МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

СКУБІЙ ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 94(477.54)«1921/1929»:339.1

ТОРГІВЛЯ В ХАРКОВІ В РОКИ НЕПУ (1921 – 1929 рр.)

07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Харків – 2013

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Харківському національному університеті імені

В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:   доктор історичних наук, професор Калініченко Володимир Вікторович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор, завідувач кафедри історії України  

Офіційні опоненти:  доктор історичних наук, професор Греченко Володимир Анатолійович Харківський національний університет внутрішніх справ, професор, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін, юридичної журналістики та мовної підготовки Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій  

  кандидат історичних наук, доцент Колісник Костянтин Едуардович, Українська державна академія залізничного транспорту, доцент кафедри історії  

Захист відбудеться «___» 2013 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4, аудиторія V-58. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4. Автореферат розісланий «___» 2013 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. С. Майстренко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Для вітчизняних істориків в наш час з’явилася можливість порівнювати соціально-економічний розвиток України на сучасному етапі з періодом нової економічної політики, зокрема, значення, яке відігравала торгівля у суспільно-економічному житті ранньої радянської доби і сьогодення. Нині у суспільстві активно обговорюються питання про методи управління ринком, межі державного втручання в його сферу, тому дослідження подібних проблем років непу є актуальним і має практичне значення. Навіть попри скептичні погляди про доречність аналогій між проблемами ринку 1920-х років і кінця 1990-х – початку 2000-х років вивчення торгівлі в роки непу не втрачає своєї актуальності.

Впродовж 1919 – 1934 років Харків був столицею УСРР. Розвиток торгівлі в цьому одному з найбільших промислових та торгівельних міст УСРР дає можливість проаналізувати закономірності цього виду людської діяльності, особливості регулювання державними органами торгівельних відносин, що є злободенним питанням і для сьогодення. Із цієї точки зору актуальність теми дослідження не викликає заперечень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах науково-дослідницької теми «Політична та соціально-економічна історія України (друга половина XVII – XX ст.). Історія Слобожанщини» (№ держреєстрації 0112U004753), яка розробляється на кафедрі історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Об’єкт дослідження – торгівля в Харкові в роки непу. Предметом дослідження є становлення державних та відновлення

кооперативних та приватних закладів торгівлі в столиці УСРР. Хронологічні рамки роботи охоплюють 1921 – 1929 роки. Нижня межа

обумовлена відродженням ринкових відносин після Х з’їзду РКП(б) (весна 1921 р.). Верхня межа визначена кінцем непу, запровадженням надзвичайних заходів у господарстві країни, які виявилися у втіленні методів планової економіки, одержавленні кооперації, практично повній ліквідації приватної торгівлі в економіці міста.

Територіальні межі – місто Харків – столиця УСРР, в адміністративних кордонах 1921 – 1929 років.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу широкого кола джерел та літератури дослідити торгівлю в Харкові в роки непу, її характерні риси у місті, яке займало провідне значення в економіці країни. Враховуючи багатогранність поставленої наукової проблеми, у межах даної роботи було зосереджено увагу на вивченні розвитку державної і приватної торгівлі, торгівельній діяльності споживчої та робітничої кооперації міста.

Для реалізації мети визначено такі дослідницькі завдання: проаналізувати ступінь наукової розробки теми в історіографії,

визначити повноту її джерельного забезпечення;

2

обґрунтувати методологію та методи дослідження; виявити умови та етапи становлення державного та

кооперативного сектору торгівлі, проаналізувати процес відродження та розвитку приватного торгівельного підприємництва;

дослідити розвиток державного підприємництва у сфері акціонерної торгівлі;

вивчити етапи розбудови та особливості торгівельної діяльності споживчої кооперації Харкова;

охарактеризувати стан торгівельного обслуговування у кооперативних закладах міста;

визначити методи державного регулювання кооперації, їхній вплив на фактичне одержавлення цієї інституції;

виявити особливі риси в розвитку приватної торгівлі в столичному Харкові;

з’ясувати умови та зміст діяльності комітетів ринкових торгівців Харкова як інструментів регулювання приватної торгівлі;

дослідити нелегальні види підприємництва у сфері торгівлі, зокрема, контрабандну діяльність;

висвітлити причини, характерні риси та прояви девіантної поведінки приватних торгівців;

визначити вплив торгівлі на повсякденне життя мешканців Харкова.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше торгівля в Харкові в роки непу стала предметом дисертаційного дослідження, зокрема:

досліджено розвиток торгівлі в столиці УСРР – Харкові в роки непу, який до цього вивчався фрагментарно та побіжно;

виявлено особливості процесів становлення та основні етапи розвитку державної, кооперативної та приватної торгівлі в місті Харкові;

показано суперечливість торгівельної політики радянської влади та застосування нею регулятивних методів у різних секторах торгівлі Харкова;

вивчено особливості державного підприємництва у сфері торгівлі, зокрема, його участь у діяльності акціонерних товариств торгівлі;

досліджено соціальну роль торгівлі у сфері обслуговування населення та з’ясовано її значення в розвитку кооперативної мережі міста;

визначено вплив торгівлі на повсякденне життя мешканців Харкова;

досліджено діяльність комітетів ринкових торгівців; розкрито особливості нелегального приватного підприємництва у

сфері контрабандної торгівлі; виявлено причини та умови появи девіантних рис в поведінці

приватних торгівців Харкова.

3

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні положення та фактичний матеріал можуть бути використані при підготовці курсів лекцій з історії України, зокрема, економічної історії, історії торгівлі, державного та приватного підприємництва, споживчої кооперації, повсякденності. Вивчення державної регулятивної політики в роки непу є необхідним для визначення оптимального рівня інституціонального впливу на учасників ринку.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та були апробовані в процесі участі у міжнародних, всеукраїнських і краєзнавчих наукових конференціях та школах-семінарах: конференції «Белгородский диалог – 2011» (квітень 2011 р., Белгород), конференції «Дні науки історичного факультету» (квітень 2011 р., Київ), V та VI школах-семінарах «Історія торгівлі, податків та мита» (жовтень 2011 р., жовтень 2012 р., Дніпропетровськ), ІV Волинській історико-краєзнавчій конференції (листопад 2011 р., Житомир), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Українська державність: історія і сучасність» (грудень, 2011 р., Маріуполь), 65-й конференції «Каразінські читання» (квітень 2012 р., Харків), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов – 2012» (квітень 2012 р., Севастополь), конференції «Конструируя “советское”? Политическое сознание, повседневные практики, новые идентичности» (квітень 2013 р., Санкт-Петербург).

За темою дисертації опубліковано 16 наукових публікацій, із яких 6 статей – у фахових виданнях, 3 публікації – у закордонних виданнях, 7 статей – у збірниках матеріалів та тезах наукових конференцій.

Структура дослідження обумовлюється його метою і завданнями та побудована за проблемним принципом. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (16 підрозділів), висновків, списку джерел та літератури, додатків (8 таблиць). Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, із них 180 сторінок основного тексту, 63 сторінки списку джерел та літератури (463 позиції) і 9 сторінок додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, вказано на зв’язок дослідження з науковою проблематикою кафедри, розкрито мету, завдання, об’єкт, предмет, показано хронологічні та територіальні межі дослідження, визначено її наукову новизну, практичне значення дисертації, сказано про апробацію роботи.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база, методологія та методи дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, охарактеризовано джерельну базу роботи, розкрито методологію та методи дослідження.

У підрозділі 1.1. «Історіографія проблеми» висвітлюється ступінь вивчення теми. Аналіз історіографії здійснено за хронологічним принципом. У процесі наукової розробки проблематики можна визначити два періоди: радянський (1920 – 1980-ті роки) та сучасний (від початку 1990-х років).

