ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

ЛУЖАНИЦЯ Олена Іванівна

УДК: 811.111'282.3'27

ҐЕНЕЗА МІСЬКИХ ДІАЛЕКТІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ АНГЛІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТАЙНСАЙДСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Державного вищого

навчального закладу “Запорізький національний університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

СКИБІНА ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри іноземних мов.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

КУХАРЕНКО ВАЛЕРІЯ АНДРІЇВНА, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, професор кафедри лексикології та стилістики англійської мови; кандидат філологічних наук, професор МАЛИНОВСЬКА ІРИНА ВІТАЛІЇВНА, Київський інститут перекладачів при НАН України, в.о. ректора.

Захист відбудеться “27” жовтня 2011 р. о 12.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41. 051. 02 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за адресою: 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “24” вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Петлюченко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація виконана в межах і методами історичної, синхронної й соціальної діалектології. Роботу присвячено виявленню умов, шляхів формування, розвитку й сучасного стану одного з міських діалектів північного сходу Англії – діалекту Джорді, або тайнсайдської англійської (Tyneside English, далі – ТА). Історичні шляхи розвитку тайнсайдської англійської розглядаються у контексті ґенези лінгвальної ситуації на Тайнсайді, еволюційно значимі параметри якої (територіальні, етнічні, історичні, культурні, соціальні й лінгвістичні) окреслили напрямки розвитку ТА та зумовили її сутнісні й статусні характеристики.

Актуальність роботи в загальнотеоретичному плані полягає в тому, що дослідницькі інтереси в лінгвістиці останніх десятиліть демонструють зрушення від таксономічного підходу аналізу мовних явищ до динамічного, що, зокрема, виявляється в активному зверненні до історичної діалектології (М. Досена, Р. Ласс). Актуальність випливає також з того, що діалектна варіативність англійської мови є вагомим чинником її еволюції як складнодинамічної системи, а тайнсайдська англійська залишається ефективним засобом комунікації на Тайнсайді протягом 200 років. Актуальним є й комплементарне застосування методів історичної й соціальної лінгвістики при дослідженні ґенези тайнсайдської англійської і її сучасного узусу; використання лексичного рівня як основного об'єкта; виявлення лінгвістичних і соціолінгвістичних параметрів розвитку тайнсайдської англійської.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі англійської філології Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України згідно з плановою науковою темою “Лінгвістичні, соціолінгвістичні та перекладознавчі параметри розвитку словникового складу сучасної англійської мови” (затверджена вченою радою Запорізького національного університету, код державної реєстрації 0109U001485).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей історичного розвитку тайнсайдської англійської в контексті ґенези міських діалектів північного сходу Англії (Тайнсайду), та визначенні її сутнісних і статусних характеристик.

Для досягнення поставленої мети в роботі послідовно вирішуються такі конкретні завдання:

уточнено термінологічний апарат роботи; розроблено методологію дослідження, доведено необхідність

введення соціолінгвістичного компонента в історичний контекст; обґрунтовано принципи диференціації діалектів залежно

від особливостей їхньої ґенези; розроблено таксономію діалектних форм;

2

простежено трансформації лінгвальної ситуації, актуальні для розвитку діалектів Тайнсайду;

укладено лексичну базу даних тайнсайдської англійської й виявлено своєрідність лексичної системи ТА в зіставленні з материнською основою – нортумберійським діалектом (Northumberland dialect);

визначено лінгвістичні й соціолінгвістичні параметри ґенези тайнсайдської англійської в контексті перетворення лінгвальної ситуації Тайнсайду;

з’ясовано сутнісні й статусні характеристики тайнсайдської англійської.

Об'єктом дослідження є діалекти Англії як складники лінгвальної ситуації на досліджуваній території.

Предмет дослідження – особливості ґенези, лінгвістичні й соціолінгвістичні параметри одного з компонентів лінгвальної ситуації на північному сході Англії (Тайнсайді) – тайнсайдської англійської.

Матеріалом дослідження є 5030 словникових статей діалектних словників і глосаріїв (Хеслоп 1892; Брокетт 1986; Гісон 1969; Грем 1996; Тодд 1997), а також результати соціолінгвістичного дослідження 240 носіїв діалекту, що склало фактичний корпус з 1093 лексем.

Методи дослідження. Для розв'язання у дисертаційній роботі завдань використано сукупність кількох методів: 1) лексикографічний, описовий, компонентний й порівняльний аналіз мовної матерії при зіставленні тайнсайдської англійської, нортумберійського діалекту і літературної мови; 2) лексикографічний й соціолінгвістичний аналіз при виявленні соціолінгвістичної змінної на матеріалі тайнсайдської англійської; 3) соціолінгвістичний метод одержання й обробки матеріалу, що поєднує а) метод наукового спостереження, пов'язаний із суб'єктивним аналізом матеріалу дослідження; б) метод вільного (попереднього спостереження з метою відбору матеріалу) і спрямованого експерименту (основного й контрольного спостереження, з метою подальшої інтерпретації й опису отриманих даних, що передбачає використання таких прийомів, як анкетування й інтерв'ювання; в) порівняльний аналіз суб'єктивних і об'єктивних соціальних факторів і конкретного мовного матеріалу; г) метод кореляційного аналізу при виявленні залежності непараметричних чинників – соціального й мовного, а також метод експертних оцінок колективної інтуїції опитаних жителів регіону; 4) динамічний функціональний аналіз при побудові соціометричної шкали вживання тайнсайдської англійської й визначенні особливостей її функціонування.

Наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що вперше в дослідницькій практиці вироблено періодизацію розвитку лінгвальної ситуації на Британських островах; уточнено місце тайнсайдської англійської серед сучасних діалектів Англії; виокремлено етапи її ґенези; здійснено лінгвістичний аналіз лексичної системи та простежено хід еволюції

3

тайнсайдської англійської; на підставі результатів соціолінгвістичного аналізу встановлено її сутнісні й статусні характеристики.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні ключових понять у межах діалектології на основі яких моделюються діалектна й мовна ситуації; у визначенні сутності лінгвальної ситуації стосовно діалектного мовлення, у розробці методики її аналізу; у встановленні періодизації ґенези лінгвальної ситуації на території Англії з урахуванням місця й ролі діалектів, у виявленні основних характеристик кожного з періодів та сутнісних ознак історичних типів діалектів; у висвітлені ґенези однієї з діалектних форм – тайнсайдської англійської – у контексті запропонованого підходу й у з’ясуванні лінгвістичної сутності та статусних характеристик тайнсайдської англійської. Результати цього комплексного дослідження є певним внеском у розробку загальної теорії діалектів. Створена методика опису лінгвальної ситуації може бути екстрапольована на діалектний матеріал інших мов.

