Peculiarities of journalistic style texts translation (based on 'The Economist' magazine)

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Факультет другої вищої освіти

Тарасенко Іван Тарасович

Особливості перекладу текстів публіцистичного стилю

(на матеріалах журналу «The Economist»)

Курсова робота

Науковий керівник доцент І.І.Рахманова

5

Київ-2008

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Загальна характеристика публіцистичного

стилю……………………….5

1.1.Визначення публіцистичного стилю……………………………….5

1.2.Основні функції публіцистичного

стилю………………………….6

1.3.Характерні особливості публіцистичного

стилю………………..10

2.Перекладацькі трансформації……………………………………………15

1.1.Лексичні трансформації……………………………………….......16

6

1.2.Граматичні

трансформації..................................

.............................19

1.3.Специфіка перекладацьких трансформацій

публіцистичного

стилю..........................................

...............................................

.........22

3.Коментований

переклад...........................................

..................................26

Висновки...............................................

.......................................................

..........53

Список

літератури.............................................

....................................................55

Вступ

7

Публіцистичний стиль – це функціональний стиль мови,

яким послуговуються засоби масової інформації. Останні,

в свою чергу, займають вагоме місце в нашому житті. За

допомогою радіо, телебачення, періодичних видань, а,

останнім часом і Інтернету ми отримуємо левову частку

інформації про навколишній світ. З огляду на те, що

мова публіцистичного стилю постійно змінюється та

набуває нових відтінків і стилістичних елементів, його

вивчення є надзвичайно цікавим та складним для

дослідників явищем.

У даній роботі використані праці таких видатних

мовознавців та перекладознавців, як Мірам Г.Е., Рецкер

Я.Й., Арнольд І.В., Корунець І.В., Бреус Є.В. та інші.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в

епоху глобалізації зростає роль мас-медіа, як основного

джерела інформації, що в свою чергу, має неабияке

значення в процесі міжнародної комунікації. Відповідно

адекватність перекладу текстів публіцистичного стилю,

який використовують журналісти, має ключове значення

для міждержавного порозуміння.

Мета та завдання даної роботи полягають у тому, щоб

визначити специфіку публіцистичного стилю в цілому та

аналізованого тексту зокрема, а також:

- сформулювати поняття публіцистичного стилю;

8

- визначити місце публіцистичного стилю в системі

інших функціональних стилів;

- проаналізувати функції публіцистичного стилю;

- дослідити характерні особливості матеріалів

публіцистичного стилю;

- виявити принципи досягнення еквівалентності при

перекладі;

- проаналізувати випадки використання лексичних та

граматичних трансформацій, які доведеться

застосувати при перекладі;

- виконати переклад оригінальних текстів із журналу

«The Economist»;

- узагальнити результати дослідження.

Об’єктом дослідження стали матеріали аналітичної групи

жанрів публіцистичного стилю із журналу «The

Economist». Невеликі за обсягом стаття та огляд із

цього журналу, на нашу думку є найбільш характерними в

журналістиці, а, отже найкращим чином відображають

особливі риси публіцистичного стилю. Тим більше, що

взяті вони із доволі авторитетного та

всесвітньовідомого журналу.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновку та списку використаної літератури:

9

- у вступі ставиться проблема, формулюється

актуальність, мета та завдання дослідження,

обґрунтовується обраний об’єкт дослідження;

- у першому розділі «Загальна характеристика

публіцистичного стилю» розглядається поняття

публіцистичного стилю та його місце в системі

функціональних стилів мови, функція даного

функціонального стилю та його жанри, а, також,

характерні особливості публіцистичного стилю, як в

англійській, так і в українській мовах;

- у другому розділі «Перекладацькі трансформації» ми

дослідили лексичні та граматичні трансформації, до

яких вдається перекладач при перекладі взагалі та

специфіку перекладацьких трансформацій при перекладі

текстів власне публіцистичного стилю;

- третій розділ «Коментований переклад» є практичною

частиною роботи. Матеріалом слугували публікації із

журналу «The Economist» [24]. Ми переклали матеріали

аналітичної групи жанрів з метою визначити специфіку

перекладацьких трансформацій та стильових

особливостей даного матеріалу.Здобуті результати створили передумови для теоретичного

осмислення стилістичних та структурно-інформаційних особливостей

текстів публіцистичного стилю, визначити мовленнєві засоби

передавання інформації в оригіналі та перекладі, розглянути

шляхи досягнення адекватної передачі інформації при перекладі.

10

Робота є дослідженням загальних особливостей перекладу текстів

публіцистичного стилю.

1.Загальна характеристика публіцистичного стилю

1.1.Визначення публіцистичного стилю

Стиль літературної мови - різновид мови (її

функціональна підсистема), що характеризується відбором

таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які

найліпше відповідають завданням спілкування між людьми

в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й

ефективного використання системи мовних засобів із

певною метою в конкретних умовах й обставинах. [27].

Наука, що вивчає стилістичну диференціацію мови та її

функціональні стилі називається стилістикою. В

мовознавстві зазвичай розрізняють функціональну та

описову стилістику. Публіцистичний стиль вважається

одним із функціональних стилів мови і тому вивчається

функціональною стилістикою. Найбільшого розповсюдження

набула класифікація, згідно з якою існують п’ять

функціональних стилів: офіційно-діловий, науковий,

публіцистичний, художній та розмовний. Використання

того чи іншого стилю залежить від мети та завдань

спілкування, а також від мовленнєвої ситуації. Кожен

стиль має певну, властиву лише йому систему мовних11

засобів та стилістичних норм, проте може містити

елементи іншого стилю (чи стилів). В цілому,

функціональний стиль – це «сукупність засобів, вибір

яких зумовлений змістом, метою та характером

висловлювання» [20;7].

У мовах з розвиненою літературною традицією завжди

можна встановити взаємозумовленість та

взаємопов’язаність стилів. Проте, до цих пір ведуться

дискусії щодо їх кількості та назв.

Так, наприклад, В.В.Виноградов розділяє офіційно-

діловий стиль на офіційно-парадний та канцелярсько-

діловий, а, до публіцистичного та наукового, додає

розповідально-белетристичний [4].

Дещо іншої точки зору дотримується Г.Е.Мірам. Він

визначає функціональні стилі як типи текстів, що

різняться за прагматичним аспектом комунікації.

Відповідно до цього, з поміж публіцистичного він

виділяє газетний стиль, і дає наступний перелік:

белетристичний (проза, поезія, драма), публіцистичний,

газетний, науковий та офіційних документів [5; 69].

На відміну від офіційно-ділового стилю, публіцистичний

не є знеособленим, оскільки входить до складу системи

масової комунікації. Він набуває індивідуальних рис,

характерних для різних груп людей: вікових, освітніх,

12

соціальних, ідеологічних, груп за інтересами тощо

[1;71].

Основою мови публіцистичного стилю є книжно-

повсякденна мова, тобто поєднання елементів лексики та

синтаксичних структур різних стилів із частковим

збереженням чи втратою потрібного стилістичного

забарвлення. Книжний характер цієї мови пояснюється

тим, що вона відображає цілісну інформацію, попередньо

виважену й організовану [там само; 71-72].

Публіцистичним стилем послуговуються не лише засоби

масової інформації, що висвітлюють події в усіх без

винятку сферах людської діяльності. Він має ширший

спектр застосування. В ньому розрізняють такі підстилі,

кожен з яких має свої жанрові та мовні особливості:

власне публіцистичний, або стиль засобів масової

інформації (газети, радіо, телебачення, реклама);

художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, есе);

науково-публіцистичний (критичні статті, аналітичні

огляди, соціальні портрети тощо).

Публіцистичний стиль має своє вираження як в усній так

і в письмовій формах і його метою є висвітлення

актуальних суспільно-політичних, економічних,

спортивних, соціальних та культурних подій сьогодення.

13

А, отже, основними «користувачами» цього стилю є засоби

масової інформації (ЗМІ).

1.2.Основні функції публіцистичного стилю

Основне призначення публіцистичного стилю –

інформувати, висловлювати певну громадянську позицію і

переконувати людей в її істинності [9; 184], формувати

громадську думку [19; 12]. Для цього ЗМІ «мобілізують

усі ресурси мови» [22; 8]. При чому вибір мовних

засобів зумовлений їх соціально оцінними

характеристиками і можливостями ефективного та

цілеспрямованого впливу на масову аудиторію.

На визначальній рисі публіцистичного стилю – поєднанні

логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням,

«чергуванні експресії та стандарту в спільній

органічній єдності» [14; 85] – наголошують усі

мовознавці-стилісти. До інших ознак, що виявляються в

текстах цього стилю, належать: спрямованість на

новизну, динамічність; актуалізація сучасності,

інформаційність; політична, суспільна, морально-етична

оцінка того, про що пишеться або мовиться;

14

документально-фактологічна точність; переконливість;

декларативність; закличність; авторська емоційність,

простота і доступність тощо.

З усього вище згаданого можна зробити висновок про те,

що основними функціями публіцистичного стилю є функція

інформування та функція впливу на читача (чи слухача).

У різних публіцистичних жанрах, про які ми згадували

раніше (памфлет, фейлетон тощо), одна з вказаних

функцій може переважати, проте важливо, щоб функція

впливу не витісняла інформаційну.

Окрім інформаційної функції та функції впливу, тексти

публіцистичного стилю, звісно ж, виконують і інші

властиві мові функції: комунікативну (комунікативно-

прагматичну); експресивну (емоційно-експресивну);

естетичну.

Комунікативна функція є головною функцією мови.

Оскільки публіцистичний стиль функціонує в сфері

взаємовідносин між різними суспільними групами, він

відіграє надзвичайно важливе значення у підтримці

процесу суспільної комунікації. Основною комунікативно-

прагматичною функцією публіцистичного (газетно-

публіцистичного) стилю – є пропагандистсько-агітаційна.

З одного боку вона спрямована на розповсюдження

інформації, а, з іншого – спонукає людей до дії,

активізує їхні думки.15

Комунікативність публіцистичного стилю полягає в тому,

що його тексти створюються не для єдиного адресату, а

для якнайширшої аудиторії.

Комунікація передбачає й зворотній зв’язок – відповідь

адресата. Для газет та журналів – це листи читачів; а

для радіо й телебачення – інтерактивні обговорення тих

чи інших питань в прямому ефірі радіо- та телепередач

за допомогою телефонного зв’язку та електронних

текстових повідомлень.

Експресивна функція мови дозволяє автору виразити свої

почуття. Публіцистичний текст, зазвичай, яскраво

відображає особистість автора, відрізняється чітко

вираженим та емоційно забарвленим відношенням автора до

викладеного матеріалу. Не всі публіцистичні жанри

однаковою мірою відображають експресивність тексту:

вона менш властива інформаційним заміткам але частіше

зустрічається у нарисах та памфлетах.

Естетична функція публіцистичного тексту полягає в

тому, що автор формує свої повідомлення таким чином,

щоб вони відповідали естетичним вподобанням адресата.

В залежності від функцій, що переважають в тому чи

іншому жанрі М.П. Брандер та В.І. Провоторов поділяють

публіцистичний (газетно-публіцистичний) стиль на два

підтипи:

16

1). Підтип публіцистичної функції:

Офіційно-інформаційна функція (замітки,

повідомлення, хроніка,

звіт, інтерв’ю, програми);

- Інформаційно-ділова функція (кореспонденція,

звіт, огляд преси);

- Неофіційно-інформаційна функція;

- Інформаційно-експресивна функція (ґрунтується

на повідомленнях про робочі будні, до яких слід

привабити увагу читача, зацікавити його,

підняти болюче питання).

2). Художньо-публіцистична функція (промова, стаття,

нарис, репортаж, есе, фейлетон, рецензія) [1;71].