4

Дослідження процесів розвитку торгівлі було розпочато у 1920-ті роки. Авторами перших робіт були працівники державних та партійних органів, у тому числі, економісти, юристи, статистики. Варто відзначити й праці вчених-економістів дореволюційної школи, які стали важливим внеском у вивчення економічних відносин та теорії кооперації1. У 1920-ті роки частина з них працювала у державних і господарських органах та установах, зокрема, Б. Сігал2, М. Соболєв3, П. Фомін4, Л. Яснопольський5. Провідне місце в історіографії цього періоду зайняли роботи, присвячені вивченню приватного ринку та підприємництва6. У центрі уваги багатьох дослідників були практичні питання розвитку торгівельної мережі (ліквідація черг, розфасовування товарів, покращення якості обслуговування тощо)7.

Впродовж наступного етапу дослідження означеної теми (початок 1930-х – середина 1950-х років) змінився напрям політичного та економічного розвитку країни, було ліквідовано приватний ринок, утверджено командно-адміністративні методи управління. Окреслені риси наклали відбиток на подальше вивчення проблем торгівлі, позначившись на зменшенні кількості та якості публікацій. Нечисельні роботи ілюстрували партійно-державний курс в галузі торгівлі8, розглядали розвиток її з позиції боротьби державної і кооперативної торгівлі з приватним капіталом9.

Вивченням особливостей радянської економіки, зокрема, кооперації, займалися зарубіжні дослідники10, у тому числі, емігранти11. Їхні роботи критикують радянську економічну модель.

Наступний етап у дослідженні торгівлі в роки непу охоплює другу половину 1950-х – 1980-ті роки. В умовах часткової лібералізації суспільно-політичного життя країни, відродився інтерес до вивчення досвіду економічних реформ в роки непу, розширюється коло дослідницьких тем. З кінця 1950-х років дослідженням розвитку торгівлі в СРСР та торгівельної політики держави в роки непу займалися

                                                            1 Туган-Барановский М. Социальные основы кооперации / Туган-Барановский М. – Москва : Типо-литография Товарищества И. Н. Кушнерев и Ко, 1916. – Х., 521 с.; Тотомианц В. Теория, история и практика потребительской кооперации / Тотомианц В. – [4-е изд.] – М. : Издание Всерос. Центр. Союза Потреб. Обществ, 1918. – 254 с. 2 Сигал Б. В. Итоги денежной реформы : под ред. В. В. Смушкова / Сигал Б. В. – К. : Книгоспілка, 1925. – 96 с. 3 Соболев М. Система нашего денежного обращения / М.Соболев // Местное хозяйство. – 1925. – № 1. – С. 3–21. 4 Фомин П. Наука о хозяйстве Украины за 10 лет / П. Фомин // Хозяйство Украины. – 1927. – № 11–12. – С. 37–43. 5 Яснопольский Л. Н. Кредитные учреждения на Украине / Л. Н. Яснопольский // Хозяйство Украины. – 1925. – № 1–2. – С. 10–19. 6 Кондурушкин И. С. Частный капитал перед советским судом. Пути и методы накопления по судебным и ревизионным делам 1918 –– 1926 гг. / Кондурушкин И. С. – М. ; Л. : ОГИЗ, 1927. – 240 с.; Ларин Ю. Частный капитал в СССР / Ларин Ю. – М. ; Л. : Гос. изд-во, 1927. – 312 с. 7 Генкин А. Вопросы рационализации в системе потребительской кооперации / А. Генкин // Кооперативне будівництво. – 1927. – № 18. – С. 3–13; Нейтер А. Через що виникають черги і як їх ліквідувати / А. Нейтер // Кооперативне будівництво. – 1929. – № 1–2. – С. 38–43; Строгов Н. Некоторые мероприятия в области рационализации торговой техники / Н. Строгов // Кооперативне будівництво. – 1928. – № 6. – С. 51–53. 8 Громыко Е. В. Советская торговля за 15 лет : статистико-экономический сборник / Е. В. Громыко, Н. Н. Ряузов. – М. : Государственное социально-экономическое изд-во, 1932. – 110 с. 9 Кистанов Я. А. Торговля в восстановительный период / Я. А. Кистанов // Советская торговля за 30 лет. – М. : Госиздат, 1947. – С. 31–53. 10 Manning Clarence A. Ukraine under the Soviets / Clarence A. Manning. – New York : Bookman Associates, 1953. – 229 p. 11 Билимович А. Д. Кооперация в России до, во время и после большевиков. Русское зарубежье: социально-экономическая мысль / Билимович А. Д. – М. : Наука, 2005. – 191 с.; Витанович І. Історія українського кооперативного руху / Витанович І. – Нью-Йорк : Товариство української кооперації, 1964. – 624 с.

5

В. Архипов12, В. Дмитренко13, Л. Морозов14, В. Погорєльський15, Ю. Поляков16 та інші. Пріоритетну увагу в їхніх роботах займали питання витіснення приватного капіталу з товарообігу та застосування методів державного регулювання підприємництва.

Вагомий внесок у дослідження розвитку ринку, торгівлі та кооперації протягом другої половини 1950-х – 1980-х роках зробили зарубіжні вчені17 та науковці української діаспори18, праці яких з теорії та практики кооперативного руху донині зберігають наукову цінність.

Втім, торгівля у Харкові в роки непу залишалася недослідженою. Сучасний період вітчизняної історіографії розпочався на початку 1990-х

років. Теоретичні аспекти запровадження непу досліджувалися С. Кульчицьким19. У працях Ю. Волосника20, В. Лантуха21, К. Лобач22, О. Пиріг23 розглядалися питання становлення торгівлі та ринку в Україні, участі приватного капіталу в розвитку споживчого ринку в 1920-ті роки та регулювання його діяльності радянськими органами влади. У 1990-ті роки з початком процесу відродженням кооперації виникла потреба вивчення її досвіду, результатом чого стало створення спільної синтетичної праці істориків, економістів та працівників цієї галузі з історії споживчої кооперації24.

Дослідження впливу торгівлі та її значення в повсякденному житті мешканців Харкова 1920-х років стало можливим за умови залучення праць з історії повсякденності радянського міста та доби загалом25.

