ГУМАНІСТИЧНИЙ ЗМІСТ ПОВІСТІ

ВАСИЛЯ БИКОВА «АЛЬПІЙСЬКА БАЛАДА».

КУЛЬТУРА ПРОТИ ВІЙНИ

Урок зарубіжної літератури у 7 класі

КЗ «Опорний заклад загальної

середньої освіти «Престиж»

Гуляйпільської міської ради

Учитель Клименко Світлана Петрівна

Гуляйполе, 2019 рік

Тема. В. В. Биков «Альпійська балада». Гуманістичний зміст повісті.

Культура проти війни (твори живопису, музики, кіно, у яких викривається

війна)

Мета: узагальнити знання учнів про твір В. В. Бикова; допомогти

усвідомити гуманістичний потенціал повісті «Альпійська балада» ; сприяти

формуванню громадянської компетентності; розкрити зв’язки художньої

літератури з іншими видами мистецтва (кіно, музика, живопис), що сприяє

формуванню емоційно-ціннісної компетенції;

розвивати образне, асоціативне та критичне мислення, навички співпраці

(у парах, у групах); уміння висловлювати й аргументувати власні судження

щодо переваг мирного співіснування людства;

сприяти вихованню гуманізму, почуття справедливості, кращих людських

якостей, неприйняття зла, насильства та війни, поваги та любові до

ближнього.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, дитячі малюнки,

комп’ютерні презентації, фонограми до уроку.

Теорія літератури: повість, сюжет, композиція, деталь.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення навчального матеріалу.

Людина завжди має залишатися людиною —

за будь-яких обставин.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети

уроку СЛАЙД 1-3

Звернення вчителя до учнів (на фоні мелодії «Журавлі») СЛАЙД 4

Давно відгриміли постріли Другої світової війни, людство вже давно оплакало

мільйони загиблих у цій війні. І здавалося б, мало винести жорстокий урок.

Але сьогодні, коли нова війна в Україні так близько від нас, так невідворотно і

жорстоко робить ворогами вчорашніх братів, так безжально забирає життя,

яке так знецінюється, по-особливому актуальною звучить повість В.Бикова

«Альпійська балада», написана ще в 1963 році:

« И всё же нет ничего милее, чем Родина. Трудное всё забывается, помнится

только хорошее, и трава мягче… И земля лучше пахнет. Я вот думаю: пусть

бы опять всё воротилось, как-нибудь сладили бы со своими бедами,

справедливее стали бы. Главное, чтоб без войны». Світ не повинен забувати

жахи війни, розлуку, страждання та смерть мільйонів. Це був би злочин перед

загиблими, злочин перед майбутнім, ми повинні пам’ятати про війну, про

героїзм і мужність захисників рідної землі. Боротися за мир — обов’язок усіх

землян. До цього закликає нас твір Василя Бикова. Разом із тим митець

говорить, що людина завжди має залишатися людиною — за будь-яких

обставин.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель.

Протягом декількох уроків ми обговорювали вчинки головного героя

повісті В.Бикова «Альпійська балада» Івана Терешка, визначали риси його

характеру. Ними виявилися: вразливість, терплячість, витривалість,

мужність, готовність до самопожертви, патріотизм, людяність, нескореність,

відповідальність, турботливість, крім того, наш герой здатний на глибокі

почуття, не втрачає почуття гідності, сильний духом.

А ще раніше ми визначили, якими рисами характеру має бути наділена

сучасна людина. Після опрацювання вашої самостійної роботи пропоную

ознайомитися з результатами (слайд з порівнянням рис характерів Івана

Терешка та людини ХХІ століття ) СЛАЙД 5

Обговорення:

- Що об’єднує нас, людей ХХІ століття, з Іваном Терешком, солдатом

Другої світової?