Проте, в будь-якому разі, як раніше, так і зараз,

прояв тієї чи іншої функції залежить від сфери

функціонування публіцистичного стилю. Публіцистичний

стиль має багато жанрів. Найбільш розповсюдженими серед

них є [7; 89-90]:

- Бесіда – це форма обговорення різноманітних

суспільно-політичних проблем з певною

політичною чи виховною метою переважно у

вигляді відповідей;

- Диспут – різновид публічного обговорення, що

відбувається у вигляді відстоювання своїх

поглядів та переконань. При цьому, в учасників

17

диспуту немає єдиної точки зору та заздалегідь

підготованого тексту;

- Дискусія – це обмін думками з приводу будь-

якого спірного питання;

- Полеміка – це публічний мовний жанр, функція

якого полягає у відстоюванні своєї точки зору

та спростуванні думок опонента;

- Інтерв’ю – це одна із форм діалогів-

розпитувань;

- Статті – різні за обсягом та тематикою

публікації з найбільш актуальних проблем;

- Репортажі – оперативна, динамічна, влучна та

різноманітна за своїм емоційним спрямуванням

інформація про найважливіші події в країні та в

світі;

- Есе – наукові, критичні або інші звіти, що

різняться витонченістю стилю;

- Замітки – короткі повідомлення журналістів про

щоденні важливі для всіх новини;

- Огляди – оцінка конкретних фактів певної сфери

життя (міжнародний огляд, економічний огляд);

- Нарис – опис важливих соціально-політичних

подій, в центрі яких – людина, її характер та

поведінка;

18

- Сатиричні жанри – переважно фейлетони, памфлети

(гостро-викривальні оповідання, в яких мова йде

про вкрай негативні суспільні явища), байки

(сатиричні чи гумористичні оповідання

алегоричного змісту), сатиричні афоризми

(короткі, влучні висловлювання, глибокі за

змістом) тощо.

Таким чином, найбільш повне уявлення про

публіцистичний стиль формується на основі вивчення мови

газет, суспільно-політичних журналів, доповідей,

виступів, бесід, промов, дискусій, мови радіо- та

телепередач і документально-публіцистичного кіно.

1.3. Характерні особливості публіцистичного стилю

Стиль газетної або журнальної статті в англомовній та

українській пресі визначається її жанром і типом

видання, в якому цю статтю розміщено. Згадані чинники

зумовлюють міру суб’єктивності автора та загальний

стилістичний тон статті. Певний вплив на стилістичні

особливості публікації справляє також її тематика [6;

88].

Серед загальних «родових ознак» стилю англо-

американської та української періодики потрібно

виділити перш за все різноманітні кліше, трафаретні

вирази на зразок: vital issue, growing concern,

mounting criticism, burning / pressing problem,

19

overwhelming majority, informed sources, it is reported

that, it is officially announced that, it is generally

believed that, порівняймо: нагальна проблема, перекон-

лива перемога, значний успіх, широкий розмах, великий

резонанс, за офіційними даними, досягти консенсусу,

тупцювати на одному місті, ставити крапку над «і», на

пульсі життя, випереджаючи час.

Окрім цих численних мовленнєвих стереотипів, серед

підвидів кліше в англомовній пресі можна виокремити

іноземні вирази: enfant terrible, déjà-vu, порівняймо з

варваризмами в українській періодиці: public relations, non-

stop, happy end, week end, Green Card. Дуже поширеним підвидом

англо-американських газетних і журнальних кліше є

популярні фрази (catch phrases), цитати, афоризми: Show must

go on; Asta la vista, Baby; Elementary, my dear Watson; Nobody’s perfect;

Much ado about nothing. До характерних рис української преси

належить те, що вагому частину кліше останньої склада-

ють також приказки та прислів’я [6; 88].

Специфічною рисою стилю українських друкованих засобів

масової інформації є надзвичайна популярність такого

підвиду кліше, як парафрастичні вирази: місто Лева —

Львів, зелений/п’ятий континент — Австралія, червона

планета = Марс, блакитне паливо = газ, біла смерть =

сіль, холодний делікатес = морозиво, слуга Феміди =

суддя, народні обранці = депутати, майстри пера та

20

мікрофона = журналісти, піти на заслужений відпочинок =

стати пенсіонером, повісити бутси на цвях = закінчити

спортивну кар‘єру, стати на рушничок щастя =

одружитися, розписатися в воротах = забити гол тощо.

Окремі, найбільш вагомі для української культури

поняття мають декілька парафрастичних іпостасей: Леся

Українка - дочка Прометея, співачка досвітніх вогнів,

авторка «Лісової пісні», українська Жорж Санд; Київ —

місто каштанів, град на Дніпровій кручі, мати міст

руських, колиска слов’янства, місто на берегах сивого

Славутича; Дніпро — сивий Славута, найбільша водна

артерія України; Президент України - верховний арбітр

нації, гарант Конституції, господар першого кабінету на

Банковій.

Крім того, в українській пресі парафраз (ідіоматичне

(фразеологічне) словосполучення, зазвичай, загального

чи відстороненого характеру, що містить чисельник «два»

та його словоформи в якості формотворчої (повністю чи

частково позбавленої семантичного значення) одиниці

[26]) є потужним засобом творення нових образних

характеристик осіб, предметів та явищ: українська

золота рибка = Яна Клочкова, Жанна д’Арк української

революції, принцеса Помаранчевої революції, залізний

ангел української політики = Юлія Тимошенко і т. ін.

21

Ще одна типова стилістична особливість англомовних та

україномовних періодичних видань полягає у вживанні

неологізмів (нових слів), оказіональних (створених

автором тексту неологізмів) новотворів: euroscepticism,

europeanize, eurospeak, ecoside, ecoterrorism,

terrormonger, Hollywoodization, talkathon //

пакетоманія, кличкоманія, мафіонізація, лохотрон,

даїшник, мажоритарна [6; 89].

Надзвичайно характерною спільною рисою є також

послуговування абревіатурами. Розбіжність

спостерігається лише в тому, що в англомовних виданнях

вживаються здебільшого буквені абревіатури: EU

(European Union), UNO (United Nations Organization),

EEC (European Economic Community), GDP (Gross Domestic

Product), IMF (International Monetary Fund), CEO (Chief

Executive Officer), AP (Associated Press), UPI (United

Press International), ABC (American Broadcasting

Company), CBS (Columbia Broadcasting System), NBC

(National Broadcasting Company), в той час як в

українській періодиці широко використовуються як

буквені абревіатури: ЦВК (Центральний виборчий

комітет), МЗС (Міністерство закордонних справ), ОБСЄ

(Організація безпеки і співробітництва в Європі), НБУ

(Національний банк України), МОК (Міжнародний олім-

пійський комітет), КМДА (Київська міська державна

22

адміністрація), ВМС (Військово-морські сили), так і

уламкові: Мінфін, Мінтранс, Держкомстат,

Центрвиборчком, Кабмін, - та усічено-словесні: Нацбанк,

Укрсоцбанк, Генпрокуратура. Абревіатури без будь-якої

розшифровки в тексті частіше зустрічаються в амери-

канській, ніж у британській та українській пресі.

Властива англо-американській пресі тенденція до

евфемізації (пом’якшення висловлювань) певною мірою

спостерігається і в українських мас медіа: displaced

home-owner (бродяга), economic oppression zone

(трущоби), economically disadvantaged, low income

(бідний), senior citizens (старі люди), disabled person

(інвалід), mentally challenged (розумово відсталий) //

незайняте населення (безробітні), умовні одиниці

(долари), негатив/негативні явища (правопорушення,

адміністративні зловживання), малозахищені верстви

населення (бідні), людина з функціональними

обмеженнями, неповноправна людина (інвалід), діти з

особливими потребами (діти-інваліди), асоціальна сім’я

(неблагополучна сім’я), людина без певного місця

проживання (безпритульний, бездомний), робітники

комплексного прибирання (двірники). Проте в англо-

американській пресі прояви політкоректної мови є більш

поширеними та різноманітними.

23

Притаманне англомовному лінгвокультурному простору

врахування ґендерного чинника, що виражається в

униканні слів зі складовою -man (chairman -

chairperson, policeman - police officer, congressman -

legislator, member of Congress, fireman - firefighter),

набуває в українських друкованих засобах масової

інформації іншої форми, а саме - вживання подвійних

варіантів: колега/колежанка, лідер/лідерка,

поліціант/поліціантка, прем’єр/прем’єрка,

дипломат/дипломатка, міністр/міністерка, лікар/лікарка,

кур’єр/кур’єрка, інструктор/інструкторка,

майстер/майстриня, борець/борчиня, стрибун/стрибунка

тощо. Іноді одне й те ж саме слово має в періодиці дві

жіночі форми: кравець/кравчиха, кравчиня,

плавець/плавчиха, плавчиня. Таким чином, традиційні

розмовні конотації жіночих словоформ, побудованих за

допомогою суфіксу -иха, повністю долаються у новоутво-

реннях з суфіксом -иня, котрі характеризуються

нейтральним стилістичним тоном.

До відмінних рис англомовної, особливо американської,

преси, у порівнянні з українськими періодичними

виданнями, належить діапазон стилістичних регістрів, якими

послуговуються автори публікацій - від суворо

літературного стилю викладу до розкуто-неформального із

включенням живорозмовних оказіоналізмів, просторічних

24

елементів, вульгаризмів і навіть слів-табу. Причиною

цього є чітка розмежованість англо-американської

періодики на так звані серйозні газети і журнали

(broadsheets, qualities), які розміщують змістовні

аналітичні матеріали, що надають оцінки експертів з

широкого кола актуальних питань, та популярну пресу

(popular papers, tabloids, human interest press),

орієнтовану на висвітлення проблем, цікавих для

пересічного читача.

Перші дотримуються нормативної (літературної)

англійської мови (standard English). У Великій Британії

це такі видання як The Guardian, The Times, The

Independent, The Daily Telegraph, Financial Times, The

Observer, у Сполучених Штатах - The New York Times, The

Wall Street Journal, Washington Post, The Los Angeles

Times, The Atlantic Monthly, The Nation, Harper’s. Мова

статей популярних видань, яку часто позначають терміном

«journalese», характеризується досить високим рівнем

заштампованості та лексико-синтаксичною спрощеністю.

Автори публікацій активно послуговуються солідним

корпусом різноманітних кліше, живорозмовною лексикою і

конструкціями розмовного синтаксису. Обсяг абзаців у

популярній пресі нерідко не перевищує одного-двох

речень; речення ж, своєю чергою, не ускладнюються

підрядними частинами, а слова, що використовуються в

25

заголовках, постають у своїй найкоротшій формі:

investigation перетворюється на probe, examination =

test, questioning = quiz, attempt = bid, explosion =

blast, to leave/to resign = to quit і т.п. Іноді

заниженість стилістичного тону поєднується з ненорма-

тивними мовними формами, які є загальновизнаними

ознаками недосконалого стилю. Це, наприклад, вживання

іменників перед власними іменами: Prime Minister Tony

Blair, police officer Johny Huston і т.п.

Отже, для того, щоб переклад тексту публіцистичного

стилю був адекватним (тобто «вичерпно передавав

значеннєвий зміст оригіналу і повною мірою відповідав

його функціонально-стилістичній особливості» [23;

156]), потрібно зважити, перш за все на те, до якого

діапазону стилістичного регістру належить даний текст.

Тобто на яку аудиторію він розрахований. А вже потім, -

виходячи з цього, - дотримуючись певних мовних

стандартів встановлених у виданні якому належить текст

– добирати правильні відповідники евфемізмів,

парафрастичних фраз, кліше, оказіоналізмів, цитат,

афоризмів, популярних виразів тощо.

Проте попри всі ці тонкощі, існують і загальні

закономірності перекладу.

26

4.Перекладацькі трансформації

Порівнюючи граматичні структури речень оригіналу та

перекладу ми знаходимо, що перекладачі зазвичай

вдаються до таких технічних способів перекладу, як

прямий (його ще прийнято називати дослівний) переклад

та непрямий [12; 17].

