ворабйова М.вАлюзlя як зАсlБ рЕдIlзАцli lнтЕрмЕдlАльностl

(нА мАтЕрlАлl Англомовного дискурсу)

УДК811.111 '42 ': 070.48.| : ;i

i Алюзlя як зАсlБ рЕАлlзАцll lнтЕрtчlЕдlАльностl: : (нА мАтЕрlАлl Англомовного дискурсу)

, , Воробйова М.В.

Статтю lтрисвячено вивченню особливостей алюзивноТ реалiзачii iнтермедiальногозв'язку. Подано ocHoBHi засади TeopiT iнтермедiальностi. На матерiалi англомовногодискурсу розглянуто механiзми алюзивноТ реалiзаuii зв'язкiв лiтераryри з музикою,кiнематографом, I нтернетом.

Ключовi слова: алюзiя, iнтермедiальнiсть, види мистецтва, англомовний дискурс

Всlробьёва М.В. Дллюзия как средство реализации интермедиальцости(на материале англоязычного дискурса)

Статья посвяшена изучению особснностей аллюзивной реализачии интермедиальнойсвязи. Представлены основные принципы теории интермедиаJlьности. На материалеанглоязычного дискурса рассмотрены механизмы аллюзивной реiLпизации связейJIитераryры с музыкой, кинематографом, Интернетом.

Ключевыеслова: аллюзия, интермедиальность, виды искусства, англоязычныйдискурс

VслrоЬуr,паМ.И Allusion as а mеапs of intermediality геаlisаtiоп (based оп theinvestigation of the english discourse)

The article is devoted to the analysis of allusive realization of the intermedial соппесtiоп.The basic principles of the theory of inteгmediality аrе given, The mechanisms оf allusiverealization ofconnections between literature and nrusic, cinema and Internet аге studied.

Кеу words: aIlusion, intermediality, kinds of агt, English discourse

Сучасне iнформацiйнс суспiльство обумовлюс зале)Itнiсть людини вiд кiлькостi та якостiданих, якими вона володiс. Великий вп.пив lla особистiсть мають засоби KoMyHiKauiT - медiа.У процесi свого функlliонування засоби комунiкацiТ взасмодiють не тiJIьки з адресантом таадресатом, але й мiлt собою. !ля отримання високоякiсноТ iнформаuiТ необхiдна ознайом,цеIIiсть з

семiотичними комплексами рiзних медiа та видiв миотецгва, а також здатнiсть iденr,ифiкува,ги Тх таадекватно iнтерпреryвати, Вiдношення MilK рiзними семiотичними систеI\tами отрималрi назву

,,iнтермедiальнiсть". l,{еmою Dослidэtсення с визначення мiсця а,,lюзii серед iнших видiвiнтермедiальних зв'язкiв, окресленl{я ii iнт,ермедitшьних функцiональrrих особливостей.Маm е р i rлч о,ъl р оз в i dкu став ан гломов н и й публ i цисти ч н и й дискурс.

.Щослiдлtелtня мiжпредметних зв'язкiв у просторi лiтераryрного тексry у вiтчизнянiй tРiлологiiпродовжуваJlось протягом всього двадцяlого столiтгя. Питання iнтертекстусt"льностi та алtозiТ

розглядалось в працях М. М. Бахтiна [1], I. Р. Гальперiна Г4], Ю.М. Караулова [5], В. С, Халiзсва

[9]. ВикористовуваJIись TaKi термiни, як ,,вза€модiя мистецтв", .,синтез", ,,тематИчнi .ремiгriсtlснцiТ,

що виникають у лiтераryрному TBopi у зв'язку зi сприйняттям та переживанням iншого виду

мистецтва" [8,с. l51]. Пiсля того як пiд TepMiHoM ),текOт" стали розумiти не тiльки лir'ераr,урне

письмо! але Bci знаковi, семаI-Iтично значимi системи, що мiстять у собi зв'язнУ iнформацiю,взасмодiю рiзних TeKcTiB назвil;ли ,,iнтертексryальнiстю". lнтертексryальнiсть у лiтераryрi та

мистецтвi стали розумiти як особливий аринцип цитування попереднiх TeKcTiB у новому

фiлософсько-художньому KottTeKcTi [8, c.i52]. Виникла гrо,греба вiдокремлювати взасмолirо TBopiB

однiсТ семiотичноТ системи вiд зв'язкiв, що виникають мiж творами рiзних оемiотичних систем.

