Митці Тернопільщини - Тернопільська обласна ...

1

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

Мистецька Тернопільщина

МИСТЦІ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

ЧАСТИНА 1

Образотворче мистецтво

Бібліографічний покажчик

Тернопіль Видавництво «Підручники і посібники»

2015

2

УДК 7.071.1(477.84):016 ББК 85.1я1+85.103(4Укр) М 65 Укладач В. Миськів, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої

літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ Автор вступної статті І. Дуда, мистецтвознавець, заслужений працівник

культури України Редактор Г. Жовтко Керівник проекту та науковий редактор В. Вітенко, директор Тернопільської ОУНБ, заслужений

працівник культури України Комп’ютерний набір та верстка С. Стахурська, завідувач канцелярії Тернопільської ОУНБ Дизайн обкладинки Є. Удін, заслужений художник України Фотографії В. Раківський, завідувач відділу автоматизації та

механізації бібліотечних процесів Тернопільської ОУНБ

Видано за фінансової підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації

й Тернопільської обласної ради

М 65 Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво : бібліогр. покажч. / департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. В. Миськів ; вступ. ст. І. Дуда ; кер. проекту та наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — 496 с. — (Мистецька Тернопільщина).

ISBN 978-966-07-2936-0 У бібліографічному покажчику «Мистці Тернопільщини»

зібрано найповнішу бібліографію про художників, скульпторів, фотохудожників, мистецтвознавців, а також мистців української західної діаспори — уродженців Тернопілля.

Видання адресується краєзнавцям, викладачам та студентам мистецтвознавчих спеціальностей, культурологам, бібліотечним працівникам.

УДК 7.071.1(477.84):016 ББК 85.1я1+85.103(4Укр)

ISBN 978-966-07-2936-0 © Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека, 2015

3

Від укладача

Бібліографічний покажчик «Мистці Тернопільщини» продовжує започатковану бібліотекою серію «Мистецька Тернопільщина».

Першу частину посібника присвячено образотворчому мистецтву, наступна висвітлюватиме творчість майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

У виданні зібрано найповнішу бібліографію про художників, скульпторів, фотохудожників, мистецтвознавців, які живуть і працюють у нашому краї, а також митців української західної діаспори — уродженців Тернопілля.

Покажчик складається з вступної статті «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво Тернопільщини» мистецтвознавця, заслуженого працівника культури України І. Дуди та п’яти розділів.

До першого розділу «Живопис. Графіка» увійшло три підрозділи: «Художники Тернопільщини кінця ХІХ — ХХ ст.», «Сучасні художники Тернопільщини», «Художники-аматори». Другий розділ «Фотохудожники» присвячений діяльності фотомайстрів. У третьому розділі «Скульптура» подано матеріали про творчість митців у галузі скульптури. Четвертий розділ «Українська західна діаспора» містить бібліографію про уродженців Тернопілля. У п’ятому розділі «Мистецтвознавці» висвітлено напрацювання з питань мистецтва.

Видання налічує 160 персоналій. Бібліографію кожного з митців доповнено статтею про його життєвий і творчий шлях.

Матеріали згруповано за абеткою прізвищ авторів, назв публікацій, надрукованих у різних джерелах — книжках, наукових збірниках, періодичних виданнях. Загальна кількість бібліографічних записів становить 3902.

Полегшать користування посібником допоміжні покажчики: «Покажчик імен», у якому за алфавітом наводяться всі прізвища, що зустрічаються в бібліографічних записах, та «Зміст».

Бібліографічний опис та скорочення здійснено відповідно до діючих в Україні стандартів. Усі матеріали подано мовою публікації.

Основними джерелами виявлення бібліографічних відомостей були каталоги та картотеки Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Відбір літератури завершено в грудні 2013 року. Видання буде корисним краєзнавцям, викладачам і студентам

мистецтвознавчих спеціальностей, культурологам, бібліотечним працівникам та всім, кого цікавить творчість наших краян.

Висловлюємо щиру подяку директорам Тернопільських обласних музеїв — краєзнавчого С. Костюку та художнього І. Дуді — за допомогу в роботі над покажчиком.

Електронний варіант посібника розміщено в мережі інтернет за адресою: www.library.te.ua, у розділах «Видання бібліотеки» та «Вийшли з друку».

4

Образотворче та декоративно-ужиткове

мистецтво Тернопільщини

Тернопільщина може гордитися іменами своїх славних краян-

художників, які в першій половині ХХ ст. вивели галицьке образотворче мистецтво на світовий рівень. З огляду на об’єктивні обставини, в першу чергу відсутність художніх шкіл, умов для творчої праці та матеріальної підтримки, вони вчилися, жили і працювали у Львові, Кракові, Відні, Варшаві, Парижі, дехто — у Києві. На початку ХХ ст. в Краківській Академії Красних Мистецтв навчалися М. Анастазієвський, М. Бойчук, С. Бурачок, Т. Вацик, В. Гаврилюк, В. Кивелюк, М. Осінчук, Я. Струхманчук.

Лише в кінці 1960 — на початку 70-х рр. у Тернополі активізувалася виставкова діяльність, постали перші школи, які давали початкову художню освіту. Після закінчення училищ та інститутів у Львові, Києві, Ужгороді сюди приїздить покоління «шістдесятників». Талановита молодь почала формувати творче музичне, театральне, літературне і мистецьке середовище. Мистецтво творили і творять передусім особистості. Тому через творчі біографії художників розкривається історія культури та мистецтва краю різних часів і суспільних епох.

Дальший розвиток отримали багаті традиції декоративно-ужиткового мистецтва Тернопільщини. Поширеними видами народної творчості завжди були вишивка, ткацтво (килимарство), кераміка (гончарство), писанкарство, різьба, витинанки, плетіння з лози і рогози, декоративний розпис. Вони мають не лише обласне значення, але претендують на національний рівень.

Тернопіль. З обласним центром пов’язані життя і творчість більшості мистців. У Тернополі народилися художники Теодор і Михайло Вацики, Діонізій Шолдра, Ляриса Лугова, які працювали в США. Станіслав Ковальчук, Ігор Зілінко, Володимир Окрутний, Володимир Купецький після навчання у Львові, а Дмитро Мулярчук — з Києва, повернулися до Тернополя. Польський живописець Казімєж Костіновіч жив у Львові, скульптор Аполлінари Ґловіньскі і мистецтвознавець Казімєж Міхаловскі — у Варшаві.

В 1749—79 рр. в Тернополі збудований новий костел і монастир оо. Домініканів. Купол храму розмальовував польський маляр-монументаліст Станіслав Строїнскі, а розписи бокових нефів — його учень Юзеф Хойніцкі. Костелу подарували чудотворний образ Матері Божої Ружанкової італійської школи поч. ХVІІІ ст., який нині зберігається в м. Познань, Польща. Під час реставрації костелу в 1908—10 рр. живописець Кароль Політиньскі частково відновив фрески і домалював нові. В головній наві встановили фіґуру Матері

5

Божої з монастиря у Підкамені, яка тримала в піднятих руках поламані блискавки.

У 1860-х рр. в Реальній школі Тернополя навчався польський художник Валеріан Криціньскі. Надгробок Анни та Емілії Губер (бл. 1860) на Микулинецькому цвинтарі виконав львівський скульптор Паоло Евтельє. Зберігся його авторський підпис на постаменті.

Руїни замків та архітектурні пам’ятки Тернопільщини (Кременець, Почаїв, Вишнівець, Тернопіль, Бучач, Язловець, Теребовля, Скала-Подільська) у 1872—79 рр. змалював польський художник і композитор Наполєон Орда. Літографії подані з фотографічною точністю, у них відчувається дух часу.

Студентське «Академічне Брацтво» у Львові під час вакацій організувало мандрівку руських студентів на Галицьке Поділля. 1 серпня 1885 р. тернопільська громадськість і гімназисти зустрічали їх на залізничній станції. В мандрівці брали участь відомі галицькі мистці — Микола Івасюк, Юліян Панькевич, Корнило Устиянович.

5—6 липня 1887 р., з нагоди приїзду до міста австрійського архикнязя Рудольфа Ґабсбурга, у Новому Городі (Старий парк) влаштували Першу Крайову етноґрафічну виставку. Експонати виставки були згруповані таким чином: 1. Знаряддя і начиння. 2. Харчі і напої. 3. Одяг і взуття. 4. Предмети народних обрядів і звичаїв. 5. Народне мистецтво. Більшість експонатів розмістили в Швейцарському павільйоні, біля входу в парк.

20 жовтня 1895 р. на новоутвореній площі при вул. Міцкєвіча урочисто відкрито пам’ятник польському поету Адамові Міцкєвічу роботи львівського скульптора Томаша Дикаса. Постать (висота 2,2 м) була виконана з тернопільського білого, а постамент — теребовлянського рожевого каменю. Монумент зруйновано на початку 1918 р. 16 грудня 1923 р. відкрито новий пам’ятник А. Міцкєвічу. В загальних рисах він повторював попередню статую. Його автором був Аполлінари Ґловіньскі — уродженець Тернополя, випускник Краківської Академії Красних Мистецтв. Друга статуя зруйнована у жовтні 1940 р.

У 1895 р. на вул. Пасаж Адлєра почало працювати фотоательє Бруно Калішевского — одного з перших фотомайстрів Тернополя. Крім родинних знімків і портретів, він залишив серію зображень міських храмів.

Серед навчальних (хоч і необов’язкових) предметів, які вивчали у давніх ґімназіях, було малювання і співи. Перший «руський» клас при Державній Вищій ґімназії відкрито 15 жовтня 1898 р. в кутку бічного коридору монастиря оо. Домініканів. Серед випускників Руської ґімназії ім. цісаря Франца Йозефа І в Тернополі були майбутні художники Теодор Вацик, Михайло Осінчук, Володимир Кивелюк, Іван Кучмак, Антін Малюца, які згодом працювали в США. Малювання в тернопільських ґімназіях у

6

міжвоєнний час навчав Владислав Щепанік. Його картини-краєвиди «Тернопіль узимку» і «На жнивах» експонуються в музеях Тернополя.

Парафіяльний костел (на розі вул. Міцкєвіча і Руської), зведений 1908 р., був багато декорований скульптурою і малярством. Там знаходилися мармурові фіґури Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, привезені з Парижа. У 1911 р. фронтон костелу прикрасили фіґури св. Іоанна і св. Йосифа роботи відомого львівського майстра Петра Війтовича. Різьба в інтер’єрі належала Яніні Рейхерт, якій допомагав місцевий майстер Назарко з Товстолуга. Вітражі виконав мистець Фелікс Виґживальскі. Стінопис зробив Ян Буковскі в 1938—39 рр. Парафіяльний костел зруйнований у 1956 р., а на його фундаменті нині стоїть сіра будівля Центрального універмагу.

Влітку 1911 р. Галичиною подорожував мистецтвознавець і художник Георгій Луканський. Зокрема, він побував у Тернополі, Бережанах, Бучачі, Вишнівці, Гримайлові, Гусятині, Заліщиках, Збаражі, Золотому Потоці, Кривчому, Скалаті, Скалі над Збручем, Токах і Чорткові, де змальовував пам’ятки архітектури. Результатом його подорожі була праця «Галиция в ее старине» (1915).

У березні 1912 р. в залах Страхового Товариства проходила велика виставка малярства та скульптури, організована Товариством польських малярів «Штука». На ній експонувалися твори В. Коженьовскої, Войцеха та Юліуша Коссаків, тернополянина Казімєжа Костиновіча. У виставці також брав участь учитель місцевої Реальної школи Францішек Красьнєньскі, який представив 15 картин, зокрема: «Зима в Тернополі», «Міський сад у Тернополі», «Вид на Пасічанку», «Автопортрет», «За роботою» та ін. З нагоди цієї імпрези було видано каталог (Тернопіль, 1912).

13 квітня 1913 р. в Тернополі відкрито Реґіональний Подільський Музей. Його експозиція розміщувалася в чотирьох залах Товариства Народних Шкіл (ТНШ) на вул. о. Качали, 1—2. Серед численних експонатів тут були пам’ятки образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва: гіпсові відливки різьби Віта Ствоша, стильові меблі, порцеляна та гобелени, скляний і керамічний посуд, зброя, велика колекція нумізматики — металевих монет і паперових банкнотів, медалей з різних країн. Також — мідьорити, рисунки, мініатюри та живописні картини. Багатою і різнобарвною була експозиція духовної та матеріальної культури русинів — різьба, іконопис, народний одяг, килими, вишивки, писанки. Ініціатором створення музею був Станіслав Сороківський — професор Міської Вчительської Семінарії та багаторічний голова Управи ТНШ. Під час Першої світової війни (1915) росіяни пограбували колекцію музею, а в музейних залах відкрили товарний магазин.

Друге відкриття музею відбулося 9 листопада 1930 р. Експозиція мала історичний, етноґрафічний, сучасного мистецтва (художні промисли) та природничий розділи.

7

Російський живописець Алєксандр Гєрасімов, згодом президент Академії мистецтв СРСР, який перебував на Тернопільщині, намалював велику картину «Братання на фронті під Тернополем 1917 р.» (1927), що знаходиться в Музеї революції в Москві. В тернопільських музеях зберігаються 9 малюнків (гуаш, картон) 1916 р. А. Гєрасімова, на них зображені давні пам’ятки Тернополя і Зборова.

У 1914—17 рр. на Тернопільщині перебував український художник Іван Дряпаченко — випускник Петербурзької Академії мистецтв. Йому належать графічні малюнки Тернополя, Збаража, Бучача, деякі з них були надруковані у «Летописи войны» (1915—16).

2—11 квітня 1933 р. в залі Подільського Музею діяла пересувна виставка 19 учнів Мистецької Школи О. Новаківського та інших малярів. На вернісаж приїхав сам Олекса Новаківський та його учні — тернополяни М. Мороз і В. Гаврилюк.

У вересні 1933 р. в будинку «Рідної Школи» відкрито приватну Жіночу ґімназію. Тут діяла «Подільська Музейна Збірка», організатором якої був проф. Яким Ярема. Збірка налічувала 2340 експонатів. Серед них були пам’ятки нумізматики, друкарства та народного ужиткового мистецтва з Тернопільщини.

У листопаді 1935 р. встановлено бронзовий кінний пам’ятник Маршалу Польщі Юзефу Пілсудському (скульптор А. Гловіньскі), який був зруйнований у січні 1940 р.

У 1936 р. на Микулинецькому передмісті розібрали дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці і на її місці звели нову, муровану. Над арочними дверима стояли три фіґури з каменю в натуральний зріст: Ісус Христос і святі Петро і Павло з атрибутами. Ймовірно, високомистецьке «Розп’яття» (кін. ХVІІ ст.), що з 2007 р. зберігається в художньому музеї, походить із давньої Монастирської церкви.

У вересні 1939 р. для організації Обласного драматичного театру ім. І. Франка зі Львова приїхала група акторів і режисерів на чолі з О. Карабіневичем, а серед них — мистець Олекса Шатківський — уродженець Почаєва, випускник Варшавської Академії Красних Мистецтв. На початку травня 1944 р. театр відновив свою діяльність. О. Шатківський малював для армійських клубів портрети радянських полководців, лозунги, плакати, оголошення.

З нагоди 30-річчя Жовтневого перевороту (1947) на кургані в Парку залізничників (так тоді іменували Старий парк) встановили пам’ятник В. І. Леніну — серійну бетонну копію монумента С. Меркурова. У 1969 р. його перемістили на подвір’я обласної лікарні, а 1990 р. — демонтували. Пам’ятники вождям стояли також на початку бульвару в центрі міста та при вході в Старий парк. У 1952 р. біля входу в новий Парк культури і відпочинку біля Тернопільського ставу (тоді його називали «Комсомольське

8

озеро») встановили пам’ятник Т. Шевченку масового виробництва — бетонну копію роботи М. Манізера. Тоді ж у сквері, навпроти Парафіяльного костелу, звели пам’ятник М. Горькому — бетонну копію роботи В. Мухіної.

Помітною подією в культурному житті післявоєнної Тернопільщини стала відкрита 1 травня 1952 р. обласна Виставка народного образотворчого мистецтва. На ній експонувалися близько 200 творів 150 авторів. Рецензент із Києва (своїх мистецтвознавців ще не було) відзначив портрети різьбяра Івана Красівського та живописця Андрія Петрика з Теребовлі, піддав критиці копії з картин російських художників.

До 300-річчя т. зв. «возз’єднання» України з Росією, 7 листопада 1953 р. в приміщенні обласного управління культури відкрита велика Виставка образотворчого мистецтва. В одному залі експонувалися твори мистців-аматорів (тоді казали — «самодіяльних художників», а писали — «митців»), а в другому — твори народних майстрів. На бульварі навпроти Парафіяльного костелу встановили пам’ятник Богданові Хмельницькому. Через кілька років його перемістили на львівське шосе, відтак вивезли аж до Зборова. Український гетьман не влаштовував новоявлених «визволителів».

У червні 1955 р. відкрилася міська Виставка образотворчого мистецтва, а у липні — обласна. На них виділялися твори Івана Богині та Степана Данилишина з Тернополя, художників з Кременця і Микулинців. Окремий зал було відведено Іванові Хворостецькому, художнику з Почаєва. На сторінках обласної газети «Вільне життя» почали з’являтися побутові карикатури Миколи Пишного.

Мистці були зорганізовані в Товаристві художників, що мало свої цехи на вул. З. Космодем’янської, а потім на вул. І. Франка (за драмтеатром). Художники виконували роботи: живописні (портрети членів Політбюро, пропагандистські панно, копії з картин), оформлювальні (герби республік, «дошки пошани», лозунги до свят), декоративні (декорації для клубів, будинків культури, торгову і кінорекламу), графічні (плакати, схеми, діаграми), які було прийнято називати «наочна агітація». Скульптори займалися ліпним оздобленням фасадів та інтер’єрів будинків. Монументальне малярство підміняли величезні картини-копії з картин російських художників-передвижників, що заполонили інтер’єри шкіл, клубів, вокзалів, «червоних кутків», навіть їдалень.

У міському Будинку культури 18—30 грудня 1955 р. працювала Перша обласна фотовиставка. Працівники державних і кооперативних фотоательє, кореспонденти газет і любителі експонували жанрові знімки, краєвиди і портрети «передовиків».

1956 року широко відзначалося 100-річчя від дня народження Івана Франка. Франковому ювілеєві була присвячена обласна виставка творів образотворчого мистецтва. Загальну увагу привертала велика тематична картина Івана Богині «Іван Франко читає поему «Мойсей» у Тернопільському

9

Народному Домі в 1911 році», а також полотно Михайла Гончарука «Іван Франко в Микулинцях у 1885 році». На пошану поета робітники паровозного депо ст. Тернопіль виготовили з бронзи погруддя І. Франка, обрамлене вінком. На ньому напис: «Великому Каменяреві від трудящих Тернопільщини». Франкові твори зберігаються в краєзнавчому музеї.

Питання комуністичного виховання стояло в центрі уваги партійних функціонерів. Серед виховних засобів не останнє місце вони надавали мистецтву. У лютому 1957 р. обком КПУ зібрав понад 250 представників мистецьких організацій області — артистів облдрамтеатру, філармонії, хорової капели, літераторів, музикантів і художників. Йшлося про завдання мистецьких організацій в справі комуністичного виховання трудящих. Серед інших на нараді виступив головний художник театру Степан Данилишин.

12 травня 1957 р. відкрито Перший фестиваль молоді Тернопільщини, а 19 травня в 65 павільйонах сільськогосподарської виставки — обласну Виставку народної творчості. За радянської влади кожна виставка мусила бути присвячена якійсь даті: ця — «40-річчю Великого Жовтня». Тут були павільйони обласного Товариства художників, дитячої творчості («юних талантів»), українських народних костюмів, штучних і натуральних квітів, фотографії, наочної агітації, періодичної преси, сатири і гумору. На базі експонатів краєзнавчих музеїв Тернополя і Кременця представлена історія народної творчості області. Через газету «Вільне життя» організовано вітання мистцям Тернопільщини відомих українських художників. Серед живопису виділялися картини Михайла Гончарука і Григорія Миколишина, серед скульптури — бюсти Володимира Беця і Володимира Голофаєва. Близько двох тисяч мистців-аматорів і народних майстрів представляли понад 10 тисяч експонатів. У фестивальні дні на всіх екранах Тернополя демонструвався кіножурнал «Народні таланти Тернопільщини». Кінооператори Київської студії документальних фільмів зберегли для майбутніх поколінь епізоди фестивалю молоді та мистецької виставки.

З нагоди 160-річчя А. С. Пушкіна (1959), який ніколи не бував і не чув про Тернопіль, в сквері на вул. Червоноармійській з’явився пам’ятник російському поетові. Він стояв ближче до тодішнього будинку КГБ. Жодних документів на його встановлення в обласному і міському архівах немає. Після тривалих пошуків мною встановлено, що авторами монумента (оргскло) були відомі київські скульптори М. Вронський, О. Олійник і О. Скобликов. Постамент з граніту проектував тернопільський архітектор Е. Гронський.

У 1960 р. на початку бульвару на вул. Леніна відкрито обеліск на честь Перемоги. Через 5 років він був реконструйований, увінчаний орденом «Перемога» і встановлена плита з відповідним текстом. Його висота сягала 20,5 м. Після реконструкції бульвару обеліск виявився посеред шосе і призводив до дорожніх аварій, тому 1992 р. був демонтований. На початку

10

бульвару К. Маркса, там де стояла статуя «вождя народів», встановили бетонний бюст «основоположника наукового комунізму» (знятий 1990 р.).

До 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка (10.03.1961) Будинок народної творчості організував обласну Виставку народного образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва. На ній експонувалися твори, що відображали життя і творчість Кобзаря.

За радянських часів Днем художника вважалося 12 квітня. З цієї нагоди 1961 р. в Будинку політичної освіти проводилася обласна художня виставка та її обговорення. Зі Львова приїхали мистці Л. Левицький — уродженець Борщівщини, В. Манастирський — син Антона, уродженця Підгаєччини, та П. Грегорійчук.

З нагоди ХХІІ з’ їзду КПРС була влаштована виставка робіт членів обласного Товариства художників. 13 авторів представляли 50 творів: живопис — О. Алексюк, Л. Журавльов, Г. Миколишин, брати Симоновичі (Володимир і Юрій), О. Панцерний, А. Ткаченко, М. Федчина, Ю. Адам’як; скульптура — В. Голофаєв, В. Примаченко, Г. Шпак; графіка — Е. Кунеш. Увагу глядачів привертало велике полотно (80х150 см) «Вони живуть за заповітами Ілліча» Олексія Панцерного. Вперше видано 8-сторінковий каталог виставки (1961).

Через рік, у лютому 1963 р., почалася чергова ідеологічна кампанія — цього разу проти модернізму, під яким розуміли будь-яке відхилення від офіційного методу соціалістичного реалізму. Була дана вказівка знайти абстракціоністів, які посміли творити мистецтво без художнього образу. Так як таких не знайшлося, то до їх числа попали тернопільські художники, які у своїх картинах використовували прийоми безневинного імпресіонізму. То був час бурхливого зростання національної свідомості українців. Творча молодь шукала нових форм образного вислову, відкидаючи гнилі концепції соцреалізму. Водночас заохочувався розвиток народної творчості. Не випадково у серпні ц. р. у міському Будинку культури відкрито пересувну Виставку творів народного мистецтва Гуцульщини з Коломийського музею, на якій представлено понад 700 творів. Серед них — різьба родини Шкрібляків, Ю. Корпанюка. Того ж року на будинку на вул. З. Космодем’янської, 1 відкрито меморіальну таблицю (тоді казали — «дошку») на честь І. Франка і В. Стефаника. Через 13 років її замінили на дві однотипні «дошки» з барельєфами письменників.

У 1965—66 рр. при Будинку політосвіти діяла 2-річна обласна Школа художників наочної агітації. На заняття раз на місяць сходилися художники-оформлювачі з підприємств Тернополя і з’ їжджалися з районів області.

Творче лице Тернополя 1960-х рр. в ділянці образотворчого мистецтва визначали приїжджі мистці: Степан Данилишин, Григорій Миколишин, Володимир Голофаєв, Андрій Ткаченко, Лев Журавльов, Сергій Львов, Ярослав Омелян, Дмитро Шайнога, Василь Садовник, Віктор Приймаченко,

11

Микола Мельник, Михайло Піпан, Віталій Колісник, Євген Удін, Тамара Удіна. Єдиним місцевим майстром із вищою освітою був скульптор Володимир Бець, який 1963 р. вимушений був виїхати до Львова через зображення хреста на пам’ятнику поетові С. Будному в Струсові.

У кінці січня 1966 р. в Тернополі гостював скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе, який вперше виступав у ролі драматурга. Він приїхав на прем’єру своєї п’єси «Вотанів меч» у постановці артистів облдрамтеатру.

6 листопада 1967 р. на площі Свободи відкрито бронзовий пам’ятник В. І. Леніну. Автор — мало знаний ленінградський скульптор М. Роберман. Гранітний постамент проектував обласний архітектор Г. Карасьов. На той час у Тернополі існували ще 5, а в області — 126 монументів Іллічу. Демонтований 8 серпня 1990 р.

У 1968 р. при Тернопільському кооперативному технікумі організовано Республіканську школу декораторів-рекламознавців (РШДР). Це єдиний художній навчальний заклад, що готував спеціалістів з реклами для споживчої кооперації України. Подібні заклади діяли лише в Москві, Мінську і Кишиневі. Через 20 років (1988) школу реорганізували в художнє відділення технікуму з 3-річним терміном навчання. Випускниками цього закладу були Ольга Бурова — заслужений майстер народної творчості України (живе у Полтаві), Наталія Басараб — живописець і декоратор у Тернополі, Юрій Боднар — живописець, член НСХУ, Василій Садварій — професор, доктор богослов’я (обидва із Закарпаття), Світлана Голуб та Ірина Вербицька — викладачі кафедри образотворчого мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Вікторія Демків — художник-реставратор Тернопільського обласного художнього музею. У РШДР і художньому відділенні технікуму працювали мистецтвознавець Ігор Дуда, художники Лариса Ткачук і Ганна Ткачик.

Помпезно відзначали у місті 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. У просторому залі «Сільгосптехніки» у березні 1970 р. відкрито обласну Виставку образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «самодіяльних» художників, на якій експонувалися понад 600 творів 160 авторів, з яких 49 — дебютанти. Обласне відділення Спілки журналістів організувало виставку-конкурс фотожурналістів та аматорів області. Першу премію отримав Василь Романюк (Тернопіль), дві других — Василь Бурма (Тернопіль) і В’ячеслав Костюков (Збараж). 9 травня ц. р. до 25-річчя Перемоги відкрито монумент на Кургані Слави в Старому парку.

У Львові 1971 р. проходила звітна виставка робіт художників Тернополя. На початку нотаток під багатозначним заголовком «Відкриття» в газеті «Вільне життя» кандидат мистецтвознавства Г. Островський писав: «Художники, мистецтвознавці, глядачі, які взяли участь в обговоренні, з задоволенням відзначали, що колектив художників Тернополя має всі

12

підстави і повинен зайняти відповідне місце в українському радянському образотворчому мистецтві».

У 1974 р. розпочалося навчання в Тернопільській дитячій художній школі — другій в області (після Бучача). Школа розміщувалася в напівпідвальних 4 кімнатах житлового будинку на вул. Леніна, 66. Згодом вона ще тричі змінювала свою адресу. Навчання проводилося без відриву від загальноосвітньої підготовки учнів 5—8 класів. Протягом 4 років діти отримували загальну мистецьку освіту і могли вступати в художні училища або вузи. Довголітнім директором ДХШ був Григорій Кузьменко, нині її очолює Євген Чопик.

У лютому 1976 р. в залі Дитячо-юнацької спортивної школи № 2 (вул. Островського) відкрилася обласна художня виставка «Слава праці», присвячена ХХV з’ їздові КПРС. Назва і присвята заходу у ті часи мали бути ідеологічно витримані. 102 професійні мистці Тернопільщини виставили для огляду 304 твори живопису, графіки, скульптури і прикладного мистецтва. Такої помпезної виставки в Тернополі ще не було.

У 1978 р. почалася чергова кампанія з пристосування культових споруд під музейні експозиції. 6 травня в Домініканському костелі відкрито Картинну галерею — відділ Краєзнавчого музею (завідуючий Ігор Ґерета). Пам’ятці архітектури було завдано непоправної шкоди: в інтер’єрі пропали всі вівтарі, амвон, меморіальні таблиці, панікадило, розписи на плафоні, на фасаді — фіґури святих. Протягом кількох років галерея представляла постійну експозицію, відтак проводила періодичні виставки художників.

Під час «застійних часів» з ініціативи ветеранів названо й перейменовано багато вулиць міста іменами «визволителів». На кожній вулиці встановлювали т. зв. «меморіальні дошки» інформативного змісту, відкриття яких перетворювалося в багатолюдні заходи. «Дошки» (понад 25), які виготовляли місцеві скульптори, були однотипними: барельєфи і тексти. Їх демонтували на початку 1990-х рр.

У 1970-ті рр. мистецьке середовище Тернополя збагатилося за рахунок випускників художніх інститутів й училищ Львова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга: Іван Мулярчук, Дмитро Гавриш, Ігор Бортник, Ігор Дуда, Олег Курдибаха, Петро Шпорчук, Дмитро Стецько, Петро Гулин і Надія Кирилова, Михайло Дирбавка, Ярослав Бурда, Микола Невеселий, Світлана Нечай-Сорока, Степан Мамчур, Борис Рудий, Микола Пазізін, Роман Гермак, Михайло Харинович, Богдан Ткачик, Микола Дмітрух. У 1980-ті рр. до Тернополя приїхали Іван Яворський, Михайло Левицький, Іван Петруняк, Євген Овчарик, Володимир Чорнобай, Олександр Маляр, Дмитро Пилип’як, Тетяна Невесела, Василь Козловський. Всі художники — уродженці інших областей.

9 березня 1982 р. в скверику поблизу театру відкрито новий пам’ятник Т. Шевченку (бетон, карбована мідь). Автор — тернопільський скульптор

13

Микола Невеселий, родом із Луганщини. Поет зображений в час третьої зустрічі з Україною, він присів у задумі, поклавши руки на коліно. Цього року в місті було встановлено ще два пам’ятники: радянська влада спішила увічнити своє панування. Статую А. М. Горького масового виробництва замінили на неестетичну сидячу фіґуру. Біля середньої школи № 6 відкрили бронзовий бюст В. П. Затонського. Автор обох скульптур — Володимир Голофаєв. У 1983 р. перед головним корпусом педагогічного інституту встановили пам’ятник Я. Галану. Навчальний заклад на той час носив його ім’я. Автор — львівський скульптор Яків Чайка.

20 грудня 1983 р. створена Тернопільська організація Спілки художників України (СХУ). До цього творча група мистців-тернополян належала до Львівської організації. Новостворену організацію складали 13 членів: Дмитро Вонсик, Дмитро Гавриш, Роман Гермак, Григорій Миколишин, Степан Нечай, Світлана Нечай-Сорока, Ярослав Омелян, Андрій Ткаченко, Богдан Ткачик, Євген Удін — голова, Тамара Удіна, Михайло Харинович, Дмитро Шайнога. На установчих зборах був присутній ректор Київського художнього інституту, секретар СХУ, проф. Валентин Борисенко. Відтак Спілку очолювали Богдан Ткачик, Ігор Дорош (з 2000 р.).

15 квітня 1984 р. в Старому парку відкрито Алею Героїв. На центральній алеї були встановлені шість бронзових бюстів Героїв СРСР, які загинули у 1944 році: А. Живова і А. Танцорова, М. Пігорєва, В. Чалдаєва, О. Максименка, М. Карпенка. Автори — тернопільські скульптори Т. Невесела, М. Невеселий, І. Козлик, В. Мельник, В. Садовник. Згодом при вході в парк постала 10-метрова тематична композиція «Материнський поклик» (гіпс, карбована мідь), яку Василь Садовник і Казимир Сікорський подарували місту.

З ініціативи керівника студії образотворчого мистецтва міського Палацу піонерів і школярів Анатолія Шандрука в середній школі № 4 створено Дитячу картинну галерею (1984). Її фонди складали понад 300 малюнків. Через відсутність власного приміщення галерея проіснувала всього два роки.

22 червня 1985 р. в Тернополі проводилися заключні заходи VІ Республіканського фестивалю мистецтв «Молоді голоси». У Картинній галереї відкрито зональну виставку молодих художників з шести областей України, на якій 262 автори представляли понад 530 робіт. За якісними показниками першість областей була визначена журі в такій послідовності: Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Закарпаття, Чернівці, Рівне. При обговоренні виставки виступали тернопільські мистецтвознавці Тамара Удіна та Ігор Дуда, від гостей — проф. Еммануїл Мисько, кандидати мистецтвознавства Володимир Овсійчук і Орест Голубець (Львів).

27—29 червня 1986 р., через два місяці після Чорнобильської катастрофи, відкрито арену «Співоче поле», першу в Україні. У парку Ленінського Комсомолу (згодом — Національного відродження) проходило

14

Перше республіканське свято народної творчості та виставка-ярмарок, у якому взяли участь народні майстри з 18 областей України.

У зв’язку з 175-річчям від дня народження Т. Шевченка і зміною політичної обстановки в країні (1989) повернулися Шевченківські урочини. В обласному творчому конкурсі мистців першу премію серед професіоналів присудили Андрію Ткаченку з Тернополя за цикл етюдів «По Шевченківських місцях». Серед «самодіяльних» художників переможцем став Петро Ткачук із Теребовлі за добірку декоративно-ужиткових творів.

Незаслужено забуті в минулому уродженці Тернополя були вшановані меморіальними таблицями: письменник Юліан Опільський, правознавець Станіслав Дністрянський, композитор Василь Барвінський, фольклорист і етнограф Володимир Гнатюк, актори і режисери Лесь Курбас і Микола Бенцаль. Авторами пам’ятних знаків були тернопільські скульптори О. Маляр, І. Мулярчук, І. Козлик, К. Сікорський, В. Козловський і Д. Пилип’як.

У 1990 р. заснована Тернопільська обласна профспілкова школа мистецтв (директор Марія Семків). Один із відділів цього початкового навчального закладу для дітей — образотворче мистецтво, конструювання та моделювання одягу.

У 1990 р. організована ще одна мистецька організація Тернопільщини — обласний осередок Спілки майстрів народного мистецтва України (зареєстрований 11.04.1993 р.). Головною метою нової Спілки стало відродження, збереження і розвиток усіх видів традиційного народного мистецтва Тернопільщини. Її започаткували: Антон Гриб — голова, Ганна Баран, Оксана Гавриш-Сікорська, Володимир Лупійчук, Ярослав Ремінецький (всі — Тернопіль), Василь Бардачевський, Іван Бойко, Ганна Вівчар, Степан Дяків, Ганна Касіян (всі — уродженці області), які представляли вишивку, різьбу, декоративний розпис, рогозоплетіння, гончарство і ткацтво. Згодом Спілку очолювали Мирон Білоус і Оксана Гавриш-Сікорська.

Заслуговують уваги творчі здобутки мистців Тернополя, які не отримали фахової художньої освіти, а також народних майстрів — спадкоємців традиційних ремесел. Серед них — живописці Віктор Макаров, Анатолій Заблуда, Антін Журавель, Антін Гриб, Євген Кавка, різьбярі Іван Мердак, Володимир і Віктор Лупійчуки (батько і син).

10 грудня 1990 р. засновано обласну художню премію ім. Михайла Бойчука «за кращий професійний твір образотворчого мистецтва». Її присуджували раз у два роки і вручали лауреатові 30 жовтня — в день народження М. Бойчука. Першим лауреатом премії визнано групу тернопільських мистців «Хоругва», які в залах Картинної галереї влаштували звітну виставку.

15

1 травня 1991 р. (фактично — 1 червня) на базі Картинної галереї, в павільйоні-прибудові до житлового будинку на вул. С. Крушельницької, 1, відкрито Тернопільський обласний художній музей (директор Ігор Дуда). Постійна експозиція представляє образотворче мистецтво України ХVІІ—ХХІ ст., яке поділене на три секції: сакральне мистецтво; київська, львівська і закарпатська реґіональні школи кін. ХІХ—ХХ ст.; творчість мистців, які народилися або працюють на Тернопільщині. Постійна експозиція мистецтва Західної Європи знайомить із творами образотворчого мистецтва Польщі, Австрії, Німеччини, Франції, Чехії.

У 1993—95 рр. тут працював мистець і реставратор із Нью-Йорка, уродженець Тернополя Діонізій Шолдра (1925—1995), який передав музею 50 своїх картин і заклав основи реставраційної справи. 20 вересня 1998 р. на будинку на вул. Листопадовій, 8, в якому він жив і помер, встановлено пам’ятний знак (скульптор Олександр Маляр), а в музеї відкрито меморіальний зал.

У виставковому залі художнього музею експонуються твори тернопільських мистців. Серед традиційних щорічних виставок: Різдвяна — ікон, Шевченківська, Великодня — писанок і листівок, «Творчість юних» — робіт учнів ДХШ Тернопільщини. Вперше тернополяни могли ознайомитися з творчістю Марії Приймаченко, Миколи Глущенка та інших корифеїв українського малярства: картини були надані Дирекцією художніх виставок України із Києва.

Навесні 1992 р. почало відроджуватися заборонене і забуте мистецтво писанкарства. Розвитку писанкарства сприяли щорічні виставки. Перша Великодня виставка писанок і листівок була привезена зі Львова — приватної колекції І. Гречка. Наступного року відкрилася виставка писанок тернопільських майстрів — Юрія та Лесі Цікало. Експонувалися близько 300 писанок — традиційних і авторських, переважно у восковій техніці. У 1994 р. в художньому музеї діяла вже обласна виставка писанок — 24 майстрів із 11 районів Тернопільщини, які представили для огляду писанки, мальованки, крапанки, дряпанки, різанки, пилянки, нитянки — всього 460 експонатів.

Рідкісні виставки 1993 року. Друковані довоєнні твори та 37 оригінальних рисунків Ніла Хасевича, легендарного мистця і вояка УПА, були привезені з Луцька. Микола Бондаренко із Сумщини представив серію ліногравюр «Кулінарна книга. Україна — 1933», приурочену до 60-річчя голодомору в Україні.

За часів більшовицького режиму зазнали політичних репресій Петро Кукурудза, Сергій Львов, Ярослав Омелян, Дмитро Шайнога. У 1994 р. художній музей організував «Виставку творів репресованих художників», на якій було представлено понад 40 робіт живопису і графіки.

16

У 1993 р. організована обласна організація Спілки фотохудожників України, що налічувала 14 фотомайстрів, серед яких: Василь Балюх, Михайло Бенч, Василь Бурма, Андрій Зюбровський, В’ячеслав Костюков, Богдан Приймак. До цього фотомистецтво розвивалося у формі побутової і портретної фотографії, газетних репортажів.

4 грудня 1993 р. відбулася презентація та освячення міської Школи народних ремесел (директор Василь Фаріон). Протягом трьох років діти навчаються мистецтву декоративного живопису, ткацтва, різьби по дереву, гончарства, кераміки, вишивки.

За ініціативи Ігоря Ґерети 1994 р. засновано Тернопільську обласну експериментальну школу мистецтв, яка нині носить його ім’я (директор Остап Гайдукевич). Серед 10 творчих відділів школи діє відділ образотворчого мистецтва. Десятки випускників обрали фах художника і продовжують навчання у мистецьких навчальних закладах.

У 2005 р. в педагогічному університеті ім. В. Гнатюка організовано окрему кафедру образотворчого мистецтва і дизайну (завідуюча Оксана Дячок), що готує художників-педагогів. Тут викладали: живопис — Михайло Нетриб’як і Михайло Кузів, скульптуру — Володимир Мельник і Роман Вільгушинський, графіку — Євген Удін, історію мистецтва — Ігор Дуда. Зі Львова приїздили читати лекції доктори мистецтвознавства Орест Голубець і Михайло Станкевич. Вікова відсутність художніх шкіл, що суттєво впливала на розвиток мистецтва на Тернопільщині, поступово була переборена.

Щоб скласти об’єктивну картину становлення і розвитку мистецтва Тернопільщини ХХ ст., мало знати, що зробили мистці під більшовицьким ярмом, яких влада спрямовувала в колективне русло соцреалізму. Сюди маємо долучити творчі надбання наших краян у діаспорі. Українські мистці поза межами Батьківщини складали групу понад 200 осіб різного віку і напрямків. Багато з них походять із Тернопільщини, зокрема Теодор Вацик, Лідія Візерканюк, Ростислав Глувко, Стефанія Гнатченко, Яків Гніздовський, Анна Дідух, Христина Дохват, Михайло Качуровський, Володимир Кивелюк, Артемій Кирилюк, Іван Кучмак, Володимир Ласовський, Ляриса Лугова, Антін Малюца, Ювеналій Мокрицький, Михайло Мороз, Ірина Романа Носик, Аркадія Оленська-Петришин, Михайло Осінчук, Леонід Папара, Володимир Савчак, Ярослав Стадник, Богдан Титла, Мстислава Іванна Чорній, Діонізій Шолдра. Про їхню творчість можна довідатися з «Книги творчости Українських Мистців поза Батьківщиною» (Філядельфія, 1981) і каталогу «Світова виставка Українських Мистців» (Toronto, Canada, 1982). Ці унікальні праці зберігаються в бібліотеці художнього музею.

Творчість мистців української діаспори повернулася на Батьківщину. У липні 1990 р. в краєзнавчому музеї відкрилася виставка графіки Якова Гніздовського з Нью-Йорка, уродженця Борщівщини. У художньому музеї від жовтня 1991 р. діяла виставка живопису Володимира Савчака з Австралії,

17

уродженця Бережан. Згодом проводилися виставки Василя Курилика (Канада), Діонізія Шолдри і Антіна Малюци (США), о. Дмитра Блажейовського (Італія), Христини Куріци (Австрія).

Монументальне малярство перемістилося в ділянку церковного стінопису. Надставну церкву у Тернополі в 1991—93 рр. розписували Богдан і Ганна Ткачики. Розпис церкви Св. Іллі в Петрикові в 1990 р. виконали Ігор Зілінко і Михайло Николайчук.

Георгій Журавський з Києва у 1992—97 рр. розписував плафон Катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії УГКЦ (колишній Домініканський костел). Він виготовив ескізи на всі розписи собору, в т. ч. композицію «Розп’яття». Розписи плафону стали найкращими зразками стінопису всього храму, який малювали 10 різних мистців.

Скульптурні монументи набули нового змісту. За часів незалежності України в Тернополі встановлені авторські пам’ятники: воїнам-афганцям у парку Національного відродження (1994, К. Сікорський), Іванові Франку (1995, І. Сонсядло), Ярославу Стецьку на початку бульвару Т. Шевченка (1998, М. Невеселий), Володимиру Гнатюку перед головним корпусом педагогічного університету (1999, В. Мельник), погруддя Митрополиту Андрею Шептицькому (2001, П. Головчак), жертвам Чорнобильської трагедії у парку Національного відродження (2001, В. Садовник), кінний монумент королю Данилу Галицькому на майдані Волі (2002, Б. Рудий), академіку Іванові Горбачевському перед корпусом медичної академії (2004, О. Маляр), кардиналу Йосифу Сліпому перед Катедральним собором УГКЦ (2004, Р. Вільгушинський), Соломії Крушельницькій на бульварі Т. Шевченка (2010, брати Сухорські, В. Стасюк), «Монумент Незалежности» (2012, І. Сонсядло), а також понад 20 меморіальних таблиць. Вони суттєво змінили ідеологічне лице міста.

Після аналізу розвитку мистецтва Тернополя перейдемо до інформативного огляду мистецтва районів області. У Тернопільському районі народилися: Михайло Лисак (Домаморич), Христина Куріца-Ціммерманн (Настасів), Ігор Ґерета (Скоморохи), Андрій Зюбровський (Біла), єврейський художник Хайм Кагане (Зубків). У Великому Глибочку працював мистецтвознавець Олександр Федорук (живе у Києві), у Великих Бірках навчався мистецтвознавець Олег Сидор (живе у Львові).

Бережани. Це — батьківщина графіка Олени Кульчицької,

мистецтвознавців Олени Збронцевої-Шкирпан і Ніни Харчук, живописця Володимира Савчака з Адамівки, польського графіка, живописця і сценографа Владислава Флоряньского.

У Бережанському замку існувала велика збірка живопису, що розміщувалася у 14 залах, вітальнях і бібліотеці. У великому залі знаходилися 48 портретів польських королів, а також портрети власників

18

замку. Надгробки родини Сєнявських належать до кращих творів європейської скульптури поч. ХVІІ ст. Їх виконували скульптори Герман ван Гутте, Генріх Горст, Ян Пфістер, який постійно жив у Бережанах.

У міській ратуші другий поверх займала ґімназія, в якій протягом ХІХ — поч. ХХ ст. здобували освіту мистці Ярослав Крушельницький, Лев Лепкий, Михайло Мороз, Юліян Панькевич, Володимир Савчак, Яків Струхманчук, польський живописець Юліуш Макаревіч.

З 1955 р. тут жив художник-аматор Микола Бездільний, який працював директором музичної школи і був фундатором художньої школи (1980). В 1955—63 рр. у Бережанах жив художник-графік Роман Гермак. З 1957 р. живе художник і громадський діяч Зенон Міґоцький.

На Бережанщині народилися художники і народні майстри: Василь Бідула (Лапшин), Ярослав Крук (Вербів), Ярослав Миколишин (Гиновичі), Стефанія Кулина (Мечищів), Іван Пришляк (Рекшин), Андрій Наконечний (Урмань), Ізидор Різник (Нараїв), Михайло Шарик (Тростянець), Михайло Кузів і Олег Шупляк (Біще). У США працювали Левко Лепкий з Поручина, Михайло Мороз із Пліхова, Христина Дохват із Бурканова.

У серпні 1945 р. на станцію Потутори прибув потяг з лемківськими родинами, які були виселені на Тернопільщину зі сіл Балутянка і Вілька, повіт Сянік. Одні поїхали в м. Підгайці, інші — в с. Гутисько. Відтоді Гутисько стало визначним центром художньої різьби на дереві. Тут працювали родини народних майстрів-різьбярів: Бердалі, Бинчі, Долинські, Ілляші, Кищаки, Красівські, Одрехівські, Орисики, Стецяки, Сухорські, Шалайди. Їхні твори експонувалися на виставках і ярмарках народного мистецтва у Львові, Києві, Москві. Найстаршим майстром круглої різьби, вчителем багатьох лемківських різьбярів був Михайло Орисик.

Борщів. У Борщеві народився скульптор Володимир Стасюк. Тут працювали мистці М. Роженко, С. Маковський, В. Стецько — уродженці району.

Леопольд Левицький і Степан Маковський народилися в с. Бурдяківці. З 1998 р. тут діє Художньо-меморіальний музей Л. Левицького, одним із організаторів якого був С. Маковський. У цьому селі встановлений перший на Тернопільщині пам’ятник Т. Шевченку (архітектор О. Лушпинський, 1911), портретні бюсти роботи львівських скульпторів В. Одрехівського та Е. Миська (1964).

На Борщівщині народилися художники і народні майстри: Ганна Герасимович (Пилипче), Марія Роженко і Петро Боєчко (Гермаківка), Оксана Гавриш-Сікорська (Ланівці), Олег Свидун (Мельниця-Подільська), Володимир Стадничук (Михайлівка), Ганна Касіян (Трубчин), Іван Балан і Василь Стецько (Стрілківці), Лідія Стасюк (Королівка), Євген Шпак (Олексинці), Петро Старух (Шершенівка), польські живописці і графіки

19

Марія Чайковська-Козіцька (Більче-Золоте), Ларіша Пйотр Доманьскі (Вовківці), Юзефа Худзіковська (Устя).

У Канаді і США працювали журналіст і мистецтвознавець Микола Колянківський (Панівці), графік Яків Гніздовський (Пилипче), художник Микола Анастазієвський (Скала-Подільська), меценат і популяризатор українського малярства Михайло Шафранюк (Худіївці).

У Кудринецькому замку графів Козібродских знаходилася портретна галерея, створена у кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. Близько 20 картин зберігаються в музеях Тернополя.

Відомо, що живописець Теофіл Копистинський для церкви в с. Кудринці (зведена 1862) намалював 36 образів. У Гермаківці (бл. 1894) у родини Савчинських гостював художник Корнило Устиянович, який виконав кілька портретів. Церкву Св. Михаїла у Більче-Золотому розмальовував Модест Сосенко у 1912 р.

З 1945 р. у с. Королівка жив педагог, лемківський поет і художник Іван Русенко, з 1946 р. — скульптор Іван Мердак.

Унікальні борщівська і заліщицька вишивки, виконані чорними вовняними нитками. Колекцію вишивок народного одягу і рушників зібрала Віра Матковська, яка видала книгу «Борщівські сорочки» (2008).

Бучач. Мистці-уродженці Бучача: Олександра Приведа, Володимир Легкий, Михайло Голотяк, Тетяна Витягловська, польський живописець Міхал Віктор Чепіта.

У середині ХVІІІ ст. в Бучачі працював славетний скульптор Іоан Георгій Пінзель — автор декоративних статуй на міській ратуші, в Покровській церкві та Парафіяльному костелі. Роботи Пінзеля зберігаються в музеях Львова, Тернополя та Івано-Франківська. Він виконав у місті придорожні фіґури св. Іоана (1750) і св. Анни (1751). Тут також працювали малярі Станіслав Отосельський і Яків Головацький, скульптор Михайло Філевич.

У Бучачі в 1804—99 рр. відома ґімназія оо. Василіян. Серед її випускників — пізніші живописці Корнило Устиянович, Модест Сосенко, Володимир Ласовський, польський художник Юліуш Коссак.

З 1960 р. в Бучачі діє дитяча художня школа — перша в області. Її засновником і довголітнім директором був Омелян Ментус. Школу закінчували архітектори і художники — уродженці області: М. Нетриб’як, Б. Смертюк, С. Калашник, В. Петелько, Б. Магола, П. Крупа, О. Приведа, В. Легкий, Я. Василик, Я. Миськів.

На Бучаччині народилися: мистецтвознавці Ян Полоз Антонєвіч (Скоморохи) і Михайло Станкевич (Жизномир), живописці Володимир Ласовський (Сороки) та Іван Онуфреїв (Переволока), майстер рогозоплетіння Ганна Вівчар (Білявинці), вишивальниця Марія Варениця (Стінка), скульптори Роман Вільгушинський (Яблунівка) і Михайло Витягловський (Сороки).

20

Гусятин. З Гусятина, очевидно, походить польський скульптор Стефан Яжимовскі.

У р. Збруч біля с. Личківці 1848 р. знайдено Збруцького ідола — пам’ятку світового значення дохристиянської (праруської) культури, мистецтва, релігії та духовності. Це — 4-гранний кам’яний стовп (висота 267 см), що зображує верховного слов’янського бога Святовида. Під спільною шапкою подані інші боги — Лада, Мокоша, Перун і Дажбог. Ідол стояв у капищі на горі Богіт. Із 1851 р. зберігається у Краківському археологічному музеї. Його копії — в Києві, Тернополі, Почаєві, Гусятині.

До 1917 р. у с. Вікно діяла ткацька майстерня і килимарно-виробнича школа, організована дідичем В. Федоровичем. Він зібрав близько 200 килимів у селах повіту. Вікнянські килими високо цінилися в Австро-Угорщині.

У санаторії-профілакторії «Збруч» Богдан Ткачик із Тернополя виконав розписи на тему «Троянда і виноград». Микола Обезюк — автор пам’ятників Т. Шевченку в Гусятині (1993), фізику І. Пулюю в Гримайлові (1994), композитору Д. Січинському в с. Клювинці (1996). У м. Хоростків народилася живописець Ольга Лесишин, жили народні майстри подружжя Ганна і Володимир Ковальчуки.

У Копичинцях народилися Мстислава Чорній, сестри Таня Осадца і Ака Перейма, вишивальниця Марія Зарембська. Уродженці району — іконописець Ювеналій Мокрицький (Хлопівці), кераміст Євген Куцярський (Кут-Товсте), польські живописці Ян Машковскі і Роман Чапліцкі (Хоростків), Францішек Городискі (Товсте).

Заліщики. Приватну збірку живопису Західної Європи ХVІІІ ст. мали барони фон Добчіци, власники палацу в Заліщиках. Полотна з цієї галереї частково зберігаються в музеях Тернополя.

У Заліщиках народився різьбяр Юрій Сандига. Уродженці району — Стефанія Шабатура (Іване-Золоте), Ярослав Шеремета (Товсте), Іван Салевич (Виноградне), Михайло Николайчук (Лісівці).

Збараж. Тут народилися мистці Ярослав Стадник, сестри Аркадія і Христина Оленські, килимарниця Оксана Куца-Ковалишин. У Збаражі на поч. 1880-х рр. навчався малярству Стефан Томасевич.

У жовтні 1846 р. Вишнівець відвідав Тарас Шевченко. Автор пам’ятника Т. Шевченку — львівський скульптор Василь Одрехівський. У картинній галереї Вишнівецького замку зберігалися понад 200 портретів польських королів, князів і графів, багато історичних, батальних, жанрових картин і пейзажів. Найбільш відома серія полотен, присвячена історії Димитрія Самозванця та Марини Мнішех.

Уродженці Збаражчини: Михайло Качуровський (Колодне), Богдан Яциковський (Киданці), Тарас Левків (Мала Березовиця), Олександр

21

Чернецький і Борис Дроботюк (Старий Вишнівець), Семен Романюк (Залісці), Богдан Чарнецький (Чернихівці).

Зборів. У Зборові народилися живописці Степан Нечай і Орест Косар. Уродженці Зборівщини — художники і народні майстри: Іван

Покиданець (Гаї-Ковтуни), Ярослава Музика і Віктор Покиданець (Залізці), Володимир Гриценко (Озерна), Григорій Сторожук (Манаїв), Петро Кукурудза (Осташівці), Наталія Басараб (Іванківці), польські мистці Владислав Яроцкі (Підгайчики) та Едвард Дучиньскі (Залізці).

Церкву Пресвятої Трійці в Озерній у міжвоєнний час розписували Михайло Осінчук і Павло Ковжун.

Козова. Уродженець Козови — скульптор Іван Сонсядло. У Козівському районі народилися мистці: Остап Білявський (Городище),

Яків Струхманчук (Росохуватець), Богдан Макогон (Денисів), Володимир Беднарський (Бишки), Микола Волощук і Олег Федорів (обидва — Криве), Ярослав Ремінецький (Ішків), Мирон Білоус (Ценів), Ганна Ткачик (Покропивна), Ігор Шумський (Козлів), Петро Мороз (Драгоманівка), Ігор Дорош (Золота Слобода), польський скульптор Целєстин Гошовскі (Козлів).

Церкву Св. Миколая в с. Денисів розписував живописець Корнило Устиянович. У с. Росохуватець (з 1945 р.) жив різьбяр Василь Красівський.

Кременець. У ХVІІІ — поч. ХІХ ст. у Кременці центром художньої освіти на Волині були колегіум, ґімназія та Ліцей. Художник Юзеф Пічманн народився в Італії, проте протягом 28 років (з 1806 р.) працював у Кременецькій гімназії та Ліцеї і залишив неповторний слід в історії мистецтва краю. Помічниками Ю. Пічманна були Антоній Анджеєвскі, Ян Круліковскі, Бонавентура Клємбовскі. У Ліцеї також працювали Матеуш Бацеллі з Італії, Ян Ларіус із Німеччини. Серед випускників відомі художники: Ксаверій Канєвскі, Томаш Сосновскі, Франц Мєховіч, Михайло Лебеда, Казімєж Коморніцкі, Філіпп Павловскі.

Музей Ліцею об’єднував нумізматичний кабінет і картинну галерею, в яку входили картини, гравюри і копії античної скульптури. Після закриття (1837) його збірка була перевезена до Києва і склала основу кабінету мистецтв новоствореного Університету Св. Володимира.

Кременецький Ліцей продовжив свою діяльність у 1922—39 рр. Малярство тоді викладали Владислав Галімскі, Болєслав Кудевіч, Генрик Германовіч, Станіслав Шейбаль, Боґуслав Швач, Станіслав Шчепаньскі, Тадеуш Домбровскі.

Кременець також був значним центром книгодрукування. У друкарні Богоявленського монастиря працював гравер Андрій Голота.

На поч. ХХ ст. у Комерційному училищі малювання викладали Андроник Лазарчук і Тимофій Сафонов, у Волинському єпархіяльному училищі — Амвросій Ждаха-Смаглій. У Кременці вчилася письменниця і скульпторка Оксана Лятуринська, яка з 1949 р. жила в США.

22

Багаті мистецькі традиції краю продовжують сучасні художники. У 1995 р. створений чоловічий гурт «Гладущик»: Ніл Зварунчик — керівник, Богдан Романюк, Валентин Величко, Олександр Пташкін, Володимир Стецюк, Володимир Прохоров. У 2003 р. організовано жіночий мистецький гурт «Палітра»: Тетяна Балбус — керівник, Олександра Панфілова, Анна Мацега, Зоя Мацишина, Наталія Білецька. Учасники проводили звітні виставки в Кременці, Тернополі, Івано-Франківську. Склад гуртів поповнюється творчою молоддю. Кременецькі художники викладають образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво в місцевих навчальних закладах: педагогічному училищі (коледжі), школі мистецтв ім. М. Вериківського, обласному гуманітарно-педагогічному інституті (академії) ім. Т. Шевченка.

Уродженці Кременця: Аркадіуш Гіцке — випускник Ліцею, Леонід Папара, Лідія Візерканюк, Ростислав Глувка, Микола Мамчур. У Кременці працювали: Микола Марченко, Іван Гарасевич, Богдан Романюк, Валентин Величко, Володимир Прохоров, Ніл Зварунчик, Світлана Ярич. Тут бували Тарас Шевченко, Микола Пимоненко, Іван Іванець.

На Кременеччині народилися: Юрій Гусаковський (Попівці), Іван Хворостецький (Юридики), Іполит Лазарчук і Олекса Шатківський (Почаїв), Оксана Лятуринська (Вишнівець), Дмитро Вонсик (Крутнів), Ніл Зварунчик і Василь Казновецький (Млинівці), Федір Данилюк (Підлісці), Анатолій Шандрук (Борсуки), Олег Скаржевський (Старий Олексинець), Світлана Бутковська (Почаїв).

В іконописній майстерні Почаївського монастиря працювали малярі: Никодим Зубрицький, Пахомій Принятицький, Павло Козаркевич, Іван і Сава Калиновичі, Гнат Беньковський, Антін Грушецький, Яків Головацький, Андрій Токаревський, Петро Стромецький. Барокову різьбу Успенського собору виконав Матвій Полієвський, а оформлення інтер’єрів проводив Лука Долинський.

Заслуговує уваги діяльність друкарні Почаївської лаври (заснована 1730), яка видала 187 книжок. Тут працювали гравери: Андрій Голота, Мануїл Латорський, Іван Масієвський, Йосиф та Адам Гочемські, Теодор Стрельбицький. У жовтні 1846 р. в Почаївській лаврі побував Тарас Шевченко, який намалював чотири акварелі.

Ланівці. Василь Садовник — автор пам’ятників «Борцям за волю України» і князю Володимирові Великому. Каплицю у 1992 р. розписав Богдан Ткачик.

У Лановецькому районі народилися килимарі Ганна Борковська (Білозірка) і Степан Пчола (Вишгородок), скульптор Георгій Басюк (Синівці), графік Іван Гаврилюк (Буглів), Іван Гуменюк (Ванжулів), народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Марчук

23

(Москалівка). Село Вишгородок в ХІХ ст. вважалося значним килимарським осередком.

Монастириська. У костьолі до початку 1950-х рр. знаходилися скульптури роботи Іоана Георгія Пінзеля. З 1996 р. діє Обласний музей лемківської культури і побуту, в якому зберігаються оригінальні ікони, картини, різьба, гравюри і стародруки.

Уродженець Монастириська — польський художник Владислав Россовскі.

Тут із 1945 р. жили різьбяр Антон Фігель (до 1955 р.) і мистецтвознавець Ігор Дуда (до 1958 р.). Нині працюють художники-аматори Павло Адам’як і Михайло Тиханський.

У Монастириському районі народилися мистці: Юліян Панькевич (Устя-Зелене), Іван Бойко (Гончарівка), Євгенія Зарицька (Заставці), Зіновій Садівський, Ярослав Василик і Ярослав Миськів (всі — Коропець), Михайло Тиханський (Нова Гута), Геннадій Горбатий, Марія Рйопка і Галина Трушик (всі — Горигляди). У Новій Гуті працював народний майстер Ілля Іштван.

Визначна пам’ятка архітектури — палац графа Бадені (1906) у Коропці — нині перебуває в аварійному стані. Відомо, що в картинній галереї до 1914 р. зберігалися портрети польських королів, виконані за оригіналами Я. Матейки. У кін. 1970-х рр. втрачену галерею наповнили новим змістом, закупивши понад 60 творів живопису і графіки у художників Тернополя, Чернівців і Львова. У 2014 р. обласний військовий ліцей-інтернат передав 42 твори Тернопільському обласному художньому музею. Серед авторів картин: Г. Миколишин, С. Нечай, М. Пазізін, А. Ткаченко, Д. Шайнога, Є. Удін — відомі художники Тернополя; І. Беклемішева, Е. Нейман із Чернівців.

Підволочиськ. Тут народилися живописці Тетяна Балбус, Любомир Прийма, у 1968—85 рр. жив Іван Шиндирей. Монумент Перемоги (1974) виконав скульптор Володимир Бець, «Ангела-Хоронителя» (2001) — Роман Вільгушинський.

У Підволочиському районі народилися мистці: Михайло Осінчук (Голошинці), Володимир Кивелюк (Княжий Кут), Іван Кучмак (Заднишівка), Євген Біленький (Медин), Петро Обаль (Ободівка), Антон Будзан (Лозівка), Антін Малюца і Зеновій Флінта (Токи), Володимир Бець (Лисичинці), Ксенія Романюк (Голотки), Євген Куцярський (Новосілка), Ярослав Мотика (Староміщина), Василь Купецький (Скалат), Роман Гарбуз (Шельпаки), Юрій Цуприк (Качанівка).

Церкву Св. Іоана Богослова в с. Гнилички (20 композицій) розмалював Теофіл Копистинський.

Підгайці. Тут народився художник Богдан Титла (жив у США), працювали Ярослав Крушельницький, різьбярі — брати Василь та Іван Одрехівські, Андрій Сухорський.

24

Уродженці Підгаєччини: Антон Манастирський (Завалів), Степан Дяків (Голгоча).

Теребовля. Відома чудотворна ікона Матері Божої Теребовельської (1683) зберігається в соборі Св. Юра у Львові. У монастирській церкві Пресвятої Трійці с. Зарваниця перебуває чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері.

У Теребовлянському вищому училищі культури 1995 р. створено відділ декоративно-прикладного мистецтва (завідуючий Петро Ткачук), який готує керівників художніх гуртків і вчителів образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах. Після смерті батька відділ очолює Олена Ткачук.

Місцеві живописці 2010 р. організували мистецький гурт «Теребовельська палітра» в складі: Іван Заляпський, Євген Ковальчук, Олег Розвадовський, Микола Драч, Микола і Марія Шевчуки (батько і дочка). У вересні того ж року вони провели збірну виставку в художньому музеї Тернополя.

У Теребовлі народилася мистець Анна Дідух (живе у США). Тут працювали художники і народні майстри: Андрій та Іван Красівські, Андрій Петрик, Микола Брездень, Мар’ян Субчак, Петро Ткачук, Микола Шевчук (з 1992 р.).

На Теребовлянщині народилися мистці: Михайло Паращук (Варваринці), брати Михайло і Тимофій Бойчуки (Романівка), Северин Борачок (Сороцьке), Маріян Борачок (Ілавче), Володимир Гаврилюк (Зарваниця), Федір Якимів і Микола Брездень (Залав’є), Остап Пасіка (Кровинка), Мар’ян Субчак (Романівка), Стефанія Гнатченко (Кобиловолоки), Ярослав Голець і Дмитро Мимрик (Великий Говилів), Ярослав Новак (Вербівці), Ігор Винник (Микулинці), Галина Ковальчук і Стефанія Семців (Ласківці), Ганна Єрменчук (Хмелівка), польські живописці Людвік Чайковскі (Соколів) і Генрік Кжижановскі (Могильниця), графік-аматор Ян Бонковскі (Вишнівчик), скульптор Кароль Гукан (Микулинці).

Села Буданів і Лошнів у кінці ХІХ ст. були відомими центрами ткацтва. Місцеві ткачі виробляли тонкі льняні полотна і вовняні килими.

В с. Соснів у «Пресовій Кватирі» (1915—16 рр.) працювали мистці М. Гаврилко, Л. Гец, М. Голубець, І. Іванець, О. Курилас, Л. Лепкий. Іван Іванець виконав серію фотографій зі стрілецького побуту. У Микулинцях проживали Михайло Гончарук (з 1945 р.) і Андрій Петрик (з 1983 р.).

Чортків. Тут народилася художниця Ірина Романа Носик (живе у Канаді). У с. Біла працює майстер витинанок Марія Бурдяк.

Автори пам’ятників: Т. Шевченку — Володимир Ропецький, К. Рубчаковій — Дмитро Стецько, П. Карабіневичу — Тетяна Невесела, «Борцям за волю України» — Василь Садовник.

Уродженці Чортківщини — вишивальниці, різьбярі, скульптори, живописці: Анна Баран (Палашівка) і Стефанія Кульчицька (Великі

25

Чорнокінці), Дмитро Білинський (Колиндяни) і Михайло Балакунець (Угринь), Володимир Мельник (Синякове) й Іван Гап’як (Сосулівка), Борис Яворський (Товстеньке), Ігор Онищук (Свидова) і Уляна Шкром’юк (Нагірянка), Ігор Мельничук (Коцюбинчики).

Монастир с. Улашківці відомий давньою чудотворною іконою Матері Божої, яка походить із ХVІ ст.

Шумськ. Тут народився художник Сергій Борейко (жив у Львові). Уродженці Шумщини — живописці Артемій Кирилюк і Парфентій

Барболюк (Великі Загайці), Іван Мельничук (Кордишів), графік Іван Юрчук (Обич), мистецтвознавець Ганна Врочинська (Жолобки). Казимір Сікорський (Ходаки) — автор пам’ятника Т. Шевченку в Шумську (1999).

Андроник Лазарчук у 1904—13 рр. викладав малювання в Учительській семінарії с. Великі Дедеркали.

Ігор ДУДА — мистецтвознавець, член

Національної спілки художників України, заслужений працівник культури України, директор Тернопільського обласного художнього музею

26

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

ЖИВОПИС. ГРАФІКА

Художники Тернопільщини кінця ХІХ — ХХ ст.

Бойчук Михайло

(30.10.1882—13.07.1937) — живописець, графік

Народився 30 жовтня 1882 року в с. Романівці, нині Теребовлянського району. Одержавши матеріальну допомогу від Наукового товариства ім. Шевченка та митрополита Андрея Шептицького, навчався у Віденській (від 1899), Краківській та Мюнхенській (1906—1907) академіях мистецтв. Упродовж 1908—1911 років М. Бойчук удосконалював свою майстерність у м. Парижі. Там до нього примкнула група молодих художників, що стало початком створення його творчої школи. Роботи однодумців, які експонувалися в 1910 році в паризькому «Салоні незалежних» під назвою «Відродження візантійського мистецтва», мали великий успіх.

Після подорожі до Італії мистець повернувся на батьківщину, реставрував ікони й виконував настінні розписи цивільних будівель у м. Львові (1911—1912). Серед робіт цього періоду — розписи каплиці Дяківської бурси в м. Львові, церкви монастиря отців-василіян у с. Словіті (нині Золочівського району Львівської області), церкви в м. Ярославі (нині Польща), композиції «Пророк Ілля», «Голова Спасителя», «Тайна вечеря», «Голова ангела». Протягом 1912—1914 років відновлював монументальний живопис церкви в с. Лемешах Чернігівської губернії.

Від 1912 року був членом Наукового товариства ім. Шевченка. Церковні твори художника високо оцінив митрополит Андрей

Шептицький. Від 1917 року М. Бойчук розпочав активну й плідну діяльність як

педагог, ставши одним із професорів-фундаторів Української академії мистецтв (від 1922 року Інститут пластичного мистецтва, від 1924 року Київський художній інститут, нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).

Мистець створив і очолив національну школу художників-монументалістів, до якої входили Т. Бойчук, К. Гвоздик, А. Іванова, С. Колос, О. Мизін, О. Павленко, М. Рокицький, І. Падалка, В. Седляр тощо. Особливістю цієї школи було оригінальне поєднання впливів візантійського малярства та інших монументальних стилів, зокрема раннього ренесансу, з елементами українського народного орнаменту й старої мистецької традиції — мозаїки та фрески княжої доби, іконописання й портрета XVII—

27

XV ІІІ ст. Вплив новаторської школи М. Бойчука позначився не лише на станковому та монументальному живописі, а й ткацтві, книжковій графіці, різьбярстві, кераміці, килимарстві, деревориті, портреті та фресці.

Під керівництвом М. Бойчука було здійснено найбільш вдалі роботи з монументального настінного живопису в Україні — розписи Луцьких казарм у м. Києві (1919), Селянського санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в м. Одесі (1928), Червонозаводського театру в м. Харкові (1933—1935). Ці твори засвідчили близькість стилю бойчукістів із мексиканською школою Д. Рівери, з яким художник познайомився в 1926 році.

Доробок майстра надзвичайно багатогранний. Це твори станкового живопису, книжкова графіка, плакати, портрети Б. Лепкого та К. Жеромського. За його ескізами оформлювали вистави київського Молодого театру Леся Курбаса, реставрували Софійський собор, музей Ханенків (нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків), Єлецький монастир у м. Чернігові. Учні та послідовники мистця працювали в Парижі, Львові, Києві, Одесі, Харкові.