Інколи, висловлювання в одній мові, максимально

наближається до аналогічного висловлення в іншій мовній

системі. Проте нерідко при перекладі «відмічаються

негативні результати спроб механічного включення

елементів однієї мовної дійсності в концептуальну

систему іншої» [11; 168].

Частіше ж стається так, що перекладач виявляє

відсутність повного еквіваленту і тоді вдається до

певних структурних чи інших змін (перекладацьких

трансформацій). Перший спосіб перекладу є прямим,

другий - непрямим.

Отже, трансформація -це основа більшості прийомів

перекладу. Існує чимало класифікацій перекладацьких

трансформацій. Розглянемо деякі з них.

Л. К. Латишев [17; 131-137] класифікує трансформації

відповідно за рівнями мови, на яких вони відбуваються:

27

1)Морфологічні - заміна однієї категоріальної форми

іншою або кількома;

1)Синтаксичні - зміна синтаксичної функції слів і

словосполучень;

2)Стилістичні - зміна стилістичного забарвлення відрізку

тексту;

2)Семантичні - зміна не лише форми вираження

змісту, а й семантичних відтінків;

5) Змішані - лексико-семантичні й синтактико-

морфологічні.

Причинами трансформацій є: :

- культурологічний фактор, що впливає на вибір того

чи іншого

еквіваленту відповідно до «соціально-культурної

традиції, пов’язаної з

уживанням цього елементу взагалі та в даному

конкретному тексті

зокрема»;

- психологічний фактор виражається у «перекладацькій

оцінці інформативної упорядкованості даного елементу на

основі власного досвіду та припущення щодо досвіду

автора тексту оригіналу та/або того, кому адресований

текст перекладу»;

- мовний фактор передбачає використання перекладачем

таких основних груп прийомів: лексичних,28

граматичних та стилістичних [10; 51].

Трансформації - обов’язкові перетворення, що

відбуваються при перекладі на всіх рівнях мови.

Мовознавці [там само; 41] виокремлюють такі основні

групи трансформацій: лексичні, граматичні, а також

стилістичні.

1.1.Лексичні трансформації

Потреба у лексичних трансформаціях з’являється при

перекладі лексичних одиниць, що не мають прямих

відповідників у мові перекладу. Такими одиницями можуть

бути власні імена та назви, а, також, терміни та

поняття, що є поширеними в країні (-ах) носіїв мови

оригіналу і відсутні в країні носіїв мови перекладу.

Останні ще називають реаліями.

Зазвичай при передачі значення слова в перекладі

доводиться зробити вибір між декількома можливостями.

Лексичні трансформації представлені такими прийомами:

-транслітерація та транскрипція;

-калькування;

-семантична модифікація;

-опис;

-генералізація та конкретизація;

-емфатизація/ нейтралізація значення;

29

-коментар;

-змішаний (паралельний переклад).

Транскрипція й транслітерація.

Перекладацька транскрипція - «формальне пофонемне

відтворення лексичної одиниці мови оригіналу з

допомогою фонем мови перекладу, фонетична імітація

слова» .

Іншим прийомом є транслітерація - «формальневідтворення по буквах лексичної одиниці мови оригіналуза допомогою алфавіту мови перекладу, буквена імітаціяформи слова мови оригіналу». [10; 63].

Транскрипцію та транслітерацію широко застосовують у

спеціальній, науковій літературі, зокрема, для

перекладу термінів та реалій. Транслітерацію й

транскрипцію використовують і для перекладу власних

імен, назв народів і племен, географічних назв,

найменувань ділових установ, компаній, фірм,

періодичних видань, назв спортивних команд, стійких

груп музикантів, рок-музикантів, культурних об’єктів і

т.п.

Застосування транскрипції та транслітерації тіснопов’язане з таким явищем, як запозичення, яке дозволяєстворити нову, відсутню в мові перекладу, лексему,пов’язану з такими галузями, як нова техніка, інші

30

невідомі поняття. Запозичення є популярним способомперекладу, і нерідко перекладачі вдаються до нього длястворення певного стилістичного ефекту, відтвореннянаціонального колориту [25].

Калькування – це відтворення «комбінаторного складуслова або словосполучення, коли складові частини слова(морфеми) або фрази (лексеми) перекладаютьсявідповідними елементами мови перекладу» [10; 88].

На відміну від транскрипції, калькування не завжди ємеханічною операцією перенесення форми з мови оригіналув мову перекладу; зазвичай доводиться вдаватися дотрансформацій. «В першу чергу це стосується змінвідмінкових форм, кількості слів у словосполученні,афіксів, порядку слів, морфологічного чи синтаксичногостатусу слів тощо» [10; 89].Калькування є подібним до запозичення: ми запозичуємо

з мови оригіналу ту чи іншу синтагму та буквальноперекладаємо складові елементи. Ми отримуємо такимчином або ж калькований вислів, надаючи йому певногоекспресивного виразу, або ж кальковану структуру, якнаприклад зі словом «science-fiction», щоперекладається як «наукова фантастика» [25].

31

Калькуванню зазвичай підлягають терміни, широко

вживані слова та словосполучення, назви політичних

організацій тощо.

У випадку із калькуванням, транслітерацією та

транскрипцією йшлося про мовні одиниці, які практично

не змінюють змісту залежно від контексту, подібні за

формою у мові перекладу та мові оригіналу. Однак, якщо

говорити про одиниці мови, які змінюють своє значення

залежно від ситуації, необхідно розглянути лексико-

семантичні трансформації, до яких може вдатися

перекладач.

До основних прийомів лексико-семантичних трансформацій

відносять конкретизацію (звуження значення) та

генералізацію (розширення значення).

«Звуження, або конкретизація, значення лексеми в мовіоригіналу здійснюється в тих випадках, коли ступіньінформаційної впорядкованості мовної одиниці воригіналі нижче, аніж ступінь упорядкованостівідповідної смислової одиниці в мові перекладу» [10;104].

Серед інших лексико-семантичних трансформацій

виокремлюють наступні:

32

- емфатизація або нейтралізація оригінального

значення, для надання перекладу більш природнього

вигляду.

-опис значення оригінальної мовної одиниці

застосовується в умовах

відсутності регулярного словникового еквівалента або

за невідповідності

смислових функцій відповідних одиниць у мові

перекладу та мові

оригіналу. Опис значення може надаватися і в разі

перекладу мовної

одиниці й іншим способом.

Шляхом семантичної модифікації - повної зміни

семантичної структури слова чи словосполучення - ми

переклали «She sees this as a way to relaunch the

‘European project’, …» [24; p.3] -«Вона вбачає в цьому

шлях відновлення роботи над «Європейським проектом»,

…». Ця модифікація пов’язана з тим, що прямий

відповідник relaunch - перезапустити - суперечить

стилістичним нормам тексту перекладу.

Отже, в будь-якому перекладі відбуваються лексичні

трансформації, а саме: калькування, транскрипція,

транслітерація, емфатизація чи нейтралізація значення,

генералізація та конкретизація, опис і коментар.

Необхідність лексичних змін зумовлена головним чином

33

різними лексичним структурами мов, різними способами

сприйняття та відображення дійсності, відмінними

правилами сполучуваності та традиціями вживання тих чи

інших сполучень і кліше.

1.2.Граматичні трансформації.

Граматичні трансформації відбуваються, коли об'єктомперекладу є та чи інша граматична структураоригінального тексту: від морфеми до надфразовоїєдності («відрізку мовного ланцюжка, що відображаєрізнопланові думки і характеризується змістовною,комунікативною та структурною довершеністю. Можескладатися із двох і більше висловлювань.»[2; 110]). Упорівнянні із лексичними проблемами цей вид проблемстановить менше труднощів для перекладача, однак маєсвою специфіку та потребує особливих прийомів

Крім того, специфічні ускладнення пов'язані зперетворенням окремих граматичних одиниць (морфологічніперетворення на основі словоформ) і складенихграматичних одиниць (синтаксичні перетворення на основісловосполучень, речень і понадфразових єдностей).

Граматичні властивості мовних одиниць складаються ізцілого ряду мовних явищ: форма слова, словосполучення,речення, порядок елементів, граматичні значення форм,контекстуальні функції форм і значень. Граматичні жтрансформації полягають, у перетворенні граматичнихконструкцій оригінального тексу відповідно до норм мовиперекладу (тобто процес уподібнення текстів оригіналута перекладу).

34

Спільність між граматичними властивостями українськоїта англійської мов спричинена їхньою приналежністю доіндоєвропейської сім'ї і виявляється в наявностіспільних граматичних значень, категорій і функцій,наприклад: категорій числа в іменників, категорійступенів порівняння в прикметників, категорії часівдієслова, функціональної значущості порядку слів і т.п.Водночас істотні граматичні відмінності зумовлені

належністю цих мов до різних груп, що відбивається всуттєвих розходженнях між граматичними властивостями,наприклад, в існуванні несхожих граматичних категорій:артиклі в англійській мові, дієприслівник у російськіймові; повнозначне узгодження в російській мові,фіксований порядок слів в англійській мові тощо [18;71].Як відмінності, так і подібності між граматичними

формами, їхніми функціями й значеннями може бути повнимі неповним. Відповідно можливий повний переклад аборізні варіанти неповного перекладу, а отже, ітрансформація може бути повною або частковою, залежновід того, змінюється граматична структура повністю чичастково.

Коли змінюються головні члени речення, відбуваєтьсяповна трансформація, якщо ж змінюються лише другорядні- часткова. Крім змін членів речення можуть змінюватисяй частини мови. Найчастіше це відбувається одночасно.Граматичні трансформації, як правило, спрямовані наспрощення синтаксичних конструкцій.

35

Серед найпоширеніших граматичних трансформацій слід

назвати такі:

Нульовий переклад: передбачає відсутність перекладу

певних мовних одиниць, значення яких зрозуміле із

ситуації: «Once there lived an old doctor in the town» - «Колись у

місті жив старий лікар»[2; 178].

Функціональна заміна

Функціональні перетворення граматичних форм можуть бути

зумовлені не лише суто граматичними відмінностями, але і

лексико-семантичними особливостями мов перекладу та

оригіналу, а також відмінними мовними традиціями.

Функціональні трансформації чи не найчастіше

застосовуються при перекладі часових форм дієслова:

«The police pushed» - «Поліція почала тіснити

демонстрантів» [там само; 182]. В даному випадку,

відбулось розширення перекладу за рахунок певного

уточнення.

Часто при перекладі з англійської на українську

відбувається вербалізація - заміна іменника дієсловом;

«He is a member of the Spartacus club team» - «Він грає

за команду «Спартак»» [3; 15].

Антонімічний переклад дозволяє перекладачу створити

природну граматичну конструкцію в мові перекладу, коли

граматична форма в тексті оригіналу виглядає недоречно

36

в мові перекладу. На синтаксичному рівні антонімічний

переклад може застосовуватися, коли необхідно питальне

чи заперечне речення змінити на ствердне.

Розширення форми (додавання) відбувається, коли

синтетична форма перетворюється на аналітичну. Так,

наприклад, у реченні «The antitrust law is being

interfered with», яке Бреус Є.В. перекладає як

«Антимонопольний закон постійно порушується» відбулось

розширення дієслівної форми.

Скорочення форми (вилучення) полягає у компресії

граматичної форми при перекладі: «The storm was

terrible while it lasted» - «Буря була лютою» [2; 183]

Транспозиція

Транспозиція полягає у зміні порядку слів,

словосполучень, частин речень або й цілих речень при

перекладі: «’You going to court this morning?’ asked

Jim. We had strolled over .» - «Ми підійшди до її

паркану. – Ви до суду підете? – запитав Джим.»

Отже, граматичні перетворення у процесі перекладу

відбуваються у вигляді таких трансформацій:

Функціональна заміна, антонімічний переклад, розширення

і скорочення форми, транспозиція. У цілому кількість

трансформацій залежить від жанру тексту.

