ДОВІДКА

за результатами вивчення рівнів сформованості

життєвих компетенцій дітей дошкільного віку в ДНЗ № 210 «Славутич»

у дистанційному режимі на період карантину (травень 2021 н.р.)

Згідно плану роботи закладу на 2020-2021 н.р. та наказу по ДНЗ в закладі

було проведено моніторинг вивчення досягнень дітей дошкільного віку з

метою вивчення якості результатів виховання та навчання в закладі протягом

навчального року та підведення підсумків якості освітньої роботи.

Вихователем-методистом, разом з творчою групою дошкільного закладу

на початок навчального було узагальнено матеріали моніторингових вивчень

(діагностичний інструментарій, методику обстеження, характеристику рівнів

засвоєння програмових вимог), розроблено систему оцінювання за допомогою

кваліметричної моделі та створено єдину систему моніторингу в ДНЗ за

Базовим компонентом дошкільної освіти. Починаючи з 2016-2017 н.р. в ДНЗ

№ 210 розпочала функціонувати нова єдина система моніторингу якості знань

дошкільників. Діагностичний матеріал класифіковано за освітніми лініями

БКДО, в кожній із яких визначено зміст освіти та діагностичний матеріал.

Система оцінювання визначена за 5-ти бальною шкалою (від 0 балів до 4

балів). На кінець моніторингу вихователі заповнюють протоколи оцінювання

за кожною освітньою лінією, де потім всі розрахунки проводяться

автоматично в програмі Excel та розраховуються узагальнені дані по кожній

дитині, групі, і закладі в цілому.

З дітьми, які не діагностувалися у визначені терміни за причиною

відсутності, проводиться моніторинг пізніше. Вихователі фіксують це у своїх

зошитах з моніторингу, та відмічають у спеціальних протоколах вихователя-

методиста.

Всі результати розділені за рівнями, де відсоток вище 91% - є високим

рівнем, від 71% - 90% - вище середнього (або достатній); від 51% до 70% -

середній (або задовільний); від 31% - 50% - нижче середнього (незадовільний);

до 30% - низький (критичний).

Отже, на початок навчального року ми отримали загальний показник

сформованості життєвих компетенцій дітей дошкільного віку нижче

середнього, що складав 42%, а на кінець року цей показник складав 70%.

Моніторинг проводився під час звичних для дітей видів діяльності:

ігрової, трудової, самостійної та режимних моментів: заняття, прогулянки,

приймання їжі тощо. Основний метод – спостереження. Вихователі

спостерігали за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування,

зацікавленнями, досягненнями. Моніторинг передбачав і спеціальні

діагностичні процедури, що їх проводять також у звичній для дітей обстановці,

2

використовуючи ігрові вправи, бесіди, організовуючи як групові, так й

індивідуальні заняття. Під час організації моніторингу педагоги

використовували різноманітний діагностичний інструментарій. Для

здійснення моніторингу організовувались контрольні та підсумкові заняття;

міні-заняття з окремими дітьми; спостереження за дітьми (безпосередні,

опосередковані); дидактичні ігри та вправи; розвивальні ігри. Також

використовувався метод доручень (як один із видів природного

експерименту): вивчалися продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення,

аплікація, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);

Загальний показник з освітньої лінії «Особистість дитини» на кінець

року 75%. Діти вміють визначати частини свого тіла, орієнтуються у

призначенні кожної з них, мають елементарні уявлення про статеву

належність. Достатньо сформовані у дітей знання про небезпечні предмети та

основні правила безпечної поведінки; розуміють, що їжа може бути як

шкідливою, так і корисною. В цьому віці діти вже оперують займенником «Я»,

радіють своєму імені, усвідомлюють свою належність до родини, прагнуть

діяти самостійно. Резервами у роботі залишається формування

здоров’язбережувальної компетенції у дітей, а саме вміння дбати про своє

здоров’я, усвідомлювати, що сприяє збереженню здоров’я.

