андрій Андрійович викладав російську мову. Іван Іванович (прізвище не пам’ятаю) — викладав основи марксизму. Які викладачі були улюбленими? Чому? Улюбленцями були Єпішев і Іван Іванович, обидва учасники війни. Єпішев був

інвалідом, не було однієї ноги від колін. Ходили легенди, що він без обох ніг, та ходив на протезах. Обидва вони були такими людяними, що не мати симпатії до них було просто неможливо. Вони знали умови кожного студента, і як могли, так і допомагали. Ми були перерослими студентами (із-за окупації). Уже було багато жонатих і заміжніх. Доступність у викладанні, їх доброта у обіході допомагала нам у освоєнні їхніх предметів. Особливо ми любили Єпішева за його стійкість характеру і терпіння, за уміння вчити.

Хто був старостою у Вашій групі? Старостою у нашій групі була дівчина (вірніше жінка) з Бердянська. Прізвище не

пам’ятаю. Які предмети Ви вивчали? Вивчали ми: українську та російську мови, історію, методику, математику,

педагогіку, фізкультура була як обов’язок. Які предмети були улюбленими? Звичайно, улюбленою була математика.


505

Де Ви жили під час навчання (у гуртожитку чи на квартирі)? З ким Ви жили? Під час навчання більшість студентів жили на квартирах, бо гуртожиток був досить

маленький і не досить обладнаний. Де знаходився студентський гуртожиток? Знаходився далеко від інституту Як був влаштований студентський побут? Про який побут йде мова? Кожен розраховував на свої можливості, бо на ту

стипендію, що нам давали, вистачало на тиждень, а мені на дорогу, бо кожної суботи я їздила додому, а у понеділок вранці приїздила. Дома у мене була паралізована мати, дитині 2 роки, чоловік і брат (які вирішили, що мені краще вчитись на стаціонарі (знання кращі ніж на заочному відділені); це вони так вважали, а тому усі тримались дружньо, терпляче переносили всі незгоди, а мені спеціальність отримати. Ото і весь побут. Так і всі студенти їздили за їжею додому.

Скільки у Вас було пар в день? У нас було кожного дня по три пари. Чотири було тоді, коли фізкультура, яку, до

речі, ніхто не пропускав. Чим Ви займалися у вільний час? Увесь свій вільний час я віддавала навчанню, бо по основах марксизму було багато

матеріалу, що кроки читання треба було ще і законспектувати. Любила дуже співати, та у гурток не ходила. Свою любов до співу я передавала учням, готуючись до різних громадських заходів.

У яких громадських роботах Ви брали участь в студентські роки? А в громадській роботі я участі не брала, хіба тільки по ремонту кабінетів (і то

тільки жіноча робота). Які види практики у Вас були? Як вона проходила? Методичні навчання були в інституті, але коли ми проходили навчальну практику,

то все робилось у школах, до якої був прикріплений студент, і був прикріплений до нас учитель-методист (хотілось згадать і не змогла), але я йому була дуже вдячна на протязі всієї своєї роботи.

Це був учитель від бога. Він нас навчав ставленню до учнів, між комсами, знання матеріалу який викладаєш, як провести урок. У школі ми заміняли вчителя на кілька годин по темі. Тоді підводив підсумок, як учні засвоїли поданий матеріал. Ми з охотою ішли на цю практику, бо нас методист учив (у повному розумінні цього слова). І хоч знали ми методику, але часто згадували школу, в якій зробили перші кроки своєї трудової практики.

Де знаходився учбовий корпус і як він виглядав? Як виглядала у той час стара будівля інституту?

Учбовий корпус був розташований по вулиці Дюміна і має три корпуси. В одному з них були кабінети (по предметам, а в іншому кабінет фізики і лабораторні два класи). У третьому корпусі були природники, бо були ще вчителі біології і географії. Приміщення були старі, майже зовсім не відповідали тим вимогам, які зараз є в інституті, проте знання в них ми одержували охоче, бо знали, що без знань ми для своїх учнів пусте місце.

Чи пам’ятаєте Ви, цікаві історії, пов’язані із студентським життям та навчанням?

Було багато цікавого, але не цікавість мені пам’ятається, а проста студентська дружба. Алексєєва Ігоря я згадую і до цього часу. Коли я їхала додому, то в суботу пропускала одну пару і в понеділок (зв’язано з автобусом). Ігор навчався на самі п’ятірки, конспектів не писав, і він напросився допомогти мені конспектувать. Яке це було полегшення. Не цікава гра, ні історії не були пам’ятними, як товариська допомога; вона мені запам’яталась на все життя.

Чи пам’ятаєте Ви, що було з інститутом в евакуації? Я не місцева, евакуації інституту не пам’ятаю, а тільки пам’ятаю той злагоджений

педагогічний колектив, який так намагався з нас зробити вчителя. Я їх стареньких частенько згадувала, як працювала, а це вже я давно на пенсії і вчителям вірю, що вони зі своїми проблемами справляються, хоч і вимоги тепер зовсім інші.


506

СПОГАДИ ВАЛЕНТИНИ ЛОНГИНІВНИ БОСЕНКОа

Назовите свою фамилию, имя, отчество. Национальность. Босенко Валентина Лонгиновна (Жучко В.Л) — украинка. Дата рождения? 5 октября 1927 год. Место рождения (какое именно село, район, область)? с. К-Раздоры Пологовского р-на, Запорожской области. Какое Ваше образование и профессия? Высшее образование, учитель биологии. Окончила Мелитопольский

государственный педагогический институт в 1958 году. Как звали Ваших отца и мать, деда и бабу? Какой они национальности? Отец — Жучко Лонгин Николаевич — белорус. Мать — Жучко Марфа Ивановна —

украинка. Дед — Панкин Иван — украинец. Бабушка — Жураковская Анастасия Федоровна — украинка. Дед — Жучко Николай — белорус. Бабушка — Жучко Софья Александровна — белоруска.

Учились ли Вы в Бердянскому педагогическому техникуме или Бердянском учительском институте (до 1953 года)? В какие именно годы Вы учились?

С 1946 по 1948 г. училась в Бердянском государственном учительском институте. Какой факультет Вы закончили? Естественно-географический факультет. Кого из преподавателей Вы помните? Что именно Вы о них помните? Декан факультета — Сватенко Иван Дмитриевич — преподаватель географии,

Лошаков Алексей — преподаватель зоологии, Киселева — преподаватель истории, Каков — преподаватель политологии, Спасский — преподаватель географии, Керенцев Петр Федорович — преподаватель физкультуры, Малявина — преподаватель химии, Рогоза Павел — преподаватель ботаники, Огульчанский — краевед, писатель, Портянко Владимир Филлипович — профессор, преподаватель естествознания, Сахно — секретарь парторганизации. Ректор — Леоновский Леонид Евменович, Кучма — преподаватель психологии.

Какие преподаватели были любимыми? Почему? Преподаватели были требовательные, доброжелательные, знающие, поддерживали

всегда контакт со студентами. Всегда были с нами на всех вечерах, встречах, походах и субботниках. Любимым преподавателем был Сватенко Иван Дмитриевич, с ним можно было обо всем поговорить, посоветоваться. Он всегда был со студентами.

Кто был старостой в Вашей группе? Староста курса — Безверхая Лида. Какие предметы Вы учили? Ботаника, зоология, химия, физиология растений, основы марксизма-ленинизма,

психология, педагогика, школоведенье, география физическая и политическая — основные предметы.

Какие предметы были любимыми? Любимые предметы: география, химия. Где Вы жили во время учебы (в общежитии или на квартире)? С кем Вы жили? Жила в городе с родителями.


507

Где находилось студенческое общежитие? Общежития не было, все снимали жилье. Сколько у Вас было пар в день? Каждый день учились по четыре пары. Чем Вы занимались в свободное время? Свободного времени было очень мало, не было нужных книг и приходилось

работать в читальном зале, составлять конспекты. В выходные дни в институте устраивали вечера, танцы, выступления художественной самодеятельности, хора, устраивали культпоходы в кино.

В каких общественных роботах Вы принимали участие в студенческие годы? Я была членом студенческого профкома. Руководила культурно-массовой работой.

Организовывала студенческие вечера. В послевоенные годы все выходные мы работали по восстановлению разрушенного института, работали на заводах, в колхозах и совхозе.

Какие виды практики у Вас были? Как она проходила? Обязательной была педагогическая практика в школах города и района. Где находился учебный корпус и как он выглядел? Учебный корпус находился на ул. Дюмина 15. Как выглядело в то время старое здание института? Старое здание института было сожженное и мы по воскресеньям его

восстанавливали. Помните ли Вы, что было с институтом в эвакуации? Во время войны в институте был госпиталь.


508

ІНТЕРВ’Ю З ГАЛИНОЮ ОПАНАСІВНОЮ ЩЕРБИНОЮ

Сопотницька Г.Ю. (далі – С.Г.) – Назовите свою фамилию, имя, отчество. Щербина Г.О. (далі – Щ.Г.) – Щербина Галина Афанасьевна. С.Г. – И девичью фамилию. Щ.Г. – Генова. С.Г. – А свою национальность? Ш.Г. – Национальность: я — украинка. С.Г. – Дата и место Вашего рождения. Щ.Г. – Село Елисеевка, но теперь оно Приморского района. С.Г. – А дата? Щ.Г. – 16 апреля. С.Г. – А год какой? Щ.Г. – Двадцать первый. Это мне уже 87 лет было. С.Г. – Какое у Вас образование и профессия? Щ.Г. – Образование у меня высшее. Я закончила наш учительский. До войны наш

учительский институт не был ни университет, ни институт, а был учительский, не педагогический, а учительский двухгодичный… До войны.

С.Г. – Два года учились всего? Щ.Г. – Всего 2 года. Да, но готовили только учителей 5 – 7-х классов, а потом, а

потом уже когда тот кто работал в школе заставляли закончить институт. С.Г. – В каких годах Вы учились? На каком факультете? Щ.Г. – Я училась в 40-м году, а в 41-м году я закончила первый курс, а потом

началась война. Это был мовно-литературный факультет. Изучали мы и украинский, и русский язык, и украинский. Язык у нас читали одни преподаватели, а литературу у нас преподавали другие преподаватели. Все очень хорошие. Михайлик у нас такая читала украинский. Это мы прямо смотрели на нее, как на Бога, потому что она очень хорошо преподавала нам. А муж ее был э… зам. директора… э… это такой был Казетов.

С.Г. – Помните ли Вы директора? Как его звали? Щ.Г. – Ну, Ляшенко у нас был директор. С.Г. – А он у Вас что-то преподавал? Щ.Г. – На нашем курсе — нет, а вот на других курсах он тоже преподавал

психологию. С.Г. – Кто были Ваши любимые преподаватели? Щ.Г. – У нас любимый преподаватель была, ой… Вера Борисовна Михайлик. Она у

нас украинский язык и литературу читала. Потом русский язык у нас читал… Я даже забыла его фамилию, потому что мы его называли Зевс. Вот, а фамилию я забыла. Где-то есть фотографии — там написано. Шо, как его фамилия... Этот, наш декан был Куличенко — молодой; очень хорошо нам преподавал русский язык, замечательно. Историю нам хорошо преподавали. Вообще преподаватели были у нас очень хорошие. Мы с удовольствием их слушали. Мы никогда не пропускали занятия, у нас такого не было, чтоб не ходить на занятия. Это было очень строго. Не пришел на занятия, значит предоставь справку, что ты больной или шо. Ну, как-то так, чтоб просто прогуливали, у нас такого никогда не было.


509

С.Г. – А вот, например, Ваш любимый преподаватель, чем он Вам запомнился? Ну, почему он стал любимым?

Щ.Г. – Потому что она очень интересно преподавала литературу. У нее очень красивый был... разговорная речь у нее украинская была очень красивая. Мы ее за это очень любили.

С.Г. – Ясно. Чем Вы занимались во внеурочное время? Щ.Г. – Ну, чем мы занимались во внеурочное время?! [Сміється]. Ну, как? Как все.

Во-первых, у нас тогда учеников не было. Мы, кончались занятия, шли домой, обедали и часа в 4, в 5 мы шли снова в институт и в методкабинете мы занимались. Мы только там занимались. У нас учебников не было.

С.Г. – А в каком Вы корпусе учились? Там, что сейчас главный? Щ.Г. – Только в главном корпусе, только. С.Г. – Да? А Вы на первом этаже или на втором учились? Щ.Г. – Первый — нет. На втором, на втором у нас. Наш этот… класс был на втором

этаже. Сразу налево первая дверь. Большая такая комната. С.Г. – Ясно. А вот читальный зал, библиотека не помните, где находилась? Щ.Г. – Ну почему же, помню. Это на первом этаже все было. И кабинеты наши. С.Г. – Налево была библиотека на первом этаже? Щ.Г. – Да. Налево. Там где и теперь она. Там где и теперь — там и была

библиотека. Методкабинеты у нас были. И были завметодкабинета и помощник у нее был. Не знаю как она называлась, но 2 человека работали. И всегда полно там было народа.

С.Г. – Жили Вы на квартире? Щ.Г. – Нет. Я жила в своей квартире. Я с мамой жила, так что я... С.Г. – Получали ли Вы стипендию? Если да, то сколько? Щ.Г. – Да, получали. Двадцать девять рублей у нас стипендия была. [...] Я знаю,

что я получала двадцать девять рублей, и за первую стипендию я маме купила зонтик, бабушке купила чулки, а себе купила перчатки. Это я так хорошо запомнила. Такое торжество это было, что не дай Бог [Посміхається]. Получила стипендию и всем подарки купила. Так вот.

С.Г. – Ну вот еще вопрос. Ездили ли Вы на практику? Щ.Г. – Нет. Нет. Мы были на первом курсе. Ни на какие практики мы не ездили.

Никуда. С.Г. – А сколько человек у Вас было в группе? Щ.Г. – В группе? Ну, как посчитать теперь... Ну, человек тридцать было, причем

один мальчик был. Да, все мы девочки и один мальчик был. У нас на литературном факультете на втором курсе, вот, когда мы были на первом, так на втором курсе так там еще были мальчики на литературном, а у нас только один Боречка был. Вот. Один мальчик был.

С.Г. – Ясно. Ну, просто расскажите интересные истории или случаи, которые происходили у Вас. Ну, что-нибудь Вам запомнилось так, может праздник какой-то устраивали или концерт там для преподавателей?

Щ.Г. – Не, мы такое уже, мы ничего не устраивали, потому что... не знаю, ну как…? Во-первых, у нас еще был литературный кружок. Вел его у нас наш декан. Мы с удовольствиями ходили на этот кружок. Потом мы очень любили… у нас был военрук. У нас не было, как теперь, кафедры не было. А просто было военное дело. Мы очень любили все. Ну, тогда все увлекались, и эти пульки... Мы изучали, и стреляли, и все на свете. А для кабинета, там была маленькая такая комнатка на втором этаже, там находился этот кабинет. А чтоб стрелять, так мы стреляли, учились стрелять э… в коридоре. Нам маты такие стелили, мы ложились и стреляли щеточками. Такие щеточки и мы стреляли. И когда-то как стрельнула одна девочка и прямо мне сюда [показує на свою ключицю], и до того мне больно, что я… Вот это ж такой случай. Как это получилось, что она вперед держала винтовку, а стрельнула, а это самое, а счеточка... а я стояла сзади. Она попала в меня. Тогда такое целое событие было.


510

С.Г. – Вы учились с 8-ми утра, да? Щ.Г. – Да. С 8-ми утра. С 8-ми до двух. С.Г. – А сколько у Вас пары длились? Щ.Г. – Два часа. С.Г. – Не час двадцать? Щ.Г. – Нет, у нас 2 часа было. С.Г. – Так. Вы можете назвать своих друзей-одногруппников? Щ.Г. – Я всех помню. Конечно могу. С.Г. – Ой, ну можете хотя бы нескольких перечислить? Щ.Г. – Ну, пожалуйста. Значит, Мария Емец, э… Господи Боже мой. Люся

Гринберг... Господи, забыла всех. Как же ее фамилия? Я фамилии позабывала, фамилию нашего, нашей старосты. Такая энергичная была, так она нас организовывала.

С.Г. – Ну имя хотя бы, если помните. Щ.Г. – А? Мария, вот. С.Г. – А, вот у Вас были все приезжие или и местные и приезжие? Щ.Г. – Местных у нас было очень мало. Потом была у меня, была у нас Вера

Береговая. Вера Береговая. Я почему ее хорошо знаю, потому что мы жили в селе и она жила в следующем селе. И когда нас возили на станцию на поезде, так мы всегда там познакомились, всегда дружили. Еще до института, а потом в институте с ней учились. Ну, была, она закончила этот институт и поступила в медицинский и была врачом, в порту у нас тут уже работала врачом, а я в библиотеке.

С.Г. – А вот я хотела спросить, у Вас физкультура была? Щ.Г. – Была, да. С.Г. – А где у Вас проходила она? Щ.Г. – Ну, как? С.Г. – Вот, например, не в зимнее время на улице Вы занимались? Щ.Г. – Нет, нет, по-моему, это было помещение в здании техникума. С.Г. – А вот Вы не помните, оно было возле лестницы, вот там две боковые двери

идет вниз, так? Не помните? Щ.Г. – Сейчас даже и не помню. Я забыла. Где-то внизу. С.Г. – Он там и остался. Такой небольшой зал. Щ.Г. – Небольшой зал, да. С.Г. – Ну, что-то еще расскажите, вот что помните именно? Щ.Г. – Ну, что ж это, Господи... Ну, что я помню? Мы были очень активные, мы

были очень дружные. Мы помогали друг другу. Как-то так у нас было. Дружили очень, никто не стеснялся, что то дети из села, то дети из города. Такой разницы у нас никогда не было. По национальности мы не делились, кто какой национальности. Мы даже и не интересовались этим, потому что все мы были одинаковые, все равные, все дружные были. У нас Тигова такая… а вот вспомнила! Тигова, девочка была, да. Коломинская Вера, вот. Оля Бобылева. Вот видишь как — вспомнила! Да. Ну, вот так…

С.Г. – А вот сколько у Вас, ну приблизительно, сколько предметов Вы изучали? Щ.Г. – Ну как сколько предметов? Ну было русский язык, русская литература,

украинский язык, украинская литература, история. Причем история была средних веков, Украины, вот, история ВКП(б). Ну, что еще у нас было?

С.Г. – Ну Вы только гуманитарные науки? Ну, физику, химию, математику — этого не было?

Щ.Г. – Да, гуманитарные. Нет, конечно, потому что был и физмат. Был в институте факультет физмат, там учились физики и математики.

С.Г. – А сколько тогда было факультетов, Вы не помните? Щ.Г. – Ну, был физмат, был исторический, э, был литературный. Вот это. [...]

Физмат большой факультет был там. С.Г. – Там в основном мальчики учились? Щ.Г. – Нет, почему? И девочки, и девочки учились. У меня подруга там

занималась, и потом она очень долго преподавала в школе в 15-ой математику; она очень сильный математик. Девочки и мальчики были, но там больше, конечно, мальчиков было.


511

С.Г. – А Вы, например, куда-нибудь группой ездили? Щ.Г. – Нет, деточка, мы тогда никуда не ездили. Тогда у нас таких возможностей

не было. Куда-то поездить. Мы помогали… э, нас посылали на сбор... когда-то в села мы... что-то собирали. Сейчас уже и не помню… в колхозы это мы.

С.Г. – Ясно. А Вы и летом учились? Щ.Г. – Нет. Ну, почему летом учились? С.Г. – Ну, Вы до июня учились, да? Щ.Г. – До июня, да. С.Г. – Ясно. Щ.Г. – Не до июня, а включительно июнь. С.Г. – А Вы не помните, вот когда первокурсники, вас всех собрали в сентябре, у

вас было посвящение, читали Вам что-то там? Щ.Г. – Нет. У нас такого не было. Посвящение. Ничего нас никто не посвящал.

Самое посвящение — что мы поступили и считали что мы студенты. Занимались и все. С.Г. – Вам зачетки, то есть не это… при всей группе не читали фамилию и не

выдавали зачетку там? Щ.Г. – У нас зачетки, у нас назывался матрикул. Да, да. С.Г. – Это Вы просто по пятибалльной системе учились, да? Щ.Г. – Да. По пятибалльной системе, да. Матрикул был. Потом такой, что прямо

была книжечка... Там было написано там, если закончил первый курс, то там «Переведена на второй курс», все, или на третий. Не, ни на третий, на второй, третьего курса у нас не было. Вот. У нас только 2 года мы учились. Это ж институт был двухгодичный. Он не был 4-х годичным, не был. Два года только учились.

С.Г. – А преподаватели на каком языке у Вас? Ну, русский или украинский? Щ.Г. – На русском языке. Историю преподавали на русском языке. С.Г. – Ясно. Щ.Г. – Психологию на русском языке преподавали. С.Г. – Все у Вас в основном на русском было? Щ.Г. – Да. С.Г. – Так. А вот где находилось тогда общежитие? Вы не помните? Щ.Г. – Общежитие находилось на площади. Вот, где сейчас горсовет, там было

здание, сейчас его нету. Там находилось здание такое и там находилось общежитие институтское.

С.Г. – Студенческое? Щ.Г. – Студенческое, да. С.Г. – А вот где преподаватели жили? Не знаете? Щ.Г. – Где преподаватели жили? Понятия не имею. С.Г. – Ну, общежития не было? Щ.Г. – У преподавателей квартиры были. Они жили в своих квартирах. [...] У нас

были демонстрации. Всегда мы готовились к этому. Ну, это совсем другое время было. Мы ж все были комсомольцы. Все. Все по-другому было… Мы с удовольствием ходили в институт. [...] Мы такие были счастливые, что мы получаем стипендию! Встречались... Чтоб где-то кто-то дрались, где-то кто-то гулял — у нас такого не было. Ничего этого не было. В студенческом общежитии порядок был. Строго очень там — не зайдешь без того, если тебя не знает эта, так она тебя не пропустит (консьержка) в общежитие. Там был порядок у нас и в институте.

С.Г. – А вот когда Вы заходили... ну вот заходите в корпус, там где Вы учились, там сидел, ну, например, охранник или кто-то? Чтоб следил за тем, чтобы посторонние не заходили в университет? Только студенты?

Щ.Г. – Ой, я даже этого уже и не помню. Не помню. Знаю, что у нас была вешалка. Мы приходили, сразу раздевались, сдавали все на первом этаже и уходили. Значит там кто-то сидел, кто-то дежурил на первом этаже. Наверно ж они и следили, чтоб никто посторонний не заходил. Я сейчас даже этого и не помню, следили они за этим или нет.


512

Ну, по-моему тогда такой необходимости не было. Хотя заходили туда, и к нам же приходили, кто-то из знакомых приходил. Не знаю. Ну, как-то у нас все спокойно было.

С.Г. – Ясно. А у Вас в аудиториях были просто парты или ступенчатые аудитории? Щ.Г. – Нет, нет. Парты, парты. С.Г. – [...] А вообще был только один корпус тогда, да? Щ.Г. – Один корпус, один. Был один корпус… Воспоминания! Помню за всех,

особенно учителей вспоминаю. Особенно этот Зевс у нас был. Он такой пожилой человек был, красивый, седой, волосы такие волнистые были. И он такой Зевс... мы представляли, что он на горе Олимп. Да. Декан у нас был очень внимательный, если кому-то плохо или что, или не пришел кто-то, он обязательно… Да, вот был такой случай. У нас в общежитии девочки потравилися. Отравились чем? Цветами. Им мальчики подарили букет лилий. И они ж поставили себе на ночь эти лилии. И на утро никто из этой комнаты не пришел на занятия. Пришел декан и конечно: «А в чем дело? А как? Какая комната?» «Такая-то». Моментально он послал нашу старосту. Она пошла узнала, а девочки лежат без сознания. Тогда им помогли, конечно, там скорую вызвали. Они оказывается отравились этими лилиями. Большой букет лилий. И они отравились. Вот это был такой случай. Ну, это такие, не касающиеся учебного процесса. Да. Экзамены у нас были, проходили, ну, это учебный процесс. Готовились к этим коллоквиумам. Это ж сидели целыми вечерами в этих методкабинетах. Готовились. Ну, каждый старался, если коллоквиум, тот примет участие, выступит там. Ну, так.

С.Г. – Аудитории у Вас назывались или никак не назывались? Щ.Г. – Аудитории. С.Г. – Нет. Ну, в смысле по нумерации шли? Щ.Г. – А я не знаю, нумерации у нас никакой не было. Нет. Знали, что это мовно-

литературный, там — физмат, там — историки. Это мы знали. Ничего я тебе и сказать не могу, ну воспоминания теплые, очень хорошие. Потому что это была молодость, потому что это было самые лучшие годы наши! Учиться. Принимать активное участие, если там надо что-то, подготовиться к празднику, убрать двор или что. Все безо всякого, никаких отговорок. Все бегом все это делали. Это так было.

С.Г. – А у Вас не проводились соревнования какие-то (спортивные там или что-то на подобии)?

Щ.Г. – Ну, знаешь, может спортивные где-то там и были соревнования, но как-то я не участвовала в этих соревнованиях, так что я не спортсмен была.

С.Г. – Ясно. Спецгрупп у Вас по состоянию здоровья не было? Щ.Г. – Никто даже не знал, у кого что болит. Ничего не болело. Все были молодые,

веселые. Занимались. В школе я занималась физ-рой, всегда выступали мы в пионерском дворце. Раньше были модные пирамиды. А я была худая очень и легкая и я всегда аж на самом верху этой пирамиды. Пригласила маму, а соревнования были в Пионерском дворце — храм для нас, это еще в 10-х классах. Выступление, а я на самом верху, а мама сидит и вдруг тишина в зале и мама кричит: «Галя, встань оттуда!» [Сміється]. Я вот такая была.

С.Г. – А у Вас был в институте буфет или столовая? Щ.Г. – В институте столовая? Буфет, буфет был. С.Г. – А где он находился? Щ.Г. – Вот этого я уже и не помню, бо я никогда туда не ходила в тот буфет. У

меня такой возможности не было по буфетам ходить. Наверно что-то ж было... не знаю, не помню. Столовая студенческая, конечно ж, была, только она была не в корпусе техникума, ой, не в здании института. Студенческая столовая, где она была? Не знаю, не помню. Студенты ж питались в столовой, конечно, а где она была?

С.Г. – У Вас тогда кто хотел жил в общежитии? У Вас всех селили, да? Щ.Г. – Все, все жили в общежитии, кому надо было, все жили в общежитии. По

квартирам никто не жил. В нашей группе по квартирам никто не жил. Жили все в общежитии. Там человек 7 у нас было таких, что жило, а то все городские были... Мы


513

очень уважали его (преподавателя по стрельбе), такой человек был, военный. Мы все пулемет разбирали. Это ж тогда интересно было. Мальчишки собирались если стрелять... пулемет... так мы куда-то выходили за город, где-то там стреляли. А из винтовок так это стреляли прямо в коридоре института. Занятия проходят, а мы потихонечку, чтоб никому не мешать, стреляем. Когда в меня стрельнули, я аж закричала. Тогда нам Шипилов все время говорил Марине Емец: «Марина, скажи мне, пожалуйста, как ты лежала, куда ты, как ты винтовку держала?» Она говорит: «Вот так». «А как же ты выстрелила, что счеточка попала обратно?» «Не знаю». И вот мы так смеялись всегда: как же это так получилось? Да. У нас зала такого не было, потому что мы в коридоре стреляли, если бы был такой зал, где стреляли. Много было женщин, которые почему-то не учились, а потом вот в нашей группе, у них уже детки были маленькие. Они учились, только не заочно, а учились с нами вместе на курсе. Очень такие женщины умные были. Всегда нас молодых учили, молодцы. Да. Когда-то там в институте и туалет внутри был, теперь, наверное, нету.

С.Г. – Есть. [...] Щ.Г. – Да. Дворный туалет был у нас. Был на улице. Здание маленькое. Там у нас

библиотека была школьная. Спортзал.

2008 р., січень 21. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Щербиною Галиною Опанасівною, 1921 року народження, мешканкою м. Бердянськ, проведене Сопотницькою

Ганною Юріївною (БДПУ).


514

ІНТЕРВ’Ю З БОРИСОМ ДАВИДОВИЧЕМ ПРАЙСМАНОМ

Лиман І.І. (далі – Л.І.) – […] Борис Давидович, Вы какого числа и года рождения? Прайсман Б.Д. (далі – П.Б.) – Я 30 марта 1919 годаа. Л.І. – А родились...? П.Б. – В Киеве. Л.І. – В Киеве. И образование получили тоже в Киеве? П.Б. – В Киеве, в центре самом, рядом. Главное, в Киеве, конечно. Л.І. – А аспирантуру заканчивали? П.Б. – А аспирантуру заканчивал вместе с психологией… В Киеве, конечно. [...] Л.І. – А в каком году закончили? П.Б. – В каком? Я же приехал сюда в 53, что ли... [...] Прайсман Д.Б. (далі - П.Д.), син – Нет. Он приехал в 50-ом. [...] Л.І. – Вы в первый раз тогда приехали в Бердянск, до этого никогда не были? А

почему в Бердянск? П.Б. – Послали. Л.І. – То есть распределение? П.Б. – Распределение. Причем я считал, что я поеду и уеду, но когда приехал, мне

предложили вот эту квартиру. А в Киеве там была однокомнатная квартира. П.Д. – Тебе не предложили, а пообещали. П.Б. – Не пообещали… П.Д. – Па, ты ее когда получил? В 59 году. [...] Л.І. – А там, в Киеве, ничего не обещали, когда Вы ехали сюда? Просто место

работы и все? Ни квартиры, ничего не обещали? П.Б. – А там нет, там же ж Министерство было. Документ. И все. И послали сюда.

[...] Л.І. – И какая это была кафедра? П.Б. – Кафедра педагогики и психологии. Л.І. – А помните кого-нибудь, кто уже там работал, когда Вы пришли? П.Б. – Я не помню щас. Возраст. Л.І. – А директором был Леоновский… П.Б. – Леоновский, да. Л.І. – Леонид Евменович. П.Б. – Нет. Как-то по-иному. Л.І. – А что это был за директор; вот какой он был, директор? П.Б. – Нормальный. Впечатление осталось нормальное. Общался с сотрудниками.

Помогал, как мог, вот. И вот почему у меня такое впечатление? Что когда я хотел ехать, позже, то мне дали здание.

П.Д. – Квартиру. П.Б. – Квартиру. Я уже решил: никуда. Л.І. – Ну это было в 59-м, позже. А сразу, когда приехали, снимали квартиру? П.Б. – Ну да, снимал. Углы, квартиры, комнатки. И все такое. На… П.Д. – Последняя хозяйка жила по улице Горбенко, дом 12. П.Б. – По Горбенко, Горбенко. [...]


515

Л.І. – А сами приехали сюда или с семьей? П.Б. – Я приехал сам. А года через два я перебрался сюда. Ездил в Киев эти два

года, а потом я их привез сюда. П.Д. – Даю корректировку. Приехали мы в 62-м году сюда... Нет, приехали в

ноябре сюда 61-го. Л.І. – А до этого разделена, получается, семья была? П.Д. – То есть ездил туда-сюда. Мы сюда на лето приезжали к нему, на три месяца.

Потому как мама работала учительницей тоже. У нее были два месяца с половиной свободных. И вот это мы здесь лето все вместе. Там же у хозяйки жили.

Л.І. – То есть больше 10 лет, получается, Вы жили отдельно от семьи? П.Д. – Да-да-да. П.Б. – Да. Я ездил к ним туда, а они сюда. Летом они ездили сюда. А зимой… П.Д. – На этой почве были неудобства. Л.І. – Но это же и с работы нужно отпрашиваться? П.Д. – Ну да, каждый раз. Л.І. – Или Вы в командировки как бы ездили? П.Д. – Нет, командировок там практически не было. Л.І. – Да, это тяжело. А заведующим кафедрой Вы сразу стали, когда приехали? П.Б. – Когда приехал — сразу. [...] Л.І. – А до этого кафедра существовала? П.Д. – Ну на ней не было ни одного психолога. [...] Л.І. – А до Вас помните кто был заведующей кафедрой? До того как Вы приехали? П.Б. – Щас не припомню. Л.І. – А тема Вашей диссертации? О чем была диссертация? П.Б. – Диссертация была о литературе. Школьных, школьных учащихся.

Психология, усвоение знаний. Что-то такого порядка. Л.І. – Вот Вы приехали в 50-м году. Сразу работали в том корпусе, где и сейчас

университет? Или он еще закрытый и не отремонтированный стоял тогда? П.Б. – Не работал… П.Д. – Дюмина. П.Б. – Дюмина… П.Д. – И Карла Маркса. П.Б. – И Карла Маркса. На углу. Там здание такое было одно, и там был институт. Л.І. – И все факультеты в этом здании или они разбросаны были по городу? П.Б. – Так не было столько факультетов. [...] Л.І. – А кабинета у завкафедрой отдельно не было? Вы были вместе с

остальными? В одной комнате? П.Б. – Да, да. Л.І. – У кого были отдельные кабинеты в этом здании? П.Б. – Наверно, только у директора. Л.І. – А сколько этажное там было здание? П.Б. – Одноэтажное. Л.І. – Одноэтажное? И вот весь институт помещался в одноэтажном? П.Б. – Нет, институт был по разных местах. Но руководство и там некоторые

учебные классы все были там. И я тоже в том числе. Л.І. – Какой был нынешний главный корпус тогда, вот когда Вы приехали? Он

сгоревший еще стоял? П.Б. – Тот — да. Да, он стоял, но внутри он был разрушенный, и при мне его

ремонтировали. Л.І. – Силами студентов? П.Б. – Нет. Вы што?! Нанимали. Нет, разве студенты смогут такое здание... [...]

Несколько лет учились они главным образом вот там, где я Вам говорил. На углу там здание и в других местах. А потом открыли этот самый, здание… Отремонтировали.


516

Л.І. – Вы туда уже не возвращались? П.Б. – Нет. Л.І. – Там ни пар не было, ничего? П.Б. – Нет, не возвращались. Но тут, в этом новом здании, там были, но кроме вот

этого главного здания, были и другие поменьше, к морю туда. [...] Л.І. – С первых лет, когда Вы приехали в Бердянск, с кем Вы работали? [...]

Козетова не помните? П.Б. – Козетов, да. Был. Василий Васильевич Козетов, да. П.Д. – Так, подожди… Юфит. П.Б. – И Гончарова. Знаю. [...] Л.І. – И когда Вы приехали, какое было впечатление о людях в институте? Вот

понравилось Вам сразу или захотелось сразу уехать? П.Б. – Я все время мечтал вернуться в Киев. Но я Вам повторяю, когда мне дали

вот эту квартиру… Л.І. – Ну это да. А почему мечтали вернуться в Киев? П.Б. – Ну Киев — это Киев. [...] Здесь что? Уже щас вот появились какие-то

здания. А тут было совсем как деревня, вот. Л.І. – То есть Бердянск Вам сначала так не особо понравился? П.Б. – Не понравился. [...] Но делать нечего было. П.Д. – Говорил, что здесь были страшнейшие бури пыльные. [...] Я думаю, он

вообще не понимал, куда он едет. П.Б. – Вот… Думал, что вернусь в Киев. П.Д. – Семья образовалась в 45 году. А в 50-м пришлось расстаться, сам

понимаешь. Значит, моя старшая сестра родилась 26 апреля 50-го года. [...] Л.І. – Все другие Ваши коллеги жили по квартирам тогда или в основном уже им

институт дал где жить? П.Б. – Нет. Институт, институт не имел тогда квартир. В общем, институт не давал

квартир. Так устраивались. [...] Л.І – А вот со студентами, кроме учебы, чем Вы занимались, когда только

приехали? Была какая-то нагрузка общественная? П.Б. – Ну да, конечно. Кроме того, я помню, что мы ездили к заочникам. Л.І. – По селам? Или… П.Б. – Не по селам. А на пункты. Скажем, Мелитополь. П.Д. – Мариуполь. П.Б. – Мариуполь. Вот, значить, ездили там те, которые у нас учились, а жили там.

К нам приходили… Л.І. – А часто ездили? П.Б. – Летом особенно. Довольно часто. Жили в разных же местах. Л.І. – И много вас ездило? По одному человеку или собирались? П.Б. – Нет, нет, по несколько человек. Разные ж предметы. Л.І. – А надолго? П.Б. – Нет, приехали на час. Ну на консультацию приехали. И дали консультацию

и вернулись. Л.І. – А институт давал транспорт? П.Б. – Нет. Л.І. – А как ездили? П.Б. – Платили. Но они это... Но мы билеты брали. [...] Л.І. – Заочников было очень много тогда? П.Б. – Не. Всех было не очень много. По сравнению с тем, что можно сказать. [...] Л.І. – А в основном приходили учиться сразу после школы или со стажем работы,

вот в те первые годы, когда Вы здесь были? П.Б. – Первые годы приходили со школы. А вообще-то говоря, были же ж заочное

отделение и прочие, то там были и те, которые работали в школах. [...] Но были всякие. Были и взрослые, то есть старые уже. Так сказать, старше меня.


517

Л.І. – А вот Вы приехали, какой был распорядок Вашей работы? Вы с утра до вечера проводили в институте или приходили раз в несколько дней?

П.Б. – Ну как расписание было, так я и ходил. [...] Ну, честно говоря, ну не каждый день, но часто. [...] На пары вот, когда по расписанию, тогда я приходил.

Л.І. – А вот как заведующий кафедрой Вы не должны были там постоянно находится?

П.Б. – Нет. Заведующий кафедрой не должен был. Там же здание было такое, что негде было располагаться.

Л.І. – Но у кафедры была отдельная комната? Или нет? У Вашей кафедры. П.Б. – По-моему, нет. Л.І. – Где ж вы собирались? Если нужно заседание кафедры провести? П.Б. – Там были не наши, там были общие. [...] Общие, и там, значит, собирались

на заседания, на это… [...] Л.І. – А практики какие-то были со студентами в те года, вот только Вы пришли? П.Б. – Ну они ж уроки давали. Педпрактика, конечно. Л.І. – Но Вы не руководили, это были другие преподаватели? П.Б. – Нет, почему другие? С какими-то там я был. А с другими — другие. Как-то

назначали. Л.І. – А как Вы проводили педпрактику? П.Б. – Педпрактика. Так руководил действительно. То есть давал советы. Они у

меня спрашивали, как это проводить, и они это делали, так что было все нормально. Л.І. – Вы ходили в школу с ними? П.Б. – И в школу ходил с ними, да-да. И когда они давали уроки, на уроки ходил к

ним туда в школу. [...] Л.І. – А научная деятельность института того времени? Вот книги какие-то

издавали в институте? П.Б. – В институте не издавали. Они издавались.… Скажем, лично я в Институте

психологии в Киеве. Вот там я печатался. И туда подавал свои работы, их печатали. Журналы были педагогические тоже. Печатали там вот.

Л.І. – Но своего журнала институт тогда никакого не издавал? П.Б. – Нет. Институт нет. Своего нет. Л.І. – Студенты тогда вообще статей не писали? П.Б. – Я не помню, шоб студенты писали. [...] Значит, вначале был учительский

институт. Учительский институт… Учились два года там с чем-то. А потом получилось педагогический, там 4 – 5 лет.

Л.І. – Да. Это в 53-м году он и преобразовался в педагогический. А не помните что-нибудь в связи с этим преобразованием учительского в педагогический, ни празнования, ничего не было, просто поменяли название?

П.Б. – Празнования не было специального. Изменили и все. Ну, чтоб какие-то празнования были, не помню. [...]

Л.І. – А где жили студенты неместные? По квартирам или было общежитие? П.Б. – Общежитие. Были общежития. Было несколько. Небольшие здания. Ни

многоэтажные, как это потом стало, а небольшое зданьице и там комнат столько-то и в каждой комнате по 5 – 6 человек, так что получалось в доме где-то около ста человек, ну меньше немного человек, проживало. [...]

Л.І. – Так там был комендант? Или кто-то старший из студентов был? П.Б. – Нет, из студентов — нет. Там был комендант. Был служащий такой. [...]

Часть жили на квартирах. Часные снимали. [...] Л.І. – За Вашу квартиру институт платил? П.Б. – За квартиру институт платил. [...] Л.І. – А получать зарплату Вы в кассу ходили в институт? Как тогда это было

организовано? П.Б. – По-моему, один раз, но ходил я сам. Была касса, и раз в месяц выплачивали

деньги. [...] Я помню только вот, что, значит, пришел я получать в кассу это самое, стипендию.


518

П.Д. – Зарплату. П.Б. – И мне сказали: «Вам нету». Я удивился: «В чем дело, вот? Что такое?» Л.І. – С директором часто общались? П.Б. – Ну, он нас, во-первых, собирал. А если надо было, так… П.Д. – То есть он был доступный? П.Б. – Он был доступный. Л.І. – То есть Вы могли в любое время, когда Вам нужно… Назначали или просто

заходить в кабинет? Как было это? П.Б. – Нет, ну, если там можно зайти... Ну, спросили: «Можно?» Л.І. – У директора? П.Б. – Да. А если нельзя, так он говорит: «Я занят, придите в такое-то время». Л.І. – То есть записываться наперед не нужно было. П.Б. – Не нужно. Л.І. – Это потому что Вы завкафедрой или любой преподаватель так мог? П.Б. – По-моему, любой преподаватель, а может, ошибаюсь. Л.І. – А студенты, не знаете, могли легко попасть к директору? П.Б. – Легко или трудно, это другое дело. Л.І. – Записываться нужно студенту или вот тоже «заглянул»? П.Б. – Нет, ну, конечно, надо было записываться. Там был кабинет директора, а

рядом сидела секретарь и еще кто-то там. И можно было к ней обращаться, и она устраивала, конечно.

Л.І. – А заместители директора где сидели, в совсем других местах? П.Б. – Конечно, в других, в других, но в одном там завхоз — заместитель по

хозяйству. Л.І. – По учебной работе? П.Б. – По учебной работе — тоже отдельно кабинет. Зауч так сказать. [...] Л.І. – А много было семей преподавательских? Чтоб и муж, и жена преподавали? П.Б. – Было не много, но… [...] П.Д. – Юфит. П.Б. – Юфит, да. И жена. [...] Юфит и Гончар — это муж и жена. А, наверно, были

еще, но я.… Не могу же я все держать в памяти. [...] Л.І. – А где занимались физкультурой студенты, вот когда еще не переехали в этот

корпус старый свой? П.Б. – На улице и, по-моему, был какой-то… П.Д. – Зал? П.Б. – Зал небольшой. Там, где же и другие эти классы, аудитории, там был и

спортзал. Л.І. – Кто-нибудь что-нибудь рассказывал о том, где был институт во время

войны? П.Б. – Та не было его. Л.І. – Его увезли в эвакуацию? Или как? Что-нибудь рассказывали об этом? П.Б. – Нет. Его не было просто и все. [...] Л.І. – А кто историком был, помните? Кто преподавал историю вот в то время из

Ваших коллег? Токаренко помните? П.Б. – Токаренка я помню. Он был одно время заведующим кафедрой. Токаренко,

да. И еще… Не знаю, куда он делся, Токаренко. Исчез потом. [...] А вот Токаренко, по-моему, жена работала.

Л.І. – Тоже в институте? П.Б. – Тоже в институте. [...] Л.І. – Помните случаи, чтобы студентов выгоняли за что-нибудь? П.Б. – Не помню. Л.І. – Отчисляли за неуспеваемость? П.Б. – Наверно, были такие случаи, но я не помню. Конкретно не помню. [...] Та

нет, отчисляли не так сильно, не много, не так часто. Сами уходили.


519

Л.І. – А вообще Ваше общее впечатление о том периоде в жизни института, Вашей жизни? Вот какие остались впечатления?

П.Б. – Очень радостные не остались. Перспективные — тоже нет; но было нормально. Как жизнь шла, так и шла. Работать надо, зарплату получать надо. Работал, но чтобы с таким…

П.Д. – Энтузиазмом. П.Б. – Это я не помню. П.Д. – Должен сказать, что не многие знают, как это действительно у него осталось

в памяти, но на самом деле он работу свою очень любил. И сам процесс обучения. П.Б. – Да. П.Д. – Понимаешь, то есть ему было, наверное, все равно, где преподавать. Сам

процесс нравился. П.Б. – Да. П.Д. – Может быть он… Ну как... после Киева сложновато привыкнуть к этому.

Это давит. Но компенсацией был сам процесс. Ему нравилось заниматься с людьми. Читать им лекции.

Л.І. – Это Вы помните по тем еще временам, по своему детству? П.Д. – И по его словам в том числе. И по тем словам, которые меня сопровождают.

Потому что меня на улицах часто останавливают и первый вопрос: «Как он себя чувствует?» А второй.… Не вопрос, а воспоминание, что «такого лектора просто не помним», вот так. Причем массово. [...]

Л.І. – Студенты боялись Вас или нет? Вот что Вы слышали? П.Д. – Боялись, не боялись, но слушались и вроде уважали. Я могу сказать

следующее, что вот, когда мы приезжали сюда на лето… Сколько мне, было, может семь лет, шесть лет... шесть, наверно. Дочери хозяйки учились в пединституте, старшая точно училась. Она там обсуждала с мамой моей, ну как-то вот в отсутствие папы, и она говорила, что вот приятно ж слушать человека. Вот в этом смысле, понимаешь. А ему тогда было сколько там? Тридцать девять примерно. Так что молодость так у него, так же как и старость.

П.Б. – Мне самому нравилось чтение лекций, я любил и потом, уже когда уже после восьмидесяти лет, так я тоже читал… И сейчас.

П.Д. – Где-то лет пять он еще был задействован, то есть он мог спокойно, без какой нагрузки, просто. [...] Нет, голова у него работает, и когда у него хорошее самочувствие он юморит и все прочее [...]

2009 р., квітень 3. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Прайсманом Борисом Давидовичем,

1919 року народження, мешканцем м. Бердянськ, проведене Лиманом Ігорем Ігоровичем (БДПУ).


520

ІНТЕРВ’Ю З ОЛЬГОЮ ІВАНІВНОЮ ПОПОВОЮ

Демко Н.А. (далі – Д.Н.) – Назовите свою фамилию, имя, отчество. Попова О.І. (далі – П.О.) – Попова Ольга Ивановна. Д.Н. – А девичья фамилия? П.О. – А девичья Мэкк. Д.Н. – Ваша национальность? П.О. – Русская. Д.Н. – Дата рождения? П.О. – 18 год. Д.Н. – Место рождения? П.О. – Город Бердянск. Д.Н. – Какое Ваше образование и профессия? П.О. – Образование у меня 7 классов и рабочий факультет нашого университета. Д.Н. – Ольга Ивановна, так Вы учились в Бердянском учительском институте? П.О. – Да, я в рабочем факультете. Я приходила вечером, я приходила днем, когда у

меня было свободное какое-то время от работы, чтоб я могла заработать деньги и в семью принести деньги, еще и кормежку какую-то; я еще бегала. Я бегу туда — и видно, что я бедненькая, но я всегда была рядом с учителями. Но я забыла их фамилии потому, что я их фамилии и не спрашивала. Они преподавали, а я записывала, скорее всего потому, что мне еще надо было бежать еще в «Синюю блузу», на железную дорогу. Там училась, там работала, там помогала, и у меня круговорот такой был жизни, не сможешь себе представить [посміхається]. Меня уважали за то, что я подчинялась любым вопросам, любым приказаниям, что что-то сделать. Спала я мало времени, я вставала и дома надо что-то делать и туда бежать и сюда бежать, а меня интересовало. Александра Ивановна там была, Зинаида Федоровна там была учитель, но фамилий я не знаю.

Д.Н. – Ольга Ивановна, в каком году Вы учились? П.О. – В 32 – 33 — вот в самые голодоморы были. В «Синюю блузу» ходила.

Оттуда бегу туда, а там Иванников Коля руководил «Синей блузой». Д.Н. – А это агитбригада или что? П.О. – Ну какая агитбригада... Агитбригада такая, чтоб все учились и работали.

Больше никакой мы агитации не вели. Любили своих этих вождей и стремились быть, «хоть в ракету нас запихай», для Родины, для Сталина мы бы полетели — сами бы пропали, а Родину бы защищали. Такие задатки 18 год, я родилась в 18 году и мы такие люди родились, что не боялись ничего. Мы искали даже партизанские отряды, но мы их не нашли. Партизанские отряды были не с таких детей как мы, а постарше, нас бы и не приняли б еще, наверно. Они в лесах там прятались, эти партизаны. Мы такие, что мы очень любили своих вождей, а особенно Бердянск любили потому, что мы здесь родились и общались в школе 7 лет и с девочками и с мальчиками нашей школы. Сейчас уже с кем я училась, я их никого не вижу.

Д.Н. – Ольга Ивановна, кто был старостой в вашей группе? П.О. – Был этот мальчик — Гольдштейн Саша, он еврей был. Гольдштейн. Он

математику мне решал. Надо же было сдавать все эти материалы. Таких экзаменов с нас не очень требовали. Видели, что мы хотим учиться и нас приветствовали. Учителя были


521

мягкие, хорошие к таким детям, которые нуждались очень во всех отношениях жизни. Д.Н. – Ольга Ивановна, какие предметы Вы учили и какие из них были Вашими

любимыми? П.О. – Литература, география, ботаника, труд даже был там. У нас был как

развлечение физическое. Мастерская была и туда мы ходили и смотрели как мастера оттачивают разные самолетики, табуретки делают сами, скамейки делают. Нам нравилось, мы даже сами участвовали, физически поработать. Вот такие мы были, что нас все интересовало. Вот так глазки раскроешь и то хочется, и пятое, и десятое и мотаешься и ухватываешь, что надо, может, в жизни. Я потом дома и табуреточки себе сделала и елку украсила из ничего с таких веток, игрушки сделала и братик мне покрасил. Птичек он начал тоже выпиливать, брат. Я смотрела как в институте преподают старшие мастера и так я отхвачивала где что красиво, хорошо. Хватала для души своей семьи и в окружение своем я тоже старалась делать все хорошо. У меня не было, что б я завидовала, что она хорошо оделась. Я не могу так, значит я уже стеснялась продолжать учебу свою в рабфаке. Там вот в эти годы был рабфак.

Д.Н. – Где Вы жили во время учебы? П.О. – На Пролетарском проспекте. Раньше так назывался, теперь называется

проспект Гагарина, вот эта сторона колонская которая. А тот проспект Пролетарский так и остался.

Д.Н. – Сколько уроков у вас было в день? П.О. – Сколько я могла там побыть, а если я опаздываю, то отпрашиваюсь у

учителя, что я хожу в «Синюю блузу» еще и меня ждут там, я артистка еще сама. Мне говорили: «Ну беги, беги».

Д.Н. – Ольга Ивановна, Вы мне напевали песню из агитбригады. А можно ее еще раз?

П.О. – «На сцену мы вышли общей колонной, Весельем юных наполнен наш шаг. В бой идем против одури сонной И в этот лозунг театр наш Спартак Сейчас мы споем наш спектакль веселый Сейчас здесь улыбки у всех расцветут Петь будем песню деревней весело Нашу песню пусть все напоют. Как много есть у нас курьезов, Много вредных тормозов, Но мы несем оружье грозно: Наш смех и пенье голосов»... И так далее... не буду больше. Д.Н. – Чем Вы еще занимались в свободное время? П.О. – Я сама себе подшивала носочки, стряпала, вязала. Умела мама вышивать

хорошо. У меня даже не было время на это, но я хватала это все. Мне все нравилось красиво все, хорошо. У меня даже есть сейчас еще вот эти крестики, что когда-то мама еще делала. Я храню их до сих пор.

Д.Н. – Ольга Ивановна, в каких общественных работах Вы принимали участие в студенческие годы?

П.О. – В студенческие годы я ж везде была. Вот в этой «Синей блузе», и мне доверили библиотеку, я вела. Доверили мне, я же поступала в комсомол в железнодорожном клубе, я ж в «Синей блузе» была, они меня приняли первой в комсомол. Вот так они немного курировали нашу семью, чтоб ее не обижали. Мама была с 4 детьми, работала на двух работах. Когда мне доверили хлебушек, так я крошки собирала, но никогда не обвешивала никого. Делала так как нужно, каждому человеку нужна крошечка хлеба.

Д.Н. – Ольга Ивановна, какие виды практики были у вас в институте?


522

П.О. – Практики были — нас в село определяли. У нас еще была мастерская, где учили мальчиков всяким слесарным делам, чтобы он мог со стамеской поработать, вычесать эту доску как следует. В школе и в рабфаке тоже такое было, что б дети немного думали, что им понравиться навыки их жизни, что их интересует. Надо при каждом учебном заведением проявить ту жизненную деятельность, которая им пригодиться дальше. Это мое предложение. У нас это было и в школе хорошие мастерские, и там был куточок, где привлекали, но у меня не было времени особо. Все равно я немного, говорю, что из веток, из листьев мы вырезали, красили и одевали эту елку. Мой братик, Ванечка, тоже красил эти веточки, и вырезали и клеили, а сами делали клей с этого дерева, клей брали и приготовляли клей и клеили это, елочка у нас была. Купить мы не в состояние были, а елки здесь не росли.

Д.Н. – Ольга Ивановна, где находился учебный корпус и как он выглядел? П.О. – Учебный корпус внутри сейчас университета, внутри. Он тогда был

институт. Мы не в институте были, а рабочие факультеты, рабфак назывался. Там в истории есть, видимо, записи и даже, может, ученики есть в этом музее.

Д.Н. – Как выглядело в то время здание института? П.О. – Аккуратное, красивое, как ни одно здание. Потом кирха красиво выглядела. Д.Н. – Тогда там была кирха или...? П.О. – Да, кирха. По какой улице? По Красной — кирха. Кирха и наш институт, а

больше таких уже красивых зданий не было. Д.Н. – Помните ли Вы какие-нибудь интересные истории, связанные со

студенческой жизнью? П.О. – Нет, историй не было. Нам некогда было. Д.Н. – А практика в селе, Вы рассказывали? П.О. – Практика да, мы сеяли и веяли, старались. Смотрели как они делают; «и я

буду, и я хочу». Интересовало нас все сельское хозяйство и мы убирали, помогали убирать в летнее время. Мы никогда не отдыхали летом, когда все купались, для себя жили... нет. [...]

Д.Н. – Ольга Ивановна, Вы знаете, что было с институтом в эвакуации? П.О. – Я уже там не училась, но он был поврежден обстрелами с моря, были дырки,

но их уже зафиксировали, наверно.

2009 р., квітень 20. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Поповою Ольгою Іванівною, 1918 року народження, мешканкою м. Бердянськ, проведене Демко Наталею

Анатоліївною (БДПУ).


523

ІНТЕРВ’Ю З ЄВГЕНОМ СТЕПАНОВИЧЕМ БЕРЕЗНЯКОМа

Березняк Є.С. (далі – Б.Є.) – […] Там у мене багато «посередньо»б. Я був

посредственним студентом, посредственним. Не претендував… Березняк К.К. (далі – Б.К.), дружина – Так як Луначарський… Б.Є. – Ну, Луначарський два роки просидів в 4 класі. Він був второгоднік

Луначарський, а я не був второгодніком. Це моє приімущество протів етого Луначарського.

Лиман І.І. (далі – Л.І.) –Але Ви три роки навчалися, про три роки згадати, я думаю, є що.

Б.Є. – Да-да-да. Ну що я згадую про Бердянськ? Згадую я: після того, як вчився в Осипенківському вчительському інституті, я довший час не бував у Бердянську. А тоді, коли я став уже, займав посаду начальника головного управління, очевидно, в якихось службових справах я побував у Бердянські. Бердянськ мені дуже подобався. Це уютне таке, таке, таке, привабливе таке…

Б.К. – Курортне. Б.Є. – Містечко на морі. Я пам’ятаю пляж, в Бердянські, бо улітку бував там у

Бердянські на сесіях студентських наших. Пам’ятаю пляж. Пам’ятаю в Бердянські були дуже красиві дівчата. Це я пам’ятаю, дівчат, бо Ви можете повірить, шо був молодший я в той час, да. Пам’ятаю я педагогічний… Не педагогічний, а учительський, інститут. Пам’ятаю, це я уявляю його... Я, на превеликий жаль, після того, коли я потрапив до Бердянська, будучи на посаді начальника головного управління шкіл, я чомусь з якихось причин, очевидно, з моєї вини, я не відвідав навчальний заклад, в якому я вчився, і в мене залишився учительський інститут в такому ж уявленні, таким же, яким він був в 39-му, в 38 – 39-му році. Це така сіра масивна будівля така. Значить, десь три поверхи, по-моєму. [...] Понімаєте, ну оце я запам’ятав Бердянський цей… Осипенківський педагогічний… Осипенківський учительський інститут.

Константінова В.М. (далі – К.В.) – А викладачі? Б.Є. – Ви знаєте, нікого не… Білик не був у вас? Не проходить по ваших спогадах?

Білик. Л.І. – А Білик… Був Білик. Отут же і є [показує на диплом Є.С. Березняка]. Б.Є. – Був? Л.І. – Заступник директора по ВПКП. Це, розумію я, заочне відділення. Б.Є. – От, пожалуйста… Оце його я пам’ятаю. Л.І. – Директором був там Сушко, а потім Ляшенко… Після нього. Ви

закінчували, коли був вже Ляшенко Прохор Андрійович. Б.Є. – А хто підписував? Л.І. – І підписував теж Ляшенко Прохор Андрійович. Б.Є. – Його я й пам’ятаю, його я пам’ятаю. Л.І. – Який, от який він був? Хоть щось про нього... Чи візуально... Б.Є. – Нічого не можу я сказать про нього, але пам’ятаю таке прізвище. Мені

знайоме. Пам’ятаю, що це був ректор. Тим більше він підписував мені диплом. Я маю пам’ятать його. [...] Бердянськ, Бердянськ... Бердянськ мені подобався. Там я... завжди дуже люблю я рибу... кілька, бердянську кільку я запам’ятав!


524

Б.К. – В Днепропетровск привозили бердянскую… Б.Є. – Бердянська тараночка. Б.К. – Ну а я кильку помню. [...] Осетрові з’являлись і я смакував цими осетровими

ще в бердянських їдальнях тоді. Пам’ятаю готель, в якому я жив. Готель — це такий… Одноповерхова хата така звичайна, така трохи, трохи вона примітивна. Але готель, це був готель. В готелі, якомусь такому класному, я не міг, не міг і не мав права жить, бо не мав грошей для цього. Понімаєте, склалася моя доля так, що я потрапив на посаду, високі освітянські посади, не маючи потрібної освіти, не маючи, не маючи законних прав на такі високі посади. Я закінчив педагогічний технікум в Зінов’євску, це Кіровоград, колись називався Кіровоград Зінов’євск. Закінчив педагогічний технікум. А тоді мені не поталанило, значить, я потрапив в школу, у Іванівську школу Кіровоградської області в третій клас учителем. І мене не слухали абсолютно, не підкорялися мені ці дітлахи, третєкласники, третєкласники. Я їх закликав до спокою, до того, шоб вони не кричали, не галасували, не горланили так. Але вони мені на зло робили це все громе і так далі, і так далі. І я, Ви понімаєте, якось побоявся, я злякався школи, злякався. І я з школи дизертірував. По существу дизертірував. Дизертірував з школи. І шо мені далі робить? У мене в Дніпропетровську були добрі мої родичі, рідний дядько, там другий дядько був. І мені порадили вступити до гірничого інституту. Гірничий інститут — це дуже престіжний, престіжний, престіжний навчальний заклад. І мені вдалося вступити до гірничого інституту. В гірничому інституті я закінчив перший курс. Переведений був на другий курс у гірничому інституті. Був на практиці в етом… під Донецьким, був на практиці, практику я проходив на шахті 16/17, посьолок Євдокієвка Будьоновського рудоуправлєнія, Будьоновського рудоуправлєнія. Я пройшов на практиці всіх… всі спеціальності шахтаря, шахтьора — я був откатчиком, був забойщиком, був запальщиком, бурильником був. От всі посади абсолютно. І одержав навіть звання горного мастера. І от я з діпломом горного мастера послє окончанія, після другого курсу інституту, потрапив знову в полосу, так сказать, дуже невигідно матеріально. Матері в мене не було, опіки я ніякої не мав. Я починаючи десь з 14 років прийшов на самоокупаємость полностю. Ніхто мені не допомагав після 14 років і степендія була не значна, і я пригадав, шо я педагог. З повинною прийшов я в обласний відділ освіти Дніпропетровський і вони мене призначили учителем математики, бо я вже курс вищої математики навіть пройшов у гірничому інституті, вчителем математики Веселівської вось… ШРМ, школі робочої… Ні, ШСМ — школа сільської молоді. І от тут я став… з цього я починав, почав свою педагогічну кар’єру, понімаєте. Я потрапив туди в голодні роки в 33, 32 – 33 рік. Я працював у цій школі, я як учитель одержував 6 кг. кукурудзяного борошна на місяць. 6 кг. я ділив по стаканчиках на кожен день і користувався тільки тим, що мені давали у колгоспі 6 кг. кукурудзяного борошна. І оце в оці часи, голодні часи я пізнав дитину, я пізнав дітей. Понімаєте, не дивлячись на страшний голод, на страшну біду, яка нагрянула на села наші, не дивлячись на це, ми в школі готували якийсь суп, із якоїсь чечевиці, якоїсь фасолі якоїсь, з якихось там етіх самих, ще з чогось, не пам’ятаю. Варили цей суп і хворим діткам розносили по домам, хворим діткам, підтримували їх. І ніхто із наших діток, які розносили хворим, будучи голодним, ніхто не посмів скуштувати оцей, оцей… оцю пайку, яка давалася. Оце отака, ну ота душа дитяча, вона мене розтворила, душа дитяча з мене зробила в майбутньому педагога, понімаєте. Я полюбив діток за їх щирість, за їх сердечність, за їх доброту і так далі, і так далі. Оце те, що мене приваблювало на педагогічну роботу. А тоді сталося так, що після голодних років я зразу став інспектором районного відділу освіти. А тоді я був призначений…

Б.К. – Підожди, а заучем? Б.Є. – Заучем… Б.К. – А потом директором. Б.Є. – Обожди, обожди. Обождите, обождите. Это не Ваш жизненный путь, да. А

тоді, а тоді я заучем школи, а тоді директором середньої школи, уявляєте: середньої


525

школи. Нє, будучи вже в Петропавлівці… Да, будучи вже в Петропавлівці, будучи вже на посаді завідуючого районним відділом освіти, я закінчив Осипенківський інститут. І вже Осипенківський інститут давав мені вже хоть якесь право займати керівну посаду, формально він не давав права, але хоть якесь право моральне, хоть би право давав займати цю посаду завідуючого районо. І знаєте, знаменитий, знаменний став для мене 39-й рік. Він може знаменний навіть тим, що я одержав уже все-таки незакінчену вищу освіту. Він став для мене знаменним тому, що я мав щось, але нічого, щось мав, але нічого не мав. Він став знаменним для того, що в 39-му році я був прийнятий в партію. Я став членом комуністичної партії — це велика честь була для людини, для молодої людини. Особливо Ви знаєте, історію знаєте нашу... і так далі. Він для мене знаменний став тому, що я, займаючи посаду завідуючого Петропавловським районним відділом народної освіти, я був нагороджений, нагородженний медаллю «За трудовую доблесть». Номер медалі моєї 3021. Пам’ятаю я номер медалі. Я її одержав з рук Михайла Івановича Калініна в Кремле. Ви розумієте, шо це таке для сільського учителя з якоїсь Петропавлівки попасти в Кремль, і з рук старости всесоюзного Михайла Івановича Калініна получить... Катя, покажи. А ну покажи. Я не ошибся, не ошибся я номером? Номер 3021. Я повторяю: 3021. [Б.К. демонструє кітель з нагородами].

Л.І. – А номер 3021. 3021. Ну це ж треба… Молодець! Б.Є. – Ошибки не было. Б.К. – Нет ошибки. [...] Б.Є. – Так шо для мене 39 рік, бачте, був знаменним. Знаменним він був для мене,

був 39 рік іще чим? Я був запрошений до Центрального Комітету партії і призначений на керівну роботу в освіті, в систему освіти Львова. І я з перших днів звільнення, звільнення, не звільнення, об’єднання Західних областей, став, завідував районним відділом освіти Шевченківського районну міста Львова. А в 40-му році були вибори до місцевих рад, я був обраний депутатом Львівської міської ради і обраний вже завідуючим, призначений на посаду завідуючого міським відділом народної освіти. От у Львові я, так сказать, формував, робив все можливе для того, щоб зробити це місто українським, бо це було місто польське по суті. У Львові в той час, коли я почав завідувати районним, міським відділом освіти було 114 шкіл, з 114 шкіл було три українських, Ви розумієте, три українських. Дві школи початкові українські і одна гімназія українська. Було 14 єврейських, останні польські. Я робив там українські школи, українську освіту. Ванда Василевська написала скаргу Сталіну перед самою війною про ізвращеніє національної політики во Львове городським отдєлом народного образованія во главе з таким-то, значить, колишнім петлюрівцем Березняком.

Л.І. – Да… Б.Є. – Бо я побував і в Петлюри, і у гестапо побував, і в українській поліції

побував. Б.К. – И в своїй тоже. Б.Є. – Я скрізь побував. Оце для мене був знаменний цей рік, знаменний. Він був

повчальним для мене цей рік. Він був дуже відповідальним цей рік. І тільки після закінчення війни я одержав вищу педагогічну освіту уже екстерном, я закінчив педагогічний інститут.

Б.К. – У Львові. Б.Є. – А тоді, а тоді, а тоді, а тоді після того пішла біографія, яка єсть у цьому

збірнику [вказує на свій трьохтомник, подарований БДПУ]. Я її розповідать Вам не буду. Л.І. – А є питання. [...] А чому саме спеціальність географія? Бо Ви казали, що

математику викладали. Б.Є. – Нє, Ви знаєте, шо я географію дуже шанував. Географію я просто любив, як

предмет. Я дуже шанував географію. А вже вищу освіту я здобув історичну. Історик за фахом. А тоді я став в тридцять…, я вже тоді після війни на підставі опублікованих праць я вже став кандидатом педагогічних наук. ВАК Московський дозволив мені захист по опублікованим працям в університеті Київському, я захистився в 68 році. Я став кандидатом педагогічних наук в шістдесят.... Ой, нє. В якому? В якому році? В 68-му.


526

Л.І. – А чому далі географією не займалися? От як закінчили в Бердянську (Осипенко) географію.

Б.Є. – Понімаєте, я уже став, так сказать, руководящим роботніком просвещенія. Я вже з керівної посади не сходив ніде. До самого кінця мого життя. З керівної посади.

Л.І. – А ні з ким не підтримували потім стосунків з Ваших однокурсників? Б.Є. – Нє-нє-нє-нє-нє. [...] Л.І. – А на довго приїжали на сесію? Ви кажете: в готелі жили? Довго там жили? Б.Є. – Сесії, звичайно, були протягом 20-ти днів, місяця, місяць. Я не пам’ятаю...

кільки разів був на таких місячних там сесіях, на 20-тиденних, не пам’ятаю. Кожного року було дві сесії, як правило, літня і зимова сесія заочников, для заочників. Я приїздив, як правило, двічі на рік. Скільки разів я там був, чотири чи шість чи п’ять разів, я не пам’ятаю, не щитав, не щитав.

Б.К. – Война вибила все. Л.І. – От ви, студенти, які приїзжали, де ви харчувалися? Там їдальня була в

інституті чи кожен сам їв? От як це було організовано? Б.Є. – По-моєму, ми самі вирішували ці питання. Я знаю, шо в гостініцах було

дуже важко з місцями, в гостініці. А я по натурі своїй, я, значить, такий, мене не покидало чувство гумору. Почуття гумору не залишало ніколи. І зараз навіть тоже. Я в такому віці дозволяю собі інколи речі, коли кажуть: «Ти диви який дід старий, він ще придумує якісь такі хохми!» Я пам’ятаю, що я з Сидоренком потрапив на сесію і не було двохмєсних номеров, а були такі по 6 ліжок там чи по 10, якісь гуртожитки. І я підійшов до адміністратора, і говорю, шо зі мною єсть людина, яка дуже небезпечна тоді, коли вона спить. Я кажу: «Оця, він». Я кажу: «Он він стоїть цей Сидоренко — директор школи. Он він стоїть і я вам так по секрету скажу, що він може підняться і щекотати сусіда свого і так далі». І вона мені помогла. Вона найшла мені двохмісну кімнату, двухмєстний номер. Оце я запомнив целейшим образом. В этой гостинице не было двухместных номеров. І я адміністрацію, значить, одурив. Сказав, значить, шо «со мной очень опасный человек, спутник мой, поэтому дайте нам на двоих, дайте нам номер».

К.В. – А спутнику Вы потом признались в том, что Вы сказали? Б. Є. – А, да-да! Я Вам скажу, у меня были такие вещи. [...] Я любил всегда шутку.

И поэтому Бердянск мне запомнился даже потому, что я этого директора сделал таким ненормальным из-за того, чтобы получить место в гостинице. [...]

2009 р., квітень 22. — м. Київ. — Інтерв’ю з Березняком Євгеном Степановичем,

1914 року народження, мешканцем м. Київ, проведене Лиманом Ігорем Ігоровичем та Константіновою Вікторією Миколаївною (БДПУ).


527

ІНТЕРВ’Ю З ГАЛИНОЮ МИХАЙЛІВНОЮ КИРИЧЕНКО

Дерман І.П. (далі – Д.І.) – Назвіть своє прізвище, ім’я і по батькові. Кириченко Г.М. (далі – К.Г.) – Кириченко Галина Михайлівна. Народилася в 1930-

му році в селі Новотроїцькому Бердянського району Запорізької області. Д.І. – А Ваше дівоче прізвище? К.Г. – Лактіонова. А я Кириченко сказала? Д.І. – Да. К.Г. – [Сміється]. Лактіонова. От забула… Д.І. – А яка Ваша освіта і професія? К.Г. – Освіта вища. Закінчила інститут. Професія — біолог. По спеціальності —

біолог. Д.І. – Чи навчалися Ви в Бердянському педагогічному технікумі або Бердянському

вчительському інституті до 1953 року? К.Г. – Закінчила я десятирічку в 1950-му році. В 50-му році я поступила в

Бердянський інститут. Раніше він називався Осипенківський інститут. Педагогічний інститут. В зв’язку з тим, що село Обі…, той, Осипенко. І там же ж живе та льотчиця, Героїня Радянського Союзу. І от в честь неї було перейменовано так інститут. А вже в 1952-му році, коли… Поступила в 50-му році і закінчили в 52-му. І от до 52-го року отут ішло в них, як залишить назву Бердянському інституту. І таки вирішили, шо місто Бердянськ, стоїть на річці Берді і от внаслідок цього перейменували його на Бердянський інститут. Тільки інститут педагогічний. А в якому році, я вже не пам’ятаю, його назвали університетом…

Д.І. – А який факультет Ви закінчили? К.Г. – Природничо… Природничо-географічний. Д.І. – Кого з викладачів пам’ятаєте? Що саме про них пам’ятаєте? К.Г. – Пам’ятаю я біологів своїх. Бабаскіна. Ну ім’я їх я уже не пам’ятаю.

Портянко, Лошаков, Рубан. Ну Рубан політич… політекономію у нас викладав. А оці учителі весь час були з нами. Вони що вели практичні заняття з нами. Їздили разом на практичні заняття на нашу ділянку. Завжди з нами вони були поруч. Шо треба вони з нас спитали, а шо нам необхідно, значить ми зверталися до них по допомогу. Умови наші навчання були не дуже важні. Сам інститут був обикновенною, звичайною, звичайним будинком, як у селі, кам’яним, де була тільки одна зала, ми тіки проводили там... лекції нам читали. А проводить практичні заняття, ну точно як ото, знаєте, літні кухні будують, ото такі зданія для того, шоб ми проводили практичні заняття. Практичні заняття в нас... були повністю забезпечені ми усім необхідним. [...] Що саме? І гербарії там були, і живий матеріал був, особливо по зоології. На зимовий період нам заготовляли бочки цих… жаб, шоб ми проводили практичні роботи. Звичайно на оці практичні роботи викладачі звертали особливу увагу і говорили нам: «Ви як біолог…». Сільські вчителі, ну ці учні, як кажуть студенти, ми не такі, знаєте, ну високого мнєнія о сєбє, а ми були простими. Принесли нам, поклали… Ні, нам даже не приносили, банку наловили, ото поклали тути цих жаб, бери сам і лови [сміється], а вони ж такі слизькі, вискакують з рук, ловимо, а тепер… Усе в нас там, приладдя все було, куди її покласти, чим приколоть, чим зарізать. Все роздивиться. Все забезпечення повністю було. Ну, звичайно, дуже нам говорили


528

багато разів, що «ви викладачі, ви не повинні боятися живих оцих тварин, бо ви ж викладачі, повинні дітей тоді під час уроків навчать і показувать як може…». Ну вони, каже, ловлять і ужів, і риб, і раків, шо ви хочете, ну будову їхню внутрішню, звичайно, вони не знають. Зверху там вони назвуть, ну все рівно, де хвіст вони вже називають повністю оте, шийну частину, а це ж уже не правильно. Це ми особливо по зоології, по ботаніці ми більш… у нас були гербарії. І домашнім завданням нам на літні канікули давали, щоб ми самі виготовляли гербарій для школи. А багато на екскурсії нас водили, особливо у парки; дуже красиві були ту посадки, причому різноманітних порід цих дерев було багато. От коли ми ходили як раз на екскурсію по цьому парку, там лісок був, весь час збирали і листя, збирали квітки, квітки і засушували. Робили гербарії, а потім уже в літній період, коли ми все це вже поробимо, оформимо, привозимо і у нас приймають роботу і зачьот ставляють. Тоді залік обов’язково по роботі.

Д.І. – А декана свого пам’ятаєте? К.Г. – Декан був в нас Сватенко, який викладав географію. Да. Була добра людина.

Він такий був шутливий. З нами шуткував. Ну вже ж дорослі люди були. Шуткував з нами. Багато свого розповідав. «Тоже ж — каже, — я вчився так як оце й ви». Ну умови ж тоді були, знаєте, не такі як оце зараз. Дуже погані умови були. І не було ж де жить, наймали квартири. Квартири тоже дорогі були. Надо було й гроші заплатить. А умови життя дома пагані були. Но як би не було, ми старалися вчиться. Поступали, як кажуть, своїм умом. Не було такого як по десять кілометрів машини стоять. Це в Мелітополі я як училась, літом як приїжаємо і ото ж десятикласники кінчили ж уже школу і поступать, так машини десять кілометрів стоять. Зайшов папа в деканат, поклав на стіл, а тоді… Це воно вже сюди не відноситься. [...] Ага. І тоді ото як приїжаємо, то яка група, яке прізвище оце написано, оцінки їхні. І ото двойка, двойка, двойка, двойка, двойка, двойка. Було чоловік п’ять-шість. Двойки. Оце ті, шо гроші заплатили. І виключають тоді з учи… інститута. Все. Отак. Так шо ми своїм умом поступали. Не було такого, шоб батьки. Та батьки гроші візьмуть, як тоді не давали гроші?

Д.І. – А ректора пам’ятаєте інституту? К.Г. – Кого? Д.І. – Ректора? К.Г. – От, Ви знаєте, не пам’ятаю. Не пам’ятаю. Тоді не називався він… Д.І. – Директором. К.Г. – Директором, оце як тоді в школі. Вже пізніше, як поступила туди

продовження у Мелітопольському, там уже ректор називали. Там ректор. Там наші вчителі, викладачі звідсіль. Зозуля уже працював, і оцей Бабаскін, шо я Вам казала. На екзамен я приїхала. Ото зайшла сдавать екзамен, коли ото заходе, каже: «Наша випускниця». Так шо тут уже місця не було для таких людей, знаєте, вони шукали собі роботу кращу.

Д.І. – А скажіть, хто з викладачів був улюбленим? І чому? К.Г. – Ну, улюбленим у нас був оцей, шо бі… ботанік, Портянко. Ми з ним же весь

час були на практиці, на ділянці оцій самій. Іздили. І він ото з нами як з товаришами. Ну шо ми такі ж вже, счітайте, як викладачі. Допомагали. Ми з ним дуже любили їздить. Це розказував історії всякі у його житті. Як він учився. Каже: «ви хоч трошки одіті та обуті, а ми тоді — каже, — зовсім ходили…». В важких умовах тоді вобщє учиться, но учились. Не так як зараз: не хочуть учиться ніяк, і підручники є. А тоді ніяких підручників не було. Ото шо записали... Ну хоч спасибі їм: не спішили, лекцію як вони читали, викладали, так вони не спішили, старалися, шоб ми записали, бо знали, шо нам ні з чого буде вчить. І оце… тим шо послухаємо і запишемо, бо те шо послухали можемо забуть, бо багато предметів, старалися дать нам хороші конспекти. Оце цими конспектами ми користувалися. А конспект на чому писать? Нема на чому писать конспект. Не було де купить зошитів, не було. То писали на газетах, де ото між строчками. А тоді вже стався, як ото де який родич, так ото напишеш лист, шо може в вас там хоч які блокноти там є. Так у мене брат був воєнний, старший, так він мені як приїзжає в отпуск — привозе. Так


529

я ото хоч користувалася цим. Шо в мене були. Так ото довго вони держалися в мене оці конспекти, в цих же блокнотах. А так же ж не було нічого. А ручки? Це нада було ручку ж брать і чорнильницю писать. Не було такого як оце зараз. Олівцями писали хімічними. Шо було, тим і користувалися.

Д.І. – А бібліотека в інституті була? К.Г. – Слабенька була бібліотека. Дуже слабенька. Уже як підуть студенти, так

порозбирають, бо як би, знаєте, як кажуть один факультет був, а тож багато предметів то читать, і ми забираємо, а то ж другі прийдуть, а другим уже немає. Була паганенька, ну дуже паганенька бібліотека. Користуватися було важко нею.

Д.І. – А хто у Вас був старостою в групі? К.Г. – У нас старостою групи була жінка вже заміжня, дочка в неї була. Ірина…

Казала той раз, уже й забулась. Добра душа була. Грала на тому, на гітарі. Завжди в нас було весело на тому, як оце урок закінчиться, лекція. Не урок, тоді ж уроків не було, лекція. Закінчиться, зразу за гітару, співаємо, розмовляємо, сміємося. Яке трудне оце заняття не було, а у нас радість була, розумієте… Шо ми їли? Гарбуз, буряк, крупу кукурудзяну. Оце у нас такі харчування було. А тут же в інституті тільки був буфет. І продавали ото там то пиріжок спечуть, то ще щось таке. Продавали, ото ми на обід як раз… а то тут близько був цей базар. Ми ідемо оце на навчання, зайдемо на базар, ото по стакану сметани, ото візьмем стакан сметани, пиріжок і поки дойшли — поснідали [сміється].

Д.І. – А у Вас у групі був куратор? К.Г. – Не було, не було тоді кураторів, не було. Оце більше всього секретарша

руководила, то шо нада, вона ото оголошення напише. І ото каже: «Читайте, до вас відноситься». Оце вона найбільше користувалася цієй повагою викладачів, і ото вона завжди старалася…

Д.І. – Це секретар із деканата? К.Г. – Га? Д.І. – Це секретар з деканата? К.Г. – Да. Це секретар деканата. По всіх питаннях ми до неї зверталися. Вона

відповідала. Вона молодець була. Вона молодець була. Д.І. – Скажіть, які предмети Ви вивчали? К.Г. – Ну політекономію, це як обично. Конспектували, як обично. Давали

спеціально конспектувать. Да. Вивчали ботаніку, вивчали зоологію, вивчали анатомію. Да. Географію вивчали. Ну і оці предмети, ті що відносяться до нашого, як кажуть, те, шо мені нада по спеціальності. Хімію вивчали. Здавали раз.

Д.І. – Який був улюблений предмет? К.Г. – [сміється]. Я любила цю… біологію, ботаніку, зоологію. Того шо там оце

живі були тварі. Ну все рівно якось цікаво було його, той, взять у руки і близько роздивиться. Бо так не дуже брали його, так же. Тож і ловили раків, гадюк, чи як їх, хотіла швидко сказать, ящірку. Не дуже й піймаєш, оце таке той, я любила, шоб розрізать, подивиться шо воно таке, яке воно, і ото ж тут навчилися і дома так робили. Тоді вже як приступила до роботи займалася цим. Приносили. Я скажу: «Отака тема на слідуючий урок буде, нада отаку й таку наочніть». Приносять хлопці, ловлять й приносять. Оце тобі принесуть... Принесли колись ужа, так дівчата усі на вулиці були.

Д.І. – А скажіть, а де Ви жили під час навчання? К.Г. – Під час навчання — на квартирі. А не було ніякого гуртожитку для

студентів, а кожен студент, який приїжав сюда, тільки були на квартирі. Ну я, наприклад, не далеко тут живу... жила. Я їздила додому. В суботу закінчуються лекції. А поїзд ходив… Ні машин тоді не було, ні автобусів не було, нічого не було. Оце тільки один поїзд. На поїзд далеко мені було. Но ми ходили, ото котомки свої беремо на плечі і пішли. А оці шо далеко, оце з Донецька, з Луганська там, так ці, звичайно, тут більше були, тут більше були на квартирі. Не було тут гуртожитку взагалі. Де вони могли взять? Отак будиночок інститут був. Отут стоїть, наприклад, а отак стоїть уже другий, ці математики займаються. Оце ж більше нема нічого. Отак, тільки на квартирі.


530

Д.І. – А скажіть, як влаштовувався студентський побут? Які умови для проживання були?

К.Г. – Ну шо ж, умов ніяких не було. Ну, старалися, звичайно, старалися, шоб ми прийшли на лекцію і шоб люди займалися, були на уроках, шоб бігали десь там поза углами. Старалися, той перевіряли, до деяких ходили, в яких умовах живуть, які квартири наймали, дивились вони. Ну а харчувалися ми самі, хоч ми жили на квартирах, нас ніхто не годував, привозили батьки. Якшо я не поїду, батьки привезуть, шо є. Тільки харчувалися оцим, бо більше вони не могли тоже дать. А то шо привезуть — тим жили.

Д.І. – А Вам платили стипендію? К.Г. – Ні. Я не заробила. Ну якось не було… Відчуття не було, шо там комусь дали

пенсію. Мабуть, грошей не було, трудно тоді було ще. Таке, знаєте, це може там якісь десяті долі, а так не було.

Д.І. – А скажіть, а їдальня при інституті була чи тільки буфет? К.Г. – Ні, тільки буфет. Тільки буфет. Да. Тільки буфет був і все. Д.І. – А скільки у Вас було пар кожного дня? К.Г. – Кожен день три пари. Шість уроків. Кожен день три пари. Значить, ботаніка

два уроки йде. Ну не урок, а лекція. Да. І 15 хвилин у нас перерви. 15 хвилин і всьо. Ну воно шість уроків, знаєте, три пари, так ми вже так привикли до цих пар, приїхав у школу і пари [сміється], уроки. Три пари, значить шість уроків.

Д.І. – А чим Ви займалися у вільний час? К.Г. – Музикою, співами, ну танців, звичайно, не було. Гуртки в нас були, я,

наприклад, ходила на співочий гурток. Їздили, машиною возили нас по ближнім отут селам. Виступали, концерти давали. Виступали по радіо бердянському, слухали саме бердянське. А так шоб ходили ми гуртом, отак шоб викладач наш старший з нами, ну цього не було, може і не було так, може вони самі так жили на квартирах, як оце ми жили. Хто зна? Ми за них не знали.

Д.І. – А в яких громадських роботах Ви брали участь в студентські роки? К.Г. – В студентські роки ми їздили на роботу по оцих селах сусідніх, бо ж голови

колгоспів просили інститути, шоб допомогли. Тоді, знаєте, була поширена... тільки появилася бавовна, просто її оклиматизацію проводили, чи буде вона в нас родить. І от в найближчі оці колгоспи нас возили на уборку; садить не садили, бо там спеціалісти її садили, бо це така рослина, яку нада вміть посадить, в нас тільки привчалися до цього. А збирать нас возили. Возили, давали спеціально сумки, такі фартуки на дві частини поділені, оці кармани і оце показали нам як бавовну куди класти. А тоді додому, вже в моєму селі, додому виривали оце ті коробочки недоспівші, вона не встигала в нас доспівать. Не доспівала, ці коробочки збирали, зривали оці, як їх називали, короба, і возили навіть по домам. Вони ж позамерзають, на дворі позамерзають, а тоді ми потроху в хату заносимо і то лупали і здавали в колгосп. Так шо ми колгоспу допомагали, допомагали полоть посіви, там соняшника, кукурузу тоді сіяли багато, не так як зараз. Ну помагали. Нас просто просили, ми їздили. Машина своя була і возили нас.

Д.І. – А скажіть, а факультети видавали газету можливо якусь? К.Г. – Да. Була-була. Д.І. – Приймали участь? К.Г. – [сміється]. Приймали. І карикатури були, й сміялись, все. Ну знаєте, були ж

такі, шо на роботу не приходили. Ну тікали, не хотіли просто, ну так це ж таке діло: не студенти, як кажуть, і солдат возять кругом, правда? І вони ж виконують. Так і нам же ж нада виконувать. Так оце ж карикатура була. Отаке. Малювали там. Була група людей, які займалися цією роботою, випускали газету, матеріал давали. Приходили, а староста наша чи керівник, хай буде староста, вона знає, бо завжди була на роботі, вона ж тоді розказує цим кориспондентам. І випускають.

Д.І. – А скажіть, які види практик у Вас були? Як вона проходила? К.Г. – У нас, біологів, оце ж ділянка була і посіви були. Ми ж сіяли. Невеликі такі

були, ну все рівно більші, чим оце там у селі у школі. Ми там вручну все це сіяли. Хто


531

нам там дасть як невелика ділянка. Все ото сапи брали, граблі, нам керівник все розказував, як садить, шо до чого, і ми той садили, там у нас був дом невеличкий. Як приїжаємо, ми там і ночували. Практику проходимо там на цій ділянці, значить, і ми там спимо, а керівник не спав. Розкаже оце старості нашій, розкаже шо робить, як шо до чого, і ми там спим. І ми там потом і танці, і балачки, тоді все. Да, то так… Оце практика була в школі. Ну за практику оцю ставили оцінку. Уже ж працював, вона ж в школі була, ділянка.

Д.І. – А Вас направляли на практику в школу, уроки вести? К.Г. – Да. Вже перед кінцем навчального року, останнього. Не перед кінцем, а так,

в середині, був складений список, розприділили вчителів по дню, по годинам, той, по… ну і які предмети будуть брать участь, той… Ото були по одному уроку тільки. Да, по одному уроку, більше не було.

Д.І. – А скажіть, де знаходився учбовий корпус? Як він виглядав? К.Г. – Ну учбовий корпус… Я зараз як іду і на нього подивлюся. Мені здається, він

трошки кращий був. Чи то може так я дивилася... Будинок цегляний. Ворота високі, так і зараз вони стоять. Подвір’я велике. Два будинки стояли. Один зараз по вулиці, а той як у двір зайдеш, далі там стояв. Були площадки фізкультурні, і футбольні, і волейбольні. Який би невеликий двір був, а все рівно хлопці займалися. Вийшли і займалися. Ну ходили, у нас був спортзал, десь, мабуть, ми наймали його. Ми от інститута ходили туда. Да. Причому всі ходили в шароварах спортивних, тоді ж не було спортивного. Шили шаровари, точно такі, як оце в казаків [сміється]. Да. Казаки в шароварах отакі тоді були. Шаравари спортивні, спеціальні були, да. Ну там працювали добре. Практику проходили. І на морі плавання учили нас. Вишка стояла там за 50 метрів, як не більше, і з вишки ми стрибали. Хто не вміє плавать, значіть, стоїть біля нас фізкультурник. Зроблено точно як оце. Палочки такі і він оце за нами стежить. Хто не виходить із води, не піднімається, значіть, він стрибає і ловить, за волосся витягує, да. Ну в кого річок не було, ті, звичайно, не вміли плавать, нічого. Ну страшно було стрибать з вишки, страшно, достаєш аж до самого дна, тоді ж поки випливеш... ну я хоч вміла плавать, не дуже добре, но факт той, шо я не топилася.

Д.І. – А скажіть, а в середині корпус, яким був? Аудиторії? К.Г. – Оце я кажу: одна зала тільки була велика, для лекцій. Для наших студентів,

для факультету оце нашого. А математичний точно такий же. Така ж хата була. Тільки читання лекцій там, і особливо там проводив оцей політеконом наш, Рубан. Там і ті приймав він, заліки. Питання він давав, а хто може на яке… Оце зараз питання прочитає, хто може відповісти — оце зразу піднімає руку. Оце там він проводив, бо іначе ніде було.

Д.І. – А для практичних занять було спеціально… К.Г. – Для оцього? Д.І. – Ну взагалі по різним предметам практичні заняття проводилися в цій самій

аудиторії чи ні? К.Г. – Ні, ці у… Я ж Вам казала, в невеличкій, як оце літня кімната, чи то

будиночки готовлять для себе, кухні у селі, так оце такі, і ото ми там проводили. Він діле нас на групи, сьодні одна група проводе, нас ніде помістить. Сьодні ми проведем таку практику, то по такій темі, а на завтра ми не приходимо, іде друга.

Д.І. – А скажіть, сесія у Вас як проходила? К.Г. – Боязливо [сміється]. Боязливо. Ну як… по списку — не хочемо ми по

списку. Каже: «Хто хочете, той і заходьте» [сміється]. Ну шо, заходили... боїся, не боїся, а заходили. Все так як обично. Готувалися. Географія — там карта висіла. Добре ганяв. Старалися, щоб ми відчували. Вони старалися, знаєте, приваблювать. Шо ви ж все таки учитель.

Д.І. – А пари часто прогулювали, взагалі, студенти? К.Г. – Я взагалі не прогулювала ні разу, а студенти прогулювали. Особливо хлопці,

були й такі дівчата. Я не знаю, може вдома умови такі… Я знаю одну, вона училася зо мною в Осипенківській школі, вона мала велику сім’ю, дуже важкі умови були життя.


532

Вона ледве закінчила 10 класів, но поступила сюда, но я не побачила її більше. Умови життя дуже пагані були, вона не могла закінчити цей інститут. Ну, а ми, звичайно, старалися, дівчата — особливо. Сільських видно від міських, видно як ті себе поводять, і як сільські дівчата поводять себе. Стежили так, щоб ми не пропускали. Вони ж уже бачать, до нас привикли, уже обличчя знають. Як тільки зайшли на лекцію, уже бачать скільки нас сидить. То вже своє діло, той на лекції не чує, а ми з подружкою (забула, з якого вона району, села) ото сиділи удвох і ми ніколи… Ми такі серйозні на щьот цього були! Ми ніколи не звертали ні на кого… Нам надо записать лекцію і все, нам надо здавать екзамен. Якби був підручник, може не так би поводився. А як підручників немає, з чого ти той матеріал візьмеш? Якби бібліотека хороша була… От в Мелітополі, там хороша була бібліотека.

Д.І. – Скажіть, а були такі студенти, які і працювали, і навчалися одночасно? К.Г. – Да, особенно хлопці. Як оце особливо в літній період, уже перед тим, як іти

на канікули, за місяц вони старалися піти, вони шукали… А тоді їм, мабуть, хтось підказав, що саме краще ви найдете роботу на вокзалі, на станції. І ото вони туди ідуть, а там, ви знаєте, товарняки проходили, привозили всякий товар, а вони грущиками були, вони заробляли, бо умови були важкі. Особливо хлопці, знаєте… дівчата як-не-як, а хлопцю надо ж, щоб хоч копійка грошей була. Тим більше, вони курили, ну, п’яних ми не бачили. Хто зна, такого на курсі, вроді, не було. А курить — курили хлопці. Дівчата не курили.

Д.І. – А скажіть, Ви як закінчували інститут, Вас направляли на місце роботи, чи Ви могли за своїм бажанням піти?

К.Г. – Ви знаєте, перед моїм випуском, там просто посилали, бо мої подруги, по сусідству жили, попали в западенські області. А у нас… нам, мабуть, повезло. Вивісили список — куди хочеш, вибирай. Секретарша вийшла, вивісила цей список і каже: «Почитайте, обирайте, хто де живе, де що ближче. Ну, ви, — каже, — самі знаєте, і обирайте собі місце роботи». Ну, я найшла, хтозна Салтичія, а де воно…а кинулася в Донецьк — далеко, Луганськ — далеко, а хочеться біля батьків ближче. Список висів більше місяця. А тоді приїхала додому, а у мене старший брат і дядя, який воював. Пішла до них у гості провідать, а вони ж питають що до чого, куди ж я схотіла на роботу єхать? Кажу: «Да я не знаю, шо воно таке, де воно таке. Якась Салтичія». «Це ж, — каже, — хорошо, я там воював. Це хороше, — каже, — село. Недалеко од Андріївки. Так що, — каже, — ото туди і їдь». І то я попала тоді туди на роботу.

Д.І. – А ще таке питання: Вам видавали студентські квитки? К.Г. – Да. Видавали. Це особливо дуже хорошо було для студентів, які далеко

жили. Дуже хорошо було. Ну, все рівно, користувалися ми всі, бо умови тоді такі життя були. Як-не-як, скільки там карбованців, я уже не помню, ну на половину все-таки для далеких було добре. З Білорусії у нас училися. У них нема такого факультету, всьо…і їдуть сюди. Я знаю, в Мелітополь приїжджали, інститут був. Непогані викладачі були, вони студентів добре знали, старалися для студентів робить добро.

Д.І. – А от Ви згадували при минулій нашій зустрічі про те, що у вас багато людей побросали інститут, коли викладали на російській мові… про це розкажіть.

К.Г. – А, да… це було. Той, Сталін, видав указ з російською мовою, значить… той, українською мовою викладать в інститутах. І дуже багато побрасало студентів, особливо Донецьк, Луганськ — ті побросали дуже багато. Ну, Ви знаєте, ніхто нікому не заважав. Ну, розказали, да? А говорить –— це ж таке діло, ну хай би там… а бросать, все таки учились і бросили, уже ж скільки потратили здоров’я, грошей, старалися і побросали багато. На основі цього, що не викладать російською мовою.

Д.І. – А викладачі усі дотримувалися цих правил? Можливо, їм самим було важко? К.Г. – Ви знаєте, у нас українською мовою викладали і Портянко, і Лошаков, і… А

Бабаскін — росіянин, він російською мовою викладав. Да, а ті всі — Рубан, вони українською мовою викладали. Сватенко, ще такий хороший чоловік був, українською мовою, просто дивно, да…


533

Д.І. – А скажіть, як у той час виглядала стара будівля інституту? К.Г. – Жалко, що я не знала, що то інститут був. Ну шо, примітивно, стоїть хатка,

ніхто б не подумав, що там інститут. Даже не написано, що то інститут. Не було вивіски, ніде нічого. Хатка стоїть і все, ворота, як ото у селі, такі високі… І заходимо як додому. Наш дім був.

Д.І. – А чи пам’ятаєте Ви цікаві історії, пов’язані зі студентським життям, навчанням?

К.Г. – Ну, хто його знає. Що і знав, уже забувся. Я ж кажу, ми дівчата виступали (хлопців не брали), участь у хоровому, ми виступали, їздили, я не знаю, все було хорошо, всі сміялися, раділи. Життєрадісні були. Паради були, ми ж брали участь, студенти, співали, репетиції проводили. Вобще життя наше веселе було, от якби не були голодні, і плаття одне. В суботу прийшов, постірав, уже плечі порвалися, ніхто й не баче, ніхто й нічого не сказав. Одна у нас на факультеті дівчина була тільки при годиннику, а тож ні в кого не було. А тепер, так не знають, куди їх і вішать, і годинники, і оці ще… мобілки.

Д.І. – А, можливо, якісь курйози були? К.Г. – Може й було, но я вже не пам’ятаю. Це ж 54-го року [сміється]. Д.І. – А чи пам’ятаєте Ви, що було з інститутом до евакуації? Можливо, чули

розповіді? К.Г. – Ні, Ви знаєте, мені ні в кого було навіть і спитать. От оце я живу, мені ні в

кого було і спитать. Вони його не знають, вони тут усі приїжджі, і вони його не знають. Так якби вони отут жили, вони б мені щось би розказали. Ну я абсолютно за нього не знала. Я думала, що його оце побудували недавно. Я внучку попросила, а вона каже, що у Шмідта єсть університет. А я кажу, ходила туди, там була аптека, я знаю, окуляри поламались, і я ходила туди ремонт робила. Я не бачила того інституту, ніхто меня нічого не сказав. І так я за нього нічого не знала, а ото вона мене повела… ну я так подивилась, та вродє, кажу, і не новий, і вона ж нічого не знає, що вона тільки родилася. Так ото я за цей університет даже не знаю. Мене питали, як ото я оформляла на пенсію (документи сюди присилали, що я тут учалася), написали меня, що з такого-то року інститут Бердянський став називатись університетом. Ні, по-моєму, рік не написали, написали, що він у нас називається університетом. А в районо питають… Кажу: «Я не знаю, я вчилася, був інститут Бердянський». Вона каже: «Запитайте». Ну мені неудобно було сказать, щоб самі взяли і написали, подзвонили. Ну, я написала лист, вони прислали, я тепер не знаю.

Д.І. – Скажіть, а Ви підтримуєте зв’язки зі своїми одногрупниками? К.Г. – Нема нікого, нема нікого. Я то закінчувала Осипенко, і даже я не знайшла

своєї подруги, у якої я жила і сиділа за однією партою. Я її не могла найти. Чи вона, може, не жива, чи… не знаю. Я писала додому їй, де я була в неї. Ну, мабуть, уже матері нема, мама в неї тоді була стара, а батька не було, загинув на війні, і вона ото одна була в неї. Так я про неї нічого не знаю, а так… одна я там училася, оце ж далеко, так шо я з ними ні з ким не переписуюсь, нічого.

Д.І. – Дякую за розповідь.

2009 р., квітень 29. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Кириченко Галиною Михайлівною, 1930 року народження, мешканкою м. Бердянськ, проведене Дерман Іриною

Петрівною (БДПУ).


534

ІНТЕРВ’Ю З АРКАДІЄМ СЕРГІЙОВИЧЕМ ГУТНЄВИМ

Кульбак В.О. (далі – К.В.) – Сегодня 30 апреля, 2009 год, интервью проводит

Кульбак Вячеслав Алексеевич в г. Бердянске с Гутневым Аркадием Сергеевичем. Назовите свою фамилию, имя, отчество.

Гутнєв А.С. (далі – Г.А.) – Гутнев Аркадий Сергеевич. Гутнев Аркадий Сергеевич. К.В. – Кто Вы по национальности? Г.А. – Чистокровный русский. К.В. – А когда Вы родились? Г.А. – 20 декабря 1923 года. К.В. – А где Вы родились? Г.А. – Родился я, родился, можно сказать, в Бердянске. [...] В паспорте записано

село Дмитровка Бердянского района. Но моя семья, отец, мать жили здесь. Отец работал главврачом в то время в городской больнице, мать — акушеркой. [...] И получилось так, что в селе Дмитровка зарегистрировали вот меня. А сам бердянский, потому шо по 30-ый год жил в Бердянске.

К.В. – А какое Ваше образование и профессия? Г.А. – [...] Высшее. Начал Бердянский учительский институт. К.В. – Кто Вы по профессии? Г.А. – Учитель истории средней школы. [...] К.В. – Учились Вы в Бердянском педагогическом техникуме или Бердянском

учительском институте? Г.А. – Бердянский… Я как получилось вот это? Случайно попал сюды. Послала

меня… Значит так вот. Началась война, я окончил 10 классов, закончил 10 классов, ну и потом проработал немножко секретарем углового комитета комсомола. Там через месяц забрали в армию меня. Это было 16 июля 41 года. Пошел я в ряды Советской Армии. Прослужил в рядах Советской Армии до 29 марта, марта 1943 года. Я в Девятой армии служил, что расположилась в Бердянске. После ранения, 28 октября 41 года был ранен под городом Матвеев Курган, Ростовской области, вот, в чине младшего сержанта, командира минометного расчета. Ранен, в госпитале […] на Кавказ. После, госпиталь пролежал, в феврале 42 года меня вторично призвали в ряды Советской Армии. И служил я до конца августа месяца 42 года. В боях участвовал на Луганской земле, на Ростовской земле. И на Луганской земле и на Ростовской земле был ранен уже. А в 42 году, в предгорьях Кавказа, под Минеральными Водами я был тяжело контужен, но уже заместителем был командира батареи, батареи.

К.В. – А когда Вы поступили в Бердянский учительский институт? Г.А. – Тепер так. Уже я не служил, вот. Окончилась война, война, война, вот, в 44

году я был избран вторично секретарем углового комитета комсомола. У меня есть среднее образование. Война была, война была. Документы есть, значит, все копии справок партийных архивов, что я работал секретарем углового комитета комсомола до августа 45 года, до августа 45 года. Работал секретарем углового комитета, то есть 400 комсомольцев — это паровозники, вагонники, движенцы, связисты, путейцы были комсомольцами. Молодежь, а я ими руководил, главным работником и так дальше. Ну а потом, когда война окончилась, вот, политотдел Пологовского отделения, кому мы


535

подчинялись, начальник политотдела вызывает и говорит: «Аркадий Сергеевич, Вы прекрасный организатор, но у Вас не хватает марксизма-ленинизма, не хватает идеологии марксистской». Потому что в школе мы ж ее не изучали, не было у нас ни обществоведения […]. Он говорит мне: «Мы Вас посылаем от производства, чтоб Вы окончили исторический факультет, вот». Без экзаменов вступительных, без экзаменов вступительных дают мне направление, вот. И разрешалось политотделом Пологовского отделения, вот мы подчинялись. И я еду в Бердянск, предъявляю документы, тогда назывался не ректор, а директор, вот, Ермилов фамилия его была, директор Бердянского учительского институту, что направляюсь я от производства на учебу, на исторический факультет, по согласованию института без экзаменов вступительных; и кроме того стипендию мне платила организация, политотдел железнодорожного транспорта платили стипендию, и я был в институте, вот. В институте сразу, знаете, фронтовик то, се, меня избрали старостой группы, старостой был в группе. В группе было у нас около 60 человек, потом несколько человек отсеялись, вот. Проверка была, отсеялись. А на второй год (два года учеба была), а на второй год, значит, это на второй год, я, меня освободили от старосты и избрали комсоргом, комсоргом избрали исторического факультета. Комсоргом был.

К.В. – А в какие именно годы Вы учились? Г.А. – В Бердянске. Из сентября 45-го, так, по июнь 47 года. Могу диплом показать

с отличием. Окончил с отличием Бердянский учительский институт имени Полины Денисовны Осипенко. С отличием учился, был примерным поведением, вообще во всех отношениях общественных — избрали ж, я говорю, секретарем комитета комсомола этого исторического.

К.В. – Какой факультет Вы закончили? Г.А. – Исторический факультет. С право преподавания истории, вот, с правом

преподавания истории, вот написано, 1 – 7 классов. К.В. – А кого из преподавателей Вы помните? Г.А. – Ой, Боже мой, слушайте! Вот Ермилов — директор института. Это была

душа студентов. Душа — Ермилов. Теперь значит, самый любимый преподаватель был, вот ноги у него не было, завкафедрой общественных наук — Токоренко Иван Иванович, Токоренко. Читал он у нас основы марксизма-ленинизма, на протяжении двух лет читал он. Это любимец. На выпускном вечере, ноги не было, протез, студенты его на выпускном вечере все время носили на руках, вот это, даже, понимаете, подбрасывали, так любили. Это любимец. Он с нами... мы ж часто занимались по воскресеньям, семь дней занятий, шесть дней идут, а в воскресенья обязательно были для нас воскресники. Каждое воскресение был воскресник. Мы бесплатно работали на восстановлении там до двух часов дня, на восстановлении объектов города Бердянска, заводов, фабрик, железнодорожного вокзала все студенты до единого работали.

К.В. – Скажите, а вот какие еще, может, были преподаватели Ваши любимые? Г.А. – Яукин, Яукин. Преподаватель был — очень любимец… К.В. – А почему он был? Г.А. – Сейчас я расскажу за всех все, вот. Обожди. Яукин, Токаренко. Теперь —

Яукин читал историю средних веков, дальше Коваленко был преподаватель, историю Древнего мира читал. Любимцы были наши. Белая, вот, Нина Ивановна — это жена Токаренка, читала историю народов СССР. Вот, Горденко, забыл уже имя его, читал нам педагогику. Кучма читала нам психологию. Да разве я всех припомню вообще?! Короче говоря, подбор, ни один плохой преподаватель не был, к нам относились, к студентам... В институте на то время было около 600 студентов, когда я учился, около 600. […] В нашей группе был старостой я один год, а на второй год пошел на повышение, избрали комсоргом группы, комсоргом группы.

К.В. – Скажите, какие предметы Вы учили? Г.А. – Какие предметы? Ну, во-первых, главный предмет у нас считался — это

основы марксизма-ленинизма, главный предмет. Он состоял: диалектический


536

материализм, естественно, исторический материализм, история нашей партии, история ВКП(б), затем, значит это, биографию изучали подробно биографию Владимира Ильича Ленина и Иосифа Виссарионовича Сталина, вот. Затем все мы изучали историю Древней Греции, историю древних стран Востока, историю новую, новейшую историю, вот, история СССР. Изучали вот подробно вообще.

К.В. – Какие предметы были любимыми? Г.А. – Самыми любимыми были история, особенно история СССР, свою Родину...

Почему мы… Нас воспитывали патриотами, штоб мы любили все свое, знали историю своей Родины, где ты родился, где ты жил, где ты воевал, за что ты воевал, каким ты должен быть. Учили культуру специально. И логика читалась, и педагогика, и вопросы культуры, что школа должна быть храмом науки, храм науки. Мы должны зеркалом быть для учеников, зеркалом.

К.В. – А где Вы жили во время учебы, в общежитии или на квартире? Г.А. – Нет. Я жил во время учебы, все два года... у меня тут тетя, тетя жила в

Бердянске, так вот муж у нее был убитый на войне, в 43 году. Погиб при освобождении Крыма. […] И я в этой тети на квартире жил. Институт нам всегда, во-первых, платил, вот квартира эта была, принадлежала частной хозяйке, где тетя жила, поэтому институт платил этой хозяйки 25 рублей каждый месяц за студента. Теперь каждому студенту давали по тонне бесплатно угля, чтобы топили зимой. Уголь давали инвалидам войны, например, было давали в институте. Очень сильно развито подсобное хозяйство в то время, были две рыболовецкие бригады, были поля на Маккортах, потому что был не только исторический факультет, а биологический факультет, у их поля были, где они подсолнух выращивали. С подсолнухов масло били. Нам каждый месяц, инвалидам войны или участникам войны, например, по литру масла давали постного бесплатно. А ведро тюльки давали свежей бесплатно.… Ну а столовались, конечно, мы в обед столовались в студенческой столовой.

К.В. – Скажите, а где находилось студенческое общежитие? Г.А. – Студенческого общежития в то время не было. Не было в то время. Бердянск

был разрушен до основания, и все студенты жили по квартирам. Все до единого сто процентов жили на квартирах.

К.В. – А как был устроен студенческий быт? Г.А. – Ну как мы... студенческий быт, вот. Учимся, не пропускаем ни единого часа,

ни опоздания ничего, учебников было.… Писали конспекты за каждым преподавателям, это много. Собирались группами, шоб не забывать то, что обсуждали, проблемы после занятий и так дальше. Собирались, например, самодеятельность очень была развита, очень развита. Хоровой кружок был прекрасный, оркестр народных инструментов прекрасный был в институте, ну выступали на предприятиях, на учреждениях. Студенты не только работали мы, шли в массы, в массы шли. Концерты давали там и так дальше. Проводили в институте. Специальный зал был у нас там. Институт был, находился, в то время улица Дюмина, 19. Улица потенциальная сразу была института. Одноэтажные дома были и вот там мы учились, вот.

К.В. – Сколько у Вас было пар в день? Г.А. – В день? Четыре пары. Каждый день четыре пары, это если по школьному —

восемь уроков. Четыре пары. К.В. – Чем Вы занимались в свободное от учебы время? Г.А. – Чем? Читали, готовились. Я имею в виду…. Читали, как читали в свободное

время, я имею в виду, готовились. Вот после занятий еще дома перечитывали, то, шо мы конспектировали. Дружили мы группами. Вот у меня были товарищи, инвалид войны, например, вот, Зинченко, из села одного, вот. Я с ним очень дружил. Он ко мне приходил, мы беседовали с ним, рефераты сами писали, нам давали все время рефераты. Мы выступали перед студентами, вот, каждое практическое занятие. Проводили, надо готовиться было. Кроме того, большую работу проводили по восстановлению Вашего здании университета, главного, главного корпуса. Одни стены стояли, прибывали часто


537

стройматериалы, выгружали эти стройматериалы студенты на железнодорожном вокзале, выгружали. А потом нанимали в военной части, тут стояла, транспорт, грузили то бревна, то доски, то кирпич, вот, ну очень большие. И ни копейки за это не платили нам по воскресениям. Я имею в виду...

К.В. – Скажите, в каких общественных работах Вы принимали участие в студенческие годы?

Г.А. – Ну какие? Очень много общественных работ было. Я ж говорю: самая распространенная — это были воскресники по восстановлению и Первомайского завода и Нефтеопытного завода, сейчас Азмол, и городской электростанции, и многих таких, вот. Распределяли кто куда, значит, идет. Сегодня значит, мы идем, работаем… Историки идут на один объект, вот, во главе с куратором-преподавателем. Преподаватели были такие, шо не сидели там в сторонке, а мы работали. Нет, вместе с нами и носилки носили с кирпичом, и грузили кирпич, и выгружали, и расчищали камни и так дальше. И земляные работы под фундамент делали, ведь транспорта ж не было, автобусов не было, тогда ничего не было, понимаете, поэтому сами понимаете, делали ручные работы. Общественных много. Потом, кроме того, ходили мы как историки, посылали, значит, ходили на выборы (проводили за Верховный Совет СССР, за местные советы). Нас, историков, раскрепляли по округам, и мы ходили с населением, значит, проводили беседы по десятидворкам, назывались дворами, потому что ни одно большое здание не уцелело, ни одно, а люди жили, я ж говорю, на 85 %, это честно скажу, Бердянск был, вот. Немцы, жгли его, не разрушали, а жгли, вот, жгли дома, постройки и так дальше.

К.В. – Скажите, а какие виды практики у Вас были? Г.А. – Практики? Была пассивная практика. Пассивная практика — это мы

посещали уроки учителей, нас, значит, разбивали в группы. Десять человек — одна группа, закрепляется один преподаватель, другая группа — другой. И мы посещаем уроки, вот. Учителя, значит, дают историю нам, мы посещаем уроки, конспектируем эти уроки. Я, например, в нескольких школах был, но больше всего в девятой школе был на практике, по целому месяцу иногда. Это была первый вид практики, пассивная то есть. Мы посещали уроки преподавателей школ, а потом, после этого, когда посещали эти уроки, мы собирались в институте. Каждый в тетради записывал этот урок группы, а потом мы, собирали нас преподаватели, ну и беседовали мы, на разбор этих уроков, что мы хорошее извлекли из них, что плохое, что можно было доповнить и так дальше, вот. Потом уже с пассивной к активной, каждый студент уже должен был написать, говорю написать, дать несколько уроков самостоятельно. Группа собирается, вся группа, и я значит учи.… Под руководством учителя школы этой, вот, он мне помогает, я даю два-три урока сегодня. По истории Древнего мира, через два-три дня по истории средних веков даем уроки, значит, а потом собираемся все на разбор этих уроков, как я провел урок. Ну, понимаете, дела…

К.В. – У Вас получалось? Г.А. – Как получалось? Получалось у меня отлично! Отлично! Потому что на

отлично вчился, очень любил историю, очень любил историю. И поэтому получалось отлично. Я ж говорю: окончил с дипломом с отличием. У меня оценки были по всем предметам одни пятерки, не было троек, четверок и так дальше.

К.В. – Где находился учебный корпус и как он выглядел? Г.А. – Выглядел? Нахо… Учебный корпус — Дюмина, 19, улица. Это ряд

одноэтажных вот домов, одноэтажные большие дома. Ну выглядел, это не то, что сейчас, понимаете. Вот выглядел как? Как после войны. В полуразрушенном городе, не то, что разрушенном, в полуразрушенном здания уцелели, уцелели, потому что немцы, говорят, в этих зданиях вот конюшни держали, даже лошадей и так дальше. А потом не вспели они эти здания, начали, а находились там или органы немецкие. От я имею ввиду городская управа и так дальше.

К.В. – А как выглядело в то время старое здание института? Г.А. – Как? Одни стены стояли, а во дворе — бурьян по пояс и выше бурьян, вот.

Нихто не заходил туда. Горобцы летали, вороны летали, и полуразру… Крыши не было


538

совсем, а стены были одни и он стоял полуразрушенный. Это страшная, страшная картина.

