СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА - Крымский ...

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ

ФЕДЕРАЦИИ

Федеральное государственное автономное образовательное учреждение

высшего образования «Крымский федеральный университет имени

В. И. Вернадского»

Таврическая академия (структурное подразделение)

Факультет славянской филологии и журналистики

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

ПРАКТИЧНИЙ СИНТАКСИС СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

І ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Учебно-методическое пособие

для обучающихся по направлениям подготовки

45.03.01. Филология (украинский язык и литература),

45.03.01. Филология (перевод и переводоведение (славянские языки))

Симферополь

2018

УДК 81’367=161.2(076.5)

А 97

Методичні рекомендації схвалено на засіданні навчально-методичної ради

Таврійської академії (структурного підрозділу) КФУ імені

В. І. Вернадського

Протокол № 3 від 27 червня 2017 р.

Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою Кримського

федерального університету імені В. І. Вернадського

Протокол № 8 від 27 червня 2017 р.

Автори:

Ачилова Віра Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри

української філології факультету слов’янської філології та журналістики

Таврійської академії (структурний підрозділ) Кримського федерального

університету імені В. І. Вернадського;

Ачилова Олена Леонідівна, кандидат філологічних наук, доцент

кафедри міжмовних комунікацій і журналістики факультету слов’янської

філології та журналістики Таврійської академії (структурний підрозділ)

Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського.

Рецензенти:

Титаренко Олена Яківна, доктор філологічних наук, доцент,

завкафедри методики викладання філологічних дисциплін факультету

слов’янської філології та журналістики Таврійської академії (структурний

підрозділ) Кримського федерального університету імені

В. І. Вернадського;

Грозян Ніна Федорівна, кандидат філологічних наук, доцент,

завкафедри української філології ДБОЗВО РК «Кримський інженерно-

педагогічний університет».

Ачилова В. П.

А 97 Сучасна українська літературна мова. Практичний синтаксис

словосполучення і простого речення : навчально-методичний посібник /

В. П. Ачилова, О. Л. Ачилова. ФГАОУ ВО «Кримський федеральний

університет імені В. І. Вернадського». – Сімферополь, 2017. – 92 с.

УДК 81’367=161.2(076.5)

© Ачилова В. П., Ачилова О. Л., 2017

3

ЗМІСТ

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ ........................................................................ 4

1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СИНТАКСИСУ ..... 5

2. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ................................................................ 8

2.1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ТИПОЛОГІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ............. 8

2.2. СИНТАКСИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ ........... 13

3. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ..................................................................... 18

3.1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ РЕЧЕННЯ. ТИПОЛОГІЯ ПРОСТОГО

РЕЧЕННЯ .......................................................................................................... 18

3.2. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ПАРЦЕЛЬОВАНІ КОНСТРУКЦІЇ

ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕННЯ ............................................................................. 22

3.3. ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПІДМЕТ ................................................................... 27

3.4. ПРИСУДОК ............................................................................................... 31

3.5. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ .................................................................... 35

3.6. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ДОДАТОК. ОЗНАЧЕННЯ .......... 42

3.7. ПРИКЛАДКА, ОБСТАВИНА ................................................................. 46

4. УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ .......................................................... 52

4.1. УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

РЕЧЕННЯ. ЗВЕРТАННЯ ................................................................................. 52

4.2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ВСТАВНІ І ВСТАВЛЕНІ

КОНСТРУКЦІЇ ................................................................................................. 58

5. КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ ....... 68

ДОДАТКИ

Додаток 1. Зразки тестових завдань до теми «Словосполучення» ........... 72

Додаток 2. Зразки виконання практичного завдання контрольної роботи ...... 74

Додаток 3. Питання до модульного контролю ............................................. 77

Додаток 4. Питання до іспиту ....................................................................... 80

Додаток 5. Термінологічний словник .......................................................... 81

4

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

Посібник укладено відповідно до навчальної програми курсу

«Синтаксис сучасної української літературної мови» і входить до єдиного

комплексу теоретичного та методичного забезпечення навчання студентів

3 курсу очної форми навчання і 5 курсу заочної форми навчання напряму

підготовки 45.03.01. Філологія (українська мова та література), 4 курсу

очної форми навчання напряму підготовки 45.03.01. Філологія (переклад

і перекладознавство (слов’янські мови)).

Видання орієнтоване на організацію проблемно-пошукової роботи

студентів, містить матеріали для практичних занять і самостійного

опрацювання, що передбачають формування відповідних навичок та умінь

з тем «Загальні питання українського синтаксису», «Словосполучення»,

«Просте речення», «Ускладнене речення», «Комунікативний аспект

простого речення».

Структура посібника відповідає його призначенню: до кожної з тем

подано систему вправ і завдань для практичного аналізу синтаксичних

питань, запропоновано літературу, наведено зразок тестових завдань,

уміщено питання до модульного контролю та іспиту, а також словник

основних термінів з відповідними поясненнями.

Видання призначене для колективної та індивідуальної самостійної

роботи студентів-філологів.

Під час укладання посібника частково використано такі праці:

Глазова О. П. Українська пунктуація : навч. посіб. / О. Л. Глазова. –

Харків : Ранок, 2006. – 352 с.

Загнітко А. П. Український практичний синтаксис : навч. посіб. для

самостійної роботи / А. П. Загнітко, М. О. Вінтонів, І. Р. Домрачева. –

Донецьк : БАО, 2004. – 144 с.

Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ :

навч. посіб. / М. Я. Плющ, О. І. Леута, Н. П. Гальона. – 2-ге вид., перероб. і

доп. – Київ : Вища шк., 2003. – 288 с.

Терлак З. М. Українська мова. Збірник вправ із синтаксису

та пунктуації / З. М. Терлак. – Львів : Світ, 1999. – 224 с.

Тоцька Н. І. Українська пунктуація. Практикум : навч. посіб. /

Н. І. Тоцька. – Київ : Вища шк., 1990. – 160 с.

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. П. Ющук. –

4-те вид. – Київ : Освіта. 2000. – 254 с.

5

1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СИНТАКСИСУ

Теоретичні питання

1. Синтаксис як розділ граматики. Зв’язок синтаксису з різними галузями

лінгвістики та іншими науками.

2. Структура синтаксису.

3. Типи синтаксичних одиниць.

4. Синтаксичні синоніми та синтаксичні варіанти.

5. Типи синтаксичних відношень.

6. Типи і форми синтаксичних зв’язків у словосполученні, простому

і складному реченні.

7. Поняття про синтаксичну валентність. Диференційні ознаки підрядного

зв’язку.

8. Засоби вираження синтаксичних зв’язків і побудови синтаксичних

одиниць.

9. Основні етапи становлення синтаксису як науки. Сучасні аспекти

синтаксичних досліджень.

10. Вивчення синтаксису української мови.

Терміни для засвоєння

Синтаксис, синтаксичні одиниці, синтаксична конструкція,

синтаксичні відношення, синтаксичний зв'язок, синтаксичні синоніми,

синтаксичні варіанти, предикативні відношення, сурядні відношення,

підрядні відношення, предикативний зв’язок, сурядний зв’язок, підрядний

зв’язок, синтаксична валентність, подвійний зв’язок, модальні відношення,

інтродукція, інтонація.

Вправи і завдання

1. Визначте, якими частинами мови виступають виділені слова.

1. З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника

(М. Коцюбинський).

2. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар).

Складіть з поданими словами речення, у яких би вони виступали

різними частинами мови: пора, довше.

2. Утворіть якнайбільше словосполучень, з’єднуючи слова першого

і другого рядків.

1. Лісок, склянка, хмарочос, корова, смачний, випити, гратися.

2. Річка, молоко, бетонний, невеличкий, величезний, весело,

швиденько.

3. Придумайте речення з поданими фразеологізмами і визначте, якими

членами речення вони виступають: витрішки продавати, вавилонське

стовпотворіння, на кожному кроці, ні пава ні ґава, збити з пантелику,

на власні очі, мудра голова, диво дивне, болюча струна, ахіллесова п’ята,

від зорі до зорі, собаку з’їсти, накрити мокрим рядном, кури не клюють,

свиню підкласти, ряст топтати.

6

4. У поданих словосполученнях замініть слова, забезпечуючи усталену

в мові сполучуваність слів.

З р а з о к: будівництво оборони – будівництво школи, організація

оборони.

Вивчати знання, сміливі риси, писати екзамен, родючі врожаї.

5. Утворіть словосполучення, вибираючи потрібні прийменники і ставлячи

іменники в потрібну форму.

шукати

у (в), на, з,

ліс

світити

у (в), перед

небо

покласти

об, під, на

стіл

турбота

за, про, над

люди

подорож

до, по, на, за

море

6. Використовуючи поданий текст, проілюструйте структуру

синтаксису, назвіть синтаксичні одиниці, наявні в тексті.

Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся.

У його гомоні я вже вчуваю веселий дзвін першої коси, гучну пісню

комбайна, живу розмову молотарки. Колосся має бронзовий колір.

Я простягаю руку, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє

наливається земною силою (Д. Ткач).

7. Доберіть синонімічні синтаксичні одиниці:

а) тополиний шелест; б) Снігом замело дорогу; в) Коли ви заучуєте

напам’ять вірш, намагайтеся запам’ятати і розділові знаки в ньому.

8. Прочитайте речення з різною інтонацією, поставте потрібні розділові

знаки. Поясніть, як змінюється при цьому зміст речення:

а) Іде дощ; б) Не копай іншому яму сам упадеш.

9. Використовуючи поданий текст, проілюструйте типи синтаксичних

відношень і синтаксичних зв’язків.

З давніх-давен для простих селян витинанка була способом

прикрасити своє житло. Люди вирізАли ажурні прикраси на вікна,

фантазували з паперовими квітами, якими можна було прикрасити піч.

Причому йдеться не тільки про українських селян. Це мистецтво було

поширене в Польщі, Білорусі, взагалі в Західній Європі – і не тільки в селах,

а подекуди і в містах. Небагатьом відомо, приміром, що знаменитий казкар

Ганс Крістіан Андерсен робив витинанки власноруч. Свого часу була

видана книжка його казок, оформлена зображеннями авторських

витинанок. І в китайському образотворчому мистецтві бачимо витинанки –

там вони зовсім інші, можливо, дещо незвичні для нашого ока... Отже, жанр

7

цей не суто сільський і не суто український, а, можна сказати,

космополітичний (Із журналу).

10. Напишіть твір-мініатюру (до 1 стор.) на одну з тем: «Все своє ношу з

собою» (Біант); «Бережи себе сам» (Хілон); «Не будь тягарем для інших»

(Хілон); «Моє найбільше досягнення на сьогодні»; «Чи треба відповідати

злом на зло?». Назвіть синтаксичні одиниці (СО), використані у творі.

Випишіть одне просте речення з твору, вкажіть синтаксичні відношення

(СВ), синтаксичні зв’язки (СЗ) і засоби вираження синтаксичних зв’язків

(ЗЗ) між його компонентами.

З р а з о к:

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле

(М. Вороний).

1) стелиться шлях – граматична основа речення (підмет і присудок);

СВ – предикативні; СЗ – предикативний у формі взаємозалежної

координації; ЗЗ – закінчення підмета і присудка;

2) шлях (який?) через терни, байраки, поле – словосполучення; СВ –

означальні; СЗ – підрядний прислівний у формі керування; ЗЗ – закінчення

залежних слів у З. в. і прийменник через;

3) терни, байраки, поле – однорідні члени речення; СВ – сурядні

єднальні; СЗ – сурядний у формі опосередкованої незалежної координації;

ЗЗ – інтонація;

4) поле (яке?) дике – словосполучення; СВ – означальні; СЗ –

підрядний прислівний у формі узгодження; ЗЗ – закінчення залежного

слова в З. в.;

5) стелиться шлях (коли?) знов – предикативне ядро і детермінант;

СВ – обставинні; СЗ – підрядний детермінантний у формі прилягання; ЗЗ –

інтонація;

6) стелиться (де?) переді мною – словосполучення; СВ – обставинні;

СЗ – підрядний прислівний у формі керування; ЗЗ – закінчення залежного

слова в О. в. і прийменник переді.

Завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття синтаксис. Схарактеризуйте предмет

синтаксису, проілюструйте зв'язок синтаксису з різними галузями


2. Схарактеризуйте структуру синтаксису, наведіть приклади.

3. Дайте визначення синтаксичної одиниці, вкажіть типи

синтаксичних одиниць за різними ознаками, наведіть приклади.

4. Розмежуйте поняття синтаксичних синонімів і синтаксичних

варіантів, наведіть приклади.

5. Дайте визначення синтаксичних відношень, схарактеризуйте типи

синтаксичних відношень у реченні і словосполученні, наведіть приклади.

6. Дайте визначення синтаксичних зв’язків, схарактеризуйте їхні

типи і форми в словосполученні та реченні, наведіть приклади.

8

7. Дайте визначення синтаксичної валентності, вкажіть її види.

Схарактеризуйте диференційні ознаки підрядного зв’язку, наведіть

приклади.

8. Схарактеризуйте засоби вираження синтаксичних зв’язків

і побудови синтаксичних одиниць, наведіть приклади.

9. Назвіть основні етапи становлення синтаксису як науки, опишіть

сучасні аспекти дослідження синтаксису.

10. Схарактеризуйте вивчення синтаксису української мови.

Література до теми

Ачилова В. П. Синтаксис і пунктуація української мови. Таблиці,

схеми, зразки розбору : навч. посібн. / В. П. Ачилова. – Сімферополь : ВД

«АРІАЛ», 2013. – С. 8–15.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник

/ І. Р. Вихованець. – Київ : Либідь, 1993. – С. 5–50.

Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик,

Л. В. Прокопчук. – Київ : Академія, 2010. – С. 7–19.

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис :

монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 10–47.

Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні

питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Р. Кобилянська. – Київ : Вища

шк., 1994. – С. 5–18.

Сучасна українська літературна мова. Синтаксис ; за заг. ред.

І. К. Білодіда. – Київ : Наук. думка, 1972. – С. 5–9.

Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови : підручник /

К. Ф. Шульжук. 2-ге вид., доп. – Київ : Академія, 2010. – С. 7–30.

2. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

2.1. ПОНЯТТЯ ПРО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ТИПОЛОГІЯ

СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ


1. Поняття про словосполучення. Критерії виділення словосполучень.

2. Розмежування словосполучень і сполучень слів.

3. Словосполучення і слово, словосполучення і речення.

4. Морфологічні типи словосполучень за головним і залежним

компонентом. Структурна схема (модель) словосполучень.

5. Типи словосполучень за ступенем злиття компонентів.

6. Типи словосполучень за будовою. Способи поєднання компонентів

складних словосполучень.

7. Семантико-синтаксичні відношення між компонентами словосполучень.

8. Синонімія словосполучень.

9


Словосполучення, сполучення слів, лексикалізоване сполучення слів,

структурна схема словосполучення, синтаксично вільне словосполучення,

синтаксично зв’язане словосполучення, означальні відношення, додаткові

відношення, обставинні відношення, апозитивні відношення, суб’єктні

відношення, доповнювальні відношення, контаміновані відношення.

Вправи

11. Чи є наведені сполуки словосполученнями?

І. Сонце заходить. Зацвіли вишні. Діти граються.

ІІ. Читати і писати; зручно, але дорого; чи поїздом, чи автобусом.

ІІІ. Серед степу, біля школи, перед бурею, проти вітру.

ІV. Буду відповідати, більш досвідчений, хай принесе.

12. Зробіть висновок, що спільного між словом та словосполученням

(реченням) і чим вони різняться.

І. Читати – читати газету.

ІІ. Тихо говорили – Цієї ночі-уночі ми тихо говорили

(М. Вінграновський).

13. Запишіть наведені приклади в три колонки: 1) сполучення слів (вкажіть

їхній різновид); 2) синтаксично вільні словосполучення; 3) синтаксично

зв’язані словосполучення (вкажіть їхній різновид).

І. Прийти після других півнів, робити великі очі, саме сьогодні,

зустрінемося сьогодні, вся група, хтось із групи, з краю в край, з вулиці

в аудиторію, неподалік від шляху, знаходитися неподалік, найбільш

спритний, надзвичайно спритний, п’ять рядів, з п’ятих рук, п’ятий ряд,

п’ятий з ряду, відро води, відро з водою, Малий Маяк, малий маяк,

стріляний горобець, спритний горобець, горобець цвірінькає, знак оклику,

розгаданий знак, були за містом, знали були, кіт і собака, кіт із собакою,

незважаючи на труднощі, не зважаючи на труднощі.

ІІ. З корабля на берег, з дня на день, найбільш віддалений, дуже

віддалений, будуть відповідати, стояти праворуч, праворуч від річки, жити

душа в душу, водити за носа, чудесний день, день чудесний, корінь дерева,

квадратний корінь, хлопці з дівчатами, хлопці й дівчата, десятки доріг,

перехрестя доріг, багато турбот, багато хвилюватися, вийшли з класу, хтось

із класу, кілограм борошна, купити борошна, сім днів, сьомий день, бути на

сьомому небі, чорне золото, золото душі.

14. У наведених реченнях знайдіть синтаксично вільні і синтаксично

зв’язані словосполучення. Випишіть їх у дві колонки.

1. Три тополі в орнім полі посадили школярі (А. Малишко).

2. Оженивсь він із Оксаною (Марко Вовчок). 3. Одне гадали ми з тобою,

шукали одного шляху (П. Грабовський). 4. Попід стіною за столом сиділо

кілька чоловіків (М. Коцюбинський). 5. І кожний з нас те знав, що слави нам

не буде (І. Франко). 6. Вітер зривав зі степу хвилі куряви (О. Гончар). 7. Він

ще частіше став звертатися до товариша дитячих літ (Панас Мирний).

10

8. Поруч матері стояла дівчинка років шести (А. Шиян). 9. В осінню ніч

сорок п’ятого року прощання лунали над Дніпром (О. Довженко).

15. З наведених простих словосполучень утворіть складні, накресліть

схеми зв’язків їхніх компонентів.

І. Новий будинок, триповерховий будинок, будинок школи, музична

школа.

ІІ. Зустрічати привітно, зустрічати щодня, зустрічати дітей, діти

мешканців, мешканці містечка, це містечко, чудове містечко.

ІІІ. Здобути перемогу, перемога в змаганні, змагання з кросу, недавнє

змагання.

16. Утворіть складні словосполучення, поширивши головне або залежне

слово (чи головне і залежне водночас) простих словосполучень

пояснювальними словами. Складіть твір-мініатюру, використовуючи

утворені словосполучення.

Зелена галявина, сюрчання коників, чудний гомін, шелест жита,

перебігати з нивки, освіжати билинку, розбуркувати душу.

17. З наведеного тексту випишіть приклади словосполучень з головним

словом – іменником, прикметником, дієсловом, дієприкметником.

Вкажіть, якими частинами мови є залежні слова. Визначте

морфологічний тип словосполучень.

Велика, незмірна в своїх таємницях загадка таланту. Скільки

великих людей дало йому своє визначення, а він і досі не означений словом,

не осягнуте розумом його джерело, його сила і здатність вічно відкривати

людину в людині. За своєю трепетною невловимістю рівна йому лише

любов (М. Шевченко).

18. Випишіть словосполучення, визначте їхній морфологічний тип,

подайте структурну схему. Поясніть значення слів крилас, верболозні

нетрі, луки, лози, левади.

На побережжі

Жайворонить високий крилас, а кругом – верболозні нетрі,

метелик непрудкокрилий плутається в повітрі.

Любо йти на озера й луки: в цю благодатну мить

благословляють незримі руки тих, в кого серце болить.

Ніхто не нагонить іззаду, спереду не видно нікого.

Лози. Піски. Левади. Я загубив дорогу (М. Драй-Хмара).

19. Утворіть словосполучення з такими граматичними значеннями:

предмет і його ознака; дія і знаряддя дії; дія й ознака дії; дія і предмет,

на який вона спрямована; предмет і особа, якій цей предмет належить;

ознака і причина появи такої ознаки; опредмечена дія і об’єкт; сукупність

предметів і предмети, з яких вона складається; особа і колектив, до якого

вона входить. Вкажіть, якими частинами мови виражені головне

і залежне слово.

20. Виділіть з речень словосполучення, встановіть їхнє граматичне

значення. Заповніть таблицю за поданим зразком.

11

№

Словоспол.

з речень

Граматичне

значення

словоспол.

Структурна

схема

словоспол.

Синтаксичні

відношення між

компонентами

словоспол.

1) солоний туман предмет і його

ознака

прикм. + хім. означальні

1. Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків

(М. Коцюбинський). 2. Отарка молоденьких лип загородилася високою

сосною (Ю. Яновський). 3. Дитячі очі-волошки виглядали з гущини

(М. Коцюбинський). 4. Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг

майбутнього (М. Олійник). 5. Вчора відбувся з’їзд орендарів (З газети).

6. Мати пішла на город по буряки (Панас Мирний). 7. Люблю хати

древлянського Полісся (Л. Костенко). 8. Опадав черемхи цвіт (В. Сосюра).

9. Екскурсанти спостерігали за складанням тракторів (З газети).

10. Працівники музею підготували нову експозицію (З газети).

21. Утворіть словосполучення за поданими загальними схемами,

конкретизуйте ці схеми.

Іменник + іменник, іменник + для + іменник, іменник + без + іменник,

дієслово + за + іменник, дієслово + до + іменник, прикметник + від +

іменник, прикметник + на + іменник, прислівник + дієслово, іменник +

прислівник, прислівник + прислівник, займенник + іменник, дієслово +

дієслово.

22. До поданих словосполучень доберіть синонімічні, визначте семантико-

синтаксичні відношення між компонентами словосполучень.

І. Дерев’яна поличка, велосипедне колесо, сільські вулиці, столичні

гості, овеча отара, осінні барви.

ІІ. Нора зайця, шапка батька, стіл з дерева, метро в Києві, дівчинка

дванадцяти років, насіння з соняшника, листя клена, твори Шевченка.

23. До поданих словосполучень доберіть синонімічні їм слова. Уведіть

синоніми в речення і з’ясуйте, у яких стилях мови доречно їх

використовувати.

Здобувати перемогу, робити наголос, проводити набір, піддати

критиці, проявляти піклування, виявляти цікавість, внести

пропозицію, мати перевагу, проводити запис, виголосити вітання, провести

обстеження, завдати кривди, складати присягу, проводити обговорення.

24. Складіть словосполучення, у яких наведені слова були б головними,

а в інших – залежними компонентами (форму слів можна змінювати).

Подайте структурну схему словосполучень, вкажіть синтаксичні

відношення.

12

Мрія, мокрий, читати, чотирнадцять, хтось.

з якої причини?

З р а з о к: хрожевий від сонця – хприкм. + від + ім. у Р. в., СВ –

обставинні;

які?

рожеві ххмари – прикм. + хім., СВ – означальні.

25. Користуючись словником, перекладіть українською мовою.

З українськими відповідниками складіть речення, в одному з цих речень

виділіть сполучення слів (вкажіть їхній різновид), а також

словосполучення, розберіть їх за схемою (пункти 1–4 схеми).

І. Благоприятный случай, благоприятные условия, благоприятный

исход; здоровый вид, вид на жительство, иметь в виду; погрузить во мрак,

погрузить весло в воду, погрузить взор, погрузить в скорбь, погрузить

на машины.

ІІ. Чрезвычайное положение, географическое положение, уставное

положение, служебное положение; общее правило, общие интересы,

в общей сложности, в общем; дружеские отношения, дипломатические

отношения, по отношению к прошедшему, отношение к учебе,

синтаксические отношения.

ІІІ. Беглый крепостной, беглое чтение, беглые гласные, беглый огонь,

бросить беглый взгляд; принять на работу, принять меры, принять

к сведению, принять участие, принять резолюцию; в большинстве случаев,

купить по случаю, при случае.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. З’ясуйте погляди на словосполучення як синтаксичну одиницю.

2. Обґрунтуйте зв’язки словосполучення зі словом та реченням.

3. Назвіть морфологічні типи словосполучень, наведіть приклади.

4. Яка різниця між синтаксично вільними та синтаксично зв’язаними

словосполученнями? Які словосполучення входять до синтаксично

зв’язаних?

5. Які є типи словосполучень за будовою? Схарактеризуйте способи

поєднання компонентів складних словосполучень.

6. Схарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення

в словосполученні.

7. Якими можуть бути семантико-синтаксичні відношення

в словосполученнях, побудованих за схемою ім. + ім. у Р. в.?




«АРІАЛ», 2013. – С. 15–20.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник /

І. Р. Вихованець. – Київ : Либідь, 1993. – С. 181–213.

13







Удовиченко Г.М. Словосполучення у сучасній українській

літературній мові / Г. М. Удовиченко. – Київ : Наук. думка, 1968. – 227 с.

Украинская грамматика. – Київ : Наук. думка, 1986. – С. 252–282.


К. Ф. Шульжук. 2-ге вид., доп. – К. : Академія, 2010. – С. 31–44.

2.2. СИНТАКСИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У

СЛОВОСПОЛУЧЕННІ


1. Форми підрядного зв’язку між компонентами словосполучень у науковій

та шкільній граматиці і засоби їхнього вираження.

2. Узгодження. Морфологічне вираження компонентів у разі узгодження.

Види узгодження.

3. Керування. Морфологічне вираження компонентів у разі керування.

Види керування.

4. Прилягання. Морфологічне вираження компонентів у разі прилягання.

Поняття про відмінкове прилягання.

5. Кореляція, її види.

6. Підрядносполучникове підпорядкування.

7. Правила побудови і вживання словосполучень.


Узгодження, граматичне узгодження, граматично-семантичне

узгодження, умовно-граматичне узгодження, асоціативно-граматичне

узгодження, керування, прилягання, відмінкове прилягання, кореляція,

підрядносполучникове підпорядкування, інтерференція.

Вправи

26. Випишіть словосполучення, утворені способом узгодження,

розмежуйте повне та неповне узгодження.

Коли пожовкне листя

Падає, падає листя.

Падає листя пожовкле на твою голову, на руки. У прозоро-

блакитному, ніжно-холодному, сонячному повітрі жовті-жовті сльози

жалю за минулим. Падають нечутні і тануть, як умираючий лебединий сміх

– лоскотною тихою тугою радісного небуття.

14

Оповитий розмаїто-жовтим серпанком осені садок задумано конав.

Шемрали верхівля дерев тобі про останнє…

…Осінь – то вогненний птах, що, майнувши злото промінним

крилом, сконає, спопеліє дощенту. Шалений танок різнобарвної смерті, що

ниже в бурштинове намисто гаї і садки… (Г. Михайличенко).

27. Замість крапок вставте означення, які б характеризували виділені

в тексті слова. Визначте форму і різновид підрядного зв’язку в утворених

словосполученнях. Поясніть значення слів кадмієм, шорстку, медово-

винними, прочанки.

Зайшов серпень. Осінь покропила ліси … цятками, наче витерла об

їх … гриву забруднений кадмієм пензель. Повітря стало як кришталь, а …

літній обрій ясний і прозорий. … тінню наливалися долини, … пахощами

яблук і слив тягло з садів. На баштанах зазолотилися … дині, й гарбузи, і …

купи кавунів. По токах зранку до ночі гупали ціпи, а вітряки і день і ніч

махали … крилами, наче прочанки, що хрестяться на роздоріжжі перед …

чумацькою могилою (З. Тулуб).

Д о в і д к а: перетинчастий, бузковий, жовтий, білястий, шорсткий,

медово-винний, темно-зелений, величезний, самотній.

28. У наведеному уривку пропущено слова на позначення кольору

(прикметники, дієслова). Орієнтуючись на зміст, вставте необхідні слова,

пов’яжіть їх граматично з іншими словами.

Погідне ... небо дихало на землю теплом. ... ціле море колосків

пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову ... стрічку на ...

траву. Гарячою ... барвою горить на сонці ячмінь, далі, наче риза рути, ...

просо. Межи ... килимами ... гречка, наче хто розіслав великі шматки

полотна ... на сонці. В долині, край лісу, висить ... імла.

(За М. Коцюбинським)

29. Користуючись словником, визначте рід поданих іменників, підберіть до

них означення, вкажіть різновид узгодження. Запишіть значення

незрозумілих слів, поставте наголос.

І. Мехіко, мільдью, гризлі, староста, ефенді, нероба, івасі, кюре, кюрі,

тореро.

ІІ. Таксі, кафе, ВНЗ, ґ, Дніпро, ківі, листоноша, завтра, Марко Вовчок,

сироко.