В молодших групах на кінець року діти мають уявлення про основні

засоби загартування, проте основні рухи їм даються важко, не досить якісно

виконуються загально-розвивальні вправи. Діти орієнтуються в ознаках

статевої належності, розрізняють відмінності між хлопчиками та дівчатами,

називають основні частини тіла. Діти мають елементарні знання про гігієну

тіла, мають навички самообслуговування. Мають елементарні знання про

правила поведінки на вулиці та вдома, добре орієнтуються у приміщенні

групи, дитсадка та майданчика. Потребує уваги робота щодо формування

особистісно-оцінної компетентності.

Діти середнього дошкільного віку володіють елементарними знаннями

про здоров’язбережувальні чинники, мають уявлення про основні способи

загартування, проте резервами залишаються ознайомлення з основними

прийоми оздоровлення. Більшість дітей правильно називає частини тіла, проте

знання про основні органи та їх елементарні функціональні можливості майже

відсутні. Діти розрізняють поняття «безпечне-небезпечне». Проте резервами у

роботі є формування знань про правила поводження з незнайомими

предметами та речовинами, вмінням поводитися з критичних ситуаціях. Діти

середнього дошкільного віку володіють елементарними навичками

самообслуговування, знають основні гігієнічні процедури та самостійно їх

3

виконують. Знають основні назви фізичних вправ. Резервами залишається

формування уявлень про існування свого внутрішнього світу (думки, почуття

тощо), встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями життя,

усвідомлення різних сторін свого характеру.

В старших групах діти мають певні уявлення про засоби загартування та

оздоровлення, вміють ними користуватися, володіють навичками особистої

гігієни та самообслуговування, знають про статеву приналежність та

проявляють повагу до людини з протилежною статтю. Більшість дітей

залюбки виконує ранкову гімнастику, бере участь у фізкультурних паузах та

фізхвилинках. У дітей сформовані знання про основні частини тіла та основні

органи. Дошкільники володіють навичками особистої гігієни та

самообслуговування, правильно користуються виделкою, ножем, серветкою.

Розуміють важливість правильного харчування та важливість дотримання

розпорядку дня. Діти старшого дошкільного віку знають правила безпечної

поведінки, дотримуються їх, диференціюють поняття «безпечне» та

«небезпечне». Володіють основними рухами, виконують їх з різних вихідних

положень, володіють навичками шикування, перешикування.

Залишається резервами у роботі формування знань про самоставлення

дитини до себе, вміння розпізнавати свої внутрішні почуття, орієнтуватися у

своїх емоціях, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями

життя.

Освітня лінія «Дитина у соціумі» склала середній бал по закладу на

кінець року – 69%.

Аналізуючи отримані дані можна стверджувати, що в групах раннього

віку діти розуміють відмінності дорослих людей за статтю, виокремлюють

особливості зовнішнього вигляду: зачіска, одяг, взуття. Діти мають уявлення

про сім’ю, більшість дітей уживають слова для означення рис характеру та

поведінки. Потребує більш ретельної уваги вміння добирати слова для

означення своїх почуттів, відношення до своїх рідних, друзів, вихователів.

Також треба звернути увагу на подальше планування роботи з питань безпеки

життєдіяльності, вміння дбати про свою безпеку, мати навички безпечної

поведінки.

В групах молодшого дошкільного віку у більшості дітей сформовані

знання про сім’ю та родину, орієнтуються у родинних зв’язках та відносинах,

вміють дотримуватися норм спілкування, знають про працю дорослих,

виконують певні трудові доручення. Діти називають предмети домашнього

вжитку, їх ознаки (меблі, одяг, посуд), знає назви продуктів харчування, назви

овочів та фруктів.

4

Слід планувати роботу щодо формування елементарних морально-

етичних норм міжособистісних взаємин; продовжувати роботу щодо

формування соціально-комунікативної компетенції.