Висновок: людина в усі часи завжди повинна залишатися людиною

IV. Дослідницька робота

Гуманістичний зміст повісті «Альпійська балада»

1.Робота з вправою «Снігова куля гуманізму» (Демократична

школа. Громадянська освіта)

Перш ніж ми будемо говорити про гуманістичний зміст повісті, пропоную

вам дати відповідь на питання: «Що таке гуманізм? Яку людину можна

вважати гуманістом?» У вас на партах лежать листочки, на яких ви

занотовуєте власні думки, потім обговорюєте з сусідом по парті, далі у групі.

- індивідуальна робота,

- робота в парах,

- робота в групах.

Спікери кожної групи презентують свої напрацювання.

2.Звернення до словника Гуманізм

1) Прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження

моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний

вияв її прагнень і бажань.

2) Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою

до її гідності; людяність.

3. Обговорення. - Чому ця якість є важливою для людини?

- Чи замислювалися ви над вихованням цієї якості у себе?

4. У чому ж гуманістичний зміст повісті «Альпійська балада»?

(Читачі переживають почуття радості і тривоги за долю закоханих, відчуття

протесту проти жорстокості війни, яка з легкістю ламає долі людей. Протесту

проти несправедливості по відношенню до людини взагалі, кожної людини у

всі часи, яка має право на життя і на щастя. Цей протест звучить у повісті:

«Почему человек не может иметь маленькой надежды на счастье, ради

которого рождается на этот свет и к котрому всю жизнь стремится?»)

V. Культура проти війни.

Проти війни можна боротися не тільки словом, як це роблять

письменники і поети. У митців є великий арсенал засобів творення

прекрасного. 1. Кіно («Позивний «Бандерас»)

Синтетичним видом мистецтва називають кіно, тому що воно поєднує в

собі різні види мистецтва, завдяки яким автори фільму досягають своєї

мети. Режисер Заза Буадзе, грузин за національністю, є автором фільму

«Позивни́й „Банде́рас“» — це український військовий детективний фільм.

На екрани вперше вийшов у 2018 році.

-Поділіться враженнями від побаченого (результат випереджального

завдання- перегляд фільму та висловлювання власних думок та

емоцій).

2. Живопис (випереджальне завдання: підготувати віртуальну екскурсію

музеями України)

Георгій Меліхов «Весна 1945 року» (учнівська презентація)

Гео́ргій Степа́нович Ме́ліхов ( 1908 —1985) — український

живописець, заслужений художник УРСР, народний художник УРСР,

лауреат Державної премії СРСР — за своє перше полотно історичного

спрямування — «Молодий Тарас Шевченко в майстерні К. П. Брюллова»

(1947), член Союзу художників , член-кореспондент академії мистецтв

Тема Другої світової війни стала для Меліхова втіленням його власних

переживань тих суворих подій. У картині «Весна 1945 року» (1960) Меліхов

зумів використати натурний фронтовий малюнок, досягнувши при цьому

високого узагальнення й глибини ліричних почуттів, що контрастують із

суворою дійсністю. Саме контрасти в зображенні стануть основою усіх

картин Меліхова, присвячених темі війни. На передньому плані ми бачимо

солдата, який виконує на фортепіано музичну композицію. Ми її не чуємо,

але відчуваємо настрій воїна: радість і смуток. Прийшла весна, буяє весняна

природа, та скільки людських життів забрала війна, скільки молодих хлопців

не повернуться з поля бою додому…

Презентація дитячих робіт: малюнки про війну, за мир.

Юні художники класу презентують свої роботи

3.Що може музика? Надихає, розраджує, веселить, заспокоює, концентрує

увагу, піднімає дух,.. Пісні про війну, на захист миру завжди були і будуть у

скарбничках різних народів. На уроці вже звучала мелодія з пісні «Журавлі»

Слова Расула Гамзатова, музика Яна Френкеля. Дагестанський поет написав

вірш рідною аварською мовою, російський варіант належить поету-

перекладачу Науму Гребнєву.

Мне кажется порою, что солдаты,

С кровавых не пришедшие полей,

Не в землю нашу полегли когда-то,

А превратились в белых журавлей.