                                                            12 Архипов В. А. Борьба против капиталистических элементов в промышленности и торговле. 20-е – начало 30-х годов / В. А. Архипов, Л. Ф. Морозов. – М. : Мысль, 1978. – 263 с. 13 Дмитренко В. П. Торговая политика Советского государства после перехода к нэпу (1921 – 1924 гг.) / Дмитренко В. П. – М. : Наука, 1971. – 270 с. 14 Морозов Л. Ф. Решающий этап борьбы с нэпманской буржуазией. (Из истории ликвидации капиталистических элементов города. 1926 – 1929 гг.) / Морозов Л. Ф. – М. : Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС, 1960. – 103 с.; Він же. От кооперации буржуазной к кооперации социалистической. Из истории становлення советской кооперации / Морозов Л. Ф. – М. : Мысль, 1969. – 240 с. 15 Погорельский В. П. Политика КПСС в отношении частого капитала в промышленности и торговле СССР (1917 – 1927 гг.) / В. П. Погорельский. – М. : Политиздат, 1960. – 67 с. 16 Поляков Ю. А. Переход к новой экономической политике / Ю. А. Поляков, В. П. Дмитренко. – М. : Знание, 1972. – 48 с. 17 Carr Edward Hallett. The russian revolution from Lenin to Stalin (1917-1929) / Edward Hallett Carr. – London : Macmillan, 1979. – 216 p.; Sullivant R. Soviet politics and the Ukraine. 1917-1957 / Sullivant R. – New York : Columbia University Press, 1962. – 448 p.; Ноув А. О судьбах нэпа / А. Ноув // «Вопросы истории». – 1989. – № 8. – С. 172–176. 18 Витанович І. Історія українського кооперативного руху / Витанович І. – Нью-Йорк : Товариство української кооперації, 1964. – 624 с.; Винар В. Матеріали до історії економічних досліджень на еміграції (1929–1964) / Винар В. – Мюнхен : Українське історичне товариство, 1965. – Ч. 1. – 119 с. 19 Кульчицький С. В. УСРР в добу нової економічної політики (1921 – 1928 рр.) : Спроба побудови концептуальних засад реальної історії / Кульчицький С. В. – К. : Інститут історії НАН України, 1995. – 204с.; Він же. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928) / Кульчицький С. В. – К. : Основи, 1996. – 396с. 20 Волосник Ю. П. Деятельность городских советов на Украине по осуществлению новой экономической политики в 1921 – 1928 гг. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.01 / Волосник Ю. П. – Запорожье, 1993. – 249 с. 21 Лантух В. В. Становление и развитие торговли на Украине в 1921 – 1932 гг. / Лантух В. В. – Х. : Основа, 1992. – 190 с. 22 Лобач К. В. Непмани на споживчому ринку України (20-тi роки) / Лобач К. В. – К. : Інститут історії України, 1994. – 42 с. 23 Пиріг О. А. Ринок і торгівля України (історичний аспект) / Пиріг О. А. – К. : [б. в.], 1996. – 199 с. 24 Історія споживчої кооперації України / [Аліман М. В., Бабенко С. Г., Гелей С. Д. та ін.] – Львів : Інститут українознавства НАН України, 1996. – 383 с. 25 Лебина Н. Б. Повседневная жизнь советского города: нормы и аномалии. 1920 – 1930-е годы / Лебина Н. Б. – Спб. : Журнал «Нева» : Летний сад, 1999. – 320 с.; Нариси повсякденного життя Радянської України в добу непу (1921 – 1928 рр.) : кол. моногр. : в 2 ч. Ч. 2. / [відп. ред. С. В. Кульчицький]. –– К. : Інститут історії України, 2010. –– 381 c.

6

На початку 2000-х років в умовах активного реформування української економіки та переходу на ринкові засади спостерігався сплеск кількості історичних та економічних досліджень з непівської тематики, автори яких досліджували питання ринкових відносин, ціноутворення, фінансового ринку, приватного підприємництва тощо (праці Ю. Волосника26, О. Пиріг27, О. Сушка28, Ю. Тимченко29, І. Щербини30). Проблеми доби раннього тоталітаризму, в межах якого розвивалася торгівля, висвітлювалися у праці В. Греченка та О. Ярмиша31. Привертає увагу збільшення кількості досліджень з історії кооперації в роки непу32. Комплексне вивчення торгівельної та господарської діяльності споживчої кооперації в 1920-ті роки здійснила Т. Оніпко33.

Значний внесок у вивчення соціального портрету підприємця років непу зробили російські історики Є. Демчик34, І. Орлов35 та С. Пахомов36.

Велике коло питань теорії і практики нової економічної політики, у тому числі, й торгівлі, було розглянуто в дослідженнях західноєвропейських та американських дослідників37. Дж. Хесслер у своїй праці з соціальної історії радянської торгівлі вивчає комплекс питань з торгівельної політики, практик

                                                            26 Волосник Ю. П. Нова буржуазія України та розвиток приватнопідприємницької діяльності на фінансовому ринку в роки непу / Волосник Ю. П. – Х. : НМЦ «СД», 2002. – 384 с. 27 Пиріг О. А. НЕП: більшовицька політика імпровізації: монографія / Пиріг О. А. – К. : КНТЕУ, 2001. – 274 с. 28 Сушко О. О. Непмани: соціально-історичний тип приватних підприємців в УСРР (1921 – 1929) / Сушко О. О. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – 96 с. 29 Тимченко Ю. В. Кооперативні організації в господарській системі України в період НЕПу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / Ю. В. Тимченко. – К., 2007. – 19 с. 30 Щербина І. В. Ліквідація нової буржуазії України (1928 – 1932 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / І. В. Щербина. – Х., 2008. – 29 с. 31 Греченко В. А. Україна у добу «раннього» тоталітаризму (20-ті роки ХХ ст.) / В. А. Греченко, О. Н. Ярмиш. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 276 с. 32 Бутенко В. І. Кооперація. Селянин. Держава. Історія сільськогосподарської кооперації українського села періоду непу / В. І. Бутенко, К. В. Філіппов. – Х. : Вид-во ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. – 214 с.; Голець В. В. Кооперація і неп (20-ті рр. ХХ ст.) / Голець В. В. – Чернігів : Просвіта, 2006. – 244 с.; Ладаняк І. А. Споживча кооперація Поділля в умовах нової економічної політики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / І. А. Ладаняк. – Кам’янець-Подільський, 2012. – 19 c.; Пантелеймоненко А. О. Становлення кооперації в українському селі: історико-економічні аспекти / Пантелеймоненко А. О. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2006. – 227 с.; Рудь А. А. Розвиток кооперативної торгівлі на Харківщині в роки непу (1921 – 1929 рр.) : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. А. Рудь. – Х., 2011. – 27 с. 33 Оніпко Т. В. Торговельна діяльність споживчої кооперації України в період непу (історико-економічний аспект) : монографія / Оніпко Т. В. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2010. – 345 с.; Її ж. Господарська діяльність споживчої кооперації України в період нової економічної політики (1921 – 1928 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Т. В. Оніпко. – Х., 2011. – 38 с. 34 Демчик Е. В. Сибирские нэпманы : предприниматели и мошенники / Е. В. Демчик // «Бублики для республики» : исторический профиль нэпманов / Е. В. Демчик. – Уфа, 2005. – С. 149–175. 35 Орлов И. Б. «Ряженые капиталисты» на нэповском празднике жизни / И. Б. Орлов, С. А. Пахомов. – М. : Собрание, 2007. – 159 с. 36 Пахомов С. А. Социокультурный портрет предпринимателя периода нєпа и его отражение в пропаганде и массовом сознании : дис. кандидата истор. наук : 07.00.02 / Пахомов Сергей Александрович. – М., 2005. – 207 с. 37 Siegelbaum L. H. Soviet State and Society between Revolutions, 1918–1929 / Siegelbaum L. H. – New York : Cambridge University Press, 1992. – 284 p.; Барнз Р. Общественная психология в США и СССР 20-30-х годов в свете теории потребления / Р. Барнз // Вопросы истории. – 1995. – № 2. – С. 133–137; Боффа Д. История Советского Союза : [в 2 т.]. Т. 1. От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин, 1917––1941 : [пер. с итал.] / Боффа Д. – М. : Междунар. отношения, 1994. – 629 с.; Хоскинг Дж. История Советского Союза. 1917–1991 / Хоскинг Дж. – 2-изд., испр. и доп.. – М. : Вагриус, 1995. – 512 с.; Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы / Фицпатрик Ш. – 2-е изд. – М. : РОССПЭН : Фонд Первого Президента России Б. Н. Ельцина, 2008. – 336 с.

7

роздрібної торгівлі та споживання в роки непу38. Й. Баберовскі, наприклад, вважає, що зміни в 1920-ті роки проходили завдяки зусиллям нової генерації людей епохи непу – роздрібних торгівців39.

Таким чином, у науковій літературі досліджувалися різноманітні питання торгівлі в роки непу в УСРР, але торгівля в столичному Харкові в 1920-ті роки висвітлювалася лише побіжно в контексті загальнодержавних економічних процесів і не стала предметом спеціальної праці. Ця обставина вплинула на вибір авторкою теми дослідження.