В групах середнього дошкільного віку діти знають, що таке сім’я,

називають ім’я та по батькові, стать і вік своїх родичів, прізвище своєї сім’ї. У

дітей сформовані знання про себе (своє їм’я, прізвище), вони знають як звуть

дорослих, що з ними працюють, можуть назвати найближчих родичів своєї

родини. Діти називають предмети домашнього вжитку, їх ознаки (меблі,

посуд, одяг тощо), знають назви продуктів харчування. Майже у 70% дітей

сформовані поняття про працю дорослих. Діти мають уявлення про

особливості міської квартири, її обладнанням, знають назви побутової техніки,

матеріали, з яких вони виготовлені; мають уявлення про предмети побуту та

їх назви: білизна, меблі тощо, вживають узагальнювальні поняття. Проте

необхідно звернути увагу на формування знань родинно-побутової

компетенції, де діти вчаться усвідомлювати ступінь спорідненості, ініціювати

підтримання родинних зв’язків. Продовжувати вчити володіти правилами

поведінки в конфліктних ситуаціях, формувати соціально-комунікативну

компетенцію.

Діти старшого дошкільного віку обізнана з нормами і правилами

сімейного співжиття, здатні їх підтримувати. Знають назви предметів

домашнього вжитку та побутової техніки, способи їх застосування та

безпечного поводження з ними. Діти мають знання про різні професії

дорослих. У дошкільників є знання про Україну, вони знають як називається

країна, в якій ми живемо, що в ній проживають люди різних національностей,

знають назву міста та вулиці, на якій вони живуть. Можуть назвати основні

символи України (калина, вінок, верба тощо), на слух впізнають гімн України

та знають державну символіку.

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі». Показник з цієї

освітньої лінії складав на кінець року – 70%.

В ранньому віці діти називають пори року, їх прикмети та характерні

ознаки. Більшість дітей знають властивості снігу (він холодний, не любить

тепло тощо), води та піску; проте резервами в роботі залишається

ознайомлення дітей з календарем природи та вмінням їм користуватись.

Більшість дітей знають та розрізняють рослини, які знаходяться в

найближчому оточенні; знають свійських тварин, розрізняють будову їх тіла.

В подальшому треба звернути увагу на планування роботи щодо ознайомлення

дітей з елементарними космічними уявленнями – що таке Сонце, Місяць, зорі.

5

Діти молодшого дошкільного віку розрізняють різні стани неживої

природи, знають про стани, якості та властивості природи, діти вміють вести

календар природи, помічають її різні стани та природні явища. Більшість дітей

розрізняє рослини найближчого оточення, приймають участь у вирощуванні

рослин разом з дорослим, розрізняють тварин та їх дитинчат, їхню будову та

поведінку. Діти помічають нове в природі – град, злива, блискавка, грім;

орієнтуються в основних властивостях вогню. Діти мають елементарні

уявлення про Сонце, Місяць, зорі.

В середньому дошкільному віці діти вже мають загальні уявлення про

життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі і складається з повітря, суші

та води; розуміють, що навколо нас є повітря; знають, що вітер – це рух

повітря, і що він може бути як корисним, так і завдавати шкоди. Діти мають

елементарні уявлення про природні явища – можуть схарактеризувати кожну

пору року, назвати її прикмети та особливості. Знають, що є рівнини та гори,

розуміють, що таке повітря та його основні властивості, розуміють, що вода

може бути солоною чи прісною. Розрізняють деякі види комах, риб, птахів,

звірів. Розуміє, що є корисні та небезпечні рослини та тварини. Проте

резервами у роботі залишається надання дітям знань про Всесвіт.

В старшому віці діти розуміють, що вода, вітер можуть бути не тільки

корисними, але й небезпечними, знають назви природних явищ, як шторм,

гроза, посуха, розуміють, що це значить. Розрізняють дикорослі та кімнатні

рослини, розпізнають тварин за їх характерними ознаками, вміють їх

класифікувати за місцем їх мешкання. Мають уявлення, що суша може бути

різної форми (рівнини, пагорби, гори, яри). Діти знають про корисні копалини,

їх значення в житті людини. Проте слід звернути увагу на формування знань

про Всесвіт та формування природничо-екологічної компетенції.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» на кінець року цей показник

склав 74%.