Усі пам’ятають історію маленької японської дівчинки Садако, яка захворіла

на лейкемію після бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі

атомними бомбами. Дівчинка вірила, що якщо вона зробить 1000 паперових

журавликів, вона одужає. Та це не врятувало дівчинку. Ця історія зворушила

й автора пісні «Журавлі», який відвідав Японію, дізнався історію дівчинки й

написав вірш.

Японський народ спорудив пам’ятник у місті Хіросіма. Вчитайтеся в слова

на постаменті: крик-молитва-заклик до миру, щоб ніколи жахи війни не

повторилися. СЛАЙД 6

Підсумком сьогоднішнього уроку буде пісня «Ми - за мир» у виконанні

вокальної групи класу.

VI. Підбиття підсумків уроку.

«Відкритий мікрофон»

Мир для мене – це…

VII Домашнє завдання

Закінчити речення: «Альпійська балада» В.Бикова примусила мене

задуматися…»(письмово)

♦ Висловіть свою думку щодо твердження літературного

критика Л. І. Лазарєва, який визнає цікавою історію втечі

військовополонених та переслідування їх німцями, але йому

зовсім не до вподоби любовна сюжетна лінія: «Навіщо

знадобилася в повісті ця історія короткого, яке раптом

спалахнуло наперекір життєвим обставинам, усім смертям на

зло — кохання?» (Лазарєв помиляється. Мова йде про

вистраждане кохання, до якого герої йшли довгим, важким та

смертельно небезпечним шляхом. Спочатку вони були зовсім

чужими — за мовою, звичками, характерами, переконаннями.

Доля подарувала Іванові та Джулії три дні щастя. Це і мало, і

багато, але у справжнього щастя свої мірки.)

♦ Із 24 розділів повісті 6 присвячені коханню Івана та Джулії.

Що вражає при читанні цих розділів? (Читач аж забуває на

деякий час, за яких обставин зустрілися й полюбили одне

одного герої. Та вони й самі ніби забули про жорстоку

реальність, яка їх оточує. Навколо них — казкова краса

альпійської природи, луки, вкриті маками, сонячне світло,

тепло. Світлий пейзаж символізує одухотвореність, чистоту і

святість почуттів героїв. У всьому світі серед розкішних гір

ніби тільки вони двоє — і відступає тривога, відчуття

небезпеки.)

♦ Складіть паспорт-характеристику головних героїв. (Іванові Терешку 25 років, родом із білоруського села Терешки, рядовий солдат, військовополонений; звик до важкої

селянської праці; реально оцінює свою державу; скромний, не мав дівчини; милосердний і ділиться останнім шматком хліба з іншим втікачем; має гідність; розуміє, що полон — це не вина людини, а її трагедія.)

♦ Знайдіть у повісті пейзажі, визначте їхню роль.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

♦ Визначте головні думки повісті «Альпійська балада».

Очікувані відповіді

♦ Осуд війни, жорстокості, несправедливості.

♦ Утвердження сили кохання.

Ads by optAd360

♦ Уславлення сили духу людини.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Домашнє завдання

♦ Продовжте речення.

«Книга В. В. Бикова «Альпійська балада» примусила мене

замислитися над тим, що...»

Урок №4

Тема: Гуманістичний зміст повісті В. Бикова «Альпійська балада»

Мета:

- Навчальна: навчати учнів працювати з художнім текстом, вибирати

основне, аналізувати вибрані цитати;

- Розвивальна: розвивати навички виразного читання, переказу,

навички характеристики героїв, визначення художніх засобів та

їхньої ролі для розкриття теми, ідеї, художніх образів, уміння

висловлювати свої думки, аргументувати їх;

- Виховна: виховувати неприйняття жорстокості, насильства,

антигуманних дій, любові до людей, усвідомлення цінності життя

кожної людини

Обладнання: ілюстрації до твору, відеоматеріали, пісні воєнних років,

уривки з кінофільму «Альпійська балада»

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

Давно відгриміли постріли Другої світової війни, людство вже давно оплакало

мільйони загиблих у цій війні. І здавалося б,мало винести жорстокий урок.