У 1930—1932 pоках М. Бойчук очолював кафедру композиції в Ленінградській академії мистецтв.

У роки посилення тоталітаризму художник та його школа зазнали переслідувань. Їх звинуватили в націоналізмі, відриві від дійсності, наслідуванні канонів буржуазного мистецтва. У листопаді 1936 pоку M. Бойчука разом із його кращими учнями І. Падалкою, В. Седлярем, С. Налепинською-Бойчук та І. Липківським заарештували органи НКВС. Усі їхні монументальні твори було знищено.

13 липня 1937 року мистця розстріляли. Література

1. Бойчук, М. Молочниця, 1921—1922 [Образотворчий матеріал] : полотно, темпера ; 95х45 см : [репродукція] / М. Бойчук // Український живопис ХХ — початку ХХІ ст. з колекції Національного художнього музею України : [альбом]. — [Хмельницький ; К., 2006]. — С. 48. — Текст парал. укр., англ.

2. Бойчукізм [Образотворчий матеріал] : [репродукції] // Шедеври українського живопису : [альбом] / вступ. ст., упорядкув. Д. Горбачова. — К., 2008. — С. [453]—471. — Резюме й написи під мал. парал. англ., рос., фр. — Із змісту: Біля яблуні, 1921 / Т. Бойчук ; Дівчина, 1910-ті рр. ; Урожай (Збирання яблук), 1910-ті рр. / М. Бойчук.

*** 3. Асеева, Н. Ю. Украинское искусство и европейские художественные

центры: конец ХІХ — начало ХХ века / Н. Ю. Асеева. — К. : Наук. думка, 1989. — 198 с. : ил.

Про М. Бойчука: С. 9—10, 15, 108, 109, 115, 168, 169, 189—192, 194.

28

4. Бойчук Михайло (30.10.1882—13.07.1937) — видатний художник, педагог, мистецтвознавець, професор // Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 105—106 : іл.

5. Бойчук Михайло Львович : Український живописець // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. — К., 2003. — С. 618—620.

6. Великие художники : Их жизнь, вдохновение и творчество. Ч. 99. Михаил Бойчук и его школа. — К., 2005. — 31, [1] с. : фоторепрод.

7. Городиський, Л. На батьківщину Бойчуків / Л. Городиський, І. Зінчишин // Городиський, Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині : іст. нарис-путівник / Л. Городиський, І. Зінчишин. — Л., 1998. — С. 186—196.

Про М. Бойчука: С. 192—194. 8. Життя, віддане мистецтву : До 125-річчя від дня народження

М. Л. Бойчука // Знаменні дати : календар — 2007. — К., 2007. — С. 209—[214] : фотогр. — Бібліогр.: с. [214].

9. [Іваницька, Л. В.]. Михайло Бойчук / Л. В. Іваницька // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біогр. нариси : [довідник] / В. І. Гусєв [та ін.]. — К., 2011. — С. 47—50 : портр.

10. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с.

Про М. Бойчука: С. 12, 17—19, 24, 30, 43, 51, 58, 110—112, 113, 115, 117, 120, 131, 156, 259, 286—288, 290, 401.

11. Касіян, В. Автопортрет / В. Касіян. — К. : Веселка, 2004. — 669 с. : фотогр., іл.

Про М. Бойчука та його школу: С. 304—307, 322, 338, 347, 401—402.

12. Кравченко, Я. Школа Михайла Бойчука : Тридцять сім імен / Я. Кравченко. — К. : Майстерня книги : Оранта, 2010. — 400 с. : фоторепрод.

13. Лобановський, Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. — К. : Мистецтво, 1989. — 204, [1] с. : іл. — (Нариси з історії українського мистецтва).

Про М. Бойчука: С. 165—[171], 193—194.

14. Мегик, П. Дві зустрічі у Варшаві : [спогад про зустріч із М. Бойчуком] / П. Мегик // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [261]—264.

15. Певний, Б. До леґенди про фрески на Хаджибейському лимані : [М. Бойчук і його школа] / Б. Певний // Певний, Б. Майстри нашого мистецтва : роздуми про мистців та мистецтво / Б. Певний. — Нью-Йорк ; К., 2005. — С. 17—28 : фоторепрод.

29

16. Певний, Б. У пошуках за Неділком / Б. Певний // Певний, Б. Майстри нашого мистецтва : роздуми про мистців та мистецтво / Б. Певний. — Нью-Йорк ; К., 2005. — С. 29—38 : фоторепрод.

Про М. Бойчука: С. 29, 32. 17. Пономарьов, В. Бойчукісти / В. Пономарьов // Пономарьов, В. Рік

української історії : календар-довідник / В. Пономарьов. — Т., 2013. — С. 222 : портр.

18. Рубан, В. В. Український портретний живопис другої половини ХІХ — початку ХХ століття / В. В. Рубан. — К. : Наук. думка, 1986. — 222 с. : фоторепрод.

Про М. Бойчука: С. 189—190. 19. Субчак, А. З плеяди великих, 1882—1896 / А. Субчак, Д. Антонович. —

Т. : Лілея, 2002. — 80 с. : фотогр. — Бібліогр.: с. 79. 20. Субчак, А. Михайло Бойчук і його доля : (До 125-ліття від дня

народження) / А. Субчак // Збірник праць / Терноп. міськ. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка. — Т., 2008. — Т. 4 : Видатні постаті в українській культурі і науці. — С. 319—321. — Бібліогр. в кінці ст. (4 назви).

21. Таке довге повернення : До 120-річчя від дня народження М. Л. Бойчука (1882—1937) / уклад. О. А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. — К., 2002. — 4 кв. — С. 33—38. — Бібліогр.: с. 37—38.

22. Шаров, І. Бойчук Михайло Львович (1882—1937) / І. Шаров, А. Толстоухов // Шаров, І. Художники України: 100 видатних імен / І. Шаров, А. Толстоухов. — К., 2007. — С. 50—54 : портр.

*** 23. Афанасьєв, В. Михайло Бойчук: Це мій звіт перед нащадками : 60 років

тому створено розписи Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані / В. Афанасьєв // Культура і життя. — 1989. — 5 берез. — С. 4 : іл.

24. Баліцька, М. «Але прийде літо…» : [про творчість М. Бойчука] / М. Баліцька // Ровесник. — 1990. — 28 жовт. — 3 листоп. — С. 10 : іл.

25. Бартіш, Г. Монументальні розписи Михайла Бойчука в Галичині / Г. Бартіш // Образотворче мистецтво. — 1998. — Чис. 2. — С. 28—30 : іл. — (Мистецька спадщина).

26. Безкоровайний, Г. Ювілей Михайла Бойчука / Г. Безкоровайний // Селянська доля. — 1992. — 10 листоп.

27. Белоусов, А. Скорбящая Муза : [о репрессир. худож. М. Бойчуке и бойчукистах] / А. Белоусов // Независимость. — 1997. — 2 дек., портр., фот. — (Живи и помни).

28. Білокінь, С. Відоме — невідоме? : Коли загинув Михайло Бойчук / С. Білокінь // Культура і життя. — 1989. — 5 берез. — С. 4.

29. Білокінь, С. Колективізм — пафос творчості Михайла Бойчука / С. Білокінь // Образотворче мистецтво. — 1988. — № 1. — С. 22—25.

30

30. Білокінь, С. Межи Сціллою і Харибдою : [арешт і розстріл М. Бойчука та інших художників-монументалістів] / С. Білокінь // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 4. — С. 8—15 : фотогр., іл. — (Ми і час).

31. Білокінь, С. Михайло Бойчук і проблеми монументалізму / С. Білокінь // Пам’ятники України. — 1988. — № 2. — С. 10—13.

32. Білокінь, С. Між Сціллою і Харібдою : Останні стосунки Михайла Бойчука з життям / С. Білокінь // Культура і життя. — 1992. — 4 лип. — С. 6 ; 11 лип. — С. 6. — (З відкритих архівів).

33. Білокінь, С. Смерть Михайла Бойчука : З архівів КДБ / С. Білокінь // Вісті з України. — 1992. — № 7 (лют.).

34. Білокінь, С. Смерть Софії Налепінської-Бойчук : [про дружину укр. худож. М. Бойчука] / С. Білокінь // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 1. — С. 46—49 : іл.

35. Боднар, Н. У Романівці відзначили ювілей славного земляка / Н. Боднар // Воля. — 2007. — 2 листоп. — С. 1.

36. Бойчук Михайло Львович (1882—1937) // Українська культура. — 2000. — № 4. — С. 26 : портр. — (Сто великих українців).

37. Бойчук, О. У вінку буття художника Бойчука / О. Бойчук // Шлях перемоги. — 1998. — 18 лют. — (Подвижники національної культури).

38. Бойчук та його учні // Культура і життя. — 1997. — 12 берез. 39. Бойчукізм : Одне з унікальних художніх явищ України, що було

«репресоване» // День. — 2010. — 30 квіт. — 1 трав. — С. 24 : іл. — (Галерея «Дня»).

40. Веденєєв, Д. Михайло Бойчук: трагічна доля художника / Д. Веденєєв, С. Шевченко // Нова Тернопільська газета. — 2002. — 23 жовт. — С. 4 : фотогр., іл. — (28 жовтня — 120 років від дня народження великого митця).

41. Видатний художник-монументаліст // Воля. — 1993. — 16 жовт. 42. Гармаш, С. Бойчук — наша гордість, слава і скорбота… / С. Гармаш //

Нова ера. — 2007. — 24—30 жовт. — С. 6 : фотогр. 43. Герета, І. Геній родом із Романівки / І. Герета // Свобода. — 1992. —

29 жовт. 44. Герета, І. Михайло Бойчук (30.10.1882—13.07.1937). Тимофій Бойчук

(27.09.1896—(?)1922) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 5—7 : портр.

45. Герета, І. Родом з Романівки / І. Герета // Вільне життя. — 1990. — 29 квіт.

31

46. Гординський, С. Сакральне мистецтво української діаспори / С. Гординський // Народна творчість та етнографія. — 1999. — № 2/3. — С. 54—60.

У публ. згадано М. Бойчука, його дружину Софію, талановитих послідовників І. Падалку, В. Седляра, Я. Гніздовського.

47. Городинець, І. Грушевський проти Бойчука та бойчукістів / І. Городинець // Україна. — 1994. — № 21/22. — С. 22—23.

48. Громова, І. Н. Школа українських монументалістів Михайла Бойчука / І. Н. Громова // Мистецтво в школі. — 2011. — № 7. — С. 8—12 : портр., іл. кольор.

49. Гуляй, І. Майстер, що не дожив до осені : 130 років тому народився Михайло Бойчук / І. Гуляй // Голос України. — 2012. — 27 жовт. — С. 13 : іл.

50. Джувага, В. Михайло Бойчук : Як влада вирішувала суперечки з митцями : [життєвий і творч. шлях художника] / В. Джувага // Українське слово. — 2011. — 27 лип. — 2 серп. — С. 6. — (Справа бойчукістів: як це було).

51. Джулай, Д. «Вічно жива правда» Михайла Бойчука / Д. Джулай // Літературна Україна. — 2012. — 6 груд. — С. 16 : іл. — (У колі муз).

52. Диченко, І. Нове про Михайла Бойчука : [огляд публікацій про М. Бойчука за 1987 р.] / І. Диченко // Культура і життя. — 1988. — 3 січ.

53. Дністренко, Я. Життя для України / Я. Дністренко // Тернопіль. — 1993. — № 4. — С. 69—71. — (Пантеон українства).

54. Дністренко, Я. Михайло Бойчук через 110 років / Я. Дністренко // Західна Україна. — 1992. — 22—28 листоп.

55. До Ради Національної Академії Мистецтв від професорів Георгія Нарбута й Михайла Бойчука : заява // Образотворче мистецтво. — 1998. — Чис. 2. — С. 31 : фотогр. — (Духовна скарбниця).

56. [Довженко, Г.]. Художник у спогадах художника / Г. Довженко // Воля. — 1997. — 24 жовт. — С. [1] : портр. — (30 жовтня — 115-річчя від дня народження Михайла Бойчука).

57. Дуда, І. Бойчук, бойчукізм, бойчукісти / І. Дуда // Тернопіль. — 1991. — № 2. — С. 36—37.

58. Дуда, І. Майстер фрески / І. Дуда // Вільне життя. — 1982. — 30 жовт. 59. Дуда, І. Повернення майстра / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 1992. —

31 жовт. 60. Журавель, О. Тріумф і трагедія митця-пророка : 120 років від дня

народження М. Бойчука — укр. художника-монументаліста / О. Журавель // Вісті Придністров’я. — 2002. — 2 листоп.

32

61. З фондів редакції обласної «Книги пам’яті» : [довідка упр. служби безпеки України про уродженця с. Романівки Теребовл. р-ну М. Бойчука] // Вісник Тернопілля. — 1993. — 9 квіт.

62. Золотнюк, А. Повернення майстра : [до 130-річчя від дня народж. М. Бойчука] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 7 листоп. — С. 6 : іл. кольор. — (Ювілеї).

63. Кашуба-Вольвач, О. Майстерня монументального живопису М. Бойчука у першоджерелах : Спогади Оксани Павленко і Василя Седляра / О. Кашуба-Вольвач, О. Сторчай // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. 40—42 : фотогр. — (Мистецька спадщина).

64. Клейменова, О. Утопія для пензля : Минув 121 рік від дня народження Михайла Бойчука / О. Клейменова // Голос України. — 2003. — 29 жовт., фотогр. — (Видатні українці).

65. Ковальчук, М. Повернулися із забуття : [брати Бойчуки] / М. Ковальчук // Воля. — 1996. — 8 листоп. — С. 2. — (Славетні земляки).

66. Ковальчук, О. Геній українського образотворення : До 120-ліття від дня народження Михайла Бойчука / О. Ковальчук // Образотворче мистецтво. — 2002. — № 4. — С. 7—9 : портр., іл. — (Славетні). — Бібліогр.: с. 9.

67. Ковальчук, О. «Яблуневе древо» : Ретроспекція міфологічного образу-архетипу : [М. Бойчук та школа укр. монумент. малярства] / О. Ковальчук // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 2. — С. 3—6 : іл. — (Традиції і сучасність).

68. Кравченко, О. Творчі принципи Михайла Бойчука / О. Кравченко // Образотворче мистецтво. — 1998. — Чис. 2. — С. 20—21 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

69. Кравченко, Я. Біля джерел європейського авангарду: українська група «Renovation Bizantine» в Парижі : [худож. М. Бойчук та послідовники його творчого методу] / Я. Кравченко // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 1. — С. 59—61 : фотогр., іл. — (Віхи історії).

70. Кравченко, Я. Нищений, але незнищений! : Про нововиявлені малюнки львівського періоду Михайла Бойчука, збережені Ярославою Музикою / Я. Кравченко // День. — 2013. — 6 листоп. — С. 11 : фотогр. — (Спадщина).

71. Кравченко, Я. Нововиявлені твори Михайла Бойчука / Я. Кравченко // Артанія. — 2010. — № 2. — С. 117—118 : іл.

72. Кравченко, Я. «Розстріляне Відродження» українського малярства : Цього року минає 130 років від дня народження Михайла Бойчука та 75 років — фізичного знищення Вчителя і його учнів / Я. Кравченко // День. — 2012. — 26—27 жовт. — С. 17, 24 : портр., іл. — (Галерея «Дня»).

33

73. Кравченко, Я. Учні Михайла Бойчука : Софія Налепінська та Микола Касперович починали творити в Парижі, привнесли інноваційні техніки в укр. мистецтво, а завершили свій шлях у в’язниці НКВС разом зі своїм Учителем / Я. Кравченко // День. — 2012. — 2—3 листоп. — С. 17, 24 : іл. — (Галерея «Дня»).

74. Кравченко, Я. Як традиції бойчукізму втілено у кераміці та книжковій графіці / Я. Кравченко // День. — 2012. — 9—10 листоп. — С. 17, 24 : іл.

75. Красильникова, О. Драматургія В. Винниченка у сценографічній інтерпретації М. Бойчука: невідомі сторінки : [співпраця Леся Курбаса та М. Бойчука] / О. Красильникова // Слово і час. — 1996. — № 7. — С. 65—70.

76. Красильникова, О. Михайло Бойчук — театральний художник / О. Красильникова // Образотворче мистецтво. — 1995. — № 1. — С. 10—13. — (Славетні).

77. Кушнерик, Г. Трагічна доля великого художника / Г. Кушнерик // Вільне життя. — 2002. — 12 листоп. — С. 3 : фотогр. — (До 120-річчя від дня народження М. Бойчука). Те ж // Урядовий кур’єр. — 2002. — 2 листоп.

78. Левицька, Л. Один із Розстріляного відродження : На 130-річчя Михайла Бойчука до його рідної Романівки з’ їхалися художники / Л. Левицька // Голос України. — 2012. — 3 листоп. — С. 9 : фотогр. — (Культура).

79. Литовченко, І. Бойчук і сучасність / І. Литовченко // Образотворче мистецтво. — 1994. — № 2. — С. 6—8.

80. Литовченко, І. Нерозстріляне ім’я / І. Литовченко // Колос. — 1992. — 31 жовт.

81. Мамченкова, О. Пуля в финале : Художник Михаил Бойчук вместе с группой соратников в начале ХХ века сделал Украину одним из мировых центров изобразительного искусства. Однако от советского государства они получили по 9 г свинца / О. Мамченкова // Корреспондент. — 2011. — № 44. — С. 62—64 : ил., фот. — (Уничтоженное искусство).

82. Маркаде, В. Михайло Бойчук і його неопримітивізм / В. Маркаде // Культура і життя. — 1991. — 13 квіт.

83. Мельник, О. «Біля яблуні» : [про інтерпретацію сучасними художниками теми М. Бойчука] / О. Мельник // Образотворче мистецтво. — 1993. — № 3/4. — С. 4—6.

84. Михайло Бойчук і його школа // Українська література в загальноосвітній школі. — 2005. — № 9. — С. [2, 3] обкл. : іл.

85. Міщенко, Г. І ще раз — бойчукісти і наш час : Проблеми теорії та аналізу мистецтва / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 1. — С. 42—45 : іл.

86. Монументальні лики доби : [в Україні відзначили 120-ліття від дня народж. худож. М. Бойчука] // Голос України. — 2002. — 13 листоп.

2* Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво. Бібліографічний покажчик.

34

87. Мудрак, М. «Місто сонця» Томмазо Кампанелли й утопічне мистецтво бойчукістів / М. Мудрак // Образотворче мистецтво. — 2009—2010. — № 4/1. — С. 22—25 : фотогр.

88. Мушинка, М. 25 книжка львівського інституту колекціонерства : [про альбом-каталог збережених творів М. Бойчука] / М. Мушинка // Артанія. — 2010. — № 2. — С. 116 : фотогр.

89. Мушинка, М. Нове про художника Михайла Бойчука / М. Мушинка // Дзвін. — 1992. — № 11/12. — С. 113—115.

90. Муштенко, С. Майстер «великого стилю» / С. Муштенко // Українське слово. — 2008. — 13—19 лют. — С. 8. — (До 125-річчя від дня народження).

91. Н. І. 130 років від дня народження Михайла Бойчука / Н. І. // Віче. — 2012. — № 19. — С. 71 : фотогр. кольор. — (Дата).

92. Ониськів, М. У Романівку, до братів Бойчуків : Фоторепортаж з біографічними відступами / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2007. — 15 верес. — С. 3 : фотогр. — (Пам’ять).

93. Павленко, О. Профессор М. Л. Бойчук и «бойчукизм» : Записки о мастерской монументальной живописи Киевской украинской академии художеств, руководимой проф. Бойчуком М. : [спогади] / О. Павленко, В. Седляр ; підгот.: О. Кашуба-Вольвач, О. Сторчай // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 2. — С. 24—29 : іл., фотогр. — (Мистецька спадщина) ; № 3. — С. [132]—135 : фотогр., іл. — (Спогади).

94. Певний, Б. Селективним оком : [про Ю. Нарбута та М. Бойчука — талановитих укр. мистців початку ХХ ст.] / Б. Певний // Сучасність. — 1987. — № 4. — С. 37—51. — (Мистецтво).

95. Подоляк, О. Михайло Бойчук: «Ми повинні творити велике мистецтво» / О. Подоляк // Четверта влада. — 2007. — 31 жовт. — С. 7 : фотогр. — (До 125-річчя з дня народження).

96. Присталенко, Н. Доля школи Михайла Бойчука — нашої гордості, слави, скорботи / Н. Присталенко // Українська культура. — 1997. — № 7. — С. 15—19. — (Люди і роки).

97. Ріпко, О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм / О. Ріпко // Сучасність. — 1991. — Чис. 7/8. — С. 76—117.

98. Семенко, В. Дебют «бойчукістів» — як розвій українського мистецтва : [художня вист. робіт «бойчукістів сучасності»] / В. Семенко // Літературна Україна. — 2004. — 29 квіт. — С. 4 : фотогр. — (У колі муз).

99. Скиба, М. Вирубаний сад : 30 жовтня — 120 років від дня народження художника М. Бойчука / М. Скиба // День. — 2002. — 29 жовт., фотогр.

100. Собуцька, В. Залишив людям часточку себе… : [відзначення 130-річчя від дня народж. М. Бойчука на Тернопіллі] / В. Собуцька // Свобода. — 2012. — 9 листоп. — С. 8 : іл. — (Сіль землі вкраїнської).

35

101. Соколюк, Л. Михайло Бойчук і Дієго Рівера : [про зв’язок творчих принципів двох великих мистців] / Л. Соколюк // Родовід. — 1995. — № 3. — С. 43—47.

102. Соколюк, Л. Школа Михайла Бойчука та українське народне мистецтво першої третини ХХ ст. / Л. Соколюк // Народна творчість та етнографія. — 1997. — № 5/6. — С. 84—91 : іл. — Бібліогр.: с. 90—91.

103. Сорока, М. Бойчук Михайло Львович / М. Сорока // Київська старовина. — 1995. — № 3. — С. 91—92.

104. Стебельський, Б. Українське авангардне мистецтво: монументалізм Михайла Бойчука і школи «бойчукістів» / Б. Стебельський // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 4. — С. 3—7 : фотогр. — (Духовна скарбниця).

105. Субчак, А. Михайло Бойчук і його доля / А. Субчак // Вільне життя плюс. — 2007. — 27 жовт. — С. 8 : портр. — (Рядок з біографії краю).

106. Субчак, М. Не зникнуть одвічні закони краси / М. Субчак // Свобода. — 2006. — 21 жовт. — С. 8 : портр. — (Пам’ятаємо і шануємо).

107. Субчак, М. Повернення з небуття / М. Субчак // Т. вісті плюс. — 2002. — 31 жовт. — С. 3 : іл. — (30 жовтня — 120-річчя з дня народження М. Бойчука).

108. Тимченко, Т. Бойчукізм і українська реставрація / Т. Тимченко // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 3/4. — С. 60—62 : іл.

109. Федорук, О. Аппіїв шлях українського мистецтва, або Цензура пряма і перевтілена / О. Федорук // Універсум. — 1995. — № 5/6. — С. 40—43.

110. Федорук, О. Бойчук і геноцид культури / О. Федорук // Слово і час. — 1992. — № 4. — С. 76—86.

111. Федорук, О. К. Штрихи до портрета майстра / О. К. Федорук // Українське мистецтвознавство : міжвід. зб. наук. праць. — К., 1993. — Вип. 1. — С. 134—141.

112. Ханас, В. Творив для України / В. Ханас // Тернопіль вечірній. — 1992. — 31 жовт.

113. Ханас, М. Утверджуючи нове мистецтво / М. Ханас // Трудова слава. — 1988. — 12 лип. — С. 2. — (Слово про наших земляків).

114. Черемшинська, Р. Портрет Гнатюка — робота Бойчука / Р. Черемшинська // Вісті Придністров’я. — 2007. — 2 листоп. — С. 3. — (Життя духовного основа).

115. Черемшинський, О. Портрет Гнатюка — робота Бойчука / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 1992. — 22 груд.

116. Черемшинський, О. Портрет Гнатюка — робота Бойчука : 130-річчя від дня народження художника / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вісті Придністров’я. — 2012. — 9 листоп. — С. 5 : портр.

36

117. Черемшинський, О. Портрет Гнатюка — робота Бойчука / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2012. — 14 груд. — С. 5 : іл. — (130-річчя від дня народження художника).

118. Шимчук, Є. Настінні розписи Михайла Бойчука у Словіті : [фрагменти настінних розписів М. Бойчука у василіянському монастирі] / Є. Шимчук // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 98—99 : іл. — (Мистецька спадщина).

119. Шкандрій, М. Модернізм, авангард і естетика Михайла Бойчука / М. Шкандрій // Сучасність. — 1995. — № 9. — С. 137—147.

120. Юрчишин, О. Михайло Бойчук та Михайло Грушевський / О. Юрчишин // Сучасність. — 1994. — № 7/8. — С. 140—148.

121. Юрчишин-Міщенко, О. Життя, віддане мистецтву / О. Юрчишин-Міщенко // Київ. — 1990. — № 10. — С. 155—156 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

*** 122. Бойчук, М. Листи до митрополита Андрея Шептицького / М. Бойчук //

Образотворче мистецтво. — 1990. — № 6. — С. 18—22. ***

123. Білокінь, С. Михайло Бойчук у листуванні / С. Білокінь // Соціалістична культура. — 1989. — № 7. — С. 4—5.

124. Горбачов, Д. Листи-спогади Ганни Печарковської про Бойчука і бойчукістів / Д. Горбачов // Київська старовина. — 1999. — № 6. — С. 133—150 : фотогр. — (Джерела з історії України).

125. Листування М. Бойчука / публ. О. Юрчишин-Міщенко // Київ. — 1990. — № 10. — С. 157—159. — (Мистецтво).

126. Портнова, Л. «Початок весни в мистецтві…» : Невідомі фотодокументи до біографії М. Бойчука / Л. Портнова // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 5 (берез.). — С. 4 : фотогр.

127. Присталенко, Н. З архіву Михайла Бойчука / Н. Присталенко // Українське мистецтвознавство : міжвід. зб. наук. праць. — К., 1993. — Вип. 1. — С. 127—134. — (Архівні публікації).

128. Ті, що знали Михайла Бойчука : З листів Оксани Павленко до Охріма Кравченка / підготов. публ. Я. Кравченка // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 4. — С. 20—22 : іл. — (Епістолярія).

*** 129. Імені братів Бойчуків : [про заснування обл. мист. премії

ім. М. Бойчука] // Відродження. — 1990. — 7 груд. 130. Премія імені Михайла Бойчука : положення про обласну художню

премію імені Михайла Бойчука // Відродження. — 1991. — 20 лют. — С. 7.

131. Про обласну премію ім. Михайла Бойчука // Свобода. — 2004. — 17 лип. — С. 4. — (Офіційне).

37

*** 132. Безкоровайний, Г. Не зіржавів меч духовний… : Першим лауреатом

обласної мистецької премії ім. М. Бойчука став гурт художників «Хоругва» / Г. Безкоровайний // Селянська доля. — 1991. — 12 листоп.

133. Собуцька, В. Премія Михайла Бойчука — кращому художнику / В. Собуцька // Свобода. — 1992. — 24 верес.

134. Ткачук, І. І пензлем, і серцем, і долею… : Обласна премія імені М. Бойчука / І. Ткачук // Вісті Придністров’я. — 1991. — 19 січ. — С. 2 : іл. — (Життя духовного основа).

*** 135. Гордість і слава Романівки : [наук.-мист. акад., присвяч. 120-річчю від

дня народж. М. Бойчука] // Воля. — 2002. — 29 листоп. 136. Лавренюк, В. Вшанування пам’яті Михайла Бойчука на Тернопільщині /

В. Лавренюк // Лавренюк, В. Храм у дзеркалі ріки / В. Лавренюк. — Т., 2000. — С. 256—263.

137. Мартинів, Ю. Великий майстер фрески : [вист. у Держ. архіві Терноп. обл., присвяч. 125-річчю від дня народж. М. Бойчука] / Ю. Мартинів // Свобода. — 2007. — 24 листоп. — С. 5. — (Славетні імена).

138. Миколаєнко, Г. У Романівці вшанували митців / Г. Миколаєнко // Свобода. — 1996. — 5 листоп. — С. [1]. — (Теребовлянська мозаїка).

139. Попович, Ж. Михайла Бойчука розстріляли у пивниці Жовтневого палацу : [вист., присвяч. пам’яті мистця, у Терноп. худож. музеї] / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 18 лип. — С. [15] : іл. кольор.

140. Стецько, В. «Коли закінчується зима — з’являються квіти…» : [вист. у Терноп. обл. краєзн. музеї до 75-річчя трагічної смерті М. Бойчука] / В. Стецько // Свобода. — 2012. — 20 лип. — С. 8 : іл. — (Зранена пам’ять).

*** 141. Коваленко, Л. Новому інституту — ім’я Михайла Бойчука : [Київ. держ.

ін-ту декор.-приклад. мистецтва та дизайну] / Л. Коваленко // Урядовий кур’єр. — 2000. — 27 трав.

142. Михайлові Бойчуку присвячено : [Київ. держ. ін-т декор.-приклад. мистецтва та дизайну має ім’я М. Бойчука] // Україна. — 2002. — № 11. — С. 3 : іл.

*** 143. Новіцька, К. Хоч і померли майстри, але живе їхнє вічно молоде

мистецтво… : [презентація кн. «Школа Михайла Бойчука: Тридцять сім імен» Я. Кравченка (м. Львів)] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 14 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Щойно з друку).

144. Попович, Ж. Михайло Бойчук намалював Ісуса у вишиванці : [презентація кн. «Школа Михайла Бойчука: Тридцять сім імен»

38

Я. Кравченка в Терноп. картин. галереї] / Ж. Попович // Номер один. — 2010. — 14 квіт. — С. 4 : фотогр.

*** 145. Бурма, В. Повернення Бойчуків : фоторепортаж : [про відкриття

пам’ятника братам Бойчукам у с. Романівці Теребовл. р-ну] / В. Бурма // Вільне життя. — 1992. — 6 листоп. — С. 3 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

146. Огородник, Г. …І те насіння проросло по всій Україні : [вшанування пам’яті братів Михайла й Тимка Бойчуків] / Г. Огородник // Подільське слово. — 1992. — 7 листоп. — С. 3 : фотогр., іл. — (Талановиті наші земляки).

147. Тарасенко, В. Вони воскресли. У бронзі : [брати Бойчуки] / В. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1992. — 4 листоп.

148. Терещенко, Р. «Нас мало, але ми знаємо, що прийде літо…» : [відкриття пам’ятника братам Бойчукам у с. Романівці Теребовл. р-ну] / Р. Терещенко // Теребовлянські вісті. — 1992. — 7 листоп.

*** 149. Білокінь, С. Бойчук Михайло Львович (30.10.1882, с. Романівка, нині

Теребовлян. р-ну — 13.07.1937, м. Київ) — живописець, графік / С. Білокінь, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 160, 161 : фотогр., іл.

150. Білокінь, С. І. Бойчук Михайло Львович (30.10.1882—13.07.1937) — митець-монументаліст, графік, фундатор потужної шк. художників-бойчукістів в укр. мист-ві 1920-х рр. / С. І. Білокінь // Енциклопедія історії України. — К., 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 328 : фотогр.

151. Білокінь, С. І. Бойчук Михайло Львович (30.10.1882, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 13.07.1937, Київ) — монументаліст, графік / С. І. Білокінь // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 208—209 : фотогр., іл.

152. Білокінь, С. І. Бойчук Михайло Львович (30.Х.1882, с. Романівка, тепер Терноп. обл. — 13.VІІ.1937) — укр. художник-монументаліст, живописець, графік / С. І. Білокінь // Мистецтво України : енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 227—228 : іл.

153. Бойчук Михайло Львович (30.Х.1882, с. Романівка, тепер Терноп. обл. — 1939) — живописець // Словник художників України. — К., 1973. — С. [30].

154. Бойчук Михайло Львович [18(30).Х.1882, с. Романівка, тепер Терноп. обл. — 1939] — український рад. живописець // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 510.

155. Бойчук Михаил Львович (1882—1939), сов. живописец-монументалист // Популярная художественная энциклопедия : Архитектура. Живопись.

39

Скульптура. Графика. Декоративное искусство. — М., 1986. — Кн. 1 : А — М. — С. 87.

156. Бойчуки — укр. художники, брати. Обидва з с. Романівки (тепер Терноп. обл.). Михайло Львович Б. (30.Х.1882—13.VІІ.1937) — художник-монументаліст // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 74.

157. Бойчуки — укр. художники; брати. Обидва з с. Романівки (тепер Терноп. обл.). Михайло Львович Б. (30.Х.1882—13.VІІ.1937) — художник-монументаліст // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 78—79.

158. Р. М. Бойчук Михайло (1882—1939) / Р. М. // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1993. — Т. 1. — С. 151 : фотогр.

*** 159. Березюк, Т. І. Бойчукізм — культурно-мистецьке явище, напрям в

українському мистецтві 10—30-х років 20 ст. / Т. І. Березюк // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 210—212 : фотогр.

*** 160. Український художній авангард : бібліогр. покажчик / Публ. б-ка ім. Лесі

Українки, від. мистецтв ; уклад.: Л. С. Криворучко, М. Г. Іванова. — К. : [б. в.], 2008. — 74 с. : іл.

Про М. Бойчука: С. 17—21.

Бойчук Тимофій

(27.09.1896—1922) — живописець-монументаліст

Народився 27 вересня 1896 року в с. Романівці, нині Теребовлянського району, у селянській родині. У рідному селі закінчив початкову школу.

З дитинства хлопець любив малювати, і коли навесні 1914 року, повертаючись в Україну, до Романівки заїхав його старший брат Михайло, ці роботи стали вирішальними в долі Тимка. Брат розпізнав у нього талант до малювання.

На початку 1919 року всі художники, які входили до групи М. Бойчука, протягом місяця в м. Києві розписували Луцькі казарми. Наймасштабніші розписи (понад 14 тематичних картин) виконала бригада бойчукістів за ескізами й під керівництвом М. Бойчука. Пензлю Тимка належали композиції «Оранка», «Демонстрація» і «Зустріч з прапорами».

До І Всеукраїнського з’ їзду волосних виконкомів 1919 року художник оформив Київський міський оперний театр (картини «Чаювання», «На

40

пасовиську», «Садять картоплю», «Біля яблуні»). У 1921 році він виконав плакат «У братньому єднанні праці селян і робітників...».

Збереглися станкові твори Т. Бойчука: «Дві жінки з насінням», «Садять картоплю», «Груповий портрет», «Перекупки», «На пасовиську», «У шевській майстерні», «Годівля свиней», «Біля яблуні» (1917—1920).

Ще однією яскравою гранню таланту художника було створення політичних плакатів для агіткампаній.

У співавторстві з І. Падалкою мистець виконав плакат «Червоноармієць з рушницею, робітник з молотом, селянин з плугом доб’ють контрреволюцію» (1920) та «У братньому єднанні праці селян та робітників наше благополуччя» (1921).

Т. Бойчук працював і в жанрі книжкової графіки. Він створив серію ілюстрацій до збірника «Українські легенди» та ілюстрації й обкладинку до дитячого збірника «Барвінок» (1919).

Уже після смерті художника твори експонувалися на виставках українського мистецтва в Москві, Харкові, Венеції (1927—1928). Частина з них безслідно зникла після арешту його старшого брата. Каталогу збережених творів Т. Бойчука досі ніхто не склав.

Т. Бойчук помер передчасно в 1922 році на 26 році життя. Похований у м. Києві.

Література 161. Бойчук, Т. Дві жінки з насінням, 1916 [Образотворчий матеріал] : картон,

темпера ; 29х33 см ; Біля яблуні, 1919—1920 : картон, темпера ; 54х40 см : [репродукції] / Т. Бойчук // Національний художній музей України : [альбом]. — К., 2003. — С. 300—301. — Текст парал. укр., англ.

162. Бойчук, Т. Жінки біля яблуні (Збір яблук), 1920 [Образотворчий матеріал] : картон, темпера ; 54х40 см ; Торговки насінням (Дві жінки з насінням), 1916 : картон, темпера ; 29х33 см : [репродукції] / Т. Бойчук // Український живопис ХХ — початку ХХІ ст. з колекції Національного художнього музею України : [альбом]. — [Хмельницький ; К., 2006]. — С. [49]—[51]. — Текст парал. укр., англ.

163. Бойчукізм [Образотворчий матеріал] : [репродукції] // Шедеври українського живопису : [альбом] / вступ. ст., упорядкув. Д. Горбачова. — К., 2008. — С. [453]—471. — Резюме й написи під мал. парал. англ., рос., фр. — Із змісту: Біля яблуні, 1921 / Т. Бойчук ; Дівчина, 1910-ті рр. ; Урожай (Збирання яблук), 1910-ті рр. / М. Бойчук.

*** 164. Бойчук Тимофій (1896—1922) — художник-монументаліст //

Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 107.

41

165. Бойчук Тимофій Львович : Український живописець // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. — К., 2003. — С. 620.

166. Городиський, Л. На батьківщину Бойчуків / Л. Городиський, І. Зінчишин // Городиський, Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині : іст. нарис-путівник / Л. Городиський, І. Зінчишин. — Л., 1998. — С. 186—196.

Про Т. Бойчука: С. 194—195, 196. 167. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—

1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с. Про Т. Бойчука: С. 43, 51, 58, 66, 67, 71, 72, 76, 111, 196.

168. Кравченко, Я. Бойчук Тимофій (Тимко) Львович / Я. Кравченко // Кравченко, Я. Школа Михайла Бойчука : Тридцять сім імен / Я. Кравченко. — К., 2010. — С. 118—123 : фоторепрод.

169. Субчак, М. Сумна доля нерозквітлого таланту : До 100-річчя Тимка Бойчука / М. Субчак // Тернопілля’96 : реґіон. річник. — Т., 1996. — С. 549—550 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

*** 170. Антонович, Д. Тимко Бойчук (1896—1922) : [біогр. довідка] /

Д. Антонович // Хроніка — 2000. — К., 1997. — С. 341—346. 171. Бошко, С. Життя, як спалах : (До 110-річчя Тимофія Бойчука) /

С. Бошко // Соломія. — 2006. — № 3 (жовт.). — С. 2 : іл. 172. Герета, І. Михайло Бойчук (30.10.1882—13.07.1937). Тимофій Бойчук

(27.09.1896—(?)1922) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 5—7 : портр.

173. Герета, І. Родом з Романівки / І. Герета // Вільне життя. — 1990. — 29 квіт.

174. Дуда, І. Бойчук, бойчукізм, бойчукісти / І. Дуда // Тернопіль. — 1991. — № 2. — С. 36—37.

175. Ковальська, Л. Тиміш Бойчук, молодший брат / Л. Ковальська // Аrt line. — 1998. — № 1. — С. 44—45.

176. Мельничук, Б. «Біля яблуні», яку посадив Тимофій Бойчук : [про укр. художника, брата й учня всесвітньо відомого мистця М. Бойчука] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1996. — 25 верес. — С. 3. — (Виставки).

177. Ониськів, М. Дмитро Антонович про Тимка Бойчука / М. Ониськів // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 415—420 : фотогр., іл.

178. Ониськів, М. Усе життя з братом… : Дмитро Антонович про Тимка Бойчука / М. Ониськів // Вільне життя. — 1997. — 22 серп. — (Рядок з біографії краю).

42

179. Ониськів, М. [Цьогоріч минає 85 літ відтоді, як помер Т. Бойчук] / М. Ониськів // Вільне життя. — 2007. — 24 лют. — С. [1]. — (Інформація звідусіль).

180. Субчак, М. Сумна доля нерозквітлого таланту / М. Субчак // Воля. — 1996. — 27 верес. — С. 2 : фотогр. — (27 вересня — 100 років від дня народження художника Т. Бойчука).

*** 181. Білокінь, С. І. Бойчук Тимофій Львович (27.ІХ.1896, с. Романівка, тепер

Терноп. обл. — 1922, Київ) — укр. живописець / С. І. Білокінь // Мистецтво України : енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 228 : іл.

182. Бойчук Тимофій Львович (1896, с. Романівка, тепер Терноп. обл. — 1922, Київ) — живописець // Словник художників України. — К., 1973. — С. [30] : іл.

183. Бойчук Тимофій Львович (1896, с. Романівка, тепер Тернопільської обл. — 1922, Київ) — український рад. живописець // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 510.

184. Бойчуки — укр. художники, брати. Обидва з с. Романівки (тепер Терноп. обл.). Тимофій Львович Б. (Тимко; 27.ІХ.1896—1922, Київ) // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 74.

185. Бойчуки — укр. художники; брати. Обидва з с. Романівки (тепер Терноп. обл.). Тимофій Львович Б. (Тимко; 27.ІХ.1896—1922, Київ) — учень М. Бойчука // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 78—79.

186. Дуда, І. Бойчук Тимофій (Тимко) Львович (27.09.1896, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну — 1922, м. Київ) — живописець-монументаліст / І. Дуда, Г. Кушнерик, Н. Саєнко // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 160, 162—163 : фотогр., іл.

187. Саєнко, Н. О. Бойчук Тимофій (Тимко) Львович (27.09.1896, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 1922, Київ) — живописець, монументаліст / Н. О. Саєнко // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 210 : іл.

43

Волощук Микола

(8.09.1921—4.07.1978) — художник, поет

Народився 8 вересня 1921 року в с. Кривому, нині Козівського району, у хліборобській сім’ ї.

Ще будучи школярем молодших класів, виявив хист до малювання. Деякий час приватно навчався в художника І. Гербія. Потім три роки студіював живопис у монастирі отців-василіян у м. Жовкві.

Восени 1939 року став студентом Інституту пластичного мистецтва в м. Львові. Після війни працював учителем сільської школи, захоплювався живописом, творив поезії та роман.

У 1948 році був заарештований у м. Києві та засланий у колимські табори. Відбував покарання разом із поетом-земляком І. Гнатюком. У неволі написав десятки поезій, живописні картини.

Ще до війни друкувався у львівських журналах «Молоде село», «Дорога», «Дзвіночок». Свою першу поетичну збірку видав у 40-х роках.

Відомо понад 160 малярських творів мистця, зокрема олійних полотен, акварельних етюдів, графічних малюнків. Серед них: «Дуб Франка», «Біля скиту Манявського», «Скала-Подільський замок», «Вечірня година», «Старі верби», цикл сибірських етюдів.

Роботи художника експонувалися у Львівському музеї українського мистецтва, де одержали високу оцінку.

Помер М. Волощук 4 липня 1978 року в м. Львові. Література

188. Волощук, М. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / М. Волощук // Дзвін. — 2013. — № 9. — С. [2, 3] обкл., 53, 82, 94, 98, 114, 145, 147, 148, 149. — (Галерея «Дзвона»).

*** 189. Волощук, В. Спогад про стрийка / В. Волощук // Дзвін. — 2013. —

№ 9. — С. 149—150. — (Повернення Миколи Волощука). 190. Гнатюк, І. Одмучився / І. Гнатюк // Україна. — 1992. — № 2. — С. 8. —

(Червона калина). 191. Гнатюк, І. Одмучився… : [про художника та літератора М. Волощука] /

І. Гнатюк ; [передм. В. Савчука] // Дзвін. — 2013. — № 9. — С. 146—149 : іл. — (Повернення Миколи Волощука).

192. Микола Волощук: повернення з невідомості // Відродження. — 1991. — 23 квіт. — С. 4—5 : фотогр. — Із змісту: Славетні земляки / В. Савчук ; Одмучився… / І. Гнатюк ; Спогад про стрийка / В. Волощук.

44

193. Садова, Л. Не повторити б картинам долі художника / Л. Садова // За вільну Україну. — 1994. — 2 лют.

194. Садова, Л. Художник незламної волі / Л. Садова // Дзвін. — 1992. — № 7/8. — С. 163—165.

195. Солтис, О. Незламний борець / О. Солтис // Вільне слово. — 1992. — 4 квіт.

196. Хома, В. Волощук Микола Іванович : [біогр. довідка] / В. Хома // Тернопіль. — Т., 1992. — Дод. : Тернопільщина літературна, вип. 2, ч. 1. — С. 17 : фотогр.

197. Хома, В. Поезія з неволі / В. Хома // Вільне слово. — 1991. — 7 груд. 198. Хома, В. Словом і пензлем / В. Хома // Вільне життя. — 1998. — 7 лип. 199. Хома, В. Творіння і муки митця / В. Хома // Вільне життя. — 1992. —

1 трав. — (Рядок з біографії краю). ***

200. Волощук, В. Волощук Микола Іванович (08.09.1921, с. Криве, нині Козів. р-ну — 04.07.1978, м. Львів) — художник, поет / В. Волощук, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 302 : фотогр.

Гарасевич Іван

(3.08.1914—18.10.1977) — художник, літератор

Народився 3 серпня 1914 року в с. Голятині Горохівського повіту Волинської губернії, де, як писав поет в автобіографії, його батьки опинилися переїздом у рідний Кременець. Того ж року сім’я, рятуючись від злигоднів війни, виїхала до далекого Красноярська, аби повернутися сюди через довгих вісім років.

У м. Кременці І. Гарасевич закінчив «повшехну» школу й три класи Української гімназії (навчання не завершив через матеріальні нестатки родичів).

Для того, щоб поповнити багаж знань, допитливий юнак наполегливо займався самоосвітою, малював. Його роботами зацікавився львівський художник В. Ласовський, завдяки якому кременецький мистець уперше в житті в 1938 році взяв участь у виставці мистців-самоуків у м. Львові. Вона принесла йому успіх.

У 1940—1941 роках І. Гарасевич навчався у Львівському художньому училищі.

Після демобілізації працював у м. Кременці в художній майстерні, а в 1961 році, у зв’язку із загостренням хвороби, вийшов на пенсію.

45

Гарасевич-художник знаний як пейзажист і творець Кременецької шевченкіани. Короткі відомості про цього майстра пензля подає перший том «Шевченківського словника». Він створив картини «Шевченко в Крем’янці» (1958), «Тарас Шевченко в Почаєві» (1960), «Зустріч Т. Шевченка з Варнаком» (1961), «Т. Шевченко на Замковій горі в Крем’янці» (1964).

Помер І. Гарасевич 18 жовтня 1977 року. Література

201. Гецевич, М. І ніжність пензля, і віршів чари… / М. Гецевич // Діалог. — 1996. — 2 листоп. — С. 2 : фотогр.

202. Гецевич, М. «Ще трошки і буду свобідним…» : [про худож. І. Гарасевича] / М. Гецевич // Джерело : наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 190—191.

203. Данилюк, О. Нетлінних барв краса чарує нас і нині : (До 90-річчя від дня народж. І. Д. Гарасевича) / О. Данилюк // Діалог. — 2004. — 14 серп. — С. 4 : фотогр. — (Наші дзвінкі імена).

204. Данилюк, О. Теплі таланти Івана Гарасевича / О. Данилюк // Діалог. — 1999. — 7 серп. — С. 2. — (Родом з мистецтва).

205. Сандецька, І. Непідкупна щирість / І. Сандецька ; з пол. переклала М. Гецевич // Джерело : наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 192—193.

206. Сеніна, Т. Відлуння Кобзаревих дум в душі І. Гарасевича / Т. Сеніна // Діалог. — 1999. — 13 берез.

207. Фарина, І. Про земляка розповів музей : [вист. у Кремен. краєзн. музеї, присвяч. 85-річчю від дня народж. І. Гарасевича] / І. Фарина // Свобода. — 1999. — 19 серп. — С. [1].

*** 208. Чернихівський, Г. І. Гарасевич Іван Дем’янович (03.08.1914,

м. Кременець, нині Терноп. обл. — 18.10.1977, там само) — живописець і поет / Г. І. Чернихівський // Енциклопедія сучасної України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 392 : фотогр.

209. Чернихівський, Г. Гарасевич Іван Дем’янович (03.08.1914, м. Кременець — 18.10.1977, там само) — художник, літератор / Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 337 : фотогр.

46

Данилишин Степан

(5.01.1909—16.12.1973) — сценограф, живописець, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1967), член Спілки художників України

Народився 5 січня 1909 року в с. Юхимівцях, нині Волочиського району Хмельницької області, у селянській родині. З юних літ тягнувся до мистецтва. Мрія стати художником привела хлопця до Одеської художньо-промислової школи. За порадою вчителя М. Гершенфельда, у 1929 році юнак вступив до Київського художнього інституту. Протягом 1932—1934 років працював асистентом на архітектурному факультеті.

У 1934 році С. Данилишин вступив до Ленінградської академії мистецтв. У 1940 році, після її закінчення, отримав направлення в Білорусь,

де очолив Будинок художника. Під час війни повернувся додому. Працював у Проскурівському

українському музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Протягом 1941—1944 років на його сцені було поставлено понад 25 вистав, більшість із яких оформив С. Данилишин.

Від 1946 до 1952 року працював головним художником у Коломийському музично-драматичному театрі, де створив декорації до близько 30 спектаклів вітчизняних та зарубіжних авторів. Серед робіт — декорації до вистав «Наливайко», «Циганка Аза», «Устим Кармелюк», «У неділю рано зілля копала», «Богдан Хмельницький».

Від 1952 року С. Данилишин працював головним художником у Тернопільському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, де оформив понад 155 вистав. Серед кращих варто відзначити роботи «Закохана витівниця» Ф. Лопе де Веги, «Устим Кармалюк» В. Суходольського, «Лимерівна» Панаса Мирного.

Працюючи на ниві сценографії, С. Данилишин ніколи не полишав малювати пейзажі, портрети, натюрморти. Брав участь у художніх виставках. У 1961 році в м. Тернополі та в 1962 році в м. Львові відбулися персональні виставки мистця, на яких були представлені ескізи декорацій, костюмів, макети оформлення спектаклів, а також твори станкового живопису.

У 1967 році художникові було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

Помер С. Данилишин 16 грудня 1973 року в м. Тернополі.

47

Література 210. Виставка творів художника Степана Іванович Данилишина

[Образотворчий матеріал] : каталог. — Т. : [б. в.], 1961. — 10 с. ***

211. Данилишин, С. В пошуках образу / С. Данилишин // Вільне життя. — 1967. — 15 жовт. — С. 3.

212. Данилишин, С. Ескіз оформлення до вистави «Перша борозна» за п’єсою І. Кавалерідзе / С. Данилишин // Український театр. — 1971. — № 3. — С. 24—25.

213. Данилишин, С. Твори молодих митців / С. Данилишин // Вільне життя. — 1963. — 24 берез.

*** 214. Герета, І. П. Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею :

путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 79 с. Про С. Данилишина: С. 66.

215. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор.

Про С. Данилишина: С. 41. 216. Корнієнко, О. З. Тернопільський театр імені Т. Г. Шевченка /

О. З. Корнієнко. — К. : Мистецтво, 1980. — 102 с. : іл. Про С. Данилишина: С. 29, 38, 39, 53, 57, 61, 84.

*** 217. Авдикович, М. Майстер театральної декорації / М. Авдикович // Вільне

життя. — 2004. — 13 січ. — С. 4 : фотогр. — (Незабутні). 218. Авдикович, М. Мовою декорацій / М. Авдикович // Вільне життя. —

1989. — 27 берез. 219. Авдикович, М. Реаліст від природи : [до 95-річчя від дня народж. укр.

театр. худож. С. Данилишина] / М. Авдикович // Культура і життя. — 2004. — 21 січ. — С. 4 : портр. — (Майстер театральної декорації).

220. Данилишин Степан Іванович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 6.

221. Демків, Б. Його друге життя : З виставки творів художника С. І. Данилишина / Б. Демків // Ровесник. — 1975. — 16 груд.

222. Дуда, І. Степан Данилишин / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 43 : портр., іл.

223. Корнієнко, О. Поздоровляємо! : [з нагоди 60-річчя від дня народж. худож. С. Данилишина] / О. Корнієнко // Культура і життя. — 1970. — 15 лют., портр.

224. Корнієнко, О. Сяйво буденності : [про С. Данилишина] / О. Корнієнко // Вільне життя. — 1970. — 6 січ.

48

225. Медведик, П. Він був майстром живописної декорації / П. Медведик // Вільне життя. — 1976. — 9 січ.

226. Островський, Г. Співавтор вистави / Г. Островський // Вільне життя. — 1962. — 10 черв.

227. Шукач художньої образності // Український театр. — 1970. — № 4. — С. 21.

*** 228. Степан Іванович Данилишин : [некролог] // Вільне життя. — 1973. —

18 груд. ***

229. Данилишин Степан Іванович [23.ХІІ.1908 (5.І.1909), с. Юхимівці, тепер Хмельн. обл. — 16.ХІІ.1973, Тернопіль] — укр. художник т-ру, з. д. м. УРСР з 1967 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 191.

230. Данилишин Степан Іванович (5.І.1909, с. Юхимівці, тепер Хмельн. обл. — 16.ХІІ.1973, Тернопіль) — укр. художник т-ру, з. д. м. УРСР з 1967 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 200—201.

231. Данилишин Степан Іванович (н. 5.І.1909, с. Юхимівці, тепер Хмельн. обл.) —художник театру, засл. діяч мист. УРСР (з 1967) // Словник художників України. — К., 1973. — С. [71] : іл.

232. Данилишин Степан Іванович [23.ХІІ.1909 (5.І.1909), с. Юхимівці, тепер Волочиського р-ну Хмельн. обл. — 16.ХІІ.1973, Тернопіль] — український рад. театральний художник, засл. діяч мист. УРСР (з 1967) // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — С. 238.

233. Данилишин Степан Іванович // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. 130.

234. Дуда, І. Данилишин Степан Іванович (05.01.1909, с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. — 16.12.1973, м. Тернопіль) — художник-сценограф, живописець, педагог / І. Дуда, П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 462 : фотогр.

235. Удіна, Т. О. Данилишин Степан Іванович (23.12.1908 (05.01.1909), с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. — 16.12.1973, Тернопіль) — художник театру і живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 200 : фотогр.

*** 236. Театральна Тернопільщина : бібліогр. покажчик / Терноп. обл. універс.

наук. б-ка, Терноп. обл. драм. театр ім. Т. Г. Шевченка ; укладання: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Т. : Підручники і

49

посібники, 2001. — 264 с. : фотогр. — (Із серії «Мистецька Тернопільщина»).

Про С. Данилишина: С. 185—186.

Кульчицька Олена

(15.09.1877—8.03.1967) — живописець, графік, педагог, народний художник УРСР (1956), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1967)

Народилася 15 вересня 1877 року в м. Бережанах у сім’ ї юриста. Навчалася в художній студії Р. Братковського та С. Качора-Батовського в м. Львові, художньо-промисловій школі в м. Відні.

Працювала в галузі живопису, естампної графіки, ілюстрації та ужиткового мистецтва.

З ім’ям О. Кульчицької пов’язане відродження гравюри в Західній Україні після понад сторічної перерви. До тонкощів оволодівши майстерністю різних графічних технік (деревориту й ліногравюри (чорно-білої та кольорової), офорта, акватинти), вона вперше в 1909 році виставила свої роботи в м. Львові та здобула загальне визнання.

Народне життя в минулому та сучасному художниця широко відобразила в циклах гравюр: «Страхіття війни» (1915—1916), «Історія княжих часів» (1918), «Портрети українських письменників» (1920), «Лихоліття українського народу» (1930), «Народна архітектура» (1931), «Славні жінки минулого» (1934), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936), «Архітектура старого Львова» (1939).

У багатогранній мистецькій діяльності О. Кульчицької чільне місце посідає праця в галузі ілюстрування та оформлення книг, у тому числі дитячих. Досить назвати «Слово о полку Ігоревім», «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Лис Микита» та «Мойсей» І. Франка.

Найбільшу славу художниці принесли естампи, виконані в техніках деревориту, лінориту, офорта, акватинти та мецо-тинто. Офорти «Бора», «При лямпі», «Біля криниці», «Жиди», дереворити «Хмарка», «Зима», «Довбуш», цикл «Історія княжих часів», численні ліногравюри, серед яких знаменитий цикл «Українські письменники», значно наблизили наше малярство до Європи.

Акватинти «У містечку» (1910), «Сусідки» (1911), «У лісі» (1912), «Увечорі», «Цвинтарна брама» (1913), «Тим, що відійшли» (1914) та багато інших — це перлини графічного мистецтва, які досі не мають аналогів в українській графіці.

50

О. Кульчицька мала й покликання живописця. В олійному живописі вона створила низку цікавих портретів («Бабуля», «На прощу»), пейзажів галицького краєвиду, натюрмортів, жанрові композиції «Жнива», «Діти зі свічками».

Квіти, дерева, пейзажі, народна дерев’яна архітектура, пам’ятки стародавнього живопису та різьбярства, портрети людей із народу, національний одяг з усім багатством вишивки й тканини — усе це мисткиня відтворила з незвичайною майстерністю, створюючи художні документи народної культури. На цьому матеріалі вона видала альбоми акварелей «Народний одяг західних областей УРСР» та «Народна архітектура західних областей УРСР».

Багато сил художниця віддала килимарству. Вона створила неповторні роботи з емалі, бронзи, майоліки.

Усю мистецьку спадщину О. Кульчицької розміщено у Львівському музеї українського мистецтва (нині Національний музей). Чимало творів художниці стали окрасою приватних колекцій.

Від 1945 до 1954 року О. Кульчицька викладала графіку у Львівському поліграфічному інституті ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства), професором якого стала в 1948 році. Була однією із засновниць львівської графічної школи й разом із Ю. Кратохвилею-Відимською, Л. Левицьким, С. Гебус-Баранецькою, С. Караффою-Корбут збагачувала її традиції.

100-річчя від дня народження видатної бережанки, за рішенням ЮНЕСКО, відзначалося у міжнародному масштабі. У м. Львові діє унікальний Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької.

Твори художниці експонувалися в багатьох країнах світу. Померла О. Кульчицька 8 березня 1967 року в м. Львові.

Література 237. Кульчицька, О. Л. Народний одяг західний областей УРСР

[Образотворчий матеріал] / О. Л. Кульчицька. — К. : Вид-во АН УРСР, 1959. — [74] іл. кольор. — Текст і анот. парал. укр., рос., англ.

238. О. Л. Кульчицька як художник-етнограф [Образотворчий матеріал] : каталог виставки / Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу АН УРСР. — Л. : [б. в.], 1953. — 15 с., 12 арк. іл.

239. Олена Кульчицька [Образотворчий матеріал] : альбом / упоряд. та вступ. ст. А. О. В’юник. — К. : Мистецтво, 1969. — 10 с. : портр., [30] арк. іл.

240. Олена Кульчицька [Образотворчий матеріал] : каталог виставки / упоряд. М. Батіг. — Л. : Каменяр, 1969. — 53 с. : іл.

*** 241. Кульчицька, О. Діти на леваді [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

О. Кульчицька // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2008. — № 6. — С. 108.

51

242. Кульчицька, О. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / О. Кульчицька // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2011. — № 6. — С. [2] обкл., [11, 29], 88, [89], 98, [99, 103].

243. Кульчицька, О. Ілюстрації до повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / О. Кульчицька // Дзвін. — 2004. — № 11/12. — С. 84, 97, 102, 107, 126, 131, 136, 151, 153, 155, 162, 176.

244. Кульчицька, О. Лемки з Команчі [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / О. Кульчицька // Яхван, Є. Мертві лемки йдуть : новели / Є. Яхван, С. Тимченко. — Т., 2012. — С. [1] обкл.

245. Кульчицька, О. Пейзаж, 1936 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 36х60 см : [репродукція] / О. Кульчицька // Український живопис ХХ — початку ХХІ ст. з колекції Національного художнього музею України : [альбом]. — [Хмельницький ; К., 2006]. — С. 106—[107]. — Текст парал. укр., англ.

246. Кульчицька, О. У свято, 1913 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; Колонізація, 1920 : ліногравюра : [репродукції] / О. Кульчицька // Лобановський, Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. — К. : Мистецтво, 1989. — С. 155, 201. — (Нариси з історії українського мистецтва).

247. Кульчицька, О. Л. Любе містечко, 1910 [Образотворчий матеріал] : папір, акватинта ; 8,2х8 см : [репродукція] / О. Л. Кульчицька // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 328. — Текст парал. укр., англ.

*** 248. Кульчицька, О. Л. Джерело творчої наснаги / О. Л. Кульчицька // Живі

традиції : Українські радянські художники про себе і свою творчість. — К., 1985. — С. 111—114.

*** 249. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво : каталог музейної збірки.

Ч. 2 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2008. — 144 с., [32] с. іл. кольор.

Про О. Кульчицьку: С. 65—66. 250. Дзядик, О. Незабутня. Спогад про художницю Олену Кульчицьку /

О. Дзядик // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 424—426 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

251. Дирда, Н. Богдан Лепкий та Олена Кульчицька: творчі взаємини митців / Н. Дирда // Матеріали науково-краєзнавчої конференції «Музеєзнавство і сучасність» : (До 95-річчя Терноп. обл. краєзн. музею) / Терноп. обл.

52

краєзн. музей ; упорядкув. С. Костюк. — Т., 2008. — Вип. 4, ч. 1. — С. 41—47.

252. Жаборюк, А. А. Український живопис останньої третини ХІХ — початку ХХ століття / А. А. Жаборюк. — К. ; О. : Либідь, 1990. — 310 с.

Про О. Кульчицьку: С. 295—300. 253. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 4, кн. 2. Мистецтво другої

половини ХІХ—ХХ століття. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1970. — 433 с. : іл.

Про О. Кульчицьку: С. 217—219. 254. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—

1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с. : іл.

Про О. Кульчицьку: С. 66, 166, 391, 392, 394, 401—404, 408, 409, 412—415.

255. Касіян, В. Олена Кульчицька / В. Касіян // Касіян, В. Про мистецтво : вибрані статті / В. Касіян. — К., 1970. — С. 91—96.

256. Олена Кульчицька, 1877—1967 : Живописець, графік // Золота книга української еліти. — К., 2001. — Т. 2. — С. 112—113 : фотогр. — Текст парал. укр., англ.

257. Олена Кульчицька (1877—1967) — живописець, графік // Визначні постаті Тернопілля : біогр. збірник / уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 107—108.

258. Кульчицька Олена Львівна : Український живописець, графік // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. — К., 2003. — С. 684—685.

259. Курильцева, В. Искусство Советской Украины : Очерки. Живопись. Скульптура. Графика / В. Курильцева, Н. Яворская. — М. : Искусство, 1957. — 298 с.

Про О. Кульчицьку: С. 51—53, 113, 114, 140, 222, 268.


Про О. Кульчицьку: С. 160, 200—202. 261. Луговий, Ол. Олена і Ольга Кульчицькі / Ол. Луговий // Луговий, Ол.

Визначне жіноцтво України : іст. життєписи / Ол. Луговий. — К., 1994. — С. 246.

262. Певний, Б. У пошуках за Неділком / Б. Певний // Певний, Б. Майстри нашого мистецтва : роздуми про мистців та мистецтво / Б. Певний. — Нью-Йорк ; К., 2005. — С. 29—38 : фоторепрод.

Про О. Кульчицьку: С. 31.

53

263. Полянський, І. Штрих до біографії Олени Кульчицької / І. Полянський // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 203—204. — (Мій рідний край).


Про О. Кульчицьку: С. 141—143. 265. Світ високого малярства : До 125-річчя від дня народження

О. Л. Кульчицької (1877—1967) / уклад. О. А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. — К., 2002. — 3 кв. — С. 83—[89] : фотогр. — Бібліогр: с. 88—[89].

266. Сенів, І. О. Л. Кульчицька : нарис про життя та творчість / І. Сенів. — К. : Мистецтво, 1955. — 30 с.

267. Чуліпа, І. Життєстверджуючий пафос творчості : (До 100-річчя від дня народження О. Л. Кульчицької) / І. Чуліпа // Наука і культура : Україна, 1977. — К., 1978. — С. [536]—539 : портр.

*** 268. Батіг, М. Світильник Олени Кульчицької : До 110-річчя від дня

народження художниці / М. Батіг // Жовтень. — 1987. — № 9. — С. 125—127 : іл. — (Галерея «Жовтня»).

269. Блюміна, І. «Довгий тернистий, але плідний шлях» / І. Блюміна // Наш час. — 1997. — 12 груд.

270. Блюмина, И. Народный художник / И. Блюмина // Правда Украины. — 1977. — 15 сент.

271. Брицька, Г. Чарівний світ жінок-митців / Г. Брицька // Бережанське віче. — 1997. — 27 верес.

272. Верба, В. Талант, відданий людям / В. Верба // Мистецтво. — 1967. — № 4. — С. 7—8.

273. Війтович, Н. «Весь мій мистецький доробок заповідаю українському народові» : [творче розмаїття худож. форм О. Кульчицької] / Н. Війтович // За вільну Україну. — 2003. — 30 верес.

274. Вічно молоде мистецтво // Вільне життя. — 1962. — 16 верес. 275. Волошин, Л. Олена Кульчицька — майстер українського офорту /

Л. Волошин // Образотворче мистецтво. — 1992. — № 6. — С. 23—26 : іл.

276. Волошин, Л. Творці українського модерну: Олена Кульчицька / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 4. — С. [46]—49 : іл. ; 2006. — № 1. — С. 10—11 : іл.

277. Волошина, В. Життям і думами народу / В. Волошина // Сільські вісті. — 1977. — 15 верес.

278. Вони народились, зросли і творили у рідній надзбручанській стороні : Олена Кульчицька // Вільне життя. — 1959. — 27 трав.

54

279. Герета, І. Бджілка : (До 120-річчя від дня народження О. Кульчицької) / І. Герета // Тернопіль вечірній. — 1993. — 25 верес. — С. 4 : фотогр. — (Постаті).

280. Герета, І. Наблизила наше малярство до Європи : 15 вересня 1877 року в Бережанах, що на Тернопільщині, народилася видатна українська художниця Олена Кульчицька / І. Герета // Голос України. — 1994. — 15 верес. — С. 8 : портр. — (Календар «Голосу України»).

281. Герета, І. Олена Кульчицька (15.09.1877—9.03.1967) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 3—4.

282. Гриб, А. Продовження кращих традицій : Десятиріччя конкурсу імені Олени Кульчицької / А. Гриб // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 15/16 (верес.). — С. 10—11 : фотогр. — (До джерел).

283. Деркач, М. Володарка скарбів / М. Деркач // Вісті Придністров’я. — 1997. — 19 верес.

284. Дирда, Н. Олена Кульчицька: художниця, бережанка / Н. Дирда // Бережанське віче. — 2007. — 14 верес. — С. 2 : фотогр. — (До 130-річчя від дня народження).

285. До ювілею митця // Вільне життя. — 1977. — 4 верес. 286. Добрянська, І. «Я живу життям мого народу…» : спогад / І. Добрянська //

Жовтень. — 1987. — № 9. — С. 127—[130] : іл. — (Галерея «Жовтня»). 287. Довженок, Г. Новознайдені малюнки О. Кульчицької / Г. Довженок //

Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 1/2. — С. 125. 288. Дуда, І. Барви душі / І. Дуда // Вільне життя. — 1977. — 14 верес. 289. Дудар, С. Перлина золотого вересня / С. Дудар // Нове життя. — 1984. —

22 верес. 290. Залізняк, Б. Олена Кульчицька — мистецький класик України /

Б. Залізняк // Дзвін. — 2008. — № 1. — С. 148—155 : іл. — (Галерея «Дзвона»).

291. Запаско, Я. О. Кульчицька — народна художниця / Я. Запаско // Вільне життя. — 1957. — 18 верес.

292. Зьобро, О. Ювілейна ретроспектива Олени Кульчицької / О. Зьобро // Високий замок. — 2007. — 15 верес. — С. 15 : портр. — (Усі творчі грані).

293. Коваль, Я. Із Бережан у широкий світ / Я. Коваль // Жовтень. — 1978. — № 1. — С. 106—119.

294. Козаріз, О. Дереворити Олени Кульчицької / О. Козаріз // Відродження. — 1991. — 8 жовт. — С. 7.

295. Кость, Л. Між красою та обов’язком : (До 130-ої річниці від дня народження Олени Кульчицької) / Л. Кость // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 56—59 : іл. — (Ім’я в мистецтві). — Бібліогр.: 8 назв.

55

296. Кость, Л. Модернова галичанка : Минуло 135 років від дня народження відомої української художниці Олени Кульчицької / Л. Кость // День. — 2012. — 24 жовт. — С. 11 : іл. — (Спадщина).

297. Кость, Л. Слово «Народ» вона завжди писала з великої літери : [виповнилося 125 р. від дня народж. визначної укр. художниці О. Кульчицької] / Л. Кость // За вільну Україну. — 2002. — 17 верес. — С. 4 : автопортр., фотогр. — (Культура).

298. Кость, Л. «Страсті Христові» в малярстві Олени Кульчицької / Л. Кость // За вільну Україну. — 2003. — 6 трав.

299. Кость, Л. «Страсті Христові» : Позиція митця ХХ століття : [маляр. цикл О. Кульчицької на великод. виставці у Львів. нац. музеї] / Л. Кость // За вільну Україну. — 2004. — 8 квіт. — С. 12 : фотогр.

300. Крупницький, Л. Коли кількість — ознака якості : [до 130-річчя від дня народж. худож. О. Кульчицької] / Л. Крупницький // Визвольний шлях. — 2007. — Кн. 10. — С. 57—60 : іл.

301. Кутинський, М. Некрополь України / М. Кутинський // Дніпро. — 1997. — № 1/2. — С. 175—[176]. — (Публіцистика).

Про О. Кульчицьку: С. 176. 302. Лучко, Л. Біля джерел народного мистецтва : нарис про О. Кульчицьку /

Л. Лучко // Вільне життя. — 1957. — 18 трав. 303. Мазурак, Я. Художник, педагог, громадський діяч / Я. Мазурак // Нове

життя. — 1987. — 15 верес. 304. Мандибура, М. Стежини творчості : До 120-ліття від дня народж. Олени

Кульчицької / М. Мандибура // Дзвін. — 1997. — № 11/12. — С. 148—152. — (Галерея «Дзвона»).