К.В. – Помните ли Вы интересные истории, связанные со студенческой жизнью и учебой?

Г.А. – Ну таких историй это уйма, уйма. Это отдых и на море. Ходили, отдыхали на море группами, вот, катались на лодках, вот […]. Ну как молодежь, понимаете, вот потом это. Ходили всегда на танцы, в горзал молодежь ходила. Уже летний кинотеатр построили. […] был временный, летний кинотеатр. Ходили развлекались. Я ж говорю: в кружках […], ну очень много, очень много […]. Чтобы отдельно мы друг от друга? Гуртом всегда отдыхали, вообще коллективно у нас было, очень дружно, Дружили группами, отдыхали группами, делились последним куском. Одни багатше жили; одного, например, товарища моего отец был председателем колхоза. Привозил иногда что было. Мы учились, были талоны нам всем. Нам, значит, что в день давало государство полкилограмма хлеба на день, 500 грамм хлеба и давали нам талоны на крупы, на крупы разные там, сахар, масло и так дальше. талоны давали нам на вечер. Мы отоваривались, вот. В столовой кормили один раз в день. За наши деньги. Но благодаря тому, что было в институте подсобное хозяйство, подсобное хозяйство багатое, выращивали и овощи, и фрукты разные, вот. Биологический факультет — практические занятия. Собирать ходили часто виноград мы у винсовхоз «Жовтнева хвиля», тоже осенью посылали иногда […].

К.В. – Скажите, а что было с институтом во время эвакуации? Г.А. – Во время эвакуации что было? Я здесь не жил, не жил, так и не могу сказать,

как он эвакуировался, не эвакуировался... К.В. – Может быть рассказы от других людей? Г.А. – Ну я, например, в то время отступал под Бердянском, под Бердянском. Мы

даже стояли под Мерликовой балкой, наша часть. А потом перекинули в село Софиевку. Девятая армия. А потом что? Немцы, когда прорвали линию обороны, южнее Запорожья прорвали, армия Гейнца, танковая. […] Поэтому Бердянск не особо, понимаете, успели эвакуироваться, вот. Армия отступила, оставила без единого выстрела в 41 году. […]

2009 р., квітень 30. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Гутнєвим Аркадієм

Сергійовичем, 1923 року народження, мешканцем м. Бердянськ, проведене Кульбаком В’ячеславом Олексійовичем (БДПУ).


539

ІНТЕРВ’Ю З МИКОЛОЮ ЄРОФІЙОВИЧЕМ ОГІЄНКОМ

Лиман І.І. (далі – Л.І.) – [...] Какого числа, в каком месяце, году Вы родились? Огієнко М.Є. (далі – О.М.) – Я что хочу сказать: у меня 2 года рождения. Л.І. – О, какие? О.М. – Я родился 22 мая [...]1922 года. Л.І. – А вторая дата рождения? О.М. – А второй раз я родился, когда бежал с Германии. И остался жив. Это

второй раз я родился. Потому, что эсесовец стоит на страже, он бы стрелял […]. Л.І. – А где Вы родились? О.М. – Я родился под Киевом. У меня биография сложная. У меня министр... [...]

То есть глава украинской церкви дядя. […] Значит, родился под Киевом, под Киевом. Л.І. – А где? О.М. – В богатой, богатой, образно говоря, умственно-развитой семье. Вот, с дяди,

видите, вышли какие-то […]. Патриарх всея Украины; правда, видите, арестован и выслан за границу... Иван Огиенкоа.

Л.І. – Иван Огиенко Ваш дядя? О.М. – Да. Л.І. – Родной? О.М. – Да. Л.І. – Да Вы что?! О.М. – Да. Иван Огиенко. Дальше. Иван Огиенко... […] Так, он ректор Каменец-

Подольского университета, а потом уехал за границу. […] Л.І. – Так Вы общались с Иваном Огиенко? Помните его? О.М. – Нет-нет. Иван Огиенко был министр народного образования первого

украинского правительства […]. Л.І. – Но Вы его не видели сами? О.М. – Да, потому что это было до моего рождения. […] Л.І. – Но в семье рассказывали об этом? О.М. – Этот, что был патриархом Украины […], он недавно умер. У меня есть

книги его, уже потом они издавались. И там много; а потом еще, что сложно, никто ж не знал. Мы специально выехали с-под Киева, вот, от контрреволюционной биографии [сміється].

Л.І. – И куда выехали? В Бердянск? О.М. – Нет. В Инзовку […]. Болгарское село. А отец умный дядька был. Был

начальником дороги, был вот это: Бердянск – Мелитополь, трассировочной. И так мы там пошли учиться. Все дети учились хорошо.

Л.І. – А учится куда пошли? О.М. – Куда возможно было, тогда, наверное. […] В Инзовке университета не

было. Л.І. – Ну, понятно, село. О.М. – Так мне пришлось учиться у сестры, в агротехникуме там рядом. Каждую

субботу иду домой 21 километр, а каждое воскресенье возвращаюсь назад и несу... Что несу? Картофель, еще что-то, потому шо другого не было […].

Л.І. – А когда Вы поступили в учительский институт?


540

О.М. – ...Зато я учился на отлично. У нас так получилось, что все дети отлично учились. И университет закончил на отлично. Я, между прочим, закончил Ваш институт, а после этот Кировоградский институт.

Л.І. – А наш в каком закончили? В 47-ом? О.М. – В 47-ом году. В 45-ом году закончилась война, и я сразу приехал сюда,

между прочим. Меня... сложно меня принимали. Л.І. – Расскажите, расскажите. О.М. – А получилось так. Я буду рассказывать… Смотрите. Я... Освободили меня

американцы […] И сразу был там генерал один определен советским правительством по организации возвращению и освобождению остарбайтеров домой. А меня на 3-й день выбрали у Дортмунде, у Дортмунде комендант и представитель Советской Армии. Они между собой, комендант и […] представитель Советской Армии и начальник, староста Дортмунда, тоже временно избранный. И они провели за несколько дней быструю такую разведку, за несколько дней, например, узнали, кто тут русский, и немцы сами часто говорили: «Вот тот часто выступал против немцев. Вот тот». Вот и меня назвали. И меня вызвали и начали беседовать: кто я такой и так дальше. Представитель, наверное, американский и представитель немцев. Я сказал, и я подошел. Я и в тюрьме сидел там. И они меня назначают руководителем района города, громадного района по розыску, розыску и возвращению их в лагерь, по сбору наших. […] Так мы собирали их, потом в лагери. А с лагерей потом уже начальство высшее давало команду поездами и так дальше. Я где-то месяца полтора поработал. […]

Л.І. – Как Вы поступали к нам? Почему Вы решили сюда поступать? О.М. – Дело в том, что забирали сразу домой из кого? Вообще-то в порядке по

специальности забирали; военная специальность — быстро забирали, потом... и еще забирали первых студентов, а я студент, я студент.

Л.І. – Какого вуза студент? О.М. – Заявление у меня было и направление в Бердянский пединститут. Я кончил

только агротехникум […]. И что ж Вы думаете, один раз приезжает автобус, этот бобик наш, подъезжает шофер и еще один майор и говорит: «Полчаса на сбор и уезжаешь на родину». А как же сборы? Надо было и рассчитаться, надо и документы, надо што-то из вещей. «Ничего не надо […], записочку — ненастоящий документ пришлют, куда ты там едешь и так далее». […] Приехали домой […] справочку мне выдали такую, что я действительно работал агрономом и так дальше. «Тебе на твой военкомат (облвоенкомат только в Запорожье), в Запорожье на тебя придет документ». Я туда приезжаю. Там меня толкнули в вагон. Еду я в пятом вагоне, а там солдат стоит русский и наших полно набито — перевозят нас в советскую зону […]. Сел и приехал в Киев, из Киева у Инзовку, из Инзовки приехал... ой как приехал, вызвали меня на второй день в Ногайск. […] А потом поехал я на родину к себе, к матери, на могилу матери. […] А через пять дней еду в Бердянск. Иду в это, нет, не в этоб, там здание — седьмая школа была здание, к ректору. Ректор без руки одной.

Л.І. – Фамилию не знаете? О.М. – Не помню, не помню. Где-то может и есть. Такой хороший. Принял меня

хорошо так, с распростертыми. «А уже декабрь месяц — сміється, — Вы чуть опоздали» [сміється]. И смеется. Добрый такой, по-человечески отнеся ко мне. Я ему все рассказал. «Я тебя приму». А у меня диплом с отличием десятилетки, я почти всегда отличником был. Я даже... а я боюсь сдавать, я за три года забув русский язык. «Я буду казать русское, украинское и немецкое слово». Ну шо, на следующий день дали, выписали мне вот это, что заполнять надо, и я пошел сдавать. И Вера Борисовна первая принимала. Полякова. Принимала. Вот я ее запомнил. […] «Чого Ви не розмовляєте на рідній мові?» А я кажу: «Я не тільки розмовлять, я забув її» […]. А каже: «Тройки Вам хвате?» Кажу: «Любий, аби тільки… Мені ректор сказав: «Аби тільки удовлетворительно»». Я за один день всі п’ять екзаменів здав. Ті більш серйозно. А це так було. І приїхав оце ж... я приїхав і мене прийняли, прийняли. А школа була там, у школі, вернєє.

Л.І. – Это где она располагалась? О.М. – Седьмая школа была. […] Наверное, там, где сейчас медтехникум.


541

Л.І. – Медучилище. О.М. – Ага. Вот там. Или через дорогу. Ну, вот я сдал, и сразу… На меня

смотрели, а я, между прочим, приехал в американском костюме, костюм отличный, в туфлях, рубашечке, значит […]. А мне костюм подарил американец. А американец тоже такой, как я, мы с ним друзья были, ему родители прислали. А вместо родителей… Мне говорит: «Тут рядом, а ты дома». Ну, я учился так, учился потом. Ну, издевались надо мной, как могли.

Л.І. – Здесь в институте? О.М. – Я даже сравниваю. Только не били. Немцы еще били. А издевались в

институте. Вызывают меня ночью, на два часа ночи в КГБ, то же самое здание, что и сейчас. Как он меня не ругал, как он крыл: «Та ты ж паразит! Та ты ж помогал немцам! Та ты ж…» […] А потом пришло время, лет двадцать, лет прошло, я уже работал, вызывают нас всех в КГБ. Прощают и отменяют то решение, что было, что нас за людей не считали. Выдают учасника военных действий, военных, не боевых, а военных и равные права и так дальше. И сидит этот самый человек, что меня ругал двадцать лет, ровно двадцать лет тому назад. Что ж Вы думаете, заходим… Что интересно, что пришли человек сто. Ну, вызывает КГБ, штоб проверить, штоб выдать документы, вже было все готово. И не было веселья, не было. Это ж встретились старые знакомые, два-три человека вместе, разговаривают тихо. Вот так надоело это КГБ, издевательство над теми бедными девчонками, что они ж дети, большинство дети, детей щас забирали до двадцати лет, а после двадцати армия наша забирала. […] Пришла моя очередь, а я в стороночке стою, все почти в стороночке, никто не радуется, уже наиздевались. Я захожу, и две девочки заходят, и одна сразу, ну уже женщины, и одна сразу к нему: «Ах, ты ж паразит, ты сидишь здесь, ты снова, ты помнишь как ты меня матом крыл?». «Ты, — говорит, — помнишь?» А он наклонился, этот начальник КГБ, который нас допрашивал. «Сорок.… Двадцать лет ты ж издевался!» […] Ну и что.… А он молчит. А потом что-то сказал, а потом выдал документы, и я подошел, только он спросил фамилию и еще что-то. Я молча, выхожу на улицу и говорю: «Ну и храбрая Вы женщина!» «Что он, паразит, мой брат родной, — говорит, — в Запорожье такой же как он у КГБ, не издевается над людьми, потому что щитает, что те люди, а этот что?!» Вот так.

Л.І. – А на каком факультете Вы учились у нас? О.М. – На историческом. […] 4 класса было, потом 7 классов, потом 10 классов,

потом техникум, потом учительский институт, педагогический институт, а потом два университета марксизма-ленинизма. […] Я им показываю дипломы и привожу новые дипломы. А я засмеялся... «Вот так, — думаю, — хорошо, я на собрания не хожу, я говорю: «Мне сегодня в институт». И пошел». […]

Л.І. – А здесь Вы учились на заочном или на дневном отделении? […] О.М. – Нет, дневном. Л.І. – Дневном? А жили где? О.М. – А жил у тетки, а потом женился на девчонке одной бердянской. В общем, я

не знаю, у кого я жил, кто попадался, хорошие люди часто бывали, хорошие. Л.І. – А кого помните из преподавателей? О.М. – Токаренко Иван Иванович. Токаренко. Панцуктилова. Я, между прочим,

очень хорошо дружил, а особенно с Панцуктиловой. Вот это она курила, а на перерывы выходят и она выходит. Всегда ко мне подойдет потом. […] Хорошие такие. И Токаренко. У него жена работала. Много у меня, очень много хороших институтских преподавателей. Ни на кого я не обижался, но я хорошо и учился. У меня память отличная. Я забыл сказать, что я в 4 года бегло читал, бегло, а в 5 лет как десятиклассник. Мне все-все, дядя приедет с Киева и говорит: «Ну, шо, Миколо, ты вже читаєш в два года? Ты и шесть букв не знаешь? Та уже ж люди от взрослі, а ти не знаєш». […] Погано мені работалось в Бердянську. Щитали мене за подонка.

Л.І. – После Германии? О.М. – Ага. «Он у Германии был». Вот что я делал в Германии? […] Л.І. – А Вы говорили, что Вы ремонтировали это здание, вот этот корпус. О.М. – Да, восстанавливали.


542

Л.І. – Это в каких годах было? О.М. – Когда учился. Его ж нет… Мы ж год или полтора, я уже забыл, мы здесь не

учились. А потом и последнее там уже начали строить. Л.І. – Он сгоревший был сразу после войны, вот этот корпус? О.М. – Да. Л.І. – И Вы его восстанавливали? О.М. – Да-да. Ой, сколько мусора, сколько ж этого! И каждое воскресенье и после

уроков, только такая группа или такие группы сегодня, завтра следующая и надо было. Студенты с удовольствием шли. Знали […]. Так что хорошо.

Л.І. – А другие студенты, где жили? Вот Вы у тетки. А общежития были тогда для студентов?

О.М. – Немножко позже некоторые были общежития какие-то, а то нет, по квартирам. И большинство учились в ближайшие или села, чтоб на выходной домой ехать или еще что-то, или месные, или родственники есть здесь и у родственников живет. Я должен сказать, я доволен, доволен и преподавателями. Как-то они вот, преподаватели, смотрели на нас и на меня по знаниям, а не потому что я в Германию добровольно поехал или недобровольно поехал. Поїхав би він добровольно, так как я и то.… Так же и комсомол на меня смотрел, а потом прийняли в комсомол.

Л.І. – Здесь, в институте, да? О.М. – Ага. А я до войны был третим секретарем райкома комсомола, до 41-го

году, в 40-ом в техникуме. Я очень активный человек, очень. […] Я писатель. Я с 6-ти классов писал стихотворения, а потом рассказы. А потом я в газете выступал в Бердянске, вже у «Південку»... не «Південку», а як вона називалась…

Л.І. – «За коммунизм» одно время называлась. О.М. – Да-да. И вот там мои статьи […] Я подрабатывал. Раньше ж платили

студентам что там? Мало… Л.І. – Так Вы были студентом и писали статьи уже? О.М. – Да. Писал. […] Писал, писал, писал. Роман начал писать в 40-ом году... Я

начитанный, в общем, как Вам сказать, из культурной, что ли, какой-то такой прослойки Украины родители мои. Между прочим, мой отец, мой отец… Брусилов был такой генералв, так он его родственник. И мы сами с Брусилова, рядом с Брусиловым был хуторок такой — Морозовка. Мы там. А Брусилов какой-то мой родственник, какой-то мой родственник. […]

Л.І. – А кого Вы помните из своих однокурсников здесь вот, в институте в нашем? […]

О.М. – Есть, если не умер. Гутнев, Гутнев. Гутнев. Я знаю, он живет, он… Можно узнать. Можете записать. […] На нефтемаслозаводе, вот там можно узнать. […] Он известный. Он сильно был ранен, он хорошо меня знает, я с ним учился, и после войны встречались.

Л.І. – В учительском институте с ним учился? О.М. – ...Зинченко, я не знаю, жив или нет. […] Не знаю. А то девчонки. Л.І. – А девчонок кого помните? О.М. – Кого помню? Не знаю […]. Думать надо. Л.І. – А вот так, «навскидку», можете? О.М. – Вряд ли. 88 лет. Вряд ли кто жив. […] Л.І. – Вот сейчас я, например, открываю черновик книжки нашей следующей и

читаю приказ 46-го года директора института. И написано: «Особливо відмічаю активну роботу в гуртку студентів: Семенової, Мищенко, Толочко, Переверзєвої, Кононенко, Слуцької і Огієнко». То есть про Вас приказ. Вот в книжку уже вошел, что Вы были активным учасником кружка студентов. […]

О.М. – А потом, я артистом был каким! У своем институте вот этом был — конферансье всеизвесный.

Л.І. – То есть Вы вели вечера? Вели концерты или что Вы делали? О.М. – Да-да. Вот концертов много давали, вот мое дело. Дело в том, что я хорошо

одевался. Я ж говорю, костюм американский, пошитый под иголочку, и это все считали.


543

Раньше не смотрели, кого там это, а чтоб одет был хорошо: шоб рубашечка [сміється]... Так вот меня и выбирали.

Л.І. – За костюм? О.М. – Да. Л.І. – Но не только за костюм? О.М. – Слушайте, вот она сидит… Меня и сейчас бесит, что студенты ходили у

марлевых кофточках новых, понимаете? Марлевые кофточки шили и девочки ходили. Ой, как…

Л.І. – А какие концерты? Вы вели только в институте или и в городе? О.М. – И в Запорожье, и в нас в городе, и в институте. Много ездили. Л.І. – И тут написано, кто руководил Вашей художественной самодеятельностью.

Панцуктилова руководила. Так и было? О.М. – Правильно. Панцуктилова это. Меня считала своим другом. Как же она

меня называла? Как-то называла. «Где мой…» А как дальше… Мы с ней дружили. Она хорошая такая женщина, пожилая, правда, но, но как-никак учитель. А потом… Хорошая.

Л.І. – А Вы не помните, тут написано, что комсорг — Юхно? О.М. – А я знаю. Была у нас комсоргом. Я ее хорошо знаю. Она меня… Она ко мне

очень хорошо относилась, не смотря на то… Она меня часто защищала, то в горкоме комсомола, то еще. «Та шо Вы там германских прихвостней» или еще что. Она только что надо или надо что сделать. Она очень хорошая была девчонка, девчонка, а потом замуж вышла чуть позже. Я ее хорошо очень знал. […]

Л.І. – А Вы были на каких-нибудь практиках, когда учились? На практиках в школе?

О.М. – А как же! Много. Во второй школе был. И так меня приглашали, кого-то учителей не было в второй школе.

Л.І. – Это когда еще студентом были? О.М. – Да. […] Я только читал лекции. Вот это давали. Кто-то заболел. А

практика? Несколько уроков давал, уроков. Ну а так особо я там не был. Ни классной работой не занимался и не интересовался.

Л.І. – А стипендию Вам платили? О.М. – Мне платили. Л.І. – А какое впечатление от учебы было вообще? […] О.М. – Очень хорошее. Что я могу сказать, что институт нам очень много давал.

Институт нас... Я Вам говорил, напишите обязательно, что в институте учились из-за того, что институт кормил. Кормил. У меня талончик есть и съешь придешь борщик, и картошечка есть, и полкилограмма на этот день хлеба. И ты, и я пользу получаешь. Как человек, который уже прожил годы, что надо учиться и то, что пойдешь, и тебя покормят. Очень благодарны мы ему. И есть же много сироты — учились. У меня подруга была, ну нет-нет, в одной группе были. Так девчонка сирота, ни матери, никого — и она училась. Правда она, тут же ж разные были люди, она ходила, мыла полы у людей или там еще что-то. Вот немножко подрабатывала. А большинство, я, например, нигде не подрабатывал, вот такие дела. Но мне полкилограмма хлеба, борщик без мяса, а может там пахло мясом, но я имею в виду картошечка была и такая хорошая тарелочка и еще что-то, так что от я доволен тем питанием, которое организовано, и доволен преподавателями. Они добросовестно относились. Я не помню никогда, чтобы кто-то из преподавателей орал на ученика. Я не помню, чтобы кто-то (а были ж богатые студенты и так далее), чтоб кто-то ругал эту девочку, что она в латаной или с марли кофта чия перешла […]. Пожалели нас. Ничуть и не слышал, чтоб кто-то, что как-то относились к студенту, понимаете? Хорошо относились, потому что рады были, что он стремится в таких тяжелых условиях учиться. Сегодня не сдал экзамен — она не выругает его или он. Нет. Скажет: «Іще трошки доработайте. Трошки, трошечки». […]

2009 р., травень 5. – м. Бердянськ. – Інтерв’ю з Огієнком Миколою Єрофійовичем,

1922 року народження, мешканцем м. Бердянськ, проведене Лиманом Ігорем Ігоровичем (БДПУ).


544

ІНТЕРВ’Ю З ВОЛОДИМИРОМ ІВАНОВИЧЕМ ЛАНОВЕЙЧИКОМ

Лиман І.І. (далі – Л.І.) – […] В каком году, какого числа Вы родились? Лановейчик В.І. (далі – Л.В.) – Я родился 18 ноября 1932 года. Но не здесь, а

родился в Краснограде Харьковской области, где работали мой отец и моя мать. Л.І. – А в Бердянск в каком году Вы попали? Л.В. – А в Бердянск мы попали в 1946 году, в октябре. Приехали сюда, здесь

проживала наша бабушка и проживала матери сестра с мужем. Мы приехали к ним. Л.І. – И с этого времени уже безвыездно в Бердянске живете? Л.В. – И с того времени мы уже в Бердянске все время живем. Л.І. – У Вас, я знаю, прекрасная память. И вот первые впечатления о Бердянске,

вот по приезде в том далеком 46 году. Это ж только недавно закончилась война, и вот первые впечатления о городе?

Л.В. – Да, ну на счет памяти, я не могу, конечно, похвалиться, но пока память сохраняю. Когда мы приехали в Бердянск, что мне бросилось в глаза, что весь Бердянск был разрушен. И большие дома и маленькие, в основном они были сожжены; как я позже узнал, сжигали немцы, специально у них выделялись, видимо, такие люди или бригады, которые ходили по улицам с факелами, разбивали окна и бросали горящие факелы в окна. Таким образом, все горело в доме, дом сам горел. Как сообщала газета «За коммунизм», так раньше называлась газета «Південна зоря», город был разрушен на 83 процента, в городе у нас стоит памятник, подсолнух так называемый, на нем цифра указана — 80 процентов.

Л.І. – И Вы помните нижнюю часть города, помните, наверное, вот территорию, где сейчас берем интервью, то есть здание теперешнего педуниверситета? Что здесь было в 46 году, когда Вы его увидели?

Л.В. – Да, я помню. Дело в том, что мы приехали и остановились на улице Максима Горького, 37, приблизительно там, где сейчас находится дом номер 35. Но тогда улица выглядела совсем иначе, не так как сейчас. Тогда вдоль железнодорожного пути находилась рампа, на которой выгружались все время товарные вагоны, выгружалась военные, военная техника, погрузка велась, а вот этот склон, который ведет наверх, к рампе, он весь был усыпан жужалкой, жужалкой. И здесь стояла труба метали…, труба каменная, на подобии той, которые стоят на заводах. Наверху было написано «Институт ФМЛ», то есть «Институт физических методов лечения», а по кругу трубы были одни развалины и маленькие домики. Это было недалеко как раз отсюда, я в этом районе часто бывал. Институт, здание института было разрушено. Еще при подходе к зданию можно было увидеть, что оно без крыши, не было перекрытия, вот между первым и вторым этажом никакого, все это обрушилось, очевидно, немцы сожгли его, а может быть и разрушили. Я точно не знаю, но…

Л.І. – Но это уже 46 год был. Уже три года прошло, как немцы ушли. Л.В. – Это был 46-й, да, 47 – 48 годы и так до 51-го года, пока я был призван на

службу в Советскую Армию. Когда я вернулся, уже в октябре 54-го года, то уже здание института было восстановлено, восстановлено. А до этого просто была «горелка». «Горелка».

Л.І. – А что такое «горелка»? Так называли тогда?


545

Л.В. – Так называли, так называли все разрушенные здания. Почему? Потому, что Бердянск в основном сожжен был.

Л.І. – А вот когда Вы были еще до армии, до 51-го года, здание стояло вот в том же виде, в котором и в 46-м Вы его увидели, или все-таки кто-то что-то здесь начал уже восстанавливать, не помните?

Л.В. – Оно стояло в таком же виде, причем внутри были груды разбитого кирпича, осыпавшейся штукатурки, поросло все бурьянами, травой. И использовалось, конечно, не так как должно было использоваться помещение. Начали закладывать окна, чтобы не было видно внутреннего, внутреннего пейзажа. Я так думаю.

Л.І. – Но только на первом этаже закладывали или и на втором тоже? Л.В. – На первом, на первом, конечно, только на первом этаже. Л.І. – А ограды тогда никакой не было вокруг здания? Ни забора, ничего? Л.В. – Ничего не было, ни забора, ничего, вот. Здесь вот находятся две башенки. Л.І. – Они тоже были? Которые во дворе? Л.В. – Во дворе примыкают к зданию. То я ради любопытства заходил, наверх

поднимался внутри башенок до самого верха. Л.І. – А там ступеньки были тоже такие круговые, как и сейчас? Л.В. – Ступеньки, ступеньки были, да-да. А дверей не было. Л.І. – И что? И камой вид открывался на само здание с этих башенок? Крыши ж

тоже там не было у башенок, сгорела? Л.В. – Крыши тоже не было. Крыши не было, да. Л.І. – И крыша всего здания тоже отсутствовала? Л.В. – Отсутствовала. Ничего не было. Через окна, вернее, оконные проемы можно

было рассматривать небо. Я почему говорю оконные проемы, потому что лутки все, окна, рамы, если они даже уцелели, все это люди, честно говоря, взяли на восстановление своих жилищ, чтобы можно было где-то жить. И мы приехали даже, приехали по сути дела к тете и к бабушке, которые сами были на квартире. То есть мы были уже квартиранты у квартирантов. Вынуждены были как-то ютиться. А хозяйка была у нас Ратман, может быть, Вы что-то слышали о ней, Надежда Михайловна, она позже была секретарем сектора партийного учета в горкоме партии.

Л.І. – А вот в те года, до Вашей армии, не помните, не общались с кем-нибудь из студентов или преподавателей института? Может, соседи или друзья?

Л.В. – Нет, общаться мне не приходилось. Но я знал, правда, некоторых преподавателей. Знал Ивана Ивановича Токаренка. Потому что мы позже, весной 47 года, перешли на другую квартиру жить, на улице Энгельса. И там стоял Токаренко в очереди вместе со всеми за хлебом. И что интересно, что он был очень скромным человеком, не смотря на свою инвалидность, он стоял наравне со всеми. Ну, без ноги он был. Даже не на протезе, на деревяшке. И все равно стоял, никогда не спекулировал своей инвалидностью [...].

Л.І. – Но сами студенты-то учились до 53 года в другом здании, бывшим общежитии. Вы его видели? Где оно находилось? [...]

Л.В. – На перекрестке Карла Маркса и Дюмина. Там колодец тепловой есть, вот. И вот здесь дальше находилось вот это здание, вот.

Л.І. – Но его теперь уже не существует? Л.В. – Его теперь не существует. Л.І. – А когда оно разрушено было? Л.В. – Не знаю. А здесь мы учились. Чертежный зал был, здесь мы выполняли

дипломные работы. Л.І. – То есть это наискосок через дорогу? Л.В. – Да-да. По диагонали. Это помещение было — мужское общежитие.

Возможно, что оно. Ну, знаете, мы в то время подростки были и нас не очень интересовало. Может оно принадлежало как раз институту. Я точно не знаю. И студенты техникума проживали и института, может быть, я точно не могу сказать, вот [...].


546

Л.І. – А что было вокруг нынешнего первого корпуса БГПУ, вот теперь в сторону 1-А корпуса, в сторону общежития? Что здесь после войны, в 46-ом году когда Вы приехали?

Л.В. – Одни развалины были. И маленькие дома [...]. Л.І. – Деревья были? Л.В. – Были, были, конечно, да. [...] Теперь что здесь было во время войны. Я

когда-то разговаривал с Браганцовыма. Он говорил, что был госпиталь здесь, и как будто бы здесь и конюшня была немецкая, что ли... А в местных газетах уже дважды промелькнуло о том, что если умирал какой-то немец здесь в госпитале, его хоронили поблизости в парке.

Л.І. – В парке Шмидта, получается? Л.В. – Да [...]. Л.І. – А из каких источников эта информация? [...] Л.В. – Это я слышал от людей и два раза об этом писали в газетах. [...] По

пересказам, вот. Ну, кстати, это не только первый город. Где я родился, в Краснограде, я сам помню, там в центре города немцы хоронили своих людей. Щас стоит парк […]б.

2009 р., травень 21. — м. Бердянськ. — Інтерв’ю з Лановейчиком Володимиром

Івановичем, 1932 року народження, мешканцем м. Бердянськ, проведене Лиманом Ігорем Ігоровичем (БДПУ).


547

ІЛЮСТРАЦІЇ

1. Кращі студенти, премійовані поїздкою до Ленінграду. 1933 р.

2. Студенти П. Трохименко, В. Огульчанський, І. Асламов. Бердянськ, 10 грудня 1933 р.


548

3. Студенти С.П. Стеценко, П.М. Трохименко, О.С. Самойленко. Бердянськ, 26 січня 1934 р.

4. Студенти І курсу та викладачі факультету мови та літератури. 1934 р.


549

5. Студенти-біологи. Червень 1934 р.

6. Випуск підготовчих курсів Бердянського державного педагогічного інституту. 1 липня 1934 р.


550

7. Хор Бердянського державного педагогічного інституту. 1934 р.

8. Активісти Безсонов (інститут), Трощенко (робфак), Самойленко (КСМ). 7 листопада 1934 р.


551

9. Викладач інституту С.С. Філоненко.

10. Секретар комітету комсомолу студент ІІІ

курсу математичного факультету І.Н. Асламов. 7 грудня 1934 р.

11. Студентка фізико-математичного факультету М.М. Шаповалова (випуск 1935 р.).


552

12, 13. Студентська картка С.С. Коломієць. 1934 – 1935 рр.

14. 1-й випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного

інституту. 1935 р.


553

15. 1-й випуск хіміко-біологічного факультету Бердянського державного педагогічного інституту.

1935 р.

16. Актив Бердянського державного педагогічного інституту. 15 лютого 1935 р.


554

17. Редакційна колегія інститутської газети.

18. Студенти Бердянського державного педагогічного інституту.


555

19. Студенти фізико-математичного факультету. 4 березня 1936 р.

20. 2-й випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного



556

21. 2-й випуск хіміко-біологічного факультету. 1936 р.

22. Викладачі та студенти інституту на фоні переходового червоного прапора біля будинку

гуртожитку (вул. Кірова, 5). Червень 1936 р.


557

23. Студенти інституту (зліва направо) Сергій

Семенович Солодовник, Іван Семенович Солодовник, Юрій Семенович Солодовник,

Петро Петрович Зозуля.

24. Студент ІІ курсу фізико-математичного факультету Іван Семенович Солодовник.

Бердянськ, 1936 р.

25. Декан фізико-математичного факультету

Ю.І. Кара-Куркчі. 26. Декан природничо-географічного

факультету О.В. Ротшке.


558

27. Викладач фізики Ф.Ф. Ягненко.

28. Студент-філолог та викладач учительського

інституту І.Й. Марченко. 29. Студент фізико-математичного факультету

Й.М. Шкляров (випуск 1936 р.).


559

30. Випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного учительського інституту.

Фізична спеціальність. 1937 р.

31. 3-й випуск фізико-математичного факультету. Математична спеціальність. 1937 р.


560

32. 3-й випуск хіміко-біологічного факультету Бердянського державного учительського інституту.

1937 р.

33. 1-й випуск природно-географічного факультету Бердянського державного учительського

інституту. Група В. 1937 р.


561

34. 1-й випуск природно-географічного факультету Бердянського державного учительського

інституту. Група Г. 1937 р.

35. Студенти-випускники природно-географічного факультету Бердянського державного

учительського інституту. Липень 1937 р.


562

36. Студентка К.Д. Старостенко. 1937 р.

37. Атестат на звання вчителя середньої школи К.Д. Старостенко. 1939 р.


563

38. Студент фізико-математичного факультету Бердянського державного учительського інституту.

1937 р.

39. Директор Бердянського державного учительського інституту М.С. Сушко (грудень 1937 р. –

січень 1939 р.).


564

40. Профком Бердянського державного учительського інституту. 1937 – 1938 навчальний рік (у

напису на фото помилка).

41. Студенти та викладачі інституту. 1937 – 1938 навчальний рік.


565

42. Випуск 7-ми місячних курсів підготовки учителів-істориків для 5 – 7 класів НСШ.

Бердянський державний учительський інститут. 1938 р.

43. Свідоцтво К.Й. Кисіль про закінчення природничого факультету Бердянського державного

учительського інституту. 1 липня 1938 р.


566

44. Атестат на звання учителя середньої школи С.С. Коломієць, випускниці Бердянського

державного педагогічного інституту. 8 серпня 1938 р.

45. Самодіяльний драмгурток історичного факультету. 1939 р.


567

46. Кращі спортсменки інституту. 1939 р.

47. Вихованці випускників інституту.


568

48. Анкета П.А. Ляшенка. 21 квітня 1939 р.


569

49. Диплом і виписка із залікової відомості випускника Осипенківського державного учительського інституту Є.С. Березняка.

26 липня 1939 р.

50. Випускник Осипенківського державного учительського інституту Є.С. Березняк (випуск

1939 р.).

51. Завідувач кафедри географії І.М. Лобанов. 52. Викладач української мови В.Б. Полякова.


570

53. Почесна грамота викладача української мови В.Б. Полякової. 1939 р.

54. Колишній студент робфаку та фізико-математичного факультету М.І. Яковенко (середній у

верхньому ряду) з однополчанами.


571

55. 1-й випуск курсів медичних сестер запасу РСЧА при Осипенківському державному

учительському інституті. 1939 – 1940 навчальний рік.

56. Студентки історичного факультету Г.К. Кіосева, Є.Ф. Гетманенко, С.О. Бондар. 1940 р.


572

57. Студенти мовно-літературного факультету В.Ф. Лисенко, Л.Ф. Воротня, невідома,

В.Т. Дорофеева, В.І. Зайцева. 1940 р.

58. Студентки І курсу історичного факультету В.Т. Соколова, В.С. Могильна, З.Г. Белікова,

М.І. Філіпченко, З.Є. Гаркуша. 2 грудня 1940 р.


573

59. Студентки історичного факультету М.І. Філіпченко та З.Г. Белікова. 1941 р.

60. Студентки-мешканки однієї кімнати гуртожитку учительського інституту. 1941 р.


574

61. Сталінський стипендіат студентка фізико-математичного факультету І.Г. Єгорова (в центрі) з

однокурсницями. 1941 р.

62. Випускники першої групи мовно-літературного факультету 1941 р.


575

63. Студенти та викладачі фізико-математичного факультету. У першому ряду: А.О. Гарелік, Н.Я. Юфіт, Л.С. Малявін, Дабіжа, В.С. Дмитров, Є.В. Гончар, І.М. Козетов. 4 квітня 1941 р.

64. Студенти історичного факультету (випуск 1941 р.).


576

65. Студенти І курсу історичного факультету. 24 травня 1941 р.

66. Хор і оркестр народних інструментів інституту. 1941 р.


577

67. Студенти інституту під час проходження педагогічної практики в СШ №3 м. Осипенко.

Квітень 1941 р.

68. Студент І курсу природно-географічного факультету І.В. Вайнберг під час екскурсії на

Макорти. 6 квітня 1941 р.


578

69. Студенти природно-географічного факультету під час екскурсії на узбережжя моря. Травень

1941.

70, 71. Польова практика студентів інституту на р. Берда. Травень 1941 р.


579

72. Інститутська колонна під час демонстрації. 1941 р.

73. Диплом з відзнакою В.Я. Хоменка. 1941 р.


580

74. Ленінабад в період перебування там в евакуації Осипенківського державного учительського

інституту.

75. Будівля Осипенківського державного учительського інституту, спалена при відступі німецько-

фашистських військ у вересні 1943 р.


581

76, 77. Будівля Осипенківського державного учительського інституту, спалена при відступі

німецько-фашистських військ у вересні 1943 р.


582

78. Методист заочного відділу Осипенківського

державного учительського інституту Г.І. Прохоренко.

79. Завідувач кафедри географії К.О. Спаський.

80. Викладач педагогіки М.С. Василькова. 81. Бібліотекар інституту С.О. Негляд.


583

82. Завідувач канцелярії учительського інституту Г.К. Головата.

83. Студенти природно-географічного факультету Осипенківського державного учительського

інституту (випуск 1949 р.).


584

84. Випуск історичного факультету Осипенківського державного учительського інституту. 1949 р.

85. Диплом з відзнакою В.І. Петрикіна. 1949 р.


585

86. Довідка про роботу В.І. Петрикіна на посаді викладача історії СРСР. 14 вересня 1950 р.

87. Випускник історичного факультету Осипенківського державного учительського

інституту В.І. Петрикін.

88. Випускник історичного факультету Осипенківського державного учительського

інституту М.Є. Огієнко.


586

89. Випуск фізико-математичного факультету Осипенківського державного учительського


90. Випуск природно-географічного факультету Осипенківського державного учительського



587

91. Студентка природно-географічного

факультету К.Г. Ахтирська (випуск 1950 р.). 92. Студентка фізико-математичного

факультету М.Г. Бобровна (у підпису під фото помилка) (випуск 1950 р.).

93. Студентка В.П. Журавльова. 94. Студентка фізико-математичного

факультету С.О. Залкінд (у підпису під фото помилка).


588

95. Студентка фізико-математичного факультету Г.С. Сапетко (випуск 1950 р.).

96. Студентка природно-географічного факультету М.І. Суліменко (випуск 1950 р.).

97. Студент фізико-математичного факультету Г.К. Гайворонський (у підпису під фото

помилка) (випуск 1950 року).

98. Студент фізико-математичного факультету М.П. Орліченко (випуск 1950 року).


589

99. Студент фізико-математичного факультету Б.І. Шкурупій (випуск 1950 року).

100. Засідання вчительської конференції 28 – 29 серпня 1952 р. в клубі механічного заводу.


590

101. Особовий листок обліку кадрів декана фізико-математичного факультету Н.Я. Юфіта.


591

102. Особовий листок обліку кадрів доцента Б.Д. Прайсмана.


592

103. «Діаграма виконання післявоєнної сталінської п’ятирічки з підготовки кадрів учителів

Осипенківським учительським інститутом».

104. Діаграма підготовки кадрів Бердянським (Осипенківським) державним учительським

інститутом у 1937 – 1955 роках.


593

105. Інститутська будівля.


594

106, 107, 108. Печатка Осипенківського учительського інституту.


595

НАУКОВО-ДОВIДКОВИЙ АПАРАТ

КОМЕНТАРІ

АРХІВ БДПУ

а Назва справи: «Книга наказів Бердянського Учительського Інституту». Почато: 22.ІV.1936 р., закінчено: 25.ІХ.1937 р. 140 арк.

б В архіві БДПУ зберіглася справа «Спаський Костянтин Олексійович». в В архіві БДПУ зберіглася справа «Дементієнко Ганна Іванівна». г В архіві БДПУ зберіглася справа «Цецохо Євген Іванович». д В архіві БДПУ зберіглася справа «Пипич Олексій Михайлович». е Саме у липні 1936 р. у СРСР на законодавчому рівні було проголошено відхід від

викладання педології, і в навчальних планах інституту цієї дисципліни ми вже не зустрічаємо. У журналі «History of Education Quarterly» у 2001 р. опублікована розвідка, яка дає можливість поглянути на проблеми заборони педології в Радянському Союзі очима американського дослідника початку ХХІ століття1:

«[...] The term "pedological distortions" acquired considerable political significance. "Pedology," the scientific study of children, had become particularly influential in the 1920s among Soviet educators and psychologists. Pedologists believed that studying the influence of environmental conditions and inherited traits on the mental and physical development of children would provide the empirical knowledge necessary to reform educational policies and thus progress toward the goal of creating socialism in the Soviet Union. On July 4, 1936, however, the Central Committee of the Communist Party issued a decree, "On pedological distortions in the system of Narkompros," which charged that scholars in the field of pedology had disrupted Soviet education by classifying vast numbers of children as "unfit" or "retarded." Affirming the strong voluntarism of Stalinist ideology, the Central Committee declared that the establishment of socialism meant that inherited traits no longer affected the mental development of Soviet children. In this context, charges that teachers committed "pedological distortions" directly implicated them in presumptions and practices strongly condemned just a year earlier by the Central Committee.

The denunciation of pedology was one element of the broader effort of Soviet political authorities to establish control over all fields of scholarly inquiry. Soviet leaders never conceded that scholars could be autonomous from social and political concerns. In practice, however, academics in the first decade after the revolution were granted a measure of autonomy, particularly in fields such as child studies, that appeared less ideologically significant. Following the consolidation of Stalin's power in the late 1920s, however, scholars were subjected to increasing measures of both surveillance and intervention. The 1936 decree thus marked a significant step towards establishing "the Stalinist system of control" in the scholarly world. The public criticism of scholars, the censorship of publications, and the prohibition of entire fields of research which followed the decree demonstrated how scientific inquiry could be made subordinate to political imperatives.

Yet teachers occupied an ambiguous position in this process of increasing repression. [...]

1 Ewing E. Thomas. Restoring Teachers to Their Rights: Soviet Education and the 1936 Denunciation of Pedology // History of Education Quarterly, Vol. 41, No. 4 (Winter, 2001), pp. 471-493. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/3218245 Accessed: 22/01/2009.


596

The denunciation of pedology was also part of the effort begun by Soviet leaders in 1931 to reform elementary and secondary schools by placing additional emphasis on the quality of instruction, the accountability of pupils, and the effectiveness of teachers. The denunciation of pedology thus exerted two seemingly contradictory influences on Soviet teachers. By attaching political meanings to the way children were instructed and evaluated, the campaign against pedology made teachers more vulnerable to accusations of "anti-Leninist" attitudes and actions, at a time when such charges could easily lead to dismissal, arrest, and imprisonment. But the accompanying assertion that teachers themselves should be seen as models for transforming schools raised the possibility of increased professional authority. In particular, eliminating the scholarly field of child study created an opportunity for greater recognition of the skill and authority of the individual teacher. The destructive consequences of this act of repression thus functioned in a dynamic relationship with more constructive elements, and the combination created opportunities for teachers to assert their professional authority within the limits set by an authoritarian regime.

Historians' interpretation of the antipedology campaign have uniformly focused on the policy goals and political interests of decision makers. For almost fifty years, Soviet historians defended the repudiation of pedology as a necessary measure to protect education from "hostile" influences. Western scholars, by contrast, criticized the decree for destroying an entire field of scholarship. With the demise of the Soviet Union, the latter argument has been taken up by "reformers" seeking to recover a usable past from their educational history. [...]

The outlines of a critique of pedology were emerging even before the decisive action taken by the Central Committee in July 1936. Educational policymakers complained that pedologists failed to provide useful knowledge about child development, and a few even called for pedology to be eliminated from teacher training programs. Central Committee member A. Zhdanov criticized pedologists who endlessly studied "difficult" children but made no effort to improve behavior or raise achievement of those pupils conveniently kept "out of the way" in separate schools. These doubts about scholarly contributions found practical expression in the praise bestowed on a teacher who corrected pupil behavior through her own ingenuity, "without going to the pedologist."

Yet these criticisms pale beside the "violent" language used on July 4, 1936 by the Central Committee. Accusing the Commissariat of Education of yielding control over such functions as assigning pupils, defining regulations, and evaluating achievement, the Central Committee charged that pedologists' "pseudo-scientific experiments" had called excessive attention to "the most negative influences and pathological perversions" in children, their families, and surrounding environment. Such testing meant that "an ever larger and larger number of children" were assigned to special schools after being categorized as "mentally backward," "defective," or "difficult." In fact, the Central Committee declared, many of these children were perfectly capable of attending normal'naia shkola (normal schools), but once these labels had been affixed, they were considered "hopeless" cases.

The Central Committee went beyond these complaints about school policies, however, by charging that pedological theory itself was based on "falsely-scientific and anti-Marxist foundations." In particular, any suggestion that children's fate was "determined" by "fixed" social or biological factors was condemned as directly contradictory to "socialist development," which had "successfully re-educated people." Such claims about environmental and hereditary influences allegedly revealed an "uncritical" borrowing of "bourgeois" theories intended to maintain the dominant positions of "exploiting classes" and "superior races" by perpetuating the "physical and spiritual doom of the working classes and 'inferior races'." In the concluding section, the Central Committee instructed the Commissariat of Education to achieve "the full restoration of pedagogy as a science and pedagogues as its bearers and guides" by restoring teachers' responsibility for instruction, returning "the bulk of the children to normal schools," and eliminating the field of pedology by retraining specialists, withdrawing books, and abolishing courses.

Why did the Central Committee attack pedology at this time and in this manner? The summer of 1936 marked a serious escalation in political repression as Party organizations and the secret police began preparing for "show trials" of prominent Communist leaders driven from power by Stalin. Soviet political discourse at this time was dominated by allegations of "treason" and "wrecking" carried out by "masked" spies and "enemies of the people." That political context influenced not only the Central Committee's allegations, but also the increasingly virulent tone of subsequent condemnations. Invoking the language of repression, Communist Youth League (Komsomol) secretary E.L. Fainberg offered this ominous warning: "If pedological distortions are not completely destroyed, they will reappear in a different form, so a decisive struggle must be waged against even their smallest manifestations." Soviet authorities promised that the "unmasking" of "hostile" pedologists would produce "healthier" schools by "rooting out" all "harmful" elements with "counter-revolutionary" intentions.


597

The Central Committee also acted in response to pedologists' open dialogue with scholars outside the Soviet Union. The rise of Nazism in Germany renewed fears of "capitalist encirclement" and deepened concerns about foreign influences within the Soviet Union. In the Central Committee decree and in subsequent attacks, Soviet pedologists were condemned for allowing "fascist" theories about the genetic basis of "racial superiority" to influence their research on children's class and ethnic backgrounds. Pedologists' acknowledged use of scholarship produced outside the Soviet Union thus became a liability in this era of "building socialism in one country."

The fact that the decree directly attacked Commissariat of Education leaders for allegedly "tolerating" pedological "distortions" suggests that administrative conflicts within the Party/state apparatus also played a role in this decision. Throughout the 1930s, the Central Committee made the Commissariat of Education into a convenient scapegoat for the "failure" of schools to solve persistent social and political problems. Following this same pattern, the 1936 decree cited "pedological distortions" as further evidence that educational policymakers had "hampered the development of the school" by all possible means.

Most importantly, pedologists were undermined by cultural shifts which emphasized practical achievements and political loyalty at the expense of "academic" expertise and "scholarly" findings. Proclaiming the creation of a new type of hero, Soviet leaders rejected any suggestion that heredity or environment presented limits that could not be overcome with the proper combination of enthusiasm and dedication. Pedologists were denounced for "pointless debates" and for "talking endlessly in their own pedological language which no one else can understand." Most pointedly, critics asserted that pedologists had made no practical contribution to Soviet education: "so-called pedologists have done nothing, are doing nothing, and will never do anything to help the school." As "observers" rather than "transformers," pedologists failed to live up to Stalin's assertion that the people "who make history" are those who not only understand the conditions in which they are living, but also "understand how to change these conditions."

The antipedology decree thus appears as a product of converging factors, including a rising tide of political repression, growing concerns about foreign influences, incipient conflicts between educational and political leaders, and changes in Soviet culture. In the months that followed, an entire field of research and instruction was essentially eliminated as institutions were closed, courses eliminated, and scholars subjected to withering attacks. By repudiating earlier recommendations on instruction, prohibiting intelligence testing, and banning specialists from classrooms, the Central Committee abruptly transformed the policies which governed the schools. Yet the denunciation was clearly directed at pedologists, as well as their alleged "protectors" in the Commissariat of Education, and it was not clear how the decree would affect those most directly responsible for educating and evaluating Soviet children. Would teachers, like pedologists, endure similar kinds of public criticism with the obvious, if unstated, implications of political unreliability and personal vulnerability? Or did the Central Committee's promise to restore teachers "to their rights" truly create the possibility of claiming a more authoritative position in Soviet education? [...]

In the summer and fall of 1936, thousands of Soviet teachers assembled for public "discussions" of the Central Committee decree. Resolutions passed at meetings and published letters from teachers and school directors praised the "great concern, sensitivity, and attention bestowed on the school and the teacher by the Party, the Central Committee, and the great Stalin." While this rhetoric was obviously the product of the Soviet propaganda machine, these sentiments were expressed in ways intended to appeal to those at work in schools. Writing "as an old teacher," G.D. Smagin condemned pedologists for "humiliating" his profession. Moscow school director L. Bogdasarova declared her relief at being able to work without "getting tangled up" with pedologists, whose "ridiculous and often directly harmful work" had absorbed so much energy. According to former pre-school teacher Nina Sorochenko, writing in emigration almost twenty years later, Soviet preschool teachers reacted with "enthusiasm" and were "genuinely optimistic" following the "new turn in policy."

Yet Central Committee intervention obviously had a more complicated impact at the local level than these uniformly positive statements suggest. Inspectors' reports and published articles suggest teachers' responses ranging from resistance through confusion to ignorance. At one Moscow school meeting, teacher S.P. Zavistovskii reportedly spoke out "openly" against the Central Committee decree by declaring that "pedology was, is, and will remain a science." More commonly, teachers assembled for mandatory "study" of the decree, which often amounted to nothing more than a single public recitation. When questioned, one teacher conceded: "I have read some of the resolution on pedology, but I did not understand it," while another admitted: "I did not read the resolution on pedology myself, but only heard about it, and now I have forgotten everything." In the years that followed, many teachers claimed that


598

they had never even heard of the antipedology decree, while inspectors and school officials complained that "many teachers had only superficial knowledge" of the Central Committee's decision. As an example of such a "misunderstanding," a Party official complained in January 1937 that even "good" teachers had ceased to work with parents to improve the home conditions of children because they did not want to be accused of "pedological activities."

While teachers may have been unsure of the full implications of the Central Committee's decree, they were directly affected by the new policy on pupil assignments. Within days of the decree, the Commissar of Education created a commission to "examine" the "schools for delinquents" with the stated goal of transferring "most children" to normal schools. Throughout the Soviet Union, Party committees and educational departments acted quickly to conform to the new policy. In late July, the Stalingrad educational department announced that all but 12 of the more than 150 pupils in a special school should return immediately to normal schools. A district educational department in Leningrad made a preliminary decision to transfer only 15 percent of pupils from a special school, but "intervention" by regional authorities resulted in 95 percent of pupils being reassigned to normal schools. In Luga, a "careful review" led to the transfer of all pupils back to normal schools "to the delight of children and the greater delight of their parents," according to a published report.

These examples testify to the power of the Stalinist state to decree sweeping changes in school policy. As these changes were being implemented, however, it became clear that many teachers and school directors had in fact supported pedologists' decisions regarding "difficult" children. According to Party officials, many "rank and file" teachers had seen special schools as "a means of deliverance" from "undesirable" pupils. Pedologists were thus "very convenient" for "bad teachers" who no longer had to assume "responsibility for teaching underachieving children." Pedologists even offered teachers a kind of justification for poor results. When a school pedologist "discovered" that less than 10 percent of second graders in a Moscow school were "capable, well developed children," teachers had an easy excuse for the poor achievement of the entire class, according to subsequent criticisms.

Yet even as such efforts to evade responsibility were being condemned as "pedological distortions," some teachers persistently sought to divest themselves of "problem" pupils. Addressing a conference in late 1936, school director P.S. Arshinov described how second grade teacher Serbantova reacted to a pupil with learning difficulties: "For goodness sake, I already have one such 'incorrigible' child, and now you have given me another." On the next day, Serbantova demanded that Arshinov take measures against "this 'disorganizer,' this 'incorrigible one,' who does not sit still in class, and fidgets all the time." Noting that the fidgeting resulted from physical illness easily corrected by medical treatment, Arshinov refused this request. Serbantova then incited the parents of other children to make similar demands: "Either remove this boy, or transfer our children to other classes, because he is ruining them." While Arshinov managed to convince parents that this one child posed no real threat, he finally gave in to Serbantova's demands to transfer the boy to another class — where he showed immediate improvement. Not surprisingly, Arshinov condemned Serbantova's behavior as proof of "pedology's harmful legacy."

Even after the Central Committee decree, therefore, some teachers sought to avoid, rather than take responsibility for, pupils perceived as "problems." In many schools, pupils needing "additional attention" were "removed" from "normal classes" and reassigned to "special classes." In a Saratov school, all failing or misbehaving fifth-grade pupils were placed in the same classroom, while an entire class in one Moscow school was made up of "grade-repeaters" during the 1937/1938 school year, more than a year after the Central Committee decree. A former pupil in a Leningrad elementary school recalled that a special class of "hooligans" was abruptly "disbanded" in 1936/1937, but this attempt to conform to centrally mandated policy was shortlived: "In a few weeks, however, the pupils had caused so much trouble in their new classes that the original class was reformed."

In a few cases, as in the example of Serbantova, teachers simply refused to teach certain children. Referring to her "incorrigible" pupils, teacher Ur'eva told the school director: "It is either them, or me." Teachers who commented on the "innate abilities" of children were condemned for accepting pedologists' "reactionary" views on the so-called "fatal" influence of heredity. A 1938 report claimed that some teachers made decisions two months before final exams that certain pupils would be held back and thus made no effort to prevent their "inevitable" failure. When Leningrad teacher Udal'tsova was asked why she had not graded certain notebooks, she replied: "Oh, those belong to the repeating students, and you can't expect anything from them." In Moscow, teacher Durova justified her poor results by claiming that her pupils were "less gifted" than those of a more successful teacher. In direct contravention to the Central Committee decree, many teachers continued to label individual pupils as "lacking intelligence," "hopeless," "defective" or "retarded."

These reports are confirmed by former Soviet teachers, who described widespread efforts to unload "lazy" and "ignorant" pupils. A former school director interviewed by American researchers in emigration recalled expelling several pupils because they "lacked the aptitude for study," while a former


599

teacher had asked that a "defective" pupil infected with syphilis be transferred to "a school for children such as he." In both cases, authorities responded forcefully: the school director was threatened with arrest as "a propagator of the anti-Soviet doctrine of pedology," while the teacher was reprimanded for challenging assertions that the Soviet Union did not have a single "defective child."

First-hand reports thus suggest that the denunciation of pedology reinforced broader efforts to restrict autonomy, increase obligations, and expose vulnerability among teachers. In a postwar interview, a former teacher offered this interpretation of Soviet policies: "We were confronted with the slogan, 'There are no poor pupils, only poor teachers.' We might have a feeble-minded pupil, but we didn't dare say it out loud. I admire the system [in America] of grading pupils according to ability and putting each pupil in with other children of his same ability. [Soviets] just lump them all together, regardless of ability." The far-reaching implications, as well as obscure intentions, of the antipedology campaign were described by another former teacher: "Then we had to have a campaign for 100 percent successful teaching; this was Soviet pedagogy, i.e., all students must learn because the idea that only some students should learn was regarded as harmful and bourgeois theory. We were afraid because all pupils could not learn; there was a difference between theory and practice.... If you can't make all students work successfully, you ask yourself if you are capable and if it isn't your fault." While confirming the uncertainty and anxiety evident in Soviet sources, these accounts also illustrate how the antipedology campaign became an instrument for controlling teachers.

The slogan, "There are no poor pupils, only poor teachers," symbolized this effort to make teachers more directly accountable for pupils' performance. The Stalingrad educational journal offered this unequivocal declaration: "Poor work by the school and poor achievement by the entire class and by individual pupils are the direct result of poor work by the teacher." Whereas pedologists had asserted that "failure occurs outside the school," the new policy line proclaimed that "failure occurs only in the school," at the hands of teachers. Teachers who had been reassured by pedologists that "failure" was the inevitable "fate" of "below average" pupils were now told that "permitting" failure by even one pupil was proof of their adherence to "bourgeois" and "anti-Leninist" theories.

The suppression of pedology thus needs to be seen as part of the broader campaign to use repressive means to change teachers' behavior and attitudes. In the most practical terms, the Central Committee decree and subsequent policy decisions were aimed directly at teachers' efforts to avoid so-called "difficult" or "backward" pupils. More generally, the denunciation of "pedological distortions" was a strategy to make teachers more accountable for classroom performance. Denying that innate character or environmental factors exerted any meaningful influence, Soviet authorities reached the extreme conclusion that all shortcomings were the fault of "poor teachers." The denunciations, threats, and other forms of intimidation that followed revealed how Stalinist repression became part of everyday Soviet reality in the late 1930s. [...]

Yet this effort to make teachers more accountable had implications beyond these immediate patterns of repression. By repudiating pedology, the Central Committee made it possible for teachers to assume more authoritative roles in schools. Having condemned pedologists for "pulling the ground out from under the teacher" by presuming that "the teacher is nothing more than an automaton," educational authorities now made teachers completely responsible for evaluating pupils, analyzing the effectiveness of lessons, and fulfilling the required curricula. The "fatal laws" of pedology were contrasted to the active determination of teachers to "develop their pedagogical capabilities to the fullest extent," "raise our own Soviet school to a higher level," and "educate children for their future" as "Soviet patriots."

As symbols of the redistribution of authority, teachers now found themselves in a position to transform image into action. Complaining that pedologists had "crippled" children by categorizing them as "defective," "difficult to educate," and "disorganizers," teacher E. Vvedenskaia urged colleagues to recognize that only an "individual approach" could ensure the success of each pupil. In a similar manner, I. Borukhovich declared that eliminating "pedological distortions" and improving schools were attainable ends only if teachers committed themselves to work "thoroughly, thoughtfully, and lovingly" with each child. Reinforcing this shift in expertise, educational authorities promised to pay more attention to "the voice of our best teachers."

With increasing frequency, journals and newspapers published celebratory accounts of how teachers transformed children into high achievers, obedient classmates, and loyal citizens. After M.D. Pronina finished the school year without any failing pupils, her achievement was said to have "disproven" pedology. When K.K. Fediukin transformed the son of a neglectful and drunken father into an excellent pupil, he accomplished a task allegedly declared "impossible" by pedologists. Most emphatically, E. Salienko proclaimed that transforming a class of disruptive pupils into a community of enthusiastic learners was the result of "my will, my culture, and my personality." In late 1936, a profile of


600

teacher D.A. Litvinchuk declared that his thirty-five years of "pedagogical experience" could be used to "transform" pedagogy along the lines of the Central Committee resolution. Yet the "lessons" of Litvinchuk's experience consisted of seemingly common-sense approaches. In dealing with "backward" pupils, for example, Litvinchuk called on teachers to provide additional lessons, investigate factors that might impede pupils' success, and avoid any suggestion that "hopeless" pupils were unable to achieve at "normal" levels.

These examples suggest that the "scientific" authority previously claimed by pedologists had been repudiated in favor of teachers who used their "practical" authority to achieve more than these "experts" believed was possible. In a 1939 account, for example, teacher V.P. Laiko described how she brought about the remarkable transformation of a boy named Valia:

"For the first three quarters of the year he remained behind in all subjects. I considered him a "hopeless case," that is, someone who would be held back a year. At the same time, however, I could clearly see that Valia did not have any kind of defects. I decided to work with him in a serious and systematic fashion. I must say that he was a real trouble-maker, as he interrupted lessons, crawled under desks, used improper language, and stole money from his home. The first thing I did was enlist his parents and keep in constant contact with them. I began to have additional lessons with Valia at the end of the day, invited him to my home, gave him interesting books, included him in socialist competition, and began to draw him a little bit away from the street. In the first half of the quarter, I could already see results as Valia began to read at a "satisfactory" level. By the end of the first grade his grades were not all that great, but I decided to promote him to the second grade in order to continue the work that I had begun with him. At the present time Valia is getting an "excellent" grade in reading, a "satisfactory" grade for spelling, and a "good" grade for arithmetic. I think that Valia might become an excellent pupil. If you work in a very painstaking way with children, it is possible to improve their education and raise their level of achievement."

Like many of the teachers cited in the previous section, Laiko began by viewing her pupil in terms of predetermined traits. In this "heroic" narrative, however, this initial perception was overcome by force of will, practical experience, and direct engagement. Valia's remarkable transformation then became the basis for claims that any child could be an excellent pupil — if only the teacher made the necessary "painstaking" investment of time, creativity, and responsibility.

Stories by and about these teachers and other teachers had potential meaning that extended beyond their immediate value as propaganda for the regime. By claiming the transformative power available within their sphere of practical responsibilities, teachers were able to reconfigure their public images into sources of actual authority. A story told in emigration by a former Soviet teacher illustrates how this tension between perception and performance shaped interpretations of experience. After holding a series of positions, this respondent faced particular challenges in one school: "I obtained my next post at school No. 23 in Kharkov in the fourth grade. This was a school whose children were the toughest I had ever met. Nobody paid attention to the teachers. During class periods the children did everything except listen to what the teacher was saying. The headmaster warned me that this grade was very bad, but he was very surprised when, after one year with me, the children gave up their former habits and became more attentive in their school work." In these stories, the parallel transformations from a "hopeless case" to "an excellent pupil" and from "the toughest" class to "more attentive" children were presented as defining elements of what it meant to be a teacher. These stories also reveal the central place in Stalinist culture of the process of personal transformation in conformity with publicly sanctioned models. The convergence of these themes suggests that the increasing emphasis on transformative potential shaped the perceptions and experiences of teachers in ways that overlapped with, but were not determined by, the regime's political objectives.

The Central Committee decree of July 1936 unleashed a full-scale campaign against the field of pedology. In addition to losing their positions and facing public criticism, it is likely that some pedologists were arrested, although little is known about the fate of most. Beyond the impact on individuals, the Central Committee's intervention strongly affected the study and teaching of children. Ideas "tainted" by their association with pedology were prevented from meaningful circulation in the Soviet Union for almost fifty years. Despite promises that pedological "distortions" would be replaced by a "Marxist science of children," Soviet educational discourse in the ensuing decades was dominated by normative declarations and prescriptive exhortations. Even courses on the "science of child development" placed the greatest emphasis on the knowledge and skills teachers needed to maintain their authority in the classroom.

Given the immediate context, as well as long-term consequences, of the antipedology decree, the Central Committee's reference to "restoring the rights" of teachers appears as a striking anomaly. Yet the


601

rhetoric of rights persisted even as denunciations became increasingly virulent. Teachers' conferences hailed the "confirmation" of teachers' rights, while O. Kolesnikova proclaimed that only in the Soviet Union could the members of her profession "breathe easily and work joyfully," because their "rights" had been "guaranteed." But the promise of rights was made conditional on both demonstrated loyalty and accomplishments. Six months after the decree, a Leningrad Party official complained: "Our teachers have not learned how to take advantage of their rights as they should." Teachers' recognition of the conditional nature of these rights could be seen in Bogdasarova's declaration: "Much has been given to us, but much is also asked of us."

These references to rights were no doubt influenced by publicity surrounding the so-called "Stalin" constitution, which defined citizens' rights in terms of the requirements of communist ideology and institutions. Yet public discussion of teachers' rights was always more than a propaganda facade for an authoritarian regime. The promise of restoring rights enabled teachers to make sense of the contradictory nature of political repression by selecting an explanation consistent with their personal and professional self-interests. The process of "imagining" such an explanation was evident in a postwar interview conducted by American researcher Raymond Bauer. Asked about "pedalogia" (sic), a former teacher offered a confused, yet revealing, explanation:

"Pedalogy (sic) was used in general to excuse the fault of the teacher, it was a focus point for denunciation, I believe. I recall that someone in high position in the educational system was taken from his job, and his fault denounced as pedalogy. At this time a woman friend of mine, a member of the Komsomol, was taken from her teaching position. No explanation was given. (Bauer: And how did the teachers regard this method — pedology?) The old teachers thought it had little to benefit the system. In 1936 a law against it was given. I recall the discussion which appeared in the local Armenian newspapers. There was no pedology or exams connected with this science in our 1935 program. Nor did we have any textbooks concerning it. The duty of the teacher was to make known the individual talents of the pupils, the teacher was obligated to teach on an individual basis — this is the concept of that science, I believe."

For all of its uncertainty, this response illustrates certain crucial elements of the relationship between pedology and teachers. Even as she juxtaposed what pedologists said with what they were accused of saying, this teacher clearly recognized the direct connection between the antipedology campaign and the repression of educators. By linking the denunciation of pedology to changing expectations of classroom instruction, however, this teacher also suggested the multiple potential meanings of political repression. To the extent that Central Committee intervention was understood to promote teaching "on an individual basis," the antipedology campaign redefined authority in ways that reinforced the self-image and the practical activities of teachers.

This study of responses to the antipedology campaign offers new perspectives on the tension between agency and accountability in the Stalinist state. With the 1936 antipedology decree and subsequent measures taken against individuals, institutions, and ideas, the Soviet state imposed a more political orientation on schooling. While teachers were spared the devastation inflicted on pedologists, the Central Committee decree changed the ways that teachers understood their roles in the school. While building upon and reinforcing previous efforts to strengthen the authority of teachers in the classroom, the antipedology decree marked a sharp escalation in the kind of pressure applied to make teachers conform to political requirements. Teachers who offered different explanations for classroom achievement or reached their own conclusions in evaluating pupils ran the risk of public denunciation at a time of great professional and personal vulnerability. The antipedology campaign thus contributed directly to patterns of conformity, intimidation, and censorship which were increasingly characteristic of Stalinist schools.

By shifting the focus from scholarly inquiry to practical applications, however, political authorities moved closer to the professional aspirations and immediate concerns of teachers. Even as some teachers were punished for "evading" responsibility for pupils, the voluntarist emphasis on individual accountability may have appealed to those teachers seeking practical support and public affirmation for their efforts in classrooms. For teachers willing to assume full responsibility for the performance and behavior of their pupils, the antipedology campaign confirmed classroom practices and professional identities which emphasized accountability, engagement, and authority. The power of the Stalinist state depended on the extent to which Soviet citizens could be persuaded to assume responsibility for making their own behavior conform to the requirements of the regime. Teachers' responses to the antipedology campaign suggest that a willingness to take on this responsibility transformed many of them, however unintentionally, into effective agents of dictatorship.»

є В архіві БДПУ зберіглася справа «Козетов Іван Михайлович, почато 22 травня 1946 р., закінчено 10 грудня 1959 р.».

ж В архіві БДПУ зберіглася справа «Рогоза Павло Дмитрович».


602

з Назва справи: «Книга наказів Бердянського Державного Учительського Інституту». Почато: 26.ІХ.1937 р., закінчено: 30.ХІІ.1937 р. 30 арк.

и Назва справи: «Книга наказів директора Бердянського Учительського Інституту». Почато: 2.І.1938 р., закінчено: 31.ХII.1938 р. 265 арк.

і В архіві БДПУ зберіглася справа «Гладков Олександр Васильович». ї Бердянський краєзнавець Є.С. Денисов надав у наше розпорядження копію автобіогафії

Василя Семеновича Марухніча. Згідно з нею, автор автобіографії народився 1 січня 1913 р., в листопаді 1930 р. був направлений на педагогічні курси при Бердянському педтехнікумі. У травні 1938 р. він був направлений на курси учителів історії 5 – 7 класів при Бердянському учительському інституті, які дали йому право вступити на ІІ курс заочного відділу історичного факультету цього ж інституту, який він і закінчив на січневій сесії заочників у 1941 р.

й В архіві БДПУ зберіглася справа «Михайлюк Віктор Кононович». к В архіві БДПУ зберіглася справа «Полякова Віра Борисівна, почато 26 жовтня 1944 р.,

закінчено 10 грудня 1953 р.». л В архіві БДПУ зберіглася справа «Прудентов Федір Миколайович». м Зінківський Костянтин (Кость) Максимович (1873 – 1959) — літератор, педагог,

громадський діяч. Двоюрідний брат Трохима Аврамовича Зінківського. Народився в Бердянську (Ліски). У 1906 р. став автором одного з кращих перекладів на українську мову «Слова о полку Игореве». Автор ряду наукових робіт. Друкував свої поеми та вірші в журналах «Зоря», «Рідний край», «Просвіта». Листувався з І. Франком, Д. Яворницьким, Б. Грінченком, Т. Зінківським. З 1926 р. жив і працював у Бердянську. Завідував 3-ю міською українською школою, викладав математику в педагогічному технікумі, а з 1938 р. — в учительському інституті. Обирався членом правління Будинку вчителя, головою краєзнавчого товариства, депутатом міської ради. З 1952 р. — на пенсії. Похований у Бердянську.

н В архіві БДПУ зберіглася справа «Веремій Георгій Іванович». о В архіві БДПУ зберіглася справа «Бабін Семен Львович». п Зоя Вікентіївна Осецька (Шумі) — донька викладача Бердянської чоловічої гімназії. В

архіві БДПУ зберіглася справа «Осецька Зоя Вікентіївна, почато 1 вересня 1953 р., закінчено 1957 р.».

р Назва справи: «Книга наказів Бердянського Учительського Інституту». Почато: 4.І.1939 р., закінчено: 13.VII.1939 р. 100 арк.

с В архіві БДПУ зберіглася справа «Мамченко Микола Якович». т В архіві БДПУ зберіглася справа «Малявін Лев Семенович, почато 17 березня 1944 р.,

закінчено 10 грудня 1953 р.». у В архіві БДПУ зберіглася справа «Лявукін Олександр Йосипович». ф Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 16.VIІ.1939 р., закінчено: 31.XII.1939 р. 98 арк. х В архіві БДПУ зберіглася справа «Портянко Володимир Пилипович, працює з 8 лютого

1944 р., звільнений 1 вересня 1955 р.». ц Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту

ім. П.Д. Осипенко». Почато: 3.І.1940 р., закінчено: 30.ІХ.1940 р. 144 арк. ч В музеї БДПУ збереглися біографічні дані колишнього студента учительського інституту,

письменника В.Ф. Лисенка, записані в листі на ім’я В.П. Вержиковського 25 березня 1981 р.: «Шановний В’ячеславе Петровичу. Це короткі дані на випускника мовно-літературного факультету Бердянського

учительського інституту — випуск 1941 року — Лисенка Василя Федоровича, нині українського радянського письменника.

В.Ф. Лисенко народився 28.IX 1921 р. в с. Залізнячці Звенигородського району Черкаської обл. в сім’ ї хлібороба. У 1941 р. закінчив мовно-літературний факультет Бердянського учительського інституту. З 1941 по 1945 рік перебував на фронтах Великої Вітчизняної війни. У 1949 році закінчив філологічний факультет Львівського університету, а в 1952 р. там же — аспірантуру.

Захистив кандидатську дисертацію «Життя і творчість Ярослава Галана». Працював у редакції ж. «Дніпро», «Вітчизна», з 1960 р. по 1962 Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка.

Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. З літературно-критичними статтями систематично виступає в періодичній пресі з 1949 р.,

автор статей про західноукраїнську революційну літературу та сучасних радянських письменників.


603

Із довідника «Укр. рад. письменники», Видан. «Дніпро», 1973 р. 25.III.81 р. Записала Везбаноль (Погоріло)» (Музей БДПУ. — Біографічні дані В.Ф. Лисенка. — Арк. 1.

Оригінал). ш В архіві БДПУ зберіглася справа «Стешенко Анна Леонтіївна». щ Зборовець Василь Степанович (1889 – 1944) — літературознавець, мовознавець.

Закінчив Хотинське міське педагогічне училище, Кам’янець-Подільський ІНО. Згодом працював доцентом Харківського педагогічного інституту. Працював над підручником «Загальний курс української мови», брав участь у наукових експедиціях, вивчав діалекти, записував фольклор. Автор «Нарисів з сучасної лексики української літературної мови». У 1933 р. був заарештований і висланий до Карелії. Звільнений у 1935 р.

ю В архіві БДПУ зберіглася справа «Сватенко Іван Дмитрович». я В архіві БДПУ зберіглася справа «Сотникова Наталя Артемівна». я1 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту

ім. П.Д. Осипенко». Почато: 1.Х.1940 р., закінчено: 31.ХІІ.1940 р. 42 арк. я2 Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Державного Учительського Інституту

ім. П.Д. Осипенко». Почато: 4.І.1941 р., закінчено: 9.ІХ.1941 р. 127 арк. я3 В архіві БДПУ зберіглася справа «Дахновська Людмила Яківна. Секретар фізмат ф-та». я4 Як видно, після повернення навчального закладу з евакуації нумерація книг справ

університетського архіву продовжена не була, а розпочалася наново. Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко». Почато: 3.ХІ.1943 р., закінчено: 27.VII.1944 р. 51 арк.

я5 В архіві БДПУ зберіглася справа «Воскресенський Юрій Олексійович». я6 В архіві БДПУ зберіглася справа «Співак Валентина Архипівна». я7 В архіві БДПУ зберіглася справа «Мельник Олександр Титович». я8 Про колишнього учня Бердянської чоловічої гімназії, викладача цієї гімназії,

Бердянського педагогічного технікуму Всеволода Васильовича Шейкіна, сина вчителя Бердянської чоловічої гімназії Василя Тимофійовича Шейкіна, див.: Бердянська чоловіча гімназія (1901 – 1919 роки) / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІ. — К.: «Освіта України», 2007. — С. 530, 533; Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (1920 – 1935 роки) / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІІ. — К.: «Освіта України», 2008. — С. 9, 35, 39, 40, 44, 46, 48-50, 55, 62, 79-81, 86, 88, 89, 91, 96, 112, 128, 142, 146, 161, 174, 180, 181, 227, 254, 257, 321, 371, 374, 382, 428, 473.

я9 В архіві БДПУ зберіглася справа «Зинківський Павло Максимович». я10 В архіві БДПУ зберіглася справа «Галкіна Марія Дмитрівна». я11 В архіві БДПУ зберіглася справа «Мещеряков Петро Михайлович». я12 В архіві БДПУ зберіглася справа «Малишев І.І.». я13 В архіві БДПУ зберіглася справа «Філатов Олександр Петрович». я14 В архіві БДПУ зберіглася справа «Євмененко Роман Кіндратович». я15 Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Державного Учительського Інституту».

Почато: 21.VII.1944 р., закінчено: 31.XII.1944 р. 83 арк. я16 В архіві БДПУ зберіглася справа «Пудовиков Мартин Федорович, начальник військової

кафедри, працює з 1 вересня 1944 р.». я17 В архіві БДПУ зберіглася справа «Трунова Ольга Костянтинівна. Прибиральниця». я18 В архіві БДПУ зберіглася справа «Кізілов Микита Миколайович». я19 Текст цього наказу є своєрідним образчиком двомовності. я20 В архіві БДПУ зберіглася справа «Копил Федір Павлович». я21 В архіві БДПУ зберіглася справа «Кучма Поліна Федорівна». я22 В архіві БДПУ зберіглася справа «Малявіна Ніна Львівна». я23 В архіві БДПУ зберіглася справа «Лосик Ніна Василівна». я24 У цьому ж 1944 р. москвич Є. Мединський опублікував у часопису «American

Sociological Review» статтю про школи та освіту в СРСР1:

1 Medynsky Eugene. Schools and Education in the U.S.S.R. // American Sociological Review, Vol. 9, No. 3, Recent Social Trends in the Soviet Union (Jun., 1944), pp. 287-295.


604

«Public education has always been given special attention in the U.S.S.R. Budget appropriations for this purpose have mounted yearly, the numbers of schools and pupils have vastly increased and the percentage of literacy has greatly risen as compared with 1914-1917.

Vladimir Lenin indicated that "we need a huge advancement of culture," that we must master "the knowledge of all the races, without which a modernly educated man is unthinkable." Lenin appealed to the youth to combat illiteracy and pointed out that the task of introducing universal compulsory education was one of urgent and primary importance.

In a declaration on the status of the unified Soviet school published on October 16, 1918, the following principles were laid down as basis for public education:

1. Democratization of public education — schools of all degrees to be placed within reach of the entire population and the latter to be widely drawn into the management of public education.

2. Enactment of universal, compulsory, free elementary education. 3. Principle of the unified school: a successive linkage between schools of various types and

grades, a unified school system for all the peoples of the U.S.S.R. 4. Separation of the School from the Church. This was a natural consequence of the Decree of

January 1, 1918, concerning the separation of the Church from the State. This edict declared the prohibition of any laws or decisions in the Soviet Republic "which would hinder or restrict the freedom of conscience, or establish whatever preferences or privileges on the basis of religious creed of the citizens" (paragraph 2). The 3rd paragraph of this decree declared that "every citizen is free to practise any religion or none at all. Any deprivation of rights in connection with practising any religious faith whatever or none at all is hereby repealed." In its decision of February 18, 1918, on schools, the People's Commissariat of Education explained: "Considering religion a matter of conscience of each individual person, the State remains neutral on the question of religion, that is to say, does not side with any religious creed, does not associate any special rights or preferences with creeds, does not offer material or moral support to any of them. From this it naturally ensues that the State cannot undertake any religious training of children."

5. Equal rights for men and women with regard to education (as also in other spheres of social life).

6. Instruction in the native language of the pupils; development of national culture. The School System The integrated school system today consists of the following links: 1. Pre-school social education for children up to 7 (kindergartens, pre-school homes for orphans,

children's playgrounds).1 2. Elementary school with a four-year course of instruction for children of both sexes aged from

7 to 11. 3. Junior secondary school with a seven-year course for children from 7 to 14. 4. Senior secondary school with a ten-year teaching course for children from 7 to 17 inclusive. 5. Higher educational institutions (universities with a five-year course; institutes — technical,

agricultural, medical, pedagogic, and other, with a four or four-and-a-half years' course of training). On completing a junior secondary school boys and girls can either enter a senior (8, 10 classes)

secondary school, or a secondary technical training institution with a three-year course (industrial and agricultural technicums, medical and pedagogical schools, etc.) for training workers of intermediate qualifications — technicians, assistant surgeons, elementary school teachers. After three years of practical work in their respective specialties, these workers, if they wish, can continue their education in a school of higher learning.

Educational and Literacy Statistics The following figures show the growth of the number of elementary and secondary schools and the

number of pupils therein. Before the Revolution, in 1914-1915 — 105,524 schools with 7,896,249 pupils. In 1930-1931 — 152,813 schools with 17,614,537 pupils. On the eve of World War II, in 1938-1939 — 171,579 schools with 31,517,375 pupils. A particularly big increase occurred in the number of secondary schools and of pupils therein:

there was an increase of 50.8 times in the number of pupils of junior secondary schools and 14.2 times in senior secondary schools. In 1914-1915 secondary schools were attended only by 635,591 pupils — children of the privileged strata of the urban population, while in 1938-1939 this number

1 There are also the creches (nursery schools), which, however, are supervised by the Republic Commissariats of Health, and financed by factories, farms, clubs, housing associations, etc. See American Russian Institute, The Soviet Union Today, 1943, P. 51. Ed.


605

reached 9,028,156. There was an especially great increase in the number of secondary schools in the countryside and in industrial settlements. Before the Soviet Revolution there were practically no such schools here.

The number of schools and pupils accelerated their increase in 1929-1930, when universal compulsory education began to be introduced. During the following year the number of pupils increased by 4 million, and a year later, in 1931-1932, by another 3.3 million.

From 231,000 in 1914-1915, the number of elementary and secondary school teachers reached 1,027,164 — a 4.4-fold increase — by 1938-1939.

To appreciate fully such a huge growth of the school system and the number of pupils and teachers one should take into consideration the tremendous difficulties involved here: the construction of new schools had to be extensively developed, great numbers of teachers trained, and for many peoples of the U.S.S.R. (especially peoples of the East, such as Uzbeks, Tajiks, Kazakhs, Kirghizians, etc., as well as peoples of the North), whose education had been deliberately hindered by tsarism in the past days, new textbooks had to be compiled, and even written alphabets, since a number of nationalities of Russia had not any letters of their own before the Revolution. At present textbooks, books and newspapers are printed in about i50 languages of different peoples of the U.S.S.R.

The Soviet Government regarded the speedy introduction of universal compulsory free education as a matter of vital significance. Thanks to energetic measures, by 1938 this had been already introduced among all peoples of the U.S.S.R.: to the extent of four-year elementary schooling in countryside and junior secondary schooling (seven years, for children from eight to fifteen) in town and industrial settlements. From 1944, compulsory education is established from the age of 7.

On December 26, 1919 on the initiative of Lenin was promulgated a decree on the elimination of illiteracy, binding the entire population of the U.S.S.R. aged from eight to 50 to learn reading and writing in Russian or their native language. Since in pre-revolutionary days the larger part of the population remained illiterate and it was now too late for these adults to attend schools of the usual type, a huge number of special schools for adults were set up which were attended by 5 million people yearly since this decree was published.

In 1897 the percentage of literates aged over 9 was 24%, in 1939 — 81.2%. The growth of literacy among the peoples in the East and North is particularly significant. In his

works on national questions Joseph Stalin pointed out that tsarism artificially retarded the development of national culture of the many peoples of Russia, and indicated the necessity of helping the working masses of backward nationalities to promote their cultural and economic development, to help them advance to the highest-degree development, to catch up with nationalities that had progressed far ahead.

Twenty years before the Soviet Revolution, in 1897, when an all-Russian census was held, the percentage of literacy among Kirghizians was 0.6%, among Tajiks — 3.9%, among Uzbeks — 1.6%o etc. By the beginning of the 20th century this percentage had only slightly increased among all the peoples, and among the nationalities just mentioned it fluctuated between 2 and 5 percent. As a result of the determined drive against illiteracy since the Soviet Revolution, the picture has sharply changed, especially so during the thirties: the percentage of literacy among the population aged over 9 increased between 1926 and 1939 as follows:

Kirghizian Republic — from 15.1% to 71.7% Uzbek Republic — from 10.6% to 67.8% Teachers and Their Training The swift growth of the school system and the number of pupils caused unusual difficulty in

training the requisite number of teachers. Teachers for elementary schools are at present trained in teachers' colleges — intermediate

training institutions with a three-year course which corresponds to normal schools in other countries. These colleges enroll students of both sexes from among the pupils who have completed junior (7-year) secondary schools. Teachers for classes V-VII of junior and senior secondary schools are trained at 2-year teachers' institutes where students who have graduated from 9th and 10th class of secondary schools are eligible for enrollment. In 1943 there were 76 such institutes in the Soviet Union. Besides this, a considerable number of secondary school teachers are trained at universities.

Evening courses, and especially correspondence courses, are widely used in the U.S.S.R. for the purposes of pedagogic training, students thus continuing their main occupation uninterrupted. A special decision of the Soviet Government binds all practising teachers who have not received the required diploma to complete their pedagogic education by correspondence courses.

During the decade since 1920, 837 schools of higher learning trained and graduated 124,000 teachers for secondary schools and technicums, while teachers' colleges graduated about 265,000 elementary school teachers.


606

Teachers enjoy great respect and attention in the U.S.S.R. Over 4,000 teachers have been decorated with orders and medals for their pedagogic work. A considerable number of teachers have been elected deputies to the Supreme Soviets of the U.S.S.R. and the Union Republics. The title "Merited Teacher" has been instituted, this conferring the same privileges as those enjoyed by scientific workers. Special sanatoriums and rest homes have been established for teachers.

Higher and Vocational Education It remains to consider briefly the schools of higher learning and vocational training institutions of

intermediate and elementary type. Universities of the U.S.S.R. have a five-year course and train workers for research institutions and

teachers for elementary schools. University faculties include language and literature, history, geography, physico-mathematics, biology, chemistry, etc. In 1938 our universities numbered 47,705 students. College-trained specialists are prepared in the U.S.S.R. at a four or four-and-a-half year course of the institutes: industrial-technical, economic, etc. In 1943 there were 750 schools of higher learning in the U.S.S.R., including 23 universities.

The number of students of all higher educational institutions totalled 619,897. Since the Soviet Revolution of 1917 the number of these establishments increased seven fold (in 1914-1915 there were only 91) and the number of students grew six fold —112,000 in 1914-1915.

A still bigger increase took place in intermediate vocational training institutions (technicums etc.) — in 1914-1915 the total number was only 295, whereas by 1939 the figure had mounted to 3,732 — an increase of 12.7 times.

For training of foremen and skilled workmen there exist trade, railway, and factory apprenticeship schools.

Overall Administration The management and administration of public education in each of the 16 Union Republics is

effected by the People's Commissariat of Education of each Republic. These bodies organize pre-school educational establishments, general educational schools, universities, teachers' institutes, teachers' colleges, as well as cultural-educational work among adults (libraries, schools and courses for adults, etc.) in accordance with the specific national characteristics of each republic.

Vocational training institutions — secondary and higher — are under the jurisdiction of the appropriate People's Commissariats: medical schools fall within the province of the Health Commissariat, transport schools under the Railways Commissariat, etc. The supervision over elementary vocational training institutions — trade, railway and factory apprenticeship schools — is within the province of a special department — the Labour Reserves Board.

Thus there is no all-Union body in charge of general-educational elementary and secondary schools in the U.S.S.R. Each Union Republic is autonomous in building up its public education system. But the most important general directives concerning elementary and secondary schools in matters concerning the whole of the Soviet Union are established by the Council of People's Commissars of the U.S.S.R.

Organizationally, schools of higher learning are arranged somewhat differently — they are under the direct guidance of the corresponding People's Commissariats. But the general supervision is effected by an All-Union body — the U.S.S.R. Committee on Higher Schools.

Despite all the hardships of wartime, the number of educational establishments, including the schools of higher learning, was not reduced in the U.S.S.R. On the contrary, the 1944 budget provides 21.1 billion rubles of appropriations for public education, this being a 66.1% increase over 1943.

Educational Program and Objectives In all schools of the U.S.S.R. the term commences on September 1. There are three short vacations

during the school term besides the long summer vacation of two or three months' duration. The 5-point system is used in grading: 5 — excellent, 4 — good, 3 — satisfactory, 2 — poor, 1 —

very poor. During the first three years of schooling the transfer from class to class is effected on the basis of yearly showing; in later classes — on the basis of this showing plus examination results.

For each subject there are one or several standard textbooks (at teachers' discretion) which have been approved by the People's Commissariat of Education of the Union Republic.

The instruction pursues the aim not only of giving knowledge but also that of character development: cultivating of love for the country, sense of duty, ability to overcome difficulties, discipline, tidiness, aesthetic training, etc.

Soon after the Soviet Revolution, in 1918, co-education was introduced in all types and grades of Soviet schools. This measure was necessitated by (1) the fact that at that time the question of establishing equal rights for men and women was one of most vital urgency, demanding priority, and (2) the necessity of placing schooling within the reach of the whole population.


607

Under these conditions one of the most important measures in the struggle for equal rights was the establishing of co-educational schools, because even identical curricula providing for general knowledge in girls' and boys' schools could not have surmounted undesirable traditions formed in girls' schools during the many decades before the revolutionary years, when the education of girls was far below the general educational requirements prevailing in boys' schools. The entire structure and curriculum of girls' schools was prone to cultivate a number of undesirable features, it was fenced off from reality and involved unwholesome isolation of boys and girls. Had segregated schooling been introduced at that time, it would have required many years to eliminate these negative features which had become so firmly rooted in girls' schools of pre-revolutionary days.

At that time there was an inadequate number of schools and the introduction of segregated schools in many inhabited places where there was only a boys' secondary school would have deprived many girls of a secondary education.

Thus co-education in that period played its desirable and progressive role. Co-education, however, entails certain shortcomings which, though duly appreciated at that time, still had to be left standing.

Co-education hinders the adaptation of the school program to the different rates of physiological development of boys and girls. It prevents adequate treatment of certain psychological differences, and the necessary differentiation of training of boys and girls for practical activities. Under co-education the composition of intermediate and senior classes of secondary schools becomes very heterogeneous, this negatively influencing the efficiency of the instructional program.

The full equality of women's rights and the general availability of education has been completely achieved during the quarter of a century that has elapsed since the Soviet Revolution. The number of schools has vastly increased. In all towns and industrial settlements universal compulsory seven-year secondary education has been introduced.

In view of all this and with the object of eliminating the shortcomings inherent in co-education, in all capitals of the U.S.S. Republics and in large industrial centers and cities (72 cities in all), as of autumn 1943, segregated education of boys and girls has been introduced in all of the ten classes of secondary schools by means of establishing separate schools for boys and girls. This was preceded by six months of experiment at segregated teaching in several Moscow schools during the spring term of 1943, yielding good results. In all other towns and in rural localities junior and senior secondary schools continue co-education.

As distinguished from the pre-revolutionary times, this segregated education provides for an identical level of general-educational knowledge for boys and girls, and involves no segregation in any extra-school activities. The principals of the schools concerned declared that during the first six months, the principle of segregated education introduced in 1943-44 showed up favorably as indicated by achievement.

In the autumn of 1943 the "Rules of Pupils' Conduct" was confirmed, comprising 20 points. The first ii points define the pupils' duties in regard to school instruction (to study diligently, attend classes regularly and not to come late) and their general conduct at school. The last nine points provide for the pupils' conduct at home, in the street, etc. Point 15 reads: "Guard school property. Treat your own things and those of your friends with care." Point 16: "Be attentive and obliging to elders, small children, the weak and the sick, make way for them and render them all possible aid." Point 20: "Prize the honor of your school and class as your own."

In moral training considerable attention is paid to cultivating the feeling of love for the country. This is achieved by means of lessons in history, native and Russian language and literature, geography, the Constitution of the U.S.S.R., extra class reading, social activities of the pupils, meetings with Heroes of the Soviet Union and participants in today's war, etc. This love for one's country and people is combined with cultivating international spirit — respect for other nations, fostering the spirit of equality of all nations.

Aesthetic training takes place by means of lessons in singing and drawing, excursions to art galleries and museums, out-of-town trips, amateur arts circles (drawing, singing, music, theatricals, etc.). A number of towns and cities have special theatres for young spectators, and children's cinemas.

Physical training includes the training of children to observe the rules of hygiene; drill and physical culture lessons; gymnastics, games and sports.

A big role in the educational work of schools is played by the organization of Young Pioneers, which unites the most active pupils, who should and do provide an example to the rest of children by their good programs at lessons, their discipline, their active social work and concern for the school's honor and good name.

The pupils' organization helps to cultivate good organization and socially active life; these bodies are setting up pupils' sanitary commissions and cultural educational commissions.


608

Extracurricular Activities-School and Family Diversified experiences outside of lessons and school are an important part of educational work.

These are achieved by voluntary activities in school and by creative endeavors of the pupils outside of school hours. These activities and experiences are provided by all kinds of circles (clubs), which may be classified as follows:

1) Educational (literature, history, biography, etc.) 2) Artistic (choirs, music, drawing, theatricals, etc.) 3) Domestic science and manual training (sewing, carpentry, etc.) 4) Physical culture 5) Military Several circles are conducted at each school, being held after lessons, usually once a week, under

the supervision of the teacher. In the schools, evening parties are likewise arranged, at which concerts and performances are given, usually by members of the amateur arts circles. Pupils also put out their wall-newspaper which reflects the school's life and work. The editorial boards of these newspapers consist of several pupils working under the supervision of the teacher. Larger schools publish several wall-newspapers for various age groups. From time to time meetings are arranged between the pupils and outstanding persons — Heroes of the Soviet Union, participants in today's war, writers and scientists.

School lectures have become very popular in all large towns, especially since the outbreak of the present war.

Much attention is paid to reading done by pupils outside of school hours. School libraries recommend lists of books on the subjects being studied in lessons, on current events, anniversary dates, etc. Exhibitions of books are also arranged, besides which there are special circles of young readers.

Extracurricular institutions and activities are of exceptional diversity. First of all there are palaces and houses of Pioneers in all towns. Larger cities usually have a central Pioneers' House and several district houses complete with libraries, workshops, laboratories, sports grounds, etc. An idea of the nature and scope of activities of these Pioneers' palaces and houses is obtainable from the following data referring to the Central Pioneers' Palace in Yaroslav during the first thirty months of the present war.

This house has the following circles: theatrical, choir, choreographic, brass band, puppet theatre, fire, fine arts, and embroidery. In 1943 there were 26 circles running here, totalling over 700 members. After school hours scores and hundreds of pupils attended workshops of the Yaroslav Pioneers' Palace where they learned to drive cars and do car repair work, radio repairs, etc. 424 pupils were trained here as tractor drivers.

The Yaroslav Pioneers' Palace has done a great deal of work in helping the front and the liberated areas. At its initiative and with its active assistance 7,846 parcels were collected and sent to service men in addition to 4,250 letters. Liberated areas received from this Pioneers' organization 7,852 textbooks, 10,000 items of clothing, underwear and footwear besides 80,000 rubles collected for building schools. This Pioneers' Palace had two summer camps — one of a tourist type and the other of a sanatorium nature. Pioneers resting in these summer camps helped neighbouring collective farms in harvesting, etc.

With certain variations, what has been said above refers also to the nature and scale of activities of Pioneer palaces in other cities.

With the object of cultivating in children love for nature and interest in farming there exist organizations as follows: (1) Young naturalists, whose activities are directed by the central station of young naturalists, at local stations which are established all over the Soviet Union. (2) Similar work in the sphere of technique and engineering effected by central and local stations of young technicians.

Pre-school educational establishments (kindergartens and playgrounds) and schools and extracurricular organizations aim at carrying out their character building work in close co-operation and unity with children's families. Through parents' meetings, parents are drawn into collaboration in school and pre-school activities, and the active assistance of parents in school (helping lagging pupils, work in organization of hot lunches, etc.) is welcomed and encouraged in every way.

Education in Wartime Soviet schools consistently pursued the aim of giving the youth all-round education, training him

in readiness to defend his country with arms in hand, and in the spirit of solidarity with the democratic peoples of all countries. The Soviet people's war against the Nazi invaders has compelled the Soviet schools further to intensify military training. Particular attention is paid to cultivating in pupils firm will, discipline, precision, interest in the past military history and heroic figures of their people.

Russian literature has acquired greater importance in education, cultivating in children and adolescents the feeling of respect and esteem for freedom-loving ideals, humanitarianism and democracy, which Russian literature upholds. History teachers have begun to pay more attention to the heroic past of


609

the Russian people, to the glorious deeds of such Russian military leaders as Alexander Nevsky, Suvorov and Kutuzov. In geography lessons more attention is paid to thorough knowledge of the world atlas, to the study of economic resources of the U.S.S.R. and other countries, to elements of topography and military geography.

In teaching of mathematics, chemistry, physics, and natural sciences particular stress is laid on the significance of these sciences for the country's defense, for the proper organization of agriculture, and development of industry. Cultivation of the ability of observation; development of precision, resourcefulness and the knack of finding the speediest and most efficient method in solving tasks are likewise of considerable wartime importance.

More attention is likewise being paid to teaching foreign languages. Intensification of physical and military training of the youth became imperative, the number of

hours allotted to these subjects was substantially increased from 1943 onwards, and the activities of physical culture and military training circles have been considerably promoted.

The question has arisen of revising the curricula and introducing new subjects. From 1944 on, it is planned to introduce psychology, logic, and pedagogy in senior school classes. With the object of preparing pupils for practical living and training them in every-day habits it is contemplated to introduce into all ten classes of the secondary schools practical lessons for all pupils, differentiated by sex. Besides other practical subjects girls will study domestic science.

War demanded the tremendous straining of all efforts of the Soviet people, it called for firm discipline, fortitude and stamina. It was precisely owing to this that the wartime years saw publication of "Rules for Pupils' Conduct," intensification and improvement of the state control over the quality of work shown by school teachers and pupils, the introduction of the more clear-cut five-point grading scale and regulations, issued beginning this year, and the laying down of rules for theatre and cinema attendance by school pupils.

Industrial workshops have been set up at many schools, and their production (accessories for war equipment, military uniforms, materials for army hospitals, etc.) helped to supply wartime needs.

Soviet schools are helping a great deal in farm work during wartime, thus assisting to supply the country with more provisions. In the Russian Republic alone in 1943 no less than 4,112,000 pupils helped in farming, doing 140,000,000 workday units. Besides this, school pupils collected a vast quantity of medicinal herbs, mushrooms and wild berries and handed them into state delivery points. Since the spring of 1941 pupils of classes VI to X, together with their teachers, have been regularly helping in farm work.

Schools of the U.S.S.R. also give substantial help to the courageous Red Army by collecting funds for building planes and tanks, by sending parcels to service men, by their work in army hospitals, by collecting metal scrap, by caring for families and children of service men. Particular fame in this respect has been won by special groups of children and adolescents who organized themselves into what is known as "Timur gangs," whose members regularly visit service men's families, learn their needs and take energetic measures to help them. These organizations derive their name from the hero of the tale by the Soviet children's writer Gaidar, "Timur and his Gang."

From towns and areas threatened with Nazi invasion hundreds of thousands of children were timely evacuated far inland, frequently to a distance of 2,000 to 3,000 kilometers — to the Urals, Kazakhstan, Kirghizia, Uzbekistan and other Republics. The evacuation of children from the menaced towns and areas of the Ukraine and Byelorussia involved tremendous difficulty. Let alone the fact that these children had to be evacuated for great distances in order to ensure their safety, it was necessary also to ensure food accommodations, etc., for millions of these evacuees. A considerable part of these evacuees, especially children of service men and orphans who had lost their parents as a result of the war, were placed in children's boarding establishments. Local inhabitants adopted many of these orphans. A substantial number of Uzbek families, for example, adopted one or two orphans coming from the Ukraine, Byelorussia and other parts of the country temporarily occupied by the enemy. In this solicitous care for the children whose parents fell victim to the Nazi is a striking testimony of friendship and fraternity among all the peoples of the U.S.S.R.

In towns besieged or subjected to enemy air raids, teachers and senior pupils who still remained behind joined fire-fighter squads not only for their own houses but also for their school buildings, and also took part in rehabilitating schools which had suffered damage as a result of the enemy bombs and shells.

Throughout the whole two years of the siege by the Nazi invaders Leningrad schools never suspended lessons. When German Huns blockaded Leningrad, cutting off the heroic city from all roads of supply and thus placing the inhabitants under the conditions of actual famine, Leningrad schools provided additional rations for their pupils over and above the food ration issued to the general population.


610

The Soviet Government displays constant solicitude for the children of service men and school pupils whose parents fell victims to the Nazi invaders. Service men's children enjoy special privileges at secondary educational institutions. Special military training schools — Suvorov schools — have been set up for preparing Red Army officers, these schools giving complete secondary education. Service men's children as well as children of citizens who have suffered at the hands of Nazi occupationists enjoy priority of enrolling in these Suvorov schools.

By Government decision special trade schools have been established in several regions and territories. These schools are already being attended by 9,000 boys and girls — children of Red Army men and orphans who lost their parents during the German occupation.

Soviet school teachers have proved themselves supreme patriots. On the day the war broke out many of them enlisted for active service as volunteers. Several teachers in Sevastopol and Stalingrad, after having evacuated their schools together with part of the teachers' staff, themselves remained behind to defend the city against furious onslaughts of the Nazis, and won fame and glory as heroic defenders of these two cities which are today known to the whole world. Twenty teachers, today in action at the front against the German invaders, have been awarded the highest title in the U.S.S.R. — the Hero of the Soviet Union — and many teachers have been decorated with orders and medals for bravery in action.

Warriors of the Red Army who are irresistibly driving the Nazi invaders ever further West are mainly young people educated and brought up in Soviet schools.

The Hero of the Soviet Union Zoya Kozmodemyanskaya who was brutally tortured and hanged by the Nazis was a pupil in class X of one of Moscow secondary schools. When the German menace began threatening Moscow, Zoya Kozmodemyanskaya — who was only eighteen — joined a guerrilla detachment. She was captured by the Nazis and they hanged her. As the noose was thrown round her neck this young heroine cried out to her countrymen whom the Germans had forced to witness this execution: "I am not afraid to die, comrades, it is happiness to die for one's people."

The Hero of the Soviet Union, Private of Guards Alexander Mastrosov was only 19. He only recently graduated from a Soviet school. A short while before his heroic death he declared to his companions in his detachment: "I will fight Germans as long as my hand grips the rifle, as long as my heart beats. I will fight for our earth, scorning death." Private Alexander Mastrosov perished on February 23, 1943. With his own body he closed up the embrasure of the enemy machine-gun nest, and by this heroic deed he enabled his detachment, which had just come up, to capture important enemy strong points.

Such examples can be multiplied. The Soviet school has given millions of staunch fighters including many Heroes of the Soviet Union whose names are today known over the world — that fearless pilot Gastello who rammed so many enemy airplanes, Liza Chaikina and many many others. And among these heroes we find representatives of all the peoples of the U.S.S.R., alumni of Soviet schools of all Union Republics: Russian — Matrosov, Kozmodemyanskaya and Chaikina, Georgian — Noya Adamia, Turkmen — Kurban Durby, Byelorussian — Gastello, etc.

The Nazi invaders looted schools and shipped to Germany valuable equipment from the laboratories and study rooms of the higher educational institutions, priceless books and manuscripts from scientific libraries and art treasures from museums. What the Germans failed to ship away was partly stolen by Nazi officers and soldiers and partly destroyed, smashed or burned. The Germans quarter their Gestapo in the buildings of schools or higher educational institutions (as they have done in Minsk) or billet their troops there. Retreating under the pressure of the Red Army, the Nazi monsters try to destroy physically the universities, museums, libraries and schools; in villages they bum wooden school buildings.

They thought to destroy and utterly exterminate the Soviet culture. But the Nazi Huns failed in this too: higher educational institutions in Kiev, Kharkov, Odessa, Rostov and other cities were evacuated in time, together with all the valuable equipment. A part of this equipment was a university library which was thus saved from Nazi destruction.

As soon as one or another town or rural area is liberated from the Nazis energetic work immediately starts on restoration. Teachers, parents and senior school children who have escaped falling victim to Nazi tortures promptly set about rehabilitating schools, often on the very next day following the liberation by the Red Army. Teachers and senior pupils temporarily become builders, repairing half-wrecked school premises; they clean and scrub the building, or that part which has escaped destruction, they rummage around for tables and chairs or make them themselves, they organize collections of books — and very soon schools resume their work.

In the RSFSR areas liberated from the German invaders by January 1944, there were 31,931 schools before the war. Of these, 24,132 have been rehabilitated and were working by the


611

beginning of 1944. Schools for higher learning have been restored in Kiev, Kharkov, Rostov, Kursk, Stalingrad, Smolensk, and other cities. Only a few months have passed since these cities were liberated; the Nazi Huns had worked havoc on these higher educational establishments — still, in January 1944 universities and colleges in all these cities had already resumed studies.

Despite these unheard of difficulties, Soviet schools successfully cope with their tasks, actively assisting in the mighty struggle against Hitlerism — that mortal enemy of all freedom-loving mankind.»

я25 В архіві БДПУ зберіглася справа «Ніколенко Іван Ерофеєвич». я26 Назва справи: «Накази Осипенківського Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко за

1945 рік». Почато: 2.І.1945 р., закінчено: 14.XI.1945 р. 96 арк. я27 Текст цього наказу є своєрідним образчиком двомовності. я28 Спроба характеристики ситуації з системою вищої освіти Радянського Союзу в роки

Другої Світової війни міститься в статті В. Москоффа1: «It is frequently said that World War II demonstrated the resilience of Soviet institutions,

particularly those associated with central economic planning. While a body of literature is beginning to develop in the West about the impact of the war on Soviet economic, political, and social institutions, no study has yet examined the effect the war had on Soviet higher education.2 The issue is important because higher educational institutions (vuzy) were first of all the major institutional vehicle for training specialists such as engineers, teachers and doctors who were absolutely crucial for successful implementation of the industrialization drive begun in the late 1920s. Second, the vuzy were a major institutional force in diminishing the differences between social classes. There are three fundamental questions: What impact did the war have on the higher education system? What was done to ensure the survival of the vuzy system? What were the consequences of policies carried out during the war?

What will be shown is that there are really several stages into which we can divide the war in order to understand what happened to higher education. [...]

Stage I — Invasion, Evacuation and Manpower Shortages Soon after the Germans invaded the Soviet Union on 22 June 1941, between July and November,

1,523 industrial enterprises were evacuated to the Volga region, the Urals, Western and Eastern Siberia, Kazakhstan and Central Asia. By the middle of 1942, about 80% of the enterprises were once again functioning.3 The decision was also made to evacuate as much of higher education as possible, particularly in those educational areas deemed to be of direct importance to the war effort. The pressures placed on the rail system were enormous as trains moved west carrying men to fight the war and east carrying mostly war-related industrial enterprises and equipment. The combination of scarce rail facilities and the disorganization of the time meant that the evacuation of vuzy had to wait a few months. In all, 147 vuzy that were located either in occupied areas or in areas close to the front were evacuated.4

There is some circumstantial evidence that although there were evacuation plans, these had to be abandoned in view of the near collapse of Soviet military resistance in the first months of the war and replaced by hastily improvised plans. The main thing to be seen in the summer and autumn of 1941 is a hand-to-mouth confusion and a disorderly effort in the midst of the reigning crisis.

The evacuation of part of Leningrad University began on 19 July, less than a month after the German invasion, and the first train carrying staff and equipment was supposed to go to Kazan.5 However, it went much further, to Elabuga in the Tatar ASSR. The evacuation was highly selective. The departments that went to Elabuga were those which were intended to conduct military and industrial research, such as the physics and the mathematical mechanics departments. The other departments remained in Leningrad and started the academic year as usual on 1 September. The institution carried on during the siege that dominated the city's life during the winter of 1941-42. But by the beginning of 1942 that part of the university which had remained in Leningrad itself was down to 707 students, or about one-third of the 2,027 who had started the academic year. In February Leningrad University was evacuated to

1 Moskoff William. Soviet Higher Education Policy during World War II // Soviet Studies, Vol. 38, No. 3 (Jul., 1986), pp. 406-415. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/151701 Accessed: 22/01/2009. 2 See for example the collection of articles in Susan J. Linz, The Impact of World War 1 on the Soviet Union, Rowman and Allenheld, 1985. 3 Sanford R. Lieberman, 'The Evacuation of Industry in the Soviet Union During World War II', Soviet Studies, XXXV, No. 1, (January 1983) pp. 90-91. 4 M.R. Kruglyansky, Vysshaya shkola SSSR v gody Velikoi Otechestvennoi Voiny, (Moscow, 1970), p. 80. 5 The discussion of the Leningrad University evacuation is drawn from Istoriya Leningradskogo Universiteta, (Leningrad, 1969).


612

Saratov in the Volga region and teaching started on 1 April with a student body of 361 and 189 staff. The university did not return to Leningrad until the second semester of the 1943/44 year, immediately after the siege ended.1

With respect to the other Leningrad vuzy, it appears that while evacuation plans were made immediately after the 1941/42 winter semester had ended, it was not until the spring that they could be put into operation.2 Between 20 March and 15 April 1942 30 Leningrad vuzy were moved eastward.3 Both Leningrad University and the other vuzy were evacuated over the so-called road of life' provided by the frozen surface of Lake Ladoga.4 Indeed, during the period from November 1941 to mid-April 1942 about 554,000 people used the ice road as their escape route.5

In contrast to Leningrad, the main evacuation from Moscow took place between October and December 1941. A total of 62 Moscow vuzy were moved-either completely or partially-to 35 different cities; sixteen went to the Volga region, thirteen to Siberia, twelve to Kazakhstan, nine to Tadzhikistan, six to Uzbekistan, four to the Urals and two to Turkmenia. These institutions began to operate during November and December under radically altered conditions.6 The government was obviously unable to move all of the Moscow vuzy. In the spring and summer of 1942, after the worst of the early offensive had been repulsed and the German armies driven back, 31 Moscow vuzy were allowed to resume functioning in Moscow itself.7

A closer look at the experience of Moscow and Leningrad universities highlights two problems that accompanied the evacuation process. One was the confusion that reigned in planning the evacuation and the other was the absence of the resources necessary to enable the institutions to resume their teaching and research activities promptly in their new homes. The initial destination of Moscow University was Ashkhabad, a remote, medium-size city on the Iranian border in Turkmenia. The first stage of the evacuation took place over four days in mid-October.8 About 220 members of the university's staff, which probably represented no more than 15-20% of the total, went with the first two trains to Ashkhabad. About 1,000 students literally marched for two months to Ashkhabad, about 1,800 miles from Moscow. The disruption of rail facilities is demonstrated by the fact that even students who left in November by train took almost two months to reach their destination. Ultimately about 90% of the staff and students who were not enlisted in the armed forces were supposed to be evacuated, but Moscow University began its academic year in December as a skeleton institution. It was not really until March 1942, when 1,320 students were enrolled, that the institution had a substantial presence. Even this number was far below the 9,000 students (including 5,000 day students) who had been enrolled at the university just before the war.

Ashkhabad was only the first stop for Moscow University. In the summer of 1942 it was re-evacuated to Sverdlovsk, almost 1,400 miles to the north, and roughly 750 miles due east of Moscow. This placed it much nearer to the new industrial base of the country as industries were evacuated to the east to escape German occupation. These industries needed to draw on the university's research. During the war the east became the centre of military industrial production. For example, in the already industrialized Urals, military output in 1942 was five times what it was in 1940; in the Volga region and in Western Siberia the increases were 9-fold and 27-fold respectively.9 Moscow University stayed in Sverdlovsk for the entire academic year and then in May and June of 1943, as Soviet troops moved westward after the battle of Stalingrad, the institution returned to Moscow following an absence of nearly two years.

The experience of Moscow and Leningrad universities is also illustrative of the massive decline in higher education enrolments which took place throughout the country. While the enlistment of males of

1 A low student-staff ratio prevailed at Moscow University as well, probably reflecting the fact that the staff were too old to be enlisted in the armed forces. 2 Kruglyansky, p. 77. 3 F.B. Komal, (ed.), Sovetskaya vysshaya shkola v gody Velikoi Otechestvennoi Voiny, (Moscow, 1980), p. 55. 4 Kruglyansky, p. 89. 5 Leon Goure, The Siege of Leningrad, New York, 1962, p. 239. 6 V.V. Drynochkin, 'Vysshie uchebnye zavedeniya stolitsy v evakuatsii', Istoriya SSSR, 1975 No. 1, pp. 132-7. 7 Kruglyansky, p. 88. 8 The discussion of the Moscow University evacuation is drawn from Moskovskii Universitet v Velikoi Otechestvennoi Voine, (Moscow, 1975). 9 Great Patriotic War of the Soviet Union, Moscow: Progress Publishers, (1974), p. 139.


613

student age was obviously necessary, the reduction in the number of students had several unintended negative consequences which soon had to be tackled.

As Table 1 shows, enrolments fell precipitously during the first two academic years of the war. Vuzy enrolments in 1941/42 were only 39% of the previous year and in 1942/43 the number of students was 28% of the prewar level. Every branch of the higher education system was affected, but enrolments held up best in those areas connected with the war. In 1942/43 enrolments in industry and construction vuzy and transport and communications vuzy were at about 40% of their pre-war level. The institutions which trained doctors, nurses and other medical personnel were at 52% of the pre-war figure.1 This suggests real selectivity on the part of the authorities in calling up students for military service. Some students entered the army and navy as volunteers, and others were called up. Since all those over the age of 17 were eligible, all vuzy students were liable and those who did not volunteer were called up through the regular channels of the voenkomaty or military registration and enlistment offices.2

Overall, the Soviet higher education student body had contracted by nearly 75% in two years. Within these broad statistics, one can get occasional insights into human nature. For instance, on 5 May 1942 a plan was adopted for the 1942/43 academic year for the number of applications to the vuzy of various industries. Naturally, highest priority was given to vuzy belonging to such industries as munitions and aviation. But there was one unexpected result: the industry which met its quota for applications to the greatest extent was meat and milk industry which fulfilled its plan by 255%.3 One suspects that people wanted to be in the vuzy of this industry because they believed it would help them to get food during the war.