Але сьогодні, коли нова війна в Україні так близько від нас,так невідворотно і

жорстоко робить ворогами вчорашніх братів, так безжально забирає життя,яке

так знецінюється,по-особливому актуальною звучить повість В.Бикова

«Альпійська балада», написана ще в 1963 році:

« И всё же нет ничего милее, чем Родина. Трудное всё забывается, помнится

только хорошее, и трава мягче… И земля лучше пахнет. Я вот думаю: пусть

бы опять всё воротилось, как-нибудь сладили бы со своими бедами,

справедливее стали бы. Главное, чтоб без войны.»

II. Актуалізація опорних завдань

1.Зачитати твори-мініатюри, написані вдома на тему: «Що несе війна

людству?»

2.Згадайте, що означає слово «гуманізм»? (Пов’язати з темою уроку)

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Робота з цитатним матеріалом

Завдання: прослідкувати за текстом, як міняється ставлення Івана до Джулії

протягом повісті.

I. «Женщина?! Этого ещё не хватало! Он чуть не выругался с досады..» (Вона

порушує його плани)

II. «Чёрт с ней, с этой девкой, - подумал Иван. Надо было пробираться

дальше…»

III. «Иван старался быть безразличным к ней, если бы девушка отстала

совсем, он, возможно, даже вздохнул бы с облегчением, но всё ж, пока она

была рядом, не мог прогнать её, чтобы уйти одному..»

IV. «В её взгляде теплилась молчаливая благодарность за то, что он не

ушёл без неё.» (Ніхто не посмів би засуджувати Івана за те, що він хоче

врятувати своє життя, але його людяність поступово стає сильнішою за

інстинкт самозбереження)

V. «На этот раз, впервые с момента их встречи, впереди лезла она, а он,

немножко отстав, карабкался следом, и это было похоже на первое взаимное

доверие между ними.» (Зароджуються почуття)

VI. «Правда, о себе Иван не очень беспокоился, он мог бы идти и

быстрее... Вот только Джулия…» (Турбота про Джулію)

VII. «На крутых местах он останавливался, ждал девушку, подавал ей руку

и втаскивал наверх, сам при этом еле удерживая в груди сердце» ( Не

звертає уваги на свою втому)

VIII. «Одному легче уйти, это он знал с самого начала. Ему вообще не надо

было связываться с ней, теперь у него на плечах тужурка, немного хлеба -

на одного этого хватит дольше…Зачем связываться с этой девчонкой? Кто

она ему?» (Критичний момент - що переможе: почуття до Джулії, чи

інстинкт самозбереження?)

IX. «Джулия едва заметным пятном темнела на склоне. И её покорная

беспомощность перед явной гибелью вдруг сломала недавнее его

намерение. Иван, сам того не желая, обернулся и, не преодолев чего-то в

себе, побежал вниз» ( Перемагає людяність, благородні почуття,кохання)

X. « Недавнее намерение бросить её теперь испугало Ивана, и он, тяжело

погромыхивая колодками, полез к перевалу» ( Засуджує себе за хвилинну

слабкість)

XI. « Всё время она казалась необычно тихой, будто в чём – то виноватой

перед ним. Он чувствовал это, и ему хотелось как – то по-хорошему,

ласково успокоить её.» ( Турбота, любов до Джулії)

XII. «…Они бы ни за что не расстались – пошли бы в один отряд. Как это

важно на чужой земле – родной человек рядом!» ( Мрії про майбутнє

спільне життя)

XIII. «…Одно ощущение её молчаливой близости наполняло его тихой

радостью.» (Іван вперше за все життя пізнає щастя)

XIV. «Но теперь, в этом заповедном уголке,рядом с найденной девушкой,

ставшей уже дорогим ему человеком, Ивану сделалось по-детски хорошо и

светло на сердце…просто был по-человечески счастлив, и всё. Правда,

вскоре он понял, что всё это ненадолго!..» (Кожна людина має право на

щастя, пізнав його й Іван. Але якби не війна…Настає відчуття тривоги за

долю закоханих)

XV. « Неизвестно только, кто перемешал всё это – люди или дьявол, иначе

как бы случилось такое – в плену, в двух шагах от смерти, с чужой

незнакомой девушкой, явившейся из совершенно другого мира, и так

неожиданно оказавшейся самой дорогой и значительной из всех, кто когда –

нибудь встречался на его пути.»