305. Маслій, М. Олена Кульчицька — перша тернополянка-лауреат Шевченківської премії / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 13—19 берез. — С. 9 : фотогр.

306. Масловська, Г. Володарка скарбів / Г. Масловська, Г. Шибанов // Ровесник. — 1977. — 17 верес.

307. Маурітссон, М. Рід Кульчицьких / М. Маурітссон // Українське слово. — 2011. — 4—10 трав. — С. 10. — (Славні імена).

308. Міщенко, М. І ожили перлини народного життя : 125 років від дня народження Олени Львівни Кульчицької (15.09.1877—8.03.1967) — української художниці, народної художниці України / М. Міщенко // Вільне життя. — 2002. — 14 верес. — С. [1]. — (Гортаючи календар).

309. Олена Кульчицька : [до виходу у світ альбому художниці] // Друг читача. — 1969. — 8 лип.

310. Олена Кульчицька / підгот. Ю. П. Фардига // Нове життя. — 1967. — 25 берез. — С. [3] : портр. — (Чим славна Бережанщина, якими людьми знаменна).

56

311. Павличко, Я. Акварелі Олени Кульчицької / Я. Павличко // Жовтень. — 1978. — № 3. — С. 148—149.

312. Пачовська, О. Натхнення і майстерність : Персональна виставка творів народної художниці УРСР О. Л. Кульчицької в Тернополі / О. Пачовська // Вільне життя. — 1958. — 25 черв.

313. Піддубняк, О. Тернистим шляхом : До історії ювілейного видання у 1929 р. повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» : [про роботу О. Кульчицької над оформленням книжки] / О. Піддубняк // Дзвін. — 2004. — № 11/12. — С. 150—162 : іл. — (Галерея «Дзвона»).

314. Полянський, О. Народний художник / О. Полянський // Колос. — 1977. — 15 верес.

315. Попович, Ж. Олена Кульчицька добирала сукню під колір парасольки : 16 вересня виповнюється 130 років з дня народження першої жінки-художниці з Галичини / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2007. — 12—18 верес. — С. 11 : фотогр.

316. Попович, Ж. Панночка з етюдником : До 130-річчя від дня народження Олени Кульчицької — першої жінки-художниці на Галичині / Ж. Попович // Дзеркало тижня. — 2007. — 22—28 верес. — С. 13 : фотогр.

317. Попович, Ж. Панночка з етюдником / Ж. Попович // Подільське слово. — 2008. — 27 черв. — С. 12 : фотогр. — (Талановиті земляки).

318. Садова, Л. Спадщина народної художниці / Л. Садова // Шлях перемоги. — 2004. — 7—14 квіт. — С. 9.

319. Сачко, Я. На виставці творів Олени Львівни Кульчицької / Я. Сачко // Вільне життя. — 1972. — 16 січ.

320. Соловйова, О. Щедрий талант / О. Соловйова // Культура і життя. — 1977. — 15 верес.

321. Таранущенко, С. Служіння народові / С. Таранущенко // Радянська Україна. — 1962. — 15 верес.

322. Фіголь, Д. Дихання її мистецтва / Д. Фіголь // Літературна Україна. — 1967. — 15 верес.

323. Хома, В. Вражає ліризмом і щирістю : [про альбом кращих худож. робіт О. Кульчицької] / В. Хома // Ровесник. — 1970. — 26 лют.

324. Хома, В. Майстер краси / В. Хома // Ровесник. — 1972. — 16 верес. 325. Черемшинський, О. Ілюстраторка праць Гнатюка / О. Черемшинський //

Вісті Придністров’я. — 2003. — 24 жовт. — С. 3. — (Ювілеї). 326. Чехович, С. З любов’ю до народу : До виставки творів О. Кульчицької /

С. Чехович // Вільна Україна. — 1958. — 9 лют. ***

327. Кость, Л. Моя сестра Ольга : У Нац. музеї у Львові відкрито виставку творів Олени Кульчицької : [життєвий і творч. шлях сестер-художниць,

57

громад. діячок] / Л. Кость // За вільну Україну. — 2004. — 5 серп. — С. 12 : фотогр. — (Виставки).

328. Носарєва, Л. Сестра на портреті : [творчість сестер Олени та Ольги Кульчицьких] / Л. Носарєва // Дзеркало тижня. — 2004. — 23 жовт. — С. 23 : фотогр.

329. Семчишин, О. Традиції і час : [декор.-ужиткове мистецтво сестер Кульчицьких] / О. Семчишин // Народне мистецтво. — 1999. — № 3/4. — С. 58.

*** 330. Купчинський, О. Листи Олени Кульчицької до Богдана Лепкого /

О. Купчинський // Купчинський, О. Відомі та маловідомі постаті національної науки й культури : вибр. статті та повідомлення / О. Купчинський. — Л., 2011. — Т. 3. — С. 403—418 : портр.

*** 331. Голод, І. Три ювілеї Олени Кульчицької : 120 років від дня народження,

90 — творчого дебюту, 30 — як її нема серед нас / І. Голод // Тиждень. — 1997. — 12—18 верес.

332. Савчук, В. Вшанування : [у м. Бережанах відбулися урочистості з нагоди 100-річчя від дня народж. О. Кульчицької] / В. Савчук // Нове життя. — 1977. — 20 верес.

333. Симчич, М. За традиціями Олени Кульчицької : [наук. конф., присвяч. пам’яті нар. художниці України] / М. Симчич // Українське слово. — 1997. — 17 квіт.

*** 334. Мадонова, Г. Проти бурі : [про талановитих жінок України —

О. Кульчицьку та С. Крушельницьку] / Г. Мадонова // Армія України. — 1997. — 13 верес.

335. Черемшинський, О. Олена Кульчицька і Володимир Гнатюк / О. Черемшинський // Ленінський промінь. — 1977. — 15 верес.

336. Черемшинський, О. Щира дружба земляків : До 110-річчя з дня народження Олени Кульчицької / О. Черемшинський // Ленінський промінь. — 1987. — 15 верес.

*** 337. Астаф’єв, О. Краси нев’янучої парость : репортаж із художньо-

меморіального музею Олени Кульчицької [м. Львів] / О. Астаф’єв // Шляхом Ілліча. — 1980. — 17, 19, 22 січ. — (З джерел культури народу).

338. Астаф’єв, О. Меморіал землячки / О. Астаф’єв // Ровесник. — 1980. — 13 берез. — С. 3. — (Вони прославили Надзбруччя).

339. Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької у Львові : путівник. — Л. : Каменяр, 1978. — 80 с.

58

*** 340. Ласкаревська, Т. Літопис життя і творчості Олени Кульчицької /

Т. Ласкаревська // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 2. — С. 147 : фотогр., іл. — (Серед книг). — Рец. на кн.: Олена Кульчицька. — Л. : Арт-Клас, 2007. — 159 с.

341. Стасенко, В. Українській академії друкарства — 90! : [О. Кульчицька викладала рисунок та живопис у Львів. поліграф. ін-ті ім. І. Федорова] / В. Стасенко // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. 86—88 : фотогр.

*** 342. Геник, С. 150 видатних українок : енциклопед. довідник / С. Геник. —

Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. — 235 с. : іл. — Бібліогр.: с. 226—232.

Про О. Кульчицьку: С. 118. 343. Герасимова, Г. П. Кульчицька Олена Львівна (15.09.1877—08.03.1967) —

живописець, графік, педагог, громад. діяч / Г. П. Герасимова // Енциклопедія історії України. — К., 2008. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 488—489 : фотогр., іл.

344. Дуда, І. Кульчицька Олена Львівна (15.09.1877, м. Бережани — 08.03.1967, м. Львів) — художниця, педагог / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 277 : фотогр.

345. Кульчицька Олена (*1877) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1994. — Т. 4. — С. 1234 : фотогр.

346. Кульчицька Олена Львівна (15.ІХ.1877, м. Бережани, тепер Терноп. обл. — 8.ІІІ.1967, Львів) — живописець і графік, народ. художник УРСР (з 1956) // Словник художників України. — К., 1973. — С. [125].

347. Кульчицька Олена Львівна (15.ІХ.1877—8.ІІІ.1967) — український рад. живописець і графік, нар. художник УРСР (з 1956) // Шевченківський словник. — К., 1976. — Т. 1 : А — Мол. — С. 335 : іл.

348. Кульчицкая Елена Львовна (1877—1967), сов. график и живописец. Нар. худ. УССР (1956) // Популярная художественная энциклопедия : Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. — М., 1986. — Кн. 1 : А — М. — С. 378.

349. Кульчицькі — укр. митці; сестри. Олена Львівна К. (15.ІХ.1877, м. Бережани, тепер Терноп. обл. — 8.ІІІ.1967, Львів) — укр. живописець і графік, н. х. УРСР з 1956 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 345.

350. Кульчицькі — укр. митці; сестри. Олена Львівна К. (15.ІХ.1877, м. Бережани, тепер Терноп. обл. — 8.ІІІ.1967, Львів) — укр. живописець і

59

графік, н. х. УРСР з 1956 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 342—343.

351. Степовик, Д. В. Кульчицька Олена Львівна (15.ІХ.1877, Бережани, тепер райцентр Терноп. обл. — 8.ІІІ.1967, Львів) — укр. рад. художник, нар. художник УРСР (з 1956) / Д. В. Степовик // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 13 : фотогр.

*** 352. Олена Львівна Кульчицька : [некролог] // Вільне життя. — 1967. —

12 берез. 353. Ониськів, М. [Вона померла 8 березня 1967 р.] / М. Ониськів // Вільне

життя. — 2007. — 10 берез. — С. [1]. — (Інформація звідусіль).

Лазарчук Андроник

(15.01.1870—6.09.1934) — живописець

Народився 15 січня 1870 року в с. Уховецьку, нині Ковельського району Волинської області. Малювати любив із дитинства. Після закінчення церковно-приходської школи навчався в ковельського маляра-іконописця.

У 1884 році вступив до церковно-учительської школи в с. Брикові, нині Шумського району, де готували викладачів для церковно-учительських семінарій.

Після двох років навчання перебрався до м. Почаєва й відвідував заняття в рисувальній школі лаври. Тут юнак опанував основи художньої грамоти, малював ікони, разом зі своїми наставниками здійснив монументальні розписи у Свято-Троїцькому соборі, печерній церкві Почаївської лаври.

Восени 1889 року А. Лазарчук вступив до Петербурзької академії мистецтв, після закінчення якої в 1897 році почав працювати вчителем у Почаївській лаврській школі. Пізніше навчався в майстерні відомого художника В. Маковського в м. Санкт-Петербурзі (1899—1900). Згодом сам почав викладати малювання та креслення, ілюстрував окремі твори Т. Шевченка та Олени Пчілки.

Найбільш плідними у творчості А. Лазарчука були 1904—1913 роки, коли він працював викладачем учительської семінарії в с. Великих Дедеркалах. У цей період мистець вдосконалив свою майстерність, осягнувши вершини пленерного живопису.

У доробку художника — портрети, пейзажі, графіка. Особливо йому вдавалися портрети та жанрові картини. Серед них варто відзначити такі роботи, як «Лірник», «Портрет дочки у синій сукні», «В корчмі», «Похорон на Волині».

60

Заслуговують уваги пейзажі А. Лазарчука: «Дорога з Кременця до Почаєва», «Дорога до Кременця», «Почаїв». Вони відзначаються світлою гамою кольорів, експресивністю.

За життя роботи мистця ніде не експонувалися, і тільки через 32 роки після його смерті вперше були виставлені на суд поціновувачів малярського мистецтва в м. Луцьку, а в 1996 році — у Кременецькому краєзнавчому музеї.

Помер А. Лазарчук 6 вересня 1934 року в м. Борзні Чернігівської області. Література


Про А. Лазарчука: С. 158. ***

355. Бубній, П. На палітрі — барви Почаєва : [про живописця А. Лазарчука] / П. Бубній, Ю. Ковальков // Вільне життя. — 2006. — 4 лют. — С. 8. — (Повернуті імена).

356. Гаврилюк, В. Художник душі народної / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. — 2006. — 21 січ. — С. 4 : фотогр. — (Наші славні земляки).

357. Андроник Лазарчук повернувся у Кременець : [вист. робіт художника в Кремен. краєзн. музеї] / [підгот.] Т. Савків // Свобода. — 1996. — 25 черв. — С. [1]. — (Пульс : Тернопілля).

358. Фарина, І. Кожна барва — душі краплина : [про А. Лазарчука — художника, який розписував Троїцький собор і печерну церкву Почаївської лаври] / І. Фарина // Свобода. — 1996. — 13 серп. — С. 3. — (Вернісажі).

*** 359. Дуда, І. Лазарчук Андроник Григорович (15.01.1870, с. Уховецьк, нині

Ковел. р-ну Волин. обл. — 06.09.1934, м. Борзна, нині Черніг. обл.) — живописець, педагог / І. Дуда, Г. Моліцька, Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 313—314.

360. Лазарчук Андроник Григорович (січень, 1870, с. Уховецьк, тепер Волин. обл. — 6.ІХ.1934, м. Борзна Чернігів. обл.) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 349.

361. Лазарчук Андроник Григорович (січень 1870, с. Уховецьк, тепер Волин. обл. — 6.ІХ.1934, м. Борзна Черніг. обл.) — живописець // Словник художників України. — К., 1973. — С. 127.

362. Лазарчук Андроник Григорович [3(15).І.1870, с. Уховецьк, тепер Ковельського р-ну Волин. обл. — 6.ІХ.1934, м. Борзна Черніг. обл.] — укр. рад. живописець // Українська радянська енциклопедія / голов. ред.

61

М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 50.

363. Лазарчуки — укр. художники; батько і син. Андроник Григорович Л. (15.І.1870, с. Уховецьк, тепер Волин. обл. — 6.ІХ.1934, м. Борзна Чернігів. обл.) // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 353.

Лазарчук Іполит

(13.08.1903—23.02.1979) — український художник кіно, заслужений діяч мистецтв УРСР (1967)

Народився 13 серпня 1903 року в містечку Почаєві, нині Кременецького району.

Дитинство хлопця, його перші роки навчання пройшли в с. Великих Дедеркалах (нині Шумського району), де батько — відомий художник, педагог і музикознавець Андроник Лазарчук — протягом 1904—1913 років викладав малювання та креслення в місцевій учительській семінарії.

У 1914—1915 роках юний Іполит мешкав і навчався в м. Кременці, де батько працював у комерційному училищі. Допитливий, здібний хлопець захоплено читав книги з батьківської бібліотеки, цікавився живописом, ходив із батьком на етюди, часто відвідував виставки батькових картин. Із цього, мабуть, і розпочався його шлях у мистецтво.

Згодом Іполит закінчив гімназію та професійно-технічну школу в м. Борзні (нині Чернігівської області), де вивчав живопис у майстерні батька. Протягом 1919—1924 років працював актором і художником-декоратором у Борзнянському районному театрі. У 1924 році вступив до Київського художнього інституту. Навчання поєднував із творчою працею декоратора вистав народних театрів Києва та міст Донбасу. У 1930 році І. Лазарчука запросили працювати художником на Київську кіностудію науково-популярних фільмів.

Молодий мистець заглибився в таємниці мультиплікаційного кіно. Художня значимість і складність мистецтва мультиплікації захопила того часу й О. Довженка, який не раз навідував Лазарчука в майстерні та заприятелював із ним. Протягом перших п’яти років праці в кіно Іполит із групою художників створив різноманітні мультвиставки, кіножурнали та навчальні мультиплікати, брав участь у виготовленні навчально-популярних фільмів «Безперервний вугільний потік», «Історія вугілля», «Доменне виробництво», «Штопор».

У 1935 році Лазарчук став асистентом, а в 1936 році — режисером-постановником свого першого художнього мультсеріалу-казки «Зарозуміле курча», який став серйозною творчою заявкою мистця.

62

Як режисер-постановник і художник, І. Лазарчук разом із колективом випустив багатоавторські кольорові фільми «Пригоди Перця», «П’яні вовки», «Золоте яєчко», «Мишка плюс Машка» та багато інших. Піввіку він віддав служінню молодій музі театру й кіно. Заслугу мистця-експериментатора й першовідкривача в цій царині кіно відзначено преміями, орденом «Знак Пошани», присвоєнням йому в 1967 році звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

Помер І. Лазарчук 23 лютого 1979 року в м. Києві. Література

364. Лазарчук, В. Патріарх українського мультиплікату — родом із Почаєва, котрий передбачив напад гітлерівської Німеччини на СРСР! : (До 105-річчя від Дня народження І. А. Лазарчука) / В. Лазарчук, Р. Квач // Діалог. — 2008. — 21 листоп. — С. 4 : фотогр. ; 28 листоп. — С. 4. — (Наші дзвінкі імена).

365. Медведик, П. Батько мальованого кіно / П. Медведик // Вільне життя. — 1974. — 8 січ.

366. Медведик, П. Старійшина мальованого кіно / П. Медведик // Жовтень. — 1976. — № 3. — С. 107—108.

*** 367. Дуда, І. Лазарчук Іполит Андроникович (13(26).08.1903, м-ко Почаїв,

нині м. Кременец. р-ну — 23.02.1979, м. Київ) — художник кіно, мультиплікатор / І. Дуда, П. Медведик, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 314.

368. Лазарчук Іполит Андроникович [13(26).VІІІ.1903, с. Почаїв, тепер місто Терноп. обл. — 23.ІІ.1979, Київ] — укр. художник кіно, з. д. м. УРСР з 1967 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 349.

369. Лазарчук Іполит Андроникович (н. 13.VІІІ.1903, с-ще м. т. Почаїв, тепер Терноп. обл.) — художник кіно, засл. діяч мист. УРСР (з 1967) // Словник художників України. — К., 1973. — С. 127.

370. Лазарчук Іполит Андроникович [13(26).VІІІ.1903, с. Почаїв, тепер смт Кременецького р-ну Терноп. обл. — 21.ІІ.1979, Київ] — український радянський художник кіно, засл. діяч мист. УРСР (з 1967) // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 50 : іл.

371. Лазарчуки — укр. художники; батько і син. Іполіт Андроникович Л. [13(26).VІІІ.1903, с. Почаїв, тепер місто Терноп. обл. — 23.ІІ.1979, Київ] — художник кіно, з. д. м. УРСР з 1967 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 353.

63

Левицький Леопольд

(7.08.1906—14.05.1973) — графік, живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР (1970)

Народився 7 серпня 1906 року в с. Бурдяківцях, нині Борщівського району. Коли Леопольдові було 12 років, мати віддала його до Чортківської гімназії, де він вперше ознайомився з репродукціями робіт популярних в Польщі художників Я. Матейка й А. Гроттгера.

У 1925 році, закінчивши гімназію, хлопець поїхав до м. Кракова та вступив на юридичний відділ Краківського університету. Побачивши архітектурні споруди на Вавелі, музеї з творами відомих авторів, він залишив юриспруденцію та склав іспити в Академію мистецтв.

У 1933 році на запрошення польського Товариства приятелів мистецтва кілька художників — членів «Краківської групи», а серед них і Левицький — брали участь у виставці, яку організували в м. Львові. Твори мистця, представлені на цій виставці, на жаль, було знищено під час Другої світової війни.

У 1936 році художник повернувся до м. Кракова, згодом переїхав до м. Львова, а потім — до м. Чорткова. У 1945 році оселився в м. Львові. Протягом 1946—1947 років він створив три серії гравюр. Майже на тридцяти аркушах серії «З оповідань мого батька» відобразив картини життя народу в Галичині за часів Австро-Угорської монархії, панської Польщі, після 1939 року.

Л. Левицький відомий більше як графік, але впродовж усієї своєї творчої діяльності написав олією на картоні та полотні близько 60 живописних робіт. Серед них — «Мої батьки» (1969), «Автопортрет з дружиною» (1969), «Малий Франко у батьківській кузні» (1953), «Дума про возз’єднання» (5 варіантів, 1951—1954). Останні цікаві тим, що зображувані події відбуваються на березі Збруча — річки дитинства художника.

У 1957 році в м. Львові відбулася виставка пейзажів мистця. Л. Левицький працював і в галузі книжкової графіки. Він виконав понад

200 малюнків до збірки «Закарпатські казки», «Покоти-горошок», проілюстрував та оформив кілька книжок для дітей: «Бабусина пригода» Олександра Олеся, «Мандрівники» П. Козланюка, «Книжка тонка від дядька Юрка» Ю. Шкрумелюка.

Останньою роботою художника стала ліногравюра «Скрипаль» (1973). Помер Л. Левицький 14 травня 1973 року в м. Львові.

64

Література 372. Островский, Г. С. Леопольд Левицкий [Изоиздание] : [альбом репрод.] /

Г. С. Островский ; авт. вступ. ст. Г. Островский. — М. : Сов. художник, 1978. — 112 с. : ил. — (Графика).


путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 79 с. Про Л. Левицького: С. 60.

374. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво : каталог музейної збірки. Ч. 2 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2008. — 144 с., [32] с. іл. кольор.

Про Л. Левицького: С. 68—69. 375. Якущенко, Г. Д. Леопольд Іванович Левицький : нарис про художника /

Г. Д. Якущенко. — К. : Мистецтво, 1969. — 72 с. : іл. ***

376. Бояновська, О. Він народився в Бурдяківцях / О. Бояновська // За вільний край. — 1991. — 6 серп.

377. Бучинський, С. Не владний над зустріччю час / С. Бучинський // Вільне життя. — 1993. — 13 січ.

378. Герета, І. Квіти вічності / І. Герета // Надзбручанська правда. — 1973. — 2 черв.

379. Герета, І. Леопольд Левицький (7.08.1906—14.05.1973) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 12—13 : портр.

380. Герета, І. Син Надзбруччя / І. Герета // Надзбручанська правда. — 1976. — 21, 23 жовт.

381. Герета, І. Художник Леопольд Левицький (1906—1973) / І. Герета // Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 7. — С. 71 : портр.

382. Гермаківський, І. Леопольд Левицький / І. Гермаківський // Вільне життя. — 1966. — 20 груд.

383. Глинчак, В. Леопольд Левицький / В. Глинчак // Жовтень. — 1973. — № 1. — С. 3.

384. Зозуляк, Є. Леопольд Левицький : [до 90-річчя від дня народж. художника] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 1996. — 9 серп. — С. 3 : портр. — (Рядок з біографії краю).

385. Зозуляк, Є. Співець долі народної / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 1991. — 15 серп.

386. Зозуляк, Є. Усе залишається людям : У понеділок виповнюється столітній ювілей видатного українського художника Леопольда Левицького / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2006. — 5 серп. — С. 4 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

65

387. Зозуляк, Є. Урочини на батьківщині художника / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2006. — 19 серп. — С. 2. — (Ювілеї).

388. Кирилова, О. Вечір пам’яті Леопольда Левицького відбувся у філії Національного музею у Львові / О. Кирилова // Русалка Дністрова. — 1996. — Чис. 20 (листоп.).

389. Лесіцький, І. Творець краси / І. Лесіцький, С. Маковський // Надзбручанська правда. — 1981. — 7 серп. — (Наші знатні земляки).

390. Островський, Г. Ескіз до портрета / Г. Островський // Вітчизна. — 1975. — № 8. — С. 217—219.

391. Островський, Г. У першій атаці / Г. Островський // Жовтень. — 1976. — № 5. — С. 156—158.

392. Попов, А. Вкарбовано у вічність / А. Попов // Вільне життя. — 1980. — 6 черв.

393. Сафонов, Е. Художник-громадянин / Е. Сафонов // Культура і життя. — 1976. — 26 верес.

394. Собуцька, В. Чорно-білі кольори життя / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 12 серп. — С. 6 : портр.

395. Степанів, І. Променистість думки / І. Степанів // Вільне життя. — 1971. — 10 серп.

396. Удіна, Т. Відгомін часу / Т. Удіна // Вільне життя. — 1966. — 24 серп. 397. Цепенда, Е. Майстер живопису : спогади про юнацькі роки художника

Л. І. Левицького / Е. Цепенда // Зоря комунізму. — 1983. — 6 жовт. 398. Щавінський, В. Європейський авангардизм у творчості Леопольда

Левицького / В. Щавінський // Свобода. — 2006. — 2 верес. — С. 8 : портр. — (Погляд мистецтвознавця).

399. Ярошенко, І. «Життя в графіці» / І. Ярошенко // Вільне життя. — 2006. — 12 серп. — С. 8.

*** 400. Вандзеляк, Г. Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького —

окраса села / Г. Вандзеляк // Свобода. — 2013. — 24 трав. — С. 8 : фотогр. — (Дотик до мистецтва).

401. Зозуляк, Є. Музей над Бурдою : [у с. Бурдяківцях Борщів. р-ну відкрито музей Л. Левицького] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 1996. — 16 серп. — С. 2. — (Репортаж).

402. Левицький, О. Художник у музейній тиші : [бесіда з директором музею Л. Левицького в с. Бурдяківцях, худож. О. Левицьким] / [провела] М. Фафруник // Галицький вісник. — 2008. — 13 черв. — С. 3 : фотогр. — (Мистецька палітра).

*** 403. Ленчишин, А. Під знаком Левицького : [вист. л-ри в Терноп. обл.

універс. наук. б-ці, приуроч. до 100-річчя від дня народж.


66

Л. Левицького] / А. Ленчишин // Вільне життя. — 2006. — 2 верес. — С. 8 : фотогр.

404. Садовська, Г. Загадковий погляд з конверта : [спецпогашення конверта, приуроч. до 100-річчя від дня народж. худож. Л. Левицького] / Г. Садовська // Вільне життя. — 2006. — 12 серп. — С. 8.

*** 405. Дуда, І. Левицький Леопольд Іванович (07.08.1906, с. Бурдяківці, нині

Борщів. р-ну — 14.05.1973, м. Львів) — графік і живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 330—331.

406. Левицький Леопольд Іванович (7.VІІІ.1906, с. Бурдяківці, тепер Терноп. обл. — 14.V.1973, Львів) — укр. художник, з. д. м. УРСР з 1970 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 359.

407. Левицький Леопольд Іванович (7.VІІІ.1906, с. Бурдяківці, тепер Терноп. обл. —14.V.1973, Львів) — укр. художник, з. д. м. УРСР з 1970 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 354.

408. Левицький Леопольд Іванович (7.VІІІ.1906, село Бурдяківці, тепер Терноп. обл. — 14.V.1973, Львів) — графік і живописець, засл. діяч мист. УРСР (з 1970) // Словник художників України. — К., 1973. — С. 130.

409. Левицький Леопольд Іванович (7.VІІІ.1906, с. Бурдяківці, тепер Борщівського р-ну Терноп. обл. — 14.V.1973, Львів) — укр. рад. художник, засл. діяч мист. УРСР (з 1970) // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 89 : іл.

410. Левицький Леопольд Іванович // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. 256.

Манастирський Антон

(2.11.1878—15.05.1969) — живописець, графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1953), народний художник УРСР (1957)

Народився 2 листопада 1878 року в с. Завалові, нині Підгаєцького району, у сім’ ї дрібного поштового службовця.

У 1888 році родина Манастирських переїхала до м. Станіслава, де Антон здобув початкову освіту. Пізніше майбутній художник навчався у Львівській художньо-промисловій школі (1895—1899), Краківській академії красних мистецтв (1900—1905).

У 1900 році Товариство для розвою руської штуки, членом якого був А. Манастирський, виставило його перші живописні твори. З того часу в художника розпочалося активне творче життя. Він створив цілу галерею

67

високодуховних робіт: пейзажі, картини з історії народу, сатиру тощо. До найкращих творів портретного жанру слід віднести полотна «Портрет матері», «Портрет тестя», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «Дідусь із Смерекова». Велику популярність мали і його твори «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні», «Розвідники» та багато інших. З великим трепетом А. Манастирський ілюстрував книжки, зокрема «Милу книжечку» (1928) І. Блажкевич.

Творча спадщина мистця становить понад дві тисячі робіт. Сьогодні вони зберігаються в музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпропетровська, Миколаєва, приватних колекціях.

Діяльність художника була високо оцінена: у 1953 році йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР», а в 1957 році — «Народний художник УРСР».

Помер А. Манастирський 15 травня 1969 року в м. Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Література 411. Антон Манастирський = Антон Манастырский = Anton Manastirsky

[Образотворчий матеріал] : альбом / вступ. ст. і упорядкув. Х. І. Саноцької. — К. : Мистецтво, 1980. — 45 с., [37] арк. іл. кольор. — Парал. укр., рос., англ.

412. Манастирський Антон Іванович : каталог персональної виставки / вступ. сл. О. Чичеріна. — Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 1958. — 4 с., [15] арк. іл.

*** 413. Манастирський, А. І. По Франковій дорозі / А. І. Манастирський // Живі

традиції : Українські радянські художники про себе і свою творчість. — К., 1985. — С. 111—114.

*** 414. Жаборюк, А. А. Український живопис останньої третини ХІХ — початку

ХХ століття / А. А. Жаборюк. — К. ; О. : Либідь, 1990. — 310 с. Про А. Манастирського: С. 268—276.


Про А. Манастирського: С. 63—64. 416. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 4, кн. 2. Мистецтво другої


Про А. Манастирського: С. 212—214. 417. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—

68

1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с. : іл. Про А. Манастирського: С. 285, 391, 392, 396, 398, 413, 414.


Про А. Манастирського: С. 157—158. 419. Натхненний співець карпатського краю : До 125-річчя від дня

народження А. І. Манастирського // Знаменні дати : календар 2003. — К., 2003. — С. 207—211 : фотогр. — Бібліогр.: с. 211.


Про А. Манастирського: С. 116—118. 421. Теліщук, Г. «Я мріяв, щоб думи мої були близькі народові» : [про

А. Манастирського] / Г. Теліщук // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 551—552 : портр. — (Під мистецькі знамена).

*** 422. Антон Монастирський / підгот. Ю. П. Фардига // Нове життя. — 1967. —

25 берез. — С. [3] : портр. — (Чим славна Бережанщина, якими людьми знаменна).

423. Батіг, М. Волошки в житі : До 110-річчя від дня народження Антона Манастирського (1878—1988) / М. Батіг // Жовтень. — 1988. — № 10. — С. 129—[130] : іл. — (Галерея «Жовтня»).

424. Батіг, М. Графіка Антона Манастирського (1878—1969) / М. Батіг // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 18—21 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

425. Батіг, М. Його волошки в житі : [про худож. А. Манастирського] / М. Батіг // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 1. — С. 74 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

426. Блюміна, І. Патріарх українського живопису / І. Блюміна // Україна. — 1968. — № 49. — С. 12.

427. Бошко, С. Ім’ям художника назвали вулицю : [вист., приуроч. до 130-річчя від дня народж. А. Манастирського, у Терноп. обл. худож. музеї] / С. Бошко // Свобода. — 2008. — 7 листоп. — С. 8 : іл. — (На пошану ювіляра).

428. Василюк, Д. Барви оновленого краю / Д. Василюк // Сільські вісті. — 1978. — 2 листоп.

429. Венгер, Л. З позицій реалізму і народності : Сьогодні минає 100 років від дня народж. нар. художника УРСР А. І. Манастирського / Л. Венгер // Ровесник. — 1978. — 2 листоп. — С. [4] : фотогр.

69

430. Венгер, Л. Оспівувач краси / Л. Венгер // Нове життя. — 1978. — 2 листоп. — (До 100-річчя з дня народження художника А. Манастирського).

431. Волошин, Л. Пейзажі Антона Манастирського / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. — 1979. — № 2. — С. 27—28.

432. Вони народились, зросли і творили у рідній надзбручанській стороні : Антон Монастирський // Вільне життя. — 1959. — 27 трав.

433. Герета, І. Антон Манастирський (2.11.1878—15.05.1969) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 4—5 : портр.

434. Герета, І. Завжди біля мольберта / І. Герета, Б. Ельгорт // Вільне життя. — 1968. — 3 листоп.

435. Герета, І. На скрижалях слави / І. Герета // Вільне життя. — 1978. — 1 листоп.

436. Ельгорт, Б. Уклін митцеві / Б. Ельгорт // Вільне життя. — 1963. — 14 груд.

437. Журавель, О. Як струмок у горах / О. Журавель // Україна. — 1978. — № 42. — С. 8.

438. Купчинська, Л. «Товариство для розвою руської штуки» — перша українська мистецька організація на західноукраїнських землях : [її членами були наші земляки Ю. Панькевич та А. Манастирський] / Л. Купчинська // Дзвін. — 2003. — № 3. — С. 128—132 : фотогр. — Бібліогр.: с. 132.

439. Манастирський, В. А. І в житті, і в мистецтві / В. А. Манастирський // Жовтень. — 1978. — № 11. — С. 150—155.

440. Молчанова, Л. Утверджуючи красу життя / Л. Молчанова // Образотворче мистецтво. — 1988. — № 5. — С. 14—16.

441. Новосад, М. Українська пісня в живописі Антона Манастирського / М. Новосад // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 1/2. — С. 46—49. — Бібліогр.: с. 49.

442. Островський, Г. Народний художник / Г. Островський // Вільне життя. — 1958. — 4 листоп.

443. Островський, Г. Старійшина живописного цеху / Г. Островський // Культура і життя. — 1968. — 31 жовт.

444. Савак, Б. Щедра палітра земляка : До 110-річчя від дня народж. А. І. Манастирського / Б. Савак // Вільне життя. — 1988. — 2 листоп. — С. [4]. — (Гортаючи календар).

445. Савків, Л. Героїка, романтика і краса України живуть на картинах Антона Манастирського / Л. Савків // Свобода. — 2003. — 1 листоп., іл. — (Сторінка нашої історії).

446. Семенов, Г. Сучасник великого Каменяра / Г. Семенов // Україна. — 1966. — № 10. — С. 13.

70

447. Теліщук, Г. Великий митець з маленького села : [відзначення 120-річчя від дня народж. худож. А. Манастирського] / Г. Теліщук // Свобода. — 1999. — 6 лют. — С. [1].

448. Теліщук, Г. «Я мріяв, щоб думи мої були близькі народові» : [про укр. худож. А. Манастирського] / Г. Теліщук // Свобода. — 1998. — 12 груд., портр. — (Славетні імена).

449. Удіна, Т. Нев’янучі фарби : [про виставку творів А. Манастирського] / Т. Удіна // Вільне життя. — 1963. — 15 листоп.

*** 450. Дуда, І. Манастирський Антон Іванович (02.11.1878, с. Завалів, нині

Підгаєц. р-ну — 15.05.1969, м. Львів) — живописець, графік / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 454 : автопортр.

451. Лазанська, Т. І. Манастирські — укр. живописці пейзажного та портретного жанрів, педагоги. Антон Іванович (2 листопада 1878 — 15 травня 1969) / Т. І. Лазанська // Енциклопедія історії України. — К., 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 485—486 : іл., автопортр.

452. Манастирський Антін (*1878) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1994. — Т. 4. — С. 1458—1459 : фотогр.

453. Манастирський Антон Іванович (2.ХІ.1878, с. Завалів, тепер Терноп. обл. — 15.V.1969, Львів) — живописець, народ. художник УРСР (з 1957) // Словник художників України. — К., 1973. — С. 142—[143] : іл.

454. Манастирський Антон Іванович (2.ХІ.1878, с. Завалів, тепер Бережанського р-ну Терноп. обл. — 15.V.1969, Львів) — укр. рад. живописець, нар. художник УРСР (з 1957) // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 342.

455. Манастирські — укр. живописці; батько й син. Антон Іванович М. (2.ХІ.1878, с. Завалів, тепер Терноп. обл. — 15.V.1969, Львів) — н. х. УРСР з 1957 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 394.

456. Манастирські — укр. живописці; батько й син. Антон Іванович М. (2.ХІ.1878, с. Завалів, тепер Терноп. обл. —15.V.1969, Львів) — н. х. УРСР з 1957 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 385.

*** 457. Пам’яті Антона Манастирського (1878—1969) : [некролог] // Жовтень. —

1969. — № 7. — С. 160.

71

Музика Ярослава

(10.01.1894—22.11.1973) — живописець, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, громадська діячка,

член Спілки художників України (1940)

Народилася 10 січня 1894 року в містечку Залізцях, нині Зборівського району. Художню освіту здобула в мистецькій студії С. Батовського-Качора в м. Львові (1917—1919), потім — у Школі А. Льота в м. Парижі (1935—1936). Студіювала реставрацію в м. Москві (нині РФ) під керівництвом І. Грабаря. Працювала в реставраційній майстерні Національного музею в м. Львові. Від 1922 року брала участь у виставках. Одна із засновників і голова (1931) Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ) у м. Львові та співорганізатор Українського жіночого конгресу в м. Станіславі (1934).

Від 1922 року Я. Музика учасниця збірних виставок у Львові, Києві, Празі (Чехія), Берліні (Німеччина), Варшаві (Польща), Чикаго, Лос-Анджелесі (обидва — США), Венеції, Римі, Неаполі (усі — Італія). Персональні виставки: Львів (1935, 1957, 1968), Київ (1970), Тернопіль (1994).

Основні твори: графічні серії «Тварини» (1932—1965), «Природа» (1958—1965), «Мати» (1958—1965), «Шевченкові» (1961—1964), «Перемиська легенда» (1966), «Символи Г. Сковороди» (1969), «Сон про митців» (1970), ліногравюри «Польові роботи» (1957), «Мені тринадцятий минало…» (1961), «Коло гаю в чистім полі…» (1964), ілюстрації до новел В. Стефаника, офорт «Портрет Лесі Українки» (1959), живописні полотна «Старий з бородою» (1923), «Княгиня Ольга» (1925, 1967), «Гуцул з люлькою» (1928), «Жіночий портрет» (1933), «Портрет М. Рудницького» (1936), «Дружба», «Молода» (обидва — 1958), «Портрет М. Федюка» (1964), мозаїка «Зустріч Довбуша з Дзвінкою» (1962), живопис на склі «Коза-дереза», «Пастушка», «Анна Ярославна» (усі — 1965—1968), кольорові емалі «Народні повір’я» (1965—1966), «Слов’янські боги» (1966—1968), аплікація «В’ їзд Б. Хмельницького до Києва» (1968), екслібриси.

З нагоди 90-річчя від дня народження мисткині в січні 1988 року в Тернопільській картинній галереї експонувалися її 72 роботи.

Померла Я. Музика 22 листопада 1973 року в м. Львові, похована на Личаківському цвинтарі.

72

Література 458. Музика, Я. Л. Живопис. Живопис на склі. Графіка. Емаль. Мініатюри на

слюді. Мозаїка [Образотворчий матеріал] : каталог виставки / Я. Л. Музика. — Л. : Каменяр, 1969. — 51 с. : іл.

459. Музика, Я. Благовіщення, 1932 [Образотворчий матеріал] : дереворит : [репродукція] / Я. Музика // Лобановський, Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. — К. : Мистецтво, 1989. — С. 191. — (Нариси з історії українського мистецтва).

460. Музика, Я. Л. Три жінки, 1938 [Образотворчий матеріал] : метал, емаль ; 13,3х9,4 см ; «Мені тринадцятий минало», 1963 : метал, емаль ; 15х11 см ; Гуцули, 1966 : метал, емаль ; 10х12 см : [репродукції] / Я. Л. Музика // Національний художній музей України : [альбом]. — К., 2003. — С. 363. — Текст парал. укр., англ.


путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 79 с. Про Я. Музику: С. 38, 40, 50, 52, 54, 58.


Про Я. Музику: С. 85—86. 463. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—


Про Я. Музику: С. 285, 392, 394, 400, 401, 403, 408, 409, 413, 415.

464. Кравченко, Я. Музика Ярослава Львівна / Я. Кравченко // Кравченко, Я. Школа Михайла Бойчука : Тридцять сім імен / Я. Кравченко. — К., 2010. — С. 192—197 : портр., фоторепрод.


Про Я. Музику: С. 168—169. 466. Медведик, П. Музика Ярослава Львівна (10.01.1894—24.11.1973) —

живописець, графік, колекціонер і майстер прикладного ужиткового мистецтва / П. Медведик // Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина : словник біографій визначних людей / П. Медведик. — Т., 1998. — С. 183—184.

73

*** 467. Базан, Г. Художниця жила в Заложцях / Г. Базан // Зборівська

дзвіниця. — 1992. — 1 січ. 468. Боднар, І. Надія і поривання : спогад про Ярославу Музику / І. Боднар //

Дзвін. — 1995. — № 12. — С. 152—153. — (Галерея «Дзвона»). 469. Верба, І. Музика Ярослава Львівна / І. Верба, В. Юткін // Берегиня. —

1995. — № 6. — С. 96—97. 470. Герета, І. Ярослава Музика (10.1.1894—24.11.1973) / І. Герета //

Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 9—10 : портр.

471. Герета, І. Ярослава Музика : (До 100-річчя від дня народження) / І. Герета // Тернопіль вечірній. — 1994. — 19 січ.

472. Гулько, Я. До вершин мистецтва — через сибірську голгофу / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 12 лют.

473. Диченко, І. Скарби мистецтва / І. Диченко // Вітчизна. — 1973. — № 11. — С. 216—218.

474. Жбанкова, О. Яскравість образів / О. Жбанкова // Літературна Україна. — 1970. — 13 жовт.

475. Завжди в пошуках // Образотворче мистецтво. — 1971. — № 1. — С. 23. 476. Кравченко, Я. Символи Григорія Сковороди та Михайла Бойчука у

творчій долі Ярослави Музики / Я. Кравченко // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. 43—45 : іл. кольор., портр. — (Ім’я в мистецтві).

477. Ласовський, В. Ярослава Музикова — символ своєї долі / В. Ласовський // Образотворче мистецтво. — 1992. — № 5. — С. 17—19 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

478. Лубківський, Р. Тисяча і один твір Ярослави Музики / Р. Лубківський // Жовтень. — 1972. — № 8. — С. [3] обкл.

479. Медведик, П. Творчий і людський подвиг художниці : До 100-річчя Ярослави Музики / П. Медведик // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 3 (лют.). — С. 4.

480. Олійник, Л. Ярослава Музика — символ своєї віри / Л. Олійник // Подільське слово. — 2002. — 26 лип.

481. Олтар скорботи / упорядкув. і ред. О. Мусієнка // Київська старовина. — 1995. — № 6. — С. 81—[97]. — (Фонд «Мартиролог України»). — Із змісту: Музика (дівоче прізвище — Стефанович) Ярослава Львівна / І. Верба, В. Юткін. — С. 96—[97].

482. Радомська, В. Ярослава Музика: творчість та колекція / В. Радомська, І. Тирпич // Шлях перемоги. — 2010. — 27 січ. — С. 8 : фотогр. — (Культура).

483. Ріпко, О. Боротьба за життя йшла єдиною і найвищою зброєю — мистецтвом / О. Ріпко // Західна Україна. — 1994. — № 6 (січ. — лют.).

74

484. Свєнціцька, В. Жіночі портрети з сибірського щоденника Ярослави Музики / В. Свєнціцька // Дзвін. — 2004. — № 3. — С. 96—102.

485. Стецько, В. Доля Ярослави Музики / В. Стецько // Образотворче мистецтво. — 1995. — № 1. — С. 6—7. — (Ім’я в мистецтві).

486. Стецько, В. Терниста дорога Ярослави Музики / В. Стецько // Вільне життя плюс. — 2009. — 4 листоп. — С. 12 : фотогр. — (З Тернопілля родом).

487. Тимченко, Т. Ярослава Музика — реставратор Національного музею у Львові : Традиції, фахове середовище, праця / Т. Тимченко // Пам’ятки України: історія та культура. — 2003. — Чис. 1/2. — С. 92—111 : портр., фотогр.

488. Фільц, Б. Мистецькі здобутки Ярослави Музики / Б. Фільц // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 5/6. — С. 51—58 : фотогр. — Бібліогр.: с. 58.

489. Ярослава Музика — художниця // Зборівська дзвіниця. — 2008. — 22 лют. — С. [1] : фотогр. — (Видатні постаті рідного краю).

*** 490. Кузишин, І. Наш мальовничий край : [підсумки вист.-конкурсу

художників-аматорів на здобуття обл. мист. премії ім. Я. Музики] / І. Кузишин // Свобода. — 2006. — 21 січ. — С. 6.

491. Кузишин, І. Обласна мистецька [премія ім. Я. Музики] / І. Кузишин // Вільне життя плюс. — 2013. — 8 листоп. — С. 6. — (Для вас, аматори).

492. Матола, В. Пам’яті Ярослави Музики : [підсумки вист.-конкурсу творів на здобуття обл. мист. премії ім. Я. Музики] / В. Матола // Вільне життя. — 2006. — 18 січ. — С. [1].

*** 493. Лубківський, Р. Відвідини Ярослави Музики : [вірш] / Р. Лубківський //

Лубківський, Р. Серпневе яблуко : поезії / Р. Лубківський. — К., 1989. — С. 248—249.

494. Марусевич, М. Відкрито меморіальну таблицю Ярославі Музиці [у м. Львові] / М. Марусевич // Шлях перемоги. — 1994. — 3 груд.

*** 495. Дуда, І. Музика Ярослава Львівна (з дому — Стефанович; 10.01.1894, м-

ко Залізці, нині смт Зборів. р-ну — 22.11.1973, м. Львів) — художниця, громадська діячка / І. Дуда, В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 575 : фотогр.

496. Музика Ярослава Львівна (10.І.1898, с. Залісці, тепер Шумського [Зборівського] р-ну Терноп. обл. — 24.ХІ.1973, Львів) — укр. живописець і графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 425.

75

497. Музика Ярослава Львівна (10.І.1898, с. Залісці, тепер Терноп. обл. — 24.ХІ.1973, Львів) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 412.

498. Музика Ярослава Львівна (н. 10.І.1898, с. Залісці, тепер Терноп. обл.) — живописець і графік // Словник художників України. — К., 1973. — С. 155—156 : іл.

499. Музика Ярослава Львівна (10.І.1898, с. Залісці, тепер Шумського р-ну Терноп. обл. — 24.ХІ.1973, Львів) — укр. рад. живописець і графік // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — С. 160 : іл.

500. Музика Ярослава Львівна // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. 316.

Наконечний Андрій

(31.05.1905—15.09.1983) — художник, член Спілки українських образотворчих мистців (1941—1944)

Народився 31 травня 1905 року в с. Урмані, нині Бережанського району. Оточення, у якому виростав А. Наконечний, сприяло формуванню творчої особистості. Хист до малювання проявився в нього ще в дитинстві. Коли хлопець підріс, його віддали навчатися до місцевого столяра М. Когута, який часто возив своїх учнів до м. Львова, де вони відвідували храми, виставки, пізнаючи таїну творчості. Саме тоді А. Наконечний визначив для себе, що стане художником.

Під час служби в польській армії талант юнака помітили військові старшини й рекомендували його професорові Гофману.

У 1929—1933 роках А. Наконечний продовжив навчання в приватній школі професора А. Терлецького, що діяла при Краківській академії красних мистецтв.

Визначитися в стилістиці допоміг К. Гамоляш. Молодий мистець занурився в духовні глибини візантики, вивчав структурно-технічні принципи ікони. У професійному рості юнакові допомагав митрополит Андрей Шептицький.

Під час навчання А. Наконечний був членом професійного мистецького об’єднання «Зарево», до якого входили випускники та студенти Краківської академії.

Основне місце у творчості мистця займав релігійний живопис. У червні — липні 1939 року художник брав участь у виставці сучасного релігійного мистецтва в м. Кракові, на якій представив свої роботи — ікони

76

«Христос», «Св. Ольга», «Мадонна», «Хрест Ісуса Христа», «Свята Ольга та святий Володимир», «Матір Божа — заступниця Соборної України». У Настасівській церкві (нині Тернопільський район) дивом збереглися розписи та образи, створені майстром.

У 40-х роках А. Наконечний малював здебільшого пейзажі, краєвиди рідного села («Урманські поля», «Тартакова хата»). Художник вивчав архітектуру, їздив по багатьох селах, робив замальовки дерев’яних церков.

У 1991 році в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася виставка творів мистця, на якій було представлено близько 100 робіт.

Помер А. Наконечний 15 вересня 1983 року в м. Тернополі, похований у м. Бережанах.

Література 501. Роботи Андрія Наконечного [Образотворчий матеріал] : [репродукції] //

Визвольний шлях. — 2007. — Кн. 9. — С. [4] обкл. ***


Про А. Наконечного: С. 86. 503. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.

худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор.

Про А. Наконечного: С. 68. 504. Якимів, І. Андрій Наконечний / І. Якимів // Бережанська земля : іст.-

мемуар. зб. — Торонто [та ін.], 1998. — Т. 2. — С. 320—322 : фотогр. ***

505. Про відзначення в області 100-річчя від дня народження відомого громадсько-політичного діяча, українського художника Андрія Наконечного, уродженця села Урмань Бережанського району : рішення сесії облради // Свобода. — 2005. — 9 лют. — С. 2.

*** 506. Андрій Наконечний: повернення… : [про живописця, який творив у

жанрі візантійського іконопису] / за матеріалами М. Литвина, О. Лугової // Бережанське віче. — 2010. — 28 трав. — С. 1, 5 : фотогр. — (Візії).

507. Бойко, З. Життя після смерті : До 100-річчя від дня народження Андрія Наконечного / З. Бойко // Бережанське віче. — 2005. — 27 трав. — (Постаті).

508. Бошко, С. Ікона [«Козацька Покрова»] довгі роки зберігалась у стіні будинку : Тепер її можна оглянути в Тернопільському художньому

77

музеї / С. Бошко // Свобода. — 2010. — 28 трав. — С. 8 : іл. — (Повернуті реліквії).

509. Бубній, П. Відроджене соборністю ім’я / П. Бубній // Свобода. — 2005. — 4 черв. — С. 6 : фотогр. — (100-річчя від дня народження художника Андрія Наконечного).

510. Войтович, О. Повернення із забуття / О. Войтович // Вільне життя. — 2005. — 18 черв. — С. 5 : фотогр. — (Вони прославили Тернопілля).

511. Герета, І. Андрій Наконечний (31.05.1905—15.09.1983) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 11—12.

512. Дмитрів, В. Повернення Андрія Наконечного / В. Дмитрів // Бережанське віче. — 1992. — 28 берез.

513. Довгалюк, Х. Андрій Наконечний — художник та громадський діяч / Х. Довгалюк // Визвольний шлях. — 2007. — Кн. 8. — С. 73—76.

514. Заморська, Л. Малював святих у вишивках : Виставка «Стежками його долі» до 105-ї річниці з дня народж. худож. Андрія Наконечного діє в краєзн. музеї / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 4—5 черв. — С. 22 : фотогр.

515. Заморська, Л. Художник із каменоломні / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 9—10 лип. — С. 17 : фотогр. — (Доля).

516. Костюк, С. Єдина розрадо — надіє… : [повернення імені худож. А. Наконечного] / С. Костюк // Тернопіль. — 1991. — № 2. — С. 38 : іл.

517. Лисевич, М. Воскресіння : [про худож. А. Наконечного] / М. Лисевич // Ровесник. — 1991. — № 7 (17—23 лют.). — С. [6—7] : іл.

518. Литвин, М. Любіть Україну… : [про худож. А. Наконечного] / М. Литвин // Пам’ять століть. — 2007. — № 4/5. — С. 288—300 : іл. — (Історія очима художника).

519. Литвин, М. «Любіть Україну…» : [творча доля худож. А. Наконечного] / М. Литвин // Визвольний шлях. — 2008. — Кн. 4. — С. 71—88 : іл. кольор. — Бібліогр. в кінці ст. (31 назва).

520. Литвин, М. Фрески любові святої : [життєвий і творч. шлях худож. А. Наконечного] / М. Литвин // Літературна Україна. — 2006. — 2 берез. — С. 1, 8 : фотогр. ; 9 берез. — С. 8 : фотогр.

521. Неосквернений пензель // За віру і волю. — 1991. — № 2. 522. Попович, Ж. Іконописець Андрій на псевдо «Підкова» ікони ховав у

хліву / Ж. Попович // Місто. — 2006. — 19 лип. — С. 9 : фотогр. 523. Попович, Ж. Іконописець Андрій Наконечний на псевдо «Підкова» ікони

ховав у сараї / Ж. Попович // Номер один. — 2010. — 2 черв. — С. [19] : фотогр.

524. Сивобородько, М. Народний митець / М. Сивобородько // Вільне життя. — 1991. — 14 лип.

78

525. Смочило, Б. Художник, патріот, людина / Б. Смочило // Свобода. — 2005. — 28 трав. — С. 6. — (До 100-річчя від дня народження Андрія Наконечного).

526. Стецько, В. «…А душі вбити не можуть» : [про творчість худож. А. Наконечного] / В. Стецько // Образотворче мистецтво. — 1992. — № 6. — С. 10—13 : іл. — (Мистецька спадщина).

527. Стецько, В. Андрій Наконечний: нові штрихи до біографії / В. Стецько // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 65—68 : іл. — (Творчий портрет).

528. Стецько, В. Щедрий дарунок сина іконописця : Унікальні світлини та ікони передав перед смертю син художника Андрія Наконечного — Зеновій : [у фонд обл. худож. та краєзн. музеїв] / В. Стецько // Номер один. — 2013. — 25 верес. — С. [15] : фотогр.

529. Шаварин, Г. Художник з Божої ласки : До 100-річчя з дня народження Андрія Наконечного / Г. Шаварин // Подільське слово. — 2005. — 24 черв. — С. 11 : портр. — (Талановиті земляки).

*** 530. Мельничук, Б. Наконечний Андрій Михайлович (31.05.1905, с. Урмань,

нині Бережан. р-ну — 15.09.1983, м. Тернопіль, похов. у м. Бережани) — художник / Б. Мельничук, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 596 : фотогр.

Обаль Петро

(19.04.1900—26.05.1987) — живописець, графік, член Спілки художників України (1964)

Народився 19 квітня 1900 року в с. Ободівці, нині Підволочиського району. Нахил до творчості в хлопця проявився ще в дитинстві. Навчався в скульптурній майстерні в м. Львові, потім — у Краківській академії красних мистецтв, де займався живописом і графікою, що стали справою його життя.

І хоча у 20—30-х роках художник став широко відомим, йому доводилося перебиватися за межами батьківщини в школах польського Помор’я на посаді вчителя малювання. Лише в 1942 році П. Обаль назавжди переїхав жити до м. Стрия.

У 1950 році художника заарештували. У сталінських таборах він провів сім років. А потім прийшла воля, напівголодне існування в чужій хаті, дискримінація.

79

Живопис П. Обаля — то, насамперед, неповторні подільські й прикарпатські краєвиди, для яких властива декоративність («Лемківські ниви», «Захід сонця», «Дорога в полі», «Золоте Поділля»).

У доробку художника також високомистецькі портрети: «Студентка», «Діти», «Автопортрет».

Значним є внесок П. Обаля в українську графіку. Його дереворити й ліногравюри відзначаються композиційною вишуканістю та глибоким емоційним насиченням образів («Робітник», «Дроворуб», «У світ», «В задумі»). Не чужими для художника були алегоричні образи й мотиви.

До війни твори П. Обаля виставлялися у Львові, Берліні, Відні, Празі, Чикаго.

Перша персональна виставка творів мистця відбулася в 1940 році в м. Стрию. У м. Тернополі виставка його робіт була влаштована двічі — у 1966 році, після так званої реабілітації, та ювілейна — у 1980 році.

Помер П. Обаль 26 травня 1987 року в м. Стрию, похований у рідному селі Ободівці.

Література 531. Обаль, П. Виставка живопису і графіки [Образотворчий матеріал] :

каталог. — Л. : [б. в.], 1976. — 15 с. : іл. 532. Обаль, П. Мадонна, 1925 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ;

Портрет дочки, 1964 : полотно, олія ; Перед сходом сонця, 1965 : полотно, олія ; Півонії, 1938 : картон, олія ; Родинний портрет, 1938 : фанера, олія ; Старий млин, 1964 : полотно, олія ; Харцерка, 1934 : кольорові олівці ; Сівач, 1946 : полотно, олія ; Квітень, 1966 : полотно, олія ; Леся Українка, 1934 : дереворит ; Пам’яті сестрінки Галі, 1958 : п. а. ; Гори біля Корчина, 1945 : полотно, олія ; Ворони, 1962 : полотно, олія : [репродукції] / П. Обаль // Дзвін. — 1995. — № 6. — С. [2—3] обкл., 22, 112, 125, 128, 150, 152, 153, 154. — (Галерея «Дзвона»).



Про П. Обаля: С. 89—90. 534. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про П. Обаля: С. 81. 535. Жила, В. Мистецькі надбання збаражчан / В. Жила // Збаражчина : зб.

статей, матеріялів і споминів. — Нью-Йорк [та ін.], 1980. — Т. 1. — С. 307—331 : фотогр., іл.

Про П. Обаля: С. 321.

80

536. Історія українського мистецтва. У 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с.

Про П. Обаля: С. 404. 537. Нестерчук, М. Петро Обаль : докум. повість про життя і творчість укр.

художника / М. Нестерчук. — Л. : Каменяр, 2004. — 159 с. : фотогр. ***

538. Гасай, Є. За завданням підпілля : [підпільна діяльн. худож. П. Обаля] / Є. Гасай // Шлях перемоги. — 2007. — 27 черв. — С. 11.

539. Гасай, Є. Трагічна доля митця / Є. Гасай // Гомін волі. — 1995. — 19 квіт. — С. 4. — (Славетні імена).

540. Герета, І. З маленької Ободівки — у мистецький світ : До 100-річчя від дня народження Петра Обаля / І. Герета // Вільне життя. — 2000. — 29 серп. — С. 3.

541. Герета, І. З маленької Ободівки у широкий мистецький світ : До 100-річчя від дня народження П. Обаля / І. Герета // Дзвін. — 2001. — № 1. — С. 149—150.

542. Герета, І. Майстер живопису / І. Герета // Ровесник. — 1985. — 20 квіт. — С. [4]. — (Календар «Ровесника»).

543. Герета, І. Петро Обаль (19.04.1900—25.05.1987) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 10.

544. 19 квітня — 100 років від дня народження Обаля Петра Павловича, українського живописця і графіка // Гомін волі. — 2000. — 15 квіт. — С. [1] : портр. — (Славетні імена).

545. Дерень, Є. Вшанували століття художника / Є. Дерень // Вільне життя. — 2000. — 15 серп. — С. 4.

546. Дорош, А. Закоханий у погоже небо / А. Дорош // Збручанська зоря. — 1985. — 18 квіт.

547. Зборівський, Р. Співець Надзбручанського краю / Р. Зборівський // Збручанська зоря. — 1975. — 18 верес.

548. Корній, О. Вшанування видатного земляка / О. Корній // Гомін волі. — 2011. — 1 січ. — С. 5. — (110 років від дня народження відомого художника П. Обаля).

549. Лабінський, Б. П. П. Обаль: «У барвах бачу рідну землю» : [персон. вист. живопису та графіки художника в Терноп. картин. галереї] / Б. Лабінський // Ровесник. — 1980. — 13 верес. — С. [4] : фотогр.

550. Нестерчук, М. Легенда про Подільську мадонну : Минуло 100 років від дня народження Петра Обаля / М. Нестерчук // Свобода. — 2000. — 11 лип., портр.

551. Нестерчук, М. Маловідомий портрет Богдана Лепкого [худож. П. Обаля] / М. Нестерчук // Літературна Україна. — 1998. — 5 лют.

552. Нестерчук, М. Прикрі помилки / М. Нестерчук // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 2. — С. 36—37.

81

553. Нестерчук, М. Різьблення та пейзажне малярство П. Обаля / М. Нестерчук, Б. Мисюга // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 2. — С. 34—35 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

554. Нестерчук, М. Теплі хмари Петра Обаля / М. Нестерчук // Дзвін. — 1995. — № 6. — С. 151—154 : фотогр., іл. — (Галерея «Дзвона»).

555. Пастух, Р. Художник, який заслуговує на музей / Р. Пастух // За вільну Україну. — 2003. — 6—7 черв. — С. 7 : фотогр.

556. Романюк, В. Розмаїття стилів і жанрів / В. Романюк // Дзвін. — 1995. — № 11. — С. 156—158.

Про П. Обаля: С. 156. 557. Саноцька, Х. Новели у фарбах / Х. Саноцька // Вільне життя. — 1965. —

7 квіт. 558. Сиривко, І. Енергія добра : Відкриття меморіальної дошки на

батьківщині Петра Обаля в Ободівці / І. Сиривко // Гомін волі. — 2000. — 5 серп. — С. 2 : фотогр.

559. Сівкова, Л. В Лозівці пам’ятають… : Минуло 110 років від дня народж. видат. укр. худож. Петра Обаля / Л. Сівкова // Гомін волі. — 2010. — 23 квіт. — С. 2 : фотогр.

560. Чехович, С. Петро Обаль / С. Чехович // Жовтень. — 1967. — № 2. — С. 159.

561. Шостак, Н. Незаслужено забуті імена : [презентація кн. «Петро Обаль» М. Нестерчука в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Н. Шостак // Вільне життя. — 2005. — 4 трав. — С. 6. — (Свіже чтиво).

*** 562. Вітвіцький, О. Графіка Петра Обаля : [кн. вист., приуроч. до 100-річчя від

дня народж. художника, у Держ. архіві Терноп. обл.] / О. Вітвіцький // Свобода. — 2000. — 22 квіт. — (Ювілейна виставка).

563. Ліберний, О. У його серці жили барви Поділля : [вечір, присвяч. 104-й річниці від дня народж. худож. П. Обаля] / О. Ліберний // Свобода. — 2004. — 15 трав. — С. 3. — (Славетні імена).

*** 564. Дуда, І. Обаль Петро Павлович (19.04.1900, с. Ободівка, нині Підволочис.

р-ну — 26.05.1987, м. Стрий Львів. обл., похов. у родин. селі) — живописець, графік / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 648 : портр.

565. Обаль Петро (*1900) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1798 : фотогр.

566. Обаль Петро Павлович (19.ІV.1900, с. Ободівка, тепер у складі с. Лозівки Терноп. обл. — 26.V.1987, там же) — укр. живописець і графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 444.

82

567. Обаль Петро Павлович (19.ІV.1900, с. Ободівка, тепер Терноп. обл. — 26.V.1987, там же) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 428.

568. Обаль Петро Павлович (н. 19.ІV.1900; с. Ободівка, тепер Терноп. обл.) —живописець і графік // Словник художників України. — К., 1973. — С. 164 : іл.

569. Обаль Петро Павлович [н. 7(19).ІV.1900, с. Ободівка, тепер у складі с. Лозівка Підволочиського р-ну Терноп. обл.] — укр. радянський живописець і графік // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1982. — Т. 7 : Мікролін — Олеум. — С. 447 : іл.

570. Обаль Петро Павлович // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. [332].

Панькевич Юліан

(4.07.1863 — літо 1935) — художник, літератор, громадський діяч

Народився 4 липня 1863 року в с. Усті-Зеленому, нині Монастириського району, у родині церковного маляра. Перші уроки малювання брав у свого батька.

Після закінчення Рогатинської народної школи навчався в Бережанській гімназії, де дебютував у малярстві та поезії. Створив ряд картин, серед яких найбільшу популярність мали «Матура» та портрет Т. Шевченка.

У 1884 році хлопець закінчив гімназію й став студентом Краківської академії красних мистецтв.

У цей період юний мистець намалював руїни монастиря в с. Семенові, монастиря отців-василіян під м. Теребовлею, Теребовлянський замок. Вдало виконав олівцем у с. Угринові портрети парубка та дівчини. Художник був чудовим ілюстратором книжок В. Гнатюка, В. Щурата, А. Крушельницького, антології української лірики «Акорди» (упорядник і редактор І. Франко), чим зробив помітний внесок у розвиток західноукраїнської книжкової графіки.

Серед кращих творів Ю. Панькевича — жанрові релігійні композиції, полотна «Сільська Мадонна», «Селяни біля криниці», «Оборона Звенигорода», портрети Т. Шевченка («Шевченко на тлі Дніпра»), І. Франка, краєвиди «Сонце за хмарою», «Сіножать» (обидва — олійні), «Село над річкою», «Весна» (акварелі).

Помер Ю. Панькевич за нез’ясованих обставин улітку 1935 року в м. Харкові.

83

Література 571. Борець за духовний поступ : До 130-річчя від дня народження

Ю. І. Панькевича // Календар знаменних і пам’ятних дат’98. — К., 1998. — 3 кв. — С. 11—15.

572. Вистраждане мистецтво : До 150-річчя від дня народження Ю. І. Панькевича (1863—1933) // Календар знаменних і пам’ятних дат / уклад.: Г. В. Массовер, Є. А. Скляренко. — К., 2013. — № 3. — С. 21—[31]. — Бібліогр.: с. 29—[31].

573. Дуда, І. Юліян Панькевич і Тернопільщина : [про роботи художника, які зберігаються в Терноп. худож. музеї] / І. Дуда // Збірник праць / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. серії М. Андрейчин. — Т., 2013. — Т. 8 : Музеї Тернопільщини. — С. 234—239 : фотогр. — Бібліогр.: с. 239 (6 назв).


Про Ю. Панькевича: С. 259—261. 575. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 4, кн. 2. Мистецтво другої


Про Ю. Панькевича: С. 206. 576. Качкан, В. А. Добро Простена Добромисла : (повернення Юліана

Панькевича) / В. А. Качкан // Качкан, В. А. Українське народознавство в іменах / В. А. Качкан ; за ред. А. З. Москаленка. — К., 1994. — Ч. 1. — С. 187—195.

577. Мігоцький, З. Сюжети Опілля в мистецькій палітрі Юліана Панькевича / З. Мігоцький // Опілля як етноісторична цілісність : матеріали наук.-теорет. конф., м. Бережани, 12 жовт. 2006 р. / Держ. іст.-архітектур. заповідник у м. Бережани ; редкол.: В. Бушта [та ін.]. — Т., 2008. — С. 127—130. — Бібліогр.: с. 130.

578. Нановський, Я. Й. Юліан Панькевич : нарис про життя і творчість / Я. Й. Нановський. — К. : Мистецтво, 1986. — 80 с. : іл.

579. Панькевич Юліан Іванович (псевдонім — Простен Добромисл) : Український художник, графік, ілюстратор, публіцист // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. — К., 2003. — С. 722—723.


Про Ю. Панькевича: С. 122—123. ***

581. Брешун, Я. Художник трагічної долі / Я. Брешун // Надзбручанська правда. — 1990. — 10 лют.

582. Герета, І. Юліан Панькевич (1863—1933) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 3.

84

583. Дей, О. Ілюстрації Юліана Панькевича на фольклорні теми / О. Дей // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 2.

584. Дичко, Б. Лицар красного мистецтва : Юліан Панькевич створив перший портрет з натури І. Франка / Б. Дичко // Свобода. — 2003. — 2 серп. — (Уславлені імена).

585. Дмитрів, Г. Невтомний плугатар : [спогади про дружбу Ю. Панькевича та В. Гнатюка] / Г. Дмитрів // Вільне життя. — 1971. — 9 трав.

586. Євтушок, Н. Центр просвітництва і народознавства : [кімната-музей Ю. Панькевича при школі с. Устя-Зеленого] / Н. Євтушок, В. Стадник, М. Кашуба // Вісті Придністров’я. — 1993. — 16 берез.

587. Качкан, В. Добро Простена Добромисла / В. Качкан // Жовтень. — 1970. — № 11. — С. 119—121.

588. Керницький, М. Чи відомі вам ці твори Юліана Панькевича? / М. Керницький // Жовтень. — 1962. — № 8.

589. Копей, Б. В. Майстер пензля : [бесіда з Б. В. Копеєм, учителем Устя-Зеленської школи І—ІІІ ступенів, де функціонує кімната-музей Ю. Панькевича] / запитувала О. Малиняк // Вісті Придністров’я. — 2003. — 4 лип. — С. 4 : портр. — (140-річчя від дня народження Юліана Панькевича).

590. Нановський, Я. Видатний художник з-над Дністра : До 125-річчя від дня народж. Юліана Панькевича / Я. Нановський, О. Черемшинський // Ленінський промінь. — 1988. — 2 лип. — С. [4] ; 5 лип. — С. 3 ; 7 лип. — С. 3 ; 9 лип. — С. 3 ; 12 лип. — С. 3 ; 14 лип. — С. 3 : фотогр.

591. Саноцька, Х. Торуючи дорогу до народу / Х. Саноцька // Народна творчість та етнографія. — 1970. — № 3. — С. 41—45.

592. Стадник, В. Великий художник Галичини / В. Стадник // Вісті Придністров’я. — 1993. — 16 берез. — (Наші земляки).

593. Хома, В. Натхненний образом Каменяра / В. Хома // Вільне життя. — 1988. — 6 верес.

594. Черемшинський, О. Добро Простена Добромисла : (150-річчя від дня народження Юліяна Панькевича) / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2013. — 2 серп. — С. 5 : портр. — (Славетні імена).

595. Черемшинський, О. Дружба і співпраця земляків / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 1993. — 13 лип. — (Життя духовного основа).

596. Черемшинський, О. Дружба і співпраця земляків : 135-річчя від дня народження Юліана Панькевича / О. Черемшинський // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 15/16 (верес.). — С. 17—18. — (Постаті).

597. Черемшинський, О. Живописець і графік / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 2008. — 4 лип. — С. 3. — (145 років від Дня народження Юліяна Івановича Панькевича).

85

598. Черемшинський, О. Митець з Устя-Зеленого : (До 150-річчя від дня народження Юліана Панькевича — Простена Добромисля) / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вісті Придністров’я. — 2013. — 5 лип. — С. 2 : портр. — (Ювілеї).

599. Черемшинський, О. Митець з Устя-Зеленого : 135-річчя від дня народження Юліана Панькевича / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 1998. — 17 лип. — (Наші славні земляки).

600. Черемшинський, О. Художник з Устя-Зеленого : До 130-річчя від дня народження Юліяна Панькевича / О. Черемшинський // Вільне життя. — 1993. — 24 лип.

601. Черемшинський, О. Художник з-над Дністра / О. Черемшинський // Вільне життя. — 1992. — 19 серп. — (Рядок з біографії краю).