У підрозділі 1.2. «Джерельна база дослідження» розглядаються джерела, використані у роботі. Вони поділені на такі групи: 1) постанови й рішення комуністичної партії, документи радянського уряду, матеріали господарських органів; 2) праці партійних та державних діячів; 3) статистичні дані; 4) архівні матеріали; 5) періодична преса; 6) джерела особистого походження.

У ході дослідження було використано звіти та документи конференцій, з’їздів та пленумів РКП(б) (ВКП(б))40, КП(б)У41, які стали важливим джерелом у процесі вивчення основних етапів розвитку торгівлі в 1920-ті роки. До цієї групи також відносяться законодавчі і нормативно-правові акти уряду УСРР42 та місцевих органів влади Харкова43.

До другої групи джерел належать статті та виступи партійних і державних діячів, серед яких відзначимо В. Леніна44, Й. Сталіна45, оскільки вони визначали політику радянської влади.

Цінною є третя група джерел – статистичні матеріали. З перших років непу видавалися статистичні збірники про стан господарства та торгівлі УСРР, у тому числі, й Харкова46, статистичні таблиці47 та збірники, які відображали розвиток місцевої торгівлі48.                                                             38 Hessler Julie. A Social History of Soviet Trade: Trade Policy, Retail Practices, and Consumption, 1917–1953 / Hessler Julie. – Princeton : Princeton University Press, 2004. – 366 p. 39 Баберовски Й. Красный террор : История сталинизма : [пер. с нем. А. Гаджикурбанова] / Баберовски Й. – М. : РОССПЭН : Фонд Первого Президента России Б. Н. Ельцина, 2007. – 278 с. 40 Комуністична партія Радянської Союзу в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. 1898 – 1970 : у 4 т. ; пер. з 8-го рос. вид. – К. : Політвидав України, 1979. – Т. 2, Т. 3; Как ломали нэп. Стенограммы пленумов ЦК ВКП(б) 1928 – 1929 гг. : в 5-ти томах. / ред. кол. тома В. П. Данилов, О. В. Хлевнюк (отв. ред.), Н. В. Муравьева, Н. А. Сидоров. – М. : МФД, 2000. – Т. 1. Объединенный пленум ЦК и ЦКК ВКП(б) 6 – 11 апреля 1928 г. – 495 с. 41 Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК : в 2 т. – К. : Політвидав України, 1976. – Т. 1. 1918–1941 рр. – 1007 с. 42 Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського уряду України. – Х., 1921–1929 рр. 43 Сборник обязательных постановлений Харьковского окружного исполнительного комитета. 1926 год. – Х. : [б. в.], [б. р.] – 257 с. 44 Ленін В. І. Нова економічна політика і завдання політосвіт / В. І. Ленін // Повне зібрання творів : в 55 т. : пер. з 5-го рос. вид. / В. І. Ленін. –– К., 1974. –– Т. 44 : Червень 1921 –– березень 1922 рр. –– С. 147––166; Він же. Про завдання наркомюсту в умовах нової економічної політики. Лист Д. І. Курському / В. І. Ленін // Повне зібрання творів : в 55 т. : пер. з 5-го рос. вид. / В. І. Ленін. –– К., 1974. –– Т. 44 : Червень 1921 –– березень 1922 рр. –– С. 380––384. 45 Сталін І. В. Про індустріалізацію і хлібну проблему. Промова 9 липня 1928 р. на пленумі ЦК ВКП(б) / І. В. Сталін // Твори : в 13 т. : пер. з рос. вид. / І. В. Сталін. — К., 1949. — Т. 11 : 1928—березень 1929. — С. 155—185. 46 Торговля в городах Украины (по данным Всесоюзной городской переписи 15 марта 1923 г.) –– Х. : Издание ЦСУ УССР, 1924. –– 237 с. –– (Статистика України. Сер. 12, Статистика торговли ; т 3, вип. 2, № 54); Частная торговля : по материалам экспедиционного выборочного обследования в Харькове и Киеве : 1924–25 гг. –– Х. : Фин.-экон.бюро НКФ УССР, 1926. –– 109 с. 47 Статистичні таблиці про стан торгівлі України. –– [Б. м. : б. в.], 1927. –– 16 с. 48 Торговая сеть Харьковской губернии в начале 1924 г. Вып. 8. – Х. : ЦСУ, 1925. – 55 с.; Харківська округа: стат. щорічник 1928–29 року. – Х. : ЦСУ ; Харківське окружне статистичне бюро, 1929. – 320 с.; Харківщина в цифрах на 1928–1929 рік: стат. щорічник. – Х. : Харківське окружне статистичне бюро, 1929. – 360 с.

8

Важливе значення мають архівні джерела. Усього до даної роботи було залучено матеріали 20 фондів. До них належать матеріали фондів ф. 1 ЦК КП(б)У (Центрального державного архіву громадських об’єднань України – ЦДАГО України), ф. 423 Народного комісаріату внутрішньої торгівлі УСРР (Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України – ЦДАВО України), ф. 30 Народного комісаріату фінансів УСРР (ЦДАВО України). Пильну увагу було приділено опрацюванню матеріалів Державного архіву Харківської області, зокрема, фондам ф. П-1 і ф. П-5 губернського та окружного комітетів КП(б)У, ф. П-8 губернської контрольної комісії, ф. Р-203 і ф. Р-845 губернського та окружного виконавчого комітетів, ф Р-44 Харківського споживчого товариства, ф. Р-192 губернської економічної наради, ф. Р-341 Харківської митниці, ф. Р-387 Харківського центрального робітничого кооперативу, ф. Р-408 міської ради, ф. Р-823 фінансового відділу губернського виконавчого комітету, ф. Р-1785 Харківського міського державного підприємства роздрібної торгівлі, ф. Р-1954 губернського кооперативного комітету.

Суттєво доповнюють джерельну базу дослідження публікації союзних, республіканських та місцевих періодичних видань. Статті, розміщені в партійній центральній та місцевій періодиці висвітлювали ключові проблеми державного курсу, зокрема, й у сфері торгівлі («Вісті ВУЦВК», «Коммунист»). Статті, в яких висвітлювалися питання торгівлі в Україні, в тому числі, й у Харкові, містяться в таких журналах та газетах, як «Советская торговля», «Экономическая жизнь», «Хозяйство Украины», «Харьковский пролетарий» та ін. Питання будівництва кооперації розглядалися у галузевих виданнях («Українська кооперація», «Кооперативний бюлетень», «Кооперативне будівництво», «Рабочий кооператор» та ін.).

Особливе місце у процесі дослідження торгівлі в Харкові в роки непу займають джерела особистого походження. З-поміж них важливе значення мають праці економістів та інших діячів, які емігрували з СРСР49 і згадки іноземців, які відвідали СРСР в 1920-ті роки50. Цінними стали нечисленні відомості зі щоденника С. Єфремова про його перебування у Харкові51.

В цілому, джерельна база достатня для всебічного розкриття теми нашого дослідження.

У підрозділі 1.3. «Методологія та методи дослідження» розглядається методологія та методи, які були застосовані у роботі. Головним методологічним підходом обрано цивілізаційний. Необхідною умовою даного дослідження стало використання принципів наукового пізнання об’єктивності та історизму. Їхнє застосування дозволило авторці уникнути упередженості у вивченні обраної теми. Для досягнення мети і завдань дисертації ці принципи та підходи було застосовано у поєднанні з загальнонауковими (аналіз, синтез, узагальнення), спеціально-історичними методами (періодизації, проблемно-хронологічний, порівняльно-                                                            49 Валентинов Н. (Вольский Н.). Новая экономическая политика и кризис партии после смерти Ленина: годы работы в ВСНХ во время НЭП: Воспоминания / Валентинов Н. (Вольский Н.). – М. : Современник, 1991. – 365 с.; Нэп. Взгляд со стороны: сборник [сост. В. В. Кудрявцев]. – М. : Моск. рабочий, 1991. – 304 с. 50 Нексэ М. Навстречу молодому дню : (Путешествие в Советскую Россию) / Нексе М. ; пер. с дат. Е. Бак. –– Л. ; М. : Петроград, 1923. – 144 с. 51 Єфремов С. О. Щоденники. 1923–1929 / Єфремов С. О. – К. : Газета РАДА, 1997. – 848 с.