Практичне значення дослідження базується на можливості використання отриманих результатів при викладанні курсів з загального мовознавства, лексикології, етнолінгвістики, низки спецкурсів, зокрема основ діалектології, основ соціолінгвістики, а також при підготовці дисертацій, дипломних і курсових робіт, у лексикографічній практиці при укладанні регіональних і діалектних словників.

Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження оприлюднено в доповідях і повідомленнях на 7 міжнародних лінгвістичних конференціях: “Функціональна лінгвістика. Мова. Культура. Суспільстіво – II (Ялта, 2000), “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 2000), “Від слова до тексту” (Мінськ 2000), “Мовне різноманіття як фактор міжкультурного взаєморозуміння та демократичної стабільності“ (Мінськ 2001), “Національно-культурний компонент у тексті та мові: ІІІ” (Мінськ 2005), “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя 2007), “Іноземна філологія у ХХІ столітті” (Запоріжжя 2010, 2011), щорічних науково-звітних конференціях Запорізького національного університету (Запоріжжя 1999 – 2011).

Різні аспекти досліджуваної проблематики відображено 12 публікаціях, з яких 8 надруковано у фахових збірниках наукових праць.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (309 позицій), списку лексикографічних джерел (26 позицій) і 4 додатків. Загальний обсяг роботи становить 252 сторінки, обсяг основного тексту – 176 сторінок. Дисертація містить 16 таблиць, 11 рисунків, 4 формули, додаток – 1 примірник анкети, 21 таблицю, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мета й завдання роботи, об'єкт і предмет, розкрито методика, визначено емпіричну

4

базу, наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретичні положення діалектології й обґрунтування методології дослідження” присвячено висвітленню історії й сучасного стану англійської діалектології, розгляду її поняттєво-термінологічного апарату, обґрунтуванню методики дослідження діалектів у контексті лінгвальної ситуації. У розділі також проаналізовано динаміку формування діалектної варіативності й схарактеризовано види діалектів.

Діалектологія є галуззю мовознавства, у межах якої вивчається фонетичне, граматичне й лексичне варіювання мови. Предметом діалектології є діалект – регіональний і / або соціальний варіант мови, що характеризується особливостями вимови, лексичних і граматичних ознак насамперед у зіставленні з літературним стандартом.

Діалектологічні дослідження є актуальними передусім у контексті історико-типологічних розвідок, оскільки спостереження над діалектним матеріалом дають змогу краще зрозуміти сутність мовної еволюції в цілому, проникнути в глибину процесів лінгвістичних трансформацій і виявити кореляцію між стабілізаційними й перетворювальними тенденціями в розвитку мови.

Аналітичний огляд літератури з діалектології свідчить про те, що центральне місце в зазначеній проблематиці посідають такі теоретичні питання:

ґенеза діалектів як об'єктів контактних ситуацій (О. Єсперсен, У. Скіт, Б. Странг);

особливості фонетичного й граматичного рівнів діалектних систем (Дж. Бел, О. Бубенникова, А. Грімсон, І. Єршова, В. Кретсшмар, Ч. Макдональд, М. Маковський; Дж. Мілрой, Л. Мілрой, Е. Мячинська, А. Озієва, Т. Шевченко);

своєрідність лексичного складу (Дж. Брук, О. Бубенникова, О. Єсперсен, В. Скит, Б. Странг), складання лінгвогеографічних атласів (К. Аптон, Дж. Відоусон) і словників (Е. Джеп, Дж. Єпелбі, С. Гісон, Г. Ортон, Дж. Райт, О. Хеслоп);

формування нових діалектних форм: койне, діалектів і напівдіалектів, інтердіалектів (Л. Баранникова, М. Гухман, В. Жирмунський, П. Керсвиль, Н. Коупланд, С. Миронов, Н. Семенюк, Е. Турбін);

процес становлення літературної мови й зміцнення літературної норми як фактора, що формує принципово нове співвідношення діалектів у межах загальнонаціональної мови (Л. Баранникова, А. Домашнєв, А. Швейцер, В. Ярцева);

особливості функціонування підсистем єдиної національної мови, зокрема, діалектів, їхня взаємодія й взаємовплив (О. Бродович, Н. Коупланд, М. Маковський, Т. Шевченко);

аспекти кореляції діалектних і соціальних показників та особливості їхнього функціонування в цілому (Д. Ватт, В. Вольфрам, М. Грегорі,

5

Дж. Едвардс, Н. Коупланд, В. Лабов, Ч. Макдональд, П. Традгіл, Ч. Фальсон, Дж. Фішер, Дж. Х’юз);

способи підтримки діалектів у стані комунікативної придатності (В. Дреслер, В. Вольфрам, Д. Кристал).

У прикладному аспекті актуальними у ХХ столітті стають спостереження над сучасним станом діалектних форм, у першу чергу, над міськими (Дж. Бел, Д. Ватт, В. Вірек, В. Вольфрам, В. Лабов, Ч. Макдональд, Дж. Мілрой, Л. Мілрой, П. Традгіл,) і сільськими діалектами (Дж. Брук, В. Вельклін, Дж. Велз).

Наукове вивчення англійських діалектів, розпочате зусиллями членів Англійського діалектологічного співтовариства (English Dialect Society), заснованого професором Волтером Скитом (W. Skeat) в 1873 році, плідно розвивається в межах історичної діалектології (А. Бо, О. Бродович, В. Вайнрайх, Д. Ватт, В. Вірек, Е. Еквол, Н. Коупланд, Дж. Маклофилін, Т. Невалайнен, Г. Ноувелз, Б. Странг, Дж. Райт), контактної лінгвістики П. Традгіл), соціальної лінгвістики (О. Бубенникова, Р. Бленк, Д. Ватт, Дж. Вельз, М. Грегорі, Т. Івушкіна, П. Керсвіль, У. Кретсшмар, Ч. Кряйдлер, Н. Коупланд, Дж. Левенштейн, О. Лужаниця, Р. Макдевид, М. Маковський,Г. Медведєв, Ч. Пальсон, К. Петіт, Дж. Платт, О. Присяжнюк, М. Стабс, Б. Странг, П. Традгіл, Дж. Чешир, В. Ярцева). Розробляються й загальнотеоретичні питання англомовної діалектології (О. Бродович, М. Маковський, П. Традгіл, М. Халідей, А. Х’юз, Дж. Чемберс).