602. Черемшинський, О. Художник та народознавець : 135-річчя від дня народження Ю. Панькевича / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 1998. — 3 лип.

*** 603. Бойко, З. Величальна : Ю. І. Панькевичу (Простену Добромислу) :

[вірш] / З. Бойко // Ленінський промінь. — 1988. — 2 лип. — С. [4]. ***

604. Качкан, В. Панькевич Юліан Іванович [псевд.: Простен Добромисл; с. Устя-Зелене, тепер Тернопільської обл. — 1935, м. Харків] — відомий український художник, публіцист, культуролог / В. Качкан // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. словника / за ред. М. М. Романюка. — Л., 1998. — Вип. 5. — С. 242—243.

605. Кушнерик, Г. Панькевич Юліан Іванович (псевд. Простен Добромисл; 04.07.1863, с. Устя-Зелене, нині Монастирис. р-ну — літо 1935, м. Харків) — художник, літератор, громадський діяч / Г. Кушнерик, О. Черемшинський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25 : фотогр.

606. Панькевич Юліян (1863—1933) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1938.

607. Панькевич Юліан Іванович (псевд. — Простен Добромисл; 4.VІІ.1863, с. Устя-Зелене, тепер Терноп. обл. — 1933, Харків) — укр. живописець і графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 461—462.

608. Панькевич Юліан Іванович (псевд. — Простен Добромисл; 4.VІІ.1863, с. Устя-Зелене, тепер Терноп. обл. — 1933, Харків) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 445—446.

86

609. Пан[ь]кевич Юліан Іванович (псевдонім — Простен Добромисл; 1863, с. Устя-Зелене, тепер Терноп. обл. — 1933, Харків) — живописець і графік // Словник художників України. — К., 1973. — С. 172 : іл.

610. Пан[ь]кевич Юліан Іванович (псевд. — Простен Добромисл; 1863, с. Устя-Зелене, тепер Монастириського р-ну Терноп. обл. — 1933, Харків) — укр. живописець і графік // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — С. 154 : фотогр.

Струхманчук Яків

(10.08.1884—2.12.1937) — художник, публіцист, педагог, громадський діяч

Народився 10 серпня 1884 року в с. Росохуватці, нині Козівського району. На світанку свого життя під впливом домашнього виховання виявив жагучий потяг до знань, а особливо до малювання.

Середню освіту здобув у Бережанській та Львівській гімназіях, де опанував основи малярського мистецтва. Ще гімназистом ілюстрував рукописні журнали студентського гуртка, проявив себе обдарованим карикатуристом. Був постійним художником львівських сатирично-гумористичних часописів «Комар» та «Зеркало».

У 1906—1910 роках Я. Струхманчук навчався в Краківській академії красних мистецтв. У 1910 році обдарованому студентові академія дала відрядження до Німеччини та Франції, де він мав змогу ознайомитися зі світовими мистецькими шедеврами. Повернувшись до м. Львова, він отримав від фундації митрополита Андрея Шептицького фінансову підтримку для вдосконалення своєї майстерності в Паризькій академії мистецтв (1911—1913) у професорів Коттера та Дезіре.

У 1913 році художник влаштував виставку своїх творів у книгарні НТШ (м. Львів).

Я. Струхманчук виконав ілюстрації до «Історії України-Руси» М. Аркаса: «Павлюк розсилає універсали, 1637 р.», «Облога Буші, 1654 р.», «Дорошенко приймає турецьких послів, 1669 р.».

У 1924 році мистець оселився в м. Києві, вступив до Асоціації художників Червоної України, яка цього ж року організувала пересувну виставку «По селах і містечках України». Також брав участь у двох всеукраїнських виставках, які проходили в м. Харкові в 1927 та 1929 роках.

Я. Струхманчук був талановитим портретистом. Ще навчаючись в академії, він написав портрет українського композитора М. Лисенка, приурочений до 35-річчя його творчої діяльності. Тоді ж художник створив портрет Т. Шевченка у військовому одязі. У доробку мистця — портрети

87

галицьких письменників, дружини («Портрет в білій панамі»), тещі, дочки, артистки «Березолю» Р. Нещадименко.

Я. Струхманчук знаний також як ілюстратор творів О. Маковея, Ф. Малицького, П. Козланюка, М. Козоріза. На сторінках часопису «Західна Україна» часто друкував гострі карикатури.

Творів репресованого художника збереглося мало: лише 17 живописних полотен та 62 графічні листи, 33 портрети.

Я. Струхманчук був розстріляний 2 грудня 1937 року в Карелії. Література

611. Жила, В. Мистецькі надбання збаражчан / В. Жила // Збаражчина : зб. статей, матеріялів і споминів. — Нью-Йорк [та ін.], 1980. — Т. 1. — С. 307—331 : фотогр., іл.

Про Я. Струхманчука: С. 308. 612. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 4. Кн. 2. Мистецтво другої


Про Я. Струхманчука: С. 216, 220, 280, 285, 286, 287.

613. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с. : іл.

Про Я. Струхманчука: С. 211. 614. Касіян, В. Українська дожовтнева реалістична графіка / В. Касіян,

Ю. Турченко. — К. : Вид-во АН України, 1961. — 199 с. Про Я. Струхманчука: С. 153.

615. Нестуля, О. О. Маловідома сторінка з біографії Я. М. Струхманчука : [про роботу мистця в Київ. худож. музеї ім. Т. Шевченка] / О. О. Нестуля // Тези доповідей і повідомлень 1-ї Тернопільської обласної наукової історично-краєзнавчої конференції. — Т., 1990. — Ч. 3, секція 4 : Краєзнавство. — С. 27—29.


Про Я. Струхманчука: С. 106, 107. 617. Рубльов, О. С. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції, 20—

50-ті роки ХХ ст. / О. С. Рубльов, Ю. А. Черченко. — К. : Наук. думка, 1994. — 349 с.

Про Я. Струхманчука: С. 22, 23, 31, 107, 139, 255.

618. Сніцарчук, Л. В. Українська сатирично-гумористична журналістика в іменах / Л. В. Сніцарчук // Сніцарчук, Л. В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20—30 рр. ХХ ст.: історико-

88

функціональний аспект та інтерпретаційні особливості / Л. В. Сніцарчук. — Л., 2001. — С. 215—238. — Із змісту: Струхманчук Яків. — С. 235.

619. Фіголь, М. П. Політична сатира в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХХ століття : корот. нарис / М. П. Фіголь. — К. : Мистецтво, 1974. — 596 с. : іл.

Про Я. Струхманчука: С. 12, 30, 45, 46, 48, 49, 52.

620. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля, 2003. — 400 с.

Про Я. Струхманчука: С. 163—164. 621. Художник Яків Струхманчук — жертва сталінського терору / ред.-

упоряд. О. Мусієнко. — К. : Дніпро, 1997. — 199 с. : іл., портр. — (Благодійний фонд «Мартиролог України»).

622. Яків Струхманчук (1884—1937) // Україна. — 1995. — № 13. — С. 22 : портр., іл. — (Забуті імена).

*** 623. Баб’як, П. Яків Струхманчук / П. Баб’як, П. Медведик // Нове життя. —

1984. — 11 серп. 624. Гаккенберг-Струхманчук, Н. Мій біль непогамовний : [спогад дочки

художника] / Н. Гаккенберг-Струхманчук // Рідна школа. — 1997. — № 11. — С. 45—48.

625. Гасай, Є. Доповнення життєпису митця / Є. Гасай // Вільне слово. — 1992. — 11 лип. — (Сторінки нашої історії).

626. Гасай, Є. Майстер пензля і олівця / Є. Гасай // Радянське село. — 1980. — 5 квіт.

627. Гасай, Є. Повернення із забуття / Є. Гасай // Вільне слово. — 2008. — 29 берез. — С. 8.

628. Гасай, Є. Революцією покликаний / Є. Гасай // Вільне життя. — 1987. — 7 лют.

629. Гасай, Є. Розстріляна доля братів Струхманчуків : [Федора та Якова] / Є. Гасай // Вільне слово. — 1994. — 23 серп. — (З історії нашого краю).

630. Гасай, Є. Розстріляна доля : До нас повертається із забуття Яків Струхманчук / Є. Гасай // Вільне життя. — 2004. — 4 верес. — С. 6 : фотогр. — (Рядок з біографії краю).

631. Гасай, Є. Художник Яків Струхманчук / Є. Гасай // Ровесник. — 1980. — 31 січ. — С. [4]. — (Вони прославили Надзбруччя).

632. Герета, І. Яків Струхманчук (10.08.1884—2.12.1937) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 7—8 : портр.

89

633. Гуцулка, О. А одне крило — перебите : Вийшла книга «Художник Яків Струхманчук — жертва сталінського терору» / О. Гуцулка // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 2 (лют.). — С. 4 : фотогр., іл.

634. Забочень, М. С. Доля митця невмируща / М. С. Забочень // Вісник Тернопілля. — 1993. — 30 квіт.

635. Зозуляк, Є. Перерваний політ : 115 років від дня народження художника Якова Струхманчука / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 1999. — 10 серп., портр.

636. Історією реабілітовані // Вісник Тернопілля. — 1993. — 27 серп. — (Пам’ять невмируща).

637. Малицький, Ф. Художник-гуманіст : [спогади] / Ф. Малицький ; підгот. до друку П. Медведик // Шляхом Ілліча. — 1984. — 11 серп. — С. 2.

638. Медведик, П. Твори, що стали окрасою : Із спадщини земляка-художника / П. Медведик // Вільне життя. — 1984. — 4 серп.

639. Медведик, П. Цікава колекція : [альб. граф. робіт зброї та предметів побуту ХVІ—ХVІІ ст. Я. Струхманчука] / П. Медведик // Ровесник. — 1984. — 18 верес.

640. Медведик, П. Яків Струхманчук / П. Медведик // Образотворче мистецтво. — 1985. — № 1. — С. 31—32.

641. Медведик, П. Яків Струхманчук / П. Медведик, П. Баб’як // Нове життя. — 1984. — 11 серп.

642. Мусієнко, О. Злочин без кари : [про Я. Струхманчука] / О. Мусієнко // Київська старовина. — 1995. — № 6. — С. 98—[104].

643. Мусієнко, О. Художник Яків Струхманчук — жертва сталінського терору / О. Мусієнко // Рідна школа. — 1997. — № 11. — С. 33—45 : портр. — (Книжка в журналі).

644. Олійник, Л. Яків Струхманчук (1884—1937) / Л. Олійник // Подільське слово. — 2002. — 16 серп.

645. Олтар скорботи / упорядкув. і ред. О. Мусієнка // Пам’ять століть. — 1996. — № 1. — С. 125—[141]. — (Фонд «Мартиролог України»). — Із змісту: Струхманчук Яків Михайлович / М. Забочень. — С. 134—135.

646. Петришин, Ф. Дотепне перо Струхманчука / Ф. Петришин // Культура і життя. — 1996. — 28 серп. — С. 4 : іл.

647. Погребенник, Ф. Михайло Грушевський у дружніх шаржах Якова Струхманчука / Ф. Погребенник // Бібліотечний вісник. — 1996. — № 4. — С. 23.

648. Погребенник, Ф. Невідомий портрет / Ф. Погребенник // Вільне життя. — 1994. — 4 листоп.

649. Погребенник, Ф. Повернення художника на Батьківщину / Ф. Погребенник // Культура і життя. — 1994. — 6 серп. — С. [1].

650. Погребенник, Ф. Яків Струхманчук : [доля мистця] / Ф. Погребенник // Визвольний шлях. — 1998. — Кн. 2. — С. 187—193.

90

651. Савак, Б. Відкриття ще попереду : [про творчість Я. Струхманчука] / Б. Савак // Ровесник. — 1984. — 9 серп., фотогр.

652. Савак, Б. Не згасає пам’ять / Б. Савак // Радянське слово. — 1984. — 9 серп., фотогр.

653. Савак, Б. Художник без фортуни : (До 125-річчя від дня народж. Якова Струхманчука) / Б. Савак // Вільне життя плюс. — 2009. — 14 серп. — С. 6 : фотогр. — (Ювілеї).

Те ж // Вільне слово. — 2009. — 14 серп. — С. 2. — (Ювілеї). 654. Стешенкова, Т. Біль непогамовний / Т. Стешенкова // Літературна

Україна. — 1998. — 22 січ. 655. Тарнавська-Міцевич, Т. Яків Струхманчук / Т. Тарнавська-Міцевич //

Український календар. — Варшава, 1984. — С. 105. 656. Фіголь, М. Графіка львівських сатиричних журналів ХІХ — поч. ХХ ст. :

[про карикатури Я. Струхманчука] / М. Фіголь // Жовтень. — 1978. — № 2. — С. 133.

657. Фіголь, М. Мовою сатири / М. Фіголь // Жовтень. — 1968. — № 11. — С. 126—129.

658. Хома, В. Повернення художника / В. Хома // Свобода. — 1994. — 16 серп. — С. [4]. — (Славетні земляки).

659. Хома, В. Яків Струхманчук : Пам’яті талановитого митця / В. Хома // Радянське слово. — 1990. — 1 берез.

660. Ципук, В. «Несіть мене, лелеченьки» / В. Ципук // Шлях перемоги. — 1994. — 17 груд.

661. Шаржі Якова Струхманчука // Слово і час. — 1998. — № 1. — С. 97. 662. Якель, Р. Талант, знищений кулею : [до 120-річчя від дня народж.

Я. Струхманчука] / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2004. — 14 серп. 663. Яків Струхманчук — карикатурист // Слово і час. — 1998. — № 1. —

С. 96. ***

664. Савак, Б. Відкрито пам’ятник Якову Струхманчуку : [у с. Росохуватці Козів. р-ну] / Б. Савак // Свобода. — 1994. — 16 серп. — С. [1]. — (Незабутнє).

*** 665. Гасай, Є. Струхманчук Яків Михайлович (10.08.1884, с. Росохуватець,

нині Козів. р-ну — 02.12.1937, Карелія, нині РФ) — художник, публіцист, педагог, громадський діяч / Є. Гасай, Б. Петраш // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 366—367 : фотогр.

666. Медведик, П. Струхманчук Яків Михайлович (крипт.: Струх., Стр., Я. Стр., Ст., Я. С., С., J. S.; 10.08.1884, с. Росохуватець, тепер Козівського р-ну Тернопільської області — 2.12.1937, Карелія) — укр. портретист, живописець і графік, сатирик і гуморист, мистецтвознавець, публіцист /

91

П. Медведик // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. словника / за ред. М. М. Романюка. — Л., 2000. — Вип. 7. — С. 324—332.

667. Медведик, П. К. Струхманчук Яків Михайлович (10.VІІІ.1884, с. Росохуватець, тепер Козівського р-ну Тернопільської області — 1938) — укр. рад. графік / П. К. Медведик // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 32 : іл.

668. Рубльов, О. С. Струхманчук Яків Михайлович (10.08.1884—02.12.1937) — художник-графік, викладач, музейний працівник, пам’яткоохоронець / О. С. Рубльов // Енциклопедія історії України. — К., 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 872—873 : фотогр.

669. Струхманчук Яків (1884—1933) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; Фонд духовн. відродж. ім. Митрополита Андрея Шептицького ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 2000. — Т. 8. — С. 3076.

670. Струхманчук Яків Михайлович (10.VІІІ.1884, с. Росохуватець, тепер Козівського р-ну Терноп. обл. — 2.ХІІ.1937) — укр. графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 568.

671. Струхманчук Яків Михайлович (10.VІІІ.1884, с. Росохуватець, тепер Козівського р-ну Терноп. обл. — 1938) — укр. графік / за ред. А. В. Кудрицького // Митці України : енциклопед. довідник. — К., 1992. — С. 561.

672. Струхманчук Яків Михайлович (10.VІІІ.1884, с. Росохуватець, тепер Терноп. обл. — 1933) — графік // Словник художників України. — К., 1973. — С. 222 : іл.

*** 673. Яків Струхманчук, 1884—1937 : бібліогр. покажчик / уклали: П. Баб’як,

П. Медведик. — К. : Обереги, 1993. — 54 с.

92

Устиянович Корнило

(1839—22.07.1903) — художник, письменник, громадський діяч

Народився 1839 року в с. Вовкові, нині Пустомитівського району Львівської області. У 1858—1863 роках навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв. Після закінчення закладу відвідав м. Петербург. Величезне враження на К. Устияновича справив і Київ, де він побував 1872 року.

У пошуках заробітків художник подорожував містами й селами Галичини та Буковини. Часто його мандрівні шляхи пролягали через Тернопіль і Чортків, неодноразово бував він у Великому Ходачкові, Денисові, Купчинцях, Драгоманівці. На

прохання відомого музичного діяча О. Вітошинського розписував церкву в с. Денисові.

Художня творчість мистця багатогранна. Він створив картини й монументальні розписи на історичні та біблійні теми.

Помер К. Устиянович 22 липня 1903 року в с. Довгому Львівської області.

Література 674. Устиянович, К. Бойківська пара, 1890-ті рр. [Образотворчий матеріал] :

полотно, олія : [репродукція] / К. Устиянович // Лобановський, Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. — К. : Мистецтво, 1989. — С. 149. — (Нариси з історії українського мистецтва).

675. Устиянович, К. Князь Василько Теребовельський, 1866 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / К. Устиянович // Теребовлянщина : краєзн. і літ.-мист. альманах-календар на 2001 рік / упоряд. і голов. ред. Г. Кушнерик. — Т., 2001. — С. 273.

*** 676. Білий, А. Дивовижний творець : (спогади про К. Устияновича) /

А. Білий // Джерело : наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 166—170 : фотогр. — (Імена у спогадах).

677. Городиський, Л. Буданівська давнина. Є таке село Кобиловолоки / Л. Городиський, І. Зінчишин // Городиський, Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині : іст. нарис-путівник / Л. Городиський, І. Зінчишин. — Л., 1998. — С. 171—186.

Про К. Устияновича: С. 172—173.

93


Про К. Устияновича: С. 223—231. 679. Лобановський, Б. Б. Українське мистецтво другої половини ХІХ —

початку ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. — К. : Мистецтво, 1989. — 204, [1] с. : іл. — (Нариси з історії українського мистецтва).

Про К. Устияновича: С. 152. 680. Медведик, П. К. Іван Франко і літературна Тернопільщина /

П. К. Медведик, І. С. Михайлюк. — Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 1963. — 76 с.

Про К. Устияновича: С. 5—6, 44—46. 681. Рубан, В. В. Український портретний живопис другої половини ХІХ —

початку ХХ століття / В. В. Рубан. — К. : Наук. думка, 1986. — 222 с. : фоторепрод.

Про К. Устияновича: С. 96—100. 682. Устиянович Корнило (1839—22.07.1903) — видатний український

художник, письменник, журналіст // Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 103—104.

683. Хома, В. Корнило Устиянович / В. Хома // Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Т., 2000. — С. 63—64.

684. Хома, В. Корнило Устиянович — видатний український письменник, живописець і культурно-громадський діяч / В. Хома // Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т., 2003. — С. 17 : фотогр.

*** 685. Федорук, О. Корнило Устиянович : повість / О. Федорук. — К. : Веселка,

1992. — 189 с. ***

686. Малець, С. Поборювач духовної темряви / С. Малець // Просвіта. — 1993. — Вип. 29 (листоп.).

687. Федорук, О. Пантеон щирої дяки / О. Федорук // Вільне життя. — 1969. — 27 лип.

688. Хома, В. Стелилися курні шляхи українського художника і письменника Корнила Устияновича / В. Хома // Вільне життя. — 1989. — 5 жовт.

689. Хома, В. Устиянович над Стрипою / В. Хома // Ровесник. — 1968. — 7 трав. — (Вони прославили Надзбруччя).

*** 690. Медведик, П. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, тепер

Пустомитівського р-ну Львів. обл. — 22.07.1903, с. Довге Дрогобицького р-ну Львів. обл.) — живописець, письменник, журналіст / П. Медведик // Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина : словник біографій визначних людей / П. Медведик. — Т., 1998. — С. 216—217.

94

691. Нановський, Я. Й. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львів. обл. — 22.VІІ.1903, с. Довге, тепер Стрийського р-ну Львів. обл.) — укр. живописець, письменник і громадський діяч / Я. Й. Нановський // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 512 : фотогр., іл.

692. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, нині Пустомитівського р-ну Львів. обл. — 22.VІІ.1903, с. Довге, тепер тієї ж області) — укр. живописець, письменник і громад. діяч // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 599.

693. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, тепер Пустомитівського р-ну Львів. обл. — 22.VІІ.1903, с. Довге, тепер тієї ж області) — укр. живописець, письменник і громад. діяч // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 596—597.

694. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, тепер Львів. обл. — 22.VІІ.1903, с. Довге, тепер Львів. обл.) — живописець, письменник і громад. діяч // Словник художників України. — К., 1973. — С. 235.

695. Устиянович Корнило Миколайович (1839, с. Вовків, нині Пустомит. р-ну Львів. обл. — 22.07.1903, с. Довге, нині Дрогобиц. р-ну тієї ж обл.) — художник, письменник, публіцист, громадський діяч / І. Дуда [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500 : фотогр.

Флінта Зеновій

(1.09.1935—2.04.1988) — живописець, графік, член Спілки художників СРСР (1970), заслужений художник УРСР (1987)

Народився 1 вересня 1935 року в с. Токах, нині Підволочиського району. Освіту здобув у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша. У 1959—1965 роках вивчав художню кераміку у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, де живопис викладали Р. Сельський та К. Звіринський. У той час входив до яскравої творчої групи студентів, членами якої були А. Бокотей, Б. Галицький, Л. Медвідь тощо.

Упродовж 1965—1976 років З. Флінта працював викладачем на кафедрі художньої кераміки Львівського інституту прикладного та

декоративного мистецтва. Брав активну участь у виставках — обласних,

95

республіканських, всесоюзних, а згодом і міжнародних. Так, у 1973 році був учасником Міжнародної виставки кераміки «Гданськ — 73» (Польща), а в 1974 році отримав почесний диплом за участь у Міжнародному конкурсі кераміки в м. Фаєнце (Італія).

Займався живописом, рисунком олівцем і пастеллю, художньою керамікою. У 1980 році створив неординарні портрети А. Бокотея, І. Марчука та Я. Мотики, художників Р. Сельського та З. Кецала, скульптора Е. Миська, поета М. Вінграновського, мистецтвознавця Є. Шимчук.

З великою любов’ю художник малював краєвиди рідного Поділля, Карпат, Галичини, Криму.

Протягом 1982—1986 років діяла виставка робіт З. Флінти (спільно з Л. Медведем та О. Міньком), яка переїжджала з міста до міста (Львів, Вільнюс, Київ, Москва).

У 1987 році художник створив серію декоративних керамічних пластів «Архітектура Львова». Серед найбільш відомих його живописних і графічних робіт — «Автопортрет» (1961), «Замок у с. Токи» (1963), «Вид на площу Ринок» (1987).

Як член правління Львівської організації Спілки художників України, мистець вів велику громадську роботу.

Помер З. Флінта 2 квітня 1988 року в м. Львові. У 1994 році в м. Львові іменем художника названо вулицю, а в 1996 засновано премію ім. З. Флінти.

Література 696. Флінта, З. Вечір — 1, 1965 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ;

74х110 см ; Вітрильники, 1968 : картон, темпера ; 110х74 см : [репродукції] / З. Флінта // Український живопис ХХ — початку ХХІ століть : альбом. — Хмельницький ; К., 2006. — С. 179.

697. Флінта, З. П. Вечір — 2, 1965 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 70х60 см : [репродукція] / З. П. Флінта // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 371. — Текст парал. укр., англ.

*** 698. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про З. Флінту: С. 103. ***

699. Бідочко, Я. Спогад про осінь : [про худож. З. Флінту] / Я. Бідочко // Західна Україна. — 1995. — 14—20 жовт.

700. Герета, І. Зеновій Флінта (1.09.1935—2.04.1988) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 15—16 : портр.

701. Голубець, О. Перерваний політ / О. Голубець // Артанія. — 2010. — № 1. — С. 148—152 : іл.

96

702. Гримайло, Д. Художник З. Флінта з Токів / Д. Гримайло // Гомін волі. — 1995. — 2 верес. — С. 4 : фотогр. — (Наші славні земляки).

703. Грицевич, І. Віра в красу, добро та працю : Рання творчість Зеновія Флінти / І. Грицевич // Дзвін. — 2007. — № 1. — С. 110—112.

704. Грицевич, І. Окремі аспекти ранньої творчості Зеновія Флінти / І. Грицевич // Образотворче мистецтво. — 2010. — № 2/3. — С. 66—67 : іл. кольор.

705. Медвідь, Л. Зеновій Флінта і західноукраїнська образотворча школа 60—80-х років ХХ ст. / Л. Медвідь // Образотворче мистецтво. — 2006. — № 2. — С. 68—73 : фотогр. ; № 3. — С. 73—75 : фотогр.

706. Онищенко, В. Легенда в мистецтві : [худож. З. Флінта] / В. Онищенко // Шлях перемоги. — 2005. — 14 верес. — С. 13 : фотогр.

707. Пеленська, О. Творчі горизонти Зіновія Флінти / О. Пеленська // Образотворче мистецтво. — 1986. — № 3. — С. 26—27 : іл.

708. Шимчук, Є. Малярство З. Флінти / Є. Шимчук // Шлях перемоги. — 1995. — 2 верес.

709. Шимчук, Є. «Природа була щедрою до нього…» : До 60-річчя від дня народження З. Флінти (1935—1988) / Є. Шимчук // Дзвін. — 1995. — № 9. — С. 152—157 : іл., портр.

*** 710. Вороніна, А. Художник добра і світла : Пам’яті Зеновія Флінти —

заслуженого художника України / А. Вороніна // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 568—569 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

*** 711. Гасай, Є. Іменем нашого земляка : [іменем З. Флінти названо вулицю в

м. Львові] / Є. Гасай // Гомін волі. — 1994. — 19 жовт. 712. Головачко, Н. Флінта натхнення не чекав : [до 70-річчя від дня народж.

художника в м. Львові відкрили дві виставки] / Н. Головачко // Високий замок. — 2005. — 10 верес. — (Митець, якого й досі бракує).

713. Огородник, Н. Життя, віддане живопису : [у Терноп. худож. музеї відкрито вист. пам’яті З. Флінти] / Н. Огородник // Тернопіль вечірній. — 2011. — 23 берез. — С. 3 : фотогр. — (Події).

714. Собуцька, В. Неначе Бог ходив по цій землі… : [годиною пам’яті вшанували З. Флінту в Терноп. обл. худож. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 2011. — 25 берез. — С. 4 : іл. — (У вінок пам’яті).

715. У пошуках правди : У галереї «АВС-арт» відкрилася виставка Зеновія Флінти (1935—1988 рр.) // День. — 2010. — 24 лют. — С. 7 : фотогр.

716. Яців, Р. Фігура і простір : У Львові відкрили виставку З. Флінти (1935—1988) : [розмова з істориком мистецтва, проф. Р. Яцівим] / записала Т. Козирєва // День. — 2013. — 10 квіт. — С. 12 : іл. — (Подія).

97

*** 717. Перший «флінтівець» — Ігор Стеф’юк : [у м. Львові засновано обл.

худож. премію ім. З. Флінти] // Русалка Дністрова. — 1997. — Чис. 1 (січ.). — С. [1].

*** 718. Дуда, І. Флінта Зеновій Петрович (01.09.1935, с. Токи, нині Підволочис.

р-ну — 02.04.1988, м. Львів) — живописець, графік, керамік / І. Дуда, В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 522 : фотогр.

719. Флінта Зіновій Петрович (1.ІХ.1935, с. Токи, тепер Терноп. обл. — 2.ІV.1988, Львів) — укр. художник декор. мист-ва, з. х. УРСР з 1988 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 607.

720. Флінта Зіновій Петрович (1.ІХ.1935, с. Токи, тепер Терноп. обл. — 2.ІV.1988, Львів) — укр. художник декор. мист-ва, з. х. УРСР з 1988 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 605.

721. Флінта Зеновій Петрович (н. 1.ІХ.1935, с. Токи Терноп. обл.) — художник // Словник художників України. — К., 1973. — С. 239.

722. Флінта Зіновій Петрович // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. 483.

Хворостецький Іван

(18.04.1888—19.11.1958) — живописець, член Спілки художників УРСР (1949)

Народився 18 квітня 1888 року в с. Юридиці, нині в складі м. Почаєва Кременецького району. Батько художника хотів бачити сина іконописцем, тому віддав його до лаврської іконописної школи. Там хлопець навчався в прекрасного майстра А. Лазарчука. Брав участь у розписах церкви в с. Пустовітах Кременецького повіту. Згодом керівник цих робіт К. Крушевський узяв юнака до м. Києва, потім — до м. Білої Церкви, де вони разом розписували собор.

У 1908—1915 роках І. Хворостецький навчався в Київському художньому училищі, у 1916—1919 роках — в академії мистецтв у м. Петербурзі (нині Санкт-Петербург, РФ). У 1925 році вступив до Київського художнього інституту, який закінчив у 1928 році. Працював у цьому ж інституті, викладав живопис на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту та в


98

інших навчальних закладах м. Києва. У 1943 році І. Хворостецький повернувся до м. Почаєва.

На превеликий жаль, усі довоєнні твори художника згоріли. З того періоду залишилися лише чотири роботи, які зберігаються в Державному музеї українського мистецтва (нині Національний художній музей України, м. Київ).

Серед найбільш відомих полотен мистця — «Останній сніг» (1945), «Пасіка» (1949), «Зима» (1952), «Мальви» (1954), «Копиці» (1958).

Від 1927 року І. Хворостецький брав участь у виставках у Києві, Москві (нині РФ), Венеції (Італія). Його персональні виставки проходили в Києві, Тернополі, Почаєві, Кременці, Херсоні, Москві, Львові.

Помер І. Хворостецький 19 листопада 1958 року в м. Почаєві. У 1968 році, з нагоди 80-річчя від дня народження художника, у

с. Юридиках на фасаді хати, у якій жив мистець, встановлено меморіальну дошку, згодом відкрито музей у м. Почаєві.

Література 723. Каталог творів І. Ф. Хворостецького [Образотворчий матеріал] / передм.

І. Герети. — Т. : [б. в.], 1978. — 11 с. : іл., портр. ***


Про І. Хворостецького: С. 104—106. 725. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—


Про І. Хворостецького: С. 156. 726. Лавренюк, В. Він любив свій Почаїв / В. Лавренюк // Лавренюк, В. Храм

у дзеркалі ріки / В. Лавренюк. — Т., 2000. — С. 266—271. 727. Павлов, В. П. Іван Хворостецький: життя та творчість : спогади

сучасників / В. П. Павлов. — К. : Мистецтво, 1981. — 79 с. : іл. ***

728. Баліцька, Т. Не втратьмо нам залишених скарбів : [про худож. І. Хворостецького та його музей] / Т. Баліцька // Свобода. — 2000. — 9 верес. — (Порушуємо проблему).

729. Броннікова, Л. З любов’ю до тебе, рідний краю : [115-річчя від дня народж. укр. худож. І. Хворостецького] / Л. Броннікова // Діалог. — 2003. — 19 квіт. — (Родом із мистецтва).

730. Броннікова, Л. Лірик з душею поета / Л. Броннікова // Діалог. — 1993. — 24 квіт.

731. Волинський, І. У всьому він бачив красу / І. Волинський // Прапор перемоги. — 1988. — 16 квіт.

99

732. Галайчук, А. Лірика оновлення : Виставка творів І. Ф. Хворостецького в Москві / А. Галайчук // Культура і життя. — 1973. — 30 листоп.

733. Герета, І. Іван Хворостецький (18.04.1888—19.11.1958) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 8—9 : портр.

734. Герета, І. Малював легко й світло… : Сьогодні — 90 років від дня народж. укр. рад. худож. І. Ф. Хворостецького / І. Герета // Ровесник. — 1978. — 18 квіт. — С. 4.

735. Герета, І. Натхненним пензлем / І. Герета // Вільне життя. — 1978. — 18 квіт.

736. Демків, Б. Дорога до людських сердець : [роздуми та спогади мистців України про І. Хворостецького] / Б. Демків // Вільне життя. — 1990. — 16 жовт. — С. 3 : фотогр. — Зміст: Слово до читачів / В. Касіян ; Він був художником в душі / Л. Хворостецька ; Він любив і розумів природу / Н. Глущенко ; 19 жовт. — С. 3 : фотогр. — Зміст: Суворий суд часу / М. Дерегус ; «Ця людина була добродієм…» / В. Задорожний ; «Побачити душу…» / Ю. Асеєв ; Закоханий у барви / К. Трохименко ; 21 жовт. — С. 3 : фотогр. — Зміст: Я знав його завжди / С. Григор’єв ; Три зустрічі / В. Тараненко. — (Рядок з біографії краю).

737. Демків, Б. Майстер ліричного пейзажу / Б. Демків, Б. Ельгорт // Жовтень. — 1978. — № 9. — С. 154—157.

738. Ельгорт, Б. Чародій барв / Б. Ельгорт, О. Федорук // Вільне життя. — 1968. — 17 трав. — С. 3. — (Дати, імена, події).

739. Задорожний, В. Він був добротворцем / В. Задорожний // Вільне життя. — 1978. — 18 квіт.

740. Костенко, К. У майстерні художника / К. Костенко, Я. Степовий // Вільне життя. — 1954. — 16 квіт.

741. Лавренюк, В. Він любив свій Почаїв / В. Лавренюк // Вільне життя. — 1990. — 15 трав.

742. Островський, Г. Творчість Івана Хворостецького / Г. Островський // Образотворче мистецтво. — 1973. — № 6. — С. 30—31.

743. Попович, Ж. Митець, який зупинив вітер / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2003. — 3 лип.

744. Собуцька, В. Той не живе, хто думає лише про себе / В. Собуцька // Свобода. — 2003. — 19 лип.

745. Хома, В. Поет краси / В. Хома, Г. Чернихівський // Вільне життя. — 1988. — 30 квіт.

746. Хома, В. Хвилюють поетичністю та емоційністю / В. Хома // Радянське слово. — 1990. — 25 жовт.

747. Шибанов, Г. Співець рідного краю / Г. Шибанов // Вільне життя. — 1978. — 18 квіт.

100

748. Шилінська, Л. Поетична душа художника : [про І. Хворостецького] / Л. Шилінська // Діалог. — 2000. — 9 груд. — (Родом із мистецтва).

*** 749. Данилишин, С. З міст і сіл Тернопільщини : До відкриття виставки творів

худож. І. Ф. Хворостецького / С. Данилишин // Вільне життя. — 1956. — 16 груд.

750. Островський, Г. Художник рідного краю : На виставці творів І. Ф. Хворостецького в Почаєві / Г. Островський // Вільне життя. — 1957. — 13 лют.

751. Стецько, В. Художник ліричного обдарування : [пропам’ятна вист. живопису І. Хворостецького в обл. краєзн. музеї] / В. Стецько // Свобода. — 2008. — 31 трав. — С. 8 : іл. — (Ювілейні дати).

*** 752. Павлов, В. Барви коханого краю : [фрагмент із кн. «Іван

Хворостецький»] / В. Павлов ; [подав] М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2008. — 8 лип. — С. 6 : фотогр. — (Ювілеї).

*** 753. Демків, Б. Пам’ятник художнику : До 110-річчя нашого земляка Івана

Хворостецького / Б. Демків // Тернопіль вечірній. — 1998. — 22 квіт. ***

754. Хворостецький Іван Федорович (18.ІV.1888, с. Юридика, тепер у складі м. Почаєва Терноп. обл. — 19.ХІ.1958, м. Почаєв) — укр. живописець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 614.

755. Хворостецький Іван Федорович (18.ІV.1888, с. Юридика, тепер у складі м. Почаєва Терноп. обл. — 19.ХІ.1958, м. Почаїв) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 612.

756. Хворостецький Іван Федорович (18.ІV.1888, с. Юридика, тепер Терноп. обл. — 19.ХІ.1958, Почаїв Терноп. обл.) — живописець // Словник художників України. — К., 1973. — С. 241.

757. Хворостецький Іван Федорович (18.04.1888, с. Юридика, нині належ. до м. Почаїв Кременец. р-ну — 19.11.1958, там само) — живописець, педагог / В. Гаврилишин [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 544—545 : фотогр.

758. Хворостецький Іван Федорович (18.ІV.1888, с. Юридика, тепер у складі м. Почаєва Терноп. обл. — 19.ХІ.1958, Почаїв, Терноп. обл.) — укр. рад. живописець // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 121 : іл.

101

Шатківський Олекса

(28.05.1908—28.06.1979) — художник, член Спілки художників УРСР (1947)

Народився 28 травня 1908 року на хуторі Сміх (нині не існує) поблизу м. Почаєва Кременецького району.

Освіту здобував у Почаївській іконописній майстерні (1926—1931), Академії мистецтв (1931—1939) та художній школі (1937—1938) у м. Варшаві (Польща). У 1935 році за успішне навчання був відзначений 14 нагородами й безкоштовними поїздками в музеї Німеччини та Франції.

У 1939 році, закінчивши Академію мистецтв, повернувся до м. Почаєва, де упродовж 1939—1944 років працював учителем малювання та креслення й продовжував малярську практику. Тоді написав такі роботи: «Дорога на Св. Почаїв», «Лавра Почаївська», «Портрет Т. Шевченка» та інші.

У 1944—1946 роках працював художником-декоратором у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі (нині академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка). У 1946 році переїхав до м. Львова, де займався викладацькою роботою.

Творив у галузі живопису та графіки. На кінець 40-х і 50-ті роки припав найбільший творчий злет Шатківського як художника. У його малярській манері відбулися суттєві зміни. Він створив найкращі зразки живописних і графічних творів: «Скверок», «Річка під Львовом», «Зоя», «Артемон», «Столітня хата».

У доробку художника є чимало натюрмортів, пейзажів, портретів. Від 1928 року живописець брав участь у виставках у Львові, Луцьку,

Рівному, Варшаві (Польща) та містах Румунії. Персональні виставки проходили в Кременці, Львові, Почаєві, Тернополі.

Роботи мистця зберігаються в музеях Львова, Тернополя, Варшави (Польща).

Помер О. Шатківський 28 червня 1979 року, похований у м. Львові. Література

759. Шатківський Олекса Якович [Образотворчий матеріал] : каталог виставки. — Л. : Каменяр, 1970. — 63 с. : іл., портр.

*** 760. Прикарпатський, М. Осяяні сонцем життя : На персональній виставці

творів О. Я. Шатківського / М. Прикарпатський, Б. Ярчук // Вільне життя. — 1958. — 21 трав.


путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 79 с. Про О. Шатківського: С. 60.

102


Про О. Шатківського: С. 120—121. 763. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво 1917—


Про О. Шатківського: С. 401, 402, 404, 413.

*** 764. Броннікова, Л. Багатогранний талант / Л. Броннікова // Діалог. —

1993. — 29 трав. 765. Броннікова, Л. І нині милують зір його самобутні полотна /

Л. Броннікова // Діалог. — 2004. — 5 черв. — С. 4. — (Родом із мистецтва).

766. Ваврик, О. Поет у малярстві : 100 років Олексі Шатківському / О. Ваврик // Вільне життя плюс. — 2008. — 10 черв. — С. 3 : портр.

767. Герета, І. Олекса Шатківський (28.05.1908—28.06.1979) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 13—15 : портр.

768. Герета, І. Поет живопису / І. Герета // Вільне життя. — 1981. — 27 трав. — С. [4]. — (Творчість наших земляків).

769. Гродецька, В. Між мольбертом і небом : [вист. із нагоди 100-річчя від дня народж. О. Шатківського в Держ. архіві Терноп. обл.] / В. Гродецька // Експрес. — 2008. — 6—7 черв. — С. 4 : іл. — (Регіональні новини).

770. Данилюк, О. Кольори радості Олекси Шатківського : (До 100-річчя від Дня народження) / О. Данилюк // Діалог. — 2008. — 13 черв. — С. 4. — (Ювілеї).

771. Дробан, В. Все життя — мистецтву / В. Дробан // Прапор перемоги. — 1980. — 11 груд.

772. Колесник, Н. Мистецтво Шатківського живе донині / Н. Колесник // Нова ера. — 2008. — 18—24 черв. — С. 6 : фотогр. — (Культура).

773. Кравченко, Я. Життєві мотивації Олекси Шатківського : Яким Україна запам’ятала скромного художника з монастирського містечка / Я. Кравченко // День. — 2013. — 20—21 верес. — С. 24 : іл. кольор. — (Галерея «Дня»).

774. Ліщук, Р. Олексі Шатківському — 90 / Р. Ліщук // Тернопіль вечірній. — 1998. — 24 черв.

775. Поліщук, С. «Олекса малював душею…» / С. Поліщук // Вільне життя. — 2005. — 5 лют. — С. 5 : фотогр. — (Незабутні).

103

776. Поліщук, С. Творець із життєрадісною вдачею / С. Поліщук // Діалог. — 2005. — 12 берез. — С. 4. — (Родом із мистецтва).

777. Почаївський імпресіоніст // Ровесник. — 1998. — 10 лип. — (Вернісаж). 778. Ратинський, І. Олівцем та пензлем : До 93-річчя з дня народження

Олекси Шатківського / І. Ратинський // Вільне життя. — 2001. — 15 трав., фотогр. — (Рядок з біографії краю).

779. Стецько, В. Живописний світ Олекси Шатківського / В. Стецько // Свобода. — 2008. — 13 черв. — С. 8 : фотогр. — (Знані імена).

780. Федорук, О. Ручаї пастельної снаги / О. Федорук, Г. Іваненко // Ровесник. — 1968. — 8 черв.

781. Шилінська, Л. Картин яскраве світло й кольори дзвінкі / Л. Шилінська // Діалог. — 2001. — 3 лют.

782. Шимчук, Є. Олекса Шатківський — маляр / Є. Шимчук // Шлях перемоги. — 1994. — 26 листоп.

783. Якель, Р. В історію увійшов. А в пам’ять? / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2008. — 21—27 черв. — С. 18 : фотогр. — (Мотиви).

*** 784. Дем’янова, І. Шатківський Олекса Якович (псевд. — Сміх-Шатківський;

28.05.1908, х. Сміх (нині не існує), побл. м. Почаїв Кременец. р-ну — 28.06.1979, м. Львів) — художник, графік / І. Дем’янова, І. Дуда, В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 624—625 : фотогр.

785. Шатківський Олекса Якович (28.V.1908, м. Почаїв, тепер Терноп. обл. — 28.VІ.1979, Львів) — укр. живописець і графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 641.

786. Шатківський Олекса Якович (28.V.1908, м. Почаїв тепер Терноп. обл. — 28.VІ.1979, Львів) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 639.

787. Шатківський Олекса Якович (н. 28.V.1908, містечко Почаїв, тепер Тернопіль. обл.) — живописець і графік // Словник художників України. — К., 1973. — С. 251 : іл.

788. Шатківський Олекса Якович // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П. Бажан. — Вид. 2-ге. — К., 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 366.

789. Шатківський Олекса Якович // Українські радянські художники : довідник. — К., 1972. — С. 517.

104

Сучасні художники Тернопільщини

Арутюнян-Удіна Олена Євгенівна

(12.06.1962) — живописець, графік, член Спілки художників України (1994)

Народилася 12 червня 1962 року в м. Тернополі. Закінчила Тернопільську середню школу № 4 (1979) і дитячу художню школу (1977).

У 1980—1985 роках навчалася на художньо-графічному факультеті Одеського педагогічного інституту ім. К. Ушинського (учителі з фаху — В. Єфименко та Ю. Валюк). У той час з’явилися твори, виконані в різних техніках і на різних матеріалах, зокрема серії «Одеса. Морський порт», «Пори року в Одесі», «Одеський натюрморт», серія портретів і автопортретів.

У 1985 році О. Арутюнян-Удіна захистила дипломну роботу на тему «Художнє оформлення та ілюстрації до казки «Курочка ряба» в техніці офорта». Упродовж тринадцяти років, починаючи з 1985 року, працювала викладачем на кафедрі образотворчого мистецтва в Тернопільському педагогічному інституті (нині національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка).

Творить у галузі станкового живопису та графіки. Персональні виставки художниці відбулися в м. Тернополі в 1987, 1992,

1994 роках. Від 1985 року О. Арутюнян-Удіна учасниця обласних, зональних,

всеукраїнських (Тернопіль, Львів, Київ) та закордонних (Краків, Люблін, Жешув, Перемишль (Польща)) виставок. Брала участь у міжнародному живописному пленері в м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області (1996).

Основні твори: «Меланхолія» (1990), «Вічна тема» (1991), «Червона квітка» (1992), «Покаяння» (1993), «Гірський потік», «Стара фортеця», «Натюрморт. Кам’янець-Подільський» (усі — 1994), «Морський бриз», «Підбитий птах» (обидва — 1995), «Морська стихія» (2001).

Роботи О. Арутюнян-Удіної зберігаються в музеях України, Польщі та приватних колекціях у США й Канаді.

Художниця тимчасово проживає в США.

105

Література 790. Арутюнян, О. Передчуття радощів [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / О. Арутюнян // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 9.

791. Арутюнян, О. Є. Кам’янець-Подільський. Фортеця [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / О. Є. Арутюнян // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [5].

792. Арутюнян, О. Є. Морська стихія, 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 47х64 см : [репродукція] / О. Є. Арутюнян // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 8.

793. Арутюнян, О. Є. Тернопільський Новий світ, 1983 [Образотворчий матеріал] ; Тернопільський дворик, 2001 : [репродукції] / О. Є. Арутюнян // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 74—75.

*** 794. Арутюнян Олена Євгенівна : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній

організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 4 : фотогр.

795. Дуда, І. Олена Арутюнян // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 29 : портр., іл.

*** 796. Удіна, Т. Арутюнян Олена Євгенівна (12.06.1962, м. Тернопіль) —

живописець, графік / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 49 : фотогр.

797. Удіна, Т. О. Арутюнян Олена Євгенівна (12.06.1962, Тернопіль) — живописець, графік / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2001. — Т. 1 : А. — С. 684 : фотогр.

106

Басараб Наталя Казимирівна

(23.04.1954) — художниця

Народилася 23 квітня 1954 року в с. Іванківцях Зборівського району. У 1971 році закінчила Кобзарівську середню школу. У школі декораторів (нині художнє відділення кооперативного технікуму) здобула фах художника-оформлювача. Значну роль у становленні майстрині відіграли лекції І. Дуди.

Майже сімнадцять років Н. Басараб працювала оформлювачем вітрин і торговельних залів у Тернопільському міському центральному універмазі. Водночас займалася живописом. У червні 1994 року в Палаці культури «Ватра»

відкрилася перша персональна виставка художниці, на якій було представлено акварелі, графіку, роботи на склі.

Н. Басараб автор близько тисячі картин, серед її мистецьких шедеврів є аплікації з пір’я.

У 1997 році в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася персональна виставка «На палітрі пір’я», яка принесла мисткині визнання та славу. Згодом, у 2000 році, 60 полотен художниці експонувалося у французькому містечку Клермон-Феррані.

У 2001 році в обласному краєзнавчому музеї пройшла виставка живопису «Французькі мотиви». Упродовж 2006—2007 років мисткиня взяла участь у двох міжнародних виставках «Високий замок» (обидві — м. Львів), Всеукраїнській художній виставці «Мальовнича Україна» (м. Тернопіль).

Починаючи з 1999 року, у художниці та скульптора Н. Басараб з’явилося нове захоплення — ляльки, зокрема портретні. Перші були виконані в техніці пап’є-маше, наступні — з гіпсу («Мерилін Монро», «Луї де Фюнес» та ін.). Останні три ляльки — «Людмила Гурченко», «Софі Лорен» і «Віра Самчук» — виготовлено за новою технологією, з пластику. У колекції мисткині таких творів понад 50, мріє зробити 300.

У 2008 році Н. Басараб стала дипломантом обласної мистецької премії ім. Я. Музики.

У 2013 році у своїй квартирі-майстерні художниця відкрила мистецький салон.

Роботи мисткині зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

107

Література 798. Басараб, Н. Наталя Басараб: «Все життя я просто малюю» : [інтерв’ю] /

записала М. Боднар // Тернопільські оголошення. — 2007. — 31 берез. — С. 18—19 : фотогр.

799. Басараб, Н. Наталя Басараб: «Мені — 53, але у душі я школярка» : [інтерв’ю] / записала Н. Колесник // Нова ера. — 2007. — 28 листоп. — 4 груд. — С. 9 : фотогр.

800. Басараб, Н. Наталя Басараб: «Художник має роботи те, чого душа просить» : [інтерв’ю] / записав М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2004. — 27 листоп. — С. 9 : фотогр.

*** 801. Басараб, Н. Грані творчості Наталії Басараб : [розмова з терноп.

художницею] / записала І. Сирник // Тернопіль вечірній. — 2012. — 11 лип. — С. 5 : фотогр. — (Особистості).

802. Басараб, Н. Коли опадають пелюстки : [розмова з терноп. худож. Н. Басараб] / записала В. Семеняк-Штангей // Ровесник. — 1997. — 1 трав. — (Світ очима художника).

803. Басараб, Н. «Купувала ляльку доньці, а бавилася сама» : Над виготовленням однієї міні-копії знаменитості художниця Н. Басараб працює по півроку : [бесіда з майстринею] / записала К. Власюк // Експрес. — 2011. — 12—14 серп. — С. 14 : фотогр. кольор.

804. Басараб, Н. Ляльки і картини приходять у снах, тому твори мають особливий магнетизм : [бесіда з худож. Н. Басараб] / записала Л. Заморська // 20 хвилин. — 2011. — 10—11 січ. — С. 12. — (Хобі).

805. Басараб, Н. «Намалювавши щось, йду до людей» : Тернопільська художниця Наталія Басараб взялася за виготовлення ляльок місцевих артистів : [бесіда з худож. Н. Басараб] / розмовляла Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 14—15 серп. — С. 15 : фотогр. — (Віч-на-віч).

806. Басараб, Н. Подалі від суєти, на зустріч з гармонією та душевністю : Запрошує Наталія Басараб : [розмова з терноп. художницею] / записала А. Брик // Наш день. — 2013. — 17 лип. — С. 3 : фотогр. кольор. — (Культура).

807. Басараб, Н. Робить ляльок кінозірок : [бесіда з худож. Н. Басараб] / розмовляла І. Процик // 20 хвилин. — 2012. — 30—31 лип. — С. 9 : фотогр. — (Люди).

808. Вербіцький, А. У Тернополі «живуть» Боярський, Пугачова і Сумська : [за матеріалами розмови з худож. Н. Басараб] / А. Вербіцький // Свобода. — 2013. — 27 листоп. — С. 10 : фотогр. кольор. — (Тернопільські майстрині).


Ч. 2 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт.

108

вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2008. — 144 с., [32] с. іл. кольор.

Про Н. Басараб: С. 18—19. 810. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про Н. Басараб: С. 23. ***

811. Білоус, О. Дивосвіт Наталі Басараб / О. Білоус // Тернопіль вечірній. — 1999. — 18 серп. — С. 4.

812. Бойко, Т. Перенести велич світу в творчість / Т. Бойко // Свобода. — 2004. — 1 трав. — С. 6 : фотогр. — (Мистецькі обшири).

813. Бойчук, І. Така робота: розмальовувати фарбами світ / І. Бойчук // Номер один. — 2009. — 25 берез. — С. 13 : фотогр.

814. Вербицька, Т. Художниця, яка малює оголені тіла для душі / Т. Вербицька // Місто. — 2003. — 22 жовт., іл.

815. Весельська, Л. Ляльки з духовки : Тернополянка Наталія Басараб зліпила 50 портретних ляльок / Л. Весельська // Україна молода. — 2010. — 13 січ. — С. 11 : фотогр. — (Захоплення).

816. Густенко, Л. Великий світ талановитої художниці / Л. Густенко // Нова ера. — 2007. — 11—17 лип. — С. 6 : фотогр.

817. Данилюк, Х. Палаци з пір’я творить жінка… у респіраторі / Х. Данилюк // Експрес. — 1989. — 16—24 січ. — С. 16.

818. «День» і «Ніч» Наталії Басараб // Експрес. — 2008. — 28—29 берез. — Регіональні новини. — С. 4 : фотогр. кольор. — (Фотофакт).

819. Клос, С. Ляльки, які зійшли з екрана : [про роботи терноп. худож. Н. Басараб] / С. Клос // Високий замок. — 2006. — 5 січ., фотогр.

820. Котляренко, О. В Украине появилась своя «мадам Тюссо»! / О. Котляренко // Комсомольская правда. — 2007. — 6 авг. — С. 4.

821. Литвин, Ю. Ляльковий світ Наталії Басараб / Ю. Литвин // Вільне життя. — 2007. — 19 трав. — С. 8. — (Захоплення).

822. Ліпінська, Н. Наталя Басараб: «Потреба малювати — як потреба спілкуватися» / Н. Ліпінська // Нова ера. — 2009. — 4—10 берез. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Ексклюзив).

823. Ліщук, С. «Цю роботу скеровує любов» : [про творчість Н. Басараб] / С. Ліщук // Місто. — 2012. — 30 трав. — С. 6 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

824. Лохминська, С. Мерилін Монро живе на вулиці Франка, або Лялькове диво художниці Наталі Басараб / С. Лохминська // Місто. — 2005. — 14 груд. — С. 8 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

825. Машлянка, Б. Наталя Басараб виставлялась у Франції / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 1 верес. — С. 6 : фотогр.

109

826. Машлянка, Б. Тернопільська «мадам Тюссо» відзначила ювілей / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 28 квіт. — С. 6 : фотогр.

827. Мичко, С. Ляльки-кумири від Наталії Басараб : Можливо, у Тернополі з’явиться свій «Музей мадам Тюссо» / С. Мичко // Тернопільська газета. — 2001. — 27 черв. — 3 лип., фотогр.

828. Патиківський, Ю. Ляльковий Голлівуд / Ю. Патиківський // Урядовий кур’єр. — 2001. — 1 верес. — С. 8—9 : фотогр. — (Культура).

829. Попова, О. Картини з пір’я — це незвично навіть для Франції / О. Попова // Rіа плюс. — 2001. — 10 жовт.

830. Попович, Ж. «Джентльмени» художниці Наталії Басараб / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 16 трав. — С. 10 : фотогр. — (Культура).

831. Попович, Ж. Колекцію художниці Наталі Басараб поповнила лялька Людмили Гурченко / Ж. Попович // Місто. — 2007. — 14 берез. — С. 7 : фотогр.

832. Попович, Ж. «У кожну рису вдихаючи життя…» : [про творчість Н. Басараб] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2000. — 2 лют.

833. Попович, Ж. «Французький подих» Наталі / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2001. — 10 жовт., фотогр.

834. Сагаль, О. Голлівуд… в одній квартирі! : Унікальну колекцію ляльок-двійників створила терноп. художниця Наталя Басараб / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 15—21 серп. — С. 6 : фотогр.

835. Садовська, Г. «Французькі мотиви» Наталі Басараб / Г. Садовська // Вільне життя. — 2001. — 6 жовт., фотогр. — (Виставки).

836. Семеняк, В. Скраплинила бажання всі. О, Наталі, мерсі… / В. Семеняк // Ровесник. — 2001. — 4 жовт., фотогр.

837. Федорців, Н. Лялькове кіно : [терноп. худож. Н. Басараб] / Н. Федорців // Експрес. — 2006. — 10—11 жовт., фотогр.

838. Федорців, Н. У домівці Наталі Басараб поселилися ельфи / Н. Федорців // Місто. — 2009. — 14 січ. — С. 6 : фотогр.

839. Шостак, Н. Гіпсові «зірки» Наталі Басараб / Н. Шостак // Вільне життя плюс. — 2008. — 29 берез. — С. 5 : фотогр. — (Зустрічі).

*** 840. Заморська, Л. Залюблена в квіти й міста : У галереї Спілки

художників — виставка Наталії Басараб / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 17—18 серп. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Афіша).

841. Королишин, Г. Порив жіночої душі над краєм синьонебим : [персон. вист. Н. Басараб «Україна. Жінка. Мистецтво» в обл. краєзн. музеї] / Г. Королишин // Свобода. — 1999. — 14 серп. — С. 4. — (Мистецька палітра).

842. Лісанкова, Л. Дивовижні фантазії Наталії Басараб : [персон. вист. робіт художниці в обл. краєзн. музеї] / Л. Лісанкова // Вільне життя. — 1999. — 14 серп. — С. 5 : іл. — (Виставки).

110

843. Собуцька, В. Романтика, жіночність і краса : [вист. творів живопису Н. Басараб у Терноп. картинній галереї] / В. Собуцька // Свобода. — 2009. — 7 серп. — С. 8 : фотогр., іл. — (Вернісаж).

*** 844. Гриб, А. Басараб Наталя Казимирівна (23.04.1954, с. Іванківці Зборів. р-

ну) — художниця / А. Гриб, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 37 : фотогр.

Беднарчук Андрій Володимирович

(28.02.1960) — живописець, член Спілки художників України (1994)

Народився 28 лютого 1960 року в м. Тернополі. Навчався приватно в К. Сікорського (1976—1983). Працював у художніх майстернях міста. Нині займається творчою діяльністю.

Від 1993 року А. Беднарчук учасник художніх виставок, які проходили в Києві, Тернополі, Львові, міжнародного пленеру мистецтв (м. Кам’янець-Подільський). Член гурту художників «Фіра». У 1994 році свої твори представляв на виставці в Тернопільському обласному художньому музеї. У 1996, 1999 і 2002 роках брав участь у виставках модерного мистецтва.

Роботи А. Беднарчука зберігаються в картинній галереї м. Тернополя, обласному художньому музеї та приватних колекціях у Німеччині, Італії.

Твори: «Миттєвість — вічність», «Астральне тіло», «Затемнення, якого не було» (усі — 1994), «Істина», «У пітьмі», «Метаморфози» (усі — 1995), «Художник і модель», «Образ з минулого», «Черниці» (усі — 1996), «Вавилон», «Відчуття швидкості» (обидві — 1997), «Руйнація атома», «Гострий кут», «Бачення сну» (усі — 1998), «Закритий простір» (1999), «Молитва» (2002), «Старе місто» (2006).

Література 845. Беднарчук, А. Юдіф [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

А. Беднарчук // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво: [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 3.

846. Беднарчук, А. В. Руйнування атому [Образотворчий матеріал] : х., олія : [репродукція] / А. В. Беднарчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [7].

847. Беднарчук, А. В. Старе місто, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 70х90 см : [репродукція] / А. В. Беднарчук // Тернопільська обласна

111

організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 9.

*** 848. Беднарчук Андрій Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільська

обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 9 : фотогр.

849. Беднарчук Андрій Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [6] : фотогр.


Про А. Беднарчука: С. 24. ***

851. Дорош, І. Беднарчук Андрій Володимирович (28.02.1960, м. Тернопіль) — живописець / І. Дорош // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 94 : фотогр.

852. Дорош, І. В. Беднарчук Андрій Володимирович (28.02.1960, Тернопіль) — живописець / І. В. Дорош // Енциклопедія сучасної України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 365 : фотогр.

Бортник Ігор Петрович


Народився 21 січня 1940 року в с. Нивицях Радехівського району Львівської області. У 1969—1974 роках навчався в Київському державному художньому інституті, у майстерні О. Лопухова, В. Забашти. Від 1974 року живе й працює в м. Тернополі. Трудову діяльність розпочав у 1974 році в Тернопільському художньо-виробничому комбінаті.

Творить в станковому олійному живописі. Бере участь в обласних, зональних і всеукраїнських виставках.

Роботи художника зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому музеях, музеях Почаєва (Кременецький район), Яремчі (Івано-Франківська область), приватних колекціях в Італії.

Твори: «Партизанський медсанбат» (1975), «Бій М. Кривоноса з поляками» (1978), «На рідному кордоні» (1980), «Хліб для партизанів» (1982), «Вихователь» (1987), «Селянські ковалі» (1991), «Діти війни» (1994),

112

«Золото осені» (1999), «Хліб на столі», «Думи мої, думи», «Натюрморт із трояндами» (усі — 2000), «Зима» (2001) тощо.

Література 853. Бортник, І. П. Зима, 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ;

74х96 см : [репродукція] / І. П. Бортник // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 10.

*** 854. Бортник Ігор Петрович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод.

рекомендації. — Т., 1990. — С. 16—17. 855. Бортник Ігор Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна

організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 10 : фотогр.

856. Бортник Ігор Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 8—[9] : фотогр. іл.

857. Дуда, І. Ігор Бортник / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 32 : портр., іл.


Про І. Бортника: С. 27—28. ***

859. Дуда, І. Бортник Ігор Петрович (21.01.1940, с. Нивиці Радехів. р-ну Львів. обл.) — живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 174 : фотогр.

860. Удін, Є. Т. Бортник Ігор Петрович (21.01.1940, с. Нивиці Радехів. р-ну Львів. обл.) — живописець / Є. Т. Удін // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 372 : фотогр.

113

Боярин Андрій Миколайович

(26.04.1962) — графік, член Національної спілки художників України (2005)

Народився 26 квітня 1962 року в м. Чорткові. Середню освіту здобув у рідному місті. У 1989 році закінчив факультет архітектури Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»). У 1989—1992 роках працював архітектором у Тернопільському філіалі проектного інституту «Діпроцивільпромбуд».

Творчу діяльність А. Боярин розпочав у 1995 році. Займається живописом та графікою. У роботі використовує олівець та лінер (різновид авторучки). В основному зображує духовні споруди, історичні пам’ятки, вулиці. Особливе місце у творчості художника займає Зарваниця, про що свідчать проілюстровані ним три книжки.

Від 2002 року мистець бере активну участь у міжнародних та всеукраїнських виставках. У 2003 році відбулися його персональні виставки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Українському домі, Києво-Печерській лаврі та Музеї книги (усі — м. Київ).

Роботи А. Боярина зберігаються в музеях і приватних колекціях у Києві, Одесі, Москві, Ярославлі (обидва — РФ), Албанії, Греції.

У 2004 році художник здобув третю премію на Міжнародному конкурсі в м. Афінах (Греція), був відзначений дипломом Київської обласної державної адміністрації за ряд виставок за межами України.

Від 2004 року А. Боярин живе і творить у м. Києві. Література

861. Боярин, А. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / А. Боярин // Андрушків, Б. Зарваниця — святиня землі української / Б. Андрушків. — Т., 2000. — С. [1] обкл., 11, 121, 136, 146, 163.

862. Боярин, А. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / А. Боярин // Кузьмович-Головінська, М. Зарваниця : листки споминів / М. Кузьмович-Головінська. — Т., 2000. — С. [4] обкл., [2, 100, 112].

*** 863. Блаженко, А. Квітне соняшник — символ доріддя : [про худож.

А. Боярина] / А. Блаженко // Пектораль. — 2008. — № 1/2. — С. 152—153 : фотогр. іл. — (Мистецтво).

864. Боярин Андрій // Соціальний захист. — 2003. — № 12. — С. 54 : фотогр. — (Конкурс «Струни душі»).

114

865. Крамар, Р. Андрій Боярин: на інвалідному візку — у далекі мандри / Р. Крамар // Тернопільська газета. — 2000. — 6 груд. — С. 4 : фотогр., іл. — (Сила духу проти немочі тіла).

866. Крамар, Р. До життя повернуло мистецтво / Р. Крамар // Тернопільська газета. — 2002. — 24—30 квіт., фотогр.

867. Кушнір, З. Соняшник : Враження від незвичайної виставки картин Андрія Боярина / З. Кушнір // Свобода. — 2001. — 12 квіт. — С. 4 : фотогр., іл. — (Наперекір долі).

868. Кушнірук, А. Андрій Боярин — у Третьяковці / А. Кушнірук // Свобода. — 2002. — 16 трав. — С. 4 : фотогр. — (Наперекір долі).

869. Мичко, С. Диво із біди : Інвалід малює світ, мандруючи ним у візку : [про творчість А. Боярина] / С. Мичко // Україна молода. — 2001. — 5 трав., фотогр., іл.

*** 870. Савків, В. М. Боярин Андрій Миколайович (26.04.1962, м. Чортків

Терноп. обл.) — графік / В. М. Савків // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 672 : фотогр.

Бурда Ярослав Антонович


Народився 5 квітня 1945 року в с. Подрусеві Томашівського повіту Люблінського воєводства (Польща). Від 1966 року проживає в м. Тернополі. Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). У 1980—1985 роках навчався в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства) у м. Львові. Від 1982 року працював у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті. Нині на творчій роботі.

Працює в галузі станкового та монументального малярства. Створив цикл композицій на тему чорнобильської катастрофи: «Чорне відлуння», «Риба, яка дихає вогнем» (обидві — 1989), «Наші яблука — 1», «Наші яблука — 2», «Фатум», «Труби на дереві» (усі — 1990), серію картин релігійної тематики: «Ісус Спаситель», «Я — Світло для світу» (обидві — 1994), «Почаївська лавра» (1998), «Кажу вам правду: один з вас викаже мене» (2000—2004).

Я. Бурда учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Роботи художника зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому

музеях, приватних колекціях в Україні, Росії, США, Словаччині, Польщі, Канаді.

Серед творів: «Чи буде суд?! Чи буде кара..?» (1989), «Дума калинова» (1990), «Портрет дівчини» (1994), «Натюрморт з білою пляжкою» (1995),

115

«Життя прожити — не поле перейти» (1999), «Без назви», триптих «Різдвяний натюрморт» (обидва — 2002).

Мистець розписав церкви в с. Іване-Пустому Борщівського району (1995—1997), с. Лошневі Теребовлянського району (1999).

Література 871. Бурда, Я. Квіти надії [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

Я. Бурда // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 6.

872. Бурда, Я. А. Без назви [Образотворчий матеріал] : папір, темпера : [репродукція] / Я. А. Бурда // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [13].

873. Бурда, Я. А. Натюрморт з білою пляжкою, 1995 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 45х55 см : [репродукція] / Я. А. Бурда // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 12.

874. Бурда, Я. А. Тернопільський став (фрагмент), 2007 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Я. А. Бурда // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 16.

*** 875. Бурда, Я. Крим на полотні і в серці… : [розмова з худож. Я. Бурдою] /

розмовляв Є. Зозуляк // Тернопіль вечірній. — 1994. — 29 черв. — С. 2 : фотогр., іл.

*** 876. Бурда Ярослав Антонович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній


877. Дуда, І. Ярослав Бурда / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 33 : портр., іл.


Про Я. Бурду: С. 29. ***

879. Демків, Б. Бунтівні барви Ярослава Бурди / Б. Демків // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 12 (черв.). — С. [1, 8—9] : фотогр., іл. — (Робітня митця).

880. Лисевич, М. Місток у світ прекрасного : [про худож. Я. Бурду] / М. Лисевич // Західна Україна. — 1994. — 15—21 трав. — С. 6 : фотогр., іл.

881. Шпорчук, П. Зачарований світом і життям / П. Шпорчук // Свобода. — 1993. — 2 лют.

116

882. Шпорчук, П. Талант щедрий, багатогранний / П. Шпорчук // Русалка Дністрова. — 1993. — Чис. 3 (січ.).

*** 883. Мельничук, Б. Бурда Ярослав Антонович (05.04.1945, с. Подрусів

Томашів. пов. Люблін. воєв-ва, Польща) — живописець / Б. Мельничук, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 200 : фотогр.

884. Удіна, Т. О. Бурда Ярослав Антонович (05.04.1945, с. Подрусів Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща) — живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 606 : фотогр.

Гермак Роман Романович

(19.08.1943—16.10.1995) — художник, член Спілки художників України (1978)

Народився 19 серпня 1943 року в с. Бреликові на Лемківщині (нині Польща). У 1945 році разом із батьками переселений в Україну, до 1963 року проживав у м. Бережанах. У 1970 році закінчив Одеське художнє училище, у 1976 році — Київський художній інститут (викладач — Т. Лящук). Від 1978 року жив і працював у м. Тернополі. Трудову діяльність розпочав у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті.

У 1983—1986 роках був відповідальним секретарем Тернопільської організації Спілки художників України.

Працював у галузі графіки (плакат) (серія «Письменники-класики»: «Марко Черемшина» (1974), «Леся Українка», «І. Франко» (обидва — 1976), «П. Тичина» (1977) тощо), монументального живопису (розпис, мозаїка), гобелена («Спогад» (1979), «Соняшники» (1981)), акварелі.

Роботам Р. Гермака властиві влучні образи, плакатам — експресивна енергетика дії, гобеленам — ліризм.

Художник брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках. У 1993 році в м. Тернополі відбулася його персональна виставка.

Твори мистця зберігаються в музеях Тернопільщини, зокрема обласному художньому музеї, м. Києва.

Помер Р. Гермак 16 жовтня 1995 року в м. Тернополі. Література

885. Гермак Роман Романович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 10—11.

117


Про Р. Гермака: С. 32. 887. Дуда, І. Роман Гермак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 39 : портр., іл. 888. Шпорчук, П. Щедрий дарунок : [вист. творів художників Р. Гермака та

його сина Станіслава картинній галереї обл. орг. Спілки художників України] / П. Шпорчук // Тернопіль вечірній. — 1993. — 21 серп. — С. 8.

*** 889. Дем’янова, І. Гермак Роман Романович (19.08.1943, с. Бреликів на

Лемківщині, нині Польща — 16.10.1995, м. Тернопіль) — художник / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 349—350 : фотогр.

890. Удіна, Т. О. Гермак Роман Романович (19.08.1943, с. Бреликів, Польща — 16.10.1995, Тернопіль) — живописець і графік / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 556 : фотогр.

Дмітрух Микола Антонович

(20.06.1954) — графік, живописець, член Спілки художників України (1990)

Народився 20 червня 1954 року в с. Краснопіллі Миколаївської області. У 1979 році закінчив відділ художньої обробки дерева Вижницького училища прикладного мистецтва (викладачі — С. Вархола, В. Жаворонков, В. Куров).

Трудову діяльність розпочав у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті. Від 1993 року працює викладачем у дитячій художній школі № 1.