Table 1 Number Of Students In Vuzy, 1940/41-1945/46 (In 000s) 1940/41 – 811,7 1943/44 – 325,7 1941/42 – 312,9 1944/45 – 442,6 1942/43 – 227,4 1945/46 –

730,2 Source: M.R. Kruglyansky, Vysshaya shkola SSSR v gody Velikoi Otechestvennoi Voiny,

Moscow, 1970, pp. 136-7. Another measure of the disruption of higher education is the extent to which vuzy had to be shut

down, particularly during the early years of the war. There were 817 vuzy in 1940/41, 503 in 1941/42, 460 in 1942/43, 522 in 1943/44 and only 717 in 1944/45. This includes 60 new vuzy that were established during the war.4 There were five reasons why the number of vuzy declined. The first was the frequent merging of vuzy with other institutions when they were evacuated to other parts of the country. In 1941 alone 110 vuzy were temporarily merged with other institutions, mostly institutions of the same type.5 For example, the Belorussian Agricultural Institute was merged with the Voronezh Agricultural Institute and the Kharkov Veterinary Institute merged with the Kirghiz Veterinary Institute.6 A second reason for shutting down vuzy was inadequate enrolments. In 1941 and 1942, 365,000 students left the vuzy, overwhelmingly to serve the military effort in one way or another.7 In 1941 alone 55 vuzy were closed because of the enrolment problem. The third reason was the severe drop in the number of teaching staff. At the start of the 1942/43 academic year the number of professors and teachers (prepodavateli) had fallen by more than half. On 1 October 1940 there were 50,015 permanent academic staff; exactly two years later there were only 24,704. The number of professors fell by 18-2%, the number of lectures by 40.1% and the number of teachers by 60-5%.8 The fourth major reason was the destruction wrought by the Germans. They either partially or completely destroyed 334 vuzy in which 233,000 students had been enrolled.9 Agricultural institutes lost 33% of their educational space and 34% of their housing.10 In Kiev the university library of 1.3 million books was destroyed, as was 90% of the 600,000 volume library of the Donetsk Industrial Institute.11 Finally, the Soviet authorities themselves converted more than

1 Kruglyansky, pp. 136-7. 2 Komal, p. 35. 3 A.I. Lutchenko, Sozdanie inzhenerno-tekhnicheskikh kadrov v gody postroeniya sotsializma v SSSR 1926-1958 gg., (Minsk 1973), p. 146. 4 Kruglyansky, p. 129. 5 Ibid. p. 130. 6 Lutchenko, p. 144. 7 Komal, p. 61. 8 Kruglyansky, p. 146. 9 Lutchenko, p. 141. 10 M.R. Kruglyansky, 'Vuzy – fronty i tyli: tak gotovilis' spetsialisty v gody voiny', Vestnik vysshei shkoly, 33 no. 5, (1975), p. 64. 11 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, pp. 96, 98.


614

800 buildings belonging to vuzy and tekhnikumy to military uses, for example, as industrial enterprises or hospitals.1 As a result of the drop in the number of vuzy, even given the decline in enrolments, it was common for vuzy to be so crowded that they had to operate two or three shifts a day.2

The second aspect of this first stage involved coping with the enormous pressures on manpower in certain specific areas of expertise. The exigencies of the war created a dilemma for Soviet planners. On the one hand, because of the war they had an immediate need for skilled, technically trained people such as engineers and doctors. On the other hand, there was already a serious shortage of such personnel before the war and the economy was absorbing such people as fast as they could be trained by the vuzy. Understandably, the Soviet authorities chose a set of policies which maximized the number of skilled people available in the short run, even if they were inadequately trained or were admitted to vuzy without meeting normal admission standards. From the regime's point of view during the early days of the war the future was now, even if there was some deterioration in the quality of education.

The first major step was the graduation of students before the scheduled date. At the start of the war 104,700 final year students were pronounced engineers, agronomists, doctors, teachers, etc., and were thereby permitted to miss the last part of their education.3 In Leningrad, for example, of the 725 students who were supposed to have done a fifth year as part of their normal curriculum, 389, or somewhat more than half, were graduated ahead of schedule, taking examinations in August and September 1941.4 At the major medical school in Leningrad, 1,041 senior level students joined the armed services in September.5

A second and related policy was the brief effort at creating a curriculum with an abbreviated term of study, introduced in 1941. Those vuzy which had a five year degree programme had it shortened to three and a half years and those with a four year programme were reduced to three years. In principle, the total number of hours for this curriculum remained the same, but in practice it did not. The reduction of the term of study was to be accomplished in four ways: (1) by reducing the summer vacation from two months to one and the winter vacation from two weeks to one week; (2) by reducing the amount of time students spent in on-the-job training from 22-24 weeks to 9-10 weeks, with a corresponding increase in the amount of time spent in the classroom; (3) by decreasing the amount of time spent on the senior diploma project from 21 weeks to 13-18 weeks; (4) by increasing the number of hours spent per week in lectures from 36 to 42.6

It did not take long for the Soviet authorities to discover that while accelerated graduation and its allied policy of a shortened curriculum had been efficacious in the short run, there were some glaring weaknesses in this approach. The arguments in favour of accelerated graduation had been twofold. First and most obviously, the chronic shortages of specialists alone justified the action. The second part of the argument was that the quality of education was unaffected because these students had already had the basic science and engineering courses and the time in advanced courses was only being reduced by one semester in most cases. Perhaps little was actually lost during that first year. But after this initial period it was found that students in the first two years at the vuzy did not have the same comprehension of theoretical material as their predecessors. In addition, 80% of all students worked. Since they were working a 4-6 hour day, they found it extremely difficult to combine this with 42 hours a week in classes.7

Furthermore, the demands of agriculture eroded the planned shortened summer vacation for students. Before the war students had been going to the countryside to do harvesting during their two-month summer vacation. The formal reduction of their summer break to one month was not compatible with the demands of agriculture, where there was a desperate need for labour. During the first year of the war, the number of able-bodied men on collective farms fell by three million.8 Thus it is not surprising that in a majority of rural areas students stayed for two months, defeating part of the purpose of the new curriculum.9 The pressures on student time were further aggravated at the beginning of 1942 when all students in the non-agricultural vuzy were obliged to study general field agriculture and to learn a 1 Ibid, p. 78. 2 See for example Istoriya Leningradskogo Universiteta, p. 361 and Komal, p. 49. 3 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, pp. 96, 98. 4 Istoriya Leningradskogo Universiteta, p. 362. 5 M. M. Grinshpan, 'Leningradskii Sanitarno-Gigienicheskii Meditsinskii Institut v gody Velikoi Otechestvennoi Voiny', Sovetskoe Zdravookhranenie, 1972, No. 2, p. 51. 6 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, p. 51. 7 Ibid. pp. 65, 67. 8 Yu.B. Arutyunyan, Sovetskoe krest'yanstvo v Gody Velikoi Otechestvennoi Voiny, (Moscow, 1970), p. 66. 9 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, pp. 65, 67.


615

specialty such as driving a tractor or operating a combine. Students spent a total of 60-70 hours on agricultural training in the classroom plus ten days of practical training every year.1 Soviet expectations that students could accomplish all these non-academic tasks and still complete their education in a shortened period of time were highly unrealistic.

Finally, the departure from the vuzy of the accelerated graduates of 1941 led to a shortfall the year after. This is one of the principal reasons why the 34,500 vuzy graduates in 1942 equalled only 20% of the 171,000 that had been demanded by the economic planners.2 All of this led to a decision on 18 June 1942, after less than a year under the new scheme, to change the academic year back to its normal prewar schedule and to return to the prewar curriculum as well.3

Stage II — Coping With Low Enrolments The second stage in the evolution of Soviet higher education policy during the war involved

dealing with the low enrolments caused primarily by enlistment and secondarily by the accelerated graduation of senior level students. As the data above showed, in a mere two years enrolments fell to one-third of the prewar level. The most notable problem was the existence of too few students who could become tomorrow's technical intelligentsia. The decision to remove final-year students from their institutions at the start of the war had a perverse effect on the distribution of the student body. In 1941/42, of the 227,400 students, 107,000 or almost half were first-year students. In contrast there were only 43,000 second-year students, 27,000 third and fourth-year students, and 23,000 fifth-year students.4

A number of policies were introduced in order to bolster sagging enrolments, several of which also had the effect of implicitly emphasizing social class as a factor in higher education.5 First, in 1942/43, the entrance examination requirement was dropped for all students who graduated from a secondary school in 1940 and 1941 with grades of 'excellent' and 'good'.6 If there were still vacancies after all these students had been admitted, students who graduated in 1941/42 with lower grades were also exempted. This order remained in effect in 1943 as well. It was not until 11 March 1944 that the exemption from entrance requirements was abolished. Second, on 15 September 1943 a system of stipends for all students who were in the 'excellent' and 'good' categories was established. Since children whose parents were members of the intelligentsia were more likely to have higher grades than the children of parents of working-class or peasant origin, they were more likely to be the beneficiaries of both of these new policies. But the most dramatic policy move was the exemption from enlistment in 1943 and 1944 of students in the country's 87 largest vuzy. Since these were generally located in the largest urban areas, the rest of the war was to be fought by an army whose composition would be more peasant in origin than before.

The combined effects of not enlisting students and increasing stipends substantially reduced the proportion that dropped out of higher education. In 1942/43 29-3% of students left for one reason or another; in 1943/44 this figure fell to 19-9% and in 1944/45 to 17%.7

A second phenomenon of this period was the significant strengthening of the party's role in the life of the vuzy. At the beginning of the war the number of people involved in the vuzy party organizations fell dramatically, simply by virtue of the large number of students who went to the front. Gradually, however, these organs began to grow in size, but now they were under closer tutelage on the part of the party and underwent greater bureaucratization. There is ample evidence of the party's new vitality. First, a great deal of attention was paid to making sure that party members headed the komsomol and trade union organizations in the vuzy. Second, during the war faculty party organizations and party groups which had not existed before the war were created. Third, the party created trade union and komsomol organizations in many vuzy which had no party presence before the war. This was true, for example, of fourteen Moscow vuzy. Finally, allegedly in response to the dual phenomena of the growing size of the party organs and their increased involvement, two new secretarial posts were created, although in Moscow the 1 Kruglyansky, 'Vuzy – fronty', p. 10. 2 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, p. 145. 3 Ibid. p. 68. 4 Ibid. p. 131. 5 During the period 1928-31 there was a so-called cultural revolution during which, among other things, people without traditional secondary school credentials were sent to universities. On this subject see Sheila Fitzpatrick, 'Cultural Revolution as Class War', in Sheila Fitzpatrick, (ed.), Cultural Revolution in Russia, 1928-1931, (Indiana University Press, 1978); and Fitzpatrick, Education and Social Mobility in the Soviet Union, (Cambridge University Press, 1979). 6 Lutchenko, p. 135. 7 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, pp. 132, 133, 135, 141, 145.


616

holders only seemed to be involved in the party organizations of the largest vuzy.1 These new posts in the bureaucracy assured party control in the most important vuzy of the country.

Stage III — The Road to Recovery The final stage in Soviet wartime policy coincided with the process of returning higher education

to a position more nearly resembling the prewar situation. This could only take place after the course of the war had changed in favour of the Soviet Union. During 1943 and 1944 146 vuzy were returned to the original locations. In addition the physical reconstruction of more than 170 vuzy was also undertaken during the 1943-44 period.2 The reduced pressure on internal resources also permitted an increase in expenditures from the central budget. Enrolment figures also began to climb in 1943 and in 1945/46, the first year after the war, they reached 90% of the 1940/41 figure. In 1942 the state budget expended 821.3 million rubles on the vuzy, less than one-third of the 1940 budget of 2,686 million rubles. In 1943, however, the budget rose to 1,123 1 million rubles and in 1944 it climbed to a wartime high of 1,980-4 million rubles. It was not until the 1945 budget of 2,856 million rubles that the prewar level was exceeded.3

There are no precise figures on the number of students who died in the war, separate from the general figures on war deaths, which are themselves so much in dispute. On the basis of census age distribution figures, however, we can surmise that the war took a heavy toll on students. The two main census groups involved would be males aged 15-19 and 20-24. In 1939 there were 16-09 million males in these two age groups. 20 years later when these two groups should have been 35-39 and 40-44 years old, there were only 8-52 million (53%) who had survived to the 1959 census. Unfortunately, the 1979 census has not been published in sufficient detail to provide age distribution figures. But it will suffice for our purposes to recognize that at the time of the 1970 census, 16-89 million, or 92-3% of the males who were 15-24 in 1959 were still alive.4

Conclusion The war was a calamitous experience for Soviet society in many ways, but its institutions

demonstrated a remarkable resilience. Evacuation was not only a means of survival for a large part of the industrial base, but also for a major part of the higher education system. Had the Soviet authorities not acted to move so many of their institutions eastward, they would very probably have had a much more difficult task after the war to re-establish the normal functioning of a system of higher education. Given the importance of the vuzy role in preparing the technical intelligentsia, one may speculate that Soviet postwar economic growth would not have been as robust as it was. While mistakes were made in trying to cope with the wartime demand for such groups as doctors and engineers, some of them were a logical consequence of the crisis and in these cases should be seen as unavoidable. On the other hand, it was self-delusion that qualified specialists could be trained while at the same time doing voluntary defence work and harvesting crops with no loss either to themselves or society. Notwithstanding these follies, it is a measure of the Soviet success in holding the higher educational infrastructure together that enrolments could be increased so significantly within a year after the war and went on to rise from 730,200 in 1945/46 to 1,247,400 in 1950/51, an increase of half a million students in five years. The survival of the vuzy system during the war and its significant postwar growth both reflect the high priority given to higher education.»

я29 В архіві БДПУ зберіглася справа «Бражникова Маргарита Ананьївна». я30 В архіві БДПУ зберіглася справа «Сусанов Тихон Григорович. Лаборант фізкабінету.

Працює з 16/І.44 р.». я31 В архіві БДПУ зберіглася справа «Коваленко Федір Юхимович». я32 В архіві БДПУ зберіглася справа «Панцуктілова Ольга Василівна». я33 В архіві БДПУ зберіглася справа «Біла Надія Омелянівна». я34 В архіві БДПУ зберіглася справа «Поплавська Сара Мойсеївна». я35 В архіві БДПУ зберіглася справа «Гаєвський Микола Маркович». я36 В архіві БДПУ зберіглася справа «Лошаков Олексій Сергійович». Почато: 1.ІІІ.1944 р.,

закінчено: 1955 р. я37 В архіві БДПУ зберіглася справа «Штань Юрій Іванович». я38 Назва справи: «Накази Осипенківського Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко».

Почато: 16.ХІ.1945 р., закінчено: 4.XI.1946 р. 152 арк.

1 Komal, pp. 39-41. 2 Lutchenko, pp. 146-7. 3 Kruglyansky, Vysshaya Shkola, p. 126. 4 USSR census data published in Iosif G. Dyadkin, Unnatural Deaths in the USSR, 1928-1954, (Transaction Books, 1983), p. 54.


617

я39 В архіві БДПУ зберіглася справа «Горбенко Юрій Павлович». Почато: 22.Х.1945 р., закінчено: 1950 р.

я40 В архіві БДПУ зберіглася справа «Бранцева Наталя Леонтівна». я41 В архіві БДПУ зберіглася справа «Марченко Іван Йосипович». я42 Персона Г.В. Дорофєєва в Бердянську є достатньо відомою. У місцевому краєзнавчому

музею зберігаються «Спогади Дорофеєва Георгія Васильовича про революційний рух у Бердянську з 1917 по 1920 рік».

я43 В архіві БДПУ зберіглася справа «Кисельова Фаїна Михайлівна». я44 В архіві БДПУ зберіглася справа «Василькова Марія Сидорівна». я45 В архіві БДПУ зберіглася справа «Каков Костянтин Савич». я46 В архіві БДПУ зберіглася справа «Пипченко Іван Юхимович». я47 Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Державного Учительського Інституту

ім. П.Д. Осипенко». Почато: 4.ХІ.1946 р., закінчено: 17.VII.1947 р. 191 арк. я48 В архіві БДПУ зберіглася справа «Сахно Митрофан Іванович, почато 4 жовтня 1946 р.,

закінчено 23 січня 1950 р.». я49 У 1947 р. у Нью-Йорку побачила світ книга «Soviet Education: Its Psychology and

Philosophy»1. Роком пізніше в «Journal of Educational Sociology» з’явилась рецензія на цю роботу2: «It is essential in the interests of world peace that nations understand each other. This may appear

a truism but a cursory glance at the daily press will make it obvious even to the most apathetic person that in America we are not operating on this principle as we should. Most specifically, it is necessary for us to understand the peoples of the countries of the Soviet Union and their complex culture. It is the duty of these peoples furthermore to appreciate American institutions and culture. Soviet Education is a revealing book and it is one that should help us in our approach to problems of a very disturbed world. Dr. Shore has traced the development of Marxian education, and present manifestation in Soviet education, for more than a century-from the theoretical Marxism of 1844 to the present Stalinist program of 1947. An examination of the educational tenets of Marxism forms a basis for this study. The interdependence of Soviet education upon economics and, thus, politics is pointed out. The style employed by the author leaves much to be desired and the failure of proofreaders to function render the volume deficient in these simple standards of book making.»

Інша рецензія на цю ж книгу була опублікована Дж. Джонсом у часописі «Philosophy»3: «This book, which would have been better called "The Marxian Theory of Education" (for only

the last three Parts are about Soviet educational methods) is an attempt to meet a need which the author felt, no doubt in common with many others, for a "dispassionate and unprejudiced study" of Marxist educational theory and practice "based on a thorough search and examination of materials and documents pertaining to the question." Judging by the author's evident competence in objective research and documentation, the book hardly does him credit. A combination of vagueness and verbosity, which either means that Dr. Shore really had nothing to say or has somehow failed to say it, pervades the argument, and is particularly evident in the concluding section where the author finally takes leave of documented narrative and submits "a few random notes on some comparative aspects of Soviet and American education." Whether from sheer muddle-headedness or because the author, as I suspect may be the case, finds some difficulty in expressing himself in English (there are such things as "pointing out as to how," "depends on as to who controls," etc.) these concluding pages certainly belie the publishers' claim that the questions raised in the book are "given a penetrating discussion."

As a source-book, however, students of Marxism will, no doubt, find the volume useful. It traces the development of Marxian educational theory and its continuation in Soviet educational theory and practice "from the theoretical Marxism of 1844, through the Paris Commune of 1871, to the present Leninist-Stalinist Program." The first two Parts follow the deviations of the original views on education through the "orthodox" and "revisionist" phases of Marxism; the third Part takes the story up to the Russian pre-revolutionary period, and the historic developments during the Russian revolutionary (Leninist) phase are analyzed in the fourth and fifth Parts. In the sixth Part ("From Theory Towards Application") Soviet educational measures in the pre-war years are carefully described, and in the seventh

1 Shore Maurice J. Soviet Education: Its Psychology and Philosophy,. New York: The Philosophical Library, I947, XXII + 346 pages. 2 Sears William P. [Review] Soviet Education: Its Psychology and Philosophy by Maurice J. Shore // Journal of Educational Sociology, Vol. 21, No. 7 (Mar., 1948), p. 432. 3 Jones J.R. [Review] Soviet Education by Maurice J. Shore // Philosophy, Vol. 23, No. 87 (Oct., 1948), pp. 371-373.


618

the dynamic transformations of Soviet practice under the test of the "great patriotic war against Fascism." In the eighth Part, the author considers the significance and prospects of the Soviet view of the role of education as the main ideological weapon in the struggle for the "classless society" of the future. He lists as the components of the educational programme proposed for this purpose: "Soviet patriotism; bolshevist vigilance; socialist attitude towards public and personal property; realism to withstand the alien ideology inherited from the psychology of private property — ownership and petty bourgeois moods; socialist humanics, collectivism and comradeship; communist attitude towards labour and social responsibilities; conscious discipline; honesty and truthfulness; strong will; courage and persistence; cultural behaviour, cleanliness, courtesy, compliance and tactfulness... A thoughtful and persistent education on these lines will produce, according to Soviet educators, the new men of the classless society" (p. 247). The argument is documented throughout "from primary sources in the original language." There are over fifty pages of "notes on chapters," an analytic table of contents, a copious bibliography, and a subject index. I repeat that the Marxist is likely to find here a mine of information very much to his liking.

Whether, however, apart from the historical interest, we are to suppose that the educationist has anything to learn from this book depends altogether on what we think of the primary Marxist assumption that education is an instrument of class-rule. It is this assumption which lends plausibility to the revolutionary intention of "changing the school from a weapon of bourgeois class rule into a weapon for the complete destruction of this class-divided society, into a weapon for Communist transformation of society" (p. 220 quoting a Russian source). The utter remoteness of this project from the Western ideal of a liberal education is but a further reflection of the cleavage which divides East from West, and it accounts, incidentally, for the author's failure to achieve even the beginnings of a synthesis in his concluding section.

Dr. Shore has executed his part of the work with such meticulous attendance to detail that one must infer that he cannot possibly have read the book in proof. He could not otherwise have failed to correct the unpardonable misprints which disfigure some of its pages.»

я50 Про цього колишнього студента, а пізніше — викладача Бердянського (Осипенківського) учительського інституту в «Рекомендаційному покажчику літератури для дітей «Природа і людина» Національної бібліотеки України для дітей міститься наступна інформація: «Огульчанський Олексій Якович (30.03.1912 р., м. Луганськ — [?]. 09.1996 р.). Український письменник. Народився письменник в м. Луганську в сім’ ї тесляра.

Дитинство минало на берегах тихопливної річки Луганки та в чарівних гаях Дінця. Тут хлопчик набирався тепла від материнської пісні, від мудрого батьківського слова.

Закінчивши Луганську трудову семирічну школу, Огульчанський вступив до Бердянського педагогічного технікуму.

Згодом, після закінчення Бердянського вчительського інституту, деякий час працював у районній газеті, був науковим співробітником краєзнавчого музею.

Все своє вміння й захоплення краєзнавця Олексій Якович віддавав вихованцям гуртка юних дослідників при Бердянському Будинку піонерів. У холод і спеку, бурі й зливи уздовж морського узбережжя водив він своїх вихованців. В тих походах гартувались його юні друзі, народжувались герої майбутніх книг. І як же треба було любити невгамовних та щиросердечних хлопчиків і дівчаток, щоб чверть століття віддавати їм своє здоров’я, досвід, знання!

Перші нариси О. Огульчанський опублікував у двадцятирічному віці в журналі «Всесвіт». Після того систематично виступав у пресі.

Перша книга — нарис «Записки краєзнавця» — побачила світ 1955 року. Це окрилило молодого літератора, і майже з кожного походу він повертався з новими сюжетами.

Невдовзі з’явились пригодницькі повісті «Вітрів Кут» (1959), «Таємниця Сухої балки» (1961), інші книжки нарисів і оповідань: «У нетрях Джубаю» (1962), «Як ми шукали скарб» (1971), «Як сплять дельфіни» (1979), «Знахідка на все життя» (1982), «Скарб Солоного Лиману» (1986).

В кожній повісті стільки пригод і надзвичайних відкриттів, що мимоволі думаєш: чи не вигадав їх автор? Виявляється що ні. В основу покладено справжні події, що трапилися з Огульчанським і його юними друзями, дослідниками і захисниками природи Приазов’я.

Герої книг, веселі і допитливі дітлахи, невтомні шукачі пригод, розгадують немало степових і морських таємниць. Вони цікавляться поведінкою тварин і птахів, знайомляться з життям і працею вчених-орнітологів, науковців-дельфінологів.

Відтворюючи неспокійний вир буденних турбот школярів, автор вчить дітей бути дбайливими господарями на рідній землі (Біографічна довідка: Огульчанський Олексій Якович [http://www.chl.kiev.ua/95/WRITER/Ogubd.htm] / Рекомендаційний покажчик літератури для дітей «Природа і людина». Національна бібліотека України для дітей).


619

я51 В архіві БДПУ зберіглася справа «Костерний Леонід Якович. Завідуючий господарством інституту. Працює з 28/ХІІ 1946 року».

я52 В архіві БДПУ зберіглася справа «Кришталь Іван Тимофійович. Директор підсобного господарства».

я53 Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко». Почато: 18.VII.1947 р., закінчено: 3.ІІІ.1948 р. 192 арк.

я54 Аналізуючи освітню систему Радянського Союзу, С. Тейтельбаум у 1947 р. дійшов таких висновків:

«Free education was never popular in the U.S.S.R., except during the early years after the November Revolution when some Soviet educators believed that with the abolition of the capitalist regime there would be no need of discipline for the child growing up in a socialist environment.

The Soviet Government never accepted the theory of free education, although during the period 1917-1921 it practically allowed children full liberty. This was done, however, mostly for political reasons: the older generation was on the whole opposed to the Soviet regime, and consequently the policy of the Communist Party and of the government practically abolished the authority of parents and educators. Corporal punishment was forbidden, and any interference by adults was proclaimed as a reactionary method of education.

With the close of the revolutionary period and with the establishment of the five-year plans, a gradual change took place. The demand for strict discipline in education, however, became very insistent, in the mid 1930's, with the growing danger presented by Nazi Germany. There was no doubt in the Soviet Union that the Nazis would sooner or later attack Russia. The country had to prepare for defense, industrialization had to be accelerated. Therefore Soviet youth had to be educated to acquire the qualities indispensable to make them good workers and soldiers: endurance, orderliness, obedience, courage, sense of duty. Soviet educators were convinced that such an education could be accomplished only if based on a strict discipline from early childhood. The whole program of education was modified accordingly. Today there is no progressive education in the Soviet Union.»1

я55 Текст цього параграфу лише кількома словами відрізняється від тексту § 1 наказу Осипенківського учительського інституту № 202а від 4 листопада 1946 р. Мало відрізняється він і від тексту § 1 наказу № 155 Осипенківського учительського інституту від 5 листопаду 1948 р.

я56 Назва справи: «Книга наказів Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко». Почато: 3.ІІІ.1948 р., закінчено: 29.Х.1948 р. 84 арк.

я57 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 30.Х.1948 р., закінчено: 23.ІХ.1949 р. 100 арк.

я58 Ольга Володимирівна Ковальова, онучка колишнього студента і викладача Осипенківського державного учительського інституту Василя Івановича Петрикіна, з якою вдалося зв’язатися завдяки В.А. Папановій, передала із Запоріжжя копії його документів, фотографії та наступну довідку:

«Петрыкин Василий Иванович родился 5 января 1916 года в деревне Малиново Воротынского сельсовета Новосильского района Орловской области в семье крестьянина-середняка.

Трудовую деятельность начал в 1934 году землекопом 28-го участка военно-строительных работ Наркомата обороны СССР. Затем после окончания Курского горного техникума работал бухгалтером колхоза, секретарем сельсовета, инспектором райфинотдела, помощником секретаря райкома партии.

В 1940 году, в феврале, призван в ряды Советской Армии, где с 1940 года по 1945 год служил на командных должностях и партийно-политической работе — комиссаром батареи легкоартиллерийского полка, секретарем партийного бюро отдельного минометного дивизиона, парторгом учебного офицерского артиллерийского полка, парторгом и пропагандистом эвакогоспиталя.

После демобилизации из армии после ранения (инвалид Великой Отечественной войны II группы) в 1945 году был направлен на учебу в республиканскую партийную школу при ЦК КП Украины, а в октябре 1945 года как отличник был откомандирован на учебу в Высшую партийную школу при ЦК КПСС, которую успешно окончил в 1947 году.

С 1947 по 1951 год Василий Иванович работает в Бердянском горкоме партии в должностях заведующего отделом пропаганды и агитации, секретарем по кадрам и секретарем горкома партии.

В этот же период Петрыкин В.И. (1947 – 1949 гг.) поступил и с отличием закончил заочно полный курс Осипенковского Государственного Учительского института имени героя Советского

1 Teitelbaum Salomon M. Progressive Education in the U.S.S.R. // Journal of Educational Sociology, Vol. 20, No. 6 (Feb., 1947), pp. 364-365.


620

Союза П.Д. Осипенко по специальности «История». В 1949 и 1950 годах успешно совмещал партийную и преподавательскую работу, преподавая курсы «История СССР» и «Новейшая история» в Осипенковском учительском институте.

В 1951 году был выдвинут на должность заведующего отделом пропаганды и агитации Запорожского обкома КП Партии.

В ноябре 1953 года был избран первым секретарем Бердянского горкома КП Украины, а после объединения горкома и райкома возглавил их.

В сентябре 1961 года был избран секретарем Запорожского областного комитета КП Украины.

Петрыкин В.И. неоднократно избирался депутатом Бердянского городского и областного советов, был делегатом съездов КП Украины и КП СССР.

За время работы Василий Иванович проявил себя способным организатором массово-воспитательной работы, принципиальным требовательным руководителем. Принимал активное участие в развитии культуры и воспитании трудящихся и студенческой молодежи области. Щедро делился накопленным опытом, постоянно публиковался в областных, республиканских и союзных газетах и журналах, а также в отдельных брошюрах. Под его председательством была подготовлена к печати и опубликована «История городов и сел Запорожской области».

После выхода на пенсию с 1981 по 1989 год Василий Иванович работал заместителем председателя Запорожской областной организации Украинского общества охраны памятников истории и культуры.

За отличную службу в Советской Армии и боевые заслуги во время Великой Отечественной войны, долголетний и добросовестный труд в период мирного строительства В.И. Петрыкин награжден многими боевыми и трудовыми орденами и медалями. Ему было присвоено звание «Заслуженный работник культуры УССР». Он был награжден Грамотой Президиума Верховного Совета УССР.

Скончался скоропостижно 29 ноября 1991 года на 76-м году жизни, ветеран войны и труда, на долю которого выпало немало важных дел.

Перечень орденов и медалей, которыми был награжден Петрыкин Василий Иванович прилагается.

Экспозиция о В.И. Петрыкине представлена в Народном музее боевой славы города Новосиль Орловской области России с 1992 года.

В.И. Петрыкин воспитал сына и дочь. Жена Петрыкина Василия Ивановича — Евдокия Сергеевна жива до сих пор. Ей сегодня 91

год. Пенсионерка. Сын Владимир Васильевич в настоящее время кандидат технических наук, доцент кафедры

«Станки и инструмент» Запорожского национального университета, награжден знаком «Відмінник освіти України».

Дочь Кравченко Татьяна Васильевна — кандидат медицинских наук, ассистент кафедры «Пропедевтика внутренних болезней» Запорожского медицинского университета.

Внучка Ковалева Ольга Владимировна — кандидат медицинских наук, доцент кафедры «Терапии физиотерапии и курортологии» Запорожской медицинской академии последипломного образования.

Внучка Кравченко Людмила Владимировна — врач-кардиолог областного кардиологического центра.

Внук Сергей Владимирович — студент Запорожского медицинского университета. Правнучка Ковалева Александра Владимировна — аспирант в Запорожском национальном

университете, сотрудник отдела лицензирования и мониторинга. Правнучка Ковалева Алла Андреевна — студентка Запорожского национального

университета — реабилитолог. Праправнучка Ковалева Ульяна Игоревна — ученица 1 класса общеобразовательной школы

№ 15. Перечень орденов Петрыкина Василия Ивановича: 1. Орден Трудового Красного Знамени № 369720, выдан 17.06.1961 г. 2. Орден Трудового Красного Знамени № 485828, выдан 30.04.1966 г. 3. Орден Трудового Красного Знамени № 635889, выдан 27.08.1971 г. 4. Орден Трудового Красного Знамени № 900673, выдан 8.12.1973 г. 5. Орден Красной Звезды № 3553744, выдан 6.08.1946 г. 6. Орден «Знак почета» № 324042, выдан 9.08.1958 г.


621

7. Орден Отечественной войны I степени № 460771, выдан указом от 11.01.1985 г. 8. Орден Октябрьской Революции № 93778. Медали: 1. «За оборону Кавказа», выдан 11.02.1967 г. 2. «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.», выдан

8.12.1945 г. Юбилейные медали: 1. «Двадцать лет победы в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.», выдан

27.12.1965 г. 2. «Тридцать лет победы в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.», выдан

8.05.1975 г. 3. «Сорок лет победы в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.», выдан 24.04.1985 г. 4. «50 лет Вооруженных Сил СССР», выдан 23.02.1968 г. 5. «60 лет Вооруженных Сил СССР», выдан 23.02.1978 г. 6. «70 лет Вооруженных Сил СССР», выдан 05.05.1988 г.». я59 В архіві БДПУ зберіглася справа «Приходько Ганна Панасівна». я60 У 1949 р. в спеціальному випуску часопису «Annals of the American Academy of Political

and Social Science», присвяченому Радянському Союзу після Другої Світової війни, було опубліковано статтю з аналізом тодішніх тенденцій у розвитку радянської освіти1. Автор статті, Ніколас Ханс — лондонський науковець, який раніше опублікував праці «The Principles of Educational Policy» (1933), «A History of Russian Educational Policy, 1701-1917» (1931), «Educational Policy in Soviet Russia» (1930), «Educational Traditions in the English-Speaking Countries» (1938), «Comparative Education» (1949):

«National systems of education, as well as national literature, art, and political life, are the outward expressions of national character and tradition, as determined by historical development and geographical and socioeconomic situations. Even the most radical revolution eventually finds its balance by adjusting new ideas to national traditions and economic environment.

Historic Background The present Union of Soviet Socialist Republics is a federation of sixteen constituent national

republics, including besides the three branches of the Russian people many nationalities of various origins, backgrounds, and traditions. Nevertheless all territories of the U.S.S.R., with the sole exception of Subcarpathian Russia (Ukraine), were at one or another time a part of historical Russia or later of the Russian Empire. And if the identification of the U.S.S.R. with Russia in a strict sense of definition is not now correct, the present international federation in its structure, both political and economic, has grown out of the former Russian Empire. Again, the U.S.S.R. is the historical cradle of many ancient cultures, different in language and religious tradition, but the Russian language and the Russian cultural tradition were dominant in the past and are dominant at present. The U.S.S.R. was molded and fashioned by Russians (both Russian-born and Russified non-Russians) on a Russian background. And if other nationalities now fully participate as equal members, they can do so by accepting the common tradition of the Russian past. The Soviet educational system shares these characteristics. Imparted in as many as 180 languages, drawing its contents from the various national cultures, in its form and organization the Soviet school system is Russian in direct historical descent from prerevolutionary Russia. Even the Marxist ideology, permeating both the multinational content and the Russian form, is adapted to Russian conditions and is a Russian variation of the original doctrine of Marx. This fundamental fact of identity between historical Russia and the present international Marxist Soviet Union should be borne in mind in order to understand the theory and practice of Soviet education.2

Russian education, from its very inception by Peter the Great in 1701, was a state secular system with a pronounced scientific-utilitarian character. In spite of some definitely reactionary periods, Russian education always had an egalitarian tendency clearly expressed in the ideal of a common school for both sexes and all sections of the population.3 This historical tradition was followed out by the Soviet Government to its logical conclusion, and the characteristic features of the present system — state monopoly, secularism, equality of sexes, equality of nationalities, scientific-utilitarian tendency — all find their origins in the Russian past. During the first period of Soviet education the revolutionary leaders

1 Hans Nicolas. Recent Trends in Soviet Education // Annals of the American Academy of Political and Social Science, Vol. 263, The Soviet Union Since World War II (May, 1949), pp. 114-122. 2 N. Hans, Comparative Education, p. 308. 3 See N. Hans, History of Russian Educational Policy, 1931.


622

were too conscious of the negative-reactionary side of the Czarist regime, and in their missionary zeal they rejected the past wholesale. Gradually, however, a better knowledge of the past and acquired experience in organization and administration led them to a certain revaluation of historical traditions and a more realistic synthesis of the past with the future.

These trends in educational policy were apparent even before the Second World War, were accentuated by the German invasion and threat to national existence, and became an established foundation of educational practice in the postwar period. We shall discuss each period separately, giving but a short account of each.

Prewar Period In its tempo and ruthlessness, the industrialization of the U.S.S.R. during the two five-year plans

1928-38 exceeded anything known in history. One hundred and fifty years of English industrialization were compressed into a period of ten years, and the face of the U.S.S.R. was radically changed. From a predominantly agricultural country, Russia has become one of the leading industrial areas of our planet. The percentage of urban population rose from 17 in 1913 to more than 30 just before the war. In actual figures it meant that about seven million adult peasants had become industrial workers in urbanized centers.

Side by side with this general transformation, two other important changes should be noted. The methods of production were more scientifically organized, new technical processes were introduced, and new branches of industrial activity were added. On the other hand, the prerevolutionary concentration of industry in the three areas of Leningrad, Moscow, and the Urals gave way to a more even distribution throughout the U.S.S.R., which meant that the backward non-Russian territories received their quota of industrial installations and underwent a rapid transition from a semifeudal society to an urban-industrial age.

From the educational point of view, this transformation demanded the training of millions of skilled workmen and thousands of technicians and engineers not only among the semiliterate Russian peasantry but among the entirely illiterate nomadic Moslems of central Asia. All the combined resources of the Soviet state and the Communist Party were devoted to that immediate end, and the long-term policy of cultural development was temporarily sacrificed. All general secondary schools were transformed into technical schools, and the universities were dissolved into separate specialized institutes.

The cultural level The very success of this ruthless and rapid vocationalization of education very soon had a sobering

effect. The lowering of general culture among the new, narrowly trained body of technical specialists became evident to everybody, and the Soviet and party authorities had to take notice. The first note of alarm was sounded by the September decree of 1932. It said:

«The actual realization of previous resolutions led to perversions in practice, which were expressed mainly in one-sided attention to a quantitative growth of institutions and of the number of students, and to an inadequate attention to quality, as well as to an excessive division into specialties. As a result the graduates of Technical Institutes have the qualifications of a technician and not of an engineer. ... It is necessary to give the specialists a broad basis of general scientific and general technical education.»

To remedy the damage of undue specialization, a Federal Committee of Higher Education was established in 1933, which in February 1934 pointed out the following defects:

«The existing level of general culture of our students, although in political respects much higher than in capitalistic countries, is characterized by many essential defects (for example in the knowledge of historical facts, understanding of literature and fine art, general literacy). ... It is necessary that every student should be a truly cultured man — a proletarian intellectual.»

This was followed up by decrees in the field of secondary education. The Central Committee of the Communist Party on April 23, 1934 noted an "overburdening to an inadmissible extent with the study ... of questions of Marxist and Leninist theory and the policy of the Party," a practice which the committee ordered to "stop immediately." Two special decrees of May 16, 1934 were devoted to the teaching of history and geography. Instead of "abstract definitions of social and economic factors," the decree recommended "the teaching of civic history in a lively and entertaining way, with exposition of the most important events in their chronological sequence and with sketches of historical personages." In geography, instead of "statistics, economic data and general schemes," the decree recommended more of "physical and geographical material and reading of maps."

This criticism led not only to a change of methods of instruction, but to the restoration of general secondary schools and universities. Entrance examinations were also restored in April 1934. The decree stated that all candidates to higher institutions must pass an examination in Russian language and literature, in mathematics, physics, and chemistry, and in social science. The syllabi issued at the same


623

time were equivalent in their requirements to old Russian matriculation examinations. In all higher technical institutes special courses were introduced in general science and the humanities to raise the cultural level of future specialists. These cumulative measures bore fruit, and the previous narrow vocational training gave way to a more balanced curriculum. Thus just before the war the rapid expansion in numbers was followed by raised levels of both secondary and higher education.

Effects of the War The invasion of the U.S.S.R. by the German armies interrupted the normal evolution of the school

system and threw the whole country back for at least ten years. Six of the sixteen republics (Estonia, Latvia, Lithuania, White Russia, Moldavia, and Ukraine) were entirely submerged by the German deluge, and the Karelo-Finnish and Russian republics were invaded to a great depth. The invasion of the western Ukraine and White Russia and the three Baltic republics was too sudden and rapid to permit of an organized evacuation of schools and personnel, although many thousands of children with their teachers managed to escape before the German armies occupied these areas. In the eastern parts of White Russia and the Ukraine, on the other hand, the evacuation was systematically organized, and entire schools were transferred to the areas beyond the Volga and even beyond the Urals.

School life in the invaded republics came to a standstill. School buildings and the equipment which was left behind were destroyed by the Germans intentionally, and they did not even attempt to resume school attendance after they had taken full control of these republics. In many places both children and teachers were absent and the buildings were burned down. In White Russia, for instance, out of the total number of 10,000 schools, 7,000 were completely destroyed and the rest were occupied by the German army. The same happened in the Ukrainian Republic and in those parts of Russia proper which were invaded. Thus in the Stalingrad area the Germans destroyed 567 schools and 186 children's homes.

Many universities and higher institutes were overrun before the evacuation, their equipment and libraries were looted, and they remained closed until the end of the war. Such was the fate of the universities of Lwоw, Minsk, Kaunas, Wilno, Riga, and Tartu. The universities of Leningrad, Kiev, Odessa, Kharkov, and Petrozavodsk were evacuated in time. Leningrad University was evacuated to Saratov, Petrozavodsk to Siktivkar, Kiev and Kharkov to Kzyl-Orda in Kazak, and Odessa to Bairan-Ali, Turkomen.

The transfer of schools and population created new problems in the receiving areas. All urban centers were overcrowded; the existing school buildings had to be used in two shifts and in many places in three shifts. Individual schools lost their identity and their local background. Ukrainian and White Russian schools were housed in Turkish-speaking surroundings, and the number of their national teachers was quite inadequate to continue regular school work. Thousands of teachers were called into military service, others joined the partisans in their localities, and many others were lost during the general chaos of sudden invasion. In 1941 there were 1,222,805 teachers in the U.S.S.R.; at the beginning of the school year 1943-44 only 774,795 were available in the whole Union. The relative loss in the western regions was of course much higher.

The loss in higher education was still more grievous. Eight universities and about two hundred higher institutes were completely lost for the duration of the war, and the evacuated institutions had to work in exceptionally difficult conditions. [...].

The buildings of five universities (Minsk, Kiev, Kharkov, Odessa, and Dnepropetrovsk) were partly destroyed by the Germans, and the remaining equipment was plundered or taken to Germany. The material damage and general disorganization of school life were the negative side of the war. There were positive results as well.1

Patriotism The call of the "fatherland in danger," like the call of "la patrie est en danger" in the France

of 1793, aroused general enthusiasm and patriotic sentiment. Both boys and girls volunteered for national service, and those who were too young to join the fighting forces were incorporated into the total effort of the nation in its struggle for survival. Senior pupils with their teachers went to the collective and state farms to take in the harvest. About four and a half million pupils worked on land during the summer of 1942. Younger children collected thousands of tons of berries, mushrooms, and medicinal herbs. The principles of self-help and mutual assistance were brought to the children's minds through actual practice. The deficiencies of school equipment were made good by children themselves with the assistance of technical schools.

1 According to the latest information, the material reconstruction of the ravages of the war is now almost completed, and the number of pupils reached 35,000,000 (730,000 in higher institutions) during the school year 1947-48. For recent data see: Uchitel'skaya Gazeta; Sovetskaya Pedagogika and Vestnik Vysshey Shkoly for 1948; also The Yearbook of Education, 1948 and 1949.


624

The national character of the war was officially recognized, and the example of the patriotic war of 1812 against Napoleon was the main theme in school discussions. The continuity of the Russian past and present was emphasized by historical films, theater and opera, and literary productions. The names of Alexander Nevsky, Suvorov, Kutuzov, Nakhimov, and even of Czars Peter the Great and Ivan the Terrible were made popular as heroes of the Russian past.

The Orthodox Church was accepted as an ally of the Soviet state and as the representative of the glorious Russian tradition. Priests accompanied Army units to the front, and churches and cathedrals were overcrowded with people praying for their Soviet fatherland. The Patriarchate was re-established, and the Government created a new Commission on the Affairs of the Orthodox Church. The Theological Academy was officially sanctioned in Moscow, and a Communist minister attended the opening ceremony. The common danger reconciled the Communists and Orthodox believers and resulted in mutual tolerance. Religion, however, remained outside the schools, and the secular-Marxian doctrine dominated the curriculum as before. The official curricula and syllabi were not changed during the war, but the textbooks of primary schools have been enlarged by patriotic tales from the past and the present.

Separation of sexes A very important change was made in the organization of secondary schools. The previously

universal coeducation of sexes in secondary schools was replaced by separate boys' and girls' schools. At first introduced only in the eighty large towns, the new practice was gradually adopted throughout the country with the exception of rural districts having only one school. The original Soviet policy was a complete identity of curricula for both sexes, with compulsory coeducation at all levels. Under the stress of war and the necessity for intensive military training for boys, the sexes were separated in secondary schools.

Later, theoretical reasons were added to make the reform a permanent feature. As the emancipation of women became an established fact, attention could be given to physiological and psychological differentiation of sexes during adolescence, and curricula could be given a certain bias in practical preparation of boys and girls for their respective functions in the adult society. Although the syllabi and textbooks in general subjects remained identical for both sexes, the boys received additional hours for military training, while girls devoted this time to domestic science. The number of hours devoted to military training for boys was increased from 596 in 1938 to 1,048 in 1943, or from 6 per cent to 11 per cent of the total number of hours of the ten-year course of secondary education. During the lessons of physics and mathematics boys were given problems connected with military science, while girls applied them to domestic science.

Evening secondary schools Other measures passed during the war were the lowering of the age of compulsory attendance from

8 years to 7 years and the establishment of evening secondary schools for young workers and peasants of both sexes. This measure should not be confused with the previous "Workers' Faculties" which had been created in the 1920's with the purpose of raising the percentage of proletarian students in the universities. Evening secondary schools as a war measure were designed to give a large number of young people whose secondary education had been interrupted by war service an opportunity of completing it. After the war these schools became a permanent feature of the Soviet educational system in order to make the equality of opportunity more real. In 1946-47 there were 2,001 evening secondary schools for young workers, with 374,770 pupils, and about 5,000 schools for young peasants, with 200,000 pupils.

Schools for war orphans As a last wartime measure of importance, the establishment of boarding schools for war orphans

should be mentioned. Special military and naval boarding schools, called "Suvorov" and "Nakhimov" schools, were created for training Regular Officers for the Army and Navy. Sons of officers and men who had lost their lives during the war were accepted as wards of the state after completing their primary education at the age of 11, for a seven-year course in these schools. They resemble the old Czarist Cadet Corps in every respect, having the same uniform and discipline and the same esprit de corps. But like the Cadet Corps in Czarist Russia, the new Suvorov schools in the Soviet Union have become largely schools of general secondary education, as many pupils prefer entering universities and civic occupations to a military career.

Postwar Situation As mentioned before, the tendencies made manifest after 1934 and during the war were

consolidated in the postwar period. In administration, the movement towards federal control began in 1933 with the establishment of the Union Committee of Higher Technical Education, which, as we have seen, introduced measures for raising the cultural level of technical specialists. In 1940 a Central Administration of Labor Reserves was created as a federal organ to organize and control vocational


625

training throughout the Union. The war and mass evacuation of institutions from the western republics to Russia and to the Asiatic republics further strengthened the tendency towards federal control.

In 1946 the two federal committees were transformed into ministries with well-defined federal functions. The Ministry of Higher Education took over control and maintenance of all higher institutions throughout the Union, and the supervision of all technical education at the secondary level. The Ministry of Labor Reserves took over all vocational and lower technical schools. The sixteen republican ministries of education retain the control of preschool institutions, general primary and secondary schools, and adult education. But as the entrance examinations of higher and technical institutions dominate the curriculum of secondary schools, the federal ministries in the long run control secondary education in all sixteen republics as well.

A second factor tending to centralization is the Communist Party. The Communist Party of the U.S.S.R. is a highly centralized organization, and the decisions of its Central Committee carry equal weight in all sixteen Soviet Republics. As the Central Committee often adopts important resolutions on educational matters which are compulsory for all party members, the sixteen national systems of education are almost identical except for the language of instruction and special national subjects such as history and literature.

Differentiation In school organization, too, the postwar period was mainly directed to material reconstruction in

liberated areas and consolidation of war measures into a permanent system. The separation of sexes with differentiation of curricula for boys and girls was only one of the measures indicating the newest trend in Soviet pedagogy. The original egalitarian conception of education identical for both sexes and all groups of the population is gradually giving way to recognition of individual and regional differences, and adaptation of school activities to them. The structure of the school system remains the same — the seven-year school (ages 7-15) as the compulsory basic school, and the ten-year school (or lately eleven-year for ages 7-18) as the complete secondary school leading to universities and higher institutes. The basic minimum of general culture is considered to be identical for all young people, but education beyond that level is adapted to individual and regional differentiation.

The problem is the same as in western Europe, but the solution is slightly different. In England, for instance, differentiation is decided at the age of 11 by tests and examinations, and the children are directed either to grammar or technical secondary schools or to modern secondary schools. By such distribution the future of the child is practically decided and his social status determined.

The Soviet solution attempts to avoid this social stratification by keeping all children in the same school up to the age of 15 years. After 15 the pupils either continue their general education in the complete eleven-year secondary school or are transferred to specialized, technical, pedagogical, medical, or other secondary schools. The majority of children pass into the vocational schools of the Ministry of Labor Reserves.

Thus the three divisions of the English system (grammar, technical, and modern) are also accepted, but with two important variations. First, the furcation is postponed for four years (age 15 instead of 11); and second, by the establishment of a wide net of evening secondary schools, young workers and peasants are given an additional opportunity to pass from the group of manual labor into the group of brain workers.

By these measures the Soviet school system avoids the inevitable social stratification of western Europe. The division into manual and brain workers still remains, but it does not result in a division into social classes. All young people share the basic culture imparted in the compulsory seven-year schools, and there is no social stigma such as usually attaches to manual work. A large number of university graduates come from workers' and peasants' families; many have spent years as factory hands or as workers on collective farms before entering higher institutions, and thus share the experiences and attitudes of the masses.

In the schools themselves, the adaptation to individual abilities and interests is achieved by outside voluntary activities. A great variety of clubs and societies are attached to each secondary school and to Pioneers and Komsomol organizations. Literary, artistic, musical, athletic, military, and other groups abound, and the teachers take an active part and encourage all pupils to join one or another group. The results of these activities are later incorporated into their regular school work. Political activity is concentrated in the Pioneers and Komsomol organizations affiliated to the Communist Party. In this way the Soviet school, in spite of an identical basic curriculum throughout the Union, gives ample opportunity for individualization of education.

Side by side with this differentiation a regional adaptation takes place. In agricultural areas the schools have plots of land and gardens attached to them, and the whole curriculum has an agricultural


626

bias. In all the national regions national history, literature, and art and music form an integral part of the curriculum.

"Nationalism" in U.S.S.R. Here we must digress to consider the meaning of nationalism in the U.S.S.R. Nationalism as

sentiment is usually connected with a sovereign people, inhabiting a definite territory and possessing a distinct language and national cultural tradition. It is questionable whether the federation of sixteen Soviet Republics constitutes a "Soviet nation" and whether it is legitimate to speak of "Soviet nationalism." Both the Soviet constitution and the Communist doctrine consider the Soviet Union as an international federation with undefined frontiers. Tomorrow Rumania or Korea may join the Soviet Union without any change in the Soviet constitution or any change in the national character of these countries.

It is more correct to speak of "Soviet patriotism," which is a devotion to a certain ideology or way of life rather than to particular national characteristics. This point of view is in conformity with the original Marxian division of humanity into two "nations" of capitalists and "proletarians," and with the universal validity of the "proletarian" culture. This interpretation is still the official doctrine of Soviet authorities, and any exclusive "nationalism" is considered a bourgeois prejudice and is punishable by law. It is indisputable, however, that during the war the hatred of the Nazis was extended to all Germans (in spite of all official declarations to the contrary), and the love of the Soviet fatherland was often identified with the love of Mother Russia. Pan-Slav traditions were revived and officially propagated, and the natural leadership of Russia as the historic champion of Slavdom was accepted without question.

The synthesis of Marxian internationalism with "nationalism" was made possible by Stalin's interpretation of national traditions as an outward expression of universal "proletarian" culture. Stalin said:

«Each nationality, whether big or small, has its own distinguishing qualitative features, its own specific nature which it alone possesses and other nationalities lack. These distinguishing features constitute the contribution which each nationality makes to the common treasury of world culture and which supplements and enriches it.»

Language and literature, national dress and arts and crafts, are a legitimate and precious heritage of the past if they are permeated by Marxian content of universal culture. Any tendency toward national exclusiveness or opposition on national lines is considered as a "deviation" and is punished as such. If during the war the particular "Russian" patriotism was tolerated and even encouraged, now after the victory it is again subordinated to "Soviet" patriotism.

National School Systems In this interpretation national traditions are accepted in the U.S.S.R. and form the basis of national

educational systems. Besides the sixteen constituent national republics of the Union, there are sixteen autonomous republics, nine autonomous regions, and ten national areas. In each the national language is the medium of instruction, and national traditions the core of the curriculum.

On the other hand, Russian as the language of Lenin and of the whole federation is compulsory in all republics as the second school language, and is universally used in the civil service and the Army. Russian literature and history inevitably play a very important part in the school curriculum in all areas, as until recently many national groups had neither a history nor a literature of their own. This is quite natural in a federation where the Russian-speaking population (Great Russians) forms 57 per cent of the whole, or 75 per cent if the two other branches (Ukrainians and White Russians) are added.

But there is no attempt at Russification. On the contrary, each nationality is encouraged by the Union Government to build up its own national school system. In the Ukraine, White Russia, Estonia, Latvia, Lithuania, Georgia, Armenia, and Azerbaidzhan, national school systems were established before they joined the U.S.S.R., and they needed little help from the Moscow center for their natural growth. In the Karelo-Finnish, Moldavian and the five Central Asiatic Republics (Uzbek, Turkomen, Kazak, Tajik, and Kirghiz), the development of national systems was started and promoted by the Union Government.

This is still more true of many small groups and tribes. Thirty years ago dozens of these ethnic groups had no alphabet or literature, and their vocabulary was limited to everyday conversation. The Russian Academy of Sciences established its branches in all Asiatic republics, sent special cultural missions to smaller tribes, invented alphabets, printed textbooks, and trained the first generation of teachers for each tribe. At present the development of their languages has reached a stage when an original literature has made an appearance and the works of Russian and western European classics could be translated into all two hundred languages of the U.S.S.R.

National academies of sciences and national universities existed before the war in the Ukraine, White Russia, and the three Baltic Republics. National universities existed also in Georgia, Armenia, Azerbaidzhan, Uzbek, and Kazak. During the war national academies were founded in Georgia, Armenia,


627

Azerbaidzhan, and Uzbek, and after the war in the remaining Asiatic republics. The Karelo-Finnish University at Petrozavodsk was founded in 1940, the Moldavian one at Kishinev in 1945, the Subcarpathian one (Uzhorod) in 1946, and the Tajik University in 1947. The universities of Turkomen and Kirghiz are in the stage of formation. Thus each of the sixteen constituent republics has a complete national system of education from kindergarten up to an academy of sciences, with its own national theaters, opera, and symphonic orchestras.

Influence of Marxian Doctrine In conclusion we should mention the role of the Marxian doctrine in educational theory and

practice. Before the war the most notable case of influence of Marxian doctrine on pedagogical practice was the decree of the Central Committee of the Communist Party in 1936 against the "misuse of so-called pedology" in education. Psychological tests and the differentiation of pupils in accordance with their results were declared anti-Marxian and bourgeois prejudice. After the war the strict adherence to official orthodoxy was again enforced in the famous controversy between the "bourgeois" theory of Mendel and Weismann and the "proletarian" theory of Lysenko and Michurin. The Communist Party accepted the views of Lysenko as orthodox Marxian, and all Soviet biologists, whether in schools or in universities, have to accept that decision and teach accordingly. The Marxian doctrine, as interpreted by the Communist Party, thus continues to permeate the multinational content and the Russian form of Soviet education.»

я61 В архіві БДПУ зберіглася справа «Агапов Олександр Арсентієвич». я62 Варто звернути увагу на застосування у 1949 р. по відношенню до подій 1939 р.

формулювання «воз’єднання Українського народу в єдину Українську Радянську державу». я63 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 24.ІХ.1949 р., закінчено: 31.VIII.1950 р. 100 арк. я64 У тому ж 1950 р. у часописі «Russian Review» було опубліковано вельми цікаву статтю

про освітню систему Радянського Союзу, яка дає можливість подивитись на останню «з середини», але в той же час очима людини, яка не сприйняла «постулати радянської ідеології»1:

«He does not know anything about Soviet Russia who is not familiar with the Communist system of education. In this article I shall not deal with the technicalities of this system or with the pedagogical methods it uses, but with the main educational principles underlying it, the over-all objectives it seeks to achieve, in a word, with the fundamental question underlying all educational systems: what kind of citizens is this educational system designed to turn out? What intellectual habits and moral and civic standards does it impart to the youths in its charge?

I can speak from experience and not merely as an observer as I had an unusual opportunity to obtain immediate and thorough knowledge of this educational system. After spending about twenty years, first as a student and later as a member of the teaching staff in several schools all over Europe, I settled down in 1937, in Riga, and found myself trapped there in the summer of 1940 by the Soviet occupation of the Baltic States. I was teaching at that time in a secondary school and was also lecturing at an institute of literature. The Soviet authorities left me on the teaching staff because until then I was never mixed up in politics, and the local Communists who reported on everybody to the Moscow authorities, considered me politically harmless, which, in fact, I was. The new local Communist authorities established by Moscow were working under the direction of officials freshly imported from the Soviet Union, who decided on everything.

Several pedagogical instructors were sent from Moscow to initiate us into the new educational methods and, incidentally, to check up on our political reliability. Our first task was to study the new Soviet text books before starting our courses next autumn. These Soviet instructors and teachers, some of whom, to my consternation, spoke badly even their native tongue, Russian, were, by our standards, very poorly equipped for teaching even in secondary schools, let alone in an institution of higher learning. They were neither well informed in a general sense, nor widely read, nor simply competent in their own field. The first impression, which was to last to the end, was one of hopeless clumsiness — both physical and intellectual. With a few exceptions they were not unpleasant people, yet their approach to education bewildered us. Brushing aside as utterly irrelevant all educational, or pedagogical problems, as we understood them, they pointed out to us that "real" education was political education, and no amount of pedagogic competence could make up for "political illiteracy" — a term which we were to hear constantly ever since. All this was being told in a friendly way which was utterly bewildering. They spoke to us about ourselves with compassion, as one would speak to people whose physical growth had been

1 Anisimov O. The Soviet System of Education // Russian Review, Vol. 9, No. 2 (Apr., 1950), pp. 87-97. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/125454 Accessed: 22/01/2009.


628

stunted by the lack of Vitamins B or C. It was not our fault, they told us, that we had been prevented from becoming familiar with the discoveries of "Scientific Socialism," but it was our first and most urgent duty to set about learning it.

All the text books which had been in use before the occupation were banned. The Soviet instructors with a staff of local Communists got down to the task of revising them, or compiling new ones. It was made clear to us that we should not remain on the teaching staff, unless we took a course in "political education" which was given to the pedagogical personnel by a charming Red Army major. This kind-hearted, relatively young man treated us in exactly the same way as did our Soviet colleagues: like so many nice but hopeless individuals, of whom a few might possibly become useful, if they succeeded in crossing the narrow bridge dividing the lands of capitalist doctrines from the country of "Scientific Socialism."

Our political instruction consisted in memorizing chapters from the famous Short Course of the History of the Russian Communist Party, the Communist Bible, which the Major described as "the most scientific book in the world" giving as the reason for this contention that "every word in it had been approved by comrade Stalin personally." We were encouraged to do additional reading at home, to give talks on some section of a chapter of the Short Course, to elaborate some point raised in the book by quotations from the works of Marx, Engels, Lenin, and Stalin, the founders of what is termed in Soviet Russia "Scientific Socialism."

It was made clear to us from the very beginning of the course that personal opinions were not wanted. Any form of personal criticism — even of the hated capitalism — was brushed aside without any discussion, for the simple reason that all that is to be said about capitalism has already been said by Marx-Engels, Lenin-Stalin. Since one couldn't improve upon these, to offer personal arguments was considered heresy. One has to go through this mental and moral ordeal — this thrashing of the dry straw of other people's codified opinions enthroned as truth pure and absolute — to feel how indescribably wearying and depressing was this intellectual vacuum, this "stop" light to every personal thought, every new idea. We were like birds flitting about in a cage. We could hop from perch to perch, alight on the "errors" of the French philosophers, show what an intellectual thrashing Lenin or Stalin had administered them, or swoop down upon some other "capitalist" or "liberal" heresy, but only by reference to the works and ideas of Marx-Engels-Lenin-Stalin. We were never allowed to discuss the essence of any of the doctrines in question.

We used to meet in the big university hall where the course was given. Among us were gray-haired scientists, some of them men of great erudition and reputation, who attended the course together with younger teachers and lecturers. Our instructor would come in, point his finger at someone and would ask some question from the Short Course. The victim would recount parrot-like, swallowing his own opinions, how Marx and Engels have "proved" that capitalism was doomed and the final victory of Communism was "inevitable." Dismissals and arrests for political unreliability were already going on, slowly but steadily, and the knowledge of this was ever-present in our minds. After two months of my political education, and having plowed through scores of Soviet school-books, the full significance and impact of the Communist system of education grew upon me like a terrible nightmare. It became clear to me that we were expected to preach — for preaching it was — a new religion based on hatred (class warfare), presenting this religion as a science and using strictly scientific methods in spreading it. This combination of religious faith and scientific methods is the basis of Soviet education and ideology. It deserves a closer analysis, because of the terrible grip it exercises upon the minds of the youths.

The greatest accomplishment of man in the last five hundred years was the recognition, at the end of the Middle Ages, that reason was the supreme judge in all matters within its province. Before that, people tried to solve scientific problems only by reference to the established authorities — mainly Aristotle and the Bible. What was not to be found in these authorities was dismissed as irrelevant or turned down as false. The age of dogmatism ended with the enthronement of Human Reason and free criticism to which we owe the tremendous scientific progress of the last five hundred years. Yet, in Soviet Russia, free thinking has been replaced by dogmatism, by exclusive reference to Marx-Engels-Lenin-Stalin, whose codified opinions constitute the Communist faith.

This dogmatism pervades every book, treatise, or article published in Soviet Russia. I found the clearest expose of this mindkilling dogmatism in the preface to a text book of history according to which I was supposed to teach. Human society, this book explains, is governed by economic laws. These laws, unknown to man for thousands of years until they were discovered in the nineteenth century by the greatest social scientist Karl Marx, explain all the social and economic developments of the past, as well as outline the course for all future developments.

The fundamental law is class warfare. Ranking in importance second only to the doctrine of class warfare is the theory (termed "law") that human society can make any positive social, economic, and


629

cultural progress only by revolution, never by evolution. This is a logical supplement to class warfare and precludes the possibility of a compromise between the Communists and any other political party. To seek a compromise with the capitalist world is not only disloyal to the working class, but also "unscientific," and, therefore, not subject to any discussion. Marx's other opinions — among them his philosophic materialism — are also presented as "laws." Laws in the strictest sense of the term, as rigid, precise, and inescapable, as the laws of physics and chemistry. The "discoveries" of Marx and Engels were supplemented by Lenin and Stalin and together constitute what is called "Scientific Socialism" — a code of laws governing our society.

All historical, social, and economic facts are interpreted in all Soviet school-books only by reference to Scientific Socialism. This doctrine applies to the social struggles in Ancient Rome, to Napoleon's epoch, to Hitler's policy. When the author of a book deals, for instance, with Robert Owen and the cooperative movement, he does not discuss the essence of Owen's theories. He just states that the cooperative movement was doomed to failure, because it was out of line with the laws of Scientific Socialism; that it was built upon faith in human solidarity, not on the "scientific" assumption that the basis of our life is class warfare. Soviet authors carefully avoid putting forward any additional proofs or arguments, let alone personal opinions. There can be no additional proofs, no arguments — the "laws" explain all.

No Soviet teacher ever says that the Communist doctrine is better, more humane, or superior to other social and economic doctrines. "Better," "superior" are comparatives, and no comparison is possible between truth and error. Communism, alias "Scientific Socialism," is based upon the truth of the greatest scientific discovery of all ages, while all the other doctrines are based upon errors artificially upheld by the hangers on of capitalism, who know that they are up against the "law," and that they are doomed, but, nevertheless, cling to their heresies because of the personal advantages they derive from them.

Such is the method adopted by Soviet educators, a method differing from all the accepted modern educational principles in kind, not in degree. It is extremely effective in creating that peculiarly Communist intellectual background which is slowly and skilfully woven into the consciousness of the future Soviet citizen. For us, trained in the West, the fallacy of the Soviet "scientific" method was obvious and terrifying. It was a return to the Middle Ages under the appearance of modern science. Hatred and warfare were preached under the guise of science. We were expected to instill into our pupils the belief that it was scientifically established that the only road to universal happiness led through hatred, war, bloodshed, and physical annihilation of millions who from self-interest barred the entrance to Paradise. We were to shape a generation of fanatics prepared to justify mass-murder for the sake of man's ultimate happiness. Nothing so diabolical has ever been devised by mankind.

The knowledge that all future developments are governed by laws of Scientific Socialism, by rigid economic determinism, might foster a passive, spectator's attitude. Why, indeed, bother, if everything is predetermined by laws from which there is no escape? Yet such is not the case. From the very first days of my activity as a Soviet teacher, the mood of exaltation and excitement that pervades every branch of activity in Russia began to grow upon me. One could not ward off the feeling that one was in for something really big, that one was taking part in a tremendous adventure upon the outcome of which hung the fate of mankind. Trifles ceased to be trifles, everything became purposeful imparting significance to every deed, every word, and gesture, as in times of war. We were being continually reminded of the "capitalist encirclement," of the dangers surrounding us, of the necessity never for a moment to relax in our efforts to defeat the enemies, to promote the cause of Communism, menaced by doomed but desperate opponents. Scientific Socialism had established the fact that the world is heading towards the final triumph of Communism. Yet the process may take a couple of years, or may be retarded for centuries. Thanks to the genius of Lenin and Stalin, Russia was the first state to achieve Socialism, and for the time being is the only stronghold of Socialist democracy. We were living in a beleaguered fortress and had to beat back, day after day, the attacks of an insidious and powerful enemy who shifted his tactics from armed attack to economic strangulation.

To make all this clear to the children and the youths in our care was our first and most important duty. In cooperation with the Communist Youth organizations we were to create the emotional climate necessary for the activation of the theory of Scientific Socialism. We were told to impart to the children under our care a sense of mission, of urgency, and of personal responsibility. They were to think that hundreds of millions of starved and oppressed workers all over the world were looking to Soviet Russia for their liberation. Every teacher had to devote part of his lesson to the political education of his class, even if the subject he taught bore no relation whatsoever to politics. When a colleague of mine, an assistant professor of mathematics, asked our Soviet director of education how it was possible to insert political instruction in a course of mathematics, the latter answered without hesitation: "Well, before


630

going on to the mathematical part of your course, you can point out to your class that scientific progress is greatly hampered in the capitalist countries, because under capitalism the worker cannot afford to send his children to school. Scientific research there is confined to the upper social classes. Describe the workers' miserable condition in Europe and America, remind your students that in England children were sent to work in the cotton mills at the early age of five or six. Show that this is a deliberate policy. The workers remain uneducated and physically stunted through hard work at such an early age, and have, therefore, no chance of ever improving their miserable lot. Contrast this with our own Socialist country where education is free and open to every child. A short political introduction must precede every lesson. This is the first duty of every politically conscious teacher." Noticing an expression of suppressed indignation on the face of the professor, he added drily: "All our Soviet teachers and professors believe in Communism; they are never at a loss to say something in its favor. Those who don't, would do well to look around for some other job."

It was my duty to take part in many school meetings and to attend the special courses of "political education" which formed part of the curriculum in all schools. Gradually, I came to realize fully the terrible impact of the Soviet system of indoctrination. Scores of millions of young and generous hearts are being systematically perverted and educated to hate with the object of preparing a generation of ardent defenders of the Socialist motherland. Insensibly, the feeling grows upon many young Soviet citizens that they are perpetually menaced in their own homes, that they must work harder, enjoy fewer comforts, content themselves with a poorer diet, because of the aggressive intents of the capitalist countries surrounding them. They are, as a result, beginning to develop a sort of "defensive aggressiveness," a determination to counterattack the imaginary capitalist aggressor who threatens their most cherished possessions. The feeling grows upon the young student that he can only assert himself through a negative attitude towards the rest of the non-Communist world. To develop and strengthen this feeling is one of the main objectives of Soviet education. To achieve this their method is to paint a very black picture of Russia's own past and of terrible conditions in the capitalist countries thus making the low standard of living in the Soviet Union appear as a definite improvement and a constructive achievement. By comparing, for instance, the social conditions in Great Britain around 1850 with present day conditions in Russia, they give an appearance of veracity to what is a deliberate distortion. And what reasons may a Soviet citizen have to doubt the veracity of Dickens' writings, for instance? How is he to know that things have changed in England since Dickens' days?

The preaching of philosophical materialism plays an important part in Soviet education. Nothing can be more naive than the view held by some people that Communism and the Christian faith are compatible. One cannot at one and the same time preach love and class warfare; believe that universal love and tolerance are the highest ideals, and incite the workers to wipe out their capitalist oppressors; reconcile the idea of man's spiritual freedom with the inescapable determinism of Scientific Socialism. But first and foremost, no Communist can tolerate the very notion that there is something superior to Communism, that the supreme authority is vested in the commandments of Christian morality, not in "the laws" of Scientific Socialism. Such tolerance would mean that in cases of a conflict of loyalties, the Soviet citizen might fall away from Communism, follow the lead of the Church, obey Christ, not Stalin. Such an attitude would jeopardize the very existence of the Communist state.

To wipe out religious feeling is a political necessity for Communism. Naturally, education, more than anything else, is called upon to foster materialism. I was greatly impressed by the effectiveness of the methods used. In the course of some thirty years it has undoubtedly succeeded in wiping out religious sentiment among scores of millions of young people, and this without being aggressively anti-religious, largely through the same subtle methods that are used in indoctrinating the youth with Scientific Socialism.

I have not found any aggressive anti-religious propaganda in Soviet school-books, no vast arrays of arguments put forth to "prove" that the idea of God was false. Yet in all text books concerned with historical, political, social, and economic developments, religion was treated as a political phenomenon surviving from the backward historical epochs. The essence of religion is never discussed; it is always presented as a sort of a political program of the clergy, a faithful ally of the ruling classes for whose benefit it exploited the primitive "superstitions" of the uneducated masses, their ignorance and fear of death. Thus, instead of being invited to discuss the problem of God, the Soviet youth is skilfully guided into condemning the clergy. He loses sight of the independent religious problem which is presented as a mere component of the general political background. Quite insensibly the feeling grows upon the young people that to admit, even in thought, that religion might be true is the same as believing that Santa Claus really exists. Is it necessary to produce proofs showing that he doesn't?

The truth of the socialist science is presented so thoroughly established by Karl Marx, so completely corroborated by all historical, social, and economic developments, as to need no further


631

demonstration. The falsehood of religion, alleged to be no more than a political program, is, on the other hand, described as so evident, that the mere fact that one could take it seriously would only serve to show one's intellectual backwardness.

Philosophically weak and morally dishonest as this method is, it is extremely effective. It strengthens the child's self-respect by inculcating a sense of superiority, by imparting to the young the belief that they must take the lead in the world's intellectual progress. Thus, in addition to the task of fighting the capitalist oppressors, the child's duty is also to combat philosophical error.

Communism is a logical and comprehensive system. Once its premises — Scientific Socialism and philosophic materialism — are accepted, there are ready-made answers to everything. Since there is no God, there are no absolute values — morals become purely utilitarian. The highest purpose in life is to promote "the greatest good of the greatest number." But it is scientifically established that only Communism can achieve this. Hence the logical conclusion: everything that promotes Communism is good and moral, everything that hampers its progress is evil and immoral.

Internationalism is another important feature of the Communist ideology upon which considerable emphasis is laid in Soviet education. In a masterly parallel drawn between Hitler's and Stalin's dictatorships, Churchill pointed out that Communism was something much more formidable than National-Socialism, because the latter had no fundamental theme acceptable to peoples outside of Germany, while Communism was an international doctrine which had an important following in every country. A description of Communism as a form of Russian imperialism is not only wrong but also dangerous, because it sets many people on a false trail.

Soviet teachers and school books never exalt Russia. The very word "Russia" is banned. Russia is always referred to as the "Soviet Union." In the history text books long chapters are devoted to the description of the oppression by the Tsarist government of the Ukrainians, Belorussians, and other minorities. The Soviet government requires from its citizens strict allegiance to the Soviet State — not to Russia — because the Soviet State is allegedly the only free, happy, prosperous, and truly democratic state in the world, not because it is the territory where the citizen happens to be born, or where his forefathers had toiled, lived, suffered, and died. The citizen's duty is political allegiance before national allegiance.

That Russia happened to be the first state to achieve Communism is no more than an historical accident. The history text books dwell at great length on what the authors describe as Lenin's masterly policy of defeatism during the First World War. All Soviet historians lavish praise upon Lenin for having allied himself with the forces which were fighting the Tsarist government (that is with the Germans who were fighting Russia). The fact that the Tsarist government had been replaced, in February, 1917, by a democratic government, and that the subsequent Communist coup, in October of the same year, was directed against a democracy and not against the Tsar, is brushed aside with the remark that the government established in February, 1917, was a degenerate "bourgeois" government, a bastard child of Tsarism.

What Soviet leaders are trying to do is to transform national sentiment, through persistent indoctrination, into a sort of international, "political patriotism," which calls for political loyalty transcending all national boundaries. A Communist's native land is not the spot where he happened to be born, but the Soviet political system. He is disloyal to his own country, not accidentally, but logically and deliberately, or else he is not a genuine Communist. The fact that during the last war Stalin appealed to the national sentiment of the Russian people, calling upon them to defend "the sacred soil of our motherland" is only a proof that in this important respect Soviet education has been far from successful. As for Communism, by its very nature it cannot, and never will, give up internationalism. Very soon after the end of hostilities, the Communist Party reverted to the old line, condemned the nationalist "deviations," and wiped out those who had erred on the nationalist side. The international doctrine, purified and reformulated, was reinstated once again as one of the cornerstones of Communism. Actually, it has never been revoked.

It is not easy to ascertain to what extent a young Soviet citizen loves his country because it is Communist, and to what extents — simply because it is his country. From my experience, I have gained the impression that both emotions often co-exist, but, of course, no Soviet teacher or pupil would dare to confess that he loves his country, because it is his country and not because it is a Communist state.

The political factor is always uppermost in the mind of the Soviet educator. The humanities and the social sciences have become in the Soviet Union a vehicle for promoting and strengthening the Communist background of the young Soviet citizens. To be sure, the Soviet leaders are also fully aware of the importance of pure and applied science, of medicine, and particularly of technology. These bulk large in the Soviet curriculum. The defender of Communism must possess a technical equipment at least


632

as good as that of his western brethren to whose future enslavement he has to apply all his energies, never forgetting that the working people the world over longingly await for the hour of their liberation from capitalism by his strong and determined hand.

How was it possible to build up such a system of education? The answer is simple. By shutting Russia off from the rest of the world, by the strictest of censorships, by wiping out all open opposition, by subjecting to close inspection everybody's activity, the Soviet authorities have succeeded in creating a truly diabolical system of education designed to turn out robots equipped with a synthetic philosophy of life, good technological skill, and actuated by a sense of mission as strong and urgent as the impelling faith of the early Christian missionaries.»

я65 У списках студентів 1948 року по батькові Михайла Перекупки записане як Дмитрович (Архів БДПУ. — Спр. № 28 (82). — Арк. 72).

я66 В архіві БДПУ зберіглася справа «Соколов Петро Іванович». я67 В архіві БДПУ зберіглася справа «Бабаскін Андрій Васильович». я68 В архіві БДПУ зберіглася справа «Огнев Михайло Михайлович». я69 В архіві БДПУ зберіглася справа «Загнер Борис Францевич». я70 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 1.ІХ.1950 р., закінчено: 20.VII.1951 р. 100 арк. я71 В архіві БДПУ зберіглася справа «Зибіна Антоніна Антонівна». я72 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 23.VII.1951 р., закінчено: 11.VIII.1952 р. 100 арк. я73 В архіві БДПУ зберіглася справа «Копосев Борис Васильович, працює з 15 серпня

1951 р.». я74 В архіві БДПУ зберіглася справа «Глебин Костянтин Олексійович, почато 1 вересня

1951 р.». я75 В архіві БДПУ зберіглася справа «Міщенко Гавриїл Панасович». я76 В архіві БДПУ зберіглася справа «Лебедков Юрій Миколайович». я77 В архіві БДПУ зберіглася справа «Таран Нонна Миколаївна». я78 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 12.VIII.1952 р., закінчено: 3.VIII.1953 р. 100 арк. я79 Незадовго до цього Міністр вищої освіти СРСР підписав наказ № 1865 «Про заходи з

покращення навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах СРСР (ДАДО. — Ф. 2307. — Оп. 1. — Спр. 641. — Арк. 100 – 105).

я80 В архіві БДПУ зберіглася справа «Лебедкова Алла Митрофанівна». я81 В архіві БДПУ зберіглася справа «Ушаков Семен Андрійович, почато 8 вересня 1952 р.,

закінчено 1954 р.». я82 У 1953 р. в часописі «Soviet Studies» з’явилась стаття, в якій було зроблено спробу

аналізу впливу політичного фактору на освітню систему Радянського Союзу1: «Political Education and its Aims In every country education is influenced by the society of that country, its cultural past and present

as well as by the 'world outlook' upon which the society is based. The governmental, economic and social systems are important factors contributing to educational policy; and at the same time education influences society. In the Western democracies the non-political schools are active propagators of Western democracy. Though they do not neglect political teaching and in most countries advocate a free system of economy, yet they are not party schools since in each Western democracy there are at least two or more political parties. Since there is only one political party in the USSR, the most important factor influencing Soviet education is the political teaching of the Communist Party with its dialectical materialism as the only recognized philosophy. Because Marxism influences all phases of Soviet life — political, economic, social, cultural — it is also a leading force in the Soviet educational system.

Although pedagogical views of great educators like Komensky, Pestalozzi, Froebel and Herbart are highly respected, the pedagogical views of Marx, Engels, Lenin and Stalin are authoritative for Soviet writers on pedagogy. Up to 1931 an experimental pedagogy based on the ideas of the Western educators Dewey, Kerschensteiner, Decroly, Parkhurst and Montessori was tried on a large scale. This was considered a revolutionary and socialist pedagogy which could be put into practice only in a communist society. However, in 1931 the party line completely reversed these views, because the Soviet schools did not produce higher educational levels than before, and the educational methods considered one day as

1 Hulicka Karel. Political Education in Soviet Schools // Soviet Studies, Vol. 5, No. 2 (Oct., 1953), pp. 138-150. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/148734 Accessed: 22/01/2009.


633

socialist and revolutionary became the next day bourgeois and reactionary. Soviet pedagogues who did not switch fast enough were considered deviationists. Soviet education went back to the old well-tested methods. The new epoch of Soviet education, which is called in the USSR the Stalinist period, stresses teaching of 'principles of the sciences' which replaced the previous idea of 'work' in Soviet schools. The educational system went back to intellectualism and prefers general education to the specialized education of the previous epoch, when the great need for young people in the expanding industry brought about shortened and specialized training in the schools. Because specialization in early education led to the lowering of standards, the ideal has become a general education in a ten-year secondary school (extending to eleven years). The function of the school is now again to prepare a student for work, but through an intensive theoretical education.

While there were great changes in pedagogical and methodological views, the teaching of Marxism-Leninism, which was introduced immediately after the revolution, remains unchanged (except for Stalin's subsequent readjustments) as a basis of Soviet education with its emphasis on the class character of education and clear cut differentiation between capitalist and communist education. The communist interpretation of 'bourgeois' education is that the aim of education in a capitalist society is to maintain the status quo; that is, to guarantee the continuation of the exploitation of the proletariat by the exploiters, to take the capitalist system for granted, and to obey the laws which were made to benefit the capitalists. Because the educated proletariat, especially if unemployed, becomes dangerous to the bourgeois system it has to prevent the great masses from becoming highly educated. This is done mainly through economic pressure.

The second point of this accusation is that, since the capitalist society needs, for its industrial production, a great many specialists who cannot be recruited only from the bourgeois class, the Western universities offer a highly specialized and narrow education fitting them into the capitalist society since they are not able to understand the social stratification or system of which they are a part.

Finally, the system of many Western states includes numerous schools from which it is difficult to continue higher studies, which is described by the communists as a catch to proletarians who are thus stopped in continuing higher education.

Educators and political leaders in the Soviet Union have continuously pointed out in their speeches and writings and conferences that in order to achieve their goals which are received with hostility by much of the Western world, it is necessary to prepare a generation fully cognizant of the tasks of the working class, to change individuals into men of a socialist society. Accordingly, a Soviet educator, in order to be effective in communist education, must be thoroughly acquainted with the mechanism of the Soviet society, its social basis, the level of production, the dialectics of the transition to full communism, the position of the proletariat and its aims as a ruling class, as expounded in Marxism-Leninism-Stalinism.

«Soviet pedagogy must be a class pedagogy; that means, that it has to serve exclusively the interest of the working class and help it (the working class) in its economic and political aims. The working class is organized and personified in the Communist Party; from this it is clear that pedagogy has to follow the politics of this party and execute all its resolutions of a general character which touch pedagogy only indirectly, as well as resolutions directly concerning educational problems. The party's directives for education, criticisms of results and of the state of affairs in education, are one of the most important sources for Soviet pedagogy.»1

Soviet society is in a state of rapid transition from a formerly agricultural society to a highly industrialized one. Since both economic planning and a prescribed political outlook are essential to their society, the young Soviet professional people receive an ideological-political education in order to fulfil their functions both as specialists in their particular fields and as political leaders. The training of the professions is not to be confused with the training of cadres of political leaders for high governmental positions whose training is in the Communist Party and party schools. This article does not cover the special education of the party leaders.

The Communist Party of the USSR not only lays down the aims of education but it directly intervenes in teaching methods, forms of education and organization. It was by party directives that certain methods were prohibited, e.g., the project method, pedology and the Dalton Plan. It should be stated here that the intervention of the Communist Party is not always made by dilettantes. The party organizes all sections of the nation such as lawyers, physicians, university professors, teachers, etc. Their views, sometimes after many discussions, are presented to the party leadership and then the party issues detailed directives for the particular field.

1 Pavlik, Ondrej. Vyvin sovietskeho skolstva, a pedagogiky. Bratislava: Slovenska akademia vied a umeni, 1945, p. 164.


634

Changing Views on Methods of Political Education The Soviet government, desiring to imbue the whole nation with its doctrines, faced many

difficulties in introducing political education immediately following the revolution, because teachers in elementary and secondary schools as well as professors in universities were not educated in the communist system. Because a majority of them opposed communism and were thus neither prepared nor willing to teach their students Marxist theories, the Communist Party introduced intensive compulsory courses in Marxism for teachers. Students at that time were given the right to interfere in teachers' work in order that a revolutionary student could control, from the political point of view, the work of a politically unreliable teacher. Party members educated both teachers in their courses on Marxism and students in the same discipline in schools. Since the party 'teachers' lacked knowledge and skill in teaching, communist doctrines were introduced in schools in the same bombastic way as at any political meeting of workers or peasants, with a complete disregard for pedagogical methods or the mental development of children and young students. The schools were in no way immune from the chaos of the post-revolutionary period, but the eventual stabilization of Soviet life, state, and society brought with it a consolidation of school work.

During the NEP period, political education to develop the communist world outlook was undertaken in the following way. The students were taught a fundamental course on Marxism-Leninism in one subject only, namely in the science of society. Problems were discussed about dialectics, materialism, analysis of a capitalistic society, class struggle, surplus value, social classes, the proletariat as a class, the state, social revolution, etc. However, this method degenerated into mechanical memorizing of communist slogans;1 and the idea of teaching Marxism-Leninism in one subject has been finally rejected. The prevailing opinion of Soviet educators since 1931 has been that only an adult can attain a communist world outlook. Therefore, the task of a secondary school is to offer the principles of the communist world outlook through learning the principles of the sciences, that is, through rational education. The Marxists are of the opinion that in physics, chemistry, biology, geography, history and the other social sciences a student studies the laws of nature and human society and thus at the same time he receives a prerequisite for understanding Marxist dialectics, materialism, scientific socialism, etc. Since 'Marxism is a product of contemporary science, through proper and deep study of science a student is helped to create a total world view in the communist sense. A reason of substantial importance for knowing the fundamentals of the sciences is that on this basis a communist world outlook can be created...; without the background of the sciences no one can be a communist, because without it no one is able to understand communism.'2

Instruction in Marxism-Leninism According to Soviet pedagogy the curriculum of secondary schools has to meet the following

requirements, among others: 1. Instruction must lead the students gradually and naturally to a dialectical-materialist world

outlook, to overcoming elements of the capitalist past in their thinking, to love and devotion for the socialist fatherland, the party and its leaders.

2. It must give students a general education enabling them to understand nature and society. Study in all fields must be systematic in order to get a complete scientific Marxist-Leninist world outlook.3

3. It must be historical in outlook for, according to dialectics, natural and social phenomena are in continual development and thus the present state of affairs is a result of a long evolution. In history, language, literature and geography 'the children will understand the great historical role of our multinational country in the liberation of, the working people of all nations from exploitation, from lawlessness, and from national and religious oppression'.4

In the higher schools and universities even more attention is given to political education than in secondary schools. As is to be expected, the greatest concentration of political teaching is in the departments of social sciences. Students in political economy (political science), philosophy, history, sociology, literature and associated subjects receive a great deal of Marxism-Leninism-Stalinism. In the teaching of law the 'reactionary substance' of 'bourgeois orders and laws' and the 'social injustices' of these laws are emphasized. In scientific fields, as well, teachers are to approach the subject from a

1 Cf. Pavlik, op. cit., p. 201. 2 Pavlik, loc. cit., p. 201. 3 Pistrak, M. M., Pedagogika (Moscow, 1939), p. 101. 4 Yesipov, B. P. and Goncharov, N. K., Pedagogika (Moscow, 1948), p. 149.


635

Marxist-Leninist point of view which engenders a 'full, strictly scientific understanding of the laws of social development'.1

Textbooks All textbooks used in the Soviet schools from secondary schools up to the universities and

institutes are carefully written in the spirit of Marxism-Leninism. Before a textbook can be printed it has to be submitted to and approved by a special censorship section of the state publishing department. All textbooks in appropriate subjects, following the party line, glorify planned economy, socialist competition, fulfilment and surpassing of norms by outstanding workers. The construction of a big new industrial undertaking or the emergence of an improved production method is presented to Soviet students and readers as an exciting adventure which will lead to improvement in standards of living. Writers are urged to serve the function of mass education in their art.

Soviet textbooks and literature have to lead to optimism and to confidence in the Soviet regime, as well as to strengthen the sacred duty of all citizens to defend their country against any possible future aggression. At the same time Soviet students are not objectively informed about foreign countries. Only a dark picture of capitalist countries is presented to them, in order to intensify belief in the superiority of the Soviet system and to create hatred and contempt for the capitalist system.

Political Education of Soviet Youth in Other Organizations Political education of Soviet youth is by no means limited to schools. An even more effective way

of imbuing the Soviet youth with Marxism-Leninism is membership in the Pioneer and Young Communist League organizations, the armed forces and the Communist Party. The youth organizations have helped successfully in the campaigns against illiteracy, alcoholism and religion, as well as in agriculture and industrial work campaigns. The older groups are in close contact with the armed forces, sending them political propaganda such as newspapers, magazines and books. Children's holiday centres, theatres, puppet theatres and films, children's newspapers and magazines, and books issued by the several publishing houses which specialize in children's literature, are powerful additional means of political education.

Education in Conscious Discipline and Communist Character in the Secondary Schools Political education includes moral education, that is the training of pupils in conscious discipline.

What do the Soviet pedagogues mean by discipline? A Soviet pupil has 'to study and work honestly, conscientiously and with maximum efficiency, to exhibit concern for ever- increasing success for himself and his comrades, to be polite and considerate in his relations with his comrades, to show respect for his elders, to help all those who are in need of help, to take care of public property and to encourage others to do likewise'.2 The behaviour of students must be influenced by communist ideals, not by force or fear. Education in conscious discipline makes extensive use of socialist competition between individuals, classes and schools. The students promise orally or sometimes even in written form that they will improve their marks in specified subjects. In other cases a class, as a collective, promises to be, e.g., 10 per cent better than a parallel class. If they fulfil their promises schools, classes or individuals are ceremoniously rewarded by oral or written praise. Sometimes they receive free tickets to theatres, operas or concerts. This is a preparation for future socialist competition in industry, transport, agriculture, etc.

The task of communist education is to develop in the children such characteristics as a Soviet man needs, which are given as:

1. The subordination of all activities to a communist world outlook and communist morals. Lenin and Stalin are given as examples.

2. Truthfulness and honesty. 3. The capacity to face up to and overcome obstacles for an idea. 4. Enthusiasm, activeness, initiative, courage and heroism. 5. The capacity for optimism and enjoyment of life, good spirits. Education for comradeship, friendship and team work is highly important, since a class forms a

collective, and these qualities help to improve school work. Perhaps a more important point is that an individual's first duty is to work towards the collective interests rather than exclusively towards his own interest.

The Propagators of Marxism-Leninism The propagators of Marxism-Leninism in Soviet schools are the teaching staffs in all fields;

however, the most intensive work in political education is done by teachers of the social sciences. Their task has been described by a former Minister of Higher Education as follows:

1 Kaftanov, S. V., O zadachakh vysshei shkoly v oblasti ideino-politicheskovo vospitania molodyozhi (Moscow, 1947), p. 15. 2 Yesipov and Goncharov, op. cit., p. 298.


636

«Teachers of social sciences are not only specialists in a concrete sphere of science, but also propagandists of Soviet ideology, the ideology of the Bolshevik Party, the politics of the party and government, which form the vital foundation [or principles] of the Soviet social and governmental machine. Fulfilling a pedagogical and propagandist function, the staffs of social science departments are called upon to play a leading part in the education of youth for the development of such qualities as are distinctive of the progressive people of our country.»1

However, it is a complaint of Soviet leaders that the level of instruction in Marxism-Leninism is not high enough, that there is a dearth of teachers in higher education both in specific fields and in Marxism-Leninism, and that more and better textbooks are needed. The social status and pay of teaching staffs generally is improving. The salaries of university staffs were doubled in I946.

Summary The principal task of the Soviet schools is to educate the new generation as convinced

communists. The guidance of all schools from kindergarten to the university is on principles approved by the Communist Party, and people throughout their education receive unchallenged communist views.

The first generation after the revolution received counteracting views from their parents, but the schools won in the struggle for communist ideology in the minds of young people, and there was denunciation of parents to the authorities. The second generation, educated under the Soviet system, is even less exposed to opposing views. The younger Soviet generation looks with contempt upon the Western political system and with pity upon the Western populations. It would not, of course, be realistic to assume that the whole older generation or even the younger one consists of ideal 'Soviet men'.

The interference of the Communist Party in education is no doubt detrimental in some respects, but it should be noted that, due to the flexibility of the party and the Soviet government, mistakes have often been corrected. Thus, if a scientific theory proves to be wrong when put into practice, it is rejected. Since 'scientific socialism', which is capable of assimilating new experience and ideas, is presented as the only correct theory, it leads to unity and discipline.

Non-political professional people of the kind known, e.g., in the German Weimar Republic who were not interested in public affairs, are considered undesirable in the USSR and anyone who is 'a- political' is regarded as politically illiterate.

Political education helped to overcome illiteracy in the USSR. It contributed to the improvement of the quality of the Soviet professions. It remains vital in the schools and is conducted in all possible organizations and places of work. In the field of art, the artist must fulfil the same political aim, i.e., to propagate the communist world outlook and the qualities of 'Soviet man'.

According to Soviet theory the dictatorship of the proletariat is to lead to more democracy, but so far such is not the development. Recent articles, however, in the Soviet press since the death of Stalin have indicated that decisions made by one man are now less sympathetically received by the party hierarchy; this new attitude may possibly lead the professions and hence the rest of the population to demand the fulfilment of the promises made by the Soviet leaders.

APPENDIX A Short Survey of the Soviet Educational System Soviet children of three to seven years of age may receive pre-school education in Kindergartens.

Upon becoming seven years old they enter the compulsory school. The period of schooling offered varies according to the size of the community. In larger towns the children enter the Secondary School at seven years of age. This is at present a ten year school but is to be extended to eleven years. In smaller towns pupils enter the Incomplete Secondary School with seven years of instruction, and finally in villages there is a Four-Year Elementary School. However, both the Four-Year Elementary School and the Seven-Year Incomplete Secondary School have exactly the same curriculum in the first four years; the fifth year through to the seventh of an In- complete Secondary School corresponds to the same years of a Secondary School. A pupil who has finished his fourth year in the Elementary School continues in the nearest town his fifth, sixth and seventh year and may eventually go to a bigger town, where he can finish the last three years of a Secondary School. An eleven-year Secondary School, compulsory for everyone, appears to be the long-term aim. The third five-year plan (1938-42) called for Secondary Schools in all towns and Incomplete Secondary Schools in all villages, but the war intervened. The party congress in October I952 decided to introduce compulsory Secondary schooling in the main towns by I955 and to prepare the conditions for its universal achievement, in town and country, by I960.

Since 1943 compulsory general education lasts seven years for children from seven to fourteen years of age (but it was not until some years after the war that this was in effect accomplished). However,

1 Kaftanov, op. cit., p. 11.


637

there is a further education period for both boys and girls before they take up a job, ranging from two to four years according to the work for which they are trained. The pre-war figures (1940-41) show that 43.3 per cent of those who finished the Incomplete Secondary School entered a Secondary School.1 Promotion from grade to grade in the Secondary School is by annual examination. At the end of the fourth year there is a transfer examination, oral and written, which each pupil has to take to be promoted to a higher class. At the end of the seventh year there is another transfer examination. Being fourteen years old, a pupil who has passed the transfer examination has to decide whether he should continue in general education and finish the Secondary School, from which a majority of students after passing the matriculation (maturity) examination go on to universities or institutes, or whether he should enter a trade school or technical school. The largest numbers of pupils go to two-year schools to be trained for various branches of industry, transport, etc.

The Soviet Secondary Schools with their requirements prepare students for study at the university approximately to the same extent as a Western European Real Gymnasium.2 Students who finish their Secondary School with honours (about 5 per cent of the total number) receive a free university education and scholarships in addition.

Specialized Secondary Schools A professional education for training the middle grade specialists is offered in the Technicums (a

four-year, sometimes five-year specialized Secondary School) and, as far as the teaching profession is concerned, in the Teachers' Training Colleges. These schools are for graduates of the seventh class of the Secondary School and require a special entrance examination. They train students for all branches of industry, administration, education, arts, agriculture, economics and the teaching profession. Graduates of the Teachers' Training College, which has four years of instruction, are prepared to teach the first four years of the Secondary School. At the end of their studies graduates of Technicums have to pass either a State Examination covering the materials of the four years' study or submit a thesis.3 Those who have graduated with honours can enter the university immediately, while the rest have to work for three years in their field of specialization before entering the university if they want to continue their studies. They receive a specialized training in addition to a general education. The staff of the Technicums are specialized and have university qualifications. Technicums correspond to Western European Higher Technical Schools.

Teachers taking the fifth, sixth and seventh grades of a Secondary School must be graduates of the Teachers' Training Institutes with a two-year instruction on a university level. Only graduates from the tenth class of a Secondary School can enter them. Finally, a graduate of a Secondary School can enter a Pedagogical Institute with a four-year course of instruction, or a university, to become a teacher in the eighth, ninth and tenth grades of a Secondary School. Certain fields can be studied at the Pedagogical Institute such as language and literature, history, geography, physics and mathematics, natural science and foreign languages, while the other fields can be studied at the university. For preparation of instructors of pedagogical sciences in Teachers' Training Colleges there are Pedagogical Faculties usually connected with Pedagogical Institutes.

In all schools of the USSR the school year lasts nine months with six days of instruction a week. Fees Up to I940 all education in the USSR was free. In that year fees were introduced for the last three

years in the Secondary School (eighth, ninth and tenth) and technical and professional schools. The fee is 200 rubles a year in the cities and 150 rubles in the country. The fee in the university is 400 rubles in the larger towns and 300 rubles in the smaller centres. In higher schools of music, art and theatre institutions the fee is 500 rubles. However, children of sick or disabled persons, students studying with honours, and children who have been adopted for any reason do not pay fees.

The main reason for introducing fees was to increase the academic standards in Secondary Schools, universities and institutes, since as long as schools were free of charge even students who were not too serious about their studies attended higher schools. The fee is to discourage this type of student. According to Beatrice King there are not likely to be many families (if any at all) where children with ability would be deprived of opportunities for secondary or higher education. And, similarly, another author states: «... fees are not high, and in fact they do not exclude anyone. Moreover, something like 90 per cent of students receive bursaries (stipendia) from the Government.»4

1 King, Beatrice, Russia Goes to School (London, William Heinemann Ltd., 1948), p. 28. 2 Pavlik, op. cit., p. 240. 3 Medynsky, Yevgeny, Education in the USSR (London, Soviet News, 1950), p. 36. 4 Ashby, Eric, Scientist in Russia. New York: Penguin Books, 1947, pp. 72-73.


638

The stipendia are from about 200 rubles in the lower grades to 500 rubles per month in higher grades. In overcrowded institutions and fields the stipendia are set lower by the Government, while in less full institutions and needed fields the stipendia are higher. This is one way in which the Government regulates the demand for specialists in different fields.

Universities and Institutes The task of universities is to train scientific workers for research institutes and teaching. Institutes

prepare experts in practical fields and research in all kinds of industry, transport, construction, medicine, economics, agriculture, architecture, pedagogics, etc. To enter the university or any other school of higher learning applicants must be graduates of the Secondary School, Technicum (a specialized secondary school) or Teachers' Training College and pass, with the exception of honour students, the competitive entrance examination in the native language and literature, one of the foreign languages (English, French or German), and as a rule two subjects taught in the given institute or university.1

Studies at the university and institutes usually take five years, exceptionally four or six (medicine). Marxism-Leninism (about 250 hours during the whole time of studies) and at least one foreign language are taught in all universities and institutes, regardless of the specialization. There are six to seven hours of instruction daily. Lectures predominate in the first two years of study, while seminars, laboratory work and specialized lecture courses take place in the later years at universities. At the end of each academic year the student is required to submit a written thesis on any of the subjects studied. The themes of these papers are drawn up by the lecturers and approved by the corresponding chair.2 There are three or four major oral examinations besides four or five tests at the end of each academic year. Graduation class students, in addition to their normal examinations, are required to pass the prescribed State Examinations covering the entire university curriculum.3 In the universities the graduating students must submit a diploma thesis in addition to their State Examinations. In the technical institutes, the students present a paper on their special subject, which is considered by a State Examining Commission.4 University students are required to do practical work in their respective fields during their summer vacation for a month, six hours a day, at the end of the first and second acadlemic years. At the end of the third year the practical work is a full-time job for two months and at the end of the fourth and fifth years it is three to four months. Students of engineering work in factories; agricultural students in agriculture; students of economics in their fields of economy; medical students in hospitals, etc. After finishing their work at the university the graduates are qualified to get a position, but they do not receive any degree.

Graduates of talent can continue their studies, after passing a highly competitive entrance examination, in a three-year post-graduate course — the so-called aspirantura. The 'aspirants' work for two years with the professor of their special subject and the third year they work on their dissertation. At the end of the third year they have to pass a special examination and submit a dissertation in order to receive the first academic title — Candidate of Sciences. They then have the right to lecture at the university with the title of dotsent. While doing the post-graduate work the aspirants do not have to pay fees and receive 700 rubles a month.5

Candidates of Sciences who want to receive a Doctor's degree may be nominated by a university for studies in the so-called Doctorate Institutes and must be approved by a Joint Commission of the Academy of Sciences and the USSR Ministry of Culture, formerly the Ministry of Higher Education. There are only a few universities and scientific research bodies having the right to confer a Doctor's degree. After submitting the doctoral dissertation, which has to be publicly defended just as does the dissertation for the degree of Candidate of Sciences, a degree of Doctor of Sciences is conferred upon the candidate, regardless of his field of specialization. Only those who have a Doctor's degree may become professors at the university. There are over ten thousand persons in the USSR who have a Doctor's degree and the title of Professor, 23,000 specialists have a degree of Candidate of Sciences and the number of scientists is about eighty thousand.6 A scientific worker studying at a Doctorate Institute receives a grant of 1500 rubles a month.7 Graduates from all schools, universities and institutes receive positions immediately after graduation, and there is still a shortage of them in spite of the fact that there were after

1 Medynsky, op. cit., p. 39. 2 Medynsky, op. cit., p. 38. 3 Medynsky, op. cit., p. 39. 4 Cf. Medynsky, op. cit., p. 40. 5 King, op. cit., p. 87. 6 Oreschkow, Die Volksbildung in der U.d.S.S.R. (Berlin-Leipzig: Volk und Wissen Verlags G.m.b.H., no year given), p. 14. 7 King, op. cit., p. 87.


639

World War II 783 schools of university rank, by 1950 over 800 (including thirty-two universities) and in 1953 more than 900 institutions of higher learning. The number of students in schools of university rank was after World War II 562,000 and by 1952 there were already 974,000 full-time students. About 43 per cent of students in Soviet universities are women. Stipends are paid to about 80 per cent of the total number of students at the universities.

Schools for Working People For the working people there are schools where they can study without interruption of their

employment. There is a three-year school for adults who wish to reach the Incomplete Secondary School standard; those who do so can then continue their studies in the Secondary School, or, after passing the entrance examination, in a specialized Secondary School. On the basis of nation-wide competitive examinations required for all Soviet universities, they may then enter a university and study there without interruption of their employment. After finishing their studies at the university they may, after passing the entrance examination, continue their post-graduate work under the same conditions as other students: they must give up their employment but receive 700 rubles a month while working for their degree of Candidate of Sciences. [...]»

я83 Про хід випускних іпитів 10 червня 1953 р. інформувала газета «За комунізм» у статті «Екзамени в учительському інституті»:

«У студентів-випускників Осипенківського учительського інституту настали відповідальні дні: здача перших державних екзаменів.

Першого червня почали екзаменуватись випускники фізико-математичного факультету з основ марксизму-ленінізму. В аудиторії по-святковому прибрані столи, на вікнах — букети живих квітів, на стінах вивішені наочні посібники: історичні і географічні карти, діаграми і інш.

На передньому плані за столом розмістилась екзаменаційна комісія під головуванням кандидата сільськогосподарських наук доцента зоології т. Б.П. Ігнатьєва.

В числі перших до столу екзаменаційної комісії підходить студент В.І. Забелін. Він послідовно дає глибокі і впевнені відповіді. Продумані і обґрунтовані були відповіді випускника Г.Ф. Шкода і інших.

Випускники фізико-математичного факультету на першому державному екзамені показали глибокі знання. Із 90 чоловік 44 одержали оцінки «відмінно» і «добре».

Перший державний екзамен показав, що студенти фізико-математичного факультету за роки навчання в інституті одержали глибокі знання з основ марксизму-ленінізму, які необхідні в їх практичній роботі вчителя — вихователя молодого підростаючого покоління нашої радянської країни.

Відбулися також державні екзамени з основ марксизму-ленінізму і на природничо-географічному факультеті. Із [...]1 випускників 30 здали екзамени на «відмінно» і «добре».

Особливо гарне враження залишили відповіді сталінського стипендіата тов. Прокопенка М.К., який дав змістовні відповіді на всі питання. Він, крім літератури по основам марксизму-ленінізму, прочитав багато книжок художньої і педагогічної літератури, вміло ними користувався у своїх відповідях.

Після закінчення учительського інституту його вихованці роз’ їдуться по багатьох областях України, де будуть працювати в школах і наполегливо навчатимуть щасливих радянських дітей. В. Марухніч».

я84 Назва справи: «Накази Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко». Почато: 4.VIII.1953 р., закінчено: 30.VII.1954 р. 100 арк.

НАКАЗИ ПО АГЧ, ВПКП, ПІДСОБНОМУ ГОСПОДАРСТВУ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ АРХІВУ БДПУ

а Назва справи: «Книга наказів пом. директора по АГЧ Бердянського Учительського

Інституту». Почато: 1.VIII.1936 р., закінчено: 9.VIII.1939 р. 96 арк. б Назва справи: «Книга наказів по ВПКП за 1937 р.». Почато: 17.ХІІ.1936 р., закінчено

28.ХІІ.1937 . 45 арк. в Назва справи: «Разпорядження по адміністративно-господарській частині

Осипенківського Учительського Інституту ім. П.Д. Осипенко». Почато: 15.VIII.1939 р., закінчено: 30.ХІІ.1940 р. 49 арк.

г Назва справи: «Книга наказів» [«Книга наказів підсобного господарства Осипенківського Учительського Інституту»]. Почато: 5.V.1947 р., закінчено: 31.ХІІ.1949 р. 71 арк.

1 У тексті цифра не прочитана.


640

д В архіві БДПУ зберіглася справа «Лебедь Феодосій Кирсанович. Бригадир підсобного господарства».

ОСОБОВІ СПРАВИ ВИКЛАДАЧІВ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В

ФОНДАХ АРХІВУ БДПУ

а Іван Іванович Кравченко — дослідник історії соціально-економічних відносин на Україні

в XVIII – ХХ ст., аспірант Науково-дослідної кафедри історії України в Києві М.С. Грушевського, архівіст, доктор історичних наук (1952), професор (1952). Біобібліографія І.І. Кравченка написана Ігорем Вербою, хоча там не згадується ні слова про викладання в Бердянському (Осипенківському) учительському інституті, а написано, що у 1936 – 1940 рр. І.І. Кравченко — «співробітник, заступник директора з наукових питань Центральної наукової бібліотеки АН УРСР» (Верба І. Кравченко Іван Іванович // Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». — Випуск 2, частина 1. — Київ; Львів, 2003. — С. 158 – 160).

б Це єдиний виявлений нами документ з історії Бердянського учительського інституту, що містить таке формулювання щодо жовтневих подій 1917 року.

в Тепер — місто Худжент. г 22 липня 2008 р. бердянський краєзнавець В.І. Лановейчик люб’язно передав нам копію

спогадів Н.Я. Юфіта, одержаних ним від доньки Наума Яковича і Є.В. Гончар. Частина цих спогадів стосується саме періода 1933 – 1953 рр.:

«Закончив в 1933 году Днепропетр-кий Физ-Хим-Мат институт, Е.В. и Я были направлены на работу в Бердянский Пединститут.

Прибыв в ин-т, мы были поражены жалким, я бы сказал убогим, видом института, так само здание было каким-то запущенным, отопление печное, вода была только в химкабинете, начало занятий и перерывы оповещались ручным звонком в руках смотрителя зданий — Захар Сысоича Иванющенко, некот. абитуриенты [...]1, литературы почти не было; так по высшей мат-ке было несколько экземпляров Кояловича, два экземпляра Бибербаха, два задачника Цубербилер, по элемент. мат. Киселев, Рыб[...]2, наглядных пособий и приборов не было, да и кафедра была не укомплектована — не было заведующего кафедрой и ни одного преподавателя с законченным высшим образованием; аналогичное состояние было и на кафедре физики, а математика читалась на двух факультетах // на дневном и вечернем отделениях, и на рабфаке.

В скором времени на заведывание к-ры прибыл аспирант ХГУ — Опанасенко Н.Ф., и к-ра в составе 4-х человек приступила к работе; работы было очень много и сложно, т. к. II-ой курс не выполнил программы I-го курса, к изучению высшей математики даже не приступали.3

Т. к. кафедра физики осталась неукомплектованной, то нам набросили и физику. Все курсы высшей мат-ки и физику читал Опанасенко, остальные члены к-ры вели практические занятия, вели курс элементарной мат., читали лекции на вечернем отделении, хим-биологическом ф-те и вели занятия на рабфаке; нагрузка была от 8 до 12 часов в день, так что не всегда можно было выкроить время на подготовку к занятиям. //

Отрадным было то, что у студентов была большая тяга к знаниям, усидчивость и большое трудолюбие.

Постепенно положение исправлялось, значительно пополнилась библиотека и кабинеты, укомплектовывались к-ры, развернулась методическая работа, помощь учителям школ, проведение городских математических олимпиад и развернулась спортивная работа и работа кружков художественной самодеятельности.

В 1935 году ин-т был преобразован в Учительский, но кадрами ин-т еще более укрепился. С началом ВОВ многие преподаватели и студенты ушли на фронт. Часть из них осталась

служить в В.С. и выросли в крупных военачальников; так, наш воспитанник Шелковенко закончил войну полковником — нач-ком штаба дивизии, после войны работал в генеральном штабе; Слисаренко И.А. подполковником — начальником разведки Войска Польского; Гринько Е.В. — генерал-//майором, начальником высшего авиаучилища, а Тищенко М.М. был удостоен высокого звания Героя Советского Союза.

1 У тексті два слова не прочитані. 2 У тексті кілька літер не прочитані. 3 Далі викреслено: «Читать приходилось по 8 – 12 часов так, что даже на подготовку к занятиям не всегда удавалось выкроить».