9

історичний, історико-системний) та методами інших наук (статистики, соціальної психології).

Залучення проблемно-хронологічного методу дозволило класифікувати наукову літературу та викласти матеріал у відповідності зі структурою роботи. За допомогою порівняльно-історичного методу було виявлено та проаналізовано загальні закономірності та характерні риси досліджуваної теми. Історико-системний метод використовувався для з’ясування взаємозв’язку та взаємодії влади та торгівлі, де розвиток кожної з них впливав на іншу.

Дослідження матеріалів торгівельної статистики було можливим завдяки використанню статистичного методу, який дозволив виявити критерії, які є визначальними для з’ясування динаміки розвитку торгівлі. Метод соціальної психології дозволив визначити характерні риси в суспільній свідомості 1920-х років, які домінували у формуванні поведінки та соціально-психологічних постатей учасників ринку.

Застосування вказаних методологічних принципів та методів в їхній органічній сукупності дозволило всебічно дослідити обрану для вивчення тему.

Другий розділ – «Державна торгівля в Харкові в роки непу» – поділяється на чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Створення органів управління торгівлею та державної мережі в перші роки непу» досліджено умови та простежено початковий етап будівництва органів управління торгівлею та становлення державної мережі торгівельних закладів. Суперечливість торгівельної політики радянської влади, пов’язана з несумісністю торгівлі з ідеями соціалізму, відобразилася на становленні мережі державної торгівлі та формуванні органів управління нею. Розкрито особливості створення губернської комісії з внутрішньої торгівлі у листопаді 1922 р. Показано, що протягом 1921 – 1922 років відбувалося інституціональне оформлення органів управління торгівлею, встановлення кола їх повноважень та налагодження діяльності. У підрозділі звернено увагу на чинники, які негативно впливали на процеси становлення державної мережі: відсутність чіткого партійного курсу стосовно місця державної торгівлі в товарообігу країни, недостатня кількість кваліфікованих працівників, неефективне фінансування тощо.

У підрозділі 2.2. «Державна оптова торгівля та її місце на ринку» проаналізовано розвиток державної оптової торгівлі в роки непу. Становлення державної оптової торгівлі проходило в умовах постійних дискусій щодо можливостей її розвитку як у партійних колах, так і в радянських господарських органах. Швидкий розвиток приватної торгівлі поставив радянську владу перед необхідністю розвитку державної оптової мережі з метою забезпечення контролю над товарообігом. Зокрема, наприкінці 1923 р. комісією з внутрішньої торгівлі при Українській економічній нараді було піднято питання про необхідність переходу державних органів виключно на шлях оптової торгівлі. До кінця 1923/1924 року в Харкові налічувалося 73 державних оптових торгівельних підприємств, що складало 71% усіх оптових закладів міста. У 1924/1925 році оптові торгівельні підприємства Харкова охоплювали більшу половину оптового торгу УСРР, тоді як, наприклад, заклади Києва становили 12%. Утім, у цей же час спостерігалося зменшення частки державного опту в товарообігу міста, що було пов’язано з розширенням

10

кооперативної та приватної оптової мережі. До кінця непу держава оволоділа більшою половиною оптової торгівлі: якщо у 1926/1927 році її частка в опті становила 62%, то в 1927/1928 році – 64%.

У підрозділі 2.3. «Державна роздрібна торгівля та її розвиток в умовах непу» проаналізовано розвиток державної роздрібної торгівлі в Харкові. Перехід до непу поставив перед радянською владою питання про необхідність становлення державної роздрібної мережі. Погляди багатьох партійних та господарських працівників були далекими від визнання необхідності її розвитку, оскільки це протирічило соціалістичним ідеям і було несумісно з ними. Такі погляди, звичайно, гальмували розвиток державної роздрібної торгівлі. Державна роздрібна торгівля була представлена, головним чином, Українським пайовим товариством «Ларьок», яке було створено у листопаді 1922 р. з центральним відділенням у Харкові. Пайовиками товариства були виключно державні, господарські та адміністративні органи, у тому числі, Харківський губвиконком. Наприкінці 1923 р. у Харкові налічувалося 95 державних роздрібних магазини, які у загальному товарообігу міста займали 6,2%. Перебування відділення товариства в столиці сприяло тому, що по низці товарів його постачання було пріоритетним. Утім, розвиток «Ларька» в Харкові гальмувався конкуренцією інших державних торгівельних підприємств.

До середини 1924 р. роздрібна мережа харківського відділення «Ларька» зросла до 190 торгівельних одиниць. Непослідовність політики партійно-державного керівництва щодо державної роздрібної торгівлі виявилася в тому, що у середині 1925 р. розпочалася реорганізація мережі товариства. Реалізація таких заходів була викликана необхідністю виконання рішення про використання «Ларька» для доповнення кооперації, яка поступово перетворювалася в один із різновидів державної торгівлі. У 1927 р. розпочалася ліквідація товариства і передача його мережі Харківському центральному робітничому кооперативу. В цілому, державна торгівля не витримала конкуренції з приватним ринком. Причини цього полягали не тільки у непослідовності партійно-державного курсу, а й у відсутності достатньої кількості кваліфікованих працівників та браку в них комерційних знань, досвіду. Спроба радянської влади використати торгівлю для побудови соціалізму виявилася безуспішною. До кінця 1920-х років державна роздрібна торгівля у Харкові була поглинена кооперацією.

У підрозділі 2.4. «Державна акціонерна торгівля як вид державного підприємництва» розглядаються характерні риси розвитку державних акціонерних товариств в роки непу. Заснування державних акціонерних торгівельних товариств мало на меті забезпечення керівної ролі держави у сфері торгівлі. У жовтні 1922 р. було затверджено статут Харківського губернського акційного товариства «Губакторгу». Основна частка його акцій була придбана державними органами, питома вага інших учасників ринку (приватника, кооперації) була незначною (5%). Товариство займалося придбанням для промисловості сировини, засобів виробництва, продовольства, реалізацією цієї продукції. На початку 1925 р. мережа губакторгу в Харкові включала 2 оптові, 3 оптово-роздрібні та 3 роздрібні магазини. Очевидно, що користуючись лише власними коштами, товариство не могло успішно проводити свою торгівельну діяльність і бути конкурентоспроможним на ринку. Тому мережа губакторгу була включена до заснованого в липні 1925 р. Харківського

11

Торгівельного Акціонерного Товариства (ХАТТ). У відповідності з прийнятим партійним курсом щодо передачі державної роздрібної торгівлі кооперації з 1926/1927 років відбувалося зменшення кількості його роздрібних крамниць. В наслідок цього загальна кількість роздрібних закладів в мережі товариства зменшилась до 9,9%.

Залучення приватних осіб до формування пайового капіталу у 1928 р. привело до зміни юридичної назви товариства (Харківське торгівельне мішане акційне товариство ХАТОРГ). До кінця 1929 р. відбувався значний ріст і розширення його мережі до 134 торгівельних одиниць. Товариство стало оптово-роздрібним, зайнявши звільнену приватним підприємцем нішу в роздрібній та дрібній торгівлі.

Третій розділ «Кооперативна торгівля: становлення і розвиток» поділяється на чотири підрозділи.