30. Доберіть до іменників волосся, чорнило, путь, ступінь, посуд, меблі,

коріння, собака, біль, листя, продаж, ярмарок означення і перекладіть

словосполучення російською мовою. Поясніть особливості оформлення

узгодження в обох мовах.

31. Схарактеризуйте словосполучення, утворені способом кореляції.

Вкажіть випадки повної та неповної кореляції.

Жінка-космонавт, місто Харків, тракторист Лозовий, озеро Світязь,

квітка магнолія, клен-дерево, білорус Юрій Брянський, село Кирилівка,

майстер Мудра, теплохід «Леся Українка», гори-хвилі.

15

32. Утворіть словосполучення способом керування з головними словами

радити, турбота, дорогий. Вкажіть вид керування.

33. Підберіть до іменників урожай, дорога, дерево, робота такі дієслова,

щоб з ними ці іменники вживалися в кожному з непрямих відмінків

(з прийменниками чи без них).

З р а з о к: підійшов до дівчинки (Р.), подарував дівчинці (Д.), помітив

дівчинку (З.), подружився з дівчинкою (О.), розмовляли при дівчинці (М.).

34. Переробіть дієслівні словосполучення на іменні. Простежте, чи

змінюється форма залежного компонента.

Захищати Вітчизну, мріяти про щастя, любити дітей, знати музику,

доглядати хворого, поважати батьків, вірити в майбутнє, виконати план,

будувати місто.

35. Користуючись словником, доберіть з дужок форму залежного слова.

Два словосполучення (на вибір) розберіть за повною схемою.

Ліки (для хвороби, від хвороби), розповідати (за собаку, про собаку),

тривожитися (за сина, про сина), погляд (на життя, про життя), захворів

(через недбальство, завдяки недбальству), знущатися (з тварини,

над твариною), глузувати (з невдахи, над невдахою), зрадити (друга,

другові), пробачити (кривдника, кривдникові), знехтувати (пораду,

порадою), опанувати (мову, мовою), оволодіти (мову, мовою), виконати

згідно (з наказом, наказу), ясний (для мене, мені).

36. Зі «Словника-довідника з культури української мови» Д. Гринчишина,

А. Капелюшного, О. Сербенської, З. Терлака (Київ, 2004) випишіть

5 прикладів словосполучень з варіативним керуванням, подайте їхню

структурну схему. Два словосполучення (на вибір) розберіть за повною

схемою.

З р а з о к: анотація статті (хім. + ім. у Р. в.), анотація на статтю (хім. +

на + ім. у З. в.).

37. Перекладіть українською мовою, за потреби користуйтеся словником.

Зіставте будову українських та російських словосполучень.

Стремиться к победе, ввести в состав, работать по договору,

обратиться по адресу, причинять боль, снабжать товарами, нуждаться

в помощи, подражать герою, учиться музыке, быть у власти, отдыхать

на море, привлечь к ответственности, склонность к фантазии, одежда

к празднику, вовлечь в работу, порвать в клочки, находиться в пяти шагах,

проходить по болоту, идти по берегу, шептаться по углам, идти по ветру,

плыть по течению, добрый по натуре, медик по образованию, старший

по возрасту, жениться по любви, встречаться по субботах, коса по пояс,

тоска по родине.

38. Перекладіть самостійно дібраний російський текст (100 слів), у якому

наявні відмінності в керуванні порівняно з нормами української мови.

Прокоментуйте ці особливості.

16

З р а з о к

Рос. Укр.

принимать к сведению брати до відома

З російським дієсловом принимать уживається іменник

у давальному відмінку з прийменником к, український відповідник брати

керує формою родового відмінка іменника з прийменником до.

39. Перекладіть числівники українською мовою, поєднайте їх з іменниками,

вкажіть форму іменника.

З р а з о к: дві сестри (Н. в. мн., наголос Р. в. одн.).

Полтора, два с половиной, три, шестнадцать, семьсот, три четвертых,

шесть целых одиннадцать сотых, полтораста, сто пятьдесят четыре.

40. Випишіть словосполучення, утворені зв’язком прилягання, вкажіть

морфологічне вираження компонентів. Поясніть пунктуацію в реченнях

з дієприслівниками.

1. Усі деякий час сиділи задумавшись. 2. Раптом небо пронизливо

засвистіло. 3. Стрункими пружними клинцями пішла авіація,

розгортаючись над дотами (Із тв. О. Гончара). 4. Вони приходять

послухати Сократа (Ю. Мушкетик). 5. Датико обережно, але впевнено

йшов уперед (Ю. Збанацький). 6. Повечерявши, полягали спати. 7. Через

три дні їх справді випущено і дозволено піти попрощатися з родиною

(Із тв. Панаса Мирного). 8. Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім.

9. Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши

носи (Із тв. С. Васильченка). 10. Жінка йде поволі і трохи зігнувшись

(О. Довженко). 11. На дівчині була красива сукня кольору бордо.

41. Утворіть словосполучення зі зв’язком прилягання, використавши

як головні компоненти подані слова. Два словосполучення (на вибір)

розберіть за повною схемою.

Читання, запропонувати, вміти, котлета, радий, схвильований.

42. Розмежуйте прилягання і слабке керування.

Стати впоперек, вступило в поперек, різати вздовж, гуркотіти вздовж

берега, розмовляти без упину, залишити без уваги, залучити до діла,

сказати до діла, піднести до лиця, хустина до лиця, зреагувати на зло,

сказати на зло, вдалося на диво, сподіватися на диво, пов’язка на око,

поміряти на око, розраховувати по силі, цінувати по силі.

43. Визначте синтаксичні відношення і форму синтаксичного зв’язку.

Іти вперед, любити землю, вміння читати, нескорений у бою,

будувати майбутнє, будувати дружно, світле майбутнє, майбутнє людства,

нескорений народ, вірити у майбутнє, наш народ, народи світу, об’єднувати

народи, земля батьків, освоювати землі, читання вголос, читання учнів,

Потебнянські читання, надія людства, надія побачити, плекати надію, надія

на зустріч, зустріч з прекрасним, зустріч друзів, випадкова зустріч.

44. Згрупуйте словосполучення за формою синтаксичного зв’язку.

Відро води, лисичка-сестричка; біліший, ніж сніг; іду повільно, жовте

листя, гриб-боровик, сталевий дріт, вйокати на коней; радий, аж світиться;

17

наказано мовчати; замовк, як у рот води набрав; свіжий легіт, одержав

листа, дуже глибокий, село Богданівка, залишити напризволяще,

дивовижний випадок; струнка, мов тополя; професор Грищенко, старший

за брата.

45. Утворіть словосполучення з поданими фразеологізмами, розберіть

за схемою.

Зелена вулиця, як у Бога за пазухою, на всі заставки, як у вусі,

козацьке сонце, із серцем, із чистою совістю.

46. З’ясуйте, які помилки допущено в наведених словосполученнях,

виправте їх.

І. Надихати мужності, зазнати поразку, вибачити товариша, дякувати

гостей, не втратити цінність, оволодіння знань, відсіч ворога, наголосити

недоліки, розповіді боротьби, характерний юнакам, грати шахи,

відповідальність зберегти природу, втілив героєві.

ІІ. Розшук за повстанцями, у противагу на грубість, описувати

про події, поділитися про враження, високий зростом, покритися в золото,

звертатися на допомогу, скучати по мамі, оцінка по мові, їздити по селам,

думка над звільненням, враження про концерт, властивий для бійця, дотик

з таємницею, дізнатися по записці.

ІІІ. Уквітчані квітами, малі малюки, створив твір, організували

організацію, молоді юнаки, пам’ятний сувенір, прейскурант цін, шепоче

губами, продовжити далі, швидко мчати, золоті колосся, велика собака.

47. Випишіть з речень усі словосполучення, розберіть їх за схемою.

І. 1. Багато таємниць є у світі, і одна з найбільших таємниць – мова.

2. З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно

пов’язана з мовою. 3. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної

мови з милих бабусиних казок і маминої колискової пісні. 4. Кожен день

дає нам уроки пізнання. 5. І завжди й скрізь наш учитель – мова.

(За І. Вихованцем).

ІІ. 1. Над морем нестерпно буяла рання весна. 2. Зелений ряст вкривав

усе надбережжя, ліг на кручі, на прибережні скелі. 3. Наче саме море вийшло

з берегів і хлюпнуло на берег зеленими хвилями.

4. Тихими вечорами спалахували на темному небі смарагдові зорі, але

були вони не такі, як узимку. 5. Тепер вони збільшились, налились

тріпотливим яскравим світлом і, наче злетівши з високостей, низько повисли

над морем (За О. Донченком).

ІІІ. Журавлі

В осіннім небі журавлі курличуть,

І голос їхній ледве чуть з імли.

Але мене вони в чужі краї не кличуть:

Вони б самі за море не летіли,

Вони б самі на рідну землю сіли,

Якби людьми були! (Є. Летюк)

18


1. Які форми підрядного зв’язку між компонентами словосполучень

виділяють у науковій та шкільній граматиці?

2. Схарактеризуйте форми підрядного зв’язку, наведіть приклади.

3. Назвіть вимоги до побудови правильних словосполучень.

4. Наведіть приклади словосполучень, у яких є розходження

в керуванні та узгодженні в українській та російській мовах.



схеми, зразки розбору / В. П. Ачилова. – Сімферополь, 2013. – С. 21–25.





Слинько І. І., Синтаксис сучасної української мови. Проблемні

питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф Кобилянська. – Київ : Вища

шк., 1994. – С. 19–68.



Удовиченко Г. М. Словосполучення у сучасній українській

літературній мові / Г. М. Удовиченко. – Київ : Наук. думка, 1968. – 227 с.

Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : підручник /


3. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

3.1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ РЕЧЕННЯ. ТИПОЛОГІЯ

ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ


1. Формування поняття про речення

2. Основні ознаки речення.

3. Речення і словосполучення. Речення і судження, висловлення, фраза.

4. Типи речень (загальна характеристика).

5. Типи речень за метою висловлення.

6. Розділові знаки в кінці речення.


Речення, предикативність, модальність, об’єктивна модальність,

суб’єктивна модальність, парадигма речення, висловлення, просте речення,

двоскладне речення, розповідне речення, питальне речення, питальне

речення, спонукальне речення, бажальне речення, речення умовної

модальності, речення гіпотетичної модальності, речення переповідної

19

модальності, речення синкретичної модальності, інтонація каденції,

інтонація антикаденції, стверджувальне речення, заперечне речення,

окличне речення, неокличне речення, поширене речення, непоширене

речення.

Вправи

48. Прочитайте подані набори слів і скажіть, які з них є реченнями, а які

ні і чому.

І. Прудко проліски з-під гніву змокнуть ранніми дверима.

Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима (В. Сосюра).

ІІ. Плесо вирій ключ високо линути журавель.

На плеса з вирію ключами високо линуть журавлі

(М. Старицький).

ІІІ. Далекі, гори, були, покриті, густо-синім, серпанком.

Далекі гори були покриті густо-синім серпанком (В. Шевчук).

49. Текст неправильно розбитий на речення. Об’єднайте розірвані частини

і поясніть, на які ознаки при цьому слід звертати увагу.

Був теплий травневий ранок. Коли легко дихається й хочеться кудись

іти. Я пішов до річки. У воді відбивалося чисте небо. Заклечане зеленими

вербами. З яких скапувала у воду роса. Миготіли дрібні рибки між стеблами

трави. Що росла на мілині попід берегом.

50. Текст розбийте на речення, замість рисок поставте потрібні розділові

знаки.

По сивих водах небес плив місяць / наче обгорнутий блискучою

фольгою / він розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння / тихо слав

холодне світло донизу / й під тим широким і байдужим усміхом усе

набирало якихось легких і неначе нереальних обрисів / полегшали будинки

/ здавалися не такими вже громіздкими / обличчя людей ставали вродливіші

й таємничіші / гілля дерев / опушене молоденьким листям / особливо

переблискувало й пахло / мовчазна і велична стояла Софія / у місячному

промінні рівно / спокійно світились її бані (За Є. Гуцалом).

51. Використовуючи речення з наведеної поезії, схарактеризуйте основні

ознаки його як мовної одиниці. Доведіть, що між предикативністю

та модальністю існує тісний зв’язок.

Мамо, на печалься, я прийду. Хату влітку вибілим з тобою.

Вирвем на городі лободу, Приженем корову з водопою…

Мамо, крізь негоди я прийду, В твої очі гляну сумовиті

І на тебе – рідну і святу – Помолюся тихо в цьому світі.

(Н. Півторацька)

52. У поданих реченнях визначте засоби вираження модальності.

1. Добре ім’я – найкраще багатство. 2. Батьком-матір’ю не хвались,

а хвались честю. 3. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом (Н. тв.).

4. До чого ж гарно зараз у степу! (І. Цюпа). 5. Долини сплять… Собі б

заснути… (Олександр Олесь). 6. Там, кажуть, з гір усю країну видно.

7. Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає? (Із тв. Лесі Українки).

20

53. За допомогою вставних слів та модальних часток надайте кожному

реченню різних модальних відтінків.

1. Ми прийшли вчасно. 2. Заняття ще не розпочалось. 3. Усі дістали

зошити з домашнім завданням. 4. Тільки Марина забула свій зошит удома.

5. Домашнє ж завдання вона виконала.

54. Визначте типи речень за метою висловлення і граматичні засоби

їхнього оформлення. Вкажіть речення синкретичної семантики.

Схарактеризуйте особливості інтонації речень.

1. В синьому промінні впали в трави тіні (Г. Коваль). 2. Хто ж це біля

столу з друзями сидить серед книжок? (В. Швець). 3. Чи не повторила б ти

мені її ще раз? (М. Коцюбинський). 4. Нехай би вітри пролітали за вікнами

хати (А. Головко). 5. І зовсім забулось би, перемололось (О. Гончар).

6. Коли б Марка діждатися (Т. Шевченко). 7. Будь славен, день багатого

врожаю, прозоре небо, підіймайся вище (А. Малишко). 8. Се добрий тобі

десь сон приснився. 9. На віку, мовляв, як на довгій ниві, усяке трапляється

(Із тв. Марка Вовчка). 10. Так оце ми так довіку й будемо бідувати?

(М. Драгоманов).

55. Визначте різновиди питальних речень, вкажіть засоби вираження

питальності, схарактеризуйте інтонацію.

1. – Куди йдеш? – На війну! – Чого ж так нерано? – Може, ще хоч

одного вб’ю. – А як тебе хтось уб’є? – Хіба я кому що винен? 2. Варили

вечерять? – Ні. – Хліб є? – Ні. – Ну, то давайте табаку та будемо спати! 3. –

Дядьку, йдіть у хату! – Чого? – Родичі приїхали. – Які? – Сватового сусіда

молотники. 4. – Ти дівчат любиш? – Люблю! – А вони тебе? – Та й я їх!

5. Де ти був? – Через річку переходив. – А чому ж ти сухий? – Бо нема чого

їсти. 6. – Чого на роботу не ходиш? – Бо я ще малий. – А чому на тобі такі

штани короткі? – Бо це батькові. 7. – Що робиш? – Нічого. – А ти? – Я йому

помагаю (Н. тв.).

56. За допомогою інтонації перетворіть розповідні речення на питальні,

схарактеризуйте інтонацію.

1. Мажорні гами сум дощів осушить (С. Охріменко). 2. Отож, і зрячі

ми були сліпі (К. Чернишов). 3. Твої чорні шовкові коси припорошила вже

сивина (В. Симоненко). 4. І пахне дощ (І. Павлюк). 5. І сміливого пси

кусають. 6. Погані очі диму не бояться (Н. тв.).

57. Визначте загальнозаперечні й частковозаперечні речення, вкажіть

граматичні засоби вираження заперечення. Встановіть, чи завжди

наявність заперечної частки є ознакою заперечного речення.

1. І спиниться Сковорода, не може не спинитись! 2. Герої не знають

страху! 3. Не близький світ топтав (Л. Глібов). 4. І як цим днем

не дорожить? 5. Відцвітати не хочуть вишневі сади (Із тв. Г. Чубач). 6. Про

це повинен знати не ти один (В. Собко). 7. І не поверне вже ніхто назад час

правди й справедливості нової (Д. Павличко). 8. Ну, чому б не жити три

життя? (І.Жиленко). 9. Дуже ти мені потрібний! (Розм.). 10. Не дуже того

просять, кого за чуб тормосять. 11. Кум не кум, а з черешні злазь! 12. Хто

21

ж винен, як не невістка. 13. Не здужає третього хліба з’їсти. 14. Брехав,

доки зовсім не вбрехався (Н. тв.).

58. Визначте типи речень за метою висловлення та емоційним

забарвленням, вкажіть емоційні оцінки. Назвіть граматичні засоби

оформлення окличності.

1. Люблю я жить! 2. Скільки нас розгублено по місту! 3. І чи потрібні

двері, що не ведуть нікуди?! (Із тв. І. Жиленко). 4. Грай же, море!

(Т. Шевченко). 5. Ох, які ж тут високі сосни!.. 6. Хай не стривожать сон

дітей війни громи криваві! (Із тв. В. Сосюри). 7. Де не ходила по країні

натхненна молодість моя?! (М. Нагнибіда). 8. Що за страшний був той

дядько! (І. Нечуй-Левицький).

59. Розмежуйте прості і складні речення. Що при цьому потрібно

враховувати?

Розрізняйте «знаю» і «вмію»

Чималий досвід навчання свідчить, як неправильно ототожнювати

слова «знати» і «вміти». Напевно, ще зі шкільних років можна пригадати

учня, який, одержавши погану оцінку, запевняв, що він «учора практично

все вмів». Насправді ж він не вмів, а тільки знав. Його підвело те, що коли

він повторно читав матеріал, то впізнавав його, але це не значить, що

засвоїв і міг відтворити.

Якщо хочете перевірити, чи засвоїли ви матеріал, повторюючи,

закрийте книжку і перекажіть його, не заглядаючи до тексту. Поки це

не виходить, не можна стверджувати, що ви володієте цим матеріалом. Тож

не будемо підміняти слів «знаю» і «вмію» (І. Томан).

60. Дайте характеристику поданих речень (пункти 1–9 схеми розбору).

1. Основа всякої мудрості – терпіння (Платон). 2. Поважайте в собі

і в інших людську особистість (Д. Писарев). 3. Не за обличчя судіть, а за

серце (Г. Сковорода). 4. Як світ новий з старого збудувати? (Леся

Українка). 4. Стебла багряніють (Гр. Тютюнник). 5. Моя Вітчизно дорога,

яка в тобі горить снага! (А. Малишко). 6. Колосся спіле. Перепілок схлип

(В. Коломієць).

61. З одного художнього твору випишіть 5 простих речень,

схарактеризуйте їх за схемою (пункти 1–9).

62. Напишіть твір – замальовку (до 1 сторінки) на одну з тем

(за варіантом). У творі використайте всі типи речень за метою

висловлення (тип укажіть на полі біля кожного речення).

Схарактеризуйте одне просте неускладнене речення зі свого твору

(пункти 1–9 схеми розбору), виділіть у ньому сполучення слів

і словосполучення. Розберіть словосполучення за повною схемою.

І. «Перший сніг», «У театрі», «У читальному залі».

ІІ. «Весняний дощ», «На занятті», «У бібліотеці».

ІІІ. «Цікава пригода», «На ринку», «Аналіз помилок».

ІV. «Вихідний день», «Підготовка до занять», «На перерві».

V. «Контрольна робота», «Дорога додому», «На морі».

22

VІ. «У гуртожитку», «На екзамені», «У тролейбусі».


1. Схарактеризуйте основні ознаки речення.

2. Який зв’язок існує між предикативністю і модальністю?

3. Розмежуйте речення і судження, висловлення, фразу.

4. Схарактеризуйте типи речень за метою висловлення, наведіть

приклади.

5. Як розрізняти стверджувальні і заперечні речення? Якими засобами

виражають заперечення? Наведіть приклади.

6. За якими ознаками речення поділяють на прості/складні,

двоскладні/ односкладні, поширені/непоширені, повні/неповні, ускладнені

/ неускладнені? Наведіть приклади.




«АРІАЛ», 2013. – С. 25–30.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник /

І. Р. Вихованець. – Київ : Либідь, 1993. – С. 51–65.





Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови :

навч. посібн. / М. У. Каранська. – Київ : НМК ВО, 1992. – С. 6–34.

Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. ІІ.

Синтаксис : підручник / Б. М. Кулик. – Київ : Рад. шк., 1961. – С. 17–32.


І. К. Білодіда. – Київ : Наук. думка, 1972. – С. 10–14, 118–149.



3.2. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ПАРЦЕЛЬОВАНІ КОНСТРУКЦІЇ.

ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕННЯ


1. Синтаксична категорія повноти / неповноти речення.

2. Типи неповних речень. Пунктуація в неповних реченнях.

2. Парцельована конструкція, її компоненти.

3. Еквіваленти речення, їхні різновиди. Розділові знаки при еквівалентах

речення.

23


Повне речення, неповне речення, контекстуальне речення, ситуативне

речення, еліптичне речення, парцеляція, парцельована конструкція,

еквівалент речення, слово-речення, звертання-речення, незакінчене

речення.

Вправи

63. Вкажіть неповні речення, визначте їхній тип, встановіть, які члени

речення відсутні. Поясніть пунктуацію в неповних реченнях.

1. Хочу, Федоре Івановичу, про Артема з вами. 2. За городами ж,

по той бік Псла, смугою чорною – ліс. І шумить, шумить по-осінньому

(Із тв. А. Головка). 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. 4. Не

вчи орла літати, а солов’я – співати (Н. тв.). 5. Редактор Карк підвівся, ще

раз тривожно подивився на браунінга і вийшов. Із тихої вулиці пішов на

клекіт. 6. Ти дбаєш тільки про себе... – А ти? 7. В гущавину доріжка по

папороті, повз сизих кущів (Із тв. М. Хвильового). 8. – Ну що? – Відмінно

(Розм.). 9. Прагу врятовано від руйнування, а мешканців її – від винищення

(О. Гончар). 10. Бджілоньки – на квіти, дітоньки – до школи

(М. Підгірянка). 11. Колючу шкарлупу розбиває об бруківку обважнілий

каштан. Гладенький. Візьми у долоню, щоб надовго зберегти тепло цієї

осені (О. Підпала).

64. Що можете сказати про наведений діалог? Відредагуйте його.

Прокоментуйте внесені зміни.

– Ти бачила рок-оперу „Енеїда”? – Я бачила рок-оперу „Енеїда”. –

Коли ти бачила рок-оперу „Енеїда”? – Я бачила рок-оперу „Енеїда” минулої

неділі. – Ти сама ходила до театру? – Я ходила до театру з подругою. – Рок-

опера тобі сподобалась? – Рок-опера мені дуже сподобалась.

65. У наведених прислів’ях опустіть повторювані слова, поясніть розділові

знаки.

1. Пташка красна своїм пір’ям, а людина красна своїм ім’ям. 2. Весна

багата на квітки, а осінь багата на сніпки. 3. Птаха пізнати по пір’ю, а пана

пізнати по халявах. 4. Чужу біду на воді розведу, а своїй біді і кінця

не знайду. 5. Як тягли ведмедя до меду, то урвали ведмедеві вуха, а як тягли

ведмедя від меду, то урвали ведмедеві хвоста. 6. День гуляє, два дні слабий,

а на третій день вихідний.

66. Схарактеризуйте парцельовані конструкції, вкажіть різновид

парцелята.

1. Сонце хилилось до багряного обрію. Заплуталось у верховітті

дерев. Червоне, як шмат металу, готового лягти на ковадло

(Ю. Збанацький). 2. Щоранку з далечі побережної з’являється він. Син

чийсь. 3. Хлопцеві пригадалися осінні мряки-тумани десь біля Тиси. Довгі-

предовгі ночі, багнисті темні поля, хриплі команди. 4. З одного краю

селища сага блищить, з другого – облуплений собор біліє. Старовинний,

козацький. 5. Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно,

потужно, свіжо. 6. Десь там, в самій душі, яблука торохтять. Спілі до краю

24

(Із тв. О. Гончара). 7. Небо поскидало із себе всі нічні хмаринки.

Голубилося. Очікувало сонця… Промчала одна машина. Друга (Є. Дудар).

67. Знайдіть еквіваленти речення, вкажіть їхній тип, функцію

і семантику.

1. – Чули, серце, скоро землю нам мають давати. – Аякже, Маланю,

чула. Аякже. 2. Але Дмитрик випручується з обіймів і кидається далі. Він

усе зрозумів, і страшна безнадійність обняла йому серце. – Матінко моя!..

– кричить він. – Матінко!.. 3. На добраніч, ниви і поля. 4. Заходить [пан]

у чорну пекарню, пхає рукою двері й кричить: – Марино! – Нікого. – Олено!

(Із тв. М. Коцюбинського). 5. Вона [Батьківщина] послала їх на Дунай не

для того, щоб вмирали, а для того, щоб... 6. – Ви бували серед смерек

узимку, в день сонячний? – Ні (Із тв. О. Гончара). 7. Микита тоді дуже

стиснув їх руки і кинув пошепки: – Цить! Ще почують... 8. Так було кілька

день. Од середи до суботи. А в суботу... (Із тв. А. Головка). 9. Марто! –

загрозливо озвався з порога Варчук. І дівчина злякано метнулася убік

(М. Стельмах). 10. Гайсин злякано закліпав очима: – Я нічого не знаю. Я…

Мене… (Петро Панч).

68. Розмежуйте вокативні речення, звертання та однозвучні вигуки,

поясніть відмінність між ними.

1. Я крикнув, повен сил і дій: – Мій світе, світку, світелько, мій

світонько, світище мій! (М. Вінграновський). 2. Який тепер світ настав?

Господи! 3. Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля

(Із тв. Панаса Мирного). 4. Олександре! В тебе діти малі. 5. Салимонько! –

Га? – Салимонько! – раптом промовив Тиміш Іванович Дилда (Остап

Вишня). 6. – Ой нене! – кинула зляканий погляд проти сонця, побачила, як

стримлять бур’яни по ріллі (К. Гордієнко). 7. Не дай мені, Боже, калікою

стати (М. Москалець). 8. Катерино! – Іду! (О. Довженко). 9. Діду! Діду! –

каже Мелася. 10. Боже, Боже! Коли б же Михайло спав. 11. Братику!

Братику! – А що? – спитав він. 12. Ой козаче! Де ж ти забарився

(Із тв. Марка Вовчка). 13. Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене

шляхетними шляхами (Л. Костенко).

69. Підкресліть граматичні основи. Речення розберіть за схемою –

пункти 1–9 (після кожного речення; у складних реченнях аналізуйте кожну

предикативну частину); еквіваленти речення теж розбирайте за схемами.

Поясніть пунктуацію в неповних реченнях та при еквівалентах речення.

І. Вона приїхала ранішнім пароходом. Бо інакше я б уже бачив її.

Я озирнувся на неї. Француженка чи британка? Ні, певно,

американка. Бачу, як тріпає вітер блакитний кінець вуалі по сірих скелях,

помічаю подорожню торбину й золоті волосинки за вухом.

Гляне чи ні? Ціла вічність минає. Не ворухнулась.

Які очі в неї? Не встиг роздивитись.

Притискаюсь плечем і стрічаюся з нею.

Наче фіалки після дощу. Темні, м’які, блискучі. Глянула і закрила.

Тепер – кінець. Іду за нею. Куди вона – там і я буду.

25

Озирнеться чи ні?

На повороті стає, розглядає якусь рослину і повертає до мене лице...

Тепер ми знову над морем, і знову наші очі бродять по синій пустелі,

але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть. Бо я хочу глянути

на них (За М. Коцюбинським).

ІІ. Я знаю: десь у місті чи, може, в гаю шукаєш мене. Шукаєш оту

єдину, оту свою. Шукаєш. Я вірю в це. Я чекаю.

Кажуть: життя не вдалося. Кажуть. Підсміюються. Співчутливо

кивають. Як хто. І не знають, що ти мене ще не знайшов.

Знайди мене!..

А я... ні. Це не ти. Не твої кроки здоганяють мене. Твої тверді. Лункі.

Не човговисті. Не твої – і не оглядаюся. Якщо не ти – для чого погляд

на інших зупиняти. Щоб загубився?..

Знайди мене!.. Чи... Шукай мене!.. Бо ж не може такого бути, щоб

на світі не було того, кому призначено мене шукати. Тож шукай. Знайди

мене!.. А, може, ти вже... Ні ж бо, ні! Я знаю: шукаєш. Не промини мене!