Незважаючи на великий обсяг робіт у названій галузі, деякі її аспекти дотепер залишаються нез’ясованими. Так, відчутно бракує комплексних праць, присвячених ґенезі англійських діалектів, які розглядаються в широкому лінгвістичному й екстралінгвістичному контексті в межах єдиної соціально-комунікативної системи; не створено сучасної типології англійських діалектів, відсутні й ґрунтовні соціолінгвістичні дослідження з вивчення й розподілу суспільних функцій мовних варіантів, їхньої ієрархії. Виходячи з поставленої мети, методологія даного дослідження базується на трьох аналітичних платформах – діахронній, синхронній та соціолінгвістичній. Методи історичної діалектології спрямовано на виявлення параметрів ґенези тайнсайдської англійської, на побудову моделі цього процесу, а методи синхронної й соціальної діалектології – на встановлення особливостей сучасного діалектного узусу, що розглядається як етап історичного процесу, з метою виявлення сутнісних і статусних характеристик тайнсайдської англійської. При цьому еволюція й сучасний стан лінгвальної ситуації на Британських островах у цілому й на Тайнсайді зокрема досліджуються за такими параметрами: лінгвістичним (варіанти, що функціонують у кожний конкретний період розвитку англійської мови, визначаються з погляду їхньої генетичної спорідненості, типологічної подібності, сутнісних характеристик і відмітних рис); комунікативно-функціональним (варіанти, які становлять певну лінгвальну ситуацію, аналізуються з точки зору комунікативної потужності й обсягу виконуваних

6

функцій); лінгвогеографічним (окреслюється територія поширення варіантів); юридичним (передбачає встановлення фактичного і юридичного статусу варіантів, ступінь мовної лояльності до них); етносоціолінгвістичним (виявляються соціодемографічні характеристики населення); соціоісторичним (описується економічний стан регіону, його суспільний устрій); культурно-історичним (вивчається різноманіття культурно-історичних факторів, серед яких обов'язковими є наявність / відсутність писемної традиції та єдиної мовної норми).

Відповідно, термінологічний апарат дисертації містить терміни, що номінують такі поняття, як: лінгвальна ситуація / діалектна ситуація / мовна ситуація; форма існування мови (далі ФІМ) / спосіб реалізації мови (далі СРМ); генетично однорідний діалект / генетично неоднорідний діалект; традиційний діалект / сільський діалект / міське койне / міський діалект / соціолект / ідіолект; середовище функціонування мови / діалекту (далі СрФМ), сфера функціонування мови / діалекту (далі СфФМ), код передачі інформації та спосіб інтеракції.

Лінгвальна ситуація трактується як сукупність історичних, культурних, економічних, політичних і лінгвальних факторів, що становлять середовище й умови ґенези варіантів природної мови; на практиці лінгвальна ситуація реалізується у двох формах – діалектної ситуації (донаціональний період) і мовної ситуації (національний період), між якими є перехідний етап. Форма існування мови визначається як структурно й функціонально самодостатній варіант мови, що природно сформувався в результаті наступності послідовних мовних станів; стосовно діалектів ФІМ охоплюють генетично однорідні діалекти: традиційний діалект (у межах діалектної ситуації), міське койне (у межах перехідного періоду і мовної ситуації) і сільський діалект (у межах мовної ситуації); а також генетично неоднорідні діалекти – міські діалекти (у межах мовної ситуації). Спосіб реалізації мови визначається як соціально або професійно детермінований, позбавлений внутрішньої системності варіант національної мови, що використовується в певних комунікативних територіально й соціально зумовлених ситуаціях. До СРМ належать соціолект і ідіолект, де соціолект – це сукупність соціально й територіально детермінованих мовних особливостей, властивих мовленню певної групи носіїв мови, а ідіолект – сукупність формальних і стилістичних відмінностей, які притаманні мовленню окремого носія мови. Під середовищем функціонування мови розуміються територіально й соціально зумовлені співтовариства, під сферою функціонування мови – ситуативно детерміновані особливості комунікації, у яких виявляються рольові й соціальні відносини учасників комунікативного акту; СфФМ корелюють зі СрФМ. Код передачі інформації припускає можливість усної / письмової комунікації, спосіб інтеракції – наявність аксіологічної маркованості акту комунікації.

У другому розділі “Ґенеза тайнсайдської англійської і її лінгвістичні характеристики” всебічно висвітлено ґенезу ТА в контексті

7

розвитку лінгвальної ситуації на Британських островах у цілому й на Тайнсайді зокрема.

Лінгвістичні характеристики тайнсайдської англійської формуються й трансформуються в контексті розвитку лінгвальної ситуації на Британських островах і зумовлюються процесами, що протікають у лінгвальній ситуації Тайнсайду. Вивчення спеціальної літератури й аналіз емпіричного матеріалу дали підстави виокремити п'ять періодів у розвитку лінгвальної ситуації, кожний з яких вирізняється унікальним сполученням мовних парадигм у діалектній і мовних ситуаціях.

На Британських островах у діалектній ситуації (перший і другий періоди) лінгвальна ситуація проходить шлях розвитку від стадії локально розподіленого функціонування етно-детермінованих германських (англосаксонських) племінних діалектів до стадії диглосного співіснування територіально детермінованих традиційних діалектів з нормано-французьким діалектом і латиною. У межах зміни лингвальної ситуації з діалектної на мовну (третій період) традиційні діалекти залучаються до процесу розподілу "сфер впливу" між латиною та міським койне, що в той час формується, й літературною мовою. У мовній ситуації, періоду становлення мовної норми (четвертий період), традиційні діалекти, поряд з міським койне, вступають у стадію ієрархічних відношень із просторово й соціально домінуючою формою існування мови – літературною мовою, що висуває просторово-культурний і соціальний фактори діалектної диференціації на передній план. Сучасна мовна ситуація (п'ятий період) – етап, що характеризується сполученням мовних парадигм літературної мови, сільських і міських діалектів, при цьому літературна мова є демографічно й комунікативно пріоритетним варіантом, а соціально й ситуативно-зумовлені сільські й міські діалекти функціонують переважно на споконвічній території; чинниками діалектної диференціації виступають просторово-культурний і соціальний.

Комунікативна потужність діалектів також зазнає суттєвої трансформації – від максимальної в діалектній ситуації до стану комунікативної придатності на обмежених територіях у соціально й ситуативно-зумовленому дискурсі.

Особливості історичних і соціально-економічних умов життя графству Нортумбрія, а пізніше північного сходу Англії, багато в чому сприяють своєрідності розвитку Тайнсайду, що, у свою чергу, певним чином переломлює загально-британську лингвальну ситуацію й окреслює контури лингвальної ситуації названого регіону.

На відміну від загально-британської ситуації, на Тайнсайді діалектна ситуація першого періоду розвивається у два етапи – етап формування нортумберійського діалекту, функціонування латини й низки діалектів скандинавського походження (VI – VII ст.) та етап Данелага (VIII – XIII ст.), протягом якого діалекти вікінгів взаємодіють із нортумберійським діалектом. Через асиміляцію скандинавських племен з англосаксами зменшується обсяг

8

використання скандинавських діалектів, що приводить до поступової асиміляції останніх у системі нортумберійського діалекту і формування його своєрідності.