37

1.3.Специфіка перекладацьких трансформацій

публіцистичного стилю

За словами Бреуса Є.В., вибір відповідника у мові

перекладу по відношенню до мови оригіналу залежить не

лише від міжмовних відмінностей, але й від мовного

стилю тесту оригіналу [2; 147]. З цього випливає, що

для кожного мовного стилю існує характерний набір

перекладацьких трансформацій, і, відповідно, деякі з

існуючих трансформацій застосовуються рідше, або,

переважно не застосовуються.

Бреус Є.В. виділяє три основних риси перекладацьких

трансформацій найбільш характерних для публіцистичного

стилю:

- Більш особистісний характер висловлювань в

англійських текстах;

- Вища ступінь категоричності висловлювань в

україномовних текстах;

- Розходження у функціонально-стилістичній

віднесеності мовних оди

ниць.

Більш особистісний характер висловлювань в англійських

текстах зумовлений тим, що автор повідомлення

«намагається підкреслити роль діючої особи та

залежність оточуючого середовища від його почуттів,

оцінок та поглядів. Внаслідок цього англійські

38

висловлювання мають більш суб’єктивний характер» [там

само; 147]. В той же час, публіцистичні тексти, в

українській мові тяжіють до зниження ступеню

суб’єктивності висловлювань і намагаються подавати

інформацію об’єктивно та неупереджено. Автор уникає

вказівок на діючу особу та організує змістовну

структуру висловлювання більш нейтрально:

The orchestra made its maiden recordings.

Були зроблені перші записи [2; 57].

Вища ступінь категоричності висловлювань в

україномовних текстах зумовлена комунікативною

установкою публіцистичного тексту на переконання.

Очевидним є те, що при умисному збереженні стриманості

вихідного англійського тексту в тексті українського

перекладу, якому, навпаки, властива більша

категоричність, реалізація функції переконання значно

ускладнюється.

Тому важливо знати які способи пом’якшення оцінки

означуваного застосовуються в англійській мові і яким

чином при їх перекладі можна підвищити рівень

категоричності.

Для пом’якшення висловлювань в англійській мові

застосовуються:

- антонімічний переклад :

I asked him to hang on.

39

Я попросив його не класти слухавку.

- переніс місця заперечення:

I don’t think it will hurt you, baby.

Думаю, вам воно не зашкодить, люба [13; 31].

- заміна пасивного стану активним :

The special commission has yet to be satisfied that

the missiles, the VX and a number of other items are

accounted for .

У спеціальної комісії немає повної впевненості у тому,

що вона отримала повну інформацію про долю ракет, газу

«ві-екс» та низки інших видів зброї [31; 234].

- зняття модальної оцінки:

The Monroe Doctrine cannot become obsolete while our

Republic endures …

Доктрина Монро не застаріє, доки існуватиме наша

держава [21; 104] …

Під розходженням у функціонально-стилістичній

віднесеності мовних оди-

ниць розуміють характеристику мовних одиниць за ознакою

їх приналежності до певного мовного стилю: книжно-

писемного, документально-ділового, поетичного,

розмовного тощо. Англійському публіцистичному стилю

властиве поєднання найрізноманітніших стильових

елементів. Поряд із нейтральною лексикою, позбавленою

ознак приналежності до того чи іншого функціонального

40

стилю, в ньому широко застосовуються специфічні книжні

звороти, вирази, властиві розмовній мові, сленг,

професіоналізми та термінологічна лексика.

Таке ж стилістичне різноманіття властиве і

публіцистичному стилю в українській мові. Разом з тим

кількісне співвідношення різностильових слів та виразів

в обох мовах різне. Так, наприклад, в українській

публіцистиці частіше зустрічаються слова й вирази, що

належать до документально-ділового та книжно-писемного

мовних стилів. В англійській же, навпаки, перевага

надається розмовній лексиці.

З точки зору перекладу це означає, що замість мовних

засобів, що належать до одного мовного стилю, можуть

бути використані засоби, що належать до іншого. Подібні

зміни функціонально-стилістичної віднесеності мовних

одиниць називаються стилістичною модифікацією.

Необхідність подібних перетворень є очевидною, проте

перекладач, перебуваючи під впливом вихідного

англійського тексту, часом не враховує розходжень у

частотності вживання тих чи інших мовних одиниць, що

призводить до порушення норм українського

публіцистичного стилю.

Розрізняють такі види стилістичної модифікації:

- заміна конкретних слів абстрактними :

Abstract art is a child of the 20th century.

41

Абстракціонізм – це витвір 20-го століття [30; 668].

- заміна розмовних слів англосаксонського походження

запозиченнями із давньогрецької та латинської мов: в

англійській мові одним із засобів реалізації

комунікативної настанови публіцистичного тексту на

інформування та переконання є короткі динамічні слова

англосаксонського походження, що належать до розмовної

лексики, наприклад, такі: turn down (reject), look up

to (admire), put up with (tolerate), make up for

(compensate), stand behind (support), stand by

(defend), give up чи hand in (surrender), так звані

body verbs, дієслова, що мають в якості денотату

людське тіло, його стан та пов’язані з ним дії на

кшталт back out (withdraw), stand up to (oppose), leave

off (prevent), bow to (accept), sniff at (ignore), а

також дієслова, що несуть у собі певну образність на

кшталт hound, roar, hammer out, iron out, curb.

Більшість із таких дієслів мають в якості синонімів

слова, запозичені із давньогрецької та латинської мов,

яким у перекладі надається перевага:

True federalists actually saw the Treaty of Rome as a

move away from the building of a European superstate

that they had hoped would develop from the European

Coal and Steel Community, set up in 1951.

42

Палкі прихильники федералізму насправді вбачали у

римській угоді своєрідний відхід від будівництва

європейської супердержави, що як вони сподівалися,

постане в результаті створеної 1951 року Європейської

Спілки Вугілля та Сталі [24; p.3].

- заміна дієслівних форм віддієслівними іменниками

(номіналізація):

France has always been concerned about her relations with

Germany.

Для Франції взаємовідносини з Німеччиною завжди були

гострою проблемою [3; 41].

Отже, при перекладі англійських публіцистичних

текстів, потрібно, щоб інформація у мові перекладу

подавалася об’єктивно і неупереджено. повідомлення

лунали більш категорично, а, слова й вирази належати

переважно до документально-ділового та книжно-писемного

мовних стилів.

43

Англіськи й

текст:

Fit at 50?

(1) The (2)European

Union (3)has been far

more successful than

anyone expected

Український текст:

Чи гарно себе

почуваєте у свої

50 років?

(4)Коли пів століття

тому було підписано

(2)Римську угоду, ніхто

й не очікував, що

Коментарі:

заміна.

(1) – нульовий

переклад; (2) -

калькування; (3)

– заміна; (4) –

44

(4)when (1) the

(2) Treaty of Rome was

signed half (1) a

century ago. But,

argues (1)John Peet, it

now has three big

problems (2)to solve

On MARCH 25th

1957 (1)a gaggle

of leaders from

six European

countries

(France, West

Germany, Italy

and (2)the Be -

nelux trio) met

(3)in the great

hall of the

Horatii and the

Curiatii in

(4) Rome’s

Capitoline

museum. Behind

them two 17th-

(2)Європейський союз

(3)виявиться

настільки вдалим

утворенням. Але перед

ним, за словами

(1)Джона Піта, зараз

стоїть три великі

проблеми.

25-го березня 1957

року (3)у

приміщенні великої

зали Хораті та

Куріаті, що в

(4)Капітолійському

музеї в Римі,

відбулася зустріч

групи лідерів

шести Європейських

держав (Франції,

Західної

Німеччини, Італії

та (2)трійки

Бенілюкс (Бельгії,

Нідерландів та

Люксембургу)). У

транспозиція.

(1) –

транскрипція; (2)

– вилучення.


переклад; (2) -

комбінована

реномінація:

калькування і

описовий

переклад; (3) –

транспозиція; (4)

- калькування.

(1) – додавання.

45

century frescoes

depicted ancient

Rome’s bloody

history: (1)a

suitable

backdrop, since

one of their

concerns was to

prevent a

recurrence of

Europe’s

internecine

wars. (1)They

signed a treaty

to establish a

(2)European

Economic

Community (EEC),

(3)soon to

become known as

the common

market. Next

weekend the

present crop of

European Union

них за спинами дві

фрески 17-го

століття, на яких

зображено події

кривавої історії

давнього Риму –

(1)цілком підхожий

фон, враховуючи те ,

що одним із

завдань, які стояли

перед учасниками

зустрічі було

уникнути нових

міжусобних війн у

Європі. (1)Ці

шість держав

підписали угоду,

якою передбачалося

створення

(2)Європейської

Економічної

Спільноти (ЄЕС),

(3)що згодом стала

відомою як

спільний ринок.

(1) –

конкретизація;

(2) –


– додавання.

(1) –


– семантична

модифікація; (3)


(1) –

транскрибування;

(2) –

калькування.

46

leaders will

gather in Berlin

(1)(because Ger -

many holds

(2) the rotating

EU presidency)

(3)to mark the

50 th anniversary

of this (2) historic

step towards

European

integration.

The German

chancellor,

(1)Angela

Merkel, wants

the Berlin

summit to issue

a ringing

Наступними

вихідними у

Берліні (1)(бо на

чолі ЄС (2)зараз

стоїть Німеччина)

зберуться глави

держав членів

теперішнього

Європейського

Союзу (3)з нагоди

відзначення 50-ї

річниці з моменту

його створення, що

саме по собі стало

(2) визначним кроком

на шляху до

європейської

інтеграції.

Канцлер Німеччини,

(1)Ангела Меркель,

хоче щоб самміт у

Берліні увінчався

гучними заявами

про цінності та

успіхи (2)ЄС. Вона

(1) – семантична

модифікація; (2)

– транспозиція.

(1) –



(1) –


– калькування;

(3) – додавання;

(4) – заміна

(вербалізація).

47

declaration

about the values

and successes of

the (2)EU. She

sees this as a

way (1)to

relaunch the

“European

project”, which

many think has

been in serious

trouble ever

since French and

Dutch voters re-

jected the draft

EU constitution

(2)in the sum mer

of 2005. Shortly

afterwards

(1)Jean-Claude

Juncker, prime

minister of

Luxembourg,

which then held

the EU’s

вбачає в цьому

шлях

(1)відновлення

роботи над

«Європейським

проектом», який,

на думку багатьох

опинився під

серйозною загрозою

з тих пір, як

(2)влітку 2005-го

року французькі та

голандські виборці

відкинули

законопроект

конституції ЄС.

Трохи згодом,

прем’єр-міністр

Люксембургу,

(1)Жан-Клод Юнкер,

що на той час

обіймав посаду

президента ЄС,

урочисто

проголосив, що

(1) – заміна; (2)

– додавання; (3)


(4) –


(1) - заміна; (2)

– калькування.

(1) – повна

заміна.

48

presidency,

declared

solemnly that

(2) “the EU is

not in crisis;

it is in deep

crisis.”

(1)Jacques

Delors, who was

president of

(2)the European

Commission from

1985 to 1994,

says that the

present “crisis”

is the worst

(3)in the

project’s

history-worse

than the period

of (1)Charles de

Gaulle’s “empty

chair” in 1965,

(2)«ЄС переживає не

просто кризу, а

глибоку кризу».

(1)Жак Делор, що

був президентом


комісії з 1985 по

1994 роки,

говорить, що

сучасна «криза» є

найгіршою (3)за

увесь час

існування цього

проекту, і навіть

гіршою за період

«вільного крісла»

(1)Шарля де Голя у

1965 році, (3)чи

тоді, коли в

період з 1979 по

1984 роки Маргарет

Тетчер (4)вимагала

повернення «наших

грошей».

Проте сучасні

(1) – семантична

модифікація..

(1) –

транспозиція +

коментар.