Творить у галузі станкового живопису та графіки (книжкова ілюстрація, плакат, рисунок, дружній шарж, карикатура, екслібрис). Від 1979 року учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок, пленерів і симпозіумів. У 2001 році в Тернополі відбулася перша персональна виставка мистця. У 2002, 2004—2005 роках його роботи експонувалися в польських містах Ярославі, Любачеві, Жешуві. М. Дмітрух автор вісімнадцяти персональних виставок в Україні та Польщі.

Основні твори: серія сатиричних малюнків «Без назви» (1979—1985), «Весна 33-го року», «Білий світ» (обидва — 1989), «Над річкою в чистім

118

полі», «Пам’ять» (обидва — 1990), «Тернопільський замок» (1995), «Тернопіль. Церква Різдва Христового в Тернополі» (1998), «Скіфія» (2006), серії «Легенди Тернопільщини» (1992—1995), «Скіфія» (1995—1999), «Костьоли Польщі» (1995—2000).

М. Дмітрух володар багатьох премій і нагород. У 2000 році він отримав другу премію на Міжнародній виставці «Львівський осінній салон «Високий замок — 2000», у 2003 році — диплом у номінації «Кращий малюнок» на ХІ Міжнародному бієнале малюнка та графіки в Тайвані.

У 2004 році М. Дмітрух встановив рекорд світу з малювання шаржів на Міжнародному художньому пленері «Moркa» (Польща). Того ж року його визнано «Митцем року», а у 2005 році — «Людиною року» у номінації «Художник».

Від 2008 року М. Дмітрух член Асоціації карикатуристів Всеукраїнського об’єднання шаржистів.

Автор ілюстрацій до книг Б. Бастюка, Б. Мельничука. Роботи мистця зберігаються в музеях, артгалереях і приватних колекціях

по всьому світу. Література

891. Дмітрух, М. Живопис [Образотворчий матеріал] : альбом / М. Дмітрух ; Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України ; текст Т. Удіної. — Т. : Джура, [200?]. — 8 с.

892. Дмітрух, М. Обличчя Тернополя [Образотворчий матеріал] : зб. вибр. шаржів / М. Дмітрух ; авт. вступ. ст. та ред. П. Сорока. — Т. : Колір Прінт, 2008. — [34] с.

*** 893. Дмітрух, М. Хортиця [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

М. Дмітрух // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 3.

894. Дмітрух, М. Шаржі на відомих тернополян [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / М. Дмітрух // Тернопіль вечірній. — 2008. — 3—9 верес. — С. 14.

895. Дмітрух, М. А. Двоє, 2010 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 50х51 см : [репродукція] / М. А. Дмітрух // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 9.

896. Дмітрух, М. А. Жешув, костьол Фарни [Образотворчий матеріал] : авт. техніка : [репродукція] / М. А. Дмітрух // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [23].

897. Дмітрух, М. А. Світовид, 2004 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 50х38 см : [репродукція] / М. А. Дмітрух // Тернопільська обласна

119

організація Національної спілки художників України: [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 17.

898. Дмітрух, М. А. Церква Різдва Христового, 2001 [Образотворчий матеріал] ; Вулиця Січових Стрільців, 2005 ; Тернопіль. Замок, 1995 : [репродукції] / М. А. Дмітрух // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 42, 43, 45.

*** 899. Дмітрух, М. Микола Дмітрух бачить те, що іншим недоступно : [розмова

з терноп. худож. М. Дмітрухом] / записала Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2005. — 8—14 черв. — С. 13 : фотогр.

900. Дмітрух, М. Микола Дмітрух: «Я людей бачу у шаржах» : [інтерв’ю] / записала Ж. Попович // Місто. — 2007. — 21 лют. — С. 12, 15 : фотогр.

901. Дмітрух, М. На шаржах — Жерар Депардьє : [бесіда з худож. М. Дмітрухом] / записала І. Процик // 20 хвилин. — 2012. — 24—25 груд. — С. 4. — (Новини).

902. Дмітрух, М. Про серйозне — з усмішкою : [бесіда з худож. М. Дмітрухом] / розмовляла О. Цимбровська // Свобода. — 2013. — 16 серп. — С. 5 : фотогр., іл. — (У робітні митця).

903. Дмітрух, М. «Стандартні» обличчя — нецікаві» : Найлегше малювати шаржі на тих людей, які мають почуття гумору і не бояться посміятися з себе, каже тернопільський художник Микола Дмітрух : [розмова з живописцем та графіком] / розмовляла І. Погоріла // Rіа плюс. — 2009. — 9 верес. — С. 20 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

904. Дмітрух, М. «Сюжети дарує саме життя…» : [розмова з худож. М. Дмітрухом] / записала О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — 30 листоп. — 1 груд. — С. 10 : фотогр.



Про М. Дмітруха: С. 41. 906. Дмитрух Микола Антонович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 27. 907. Дмітрух Микола Антонович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній


908. Дмітрух Микола Антонович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 17 : фотогр.

909. Дуда, І. Микола Дмітрух / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 45 : портр., іл.

120

910. Удіна, Т. Мистецька філософія Миколи Дмітруха / Т. Удіна // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 22—23.

911. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля, 2003. — 399 с. : фотогр.

Про М. Дмітруха: С. 192—193. ***

912. Брик, А. Микола Дмітрух презентував дружні шаржі на відомих тернополян. Серед робіт місцевого карикатуриста — художники, письменники і навіть політики / А. Брик // Свобода. — 2011. — 9 верес. — С. 8 : іл. — (Крізь призму гумору).

913. Від смішного до серйозного — один шарж // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 31 серп. — 6 верес. — С. 5.

914. Дудка, А. Микола Дмітрух — рекордсмен з шаржів / А. Дудка // Нова ера. — 2008. — 21—27 трав. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Ексклюзив).

915. Клос, С. Лаконічно-глибокий світ Миколи Дмітруха : [з вист. чл. Нац. спілки художників України М. Дмітруха] / С. Клос // Тернопіль вечірній. — 2001. — 11 лип., фотогр.

916. Костюк, Р. Коли душа художника сміється : [про карикатуриста М. Дмітруха] / Р. Костюк // Тернопіль вечірній. — 2002. — 9 жовт. — С. 9 : фотогр., іл. — (Культура).

917. Кущ, Д. Історія в шаржах : [про творчість М. Дмітруха] / Д. Кущ // Тернопільський оглядач. — 2008. — 10 жовт. — С. 46—47 : фотогр. кольор.

918. Лінчевська, С. Карикатурист — не професія, а стан душі / С. Лінчевська // Вільне життя плюс. — 2012. — 6 квіт. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Живемо жартуючи).

919. Марчук, Л. Шаржей боятся женщины и политики : Художник Николай Дмитрух установил мировой рекорд, нарисовав за один час 59 портретов / Л. Марчук, Я. Коляса // Комсомольская правда в Украине. — 2005. — 6—12 мая. — С. 16 : фот.

920. Машлянка, Б. Художник Микола Дмітрух потрапив до Книги польських рекордів / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 4 серп. — С. 3 : фотогр.

921. Николайчук, М. Поет композиції і барв / М. Николайчук // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 11 (черв.). — С. [8—9] : фотогр., іл.

922. Онищенко, В. Помітити у людині комічне : [про худож. М. Дмітруха] / В. Онищенко // Шлях перемоги. — 2012. — 25 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Культура).

923. Попович, Ж. Митець Микола Дмітрух зібрав фольклор рідного депортованого села / Ж. Попович // Номер один. — 2011. — 28 верес. — С. 10.

121

924. Савак, Б. У китицю квітів ювілярові / Б. Савак // Свобода. — 2004. — 17 лип. — С. 4 : портр. — (До 50-річчя від дня народження Миколи Дмітруха).

925. Сагаль, О. Микола Дмітрух: «Карикатура — це візія світу» / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 9—15 квіт. — С. 6 : фотогр. — (Культурні новини).

926. Собуцька, В. Встановив рекорд карикатурист / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 3 серп. — (Конкурс).

927. Собуцька, В. Лаконічно — про одвічне : [про терноп. живописця, графіка, ілюстратора М. Дмітруха] / В. Собуцька // Свобода. — 2001. — 21 серп., фотогр. — (Майстри пензля).

928. Сорока, П. Історія в шаржах : [про худож. М. Дмітруха] / П. Сорока // Свобода. — 2005. — 12 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Карикатури з натури).

929. Сорока, П. Історія у шаржах : [творч. портрет худож. М. Дмітруха] / П. Сорока // Дзвін. — 2013. — № 5/6. — С. 169—170 : портр., іл. — (Галерея «Дзвона»).

930. Сорока, П. Світлий і людяний талант : Кілька штрихів до творчого портрета М. Дмітруха / П. Сорока // Золота пектораль. — 2009. — № 1/2. — С. 143—144.

931. Співець вишуканої лінії // Шлях перемоги. — 2005. — 23 листоп. — С. 14.

932. Тернополянин потрапить до Книги рекордів Гіннеса! // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 4 серп. — С. 5 : фотогр.

933. Томчишин, Ю. Карикатури тернополянина покажуть у Бразилії / Ю. Томчишин // Місто. — 2012. — 4 квіт. — С. 8 : фотогр.

934. Удіна, Т. Микола Дмітрух підкорив «Піранію» : Добрим настроєм, вразливістю, винятковою особистою культурою / Т. Удіна // Тернопіль вечірній. — 2002. — 22 трав., фотогр.

935. Удіна, Т. Світла енергія скіфського степу : нотатки з виставки терноп. художника М. Дмітруха / Т. Удіна // Вільне життя. — 2001. — 1 верес., фотогр. — (Наш вернісаж).

*** 936. Брик, Т. Три новинки від Миколи Дмітруха : [про участь терноп.

художника в міжнар. виставках та пленерах] / Т. Брик // Свобода. — 2010. — 22 груд. — С. 12. — (Усміхайтеся, панове!).

937. Дорош, І. Мистецьке побратимство : [про участь М. Дмітруха у вист. укр. мистців у худож. галереї м. Тернополя] / І. Дорош // Свобода. — 2008. — 8 серп. — С. 8 : фотогр. — (Вернісаж).

938. Ільницька, О. «Сюжети дарує саме життя…» : Сотні робіт терноп. худож. М. Дмітруха брали участь у різноманітних конкурсах. На одному з них,

122

що відбувся у Польщі, чоловік навіть встановив рекорд / О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — 30 листоп. — 1 груд. — С. 10 : фотогр.

939. Мала, С. Шарж показує не риси зовнішності, а характер : Біля 40 шаржів «тернопільських облич» виставив М. Дмітрух у мистецькій галереї «Бункермуз». Серед них — очільники міста та області, художники, музиканти, письменники та підприємці / С. Мала // 20 хвилин. — 2011. — 2—3 верес. — С. 22. — (Афіша).

940. Охоцька, Л. В пошуках праджерел : [вист. робіт М. Дмітруха в Кремен. літ.-мемор. музеї Ю. Словацького] / Л. Охоцька // Діалог. — 2007. — 14 лип. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

941. Попович, Ж. Карикатурист покохав скіфську бабу : [перемога М. Дмітруха в ІІІ Міжнар. худож. пленері «Морка» у Польщі] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2004. — 10—16 листоп. — С. 12 : фотогр.

942. Попович, Ж. Карикатуристи малювали «Газету» : [участь худож. М. Дмітруха в міжнар. конкурсі сатир. малюнка «Кожухівський замок — 2007» (Польща)] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2007. — 19—25 груд. — С. 4 : фотогр.

943. Попович, Ж. Тернопільського карикатуриста відзначили в Португалії : Спеціально для карикатуриста Миколи Дмітруха «World Press Сartoon» виготовила авторські олівці / Ж. Попович // Номер один. — 2009. — 16 верес. — С. 3 : фотогр.

944. «Срібна муха» для Миколи Дмітруха // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 3—9 січ. — С. 7 : фотогр.

*** 945. Коляда, В. Дмітрух змусив тернополян сміятися : Художник презентував

книгу шаржів на відомих у краї людей : [презентація кн. «Обличчя Тернополя» М. Дмітруха] / В. Коляда // Свобода. — 2008. — 29 серп. — С. 8 : фотогр. — (У малюнках головне — душа).

946. Попович, Ж. Тернове місто в шаржах / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2008. — 3—9 верес. — С. 15 : іл.

947. Сагаль, О. Обличчя Тернополя… у шаржах! : [про кн. «Обличчя Тернополя» М. Дмітруха] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 27 серп. — С. 6 : фотогр.

*** 948. Удіна, Т. Дмітрух Микола Антонович (20.06.1954, с. Краснопілля, нині

Березан. р-ну Миколаїв. обл.) — графік, художник-майстер декоративного мистецтва / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 504 : фотогр.

949. Удіна, Т. О. Дмитрух Микола Антонович (20.06.1954, с. Краснопілля Тилігуло-Березан., нині Березан. р-ну Микол. обл.) — графік і

123

живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 29 : фотогр.

Дорош Ігор Володимирович


Народився 10 січня 1962 року в м. Тернополі. У 1984—1989 роках навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). Учителі з фаху — В. Манастирський та М. Яців.

Здобувши класичну академічну освіту, художник пройшов шлях від експресіонізму та постімпресіонізму до постмодернізму. Кожен період його творчості має свої особливості, переваги. Серед постімпресіоністичних робіт переважають натюрморти, пейзажі, портрети.

У своїй творчості І. Дорош поєднує живопис і графіку, перебуває в постійному пошуку. Від 1996 року ініціатор і засновник всеукраїнської виставки модерного мистецтва (м. Тернопіль). У 2002, 2006 роках — дипломант Міжнародного львівського осіннього салону «Високий замок».

Постійний учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Брав участь у Міжнародному пленері митців у м. Кам’янці-Подільському.

Персональні виставки художника відбулися в Тернополі (2003, 2006), Львові (Палац мистецтв, 2007).

Окремі полотна І. Дороша зберігаються в Тернопільському обласному художньому музеї й приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Основні твори: «Сумнів» (1997), «Скорбота» (1998), «Жнива» (2000), «…думи аж до тебе!» (2001), «…та не з дому, а до дому», «За течією ріки», «Звіддаля», «Уособлення» (усі — 2002), «Незнана глибина», «Натюрморт» (обидва — 2005), «Безлюдний прохід», «Незвідані світи» (обидва — 2006), «Без мови…» (2010) тощо.

Від 2001 року І. Дорош очолює Тернопільську обласну організацію Національної спілки художників України.

Література 950. Дорош, [І.]. Малярство [Образотворчий матеріал] : [репродукції] /

І. Дорош, О. Дорош. — Т. : [б. в.], 2000. — 13 с. ***

951. Дорош, І. …відчуття, 2009 [Образотворчий матеріал] ; …у темряві, 2009 : полотно, олія : [репродукції] / І. Дорош // Образотворче мистецтво. — 2011. — № 3/4. — С. 144. — (Презентація).

124

952. Дорош, І. Композиція «Про все» [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / І. Дорош // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 2.

953. Дорош, І. В. Без мови…, 2010 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 70х70 см : [репродукція] / І. В. Дорош // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 9.

954. Дорош, І. В. Дворик літом, 2001 [Образотворчий матеріал] ; Старий замок. Вихід від ставу, 2007 ; Старий дворик, 2007 ; Надставна церква, 2001 : [репродукції] / І. В. Дорош // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 18—21.

955. Дорош, І. В. Композиція П1 «Переспів» [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / І. В. Дорош // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [25].

956. Дорош, І. В. Незвідані світи, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 100х100 см : [репродукція] / І. В. Дорош // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 18.

*** 957. Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки] /

Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України ; упорядкув. І. Дорош. — Т. : Шабала Ю. Є., [2005?]. — 9, [1] с. : репрод.

958. Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог] / упорядкув. І. Дорош. — Т. : Тернопіль Онлайн, [2003?]. — 113, [1] с. : репрод.

959. Художники про Тернопіль : [альбом-каталог] / худож. ред. І. В. Дорош ; відп. за вип.: М. М. Окаринський, І. В. Дорош. — Т. : Шабала Н. Є., 2011. — 79 с. : репрод.

*** 960. Дорош, І. Ігор Дорош: «Ми всі — одна родина» : [розмова з головою

Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України] / записала В. Собуцька // Свобода. — 2011. — 7 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Вітаємо зі святом).

*** 961. Долинна, Ю. В творчих пошуках : [про сучас. терноп. художника,

представника постмодернізму І. Дороша] / Ю. Долинна // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 17.

962. Дорош Ігор Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 18 : фотогр.

125

963. Дорош Ігор Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 24 : фотогр.


Про І. Дороша: С. 43. 965. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля,

2003. — 399 с. Про І. Дороша: С. 204.

*** 966. Дольна, С. «У нас буряки актуальніші від мистецтва» : Вперше картини

терноп. художників експонують на індивідуальних виставках у відомих залах Львова. А тернополяни не знають імен видатних земляків І. Дороша та С. Ковальчука / С. Дольна // 20 хвилин. — 2007. — 23 січ. — С. 6 : фотогр.

967. Сорока, П. Де панує диктат інтуїції, там завжди залишається місце для таємниці : (Ігор Дорош) / П. Сорока // Пектораль. — 2008. — № 1/2. — С. 148—150 : іл. — (Мистецтво).

968. У Спілці художників новий голова // Ровесник. — 2001. — 1 лют. — С. [1].

969. Удіна, Т. Живопис — як приглушений звук віолончелі : [персон. вист. живопису І. Дороша та С. Ковальчука у Львів. палаці мистецтв] / Т. Удіна // Свобода. — 2007. — 7 квіт. — С. 8 : фотогр.

970. Удіна, Т. «Та не з дому, а додому…» : [про живописця І. Дороша, організатора вист. модерного мистецтва в м. Тернополі] / Т. Удіна // Свобода. — 2007. — 28 квіт. — С. 7. — (Світ мистецтва).

*** 971. Удіна, Т. О. Дорош Ігор Володимирович (10.01.1962, Тернопіль) —

живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 335 : фотогр.

972. Удіна, Т. Дорош Ігор Володимирович (10.01.1962, Тернопіль) — художник-живописець / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 525 : фотогр.

126

Дорош Оксана Володимирівна

(8.05.1961) — художниця, член Спілки художників України (1994)

Народилася 8 травня 1961 року в м. Ужгороді. У 1977—1981 роках здобувала освіту в Ужгородському училищі прикладного та декоративного мистецтва (нині Ужгородський інститут мистецтв — філія Національної академії мистецтв (м. Львів)). У 1984—1989 роках навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). Учителі з фаху — В. Манастирський та М. Яців.

Художниця у своїй творчості тяжіє до постмодернізму, вдало поєднуючи живописні та

графічні засоби. Серед робіт є й експресивні, які також заслуговують уваги. Від 1985 року О. Дорош є постійною учасницею обласних,

всеукраїнських, міжнародних виставок та пленерів, зокрема Міжнародного пленеру митців у м. Кам’янці-Подільському (1985) та всеукраїнської виставки модерного мистецтва (м. Тернопіль).

Роботи художниці зберігаються в Тернопільському обласному художньому музеї й приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Основні твори: «Птахи» (1995), «Опустіле» (1997), «Забуте місто», «Прозріння» (обидва — 1999), «Оновлення» (2000), «Про те» (2002), «Відчуття», «Повз світло і темінь» (обидва — 2005), «Поза межею», «Ніби без мови…» (обидва — 2006), «Композиція 9» (2010) тощо.

Література 973. Дорош, О. По за межею [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

О. Дорош // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 3.

974. Дорош, О. В. Композиція 1 «За межею» [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / О. В. Дорош // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [27].

975. Дорош, О. В. Композиція 9, 2010 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 110х40 см : [репродукція] / О. В. Дорош // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 9.

976. Дорош, О. В. Надставна церква з дзвіницею, 2011 [Образотворчий матеріал] ; Костьол Домініканів, 2011 ; Тернопільський дворик, 2008 :

127

[репродукції] / О. В. Дорош // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 10—12.

977. Дорош, О. В. Ніби без мови…, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 50х67 см : [репродукція] / О. В. Дорош // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 19.

*** 978. Долинна, Ю. Акцент на фактурах : [про творчість терноп. худож.

О. Дорош] / Ю. Долинна // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — Т., [2011?]. — С. 21.

979. Дорош Оксана Володимирівна : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 19 : фотогр.

980. Дорош Оксана Володимирівна : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 26 : фотогр.


Про О. Дорош: С. 44. ***

982. Удіна, Т. О. Дорош Оксана Володимирівна (08.05.1961, Ужгород) — живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 335 : фотогр.

983. Удіна, Т. Дорош Оксана Володимирівна (08.05.1961, м. Ужгород) — художниця / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 525 : фотогр.

Журавель Антон Миколайович


Народився 18 липня 1934 року в с. Кропивні Новоград-Волинського району Житомирської області. У 1960—1963 роках навчався в Московському університеті мистецтв, тоді ж працював художником-оформлювачем у м. Житомирі. Від 1958 року брав участь у колективних виставках, що проходили в Житомирі, Києві, Тернополі.

У 1970 році А. Журавель переїхав до м. Тернополя.

128

Працює в галузі пейзажу та портрета. У творах відображає пейзажі Волині, Полісся, Тернопілля, Грузії.

Серед робіт мистця ряд портретів відомих людей: «Б. Тен» (1978), «В. Сосюра» (1983), «А. Малишко» (1986), «Галичанка» (1987), «Україна за словами Т. Шевченка» (1994) тощо.

Персональні виставки художника відбулися в Кременці (1981, 1982), Тернополі (1981, 1982, 1986, 1990, 1995, 1997—1999, 2001), Львові (1982), Києві (1988).

Окремі твори А. Журавля зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому музеях, Музеї-бібліотеці Лесі Українки в м. Сурамі (Грузія), приватних колекціях в Україні, Канаді, США, Польщі.

Література 984. Журавель, А. М. Безіменна висота [Образотворчий матеріал] : полотно,

олія : [репродукція] / А. М. Журавель // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [29].

985. Журавель, А. М. Вечір у прадревній Україні, 2004 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 55х90 см : [репродукція] / А. М. Журавель // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 20.

986. Журавель, А. М. Тернопільський став (фрагмент), 1991 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / А. М. Журавель // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 78.

987. Журавель, А. М. Тернопільські далі ; Тихесенький вечір ; Тернопільський краєвид ; Тернопільське озеро ; Могила жертв сталінського терору / А. М. Журавель // Барви Тернопілля : Обласна виставка народної творчості : каталог. — Т., 1990. — С. 6. — Перелік назв робіт.

*** 988. Дуда, І. Антін Журавель / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 47 : портр., іл. 989. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про А. Журавля: С. 44. 990. Журавель Антон Миколайович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


991. Журавель Антон Миколайович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 28 : фотогр.

129

*** 992. Вандзеляк, Г. Талант і гординя / Г. Вандзеляк // Свобода. — 1992. —

22 верес. 993. Вандзеляк, Г. У кожній картині — моя Україна / Г. Вандзеляк //

Свобода. — 2004. — 3 серп. — С. 4 : фотогр. — (Виставки). 994. Заморська, Л. Художник — народжений із пісні : Антон Журавель, попри

всі випробування долі, вижив і розкрив усі свої таланти / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 21—22 серп. — С. 10 : фотогр. — (Доля).

995. Ліберний, О. Митець із Лесиного краю / О. Ліберний // Свобода. — 2005. — 26 берез. — С. 5 : портр.

996. Мушинський, М. Співець, що грає на бандурі / М. Мушинський // Соломія. — 2000. — № 2 (черв. — лип.). — С. 4 : фотогр., іл.

*** 997. Єднак, Н. Антон Журавель: «Мій світ — світ у фарбах та словах» : [дві

вист. художника — у краєзн. музеї та картин. галереї обл. орг. Нац. спілки художників України] / Н. Єднак // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 22—28 лип. — С. 5 : фотогр.

998. Ліберний, О. Антон Журавель: «Я людям сонце дарую» : [ювіл. виставки художника в картин. галереї обл. орг. Нац. спілки художників України та обл. краєзн. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 2009. — 31 лип. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

999. Москалик, О. Вернісаж художника : [про відкр. першої персон. вист. А. Журавля в картин. галереї] / О. Москалик // Ровесник. — 1981. — 12 груд.

1000. Мусієнко, Н. Живопис у фарбі й слові : [про ювіл. вист. творч. доробку худож. А. Журавля] / Н. Мусієнко // Вільне життя плюс. — 2009. — 24 лип. — С. 8. — (Виставки).

*** 1001. Дем’янова, І. Журавель Антон (Антонін) Миколайович (01.08.1934,

с. Кропивня, нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл.) — живописець, літератор, публіцист / І. Дем’янова, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 585 : фотогр.

1002. Удіна, Т. О. Журавель Антон Миколайович (18.07, за паспортом — 01.08.1934, с. Кропивня Новоград-Волин. р-ну, нині Житомир. обл.) — живописець і письменник / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 679 : фотогр.


130

Зілінко Ігор Іванович


Народився 27 травня 1953 року в м. Тернополі. У 1968—1972 роках навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва), у 1978—1983 роках — в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства) у м. Львові. Учителі з фаху — В. Овчинніков, А. Попов.

Художник у своїй творчості звертався до графіки, кераміки, скульптури, монументального та станкового живопису.

На початку 80-років І. Зілінко працював у техніці офорта з акватинтою («Ранок» (1982), цикл «Графічні новели», «Зелена, 19» (1983)). У 90-х роках мистець почав використовувати літографію. Тоді він написав п’ять творів: триптих «Присвята захисту природи» (1992), диптих «Вигнанці» (1994).

Від 1990 року член мистецького гурту «Хоругва». Упродовж двадцяти останніх років художник займається сакральним

мистецтвом. На початку 90-х років він створив ряд офортів: «Розп’яття» (1990), «Трійця» (1991), цикл «Образки» (1992), триптих «Церква в руні» (1994). Тоді ж почав розписувати храми (Петриків, Пронятин, Купчинці). Також написав ікони для церков Тернопільщини, інших областей України, окремих храмів Польщі та США.

Серед найвдаліших робіт майстра — навісні ікони Спаса, Богородиці та Різдва Івана Предтечі для однойменної церкви в м. Тернополі, ікона-шопка «Різдво Христове» для церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці монастиря отців-редемптористів у м. Львові тощо.

Упродовж 2007—2010 років художник створив іконостас для церкви Собору Архістратига Михаїла в м. Тернополі, який є найкращим твором у його доробку.

Від 1976 року І. Зілінко учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. У 1986, 2003 роках персональні виставки мистця відбулися в Тернополі, у 1986 році — в Івано-Франківську та Чернівцях.

Окремі роботи художника зберігаються в музеях Тернополя, Хмельницького, Національному музеї Львова, музеях і приватних колекціях у Канаді, Росії, Німеччині.

131

Література 1003. Зилинко, И. Графика [Изоматериал] : каталог / И. Зилинко ; сост.

В. И. Стецько. — Т. : Збруч, 1986. — 1 л., сложенный в 4 с. — (Молодые художники Тернопольщины).

*** 1004. Зілінко, І. Ікона Матері Божої «Нев’янучий цвіт» [Образотворчий

матеріал] : [репродукція] / І. Зілінко // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 6.

1005. Зілінко, І. І. Золоте бароко [Образотворчий матеріал] : акрил, темпера, позолота : [репродукція] / І. І. Зілінко // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [31].

1006. Зілінко, І. І. Із циклу «Давні речі», 1983 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / І. І. Зілінко // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 41.

1007. Зілінко, І. І. І-н Андрей Шептицький, 2001 [Образотворчий матеріал] : левкас, темпера ; 65х120 см : [репродукція] / І. І. Зілінко // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 21.

*** 1008. Зілінко, І. «Персонажами ставали наші батьки, наша історія…» :

[розмова з худож. І. Зілінком] / записала А. Буйлова // Нова ера. — 2006. — 20—26 груд., іл.

1009. Зілінко, І. Художній світ Ігоря Зілінка : [розмова з терноп. худож. І. Зілінком із нагоди відкр. першої персон. вист., присвяч. 50-річчю від дня народж. та 25-річчю творч. діяльності] / записала І. Гошій // Нова Тернопільська газета. — 2003. — 11 черв., фотогр. — (Вернісаж).

*** 1010. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво : каталог музейної

збірки. Ч. 2 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2008. — 144 с., [32] с. іл. кольор.

Про І. Зілінка: С. 52. 1011. Дуда, І. Ігор Зілінко / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 48 : портр., іл. 1012. Зілінко Ігор Іванович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод.

рекомендації. — Т., 1990. — С. 27. 1013. Зілінко Ігор Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


132

1014. Зілінко Ігор Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 30 : фотогр.

1015. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд. 1995 р. / Терноп. орг. Спілки художників України ; авт.-упоряд. І. Дуда. — Т. : Лілея, 1995. — 30 с. : фотогр., іл.

Про І. Зілінка: С. 6—7. 1016. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля,

2003. — 399 с. : фотогр. Про І. Зілінка: С. 191—192.

1017. Ювілейна виставка гурту «Хоругва» : Перші лауреати мистецької премії імені М. Бойчука : 1990 рік / [вступ. ст. «З хоругвою в руках» І. Герети]. — Т. : [б. в.], [2000?]. — 23 с. : фотогр., репрод.

Про І. Зілінка: С. 14—15. ***

1018. Зілінко, Р. Шлях до ікони / Р. Зілінко // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 3. — С. 70—74 : фотогр., іл., [4] арк. іл. кольор. — (Художник номера).

1019. Удіна, Т. Дивосвіт Ігоря Зілінка / Т. Удіна // Вільне життя. — 2003. — 16 серп., фотогр., іл.

*** 1020. Дуда, І. Зілінко Ігор Іванович (27.05.1953, м. Тернопіль) —

живописець, графік / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 652 : фотогр.

1021. Удіна, Т. О. Зілінко Ігор Іванович (27.05.1953, Тернопіль) — графік і живописець / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 585 : фотогр.

Ковальчук Станіслав Мар’янович


Народився 28 березня 1942 року в м. Тернополі. У 1968 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва).

Практикує монументальне (розпис) та станкове (натюрморт, пейзаж, портрет) малярство.

Учасник колективних (Україна, Росія (Москва), Словаччина (Братислава)) та індивідуальних (Тернопіль (1972, 1992, 2007), Новосибірськ, Москва (1982; обидва — РФ) виставок.

Член мистецького гурту «Хоругва» (1990).

133

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (1990). Твори: «Натюрморт з яблуком» (1979), «Пейзаж» (1982), «Людина і

природа» (триптих; 1985), «Портрет дочки Соломії», «Старий млин» (1999; усі — олія), «Свято врожаю» (монументальний розпис, темпера; Микулинецька водогрязелікарня, 1982; співавторство), шість геральдичних композицій (Тернопільська загальноосвітня школа № 1, 1986), сім розписів (Тернопільська загальноосвітня школа № 13, 1988).

Роботи С. Ковальчука зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому музеях. У краєзнавчому музеї: «Спомин про батька» (1973), «Портрет Анатолія Живова» (1975), «Т. Г. Шевченко. Автопортрет 1840 р.» (1982), «Седневські мотиви» (1984), «Натюрморт» (1986), «Наша пісня» (1991; центральна частина триптиха), «Наша віра» (1991; ліва частина триптиха), «Наша воля» (1991; права частина триптиха), «Портрет Симона Петлюри» (1993).

Література 1022. Ковальчук, С. Зруйнована старовина [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / С. Ковальчук // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 2.

1023. Ковальчук, С. Старе місто [Образотворчий матеріал] ; Пам’яті Сальвадора Далі : полотно, олія : [репродукції] / С. Ковальчук // Образотворче мистецтво. — 2011. — № 3/4. — С. 145. — (Презентація).

1024. Ковальчук, С. Старий млин, 1999 [Образотворчий матеріал] : х., к., о. ; 80х80 см ; Імпровіз, 1999 : х., к., о. ; 120х45 см : [репродукції] / С. Ковальчук // Ювілейна виставка гурту «Хоругва» : Перші лауреати мистецької премії імені М. Бойчука : 1990 рік. — Т., [2000?]. — С. [4—5].

1025. Ковальчук, С. М. Вікно у світ, 1990 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 80х80 см : [репродукція] / С. М. Ковальчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 10.

1026. Ковальчук, С. М. Композиція «День як життя» [Образотворчий матеріал] : п., олія : [репродукція] / С. М. Ковальчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [33].

1027. Ковальчук, С. М. Пам’яті Сальвадора Далі, 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 100х100 см : [репродукція] / С. М. Ковальчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 22.

1028. Ковальчук, С. М. Тернопільський цегельний завод, 1991 [Образотворчий матеріал] ; Старе місто, 2001 ; Валова. Вид із півдня, 2001 ; Старий дворик, 2001 : [репродукції] / С. М. Ковальчук // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 24—27.

134



Про С. Ковальчука: С. 60. 1030. Дуда, І. Станіслав Ковальчук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —

№ 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 50 : портр., іл. 1031. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про С. Ковальчука: С. 50—51. 1032. Ковальчук Станіслав Мар’янович // Мистецтво Тернопільщини :

інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 24. 1033. Ковальчук Станіслав Мар’янович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1034. Ковальчук Станіслав Мар’янович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 32 : фотогр.


Про С. Ковальчука: С. 10—11. ***

1036. Бондар, Г. Дороги життя, дороги творчості : [до 70-річчя від дня народж. худож. С. Ковальчука] / Г. Бондар // Вільне життя плюс. — 2012. — 30 берез. — С. 3 : фотогр.

1037. Довгань, З. Картини Ковальчука об’ їздили весь світ : [до 65-річчя від дня народж. художника] / З. Довгань // Місто. — 2007. — 28 берез. — С. 3 : фотогр.

1038. Дольна, С. «Хочу бути Ковальчуком» : [про терноп. худож. С. Ковальчука] / С. Дольна // 20 хвилин. — 2007. — 2 квіт. — С. 14 : фотогр.

1039. Овсійчук, В. Майстер високоестетичної метафори / В. Овсійчук // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 4. — С. 109—110 : портр., іл. — (Художник номера).

1040. Савків, Т. Художник Станіслав Ковальчук : Щоб краса світилася / Т. Савків // Ровесник. — 1980. — 11 жовт. — С. [4] : фотогр. — (ХХVІ фестиваль творчої молоді Тернопілля).

1041. Удіна, Т. Живопис — як приглушений звук віолончелі / Т. Удіна // Свобода. — 2007. — 7 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Світ мистецтва).

135

*** 1042. Дуда, І. Ковальчук Станіслав Мар’янович (28.03.1942,

м. Тернопіль) — живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 116 : фотогр.

Кузів Михайло Петрович


Народився 23 червня 1965 року в с. Біщі Бережанського району. У 1992 році закінчив Львівський політехнічний інститут (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Від 2002 року житель м. Тернополя.

Практикує станковий та монументальний живопис, графіку, архітектуру, дизайн. Учасник близько 20 міжнародних, всеукраїнських, регіональних виставок та конкурсів.

Персональні виставки: Бережани (1991), Львів (1993), Тернопіль (1995), Київ (2000).

Твори: «Відродження віри», «Храм» (обидва — 1992), «Козацька могила» (1994), «Каплиця Бережанського замку» (1995), «Таїнство» (2000), «Слов’янський мотив» (2002) тощо.

Роботи художника зберігаються в музеях і приватних колекціях у Великобританії, Канаді, Марокко, Німеччині, Польщі, Росії, США, Франції.

Література 1043. Кузів, М. Вісник дива [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

М. Кузів // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 7.

1044. Кузів, М. П. Від Трипілля, 2010 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 57х98 см : [репродукція] / М. П. Кузів // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 11.

1045. Кузів, М. П. Домініканський костьол, 2007 [Образотворчий матеріал] ; Осінній Тернопіль, 2009 ; Домініканський костьол, 2008 ; Середня (Різдва Христового) церква, 2008 : [репродукції] / М. П. Кузів // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 15, 17, 22, 23.

1046. Кузів, М. П. Народний мотив, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 57х63 см : [репродукція] / М. П. Кузів // Тернопільська

136

обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 23.

1047. Кузів, М. П. Повернення в тріумф [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / М. П. Кузів // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [35].

*** 1048. Кузів Михайло Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


1049. Кузів Михайло Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 34 : фотогр.

*** 1050. Брицька, Г. Натхнення джерело : [про худож. М. Кузіва] /

Г. Брицька // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1996. — № 1 (лют.). — С. [1] : фотогр.

1051. Герета, І. Сон наяву, або Два роки художника Михайла Кузіва / І. Герета // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 24—25.

Те ж // Свобода. — 2001. — 29 трав. — С. 4. 1052. Кудляк, І. Дерево життя : [про худож. М. Кузіва] / І. Кудляк //

Бережанське віче. — 1996. — 26 квіт. ***

1053. Голод, Н. Кузів Михайло Петрович (23.06.1965, с. Біще Бережан. р-ну) — живописець, архітектор / Н. Голод, І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 267 : фотогр.

137

Купецький Василь Володимирович

(25.01.1942—15.05.2009) — живописець, скульптор, член Спілки художників України (1995)

Народився 25 січня 1942 року в м. Скалаті Підволочиського району. У 1969 році закінчив відділ кераміки Миргородського художньо-керамічного технікуму (нині керамічний технікум). Жив у м. Тернополі.

Практикував станковий, монументальний та сакральний живопис. Був учасником обласних, зональних, всеукраїнських, зарубіжних виставок (Тернопіль, Львів, Київ, Москва (РФ)). Персональні виставки відбулися в м. Парижі (Франція) у 1991 та 2003 роках.

В. Купецький автор стінописів храмів с. Товстолуга та с. Чернелева-Руського (Тернопільський район), с. Кудобинців (Зборівський район, 1989—1990), с. Кошляків та с. Скориків (Підволочиський район, 1998—2001), с. Забойків (Тернопільський район, 2004) та с. Гвардійського (Теребовлянський район, 2004), іконостасу храму с. Цеброва (Зборівський район, 2003—2004).

Помер В. Купецький 15 травня 2009 року в м. Тернополі. Твори художника зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому

музеях, приватних колекціях в Австралії, Ізраїлі, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції. У краєзнавчому музеї: «Пейзаж з дерев’яною церквою», «Кобзар» (обидва — 1989) тощо.

Література 1054. Купецький, В. Живопис, скульптура, графіка [Образотворчий

матеріал] : каталог / В. Купецький ; передм. Я. Гулька, Т. Удіної. — Т. : [б. в.], 2009. — [18] с.

*** 1055. Купецький, В. Близнюки ХХ ст. [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / В. Купецький // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 4.

1056. Купецький, В. В. Вид на місто збоку Загребелля, 2001 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / В. В. Купецький // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 51.

1057. Купецький, В. В. По місцях братів Лепких, 2005 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 60х80 см : [репродукція] / В. В. Купецький // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 24.

138

1058. Купецький, В. В. Юрій Змієборець [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / В. В. Купецький // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [37].



Про В. Купецького: С. 54. 1060. Купецький Василь Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1061. Купецький Василь Володимирович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 36 : фотогр.

*** 1062. Гулько, Я. Тільки праця врятує нас : [про родину художників

Купецьких — батька та сина] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 19 січ.

1063. Заморська, Л. Він повертав людям храми : Художник має служити людям, а не владі, стверджував свого часу нині покійний терноп. митець Василь Купецький. Свої слова він підтвердив ділом, розписавши за 35 років понад 40 церков / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 4—5 черв. — С. 15 : фотогр. — (Доля).

1064. Клюйко, В. Дорога Василя Купецького серед кольорового світу : [творч. портр. художника] / В. Клюйко // Четверта влада. — 2006. — 4 жовт. — С. 7 : фотогр.

1065. Подоляк, О. Майстер плавних ліній та золотого світла / О. Подоляк // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 13—19 серп. — С. 6 : фотогр. — (Культура).

1066. Флінта, В. Митець від природи / В. Флінта // Гомін волі. — 2009. — 8 трав. — С. 2 : фотогр.

*** 1067. Балюх, В. Пам’яті митця : [вист. пам’яті живописця В. Купецького в

залі обл. орг. Нац. спілки художників України] / В. Балюх // Вільне життя плюс. — 2010. — 25 черв. — С. 2 : фотогр. — (Виставки).

1068. Серемуля, Т. Служив людям, а не владі : [відкр. вист. живопису В. Купецького в м. Скалаті] / Т. Серемуля // Вільне життя плюс. — 2013. — 20 листоп. — С. 6 : іл. кольор. — (Син скалатської землі).

1069. Сівкова, Л. Дарунок митця рідному місту : [відкр. у м. Скалаті вист. робіт В. Купецького] / Л. Сівкова // Гомін волі. — 2013. — 8 листоп. — С. 5 : фотогр. кольор.

139

*** 1070. Дуда, І. Купецький Василь Володимирович (25.01.1942, м. Скалат

Підволочис. р-ну) — живописець, скульптор / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282—283 : фотогр.

Купецький Володимир Васильович

(30.05.1966) — графік, живописець, член Національної спілки художників України (2005)

Народився 30 травня 1966 року в м. Тернополі. У 1985 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (нині коледж мистецтв), у 1993 році — Львівський поліграфічний інститут (нині Українська академія друкарства).

Учасник колективних виставок (Тернопіль, Київ, Галич (Івано-Франківська область), Львів, Черкаси).

Твори: «Холодний Яр» (1999), «Тіні» (2001), «Спомин» (2003; графіка, мішана техніка, «Мелодія» (1999; живопис).

Література 1071. Купецький, В. Воїн [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

В. Купецький // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 2.

1072. Купецький, В. В. Обрій, 1999 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 70х50 см : [репродукція] / В. В. Купецький // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 25.

1073. Купецький, В. В. Хода, 2009 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 60х80 см : [репродукція] / В. В. Купецький // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 11.



Про В. Купецького: С. 55. 1075. Купецький Володимир Васильович : [біогр. довідка] // Тернопільська


140

*** 1076. Дуда, І. Купецький Володимир Васильович (30.05.1966,

м. Тернопіль) — графік, живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 283 : фотогр.

Левицький Михайло Васильович

(16.03.1948) — графік, член Спілки художників України (1996)

Народився 16 березня 1948 року в с. Пукеничах Стрийського району Львівської області. Там закінчив початкову школу, у сусідньому селі Лисятичах — середню. Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету, згодом перевівся до Дрогобицького педагогічного інституту (нині педагогічний університет).

У 1978—1983 роках працював художником у Стрийському художньо-оформлювальному комбінаті.

У 1983 році М. Левицький переїхав до м. Тернополя. Тут працював поетом, перекладачем, журналістом, художником в обласному художньо-оформлювальному комбінаті, кореспондентом газети «Відродження» («Свобода»).

Від 1989 року на творчій роботі. М. Левицький працює в галузі акварелі та художнього оформлення

книжок. Його роботами проілюстровані власні збірки поезій «Я завжди був закоханий в дерева», «Вівторок», «З останньої пелюстки літа…».

Твори художника експонувалися на збірних та п’яти персональних виставках.

Література 1077. Левицький, М. Акварелі [Образотворчий матеріал] : [репродукції] /

М. Левицький // Пектораль. — 2008. — № 1/2. — С. [3, 4] обкл. 1078. Левицький, М. Закутина у рідному селі, 1975 [Образотворчий

матеріал] ; У чеканні весни, 1996 ; У схололих ярах, 1988 ; Повінь відступила, 1997 ; Чорного моря прибій, 1977 ; Остання осінь, 1987 ; Засніжило, 1985 ; Ранкові Карпати, 1987 ; Над Збручем, 1986 ; Тернопіль. Катедральний собор, 1987 ; Мальви, 1992 ; Сльоза першого кохання, 1978 ; Батьків сад, 1985 ; Старе дерево, 2001 ; Травневе буяння, 1986 ; Бережанщина, 1987 ; Золоте надвечір’я, 1990 ; Село під горою, 1987 ; Бродить серпень горами, 1987 ; У старому бору, 1986 ; Зимова ідилія, 1996 ; Гайок біля ставка, 1988 ; Вечірні дерева, 1999 ; Вечоріє, 1989 ; Весняна повінь, 1962 ; Волинь, 1988 ; Старий ставок, 1989 :

141

[репродукції] / М. Левицький // Левицький, М. З останньої пелюстки літа… : вибр. поезії / М. Левицький. — Т., 2004. — С. [9, 15, 19, 29, 35, 39, 41, 43, 45, 48, 55, 59, 62, 67, 76, 79, 85, 90, 95, 100, 107, 113, 118, 127, 129, 133, 144].

1079. Левицький, М. В. Під куполом Українського неба [Образотворчий матеріал] : папір, акварель : [репродукція] / М. В. Левицький // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [41].

1080. Левицький, М. В. Під куполом Українського неба, 2001 [Образотворчий матеріал] : папір, акварель ; 62х65 см : [репродукція] / М. В. Левицький // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 27.

*** 1081. Левицький, М. Михайло Левицький: «Де ростем, там мусимо

цвісти!» : [інтерв’ю] / записав М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 12—18 берез. — С. 6 : фотогр.

1082. Левицький, М. «Тоді прокричати, коли всі мовчать, тоді промовчати, коли всі кричать…» : бліц-інтерв’ю з поетом і художником Михайлом Левицьким з нагоди його першого ювілею / вів Б. Демків // Тернопіль вечірній. — 1998. — 16 берез. — С. 4 : фотогр. — (Ювілей).

*** 1083. Дуда, І. Михайло Левицький / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —

№ 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 56 : портр., іл. 1084. Левицький Михайло Васильович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1085. Левицький Михайло Васильович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 40 : фотогр.

*** 1086. Гудима, О. Михайлу Левицькому виповнилось 60 : [у Держ. архіві

Терноп. обл. відкрито архів. фонд М. Левицького] / О. Гудима // 20 хвилин. — 2008. — 19 берез. — С. 14 : фотогр.

1087. Зозуляк, Є. Дві зорі творчості: перо і пензель / Є. Зозуляк // Вільне життя плюс. — 2008. — 14 листоп. — С. 6. — (На здобуття обласної літературної премії ім. Б. Лепкого).

1088. Іващук, М. «Щасливі, що маємо такого митця» : [творч. вечір художника, поета, перекладача М. Левицького] / М. Іващук // Свобода. — 2003. — 22 берез. — (Слово про ювіляра).

1089. Коверко, О. Перо і пензель — дві зорі творчості Михайла Левицького / О. Коверко // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 29 верес., фотогр.

142

1090. Ліберний, О. Такі ніжні пелюстки літа. Не останні… / О. Ліберний // Свобода. — 2004. — 12 жовт. — С. 4. — (Творчий вечір).

1091. Нетеч, П. Поет барви : [про худож. М. Левицького] / П. Нетеч // Пектораль. — 2008. — № 1/2. — С. 151 : іл. — (Мистецтво).

1092. Пилипець, І. Поет, художник, перекладач / І. Пилипець // Вільне життя. — 2003. — 15 берез., іл. — (Ювілеї).

*** 1093. Весна, Х. Левицький Михайло Васильович (16.03.1948, с. Пукеничі,

нині Стрий. р-ну Львів. обл.) — поет, художник, перекладач, громадсько-політичний діяч / Х. Весна, В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 331—332 : фотогр.

*** 1094. Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008

рік : бібліогр. покажчик. Вип. 18 / упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2008. — 144 с.

Про М. Левицького: С. 42—45.

Лисак Михайло-Микола Васильович

(15.02.1949) — художник, член Спілки художників України (1992)

Народився 15 лютого 1949 року в с. Домаморичі, нині Тернопільського району. У 1968 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (нині коледж мистецтв). Від 1971 року житель м. Тернополя.

Практикує всі жанри станкового та монументального малярства. Від 1972 року учасник виставок у Москві (РФ, 1980), Тернополі (1985, 1996), Львові (1997, 2003), Хмельницькому (1998) тощо.

Роботи: «Портрет Соломії Крушельницької» (1980), «Портрет Степана Будного» (1985), розписи

«Щасливе дитинство» (Тернопільська обласна бібліотека для дітей, 1985), «Дума про вчителя» (Тернопільська загальноосвітня школа № 24, 1988), рельєф «Історія України» (Тернопільське ПТУ № 4, нині ВПУ ім. Михайла Паращука, 1990), «Т. Шевченко», «Материнство» (обидва — 2002) та ін.

Твори художника зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Тернопільському обласному художньому музеї, меморіальному музеї Соломії Крушельницької (с. Біла Тернопільського району), музеї Тараса Шевченка (м. Київ).

143

Література 1095. Лисак, М. Купальниця, 1999 [Образотворчий матеріал] : полотно,

олія ; 45х33 см ; Пейзаж, 1999 : полотно, олія ; 120х80 см : [репродукції]/ М. Лисак // Ювілейна виставка гурту «Хоругва» : Перші лауреати мистецької премії імені М. Бойчука : 1990 рік. — Т., [2000?]. — С. [8—9].

1096. Лисак, М. В. Музика, 2010 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 60х80 см : [репродукція] / М. В. Лисак // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 12.

1097. Лисак, М. В. Після дощу, 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 90х110 см : [репродукція] / М. В. Лисак // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 28.

*** 1098. Дуда, І. Михайло-Микола Лисак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —



Про М.-М. Лисака: С. 57. 1100. Лисак Микола Васильович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 26. 1101. Лисак Михайло Васильович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1102. Лисак Михайло Васильович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 42 : фотогр.


Про М.-М. Лисака: С. 14—15. ***

1104. Дуда, І. Лисак Михайло-Микола Васильович (15.02.1949, с. Домаморич, нині Терноп. р-ну) — художник / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 358—359 : фотогр.

144

Лоїк Григорій Іванович


Народився 17 червня 1963 року в с. Голгочі Бережанського району, нині с. Волиця Підгаєцького району. У 1991 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Національна академія мистецтв).

Від 1991 року працює художником-постановником у Тернопільському музично-драматичному театрі (нині Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка). Автор сценографії (для інших театрів також) понад 30 вистав: «Житейське море» (І. Карпенко-Карий), «Калігула» (А. Камю),

«Ромео і Джульєтта» (В. Шекспір), «Не судилось» (М. Старицький), «Черниця і спокусник» (І. Тогобочний), «Марія Тюдор» (В. Гюго) тощо.

Персональні виставки: Тернопіль (1993, 1996), Київ (1998), Львів (2003, 2004), Рівне (2004). Колективні групові: Чернівці (1989), Вроцлав (Польща, 1990), Гмунден (Австрія, 1994) та ін.

Відзнаки: диплом всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори» (1999, вистава «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта), перша премія Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок 2000».

Твори Г. Лоїка, зокрема «Ода Карпатам», «Пам’ять» (обидва — 1989), зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Література 1105. Лоїк, Г. І. Великий торс, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно,

авт. техніка ; 60х90 см : [репродукція] / Г. І. Лоїк // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 29.

1106. Лоїк, Г. І. Лінія горизонту [Образотворчий матеріал] : полотно, м. т. : [репродукція] / Г. І. Лоїк // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [45].

1107. Лоїк, Г. І. Старий Тернопільський замок, 2007 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Г. І. Лоїк // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 13.

*** 1108. Лоїк, Г. Григорій Лоїк: «Світ я бачу, як усі. Просто, відчуваю по-

іншому…» : [інтерв’ю] / розмову вела О. Синюта // Тернопіль вечірній. — 1998. — 17 квіт. — С. 4 : фотогр.

145

*** 1109. Лоїк Григорій Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


1110. Лоїк Григорій Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 44 : фотогр.

*** 1111. Гайда, В. Концептуальна акція Григорія Лоїка / В. Гайда // Тернопіль

вечірній. — 1996. — 26 черв. — С. 3 : фотогр. — (Презентація). 1112. Гулько, Я. Григорій Лоїк: «Абстракціоністом себе не вважаю…» :

[відкр. вист. живопису художника в обл. краєзн. музеї] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1993. — 6 листоп., фотогр.

1113. Шпорчук, П. Світло творчості Григорія Лоїка / П. Шпорчук // Русалка Дністрова. — 1993. — Чис. 22 (груд.). — (Робітня митця).

*** 1114. Весна, Х. Лоїк Григорій Іванович (17.06.1963, с. Голгоча Бережан. р-

ну, нині Волиця Підгаєц. р-ну) — художник / Х. Весна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 387 : фотогр.

Львов Сергій Сергійович

(18.08.1930—11.08.1993) — живописець

Народився 18 серпня 1930 року в селищі Леніно-Дачному Ленінського району Московської області (нині РФ). Упродовж 1949—1956 років відбував покарання репресованого в Східному Сибіру, Казахстані. Від 1956 року жив у м. Тернополі. У 1971 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту (нині Південноукраїнський педагогічний університет).

Практикував станковий та монументальний живопис (пейзаж, натюрморт). Від 1957 року був учасником індивідуальних (Тернопіль, 1985—1986, 1987, 1990, 2000) та колективних (Київ, Львів, Москва (РФ), Тернопіль) виставок.

Твори: «Рани землі» (1972), «Останній промінь» (1978), «Шевченкові стежки. Седнів», «Останній сніг» (обидва — 1987) тощо. Монументальні розписи: «Тернопіль» (1986, домобудівний комбінат), «450 років Тернополю» (1988) та ін.

Помер С. Львов 11 серпня 1993 року в м. Тернополі. У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігаються 57

живописних робіт («Розповіді старого гуцула» (1961), «Церква Різдва» (1965), «Хотинська фортеця», «Березовицький млин» (обидві — 1971),

146

«Тернопільський парк. Набережна», «Село над Збручем», «Надзбручанське весілля», «Яблуні цвітуть» (усі — 1970-ті рр.), «Седнівські далі» (1975), «Зима в селі» (1987), «Весняний пейзаж» (1989), «Промінь надії» (1990) та ін.), 170 графічних творів («В задумі» (1968), «Червоні маки» (1969), «Сон», «В березовому лісі», «Чортків», «Старе дерево», «Одинокий будинок», «Хатина в горах», «Розмова» (усі — 1970-ті рр.), «Архітектурні мотиви», «Село» (обидва — 1975), «Бузок цвіте», «Золота осінь» (обидва — 80-ті рр.) тощо).

Література 1115. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво : каталог музейної


Про С. Львова: С. 74. 1116. Дуда, І. Сергій Львов / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про С. Львова: С. 58. ***

1118. Ліберний, О. Він любив дарувати людям… : [вист. творів живописця С. Львова в обл. худож. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 1998. — 19 верес.

1119. Ліберний, О. Серпень — місяць художника Львова / О. Ліберний // Свобода. — 2005. — 27 серп. — С. 5 : фотогр. — (Пам’ять).

1120. Ліберний, О. У Тернополі жив нащадок Ярослава Мудрого / О. Ліберний // Свобода. — 1998. — 5 верес.

1121. Лісанкова, Л. Живописець із княжого роду / Л. Лісанкова // Вільне життя. — 2000. — 29 серп. — (Коротко).

1122. Попович, Ж. Художник князівського роду / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2000. — 23 серп.

1123. Савицький, Ю. Нащадок Ярослава Мудрого проживав у Тернополі? : [про худож. С. Львова] / Ю. Савицький // Тернопільська газета. — 2000. — 9 серп. — С. 4 : фотогр. — (Спадщина художника).

*** 1124. Дуда, І. Львов Сергій Сергійович (18.08.1930, с-ще Леніно-Дачноє

Ленін. р-ну Москов. обл., нині РФ — 11.08.1993, м. Тернопіль) — живописець / І. Дуда, Є. Удін // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 413 : фотогр.

147

Макаров Віктор Васильович

(20.03.1932) — живописець, графік

Народився 20 березня 1932 року в м. Кривому Розі Дніпропетровської області. У 1946 році переїхав до м. Тернополя. Від 1948 року працював художником-оформлювачем у Тернопільському рекламному комбінаті. Від 1955 року учасник всесоюзних та всеукраїнських збірних виставок у Києві, Москві (РФ).

В. Макаров — пейзажист, і саме природа рідного краю додає йому наснаги. Працює митець у техніці олійного живопису на картоні. У його творчості яскраво виражені дві тональності — темна та світла. У пейзажах художника відчувається особливе поетичне сприйняття, вони ніби зупинена мить життя міста в різні роки, починаючи з повоєнного Тернополя.

В. Макаров не лише пейзажист, він також малює портрети, натюрморти, непогано в нього виходять і рисунки. У творчому доробку мистця понад 100 робіт.

У 1982 році відбулася перша персональна виставка художника, яка була підсумком його тридцятирічної творчої праці. Згодом персональні виставки пройшли в Тернополі (1986, 1987, 1990, 2002), Збаражі (1987), Кременці (1988).

Основні твори: «Дочка Вікторія» (1963), «Соколівська хата» (1965), «Надвечір’я» (1970), «Березовиця» (1980), «Квіти на камені» (1988), «Зимовий ліс» (1996), «Тернопільські сюжети» (1998), «Подільський край» (1999), «Береги Серету» (2000), «Соняшники» (2001), серія пейзажів «З околиць Тернополя» (2000—2004).

Роботи В. Макарова зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном, в обласних краєзнавчому та художньому музеях.

Література 1125. Віктор Макаров [Образотворчий матеріал] : [каталог]. — Т. :

Облполіграфвидав, 1988. — 5 с. 1126. Макаров, В. Иконы природы и музыка сфер Виктора Макарова

[Изоматериал] : [каталог] / В. Макаров. — К. : [б. и.], 2009. — 16 л. ил. [38 репрод.].

1127. Макаров, В. [Каталог] [Образотворчий матеріал] / В. Макаров ; авт. вступ. ст. І. Дуда. — Т. : Облполіграфвидав, 1982. — 25 с.

1128. Макаров, В. [Каталог] [Образотворчий матеріал] / В. Макаров ; відп. за вип. А. Є. Гриб. — Т. : Облполіграфвидав, 1988. — 1 арк., склад. у 3 с.

1129. Твори Макарова Віктора Васильовича [Образотворчий матеріал] : каталог художника-живописця. — Т. : Галс, 2002. — [46] с.

148



Про В. Макарова: С. 59—60. ***

1131. Вергун, К. Душа майстра / К. Вергун // Свобода. — 2010. — 15 жовт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Знайомство зблизька).

1132. Гриб, А. Десята персональна / А. Гриб // Вільне життя. — 2000. — 1 квіт.

1133. Дуда, І. Свято фарб, краси і пензля : [нотатки з персон. вист. творів В. Макарова] / І. Дуда // Ровесник. — 1982. — 22 квіт.

1134. Іващук, М. Як полотно життя / М. Іващук // Ровесник. — 1985. — 18 лип. — С. 3 : фотогр. — (Портрет художника).

1135. Нескоромна, В. «І кожна створена картина, Мов іскра вічного життя…» : Ім’я Віктора Макарова, художника із Тернополя, сяє у «Золотому сузір’ ї України» / В. Нескоромна // Свобода. — 2011. — 21 жовт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Гарні вісті).

1136. Паламар, А. Незакінчена картина : Світ ваших захоплень / А. Паламар // Вільне життя. — 1980. — 29 жовт. — С. 4 : фотогр.

1137. Романенко, Л. Художник, який творить ікони природи / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 14—20 берез. — С. 6 : фотогр.

1138. Собуцька, В. Кожен твір — як ікона природи : [про творчість худож. В. Макарова] / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 6 листоп., фотогр. — (Світ мистецтва).

1139. Хацаюк, В. Ікони природи / В. Хацаюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 16 берез. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Митці краю).

1140. Чайківська, Я. «Ікони природи» Віктора Макарова надихають і захоплюють : З нагоди свого 80-річчя у Терноп. обл. худож. музеї В. Макаров відкрив персон. виставку / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2012. — 7 берез. — С. 4 : фотогр.

*** 1141. Гриб, А. Макаров Віктор Васильович (20.03.1932, м. Кривий Ріг

Дніпроп. обл.) — живописець, графік / А. Гриб // Тернопільський енциклопедичний словник. — 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 429 : фотогр.

Маковський Степан Павлович

(30.12.1933—17.11.2004) — живописець

Народився 30 грудня 1933 року в с. Бурдяківцях Борщівського району. У 1966 році закінчив школу художників-оформлювачів у м. Тернополі, у

149

1970 році — факультет живопису Московського народного університету мистецтв. Упродовж 1960—1991 років працював художником-оформлювачем на підприємствах і в художніх майстернях м. Борщева та району.

Для здійснення своїх художніх задумів С. Маковський застосовував різні матеріали, пробував сили в графіці (акварель, монотипія), скульптурі. Художник працював багато та натхненно й у галузі олійного живопису, аплікації.

Від 1960 року мистець був активним учасником районних, обласних виставок. У 1970—1972 роках його роботи були представлені на виставках у містах України: Каневі, Києві, Тернополі, а також Москві (РФ).

У 1969—1970 роках персональні виставки С. Маковського відбулися в с. Бурдяківцях та м. Борщеві. На них експонувалося понад сто його робіт.

Виставки художника проходили й у інших містах області: Заліщиках, Чорткові (обидві — 1986), Тернополі (1977, 1994, 2003).

Серед творів живописця: «Портрет матері» (1965), «Любителі моря» (1966), «Брати» (1969), «Портрет Лесі Українки» (1970), «Ранок на Сереті» (1975), «Портрет батька» (1986), «Почаївська лавра» (1989).

У 2002 році С. Маковський став першим лауреатом обласної мистецької премії ім. Я. Музики. У 1995—2003 роках був співорганізатором і завідувачем художньо-меморіального музею Л. Левицького в с. Бурдяківцях.

Твори мистця зберігаються в музеях Тернополя, Борщева, рідного села. Помер С. Маковський 17 листопада 2004 року.

Література 1142. Маковський, С. П. Букет ; Храм в Більче-Золотому ; Портрет

приятельки ; Промінь ; Верховина ; На схилах / С. П. Маковський // Барви Тернопілля : Обласна виставка народної творчості : каталог. — Т., 1990. — С. 8, 11. — Перелік назв робіт.

1143. Маковський, С. П. Портрет колгоспниці М. Чопик [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / С. П. Маковський // Республіканська виставка творів самодіяльних художників, майстрів народного декоративного мистецтва та фотолюбителів : каталог. — К., 1978. — С. 10.

1144. Маковський Степан Павлович [Образотворчий матеріал] : [каталог персон. вист.]. — Т. : [б. в.], 1977. — 16 с.

*** 1145. Дуда, І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова / І. Дуда //

Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С. 71—84. Про С. Маковського: С. 75.

1146. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл. худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за

150

ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор. Про С. Маковського: С. 60—61.

*** 1147. Белічко, Ю. Україніана братів Маковських / Ю. Белічко // Народна

творчість та етнографія. — 1991. — № 5. — С. 4—13. 1148. Гриб, А. Барви палітри / А. Гриб // Вільне життя. — 1969. — 23 лип. 1149. Гулько, Я. Немає в нього творів, за які сьогодні було б соромно /

Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 26 січ. 1150. Гулько, Я. Подвиг, який не забудеться ніколи : [вист. робіт

С. Маковського в обл. худож. музеї] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 2 берез.

1151. Дутчак, В. Життя у творчому горінні : [відзначення 70-річчя від дня народж. худож. С. Маковського] / В. Дутчак // Галицький вісник. — 2004. — 10 січ. — С. 5 : фотогр. — (Добре слово).

1152. Зозуляк, Є. Полотна його життя : [про худож. С. Маковського] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2004. — 7 серп. — С. 7 : фотогр. — (Тернопільський альманах).

1153. Левицький, О. Спогад про художника / О. Левицький // Галицький вісник. — 2005. — 2 груд., фотогр.

1154. Ярошенко, І. Полотна долі / І. Ярошенко // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 1 (січ.). — (Робітня митця).

*** 1155. Дутчак, В. Пам’яті Степана Маковського / В. Дутчак // Галицький

вісник. — 2004. — 26 листоп. — С. 5 : фотогр. ***

1156. Гриб, А. Маковський Степан Павлович (30.12.1933, с. Бурдяківці, нині Борщів. р-ну — 17.11.2004, м. Борщів) — живописець / А. Гриб, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 431 : фотогр.

Мамчур Степан Олексійович


Народився 8 січня 1949 року в с. Немирівці, нині Радивилівського району Рівненської області. У 1965—1969 роках навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва) й інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Національна академія мистецтв). Учителі з фаху — І. Курилич, В. Офсійчук.

151

Від 1977 року працює в м. Тернополі. Творить у галузі станкового та монументального живопису. Від 1979 року учасник обласних, зональних та всеукраїнських виставок, які проходять у містах України: Дніпропетровську, Івано-Франківську, Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, а також Москві (РФ).

У 1999 році мистець представив свої роботи на персональній виставці в Тернопільській галереї Національної спілки художників України.

Твори: «Надзбручанки» (1982), «Вечірня пісня» (1988), «Міський пейзаж» (1989), «Спів ангела» (2002), «Золота осінь», «Повернення у рідний край» (обидва — 2002), «В калиновім гаю» (2007).

У творчому доробку С. Мамчура є й монументальні роботи: декоративний рельєф «Медицина» (1985, Тернопільський обласний онкологічний диспансер), розпис «Світ кіно» (1987, кінотеатр у м. Бучачі).

Твори художника зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому музеях, приватних колекціях у Болгарії, Канаді, Україні.

Література 1157. Мамчур, С. Ідилія [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

С. Мамчур // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 5.

1158. Мамчур, С. О. В калиновім гаю, 2007 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 30х50 см : [репродукція] / С. О. Мамчур // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 13.

1159. Мамчур, С. О. Залізничний міст — віадук, 2003 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / С. О. Мамчур // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 68.

1160. Мамчур, С. О. Золота осінь [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / С. О. Мамчур // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [47].

1161. Мамчур, С. О. Повернення у рідний край, 2002 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 90х120 см : [репродукція] / С. О. Мамчур // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 31.

*** 1162. Дуда, І. Степан Мамчур / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про С. Мамчура: С. 63.

152

1164. Мамчур Степан Олексійович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 25.

1165. Мамчур Степан Олексійович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 31 : фотогр.

1166. Мамчур Степан Олексійович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 46 : фотогр.

*** 1167. Мороко-Довгалюк, Х. Кольори його життя / Х. Мороко-Довгалюк //

Вільне життя. — 2001. — 6 листоп., фотогр. — (Світ нашої духовності). 1168. Стефанишин, О. Полудень художника / О. Стефанишин // Тернопіль

вечірній. — 1999. — 3 берез. 1169. Шпорчук, П. Поезія полотен Степана Мамчура / П. Шпорчук //

Свобода. — 1993. — 29 черв. — (Слово про колегу). 1170. Шумило, Л. Світ Степана Мамчура / Л. Шумило // Подільське

слово. — 1999. — 13 лют. ***

1171. Дуда, І. Мамчур Степан Олексійович (08.01.1949, с. Немирівка, нині Радивилів. р-ну Рівнен. обл.) — живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 454 : фотогр.

Марчук Іван Степанович

(12.05.1936) — живописець, член Спілки художників України (1988), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1997),

народний художник України (2002)

Народився 12 травня 1936 року в с. Москалівці Лановецького району в родині відомого на всю округу ткача. Закінчивши семирічну школу, вступив на відділ декоративного розпису Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша, де навчався протягом 1951—1956 років. Після служби в армії продовжив навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив у 1965 році.

У 1965—1968 роках працював у Київському науковому інституті надтвердих матеріалів, а згодом — у Київському комбінаті монументально-

декоративного мистецтва. Від 1984 року на творчій роботі.

153

До 1988 року творчість І. Марчука не визнавала офіційно Спілка художників, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки відбулися в 1979 і 1980 роках у м. Москві). У 1989 році художник емігрував до Австралії, потім жив у Канаді та США. Широке визнання мистця за кордоном призвело до прийняття його в члени Спілки художників України. Приблизно з тисячі творів і близько 20 персональних виставок складається доробок художника.

У 1990 році І. Марчук відвідав Україну, і саме в м. Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України) — відбулася його перша офіційна виставка.

І. Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (цю назву мистець жартома дав своєму стилю, походить вона вiд слiв «плести», «пльонтати» — картини нiби створенi з клубочкiв чудернацьких ниток). Стиль майстра справдi не пiддається жодним хитромудрим класифiкацiям. Належнiсть свого до будь-якої з них вiн вiдкидає. Бо є в нього все: пейзажi, портрети, наїв, «ню», щось узагалi казкове... Грандiозний цикл абстрактних робiт... Усе це неможливо сплутати з роботами iнших мистців — принаймнi в нашiй галактицi. Сьогодні картини живописця вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу — і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню у власній державі, Україні.

У 1996 році І. Марчукові присвоєно звання «Заслужений художник України», а 7 березня 1997 року він став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Мистець ділить свою творчість на п’ять періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Абстрактні композиції». Твори кожного періоду відрізняються стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому досягає неймовірного світіння й відтінків кольору.

У 2001 році І. Марчук остаточно повернувся в Україну, а в 2002 році йому присвоєно звання «Народний художник України».

Нині мистець живе та працює в м. Києві. У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва в м. Римі

прийняла І. Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує лише 51 художника з усього світу.

У жовтні 2007 року мистець увійшов до рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72 місце), складеного британською консалтинговою компанією «Synectics».

154

Картини І. Марчука зберігаються в музеях м. Тернополя, Канівському музеї Т. Шевченка («Шевченкіана»), галереях і приватних колекціях в Австралії, США, Канаді, Японії. У Державному архіві Тернопільської області відкрито особовий фонд життя й творчості мистця.

У 2010 році в рідному селі Москалівці земляки створили перший музей геніального художника, на відкритті якого був присутній сам І. Марчук.

Література 1172. Україна. Президент (1994—2005 ; Л. Д. Кучма). Про присвоєння

І. Марчуку почесного звання «Народний художник України» : Указ Президента України № 685/2002 від 3 серп. 2002 р. : [за вагомий особистий внесок у розв. вітчизн. образотв. мистец., багаторічну плідну творчу діяльн. почесне звання «Народний художник України» присвоєно І. С. Марчуку] // Урядовий кур’єр. — 2002. — 6 серп. — С. 4. — (Події та коментарі).