641

В 1944 году ин-т возобновил свою работу и в 1953 году реорганизован в Пединститут». д Крім використаних у цьому розділі і перелічених в коментарях до інших розділів

особових справ, в архіві БДПУ зберігаються наступні особові справи: «Троценко Сергій Порфирович, хормейстер»; «Семенова Катерина Вікторівна, бібліотекар, працює з 2 грудня 1945 р.»; «Сизоненко Любов Михайлівна, рахівник, працює з 12 липня 1947 р.»; «Серикова Валентина Савівна, тренер з фізичної підготовки, працює з 15 грудня 1944 р.»; «Сидоренко Надія Степанівна, методист заочного відділу, працює з 8 серпня 1946 р.»; «Стешенко Зоя Федорівна, зав. бібліотекою, працює з 1 лютого 1944 р.»; «Солонська Вівея Олександрівна, тех. секретар заочного відділу, працює з 20 квітня

1948 р.»; «Соломаха Полина Сидорівна, секретар заочного відділу, працює з 14 травня 1948 р.»; «Семиряжко Андрій Іванович, комендант, працює з 27 листопада 1952 р.»; «Сухотська Уляна Яківна, працівник ботсаду, працює з 31 серпня 1953 р.»; «Симонов Микола Іванович, тренер, працює з 1 вересня 1953 р.»; «Степаненко Афанасій Федотович, тесляр, працює з 1 червня 1944 р.»; «Тахтаджиєв Володимир Михайлович, швейцар, працює з 21 жовтня 1948 р.»; «Трапуникова Ганна Олексіївна, працівник допоміжного господарства, працює з 21 березня

1945 р.»; «Телятник Іван Андрійович, пастух допоміжного господарства, працює з 12 квітня 1947 р.»; «Тавшанов Дмитро Григорович, працівник допоміжного господарства, працює з 23 вересня

1946 р.»; «Тиховод Дмитро Савич, працівник допоміжного господарства, працює з 2 березня

1950 р.»; «Толмачева Ніна Силовна, працівник допоміжного господарства, працює з 18 березня

1947 р., звільнена 1 жовтня 1947 р.»; «Тімохін Павло Григорович, сторож в саду»; «Фокина Ганна Петрівна, прибиральниця, працює з 31 серпня 1949 р.»; «Хрумало Віра Федорівна, прибиральниця, працює з 18 листопада 1953 р.»; «Цуренко Надія Іванівна, опалювач, працює з 17 жовтня 1949 р.»; «Черноус Лідія Єлисеївна, секретар природо-географічного факультету, працює з 6 серпня

1946 р.»; «Чивліклій Василіса Федорівна, працівник допоміжного господарства, працює з 5 березня

1947 р.»; «Чивліклій Федір Афанасійович, працівник допоміжного господарства, працює з 5 березня

1947 р., звільнений 1 липня 1951 р.»; «Шаля Тетяна Савична, методист заочного відділу, працює з 24 липня 1944 р.»; «Слісаренко Єфросинія Іванівна, лаборант, працює з 20 вересня 1946 р.»; «Сюсюкин Іван Тимофійович, бригадир рибного господарства, працює з 14 травня 1947 р.»; «Сергєєва З.П., машиністка, працює з 24 жовтня 1945 р.»; «Ченцова Є.В., машиністка, працює з 31 листопада 1944 р.»; «Сизоненко Василіса Пилипівна, бібліотекар, працює з 18 листопада 1944 р.»; «Сапронова Варвара Семенівна, швейцар, працює з 13 травня 1950 р.»; «Сердюк Феодосія Іванівна, швейцар, працює з 30 червня 1949 р.»; «Семенихін Семен Якимович, тесляр, працює з 1 січня 1944 р., звільнений 16 лютого

1944 р.»; «Руденко Федір Наумович, опалювач, працює з 25 вересня 1947 р.»; «Расторгуєв Андрій Микитович, працівник допоміжного господарства, працює з 26 серпня

1946 р.»; «Степаненко Єлизавета Дмитрівна, прибиральниця, працює з 13 грудня 1944 р.»; «Русанов Іван Єгорович, сезонний працівник допоміжного господарства, працює з

27 березня 1950 р.»; «Рогоза Зінаїда Хрисанфовна, секретар факультетів, працює з 20 лютого 1944 р.»; «Радченко Любов Іларіонівна, прибиральниця, працює з 9 жовтня 1944 р.»; «Рапута Іван Олексійович, садівник, працює з 28 жовтня 1946 р.»; «Тютюма Іван Павлович, комендант, працює з 8 січня 1944 р., звільнений 1 лютого 1944 р.»; «Розенфельд Сара Йосифівна, прибиральниця, працює з 2 квітня 1949 р.»; «Руссович К.П., завгосп, працює з 4 жовтня 1944 р.»;


642

«Решітник Степан Романович, комендант, працює з 28 травня 1945 р.»; «Руднєва Ольга Григорівна, прибиральниця, працює з 19 січня 1944 р.»; «Побегайло Микола Федорович, військовий керівник, працює з 6 лютого 1944 р.»; «Поляцький Степан Якович, столяр, працює з 4 листопада 1949 р.»; «Пупинін Венедикт Єгорович, працівник допоміжного господарства, працює з 7 квітня

1944 р.»; «Панасенко Ганна Петрівна, працівник допоміжного господарства, працює з 27 квітня

1945 р.»; «Почитайлова Марія Василівна, свинарка, працює з 2 травня 1946 р.»; «Панасенко Михайло Іванович, зав. допоміжним господарством, працює з 5 березня 1946

р.»; «Коробка Марія Федорівна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Писаревський Олександр Григорович, бригадир допоміжного господарства, працює з 27

березня 1950 р.»; «Панасенко Валентина Михайлівна, працівник допоміжного господарства, працює з 27

квітня 1945 р.»; «Пінчук Микола Гордійович, працівник допоміжного господарства, працює з 24 квітня

1945 р.»; «Павлова Ганна Олександрівна, прибиральниця, працює з 25 липня 1950 р.»; «Титенко Микола Володимирович, лаборант, працює з 16 березня 1944 р.»; «Пінчук Андрій Гордійович, пастух на допоміжному господарстві, працює з 19 березня

1946 р.»; «Подпорин Микола Петрович, рибак, працює з 18 вересня 1947 р.»; «Постникова Марія Марківна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Пурик Катерина Яківна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Пшеничний Іван Дмитрович, шофер, працює з 19 листопада 1946 р.»; «Панченко Олександр Олександрович, коваль на допоміжному господарстві, працює з

26 лютого 1946 р.»; «Панько Софія Олександрівна, прибиральниця, працює з 19 листопада 1949 р.»; «Пашков Сергій Леонтійович, сезонний працівник, каменяр, працює з 3 листопада 1944 р.»; «Панасенко Валентина Павлівна, прибиральниця, працює з 26 грудня 1951 р.»; «Парасюк Марія Миколаївна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 квітня

1945 р.»; «Прядко Леонід Маркович, столяр, працює з 4 серпня 1953 р.»; «Губар Ганна Г., працівник допоміжного господарства, працює з 25 березня 1946 р.,

звільнена 9 вересня 1950.»; «Губанова Варвара Олексіївна, акомпаніатор, працює з 13 березня 1947 р.»; «Гушилова Прасков’я Григорівна, прибиральниця, працює з 8 грудня 1950 р.»; «Гак Марія Іванівна, працівник ботсаду, працює з 28 серпня 1953 р.»; «Гуртес Юзефа Іванівна, секретар директора, працює з 9 травня 1944 р.»; «Воронова Марія Гаврилівна, швейцар, працює з 9 січня 1944 р.»; «Вареник Ганна Єгорівна, працівник допоміжного господарства, працює з 18 березня

1946 р.»; «Іванова Акіліна Савеліївна, бухгалтер, працює з 1 грудня 1948 р., звільнена 28 липня

1952 р.»; «Дубиніна Анастасія Семенівна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Дучева Євдокія Кіндратіївна, гардеробниця, працює з 13 жовтня 1953 р.»; «Дробецьких Зінаїда Григорівна, прибиральниця, працює з 24 жовтня 1953 р.»; «Єгоров Володимир Петрович, працівник допоміжного господарства, працює з 6 березня

1946 р.»; «Єльмали Марія Ісаківна, опалювач, працює з 26 листопада 1946 р.»; «Євсюков Павло Х., сторож, працює з 15 серпня 1945 р, звільнений 1 березня 1946 р.»; «Євдокимов Тимофій Ілліч, рибак, працює з 28 серпня 1947 р.»; «Журавко Надія Петрівна, інспектор-методист заочного відділення, працює з 5 вересня

1953 р.»;


643

«Зиміна Анастасія Андріївна, секретар заочного відділу, працює з 8 жовтня 1947 р.»; «Зайченко Софія Францівна, бібліотекар, працює з 8 серпня 1944 р.»; «Коваль Катерина Омелянівна, працівник ботсаду, працює з 5 квітня 1949 р.»; «Ковтун Анастасія Омелянівна, прибиральниця, працює з 10 листопада 1948 р.»; «Квітко Андрій Іванович, електромонтер, працює з 3 грудня 1945 р., звільнений 4 вересня

1946 р.»; «Кривулін Григорій Васильович, слюсар, працює з 24 вересня 1945 р., звільнений 1 березня

1947 р.»; «Степаненко А.Ф., столяр, звільнений 1 березня 1947 р.»; «Іванов Іван Іванович, шофер, працює з 16 грудня 1953 р., звільнений 5 червня 1954 р.»; «Дрган Євдокія Минівна, прибиральниця, працює з 8 травня 1950 р.»; «Ефімова Ганна Іванівна, викладач російської мови та літератури на підготовчих курсах,

працює з 16 вересня 1946 р.»; «Чучмай Петро Андрійович, лаборант математичного кабінету, працює з 7 травня 1946 р.»; «Гапченко Григорій Степанович, викладач музики, працює з 13 вересня 1950 р.»; «Колосов Іван Степанович, чорнороб, працює з 30 квітня 1945 р.»; «Онищенко Іван Степанович, працівник допоміжного господарства, працює з 9 травня

1950 р.»; «Лисенко Іван Антонович, конюх, працює з 19 листопада 1945 р.»; «Логвиненко Іван Іванович, викладач російської мови, працює з 17 липня 1953 р.»; «Литвинова Ганна Артемівна, секретар історичного факультету, працює з 4 вересня

1946 р.»; «Микуліна Ганна Іванівна, секретар директора, працює з 14 вересня 1946 р.»; «Маєвська Антоніна Матвіївна, бібліотекар, працює з 1 березня 1944 р.»; «Мороз Володимир Олександрович, викладач математичного аналізу, звільнений 5 квітня

1944 р.»; «Мельник Валентин Семенович, бригадир рибного господарства, працює з 5 березня

1947 р.»; «Мусофірова Пелагея Дем’янівна, працівник допоміжного господарства, працює з 16 квітня

1946 р.»; «Новак Марія Іванівна, працівник допоміжного господарства, працює з 26 квітня 1950 р.,

звільнена 7 серпня 1950 р.»; «Овчиннікова Г.І., зав. читальнею, працює з 19 лютого 1945 р.»; «Онищенко Віра Павлівна, працівник ботсаду, працює з 7 квітня 1948 р.»; «Онищенко Григорій Тихонович, працівник допоміжного господарства, працює з 3 березня

1950 р.»; «Онищенко Ніна Андріївна, працівник допоміжного господарства, працює з 12 березня

1947 р.»; «Кононенко Петро Савович, комендант, працює з 29 квітня 1946 р.»; «Колотушкін Яків Степанович, помічник директора по адміністративно-господарській

частині інституту, працює з 22 грудня 1943 р.»; «Климов Савелій Порфирович, директор допоміжного господарства, працює з 15 березня

1947 р.»; «Лисенко Ольга Яківна, працівник допоміжного господарства, працює з 25 листопада

1945 р.»; «Ліра Ганна Миколаївна, працівник допоміжного господарства, працює з 4 квітня 1946 р.,

звільнена 19 квітня 1946 р.»; «Лунтовська Ганна Михайлівна, буфетниця, працює з 28 березня 1947 р.»; «Лебедь Хедосей Хрисанфович, завгосп, працює з 16 липня 1947 р., 18 березня 1952 р.»; «Лотарев Семен Федорович, працівник ботсаду, працює з 10 жовтня 1947 р.»; «Левченко Йосиф Федорович, електромонтер, працює з 4 вересня 1946 р.»; «Лисова Варвара Семенівна, касир, працює з 25 вересня 1945 р.»; «Лисенко Євдокія Архипівна, швейцар, працює з 18 травня 1949 р., звільнена 8 травня

1950 р.»; «Матюшко Ганна Єгорівна, буфетниця, працює з 20 липня 1944 р.»; «Корабельська Феодосія Іллінічна, опалювач, працює з 17 січня 1948 р., звільнена 14 квітня

1948 р.»; «Карпенко Катерина Іванівна, електромонтер, працює з 4 квітня 1944 р.»;


644

«Кравченко Микола Федорович, шофер, працює з 16 жовтня 1953 р.»; «Костенко Єфросинія Яківна, прибиральниця, працює з 19 травня 1952 р.»; «Кудлай Дмитро Степанович, слюсар-водопровідник, працює з 2 вересня 1953 р.»; «Кайда Валентина Василівна, працівник допоміжного господарства, працює з 12 березня

1947 р.»; «Кузьменко Григорій Іванович, шофер, працює з 30 липня 1951 р.»; «Щербаков Кузьма Сергійович, рибак рибного господарства, працює з 19 травня 1947 р.»; «Щербина Микола Васильович, працівник допоміжного господарства, працює з 10 липня

1947 р., звільнений 5 березня 1948 р.»; «Щербина Петро Іванович, столяр, працює з 18 травня 1949 р.»; «Щербина Василь Момонтович, працівник допоміжного господарства, працює з 26 вересня

1946 р.»; «Щербина Ольга Кузьмінічна, працівник допоміжного господарства, працює з 9 лютого

1949 р.»; «Щербина Ольга Василівна, працівник допоміжного господарства, працює з 8 травня

1950 р.»; «Щербина Микола Андрійович, сезонний працівник допоміжного господарства, працює з

27 березня 1950 р.»; «Ярошенко Олена Олександрівна, секретар заочного відділу, працює з 13 жовтня 1952 р.»; «Сапронова Варвара Семенівна, прибиральниця, працює з 1 серпня 1951 р., звільнена

1 грудня 1951 р.»; «Пономаренко Олександр Михайлович, комендант, працює з 20 листопада 1952 р.»; «Петрова С.І., викладач шкільної гігієни, працює з 16 вересня 1946 р.»; «Подгайна Ганна Юхимівна, двірник, працює з 12 грудня 1947 р.»; «Алексєєв Олексій Олексійович, керівник драмгуртка, працює з 29 вересня 1953 р.»; «Бухалова Ольга Михайлівна, бухгалтер допоміжного господарства, працює з 15 лютого

1946 р.»; «Батина Валентина Георгіївна, прибиральниця-розсильна, працює з 8 грудня 1944 р.»; «Банковська Олександра Ананіївна, зав.читальнею, працює з 20 березня 1945 р.»; «Брикова Варвара Яківна, працівник допоміжного господарства, працює з 4 травня 1950 р.,

звільнена 17 липня 1950 р.»; «Байда Агафія Афанасіївна, швейцар, працює з 1 березня 1949 р.»; «Бордюг Олександр Іванович, комендант, працює з 27 березня 1950 р.»; «Бортник Любов Михайлівна, прибиральниця, працює з 17 листопада 1953 р.»; «Урова Ніна Євстафіївна, ст. лаборант, працює з 12 вересня 1945 р.»; «Борисюк Василь Максимович, садівник допоміжного господарства, працює з 16 березня

1944 р.»; «Бойко Надія Іванівна, опалювач, працює з 1 лютого 1947 р.»; «Верщак Ілля Прохорович, швейцар, працює з 17 листопада 1949 р.»; «Воробйов Андрій Якович, бухгалтер допоміжного господарства, працює з 6 березня

1946 р.»; «Візінков Захарій Іванович, працівник допоміжного господарства, працює з 20 травня

1946 р.»; «Власенко Марія Сергіївна, керівник хоргуртка, працює з 28 лютого 1949 р.»; «Валєтов Ахат Латипович, комендант, працює з 4 квітня 1946 р.»; «Вареников Павло Іович, керівник художньої самодіяльності, працює з 1 березня 1949 р.»; «Дем’янова Марія Василівна, студентка, почато 26 вересня 1944 р.»; «Гежина Лариса Павлівна, сторож, працює з 20 квітня 1945 р.»; «Азаревич Любов Іванівна, секретар інституту, працює з 6 жовтня 1943 р.»; «Антоненко Петро Омелянович, комірник, працює з 30 червня 1946 р.»; «П’ядик Яків Микитович, їздовий, працює з 25 жовтня 1945 р.»; «Пазюк С.М., викладач історії СРСР, звільнений 15 березня 1944 р.»; «Аршинін Іван Гаврилович, керівник художньої самодіяльності, працює з 1 вересня

1946 р.»; «Бойко Надія Іванівна, прибиральниця, працює з 24 липня 1947 р.»; «Пудовиков Мартин Федорович, начальник військової кафедри, працює з 1 вересня

1944 р.»; «Шевчук (Борзова) Таїсія Михайлівна, зав. бібліотекою, асистент кафедри природознавства,

працює з 15 серпня 1950 р.»;


645

«Шканд К.Я., керівник хорового гуртка, працює з 30 жовтня 1944 р.»; «Сінча Олександра Іванівна, секретар заочного відділу, працює з 7 грудня 1945 р., звільнена

8 жовтня 1947 р.»; «Трунова Ольга Костянтинівна, прибиральниця, працює з 4 лютого 1944 р.»; «Писаревська Ольга Сергіївна, 14 квітня 1945 р.»; «Журавльова А.Ф., прибиральниця, працює з 18 листопада 1945 р., звільнена 21 листопада

1945 р.»; «Кір’яченко Марія Тарасівна, прибиральниця, працює з 16 серпня 1945 р.»; «Коб’якова Марія Сергіївна, викладач української мови, звільнена 25 серпня 1944 р.»; «Воронина Ганна Степанівна, прибиральниця, працює з 13 червня 1945 р., звільнена

24 липня 1947 р.»; «Ніколенко Іван Єрофійович, сторож, працює з 9 жовтня 1944 р., звільнений 27 жовтня

1944 р.»; «Кізілов Микита Миколайович, коваль, працює з 2 квітня 1944 р.»; «Бранцева Наталя Леонтіївна, комірник, працює з 15 січня 1944 р.»; «Мамоніна Віра Афанасіївна, касир, працює з 2 червня 1947 р.»; «Марков Іван Пилипович, рибак рибного господарства, працює з 15 березня 1947 р.»; «Красноложкіна Галина Василівна, керівник гуртка рукоділля, працює з 1 березня 1945 р.»; «Якименко Олександр Абрамович, конюх, працює з 15 липня 1947 р.»; «Карташов Костянтин Лаврентійович, рибак, працює з 10 вересня 1947 р.»; «Бурас Лев Матвійович, завгосп, працює з 2 липня 1945 р.»; «Расторгуєва Ганна Михайлівна, працівник допоміжного господарства, працює з 26 серпня

1946 р.»; «Гіренко Тетяна Андріївна, секретар історичного факультету, працює з 2 квітня 1945 р.»; «Візінкова Зінаїда Іванівна, працівник допоміжного господарства, працює з 17 травня

1946 р.»; «Бачурський Василь Петрович, викладач історії СРСР, працює з 16 вересня 1946 р.»; «Максименко Карпо Григорович, секретар директора, працює з 15 травня 1946 р.»; «Борисов Петро Георгійович, сторож, працює з 2 листопада 1944 р.»; «Пінчук Надія Андріївна, працівник допоміжного господарства, працює з 26 квітня

1945 р.»; «Жаліна Катерина Миколаївна, керівник драмгуртка, працює з 24 вересня 1945 р.»; «Гайкін Іван Єлисейович, завгосп, працює з 8 січня 1945 р.»; «Клименко Анастасія Михайлівна, бухгалтер допоміжного господарства, працює з

22 березня 1945 р.»; «Мальований Федір Іванович, швейцар, працює з 8 квітня 1946 р.»; «Таршанова Катерина Дмитрівна, працівник допоміжного господарства, працює з

23 вересня 1946 р.»; «Брянцева Тетяна Сидорівна, опалювач, працює з 20 листопада 1946 р.»; «Перечепа Ольга Петрівна, сторож, працює з 20 червня 1946 р.»; «Бичкова Олена Миколаївна, препаратор, працює з 11 жовтня 1946 р.»; «Базій Микола Петрович, викладач історії народів СРСР, працює з 1 липня 1946 р.»; «Колесник Тимофій Олексійович, керівник хору, працює з 4 березня 1947 р.»; «Кришталь Іван Тимофійович, директор допоміжного господарства, працює з 14 квітня

1947 р.»; «Фастов Яків Миколайович, рибак, працює з 22 жовтня 1947 р.»; «Лєднев Володимир Дмитрович, комендант, працює з 27 червня 1947 р.»; «Кошель Василь Кирилович, швейцар, працює з 30 грудня 1946 р.»; «Миргородська Антонина Антонівна, прибиральниця, працює з 10 травня 1944 р.»; «Загаруйко Марія Василівна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Сальникова Марія Іванівна, прибиральниця, працює з 12 грудня 1944 р.»; «Разводова Євгенія Іванівна, прибиральниця, працює з 19 січня 1944 р.»; «Масич Лукерія Іванівна, чорнороб, працює з 5 квітня 1945 р.»; «Колос Пелагея Іванівна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»; «Колос Тетяна Степанівна, працівник допоміжного господарства, працює з 10 лютого

1944 р.»;


646

«Псьол Іван Алік., садівник, працює з 6 серпня 1946 р.»; «Пазюк Степан Михайлович, викладач історії народів СРСР, працює з 20 січня 1944 р.»; «Прицепа (Сахно) Любов Трохимівна, зав. читальним залом, працює з 6 жовтня 1944 р.»; «Салатова Міра Антонівна, секретар, працює з 16 жовтня 1944 р.»; «Соколенко Ф.І., доцент, працює з 30 жовтня 1944 р.»; «Єлагіна Анастасія Іванівна, сторож, працює з 25 січня 1944 р.»; «Александрова Марія Данилівна, працівник допоміжного господарства, працює з 9 квітня

1945 р.»; «Сіра Ганна Родіонівна, швейцар, працює з 31 листопада 1945 р.»; «Грепіна Антонина Петрівна, прибиральниця, працює з 1 лютого 1944 р.»; «Андрєєва Олена Євгеніївна, бібліотекар, працює з 15 вересня 1945 р.»; «Кориненко Ганна Архипівна, препаратор, працює з 1 вересня 1945 р.»; «Вареник Ганна Григорівна, чорнороб, працює з 7 липня 1945 р.»; «Щербина Микола Андрійович, працівник допоміжного господарства, працює з 7 жовтня

1947 р.»; «Щербина Лук’ян Федорович, бригадир польового допоміжного господарства, працює з

15 квітня 1946 р.»; «Карташов Костянтин Якович, рибак рибного господарства, працює з 30 квітня 1947 р.»; «Демін Тихон Юхимович, комірник, працює з 1 січня 1945 р.»; «Чумаченко Микола Григорович, рибак, працює з 12 вересня 1947 р.»; «Гутнев Олексій Митрофанович, рибак, працює з 13 березня 1947 р.»; «Переверзев Петро Тимофійович, рибак, працює з 1 червня 1947 р.»; «Толмачева Валентина Дмитрівна, працівник допоміжного господарства, працює з

8 березня 1947 р.»; «Цьомкало Марія Костянтинівна, працівник допоміжного господарства, працює з 5 березня

1947 р.»; «Авилова Ганна Миколаївна, швейцар, працює з 1 листопада 1945 р.»; «Савченко Кирило Онисимович, ст. бухгалтер, працює з 30 вересня 1948 р.»; «Буртной Артем Степанович, сторож ботсаду, працює з 8 травня 1947 р.»; «Григоренко Дар’я Іванівна, прибиральниця, працює з 26 листопада 1945 р.»; «Александрова Лідія Яківна, працівник ботсаду, працює з 8 березня 1948 р.»; «Степачев Федір Олексійович, сторож рибгоспа, працює з 6 січня 1948 р.»; «Баєва Лариса Анатоліївна, машиністка, працює з 8 травня 1947 р.»; «Кідалова Катерина Данилівна, опалювач, працює з 13 листопада 1947 р.»; «Чеботарев Федір Михайлович, столяр, працює з 1 березня 1947 р.»; «Камінський Роберт Ісакович, керівник музичних дисциплін, працює з 1 жовтня 1949 р.»; «Шевякін Сидір Якович, сторож, працює з 1 січня 1945 р.»; «Черноус Полина Антонівна, працівник ботсаду, працює з 18 травня 1949 р.»; «Кастерной Леонід Якович, завгосп, працює з 28 грудня 1946 р., звільнений 9 жовтня

1948 р.»; «Чивліклій Єлизавета Федорівна, працівник допоміжного господарства, працює з 5 березня

1947 р.»; «Ноздрачева Марія Федорівна, працівник ботсаду, працює з 6 квітня 1948 р.»; «Зарагула Григорій Іванович, рибак рибгоспу, працює з 5 березня 1947 р.»; «Ткаченко Олександра Олексіївна, прибиральниця, працює з 5 травня 1949 р.»; «Козетова Анастасія Сергіївна, зав. читальним залом, працює з 25 березня 1949 р.»; «Цуренко Надія Іванівна, опалювач, почато 21 жовтня 1948 р., закінчено 1 травня 1949 р.»; «Пемашенко Галина Іванівна, прибиральниця, працює з 1 грудня 1948 р.»; «Рожок Леонід Миколайович, комірник допоміжного господарства, працює з 17 травня

1947 р.»; «Безсонов Іван Миколайович, столяр, працює з 15 жовтня 1949 р.»; «Д’ядченко Зінаїда Арсентіївна, прибиральниця, почато 12 лютого 1949 р., закінчено

18 травня 1949 р.»; «Щербина Тетяна Гаврилівна, працівник допоміжного господарства, працює з 9 лютого

1949 р.»; «Савченко Ганна Микитівна, працівник допоміжного господарства, працює з 16 березня

1950 р.»; «Гумілова Лариса Степанівна, опалювач, працює з 15 жовтня 1951 р.»;


647

«Сусанов Тихон Григорович, лаборант фізкабінету, працює з 16 січня 1944 р.»; «Андрєєв Миколай Федорович, працівник допоміжного господарства, працює з 2 травня

1950 р., звільнений 6 грудня 1951 р.»; «Мартишенко Валентина Василівна, працівник ботсаду, працює з 6 червня 1949 р.»; «Коваленко Іван Гаврилович, шофер, працює з 2 червня 1950 р.»; «Клушина Ніна Іванівна, прибиральниця, працює з 3 грудня 1951 р.»; «Мищенко Григорій Кирилович, завгосп, працює з 27 вересня 1948 р.»; «Сопильняк Олександр Миколайович, керівник музичного гуртка, працює з 25 лютого

1952 р.»; «Потанова Таїса Миколаївна, зав. бібліотекою, почато 19 жовтня 1948 р., закінчено

18 вересня 1952 р.»; «Негляд (Баляба) Марія Олексіївна, бібліотекар, працює з 21 листопада 1945 р.»; «Іваненко Митрофан Іларіонович, пожежник, працює з 25 вересня 1953 р.»; «Пугач Олексій Олександрович, керівник музики та співу, працює з 12 лютого 1953 р.»; «Кондратюк Валентина Семенівна, працівник ботсаду, працює з 28 серпня 1953 р.»; «Онищенко Євгенія Григорівна, працівник допоміжного господарства, працює з 2 травня

1953 р.»; «Федоряка Лідія Іванівна, швейцар, працює з 16 листопада 1952 р., звільнена 20 квітня

1953 р.»; «Негляд Софія Олександрівна, зав. бібліотекою, працює з 17 липня 1945 р.»; «Бобровна Анастасія Павлівна, кочегар, працює з 16 жовтня 1953 р., звільнена 1 березня

1954 р.»; «Фастов Максим Васильович, опалювач, працює з 1 листопада 1953 р., звільнений 1 березня

1954 р.»; «Клінкова Зінаїда Павлівна, 29 жовтня 1953 р.»; «Клименко Петро Лаврентійович, кочегар, працює з 16 жовтня 1953 р., звільнений 1 березня

1954 р.»; «Трошев Прокофій Олександрович, працівник ботсаду, працює з 3 березня 1952 р.»; «Федін Кузьма Микитович, ст. садівник, працює з 21 жовтня 1947 р.»; «Бєдний Василь Савелійович, конюх, працює з 1 березня 1943 р.»; «Подпоріна Любов Макарівна, гардеробниця, почато 2 вересня 1953 р., закінчено 24 лютого

1958 р.»; «Перков Ілля Кононович, сторож, працює з 16 січня 1944 р.»; «Скиба Полина Корніївна, секретар директора, працює з 16 листопада 1945 р.»; «Рєзник Іван Васильович, швейцар, працює з 7 травня 1952 р., звільнений 29 грудня

1955 р.»; «Кириленко Василь Єлисейович, завгосп, працює з 8 травня 1952 р., звільнений 1955 р.»; «Шаповалов Олексій Васильович, працівник ботсаду, працює з 28 вересня 1953 р.,

звільнений 1955 р.»; «Добича Ганна Іванівна, працівник ботсаду, працює з 7 березня 1952 р., звільнена 1955 р.»; «Чеботаєва Галина Іванівна, керівник музики та співу, почато 28 листопада 1952 р.,

закінчено 22 грудня 1955 р.»; «Загнер Леокадія Леонтіївна, ст. препаратор, працює з 1 вересня 1949 р.»; «Дулова (Козельська) Марія Петрівна, лаборант природничо-географічної кафедри, працює

з 25 липня 1945 р.»; «Гончаренко Іван Якимович, лаборант кафедри природознавства, працює з 1 серпня

1953 р.»; «Головин Іван Ілліч, лаборант кафедри фізики, працює з 1 жовтня 1953 р.»; «Гончаренко Іван Матвійович, лаборант природничо-географічного кабінету, працює з

12 вересня 1949 р.»; «Форман Ксенія Данилівна, прибиральниця, працює з 29 серпня 1950 р., звільнена 1 жовтня

1958 р.»; «Рибакова Зінаїда Петрівна, препаратор кафедри природознавства, працює з 3 січня

1951 р.»; «Мошкіна Марія Григорівна, ст. препаратор кафедри фізичного виховання, працює з

28 вересня 1953 р., звільнена 10 квітня 1954 р.»; «Огульчанський Олексій Якович, лаборант кафедри природознавства, працює з 1 жовтня

1950 р.»;


648

«Забєлін Леонід Іванович, майстер фіз. кабінету, працює з 1 вересня 1953 р.»; «Гулінов Іван Миколайович, лаборант кабінету зоології, почато 20 жовтня 1952 р.,

закінчено 3 вересня 1955 р.»; «Кочкарев Володимир Федорович, лаборант кафедри природознавства, працює з 24 квітня

1950 р.»; «Кофанова Ніна Сергіївна, лаборант кабінету марксизму-ленінізму, працює з 9 вересня

1953 р.»; «Костюк Сергій Феодосійович, зав. кабінету марксизму-ленінізму, працює з 1 вересня

1952 р.»; «Колесников Володимир Іванович, лаборант кафедри математики, працює з 10 січня

1950 р.»; «Литвинова Євгенія Григорівна, препаратор кафедри фізичного виховання, працює з

5 вересня 1952 р.»; «Мартищенко Валентина Василівна, препаратор кафедри природознавства, працює з

10 жовтня 1953 р., звільнена 1 серпня 1955 р.»; «Булатова Антонина Олексіївна, ст. препаратор кафедри фізичного виховання, працює з

14 липня 1953 р.»; «Чернобривець Варвара Денисівна, препаратор кафедри природознавства, працює з

24 вересня 1947 р.»; «Шульга Василь Іванович, лаборант фіз. кабінету, почато 29 серпня 1953 р.»; «Свентицька Ніна Феофанівна, лаборант кафедри педагогіки, працює з 2 вересня 1948 р.»; «Рудаков Павло Семенович, лаборант кафедри фізики, працює з 26 липня 1950 р.»; «Маркова Євгенія Михайлівна, лаборант математичного кабінету, працює з 7 вересня

1950 р., звільнена 1 серпня 1953 р.»; «Семенчук Мая Дмитрівна, зав. кабінету марксізма-ленінізма, працює з 26 серпня 1953 р.,

звільнена 12 вересня 1955 р.»; «Нетес Раїса Пилипівна, ст. лаборант кафедри історії, працює з 6 травня 1948 р., звільнена

26 червня 1950 р.»; «Белюх Інна Климівна, 1951 р.»; «Кириченко Віра Федорівна, викладач музики та співу, працює з 1 вересня 1951 р.»; «Павлова Зоя Олексіївна»;. «Бизунов Ісідор Павлович»;. «Рилова Пелагея Василівна»; «Фалькова Любов Олександрівна»; «Куценко Михайло Олексійович»; «Єрмілова Марія Лукінічна»; «Даніловська Юлія Іванівна»; «Акав Соломон Давидович»; «Матюхіна Віра Федотівна»; «Машошина Віра Опанасівна. Касир».

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

а Опис цього фонду див.: Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (1920 –

1935 роки) / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІІ. — К.: «Освіта України», 2008. — С. 435 – 474.

б Назва справи: «Протокол засідання комісії по покращенню побутових умов студентства, резолюція на доповідь про роботу 6-ти місяч. курсів, накази директора та інше». Почато: 15.ІІ.1932 р., закінчено: 1.І.1933 р. 263 арк.

в Наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. непідробний інтерес за кордоном викликала робота «Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921-1934» Шейли Фітцпатрик (Sheila Fitzpatrick)1, з досить цікавими характеристиками освітньої системи СРСР відповідного періоду. Одна з чисельних рецензій на цю книгу була написана Джоном Дунстаном (John Dunstan)2:

1 Fitzpatrick Sheila. Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921-1934. Cambridge: Cambridge University Press, 1979. Pp. X, 355. 2 Dunstan John. [Review]. Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921-1934 by Sheila Fitzpatrick // British Journal of Educational Studies, Vol. 28, No. 2 (Jun., 1980), pp. 161-162.


649

«Dr. Fitzpatrick is a person of many gifts. She has the knack, rare in Western scholarship, of persuading Soviet officials to let her loose among the archives. She has the gift of working through an immense amount of source material, much of it recondite, and presenting the results clearly, concisely and fluently. She possesses a flair for the colourful and effective direct quotation. She has a real talent for writing about social mobility without engulfing the reader in either a slough of theory or a morass of statistics. In short, she has written a splendid book.

It is divided into three parts. A brief introduction on the theoretical bases of Soviet education and on policy formation leads to chapters on the new Soviet school of the early and mid-1920s, the education system (alternative models and problems of mobility and specialization), professors and Soviet power, and recruitment to higher education. The second part considers the tremendous shake-up in education at the end of the I920s as the country was abruptly forced into the long march of industrialization, the collectivization of agriculture, and the short but traumatic period of class-war 'cultural revolution'; and it examines the creation of a proletarian intelligentsia with the aim of providing not only the industrial leadership of the future but, still more important, the political leadership too: this was the generation of Brezhnev, Gromyko and Kosygin. The final part deals with the beginnings of the period of stabilization that ensued in 1931 and the continued progress of the 'new class', carrying the story well beyond 1934.

This is, then, essentially a history of Soviet educational policy formulation and implementation and its major sociological outcomes. It undoubtedly hammers several more nails into the coffin of that discredited yet persistent model of Soviet society that conceives it as a monolithic structure through which orders descend relentlessly and ineluctably from the topmost echelons. We know that interest groups can and do influence policy making in the USSR; several studies have demonstrated their activity in the Khrushchev era and after; and now Dr. Fitzpatrick does the same for education in the 1920s. The Russian Commissariat of Enlightenment (Narkompros) had many struggles with the Supreme Council for the National Economy, the trade union leadership, the Central Committee of the Young Communist League, and with its own opposite number in the Ukraine; and occasionally old opponents became new allies. It is a fascinating story, and if Norkompros comes out of it somewhat ineffectually, at least it does so honourably, like its first leader Lunacharsky. All this is fully documented, and specialists will applaud the publisher for the 75 pages of notes and references and the extensive bibliography.

So much for the bouquets; now for a few brickbats. The publisher is not beyond reproach. It is preposterous for the blurb to describe the book as 'the first comprehensive history of Soviet education in the 1920s and early 1930s'. It is not the first; there was Volpicelli's Storia della scuola sovietica (1953) and Anweiler's monumental Geschichte der Schule und Piidagogik in Russland (1964). Nor is it comprehensive: there is little on method, less on curriculum and almost nothing on its affective domain. This is no criticism of the author; she does not seek to deal fully with these things. The style of the bibliography is odd: the titles of Russian articles are given in English, while those of Russian books are in Russian. The logic of this is scarcely apparent. These, however, are minor points. Those who are historians of education now have a new and readily available source of comparative data, and those of us concerned with the later Soviet field will be able to refine our historical perspectives. But many besides will read this most useful book with interest and profit.»

г Назва справи: «Річний звіт і списки студентів по курсах». На обкладинці помилково позначено так: Почато: 31.ІІІ.1932 р., закінчено: 25.ІІ.1932 р. 52 арк.

д Назва справи: «Гальчинський Іван Миколайович». Почато: 12.ХІІ.1932 р., закінчено: 14.VII.1933 р. 8 арк.

е Назва справи: «Військова справа». Почато: 15.ІІ.1933 р., закінчено: 30.VII.1933 р. 26 арк. є Назва справи: «Договори на проведення весняної посівної компанії, на организацію

допоміжного господарства і календарний план робіт допоміжного господарства». 1933 р. 10 арк. ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ

ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

а Копія цього звіту виявлена в Державному архіві Російської Федерації (ДАРФ. —

Ф. 8080. — Оп. 1. — Спр. 1782. — Арк. 1 – 10). б В архіві БДПУ зберіглася справа «Пирус Василь Савич». в Назва фонду: «Народний комісаріат освіти УРСР». г Назва справи: «Річний звіт про роботу Осипенківського учительського інституту за

1944 – 1945 навчальний рік».


650

д Назва справи: «Річні звіти про роботу військово-фізичної підготовки в педагогічних вузах за 1944 – 1945 навчальний рік».

е Назва справи: «Річні фінансові звіти учительських інститутів за 1945 рік». є Назва справи: «Звіти Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя

Радянського Союзу П.Д. Осипенко за 1950 – 1951 навчальний рік». ж Назва справи: «Річні фінансові звіти учительських інститутів за 1951 рік». з У 1934 р. залишався досить високим інтерес західних науковців до радянської освітньої

системи. Одним зі свідчень цього стала книга «Character Education in Soviet Russia»1, що побачила світ у 1934 р. Того ж року читачі мали змогу ознайомитись із рецензією на цю книгу наступного змісту2:

«America has much to learn from as well as to give to the development of the Soviet Union. This little volume describes the work of the Communistic youth organizations. Education, group activity and leadership often take on the class characteristics of the society in which they are organized. To guard against the dangers of a capitalistic culture, American educators would do well to study the various forms of youth organization in Russia. Many of the principles are the same, as for instance in the emphasis on the qualities of group leadership and on the necessity for studying the cause of delinquency. On the other hand, the emphasis against bourgeoise and capitalistic values is one which Western educators should study. This book deals with the questions of organization, direction, leadership, responsibility, self-direction, and social participation of the youth in Russia in a way which should prove stimulating to every student of education.»

Того ж року була надрукована наступна рецензія на цю роботу3: «Five articles, edited and summarized by Professor Trow, afford an unusually direct insight into

Soviet ideas and aims for extracurricular education because they were translated from a series written for leaders of Pioneers (Children's Organization of Young Pioneers in the Name of Lenin). Pioneers are the ten- to fifteen-year-old group of the youth-movement in Russia. Their program, which is independent of schools or other institutions, seeks to develop "fighters and builders of communism" by methods and activities examined in detail in the articles.

Throughout the book, primary emphasis is laid on the importance of class-consciousness. Moral qualities are related to it; participation in productive labor is, of course, vital to it. The enlisting of children for a share of active work in factory and field, for such purposes as collecting raw materials, warring on kulaks, and helping to "liquidate illiteracy" contrasts sharply with our ideas of an environment conditioned for the child. Although self-activity with its Deweyan implications for education is stressed and leaders are expected not to foster dependence but to be "teacher-organizers of self-activity," the form of this activity is closely tied to class-consciousness and the basic needs of the communist state. It is perhaps unfair to draw general conclusions in the light and sidelight of this single though unusually direct medium of information, through which something akin to eavesdropping on a discussion of family affairs is permitted. The impression of a premium on aggressiveness, channeled though it be to common rather than individual ends, seems to the reviewer to pervade these articles. It would be interesting to know if the relations between individual children, between parents and children, and other phases of character education are treated in other articles.»

Роком пізніше часопис «The Journal of Higher Education» помістив наступну рецензію на цю ж книгу4:

«The leaders of the Russian Revolution recognize that their attempt will be a fiasco unless they utilize education in the process of reconstructing the people of Russia. Whether their basic contention is right or wrong, their method of obtaining their objective is certainly worthy of the study of everyone who is interested in the educational process. We in America who are interested in the development and preservation of democracy must become as practical in the development of our educational ideals and processes as the Russian leaders have proved themselves to be. This book will prove of tremendous interest to every educator in America who is consecrated to his task. Paul F. Voelker. Department of Public Instruction, Lansing, Michigan.»

1 Kalachov, Paul D. Character Education in Soviet Russia. Ann Arbor, Mich.: The Ann Arbor Press, 1934. 199 pp. 2 Jerome Davis. Review // Annals of the American Academy of Political and Social Science, Vol. 174, The World Trend toward Nationalism (Jul., 1934), p. 215. Stable URL: http://www.jstor.org/stable/1020592 Accessed: 22/01/2009. 3 R.A.F. Review // The Journal of Philosophy, Vol. 31, No. 7 (Mar. 29, 1934), pp. 193-194. 4 Voelker Paul F. Character Education in Soviet Russia by William Clark Trow // The Journal of Higher Education, Vol. 6, No. 2 (Feb., 1935), p. 116.


651

У тому ж 1935 р. з’явилась рецензія на «Character Education in Soviet Russia» науковця Міннесотського університету Джона Андерсона в «The American Journal of Sociology»1 та не підписана рецензія в «Journal of Educational Sociology»2.

и У Державному архіві Дніпропетровської області зберігається виписка з наказу № 957 від 11.06.1951 Міністра вищої освіти СРСР про припинення прийому екстернів до вищих навчальних закладів (ДАДО. — Ф. 2307. — Оп. 1. — Спр. 562. — Арк. 8 – 9).

і Назва справи: «Паспорт Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко».

ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

а Назва фонду: «Всесоюзний комітет по справам вищої школи (ВКВШ) при Раді Народних

Комісарів СРСР». 1936 – 1946 рр. Великий інтерес для вивчення становлять наступні справи фонду: Оп. 1

№ спр.

Рік Арк.

231 Стенограмма совещания ВКВШ с директорами педагогических вузов, украинских университетов, вузов Наркомата земледелия и др.

1936 154

247 Учебные планы педагогических институтов на 1936 – 1937 учебный год

114

256 Учебные планы исторического факультета университетов и учительских институтов

1937 12

267 Учебные планы государственных педагогических институтов на 1938 – 1939 уч. года. А-К

28

268 Тоже. Л-С 21 272 Учебные планы учительских институтов Таджикской,

Украинской союзных республик, Удмурской, Чувашской автономных республик и др.

1938 23

276 Программа по курсу истории для исторических факультетов педагогических институтов и университетов

1938 172

275 Программа отдела университетов и педагогических вузов ВКВШ по истории, утвержденная комитетом 2 ноября 1938 г.

241

279 Программа отдела университетов и педагогических вузов по филологии

1938 190

313 Учебные планы педагогических институтов РСФСР и союзных республик на 1939 г.

16

315 Учебные планы педагогических институтов Украины на 1939 г.. Т. 2.

20

350 Докладная записка о подготовке педагогических кадров 1940 24 352 Отчет управления высшей школы Наркомпроса УССР о работе в

1938 – 1940 гг. 17

341 Сведения о приемы в вузы в 1939 и списки вузов 78 406 Общие положения, статистические таблицы к вопросу о реформе

университетов и пединститутов 1942 11

452 Переписка с Наркомпросом Украинской ССР о планах восстановления высших педагогических учебных заведениях и по вопросам организации в них аспирантуры и др. учебных вопросах

1943-1945 124

1 Anderson John E. [Review] Character Education in Soviet Russia // The American Journal of Sociology, Vol. 40, No. 4 (Jan., 1935), p. 554. 2 [Review] Character Education in Soviet Russia, edited by William Clark Trow // Journal of Educational Sociology, Vol. 8, No. 5, Some Educational Implications of the Tennessee Valley Authority (Jan., 1935), pp. 317-318.


652

463 Программа для физико-математических факультетов университетов и педагогических вузов

1944 147

464 Программы физико-математических факультетов, факультетов языка и литературы университетов и педвузов

1944 94

1539 Учебный план физико-математических, исторических и др. факультетов государственных педагогических и учительских институтов на 1939 – 40 учебный год

1939 62

1541 Учебные планы государственных учительских институтов союзных республик на 1939 – 1940 уч. год

1939 27

1548 Учебные планы педагогических и учительских институтов союзных и автономных республик на 1940 – 1947 уч. года

1940 28

1562 Постановление СНК и ВКВШ (копии), докладные записки и др. материалы о роботе педагогических институтов в годы войны

62

1570 Учебные планы педагогических и учительских институтов на 1941 – 1943

21

1571 Тоже (вечерние отделения) на 1941 1941 10 1563 Приказы ВКВШ (копии) об утверждении ученых советов в

педагогических институтах и о проведении защиты диссертаций на соискание ученой степени кандидата наук

1941 17

1573 Учебные планы государственных педагогических институтов на 1941

1941 34

1575 Типовые учебные планы заочных отделений педагогических и учительских институтов на 1941 уч. год

1941 4

1580 Типовые учебные планы учительских институтов на 1941 – 1944 гг.

1591 Программы по курсам русского языка для педагогических вузов 1941 50 1592 Программы по курсам языка и диалектологии 1941 29 1594 Программа по курсам русского языка для вузов национальных

республик 1941 48

1613 Отчеты об итогах роботы государственной экзаменационной комиссии учительских институтов. Т. 1

1941 82

1614 Отчеты об итогах государственной экзаменационной комиссии. Т. 2

1941 54

1615 Тоже. Т. 3 1941 38 1626 Приказы ВКВШ (копии) о назначении председателей

экзаменационных комиссий 1942 112

1627 Учебные планы педагогических и учительских институтов за 1942, 1943, 1945 1942-1945 5

1629 План приема и контингент педагогических и учительских институтов в 1942 9

1631 Программа по истории (новейшей русской, новой зависимых и колониальных стран) для педагогических институтов 1942 43

1637 Планы научно-исследовательских робот педагогических и учительских институтов на 1942 г. Б, В 1942 9

1655 Отчеты об итогах работы государственных экзаменационных комиссий педагогических и учительских институтов 1942 35

1944 1704 Учебные планы педагогических и учительских институтов

Украинской ССР на 1944 – 1945 гг. 22

1702 Учебные планы учительских институтов на 1944 г. 6 1701 Тоже 21 1729 Отчеты об итогах государственных экзаменационных комиссий

учительских и педагогических институтов в 1943 – 1944 гг. 64

1945 1734 Проект постановления СНК СССР «О мероприятиях по

улучшению работы и укреплению базы педагогических и учительских институтов» от 1945 г. и приложение к нему

61

1728 Отчет о работе Осипенковского учительского института за 1944 – 1945 гг. 10


653

1828 Отчет об итогах работы государственных экзаменационных комиссий учительских и педагогических институтов в 1945 г. Буква О.

7

Оп. 2 248 Сводки со сведениями о составе учащихся вузов на 1 января

1936 г. по Наркоматам университетами и педагогическими институтами Наркомпроса

1936 5

253 Сводка бюджетов институтов за 1936 г. по Наркоматам и ведомствам

6

257 Общая сводка по отчетам вузов Наркомпроса о результатах набора на 1935 – 1936 уч. год

260 Сведения о национальном составе учащихся на 1 января 1936 г. по вузам и втузам Накоматов и ведомств на 1 января 1936

24

310 Титульные списки вузов союзных республик 1937 18 353 Сведения о составе учащихся вузов системы Наркомпроса СССР

на 1 января 1937 г. 17

341 Сведения о числе и составе преподавателей вузов 1937 193 356 Сводки о специализации контингента учащихся по

университетам и учительским институтам 1937 68

360 Цифровые сводки об обеспеченности учащихся педагогических и учительских институтов общежитиями на 15 сентября 1936 г. и 1 марта 1937 г.

45

366 Таблицы специализации контингента учащихся вузов системы Наркомпроса

1937 69

378 Приказы ВКВШ и другие материалы по утверждению штатов вузов Наркомпроса СССР

27 февраля – 10 декабря 1938

54

433 Сводки по специализации педагогических вузов Наркомпроса 1938 99 488 Сведения о специализации вузов Наркомпроса СССР

(учительские институты) 1938 46

483 Приказы и другие материалы о штатах вузов Наркомпроса СССР 13 марта 1939 – 23 декабря

1939 43

515 Титульный список учительских институтов на 1939 г. 60 556 Постановление Совнаркома СССР (копия) о недостатках и

организации научно-исследовательской работы в вузах и меры по ее улучшению, материалы по научно-исследовательской работе

10 марта 1940 – 30 февраля

1941 52

614 Календарный план выпуска учительских вузов Наркомпроса РСФСР и союзных республик 1941 63

622 Приказы, протоколы ВКВШ по штатным расписаниям учительских и педагогических вузов. Часть 1 1942 146

623 Тоже. Часть 2 1942 108 621 Приказы, протоколы ВКВШ и другие материалы по штатным

расписаниям учительских институтов. А-Ш 1942 134

684 План приема студентов на 1944 – 1945 года по вузам просвещения 1944-1945 68

689 Таблицы о национальном составе студентов учительских и педагогических институтов 1944 – 1946 1944-1946 72

693 Штатное расписание профессорско-преподавательского и учебно-воспитательного персонала педагогических вузов за 1944 г.

1944 107

712 Тоже за 1945 г. 1945 80 Оп. 3

376 Устав Осипенковского учительского института 1939 17 Оп. 4

36 Списки на утвержденных и выбывших заведующих кафедрами учительских институтов

1940 169

67 Штаты, формуляры профессорско-преподавательского состава вузов за 1940 – 1941 уч. года педагогических и учительских институтов

1940-1941 118


654

72 Тоже. Учительских институтов. Л-Ш 1940-1941 90 123 Контрольные списки профессорско-преподавательского состава

за 1940 – 1941 гг. учительских институтов 1940-1941 78

169 Штатные формуляры профессорско-преподавательского состава за 1941 – 1942 уч. год учительских вузов

1941-1942 52

170 Тоже 1941-1942 48 189 Контрольные списки профессорско-преподавательского состава,

директоров и заведующих кафедрами вузов за 1941 – 1942. Учительских и искусствоведческих вузов

1941-1942 39

190 Тоже учительских, промышленных, медицинских вузов 1941-942 244 242 Штатные формуляры профессорско-преподавательского состава

вузов за 1942 – 1943 уч. года педагогических и учительских 1942-1943 38

272 Сведения о профессорско-преподавательском составе эвакуированных вузов

1942-1943 78

399 Штатные формуляры профессорско-преподавательского состава на 1944 – 1945 уч. год педагогических и учительских вузов

1944-1945 63

429 Тоже. Учительских вузов 1944-1945 51 446 Список руководителей кафедр марксизма-ленинизма по вузам

Украины 1944-46 148

469 Личные дела председателей государственных комиссий на 1944 – 45 г. вузов учительских

1944 106

470 Тоже 1944-1945 201 559 Штатные формуляры профессорско-преподавательского состава

на 1945 – 1946 г. учительских вузов 1945-1946 76

560 Тоже 43 561 Тоже 49 562 Тоже 48 583 Контрольные списки профессорско-преподавательского состава

по Наркоматам и ведомствам учительских вузов 1945-1946 92

582 Тоже педагогических и учительских вузов 1945-1946 72 598 Личные дела председателей государственных экзаменационных

комиссий на 1945 – 1946 г. учительских вузов 1945 286

б Назва справи: «Статут Осипенківського Державного Учительського Інституту ім. Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко».

в Назва фонду: «Міністерство вищої освіти СРСР. (1946 – 1959 рр.)». г Назва справи: «Статзвіти вузів учительських по формі 79 кв на початок 1946/47

навчального року». д Назва справи: «Статзвіти вузів учительських по формі 79 кв на початок 1948/49

навчального року». ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ В ФОНДАХ МУЗЕЮ БДПУ

а Документ являє собою машинопис. б В архіві БДПУ зберіглася справа «Щербина Л.Я., викладач української мови та літератури,

працює з 2 листопада 1946 р.». в Цитується надзвичайно популярна у часи написання цього листа пісня у виконанні

А.Б. Пугачьової. г Під час роботи над цим томом були виявлені джерела, що стосуються історії Бердянської

чоловічої гімназії ХІХ ст. У ЦДІАК України зберігається «Справа по обвинуваченню учнів Бердянської гімназії

(Таврійської губернії) Хаєцького, Крейзера, Енгеля та фельдшера Іванова в приналежності до народників і зберіганні з метою розповсюдження народницької літератури» (ЦДІАК України. — Ф. 419. — Оп. 1. — Спр. 264). Вона напряму пов’язана зі справою ДААРК «Об открытии в городах Керчи и Бердянске шайки мастеровых-пропагандистов и о нападении на следы пропаганды и в Днепровском уезде и об открытии в 1879 г. в Бердянске Зубом нескольких пропагандистов» 1878 – 1882 рр. (ДААРК. — Ф. 26. — Оп. 2. — Спр. 984), про яку ми писали в І-му томі «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету». Нижче наведемо ряд документів з виявленої нещодавно справи ЦДІАК України.


655

«М.В.Д. Временный Одесский Генерал-Губернатор 19 Мая 1880 года № 1319 Одесса1 Г. Прокурору Одесской Судебной Палаты. Из представленнаго Вашим Превосходительством 5 Мая за № 676 дознания, возникшаго по

заявлению фельдшерскаго ученика Ивана Зуба о принадлежности некоторых учеников Бердянской гимназии и фельдшеров Иванова и Фролова к революционному сообществу, видно, что в следствие означеннаго заявления, основаннаго на знакомстве Иванова с гимназистами Хаецким, Крейзером и Энгелем и на содержании разговоров, которые имел Зуб с фельдшером Ивановым и двумя последними гимназистами, у всех этих лиц, кроме Энгеля, были произведены обыски, // при коих ничего подозрительнаго не обнаружено.

Одновременно с этим произведен был, и также без всяких результатов, обыск у ученика Бердянской гимназии Ландау, вследствие анонимнаго письма, доставленнаго Помощнику Начальника Таврическаго Губернскаго Жандармскаго Управления, в коем указывалось на Ландау как на лицо, читающее и снабжающее других запрещенными изданиями.

Спрошеный в качестве свидетеля Иван Зуб объяснил, что предположение свое о принадлежности фельдшеров Иванова и Фролова и гимназистов Хаецкаго, Крейзера и Энгеля к революционному сообществу он основывает на том, что Иванов говорил ему, что скоро настанет такое время, когда совсем не будет солдат, что содержание армии и Высочайших особ дорого стоит государствам, а Крейзер и Энгель предлагали будто бы ему вступить в противозаконное // сообщество и грозили убить его, если он донесет на них.

При этом Зуб добавил, что он не заявлял об этом тотчас из опасения быть убитым, а затем, будучи пьян и проговорившись об этом в частном доме, он, под влиянием угроз волостнаго писаря, дал свое заявление.

В виду того, что дознанием не было обнаружено ничего в подтверждение заявления Зуба, и что самое это заявление основано на весьма шатких умозаключениях, никто из названных лиц не был привлечен в качестве обвиняемаго; спрос же их в качестве свидетелей тоже не дал оснований признать их виновными в каком либо преступлении.

Вследствие сего и соглашаясь с заключением Вашего Превосходительства, я полагаю настоящее дознание прекратить, а потому имею честь возвратить // подлинное по сему делу производство, для направления согласно 1045 ст. Уст. Угол. Суд.

Генерал-Губернатор Генерал-Адъютант [Підпис] Управляющий канцеляриею [Підпис] » (ЦДІАК України. — Ф. 419. — Оп. 1. — Спр. 264. —

Арк. 7 – 8 зв). «Постановление № 7. 1879 года Декабря 14-го дня Помощник Начальника Тавричесаго Губернскаго

Жандармскаго Управления штабс-капитан Сытин в присутствии Товарища Прокурора Таган//рогскаго окружнаго суда Г-на Горбатова, разсмотрев настоящее дознание нашли:

І-е. Поводом к возникновению его послужил в начале донос состоящаго в запасе армии фельдшерскаго ученика Ивана Зуба о том, что гимназисты Хаецкий, Крейзер и Энгель посещали часто фельдшеров Бердянской земской больницы Иванова и Фролова, и что все эти лица принадлежат к обществу социалистов, так как один из них — Крейзер — приглашал и его поступить в это общество и предлагал для чтения запрещенныя книги, а потом анонимное письмо на имя полицейскаго пристава Бердянска, в котором автор его указывает, что гимназист Ландау распространяет запрещенныя издания «Земля и Воля», «Вперед» и «Набат», давая их читать мещанину Кителю и некоторым гимназистам (листы дознания 10 – 13);

ІІ-е. Что обысками, произведенными немедленно по получении упомянутаго доноса Зуба и анонимнаго письма, в квартирах Крейзера, Хаецкаго, Иванова (Энгеля и Фролова в Бердянске на жительстве не оказалось), а равно в квартирах Ландау и Кителя, никаких запрещенных книг, брошюр и писем, которые бы могли служить к подкреплению доносов (листы дознания № 5, 6, 14 и 15), не найдено;

1 Помітка у правому верхньому куті документу: «21 Мая».


656

ІІІ-е. Спрошенный затем фельдшерский ученик Иван Зуб объяснил, что донос он сделал в пьяном виде, подтвердив // только некоторыя части своего доноса, в значительно измененном виде, но показание его настолько шатко, что не заслуживает ни малейшаго вероятия (листы дознания № 18 – 23);

IV-е. Что гимназисты Хаецкий и Крейзер объяснили, что первый из них посещал часто больницу, потому что там служил его отец, а второй навещал лежавшую в больнице свою знакомую, но что они никогда не собирались в квартиру фельдшеров Фролова и Иванова с какою-либо противозаконною целью; а из показаний Крейзера и Иванова видно даже, что они никогда не были знакомы между собою, причем Иванов заявляет, что основанием для доноса Зуба на него могло послужить подозрение Зуба в том, что он через него был удален доктором Орловым от службы в Бердянской Земской больнице. Таковое показание Иванова отчасти подтверждается сообщением Смотрителя Бердянской Земской больницы (листы дознания 8 и 9-й).

Принимая во внимание вышеизложенное и не находя основания для привлечения кого-либо в качестве обвиняемаго к сему дознанию, постановили: направить это дознание согласно 277 ст. Уст. Угол. Суд. и 29 ст. Закона 19-го Мая 1871 год.

Штабс-капитан Сытин Товарищ Прокурора Таганрогскаго Окружнаго Суда Д. Горбатов» (ЦДІАК України. —

Ф. 419. — Оп. 1. — Спр. 264. — Арк. 36 зв., 39 – 40). Додамо, що Азріель Ілліч Крейзер, який на час проведення дізнання мав 20 річний вік і

навчався у VI класі, закінчив Бердянську гімназію вчасно, тобто у 1882 р. Роком раніше випустився Антон Петрович Хаєцький (Хоєцький), який на час проведення дізнання навчався у VI І класі. Натомість у списках випускників аж до 1886 р. не знаходимо жодного учня з прізвищем Енгель (у матеріалах справи фонду «Прокурор Одеської судової палати» ім’я Енгеля не зазначено). Немає серед випускників і студента Леона Олександровича Ландау, який на час проведення дізнання навчався у VI класі.

У ЦДІАК України нещодавно нами виявлено справу, яка стосується іншого колишнього студента Бердянської чоловічої гімназії, який не закінчив цей навчальний заклад через переїзд до іншого міста разом з його батьком, директором гімназії Феодосієм Яковичем Вороним. У документі самої справи ім’я молодої людини не зазначене, хоча у відповідній картці алфавітного каталогу ЦДІАК України записано: «Вороний Г.Ф., український математик, чл.-кор. Петербурзької АН з 1907 р.». Тобто йдеться про Георгія Феодосійовича Вороного, який навчався у Бердянській гімназії до 5-го класу, а продовжив навчання знов-таки під керівництвом батька у Прилуцькій гімназії. Згодом Г. Вороний навчався на математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. У 1894 та 1896 рр. захистив дисертації, присвячені алгебраїчним числам третього степеня, удостоєні Російською Академією Наук премії імені Буняковського. Уславився створенням нової галузі математики — геометрії чисел, дослідженнями аналітичної теорії чисел. Посідав посади професора Варшавського університету, Варшавського політехнічного інституту. У 1907 р. був обраний членом-кореспондентом Російської Академії Наук. Помер 7 листопада 1908 р. Нижче наведемо єдиний документ справи «Лист Григорію Павловичу Галагану від Андрєєвського І. про влаштування до колегії студента Вороного» (ЦДІАК України. — Ф. 1475. — Оп. 1. — Спр. 129. — Арк. 1):

«Милостивый Государь Григорий Павлович, Спешу ответить на почтенное письмо Ваше от 25-го Июля, 7-го сего Августа мною

полученное. Само собою разумеется, что Ваше желание (для меня всегда имеющее значение приказания)

будет в точности исполнено: 1-го Сентября студент Вороной помещен в Коллегию, которая теперь ремонтируется, и в последних числах Августа откроет свои гостеприимныя двери. В нынешнем учебном году г. Вороной должен быть помещен своекоштным, а с будущаго, вероятно, поместится как стипендиат.

Я уже с ним познакомился и отрекомендую его нашим математикам, которых он несомненно порадует.

С глубочайшим уважением и полною преданностью имею честь быть Вашим, Милостивый Государь, покорным слугой,

И. Андреевский 11 Авг. 1885 г.». У тому ж фонді, де і вищенаведений лист, нами виявлена справа «Повідомлення Міністра

внутрішніх справ Дурново К.В. Галаган про відхилення клопотання на посаду директора Прилукської гімназії Вороного». Вона, як і наведена справа студента Вороного, включає лише один документ:


657

«Cовершенно доверительно Министр Внутренних Дел Милостивая Государыня, Екатерина Васильевна, Вследствие письма от 23-го сего Мая, имею честь уведомить Вас, что в случае возбуждения

ходатайства об утверждении Директором состоящей под Вашим попечительством коллегии бывшаго Директора Прилукской гимназии Ф.Я. Воронаго, ходатайство это, по мнению моему, едва ли будет уважено Министерством Народнаго Просвещения.

Примите, Милостивая Государыня, уверение в совершенном почтении и преданности, Ив. Дурново № 2269 1-го Июня 1890 г. Ея Высоко-ству Е.В. Галаган» (ЦДІАК України. — Ф. 1475. — Оп. 1. — Спр. 718. — Арк. 1). Таким чином, підтверджуються слова професора С. Сірополко, колишнього вихованця

Прилуцької гімназії, який писав, що Ф.Я. Вороний, перший директор цього навчального закладу, «тримався лише доти, поки був живий І.П. Галаган», почесний попечитель гімназії, а потім був звільнений з посади без права займати будь-яку державну посаду (Сірополко С. Історія освіти в Україні. — К.: Наукова думка, 2001. — С. 319 – 320). Причину цього слід шукати в великою мірою в українофільстві Феодосія Яковича.

Цікава інформація міститься в опублікованій 1882 року книзі «Историческая записка о Екатеринославской гимназии с 1793 – 1882. С отчетом за 1881 – 82 учебный год». Упорядник цього видання Г.В. Донцов почав свою передмову так: «Два года тому назад последовало распоряжение Г. Попечителя Округа о том, чтобы о каждом учебном заведении были составлены историческия записки за время их существования. Бывший тогда директор Н.С. Алаев предложил заняться этим мне, как секретарю пед. Совета» (Донцов Г.В. Историческая записка о Екатеринославской гимназии с 1793 – 1882. С отчетом за 1881 – 82 учебный год. — Екатеринослав: тип. Я.М. Чаусскаго, 1882. — С. 3). Йдеться про того самого Миколу Степановича Алаєва, який за рік до публікації зазначеної книги був переміщений на посаду директора Бердянської гімназії. Про це згадує і сам Г.В. Донцов (С. 75). Цікаво, що пропрацювавши в Бердянську п’ять років, М.С. Алаєв, вірогідно, не ініціював створення історичної праці про місцеву гімназію, і його наступник, Іван Якович Сіг, публікуючи в 1888 р. «Отчет о состоянии Бердянской мужской гимназии в 1886/7 учебном году» мусив констатувати: «К сожалению, вся пятнадцатилетняя жизнь гимназии, результаты, коих она достигла, не могут быть всецело представлены на суд общества теперь в виду того, что до сих пор нет исторической записки о Бердянской гимназии».

Досліджуючи біогафію поета Євгена Павловича Плужника, кінокритик, сценарист, поет, мистецтвознавець, письменник Леонід Васильович Череватенко з’ясував, що той навчався в Бердянській чоловічій гімназії. Про це йдеться в одержаному нами лісті наступного змісту:

«Буча, 17.6.2009 Шановний Ігоре Ігоровичу! Передусім хочу подякувати Вам за оперативно видобуті відомості, які дозволяють

реставрувати достовірну біографію письменника Євгена Плужника! Запитаєте, звідки у мене інформація про перебування майбутнього поета в Бердянську?

Відповідаю: з Державного архіву СБУ, отже, цілком достовірна. 7 грудня 1934 року заарештований Є. Плужник, відповідаючи на запитання слідчого

М. Хаєта, показав: «После Воронежской я поступил в Бердянскую гимназию, где проучился всего один год, и меня оттуда исключили в основном за неуспеваемость. Из Бердянской я перешел в Бобровскую гимназию, каковую и закончил досрочно. Это было в 1918 г.».

Від себе можу додати, що з Воронезької гімназії Є. Плужника відрахували за невідвідування лекцій. Далі він навчався у Богучарській гімназії, з якої його вигнали за участь у нелегальному соціал-демократичному гуртку. От з яким багажем Є. Плужник опиняється в Бердянську. Там його зустріла купка знайомих оболтусів, які перекочовували з однієї гімназії до іншої. Щоб не марнувати часу, Є. Плужник учащав до місцевих кінотеатрів, — згодом це йому стало в пригоді.

Нині готується до друку двотомник Євгена Плужника, до якого мають увійти всі його твори (поезія, проза, драматургія), а також епістолярія і публічні заяви. Паралельно працюємо над


658

повнометражним документально-публіцистичним фільмом, який охопить усі етапи його біографії — від Кантемирівки до Соловків. Будемо вдячні за всі надані матеріали — фактографічні й іконографічні.

Нехай здоровиться Вам і щастить! Л. Череватенко». Варто навести біографічні дані щодо Євгена Павловича Плужника: «Народився 26 грудня

1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ ї дрібного торговця. [...] 1918 року разом з родиною переїхав на Полтавщину. Під час громадянської війни вчителював у селі Багачка Миргородського повіту на Полтавщині. Навчаючи дітей, він одночасно поглиблював і свої знання. Але самоосвіта його не задовольняла, і він їде до Києва, де навчається у Ветеринарно-зоотехнічному інституті. Невдовзі він вступає до Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка. Акторські здібності Плужника, його гумор та дотепність цінують викладачі й товариші, пророкують перспективне сценічне майбутнє.

1923 року Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоціації письменників (Аспис), що об’єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва. 1924 року Плужник стає членом письменницької групи «Ланка», яка 1926 року перетворюється на «Марс» (майстерня революційного слова). На чолі «Марсу», як і «Ланки», стояли Борис Антоненко-Давидович, Валеріан Підмогильний, Григорій Косинка. «Марс» вважали за київську неофіційну філію харківської ВАПЛІТЕ. Обидві організації були розгромлені і ліквідовані одночасно.

Перші українські вірші Є. Плужника (в гімназійний період він писав російською) були опубліковані 1923 року в київському журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села) — Плужник ще не наважився перші поетичні спроби підписати власним прізвищем.

1926 року завдяки дружині поета, Галині Коваленко, вийшла в світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою «Дні». [...]

Через рік виходить друга і остання прижиттєва поетична збірка Є. Плужника «Рання осінь», яка мала прихильну рецензію Ю. Меженка, а іншими розкритикована. Збірка поезій під назвою «Рівновага», яку Плужник підготував до друку і датована 33-м роком, лишилася ненадрукованою: разом з багатьма своїми друзями й колегами по перу він потрапив у жорна сталінської репресивної машини. Ці вірші увійшли до «Вибраних поезій» Є. Плужника 1966 року. Усього десять років тривала літературна діяльність цього талановитого поета.

В українську поезію середини 1920-х років Євген Павлович Плужник увійшов як співець гуманізму. Поезії його сповнені трагічного звучання: проповідям класової ненависті й безжальному братовбивству він протиставляє ідею абсолютної цінності людського життя, протест проти бездумної революційної жорстокості. Він прагнув конкретного гуманізму, зверненого до кожної людини, що опинилася у вирі терору й репресій і була безсилою захистити свою честь, гідність, зрештою, саме життя.

Поет-філософ Плужник розкриває протиріччя між метою і здобутком, між справжнім сенсом людського життя і його нікчемними зовнішніми виявами.

Відразу після розстрілу двадцяти восьми «ворогів народу», серед яких були друзі Є. Плужника по «Ланці» і «Марсу», митець потрапляє в «чергу» призначених до розстрілу. Ордер на арешт і трус у його квартирі був виписаний 4 грудня 1934 року. Але ще 2 грудня уповноважена секретно-політичного відділу НКВС УРСР Гольдман скомпонувала постанову, в якій Плужник звинувачувався в тому, що він «є членом контрреволюційної організації, був зв’язаний з націоналістичною групою письменників, вів контрреволюційну роботу. Знав про практичну діяльність організації по підготовці терактів». На підставі цього зроблено висновок: «перебування його на волі є соціально небезпечним», а тому Євген Плужник підлягає «утриманню в спецкорпусі Київського обласного управління НКВС».

Арешт Плужник зустрів спокійно. Після безпідставних ув’язнень його колег-літераторів, його власний арешт не став несподіванкою для нього. 25 березня 1935 року Євгену Павловичу Плужнику оголосили вирок: смертна кара, яку пізніше було замінено десятьма роками заслання. Проте десять років заслання на Північ з суворими умовами полярного клімату та напівголодне життя в’язничних казарм для людини, хворої на легені, — означали вірну смерть. Заміна розстрілу на заслання не давала поетові жодних шансів на порятунок. Та все ж, того дня, коли йому повідомили про зміну вироку, він зрадів.

До Соловецьких казематів разом із побратимами по засланню в арештантських вагонах поет вже їхати не міг. Його, тяжко хворого, везли окремо. На Соловках він переважно лежав у тюремній лікарні, зрідка писав листи на Україну. Останній його лист датований 26 січня 1936 року. Цей лист Євген Плужник вже продиктував, а дружині лише приписав власною рукою: «Присягаюся тобі, я все одно виживу!» На жаль, це було вже нереальним.


659

Євген Плужник помер 2 лютого 1936 року. 4 серпня 1956 року постановою Військової колегії Верховного Суду СРСР вирок Євгену Павловичу Плужнику скасовано і справу припинено «за відсутністю складу злочину»»1.

Аспіранткою кафедри історії України БДПУ І.П. Дерман 16 червня 2009 р. у Бердянську було взято інтерв’ю у Момота Анатолія Івановича, 1937 року народження, сина колишньої студентки Бердянського педагогічного технікуму:

Дерман І.П. (далі - Д.І.) – [...] Мы знаем, что в педагогическом техникуме училась Ваша мама. Скажите, может она Вам что-то рассказывала о годах учебы?

Момот А.І. (далі – М.А.) – Она погибла в начале 40-х годов, мне было очень мало лет. Потом я и двое братьев, Станислав и Иван, были мы у чужих людей, можно сказать, а потом в детдоме. Мало чего знаем, но люди, значит, рассказывали с Нововасильевки, они там, и щас, меня встречали 27 – 28-го года рождения: «А меня твоя мама учила!» Вот так часто говорят.

Д.І. – А она в школе потом работала, да? М.А. – Она работала в школе, вот. А потом пришлось тикать оттуда. Отец уже был на

фронте, вот, а на нее донос пошел, поступил, и она тикала с нами троими детьми и убежала на волах в Андреевку. А там, значит, жил... жила семья отцовского родного брата. Отец Иван Семенович, а там Семен Семенович жив. И было у их две дочки. От к ним убежали. Но месяца, наверно, на три-четыре. Зимой убежали, а весной поймали ее там и там арестовали и увезли, и с концами, вот. [...]

Д.І. – Ну а может Вам бабушка рассказывала о том, как мама училась, все-таки она должна помнить, вот именно о годах учебы...

М.А. – Мама была единственная, которая училась, хотя, и как говориться, и брат и сестра старшие вот упрек ставили, что «вот она учится, а мы работаем». Было такое. Но она очень хотела учиться. Училась, училась и потом преподавала в начальных классах в Нововасильевке. Отец в Андреевке работал в военкомате после Финской войны, вот. [...]

Д.І. – А скажите, а в какие именно года училась Ваша мама? М.А. – Ну, вот, вот в 32-ой. Отут 32-ой, да? Она окончила, но, наверное, сразу, же и пошла

учиться, вот. В Нововасильевке был кабинет боевой славы. Организовали и меня, это самое, попросили: «если есть што-то маминое, то, это самое, пришлите». Вот, я вот это прислал и диплом, вот. Она в 36-ом году закончила. Вот тут 32-ой или 33-ий там. [...]

Д.І. – Ну, я так поняла, Вы именно про учебу мало, да, слышали, про нее, о том, как она здесь?

М.А. – Училась, училась. Бабка говорит, что она такая была завзятая, училась, училась и собиралась еще учиться. [...] Вот только она мне говорила: «Вот ты весь в мать: и похож такой, все в мать. Любишь учиться, учиться, учиться».

Д.І. – А не говорили, она, наверное, когда училась, очень такой активной была? М.А. – Да, была активная, все говорили, что она была активная. И поэтому и воткнулась в

эту подпольную организацию. [...] Вроде, элеватор надо было спалить, чтоб немцам не досталось зерно в порту. Вроде вот такая задача им была поставлена. [...] Комсомолкой была, активная очень была».

д Саме рукою Марії Кирилівни Дулової і заповнений список її викладачів і однокурсників. е Насправді — Мефодійовича. є Насправді — Лявукін. Помилки припущені і при написанні деяких інших прізвищ. ж У книзі «Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (1920 – 1935 роки)»

опублікована лише частина цього листа, яка стосується періоду навчання в технікумі.

«НАРИС ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ»

а Рукопис, підготовлений у 1967 р. викладачем БДПІ, кандидатом історичних наук І.І. Токаренком, був переданий Бердянському державному педагогічному університету в травні 2006 р. О.І. Лобком.

б 20 травня 1953 року газета «За комунізм» надрукувала статтю директора Осипенківського учительського інституту Л.Є. Леоновського «В місті Осипенко створюється педагогічний інститут»:

«З метою забезпечення педагогічними кадрами різко зростаючої мережі середніх шкіл, ХІХ з’ їздом партії прийнята директива збільшити прийом до педагогічних інститутів в 1951 – 1955 роках на 45 процентів у порівнянні з прийомом у 1946 – 1950 роках.

1 http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=2295


660

Відповідно з постановою Ради Міністерств СРСР та наказом Міністерства освіти УРСР, Осипенківський учительський інститут з 1-го вересня 1953 року реорганізується в педагогічний інститут, який буде готувати кадри вчителів для середніх шкіл по спеціальностях фізики, математики, природознавства і хімії.

Інститут одержить на початок нового навчального року прекрасне приміщення відбудованого учбового корпусу, який повністю забезпечить усі потреби учбово-виховного процесу інституту.

Крім того, з нового навчального року інститут буде мати гуртожиток для студентів, що значно поліпшить матеріально-побутові умови студентів.

Вже на сьогодні, в рахунок асигнувань, відпущених Міністерством освіти УРСР, придбані учбово-наочні прилади, різна учбова і наукова література. Значно укріплена учбова база факультету природознавства інституту — ботанічний сад, де висаджено в цьому році декілька тисяч різних рослин, одержаних інститутом з різних міст Радянського Союзу.

З нового навчального року при інституті буде створена фізична майстерня, де студенти набуватимуть різні технічні навики, необхідні їм для здійснення політехнічного навчання, а також практику роботи в лабораторіях заводського типу.

При кабінеті математики створюється лабораторія лічильних машин, для якої вже одержана частина необхідних приладів.

В заочному відділі інституту вчителі шкіл без відриву від виробництва одержуватимуть вищу педагогічну освіту з математики, фізики, біології та хімії.

З метою укомплектування висококваліфікованими кадрами інституту, оголошено конкурс на заміщення посад керівників кафедр і викладачів. Вже надійшло багато заяв від висококваліфікованих спеціалістів, які мають вчені ступені і звання.»

в Виявлені документи не містять підтвердження цієї інформації І.І. Токаренка. г Тут, як і в багатьох інших місцях, І.І. Токаренко припускається помилки. Й.П. Єрмілов

очолював інститут до листопада не 1946, а 1945 р.

СПОГАДИ ЮРІЯ МИХАЙЛОВИЧА ЮХНА

а Ці спогади були записані доцентом БДПУ Юрієм Михайловичем Юхном на прохання упорядників після виступу ветерана на мітингу в університеті, присвяченого дню визволення Бердянська. У тому виступі Ю.М. Юхно згадав і про пожежу теперішнього 1-го корпусу БДПУ, побачену ним у вересні 1943 р.

СПОГАДИ АЛЛИ ВАСИЛІВНИ МІЗІН

а З А.В. Мізін, яка мешкає у Донецьку, зв’язалась аспірант кафедри історії України БДПУ

І.П. Дерман. А.В. Мізін погодилась дати в письмовій формі відповіді на запитання, що стосуються Остипенківського учительського інституту. Спогади записані 19 квітня 2009 р. у Донецьку.

СПОГАДИ ВАЛЕНТИНИ ЛОНГИНІВНИ БОСЕНКО

а Аспірант кафедри історії України БДПУ І.П. Дерман не мала можливості поспілкуватися

безпосередньо з мешканкою Бердянська В.Л. Босенко, оскільки в цьому було відмовлено родичами останньої. Натомість В.Л. Босенко погодилась дати в письмовій формі відповіді на запитання, що стосуються Остипенківського учительського інституту. Спогади записані 7 квітня 2009 р. у Бердянську.

ІНТЕРВ’Ю З БОРИСОМ ДАВИДОВИЧЕМ ПРАЙСМАНОМ

а Інтерв’ю було взято на квартирі колишнього викладача учительського (педагогічного)

інституту Б.Д. Прайсмана через кілька днів після відзначення його 90-річного ювілею.

ІНТЕРВ’Ю З ЄВГЕНОМ СТЕПАНОВИЧЕМ БЕРЕЗНЯКОМ а Україномовна версія «Вікіпедії» подає наступну інформацію про колишнього випускника

Осипенківського учительського інституту:


661

«Євген Степанович Березняк (25 лютого 1914, Дніпропетровськ) — к.пед.н. (1968), ґен.-м. (04.2005); пенсіонер (з 04.1998).

Народився 25 лютого 1914 (м. Дніпропетровськ); укр.; дружина Катерина Кузьмівна (1927) — вчителька; син Василь (1945) — інженер; син Віктор (1956) — вчитель; дочка Валентина (1936) — інженер.

Освіта: Львів. пед. інститут (1947). З 1934 — учитель, Веселівська школа Межівського району Дніпроп. обл. 1937-39 — зав.,

Петропавлівський районий відділ нар. освіти Дніпроп. обл. 10.1939-06.41 — зав., Львів. міський відділ нар. освіти. 1941-45 — учасник II світової війни. З 10.1941 — пропагандист і зв’язковий Петропавлівського підпільного РК і Дніпроп. ОК КП(б)У. 1943-44 — навчався в школі Гол. розвідувального управління (Москва). 08.1944-02.45 — кер. групи військових розвідників «Голос» (врятування Кракова та ін. (знято кінофільми: «Майор Вихор» (СРСР), «Врятувати місто» (Польща), док. фільми: «Тепер їх можна назвати» (СРСР), «Операція «Голос»» (Польща), «Майор Вихор. Правдива історія». 1945-52 — зав., Львів. міський відділ нар. освіти. 1952-54 — нач., відділ навчальних закладів Львів. залізниці. 09.1954-09.84 — в Мін-ві освіти УРСР (25 р. — нач. Гол. упр. шкіл). 1998 — завершив труд. діяльність на посаді с.н.п. АПНУ.

Заслужений учитель України (05.1965). Почесна Грамота ВР УРСР (02.1974), Грамота ВР УРСР (02.1984). Почесний солдат Інституту військово-дипломатичної служби Академії ЗС України (08.1998). Ордени: Вітчизняної війни I (09.1965), II ст. (03.1985), Жовтневої революції (03.1976), Труд. Черв. Прапора (02.1966), «Знак Пошани» (03.1971). Ордени: «Віртуті Мілітарі» (01.1964, Польща), «Партизанський хрест» (07.1986, Польща). Орден Дружби (02.204, Росія). Почесна відзнака Президента України (орден «За заслуги» III ст.) (10.1994), орден Богдана Хмельницького III (10.1999), II (02.2004), I ст. (04.2005). Герой України (з врученням ордена «Золота Зірка», 21.08.2001). Орден «За бойові і трудові досягнення» III ст. (05.2001, «Золота Фортуна»). Почес. громадянин м. Києва (2004). Почес. академік АПНУ (2004).

Автор понад 100 наук. праць, зокрема монографій: «Шляхи розвитку освіти на Україні» (1964), «Керівництво роботою школи» (1970), «Питання інспектування роботи школи» (1967), «Важлива ланка управління школою» (1981), «Керівництво сучасною школою» (1983); книг-спогадів: «Я — Голос» (1971), «Пароль Dum Spiro» (1987), «Операция «Голос»» (1992)»1.

б Євген Степанович Березняк не одразу погодився спілкуватись при увімкненому диктофоні, тому запис початку розмови відсутній. Запис розпочався, коли респондент продемонстрував свій диплом Осипенківського учительського інституту.

ІНТЕРВ’Ю З МИКОЛОЮ ЄРОФІЙОВИЧЕМ ОГІЄНКОМ

а Респондент має на увазі митрополита Іларіона (Івана Івановича Огієнка), про якого

«Довідник з історії України» повідомляє: «Огієнко Іван Іванович (церковне ім’я — Іларіон; 14.1.1882 - 29.3.1972) — відомий український церковний і громадський діяч, митрополит (з 1943), історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Шевченка (з 1922). Н. у м. Брусилові на Київщині. В 1909 закінчив Київський ун-т Св. Володимира. Згодом навчався на Вищих Педагогічних Курсах, працював у Київському комерційному інституті. 3 1915 викладав у Київському ун-ті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917-18 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. З 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету. З 14.1.1918 О. виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існування. Влітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам’янець-Подільського Українського Державного Університету (відкритий 22.10.1918). На поч. 1919 0. призначався міністром освіти Української Народної Республіки в урядах В. Чехівського та С. Остапенка. В 1919-20 — міністр віросповідань УНР в урядах Іс. Мазепи та В. Прокоповича. В жовтні 1920 після від’ їзду Директорії УНР з Кам’янця-Подільського О. став головноуповноваженим уряду. Захоплення Кам’янця-Подільського більшовицькими військами примусило О. емігрувати до Польщі. З 1920 жив у Тарнуві. В 1921 був членом Ради Республіки і до 1924 — міністр у справах віровизнання уряду УНР в екзилі. 31924 викладав українську мову у Львівській учительській семінарії, в 1926-32 — професор церковно-слов’янської мови на 1 Березняк Євген Степанович [Електронний ресурс]: Вікіпедія – вільна енциклопедія / Україномовна версія: http://uk.wikipedia.org/wiki/Березняк_Євген_Степанович


662

богословському ф-ті Варшавського ун-ту. Заснував і редагував у Варшаві журнали «Рідна Мова» (1933-39) і «Наша Культура» (1935-37), які сприяли популяризації української культури, норм єдиної літературної мови серед українців за межами УСРР, виступали проти русифікаторської політики тогочасного керівництва радянською Україною. У жовтні 1940 на Соборі українських православних єпископів висвячений (під ім’ям Іларіона) архієпископом Холмським і Підляським. Здійснював українізацію Церкви на Холмщині шляхом запровадження української мови у богослужінні. З березня 1944 (за ін. дан., з 1943) — митрополит Холмсько-Підляський. Влітку 1944 О. змушений емігрувати до Швейцарії (жив у Лозанні), а в вересні 1947 — до Канади у м. Вінніпег. У серпні 1951 на Надзвичайному Соборі УГПЦ у Вінніпезі був обраний главою Української Греко-Православної Церкви у Канаді і митрополитом Вінніпегу, О. доклав чимало зусиль для організації та розбудови українського національно-культурного та релігійного життя у Канаді. Заснував Теологічне Товариство (тепер Теологічне Товариство митрополита Іларіона), здійснив реорганізацію богословського ф-ту Манітобського ун-ту, перетворивши його в Колегію ім. Св. апостола Андрія (готує православних священиків для українських громад в усьому світі), очолював Науково-Богословське Товариство, розгорнув велику науково-дослідницьку та видавничу діяльність. Відновив видання і продовжував редагування науково-популярного журналу «Наша культура» (1951-53, з 1954 — «Віра і Культура»). За І. було проголошено Акт об’єднання трьох українських автокефалій за кордоном. Помер у Вінніпегу. О. — автор багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права»1.

Між іншим, є інформація про контакти іншого бердянця з митрополитом Іларіоном. У 2006 р. доктор історичних наук, професор о. Юрій Мицик подарував одному з упорядників цього видання свою книгу «Листування митрополита Іларіона (Огієнка)», яка стала результатом його наукових стажувань у Канаді. При цьому о. Юрій Мицик зауважив, що, можливо, бердянцям буде цікаво дізнатись, що їхній земляк вів листування з Іларіоном. Йдеться про Петра Панченка, стосовно якого у книзі читаємо: «Народився 24 серпня 1899 р. (в інших документах зазначено 24 серпня 1895 р. — Ю.М.) «в Бердянську (Таврія) на Україні». Батьки: Іван Семенович Панченко, генерал-лейтенант царської армії; Поліна Олександрівна Панченко (з дому Білик). Православний, українець, жонатий, доктор прав (Празький університет), інженер-економіст, викладав у 1927 р. в Українській Господарській академії в Подебрадах. Кооператор, журналіст. Дружина — Тамара Панченко (з дому Стрелецька), народилася у Києві 8 лютого 1902 р. (в інших документах зазначено 8 лютого 1897 р. — Ю.М.)»2.

б Інтерв’ю взято в першому корпусі БДПУ, колишній будівлі Бердянської чоловічої гімназії. в Респондент каже про родинні зв’язки з генералом О.О. Брусиловим. «Брусилов Олексій

Олексійович (31(19).08.1853-17.03.1926) — військ. діяч, ген. від кавалерії (1912). Н. в м. Тифліс (нині Тбілісі, Грузія) у дворянській родині. Закінчив Пажеський корпус (1872). Проходив військ. службу на Кавказі, учасник російсько-турецької війни 1877-1878. 1883 закінчив кавалерійс. шк. в Санкт-Петербурзі, надалі викл., з 1902 — нач. цієї шк. 1906-14 — нач. 2-ї гвард. кавалерійс. д-зії, командир 14-го армійського корпусу, пом. команд. Варшавського військ. округу, командир 12-го армійського корпусу. Учасник Першої світової війни: командував 8-ю армією, від берез. 1916 — головнокоманд. Південно-Західного фронту, війська якого в трав.-серп. 1916 здійснили прорив австро-нім. фронту (див. Брусиловський прорив 1916). У трав.-лип. 1917 обіймав посаду Верховного головнокоманд. ЗС Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця. Після Жовтневої революції 1917 усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні-влітку 1918 таємно співпрацював з Білим рухом, у серп.-жовт. 1918 перебував під арештом на гауптвахті в Моск. Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності, до весни 1919 — під домашнім арештом. На поч. польсько-радянської війни 1920 добровільно вступив до Червоної армії, голова Особливої наради при головнокоманд. всіма ЗС РСФРР. Після закінчення громадян. війни 1918-21 служив у Воєнно-законодавчій нараді при Революц. військ. раді Республіки, надалі — інспектор кавалерії РСЧА. Від трав. 1924 був при Революц. військ. раді СРСР, виконуючи особливо важливі доручення. Б. вважається одним із засновників рад. військ. істор. науки. П. від запалення легенів, похований на Новодівичому кладовищі у м. Москва»3.

1 Довідник з історії України. Том ІІ [Електронний ресурс] / І.З.Підкова, Р.М.Шуст. — К.: Генеза, 2002. — 1135 с. — Режим доступу до довідника: http://history.franko.lviv.ua/IIo.htm 2 Листування митрополита Іларіона (Огієнка) / Упорядник о. Юрій Мицик. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — С. 396 (Серія «Джерела з історії української еміграції»). 3 Брусилов Олексій Олексійович: е-Енциклопедія історії України. — Режим доступу до енциклопедії: http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Brusylov_O&abcvar=2&bbcvar=20


663

ІНТЕРВ’Ю З ВОЛОДИМИРОМ ІВАНОВИЧЕМ ЛАНОВЕЙЧИКОМ а Нам вдалося зв’язатися з В.Г. Браганцовим. На жаль, він відмовився дати інтерв’ю чи

написати спогади, кажучи, що вже нічого не пам’ятає про факти чи події до 1953 р., пов’язані з учительським інститутом.

б На наше прохання написати спогади про все, що пов’язано з Осипенківським учительським інститутом, В.І. Лановейчик відгукнувся «Довідкою» наступного змісту:

«Справка. Мои воспоминания

Здание, в котором теперь находится главный корпус Бердянского государственного педагогического университета, я помню с 1946 г.

После приезда нашей семьи в Бердянск (тогда он назывался Осипенко) в октябре 1946 г. по апрель 1947 г. мы проживали по ул. М. Горького 37 на квартире у Надежды Михайловны Ратман, которая позднее работала заведующей сектором партучета в ГК КПУ, а еще позднее заведующей Горкома профсоюза и была хорошо известна в Бердянске.

Дом ее находился приблизительно на том месте, где сейчас находится большой дом на этой же улице № 35. То есть, мы проживали близко от здания теперешнего университета.

Пользуясь случаем, хочу сказать, что улица М. Горького в то время выглядела совсем иначе, чем она выглядит сейчас. Все домики были маленькие, часто кое-как восстановленные людьми для того, чтобы в них можно было проживать. Среди них, ближе к Приморской площади, среди развалин возвышалась кирпичная труба, какие бывают обычно на заводах. На ней было выложено кирпичем «Институт ФМЛ», т. е. институт физических методов лечения. Вдоль железнодорожного пути с его северной стороны, т. е. со стороны города тянулась рампа. Высота ее была на уровне пола железнодорожных товарных полувагонов, а склон ее был засыпан жужелкой. Здесь выгружались и погружались в полувагоны различные грузы. Иногда здесь выгружалась военная техника.

В районе разрушенного здания университета я бывал часто. Бывал я здесь и позже, когда мы уже проживали на ул. Энгельса.

Нужно сказать, что в Бердянске всегда бытовало мнение, что на песчаной почве в нижней части города нельзя строить дома выше двух этажей. В городе после войны было лишь с десяток двухэтажных домов, Весь город был в руинах. В одном из номеров Бердянской газеты «За комунізм» (так называлась газета «Південна зоря») сообщалось: город разрушен и сожжен на 83 %. Иногда указывается 80%.

Было разрушено, а может быть и сожжено, я уже не помню, и двухэтажное здание пединститута. Еще при подходе к нему было видно, что здание без крыши. Все перекрытие между 1 и 2 этажами так же отсутствовало. Стоя на тротуаре, через окно можно было рассматривать небо.

Внутри здания были горы штукатурки и битого кирпича, поросшие бурьянами. Оконных рам тоже не было. Вместо дверей были только дверные проемы. Те оконные рамы и лутки, которые уцелели, повыдирали люди для восстановления или постройки своих жилищ. //

Стены здания были очень крепкие. Очевидно, благодаря этому здание и было восстановлено.

Все стены внутри здания были испещрены различными надписями черного цвета; очевидно, писали кусочками древесного угля. Здесь были написаны различные имена (мужские и женские), различные фразы, обращения. Были иногда упрощенные рисунки, иногда постыдного характера.

Все горелки в городе, в т. ч. и здание пединститута, использовались как туалетные. Идет человек по улице, оглянулся назад и... нырнул в горелку. Очевидно, для скрытия ландшафта и происходящего внутри горелок и заложили позже окна кирпичем.

Казалось, не скоро будет восстановлено это здание. Однако восстановили. Сам процесс восстановления мне не пришлось наблюдать, т. к. я с ноября 1951 г. по октябрь 1954 г. служил в Советской Армии. Когда возвратился, здание уже было восстановлено.

К зданию бывшего пединститута с внутренней стороны двора примыкали две небольшие башенки. В них дверей не было так же. Мне приходилось ради любопытства в них заходить и подниматься до верха.

Здание пединститута было уничтожено фашистами в конце оккупации города. Во время оккупации там якобы был немецкий госпиталь и если там умирал человек, его хоронили в парке Пушкина (так раньше назывался парк Шмидта). Сообщение об этом дважды промелькнула в городских газетах. Кстати, Бердянск не единственный город, в котором такое делали оккупанты.


664

Кратко о парке Пушкина (теперь парк Шмидта). Он в то время был окаймлен металлическим забором примерно двухметровой высоты. Нет, он был ниже, высотой примерно 1,7 м. С восточной стороны парка были две красивые башенки, на которых крепились створки красивых металлических ворот. Внутри одной из них была касса, где продавали билеты. Когда в город приезжали артисты, обычно это было летом, они давали концерт в парке. Вокруг парка по всему его периметру стояли сотни людей и без билетов смотрели или же слушали выступление артистов. Помню, как один артист в микрофон сказал:

— А через забор сколько! Сотни людей смеялись. Примерно против Интерклуба в парке находилось небольшое одноэтажное здание, в

котором находился краеведческий музей. Когда я уволился в запас после службы в армии в октябре 1954 г., то мой двоюродный брат

Юрий Николаевич Кравцов уже занимался в пединституте в этом восстановленном здании. Подобных горелок в городе было много. Я расскажу еще об одной. // Аналогичная горелка была в самом центре города, где теперь находится дом по

ул. Ульяновых, 22/12. Это было здание уничтоженного городского театра так много сделавшего в развитии культуры города. Горелка своим внутренним содержанием ничем не отличалась от других горелок в городе. Но здесь даже в одном месте устояло междуэтажное перекрытие. Выход из него был на теперешнюю улицу Ульяновых. Так как любое уцелевшее помещение после войны очень ценилось, то его привели в порядок и в нем сделали магазин охотников и рыболовов. Продавцом в нем работал некий Иван Яковлевич. Ему было лет 50. На войне был сильно ранен в щеку, и поэтому лицо у него было несимметричное, т. к. отсутствовало часть щеки. Я в магазине часто бывал, т. к. нужно было купить то пару крючков, то леску или еще что-нибудь. Нужно было хоть немного наловить бычков для еды.

Стены здания были настолько прочным, что их не могли разрушить. Разрушили их с помощью трактора. Стальным тросом охватывали оконные перемычки или куски стен и дергали гусеничным трактором. Это я сам видел. А можно было здание восстановить. Об этом писалось несколько раз в местных газетах.

До 1950 г. в Бердянске строились лишь отдельные и чаще всего небольшие дома, а с 1950 г. в городе началось массовое строительство.

В 1950 г. построены, как их раньше называли, «Новые дома» на пр. Ленина (проспект несколько раз менял свое название) против Центрального рынка. Началось строительство больших домов на поселке нафтемаслозавода, на Аварийном поселке, Приморской площади. Затем в 1959 г. начали возводить поселок АКЗ (сначала частные постройки, а затем большие дома). В 1964 г. был построен первый большой дом на поселке завода стекловолокна на ул. Кирова. Затем начали строить дома в нагорной части города. За телецентром (здесь был раньше пустырь, куда погоняли скот на мясокомбинат) и здесь западнее от ул. 50 лет СССР был старый мясокомбинат. Начали стрить большие дома по ул. Орджоникидзе и ул. Димитрова.

Небольшая строительная группа завода «Азовкабель», входившая в деревообрабатывающий цех, начальником которого был участник войны Николай Михайлович Пархоменко, ежегодно возводила 1 – 2 больших 4-х или 5-ти этажных дома. Курировал строительство (он же был геодезист и размечал все дома) инженер Сергей Африканович Кириков. В 1955 г. была реконструирована Приморская площадь (это была первая реконструкция). Тогда же была убрана парашютная вышка и установлен памятник Ленину (не этот, который сейчас стоит).

В разговоре с Вами выяснилось, что занятия в пединституте проводились в одном из двух общежитий. Где было второе общежитие, я не знаю. Может быть, это то здание, где помещалось мужское общежитие машиностроительного техникума примерно 1948 – 1956 гг. на углу улиц Дюмина и К. Маркса? Этот угол улиц принадлежал машиностроительному техникуму. Здесь был чертежный зал, здание мужского общежития (а может быть оно юридически принадлежало институту?) и жили преподаватели со своими семьями.

Если выяснится, что это второе общежитие института, то я могу предоставить фотографию этого здания. Я сам его фотографировал. Оно было довольно красивое. Под ним был большой подвал, где преподаватели держали уголь. Надо только поискать, где-то есть у меня фотография.

На всякий случай даю план этого района города. Сделан он по памяти, без соблюдения масштаба, возможны неточности.

Хочу еще добавить кое-что о парке Шмидта. Скульптуры тогда на могиле моряков не было, да и сама могила была какая-то не такая, повернутая. Здания костела уже тогда не было. Насосной для перекачки канализационных вод тогда не было. В этом юго-восточном углу парка тогда


665

находилась танцплощадка, привлекавшая много молодежи. Гремела музыка, а на площадке танцевали зачастую молодые парни босиком — бедность заставляла это делать. На автомашинах на танцы не ездили. Сейчас там какое-то кафе. Где-то в 1980-е годы площадь парка была увеличена за счет ликвидации части улицы Гоголя (сейчас это ул. Ульяновых) с северной стороны. В парке расли старые и часто кривые деревья. Но в парке было много зелени.

Когда-то писатель-краевед А.Я. Огульчанский читал лекцию на заводе «Азовкабель». Он сказал (о этом было где-то написано), что раньше здесь был лиман и росли камыши. Но однажды пьяный дьячок шел домой, пошел не по дороге, а напрямик, упал и утонул, хотя там было воды всего лишь по колено. Потом это место засыпали морским песком, и П.П. Шмидт сделал здесь парк.

Пушка с крейсера «Боец», которая сейчас установлена на проспекте Ленина за школой № 2, тогда стояла в парке Пушкина возле могилы моряков-десантников.

В парке клуба «Рио» со всеми прилегающими пристройками и площадками, которые занимают много места, тогда не было.

Магазина, который находится напротив клуба Островского и построен на территории парка, тогда не было.

Торговых точек, находящихся за памятником П.П. Шмидту, в сторону моря, тогда не было. Все дорожки были без твердого покрытия и грунтовые. Когда обнаружились дневники В.К. Крыжановского, то мой двоюродный брат

Ю.Н. Кравцов все говорил, якобы там записано, что здание пединститута построено на вбитых в землю просмоленных деревянных сваях. Насколько это соответствует действительности, я не знаю. Ведь дневники сохранились не все.

Еще воспоминаниями о здании педуниверситета мог бы поделиться Валентин Григорьевич Браганцов. Это племянник вышеупомянутой Н.М. Ратман, он и проживал вместе с ней в одном доме. Сейчас живет где-то возле Приморской площади. Он потомственный портовик.

Воспоминаниями о городском театре мог бы поделиться Михаил Доля. Ему примерно 80 лет. Возле коробки театра стояла будочка «Союзпечати», где он все время покупал газеты. Он много знает, на его глазах все было.

Извините, что пишу может быть что-то и не касающееся восстановления здания педуниверситета. Зато показываю его на фоне строительства и восстановления в городе.

Владимир Иванович Лановейчик, краевед».


666

СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА РІДКОВЖИВАНИХ СЛІВ

Батрак — бідний селянин-наймит у поміщика або «куркуля». Безвірник — той, хто не вірить в Бога, атеїст. Білополяки — назва польських озброєних підрозділів, які здійснювали підтримку

білогвардійським військам або діяли самостійно проти радянських військ. Букер — плуг с 2 – 3 лемешами. Буржуазний націоналізм — термін, що використовувався комуністичним режимом для позначення

тих, хто виступав за розвиток національної культури, мови, збереження звичаїв, історичних традицій рідного народу.

ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) — літературне об’єднання в Україні. Виникло у Харкові, існувало з січня 1926 до січня 1928 р.

Вейсманізм-морганізм — за визначенням радянської науки — реакційно-ідеалістичний напрям в біології, названий за прізвищами Августа Вейсмана, засновника уявлення про зародкову плазму — речовину спадковості, і Томаса Ханта Моргана — відомого американського генетика.

Винищувальний батальйон — воєнізоване, добровільне формування радянських громадян, яке складалося в першу чергу з партійних та комсомольських активістів під час Великої Вітчизняної війни.

Воєнізація — система заходів з метою навчання цивільного населення військової справи. Волость — адміністративна частина повіту. Ворошиловський стрілець — у СРСР в 1932 – 1941 рр. почесне звання і значок, встановлений

Центральною радою ОСОАВІАХІМА для тих, хто виконував встановлені нормативи зі стрільби з гвинтівки. Названий на честь К.Є. Ворошилова.

Воскресник — комуністична форма праці, позаурочна безоплатна робота в СРСР, що влаштовувалась у недільні вихідні дні.

Гайдамака — під час визвольних змагань — солдат особливих кінних частин Центральної Ради, а також загонів Петлюри та Скоропадського.

Грабар — землекоп. ГТО («Готов к труду и обороне») — програма фізичної підготовки у освітніх та спортивних

організаціях в СРСР, заснована на єдиній та підтримуваній державою системі виховання молоді.

Дегазатор сито-носилки — дерев’яний ящик з відкидними ручками і дірчастим металевим дном, що використовується для дегазації хлорним вапном невеликих ділянок нерівної місцевості, а також для дегазації.

Десятина — поземельна міра. Дорівнювала 2400 кв. сажням, тобто 1,09 гектара. Економічна або господарська десятина дорівнювала 3200 кв. сажням.

Директорія — вищий орган державної влади Української Народної Республіки, який діяв з листопада 1918 року до листопада 1920 р.

Земства — органи місцевого самоврядування, створені у Російській імперії відповідно до земської реформи 1864 р.

Індустріалізація — процес створення та розвитку великої промисловості, в першу чергу важкої, перетворення всього народного господарства на основі крупного промислового виробництва. У СРСР здійснення індустріалізації в 1930-і роки передбачало ліквідацію відсталості економіки країни в порівнянні із розвиненими країнами за порівняно короткий часовий період за рахунок крайньої напруги матеріальних і людських ресурсів.

Кінопередвижка — портативна кіноустановка для демонстрування, в основному, вузькоплівочних (16-мм) кінофільмів в невеликих залах, не обладнаних стаціонарними кінопроекційними установками.


667

Колективізація — процес докорінної перебудови аграрного сектора, ініційований більшовицьким керівництвом наприкінці 1920-х рр., що передбачав перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства.

Колоквіум — бесіда викладача зі студентами з метою з’ясування і підвищення рівня їхніх знань. Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді.

Комітет незаможних селян — специфічна класова громадська організація політичного ґатунку, створена більшовицьким керівництвом для сприяння впровадженню серед селянства державних заходів.

Комсорг — виборний керівник первинної комсомольської організації або комсомольської групи; комсомольський організатор.

Космополітизм — світогляд світового громадянства, що ставить загальнолюдські інтереси і цінності вище за інтереси окремої нації.

Країни народної демократії — загальна назва країн Східної Європи, що увійшли після Другої світової війни в сферу впливу СРСР і що заявили про початок будівництва соціалістичного суспільства; термін, що використався в СРСР відповідно до термінології КПРС для позначення країн, що дотримувались ідеології марксизму-ленінізму, з достатньо стійкими режимами — незалежно від дружніх або ворожих відносин з СРСР.

Куркуль — заможний селянин-власник (радянська термінологія). Ликбез (лікнеп) — культурно-освітня кампанія, здійснена більшовиками у 20 – 30-і рр.; для

навчання населення грамотності була створена мережа товариства «Геть неписьменність». Лобогрійка — проста жнивна машина, що застосовувалася для прибирання основних зернових

культур (жито, пшениця, овес, ячмінь), але могла бути використана і для косіння трав після невеликого її переобладнання.

Матрикула — прийомний лист студента. Міщани — стан у Російській імперії, що включав різні категорії міських мешканців (ремісників,

дрібних торговців, дрібних домовласників тощо). Майнові та станові права міщан були визначені Жалуваною грамотою містам 1785 р.

МТС (машинно-тракторна станція) — в СРСР державне підприємство, що забезпечувало колгоспи сільськогосподарською технікою. Машинно-тракторні станції здійснювали обслуговування і ремонт тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки й давали її в оренду колгоспам. Перші тракторні загони з’явилися в кінці 1920-х років; в 1929 Радою праці й оборони було прийнято постанову про повсюдне створення МТС. МТС проіснували до 1958-1959 рр., коли сільськогосподарську техніку було передано безпосередньо колгоспам.

Народний комісаріат (наркомат) — центральний орган державного управління окремою сферою діяльності держави або окремою галуззю народного господарства.

Номенклатурний робітник — особа, яка обіймала офіційну посаду у ешелонах управління (переважно вищих).

Оборонні значки — знаки оборонних товариств СРСР. Парторг — скорочення від «партійний організатор», керівник партгрупи, виборна особа. Педологія — напрям в науці, що ставив своєю метою об’єднати підходи різних наук (медицини,

біології, психології, педагогіки) до розвитку дитини; течія в психології і педагогіці, що виникла на рубежі XIX – XX ст., обумовлена проникненням еволюційних ідей в педагогіку і психологію, розвитком прикладних галузей психології і експериментальної педагогіки.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця в складі губернії. Політрук — посадовець в ротах, батареях і в рівних ним підрозділах радянських збройних сил в

період (з перервами) 1919 – 42; військове звання політскладу радянських збройних сил в 1935 – 42 (були звання старший політрук, політрук і молодший політрук).

Поміщик — дворянин-землевласник, який володів маєтком. Приват-доцент — вчене звання позаштатного викладача вищої школи в Російській імперії, що

дорівнювало званню доцента. Продуктові картки — система карткового постачання населення товарами народного споживання

в умовах дефіциту. Робітфак — загальноосвітній навчальний заклад, створений для прискореної підготовки до вишів

молоді, що не мала середньої освіти; робітничий факультет (у радянській державі в 1919 – 1940 рр.).


668

Розкуркулення — насильницька колективізація села, що проводилася радянською владою в 1929 – 1931 рр. військами ОГПУ спільно з озброєними загонами міського пролетаріату за участю комітетів бідноти; позбавлення селянина, що вважався кулаком, засобів виробництва, права користуватися землею і політичних прав.

Сателіт (тут) — держава, формально незалежна, але фактично підпорядкована політиці іншої державі.

Семінарія — навчальний заклад. Основна функція духовної семінарії — підготовка майбутніх священнослужителів до виконання службових обов’язків. Завданням учительської семінарії була підготовка викладачів початкової і середньої школи.

Соціалістичні зобов’язання — зобов’язання по соцзмаганню з метою підвищити продуктивність праці, в основу яких покладено не стільки матеріальні стимули, скільки апеляції до «соціалістичної свідомості» працюючих.

Стахановська робота — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.

Троцькізм — теорія, яка представляла собою розвиток марксизму на основі поглядів, викладених Л. Троцьким та іншими лідерами лівої опозиції в 1920 – 930-і рр.; за сталінського режиму «троцькісти» розцінювались як «найбільш небезпечна агентура буржуазії в робочому русі, різновид меншовизму, що об’єднав в боротьбі проти революційного пролетаріату найбільш контрреволюційні і дворушницькі елементи».

Ударник — передовик; працівник з високими показниками в праці. Хлібні картки — різновид продуктових карток, які вводилися в умовах дефіциту хліба. Циркуляр — актовий документ, що виходив від певної установи або посадової особи і

адресувався кільком підпорядкованим особам або установам. Зазвичай носив загальноінструктивний характер.

Шкідництво — саботаж якоїсь справи, що таємно проводиться супротивниками цієї справи; за радянським кримінальним правом особливо небезпечний державний злочин, що полягає у дії або бездіяльності, направленій на підрив промисловості, транспорту, сільського господарства, грошової системи, торгівлі або інших галузей народного господарства СРСР, а рівно діяльності державних органів або громадських організацій з метою ослаблення Радянської держави, якщо така дія або бездіяльність здійснена шляхом використання державних або суспільних установ, підприємств, організацій або шляхом протидії їх нормальній роботі.

Штабс-капітан — за Табелем про ранги військовий чин ІХ класу.


669

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК1

Adamia Noya — 6101 Anderson John E. (Андерсон Джон) — 651 Anisimov O. — 627 Anweiler — 649 Arshinov P.S. — 598 Arutyunyan Yu.B. — 614 Ashby Eric — 638 Bauer Raymond — 601 Bogdasarova L. — 597, 601 Borukhovich I. — 599 Brezhnev — 649 Decroly — 632 Dewey — 632 Dickens — 630 Drynochkin V.V. — 612 Dunstan John (Дунстан Джон) — 648 Durby Kurban — 610 Durova — 598 Dyadkin Iosif G. — 616 Ewing E. Thomas — 595 Fainberg E.L. — 596 Fediukin K.K. — 599 Fitzpatrick Sheila (Фітцпатрик Шейла) — 615, 648, 649 Froebe — 632 Gaidar — 609 Gastello — 610 Goncharov — 635 Goure Leon — 612 Grinshpan M.M. — 614 Gromyko — 649 Hans Nicolas (Ханс Ніколас) — 621 Heinemann William — 637 Herbart — 632 Hulicka Karel — 632 Ivan the Terrible — 624 Jerome Davis — 650 Jones J.R. (Джонс Дж.) — 617 Kaftanov S.V. — 635, 636 Kalachov Paul D. — 650 Kerschensteiner — 632 Khrushchev — 649 King Beatrice — 637, 638 Kolesnikova O. — 601

1 Упорядковано Ю.Ю. Королевською.

Komal F.B. — 612-614, 616 Komensky — 632 Kosygin — 649 Kruglyansky M.R. — 611-616 Kutuzov — 609, 624 Laiko V.P. — 600 Lieberman Sanford R. — 611 Linz Susan J. — 611 Litvinchuk D.A. — 600 Lunacharsky — 649 Lutchenko A.I. — 613, 615, 616 Lysenko — 627 Medynsky Yevgeny — 637, 638 Mendel — 627 Michurin — 627 Montessori — 632 Moskoff William (Москофф В.) — 611 Nakhimov — 624 Nevsky Alexander — 609, 624 Oreschkow — 638 Owen Robert — 629 Parkhurst — 632 Pavlik, Ondrej — 633, 634, 637 Pestalozzi — 632 Peter the Great — 624 Pistrak M.M. — 634 Pronina M.D. — 599 Salienko E. — 599 Sears William P. — 617 Serbantova — 598 Shore Maurice J. — 617, 618 Siefert Marsha (Сиферт Марша) — 8, 18 Smagin G.D. — 597 Sorochenko Nina — 597 Suvorov — 609, 624 Teitelbaum Salomon M. (Тейтельбаум С.) — 619 Trow William Clark — 650, 651 Udal’tsova — 598 Ur’eva — 598 Voelker Paul F. — 650 Volpicelli — 649 Vvedenskaia E. — 599 Weismann — 627 Подано мовою оригіналу зі збереженням правопису.