Висновок: Читаючи, ми переживаємо щемливе почуття радості і тривоги за

долю закоханих, наростає відчуття протесту проти жорстокості війни, яка з

легкістю ламає долі людей. Протесту проти несправедливості по відношенню

до людини взагалі, кожної людини у всі часи, яка має право на життя і на

щастя. Цей протест звучить у повісті: «Почему человек не может иметь

маленькой надежды на счастье, ради которого рождается на этот свет и к

котрому всю жизнь стремиться?»

1. Робота із схемою.

« Протиставлення образів Івана і Джулії образам фашистів»

Фа

ши

сти

- Проявляють зверхність по

відношення до полонених,

намагаються всіляко

принизити (командофюрер

Зандлер змушує Івана чистити

чоботи рукавами куртки)

«…лицо немца. Оно было

преисполнено сознания

власти и достоинства»);

- Травлять втікачів собаками;

- Знущаються з божевільного

гефтлінга. (.. « а они ржали,

обжигая его сигаретами»)

- Цинічно насміхаються над

Іваном, який потрапив у

пастку в горах, запрошуючи

його до гарячого крематорію.; П

ол

он

ені-

втік

ач

і - Готовий віддати життя за

кохану Джулію; («Перед

собственной совестью он

чувствовал себя

ответственным за её судьбу»)

- Ділиться останнім шматком

хліба з божевільним

гефтлінгом;

- Переживає муки совісті по

відношенню до австрійця, в

якого (щоб вижити в горах)

відбирає буханку хліба і

тушонку;

- Відчайдушно бореться за

життя і свободу( 4 рази тікає з

полону)

2. Робота з описами природи.

-Ви вдома повинні були вибрати із тексту описи природи і подумати, як вони

допомагають розкрити психологічний стан героїв?

Висновок:

Часто в повісті з’являється опис похмурого пейзажу (« Вокруг тускло серели

громады камней. Беспорядочными космами чернели вверху сосны»,

«…ударил упругий ветер, …нахлынули…рваные клочья тумана…», «Ветер

по-прежнему безумствовал в своей неуёмной ярости»). Це допомагає нам

уявити, в яких важких обставинах нашим втікачам доводиться просуватись

вперед, яких неймовірних зусиль це коштує їм.

Пейзаж абсолютно змінюється, коли герої потрапляють в долину:

(«…ощутил росистую прокладу травы», «…ярко-красный цветок возле лица,

робко и доверчиво подставляющий солнцу свои четыре..лепестка», « Лёгкий

утренний ветерок…», «…радостно удивился невиданной, почти сказочной

красоте вокруг», «Огромный луговой склон в каком-то непостижимом

солнечном блеске безмятежно сиял широким разливом альпийских маков!»)

Природа ніби дарує їм це райське місце, де вони пізнають щастя любові. Хоч

і ненадовго,бо війна ще триває. Але все ж таки тут вони будуть щасливі.

Продовжте асоціативний ланцюжок:

Похмурий пейзаж – полон, смерть, фашизм…

Сонячний пейзаж – радість, життя, любов…

IV. Підсумок уроку

Вправа «Вільний мікрофон»

Продовжте речення:

« Я думаю, що війна – це …»

« Я захоплююсь героями повісті, тому що…»

V. Домашнє завдання

Підготуватись до творчої роботи на тему : «Лист до Івана Терешка», «Лист

до Джулії».

Список використаних джерел:

1. Василь Биков. Повісті. – Москва: Художественная литература, 1975. –

С. 131-151.

2. Лазарев Л. Рядовые великой битвы/Василь Биков. Повісті. – Мосва:

Художественная литература, 1975. – С. 5-21.