Відмінною рисою діалектної ситуації другого періоду є контакти нортумберійського діалекту з норманським діалектом французької мови, що виявляється в запозиченні в нортумберійський діалект норманських лексем. У цей час діалектна ситуація Тайнсайду ускладнюється відповідно до дивергенції нортумберійського діалекту і формування його варіантів – діалектів Тайндейлу, Рисдейлу й Тайнсайду, а також міських субстратів, які в третьому періоді є основою для формування міських койне. Визначальним позамовним фактором розвитку варіантів другого періоду є територіальна замкненість і автономність провінцій та дрібних районів. У цьому періоді самобутність нортумберійського діалекту на лексичному рівні зумовлена появою інновацій, наприклад, rowly-powly ‘rolling over and over’; smit ‘to infect’; idle ‘immoral’; piggin ‘an earthenware pitcher’; snack ‘to snatch like a dog bites’; gyezend ‘parched’ та ін. Лексикон нортумберійського діалекту набуває регіональних особливостей:

– північ Нортумбрії – birkie ‘a smart fellow’; lug ‘ear’; mair ‘more’; reiver ‘plunderers’; sacless ‘simple, weak’;

– південь Нортумбрії – hoppen ‘a Northumbrian country wake or fair’; merry neet ‘a rustic ball’; yark ‘to thrash soundly’; thonder ‘yonder’; whelk ‘to move’;

– Тайнсайд – bullets ‘sweets’; ear ‘kidney’; hacky ‘dirty’; haggismeat ‘minced portions of tripe’; plodge ‘to wade in water’; straights ‘a couple who are seriously courting’; yoke ‘a horse and cart’.

У третьому періоді, періоді зміни діалектної ситуації на мовну, вектор розвитку діалектів, що функціонують у сільській і міській місцевості, розпадається: на базі традиційних діалектів, поширених у сільській місцевості, зароджуються діалекти сільські, тоді як міський субстрат трансформується в міське койне. Домінуючим фактором, що визначає еволюцію діалектів, є територіальний.

Своєрідність лексикону генетично неоднорідного міського койне Тайнсайду полягає в наявності лексичних одиниць з діалектів Шотландського ареалу (наприклад, cairn ‘pile of stones over a grave’; syne ‘since, afterwards’; houlet ‘an owl’), діалекту нижчого прошарку суспільства (наприклад, snitch (slang) ‘a nose’; clobber ‘clothes’) і найбільшою мірою з літературної мови (наприклад, buzzems ‘brooms made of twigs’; bait ‘food’ beit (Old North), pasture, beita ‘food’; var ‘very ’ varier (Old French), or variare (Latin) ‘various’; соnk conch ‘nose’ concha (Latin) ‘a shell or mollusk’). Деякі з цих елементів формують лексичні дублети, де один елемент діалектний (далі – d), а другий – літературний (далі – st), наприклад: ‘to strike violently’ – bang, st, clash, st / dang, d; ‘nose’ – beak, st, conk, st / neb, d, snitch, d; ‘good looking’, ‘nice’ – bonny, st / sonsy, d, canny, d; ‘money’ – brass, st / chink, d, cotterils, d; ‘stare’ – gaup, st, glower, st / gaak, d, gyep, d. Інші запозичення,

9

взаємодіючи зі споконвічними елементами, викликають структурні і функціональні перетворення. Так, наприклад, поняття ‘голодний’ у нортумберійському діалекті номінувалося лексичною одиницею scranny. Внаслідок взаємодії з літературною мовою в діалектну систему входять стилістично нейтральне слово hungry і розмовне famished ‘морити голодом’. Якийсь час scranny і hungry є абсолютними синонімами, потім scranny набуває значення ‘надзвичайно голодний’. У результаті в тайнсайдській англійській поступово формується синонімічний ряд з літературною одиницею як домінантою: hungry (neutral) ‘wanting to eat something’ / scranny (informal) ‘very hungry’ / famished (informal) ‘extremely hungry, starving’. У діалекті літературні запозичення піддаються процесам фонетичної й графічної асиміляції, наприклад, bool (d) є наслідком асиміляції to bowl (st), ganzie (d) guernsey (st), honkers (d) haunches (st), worrit (d) worry (st).

Викладені вище аргументи дають підставу припустити, що саме в цей період на Тайнсайді починається відокремлення форм нортумберійського діалекту, що функціонують у міській місцевості, і їхнє протиставлення традиційному діалекту (нортумберійському діалекту)1.

Трансформація лінгвальної ситуації у четвертому періоді зумовлена декількома факторами: по-перше, поглибленням розбіжності між нортумберійським діалектом і міським койне Тайнсайду внаслідок мовних контактів, що викликали приплив запозичень з діалектів Ірландії, Шотландії й літературної мови (загальний обсяг запозиченої лексики з інших варіантів англійської мови становить 8,16 %); по-друге, взаємодією з літературною мовою, що сприяє трансформації міського койне в тайнсайдську англійську (міський діалект Джорді) та її наступній соціалізації. Соціалізація виявляється в насиченні мовлення діалектоносіїв-представників середнього класу літературними формами та в ситуативній зумовленості використання літературної мови/діалекту.

У зв’язку з ізольованістю сільських жителів, а також з особливостью громадського способу життя шахтарів, які осіли в XVII столітті в Нортумбрії й на Тайнсайді, нортумберійський діалект не піддається істотним трансформаціям, а відмінність між сільською й міською формами мовної комунікації зростає.

Домінуючим чинником, що детермінує мовленнєву поведінку й визначає існування, функціонування й еволюцію діалектів, виступає їхня територіальна обмеженість уживання у відповідній місцевості графства Тайнсайд.

У цей період у Нортумбрії вживаються дві форми існування англійської мови – генетично однорідний варіант (нортумберійський діалект) і генетично неоднорідний міський варіант, а також літературна мова й латина. З четвертого періоду латина відсувається на периферію, отже, вона більше не впливає на характер і розвиток лінгвальної ситуації.

1 Після формування на базі нортумберійського діалекту тайнсайдської англійської, її материнська основа далі в роботі не розглядається.

10

Фр

Ск

Лат

Кл

Ірл

Штл

ДНПС

ТА

ЛМ

НД

ДА, СА

ТА

Критерієм виокремлення п'ятого періоду розвитку лінгвальної ситуації на Тайнсайді є трансформація діалектів, які, незважаючи на загальноприйняте уявлення про їхній регрес, продовжують не лише функціонувати, але й розвиватися.

Насамперед у цьому періоді літературна мова розширює сферу свого використання й у сільських районах. Це приводить до трансформаційних процесів у мовній системі нортумберійського діалекту, що є аналогічними тим, які відбувалися в четвертому періоді з міською формою мовленнєвої комунікації на Тайнсайді. Зменшення територіальної цілісності вживання нортумберійського діалекту у сільській місцевості відбувається з проникненням в ці регіони не тільки літературної мови, але й міського діалекту. Ця обставина, а також обмеження кола носіїв нортумберійського діалекту соціальним і віковим фактором та сферою використання (сімейні й побутові ситуації) зумовлює його соціалізацію й трансформацію в новий варіант – сільський діалект.