Вважаеться, що iнтермедiальнiсть як самостiйна сфера дослiджень сформувалась у KoHTeKcTi

компаративiстики [3]. Поняття ,,iнтермедiальнiсть" cTaJlo зlявлятись у термiнологiчному апаратi

фiлософiТ, фiлологii та мистецтвознавства у ocTaHHix десятилiттях двадцятого столiття [В, с.150].

За однiею з версiй, TepMiH був створений нiмецьким дослiдником А. Хансен-Льове у l98З poui

Il3. c.l6].lснують двi ocHoBHi HayKoBi школи, якi займаються вивченням iнтермедiальностi: нiмецька та

канадська. В фокусi першоТ знаходяться caMi медiа, засоби комунiкацiТ, TBip мистецтва вва)касться

новим вираженням iнших TBopiB або фактiв iншого порядку. Канадська наукова школа зосередх(уе

увагу на iнтермедiальних вiдношеннях, на логiцi виникнення медiа; вважають, що TBip 1\4истецтва

не прямо виражае iншi твори та факти дiйсностi, а робить це через середовище, яке ix ОтОчу€ та

обумовлюс [10]. По-рiзному визначають icaMe поняття,,медiа": 1) як HociT iнформацiТ, ЩО

нtylежать до певноТ семiотичноТ системи [l2] та 2) як канали художнiх комунiкацiй мiж мовами

37

рдздЕл 5, диАJlог культур в языковой коммуникдции

з:l.3ftjfr:L злцiв мистецтв [8,с. l5З]. В рамках даного дослiдження до медiа вiдносимо д)(ерела,*з,:rgглrвi]ii - TaKi, як телебачення, радiо, преса, IHTepHeT; до видiв мистецтва лiтерац,ру. жltвопис.

,.[ri-,,;l;"]japli музику, танеЦь, фотографiю, кiнематограф. Необхiдно зазначити, що виникнення

ir,.ilfll*ll\ засобiв iнформадiТ спричинило появу та.пошир.ення нових жанрiв мистецтва - напl)иклад,

iI.[,P4,:TEJTв€! реклами, мистецтва створення вlдеокJIlпlв та IH.

}' вузькому значеннi iнтермедiальнiсть це особливий тип внутрiшньоl,еI(стовиХ

]::l!п:чозв'яЗкiв у хуложньому TBopi, що rрунryсться на взасмодiТ кодiв рiзних видiв мистецтl].

.- f;--iьш широкому розумiннi iнтермедiа,rьнiсть - це'створення цiлiсного полiхудожнього пl)остору

л ;HcTeMi кiльтури. I нарештi, iнтермедiа.lIьнiсть'* цё специфiчна форма дiалогу культур. rцо- -l;jснюетьС; -n"*o" взасмодii художнiХ референцiЙ."ХудожЁiМи референЦiями с худо>кнi образи

з1"l стилiсТичнi приfrОми, якi маютЬ для кожноТ конкретноТ епохи знаковий характер [8, с.1 5а].

ocTaHHiM часом iнтермелiальнiсть вважають однiсю з ключових ознак молернiзму Ilоряд з

ъriфологiзмОм;'феноменом гри та iнтертексryалы-tiстю [6, с.3]. Мiж поглядами дослiдникiв tt-(одо

проблеми.9пiввiлношення понять iнтертексryальностi Ta'nl:Pr*:oi-bHocTi iсllують зllачнi

розоlжностl. . . l;]i,.IcHyc думКз, ЩО iнтермедiаЛь1-1iстЬ - це виД iHTepTeKcry-1.1.o:li (в широкому розумiirнi). це