3. Світова література. 5 – 9 класи. Програма/О.М.Ніколенко, К.В.Таранік

-Ткачук, С.П.Фоміна, О.В.Ревнивцева, Н.В.Онищенко

//http://www.mon.gov.ua

Літературний диктант

1. Де відбуваються події в повісті? (В Австрії)

2. Хто за національністю Іван Терешка? (Білорус)

3. Якої національності Джулія? (Італійка)

4. Якими були її політичні переконання? (Комуністичними)

5. Чому вона не повірила розповідям Івана про голод, репресії? (Була під впливом облудної пропаганди.)

6. У чому полягав план утечі полонених? (Підірвати в цеху бомбу, яка не розірвалася під час авіанальоту.)

7. Де Іван узяв зброю? (Розправився з гітлерівцем, який над ним знущався.)

Ads by optAd360

8. Що зробив Іван, коли Джулія від утоми не змогла йти? (Поніс на руках)

9. Де молоді люди відчули себе щасливими? (На альпійських луках, укритих маками)

10. Про що мріяла Джулія? (Про мирне життя, про дітей, щасливу родину)

11. Із ким вступив Іван у двобій? (Із вівчарками)

12. Як він урятував свою дівчину? (Кинув у провалля на сніг)

1. IV. Систематизація та узагальнення навчального

2. Тема. Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. Василь Биков.

«Альпійська балада». Гуманістичний зміст повісті

3. Мета: знайомити учнів із життєвим і творчим шляхом В.Бикова, з історією написання повісті

«Альпійська балада»; розкривати антивоєнне спрямування твору; виховувати непримиренність

до війни як найбільшої аномалії у стосунках між людьми.

4. Обладнання: виставка книг.

5. Перебіг уроку

6. І. Організаційний момент.

7. II. Перевірка Д/З.

8. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

9. Продовжуючи вивчати тему «Історичне минуле в літературі», зокрема твори, що відображають

трагедію людства в подіях Другої світової війни, ми розпочинаємо знайомство з творчістю

Василя Володимировича Бикова. Досліджуючи проблеми добра та зла, людяності й насильства,

любові й ненависті, нам належить пройти непростим шляхом повісті Василя Бикова

«Альпійська балада».

10. IV. Оголошення теми й мети уроку

11. V. Основний зміст уроку

12. 1. Біографія В.Бикова.

13. Василь Володимирович Биков народився 19 червня 1924 року в селі Бички Ушацкого району

Вітебської області.

14. Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Закінчив

Саратовське піхотне училище.

15. У 1942 році майбутній письменник вступив до лав Червоної Армії. Восени 1943 року

присвоєно звання молодшого лейтенанта.

16. Брав участь у боях за Кривий Ріг, Олександрію, Знам’янку. Воював на Другому і Третьому

Українських фронтах, пройшов по території Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії, двічі був

поранений.

17. Вперше твори Василя Бикова були опубліковані в 1947 року, проте, творча біографія

письменника починається з розповідей, написаних в 1951 році.

18. Тематика ранніх оповідань, дійовими особами яких стали солдати і офіцери, визначила

подальшу долю Бикова, багато з творів якого присвячені подіям Другої світової війни.

19. Безкомпромісність прози Бикова стала причиною нападок радянської критики, яка

звинувачувала письменника в оскверненні радянського ладу.

20. Популярність Василю Бикову принесла повість «Третя ракета», написана в 1962 році.

21. В 1960-і публікує повісті «Альпійська балада», «Мертвим не боляче», в 1970-і – «Сотников»,

«Обеліск», «Дожити до світанку», «Піти і не повернутися». Ці твори поставили Василя Бикова

в один ряд з видатними майстрами військової прози ХХ століття.

22. З 1972 по 1978 рік Василь Биков обіймав посаду секретаря Городнянського відділення Спілки

письменників УРСР.

23. У 1974 році Василь Биков був нагороджений Державною премією СРСР (за повість «Дожити

до світанку», 1973).

24. У 1980 році отримав звання Народного письменника Білорусі, а у 1986 році був нагороджений

Ленінською премією за повість «Знак біди».

25. Деякі твори письменника, такі як повісті «Третя ракета» (1962), «Дожити до світанку», були

екранізовані.