Тайнсайдська англійська оформлюється в особливий соціорегіональний, переважно міський, варіант англійської мови (генетично територіальний, функціонально – соціальний).

З погляду ґенези вона являє собою результат дії та взаємодії одинадцяти складників: архаїчних форм, що беруть свій початок у давньоанглійській й середньоанглійській мові, елементів нортумберійського діалекту, літературної мови, соціолектів, шотландських елементів, власних інновацій й елементів, запозичених з інших мов (див. Рис. 1)2 .

Рис. 1. Генетична неоднорідність лексикона тайнсайдської англійської.

Примітка: у рисунку 1 використано такі скорочення – Штл – діалекти Шотландії, Ірл – діалекти Ірландії, Кл – інші кельтські мови, НД – нортумберійський діалект, Ск – скандинавські мови, Лат – латинська мова, Фр – французька мова ДА – давньоанглійська, СА – середньоанглійська мова, ЛМ – літературна мова, ДНПС – діалект нижчого прошарку суспільства. 2 Ця неоднорідність простежується як на лексичному, так і на фонетичному й граматичному рівнях (Дж. Бел, Ч. Макдональд, Д. Ватт).

11

Тайнсайдська англійська є послідовником попередніх мовних станів, насамперед нортумберійського діалекту, і формується в четвертому періоді розвитку лінгвальної ситуації. Вся сукупність елементів нортумберійського діалекту, незалежно від походження, розглядається нами як материнська основа тайнсайдської англійської, як субстрат, на базі якого вона утворилася й, отже, належить до рідних елементів тайнсайдської англійської.

До таких уналежнюємо: 1) власні форми нортумберійського діалекту – 76,6 % (741 одиниця),

що функціонували до появи тайнсайдської англійської тільки в нортумберійському діалекті, наприклад: aback, blash, stot, var nigh, aa wand, come bye, bumler box, bad-weather Geordie, buble jock, pot luck;

2) лексеми нортумберійського діалекту, які мають індоєвропейське (avile, bigg, caa, coo), германське bairn, booze, crack, й власне англійські коріння (bat, baist, behint, chink, chuck, clag, click);

3) запозичення в нортумберійський діалект, включаючи внутрішньомовні запозичення: а) з діалектів Ірландії, наприклад, bannoc, smithereens smithers + een (ірландський зменшувально-емоційний суфікс), форма займенника другої особи множини yous (you); б) з діалектів Шотландії, наприклад, birkie, bubbly jock, bonny, laverock, mask, shieling, wee, використання прислівника geet у значенні really; в) з літературної мови, наприклад, cock-eyed, cull, dab, snob, scrimp, skedaddle і зовнішні запозичення в нортумберійський діалект кельтського (brock, cairn), скандинавського (biggin, bigg, neb), латинського (hutch, scribe) і французького походження (chine, chives, scuil);

4) власні елементи тайнсайдської англійської – 14,16 % (137 одиниць), з них лексичні – 92, лексико-семантичні – 45. До запозичених елементів уналежнюемо ті елементи, які з'явилися в системі тайнсайдської англійської після її відокремлення від нортумберійського діалекту, серед яких: а) внутрішньомовні запозичення 8,16 % (79 одиниць), з них з літературної мови – 58, соціолекту нижчого прошарку суспільства – 8, діалектів шотландського ареалу – 13; б) зовнішні запозичення 1,08 %, (10 одиниць, з них французькі – 7, скандинавські – 2, латинські – 1).

Динаміка розвитку тайнсайдської англійської характеризується двома процесами: зменшенням потенціалу діалекту в результаті архаїзації діалектних лексем і запозичень з літературної мови, з одного боку, й активізацією словотворчих процесів, що охоплюють і запозичення з літературної мови, а також фонетичною й граматичною асиміляцією запозичених одиниць, з іншого.

Третій розділ “Сутнісні й статусні характеристики тайнсайдської англійської в сучасних умовах” присвячено аналізу сучасного стану тайнсайдської англійської й спрямовано на виявлення її сутності й статусу, а також на встановлення факторів, що забезпечують її «життєстійкість», що вимагає, як застосування методів соціолінгвістичного аналізу, так і лексико-семантичного аналізу діалектної лексики.

12

Соціолінгвістичне дослідження проводилося у формі інтерв’ювання, що становило три етапи в межах пробного, основного й контрольного спостереження. У процесі пробного й основного спостереження використовувалися методи вільного й спрямованого експерименту. Методика обробки отриманих даних будувалася за методом кореляційного аналізу.

“Інструментом” соціолінгвістичного аналізу виступала соціолінгвістична змінна, виокремлення на лексичному рівні, де співіснують і взаємодіють елементи, що сягають різних форм існування мови – діалекту й літературній мови. Ці елементи утворюють дублетно-синонімічні ряди двох типів. До першого типу належать ряди, сформовані діалектними елементами, один з яких генетично походить від діалекту, а другий – від літературної мови, але який пройшов певний етап асиміляції в діалектній системі. Компоненти таких дублетних рядів, будучи генетично різнорідними, в межах системи сучасного діалекту семантично й стилістично тотожні. До другого типу належать ряди, утворені діалектизмом і літературною мовою, які не зазнали асиміляції в діалектній системі. В тайнсайдській англійській прикладами дублетів першого типу є: maaky і dorty ‘брудний’, dafty (d), feul (st) – ‘дурень’; goniel (d), clot (st), cull (d) – ‘дурна людина’, де перша лексема – діалектна, друга – генетично літературна, що асимілювалася в системі діалекту. Прикладами дублетно-синонімічних рядів другого типу можуть слугувати scranny (d), hungry (st) – ‘голодний’, clamming (d), droothy (d), thirsty (st) – ‘спраглий’; food (st), bait (d), scran (d) – ‘їжа’; child (st), bairn (d) – ‘дитина’, ‘маля’, ill (st), baad (d) – ‘хворий’, picky (st), fussy (st), paaky (d), – ‘перебірливий (у їжі)’.

Відповідно номенклатура соціолінгвістичних змінних тайнсайдської англійської формувалася дублетно-синонімічними рядами обох типів. Джерелом номенклатури, що склала 1093 лексичні одиниці, з яких 817 є продуктивними діалектними одиницями, послужив діалектний словник тайнсайдської англійської – Новий словник Джорді, а для її створення була використана комбінація двох методів: методу аналізу словникових дефініцій і методу пробного соціолінгвістичного спостереження.

Часові рамки інтерв'ювання охоплювали 5 тижнів. Кількість респондентів становило 240 осіб, з них 22 брали участь

у пробному спостереженні, вони ж, нарівні з 32 новими респондентами, брали участь й в основному експерименті, ідіолекти 186 респондентів аналізувалися в контрольному спостереженні. Підбір інформантів проводився на основі п'яти критеріїв, загальноприйнятих у соціальній лінгвістиці: сфера діяльності й рівень кваліфікації, сфера діяльності батьків, дохід, освіта, тип житлового приміщення (методика П. Традгіла).