49

(3)or

(1)Margaret

Thatcher’s

(4)persistent

de mands for “our

own money back”

between 1979 and

1984.

Yet today’s

difficulties

should not be

allowed to

obscure Europe’s

achievements of

the past 50

years. (1)True

federalists

actually saw the

Treaty of Rome

(2)as a move

away from the

building of a

European su-

perstate that

труднощі не

повинні

затьмарювати

досягнення Європи

за останні 50

років. (1)Палкі

прихильники

федералізму

насправді вбачали

у римській угоді

(2)своєрідний

відхід від

будівництва

європейської

супердержави, що,

як вони

сподівалися,

постане в

результаті

(4)створеної 1951

року


спілки Вугілля та

Сталі. Але по суті

ЄЕС (1)постала в

(1) –


- заміна.

(1) – опис.

(1) –


(1) –


50

they had hoped

would develop

from (3)the

European Coal

and Steel

Community,

(4)set up in

1951. But in

fact the EEC

(1)grew out of

two other

events: (2)the

French National

Assembly’s

rejection of the

proposed

(2)European

Defence Commu -

nity in 1954 and

the (2) Suez

crisis of 1956.

(1)The first

pointed to a

reassertion of

nation-states at

результаті двох

інших подій:

відмови

(2)Французьких

Національних

Зборів у створенні

запропонованого

(2)Європейського

Оборонного Союзу у

1954 році та

(2)Суецької кризи

1956 року.

(1)Перша вказувала

на те, що лідером

Європи все ще

залишалась

Франція, а друга

дозволяла останній

зробити висновок,

що Європейська

спільнота має для

неї велике

значення.

Ще більш вагомим

(1)аргументом

(1) – заміна.

(1) –



(1) – опис; (2) –

заміна.

51

the heart of

Europe; the

second led

France to

conclude that a

European com-

munity was in

its vital

interest.

A bigger

(1)objection to

the EEC was that

it covered only

a small part of

Europe. Soviet-

dominated

eastern Europe

(1) was ex cluded ,

as were fascist

Spain and

Portugal,

because they

проти ЄЕС було те,

що вона охоплювала

лише незначну

частину Європи.

Східна Європа, що

перебувала під

владою Радянського

Союзу, так само як

і фашистські

Іспанія та

Португалія,

(1)були виключені

зі списку

(можливих

кандидатів на

членство),

оскільки не були

демократичними

країнами. Але

Британія та інші

країни вирішили

залишитись

осторонь, чи то

через те, що їм не

подобалась ідея


(1) –

емфатизація; (2)

– за міна.

(1) – заміна; (2)

– антонімічний

переклад.

52

were not

democracies. But

Britain and

others chose to

stand aside, ei-

ther because

they disliked

the political

integration

implicit in the

new grouping or

because they

wanted to

preserve their

neutrality.

Indeed, two

years after the

Treaty of Rome

came into force,

seven countries

(Austria,

Britain,

Denmark, Norway,

Portugal, Sweden

and Switzerland)

політичної

інтеграції, чи то

через те, що

хотіли зберегти

свій нейтралітет.

Насправді ж, через

два роки після

того, як Римська

угода набула

чинності, сім

країн (Австрія,

Британія, Данія,

Норвегія,

Португалія, Швеція

та Швейцарія) на

противагу ЄЕС

створили

(1)Європейську

Асоціацію Вільної

Торгівлі (ЄАВТ).

Газети

(2)охрестили цю

новину як «Сімка й

Шістка».

П’ятдесят років






(1) –

антонімічний

переклад.

53

set up the rival

(1)European

Free-Trade Asso -

ciation (EFTA).

“Seven and Six”

was how this

newspaper

(2)greeted the

news.

Fifty years

later the

European Econ-

omic Community

has changed out

of all

recognition,

having

metamorphosed

into the

European Union

потому Європейська

Економічна

Спільнота отримала

загальне визнання,

перетворившись на

Європейський Союз

та значно

збільшивши

кількість своїх

членів у

порівнянні із

шістьма (1)з

початку свого

створення. Не

зважаючи на досвід

створення ЄАВТ,

Британія подала

заяву на членство

(в ЄС) лише через

чотири роки з

моменту підписання

Римської угоди,

але отримала вето

на вступ з рук де

Голля і змогла





(1) –

генералізація.

54

and grown far

beyond (1)the

original six

members. Despite

the EFTA

experiment,

Britain applied

for membership

only four years

after the Treaty

of Rome, but was

blocked by de

Gaulle’s veto

and did not join

until 1973,

along with

Denmark and

Ireland.

Several waves of

further

expansion (1)

fol lowed ,

приєднатися лише у

1973 році, разом з

Данією та

Ірландією.

(1)Потім, пройшло

ще кілька хвиль

подальшого

розширення,

включно з Іспанією

та Португалією у

1986 році. (1) 1-

го травня 2004

року відбулося

найбільше за всю

історію існування

організації

розширення,

завдяки входженню

до складу

організації десяти

нових членів,

більшість з яких

колишні

комуністичні

країни Центральної

(1) –


– заміна.



(1) –


(1) –


55

including Spain

and Portugal in

1986. The

biggest of all

saw the

admission of ten

new members,

including many

ex-communist

central European

countries, (1)

on May 1 st 2004 .

At the start of

this year Ro-

mania and

Bulgaria became

the EU’s 26th and

27th members.

Plenty of others

are clamouring

(1) to be let

in. The only

countries that

have chosen to

stay out even

Європи. На початку

цього року Румунія

та Болгарія стали

26-ю та 27-ю

країнами-членами

ЄС. Величезна

кількість країн

прагнуть (1) стати

членами цієї

організації. Проте

лише Ісландія,

Норвегія та

Швейцарія забажали

залишитись

осторонь, не

зважаючи на те, що

були б негайно

зарахованими до

членів, якби

тільки забажали.

(1) Також,


не обмежився лише

економічною

сферою. Формування

(1) – опис.



(1) – заміна; (2)


56

though they

would instantly

qualify for

membership are

Iceland, Norway

and Switzerland.

The European

Union has (1)

also moved far

beyond the

economic sphere.

The completion

of the single

market was (1)

set in train

only in the

1980s and (1)

remains a work

in progress. But

just as the

єдиного ринку (1)

розпочалося лише у

1980-х роках і (1)

триває й досі. І

так само, як

американський уряд

скористався (1)

статтею

конституції, яка

регламентує

торгівлю між

окремими штатами

для розширення

своєї сфери

впливу, так і


скористався

правилами

регулювання

єдиного ринку для

поширення своєї

(2) сфери

відповідальності

на соціальну

політику,






(1) – заміна; (2)

– вилучення; (3)

- вербалізація

(заміна); (4) -

транскрибування.

(1) – заміна; (2)

– вилучення.

(1) –


57

American govern-

ment used (1)

the

constitution’s

interstate

commerce clause

to expand its

powers, so the

European

institutions

have exploited

single-market

rules to extend

their (2)

respon sibilities

into such areas

as social

policy, welfare

and the

environment.

Along the way

the EU has

acquired a

single currency,

a common foreign

поліпшення

побутових умов та

захист

навколишнього

середовища. У

зв’язку з цим ЄС

запровадив єдину

валюту, спільну

зовнішню політику,

(1) безвізовий

режим в межах

союзу, створив

міністерства

юстиції і

внутрішніх справ,

(1) а також

розпочав

формування союзних

військ зі своїм

власним командним

центром.

Це (1) зовсім не

схоже на

організацію, (2)

що перебуває у

– заміна; (3) –

опис.

(1) - заміна; (2)


(1) –





58

policy, (1) a

passport-free

travel zone and

policies on

justice and home

affairs, (1)

plus a nascent

defence alliance

with its own

military-

planning staff.

(1) This does

not sound like

an organisation

(2) in deep

crisis. Even in

the past two

years the EU has

agreed on a

seven-year

budget and (1)

глибокій кризі.

Лише за останні

два роки ЄС

ухвалив семирічний

бюджет і (1)

намітив амбітні

плани щодо

енергетичної

політики та (2)

протидії зміні

клімату. Він

відправив війська

аж у Ачех та Конго

і координував

розгортання

великих

національних

контингентів у

Лівані. Розпочав

переговори щодо

членства з

Хорватією та, що

ще важливіше, з

Туреччиною. Заяви

про те, що цей

(1) –

транспозиція

(переніс місця

заперечення).

(1) – додавання;

(2) – заміна; (3)



(1) – заміна; (2)



59

set out

ambitious plans

for an energy

policy and (2)

for tackling

climate change.

It has sent

troops as far

afield as Aceh

and Congo and

co-ordinated big

national

deployments in

Lebanon. It has

started

membership

negotiations

with Croatia

and, most

momentously,

with Turkey.

Claims that this

club has been

unable to

function since

клуб починаючи з

2005 року втратив

дієздатність,

схоже є

(1)перебільшенням.

П’ятдесятирічне (1)

прагнення

Проте ЄС все ж (1)

має три

величезних,

пов’язаних між

собою проблеми.

Перша з них

стосується проекту

її конституції,

ухваленого в

жовтні 2004 року в

тій самій кімнаті,

що (1) була

свідком підписання

Римської угоди.

Згідно з

Конституцією, ЄС

(1) ставить собі

за мету покращити

(1) – заміна; (2)


(1) – заміна; (2)

– антонімічний

переклад.



переклад; (2) –

комбінована

реномінація; (3)

– заміцна; (4) –


60

2005 seem (1)

overblown.

The 50-year (1) itch

Yet the EU does

(1) face three

huge, related

problems. The

first is what to

do about its

draft

constitution,

which was signed

in October 2004

in the very room

that (1)

witnessed the

signing of the

Treaty of Rome.

The con-

stitution’s (1)

declared purpose

was to improve

the functioning

of the

свою дієздатність,

зробити прозорим

процес розподілу

владних

повноважень та

налагодити більш

тісну співпрацю зі

своїми

громадянами. Але

через те, що цей

законопроект за

результатами

проведених у

Франції та

Голландії

референдумів, (1)

не отримав

належної

підтримки, його не

було ратифіковано.

Пані Меркель

сподівається, що

Берлінська

декларація не лише

відновить

(1) –


(1) – заміна; (2)

– калька; (3) –

опис.

(1) – заміна; (2)


(1) –


(1) – заміна; (2)


(1) –


61

institutions, to

clarify the

distribution of

powers and to

bring the union

closer to its

citizens. But

because it was

(1) turned down

in the French

and Dutch

referendums, the

treaty has not

been ratified.

Ms Merkel hopes

that the Berlin

declaration will

not only

relaunch the EU

but

also start (1)

resuscitating

повноцінну роботу

ЄС, але й змусить

його членів (1)

повернутися до

розгляду питання

прийняття

конституції.

Проте, завдання

яке вона (1) перед

собою поставила, є

надзвичайно

складним. Для

того, щоб будь-яка

нова угода

вступила в дію,

вона не лише

повинна бути (1)

ухваленою

одноголосно, але й

ратифікованою

усіма 27-ма

членами союзу.

Навряд чи це коли

небудь станеться,

оскільки, другою

– опис.

(1) – заміна; (2)

– транспозиція.


62

the

constitution.

Yet the task she

has (1) taken on

is immense. Any

new treaty must

not only be

unanimously (1)

agreed on but

also ratified by

all of the un-

ion’s 27 members

before it can

take effect.

That seems much

less likely to

happen because

of the second

big problem

facing the

union: popular

проблемою, яка

постала перед

союзом є

розчарування

народу цим

проектом. На думку

пана Делора,

сьогодні (1) ніщо

не може вразити

громадян Європи

так, як 50 років

тому це зробили

примирення та

закінчення війни.

Він скаржиться, що

більшість

сьогоднішніх

лідерів займаються

не розповсюдженням

(1) інформації про

досягнення ЄС, - а

приділяють основну

увагу критиці

Брюсселю та всього

що він робить.

63

disenchantment

with the

project. As Mr.