Знайди... (Є. Божик).

ІІІ. – Хто у світі найсильніший?

– Серед тварин чи серед людей?

– Серед тварин.

– Одразу й не скажеш...

А й справді, хто найсильніший? І ось перед нашими очима проходять

неповороткі могутні велетні: слони, бегемоти, носороги... Люті хижаки:

тигр, лев, барс... Бики на аренах, тури в прадавніх пущах...

– Ні, ні і ні!

– А хто ж тоді?

– Найсильніший у світі, щодо своєї ваги, маленький жучок! Він

важить три грами, а несе на собі майже три кілограми.

– Невже? А слон? Він несе на собі величезні дерева.

– Слон несе дерева вагою 200 кілограмів, а сам важить аж чотири

тонни.

– А скільки комах живе на світі?

– Сто мільйонів видів! А самих комах? Уявити важко, адже кожен вид

налічує, мабуть, мільйони представників. Добре, що вони маленькі. Бо нам

би й жити не було де (За А. Коваль).

ІV. Малий набирає відваги, потайки горнеться до батька й шепоче:

– Тату…

Батько не обзивається.

– Тату!.. – підвищеним голосом.

– Чому ти не спиш? – каже батько. – Де той цвіркун сидить? – У печі.

– Чи можу я його піймати? – Що ж ти з ним? У борщ укинеш? – Я хотів

одну пташку в лозині піймати. Велику, чорну. Вже був би зловив, та вона

пурхнула і відлетіла. – То треба було їй на хвіст солі насипати. – Ні.

26

Тож тільки зайців так ловлять сіллю… Солі я не мав. – Іншим разом візьми.

(За У. Самчуком).

70. Перекладіть українською мовою, схарактеризуйте неповні речення та

еквіваленти речень.

Стукнуло окошечко кассы, высунулся сердитый кассир и закричал: –

Что же вы, Перец? Долго мне вас ждать? Идите же сюда, распишитесь.

Перец на негнущихся ногах приблизился к окошечку.

– Вот здесь – сумма прописью, – сказал кассир. – Да не здесь, а здесь.

Получайте... – А где все остальные? – спросил Перец.

– Не торопитесь... Остальные здесь, в конверте. – Нет, я имею

в виду... – Это никого не касается, что вы имеете в виду. Вот ваше

жалованье. Получили? – Я хотел узнать... – Я вас спрашиваю, вы получили

жалованье? – Да. – Слава богу. Разрешите пожать вашу руку, я тороплюсь.

– Я хотел только спросить, – торопливо сказал Перец, – где все остальные

люди... Ким, грузовик... Ведь меня обещали отвезти... На Материк... – На

материк не могу, я должен быть в Управлении.

(За А., Б. Стругацькими).


1. Схарактеризуйте категорію повноти/неповноти речення. Як

класифікують неповні речення? Наведіть приклади.

2. Схарактеризуйте контекстуальні структури.

3. У чому специфіка ситуативних неповних речень?

4. Які речення є еліптичними? Схарактеризуйте різновиди еліптичних

речень, наведіть приклади.

5. Які одиниці відносять до еквівалентів речення? Чому?

6. Що являють собою слова-речення? Доведіть, що вони є синтаксично

нечленованими.

7. На які групи поділяють слова-речення? Схарактеризуйте їх.

8. Які структури відносять до незакінчених речень? Обґрунтуйте

причини вживання незакінчених (перерваних, обірваних) структур.

9. З’ясуйте роль інтонації і підтексту в звертаннях-реченнях.

Схарактеризуйте найпоширеніші типи вокативних речень.

10. За якими ознаками слід розмежовувати вокативні речення, власне

звертання та однозвучні вигуки?




«АРІАЛ», 2013. – С. 31–35.

Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського розмовного

літературного мовлення. Просте речення : еквіваленти речення /

П. С. Дудик. – Київ : Наук. думка, 1973. – 288 с.


Л. В. Прокопчук. – Київ : Академія, 2010. – С. 170–190, 315–338.

27



Кадомцева Л. О. Українська мова. Синтаксис простого речення. –

Київ : Вища шк., 1985. – С. 110–119.







3.3. ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПІДМЕТ


1. Поняття про члени речення, способи їхнього вираження. Члени

речення і синтагми.

2. Співвідношення між частинами мови і членами речення.

Морфологізовані та неморфологізовані члени речення.

3. Головні та другорядні члени речення. Група підмета і група

присудка в реченні.

4. Поняття про підмет. Типи підметів за будовою.


Члени речення, синтагма, морфологізовані члени речення,

неморфологізовані члени речення, головні члени речення, другорядні члени

речення, підмет, група підмета, група присудка.

Вправи

71. У наведених реченнях скісними рисками відділіть групу підмета від

групи присудка; після кожного речення вкажіть її розташування (перед

групою присудка, після чи всередині групи присудка).

1. Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе

(В. Симоненко). 2. Світло золотого сподівання пронесла я гордо крізь жалі

(Н. Полторацька). 3. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине

дівчатко стало гарячою відрадою серця. 4. Біля самого ліжка на тумбочці

стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами, схожими на проліски

(Із тв. О. Гончара). 5. З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята

монгольськими сокирами престара липа (І. Франко). 6. Опівночі на критому

току горять жовті ліхтарі, освітлюючи купи зсипаної тут пшениці

(Є. Гуцало).

72. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи; після кожного

речення в дужках укажіть вид підмета за будовою і спосіб його вираження.

У другому реченні розберіть усі словосполучення.

1. У довгому, покрученому ярку розкинулося село Семигори

(І. Нечуй-Левицький). 2. А угорі про таїнства природи задумався мислитель-

28

чорногуз (Л. Костенко). 3. Тигр і олень однією дорогою не ходять. 4. Два

коти в одному мішку не помиряться. 5. Окунь з раком не домовляться.

6. «Будь ласка» не кланяється, «спасибі» спини не гне (Н. тв.). 7. Я в серці

маю те, що не вмирає (Леся Українка). 8. Майже три роки минуло від того

далекого світлого дня (О. Гончар). 9. А поставити крапку над «і» – то

неабияке мистецтво в житті (Н. Рибак). 10. Чумацький віз тихо рипить піді

мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О. Довженко). 11. На

кожному четвертому гектарі сонячна квітка вирощена за новою

технологією (З газети). 12. Хіба це ніч? Це – вік! (О. Гончар). 13. Що

лишилося в нього? Страшне сьогодні? (О. Полторацький). 14. Кожен з нас

любов свою зберіг від зради, від зневаги і від стужі (Л. Дмитерко). 15. Ах,

скільки струн в душі дзвенить! (Олександр Олесь). 16. Йде дощ малин.

Племена бджіл шаліють (Б.-І. Антонич). 17. Мабуть, жоден учитель

не вболівав так за успіхи своїх учнів, як він (Ю. Збанацький).

73. Підкресліть і схарактеризуйте підмети.

І. 1. В безкраїм небі сонце-велетень палає (Б. Грінченко). 2. В лиці,

в очах було розлите щось гостре, палке... (І. Нечуй-Левицький). 3. Біля

Андрія зупинилась купка людей (С. Васильченко). 4. Зібралося там до

гурту, крім Петра та дядька, і мисливців чимало (М. Старицький).

5. Згоріть в житті – єдине щастя! 6. Сто дзеркал спрямовані на мене,

в самоту мою і німоту (В. Стус). 7. Пустотливий парус сонця зупиняється

в зеленій гущавині (М. Коцюбинський).

ІІ. 1. Один зі школярів підвівся. 2. І заплакало, забилось давнє й чисте

у душі (Олександр Олесь). 3. Стояв цілий збір учеників, інспектор,

директор (Панас Мирний). 4. І забуте в душі оживе (Р. Братунь). 5. Все

забіліло в вишневім світі (А. Малишко). 6. Біжать алеї звуків, саджених

у гами. 7. Оженивсь він із Оксаною (Марко Вовчок). 8. Петрів батіг

примружив синє око (Л. Талалай).

ІІІ. 1. Хтось простий сопілкою у полі дзвінке срібло піснями розсипає

(Б. Кравців). 2. Крапля води пробиває камінь, корінь тонкої травиці

підіймає велику земляну вагу... (І. Пільгук). 3. Така душі моєї звичка – усе

вбирать в свою блакить і віддавати (В. Сосюра). 4. Дві темні стіни дерев

стояли по обидва боки дороги (І. Нечуй-Левицький). 5. Цілий ряд палат,

будинків, мов низка білих зубів, виставилися на горі (Панас Мирний).

6. Обидва відчули холод (М. Трублаїні). 7. Єдиний, хто не втомлюється, –

час (Л. Костенко).

ІV. 1. Майнули в повітрі десятки крил – і голубина зграя знялась

у блакить (О. Донченко). 2. Кілька чоловік знали арабську мову

(Ю. Логвин). 3. У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово – то

велике вміння (В. Сухомлинський). 4. Його постійні «Ой!» виводили

старого з рівноваги (І. Цюпа). 5. Ми тільки перші хоробрі, мільйон підпирає

нас (В. Еллан-Блакитний). 6. І в синій дзвін палкого неба ковалик-

жайворонок б’є. 7. В’ється пісні тихе плетиво (Із тв. А. Малишка).

29

V. 1. П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Малишко).

2. Пройшло багато літ (В. Сосюра). 3. У кожному возі по чотири воли сивих

ішли (А. Свидницький). 4. Будь-яке завтра розпочинається сьогодні

(З газети). 5. Поете! Любити свій край не є злочин (П. Тичина). 6. Це був

тільки сон, що ледве торкнувся пам’яті вустами (Л. Костенко). 7. Сиротою

жити – сльози лити (Н. тв.). 8. У темнім лісі за горами зібравсь усякий звір:

вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкідливий тхір і ще там деяких

чимало (Л. Глібов).

VІ. 1. Двоє вершників охороняли залізні ворота, які зараз були

відчинені, і в них вільно входили прочани (Петро Панч). 2. Мислити

і творити – це для письменника його фах, його повсякденність (О. Гончар).

3. Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло. 4. У неї

виробилось бите око й правильна реакція на все (Ю. Яновський).

5. Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський). 6. Разок років –

то не разок намиста, це поступ вічний до мети (Л. Скирда). 7. І недовіри,

і зневіри вже котиться дев’ятий вал (В. Мордань).

VІІ. 1. Начальник і два молодих його товариші з кількома людьми

заходилися біля будови намету. 2. Впало наших галицьких дружинників

понад триста п'ятдесят людей… (Із тв. А. Лотоцького). 3. Під час воєнних

дій стався випадок, який характеризує всю гостроту конфлікту

(О. Субтельний). 4. І буде думка вічно простувати до мрії, що мені життя

дала (Т. Осьмачка). 5. І тільки зорі-сторожі нас в полі вартували

(А. Малишко). 6. Мене в житті також не тішив штиль. Не падала з висот

небесна манна (Д. Луценко). 7. І його підхопили з десяток рук, сильно

підкинули вгору (Іван Ле).

VІІІ. 1. Дістати славу – щастя. Заслужити її – честь (О. Духнович).

2. Ми всі зачекалися повені, тепліні, любові, добра (М. Сингаївський).

3. І тихих верб задумалась сім'я (Х. Алчевська). 4. Кабінет Міністрів

розробляє програми розвитку держави (З підручника). 5. Біля хати на осонні

тато з мамою сидять (Г. Тарасюк). 6. У баби було на хазяйстві четверо

овець, три курки та півень (І. Нечуй-Левицький). 7. За непослух забере тебе

«Той, що в скалі сидить» (Леся Українка).

74. Підкресліть граматичні основи, розмежуйте прості і складені

підмети, схарактеризуйте їх.

1. Легко і радісно зітхнув густий хутірський парк із столітніми

дубами (С. Васильченко). 2. Посеред села ніби стриміла на чолопочку

й наче пишалась дубова церква з п'ятьма білими банями (І. Нечуй-

Левицький). 3. На світанку Григорій з Володимиром Івановичем пішли

трусити жаки. 4. Враз батько з сином заговорили не нашою мовою

(Із тв. М. Стельмаха). 5. Разом з Оксеном Гнат приїхав до Троянівки.

6. Попереду бійців стояла жінка з дитиною на руках

(Із тв. Ю. Збанацького). 7. Жук з Петром одрізнились геть осторонь і вели

між собою розмову (Панас Мирний).

30

75. Перекладіть українською мовою, підкресліть граматичні основи,

підмети схарактеризуйте.

Довольно разнообразно птичье население лесопарков и парков,

городов и посёлков Крыма. Зимуют на полуострове примерно 30 видов

птиц. Пережидают в укромных местах зиму лебеди и утки, различные виды

чаек и белолобые гуси. Много на зимовке в Крыму и воробьиных птиц:

синиц, зябликов, щеглов, снегирей, чёрных дроздов, овсянок. На берегах

моря, на скалах круглый год можно встретить хохлатого баклана. Оперение

чёрное, плотное, клюв длинный, жёлтый. На голове небольшой хохолок.

Хвост прямой, лапы короткие, перепончатые.

(З підручника)


1. Дайте визначення членів речення, назвіть способи їхнього

вираження.

2. З’ясуйте різницю між членами речення і синтагмами, наведіть

приклади.

3. Схарактеризуйте співвідношення між частинами мови і членами

речення, наведіть приклади морфологізованих і неморфологізованих

членів речення.

4. Яка функція головних членів речення?

5. Які є погляди на співвідношення між головними членами речення?

6. Дайте визначення підмета, схарактеризуйте його типи.




«АРІАЛ», 2013. – С. 35–39.



Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові /

Н. Л. Іваницька. – Київ : Вища шк., 1986. – С. 3–66.

Іваницька Н. Л. Взаємна зумовленість форм головних членів

двоскладного речення / Н. Л. Іваницька // УМЛШ. – 1979. – № 10. – С. 28–

34.

Козачук Г. О. Підмети, виражені словосполученнями / Г. О. Козачук

// УМЛШ. – 1982. – № 1. – С. 36–40.



шк., 1994. – С. 101–109.



Ющук І. П. Українська мова : підручник / І. П. Ющук. – Київ : Либідь,

2003. – 477–487.

31

3.4. ПРИСУДОК


1. Поняття про присудок. Типи присудків за будовою та морфологічною

природою.

2. Простий дієслівний присудок. Ускладнення простого присудка.

3. Складений дієслівний присудок. Етапи виділення меж присудка. Поняття

про суб’єктний та об’єктний інфінітив.

4. Складений іменний присудок, морфологічне вираження його

компонентів.

5. Трикомпонентний присудок.

6. Координація граматичних форм підмета і присудка.

7. Тире між групою підмета і групою присудка.


Присудок, простий дієслівний присудок, розщеплений присудок,

нульовий присудок, складений дієслівний присудок, об’єктний інфінітив,

суб’єктний інфінітив, складений іменний присудок, трикомпонентний

присудок.

Вправи

76. Підкресліть граматичні основи, схарактеризуйте присудки.

І. 1. А Черкаси палають, палають (Т. Шевченко). 2. Чоловік повинен

був добре виспатись (М. Коцюбинський). 3. Невже ти будеш осторонь

сидіти і поглядать, як ллється братня кров? (Леся Українка). 4. Ніс у нього

[дідуся] крючком (О. Гончар). 5. Птиці зелені у пізню пору спати злетілись

на свіжий поруб (Л. Костенко). 6. Поет не може бути власністю

(Л. Костенко).

ІІ. 1. Князь продовжував веселитися (Б. Лепкий). 2. Біля воріт дві

тополі (О. Довженко). 3. І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі

(Т. Шевченко). 4. Увечері крізь сон [син] благав матір розповісти казку про

Івасика-Телесика (Із тв. Г. Тютюнника). 5. Поезія повинна бути чиста

(Ю. Збанацький). 6. Нікому з вас нічого я не винен (Леся Українка).

ІІІ. 1. Аж двері рип у хату із сіней (Л. Глібов). 2. Вона не в силі була

перебороти вихор (А. Шиян). 3. Низина видавалась удень дуже гарною

(М. Коцюбинський). 4. Ти можеш спробувати стати на руки, у тебе м’який

килим на долівці (Ю. Яновський). 5. Баштан був недалеко від села, серед

неозорого степу (В. Чухліб). 6. Зійшовши на Поділ, він звернув до Дніпра

скупатися (В. Підмогильний).

ІV. 1. Між коморою та будиночком ворота і хвіртка. 2. Юнак ладний

був крикнути це з дахів (В. Підмогильний). 3. Хлопець був зі славного роду

козаків (І. Багряний). 4. На палубі яхти було троє хлопців і дівчина

в серпанку (В. Підмогильний). 5. Привчав мене батько трудитись до поту,

а мати – любити пісні (П. Воронько). 6. Знати – це вміти (Н. тв.).

V. 1. Петро Іванович зібрався лягати (Панас Мирний). 2. Гнат нудив

світом 3. Була тепла ясна осінь... Осіннє повітря було прозоре

32

(Із тв. М. Коцюбинського). 4. Кінь перед тобою не вороний, не сірий,

а золотий (В. Шевчук). 5. Потім він сказав подати їм бокали вина й звелів

поцілуватись (О. Довженко). 6. Хлопці ладні були репетирувати п’єсу хоч

до ранку (В. Минко).

VІ. 1. Найважливіша річ – вибрати людей (Ю. Яновський). 2. Я його

давно маю на оці (І. Франко). 3. Нехай на серце ляже ваготою моя земля

з рахманною журбою (В. Стус). 4. Багато бур і небезпек негоди збороти

мусять наші кораблі (Ю. Клен). 5. І знов-таки вона мусила бути йому

вдячною (М. Коцюбинський). 6. Мама попросила допомогти їй.

VІІ. 1. Буде, квітами повите, по землі ходити літо (В. Сосюра). 2. На

канікулах ми були на морі. 3. Чуйкевич не дуже був щедрий на слова, але й

нечемним теж не хотів бути (Б. Лепкий). 4. Яніна знову стояла на хвіртці

в білісінькому, аж рожевому платті (Ю. Збанацький). 5. Весна стояла суха

і вітряна (М. Коцюбинський). 6. Тут стала на диби Орися (І. Вільде). 7. Я

вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра). 8. Перед ним висока

постать Лицаря Бертольда стала (Леся Українка). 9. Голова стала важкою.

10. Боєць запросив Черниша сісти (Із тв. О. Гончара). 11. Сашко вийшов

сказати кілька слів (С. Квітневий). 12. Дерева – пам'ять, що мовчить

(А. Дністровий).

VІІІ. 1. Почав танути сніг (Петро Панч). 2. Спортсмен почав

тренування. 3. Брат збирається у відрядження. 4. Я збираюся відсвяткувати

свій день народження з друзями. 5. Я ж міг уже тоді бути членом цієї

літературної організації (В. Минко). 6. Ніщо не заважало сталеварові

стежити за піччю (І. Ле). 7. Люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-

Карий). 8. Дні мої то сонячні, то сірі (В. Олешко).

77. До поданих дієслів доберіть описові дієслівно-іменні сполучення,

складіть з ними речення, присудки схарактеризуйте.

Довіряти, потребувати, погодитись, допомогти, помилятися,

цитувати.

78. Згрупуйте присудки: прості дієслівні, складені дієслівні та складені

іменні; поєднайте їх з підметами і проаналізуйте.

Мають значення, радий допомогти, став читати, стали стіною,

стало холодним, буде агрономом, будемо знати, були написані, намірявся

скочити, мають значення, залишається молодим, зуміємо виконати,

виявили зацікавленість, виявилася зачиненою, любила вчитися, мав на

думці, зробилося прозорим, вирішив зачекати.

79. Запишіть речення, розкриваючи дужки і добираючи присудок

у потрібній формі. Свій вибір мотивуйте.

1. (Говорили, говорило) відразу кілька осіб. 2 У нашому саду (зацвіли,

зацвіло) три яблуні. 3. Більшість депутатів (прийняли, прийняла) цю

пропозицію. 4. Десять шкіл нашого району (розпочали, розпочало)

навчальний рік у нових приміщеннях. 5. РАГС (провів, провела) реєстрацію

шлюбів. 6. Чимало труднощів (випали, випало) на їхню долю. 7. П’ять років

(минули, минуло). 8. Частина старшокласників (вирішили, вирішила)

33

поїхати на зимовий відпочинок у Карпати. 9. ООН (підтримав, підтримала)

визвольний рух у цій африканській державі.

80. Підкресліть граматичні основи, поясніть, чому в одних реченнях є тире

між підметом і присудком, а в інших його немає.

1. «Шаланда в морі» – одна з найромантичніших у нашій літературі

новел. 2. Відчувати в окопі живу душу біля себе – це щастя. 3. Степ – як

суцільний кришталь (Із тв. О. Гончара). 4. Він двічі ранений. Він – наш!

(А. Малишко). 5. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного

слова (В. Сухомлинський). 6. Віра в себе є запорука життєвих успіхів

(Л. Силенко).

81. Підкресліть граматичні основи, поставте, де потрібно, тире між

групою підмета і групою присудка, обґрунтуйте його вживання.

1. Жива природа ось довічний храм (Т. Севернюк). 2. Земля

батьків твоя опора (П. Перебийніс). 3. І така благодать чути мамину мову

(А. Коляновський). 4. Слово не значок, не символ. Слово це вогонь

(Б. Харчук). 5. Праця море, знання човен, розум весло. 6. Час то лікар на всі

хвороби. 7. Листопад вересню є онук, жовтню є син, а зимі є брат (Н. тв.).

8. Зозулі споконвічна суть роки подарувати людям (А. Таран). 9. Ти моря

шум, я спокій суші. 10. А день мов яблуня в цвіту (Із тв. В. Сосюри).

11. Деревина міцна на своєму ґрунті (Г. Сковорода). 12. Усі ми краплі,

а ріка народ! (В. Коротич). 13. Дівоча вдача як лоза напровесні

(М. Стельмах). 14. Поети не кроти. Поета очі це вітчизни очі

(М. Вінграновський). 15. Шукати славу суєта. Дістати славу щастя.

Заслужити славу честь (О. Духнович). 16. Ти половець, ти правнук печеніга

(Л. Костенко).

82. Перекладіть текст, запишіть його. Підкресліть граматичні основи

і схарактеризуйте їх.

Все мы элементарно делим время на прошедшее, настоящее

и будущее. Но благодаря памяти прошедшее прочно входит в настоящее,

а будущее как бы предугадывается настоящим, соединяется с прошедшим

в одну линию. Память – это преодоление времени, преодоление смерти.

В этом величайшее нравственное назначение памяти. «Беспамятный» – это

прежде всего человек неблагодарный, безответственный, а, следовательно,

в какой-то мере неспособный на добрые, бескорыстные поступки

(За Д. Лихачовим).

83. Напишіть твір-опис (обсяг – до 2 стор.) на одну з тем за варіантом.

У двоскладних реченнях підкресліть підмет і присудок, схарактеризуйте їх

за зразком (після кожного речення в дужках). Розберіть одне просте

неускладнене речення зі свого твору (пункти 1–9).

І. «Моя мама (мій батько)», «Мій улюблений навчальний предмет».

ІІ. «Моя бабуся (мій дідусь)», «Моя улюблена пісня (кінофільм,

телепередача)». ІІІ. «Моя подруга (мій друг)», «Моя улюблена страва».

ІV. «Мій чотириногий (пернатий) друг», «Моя улюблена справа». V. «Мій

Учитель», «Моя улюблена рослина (квітка, дерево)». VІ. «Моє рідне місто

34

(село)», «Мій улюблений літературний герой». VІІ. «Мій рідний дім», «Моя

улюблена пора року». VІІІ. «Улюблена квітка моєї мами», «Моя кімната».


1. Дайте визначення присудка, назвіть типи присудків, наведіть

приклади.

2. Схарактеризуйте морфологічне вираження простого дієслівного

присудка.

3. Схарактеризуйте синтаксичні функції форм дієслів бути і стати,

наведіть приклади.

4. Схарактеризуйте ускладнення простого дієслівного присудка.

5. Схарактеризуйте компоненти складеного дієслівного присудка.

6. З’ясуйте синтаксичну функцію інфінітива в реченні, наведіть

приклади.

7. Назвіть компоненти складеного іменного присудка. Опишіть

морфологічне вираження іменної частини, наведіть приклади.

8. Схарактеризуйте різновиди дієслів-зв'язок, наведіть приклади.

9. Схарактеризуйте різновиди трикомпонентного присудка, наведіть

приклади.

10. Опишіть пунктуацію між групою підмета і групою присудка,


11. Вкажіть особливості координації граматичних форм підмета

і присудка.




«АРІАЛ», 2013. – С. 39–44; 129–129.







Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : монографія

/ Н. Л. Іваницька. – Київ : Вища шк., 1986. – С. 66–86.







шк., 1994. – С.109–129.



35

Сучасна українська мова. Синтаксис ; за ред. О. Д. Пономарева. – Київ

: Либідь, 1994. – С. 49–57.




2003. – С. 487–494.

3.5. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ


1. Сутність односкладних речень. Критерії класифікації односкладних

речень.

2. Означено-особові речення.

3. Неозначено-особові речення.

4. Морфологічне вираження і семантика головного члена узагальнено-

особових речень.

5. Морфологічне вираження і семантика головного члена безособових

речень.

6. Інфінітивні речення.

7. Номінативні речення, їхні різновиди.

8. Питання про генітивні речення.

9. Синоніміка двоскладних та односкладних речень і деяких типів

односкладних речень.


Односкладне речення, головний член односкладного речення,

означено-особове речення, неозначено-особове речення, узагальнено-

особове речення, безособове речення, інфінітивне речення, номінативне

речення, генітивне речення.

Вправи

84. Підкресліть у реченнях граматичну основу і визначте, які з них

є двоскладними, а які односкладними (вкажіть їхній тип і морфологічне

вираження головного члена).

І. 1. Подай же руку козакові і серце чистеє подай. 2. А тюрм! а люду!

Що й лічить! (Із тв. Т. Шевченка). 3. Що за чудові перли!.. 4. Ні квітів,

ні дерев, ні огорожі (Із тв. Лесі Українки). 5. Він пригадує, як його везли

сьогодні тією вулицею (І. Багряний). 6. Пора збиратися в далеку дорогу

(В. Стефаник).

ІІ. 1. Друга пізнають у біді (Н. тв.). 2. Коли я погляд свій на небо

зводжу, – нових зірок на йому не шукаю (Леся Українка). 3. В моєму серці

навіки сині очі твої сумні. 4. У коридорі нікого (Із тв. О. Довженка).

5. У хаті стало так тихо, що чути, як коли і муха пролетить (Панас Мирний).

6. А всякого зілля, квіток! (Марко Вовчок).

36

ІІІ. 1. На цій землі, такій чудесній, поетам годі сумувать (В. Сосюра).

2. Наші очі далеччю гартуймо (Б.-І. Антонич). 3. Мені аж полегшало, що

побачила вас знов (О. Кобилянська). 4. Аж ось і наша хата (С. Васильченко).

5. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 6. Стіл довгий, довгий,

а ласощів усяких! (А. Тесленко).

ІV. 1. Чіпка... Шукач своєї обкраденої долі (Г. Пільгук). 2. У твої очі

синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло (Б.-І. Антонич). 3. Червоні,

жовтогарячі й жовті веселчані смуги були такі ярі, неначе горіли тихим

полум'ям (І. Нечуй-Левицький). 4. У нас оце якраз яблука падають…

Вийдеш на світанку, а вони – бух, бух (Г. Тютюнник). 5. Стільки краси

і ніжності! (О. Кобилянська). 6. Треба поспішати додому (М. Івченко).

V. 1. Щоб висушити болото, його перекопують рівчаками

(І. Сенченко). 2. Тужу за вами, солов’ї Вкраїни! (М. Рильський). 3. А жита

шелестіли тихо-тихо. Хотіли заколисати землю, натомлених бійців

(М. Стельмах). 4. То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи! (Н. тв.).

5. Місто чудне (В. Підмогильний). 6. Ось у хаті зразу почервоніло (Панас

Мирний).

VІ. 1. По довгій неволі хотів тут віку дожити, на Княжій горі

(Л. Костенко). 2. Реве-гуде негодонька. Негодоньки не боюся (Леся

Українка). 3. Справа і зліва віяло свіжістю і ароматом води (Ю. Смолич).

4. Що неба, що степів! (Л. Костенко). 5. Чи можна випити Дніпро?

(М. Рильський). 6. Ось копія наказу (О. Довженко).