У підрозділі 3.1. «Кооперативна торгівля в нових умовах: її державно-політичне значення та організаційне будівництво в 1921 – 1923 роках» розглядається значення, яке надавала влада становленню кооперації, та початковий етап розбудови її мережі. Дозвіл торгівельних відносин зумовив залучення кооперації до товарообміну та відновлення її діяльності. Будучи за своїм змістом самодіяльною організацією, вона стала одним із засобів регулювання торгівлі у торгівельній політиці радянської влади. Брак фінансових коштів не дозволяв їй не тільки проводити ефективну розбудову кооперативної мережі, а й, передусім, бути конкурентоспроможною на ринку на противагу приватнику. Тому державою надавалися пільги в оподаткуванні, оренді приміщень кооперативам, право на монопольну торгівлю деякими товарами. Важливими проблемами в розвитку кооперативної торгівлі в Харкові були відсутність кваліфікованих працівників, обмеженість асортименту, розкрадання товарів зі складів і розподільників. Встановлено, що збільшення кількості споживчих кооперативів відбувалося не лише завдяки розширенню мережі Харківського споживчого товариства (ХСТ), а й входження до його складу робітничих кооперативів міста. У 1923 р. завершилося об’єднання ХСТ з робітничими кооперативами міста і створення на їхній основі Харківського центрального робітничого кооперативу (ХЦРК). У такий спосіб відбувалася пролетаризація споживчої кооперації.

У підрозділі 3.2. «Розвиток кооперації Харкова в 1924 – 1925 роках і нова торгівельна політика» розглядається діяльність кооперації в умовах нової торгівельної політики, проголошеної у травні 1924 р. Суть нового курсу, який був переломним етапом у торгівельній політиці держави, полягала у використанні кооперації для витіснення приватника з ринку і збільшенні регулюючого впливу органів влади на її діяльність. Відсутність власних заощаджень зробила її залежною від державного фінансування, зумовила необхідність кредитування, надання податкових пільг та планового постачання товарами в умовах товарного дефіциту. Завдяки цьому кооперація вийшла з кризового стану, суттєво розширила свою мережу і збільшила частку її товарів у бюджеті робітника до 45,7%. Крім того, столичний статус Харкова створював сприятливі умови щодо першочергового постачання товарами місцевих кооперативних об’єднань. У той же час, спостерігався процес одержавлення кооперації.

12

У підрозділі 3.3. «Розвиток споживчої кооперації в другій половині 1920-х років» зазначається, що розвиток споживчої кооперації у другій половині 1920-х років було поставлено у залежність від торгівельної політики радянської влади. Збільшення фінансових її коштів відбувалося як за рахунок зростання доходів від торгівельних операцій, так і завдяки збільшенню кількості пайовиків. Зростання контролю держави та планових методів управління відобразилося в кампанії зі зниження цін на промислові товари та продукти харчування, що була нав’язана кооперації. Втручання держави у ціноутворення негативно позначилося на її розвитку. На шкоду власним прибуткам у кооперативних крамницях були зменшені ціни. Завдяки передачі кооперації мережі державного роздрібного товариства торгівлі «Ларька» її обіги у 1926/1927 році стали вдвічі більшими від обігів інших державних крамниць. Серед результатів її діяльності також було збільшення кількості пайовиків. Утім, в умовах витіснення приватника кількість кооперативних закладів на ринку харчових продуктів (овочів, м’яса, молока) була недостатньою. Як наслідок, це викликало появу в столичному Харкові, так званих, «торгівельних пустель», тобто, районів, де не було торгівельних закладів, що негативно позначилося на якості торгівельного обслуговування споживачів. У 1929 р. товари, придбані в мережі ХЦРК, складали 71% бюджету робітника. Політична та фінансова підтримка держави сприяла тому, що до кінця 1920-х років кооперація поступово зайняла монопольне становище на ринку та у сфері обслуговування населення. У той же час, введення плановості у постачанні кооперації в умовах дефіциту товарів, державне ціноутворення фактично перетворили її на розподільчий орган держави та призвели до її одержавлення.

У підрозділі 3.4. «Торгівельне обслуговування в кооперативних закладах Харкова в роки непу» аналізується стан торгівельного обслуговування в кооперативних закладах. У Харкові, який був адміністративно-політичним центром УСРР і водночас зразком для інших великих міст, питання культури торгівлі було особливо актуальним. Упродовж 1920-х років у харківських кооперативах серед ключових проблем культури торгівлі були низька культура торгівельного обслуговування, незадовільний професійний рівень працівників кооперативів, відсутність реклами. Зі збільшенням кооперативної мережі вказані питання набули ще більшого значення.

Четвертий розділ «Приватна торгівля в Харкові в умовах непу: особливості взаємодії з владою» присвячено дослідженню процесів відродження, розвитку та згортання приватної торгівлі міста і складається з п’яти розділів.

У підрозділі 4.1. «Відродження приватної торгівлі в перші роки непу» відмічається, що на початку непу держава дозволила ведення приватної торгівлі, яка стала основною сферою діяльності підприємців цієї доби. З перших днів нового курсу над їхньою діяльністю було введено контроль різних державних органів. Податкова політика стала одним із основних засобів тиску на приватників. Поширеною практикою стало позбавлення приватних торгівців виборчих прав. На початку непу приватники володіли 96,3% дрібних торгівельних закладів, але його місце у напівоптовій та оптовій торгівлі міста було незначним (відповідно 1% і 0,6%). Великі торгівельні компанії та об’єднання відкрилися лише тоді, коли їхні власники впевнилися в серйозності курсу влади.

13

У підрозділі 4.2. «Розвиток приватної торгівлі в роки непу: від піднесення до витіснення» досліджуються умови, динаміка та протиріччя розвитку приватної торгівлі в Харкові. З 1924 р. умови діяльності приватних торгівців помітно погіршилися, оскільки розпочався наступ держави на приватний капітал: максимально скоротилося кредитування, збільшилася кількість різних місцевих зборів, припинився відпуск дефіцитних товарів. Якщо в другому півріччі 1923/1924 р. у місті налічувалося 8344 приватних крамниць, то у першому півріччі 1925/1926 р. – 6915. Інтенсивність зменшення їхньої кількості з кожним роком збільшувалася. У 1926 р. державою було проголошено курс щодо зниження цін на промислові товари. Насправді це викликало ще більше посилення контролю місцевої влади за торгівцями. Введення змін до оподаткування та кримінального кодексу також відповідало політиці витіснення приватника з ринку, що відразу позначилося на зменшенні кількості приватних торгівельних закладів міста. Співставлення кількості приватних крамниць у Харкові та Києві засвідчує про посилення інтенсивності процесів згортання приватної торгівлі у столичному Харкові.

У підрозділі 4.3. «Контрабанда як вид нелегальної приватної торгівлі» показано, що в умовах державного тиску та згортання непу частина приватних торгівців Харкова переходили до тіньової діяльності, зокрема, до контрабандної торгівлі. З початку 1920-х років контрабанда стала одним із методів нелегального накопичення приватного капіталу. Серед переліку найбільш поширених контрабандних товарів було шкіряні вироби, взуття, галантерея, в’язані вироби, мануфактура, особливо вовняні тканини. Кількість нелегально ввезених деяких товарів була значною. Одним із різновидів напівконтрабандної діяльності харківських непманів було отримання посилок з-за кордону. Особливо поширеними були випадки виявлення у торгівців незапломбованих товарів, що свідчило про їхнє незаконне отримання.