670

Yesipov B.P. — 634, 635 Zavistovskii S.P. — 597 Zhdanov A. — 596 Абакумов Василь Іванович, студент — 291, 322 Аболімов (Аболимов) В.С., студент, лаборант — 136, 159, 172, 183, 497 Аболімов Е.(Є.)С., студент — 61, 67, 72, 78, 98, 108, 113 Аввакумова Марія Петрівна, студентка — 283 Авдеенко (Авдеєнко) П.А., студент — 236, 256 Авдеенко (Авдієнко) Иван (І.) П., студент — 81, 98, 107, 117, 123, 478 Авдеенко, студент — 498, 499 Авдєєва (Авдеева) М.І., студентка — 128, 142 Авдієнко П.Д., студент — 263 Аверіна Валентина Василівна, студентка — 367 Авилов Павло Григорович, студент — 152 Авілова Марія Григорівна, студентка — 300 Авраменко А.Р., студент — 114 Авраменко М.Н., студент — 31, 44 Авраменко Н.Р., студент — 76, 99 Авраменко Тетяна Радионівна, студентка — 366 Аврамов В.М., студент — 77, 114 Аврамов Юрій Іванович, студент — 311 Агапов В.Г., студент — 71, 84 Агапов Олександр (А.) Арсентієвич, викладач — 298, 627 Агеев В.І.(И.) — 185, 186 Агеева Ніна Іванівна, студентка — 147 Агеева, студентка — 74 Агеєва Л.І., студентка — 80, 116, 138 Адаменко В.М., студент — 120 Адаменко Владимир Никифорович, студент — 147 Адаменко Ганна Василівна, студентка — 308 Адаменко М.П., студентка — 50, 79, 114, 372 Адова Нина Сергеевна (Ніна Сергійовна), студентка — 194, 196, 233 Азаревич Любов Іванівна (Любовь Ивановна), секретар — 119, 123, 128, 131, 168, 174, 186, 188, 644 Айваджа, студент — 67 Айварджі Е.(Є.)С., студент — 74, 77, 99, 113 Акав Євгенія Соломонівна, студентка — 296, 299 Акав Соломон Давидович — 648 Акава І.С., студент — 74, 278, 287 Акименко І.В., студент — 72 Акименко І.Т., студент — 138 Акімов С.К. — 2, 4, 8, 18 Акрамовська В.П., викладач — 158, 162, 164 Аксютіна П.Г., студентка — 382 Алаев (Алаєв) Микола (Н.) Степанович, директор гімназії — 657 Албул М.Ф., студент — 136 Александрова Лідія Яківна, працівник ботсаду — 646

Александрова Марія Данилівна, працівник допоміжного господарства — 224, 646 Алексеева Л.Л., студентка — 141 Алексеєв (Алексєєв) Ігор Іванович (И.И.), студент — 316, 324, 333, 346, 350, 352, 505 Алексеєв Г.І., студент — 338 Алексеєва Софія Федорівна, студентка — 322 Алексенко Є.Н., студентка — 324, 327 Алексенко Олена (Ольга) Іванівна, студентка — 329, 334 Алексєєв (Алексеєв) Глеб Іванович (И.), студент — 317, 324, 333, 351, 352 Алексєєв Олексій Олексійович, керівник драмгуртка — 644 Алексєєва Марія Ларіонівна, студентка — 352 Алексієва Рая, студентка — 417 Алєксєєва Меланья Дмитрівна, студентка — 368 Аліфонов М.С., студент — 383 Алтуніна (Алтунина) Феня П., студентка — 81, 137, 477 Алфімова Лідія Степанівна, студентка — 334 Алхімов П.І., студент — 78 Альперович Давид Борисович, декан — 144, 145, 154, 157, 172, 174, 178, 182, 497 Амелина (Амеліна) Раиса Ивановна, студентка — 30, 196 Амелина Лариса Семеновна (Амеліна Лариса Семенівна), студентка — 194, 196, 202, 233 Амеліч О.Є., студент — 124, 129, 140, 155 Анастасова Мария Трифоновна, студентка — 148 Ангеловська Марія Григорівна, студентка — 305, 334 Андреев Петр Іванович, студент — 27, 148 Андреева Екатерина Трофимовна (Трохимівна), студентка — 194, 196, 233 Андреева Татьяна Іванівна, няня — 381 Андрєєв Миколай Федорович, працівник допоміжного господарства — 647 Андрєєва Олена Євгеніївна, бібліотекар — 646 Андрєєвський (Андреевский) І. — 656 Андриенко, студент — 465 Андрієнко Є.Н., студент — 138 Андрієнко Катерина Маркіянівна, студентка — 80, 104, 106, 112, 115, 146 Андрійко І.С., студент — 383 Андропова М.І., студентка — 139, 206 Андрюсенко Ф.П., студент — 385 Андрющенко (Андрущенко) Яків Максимович, студент — 82, 98, 117, 123, 137, 145 Андрющенко Іван Тимофійович, студент — 322 Андрющенко Наталя Миколаївна, студентка — 334 Анісімова Марія Івановна, студентка — 152 Анісімова Н.С., студентка — 129, 140 Анкропова Лідія Павлівна, студентка — 352


671

Антибура Марія Устимовна, студентка — 284 Антіпова Віра Антонівна, студентка — 283 Антоневіч Борис Анатольович, студент — 321 Антоненко Василь Юхимович, студент — 335 Антоненко М., студент — 30, 51 Антоненко Марія Іванівна, студентка — 317, 327, 333, 349, 353, 367 Антоненко Петро Омелянович, комірник — 253, 255, 644 Антоненко Тамара Полікарпівна, студентка — 284 Антоненко, студент — 346 Антоненко-Давидович Борис — 658 Антонов І., студент — 32 Антонова Нат. Олександр., вихователь — 381 Антонова Ольга Кондратовна, студентка — 249 Антропова Лідія Павлівна, студентка — 317, 333 Арделян О.О., студент — 384 Арделянов Дмитро Олександрович, студент — 179 Ардельянова Валентина Миколаївна (Н.), студентка — 206, 249 Арих Люба, студентка — 417 Аришака Трохим Данилович, студент — 161 Арістова Т.В., студентка — 234 Аріх Л.С., студент — 47 Арнаутова — 109 Артемчик (Артемчук) І.В., викладач — 24, 43, 60, 62, 68, 70, 71, 75, 76, 380 Артюк К.І., студент — 137 Артюр Д.В., студент — 113 Артюх Г.В., студент — 78, 99 Артюшкин (Артюшкін) В.И.(І.), студент — 236, 263, 498 Архарова Марія Степанівна, студентка — 310 Аршинін Іван Гаврилович, керівник художньої самодіяльності — 644 Аршинов Л.Г., студент — 120 Асеєва (Асєєва) Марія Савелівна, студентка — 316, 333, 352 Асєєва Марія Сергіївна, студентка — 351 Асламов Иван Нестерович, голова профкому — 416, 466, 467, 472, 482, 486, 490, 547, 551 Асламов Олексій (Алексей) Нестерович, зав. робітфаком, завідуючий вечірнім відділом — 55, 68, 82, 118, 121, 157, 181, 375, 376, 397, 485, 497 Асламова Марія Степанівна, студентка — 81, 160 Астафьева (Астафьєва) Елизавета Иосифовна, студентка — 198, 233 Астіон Микола Онисімович, студент — 74, 99, 107, 112, 117, 145 Астіон Н.П., студент — 136 Афанасьев Сергей Кирилович, студент — 161 Афанасьєва Лідія Володимирівна, студентка — 264, 278, 284

Афанченко (Афенченко) Настасія Семенівна, прибиральниця — 68, 76, 95, 105, 123, 131, 132, 184 Афончиков Е.М., студент — 144 Ахтирська Катерина Гаврилівна, студентка — 296, 303, 305, 309, 587 Ахтирський А.М., студент — 383 Бабак Вера Алексеевна, студентка — 196, 198, 218, 233, 235 Бабак Катерина Олександрівна, студентка — 335 Бабарика Надія Андріївна, студентка — 268 Бабаскін (Бабаскин) А.В., викладач — 314, 332, 342, 346, 347, 350, 356, 363, 500, 527, 528, 532, 632 Бабенко А.Я., студент — 120 Бабенко В.О., студент — 128, 139 Бабенко Г.Н., студент — 130, 140 Бабенко Іван Прохорович, студент — 152 Бабенко П.Н., студент — 120 Бабешко, студент — 462 Бабир, студент — 47 Бабич Катерина Івановна, студентка — 152 Бабич, студент — 47 Бабін Семен Львович, викладач — 92, 225, 602 Бабірь И.А., студент — 236 Бабкина Мария Яковлевна, студентка — 194, 197 Бабкін М.Ф., студент — 383 Багатюк Яким, студент — 416 Багач Ганна Гаврилівна, студентка — 309 Баглай І.Г., студент — 27, 45, 51 Багно Г., студент — 47 Бадло, студент — 48 Баева Мелания Николаевна, студентка — 195 Баєва Лариса Анатоліївна, машиністка — 646 Баженов Н.Т., студент — 384 Базеева Є.С., студентка — 98, 104, 115 Базеева І.С., студент — 77 Базеева О.С., класний керівник — 328 Базилевич Д.В., лікар — 159, 182, 184, 185 Базій Микола Петрович, викладач — 645 Базух І., студент — 33 Байда Агафія Афанасіївна, швейцар — 644 Байда М.М., студент — 68, 72, 90 Байда Петр Ісакович, студент — 160 Байдала А.Я., студент — 236 Байдала Віра Іванівна, студентка — 336, 337 Байдала Олександр Олексійович, студент — 129, 140, 367 Бакарджиев, студент — 290, 463 Бакарджиева Татьяна Михайловна, студентка — 195, 204 Бакарджиева Элеонора Христофоровна, студентка — 195, 197, 204 Бакарджієв Владислав Христофорович, студент — 297, 299 Баклажков Андрій Федорович, студент — 21, 25, 475, 476 Бакума Ф.Д., студент — 383


672

Бакуменко Александра Григорьевна (Олександра Григоровна), студентка — 194, 196, 233 Бакуменко Марія Минівна, студентка — 248 Бакута Клава, студентка — 416 Бала І.І., студент — 128 Балабуха, викладач — 466 Балагура Павел Якимович, студент — 160 Баланда, студент — 231 Баланда, студент — 246 Балах, студент — 74 Балжі (Балжи) Ніна Митрофанівна, студентка — 221, 223, 238, 245, 249, 432 Балковская А.А., зав. читальним залом — 245 Баля Іван Іванович, студент — 139, 155, 166, 176 Балясна Євдокія Григоровна, студентка — 151 Баманда Галина Йосипівна, студентка — 284 Бандуренко Раиса Архиповна, студентка — 195, 221, 233 Бандуристий Микола Захарович, студент — 321 Банковська Олександра Ананіївна, зав. читальнею — 644 Бараболя П.Д., студент — 47, 72 Бараннік Євгенія Олександрівна, студентка — 300 Баранов Кирил Іванович, студент — 142, 177 Баранова Віра Ілінічна, студентка — 152 Барбер, студент — 421 Барвінський Євген Миколайович, студент — 311 Барвінський О.М., студент — 48 Бардухаров — 469 Барзак Елена Федоровна, студентка — 195, 197 Барсук С.П., класний керівник — 327 Барташевич Г.А., студент — 78 Барташевич Г.Л., студент — 108, 113 Барташевич С.Б. — 184, 185 Барташевич Т.П., студент — 98 Басін О.Г., студент — 385 Басіна М.А., студентка — 383 Баскін, викладач — 44 Баско І.Я., студент — 79, 115 Батина Валентина Георгіївна, прибиральниця-розсильна — 644 Бахилова Н.Г., студентка — 205 Бахір (Бахир) Євдокія Іванівна, студентка — 128, 142, 177 Бахмацька М., студентка — 30 Бачурська Марія Георгіївна, студентка — 354 Бачурський (Бачурский) Д.М., комірник — 167, 186 Бачурський Василь Петрович, викладач — 645 Баша Василь Савович, студент — 151, 175 Баша Ольга Микитівна, студентка — 178 Башмак П.І., студент — 351

Башук Ніна Гаврилівна, студентка — 368 Башура Х.В., студент — 77 Бебешко, студент — 27, 35, 51 Бедный Игнат Федорович, студент — 151 Беев Л.А., повар — 370 Бежанова Віра Омелянівна, студентка — 284 Безбатько Анатолій Димитрович, студент — 322 Безбородько В. — 371 Безверха Валентина Гнатівна, студентка — 299 Безверха Ганна Васильовна, студентка — 141, 177 Безверха Лідія Назарівна, студентка — 263, 271, 278, 283, 506 Безверха, студентка — 256, 499 Безверхий А.П., студент — 76, 114 Бездальна Ганна Митрофанівна, студентка — 321 Беззаборний О.Є., студент — 120 Безкровний (Безкровный, Бескровный) Михайло Олексійович, викладач — 128, 157, 172, 182, 184, 186, 476, 477 Безлюдна К.С., студентка — 141, 143, 206 Безлюдний П.С., студент — 62, 73, 78, 98, 114 Безналий Микола Захарович, студент — 284 Безновський Б.І., студент — 120 Безпалий М.З., студент — 80 Безпалова М.Ф., повар — 370 Безсалова, студентка — 47 Безсонов — 214 Безсонов І.К., студент — 27, 44 Безсонов Іван Миколайович, столяр — 646 Безсонов, студент — 550 Безсонова Євдокія Григорівна, студентка — 267 Безсонова Т.М. — 14 Безсусідній П.Г., студент — 52, 77, 98, 108, 115 Безсусідня П.І., студентка — 77, 115 Безуглий Іван Романович, студент — 152 Безуглий П.П., студент — 384 Бейлін Ілля Борисович, студент — 312 Бек Г.Г., студент — 108, 114 Бекетов В.Г., викладач — 43, 94 Белаш О.М., студент — 140 Белая, робітниця — 238 Беленький Я.Я., студент — 82 Белецкая, студентка — 479 Белік (Білик, Белик, Билык) Петро Захарович, викладач — 58, 60, 68, 70, 71, 75, 89, 100, 101, 108, 111, 118, 122, 127, 132, 183, 185, 477, 523 Белікова (Бєлікова, Беликова) Зінаїда (Зинаида) Григоровна (Григорьевна), студентка — 151, 180, 471, 572, 573 Белікова Таіса Тимофійовна, студентка — 153, 169, 179, 238, 249 Беліч (Білич) Марія Володимирівна, студентка — 364, 366


673

Беліченко М.Г., зав. їдальнею — 370 Белковський, студент — 29 Белова Екатерина Яковлевна, студентка — 195, 197, 234 Белогай Николай Филиппович, студент — 147 Белодед, студент — 478 Беломесова Александра Васильевна, студентка — 194, 197, 228, 233, 410 Белухіна Т.І., класний керівник — 327 Белюх Інна Климівна — 648 Бельченко Г.А., студент — 45 Бельченко М., студент — 31 Берднік В.О., студент — 142 Берега Анастасія Григорівна, студентка — 335 Берегова Віра Павлівна (Береговая Вера Павловна), студентка — 180, 196, 208, 510 Бережко (Бережок) Петро Кузьмич, студент — 147, 272 Бережна Валентина Василівна (Бережная Валентина Васильевна), студентка — 150, 310 Бережна Ганна Харлампієвна, студентка — 368 Бережна Марія, няня — 381 Бережна Ольга Олексіївна, студентка — 366 Бережной Алексей Кондратьевич, студент — 147 Березницкий Андрей Анатольович, студент — 147 Березняк Євген Степанович, студент — 15, 384, 523-526, 569, 660, 661 Березняк К.К. — 523-526 Березовська (Березівська) Р.О., ст. лаборант — 68, 76 Березовська Ганна Сергійовна, студентка — 152 Березовська Р.А., викладач — 43 Береславський Микола Олександрович, студент — 321 Беркутова, студентка — 27 Берло (Єпіфанова) Ганна Іванівна, студентка — 311 Берло Віра Никифорівна, студентка — 322 Бесараб (Бессараб) Віра Мефодіївна (Мефодієвна), студентка — 128, 140, 143, 167, 168, 176 Бесараб Н., студент — 33 Беседина Мария Григорьевна, студентка — 147 Беспалий М.В., студент — 278 Бессонов Іван Миколайович, техперсонал — 287 Бессонова Ирина Георгиевна, студентка — 195, 233 Бессонова Ольга Миколаївна, студентка — 365 Бессонова, адмінтехперсонал — 277 Бессонова, студентка — 238 Бетіна Віра Васильовна, студентка — 152 Бєдний Василь Савелійович, конюх — 647

Бєлич Н.М., студент — 137 Бєляєв Дмитро Афанасієвич, студент — 311 Бибербах — 640 Библий Леонтий Ефимович, студент — 150 Библин І.С., студент — 107 Библя Иван Васильович, студент — 151 Бизоненко Григорій Семенович, студент — 316 Бизунов Ісідор Павлович — 648 Бикова Катерина Степанівна, студентка — 307, 320, 334 Билаш (Білаш) Наталия Михайловна, студентка — 195, 233 Биленькин Наум Аврамович, студент — 147 Бичкова Єфросінья, вихователь — 381 Бичкова Олена Миколаївна, препаратор — 645 Бібік Ольга Володимировна, студентка — 141, 176 Біблик І.С.(З.), студент — 77, 114 Бідан І.Е.(Є.), студент — 78, 113 Бідлінграйер, студент — 114 Бідна Єфросинія Мартинівна, студентка — 141, 143, 176 Бідна Марія Іванівна, студентка — 366 Бідна Надія Кіндратівна, студентка — 368, 369 Бідна Ніна Трохимовна, студентка — 152 Бідна, студентка — 34 Бідний В.С., студент — 52, 78, 94, 98, 108, 112, 113 Бідний Гнат Федорович, студент — 272 Бідник А.А., студент — 138 Бідник Галина Онисімовна, студентка — 80, 107, 116, 146 Бідник, студент — 74 Біжанова Ганна Олексіївна, студентка — 82, 136, 145 Біжко Федор Філатович, студент — 311 Бізбіз Л.И., класний керівник — 327 Біла (Белая) Надія Омелянівна (Є.), викладач — 225, 242, 274, 279, 289, 292, 294, 497, 535, 616 Біла В.П., студентка — 47 Біла Марія Лаврентіївна, студентка — 272 Біла Ольга Мусіївна, студентка — 299 Біла П.П., студентка — 206 Білан В.М., студент — 78, 113 Білан В.С., студент — 78, 108, 113 Білан Ганна Оксентіївна, студентка — 311 Білан Єлизавета Андрійовна (Белан Елизавета Андреевна), студентка — 25, 475 Білаш Федор Федорович, студент — 285 Білецький В.В., студент — 27, 44, 51 Білий Іван Володимирович, студент — 80, 116, 138, 147 Білицька (Білецька) Клавдія Сергійовна, студентка — 81, 108, 117, 137, 145 Білич (Біліч) Микола Михайлович, студент — 82, 83, 117, 145


674

Білич Василь Макарович, студент — 248, 249 Білич, студент — 223 Білич, студент — 62, 67 Біличенко В.П., студент — 207 Біло-Білова А.А., студентка — 384 Біловол І., студент — 30 Біловол Іван, студент — 417 Білогуб Олександра Семенівна, студентка — 141, 143, 176 Білодід Ніна Марківна, студентка — 137, 145 Білодід, студент — 49 Білозуб (Белозуб) Тимофій Федорович, двірник, комендант — 63, 95, 123, 133, 175, 186, 377 Білозуб М.Д., прибиральниця — 168 Білоконенко Олександр (А.) Георгієвич, студент — 80, 107, 116, 138, 146 Білопольський К.І., студент — 120 Білоровська Клавдія Олексіївна, студентка — 367 Білостоцька, студентка — 47 Білоцерковець Віра Яківна, студентка — 152 Біляєв В.О., студент — 22 Біляєв Д.С., студент — 384 Бірюкова Марія Павловна, студентка — 151 Біткіна Ніна Михайлівна, студентка — 26 Блехерова Сталіна Семенівна, студентка — 308 Блоха Андр. Оксентієвич.(А.), студент — 80, 138, 146 Блоха Л.М., студент — 207 Блоха М.І., студент — 116 Блошенко Людмила Яківна, студентка — 294, 308 Блошенко М.І.(И.), студент — 129, 130 Блошенко М.М., студент — 139 Блошенко, студент — 206 Блощинська Надія Іванівна, студентка — 348, 349, 364, 366 Бобильова (Бобылева) Ольга Сергієвна, студентка — 180, 510 Бобир Л.(А.)А., студент — 76, 114 Бобирь Іван Олександрович, студент — 268 Бобровна Анастасія Павлівна, кочегар — 647 Бобровна Марія Григорівна, студентка — 287, 288, 303, 305, 309, 587 Бобровник Іван Мартинович, студент — 82, 117, 137, 145 Бобровський (Бобровский) П.П., студент — 222, 224, 235, 245, 254, 432 Бова Надія Савелівна, студентка — 140, 143, 176 Бованенко Г.А., студент — 120 Бовкуненко Галина Федоровна, студентка — 152, 179, 206 Богашов Михаил Степанович, студент — 149 Богданов П.О., студент — 384 Богданов Сергій Вікторович, студент — 295, 299 Богданюк В., студент — 32

Богініч Ф.І., студент — 80 Боговин О., студент — 33 Боговіна Г.А., студентка — 79 Богославська Віра Степанівна, студентка — 248 Богославський І.І., студент — 384 Богуславський І.В., студент — 79, 113 Богуслов І.А., студент — 383 Богусловськая В.Ф., прибиральниця — 371 Бодло Іван, студент — 417 Бодня Варвара Юхимівна, студентка — 365 Бодня Мария Вакуловна, студентка — 149 Бодня Нина Лукинична, студентка — 148 Бодров Ігор Петрович, студент — 256, 270, 271, 277, 283, 499 Божевич, студент — 47 Божко Г.Д., студент — 82, 94, 137 Божко Ганна Івановна, студентка — 152 Божко Григорій Тимофієвич, студент — 206, 269, 368 Божко Д.Т., студент — 120 Божко І.Д., студент — 117 Божко М.А., студент — 144 Божко Ольга Андреевна, студентка — 149 Божко, студент — 62, 67, 74 Бойко А.В. — 8, 17 Бойко Антон, студент — 467 Бойко В.К., студент — 78 Бойко Василь Кирилович, студент — 268 Бойко Віра Василівна, студентка — 316, 324, 333, 353 Бойко Г.Є.(О.), студент — 98, 115 Бойко Григорій Остапович, студент — 77, 80, 114, 138, 146 Бойко І.О., студент — 76, 94, 107, 108, 113 Бойко Ілько Гордієвич, студент — 80, 106, 115, 138, 146, 175 Бойко Катерина Степановна, студентка — 80, 104, 106, 115, 123, 138, 146 Бойко Л.Л., студент — 236 Бойко М.І., студент — 383 Бойко М.І., студент — 81 Бойко М.К., студент — 41, 42, 46 Бойко М.П., студент — 77, 115 Бойко Н.П., студент — 76, 114 Бойко Надія Іванівна, техперсонал — 274, 644 Бойко Наталія Василівна, студентка — 317, 333 Бойко П.О., студент — 107 Бойко П.П., студент — 120 Бойко Тихон Петрович, студент — 368 Бойко, класний керівник — 327 Бойко, студент — 256, 499 Бойко, студент — 27, 28, 49 Бойко, студент — 498 Бойко, студент — 67, 74 Бока Олександра Андріївна, студентка — 152 Болбот Олександра Дмитрівна, студентка — 267


675

Болгар М.О., студент — 207 Болгарина Ніна Василівна, студентка — 365 Болгарська А.А. — 184, 185 Болковская А.А. — 219 Больбат Галина Михайловна, студентка — 161 Больбат Ганна Афанасівна, студентка — 267 Бомко Ганна Архипівна, студентка — 141, 143, 176 Бондар Михайло Єгорович, студент — 141, 316, 333, 353 Бондар Н.П., студент — 120 Бондар Степанида Олексієвна, студентка — 128, 139, 176, 571 Бондаренко — 410 Бондаренко Алла Олександрівна, студентка — 248 Бондаренко В.Д., студент — 79, 114 Бондаренко Галина Никитична, студентка — 195, 198 Бондаренко Е.И. — 186 Бондаренко Е.С., прибиральниця — 68, 76, 95, 104 Бондаренко Ефим Иванович, конюх — 197 Бондаренко Лідія Сергіївна, студентка — 316 Бондаренко Любов Михайлівна, студентка — 284 Бондаренко М.З., студент — 30, 44, 51, 371 Бондаренко М.О., студент — 383 Бондаренко Надежда Артемоновна (Надія Артемівна), студентка — 150, 248 Бондаренко Ніна Іванівна, студентка — 268 Бондаренко Олександра Степанівна, студентка — 285, 322 Бондаренко Поліна Яківна, студентка — 285 Бондаренко Прасковія Василівна, студентка — 139, 177 Бондаренко С.Д., зав. господарством — 40, 41 Бондаренко Степан Андрійович, студент — 80, 98, 107, 112, 116, 138, 146 Бондаренко, студент — 123 Бондаренко, студент — 246 Бондаренко, студент — 27 Бондаренко, студент — 270 Бондаренко, студентка — 218 Бондарчук Нина Петровна, студентка — 195, 197, 234 Бондарь Борис Васильович, студент — 150 Бондарь М.Є., студент — 349 Бондарь О.Ф., студент — 384 Бондарь Ольга Максимовна, студентка — 153 Бондатор Николай Корнеевич, студент — 147 Бонсевіч (Бонсевич) М., студент — 34, 38 Бордин, студент — 277 Бордун Поліна Іванівна, студентка — 308 Бордюг Ваня — 462 Бордюг Олександр Іванович, комендант — 644 Борей М.А., студент — 51 Борець І.Я., студент — 50, 62, 73

Борисевич Мечислав Йосифович, студент — 195, 197, 202 Борисенко Варвара Мусійовна, студентка — 153 Борисенко Галина Яківна, студентка — 335 Борисенко Клава Карповна, студентка — 152 Борисенко Марія Сергіївна, студентка — 81, 98, 107, 117, 137, 145, 478 Борисенко Олексій Йосипович, студент — 311 Борисенко Серафіма Яківна, студентка — 317, 330, 333, 352 Борисов — 240 Борисов (Борісов) Петр Георгиевич, швейцар — 190, 245, 255, 645 Борисова Л.І., студентка — 142 Борисюк Василь Максимович, садівник — 221, 644 Борисюк Зоя Василівна, студентка — 256, 299 Борлова Ліда, студентка — 417 Боров Борис Пантелеймонович, студент — 149 Боровик В.К., студент — 80 Боровик К.П., студент — 206, 296 Боровик Марія Пилипівна, студентка — 129, 141, 143, 155, 167, 168, 176 Боровик Тетяна Іванівна, студентка — 299 Боровік Ніна Лукинішна, студентка — 248 Боровська Лідія Всеволодівна, студентка — 365, 367 Боровський Б.Д., зав. їдальнею — 170, 171, 175 Бородавкина Д.С., студентка — 384 Бородай Андрій Федорович (П.), студент — 81, 98, 107, 117, 123, 137, 145, 478 Бородин (Бородін) Микола Іванович, студент — 294, 297, 299 Бородкін О.І., студент — 45 Боронцова Єлена Андрійовна, студентка — 160 Борт Г.А., студент — 71, 84, 101 Бортник Любов Михайлівна, прибиральниця — 644 Бортніков А.А., студент — 383 Борушенко Емма Йосипівна, студентка — 354 Борщ Марія Андріївна, студентка — 249 Борщевський М.О., студент — 73 Борщевський О.М., студент — 79, 98, 114 Босенко Ніна Яківна, студентка — 249 Босенко Яков Єгорович (Е.), студент — 120, 263, 271, 272, 276, 278, 279, 283, 499 Босенко, студент — 256, 498 Ботвінкіна Марія Василівна, студентка — 368 Ботвінко (Ботвино, Ботвенко) П.В., студент — 47, 62, 67, 72 Ботвінко Марія Макарівна, студентка — 272 Ботура Є.В., студент — 114 Бочарникова, студентка — 232 Бочаров (Бачаров) П.І., викладач — 43, 381 Бочарова, студентка — 28 Бочев Сергій Михайлович, студент — 354, 367


676

Боянович М.П., викладач — 157, 183, 184 Браганцов Валентин Григорьевич — 546, 663, 665 Брагінець Ф.Ф., студент — 120 Бражіненко (Бражиненко, Бражененко) Оксана Іванівна, студентка — 274, 277, 279, 299 Бражникова Маргарита Ананьївна — 219, 616 Бражніков (Бражников) Євгеній Семенович, зав. кафедрою — 127, 135, 156, 164, 172, 182, 186, 491 Бражнікова П.А., повар — 370 Браилко Иван Алексеевич, студент — 149 Браїлко Г., студент — 27, 30 Брайнін (Брайнин) С.Х., викладач — 204, 205 Брегеда Катерина Петровна, студентка — 283 Брегеда, гардеробниця, прибиральниця — 63, 68 Бредихин Лев Николаевич — 462, 466 Бредихін (Бридихін) М.І., студент — 80, 83, 106, 116, 123, 138 Бредихін М., студент — 32 Бредіхін (Бредихін) С.П., студент — 74, 76, 98, 107, 108, 114 Бредіхін Михайло Іванович, студент — 146 Бредіхін О.Г., студент — 34 Бредіхін, студент — 62, 67 Брезкун (Бризкун) Мария Несторовна, студентка — 195, 221, 233 Брейль В.М., студент — 114 Бреус Ольга Іванівна, студентка — 309 Брех-Реут В.Н., студентка — 124 Брехунцов Федор Семенович, студент — 147 Бригида, студент — 49 Брика Ольга Архипівна, студентка — 269 Брикова Варвара Яківна, працівник допоміжного господарства — 644 Британ О.К., студент — 120 Бровко М.Л., студент — 205 Бровко Микола Іванович, студент — 269 Бровкова Ганна Григоровна, студентка — 141, 176 Бровун Ніна Андріївна, студентка — 308 Бродіхина М.К., студентка — 372 Броун, студент — 298 Брусилов Олексій Олексійович, генерал — 542, 662 Брусняк, студент — 27 Брусняк, студент — 49 Брянцева — 210 Брянцева (Бранцева) Наталия Леонтиевна, прибиральниця, комірник — 190, 193, 219, 221, 238, 240, 245, 258, 271, 274, 277, 287, 292, 296, 305, 307, 315, 329, 346, 348, 617, 645 Брянцева Тетяна Сидорівна, опалювач — 645 Брянцева, комендант — 215 Бугаєв С.Я., студент — 141 Бугай Володимир Харитонович, студент — 311

Бугай Г.Е., студент — 47 Бугай Іван Харитонович, лаборант — 100, 108, 119 Бугайов Степан Якимович, студент — 177 Бугрим Лідія Петрівна, студентка — 310 Буденный — 129 Будика Ф.М., студент — 351 Будинська Н.А., студентка — 263 Будко П.П., студент — 384 Будников (Будніков) П.М., студент — 27, 45 Буднік С.І., студент — 27, 44, 51 Будченко Л.С., студент — 48 Будько В., студент — 33 Будько Х., студент — 30 Бузовірова Ольга Никифорівна, студентка — 321 Бузовська Наталія Трохимівна, студентка — 336, 337 Буйновский Афанасий Іванович, студент — 147 Букина Ніна Захарівна, студентка — 152 Букіна Олександра Михайлівна, студентка — 248 Буковцова Катерина, студентка — 417 Булавина (Булавіна) Марія Абрамівна, студентка — 218, 221, 238, 245, 248, 249 Булат Марія Пилипівна, студентка — 248 Булатова Антонина Олексіївна, ст. препаратор — 648 Булатова Ніна Афанасівна, студентка — 248 Булатова, студентка — 59 Булгакова М.Л., студентка — 30, 45 Булгакова М.С., студентка — 372 Булгакова Тетяна Яковлівна, студентка — 368 Бульба І.О, студент — 136 Бульба Іван Юхимович, студент — 82, 99, 117, 145 Бульба, студент — 62 Бунчис (Бупчис) Янкель Гершкович, студент — 139, 166, 176 Бунчук Р.П., студент — 79 Буняковський — 656 Бурас Лев Матвійович, завгосп, садівник — 246, 645 Буренко М.С., студент — 129, 141, 143 Бурий Степан Йосипович, студент — 285, 311 Бурима А.М., студент — 78, 108, 113 Бурима Катерина Іванівна, студентка — 309 Бурима, студент — 62 Бурименко Галина Данилівна, студентка — 364, 365 Буркут О.Г., студент — 79, 113 Бурлай Іван Кирилович, студент — 367 Бурлакова Ніна Степанівна, студентка — 249, 368 Бурлаченко Іван, студент — 416 Бурмака Екатерина Ивановна, студентка — 149


677

Бурсакова Е.Я., студентка — 26 Буртной Артем Степанович, сторож — 646 Буряк В.Г., студент — 27, 44 Бурякова Д.М., студентка — 48, 49, 62, 72 Бурьян Іван Романович, викладач — 308 Бут Ганна Ілінічна, студентка — 152 Бут Ганна Олексіївна, студентка — 365 Бутвін І.С., студент — 383 Бутев Ф.В., студент — 383 Бутенко Иван Федорович, студент — 147 Бутузов — 400 Бухало, зам. наркома — 187 Бухалова Ольга Михайлівна, бухгалтер — 644 Буханцева, студентка — 28 Буць (Буц) Олександра Михайловна, студентка — 151, 231, 246, 256, 263, 264, 267 Буцька Л.С., студентка — 48, 74 Буцькова Р.Д., студентка — 124 Бучакчійська Марія Георгієвна, студентка — 153 Бучацкая Катерина Устимовна, студентка — 148 Быкова Екатерина Петровна, студент — 148 Бычкова Тамара Ильинична, студентка — 148 Бялковський, тренер — 23, 51 В’язовський (Вязовський) Іван Іванович, студент — 317, 330, 333, 353 В’ялих Галина Федорівна, студентка — 368 Вагіна Марія Степанівна, студентка — 368 Вагіс Г.І., студент — 141 Вагіс Д., студент — 33 Вагіс О., студент — 33 Вайнберг Ігор Володимирович (Игорь Владимирович), студент — 152, 179, 479, 577 Вайновський Леонід Леонідович, студент — 138, 146 Вакула Анатолій Юхимович, студент — 368 Вакуленко В.С., студент — 77, 115 Вакуленко Олександра Никифорівна, студентка — 309 Вакуленко Петро Потапович, студент — 310 Вакульчик Е.Ф. — 186 Вакульчик Надежда Николаевна (Надія Миколаївна), студентка — 153, 166, 169, 179, 183, 196, 202, 209 Валентирова, робітниця — 277 Валєтов Ахат Латипович, комендант — 644 Валюх Петро Лук’янович, студент — 142, 177 Валюх Поліна Іванівна, студентка — 308 Вальтер К.А., викладач — 131, 133, 158, 167, 184 Вандишева М.П., студентка — 385 Ванжа Надія Павлівна, студентка — 367 Ванін В.Б., студент — 385 Ванін О.В., викладач — 313, 332, 343 Варавва В., класний керівник — 327 Варавва Віра Яківна, студентка — 284 Варавва Марія Омельянівна, студентка — 284

Вареник Ганна Григорівна, чорнороб — 646 Вареник Ганна Єгорівна, працівник допоміжного господарства — 642 Вареников Павло Іович, керівник художньої самодіяльності — 644 Варламов Дмитро Омельянович, студент — 310 Варнавська (Варнавская) В.М., студентка — 238, 239, 245, 263 Варуша В.О., студентка — 142 Варянник О.Е., студент — 141 Варьєва Ніна Георгієвна (Варьева Нина Георгиевна), студентка — 179, 183, 196, 209 Васецкая (Васецька) Ольга Григорівна, студентка — 218, 222, 238, 249 Васецька Катерина Іванівна, студентка — 309 Васецька Марія Іванівна, студентка — 151 Василевская (Васильєва) В.Г., студентка — 218, 222 Василевская Раиса Андреевна, студентка — 147 Василевська Ванда — 525 Василенко Б.М., студент — 384 Василенко Віра Іванівна, студентка — 354, 417 Василенко Г.І.(И.), студент — 80, 116, 324 Василенко Ганна Федорівна, студентка — 179 Василенко Григорій Йосипович, студент — 335 Василенко Іван Іванович, студент — 299 Василенко Лідія Степанівна, студентка — 299 Василенко Марія Антонівна, студентка — 317, 333, 352 Василенко Марія Михайлівна, студентка — 152 Василенко Микола Михайлович, студент — 22, 26 Василенко Ніна Іванівна, студентка — 284 Василенко Ніна Несторівна, студентка — 335 Василенко О., студент — 30 Василенко Поліна Іванівна, студентка — 269 Василенко, студент — 270 Василенко, студент — 295 Василенко, студент — 51 Васильев Илья Петрович, студент — 149 Васильева (Васільова) М.І., студентка — 31, 45 Васильева В., студентка — 245 Васильєв (Васільєв) Леонід Дмитрович, студент — 317, 324, 333, 350, 352 Васильєва Валентина Григорівна, студентка — 312 Васильєва Валентина Федорівна, студентка — 367 Васильєва Ганна Федорівна, студентка — 299 Васильєва І.С. — 8, 18 Васильєва Марія Ільінішна, студентка — 249 Василькова (Васількова) Марія Сидорівна, викладач — 237, 240, 242, 245, 251, 255, 258, 263, 268, 271, 273, 274, 277, 280, 282, 287, 289,


678

292, 296, 301, 303, 305, 307, 313, 320, 323, 326, 329, 331, 339, 345, 347, 348, 355, 361, 363, 500, 582, 617 Васильковский Степан Гаврилович, студент — 148 Васильковський Петро Данилович, студент — 285, 322 Васильченка Іван Гаврилович, студент — 367 Васильченко Афанасий Петрович, студент — 147 Васильченко Рита Олексіївна, студентка — 368 Васильчук Михайло Оникієвич, студент — 291, 311 Васина Ольга Кіндратівна, студентка — 338, 365 Васіленко А., студент — 32 Васільєва В.Ф., студентка — 238 Васютін І.М., студент — 141 Васьковський Павел Іванович, студент — 128, 139, 177, 183 Ващенко Григорий Тимофеевич, студент — 150 Ващенко Катерина Кузьмівна, студентка — 365 Ващук Мария Федоровна (Марія Федорівна), студентка — 194, 196, 204, 233 Вдавиченко Н.Т., класний керівник — 327 Вдовиченко А.Т., студент — 113 Вдовиченко Гнат Тимофієвич (Игнат Тимофеевич), студент — 21, 25, 475 Вдовиченко Н., студент — 29, 32 Вдовиченко Н.Т., студент — 79, 371 Везбаноль (Погоріло) — 603 Вейцман Р.Л., бухгалтер — 64 Веленгуд П.О., студент — 80 Веленкура А.К., студент — 116 Величко Григорій Іванович, студент — 285 Величко І.С., студент — 154 Величко П.М., студент — 384 Величко Пелагея Павловна, студентка — 152, 179 Величко Уляна Лукінішна, студентка — 334 Величко Я.С., студентка — 386 Величко, студент — 123 Величко, студент — 232, 270 Вельможко (Татаркіна) Варвара Олексіївна — 354 Вельчев Никодим Іванович, студент — 148 Вельчева З.Н., студентка — 238 Вельчева Катерина Миколаївна, студентка — 249 Венівінтова М.І., ст. лаборант — 134 Венцева Н.О. — 9 Венцова Мария Кондратьевна, студентка — 195 Венюнін Левко, студент — 417 Верба Ігор — 640 Верба Наталия Кирилловна, студентка — 149

Вербицька — 361 Вербицька Ірина Георгіївна, студентка — 305, 364 Вербицька М.Т., студентка — 82, 117 Вербный Мартин Людвигович, студент — 147 Вергун Л.Г., студент — 136 Вергун О.Я., студент — 382 Веремій (Веремей, Веремий) Юрій Іванович, викладач — 109, 119, 157, 162, 182, 216, 219, 221, 223, 225, 235, 236, 240, 242, 244, 268, 432 Веремій Георгій Іванович (И.), викладач — 91, 122, 128, 175, 186, 602 Веремьйова Віра Іванівна, студентка — 310 Верескун Валентина Кирилівна, студентка — 316, 333, 348, 349, 353 Верескун Зінаїда Михайлівна, студентка — 366 Вересова А.Н. — 346 Вересова А.С., адмінтехперсонал — 296 Вересова А.Я., адмінтехперсонал — 346 Вересова Антоніна Олександрівна, студентка, лаборант — 136, 169, 172, 173, 253, 255, 258, 263, 268, 271, 274, 277, 287, 292, 301, 303, 305, 307, 320, 324, 326, 329, 347, 363 Верещага Михайло Прокопович, студент — 80, 98, 108, 116, 138, 146 Верещак И.П., викладач — 235, 240, 245 Верещак, завгосп — 253 Вержиковская (Вержиковська) В.П., студентка — 218, 222 Вержиковська — 361 Вержиковська (Вержиківська) Зінаїда Борисівна, секретар — 307, 320, 324, 326, 329, 346, 348, 349, 363 Вержиковський Анатолій Миколайович, студент — 26 Вержиковський В.П. — 14, 479, 481, 602 Вернадський В.І. — 9 Вертипорох Д.Ю., студент — 77 Вертипорох О.Ю., студент — 115 Верховенко Антонина Ивановна, студентка — 195, 197, 218, 221 Верховенко Є.М. — 183, 184, 185 Верховенко Татьяна Григорьевна, студентка — 194, 196, 218, 222 Верховенко, студент — 223 Верщак Ілля Прохорович, швейцар — 644 Ветман (Вертман) І.І., студент — 83, 114 Вечера Ганна Григорівна, студентка — 267 Вечерська (Джигота) Віра В’ячеславна, студентка — 206, 311 Винарчук Антоніна Тарасівна, студентка — 141, 177 Винник Катерина Павлівна, студентка — 334 Винницький Є.В., студент — 385 Виноградов З.С., студент — 209 Виноградова Лидия Ивановна, студентка — 194, 196


679

Виноградова Лидия Петровна, студентка — 195, 197 Виноградова Тетяна Григорівна, студентка — 309 Виноградча Марія Васильовна, студентка — 152 Виноградча Олександра Федорівна, студентка — 322 Винокуров Георгий Іванович, студент — 147 Виродов Анатолій Іванович, студент — 294, 298, 309 Витер Екатерина Сергеевна, студентка — 150 Виткова Лариса Петровна, студентка — 194 Вихристюк Василь Іванович, студент — 179 Вишневецкий Давид Федорович, студент — 147 Вишня Остап, письменник — 470 Вів’юрський А., студент — 30 Вівденко В.В., студент — 77, 115 Вівчарський Петро Якович, студент — 322 Вівюрський І.Я., студент — 120 Вігман М.А., студент — 114 Візенко З.І., працівник допоміжного господарства — 256 Візінков Захарій Іванович, працівник допоміжного господарства — 644 Візінкова Зінаїда Іванівна, працівник допоміжного господарства — 645 Візінкова, студентка — 206 Візір Григорій Іванович, студент — 336, 337 Візір Любов Арсентіївна, студентка — 272 Візіренко Ольга Микитовна, студентка — 154 Візірська М.М., студентка — 207 Вікторов Ф.І., студент — 384 Вікторова К.І., студентка — 50 Вільямс Г.Г., студент — 73, 113 Вільямс Г.П., студент — 78 Вінгертер Б.С., студент — 114 Вінник К.П., студентка — 318 Вінник О.О., студент — 144 Вінніков Карл Трохимович, студент — 152 Вітер В., студент — 33 Вітер І.І., студент — 80 Вітер К.С., студент — 205 Вітер Петро Петрович, студент — 83, 98, 107, 116, 138, 146 Вітко, студент — 29 Вітряк Я., студент — 31 Віхляев (Віхляєв) В.Д., студент — 47, 52, 67, 73 Владкова, бібліотекар — 64 Влаєва, студентка — 48 Власенко Г.І., декан — 68, 84, 89, 101 Власенко Дарья Михайловна, студентка — 143, 176 Власенко Марія Сергіївна, керівник хорового гуртка — 298, 644 Власенко О.М., студент — 140

Власенко, інструктор — 36 Власик, студент — 29 Власова Н., студентка — 31 Вовк Лідія Павлівна, студентка — 299 Вовк М.А., студент — 385 Вовк М.В. — 8, 18 Вовк Микола Іванович, студент — 310 Вовк Н.І., студент — 77, 115 Вовк Петро Михайлович, студент — 151 Вовк С.А., студент — 114 Вовк Яков Ілліч, студент — 151 Вовнянко В.П., студент — 278, 288 Вовнянко Василь Гаврилович, студент — 271, 296, 300, 368 Вовнянко, студент — 287, 294 Вов-Раскінд Г.В., студент — 79 Водолагіна Надія Миколаївна, студентка — 308 Водолазька Алла Василівна, студентка — 316, 352 Водолазька Валентина Панасівна, студентка — 316, 333, 353 Водяний Р.М., студент — 382 Водяницька Софія Петровна, студентка — 152 Возіянова Інеса Савішна, студентка — 299 Вознесенська (Вознесенская) Надія Миколаєвна, студентка — 168, 179, 183 Вознюк Надія Іванівна, студентка — 322 Войко І.В., студент — 73 Войко, студент — 67 Война Катерина Петрівна, студентка — 299 Войновський Л.Л., студент — 80, 116 Войт Ф.Д., студент — 383 Войт Я.Д., студент — 383 Войтаник Микола Григорович, студентка — 153, 155 Войтенко Ала Степанівна, студентка — 299 Войченко М.М., студент — 48 Воленко С.І., студент — 48, 62, 67, 72 Волик Галина Іванівна, студентка — 316, 333, 352 Волик Катерина Іванівна, студентка — 335, 368 Волик Н., студент — 32 Волинець Олена (Е.) Тихонівна, студентка — 123, 124, 128, 167, 177 Волинець С.Т., студент — 155 Волков — 202 Волков А.К., студент — 52, 78, 98, 114 Волков Анатолий Іванович, студент — 195 Волков Володимир Васильович, студент — 354 Волков І.М., студент — 383 Волков Іван Олексієвич, студент — 160 Волкова Ганна Федорівна, студентка — 311 Волкова Марія Петровна, студентка — 160 Волкова Н.Н., студентка — 265 Волковинський, студент — 48


680

Волковський Ілько Пилипович, студент — 80, 116, 138, 146 Волобуєва Євдокія Іванівна, студентка — 233 Володіна (Володина) Олександра Опанасівна (Афанасієвна), студентка — 128, 139, 166, 169, 177 Володько Неонила Ивановна (Неоніла Іванівна), студентка — 196, 208 Володько Параска Юхимівна, студентка — 141, 176 Володько Т.К. — 9 Володькова Катерина Степанівна, студентка — 268 Волох Іван Павлович, студент — 149, 367 Волохова Олена Гаврилівна, студентка — 317, 333, 352 Волошин Я.М., студент — 384 Волошина Олександра Йосипівна, студентка — 238, 268 Волошинов — 410 Волчанова Мария Васильевна, студентка — 195 Вороб’єва Ольга Павлівна, студентка — 300, 303, 307, 330, 335 Воробева, студентка — 327 Воробйов Андрій Якович, бухгалтер — 388, 644 Воробйов О.К., студент — 385 Воробйова Євдокія Платонівна, студентка — 368 Воробйова О.М., студентка — 80, 116 Воробьев Федор Іванович, студент — 147 Вороний (Вороной) Георгій Феодосійович — 656 Вороний Феодосій Якович, директор гімназії — 16, 656, 657 Воронин Василий Трофимович, студент — 151 Воронина Ганна Степанівна, прибиральниця — 645 Вороніва, студент — 99 Воронін В., студент — 29 Воронін І.Г., студент — 28, 45 Воронін Микола Олексійович, студент — 19, 21, 25 Воронін О., студент — 29 Воронін, пом. директора по господарській частині — 40, 54, 370-375 Воронова А.В. — 183 Воронова Ганна (А.) Дмитрівна, студентка — 166, 169, 179, 235, 238, 245, 249, 276 Воронова Мария Гавриловна, швейцар, прибиральниця — 131, 132, 172, 184, 185, 190, 238, 245, 258, 263, 642 Воронова Марія Іванівна, швейцар — 62, 68, 75, 95, 105, 123, 218, 221, 255 Воронцова А.Я., студентка — 207 Воропаєва А.Г., студентка — 117 Воротня Л.Ф., студент — 141, 572

Ворошило Валентина Михайлівна, студентка — 285 Ворошилов К.Е. — 129, 130, 134, 172, 467 Воскобойник Галина (Ганна) Василівна, студентка — 316, 333, 352 Воскресенский Юрий Алексеевич (Воскресенський Юрій Олексійович), викладач — 191, 194, 199, 212, 219, 221, 223, 225, 228, 240, 242, 426, 432, 603 Вострикова Марія Дмитрівна, студентка — 236, 238, 354 Воцка Ефим — 493 Врублевський Р.В., студент — 48 Вязментінов (Вязментинов, Вязмітінов) Віталій Захарович (В.), студент — 82, 117, 137, 367 Вязьмітінова Поліна Іванівна, студентка — 300 Вялик, студент — 287 Вялих Галина Федорівна, студентка — 309 Гавва Валентина Лаврентіївна, студентка — 299 Гавеля Александра Семеновна, студентка — 147 Гавриленко Ганна Андріївна, студентка — 285 Гавриленко Євдокія Арсентіївна, студентка — 300 Гавриленко Надія Андрійовна (Гавриленко Надежда Андреевна), студентка — 151, 180, 196, 209 Гавриленко О.Р., студент — 27, 45 Гавриленко С.Н., студент — 371 Гавриленко Ф.П., студент — 79, 114 Гавриленко, студент — 246 Гавриляк Тетяна Романівна, студентка — 308 Гавриляста Марія Прокопівна, студентка — 129, 140, 166, 169, 178 Гавриш І.М., студент — 384 Гавріленко М., студент — 33 Гаврющенко, моторист — 370 Гагарин А. заст. голови Всесоюзного комітету по справам вищої школи — 446 Гадючко О.К., студент — 78 Гаєвський (Гаевский) Микола (Н.) Маркович, викладач — 225, 235, 240, 242, 245, 264, 268, 434, 616 Газман Віра Степанівна, студентка — 271, 284 Газман Микола Степанович, студент — 338, 349, 363, 365 Гайворонський (Гайворонский) Григорій Корнійович, студент — 287, 288, 294, 297, 298, 303, 307, 309, 588 Гайдук — 270 Гайдук Л.Я., студент — 79 Гайдук Федор Мосійович (Моісеєвич), студент — 263, 271, 272, 277, 283 Гайдук, студент — 256, 499 Гайкін Іван Єлисейович, завгосп — 645


681

Гак Марія Іванівна, працівник ботсаду — 642 Галаган Григорій Павлович — 656 Галаган І.П. — 657 Галаган К.(Е.)В. — 656, 657 Галайда Г.Ф., студент — 384 Галалу Дмитрий Дмитриевич, студент — 151 Галан Ярослав — 602 Галацкая (Галацька) Клавдия Григорьевна, студентка — 195, 233 Галацька К.І., студентка — 31, 45 Галацька К.П., студентка — 372 Галацький В.П., студент — 385 Галбай Любов Степанівна, студентка — 317, 352 Галій Андріян Максимович, студент — 310 Галіна Н.І., студент — 385 Галіновська (Галиновская) Ольга Филипповна (Пилипівна), касир, бухгалтер — 105, 131, 169, 174, 186, 190, 199, 210, 218, 221, 238, 240, 258, 263, 271, 277, 305, 307, 320, 324, 326, 329, 346, 348 Галіновська Аделіна Сигізмундівна, студентка — 317, 327, 330, 352, 367 Галіновський С.С., лаборант — 164, 167, 184, 208 Галіченко М.Я., студент — 207 Галкина Мария Дмитриевна (Галкіна Марія Дмитрівна), викладач — 192, 603 Галушка (Галушко) А.І., студент — 79, 114 Гальперін Г.А., студент — 120 Гальченко Євдокія Леонтієвна, студентка — 284 Гальченко Ніна Іванівна, студентка — 316, 333, 353 Гальчинський Іван Миколайович, викладач — 121, 127, 158, 172, 184, 419, 420, 421, 649 Гамова М.Ю., студентка — 27, 45 Гамова Раїса, студентка — 417 Ганжа Ганна Василівна, студентка — 335 Ганжа К.П., студент — 384 Ганжа Ф.Ф., студент — 80, 116, 138 Ганзуленко Ганна Гнатівна, студентка — 267 Ганзуленко Марія Гнатовна, студентка — 233 Ганзуленко Раїса Сергіївна, студентка — 300 Ганзуля К., студент — 31 Ганзуля М.А., студент — 80, 116 Ганзуля Ф., студент — 78 Ганнібал Євгенія Михайлівна, студентка — 364, 366 Ганнуля К.Г., студент — 115 Ганнуля, студент — 47 Гапаненко А.Г., студент — 114 Гапієнко (Гапиенко) Марія (Мария) Денисівна, студентка — 81, 145, 477 Гапієнко Н.Д., студент — 117 Гапон Іван Кирилович, студент — 365 Гапон Н.А., студент — 205 Гапон Н.Г., студент — 76

Гапонеко Г., студент — 33 Гапоненко Федора, студентка — 417 Гапченко Григорій Степанович, викладач — 643 Гаращенко Т., студент — 32 Гарбенко М.П., студент — 116 Гарбузов, студент — 27 Гардеев Г.И., викладач — 235 Гарелик (Гарелік) Ала Олексіївна, секретар — 119, 128, 131, 159, 172, 174, 575 Гарелік А.Е., керівник гуртка — 83 Гаритько Г., студент — 372 Гаркавенко С.Б., студент — 382 Гаркуша Зінаїда Євтіхівна, студентка — 151, 180, 572 Гаркуша Яків Севастьянович, студент — 367 Гаркушенко Л.С., студент — 80, 107, 116, 138 Гаценко А.С., студент — 384 Гаценко Марія Захарівна, студентка — 367 Гвозділко І.А., студент — 77 Гвозділко І.Д., студент — 62, 67, 74 Гвозділко І.Л., студент — 107 Гедікова Зоя Миколаївна, студентка — 151 Геев Г.К., студент — 84 Гежина Лариса Павлівна, сторож — 644 Гейко Моисей Моисеевич, студент — 148 Геймур Володимир Костянтинович, студент — 151, 180 Гейнріхс Альфрида Яківна, студентка — 178 Гельвер О.Г., студент — 114 Гема Надія, студентка — 417 Гемке Олександр Карлович, студент — 167, 183 Генманенко Е.Ф., студент — 80 Генов — 183 Генова (Щербина) Галина Афанасівна (Опанасівна), студентка — 15, 153, 180, 508-513 Генріх Ф.Я., студент — 140 Георгакіс (Георгакис) Варвара Данилівна, студентка — 238, 245, 254, 256, 258, 263, 499 Георгакіс (Георгакис) Катерина Данилівна, викладач — 128, 131, 477 Георгакіс М.Д., викладач — 89 Георгинова-Псарь Мария Степановна, студентка — 196 Георгієва Катерина Іванівна, студентка — 233 Георгінова Марія Степанівна, студентка — 179 Герасименко А.Е. (Г.Є.), прибиральниця — 131, 168, 172, 184, 185 Герасименко Варвара Афанасіївна, студентка — 309 Герасименко Галина Василівна, студентка — 299 Герасименко Григорій, студент — 416 Герасименко Дмитро Григорович, студент — 354, 367 Герасименко Марта, студентка — 417


682

Герасименко, студент — 49 Герасіменко Т.Є., прибиральниця — 104, 123 Герасімова Лідія Єгоровна, студентка — 139, 177 Герасько Валентина (Валентина) Григорівна, студентка — 316, 366 Геращенко Екатерина Тарасовна, студентка — 266 Гервасьева Ніна Максимівна, студентка — 152 Гердова Зоя Андреевна, студентка — 195, 198 Герегуда Т.В., студент — 324 Герман Б., студент — 30 Герман Лідія Іванівна, студентка — 336, 337 Герман О.С., студент — 371 Герунк Н.В., студент — 363 Герцен Іван Давидович, студент — 26 Герцен О.І. — 126 Гетман И.Є., зав. допоміжним господарством — 216 Гетман Іван Єлісейович, студент — 283 Гетманенко Г.Ф., студент — 128 Гетманенко Євдокія (Е.) Федоровна, студентка — 139, 176, 571 Гетманенко Микола Степанович, студент — 368 Гетманець (Гетманец) Марія Семенівна, студентка — 294, 309 Гетманова А., студентка — 153 Гешев, студент — 29 Гипоть Клавдия Ивановна, студентка — 195, 197 Гиренко (Гіренко, Гіренько) Тетяна Андрієвна, студентка — 80, 116, 138, 146, 645 Гиренко Раиса Ивановна, студентка — 151 Гілянська Дарія Іванівна, студентка — 248, 249 Гіль, студент — 39 Гінзбург Іосіф Михайлович, викладач — 308 Гірняко Микола Якимович, студент — 368 Главчева Марія Павлівна, студентка — 349, 353 Глаголев Вячеслав Петрович, студент — 196 Глаголева Наталия Петровна, студентка — 196 Гладка Віра Яківна, студентка — 335 Гладков Олександр (А.) Васильович, військовий керівник — 63, 66-68, 75, 80, 93, 95, 105, 106, 109, 122, 125, 127, 476, 602 Гладкова Валентина Яківна, студентка — 334 Гладкова Л.В., студентка — 33, 50, 372 Гладкова М.П., студентка — 123, 124, 128, 130 Гладкова, секретар — 75 Глебин (Глебін) Костянтин Олексійович, викладач — 341, 358, 632 Глебов В.Е.(Є.), студент — 77, 115 Глебов М.Я., студент — 79 Глебова Зинаида Платоновна, студентка — 148 Глива М.О., кухарка — 370

Глод, студент — 49 Глудовенко Л. — 388 Глушич Єфросінія Кузьмінічна, студентка — 267 Глушич Клавдия Павловна — 479 Глушич Ліда Федорівна, студентка — 151 Глушич Михайло Андрійович, студент — 154, 155 Глушич Надежда Максимовна, студентка — 195, 197, 200, 202, 222, 234 Глушкіна (Глушкина) Олена (Е.) Романівна, студентка — 238, 245, 256, 258, 263, 499 Глушко Клара Іванівна, студентка — 299 Глушко Мария Макаровна, студентка — 195, 233 Глушко Николай Федорович, студент — 150 Глушко Сергій Якович, студент — 291 Глушко Федор Петрович, студент — 291, 311 Глушковська, студентка — 238 Глущак А.І., студент — 385 Гнатенко Ольга Олексіївна, студентка — 337 Гнипа Надія Тимофіївна, студентка — 335 Гнипоть (Гіпоть) Ніна Іванівна, студентка — 316, 333 Гнідаш Раїса Михайлівна, студентка — 151 Гнідко, студент — 27 Гніп Галина Несторівна, студентка — 367 Гов’яз Іван Савич, студент — 26 Гов’яз Т.С., студент — 22 Говіна Катерина Тимофіївна, студентка — 317, 333, 352 Говяз М.С., студентка — 238, 245 Гоголь М.В. — 12, 346, 665 Гогун — 350 Гогунська Н.А., студентка — 206 Гогунська Раїса Афанасівна, студентка — 317, 330, 352 Гогунський Є.В., студент — 382 Годун Клавдія Василівна, студентка — 366 Годун Мария Павловна, студентка — 195, 197 Годун, студент — 28 Годунов Іван Ісакович, студент — 310 Годунова И.И., студентка — 500 Голгожинська Клавдія Архипівна, студентка — 142, 336, 337 Голева, студентка — 500 Голембіовський, викладач — 328 Голик Вера Федоровна (Голік Віра Федорівна), студентка — 194, 196, 233 Голік М.Г., ст. лаборант — 119, 157 Голобокова Тетяна Костянтинівна, студентка — 278, 288, 300 Голов Аркадій Іванович, студент — 82, 137, 146 Голова О.І., викладач — 156 Голованов М.Ф., студент — 155 Головата (Головатая) Ганна (А.) Корніївна, секретар — 214, 218, 219, 221, 226, 235, 237,


683

240, 245, 255, 258, 261, 263, 271, 274, 277, 287, 292, 296, 303, 305, 320, 324, 326, 329, 345, 346, 348, 349, 360, 361, 363, 583 Головата В.І., викладач — 314, 331, 340, 358, 363 Головата Вікторія Іванівна, студентка — 274, 277, 283 Головатенко Татьяна Сергеевна, студентка — 148 Головатий Андрій, студент — 417 Головатий Микола Тарасович, студент — 310 Головий П.Ю., студент — 98 Головин Іван Ілліч, лаборант — 647 Головіна В., студентка — 32 Головіна К., студентка — 32 Головко Галина Федорівна, студентка — 153, 207 Головко Євдокія Олексіївна, студентка — 354 Головко І.П., студент — 385 Головко Костянтин Костянтинович, студент — 272 Головко Марія Марковна, студентка — 151, 334 Головченко, студент — 28 Голод Фаїна Ісаківна, студентка — 322 Голосная (Голосна) Ольга Харитоновна, студентка — 194, 196, 233 Голосюк М.М., студент — 77 Голосюк Т.М., студент — 115 Голощапова Т.М., студентка — 124 Голояд Галіна Семенівна, студентка — 269 Голуб Василь, студент — 416 Голуб І.Ф., студент — 78, 113 Голуб М.Н., студент — 303, 320 Голуб Марія Яківна, студентка — 334 Голуб Надія Григорівна, студентка — 299 Голуб О.В. — 9 Голуб, студент — 305, 307 Голубова (Голубева) О.Н., студентка — 27, 45 Голубчик Елизавета Моисеевна, студентка — 148 Гольберг Р.Л. — 184, 185 Гольдич (Гольдіг) Шамко Іцкович, студент — 139, 177 Гольдіч (Гольдич) Семен Исакович (І.), студент — 128, 481 Гольдман — 658 Гольдштейн Л., студентка — 27, 476 Гольдштейн Саша, студент — 520 Гольтман Л.Г., викладач — 158 Гольц І.М, студент — 383 Гоман Валентіна Самойловна, студентка — 160 Гоман Елена Григорьевна, студентка — 195, 197 Гончар […]О., студент — 80 Гончар Анатолий Дмитрович, студент — 147 Гончар Г.І., прибиральниця — 104, 132, 133, 185

Гончар Євгенія (Е.) Василівна, викладач — 23, 42, 70, 75, 90, 104, 122, 127, 157, 184, 212, 218, 219, 221, 225, 237, 240, 242, 244, 251, 255, 258, 268, 271, 273, 274, 277, 281, 282, 287, 289, 292, 296, 301, 303, 305, 307, 313, 323, 329, 332, 341, 347, 348, 357, 363, 380, 432, 463, 464, 468, 492, 497, 500, 518, 575, 640 Гончар Надія Овсієвна, студентка — 116, 138, 146 Гончар П.О., студент — 78 Гончар Ф.Ф. — 375 Гончар, опалювач — 64 Гончар, прибиральниця — 68 Гончаренко А.А., студент — 50, 371 Гончаренко Іван Матвійович, лаборант — 647 Гончаренко Іван Якимович, лаборант — 647 Гончаренко Любов Григорівна, студентка — 317, 333, 352 Гончаренко М.А., студент — 114 Гончаренко М.Г., студент — 76 Гончаренко Марія Макарівна, студентка — 82, 117, 137, 146, 382 Гончаров Виктор Филиппович, студент — 150 Гончарова, викладач — 463, 516 Гопка Катерина Миколаївна, студентка — 152 Гопка Олексій Миколайович, студент — 310 Горбань Віра Пилипівна, студентка — 248, 249 Горбань Ганна Корніївна, студентка — 363, 365 Горбань І.С., студент — 120 Горбань Катерина Іванівна, студентка — 308 Горбань Клавдія Лук’яновна, студентка — 160 Горбань Татьяна Григорьевна, студентка — 149 Горбатенко Н.Ф., студент — 383 Горбатов, прокурор — 655, 656 Горбатова С.П., студентка — 351 Горбач Марина Андріївна, студентка — 284 Горбачев Н., полковник юстиції — 489 Горбенко — 514 Горбенко Іван Павлович, студент — 284 Горбенко Марія Федорівна, студентка — 153 Горбенко Юрій (Юрий) Павлович, зав. кафедрою педагогіки — 229, 232, 236, 242, 243, 251, 254, 255, 263, 268, 271, 277, 280, 282, 287, 289, 293, 301, 303, 305, 313, 318, 441, 500, 617 Горбуля Олександра Трохимівна, студентка — 267 Горбунов В.К., студент — 48 Горбунов Г.С., студент — 78, 108 Горбунов П.С., студент — 113 Горбушіна Тамара Олександрівна, студентка — 284 Гордеев (Гордєєв) Я.І., студент — 71, 84 Гордеев, лаборант — 232 Гордейцева Валентина Алексеевна, студентка — 150


684

Горденко, викладач — 535 Гордєвська Марія Афанасівна, студентка — 367 Гордзієвич Г.О., студент — 107, 108 Гордзієвич Ю.Ю., студент — 77, 115 Гордиенко Василий Семенович, студент — 147 Гордієнко Василь Прокопович, студент — 269 Гордієнко Ольга Олексіївна, студентка — 352 Гордієнко Федір Петрович, студент — 128, 139, 155, 166, 177 Горелік Алла Станіславівна, студентка — 316, 352 Горелкина Зоя Феодосиевна, студентка — 195, 198, 204 Горідько Г., студент — 32 Горілик К.П., студент — 206 Горілик Марія Петрівна, студентка — 299 Горіславець І.Є., студент — 384 Горкушенко Лідія Семенівна, студентка — 146 Горлач Д.С., студент — 121 Горлевська Неоніла Іванівна, студентка — 153, 155 Горобець Іван Єлисейович, студент — 311 Горобець М., студент — 30 Горобець Микола Федорович, студент — 312 Горовий (Горовой) Петро Юхимович (Е.), студент — 80, 107, 116, 125, 138, 146 Горовий В.О., студент — 67, 74, 76, 99, 114 Городків, студент — 27 Горпініч Олександра Олександрівна, студентка — 249 Горская Софья Наумовна, студентка — 148 Горякин Тимофей Тимофеевич — 147 Горький Максим — 181, 479, 544, 663 Готвянський Григорій Лук’янович, студент — 322 Гофман В.Н., студент — 47 Гоцуц М.П., студент — 338 Гоцуц Михайло Іванович, студент — 364, 366 Гоцуц Н.І., студент — 40, 78, 94, 113 Гоцуц П.І., студент — 73 Грабовська Антоніна Антоновна, студентка — 26 Грабусинська, студентка — 50 Гранкина Елена Алексеевна, студентка — 195, 197 Гранкін Олександр Миколайович, студент — 311 Грановская Валентина Игнатьевна, студентка — 468 Грановская Лена, студентка — 490 Грановська В.І., викладач — 92 Гребенець (Грібенець) К.І., студент — 80, 107, 112, 116, 138 Гребенюк, студент — 27 Гребешков (Гребішков) М.Н., студент — 30, 44

Гребінець Дмитро Олександрович, викладач — 38, 43, 56 Гребців, студент — 29 Грек Олександр Денисович, студент — 322 Гренина (Грепіна) Антонина Петровна, прибиральниця — 193, 646 Гречана Мария Ивановна, студентка — 148 Гречана, студентка — 47 Гречихіна Любов Михайлівна, студентка — 310 Гречка (Гречко) Зоя Антонівна, студентка — 316, 333, 353 Гречка (Гречко) Раїса Антонівна, студентка — 316, 324, 333, 346, 348, 349, 353 Гречка К.М., студент — 384 Гречка О.В., студент — 120 Гречко Віра Василівна, студентка — 366 Гречухова О.В., студентка — 31, 46 Грибач Ганна Григорівна, студентка — 365 Грибоєдов — 429 Григоренко — 240 Григоренко Дар’я Іванівна, прибиральниця — 646 Григоренко С.Р., сторож — 371 Григоренко Тетяна Андріївна, студентка — 308 Григорьева Р.В., студентка — 140 Григорьєва Ганна Євтіхіївна, студентка — 272 Григорьєва К.Л., студентка — 363 Григорьєва О.Д., студентка — 71 Григорьєва Раіса Василівна, студентка — 178 Гридіна Марія Анатолівна, студентка — 327, 334 Гризодубова Валентина, Герой Радянського Союзу — 494, 495 Гримак К., студент — 32 Гринберг Люся, студентка — 510 Гриней Дмитро Радионович, студент — 161 Гринь (Грінь) Петро Юхимович, студент — 288, 294, 297, 298, 303, 307, 309 Гринь А.І., студент — 77, 115 Гринь Александр Яковлевич, студент — 149 Гринь Александра Яковлевна (Олександра Яківна), студентка — 196, 209 Гринь О., студент — 246 Гринько (Грінько) Олександра Стефанівна, студентка — 316, 333, 352 Грисенко Марія Григорівна, студентка — 321 Грицаенко Антонина Павловна, студентка — 150 Грицаєнко В.Г., студент — 120 Грицаєнко В.І., студент — 72, 94, 108, 114 Грицаєнко Г.Р., студент — 48, 62, 67 Грицаєнко Т.М., студент — 77 Грицаєнко, студент — 115 Грицай Наталка Дмитрівна, студентка — 153 Грицай Ольга Максимовна, студентка — 149 Гриценко Ганна Андріївна, студентка — 367


685

Грицина К.М., студентка — 77 Грицькевич Зіна, студентка — 416 Гришечко Григорій Назарович, студент — 335 Гришин, студент — 27 Гришко Валентина Петрівна, студентка — 142, 178 Гришко Є.Г., студент — 140 Гришун Катерина Андріївна, студентка — 336, 337 Грищаєнко В.І., студент — 98 Грищенко В.І., студент — 78 Грищенко Лідія Трохимівна, студентка — 366 Грищенко Марія Григорівна, студентка — 311 Грібінец, викладач — 24 Грігорьєва О.О., студентка — 84 Грілько К.Ф., студент — 371 Грімзель — 37 Грінченко Б. — 602 Грінь Ольга Іванівна, студентка — 248 Грінько (Гринько) Е.В., студент — 78, 640 Грінько К.Ф., студент — 47, 74 Грінько С.В., студент — 114 Грішило Клавдія Юхимівна, студентка — 266 Гроздовская Александра Афанасьевна, студентка — 150 Громова Ул’яна — 258 Груба Мария Ефимовна, студентка — 195 Грузіна В., студентка — 32 Грушевський М.С. — 8, 17, 640 Губа Катерина, студентка — 417 Губа М.А., студент — 81 Губа, студент — 39 Губанов — 410 Губанова Варвара Олексіївна, акомпаніатор — 642 Губанова Ніна Дмитрівна, студентка — 322 Губар (Губарь) Віра Сергіївна, студентка — 317, 324, 327, 330, 333, 352 Губар В.І., студент — 77, 115 Губар Ганна Г., працівник допоміжного господарства — 642 Губарь Іван Гаврилович, студент — 299 Губарь Лідія Миколаївна, студентка — 334 Губенко Микита Борисович, студент — 80, 106, 138, 146 Губенко О.Ю., студент — 71, 84 Губрієнко Марія Михайлівна, студентка — 309 Губрієнко Надія Павлівна, студентка — 233 Губський К.О., студент — 120 Гудим Уляна Семенівна, студентка — 316, 333, 352 Гудимович Федор Мефодієвич, викладач — 87, 100, 108, 109, 118, 121, 127, 157, 172, 174, 182, 185, 481, 487, 492 Гудошнік Г.С., студент — 351 Гудько, студент — 29 Гужвій О.М., студент — 71, 84 Гузь Валентина Савелівна, студентка — 366

Гузь Марія Василівна, студентка — 364, 365 Гузь Ольга Данилівна, студентка — 335 Гуйвик, студент — 28 Гук Любов Іллінічна, студентка — 309 Гула Любов Федотівна, студентка — 179, 307 Гулай Марія Іванівна, студентка — 240 Гулая (Гула) Мария Ивановна, студентка — 195, 218, 221, 233 Гуленко І.С., заступник НКО УРСР — 226, 288, 293, 318, 409, 412 Гулинов Н.И. — 219 Гулій Катерина (Є.) Данилівна, студентка — 303, 327, 335 Гуліков И.М., лаборант — 214 Гулінов Іван Миколайович, лаборант — 648 Гулованский Михаил Артемович, студент — 151 Гумілова Лариса Степанівна, опалювач — 646 Гундарева Надія Антонівна, студентка — 160 Гупало Валентина Миколаївна, студентка — 299, 305 Гупало Лариса Олександрівна, студентка — 316, 333, 353 Гура М.С., студент — 144 Гуреєва (Гурєєва) Людмила Георгіївна, студентка — 364, 366 Гуржі Олександра Іллінічна, студентка — 316, 330, 333, 352 Гурова Віра Тимофіївна, студентка — 368 Гуртес Юзефа Іванівна, секретар — 642 Гусак Іван, студент — 417 Гусев — 298 Гусинская С.А. — 398 Гуска Зоя Антонівна, студентка — 335 Гускин Петр Николаевич, студент — 149, 269 Гутман І.М., викладач — 75 Гутнев А.К., студент — 245, 256 Гутнев А.П., студент — 499 Гутнев Аркадий Сергеевич, студент — 15, 235, 239, 534-538 Гутнев Олексій Митрофанович, рибак — 259, 268, 646 Гутнев, студент — 542 Гуц Катерина Михайлівна, студентка — 316, 333, 352 Гушилова Прасков’я Григорівна, прибиральниця — 642 Д’ядченко Зінаїда Арсентіївна, прибиральниця — 646 Д’яківський К.М., студент — 383 Д’яченко (Дяченко) Віра Миронівна, студентка — 79, 113, 140, 178 Д’яченко Федосія Корнійовна, студентка — 26 Д’яченко Ю.А., студент — 384 Дабіжу (Дабіжа) А.А., викладач — 185, 575 Давиденко А.А., студент — 362, 363 Давиденко А.Т., студентка — 238, 245 Давиденко Н.І., студент — 206, 207


686

Давиденко Петро Архипович, студент — 367 Давиденко, студент — 500 Дайнович В.К., студент — 120 Дакова Мария Степановна (Марія Степанівна), студентка — 195, 197, 204, 268 Даліновська, класний керівник — 327 Даниленко (Даніленко) Зоя Степанівна, студентка — 81, 108, 117, 137, 145 Даниленко Анна Никитовна (Ганна Микитівна), студентка — 149, 272 Даниленко Зинаида Платоновна, студентка — 148 Даниленко Федір Митрофанович, студент — 22, 26 Даніловська Юлія Іванівна — 648 Данільченко А.З., студент — 78, 115 Данільченко М.А., студент — 48, 73 Данкін П.П., студент — 71 Дановская (Дановська) Елена Никифоровна, студентка — 148, 206 Дахновская — 240 Дахновская (Дахновська) Людмила Яківна, секретар — 183, 184, 185, 603 Даценко Агафія Никифорівна, студентка — 309 Даценко Лідія Марківна, студентка — 335 Дачок, студент — 477 Дашко, студент — 47 Двірський, студент — 27 Дворніченко Галина Максимівна, студентка — 368 Девятисильный Иван Трофимович, студент — 150 Дегеременджи Георгий Іванович, студент — 148 Дегтеренко (Дегтяренко) А.(Г.)П., секретар студсправ, лаборант — 62, 63, 95, 100, 105, 109, 119, 130, 131, 158, 159, 169, 172, 174, 183, 184 Дедович Петр Костянтинович, студент — 161 Дейнега Н.И., буфетчиця — 371 Дем’яненко Іван, студент — 416 Дем’яненко К.О., студент — 77, 115 Дем’янова Марія Василівна, студентка — 644 Дем’яносова Ірина Євгенівна, студентка — 368 Дементієв І.П., студент — 79, 99, 114 Дементієнко (Дементиенко) Михаил Дмитриевич, директор інституту — 13, 19, 21-24, 34-44, 50-52, 54, 55, 56, 414-416, 419-422, 424, 472, 484, 486, 490 Дементієнко Г.І., викладач — 281, 289, 313, 332, 595 Демиденко [В.К.], ректор — 14 Демін Тихон Юхимович, комірник — 646 Демко Наталя Анатоліївна, студентка — 520, 521, 522 Демочко Лідія Григорівна, студентка — 309

Демська Є.С., студентка — 115 Демська М.С., студентка — 77 Демченко Василь Дмитрович, студент — 140, 178 Демченко Григорий Андріянович, студент — 148 Демченко Є.К., студент — 205 Демченко Коля (М.) Н.(М.), студент — 81, 117, 137, 478 Демченко О.П., студент — 385 Демченко, студент — 29 Демченко, студент — 462 Денежай Любов Олександрівна, студентка — 334 Денисенко Віра Кіндратівна, студентка — 268 Денисенко О.Л., студент — 206 Денисенко П.Я., студент — 385 Денисов Є.С., краєзнавець — 8, 18, 602 Дергаль І.К., студент — 52, 74, 77, 94, 112, 115 Дерев’янко — 274 Дерев’янко Іван Федорович, студент — 308 Дерев’янко П.О., студент — 27, 45 Дерев’янко Ф., студент — 303, 307 Деревянко (Дерев’янка) Катерина Василівна, студентка — 141, 177 Деревянко (Дерев’янко) Надія Іванівна, студентка — 258, 271, 278, 284 Деревянко Яков Павлович, студент — 468, 472, 473 Деревянкова Евдокия Тимофеевна, студентка — 150 Деремова Ніна Павлівна, студентка — 368 Деренівська (Дереновська) Ольга Іванівна, лаборант — 253, 268, 271, 274 Дерибасов Георгій Якович, студент — 312 Деримов Костянтин Архипович, студент — 368 Дерипасько В.А., студент — 383 Деркач Лідія Яківна, студентка — 303, 324, 335 Деркач М.Ю.(Є.), студент — 80, 106, 116 Деркач О.Ф., студент — 206 Деркач, студент — 320 Деркач, студентка — 294 Деркачева Марія Семенівна, студентка — 249 Дерленко Ф., студент — 31 Дерленков, студент — 39 Дерман Ірина Петрівна — 8, 9, 18, 527-533, 659, 660 Дехтяренко П.С., студент — 384 Джамбаз Прасков’я Іванівна, студентка — 367 Джантемірова Е.Л., студентка — 206 Джежела І.Н., студент — 351 Джена Ганна Георгіївна, студентка — 309 Дженжери А.М., студентка — 124 Дженков Геннадій Семенович, студент — 308 Дженкова Валентіна Семенівна, студентка — 248


687

Дженкова Надежда Степановна, студентка — 195, 197, 201 Джепка К.Г., студент — 206 Джеренова Вікторія Василівна, студентка — 284 Джужа Ганна Леонтієвна, студентка — 152 Джухаль П.П., студент — 106, 116, 123 Дзержинський — 39, 128, 134 Дзюба А.С., студент — 120 Дзюба Ніна Максимівна, студентка — 140, 178 Диброва Владимир Денисович, студент — 150 Дик (Дік) М.П., студент — 94, 114 Дикий Александр Карпович, студент — 150 Димитров — 664 Димитров Василий Степанович, викладач — 492, 497 Димитров Віктор Іванович, студент — 268 Димитров, комендант — 230, 240 Димова (Дымова) С.А., прибиральниця — 95, 100, 123, 131, 168, 172, 185 Диморецкая Марфа Прокоповна, студентка — 148 Дирксен Лідія Мартинівна, студентка — 178 Дирксен М.М., студент — 140 Дитюк, заступник Наркома — 35, 36 Діброва Володимир Денисович, студент — 310 Діброва Марія Іванівна, студентка — 82, 136, 146 Діброва П.В., студентка — 48 Діброва Тетяна Іванівна, студентка — 364, 366 Діброва, студентка — 206 Дігтяр І.Й., студент — 113 Дігтяр Марія Самсонівна, студентка — 336, 337 Діденко (Диденко) В.Т., студент — 76, 114 Діденко Григорій Лаврентієвич, студент — 153 Діденко Євдокія Андрійовна, студентка — 151 Діденко Ліда Терентієвна, студентка — 151 Діденко М.Я., студент — 79, 114 Дік П.П., студент — 98, 108 Дімітренко Л.В., студент — 114 Дімітров К. — 109 Діхтяр Ганна Фоківна, студентка — 366 Діхтяр Й.О., студент — 78 Дмитерко (Дмитерка) Оксана Михайлівна, студентка — 141, 143, 176 Дмитренко (Дмітренко) Л.В., студентка — 76, 98, 104, 108 Дмитренко Варвара Сергіївна, студентка — 308 Дмитренко Катерина Володимирівна, студентка — 299 Дмитренко Л.Г., студент — 141, 207 Дмитренко Надія Михайлівна, студентка — 285 Дмитриева, студентка — 478 Дмитрієва М.Є., студентка — 324

Дмитрієва Матрона Василівна, студентка — 334 Дмитров (Дмітров) Василь Степанович, зав. кафедрою фізики — 37, 38, 42, 60, 70, 91, 111, 122, 130, 157, 174, 182, 575 Дмитрова Лідія Дмитрівна, студентка — 179 Дмітренко Н. — 264 Дмітрієва (Дмитрієва) Віра Михайлівна, студентка — 81, 98, 107, 112, 117, 137, 145 Дмітрієва, студентка — 307 Добиус А.А. — 175 Добича Ганна Іванівна, працівник ботсаду — 647 Добіжа А.А., викладач — 158 Добриця Ф., студент — 32 Добров П.В., студент — 140 Добровольська, класний керівник — 327 Доброскок Явдоха Васильовна, студентка — 160 Добряк Ганна Хамівна, студентка — 366 Довбиш І.С., студент — 120, 140 Довбня Григорій Іванович, студент — 160 Довбня І.М., лаборант — 104 Довбня Лідія Митрофанівна, студентка — 299 Довбня Олена Іванівна, студентка — 299 Довбня Уляна Митрофановна, студентка — 311 Довга Марфа Григоровна, студентка — 141, 176 Довга Раїса Григорівна, студентка — 349, 352 Довгаль К.І., студент — 364 Довгаль Н.Т., студент — 140 Довгаль Олександра Прокопівна, студентка — 152, 167, 179, 233 Довгаль, студент — 500 Довгань (Довгонь) Наталя Петрівна, студентка — 317, 333, 351, 352 Довгань Иван Кирилович, студент — 150 Довженко Мая Миколаївна, студентка — 268 Довженко О.П. — 468, 602 Довман Семен Якович, студент — 312 Долбня Микола Васильович, студент — 299 Долбня, студент — 295 Долганов А.П., студент — 59, 78, 107, 108, 114 Долгих (Долгіх) Раїса Григорівна, студентка — 316, 327, 333 Долгих С.Г., студент — 324 Долгова Надія Федоровна, студентка — 81, 117, 123, 137, 145, 477 Долгошеева Галина Олександрівна, студентка — 299 Долденко Ольга Никитовна, студентка — 195, 218, 221, 233 Долич Нина Николаевна (Доліч Ніна Миколаївна), студентка — 195, 249 Доля (Злиденна) Мария Семеновна, студентка — 81, 98, 117, 137, 478 Доля Михаил — 665


688

Доля О., студент — 34 Доля Ольга Купріянівна, студентка — 366 Доля, студент — 47 Домненко Н.С., завуч — 345, 362 Домчинська В.П., студентка — 136 Домшинська Віра Петрівна, студентка — 82, 99, 117, 146 Донорський, студент — 47 Донська Л.Т., студентка — 263 Донська Лідія Павлівна, студентка — 284 Донський Володимир Валентинович, студент — 317 Донцов Г.В. — 657 Донцова Євдокія Петрівна, студентка — 218, 221, 249 Донцова, лаборант — 232, 237 Дончева В.П., класний керівник — 327 Дордієнко Надія Іванівна, студентка — 337 Дорогань Марія Дмитрівна, студентка — 153 Дорогокуплю Людмила Марківна, студентка — 333, 352 Дорогокупля Й.О., студент — 383 Дорофеев (Дорофєєв) Г.В., конюх — 241 Дорофеева Антоніна Іванівна, студентка — 256, 271, 278, 284, 499 Дорофеева, представник комітету ЛКСМУ — 261 Дорофеєв Георгій Васильович — 617 Дорофієва (Дорофеева) Варвара Терентіївна, студентка — 141, 177, 572 Дорофієва (Дорофіева) Т.М., студентка — 30, 44, 51 Дорохіна Лідія Микитівна, студентка — 322 Дорохова Надія Тихонівна, студентка — 269 Дорош Євдокія Михайлівна, студентка — 269 Дорошенко Віра Степанівна, студентка — 317, 330, 333, 352 Дорошенко Єфросинія Прокопівна, студентка — 299 Дорошенко П.С., студент — 385 Досаєва Ольга Василівна, студентка — 317, 352 Доценко А.С., студент — 500 Доценко Андрій Євстигнеєвич, студент — 322 Доценко Марія Яківна, студентка — 153 Доценко Олександра Михайлівна, студентка — 317 Дощенко Лідія Онисимівна, студентка — 143, 311 Дощенко М.О., студент — 140 Драбинка Ганна, студентка — 417 Драган М.С., студент — 206 Драган Софія Митрофанівна, студентка — 238, 249 Драганов Павло Петрович, студент — 278, 283 Драева Екатерина Афанасьевна, студентка — 194, 197 Драна Н.А., студентка — 116, 138

Дрган Євдокія Минівна, прибиральниця — 643 Древ’янко К.В., студент — 129 Дремлюга Т.М., співробітник інституту — 105 Дрижак (Дріжак) Іван Пилипович (И.Ф.), студент — 130, 140, 169, 178 Дробецьких Зінаїда Григорівна, прибиральниця — 642 Дробітько, студент — 47 Дробна Варвара Вікторівна, студентка — 81, 117, 137, 145 Дробная Вера, студентка — 478 Дробот І.С., студент — 71, 84, 85 Дроган Є.М., прибиральниця — 315 Дроганов (Драганов) П.П., студент — 256, 498, 499 Дроздов С.С., студент — 384 Дроздова Параска Петрівна, студентка — 152 Дромашко Захар Захарович, студент — 147 Друговейко, студент — 27 Дружиніна С.С., студентка — 142 Дубинина Анастасия Семеновна, чорнороб — 198, 218, 642 Дубицька Марія Яківна, студентка — 139, 166, 169, 176 Дубицький М.Я., студент — 128 Дубін Г.Є., студент — 385 Дубініна А.С., працівник допоміжного господарства — 214, 221 Дубницкая Ольга Федоровна, студентка — 149 Дубовик В.Н., студент — 236 Дубовик Марія Федорівна, студентка — 267 Дубовик Т.К., студент — 206 Дубовик Тетяна Лукінічна, студентка — 80, 312 Дубовос Наталка, студентка — 417 Дубовська М.Д., секретар — 63 Дубовчук Вера Григорьевна, студентка — 195, 197 Дубченко О.Г., студент — 384 Дубченко Олена (Е., Є.) Василівна, студентка — 124, 128, 167, 168, 177 Дубяга Ніна, студентка — 417 Дубяга, препаратор — 133 Дудка Валентина Прохорівна, студентка — 365 Дудник Галина Миколаевна, студентка — 80, 116, 146 Дудник Иван Яковлевич, студент — 150 Дудник Федосья Федоровна — 495 Дуднік А.Н., студент — 138 Дудніченко (Дудниченко) Савелій Семенович, студент — 153, 166, 180, 183 Дузь Ніна Степанівна, студентка — 271, 274, 278, 287, 299 Дузь П.В., студент — 120 Дук Ольга Михайловна, студентка — 80, 116, 138, 146 Дука Иван Филиппович, студент — 147


689

Дука М.А., студент — 74, 76, 98, 107, 112, 113 Дуленко Василь Дмитрович, студент — 366 Дулінова Ганна Петрівна, студентка — 309 Дулінова Поліна Федоровна, студентка — 152 Дулова — 240 Дулова (Козельська) Марія Петрівна, лаборант — 253, 263, 268, 271, 295, 647 Дулова Марія Кирилівна (Мария Кирилловна), студентка, лаборант — 81, 98, 107, 117, 137, 145, 214, 218, 219, 221, 237, 245, 253, 255, 258, 268, 271, 274, 277, 305, 478, 659 Дурнева (Дурнєва) Євгенія Ємел’янівна (Омельянівна), студентка — 258, 283 Дурнева І.О., студентка — 278 Дурново Ив. — 656, 657 Дуроков Костянтин Костянтинович, студент — 269 Духова А.Н., студентка — 206 Духопел Іван Кузьмич, студент — 294, 295, 298, 308, 498 Духопел Микола (Николай) Трохимович, студент — 308, 498 Дучева Е., бібліотекар — 64, 253 Дучева Євдокія Кіндратіївна, гардеробниця — 642 Дюбко, студент — 27 Дюдюн Дмитро Несторович, студент — 322 Дюмин (Дюмін) — 174, 211, 213, 438, 454, 456, 458, 505, 507, 515, 536, 537, 545, 664 Дядик Ніна Яківна, студентка — 299 Дядина В.П., студентка — 104 Дядык Я.Н., викладач — 235, 240 Дякіна Валентіна Петрівна, студентка — 317 Дятченко Григорій Лук’янович, студент — 294, 309 Дяченко Василь Григорович, студент — 151, 166, 180 Дяченко Є.А., студент — 205 Дяченко К.М., студент — 77, 115, 177 Дяченко Любов Григорівна, студентка — 123, 128, 139, 166, 168 Дяченко М.М., студент — 78 Дяченко, студент — 206 Дяченко-Півак, студент — 47 Дьомічева Нінель Іванівна, студентка — 366 Дьяченко В.Г., студент — 497 Дьяченко Екатерина Антоновна, студентка — 148 Дьяченко О.Д., студент — 206 Дьячкова Галина Ивановна, студентка — 195, 197, 221 Евминенко (Євмененко, Евмененко) Роман Кіндратович, викладач — 191, 193, 202, 212, 219, 225, 240, 243, 603 Евтихиев Г.М., студент — 235, 245 Едельштейн А.А. (Ганна Олександрівна), студентка — 22, 26 Едігер Олена (Е.) Петрівна, викладач — 93, 123

Ейвин (Ейвін) А.Д., викладач — 157, 174, 182-184, 186 Ейсфельд О.О., студент — 114 Екзархова Е.(Л.) Єлізавета Дмитрівна, студентка — 82, 117, 137, 146 Екзархова, зав. читальнею — 64 Елагин Афанасий Иванович, сторож — 193 Ємець Марія Іванівна (Емец Мария), студентка — 180, 209, 510, 513 Енгель (Энгель), студент — 654, 655, 663 Енгельс (Энгельс) — 94, 133, 172, 446, 452, 545, 628, 629, 632 Епп І.І., студент — 114 Еременко Семен Антонович, студент — 149 Еременко, студент — 298 Еремина Ольга Алексеевна, студентка — 194, 200 Ермаков Николай Васильович, студент — 150 Ермолаш, студент — 478 Естерле Є.Ф., студент — 114 Етімез В.І., викладач — 43 Ефімова Ганна Іванівна, викладач — 643 Ефременко (Єфременко) Т.І., викладач — 43, 60 Євдокимов Тимофій Ілліч, рибак — 642 Євдокимова Е., студентка — 73 Євдокимова Ольга Олександровна, студентка — 160 Євка Н.М., студент — 78, 114 Євпак (Евпак) Микола Володимирович, студент — 151, 180, 183 Євсеев (Євсєєв) Петр Петрович, студент — 161, 285, 311 Євсеєв І.Г., викладач — 91, 328 Євсеєва Зоя, студентка — 417 Євсюков Павло Х., сторож — 642 Євтіхієв Григорій Матвійович, студент — 249 Євтушенко В.Д., студент — 79, 114 Євтушенко Василь Олексійович, студент — 311 Євтушенко М.Л., студентка — 124 Єгоров А.М., студент — 82, 136 Єгоров Володимир Петрович, працівник допоміжного господарства — 642 Єгорова Ірадіада Георгієвна студентка — 128, 140, 144, 164, 168, 169, 178, 574 Єгорова К.М. — 328 Єжакова О.К., студентка — 71, 84 Єйдинов М.А. — 184, 185 Єлагін Ф.Я., студент — 136 Єлагіна Анастасія Іванівна, сторож — 646 Єлагіна В.Є., студентка — 136 Єльмали Марія Ісаківна, опалювач — 642 Ємаков Олександр Михайлович, студент — 311 Ємакова А.М., студентка — 233 Ємець М.І., класний керівник — 327 Єна (Ена) Віра Федорівна, студентка — 238, 245, 263, 268


690

Єна Поліна Федорівна, студентка — 249 Єненко Галина Васильовна, студентка — 153 Єпишов (Єпишев, Єпішев, Єпішов) В.В., викладач — 313, 323, 330, 332, 341, 345, 349, 358, 363, 504 Єременко Ганна Кирилівна, студентка — 292, 294, 305, 307, 309 Єременко Є.Н., студентка — 124 Єременко, студент — 49 Єрещенко Марія Григорівна, студентка — 368 Єрмакова В.Я., студентка — 385 Єрмілов (Ермілов, Ермилов) Йосип (Иосиф) Петрович, директор інституту — 13, 220, 222-226, 406, 408-410, 432, 433, 497, 535, 660 Єрмілова Г.Й.(І.), студентка — 80, 116, 138 Єрмілова Марія Лукінічна, студентка — 136, 648 Єрмінов Ігор Михайлович, студент — 367 Єрмоленко Г.І., студент — 45 Єрохіна Лідія Іванівна, студентка — 316, 333, 353 Єрьомін Григорій Якович, студент — 354 Єсип М.М., студентка — 124 Єссен Марія Мусійовна, студентка — 152 Єфанова, студентка — 206 Єфремов (Ефремов) Віталій Іванович, викладач — 24, 42, 62, 70, 75, 90, 95, 100, 108, 118, 122, 127, 380, 497 Єфремова Г.Д., студентка — 94, 107, 110, 112, 117, 136 Єфремова Ганна Кириловна, студентка — 146 Єфремова Євгенія Дмитрівна, студентка — 256, 258, 263, 274, 292, 299, 367 Єфремова Зінаїда Дмитрівна, студентка — 271, 274, 292, 299, 367, 499 Єфремова І.Д., студентка — 271 Жаборовський (Жаборовській) А.Г., студент — 19, 30, 35, 372 Жаботинська Б.Л., студентка — 124 Жаданов Александр Семенович, студент — 147 Жайворенко Надія Дмитрівна, студентка — 368 Жаліна Катерина Миколаївна, керівник драмгуртка — 645 Жарков, викладач — 463 Жевноватая Д.Л., студентка — 136 Жегіла Є.С., студент — 383 Жежама Любов Семенівна, студентка — 309 Жейнова Олена Зіновіївна, студентка — 336 Желдак В.Т., викладач — 92 Железняк (Желізняк) Валентина Ільінічна, студентка — 287, 300 Женило (Синенко) Наталя Антонівна, студентка — 354 Жердьова Є.П., студентка — 206 Жеребецька К.Д., студентка — 48, 73 Жеребило Катерина Яківна, студентка — 317

Жеребина Елена Лаврентьевна, студентка — 148 Жеребко, студент — 47 Жернокльов М.П., студент — 384 Жестовський Микола Якович, студент — 322 Жечко Г., кладівник — 379 Жигало Антон Сидорович, викладач — 128 Жигула Марія Миколаївна, студентка — 267 Жигула, студент — 27 Жижома Галина Андріївна, студентка — 336, 337 Жиліна (Жіліна) К.(Є.) П., студентка — 80, 107, 116, 138 Жилінська Віра Федорівна, студентка — 309 Житченко Галина Мусіївна, студентка — 336, 337 Жлухтенко-Крейзберг Зінаїда Омелянівна, студентка — 272 Жовницький Г.П., студент — 384 Жовновата П., студентка — 34 Жовтоног (Жовтоніг) А.І., студент — 78, 113 Жога Яків Сергійович, студент — 363-365 Жогло Софья Степановна, студентка — 195, 233 Жолуденко Г.М., студент — 47 Жолуденко І.М., студент — 74 Жолуденко М.З., студент — 371 Жолудь П.Я., студент — 27, 45, 51 Жолудь, студент — 47 Жуків М. — 175 Жуков — 397 Жуков Я.Г., студент — 206 Жуков, студент — 28 Жукова Віра Михайловна, студентка — 233 Жукова Лариса Василівна, студентка — 178, 410 Жуковский Петр Игнатович, студент — 148 Жуковська А., студентка — 32 Жуковська П., студентка — 31 Жуковський Макар Васильєвич, студент — 80, 83, 98, 107, 116, 123, 138, 146 Жулаева Н.Й., студентка — 27, 45 Журавель Федосія Денисівна, студентка — 316, 334, 353 Журавко Надія Петрівна, інспектор-методист заочного відділення — 642 Журавко С.П., студент — 236 Журавлев (Журавльов) Владислав Миколайович, студент — 278, 287, 294, 296, 299 Журавлева З.П., студентка — 303 Журавлева, студентка — 256, 499 Журавльов, студент — 39 Журавльова А.Ф., прибиральниця — 645 Журавльова В.Н., студентка — 271, 296 Журавльова В.П., студентка — 587 Журавльова Людмила Миколаївна (Н.), студентка — 263, 265, 284


691

Журавльова Світлана Олександрівна, студентка — 309 Жураковская Анастасия Федоровна — 506 Журман С.Ф., кур’єр-прибиральниця — 62, 63, 68, 95, 126, 131, 168, 175, 183-185, 386, 497 Жучко Валентина Логіновна (Босенко), студентка — 15, 263, 264, 284, 506, 660 Жучко Лонгин Николаевич — 506 Жучко Марфа Ивановна — 506 Жучко Николай — 506 Жучко Софья Александровна — 506 Жучко Таїсія Логвинівна, студентка — 316, 330, 333, 351, 353 Забашта Григорій Федорович, студент — 311 Забєлін Віктор Іванович, студент — 338, 346, 365, 639 Забєлін Леонід Іванович, майстер фіз. кабінету — 648 Забірка-Белозуб (Забірка-Білозуб, Забирка-Белозуб) Н.Д. — 172, 184, 186 Забірова Ніна Іллінічна, студентка — 333 Забіяка А.А., студент — 383 Заболотна К.В., студентка — 49 Завадська Яніна (Е.) Іванівна, студентка — 124, 177 Завальнюк А.И., студент — 222 Завгородний Григорий, студент — 490 Завгородний Микола Кирилович, студент — 310 Завгородня Н.В., класний керівник — 328 Завгородня Н.Ф., студентка — 137, 477 Завідчак Наталія Іванівна, студентка — 153 Заводько Марія Мик., студентка — 233 Заворотинська Валентина Петрівна, студентка — 300 Заворотинський Василь Павлович, студент — 309 Заворотинський, студент — 256, 499 Заворотна Марія Антоновна, студентка — 151 Загаруйко Мария Васильевна, чорнороб — 198, 645 Загинайко Олександра Михайлівна, студентка — 367 Загинайло Ольга Калениківна, студентка — 336, 337 Заглоба Б.Л., студент — 324 Заглоба Богдан Андрійович, студент — 329, 330, 334 Заглоба В.А., студент — 301, 303 Загнер — 350 Загнер Борис Францевич, викладач — 314, 320, 332, 338, 344, 345, 632 Загнер Л.П., лаборант — 347, 349 Загнер Леокадія Леонтіївна, ст. препаратор — 647 Загній К.В., студент — 206 Загорій І.В., студент — 383 Загуба Евдокия Петровна, студентка — 150

Задирака П., студент — 32 Задорожная Ганна Федосеевна, студентка — 160 Задорожний І.А., студент — 120 Зазімко Ольга Дмитрієвна, студентка — 153 Заікіна Анастасія Михайловна, студентка — 136, 146 Заікіна Марія Никонорівна (Никифорівна), студентка — 317, 333, 350, 352 Заїзжай (Заезжай, Заєзжай) Н.Д., кур’єр, діловод, секретар — 75, 104, 131, 133, 159, 162, 168, 172, 174, 183, 186, 378, 497 Заїзжай В.О., студент — 21, 25 Зайкіна Ліза — 286 Зайковский П. — 175 Зайцев Олексій Іванович, студент — 322 Зайцев Павло Андрійович, студент — 312 Зайцева Валентина Пилипівна, студентка — 129, 140, 176 Зайцева Варвара Іванівна, студентка — 141, 177, 572 Зайцева М.Л.(М.Н., М.М.), студентка — 80, 98, 116 Зайченко Катерина Олексіївна, студентка — 348, 349, 363-365 Зайченко Петро Акимович, зав. кафедрою педагогіки — 126, 127, 157, 182, 185, 186, 491 Зайченко С.Ф., референт, комендант — 131, 159, 174, 184, 185, 218, 219, 273 Зайченко Софія Францевна, бухгалтер — 208, 643 Закладний (Закладной) Леонід Кондратьевич, студент — 80, 98, 107, 116, 138, 146 Закревський І.П., студент — 77, 114 Закута М.Г., студент — 222, 223 Залевська А., зав. бюро Міністерства освіти УРСР — 461 Залкинд (Залкінд) Світлана Олександрівна, студентка — 287, 288, 292, 294, 298, 587 Залкінд Марія Наумовна, студентка — 80, 107, 116, 139, 146 Залкінд С., студент — 303 Залкінд С.С., студент — 297 Залож М.В., студент — 81, 137 Залозний І.С., студент — 385 Залюбовська Мотря Тимофієвна, студентка — 269 Заморій Ю.М., студент — 385 Зануда В.Т., студент — 287, 295, 296 Запара Г.С., студент — 71, 84 Запливко Уляна Омелянівна, студентка — 272 Запливло Ганна Омелянівна, студентка — 309 Запорожан І.П., студент — 120 Зарагула Григорій Іванович, рибак — 646 Зарагуля Марія Григорівна, студентка — 305, 335 Заремба Василь Васильович, студент — 82, 94, 107, 117, 136, 145


692

Заріцький, студент — 28 Зарубаєва Галина Іванівна, студентка — 354 Заруцька А.К., студентка — 383 Засімцева Катерина Яківна, студентка — 352 Засорін, студент — 47 Засядьвовк Петр Николаевич, студент — 120, 149 Засядько Клавдія Яківна, студентка — 249 Затонський — 24 Заугольнікова Роза Яківна, студентка — 279, 284 Захаров А.І., студент — 79 Захаров Дмитро Єрмолайович, студент — 311 Захаров І.П., ст. препаратор — 134 Захаров, комендант гуртожитку — 69 Захарова Євгенія Михайлівна, студентка — 71, 84, 267 Захарова Катерина (Є.) Семенівна, студентка — 82, 137, 146 Захарова Татьяна Петрівна, студентка — 249 Захарченко В.А., студентка — 169 Захарченко Віра Дмитрієвна (Вера Дмитриевна), студентка — 149, 152, 167, 179 Захарченко Л.П., класний керівник — 327 Захарченко Лидия Илларионовна (Лідія Ларіоновна), студентка — 194, 196, 233 Захарченко Лідія Петрівна, студентка — 267 Захарченко М.А., студент — 371 Захарченко М.С., студент — 77, 99, 113 Захарченко Надія (М.) Максимівна, студентка — 80, 98, 107, 116, 146 Захарченко Ольга Василівна, службовець — 62, 64, 68, 75, 95, 105, 123, 131, 184 Захарченко П.Є., студент — 141, 143 Захарченко, студент — 74 Захарьева (Захарьєва) Адель Михайловна, студентка — 195, 197, 200, 218, 221, 224, 234, 430, 432 Зачепило (Зачипило) О.С., студент — 27, 44, 51 Заярин, студент — 28 Заяць Леонід Терентійович, студент — 368 Заяць Ольга, студентка — 417 Збандут Олена Григорівна, студентка — 368 Збежнева М., студентка — 31 Зборовая В.С. — 184 Зборовець (Зборовец) Василь Степанович, викладач — 157, 182, 186, 603 Звагольська Г.(Т.)Д., студентка — 81, 98, 107, 112, 117, 137, 477 Звагольська Д.Г., студентка — 104 Зверєв Іван Михайлович, студент — 368 Згурська В.І., секретар — 159 Згурська Є.П., співробітник інституту — 105 Здор В.Я., студент — 80 Здор Іван Федорович, студент — 80, 98, 116, 138, 147 Здор Марія Олександровна, студентка — 284

Зебковська С., студентка — 34 Зевелев І.І., студент — 120 Зевс — 508, 512 Зелинская Нина Прокопьевна, студентка — 149 Земляна П.Г., студентка — 383 Землянко Варвара Петрівна, студентка — 335 Зеров Микола — 658 Зибіна Антоніна Антонівна — 632 Зибіна Н.А., зав. навч. част. базової школи — 254, 328 Зибіна Н.Л. — 328 Зибірова Ніна Іллінічна, студентка — 316, 352 Зиза Клавдія Никифорівна, студентка — 365 Зизоря Галіна Павлівна, студентка — 249 Зиміна Анастасія Андріївна, секретар — 643 Зиновьева Надежда Романовна, студентка — 150 Зинченко В.И., студент — 235 Зинченко, студент — 536, 542 Зиньковский Павел Максимович (Зинківський Павло Максимович), викладач — 192, 603 Зирюкина Нина Ивановна, студентка — 148 Зирянова, студентка — 27, 51 Зімбель Наталія Лазоровна, студентка — 151 Зімін А.А., студент — 68, 72 Зіненко Елеонора Федорівна, студентка — 368 Зінкевіч А., студент — 33 Зінківський Трохим Абрамович — 602 Зінов’єв, студент — 48 Зіновева Анастасія Романівна, студентка — 310 Зінченко Василь Іванович, студент — 267 Зінченко Л.О., студент — 77 Зінченко Л.П., студент — 115 Зінченко Л.С., студентка — 124 Зінченко М.С., студент — 206, 207 Зінченко Надія Іванівна, студентка — 309 Зінченко Поліна Іванівна, студентка — 141, 143, 176 Зінченко Т.Т., студент — 206 Зіньківський (Зіньковський, Зиньковский, Зінківський) Кость (Константин, Костянтин) Микитович (Максимович), викладач — 91, 100, 108, 118, 122, 127, 157, 159, 172, 184, 192, 193, 212, 602 Зленко І.А., викладач — 158, 163 Злиденна (Злидення) К.Г., студентка — 77, 115 Злиденна Тетяна Федорівна, студентка — 366 Змарада Євдокія Костянтинівна, студентка — 309 Змарада Марія Володимирівна, студентка — 368 Змарада Марія Пилипівна, студентка — 309 Змеев Петр Тимофеевич, студент — 148 Змунчилова М.І., студентка — 47, 73 Зогот Роза Мардухівна, студентка — 311 Зозуля І.В., студент — 120


693

Зозуля І.К., студент — 382 Зозуля Олександра Петровна, студентка — 22, 26 Зозуля Петро Петрович, студент — 383, 557 Золож Мария Васильевна, студентка — 477 Золотарева Брайна Давидовна, студентка — 166, 168, 180, 183 Золотухін П.В., студент — 120 Золотухіна Марія Георгіївна, студентка — 316 Зосим (Зосім) Тетяна Митрофановна, студентка — 153, 233 Зуб В.Л., студент — 140 Зуб Иван — 655, 656 Зуб І.Л., студент — 49 Зубенко М.П., студент — 71, 84 Зубенко Надія Іванівна, студентка — 283 Зубенко С.А., студент — 385 Зубенко, студент — 256, 499 Зубець Марія Федорівна, студент — 324, 335 Зубицька М., комендант — 172 Зубко А.М. — 398 Зубко Віра Тихонівна, студентка — 316, 351, 353 Зубко М.А., класний керівник — 327 Зубко М.П., студент — 142, 207 Зубко, студент — 27 Зубков, заст. голови міськради — 422 Зубов С.С., студент — 382 Зуева, студентка — 499 Зуєва Марія Архипівна, студентка — 153 Зуєва, студентка — 256 Зуй Марія Іванівна, студентка — 316, 333, 353 Зурнаджі А.К., студент — 382 Зюбченко С.А., студент — 234 Зюзина Нина Константиновна, студентка — 149 Зюзін — 68 Зюзіна Раїса Іванівна, студентка — 338, 364, 366 Зюзь Дмитро Платонович, студент — 21, 25 Зюзь І.Ф., студент — 81, 98, 116, 120 Зюзь Марія Василівна, студентка — 334 Зюзь О., студент — 32 Зюзь Явор, студент — 417 Зяброва В.П., студентка — 136 Зятіна Надія Гаврилівна, студентка — 233, 239 Иваненко Александр Иванович, студент — 151 Иванников Коля — 520 Иванюшенко (Иванющенко, Іванюшенко, Іванющенко) Захар Сисоєвич (П.), комендант — 66, 68, 123, 133, 375, 378, 640 Иващенко Матрена Арсентьевна, студентка — 194, 196 Извеков, секретар горкома — 395 Извекова Анна Матвеевна, студентка — 195 Извекова Н.В., касир — 370 Иовова (Іовова) Варвара Георгиевна, студентка — 195, 233

Ищенко Александр Дмитриевич, студент — 490 Іваненко В.Ю., студент — 383 Іваненко Віра Кузьмівна, студентка — 316, 352 Іваненко І.Д., викладач — 24, 39, 43, 60, 68, 71, 74, 76, 380 Іваненко І.Р., студент — 338 Іваненко Іван Матвійович, студент — 316, 334, 351, 353 Іваненко М.Г., студент — 78 Іваненко М.Д., студент — 113 Іваненко Митрофан Іларіонович, пожежник — 647 Іваненко Олександра Кузьмінічна, студентка — 333 Іваник Захарій Мусійович, студент — 336 Іваникова Є.Г., студентка — 349 Іванін В.В., студент — 338 Іваннікова Єфросинія Гаврилівна, студентка — 363, 365 Іванов (Иванов), фельдшер — 654, 655, 656 Іванов І.А., студент — 382 Іванов Іван Іванович, шофер — 643 Іванов О.К., студент — 27, 45 Іванов, директор індустріального технікуму — 422, 424 Іванов, секретар партосередку — 416, 421 Іванова Акіліна Савеліївна, бухгалтер — 320, 642 Іванова Алла Федорівна, студентка — 348, 349, 366 Іванова В.П., студентка — 363 Іванова Г.А., викладач — 156, 172, 184 Іванова Г.М., студентка — 141 Іванова К.С., студентка — 363 Іванова Катерина Федорівна, студентка — 335 Іванова Софія Борисівна, студентка — 180 Іванцова Зінаїда Михайлівна, студентка — 367 Іванченко Іван Олексієвич (Иванченко Иван Олексеевич), студент — 81, 107, 116, 138, 146, 481 Іванченко П.П., студент — 44, 45 Іванченко Яков Кузьмич, студент — 311 Іванченко, студент — 27, 28 Іванюшенко У.Е., співробітник інституту — 95 Іванько, гардеробниця — 63 Івахненко Марія Андріївна, студентка — 300 Івашенко Палажка Несторовна, студентка — 153 Івашина Ганна Дмитрівна, студентка — 267 Івашнев, студент — 49, 67 Івашньов, представник профкому — 38 Івашньова Д.І., студентка — 74 Іващенко Ф.І., студент — 136 Іващук Я.Й., студент — 120 Івченко Г.Ф., студент — 383 Івченко Іван Савельович, студент — 310 Івченко Олексій Іванович, студент — 311


694

Ігнатенко, студент — 47 Ігнатьєв Б.П., викладач — 639 Іжболдіна Катерина Яківна, студентка — 367 Іжевська Тетяна Олександрівна, студентка — 309 Ізбуцька (Избуцкая) Валентина Михайлівна, студентка — 267, 499 Ізбуцька Тамара Михайлівна, студентка — 283 Ізбуцький, студент — 256 Ізвеков — 202 Ізвекова З.С., студентка — 363 Ілліна, студентка — 28 Ілліч Федір Іванович, студент — 166, 233 Ілюшко П.П., студент — 114 Ілюшко П.Ф., студент — 79 Ілющенко Лідія Олексіївна, студентка — 349, 366 Ільєнко Олександр Огійович, студент — 368 Ільїн (Ільіч) Федір Іванович, студент — 151, 180, 222 Ільїн В.Ф., студент — 162 Ільховський (Ільхівський) І.Я.(Є.), студент — 79, 114 Ільченко Василь Леонтійович, студент — 151, 166, 180, 209 Ільюшко, студент — 62 Інисенкова Ганна, студентка — 417 Інінко (Ининко), препаратор — 159, 175 Іоненко Іван Іванович (Ионенко Иван Иванович), декан — 68, 70, 71, 75, 89, 100, 108, 109, 111, 118, 122, 126, 127, 476, 492 Іопа Іван Полікарпович, студент — 21, 25 Іопа М.П., студент — 47 Іорш Роза Львівна, студентка — 336, 337 Ісаєва Катерина Захаровна, студентка — 129, 141, 176 Ісаєвська Євгенія Андріївна, студентка — 335 Ісип Ф.К., студент — 50 Істоміна Ніна Михайлівна, студентка — 334 Іщенко (Ищенко), студент — 256, 264, 499 Іщенко В., студент — 31 Іщенко Д.Д., студент — 77, 98, 108, 114 Іщенко К.Ф., студент — 120 Іщенко Клавдія Макарівна, студентка — 82, 137, 146 Іщенко М.А., студент — 50 Іщенко Марія Прокопівна, студентка — 284 Іщенко Олексій Прокопович, студент — 21, 25 Іщенко Петро, студент — 417 Іщенко Т.О., студент — 207 Іщенко Я.П., студент — 383 Кабак Надія Мусійовна, студентка — 317 Кабаченко Степан Тимофеевич, студент — 150 Кавригина В.П., студентка — 117 Кагадій Галина Миколаївна, студентка — 308 Казиміров З.В., студент — 209 Казимірова (Казімірова) Ганна Яківна, студентка — 317, 333, 352

Казіміров Олексій Миколайович, студент — 311 Казімірова Г.І., студентка — 143 Каіра Василь Михайлович, студент — 311 Каіра Марія Олександрівна, студентка — 316, 334, 351, 353 Кайба Єлена Васильовна, вихователь — 381, 382 Кайда Валентина Василівна, працівник допоміжного господарства — 644 Кайда Д.В., працівник допоміжного господарства — 104, 109 Кайда Катерина Петрівна, студентка — 309 Каков Костянтин Савич, зав. кафедрою — 252, 253, 254, 271, 277, 279, 287, 289, 293, 296, 313, 325, 331, 339, 345, 346, 354, 361, 401, 435, 441, 500, 506, 617 Калабухова М.С., студентка — 142 Каламитра Анатолій Павлович, студент — 153 Калашникова Ольга Никаноровна, студентка — 148 Калашнік, студент — 30, 49 Калина Л.Т., студент — 81 Калина Наталия Яковлевна, студентка — 148 Калина, студентка — 238 Калиниченко Мария Ивановна, студентка — 194, 196 Калиниченко, студентка — 294 Калиніна Ніна Юхимівна, студентка — 365 Калитенко М.Ф., студент — 141 Каліман, студент — 29 Калінін Михайло Іванович — 525 Калініна Лідія Іванівна, студентка — 141, 177 Калініченко Г.М., студент — 136 Калініченко Ганна Василівна, студентка — 308 Калініченко, студент — 49 Каліновська Валентина Федорівна, студентка — 284 Каліновський І., студент — 32 Каліцев (Калицев) Микола Павлович, студент — 153, 179, 311 Каліченко Марія Карпівна, студентка — 310 Калугин О.П., студент — 81 Калугіна О.Р., студентка — 143 Калужська Любов Григорівна, студентка — 308 Калюжна Н.П., студентка — 79, 114 Калюжна Надія Григорівна, студентка — 364, 366 Калюжная (Калюжна) Нина Степановна, студентка — 195, 218, 221, 233 Калюжний В.А., студент — 120 Калюжний Я., студент — 47, 62, 67, 72 Кальницька Галина Омельянівна, студентка — 322 Кальниш (Кальніш) Г.Ф., студент — 82, 99, 117, 136 Кальченко Валентина Костянтинівна, студентка — 309, 330


695

Кальченко Г.І., студентка — 62, 74 Кальченко Галина Костянтинівна, студентка — 334 Кальченко О.Й., студент — 77, 115 Кальченко Степан, студент — 21, 25, 475, 476 Каменева Ада Тимофіївна, студентка — 334 Каменська Ніна Авксентієвна, студентка — 152 Каминский Ж. — 502 Камишева Любов Терентієвна, студентка — 300 Камишний, студент — 54 Камінський Роберт Ісакович, викладач — 646 Камліцький Ф.П., студент — 383 Камурзанов Степан Федорович, студент — 160 Канавка В.В., студент — 139 Кандулінський А.С., лаборант — 159 Канівець Надія Андріївна, студентка — 335 Кант, філософ — 430 Канько Г.П., студент — 47 Капільов Г.А., студент — 98 Капкануй (Копкануй) Володимир Микитович, студент — 336, 337 Капленко А.І., студент — 112 Капленко К., студент — 116 Капленко Лідія Іванівна, студентка — 81, 104, 106, 138, 146 Капля Тетяна Юхимівна, студентка — 316, 333, 350, 352 Капустина Мария Георгиевна (Капустіна Марія Георгієвна), студентка — 166, 169, 179, 196, 209 Капустина Мария Семеновна (Капустіна Марія Семенівна), студентка — 195, 233 Капцова Євдокія Григорівна, студентка — 368 Кара Д.Г., комірник — 307, 326 Кара Эмануил Васильович, студент — 150 Караберова Т.С., студентка — 47, 62, 67, 73 Карай-Беда (Карай-Біда), зав. бібліотеки — 55, 64 Карай-Біда С., студент — 30 Карай-Біда С.Д., класний керівник — 327 Карайбіда Я.М., студент — 73, 79, 99, 114 Кара-Кастанда, студентка — 32 Каракаш С.Я., студент — 303 Каракаш Софія Леонідівна, студентка — 287, 305, 308 Кара-Курчі (Кара-Куркчі) Юрий Ильич, декан факультету, викладач — 15, 23, 35, 37, 38, 42, 43, 59, 60, 380, 413, 414, 417, 421, 472, 485, 488-490, 557 Карамушка Галина Прокопівна, студентка — 311 Карапеєв (Карапеев) Олександр Іванович, студент — 21, 25 Карапетрова А.Ф., студентка — 233 Карапуз Віра Прокопівна, студентка — 308 Карасьова Марія Кузьмінічна, студентка — 180