прояв,,транспозицiiП'однiеТ семiоr,ичнОi системИ в iншУ [6rс.7]. Iншi вченi вважають нсвilltlиllпроведення паралелей мiж iнтертексryальнiстю та iнтермедiальнiстю, аля(е, згiдно з Тх гrо,lицiсю.

iнтертексryальнi вiдношення встановлюються MirK однорiдними елементами (текстами), ,го,lli яl<

iнтерlчtедiаЛьнi зв'язки iснують мiж рiзними,пмедiа" Il2]. В цьqI\Fу лослiдrtсеннi дотl,tипlусrtсlсь

пог.lяду на itIтермедiальнiсть як на iнтсртекстуальнiсть, яка tlиходиr,ь за vежi одн()Iо засобу

передачi iнформаuiТ [1l, с.76-82]. Таким чином, алюзiя, як оди[l зi способiв реirлiзаuiТiнтертексry,альностi, може бути визначена i як одиtt iз iнтермедiальних зв'язкiв. АлюзIавrri засоби

за сво€ю природою завжди вiдсилають до певного текс,гу-джерела, семiотична система якоIо N4o)t(e

вiдрiзtrятися вiд сем iотичноТ систем и тексry-реци пiснту.у системi iнтермедiа,rьних вiдношень) як llравило, спочатку здiйснюсться iнтерсемiоти,ttiа

трансформацiя одного хуложнього коду R iнший, потiм вiдбувас],ься взасмодiя на сNIисJlоt]с,п,tу piBtii.

вiд*i"нiсr" семiотичних комплексiв рiзних видiв мистецтв зу]\rовлюс вiдмiннiсть засобiв

вираженнЯ та унемоЖливлю€ тотожнiстЬ засобiВ описУ картини та реz}JIьного полот,на. опису

музичного твору та його реального звучання. Отже, в iнтермедiальнос,гi ми масмо спl]аI}у tle ,t

цитацiсю, а з кореJtяЦiсю TeKcTiB. Можна сказати, що iнтермедiальнiсть - це наявгliсть у r,Bopi такllN

струкryр, якi мiстять iнформачiю про iнший вид мистецтва [8, c.l54], fio таких струкlур t]плсil(ать

ацБзивнi засоби, акryалiзувавши смисЛ яких, адресат отримус бiльш адекватну iнфорrvацiкl,

закладену автором.ВидiляютЬ ,,iнтракомпозицiйну iнтермедiальнiсть" (iнтермедiальгliсть у вузькому значенrti) r,a

..екстракомпозицiйну iнтермедiальнiсть". Iнтракомпозицiйну iнтермедiальнiсть можна виl,,наl{ити

,* ,.nprry або непряму участь бiльше нiж одного засобу комунiкацiт у значеннi ,rа/або семitlти,tнiй

cTpyKTypi твору або семiотичного комплексу, участь, яку можна перевiриr,и у межах Il()даIlого

*o*nn"n"y" Ii3,c. 17] (тут iдалi переклад наш). Iнтермедiальнiсть у широкому значеttнi - Lre буль-

яке перетиtiання кордонiв мiж рiзними засобами koMyHikarliТ, яке вiдбуваеться не тiльки в N{ежах

од"оrО творУ або се"мiотИчногО комплексу, але висryпас як результат вiдношень або порiвнlt нь MilK

кiлькома рiзними творам або семiотичними комплексами. Екстракомпозицiйна медiальнiет,ь мас

.]ва рiзновиди: трансмедiальнiсть (використання прийомiв, характерник для кiлькох семiо,ги,tних

систем - повторювання мотивiв i т.п.) та iнтермедiальна транспозицiя (перехiл прийомiв о,цного

зиду мистецтва до iншого). lнтракомпозицiйна . iнтермед,iальнiсть. i]кJtIочас

..п,lКrРИ;'.{е!iальнiсть"/"муilьтимедiальнiсть" (поеднаtлнЯ двох сеьiiСj'ичниХ KoMпJleкclB В ОДllОlvlУ

;;opi таким чином, що Тх_ мо}кна легко tlростежити - наприк,лад, посднання музики та lrое,зiТ в

пiсiri) та ,,iнтершtедiальну рефоренцiю" (TBip виконус,гься в межах однiеТ семiотичноТ сltсr,еми.