Delors notes,

there is (1) no

dream, no vision

that strikes a

chord with

today’s European

citizens in the

way that

reconciliation

and an end to

war did 50 years

ago. Most of

today’s leaders,

he complains,

devote their

time to

attacking Brus-

sels and all its

works, not to

spreading (1)

the word about

the EU’s

Недовіра до союзу

напевно найбільш

відчутна в

Британії, але

опитування

громадської думки,

що їх регулярно

проводить центр

соціальних

досліджень (1)

«Євробарометр»,

(2) виявили різке

незадоволення

союзом і в інших

країнах. В

більшості з цих

країн виборці (1)

рішуче налаштовані

проти подальшого

розширення. Саме

таке несхвальне

ставлення і стало

причиною (1)

відмови французів

та голландців

64

achievements.

The mistrust of

the union is

perhaps most

pronounced in

Britain, but the

regular opinion

polls taken by

(1)

Eurobarometer

(2) reveal high

dissatisfaction

with the union

in other

countries as

well. In many of

them, voters (1)

seem strongly

opposed to fur-

ther

enlargement. The

French and Dutch

(1) “no” to the

constitution

підтримати

конституцію ЄС.

Нові члени більш

сповнені

ентузіазму щодо

союзу аніж старі,

проте навіть серед

них можна

виокремити (1)

євроскептиків.

Наш огляд

збільшить шанси на

подальше

просування

конституції ЄС або

створення нового

(1) «установчого

документа»,

користуючись його

модною назвою в

Брюсселі. Цей

документ

стосуватиметься

того, які наслідки

матиме прийняття

65

reflected this

bleak mood. The

new members are

more

enthusiastic

about the union

than the old

ones, but even

in them it is

not hard to

discover (1)

Eurosceptics.

This special

report will

weigh the

chances of

making progress

with the EU

constitution or

devising some

other (1)

до складу

організації ще

кількох нових

членів. І він

вирішить суперечки

з приводу того, як

переконати

громадян Європи

ставитися до союзу

менш упереджено.

Але він і розпочне

розгляд третьої і,

можливо, найбільш

серйозної проблеми

союзу: низьких (1)

показників

економічного

розвитку за

останні роки.

Перш за все, саме

завдяки бурхливому

економічному

розвитку на

початку свого

існування ЄЕС (1)

66

“insti tutional

settlement”, to

use the current

catchphrase in

Brussels. It

will consider

how this is

affecting plans

to admit yet

more new

members. And it

will assess the

debate over how

to persuade

Europe’s citi-

zens to take a

less jaundiced

view of their

union. But it

will start by

considering the

union’s third

and perhaps most

serious problem:

the poor (1)

стала такою

популярною. І саме

цей економічний

динамізм спонукав

спочатку Британію

а, потім й інші

країни, (1) стати

її членами. І

навпаки, саме (1)

застій в економіці

і частково

постійно високий

(1) рівень

безробіття

відіграли

вирішальну роль у

відмові прийняття

конституції та

стали причиною

розповсюдження (2)

євроскептицизму по

усьому континенту.

Якщо ЄС бажає й

надалі процвітати

після того, як їй

67

performance of

its economies in

recent years.

It was the

roaring economic

growth of the

EEC, above all

else, that (1)

made it such a

success in its

early days. It

was this econ-

omic dynamism,

too, that lured

first Britain

and then all the

others (1) to

apply for mem-

bership.

Conversely, it

was (1) gloom

about the

economy, and

particularly

виповнилося 50

років, то їй (1)

слід приділяти

найбільшу увагу

саме своїй

економіці.

(1) Сідайте

зручніше !

Короткий (1)

оглядовий курс

діяльності

Європейського Союзу

Розгляд (1)

сутнісних

характеристик

Європейського

Союзу навряд чи

можна назвати

захоплюючим, але

загальні відомості

про його структуру

є необхідними для

розуміння

принципів його

роботи, отож дуже

68

over persistent

high (1)

unemployment,

that played the

biggest part in

the rejection of

the constitution

and in the

spread of (2)

Euroscepticism

across the

continent.

If the EU is to

flourish far

beyond its 50th

birthday, it is

its economy that

most (1) needs

attention.

(1) Are you

sitting

comfortably?

A brief (1) refresher

(1) коротке

викладення.

(1) Головним

органом ЄС є, (3)

заснована

французом (4)

Жаном Монне,

Європейська

Комісія, до якої

кожен національний

уряд призначає

свого представника

строком на п’ять

років. «Колегія»

із 27

представників

комісії (1) керує

20 000-ним (1)

штатом

працівників, який

складає виконавчу

гілку ЄС. Комісія

також має (1)

виключне право (2)

прийняття законів,

69

course on the

workings of the

European Union

(1) The nuts and

bolts of the

European Union

are hardly

riveting, but a

basic knowledge

of its

institutions is

essential to

understanding

how it works, so

here is (1) a

quick reminder.

(1) At the heart

of the EU, (2)

as envisaged by

its French (3)

founding father,

(4) Jean Monnet,

is the European

управління

бюджетом та інші

незалежні важелі

впливу включаючи

(3) обрання

кращого кандидата

та (2)

представництва

союзу у питаннях

торгівлі.

Комісія (1)

підпорядковується

(2) Раді Європи,

що (1) складається

із 27 членів-голів

урядів, (1)

збирається чотири

рази на рік та

призначає

президента

комісії. (1) По

суті, Європейська

Рада є найвищим

втіленням (2) Ради

Міністрів,

70

Commission, to

which each

national

government

appoints one

commissioner for

a five-year

term. The

“college” of 27

commissioners

(1) sits atop a

(2) 20,000-

strong (1)

bureaucracy that

constitutes the

EU’s executive.

The commission

also has (1) the

sole right of

(2) initiating

legislation,

administers the

budget and has

other

independent

головним

законодавчим та

(2) бюджето-

формуючим

органом, що (3)

об’єднує (3)

міністрів країн-

членів (наприклад,

фінансів,

закордонних справ

чи сільського

господарства).

Президент Ради

змінюється кожні

шість місяців,

таким чином країни

отримують

можливість

керувати радою

кожні 13 ½ років.

Рада часто (1)

приймає рішення

компетентною

більшістю, тобто

переважною

71

powers including

deciding (3)

competition

cases and (2)

representing the

union in trade

negotiations.

The commission

(1 )takes its

political cue

from (2) the

European

Council, (1)

made up of the

27 heads of

government,

which (1) meets

four times a

year and also

nominates the

commission

president. The

European Council

is, (1) in

practice, the

кількістю

національних

голосів, але в

деяких випадках

(наприклад

оподаткування)

рішення повинно

бути одноголосним.

Як член Ради,

вищий

уповноважений з

питань міжнародної

політики звітує

національним

урядам і може

тісно

співпрацювати (1)

(а може й не

співпрацювати) із

представником

комісії з питань

зовнішніх

зв’язків. Спільна

зовнішня та

оборонна (1)

72

highest

incarnation of

(2) the Council

of Ministers,

the main law-

and (2) budget-

making body,

which (3) brings

together (3)

national

ministers (eg,

of finance,

foreign affairs

or agriculture).

The presidency

of the council

rotates every

six months, so

each country now

gets to be in

the chair once

every 131/2 years.

The council

often (1) makes

decisions by

політики, якими він

опікується і які

не є частинами

класичної (2)

схеми Монне (яку

інколи називають

(3) «метод

спільноти»),

формулюються

урядами країн-

членів. (1) Теж

саме стосується

політики в сфері

юстиції та

внутрішніх справ.

(1) Ще одним

законодавчим та

бюджето-формуючим

органом є (2)

Європейський

Парламент. Він (1)

налічує 785

членів, що

обираються прямим

голосуванням у

73

qualified

majority, a

weighted system

of national

votes, but on

some issues (eg,

taxation) it has

to be unanimous.

As part of the

council, the

high

representative

for foreign

policy reports

to national

governments and

may (1) (or may

not) work

closely with the

commissioner for

external

affairs. The

common foreign

суворій

відповідності до

кількості

населення в кожній

країні. Так само

як і комісія,

парламент (1)

обирається на

п’ять років, але

на відміну від

комісії, (2) яка

засідає в Брюсселі ,

(1) його пленарні

засідання

відбуваються

переважно у

Страсбурзі, хоча

зустрічі комітетів

відбуваються у

Брюсселі.

Більшість законів

у ЄС (1)

приймаються

«спільним

рішенням» ради та

74

and security (1)

policy he runs

is not part of

the classic (2)

Monnet machinery

(sometimes known

as the (3)

“community

method”), but is

formulated by

the member

governments. (1)

The same is true

for most

policies on

justice and home

affairs.

(1) The other

law- and budget-

making body is

(2) the European

Parliament. It

(1) has 785

парламенту, але в

деяких сферах, (2)

зокрема юстиції та

внутрішніх справ,

парламент (1) не

має права голосу.

Парламент повинен

ухвалити обраного

президента комісії

та може розпустити

комісію в цілому,

проте не має права

звільнити (1)

окремого її

представника.

(2) Європейський

суд з прав людини,

(3) що знаходиться

у Люксембурзі, (3)

засідає на правах

верховного суду ЄС

і розглядає

питання за які

несе

відповідальність

75

members,

directly elected

in rough

proportion to

each country’s

population. Like

the commission,

the parliament

(1) serves for

five years;

unlike the

commission, (2)

which is in

Brussels, (1) it

holds its

plenary meetings

mostly in

Strasbourg,

though

committees meet

in Brussels.

Most EU laws (1)

are subject to

“co-decision” by

the council and

союз (сюди, (4)

наприклад, не

входить

кримінальне

право). (1) На

кожну країну

припадає по одному

судді. (1) Суди

(2) першої

інстанції

допомагають

вирішувати (3)

цивільні справи.

(1) Рішення

приймаються (2)

простою більшістю

голосів. Також у

Люксембурзі

розташовується (1)

Європейський суд

аудиторів, що

контролює витрати

ЄС та затверджує

щорічні звіти.

ЄС має (1)

76

parliament, but

in some areas,

(2) including

justice and home

affairs, the

parliament (1)

has no say. The

parliament has

to approve the

choice of

commission

president and

can dismiss the

entire

commission, but

not (1)

individual

commissioners.

(1) The (2)

European Court

of Justice, (3)

величезну

кількість інших

відомств, так само

як і (1)

розташований у

Люксембурзі (2)

Європейський

Інвестиційний

Банк, найбільший у

світі (2)

багатосторонній

позичальник. Серед

найбільш

загадкових з них є

двоє розташованих

у Брюсселі (1)

дорадчих органи:

(1) Європейський

соціально-

економічний

комітет, що

зводить докупи (1)

«соціальних

партнерів», та (2)

спеціально

77

based in

Luxembourg, (3)

acts as the EU’s

supreme court in

areas for which

the union is

responsible

(which does not

include criminal

law, (4) for

example). There

is one judge (1)

per country. (1)

A court (2) of

first instance

helps with the

(3) caseload.

(1) Cases are

decided (2) by

simple majority.

Luxembourg also

hosts (1) the

Court of

Auditors, which

checks EU

створений з цією

метою (1) Комітет

Регіонів. (2)

Щороку на (1) ці

два комітети (1)

витрачається

приблизно 150 млн.

євро(чи $200

млн.), і ніхто не

може з впевненістю

сказати для чого

вони створені. Але

ж це ЄС, отож

ніхто не

наважується (1)

піддати сумніву

жоден з них.

78

spending-and

qualifies the

accounts every

year.

The EU has (1) a

plethora of

other agencies,

as well as (1)

the Luxembourg-

based (2)

European

Investment Bank,

the world’s

biggest (2)

multilateral

borrower. Among

the more

puzzling are two

Brussels-based

(1) advisory

bodies: (1) the

Economic and

Social

79

Committee, which

brings together

(1) the “social

partners”, and

(2) the

eponymous (1)

Committee of the

Regions. (1)

Between them

they (1) cost

some 150m euro

($200m) (2) a

year to run, and

nobody can (1)

remember what

they are for.