Карауланов Алексей Александрович, студент — 149 Карачевська А.І., студентка — 77, 115 Кардаш Мария Васильевна, студентка — 148 Карзов Я., студент — 30 Карзова М.Г., студентка — 47, 371 Карзова Н.Г., студентка — 47, 74, 371 Каркуч Олексій Софронович, студент — 160 Карлін Абрам Ільїч, студент — 129, 140, 166, 169, 178 Карлова Євдокія Сергіївна, студентка — 299 Кармазина Ефимия Калиниковна, студентка — 148 Кармазіна Катерина Степанівна, студентка — 300 Кармазіна Клавдія Микитівна, студентка — 272 Карнаушенко Ніна Петрівна, студентка — 285 Карпенко (Плетінь) Раїса Іванівна, студентка — 354 Карпенко А.Г., студент — 384 Карпенко Анастасія Миколаївна, студентка — 308 Карпенко Андрій Гнатович, студент — 336, 337 Карпенко Василь Семенович, студент — 336, 337, 500 Карпенко Катерина Іванівна, електромонтер — 643 Карпенко Марія Іванівна, студентка — 300 Карпенко Н.В., студент — 78, 115 Карпенко Наталія Іванівна, студентка — 249 Карпенко Федор Микитович, студент — 311 Карпій Олександра (А.) Савішна, студентка — 263, 284 Карпов Василь Іванович, студент — 291 Карпов П., викладач — 158, 410 Карпова Антоніна Дем’янівна, студентка — 316, 334, 353 Карпова Олександра Трохимівна, студентка — 249 Карпович (Карповіч) Олег Казимирович, заст. директора по АГЧ — 210, 215, 216, 219, 221, 226, 232, 235, 236, 240, 247, 249, 252, 254, 260, 261, 287, 288, 293, 301, 305, 320, 325, 344, 361, 441 Карпуша Татьяна Петрівна, студентка — 249 Картамишев Василь М., студент — 44, 51, 416 Картамишова Д., офіціант — 370 Карташ Надія Семенівна. студентка — 335 Карташов Костянтин Лаврентійович, рибак — 268, 645 Карташов Костянтин Якович, рибак — 646 Карташов Микола Олександрович, студент — 364, 365 Карташов Н.Д., студент — 338 Карташова (Карташева) Антонина Ивановна, студентка — 195, 198, 233


696

Карташова Ганна Казимірівна, референт — 68, 75, 95, 101, 105, 108, 119, 123, 172, 174, 186 Картомишева В., студентка — 30 Карчук, студент — 47 Карюк Лідія Василівна, студентка — 334 Кас’ян, студент — 27 Кас’яненко М.М., студент — 50 Кастерной Леонід Якович, завгосп — 646 Касюкіна Г., студентка — 31 Касян (Косян) Катерина Федосіївна, студентка — 81, 94, 98, 107, 117, 137, 145 Касьян Катерина Павлівна, студентка — 322 Касьян Катя, студентка — 477 Касьян Софія Миколаївна, студентка — 299 Касьяненко Андрей Дорофеевич, студент — 149 Касьяненко В.М., студент — 384 Катаєв (Катаев) Павло Степанович, співробітник інституту — 95, 100, 123 Катрич П., студент — 33 Катюха Катерина Іванівна, студентка — 81, 98, 116, 139, 146 Кац Сара Яковлівна (Яковлевна), студентка — 21, 25, 475, 476 Кацалуха Василий, студент — 486 Качан В.В., студент — 77 Качан Валентина Андріївна, студентка — 368 Качан Д.В., студент — 114 Качан Олександр Савич, студент — 285, 312 Качановська Нінель Олександрівна, студентка — 305, 307, 334 Кашанськая М.Т., співробітник інституту — 105 Кашкарьов Микола Іванович, студент — 291, 310 Кашлік Т.А., студент — 206 Кашнікова Євдокія Іваніва (И.), студентка — 324, 330, 335 Кашнікова Я., студентка — 303, 305, 307, 320 Кашнікова, студентка — 327 Кащавка Віталій Васильович, студент — 177 Кащевцов С.О., студент — 120 Кащевцова С.С., студентка — 296 Квасневська А., студентка — 33 Кваша Екатерина Саврасовна, студентка — 148 Кваша Надія Данилівна, студентка — 248 Кваша Николай Логвинович, студент — 147 Квитко, викладач — 235, 240 Квітка Катерина Пилипівна, студентка — 284 Квітко Андрій Іванович, електромонтер — 643 Квітко О.П., студент — 124, 140 Кезля Євдокія Митрофанівна, студентка — 129, 140, 143, 176 Кейль Валентина Станіславівна, лаборант — 122, 128, 131, 159, 164, 165, 184 Керейко Варвара Павлівна, студентка — 368 Керенцев Петр Федорович, викладач — 264,

268, 275, 282, 283, 289, 290, 293, 294, 298, 314, 320, 325, 332, 338, 344, 345, 441, 506 Кесс Юлия Павловна (Кес Юлія Павлівна), студентка — 195, 233, 240 Кивер (Ківер) Евд., студентка — 218, 222 Кидалова А.Я., студентка — 61, 67, 99, 104 Кидалова Г.Я., класний керівник — 327 Кидалова Ганна Яківна, студентка — 367 Кидалова Ида Ивановна, студентка — 196 Кизилова (Кізилова) Александра (О.) Ефимовна (Є.), студентка — 195, 197, 234 Кизилова Є.У., контролер — 370 Кизильбаш Рая, студентка — 462 Кикоть Тоня, студентка — 416 Кильчицкий А.В., студент — 236 Киман І.К., студент — 55 Кинаш (Кінаш) А.(О.)Н., студент — 50, 371 Кирдан (Кирдань) Варвара Полікарповна, студентка — 141, 177 Кирдан Марія Григорівна, студентка — 98, 116, 138, 146 Кирдан Павло, студент — 417 Кириков Сергей Африканович — 664 Кириленко Василь Єлисейович, завгосп — 647 Кириленко М.Д., студент — 384 Кириленко М.П., студент — 27, 51, 372 Кириленко Надія Хомівна, студентка — 335 Кириленко, студент — 323 Кириченко (Кіриченко) Костянтин Васильович, студент — 128, 139, 166, 177 Кириченко (Кіриченко) Мария Леонидовна, студентка — 195, 197, 430 Кириченко (Кіріченко) Віра Федорівна, викладач — 339, 648 Кириченко А.Р., викладач — 19, 23, 24 Кириченко В., студент — 32 Кириченко Валентина Іванівна, студентка — 368 Кириченко Ганна Василівна, студентка — 368 Кириченко І.І., студент — 141 Кириченко Катерина Петрівна, студентка — 248 Кириченко Л.Я., студент — 82, 117, 136 Кириченко Степан Степанович, студент — 81, 108, 116, 138, 146 Кириченко Ф.Р., студент — 77, 99, 115 Кириченко, студент — 27 Киричок, студент — 463 Киров (Кіров) Сергей Миронович — 174, 405, 467, 556, 664 Кирова В., доярка — 379 Кироткая Мария Андреевна, студентка — 194 Кирпа М.М., студент — 48 Кирпич П.О., студент — 78, 113 Кирпич, студент — 29, 48 Кирсань Федор Семенович, студент — 310 Кирюта Валентіна Федорівна, студентка — 283


697

Кирьян Надія Степанівна, студентка — 365 Кирьянов Вася, студент — 467 Киселев — 640 Киселева (Кисельова, Кісільова, Кісельова) Фаіна Михайлівна, викладач — 240, 242, 255, 271, 273, 279, 289, 292, 237, 500, 506, 617 Кисель Наталия Захаровна, студентка — 150 Кисенко (Кісенко) Ганна Марківна, студентка — 316, 333, 352 Кисильова І.Я., студентка — 384 Кисіль (Кисель, Кісель) Клавдия Иосифовна (Й.), студентка — 73, 487, 565 Кисіль, студент — 29, 47 Кисса Василий Андреевич, студент — 151 Кистимова (Кистімова, Кістімова) Раїса Василівна, студентка — 307, 324, 327, 330, 335 Китель, мещанин — 655 Кищенко Катерина Іль’ їнічна, студентка — 140, 176 Киян (Кіян) В.І., студент — 48, 49, 73 Киян Ганна Павлівна, студентка — 267 Киян Григорій Озотович, студент — 272 Ківер Євдокія Фоминічна, студентка — 248 Ківер Ніна Фомінічна, студентка — 299 Кідалова Віра Володимировна, студентка — 233 Кідалова Г.А., студентка — 72 Кідалова Г.Я., студентка — 79, 94, 108 Кідалова Катерина Данилівна, опалювач — 646 Кідалова Олександра Яківна, студентка — 299 Кідалова Т.Я., студентка — 114 Кізілов Микита Миколайович, коваль — 210, 603, 645 Кізілова Лідія Григорівна, студентка — 316, 334, 353, 368 Кізілова Ніна Марковна, студентка — 285 Кізільбаш Варв[ара] Павлівна, зав. дитячих ясел — 381 Кілімов А.М., викладач — 23, 37, 38, 380 Кілімчук Надія Михайлівна, студентка — 151, 180 Кінтенко Петро Федорович, студент — 322 Кіосев Д.С., студент — 79 Кіосева Ганна (А.) Костянтинівна, студентка — 123, 128, 130, 139, 166, 169, 176, 571 Кір’яченко Марія Тарасівна, прибиральниця — 645 Кірвас Анатолій Михайлович, студент — 368 Кірдан М.Г., студент — 81 Кірдань Віра Васильовна, студентка — 153 Кіреєв (Киреєв) О.І., викладач — 170, 173 Кіріченко (Кіриченко, Кириченко) Людмила Максимівна, студентка — 287, 292, 294, 308 Кіріченко Марія Дмитрівна, студентка — 336, 337 Кірков (Кирков) Іван Васильович, студент — 151, 180, 183

Кіркова Н.К., класний керівник — 328 Кірпалова Ю.С., студентка — 85, 136, 385 Кірсанова Марія Омельянівна, студентка — 368 Кірюта В., студент — 34, 263 Кіселенко — 375 Кішкіна Зоя Степанівна, студентка — 317, 333, 352 Кіщенко К., студент — 123, 143 Кіян Ганна Макаровна (А.М.), студентка — 153, 166, 179, 207, 238, 249 Кіян Наталія Петрівна, студентка — 365 Класен (Классен) І.Ф., студент — 94, 98, 108, 113 Клевцова Варвара Олексіївна, студентка — 292, 299 Клейн Туся Михайловна, студентка — 139, 177 Кленце, студент — 27 Кленцер А.М., студент — 48 Клерфон О., студент — 33 Клименко (Баглай) Мария Андреевна, студентка — 475 Клименко (Кліменко) Іван Михайлович, студент — 295, 298, 300, 307, 308 Клименко (Кліменко) К.Н., студент — 77, 99, 115 Клименко Анастасія Михайлівна, бухгалтер — 645 Клименко Анастасія Тимофіївна, студентка — 365 Клименко Василь Іванович, студент — 334 Клименко Віра Володимирівна, студентка — 334 Клименко Ганна Нестерівна, студентка — 365 Клименко Екатерина Александровна, студентка — 149 Клименко Елена Ивановна, студентка — 150 Клименко Є.О., студент — 206 Клименко Єва Олександрівна, студентка — 153 Клименко І.Я., студент — 206 Клименко Катерина Павлівна, студентка — 141, 143, 176 Клименко Марія Івановна, студентка — 153 Клименко Павло Михайлович, студент — 354 Клименко Петро Лаврентійович, кочегар — 647 Клименко Роман Севастьянович, студент — 336, 337, 367 Клисенко Н.І., студент — 47, 74 Кліватенко-Вербицька, студентка — 136 Клівітенко Марія Трохимовна, студентка — 146 Кліменко (Клименко) Александр (О.) Акимович (Я.), студент — 30, 44, 473 Кліменко О., студент — 46 Кліменко О.П., студент — 383


698

Кліменко П.М., студент — 136 Кліменко Раїса Макарівна, студентка — 312 Кліменко, працівник допоміжного господарства — 277 Кліменко, студент — 124 Кліменко, студент — 22, 25, 48 Клімов (Климов) Савелій Порфирович, директор допоміжного господарства — 259, 260, 643 Клінкова Зінаїда Павлівна — 647 Клочко Зінаїда Свиридівна, студентка — 151 Клочко Н.З., студент — 500 Клочкова, студентка — 32 Клушина Ніна Іванівна, прибиральниця — 647 Клюєва Катерина Іванівна, студентка — 124, 129, 177 Ключко Поліна Захарівна, студентка — 311 Кльованик, студент — 28 Кметюк Л.Д., студент — 207 Книш Григорій Маркіянович, студент — 322 Книш Іван Васильович, студент — 336, 337 Князев Іван Сергійович, студент — 278, 287, 295, 299 Князева Лідія Сергіївна, студентка — 284 Князева М.С., студентка — 79, 114 Коб’якова Марія Сергіївна, викладач — 645 Кобець В.Г., студент — 79 Кобець В.Т., студент — 114 Кобець Іван Тимофеевич (Иван Тимофеевич), студент — 147, 161 Кобецькой Г.Г., студент — 384 Кобзар Ольга Іванівна, студентка — 123, 129, 142, 155, 167, 169, 177 Кобильский Олексій Денисович, студент — 161 Ковалдін Н.Ф., студент — 50 Ковалева Александра Владимировна — 620 Ковалева Алла Андреевна — 620 Ковалева Елена Александровна, студентка — 195, 198 Ковалева Єлізавета Андрієвна, студентка — 160 Ковалева Лидия Антоновна, студентка — 150 Ковалева Ольга Владимировна — 620 Ковалева Ульяна Игоревна — 620 Ковалевська — 328 Ковалевська А.Ф., студентка — 116, 138 Ковалевська Марія Володимирівна, студентка — 166, 169, 179 Коваленко — 239 Коваленко — 350 Коваленко А.Я., студент — 78, 110, 113 Коваленко Александра Павловна, студентка — 148 Коваленко Анатолій Павлович, студент — 160 Коваленко Г.Я., студент — 78, 98, 113 Коваленко Ганна Григоровна, студентка — 153

Коваленко Д., студент — 123 Коваленко Є.Н., студент — 372 Коваленко Євдокія Андріївна, студентка — 81, 117, 145, 477 Коваленко І., студент — 27 Коваленко Іван Гаврилович, шофер — 647 Коваленко Іван Павлович, студент — 151, 180 Коваленко Ірина Костянтинівна, студентка — 284 Коваленко Катерина Іванівна, студентка — 368 Коваленко Катерина Пилипівна, студентка — 141, 177 Коваленко Клеопатра Леонідівна, студентка — 267 Коваленко Костянтин Андрійович, студент — 283 Коваленко Лариса Петровна, студентка — 366 Коваленко Любов Трохимівна, студентка — 269 Коваленко М.О., студент — 120 Коваленко Надія Григорівна, студентка — 180 Коваленко Наталія Трохимівна, студентка — 249 Коваленко Олександра Іванівна, студентка — 316, 333, 352 Коваленко П.А., студент — 77, 115 Коваленко Павло Пилипович, студент — 269 Коваленко Таїса Йосипівна, студентка — 308 Коваленко Ф.М., студент — 385 Коваленко Федір Юхимович, викладач — 225, 235, 242, 535, 616 Коваленко Я.А., студентка — 104, 107, 112, 137 Коваленко, викладач — 212 Коваленко, студент — 29, 48 Коваленко, студентка — 294 Коваль Є.С., студент — 140 Коваль Єлизавета (Л.) Єфремовна, студентка — 143, 176, 324 Коваль Катерина Омелянівна, студентка — 316, 327, 643 Коваль О.М., студент — 141 Коваль Ольга Іванівна, студентка — 335 Коваль Федор Ильич, студент — 149 Ковальов Олексій Костянтинович, студент — 368 Ковальова Галина Кирилівна, студентка — 334 Ковальова К.М. — 8, 18 Ковальова Катря, студентка — 416 Ковальова Ольга Володимирівна — 619 Ковальська Фелікса Степанівна, студентка — 26 Кованцов Н.И., викладач — 498 Ковельська, студентка — 432 Коверова Валентина Андріївна, студентка — 317 Коверь Ольга Петрівна, студентка — 336, 337


699

Ковпак В.К., студент — 30, 33, 46, 47 Ковпак Вера, студентка — 465 Ковпак З.Л., студент — 74 Ковпак Михайло Якович, студент — 316, 318, 334, 353 Ковпак Я., студент — 31 Коврига Віра Яківна, студентка — 316, 334, 353 Коврига Ніна Іванівна, студентка — 366 Коврига Олександра Павлівна, студентка — 152 Ковригіна (Ковригина) Віра (Вера) Петровна, студентка — 81, 107, 137, 145, 477 Коврищенко А., збиральник — 370 Коврова — 253, 268, 295 Коврова Тетяна Павловна (Павлівна), студентка — 179, 234, 367 Ковтун Анастасія Омелянівна, прибиральниця — 643 Ковтун Віра Василівна, студентка — 249 Ковтун Галина Григорівна, студентка — 311 Ковтун Галина Іванівна, студентка — 309 Ковтун О.К., студент — 142 Ковтун П.Н., студент — 236 Ковтун, студент — 49 Ковунова О., студентка — 33 Коган Хая (Р.) Янкелівна, студентка — 139, 177 Кодацька Олександра Фомінічна, студентка — 140, 169, 178 Кожевніков — 295 Кожухарь Микола Іванович, студент — 316, 330, 334, 351, 353 Кожухова Лідія Лук’янівна, студентка — 299 Козак Екатерина Федоровна, студентка — 468 Козаков Ілля Якович, студент — 285 Козар С.М., студент — 71 Козара, студент — 47, 48 Козаченко А.П., прачка — 131 Козаченко Марія Іванівна, студентка — 271, 278, 284 Козаченко Н.Д., студент — 82 Козаченко, адмінтехперсонал — 274 Козачухіна (Козачухина) Любов Антоновна, студентка — 67, 82, 94, 117, 137, 145 Козельская (Козельська) М.П., студентка — 218, 221, 245 Козельська М.І., студентка — 238 Козетов (Казетов) Іван (Иван) Михайлович, декан — 39, 42, 60, 90, 108, 111, 125-127, 135, 147, 149, 157, 169, 170, 172, 173, 176, 178, 182, 249, 254, 256, 269-273, 276, 281, 287-290, 293, 301-304, 310, 312, 313, 318-321, 325, 328, 332, 341, 344, 358, 361, 380, 400, 441, 492, 497, 504, 508, 516, 575, 601 Козетов К.М., студент — 113 Козетов К.Т., студент — 78 Козетова Анастасія Сергіївна, зав. читальним залом — 646

Козетова Олександра Григорівна, студентка — 354 Козирева Надія Сергієвна, студентка — 153 Козленко Раїса Павловна, студентка — 82, 117, 137, 146 Козлива (Козлова) Таїса Кузьмівна, студентка — 316, 334, 353 Козлов В.Я., студент — 384 Козлов Ю.І., студент — 383 Козлова Євгенія Миколаївна, студентка — 153 Козлова П.М., офіціант — 371 Колесник Тимофій Олексійович, керівник хору — 645 Колесников Володимир Іванович (И.), студент — 236, 268, 648 Колесникова Татьяна Ивановна, студентка — 195, 197 Колеснік Людмила Сергіївна, студентка — 299 Колеснік Олександра Іванівна, студентка — 267 Колінко, студент — 29 Колінько, студент — 39 Колісник Н., студент — 27 Колісник О.І., студент — 207 Колісник П., студент — 29, 51 Колісник П.В., студент — 385 Колісниченко Ольга Олексіївна, студентка — 284 Колодуб Фома Семенович, студент — 160 Колодяжная Мария Петровна, студентка — 195, 197 Колокольцева Ф.П., студентка — 77, 115 Коломенська Ірина Анатолієвна, студентка — 153 Коломиец (Коломієць) София Семеновна, студентка — 488, 552, 566 Коломинская Вера, студентка — 510 Коломіець Г.М., студент — 47 Коломієць Аліна Олексіївна, студентка — 368 Коломієць В.І., студент — 81 Коломієць Іван Михайлович, студент — 81, 311 Коломієць Катерина Федорівна, студентка — 267 Коломієць Л.П., студент — 363 Коломієць Лідія Дем’янівна, студентка — 334 Коломієць С.С., класний керівник — 327 Коломоец, студент — 500 Колос Пелагея Ивановна, чорнороб — 198, 218, 645 Колос Татьяна Степановна, чорнороб — 198, 645 Колосов Іван Степанович, чорнороб — 643 Колосова Поліна Дмирівна, студентка — 352 Колотушкин (Колотушкін) Яков Степанович, пом. директора з АГЧ — 189, 200, 219, 240, 241, 643 Колпачієва (Колпакчієва) Валентина Петровна, студентка — 179, 220


700

Колчкова В.Г., студентка — 372 Колюжний, студент — 51 Коляда Клавдия Петровна, студентка — 194, 204 Коляда Олександра Тимофіївна, студентка — 365 Коляда С.М., студент — 383 Коляда Уляна Гаврилівна, студентка — 322 Кольченко Анатолий Павлович, студент — 149 Комаралі К.Ю., студент — 82 Комаревский Костянтин Костянтинович, студент — 295, 308 Комарихіна Л.В., студентка — 77 Комарь (Комар) Ганна Антонівна, студентка — 317, 333, 352 Комарь Петро Пилипович, студент — 317 Комендант Ніна Івановна, студентка — 81, 94, 104, 107, 116, 138, 146 Коменко М.І., студент — 82 Коморна О.В., студентка — 206 Коморна Олександра Володимировна, студентка — 153 Коморний, студент — 29 Компанієць А.П., студент — 144 Компанієць Арсентій Тимофійович, студент — 321 Компанієць Григорій Артемович, студент — 354 Кондратенко Дарья Макарівна, студентка — 284 Кондратенко Марія Йосипівна, студентка — 365 Кондратюк Валентина Семенівна, працівник ботсаду — 647 Конікова Валентина Георгієвна, студентка — 151 Коноба Валентин Філаретович, студент — 336, 337 Коноваленко Віра Никифоровна, студентка — 151, 166, 180 Коновалова Ганна Минівна, студентка — 248 Кононенко Е.Н. (Є.М.), студент — 78, 113 Кононенко Зоя Марківна, студентка — 299 Кононенко Мар. Петровна — 265, 381, 382 Кононенко О.Я., студент — 120 Кононенко Петро Савович, комендант — 643 Кононенко Тамара Стефановна (Степанівна), студентка — 129, 142, 196, 208 Кононенко, студент — 231, 542 Кононенко, студент — 48 Коноп — 361 Константинова Катерина Василівна, студентка — 334 Константінов Г.К., студент — 140 Константінова (Константинова), студентка — 307, 327 Константінова Вікторія Миколаївна — 2, 4, 8, 18, 523, 526, 603, 648

Контарева К.А., студентка — 371 Контарьова Д.Я., студентка — 30, 45 Копач Ганна Яківна, студентка — 248 Копи, студент — 47 Копил (Копыл) Федір Павлович, викладач — 212, 219, 224, 430, 603 Копил Г., студент — 51 Копил Г.А, студент — 30 Копил Г.І., студент — 30 Копилова Тетяна Семенівна, студентка — 153 Копиченко С.І., студент — 120 Копійковський Р.П., студент — 384 Копінус Алла Василівна, студентка — 367 Копна Ганна Титовна, студентка — 140, 176 Копосев Борис Васильович, викладач — 338, 344, 632 Корабельська Катерина Тимофіївна, студентка — 300 Корабельська Феодосія Іллінічна, опалювач — 643 Корбан Іна Олексіївна (А.), студентка — 271, 299 Корженко Валентина Яківна, студентка — 366 Корнеева, прачка — 132 Корнелюк Лілія Олександрівна, студентка — 267 Корніенко Г.Д., студент — 371 Корнієнко Віра Гнатівна, студентка — 335 Корнієнко І., студент — 32 Корнієнко Катерина Павлівна, студентка — 299 Корнієнко Клавдія Пудівна, студентка — 153 Корнієнко Ліда, студентка — 417 Корнілова (Корнилова) Г.А., студентка — 81, 138 Коробка Мария Федоровна, чорнороб — 198, 642 Коробка Микола Петрович, студент — 367 Коробко Л.О., студент — 71 Коробченко Г.В. — 175 Коровкіна Тамара Платонівна, студентка — 142, 177 Королевська Ю.Ю. — 8, 9, 18 Короленко — 488 Короленко В. — 470 Короленко Н.І., студент — 233 Короленко С.Г., студент — 383 Короленко Ф.І., студент — 48 Коростельова Марія Андріївна, студентка — 367 Коростилова Серафима Ивановна, студентка — 150 Коростоянова Ганна, студентка — 417 Коротка Марія Андрійовна, студентка — 233 Короткая М.Я., студентка — 197, 218 Короткий Г.Р., студент — 384 Коротун Мария Фоминична, студентка — 151 Коротченко А.Г., завгосп — 66, 165, 175, 183, 186, 376


701

Коротченко Иван Павлович, студент — 149 Корсун, студент — 49 Корсунь Ольга Артемовна, студентка — 180 Корчагін Павло — 286 Коршикова Віра Єгорівна, студентка — 317, 352 Корякіна (Карякіна) Софія Іванівна, студентка — 180, 208 Коряченко Татяна Селіверстівна, студентка — 248 Косаренко Г.М., студент — 49, 51, 52 Косаренко Н.Т., студент — 206 Косенко Григорій Семенович, студент — 336, 337 Косенко П.К., студент — 78, 113 Косенко Петр Павлович, студент — 149 Косинка Григорій — 658 Космина (Косміна) В.М., студентка — 81, 138 Космін М.Г., студент — 385 Косміна І., студентка — 116 Космодем’янська Зоя — 258, 286, 610 Косовец (Косовиць) Василь Якович, студент — 140, 172 Косогор Микола Спиридонович, студент — 317, 324, 330, 333, 349, 350, 352 Костеніць Анастасія Михайловна, студентка — 153 Костенко В.А. — 328 Костенко Єфросинія Яківна, прибиральниця — 363, 644 Костенко І.А., студент — 77, 115 Костенко Іван, студент — 417 Костенко Марія Іванівна, студентка — 336, 337 Костенко Олександра Лукінічна, студентка — 322 Костерний (Костерной) О.Я., препаратор — 278, 295 Костерний Леонід Якович, завгосп — 266, 619 Костецька Галина (Ганна) Григорівна, студентка — 316, 334, 353 Костина (Костіна) Анна Емельяновна (Г.Є.), студентка — 195, 200, 218, 221, 233 Костиря Марія Сергіївна, студентка — 218, 222, 238, 245, 249 Костиря Надія Олександрівна, студентка — 322 Костогриз Олександр Арсентієвич, студент — 270, 285 Костоломов П.М., студент — 136 Кострикін Г.(Т.) І., студент — 82, 99 Кострикіна Олександра Трохимівна, студентка — 299 Костюк Макар Макарович, студент — 283 Костюк Сергій Феодосійович, зав. кабінету — 648 Костюк Тимофій Терентійович, студент — 354 Костюк, студент — 27, 51

Костюк, студент — 498 Костюкова Юлія Михайловна, студентка — 153 Костюченко — 361 Костюченко Н.О., студент — 363 Костянецька Євдокія Никифоровна (Микитівна), студентка — 129, 167, 169, 177 Костянецький Є.М., студент — 142 Костяновський І.В., студент — 120 Косьміна Василь Миколаєвич, студент — 146 Кот (Александрова) Галина Іванівна (Ивановна), студентка — 139, 177, 481 Котелевський Володимир Михайлович, студент — 354 Котенков Л.Р. — 130 Котєгова А.О. — 8, 18 Котивец Андрей Яковлевич, студент — 150 Котляр Олексій Петрович, студент — 322 Котляревська Оксана Якимівна, студентка — 153 Котляров Михайло Антонович, студент — 368 Котляров Н.С., студент — 383 Котлярова Мар. Федорівна, няня — 381 Котовский — 129 Котт Евеліна Никифорівна (П.), студент — 263, 268 Кофанова Ніна Сергіївна, лаборант — 648 Коц Ніна Дмитрієвна, студентка — 160 Коцай Коля, студент — 467 Коцарева М.Е., студентка — 233, 431 Коцеруба О.А., студент — 140 Коцеруба Ольга Іванівна, студентка — 176 Коцила М.О., студент — 385 Коцицька Катерина Іванівна, студентка — 335 Кочергова Г.Я., студентка — 32, 371 Кочетов А.І., студент — 385 Кочкарев Володимир Федорович, лаборант — 648 Кочкарев Григорий Логвинович, студент — 147 Кочкова В.П., прибиральниця — 68, 104 Кошелевська Віра Василівна, студентка — 354 Кошель Валентина Михайлівна, студентка — 335 Кошель Василь Кирилович, швейцар — 645 Кошель Микола Ларіонович, студент — 269 Кошель Надія Михайлівна, студентка — 299, 367 Кошкарев М.И., студент — 500 Кошляк-Бідна Марія Василівна, студентка — 218, 233 Кошовий Г.(Є.) І., студент — 77, 115 Кошовий Олег — 286 Кощевцов Степан Євстафович, студентка — 300 Коялович — 640 Кравець Євдокія Сидорівна, студентка — 368 Кравець Іван Кирилович, студент — 317, 330, 350, 352


702

Кравець О.(Е.) Д., студент — 128, 139 Кравець Я.М., студент — 383 Кравцов Юрий Николаевич — 664, 665 Кравцова М.Є., студентка — 129, 140 Кравцова О.А., студентка — 107 Кравченко А., студент — 33 Кравченко Д.П., бібліотекар — 64 Кравченко Євдокія Івановна, студентка — 153, 180 Кравченко Іван Іванович, викладач — 84, 87, 100, 108, 111, 118, 395-397, 492, 640 Кравченко Іван Яковлевич, батько Кравченка І.І. — 395 Кравченко Людмила Владимировна — 620 Кравченко Микола Федорович, шофер — 644 Кравченко Михалина Яковлевна, мати Кравченка І.І. — 395 Кравченко Ніна Михайлівна, студентка — 366 Кравченко О.І., студент — 120 Кравченко Оля, студентка — 465 Кравченко П.Г., студент — 144 Кравченко Петро Петрович, студент — 248 Кравченко Татьяна Васильевна — 620 Кравченко Тетяна Григорівна, студентка — 365 Кравченко Ярина Єфремівна, студентка — 180 Кравченко, студент — 235 Крамаренко Елена Герасимовна, студентка — 195, 197, 234 Крамаренко Марія Денисівна, студентка — 368 Краса Іван Михайлович, студент — 82, 107, 117, 137, 145 Красин Максим Григорьевич, студент — 148 Краснікова Валентіна Антонівна, студентка — 249 Краснікова Марія Пантелеївна, студентка — 300 Красногорська (Красногорская) Прасковья Гордієвна, викладач — 127, 131, 157 Красногорський (Красногорский) Іван (Иван) Михайлович, викладач — 84, 87, 95, 100, 108, 111, 118, 121, 127, 135, 157, 477 Красноложкіна Галина Василівна, керівник гуртка рукоділля — 645 Красовський М.А., студент — 383 Красотюк Сергій Васильович, студент — 354 Крассов В.П., лікар — 124 Красюк В, студент — 49 Крат І.П., студент — 256, 257 Крат П.П., студент — 115 Кратер, студент — 27 Крахмаль С.С., студент — 81 Крейда І.С., студент — 78, 108, 113 Крейзер Азріель Ілліч, студент — 654-656 Крейзер Н.М. — 184 Кретіна Марія Олексіївна, студентка — 238, 249

Крива Віра Савелівна, студентка — 336, 337 Кривенко В.С., студент — 99 Кривенко К.С., студентка — 78, 104, 108, 113 Кривенко Раїса Олексіївна, студентка — 248 Кривенок Марія Іванівна, студентка — 334 Кривило М.В., студент — 206, 207 Кривко Е.(Є.)З., викладач — 93, 156, 182, 184 Кривко Н.С., викладач — 24 Кривоніс О.І., студент — 206 Кривонос Варвара Федорівна, студентка — 81, 107, 116, 138, 146 Кривонос І.А., студент — 78 Кривонос М.О., студент — 113 Криворучко В.І., студент — 141 Криворучко М.Г., студент — 82 Кривошеева Мария Васильевна (Кривошеєва Марія Василівна), студентка — 194, 196, 233 Кривошеин (Кривошей) Г.А., студент — 48, 73 Кривошей Є.С., студент — 383 Кривошей Ольга, студентка — 417 Кривоший, студент — 28 Кривулин Г.В., викладач — 235 Кривулін Григорій Васильович, слюсар — 643 Кривуліна, студентка — 29 Кривуль Ганна Терентівна, студентка — 177 Кривун М.С., робітниця господарства — 104 Кривун Петро — 109 Кривунь В., студент — 222 Кривунь, конюх — 379 Кривцова (Крицева) Олена (Є.) Антонівна, студентка — 81, 104, 117, 137, 145, 477 Кривцун (Джос) Віра Васильовна (Вера Васильевна), студентка — 139, 177, 481 Кривцун Олександр Петрович, студент — 364, 366 Кривчук Михайло, студент — 417 Крижановський І.В., студент — 136 Крижко Василь Васильович, ректор БДПУ — 5, 8, 17 Крижко М.І., студент — 385 Крикун І.Д., студент — 71, 85 Крилов, письменник — 429 Кримовський Генрих Миколайович, студент — 19, 26 Крипак (Кріпак) Іван Васильевич, студент — 81, 106, 116, 138, 146 Крипак Евдокия Михайловна, студентка — 147 Криса І.Г., студент — 112 Криса М.Д., студент — 141 Крисько Макар Олексійович, студент — 368 Криулин Г., столяр — 240, 245 Кришталь Іван Тимофійович, директор допоміжного господарства — 266, 619, 645 Кришталь Олена Іванівна, студентка — 338, 365 Криштоп Артем Гнатович, студент — 140, 178 Крівіг Л., студент — 32


703

Кріпак І.І., студент — 30, 44, 51 Кропивницкий М. — 470 Крот А.(Г.) І., студентка — 78, 115 Крот І.П., студент — 245, 263, 499 Крот Н.Е.(Є.), студент — 77, 115 Крот Ніна Єлисеївна, студентка — 368 Крот Ольга Михайловна, студентка — 153 Крот П.П., студент — 79 Крот Петр, студент — 467 Крот Раїса Никонорівна, студентка — 317, 333, 352, 367 Крот Тетяна Іванівна, студентка — 267 Кротенко Марія Йосипівна, студентка — 322 Кротюк, студент — 49 Крохмаль (Крохмаль) С.С., студент — 116, 138 Круглікова Є.І., класний керівник — 327, 328 Кругляк Людмила Федорівна, студентка — 152, 179, 336, 337 Кругляк Мик. Г., студент — 363 Кружилова Галина Іванівна, студентка — 153 Крулькевич А.Д., студент — 162 Крупенко О.Я., студент — 27, 45 Крупий, студент — 245 Крупій Наталія Єгоровна, студентка — 249 Крупська Меланья Афанасівна, студентка — 310 Крута Н.Я., студентка — 238 Крутько М.М., студент — 120 Крыжановский В.К. — 665 Крюков, студент — 351 Крючек Екатерина Ивановна, студентка — 148 Крючкова Антонина Федорівна, студентка — 369 Крячок Оксана Степанівна, студентка — 141, 143, 176 Ксьонзова Раїса Петровна, студентка — 153 Кубва Б.І. — 328 Кубрак С.М., студент — 81 Кудар І., студент — 30 Кудацький, студент — 124 Кудінова В.І., студентка — 73 Кудлай Валентина Федорівна, студентка — 335 Кудлай Дмитро Степанович, слюсар-водопровідник — 644 Кудокоцев Спиридон Іванович, студент — 311 Кудрицька Євдокія Іванівна, студентка — 269 Куземко, студент — 206 Кузменко М.К., студент — 139 Кузнецова Марія Павлівна, студентка — 367 Кузнєцова Є.М., зав. бібліотеки — 55 Кузьмак Євгенія Георгієвна, студентка — 363, 365 Кузьменко Валентин — 462 Кузьменко Г., студент — 47 Кузьменко Галина Костянтинівна, студентка — 128, 166, 168 Кузьменко Григорій Іванович, шофер — 362, 644

Кузьменко Елена Михайловна, студентка — 194, 196 Кузьменко Микола Микитович, студент — 368 Кузьменко О.О., студент — 144 Кузьменко Поліна Матвеевна, студентка — 81, 160 Кузьменко-Дем’яненко Ганна Костянтинівна, студентка — 176 Кукла Степанида Никифоровна, студентка — 148 Кукліна В., студентка — 33 Кукуш Івга Григорівна, студентка — 249 Кулага А.Ф., студент — 72 Кулага Н.Р., студент — 48, 62 Кулаков, співробітник інституту — 386 Куленко О.А., студент — 383 Кулеш М.І., студент — 263, 271 Кулибаба Николай Мефодьевич, студент — 148 Кулик А.Н. — 175 Кулик М.Ф., викладач — 43, 68, 75, 76 Кулик О.Т., викладач — 71, 76 Кулик О.Т., студент — 385 Куликова Єкатерина Олександровна, студентка — 153 Кулиш (Куліш) Ю.Ш., студентка — 218, 222, 245 Кулік Катерина Дмитрівна, студентка — 152 Кулік М., екскурскерівник — 51 Кулік Тамара Яковлевна, вихователь — 381, 382 Кулік, студент — 29 Куліковська Віра Кононовна, студентка — 151 Куліченко (Куличенко) Г.Ф., викладач — 156, 163, 175, 178, 183, 186, 508 Куліш М.І., студент — 120 Куліш Микола Іванович, студент — 284 Куліш Ю.Н., студентка — 238 Куліш Юлія Петрівна, студентка — 249 Куліш Я.М., студент — 79, 114 Кулішевський І., студент — 30 Кульбак Вячеслав Алексеевич, студент — 534-538 Кульбашенко, прибиральниця — 131 Кульбашна, співробітник інституту — 123 Кулькевич А.Д., студент — 142 Кунак О.П., студент — 78 Куприянова П.С., зав. їдальнею — 156 Купцова Валентина Іванівна, студентка — 366 Кураков І.О., студент — 120 Куралех В.І., студент — 207 Курдас Григорий Власович, студент — 148 Курдицька Явдоха Івановна, студентка — 151 Курдова Наталка, студентка — 417 Курев, поміщик — 395 Курилах Ф.Т., студент — 145 Куриленко Віра Сергіївна, студентка — 317, 352


704

Куриленко Євдокія Георгієвна, студентка — 248 Куриленко Катерина Семенівна, студентка — 284 Курило Надежда Никаноровна, студентка — 195, 197, 234 Курилова Євгенія Ілінічна, студентка — 153 Курилова Клавдія Іванівна, студентка — 310 Курилюк В.В., студент — 383 Курілець Марія Олексіївна, студентка — 308 Куркула П.З., студент — 385 Курмаз В.П., студент — 27, 39, 45 Курочка Ольга Николаевна, студентка — 196, 198, 233 Куртева Д., студентка — 116 Куртьев Николай Петрович, студент — 148 Курцман, студент — 29 Кусмет Ганна, студентка — 416 Кустенко Петро Михайлович, студент — 152 Кустолян, викладач — 472 Кусюк О.І., викладач — 89 Кутана Марія Іванівна, студентка — 368 Кутищев Иван Михайлович, студент — 147 Кутіщева (Кутищева) Віра Афанасівна, студентка — 246, 248 Кутузова Валентина Федоровна, студентка — 150, 311 Кутузова, студентка — 206 Кухтин (Кухтін) І.К., студент — 52, 61 Куц Ганна (Галина) Сергіївна, студентка — 316, 334, 353 Куценко Михайло Олексійович — 648 Куценко Ф.С., студент — 77, 114 Куціянова, студентка — 223, 234 Куць В.Т., студент — 81 Кучеренко Людмила Миколаївна, студентка — 334 Кучерява Поліна Василівна, студентка — 129, 140, 176 Кучерява, студентка — 47 Кучерявий І.Я., студент — 120 Кучма В.Ф., студент — 32, 207, 371 Кучма Поліна Федорівна, зав. кадедрою — 212, 218, 219, 221, 223, 225, 229, 237, 240, 242, 251, 259, 506, 535, 603 Кушка Лидия Даниловна, студентка — 150 Кушниренко Сергей Григорьевич, студент — 148 Кушнір І.С., викладач — 328 Кушнір Л., студент — 30, 51 Кущ В.І., студент — 48, 73, 120 Кущ І.І., студент — 124, 129, 140, 155 Кущ Мария Степановна, студентка — 149 Кущ С.С., студент — 383 Кущ Т.С., студент — 77, 114 Кюрчева Євдокія Дмитрівна, студентка — 248 Кюрчева Зінаїда Костянтинівна, студентка — 152

Лабза Анастасія Варфоломійовна, студентка — 316, 334, 353 Лабскір (Лабскир) М.З., викладач — 157, 159, 175, 182, 184 Лавренко Степан Григорович, студент — 369 Лаврик Мария Ивановна, студентка — 150 Лаврик, студент — 38, 48 Лаврукова В.М., студентка — 48 Лагер Ніна, студентка — 417 Лагода Мария Никифоровна, студентка — 150 Лагус Олександр (Александр) Павлович, студент — 139, 176, 481 Лазаренко Екатерина Арестовна, студентка — 150 Лазаренко К.О., студент — 206 Лазебний Володимир Андрійович, студент — 160 Лазня Р.М., студент — 78, 113 Лазо — 129 Лакота В.А., студент — 136 Лакота Виктор Юхимович, студент — 152 Лактіонов О., студент — 30 Лактіонова (Кириченко) Галина (Ганна) Михайлівна, студентка — 15, 316, 334, 353, 527-533 Лакшул Л.Р., студент — 139 Ламан Г.Т., студент — 27, 44 Ламан С.Т., студент — 383 Ламбріаніді К.А., студентка — 363 Ламбріаніді Софія Йосипівна (І.), прибиральниця — 296, 303, 305, 307, 315, 320, 324, 326, 329, 346 Ландау Леон Олександрович, студент — 655, 656 Ланенко Євдокія Григорівна, студентка — 337 Ланова Клавдія, студентка — 417 Лановейчик Володимир Іванович, краєзнавець — 8, 15, 18, 544-546, 640, 663, 665 Ланская Екатерина Корнеевна, студентка — 194, 196, 204 Ланская Є.В., студентка — 338, 350 Ланской М., студент — 31 Ланська Євдокія Володимирівна, студентка — 366, 367 Лантух Г.Д., студент — 382, 462 Лапідус Євгенія Миколаївна, студентка — 366 Лапкина З.Ф., співробітник інституту — 105 Лапко М., студент — 30, 51 Лапко Олексій Лаврентійович, студент — 322 Лапочкіна (Попелешко) Людмила Миколаївна, студентка — 311 Латиш Ольга Григоровна, студентка — 151, 180 Латишова Марія Тимофійовна, студентка — 152 Латуха Поліна Онисимівна, студентка — 369 Лафакі (Лафаки) І.В., студент — 77, 115 Лашко М.Т., студент — 110


705

Лашкул Лидия Романовна, студентка — 206, 481 Лебедев, викладач — 472 Лебедков Юрій Миколайович, викладач — 359, 363, 632 Лебедкова Алла Митрофанівна, викладач — 359, 361, 632 Лебедченко Євдокія Панасівна, студентка — 365 Лебедь Микола Микитович, студент — 354 Лебедь Феодосій Кирсанович (Хедосей Хрисанфович), завідуючий допоміжним господарством — 293, 388, 640, 643 Лебедь, викладач — 466 Лебедько Валентина Тимофеевна, студентка — 195, 223, 233 Лебідь Раїса Іванівна, студентка — 151, 180 Левада Л.С., студент — 297 Левада Лідія Єгоровна, студентка — 271, 277, 287, 299 Левада Поліна Тимофіївна, студентка — 369 Леванець П.Г., студент — 143 Левенець (Левенец) П.В., студент — 78, 113 Левенець Поліна Григоровна, студентка — 140, 176 Левенець Ф.І., студент — 383 Левенець Федор Микитович, студент — 161 Левина Мария Авраамовна, студентка — 150 Левинсон (Левінсон) Леонід Григорович, студент — 294, 299, 498 Левинський Павло, студент — 417 Левін Я.І., студент — 71 Левіцький П.П., студент — 30, 44, 51 Левкунська М.С., студентка — 207 Левтова (Левитова) Хая (Клара) Абрамівна, викладач — 90, 109-111, 118, 122, 127, 131, 157, 168, 169, 172, 186, 491, 497 Левтова А.А., викладач — 84 Левченко (Михайличенко) Евдокия Изотовна, студентка — 478 Левченко Аллина (Алла) Павловна, студентка — 194, 197, 200, 202, 267 Левченко В.А., студент — 383 Левченко Ганна, студентка — 417 Левченко Григорий Федорович, студент — 139, 177, 481 Левченко Е.(Є.) З., студент — 81, 117, 137 Левченко Іван Якович, студент — 310 Левченко Йосиф Федорович, електромонтер — 643 Левченко М.П., студент — 140, 207 Левченко Семен Яковлевич, студент — 147 Левчук, студент — 47 Легеза Н.М., студент — 382, 384 Легенда Марія Несторовна, студентка — 26 Лейзер И.К. — 422 Лемішко (Лемишко) Д.В., студент — 128, 155 Лемішко Одарка (Дарья) Іванівна, студентка — 141, 166, 168, 178

Лемішов Валентин Тимофієвич, студент — 21, 25 Ленін (Ленин) В.І. — 11, 39-41, 94, 105, 129, 133, 172, 232, 235, 244, 255, 263, 270, 278, 286, 297, 302, 305, 307, 319, 320, 345-347, 350, 363, 410, 430-432, 446, 452, 463, 471, 472, 482, 494, 496, 502, 536, 604, 628, 629, 631, 632, 650, 664, 665 Ленчик Є.А., студент — 382 Леоненко С.Л., студент — 383 Леоновський Леонід Євменович, директор інституту — 13, 226-234, 236-244, 246-252, 254, 256-262, 264-266, 269, 273-276, 278, 280, 282, 283, 288-295, 297, 298, 300, 301, 304-306, 308, 312, 314, 315, 317, 318, 321-328, 330, 331, 333, 336-338, 340, 344, 346, 348, 350, 351, 353, 354, 358, 360-362, 364, 367, 369, 400, 401, 411, 440, 441, 460, 461, 497, 500, 506, 514, 659 Леонтович А.В. — 347 Леонтьев (Леонтьєв) К.І., викладач — 42, 61, 69, 94 Леонтьева Вера Михайловна, студентка — 194, 197, 222 Лепитько Григорий, студент — 486 Лернер Мария Григорьевна, студентка — 148, 155, 166, 169, 177 Лесечко (Беловол) Галина Сергіївна, студентка — 316, 334, 353 Лесечко Віра Федосієвна, студентка — 284 Леуцька Олена Іванівна, студентка — 151 Лещенко Клавдія Андріївна, студентка — 284 Лещенко О.(А.) К., студент — 32, 371 Лещенко, студент — 307 Лещеок Іван (И.) Іванович (И.), студент — 320, 324, 330, 335 Лєднев Володимир Дмитрович, комендант — 645 Лига Катерина Тимофіївна, студентка — 305, 307, 320, 324, 327, 335 Лигіна Ганна Пилипівна, студентка — 309 Лиман Віра Андріївна, студентка — 285, 286, 311 Лиман Ігор Ігорович — 2, 4, 8, 18, 514-519, 523, 525, 526, 539-546, 603, 648 Лимаренко Є.О. — 8, 18 Лимарь Антоніна Яковлівна, студентка — 248 Линевич Мария Михайловна, студентка — 148 Линник Ганна Васильовна, студентка — 153 Липская Ванда Казимировна, студентка — 148 Липченко Александр, студент — 479 Липченко Валентина Николаевна, студентка — 148 Липченко О.З., студент — 81 Лисак Ілля Пилипович, студент — 367 Лисенко — 429 Лисенко — 658 Лисенко (Кардаш) Ф.С., студентка — 482, 484 Лисенко Василь Федорович, студент — 128, 141, 167, 177, 572, 602, 603


706

Лисенко Ганна Іванівна, студентка — 284 Лисенко Дмитро Михайлович, студент — 142, 177 Лисенко Євдокія Архипівна, швейцар — 643 Лисенко Зінаїда Федорівна, студентка — 335 Лисенко Іван Антонович, конюх — 643 Лисенко Іван Іванович, студент — 79, 81, 98, 107, 116, 147 Лисенко Людмила Василівна, студентка — 369 Лисенко М.Ф., студент — 142 Лисенко Ольга Яківна, працівник допоміжного господарства — 643 Лисенко Раїса Тимофіївна, студентка — 249 Лисенко Ф.К., студент — 383 Лисенко, студент — 47 Лисечко Д., студентка — 218, 222 Лисиця Тетяна Спиридонівна, студентка — 309 Лисогор Іван Явдокимович (Євдокимович), студент — 151, 311 Лисюра Володимир Петрович, студент — 364, 365 Литвин Лідія Лукінічна, студентка — 367 Литвин, студент — 478 Литвиненко Віра Ільїнічна, студентка — 368 Литвиненко М.Т., студент — 45 Литвиненко Ольга Петрівна, студентка — 337 Литвиненко П.О., студент — 46 Литвиненко, студент — 27 Литвинова Ганна Артемівна, секретар — 643 Литвинова Євгенія Григорівна, препаратор — 648 Литвишко, студент — 27 Литвін (Літвін) Марія Василівна, студентка — 81, 117, 137, 145 Литивинова А.А. — 183, 186 Литовка Марія Федорівна, студентка — 316, 334, 353 Литовченко (Літовченко) Ганна Тихонівна, студентка — 234, 240 Литовченко Віктор Петрович, студент — 107, 137, 145 Литовченко Володимир Дмитрович, студент — 311 Литягин Карп Антонович, студент — 160 Лифшиць Ф.А., студент — 141 Лихобаба Иван Григорьевич, студент — 148 Лиходед (Лиходід) Мария Федоровна, студентка — 151, 206 Лихопуд, студент — 29 Лихотварик (Лихотворик) Сергій Іванович, студент — 316, 330, 334, 346, 349, 351, 353 Личката Л.Є., студентка — 206 Лищинська Ольга Костянтиновна, студентка — 160 Ліберман С.А., студент — 142 Лібіч Д.А., студент — 116, 138 Лібіч О.П., студент — 81

Лібченко Д.М., студент — 117 Лібченко О.З., студент — 117 Лівенець, студент — 28 Лівшиць Фаня Аврамовна, студентка — 177 Ліжко Марія, студентка — 416 Лінкевич Софія Францовна, студентка — 26 Лінник — 350 Лінник Михайло Силович, студент — 364, 366 Ліннік Федора Данилівна, студентка — 249 Лінченко, студент — 94 Ліперт Ніна Олександрівна, студентка — 27 Ліпич В.М. — 9 Ліпкіна Зоя Василівна, студентка — 316, 333, 352 Ліпницька (Липницька) Євгенія Сергієвна, студентка — 124, 177 Ліпунцова Оксана Іванівна, студентка — 272 Ліпценко Д.М., студент — 107 Ліпченко (Липченко) Дмитро (Дмитрий) Миколаєвич, студент — 81, 137, 145, 477 Ліпченко О.З., студент — 98, 107, 137 Ліпченко Таїсія Федорівна, студентка — 249 Ліра Ганна Миколаївна, працівник допоміжного господарства — 643 Лісіхіна Р.Г., студентка — 206 Лісова Н.С., студентка — 79 Лісовецький І.Б., студент — 382 Лісовська Р., студентка — 31, 51 Лісовський Адам Казімірович, студент — 27 Літвіненко Валентіна Григорівна, студентка — 249 Літвінов Г.С., студент — 385 Літвінов І.І., студент — 120 Літвінов Іван Федорович, студент — 81, 107, 116, 138, 147 Літвінова (Литвинова) Олександра Андріївна, бібліотекар — 64, 95, 128, 131, 132 Літвінова Ангеліна Андріївна, студентка — 169, 179 Літвінова Ганна Гаврилівна, студентка — 321 Літвішко В.К., студент — 79, 99, 114 Літвішко Любов Гнатівна, студентка — 337 Літовка Л.К., студентка — 142 Літовченко В.П., студент — 82, 98, 112, 117, 123 Літовченко Г.П., студент — 79 Літовченко, техсекретар — 63, 68 Ліфшиць Сара Хаймовна, студентка — 179 Ліхтер В.М., студент — 129, 142 Лобанов (Лобанів) Іван Микитович (Иван Никитич), зав. кафедрою — 59, 60, 68, 88, 95, 100, 108, 109, 118, 126, 157, 172, 174, 182, 186, 476, 491, 497, 569 Лобань Василь Давидович, студент — 337 Лобань Іван Миколаєвич, студент — 284 Лобач О.І., студент — 77, 114 Лобко О.І. — 659 Лобода І., студент — 47


707

Лобода Мусій Степанович, студент — 367, 384 Лобода Онисія Іллінічна, студентка — 367 Логвиненко В.Я., студент — 139 Логвиненко Іван Іванович, викладач — 643 Логвіненко, студент — 48 Логвінов Олексій Йосипович, студент — 364, 366 Ложечнікова Тетяна Яківна, студентка — 265, 284 Ложка Петро Захарович, студент — 367 Ложкіна М., студентка — 47 Лозановський Б.П., студент — 120 Лола В.Г. — 15 Ломако Вера — 494 Ломако Єфросинія Павлівна, студентка — 179 Лонський, студент — 49 Лопатка Софія Іванівна, студентка — 366 Лопатко Клавдія Дмитрівна, студентка — 82, 117, 137, 146 Лопухов М.Г., студент — 385 Лосик (Лосік) Ніна Василівна, викладач — 212, 219, 223, 225, 237, 240, 243, 268, 273, 282, 289, 314, 315, 332, 343, 345, 346, 603 Лось Т.М., студент — 50 Лотарев Семен Федорович, працівник ботсаду — 643 Лотош Вікторія Олександрівна, студентка — 317, 333, 352, 367 Лохвицька Ганна Феофанівна, студентка — 299 Лохова Клара Михайлівна, студентка — 317, 323, 324, 333, 352 Лошак Андрій Федорович, студент — 152 Лошак Ніна Василівна, студентка — 334 Лошаков Олексій (А.) Сергійович, викладач — 210, 212, 219, 225, 226, 232, 235, 242, 247, 254, 255, 268, 271, 281, 282, 289, 297, 298, 307, 310, 314, 320, 323, 332, 342, 345, 356, 410, 500, 506, 527, 532, 616 Лубенець Тетяна Федорівна, студентка — 152 Луговий (Луговой) Іван Павлович, студент — 81, 107, 116, 138, 146 Луданік (Луданик) Федосій Романович, студент — 153, 180 Лузанівська О.П., студентка — 206 Лузановская Ксения Парфирьевна, студентка — 150 Лузікова М.В., студентка — 206 Лук’яненко Марія Петрівна, студентка — 317 Лукаш Х.Я.(Є.), студент — 77, 115 Лукашевич Анфіса Василівна, студентка — 364, 366 Лукієнко Валентина Іванівна, студентка — 283 Лукьяненко Петр Петрович, студент — 147 Лукьянчук Корней Семенович, студент — 148 Лунтовская Анна Михайловна (Лунтовська Ганна Михайлівна), буфетниця — 191, 643 Лупир М.І., студент — 85

Луценко Л.М. — 8, 18 Луценко Людмила Андрієвна, студентка — 283 Луценко Петр Андреевич, студент — 151 Луцкая Мария Петровна (Луцька Марія Петрівна), студентка — 195, 197, 233, 239 Луцька М.С., студентка — 204 Луцький Петро Петрович, студент — 317, 330, 333, 352 Лучко М.А., студент — 385 Лучко Павел Трохимович, студент — 148 Лучна (Корягина) Мотря Петрівна (Лучная Мария Петровна), студентка — 139, 177, 481 Лущинський Ю.В., інженер — 461 Лыкова Татьяна Григорьевна, студентка — 194 Лымарь-Мащенко Евдокия Кузьминична (Лимар-Мащенко Євдокія Кирилівна), студентка — 194, 197, 233 Лысенко — 130 Лысенко (Лисенко) Іван Антонович, конюх — 245, 263, 643 Лысенко Мария Антоновна, студентка — 150 Лысенко, викладач — 235 Лысова — 240 Лысова (Лисова) Варвара Семенівна, касир — 183-185, 643 Любецький Х.І., студент — 384 Люльченко Евгения Антоновна, студентка — 150 Лютенко Марія Ларіонівна, студентка — 316, 333 Лютий П.М., студент — 78 Лютомська, студентка — 27, 51 Лютомський Г.В., студент — 79, 99, 114 Лябах Олексій Андрійович, студент — 151, 175, 263, 278, 283, 498 Лявукін (Лявукин, Ляукин, Яукин) Олексій Йосипович (Алексей Иосифович), зав. кафедрою — 112, 121, 127, 135, 157, 174, 182, 186, 212, 219, 221, 223, 225, 230, 240, 242, 254, 268, 481, 492, 497, 535, 602, 659 Лях Іван Петрович, студент — 337 Лях М.І., студент — 383 Ляш Ольга Андріївна, студентка — 335 Ляшенко Андрей Иванович — 391 Ляшенко Дарья Порфирьевна — 391 Ляшенко Л.С., студент — 47 Ляшенко Марія Никифорівна, студентка — 310 Ляшенко Прохор Андрійович (Андреевич), директор інституту — 13, 23, 38, 39, 43, 52, 53, 56-60, 63-67, 70, 71, 87, 101-103, 105, 106, 109-113, 117, 119, 121, 124-126, 129, 130, 132-136, 138, 139, 143-145, 147, 149, 151, 154-156, 158-165, 167-171, 173-176, 178, 181-187, 380, 389-391, 395, 397, 476, 479, 481, 492, 496, 497, 508, 523, 568 Ляшенко Раїса Пилипівна, студентка — 311


708

Ляшенко Тетяна Степанівна, студентка — 176 Ляшко, студент — 206 Львов, студент — 47 Льовшин, заступник Наркома освіти — 65, 70 Мавродієва Антоніна Єфремівна, студентка — 316, 327, 352 Маганов П.Т., студент — 129 Магдаліц Кіракія Дмитрівна, студентка — 335, 368 Магер, електромонтер — 66 Магнушевська Євгенія Вікторовна, студентка — 129, 177 Магонов П.Т., студент — 123, 141 Мадженко Надежда Ивановна, студентка — 150 Мадікова Р.Г., студентка — 207 Маєвська Антоніна Матвіївна, бібліотекар — 643 Мазепа Іс. — 661 Мазіна Марія Коленіківна, студентка — 179 Майстренко А.П., студент — 117 Майстренко М.О.(А.), студент — 82, 139 Майфет О.Д., студент — 120 Макаренко А.С. — 470, 475, 482 Макаренко І.М., студент — 45, 47 Макаренко Михаил Николаевич (Миколаєвич), студент — 148, 285 Макаренко С., студент — 61, 67 Макаренко С.І., студент — 72 Макаренко С.Я., студент — 79, 107, 108, 113 Макаренко Федот Федотович, студент — 22, 26 Макаренко, студент — 27, 28, 49 Макієвська Марія Іванівна, студентка — 310 Маковецький Іван Якович, студент — 153 Маковецький Михайло Федорович, студент — 153 Маковій Аліна Михайлівна, студентка — 317 Максецький О.І., студент — 28, 46 Максименко Карпо Григорович, секретар директора — 645 Максименко, студент — 47 Максуєва Галина Порфирієвна, студентка — 284 Макуха Домна Иосифовна, студентка — 148 Макуха Іван Степанович, студент — 151, 272 Макуха М. — 175 Мала К.А., студентка — 139 Малакова М.С., викладач — 92 Малахова М.К., студентка — 27, 46 Малая В.Г., студентка — 79 Маленко Лідія Оникентівна, студентка — 128, 141, 166, 168, 177 Маленко Петро Васильович, студент — 81, 107, 116, 137, 146 Маленко, студент — 49 Малесь Т.Г., студент — 384 Малиенко (Малієнко) Мария Афанасьевна, студентка — 195, 233

Маликова Анна Григорьевна, студентка — 150 Малихіна Валентина Петровна, студентка — 258, 263, 278, 284 Малицький Олексій Іванович, студент — 160, 207 Малишев І.І. — 603 Малієнко (Молієнко) (Мізін) Алла Василівна, студентка — 15, 317, 330, 333, 504, 660 Малієнко Василь Іванович — 504 Малієнко Іван Терентійович — 504 Малієнко Л.М., студент — 207 Малієнко Оксана Гнатівна — 504 Маліков А., студент — 371 Маліков О.Г., студент — 49 Маліков С.Г., студент — 79, 98, 108, 114 Малікова Євгенія Федорівна, студентка — 285 Маловичко Мария Григорьевна, студентка — 150 Малочинський, студент — 47 Малтобора Ф.Г., студент — 385 Малуєва Клара Дмитрівна, студентка — 366 Малый Степан Михайлович, студент — 147 Малышев Иван Іванович, викладач — 192, 194 Малюта І.В., студент — 112 Малюта Іван Дмитрович, студент — 81, 94, 106, 116, 138, 146 Малюта, студент — 62, 67, 74 Малюцька М., студентка — 33 Малявин (Малявін) Лев Семенович, декан — 100, 118, 122, 127, 135, 157, 172, 178, 185, 186, 201, 210, 212, 214, 219, 221, 223, 225, 230, 240, 242, 245, 254, 255, 263, 268, 271, 277, 280, 287, 289, 293, 297, 303, 313, 323-325, 329, 332, 340, 345, 349, 357, 361, 426, 432, 435, 441, 492, 497, 500, 504, 575, 602 Малявина (Малявіна) Нина Лав-на (Львівна), викладач — 218, 219, 221, 225, 237, 242, 281, 289, 476, 506, 603 Малярчук Андрій Дмитрович, студент — 322 Малярчук Марія Андрійовна, студентка — 26 Малярчук Марія Степанівна, студентка — 368 Мальований (Магльований) Григорій Іванович, студент — 177 Мальований Федір Іванович, швейцар — 645 Мальовна Ксения Андреевна, студентка — 150 Мамоніна Віра Афанасіївна, касир — 645 Мамонова Олександра Юхимівна, студентка — 249 Мамоцька Вера Олександр. — 381, 382 Мамошко М.П., студент — 383 Мамченко Микола Якович, викладач — 100, 127, 135, 162, 172, 175, 178, 186, 210, 212, 497, 602 Мандрика, студент — 27 Мандрико (Мандрика) Василь Романович, студент — 129, 140, 166, 178 Манжос І.З., студент — 137 Манжура Віра Борисівна, студентка — 311


709

Манилов — 469 Манойло В.Ф., студент — 48 Манойло М.Н., студент — 207 Манько Ганна Кирилівна, студентка — 284 Манько Екатерина Ивановна, студентка — 148 Мар’яш М.Я., студент — 383 Марголіс Клара Яковлівна, студентка — 233 Мариненко Любовь Ивановна, студентка — 195, 197, 234 Марич П.І., студент — 77, 99, 114 Марищук Василь Семенович, студент — 321 Марков Іван Пилипович, рибак — 645 Маркова Євгенія Михайлівна, лаборант — 314, 648 Маркс Карл — 94, 133, 172, 398, 404, 446, 452, 515, 545, 628-630, 632, 664 Маркуца Ганна Яківна, студентка — 141, 177 Мартенко Татьяна Терентьевна, студентка — 149 Мартиненко Валентина Іванівна, студентка — 348, 349, 363, 365 Мартиненко, зав. їдальнею — 376, 377 Мартишенко Валентина Василівна, працівник ботсаду — 647 Мартищенко Валентина Василівна, препаратор — 648 Мартыненко Екатерина Алексеевна, студентка — 148 Марухна Л.А., студент — 138 Марухна Олена Опанасівна, студентка — 81, 107, 116, 146 Марухніч Василь Семенович, студент — 71, 85, 602, 639 Марченко Владимир Данилович, студент — 195, 197, 236 Марченко Іван Йосипович (И.И.), викладач — 86, 235, 239, 243, 461, 470, 558, 617 Марченко Костянтин Іванович, студент — 310 Марченко Лідія Іванівна, студентка — 337 Марченко Раїса Анисімовна, студентка — 160 Марченко, студент — 47 Масич Елена Леонтиевна (Масіч Олена Леонтійовна), студентка — 195, 197, 233 Масич Лукерія Іванівна, чорнороб — 645 Масіяш, студент — 74 Масленіков М.А., студент — 383 Маслій М.Ф., студент — 28, 46 Масло К.К., студент — 124, 130 Масло Оксана Петровна, студентка — 141, 143, 176 Масло, студент — 29 Маслов Василь Никонович, студент — 308 Маслова Ганна — 258 Маслюков Т.І., студент — 120 Масляєва (Масляева) Ксенія Юхимівна (Е., Є.), бухгалтер — 62, 64, 75, 95, 100, 104, 108, 123, 128, 131, 168, 184, 185 Масюта Ю.Г, студент — 384

Мась Евдокия Феофановна, студентка — 151 Масько Анна Евдокимовна, студентка — 148 Матвеев К., студент — 32 Матвеев Микола Михайлович, студент — 161 Матвієва Г.І., секретар робітфаку — 119 Матвієва Федора, студентка — 417 Матвієнко (Матвиенко) Ніна Іванівна, студентка — 295, 298, 299, 307 Матвієнко Дмитро Павлович, студент — 366 Матвієнко, студент — 28 Матвієць Клавдія Павлівна, студентка — 316, 352 Матвієць Раїса Федорівна, студентка — 336, 353 Матев (Матєв) Михайло Костянтинович, студент — 366, 367 Матев Микола (Николай) Константинович, студент — 81, 117, 145, 478 Матева Ганна Миколаївна, студентка — 284 Матева Параска Васильовна, студентка — 153 Матиевская (Матієвська, Матєвська) Людмила Ивановна, студентка — 195, 218, 221, 234, 432 Матієвський (Матиевский, Матевский, Матьєвський) Иван Михайлович (І.М.), головний бухгалтер — 64, 133, 172, 175, 187, 188, 189 Матросов Александр, Герой Радянського Союзу — 610 Матусова О.І., класний керівник — 327 Матчинський А., студент — 30 Матюха Г.К., студент — 77, 108, 113 Матюха Зінаїда Григорівна, студентка — 366 Матюха О.С., студент — 27, 44 Матюхіна Віра Федотівна — 648 Матюшенко Марія Афанасіївна, студентка — 327, 335 Матюшко Ганна (А.) Єгорівна (Е.), буфетниця — 210, 643 Махорина, студентка — 49 Маценко Полікарп Аврамович, студент — 152, 166, 180, 183 Мацкина Лидия Борисовна, студентка — 150 Мацюк Павло Вітальович, студент — 317, 333, 350, 352 Мачіхіна (Подольська) Любов Іванівна, студентка — 311 Машев Н.К., студент — 137 Машир Василь Пантелейович, студент — 153, 155 Машошина Віра Опанасівна, касир — 648 Машошін (Машошин) Михайло Петрович, студент — 21, 25 Машюха Г.К., студент — 107 Медведєва Валентина Антонівна, студентка — 365 Медведьова (Медведєва) Катерина Іванівна, студентка — 316, 334, 351, 353 Медвєдєв Іван Євстратович, студент — 310


710

Мединський Є. — 603 Медовник Моісей Йосипович, викладач — 337, 338, 341, 358 Меженко Ю. — 658 Мейнстер Олена (Є.) Йосипівна (І.), студентка — 317, 324 Мелешкін Костянтин Іванович, студент — 367 Мелешкіна Олена Василівна, студентка — 368 Мелешко Н.Ф., студент — 207 Мелешко Т.Н.(М.), студент — 22, 26 Мелещук Наталія Іванівна, студентка — 268 Мелюшко Григорій Іванович, студент — 335 Мелюшко, класний керівник — 328 Мельник Александр (Олександр) Титович, викладач — 191-194, 603 Мельник Валентин Семенович, бригадир рибгоспу — 259, 643 Мельник Іван Хомович, студент — 311 Мельник Катерина Григорівна, студентка — 317, 351, 352 Мельник Катерина Павлівна, студентка — 278, 299 Мельник М.О., студент — 138 Мельник Марія Трохимівна, студентка — 316, 334, 353 Мельник Олександра Йосипівна, студентка — 322 Мельник Олексій Васильович, студент — 306, 320 Мельник Пилип Павлович, студент — 336, 337 Мельник, студент — 27 Мельникова Лідія Єгорівна, студентка — 365, 367 Мельнік (Мельник) Марія Семенівна, студентка — 81, 98, 107, 110, 116, 146 Мельнік М.Й., студент — 61 Мельніков Б.А., студент — 48 Мельнікова (Мельникова) Валентина Іванівна, студентка — 316, 327, 334, 346, 348-350, 353 Мельнікова Меланія Максимівна, студентка — 299 Мережко Г.К., студент — 383 Меркуленко, студент — 48 Меснянкина Анна Степоновна, студентка — 150 Метошон Ганна Семенівна, студентка — 153 Мехлис Л.З., комісар — 495 Мечетний П.П., студент — 50 Мешко Володимир Калістратович, студент — 311 Мещеряков Петр Михайлович, воєнрук — 192, 603 Мигас Віра Максимівна, студентка — 299 Мигас Галина Сергеевна, студентка — 194, 197 Мигас Л.М., студент — 349 Мизіна — 239 Микитась І.І., студент — 82

Микитенко, студент — 48 Миколаєнко Раїса Кузьмівна, студентка — 316, 334, 353 Миколаїв Іван, студент — 417 Микула Иван Яковлевич, студент — 150, 272 Микула Ольга Пилипівна, студентка — 368 Микула, студент — 49 Микулина Галина Ивановна, студентка — 148 Микуліна Ганна Іванівна, секретар директора — 643 Миленко І.М.(Н.), студент — 81, 138 Миленко Раиса Ивановна (Раїса Іванівна), студентка — 148, 153, 168, 180, 196, 200, 202, 208 Миллер Август Густавович, студент — 149 Миллер Тимофей Карлович, студент — 151 Милусь Галя, студентка — 465 Мильчева Таисия Николаевна, студентка — 195 Мингулина Г.Г., студентка — 500 Минярина Фрося, студентка — 417 Минько Дмитрий Аврамович, студент — 147 Миргородська Антонина Антонівна, прибиральниця — 210, 645 Мириленко, студент — 305 Мирмович Ю.И., телефоніст — 174, 183, 184 Мирна В.Ф., студентка — 206 Мирна Ліда Гуровна, студентка — 153 Мирний Микола Максимович, студент — 153 Мироненко К.І., студент — 142 Мироненко Л.Н., студент — 31, 45 Мироненко Михайло Никифорович, студент — 354 Миронченко Зоя Яковлевна, студентка — 194, 197 Миронюк Марія Кіндратівна, студентка — 167, 169, 179 Мирошниченко Валентина Михайловна, студентка — 141, 143, 176 Мирошниченко І.В., студентка — 168 Мирошниченко І.І., студент — 351 Мирошниченко М.В., студент — 79, 114 Мистюк Н.С., студент — 120 Михайленко Г.С., студент — 385 Михайленко Надія Іванівна, студентка — 271, 299 Михайленко О.Г., студент — 385 Михайленко Я.Ф., заготівельник — 370 Михайлик Вера Борисовна, викладач — 340, 345-348, 355, 508 Михайлик Михайло Антонович, викладач — 119, 261, 280, 289, 295, 297, 300, 314, 320, 323, 324, 332, 340, 358, 497 Михайличенко Ф.С., комірник — 370 Михайлов Ю.П., студент — 385 Михайлова Антонина Олександрівна, студентка — 334 Михайлова В.В., студентка — 81, 124, 129, 140


711

Михайлова Галя, студентка — 478 Михайлова Ганна Кузьмінішна, студентка — 81, 117, 137, 145 Михайлова Раїса Даниловна, студентка — 152, 180, 196 Михайлюк Віктор (Виктор) Кононович, декан — 75, 86, 92, 95, 99, 102, 108, 109, 111, 118, 125-127, 130, 135, 145, 158, 172, 173, 471, 481, 491, 602 Михайлюк Сіма Львівна, ст. лаборант — 100, 105, 108, 119, 121, 127, 158, 169, 172, 184, 185 Михеєва Клавдія Василівна, студентка — 336, 337 Михисор (Михісор) Г.І., студент — 77, 99 Михлик Петро Гнатович, студент — 311 Михно (Міхно) Ганна Юхимівна, студентка — 142, 177 Мицик (Міцик) М.Ф., студент — 129, 140 Мицик Марія Лук’яновна, студентка — 140, 143, 176 Мицик Юрій — 662 Мичурин (Мічурін) — 429, 475 Мишак Килина Єфремівна, студентка — 249 Мишак Софія Іванівна, студентка — 316, 352 Мищенко (Міщенко) Григорій Кирилович, завгосп — 320, 647 Мищенко, студент — 231, 232, 542 Мігушевська Є.В., студентка — 124 Мізіна (Мизина) Антоніна Борисівна, студентка — 267, 499 Мізіна Алла Василівна, студентка — 352 Мізіна, студентка — 256 Мікуліна С.Г., класний керівник — 327 Міленко Ілько Миколаєвич, студент — 116, 146 Міленко Раїса Іванівна, студентка — 166 Міленька (Міленькая, Миленька) Ніна Ананьєвна, студентка — 82, 99, 117, 137, 145 Мілінчук Костянтин Йосипович, студент — 322 Міллер, студент — 206 Мільчевська Любов Василівна, студентка — 322 Мільчевська Любов Васильов[на], прибиральниця — 381 Мільчевська Тетяна Федорівна, студентка — 152 Мінака Г.П., студент — 112 Мінакова Катерина Тарасівна, студентка — 365 Мінакова М.П., студентка — 385 Мінгуліна Марія Лаврентієвна, студентка — 284 Міненко М., студент — 30 Мініна Тетяна Федорівна, студентка — 322 Міриленко Г.М., студент — 78, 115 Міриленко Олена Олександрівна, студентка — 335, 368

Міронченко З.С. — 202 Мірошниченко (Мирошниченко) Євдокія Васильовна, студентка — 128, 139, 176 Мірошниченко (Мирошниченко) Клавдія Федоровна, студентка — 142, 177 Мірошниченко І., студент — 33 Мірошніченко М.О., студент — 120, 123 Містюк Надія Олексіївна, студентка — 151 Місцюн Надія Олександрівна, студентка — 180 Мітева Е.П., студентка — 30, 45 Мітієвський (Мітевський) Л.І., студент — 77, 115 Міхальова Тамара Костянтинівна, студентка — 368 Міхно Марія Гаврилівна, студентка — 308 Міхно Надія Гнатівна, студентка — 316, 366 Міхно Тетяна Тимофіївна, студентка — 309 Мічієнко Марія Федорівна, студентка — 300 Міщенко (Мищенко) Гавриїл Панасович (О., А.), викладач — 343-345, 357, 360, 361, 500, 632 Міщенко Антонина Костянтинівна, студентка — 366 Міщенко Віра Яківна, студентка — 312 Міщенко Ганна Григорівна, студентка — 335 Мовчан Андрій, студент — 417 Мовчан В.С., студент — 81, 108, 116 Могилевский (Могілевський) І.С., студент — 71, 72, 85 Могильна Варвара Сидоровна, студентка — 151, 572 Могильний Ф.Т., студент — 136 Могілевський, студент — 62 Мозгова Олена (Є.) Данилівна, студентка — 265, 284 Мозговая Наталия Ивановна, студентка — 148 Мозкунова Варвара Антонівна, студентка — 317, 333, 352 Мозкунова Ганна Антонівна, студентка — 316, 334, 353 Моісеєнко Надія Андріївна, студентка — 365 Мойсеєнко І.Г., студент — 120 Мокряк, студент — 462, 464, 465 Молашонок Арсений Степанович, студент — 147 Моленко С.С., студент — 384 Молій Катерина Андрійовна, студентка — 177 Молінська Ніна Григоровна, студентка — 26 Молод Катерина Моісеєвна, студентка — 248 Молод Ніна Мусіївна, студентка — 316, 334, 353 Молод Тетяна Мусіївна, студентка — 316, 330, 351, 353 Моложава Ганна Михайлівна, студентка — 335 Момот Анатолій Іванович — 659 Момот Л., студент — 30


712

Момот Н.А., студент — 77, 115 Момот Я.Ст., студент — 44 Монжос І.З., студент — 82 Монмар (Монмарь) Василь Іванович (И.), ст. лаборант — 136, 146, 158, 172, 184, 186 Монмар Є.І., студент — 136 Монойло (Мануйло) Л., студент — 31, 45 Моор А.Л. — 315 Мордалевич — 395 Морданенко Павло Терентійович, студент — 354 Моренко Ніна Іванівна, студентка — 152 Мороз Владимир Александрович (Володимир Олександрович), викладач — 192, 643 Мороз Г.С., студент — 51, 67 Мороз Григорій Григорович (Григорий Григорьевич), студент — 21, 25, 475 Мороз І.В., студент — 79 Мороз І.П., студент — 114 Мороз Іван Максимович, студент — 317, 333, 338, 352 Мороз Ніна Єгорівна, студентка — 351, 352 Мороз О.І., студентка — 77, 98, 104, 107, 108, 113 Мороз Олена Василівна, студентка — 316, 324, 327, 334, 353 Мороз Я.Д. — 132 Морозов Олександр Микитович, студент — 349, 363, 365 Морозова А.Н., студентка — 246 Морозова А.О., картотекар — 101, 109 Морозова Антонина Алексеевна, студентка — 148, 245 Морозова Мария Яковлевна, студентка — 148 Морозова Ольга Микитівна, студентка — 264, 268 Морозова, студентка — 256, 498, 499 Мороко Микола (Н.) Іванович, студент — 81, 116, 138, 146 Мороча Надія Федорівна, студентка — 366 Морочко Дарья Сергеевна, студентка — 149 Мосієнко П.П., студент — 79 Мосіяш (Мосіяус) Віра Свірідовна, студентка — 81, 108, 116, 138, 146 Москаленко Лідія Пилипівна, студентка — 248 Москаленко Марія Сидорівна, студентка — 267 Москвінова Віра Гаврилівна, студентка — 316, 334, 353 Москвітіна Г.П., студентка — 47, 73 Мостова Валентина Семенівна, студентка — 309 Мосюра М.Г., студент — 82 Мотвієнко Олена Іванівна, студентка — 249 Мочоний О.Л., студент — 120 Мошкіна Марія Григорівна, ст. препаратор — 647 Мощенко О., студент — 31, 44

Мудренко І.Д., студент — 385 Музиченко М.Е.(Є.), студент — 77, 115 Муйлас М.Я., співробітник інституту — 105 Муковський С.Ф., студент — 78, 114 Мул Йосип Іванович, студент — 26 Муравйова Вікторія Василівна, студентка — 365, 367 Мурашко М.Н., студент — 81, 116, 138 Мурашко М.П., студент — 78, 98, 107, 114 Мурашко, студент — 62 Мусафіров (Мусафиров) Д.С., студент — 263, 498 Мусафіров, працівник допоміжного господарства — 263 Мусенко Н.М., студент — 77 Мусієнко М.Ф., студент — 136 Мусієнко П.П., студент — 383 Мусієнко, студент — 27 Мусір Лідія Данилівна, студентка — 316, 333, 348, 352 Мусофірова Пелагея Дем’янівна, працівник допоміжного господарства — 643 Мушта Н.Ф., студентка — 123, 124, 129, 141 Мясковська Галина Михайлівна, студентка — 299 Мяськовська (Мясковська) Катерина Миколаївна, студентка — 305, 307, 320, 327, 335, 368 Мячина Анна Андреевна, студентка — 195, 233 Мячина Мария Андреевна, студентка — 195, 234 Мячина, студентка — 431 Набока Тамара Михайлівна, студентка — 354 Надеждін Іван Андрійович, студент — 272 Надельнюк Анна Никитишна, студентка — 148 Надзвецька Р., студентка — 33 Назаренко Анастасия Савина, студентка — 148 Назаренко Людмила Іванівна, студентка — 81, 117, 137, 367, 477 Назаренко Ольга Харитонівна, студентка — 335 Назаренко Т.В., студент — 383 Назаров Петро Дмитрович, студент — 154, 155, 166, 180, 183 Назарова Марія Іванівна, студентка — 309, 367 Назарова Ольга Дмитрівна, студентка — 299 Назарук Г.С., студент — 142 Назута М.П., студент — 99 Назута Уляна Пилипівна, студентка — 178 Назюта Гнат Пилипович — 504 Назюта І.П., студент — 140 Назюта М.П., студент — 81, 107, 116 Назюта Раиса Петровна, студентка — 195, 197 Найден Лідія Олексіївна, студентка — 316 Наливайко В.І., студентка — 124


713

Наливайко Грицько Іванович, студент — 179 Наполеон — 431 Напрасний Василь Андрійович, студент — 324, 330, 333, 349, 350, 352 Нарва, студент — 29 Нарижка Ольга Іванівна, студентка — 209 Нарижная О.І., студентка — 142 Настека В.І., студент — 120 Настенко Юрій Петрович, студент — 368 Настечко М.Д., студент — 48, 74 Натока Людмила Іллінічна, студентка — 139, 311 Науменка Володимир Іванович, студент — 354 Науменко Валентина Миколаївна, студентка — 308 Науменко М.П., студент — 77, 114 Науменко Яків Іванович, студент — 321 Науменко, студент — 67 Нахрина, студентка — 245щенко Н., студент — 245 Небаба — 68 Небера Галіна Данилівна, студентка — 267 Небера Микола Антонович, студент — 249 Небере Н., студент — 235 Небийголова М., студент — 32, 79 Невєрова О.І., друкарка інституту — 104 Невінний В.Д., студент — 385 Невінчаний Андрій Васильович, студент — 310 Невінчаний В.Н., студент — 385 Невмивак Н.Й., зав. бібліотекою — 84, 119 Негляд (Баляба) Марія Олексіївна, бібліотекар — 647 Негляд (Нагляд) Софія Олександрівна (Софья Александровна), бібліотекар — 64, 68, 75, 95, 100, 104, 108, 109, 119, 123, 128, 131, 132, 159, 168, 172, 186, 190, 210, 215, 237, 255, 263, 268, 271, 274, 277, 292, 296, 303, 305, 307, 324, 326, 346, 349, 582, 647 Негляд М.А. — 240 Негляд Нина Николаевна (Ніна Микитівна), студентка — 194, 197, 233 Негриенко Лидия Ивановна, студентка — 195 Негрій Антонина Миколаївна, студентка — 365 Недашківський А.П., студент — 71 Недашківський М.П., студент — 85 Неділько Віра Антонівна, студентка — 249 Недовіденко Любов Федорівна, студентка — 308 Недовіс Кесарія Андрійовна, студентка — 152, 180 Недоруба В.Т., студент — 73, 78, 94, 113 Недоступ Катерина Петровна, студентка — 160, 322 Нейфельд Я.І., студент — 98, 108, 113 Неклес Николай Гаврилович, студент — 150 Некрасов Александр Николаевич, викладач — 476

Нектаров, опалювач — 64 Нелень Катерина Григорівна, студентка — 316, 334, 353 Нельга Анна (Ганна) Михайловна, головний бухгалтер — 189, 191, 218, 219, 221, 226, 238, 249, 254, 263, 271, 274, 287, 288, 292, 303, 305, 307, 326, 329, 345, 348, 360, 362, 363 Нельга Віра Михайлівна, лаборант — 122, 127, 131, 159, 183-185 Немирюк Марія Даніловна, студентка — 140, 176 Непочатих Є., судомойка — 370 Нестеренко І.Г., студент — 363 Нестеренко Лідія Костянтинівна, студентка — 364, 366 Нестеренко Надежда Алексеевна, студентка — 148 Нестеренко Петро Федорович, студент — 152 Нестерець (Нестерец) Іван Никифирович, студент — 81, 98, 107, 112, 116, 123, 138, 146 Несторова Ніна Оксентієвна (А.), студентка — 124, 177 Нестріляй Параска Василівна, студентка — 129, 140, 143, 176 Нестюричев Н.Ф., студент — 235 Нестюрічева Клавдія Пилипівна, студентка — 248 Нетес — 295 Нетес А.І., студент — 206 Нетес Раіса Пилипівна, студентка — 218, 238, 245, 248, 648 Нечипоренко (Нечипуренко) Олексій Лукіч, ст. лаборант — 109, 119, 122, 128, 158, 164, 172, 175, 219, 240, 253, 255, 263, 268, 271, 277, 287, 296, 303, 307, 329, 346, 349, 363 Нечипоренко І.К., студент — 62, 67, 74, 77, 107, 108, 113 Нечипорук Яків Григорович, студент — 368 Нечіпоренко (Нечипоренко) О.Л., викладач — 212, 225, 328 Нечіпоренко О.А., викладач — 243 Нечмира (Нечмиря, Нечміря) Варвара Івановна, студентка — 152, 167, 179, 234 Нечуй-Левицкий Иван, письменник — 463 Нємцева, студентка — 206, 207 Никитина Любовь Григорьевна, студентка — 196 Никитіна (Нікітіна) Ветя (Віра) Панасівна, студентка — 316, 334, 353 Никифоренко, студент — 49 Николаева Мария Дмитриевна, студентка — 147 Никоненко, агітатор — 305 Никулина Анна Парфирьевна, студентка — 148 Нідзельська (Нидзельська, Нидзельская) Марія Яківна (Мария Яковлевна), студентка — 166, 168, 179, 196, 209


714

Нікітін В.І., студент — 349 Нікітін Василь Якович, студент — 338, 363-365, 367 Нікітіна Любов Григорьєвна, студентка — 200, 208, 327 Нікітіна М.П., студентка — 113 Нікітіна Марія Михайлівна, студентка — 367 Нікітіна Н.П., студентка — 73, 78, 99, 108 Ніколаев, студент — 47, 51 Ніколаєв (Ніколаев) Володимир Федорович, лаборант, викладач — 24, 43, 68, 122, 127 Ніколаєв І.Ф., студент — 73 Ніколаєва Ада Георгіївна, студентка — 368 Ніколаєва Зінаїда Степанівна, студентка — 153 Ніколаєва Марія Дмитрівна, студентка — 272 Ніколенко Г., студент — 30 Ніколенко Іван Єрофеєвич, сторож — 214, 611, 645 Ніколенко Ольга Степанівна, студентка — 299 Ніконенко Катерина Федорівна, студентка — 335 Ніконова Євгенія Іванівна, студентка — 335 Нілич Ольга Андрієвна, студентка — 269 Німич Катерина Юхимівна, студентка — 309 Німченко О.І., студент — 382 Німченко П.А., студент — 30, 44, 51 Новак Віра Володимирівна, студентка — 299 Новак Ганна Пантелеївна, студентка — 335 Новак Марія Іванівна, працівник допоміжного господарства — 643 Новак Ніна Василівна, студентка — 365 Новаков, студент — 29 Новиков Степан Семенович, студент — 148 Новицька Клара Іванівна, студентка — 365 Новіков Василь Федорович, студент — 334 Новіков С.С., студент — 120 Новіков С.Т., декан — 62, 68, 70, 75, 76 Новікова Марія Аверкієвна, студентка — 153 Новікова, студентка — 238 Новоселецький (Новоселецкий) Микола Олександрович, студент — 270, 277, 294, 299 Новохатько Грицько Панькович, студент — 153 Нога, студент — 463 Ногаєць М.А., студент — 71, 85 Ноженко Марія Костянтинівна, студентка — 322 Ноздрачева Марія Федорівна, працівник ботсаду — 646 Ноздренко В.Г., студент — 79 Ноздренко І.І., студент — 114 Ноздрін Олексій, студент — 416 Норка, студент — 287 Носач Д.І., студент — 117 Носач І.І., студент — 385 Носач Клавдія Петровна, студентка — 151 Носач Тетяна Іванівна, студентка — 81, 98, 107, 137, 145, 478

Носаченко Борис Тихонович, студент — 25, 475 Носиченко В.Т., студент — 21 Носко Меланія Яковлівна, студентка — 248 Носков Іван Тимофеєвич, студент — 81, 83, 107, 116, 138, 146 Носкова Валентина Александровна, студентка — 195, 197 Носов Іван Григорьєвич, студент — 81, 84, 139, 146 Носов, студент — 74 Носова А.Т., студентка — 82, 117 Носова Є., судомойка — 370 Носовская (Носовська) Полина Степановна, студентка — 195, 234 Носовська А.А., студентка — 222 Носовська Лідія Афанасівна, студентка — 238, 249 Нотовский Николай Федорович, студент — 147 Нотовський Д.В., студент — 140 Нохрина (Нохріна) Анастасія Кузьмінічна, студентка — 238, 256, 258, 263, 498, 499 Ношенко М.Т., студент — 113 Нощенко М.Г., студент — 79 Нужна Є.С., студентка — 383 Нужный Григорий Николаевич, студент — 147 Нюренберг Эльвира Євгенієвна, студентка — 153 Нюрнберг Р.Т.(Г.), студент — 99, 114 Оберемок, студент — 47 Оверченко Микола Денисович, студент — 209 Овлашенко Алевтина Тарасівна, студентка — 316, 324, 327, 330, 334, 348, 353 Овсиенко (Овсієнко) Володимир Григорович, студент — 294, 298, 309 Овсиєнко Олександра Іванівна, студентка — 179 Овсіенко Надія Григорівна, студентка — 248 Овсянікова Анастасія Радіонівна, студентка — 308 Овчаренко А.А., студент — 82 Овчарюк Николай Тимофеевич, студент — 150 Овчиннік І.Ф., студент — 49 Овчиннікова Г.І., зав. читальнею — 643 Огієнко Іван Іванович (Іларіон) — 539, 661, 662 Огієнко Микола Єрофійович, студент — 15, 231, 539, 540-543, 585, 661 Огій Віра Михайлівна, студентка — 354 Огіль Віра Пилипівна, студентка — 335 Огнев (Огньов) Михаил Михайлович, викладач — 314, 326, 332, 342, 348, 356, 476, 632 Огульчанський В., студент — 547 Огульчанський Олексій Якович, студент, співробітник музею — 85, 136, 264, 265, 330, 331, 348, 484, 486, 506, 618, 647, 665


715

Одинець О.А., викладач — 92 Одуд П.В., студент — 52, 71, 72 Одуд П.Д., студент — 85 Олексеенко Ольга, студентка — 416 Олексенко Валентина Михайлівна, студентка — 285 Олексенко Мария Александровна, студентка — 196 Олексенко Марія Миколаївна, студентка — 284 Олексенко, студентка — 320 Олексієва (Олексіїва) Лідія Луківна, студентка — 129, 177 Олексієва К.Н., студентка — 385 Олексієнко Г., студент — 30 Оленица (Олениця) Олексій Григорович, студент — 295, 307, 309, 498 Оленіч, студент — 31 Олефіренко О.П., студент — 351 Олійник Іван, студент — 416 Олійник Марія Іванівна, студентка — 308 Олійник О.А., викладач — 242 Олійник С.К., студент — 385 Олійник Уляна Іванівна, студентка — 368 Олійник, студент — 29 Оліхівська Ірина Казіміровна, студентка — 26 Ольхова О.Т., студентка — 79, 114 Ольшанская Александра Петровна, студентка — 195 Ольшанська Ганна Михайлівна, студентка — 368 Ольшанський Федір Яковлевич, студент — 82, 117, 137, 146 Омельчак І.Т., студент — 383 Омельчак Лідія Григоровна, студентка — 129, 140, 166, 168, 178 Омельченко В. — 175 Омельяненко Валентина Іовна, студентка — 335 Омельяненко Віра Микитовна, студентка — 141, 143, 176 Омельяненко, студент — 124 Онищенко (Оніщенко) В.П., студент — 52, 61 Онищенко (Оніщенко) В.Ю., студент — 74, 77, 98, 115 Онищенко Б.П., студент — 48, 67, 72 Онищенко Варвара, студентка — 475, 476 Онищенко Віра Павлівна, працівник ботсаду — 643 Онищенко Григорій Тихонович, працівник допоміжного господарства — 643 Онищенко Євгенія Григорівна, працівник допоміжного господарства — 647 Онищенко І.В., студент — 77, 115 Онищенко Іван Степанович, працівник допоміжного господарства — 643 Онищенко Любов Василівна, студентка — 337 Онищенко Марія Давидівна, студентка — 140, 176

Онищенко Марія Петрівна, студентка — 317, 333, 352 Онищенко Ніна Андріївна, працівник допоміжного господарства — 643 Онищенко Олена, студентка — 417 Онищенко, студент — 21, 25 Оніщенко Н.О., студент — 234 Оніщенко, студент — 29, 59 Онода Іра, студентка — 417 Онопко П., студент — 31, 51 Онопрієнко І.Й., студент — 383 Онупрієнко І.І., студент — 383 Ончева Марина Іванівна, студентка — 179 Опанасенко Н.Ф., викладач — 23, 640 Опелат О.В., студент — 141 Опришко Леля Іванівна, студентка — 335, 368 Орда А., студент — 32 Орджоникидзе — 664 Орел Александра Константиновна (Олександра Костянтинівна), студентка — 194, 197, 218, 222, 233 Орестенко В.С., студент — 384 Орищенко Мария Ивановна, студентка — 148 Орленко Е.М., викладач — 24, 34, 43 Орленко С.М., викладач — 328 Орленко, зав. робітфаком — 462 Орличенко (Орліченко) Микола Павлович, студент — 295, 297, 303, 309, 588 Орлова Л.А., студентка — 235 Орлова М.Д., класний керівник — 327 Осавчук Екатерина Никитична, студентка — 150 Осадча Ганна Івановна, студентка — 152 Осадчий П., студент — 31 Осауленко Марія Давидівна, студентка — 335 Осецька (Шумі) Зоя Викентьєвна, викладач — 93, 156, 183, 184, 211, 212, 225, 243, 497, 602 Осипенко (Дудник) Поліна Денисівна, Герой Радянського Союзу — 13, 124, 492-496 Осипенко Александр, Герой Радянського Союзу — 494, 495 Осняч Клара Олексіївна, студентка — 335 Оспіщенко Марія Гаврилівна, студентка — 153 Остапенко Івга Лазарівна, студентка — 249 Остапенко Клавдія Фотіївна, студентка — 312 Остапенко Лена, студентка — 417 Остапенко Марія Семенівна, студентка — 365 Остапенко О.Ю., студент — 120 Остапенко С. — 661 Остапов І.М., студент — 120 Остапчук Ніна Мартинівна, студентка — 364, 365 Остах М.М., студент — 27, 45 Островский В.Ф. — 175 Островский Н., письменник — 470, 665 Остроконь (Острокінь) О.М., студент — 79, 114


716

Остроухова Людмила Костянтинівна, студентка — 308 Осятинська Рива Давидівна, студентка — 367 Отрижко Г.О., студент — 139 Отришко Галина Емельяновна, студентка — 481 Отришко Ганна Омельяновна, студентка — 177 Отришко О.С., студент — 79 Охват Юхим Павлович, студент — 124, 129, 141, 167, 176 Охолуш Лідія Іванівна, студентка — 300 Охонько Ілья Семенович, студент — 368 Охотнік М.М., студент — 385 Очманенко Н., студент — 34 Очманенко Ф., студент — 34 П’ядик Яків Микитович, їздовий — 644 Павелко, студент — 47, 67, 72 Павленко А.І., студент — 81 Павленко В.К., студент — 52 Павленко Г.М., студент — 142 Павленко Д.Л., студент — 141 Павленко Домна Власівна, студентка — 140, 143, 176 Павленко К.О., студент — 81, 116 Павленко М.К., студент — 27, 46, 79 Павленко Марія Леонтівна, студентка — 177 Павленко О.Д., студент — 48, 61, 72, 371 Павленко, студент — 51, 67 Павлік Володимир Федорович, студент — 142, 177 Павлов Д.Ф., студент — 120 Павлов П.І., конюх — 264, 346, 349 Павлова В.П., студентка — 73, 78, 98, 104, 108, 113 Павлова Ганна Олександрівна, прибиральниця — 642 Павлова Зоя Олексіївна — 648 Павлова, студентка — 62 Павловська Колерія Васильовна, студентка — 153 Павловський В.В., студент — 50, 79, 114 Павловський М.К., студент — 120 Павлов-Шишкин В.Д. — 466 Павлюкова К., студентка — 32 Павлюкова, студентка — 246 Падалка Д., студент — 33 Падалка Марія, студентка — 416 Падалка Поліна, студентка — 417 Падалко Надія Савична, студентка — 335 Пазуха Ольга Костянтинівна, студентка — 153 Пазюк Степан Михайлович, викладач — 157, 192-194, 644, 646 Палагута М.Г., студент — 384 Палеха Олексій Пилипович, студент — 311, 500 Паливода В., студент — 32 Палієнко Ольга Петрівна, студентка — 249

Палій Д.О., студент — 383 Пальоха П.І., студент — 384 Пальцун М.А., студент — 385 Пальчик Ганна Вікторівна, студентка — 334 Пальчик І.С., студент — 27, 44, 51 Пальчик Нина Андреевна, студентка — 150 Пальчик, студент — 320 Панасевич Р.З. (Ларіон Захарович), студент — 22, 26 Панасенко А.П., скотарка — 227, 238, 245 Панасенко Валентина Михайлівна, працівник допоміжного господарства — 238, 642 Панасенко Валентина Павлівна, прибиральниця — 642 Панасенко Ганна Йосипівна, студентка — 354 Панасенко Ганна Петрівна, працівник допоміжного господарства — 642 Панасенко Лідія Силівна, студентка — 334 Панасенко Мария Мироновна, студентка — 474 Панасенко Михайло Іванович, зав. допоміжним господарством — 227, 235, 245, 250, 252, 256, 642 Панасенко Олександр Іванович, студент — 354 Панасенко Олександра, студентка — 417 Панасенко, студент — 29 Панасюк М.С. — 184, 185 Паніян В.П., студент — 351 Панкин Иван — 506 Панкова О., студентка — 114 Панкратова (Понкратова) Вера Павловна, студентка — 194, 197, 200, 204 Панкратова Ніна Єгорівна, студентка — 317, 333 Панцуктілова (Панцуктилова) Ольга Василівна, викладач — 225, 230, 231, 237, 239, 242, 244, 251, 273, 283, 497, 541, 543, 616 Панченко (Білик) Поліна Олександрівна — 662 Панченко (Стрелецька) Тамара — 662 Панченко Василь Пилипович, студент — 81, 106, 110, 116, 146 Панченко Іван Семенович — 662 Панченко Л., працівник допоміжного господарства — 277 Панченко Любов Яковлівна, студентка — 267 Панченко М.М., студент — 77, 115 Панченко Марія Петрівна, студентка — 354 Панченко Олександр Олександрович (А.А.), коваль — 245, 256, 277, 642 Панченко Павел Никифорович, студент — 147 Панченко Петро — 662 Панчукова Татьяна Георгиевна, студентка — 195, 234 Панько Ганна Іванівна, студентка — 366 Панько Софія Олександрівна, прибиральниця — 642 Папазова Л.Ф., студентка — 142 Папазова, студентка — 27


717

Папаїка Людмила Яковлівна, студентка — 368 Папанова В.А. — 619 Парамонова Н.Т., студентка — 206 Парапанова Домнікія Михайловна, студентка — 152 Парасюк Марія Миколаївна, працівник допоміжного господарства — 256, 642 Парашук, студент — 27 Паращук І.К., студент — 81 Парвін В.М., студент — 108 Паришкова Олександра Єгорівна, студентка — 366 Парсов — 68 Парфьонова Ольга Андріївна, студентка — 366 Пархоменко — 129, 183 Пархоменко Галіна Юхимівна, студентка — 218, 249 Пархоменко І.А., викладач — 23, 34, 43, 122, 157 Пархоменко Любов Степанівна, студентка — 354 Пархоменко М.М., студент — 81, 116, 138 Пархоменко Николай Михайлович — 664 Пархоменко, студент — 222 Паскова Мария Петровна, студентка — 194, 197, 233 Пастирева Олена Георгієвна, студентка — 285 Пастушенко І.Е., студент — 71, 85 Пасько И., співробітник інституту — 388 Пасько Людмила Кузьминична, студентка — 195 Пасько Марія, працівник допоміжного господарства — 260 Патика Євдокія Явтухівна, студентка — 152 Паульс К.В., студент — 114 Пахомова Зінаїда Вікторівна, студентка — 316, 327, 330, 352 Пацюра (Пацьора) В.Д., студентка — 62, 67, 74, 77, 94, 104, 107, 113 Пашкаревська, класний керівник — 328 Пашко В.О., студент — 79 Пашко І.І., студент — 114 Пашко І.М., студент — 113 Пашков Сергій Леонтійович, каменяр — 215, 642 Пашкульская (Пашкульська) Віра Василівна, студентка — 246, 249 Пащенко Л.М., секретар — 159 Пащук Ю., студент — 34 Певзнер, студент — 48 Педан Михайло Ілліч, студент — 81, 98, 107, 116, 139, 147 Педан Наталія Іванівна, студентка — 337 Педаш Лідія Марковна, студентка — 142, 177 Педаш Надія Дем’янівна, студентка — 299 Педь В.А., студент — 72, 85 Пелашенко Лідія Єлісеєвна, студентка — 221, 238, 245, 249

Пелешко Ганна Корніївна, студентка — 207, 310 Пелешко М., студент — 31 Пелешко, студент — 206 Пеліванов Степан Костянтинович, студент — 141, 176 Пеліпенко Я.Н., директор базової школи — 254 Пельток Илья Гершевич, студент — 151 Пемашенко Галина Іванівна, прибиральниця — 646 Пенез Дмитро Федорович, студент — 81, 107, 116, 138, 146 Пенжерова Н.С., студентка — 385 Пенько Ганна, студентка — 417 Пепескул Ганна Андріївна, студентка — 366 Первін М.М., студент — 48 Перебийніс Платон Олексійович, студент — 153 Перебийніс, студент — 27 Перевал Валентина Юхимівна, студентка — 334 Переварюха Микола (Н.) Федосійович, студент — 287, 295, 296, 301, 303, 308 Переверзева (Павловская) Ніна Яковна (Нина Яковлевна), студентка — 81, 137, 145, 477 Переверзєва, студентка — 231, 232, 542 Перегуда Т.В., студентка — 303, 305, 327 Передерій А.(Л.)В., студентка — 346, 348, 349, 361 Передерій Марія Василівна, студентка — 152 Передрий Максим Михайлович, студент — 160 Переклійський (Переклінський) І.В., студент — 81, 116 Перекупка Михайло Петрович (Дмитрович), студент — 310, 632 Перепадя В.Ф., студент — 141, 143 Перепелиця (Перепелица) О.І., студент — 71, 85 Перепелиця Анастасія Йосипівна, студентка — 366 Перепелиця Ганна Петрівна, студентка — 309 Перепелиця Кирило, студент — 417 Перепелка Іван Анисимович, студент — 161 Перепелкіна Катерина Григорівна, студентка — 264, 278, 284 Перепелкіна Т.П., студентка — 264 Перепелкіна Тамара Григорівна, студентка — 278, 284 Перепилиця Тимофій Дмитрович, студент — 21, 25 Перерва М.С., студент — 385 Перетятко Алексей Дмитрович, студент — 148 Перець (Перец) Валентина Василівна, студентка — 316, 353 Перечепа Ольга Петрівна, сторож — 645 Переярченко Марія Лаврентійовна, студентка — 238, 245, 267


718

Перков Илья Кононович, сторож, швейцар — 190, 191, 219, 240, 245, 314, 647 Перкова Ганна Тимофіївна, студентка — 312 Першин Іван Іванович, студент — 291 Першина Ольга Егоровна, студентка — 150 Пестрецова П.Е., студентка — 139 Петерс В.Т., студент — 206 Петко Ганна Дмитрівна, студентка — 142, 177 Петлюра — 525 Петракова Ирина Николаевна, студентка — 149 Петракова Лариса Савельевна, студентка — 195, 197, 218, 222, 223 Петраш Г.Д., студент — 120 Петрекей В.М., студент — 48, 73 Петренко Віра Никонівна, студентка — 299 Петренко Іван Самойлович, студент — 82, 83, 117, 137, 146, 417 Петренко, студент — 28 Петрикей, студент — 67 Петрикін Василь Іванович (Петрыкин Василий Иванович), студент — 291, 584, 585, 619, 620 Петриченко Зоя Георгіївна, студентка — 368 Петрова Марія Семенівна, студентка — 316, 353 Петрова Н., студентка — 47 Петрова С.І., викладач — 644 Петрова, викладач — 235 Петровський (Петровский) — 390, 394 Петровський С., студент — 34, 38 Петрусенко І., студент — 33 Петруша Катерина Карпівна, студентка — 367 Петрыкина Евдокия Сергеевна — 620 Печек Таїсія Павлівна, студентка — 316, 324, 327, 330, 333, 352 Печепин Петр Николаевич, студент — 481 Печерій (Печерей) П.М., студент — 128, 140 Печерін Петро Миколайович, студент — 310 Пешко А.І., студент — 79 Пешко І.М., студент — 78 Пешкова, студентка — 28 Пивоваров В. — 502 Пивоваров Василь Григорович, студент — 368 Пивоваров Владимир Іванович, студент — 195, 197 Пивоварова Валентина Андріївна, студентка — 367 Пидусь Олесь, студент — 417 Пизнюра Мария Ефимовна, студентка — 148 Пилипенко Вал., студент — 47, 61 Пилипенко Віктор Семенович, студент — 291 Пилипенко Віра Савелівна, студентка — 267 Пилипенко І.В., студент — 79, 114 Пилипенко Ксения Васильевна, студентка — 150, 269 Пилипенко М.Є., студент — 98 Пилипенко М.Т., студент — 48, 371 Пилипенко М.Я., студентка — 77, 104, 108, 115

Пилипенко Михайло Андрійович, студент — 311 Пилипенко Я.Н., директор базової школи — 328, 345, 362 Пильгун Р.М., студент — 363 Пинчук Н.В., працівник допоміжного господарства — 238 Пинчук Н.П., працівник господарства — 245 Пиріг (Піриг, Піріг) Марія Семенівна, студентка — 81, 116, 138, 147 Пирогова Ніна Іванівна, студентка — 160 Пироженко (Піроженко) Лідія Іванівна, студентка — 140, 178 Пирус Василь Савич, викладач — 223, 429, 649 Писанец Василий Онуфриевич, студент — 149 Писанец Вера Мироновна (Писанець Віра Миронівна), студентка — 149, 354 Писанець (Писанец) Михайло Іванович, студент — 81, 107, 116, 139, 146 Писанець Галина Тимофіївна, студентка — 366 Писанець Марія, студентка — 417 Писанець Неоніла Максимівна, студентка — 300 Писанець, студент — 287 Писаревська В.Б., скотарка — 227 Писаревська О., студентка — 73, 645 Писаревський (Писаревский, Пісаревський) Александр Григорьевич (О.Г.), зав. допоміжним господарством — 162, 163, 188, 189, 193, 203, 214, 227, 374, 642 Писаренко Л.Ф., студент — 140, 143, 206 Писаренко Любов Максимівна, студентка — 141, 143, 176 Писаренко М., студент — 47 Писаренко Н.Ф., студент — 61 Писаренко О., студент — 47 Писина (Пісіна) О.Я., студентка — 71, 85 Питюнова Н., студентка — 31 Півак М., студент — 67, 74 Півень Ганна Борисівна, студентка — 334 Півень Іван Ілліч, студент — 334 Півнева, студентка — 48 Півненко І.Р., студент — 120 Півоваров О.Г., студент — 27, 46, 51 Півторацька Ніна Сергіївна, студентка — 352 Підвербна Євгенія Свиридівна, студентка — 310 Підгайна Зінаїда Андріївна, студентка — 81, 116, 138, 147 Підгайна Катерина Тимофіївна, студентка — 336 Підгайний І., студент — 33 Підгайний Я.Д. — 363 Підгайний, студент — 28, 38 Підгорна Євгенія Василівна, студентка — 284 Підліп’ян (Підлип’ян) А.М.(Н.), студент — 77, 115


719

Підліп’ян, керівник струнного оркестру — 69 Підлубна Марія Микитівна, студентка — 322 Підмогильний Валеріан — 658 Підоріна Степанида Мартовна, студентка — 354 Підус Григорій Порфилович, студент — 22, 26 Підус, студентка — 238 Підуст Любов Юхимівна, студентка — 222, 238, 267 Підченко Зінаїда Никифорівна, студентка — 299 Пінчук Андрій Гордійович, пастух — 642 Пінчук Микола Гордійович, працівник допоміжного господарства — 642 Пінчук Надія Андріївна, працівник допоміжного господарства — 645 Пінчук Надія Костянтинівна, студентка — 267 Піньковський Л.М., студент — 50 Піотровський Л.Л., художник — 83 Піпіч (Пипич) Олексій Михайлович, викладач — 24, 43, 68, 70, 75, 91, 100, 128, 157, 185, 251, 380, 497, 595 Піпіч-Кузнецова Р.С., студентка — 73 Піпченко Іван Юхимович, начальник військової кафедри — 253, 257, 617 Пірогов М.Ф., студент — 78 Піскун Ф.С., студент — 141 Пісна-Дементієнко Г.І., викладач — 23, 42, 380 Пісчанська Н.І., студентка — 113 Пітонова Н.Т., студентка — 371 Пітонова, студентка — 28 Піцик Н.Ф., студент — 32, 372 Піщанська Н.І., студентка — 79 Піязенко В.С., студент — 81 Плахотін І., студент — 47 Плахотня М.Є., студентка — 207 Плачинда (Плачінда) І.І., студент — 71, 85 Плачкова Анна Ильинична, студентка — 150 Плетенець Іван Іванович, студент — 161 Плетинь Григорий Трофимович, студент — 150 Плетінь В.О., студент — 78 Плетінь Василь Григорович, студент — 310 Плетінь Лідія Семенівна, студентка — 249 Плетінь М.О., студент — 78, 115 Плетінь П.А., студент — 114 Плоткін Р.Л., студент — 385 Плохий О.Т., студент — 383 Плохой Сергей Кондратьевич (Плохий Сергій Кондратович), студент — 147, 322 Плужник Євген Павлович, письменник — 16, 657, 658, 659 Плужник Любов Іванівна, студентка — 206, 272 Плущій Наталія В., студентка — 336 Плюта Катерина Григорівна, студентка — 269 Плясецька Варвара Савішна, студентка — 284 Побегайло Микола Федорович, військовий керівник — 642

Поветкіна Т.Г., секретар — 159 Погожа Віра Тихонівна, студентка — 366, 367 Погоріла Клавдія Федорівна, студентка — 335 Погоріла Надія Петрівна, студентка — 124, 177 Погорілий С., студент — 32 Погребняк К.О., студент — 143 Погребняк Клавдія Андрієвна, студентка — 177 Подгайна Ганна Юхимівна, двірник — 644 Подгайная Раиса Григорьевна, студентка — 150 Поддубная Анна Дмитриевна, студентка — 148 Подільний П.Я., студент — 79, 114 Подільний, викладач — 84 Подліанова Ганна Олексіївна, студентка — 336, 337 Подліанова О.П., студентка — 78, 112, 113 Подлявська Нона Борисівна, студентка — 311 Подлянская Н.Б., студентка — 500 Подоляк І.І., студент — 385 Подоляк Ніна Федорівна, студентка — 316, 334, 353 Подоляка Г., студентка — 31 Подольний Іван Єгорович (Е.), студент — 82, 99, 117, 137, 146 Подольний Микола Архипович, студент — 272 Подольний, студент — 74 Подольская (Подольська) Ксения Михайловна, студентка — 195, 197, 222 Подольская (Подольська) Ольга Марковна, студентка — 149, 234 Подпорин Микола Петрович, рибак — 642 Подпоріна Любов Макарівна, гардеробниця — 647 Подріз Михайло Дмитрович, студент — 285 Подтепа, студентка — 238 Полевая (Полева) Е.(О.)А.(О.), бібліотекар — 159, 169, 174, 184 Полевод Екатерина Фатеевна, студент — 147 Полежаев В.М., зав. консультпунктом — 44, 132 Поливода Василь Максимович, студент — 152 Полишко Мария Ивановна, студентка — 147 Полівний, студент — 62 Полічешко Юхим Петрович, студент — 310 Полішко Ольга Данилівна, студентка — 336, 337 Поліщук Галина Зосимовна, студентка — 153 Поліщук І.М., студент — 385 Поліщук М.Ф., студент — 71, 85 Поліщук П.А., студент — 71, 85 Поліщукова Антон[іна] Мих[айлівна], кухар — 381, 382 Половая Х.З., прибиральниця — 131 Положенцева, студентка — 28 Полозюк Валентина Михайловна, студентка — 153