1173. Україна. Президент (1994—2005 ; Л. Д. Кучма). Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1997 року : Указ Президента України № 211/97 від 7 берез. 1997 р. : [Державну премію України ім. Т. Шевченка 1997 року присуджено І. С. Марчуку, художникові, за цикл картин «Шевченкіана», «Голос моєї душі»] // Голос України. — 1997. — 12 берез. — С. 2.

*** 1174. Іван Марчук [Образотворчий матеріал] : альбом-каталог / [вступ. ст.

«Іван Марчук: нескверними устами» С. Бушака]. — К. : Атлант ЮЕмСі, 2004. — 519 с. — Бібліогр.: с. 517—519. — Парал. укр., англ.

*** 1175. Вернісаж художника Івана Марчука [Образотворчий матеріал] :

[репродукції] // Дніпро. — 2007. — № 1/2. — [Вкладка]. — Зміст: Ніжність, 1987 : картон, темпера ; Мороз і сонце, 1980 : полотно, темпера ; На городі, 1999 : полотно, акрилік ; Запах весни, 1987 : полотно, темпера ; Лети, метелику, 1989 : полотно, темпера ; Чорнобильська Мадонна, 1989 : полотно, темпера.

1176. Марчук, І. В дорозі, 1985 [Образотворчий матеріал] : полотно, темпера ; 80х80 см : [репродукція] / І. Марчук // Український живопис ХХ — початку ХХІ століть : альбом. — Хмельницький ; К., 2006. — С. 223.

1177. [Марчук, І.]. Книжкова графіка [Образотворчий матеріал] : [репродукції] : [іл. до кн. «Гіацинтове сонце» Л. Костенко] / І. Марчук // Слово і час. — 2011. — № 1. — С. [3] обкл.

1178. Марчук, І. С. Гасне надія, 1990 [Образотворчий матеріал] : полотно, темпера ; 99х84,5 см : [репродукція] / І. С. Марчук // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 375. — Текст парал. укр., англ.

155

1179. Роботи визнаного майстра пензля, заслуженого художника України Івана Марчука [Образотворчий матеріал] : [репродукції] // Соціальний захист. — 2005. — № 9. — С. [3] обкл.

*** 1180. Марчук, І. Іван Марчук: «Вся моя творчість побудована на

імпровізації» : [інтерв’ю] / розмову вів Х. Володюк // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 12 (верес.). — С. 1, 4 : фотогр., іл.

*** 1181. Марчук, І. Іван Марчук: «Живу в Києві, працюю у Нью-Йорку…» :

[інтерв’ю] / розмову вів А. Михайленко // Нова доба. — 1997. — 4 лип. — С. [1] : фотогр. — (Земляки).

Те ж // Русалка Дністрова. — 1997. — Чис. 6 (лип.). — С. 2 : фотогр. Те ж // Селянська доля. — 1997. — № 21 (лип.). — С. 8.

1182. Марчук, И. Иван Марчук, художник: «Живу в Киеве, работаю в Нью-Йорке…» : [интервью] / записал А. Михайленко // Аргументы и факты. Украина. — 1997. — № 15 (апр.).

1183. Марчук, І. Іван Марчук: «Я вижив, бо дуже затятий» : [інтерв’ю] / [записала] В. Собуцька // Свобода. — 1997. — 15 лип. — С. [4] : фотогр., іл. — (Наш гість — лауреат Шевченківської премії).

*** 1184. Марчук, И. Художник Иван Марчук: «Я считаю, что женщину искать

не нужно — она должна явиться, как являются мотивы моих картин…» : [интервью] / записал Т. Нетудыхата // Факты и комментарии. — 1999. — 24 нояб.

*** 1185. Марчук, І. Іван Марчук: «Зі своїми картинами я… розмовляю» :

Знаменитий укр. художник повернувся в Україну з Америки, де прожив десять років : [інтерв’ю] / записала Т. Шевченко // Експрес. — 2002. — 14—21 листоп. — С. 16 : фотогр.

1186. Марчук, И. Иван Марчук: «На моих глазах горели, как две гигантские свечи, небоскребы Всемирного торгового центра» : Знаменитый укр. художник был очевидцем событий 11 сентября. Вместе с ним теракт пережили его картины, которые будут представлены на выставке в Киеве : [интервью] / записал[а] О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2002. — 30 июля, фот.

*** 1187. Марчук, І. Іван Марчук: «Хочеться мати десять чи й двадцять

рук…» : [мистець про себе й творчість] / підгот. М. Славинський // Українська газета. — 2003. — 29 трав. — С. 7 : фотогр. — (Духовність).

1188. Марчук, І. Іван Марчук: «Я зробив себе наперекір усьому» : [інтерв’ю] / записала О. Мельник // Українська газета. — 2003. — 4—10 верес. — С. 7 : фотогр.

156

*** 1189. Марчук, И. Народный художник Украины Иван Марчук: «Свой

первый в жизни костюм я купил лишь недавно…» : [интервью] / записала Т. Бахарева // Факты и комментарии. — 2004. — 21 июля. — С. 9 : фот.

*** 1190. Марчук, І. Іван Марчук: «Не можу погодитися, коли мій портрет

Ющенка інтерпретують як пророцтво Помаранчевої революції й особистої драми Віктора Андрійовича…» : [інтерв’ю] / записала Л. Журавльова // Дзеркало тижня. — 2005. — 8 жовт. — С. 14 : фотогр., портр. — (Особистість у контексті).

1191. Марчук, І. Іван Марчук: «Україна зводиться з колін» : У Тернополі побував художник зі світовим іменем, наш земляк Іван Марчук : [інтерв’ю] / розмову вела Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2005. — 1—7 черв. — С. 4 : фотогр. — (Особистість).

1192. Марчук, І. Іван Марчук: «Я колись Віктору Андрійовичу розкажу, як робиться «пльонтанізм». Але на вухо, щоб ніхто не чув» : [інтерв’ю] / [провела] В. Клименко // Україна молода. — 2005. — 6 серп. — С. 9 : фотогр. — (Культура).

1193. Марчук, І. Іван Марчук: «Я надто горда людина» : [інтерв’ю] / [провела Т. Шевченко] // Експрес. — 2005. — 4—6 листоп. — С. 15 : фотогр., іл. — (Зустрічі).

*** 1194. Марчук, І. Іван Марчук: «Хочу мати мільйони картин» : [інтерв’ю] /

[провела] О. Земкова // Експрес. — 2006. — 24—25 листоп. — С. 19—20 : фотогр. кольор. — (Культура).

*** 1195. Марчук, І. Іван Марчук: «Весь у невпинному пошуку» : [інтерв’ю] /

записала Н. Лизогуб // Пенсія. — 2007. — № 2. — С. 36—37 : фотогр. 1196. Марчук, І. Іван Марчук: «Добрі справи в Україні робити

небезпечно» : [інтерв’ю] / записав П. Паламарчук // Подільське слово. — 2007. — 23 листоп. — С. 10 : фотогр.

1197. Марчук, И. Иван Марчук: «Иногда я сплю среди своих картин» : [ответы худож. И. Марчука, вошедшего в сотню гениев современности, на вопросы журналиста газ. «Комсомольская правда»] // Комсомольская правда в Украине. — 2007. — 17 нояб. — С. 10 : фот.

1198. Марчук, І. Іван Марчук: «Мені не заздрити треба, а співчувати…» : [інтерв’ю] / розмову вела Г. Садовська // Вільне життя. — 2007. — 24 січ. — С. 4 : фотогр. — (Людина року — 2006).

Те ж // Голос Лановеччини. — 2007. — 3 лют., фотогр. 1199. Марчук, І. Іван Марчук: «Моїх картин немає тільки в Антарктиді» :

Картини Марчука є у всіх укр. президентів : [інтерв’ю] / записала Н. Колесник // Нова ера. — 2007. — 7—13 листоп. — С. 8 : фотогр.

157

1200. Марчук, І. Іван Марчук: «Моїх робіт немає хіба що в Антарктиді» : Чи буде в Тернополі музей нашого геніального земляка? : [інтерв’ю] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 7—13 листоп. — С. 7 : фотогр.

1201. Марчук, І. Іван Марчук: «Хочеться мати десять чи й двадцять рук…» : Монолог справді народного художника України про земну справу, спокуси і вродливу фею, якої поки що не знайшов : [інтерв’ю] / записав М. Славинський // Україна. — 2007. — № 1. — С. 75—78 : портр., іл.

1202. Марчук, І. Іван Марчук: «Я і слова того — геній — вимовляти навіть не хочу, працюю собі потихеньку, а люди хай оцінюють…» : [інтерв’ю] / записала Л. Левицька // Голос України. — 2007. — 10 листоп. — С. 5 : фотогр.

1203. Марчук, И. Народный художник Украины Иван Марчук: «Друзья говорят, что борщ у меня получается гениальный. Главное не жалеть свеклы и фасоли» : Наш знаменитый соотечественник вошел в список ста ныне живущих гениев : [интервью] / записала О. Сметанская // Факты и комментарии. — 2007. — 31 окт. — С. 6 : фот.

*** 1204. Марчук, І. Іван Марчук: «Мені соромно, що я живу в Україні» :

Уславлений художник про Віктора Ющенка, ставлення до грошей і красивих дівчат : [інтерв’ю] / [записав] Б. Бондаренко // Експрес. — 2008. — 9—16 жовт. — С. 17—18 : портр., фотогр. кольор. — (Віч-на-віч з Богданом Бондаренком).

1205. Марчук, І. Іван Марчук: «Секрет успіху: візьміть календар та повикреслюйте усі вихідні» : [інтерв’ю] / [провела] Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2008. — 22—28 трав. — С. 7 : фотогр.

1206. Марчук, І. Іван Марчук: «Я створив три тисячі картин. Тепер прошу лише стіни, де б їх можна було повішати…» : [інтерв’ю] // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 1—7 жовт. — С. 6 : фотогр., іл.

*** 1207. Марчук, І. Іван Марчук: «Можу розмалювати небо — і не

повторитися!» : [інтерв’ю] / [провели] Л. Островська, Г. Садовська, В. Собуцька // Літературний Тернопіль. — 2009. — Чис. 3. — С. 93—99 : фотогр. — (Художник номера).

1208. Марчук, І. Іван Марчук: «На замовлення не малюю, бо це сковує мене» : [інтерв’ю] / записала Б. Городницька // Високий замок. — 2009. — 3 груд. — С. 7 : фотогр. — (Індивідуаліст, бунтар, геній…).

1209. Марчук, І. Іван Марчук: «Я міг би розмалювати небо — і не повторитися» : [інтерв’ю] / записали Л. Островська, Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2009. — 15 трав. — С. 4 : портр.

158

*** 1210. Марчук, І. Іван Марчук: «Я розкрив небесний купол» : У галереї

«АВС-арт» можна побачити нові роботи відомого художника : [інтерв’ю] / провела Ю. Литвин // День. — 2010. — 27 січ. — С. 8 : фотогр. — (Ексклюзив).

*** 1211. Марчук, І. Іван Марчук: «Коли іде закохана людина, її одразу видно:

вона буквально світиться!» : [інтерв’ю] // Факты и комментарии. — 2011. — 25 марта. — С. 4 : фот. — (Перед лицом «Фактов»).

1212. Марчук, І. Іван Марчук: На цій території ніколи не проростав нормальний талант. Бо держава є його могильником : Сьогодні художнику Івану Марчуку — 75! : [інтерв’ю] / [провела] М. Кривда // Голос України. — 2011. — 12 трав. — С. 1, 8—9 : фотогр. кольор., іл.

1213. Марчук, І. Іван Марчук: «Усі поразки держави сприймаю, як власні» : [інтерв’ю] / записала М. Кривда // Українське слово. — 2011. — 21—27 верес. — С. 12 : фотогр. — (Душа художника).

1214. Марчук, И. Иван Марчук: «Чудес не бывает! Разве что все-таки… иногда случаются» : Выставка картин выдающегося укр. художника, отметившего 75-летний юбилей, проходит сейчас в киев. Нац. музее Т. Г. Шевченко : [интервью] / [провела] О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2011. — 16 июня. — С. 10. — (Таланты и поклонники).

*** 1215. Марчук, І. Іван Марчук: «Я з цієї землі виріс, і вона дає натхнення» :

[інтерв’ю] / записала Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2013. — 1 берез. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Прощання із зимою).

*** 1216. Марчук, І. Євангеліє від Марчука : Кілька запитань газети

«Демократична Україна» лауреатові Державної премії України імені Тараса Шевченка 1997 року художникові Івану Степановичу Марчуку : [бесіда з худож. І. Марчуком] / розмовляв В. Стадниченко // Демократична Україна. — 1997. — 25 квіт. — С. 3 : фотогр. — (Пророки України).

1217. Марчук, І. Цьогорічний лауреат-шевченківець Іван Марчук : [розмова з худож. І. Марчуком] / [записала] В. Собуцька // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 427—429 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

*** 1218. Марчук, І. «В Америці — як у в’язниці» : [розмова з І. Марчуком

перед відкриттям виставки його робіт у Нац. худож. музеї України] / [провів] С. Бондаренко // Київські відомості. — 2000. — 12 верес. — С. 12 : фотогр., іл. — (Тільки в нас).

159

*** 1219. Марчук, І. Спішити робити добро : [розмова з нар. художником

України І. Марчуком] / записала М. Михайленко // Голос Лановеччини. — 2002. — 25 жовт. — С. 2, 4. — (Інтерв’ю).

1220. Марчук, І. Я людина горда! : [розмова з нар. художником України І. Марчуком] / [записала] М. Макаревич // Русалка Дністрова. — 2002. — Чис. 1/2. — С. 20—21 : фотогр., іл. — (Видатні земляки).

*** 1221. Марчук, И. Ночь коротка : [беседа с нар. худож. Украины

И. Марчуком] / записала С. Бондаренко // Киевские ведомости. — 2003. — 16 авг., фот.

*** 1222. Марчук, И. «Картины мои столько пережили! Они заслужили, чтобы

их увидели люди…» : Сегодня в Киеве открывается мастерская-музей народного художника Украины Ивана Марчука : [беседа с нар. художником Украины о творчестве] / провела О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2004. — 29 апр. — С. 10 : фот.

1223. Марчук, І. Сонце в зеніті : [розмова з І. Марчуком] / [провела] Л. Дехтярьова // Слово Просвіти. — 2004. — 16—22 верес. — С. 15 : фотогр. — (Палітра).

*** 1224. Марчук, І. «Мені завжди бракувало гарної жінки поруч» : Художник

Іван Марчук розповів «Експресові» про кохання, еміграцію і відпочинок : [розмова з мистцем] / [провела] В. Гродецька // Експрес. — 2005. — 18—19 січ. — С. 19—20 : фотогр. кольор.

*** 1225. Марчук, И. Аура хорошего человека : [беседа с нар. худож. Украины

И. Марчуком] / записала К. Мелешко // Аргументы и факты в Украине. — 2007. — № 16 (апр.). — С. 26 : фот.

1226. Марчук, І. «Вже в інституті знав, що в мені закладена бомба» : [розмова з худож. І. Марчуком] / записала Г. Миць // Високий замок. — 2007. — 27 груд. — С. 7 : фотогр.

1227. Марчук, І. Голос душі генія : [розмова з худож. І. Марчуком] / записав Л. Чечель // Культура і життя. — 2007. — 28 листоп. — С. 1 : портр.

1228. Марчук, І. З Іваном Марчуком : [розмова з укр. художником] / записала Т. Власюк // Порадниця. — 2007. — 4 жовт. — С. 1, 2—3 : фотогр. — (Порадницька гостина).

1229. Марчук, І. Нам потрібні свої піночети : [розмова з худож. І. Марчуком] / записала С. Дольна // 20 хвилин. — 2007. — 3 листоп. — С. 11 : фотогр.

160

1230. Марчук, І. Тішуся, що вас потішив : [розмова з нар. художником України І. Марчуком] / провела Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2007. — 7 листоп. — С. 5 : фотогр.

1231. Марчук, І. Цього вимагає свобода : [розмова з худож. І. Марчуком] / записав А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2007. — 3 листоп. — С. 7 : фотогр.

1232. Марчук, І. «Я вовк-самітник» : Уславлений український художник Іван Марчук — про Америку, алкоголь і жінок : [розмова з нар. художником України І. Марчуком] / записала Т. Шевченко // Експрес. — 2007. — 3—4 листоп. — С. 12 : фотогр.

1233. Марчук, І. Я завжди йшов назустріч вітру : [розмова з нар. художником України І. Марчуком] / записав О. Косенко // Україна і світ. — 2007. — 14—27 трав. — С. 15 : фотогр.

*** 1234. Марчук, І. Єдиний українець серед геніїв світу : [розмова з худож.

І. Марчуком] / провела Л. Лукащук // Тернопільський оглядач. — 2008. — № 17 (30 трав.). — С. 12 : фотогр.

*** 1235. Марчук, І. Щасливий галерник : [розмова з нар. художником України

І. Марчуком] / записав А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2009. — 28 лют. — С. 1, 9 : фотогр., іл.

1236. Марчук, І. «Я щоранку займаюся йогою» : Художник Іван Марчук почав новий цикл своїх робіт : [розмова з худож. І. Марчуком про новий цикл робіт «Погляд у безмежність»] / записав П. Яценко // Експрес. — 2009. — 30—31 трав. — С. 10 : фотогр. кольор.

*** 1237. Марчук, І. «Одинак, бо надто жінок люблю» : Відомий укр.

художник І. Марчук, що входить до сотні геніїв світу, готовий емігрувати з України хоч завтра : [розмова з худож. І. Марчуком] / записала І. Львова // Експрес. — 2010. — 5—7 листоп. — С. 13 : фотогр. кольор.

1238. Марчук, І. Україною має правити інтелект : [розмова з нар. художником України І. Марчуком] / записав О. Ільченко // Сучасність. — 2010. — № 5. — С. 3—15.

*** 1239. Марчук, І. Цей фантастичний Іван Марчук : [розмова з

художником] / записала О. Найдюк // День. — 2012. — 28—29 груд. — С. 21 : фотогр.

*** 1240. Малюк, А. «Та хто б я був, якби не в селі народився!» : [за

матеріалами розмови з нар. художником України І. Марчуком] / А. Малюк // Сільські вісті. — 2005. — 10 берез. — С. 3 : фотогр., іл.

161

1241. Ноженко, І. «Дайте мені тисячу років, і я розмалюю небо…» : [за матеріалами розмови з худож. І. Марчуком] / І. Ноженко // 20 хвилин. — 2010. — 24—25 берез. — С. [3] : фотогр. кольор. — (Новини).

1242. Сагаль, О. Іван Марчук: «Тернопіль настільки лінивий і байдужий, що, думаю, моя виставка була тут востаннє…» : [за матеріалами розмови з художником] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 3—9 лют. — С. 7 : фотогр.

1243. Сергієнко, Г. Іван Марчук: «То все моя воля, затятість, моя одержимість» : [за матеріалами розмови з І. Марчуком] / записав Г. Сергієнко // Свобода. — 2007. — 7 листоп. — С. 3 : фотогр. — (У гості додому).

1244. Чирва, А. Сотвори собі в’язницю : [за матеріалами розмови з худож. І. Марчуком] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2000. — 22 лип. — С. 12. — (Талант жити).

*** 1245. Було багато картин, квітів і гостей : [І. Марчукові присвоєно звання

«Заслужений художник України»] / [підгот.] Т. Савків // Свобода. — 1996. — 24 верес. — С. [1]. — (Пульс : Україна).

1246. Гаврильцьо, І. Ланівчани могли б бути у книзі рекордів : [І. Марчука відзначено Держ. премією України ім. Т. Шевченка] / І. Гаврильцьо // Тернопіль вечірній. — 1997. — 12 берез. — С. [1] : фотогр. — (Події, коментарі).

1247. Державна премія України ім. Т. Шевченка присвоєна Івану Марчуку — за цикл картин «Шевченкіана», «Голос моєї душі» // Слово і час. — 1998. — № 3. — С. 65.

1248. Іван Марчук — Шевченківський лауреат // Ровесник. — 1997. — 21 лют.

1249. Нарешті й Іван Марчук заслужений художник України // Русалка Дністрова. — 1996. — Чис. 8 (жовт.).



Про І. Марчука: С. 64—65. ***

1251. Павличко, Д. Майстер пензля — Іван Марчук / Д. Павличко // Дніпро. — 1982. — № 9. — С. 69—71.

*** 1252. Вартанова, О. У колі пластичних асоціацій / О. Вартанова //

Вітчизна. — 1984. — № 3. — С. 187—189.


162

*** 1253. Герета, І. Голос його душі / І. Герета // Жовтень. — 1987. — № 12. —

С. 125—126. ***

1254. Мельниченко, І. Дорога у двадцять літ, у двадцять зим : Так довго йшли до нас твори українського художника Івана Марчука / І. Мельниченко // Культура і життя. — 1990. — 6 трав. — С. 8 : іл. — (Виставки).

1255. Поплавська, Г. Голос душі : [про худож. І. Марчука] / Г. Поплавська // Будівник комунізму. — 1990. — 22 черв.

*** 1256. Герета, І. Голос душі : (Про художника Івана Марчука) / І. Герета //

Джерело : наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 154—160 : іл. — (Мистецька палітра).

1257. Герета, І. Іван Марчук (нар. 12.05.1936) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 16—18 : портр.

1258. Литвин, М. Лінія Івана Марчука / М. Литвин // Наш час. — 1994. — 21 жовт.

1259. Туревич, Л. С. Художник Іван Марчук / Л. С. Туревич // Голос Лановеччини. — 1994. — 23 верес.

*** 1260. Петрусьова, Н. Місячні дзвони Івана Марчука / Н. Петрусьова //

Голос України. — 1995. — 3 черв. ***

1261. Голуб, О. Іван Марчук — художник, який мандрує містами, думками і спогадами / О. Голуб // Час. — 1996. — 18 жовт.

1262. Доможирова, Г. Іспанець Пікассо малював у Франції. Українець Марчук — у США / Г. Доможирова // Тиждень. — 1996. — 22—28 листоп.

1263. Ильченко, О. Счастье быть настоящим, или Нить творчества Ивана Марчука / О. Ильченко // Всеукраинские ведомости. — 1996. — 14 мая.

1264. Кандидати на Шевченківську премію : [І. Марчук за цикл творів «Шевченкіана» та «Голос моєї душі»] // Україна молода. — 1996. — 28 груд. — С. 4.

1265. Сіваченко, О. І. Марчук. (І його лагідні монстри) : У дзеркалі ювілейної виставки / О. Сіваченко // Україна. — 1996. — № 8/9. — С. 31—32 : портр., іл. — (Палітра).

1266. Туревич, Л. Геній «пльонтанізму» : Видатному сучасному укр. художникові І. Марчуку виповнилося 60 / Л. Туревич // Селянська доля. — 1996. — 1 черв. — (Ювілей).

1267. Туревич, Л. Нев’янучий талант Івана Марчука : Штрихи до портрета ювіляра / Л. Туревич // Голос Лановеччини. — 1996. — 24 трав.

163

1268. Ще раз про малярство Івана Марчука // Тернопіль вечірній. — 1996. — 3 лип. — С. 3 : фотогр. — (Виставки).

1269. Яцишин, З. Голос душі : 60-річчя з дня народження Івана Марчука : [особовий фонд художника в Держ. архіві Терноп. обл.] / З. Яцишин // Свобода. — 1996. — 14 трав. — С. [4] : фотогр. — (З Тернопілля родом).

*** 1270. Абліцов, В. «Мого місця ніхто не займе. Воно моє» : [творчість

І. Марчука] / В. Абліцов // Голос України. — 1997. — 18 січ. — С. 14 : фотогр., іл. — (На здобуття Державної премії України ім. Т. Шевченка).

1271. Васильченко, М. Світ його душі : [творч. портр. І. Марчука] / М. Васильченко // Культура і життя. — 1997. — 26 лют. — С. 2 : фотогр., іл. — (На здобуття Державної премії України імені Тараса Шевченка).

1272. Довгий, А. Зустрів Президент : [про зустріч худож. І. Марчука та Президента України Л. Кучми] / А. Довгий // Вільне життя. — 1997. — 27 черв. — С. 3. — (Світ мистецтва).

1273. Іван Марчук — гідний Шевченківської премії // Свобода. — 1997. — 1 лют. — С. [4].

1274. Міщенко, Г. Дуалізм Івана Марчука / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. — 1997. — № 2. — С. 42—44 : іл.

1275. Прохасько, С. Півтори години з Іваном Марчуком : [творча зустріч з І. Марчуком в Держ. архіві Терноп. обл.] / С. Прохасько // Тернопіль вечірній. — 1997. — 14 черв. — С. 2. — (Артвізії).

*** 1276. Вербовий, М. Екранна душа І. Марчука / М. Вербовий // Українське

слово. — 1998. — 31 груд. 1277. Золотарьова, Е. Без Івана Марчука — не уявити сучасне українське

мистецтво / Е. Золотарьова // Освіта. — 1998. — 2 верес. 1278. Матвєєв, В. «Це моє новітнє Євангеліє…» : «Шевченкіана»

українського художника Івана Марчука / В. Матвєєв // Відродження. — 1998. — № 1. — С. 16. — (Архітектура миру і злагоди).

*** 1279. Сєдачов, В. Відомий невідомий / В. Сєдачов // Демократична

Україна. — 1999. — 8 жовт. — (10 жовтня — День художника). 1280. Шудря, М. Голос його душі / М. Шудря // Демократична Україна. —

1999. — 5 січ. — (Постаті). ***

1281. Бушак, С. Тернистий шлях Івана Марчука / С. Бушак // Сучасність. — 2000. — № 2. — С. 119—125 : іл. — (Мистецтво).

1282. Врублевська, В. Голос душі Івана Марчука / В. Врублевська // Демократична Україна. — 2000. — 1 верес., фотогр.

164

1283. Гаманіна, Н. Спочатку Івана Марчука визнала Америка, потім — Україна / Н. Гаманіна // Робітнича газета. — 2000. — 28 листоп., іл. — (Шедеври світового надбання).

1284. Климчук, О. День Марчука / О. Климчук // День. — 2000. — 7 верес. — С. 5.

1285. Олійник, Т. Іванові стовпи : Івана Марчука неодмінно хочеться порівняти з Сальвадором Далі, Гогеном, Пабло Пікассо / Т. Олійник // Українське слово. — 2000. — 27 квіт. — 10 трав., фотогр. — (Обертони кольору).

1286. Садовська, Г. Одкровення від Івана на зламі тисячоліть / Г. Садовська // Вільне життя. — 2000. — 31 жовт., іл. — (Світ нашої духовності).

1287. Стадник, Н. Пльонтанізм Івана Марчука / Н. Стадник // Шлях перемоги. — 2000. — 20 верес., фотогр.

1288. Шлапак, Ю. Марчук у домі Кавалеридзе / Ю. Шлапак // Демократична Україна. — 2000. — 31 берез.

*** 1289. Бруслиновський, Є. Канівський схимник рецептів не дає /

Є. Бруслиновський // Дзеркало тижня. — 2002. — 17 серп., фотогр. 1290. Дяченко, К. Іван Марчук: «Якби до влади прийшла жінка, чоловіки

були б тільки вдячні» / К. Дяченко // Патріот України. — 2002. — 7—13 берез. — С. 4.

1291. Ничкало, С. Голос душі Івана Марчука / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. — 2002. — № 2. — С. 51—54 : фотогр., іл.

1292. Синько, Р. Іван Марчук — митець двох віків / Р. Синько // Сільський час. — 2002. — 24 лип., іл.

1293. Чирва, А. Синдром працелюбства : [про худож. І. Марчука] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2002. — 6 серп. — С. 4 : фотогр. — (Події та коментарі).

*** 1294. Букет, Є. Поміж літом і осінню… : [про худож. І. Марчука] /

Є. Букет // Слово Просвіти. — 2003. — 29 січ. — 4 лют. — С. 15. 1295. Кияшко, Г. Чар Марчукової барви / Г. Кияшко // Київ. — 2003. —

№ 5. — С. 157—163 : фотогр., іл. ***

1296. Климчук, О. Далека зоря Марчука / О. Климчук // Слово Просвіти. — 2004. — 12—18 лют. — С. 12—13 : фотогр. — (Постаті).

1297. Машлянка, Б. 103 сходинки успіху художника Івана Марчука / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 24 листоп. — С. 9 : фотогр., іл. — (Цікаві знайомства).

1298. Синько, Р. «Він ходить, як окрема планета…» : [про худож. І. Марчука] / Р. Синько // Сільський час. — 2004. — 4 лют. — С. 8.

165

*** 1299. Булавко, В. Художник місячного сяйва / В. Булавко // Освіта

України. — 2005. — 5 квіт. — С. 12 : фотогр. 1300. Глазовий, А. Марчукізм : [до 40-річчя творч. діяльн. нар. художника

України І. Марчука] / А. Глазовий // Україна. — 2005. — № 8/9. — С. 48—52 : фотогр.

1301. Гродецька, В. Жінки, кохання і мистецтво Івана Марчука / В. Гродецька // Rіа плюс. — 2005. — 2 берез., фотогр.

1302. Заруцький, Ю. Віктор Ющенко назвав нашого земляка Івана Марчука митцем, на якому «спинилась Божа ласка» / Ю. Заруцький // Місто. — 2005. — 5 січ. — С. 10 : фотогр.

1303. Іван Марчук — цим все сказано : [висловлювання відомих людей про художника та його творчість] // Україна business. — 2005. — 18—25 лип. — С. 2 : фотогр. — (Подія в країні). — Авт.: О. Білозір, С. Поярков, О. Пінчук.

1304. Ліберний, О. Віктор Ющенко: «Для мене Іван Марчук — великий митець України» / О. Ліберний // Свобода. — 2005. — 4 черв. — С. 6 : фотогр. — (Штрихи до портрета майстра).

1305. Лохминська, С. Дев’ять Марчуків — і один Іван / С. Лохминська // Місто. — 2005. — 8 черв. — С. 10 : фотогр.

1306. Марко, І. Іван Марчук приїжджав малювати зиму / І. Марко // Голос Лановеччини. — 2005. — 19 берез. — (З когорти славетних).

1307. Подолянка, Н. «Корінням з України» : [про творчість нар. художника України І. Марчука] / Н. Подолянка // Визвольний шлях. — 2005. — Кн. 7. — С. 126—127 : портр.

1308. Подолянка, Н. «Я лише пишу голос своєї душі…» : [творч. портрет нар. художника України І. Марчука] / Н. Подолянка // Шлях перемоги. — 2005. — 3 серп. — С. 7 : фотогр.

1309. Сорока, П. Самотній на землі, але не у Всесвіті / П. Сорока // Літературна Україна. — 2005. — 21 лип. — С. 1, 7 : портр. — (Подвижники духу).

1310. Сорока, П. Сівба світла, або Голос його душі / П. Сорока // Божий сіяч. — 2005. — Чис. 10 (жовт.). — С. 10 : фотогр., іл. — (Наші корифеї).

*** 1311. Глазовий, А. Геній з моєї вулиці / А. Глазовий // Міжнародний

туризм. — 2006. — № 4. — С. 128—133 : іл. 1312. До 70-річчя Івана Марчука // Українська мова й література в середніх

школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2006. — № 2. — С. 68—69 : іл.

1313. Коверко, О. «Живу, як малюю, малюю, як живу» : Відомому художнику і нашому земляку Івану Марчуку — 70! / О. Коверко // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 17—23 трав. — С. 10 : портр.

166

1314. Попович, Ж. Іван Марчук — почесний сенатор : [Римської міжнар. акад. сучасного мистецтва] / Ж. Попович // Місто. — 2006. — 7 черв. — С. 3.

1315. Садовська, Г. Космос Марчука і заземленість його сучасників / Г. Садовська // Вільне життя. — 2006. — 20 трав. — С. 8 : іл. — (Ювілеї).

1316. Синько, Р. Сто три сходинки до раю і пекла : [творчість худож. І. Марчука в нац. та загальнолюдському вимірі] / Р. Синько // Культура і життя. — 2006. — 7 черв., портр. — (До 70-річчя з дня народження Івана Марчука).

1317. Собуцька, В. Вічний мандрівник, прикутий до мольберта / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 13 трав. — С. 8 : портр. — (Гратулюємо!).

1318. Собуцька, В. Під знаком Марчука / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 20 трав. — С. 8 : іл.

*** 1319. Гончарук, О. Украинский художник Иван Марчук вошел в сотню

гениев современности / О. Гончарук // Комсомольская правда в Украине. — 2007. — 30 окт. — С. 4 : фот., ил. — (Знай наших!).

1320. Іван Марчук став генієм світу // 20 хвилин. — 2007. — 1 груд. — С. 8 : фотогр.

1321. Кармелюк, М. Наш земляк — геній світу : [укр. худож. І. Марчук увійшов до рейтингу «Сто геніїв сучасності», складеного британ. консалтинговою компанією «Synectics»] / М. Кармелюк // 20 хвилин. — 2007. — 31 жовт. — С. 1 : фотогр.

1322. Попович, Ж. Іван Марчук вважає Львів захолустям, тому гуляє тернопільським болотом / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2007. — 7—13 листоп. — С. 2 : фотогр. — (Митець).

1323. Серед ста геніїв є українець // Україна і світ. — 2007. — 19—25 листоп. — С. 16 : фотогр.

1324. Серед ста геніїв сучасності — уродженець Тернопілля // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 31 жовт. — С. 6 : фотогр.

1325. Українець — серед геніїв світу : [укр. худож. І. Марчук увійшов до рейтингу «Сто геніїв сучасності»] // Свобода. — 2007. — 31 жовт. — С. 1 : портр. — (Привід для гордощів).

1326. Українець у списку 100 геніїв сучасності // Четверта влада. — 2007. — 31 жовт. — С. 6 : фотогр.

1327. Федорців, Н. Геній Божої тиші / Н. Федорців // Місто. — 2007. — 21 листоп. — С. 17 : фотогр.

1328. Цебрій, Є. «Робіт Івана Марчука немає хіба що в Антарктиді» / Є. Цебрій // 20 хвилин. — 2007. — 6 листоп. — С. 5 : фотогр.

167

1329. Цебрій, Є. «У вас можна малювати хіба що файних жінок…» : [про перебування І. Марчука на Тернопільщині] / Є. Цебрій // Rіа плюс. — 2007. — 28 листоп. — С. 23 : фотогр.

*** 1330. Вдовиченко, Г. Майстерня-голуб’ятня Івана Марчука /

Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2008. — 9—11 трав. — С. 8 : фотогр. — (Робоче місце генія).

1331. Одним штрихом : [факти з життя нар. художника України І. Марчука] // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 1—7 жовт. — С. 6 : портр.

1332. Сагаль, О. Іван Марчук: «Якби усі працювали так, як я, ми б давно жили, як у раю…» : Геній малярства нарешті став почесним тернополянином! / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 3—9 верес. — С. 6 : фотогр.

1333. Садовська, Г. Важка дорога додому : Світ назвав його генієм, причислив до «Золотої гільдії» найкращих художників планети, а від України він не може дочекатись навіть музею / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2008. — 4 верес. — С. 5 : фотогр. — (Маленькі трагедії сучасності).

Те ж // Русалка Дністрова. — 2008. — Чис. 3 (верес.). — С. 7 : фотогр., іл. — (Робітня митця).

1334. Собуцька, В. Тернопіль ошляхетнили. Марчуком : [нар. художник України став почесний громадянином м. Тернополя] / В. Собуцька // Свобода. — 2008. — 5 верес. — С. 1, 8 : фотогр. — (Хто є хто).

*** 1335. Клос, С. У Києві капсулу заклали, у Вишнівці музей пообіцяли… :

Музей Івана Марчука таки постане у «колисці» старовинного українського роду / С. Клос // Високий замок. — 2009. — 23 лют. — С. 1, 3 : фотогр. кольор. — (Людина, яка «зробила себе сама»).

1336. Собуцька, В. Іван Марчук: «Дайте мені тисячу літ — і я розмалюю небо» / В. Собуцька // Свобода. — 2009. — 29 трав. — С. 8 : фотогр. — (Просто геніально! Чи геніально просто?).

*** 1337. Герасим’юк, М. Іван Марчук як особистість та художник /

М. Герасим’юк // Кур’єр Кривбасу. — 2010. — № 9/10. — С. 383—388. 1338. Іван Марчук мріє про власну майстерню-музей // Номер один. —

2010. — 27 січ. — С. 4 : фотогр. — (Новини). 1339. Макарський, О. Чудо на Воздвиженській : [про худож. І. Марчука] /

О. Макарський // Журналіст України. — 2010. — № 3. — С. 21—22 : іл., [2] арк. іл.

168

1340. Собкович, О. «Витівки творчого духу» Івана Марчука / О. Собкович // Образотворче мистецтво. — 2010. — № 2/3. — С. 40—41 : іл. кольор., портр.

*** 1341. Кондрацька, Ю. Славетному земляку Івану Марчуку 75 років /

Ю. Кондрацька // TernoTravel. — 2011. — № 1 (серп.). — С. 13 : фотогр. кольор. — (Ювілеї — 2011).

1342. Кучеренко, М. Природа української самотності : Івану Марчуку — 75 / М. Кучеренко // Слово Просвіти. — 2011. — 26 трав. — 1 черв. — С. 12 : фотогр., іл. — (Палітра).

1343. Кушнір, Л. «Десятий» Марчук ще визріває : Художник І. Марчук учора відсвяткував своє 75-річчя / Л. Кушнір // Україна молода. — 2011. — 13—14 трав. — С. 3 : фотогр. — (Многая літа!).

1344. Пелих, С. Мій сусід — геній / С. Пелих // Гомін волі. — 2011. — 2 верес. — С. 4 : фотогр.

1345. Садовська, Г. На підступах до Марчука : [дослідж. творч. доробку художника тернополянками Т. Лупак та Л. Мочулою] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2011. — 3 черв. — С. 6 : портр. — (Знай наших!).

1346. Садовська, Г. Той, що може розмалювати небо / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2011. — 13 трав. — С. 5 : фотогр., іл. — (Ювілеї).

1347. Собуцька, В. Усі барви світу — голосом душі / В. Собуцька // Свобода. — 2011. — 13 трав. — С. 8 : фотогр. — (Вітаємо!).

1348. Софіюк, М. Великий геній — велика людина! / М. Софіюк // Голос Лановеччини. — 2011. — 13 трав. — С. 2 : фотогр.

1349. Стрипко, Т. Той, кому одного всесвіту замало / Т. Стрипко // Літературна Україна. — 2011. — 12 трав. — С. 15, 16 : фотогр., іл. — (Імена і дати).

1350. Той, кому одного Всесвіту замало // Тернопіль вечірній. — 2011. — 11 трав. — С. 5 : портр. — (Особистість).

*** 1351. Пилипенко, О. Йому вклоняється світ : штрихи до портрета

українського художника Івана Марчука / О. Пилипенко // Українська мова й література в сучасній школі. — 2012. — № 6. — С. 74—76 : фотогр., іл.

*** 1352. Кричківська, С. На творчість його надихнула природа /

С. Кричківська // Свобода. — 2013. — 8 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Іван Марчук: погляд зблизька).

1353. Мичко, С. Село генія : Один з найвидатніших митців сучасності Іван Марчук продовжує черпати натхнення в краю свого дитинства / С. Мичко // Україна молода. — 2013. — 15—16 берез. — С. 7 : фотогр. — (Мала батьківщина).

169

1354. Олійник, Є. Художник Іван Марчук: «Моя найбільша мрія — ніколи не бачити нещасних людей» / Є. Олійник // Дзеркало тижня. — 2013. — 20 лип. — 10 серп. — С. 14 : фотогр. — (Людина. Мистецтво).

1355. Стрипко, Т. У його картинах — образ сучасного світу : Зустрівши 77-му весну, Іван Марчук продовжує являти людству нові світи / Т. Стрипко // Урядовий кур’єр. — 2013. — 30 трав. — С. 16 : фотогр. кольор. — (Майстер).

1356. Шаган-Тетеря, М. Дорога в життя почалася з Москалівки / М. Шаган-Тетеря // Вільне життя плюс. — 2013. — 15 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Земляки).

*** 1357. Герета, І. «Голос моєї душі» : нотатки з виставки творів художника

І. Марчука / І. Герета // Вільне життя. — 1987. — 14 лют. Те ж // Жовтень. — 1987. — № 12. — С. 125—126.

*** 1358. Михайлевич, Т. Шевченкіана Марчука у Тернополі /

Т. Михайлевич // Тернопіль вечірній. — 1995. — 28 жовт. ***

1359. Волга, Л. Іван Марчук: «Світ — моя майстерня і моя палітра» : [вист. робіт художника в Нац. худож. музеї України (м. Київ)] / Л. Волга // Урядовий кур’єр. — 1996. — 5 жовт.

Те ж // Голос Лановеччини. — 1996. — 18 жовт., фотогр. 1360. Ляпін, О. Пророцтва геніального майстра : (Нейтронному потоку в

серці саркофага 4-го блоку ЧАЕС присвячується) : [вист. робіт І. Марчука в Нац. худож. музеї України] / О. Ляпін // Україна молода. — 1996. — 2 жовт. — С. 7 : іл. — (Післямова до однієї виставки).

*** 1361. Боднар, І. Львів’яни вітають Івана Марчука : [вист. робіт укр.

художника в м. Львові] / І. Боднар // Русалка Дністрова. — 1997. — Чис. 2 (січ.).

*** 1362. Ламонова, О. Виставка Івана Марчука / О. Ламонова // Культура і

життя. — 1998. — 2 груд. 1363. Сидор-Гібелинда, О. Репортаж із країни місячних домовин :

Макабричні візії Івана Марчука в Державному музеї Т. Шевченка / О. Сидор-Гібелинда // День. — 1998. — 2 верес.

*** 1364. Булгакова, Н. «Пльонтаними» доріжками творінь художника : [вист.

робіт І. Марчука в Нац. худож. музеї України] / Н. Булгакова // Голос Лановеччини. — 2000. — 30 верес.

170

1365. Ганжа, Л. Спокійна сила пензля : У семи залах Нац. худож. музею експонуються твори Івана Марчука / Л. Ганжа // День. — 2000. — 5 верес. — (Вернісаж).

1366. Романенко, М. Виставка нашого земляка : [у м. Києві] / М. Романенко // Голос Лановеччини. — 2000. — 16 верес.

1367. Федорова, Е. Иван Марчук: «Я ненасытный! Хочу написать десять тысяч картин!» : Вчера в Нац. худож. музее Украины открылась уникальная выставка работ выдающегося укр. художника / Е. Федорова // Факты. — 2000. — 2 сент., ил.

1368. Шевченкіана від Івана Марчука // Час. — 2000. — 3 листоп. — С. 6 : іл. — (Мистецтво).

*** 1369. Бушак, С. «Ніч яка місячна…» : [вист. творів нар. художника

України І. Марчука в худож. галереї «Мистець» (м. Київ)] / С. Бушак // Урядовий кур’єр. — 2003. — 18 січ. — С. 8 : фотогр., іл. — (Культура).

1370. Тарчевська, К. Місячне сяйво зимової ночі : [вист. картин І. Марчука] / К. Тарчевська // Слово Просвіти. — 2003. — 29 січ. — 4 лют. — С. 15 : фотогр.

*** 1371. Иван Марчук: «Хочу сбежать из Киева…» : [о выст. новых работ нар.

художника Украины И. Марчука] / публ. О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2004. — 5 февр. — С. 12 : портр.

1372. Чирва, А. Іван Марчук продовжує експерименти : [після відвідання вист. картин художника] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2004. — 19 лют. — С. [24] : фотогр.

*** 1373. Всесвіт, побачений «третім» оком : Від 24 лютого в Галереї мистецтв

Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Іллінська, 9) світу представлене геніальне мистецтво Івана Марчука // Україна business. — 2005. — 28 лют. — 7 берез. — С. 8 : фотогр. — (Презентації).

1374. Клименко, В. «Посіяв картини на всіх континентах» : В «Українському домі» експонується найновіша виставка робіт Івана Марчука — 260 полотен / В. Клименко // Україна молода. — 2005. — 16 лип. — С. 3 : фотогр. — (Арт-місія).

1375. Масик, Л. «9 Марчуків» : Позавчора в Українському домі відкрилася виставка відомого художника / Л. Масик // День. — 2005. — 16 лип. — С. 2 : фотогр.

1376. Пилипенко, І. «Шевченкіана» Івана Марчука : [59-та вист. робіт нар. художника України] / І. Пилипенко // Слово Просвіти. — 2005. — 26 трав. — 1 черв. — С. 9 : фотогр.

171

1377. П’ятчанин, І. Творчий ювілей корифея авангардизму : 12 липня у культурно-просвітницькому центрі «Український дім» відкрилася виставка робіт нар. художника, лауреата Нац. премії України імені Тараса Шевченка Івана Степановича Марчука / І. П’ятчанин // Українське слово. — 2005. — 27 лип. — 2 серп. — С. 11 : фотогр.

1378. Синько, Р. Як окрема планета «Шевченкіана» Івана Марчука у МАУП / Р. Синько // Українська культура. — 2005. — № 7/8. — С. 23—24 : фотогр., іл. кольор.

1379. Собуцька, В. У замку Річарда було б якраз : [ювіл. вист. І. Марчука в м. Києві] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 30 лип. — С. 6.

1380. Чирва, А. Живий класик від пензля : [вист. картин І. Марчука в м. Києві] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2005. — 17 берез. — С. 16 : фотогр.

1381. «Шевченкіана» Івана Марчука : [вист. робіт художника в м. Києві] // Урядовий кур’єр. — 2005. — 21 трав. — С. 16 : фотогр.

*** 1382. Семенюк, В. Вік художнику не завада : [вист. робіт І. Марчука в

м. Києві] / В. Семенюк // Урядовий кур’єр. — 2006. — 13 трав. — С. 16 : фотогр.

*** 1383. Чирва, А. Десятий вимір Марчука : [вист. картин художника в Музеї

російського мистецтва (м. Київ)] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. — 2007. — 29 груд. — С. 12 : фотогр. — (Виставка).

1384. Шевченко, Т. Іван Марчук відкриває виставки / Т. Шевченко // Експрес. — 2007. — 1—2 верес. — С. 14 : фотогр.

*** 1385. Відкриють виставку генія : [вист. «Голос моєї душі» у Нац. культ.-

мист. та музейному комплексі «Мистецький арсенал» (м. Київ)] // 20 хвилин. — 2008. — 12 лют. — С. 14 : фотогр.

1386. Литвин, М. Тому що геній : У Київському музеї російського мистецтва відкрилася персон. виставка пейзажів Івана Марчука «Дорога додому» / М. Литвин // Культура і життя. — 2008. — 3 груд. — С. 2 : фотогр. — (Виставка).

1387. Миколюк, О. «Він бачить у 100 разів більше за нас…» : У Київському музеї російського мистецтва відкрилася виставка Івана Марчука «Дорога додому» / О. Миколюк // День. — 2008. — 19 листоп. — С. 2 : фотогр. — (Фотоштрих).

1388. Остаповець, Г. Іван Марчук виставив свої роботи : [у столич. галереї «Мистецький арсенал»] / Г. Остаповець // Газета по-українськи. — 2008. — 13 лют. — С. 8.

1389. Рябець, О. «Дідух» українського мистецтва Іван Марчук презентував виставку «Голос моєї душі. Ранній період» (прощання з соцреалізмом) :

172

[у галереї «Мистецький арсенал»] / О. Рябець // День. — 2008. — 12 лют. — С. 2 : фотогр.

1390. Садовська, Г. І жаль, і смуток, і погляд у безмежність : [персон. вист. робіт І. Марчука в м. Івано-Франківську] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2008. — 11 верес. — С. 5 : фотогр. кольор. — (Вернісаж, та не наш).

1391. Унгурян, О. Иван Марчук: «Меня тянет домой, в родное село. Хотя и хаты моей там уже давно нет» : Выставка пейзажей знаменитого художника, которая демонстрируется в столичному Музее искусств им. Ханенко, называется «Дорога додому» / О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2008. — 21 нояб. — С. 28 : фот. — (Иди и смотри).

*** 1392. Валько, А. Тиша на мольберті : [вист. робіт худож. І. Марчука в

Музеї рос. мистецтва (м. Київ)] / А. Валько // Фінансовий контроль. — 2009. — № 3. — С. 67.

1393. Заморська, Л. Подарунок сучасного генія : У краєзнавчому музеї діє виставка робіт Івана Марчука / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 28—29 серп. — С. 21 : фотогр. кольор. — (Афіша).

1394. Крайнєва, Г. «Повернення додому» : [вист. картин І. Марчука в Нац. заповіднику «Замки Тернопілля»] / Г. Крайнєва // Свобода. — 2009. — 4 берез. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Славетні земляки).

1395. Ліберний, О. Іван Марчук: «Хочу послухати розмову колосків із вітром» : В останній декаді серпня у картинній галереї відкриється виставка творів художника / О. Ліберний // Свобода. — 2009. — 7 серп. — С. 5. — (Болить).

1396. Мовчан, У. Світовий геній презентував «Дорогу додому» і «Погляд у безмежність» : [вист. картин худож. І. Марчука в обл. краєзн. музеї] / У. Мовчан // Місто. — 2009. — 26 серп. — С. 6 : фотогр. — (Світська хроніка).

1397. Ониськів, М. «Марчук завоював наші серця, а замок ми йому самі подарували» : [вист. робіт художника «Дорога додому» у Збараз. замку] / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2009. — 25 лют. — С. 1, 4 : фотогр. кольор., іл.

1398. Сагаль, О. Десята іпостась одного генія : [вист. «Дорога додому» І. Марчука в Терноп. обл. краєзн. музеї] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 2—8 верес. — С. 6 : фотогр. — (Kultura).

1399. Сагаль, О. Іван Марчук: «Зі своїми картинами я можу без штурму взяти будь-який замок Тернопілля» : [вист. картин нар. художника України І. Марчука в Збараз. замку] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 25 лют. — 3 берез. — С. 6 : фотогр. — (Kultura).

173

1400. Садовська, Г. Ніде не так добре, як вдома : [вист. І. Марчука в обл. краєзн. музеї] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2009. — 28 серп. — С. 6 : фотогр. — (Вернісаж).

1401. Собуцька, В. Іван Марчук: «Я беру Всесвіт у рамки, а він виривається з них» : [вист. художника в Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 2009. — 4 верес. — С. 8 : фотогр. — (Ах, вернісаж…).

1402. Шот, М. «Дорога додому» Івана Марчука : [одноймен. вист. робіт І. Марчука в Замковому палаці м. Збаража] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2009. — 13 берез. — С. 16 : фотогр.

1403. Шот, М. «Погляд у безмежність» Івана Марчука : [одноймен. вист. художника в Терноп. обл. краєзн. музеї] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2009. — 2 верес. — С. 24 : фотогр. — (Вісті звідусіль).

*** 1404. Клейменова, О. Галактичний Марчук. Планета десята : [вист.

«Погляд у безмежність» І. Марчука в галереї «АВС-арт» (м. Київ)] / О. Клейменова // Віче. — 2010. — № 3. — С. 72—[73] : фотогр., іл. кольор.

1405. Маричевська, О. Погляд у безмежність : [одноймен. вист. худож. І. Марчука] / О. Маричевська // Артанія. — 2010. — № 1. — С. 146—147 : іл. — (На гостині в Ґалереї).

*** 1406. Унгурян, О. Иван Марчук: «Эти картины просто… являются мне с

неба» : В Киеве открылась выставка новых работ выдающегося художника / О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2011. — 26 февр. — С. 11 : фот. — (Иди и смотри).

*** 1407. Веремійчик, О. Голос душі Івана Марчука : [вист. картин художника

«Голос моєї душі» у галереї «Мистецька збірка» (м. Київ)] / О. Веремійчик // Українське слово. — 2012. — 1—7 лют. — С. 14 : фотогр. — (Завітайте на вернісаж).

1408. Вічність із Іваном Марчуком : [персон. вист. худож. І. Марчука «Погляд у вічність» у київ. галереї «Мистецька збірка»] // Культура і життя. — 2012. — 5 жовт. — С. 8. — (Образотворче мистецтво).

1409. Дацюк, Г. Іван. Безмежність : Всесвітньо відомий художник Іван Марчук представить сьогодні в Києві цикл своїх нових картин : [у галереї «Мистецька збірка»] / Г. Дацюк // Україна молода. — 2012. — 13 верес. — С. 13 : фотогр. — (Арт-місія).

1410. Дмитрук, Г. Стихія у фарбах — «десятий Марчук» : [вист. І. Марчука «Погляд у безмежність» у галереї «Мистецька збірка»] / Г. Дмитрук // Вільне життя плюс. — 2012. — 21 верес. — С. [1] : фотогр. — (Виставки).

174

1411. «Погляд у безмежність» : [одноймен. виставка І. Марчука в галереї «Мистецька збірка»] // День. — 2012. — 13 верес. — С. 11 : фотогр. — (Подія).

1412. Собуцька, В. Світ, якого ще немає на землі : [вист. І. Марчука «Погляд у безмежність» у київ. галереї «Мистецька збірка»] / В. Собуцька // Свобода. — 2012. — 28 верес. — 1 жовт. — С. 16. — (Культ-ревю).

1413. Чердинцева, А. Душевна розмова з Іваном Марчуком : [вист. «Голос моєї душі» у галереї «Мистецька збірка»] / А. Чердинцева // Культура і життя. — 2012. — 3 лют. — С. 9 : фотогр. кольор.

*** 1414. Єфремова, В. На гостини до вільного митця — Івана Марчука : [вист.

творів художника в Музеї історії Києва] / В. Єфремова // Культура і життя. — 2013. — 6 верес. — С. 9 : іл. кольор. — (Образотворче мистецтво).

1415. Пилип, Л. Нові горизонти Івана Марчука : [персон. вист. робіт художника в м. Вільнюсі (Литва)] / Л. Пилип // Культура і життя. — 2013. — 15 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Культурні зв’язки).

1416. Поліщук, Т. «Нерозгадані таємниці» Івана Марчука : У Музеї історії відкрили виставку живопису знаменитого майстра / Т. Поліщук // День. — 2013. — 28 серп. — С. 12 : фотогр. кольор. — (Фоторепортаж).

1417. Стрипко, Т. Вибачте, що ми не знали про вас раніше : У Литві з великим успіхом проходить виставка полотен І. Марчука / Т. Стрипко // Урядовий кур’єр. — 2013. — 28 груд. — С. 7.

1418. Стрипко, Т. «Гармонія, музика і надзвичайна фантазія струменить із ваших полотен…» : Іван Марчук підкорив серця литовців : [вист. творів живопису художника в Литов. худож. музеї] / Т. Стрипко // День. — 2013. — 25—26 жовт. — С. 16 : фотогр., іл. кольор. — (Подія).

1419. Стрипко, Т. Именные награды художника Ивана Марчука впервые вручены деятелям культуры и искусства Литвы : [выст. работ худож. И. Марчука в г. Вильнюсе] / Т. Стрипко // Факты и комментарии. — 2013. — 25 дек. — С. 14 : фот. — (Грани бытия).

1420. Стрипко, Т. Творчість Івана Марчука підкорила литовців : У Вільнюсі відкрилася виставка Майстра сучасності / Т. Стрипко // Урядовий кур’єр. — 2013. — 23 жовт. — С. 4. — (Презентація).

1421. Цимбалюк, М. Іван Марчук: «Усе ще попереду, бо я ще не жив» : [вист. живопис. робіт І. Марчука в Музеї історії Києва] / М. Цимбалюк // Слово Просвіти. — 2013. — 5—11 верес. — С. 16 : фотогр., іл.

*** 1422. Василевська, О. «А де ваші картини? Де ваша виставка?» : В Києві

заклали перший камінь Музею Івана Марчука / О. Василевська // День. — 2005. — 1 жовт., фотогр.

175

1423. Войтків, П. Іван Марчук плакав на відкритті свого музею / П. Войтків // Тернопільські оголошення. — 2010. — 28 квіт. — С. [1] : фотогр.

1424. Крайнєва, Г. Генії вертаються додому : [з нагоди 75-річчя від дня народж. І. Марчука одну із центральних вулиць с. Москалівки Ланов. р-ну назвали його іменем] / Г. Крайнєва // Свобода. — 2011. — 25 трав. — С. 2 : фотогр. — (Маємо бути горді).

1425. Крайнєва, Г. Мистецький шлях Івана Марчука повернув у рідне село : [у с. Москалівці Ланов. р-ну відкрили музей художника] / Г. Крайнєва // Свобода. — 2010. — 28 квіт. — С. 7 : фотогр. — (Генії серед нас).

1426. Кратік, А. Музей художника Івана Марчука буде у столиці / А. Кратік // Шлях перемоги. — 2005. — 5 жовт. — С. 5.

1427. Ліберний, О. Про майбутній музей Івана Марчука у Тернополі / О. Ліберний // Свобода. — 2005. — 24 серп.

1428. На Лановеччині відкрили кімнату-музей Івана Марчука // Свобода. — 2010. — 23 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Приємна звістка).

1429. Островська, Л. В Івана Марчука тепер є музей. У рідній Москалівці : [урочистості з нагоди відкриття музею] / Л. Островська, Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2010. — 28 квіт. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Події).

1430. Собуцька, В. Іван Марчук: «Дайте мені тисячу літ — і я розмалюю небо!» : На Лановеччині відкрився музей нашого земляка-генія / В. Собуцька // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 12—18 трав. — С. 6 : фотогр. — (Kultura).

1431. Тарасенко, А. Генію — належне : Всесвітньо відомий художник Іван Марчук заклав першу цеглину свого майбутнього музею / А. Тарасенко // Україна молода. — 2005. — 1 жовт. — С. 2 : фотогр.

1432. Шеремет, Г. У третє тисячоліття з Марчуком. Іваном : Такий музей хоче створити Марчук. Євген / Г. Шеремет // День. — 1999. — 2 квіт., фотогр.

1433. Шот, М. Іван Марчук матиме вулицю у рідній Москалівці / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2011. — 28 трав. — С. 24 : фотогр. кольор.

1434. Шот, М. Позитивна «екзекуція» для Івана Марчука : У Москалівці, що в Ланов. р-ні на Тернопіллі, відкрили меморіальну кімнату-музей народного художника України І. Марчука / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2010. — 27 квіт. — С. 16 : фотогр. — (Вісті звідусіль).

*** 1435. Гамера, Н. Іван Марчук: «Такого свята мені ще ніхто не

влаштовував» : [відзначення 75-річчя від дня народж. художника в його рідному селі Москалівці Ланов. р-ну] / Н. Гамера // Голос

176

Лановеччини. — 2011. — 3 черв. — С. 1, 2 : фотогр. — (Вшанували ювіляра).

1436. Димкевич, В. Вшанували земляка — відомого художника / В. Димкевич // Шлях перемоги. — 2011. — 15 черв. — С. 7.

1437. Осадчук, Л. Іван Марчук святкував ювілей з односельчанами / Л. Осадчук // День. — 2011. — 25 трав. — С. 2 : портр.

1438. Павленко, І. Іван Марчук має свою вулицю : [у с. Москалівці Ланов. р-ну] / І. Павленко // Високий замок. — 2011. — 24 трав. — С. 5 : фотогр. кольор.

1439. Пахльовська, О. Художник із космосу : Іван Марчук відсвяткував 75-річний ювілей / О. Пахльовська // День. — 2011. — 20—21 трав. — С. 16 : фотогр.

1440. Садовська, Г. Тепер у Марчука є і своя вулиця : [урочистості з нагоди 75-річчя від дня народж. художника в с. Москалівці Ланов. р-ну] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2011. — 27 трав. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Вшанували земляка).

1441. Томчишин, Ю. Іванові Марчуку — 75 : [святкування ювілею художника на Тернопіллі] / Ю. Томчишин // Місто. — 2011. — 11 трав. — С. 2.

1442. Яновська, Л. Довічна нагорода Івана Марчука : У неповторного художника сьогодні 75-річчя / Л. Яновська // Урядовий кур’єр. — 2011. — 12 трав. — С. 5 : фотогр. кольор.

*** 1443. Івану Марчуку вручили відзнаку : [почесний знак «Честь і слава

Тернопільщини» І ступеня] // Свобода. — 2012. — 27—29 серп. — С. 8 : фотогр. — (Нагородження).

1444. Левицька, Л. Іван Марчук тепер на конверті : [спецпогашення конверта, присвяч. нар. художникові України І. Марчуку, у м. Тернополі] / Л. Левицька // Голос України. — 2011. — 1 черв. — С. 13.

1445. Смерека, Г. Іван Марчук — наша честь і слава : [нагрудним знаком «Честь і слава Тернопільщини» І ступеня нагородили відомого художника] / Г. Смерека // Місто. — 2012. — 16 трав. — С. 3 : фотогр.

*** 1446. Бондарук, Л. І збулася мрія Івана Марчука : [у м. Києві відбулася

презентація альбому-каталогу «Іван Марчук»] / Л. Бондарук // Шлях перемоги. — 2005. — 1 січ. — С. 5.

1447. Денисенко, О. Другий день народження Івана Марчука : [презентація альбому-каталогу «Іван Марчук» у м. Києві] / О. Денисенко // День. — 2004. — 23 груд. — С. 2 : фотогр.

*** 1448. Хаварівський, Б. Я — серед вас… : Іван Марчук і Тернопільщина :

[фотокнига]. Кн. 1 / Б. Хаварівський, О. Снітовський ; [передм.

177

Г. Садовська ; післямова Е. Андрійо]. — Т. : Терно-граф, 2013. — 230, [1] с. : фотогр. кольор.

*** 1449. Земляки видали фотоальбом про генія сучасності Івана Марчука :

[«Я — серед вас…: Іван Марчук і Тернопільщина»] / День. — 2013. — 27—28 черв. — С. 15 : фотогр. — (Замітка).

1450. Про людину, яка «вишиває фарбами» : У Тернополі презентували фотоальбом «Я серед вас…» // Наш день. — 2013. — 26 черв. — С. 2 : фотогр.

1451. Пшоняк, І. Життєвий шлях Івана Марчука у світлинах : [в артгалереї обл. орг. Нац. спілки художників України відбулася презентація фотоальбому про І. Марчука «Я серед вас…»] / І. Пшоняк // Тернопіль вечірній. — 2013. — 26 черв. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Особистості).

*** 1452. Єременко, С. Іван Марчук: «Душа рветься в молодість» /

С. Єременко // Українська літературна газета. — 2013. — 5 квіт. — С. 18—19 : фотогр., іл. — (Знаки і символи). — Рец. на кн.: Климчук, О. «Я єсмь…» : (Іван Марчук) / О. Климчук. — К. : Український письменник, 2012.

1453. Стрипко, Т. Осанна Майстру відміняється : Побачила світ книга Олександра Климчука «Я єсмь… (Іван Марчук)» / Т. Стрипко // Урядовий кур’єр. — 2013. — 16 лют. — С. 20 : фотогр. — (Вихід).

1454. Унгурян, О. Иван Марчук: «Не забуду тот миг, когда, увидев, что фантастические образы неудержимо рвутся на полотно, почувствовал: «Я есть» : В Киеве состоялась презентация биографической книги о гениальном укр. художнике / О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2013. — 29 марта. — С. 23 : фот. — (Из любви к искусству).

*** 1455. Мартинюк, А. Гармонія музики. Суголосся душ / А. Мартинюк //

Літературна Україна. — 2012. — 26 лип. — С. 7 : іл. — (Література. Критика. Час). — Рец. на кн.: Гончаренко, О. Катрени оголошених картин : (навіяне живописом Івана Марчука) / О. Гончаренко. — К. : Фенікс, 2011.

1456. Тарасюк, Г. Одкровення від Івана : [про кн. «Одкровення від Івана: Фрагменти життєпису художника Івана Марчука» Т. Унгуряна] / Г. Тарасюк // Літературна Україна. — 2004. — 29 квіт. — С. 6.

1457. Унгурян, Т. Одкровення від Івана : [фрагменти з кн. про худож. І. Марчука] / Т. Унгурян // Молодь України. — 2000. — 21 верес., фотогр.

*** 1458. Білоцерківець, Н. Дві жінки і «Камерата» : [І. Марчук — ілюстратор

кн. «Гіацинтове сонце» Л. Костенко] / Н. Білоцерківець // Культура і

178

життя. — 2010. — № 10/11. — С. 17 : іл. кольор. — (Нема пророка у своїй Вітчизні?).

1459. Стрипко, Т. Навіяне живописом Івана Марчука : Поет О. Гончаренко задивився в утаємничений світ геніального митця / Т. Стрипко // Урядовий кур’єр. — 2012. — 10 квіт. — С. 18. — (Суголосся).

*** 1460. Гончаренко, О. Катрени оголошених картин : (навіяне живописом

Івана Марчука) / О. Гончаренко // Літературна Україна. — 2012. — 5 січ. — С. 8 : іл. — (Поезія).

1461. Йовенко, С. Віч-на-віч з пейзажами Івана Марчука : [вірш] / С. Йовенко // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 430. — (Під мистецькі знамена).

1462. Клименко, Н. Марчук малює Шевченка : [вірш] / Н. Клименко // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 430. — (Під мистецькі знамена).

*** 1463. Дем’янова, І. Марчук Іван Степанович (12.05.1936, с. Москалівка,

нині Лановец. р-ну) — художник / І. Дем’янова, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 468, 469 : фотогр., іл.

Мельник Микола Панасович

(4.05.1938) — графік, живописець

Народився 4 травня 1938 року в с. Поляні, нині Хотинського району Чернівецької області. Малюванням почав захоплюватися ще в школі. Мистецьку освіту здобув на художньо-графічному факультеті Курського університету (РФ).

Від 1967 року працював у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України. Від 1968 року бере участь у виставках. Роботи М. Мельника експонувалися у Львові (1977, 1979), Хотині, Кам’янці-Подільському, Чернівцях. Персональні виставки проходили в 1986, 1999, 2002 роках. У 2008 році відбулася персональна виставка в Тернопільському обласному художньому музеї, у 2013 році — в Українському домі «Перемога». У 2012 році в мистецькій галереї «Вернісаж» у м. Чернівцях художник представив шістдесят живописних творів.

Працює мистець у галузі станкового живопису, переважно в жанрах пейзажу, натюрморту, портрета. Його роботи — це реалістичне відтворення української природи.

У доробку М. Мельника понад сто художніх творів, серед яких переважають пейзажі: «Вечоріє», «Село на Тернопільщині», «Хотинська фортеця», «Осінь в Збаражі», «Три верби», «Дніпрові кручі», «Спогади

179

дитинства» тощо. Є чимало полотен, присвячених пасічництву. На замовлення Національного музею бджільництва України живописець написав роботу «Зустріч на пасіці».

Твори М. Мельника зберігаються в художніх музеях Кам’янця-Подільського, Тернополя, Чернівців та приватних колекціях у Казахстані, Німеччині, Польщі, Словаччині, США.

Література 1464. Артим, А. Микола Мельник: «Живопис — це спосіб життя, якого я

змінити не можу» / А. Артим // Нова ера. — 2008. — 9—15 лип. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Ексклюзив).



Про М. Мельника: С. 81—82. 1466. Ситник, І. У гармонійній єдності з природою : [про худож.

М. Мельника] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 10 жовт. — С. 18—19 : фотогр. кольор.

*** 1467. Дивосвіт Миколи Мельника : [персон. вист. художника] // Нова

Тернопільська газета. — 2002. — 3 квіт. 1468. Заморська, Л. Майстер сільських пейзажів : [ювіл. вист. художника в

обл. худож. музеї] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2008. — 8 лип. — С. 14 : фотогр.

1469. Золотнюк, А. Художник українського пейзажу : [вист. робіт терноп. худож. М. Мельника в Укр. домі «Перемога»] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2013. — 30 серп. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Вернісажі).

1470. Сергієнко, Г. Світло його полотен : У художньому музеї репрезентували виставку живопису Миколи Мельника / Г. Сергієнко // Свобода. — 2008. — 11 лип. — С. 8 : фотогр. — (Ах, вернісаж…).

1471. Чумак, Ю. Усі барви веселки : [вист. робіт терноп. худож. М. Мельника в чернів. мист. галереї «Вернісаж»] / Ю. Чумак // Вільне життя плюс. — 2012. — 22 черв. — С. 6 : портр. — (Виставки).

*** 1472. Удіна, Т. Мельник Микола Панасович (04.05.1938, с. Поляна, нині

Хотин. р-ну Чернів. обл.) — графік, живописець / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 494—495 : фотогр.

180

Миколишин Григорій Степанович

(18.07.1925—4.12.1991) — графік, живописець, член Спілки художників України (1971)

Народився 18 липня 1925 року в м. Малині, нині Житомирської області. У 1968 році закінчив Львівський поліграфічний інститут ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства).

Працював у галузі станкової графіки та живопису, акварелі. Митця приваблювала здебільшого естетика міського пейзажу. У його творчому доробку багато серій і циклів, виконаних у різних техніках: живопису, акварелі, графіки, ліногравюри.

На республіканській виставці акварелі Г. Миколишин представляв графічні роботи «Незабаром весна», «Мікрорайон Дружба», «Над Збручем», «Райдуга над полем».

За своє життя художник створив серію гравюр «За землю, за волю, за кращу долю…» (1968—1970), акварелі «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» (1975), «Молотківська трагедія» (1986), твори живопису: серії «Шляхами Тараса» (1960), «Тернопіль» (1953—1973), диптих «Співоче поле в Тернополі» (1987).

Персональна виставка Г. Миколишина відбулася в м. Тернополі в 1980 році. Від 1953 року він був учасником збірних виставок, які проходили в Україні (Львів, Київ, Донецьк), Росії (Москва), Болгарії, Німеччині, Угорщині.

Помер Г. Миколишин 4 грудня 1991 року в м. Тернополі. Література

1473. Миколишин, Г. [Каталог] [Образотворчий матеріал] / Г. Миколишин. — Т. : [б. в.], 1980.


путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 73 с. Про Г. Миколишина: С. 64.


Про Г. Миколишина: С. 82—83. 1476. Дуда, І. Григорій Миколишин / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —


худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за

181

ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор. Про Г. Миколишина: С. 67.

1478. Миколишин Григорій Степанович — графік і живописець // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 7—8.