Діти раннього віку розуміють знайомі казки малих фольклорних форм,

разом з дорослим розповідають добре знайомі казки, використовуючи

ілюстрації. Більшість дітей знають напам’ять різні вірші та забавлянки. Діти

із задоволенням беруть участь у іграх-драматизаціях. Потребує додаткової

уваги робота щодо формування основних елементів техніко-технологічної

культури (вміння називати та розрізняти технологічні пристрої та техніку),

володіти елементарним рівнем безпечної поведінки в техніко-технологічному

середовищі. Діти раннього віку вдало використовують різні способи

зображення на папері – лінії, плями, крапки, відтворюючи нескладні предмети

6

та явища. Більшість дітей уміють передавати форму в об’ємі, ліпити предмети

простої форми.

В групах молодшого дошкільного віку діти знають нескладні авторські

твори, впізнають їх за назвою, ілюстраціями, знають їх назву та розуміють

зміст цих творів. Вміють декламувати вивчені вірші напам’ять. Діти

молодшого віку знають назву міста, вулиці, де мешкають; знають предмети

домашнього вжитку та їх ознаки, користуються ними за призначенням. Діти

володіють різними техніками малювання (пальчиком, пензликом, олівцями,

фломастером), вміють створювати прості композиції з аплікації та ліпити з

глини та піску.

В середньому віці діти розуміють зміст прочитаного, адекватно

оцінюють поведінку персонажа, розуміють віршовані твори, більшість дітей

вміють виразно читати напам’ять знайомі вірші. Потребує уваги вміння

працювати з книгою. Діти в цьому віці знають не тільки місто і вулицю, де

вони проживають, а й адресу дитячого садка. Орієнтуються у різних видах

транспортних засобів, виконують елементарні правила поведінки у

громадських місцях. У малюванні, ліплені та аплікації володіють необхідними

навичками для втілення власного задуму.

В групах старшого дошкільного віку діти розрізняють та визначають

жанр художнього твору, розуміють ідею твору, орієнтуються в його

композиційній структурі, відповідають на запитання за змістом та можуть

переказати прочитане, проте не всі діти можуть згадати автора твору та його

назву. Діти упізнають на портретах відомих українських письменників. Діти

на доступному рівні аналізують твори різних видів мистецтва, створюють

власні художні образи в різних видах образотворчої діяльності, уміють

добирати кольори, досить чітко передавати форму та пропорції об’єктів,

орієнтують на аркуші паперу, відображають свій емоційний стан за

допомогою ліній, форми, кольору.

Освітня лінія «Гра дитини» на початок року була сформована на

кінець року на 79%.

В групах раннього віку діти вміють впізнавати та називати різні види

іграшок, розрізняють ляльку хлопчика та дівчинку. Потребує звернути увагу

на формування бережливого ставлення до іграшок та дотримання порядку в

ігровому куточку.

В групах молодшого дошкільного віку у дітей формується творчість до

роботи з природнім матеріалом, вони виявляють бажання відображати різні

об’єкти навколишньої дійсності за допомогою різних конструкторів. Діти

знають та називають різні види іграшок, класифікують їх, що зроблені з різних

7

матеріалів. Проте треба звернути увагу на формування вміння дотримуватись

ігрового партнерства та рольових способів поведінки.

В групах середнього дошкільного віку більшість дітей може

відображати творчо діяльність і взаємини дорослих у грі, використовують

різні види конструктора, приблизно 70% дітей класифікує іграшки з різних

видів матеріалу. Діти усвідомлюють себе активним учасником ігрової

діяльності, комунікабельні, товариські, усвідомлено ставляться до ігор з

однолітками, отримують радість та задоволення від гри.

Діти старшого дошкільного віку знають, впізнають різні види іграшок,

їх властивості, з чого зроблені, розпізнають образні іграшки. Приблизно 80%

дітей вміють визначати сюжет гри, зміст ігрових дій, вибір іграшок.