720

Полозюкова Мария, студентка — 467 Полонець Микола Михайлович, студент — 140, 177 Полтавець Володимир Павлович, студент — 367 Полторацька Ніна Сергіївна, студентка — 317 Полулях Д.І., керівник хоргуртка — 69, 170 Полулях Людмила Ильинична, студентка — 150 Полуляхов — 175 Полуляхова Валентина Семенівна, студентка — 309 Полункіна Ангеліна Михайлівна, студентка — 141, 143, 176 Полункіна, студентка — 28 Полуновська Б.Б., студентка — 124 Поляков І.П., студент — 48, 62, 72 Полякова Віра Борисівна (Вера Борисовна), зав. кафедрою — 84, 92, 95, 100, 104, 118, 122, 125, 127, 156, 182, 184, 185, 218, 219, 221, 223, 225, 229, 230, 237, 239, 254, 255, 258, 263, 268, 271, 277, 282, 289, 292, 303, 305, 307, 313, 315, 320, 323, 325, 326, 329, 331, 432, 442, 497, 540, 569, 570, 602 Полякова Галина Василівна, студентка — 363, 366 Полякова Клавдія Павловна, студентка — 284 Полякова Марія, студентка — 416 Поляцький М.С., студент — 48 Поляцький Семен Якович, столяр — 320, 329, 363 Поляцький Степан Якович, столяр — 642 Польська (Польская) Галина Михайлівна, студентка — 206, 285 Помиляйко Ольга Назарівна, студентка — 267 Поначевна Т., студентка — 117, 137 Понізов О.Т., студент — 385 Понін А.А., класний керівник — 328 Понова Д.Р., студентка — 140 Пономаренко Анна Тимофеевна, студентка — 150 Пономаренко Г.Я., студент — 382 Пономаренко Елизавета Ивановна, студентка — 149 Пономаренко Є.І., учбово-допоміжний персонал — 109, 123, 172, 183, 184 Пономаренко К.І., прибиральниця — 104, 131, 134, 168 Пономаренко К.І., студент — 206 Пономаренко Катерина Митрофанівна, студентка — 285 Пономаренко Н.Ю., студент — 385 Пономаренко Олександр Михайлович, комендант — 644 Пономаренко С.А., прибиральниця — 76, 95, 100 Пономаренко, студент — 49 Поночовна Т.І., студентка — 82 Попівщий І., студент — 61, 78

Попівщий Леонід Міхейович, студент — 272 Поплавська (Поплавская) Сара Мойсеївна, викладач — 225, 242, 245, 268, 616 Попов Анатолій Пантелейович, студент — 322 Попов В.М., студент — 79, 110, 114 Попов Вячеслав Іванович, студент — 160 Попов Георгій Іванович, студент — 364, 365 Попов І.І., студент — 57 Попов Іван Дорофейович, студент — 270, 271, 285 Попов Микола Андрійович, студент — 368 Попов П.І., студент — 384 Попова (Мэкк) Ольга Іванівна, студентка — 15, 520-522 Попова Валентіна Павлівна, студентка — 248 Попова Людмила, студентка — 417 Попова Матрена Степановна, студентка — 195, 234 Попова Одарка Радіонівна, студентка — 178 Попова, студентка — 431 Попович Ганна Степанівна, студентка — 153 Популях, викладач — 24 Пор’яз А.О., студент — 120 Пор’яз Катерина Федорівна, студентка — 308 Пор’яз, студент — 287 Порвин Б.М., студент — 113 Порвін В.М., студент — 74, 77, 107 Порвін М.М., студент — 67, 73 Порвін, студент — 94 Поржецька, студентка — 49 Портачева Тамара Петровна (Петрівна), студентка — 194, 197, 233 Портнова Л.І., студентка — 207 Портянко Владимир Филиппович (Володимир Пилипович), зав. кафедрою — 122, 127, 135, 144, 157, 169, 172, 174, 178, 183, 186, 197, 203, 210, 212, 214, 217, 219-221, 225, 226, 230, 242, 251, 254, 255, 263, 265, 268, 271, 277, 281, 287, 289, 293, 296, 298, 303, 310, 313, 320, 323, 325, 329, 332, 341, 345, 348, 355, 360, 361, 363, 398-401, 410, 432, 433, 435, 441, 476, 492, 497, 500, 506, 527, 528, 532, 602 Постников (Постніков) Марк Ефимович (Ю.), зав. допоміжним господарством — 184, 185, 188, 245 Постников М.С., робітник допоміжного господарства — 221 Постникова Мария Марковна, чорнороб — 198, 642 Постніков (Постников) — 210, 214 Постніков (Постников) Марк Микитович, тесляр — 63, 109, 123, 133 Постніков (Постников) Михайло (Михаил) Маркович, студент — 26, 472, 481 Постніков О.М., зав. господарством — 57 Постнікова А.(Г.)А., прибиральниця — 168, 172, 184 Постоїв Дмитро, студент — 416


721

Потанова Т.И.(М., Н.), керівник драмгуртка — 298, 330, 441, 499 Потанова Таїса Миколаївна, зав. бібліотекою — 292, 293, 301, 305, 323, 325, 345, 346, 347, 647 Потапенко Микола (Н.) Тимофієвич, студент — 130, 141, 177 Потапенко Семен Кир’янович, студент — 354 Потапчук, студент — 28 Потоцька Марія Іларіонівна, студентка — 368 Потяка Дмитро Григорович, студент — 160 Починок Анатолій Пилипович, студент — 311 Почитайлова Марія Василівна, свинарка — 642 Правдюк Микола Іванович, студент — 311 Правдюк Олександра Степанівна, студентка — 311 Правлієв Анатолій Павлович, студент — 330 Прайсман Борис Давидович, зав. кафедрою — 15, 318, 325, 331, 339, 345, 355, 361, 412, 435, 442, 500, 514-519, 591, 660 Прайсман Люба Менатівна, студентка — 368 Пречиський Іван Мефодійович, студент — 272 Приб Р.Я., студент — 115 Прибиток Иван Яковлевич, студент — 150 Приблудна Олександра Іванівна, студентка — 248, 432 Приблудний О., студент — 30, 51 Прибосна Валентина Максимівна, студентка — 299 Прибыткова Р., студентка — 218 Пригода Ніна Григоровна, студентка — 153 Пригода Пелагея Іванівна, студентка — 153 Придко О.И., бухгалтер — 218 Приймак Андрій Васильович, студент — 285 Приймак Иван (І.) Петрович, директора інститута — 13, 14, 187-191, 193, 194, 196-205, 207-215, 401 Приймак Л.Г., студент — 79 Приймак Марія Омельянівна, студентка — 284 Приймак Т., студентка — 218, 222, 238 Приймак Федосій Пилипович, студент — 368 Прийомець Надія Іванівна, студентка — 284 Прикот І.Я., студент — 27, 45 Приліпко Б.О., студент — 120 Прилоус Петро Андрійович, студент — 311 Примак Галя, студентка — 123, 477 Примак Ганна Гнатівна, студентка — 81, 83, 98, 104, 107, 117, 137, 145 Примак Л.Г., студент — 113 Принцовський, студент — 57 Притико Г.Г., студент — 50 Притико Микола Григорович, студент — 367 Прихненко Іван Н., студент — 48, 73, 417 Приходько Анна (Ганна) Опанасівна (Афанасьевна), зав. кафедрою — 293, 306, 441, 497, 621 Приходько Ганна Іванівна (Анна Ивановна), студентка — 181, 196, 208 Приходько Степан Степанович, студент — 367

Приходько, класний керівник — 327 Приходько, студент — 27, 51 Прицепа (Сахно) Любов Трохимівна, зав. читальним залом — 646 Причиский Иван Мефодьевич, студент — 149 Пришва В.П., студент — 71, 85 Прищена І.М., класний керівник — 327 Прищенко (Пріщенко) Т.М.(Н.), студент — 77, 99, 115 Прищенко І.С., студент — 57, 383 Прищепа І.М., викладач — 68, 70, 75, 84 Прищепа Л.Т., викладач, бібліотекар — 58, 89, 215, 219 Пробачай Г.Д., студент — 79, 114 Проворная Є.Ш., працівниця інституту — 105 Прозора Ганна Василівна, студентка — 309 Прокопенко — 350 Прокопенко В.Ф., студент — 136 Прокопенко Євдокія (Е.) Михайлівна, студентка — 238, 248 Прокопенко Микола Костянтинович, студент — 349, 360, 363, 366, 639 Прокопенко Олександра Семенівна, студентка — 141, 177 Прокопенко Олімпіада Петрівна, студентка — 334 Прокопенко, студент — 307 Прокопович В. — 661 Прокопович Ганна Іванівна, студентка — 366 Проніна Марія Васильовна, студентка — 269 Просянкин М.О., студент — 384 Просянкіна Марфа Трохимівна, студентка — 206, 269 Протасенко Ганна, студентка — 416 Протопопов Ю.П., студент — 236 Прохватило, студент — 48 Прохоренко (Прохаренко) Ганна Іванівна, методист — 271, 274, 277, 292, 296, 303, 305, 307, 320, 324, 326, 329, 346-348, 350, 363, 582 Прохоренко Лідія Єлисеївна, студентка — 334 Прохоренко Людмила Іванівна, студентка — 364, 366 Прохорович Георгій Іванович, студент — 367 Процевський М.П., викладач — 84, 93, 100, 105 Проценко А.Д., студент — 50 Проценко Анна Федоровна, студентка — 150 Проценко В., студент — 32 Проценко Варвара Андріївна, студентка — 267 Проценко Іван Романович, студент — 21 Проценко Кузьма Самсонович, працівник інституту — 95, 109, 122, 127, 158, 172, 174, 186 Проценко О., студент — 33 Проценко Я.К., студент — 46 Проценко, політрук — 80 Проценков, студент — 38 Прошкова Є.Л., класний керівник — 327


722

Прошкова Олена Андрійовна (Елена Андреевна), студентка — 153, 479, 480 Пругер, викладач — 24 Пругер, керівник духового оркестру — 64, 69 Пругло І.І., студент — 385 Пругло Любов Василівна, студентка — 348, 364, 366 Пругло П.П., класний керівник — 327 Прудентов Федір (Федор) Миколаєвич (Николаевич), викладач — 89, 118, 122, 125, 127, 157, 172, 175, 185, 192, 212, 219, 225, 240, 242, 281, 289, 476, 497, 602 Прудко О.Ф., студент — 383 Прудникова — 421 Пруднікова Олександра Терентіївна, студентка — 334 Прус О., студент — 32 Прядко Леонід Маркович, столяр — 642 Прядко Ольга Іванівна (Ивановна), старший бухгалтер — 64, 131, 132, 186, 188-191, 214, 219, 221, 238, 240, 245, 258, 263, 271, 274, 288, 296, 305, 320, 329, 348 Прядко Ф.І., студент — 77, 115 Псар Наталка, студентка — 417 Псел (Псьол) Олексій Прохорович, студент — 81, 116, 138, 146 Псьол Іван Алік., садівник — 646 Псьол Катерина Василівна, студентка — 267 Пугач Олексій Олександрович, керівник музики та співу — 647 Пугачьова А.Б. — 654 Пудовиков (Пудовіков) Мартин Федорович, начальник військової кафедри — 210-214, 219, 221, 225, 226, 230, 242, 254, 255, 410, 434, 603, 644 Пуздренко І.І., студент — 79, 114 Пулим Марина, студентка — 417 Пулим Ольга Дмитровна, студентка — 141, 143, 176 Пундева Алла Исидоровна, студентка — 195, 234 Пупинін Венедикт Єгорович, працівник допоміжного господарства — 214, 221, 642 Пупиніна В.С. — 263 Пупкіна М., студентка — 30 Пурик Екатерина Яковлевна, чорнороб — 198, 214, 642 Пустовій Андрій, студент — 416 Пустовой Тимофій, студент — 416 Пустовой Федор Павлович, студент — 120, 336, 337 Пустовой, студент — 48 Пустовойт Д.Ф., студент — 115 Пустовойт Лидия Григорьевна, студентка — 196, 200, 202, 234 Пустовойт Олена Іллінічна, студентка — 310 Пустовойт Т.Ф., студент — 77, 98, 107 Путятіна (Путятина) Е.А., студентка — 238, 245, 256, 368, 499

Пуцата Вікторія Яковлівна, студентка — 368 Пушкар Марія Меркурійовна, студентка — 152, 179 Пушкин — 105, 174, 176, 663-665 Пшенична Надія Василівна (Пшеничная Надежда Васильевна), студентка — 180, 196, 208 Пшеничний Іван Дмитрович, шофер — 263, 277, 297, 300, 642 Пшеничний К.М., студент — 82, 117 Пшенишна Ганна Опанасовна, студентка — 153 Рабе О.Ф., студент — 98, 108, 113 Рабинович, викладач — 466, 472 Рагач (Рогач) Ганна Іванівна, студентка — 348, 349, 363, 365, 366 Рагач Галина, студентка — 348 Радим Павло Григорович, студент — 312 Радионов Григорий Евстафьевич, студент — 150 Радіонов (Радионов) С.І., викладач — 134, 158, 170, 173 Радіонова Тетяна Пантелеївна, студентка — 279, 285 Радкевич Дмитро Михайлович, студент — 152 Радченко В.І., студент — 47, 73 Радченко Віра Василівна, студентка — 267 Радченко Л., комендант гуртожитку — 69, 263 Радченко Любов Іларіонівна, прибиральниця — 218, 219, 221, 238, 255, 274, 641 Радченко Петро Федорович, студент — 81, 116, 138, 146 Радченко, студент — 48 Радько, студент — 49 Разводова Евгения Ивановна, прибиральниця — 191, 645 Райгородський Л.І., студент — 384 Райкова С.Н., викладач — 328 Рак М.Г., студент — 384 Ракова М., лаборант — 477 Раковський Е.Е., студент — 144 Рапута Іван Олексійович, садівник — 641 Раскевич Марія Оксентівна (А.), студентка — 81, 106, 116, 138, 146 Раскова Марина, Герой Радянського Союзу — 494 Расторгуєв Андрій Микитович, працівник допоміжного господарства — 641 Расторгуєва Ганна Михайлівна, працівник допоміжного господарства — 645 Ратман Надежда Михайловна — 545, 663, 665 Ратушний А., студент — 33 Рахлій Степан Антонович, студент — 368 Рахно Г.Д., студент — 82, 98, 117, 137 Рачок (Рачек) М.П., студент — 81, 117, 137 Ра-Шевченко (Рашевченко) О.П., студент — 62, 67, 74, 77, 94, 115 Рашкевич М.М., студент — 120


723

Ращупкіна, студентка — 275 Рева Ганна Кирилівна, студентка — 335 Реверська Ольга Васильовна, студентка — 74, 81, 116, 138, 146 Ревуцький В.Г., студент — 74, 77, 94, 107, 113 Ревуцький П., студент — 31 Ревяцький І.П., студент — 120 Редька Олена Андріївна, студентка — 176 Редька, студент — 417 Редько Л., студент — 124 Редько Мария Силовна, студентка — 150 Редько О.А., студент — 140 Редько Ф.Г., студент — 71, 85 Режнов Александр Дормисонович, студент — 147 Резвін К.К., студент — 140 Резвіна Катерина Павлівна, студентка — 176 Резников Андрей Илларионович, викладач — 500 Резников, секретар партбюро — 401 Резниченко Надія Володимировна, студентка — 160 Резнік, студент — 48 Резніков І.М., студент — 371 Резун М.С., студент — 234 Резунов Афанасій Костянтинович, студент — 160 Рекотова Євгенія Дмитрівна, студентка — 265, 284 Рекотова Надежда Ефимовна (Надія Юхимівна), студентка — 194, 197, 233 Репашевская (Репашевська) Мария Федоровна, студентка — 195, 197, 222, 234 Репетун Василь Сергійович, студент — 322 Репетун Тетяна Олексіївна, студентка — 365 Репницька (Ріпницька) Олександра Іванівна, студентка — 278, 288, 296, 299 Реут Віра Григорівна, студентка — 335 Реученко Г.Я., студент — 384 Рець В.Т., студент — 81, 98, 116 Рець Ганна, студентка — 417 Рець Марія Тихоновна, студентка — 22, 26 Решетило Вера Денисовна, студентка — 194, 197 Решетіленко Ганна Олександрівна, студентка — 308 Решеткіна (Решоткіна) Марія Михайловна, студентка — 81, 107, 116, 139, 147 Решетняк Климентій Лаврентієвич, студент — 311 Решетняк С.Р., викладач — 235 Решітник Степан Романович, комендант — 642 Решняк Василь Савич, студент — 310 Рєзник Іван Васильович, швейцар — 647 Рєзников Г.М., студент — 73 Ржавська Валентина Максимівна, студентка — 316, 324, 334, 346, 348, 349, 353

Рибакова Зінаїда Петрівна, препаратор — 647 Рибалка Марія Іванівна, студентка — 311 Рибалка Палина (Полина), студентка — 25, 475, 476 Рибалко Федор Сергеевич, студент — 149 Рибальченко Іван Андрійович, студент — 152 Рибась, студент — 47 Рибін Володимир Трохимович, студент — 308 Рибіна Діана Яківна, студентка — 299 Рибка Клавдія Тимофіївна, студентка — 300 Рижевський Яков Аврамович, студент — 160 Рижкевич Антонина Анастасиевна, студентка — 196, 234, 270, 431 Рижкевич О.І., студент — 271, 278 Рижков М.В., студент — 209 Рижкова Людмила Іванівна, студентка — 285 Рилова Пелагея Василівна — 648 Рильська Віра Панасовна, студентка — 152 Риндина Наталия Ивановна, студентка — 150 Риндін Анатолій Іванович, студент — 263, 271, 277, 283, 367 Риндіна О.Ф., студентка — 363 Рись — 68 Ріжкевич Раїса Йосипівна, студентка — 300 Різвинький Яків, студент — 416 Різник М.С., студент — 141 Різниченко Л.І., студент — 206 Роботягова Віра Корніївна, студентка — 311 Рогач Миша, студент — 472 Рогач, студент — 346, 466 Рогова Валентина Тихоновна, студентка — 284 Рогова Ольга Тихонівна, студентка — 299 Рогожин О.Н., студент — 144 Рогоза Зінаїда Хрисанфовна, секретар — 219, 238, 245, 641 Рогоза Марія Павлівна, студентка — 354 Рогоза Павло (Павел) Дмитрович, викладач — 23, 43, 68, 75, 88, 95, 100, 108, 109, 111, 118, 122, 127, 157, 174, 185, 187-189, 191, 193, 194, 203, 212, 219, 223, 225, 230, 240, 242, 245, 255, 268, 271, 277, 281, 287-289, 293, 298, 303, 307, 310, 314, 332, 342, 345, 350, 356, 432, 477, 497, 506, 601 Рогоза, референт — 63 Рогозна (Синица) Ганна Семенівна (Анна Семеновна), студентка — 21, 25, 475 Рогозна Зінаїда Миколаївна, студентка — 152, 179 Родименко Степан, студент — 467 Родичева Катря, студентка — 417 Родін П.Г., студент — 384 Родченко, студент — 62, 67 Роенко Олександра Андріївна, студентка — 248 Рожко А.А., студент — 50 Рожко П.І., студент — 77 Рожков Петро Григорович, студент — 154


724

Рожок Леонід Миколайович, комірник — 388, 646 Розвадовська В., студентка — 33 Розводова Надія Федорівна, студентка — 354 Розволяєва (Розваляєва) Марія Іванівна, студентка — 141, 143, 177 Розенфельд Сара Йосифівна, прибиральниця — 641 Розсохач П.М., студент — 383 Розум В.Ф., студент — 78 Рой Д.В., студент — 117 Рой Л.В., студент — 82 Рой Поліна Никифорівна, студентка — 368 Ромакер Едит Францович, студент — 154 Романенко Г.П., студент — 71 Романенко І.І., студент — 120 Романенко І.С., студент — 385 Романенко Ольга Євсеївна, студентка — 152 Романенко Р.С., студент — 115 Романец Иван Николаевич, студент — 151 Романець Наталка Іванівна, студентка — 311 Романитский Степан Степанович, студент — 150 Романова В.Ф., студентка — 141 Романова Л.Я. — 8, 18 Романова Юлія Матвіївна, студентка — 354 Романцов Юхим Олександрович, студент — 128, 140, 144, 164, 176 Романченко Екатерина Васильевна, студентка — 150 Романченко Екатерина, студентка — 478 Романченко К.Л., студент — 81, 117, 137 Романченко, студент — 28 Романчик (Романчук) Марія Ульянівна, прибиральниця — 123, 131, 132 Романющенко Г.Д. — 186 Романющенко, інженер — 460 Романько І.Р., студент — 71, 85 Романьоха М.О., студент — 384 Ромашкевич Є.Ф., студент — 363 Ромашкевич, студент — 500 Росінський К.Т., студент — 115 Росінський М.І., студент — 77, 99 Росінський, студент — 40 Рославлев, пом. директора — 416 Рослякова А.П., студентка — 207 Россоха, студент — 206 Ростовська, студентка — 27 Ростовський П.П., студент — 79, 108, 113 Рострьопа (Розтрьопа, Розтрепа, Растрепа, Разтрьопа) Іван (Иван) Григорович, студент — 81, 98, 107, 117, 137, 478 Ротко В.І., студент — 115 Ротшке (Ротчке) А.(О.)В., декан — 19, 23, 34, 39, 43, 466, 468, 557 Ротшке Є.М., викладач — 24 Рощупкина (Рощупкіна) Віра Яківна, студентка — 264, 285

Рубан Аліна Іванівна, студентка — 285, 367 Рубан Галина Олексіївна, студентка — 284 Рубан Любов Василівна, студентка — 366 Рубан С.Т., викладач — 289, 296, 297, 300, 301, 303, 313, 331, 339, 345, 348, 350, 355, 497, 527, 531, 532 Рубан, студент — 206 Рубанистий О.К., студент — 82 Руда Євгенія Артемовна, студентка — 152 Рудаков Павел Семенович, студент — 82, 117, 137, 145, 196, 200, 209, 648 Рудаметкина М.В., студентка — 138 Рудаметкіна (Рудаметкина) В.М., студентка — 81, 116 Рудамешкін В.М., студент — 107 Руденко В.О., студент — 71, 85 Руденко Василь Андрійович, студент — 153, 180 Руденко Ганна Миколаївна (А.Н.), студентка — 238, 245, 249 Руденко Кесарія Прокопівна, студентка — 348, 363, 366 Руденко Маріїя Микитівна, студентка — 309 Руденко Марія Василівна, студентка — 258, 263, 267 Руденко Михайло Степанович, студент — 179 Руденко Надежда Захаровна, студентка — 150 Руденко О.Л., студент — 383 Руденко Петро Деомидович (Демидович), студент, голова профкому — 316, 324, 325, 330, 333, 345, 352, 442, 499 Руденко Устинья Иосифовна, студентка — 149 Руденко Федір Наумович, опалювач — 641 Руденко Юрко Іванович, студент — 161 Руденко, студент — 256 Руденко-Пастерна, студентка — 384 Рудик Василь (Василий) Андрійович (Андреевич), студент — 25, 475 Руднева — 481 Руднева (Руднєва) Ольга Григорьевна, прибиральниця — 191, 642 Руднева Александра Юрьевна (Олександра Юр’євна), студентка — 194, 197, 202, 233 Руднева Неоніла Назарівна, бібліотекар — 64, 95, 100, 123 Рудченко А.А., студентка — 124 Рудченко А.Н., студент — 222 Рудченко Г.Г., студент — 81 Рудь Валентина Терентіївна, студентка — 335 Ружинська В.Д., студентка — 124 Руленкова Марія Петрівна, студентка — 316, 352 Рунчев Петр Григорьевич, студент — 151 Рунчева Надія Василівна, студентка — 363, 366 Рупчева (Рунчева) Палагія Іванівна, студентка — 124, 177 Русаненко Іван Пимонович, студент — 179, 183, 497


725

Русанов Іван Єгорович, працівник допоміжного господарства — 641 Русанова А.А., студентка — 234 Русанова Вера Степановна, студентка — 194, 197 Русанова Надежда Николаевна, студентка — 196 Русіна Євдокія Андрієвна, студентка — 142, 176 Русіна Фаїна Іванівна, студентка — 336, 337 Руссович (Русович) К.П., зав. господарством — 219, 221, 641 Русько О.М., заступник НКО УРСР — 227, 231, 314 Ручка Іван Дмитрович, студент — 154, 166, 179 Рябенко, студент — 47 Рябенький П.Х., студент — 120 Рябий Володимир Омелянович, студент — 322 Рябіна Татьяна Іванівна, студентка — 249 Рябко В.М., студент — 78, 79, 115 Рябко Ганна Петрівна, студентка — 141, 209 Рябко І.І., студент — 115 Рябко, студент — 49 Рябов А.Г., студент — 81 Рябоволенко Надія Назарівна, студентка — 365 Рябоконь І., студент — 33 Рябуха Вера Михайловна, студентка — 194, 197 Рябуха Клавдія Никифорівна, студентка — 140, 177 Рябуха Ольга Олексіївна, студентка — 367 Рябушко Олексій Михайлович, студент — 140, 178 Рябченко Ганна Федорівна, студентка — 152 Рябчук Ганна (А.) Федотівна, студентка — 305, 320, 327, 335 Сабадаш Григорій Якович, студент — 354, 500 Сабадир Г.А., студент — 31, 46 Сабодаш В.Ю., студент — 78, 113 Саванова Надежда Федоровна, студентка — 150 Саващенко Т.С., кухонний робітник — 370 Саввіна Марія Дмитрівна, студентка — 354 Савенко А.М., студент — 79 Савенко Л.М., студент — 114 Савенко Лідія Іванівна, студентка — 299 Савенко Н.Е., студент — 140 Савенко Николай Яковлевич, студент — 147 Савицька (Савіцька) О.П., студентка — 71 Савіна Ніна Яківна, студентка — 278, 287, 300 Савінська (Савинська) Світлана Іванівна, студентка — 258, 263, 278, 279, 284 Савінська, адмінтехперсонал — 274 Савовський Іван Петрович, студент — 278, 294, 299 Савоста Д.А., студент — 115

Савоста Т.А., студент — 77 Савощенко В.Ю., студент — 120 Савченко А.Ф., студент — 81, 98, 107, 116, 138, 383 Савченко Галіна Аврамовна, студентка — 146 Савченко Галіна Моісеєвна, студентка — 248 Савченко Ганна Микитівна, працівник допоміжного господарства — 646 Савченко І.І., студент — 140 Савченко Кирило Онисимович, бухгалтер — 317 Савченко Л.М., студент — 99 Савченко Леонід Григорович, студент — 137, 145 Савченко Лідія Петрівна, студентка — 267 Савченко Мария Гавриловна, студентка — 196, 218, 221, 234 Савченко Марія Іванівна, студентка — 309 Савченко Н.С., студент — 235 Савченко Н.Ф., студент — 234 Савченко Ніна Тимофієвна, студентка — 178 Савченко О.А., лаборант — 253 Савченко Олександра (А.) Петровна, студентка — 81, 116, 138, 146 Савченко Тетяна Федорівна, студентка — 152, 180 Савченко, студент — 124 Савченко, студент — 206 Савченко, студент — 478 Савченко, студентка — 432 Сагайдак Нина Ивановна (Ніна Іванівна), студентка — 152, 196, 200, 209 Сагань Анастасия Кузьминична, студентка — 149 Сагач Іван Васильович, студент — 140, 166, 178 Садиленко (Саділенко) М.А., викладач — 156, 164, 182, 184, 186 Саділенко (Садиленко) М.Ф., ст. лаборант — 169, 172, 184, 185 Садківська Ніна Семенівна, студентка — 180 Садова Ніна Григорівна, студентка — 366 Садовий Володимир Якович, студентка — 152 Садогорська Є.Н., викладач — 23, 42, 43, 380 Саенко Николай Семенович, студент — 151 Саенко, студент — 29, 51 Саєнко Г.К., студент — 82, 137 Саєнко М.Ю., студент — 72 Саєнко Мотря Степанівна, студентка — 336, 337 Саєнко Н.О., студент — 47, 371 Саєнко Р.К., студент — 117 Саєнко Р.Ф., студент — 351 Саєнко С., студент — 49 Саєнко, представник комсомолу — 39 Саєнко, студент — 62, 67 Сазанова Марія Григоровна, студентка — 152, 179


726

Сазонов Іван Володимирович, студент — 354 Саклаков П.М., студент — 28, 46 Саковіч Октябріна Антонівна, студентка — 249 Сакун Екатерина, студентка — 467 Сакунь В., студент — 33 Сакурова Н.С., препаратор — 158 Сакурова-Чебаненко, бібліотекар — 66 Салатова Міра Антонівна, секретар — 219, 221, 237, 240, 646 Саленко Наталія Степанівна, студентка — 124, 142, 178 Саливанова Надежда Алексеевна, студентка — 148 Салімоненко Д.Г., студент — 383 Саліхова Ніна Петрівна, студентка — 248 Сало (Невтриніс) Ганна Петрівна, студентка — 354 Сало К.С., студент — 207 Сало М.К., студент — 144 Сало Я.Г., студент — 49 Салтан А.И., студентка — 307, 320, 324 Салтанова Р.П., студентка — 140 Сальникова Марія Іванівна, прибиральниця — 645 Сальниченко (Сальніченко) Павел Йосипович, студент — 295, 298, 303, 307, 308 Самарець Євгенія Пантелеймоновна, студентка — 153 Самарська Євдокія Пилимонівна, студентка — 310 Самарська К., студентка — 31 Самборська Марія Іванівна, студентка — 153, 208 Самійленко, профгрупорг — 51 Самко Віра Василівна, студентка — 366 Самойленко Валентина Григорівна, студентка — 366 Самойленко Віра Федорівна, студентка — 233 Самойленко Д., студент — 30 Самойленко Д.Г., студент — 383 Самойленко Н., студент — 32 Самойленко О.О., студент — 548, 550 Самойлович (Сомойлович) Володимир Павлович, студент — 316, 334, 350, 353 Самойлович Михайло Абрамович, студент — 236, 263, 268 Самойлович, викладач — 328 Самойлович, студент — 498 Самофалова (Самохвалова) Валентина Василівна, студентка — 245, 246, 264, 268 Самохвалова — 410 Самохвалова Євдокія Назарівна, студентка — 336, 337 Самохвалова М.Д., студентка — 384 Самсоненко П.І., студент — 49 Самуха Микола Сергійович, студент — 310 Сапего Юлия Ивановна, студентка — 148

Сапетка (Сапетко) Олександр (А.) Трохимович, студент — 320, 324, 329, 334 Сапетка Є.С., студент — 303, 307 Сапетко Ганна Семенівна, студентка — 309, 588 Сапітон Г.С., студент — 48, 52 Сапожникова Олександра Федорівна, студентка — 153 Сапронова Варвара Семенівна, швейцар — 641, 644 Сапронова О.Ю. — 8, 15, 18 Саражин Уляна Іванівна, студентка — 153 Сардак І.І., студент — 79, 114 Саркізова, буфетчиця — 371 Сарский, студент — 295 Сарська Анастасія Тарасівна, студентка — 284 Сарська Єлізавета Анастасієвна, студентка — 284 Сарська Надія Іванівна, студентка — 312 Сарська Надія Тарасівна, студентка — 263, 284 Сарський Микола (Н.) Тарасович, студент — 271, 278, 287, 299 Сасик Марія Андріївна, студентка — 152 Сасима Я.М., студент — 351 Сафіна Раїса Борисівна, студентка — 366 Сафонцев, студент — 29 Сахацький, викладач — 380 Сахно Андрій Мусійович, студент — 160 Сахно Галіна Павлівна, студентка — 268 Сахно М.І., студент — 71, 85 Сахно Митрофан Иванович (І.), директор робітфаку — 82, 119, 259, 268, 279, 289, 293, 304, 441, 617 Сахно Я., студент — 32 Сахно, секретар парторганізації — 506 Сахно, студент — 48 Сачко Марія Степанівна, студентка — 153 Сватенко Іван Дмитрович (Иван Дмитриевич), зав. кафедрою — 157, 172, 175, 181, 182, 186, 210, 212, 216, 219, 221, 223, 225, 230, 240, 242, 244, 254, 255, 263, 268, 271, 276-278, 281, 282, 287, 289, 293, 296, 297, 301, 303, 304, 313, 318, 320, 323, 325, 329, 332, 343, 345, 356, 360-362, 432, 435, 441, 492, 497, 498, 500, 506, 528, 532, 603 Свентицька (Свентіцька, Свентицкая) Ніна Феофанівна (Нина Феофановна), секретар, лаборант — 100, 104, 119, 131, 159, 169, 172, 184, 292, 296, 305, 320, 324, 326, 346, 347, 477, 648 Свергун Василій Микитович, студент — 166, 180 Свергун Г., студент — 34 Свергун Иван (І.) Петрович, студент — 383, 474 Свергун М.О. — 8, 18 Свергун Ніна, студентка — 417 Свергун Ольга Афанасьевна, студентка — 198 Свердлов — 477


727

Светашова (Светашева) А.(Г.)П., студентка — 79, 114 Светашова, студентка — 246 Свириденко Є.В., студент — 136 Свириденко Тетяна Григорівна, студентка — 334 Свиридова Фекла Гордеевна, студентка — 148 Свичаревская Наталия Никифоровна, студентка — 150 Свідло Валентина Авксентіївна, студентка — 268 Свіжинець В.І., студент — 81 Свірська Ромуальда Устимівна, студентка — 300, 335 Світашова А.П., студентка — 73 Світашова, студентка — 278 Світельська Т., студентка — 31, 51 Світлицька Марія Олександрівна, студентка — 368 Святодух Катерина Карпівна, студентка — 272 Северин (Северін) Евдокия Лукинична, студентка — 196, 234 Северин Віра Захарівна, студентка — 368 Северина К., студентка — 32 Северін Варвара Петрівна, студентка — 248 Северін Параска Григорівна, студентка — 249 Сегеда Володимир Сергійович, студент — 322 Сек Ірина (Ирина) Яківна, студентка — 218, 221, 299 Селезнев М.П., студент — 349 Селезнева (Селезньова) Лидия Федоровна, студентка — 196, 218, 221 Селезньов Микола Петрович, студент — 363, 364, 366, 367 Селеніхіна В.А., кухонна робітниця — 370 Селіверстова Е.В., студентка — 81 Семак Катерина Максимівна, студентка — 309 Семаш Петр Павлович, студент — 195 Семененко Д.Г.(Т.), студент — 77, 114 Семенихіна (Семенихина) Р.О., офіціант — 95, 371 Семеніхін (Семенихин) Семен Акимович, тесляр — 108, 109, 133, 186, 190, 641 Семенко Л.І., студент — 31, 46 Семенов М.Д. — 186 Семенов, швейцар — 133 Семенова (Семьонова) Єфросінія (Е.) Максимовна, студентка — 81, 108, 116, 146 Семенова Катерина Вікторівна, студентка, бібліотекар — 284, 641 Семенова Марія Василівна, студентка — 267, 328 Семенова Олександра Викторовна, студентка — 248 Семенова, студентка — 231, 542 Семенченко Микола Сергійович, студент — 322 Семенчук Мая Дмитрівна, зав. кабінету — 648

Семенюта Василь Іванович, студент — 368 Семенюта Владимир Константинович, студент — 150 Семенюта Иван Михайлович, студент — 151 Семеняк І.С., студент — 351 Семеренко Ольга Вікторівна, студентка — 366 Семибратова (Семібратова) Мария Н., студентка — 81, 117, 137, 479 Семиряжко Андрій Іванович, комендант — 363, 641 Семихатко, студент — 49 Семібратова Олександра Федорівна, студентка — 284 Семіоненко Валентина Лук’янівна, студентка — 316 Сеник Наталка Михайлівна, студентка — 152 Серая (Сіра) Роза Пантелеймонівна, студентка — 236, 246, 256, 263, 267, 499 Серба Марія Трохимівна, студентка — 141, 143, 176 Серба Ніна Карпівна, студентка — 153, 155 Серби А.К., студентка — 124 Сербінова Х.О. — 8, 18 Сербіновська Олександра Іванівна, студентка — 206, 322 Сергеева Л.В., студент — 140 Сергеєва (Сергійова) Валентина Сергіївна, студентка — 316, 327, 330, 334, 348, 349, 353 Сергєєва З.П., машиністка — 641 Сергієва Любов Василівна, студентка — 178 Сергієнко І., студент — 47 Сергієнко Ф.П., студент — 383 Сергійко Ольга Ульянівна, студентка — 322 Сердюк Віра Євдокимівна, студентка — 368 Сердюк І.І., студент — 47, 52, 74, 371 Сердюк Ірина Петрівна, студентка — 129, 141, 177 Сердюк Микола Левкович, студент — 291, 311 Сердюк Федор Емельянович, студент — 147 Сердюк Федор Сысоевич, студент — 149 Сердюк Феодосія Іванівна, швейцар — 641 Середа І.В., студент — 385 Середа Марія Андріївна, студентка — 368 Середняк Ульяна Сергіївна, студентка — 152, 354 Серикова Валентина Савівна, тренер — 641 Серік Ф.Г., бухгалтер — 370 Серно-Соловьєвич Г.В., бібліотекар — 66 Серов Анатолий, Герой Радянського Союзу — 492, 495, 496 Серова В.К., студентка — 383 Сивак Микола Парфирович, студент — 152 Сиваш Г., студент — 49 Сиваш Діана Афанасіївна, студентка — 308 Сиваш Надія Іванівна, студентка — 316, 334, 353 Сиващенко Катерина Данилівна, студентка — 308


728

Сиващенко Михайло Дмитрович, студент — 316, 333, 352 Сивець О.В., студент — 136 Сиволап Галина Семенівна, студентка — 336, 337 Сиволоб Василий Микитович, студент — 147 Сидоренко — 526 Сидоренко Володимир Михайлович, студент — 152 Сидоренко Григорій Іванович, студент — 368 Сидоренко М.П., студент — 206 Сидоренко Н.І., студент — 351 Сидоренко Надія Степанівна, методист — 641 Сидоренко Олександра Дмитрівна, студентка — 317 Сидоров, технік — 374 Сидорчук Надія Петрівна, студентка — 316, 334, 353 Сизоненко Василіса Пилипівна (Ф.), бібліотекар — 215, 219, 239, 240, 253, 254, 641 Сизоненко Иван Маркович, студент — 147 Сизоненко Любов Михайлівна, рахівник — 641 Сизоненко, студент — 325 Силаева Надежда Мироновна, студентка — 149 Силенко (Сіленко) Л.О., студент — 77, 99, 115 Силенко Галина Львовна, студентка — 195, 197, 222, 234 Симон М.Й., студент — 140 Симоненко В.Л., студент — 207 Симоненко, студент — 346 Симонов Микола Іванович, тренер — 641 Симоченко Ніна Микитівна, студентка — 335 Симшач Андрей Іванович, студент — 149 Синвогіна Раїса Павлівна, студентка — 335 Сингур Ольга Павлівна, студентка — 153 Синельник Надя, студентка — 477 Синенко П.И., студент — 236 Синенко, студент — 231 Синеок (Синєок) Андрій Порфирович, студент — 336, 337 Синеок (Сінеок) П.Г., студент — 46, 371 Синеок Василь Ларіонович, студент — 21, 25 Синиця Іван Онуфрієвич, викладач — 84, 86, 108, 118, 121, 127, 158, 172, 173 Синиця Олексій Сергійович, студент — 322 Синільник Н.К., студент — 117 Синявская (Синявська) Клавдия Антоновна, студентка — 195, 197, 223, 234 Синявська Марія Антоновна, студентка — 81, 104, 106, 116, 138, 146 Синявська Надія Миколаївна, студентка — 268 Синявська Ніна Іванівна, студентка — 299 Синявська Ольга Миколаївна, студентка — 153 Синявська С.К., студентка — 79, 114 Синявська, студентка — 62

Синяк Марія Васильовна, студентка — 153 Синяк О., студент — 33, 51 Синяк О.Ів., студент — 19 Синяк Олександр, студент — 417 Синяк С.С., студент — 48 Синяк, студент — 28 Синьокий П.І., студент — 385 Сипка І.Ф., студент — 120 Сипліва (Сіпліва) Тетяна Аврамовна, студентка — 141, 176 Сиром’ятнікова (Сирмятнікова) Л.Д., студентка — 124, 129, 141 Сиромятніков (Сыромятников) Олексій (Алексей) Афанасієвич (Опанасович), зав. кафедрою — 225, 240, 242, 254, 271, 277, 278, 280, 287, 289, 293, 296, 300, 307, 314, 320, 323, 325, 329, 331, 340, 345, 348, 358, 361, 363, 435, 441, 500 Сиромятнікова Любов Федорівна, студентка — 336, 337 Сиротинко, студент — 47 Сироцинский Франц Вікторович, студент — 149 Сисоєва Віра Федорівна, студентка — 316, 334, 351, 353 Ситаник (Ситник) Параска Тихонівна, студентка — 152, 166, 180 Ситник Григорій Васильович, студент — 21, 25 Ситник Микола Іванович, студент — 21, 25 Сичов М.Ю., студент — 363 Сичова (Сичева) Г.П., студентка — 77, 114 Сичовой Прокофий Прокофьевич, студент — 150 Сіващенко І., студент — 30 Сіг Іван Якович — 657 Сіда Анастасія Миколаївна, студентка — 336, 337 Сідельник Т.І., студент — 206 Сідоренко О.Л., студент — 384 Сідун К.І., студент — 382 Сідун Любов Іванівна, студентка — 248 Сідун, студент — 29 Сіліч М.В., викладач — 24, 34, 41, 43 Сільніченко Катерина Іванівна, студентка — 152 Сімшаг А.І., студент — 120 Сінгур В.С., студент — 206 Сінельникова Н.К., студентка — 137 Сінельнікова (Синельникова) Галіна Матвіївна, студентка — 81, 116, 138, 248 Сінильник (Синельник) Настя Кузьмінішна, студентка — 81, 145 Сініцина Н., студентка — 32 Сініціна Надія Дмитрівна, студентка — 249 Сінча (Синча) Олександра (А.) Іванівна, секретар — 237, 240, 645 Сінченко П.О., студент — 383


729

Сінявська Марія Семенівна, студентка — 248 Сіра Ганна Родіонівна, швейцар — 646 Сіренко Галя Н., студентка — 81, 117, 137, 477 Сіренко Т.М., студент — 99 Сірінюк Н.І., студент — 222 Сіріньок Н.І., студент — 234 Сіріньок Надія Семенівна, студентка — 335 Сірко Василь Петрович, студент — 366 Сіроноженко, студент — 27 Сірополко С., професор — 657 Сіряк Д., студент — 33 Скаковська Олена Станіславівна, студентка — 366 Скакун І., студент — 113 Скакун Ф.І., студент — 79 Скачков Андрій Андрійович, викладач — 504 Скворцова В.С., студентка — 81, 99, 137, 479 Скворцова Мария Григорьевна, студентка — 196, 218, 221, 234 Скворцова, студентка — 432 Скиба Г., студент — 32 Скиба Ганна Карпівна, студентка — 335 Скиба Поліна Корнієвна, зав. канцелярією — 237, 263, 271, 274, 288, 296, 303, 305, 307, 324, 348, 360, 647 Скибина Г.М., студентка — 338 Скибіна (Скібіна) Галина Павлівна, студентка — 364, 366 Скиданенко Василий Степанович, студент — 151 Скляр Михайло Григорович, студент — 81, 83, 107, 117, 123, 137, 145, 477 Сковпень Галина Григорівна, студентка — 299 Сковпень Олександра Григорівна, студентка — 335 Скользньов (Скользнев) О.М., студент — 30, 51, 371 Скорик Н.Й. — 183, 184, 185 Скорик Ольга Никифорівна, студентка — 299 Скоркіна Віра Юр’ ївна, студентка — 335 Скоромна К.Т., студентка — 115 Скороход Марія Іванівна, студентка — 327, 335 Скороход Надія Дмитрівна, студентка — 368 Скриль Іван Пантелеймонович, студент — 161 Скриниченко Василь, студент — 417 Скрипник — 183 Скрипник Анна Сидоровна, студентка — 150 Скрипник Василий Константинович, студент — 150, 322 Скрипник Марія Василівна, студентка — 335 Скрыльникова (Скрильнікова) Елизавета Ивановна, студентка — 198, 234 Скубицький Степан Пилипович, студент — 336, 337 Скуйбіда Я., студент — 31, 372 Скулимовська (Скулімовська) Катерина Юхимівна, студентка — 316, 334, 353 Слаба Віктор Федорович, студентка — 152

Славенко Неллі Пилипівна, студентка — 365 Слепцов Николай Владимирович, студент — 148 Слесь Явдоха, студентка — 417 Сливка Ніла Савельйовна, студентка — 335 Сливна Катерина Кирилівна, студентка — 311 Слипченко Петро, студент — 417 Сліпкань (Слопкань) Любов Карпівна (Слепкань Люба), студентка — 81, 98, 107, 110, 112, 117, 137, 145, 478 Сліпченко (Слепченко) Ніна Петрівна, студентка — 317, 333, 352 Сліпченко Т.П., студент — 338 Сліпченко Ф.В., студент — 120 Слісаренко (Слисаренко) И.А., студент — 68, 640 Слісаренко Єфросинія Іванівна, лаборант — 641 Слісаренко І.А. — 328 Слобожан Микола Максимович, студент — 81, 108, 116, 147 Слончак П.О., голова профкому — 362, 363 Слончак, студент — 500 Слуцкая О.А., студентка — 246 Слуцька (Слуцкая) Ольга Данилівна, студентка — 231, 238, 246, 263, 264, 275, 285, 542 Сляднева Наталия Павловна (Наталія Павлівна), студентка — 194, 197, 233 Смаковська Марина Яківна, студентка — 179 Смиканова Н.М., класний керівник — 327 Смирнова, студентка — 500 Смірнова Л.С., студентка — 363 Сміщенко Є.Т., студент — 206 Смоков Д.М., бухгалтер — 162, 163, 379 Смола О.Л., студент — 82, 137 Смола П.Л., студент — 383 Смолка Єфросінія (Е.) Іванівна, студентка — 263, 268 Снижко Владимир Кононович, студент — 150 Снитко О.Я., студент — 372 Снігір Г., студент — 31, 51 Сніжко Григорій Іванович, студент — 285, 330 Сніжко О.Я., студент — 30, 44 Сніжко, студент — 27, 51 Снісаренко Ніна Іванівна, студентка — 365 Снітко (Снежко, Сніжко) Валентина Леонтіївна, студентка — 316, 334, 353 Сніцар М.С., студент — 120, 129, 140 Собко В.М., студент — 30, 45 Собко, студент — 29 Соболева Любов Григорівна, студентка — 292, 294, 298 Соболь Ніна Іванівна, студентка — 285 Сова Настя Івановна, студентка — 154 Сова Петро Радіонович, студент — 152, 175 Сова, студент — 38, 49 Совик Владислав Йосипович, студент — 26


730

Сокол Семен Васильович, студент — 367 Соколенко Г.А., студент — 72 Соколенко Ірина Миколаївна, студентка — 316, 334, 348, 351, 353 Соколенко К.А., студент — 371 Соколенко Л.О., студент — 32, 46, 68 Соколенко Ф.І., викладач — 646 Соколов Г., студент — 33 Соколов П.И., адмінтехперсонал — 346 Соколов Петро Іванович, викладач — 313, 314, 332, 343, 357, 632 Соколова Віра Тимофійовна, студентка — 152, 180, 572 Соколова Зоя Сергеевна (Сергійовна), студентка — 194, 197, 233 Соколова Л.Н., пом. бухгалтер — 64 Соколова Мар. Абрам[івна], кухарка — 381 Соколова Марія Семенівна, студентка — 316, 330, 334, 353 Соколовский А., викладач — 485 Соколовский Николай Григорьевич, студент — 148 Соколовський М.Я., студент — 77, 99, 115 Соколянская Варвара Иосифовна, студентка — 150 Сокуренко Зоя Кузьминична, студентка — 467 Сокуренко Федор Федотович, студент — 310 Сокурова Н.С. — 164, 174, 185 Соловйова В.Т., студентка — 206 Соловйова Ю.М. — 8, 15, 18 Соловьев (Соловйов) Иван Тихонович, студент — 468, 472 Сологуб А., студент — 32, 47 Сологуб Ксенія Савельовна, студентка — 153 Сологуб П.Т., студент — 61 Сологубова Надія Максимівна, студентка — 152 Солоділіна Уляна Федорівна, студентка — 365 Солодіна Христя, студентка — 417 Солодкий Григорій Олексійович (А.), студент — 123, 130, 141, 177 Солодкий И.Я., студент — 324 Солодкий Іван Олексійович, студент — 317, 330, 333, 349, 352 Солодкий, студент — 346 Солодовник А.Ф., студент — 383 Солодовник Галина Олексіївна, студентка — 337 Солодовник Георгій Семенович, студент — 169, 172, 173, 178 Солодовник Іван Семенович, студент — 27, 46, 51, 557 Солодовник Сергій Семенович, студент — 79, 114, 557 Солодовник Юрій Семенович, студент — 129, 130, 140, 557 Солодовник, представник ОСО — 38 Солодовников, студент — 484

Соломаха Полина Сидорівна, секретар — 296, 303, 305, 348, 641 Соломко (Саломко) Катерина Максимівна, студентка — 336, 337 Соломонова Зоя Петрівна, студентка — 324, 327, 334 Соломонова О.В., студентка — 204 Соломонова, студентка — 307 Солонина Ф.М., студентка — 137 Солонина Федір Олексійович, студент — 82, 98, 108, 117, 146 Солонська (Солонская) Олена (Елена, Є.) Харитоновна, студентка — 81, 99, 108, 117, 137, 145, 478 Солонська В.О., студентка — 140 Солонська В.П., студентка — 349 Солонська Валентина Афанасіївна (Панасівна), студентка — 317, 333, 352 Солонська Валентина Ларіонівна, студентка — 267 Солонська Вівея Олександрівна (А.), секретар — 101, 641 Солонська Зоя Денисівна, студентка — 249 Солонська К.О., студентка — 79 Солонська Людмила Миколаївна, студентка — 365 Солонська М.Д., студентка — 206 Солонська Марія Павлівна, студентка — 140, 178 Солонська Надія Гаврилівна, студентка — 335 Солонська Таїсія Василівна, студентка — 334 Солонська, студентка — 124 Солонський Анатолій Микитович, студент — 317, 330, 333, 350, 352 Солонський В.Я., студент — 27, 44, 51 Солонський Василь Овсійович, студент — 129, 166, 178 Солонський М.І., студент — 78 Солонський М.Т., студент — 46 Солонський Петро, студент — 416 Солонський, студент — 28 Солошенко Ганна, студентка — 417 Сомік П.П., студент — 384 Сопильняк Олександр Миколайович, керівник музичного гуртка — 647 Сопільняк Марія Хрисантівна, студентка — 233, 239 Сопотницька Ганна Юріївна, студентка — 508-513 Сорока І.Г., студент — 364 Сорока Катерина Іванівна, студентка — 321 Сорока М.К., студент — 74 Сорока М.Н., студент — 77, 99, 114 Сорока Никита Федорович, студент — 160 Сорока, студент — 500 Сорока, студент — 94 Сорокін А.В., студент — 383 Сорокопуд Т.В., студент — 206


731

Сорокотяга М.Я., студент — 382 Сороченко М., студент — 30, 45 Сосюра Владимир — 469 Сотнікова (Сотникова) Наталія Артемівна, викладач — 158, 170, 219, 434, 603 Сохацький М.С., викладач — 23, 43, 54, 55 Сохацький М.Ф., студент — 384 Спановский — 393 Спасик Катерина Павлівна, студентка — 366 Спаський (Спасский) Костянтин Олексійович (Константин Алексеевич), зав. кафедрою — 23, 43, 58, 60, 68, 70, 71, 75, 84, 88, 95, 100, 108, 111, 118, 122, 127, 157, 172, 186, 188, 192, 212, 225, 242, 251, 263, 268, 281, 287, 289, 298, 303, 307, 313, 315, 380, 381, 432, 476, 484, 497, 506, 582, 595 Спивак (Співак) Валентина Архиповна, викладач — 191, 603 Спивак (Співак) Неонила Архиповна, студентка — 194, 197, 204, 233, 239 Спивак Иван Петрович — 497 Спиридонова Галина Михайлівна, студентка — 181, 196, 208 Співаченко Марія Самійлівна, студентка — 310 Срібна В.П., студентка — 206 Ставарський Іван Петрович, студент — 161 Ставрулов Г.М., викладач — 359 Ставрулов Георгій Михайлович, студент — 140, 155, 166, 169, 172, 173, 178 Ставрулов Ю.М., викладач — 328 Ставрулова А., студент — 277 Ставрулова Г.М., студентка — 124, 128 Ставрулова Наталія Михайлівна, студентка — 238, 246, 256, 258, 263, 283, 327, 499 Стадник Михаил Павлович, студент — 150 Стадніченко Г.Ф., студент — 385 Стадніченко Ганна Овсієвна, студентка — 312 Стадніченко Олександра Євсієвна, студентка — 285 Стайлівська Віра Прокопівна, студентка — 317 Сталін (Сталин) Йосиф Віссаріонович — 11, 12, 39, 94, 106, 129-131, 133, 144, 163, 168, 172, 204, 217, 220, 224, 235-237, 244, 255-258, 262, 263, 270-272, 276, 278, 286, 297, 302-305, 307, 319, 320, 326, 345-347, 350, 360, 362, 363, 394, 410, 429, 446, 447, 452, 520, 525, 532, 536, 595-597, 605, 628-630, 632, 633 Станкевич О.К., студент — 207 Станчевська Варвара Георгіївна, студентка — 334 Старик (Старік), студент — 47, 67 Старик М.Д., студент — 74 Старик О.Д., студент — 27, 45 Старик, студент — 28 Старих А.П., студент — 385 Старишкін (Старишкин) Яків (Яков) Павлович, студент — 25, 475

Старк В.О., студент — 73 Стародуб А.А., студент — 48 Стародубцев Толя — 462 Стародубцева С.Р., студентка — 27, 45 Старокінь (Черненко) Лідія Антонівна, студентка — 354 Старосвіт (Старосвит) О.П., студент — 81, 107, 117, 137, 479 Старостенко К.Д., студент — 32, 562 Старун Марія Степанівна, студентка — 154, 162 Старушко Віра Іванівна, студентка — 312 Старушко Віра Миколаївна, студентка — 270, 285 Старцева Н.В. — 8, 18 Старченко Марія Никифорівна, студентка — 316, 352 Старченко, студент — 29 Старшикін Я.П., студент — 21 Стасюк Клавдия Куприяновна, студентка — 148 Стаханова Елена Григорьевна, студентка — 150 Стахурська Лідія Олександрівна, студентка — 271, 288, 300 Сташко Євдокія Григорівна, студентка — 322 Стельмащук Г.Ф., студент — 71 Стеновой Григорий Ефимович, студент — 150 Степаненко — 240 Степаненко Афанасій Федотович, тесляр — 221, 641, 643 Степаненко Єлизавета Дмитрівна, прибиральниця — 641 Степаненко Мария Васильевна, студентка — 195, 197, 234 Степаненко С., студент — 33 Степаненко Ф.В., студент — 71, 85 Степачев Федір Олексійович, сторож — 285, 646 Степова Ольга Юхимівна, студентка — 322 Степченко А.Ю., електромеханік — 275 Стефановский П.А. — 466 Стефановська В.Н., студентка — 351 Стеценко І.Д., студент — 383 Стеценко І.І., студент — 384 Стеценко І.М., класний керівник — 327 Стеценко Катерина Юхимівна, студентка — 336, 337 Стеценко С.П., студент — 548 Стецюн (Стецюк) Марія Павлівна, студентка — 152, 180 Стешенко — 240 Стешенко Анна (Г.) Леонтіївна, викладач — 156, 182, 183, 185, 212, 218, 219, 221, 223, 225, 237, 243, 268, 282, 410, 603 Стешенко Г.Л., класний керівник — 327 Стешенко Зоя Федорівна, зав. бібліотеки — 215, 218, 219, 221, 641 Стешенко, пом. директора по адміністративній частині — 65, 376


732

Стирес Розалия Ильинична, студентка — 148 Стирес Хина Ильинична, студентка — 148 Стовб Л.И., студент — 246 Стойловська Віра Прокопівна, студентка — 352 Столяр Ю.Р., студент — 384 Столяренко М.Ф., студент — 78 Сторчай Микола Олександрович, студент — 336, 337 Стоянов Гавриил Федорович, студент — 148, 417 Стояновський Іван Васильович, студент — 354, 385 Стратій І.О., студент — 29, 39, 40 Страховська Зоя Ростиславівна, секретар — 126 Страховський Р.С., препаратор — 135, 159, 175 Стрегло Поліна Дмитрівна, студентка — 317, 333 Стрельнікова Лідія Михайловна, студентка — 140, 177 Стригун Ольга Івановна, студентка — 152, 269 Строгова Клавдія Тимофієвна, студентка — 142, 177 Строкань П., студент — 33 Струкова Марія Калинівна, студентка — 311 Струкуленко С.С., студент — 120 Струсь І.Н., студент — 120 Стрюк Марія Андріївна, студентка — 322 Стрюк О.Л., студент — 27, 45, 51 Стуканова Ганна Кузьмінічна, студентка — 267 Стуканова Марія Івановна, студентка — 334 Стуканова Н., студентка — 30 Стуканова Олена (Ольга) Гаврилівна, студентка — 248, 268 Стукановський І.П., студент — 79, 108, 114 Стуліч Сергій Сергійович, студент — 354 Ступак М.М., студент — 81 Ступак Микола Васильович, студент — 116, 138, 146 Ступак, студент — 29 Субота Олена Макарівна, студентка — 322 Суботін М.Г., студент — 79 Судак, студент — 351 Сук М.С., студент — 47, 51, 52 Суканченко Наталія Яківна, студентка — 152 Сукач Микола (Миколай) Іванович, студент — 140, 166, 177 Сукач Надія Мефодіївна, студентка — 249 Суконченко Вера Яковлевна, студентка — 150 Сулименко, студент — 307 Суліма Марфа Марківна, студентка — 269 Суліменко Л., студент — 33 Суліменко Л.І., студент — 288 Суліменко Марія Іванівна, студентка — 292, 303, 305, 309, 588

Сулітіч Олена Іванівна, студентка — 249 Сулькіна М.М., студентка — 143 Сумский Леонтий Васильевич, студент — 147 Сумський І.О., студент — 383 Сумятіна Віра Пантелеївна, студентка — 317 Сунко Марія Семенівна, студентка — 309 Супрун М.К., студент — 206 Супруненко Ганна Іванівна, студентка — 321 Супрунец Галя, студентка — 479 Супрунець (Супрунец) Марія (Мария) Федорівна, студентка — 81, 137, 145, 478 Супрунець Ганна Федорівна, студентка — 81, 137, 145 Супрунець Зінаїда Павлівна, студентка — 335 Супрунець П.Ф., студент — 77, 115 Супрункова, студентка — 47 Сур М., студент — 27, 28, 32 Сура Ф.Д., студент — 39 Сургайло Любов Васильовна (Василівна), студентка — 82, 99, 117, 137, 146, 367 Сургайло, студент — 74 Сурдол М.А., студент — 71 Сурдол Михайло Олександрович, студент — 161 Сусанов Тихон Григорович, слюсар — 83, 119, 122, 158, 221, 240, 616, 547 Сусанова, працівник інституту — 95 Суслова Варвара Лук’янівна, студентка — 284 Суфларський М.М., студент — 143 Суфларський Степан Степанович, студент — 152, 154 Суханова Г.І., студентка — 47, 74 Сухаревська Фріда Борисовна (Сухаревская Фрида Борисовна), студентка — 21, 25, 475, 476 Сухий Александр Іванович, студент — 148 Сухий І.Ф., студент — 207 Сухмій П.Г., студент — 71 Сухмій П.К., студент — 85 Сухобок Андрій Кузьмич, студент — 129, 140, 178 Сухобок М.К., студент — 385 Сухобок, студент — 48 Суходольський Едмунд Вікторович, студент — 26 Сухоіваненко Луіза Яковлівна, студентка — 368 Сухомій П.К., студент — 101 Сухорукова В.Г., студентка — 363 Сухотська Уляна Яківна, працівник ботсаду — 641 Сушко (Клисак) Наталия Лукинична, студентка — 148 Сушко М.П., студент — 62, 73, 78, 107, 108, 114 Сушко М.С., директор інституту — 13, 60-67, 69-72, 76, 79, 80, 82-86, 94-97, 99, 100, 377, 397, 487, 523, 563


733

Сушко О.Ф., студент — 120 Сытин, штабс-капитан — 655, 656 Сюсюкін Іван Тимофійович, бригадир рибного господарства — 268, 641 Табачнікова Є.І., студентка — 346, 348, 349 Тавшанов Дмитро Григорович, працівник допоміжного господарства — 641 Талакнієва, працівник інституту — 123 Талалаева П., студентка — 34, 46 Талан С.С., студент — 385 Талан Ф., студент — 30 Танковская (Танковська) Ольга Семеновна, студентка — 196, 234 Танковская Анна Васильевна (Ганна Василівна), студентка — 196, 209 Таноненко А.Г., студент — 99 Танцюра, студент — 47 Танюшкина Вера Григорьевна, студентка — 195, 197 Тарабара А.Д., студентка — 206 Таран Василь Григорьевич, студент — 161 Таран І.С., студент — 81 Таран Марія Іванівна, студентка — 249 Таран Нонна Миколаївна, викладач — 359, 632 Тараненко Валентина Яківна, студентка — 309 Тараненко Григорій Васильович, студент — 322 Тараненко І.О., студент — 77, 115 Тараненко Марія Федорівна (Мария Федоровна), студентка — 81, 104, 107, 117, 137, 145, 477 Тараненко О., студент — 30, 51, 55, 59 Тараненко, студент — 123 Таранець І.Я., студент — 383 Тарапата Лілія Федорівна, студентка — 123, 128, 142, 267 Тарасевич Віра, студентка — 417 Тарасевич Михайло Пантелейович, студент — 336, 337 Тарасенко Г., працівник — 379 Тарасенко Галя Ф., студент — 81, 117, 137, 478 Тарасенко Е.А., студент — 207 Тарасенко Іван Лукич, студент — 336, 337 Тарасенко Іна Григорівна, студентка — 335 Тарасенко Катерина Дмитрівна, студентка — 249 Тарасенко М.І., студент — 382, 383 Тарасенко Ольга Кіндратівна, студентка — 368 Тарасенко Раїса Іванівна, студентка — 335 Тарасенко Т.Ф., студент — 98 Тарасова Валентина Харитонівна, студентка — 336, 337 Таратута Валентіна Петрівна, студентка — 248 Таратутенко, студент — 28 Тарелік А.О., секретар — 159 Тарепата Л.Ф., класний керівник — 327 Тарковский Анатолий Мар’янович, студент — 148

Тарле — 431 Таровська В., студентка — 32 Таршанова Катерина Дмитрівна, працівник допоміжного господарства — 645 Татькова Т., студентка — 33 Тахтаджиєв Володимир Михайлович, швейцар — 641 Тахтаджиєва Ганна Дмитрівна, студентка — 153 Тахтаджієв Михайло Іванович, студент — 311 Тацій Валентина Сергіївна, студентка — 299 Тацій Ольга Андріївна, студентка — 336, 337 Твердохлеб Дарья Антоновна, студентка — 147 Твердохліб Г.Д., студент — 81 Твердохліб Ганна Андріївна, студентка — 317, 333, 348, 352 Твердохліб Марія Андрієвна, студентка — 143, 176 Твердохліб Ф.М., студент — 120 Твердохлібова М.А., студентка — 141 Тедєєв О.С. — 8, 14, 17 Телевний Д.С., студент — 143 Теленча С.П., студент — 81 Телюпа Х.О., студентка — 206 Телюпа Х.Ф., студент — 141 Телятник Іван Андрійович, пастух — 641 Телятніков І., студент — 30 Темнохудов Іван Ніконорович, студент — 160, 161 Тереник Катерина Петровна, студентка — 152, 180 Терентієва Ганна Андрійовна, студентка — 152 Терентьєва Г.Я., студентка — 77, 115 Терентьєва Надія Сергіївна, студентка — 368 Терентьєва Т.Я., студентка — 98, 104 Теренюк О.Д., студент — 383 Терех С.С., студент — 81 Терещенко Віктор Іванович, студент — 153 Терещенко Ганна Семенівна, студентка — 354 Терещенко Л. Н., студент — 207 Терещенко Ольга Степанівна, студентка — 335 Терновий А.М. — 184, 185 Терновий Д.Т., студент — 120 Терська Агнеса Віталіївна, студентка — 366 Теряєва К., студентка — 33 Тесленко Дарья Іванівна, студентка — 123, 129, 141, 177 Тесля Иван Алексеевич — 392 Тесля Олександра Павлівна, студентка — 141, 177 Тесля Татьяна (Тетяна) Івановна, викладач — 23, 42, 61, 75, 87, 121, 127, 157, 172, 182, 186, 380, 381, 391, 466, 472, 497 Тесля Ульяна Дмитриевна — 392 Тетерева Марія Михайлівна, студентка — 142, 177


734

Тетерюк Василий Степанович, студент — 81, 98, 110, 116, 138, 473 Течко — 68 Тигова, студентка — 510 Тимоніна (Тимонина) К.Д., студентка — 77, 114 Тимошенко А.С., студент — 139 Тимошенко І.С., студент — 383 Тимошенко Іван Каликович, студент — 322 Тимошенко Марія Андріївна, студентка — 284 Тимошенко Микола Дементієвич, студент — 160 Тимощук П.Г., пом. директора по АГЧ — 163, 165, 170, 171, 175 Тимченко Варя, студентка — 417 Тимченко Марія (Мария) Петрівна, студентка — 81, 137, 145, 478 Тимченко Раїса Дмитрівна, студентка — 335 Тиндик О.Г., студент — 383 Тинський Павло, студент — 416 Титаренко, студент — 246 Титенко Микола Володимирович, лаборант — 642 Тиха Варвара Андріївна, студентка — 368 Тихая (Тихій) Ніна Дмитровна, студентка — 140, 177 Тихий Микола Пилипович, студент — 295, 309 Тиховод Дмитро Савич, працівник допоміжного господарства — 641 Тиховод Нина Васильевна, студентка — 149 Тиховод Полина Семеновна (Тиховод-Абрамова Поліна Семенівна), студентка — 194, 197, 218, 222, 233 Тиховод, студентка — 432 Тихоновська З., студентка — 206 Тихонская Александра Ивановна, студентка — 150 Тищенко Борис Пилипович (Ф.), студент — 317, 324, 330, 333, 349, 351, 352 Тищенко М.М., студент — 497, 640 Тищенко Марія Гаврилівна, студентка — 335 Тищенко Матвей, секретар партійної організації інституту — 467 Тищенко Ольга Петровна, студентка — 148 Тищенко Павло Терентійович, студент — 322 Тищенко, студент — 323, 346 Тімірязев — 429 Тімофієвич, студент — 47 Тімохін Павло Григорович, сторож — 641 Тіранова Ірина Євгеніївна, студентка — 309 Тітов Г.А., студент — 383 Тітов М.О., студент — 99, 114 Тіщенко М.І., класний керівник — 327 Ткаля Т., студент — 31, 51 Ткач Віра Івановна, студентка — 154, 179, 234, 240 Ткачев Корней Іванович, студент — 147 Ткаченко Василина Сергіївна, студентка — 368

Ткаченко Віра Василівна, студентка — 248 Ткаченко Г., студент — 32 Ткаченко Г.Л., класний керівник — 327 Ткаченко Ганна Іванівна, студентка — 269 Ткаченко Євгенія Дмитрівна, студентка — 153 Ткаченко Мария Игнатьевна, студентка — 150 Ткаченко Марія Михайлівна, студентка — 180 Ткаченко Марія Павлівна, студентка — 268 Ткаченко Мелашка Федосійовна, студентка — 153 Ткаченко Михайло Сергійович, студент — 367 Ткаченко Ніна Андріївна, студентка — 308 Ткаченко Олександра Олексіївна, прибиральниця — 646 Ткаченко Ольга Дмитрівна, студентка — 322 Ткаченко С.Г., студент — 140 Ткаченко, парторг — 210 Ткачман О.Д., викладач — 91, 122, 157, 172-174, 185, 186, 497 Ткачук Марія Леонтівна, студентка — 141, 177 Ткурут Борис Иванович, голова профкому — 442 Тлустова Г.Т.(П.), студентка — 78, 115 Товкань, студент — 51, 62 Товчигречка (Товчигречко) Зоя Омелянівна (Г., Є.), студентка — 218, 222, 238, 245, 249 Тодорова Аглая Михайлівна, студентка — 248 Тодорова Тамара Федоровна, студентка — 82, 139, 146 Токаренко (Такаренко, Токоренко) Іван Іванович (Иван Иванович), викладач — 10, 15, 223, 225, 235, 242, 244, 254, 261, 263, 268, 271, 273, 279, 287, 289, 297, 303, 304, 313, 325, 331, 339, 344, 355, 363, 364, 432, 442, 497, 500, 518, 535, 541, 545, 659, 660 Токма Г.І., студентка — 124 Токовенко, студент — 28 Толмачева Ніна Силовна, працівник допоміжного господарства — 641 Толочко Лідія Федорівна, студентка — 267 Толочко, студент — 231, 542 Толочна Клавдія Матвіївна, студентка — 336, 337 Толочний І.П., студент — 107 Толошний І.П, студент — 77, 108, 115 Толпенін М.І., студент — 142 Толстой Іван Трохимович, студент — 21, 25 Толстой Л. — 470, 473 Толяренко А.К., студент — 364 Тома Марія Олександрівна, студентка — 160 Тонасевич Г.Г. — 184 Тонкоглас Е.П., студент — 207 Тонкоглас Катерина Михайлівна, студентка — 180, 209 Топалов В.Є., студент — 303, 330 Топанов, студент — 307 Топіловський С.С., лаборант — 158


735

Топузова Світлана Христофорівна, студентка — 317 Тораман Василь Федорович, студент — 354 Торяник П.Р., студент — 383 Торяннікова, викладач — 23 Тоталов (Топалов) Василь Миколайович (Н.), студент — 324, 329, 334 Тотанов, студент — 320 Тохтамиш Ольга Федосієвна, студентка — 154 Тоцкая (Тоцька) Раиса Петровна, студентка — 196, 234 Тоцкая В., студентка — 218 Тоцька А.Ф., студентка — 372 Тоцька Г.С., студентка — 77, 114 Тоцька Галіна Аврамовна, студентка — 81, 106, 138, 146 Тоцька І., студентка — 116 Тоцька Лідія Денисівна, студентка — 267 Тоцька, студентка — 28 Тоцька, студентка — 431 Тоцький О., студент — 29, 33 Тоцький Ю.Ф., студент — 52, 77, 114 Точений Іван Іванович, студент — 152 Травлієв (Травлеев, Травлив) Анатолій Павлович, студент — 300, 303, 307, 320, 324, 325, 330, 335, 442 Травнікова Олександра Дмитрівна, студентка — 308 Трапуникова Ганна Олексіївна, працівник допоміжного господарства — 641 Требушенко К.Я., студент — 141 Требушникова З.С., студентка — 110, 116 Трегуб К.С., студент — 77, 115 Трегубенко Катерина Яковна, студентка — 143, 176 Трегубенко Т., студент — 31 Трейгер Марія Кузьмінічна, студентка — 208 Тренкеншу-Стешина (Тренкеншу) Ніна Георгієвна, студентка — 123, 142, 178 Третяк І.І., студент — 371 Третяк І.П., студент — 128, 140 Третяк Леся (Олена) Микитовна, студентка — 152, 166, 180 Третяк М.Н., студент — 50 Третяков І.І., студент — 77, 115 Третьяк (Третяк) Федір Федорович, студент — 81, 116, 138, 368 Третьяк М.Н., студент — 384 Трибко Федосія Терешковна, студентка — 153 Трибушнікова З.С., студентка — 81, 138 Тригуб Василь Степанович, зав. кафедрою — 271, 276, 277, 279, 283, 289, 290, 291 Тригубенко Євдокія Павловна, студентка — 152 Трифонов Константин Федорович, студент — 148 Трищук (Трещук) Ф.Ф., студент — 74, 77, 94, 99, 113

Трофименко Петр Михайлович, студент — 481, 482, 490 Трохименко М.Я., студент — 47 Трохименко П.М., студент — 547, 548 Трохименко Петро Григорович, студент — 154 Трохименко Тетяна Іванівна, студентка — 139, 177 Трохименко Я.І., студент — 384 Троценко М.Д. (Н.Д.), зав. господарством — 57, 66, 68, 126, 162, 175, 186, 376, 386, 387 Троценко Сергей Порфирьевич (Сергій Порфирович), хормейстр — 405, 641 Трошев Прокофій Олександрович, працівник ботсаду — 647 Трошина Надія Микитівна, студентка — 335 Трощенко А.Г. (Г.А.), пом. директора по господарській частині — 23, 376-380, 387, 393 Трощенко, студент — 550 Троян Олександр (А.) Калінович, студент — 138, 146 Трубкін П.О., студент — 120 Трудов — 214 Трунов І.О., студент — 47, 61, 72, 371 Трунова Ольга Костянтинівна, прибиральниця — 210, 603, 645 Трунова Поліна (Пелагея) Федорівна, студентка — 316, 334, 353 Трунова Софія Васильовна, студентка — 22, 26 Трунова, студентка — 47, 67 Трусовская Ф.А., бібліотекар — 131 Трущенко Ольга Яківна, студентка — 335 Туз Віра Тихонівна, студентка — 267 Тульчинська Зінаїда Марковна, лікар — 381 Туманова Марфа Олиферовна (Є.), двірник — 184, 185, 192, 240 Тупалова Є.Ю., експедитор, картотекар — 101, 105, 159, 184 Тупас Михайло Петрович, студент — 82, 108, 117, 137, 146 Тупікова Тетяна Миколаївна, студентка — 317 Тупота Ганна Ивановна, студентка — 149 Тупотіна Тамара Андріївна, студентка — 316 Тур Зоя Іванівна, студентка — 352 Тургенев И. — 470, 481 Тургеньева Т.А., класний керівник — 327 Турик Дмитро Карпович, студент — 295, 299 Турченко Василь Іванович, студент — 26 Турчина Екатерина Алексеевна, студентка — 195, 197, 234 Тютрюк Василь, студент — 417 Тютюма Иван Павлович, комендант — 190, 193, 641 Тютюник М.Н., студент — 120 Тютюнник І.О., студент — 77, 115 Тютюнник М.С., студент — 48 Тютюнник Марія Павлівна, студентка — 334 Тютюнник Николай Никифорович, студент — 149


736

Тютюнник Ф.Р., студент — 99 Тютюнник-Нестеренко Вера Терентьевна, студентка — 150 Тютютова Ганна Георгієвна, студентка — 300 Убийконь Федосія Васильовна, студентка — 153 Угнівенко В.С., студент — 124, 141, 143 Удерська В.О., студентка — 85 Удод Ганна Федорівна, студентка — 312 Уколова В.І., студентка — 81, 98, 107, 116 Уколова Ольга Микитівна, студентка — 316, 334, 353 Улепка Г.Є., студент — 98 Улюра Антоніна, студентка — 417 Ульянич Олександра, студентка — 417 Ульянченко Анатолій Овсійович, студент — 322 Уманський І.Г., студент — 50, 51, 56, 372 Урлова Ольга Емануїловна, студентка — 81, 116, 138, 146 Урова Ніна Євстафіївна (Е., А.), лаборант — 105, 158, 172, 184, 185, 238, 253, 644 Усачева Люба, студентка — 417 Усенко Євгенія Галактіоновна, студентка — 152 Усик Катерина Єлісіївна, студентка — 278, 283 Усик М.А., студент — 144 Усова Антонина Петрівна, студентка — 335 Устименко В.Г., студент — 81 Устименко Кость, студент — 416 Устинов И.В. — 466 Ухнатова Катерина, студентка — 417 Ушаков Семен Андрійович, зав. кафедрою — 362, 632 Ушакова В.А., студентка — 385 Ушакова Л.Ю.(Е.), студентка — 81, 108, 138 Ушанко К.М., студент — 117 Ушинський Костянтин Дмитрович — 12, 229, 230 Фаертак, студент — 29 Файнштейн Полина Львовна, студентка — 150 Фалько Ніна Іванівна, студентка — 366 Фалькова Любов Олександрівна — 648 Фартушний С.П., студент — 383 Фаст Елена Ивановна, студентка — 196 Фастов Максим Васильович, опалювач — 647 Фастов Яків Миколайович, рибак — 645 Фастов, студент — 49 Фастовець К.М., студент — 71 Фастовець Т.М., студент — 85 Фастовський В.П., студент — 120 Фатов, студент — 29 Фатьянова В., студентка — 31 Федай Марія Карпівна, студентка — 309 Федаш Ф.І., студент — 383 Федерау Я.Я., студент — 114 Федирко (Федірко) Ефросиния Ивановна (Є.І.), студентка — 195, 197, 222, 234, 240

Федій І.Г., студент — 52 Федін К.Л., науковий співробітник ботанічного саду — 307, 326 Федін К.Н., викладач — 310 Федін Кузьма Микитович, ст. садівник — 647 Федін, студент — 206 Федіна В.П., студентка — 67, 78 Федіна Вікторія Іванівна, студентка — 335 Федіна Л.А., студентка — 31, 45 Федірко І.П., студент — 32, 40 Федірко, студент — 222, 223 Федоренко А.С., студент — 236 Федоренко Валентина Іванівна, студентка — 285 Федоренко Віра Йосипівна, студентка — 268 Федоренко Дмитро Васильович, студент — 161 Федоренко Дмитро Васильович, студент — 161 Федоренко Любов Федорівна, студентка — 285, 310 Федоренко Марія Афанасівна, студентка — 248 Федоренко Марта Федоровна, студентка — 22, 26 Федоренко Михайло П., студент — 22, 26 Федоренко Ольга Павлівна, студентка — 152 Федоренко Тамара Василівна, студентка — 129, 141, 143, 169, 176 Федоренко Ф.Г., студент — 72, 77, 98, 113 Федоренко, студент — 62, 67, 68 Федоренко, студентка — 238 Федорец Екатерина Алексеевна, студентка — 196 Федорець (Федорец) Марія Олександрівна (А.), студентка — 82, 98, 117, 137, 146 Федорець Віра Григорівна, студентка — 300 Федорець Г.Н., студент — 48 Федорець Марія Василівна, студентка — 284 Федорець П.С., студент — 383 Федорова Марія Дмитрівна, студентка — 140, 143, 176 Федорова, секретар — 372, 373, 374 Федорченко Н.С., студент — 120 Федорчук Савва Васильович, студент — 147 Федоряка Лідія Іванівна, швейцар — 647 Федченко Ніна Микитівна, студентка — 152 Федюченко В., студент — 31 Федько Василь Іванович, студент — 354 Федько І.З., студент — 71, 85 Федько Ф.А., народний комісар освіти УРСР — 126 Фейгіна О.Я., бібліотекар — 159, 169, 184 Фейхтвангер — 431 Фенько М.М., студент — 45 Ференкс, вихователь — 381 Фершал Тетяна Григорієвна (Георгієвна), студентка — 128, 140, 166, 168, 176


737

Фесенко Леонид Данилович, студент — 149 Фесенко Н., студент — 33 Фещенко Іван Михайлович, студент — 322 Филипенко М.В., студент — 142 Филиппов — 192 Филиппченко (Філіпченко) М.А., студент — 245, 432 Филипченко — 183 Филипченко (Філіпченко) Г., студентка — 218, 222, 238 Фильдчакова Н.Н. — 104 Фирсова Елена Михайловна, студентка — 196 Фистик Людмила Иосифовна, студентка — 149 Фідрик С.П., студент — 82 Філанова Олександра Степановна, студентка — 152 Філатов І.З., студент — 52 Філатов Іван Григорович, студент — 367 Філатов Олександр Петрович, воєнрук — 201, 603 Філатов, студент — 28 Філін, студент — 29 Філіпов (Филипов) І.З., студент — 77, 98, 108, 115 Філіпов, заступник НКО УРСР — 220, 406 Філіпова Оксана, студентка — 417 Філіпченко В.В., студент — 143 Філіпченко Марія Ілінічна, студентка — 152, 166, 180, 267, 572, 573 Філіпченко Надія Дмитрівна, студентка — 152 Філобок (Филобок) Варвара Кузьмінішна, студентка — 81, 98, 104, 107, 117, 123, 137, 145, 477 Філобок Ганна Іванівна, студентка — 141, 143, 176 Філобок, студент — 28 Філоненко Марія Василівна, студентка — 177 Філоненко С.С., пом. директора по ПКП — 21-24, 34, 35, 38, 43, 380, 381, 419, 421, 490, 551 Філоненко Тетяна Феофановна, студентка — 152, 180, 269 Філоненко, студент — 206, 207 Фінько М., студент — 31 Фірсовська Н.В., студентка — 142 Фісуненко Г.І., студент — 78, 113 Фіта М.К., студент — 206 Фокина Ганна Петрівна, прибиральниця — 641 Фоменко Валентина Ивановна, студентка — 196, 209 Фоменко Олена Василівна, студентка — 233 Фомін М.М., студент — 19 Фомін М.Я., студент — 383 Фоміна М., студентка — 32 Фоміна С.Г., студентка — 383 Фомінова Раїса Тимофієвна, студентка — 141, 177 Фомічев Семен Павлович, студент — 285 Форман А.Д., прибиральниця — 315

Форман Ксенія Данилівна, прибиральниця — 363, 647 Фотянова В.І., студентка — 45 Франко І. — 602 Фрейдекін І.І., лікар — 124 Фролов — 485 Фролов — 655, 656 Фролова Олександра Полікарпівна, студентка — 334 Фролова Олександра Яковна, студентка — 153 Фрунзе — 129 Фрунт Галіна Андрієвна, студентка — 179 Фуклев, студент — 295 Фуклева Надежда Ивановна, студентка — 151, 196, 209 Фуклеева Александра Степановна, студентка — 149 Функ І.А., студент — 107, 108, 114 Фуркало Соломія Максимівна, студентка — 368 Фядіна В.П., студентка — 94, 98, 108, 113 Хаджава Нінель Андріївна, студентка — 365 Хаджикова Вера Николаевна, студентка — 196, 221, 234 Хаджинова (Хаджінова) К.П., студентка — 28, 46, 371 Хаджинова Анна Леонтьевна, студентка — 478 Хадихінова, студентка — 99 Хаєт М., слідчий — 657 Хаєцький (Хаецкий) Антон Петрович, студент — 654-656 Халабуда Зінаїда Миколаївна, студентка — 335 Халабуденко І.Д., студент — 385 Халаджи Тимофей Ефремович, студент — 25, 476 Халаш, викладач — 463 Халецька Марія Сергіївна, студентка — 248 Халецький О.(А.)Т., студент — 98, 137 Халецький Олександр Григорович, студент — 81, 112, 117, 145, 477 Хамаза Наталья Іванівна, студентка — 354 Хамімовський Антон Вікентьєвич, студент — 161 Хандажевський, студент — 384 Ханин Евгений Васильович (Ханін Євген Васильович), студент — 147, 322 Ханина (Ханіна) Евгения Васильевна, студентка — 148, 206 Хантович Р.М., студент — 47 Хара Марфа Спиридонівна, працівник інституту — 123, 131 Харабалот Ніна, студентка — 417 Хараказов Х.Ю., студент — 77 Харамонова М.Д., студентка — 207 Харжевська, студентка — 47 Хариха Давид Абрамович, студент — 310 Харокозов К.В., студент — 115


738

Харсун Клавдія Петрівна, студентка — 337 Харун Катерина Михайлівна, студентка — 152 Харун Марія Михайлівна, студентка — 337 Харченко І.В., студент — 78, 114 Харченко І.Й., студент — 382, 384 Харченко Іван Федорович, студент — 322 Харченко Павло Харитонович, студент — 154 Харчук М.О., студент — 48, 73 Хатько Любов Іллінична, студентка — 154 Хвалій Оксентій Антонович, студент — 322 Хвостатова Надія Василівна, студентка — 368 Хвостик Л.С., студент — 142 Хенкен — 485 Хижко (Лихотворик) Євгенія Григорівна, студентка — 317, 333, 352 Хижняк Семен Парфирьевич, студент — 148 Хижнякова Анна Борисовна, студентка — 148 Хиора (Хіора) Людмила Григорівна, студентка — 294, 298, 309 Хідько Ольга Фотіївна, студентка — 316, 333, 352 Хлюбко І., студент — 30 Хмара А.В., студент — 52 Хмара Л.В., студент — 78, 99, 108, 113 Хмарська З.Ю., студентка — 77, 98, 115 Хмарська Ольга Петрівна, студентка — 309 Хмарська, студентка — 49 Хмельницький Богдан — 661 Хмільова Маіса Євтіхівна, студентка — 267 Хобенко Катерина Юхимівна, студентка — 267 Ходос Марія Миколаївна, студентка — 309 Ходос Олександра, студентка — 417 Ходьба Тамара Павловна, студентка — 154 Холін Юрій Васильович, студент — 310 Холодна В., студентка — 31 Холодна Г.П., студентка — 33, 46 Холозий Мария Яковлевна, студент — 147 Холявко М.А., студент — 73 Хоманько Павел Сергеевич (Павло Сергійович), студент — 148, 311 Хоменко Володимир Якович (Владимир Яковлевич), студент — 140, 176, 481, 579 Хоменко Євдокія Степанівна, студентка — 335 Хоменко Любов Гнатівна, студентка — 308 Хоменко М.С., студент — 77, 114 Хоменко Марія Іванівна, студентка — 137, 146 Хоменко Марія Сергійовна, студентка — 22, 26 Хоменко П.Х., студент — 28, 45 Хоминская — 490 Хоминська О.Д. — 328 Хомченко Віра Іванівна, студентка — 309 Хорольський І.П., студент — 383 Хорошко В., студент — 28, 30 Хорошун Д.Д., студент — 384 Хорс І.І., студент — 383 Хорунжа С.В, класний керівник — 327

Хотлубей Софія Дмитрівна, студентка — 153 Хохітва, студент — 28, 29 Хохотва І., студентка — 32, 38, 51 Храмцева Р.Ф., студентка — 114 Храмцова (Храмцева) Д.Ф.(В.), студентка — 79, 99 Хренюк Микола Іванович, студент — 354 Хринюк Василь, студент — 416 Христенко Федосий Лук’янович, студент — 148 Христич, студентка — 30 Христова Л.М., працівниця інституту — 105 Христова М.М., студентка — 48 Христова, студентка — 29 Хромаков Іван Григорович, студент — 269 Хромишева М.М., студентка — 385 Хрумало Віра Федорівна, прибиральниця — 641 Худан Пелагея (Поліна) Кіндратовна, прибиральниця, кур’єр — 218, 221, 238, 240, 245, 258, 263, 271, 274, 277, 287, 292, 296, 303, 305, 307, 320, 324, 346, 348, 349, 363 Худась Марія Васильовна, студентка — 152, 337 Худенко Екатерина Афанасьевна, студентка — 149 Худенко К.П., студентка — 207 Хутков — 410 Хуторний С.Й., студент — 384 Цаплюк С.Д., студент — 77, 115 Царенко В., студент — 33 Царенко Віра, студентка — 417 Царинний Є.О., студент — 143 Цвирко А.Б., викладач — 219, 235 Цвиркунов Василий Васильевич, студент — 468 Цвяткова Надежда Ивановна, студентка — 195, 197 Цебенко Марія Іванівна, студентка — 218, 248 Цегельна Віра Григоровна, студентка — 152 Цезокова Л.П., студентка — 207 Целовальник Прохор Іванович, студент — 272 Цехмістер Євгенія Родіонівна, студентка — 322 Цецохо (Цецоха) Евгений Иванович (Є.І.), викладач — 23, 24, 191, 202, 210-212, 217, 219, 223, 225, 228, 232, 240, 242, 413, 434, 595 Цецохо А.А., скарбник — 64 Циб Іван Харлампієвич, студент — 368 Цибенко М.П., студент — 383 Цивка Олександра Наумівна, студентка — 160 Циганкова Є.Д., студентка — 351 Циганок І.Г., студент — 46 Циганок Надія Григоровна, студентка — 153, 206 Циганок, студент — 21, 25, 27, 47 Цимбал Варвара Андріївна, студентка — 221, 238, 249


739

Цимбляр Михайло Львович, студент — 285 Циммер Інна Тев’євна, студентка — 354 Ципка Н., студент — 116 Ципко Г.Е., студент — 81, 138 Цисар Иосиф Іванович, студент — 147 Цілуйко (Целуйко, Цилуйко) І.А., студент — 62, 72, 79, 94, 108, 113 Ціпко Г.В., класний керівник — 327 Цокало Г.С., студент — 21, 25, 47, 372 Цокало Иван, студент — 476 Цололо Р.И., офіціант — 370 Цоцура Степан Иванович, студент — 147 Цубербилер — 640 Цуприк В.С., студент — 137 Цуренко Надія Іванівна, опалювач — 641, 646 Цыганков Александр, студент — 475, 476 Цымбал В.А., студент — 236 Цюпа Валентина Миколаївна, студентка — 300 Цюпа Нина Николаевна, студентка — 195, 198, 202, 234 Цюпа, студент — 231 Цьомкало Ф.А., студент — 28, 45 Чабан Г.К., студент — 71, 85, 117 Чабан Надія Андріївна, студентка — 311 Чабаненко Варвара Митрофанівна, студентка — 178, 129, 142 Чабанко Антоніна Семенівна, студентка — 81, 137, 145, 477 Чабанова Любов Дмитрівна, студентка — 335 Чавтур Валентина Павловна, студентка — 149 Чайкіна Ліза — 258, 610 Чалая Валентина Ивановна, студентка — 150 Чапаев — 129, 493 Чапенко Екатерина Сидоровна, студентка — 149 Чапинога Іван Іванович, студент — 161 Чаплигін Микола Іванович, студент — 322 Чапська Галіна Петрівна, студентка — 248 Чаус Демид, студент — 416 Чаус І.Ф., студент — 385 Чаус О.П., студент — 113 Чаус, студент — 21, 25, 79 Чаусский Я.М. — 657 Чацкий — 469 Чебаненко Н., викладач — 43 Чебанько А.С., студент — 99 Чебоненко В.М., студентка — 130 Чеботаева — 361 Чеботаєв В.І., студент — 143 Чеботаєва Галина Іванівна, керівник музики та співу — 647 Чеботарев Федір Михайлович, столяр — 646 Чедлеєва Наталія Яківна, студентка — 154 Чекіна Є.С., студентка — 124 Челбарах (Челборах, Челборак) Федір Іванович, студент — 129, 130, 141, 176 Челборах (Челбарах) Ганна Іванівна, студентка — 152, 234, 240

Челборах Лізавета (Е.) Іванівна, студентка — 140, 178 Чемширов Іван Дмитрович, студент — 154 Ченцова Є.В., машиністка — 641 Чепельова Л.А., студентка — 206 Чепець Іван Опанасович (Афанасійович), студент — 285, 322 Чепинога Іван Іванович, студент — 161 Чепрасова Ніна Георгіївна, студентка — 309 Чепуренко Б.А., студент — 21, 25, 30 Чепуренко Лідія Тимофійовна, студентка — 233 Чепуренко Мария Терентьевна, студентка — 150 Чепурна В.С., студентка — 206 Чербина Ганна, студентка — 417 Червяченко Тамара Василівна, студентка — 354 Чердаклієв (Чердоклієв) Ілья Степанович, студент — 152, 180, 183 Череватенко Леонід Васильович — 16, 657, 658 Черевко Марія Василівна, студентка — 299 Черемисина Анна, студентка — 467 Черемісіна Антоніна Никифорівна, студентка — 317, 352 Черемісіна Т., студентка — 31, 46 Черемісова Марія Семеновна, студентка — 153 Черепаха Н.П., студент — 77 Черкасова В.М, студентка — 78 Черкасова Ніна Власовна, студентка — 153 Черкез Дмитро (Дмитрий) Миколайович, студент — 21, 25, 475, 476 Черкесова В.П., студентка — 113 Черкун, студент — 28 Чернева Ганна Дмитрівна, студентка — 248 Черненко Галина Іванівна, студентка — 141, 143, 176 Черненко Людмила Трофимовна, студентка — 196, 234 Черненко П.П., студент — 382 Черненко, студентка — 431 Чернига (Черніга) Сталіна Семенівна, студентка — 287, 292-294, 296, 300, 301, 303-305, 307 Чернига Степан Семенович, секретар ЛКСМ — 442 Чернишев Г.Ф., студент — 383 Чернишов Олекс. Лавр., тех. персонал — 271 Чернікова І.С., студентка — 385 Чернобривець Варвара Денисівна, лаборант — 274, 363, 648 Чернова Євдокія Никифорівна, студентка — 248 Чернова Марія Олександрівна, студентка — 317, 333, 353 Чернова Ніна Іванівна, студентка — 308


740

Чернова Я.Н., студентка — 206 Черновалюк Любов Іванівна, студентка — 299 Чернокалова Елена Сергеевна, студентка — 150 Черноус В.П., студент — 351 Черноус Євгенія Микитівна, студентка — 299 Черноус Лідія Єлисеївна, секретар — 263, 268, 641 Черноус Полина Антонівна, працівник ботсаду — 646 Чернышев — 240 Черняєв — 419 Чернякова Ганна, студентка — 417 Чертенко З.С. — 174, 184, 185 Чехівський В. — 661 Чехов — 429 Чибич Христя, студентка — 417 Чивліклій Єлизавета Федорівна, працівник допоміжного господарства — 646 Чигорко Галина А., студентка — 196 Чигорко П.А., студент — 204 Чигрин А.І., студент — 363 Чижевська Ольга Миколаївна, студентка — 364, 366 Чижевський А.Б., студент — 50, 56 Чижевський, студент — 57 Чижик Олена Никодимовна, студентка — 153 Чижмак О.І., студент — 120 Чикін І.С., студент — 35, 82, 137 Чикіна, студентка — 27, 51 Чимирис Варвара Савина, студентка — 148, 206 Чирва Татьяна Петровна (Тетяна Петрівна), студентка — 194, 197, 233 Чирво (Черво) Марта Олексіївна, студентка — 364, 366 Чирик Антон Пантелеймонович, студент — 150 Чистик Іван Іванович, студент — 81, 107, 116, 138, 147 Чистяков В.І., студент — 120 Чичерова Мария Александровна, студентка — 194, 197, 202 Чичкан Є.А., студент — 206 Чичкан Х.Я., студент — 141 Чівліклій Василіса Федорівна, працівник допоміжного господарства — 263, 641 Чівліклій Ф.І., працівник допоміжного господарства — 263 Чігорко Галіна Андріївна, студентка — 249 Чігрін (Чигрин), пом. директора по господарській частині — 387 Чобітько Андрій Петрович, студент — 322 Чонгова Домна Захаровна, студентка — 267 Чонгова І.М., студентка — 73 Чоп В.М. — 16 Чорна М.М., студентка — 143 Чорна Марія Павлівна, студентка — 140, 176 Чорна Олександра Михайлівна, студентка — 233

Чорний М.Л., студент — 71 Чорно, студент — 48 Чорнобай (Черноблай) Люба Федотовна, студентка — 22, 26 Чорноус В.П., студент — 78, 115 Чохленко А.М., студент — 120 Чуб А.С., прачка — 132 Чуб Наталля Павловна, студентка — 305, 309 Чуб Олександр Григорович, студент — 322 Чуб Тамара Івановна, студентка — 81, 106, 116, 138, 146 Чубар — 63 Чубенко І.М., студент — 385 Чубенко С.К., студент — 120 Чубир В.М., студент — 78, 114 Чубир Параска Логвинівна, студентка — 177 Чубич К.М., студент — 77 Чубиш К.М., студент — 115 Чугуева-Дергоусова Валентина Федоровна, студентка — 151 Чугуєв М.Д., студент — 78, 113 Чугуєва М.Д., студентка — 61, 73 Чугуєнко І.Є., студент — 385 Чуднова Ганна Степанівна, студентка — 335 Чудновська Бела Ісаківна, викладач — 308 Чудовський Едуард В, студент — 26 Чуксин Іван Данилович, студент — 160 Чукурна Єлизавета Федорівна, студентка — 368 Чулаков І.І., студент — 384 Чумак В.Т., студент — 384 Чумак Євдокія Пилипівна, студентка — 152 Чумак Іван, студент — 417 Чумак Михайло Омельянович, студент — 311, 500 Чумак, студент — 28 Чумакова, студентка — 47 Чумаченко Г.Й., студент — 385 Чумаченко Микола Григорович, рибак — 646 Чупилко Вустя Прокофійовна, студентка — 233 Чуприна Валентина Іванівна, студентка — 153 Чуприна, студентка — 28 Чура Олександра Андрійовна, студентка — 160 Чурилова Анна (Ганна) Платоновна, студентка — 195, 197, 239 Чурилова Ганна Гнатівна, студентка — 233 Чурилова Надія, студентка — 417 Чухно Федір Андрійович, студент — 21, 25 Чучко Віра, студентка — 417 Чучко Я., студент — 30, 51 Чучмай Ганна Андріївна, студентка — 82, 99, 104, 107, 117, 123, 146 Чучмай І.С., студент — 137 Чучмай М.А., студент — 27, 46 Чучмай Олена Андріївна, студентка — 284 Чучмай Петро Андрійович, лаборант — 643


741

Чучупак, викладач — 381 Шабельська, студентка — 47 Шабернік Віра Михайлівна, студентка — 366 Шаблінська А.І., студентка — 81, 117, 137 Шабовта Марія Пантелеєвна, студентка — 154, 179 Шабур Євгенія Федорівна, студентка — 369 Шаган Г.М., студент — 27, 371 Шаганов М.С., студент — 78 Шагіна Іраїда Павлівна, студентка — 288, 309 Шай Григорій Антонович, студент — 152 Шайтанов Александр Іванович, студент — 150 Шайтанова Ганна Григорівна, студентка — 322 Шалашев М.Д., студент — 382 Шалобаєв Н.І., студент — 385 Шаля Тетяна Савична, методист — 641 Шамін А.Т., опалювач — 415 Шамрай І.Я., студент — 31, 44 Шамрай Катерина Герасимівна, студентка — 354 Шамрацький І.Д., студент — 77 Шамрицкий Г.Д., студент — 98 Шамрицька Марія Яковна, студентка — 81, 104, 106, 116, 138, 146 Шамрицький Д.Д., студент — 115 Шамрицькій, студент — 94 Шанин Семен, студент — 465 Шапиро — 183 Шапіро Борис Адольфович, студент — 153, 166, 181 Шапіро Ганна (А.) Веніамінівна, студентка — 124, 178 Шаповал В.Я., студент — 82 Шаповал Г.Ф., студентка — 348, 349, 363 Шаповал Юлія Трохимівна, студентка — 300 Шаповаленко Клавдія Сергіївна, студентка — 249 Шаповаленко Надія Іванівна, студентка — 249 Шаповалов Всеволод Якович, студент — 291 Шаповалов Г.І. — 16 Шаповалов Олексій Васильович, працівник ботсаду — 647 Шаповалова А.Ф. — 184, 185 Шаповалова Катерина, студентка — 416 Шаповалова Клавдія Василівна, студентка — 336, 337 Шаповалова М.М., студентка — 551 Шаповалова Мария Степановна, студентка — 195, 197 Шаповалова Марія Захарівна, студентка — 322 Шапошник М.В., студент — 114 Шапошник М.С., студент — 78, 99, 112 Шапошніков, студент — 62 Шапошнікова В.Т., студентка — 138 Шаптала (Шаптало) Г.Ф., студент — 48, 73 Шарабай М.А., студент — 129, 141, 155 Шарай І.В., студент — 74, 77, 99, 115

Шаригіна, студентка — 287 Шарий Олександр Іванович, студент — 152, 155, 167, 179 Шаркова (Киселева) Лидия Терентьевна, студентка — 81, 99, 117, 137, 478 Шаров Михайло Макарович, студент — 365 Шаровський, студент — 49 Шаталинский, студент — 498 Шатернік В.Т., студент — 338 Шатохін Юрій Васильович, студент — 311 Шатров М.Ф., студент — 234 Шахов Георгій Карпович, студент — 337 Шаховський Іван Іванович, студент — 310 Шаховцов Степан Степанович, студент — 149 Швагер, студент — 28 Швачко В.С., студентка — 303, 305 Швачко Валентина Омелянівна, студентка — 334 Швернік — 12, 109-110 Швець (Швец) Ф.Я., викладач — 156, 163, 182-184 Швець В.М., студент — 383 Швець М.І., студент — 206 Швець О.І., студент — 372 Швець, студент — 28 Швиданенко М.Б., студент — 383 Шевердіна В.В., студентка — 140 Шевцова Аделіна Олексіївна, студентка — 317 Шевцова В.С., студентка — 207 Шевцова М.Є., студентка — 99 Шевцова М.І., студентка — 107 Шевцова М.О., студентка — 74, 78, 115 Шевченко Александр Иванович, студент — 150 Шевченко Ганна Григорьевна, студентка — 149 Шевченко Иван Мефодьевич, студент — 78, 113, 150 Шевченко Іван Якович, студент — 336, 337 Шевченко Катерина Степанівна, студентка — 337 Шевченко Костянтин Іонович, студент — 325, 335 Шевченко Любов Миронівна, студентка — 368 Шевченко М.І., студент — 116 Шевченко М.М., студент — 81, 106, 116, 139 Шевченко М.С., студентка — 120, 238 Шевченко Марія Мифодієвна, студентка — 124, 138, 141, 147 Шевченко Микола Володимирович, студент — 312 Шевченко Микола Прокопович, студент — 81, 106, 138, 146 Шевченко Н.П., студент — 112 Шевченко Нина Федоровна, студентка — 195, 197, 234 Шевченко Ольга Матвївна, студентка — 288, 296, 300, 307, 309


742

Шевченко П.Д., студент — 141, 143 Шевченко Т.Г. — 12, 16, 109, 134, 172, 174, 239, 429, 463, 470, 661 Шевченко Т.О., студент — 78, 99, 113 Шевченко Ф.С., студент — 78, 99, 113 Шевченко, студент — 50 ШевченкоМарфа Семенівна, студентка — 249 Шевчук (Борзова) Таїса Михайлівна, викладач — 314, 326, 329, 332, 343, 362, 644 Шевчук И.М., зав. господарством — 380 Шевякін (Шевякин) Сидір Якович, сторож — 216, 646 Шейкин (Шейкін) Всеволод Васильевич, викладач — 192, 201, 404, 405, 603 Шейкін Василь Тимофійович — 603 Шейкін Е., студент — 31 Шейнфельд В.Й., студент — 81 Шейнфільд Б.І., студент — 98 Шелепа Лідія Яківна, студентка — 312 Шелковенко А.Е., студент — 207 Шелковенко, студент — 29, 640 Шелковенков, викладач — 63 Шелконенко Г.Ю., студент — 71, 85 Шелле Генрих Генріхович, студент — 147 Шелудько Віра (Вера) Никифорівна, студентка — 81, 137, 145. 478 Шелудько Віра Іванівна, студентка — 309 Шелудько Л.М., студент — 35 Шелудько Марія Мусійовна, студентка — 82, 99, 137, 146 Шелудько Поліна Петрівна, студентка — 368 Шелудько Юлія Олександрівна, студентка — 268 Шелудько, студент — 117 Шелько Д.П., студент — 382 Шемунова Валентина Сидорівна, студентка — 311 Шенфільд (Шенфельд, Шейнфельд) Беніамін Йосипович, студент — 107, 111, 112, 138, 146 Шепель І., студент — 33 Шепель Катерина Никифоровна, студентка — 141, 176 Шепель Марія Захарівна, студентка — 299 Шепель Федор Антонович, студент — 263, 278, 287, 295, 296, 299 Шепель, студент — 28 Шепетуха Микола Семенович, студент — 269 Шепетуха Николай О., студент — 147 Шептій Тетяна Василівна, студентка — 309 Шептій, студент — 48 Шептура Зинаида Зиновьевна, студентка — 149 Шептухіна Ганна Володимирівна, студентка — 317, 352 Шербак С., студент — 30 Шербина О.М., студентка — 79 Шеременко Григорий Гаврилович, студент — 148

Шерстюк Ганна Петрівна, студентка — 335 Шершень Олександр Іванович, студент — 161 Шершук М.А., студент — 206 Шестопалов Г.М., студент — 382 Шибка Микола Михайлович, студент — 154 Шибка Т.С., студент — 78 Шибко П.С., студент — 99 Шибньова Олена Олександрівна, студентка — 334 Шило Анна Игнатьевна, студентка — 149 Шило В.М., студент — 78, 113 Шилова Ирина Егоровна, студентка — 148 Шиман Зоя Григорівна, студентка — 22, 26 Шиман Иван Яковлевич, студент — 147 Шиман Іван Омелянович, студент — 21 Шиман Ніна Никифорівна, студентка — 267 Шиманская Любовь Федоровна, студентка — 148 Шимко Ф.А., студент — 27, 45 Шинкаренко (Мойсейченко)Ганна Кузьмівна, студентка — 311 Шинкаренко (Шінкаренко) М.А., студент — 77, 115 Шинкаренко Н.І., студент — 363 Шинкаренко Ф.Т., студент — 81 Шинкарук С.Г., студент — 81 Шинковський Г.І., студент — 50, 372 Шира Николай Антонович, студент — 150 Ширшук Мария Антоновна (Марія Антонівна), студентка — 150, 269 Шитіков Г.Д., студент — 382 Шитіков Д.О., студент — 383 Шиш Ніна Кирилівна, студентка — 368 Шишка Г.А., студент — 77, 115 Шишкіна, студентка — 29 Шишленко Валентина Павлівна, студентка — 316, 352, 367 Шиян (Шіян) П.Г.(І.), студент — 81, 116, 138 Шиян (Шіян) Р.С., студент — 81, 116, 138 Шиян В.С., студент — 98 Шиян Ольга Олексіївна, студентка — 316, 333 Шіпілов (Шипілов, Шипилов) Тимофій Іванович, пом. директора по військовій частині — 23, 35, 38, 39, 42, 53, 54, 68, 75, 93, 95, 109, 122, 127, 134, 158, 161, 170, 174-176, 185, 477, 513 Шканд К.Я., керівник хорового гуртка — 645 Шкірченко Валентина Антипівна, студентка — 365 Шкляренко Лідія Мефодівна, студентка — 142, 167 Шкляров Йосип Мусійович (Иосиф Моисеевич), студент — 21, 25, 475, 476, 558 Шкода Ганна Федорівна, студентка — 365, 639 Школяренко Ганна (А.) Михайлівна, студентка — 238, 249 Школяренко Д., студент — 33 Шкруть Антоніна Фомінічна, студентка — 368


743

Шкурка Тетяна Григорівна, студентка — 316, 353 Шкурко Григорій Васильович, студент — 350, 352 Шкурко-Корнієнко Віра Кузмінічна, студентка — 268 Шкуро Григорій Васильович, студент — 317, 333 Шкурупій (Шкурупий) Борис Іванович, студент — 288, 290, 293, 294, 297, 301, 303, 304, 307, 309, 499, 589 Шлома Марія Андріївна, студентка — 141, 143, 167, 169, 176 Шлома Н., студент — 32, 51 Шломенко Л.Г., студент — 81, 116 Шляхова Є.Н., прачка — 105, 132 Шмалько Г.Н., студент — 79 Шмалько К.Д., студент — 78, 99, 115 Шмаровоз Марія Федорівна, студентка — 365 Шмаровоз Олександра Степанівна, студентка — 249 Шматько (Шматко) Олексій Олексійович, студент — 152, 322 Шматько Ніна Климівна, студентка — 291 Шмидт — 200, 260, 393, 418, 470, 546, 663, 664, 665 Шмидт Курт Яковлевич, студент — 148 Шмідкаль Г.Е., студент — 26 Шмідкаль Г.М., студент — 22 Шмуль М.Я., студент — 206 Шовковенко (Шелковенко) П.Ю.(Е.), викладач — 68, 75, 80, 84, 93, 109 Шовкун Григорій Павлович, студент — 129, 140, 166, 177 Шовкун Т.В., студент — 206 Шол Юлія Григорівна, студентка — 368 Шоленберг Фридрих Фридрихович, студент — 151 Шолух К.М., студент — 78, 115 Шостак І.Є., студент — 383 Шостак Лідія Михайлівна, студентка — 233 Шостак Марія Євгенівна, студентка — 22, 26 Шостак П., студент — 30, 47, 51 Шостак Павло, студент — 417 Шостак С.Л., студент — 382 Шостак Яків (Яков) Євгенович, студент — 22, 25, 476 Шостун Г.Г., студент — 136 Шпигун Іван Іванович, студент — 322 Шрам С.Т., студент — 382 Шрамко В.Х., студент — 144 Шрамко М.П., студент — 206 Шрамко Микола Григорович, студент — 310 Шрамко, студент — 50 Штань Юрий Иванович (І.), викладач — 70, 71, 111, 225, 235, 240, 254, 263, 488, 489, 616 Штанько М.М., студент — 383 Штепа Г.І., студент — 47, 82

Штименко Валентина Павлівна, студент — 333 Штурма Іван Микитович, студент — 287, 296, 303, 308 Шувалов М.О., студент — 68, 72 Шувлякова Лукерія Степанівна, студентка — 129, 141, 143, 176 Шугай Анатолій Миколаєвич, студент — 129, 142, 178 Шулікова Н.Ф., студентка — 363 Шульга В.Е., студент — 85 Шульга В.М., студент — 384 Шульга В.Я., студент — 71 Шульга Василь Іванович, студент — 206, 317, 324, 329, 349, 352, 648 Шульга Григорій Іванович, студент — 311 Шульга І.М., студент — 78 Шульга Н.А., студент — 140 Шульга Я.Я. — 328 Шульга, студент — 346 Шулькін Юрій (Юда) Лейбович, студент — 123, 128, 140, 166, 176 Шумаков Анатолій Іванович, студент — 295, 298, 308 Шумаков С.К., студент — 385 Шумаков, студент — 498 Шумакова Зінаїда Петровна, студентка — 308 Шупач М.П., студент — 99 Шупейко Л.Д., студент — 142 Шурденко Андрій Павлович, студент — 82, 117, 137, 146 Шурупова В.А., студентка — 206 Шутілова Марія Михайлівна, студентка — 180 Шуть Н.П., студент — 32, 371 Шутько Ольга Артемівна, студентка — 249 Шушура Марія Іванівна, студентка — 300 Щеглова А.А., студентка — 140 Щегольський П.А., студент — 78, 113 Щербак Євдокія Кузмінична, студентка — 179, 234 Щербак Іван Іванович (Иван Иванович), студент — 21, 25, 475 Щербак Ніла Назарівна, студентка — 317, 333, 353 Щербак Сергій, студент — 416 Щербак, студент — 51 Щербаков — 268 Щербакова Л.С., комсорг — 218, 219, 221, 223, 327 Щербакова Я., студентка — 31 Щербань В.Ф., студент — 123, 128, 142 Щербань Марія Радіонівна, студентка — 335 Щербань Неонила Семеновна, студентка — 195, 197, 233 Щербаченко, студент — 22, 25 Щербина (Щербіна) О.М., студентка — 78, 113 Щербина Василь Момонтович, працівник допоміжного господарства — 644


744

Щербина Г.М., студентка — 32, 46 Щербина Ганна Полікарпівна, студентка — 368 Щербина Катерина Григорівна, студентка — 267 Щербина Л.Ф., працівник допоміжного господарства — 256 Щербина Л.Я., викладач — 654 Щербина Л.Я., класний керівник — 327 Щербина Лук’ян Федорович, бригадир — 646 Щербина Людмила Іларіонівна, студентка — 367 Щербина Людмила Яковлевна, студентка — 467 Щербина М.М., студент — 371 Щербина М.П., студентка — 33, 44 Щербина Микола Андрійович, працівник допоміжного господарства — 646 Щербина Микола Андрійович, працівник допоміжного господарства — 644 Щербина Микола Васильович, працівник допоміжного господарства — 644 Щербина Михайло Панкратович, студент — 364, 366 Щербина Н.Л., працівник допоміжного господарства — 277 Щербина Ольга Василівна, працівник допоміжного господарства — 644 Щербина Ольга Кузьмінічна, працівник допоміжного господарства — 644 Щербина Петро Іванович, столяр — 644 Щербина Тетяна Гаврилівна, працівник допоміжного господарства — 646 Щербина Юлія Петрівна, студентка — 335 Щербина Я.Я., студент — 74 Щербина, бригадир — 245 Щербина, викладач — 235 Щербина, студент — 346 Щербина, студент — 74 Щербиніна (Щербініна) К.І., студентка — 82, 117, 137 Щербіна І.Й., студент — 383 Щербіна М., студент — 30, 51 Щербіна О.М., студентка — 114 Щербіна Ф.І., студент — 383 Щербіна, студент — 27, 51, 62 Щербініна Оксана Іванівна, студентка — 146 Щетинін Федор Петрович, студент — 161 Щорс — 129 Щуренко М.І., студент — 78, 113 Щуренко, студент — 27, 51 Щуро І.Т., студент — 120 Этимес, викладач — 463 Юдельзон Суламіфь Абрамівна (Суломиф Абрамовна), викладач — 128, 131, 157, 184, 186, 476 Юзефович О.О., студент — 141, 143 Юнаш Дарія Мартинівна, студентка — 223, 238, 248

Юревич Нина Платоновна, дружина Кравченка І.І. — 396 Юрик Лілія Яківна, студентка — 369 Юркевич В.І., студент — 27, 46, 51 Юрова Євдокія (Е.) Василівна, прибиральниця — 68, 76, 95, 104, 108, 109, 123, 128, 131, 134 Юрченко Анатолій, студент — 417 Юрченко Г.Г., студент — 363 Юрченко Ганна Павлівна, студентка — 364, 365 Юрченко Л.Ф., студент — 234 Юрченко Матрена Семеновна, студентка — 148 Юрченко Н.П., студент — 207 Юрченко Нина Федоровна, студентка — 196, 218, 221 Юрченко Федор Михайлович, студент — 81, 98, 107, 116, 285, 312 Юфіт (Юфит) Наум Якович (Яковлевич), декан — 23, 40, 42, 68, 70, 75, 90, 100, 111, 122, 127, 157, 169, 174, 182, 185, 235, 242, 244, 254, 255, 261, 263, 268, 271, 276-278, 280, 282, 287, 289, 293, 300, 301, 303, 304, 313, 315, 318, 321, 323, 325, 332, 341, 345, 348, 357, 361, 410-412, 421, 422, 441, 472, 492, 497, 498, 500, 516, 518, 575, 590, 640 Юхименко Віра Федорівна, студентка — 141, 177 Юхименко Г.Д., студент — 385 Юхно К.В., комсорг — 228, 232, 235, 237, 239, 410, 543 Юхно Юрій Михайлович, викладач — 15, 502, 503, 660 Юшкина (Юшкіна) Марія Олександрівна, студентка — 153, 180 Юшко І.К., студент — 78 Явор Трохим Федосійович, студент — 354 Яворницький Д. — 602 Яворська Д., студентка — 31 Явтушенко М.Л., студент — 141 Явтушенко Софія Лазоровна, студентка — 153, 166, 169, 180 Ягненко (Ягненіус) Фрідріх Фрідріхович, викладач — 23, 37, 38, 42, 380, 558 Ягольник Григорій Панасович, студент — 354 Ягольник Іван Васильович, студент — 310 Ядіг Є.Ф., студент — 383 Якименко Олександр Абрамович, конюх — 645 Якименко Ф.І., студент — 382 Якимець Марія Семенівна, студентка — 268 Якимець О., студент — 31 Якимець, секретар — 414, 415, 416, 422 Якир И.Э. — 494 Якіменко Д.Г., студент — 142 Яковенко Андрій, студент — 416 Яковенко Анна Яковлевна, студентка — 195, 197


745

Яковенко Г.І., студент — 78 Яковенко Д.І., студент — 113 Яковенко І.Д., студент — 73, 79, 98, 108, 114 Яковенко І.І., студент — 52 Яковенко М.І., студент — 82, 99, 117, 139, 570 Яковенко Н.М., студент — 31, 46 Яковенко Надія Корнієвна, студентка — 369 Яковенко Нона Степановна (Ніна Степанівна), студентка — 195, 197, 233 Яковенко О.В., студент — 72 Яковенко О.Г., студент — 120 Яковенко Софія Михайлівна, студентка — 177 Яковенко Ш., студентка — 61 Яковенко Яків Іванович, студент — 364, 366 Яковенко, студент — 62, 67 Якунькіна Ольга Федорівна, студентка — 366 Якушев Олександр Андрійович, студент — 364, 365, 367 Якушенко Юхим Максимович, студент — 161 Яловенко С.М., студент — 128, 139 Ямпольський Ісак Соломонович, студент — 161 Янатьєва, студентка — 49 Янголь М.Л., студент — 71, 85 Янишева Тетяна Іванівна, студентка — 335 Яновская Евдокия Ивановна (Яновська Євдокія Іванівна), студентка — 195, 197, 233 Янцен Ф.Ф., студент — 382 Яременко І.І., викладач — 24, 43, 68, 75, 76 Яременко Марія Мефодіївна, студентка — 299 Яременко О.С., студент — 120 Яресько Василь Вікторович, студент — 107, 116, 138, 147 Яресько М., студент — 81 Яресько Олексій Хомич, студент — 22, 26 Ярмак Іван Нікіфорович, студент — 81, 107, 112, 116, 138, 147

Ярмолаш М.І., студент — 81, 99, 117, 137 Ярмоленко І., студент — 31 Ярмоленко Петро, студент — 416 Яровая К.П., студентка — 143 Ярошевич Валентина Евгенівна, студентка — 82, 137, 146 Ярошенко В.П., студент — 320 Ярошенко Василь Дмитрієвич, студент — 178 Ярошенко Лідія Миколаївна, студентка — 285 Ярошенко О., прибиральниця — 238 Ярошенко Олена Олександрівна, секретар — 644 Ярошенко, студент — 124, 238, 246 Яська Аврам Кіндратович, студент — 354 Яськов Олександр Миколайович, студент — 26 Яхно Ніна Григорівна, студентка — 285 Яценко Любов Іванівна, студентка — 335 Яценко Р.Г., студент — 206 Яценко Степан Дмитрович, студент — 161 Яценко, студент — 51 Яцун І.О., студент — 120 Яцура Іван Дмитрович, студент — 82, 137, 146 Яцура П.П., студент — 73 Яцура Т.П., студент — 47, 62 Яцюк Люба, студентка — 416 Ященко Антоніна Корнієвна, студентка — 238, 285 Ященко В.О., студент — 129, 143 Ященко В.С., студент — 141 Ященко Марія Яківна, студентка — 268 Ященко О.К., студент — 114 Ященко О.П., студент — 79 Ященко Ольга Давидівна, студентка — 300 Ященко, студент — 270


746

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК1

Абдул-Абі — 4071 Абрикосовська середня школа — 474 Азербайджан (Azerbaidzhan) — 626, 627 Азіатські республіки (Asiatic Republics) — 627 Азовське море — 468 Азовсько-Чорноморський завод — 405 Академія Педагогічних Наук України — 661 Американська Академія політичних і соціальних наук (American Academy of Political and Social Science) — 621, 650 Американські газети — 601 Американські дослідники — 598, 601 Англія (England) — 329, 625, 630 Андижанська область — 407, 409 Андріївка — 297, 485, 487, 504, 532, 659 Андріївська середня школа — 482 Апостолівський район — 20, 22 АРІУ — 502 Артемівський учительський інститут — 479 Артемовськ — 479 Архангельськ — 494, 495 Архів БДПУ — 10, 14, 19, 21-24, 34-44, 50-57, 59-67, 69-72, 76, 79, 80, 82-85, 94-97, 99-103, 105, 106, 109-112, 117, 119, 124-126, 129, 130, 132-136, 138, 139, 143-145, 147, 149, 151, 154-156, 159, 161-165, 167-173, 175, 176, 178, 181, 182, 184-191, 193, 194, 196-205, 207, 209-220, 222-234, 236-244, 246-254, 256-262, 264-266, 268-276, 278, 279, 282, 283, 286-295, 297, 298, 300-307, 309, 312, 314, 315, 317-328, 330-332, 336-338, 344-348, 351, 353, 359-362, 364-366, 369-382, 384-388, 390, 391, 394, 396-401, 404-407, 409-412, 498, 595, 601-603, 611, 616, 617, 619, 632, 640, 641, 654 Асканія-Нова, заповідник — 143 Астраханка — 297 Ашхабад (Ashkhabad) — 612 Байран-Алі (Bairan-Ali) — 623 Бакалейний район — 479 Балтійські країни (Baltic States) — 627 Балтійські республіки (Baltic republics) — 623, 626 Банівка — 478 Банівська школа — 478

1 Упорядковано Ю.Ю. Королевською.