1479. Миколишин Григорій Степанович // Художня виставка : каталог-проспект. — Т., 1969—1970. — С. 17—18.

*** 1480. Балицька, М. Художник, учитель юних / М. Балицька // Ровесник. —

1980. — 27 груд. — С. 4. 1481. Задоровський, В. На полотні — звитяга буднів : Доробок

Г. Миколишина / В. Задоровський // Вільне життя. — 1977. — 12 жовт. 1482. Паламар, А. Увічнити подвиг : [про худож. Г. Миколишина] /

А. Паламар // Вільне життя. — 1980. — 9 січ. ***

1483. Лабінський, Б. Пензлем і олівцем : [персон. вист. творів худож. Г. Миколишина в Терноп. картин. галереї] / Б. Лабінський // Вільне життя. — 1980. — 4 листоп. — С. 4.

1484. Удіна, Т. Романтична окриленість : Мовою серця і пензля : [персон. вист. худож. Г. Миколишина] / Т. Удіна // Вільне життя. — 1980. — 14 груд.

*** 1485. Дуда, І. Миколишин Григорій Степанович (18.07.1925, м. Малин,

нині Житомир. обл. — 04.12.1991, м. Тернопіль) — графік, живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 511 : фотогр.

Мороз Петро Зіновійович


Народився 9 березня 1956 року в с. Драгоманівці Козівського району. Хист до малювання в П. Мороза виявився ще під час навчання в Драгоманівській початковій школі. Середню освіту він здобув у середніх школах м. Тернополя (1964—1966) та с. Нового Села Підволочиського району (1967—1970). У 1973 році закінчив Бучацьку художню школу. Малярство вивчав приватно у відомого художника Д. Стецька, під наставництвом якого створив ряд графічних і живописних полотен.

182

Працює в галузі станкового живопису й графіки. Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок у Києві (1988), Івано-Франківську (1989), Львові (1990, 1991), Тернополі (1988—2006), Вінніпезі, Торонто (1990, обидва — Канада). Високу оцінку мистецтвознавців отримали графічні роботи диптих «Люди і птахи» і триптих «Милосердний», які художник представляв на Міжнародній виставці «Імпреза — 89» (Івано-Франківськ, Львів).

У 1996 році відбулася перша персональна виставка П. Мороза. Основні твори: «Метаморфози простору» (1982), цикл «Трансформація

дитячої уяви» (1984—1985), «Звізда Полин» (1989), «Гетера» (1990), реквієм «Знамення» (1991), «Падіння Серафима», «Перебуваючий на золотому дні», «Сон білої риби», «Погляд в минуле» (усі — 1993), «Прихід білої ворони» (1995), «Силіконова долина» (2000), «Ярослав Мудрий» (2006), «Анна Ярославівна — королева Франції» (2008) тощо.

Роботи художника зберігаються в музеях Тернополя, Львова та приватних колекціях у Канаді, Німеччині, США.

У 1990 році П. Мороз став лауреатом обласної мистецької премії ім. М. Бойчука, а у 2002 році — лауреатом Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок».

Література 1486. Мороз, П. Людина і тінь [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

П. Мороз // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 8.

1487. Мороз, П. З. Силіконова долина, 2000 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 105х130 см : [репродукція] / П. З. Мороз / Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 13.

1488. Мороз, П. З. Слово і камінь [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / П. З. Мороз // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [51].

1489. Мороз, П. З. Тернопіль, 2006 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / П. З. Мороз // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 67.

1490. Мороз, П. З. Ярослав Мудрий, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 180х100 см : [репродукція] / П. З. Мороз // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 33.

*** 1491. Барна, В. Козівський край : краєзн.-турист. путівник / В. Барна. —

Т. : Терно-граф, 2010. — 296 с. : фотогр., іл. Про П. Мороза: С. 276.

183

1492. Мороз Петро Зеновійович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 33 : фотогр.

1493. Мороз Петро Зіновійович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 50 : фотогр.


Про П. Мороза: С. 194—195. 1495. Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Т. : Горлиця, 2000. —

230 с. Про П. Мороза: С. 102—103.

*** 1496. Гайда, В. Прихід білої ворони : [відкр. першої персон. вист. худож.

П. Мороза та презентація його роботи «Прихід білої ворони»] / В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1996. — 15 трав. — С. 3 : фотогр. — (Презентація).

*** 1497. Дуда, І. Мороз Петро Зіновійович (09.03.1956, с. Драгоманівка Козів.

р-ну) — художник / І. Дуда, В. Хома // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 564 : фотогр.

Мулярчук Дмитро Іванович


Народився 12 лютого 1965 року в м. Темрюці Краснодарського краю (нині РФ). У 1987—1992 роках навчався на факультетах архітектури й живопису Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Учителі з фаху — Л. Басанець, В. Шаталін.

Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок.

У 1993 році Д. Мулярчук представив свої роботи на персональній виставці «Декілька правил для поодинокого птаха» у галереї «Барва» (м. Київ). Брав участь у І Всеукраїнському ярмарку живопису в Національному художньому музеї України (1993, Київ), виставці декоративного живопису в м. Празі (1994, Чехія).

У 2001 році художник презентував свої полотна на щорічній всеукраїнській виставці модерного мистецтва (м. Тернопіль). До 20-річчя із

184

часу створення Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України мистці Тернопілля представляли свої роботи на виставці «Тернопільській організації — 20» (м. Львів). Серед них були й твори Д. Мулярчука.

Роботи художника зберігаються в музеях України та приватних колекціях за кордоном.

Література 1498. Мулярчук, Д. І. A tree, 2000 [Образотворчий матеріал] : полотно,

олія ; 50х60 см : [репродукція] / Д. І. Мулярчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 34.

1499. Мулярчук, Д. І. Замок, 2010 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 50х60 см : [репродукція] / Д. І. Мулярчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 14.

1500. Мулярчук, Д. І. Тернопіль. Ворота казарми, 2011 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Д. І. Мулярчук // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 14.

1501. Мулярчук, Д. І. Течія з минулого [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / Д. І. Мулярчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [53].



Про Д. Мулярчука: С. 68. 1503. Криворотько, А. Мазок упевнений, колорит соковитий : [про

Д. Мулярчука] / А. Криворотько // Свобода. — 1993. — 7 верес. — С. [4]. — (Вернісажі).

1504. Мулярчук Дмитро Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 34 : фотогр.

1505. Мулярчук Дмитро Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 52 : фотогр.

*** 1506. Удіна, Т. Мулярчук Дмитро Іванович (12.02.1965, м. Темрюк

Краснодар. краю, нині РФ) — художник / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578 : фотогр.

185

Нечай Степан Омелянович

(11.11.1941—19.05.2003) — художник, член Спілки художників України (1976), заслужений художник України (2000)

Народився 11 листопада 1941 року в м. Зборові. У 1958—1963 роках навчався в Одеському художньому училищі ім. М. Грекова (нині училище мистецтва і культури). У 1972 році закінчив факультет живопису Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). Учителі з фаху — В. Костецький, В. Шаталін, А. Пламеницький.

Трудову діяльність розпочав у 1972 році в Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Працював у різних жанрах станкового живопису. Від 1973 року учасник збірних виставок, які проходили в Тернополі,

Львові, Москві, Пензі (обидва РФ), Слівені (Болгарія). У 1992 році в м. Тернополі відбулася персональна виставка художника

(разом із дружиною С. Нечай-Сорокою). У творчому доробку мистця живописні картини, портрети, серія

архітектурно-культових та історичних споруд. С. Нечай автор діорам «Трагедія в Молоткові» (1986—1987, музей у

с. Молоткові Лановецького району) та «Зборівська битва» (1995, музей у м. Зборові).

Основні живописні роботи: «Розмова про землю» (1977), «Березневі тіні» (1979), «Весняні квіти», «У рідному краї» (обидві — 1980), «Т. Шевченко в Почаєві», «Натюрморт з трояндами» (1983), «Діалог» (1989), «Данило Нечай», «Церква в Плугові» (1992) тощо.

Твори художника зберігаються в обласних краєзнавчому та художньому музеях, музеях Бережан, Заліщиків, приватних колекціях у Греції, Ізраїлі, Італії, Канаді, Німеччині, Польщі, Україні.

Помер С. Нечай 19 травня 2003 року. Література

1507. Нечай, С. О. Данило Нечай [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / С. О. Нечай // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [59].

*** 1508. Нечай, С. Зустрінемось на виставках : [розмова з худож. С. Нечаєм] /

[записав] А. Паламар // Вільне життя. — 1979. — 20 січ. — С. 4 : фотогр. — (Над чим ви працюєте?).

186

*** 1509. Дуда, І. Степан Нечай / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про С. Нечая: С. 78. 1511. Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина :

словник біографій визначних людей / П. Медведик. — Т. : Джура, 1998. — 244 с. : фотогр.

Про С. Нечая: С. 186. 1512. Нечай Степан Омелянович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 9—10. 1513. Нечай Степан Омелянович : [біогр. довідка] // Тернопільській

обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 58 : фотогр.

*** 1514. Бурма, В. Степан Нечай : [фоторепортаж про майстра пензля, засл.

художника України] / В. Бурма // Вільне життя. — 2000. — 30 верес. 1515. Під пензлем майстра — грона болю : [вист. пам’яті худож. С. Нечая в

Терноп. обл. краєзн. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 22—28 листоп. — С. 6 : фотогр.

1516. Сергієнко, Г. Малярство у стилі пастелі : [вист. пам’яті засл. художника України С. Нечая в обл. краєзн. музеї] / Г. Сергієнко // Свобода. — 2006. — 25 листоп. — С. 6.

1517. Стецько, В. Мистецтво душі та ліній : [вист. «Майстер тематичної картини» в обл. краєзн. музеї, приуроч. до 70-річчя від дня народж. С. Нечая] / В. Стецько // Свобода. — 2011. — 18 листоп. — С. 2 : фотогр. — (Художнику присвячено).

1518. Удіна, Т. [Степан Нечай] / Т. Удіна // Образотворче мистецтво. — 2002. — № 1. — С. 71 : іл. — (Мистецька хроніка).

*** 1519. Дуда, І. Нечай Степан Омелянович (11.11.1941, м. Зборів —

19.05.2003, м. Тернопіль) — художник / І. Дуда, П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 625 : фотогр.

187

Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна

(15.05.1948) — художниця, член Спілки художників України (1982)

Народилася 15 травня 1948 року в м. Вінниці. У 1964 році закінчила художню школу в рідному місті. Упродовж 1968—1973 років навчалася на архітектурному факультеті Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). Учителі з фаху — І. Красний, С. Маркін, Ю. Чеканюк.

Після закінчення інституту працювала в м. Тернополі — у філіалі проектного інституту «Діпроцивільпромбуд» (1973—1975), а від 1975 року — у художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Творить у галузі акварельного живопису (натюрморт, пейзаж, портрет). У 1982 році написала серію портретів «Славні люди Тернопільщини».

Від 1979 року учасниця обласних, зональних, всеукраїнських виставок. Роботи художниці представлялися на виставках в містах України (Тернопіль, Львів, Запоріжжя, Київ, Харків), Росії (Москва, Санкт-Петербург, Пенза), Болгарії (Слівен).

Твори С. Нечай-Сороки експонуються в обласних краєзнавчому та художньому музеях, Хмельницькому художньому музеї, зберігаються в приватних колекціях у Великобританії, Ізраїлі, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Угорщині, Україні, Чехії, Японії.

У 2008 році відбулася презентація каталогу художниці «Життя прекрасне» на однойменній персональній виставці в м. Києві.

Нині С. Нечай-Сорока живе і творить у м. Вінниці. Бере активну участь у мистецьких заходах, які проводить Вінницька обласна організація Національної спілки художників України.

Література 1520. Нечай-Сорока, С. А. Кошик з вербою [Образотворчий матеріал] :

папір, акварель : [репродукція] / С. А. Нечай-Сорока // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [57].



Про С. Нечай-Сороку: С. 87. 1522. Дуда, І. Світлана Нечай-Сорока / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —

№ 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 68 : портр., іл.

188

1523. Нечай Світлана Аркадіївна // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 12—13.

1524. Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 56 : фотогр.

*** 1525. Демків, Б. Царівна квітів / Б. Демків // Русалка Дністрова. — 1998. —

Чис. 19/20 (жовт.). — С. 13 : фотогр. — (Робітня митця). 1526. Чорномаз, О. Кольори радості і печалі : нотатки з виставки : [у залі

Терноп. обл. орг. Спілки художників України експонуються твори подружжя художників — Світлани та Степана Нечаїв] / О. Чорномаз // Вільне життя. — 1991. — 14 груд. — С. [1] : фотогр.

*** 1527. Гаврилишин, В. Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна (15.05.1948,

м. Вінниця) — художниця / В. Гаврилишин, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 626 : фотогр.

Николайчук Михайло Степанович


Народився 14 листопада 1946 року в с. Лисівцях Заліщицького району. У 1975 році закінчив відділення інтер’єру та обладнання Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв).

Працював у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Творить у галузях станкового та монументального малярства й графіки (акварель).

Від 1978 року учасник збірних виставок у Тернополі, Києві, Вінніпезі, Торонто (1990, обидва — Канада) та ін. Персональні виставки

художника пройшли в Тернополі (1996, 2006), Чернівцях (1986), Івано-Франківську (1988), Львові (1988, 2008).

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (1990). Член мистецького гурту «Хоругва».

Серед найвідоміших робіт раннього періоду творчості: триптих «Катерина» (1988), «Тиск» (1992), «Серафими» (1994), «Промениста» (1995).

М. Николайчук виконав розписи Будинку природи в м. Тернополі (1992, темпера), церкви Святого Миколая (1992, с. Денисів Козівського району). Під

189

його керівництвом розписано церкви сіл Купчинці Козівського району, Великі Гаї та Петриків Тернопільського району тощо.

Твори мистця зберігаються в художніх музеях України, а також в Австралії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Франції.

Література 1528. Михайло Николайчук [Образотворчий матеріал] = Mykhaylo

Nykolaychuk : [каталог] / авт. вступ. ст. П. Сорока ; худож. ред.-упоряд., авт. передм. та післямови Т. Удіна. — Т. : Колір Прінт, 2010. — 56 с. : іл. кольор., фотогр. — Текст парал. укр., англ.

1529. Михайло Николайчук [Образотворчий матеріал] : [буклет] / передм. Т. Удіної. — Т. : [б. в.], [2006?]. — [6] с. : іл. кольор.

1530. Николайчук, М. Акварель [Изоматериал] : каталог / М. Николайчук ; сост. В. И. Стецько ; отв. за вып. Е. Т. Удин. — Т. : Збруч, 1986. — 1 л., сложенный в 4 с. — (Молодые художники Тернопольщины).

*** 1531. Николайчук, М. Диптих «Йдемо», 2000 [Образотворчий матеріал] :

п. к. т. ; 80х100 см : [репродукція] / М. Николайчук // Ювілейна виставка гурту «Хоругва» : Перші лауреати мистецької премії імені М. Бойчука : 1990 рік. — Т., [2000?]. — С. [11].

1532. Николайчук, М. Стихія [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / М. Николайчук // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 5.

1533. Николайчук, М. С. З серії «Ор і Лель», 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 95х120 см : [репродукція] / М. С. Николайчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 36.

1534. Николайчук, М. С. З серії «Трипілля», 2008 [Образотворчий матеріал] : полотно, акрил ; 70х90 см : [репродукція] / М. С. Николайчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 14.

1535. Николайчук, М. С. Ровер [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / М. С. Николайчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [61].

*** 1536. Дуда, І. Михайло Николайчук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —



Про М. Николайчука: С. 79—80.

190


Про М. Николайчука: С. 16—17. 1539. Николайчук Михайло Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1540. Николайчук Михайло Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20: [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 60 : фотогр.


Про М. Николайчука: С. 183—184. 1542. Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Т. : Горлиця, 2000. —

230 с. Про М. Николайчука: С. 98.

*** 1543. Онищук, Д. Сповідник волі і любові : До 65-річчя відомого укр.

художника М. Николайчука / Д. Онищук // Колос. — 2011. — 11 листоп. — С. 4 : портр.

1544. Павуляк, Я. Невгамовна муза : [про творчість худож. М. Николайчука] / Я. Павуляк // Русалка Дністрова. — 1996. — Чис. 21 (листоп.).

1545. Ситник, І. Естетичне одкровення Михайла Николайчука / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 1 серп. — С. 18—19 : фотогр.

1546. Собуцька, В. У вихорі кольору і почуттів : [ювіл. вист. робіт худож. М. Николайчука] / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 2 груд. — С. 6 : фотогр. — (Виставка).

1547. Сорока, П. Естетичне одкровення Михайла Николайчука, або Синтез українського духу / П. Сорока // Дзвін. — 2007. — № 1. — С. 151—153 : фотогр.

1548. Удіна, Т. Від реальності — до образності : [про творчість М. Николайчука] / Т. Удіна // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 4. — С. 114—118, [2] арк. іл. — (Художник номера).

1549. Удіна, Т. Той, що хмари розганяє / Т. Удіна // Вільне життя. — 2006. — 16 груд. — С. 8 : портр. — (Світ нашої духовності).

*** 1550. Дуда, І. Николайчук Михайло Степанович (14.11.1946, с. Лисівці

Заліщиц. р-ну) — художник / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 629 : фотогр.

191

Новак Ярослав Степанович


Народився 24 серпня 1947 року в с. Вербівцях Теребовлянського району. Закінчив Вербівську восьмирічну школу та середню школу в м. Києві. У 1968—1972 роках навчався на відділенні художньої обробки дерева Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). Учителі з фаху — Т. Драган, В. Трофимлюк.

Працює в галузі станкового та монументального живопису.

Учасник обласних, зональних та міжнародних виставок у Тернополі, Львові, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві, Каневі (Черкаська область), Москві (РФ), Братиславі (Словаччина) тощо.

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (1990). Член мистецького гурту «Хоругва».

Серед творів: «Мої шляхи» (автопортрет, 1989), «Покаяння» (1990), «Тополі» (1995), «Благовіщення» (1996), «Мазепа» (2000), «Дівчина з легенди (Маруся Чурай)» (2001) тощо. Виконав настінні розписи «Народження весни» (1990) у гуртожитку Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, «Тайна вечеря» (2002—2005, у співавторстві з М. Лисаком) у Катедральному соборі Української греко-католицької церкви м. Тернополя.

Роботи художника зберігаються в приватних колекціях в Америці, Англії, Канаді, Словаччині, Чехії.

Література 1551. Новак, Я. Незбагненний апостол, 1999 [Образотворчий матеріал] :

карт. темпера ; 45х35 см ; Біль, 2000 : карт. темпера ; 60х45 см : [репродукції] / Я. Новак // Ювілейна виставка гурту «Хоругва» : Перші лауреати мистецької премії імені М. Бойчука : 1990 рік. — Т., [2000?]. — С. [12—13].

1552. Новак, Я. С. Дівчина з легенди (Маруся Чурай), 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 140х80 см : [репродукція] / Я. С. Новак // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 37.

1553. Новак, Я. С. Тайна вечеря [Образотворчий матеріал] : картон, темпера : [репродукція] / Я. С. Новак // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [63].

192

*** 1554. Новак, Я. Ярослав Новак: «Жінка не повинна відкривати свою

таємницю» : [інтерв’ю] / записала С. Мичко // Тернопільська газета. — 1997. — 21 серп., фотогр.



Про Я. Новака: С. 88—89. 1556. Дуда, І. Ярослав Новак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про Я. Новака: С. 80. 1558. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд.

1995 р. / Терноп. орг. Спілки художників України ; авт.-упоряд. І. Дуда. — Т. : Лілея, 1995. — 30 с. : фотогр., іл.

Про Я. Новака: С. 18—19. 1559. Новак Ярослав Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільська


1560. Новак Ярослав Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 62 : фотогр.

*** 1561. Дуда, І. Новак Ярослав Степанович (24.08.1947, с. Вербівці, нині

Теребовлян. р-ну) — живописець / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 637—638 : фотогр.

193

Омелян Ярослав Максимович

(1.01.1929) — графік, член Спілки художників України (1983), заслужений художник України (2008)

Народився 1 січня 1929 року в с. Мшані, нині Городоцького району Львівської області. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва (1947—1948) і Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1948—1950). У 1950 році разом із мамою був депортований на вічне поселення в Іркутську область (нині РФ). У 1959 році одержали дозвіл повернутися в Україну без права проживання у Львівській області. Оселилися в м. Тернополі. У 1969 році закінчив Львівський поліграфічний інститут.

Працює в галузі станкового й прикладного мистецтва, графіки, плаката, акварелі, рисунка.

Від 1969 року учасник збірних виставок у Києві, Львові, Тернополі, Москві, Пензі (обидва — РФ), Слівені (Болгарія), Варшаві, Вроцлаві, Кракові, Познані (усі — Польща) тощо. Персональні виставки відбулися в Тернополі (від 1969 щорічно), Кременці (1979), Львові (2004), Бережанах, Збаражі. Твори художника експонувалися в музеях і картинних галереях України та зарубіжжя (Пенза (РФ), Клівленд (США)). Я. Омелян автор портретів Т. Шевченка, І. Франка, Леся Курбаса, С. Крушельницької, Б. Лепкого та інших, серії естампів, зокрема присвячених 450-річчю від часу заснування м. Тернополя (1990), понад 300 екслібрисів (виставки екслібрисів пройшли в Тернополі (2002, 2004) та Львові (2004)). Митець проілюстрував близько 60 книг. Видав комплект листівок «Архітектура Тернополя в естампах» (2004) і вісім каталогів власних робіт (1974—2007).

Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких (1994), переможець Всеукраїнського конкурсу екслібрисів імені Братів Лепких (1997), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка (1999). Удостоєний звання «Людина року» (Тернопіль, 2002), подяки Президента України (2005). Нагороджений ювілейною відзнакою з нагоди 100-річчя від дня народження генерал-хорунжого Романа Шухевича, Головного командира УПА, провідника ОУН (2007).

Я. Омелян бере активну участь у громадському й політичному житті Тернопільщини. Делегат І та ІІ з’ їздів Народного руху України (1989, 1990, м. Київ).


194

Література 1562. Каталог виставки творів Ярослава Омеляна [Образотворчий

матеріал] : графіка / Нац. спілка художників України ; монолог-роздум записав В. Штокало з розповіді Я. Омеляна. — Т. : Збруч, 2004. — 45, [2] с.

1563. Омелян, Я. Акварель [Образотворчий матеріал] : [каталог] / Я. Омелян ; відп. за вип. Є. Т. Удін. — Т. : Збруч, 1979. — 1 арк., склад. у 4 с.

1564. Омелян, Я. Архітектура Тернополя в естампах [Образотворчий матеріал] : набір листівок граф. робіт / Я. Омелян ; дизайн та оформ. А. Німко. — Т. : Інфотехцентр, [200-?]. — 12 окр. листівок.

1565. Омелян, Я. Архітектура Тернополя в естампах [Образотворчий матеріал] : набір листівок граф. робіт / Я. Омелян ; дизайн та оформ. О. Жак. — Т. : Прінтшоп, [200-?]. — 12 окр. листівок.

1566. Омелян, Я. Екслібриси (книжкові знаки) [Образотворчий матеріал] / Я. Омелян ; Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України, Терноп. міськрада, Терноп. обл. упр. культури. — Т. : Тернопіль Онлайн, 2000. — 24 листівки.

1567. Омелян, Я. Екслібриси (книжкові знаки) [Образотворчий матеріал]. [Вип.] 7 / Я. Омелян ; передм. Є. Удіна ; упоряд. біогр. довідок Я. Дакура [та ін.]. — Т. : Шабала Н. Є., 2006. — 112 с.

1568. Омелян, Я. Екслібриси пам’яти (книжкові знаки) [Образотворчий матеріал] / Я. Омелян ; Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України, Терноп. міськ. осередок НТШ ; передм. Є. Удіна ; упоряд. біогр. довідок: Н. Дащенко, Б. Головин, Н. Дирда. — Т. : Шабала Н. Є., 2006. — 100, [3] с.

1569. Омелян, Я. Екслібриси пам’яти (книжкові знаки) [Образотворчий матеріал]. [Вип.] 4 / Я. Омелян ; Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України, Терноп. міськ. осередок НТШ ; упоряд. біогр. довідок: Н. Дащенко, Б. Головин. — Т. : Шабала Н. Є., 2006. — 28 с.

1570. Омелян, Я. Екслібриси пам’яти (книжкові знаки) [Образотворчий матеріал]. [Вип.] 8 / Я. Омелян ; передм. Б. Головина ; упоряд. біогр. довідок: Я. Дакура, Б. Головин, С. Федорів. — Т. : Шабала Н. Є., 2007. — 153 с.

1571. Омелян, Я. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] : каталог / Я. Омелян ; вступ. ст. Б. Новосядлого. — Т. : Джура, 2008. — 97 с.

*** 1572. Лепкіана Ярослава Омеляна [Образотворчий матеріал] :

[репродукції] // Русалка Дністрова. — 2009. — Чис. 1 (січ.). — С. 5. 1573. Омелян, Я. Осінь в Шешорах [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / Я. Омелян // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 9.

195

1574. Омелян, Я. Соломія Крушельницька, 1990 [Образотворчий матеріал] ; Хрестовоздвиженська церква в Тернополі, 1990 : [лінорит] : [репродукції] / Я. Омелян // Дзвін. — 2000. — № 8. — С. [2, 3] обкл. — (Галерея «Дзвона»).

1575. Омелян, Я. М. Лісничівка, 2006 [Образотворчий матеріал] : папір, акварель ; 40х60 см : [репродукція] / Я. М. Омелян // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 38.

1576. Омелян, Я. М. Шевченківський Тернопіль [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Я. М. Омелян // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 69.

*** 1577. Мельничук, Б. Ярослав Омелян: «Так я засвоював педагогіку…» : [за

матеріалами розмови з графіком] / Б. Мельничук // Місто. — 2011. — 28 верес. — С. 16 : фотогр. — (Життєві історії).

1578. Омелян, Я. Що доля нелегка — в цім користь є своя / Я. Омелян // Вільне життя. — 2004. — 24 січ. — С. 3 : фотогр. — (Ювілеї).

1579. Омелян, Я. Ярослав Омелян: «Моє життя — це довга історія» : [інтерв’ю] / провела Н. Зварич // Подільське слово. — 2012. — 15 черв. — С. 4 : фотогр. — (Талановиті земляки).

1580. Омелян, Я. Ярослав Омелян: Молодість держави — моя молодість : [інтерв’ю] / записав Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2001. — 17 лют., фотогр.

1581. Омелян, Я. Ярослав Омелян: «На сейфі у керівника комерційної структури стоїть ікона. А він п’ять місяців не платить підлеглим заробітну плату. То ж святотатство!» : [інтерв’ю] / записував Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1997. — 23 лип. — С. 3 : фотогр., іл. — (Робітня митця).



Про Я. Омеляна: С. 95—97. 1583. Дирда, Н. Палітра любові і краси / Н. Дирда // Вітражі : «Храм

книги — 2» : з історії Музею книги. — 2-ге вид. — Бережани ; [Т.], 1999. — С. 83 — 86 : іл. — (Ювілейні етюди).

1584. Дуда, І. Ярослав Омелян / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 72 : портр., іл.

1585. Омелян Ярослав Максимович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 14.

196

1586. Омелян Ярослав Максимович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 38 : фотогр.

1587. Омелян Ярослав Максимович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 64 : фотогр.

*** 1588. Барви Ярослава Омеляна // Нова Тернопільська газета. — 2004. —

23 черв. — С. 4. 1589. Білик, Н. Внесок Тернопільського обласного краєзнавчого музею в

популяризацію творчості Ярослава Омеляна / Н. Білик // Збірник праць / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. серії М. Андрейчин. — Т., 2013. — Т. 8 : Музеї Тернопільщини. — С. 72—88 : фотогр.

1590. Білик, Н. Художник Тернопільського замку / Н. Білик // Тернопіль вечірній. — 2010. — 1 груд. — С. 8 : фотогр. — (Мистецтво).

1591. Бойко, З. Художник великої душі / З. Бойко // Бережанське віче. — 2004. — 6 лют. — С. 4.

1592. Герета, І. Ліногравюри світань / І. Герета // Дзвін. — 2000. — № 8. — С. 158—[160] : фотогр. — (Галерея «Дзвона»).

1593. Герета, І. Справжні, як саме життя : Художнику Ярославу Омеляну — 70 / І. Герета // Вільне життя. — 1999. — 16 січ.

1594. Герета, І. Шлях митця / І. Герета // Тернопіль вечірній. — 1993. — 19 черв.

1595. Герета, І. Ярослав Омелян — майстер художньої графіки / І. Герета // Русалка Дністрова. — 1997. — Чис. 9 (груд.), фотогр.

1596. Гермаківський, І. Пензель, яким водить істина / І. Гермаківський // Свобода. — 2000. — 25 листоп., фотогр.

1597. Дуда, І. На межі світла й тіні / І. Дуда // Тернопіль. — 1996. — № 3. — С. 54.

1598. Дуда, І. Поєдналися юність і зрілість / І. Дуда // Ровесник. — 1979. — 12 лип.

1599. Іваницька, В. Художній світ Ярослава Омеляна / В. Іваницька // Діалог. — 2011. — 25 берез. — С. 2 : портр. — (Геніальні гості нашого міста).

1600. Колесник, Н. Декілька слів про екслібриси Ярослава Омеляна / Н. Колесник // Нова ера. — 2006. — 4 жовт. — С. 7 : фотогр.

1601. Комарницький, І. Шлях до визнання / І. Комарницький // Ровесник. — 1997. — 3 лип. — (Ім’я).

1602. Криворотько, А. Осінь пана Ярослава виявилася щасливішою, ніж його весна. Ця осінь у повному розквіті / А. Криворотько // Тернопіль вечірній. — 1993. — 24 лип.

197

1603. Мельничук, Б. Із Одіссеї Ярослава Омеляна / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2011. — 8 лип. — С. 5 : фотогр. — (Роки і долі).

1604. Мельничук, Б. Нескорений : [життєвий шлях худож. Я. Омеляна] / Б. Мельничук // Свобода. — 2011. — 11 листоп. — С. 3 : портр., фотогр. — (Роки і долі).

1605. Мельничук, Б. Ярослав Омелян — заслужений художник України / Б. Мельничук // Тернопіль. — 2008. — № 1. — С. 2 : фотогр.

1606. Нестеренко, П. Екслібриси Ярослава Омеляна / П. Нестеренко // Вільне життя. — 2007. — 14 квіт. — С. 3. — (У майстерні художника).

1607. Нестеренко, П. Життя, прожите не марно : [про альбом «Екслібриси пам’яти» Я. Омеляна] / П. Нестеренко // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 122—123 : іл. — (Творчий портрет).

1608. Нестеренко, П. Таїна книжкових знаків художника Омеляна / П. Нестеренко // Свобода. — 2007. — 7 квіт. — С. 8 : фотогр. — (У творчій майстерні).

1609. Новосядлий, Б. З гордістю за українців й Україну : [про авт. зб. «Екслібриси пам’яти» Я. Омеляна] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2007. — 8 верес. — С. 8 : іл. — (Світ екслібриса).

1610. Новосядлий, Б. І вічна музика мольберта : Днями засл. художнику України та лауреату Всеукр. премії імені братів Лепких Ярославу Омеляну виповнилося вісімдесят. З чим його сердечно вітаємо! / Б. Новосядлий // Свобода. — 2009. — 16 січ. — С. 8 : фотогр. — (Ілюстратор епохи).

1611. Новосядлий, Б. На духовних крилах — гордість України : [про творчість талановитого терноп. художника Я. Омеляна] / Б. Новосядлий // Божий сіяч. — 2007. — Чис. 9 (верес.). — С. 8 : іл. — (Мистецький дивосвіт).

1612. Новосядлий, Б. Ніжна музика серця і вогонь нескореного духу : [про Я. Омеляна] / Б. Новосядлий // Літературний Тернопіль. — 2009. — № 1. — С. 103—109 : фотогр., іл. — (Ювілеї).

1613. Ониськів, М. …І вишита сорочка з рідного села : Червоними і чорними узорами переплетена доля митця Ярослава Омеляна / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2009. — 16 січ. — С. 5 : фотогр. — (Шкіц до ювілейного портрета).

1614. Паламар, А. Мелодія штриха / А. Паламар // Вільне життя. — 1979. — 17 лип.

1615. Попович, Ж. Графічна Шевченкіана / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2002. — 17 квіт., іл.

1616. Садова, І. Художнє відтворення дійсності в творчості Ярослава Омеляна / І. Садова // Студентський науковий вісник / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2011. — Вип. 26. — С. 238—239.

198

1617. Сушкевич, В. «Екслібриси пам’яти» : [про зб. книжкових знаків Я. Омеляна] / В. Сушкевич // Вільне життя. — 2006. — 6 груд. — С. 6 : іл. — (Славетні імена).

1618. Сушкевич, В. Книжкова втіха / В. Сушкевич // Вільне життя. — 2007. — 28 лют. — С. 6 : іл. — (Світ захоплень).

1619. Сушкевич, В. Троянди посеред зими : [про худож. Я. Омеляна] / В. Сушкевич // Тернопіль. — 1996. — № 3. — С. 53—54.

1620. Сушкевич, В. Чорно-біла магія : [про комплект листівок Я. Омеляна «Архітектура Тернополя в естампах»] / В. Сушкевич // Вільне життя. — 2004. — 25 верес. — С. 9. — (Наш вернісаж).

1621. Труш, І. Тернопільська графіка в Італії : [екслібриси Я. Омеляна] / І. Труш // Тернопіль вечірній. — 1992. — 1 серп.

1622. Удін, Є. «Книжкові знаки» Ярослава Омеляна / Є. Удін // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011]. — С. 16.

1623. Чорна, Н. Тільки той служить мистецтву, хто любить життя / Н. Чорна // Вільне життя плюс. — 2008. — 16 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Митці Тернополя).

1624. Якель, Р. Ex libris — під охорону енциклопедії : [про вид. «Екслібриси» та «Екслібриси пам’яти» Я. Омеляна] / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2007. — 8 берез. — С. 23 : фотогр., іл. — (Людина).

*** 1625. Бідзіля, Т. Палітра любові й краси мистецьких робіт Ярослава

Омеляна : [вист. творів художника в Бережан. краєзн. музеї] / Т. Бідзіля // Бережанське віче. — 2011. — 18 берез. — С. 4 : фотогр.

1626. Бідзіля, Т. Палітра любові й краси Ярослава Омеляна : [вист. живопису й графіки художника в Бережан. краєзн. музеї] / Т. Бідзіля // Свобода. — 2011. — 1 квіт. — С. 6 : фотогр. — (У виставковому залі).

1627. Будар, Т. «Архітектурні пам’ятки Тернопілля» : [одноймен. вист. творів худож. Я. Омеляна в м. Бережанах] / Т. Будар // Бережанське віче. — 2005. — 30 верес. — С. 4 : іл.

1628. Буряк, І. Творча імпреза Ярослава Омеляна / І. Буряк // Свобода. — 2013. — 29 трав. — С. 12 : фотогр. кольор. — (У світі прекрасного).

1629. Виставка репресованого — в СБУ // Свобода. — 2006. — 9 груд. — С. 6 : фотогр. — (Доля майстра).

1630. Волинець, Н. Ювілейна виставка Ярослава Омеляна : [у м. Бережанах] / Н. Волинець // Бережанське віче. — 2009. — 3 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Експозиції).

1631. Конопацька, М. Мініатюрне диво Ярослава Омеляна : [вист. екслібрисів, присвяч. Н. Хасевичу — художникові УПА] / М. Конопацька // Подільське слово. — 2002. — 9 серп. — С. 2 : іл.

199

1632. Ліберний, О. Світ книжкових знаків Ярослава Омеляна : [вист. екслібрисів засл. художника України Я. Омеляна в обл. краєзн. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 2011. — 2 верес. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

1633. Машлянка, Б. «Сонечко кохання» від Ярослава Омеляна зійшло в «Перемозі» : [вист. робіт художника] / Б. Машлянка // Місто. — 2005. — 7 верес. — С. 6 : фотогр.

1634. Огородник, Н. Майстер мініатюрного мистецтва : [вист. екслібрисів засл. художника України Я. Омеляна в обл. худож. музеї] / Н. Огородник // Тернопіль вечірній. — 2011. — 12 січ. — С. 7 : фотогр.

1635. Павук, В. Доля в малюнках іскрить… : [персон. вист. робіт Я. Омеляна в Бережан. музеї книги] / В. Павук // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1996. — № 1 (лют.). — С. 3 : фотогр., іл.

1636. Роботи репресованого художника експонувалися в УСБУ / прес-група УСБУ в обл. // Вільне життя. — 2006. — 9 груд. — С. 2 : фотогр. — (Виставки).

*** 1637. Головин, Б. Омелян Ярослав Максимович (01.01.1929, с. Мшана,

нині Городоц. р-ну Львів. обл.) — художник, громадський діяч / Б. Головин, І. Дуда, В. Штокало // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 673—674 : фотогр.

Пазізін Микола Іванович

(24.05.1949) — живописець, графік, член Спілки художників України (1984), заслужений художник України (2013),

заслужений діяч культури Польщі (2010)

Народився 24 травня 1949 року в м. Елісті (Республіка Калмикія, РФ). Закінчив художньо-графічний факультет Кубанського державного університету (м. Краснодар, РФ). Учитель із фаху — Г. Кравченко.

Стипендіат фундації «Janineum»: Краків (1992, Польща), Відень (1997, 1998, 2005, Австрія).

Працює в галузі станкового живопису та рисунка.

Від 1975 року М. Пазізін бере участь у художніх виставках як живописець і графік. Він учасник обласних, зональних, всеукраїнських, зарубіжних і міжнародних виставок.

Роботи художника були представлені на збірних виставках у Тернополі, Львові, Києві, Дніпропетровську, Чернівцях, Ужгороді, Сімферополі, Рівному, Хмельницькому, Івано-Франківську, Луцьку, Одесі, Пензі, Москві,

200

Краснодарі (РФ), Кракові, Познані, Варшаві, Вроцлаві, Любліні, Перемишлі та багатьох інших містах Польщі.

У творчому доробку живописця 50 персональних виставок, які були організовані в різні роки в Тернополі, Кременці, Львові, Києві, Рівному, Вінниці, Кам’янці-Подільському тощо, а також за кордоном: у Кракові, Жешуві, Ярославі, Любачеві, Вроцлаві, Болеславцю (Польща), Раурісі (Австрія) та інших. Серед них є тематичні: «Старий Краків», «Мій Кременець», «Кременець — місто Ю. Словацького», «Імпрези Жешовські», «По Австрії», «700 років оборонних споруд Стшегома», «Любачівські враження», «Тернопільський бузок».

М. Пазізін — учасник 50 міжнародних і 50 всеукраїнських пленерів живопису, проекту «Побудова мостів на Схід» (Польща — Україна, 2005) і наукових конференцій із проблем сучасного рисунка (Польща, 1999, 2002, 2005).

Серед творів живописця: «Осінній пейзаж» (1975), «Автопортрет» (1976), «Сільська хата» (1981), «Причал» (1995), «Альпи» (1997), «Садиба у Фалтиянках» (2002), «Яблука» (2004), «Над озером», «Православна церква. Тернопіль» (обидва — 2007), «Портрет Ю. Словацького» (2007), «Портрет Т. Шевченка» (2010).

Роботи художника зберігаються в музеях, державних установах і приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Італії, Австрії, Чехії, Словаччині, Німеччині, Франції, Ізраїлі, Австралії, Англії, Канаді, США.

Література 1638. Пазізін, М. Дольна брама у Немче [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / М. Пазізін // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 7.

1639. Пазізін, М. Живопис [Образотворчий матеріал] : альбом / авт. вступ. ст. і упоряд. Н. Собкович. — Т. : Лілея, 2003. — 24 с.

1640. Пазізін, М. Живопис [Образотворчий матеріал] : каталог / М. Пазізін ; авт. вступ. ст. П. Сорока. — Т. : Колір Прінт, 2007. — [8] с.

1641. Пазизин, Н. Живопись. Графика [Изоматериал] : каталог / Н. Пазизин ; Терноп. орг. Союза художников Укр. ССР ; вступ. ст. Т. Удиной ; отв. за вып. Е. Удин. — Т. : Збруч, 1986. — [30] с.

1642. Pazizin, M. Impresje Lubaczowskie [Graphic] : malarstwo, rysunek : katalog / M. Pazizin ; autorzy tekstu: B. Kubrak, N. Sobkowicz ; red. katalogu: S. P. Makara, B. Kubrak. — Łańcut : Techgraf, 2005. — [28] s. — Текст парал. пол., укр.

*** 1643. Пазізін, М. І. Міст, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ;

45х70 см : [репродукція] / М. І. Пазізін // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 39.

201

1644. Пазізін, М. І. Оструда, 2002 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / М. І. Пазізін // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [67].

1645. Пазізін, М. І. Панорама Кременця, 2009 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 60х40 см : [репродукція] / М. І. Пазізін // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 16.

1646. Пазізін, М. І. Старий замок, 2006 : [Образотворчий матеріал] ; Домініканський костьол, 2009 ; Церква Різдва Христового, 2007 ; Монастирська церква на Рогатці, 2007 ; Залізничний двірець, 2007 ; Надставна церква, 2008 ; Вулиця Патріарха Мстислава, 2001 : [репродукції] / М. І. Пазізін // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 52—57, 59.

*** 1647. Заморська, Л. Малював глибоко під землею : Картини, написані

митцем за 35 років, нині експонують в обл. краєзн. музеї. Там є чимало робіт відомого терноп. худож. Миколи Пазізіна. Серед них — багато нових : [за матеріалами розмови з худож. М. Пазізіним на відкр. персон. вист. живописних і граф. робіт] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 30—31 серп. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Виставки).

1648. Золотнюк, А. Найголовніше, аби було що людям сказати : [за матеріалами розмови з худож. М. Пазізіним напередодні 35-річчя його творч. діяльності] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2010. — 4 серп. — С. 7 : фотогр. — (Мистецтво врятує світ).

1649. Пазізін, М. Залюблений у красу землі : Художника Миколу Пазізіна більше знають і шанують за кордоном. Там він має визнання та престижні премії, у той час, як на Батьківщині йому й досі не дали звання заслуженого, до того ж, митець довгий час боровся за власну майстерню: [розмова з М. Пазізіним] / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2010. — 11 серп. — С. 19 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

1650. Пазізін, М. Микола Пазізін: «Бути художником серед художників — то найвища нагорода» : [інтерв’ю] / провела Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2012. — 19 груд. — С. 1, 7 : фотогр. кольор. — (Особистості).

1651. Пазізін, М. Микола Пазізін: «Малярство для мене — не професія, а доля» : [інтерв’ю] / [записала] О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 25—31 серп. — С. 7 : фотогр., іл. — (Kultura).

1652. Пазізін, М. Микола Пазізін: «Я малюю характери людей» : Роботи терноп. живописця визнали найкращими на художньому пленері у Польщі : [розмова з худож. М. Пазізіним] / [записала] Н. Шевчук //

202

Експрес. — 2008. — 2—9 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Тернопільські новини).

1653. Пазізін, М. Микола Пазізін: «Якщо я свою місію не виконаю — можу бути покараним» : Тернопільський художник з російським корінням став людиною року в Польщі : [інтерв’ю] / [записав] В. Попович // Номер один. — 2010. — 25 серп. — С. 9 : фотогр. — (Персона).

1654. Пазізін, М. Світ врятує краса : [розмова з терноп. худож. М. Пазізіним] / [записала] Л. Нужна // Тернопіль вечірній. — 1991. — 18 верес. — С. 5 : фотогр., іл. — (Витоки).

1655. Пазізін, М. Там, де владарка — душа : [розмова з терноп. худож. М. Пазізіним] / [записала] В. Собуцька // Відродження. — 1991. — 15 серп. — С. 7 : фотогр.

1656. Пазізін, М. Художник має передати на картині навіть температуру : [розмова з худож. М. Пазізіним] / записала Л. Заморська // 20 хвилин. — 2011. — 25—26 лип. — С. 10 : фотогр.

1657. Пазизін, М. «Художник — не професія, а доля» — так вважає стипендіат Краківської фундації «Янінеум», тернопільський художник Микола Пазизін. Його виставка «Старий Краків» експонується в художньому музеї міста : [інтерв’ю] / розмовляла В. Собуцька // Свобода. — 1993. — 28 серп. — С. [4]. — (Гість «Бамбетля»).

*** 1658. Дуда, І. Микола Пазізін / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про М. Пазізіна: С. 84. 1660. Пазізін Микола Іванович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 16.Пазізін Микола Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація

1661. Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 39 : фотогр.

1662. Пазізін Микола Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 66 : фотогр.

*** 1663. Гаськевич, О. «Бузкове цвітіння» Миколи Пазізіна / О. Гаськевич //

Діалог. — 2010. — 9 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Родом із мистецтва). 1664. Дуда, І. Промінь на полотні / І. Дуда // Вільне життя. — 1978. —

24 верес. — (Мистецькі силуети). 1665. Микола Пазізін став заслуженим / підгот. В. Томин // Свобода. —

2013. — 25 жовт. — С. 2. — (Пульс: новини краю).

203

1666. Сеніна, Т. Краківські етюди / Т. Сеніна // Тернопіль вечірній. — 1994. — 15 черв.

1667. Сеніна, Т. Політ фантазії, краси і думки / Т. Сеніна // Діалог. — 1994. — 28 трав. — (Слово про митців).

1668. Ситник, І. Коли пензлем водить душа : [про худож. М. Пазізіна] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 17 жовт. — С. 26—27 : фотогр.

1669. Собкович, Н. Простим олівцем : Кожна виставка М. Пазізіна є результатом попередньої і причиною наступної / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1999. — 2 черв.

1670. Собуцька, В. Малюнки, сплетені з гармонії і звуку / В. Собуцька // Свобода. — 1999. — 29 трав.

1671. Собуцька, В. Художник — пілігрим віків / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 16 верес. — С. 8 : портр., іл. — (Мистецькі обшири).

1672. Сорока, П. Коли пензлем водить душа / П. Сорока // Свобода. — 2007. — 14 квіт. — С. 8 : іл. — (Експресія барв).

1673. Тишкевич, З. Тему дарує завод : штрихи до портрета художника / З. Тишкевич // Ровесник. — 1979. — 17 трав.

1674. Удіна, Т. І все це можна назвати мистецьким неспокоєм / Т. Удіна // Вільне життя. — 1999. — 22 черв.

1675. Чайківська, Я. Микола Пазізін намалював корвет «Тернопіль» / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2012. — 10 жовт. — С. 7 : фотогр. кольор.

1676. Чорна, Н. Крок управо, крок уліво — творчий розстріл, або Ніч із життя Миколи Пазізіна / Н. Чорна // Вільне життя плюс. — 2009. — 11 листоп. — С. 11 : фотогр., іл. кольор. — (Болить!).

1677. Чорна, О. Відчинена душа : [про худож. М. Пазізіна] / О. Чорна // Ровесник. — 1991. — 4—10 серп.

*** 1678. Гадомська, Л. Наші виставлялися у Польщі разом з німцями та

французами : [за матеріалами розмови з учасн. Першого міжнар. худож. пленеру «Постіндустріальний пейзаж Хожува» М. Пазізіним та Є. Удіним] / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2010. — 28 лип. — С. 12 : фотогр. кольор., іл. — (Art).

1679. Ільницька, О. Галерея виховає депутатів : Картини виставлятимуть у сесійній залі і на сайті Терноп. міськради : [роботи М. Пазізіна експонуються в міськраді] / О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — 10—11 черв. — С. [2] : фотогр.

1680. Собуцька, В. Злились мелодії природи і душі : [ювіл. вист. художника] / В. Собуцька // Свобода. — 2010. — 10 верес. — С. 8 : фотогр. — (Світ мистецтва).

204

1681. Третяченко, О. Нова артгалерея. В міськраді : [вист. робіт М. Пазізіна в сес. залі Терноп. міськради] / О. Третяченко // Вільне життя плюс. — 2009. — 12 черв. — С. 8 : фотогр. — (Ще більше мистецтва).

1682. Удіна, Т. Контакти культур слов’янських народів. Реальні? : [про творче стажування худож. М. Пазізіна в м. Кракові та вист. його робіт у залах Ягеллон. ун-ту] / Т. Удіна // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 13—15.

1683. Шеремета, А. Тернопільські художники повернулися з Польщі з відзнаками : [участь М. Пазізіна та Є. Удіна в Міжнар. пленері живопису] / А. Шеремета // Свобода. — 2010. — 23 лип. — С. 8 : фотогр. — (Знай наших!).

*** 1684. Дем’янова, І. Пазізін Микола Іванович (24.05.1949, м. Еліста, нині

Респ. Калмикія, РФ) — живописець, графік / І. Дем’янова, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 13—14 : фотогр.

Пазізіна Софія Миколаївна

(14.07.1987) — художниця

Народилася 14 липня 1987 року в м. Тернополі. Творить у галузі малярства та рисунка,

техніка — гуаш, олівець. Учасниця 100 мистецьких виставок, 40 із яких

відбулися за кордоном (Австрія, Індія, Німеччина, Польща, Франція, Чехія тощо). Брала участь у 20 міжнародних конкурсах і фестивалях дитячої та юнацької творчості, за що отримала 9 дипломів.

У доробку художниці 26 персональних виставок, з них 18 відбулися за кордоном. Персональні виставки проходили в Тернополі в 1995, 1997—1999, 2002—2007 роках.

С. Пазізіна учасниця міжнародних пленерів живопису. Творчість художниці високо оцінили зарубіжні мистецтвознавці — вона

стипендіат фундації «Janineum» (1998, 2005, Австрія) та фонду EFZ Гумбольдтського університету (2007, 2008, Німеччина).

У 2000 році на міжнародному конкурсі «Мал Битолські Монмартр — 2000» (Македонія) С. Пазізіна отримала найвищу нагороду — «Золоту палітру» — за виставку, присвячену Олімпійським іграм 2000 року.

Роботи художниці були представлені на Всеукраїнській художній виставці «Чарівні барви Дніпра» (2010, 2013, 2014, м. Дніпропетровськ).

205

Нині С. Пазізіна працює старшим викладачем у Тернопільському національному економічному університеті.

Література 1685. Бригідир, Н. У 16 років — 63 виставки : [про терноп. худож.

С. Пазізіну] / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2004. — 31 берез. — 6 квіт., фотогр., іл.

1686. Квітка, О. Шістнадцятирічна художниця із чотирнадцятирічним стажем / О. Квітка // Тернопільська газета. — 2004. — 14—20 квіт. — С. А2. — (Нові імена).

1687. Левченко, О. Європейські вернісажі Софійки / О. Левченко // Демократична Україна. — 1996. — 17 верес.

1688. Собуцька, В. Веселим пензлем творяться дива : [про творчість С. Пазізіної] / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 24 квіт. — С. 4 : іл. — (Пересувна вистав[к]а).

1689. Собуцька, В. Світ веселковий, дитинства світ : [про худож. С. Пазізіну] / В. Собуцька // Свобода. — 1996. — 22 серп. — С. 5 : іл.

*** 1690. Дем’янова, І. Пазізіна Софія Миколаївна (14.07.1987,

м. Тернопіль) — художниця / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 14 : фотогр.

Піпан Михайло Петрович

(7.05.1935—4.06.2007) — живописець, член Спілки художників України (1995)

Народився 7 травня 1935 року в с. Стібному Перемишльського повіту (Польща). У 1945 році родину Піпанів депортували, вона оселилася в с. Забойках Тернопільського району.

У 1953 році була перша спроба (але невдала) стати студентом Одеського училища ім. М. Грекова (нині училище мистецтва і культури). Залишившись в Одесі, Михайло відвідував вечірні курси малювання в палаці Воронцова. Згодом, у 1956 році вступив до Вижницького училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративно-прикладного мистецтва) на спеціальність «художня обробка металу». У 1959—1960 роках продовжував здобувати освіту у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). У 1960—1965 роках навчався на живописно-педагогічному відділенні Одеського художнього училища ім. М. Грекова (у

206

викладачів Я. Киричека та В. Путейка). Трудову діяльність розпочав художником-оформлювачем у Молдавії.

У 1966 році повернувся до м. Тернополя, де працював у виробничій майстерні Художнього фонду України. Творив у галузі станкового (пейзаж) і монументально-декоративного живопису. Найбільш продуктивними для мистця стали 70—80-ті роки. У той час він створив багато картин, присвячених Тернополю. Серед них: «Пізня осінь», «Тернопіль», «Обеліск», «Березень», «Вулиця Миру», «Масив Дружба у Тернополі» тощо.

Від 1968 року М. Піпан брав участь у колективних виставках у Тернополі (1968, 1972), Києві (1982, 1984, 1993), Львові (1970, 1998), Одесі (2002), а також Болгарії (1970), Польщі (1974). У 2003—2004 роках його роботи представлялися на виставках у містах Італії (Ліворно, Масса, Мілан).

Персональні виставки мистця проходили в Тернополі (1971, 1982, 1986, 1989, 1994), Одесі (2001), Нансі (Франція, 2001), Тоді, Мілані (Італія, 2003).

Твори художника зберігаються в музеях Тернопільщини, у приватних колекціях за кордоном.

Помер М. Піпан 4 червня 2007 року. Література

1691. Земля, люди і об’єкти України у творах Михайла Піпана, українського художника, члена Національної спілки художників України (м. Тернопіль) [Образотворчий матеріал] : [альбом] / [авт. передм. та вступ. ст. Т. Удіна]. — Т. : Колір Прінт, [2000?]. — [78] с.

*** 1692. Піпан, М. Багато снігу [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

М. Піпан // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 5.

1693. Піпан, М. П. Багато снігу, 1977 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 56х88 см : [репродукція] / М. П. Піпан // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 42.

1694. Піпан, М. П. Вид на Тернопільський став з Старого замку, 1977 : [Образотворчий матеріал] ; Острів на Тернопільському ставі, 1978 ; Новий мікрорайон Тернополя, 1975 ; Залізничний міст, 1975 : [репродукції] / М. П. Піпан // Художники про Тернопіль : альбом-каталог. — К., 2011. — С. 4—7.

1695. Піпан, М. П. Зима [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [73].

*** 1696. Д’Альфонсо, П. Зустріч з радянським реалізмом через мистецтво

Михайла Піпана / П. Д’Альфонсо // Земля, люди і об’єкти України у творах Михайла Піпана, українського художника, члена Національної

207

спілки художників України (м. Тернопіль). — Т., [2000?]. — С. [22—35] : іл. кольор.

1697. Дуда, І. Михайло Піпан / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 77 : портр., іл.

1698. Ліні, Д. Михайло Піпан: один із шляхів для розуміння Східної Європи / Д. Ліні // Земля, люди і об’єкти України у творах Михайла Піпана, українського художника, члена Національної спілки художників України (м. Тернопіль). — Т., [2000?]. — С. [36—38] : іл. кольор.

1699. Піпан Михайло Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 42 : фотогр.

1700. Піпан Михайло Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 72 : фотогр.

*** 1701. Ситник, І. Жив-був художник : [про М. Піпана] / І. Ситник //

Тернопільський оглядач. — 2008. — 25 лип. — С. 24—25 : фотогр. кольор.

1702. Сорока, П. По той і цей бік мольберта : [про творчість терноп. худож. М. Піпана] / П. Сорока // Четверта влада. — 2006. — 6 верес. — С. 6 : фотогр.

*** 1703. Дуда, І. Піпан Михайло Петрович (07.05.1935, с. Стибно, нині

Пшемисл. пов., Польща — 04.06.2007, м. Тернопіль) — живописець / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 89—90 : фотогр.

Романюк Богдан Іванович

(3.01.1939—1.09.2015) — живописець, педагог

Народився 3 січня 1939 року в с. Черниці, нині Бродівського району Львівської області. Хист до малювання виявився ще в дитячі роки. Спочатку навчався в рідному селі, згодом — у с. Осінниках Кемеровської області (РФ). Образотворчим мистецтвом почав займатися саме там. Від 1962 року працював учителем співів, малювання в школі в с. Ратищах Зборівського району.

У 1967—1972 роках навчався на художньо-графічному факультеті Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського (нині університет), його наставником був С. Гермайзе.

Уперше роботи Б. Романюка з’явилися на колективній виставці в 1972 році. У 1977 році він переїхав до м. Кременця.

208

Творить у різних жанрах живопису (графіка, натюрморт, пейзаж, портрет), різних техніках (акварель, гуаш, олія, пастель, темпера). Окрім цього, проявив себе як портретист.

Основні твори: «Мій Кременець», «Лютеранська церква», «Богоявленський монастир», «Біля джерела святої Анни», «Маки», «Хризантеми», «Дзвіночки».

Від 1995 року був членом мистецького гурту «Гладущик». Полотна Б. Романюка були представлені на художніх виставках у містах

України: Кременці, Києві, Луцьку, Рівному, Тернополі, а також у музеях та виставкових залах Польщі (Варшава, Вроцлав, Краків, Познань), Росії (Москва).

Персональні виставки художника відбулися в Кременці (1978, 1998, 2002, 2012), Почаєві (1988), Тернополі (1986, 1999, 2003, 2004).

Твори мистця зберігаються в музеях України, зокрема Тернопільському обласному художньому музеї, у приватних колекціях у багатьох країнах Європи та Америки.

Помер Б. Романюк 1 вересня 2015 року. Література

1704. Романюк, Б. І пензель у руці : [розмова з худож. Б. Романюком] / [записала] К. Новіцька // Свобода. — 2009. — 16 жовт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Мистецькі посиденьки).

1705. Романюк, Б. Малюйте світ цей кращим, ніж він насправді є! / Б. Романюк // Діалог. — 2001. — 13 жовт.

*** 1706. Вересень, Л. Сходинками до храму святого : [про худож.

Б. Романюка] / Л. Вересень // Замок. — 2012. — 31 жовт. — С. [16] : фотогр. кольор.

1707. Гриб, А. Журі підбили підсумки : [лауреатом обл. мист. премії ім. Я. Музики став живописець із м. Кременця Б. Романюк] / А. Гриб // Вільне життя. — 2004. — 21 лют. — С. 3. — (Вітаємо!).


Про Б. Романюка: С. 90. 1709. Заморська, Л. Співець кременецької природи : У краєзн. музеї діє

вист. Богдана Романюка / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 2—3 лют. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Афіша).

1710. Ленчук, Р. Особливий світ Богдана Романюка — художника невичерпної енергії з Кременця / Р. Ленчук // Діалог. — 2000. — 22 квіт., іл. — (Родом із мистецтва).

1711. Простопчук, О. Одержимий прекрасним / О. Простопчук // Діалог. — 2002. — 22 черв.

209

1712. Фарина, І. Душа просвітлена пензлем : [про творчість Б. Романюка] / І. Фарина // Свобода. — 2010. — 22 січ. — С. 6 : портр., іл. — (Людина творчістю крилата).

Те ж // Діалог. — 2010. — 22 січ. — С. 4 : фотогр. 1713. Фарина, І. Окрилення Богдана Романюка / І. Фарина // Свобода. —

2005. — 10 груд. — С. 8 : фотогр. — (У майстерні художника). 1714. Фарина, І. Пензля дотик таємниці відкривав / І. Фарина // Свобода. —

2002. — 2 лип. 1715. Фарина, І. У кожної весни — своє буяння / І. Фарина // Свобода. —

1999. — 18 груд. 1716. Федишен, Б. «Я справжнє щастя пізнаю, коли творю…» : [вист.

Б. Романюка в Кремен. краєзн. музеї] / Б. Федишен // Свобода. — 2012. — 18 трав. — С. 3 : фотогр. — (Митець, що пише батьківщину).

Те ж // Вільне життя плюс. — 2012. — 8 черв. — С. 8 : фотогр. кольор.

Те ж // Діалог. — 2012. — 4 трав. — С. 5 : фотогр. кольор. — (Виставки). 1717. Чернихівський, Г. Барви палітри митця : (До 60-річчя від дня

народження Богдана Романюка) / Г. Чернихівський // Діалог. — 1999. — 1 січ. — С. 2 : фотогр., іл. — (Накуй, зозуле, років!).

1718. Чернихівський, Г. Барви палітри митця : (До 60-річчя від дня народження Богдана Романюка) / Г. Чернихівський, О. Легкун // Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, есеї, рецензії / Г. Чернихівський, О. Легкун. — Кременець ; Т., 2003. — Кн. 2. — С. 295—300 : фотогр., іл.

*** 1719. Гриб, А. Романюк Богдан Іванович (03.01.1939, с. Черниця, нині

Бродів. р-ну Львів. обл.) — живописець, педагог / А. Гриб, Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 194—195 : фотогр.

Рудницький Анатолій Партенович

(15.08.1965) — живописець

Народився 15 серпня 1965 року в с. Підзамочку Бучацького району. У 1978—1980 pоках навчався в Бучацькій художній школі. У 1984 році закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва (нині коледж). У 1988—1993 роках навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв).

Творчу діяльність А. Рудницький розпочав у 1997 році. І вже через два роки в м. Бучачі відбулася його перша виставка. Пише художник в основному акриловими фарбами на полотні. Назви серій робіт відображають

210

місця його творчості: «Київ», «Лемківські гори», «Англія» тощо. Твори з останньої, наприклад, виконані в період із 2006 по 2009 рік під час перебування мистця у Великобританії.

Персональні виставки художника проходили в Бучачі (1999, 2001, 2004), Києві, Тернополі (обидві — 2004), а також Польщі (2005), Великобританії (2006).

Збірні виставки: «Осінній салон» (Палац мистецтв, Львів, 2003), Національний експоцентр (Київ, 2006), Тернопільський художній музей (2006, 2009).

Твори А. Рудницького зберігаються в музеях та приватних збірках в Україні, Польщі, Німеччині, Росії, США.

На даний час художник живе і творить у рідному Бучачі. Література

1720. Войтович, О. «Золота осінь» Анатолія Рудницького / О. Войтович // Свобода. — 2006. — 14 жовт. — С. 8. — (Виставка).


Про А. Рудницького: С. 91. 1722. Заморська, Л. Вибух емоцій на полотні : Близько 40 робіт із серій

«Англія», «Київ» і «Лемківські гори» представив на своїй персон. вист. в обл. худож. музеї художник із Бучача Анатолій Рудницький / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 5—6 жовт. — С. 13 : фотогр. кольор.

1723. Кубацька, Н. Картина написана серцем тоді, коли вона викликає емоції : [у Терноп. худож. музеї вист. робіт А. Рудницького] / Н. Кубацька // Свобода. — 2009. — 9 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Життя на полотні).

1724. Лесів, Р. Тонкий лірик кольору / Р. Лесів // Нова доба. — 2001. — 21 верес.

1725. Чарівний світ живопису Анатолія Рудницького : [вист. робіт художника в м. Києві] // Урядовий кур’єр. — 2004. — 3 груд. — С. 12 : фотогр.

*** 1726. Дуда, І. Рудницький Анатолій Партенович (15.08.1965, с. Підзамочок

Бучац. р-ну) — художник / І. Дуда, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 518 : фотогр.

211

Сікорський Казимир Броніславович

(26.09.1935—16.04.2012) — сценограф, скульптор, заслужений діяч мистецтв України (1997)

Народився 26 вересня 1935 року в с. Ходаках, нині Шумського району. Від 1945 року проживав у містечку Шумську (нині місто). Упродовж 1964—1970 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Викладачі з фаху — П. Крвавич, М. Курилич, І. Скобала.

Здобувши освіту за спеціальністю «проектування меблів та оформлення інтер’єрів», К. Сікорський протягом 1970—1973 років працював художником-проектантом у Київському рекламно-виробничому комбінаті.

У 1973 році в житті й творчості мистця почався тернопільський період. Відтоді й до 1988 року він — головний художник у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка (нині академічний обласний український драматичний театр), де оформив понад 70 вистав.

У 1988—1993 роках К. Сікорський працював у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті, а від 1993 до 2008 року — знову головний художник театру.

Окрім сценографії, у житті мистця важливе місце займала скульптура, де його приваблювали справжні особистості. Серед робіт станкової скульптури — образи-портрети Леонардо да Вінчі, Данила Галицького, Л. Толстого, П. Сагайдачного, Л. Довбенчука, Т. Шевченка та інших. Монументальні роботи: «Материнський поклик» (1985), пам’ятник С. Наливайку (смт Гусятин, 1992), пам’ятник воїнам-«афганцям» «Афганський сокіл» (парк Національного відродження, м. Тернопіль, 1994), пам’ятник Т. Шевченку (м. Шумськ, 1999) тощо.

У 1992 році К. Сікорський став лауреатом обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

Живописні полотна художника — роздуми на теми моралі, історії, сьогодення. У його доробку понад двадцять робіт: цикли «Балада про Карпатську Русь» (5 творів), «Монгольська навала» (7 творів), триптих «Володимир Великий», «Праматір (Єва)», «Касандра», «Зима в місті» та інші.

У 2007—2010 роках К. Сікорський створив серію портретів видатних людей фломастером: «Засновник Києва — Кий», «Віщий Олег», «Князь Ігор», «Нестор Літописець», «Князь Данило Галицький», «Гетьман Іван

212

Мазепа», «Тарас Шевченко» тощо. Серед робіт, написаних фломастером, є твори на біблійні мотиви: «Мойсей», «Апостол», «Голгофа», «Покров Пресвятої Богородиці», «Гріхопадіння» тощо.

Усі роботи художника зберігаються в Шумському краєзнавчому музеї в постійно діючій експозиції.

Помер К. Сікорський 16 квітня 2012 року. Література

1727. Вітаємо! : [звання «Заслужений діяч мистецтв України» присвоєно голов. художникові Терноп. драм. театру ім. Т. Г. Шевченка К. Сікорському] // Свобода. — 1997. — 30 верес. — С. [1].

*** 1728. Сікорський Казимир [Образотворчий матеріал] : каталог / авт. вступ.

статей: Ф. Стригун, Т. Удіна, В. Собуцька. — Т. : Збруч, 2005. — 44 с. : іл. кольор. — Бібліогр.: с. 42—44.

*** 1729. Сікорський, К. Аристократ духу : [розмова з худож. К. Сікорським] /

записала В. Собуцька // Свобода. — 2008. — 2 верес. — С. 8 : портр. — (Світ художника).

1730. Сікорський, К. З таким талантом міг би стати Атлантом : [розмова з театр. художником і скульптором К. Сікорським] / [записала] В. Собуцька // Свобода. — 1997. — 3 черв. — С. [4] : фотогр. — (У театральному фойє).

1731. Сікорський, К. Загубила осінь пензель… : [розмова з голов. художником Терноп. драм. театру ім. Т. Г. Шевченка К. Сікорським] / записав М. Добровольський // Вільне життя. — 1995. — 26 верес.

1732. Сікорський, К. Казимир Сікорський: «Я переконаний інтернаціоналіст» : [інтерв’ю] / записала Є. Бридун // Тернопіль вечірній. — 1999. — 29 верес.

1733. Сікорський, К. «Мене тягнуло на вертикалі…» : [розмова з худож. К. Сікорським] / записав В. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1992. — 14 листоп.

1734. Сікорський, К. Щедра палітра художника : [розмова з голов. художником Терноп. академ. драм. театру ім. Т. Г. Шевченка, засл. діячем мистецтв України К. Сікорським] / записав М. Форгель // Вільне життя. — 2005. — 28 верес. — С. 4 : фотогр.



Про К. Сікорського: С. 95.

213

1736. Казимир Сікорський: сценограф, скульптор, живописець / [відп. за вип. Г. Садовська]. — Т. : Збруч, 2010. — 159 с. : фотогр., [12] арк. фотогр.

1737. Хім’як, В. Казимир Сікорський — майстер театральної сценографії / В. Хім’як // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2010. — Вип. 1. — С. 137—142.

*** 1738. Безпалько, М. Він вражав не лише своїми роботами / М. Безпалько //

Вільне життя плюс. — 2013. — 27 верес. — С. 6 : фотогр. — (Незабутні). 1739. Гнатюк, Д. …Лягли на серце золотим обручем : [про творчу

співпрацю голов. режисера Нац. опери України Д. Гнатюка зі сценографом К. Сікорським] / Д. Гнатюк // Соломія. — 2010. — № 3 (лип. — верес.). — С. 3 : фотогр. — (До 75-річного ювілею).

1740. Гонта, М. Життя, віддане мистецтву : [творч. світ худож. К. Сікорського] / М. Гонта // Вільне життя плюс. — 2010. — 24 верес. — С. 6 : портр. — (Ювілейні імпресії).

Те ж // Соломія. — 2010. — № 3 (лип. — верес.). — С. 3. 1741. Дмитрук, Г. Тернопільський художник на волинській сцені /

Г. Дмитрук // Вільне життя плюс. — 2009. — 9 жовт. — С. 8. — (У наших сусідів).

1742. Дуда, І. Казимир Сікорський / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 81 : портр., іл.

1743. Зарічна, Н. Казимир Сікорський: життя без чернеток / Н. Зарічна // Місто. — 2010. — 10 листоп. — С. 7 : фотогр.

1744. «Здійнявсь своїм мистецтвом аж до зір сценограф, скульптор, майстер Казимир» // Нова Тернопільська газета. — 2005. — 21—27 груд. — С. 10 : фотогр.

1745. Киричук, Г. Митець, яким пишаються земляки / Г. Киричук // Новини Шумщини. — 2005. — 31 груд., фотогр.

1746. Козачок, М. Новий лауреат [обл. мист. премії ім. М. Бойчука] / М. Козачок // Вільне життя. — 1992. — 7 листоп.

1747. Костишин, Л. «Місцевий Гойя, наш Вучетич, наш Рембрандт…» : [творч. вечір із нагоди 70-річчя від дня народж. художника] / Л. Костишин // Вільне життя. — 2005. — 24 груд. — С. 8 : фотогр. — (Ювілеї).

1748. Лауреат премії імені М. Бойчука — художник К. Сікорський // Свобода. — 1992. — 3 листоп. — (Вітаємо!).