Під час соціолінгвістичного дослідження встановлено кореляцію між уживанням тайнсайдської англійської й такими показниками:

1) територіальним фактором – 56,8 % жителів даного регіону використовують діалект у мовленнєвій комунікації;

13

2) соціальним статусом інформантів – представники нижчого робітничого прошарку суспільства – 82,4 % усіх випадків уживання, нижчого середнього прошарку – 52,8 %, вищого робітничого прошарку та вищого середнього – 30,6 % і 48,2 % відповідно;

3) рівнем освіченості респондентів – 86,6 % респондентів із низьким рівнем освіти вживають діалектні елементи;

4) віком і гендерним фактором – найчастіше застосовують діалектні слова люди, які належать до вікових груп від 60 до 80 років; стабільно високе вживання діалектних форм спостерігається як у чоловіків, так і в жінок у шести з восьми вікових групах – до 40 і після 60;

5) ставленням до діалектних одиниць у цілому – що більш позитивне ставлення індивідів до діалекту, то більше (частіше) вони використовують діалект у своєму мовленні;

6) ситуативним фактором: а) сфера вживання – вдома, у місцях відпочинку – 82 %, б) на роботі – 12 %; в) учасники комунікативного акту – у присутності дітей 63 %, г) на роботі, у розмовах з клієнтами або начальником – 68 %, д) з колегами – 75 %; е) код передачі інформації – 43 % використання діалекту в писемній мові, з них – 23 % у офіційних документах, у домашніх завданнях і контрольних у школярів; 77 % – у неофіційних документах; ж) спосіб інтеракції – в категорії “joking” в 90 % випадках перевага віддається діалектним одиницям.

Дослідження найбільш стійкої в часі діалектної лексики проводилося за семантичним, стилістичним, функціональним і частотним параметрами; крім того, встановлювалася мотивація вживання діалектної лексики тайнсайдцями.

На початковому етапі із загальної номенклатури лексичних одиниць було відібрано 691 лексему, що виявила часову стійкість.

Семантичний аналіз показав, що ці лексичні одиниці належать до таких тематичних груп:

1) їжа, напої, матеріальне оточення: bait-box, booze, the broon, chinkie, dollup, toon;

2) заняття й розваги: fowesome, gan on a hoy, chinkie, a neet oot; 3) психологія й оцінка поведінки: mortal, pallatic, paaky, daft, gan canny,

wee, weeny, funnin, reet, faff, hoity-toity, dear knaas; 4) орієнтація на місцевості: doon-bye, var nigh; 5) людина як фізичний і соціальний феномен: bairn, lads, brat, clod, lasses,

the Lads, the Toon Army; 6) вітання й вигуки: men, why aye, what cheor. Ці групи відображають манеру й спосіб поведінки тайнсайдців, їхній

побут і культурні регіональні цінності, що у своїй сукупності представляють групу понять, які відбивають самобутність даного регіону. Саме тому закономірним є їхнє вживання не лише діалектоносіями, але й іншими групами мовного співтовариства, особливо тими, хто на межі століть свідомо протистоїть процесу глобалізації. Фонова інформація, що визначає

14

сприйняття цих лексем, полягає насамперед у тому, що вона асоціюється з домівкою, сім'єю, рідними місцями й т.ін., створюючи у цих словах певний ореол привабливості на підсвідомому рівні.

Дослідження виявило поліфункціональність лексем, зумовлену їхньою генетичною належністю до різних варіантів національної мови, що припускає їхнє одночасне використання не тільки діалектоносіями, але й носіями літературної мови. Проведений функціональний аналіз свідчить, що 34 % стійких діалектизмів мають паралелі в літературній мові, серед яких одна група повністю відповідає елементам літературної мови: booze, clot, faff, lad, lass, daft, brat, weeny, а інша представляє діалектні фонетичні варіанти: doon-bye, var nigh, bran new, funnin, reet, fowesome, dollup.

Кількісний аналіз продемонстрував, що відсоток уживання слів і словосполучень, які відображають регіональну своєрідність Тайнсайду, становить 86 %, тоді як поліфункціональні лексичні одиниці зустрічаються в мовному репертуарі жителів Тайнсайду в 97 випадках зі 100. Загальний відсоток уживаності діалектних слів від лінгвістичного показника становить 91,5 %.

Викладене вище дає підстави стверджувати, що життєстійкість тайнсайдської англійської зумовлена її значимістю як актуальної форми вербальної комунікації на регіональному рівні в побутовій сфері. Крім цього, вона виконує важливу культурно-історичну роль підтримки регіональної самосвідомості й самоідентифікації.

Тайнсайдська англійська виявляє значну стійкість у часі, що є наслідком поліфункціональності її лексикону, а також підвищення ступеня мовної самосвідомості жителів країни, спрямованої на збереження автохтонної, найчастіше регіональної, спадщини, що виражається в збереженні тих лексичних елементів, які відображають культурні регіональні цінності.

На сучасному етапі розвитку за своїми сутнісними характеристиками тайнсайдська англійська становить окремий соціорегіональний, переважно міський, варіант англійської мови (територіальний – в історичному аспекті, соціальний – в узуальному). Тайнсайдська англійська походить від міського койне, що сформувалося на основі нортумберійського діалекту, діалектів Ірландії й Шотландії, та модифікувалася під дією літературної англійської мови. Розвиток тайнсайдської англійської на сучасному етапі відбувається під впливом літературної мови.

ВИСНОВКИ

В дисертації подається вирішення актуального наукового завдання –

виявлення ґенези одного з міських діалектів північно-східної Англії – тайнсайдскої англійської в контексті ґенези лінгвальної ситуації, історично представленої двома видами ситуацій – діалектної (донаціональний період)

15

і мовної; встановлення характеристики ходу й результатів розвитку лексичного складу тайнсайдської англійської; визначення її сутнісних і статусних характеристик.

Тайнсайдська англійська являє собою результат історичного розвитку діалектів, які використовували англосаксонські поселенці північного сходу Англії. У межах діалектної ситуації в окресленому регіоні період домінування діалекту германського племені англів змінюється періодом потужного скандинавського впливу, що сприяв формуванню нортумберійського діалекту з наступною його трансформацією в диглосній ситуації нортумберійський діалект / нормано-французький діалект. У період зміни типу лінгвальної ситуації з діалектної на мовну нортумберійський діалект існує поряд з міським діалектом Ньюкаслу, літературною мовою і латиною. Функціонально й комунікативно-домінуючими варіантами є діалекти, а основним чинником діалектної диференціації виступає фактор територіальний. На стадії мовної ситуації в процесі взаємодії нортумберійського діалекту з міським діалектом Ньюкасла в контексті утворення ієрархії діалекти/літературна мова й під впливом останньої виникає тайнсайдська англійська (діалект Джорді). Її мовна своєрідність є наслідком унікального сполучення мовних парадигм літературної мови, різновидів нортумберійського діалекту, діалектів Ірландії й Шотландії (останні з'являються в системі тайнсайдської англійської в даному періоді) і трансформацій, викликаних контактами цих мовних систем. Демографічно й комунікативно-домінуючими варіантами виступають міські діалекти; сфера і середовище використання традиційних діалектів зменшується. На сучасному етапі, що характеризується сполученням мовних парадигм літературної мови, нортумберійського діалекту і тайнсайдської англійської, факторами діалектної диференціації виступають просторово-культурний і соціальний.