Барановичі — 469 Барановка — 471 Басанська школа — 20, 21 Башмацька школа — 20, 21 Башмачка — 19, 22 Берда, річка — 527, 578 Бердянськ — 2, 4, 5, 7, 9-11, 15, 16, 38, 53, 62, 65, 66, 69, 109, 390-394, 397, 405, 415, 418, 422, 467, 468, 470, 471, 475-481, 488, 495, 497, 498, 502-504, 513, 514, 516, 519, 520, 523, 526, 527, 533-536, 538, 539, 541, 543-548, 557, 602, 617, 654, 655, 657, 660, 66-664 Бердянська земська лікарня — 655, 656 Бердянська міська рада — 421, 422 Бердянська пошта — 37 Бердянська професійна технічна механічна школа — 405 Бердянська РСІ — 415 Бердянська сільська рада — 415 Бердянська СНР — 419 Бердянська чоловіча гімназія — 2, 4, 7, 16, 602, 603, 654-657, 662 Бердянське реальне училище — 405 Бердянський Будинок піонерів — 618 Бердянський державний учительський інститут (Бердянський учительський інститут, Учительський Інститут імені героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко, Осипенківський державний учительський інститут ім. П.Д. Осипенко, Осипенківський учительський інститут, Осипенківський державний педагогічний інститут імені Героя Радянського Союзу П.Д. Осипенко, БДУІ, Бердянський педагогічний інститут, БДПІ, БДПУ) — 2-4, 7-11, 13-16, 19, 21-24, 34-44, 50-67, 69-72, 76, 79, 80, 82-86, 94-97, 99-103, 105, 106, 109-113, 118, 119, 121, 124-126, 129, 130, 132-136, 139, 143-145, 147, 149, 151, 154-156, 160-165, 167-171, 173, 175, 176, 178, 179, 181-191, 193, 194, 196-205, 207, 210-217, 219-234, 236, 237, 239-244, 246-254, 256-262, 264-266, 268-276, 278, 279, 282, 283, 286-295, 297-306, 308, 310, 312, 315, 317-328, 331, 333, 336, 338, 344-348, 352-354, 360-362, 364, 365, 367, 369,


747

370, 373-381, 386-391, 393, 395-397, 399-401, 404-406, 409-412, 422, 425, 433-435, 437, 438, 446-450, 452, 453, 456, 458, 461-463, 465, 467-474, 476, 478-482, 484, 487-490, 492, 493, 496, 498, 499, 501-504, 506, 513, 520, 522, 523, 525, 527, 533-535, 538, 540, 543, 546, 549, 550, 552-555, 559-561, 563-565, 571, 580-586, 592, 594, 595, 602, 603, 611, 616-620, 627, 632, 639, 648-654, 659-663 Бердянський індустріальний технікум — 462 Бердянський інститут народної освіти — 415 Бердянський інститут соціального виховання (Бердянський інститут соцвиху, Бердянський ІСВ) — 3, 4, 7, 10, 14, 413-416, 418-423, 482 Бердянський краєзнавчий музей (БКМ) — 14, 487-489 Бердянський медтехнікум — 462 Бердянський міськком — 619, 620 Бердянський педагогічий комбінат — 421 Бердянський педагогічний технікум — 10, 479, 484, 527, 534, 602, 603, 618, 648, 659 Бердянський повіт — 493 Бердянський район — 397, 407, 409, 415, 462, 475, 477, 478, 485, 486, 504, 527, 534 Бердянський районний військовий комісаріат (РВК) — 24, 53, 413 Бердянський робітфак — 418 Бердянські педагогічні курси — 9, 10, 603, 648, 659 Берлін (Berlin) — 638 Бик, річка — 483 Біле море — 494 Білорусь (White Russia) — 474, 532, 609, 623, 626 Білоруський сільськогосподарський інститут (Belorussian Agricultural Institute) — 613 Білосток — 474 Білоцерківка — 297 Благовіщенська школа — 20, 22 Богучарська гімназія — 657 Богучарський повіт — 658 Боровичі — 498 Боровківська школа — 20, 21 Брусилов — 661 Будапешт — 2, 8, 11, 16 Буди — 488 Будьонівське рудоуправління — 524 Бузівська школа — 20, 21 Бухар — 488 Буча — 657 Варшава — 662 Варшавський військовий округ — 662 Варшавський політехнічний інститут — 656 Варшавський університет — 656, 662 Васильківський район — 20, 21 Великий Токмак — 297, 405 Велико-Білозерський район — 20, 22 Великобританія (Great Britain) — 630

Велико-Дніпровська школа — 20, 21 Велико-Дніпровський район — 20-22 Венеція — 502 Вербки — 483 Верблюзька школа — 20, 21 Вербово — 407, 408 Вербська семирічна школа — 483 Веселе — 471 Веселівська середня школа — 471, 661 Веселівський район — 471 Високопільський район — 20, 21 Вільно (Wilno) — 623 Вінниця — 477 Вінніпег — 662 Вірменія (Armenia) — 626 В-Михайлівська школа — 20, 21 Вовча, річка — 483 Воздвиженка — 297 Волга — 286, 611, 612, 623 Волзька гідроелектростанція — 319 Волинська область — 474 Волноваський РВНО — 473 Волноваха — 468, 473, 475 Володарське — 297 Володимирівська школа — 20, 22 Волчанськ — 488 Ворожба — 393 Воронезька гімназія — 657 Воронезька губернія — 658 Воронезька секція наукових робітників — 413 Воронезька ЦЧО — 413 Воронезький сільськогосподарський інститут (Voronezh Agricultural Institute) — 613 Воротинська сільрада — 619 Ворошиловград — 247, 467, 470, 473 Ворошиловградський МВНО — 468 Ворошиловградський міськком — 468 Ворошиловградський педінститут — 467, 468, 472, 480 Ворошиловськ — 403 Ворошиловська область — 403 Ворошиловський район — 407, 409 Воскресенка — 297 Воскресенська семирічна школа — 474 В-Терсянська школа — 20, 21 В-Токмацький район — 20, 21 Генічеськ — 503 Генічеський район — 477 Глухів — 392 Глухівське вище початкове училище — 389 Глухівське земство — 389 Глухівський інститут народної освіти — 390, 394 Глухівський повіт — 389, 391, 393 Глухівський район — 392, 393 Гнатівська школа — 20, 22 Горький — 481 Грузія (Грузинська РСР, Georgia) — 399, 626, 662


748

Гуляйпільський педагогічний технікум — 474 Гуляйпільський район — 20, 21, 473, 475 Гуляйполе — 297 Гусарська середня школа — 478 Гусельщиково — 478 Далекий Схід — 286, 494 Дальні Макорти — 388, 485 Дебальцівська школа — 20, 21 Дементівська школа — 19, 22 Державний архів Автономної Республіки Крим (ДААРК) — 654 Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО) — 632, 651 Державний архів Запорізької області (ДАЗО) — 8, 10, 14, 17, 413-417, 419-422, 648 Державний архів Російської Федерації (ДАРФ) — 14, 446, 453, 456, 457, 459, 649, 651 Дмитрівка — 464, 534 Дмитрівська ШКМ — 462 Дмитрівська школа — 20, 21, 485 Дмухайлівська школа — 20, 22 Дніпро — 406, 408, 602, 603 Дніпровський повіт — 654 ДніпроГЕС — 72, 73, 74 Дніпродзержинський район — 20-22 Дніпропетровськ (Дніпропетровське) — 19, 390, 392, 394, 396, 398, 403, 414, 466, 492, 524, 623, 661 Дніпропетровська агробіостанція — 398 Дніпропетровська область — 402, 408, 409, 474, 477, 478, 482, 483, 661 Дніпропетровське управління пароплавства — 396 Дніпропетровський державний університет — 132, 308, 396, 398-400, 432, 472, 476 Дніпропетровський інститут народної освіти — 391, 394, 402, 410 Дніпропетровський інститут професійної освіти — 400 Дніпропетровський консультпункт — 44 Дніпропетровський обласний ВНО — 148, 524 Дніпропетровський обласний табір — 80 Дніпропетровський ОК КП(б)У — 661 Дніпропетровський окружний відділ народної освіти — 390 Дніпропетровський педагогічний інститут — 308 Дніпропетровський район — 20, 21, 390, 394, 486 Дніпропетровський санітарно-гігієнічний технікум — 462 Дніпропетровський фізико-хіміко-математичний інститут — 640 Дніпроторг — 414 Дон — 286 Донбас — 467 Донець — 469 Донецьк — 473, 498, 500, 524, 532, 660

Донецька область — 473, 475, 478, 480, 484 Донецький індустріальний інститут (Donetsk Industrial Institute) — 613 Донецький обком — 475 Дортмунд — 540 Естонія — 474, 623, 626 Є-Василівська школа — 20, 22 Євдокимівка — 478 Євдокіївка — 524 Європа — 255, 270, 496, 627, 630 Єлабуга (Elabuga) — 611 Єлисіївка — 508 Житомир — 477, 494 Житомирська область — 471 Житомирський інститут народної освіти — 396 Житомирський окружком ЛКСМУ — 471 Залізнячка, село — 602 Запоріжжя — 16, 274, 275, 323, 408, 409, 481, 490, 540, 541, 543, 619 Запорізький медична академія післядипломної освіти — 620 Запорізький медичний університет — 620 Запорізький національний університет — 620 Запорізький обласний ВНО — 148, 149 Запорізький обласний краєзнавчий музей — 16 Запорізький облком — 620 Запорізький педагогічний інститут — 132, 474, 492 Запорозька область — 102, 243, 323, 404-408, 438, 439, 453, 454, 456, 460, 461, 471, 473-475, 481, 482, 485, 489, 504, 506, 527, 620 Заруцький, станція — 393 Західна Європа (Western Europe) — 625 Західна Україна (Western Ukraine) — 7, 10, 623 Західний Сибір (Western Siberia) — 611, 612 Західноєвропейська вища технічна школа (Western European Higher Technical School) — 637 Західноєвропейська реальна гімназія (Western European Real Gymnasium) — 637 Звенигородський район — 602 Зубково — 408 Іванівська школа — 524 Іжевськ — 474 Інгулецька школа — 22 Індіанський університет (Indiana University) — 615 Інзовка — 539, 540 Іспанія — 495 Йетсері — 474 Кавказ — 23, 72, 73, 104, 534, 621, 662 Кавказький маршрут — 51 Казанка — 398 Казанківський район — 398 Казань — 246, 611 Казахстан (Kazak) — 403, 609, 611, 612, 623, 626 Калинівська школа — 20, 22


749

Калузька школа — 20, 22 Кам’янець-Подільський — 661 Кам’янець-Подільський ІНО — 603 Кам’янець-Подільський український державний університет — 661 Кам’янець-Подільський університет — 539 Кам’янка — 406, 408 Канада — 662 Кантемирівка — 658 Карелія — 603 Карело-Фінська республіка (Karelo-Finnish republic) — 623, 626 Карело-Фінський університет (Karelo-Finnish University) — 627 Карла Маркса, село — 485, 488 Катеринославська гімназія — 657 Катеринославська губернія — 493 Катеринославський інститут народної освіти — 390 Каунас (Kaunas) — 623 Каховська гідроелектростанція — 319 Качино — 493 Кембріджський університет (Cambridge University) — 615, 648 Керч — 654 Кзил-Орда (Kzyl-Orda) — 623 Києво-Могилянська академія — 662 Київ — 3, 9, 102, 112, 220, 259, 396, 399, 470, 475, 493, 494, 514-517, 519, 526, 539, 541, 610, 611, 623, 640, 658, 661, 662 Київська губернія — 389 Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка — 602 Київська область — 395, 482 Київський військовий округ — 494 Київський державний університет — 396, 397, 661 Київський інститут народної освіти — 396, 397, 440 Київський інститут соціального виховання — 396 Київський комерційний інститут — 661 Київський музично-драматичний інститут ім. Лисенка — 658 Київський обласний історичний архів — 396 Київський педагогічний університет — 663 Київський університет — 432, 492, 525, 661 Київський університет Св. Володимира — 661 Київський художній інститут — 396 Київщина — 661 Киргизія (Киргизька РСР, Киргизька Республіка, Kirghiz, Kirghizia) — 467, 605, 609, 626, 627 Киргизький ветеринарний інститут (Kirghiz Veterinary Institute) — 613 Кисловодськ — 481 Китай — 329 Китайська народно-визвольна армія — 296

Кишинів — 627 Кінські Роздори — 506 Кіровоград (Зінов’євськ) — 524 Кіровоградська область — 524 Кіровоградський інститут — 540 Коларівка — 38 Коларівський район — 19, 22, 415 Коломенський педінститут — 474 Коломійці — 407, 409 Комсомольськ — 286 Комсомольськ-на-Амурі — 495 Корея — 329, 626 Коростишевський район — 471 Котівський район — 20-22 Краків — 661 Краматорськ — 479 Красне Поле — 478 Красноград — 544, 546 Кремль — 525, 662 Криворізька сільськогосподарська школа — 398 Криворізький педінститут — 132 Крим — 286, 474, 536 Кримська АРСР — 487 Куйбишево — 477 Куйбишевський район — 20-22, 210, 478 Куйбишевський РВНО — 369 Купріянська школа — 20, 22 Купянськ — 488 Курган-Тюбе — 407, 409 Курськ (Kursk) — 611 Курський гірничий технікум — 619 К-Хуторська школа — 20, 21 Ладога (Ladoga) — 612 Латвія (Latvia) — 623, 626 Ленінабад — 12, 186, 399, 497, 580 Ленінград (Санкт-Петербург) — 2, 4, 8, 11, 23, 51, 67, 69, 72, 73, 104, 419, 472, 474, 481, 484, 547, 598, 609, 611, 612, 614, 622, 623, 662 Ленінградська початкова школа — 598 Ленінградська школа (Leningrad school) — 609 Ленінградський вчитель — 598 Ленінградський державний педагогічний інститут ім. О.І. Герцена — 126 Ленінградський механічний інститут — 472 Ленінградський санітарно-гігієнічний медичний інститут (Leningradskii Sanitarno-Gigienicheskii Meditsinskii Institut) — 614 Ленінградський університет (Leningrad University) — 611, 612, 614 Ленінградський фронт — 503 Лисичанськ — 469 Литва (Lithuania) — 623, 626 Личнівська школа — 20, 22 Лозанна — 662 Лондон (London) — 637 Лоцманська Кам’янка — 390, 394 Луганка, річка — 618 Луганськ — 467, 532, 618


750

Луганська земля — 534 Луганський педінститут — 483, 491 Любимівська школа — 20-22 Люксембурзький район — 416 Львів — 259, 525, 623, 640 Львівська учительська семінарія — 661 Львівський міський відділ народної освіти — 661 Львівський педагогічний інститут — 661 Львівський університет — 602 Магаданська область — 477 Магдалинівський район — 20, 22, 477, 478 Магнітогорський завод — 286 Макіївка — 480 Макорти — 536, 577 Маліново — 619 Мангуш — 297, 478 Манітобський університет — 662 Маріуполь — 403, 516 Матвіїв Курган — 534 Матроська слобідка — 41 Межівський район — 483, 661 Мелітополь — 406, 476-478, 502, 503, 516, 532, 539 Мелітопольський державний педагогічний інститут — 132, 406, 408, 476, 506 Мелітопольський повіт — 406 Мелітопольський район — 20, 21, 481 Мечетна, станція — 478 Миколаїв — 471 Миколаївка — 297, 331, 477, 478 Миколаївська область — 398 Миколаївський дитбудинок — 489 Миколаївський педтехнікум — 489 Миргородський повіт — 658 Михайлівська сільська рада — 35 Михайлівська школа — 20, 22 Михайлівський район — 20, 22 Міннесотський університет — 651 Мінськ — 469, 494, 610, 613, 623 М-Історопський сільськогосподарський технікум — 489 Мічиган (Michigan) — 650 Молдавія (Moldavia) — 623, 626 Молочанськ — 297, 481 Молочанський район — 20, 21 Молочна, річка — 503 Морозовка — 542 Москва (Moscow) — 2, 4, 8, 11, 23, 51, 67, 69, 72, 73, 104, 112, 264, 265, 298, 458, 466, 469, 475, 484, 485, 494, 495, 597, 598, 607, 610, 612-615, 622, 624, 627, 634, 635, 661, 662 Московська бібліотека ім. Леніна — 432 Московська область — 474 Московська радіостанція — 492 Московський ВАК — 525 Московський військовий округ — 494 Московський державний університет (Moscow University) — 204, 205,

Музей БДПУ — 14, 460, 461, 470-474, 476, 479-482, 484, 486, 602, 603, 654 Мусієнківська школа — 20, 22 Надеждінськ (Серов) — 496 Наталінська школа — 20, 21 Нейса — 486 Некрасово — 389, 391-393 Нещесівська школа — 20, 21 Нікопольське сільськогосподарське кооперативна товариство — 398 Німецька Веймарська Республіка (German Weimar Republic) — 636 Німеччина (Germany) — 37, 474, 477, 496, 539, 541, 597, 609, 610, 619, 621, 623, 631 Новгород — 494 Новгородська область — 498 Новоазовськ — 475 Новоазовський (Будьоновський) район — 478 Нововасилівка — 297, 464, 659 Нововасилівський район — 20, 21, 474 Новогородківський район — 20, 21 Новозлатопільський район — 20, 21, 415-416 Новоіванівський район — 403 Новомиколаївський район — 20, 22 Новомиргородівська школа — 20, 21 Новомосковський інститут соціального виховання — 415 Новомосковський район — 20, 21 Новомосковський учительський інститут — 132 Новоолександрівська школа — 20, 21 Новоолексіївська школа — 19, 22 Новопетрівка — 464 Новопетрівська школа — 19, 20, 22 Новопразька школа — 20, 21 Новопразький район — 20, 21 Новоселівська школа — 20, 21 Новосіль — 620 Новосільський район — 619 Новосірогозький район — 19, 22 Новоспасівка (Осипенко) — 416, 472, 493-496 Новоспасівська НСШ — 489 Новотроїцьке, село — 407, 409, 527 Новофедорівка — 478 Ногайськ — 297, 477, 540 Нью-Йорк — 617, 637 Одарівська школа — 20, 22 Одер, річка — 486 Одеса — 403, 489, 610, 623, 655 Одеська судова палата — 16, 655, 656 Одеський військовий округ — 489 Одеський генерал-губернатор — 655 Одеський державний університет — 429, 468 Одеський інститут народної освіти — 402 Одеський округ — 403 Одеський університет — 492 Олександрівка — 477 Олександрівська учительська семінарія — 408 Олександрівська школа — 20, 21


751

Оріхів — 297 Орлівщанська школа — 20, 21 Орловська область — 619, 620 Орша — 393 Осипенківська міська рада — 200, 401 Осипенківська школа — 478, 488, 531 Осипенківський МВНО — 488 Осипенківський міський військомат — 404 Осипенківський МК КПбУ — 260, 406 Осипенківський район — 331 Осипенківський сільськогосподарський технікум — 489 Осипенко — 13, 183, 185-187, 211, 219, 260, 264, 297, 388, 403-405, 407-409, 438, 439, 453, 454, 456, 458, 460, 475, 478, 481, 486, 502, 527, 577, 659, 663 Остриківка — 481 Островська школа — 395 Очеретинська школа — 483 Очеретяне — 483 Павлоград — 483 Павлоградська повітова міліція — 403 Павлоградський повіт — 402, 403 Павлоградський повітовий військкомат — 402 Павлоградський район — 483 Париж — 403 Партизани — 477 Первомайське — 478 Перекоп — 393 Переможецька школа — 20, 21 Перещепинський район — 20, 22 Першотравенська школа — 20, 22 Петербурзька АН — 656 Петроград — 286 Петрозаводськ (Petrozavodsk) — 623, 627 Петропавлівка — 525 Петропавлівська школа — 20, 22 Петропавлівський підпільний РК — 661 Петропавлівський район — 20, 21 Петропавлівський РВНО — 57, 525 Південна Осетія — 399 Південна Україна — 16 Південно-Український канал — 319 Північний полюс — 495 Північно-Кримський канал — 319 Підгороднянська школа — 20, 22, 483 Пірей — 431 Піщанська школа — 20, 21 Подебради — 662 Покровське — 407, 409, 486 Покровський район — 20, 22, 407-409, 416 Пологи — 297 Пологівський район — 478, 506 Полтавщина — 658 Польща — 496, 661 Попівська школа — 20, 21 Приазов’я — 500 Приазовська середня школа — 474

Приазовський район — 297, 474 Прилуцька гімназія — 656, 657 Приморськ — 477 Приморський район — 478, 508 Радомисль — 395 Радомисльський повіт — 395 Радомищіна — 395 Ратфронтовський район — 20, 21 Решівська школа — 20, 21 Рига (Riga) — 623, 627 Рим (Rome) — 629 Різдвянка — 297 Романівка — 398 Російська Академія Наук (Russian Academy of Sciences) — 626, 656 Росія (Російська республіка, Russia, Russian Republic, Soviet Russia, Russland) — 286, 302, 605, 609, 615, 619-624, 626-629, 631, 637, 649-651, 662 Ростов (Rostov) — 610, 611 Ростовська земля — 534 Ростовська область — 534 Ростовський педінститут — 477 РСФСР — 474, 475, 651, 653, 662 Румунія (Rumania) — 469, 626 Салтичія — 532 Самара, річка — 483 Санжаровка — 473, 474 Саратов (Saratov) — 612 Саратовська школа — 598 Свердловськ (Sverdlovsk) — 612 Севастополь — 493-495 Селідово — 484 Семенівка — 415 Семенівська школа — 20, 21 Сергіївська школа — 20 Середня Азія — 488 Сибір (Siberia) — 612 Сиктивкар (Siktivkar) — 623 Сімферополь — 481 Сінельніково — 477 Смирновська середня школа — 478 Смоленськ (Smolensk) — 611 Соловецькі каземати — 658 Соловки — 658 Солонянський район — 19-22 Софіївський район — 20, 22 Сполучені Штати Америки (США, America) — 329, 495, 599, 617, 630, 650 СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік, U.S.S.R, Soviet Union) — 10, 11, 16, 20-22, 33, 41, 43, 58, 63, 86, 87, 102, 103, 105, 106, 133, 136, 142, 154, 171, 172, 175, 181, 182, 192, 214, 215, 217, 225, 232, 239, 242-244, 246, 251-253, 255, 257, 262, 266, 270, 274, 278, 279, 281, 292, 295-298, 302, 303, 305-307, 313, 318, 319, 326, 328, 329, 331, 339, 343, 345-347, 350, 356, 357, 362-364, 381, 390, 392, 393, 396, 397,


752

403, 407, 410, 426, 427, 429, 431, 438, 439, 446-450, 453, 454, 458, 467, 475-477, 483, 487, 492, 494-497, 535, 536, 537, 585, 595, 601, 603-611, 615-617, 619-627, 631-633, 636-638, 640, 645, 646, 648-654, 659-662, 664 Сталінград (Stalingrad) — 611, 612, 623 Сталінградська битва — 502 Сталінградська область — 489 Сталінградська спецшкола військово-повітряних сил — 489 Сталінградський відділ освіти — 598 Сталінградський освітній журнал (Stalingrad educational journal) — 599 Сталінградський тракторний завод — 286 Сталінірський педагогічний інститут — 399 Сталіно — 247, 321 Сталінська залізна дорога — 439 Сталінський педагогічний інститут — 321 Старобельськ — 403 Старобогданівська школа — 20, 21 Старопетрівка — 464 Стульнево — 485 Суми — 488 Сумська область — 489 Східна Пруссія — 474 Східний Сибір (Eastern Siberia) — 611 Таврійська губернія — 406, 654 Таврійське губернське жандармське управління — 655 Таврія — 662 Таганрозький окружний суд — 655, 656 Таджикистан (Таджикська РСР, Tajik, Tadzhikistan) — 399, 497, 605, 612, 626, 651 Таджикський університет (Tajik University) — 627 Тарасо-Шевченківський район — 403 Тараща — 482 Таращанський райвно — 482 Таращанський район — 482 Тарнува — 661 Тарту (Tartu) — 623 Татарська АРСР (Tatar ASSR) — 611 Тбілісі — 662 Тимошівська школа — 20, 22 Тифліс — 662 Токмацький район — 481 Троїцька школа — 20, 21 Тростянець — 489 Тульська область — 474 Туркменія (Turkmenia, Turkomen) — 612, 623, 626, 627 Туркменський канал — 319 Удмуртська автономна республіка — 651 Ужгород — 627 Узбекистан (Узбецька РСР, Узбецька Республіка, Uzbek) — 407, 409, 605, 626, 627, 609 Україна (Ukrainian Republic) — 2, 4, 9, 22, 112, 211, 279, 392, 395, 396, 467, 468, 475, 481, 482,

485, 488, 493, 497, 539, 603, 609, 618-621, 623, 626, 639, 640, 648, 649, 651, 657-662 Українська господарська академія — 662 Українська Народна Республіка — 661 Українська Партія Соціалістів-Федералістів — 661 Українська радянська держава (Українська Радянська Соціалістична держава) — 12, 301, 302, 304, 627 Українське товариство охорони пам’яток історії та культури — 620 Урал — 488, 609, 611, 623 УРСР — 10, 13, 55, 56, 60, 64, 67, 75, 76, 86, 111, 125, 126, 132, 154, 163, 182, 186-192, 197, 220, 224-228, 230, 231, 235, 239, 243, 246, 247, 252, 257, 265, 272, 279, 281, 288, 290, 293, 298, 314, 315, 318, 321, 325, 338, 344, 360, 361, 364, 369, 390, 396, 398-400, 406, 409, 412, 415, 425, 427, 437, 438, 446-454, 456, 458, 460, 461, 468, 471, 475, 482, 487, 491, 497, 499, 500, 501, 620, 640, 649, 651, 658, 660-662 Успенівка — 474, 475 Уфа — 395 Фінляндія — 496 Франція (France) — 623 Фрунзе — 467 Харків — 189, 392, 394, 395, 470, 485, 488, 492, 600, 610, 611, 623 Харківська губернська партійна школа — 488 Харківська область — 479, 488, 544 Харківський бібліотечний інститут — 471 Харківський ветеринарний інститут (Kharkov Veterinary Institute) — 613 Харківський гарнізон — 494 Харківський державний університет ім. О.М. Горького — 181, 479, 640 Харківський електромеханічний завод — 393 Харківський інститут — 441 Харківський обком комсомолу — 488 Харківський педагогічний інститут — 441, 489, 603 Харківський політехнічний інститут ім. В.І. Леніна — 470 Хвалибогівська школа — 20, 21 Херсон — 475 Холмсько-Підляський митрополит — 662 Холмщина — 662 Хотинське міське педагогічне училище — 603 Худжент — 2, 4, 8, 11, 640 Царекостянтинівський район — 416 Царичанський район — 20, 21 Царичанський РВНО — 474 ЦДАВОВ України — 10, 14, 425, 433-435, 437, 445, 649 ЦДІАК України — 16, 654-657 Центральна Азія (Central Asia) — 611, 622 Центральноазіатські Республіки (Central Asiatic Republics) — 626


753

Центрально-Європейський Університет — 8, 16 Чаплі, острів — 80 Чаплінська школа — 20, 21 Червоноармійський район — 20-22 Червоноград — 415 Черкаси — 389, 390, 392 Черкаська область — 602 Черкаський педінститут — 482 Черничанська школа — 20, 22 Чернівецький університет — 492 Чернігівська губернія — 389, 391, 393 Чернігівський район — 485 Чернігівський РВНО — 57 Чорне море — 494 Чорнолозівка — 402

Чубарівський район — 20, 21 Чуваська автономна республіка — 651 Шандрівська школа — 20, 22 Швейцарія — 662 Шевченківська школа — 20, 21 Шевченківський район — 525 Широківський район — 20, 22 Юріївський район — 20, 22, 402, 403 Якимівський район — 20, 21 Ярославль (Yaroslav) — 608 Ярославльський будинок піонерів (Yaroslav Pioneer’s Palace) — 608 Ясинуватська райрада — 483 Ясинуватський район — 483


754

ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ АРХІВНИХ І МУЗЕЙНИХ ЗІБРАНЬ

1932, листопад. — Відрядження лектора Є.І. Цецохи № 436 1932, листопад. — Відношення директора інституту соціального виховання Воронезькій секції наукових працівників з проханням сприяти Є.І. Цецосі, який відряджений для придбання посівматеріалу для інститутського господарства

№ 437

1932, грудня 3. — Службова записка директора інституту М.Д. Дементієнка завідувачу Червоноградської філії Вукопкниги з приводу адресування листів

№ 441

1932, грудня 3. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка голові Бердянської РСІ про необхідність видачі хлібних карток опалювачам інституту

№ 442

1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до ОВНО з повідомленням, що навчання в інституті може бути припинено через відсутність дров

№ 439

1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до правління Дніпроторгу з проханням відпустити матрацну матерію і ковдри, оскільки «студенти сплять на голих дошках і вкриваються верхнім одягом»

№ 440

1932, грудня 5. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка до ОВНО з приводу замовлення 100 ліжок для студентів

№ 444

1932, грудня 27. — Відношення помічника директора Ю.І. Кара-Куркчі Бердянському РВК з орієнтовним планом кількості студентів інституту соціального виховання в роки 2-ї п’ятирічки

№ 438

932, грудень. — Доручення директора інституту М.Д. Дементієнка підлеглим, які відряджені для закупки сільськогосподарського інвентаря

№ 445

1932. — Відношення Бердянського інституту соціального виховання Новомосковському інституту соціального виховання з приводу нового розподілу районів у справі обслуговування заочної освіти

№ 443

1932. — Список студентів інституту № 446 1932. — Список студентів інституту № 447 1932. — Характеристика викладача І.М. Гальчинського № 449 1932. — Дані про викладача І.М. Гальчинського № 450 1933, січень. — Річний звіт по Робітфаку № 448 1933, лютого 15. — Відношення Бердянського інституту соціального виховання військовому комісаріату з повідомленням про перебування на селі всіх членів бюро партійного осередку

№ 452

1933, квітня 27. — Договір Бердянського педагогічного інститута з фабрикою ім. І-ї Ради про ремонт взуття студентів

№ 455

1933, травня 13. — Відношення директора інституту М.Д. Дементієнка відділу бойової підготовки з приводу «командирського навчання»

№ 453

1933, липня 14. — Посвідчення доцента І.М. Гальчинського, переведеного на керівну роботу в Політвідділі МТС

№ 451

1933, вересня 10. — Відношення Бердянської міської ради педагогічному інституту з вимогою дати характеристику допризовника Н.Я. Юфіта

№ 454

1933. — Умова Бердянського інституту соціального виховання та індустріального технікуму про спільне ведення допоміжного господарства

№ 456

1936, квітня 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту О.В. Ротшке про оголошення подяки важкоатлетам, які посіли друге місце на обласних студзмаганнях

№ 1

1936, травня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про розподіл випускників по школах

№ 2


755

1936, травня 13. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту С.С. Філоненка про розподіл випускників по школах

№ 3

1936, травня 29. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про розвиток фізкультури та спорту в навчальному закладі

№ 4

1936, червня 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка з графіком тарифних відпусток професорсько-викладацького складу

№ 5

1936, червня 21. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про виїзд на військову перепідготовку

№ 6

1936, липня 1. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту С.С. Філоненка зі списками студентів і студентів-випускників 1936 року

№ 7

1936, липня 17. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка з повідомленням про направлення Наркомпросом до інституту високваліфікованих спеціалістів

№ 8

1936, серпня 29. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про винесення догани мотористу Гаврющенку

№ 375

1936, вересня 20. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про затвердження штату студентської їдальні

№ 376

1936, жовтня 8. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про створення «жовтневої комісії» для підготовки святкування ХІХ річниці жовтневого перевороту

№ 9

1936, листопада 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про студента Л.М. Шелудька, позбавленого виборчих прав

№ 10

1936, листопада 11. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про видачу щомісячної квартплати студентам, які живуть на приватних квартирах

№ 377

1936, листопада 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про ліквідацію недоліків заочного навчання та екстернату

№ 11

1936, грудня 17. — Витяг з наказу помічника директора з ПКП С.С. Філоненка про затвердження списку рецензентів і консультантів по фізмат факультету

№ 392

1937, січня 11. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про покращення догляду за худобою, про завершення ремонту тракторного парку і про план весняної посівної компанії

№ 378

1937, січня 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про порядок проведення іспитів і заліків

№ 12

1937, лютого 4. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка щодо викладача Ф.Ф. Ягненка (Ягненіуса), який припустився «грубо-політичного антирадянського висловлювання»

№ 13

1937, лютого 9. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про підготовку до святкування ХІХ річниці утворення РСЧА

№ 14

1937, лютого 15. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про подяку учасникам лижного пробігу імені Сталінської Конституції

№ 15

1937, лютого 16. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка зі списком учасників наради викладачів вищих навчальних закладів

№ 16

1937, березня 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента Ф.Д. Сура за «брудну клевету» на Й.В. Сталіна та орденоносців

№ 17

1937, березня 23. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.О. Стратія за «контрреволюційні розмови, в яких ображає пам’ять... В.І. Леніна»

№ 18

1937, квітня 2. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про образу студентом Н.І. Гоцуцем «гідності громадянина Радянського Союзу»

№ 19

1937, квітня 5. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про звільнення завгоспа С.Д. Бондаренка «за небажання повнотою працювати»

№ 20

1937, квітня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про розгортання антирелігійної роботи

№ 21

1937, квітня 14. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента М.К. Бойка за вступ до інституту за підробними документами і за «запитання контрреволюційного троцькістського змісту»

№ 22

1937, травня 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про тарифні відпустки викладачів

№ 23


756

1939, червня 22. — Виписка з протоколу засідання ради Дніпропетровського державного університету про затвердження В.П. Портянка у вченому ступені кандидата біологічних наук

№ 413

1937, червня 25. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про склад приймальних комісій

№ 24

1937, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту М.Д. Дементієнка про призначення професора Баскіна викладачем на час липневої сесії заочників

№ 25

1937, липня 1. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка зі списками студентів і студентів-випускників 1937 року

№ 26

1937, липня 9. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про нагородження студентів екскурсійними путівками

№ 27

1937, липня 14. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про щодекадну перевірку виходу бринзи

№ 379

1937, липня 15. — Наказ помічника директора про штат дитячих ясел, визначений на час липневої сесії заочників

№ 393

1937, липня 16. — Наказ помічника директора про скорочення штату дитячих ясел через малу кількість дітей заочників, які прибули на сесію

№ 394

1937, липня 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студентів М.А. Борея та Г.С. Мороза за «антирадянські вилазки» під час диктанту

№ 28

1937, серпня 3. — Наказ помічника директора про звільнення штату дитячих ясел у зв’язку із завершенням сесії заочників

№ 395

1939, серпня 11. — Статут Осипенківського учительського інституту № 464 1937, серпня 23. — Наказ помічника директора зі списками студентів, переведених на другий курс, і зі списком допущених до державних іспитів

№ 396

1937, вересня 4. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента Г.М. Косаренка за «антирадянські наклепи на діяльність полпредств за кордоном»

№ 29

1937, вересня 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про склад академ. організаторів

№ 30

1937, вересня 27. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про заборону зав. їдальні та зав. допоміжним господарством приймати і звільняти робітників без затвердження дирекції і про зіпсовані яйця, що надійшли до студїдальні з підсобного господарства

№ 380

1937, вересня 27. — Наказ помічника директора з ВПКП зі списками зарахованих до складу студентів

№ 397

1937, жовтня 2. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення інституту на військово-осадному положенні

№ 31

1937, жовтня 10. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Вороніна про вивезення залишків зібраного врожаю, про погану організацію охорони картоплі та про незадовільний стан відкорму свиней

№ 382

1937, жовтня 15. — Наказ помічника директора з АГЧ Вороніна про завершення капітального ремонту по інституту

№ 381

1937, жовтня 21. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про неможливість подальшого перебування в інституті військового керівника Т.І. Шипілова, який підтримував зв’язки з особою, «яку виявлено як шпигуна і агента іноземної розвідки»

№ 32

1937, жовтня 23. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про діяльність комсомольських і проф.-політшкіл

№ 33

1937, листопада 5. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента Камишного за «прояви буржуазного націоналізму та пропаганду фашизму»

№ 34

1937, листопада 14. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про звільнення викладача М.С. Сохацького, який рекомендував студенту книгу «явно буржуазно-націоналістичного змісту»

№ 35

1937, листопада 15. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.К. Кимана за «контрреволюційну буржуазно-націоналістичну пропаганду»

№ 36

1937, листопада 19. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про зняття Є.М. Кузнецової з посади зав. бібліотеки інституту за те, що віддала до типографії для оправи словник, який містив «політично-шкідливий додаток»

№ 37


757

1939, листопада 19. — Витяг з розпорядження помічника директора про відкриття лазні при навчальному корпусі

№ 399

1937, листопада 22. — Наказ директора інституту М.Д. Дементієнка про виключення студента І.Г. Уманського «за розповсюдження записки антирадянського контрреволюційного змісту та за п’янки і гульню» і про винесення суворої догани з попередженням студенту А. Чижевському за нетактовне поводження з лекторами

№ 38

1937, листопада 25. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про винесення догани Ф.Ф. Гончару за «систематичну явку в п’яному вигляді в головний корпус інституту, за брутальну поведінку, за образу співробітника»

№ 383

1937, листопада 27. — Витяг з наказу помічника директора з ВПКП про винесення догани студентці-заочниці Я.С. Величко за достроковий від’ їзд з сесії

№ 398

1937, листопада 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладача військової справи Д.О. Гребінця, який не вказав у автобіографії, що його батько «крупний куркуль», а брати — білогвардійські офіцери

№ 39

1937, листопада 29. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента І.С. Прищенка як сина «ворога народу» і студента І.І. Попова — як «ворога народу»

№ 40

1937, грудня 2. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студентів Принцовського та Чижевського поширення записок і анекдотів «контрреволюційного змісту», а також про звільнення завгоспа О.М. Постнікова за зловживання

№ 41

1937, грудня 13. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про розподіл академнавантаження викладачів

№ 42

1937, грудня 14. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про поновлення стипендій студентів

№ 43

1937, грудня 15. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента А.П. Долганова за «ворожу антирадянську роботу»

№ 44

1937, грудня 15. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладача Ю.І. Кара-Куркчі, який «навмисно приховував своє минуле і маскувався під радянського фахівця»

№ 45

1937, грудня 29. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про склад державної випускної комісії

№ 46

1938, січня 4. — Наказ помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про доручення коменданту приписки та виписки мешканців головного учбового корпусу

№ 384

1938, січня 5. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про оголошення подяки і преміювання трусами, майками та борцовками спортсменів інституту

№ 47

1938, січня 23. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про нагородження преміями студентів-відмінників і винесення подяки лекторам і службовцям

№ 48

1938, лютого 4. — Наказ помічника директора з АГЧ О.Н. Асламова про видачу студентам постільної білизни та надання місця в гуртожитку лише після одержання довідки про проходження санобробки

№ 385

1938, лютого 15. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про запровадження чергування студентів по інституту

№ 49

1938, лютого 20. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про зміну ставок службовців

№ 50

1938, березня 25. — Витяг з наказу директора інституту М.С. Сушка про організацію 7-місячних курсів з підготовки вчителів-істориків

№ 51

1938, квітня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про порядок закінчення навчання, проведення семестрових і випускних іспитів

№ 52

1938, квітня 4. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про запровадження обов’язкової щоденної фіззарядки

№ 53

1938, квітня 5. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про призначення на посади бібліотекарів

№ 54

1938, квітня 14. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати вступних іспитів на 7-місячні курси підготовки вчителів-істориків

№ 60

1938, квітня 29. — Наказ заступника директора інституту П.А. Ляшенка про посилення охорони громадського порядку та інститутського майна у дні першотравневих свят

№ 55


758

1938, квітня 30. — Наказ директора інституту М.С. Сушка з нагоди святкування 1-го Травня

№ 56

1938, квітня 30. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати соцзмагання між факультетами і курсами

№ 57

1938, травня 28. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про проведення ранкової фіззарядки

№ 58

1938, червня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про формування складу державних екзаменаційних комісій

№ 59

1938, червня 30. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про відзначення кращих студентів, викладачів і співробітників з приводу завершення навчального року

№ 61

1938, червня 30. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про переведення студентів на наступний курс

№ 63

1938, липня 1. — Свідоцтво К.Й. Кисіль про закінчення природничого факультету Бердянського учительського інституту

№ 484

1938, липня 7. — Наказ директора інституту М.С. Сушка з приводу закриття природничого відділу

№ 62

1938, липня 7. — Наказ помічника директора з АГЧ Стешенка про забезпечення гуртожитків питною водою та інш. на період приїзду заочників

№ 386

1938, липня 21. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати військової підготовки роти студентів, що проходили табірні збори

№ 64

1938, серпня 31. — Наказ директора інституту М.С. Сушка із списками осіб, що вступили на перший курс

№ 65

1938, вересня 1. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про звільнення О.Н. Асламова з посади директора робітфаку і призначення його завідуючим вечірнім відділом

№ 66

1938, вересня 7. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про організацію при інституті художньої майстерні

№ 67

1938, вересня 13. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про призначення старост груп

№ 68

1938, вересня 16. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про формування складу бібліотечної ради

№ 69

1938, вересня 29. — Наказ завідувача курсами підготовки вчителів-істориків при інституті М.С. Сушка зі списками курсантів-випускників

№ 70

1938, жовтня 4. — Наказ помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про обладнання в їдальні окремих столів для студентів-відмінників

№ 387

1938, жовтня 14. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про зарахування О.Я. Огульчанського до складу студентів

№ 71

1938, жовтня 15. — Автобіографія виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки П.А. Ляшенка

№ 405

1938, жовтня 17. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про академіче навантаження викладачів на 1938 – 1939 навчальний рік

№ 72

1938, листопада 6. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту з нагоди святкування 7 листопада

№ 73

1938, листопада 28. — Витяг з наказу помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про правила пропуску до навчального корпусу і виїзду транспорту з інститутського двору

№ 388

1938, грудня 15. — Автобіографія І.І. Кравченкаа № 409 1938, грудня 15. — Характеристика виконуючого обов’язки завідувача кафедрою історії І.І. Кравченка

№ 411

1938. — Характеристика виконуючого обов’язки завідувача кафедрою історії І.І. Кравченка

№ 410

1939, січня 5. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про організацію зимової сесії № 74 1939, січня 11. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про порядок явки на роботу і уходу з роботи співробітників

№ 389

1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про йменування історичного факультету червонопрапорним

№ 75

1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати екзаменаційної сесії

№ 76


759

1939, січня 24. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати першого семестру

№ 77

1939, січня 25. — Наказ директора інституту М.С. Сушка про результати роботи заочного відділу

№ 78

1939, лютого 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення суворої догани з попередженням студентам Г.А. Борту та П.К. Сухомію за «хуліганські вчинки»

№ 79

1939, лютого 8. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про реорганізацію кафедри соціально-економічних наук у кафедру марксизму-ленінізму

№80

1939, лютого 10. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відрядження В.К. Михайлюка до оргбюро ЦК КП(б)У по Запорожській області та на нараду завідувачів кафедрами марксизму-ленінізму

№ 81

1939, лютого 20. — Характеристика заступника директора з навчальної частини П.А. Ляшенка

№ 406

1939, березня 7. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з графіком проведення іспитів

№ 82

1939, березня 8. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відзначення жінок з нагоди свята 8 березня

№ 83

1939, квітня 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про запровадження обов’язкової гімнастики і стройової підготовки перед початком занять

№ 84

1939, квітня 14. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про покращення догляду за худобою та кіньми та про інші питання

№ 390

1939, квітня 21. — Анкета П.А. Ляшенка № 407 1939, квітня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 1 травня

№ 85

1939, травня 19. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.І. Іоненка про результати проведення кросу ім. Шверніка

№ 86

1939, червня 3. — Розпорядження помічника директора з АГЧ Г.А. Трощенка про порядок забою худоби та про інші питання

№ 391

1939, червня 7. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з приводу затвердження рішенням ВАК Х.А. Левтової в ученому званні доцента математики

№ 87

1939, червня 13. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про формування складу державних екзаменаційних комісій

№ 88

1939, червня 26. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про виключення студента Б.Й. Шенфельда за «грубу образу» викладача

№ 89

1939, червня 27. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про нагородження путівками та оголошення подяки студентам на відзначеня 20-річчя ЛКСМУ

№ 90

1939, червня 29. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів і студентів-випускників 1939 року

№ 91

1939, червня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про відзначення кращих викладачів і співробітників за результатами навчального року

№ 92

1939, липня 5. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка щодо ліквідації робітфаку

№ 93

1939, жовтня 25. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів, призваних до РСЧА

№ 94

1939, листопада 6. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 7 листопада

№ 95

1939, грудня 9. — Витяг з наказу тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про влаштування в інституті кутка, присвяченого П.Д. Осипенко

№ 96

1939, грудня 28. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про впорядкування придбання літератури для кабінетів і бібліотеки

№ 97


760

1939, грудня 29. — Розпорядження помічника директора по АГЧ про заборону організації в гуртожитках новорічних вечорів «з випивками і закусками»

№ 400

1940, січня 3. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з повідомленням змісту витягу з наказу Народного комісара Освіти УРСР про нагородження грамотами викладачів інституту

№ 98

1940 січня 13. — Розпорядження помічника директора по АГЧ Чігріна з повідомленням про його призначення на цю посаду і про заборону виконання розпоряджень його попередника

№ 401

1940, лютого 13. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту П.А. Ляшенка про кадрові питання

№ 99

1940, лютого 19. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про підсумки першого семестру

№ 100

1940, лютого 23. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди відзначеня 22-ї річниці РСЧА та ВМФ

№ 101

1940, березня 8. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 8 березня

№ 102

1940, березня 26. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про ліквідацію консультпунктів при Запорізькому педагогічному інституті та Дніпропетровському державному університеті

№ 103

1940, квітня 30. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди святкування 1 травня

№ 104

1940, травня 11. — Виписка з наказу Союзного Комітету зі справ вищої школи при РНК СРСР про звільнення І.І. Кравченка від виконання обов’язків завідувача кафедрою історії

№ 412

1940, травня 13. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про проведення фізкультзарядки

№ 105

1940, червня 4. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про необхідність з’являтись на іспити з матрикулами і про впорядкування користування інститутськими мотоциклами

№ 106

1940, червня 14. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про склад приймальної комісії

№ 107

1940, червня 23. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів

№ 108

1940, червня 27. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про запровадження 8-годинного робочого дня для всіх працівників інституту

№ 109

1940, червня 27. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів

№ 110

1940, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів

№ 111

1940, липня 2. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів перших курсів

№ 112

1940, липня 10. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про направлення студентів природничо-географічного факультету на наукову екскурсію до Асканія-Нова

№ 113

1940, липня 17. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 114

1940, липня 18. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про допуск студентів до державних іспитів

№ 115

1940, серпня 6. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про призначення Д.Б. Альперовича деканом історичного факультету

№ 116

1940, серпня 16. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів-випускників 1940 року

№ 117

1940, серпня 21. — Наказ заступника директора інституту І.М. Козетова зі списками зарахованих на 1-й курс

№ 118

1940, серпня 23. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка зі списками зарахованих на 1-й курс

№ 119

1940, серпня 29. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі списками зарахованих на 1-й курс

№ 120


761

1940, серпня 30. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про об’єднання кафедри загальної історії і кафедри історії СРСР у кафедру історії

№ 121

1940, вересня 4. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про призначення старост

№ 122

1940, вересня 4. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про затвердження цін у студентській їдальні

№ 123

1940, вересня 7. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про встановлення академ. навантажень викладачів і регламентацію роботи інституту

№ 124

1940, вересня 10. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про зарахування до складу студентів

№ 125

1940, вересня 12. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення доган ряду викладачів і студентів

№ 126

1940, вересня 17. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про відрахування студента В.Ф. Ільїна в зв’язку з відбуванням примусової праці за вироком суду

№ 127

1940, вересня 17. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про притягнення бухгалтера Д.М. Смокова до кримінальної відповідальності за прогул і п’янку в робочий час, а також про можливість притягнення до кримінальної відповідальності завідувача допоміжним господарством О.Г. Писаревського

№ 128

1940, вересня 19. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про притягнення викладача до судової відповідальності за пропуск лекції

№ 129

1940, вересня 23. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 130

1940, листопада 5. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про притягнення викладача В.П. Акрамовської до судової відповідальності за спізнення на лекцію і про графік роботи лаборантів і препаратора

№ 131

1940, листопада 12. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про створення кафедри мови і кафедри літератури

№ 132

1940, грудня 3. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про встановлення графіку роботи лаборанта В.С. Кейль, що передбачає кожні дві години перерви на годування дитини

№ 133

1940, грудня 24. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про заощадження електроенергії

№ 134

1940 [?]. — Характеристика П.А. Ляшенка № 408 1941, січня 29. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про призначення стипендії № 135 1941, лютого 28. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про організацію кінопоказів

№ 136

1941, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення догани викладачу К.А. Вальтер за спізнення на лекцію

№ 137

1941, березня 8. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка з нагоди відзначення свята 8 березня

№ 138

1941, березня 10. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про оголошення подяки організаторам олімпіади юних математиків і про затвердження ВАК В.П. Портянка в ученому званні доцента біології

№ 139

1941, квітня 15. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про підготовку до святкування 1 травня

№ 140

1941, квітня 16. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про заходи із успішного завершення навчального року

№ 141

1941, квітня 30. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з нагоди святкування 1 травня

№ 142

1941, травня 5. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про преміювання студентів Г.М. Ставрулова та Г.С. Солодовника зробленими ними ж 2-х ламповими радіоприймачами

№ 143

1941, червня 24. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про відрахування викладачів В.К. Михайлюка, О.І. Киреєва, І.О. Синиці лаборанта А.О. Вересової з посад у зв’язку з військовими зборами

№ 144

1941, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про відрахування викладача С.І. Радіонова з посади у зв’язку з військовими зборами

№ 145


762

1941, липня 1. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про запровадження заходів противоповітряної оборони

№ 146

1941, липня 2. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про проведення занять ППО і ППХО

№ 147

1941, липня 7. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка зі списками студентів-випускників 1941 року

№ 148

1941, липня 11. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про склад вступної комісії

№ 149

1941, липня 11. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про переведення студентів на наступний курс

№ 150

1941, липня 16. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладача О.Н. Асламова в зв’язку з викликом до РСЧА

№ 151

1941, серпня 1. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про присвоєння І.Д. Сватенку вченого ступеня кандидата географічних наук

№ 152

1941, серпня 4. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про направлення викладачів у тарифні відпустки

№ 153

1941, серпня 13. — Витяг з наказу директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення викладачів І.М. Козетова, В.С. Дмітрова, Д.Б. Альперовича у зв’язку з уходом до лав РСЧА

№154

1941, серпня 17. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту про направлення підлеглих на військово-оборонні роботи

№ 155

1941, серпня 28. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення частини викладачів і співробітників у зв’язку зі скороченням обсягів роботи інституту

№ 156

1941, вересня 4. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про «відпущення з роботи до особого розпорядження» співробітників у зв’язку з евакуацією інституту

№ 157

1941, вересня 6. —Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про звільнення за власним бажанням чи «відпущення з роботи до особого розпорядження» викладачів і співробітників у зв’язку з евакуацією інституту

№ 158

1941, вересня 9. — Наказ директора інституту П.А. Ляшенка про організацію евакуації інституту до Ленінабада

№ 159

1943, березня 2. — Особовий листок обліку кадрів директора інституту І.П. Приймака № 420 1943, листопада 3. — Наказ в. о. директора інституту І.П. Приймака про те, що він прибув до м. Осипенко і приступив до виконання обов’язків

№ 160

1943, листопада 15. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про направлення у відрядження до Наркомпросу УРСР

№ 161

1943, грудня 10. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу викладачів і співробітників

№ 162

1943, грудня 15. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про прийняття О.І. Прядко на посаду бухгалтера

№ 163

1943, грудня 21. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про призначення О.Г. Писаревського на посаду тимчасово виконуючого обов’язки завгоспа і про звільнення І.М. Матієвського з посади бухгалтера у зв’язку з призовом до армії

№ 164

1943, грудня 23. — Заявка учительського інституту на робочу силу, необхідну для будівництва та відбудови споруд навчального закладу

№ 468

1943, грудня 24. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про призначення Я.С. Колотушкіна на посаду помічника директора з АГЧ і Г.М. Нельги — на посаду головного бухгалтера

№ 165

1943, грудня 25. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.П. Приймака про призначення П.Д. Рогози тимчасово виконуючим обов’язки помічника директора з навчальної роботи і про направлення Г.М. Нельги у відрядження

№ 166

1943. — Автобіографія колишньої студентки С.С. Коломієць № 485 1944, січня 10. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу столяра, швейцарів, коменданта і касира

№ 167

1944, січня 15. — Заява В.В. Шейкіна директору інституту з проханням про призначення на посаду викладача зоології

№ 421

1944, січня 19. —Наказ директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу прибиральниць, бібліотекаря, сторожа, буфетчиці та кладовщика

№ 168


763

1944, січня 20. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про повернення з відряджень, про прийняття на роботу викладачів, дворника та сторожа

№ 169

1944, лютого 1. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про ротацію кадрів і прийняття на роботу

№ 170

1944, лютого 4. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про організацію педпрактики, про звільнення і призначення викладачів

№ 171

1944, лютого 4. — Наказ директора інституту І.П. Приймака зі списками студентів, які зараховані на І та ІІ курси

№ 172

1944, лютого 9. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака зі списками студентів, які мають отримувати стипендії

№ 173

1944, лютого 11. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про призначення В.П. Портянка завідувачем кафедрою і Ю.І. Бондаренка — конюхом

№ 174

1944, лютого 18. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про прийняття на роботу чорноробочих підсобного господарства

№ 175

1944, лютого 23. — Витяги з наказу директора інституту І.П. Приймака про призначення студентам стипендій і про необхідність викладання українською мовою

№ 176

1944, лютого 26. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про порядок видачі карток на хліб, продовольчі та промислові товари

№ 177

1944, березня 1. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про перенесення початку занять у інституті на 8 год. 30 хв.

№ 178

1944, березня 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про організацію воскресника для закладення вікон інститутського «Червоного будинку»

№ 179

1944, березня 13. — Заява викладача В.В. Шейкіна директору інституту з проханням дозволу на читання лекцій з хімії російською мовою

№ 422

1944, березня 16. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про призначення старост

№ 180

1944, березня 17. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про оголошення суворої догани студентці В.П. Панкратовій, під час чергування якої були вкрадені зошити та хліб студентки Р.І. Миленко

№ 181

1944, березня 17. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про запровадження нових вимог до студентської дисципліни під час лекцій

№ 182

1944, березня 21. — Витяги з наказу директора інституту І.П. Приймака про виключення студентки Н.С. Дженкової за приховування зв’язку з окупантами, про призначення Л.С. Малявіна на посаду завідувача кафедрою фізики та математики і звільнення В.В. Шейкіна з посади викладача хімії

№ 183

1944, квітня 21. — Витяги з наказу директора інституту І.П. Приймака про очищення приміщень інституту, спалених німцями

№ 184

1944, травня 8. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про ранкову фіззарядку

№ 185

1944, травня 30. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про організацію заготівель у підсобному господарстві

№ 186

1944, червня 1. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака щодо кадрових питань

№ 187

1944, червня 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про виключення або позбавлення стипендій студентів, які ухилялись від громадсько-корисних робіт

№ 188

1944, червня 17. — Автобіографія В.П. Портянка № 414 1944, липня 7. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про оголошення подяки доценту Московського державного університету С.Х. Брайніну

№ 189

1944, серпня 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про затвердження графіку роботи співробітників

№ 190

1944, серпня 4. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про зарахування студентів на І і ІІ курси

№ 191

1944, серпня 12. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про зарахування до складу студентів заочного відділу

№ 192

1944, серпня 12. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про призначення відповідальної за видачу хлібних і продуктових карток

№ 193

1944, серпня 17. — Наказ директора інституту І.П. Приймака зі списками студентів-випускників 1944 року

№ 194


764

1944, вересня 27. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про склад ради інституту № 195 1944, вересня 28. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про мобілізацію на сільськогосподарські роботи

№ 196

1944, вересня 30. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про формування студентської роти

№ 197

1944, вересень. — Наказ заступника Народного комісара освіти УРСР про затвердження В.П. Портянка на посаді заступника директора з науково-навчальної частини

№ 415

1944, жовтня 7. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про проведення демонстрації та воскресника з нагоди звільнення території України від німецьких загарбників

№ 198

1944, жовтня 14. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про зарахування З.В. Осецької на посаду викладача іноземної мови

№ 199

1944, жовтня 20. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про річне академічне навантаження викладачів

№ 200

1944, жовтня 24. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про запровадження практичних додаткових занять зі стройової підготовки

№ 201

1944, листопада 5. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про підготовку до святкування 7 листопада

№ 202

1944, листопада 6. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про відзначення 7 листопада

№ 203

1944, листопада 16. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про порушення судової справи проти сторожа І.Є. Ніколенко за порушення трудової дисципліни

№ 204

1944, листопада 23. — Заява С.П. Троценка директору інституту з проханням про призначення на посаду хормейстера

№ 423

1944, листопада 23. — Автобіографія С.П. Троценка № 424 1944, грудня 3. — Наказ директора інституту І.П. Приймака про підвищення заробітної платні бібліотекарів

№ 205

1944, грудня 8. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про порушення судової справи проти С.Л. Пашкової за невихід на роботу

№ 206

1944, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака з приводу неможливості проведення занять з фізкультури через неопалення і засміченість фізкультурного залу

№ 207

1945, січня 8. — Наказ директора інституту І.П. Приймака з приводу вкраденого лісоматеріалу

№ 208

1945, січня 9. — Наказ директора інституту про підготовку допоміжного господарства до весняних робіт

№ 209

1945, лютого 3. — Витяг з наказу директора інституту І.П. Приймака про відміну наказу стосовно об’єднання природничо-географічного та фізико-математичного факультетів під керівництвом одного декана

№ 210

1945, березня 2. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про проведення профспілково-комсомольського кросу

№ 211

1945, березня 8. — Наказ директора інституту виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка з нагоди святкування 8 березня

№ 212

1945, березня 20. — Наказ заступника Народного комісара освіти УРСР О.М. Філіпова про призначення Й.П. Єрмілова виконуючим обов’язки директора Осипенківського учительського інституту

№ 425

1945, березня 22. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про організацію групи самозахисту

№ 213

1945, березня 24. — Наказ Й.П. Єрмілова про те, що він прийняв керівництво інститутом і приступив до виконання обов’язків директора

№ 214

1945, квітня 25. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про повернення з відрядження і про відрахування студентки В.П. Колпачієвої за зв’язок з окупантами

№ 215

1945, квітня 30. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова з приводу відзначення 1 травня

№ 216

1945, травня 3. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про відрахування студента М.Г. Закути за хуліганський вчинок під час першотравневої демонстрації

№ 217


765

1945, травня 5. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про залишення М.Г. Закути в лавах студентства і винесення йому суворої догани

№ 218

1945, травня 10. — Особовий листок обліку кадрів Й.П. Єрмілова № 426 1945, травня 10. — Автобіографія Й.П. Єрмілова № 427 1945, травня 19. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про формування приймальної комісії

№ 219

1945, червня 9. — Витяг з наказу директора інституту Й.П. Єрмілова про звільнення робітниці допоміжного господарства Александрової в зв’язку з затриманням органами міліції

№ 220

1945, червня 12. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про звільнення викладача Ф.П. Копил «за п’янку, побутовий розклад та неодноразове порушення учбової дисципліни, що виявилась в порушенні правил прийому заліків та іспитів, в порушенні правил внутрішнього розпорядку»

№ 221

1945, червня 27. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 222

1945, липня 10. — Наказ заступника Народного комісара освіти УРСР І.С. Гуленка про призначення Й.П. Єрмілова тимчасово виконуючим обов’язки керівника кафедри марксизму-ленінізму

№ 428

1945, жовтня 19. — Наказ директора інституту Й.П. Єрмілова про визначення академічного навантаження та окладів викладачів

№ 223

1945, листопада 1. — Наказ тимчасово виконуючого обов’язки директора інституту В.П. Портянка про створення комісії для передачі інституту в зв’язку зі смертю директора Й.П. Єрмілова

№ 224

1945, листопада 23. — Наказ Л.Є. Леоновського з повідомленням про його призначення на посаду директора інституту

№ 225

1945, листопада 27. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про перенесення початку занять на 8 год. 30 хв. і про організацію курсів з підготовки фізкерівників

№ 226

1945, листопада 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про усунення недоліків у роботі підсобного господарства

№ 227

1945, листопад. — Некролог Й.П. Єрмілова № 429 1945, грудня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію проведення січневої сесії заочників

№ 228

1945, грудня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про створення гуртків і спортивних секцій, розвиток фізкультури і спорту

№ 229

1945, грудня 25. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію новорічної ялинки

№ 230

1945, грудня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи на відзначення 75-річниці смерті К.Д. Ушинського

№ 231

1945. — Звіт про роботу Осипенківського учительського інституту № 457 1945. — Витяг з річного звіту Осипенківського учительського інституту № 458 1946, січня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію екзаменаційної сесії і створення редакційної комісії для підготовки до друкування збірника наукових робіт

№ 232

1946, січня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про перевірку стану квартир, де мешкають студенти, і про заходи з покращення стану грамотності студентів

№ 233

1946, січня 21. — Автобіографія Н.Я. Юфіта № 430 1946, січня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про художню самодіяльність

№ 234

1946, січень — Витяг з річного фінансового звіту Осипенківського учительського інституту

№ 459

1946, січень — Витяг з річного фінансового звіту Осипенківського учительського інституту

№ 460

1946, лютого 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до виборів до Верховної Ради СРСР і про припущені порушення при несенні служби по охороні військового кабінету

№ 235


766

1946, лютого 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1946 року

№ 236

1946, лютого 20. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи з налагодження трудової дисципліни і про святкування 28-ї річниці створення Червоної Армії

№ 237

1946, березня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію воскресника для допомоги у відбудові міської електростанції, підготовки до відбудови навчального корпусу і збору металобрухту

№ 238

1946, березня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 8 березня

№ 239

1946, березня 7. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про відзначення 85-річниці смерті Т.Г. Шевченка

№ 240

1946, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про передачу до суду справ студентів, які не виїхали на педроботу за призначенням

№ 241

1946, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію груп самозахисту протиповітряної і протихімічної оборони

№ 242

1946, березня 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про збирання металобрухту

№243

1946, березня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення Г.В. Дорофєєва конюхом

№244

1946, квітня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відкриття в Держбанку розрахункового рахунку для підсобного господарства

№ 245

1946, квітня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підвищення викладацьких окладів

№ 246

1946, квітня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію дитячого ранку

№ 247

1946, квітня 26. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про плануваня в розкладах 24 годин на вивчення «Закону про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР на 1946 – 1950 рр.»

№ 248

1946, квітня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

№ 249

1946, травня 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію літньої сесії заочників

№ 250

1946, травня 31. — Наказ заступника начальника управління у справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР про звільнення В.П. Портянка з посади заступника директора з науково-навчальної частини

№ 416

1946, червня 22. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про виконання студентами господарчих робіт по інституту та підсобному господарству під час канікул

№ 251

1946, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1946 року

№ 252

1946, липня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про щоденне виділення з підсобного господарства по літру молока помічникам директора і головному бухгалтеру

№ 253

1946, липня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про виявлені «факти явного шкідництва» під час уборки врожаю

№ 254

1946, липня 18. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію робіт по підсобному господарству

№ 255

1946, серпня 30. — Довідка про стаж педагогічної роботи викладача учительського інституту Ю.І. Штань

№ 486

1946, вересня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про школу № 3, яка стала базовою школою інституту

№ 256

1946, жовтня 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підвищення розміру стипендій і заробітної платні

№ 257

1946, жовтня 3. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про заходи по збереженню та подальшого розвитку тваринництва та створення нормальних умов для зимівлі худоби

№ 258


767

1946, жовтня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення К.С. Какова завідувачем кафедри основ марксизму-ленінізму

№ 259

1946, жовтня 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення підполковника І.Ю. Піпченка начальником військової кафедри і про визначення списку матеріально-відповідальних осіб

№ 260

1946, жовтня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

№ 261

1946, листопада 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію лабораторії ботанічного саду

№ 262

1946, листопада 4. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з нагоди відзначення 7 листопада

№ 263

1946, грудня 27. — Характеристика декана фізико-математичного факультету Н.Я. Юфіта

№ 433

1946. — Характеристика старшого викладача Н.Я. Юфіта № 431 1946. — Характеристика старшого викладача Н.Я. Юфіта № 432 1946. — Звіт Осипенківського учительського інституту Центральному статистичному управлінню Держплану СРСР

№ 465

1946. — Звіт Осипенківського учительського інституту на початок 1946 – 1947 навчального року

№ 466

1947, січня 13. — Наказ заступника Міністра освіти УРСР І.С. Гуленка про затвердження Н.Я. Юфіта на посаді декана фізико-математичного факультету

№ 434

1947, лютого 17. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про стан підготовки підсобного господарства інституту до весняної посівної компанії

№ 264

1947, лютого 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу відміни військової підготовки в педагогічних та учительських інститутах

№ 265

1947, березня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 266


№ 267

1947, березня 19. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження заступника директора і бригадира рибгоспу в справах придбання риболовецького знаряддя

№ 268

1947, березня 24. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію громадського харчування в зв’язку з початком польових робіт по підсобному господарству

№ 269

1947, березня 27. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію роботи підсобного господарства та інші питання

№ 270

1947, березня 29. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію суботника

№ 271

1947, квітня 7. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про «розвиток індивідуального городництва як засіб покращення матеріально-побутових умов членів колективу інституту» і про організацію комісії з підготовки святкування 1 травня

№ 272

1947, квітня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення С.П. Клімова від обов’язків директора підсобного господарства через те, що він «не виправдав себе на цій роботі та не витримав іспитового строку»

№ 273

1947, квітня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу відзначення 1 травня

№ 274

1947, травня 5. — Витяг з наказу помічника директора по АГЧ Чігріна про передачу частини повноважень директору підсобного господарства

№ 402

1947, травня 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про переведення інститутського конюха в розпорядження рибної бригади, про винесення подяки організаторам колонни інституту, яка посіла 1-е місце серед колонн міста

№ 275

1947, травня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження студентів у Москву для участі в параді і про оплату роботи О.Я. Огульчанського

№ 276

1947, червня 12. — Наказ директора підсобного господарства з приводу крадіжок продуктів із комори

№ 403


768

1947, червня 17. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про категоричну заборону проводити збор врожаю на території ботанічного саду без відома завідувача кафедрою природознавства

№ 277

1947, червня 18. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про посилення заходів зі збереження документації та хлібних і продуктових карток

№ 278

1947, червня 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію посиленої цілодобової охорони зерна на полі та після молотьби

№ 279

1947, червня 30. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1947 року

№ 280

1947, липня 31. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту М.І. Сахна зі списками студентів-випускників 1947 року

№ 281

1947, серпня 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1947 року

№ 282

1947, листопада 4. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки організаторам математичного вечора

№ 283

1947, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з нагоди відзначення 30-річниці жовтневого перевороту

№ 284

1947, листопада 6. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 285

1948, січня 28. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова зі списками студентів-випускників 1948 року

№ 286

1948, лютого 4. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про зміну графіку роботи ведення табельної дошки та книги відлучок

№ 287

1948, березня 3. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про відзначення 100-ліття «Маніфесту Комуністичної партії»

№ 288

1948, березня 4. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про одержання гербової печатки та штампа інституту

№ 289

1948, березня 6. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу відзначення 8 березня

№ 290

1948, березня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження команди гімнастів інституту на обласні спортивні змагання і відрядження електромеханіка для реєстрації кінопередвижки

№ 291

1948, березня 13. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення подяки спортсменам, які посіли перші місця на змаганнях, і про впорядкування інститутського архіву

№ 292

1948, березня 26. — Наказ директора підсобного господарства Ф.К. Лебедя про оплату роботи персоналу

№ 404

1948, квітня 26. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення комісії для розподілу студентів-випускників на педагогічну роботу

№ 293

1948, квітня 28. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

№ 294

1948, червня 18. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про винесення зауваження і суворої догани завідувачу кафедри фізики і старшому препаратору, які не зберегли таємницю екзаменаційних білетів з фізики, а також про створення комісії для організації вечора студентів-випускників

№ 295

1948, червня 26. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про розподіл академічного навантаження викладачів і про організацію роботи підсобного господарства

№ 296

1948, червня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про графік тарифних відпусток

№ 297

1948, червень. — Відношення Експертно-технічного бюро Міністерства освіти УРСР директору учительського інституту Л.Є. Леоновському щодо проекту відбудови інституту

№ 469

1948, липня 2. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1948 року і про поновлення студентів-заочників, які вибули з інституту в зв’язку з війною

№ 298

1948, жовтня 29. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про відзначення 30-ї річниці ВЛКСМ

№ 299


769

1948, листопада 5. — Витяг з наказу заступника директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки викладачам і студентам

№ 300

1948, листопада 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про впорядкування архіву та збереження біжучих бухгалтерських документів

№ 301

1948, листопада 12. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональні оклади викладачів

№ 302

1948, грудня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про припинення реалізації по дешевим цінам виготовленого підсобним господарством вина

№ 303

1948, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про результати інститутського шахматного турніру на честь дня Сталінської Конституції

№ 304

1948, грудня 31. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення і віддання під суд виконуючого обов’язки завідувача кафедрою історії В.С. Тригуба, який «використав фіктивні документи про нібито присвоєння йому вченого ступеня кандидата історичних наук, звання доцента та документа про вищу освіту»

№ 305

1949, січня 24. — Звіт Осипенківського учительського інституту Центральному статистичному управлінню Держплану СРСР

№ 467

1949, лютого 22. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками звільнених від плати за навчання студентів-заочників, інвалідів Вітчизняної війни

№ 306

1949, березня 7. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 8 березня

№ 307

1949, березня 16. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію навчально-польової практики з основ сільського господарства

№ 308

1949, квітня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

№ 309

1949, квітня 8. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення Г.О. Приходько виконуючою обов’язки завідувача кафедрою історії

№ 310

1949, квітня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до проведення першотравневої демонстрації

№ 311


№ 312

1949, травня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження викладачів «з метою популяризації набору студентів»

№ 313

1949, травня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення подяки за підготовку спортивного виступу «Радянський Союз — оплот миру у всьому світі» і за участь у роботі драматичного і хорового гуртків

№ 314

1949, липня 1. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію практики з основ сільського господарства, ботаніки та методики природознавства і зі списками студентів-випускників 1949 року

№ 315

1949, вересня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про організацію одноденної роботи студентів у колгоспах, про оголошення подяки викладачам і про призначення старост академічних груп

№ 316

1949, жовтня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про «організацію й проведення святкування 10-річчя з дня воз’єднання українського народу в єдину Українську Радянську державу» і про призначення комісії для організації святкування 7 листопада

№ 317

1949, жовтня 29. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про відзначення «10-річчя з дня возз’єднання всіх українських земель в єдину Українську Радянську Соціалістичну державу»

№ 318

1949, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з приводу відзначення 7 листопада

№ 319

1949, листопада 14. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про години прийому відвідувачів директором, заступниками директора і деканами

№ 320

1949, листопада 15. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про оголошення подяки учасникам драмгуртка, хору та музичного гуртка

№ 321


770

1949, грудня 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підготовку до відзначення 70-річчя з дня народження Й.В. Сталіна

№ 322


№ 323

1950, березня 9. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення студента О.В. Мельника від плати за навчання як інваліда війни

№ 324

1950, березня 10. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського про звільнення завідувача кафедрою історії Г.О. Приходько в зв’язку з переводом її чоловіка на інше місце роботи

№ 325

1950, квітня 30. — Наказ директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу святкування 1 травня

№ 326

1950, травня 18. — Характеристика завідувача кафедрою природознавства В.П. Портянка

№ 417


№ 327

1950, серпня 1. — Витяг з наказу заступника директора інституту І.М. Козетова зі списками студентів-випускників 1950 року

№ 328

1950, вересня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про розподіл академічного навантаження викладачів і про кадрові питання

№ 329

1950, вересня 12. — Витяги з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про кошторис інституту та оплату праці викладачів і працівників

№ 330

1950, вересня 13. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками осіб, зарахованих до складу студентів І курсу

№ 331

1950, вересня 23. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з приводу ліквідації підсобного господарства інституту

№ 332

1950, жовтня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про ліквідацію посад деканів факультетів та про інші питання

№ 333

1950, жовтня 13. — Наказ заступника Міністра освіти УРСР І.С. Гуленка про призначення Б.Д. Прайсмана на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки

№ 435

1950, листопада 1. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про звільнення з роботи Ю.П. Горбенка і про призначення на посаду виконуючого обов’язки завідувача кафедрою педагогіки Б.Д. Прайсмана

№ 334

1950, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова з приводу відзначення 7 листопада

№ 335

1950, листопада 22. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту І.М. Козетова про прийняття на баланс відбудованого та реконструйованого будинку по вул. Республіки № 11

№ 336

1950, листопада 27. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про повернення з відпустки і про відрядження Н.Я. Юфіта до м. Сталіно для передачі документів історичного факультету заочному відділу Сталінському педінституту

№ 337

1950, грудня 9. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-істориків, переведених до Сталінського педінститута

№ 338

1950, грудня 30. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про академічне навантаження викладачів та про відрядження завідувача бібліотекою і студентів на обласний огляд художньої самодіяльності

№ 339

1950, грудня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про підсумки календарного року

№ 340

1951, січня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення суворої догани студентам за «недостойну поведінку в клубі інституту при проведенні новорічного вечора»

№ 341

1951, лютого 21. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

№ 342

1951, березня 6. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад комісії з переоцінки решти продовольчих і промислових товарів

№ 343


№ 344


771

1951, березня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оплату класним керівникам, завучам, директорам шкіл міста і викладачам інституту за керівництво педпрактикою студентів

№ 345

1951, квітня 28. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 1 травня

№ 346

1951, червня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрядження О.Я. Огульчанського для збору матеріалів для зоологічного кабінету

№ 347

1951, червня 20. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академічних доручень по кафедрам

№ 348

1951, липня 2. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів і студентів-випускників 1951 року

№ 349


№ 350

1951, серпня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про призначення М.Й. Медовника викладачем кафедри математики

№ 351

1951, вересня 19. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення подяки викладачам і студентам «за успішну підготовку та відмінні показники в змаганні по плаванню»

№ 352

1951, жовтня 8. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академнавантаження викладачів

№ 353

1951, жовтня 22. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка про склад ради інституту

№ 354

1951, листопада 5. — Наказ виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка з приводу відзначення 7 листопада

№ 355

1951, грудня 3. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про створення комісії з відзначення 100-річчя з дня смерті М.В. Гоголя і про винесення зауваження доценту А.В. Бабаскіну за неодноразову затримку літератури, одержаної по міжбібліотечному абонементу

№ 356

1951. — Витяги зі звіту Осипенківського учительського інституту № 461 1951. — Довідка про рух контингентів студентів, стипендіатів, педперсоналу, учбово-допоміжного та іншого персоналу

№ 462


№ 357

1952, квітня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського з нагоди святкування 1 травня

№ 358

1952, липня 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1952 року і про призначення старост груп

№ 359


№ 360


№ 361

1952, серпня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про персональний розподіл академнавантаження викладачів

№ 362

1952, серпня 31. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про об’єднання кафедр природознавства і географії

№ 363

1952, жовтня 14. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка про призначення стипендії ім. Й.В. Сталіна

№ 364

1952, листопада 12. — Витяг з наказу виконуючого обов’язки директора інституту Г.О. Міщенка інституту про призначення постійно діючої комісії з впорядкування архівних матеріалів і списання документів

№ 365

1952, грудня 15. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про створення комії з підготовки і проведення зустрічі Нового року

№ 366

1952, грудня 22. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про склад ради інституту

№ 367

1953, лютого 5. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про оголошення догани Г.І. Кузьменку за самовільне використання автомашини

№ 368


№ 369


772

1953, травня 5. — Характеристика завідувача кафедрою природознавства та географії В.П. Портянка

№ 418

1953, червня 29. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського зі списками студентів-випускників 1953 року і про затвердження І.І. Токаренка в ученому ступені кандидата історичних наук

№ 370


№ 371

1953, липня 10. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про зарахування вступників до складу студентів-заочників

№ 372

1953, серпня 14. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про відрахування студентки Н.К. Бідної, яка під час вступних іспитів виставила замість себе підставну особу

№ 373

1953, вересня 19. — Витяг з наказу директора інституту Л.Є. Леоновського про іменування Осипенківського державного учительського інституту Осипенківським державним педагогічним інститутом

№ 374

1953 (?) — Витяги з паспорта Осипенківського учительського інституту № 463 1954 [?]. — Характеристика завідувача кафедрою природознавства В.П. Портянка № 419 1957, грудня 12. — Довідка про реабілітацію посмертно викладача Ю.І. Кара-Куркчі № 487 1980, грудня 18. — Спогади колишнього студента та викладача учительського інституту І.Й. Марченка

№ 470

1980, грудень. — Автобіографія колишньої студентки учительського інституту З.Г. Бєлікової

№ 471

1981, лютого 11. — Автобіографія колишнього викладача учительського інституту В.К. Михайлюка

№ 472

1981, березня 10. — Лист колишнього студента Я.П. Деревянка членам групи «Пошук» БДПІ зі спогадами про роки навчання

№ 473

1981, вересня 9. — Автобіографія колишнього студента учительського інституту О.Я. Клименка

№ 474

1981, грудня 10. — Автобіографія колишнього студента учительського інституту І.П. Свергуна

№ 475

1981. — Рапорт випускників Бердянського учительського інституту 1936 р. № 476 1981 [?] — Дані про викладачів учительського інституту та студентів природничо-географічного факультету 1940 року випуску

№ 477

1981 [?] — Лист колишнього студента учительського інституту І.В. Вайнберга В.П. Вержиковському зі спогадами про роки навчання

№ 478

1981 [?] — Спогади колишньої студентки Є.А. Прошкової № 479 1982, квітня 14. — Лист колишнього студента учительського інституту В.П. Вержиковському та студентам БДПІ з інформацією про однокурсників

№ 480

1982, червня 30. — Лист колишнього студента П.М. Трофименка членам групи «Пошук» БДПІ з автобіографічними даними

№ 481

1985, квітня 21. — Витяги з листа колишньої студентки Бердянського учительського інституту Ф.С. Кардаш (Лисенко) членам групи «Пошук» БДПІ

№ 482

1985, грудня 14. — Листа колишнього студента Огульчанського членам групи «Пошук» БДПІ зі спогадами про роки навчання

№ 483


773

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

авг. — август АГЧ — адміністративно-господарська частина адмін.-техн. — адміністративно-технічний академ. орг. — академічний організатор аналіт. — аналітична анатом. — анатомія АПНУ — Академія Педагогічних Наук України арк. — аркуш б. в., б. відр. — без відриву Б. район — Бердянський район б. — бывший БДПІ — Бердянський державний педагогічний інститут БДПУ — Бердянський державний педагогічний університет біб-ка, бібліот. — бібліотека БКМ — Бердянський краєзнавчий музей бот. — ботанічний буд. відпоч. — будинок відпочинку БУІ — Бердянський учительський інститут бух. — бухгалтер бывш. — бывшее в т. ч. — в тому числі ВВв — Велика Вітчизняна війна В. О. — виконуючий обов’язки в., вр. — временно В.М.Ф. — военно-морской флот ВАК — Вища Атестаційна Комісія ВВ — Вітчизняна війна ВВС — военно-воздушные силы веч. від. — вечірнє відділення виб. — вибули викл., виклад. — викладач вироб. — виробництво виховат. — вихователька виш — вищій навчальний заклад від. — відділ відп. — відповідальний відпоч. — відпочинок відр. — відрив військ. навч. — військове навчання ВКВШ — Всесоюзний комітет по справах вищої школи вкл. — включно

ВКП(б) — Всесоюзная Коммунистическая Партия (большевиков) ВО — військовий округ ВП — військова підготовка ВР — Верховна Рада вст. — вступні ВУЗ — высшее учебное заведение вул. — вулиця высш. нач. уч. — высшее начальное училище г., год. — година г.г. — года га — гектар ґен.-м. — генерал-майор геогр. — география геом. — геометрія ГЕС — гідроелектростанція гл. — главный гор. совет. деп. тр. — городской совет депутатов трудящихся гор. — город гор. — городская господ. — господарський гр. — громадянин гр. — група гражд. — гражданка гр-н — гражданин груд. — грудень ГСО — «Готов к санитарной обороне» ГТО — «Готов к труду и обороне» губ. — губерния ГЭК — государственная экзаменационная комиссия д. — деревня д. — дом д/дом — детский дом д/кол. ім. ССРР — дитяча колонія імені Союзу Соціалістичних Радянських Республік ДАЗО — Державний архів Запорізької області ДАРФ — Державний архів Російської Федерації ДЕК — державна екзаменаційна комісія дек. — декабрь ден. від. — денне відділення держ. — державний див. — дивись


774

дис. — дисциплина діамат — діалектичний матеріалізм діт. — діти дом. хоз. — домашнее хозяйство др. — другие драм. — драматичний ДУРП — Днепровское Управление Пароходства ед. изм. — единица измерения екз. — екземпляр екскурс. — екскурсія елемент. матем. — елементарна математика ест.-геогр. — естественно-географический ж. д. — железнодорожная жел. дор. — железная дорога жін. — жінки з в. — з відривом з., заг. — загальне з/в, з/від. — заочний відділ за ін. дан. — за іншими даними зав. — завідувач завед. — заведующий заг. — загальна заочн. — заочний заст. — заступник зв. — зворот земл., землезн. — землезнавство и. о., исп. обязан., исполн. об. — исполняющий обязанности ИВЦ — информационно-вычислительный центр иждив. — иждивение им. — имени им. — имя ИНО — институт народного образования ИОВ — инвалид Отечественной войны ін. — інші інш. — інше ІСВ, Інститут соц. виху — Інститут соціального виховання істмат — історичний матеріалізм істор. — історичний істор. — історія і-т, ін-т — інститут К. — Київ к. — курс к., коп. — копійка к.пед.н. — кандидат педагогічних наук канд. — кандидат канцел. — канцелярия кап. буд-во — капітальне будівництво катег. — категорія кв. м. — квадратный метр кв. — квартира кг., кгр. — кілограм КГУ — Киевский государственный университет к-дра, кафед. — кафедра

кільк. — кількість кл. — класс КНС — комітет незаможних селян колг. — колгоспник ком. — командир комір. — комірник комс. чл. билет — комсомольский членский билет консульт., консультац. — консультаційний консультац. — консультація контр. відвідув. — контрольні відвідування контр-револ. — контрреволюційні конц. — концентровані КП(б)У — Коммунистическая Партия (большевиков) Украины КПСС — Коммунистическая Партия Советского Союза Красн. гвард. — Красная гвардия крб., карбов. — карбованець КСМ — Комуністичний Союз Молоді к-т, каб. — кабінет куб. м. — кубический метр кух. роб. — кухонна робітниця лабор. — лаборант лаборат. — лабораторні Ленін. Держ. Педінститут — Ленінградський державний педагогічний інститут літерат. — література ЛКСМ — Ленінський Комуністичний Союз Молоді м. — местечко м. — месяц м. — метр м. — місто м., муж. — мужской М.-Л., М.-Лен., Марк.-Л., Марк.-Лен., Маркс.-Лен. — марксизм-ленінізм математ. анал., матем. аналіз — математичний аналіз МВО — Міністерство вищої освіти метод. матем. — методика математики міс. — місяць МК — местный комитет мл. научн. сотрудник — младший научный сотрудник МО — Міністерство освіти мовліт. — мовно-літературний МОПИ — Московский областной педагогический институт МТС — машинно-тракторна станція м-ць — місяць н. р. — навчальний рік н. — народився н/н, н/навч. — науково-навчальна НАН — Національна Академія Наук напр. — наприклад нар. — народний научн.-иссл. инст. — научно-исследовательский институт


775

нач. — начальник необ. — необхідно нім. — німецька НКО, Наркомос — народний комісаріат освіти НКП — Народный Комиссариат Просвещения НСШ — неполная средняя школа Обл. ком. Союза работ. прос. — областной комитет Союза работников просвещения обл. рада — обласна рада обл. — область ОВНО — обласний відділ народної освіти ОДУІ — Осипенківський державний учительський інститут ок., окон. — окончил окр. — окружной ОНО — отдел народного образования оп. — опис орг. — органічна орган., организ. — организация ОСОАВИАХИМ — Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству от. агит. и проп. — отдел агитации и пропаганды п. г-во — підсобне господарство п. — пункт п., пом. — помічник п.п. — пункти п/орг. — партийная организация ПВО — противовоздушная оборона ПВХО — противовоздушная и противохимическая оборона пгт — поселок городского типа пед. — педагогический педвиші — педагогічні вищі навчальні заклади педпракт. — педагогічна практика підг. від. — підготовчий відділ пл. — площадь погод., погодин. — погодинна полов. — половина посеред. — посередньо поч. — початок почет. зван. — почетное звание пр. — проспект пред., предс. — председатель предместкома — председатель местного комитета презид. — президиум приб. — прибиральниця признач. — призначений прир. — природничий прич. невідом. — причина невідома проф. — профспілка профес.-виклад. — професорсько-викладацький

р. — река р. — рік РА — Радянська Армія раб. — работа рад. — радянський РВНО — районний відділ народної освіти РККА — Рабоче-Крестьянская Красная Армия РМ — Рада Міністрів р-н — район РНК — Рада Народних Комісарів роб. — робітник розд. — розділ рос. мова — російська мова РСФСР — Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика РСЧА — Робітничо-Селянська Червона Армія руб. — рубль с. — село с., сек. — секунда с., стр. — страница с.р. — сільська рада с/г — сільськогосподарський сан-кур. — санаторно-курортне сб. — сборник св. — святий секрет. — секретарь сем. зан., семін. зан. — семінарські заняття сем. — семестр сіл. — сільське слід. — слідуючий служ. — службовець СНК — Совет Народных Комиссаров совм., совмест. — совместительство соц. — социальное соц. — соціалістичні спец. — спеціальність Спілка РВШ — Спілка робітників вищої школи спр. — справа СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік ст. викл. — старший викладач ст. ст. — старый стиль ст. — станция ст. — староста ст. — стаття ст. — столетие ст., старш. — старший ст., студ. — студент став. — ставка старод. — стародавня стац. — стаціонарний строит. — строительные студ. — студентка СШ, сред. шк. — середня школа т. ін., т. інш. — таке інше


776

т. к. — так как т. т. — товариші т. — том т., тов. — товарищ Т.В.О., тимч. викон. обов’язки — тимчасово виконуючий обов’язки т.е. — то есть т-во — товарищество теор. обчисл. — теорія обчислення теор. — теоретична торгсин — торговля с иностранцами трудшк. — трудовая школа тыс. — тысяч УВШ — Управління Вищою Школою УГПЦ — Українська Греко-Православна Церква УзССР — Узбекская Советская Социалистическая Республика ук. — указанная укр. — українець укр. — українська ул. — улица УНР — Українська Народна Республіка упр. — упражнение УРСР — Українська Радянська Соціалістична Республіка УСРР — Українська Соціалістична Радянська Республіка УССР — Украинская Советская Социалистическая Республика уч. г. — учебный год уч. — учбова уч. — учень учб., учбов. — учбовий учит. — учительський ф. — фонд ф.м. — физико-математический фак. — факультет фам. — фамилия ФЗУ — фабрично-заводское ученичество

фіз. географ. — фізична географія фін.-господ. — фінансово-господарська ФК — фізична культура ф-ка — фабрика ФМЛ — физические методы лечения франц. — французька ф-т — факультет х., хв. — хвилина Хар. — Харківський хар-р — характер х-во — хозяйство хім. — хімічний, хімічна хліб. — хлібна худ. — художня худож. самодіяльн. — художня самодіяльність хут. — хутір ХЭМЗ — Харьковский электромеханический завод ц/р — цього року ЦВК — Центральний Виконавчий Комітет ЦДАВОВ України — Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ЦДІАК України — Центральний державний історичний архів України у м. Києві ЦК — центральний комітет ЦСУ — Центральное статистическое управление чит. — читальный чит. — читання ч-на — частина шкіл. від. — шкільний відділ ШКМ — школа крестьянской (колхозной) молодежи шт. — штук штатн. — штатные юж. — южный яз. — язык


777

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

1. Кращі студенти, премійовані поїздкою до Ленінграду. 1933 р. Із зібрання БДПУ. 2. Студенти П. Трохименко, В. Огульчанський, І. Асламов. Бердянськ, 10 грудня 1933 р. Із

зібрання БДПУ. 3. Студенти С.П. Стеценко, П.М. Трохименко, О.С. Самойленко. Бердянськ, 26 січня

1934 р. Із зібрання БДПУ. 4. Студенти І курсу та викладачі факультету мови та літератури. 1934 р. Із зібрання БДПУ. 5. Студенти-біологи. Червень 1934 р. Із зібрання БДПУ. 6. Випуск підготовчих курсів Бердянського державного педагогічного інституту. 1 липня

1934 р. Із зібрання БДПУ. 7. Хор Бердянського державного педагогічного інституту. 1934 р. Із зібрання БДПУ. 8. Активісти Безсонов (інститут), Трощенко (робфак), Самойленко (КСМ). 7 листопада

1934 р. БКМ. — КП 23676 / Ф 8967. 9. Філоненко Викладач інституту С.С. Філоненко. Із зібрання БДПУ. 10. Секретар комітету комсомолу студент ІІІ курсу математичного факультету

І.Н. Асламов. Бердянський державний педагогічний інститут. 7 грудня 1934 р. Із зібрання БДПУ. 11. Студентка фізико-математичного факультету М.М. Шаповалова (випуск 1935 р.). Із

зібрання БДПУ. 12, 13. Студентська картка С.С. Коломієць. 1934 – 1935 рр. БКМ. — КП 27888 / Д 11533. 14. 1-й випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного

інституту. 1935 р. Додаток до рукопису І.І. Токаренка «Очерк истории Бердянского педагогического института».

15. 1-й випуск хіміко-біологічного факультету Бердянського державного педагогічного інституту. 1935 р. Із зібрання БДПУ.

16. Актив Бердянського державного педагогічного інституту. 15 лютого 1935 р. Із зібрання БДПУ.

17. Редакційна колегія інститутської газети. Із зібрання БДПУ. 18. Студенти Бердянського державного педагогічного інституту. Із зібрання БДПУ. 19. Студенти фізико-математичного факультету. 4 березня 1936 р. Із зібрання БДПУ. 20. 2-й випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного

інституту. 1936 р. Із зібрання БДПУ. 21. 2-й випуск хіміко-біологічного факультету. 1936 р. Із зібрання БДПУ. 22. Викладачі та студенти інституту на фоні переходового червоного прапора біля будинку

гуртожитку (вул. Кірова, 5). Червень 1936 р. Із зібрання БДПУ. 23. Студенти інституту (зліва направо) Сергій Семенович Солодовник, Іван Семенович

Солодовник, Юрій Семенович Солодовник, Петро Петрович Зозуля. Із зібрання БДПУ. 24. Студент ІІ курсу фізико-математичного факультету Іван Семенович Солодовник.

Бердянськ, 1936 р. Із зібрання БДПУ. 25. Декан фізико-математичного факультету Ю.І. Кара-Куркчі. Із зібрання БДПУ. 26. Декан природничо-географічного факультету О.В. Ротшке. Із зібрання БДПУ. 27. Викладач фізики Ф.Ф. Ягненко. Із зібрання БДПУ. 28. Студент-філолог та викладач учительського інституту І.Й. Марченко. Із зібрання БДПУ. 29. Студент фізико-математичного факультету Й.М. Шкляров (випуск 1936 р.). Із зібрання

БДПУ. 30. Випуск фізико-математичного факультету Бердянського державного учительського

інституту. Фізична спеціальність. 1937 р. Додаток до рукопису І.І. Токаренка «Очерк истории Бердянского педагогического института».


778

31. 3-й випуск фізико-математичного факультету. Математична спеціальність. 1937 р. Із зібрання БДПУ.

32. 3-й випуск хіміко-біологічного факультету Бердянського державного учительського інституту. 1937 р. Із зібрання БДПУ.

33. 1-й випуск природно-географічного факультету Бердянського державного учительського інституту. Група В. 1937 р. Із зібрання БДПУ.

34. 1-й випуск природно-географічного факультету Бердянського державного учительського інституту. Група Г. 1937 р. БКМ. — НВ 18490.

35. Студенти-випускники природно-географічного факультету Бердянського державного учительського інституту. Липень 1937 р. Із зібрання БДПУ.

36. Студентка К.Д. Старостенко. 1937 р. Із зібрання БДПУ. 37. Атестат на звання вчителя середньої школи К.Д. Старостенко. 1939 р. Із зібрання

БДПУ. 38. Студент фізико-математичного факультету Бердянського державного учительського

інституту. 1937 р. Із зібрання БДПУ. 39. Директор Бердянського державного учительського інституту М.С. Сушко (грудень

1937 р. – січень 1939 р.). Із зібрання БДПУ. 40. Профком Бердянського державного учительського інституту. 1937 – 1938 навчальний

рік (у напису на фото помилка). Із зібрання БДПУ. 41. Студенти та викладачі інституту. 1937 – 1938 навчальний рік. Із зібрання БДПУ. 42. Випуск 7-ми місячних курсів підготовки учителів-істориків для 5 – 7 класів НСШ.

Бердянський державний учительський інститут. 1938 р. БКМ. — б/н. 43. Свідоцтво К.Й. Кисіль про закінчення природничого факультету Бердянського

державного учительського інституту. 1 липня 1938 р. БКМ. — КП 29740/Д 12683. 44. Атестат на звання учителя середньої школи С.С. Коломієць, випускниці Бердянського

державного педагогічного інституту. 8 серпня 1938 р. БКМ. — КП 27891 / Д 11536. 45. Самодіяльний драмгурток історичного факультету. 1939 р. Із зібрання БДПУ. 46. Кращі спортсменки інституту. 1939 р. Із зібрання БДПУ. 47. Вихованці випускників інституту. Із зібрання БДПУ. 48. Анкета П.А. Ляшенка. 21 квітня 1939 р. Архів БДПУ. 49. Диплом і виписка із залікової відомості випускника Осипенківського державного

учительського інституту Є.С. Березняка. 26 липня 1939 р. Із особистого архіву Є.С. Березняка. 50. Випускник Осипенківського державного учительського інституту Є.С. Березняк

(випуск 1939 р.). 51. Завідувач кафедри географії І.М. Лобанов. Із зібрання БДПУ. 52. Викладач української мови В.Б. Полякова. Із зібрання БДПУ. 53. Почесна грамота викладача української мови В.Б. Полякової. 1939 р. Із зібрання БДПУ. 54. Колишній студент робфаку та фізико-математичного факультету М.І. Яковенко

(середній у верхньому ряду) з однополчанами. Із зібрання БДПУ. 55. 1-й випуск курсів медичних сестер запасу РСЧА при Осипенківському державному

учительському інституті. 1939 – 1940 навчальний рік. БКМ. — НВ 3401/3. 56. Студентки історичного факультету Г.К. Кіосева, Є.Ф. Гетманенко, С.О. Бондар. 1940 р.

Із зібрання БДПУ. 57. Студенти мовно-літературного факультету В.Ф. Лисенко, Л.Ф. Воротня, невідома,

В.Т. Дорофеева, В.І. Зайцева. 1940 р. Із зібрання БДПУ. 58. Студентки І курсу історичного факультету В.Т. Соколова, В.С. Могильна, З.Г. Белікова,

М.І. Філіпченко, З.Є. Гаркуша. 2 грудня 1940 р. Із зібрання БДПУ. 59. Студентки історичного факультету М.І. Філіпченко та З.Г. Белікова. 1941 р. Із зібрання

БДПУ. 60. Студентки-мешканки однієї кімнати гуртожитку учительського інституту. 1941 р. Із

зібрання БДПУ. 61. Сталінський стипендіат студентка фізико-математичного факультету І.Г. Єгорова (в

центрі) з однокурсницями. 1941 р. Із зібрання БДПУ. 62. Випускники першої групи мовно-літературного факультету 1941 р. Із зібрання БДПУ. 63. Студенти та викладачі фізико-математичного факультету. У першому ряду:

А.О. Гарелік, Н.Я. Юфіт, Л.С. Малявін, Дабіжа, В.С. Дмитров, Є.В. Гончар, І.М. Козетов. 4 квітня 1941 р. Із зібрання БДПУ.

64. Студенти історичного факультету (випуск 1941 р.). 1940 р. Із зібрання БДПУ.


779

65. Студенти І курсу історичного факультету. 24 травня 1941 р. Із зібрання БДПУ. 66. Хор і оркестр народних інструментів інституту. 1941 р. Із зібрання БДПУ. 67. Студенти інституту під час проходження педагогічної практики в СШ №3 м. Осипенко.

Квітень 1941 р. Із зібрання БДПУ. 68. Студент І курсу природно-географічного факультету І.В. Вайнберг під час екскурсії на

Макорти. 6 квітня 1941 р. Із зібрання БДПУ. 69. Студенти природно-географічного факультету під час екскурсії на узбережжя моря.

Травень 1941. Із зібрання БДПУ. 70, 71. Польова практика студентів інституту на р. Берда. Травень 1941 р. Із зібрання БДПУ. 72. Інститутська колонна під час демонстрації. 1941 р. Із зібрання БДПУ. 73. Диплом з відзнакою В.Я. Хоменка. 1941 р. Із зібрання БДПУ. 74. Ленінабад в період перебування там в евакуації Осипенківського державного

учительського інституту. 75, 76, 77. Будівля Осипенківського державного учительського інституту, спалена при

відступі німецько-фашистських військ у вересні 1943 р. БКМ. — КП 11359 / Ф 3769; БКМ. — КП 33780 / Ф 11482/2; БКМ. — КП 33781 / Ф 11483/1.

78. Методист заочного відділу Осипенківського державного учительського інституту Г.І. Прохоренко. Із зібрання БДПУ.

79. Завідувач кафедри географії К.О. Спаський. Із зібрання БДПУ. 80. Викладач педагогіки М.С. Василькова. Із зібрання БДПУ. 81. Бібліотекар інституту С.О. Негляд. Із зібрання БДПУ. 82. Завідувач канцелярії учительського інституту Г.К. Головата. Із зібрання БДПУ. 83. Студенти природно-географічного факультету Осипенківського державного

учительського інституту (випуск 1949 р.). Із зібрання БДПУ. 84. Випуск історичного факультету Осипенківського державного учительського інституту.

1949 р. Із зібрання БДПУ. 85. Диплом з відзнакою В.І. Петрикіна. 1949 р. Із особистого архіву О.В. Ковальової. 86. Довідка про роботу В.І. Петрикіна на посаді викладача історії СРСР. 14 вересня 1950 р.

Із особистого архіву О.В. Ковальової. 87. Випускник історичного факультету Осипенківського державного учительського

інституту В.І. Петрикін. Із особистого архіву О.В. Ковальової. 88. Випускник історичного факультету Осипенківського державного учительського

інституту М.Є. Огієнко. БДПУ. 22 квітня 2009 р. 89. Випуск фізико-математичного факультету Осипенківського державного учительського

інституту. 1950 р. Із зібрання БДПУ. 90. Випуск природно-географічного факультету Осипенківського державного

учительського інституту. 1950 р. Із зібрання БДПУ. 91. Студентка природно-географічного факультету К.Г. Ахтирська (випуск 1950 р.). Із

зібрання БДПУ. 92. Студентка фізико-математичного факультету М.Г. Бобровна (у підпису під фото

помилка) (випуск 1950 р.). Із зібрання БДПУ. 93. Студентка В.П. Журавльова. Із зібрання БДПУ. 94. Студентка фізико-математичного факультету С.О. Залкінд (у підпису під фото

помилка). Із зібрання БДПУ. 95. Студентка фізико-математичного факультету Г.С. Сапетко (випуск 1950 р.). Із зібрання

БДПУ. 96. Студентка природно-географічного факультету М.І. Суліменко (випуск 1950 р.). Із

зібрання БДПУ. 97. Студент фізико-математичного факультету Г.К. Гайворонський (у підпису під фото

помилка) (випуск 1950 року). Із зібрання БДПУ. 98. Студент фізико-математичного факультету М.П. Орліченко (випуск 1950 року). Із

зібрання БДПУ. 99. Студент фізико-математичного факультету Б.І. Шкурупій (випуск 1950 року). Із

зібрання БДПУ. 100. Засідання вчительської конференції 28 – 29 серпня 1952 р. в клубі механічного заводу.

Додаток до рукопису І.І. Токаренка «Очерк истории Бердянского педагогического института». 101. Особовий листок обліку кадрів декана фізико-математичного факультету Н.Я. Юфіта.

Архів БДПУ. 102. Особовий листок обліку кадрів доцента Б.Д. Прайсмана. Архів БДПУ.


780

103. «Діаграма виконання післявоєнної сталінської п’ятирічки з підготовки кадрів учителів Осипенківським учительським інститутом». БКМ. — б/н.

104. Діаграма підготовки кадрів Бердянським (Осипенківським) державним учительським інститутом у 1937 – 1955 роках. Додаток до рукопису І.І. Токаренка «Очерк истории Бердянского педагогического института».

105. Інститутська будівля. Додаток до рукопису І.І. Токаренка «Очерк истории Бердянского педагогического института».

106, 107, 108. Печатка Осипенківського учительського інституту. Із зібрання БДПУ.


781

ЗМІСТ

Preface 7 Від упорядників 9

МАТЕРІАЛИ

Накази по учительському інституту в фондах архіву БДПУ 19 Накази по АГЧ, ВПКП, підсобному господарству учительського інституту в фондах архіву БДПУ 370 Особові справи викладачів учительського інституту в фондах архіву БДПУ 389 Джерела з історії інституту в фондах Державного архіву Запорізької області 413 Джерела з історії учительського інституту в фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України 425 Джерела з історії інституту в фондах Державного архіву Російської Федерації 446 Джерела з історії інституту в фондах музею БДПУ 460 Джерела з історії учительського інституту в фондах Бердянського краєзнавчого музею 487 «Нарис історії Бердянського педагогічного інституту» 490 Спогади Юрія Михайловича Юхна 502 Спогади Алли Василівни Мізін 504 Спогади Валентини Лонгинівни Босенко 506 Інтерв’ю з Галиною Опанасівною Щербиною 508 Інтерв’ю з Борисом Давидовичем Прайсманом 514 Інтерв’ю з Ольгою Іванівною Поповою 520 Інтерв’ю з Євгеном Степановичем Березняком 523 Інтерв’ю з Галиною Михайлівною Кириченко 527 Інтерв’ю з Аркадієм Сергійовичем Гутнєвим 534 Інтерв’ю з Миколою Єрофійовичем Огієнком 539 Інтерв’ю з Володимиром Івановичем Лановейчиком 544 Ілюстрації 547

НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ

Коментарі 595 Словник застарілих та рідковживаних слів 666 Іменний покажчик 669 Географічний покажчик 746 Хронологічний перелік документів архівних і музейних зібрань 754 Список скорочень 773 Список ілюстрацій 777


782

МАТЕРІАЛИ З ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

ТОМ ІV

БЕРДЯНСЬКИЙ IНСТИТУТ СОЦIАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ.

ПЕДАГОГIЧНИЙ IНСТИТУТ. УЧИТЕЛЬСЬКИЙ IНСТИТУТ

(1932 - 1953 роки)

Упорядники: Вікторія Миколаївна КОНСТАНТІНОВА, Ігор Ігорович ЛИМАН

Комп’ютерна верстка та макетування: Сергій Акімов Художнє оформлення: Сергій Акімов, Михайло Свергун

Коректор: Лідія Романова

Підписано до друку 20.11.2009. Формат 60х84/8 Друк офсетний. Папір офсетний

Ум. друк. арк. 74.31 Наклад 500 прим.

Berdyansk Institute of Social Education; Бердянський інститут...

Documents

Transcript of Berdyansk Institute of Social Education; Бердянський інститут...