У підрозділі 4.4. «Комітети ринкових торгівців в Харкові в роки непу» розкривається роль комітетів ринкових торгівців. Стрімкий розвиток роздрібної приватної торгівлі на початку 1920-х років змусив радянську владу звернути увагу на необхідність створення органів управління на ринках, метою яких було, головним чином, надання відомостей про обіги приватних торгівців та контроль за вибранням ними патентів. До кінця березня 1923 р. в Харкові було затверджено статути Благовіщенського, Кінного та Рибного базарів. Підзвітність комітетів торгівців забезпечувала місцеву владу необхідною інформацією щодо динаміки приватної торгівлі в цілому. У той же час, з розширенням державної та кооперативної торгівлі існування комітетів ринкових торгівців ставало владі непотрібним. Із згортанням непу і поступовим закриттям більшості ринків роль ринкових комітетів стрімко почала падати і до кінця 1920-х років вони фактично припинили свою діяльність, хоча законодавчо були ліквідовані в 1930 р.

У підрозділі 4.5. «Девіантна поведінка приватних торгівців та її місце у формуванні образу непмана у радянському суспільстві» проаналізовано місце девіантної поведінки приватних торгівців у формуванні образу непмана у радянському суспільстві. Сплеск «хижацької» поведінки торгівців особливо був помітним у перші роки непу. Невпевненість у серйозності намірів влади і нестабільність свого становища спонукала частину підприємців до використання

14

будь-яких можливостей збагачення, що, у свою чергу викликало появу образу приватного торгівця як «спекулянта-живодера». Відзначимо, що саме такий образ торгівця міцно ввійшов у радянську свідомість 1920-х років. Нехтування нормами соціальної моралі, у тому числі, ухиляння від сплати податків, перехід до тіньової торгівельної діяльності, формувало тип поведінки приватних торгівців в роки непу. Проведення показових процесів, їх активне громадське обговорення було характерним для Харкова 1920-х років.

У висновках узагальнено результати дослідження. Вивчення торгівлі у Харкові в роки непу, її характерних рис у місті, показало всю багатогранність розвитку державної і приватної торгівлі, торгівельній діяльності споживчої кооперації міста.

В умовах швидкого розвитку приватної роздрібної торгівлі становлення державної оптової торгівлі було пріоритетним завданням влади. У перші роки непу до цієї сфери торгівельних відносин залучались у незначній мірі і приватні торгівці, втім, до кінця 1920-х років держава в повній мірі оволоділа і контролювала оптову торгівлю. У Харкові розвиток державного опту проходив ще активніше, ніж в інших центрах, головним чином, через зосереджену у ньому велику кількість промислових підприємств та центральних державних установ та управлінь.

Аналізуючи динаміку роздрібної державної торгівлі, видно, що в умовах швидкого розвитку кооперативної торгівлі державна торгівля практично не розвивала свою роздрібну мережу. У ринкових умовах державна роздрібна торгівля була не більше, як допоміжною ланкою у процесі становлення кооперативної торгівлі. У розбудові державної мережі прослідковується суперечливість державної політики, яка виявилася, з одного боку, у сприянні її розвитку, а з іншого, у заходах з її реорганізації та фактичній ліквідації.

Досвід діяльності Харківського акціонерного товариства торгівлі в роки непу свідчить, що участь державного капіталу в акціонерних торгівельних товариствах була б малоефективною, якби не застосування адміністративних методів регулювання ринку і матеріальна підтримка держави. До кінця 1920-х років в процесі ліквідації приватної роздрібної мережі товариство перетворилося з роздрібного в оптово-роздрібне.

З перших років непу розвиток кооперації був поставлений у залежність від партійно-державного курсу, спрямованого на побудову соціалізму. Її підконтрольність владі, фінансова підтримка, плановість у постачанні, державна цінова політика призвели до втрати кооперацією власної ініціативи як самодіяльної організації і стали, по суті, методами її одержавлення. Більшовицька влада використала її у боротьбі з приватником. Протягом 1920-х років в умовах монопольного становища на ринку кооперація стала фактично різновидом державної торгівлі і була перетворена в орган державного постачання.

Вивчення торгівельного обслуговування в кооперативних закладах Харкова показало, що протягом 1921 – 1929 років помітних або якісних зрушень у покращенні культури кооперативної торгівлі так і не відбулося. Проголошений в кооперації лозунг «не споживач для асортименту, а асортимент для споживача», так і не був нею реалізований. Тому впродовж радянської доби образ кооперативу у свідомості споживачів асоціювався з неввічливим продавцем, чергами, поганим асортиментом.

15

Розвиток приватної торгівлі в умовах непу засвідчив суперечливість торгівельної політики радянської влади. У перші роки непу вона була успішно використана для відновлення товарообігу, насичення товарами столичного міста, тоді як державна та кооперативна мережа тільки створювалися. Непослідовний курс партійно-державного керівництва по відношенню до приватника виявився в застосуванні до нього методів державного регулювання, зокрема, податкової, кредитної політики, так званого, планового постачання. У Харкові приватний торгівець був поставлений у ще складніші умови через наявність у місті великої кількості різних контролюючих установ. Ці заходи у поєднанні зі зростанням конкуренції з боку кооперації викликали закриття приватних торгівельних закладів.

Поява комітетів ринкових торгівців було пов’язана з необхідністю організації контролю за діяльністю приватних торгівців, тому їхні функції здебільшого пов’язувалися з наданням звітності місцевим органам влади. Зі згортанням непу і поступовим закриттям більшості ринків роль ринкових комітетів стрімко почала падати і до кінця 1920-х років вони фактично припинили свою діяльність, хоча законодавчо були ліквідовані в 1930 р.

Непослідовність торгівельної політики радянської влади спонукала приватних підприємців до переходу до нелегальної діяльності, зокрема, до контрабанди. Пошук торгівцями альтернативних шляхів постачання товарів та залучення до інших тіньових сфер вкладення капіталу сприяло становленню негативного образу непмана і формування в нього девіантної поведінки. В умовах прискореного згортання непу приватник був практично витіснений з товарообігу до кінця 1920-х років.

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

1. Шляхова І. В. Формування місцевих органів влади з організації торгівлі

та кооперації м. Харкова (1921 – 1929 рр.) / І. В. Шляхова // Дні науки історичного факультету : матеріали Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених, присвяченої 90-річчю Гетьманату Павла Скоропадського, (Київ, 23 – 24 квітня 2008 р.). У 2-х част. – К., 2008. – Вип. І. – Ч. 1. – С. 173–176.

2. Скубій І. В. Державна роздрібна торгівля в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Белгородский диалог – 2011. Проблемы российской и всеобщей истории : сб. избранных науч. тр. междунар. науч. конф. студентов, магистрантов и аспирантов (Белгород, 15 – 16 апреля 2011 г.). – Белгород : ГиК, 2011. – С. 173–177.

3. Скубій І. В. Кооперативна торгівля Харкова в перші роки непу та її місце в політиці радянської влади / І. В. Скубій // Історія торгівлі, податків та мита : тези доповідей V Міжнародної наукової школи-семінару (Дніпропетровськ, 27 – 28 жовтня 2011 р.). – К. : Інститут історії НАН України, 2011. – С. 86–87.

4. Скубій І. Торгівля у Харкові у світлі періодичної преси 1920-х років / І. Скубій // ІV Волинська міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 10-річчю заснуванню історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка : матеріали (Житомир, 18 – 19 листопада 2011 р.). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 285–288.

16

5. Скубій І. В. Радянська історіографія 1920-х років: до питання вивчення торгівлі в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Українська державність : історія і сучасність : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Маріуполь, 2 грудня 2011 р.). – Маріуполь : Видавництво МДУ, 2011. – С. 90–92.

6. Скубій І. Торгівля як сфера діяльності органів державної безпеки в Харкові в перші роки непу (1921 – 1923) / І. Скубій // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : збірник наукових праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – Вип. 14. – С. 226–233.

7. Скубій І. Торгівля в Харкові у світлі періодичної преси 1920-х років / І. Скубій // Волинські історичні записки : збірник наукових праць. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – Т. 7. – С. 79–83.