But this being

the EU, nobody

dares (1) to

scrap them

either.

80

Висновки до коментарів

Для перекладу ми обрали журнальні матеріали різного

жанру. Нашою метою було з’ясувати яким чином при

перекладі змінюються структура, зміст та характер

повідомлення мови оригіналу, які складнощі виникають

при цьому та які застосовуються трансформації.

«Fit at 50?» - матеріал аналітичної групи жанрів (до

якої входять такі жанри, як лист, стаття, рецензія,

звернення, коментар та огляд) [8; 149] та має ознаки

статті. Кузнєцова О.Д., яка досліджувала аналітичні

методи в журналістиці, зазначає, що «стаття – це

синтетичний жанр публіцистики, в якому журналіст,

використовуючи палітру інформаційних, аналітичних та

художньо-публіцистичних методів з явною перевагою

аналітичних, досліджує актуальну соціальну проблему,

щоб показати явище, його причини і наслідки для

вдосконалення життя» [15; 48]. Тобто, в статті не лише

висвітлюються певні факти (як це відбувається,

81

наприклад, у суто інформаційних матеріалах), але й

надається їх аналіз та оцінка. Доказ того, що згаданий

матеріал належить до жанру статті, ми знаходимо на

самому початку у анотації до нього: The European Union has

been far more successful than anyone expected when the Treaty of Rome

was signed half a century ago. But, argues John Peet, it now has three big

problems to solve - Коли пів століття тому було підписано Римську

угоду, ніхто й не очікував, що Європейський союз виявиться

настільки вдалим утворенням. Але перед ним, за словами Джона

Піта, зараз стоїть три великі проблеми. В першому реченні ми

спостерігаємо не лише констатацію факту але і його

оцінку. Друге речення виражає особистісну позицію

відносно цього факту, а отже, матеріал набуває рис

публіцистичного характеру [8; 233]. До того ж, на

публіцистичний характер даного матеріалу вказують

широко вживані в ньому розмовні та просторічні

фразеологізми й лексика [16; 121]; такі як, наприклад,

«set in train», «set out», «overblown» тощо. Останні

якраз і становили основну проблему при перекладі, поруч

із кількома випадками передачі реалій та оказіоналізмів

характерних для носіїв мови оригіналу; таких як,

наприклад, «the Benelux trio» - «трійки Бенілюкс

(Бельгії, Нідерландів та Люксембургу)» (переклад шляхом

комбінованої реномінації: калькування і описовий

переклад), «Eurobarometer» - «Євробарометр»

82

(калькування), «to relaunch» - «відновлення роботи»

(переклад шляхом семантичної модифікації), «the

constitution’s interstate commerce clause» - «стаття

конституції, яка регламентує торгівлю між окремими

штатами» (опис), «passport-free travel zone» -

«безвізовий режим в межах союзу» (заміна

контекстуальним відповідником) тощо.

Проте перевага в цьому матеріалі безумовно надається

аналітиці, тобто коментарям, поясненням, і, можливо

навіть певним прогнозам: «If the EU is to flourish far

beyond its 50th birthday, it is its economy that most

needs attention.» - «Якщо ЄС бажає й надалі процвітати

після того, як їй виповнилося 50 років, то їй слід

приділяти найбільшу увагу саме своїй економіці.».

«Are you sitting comfortably?» - матеріал теж

аналітичного змісту проте належить до оглядового жанру.

В ньому надається короткий огляд попередніх подій, про

що засвідчується вже в анотації: «A brief refresher

course on the workings of the European Union» -

«Короткий оглядовий курс діяльності Європейського

Союзу». Але оскільки матеріал має аналітичний характер,

то він не позбавлений коментарів та пояснень: «Between

them they cost some 150m euro ($200m) a year to run,

and nobody can remember what they are for. But this

being the EU, nobody dares to scrap them either.» -

83

«Щороку на ці два комітети витрачається приблизно 150

млн. євро (чи $200 млн.), і ніхто не може з впевненістю

сказати для чого вони створені. Але ж це ЄС, отож ніхто

не наважується піддати сумніву жоден з них.».

При перекладі мали місце лексичні, граматичні та

лексико-семантичні трансформації.

Лексичні трансформації:

Калькування: «European Union» - «Європейський союз»;

«European Economic Community» - «Європейська Економічна

Спільнота»; «European Commission» - «Європейська

комісія»; «European Coal and Steel Community» -

«Європейська спілка Вугілля та Сталі»; «French National

Assembly» - «Французькі Національні Збори»; «European

Free-Trade Association» - «Європейська Асоціація

Вільної Торгівлі»; «Eurobarometer» - «Євробарометр»;

«Eurosceptics» - «євроскептиків»; «sole right» -

«виключне право»; «community method» - «метод

спільноти» тощо.

Транскрипція: «Jean Monnet» - «Жаном Монне»; «Jacques

Delors» - «Жак Делор»; «Jean-Claude Juncker» - «Жан-

Клод Юнкер»; «Angela Merkel» - «Ангела Меркель»; «John

Peet» - «Джон Піт».

Комбінована реномінація: «Benelux trio» - «трійки

Бенілюкс (Бельгії, Нідерландів та Люксембургу)»

(калькування і описовий переклад).

84

Лексико-семантичні трансформації:

Конкретизація: «They signed a treaty…» - «Ці шість

держав підписали угоду…».

Генералізація: «Most of today’s leaders, he complains,

devote their time to attacking Brussels and all its

works, not to spreading the word about the EU’s

achievements» - «Він скаржиться, що більшість

сьогоднішніх лідерів займаються не розповсюдженням

інформації про досягнення ЄС, - а приділяють основну

увагу критиці Брюсселю та всього що він робить».

Емфатизація: «This does not sound like an organisation

in deep crisis» - «Це зовсім не схоже на організацію, що

перебуває у глибокій кризі» (зумовлена вищим ступенем

категоричності україномовних текстів).

Опис:

1) «Fifty years later the European Economic Community

has changed out of all recognition, having

metamorphosed into the European Union and grown far

beyond the original six members» - «П’ятдесят років потому

Європейська Економічна Спільнота отримала загальне

визнання, перетворившись на Єв-ропейський Союз та

значно збільшивши кількість своїх членів у порівнянні

із шістьма з початку свого створення». В даному випадку ми

не можемо перекласти прикметник «original» як

85

«початковий», бо цей відповідник неповністю

передаватиме зміст повідомлення і потребуватиме

подальшого роз’яснення.

2) «the constitution’s interstate commerce clause» -

«стаття конституції, яка регламентує торгівлю між

окремими штатами». Ця трансформація зумовлена

лаконічністю мови оригіналу і потребує роз’яснень.

3) «the poor performance of its economies in recent

years.» - «низьких показників економічного розвитку за

останні роки.» (трансформація зумовлена відсутністю

регулярного словникового еквіваленту).

4) «competition cases» - «обрання кращого кандидата»;

«caseload» - «цивільні справи» та «…, which brings

together the “social partners”, and the eponymous

Committee of the Regions.» - «…, що зводить докупи

«соціальних партнерів», та спеціально створений з цією

метою Комітет Регіонів» (відсутність еквіваленту).

Семантична модифікація:

«A bigger objection to the EEC was that it covered only a

small part of Europe.» - «Ще більш вагомим аргументом

проти ЄЕС було те, що вона охоплювала лише незначну

частину Європи.». Ця модифікація пов’язана з тим, що

прямий відповідник objection – заперечення – суперечить

стилістичним нормам тексту перекладу.

Граматичні трансформації:

86

Нульовий переклад:«The European Union has been far more

successful than anyone expected when the Treaty of Rome

was signed half a century ago.» - «Коли пів століття

тому було підписано Римську угоду, ніхто й не очікував,

що Європейський союз виявиться настільки вдалим

утворенням.». Ми не перекладаємо в даному випадку

означені та неозначений артиклі, бо їх значення

зрозуміле із контексту.

Функціональна заміна:

1) «Jacques Delors, who was president of the European

Commission from 1985 to 1994, says that the present

“crisis” is the worst in the project’s history-worse

than the period of Charles de Gaulle’s “empty chair” in

1965, or Margaret Thatcher’s persistent demands for “our own

money back” between 1979 and 1984.» - «Жак Делор, що був

президентом Європейської комісії з 1985 по 1994 роки,

говорить, що сучасна «криза» є найгіршою за увесь час

існування цього проекту, і навіть гіршою за період

«вільного крісла» Шарля де Голя у 1965 році, чи тоді,

коли в період з 1979 по 1984 роки Маргарет Тетчер

вимагала повернення «наших грошей».». В даному випадку був

застосований прийом вербалізації, тобто преклад

іменника дієсловом, зумовлений граматичними

відмінностями мови оригіналу та мови перекладу.

87

2) «The European Union has been far more successful than

anyone expected…» - «…ніхто й не очікував, що

Європейський союз виявиться настільки вдалим утворенням.».

В даному випадку, ми розширили переклад, увели

дієприкметниковий зворот у речення.

3) «Yet the EU does face three huge, related problems.»

- «Проте ЄС все ж має три величезних, пов’язаних між

собою проблеми.». Заміна в даному випадку пов’язана із

відмінними мовними традиціями обох мов.

Антонімічний переклад:

«But because it was turned down in the French and Dutch

referendums, the treaty has not been ratified.» - «Але

через те, що цей законопроект за результатами

проведених у Франції та Голландії референдумів, не

отримав належної підтримки, його не було ратифіковано.».

Даний вид трансформації був застосований з метою

пом’якшити висловлювання та надати йому більш

природного вигляду у мові перекладу.

Розширення форми (додавання):

«…to mark the 50th anniversary of this historic step

towards European in-tegration.» - «…з нагоди відзначення

50-ї річниці з моменту його створення, що саме по собі стало

визначним кроком на шляху до європейської інтеграції.».

Розширення перекладу зумовлене лаконічністю мови

оригіналу.

88

Скорочення форми (вилучення):

«But, argues John Peet, it now has three big problems

to solve» - «Але перед ним, за словами Джона Піта, зараз

стоїть три великі проблеми» (значення даної мовної

одиниці зрозуміле з контексту).

Транспозиція:

«Several waves of further expansion (1) followed,

including Spain and Portugal in 1986.» - «Потім,

пройшло ще кілька хвиль подальшого розширення, включно

з Іспанією та Португалією у 1986 році.».

В процесі перекладу особливі труднощі виникали у

випадку необхідності передачі імплікованого

металінгвістичного повідомлення, коли при перекладі

часто буває недостатньо користуватись лише

трансформаційним механізмом перекладу, але варто

вдатися до денотативного підходу – передати зміст

іншими засобами, наявними в мові перекладу. Так,

наприклад, ми скористались цим підходом у наступному

прикладі:

«But in fact the EEC grew out of two other events: the

French National Assembly’s rejection of the proposed

European Defence Community in 1954 and the Suez crisis

of 1956. The first pointed to a reassertion of nation-states at the heart

of Europe; the second led France to conclude that a

European community was in its vital interest.» - «Але

89

по суті ЄЕС постала в результаті двох інших подій:

відмови Французьких Національних Зборів у створенні

запропонованого Європейського Оборонного Союзу у 1954

році та Суецької кризи 1956 року. Перша вказувала на те,

що лідером Європи все ще залишалась Франція, а друга

дозволяла останній зробити висновок, що Європейська

спільнота має для неї велике значення.». У другому

реченні ми майже повністю замінили його першу частину

на основі інформації наданої у попередньому.

У випадку із перекладом назви статті ми мали справу із

застосуванням алітерації, - «стилістичного прийому, що

полягає у повторі однакових приголосних звуків у двох

чи більше словах, що в тексті пишуться підряд один біля

одного» [2; 122]: «Fit at 50?» - «Чи гарно себе

почуваєте у свої 50 років?» (переклад шляхом

функціональної заміни). Тут ми маємо дві мовних одиниці

що у своїй транскрипції мають першу приголосну «f».