Усвідомлено ставляться до гри з однолітками, проте не завжди діти

дотримуються ігрового партнерства та норм етикету спілкування у процесі грі.

В цілому діти старшого дошкільного віку можуть ініціювати, обирати,

підтримувати різні сюжети гри та самостійно організовувати спільну

діяльність з однолітками.

68% склала освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» на

кінець року.

В групах раннього віку встановлено, що діти мають уявлення про

величину предметів, використовують в мовленні слова «великий», «малий»,

розрізняють та називають форму предметів (круг, овал, квадрат, трикутник);

більшість дітей вміють групувати предмети за двома сенсорними ознаками та

за істотними відмінностями. Діти розрізняють частини доби (день, ніч),

розрізняють кольори спектра, порівнюють предмети за кількістю. Слід

звернути увагу на просторові відношення стосовно свого тіла (позаду,

попереду, вгорі, за, під, над тощо).

Діти молодшого дошкільного віку вміють порівнювати величини різних

предметів, розрізняють геометричні фігури, групують предмети за спільною

ознакою, лічать у межах трьох у прямому порядку, утворюють числа 2 і 3

способом додавання 1 до попереднього. Потребує додаткової уваги вміння

визначати просторове відношення відносно свого тіла: вгорі – там, де голова;

внизу – там, де ноги. Діти орієнтуються у частинах доби (ранок, день, вечір,

ніч) та часових відношеннях (раніше-пізніше тощо).

В середньому дошкільному віці діти вміють упорядковувати предмети

за товщиною та шириною, частково вміють визначати просторове відношення

стосовно себе, орієнтуються в поняттях частин доби, вживають кількісні та

порядкові числівники, упорядковують числові картки в порядку збільшення та

зменшення у межах 5-ти.

8

Діти 6-го р.ж. вміють будувати великий-менший-найменший тощо. Діти

вміють розміщувати предмет на площині, проте не всі діти ще вміють

визначати розташування предмета відносно іншого; володіють порядковою та

кількісною, прямою та зворотною видами лічби в межах 10, проте резервом є

вміння утворювати число різними способами. Слід продовжувати роботу

вміти роботи склад числа в межах 10. Вміння розв’язувати прості задачі на

віднімання та додавання залишається резервом у роботі.

Отримані загальні показники з освітньої лінії «Мовлення дитини» на

кінець року склав 71% та потребує додаткової уваги в наступному

навчальному році.

В групах раннього віку діти не говорять чітко і зрозуміло, проте

більшість користується інтонацією відповідно до ситуації. Уміють

звуконаслідувати та добирати рими, проте не завжди правильно вимовляють

слова. Діти в цьому віці впізнають та називають предмети, явища, дії,

зображені на малюнках, мають певний запас слів іменників, прикметників,

прислівників, проте вони потребують постійного поповнення. Розуміють

узагальнювальні слова – посуд, іграшки, тварини тощо; виокремлюють на

називають частини цілого (людей, тварин, птахів). Необхідно звернути увагу

на вміння узгоджувати іменники з числівниками, та іменні частини в роді,

числі, відмінку. Загалом діти розуміють мовлення дорослого, розуміють

повідомлення про майбутні події, виконує словесні доручення без

підкріплення наочним матеріалом, слухають відповіді на запитання,

переказують зміст добре знайомих казок.

В групах молодшого дошкільного віку діти вміють імітувати голоси

пташок, тварин, машин, відчувають інтонацію настрій, наголос, вміють

говорити з різною силою голосу. Більшість дітей вміють визначати перший

звук у слові, розрізняти слова, які різняться тільки одним звуком. Незважаючи

на те, що у дітей вже є певний словниковий запас з різних лексичних тем, його

необхідно поповнювати. Також діти вміють визначати узагальнювальні слова

та характеризувати предмети істотними ознаками та діями. Більшість дітей

вживає іменники у різних відмінкових формах, але необхідно звернути увагу

на утворення іменників із суфіксами пестливості та згрубілості, а також на

вживання дієслів із займенником «ви, вони», з часткою – ся. Діти переказують

знайомі казки та оповідання з допомогою дорослого, але резервами у роботі

залишається вміння складати розповіді з власного досвіду.