VІІ. 1. А гостей, гостей! (Ю. Федькович). 2. Вже звезено збіжжя

(О. Кобилянська). 3. Лежачий зайця не піймає (Н. тв.). 4. І нікуди втекти

було від нього (М. Рильський). 5. Сини краю козацького. Міць! Надія!

(О. Гончар). 6. Неспокій серця не вкласти в простеньку арію (А. Таран).

VІІІ. 1. Без води каші не звариш (Н. тв.). 2. А сала того, сала, а птиці!

(О. Вишня). 3. Навколо – ні душечки (М. Коцюбинський). 4. Замфірові

не вірилось (М. Коцюбинський). 5. Минуле не вернуть, не виправить

минуле (В. Симоненко). 6. З-під стоячого підошву випоре (Н. тв.).

85. Підкресліть головні члени, з'ясуйте різновид односкладних речень.

Вкажіть функції виділених компонентів, проставте в них наголос.

1. [А довкола темрява, безпросвіття,] нікому передати (Р. Іваничук).

2. Так, нас нікому не спинить, ніякій силі в цілім світі (В. Сосюра). 3. Мені

коло неї нічого робити (В. Підмогильний). 4. [Хоч в око стрель] – Нічого не

побачити (М. Рильський). 5. Нам, старче, ніколи точити ляси

(М. Стельмах). 6. Та мені ніколи не забути під вікном чужих дитячих сліз

(В. Сосюра).

86. Вкажіть, які головні члени безособових речень виражені дієслівними

формами на -но, -то, а які – предикативними прислівниками.

1. У лісі було пусто. 2. Собакам душно, 3. Од села чутно далекий

гомін (Із тв. М. Коцюбинського). 4. …спіймано великого ворога темних

людей (Панас Мирний). 5. На вільне слово ковано кайдани (Леся Українка).

6. Крізь вікно було видно, [як квартальний обійшов інші будинки]

37

(Ю. Смолич). 7. В одну мить казаночок уже спорожнено й ретельно

вимазано з середини до останньої крупини. 8. Після промови труну знято й

понесено до ями (Із тв. В. Підмогильного).

87. Розмежуйте безособові речення з дієслівними формами на -но, -то

і двоскладні речення зі складеним іменним присудком. Доберіть до речень

синонімічні конструкції, вкажіть їхній тип.

1. На Черкащині просо знайдено під час археологічних розкопок три-

пільської культури (В. Мицик). 2. Від ведмедя до мурашки – все

спаралізоване страхом (М. Коцюбинський). 3. Голову вткнуто йому на

широчезних могутніх плечах (Б. Грінченко). 4. Все буде облите золотом

сонця (О. Кобилянська). 5. Темної ночі переведено його в темний покій

(Панас Мирний). 6. Питання було задане дуже серйозно (В. Винниченко).

7. На серце її немов кригу льоду посаджено (І. Франко).

88. Підкресліть граматичні основи, вкажіть тип речень (пункти 6; 8; 10).

1. Ані краю, ні просвіту (П. Грабовський). 2. Скільки горя, скільки

муки... (Л. Українка). 3. А ґвалту! а крику! (Т. Шевченко). 4. А попереду ще

стільки роботи (В. Бабляк). 5. Студентські вечори... Танцюють чи не всі там

і чардаш, і мазурку, і танці всіх племен (Л. Костенко). 6. Ні одного

деревця... (М. Чабанівський). 7. Ах, скільки квіток у моїм гаю! (О. Олесь).

8. Ось місяць, зорі, солов’ї (П. Тичина). 9. У долині тепер жодної хатини,

жодної живої душі (В. Малик).

89. Визначте стиль тексту, знайдіть односкладні речення, поясніть

особливість їхнього вживання.

І. В українському мовознавстві створено монографічні дослідження

про мову й стиль Шевченка, про його місце в історії української

літературної мови, видано «Словник мови Шевченка». Мові творів поета,

мистецтву його слова присвячено багато спеціальних статей і наукових

збірників в Україні та в інших країнах. Велике місце відведено

характеристиці мови Шевченка в академічних курсах і в підручниках

з історії української літературної мови для вищих навчальних закладів.

Мова Шевченка – одна з найважливіших частин самої основи складу

сучасної української літературної мови, що далі творчо розвивається

й удосконалюється як мова української нації (Із журналу).

ІІ. Слухаючи усні відповіді учнів, треба тактовно й доступно

прищеплювати їм культуру оформлення думки. Зокрема, на зразках, опорах

показувати дітям, яка відповідь є правильною. З цією метою бажано

залучати учнів до самоаналізу відповідей. Під час виконання роботи

важливо помітити, хто з учнів потребує допомоги… Для заощадження часу

уроку слід установити певний порядок збирання виконаних робіт,

заздалегідь подбати про додаткові завдання для учнів. Варто користуватися

різноманітними прийомами виправлення учнівських помилок

(З підручника).

90. У наведених реченнях виділіть головні члени, встановіть тип речень.

З'ясуйте, які відтінки модального значення виражають ці конструкції:

38

бажаність/небажаність, можливість/неможливість, необхідність,

недоцільність, неминучість, мету тощо. Де можливо, доберіть до цих

речень синонімічні безособові.

1. Неспокій серця не вкласти в простеньку арію (А. Таран). 2. Тільки

не лякатись, тільки не стратити надії. 3. Чужих не пускати! Розігнати!

(Із тв. М. Коцюбинського). 4. Вам тільки і скрекотати (Ю. Збанацький).

5. Проти рожна перти, проти хвиль плисти, сміло аж до смерті хрест важкий

нести (І. Франко). 6. Якби з ким сісти, хліба з'їсти 7. Роботящим умам,

роботящим рукам перелоги орать... (Т. Шевченко). 8. Шукати якоїсь

запомоги у когось (А. Тесленко). 9. Щоб висушити болото, його

перекопують рівчаками (І. Сенченко). 10. Минуле не вернуть, не виправить

минуле (В. Симоненко). 11. Мені до роботи не звикати (Марко Вовчок).

12. Йти. Мовчати. Нащо слова? (В. Чумак).

91. Підкресліть граматичні основи, розмежуйте безособові та

інфінітивні речення.

1. Як важко подолати власну малість! (В. Базилевський). 2. Як слову

суть його вернути? (Н. Кіт). 3. Чи варто кожному свого шукати броду?

Не краще разом будувати міст? (В. Раєвський). 4. Мабуть, мені

не вернутись ніколи додому? Мабуть, мені доведеться читати самому ці

думи? (Т. Шевченко). 5. Як радісно дивитися в блакить! (В. Сосюра).

6. Деколи хочеться серцю стати терном чи кропивою (Д. Загул). 7. За вікном

чути шепіт розхристаних вітром тополь (О. Остапчук). 8. Лякатись треба

сірості, а не бурхливої відваги (О. Гончар). 9. Ні твоїх снів, ні твоїх дум нам

не забути, рідний краю (Б. Лепкий).

92. Розмежуйте односкладні номінативні речення та двоскладні речення

зі складеним іменним присудком.

1. Ранок. Світанок. Починає на світ благословлятись (Марко Вовчок).

2. Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, – миготить стерня.

3. Затінок, сутінок, день золотий (Із тв. Л. Костенко). 4. Благословенна

праця рільника, [що оре цілину в ясній надії] (М. Рильський). 5. Чорний ліс,

біла дорога, жовтий місяць (Є. Гуцало). 6. Ще теплий мармур. Невимовність

слів. Віки і мить. Схиляюся, тривожний (Ю. Клен). 7. Ось ранок. Ясний та

погожий ранок (Панас Мирний). 8. Далека путь до світлої мети! Таять

підступність рифів чорні води (Ю. Клен). 9. Класична пластика і контур

строгий, І логіки залізна течія – Оце твоя, поезіє, дорога (М. Зеров).

10. Найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста

(В. Симоненко). 11. Молодий, умитий, ще добре не висохлий ранок

(М. Коцюбинський).

93. Підкресліть граматичні основи, розмежуйте односкладні номінативні

речення та двоскладні неповні з опущеним присудком.

1. Надгірна ніч. Холодні роси. Сайгак над прірвою кричить

(М. Філянський). 2. Золоті підкови. Тихе сяйво вій. Щастя малинове у душі

моїй (В. Сосюра). 3. Пусте, що на шляху моїм терни (Д. Павличко).

4. Розплющую очі – наді мною бабуся (О. Гончар). 5. Вирви од бомб,

39

окіпчики, позиції мінометної батареї (Ю. Яновський). 6. Коло Грицевої хати

– сум і повага (О. Кобилянська). 7. Співуча, солов’їна мово-мамо, перед

тобою – сонячні мости! (Н. Шутенко). 8. У нього сьогодні зустріч з гостями

(О. Довженко). 9. В моїм серці і бурі, і грози, й рокотання-ридання бандур.

10. Я сам. Вікно. Сніги... (Із тв. П. Тичини). 11. Смуги втоми під очима.

Воскові обличчя (В. Чумак). 12. Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима

(Д. Фальківський). 13. І знову він один у сирій сірій хаті (Панас Мирний).

14. Пахучі грози під цвітневий вечір (С. Васильченко).

94. Текст запишіть, підкресліть граматичні основи. Речення розберіть за

схемою – пункти 1; 6; 8; 10 (після кожного речення; у складних реченнях

аналізуйте кожну предикативну частину); у підкреслених реченнях

вкажіть пункти 1–10; 13.

І. Бережімо світ яворів

Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго

ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем зі школи. Зиркнув

на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів

на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.

Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі

шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що

в першому класі на одному з уроків учителька просила:

– Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі,

ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.

Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним

підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов’язане в один вузол.

З якого часу так повелося, що ми – мешканці того чи іншого села,

міста, вулиці – зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях,

садках, палісадниках? А хто ж тоді ми? Тільки на словах – господарі землі?

А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі,

захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей

на неподобства.

Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек

і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімось гуртом, громадою! Не будьмо

байдужими, сліпими і глухими! Тому, хто збайдужів, не бачить і не чує, що

екологічна біда – не результат емоцій, не міф, час отямитися.

(За М. Міщенком)

ІІ. Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано

в прислів’ях, возвеличено в легендах. З давніх-давен у багатьох народів

з особливою ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх

святими місцями. Не випадково, що з криницями пов’язані численні

легенди про сховані скарби, хоч ціннішого скарбу, аніж вода, в природі,

очевидячки, не існує.

Іменні та безіменні криниці. Скільки їх на безмежній вкраїнській

землі! Хоч би в якомусь регіоні України ви побували, вам обов’язково

покажуть джерельце, де призупинялись Григорій Сковорода, Богдан

40

Хмельницький, Максим Кривоніс, Устим Кармалюк, Олекса Довбуш.

Пригадуєте, в Максима Рильського: «Криниця в балці, журавель при ній.

Тут, кажуть, воду пив колись Шевченко»? (В. Скуратівський)

ІІІ. Народини

«Живемо не батьками, помремо не людьми», – зауважували старі

люди молодим. Що ж, цілком зрозуміло, що немає у житті батька і матері

події, яка б хвилювала більше, ніж поява нового члена сім’ї. Дитина –

частка їхнього життя, його продовження, черговий щасливий підсумок

прожитого.

Яким буде це нове життя? Що визначає його кроки? Про це

розмірковували ще задовго до народження дитини. Якщо вона вперше

заявляє про себе під час молодика, то зберігала молодецтво до глибокої

старості. Хлопчик подавав ознаки життя у правому боці, дівчинка

турбувала матір з лівого. На вагітну жінку дивилися з пошаною. Але

водночас вона повинна була дотримуватися певних норм поведінки. Так, їй

заборонялося мотати нитки, щоб дитина не обкрутилася пуповиною,

дивитися на покійника, інакше немовля матиме мертвий вигляд, жувати

щось на ходу, щоб дитя не виросло ненажерою, а також гніватися,

сперечатися, брехати.

Пологи приймала повитуха, яку називали «бабою». Щоб полегшити

пологи, вона відчиняла всі замки, скрині, а влітку – і двері.

Символічним моментом було обрізання і зав’язування пуповини.

Хлопчику відтинали пуповину на сокирі, плекаючи надію, що він стане

справжнім майстром, дівчинці це робили на гребені. Зав’язуючи пуповину,

«баба» примовляла: «Пуп зав’язую, ум розв’язую». Після цього немовля

(хлопчика в чоловічій сорочці, дівчинку в жіночій) клали на кожух – символ

добробуту і багатства (В. Супруненко).


схарактеризуйте їх.

Берегите

Земля уже нуждается в нашей помощи. Нам, людям, уже пора

не только рубить, но и садить. Как бы мне хотелось, чтобы возле каждой

школы зеленели боры и дубравы. Чтобы дети учились не только грамоте,

но и труду с раннего возраста. Видели бы и знали, как выращивается хлеб,

картошка, всякие другие овощи, как птички малые высиживают

и выкармливают своих птенцов. Как непроста жизнь в лесу, где обитают

братья наши меньшие, нуждающиеся не только в помощи, но и в защите

человека.

Берегите землю, тогда и себя сбережёте, и любовь свою ко всему

живому. И эту любовь свою передадите дальше, в будущее.

Берегите! (В. Астаф’єв).

41


1. Дайте визначення односкладного речення, вкажіть відмінні ознаки

двоскладного та односкладного речень. Наведіть приклади всіх типів

односкладних речень.

2. Схарактеризуйте морфологічне вираження й семантику головного

члена означено-особових речень та їхню синоніміку з двоскладними,


3. Схарактеризуйте морфологічне вираження та семантику головного

члена неозначено-особових речень, вкажіть критерій розмежування

односкладного повного і двоскладного неповного речення, наведіть

приклади.

4. Схарактеризуйте морфологічне вираження та семантику головного

члена узагальнено-особових речень, наведіть приклади.

5. Схарактеризуйте безособові дієслівні речення, наведіть приклади.

6. Схарактеризуйте безособові прислівникові речення, наведіть

приклади.

7. Схарактеризуйте інфінітивні речення, наведіть приклади.

8. Схарактеризуйте номінативні речення та їхні різновиди, наведіть

приклади.




«АРІАЛ», 2013. – С. 45–49.

Горяний В. Д. Синтаксис односкладних речень : посібник для

вчителів / В. Д. Горяний. – Київ : Рад. шк., 1984. – 128 с.









шк., 1994. – С.182–285.

Сучасна українська літературна мова. Синтаксис ; за заг. ред. І. К.

Білодіда. – Київ : Наук. думка, 1972. – С. 232–262.


: Либідь, 1994. – С. 69–77.



42

3.6. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ДОДАТОК,

ОЗНАЧЕННЯ


1. Коротка історія вивчення другорядних членів речення.

2. Поняття про другорядні члени речення. Види другорядних членів

речення.

3. Додаток. Види додатків, їхнє морфологічне вираження.

4. Означення. Види означень, їхнє морфологічне вираження.


Другорядні члени речення, додаток, прямий додаток, непрямий

додаток, інфінітивний додаток, означення, узгоджене означення,

неузгоджене означення, синкретичні члени речення.

Вправи

96. Переробіть стверджувальні речення на заперечні. Як зміниться

при цьому форма прямого додатка?

1. Я візьму твою книжку. 2. Брат купив собі пальто. 3. Я в тебе

просила щось.

97. У реченнях підкресліть граматичні основи, схарактеризуйте додатки

та означення.

І. 1. Два третього не чекають (Н. тв.). 2. Ти співала мені в сині ночі

люлійних пісень, ти в любистку мене у похилій хатині купала (В. Сосюра).

3. Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою. 4. Парубок

літ двадцяти бігав за ним. 5. Залишив Грицько думку вернутися повесні

додому (Із тв. Панаса Мирного).

ІІ. 1. Вона пішла до сусідів просити поради (Т. Шевченко).

2. Брянського сама Батьківщина призначила йому в командири (О. Гончар).

3. З будиночка виходить чоловік у формі залізничника (А. Шиян). 4. Василь

дістав завдання дійти до села і дізнатися про всі події. 5. Мар’ян кладе

дрівця в піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку

(Із тв. М. Стельмаха).

98. Користуючись словником, утворіть словосполучення, додатки

схарактеризуйте.

Навчатися (чого?), дякувати (кому?), запобігати (чому?), запобігати

(що?), попереджувати (що?), притаманний (чому?), характерний (для кого?

для чого?), опанувати (що?), оволодіти (чим?), сподіватися (на кого?

на що?), сподіватися (кого? чого?).

99. Запишіть словосполучення в чотири колонки: 1) з прямим додатком;

2) з непрямим додатком; 3) з інфінітивним додатком; 4) без додатка.

Вирішив не читати, почав читати, вдарився об стіл, приклади

подорожник, запобігаємо нещастю, з’їли хліба, ум’яв пиріг, не чекайте

на обід, відчинити вікно, мрія малювати, позичмо грошей, попросив

принести, читання книжки, сперся на диван, не було листя, буду знати,

не написав листа, можна запам’ятати.

43

100. Подані в дужках додатки приєднайте до однорідних членів речення,

додатки схарактеризуйте.

Цінувати й берегти (дружба), не тільки любити, а й гордитися

(Вітчизна), боротися й долати (труднощі), розуміти й захоплюватися

(музика), почати й закінчити (робота), почати й не закінчити (робота),

відвідати й поговорити (товариш).

101. Уведіть дієслова в речення таким чином, щоб вони мали при собі по

кілька додатків. Схарактеризуйте ці додатки.

Дякувати, посилати, підготувати, сповіщати, вселяти, звітувати,

розповідати, шарпати.

102. Ставлячи запитання, розмежуйте додатки та означення, визначте

їхній вид.

Подарунок на щастя, дорога щастя, вироби з дерева, лист матері, лист

до матері, картина художника, директор заводу, асистент режисера, квіти

Карпат, креслення деталі, повідомлення інженера, нагородження артистів,

виступ артистів, вагон з вугіллям, стіна будинку, берег моря, цвіт яблуні.

103. Підкресліть граматичні основи, схарактеризуйте додатки

та означення.

Мово рідна! У тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів

у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня

серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого. У тобі, мово,

неосяжна душа народу – його щирість і щедрість, радощі і печалі, його

труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його (С. Плачинда).

104. Побудуйте речення із займенниками його, її так, щоб вони були

то додатком, то означенням, схарактеризуйте ці члени речення.

105. Підкресліть граматичні основи, розмежуйте складені іменні присудки

та узгоджені означення.

1. Рвучкий, холодний вітер, пропахлий стернищами, озиминою,

листям, хлібом. Там, у степу, він ще дошкульніший, проймає наскрізь.

2. Стояв липневий, пропахлий медом ранок. 3. Він наповнився радістю,

відігрівав схололу душу й ставав безмежно добрим… (Із тв. В. Шевчука).

4. Небо було сіре, похмуре. Немов восени накрапав холодний і дрібний дощ

(Ю. Збанацький). 5. Є місцевості веселі, радісні, є похмурі, тривожні й

недобрі місця. Є благодатні долини й овіяні смутком гори (О. Довженко).

106. Перетворіть, де це можливо, неузгоджені означення на узгоджені.

З р а з о к: дівчина з синіми очима – синьоока дівчина.

Людина спокійної вдачі (похилого віку, з сильним характером,

великого розуму); дівчина з чорними бровами (гарної вроди); хлоп’я

з кучерявим волоссям; чоловік з відкритою душею (високого зросту);

студент зразкової поведінки (доброго виховання); завдання термінового

виконання; жінка середніх років (років тридцяти); книга повчального

змісту; вправа методичного характеру; хустина червоного кольору.

107. Вкажіть вид і морфологічне вираження означень.

44

Хлопець в окулярах, інший випадок, марна спроба, тюк завбільшки

з копицю, згаслий звук, наші перемоги, одяг захисного кольору, щира

правда, видовище не з приємних, сніг з дощем, статечна поведінка, ліс

навесні, рука товариша, густий туман.

108. Підкресліть граматичні основи, замініть, де можливо, узгоджені

означення неузгодженими, поясніть можливість чи неможливість такої

заміни.

1. На гірських вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). 2. Міцні

Олегові руки підкорили собі човен (Д. Бедзик). 3. Тепер Юрко сидить на

березі і вдивляється в морську далечінь (О. Донченко). 4. Першою такою

колючкою в Чіпчинім житті була смерть бабина (Панас Мирний).

5. Доторкнусь до яблуневих віт – і в дорогу до вершин зберуся (Г. Чубач).

6. Золотий навскісний промінь підпалив мою герань (І. Жиленко).

109. Запишіть текст, закресліть зайві означення, аргументуйте своє

рішення.

Перенесемося своєю думкою в стародавній Київ. Під саме місто

підходили густі й непрохідні ліси, у яких водилося повно всілякої й різної

дичини. Повз нього котив свої води широкий і повноводий, як море,

Дніпро. Могутній захисний вал захищав місто від войовничих агресивних

кочівників. До нього можна було потрапити лише через ворота. Біля цих

могутніх воріт не раз відбувалися жорстокі кровопролитні сутички з

войовничими ворогами.

110. Схарактеризуйте додатки та означення за поданим зразком.

№ Аналізовані

члени

речення

Від якого

слова

залежать

На яке

запитання

відповідають

Який

член

речення

Різновид Морфологічне

вираження

1) гриба й

бабку,

сироїжку

дай кого? що? додат. прям. ім. у З. в. без

прийм.

І. 1. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку

(М. Номис). 2. Не піднімав очей на Чурая (Л. Костенко). 3. А юнаки

розказують про свою дорогу (М. Костомаров). 4. Дорога до лісу Юркові

була близька. 5. Цілі дні ходив сумний Семен Магазаник після зустрічі віч-

на-віч із Онікієм Безбородьком (Із тв. М. Стельмаха). 6. Десь далеко

стукає калатало нічного сторожа. 7. У млині стояв теплий, приємно

солодкуватий запах свіжої кукурудзяної муки (Із тв. М. Коцюбинського).

ІІ. Вечірньою прохолодою вітає байрак гостей… Гай осміхається

до них останнім промінням сонця, що не встигло ще виплутатись

з кучерявого верховіття дерев. Десь весело дзюрчить струмок, у скісному

промені сонця грає роєм мушва: якесь шепотіння, якісь вечірні лісові згуки

45

долітають до чуткого вуха… Густі лози, високі комиші, укривши долину,

чорніють таємничо, повиті сріблястим туманом. Смеркає… ба й ніч уже

спустилась у долину з пітьмою, з глибоким зоряним небом.

А онде осторонь, на важницю схилившись, лежить самотньо

між возами парубок, на сопілку виграє… Тиха та ревна мелодія викликає

перед його образ милої дівчиноньки… (М. Коцюбинський)


схарактеризуйте додатки та означення.

Если среди животных Крымского полуострова провести конкурс

красоты, то, вне всякого сомнения, претендентом номер один станет рыжая

бестия, хитромудрая плутовка, пушистая и элегантная красавица –

обыкновенная лисица. Но умное животное, занятое своими делами,

на подиум не спешит, старательно избегая человеческих глаз. Далеко

не каждый крымчанин может похвастаться, что ему хотя бы разок удалось

полюбоваться её изящными манерами и очаровательной внешностью. Всё

больше о наших диких соседях – лисицах – мы судим по многочисленным

сказкам и легендам, ничего не ведая о том, как на самом деле живётся-

можется нашим пушистым меньшим братьям. А ведь их настоящий мир

не менее интересен и удивителен, чем придуманный нами образ.

(А. Паршинцев)


1. Дайте визначення другорядних членів речення, схарактеризуйте

класифікацію другорядних членів речення за різними ознаками.

2. Дайте визначення додатка, схарактеризуйте морфологічне

вираження додатків.

3. Схарактеризуйте види додатків.

4. Дайте визначення означення, вкажіть види означень,

схарактеризуйте морфологічне вираження узгоджених означень.

5. Схарактеризуйте морфологічне вираження неузгоджених

означень.




«АРІАЛ», 2013. – С. 50–52.







46








: Либідь, 1994. – С. 57–66.




2003. – С. 512–517.

3.7. ПРИКЛАДКА, ОБСТАВИНА


1. Поняття про прикладку, різниця між прикладкою і власне означенням.

2. Семантика прикладки.

3. Типи прикладок за структурою, позицією, вживанням.

4. Способи поєднання прикладок з означуваним словом, розділові знаки

при прикладці. Правила вживання лапок і дефіса.

5. Розрізнення прикладок і неприкладкових утворень.

6. Обставина. Види обставин.

7. Синтаксичні функції інфінітива.

8. Структурна схема (модель) речення.


Прикладка, неприкладкове утворення, обставина, структурна схема

речення.

Вправи і завдання

112. Підкресліть граматичні основи, знайдіть прикладки, з’ясуйте їхню

семантику.

1. Скляр-мороз весь день ходив і калюжі всюди склив. 2. Туман

розвішав пелюшки туману-немовляти на верболозі край ріки, на плоті біля

хати. 3. Дует берізок соромливо на гору-сцену тихо йде

(Із тв. В. Кравчука). 4. Дід Улас, вівчар, що пас громадську отару,

зашукував хлопців у поміч. 5. Чи на добро, чи на лихо росло в тій хаті

невеличке дівчатко – Явдошка (Із тв. Панаса Мирного). 6. Підійшов голова,

привітний червонощокий чоловічок з іскристими невловимими очима.

7. Медом акацій пахне зачіплянська вулиця Весела. 8. Усміхнувся Іван і

знов завів мову про Лободу-батька (Із тв. О. Гончара). 9. Поодаль чорна

розрита яма – братська могила (В. Козаченко).

113. Випишіть прикладки разом з означуваними словами, розберіть

за схемою. Окремо випишіть неприкладкові утворення, схарактеризуйте

їх.

47

І. 1. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою

останеться навіки слов’янська земля. 2. Рости ж, серце-тополенько, все

вгору та вгору... 3. Ось слухай же, мій голубе, мій орле-козаче!

4. Вибачайте, люде добрі: може, не до ладу, та прокляте лихо-злидні кому

не завадить? 5. Виливайте ж слово-сльози... 6. Завтра вночі у Чигирині

свячений достану. Дасть він мені срібло-злото, дасть він мені славу.

7. Зажуривсь москаль-каліка: Де йому подітись? (Із тв. Т. Шевченка).

ІІ. 1. Щоночі ти свої лілеї-руки кладеш на голову мою… 2. Все

втонуло в пісні-морі… 3. Там всі мої слова-пісні, там все, що я забув,

згадаю… 4. І можеш ти вірити звукам-словам?! 5. В золотій смушевій шапці

циган-вечір сходив з гір, ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір.

6. Пролетіла зоря, та лишила вона срібну стеженьку-слід після себе… 7. Ой

не розбуркуй суму-жалю. 8. З серцем, повним смутку-жалю, утомився я

ходить… 9. Невже твої вуста-коралі у морі щастя не знайду?

(Із тв. Олександра Олеся).

114. Підкресліть граматичні основи і прикладки. Поясніть, де прикладки є

однорідними членами, а де уточнюють зміст попереднього слова.

У п’ятому реченні прикладки розберіть за схемою, накресліть

структурну схему цього речення.

1. Так загинув перший син, Павло Петрович Цупов, луганський

робітник і син робітника (М. Бажан). 2. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий,

рибалка і мудрець, поет і каменяр, не надився на блиск і на позверхній

чар… (М. Рильський). 3. Я не хочу нікого любити, тільки тебе, матусеньку

мою, зірочку мою! (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. На похорон приїздив

дядько Ягор, материн брат, заводчанин. 5. Хто вона, та порушниця

заводчанського спокою, баламутка юнацьких ночей? (Із тв. О. Гончара).

115. Користуючись довідкою, перебудуйте речення так, щоб присудки

стали прикладками, схарактеризуйте ці прикладки.

1. Ганна – найпоширеніше жіноче ім’я в Україні. 2. Говерла –

найвища гора України. 3. Дунай – найповноводніша річка в Україні.

4. Ялпуг – найбільше озеро в Україні.

Д о в і д к а: 1) воно має 70 розмовно-побутових варіантів; 2) її висота

2061 м над рівнем моря; 3) його середньорічний стік удвічі більший від

стоку Дніпра; 4) воно розташоване на Одещині в заплаві Дунаю.

116. Підкресліть граматичні основи і прикладки. Поясніть (після кожного

речення) уживання лапок, дефіса чи його відсутність при прикладках.

У восьмому реченні прикладку схарактеризуйте, накресліть структурну

схему цього речення.

І. 1. Найцікавішою була пісня «Попід гаєм шлях-доріженька»

(І. Багряний). 2. «Запоріжсталь» – завод-велетень (З газети).

3. Зневажуваний ворогами, він [народ] подарував світові велетня Франка.

4. Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил. 5. Крикнула вісниця-

птаха, віщо шумить очерет. 6. І тополя шепче, горнеться до матері-землі

(А. Малишко). 7. А чабан Горпищенко тільки радується в душі, дивлячись,

48

як люди смакують його водою. 8. Молодий Горпищенко-льотчик запитує

батька… (Із тв. О. Гончара). 9. З криком сів на груди чорний ворон-птах

(П. Тичина). 10. Кружляє над полем чорний птах ворон.

ІІ. 1. Гори навкруги… Далі ці зеленкуваті гори-хвилі будуть менші

(П. Козланюк). 2. А Дніпр мов підслухав: широкий та синій, підняв гори-

хвилі... (Т. Шевченко). 3. Ніякої робітничої маси в організаціях «Гарт»

і «Плуг» не було і ще довгенько не буде. 4. Вважаючи боротьбу між

«Гартом» і «Плугом» за недоцільну, ми в той же час стверджуємо: молоде

мистецтво може вигартуватись тільки в процесі баталій по художніх

установках (Із тв. М. Хвильового). 5. Обернулась: перед нею Ігор-князь.

6. Після князя Ростислава залишились три сини… 7. І на славу Льва-

князенка князь назвав це місто Львів. 8. І в Дніпро Перуна-бога з сміхом

кидає вона [молодь] (Із тв. Олександра Олеся).

117. Запишіть через дефіс чи окремо, обґрунтуйте написання. З одним

словосполученням складіть речення, розберіть у ньому прикладку;

накресліть структурну схему цього речення.

Юнак/богатир, птах/орел, вітер/пустун, ожеледь/ковзаниця,

сніжинки/пушинки, квіти/калачики, товариші/глядачі, пароплав/гігант,

усмішка/півмісяць, трава/деревій, розбишака/вітер, хлопець/крем’язень,

Говерла/гора, одуд/птах, пташа/горобеня, рибка/пліточка.

118. Підкресліть граматичні основи, а також неузгоджені означення

і прикладки, поясніть, як їх розрізняєте. У п’ятому реченні прикладку

схарактеризуйте, накресліть структурну схему цього речення.

1. На порозі гість веселий – дощ блакитний, весняний. 2. У вбожестві

Козиного болота і на узбіччях щедрого Дніпра зростала гордість мужа-

патріота у чарах пензля, олівця й пера. 3. Його весна довіку не зів’яне, його

«Кобзар» нікому не спалить. 4. Я пам’ятаю вечори зимові, мовчання саду,

візерунки шиб, луни морозної співучу глиб, дозвілля, тихій віддане

розмові. 5. Німотний кипарис, хороший мій знайомий, суворо зводиться в

мінливі небеса (Із тв. М. Рильського).

119. Підкресліть граматичні основи і прикладки, поясніть, як розрізняєте

присудок і прикладку. Замість крапок поставте, де потрібно, тире,

обґрунтуйте його наявність чи відсутність.

1. Ні, ти .. не я. 2. Що скіфу .. кінь, то греку .. човен. 3. А по Дніпру,

де нині Дніпрогес, жили вже царські скіфи .. паралати. 4. Моє ім’я нічого

вам не скаже. Я .. мандрівник. І звуся .. Геродот. 5. А грек пливе. Дніпро ..

дорога срібна. 6. А він шукав на острові печеру, де народився син Геракла

.. Скіф! 7. А навкруги .. природа первозданна. І люди .. щедрі й добрі,

як вона. 8. Ріка, звичайно, .. не Егейське море. 9. Біда .. цей шлях

напровесні. Калюжі. Хрумкий льодок. 10. Тягнуться хмари .. скривавлені

крила .. по травах, по обрію, по душі (Із тв. Л. Костенко).

120. Складіть речення, у яких слова гарно, тепло, добре, чисто були б

в одному разі головними членами, а в другому – обставинами способу дії.

Накресліть структурну схему одного речення (на вибір).

49

121. Складіть речення так, щоб наведені форми виступали

то як обставини, то як означення.

На узліссі, у росі, на світанку, у тумані.

122. Вкажіть вид обставин і спосіб їхнього вираження.

Зупинився на кілька хвилин; прийшов на підмогу; задивився вдалеч;

голубіло навкруги; ожило завдяки дощу; поговорили один на один;

не зневірювався попри всі митарства; прокинувся вдосвіта; підвівся

неохоче; пізно встав; утомився від знегод; не було досі; не заб’єш цвяха,

не вдаривши молотком; підіймався з низин; тривало сто літ; чекали з дня на

день; линули згори; сховаємося на крайній випадок; не оглядався,

незважаючи на страх.

123. Виділіть граматичні основи, схарактеризуйте другорядні члени (після

кожного речення). Накресліть структурну схему виділеного речення.

І. 1. Чого ж те море так розхиталося, мов колиска новенька?

(Б. Лепкий). 2. Весело грає наша радіола і гратиме довіку вдалині

(П. Перебийніс). 3. І дуб посадили на прикмету проїжджаючим. 4. Чогось

дівчина по воду до броду не ходить (Із тв. Т. Шевченка). 5. Очі від утоми

закрились. 6. А Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий

(Із тв. Панаса Мирного). 7. До мене ніч прийшла купати зорі в моїх очах

(В. Лучук). 8. Стоять жінки у три ряди, дівчата й згорблені діди, і хлопчаки

побіля тину злетілись, стихли на хвилину, почувши подихи біди. 9. І пада

сонце пташкою до рук (Із тв. А. Малишка).

ІІ. 1. Як тоті вітри-соколи, мислі полетять по полі (Б. Лепкий). 2. Було,

незважаючи на травень, душно, як улітку. 3. Коні, брьохаючись по заметах,

потомились і стали. 4. Тільки вітер гучав межи деревами та сипав сніг,

закриваючи білою сіткою далечінь (Із тв. М. Коцюбинського). 5. Круча по

самі вінця налита розплавленим жаром. 6. Машини вийдуть на вихідні

рубежі для атаки (О. Гончар). 7. Засмучено біліли стіни голі, було тоді

насправді не до втіх. 8. Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле?

(Із тв. Т. Шевченка). 9. Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі

(Н. тв.). 10. Ми до світанку не змикали віч, передвоєнний згадуючи час

(О. Підсуха).

ІІІ. 1. Я часто заходжу до них у гості (В. Кучер). 2. Навмисне ми

ніколи не шукали собі веселощів (С. Васильченко). 3. Так трапилось, що не

з кохання, а з жалості одружився Свирид на вдовиці (М. Стельмах).

4. Потомились руки, граючи. 5. Од переляку на його лобі виступив

холодний піт (Із тв. І. Нечуя-Левицького). 6. Протягом дня вони кілька разів

намагались перескочити мур (М. Нагнибіда). 7. Нам слово треба для життя,

для дії (Л. Горлач). 8. Не від їжі ростуть діти, а від радості (Н. тв.). 9. Ішов

кобзар до Києва та сів спочивати (Т. Шевченко).

124. Замість крапок вставте з довідки обставини, схарактеризуйте їх.

Накресліть структурну схему останнього речення.

Лиже полум’я жовте черево, (як?) сопе димар, галасує (чому?)

дерево, піднімаючись димом (куди?). Бубонять рогачі й кочерги – щось

50

пригадують з давнини, і чекають (як?) черги засмаглілі горшки й чавуни.

(Як?) грюкають мляві двері, піч гуде і димить (куди?). Скільки (куди?) цій

ненажері тітка вкинула кращих літ! (В. Симоненко).

Д о в і д к а: в пащу, у світ, покірно, від болю, важкувато, звично, до

хмар.

125. Перекладіть українською мовою, уведіть ці обставини в речення

і схарактеризуйте.

І. Несмотря на уговоры, несмотря на постигшую нас неудачу,

вопреки нашим предположениям.

ІІ. Вследствие неосторожного обращения с огнём, благодаря

правильному лечению, вследствие ремонта железнодорожных путей, ввиду

ожидаемого резкого похолодания.

ІІІ. При условии соблюдения правил дорожного движения,

при наличии достаточного количества времени, при отсутствии

необходимых для проведения опыта условий.

126. Випишіть обставини, схарактеризуйте їх.

№ Аналізована

обставина

Від якого

слова

залежить

На яке

запитання

відповідає

Вид

обставини

Спосіб

вираження

На поверхні нирця не було. За мент він виринув і, не звертаючи

на мене уваги, полохливо озирався, потім закружляв, заквоктав хрипло-

погрозливим голосом. Я знав, що цей птах, коли пірне, то вже не побачиш

його, він вирине десь аж в очеретах, але цього разу він випірнув майже там,

де й поринув. І в ту ж хвилину я побачив: від другого берега прудко пливло

двойко чомженят, малесеньких, із довгими шийками пташат. Вони раз у раз

пірнали і щосили намагалися досягти своєї неньки. Чомга раптом пірнула

й опинилася біля дітей, квокнула на них, і всі троє потонули у воді, проте

зразу ж виринули. Тепер на спині матері сиділо двоє чомженят,

притиснувшись тільцями до згину спини й шиї. Чомга, мов вихор, попливла

геть, несучи на собі своїх дитинчат (О. Досвітній).

127. З’ясуйте синтаксичну роль виділених слів. Накресліть схему

виділеного речення.

1. Будівлі зводили з дерева. Будівлі з дерева були недовговічні.

2. Місцем зустрічі обрали хатину за лісом. Ділянку для забудови їм

виділили за лісом. 3. Помітна з висоти пряма сіра лінія виявилася

шосейною дорогою. Водії не нахваляться новою дорогою. Дорогою хлопець

намагався уявити майбутню розмову. Група пішла не дорогою, а берегом

річки. 4. Приміщення школи потребує ремонту. Такої гарної школи нема в

жодному селі району. Біля школи закладено молодий сад. 5. Студент

з головою поринув у цікаву наукову проблему. Агроном завжди радився з

головою перед початком жнив. Агроном з головою пішли в поле. Цей

хлопець з головою, вчитися йому легко.

51

128. Визначте синтаксичну функцію інфінітивів.

1. Я думаю про горде право підводити сонця з імли (В. Коротич).

2. Пізнати й оцінити Довженка один чоловік, мабуть, не в змозі. 3. Вірші

почав писати Андрій ще дитиною. 4. Бути оригінальним – необхідне

й законне бажання кожного митця (Із тв. Д. Павличка). 5. Ще виблискує

сніг на вершинах стрімких – мов зима відпочити спинилась на них

(М. Ткач). 6. Ішла швидко, дивлячись під ноги, ніби боялася спіткнутись

(О. Гончар). 7. Пріська наказувала чоловікові солі купити.


1. Дайте визначення прикладки, схарактеризуйте морфологічне

вираження та семантику прикладки.

2. Схарактеризуйте структуру прикладки, опишіть розділові знаки

при одиничних непоширених прикладках.

3. Опишіть позицію прикладки і засоби поєднання прикладки

з означуваним словом.

4. Схарактеризуйте різновиди прикладок за вживанням та розділові

знаки при прикладці. Розмежуйте прикладку та неприкладкові утворення.

5. Дайте визначення обставини, схарактеризуйте підпорядкованість

обставин, назвіть розряди обставин, які виділяють у науковій та шкільній

граматиці, наведіть приклади.

6. Схарактеризуйте морфологічне вираження обставин.

7. Підсумуйте синтаксичні функції інфінітива, наведіть приклади.

8. Схарактеризуйте компоненти структурної схеми (моделі) речення.



схеми, зразки розбору : навч. посібн. / В. П. Ачилова. – Сімферополь :

ВД «АРІАЛ», 2013. – С. 53–59.

Безпояско О. К. Інфінітив у функції другорядних членів речення /

О. К. Безпояско // УМЛШ. – 1984. – № 3. – С. 51 – 53.





Ключковський Б. Г. Прикладка і сполучення неприкладкового

характеру / Б. Г. Ключковський // УМЛШ. – 1976. – № 12. – С. 20 – 29.


Синтаксис : підручник / Б. М. Кулик. – Київ : Рад. шк., 1961. – С. 65–68, 76–

87.





52

4. УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

4.1. УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ЗВЕРТАННЯ


1. Поняття про ускладнене речення.

2. Поняття про однорідні члени речення. Засоби вираження однорідності.

3. Однорідні та неоднорідні означення і прикладки.

4. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

5. Розділові знаки при однорідних членах речення.

6. Правила вживання однорідних членів речення.

7. Звертання, його різновиди і структура. Позиція в реченні та інтонація

звертань.


Ускладнене просте речення, однорідні члени речення,

узагальнювальне слово, звертання.

Вправи

129. Запишіть однорідні члени у три колонки залежно від того, якими

сполучниками вони з’єднані: 1) одиничними; 2) повторюваними;

3) парними.

Ні сосна, ні дуб; радість і смуток; не тільки піт, а й кров; сонце й небо;

і зверху, і знизу; або пан, або пропав; хоч повалить, та не зігне; мУка, а не

подорож; якщо не корова, то віл; і порада, й розрада; не лише тепер, а й

завжди; як не ведмідь, то вовк; синє або голубе; як старі, так і діти; кропива

та полин; не тільки сміх, а й сором; то свистить, то виє.

К л ю ч. З останніх букв сурядних рядів прочитаєте початок вислову

П. Загребельного: «... бодай раз у житті».

130. Поєднайте однорідні члени одиничними, повторюваними, парними

сполучниками. Які відтінки вносять ці сполучники в зміст висловлення?

1. Тягнуться до сонця квіти, трави, дерева крислаті. 2. У лузі було

чути щебет пташок, кумкання жаб. 3. Понад ставками росли верби,

осокори, кущі верболозу, очерет.

131. Кожне з наведених речень побудоване неправильно. Знайдіть помилки

й виправте їх.

1. На полях, луках і садках лежить сніг. 2. Взимку можна не тільки

кататися на лижах, а й на ковзанах. 3. На вечорі було багато дівчат і молоді.

4. На деревах залишилися червонобокі яблука і сливи. 5. Догоряло вогнище

й небо на заході, западала темрява. 6. Вітер гнув дерева, здіймав і крутив

курявою над висохлим полем. 7. Як на вербах, так і осокорах витьохкують

солов’ї.

53

132. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з неоднорідними

означеннями; 2) з однорідними означеннями (поставте між ними коми),

обґрунтуйте свій вибір.

Знаний молодий поет; зніяковілий розгублений хлопець; вічний

глухий страх; нескінченний безмежний простір; привітний лагідний голос;

очманілий поранений кінь; холодна сира погода; довгий літній день;

обшморгана гола гілка; чиста прозора вода; столочена витоптана трава;

згідливий на все малий чоловічок; холодний осінній вечір; високі вкриті

снігом гори.

К л ю ч: У кожному словосполученні підкресліть другу від початку

букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову англійського

письменника Оскара Уайльда: «Це жахливо важка робота – ...»

133. Запишіть ряди однорідних членів у дві колонки: 1) у яких між

однорідними членами не треба ставити коми; 2) де коми потрібні

(поставте їх), обґрунтуйте свій вибір.

І сміливі й боязкі; як батьки так і діти; охлялий чи хворий; чи сто

чи двісті; добре або погано; і ми і ви; очі та вуха; не тільки свої а й чужі;

і ліс і поле; один а не два; чесно й відверто; то сніг то дощ; і дивно і лячно;

і сміх і гріх; мороз чи відлига; ні охоти ні бажання.

К л ю ч. Підкресліть другу букву в кожному першому однорідному

членові. З цих букв прочитаєте закінчення мудрої поради американського

соціолога Дейла Карнегі: «Даруймо людям те, що ...»

134. Сполучник і поставте перед кожним однорідним членом речення. Що

треба зробити з прийменниками при однорідних членах? Як тепер слід

розставити коми?

1. Дощові краплі зависли на гілках, листочках і павутинні. 2. Ми

маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави... 3. Пісня говорила

про красу і щастя, про відвагу й радість.

135. Підкресліть граматичні основи, поставте, де треба, коми

між однорідними членами речення, поясніть пунктуацію. Подайте схеми

рядів однорідних членів.

І. 1. І я іду і падаю і знову спішу вперед або плетусь назад.

2. Не шукаю до тебе ні стежки ні броду – ти у грудях моїх у чолі в руках.

3. Ти до мене прийшла не із казки чи сну. 4. Тому між нами кохання

і щирість спільне і щастя й жалі. Я ж разом з вами підвівся і виріс із однієї

землі (Із тв. В. Симоненка).

ІІ. 1. За далями далі, де я без печалі любив і боровся і ріс... 2. І роси

і птиці і трави з зорею вітають мене. 3. Теплий вітер цілує коліна і лоскоче

вуста і плече. 4. Закони вод вітрів і хмар і світла одкрились нам у ті далекі

дні (Із тв. В. Сосюри).

136. Підкресліть граматичні основи, між однорідними членами речення, де

треба, поставте тире, крапки з комами або коми, обґрунтуйте свій вибір.

Подайте схеми рядів однорідних членів.

54

1. Товариство почало виходити з куреня здоровкалось з рибалками,

котрі порались то коло снасті то коло свого убогого добутку. 2. Сонце

стояло якраз над головою не гріло палило. 3. Парубок плівся повагом,

позакладавши руки назад себе позирав навкруги своїми блискучими очима

іноді зупинявся й довго розглядав зелене нив’я. 4. А лихий ворог

позавидував йому одняв землю закрив своєю нечистою рукою її милий

образ. 5. Під серцем як вогнем пекло... Хівря не стогнала кричала

(Із тв. Панаса Мирного).

137. Випишіть речення з однорідними членами, підкресліть граматичні

основи, поясніть розділові знаки, вкажіть засоби поєднання однорідних

членів; подайте схеми рядів однорідних членів.

Дорога була слизька, і сани йшли в затоки... Твердий синявий сніг

грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знову

здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари й оповили небо.

Посипав сніжок. Василько в’їхав у ліс. Здорові кострубаті дуби грізно

стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер,

ішов сніг... Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив

за комір... Василько загорнув руки в рукава, насунув на очі шапку й схилив

голову, щоб хоч трохи захиститись од холодного вітру та снігу. Він

і не постеріг, що коні звернули з дороги і побігли вправоруч. Враз – сани

пішли в затоки і вдарились у горбик. Трісь! Щось тріснуло в санях,

і Василько дав сторчака в сніг. Коні стали. Василько підвівся, обтріпуючись

з снігу, підбіг до саней. Старі, трухляві копили зламались, васаг лежав

нарізно від санок. Василько обійшов навкруги саней, оглянув їх і мало

не заплакав (За М. Коцюбинським).

138. Доповніть подані речення однорідними членами так, щоб вони

розкривали зміст виділених слів; подайте схеми однорідних рядів, поясніть

розділові знаки.

1. Іній обліпив усе: ... 2. Скрізь лежить сніг: ... 3. ... – у кожному

закутку ховаються горобці від хурделиці. 4. ... – голі стоять усі дерева

в лісі, крім сосни та ялини.

139. У подані речення введіть узагальнювальні слова й запишіть їх,

правильно розставляючи розділові знаки. Підкресліть граматичні основи,

подайте схеми однорідних рядів.

1. Хати, дерева, поле були вкриті білою сніговою ковдрою.

2. Протоптані від хат стежки бігли до школи, до криниці, до ставка.

3. Низьке сонце блищало й переливалося іскорками і синіми й голубими,

й фіолетовими в кожній сніжинці. 4. Між галузками кущів, у кронах дерев,

посеред дороги метушилися й цвірінчали горобці, шукаючи їжі. 5. І від

снігу, від сонця, від горобиного галасу на душі ставало затишно й приємно.

140. Поставте потрібні розділові знаки при однорідних членах речення,

ускладнення схарактеризуйте.

І. 1. Рядом з колесом лежали на полиці Миколині книжки граматка

часословець та товстий Псалтир. 2. Глибокі зморшки на щоках на лобі

55

поморщена темна потилиця од гарячого сонця грубі руки все це ніби

казало, що йому важко жилося на світі. 3. Жито пшениця й овес все разом

поспіло й присохло. 4. Увесь двір садок хата все було залите червоним

світом, ніби кров’ю. 5. Весь степ і лиман і озеро і море все закуталось

в якийсь чарівний тихий світ повилось прозорим сизим туманом. 6. Все

змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море. (Із тв. І. Нечуя-

Левицького).

ІІ. 1. Рястом жовтоцвітом ромашкою все заквітчала весна (І. Нечуй-

Левицький). 2. У Біловезькій Пущі живе багато цінних тварин як от зубри

олені лосі косулі кабани борсуки глухарі тетерюки (О. Бондаренко).

3. Я понесу і крик журавлів і тихий шум обсіяних полів і грона зір що сяють

в даль доріг любов і труд все що спізнати міг (А. Малишко). 4. Усе і це

повітря і покручені лози і зів’яла трава все це мимохіть нагадує їй щасливі

хвилини її життя (М. Коцюбинський). 5. Всього того вже не побачу ні в

свято ні в будні ніколи ніколи (О. Кобилянська).

141. Побудуйте речення за поданими схемами, підкресліть граматичні

основи, поясніть розділові знаки.

1. О або О. 2. або О, або О. 3. О або О, О або О. 4. О, О, або О. 5. Всі:

і О, і О, і О - ... 6. Ні О, ні О, ні О – ніщо ... 7. ... всюди: О, О, О.

142. З одного твору виберіть три прості речення з кількома рядами

однорідних членів, ускладнення схарактеризуйте.

143. Перекладіть українською мовою, схарактеризуйте однорідні члени

речення.

В спорах, где именно в Крыму самый впечатляющий закат, у мыса

Зюк есть все шансы если не победить, то наверняка войти в тройку лидеров.

Кажется, что невидимый дирижер управляет этим зрелищем. Раз – и вдруг

тишина: замолкли цикады, не слышно верещания стрижей, и даже

скандальные чайки прониклись торжественностью момента. Два – и

красные всполохи запутались в скалах, пробежались по «окошкам» между

груд обросших мхом камней, проложили по морю сияющую дорожку. Три

– и огненный шар окунается в море. Но пока еще светло, видно все до

травинки, до следов чаек на песке. Четыре – призрачно промелькнула в

воздухе летучая мышь, ушел свет, окунулся в темноту берег. Эту вечернюю

симфонию можно наблюдать ежедневно – и она не надоест (Н. Дрьомова).

144. Виберіть з дужок потрібну форму присудка, обґрунтуйте свій вибір.

1. А над ним (палають, палає) і хатина, і будинок. 2. Гнів і жаль, огонь

і холод, несамовита радість і гірка туга разом (обхопили, обхопила)

Петрове серце (Із тв. Панаса Мирного). 3. У кожного чоло життя і жаль

(порили, порив) (І. Франко). 4. Яблука, сливи й виноград (налилися,

налився) соками (У. Самчук). 5. (Встають, встає) гілля, налите синім соком,

і ярина, і яблуневий плід (А. Малишко).

145. Запишіть речення, ставлячи необхідні розділові знаки,

схарактеризуйте звертання.

56

1. Куди ви летите мої високі птиці? (Б. Олійник). 2. Ой хлопчику

хороший мій чому ти плачеш? (А. Малишко). 3. Прийдіть мої брати мої діди

опришки запорожці галайди (Д. Павличко). 4. Оставайтеся здорові мої

високії тополі і хрещатий мій барвіночку. 5. Рости моя пташко мій маковий

цвіте розвивайся поки твоє серце не розбите… (Із тв. Т. Шевченка). 6. Спи

моя дитино золота спи моя тривого кароока спи моя гіллячко голуба…

(М. Вінграновський). 7. Пусти мене мій батеньку на гори! 8. Дяка щирая

тобі ніченько-чарівниченько що закрила ти моє личенько (Із тв. Лесі

Українки).

146. Переробіть речення так, щоб виділені слова стали звертаннями.

1. Хай мама відпочине трохи, ми самі приберемо в кімнаті. 2. Ось

і брат допоможе. 3. А сестричка поскладає акуратно свої іграшки

в кошик. 4. Ми татові не заважатимемо писати листа.

147. Запишіть речення, розкриваючи дужки і ставлячи необхідні розділові

знаки, звертання схарактеризуйте.

І. 1. Ти не дихай (осінь) здаля сніговою хмарою на мене. 2. Позовіть

мене (Максим, батько мій)! (Із тв. П. Перебийноса). 3 (Товариш молодший

лейтенант) ми з вами не земляки? (П. Загребельний). 4. (Кирило Петрович)

що там у вас сталося в степу? (О. Гончар). 5. Хтось (Аркадій Валеріанович)

увів вас в оману (М. Стельмах). 6. (О моя Русалка з срібною косою) чом ти

не щебечеш пташкою дзвінкою? (Олександр Олесь)

ІІ. 1. Спасибі ж тобі (Одарка Дармограїха) за шану (Є. Гуцало). 2. Де

ж ти пропала (ніч)? (Д. Павличко). 3. А, це ви (Яків Опанасович)!

Здрастуйте! (Гр. Тютюнник). 4. (О моя Русалка з срібними речами) чом ти

не воркуєш темними ночами? (Олександр Олесь). 5. Я напоїти силою твоєю

хотів би пісню (земля ти моя)! (В. Сосюра). 6. Ось слухай же (мій голуб, мій

орел-козак)! (Т. Шевченко).

148. Запишіть речення, ставлячи необхідні розділові знаки. Ускладнення

схарактеризуйте. Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією.

1. Кохання моє неприховане я до тебе навіки прикована.

(В. Малишко). 2. Ти візьмеш сину мене з собою в моє колись?.. (Б. Олійник).

3. Ах пані скільки сонця в вас! (Олександр Олесь). 4. Думи мої думи мої

лихо мені з вами (Т. Шевченко). 5. Слово честі мамо й тату буду менших

доглядати (Г. Бойко). 6. Вставай хто серцем кучерявий (П. Тичина).

7. О вічні книги сестри білочолі! Життя без вас – розруха світова

(П. Перебийніс).

149. Випишіть з одного художнього твору (на вибір) 5 речень із закличними

звертаннями і 5 з риторичними, схарактеризуйте ці звертання.

150. Розмежуйте власне звертання, однозвучні вигуки та звертання-

речення, поясніть свій вибір.

1. Ой Боже! Що та любов може! (Панас Мирний). 2. О Боже, без меж

милосердя Твоє! (Олександр Олесь). 3. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!

(М. Старицький). 4. Що у тебе попросити, милий Боже?! (А. Матвійчук).

5. – Боже! Чого це я стою? – спохватилась мати (Г. Тютюнник). 6. Господи!

57

Не знали де й посадити мене (І. Нечуй-Левицький). 7. І на ґанку шепіт лине:

– Галю, Галочко, Галино (І. Немирович). 8. – Матуню, скажи, моя рідна,

мені: чи правда, що зорі – то свічки у Бога, що світять їх янголи білі, ясні?

(П. Тичина). 9. Галька кричала до дівчат: – Ой, матінко ж моя! Та ви

подивіться! (А. Головко). 10. Але Дмитрик випручується з обіймів

і кидається далі. Він усе зрозумів, і страшна безнадійність обняла йому

серце. – Матінко моя!.. – кричить він. – Матінко!.. (М. Коцюбинський).

11. О Карпати, Карпати мої – підково на чверть Європи! (С. Пушик).

151. Перекладіть українською мовою, схарактеризуйте звертання.

Катя кинула взгляд на календарь, стоявший рядом, и вдруг вспомнила

– сегодня у Лаэртова день рождения! Она набрала его номер.

– Слушаю вас... – сонным голосом отозвался бывший муж.

– Толик, привет! Ты что такой скучный? – засмеялась Катя. – Я тебя

поздравляю... – Катюша, как мило! – растрогался тот. – Приходи. У меня,

можно сказать, юбилей. – Хорошо, приду! – обрадовалась она. – Я даже

знаю, что тебе подарить... Сама не знаю, отчего это я сегодня такая добрая!

Ладно, через час буду

Она и в самом деле очень быстро добралась до его дома.

– Катенька... – с распростертыми объятиями встретил ее Лаэртов. –

Господи, как я счастлив! Честно говоря, не надеялся, что нам еще когда-

нибудь удастся встретиться... – Ну-ка, дай на тебя посмотреть, – Катя

довольно бесцеремонно вертела бывшего мужа в разные стороны. –

Кажется, не изменился... А вот тебе мой подарок.

Она достала из свертка лошадку.

– Боже мой... – Лаэртов едва успел поймать свалившиеся с носа очки

и дрожащими руками водрузил их обратно на нос. – Какая прелесть! Катя...

у меня просто нет слов!