знаки якоi tsказую-гЬ на iBiP iншого виду мистецтва) [I З, с.2|-22). Прикладом плюримедiальностi

rto;ke бути по€лнання тексry з фотографiями у публiцистичнiй статri, Так, стаття "wful killecl tha

British-prime miпistеr?" (ТЙе Economisi, SерtеrпЬеr l6'h. 2006) супроводжусться фо,гОграфiсю З

зi-fписом 'iCan you sing ;Yankee Poor!ie?", На фотографiТ зображений Щж. Буш-молодшиii, який

-Jc;b промОвляе до ToHi Блера. Таким чином автор }tатякас на свiй BapiaHT вiдповiдi на пrlтанн,l,

.tаiТоВЛ€Н€ у заголовку, iмir;ttкуючи готовнiсть Блера плазувати переД Бушем,

Iнтермедiальна. референчiя, в свою чергу, мас два пiдвиди: експлillитна оефсоенцiя

.зтермедiальFIа тематизацiя) та iмплiцитпu рЪ6"р"пцiя (iнтермедiальна iмiтацiя), B-i"{uiii,.1_езеренцiю найлегше прослiдити у словесних творах - це будь-яке обговорення або згадування

Воообйова М,В.АJlюзlя як зАсl Б рЕАJI lзАцli l нтЕрмЕдlАльностi (нА мАтЕрlАлl Ан гломовно го

дискурсу)

iншого виду мистецтва (продукту iншого виду мистецтва), його творцiв (музикантiв, худохtниl<iв).

У цьому типi iнтермедiальностi знаки основного засобу комунiкацiТ не зазнають впливу знакiвсемiотичноi системи-донору. Iмплiцитна референцiя полягас у ,,перекладi" знакiв одного видуми.Gгецтва,на-знzlки тото виду мистецтва, до якогю нru]ея{итьтвiр; що дослiджусться [l3,с.2З-26],Длюзiя с засобом . реа_пiзацiТ саме iнтёрмедiальноТ референцii (експлiцитноТ та iмп-лiцитr;оТ).Алюзiсю ввzuкаемо згадування не тiльки дiячiв мистецтва, ,rле й вживання спецiальноТтермiнологii', яка зазвичай використовусться в окремiй га,гrузi мистецтва або характерна дляпевного засобу iнформаuiТ (наприклад, назви пошукових систем в IHTepHeTi).

Iнтермедiальнiсть такQж розглядаеться як специфiчна методологiя аналiзу як окре]\lого

художнього твору, так i мови художньоТ 'кульryри в цiлому, яка спира€ться на принl(ипи

междисциплiнарних дослiджень [8,c.l54]. У парадигмi iнтермедiальностi вже досить докJlttлtlодослiджено зв'язки лiтераryри та музики.

Iнтермедiальнiсть це один iз наслiдкiв процесу пiдвищення лiтераryрою cBoci семiоти.tьtос,гiза рахунок iншIlх видiв мистечтв [7]. !ослiдження iнтермедizшьних першоджерел у сучаанiй гrрозi

дозволяс побудувати концепцiю автора сучасного тексry, яка конструю€ться на перетинi особисти-хнастанов митця минулого та актуальними цiнностями, суспiльними умовами. в яких перебvвасавтор тексту-рецип icHTy.

Музичний TBip може використовуватись як джерело, претекст, tцо обумовлюс специсDiкутекстопобудови. Iнтермедiальнi вiдноtпення вербальtлого та музичного ,гекстiв моlttу,гь бут и

розкрит,i як система вiдсилань - вiд тексry словесного твору до словесного тексту музичного Tt}opv.

Елементlа музичних дя(ерел, вiдображеrri у TeKcTi. вступають у складнi вiдношення вза€мlIоlоссмантичного обмiну, завдяки чому досягасться зменшення об'сму словесного тексту призбiльшенtлi його смислового потенцiалу |2].