У процесі історичного розвитку тайнсайдська англійська набула своєрідності на фонетичному, граматичному й лексичному рівнях. На сучасному етапі найбільш значимим фактором її еволюції є лексичний рівень. Генетично в тайнсайдській англійській співіснують дві найбільші етимологічні групи слів: рідні й запозичені. До рідних належать одвічно англосаксонські елементи, мовні особливості, успадковані від материнської основи – нортумберійського діалекту – і власні мовні елементи, що з'явилися в тайнсайдській англійській після відокремлення від її примарної форми існування. Запозичені елементи тайнсайдської англійської представлені зовнішніми й внутрішньомовними. Частина її словникового складу є спільною з іншими формами існування мови, насамперед, з літературною мовою.

На противагу уявленню про діалекти як про зникаючі варіанти, сучасні діалекти продовжують розвиватися, що приводить до формування двох видів діалектів – діалектів міських центрів і сільської місцевості (останні являють собою результати природного розвитку традиційних діалектів).

16

Крім того, відбувається зміщення детермінуючих акцентів з територіальних на соціальні. Соціалізація діалектів виступає не тільки основною їхньою характеристикою, але й однією з головних причин, що сприяє підтримці їх у стані комунікативної придатності. Важливим фактором у цій ситуації є підвищення ступеня мовної самосвідомості жителів країни, спрямованого на збереження автохтонної, найчастіше регіональної, спадщини на тлі глобалізації.

Розвиток тайнсайдської англійської на сучасному етапі більшою мірою зумовлений просторово-культурними, соціальними, ситуативними і власне мовними чинниками, ніж територією поширення. Типовими носіями тайнсайдської англійської є представники маргінальних прошарків населення й старше покоління жителів як міських центрів Тайнсайду, так і його сільських районів, оскільки тайнсайдська англійська розширює територію свого функціонування через міграцію її носіїв до сільських регіонів. У той же час у повсякденній комунікації в сімейно-побутовій сфері вона використовується не лише діалектоносіями. Частовживаними формами тайнсайдської англійської є поліфункціональні лексичні одиниці з регіональним культурним компонентом, які виявили стійкість у часі.

Таким чином, тайнсайдська англійська становить особливий соціорегіональний, переважно міський, варіант англійської мови (територіальний – в історичному аспекті, соціальний – в узуальному).

Тайнсайдська англійська – це діюча, еволюціонуюча система вербальної комунікації, яка трансформувалася в процесі зміни лінгвальної ситуації як в Англії в цілому, так і в північно-східних регіонах з діалекту територіального в діалект соціально-територіальний.

Проведене дослідження відкриває перспективу подальшого аналізу розвитку лінгвальних ситуацій решти територій Англії. Запропонована методика може бути екстрапольована на діалектний матеріал інших мов та варіантів англійської мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Лужаница Е. И. Особенности изменения диалектной системы при взаимодействии с литературным языком / Е. И. Лужаница // Вісник ЗДУ. Філологічні науки. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького держ . ун-ту. – 1999. – № 1. – С. 74–78.

2. Лужаниця О. І. Регіональна самосвідомість як фактор, що стримує наступ літературної мови на діалекти / О. І. Лужаниця // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія : романо-германська філологія. – Харків : Вид-во Харківського нац. ун-ту. – 2001. – № 536. – С. 82–86.

3. Лужаница Е. И. Об изменении семантического наполнения термина «территориальный диалект» / Е. И. Лужаница // Вісник ЗДУ. Філологічні науки. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького держ. ун-ту. – 2001. – № 3. – С. 81–85.

17

4. Лужаница Е. И. Проблема определения социальных диалектов современной Великобритании / Е. И. Лужаница // Нова філологія : зб. наук. праць. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац. ун-ту. – 2005. № 1(21). – С. 39–45.

5. Лужаница Е. И. Типы современных английских диалектов / Е. И. Лужаница // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац.. ун-ту. – 2005. – № 1. – С. 144–147.

6. Лужаница Е.И. Особенности развития городских диалектов на рубеже ХХ-ХХI веков / Е. И. Лужаница // Нова філологія : зб. наук. праць. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац. ун-ту. – 2007. – № 27. – C. 219 – 223.

7. Лужаница Е. И. Генезис тансайдского английского (опыт диахронного социолингвистического исследования ) / Е. И. Лужаница // Нова філологія : зб. наук. праць. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац. ун-ту. – 2010. – № 42. – С. 117–124.

8. Лужаница Е. И. Структурно-историческая параметризация национального языка / Е. И. Лужаница // Нова філологія : зб. наук. праць. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац. ун-ту. – 2011. – № 47. – С. 86–91.

9. Лужаница Е. И. Регионально-культурный компонент и коммуникативная мощность диалекта / Е. И. Лужаница // Национально-культурный компонент в тексте и языке : материалы ІІІ межд. научн. конф. (Минск, 2005 г.). – Минск : Изд-во Минского гос. лингвистического ун-та, 2005. – Ч.2. – С. 242–244.

10. Лужаница Е. И. Этноязыковая самобытность и регионализм как факторы, сдерживающие процесс глобализации в современном английском обществе / Е. И. Лужаница // Языковое разнообразие как фактор межкультурного взаимопонимания и демократической стабильности : материалы междунар. научн. конф. (Минск, 4 – 5 декабря, 2001 г.). – Минск : Изд-во Минского гос. лингвистического ун-та, 2001. – Ч. 1. – С. 64–67.

11. Лужаница Е. И. Социолингвистические параметры и особенности речевого поведения диалектоносителей (на материале нелитературной речи современной Англии) / Е. И. Лужаница // Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество – II: материалы VII междунар. конференции по функциональной лингвистики (Симферополь, 9 – 14 откября, 2000 г.). – Сиферополь : СLC, 2000. – С. 214–217.

АНОТАЦІЯ

Лужаниця О. І. Ґенеза міських діалектів північно-східній Англії (на матеріалі тайнсайдської англійської). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені. І. І. Мечникова. – Одеса, 2011.