Он так искренне, простодушно радовался, что она не выдержала

и чмокнула его прямо в лоб (За Т. Троніною).


1. Схарактеризуйте ускладнене просте речення, наведіть приклади.

2. Дайте визначення однорідних членів речення, схарактеризуйте ряд

однорідних членів, наведіть приклади.

3. Опишіть структуру однорідних членів речення і способи їхнього

поєднання, наведіть приклади.

4. Розмежуйте поняття однорідності та сурядності. Назвіть сполуки,

які не вважають однорідними членами.

5. Розмежуйте однорідні та неоднорідні означення і прикладки.

6. Схарактеризуйте вживання узагальнювальних слів при однорідних

членах речення і розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами.

7. Які особливості поєднання присудка з однорідними підметами?

8. Схарактеризуйте особливості вживання однорідних членів

речення.

58

9. Дайте визначення звертання, схарактеризуйте семантику звертань

і їхні функції.

10. Схарактеризуйте стилістичне забарвлення і структуру звертань,

а також спосіб їхнього вираження.

11. Схарактеризуйте особливості вживання звертань, позицію

в реченні, інтонацію та пунктуацію.

12. Розмежуйте звертання, вокативні речення та однозвучні з ними

вигуки.




«АРІАЛ», 2013. – С. 60–64; 74–75.


Л. В. Прокопчук. – Київ : Академія, 2010. – С. 190–203; 234–242.



Кадомцева Л. О. Українська мова. Синтаксис простого речення :

навч. пос. / Л. О. Кадомцева. – Київ : Вища шк., 1985. – С. 62–80.


Синтаксис : підручник / Б. М. Кулик. – Київ : Рад. шк., 1961. – С.131–145,

170–173.

Мойсієнко А. К. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис

простого ускладненого речення : навч. пос. / А. К. Мойсієнко. – Київ : ПП

Я. Січовик, 2006. – С. 6–52; 99–144.



4.2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯЯ. ВСТАВНІ І

ВСТАВЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ


1. Поняття про відокремлені члени речення. Загальні і часткові умови

відокремлення.

2. Види відокремлених членів речення: напівпредикативні, опосередковані.

3. Розділові знаки при відокремлених членах речення.

4. Поняття про порівняльний зворот. Розмежування порівняльного звороту

і неповної підрядної порівняльної частини складного речення. Синтаксична

роль порівняльних зворотів.

5. Вставні конструкції, їхня семантика. Пунктуація при вставних

конструкціях.

6. Вставлені конструкції, їхня позиція. Пунктуація при вставлених


59


Відокремлення, відокремлений член речення, напівпредикативні

відокремлені члени речення, опосередковані відокремлені члени речення,

порівняльний зворот, вставні конструкції, вставлені конструкції.

Вправи

152. Підкресліть означувані слова та відокремлені означення. Поясніть

умови відокремлення.

1. Пройшла гроза, прозора і висока (А. Малишко). 2. Покинута

людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні (Д. Павличко). 3. У білому

шовковому платті, з червоною стрічкою в косах, вона нагадувала справжню

артистку (Ю. Збанацький). 4. 5. Якась струнка сердечна бренькнула,

зачеплена тим жалем, а з чагарів та з нив, таких рідних і милих, натовпом

знялись згадки дитинства, неясні, невиразні (М. Коцюбинський). 5. О наші

передчасно посивілі матері, із сапкою в руках, і з серпом на плечі та

болючою в очах тугою (М. Стельмах). 6. Їм весело і радісно; на обличчях

спокій, видно сяйво щастя – короткого і проходячого (У. Самчук).

153. Поставте, де потрібно, розділові знаки, ускладнення

схарактеризуйте.

1. З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь

пропахлий димом (М. Рильський). 2. Дійшли до зарослих ряскою

і засипаних опадаючим листом копанок. 3. Молоде і розхитане його

господарство почало швидко розростатися (Із тв. У. Самчука). 4. Вона

прийшла заквітчана і мила і руки лагідно до мене простягла (В. Симоненко).

5. Цей зібраний по крихітці матеріал стане вам у великій пригоді

(В. Сухомлинський). 6. Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає

на південь (Гр. Тютюнник). 7. Високий гостинний він любив товариство і

скоро зібрав біля себе гурток молоді (М. Коцюбинський).

154. Переставляючи місцями слова, переробіть речення так, щоб виділені

невідокремлені означення стали відокремленими і навпаки; прокоментуйте

пунктуацію.

І. 1. Самі на себе дивляться розгублені од власної краси ліси.

2. Вітрила, завіяні снігом, звисали, як біла гичка... 3. І блукають людьми

забуті звечора в лісах лУни. 4. Усі удень такі привітні мої ліси схрестилися

вночі із небом на шаблях. 5. Стіна, повита хмелем. 6. Омиті музикою згадок

сади ковтають пил міжселищних доріг. 7. Настане обтяжений плодами

день. 8. В прожиті печально і просто дні все було як незайманий сніг

(За Л. Костенко).

ІІ. 1. Мої дні течуть тепер серед степу, серед налитої зеленим хлібом

далини. 2. Мене спиняє запашна, легка, наче збита крилами бджіл, біла

піна гречок. 3. Над всім панує тільки шум, ритмічний, стриманий,

спокійний, певний у собі. 4. Тепло дихнула в лице повна спокою й надії

пухка чорна рілля (За М. Коцюбинським).

60

155. Замініть, де це можливо, підрядні частини відокремленими

означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами. Поясніть

послідовність заміни або її неможливість.

1. Не тріпоче листя на одинокій вдовиці-вербі, що завмерла над

холодною безоднею (В. Речмедін). 2. Його полонили розумні й сильні

люди, які знайшли таке місце для свого поселення (О. Чорнобривцева).

3. Якась дивовижна сила жила в цьому тридцятирічному чоловікові, що був

чимось схожий на Прометея (І. Цюпа). 4. А хто ж були ті вояки одважні, що

їх зібрав під прапор свій Спартак? (Леся Українка). 5. Франклін розробив

першу теорію, що пояснювала електричні явища (З підручника).

6. І корячкувате дерево, що його колись би не помітив, сьогодні рідне

таке… (К. Гордієнко).

156. Підкресліть прикладки та означувані слова, поясніть пунктуацію.

1. Багато в сім’ї говорили про дядька, маминого брата, Михайла

Драгоманова (М. Олійник). 2. Прощай, земле, неприязний краю

(Т. Шевченко). 3. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони

природи, Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним, задушевним

ліризмом (М. Рильський). 4. Як художник слова М. Старицький у кращих

своїх творах досяг вершин реалістичного письма (З підручника). 5. Покійні

татуньо все це знали і нас – дітей своїх – научали (А. Свидницький). 6. Хіба

я тут не як татарка сиджу в неволі? (Леся Українка). 7. Сава, як одинак,

надіявся колись дістати всю землю (О. Кобилянська). 8. Господиня – його

дружина й учителька місцевої 4-річки, на ім’я, здається, Зінаїда Степанівна

(М. Драй-Хмара). 9. Іменник як частину мови вивчають уже в початковій

школі (Із журналу).

157. Знайдіть прикладки і, якщо треба, виділіть їх комами або тире,

поясніть пунктуацію.

1. Жовтіє кульбаба цей найневибагливіший посланець і весняний

первоцвіт київських схилів (П. Загребельний). 2. На порозі стояв Артем

Коляда їхній бережанський коваль (Є. Гуцало). 3. Директор закладу

бритоголовий в’язистий мужчина в чесучевім костюмі сидить у затінку під

горіхом (О. Гончар). 4. Він [Покришень] сам поет по натурі, людина з

тонкою душею тамував у горлі сльози замилування (Ю. Збанацький).

5. Кожен меч промінь світла небесного впав згори й знов угору зроста (Леся

Українка). 6. Він був відомий як людина широких мистецьких смаків

меценат театру колекціонер шедеврів мистецтва аматор музики

(Ю. Смолич).

158. Наведені складні речення допускають двояке тлумачення. Усуньте цю

ваду за допомогою відокремлених означень або прикладок.

1. Перед малюнками дітей, які були виставлені в клубі, товпилися

батьки. 2. До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном

футбольної команди. 3. Обличчя наших футболістів, які були замурзані,

з побитими колінами, світилися невимовною радістю. 4. У коридорі я

61

зустрів подругу моєї сестри, яка була палкою вболівальницею футбольної

команди.

159. Доберіть до виділених слів відокремлені прикладки, поясніть


1. Ми з великим задоволенням беремо участь у роботі мовного гуртка.

2. Андріїв батько вже багато років працює лісником. 3. Семен Петрович

звернувся до учнів із вступним словом. 4. Тарас Шевченко народився

9 березня 1814 року.

160. Складіть з кожним словосполученням по два речення. У першому

реченні словосполучення має виступати присудком, у другому –

відокремленою прикладкою. Поясніть пунктуацію.

1. Відомий український письменник. 2. Найкраща пора року. 3. Моя

подруга.

161. Переробіть подані складні речення на прості, ускладнені

відокремленими прикладками, поясніть розділові знаки.

1. За містом розкинувся ліс, який є чудовим місцем відпочинку

городян. 2. Десна, яка є лівою притокою Дніпра, судноплавна від гирла

до Новгорода-Сіверського. 3. Під час літніх канікул ми відвідали Софію,

яка є столицею Болгарії. 4. Альпіністи готувалися до підйому на Ельбрус,

який є найвищою горою Кавказу.

162. Випишіть речення, у яких прикладки мають додаткове значення

причини, поставте пропущені розділові знаки.

1. Комбайнер Петренко як один із кращих трудівників артілі

працював бездоганно. 2. Молодому естонцеві як жителеві одного

з північних районів було трохи незвично в яскравому і гамірному

південному місті. 3. Вугілля як сировину використовують у хімічній

промисловості. 4. Сенчук усім відомий як досвідчений столяр.

5. Заводський хор як заслужений художній колектив побував на гастролях

у багатьох містах країни. 6. Мого товариша як відомого спортсмена-

розрядника посилають на міжнародні спортивні змагання. 7. Ветеранів

зустрічали як найдорожчих гостей.

163. Запишіть речення, схарактеризуйте відокремлені обставини.

1. Нечиталюк убіг до його кімнатки, потираючи руки. 2. Тоді, мовби

випробовуючи Твердохлібову стійкість, телефон задзвонив сам

(Із тв. П. Загребельного). 3. Поснідавши, лісничий подякував

за гостинність і зібрався їхати (О. Донченко). 4. Ніжно дзвеніла над ним

хвоя смерек, змішавшись із шумом річки (М. Коцюбинський). 5. На

тротуари листя лине, не тратячи на літ зусиль, і, пролітаючи, машини

здіймають жовту заметіль (В. Сосюра).

164. Поставте пропущені розділові знаки, поясніть, чому в одних випадках

обставини слід відокремити, а в інших – ні. Визначте вид обставин.

І. 1. Мудрість у тому, щоб говорити правдиво і щоб прислухаючись

до природи чинити згідно з нею (Геракліт). 2. Говорити не думаючи – все

одно що стріляти не цілячись (М. Сервантес). 3. Поволі приступай до діла,

62

але взявшись за діло міцно тримайся його (Біас). 4. Хіба розумно чинить

той, хто починаючи довгий шлях в ході не дотримує міри? (Г. Сковорода).

5. Пробуджуючись від помилки людина з новою силою тягнеться до істини

(Й. В. Гете). 6. Не можна бути справжнім математиком не будучи трохи

поетом (К. Вейерштрасс).

ІІ. 1. Нічого сидіти склавши руки (В. Кучер). 2. По вулиці ідуть

співаючи дівчата, і під гармонію танцюють парубки (В. Сосюра). 3. Гай

лежав розпластавшись. 4. Завдяки розповідям Ференца він [Багіров] добре

уявляв собі внутрішнє розташування готелю. 5. В їздові Хаєцький потрапив

завдяки реформам Івана Антоновича (Із тв. О. Гончара). 6. Згідно з наказом

директора Сергія Івановича перевели на іншу посаду (З газети).

7. В повітрі рокочучи йшли літаки (М. Бажан).

165. Визначте, до котрого з двох речень можна додати наведений

дієприслівниковий зворот, вкажіть його синтаксичну функцію.

1. Наближаючись до хати... а) він почув неголосну розмову; б) йому

почулася неголосна розмова. 2. Побачивши знайому стежку... а) у мене

вирвався крик радості; б) я радісно скрикнув. 3. Одержавши подарунок...

а) їм було дуже приємно; б) вони були приємно вражені. 4. Довго гуляючи

по вулицях... а) я трохи змерз; б) мені стало холодно. 5. Вийшовши на

поляну... а) я побачив море квітів; переді мною з’явилося море квітів.

6. Весело наспівуючи... а) почалася наша подорож; б) ми вирушили

в подорож.

166. Складіть речення з поданими дієприслівниковими зворотами,

визначте їхню синтаксичну функцію.

1. Співаючи пісню... 2. Читаючи книжку... 3. Повернувшись

з екскурсії... 4. Готуючись до виступу на конференції... 5. Дібравши

потрібну літературу... .

167. Виділені дієслова перетворіть, де це можливо, на дієприслівники.

Перед цим з’ясуйте, чи однаково важливі обидва головні члени в кожному

реченні, чи одного діяча вони стосуються. Утворені речення запишіть.

1. Біжать низько по небу хмарки й волочать за собою тіні по землі.

2. Хлопчина дивиться й дивується. 3. А що коли наступити ногою на тінь

і притримати її? 4. Чи зупиниться хмарка, чи побіжить далі? 5. Хлопець

став на тінь, але тінь накрила його, і хмарка побігла далі.

168. Перекладіть українською мовою, поясніть пунктуацію.

1. Поезд, согласно летнему расписанию, прибыл в Киев в шесть часов

утра. 2. Вопреки предсказаниям, день выдался солнечным. 3. Несмотря на

усталость, мы сразу же поехали в музей под открытым небом. 4. Я шел

быстро, не смотря себе под ноги. 5. Экскурсовод окончил свой рассказ,

благодаря слушателей за внимание. 6. Благодаря усилиям работников

музея здесь собраны ценнейшие экспонаты со всей Украины.

169. Замініть, де це можливо, підрядні частини складного речення

на відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами,

поясніть послідовність заміни або її неможливість.

63

1. Коли я погляд свій на небо зводжу, нових зірок на ньому не шукаю.

2. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати

(Із тв. Лесі Українки). 3. Діти довго не вийти з лісу, бо збилися з дороги.

4. Хоч надворі був великий мороз, усі почувалися добре. 5. Якщо ви вдало

виберете працю і вкладете в неї всю душу, то щастя саме вас знайде

(К. Ушинський). 6. Я зовсім не боялася гарних слів, коли думала про того

хлопчика (Н. Бічуя). 7. Коли не тямиш, то й не берись (Н. тв.).

8. Незважаючи на те, що Сергій був прикордонником не першого року

служби, він так і не навчився бездумно висиджувати в секреті визначений

йому час (Ю. Збанацький).

170. Виділені слова переробіть (переставляйте їх місцями, викидайте зайві

чи вводьте нові) так, щоб у реченнях з’явилися відокремлені уточнювальні

члени. Перероблені речення запишіть.

1. Під крислатим дубом на березі річки приємно посидіти.

2. З високого берега згори видно майже половину села. 3. Перед

крамницею в центрі снують люди. 4. Сюди надвечір кожного дня

люблять приходити рибалки з вудками. 5. І сьогодні тут зібралися всі.

Не було тільки діда Степана. Його прізвисько Бджоляр. 6. Він порався

біля вуликів у садку.

171. Складіть речення, використовуючи подані конструкції

як опосередковані члени речення, поставте необхідні розділові знаки,

поясніть їх.

Серед поля; тобто тітка й дядько; особливо старший брат; зокрема

й нас; крім середи; за винятком першого курсу; навіть Сергій.

172. Використовуючи довідку, поясніть виділені слова за допомогою

опосередкованих членів речення з пояснювальними сполучниками тобто,

або і под.

1. Під впливом обертання Землі навколо своєї осі пасати

відхиляються на захід. 2. Прерії вкриті густою високою травою. 3. Тайга

тягнеться на сотні кілометрів. 4. Савана вкриває майже половину території

Африки. 5. Навколо оазисів зосереджено майже все життя в пустелях.

Д о в і д к а: постійні вітри, які дмуть від субтропічних широт

до екватора; північноамериканський степ; заболочений хвойний ліс

у північних широтах земної кулі; тропічна рослинність з групами дерев

та чагарниками; ділянки з водою й буйною рослинністю.

173. Визначте функцію сполучника або, запишіть речення, ставлячи

розділові знаки.

1. Папайя або динне дерево росте в південних країнах.

2. До Київського моря можна їхати катером або автобусом. 3. Саман

або невипалену цеглу використовують для будівництва переважно

в південних районах нашої країни. 4. Дубняк або молодий дубовий ліс не

має промислового значення. 5. Загартовування організму повітряними

ваннами або водою дуже добре впливає на здоров’я. 6. Де-не-де біля вирв

сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. 7. Оболонь або

64

заплава є частиною річкової долини, що затоплюється під час весняної

повені.

174. Запишіть, ставлячи, де потрібно, розділові знаки, поясніть


1. Квіти особливо пальми й аспарагуси відразу навіяли життя в мертві

кімнати (І. Вільде). 2. Сніжні чернігівські рівнини були особливо вбрані в

прекрасний морозний ранок (О. Довженко). 3. Мовчки йшли сестри,

і кожна зокрема несла думи (М. Коцюбинський). 4. Частину військ зокрема

Латиську дивізію вже було знято з плацдарму й кинуто кудись під

Нікополь. 5. Завтра танки в числі перших будуть форсувати оцю річку

(Із тв. О. Гончара). 6. Гайового підтримала більшість в тім числі і Федір

Іванович (А. Головко).

175. Кожні два речення перетворіть на одне просте, для чого друге з них

переробіть на відокремлений опосередкований член; схарактеризуйте

відокремлення.

1. Жодне створіння не може дивитися на сонце, не мружачи ока.

Лише орел може. 2. Чимало пташок селяться біля людей. Для прикладу

можна назвати ластівок. 3. Не тільки дрібні, а й великі птахи відлітають на

зиму у вирій. З великих птахів відлітають лелеки, чаплі, дикі гуси. 4. Лелеки

з давніх-давен у пошані серед нашого народу. Їх ще називають буслами,

чорногузами. 5. Дедалі більше птахів будують свої гнізда у містах. Будують

гнізда в містах навіть ворони, сороки. 6. Микола вийшов на своє поле. На

панський лан він не вийшов.

176. Визначте синтаксичну роль порівняльних зворотів.

1. І уявилась Хариті вижата нива, а по ній стоять полукіпки і блищать

проти сонця, як золоті. 2. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки,

зеленими косами. 3. Жовті курчата розкотились по грядках, як горох.

4. Стоять городи, мов у віночку. 5. Гарбузи розляглись, як годовані кабани.

6. Цвіли дерева холодним квітом, білі і легкі, немов весільні дівчата

(Із тв. М. Коцюбинського).

177. Запишіть спочатку ті сполуки, у яких треба виділити комами вставні

слова, а потім ті, у яких немає вставних слів.

Усе-таки зроблю; стовбичив майже годину; ощадливості на жаль

нема; щось мабуть станеться; навіть не подумав про це; дно здавалось

поглибшало; деколи буває задумуюся; кмітливість отже потрібна; стало

нібито тихо; може прийду; огріхів до речі було чимало; дивним здавалось

те мовчання; слово кажуть не впіймаєш; всіляко кажуть люди; щоправда

були не всі; збиралися очевидно давно; тяжко буває часом.

К л ю ч: У кожній сполуці підкресліть другу від початку букву. Із цих

букв прочитаєте закінчення вислову американського письменника Марка

Твена: «Очевидячки, на світі немає нічого...»

178. Запишіть, добираючи замість крапок вставні слова зі значенням,

указаним у дужках.

65

1. Весна – це .. найкраща пора року (відтінок упевненості). 2. Із цим

погодяться .. всі (відтінок припущення). 3. Весна .. днем красна (вказівка на

джерело вислову). 4. Скоро зацвітуть сади, але .. вночі можливі приморозки

(активізація уваги). 5. .. треба підготуватися, щоб вчасно захистити

саджанці (зв’язок з попередньою думкою).

179. Випишіть речення зі вставними словами, поставте потрібні розділові

знаки. Визначте синтаксичні функції однозвучних слів.

1. Може це біль наш, а може вина... (Л. Костенко). – Земля не може

жити без сонця (М. Стельмах). 2. Мені осіння ніч короткою здається (Леся

Українка). – Морозний сніг, блискучий та легкий, здається падає на серце

прямо (М. Рильський). 3. Видно було вже пізно, бо ніде в хатах не світилося

(Панас Мирний). – Видно пана по халявах (Н. тв.). 4. І ось нарешті вершина

наша (О. Гончар). – І нарешті ще одна порада: ніколи не читай на сонці

(О. Бондаренко). 5. Взагалі математична пам’ять у нього була розвинута

надзвичайно (О. Гончар). – Взагалі можна говорити про те, що чим більше

щирість і безпосередність звучить у поетичному рядку, тим більшу довіру

і пошану викликає він у людей (А. Малишко).

180. Кожне друге з поданих парами речень переробіть на вставлене

і виділіть його потрібними розділовими знаками. Схарактеризуйте

семантику вставлення.

1. Вранці ми зібралися біля школи, щоб їхати на конкурс. Це було

недавно, в березні. 2. Чекали Петра і розмовляли про се, про те. У Петра

була погана звичка завжди запізнюватися. 3. Раптом Сергій згадав, що

забув сопілку вдома на дивані. І треба ж таке! 4. Складав усе в сумку і от

сопілку забув покласти. Поки щось десь знайдеш, то знаєте, як воно буває!

5. Отак завжди в нас: готуємося до чогось цілий місяць, а коли доходить

до діла, то нам бракує простої зібраності. Скільки про цю підготовку

розмов буває, скільки метушні!

181. Речення запишіть, схарактеризуйте вставні та вставлені

конструкції.

І. Вулиця, що на ній живе мій симпатичний герой, названа ім’ям

Томаса Мора («вулиця Томаса Мора»). Тут вам асфальт і на тротуарах, тут

вам асфальт і там, де пролітають бадьорі автомобілі (таксі!) і де вже

не плентаються зовсім сумні допотопні візники. Тут вам, нарешті, мало

не біля кожного будинку розведено запашні клумби, що так пахнуть улітку

набридливим запахом резеди. Тепер, як запевняє Методій Кирилович (про

Методія Кириловича читайте далі!), на цій вулиці ви не зустрінете жодного

чиновника імператорського режиму. Словом, на вулиці Томаса Мора панує

зразковий порядок в, так би мовити, «новій революційній інтерпретації».

Отже, нема нічого дивного, що Іван Іванович мешкає саме в цьому

зразковому закутку, а не десь на старорежимно подібній околиці

(М. Хвильовий).

ІІ. 1. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав?),

а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Л. Глібов). 2. Хтось (здається,

66

Потебня) зауважив, що слово в художньому тексті, окрім прямого

предметного значення, має ще свій стилістичний ореол. 3. Справді,

у світлому великому небі – ніколи я не бачив перед собою такого неба! – в

дальній далечі, у високій високості, де, мабуть, лише реактивні літають,

ідуть табуни птиць (Із тв. О. Гончара).

182. Складіть речення зі вставними словами та словосполученнями

за традицією, приблизно, на щастя, за повідомленням, бачиш, може,

наприклад, власне кажучи, проте, головним чином. Схарактеризуйте

значення, якого вони надають реченням.

183. Запишіть, ставлячи розділові знаки, схарактеризуйте ускладнення.

1. Ваша наукова діяльність судячи з ваших слів спрямована передусім

або й винятково на користь. 2. Місце мовби й непоказне під стіною одразу

біля дверей але престижне (Із тв. П. Загребельного). 3. Люди люди я ваш

брат я для вас рад жити (І. Франко). 4. Ця вказівка стосується і літератури і

всіх видів мистецтва зокрема народної творчості (М. Рильський). 5. Син

просто замилувався старим кожним його кроком дужим певним

гордовитим. 6. Молодий поет та й чи тільки поет не може пройти повз

величезний творчий досвід Павла Тичини (Із тв. О. Гончара). 7. Водні

артерії України тобто ріки мають велике значення в розвитку держави

(З підручника). 8. Аліна незважаючи на свій жвавий веселий характер

читала серйозні книжки (О. Іваненко).

184. Перекладіть українською мовою, схарактеризуйте ускладнення.

Что у Сеньки было? А были у него мать и отец. Зорька – корова.

Васька – поросенок. Изба высокая. Были у Сеньки огород с садом и деревня

Малявино – деревянные крыши, пропахшие мёдом да горячими пирогами...

Все птицы, все букашки и золотые пчёлы, вся лесная тварь и та, что

в реке, по Сенькиному малолетнему разуму, жили для него, Сеньки.

За деревней начинался другой мир – побольше Сенькиного.

Вокруг разноцветные поля, и у каждого свой цвет. Деревенские

жители, Сенькины соседи, сено возили, граблями работали.

(За Р. Погодіним)

185. Напишіть твір-роздум (обсяг 2 стор.) «Чи можна прожити без віри

(книги, пісні, кохання)?», увівши всі випадки ускладнення (вкажіть їхній

різновид на полі). Накресліть розширену структурну схему одного

простого речення з твору. Розберіть з нього три різнотипні

словосполучення за повною схемою.


1. Дайте визначення відокремлення, схарактеризуйте загальні

та часткові умови відокремлення, наведіть приклади.

2. Розмежуйте напівпредикативні та опосередковані відокремлені

члени речення. Опишіть різновиди напівпредикативних відокремлених

членів речення. Схарактеризуйте відокремлення означень.

3. Схарактеризуйте відокремлення прикладок та обставин.

67

4. Назвіть різновиди опосередкованих відокремлених членів речення.

Схарактеризуйте пояснювальні відокремлені члени речення, опишіть

пунктуацію при них.

5. Схарактеризуйте уточнювальні відокремлені члени речення,

опишіть пунктуацію при них.

6. Схарактеризуйте відокремлені члени речення зі значенням

включення, виключення та заміщення, опишіть пунктуацію при них.

7. Назвіть конструкції, синонімічні з відокремленими членами

речення. Опишіть послідовність заміни відокремленого означення

підрядною означальною частиною і зворотну заміну.

8. Опишіть послідовність заміни відокремленої обставини підрядною

частиною і зворотну заміну.

9. Дайте визначення порівняльного звороту, вкажіть критерії

розмежування порівняльного звороту і неповної порівняльної частини

складнопідрядного речення.

10. Назвіть синтаксичні функції порівняльного звороту в реченні.

Схарактеризуйте пунктуацію при порівняльних зворотах.

11. Дайте визначення вставних конструкцій, схарактеризуйте їхній

склад і спосіб вираження. Вкажіть спосіб включення в основне речення і

позицію в реченні.

12. Вкажіть критерії розрізнення вставних слів і слів, які

не є вставними, схарактеризуйте особливості пунктуації в реченнях

із вставними конструкціями.

13. Опишіть семантичну класифікацію вставних конструкцій.

14. Дайте визначення вставлених конструкцій, схарактеризуйте їх

за семантикою, складом і способом включення в основне речення.

15. Схарактеризуйте інтонацію вставлених конструкцій і позицію

в реченні. Опишіть особливості пунктуації в реченнях із вставленими

конструкціями.




«АРІАЛ», 2013. – С. 64–73.




монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 217–225; 238–

265.


Синтаксис : підручник / Б. М. Кулик. – К. : Рад. шк., 1961. – С.145–169, 174–

182.

Мойсієнко А. К. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис

простого ускладненого речення : навч. пос. / А. К. Мойсієнко. – Київ : ПП

Я. Січовик, 2006. – С. 53–98; 145–221.

68



5. КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ


1. Поняття про комунікативне членування речення, його складники.

2. Засоби виділення реми.

3. Порядок слів у реченні, його функції та різновиди.

4. Позиція членів речення у разі прямого та зворотного порядку слів.


Актуальне членування, тема (відоме, дане), рема (нове),

комунікативні варіанти речення, комунікативна парадигма речення,

порядок слів, прямий порядок слів, зворотний порядок слів, інверсія.

Вправи

186. З наведених слів складіть речення, поясніть, чому не всі утворили

однакові речення.

І. Слухати, мандрівка, розповідь, турист, цікавий, довго.

ІІ. Сьогодні, тренуватися, баскетболісти, спортзал.