26. Середина 90-х як ніби повернула письменника в радянські часи. Широке цькування в

державній пресі, заборона, цензура на вихід його нових творів, погіршення на цьому ґрунті

здоров’я змусили покинути Бикова Батьківщину. Кілька років він жив за кордоном.

27. У грудні 2002 року Василь Биков переїхав на постійне проживання у Чехію. Тоді письменник

сказав, що він «давно мріяв оселитися в Чехії, завжди симпатизував цій країні та її

громадянам».

28. У вирішенні проблеми переїзду Бикова в Чехію активну участь брала канцелярія чеського

президента і особисто Вацлав Гавел.

29. Кілька останніх років Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, народний

письменник Білорусі проживав у ФРН, а до цього у Фінляндії.

30. Потім Биків переніс в Чехії операцію з видалення ракової пухлини шлунка. У Білорусі

письменник перебував на реабілітації після перенесеної операції, проте розвиток хвороби

зупинити не вдалося...

31. Народний письменник Білорусі Василь Биков помер 22 червня 2003 року о 20 годині 30 хвилин

в реанімаційному відділенні онкологічного госпіталю в Боровлянах, під Мінськом.

32. 2. Історія створення повісті

33. Василь Биков згадував:

34. «Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах. Тут був глибокий тил німецького рейху

і, як усюди в його тилу, було багато бранців, які працювали на війну на промислових

підприємствах і, звичайно, усіляких таборів. Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали

нової команди. Довга колона артполку завмерла на околичній вуличці. І раптом біля однієї з

далеких машин на очі мені попалася дівчина – худесенька, чорнява, в смугастій куртці і темній

спідничці, вона перебирала поглядом обличчя бійців в машині і крутила головою. – Хто є Іван?

– питала вона.

35. Зрозуміло, Іванів у нас було багато, але не один з них не здався їй тим, кого вона розшукувала.

Ми запитали, якого саме Івана вона шукає. Дівчина розповіла приблизно наступне: її звуть

Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування військового

заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони

блукали в горах, голодні, без теплого одягу, перейшли гірський хребет і одного разу в

туманний ранок напоролися на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули в табір, а що

сталося з Іваном, вона не знає.

36. Я згадав про цю історію через 18 років, коли зайнявся літературою. І тоді я написав все те, що

ви прочитали в «Альпійської баладі».

37. 3. Робота з текстом.

38. Епілог – у формі листа Джулії до рідних Івана – це біль, це вирок війні, це зізнання в коханні

до всіх живих.

39. Читання уривку з тексту: лист Джулії

40. V. Д/З. Характеризувати образи Івана Терешка і Джулії

41. VІ. Підсумок уроку

42. «Альпійська балада» Биков короткий зміст

43. Середина Великої Вітчизняної війни. Події проходять біля Лахтальскіх Альп в таборі з

бранцями. Всю ніч було бомбування, а на ранок бранці знайшли в старому цеху бомбу. Вони

замінили детонатор і вирішили скористатися шансом. Військовополонені задумали віддати

бомбу Івану Терешко. Несподівано підійшов німець і покликав юнака, щоб той почистив його

взуття. Недалеко трудилися каторжниці і одна з них презирливо дивилася на Івана. Хлопець

схопився і стукнув офіцера в обличчя. Німець дістав пістолет, але пролунав вибух і весь завод

був у хмарі пилу. Терешко вирвав у німця зброю і втік. Він перестрибнув паркан і впав на

картопляне поле. Наприкінці поля був ліс, але дістатися туди герой не зміг — не дали

фашистські собаки. Одну вдалося пристрелити, іншій в сутичці зламати шию. У лісі утікач

побачив, що за ним хтось йшов. Це була молода, тендітна італійська дівчина з чорними очима

по імені Джулія. Вдалині виднівся ще один полонений. Зайвий «баласт» Івану був не потрібен,

але необережну супутницю він не залишив. Герой біг швидко. Тільки зараз він бачив, що

залишився без взуття і рану від укусу пса. Вночі в ущелині втікачів застала злива. Заснулому