Алітерація була запозичена із середньовічних текстів у

яких переважало віршоване оформлення писемної мови.

Проте при перекладі цей ефект майже ніколи не

зберігається [2; 123].

Отже, не дивлячись на те, що коментований нами

матеріал належить до аналітичної групи жанрів, який в

переважній своїй більшості складається із усталених

виразів та кліше, які не складно перекладати, все ж він

90

містить елементи публіцистики, такі як розмовна

лексика, просторіччя, реалії, усталені звороти,

імпліковані повідомлення тощо. Саме останні й викликали

у нас найбільші труднощі при перекладі, бо вимагали

значною мірою обізнаності із даною проблематикою,

розуміння її реалій та творчого підходу.

Висновки91

Публіцистика є, як потужним важелем впливу на цільову

аудиторію, так і основним джерелом інформації. Завдяки

їй формується світогляд сучасної людини, його

громадська позиція та політичні вподобання, особистісне

ставлення до перебігу, як міжнародних подій, так, і

подій всередині держави. Тому зміст та форма

публіцистичного тексту має надзвичайно важливе

значення, бо він безпосередньо впливає на життя людей,

так чи інакше змінюючи їх поведінку. І коли виникає

потреба передачі цього тексту повідомлення іншою мовою,

а вона неодмінно виникає у дедалі більш глобалізованому

світі, то значення такого повідомлення зростає в рази.

В результаті проведеного нами дослідження, ми

з’ясували, що для того, щоб переклад повідомлення

тексту публіцистичного стилю був адекватним, потрібно,

перш за все, пам’ятати, про:

- більш особистісний характер висловлювань в англійських

текстах (публіцистичні тексти, в українській мові

тяжіють до зниження ступеню суб’єктивності висловлювань

і намагаються подавати інформацію об’єктивно та

неупереджено. Автор уникає вказівок на діючу особу та

організує змістовну структуру висловлювання більш

нейтрально);

- вищу ступінь категоричності висловлювань в україномовних

текстах (зумовлену комунікативною установкою

92

публіцистичного тексту на переконання. При умисному

збереженні стриманості вихідного англійського тексту в

тексті українського перекладу, якому, навпаки, властива

більша категоричність, реалізація функції переконання

значно ускладнюється. Тому важливо знати які способи

пом’якшення оцінки означуваного застосовуються в

англійській мові і яким чином при їх перекладі можна

підвищити рівень категоричності);

- розходження у функціонально-стилістичній віднесеності

мовних оди- ниць (в українській публіцистиці частіше

зустрічаються слова й вирази, що належать до

документально-ділового та книжно-писемного мовних

стилів. В англійській же, навпаки, перевага надається

розмовній лексиці);

- діапазон стилістичних регістрів ( тут мова йде про

чітку розмежованість англо-американської періодики на

так звані серйозні газети і журнали (broadsheets,

qualities), які розміщують змістовні аналітичні

матеріали, що надають оцінки експертів з широкого кола

актуальних питань, та популярну пресу (popular papers,

tabloids, human interest press), орієнтовану на

висвітлення проблем, цікавих для пересічного читача).

Перекладені нами стаття та огляд із журналу «The

Economist» хоч і належать (умовно) до аналітичної групи

жанрів, проте містять в собі елементи власне

93

публіцистичні, такі як імпліковані повідомлення,

розмовна та емоційно-забарвлена лексика, тощо. Усі ці

елементи більш притаманні таким художньо-публіцистичним

жанрам, як памфлет, фейлетон, нарис. Але оскільки

обрані нами жанри (стаття та огляд) є найбільш

поширеними в публіцистиці, то саме вони на нашу думку

дають найбільш повне уявлення про публіцистичний стиль

і поєднують у собі риси усіх публіцистичних жанрів, як

власне публіцистичних, так й інформаційних та

аналітичних, з очевидною перевагою останніх.

Особливі труднощі при перекладі викликала

публіцистична складова наших аналітичних матеріалів,

проте деяке занепокоєння були спричинені й власними

назвами та іменами осіб.

Загалом адекватність перекладу текстів публіцистичного

стилю потребує гарної обізнаності із якомога ширшим

колом проблем сьогодення та його реаліями, що вимагає

від перекладача постійної самоосвіти та

самовдосконалення.

94

Summary

This yearly essay is dedicated to the problem of

journalistic style texts translation titled

‘Особливості перекладу текстів публіцистичного стилю’.

Our aim was to specify the distinctive features of

journalistic style texts on the whole and to define the

peculiarities and methods of some magazine texts

translation. As for the object for analysis, we have

chosen the article and the review as the most common in

journalism. They have been taken from the World famous

magazine ‘The Economist’.

The essay consists of introduction, three units,

conclusion, and the list of literature used. The first

unit deals with definition, functions and peculiarities

of journalistic style in both source and target

languages. The second unit describes the most common

lexical and grammatical transformations in translation

and those transformations usually used in translation

of journalistic style texts. The third unit is a

practical one. There you can find translated text with

comments to the right of it in a separate column. After

the text there are general comments on it.

During translation we met with some difficulties while

translating such acronym, for axample, as ‘The Benelux

trio’ and names of organizations and proper names such

95

as ‘Jean-Claude Juncker’, ‘the Economic and Social

Committee’, ‘the Court of Auditors’ and so on. But of

special difficulties in translation were implicative

sentences, where you have to guess what the author

means: ‘But in fact the EEC grew out of two other

events: the French National Assembly’s rejection of the

proposed European Defence Community in 1954 and the

Suez crisis of 1956. The first pointed to a reassertion of nation-

states at the heart of Europe; the second led France to

conclude that a European community was in its vital

interest.’ – ‘Але по суті ЄЕС постала в результаті двох

інших подій: відмови Французьких Національних Зборів у

створенні запропонованого Європейського Оборонного

Союзу у 1954 році та Суецької кризи 1956 року. Перша

вказувала на те, що лідером Європи все ще залишалась Франція, а

друга дозволяла останній зробити висновок, що

Європейська спільнота має для неї велике значення.’

Here we completely changed the first part of the second

sentence based on the information given in the first

sentence.

As the result of our scientific research we came to

such conclusions:

- English journalistic texts tend to emphasis

importance of the person while Ukrainian try to

give impartial and unprejudiced information;

96

- Ukrainian journalistic texts are more categorical

then English ones (because of Ukrainian

journalistic texts directive to persuade);

- Ukrainian journalistic texts tend to use official

and bookish language while English usually use

spoken language.

Although the article and the review we have translated

conditionally belong to analytical group of

journalistic style they still contain elements of

properly journalistic elements such as implied

massages, colloquial and emotionally colored languages

and so on. Thus analytical texts contain features of

all the three groups of journalistic style:

informative, analytical and journalistic proper. Of

course, the last one causes the biggest difficulties in

translation. But, in general, we believe that

analytical texts give the closest idea about

journalistic style.

97

Список літератури

1. Брандер М.П., Провоторов В.И. Предпереводческий

аналіз текста. – М.: НВИ-Тезаурус, 2003. – 220 с.;71

2. Бреус Е.В. Курс перевода с английского языка на

русский. Учебное пособие. – М.: Р.Валент, 2007. – 320

с.; 110

3. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского

языка на русский: Учебное пособие. Часть 1. – М.: Изд-

во УРАО, 2001. – 104 с.; 15

4. Виноградов В.С., Перевод. Общие и лексические

вопросы. – М.: Наука, 2004. – 286 с.

5. Г.Е.Мірам, В.В.Дайненко, Л.А.Тарануха,

М.В.Грищенко, О.М.Гон. Основи перекладу: курс лекцій;

Навчальний посібник – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. –

240 с.; 69

6. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та

української мов. Посібник для студентів та викладачів

98

вищих навчальних закладів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.

– 224 с.; 88

7. Дудик П.С. Стилістика української мови. – К.:

Академія, 2005. – 368 с.;89-90

8. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської

творчості: Підручник. Вид. 2-е преробл. і доп. – Л.:

Вид-во Паїс, 2004. – 268 с.; 149

9. Кожина М. Н. Стилистика русского языка. – М.:

Просвещение, 1993.; 184

10. Казакова Т. А. Практические основы перевода.

English <=> Russian/' Серия: Изучаем иностранные языки.

- СПб.:«Издательство Союз», 2001.-320 с; 51

11. Колесникова М. С. Перевод как

лингвострановедческая проблема/ Перевод и межкультурная

коммуникация: материалы международной научной конф.,

15-16 ноября 2001г., Курск. / В.Н. Проворотов (отв.

ред.), -Курский гос. пед. ун-т. - Курск: изд-во

Кусркого государственного пед. унта, 2001.-С. 167-168;

168

12. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие

по переводу с английского языка на русский. Часть II,

грамматические и жанрово-стилистические основы

перевода. Издательство «Высшая школа», М., 1965; 17

99

13. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу

(аспектний переклад): Підручник. – Вінниця. «Нова

Книга», 2003 – 448 с.; 31

14. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе.

– М.: Моск. ун-т, 1971., 85

15. Кузнєцова О.Д. Аналітичні методи в журналістиці:

Навч. Посіб. Вид. 2-е, доп. – Л.: ЛНУ ім. І. Франка,

2002. – 120 с.; 48

16. Культура русской речи. Учебник для вузов. Под ред.

Проф. Л.К.Граудиной и проф. Е.Н.Ширяева. – М.:

Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. – 560 с.;

121

17. Латишев Л. К. Курс перекладу: Еквівалентність

перекладу й способи її досягнення. - М.: Міжнародні

відносини, 1981 - 248с.; 131-137

18. Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода. -

М.: Московский лицей, 1996. - 208с.; 71

19. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української

мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000., 12

20. Пономарів О.Д. Стилістика української мови. –

Тернопіль: Богдан, 2000. – 248 с.;7

21. РецкерЯ.И. Теория перевода и переводческая

практика. Очерки лингвистической теории перевода/

Дополнения и комментарии Ермоловича Д.И. – 2-е изд.,

стереотип. – М.: «Р.Валент», 2006. – 240 с.; 104

100

22. Солганик Г. Я. Лексика газеты. – М.: Высш. школа,

1981., 8

23. Федоров В.А. Основы общей теории перевода.

(Лингвистический очерк). - М.: Высш. шк., 1968. -

396с.; 156

Періодичні видання

24. Special report on the European Union // The

Economist. – March 17th 2007

Джерела з Інтернет

25. Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы

перевода http :// pereklad . kiev . ua / ua / theory / techspos

26. http://encyclopedia.dekanat.ru/?a=a&b=3586

27.

http://revolution.allbest.ru/languages/00010540_0.html

Довідкова література

28. ABBYY Lingvo 12. Електронний словник.

29. Новый Большой англо-русский словарь: в 3-х т.

Около 250 000 слов./ Апресян Ю.Д., Медникова Е.М.,

Петрова А.В. и др. Под общ. рук. Ю. Д. Апресяна. – М.:

Рус. яз., 1994.

101

http://pereklad.kiev.ua/ua/theory/techspos

http://revolution.allbest.ru/languages/00010540_0.html

http://encyclopedia.dekanat.ru/?a=a&b=3586

30. Новый большой русско-английский словарь/Д.И.

Ермолович, Т.М. Красавина; под общим руководством Д.И.

Ермоловича. – 2-е изд., испр. – М.: Рус. Яз. – Медиа,

2006. – I-XXXVI, 1098 с.;668

31. Палажченко П.Р. Мой несистематический словарь (Из

записной книжки переводчика) – 6-е узд., стереотип. –

М.: Р.Валент, 2006 – 304 с.; 234

102

Peculiarities of journalistic style texts translation (based on 'The Economist' magazine)

Documents

Transcript of Peculiarities of journalistic style texts translation (based on 'The Economist' magazine)