В групах середнього дошкільного віку діти упізнають слова

найближчого звучання (рими), добирає слова, що різняться одним звуком;

частково вміють роботи звуковий аналіз слова, зокрема виокремлювати

9

перший та останній звук у слові, визначати місце звука у слові, проте резервом

залишається встановлювати послідовність звуків у слові, визначати їх

кількість, самостійно добирати слова із заданим звуком. Більшість дітей

вміють інтонаційно передавати настрій, емоційний стан, вживають у своїй

розмові слова-назви предметів, узагальню вальні слова. Проте у дітей на

низькому рівні сформовані вміння добирати антоніми та синоніми. Слід

звернути увагу на формування граматичної компетенції, а саме утворювати

форми іменників чоловічого роду в родовому відмінку, правильно вживати

слова в різних особових формах, уживати дієслова, у яких за допомогою

префіксів, передається значення завершеної дії, та уживати дієслова

наказового способу. Діти вміють узгоджувати підмети та присудки у числі та

роді, утворювати присвійні прикметники, проте важливо звернути увагу на

формування вміння утворювати прикметники вищого та найвищого ступенів

порівняння або з посиленою ознакою.

В групах старшого дошкільного віку діти розрізняють на слух свистячі

та шиплячі звуки, правильно вживають наголос у словах, уміють правильно

інтонувати різні типи речень, інтонаційно передавати свої почуття. Вміють

добирати синоніми, проте треба звернути увагу на вміння добирати синонімів

та омонімів. Більшість діти розуміють значення багатозначних слів, уживають

у своєму мовленні прикметники та прислівники, уміють добирати дієслова та

прикметники до іменників та прислівники до дієслів. Проте резервом у роботі

є вміння вживати образні вирази, знайомити дітей із фразеологізмами. На

достатньому рівні сформована граматична компетентність, проте слід

звернути увагу на утворення слів всіх родів з допомогою різних суфіксів та з

допомогою префіксів. Резервом залишається вміння розпізнавати

спільнокореневі слова, вміння самостійно їх добирати, уживати вставні слова

(мабуть, здається, певне). Діти вміють складати описові розповіді за зразком,

або за планом вихователя, проте описи-загадки чи порівняльні описи

потребують уваги при плануванні роботи з розвитку мовлення.

Загалом слід звернути увагу на підвищення рівня вживання української

мови як під час навчально-виховного процесу, так і в повсякденній діяльності.

Діти розуміють, що українська мова, то державна мова в Україні. Проте

більшість дітей не вміють правильно та чітко вимовляти всі звуки української

мови та загалом низький рівень спілкування українською мовою в

повсякденному житті.

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що в закладі

ведеться цілеспрямована систематична робота щодо формування у дітей

основних життєвих компетентностей, проте ще залишається багато резервів у

10

роботі. Всі визначені резерви сплановані для роботи в наступному

навчальному році та під час літнього оздоровчого періоду.

Також можна зробити висновок, що використання квалімеричного

підходу до оцінювання якості знань дошкільників є дуже дієвим та завдяки

цьому методу можна з легкістю відстежити прогалини у роботі педагогічного

колективу та спрямувати свою роботу у проблемні місця.

Резервом в роботі педагогічного колективу на навчальний рік є:

⎯ Подальший пошук додаткових форм роботи з батьками та школи щодо

ефективної взаємодії та наступності в освітній діяльності.

⎯ Забезпечення якісної роботи педагогів з питань формування мовної та

мовленнєвої компетенції дошкільників.

⎯ Забезпечення якісної роботи педагогів з питань формування соціальної

компетентності дошкільнят.

⎯ Оптимізація роботи з дітьми з розділів програми:

⮚ Ознайомлення з природним довкіллям;

⮚ Формування соціальної компетенції;

⮚ формування мовленнєвої компетенції.

Директор К.В. Якимчук

Довідку підготувала

Вихователь-методист Надтока Ю.О.