8. Скубій І. В. Кооперативна торгівля Харкова в перші роки непу та її місце в політиці радянської влади / І. В. Скубій // Історія торгівлі податків та мита : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2012. – № 1(5). – С. 141–146.

9. Скубій І. В. Проблеми становлення державної роздрібної торгівлі в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». – Х., 2012. – Вип. 15. – № 1006. – С. 41–45.

10. Скубій І. В. Державні акціонерні торгівельні підприємства в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Український історичний збірник. – К. : Інститут історії України, 2012. – Вип. 15. – С. 140–146.

11. Скубій І. Види державного тиску на приватну торгівлю в роки непу (на прикладі Харкова) / І. Скубій // Каразінські читання (історичні науки) : тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції (Харків, 20 квітня 2012 р.). – Х. : Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – С. 308–310.

12. Скубій І. В. Дефіцитність товарів як проблема торгівлі в роки непу (на прикладі Харкова) / І. В. Скубій // Научная конференция «Ломоносовские чтения – 2012» и Международная научная конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов – 2012» : материалы (Севастополь, 2012 г.). – Севастополь : ООО «Экпресс-печать», 2012. – С. 283–284.

13. Скубій І. В. Комітети ринкових торгівців як інструменти регулювання торгівлі в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Історія торгівлі, податків та мита: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2012. – № 2. – С. 141–146.

14. Скубій І. В. Комітети ринкових торгівців в управлінні торгівлею в Харкові в роки непу / І. В. Скубій // Історія торгівлі, податків та мита : тези доповідей VІ Міжнародної наукової школи-семінару (Дніпропетровськ, 11 – 12 жовтня 2012 р.). – К. : Інститут історії НАН України, 2012. – С. 53–54.

15. Skubij Irina. Contraband as a form of private illegal trade in Kharkiv in the years of NEP / Irina Skubij // Europian Applied Sciences. – 2013. – № 2. – P. 37–40.

16. Скубий И. « В какой холодной стране мы живем. У нас все скрыто, все в подполье»: теневая экономика, контрабанда и торговля в Харькове в годы НЭПА / И. Скубий // Конструируя «советское»? Политическое сознание, повседневные практики, новые идентичности : материалы научной конференции студентов и аспирантов (Санкт-Петербург, 19 – 20 апреля 2013 г.). – Спб. : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. – С. 117–123.

17

АНОТАЦІЯ Скубій І. В. Торгівля в Харкові в роки непу (1921 – 1929 рр.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за

спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МОН України. – Харків, 2013.

В дисертації здійснено комплексне дослідження розвитку торгівлі в Харкові в роки непу. Показано процес формування органів управління торгівлею та виявлено основні методи державного регулювання торгівельних відносин в Харкові. Розкрито процес становлення державної оптової та роздрібної торгівлі. Виявлено етапи діяльності, причини та наслідки ліквідації державного роздрібного товариства «Ларьок» наприкінці непу. Висвітлено діяльність Харківського акціонерного товариства торгівлі, як виду державного підприємництва в роки непу, та його питому вагу на ринку Харкова.

Проаналізовано основні етапи торгівельної діяльності споживчої кооперації. Показано місце кооперації у бюджеті робітника Харкова. Звернено увагу на недостатню кількість кооперативних крамниць для забезпечення потреб населення в останні роки непу. Визначено характерні риси стану торгівельного обслуговування в кооперативних закладах міста. Доведено, що до кінця непу кооперація фактично була одержавлена.

Виявлено особливості розвитку приватного сектора в торгівлі в Харкові, його місце в товарообізі міста. Проаналізовано причини появи та розвиток контрабандної торгівлі, як прояву нелегального підприємництва в Харкові. Виявлено значення девіантних рис поведінки у формуванні образу приватного торгівця.

Ключові слова: торгівля, ринок, неп, державна торгівля, приватна торгівля, споживча кооперація, підприємництво, Харків.

АННОТАЦИЯ

Скубий И. В. Торговля в Харькове в годы нэпа (1921 – 1929 гг.). –

Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по

специальности 07.00.01 – история Украины. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина МОН Украины. – Харьков, 2013.

В диссертации осуществлено комплексное исследование торговли в Харькове в годы нэпа. Выявлено ее динамику в разных секторах торговли: государственной, кооперативной и частной. Показано процесс формирования государственных органов торговли. Исследованы основные методы государственного регулирования торговли в Харькове. Раскрыто особенности становления государственной оптовой и розничной торговли. Определено этапы развития, а также причины и последствия ликвидации государственного общества розничной торговли «Ларёк» в 1920-е годы. Освещено деятельность Харьковского акционерного товарищества торговли, как вида государственного предпринимательства в годы нэпа, а также его место на рынке Харькова. Выяснено, что важным фактором в их развитии была государственная поддержка.

18

Проанализировано основные этапы торговой деятельности потребительской кооперации. Показано значение государственного кредитования, налоговых льгот и планового товарного снабжения в её развитии. Исследовано место кооперации в бюджете рабочего Харькова. Определено характерные черты торгового обслуживания потребителей в кооперативных заведениях Харькова. Установлено, что развитие потребительской кооперации было поставлено в зависимость от торговой политики советской власти. Доказано, что кооперация к концу нэпа фактически была огосударствлена.

Выявлено условия развития частного сектора в торговле Харькова, его удельный вес в товарообороте города. Показано непоследовательность курса партийно-государственного руководства по отношению к частной торговле. Проанализировано причины возникновения контрабандной торговли, как проявления нелегального предпринимательства в Харькове в годы нэпа. Исследовано роль комитетов рыночных торговцев, их значение в развитии частной торговли. Определено значение девиантных черт поведения в формировании образа частного торговца в общественном сознании.

Ключевые слова: торговля, рынок, нэп, государственная торговля, частная торговля, потребительская кооперация, предпринимательство, Харьков.

ANNOTATION

Skubij I. V. Trade in Kharkiv in the Years of NEP (1921 – 1929). –

Manuscript. The thesis for the Candidate Degree of History in specialty 07.00.01 – the History of

Ukraine. – V. N. Karazin Kharkiv National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2013.

The dissertation deals with the trade in Kharkiv in the years of NEP. The formation of trade management bodies and basic methods of trade state regulation in Kharkiv have been studied. The establishment of the state wholesale and retail trade has been investigated. The stages, causes and consequences of liquidation of the state retail company “Larek” in Kharkiv in the late years of NEP have been shown. The activity of Kharkiv stock trade company as a type of public entrepreneurship and its share in the market in Kharkiv has been discovered.

The basic stages of trade activity of consumer cooperation have been analyzed. The place occupied by cooperation in the worker’s budget has been highlighted. Attention has been paid to the insufficient number of cooperative stores in satisfying the needs of the population of Kharkiv during the last years of NEP. The features of the trade service in the cooperative institutions of the city have been shown. It has been proved that cooperation had become governmentalizеd by the end of NEP.

The features of the private trade development in Kharkiv have been shown, with its place in the city trade turnover being identified. The reasons for origin and development of the contraband as a type of illegal trade have been analyzed. The significance of the deviant traits in the private trader’s behavior has been shown.

Key words: trade, market, NEP, state trade, private trade, consumer cooperation, entrepreneurship, Kharkiv.

19

Відповідальний за випуск:

доктор історичних наук, професор Калініченко В. В.

Підписано до друку 31.05.2013. Формат 60×84 1/16 Папір офсетний. Друк. цифровий.

Ум. друк. арк. 0,9. Наклад 100 примірників. Замовлення № 1070.

Надруковано у друкарні ФОП Тарасенко В. П. Свідоцтво № 24800170000043751 від 21.02.2002 р.

61124, м. Харків, вул. Зернова, 6/267. Тел./факс: (0572) 52-82-11, (097) 273-11-77