187. Визначте, у яких реченнях порядок слів прямий, а в яких зворотний.

1. У світі так багато прекрасного (І. Цюпа). 2. Десна тихо і плавно

котила хвилі до Дніпра. Влітку її береги облисіли. На сонці далеко біліли

широкі плеса (О. Довженко). 3. Справжня гуманність означає передусім

справедливість. 4. Слово – то дивний витвір людини. Слово народилося

в праці, як і пісня. Всі слова народжені діянням, трудом

(Із тв. В. Сухомлинського). 5. Мова – велике багатство, яке треба усім нам

берегти і примножувати. 6. Не пускайте слів попереду думок

(Із тв. І. Вихованця). 6. Весна. Співає соловей свої пісні ласкаві

(В. Сосюра). 7. Знов вершиною рясною розшумілася сосна

(А. М’ястківський). 8. І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Леся

Українка). 8. О Руська земле! Вже далеко за горою ти! (Слово про Ігорів

похід). 9 Дуже я люблю кіно (Ю. Збанацький).

188. Прочитайте пари речень, поясніть функції порядку слів.

1. У нашій групі навчається двадцять студентів. – У нашій групі

навчається студентів двадцять. 2. Заходить ніч. – Ніч заходить. 3. Мій брат

– учитель. – Учитель – мій брат. 4. Стомлені очі. – Очі стомлені. 5. Сьогодні

ми йдемо в кіно. – В кіно ми йдемо сьогодні. 6. Вірш поет написав чудовий.

– Поет написав чудовий вірш. 7. Дитина розплющила очі. – Очі

розплющила дитина.

189. Змінюючи розташування слів, відтворіть дві чотирирядкові строфи

вірша.

69

Як докір, ясен біля хати, що самотіє край села. Чия рука отак змогла

обрубати розкішну крону? На зболених до краю киктях дерево німотно

тримає старе колесо від воза. За цю наругу бере гнів. (Із поезії В. Кравчука).

Д о в і д к а: римуються слова хати – обрубати, села – змогла, краю

– тримає, старе – бере.

190. Поясніть, чому речення з таким порядком слів неприйнятні.

Відредагуйте їх.

1. Ми читали оповідання для дітей І.Франка. 2. Заговорив діда Кирила

автомат. 3. Утворено комісію по боротьбі зі зловживаннями профкому.

4. Стаття про аварію в газеті була надрукована вчора.

191. Проаналізуйте наведені речення, виправте помилки (приклади взято

з рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»).

1. Приймав активну участь в переобладнанні технологічної лінії по

випуску велосипедів для дітей покращеної конструкції. 2. Улюблені

заняття: малює, грає на гітарі, не п’є. 3. Авторитетна комісія з семи теличок

виділила три самих найкращих для відтворення власного стада на районній

виставці великої рогатої худоби. 4. Пастуха Коробку В. Г. оштрафувати на

15 гривень за те, що він вигнав на пасовисько корів у нетверезому стані.

192. У деяких реченнях наведеного уривку змінено порядок слів: у кожному

реченні він прямий. З’ясуйте, чи є змістовий зв’язок між реченнями.

Порівняйте наведений текст з авторським (кінець І частини повісті «Fata

morgana»). Які особливості розташування слів допомогли авторові

досягти зв’язності і плавності викладу?

1. Дощі ідуть. 2. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають

на землю мокрі коси... 3. Нудьга пливе у сірій безвісті, безнадія пливе, і сум

стиха хлипає. 4. Голі дерева плачуть, солом’яні стріхи плачуть, убога земля

вмивається сльозами [...].

5. Тьмяно в хатинці. 6. Маленькі вікна цідять морок, вогкі кутки

хмуряться, низька стеля гнітить, і зажурене серце плаче. 7. І згадки пливуть

з цим безконечним рухом, із цим безупинним спаданням дрібних крапель

(За М. Коцюбинським).

193. Чи в усіх реченнях є тема і рема? Вкажіть засоби виділення реми.

1. Сонце ходило в надвечір’ї і сліди залишило рожеві окрай хвиль

(Н. Нікуліна). 2. Пригасає над горами день (В. Осадчий). 3. І осінні далі

сумну мелодію навіяли мені. 4. Тільки часом у многоголосі, в суєті поїздів

і авто спалахне твоє біле волосся, сірі очі і каре пальто

(Із тв. В. Симоненка). 5. В роботі – вся краса людини, найвища істина

життя (М. Сингаївський). 6. Тиша в хаті. 7. У хаті поночі. 8. Степ… Ніч…

Десь у хлібах кричав перепел. 9. Настала зима. Почалися сильні морози

(Із тв. А. Головка). 10. Щось тривожне і знадливе в осені. 11. Нежданий

сніг – на перші квіти. 12. А любисток горить зелено

(Із тв. Н. Півторацької). 13. Цвіте небокрай (В. Сосюра). 14. Вогні

і темрява. Дощі й сонце. Сніги і морози (В. Бичко).

70

194. У яких реченнях варто змінити розташування слів, щоб надати

розповіді зв’язності й послідовності? Позначте актуальне членування

речень, покажіть схематично зв’язок між складниками актуального

членування.

1. Давній Київ був не такий, як зараз. 2. Майстри зводили майже всі

будівлі з дерева. 3. Високі земляні вали насипали довкола міста. 4. Густий

частокіл і сторожові вежі ставили на валах. 5. Дозорці постійно сиділи

у вежах. 6. І воїни, і ремісники, і торговці жили у Києві. 7. Слава линула

всюди про мужній і працелюбний Київ (Із журналу).

195. Прочитайте питальне речення по-різному так, щоб відповіддю

на нього могли бути наведені репліки.

Ти зайняла перше місце в конкурсі з літератури?

– Я.

– Ні, друге.

– Ні, моя однокурсниця.

– Перше.

– Ні, з мови.

– Ні, в олімпіаді з іноземної мови.

196. Визначте актуальне членування кожного з речень, покажіть

схематично зв’язок між складниками актуального членування.

І. 1. Січ створила струнку військову організацію. 2. Усе козацтво

поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше чоловік на чолі

з полковником. 3. Полки складалися із сотень, керованих сотниками.

4. Сотні поділялися на курені. 5. Усе козацтво очолював гетьман.

6. Запорізьке низове – кошовий отаман. 7. Під час походу він мав

необмежену владу. 8. Разом з військовим писарем, суддею і обозним

кошовий отаман утворював уряд – Кіш Запорізької Січі. 9. Кошову

старшину обирали щороку на загальновійськовій раді.

10. На Запоріжжі склалася залізна військова дисципліна.

11. Найтяжчим злочином вважали зраду козацтву, вітчизні (Із журналу).

ІІ. На поріг не пускати

1. Поріг у наших давніх предків був символом домашнього вогнища.

2. Його вважали місцем особливим, визначальним. 3. Саме там,

під порогом, жив дух-покровитель – домовий. 4. Коли невістка вперше

входила в хату, то не мала права ступити на поріг, його треба було

переступати. 5. І сьогодні через поріг намагаються не вітатися

і не прощатися, не передавати речей. 6. За поріг хати не можна було

виносити сміття, його спалювали в печі, аби на порушити старих звичаїв.

7. Слово поріг поступово розширило своє значення. Стояти на порозі

нового життя – бути напередодні великих змін у навчанні, роботі тощо

(В. Кононенко).

ІІІ. Кіт-першовідкривач

1. Мало кому відомо, що йод відкрив кіт.

71

2. 1811 року французький учений Бернард Куртка працював

у лабораторії. 3. На столі перед ним стояли дві посудини. 4. В одній була

сірчана кислота. 5. В іншій – настій морських водоростей. 6. На плечі

в нього сидів улюблений кіт. 7. Несподівано кіт скочив на стіл. 8. Обидві

посудини впали на підлогу й розбилися, а над калюжею зі змішаних рідин

заклубочилася синьо-фіолетова пара. 9. Це був йод, невідомий хімічний

елемент. 10. Так завдяки котові зроблено наукове відкриття (З газети).

ІV. 1. Пісні Олександра Білаша – найрясніша гілка на пишному дереві

сучасної української культури. 2. Співучими птахами розлетілися вони по

всій Україні та за її межами. 3. Їх люблять літні люди і молодь, шанують

сивочолого Майстра за щирість і привітність, любов і сердечність,

одухотворену красу його душі.

4. Пісня – його натхнення, його стежина в життя. 5. Скільки він їх

написав – радісних і журливих, жартівливих і печальних, чистих, як води

Дніпра-Славутича, мелодійних, як шепіт лісових дзвіночків. 6. Вони

чарують, захоплюють кожного. 7. Ми згадуємо «Два кольори», «Впали

роси на покоси», «Сніг на зеленому листі», «Лелеченьки»… 8. Полонить

зворушлива й чародійна музика, глибока поетичність у кожному творі.

9. І кожен твір об’єднує справжнє тріо мистецтв: поета, композитора

і співака (З газети).

197. У двох своїх домашніх творах визначте, як часто у двоскладних

реченнях підмет стоїть перед присудком і навпаки. Чи в усіх творах це

співвідношення однакове? Від чого воно залежить?


проаналізуйте ускладнення.

...Вспоминаю, как мы с товарищем моим, приехавшим ко мне в гости,

долго шли <...> по одному из самых красивых и ярких мест южного

Байкала. Был август – лучшее, благодатное время на Байкале, когда <...> на

каждом шагу по дороге встречается то одна ягода, то другая – то малина,

то смородина, красная и чёрная, то жимолость...

Товарищ мой уже через два часа был подавлен обрушившейся

на него со всех сторон дикой и буйной красотой. А ведь он, товарищ мой,

видел только маленький краешек Байкала (За В. Распутіним).


1. Що таке актуальне членування речення? Які його складники?

2. Що є критерієм актуального членування?

3. Дайте визначення комунікативних варіантів речення

і комунікативної парадигми речення. Наведіть приклади.

4. Чи всі речення можна почленувати на тему і рему?

5. Схарактеризуйте засоби виділення реми.

6. Що таке порядок слів? Яким є порядок слів в українській мові?

7. Які функції виконує порядок слів у реченні?

8. Дайте визначення прямого і зворотного порядку слів.

9. Опишіть позицію членів речення у разі прямого і зворотного

72

порядку слів, наведіть приклади.




«АРІАЛ», 2013. – С. 76–78.




монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001.– С. 310–318.



ДОДАТКИ Додаток 1

Зразки тестових завдань з теми «Словосполучення»

Варіант 1

І. Визначте ряд з дієслівними словосполученнями.

1. Виконати завдання, мрія про щастя, читаючи книгу, відповісти

на запитання, думати над прочитаним.

2. Сповнений надій, доглядати хворого, купити ліків, сподіватися на краще,

одержати нагороду, повернутись у місто.

3. Боротися за щастя, вчинити правильно, дочитати сторінку, вдячність

за турботу, вміння працювати.

4. Вручити подарунок, вступити до інституту, мрія вчитися, допомагати

батькам, навчати дітей.

ІІ. У котрому ряду всі поєднання слів не становлять

словосполучення як окремої синтаксичної одиниці?

1. Гори перевернути, дати на горіхи, часто-густо, сказати правду, до лісу

рукою подати.

2. Бути насторожі, кривити душею, лебедина пісня композитора, очима

стріляти, поети і прозаїки.

3. Наламати дров, буду виступати, ріки й озера, найбільш удалий, спуску

не давати.

4. Іван Петрович Котляревський, ламати голову, куди завгодно поїхати,

дуже серйозний, весна рання.

ІІІ. У котрому ряду всі словосполучення складні за будовою?

1. Діяти всупереч обставинам, стати скупим на слова, портфель із шкіри,

подарувати книгу подрузі, надіслати лист братові.

73

2. Сім відважних героїв, голос Євгенії Мірошниченко, дівчина з карими

очима, десять довгих днів, пояснити завдання учням

3. Крокувати поруч з товаришем, багатющий мовний матеріал, найвищий

ступінь досягнень, зробити курям на сміх, сюжет «Лісової пісні».

4. Глибоко цінувати поезію, розуміти товариша з півслова, величезний

потяг до музики, сприйняти прочитане по-новому, найсуворіша

вимогливість до себе.

ІV. У словосполученнях котрого ряду означальні синтаксичні

відношення?

1. Служіння народу, прагнення до вдосконалення, радість матері, яскраве

вираження, повага до брата.

2. Звернення до народу, осмислення істини, мислення людини, сприйняття

світу письменником, громадянське сумління, захист прав.

3. Життя Шевченка, шум струмка, роздуми письменника, старання учнів,

доля Ганни.

4. Хвилювання учня, запис до книги, написання твору, витвір художника,

творче натхнення, відтворення дійсності.

Варіант 2

І. Словосполучення котрого ряду утворені способом керування?

1. Розумітися на красі, схожий на сонце, піклуватися по-батьківськи, п’ять

років, вищий за батька.

2. Славити Батьківщину, потрібний людям, радісно дітям, плести

з барвінку, готуватися до зустрічі.

3. Серце матері, любити дітей, пісня про щастя, рідна школа, право

будувати.

4. Говорити без пауз, будувати разом, сіячі добра, повен радості, гідно

поводитися.

ІІ. Укажіть ряд з іменними словосполученнями (з головним

словом-прикметником).

1. Лапатий сніг, неперевершена краса, сповнений надій, зроблений

з дерева, старший за брата, світова поезія.

2. Переписаний з книги, мій товариш, незакінчена повість, задоволений

поїздкою, правильне рішення, творчий розмах.

3. Гарний з лиця, зручніший за потяг, серйозний з дитинства, солодший від

меду, старший від мене.

4. Доручена справа, справжня дружба, зоране поле, доведений до відчаю,

скромний у житті, крайній праворуч.

ІІІ. У котрому ряду всі словосполученні прості за будовою?

1. Твори Івана Франка, на честь ювілею, прийти людині на допомогу, стати

на повен зріст, збірка поетичних творів.

2. Перше вересня, перебувати біля хворого, працювати на совість, кричати

не своїм голосом, пісні Марусі Чурай.

3. Тепло людських сердець, музей Ольги Кобилянської, виступити

з доповіддю на конференції, подивитись у вічі, цікавий фільм.

74

4. Благородне почуття, сказати якось задумливо, хотіти побачити друга,

музика Олександра Білаша, концерт скрипки з оркестром.

ІV. У словосполученнях котрого ряду обставинні синтаксичні

відношення?

1. Оцінити правильно, полетіти стрілою, працювати не покладаючи рук,

вимагати пояснення, стомлений украй.

2. Поїхати до Польщі, бігати стежиною, їхати поїздом, завітати в гості,

провідати друга, обійти навкруги.

3. Відбутися невдовзі, приїхати в понеділок, тривати тиждень, забігти

на хвилину, вчинити заради справедливості, запізнитися на п’ять хвилин.

4. Посміхатися від задоволення, зустрічатися віч-на-віч, сказати

для заспокоєння, побігти наздоганяти, споконвіку відомий, повідомити

про семінар.

Додаток 2

Зразки виконання практичного завдання контрольної роботи

Розберіть просте речення (пункти 1–14 схеми) і словосполучення в

ньому.

Варіант 1

займ. част. дієприсл. займ. дієсл. прийм. ім. прикм.

Ми, не усвідомлюючи цього, живемо в добу великого

ім. ім . мод. присл. прикм. ім. числ.

переселення народів, можливо, найбільшої проблеми ХХІ

ім.

століття (І. Дзюба).

1) Речення; 2) розповідне; 3) частковозаперечне; 4) неокличне;

5) просте; 6) двоскладне; 7) поширене; 8) повне; 9) ускладнене

відокремленою обставиною, відокремленою прикладкою, вставним

словом;

10) живемо (хто? що?) ми – простий підмет, виражений займенником

у Н. в.;

ми (що робимо?) живемо – простий дієслівний присудок, виражений

дієсловом дійсного способу теперішнього часу;

11, 12) живемо (як?) не усвідомлюючи цього – відокремлена

обставина способу дії, виражена дієприслівниковим зворотом;

а) поширена; б) напівпредикативна; в) препозиційна; г) / /, ОС;

живемо (коли?) в добу переселення – обставина часу, виражена

зв’язаним словосполученням;

75

переселення (якого?) великого – узгоджене означення, препозиційне,

виражене прикметником;

переселення (якого?) народів – неузгоджене означення,

постпозиційне, виражене іменником у Р. в.;

переселення (якого?) найбільшої проблеми ХХІ століття –

відокремлена прикладка, виражена іменником у Р. в. із залежними словами;

а) поширена; б) напівпредикативна; в) постпозиційна; г) ОС, / /;

12) можливо – вставне слово; а) модальний прислівник; б) містить

оцінку ймовірності повідомлюваного (припущення); в) змістовий зв’язок із

частиною речення; г) включене в речення без сполучних засобів;

ґ) усередині речення; д) ..., вставн, ...;

13) пунктуація: комами відокремлено обставину, виражену

дієприслівниковим зворотом;

комами виділено вставне слово всередині речення;

комою відокремлено поширену прикладку що стоїть після

означуваного іменника і відділена від нього вставним словом;

крапка в кінці розповідного неокличного речення.

14) Коли ми живемо, не усвідомлюючи цього?

Ми живемо, не усвідомлюючи цього, Т / Р в добу великого

переселення народів, можливо, найбільшої проблеми ХХІ століття.

Нейтральне висловлення; рема розташована після теми.

ГО – ми живемо;

як?

х

1) живемо не усвідомлюючи цього – а) словосполуч.; б) п. ф. жити

не усвідомлюючи цього; в) складне; г) синтаксично вільне; ґ) дієслівне,

дієслівно-дієприслівникове (хдієсл. + дієприсл. зворот); д) СВ – обставинні;

е) СЗ – прилягання; є) ЗЗ – за змістом;

коли?

х

2) живемо в добу переселення – а) словосполуч.; б) п. ф. жити в

добу переселення; в) складне; г) синтаксично вільне; ґ) дієслівне, дієслівно-

іменникове (хдієсл. + в + зв’яз. словосполуч.); д) СВ – обставинні; е) СЗ –

керування, прийменникове, слабке, неваріативне; є) ЗЗ – прийменник в і

закінчення залежного слова в З. в.;

яку? х 3) (в) добу переселення – а) словосполуч.; б) п. ф. доба переселення;

в) просте; г) синтаксично зв’язане; ґ) іменне, іменниково-іменникове (хім. +

76

ім. у Р. в.); д) СВ – доповнювальні; е) СЗ – керування, безприйменникове,

сильне, неваріативне; є) ЗЗ – закінчення залежного слова в Р. в.;

якого? х

4) великого переселення – а) словосполуч.; б) п. ф. велике

переселення; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-

прикметникове (прикм. + хім.); д) СВ – означальні; е) СЗ – узгодження,

граматичне, повне; є) ЗЗ – закінчення залежного слова в Р. в.;

якого? х

5) переселення народів а) словосполуч.; б) п. ф. переселення народів;

в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-іменникове (хім. +

ім. у Р. в.); д) СВ – означальні; е) СЗ – керування, безприйменникове,

слабке, неваріативне; є) ЗЗ – закінчення залежного слова в Р. в.;

якого?

х

6) переселення найбільшої проблеми ХХІ століття –

а) словосполуч.; б) п. ф. переселення найбільша проблема ХХІ століття;

в) складне; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-іменникове (хім. +

іменниковий зворот); д) СВ – апозитивні; е) СЗ – кореляція, неповна; є) ЗЗ

– суположення форм.

Варіант 2

дієсл. ім. прийм. займ. ім. спол. прикм. ім.

Радуйся, дівчино, разом зі мною сонцем і ясною голубизною

(Д. Павличко).

1) Речення; 2) спонукальне; 3) стверджувальне; 4) неокличне;

5) просте; 6) односкладне, означено-особове; 7) поширене; 8) повне;

9) ускладнене однорідними додатками, звертанням;

10) (що роби?) радуйся – простий головний член односкладного

речення, виражений дієсловом наказового способу 2-ої особи однини;

11, 12) радуйся (разом з ким? разом із чим?) разом зі мною –

непрямий додаток, виражений займенником в О. в. з прийменником;

радуйся (ким? чим?) сонцем і голубизною – однорідні непрямі

додатки, виражені іменниками в О. в.; а) 1-ий непоширений, 2-ий

поширений; б) сурядні єднальні відношення; в) поєднані інтонацією та

сурядним єднальним одиничним сполучником і; г) УС немає; ґ) О і О;

голубизною (якою?) ясною – узгоджене означення, препозиційне,

виражене прикметником;

77

12) дівчино – звертання; а) риторичне; б) емоційно забарвлене;

в) одиничне; г) непоширене; ґ) виражене іменником у Кл. в.; д) усередині

речення;

13) пунктуація: комами виділено звертання всередині речення;

кому між однорідними членами не ставлять, якщо сполучник і

одиничний;

крапка в кінці спонукального неокличного речення.

14) Чим радуйся, дівчино, разом зі мною?

Радуйся, дівчино, разом зі мною Т/ Р сонцем і ясною голубизною.

Нейтральне висловлення; рема розташована після теми.

ГО – радуйся;

разом з ким? разом із чим? х

1) радуйся разом зі мною – а) словосполуч.; б) п. ф. радуватися

разом зі мною; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) дієслівне, дієслівно-

займенникове (хдієсл. + разом зі + займ. в О. в.); д) СВ – додаткові; е) СЗ –

керування, прийменникове, слабке, варіативне – радуйся зі мною; є) ЗЗ –

прийменник разом зі і закінчення залежного слова в О. в.;

ким? чим?

х

2) радуйся сонцем і голубизною – а) словосполуч.; б) п. ф.

радуватися сонцем і голубизною; в) складне; г) синтаксично вільне;

ґ) дієслівне, дієслівно-іменникове (хдієсл. + ім. в О. в.); д) СВ – додаткові;

е) СЗ – керування, безприйменникове, слабке, варіативне – радуватися

сонцю і голубизні; є) ЗЗ – закінчення залежних слів в О. в.;

якою? х

3) ясною голубизною – а) словосполуч.; б) п. ф. ясна голубизна;

в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-прикметникове

(прикм. + хім.); д) СВ – означальні; е) СЗ – узгодження, граматичне, повне;

є) ЗЗ – закінчення залежного слова в О. в.

Додаток 3

Питання до модульного контролю

1. Дайте визначення поняття синтаксис. Схарактеризуйте предмет

синтаксису, проілюструйте зв'язок синтаксису з різними галузями


2. Схарактеризуйте структуру синтаксису, наведіть приклади.

Опишіть сучасні аспекти дослідження синтаксису.

78

3. Дайте визначення синтаксичної одиниці, вкажіть типи

синтаксичних одиниць за різними ознаками. Розмежуйте поняття

синтаксичних синонімів і синтаксичних варіантів.

4. Дайте визначення синтаксичних відношень, схарактеризуйте їх.

5. Дайте визначення синтаксичних зв’язків, схарактеризуйте їх.

6. Схарактеризуйте історію вивчення словосполучення, вкажіть

критерії виділення словосполучення, наведіть визначення

словосполучення, опишіть його будову та різновиди питань до залежного

слова.

7. Розмежуйте поняття словосполучення і сполучення слів, наведіть

приклади.

8. Дайте визначення словосполучення, розмежуйте поняття

словосполучення і слово, словосполучення і речення, наведіть приклади.

9. Дайте визначення словосполучення, схарактеризуйте морфологічні

типи словосполучень, опишіть структурну схему словосполучення.

10. Дайте визначення словосполучення, розмежуйте

синтаксично вільні й синтаксично зв’язані словосполучення, наведіть

приклади.

11. Дайте визначення словосполучення, схарактеризуйте типи

словосполучень за будовою, вкажіть способи поєднання компонентів

складних словосполучень.

12. Дайте визначення словосполучення, схарактеризуйте синтаксичні

відношення між компонентами словосполучень.

13. Схарактеризуйте форми підрядного зв’язку між компонентами

словосполучень.

14. Схарактеризуйте предикативність як основну ознаку речення.

15. Дайте визначення речення. Назвіть типи простих речень

за різними ознаками, наведіть приклади.

16. Схарактеризуйте типи речень за метою висловлення. Опишіть

розділові знаки в кінці речення та в незакінчених реченнях.

17. Розмежуйте повні та неповні речення, назвіть види неповних

речень, наведіть приклади. Схарактеризуйте пунктуацію в неповних

реченнях.

18. Схарактеризуйте парцельовані конструкції, вкажіть різновиди

парцельованого компонента.

19. Дайте визначення еквівалентів речення, схарактеризуйте їхні

типи і пунктуацію при них.

20. Дайте визначення членів речення, вкажіть способи їхнього

вираження. Розмежуйте члени речення і синтагми. Схарактеризуйте

співвідношення між частинами мови і членами речення, назвіть головні та

другорядні члени речення, наведіть приклади.

21. Дайте визначення підмета, схарактеризуйте його морфологічне

вираження.

79

22. Дайте визначення присудка, назвіть типи присудків, наведіть

приклади. Опишіть пунктуацію між групою підмета і групою присудка.

23. Дайте визначення присудка, схарактеризуйте морфологічне

вираження простого дієслівного присудка і його ускладнення.

24. Схарактеризуйте складений дієслівний присудок, з’ясуйте

синтаксичну функцію інфінітива в реченні.

25. Схарактеризуйте складений іменний присудок. Опишіть

різновиди дієслів-зв'язок та морфологічне вираження іменної частини.

26. Дайте визначення односкладного речення, вкажіть відмінні

ознаки двоскладного та односкладного речень, схарактеризуйте особові

речення.

27. Дайте визначення односкладного речення, схарактеризуйте

безособові речення.

28. Дайте визначення односкладного речення, схарактеризуйте

інфінітивні та номінативні речення.

29. Дайте визначення другорядних членів речення, схарактеризуйте

види додатків.

30. Дайте визначення означення, схарактеризуйте види означень.

31. Схарактеризуйте прикладку як різновид означення. Розмежуйте

прикладку та схожі утворення.

32. Дайте визначення обставини, назвіть розряди обставин,

схарактеризуйте морфологічне вираження обставин.

33. Схарактеризуйте ускладнення простого речення. Дайте

визначення однорідних членів речення, опишіть засоби сурядного зв’язку

між однорідними членами речення.

34. Дайте визначення узагальнювального слова при однорідних

членах речення, схарактеризуйте його вживання, опишіть пунктуацію між

однорідними членами речення.

35. Дайте визначення звертання, опишіть його семантику,

схарактеризуйте типи звертань і пунктуацію при звертанні. Розмежуйте

звертання і вокативні речення.

36. Дайте визначення відокремлення, схарактеризуйте класифікацію

відокремлених членів речення, наведіть приклади.

37. Дайте визначення порівняльного звороту, опишіть критерії

розмежування порівняльного звороту і неповної підрядної частини,

схарактеризуйте синтаксичні функції порівняльного звороту.

38. Дайте визначення вставних конструкцій, схарактеризуйте їх за

будовою і значенням. Опишіть пунктуацію при вставних конструкціях.

39. Дайте характеристику вставлених конструкцій, схарактеризуйте

їх за будовою і значенням. Опишіть пунктуацію при вставлених


40. Дайте визначення актуального членування, схарактеризуйте

засоби актуального членування. Опишіть закономірності прямого

і зворотного порядку слів.

80

Додаток 4

Питання до іспиту

1. Предмет і завдання синтаксису. Структура синтаксису. Зв’язок

синтаксису з різними розділами лінгвістики та іншими науками.

2. Синтаксичні одиниці. Типи синтаксичних одиниць за функцією

та будовою. Синтаксичні синоніми і синтаксичні варіанти.

3. Поняття про словосполучення. Критерії виділення

словосполучень. Словосполучення і сполучення слів. Словосполучення і

слово, словосполучення і речення.

4. Види словосполучень за ступенем злиття компонентів

і за будовою. Способи поєднання компонентів складних словосполучень.

5. Морфологічні типи словосполучень за головним і залежним

компонентами. Структурна модель словосполучень. Побудова і вживання

словосполучень в українській мові.

6. Семантико-синтаксичні відношення між компонентами

словосполучень (загальна характеристика). Семантико-синтаксичні

відношення в словосполученнях, побудованих за моделлю ім. + ім. у Р. в.

7. Форми підрядного синтаксичного зв’язку між компонентами

словосполучень у науковій та шкільній граматиці і засоби їхнього

вираження.

8. Основні ознаки речення. Структурна модель речення.

9. Типи простого речення (загальна характеристика).

10. Типи речень за метою висловлення, їхні ознаки та інтонація.

Розділові знаки в кінці речення.