Музичнi твори Moxtyтb бути представлеrli в TeKcTi рiзними шляхами. С,гiвен П. I-IJcp

запропонував три способи репрезентацiТ музичних образiв B;riTeparypi: (1) словесна музиItа -лir,ераryра намага€ться запозичити засоби вираження музики, прагне музичностi скJIад}; BipLrry: (2)

уподiбнення тексry тiй або iншiй музичнiй формi або cTpyKTypi; (3) вербальна музика - лiт,ерагу1-1а

намагасться вiдтворити музичний хуаожнiй cBi1 передат,и специфiку музичного твOру [3].tsрезуrlьтатi проведе|{ого дослiдження виявJле}lо, що найбi,rIьш частотним е трет,iй спсlсiб

репрезентацiТ, коли вiдображення назви твору викликас музичнi образи. I-Iаприклад, назва сrаr,гi<Hole! California> (Tlre Econonlist, FеЬruаrу 26'L,2007) вiдсилае читачадо вiдомого витвору в rt<aHpi

поп-музики, референтом t{азви якого с вiдома в'яз}lиця. Посднавtlли вербальнi та вербаrrьно

вираженi музичнi засоби, автор залучас до процесу комунiкацiТ не тiльки зорове сrlрийнят-l,я

реципiснта, але i Його ехоТчllу пам'ять.У аtIг.поru,Iсlвному лискурсi iнтермедiальнi алюзiТ часто вiдсилають до кiнематограdliчlrого

ссмiотичttого IlpocTopy. Так, розповсюдженими с алюзii на назву фiльму "Missiot-t lnlptlssible".Наприклад: назви статей "Missioп improbable" ("Гhе Ecot"lclt-l-tist, Маrсh 26']', 2005), "Mis,,yitlп

iпtроssiЬlе'? " (The Ecotlonrist, Jarruary 6't',2007;. f{яtерелами також с TaKi кiнофiльми: "Sotlte Lilie ltHot" - стаття "Sоmе like il cool" (The Econotrrist, DесеmЬег 22"d,2a07); "TenTirrator" - сt,а1,1,я "Гliс

,уесопсl tеrm-iпаtоr" (The Economist, Jапuаry 6'l',2007)l "}rгоm Russia witlr Love" - стаггя "]irotlt

Brussels withoul /ove " (The Ecotromist, FеЬruаry 26']'. 2005).ФункчiТ семiотичноТ системи-донору все час,гiше викону€ знакова система IHTepIreT. яrtа с

л}кереJ]ом аlюзивноТ назви с,гаттi"Ве careful what you Google " (The Economist, Decetnber 8"', 20t)7;,

Вuсновкu. Таким чином, алюзiя як вiдсилання до iншого тсксry с реалiзачiсю iнтермедiальнихзв'язкiв, коли твiр-джерело та твiр-реципiснт належать до рiзних rKaHpiB мистецтва: лiтераr'irри,живопису, скульпryри, музики, кiнематографу i ,. iH. Ми вважасмо, що вживання iMett aBr-opiB

TBopiB та понять певного виду мистецтва або медiа у iншому видi ш.tистецтва або медiа являс собоIоiнтермедiальну алюзiю. Використання алюзiТ як засобу irlтермедiального зв'язку дозволяс авторузбiльшити кiлькiсть колових систем, за допомогою яких здiйснюсться комунiкацiя, i, як наслiдок.пiдвищити ефективнiсть впливу на реципiснта. Найбiльш розповсюдженими творами-донорами уангломовному публiuистичному дискурсi е музичнi та кitlематографiчнi твори,

Пода.ilьше дослiдження алюзiТ як засобу реалiзацiТ iнтермедiального зв'язку може буr-и

зосереджено на мехагliзмах перекодування, бiльш lлибокому вивченнi zLпюзивних зв'яЗкiв у межахпевного виду мистецтва. Необхiдна також подrlJlьша розробка визначення caмoI-o явиlttа

iнтермедiальностi,

39

рАздЕл 5. диАлог tсультур в языковой1а

}

пl

L]'l

Hi

а]

н

ffrкерела та лiтератураl : ,,

i:.:z; \{. М. Эстетика слOвесного творчества/ Сост. С, Г. Бочаров _ -2,е изп, - М,; Искусство, l986,.li-