Терешки снилося одне і те ж, немов він знову потрапляє в полон. Було це недалеко від

Харкова, Іван отримав травму і отямився в полоні. З ранку дівчина розбудила хлопця. Пара

пояснювалася на російсько-німецькою мовою. Юнак планував дійти до Трієста, де повинні

були бути союзники. Основне завдання — знову не потрапити в полон. Йдучи з ущелини

молоді люди забрели в темний сосновий ліс. По дорозі їм зустрівся місцевий селянин, чоловік

поважного віку. Іван погрожував йому зброєю і забрав хліб з курткою, так як для подальшого

шляху потрібні були одяг і їжа. Джулія і Іван втекли якнайдалі і присіли поїсти. Пролунав звук

пострілів. Хлопець помітив того самого втікача, який слідував за дівчиною. Він біг за героями

весь цей час, фашисти стріляли. В’язень упав додолу, замовк звук пострілів. Полонені стали

швидше покидати це згубне місце. Ваня не раз тікав з табору. При останній спробі він

опинився на Україні. Хлопця побачили німці, коли він хотів знайти провізію. Іван зник у якійсь

хаті, але незабаром дружина господаря його видала. Далі на очі героя знову попався той самий

в’язень. Живий! Гефтлінг йшов по п’ятах і просив поїсти, тому довелося йому дати шматочок

цінного хліба. Іван вважав, що добром це не скінчиться, але пристрелити слабкого в’язня не

міг. Втікачі вибралися на стежинку і вирушили далі. Холод пронизував їх тіла, табірний одягу

не зігрівав. Італійка повідала про себе. Дівчина була з багатого сімейства, але втекла заради

коханого комуніста. Джулія вірила, що СРСР — казкове місце, де живе радість і щастя. Юнак

не зумів сказати їй, як там жилося насправді .. Увечері йшов сніг. Терешко просувався далі, але

супутниця йти вже не могла. Тоді хлопцеві довелося нести її на собі. Вранці їм вдалося

спуститися в місце, де були луки. У Івана ніколи не було коханої. Після смерті тата головним у

сім’ї став він, було не до кохання. З боку він спостерігав за любовними відносинами між юною

медсестрою і старшим лейтенантом, у якого служив. Все виглядало серйозно, але після

загибелі лейтенанта дівчина знайшла іншого. Іван був упевнений, що всі дівчата такі ж вітряні

та непостійні. На просторому лузі, де опинилися в’язні, росла суниця. Вперше вони поїли.

Терешко хотів розповісти правду про Радянський Союз, але італійка вперто відмовлялася

слухати. Їй хотілося вірити в ту світлу казку, заради якої вона і жила. Іван в очах Джулії

виглядав справжнім героєм, хоча сам він думав інакше. Терешо вважав, що краще

застрелитися, ніж потрапляти до фашистів. Любовне почуття між молодими людьми виникло

несподівано, захопивши їх цілком … Закохана пара змогла провести на чудовому лузі лише

добу — більшого їм було не дано. Тут знову з’явився той самий в’язень, йому вдалося

наздогнати їх. Знову довелося дати йому хліб. Собачий укус давав про себе знати, нога Івана

боліла і кровоточила. Згодом вязень зник ненадовго, а потім з’явився знову в компанії

фашистів. Каторжники бігли знову. Терешко не міг швидко йти через рани, дівчина всіляко

допомагала йому. Потім Джулія молила не використовувати патрони, кілька залишити, щоб не

дістатися фашистам живцем. В’язні добігли до ущелини, внизу — прірва. Німці перестали їх

переслідувати, бо знали про це. Але тут Іван побачив знизу замет і кинув дівчину в нього. Сам

туди не стрибнув, заважала хвора нога. На юнака кинулися фашистські пси і загризли на

смерть. Через роки після війни рідня Терешки отримала лист від Джулії Новеллі. Її врятували

партизани, після вона стала трудитися в Союзі боротьби за мир. У Івана залишився син —

Джованні, якого Джулія змусила вивчити російську мову. Італійка завжди пам’ятала коханого і

шкодувала, що немає жодного його фото …