11. Повні та неповні речення. Типи неповних речень. Пунктуація

в неповних реченнях. Поняття про парцельовані конструкції.

12. Еквіваленти речення, їхні різновиди. Розділові знаки

при еквівалентах речення.

13. Поняття про члени речення, способи їхнього вираження. Члени

речення і синтагми. Головні та другорядні члени речення (загальна

характеристика).

14. Підмет. Різновиди підметів.

15. Присудок. Різновиди присудків (загальна характеристика).

Простий дієслівний присудок, ускладнення простого дієслівного присудка.

Тире між групою підмета і групою присудка.

16. Складений дієслівний присудок, його компоненти. Визначення

меж складеного дієслівного присудка. Поняття про суб’єктний та

об’єктний інфінітив.

17. Складений іменний присудок, характеристика його компонентів.

18. Поняття про односкладні речення. Критерії виділення і семантика

означено-особових, узагальнено-особових та неозначено-особових речень.

19. Безособові та інфінітивні речення.

81

20. Номінативні речення. Питання про генітивні речення.

21. Додаток. Види додатків, їхнє морфологічне вираження.

Відокремлення додатків.

22. Означення. Види означень, їхнє морфологічне вираження.

Відокремлення означень.

23. Поняття про прикладку. Семантика прикладок, способи

поєднання прикладок з означуваним іменником. Розмежування прикладок

і схожих утворень. Правила відокремлення прикладок.

24. Обставини, їхні види та морфологічне вираження. Відокремлення

обставин.

25. Звертання, їхні види. Особливості вживання звертань. Розділові

знаки при звертаннях. Звертання і звертання-речення.

26. Поняття про однорідні члени речення, особливості їхнього

поєднання. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

Інтонація речень з однорідними членами та розділові знаки в них.

27. Класифікація відокремлених членів речення.

28. Поняття про порівняльний зворот, його синтаксична роль

у реченні. Розділові знаки при порівняльних зворотах.

29. Вставні і вставлені конструкції. Інтонація речень із вставними

та вставленими конструкціями і розділові знаки в них.

30. Актуальне членування речення. Компоненти актуального

членування. Засоби вираження актуального членування.

Додаток 5

Термінологічний словник

Актуальне членування речення – поділ речення на дві частини

залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети

висловлення: тему (дане, відоме) і рему (нове).

Апозитивні відношення (від лат. appositio – близький)

у словосполученні – відношення, за яких головне слово називає предмет,

залежне вказує на його ознаку й разом з тим дає йому другу назву, відповідає

на запитання який? і в реченні є прикладкою.

Асоціативно-граматичне узгодження – вид узгодження, за якого

залежний компонент узгоджується з родовою назвою, що з нею асоціюють

головний компонент, чи з опорним елементом абревіатури.

Бажальне (оптативне, від лат. [modus] optativus – бажальний спосіб)

речення – речення, яке виражає бажання щодо здійснення сказаного.

Безособове речення – односкладне речення, головний член якого

називає дію чи стан, що не залежать від активного діяча чи носія стану.

Висловлення – одиниця мовлення, лексико-граматико-інтонаційна

побудова, створена для позначення певного фрагмента дійсності

в конкретний момент; структура: тема (відоме), рема (нове).

82

Відмінкове прилягання – вид підрядного зв’язку, за якого залежним

компонентом виступає відмінкова форма з означальним чи обставинним

значенням, не передбачувана опорним словом.

Відокремлені члени речення – члени речення, виділені інтонаційно

(на письмі – розділовими знаками) для посилення їхньої змістової ролі

в реченні.

Відокремлення – змістове та інтонаційне виділення в реченні

непоширеного чи поширеного члена речення для надання йому більшої

синтаксичної самостійності.

Вставлені конструкції – мовні одиниці, що граматично не пов’язані

з основним реченням, але вносять у нього додаткову інформацію

(є поясненням, доповненням, уточненням до основного повідомлення або

асоціативними згадками, принагідними зауваженнями, оцінками певних

явищ), тобто виражають об’єктивну модальність.

Вставні конструкції – мовні одиниці, що виявляють ставлення мовця

до змісту свого висловлення і передають різні модальні значення

(можливості, упевненості, ймовірності, сумніву тощо), тобто виражають

суб’єктивну модальність.

Генітивне речення – односкладне речення, у якому повідомляють

про наявність певного предмета (предметів) у великій кількості або ж

про інтенсивність вияву опредмечених дій, процесів чи станів.

Головний член односкладного речення – компонент речення, що

є самодостатнім для формування граматичної основи та для вираження

предикативних відношень.

Головні члени речення – компоненти речення, які формують його

граматичну основу: підмет і присудок двоскладного речення та головний

член односкладного.

Граматичне узгодження – вид узгодження, за якого форма залежного

компонента уподібнюється до форми головного; у разі повного узгодження

уподібнення в роді, числі й відмінку); у разі неповного узгодження відсутнє

узгодження в роді.

Граматично-семантичне узгодження – вид узгодження, за якого

форма залежного компонента відображає не граматичні категорії головного

слова, а реальні характеристики означуваного ним предмета – стать,

множинність.

Група підмета – підмет із залежними від нього членами речення);

до групи підмета входить здебільшого означення, для якого типовою

є приіменникова позиція і яке може залежати також від будь-якого члена

речення, вираженого іменником.

Група присудка – присудок із залежними членами речення; до групи

присудка входять два другорядні члени – додаток та обставина.

Двоскладне речення – речення, граматичну основу якого складають

два головні члени – підмет і присудок.

83

Додаткові (об’єктні) відношення в словосполученні – відношення,

за яких головне слово називає дію, залежне – об’єкт, на який вона

переходить чи якого стосується, відповідає на запитання непрямих відмінків

і в межах речення є додатком.

Додаток – другорядний член речення, що означає об’єкт дії (стану,

процесу чи ознаки) і відповідає на запитання непрямих відмінків (к о г о?

ч о г о? к о м у? ч о м у? і т. д.).

Доповнювальні відношення – відношення між компонентами

синтаксично зв’язаного словосполучення, яке в межах речення є одним

членом речення.

Другорядні члени речення – компоненти речення, які поширюють

його граматичну основу –– підмет і присудок чи головний член

односкладного речення – або інші другорядні члени; додаток, означення,

обставина.

Еквіваленти речення – синтаксичні утворення, які виступають

замінниками речення: слова-речення, звертання-речення (вокативні

речення – лат. vocativus – кличний відмінок) та незакінчені (обірвані,

перервані) речення.

Еліптичне речення (від гр. έλλιψις – нестача, пропуск) – структурно

неповне, семантично повне речення, у якому семантику відсутнього

компонента (переважно присудка) визначають з конструкції речення –

за лексичним і граматичним значенням залежних від нульового компонента

членів речення (обставин, додатків, означень тощо).

Заперечне речення – речення, що містить заперечення якоїсь ознаки:

загальнозаперечне (із часткою не в складі присудка чи головного члена

односкладного речення), частковозаперечне (із часткою не при інших

членах речення).

Звертання – слово або словосполучення в реченні, що називає особу,

іноді – предмет, до яких звернена мова.

Звертання-речення (вокативне речення) – синтаксичне утворення,

що складається тільки з іменника чи субстантивованого слова в кличному

відмінку і вимовлене з особливою звертальною інтонацією.

Зворотний порядок слів – такий порядок слів, за якого окремим

членам речення надають більш виразного значення.

Інверсія (лат. inversio – переставляння, перевертання) – мовленнєвий

засіб, який полягає в зміні усталеного (прямого) порядку слів у реченні для

змістового виділення якогось слова чи формування особливої

ритмомелодичної побудови.

Інтерференція (від лат. inter – між, взаємно і ferens, ferentis – який

несе, переносить) – явище мимовільного перенесення, накладання ознак

однієї мови на іншу в практиці двомовної людини.

Інтонація – (від. лат. intono) сукупність усномовленнєвих засобів, що

охоплює мелодику, інтенсивність, тривалість звучання, темп мовлення,

фразовий наголос, ритм, тембр, паузи.

84

Інтонація антикаденції – інтонація речення уточнювальної

питальності з виразним піднесенням тону до кінця речення.

Інтонація каденції (італ. cadenza від лат. cado – падаю) – інтонація

розповідного речення – рівна, спокійна, у середньому темпі; речення

починають на середній висоті, тон підвищують на найважливішому

для повідомлення слові і знижують у кінці речення.

Інтродукція (лат. introduction – введення) – зв’язок між внесенням

(звертанням, вставними чи вставленими конструкціями) та основним

реченням.

Інфінітивне речення – односкладне речення, у якому йдеться про дію

безвідносно до часу й особи і головний член якого виражений синтаксично

незалежним від інших членів речення інфінітивом.

Інфінітивний додаток – додаток, виражений об’єктним інфінітивом,

що позначає дію іншої, ніж підмет, особи і залежить від дієслів певної

семантики (волевиявлення, навчання, повчання тощо).

Керування – синтаксичний зв’язок слів, за якого головне слово

вимагає від залежного певної відмінкової або прийменниково-відмінкової

форми; у разі зміни форми головного слова форма залежного слова

не змінюється; граматичним засобом зв'язку є закінчення залежного слова

і (якщо є) прийменник.

Комунікативна парадигма речення – сукупність усіх

комунікативних варіантів речення.

Комунікативні варіанти речення – варіанти речення з різним

комунікативним завданням і різним комунікативним членуванням, у них

неоднаковий порядок слів або/та інтонація.

Контаміновані відношення (від лат. contaminatio – змішування)

в словосполученні – відношення, за яких до залежного слова можна

поставити різні запитання на зразок біля чого? де?

Контекстуальне речення – структурно і семантично неповне

речення, у якому пропущений компонент (один або кілька) визначають

з контексту – попереднього чи подальшого.

Кореляція (від ко... і лат. relatio – відношення) – синтаксичний зв’язок

між іменниками, за якого їхні однойменні граматичні категорії (рід, число,

відмінок) взаємодіють, погоджуються між собою для реалізації апозитивних

відношень – відношень між прикладкою та означуваним іменником; повна

(якщо дублюються всі граматичні категорії), неповна (якщо немає збігу

в роді, числі чи відмінку).

Лексикалізоване сполучення слів (так зване лексичне

словосполучення) – номінативна єдність слів: складна власна назва,

неоднослівний термін, перифраза.

Модальні відношення (від лат. modus – спосіб) – відношення

між вставними конструкціями, що виражають ставлення мовця до сказаного,

та основним реченням.

85

Модальність (від лат. modus – спосіб) – напівсемантична категорія,

складник предикативності мовлення; вказує, як мовець оцінює зміст

речення.

Морфологізовані члени – компоненти речення, виражені частинами

мови в їхніх основних синтаксичних функціях.

Напівпредикативні відокремлені члени речення – члени речення,

що передають додаткове до основного повідомлення; граматично

не утворюють окремої предикативної одиниці, а займають позицію члена

речення, проте мають модально-часовий план, і їх можна перетворити на

самостійне речення або підрядну частину; відокремлені означення,

відокремлені прикладки, відокремлені обставини.

Незакінчене (обірване, перерване) речення – початкова частина

простого чи складного речення, що характеризується змістовою,

структурною та інтонаційною незавершеністю, оскільки мовець з певних

причин обриває своє висловлення, не договоривши.

Неморфологізовані члени речення – компоненти речення, виражені

частинами мови в похідних синтаксичних функціях.

Неозначено-особове речення – односкладне речення, головний член

якого називає дію, здійснювану неозначеними особами, і виражений

дієсловом 3-ї ос. множини теперішнього чи майбутнього часу або множини

минулого часу.

Неповне речення – речення, у якому одна з ланок будови відсутня,

але фіксується свідомістю: речення структурно і семантично неповне

(контекстуальне, ситуативне), а також структурно неповне, а семантично

повне (еліптичне).

Непоширене речення – речення, у якому наявні лише головні члени

речення.

Неприкладкове утворення – написані через дефіс слова, що їх

не вважають означуваним словом з прикладкою: складне слово, яке є одним

нерозривним найменуванням; сполучення синонімів та антонімів;

асоціативне сполучення; термін, у якому прикладка втратила атрибутивне

значення.

Непрямий додаток – додаток, що означає предмет, на який дія

безпосередньо не переходить; залежить переважно від дієслова, рідше – від

іншої частини мови; виражений іменником або його еквівалентом у З. в.

з прийменником чи в будь-якому іншому непрямому відмінку

з прийменником або без нього (крім деяких форм Р. в.).

Неузгоджене означення – означення, що стоїть переважно

після означуваного слова і поєднане з ним зв’язком керування або

прилягання.

Номінативне речення – односкладне речення, у якому називають

предмет, але нічого не говорять про дію; головний член його виражений

іменником у Н. в., зрідка – зв’язаним кількісно-іменним словосполученням

86

або займенником у Н. в., може бути поширений означенням і/або відіменним

додатком; буттєве, вказівне, оцінне, власне називне, «називний уявлення».

Нульовий присудок – матеріально не виражений простий дієслівний

присудок в еліптичному реченні, семантику якого відновлюють

за лексичним і граматичним значенням залежних від нього членів речення –

обставин, додатків.

Об’єктивна модальність – необхідна граматична ознака кожного

речення, центральним у якій є значення реальності/нереальності, а також

характер комунікативної спрямованості висловлень (повідомлення, питання,

спонукання) і протиставлення за ознакою ствердження/заперечення;

основним засобом оформлення об’єктивної модальності є дієслівна

категорія способу.

Об’єктний інфінітив – інфінітив, що позначає дію іншої, ніж підмет,

особи (осіб); у реченні є додатком.

Обставина – другорядний член речення, що характеризує дію, стан,

рідше – ознаку.

Обставинні (адвербіальні) відношення в словосполученні –

відношення, за яких головне слово називає дію чи ознаку, залежне – їхню

характеристику, відповідає на запитання як? де? коли? тощо і в межах

речення є обставиною.

Однорідні члени речення – члени речення, що перебувають

в однакових синтаксичних відношеннях з одним із членів речення,

виконують однакову синтаксичну функцію (відповідають на те саме

питання) і поєднані між собою сурядним зв’язком. ,

Односкладне речення – речення, граматичну основу якого складає

один головний член, який не потребує поповнення другим головним членом:

означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове,

інфінітивне, номінативне, генітивне.

Означальні (атрибутивні) відношення в словосполученні –

відношення, за яких головне слово називає предмет, а залежне – його ознаку,

відповідає на запитання який? чий? котрИй? скількох? скільком? скількома?

на скількох? і в межах речення є означенням.

Означення – другорядний член речення, що називає ознаку предмета

і відповідає на запитання який? чий? котрИй? (у будь-якому відмінку),

а також на запитання скількох? скільком? скількома? на скількох? (крім Н. та

З. в.) й синтаксично залежить від іменника.

Означено-особове речення – односкладне речення, головний член

якого особовим закінченням вказує на означену особу і виражений

дієсловом 1-ої або 2-ої особи однини чи множини дійсного способу

теперішнього і майбутнього часу або наказового способу.

Окличне речення – речення, зміст якого мовець передає

з окресленою почуттєвістю, піднесенням та емоційним насиченням.

Опосередковані відокремлені члени речення – члени речення, що

не мають другорядних предикативних значень; займаючи позицію члена

87

речення, вони роз’яснюють, конкретизують, уточнюють зміст пояснюваного

слова, відповідають на ті самі запитання, але ніколи з ним не бувають

однорідними; пов’язані з реченням опосередкованим синтаксичним

зв’язком – через наявність ще одного члена речення; пояснювальні;

уточнювальні; зі значенням включення; зі значенням виключення;

зі значенням заміщення.

Парадигма речення (від гр. παράδειγμα – приклад, взірець) –

ієрархічно організована система, що включає ядерне речення – вихідну

форму парадигми – та його перетворення.

Парцельована конструкція – графічно та інтонаційно розчленована

цілісна граматична структура, між частинами якої збережені синтаксичні

і семантичні зв’язки; перший складник конструкції називають базовою

частиною, другий – парцельованим компонентом (парцелятом).

Парцеляція (від фр. parceller – поділяти на дрібні частини) – прийом

стилістичного синтаксису, що полягає в розчленуванні цілісної змістово-

синтаксичної структури на інтонаційно та пунктуаційно ізольовані

комунікативні частини.

Питальне речення – речення, що містить питання, на яке

передбачають відповідь: з’ясовувальної питальності, уточнювальної

питальності.

Підмет – головний член двоскладного речення, який указує на носія

дії, процесу, стану, якісної ознаки і відповідає на запитання хто? що?;

вступає безпосередньо в синтаксичні зв’язки з присудком та означенням,

рідше – з додатком.

Підрядний зв’язок, або гіпотаксис (від гр. ύπόταkις – підрядність) –

зв’язок, що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого

в словосполученні та реченні; форми підрядного зв’язку: узгодження,

керування, прилягання.

Підрядні відношення – відношення між компонентами

словосполучень і між предикативними частинами складнопідрядного

речення.

Підрядносполучникове підпорядкування – підрядний зв’язок,

за якого залежне слово поєднане з головним підрядним сполучником.

Повне речення – речення, у якому є всі члени речення, необхідні

для розуміння змісту і передбачені структурним типом речення.

Подвійний (дуплексивний) зв’язок (від лат. duplex – подвійний) –

зв’язок одного реченнєвого компонента водночас і з підметом, і з присудком.

Порівняльний зворот – частина простого речення, що містить у собі

порівняння і пов’язана з реченням за допомогою підрядного порівняльного

сполучника на зразок як, як і, мов, немов, наче, неначе, начебто, неначебто,

мовби, немовби, немовбито, ніби, нібито.

Порядок слів – властиве певній мові розміщення членів речення

стосовно один одного, зумовлене змістом і граматичною будовою речення.

88

Поширене речення – речення, у якому, крім головних, наявні

другорядні члени речення.

Предикативний зв’язок – реченнєвотвірний зв’язок, що формує

граматичну основу простого двоскладного речення (зв’язок між підметом

і присудком); форма вияву предикативного зв’язку – взаємозалежна

координація [від ко… і лат. ordination – погодження, узгодження], тобто

узалежнення головних членів речення: форма присудка вимагає підмета у

формі Н. в. й уподібнюється підметові у формах числа, роду, особи.

Предикативні відношення (від лат. praedikatum – сказане) –

відношення між підметом і присудком у двоскладному реченні.

Предикативність (від лат. praedicativus – стверджувальний,

категоричний) – комплексна синтаксична категорія найвищого ступеня

абстракції, яка виражає відношення повідомлюваного до дійсності

і становить єдність синтаксичних категорій модальності, часу, особи.

Прикладка – різновид означення, виражений іменником і переважно

узгоджений з означуваним словом у формі відмінка; називаючи ознаку

предмета, прикладка водночас дає йому нову назву, тобто вказує на ознаку

через посередництво іншого предмета; прикладка, як і взагалі означення,

відповідає на запитання який?

Прилягання – синтаксичний зв’язок, за якого залежне незмінне слово

поєднується з головним лише за змістом.

Присудок – головний член двоскладного речення, що виражає дію,

процес, стан або предикативну ознаку предмета, названого підметом,

і відповідає на запитання що робить предмет? що з ним робиться? у якому

він стані? який він є? хто або що він є? ким або чим він є?; вступає

безпосередньо в синтаксичні зв’язки з підметом, додатком та обставиною.

Просте речення – речення, що має одну граматичну основу, яку

складають підмет і присудок або головний член.

Простий дієслівний присудок – синтетичний головний член речення,

у якому лексичне і граматичне значення поєднані в одному компонентові.

Прямий додаток – додаток, що означає предмет, на який

безпосередньо переходить дія, залежить від перехідного дієслова і стоїть

переважно в З. в. без прийменника, рідше – у певних формах Р. в.

Прямий порядок слів – такий порядок слів, який не передбачає

спеціального виділення якихось компонентів, і тому є нейтральним.

Рема (нове) – в актуальному членуванні основна комунікативна

частина речення, у якій повідомляють щось про тему.

Речення – (в логіко-граматичному (традиційному) аспекті аналізу)

граматично оформлена за законами мови цілісна одиниця мовлення, яка

є головним засобом формування, вираження й повідомлення думки

і характеризується завершеною інтонацією; у разі багатоаспектного підходу

– предикативна одиниця, що має формальну і семантичну організацію,

комунікативну направленість, інтонаційну оформленість.

89

Речення гіпотетичної [від грец. ύπόδεσις- припущення] (ймовірної)

модальності – речення, що виражає нецілковиту певність, деяку сумнівність

щодо правдивості сказаного.

Речення переповідної модальності – речення, у якому мовець

висловлює не особистий досвід чи свої переконання, а переказує

спостереження, висновки інших осіб.

Речення синкретичної семантики – речення, що поєднує значення

різних за метою висловлення типів речення (питально-розповідне,

питально-спонукальне, розповідно-спонукальне тощо).

Речення умовної модальності – речення, що виражає можливість

здійснення явища за якоїсь умови.

Розповідне речення – речення, що містить повідомлення про певний

факт дійсності і дієслово-присудок чи головний член якого стоїть у формі

дійсного способу або інфінітив чи іменник.

Розщеплений присудок – простий дієслівний присудок, виражений

описовим дієслівно-іменним зворотом, який є еквівалентом однокореневого

з іменником особового дієслова.

Синкретичні члени речення – другорядні члени речення, що

поєднують ознаки різних членів речення.

Синтагма (грец. syntagma – разом побудоване, поєднане) – лінійна

послідовність слів, найтісніше пов’язаних за змістом і об’єднаних

у фонетичну єдність засобами мелодики.

Синтаксис – (грец. σύνταξις – побудова, поєднання, порядок) –

1) розділ граматики, що вивчає систему синтаксичних одиниць і правила

їхнього функціонування; 2) сукупність наявних у мові закономірностей, що

зумовлюють побудову та функціонування синтаксичних одиниць.

Синтаксична валентність (від лат. valentia – сила) – здатність слів

поєднуватися одне з одним з урахуванням їхньої семантики і граматичних

властивостей: активна, пасивна.

Синтаксична конструкція – синтаксична одиниця, що складається

з кількох компонентів: слів (словоформ), предикативних частин;

неоднослівні члени речення чи речення.

Синтаксичний зв'язок – формальний зв’язок між компонентами

синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного

речення), виражений відповідними мовними засобами.

Синтаксичні варіанти – тотожні за значенням різновиди тієї самої

моделі в разі певних модифікацій (видозмін) її граматичної форми або

граматичної форми одного з компонентів.

Синтаксичні відношення – значеннєві (змістові) відношення

поєднаних певним синтаксичним зв’язком синтаксичних одиниць.

Синтаксичні одиниці – одиниці синтаксичного рівня мови, які

виділяють на основі синтаксичних відношень і синтаксичних зв’язків.

Синтаксичні синоніми – різні за будовою синтаксичні конструкції,

близькі або тотожні за значенням і взаємозамінні в тексті.

90

Синтаксично вільне словосполучення – словосполучення, у якому

кожен його компонент зберігає самостійне значення і є окремим членом

речення.

Синтаксично зв’язане (нечленоване, неподільне, нерозкладне,

цілісне) словосполучення – словосполучення, яке є одним членом речення,

оскільки головне слово семантично неповне, а залежне містить основне

семантичне навантаження цього члена речення.

Ситуативне речення – структурно і семантично неповне речення,

пропущені компоненти якого відновлюють із ситуації мовлення

(здебільшого діалогічного, рідше – монологічного); зрозуміти їхній зміст

допомагають і жести, міміка, інтонація.

Складений дієслівний присудок – синтетична сполука, до якої

входять: основне дієслово у формі інфінітива (рідше – дієслівний

фразеологізм з формою інфінітива у своєму складі) і допоміжне дієслово

(компонент).

Складений іменний присудок – синтетична сполука, компонентами

якої є дієслівна зв’язка (яка може бути й нульовою) та іменна частина.

Слова-речення – структурно нечленовані, переважно однослівні

утворення, виражені частками, вигуками, модальними словами, значення

яких зрозуміле тільки в контексті конкретної мовленнєвої ситуації.

Словосполучення – це синтаксична одиниця, утворена семантичним

і граматичним поєднанням за законами мови двох чи більше повнозначних

слів на основі підрядного зв’язку.

Сполучення слів – це такі поєднання слів у реченні, які не становлять

словосполучення.

Спонукальне речення – речення, що містить спонукання

до виконання/невиконання дії, засобом вираження якого є граматичні або

описові форми наказового способу дієслів.

Стверджувальне речення – речення, у якому підтверджується

зв’язок між предметами та їхніми ознаками в реальній дійсності.

Структурна схема (модель) речення – абстрактний зразок, за яким

будують конкретні речення. Мінімальна структурна схема включає тільки

граматичну основу речення, а розширена містить і обов’язкові та

необов’язкові (факультативні) компоненти.

Структурна схема (модель) словосполучення – абстрактний зразок,

за яким будують словосполучення. У структурній схемі вказують

морфологічне вираження компонентів, прийменник (якщо є), а в разі

керування – відмінок залежного слова.

Суб’єктивна модальність – додаткова і не обов’язкова

характеристика висловлення, яка виражає ставлення мовця

до повідомлюваного з погляду ймовірності/можливості; засобами

оформлення суб’єктивної модальності є вставні конструкції, модальні

частки, інтонація, порядок слів, спеціальні синтаксичні конструкції.

91

Суб’єктний інфінітив – інфінітив, що позначає дію тієї самої, що й

підмет, особи (осіб) і в реченні залежно від семантики дієвідмінюваної

дієслівної форми є або основним дієсловом складеного дієслівного

присудка, або обставиною мети.

Суб’єктні відношення в словосполученні – відношення, за яких

залежне слово позначає суб’єкт дії (діяча), відповідає на запитання який?

чий? (у реченні є означенням), чим? (у реченні – додаток).

Сурядний зв’язок, або паратаксис (від гр. παράταkις – букв.

розміщення поруч) – зв’язок між граматично рівноправними компонентами

(членами простого або предикативними частинами складного речення), що

йдуть один за одним. Формою сурядного зв’язку є незалежна координація.

Сурядні відношення – відношення між однорідними членами

речення та предикативними частинами складносурядного речення.

Тема (дане) – у комунікативному членуванні вихідна комунікативна

частина, яка визначає предмет мовлення, те, що відоме або встановлюється

з контексту.

Трикомпонентний присудок – головний член речення, що становить

поєднання елементів дієслівного та іменного присудків.

Узагальнено-особове речення – односкладне речення, головний член

якого вказує на узагальнену особу, оскільки дія чи стан, про які йдеться

в реченні, часто повторювані, властиві всім або багатьом особам; головний

член здебільшого виражений дієсловом 2-ої особи однини чи множини,

рідше – іншими формами.

Узагальнювальне слово – таке слово при однорідних членах речення,

яке виражає загальне значення однорідних членів речення і є або родовим

поняттям щодо видових, або цілим щодо частини; узагальнювальне слово

є таким самим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується.

Узгоджене означення – означення, що стоїть переважно перед

означуваним словом і узгоджується з ним у роді, відмінку й числі.

Узгодження – синтаксичний зв’язок, за якого залежне слово стоїть

у тій самій формі, що й головне. У разі зміни форми головного слова

відповідно змінюється і форма залежного, тому граматичним засобом зв'язку

є закінчення залежного слова.

Умовно-граматичне узгодження – вид узгодження, за якого

головний компонент умовно набуває граматичного значення роду, числа

і відмінка.

Ускладнене просте речення – синтаксична конструкція,

що характеризується синтаксичними і семантичними зв’язками та

відношеннями, які доповнюють зв’язки і відношення між членами простого

неускладненого речення.

Члени речення – мінімальні синтаксичні одиниці, які входять

до складу речення і виконують у ньому певну семантичну і синтаксичну

функцію; член речення становить найкоротшу осмислену відповідь на

запитання в реченні.

АЧИЛОВА Віра Павлівна,

АЧИЛОВА Олена Леонідівна

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА ПРАКТИЧНИЙ СИНТАКСИС СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

І ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Учебно-методическое пособие

для обучающихся по направлениям подготовки

45.03.01. Филология (украинский язык и литература),

45.03.01. Филология (перевод и переводоведение (славянские языки))

Формат 60х84/16. Усл. печ. л. 5,46. Тираж 20 экз.

Отпечатано с оригинал-макета в типографии ИП Бражникова Д.А.

295053, Республика Крым, г. Симферополь, ул. Оленчука, 63,

тел. +7 978 71 72 902, e-mail: [email protected]

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА - Крымский ...

Documents

Transcript of СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА - Крымский ...