',.l.'o* I.i. МоцарТ и Сальери (ИнтермедиztлЬные RЛючи к пушкинскому тексry) - 2000. ,Ц,ата публiкачii"

-,э ,}-енiя> - 20d3,-,http://www.ruthenia.ru/docrlment/5?7754.html (Cited 06/0з12008)

:"::1r;;за И, Перевод и границаl перспективы инфрмедиальной поэтики {frоm "Тоrопtо Slavic Quаftегlу"

_: - '* iпtеr ZOOal tthttp://www.utoronto.caltýqlO7lbo,risovaO7.shtml (Cited 06/,03i2008)

i_-:]i]i{H И.Р. Стилистика английского языка, - м,, 19,17 , - 322с,

";-]."".JB Ю. Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, |98'7. *264с.

','j--i::!:;,B д, д. Поэтика (музыкrulьных новелл) С.Щ. Крхtижановского: интертексry;Lльный аспект:

r:-.:еЭ..]ис...канд.филол'наУк:l0.01.0l/ГоУВПо<АлтайскиЙгосУДарственныйУНиВерсиТет))':.-- -:r.:. 2007. l8c.

] -_rrва Д. Г. Музыкальный код в повести о.Н. Ермакова <Вариации>, - Конференция (Ср Щек lЗ,2006r : -пi-.:r'huminf.tsu.ru/conflprintview,php?г3O&start:O&sid:dбc2b00a5l8b56803Зdee68425062caЗ(Cited

т .; i008)-

'a]|filtHa Н. В. Методология лlнтермеди€шьног0 анаIиза в свете междисциплинарных исследованиt,l

1"п: ,],]ология ryманитарною знания в перспективе XXI века. К 80-летию профессора Моисея Самой;tовl,tча

'J-:-.r. Материалы "arпоупuрол"ой

научной конференtt.ии, l 8 мая 200l г Санкт-Петербург, Серия

,i",::}эsium>, выпуск Nsj z. _ спб.; санкт-петерЪургское философское общество, 200l , - с, l49_ l 54

l :-:,1]ев В,Е, 'Геория литературы. - М., 1999, - 398с,

- :- rппаirе lnternational des Теrmеs l,ittёraires //http://www.ditl.info/arttest/artl4847.php (Cited lз/()j,2008)

-;::;,nen М. On No Man's Land: Thcses оп Intermediality. Nordicom Review. _ 200 l. - Js l, _ р, 71-83,

_ , "- je Poel, J. opening up Worlds: Inteгmediality Rеiпtеrргеtеd, _ Utгecht, 2005._ ':., rr ww.ethesi s.net/worlds/worlds_contence, htln (Ci ted l з /03l200 8)

,й :, : W. Inteгmediality Revisited: Reйctions on Wоr<l and MLrsic Relations in the Context of а Gеrrегаl 'Гуроlоgу

:..:i;errrtediality //Wоrd and Music Studies, <Essays in Нопог of.Steven Paul Sсhег on Сulturаl Ideпtity arld tlle

i,l *sical Stage>. Edited Ьу S. ]\4. Lodato, S. Aspden, and W, Вегпhаfl". - Rodopi, 2002, - р, l3-]4,

Посm)lпu.па do реdакцi| 20,()3,200,\ р

т|l

и_

пlкiп]

Bl

я-,

Kt

з,<

о

я

КРЫМСКИЙ НДУЧНЫЙ ЦВНТР НДЦИОНдЛЬНОЙЛКЛДЕМИИ НЛУК

И МИНИСТЕРСТВА ОБРЛЗОВЛНИЯ И НЛУКИ УКРЛИНЫ

ТАВРИЧЕСКИЙ НДЦИОНЛЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ПМ. В. И. ВЕРНАДСКОГО

мЕжвузовский цшнтг "крым" ,I

. ].

*i,А,i\ýll \L

It.flrý

1..

,ji,

J\b 137. Том 2"

2008 пISSN 15б2_0808

НАУЧНЫЙ ЖУРНЛЛ

СОДВРЖАНИЕ