18

Дисертацію присвячено вивченню особливостей еволюції і функціонування одного з міських діалектів північного сходу Англії – тайнсайдської англійської в контексті ґенези лінгвальної ситуації, яка реалізується у вигляді діалектної (донаціональний період) і мовної ситуацій. У результаті зіставлення еволюційно значимих параметрів лінгвальної ситуації – територіальних, етнічних, історичних, культурних, соціальних і лінгвістичних – виявлено параметри еволюції тайнсайдської англійської, її сутнісні і статусні характеристики. Встановлено, що тайнсайдська англійська формується на материнській основі нортумберійського діалекту в період її взаємодії з міським діалектом Ньюкасла і літературною англійською мовою. Тайнсайдська англійська оформлюється в самостійний діалект в процесі контактування з літературною мовою, варіантами нортумберійського діалекту, діалектами Ірландії і Шотландії, запозичення з яких, разом із власними інноваціями, зумовили її своєрідність на всіх мовних рівнях. Протягом еволюції змінюються домінуючі чинники діалектної диференціації: на початковій стадії розвитку приоритетним є територіальний фактор, на сучасному етапі – просторово-культурний, соціальний і ситуативний. Доведено, що тайнасайдська англійська є особливим соціорегіональним, переважно міським, варіантом англійської мови, який зберігає свою комунікативну значущість на всій території поширення і слугує чинником соціально-регіональної ідентичності.

Ключові слова: територіальний діалект, соціальний діалект, мовна ситуація, діалектна ситуація, лінгвальна ситуація, еволюція англійської мови, тайнсайдська англійська.

ABSTRACT

Luzhanytsya O.I. Genesis of the Urban Dialects of North-East England (based on the material of Tyneside English). – Manuscript.

Thesis for a Degree in Philology. Specialty 10.02.04 – Germanic Languages. – Odesa I. I. Mechnikov National University named, Odesa, 2011.

The thesis studies peculiarities of evolution and functioning of one of the urban dialects of North-East England – Tyneside English – in context with the lingual situation. The thesis is aimed at establishing tendencies of Tyneside English genesis, and at the identification of its intrinsic characteristics and status.

As a result of the analysis conducted, it was established that Tyneside English evolution had been proceeding within general British lingual situation and determined by the Tyneside lingual situation. Within general British lingual situation traditional Anglo-Saxon dialects underwent internal transformations during the period of their diglossia with the Norman-French; further on their evolution was influenced by the urban Koine and developing literary language; currently, the main factor of the British dialects evolution is the literary language. In distinction from general British lingual situation, on Tyneside in Danelagh powerful influence of Danish dialects preceded

19

the transformation of the traditional Anglo-Saxon dialects into Northumbrian dialect in diglossic situation with the Norman-French. Within this situation, Tyneside lingual situation complexifies with the divergence of Northumbrian dialect and the formation of the dialects of Tynedale, Risdale and Tyneside, as well as urban substrates which later serve the basis for Koine. Gradually Northumbrian dialect and urban Koine drift apart while being under the influence of literary language; under this influence and due to sociolinguistic developments Northumbrian dialect is forced out into rural areas and urban Koine transforms into urban dialects, one of which – Tyneside English – develops into a socio-regional, primarily urban, English dialect. Genetically, Tyneside English is the result of interaction of archaic forms rooted in Old English and Middle English, as well as Northumbrian dialect, literary language, social dialects, Scottish dialects, borrowings from other languages and its own forms and elements. Communicative power of British dialects, including Tyneside English, has undergone considerable transformations from ultimate in dialectal phase of lingual situation to the state of communicative suitability in socially and contextually determined discourse.

In the sociolinguistic study a correlation between the use of Tyneside English and the following factors was established: 1) local factor – 58 % of local residents use dialect; 2) social status factor - dialect is used by 82.4 % of low working class informants, by 52,8 % of low middle class informants, by 30.6 % of upper working class informants and 48.2% of upper middle class informants; 3) educational factor – 86.6 % of the informants with a low level of education use dialect; 4) age and gender factors – informants in their 60s and 80s are the most frequent users of the dialect; both women and men demonstrate consistently high level of the dialect usage; 5) the factor of attitude – the more positive is the attitude towards the dialect the more frequently it is used by the informants; 6) the factor of situation – 82 % of informants use the dialect at home and at leisure, 12 % – at work, 63 % – in the presence of children; 7) by the factor of the code of transaction – 43 % of the informants use the dialect in written communication; 8) by the factor of the mode of interaction – 90 % of communication acts in the category of “joking” are characterized by the use of the dialect.

Semantic analysis of the of the dialectal lexis that revealed historical stability showed that it belongs mostly to the following groups: 1) food and drinks; 2) Geordies’ activities; 3) psychology and conduct assessment; 4) orientation on the terrain; 5) humans; 6) greetings. This lexis as an aggregate represents regional identity.

The study proved that Tyneside English maintains its significance as a topical form of verbal communication at the regional level in everyday life. It also performs an important cultural and historical mission of sustaining regional self-awareness and identity.

Key words: regional dialect, social dialect, language situation, dialect situation, lingual situation, evolution of the English language, Tyneside English.

20

АННОТАЦИЯ

Лужаница Е. И. Генезис городских диалектов северо-восточной Англии (на материале тайнсайдского английского). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова. – Одесса, 2011.

Диссертация посвящена изучению особенностей эволюции и функционирования одного из городских диалектов северо-востока Англии – тансайдского английского в контексте генезиса лингвальной ситуации, реализуемой в виде диалектной (донациональный период) и языковой ситуаций. В ходе сопоставления эволюционно значимых параметров лингвальной ситуации – территориальных, этнических, исторических, культурных, социальных и лингвистических – выявлены параметры эволюции тайнсайдского английского, его сущностные и статусные характеристики. Установлено, что тайнсайдский английский формируется на материнской основе нортумберийского диалекта в период взаимодействия этого диалекта с городским диалектом Ньюкасла и литературным английским языком. Тайнсайдский английский оформляется в самостоятельный диалект в ходе контактов с литературным языком, вариантами нортумберийского диалекта, диалектами Ирландии и Шотландии, заимствования из которых, наряду с собственными инновациями, определили его своеобразие на всех языковых уровнях. В ходе эволюции изменяются доминирующие факторы диалектной дифференциации: на начальной стадии развития приоритетным выступает фактор территориальный, на современном этапе – пространственно-культурный, социальный и ситуативный. Доказано, что тайнсайдский английский представляет собой особый социорегиональный, преимущественно городской вариант, сохраняющий свою коммуникативную значимость на всей территории распространения и служащий фактором социально-региональной идентичности.

Ключевые слова: территориальный диалект, социальный диалект, языковая ситуация, диалектная ситуация, лингвальная ситуация, эволюция английского языка, тайнсайдский английский.

Підписано до друку 21.09.2011. Формат 60×90/16. Папір офсетний. Друк ризографічний. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 314.

____________________________________

Запорізький національний університет

69600, м. Запоріжжя, МСП-41 вул. Жуковського, 66

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 2952 від 30.08.2007