1749. Мосійчук, О. Він світ прикрасив гармонією добра : [про К. Сікорського] / О. Мосійчук // Вільне життя плюс. — 2010. — 22 верес. — С. 11 : фотогр. кольор. — (Ювілеї).

214

1750. Мосійчук, О. Світ прикрасив гармонією добра / О. Мосійчук // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. 56—58 : фотогр. — (Ювілеї).

1751. Пиндюра, О. Дар митця — картини і скульптури / О. Пиндюра // Новини Шумщини. — 2007. — 10 берез. — С. 2. — (Штрихи до портрета земляка).

1752. Попович, Ж. Творчість без чернетки : Художник Казимир Сікорський, йдучи на роботу в Терноп. муз.-драм. театр, і гадки не мав, скільки можливостей, та яких (!), відкриє йому професія / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2005. — 2—8 листоп. — С. 15 : фотогр. — (Art).

1753. Сагаль, О. Казимир Сікорський: полотно, як доля / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 3—9 листоп. — С. 7 : фотогр.

1754. Садовська, Г. Полководець, хреститель, будівничий : [про триптих «Володимир Великий» К. Сікорського] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2013. — 14 серп. — С. 6 : іл. кольор. — (Сини твої, Україно).

1755. Синюк, С. Дар синівської вдячності : (до 75-річчя від дня народження Казимира Сікорського) / С. Синюк // Новини Шумщини. — 2010. — 1 жовт. — С. 5 : фотогр. — (Вони прославили наш край).

1756. Синюк, С. Творчі вершини Казимира Сікорського / С. Синюк // Тернопільські оголошення. — 2010. — 6 жовт. — С. 7 : фотогр.

1757. Собуцька, В. Аристократ духу / В. Собуцька // Свобода. — 2008. — 26 верес. — С. 8 : фотогр. — (Світ художника).

1758. Собуцька, В. Митець щораз дарує неповторність / В. Собуцька // Свобода. — 2010. — 24 верес. — С. 8. — (Вітаємо з ювілеєм!).

1759. Собуцька, В. Не шкодуйте за тим, що розтрачено, Бо за мудрість роками заплачено : [про худож. К. Сікорського] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 24 верес. — С. 6 : фотогр. — (З ювілеєм!).

1760. Собуцька, В. Пасіонарій духу : [творч. вечір із нагоди ювілею худож. К. Сікорського] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 24 груд. — С. 6 : фотогр. — (Бенефіс).

1761. Собуцька, В. Щасливі музи Казимира Сікорського / В. Собуцька // Літературний Тернопіль. — 2009. — № 1. — С. 66—75 : фотогр., [10] арк. іл. — (Художник номера). — Із змісту: «Здійнявсь своїм мистецтвом аж до ясних зір…» / М. Шот ; «Він близький мені інтелектом і громадянською принциповістю» / Т. Удіна ; «Ой, чий то кінь стоїть?..» / Ф. Стригун ; «Літа налаштовують на роздуми, філософію, життєві підсумки, аналіз» / В. Собуцька.

1762. Солнцева, Л. Шляхтич з душею козака : [про худож. К. Сікорського] / Л. Солнцева // Місто. — 2005. — 23 листоп. — С. 8 : іл. — (Цікаві знайомства).

215

1763. Стригун, Ф. Його Пегас йде впевнено й розмірено : [про творчість худож. К. Сікорського] / Ф. Стригун // Русалка Дністрова. — 2007. — Чис. 2 (берез.). — С. 7.

1764. Стригун, Ф. Ой, чий то кінь стоїть?.. : [про К. Сікорського як театр. художника] / Ф. Стригун // Вільне життя. — 2005. — 14 груд. — С. 10 : фотогр. — (Погляд зблизька).

1765. Удіна, Т. Казимир Сікорський на сцені й поза нею / Т. Удіна // Русалка Дністрова. — 2007. — Чис. 2 (берез.). — С. 7 : фотогр. — (Робітня митця).

1766. Хім’як, В. Він створив свій світ, зітканий з таланту і любові / В. Хім’як // Вільне життя плюс. — 2011. — 6 лип. — С. 11 : портр. — (Людина року — 2010).

1767. Хім’як, В. Діалог із часом, або Штрихи до портрета Майстра / В. Хім’як // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. 50—56 : іл. — (Ювілеї).

1768. Шот, М. «Здійнявсь своїм мистецтвом аж до ясних зір…» / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2006. — 31 берез. — С. 8 : фотогр.

1769. Шот, М. Образ Володимира Великого творив і тернополянин : Тема Київської Русі посіла яскраве місце в творчості художника Казимира Сікорського / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2013. — 11 верес. — С. 17 : фотогр. кольор. — (Персоналії).

1770. Ячмінський, В. Він — мій художник / В. Ячмінський // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. 58—59 : іл. — (Ювілеї).

*** 1771. Садовська, Г. Білий кінь Казимира Сікорського : [презентація кн.

«Казимир Сікорський: сценограф, скульптор, живописець», упорядкованої Г. Садовською] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2010. — 15 жовт. — С. 6 : фотогр.

1772. Чубата, Д. Шляхтич із душею козака : [про кн. «Казимир Сікорський: сценограф, скульптор, живописець»] / Д. Чубата // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 1. — С. 66—67 : портр. — (Щойно прочитане).

*** 1773. Ніс свій хрест, не нарікаючи… : Помер скульптор і художник

Казимир Сікорський // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 18—24 квіт. — С. [1] : портр.

1774. Собуцька, В. Останні з Могікан лишають грішну землю : [життєвий і творч. шлях худож. К. Сікорського] / В. Собуцька // Свобода. — 2012. — 25 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Дев’ятини пам’яті).

1775. Собуцька, В. Пасуться його коні під курганом і не знаходять вершників своїх… / В. Собуцька // Свобода. — 2013. — 19 квіт. — С. 8 : іл. — (Пам’ять).

216

1776. Чубата, Д. «Такі люди з’являються вкрай рідко» / Д. Чубата // Вільне життя плюс. — 2013. — 17 квіт. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Незабутні).

1777. Я лише бідний художник, і пензель — це засіб для вираження, яке небо вклало мені до рук (Поль Сезанн) : [16 квітня 2012 р. перестало битися серце засл. діяча мистецтв України К. Сікорського] // Свобода. — 2012. — 18 квіт. — С. 4 : фотогр.

*** 1778. Дуда, І. Сікорський Казимир Броніславович (26.09.1935, с. Ходаки,

нині Шумс. р-ну) — художник, сценограф, скульптор / І. Дуда, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 262 : фотогр.

Стецько Василь Петрович


Народився 6 березня 1950 року в с. Стрілківцях Борщівського району. У 1972 році, після закінчення середньої школи, вступив до Одеського державного художнього училища ім. М. Б. Грекова, яке закінчив у 1976 році дипломною станковою роботою «Джерело» (керівник — С. Лукін).

Упродовж 1985—1991 років навчався в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства). Учителі з фаху — Х. Саноцька, В. Гурмак.

Від 1976 року працював у Тернопільському художньо-оформлювальному комбінаті, а потім — у комбінаті Художнього фонду України. Це утвердило його як художника-монументаліста.

Учасник районних, обласних, зональних і республіканських виставок. Творить у станковому олійному живописі. Від 1991 року займається сакральним мистецтвом — розписує інтер’єри

церков і костьолів, зокрема здійснив розпис церков Святого Михаїла в с. Більче-Золотому (1990) та Святого Миколая в с. Шишківцях (1991) Борщівського району.

У 1984, 1994, 2005 роках відбулися персональні виставки художника в м. Тернополі.

Твори: серія літографій «Кобзарі — Гомери України» (1990). У 2005 році вийшов альбом, присвячений творчості живописця. Нині В. Стецько очолює об’єднання художників Борщівщини «Потік». Роботи мистця зберігаються в приватних колекціях за кордоном (Канада,

Німеччина).

217

Література 1779. Василь Стецько [Образотворчий матеріал] : альбом. — Т. : Колір

Прінт, 2005. — [10] с. 1780. Стецько, В. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] : каталог /

В. Стецько. — Т. : [б. в.], [199-?]. — 1 арк., склад. у 4 с. ***

1781. Стецько, В. П. Автопортрет [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / В. П. Стецько // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [81].

1782. Стецько, В. П. Писанка, 2003 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 140х80 см : [репродукція] / В. П. Стецько // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 45.

1783. Стецько, В. П. Польовий букет, 2005 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 80х140 см : [репродукція] / В. П. Стецько // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 17.



Про В. Стецька: С. 96. 1785. Стецько Василь Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


1786. Стецько Василь Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 80 : фотогр.

*** 1787. Галушка, Н. Ювілейний вернісаж Василя Стецька / Н. Галушка //

Галицький вісник. — 2005. — 27 трав. — С. 6 : фотогр. 1788. Довгий, А. Живопис і графіка : [худож. В. Стецька] / А. Довгий //

Вільне життя. — 1994. — 14 трав. 1789. Дуда, І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова / І. Дуда //

Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С. 71—84. Про В. Стецька: С. 82.

1790. Різний і цікавий Василь // Галицький вісник. — 2006. — 25 серп. — С. 11 : фотогр. — (От де, люди, наша слава).

*** 1791. Гулько, Я. Ще одне відкриття : [вист. «Живопис і графіка

В. Стецька»] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 14 трав.

218

1792. Дудар, О. Відкриття ювілейної виставки Василя Стецька : [у Борщів. краєзн. музеї] / О. Дудар // Галицький вісник. — 2010. — 22 жовт. — С. 6 : фотогр.

1793. Лазука, Н. Картини, що не можуть не вразити : [вист. мист. творів В. Стецька] / Н. Лазука // Вільне життя. — 2005. — 6 серп. — С. 9.

1794. Мадзій, І. Дорогою життя — з мольбертом за плечима : [у Борщів. краєзн. музеї персон. вист. В. Стецька] / І. Мадзій // Вільне життя. — 2005. — 11 черв. — С. 5. — (Світ нашої духовності).

1795. Машлянка, Б. Василь Стецько презентував виставку свого життя : [у Терноп. картин. галереї] / Б. Машлянка // Місто. — 2005. — 27 лип. — С. 6 : фотогр.

*** 1796. Дуда, І. Стецько Василь Петрович (06.03.1950, с. Стрілківці Борщів.

р-ну) — художник / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 350.

Стецько Дмитро Григорович

(8.11.1943) — художник, член Спілки художників України (1990—1993)

Народився 8 листопада 1943 року в с. Полонній, нині Сяноцького повіту Краківського воєводства (Польща). У 1946 році з родиною переcелений на хутір Драгоманівку Козівського району. Закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). Протягом 1971—2003 років працював у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті.

Творить у галузі станкового та монументального живопису, графіки, скульптури.

У доробку мистця сотні живописних картин: історичні полотна «Віхи історії» (1982), «Князь Володимир» (1984), «Нас тут триста, як скло…» (1985), «Козацьке бароко» (1987), «Хрещені перелоги» (1988), «Бій під Берестечком» (1990), «Холодний яр» (2000), «Хортиця» (2006), «Козак Мамай» (2011), портрети «Тарас Шевченко», «Іван Франко», «Леся Українка» (усі — 1986), «Княгиня Ольга» (1987), «Богдан-Ігор Антонич» (2003), «Дмитро Вишневецький. Байда» (1990), «Василько — князь Теребовлянський» (1992), «Іоанн-Георгій Пінзель» (2007), серії «Соната Чюрльонісу» (1978), «Селянські фрески» (1983), цикли «Прадавні скрижалі» (2008), «Замки України» (2011), сучасні композиції «Біла рілля» (2011), «Барочне тату» (2013), «Лялька-мотанка» (2013), «Різдвяне перевесло» (2012), «Часовий зріз» (2009), «Неминучість» (2008), «Примірка цвяхами» (2003) та інші.

Д. Стецько автор скульптурних композицій «Дорога. Автопортрет» (1981), «Один із сотні» (1989), «Лук Аттіли» (1989), «Спадщина» (1990),

219

«Клейноди гунів» (2006), «Свічадо» (2009), «Апостол» (2010), акварелей «Поржавілий пейзаж», «Пращур» (обидві — 1997), «Спас», «Віддзеркалення» (обидві — 2001), «Веселка на крилі» (2007), «Я тримаю хмари», «Калина», «Святий вечір», «Мінлива», «Лука» (усі — 2013; об’єднані проектом «AquaVedas»), пам’ятників Катерині Рубчаковій (1992, м. Чортків), Іванові Франку (1993, с. Супранівка Підволочиського району), пам’ятного знаку Василеві Стусу (1993, м. Тернопіль), меморіальних таблиць Романові Купчинському (1991), Ярославові Стецьку (1993), Іванові Горбачевському (1995), Іванові Пулюю (1995; усі — м. Тернопіль).

Брав участь у реставрації Тернопільського обласного музично-драматичного театру (1979, нині академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка).

Роботи художника були представлені на збірних всеукраїнських та міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися у Львові (1989, 1999), Києві (1989, 2000—2001), Каневі (2000, Черкаська область), Одесі (2001), Оденсе (1990, Данія), Торонто (1995, Канада), Атланті (1996, США), Ґорлице, Вроцлаві, Сопоті (усі — 2002, Польща).

Протягом 2010—2013 років масштабний мистецький проект «НеВчасі» експонувався в Києві, Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі.

Твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України (м. Київ), Канівському музеї-заповіднику Тараса Шевченка, Національному музеї імені Андрея Шептицького (м. Львів), Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, Музеї гетьмана Івана Виговського (с. Руда Львівської області), Музеї мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ), Запорізькому, Одеському, Хмельницькому обласних художніх музеях, Тернопільському, Рівненському обласних краєзнавчих музеях, галереї «36» (м. Київ), галереї Канадсько-української мистецької фундації (м. Торонто, Канада), Галереї Атланта (США), приватних збірках та галереях в Україні, США, Канаді, Італії, Франції, Німеччині, Австрії, Чехії, Словаччині, Польщі.

Література 1797. Виставка творів живопису Дмитра Стецька [Образотворчий

матеріал] : [каталог] / упр. культури Терноп. облвиконкому, Терноп. орг. Спілки художників Укр. РСР, Картинна галерея обл. краєзн. музею ; упорядкув. В. Стецько ; авт. вступ. ст. В. Овсійчук. — Т. : Збруч, 1989. — 24 с. : фотогр.

*** 1798. Стецько, Д. Княгиня Ольга, 1987 [Образотворчий матеріал] : полотно

на картоні, олія ; 88х103 см ; Козацьке бароко, 1987 : полотно, олія ; 87х103 см : [репродукції] / Д. Стецько // Український живопис ХХ — початку ХХІ ст. з колекції Національного художнього музею України :

220

[альбом]. — [Хмельницький ; К., 2006]. — С. 224—225. — Текст парал. укр., англ.

1799. Стецько, Д. Портрет Михайла Бойчука, 1991 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Д. Стецько // Кравченко, Я. Школа Михайла Бойчука : тридцять сім імен / Я. Кравченко. — К., 2010. — С. 334.

1800. Стецько, Д. Розпряжений віз [Образотворчий матеріал] ; Зелен-вечір ; Дорога довша, як життя ; Осінь ; Череда : [репродукції] / Д. Стецько // Барна, В. Козівський край : краєзн.-турист. путівник / В. Барна. — Т., 2010. — С. [289].

1801. Стецько, Д. Тарас Шевченко [Образотворчий матеріал] ; Байда : [репродукції] / Д. Стецько // Дорош, Є. Тарас Шевченко на Поділлі і Волині / Є. Дорош. — Т., 2002. — С. [6], 63.

1802. Стецько, Д. Г. Глек (із серії «Гречаний мед»), 1980 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 90х90 см : [репродукція] / Д. Г. Стецько // Художники Прикарпаття. — К., 1989. — С. 63.

1803. Стецько, Д. Г. Рік білого пса, 1996 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 105х135 см : [репродукція] / Д. Г. Стецько // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 393. — Текст. парал. укр., англ.

*** 1804. Стецько, Д. Дмитро Стецько: «В мені живе вічна боротьба з

полотном, яке ще недописане» : Одному з найвідоміших сучасних укр. живописців Дмитрові Стецьку 8 листопада виповнюється 70 років : [інтерв’ю] / [записав] М. Маслій // Високий замок. — 2013. — 8—10 листоп. — С. 9 : фотогр., іл. кольор. — (Гість).

1805. Стецько, Д. Дмитро Стецько: «Дуже боявся мати таку дружину, яка б мені заважала…» : [інтерв’ю] / записав М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2003. — 5 листоп., фотогр.

1806. Стецько, Д. Дмитро Стецько: «Україна — сюрреалістична держава, заселена сплячими ангелами» : [інтерв’ю] / розмовляв А. Вацик // Тернопільська газета. — 2000. — 6 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Мас-культура).

1807. Стецько, Д. Загублений у листопаді : [розмова з терноп. худож. Д. Стецьком] / записала Г. Коверко // Свобода. — 2008. — 28 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Розмова за кавою).

1808. Стецько, Д. Колесо життя художника Дмитра Стецька : [розмова з відомим живописцем Д. Стецьком] / записав М. Шот // Медична академія. — 2001. — № 3 (лют.).

1809. Стецько, Д. Митець і муза : Вибору між жінкою і мистецтвом не може бути, бо ці обидва слова є святими : [розмова з Дмитром і Вірою Стецьками] / [записала] В. Гродецька // Тернопільська газета. — 2001. — 24—30 січ. — С. 12 : фотогр., іл. кольор. — (Зустріч за кавою).

221

1810. Стецько, Д. Тільки той, хто прагнув свободи, її сьогодні цінує : [розмова з худож. Д. Стецьком] / вів В. Краснодемський // Голос України. — 1996. — 29 черв. — С. 8 : фотогр., іл. — (Культура).

1811. Стецько, Д. Тільки той, хто прагнув свободи, її сьогодні цінує : Розмова з художником, який багато часу провів на хуторі, але не став національним хуторянином] / [записав] В. Краснодемський // Тернопілля’96 : реґіон. річник. — Т., 1996. — С. 555—558 : іл. — (Під мистецькі знамена).

1812. Стецько, Д. У картинах — і камінь, і дріт : [розмова з терноп. худож. Д. Стецьком] / записала Л. Заморська // Rіа плюс. — 2010. — 5 трав. — С. 22 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

1813. Стецько, Д. Чесне ім’я : [розмова з худож. Д. Стецьком] / записала О. Чорна // Західна Україна. — 1991. — 8—14 груд. — С. 8 : фотогр., іл.


Т. : Терно-граф, 2010. — 296 с. : іл. Про Д. Стецька: С. 160.


Про Д. Стецька: С. 96. 1816. Стецько Дмитро Григорович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 19. 1817. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля,

2003. — 399 с. : фотогр. Про Д. Стецька: С. 177—178.

1818. Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Т. : Горлиця, 2000. — 230 с.

Про Д. Стецька: С. 97—98. ***

1819. Бевза, П. Невичерпний Дмитро Стецько / П. Бевза // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 4. — С. 74—77 : іл. — (Сокровенне).

1820. Вдовиченко, Г. Хутір Драгоманівка у центрі Тернополя : У своїй майстерні та навколо неї художник Дмитро Стецько відтворив хутір свого дитинства / Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2012. — 22—28 листоп. — С. 13 : фотогр. кольор.

1821. Дмитру Стецьку — 60 : [висловлювання про терноп. художника] // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 4. — С. [2] обкл. : фотогр., іл. — Авт.: І. Дзюба, В. Овсійчук, О. Федорук.

1822. Друченко, М. Нові пошуки Дмитра Стецька / М. Друченко // Образотворче мистецтво. — 1999. — № 3/4. — С. 75.

222

1823. З полуднем віку, Андрію Антонюк та Дмитре Стецько! : [про творчість художника] / О. Заливаха [та ін.] // Образотворче мистецтво. — 1994. — № 1. — С. 24—25 : іл. кольор. — (Наші ювіляри).

1824. Мартинюк, В. Відгомін історії через призму сучасності : [про Д. Стецька як представника іст. живопису в Україні] / В. Мартинюк // Українська культура. — 2005. — № 11/12. — С. 22—23 : фотогр.

1825. Мартинюк, В. Перейдене поле : [творча діяльність худож. Д. Стецька] / В. Мартинюк // Образотворче мистецтво. — 1990. — № 5. — С. 24—27 : фотогр., іл.

1826. Підгора, В. Фрескова сув’язь часів і простору : [про творчість Д. Стецька] / В. Підгора // Сучасність. — 1993. — № 11. — С. 128—137 : іл.

1827. Попович, Ж. Віхи історії — «перекидні» : [перекидний календар із репродукціями робіт Д. Стецька вийшов у м. Львові у вид-ві «Західноукраїнський консалтинг-центр»] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2004. — 1—7 верес. — С. 3.

1828. Попович, Ж. За життя — в аннали історії : [роботи терноп. худож. Д. Стецька представлено в альбомі Нац. худож. музею України] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2003. — 18 верес.

1829. Попович, Ж. Лінії долі : [про сім’ю Дмитра та Віри Стецьків] / Ж. Попович // Місто. — 2006. — 8 лют. — С. 10 : фотогр. — (Життя).

1830. Попович, Ж. Мистецькі імпресії Стецька : Так створюється краса / Ж. Попович // Високий замок. — 2000. — 20 жовт. — С. 3 : фотогр. — (Таланти).

1831. Попович, Ж. Несподіваний Стецько собі малює сльози / Ж. Попович // Україна молода. — 2000. — 30 трав., фотогр.

1832. Попович, Ж. Ніби зі скла виростають козаки на полотнах Дмитра Стецька / Ж. Попович // Номер один. — 2013. — 6 листоп. — С. [15] : фотогр. кольор.

1833. Попович, Ж. Хрещені перелоги Дмитра Стецька / Ж. Попович // Місто. — 2005. — 9 берез. — С. 10 : фотогр.

1834. Попович, Ж. Яке Різдво без дідуха і павуків? : [різдвяні звичаї в сім’ ї терноп. худож. Д. Стецька] / Ж. Попович // Місто. — 2007. — 3 січ. — С. 16 : фотогр. — (Народні традиції).

1835. Сагаль, О. Дмитро Стецько: інакодумець українського малярства / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 23—29 черв. — С. 7 : фотогр.

1836. Сидор, О. Невичерпність пошуку / О. Сидор // Жовтень. — 1986. — № 1. — С. 130—131 : іл.

1837. Собуцька, В. Велика магія левкасу : [твори худож. Д. Стецька представлено в альб. «Світ левкасу»] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 5 берез. — С. 8 : фотогр. — (Світ художника).

223

1838. Стецько, В. Художнику Дмитрові Стецьку — 70 / В. Стецько // Соломія. — 2013. — № 4 (жовт. — груд.). — С. 1, 4 : фотогр.

1839. Стоцький, Я. На палітрі — життя : штрихи до портрета художника / Я. Стоцький // Вільне життя. — 1988. — 5 серп.

1840. Федорук, О. Фантазії Стецька на свято / О. Федорук // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 4—7 : іл. — (Творчий портрет).

1841. Хома, В. Дебют і зрілість молодого живописця / В. Хома // Шляхом Ілліча. — 1980. — 15 квіт. — С. 4. — (Творчість наших земляків).

1842. Шот, М. Колесо долі : [про худож. Д. Стецька] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2002. — 10 серп. — С. 8 : фотогр. — (Творча особистість).

Те ж // Шот, М. Тихий смуток душі / М. Шот. — Т., 2003. — С. 281—284.

1843. Юхно-Лучка, М. Художник з листопаду : 7 фактів до 70-річчя Дмитра Стецька / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 6—12 листоп. — С. 12—13 : фотогр. кольор. — (Tema nomera).

*** 1844. Басанець, Т. Дмитро Стецько: мистецтво мудрого споглядання :

[п’ята персон. вист. творів укр. мистця з м. Тернополя в Музеї зах. і сх. мистецтва (м. Одеса)] / Т. Басанець // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 3. — С. 80—81 : фотогр., іл. кольор. — (Виставки).

1845. Білоус, О. Творчий звіт перед львів’янами : [п’ята персон. вист. Д. Стецька у Львів. нац. музеї] / О. Білоус // Тернопіль вечірній. — 1999. — 2 черв.

1846. Брик, А. Вітрила часу : На виставці відомого художника у Тернополі можна віднайти коди укр. історії / А. Брик // Наш день. — 2013. — 27 листоп. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Життя).

1847. Веремійчик, О. Акварелі Дмитра Стецька : [вист. творів художника в київ. галереї «АВС»] / О. Веремійчик // Українське слово. — 2013. — 27 листоп. — 3 груд. — С. 12 : іл.

1848. Виставку «Не в часі» Дмитра Стецька визнали найсучаснішою : [у Нац. худож. музеї України (м. Київ)] // Номер один. — 2010. — 21 квіт. — С. 4.

1849. Вітвицька, М. Виставка Дмитра Стецька у Києві : [мист. проект «Не в часі» у Нац. худож. музеї (м. Київ)] / М. Вітвицька // Місто. — 2010. — 28 квіт. — С. 6.

1850. Гнатюк, В. Наш художник продовжує вражати Україну своїми творами : Дмитро Стецько має шанувальників своєї творчості далеко за межами нашої країни : [вист. творч. робіт художника в галереї мистецтв Волин. орг. Нац. спілки художників України] / В. Гнатюк // Місто. — 2010. — 16 черв. — С. 2.

224

1851. Горловиця, О. Проект Дмитра Стецька «Не В часі» у Рівному : [презентація персон. вист. терноп. художника] / О. Горловиця // Свобода. — 2010. — 16 лип. — С. 5 : фотогр. — (У виставковій залі).

1852. Дмитро Стецько і його новий вимір : [вист. полотен художника у Львів. нац. музеї] // Тернопільська газета. — 1999. — 17 черв., фотогр. — (Культурні новини).

1853. Дмитро Стецько на Чернечій горі : [вист. робіт терноп. худож. Д. Стецька у Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів)] // Тернопіль вечірній. — 2000. — 19 лип.

1854. Золотнюк, А. Часопростір Дмитра Стецька : [вист. «Вітрила часу» постмодерніста Д. Стецька в галереї «Бункермуз»] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2013. — 6 груд. — С. 5 : фотогр. — (Репрезентації).

1855. Кравченко, Я. У виставковому залі Львівської картинної галереї відбулася виставка творів тернопільського художника Дмитра Стецька / Я. Кравченко // Образотворче мистецтво. — 1989. — № 5. — С. [33] : іл. — (В обласних організаціях Спілки художників України).

1856. Ліберний, О. Вернісаж тернополянина у Хмельницькому : [персон. вист. Д. Стецька в Хмельниц. худож. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 2008. — 31 трав. — С. 8. — (Виставки).

1857. Ліберний, О. Другий тріумф картин Дмитра Стецька у місті над Дніпром : [мист. проект «Не в часі» у Нац. худож. музеї України] / О. Ліберний // Свобода. — 2010. — 30 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Наші в Києві).

1858. Ліберний, О. Картини Дмитра Стецька у Луцьку / О. Ліберний // Свобода. — 2010. — 18 черв. — С. 8. — (Виставки).

1859. Ониськів, М. Виставка Дмитра Стецька в Івано-Франківську / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2008. — 10 жовт. — С. 6 : фотогр. — (У неділю — День художника).

1860. Попович, Ж. Дмитро Стецько подарував Хмельницькому «Вірність» : [персон. вист. терноп. художника в Хмельниц. худож. музеї] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2008. — 22—28 трав. — С. 2.

1861. Попович, Ж. У «Бункермузі» Дмитро Стецько розвернув «Вітрила часу» : [перша персон. вист. художника в артгалереї] / Ж. Попович // Номер один. — 2013. — 27 листоп. — С. 4 : фотогр.

1862. Попович, Ж. Художник космосу душі : [персон. вист. відомого худож. Д. Стецька в Нац. худож. музеї України] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2000. — 22 берез.

1863. Скотяк, В. Арт-мандри Дмитра Стецька : Тернопільський художник репрезентував у Львові, в музеї ім. Андрея Шептицького, свою

225

п’ятнадцяту персон. виставку / В. Скотяк // Свобода. — 2010. — 15 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

1864. Собуцька, В. І задумів нестримна колісниця… : [персон. вист. творів худож. Д. Стецька в м. Торонто] / В. Собуцька // Свобода. — 1995. — 15 серп.

Те ж // Садовська, Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. — Т., 2009. — С. 382—384 : фотогр., іл.

1865. Стецько, В. Найширше в експозиції представлений Тернопіль : [на Всеукр. вист. «Берестечко» у галереї Волин. орг. Спілки художників України центральне місце зайняли масштабні твори Д. Стецька] / В. Стецько // Свобода. — 2011. — 10 серп. — С. 5. — (Через призму сьогодення).

1866. Стецько, В. Філософія мислення : [презентація мист. проекту Д. Стецька «Не в часі» у м. Києві] / В. Стецько // Вільне життя плюс. — 2010. — 9 лип. — С. 8. — (Столична імпреза).

1867. Чаїнський, О. А після Львова — Київ… : [персон. вист. робіт Д. Стецька в м. Києві] / О. Чаїнський // Вільне життя. — 1989. — 29 лип.

1868. Чайківська, Я. «Бункермуз» ставить високу планку для митців : [вист. творів Д. Стецька в артгалереї] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2013. — 4 груд. — С. 7 : фотогр. кольор.

1869. Шелестова, О. Тіні незабутих предків : Історія народу, мистецтво — його стихія : [в Одес. музеї зах. і сх. мистецтва відбулася персон. вист. відомого терноп. худож. Д. Стецька] / О. Шелестова // Тернопіль вечірній. — 2001. — 17 жовт. — С. 9 : фотогр., іл. — (Культура).

1870. Юхно-Лучка, М. Дмитро Стецько «заКОДував» хмельничан : [вист. робіт Д. Стецька в Хмельниц. обл. худож. музеї] / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 4—10 верес. — С. 10 : фотогр. кольор.

*** 1871. Стецько, В. Стецько Дмитро Григорович (08.11.1943, с. Полонна,

нині Сяноц. пов. Краків. воєв-ва, Польща) — художник / В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 350 : фотогр.

1872. Стецько Дмитро Григорович (28.ХІ.1943, Полонна, Польща) — укр. живописець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 565.

1873. Стецько Дмитро Григорович (28.ХІ.1943, Полонна, Польща) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 557.

1874. Стецько Дмитро Григорович // Хто є хто в Україні : довідник / уклад. Г. Андрущак [та ін.]. — К., 1997. — С. 493.


226

Ткаченко Андрій Зіновійович

(13.04.1926—9.04.2004) — живописець, член Спілки художників України (1982), заслужений художник України (1995)

Народився 13 квітня 1926 року на хуторі Дружевецькому Глазуновського району, нині Орловської області (РФ). У 1935 році родина Ткаченків переїхала до м. Яранська Кіровської області, де в 1942 році майбутній художник закінчив школу, а в 1952 році — середню школу робітничої молоді.

У 1952 році А. Ткаченко вступив на відділення кераміки Одеського художнього училища (нині училище мистецтва та культури). Учитель з фаху — І. Сакович. У 1953—1957 роках навчався на відділенні живопису Пензенського художнього

училища ім. К. А. Савицького (нині РФ). Учитель з фаху — І. Горюшкін-Скоропудов, учень І. Рєпіна.

У 1957 році А. Ткаченко переїхав до м. Тернополя, працював в обласному художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Великий вплив на формування художника мала природа Тернопільщини. Творив у галузі станкового живопису, в імпресіоністській манері.

Зображав переважно краєвиди Поділля та Прикарпаття. Від 1958 року А. Ткаченко брав участь у збірних виставках, які

проходили в Тернополі, Києві (1964, 1967, 1973, 1974, 1976, 1977, 1979, 1980, 1981, 1985), Львові (1967, 1979), Москві (1979), Пензі (1980) (обидва — РФ), Слівені (Болгарія). Персональні виставки відбулися в Тернополі в 1996, 1997, 2006 роках.

Художник написав понад сотню картин, деякі з них зберігаються у фондах художніх та краєзнавчих музеїв Тернополя та Києва, у приватних колекціях у Канаді, США.

Помер А. Ткаченко 9 квітня 2004 року. Література

1875. Почесне звання : [Указом Президента України «Про присвоєння почесних звань України працівниками культури і мистецтва» за значний особистий внесок у збагачення культурно-мистецької спадщини України, високий професіоналізм, почесне звання «Заслужений художник України» присвоєно терноп. худож. А. Ткаченку] // Вільне життя. — 1996. — 13 лют.

227

*** 1876. Ткаченко, А. Малярство [Образотворчий матеріал] : каталог

виставки, 1—25 квітня 1996 р. / А. Ткаченко ; авт.-упоряд. І. Дуда. — Т. : Лілея, 1996. — 31 с.

*** 1877. Ткаченко, А. З. Весна в Прикарпатті [Образотворчий матеріал] :

полотно, олія : [репродукція] / А. З. Ткаченко // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [83].



Про А. Ткаченка: С. 108—112. 1879. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про А. Ткаченка: С. 98—99. 1880. Ткаченко Андрій Зіновійович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 15. 1881. Ткаченко Андрій Зіновійович : [біогр. довідка] // Тернопільській


*** 1882. Гайда, В. Душевне малярство Андрія Ткаченка / В. Гайда //

Тернопіль вечірній. — 1996. — 3 квіт. — С. [1] : фотогр. — (Презентації). 1883. Дуда, І. Андрій Ткаченко / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 83 : портр., іл. 1884. Дуда, І. Остання любов мистця : нотатки з виставки малярства засл.

художника України А. Ткаченка / І. Дуда // Ровесник. — 1997. — 8 серп. — (Ім’я).

1885. Попович, Ж. Художник малює очима : [персон. вист. А. Ткаченка] / Ж. Попович // Західна Україна. — 1996. — 11—17 трав.

1886. Стрільчук, М. Легке малярство Андрія Ткаченка / М. Стрільчук // Тернопіль вечірній. — 1997. — 14 черв. — С. 2. — (Артвізії).

*** 1887. Дуда, І. Ткаченко Андрій Зіновійович (13.04.1926, х. Дружевецький,

нині Глазунов. р-ну Орлов. обл., РФ — 09.04.2004, м. Тернопіль) — живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 448.

228

1888. Ткаченко Андрій Зіновійович (13.ІV.1926, х. Дружевецький Глазуновського р-ну Орлов. обл., Росія) — укр. живописець, з. х. України з 1995 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 584.

Ткачик Богдан Іванович

(12.08.1951) — художник, член Спілки художників України (1982), заслужений художник України (1999)

Народився 12 серпня 1951 року в м. Самборі Львівської області. У 1963—1970 роках навчався в Київській республіканській середній художній школі ім. Т. Шевченка, у 1970—1971 роках — на відділенні монументального розпису Львівського училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). Від 1973 року працював у художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР, від 1978 року — у Тернопільському обласному художньо-оформлювальному комбінаті.

Від 1975 року учасник збірних виставок у Дніпропетровську, Запоріжжі, Києві, Львові, Тернополі, Москві, Пензі (нині обидва — РФ), Братиславі (Словаччина), Слівені (Болгарія). Персональні виставки відбулися у Львові (1981), Тернополі (1986, 1991, 1994, 1996, 2001, 2006), Самборі (1986, 1991, 1994, 1996, 2001), Стрию (1986, 1991), Бережанах (1991), а також Львівському національному художньому музеї, Національній спілці художників України (м. Київ; обидві — 2001), Києво-Могилянській академії, Музеї-майстерні І. Кавалерідзе (м. Київ; обидві — 2002).

Протягом 1992—2000 pоків Б. Ткачик очолював Тернопільську обласну організацію Національної спілки художників України.

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (1996). У 2009 році нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Працює в галузях станкового (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрові композиції), монументального (темперний розпис) живопису та іконописі.

Автор іконопису в церквах у м. Тернополі, с. Новиках Збаразького району, с. Буглові Лановецького району, с. Великій Іловиці Шумського району, с. Поплавах Підгаєцького району, с. Миколаївці Рівненської області, с. Йосипівці Хмельницької області, с. Пасіках-Зубрицьких Львівської області, станкових творів (картин) «Мій дід» (1975), «Колись у дитинстві...» (1985), «Розрита могила» (2006), портретів Іванни Блажкевич (1975), С. Людкевича (1977), М. Бойчука (1983), M. Колесси (1984), Леся Курбаса (1985), Б. Демківа (1986), Т. Шевченка, І. Ґерети (обидва — 1988), «Гетьмани України» (2005), «Видатні постаті України» (2007) тощо, монументальних розписів «Земля Подільська» (кафе Хоростківського цукрового заводу, Гусятинський район, 1980), «Троянди і виноград» (санаторій-профілакторій

229

«Збруч», смт Гусятин, 1982—1983), «Вікно до знань» (центральна міська бібліотека, 1985), «Історія медицини» (міська лікарня № 2, 1987; обидві — м. Тернопіль). Роботами Б. Ткачика проілюстровані збірки поезій Я. Сачка, Л. Горохівського, інших тернопільських авторів.

Твори художника зберігаються в Тернопільському та Івано-Франківському обласних художніх музеях, Самбірській дитячій картинній галереї, Львівському національному художньому музеї, Збаразькому замку, Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, м. Батурині Чернігівської області, у приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Література 1889. Богдан Ткачик — лауреат премії імені Михайла Бойчука // Русалка

Дністрова. — 1996. — Чис. 20 (листоп.). 1890. З почесним званням! : [за значний особистий внесок у розвиток укр.

культури, вагомі творчі досягнення Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений художник України» Б. Ткачику] // Вільне життя. — 1999. — 28 жовт.

1891. Заслужений художник України : [Б. Ткачик] // Працівники, колективи культури і мистецтва України, удостоєні почесних звань України. — К., 2000. — С. 29.

*** 1892. Богдан Ткачик [Образотворчий матеріал] : каталог / Терноп. орг.

Спілки художників Укр. РСР ; вступ. ст. «Художники України» І. Фарини. — Т. : Збруч, 1986. — [28] с. : іл.

1893. Ткачик, Б. Живопис [Образотворчий матеріал] : каталог / Б. Ткачик ; Нац. спілка художників України ; вступ. ст. І. Герети. — Т. : Джура, 2000. — [20] с. — Текст парал. укр., англ. — (Присвячується 10-ій річниці незалежності України).

1894. Ткачик, Б. Малярство [Образотворчий матеріал] : ювіл. виставка : каталог / Б. Ткачик ; Терноп. міськрада, Терноп. облрада, Нац. спілка художників України, Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України ; авт. вступ. ст. «Хто має очі — уздріть» С. Сапеляк. — Т. : Джура, 2011. — 74 с.

*** 1895. Ткачик, Б. Портрет П. Обаля (1900—1987) «Співець неба»

[Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Б. Ткачик // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 4.

1896. Ткачик, Б. Стежками хортицької слави [Образотворчий матеріал] ; Натюрморт Чернихівській культурі ; Художник Іван Марчук ; Могили на конях ; З домовини встане Україна : [репродукції] / Б. Ткачик // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 5, 52, 65, 145, 146.

230

1897. Ткачик, Б. І. Вже день догорає, 2006 [Образотворчий матеріал] ; Триєдина вічність, 2004 : [репродукції] / Б. І. Ткачик // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 70—71.

1898. Ткачик, Б. І. Портрет І. Марчука [Образотворчий матеріал] : картон, темпера : [репродукція] / Б. І. Ткачик // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [85].

1899. Ткачик, Б. І. Розрита могила (за Шевченком), 2006 [Образотворчий матеріал] : картон, темпера ; 100х100 см : [репродукція] / Б. І. Ткачик // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 46.

1900. Ткачик, Б. І. Триптих «Дорога додому», 2009 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 40х120 см : [репродукція] / Б. І. Ткачик // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 18.

*** 1901. Ткачик, Б. Богдан Ткачик: «Коли сиджу на риштуванні у церкві,

відчуваю себе пташкою» : Відомому терноп. художнику — 60! : [інтерв’ю] / записала М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 17—23 серп. — С. 5 : фотогр.

1902. Ткачик, Б. Богдан Ткачик: «Ми навіть не усвідомлюємо, які люди поруч з нами живуть на цій землі» : [інтерв’ю] / записала Н. Петерзіль // Тернопіль вечірній. — 1998. — 7 серп.

1903. Ткачик, Б. Відродимо національну культуру : [про Терноп. орг. Спілки художників України] / Б. Ткачик // Слово і час. — 1991. — № 2. — С. 36—70.

*** 1904. Ткачик, Б. Вартові незалежності : [розмова з худож. Б. Ткачиком] /

записала В. Собуцька // Свобода. — 2012. — 21 верес. — С. 4 : фотогр. — (Дати й оцінки).

1905. Ткачик, Б. «…З вогню і вод, від неба і до неба» : [розмова з худож. Б. Ткачиком] / провела І. Дем’янова // Тернопіль. — 2008. — № 1. — С. 114—117, [2] арк. іл.

1906. Ткачик, Б. І погляд зі старої рами проходить пам’яттю крізь нас : [бесіда з головою Терноп. обл. орг. Спілки художників України Б. Ткачиком] / розмовляла В. Собуцька // Свобода. — 1996. — 10 жовт. — С. 3 : фотогр., іл. — (Художник і муза).

1907. Ткачик, Б. Із музою вдвох до слави шлях торуйте : [бесіда з головою обл. орг. Спілки художників України Б. Ткачиком] / розмовляла В. Собуцька // Свобода. — 1999. — 9 жовт. — С. 3 : іл. — (10 жовтня — День художника).

231

1908. Ткачик, Б. Тернопільський сад — у столиці. А в ньому — соловейко : інтерв’ю в номер : [розмова з головою обл. орг. Спілки художників України Б. Ткачиком про вист. робіт терноп. художників у м. Києві] / розмовляв Б. Мельничук // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 4 (лют.). — С. 1 : фотогр.

1909. Ткачик, Б. «Третє тисячоліття потребує людини епохи Ренесансу» : [розмова з головою Терноп. обл. орг. Спілки художників України Б. Ткачиком] / записала Л. Харитонова // Вільне життя. — 1999. — 4 груд. — (Інтерв’ю «ВЖ»).

1910. Ткачик, Б. «Хлопці грали у футбол, а я — малював» : 60-річний ювілей відсвяткував засл. художник України Б. Ткачик : [розмова з художником] / записала О. Попова // Експрес. — 2011. — 1—8 верес. — С. 20.

*** 1911. Сорока, П. Богдан Ткачик: мистецький силует : монографічне

дослідження / П. Сорока. — Т. : СорокА, 2006. — 170 с. ***

1912. Герета, І. Саморух до вічної ідеї : Творчий портрет Богдана Ткачика / І. Герета // Тернопілля’96 : реґіон. річник. — Т.,1996. — С. 550—553 : фотогр., іл. — (Під мистецькі знамена).


Про Б. Ткачика: С. 111. 1914. Дем’янова, І. Богдан Ткачик / І. Дем’янова // Силует рідного міста на

перетині історії і культури / упоряд. М. Яремків. — Т., 2011. — С. 94—95 : фотогр., іл.


Про Б. Ткачика: С. 99—100. 1916. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд.


Про Б. Ткачика: С. 22—23. 1917. Ткачик Богдан Іванович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 12. 1918. Ткачик Богдан Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


232

1919. Ткачик Богдан Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 84 : фотогр.

*** 1920. Герета, І. Богдан Ткачик: Хресна дорога України : [про худож.

Б. Ткачика] / І. Герета // Тернопіль вечірній. — 2001. — 25 лип. — С. 8—9 : фотогр., іл. кольор. — (Імена).

1921. Герета, І. Вернісажі надій : [про творчість худож. Б. Ткачика] / І. Герета // Жовтень. — 1987. — № 8. — С. 126—127.

1922. Герета, І. Заангажований Україною / І. Герета // Дзвін. — 1997. — № 4. — С. 155.

1923. Гижа, О. Благослови, Господи : [про творчість Б. Ткачика] / О. Гижа // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 3. — С. 88—89, [2] арк. іл. — (Художник номера).

1924. Гулько, Я. У пошуку вищої істини : Церковне малярство Богдана Ткачика / Я. Гулько // Людина і світ. — 1993. — № 2/3. — С. 44—47.

1925. Дністрян, С. Обов’язок перед предками : [подарунок худож. Б. Ткачика терноп. т-ву «Бойківщина»] / С. Дністрян // Вільне життя плюс. — 2012. — 13 квіт. — С. 6 : фотогр.

1926. Дуда, І. Богдан Ткачик / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 84 : портр., іл.

1927. Дуда, І. Слід на землі : [про творчість Б. Ткачика] / І. Дуда // Ровесник. — 1985. — 29 жовт. — С. [4].

1928. Заморська, Л. Мистецька династія : Художники Ганна і Богдан Ткачики генетично передали дітям і онукам любов до прекрасного / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2007. — 20 жовт. — С. 10.

1929. Заморська, Л. У нас справжня мистецька родина : «20 хвилин» гортає сімейний альбом Ганни та Богдана Ткачиків / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2007. — 26 черв. — С. 8—9 : фотогр.

1930. Мельничук, Б. Цей принциповий добродушко : [про творчість худож. Б. Ткачика] / Б. Мельничук // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 3. — С. 90—91. — (Художник номера).

1931. Сапеляк, С. «Хто має очі — уздріть…» : Богданові Ткачику — 60! / С. Сапеляк // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 3. — С. 85—88 : фотогр. — (Художник номера).

1932. Ситник, І. «Ти хотіла не тіла…» : [про творчість худож. Б. Ткачика] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 3 жовт. — С. 18—19 : фотогр. кольор.

1933. Собуцька, В. Художник — пілігрим віків / В. Собуцька // Свобода. — 2011. — 19 серп. — С. 8 : фотогр., іл. — (Світ мистецтва).

233

1934. Сорока, П. Коли віки стають на коліна : [аналіз творчості худож. Б. Ткачика] / П. Сорока // Дзвін. — 2005. — № 12. — С. 147—153 : портр., іл.

1935. Сорока, П. Ліричний образ України : [про творчість худож. Б. Ткачика] / П. Сорока // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 145—148 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

1936. Сорока, П. Як Він малює Її : [жіночі образи у творчості худож. Б. Ткачика] / П. Сорока // Місто. — 2005. — 20 лип. — С. 12 : іл.

1937. Тимочко, П. Його супутник — то мольберт : Слово про Богдана Ткачика / П. Тимочко // Відродження. — 1991. — 13 серп. — С. 4 : фотогр., іл.

1938. Тимочко, П. Особистість, ім’я якій Богдан Ткачик / П. Тимочко // Тернопіль. — 1996. — № 2. — С. 15—16 : фотогр. — (Художник номера).

1939. Фарина, І. Богдан Ткачик і його новели на полотні / І. Фарина // Тернопільські оголошення. — 2009. — 29 лип. — С. 6 : фотогр. кольор.

1940. Фарина, І. Мистецтво — доля його : [творч. портрет худож. Б. Ткачика] / І. Фарина // Ровесник. — 1984. — 7 серп.

1941. Шевчук, М. Крутий шлях на Парнас : [про худож. Б. Ткачика] / М. Шевчук // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 3. — С. 89—90. — (Художник номера).

*** 1942. Балицька, М. Вернісаж живописця : [персон. вист. худож. Б. Ткачика

в м. Львові] / М. Балицька // Ровесник. — 1981. — 22 жовт. 1943. Басюк, Г. Зустріч з прекрасним : Розповідають картини / Г. Басюк //

Будівник комунізму. — 1988. — 23 січ. 1944. Герета, І. Так манить вершина : нотатки з виставки творів худож.

Б. Ткачика / І. Герета // Вільне життя. — 1986. — 22 листоп. 1945. Герета, І. Трьома містами України : [вист. Б. Ткачика з нагоди 50-

річчя] / І. Герета // Образотворче мистецтво. — 2001. — № 4. — С. 88 : іл. 1946. Гулько, Я. Портрет Лучаківського — у міській раді : [про роботу

худож. Б. Ткачика] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2003. — 27 берез., фотогр.

1947. Гулько, Я. Шевченкіана Богдана Ткачика : [темат. вернісаж робіт Б. Ткачика в обл. худож. музеї] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 12 берез. — (Тернопіль відзначає 180-річчя Т. Шевченка).

1948. Коропецька, У. Звітувала мистецька сім’я : [вист. Б. Ткачика «Дорога з дитинства — дорога до себе» у виставковій залі Центр. будинку художників Нац. спілки художників України] / У. Коропецька // Вільне життя плюс. — 2011. — 18 листоп. — С. 8. — (Знай наших!).

1949. Мала, С. Богдан Ткачик відкрив у Тернополі «дорогу до себе» : Дві персон. виставки із близько 200 картин представив на суд глядача засл.

234

художник України Богдан Ткачик. В експозиції — кращі ранні роботи митця, а також сучасні — ілюстрації іконописів / С. Мала // 20 хвилин. — 2011. — 19—20 серп. — С. 22 : фотогр.

1950. Ониськів, М. Богдан Ткачик: «Це виставка про долю мого народу» : [участь мистців Тернопілля в ІІІ Всеукр. вист. «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» (Київ, Львів)] / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2008. — 9 лют. — С. 4 : фотогр., іл. — (Від Трипілля до сьогодення).

1951. Петрук-Попик, Г. У столиці України сезон Богдана Ткачика : Минулого року відомий укр. художник, засл. художник України Богдан Ткачик відсвяткував свій перший ювілей : [вист. живопису «Хресна дорога України»] / Г. Петрук-Попик // Тернопіль вечірній. — 2002. — 10 квіт. — С. 9 : фотогр., іл. кольор. — (Культура).

1952. Садовська, Г. Дерево життя від Богдана Ткачика : [двома виставками своїх творів — у художньому музеї та картинній галереї — відзначив 60-річчя засл. художник України] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2011. — 17 серп. — С. 6 : фотогр., іл. кольор. — (Ювілей).

1953. Садовська, Г. «Стрітення у Тернополі» : [вист. худож. Б. Ткачика] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2013. — 22 лют. — С. 1 : фотогр. кольор. — (Вернісаж).

1954. Собуцька, В. «Перед ним віки стають на коліна» : [вист. робіт засл. художника України Б. Ткачика в обл. краєзн. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 9 верес. — С. 8 : фотогр., іл. — (Мистецькі обрії).

*** 1955. Фарина, І. Богданові Ткачику : [вірш] / І. Фарина // Літературний

Тернопіль. — 2011. — № 3. — С. 91. — (Художник номера). ***

1956. Дуда, І. Ткачик Богдан Іванович (12.08.1951, м. Самбір Львів. обл.) — художник, громадський діяч / І. Дуда, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 449 : фотогр.

Ткачик Ганна Андріївна

(25.10.1949) — графік, живописець, педагог, член Спілки художників України (1995)

Народилася 25 жовтня 1949 року в с. Покропивній Козівського району. Закінчила художню студію та майстерню В. Голофаєва в м. Тернополі, Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (1971, нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва),

235

Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977, нині національна академія мистецтв).

Трудову діяльність розпочала в 1977 році в обласному виробничому художньо-оформлювальному комбінаті. Від 1982 року — викладач рисунка, живопису та композиції на відділенні художнього оформлення Тернопільського кооперативного технікуму (нині кооперативний торговельно-економічний коледж), від 1996 року — його завідувач. Сьогодні виконувач обов’язків професора на відділенні прикладного мистецтва, дизайну і реклами Київського інституту реклами.

Г. Ткачик учасниця колективних виставок у Києві (1981—1982), Львові, Тернополі (від 1980), Братиславі (Словаччина, 1995). Персональні виставки художника проходили в Тернополі (1989, 1995, 2009), Бережанах (2007), Львові (2009).

Серед робіт (понад 200): серії рисунків «Родина» (1983—1984), «Світ вічний», «Байдужість» (обидві — 1989), «Аріяда» (2000), «Створення світу» (2002), «Великодні свята», «Березневе пробудження» (обидві — 2003), диптих «Трагедія Вірменії» (1990), триптихи «Чорнобиль», «Туга» (обидва — 1986), «Чернівці», «Духовна убогість» (обидва — 1988), «Круговерть життя» (1989), «Зневажена святиня» (1994), «Розсипана доля», «Голодомор» (обидва — 1997), «Нашого цвіту по всьому світу» (2001) тощо. Проілюструвала книги «Березневі послання» (1995) та «Нурт Ніагари» (2003) Г. Петрука-Попика, «Міра болю» (1998) Л. Крупи, «Пам’яті навперейми: Денники 2000 року» (2001) і «Душа при свічці: Діяріюш Федора Жученка» (2002) П. Сороки, «Нецензурний Стус» (2002) Б. Підгірного, С. Чернілєвського, «Крапелин плин» (2003) Б. Мельничука та інші.

Твори Г. Ткачик зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Література 1957. Ганна Ткачик [Образотворчий матеріал] : каталог / Терноп. орг.

Спілки художників України ; авт. вступ. ст. «Біль і надія» І. Герета. — Т. : Збруч, 2009. — 29 с. : іл.

*** 1958. Ткачик, Г. Воскресіння, 2006 [Образотворчий матеріал] ; Вічність,

2005 ; Дух Хортиці, 2007 : картон, олія : [репродукції] / Г. Ткачик // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 54, 129, 149.

1959. Ткачик, Г. Пам’яті навперейми [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Г. Ткачик // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 4.

1960. Ткачик, Г. А. В кожного своя Хресна дорога, 2005 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 87х78 см : [репродукція] / Г. А. Ткачик // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 47.

236

1961. Ткачик, Г. А. Кукутень, 2009 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 90х75 см : [репродукція] / Г. А. Ткачик // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 18.

1962. Ткачик, Г. А. Український типаж [Образотворчий матеріал] : п., с. : [репродукція] / Г. А. Ткачик // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [87].

*** 1963. Ткачик, Г. Ганна Ткачик: «Здатність творити — дар Божий» :

[інтерв’ю] / записав Б. Петраш // Літературний Тернопіль. — 2009. — № 4. — С. 82—85 : фотогр., іл. — (Художник номера).


Т. : Терно-граф, 2010. — 296 с. : фотогр., іл. Про Г. Ткачик: С. 286.


Про Г. Ткачик: С. 24—25. 1966. Ткачик Ганна Андріївна : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


1967. Ткачик Ганна Андріївна : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 86 : фотогр.


Про Г. Ткачик: С. 186. ***

1969. Герета, І. Біль і надія : [творчість худож. Г. Ткачик] / І. Герета // Дзвін. — 1995. — № 10. — С. 155—157 : іл.

1970. Дуда, І. Ганна Ткачик / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 85 : портр., іл.

1971. По той бік неба : Силует художниці Ганни Ткачик // Сова. — 2004. — № 1. — С. 158—160.

1972. Сагаль, О. Богдан та Ганна Ткачики: життя, мов живописне полотно… / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 10—16 груд. — С. 5 : фотогр., іл. — (Kultura).

1973. Сорока, П. Мистецтво, радісне в собі, або По той бік неба : [про худож. Г. Ткачик] / П. Сорока // Дзвін. — 2012. — № 4. — С. 153—155 : фотогр., іл.

237

1974. Сорока, П. По той бік неба : [про худож. Г. Ткачик] / П. Сорока // Вільне життя. — 2004. — 11 верес. — (У майстерні художниці).

1975. Сорока, П. По той бік неба : силует художниці Ганни Ткачик / П. Сорока // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 149 : іл. — (Мистецтво).

1976. Харитонова, Л. «У солодкому полоні» графіки / Л. Харитонова // Вільне життя. — 1999. — 13 листоп. — (Світ нашої духовності).

*** 1977. Бідзіля, Т. «Символи. Долі. Думки» : [відкриття одноймен. вист.

творів живопису й графіки худож. Г. Ткачик у м. Бережанах] / Т. Бідзіля // Четверта влада. — 2007. — 12 груд. — С. 4. — (Презентація).

Те ж // Бережанське віче. — 2007. — 7 груд. — С. 4 : фотогр. 1978. Герета, І. Під знаком Хреста : [персон. вист. творів худож. Г. Ткачик

у картин. галереї Терноп. орг. Нац. спілки художників України] / І. Герета // Свобода. — 1999. — 23 жовт.

1979. Заморська, Л. Закарбувала дух краю : Персональна виставка картин відомої терноп. художниці Ганни Ткачик до 14 червня діє в приватній АртГалереї / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 24—25 трав. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Афіша).

*** 1980. Щербак, Л. Ткачик Ганна Андріївна (з дому — Гураль; 25.10.1949,

с. Покропивна Козів. р-ну) — художниця-графік, живописець, педагог / Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 449—450 : фотогр.

Ткачик-Паланіцька Соломія Богданівна

(17.09.1978) — художниця, член Національної спілки художників України (2004)

Народилася 17 вересня 1978 року в м. Тернополі. Протягом 1995—2001 років навчалася на факультеті монументального мистецтва Львівської академії мистецтв (нині національна) у видатних художників сучасності — Л. Медведя, М. Андрющенка, М. Шемчука. Особливий вплив на формування світогляду та стилю С. Ткачик мав В. Москалюк.

Працює художниця в галузі монументально-декоративного живопису. Серед її робіт — пейзажі, натюрморти, жанрові картини.

Ще зі студентських літ С. Ткачик брала участь у виставках. Від 1997 року вона учасниця виставок у Бережанах, Львові, Києві, Тернополі, а також багатьох всеукраїнських і міжнародних. Роботи

238

художниці були представлені на виставці живопису родини Ткачиків у Самборі (2006), Центральному будинку художника (Київ, 2011), Збаражі (2012).

Перша персональна виставка С. Ткачик відбулася в м. Тернополі в 2003 році.

Твори: цикл картин «Східні міста», серія картин «Спраглі Бога», полотна «Кутя», «Ще не Великдень», «Хризантеми», «Вишиває долю», «Сіамські близнюки» тощо.

Література 1981. Ткачик, С. Головоломка [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

С. Ткачик // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 2.

1982. Ткачик, С. Сестри, 2007 [Образотворчий матеріал] ; Місто сонця, 2005 ; Червоний ліфт, 2005 ; Очікує, 2004 ; Натюрморт, 2004 : [репродукції] / С. Ткачик // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 6, 28, 38, 74, 132.

1983. Ткачик-Паланіцька, С. Б. Сіамські близнюки, 2002 [Образотворчий матеріал] : картон, темпера ; 65х80 см : [репродукція] / С. Б. Ткачик-Паланіцька // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 48.

*** 1984. Бригідир, Н. Модерн Соломії Ткачик : [перша персон. вист.

художниці] / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2003. — 25 верес., фотогр.

1985. Дорош, Ю. Штрих до творчості Соломії Ткачик / Ю. Дорош // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 82 : іл. — (Ім’я в мистецтві).

1986. Дуда, І. Художниця — донька художників / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 2002. — 18 верес., фотогр.

1987. Сорока, П. Художній світ Соломії Ткачик, або у Пошуках мистецького ідеалу / П. Сорока // Літературний Тернопіль. — 2013. — № 3. — С. 71—73 : іл. кольор. — (Художник номера).

1988. Ткачик-Паланіцька Соломія Богданівна : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 48 : фотогр.

*** 1989. Щербак, Л. Ткачик Соломія Богданівна (17.09.1978, м. Тернопіль) —

художниця / Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 450 : фотогр.

239

Удін Євген Тимофійович

(11.04.1937) — графік, член Спілки художників України (1970), заслужений художник УРСР (1987)

Народився 11 квітня 1937 року в м. Донецьку. Виростав на Буковині. У 1954 році закінчив школу в м. Чернівцях. Навчався в Українському поліграфічному інституті імені І. Федорова в м. Львові (нині Українська академія друкарства). Від 1961 року проживає в м. Тернополі. Очолював творчу групу при обласних художньо-виробничих майстернях (згодом комбінат) Художнього фонду України (1976—1983), був першим головою Тернопільської організації Спілки художників України (1983—1992 рр.). Член правління Львівської організації Спілки художників України (1977—1983), Спілки художників України (1977—1989), Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України (від 2001).

Є. Удін зробив вагомий внесок у книжкову графіку, проілюструвавши та оформивши понад 200 видань. Новаторськими рішеннями збагатив жанр газетно-журнальної, плакатної та прикладної графіки. Його екслібриси — це яскраві художні полотна в мініатюрі, виконані за мотивами творчості видатних письменників, акторів, музикантів, художників нашого часу.

Вражають оригінальні серії робіт мистця «Архітектурні пам’ятки Львова», «Давній Львів» (кольорова автолітографія), ілюстрації до казок «Закохані у сонце» (ліногравюра), «Чарівна скрипка» (монотипія) тощо.

Творчість Є. Удіна відома у Львові, Києві, Москві, Омську, Владивостоці, Казані, Рязані, Пензі (РФ), Монреалі (Канада), Осаці (Японія), Сучаві (Румунія), Слівені (Болгарія), Банській Бистриці (Словаччина), Жешуві (Польща). Персональні виставки художника проходили в Чернівцях (1968), Вижниці (1969—1970), Тернополі, Кременці (1975), Бережанах (2002). Твори експонувалися в Тернопільських обласних краєзнавчому та художньому музеях, Міністерствах культури України та Росії, Галереї м. Банської Бистриці (Словаччина), Українському музеї в м. Торонто (Канада).

Література 1990. Про присвоєння тов. Удіну Є. Т. почесного звання заслуженого

художника Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 5035—ХІ від 16 груд. 1987 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1987. — № 52. — С. 852.

240

*** 1991. «З Україною в серці…» [Образотворчий матеріал] : вибр. твори засл.

художника України Євгена Удіна : комплект репрод. / передм. О. Ліберний. — Т. : [б. в.], 2012. — 1 папка (24 окр. арк.). — Підписи до іл. парал. укр., англ.

1992. Удін, Є. Вибрані твори [Образотворчий матеріал] / Є. Удін ; авт. передм. П. Сорока ; авт. вступ. ст. «Євген Удін — сплав професіоналізму та гідності» Б. Мельничук. — Т. : Колір Прінт, 2007. — 96 с. : іл. кольор.

1993. Удін, Є. 200 років з Дня народження Юліуша Словацького (1809—1949), м. Кременець [Образотворчий матеріал] = 200 rocznica urodzin Juliusza Słowackiego (1809—1849), Krzemieniec / Є. Удін ; авт. вступ. ст. укр. мовою М. Гецевич, пол. мовою Н. Haśkiewicz. — Т. : [б. в.], 2009. — 6 листівок.

*** 1994. Удін, Є. Із серії Тернопільщина, Бучач [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / Є. Удін // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 7.

1995. Удін, Є. Т. Вечірній Тернопіль (фрагмент), 1993 [Образотворчий матеріал] ; Тернополю — 450 років, 1983 ; Зима на околиці, 1966 ; «Герой Танцоров» на зимовій стоянці, 1964 ; Парк за озером, 1965 ; Золотий Тернопіль, 1967 ; Тернопіль з пташиного польоту, 1978 ; Театральна площа, 1961 ; Тернопіль. Набережна, 1962 ; Тернопіль — 1540, 2003 ; Бібліотека (фрагмент), 2009 ; Надставна церква, 1997 ; Тернопіль. Автовокзал, 1961 : [репродукції] / Є. Т. Удін // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 28—40.

1996. Удін, Є. Т. Екслібриси [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / Є. Т. Удін // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 1. — С. 30, 36, 130, 135, 139.

1997. Удін, Є. Т. Замок «Паланок» м. Мукачево, 1974 [Образотворчий матеріал] : папір, автолітографія ; 36х48 см : [репродукція] / Є. Т. Удін // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 49.

1998. Удін, Є. Т. Скит, 2010 [Образотворчий матеріал] : папір, туш ; 40х60 см : [репродукція] / Є. Т. Удін // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 19.

1999. Удін, Є. Т. Чарівна скрипка [Образотворчий матеріал] : монотипія, акварель : [репродукція] / Є. Т. Удін // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [89].

241

*** 2000. Удін, Є. Барви «Палітри» : Перший жіночий мистецький гурт з міста

Кременця / Є. Удін // Соломія. — 2007. — № 1 (берез.). — С. 5 : фотогр. 2001. Удін, Є. З плином Ікви : (До 197-ої річниці від дня народж. Юліуша

Словацького) / Є. Удін // Соломія. — 2006. — № 3 (жовт.). — С. 3 : фотогр.

2002. Удін, Є. Польський Ельблонг — місто-побратим Тернополя : [участь Є. Удіна в ІV Міжнар. мист. пленері «Імпресії» (Польща)] / Є. Удін // Соломія. — 2012. — № 1 (берез.). — С. 3 : фотогр.

2003. Удін, Є. Прекрасне служить людям : [про роботу художньо-виробничих майстерень Худож. фонду України] / Є. Удін // Ровесник. — 1982. — 23 жовт.

2004. Удін, Є. «Справжня краса очищає душу…» : Виставка творчих робіт Тетяни Балбус / Є. Удін // Соломія. — 2008. — № 4 (груд.). — С. 3 : фотогр., іл.

2005. «Часом можна висловити пейзажем те, для чого слів нема людських» : Творчий звіт мист. гуртів «Палітра» і «Гладущик» із Кременця / [підгот.] Є. Удін // Соломія. — 2009. — № 2 (черв.). — С. 5 : фотогр., іл.

*** 2006. Удін, Є. Євген Удін: «Душа зобов’язана трудитись» : [інтерв’ю] /

записала О. Чорномаз // Вільне життя. — 1986. — 5 січ. 2007. Удін, Є. Євген Удін: «Зустрічі з людьми — це свято для душі» :

[інтерв’ю] / записала Р. Квач // Вільне життя плюс. — 2013. — 22 берез. — С. 5 : фотогр. — (Мистецькі вітражі).

2008. Удін, Є. Євген Удін: «Надихає те, що люди розуміють мою творчість» : [інтерв’ю] / [записала] Р. Квач // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 17—23 квіт. — С. 13 : фотогр.

2009. Удін, Є. Євген Удін: «Тернопілля має стати справжньою мистецькою Меккою» : [інтерв’ю] / записала Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2012. — 25 січ. — С. 7 : фотогр. кольор. — (Особистості).

*** 2010. Гадомська, Л. Наші виставлялися у Польщі разом з німцями та

французами : [за матеріалами розмови з учасниками Першого міжнар. худож. пленеру «Постіндустріальний пейзаж Хожува» М. Пазізіним та Є. Удіним] / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2010. — 28 лип. — С. 12 : фотогр. кольор., іл. — (Art).

2011. Удін, Є. «З Україною в серці…» : [бесіда з художником] / розмовляла О. Цимбровська // Свобода. — 2013. — 2 серп. — С. 8 : портр., іл. — (У робітні митця).

2012. Удін, Є. Одною квіткою земля стала біднішою, одною зіркою — багатші небеса : [розмова з худож. Є. Удіним про худож. Т. Удіну] /

242

[записав] М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 30 січ. — 5 лют. — С. 3 : портр., іл. кольор.

2013. Удін, Є. Півсвіту змалював тернопільський художник під час своїх подорожей : Тернополянин Євген Удін — відомий графік, живописець, скульптор, який вважає, що його творчість — нагорода від Бога. Художник також проілюстрував 350 книжок, серед яких є чимало дитячих : [розмова з худож. Є. Удіним] / розмовляла Л. Заморська // 20 хвилин. — 2011. — 8—9 квіт. — С. 16 : фотогр., іл. — (Віч-на-віч).

2014. Удін, Є. Т. «Казковий» художник з пензлем замість чарівної палички : [розмова з відомим худож. Є. Удіним] / записала М. Бобрівець // Вільне життя плюс. — 2009. — 24 лип. — С. 5 : портр.

*** 2015. Гайда, В. Залюблений у краєвиди. Це — Євген Удін / В. Гайда //

Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 431 : іл. — (Під мистецькі знамена).

2016. Герета, І. П. Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею : путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 73 с.

Про Є. Удіна: С. 64. 2017. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво : каталог музейної


Про Є. Удіна: С. 112—113. 2018. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про Є. Удіна: С. 141. 2019. Удін Євген Тимофійович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 7. 2020. Удін Євген Тимофійович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


2021. Удін Євген Тимофійович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 88 : фотогр.

*** 2022. Вогонь, вода і мідні труби тернопільського митця Євгена Удіна //

Тернопільська газета. — 2003. — 26 лют. — 4 берез., фотогр. — (Постаті).

2023. Водолага, І. Пам’яті голодомору в Україні : [про художнє оформ. Є. Удіним поеми «Від тих, що померли» А. Криворотька, виданої до 60-

243

річчя Голодомору в Україні] / І. Водолага // Тернопіль вечірній. — 1993. — 3 лип. — С. 3 : іл. — (Злочини більшовизму).

2024. Гайда, В. Мистець, залюблений у краєвиди : Євгенові Удіну — 60 / В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1997. — 9 квіт. — С. 3 : портр., іл. — (Ракурс).

2025. Гриб, А. Відкрийте його світ : [про каталог творів засл. художника України Є. Удіна, виданий до 70-річчя від дня його народж.] / А. Гриб // Вільне життя. — 2007. — 2 черв. — С. 8. — (Щойно прочитане).

2026. Гулько, Я. «Сам собі створює солодку каторгу…» : [про Є. Удіна та його творчість] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2003. — 6 берез., фотогр. — (Культура).

2027. Гулько, Я. Солодка каторга Євгена Удіна : До 70-річчя почесного тернополянина, заслуженого художника України Євгена Удіна / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2007. — 4 квіт. — С. 1, 14—15 : фотогр., іл. — (Цікаві зустрічі).

2028. Демків, Б. Муза, вірна Євгенові Удіну : До 60-річчя заслуженого художника України / Б. Демків // Вільне життя. — 1997. — 12 квіт. — С. [1] : фотогр. — (Вітаємо).

2029. Добровольський, М. На хвилях Пруту і Серету : [спогади авт. про роботу молодого худож. Є. Удіна в чернів. газ. «Молодий буковинець»] / М. Добровольський // Вільне життя плюс. — 2012. — 13 квіт. — С. 3. — (З роси і води).

2030. Добровольський, М. Сто книжкових знаків / М. Добровольський // Радянська Україна. — 1977. — 22 квіт.

2031. Дуда, І. Євген Удін / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 87 : портр., іл.

2032. Євген Удін: «Для дітей малюю, як для дорослих, тільки краще» : [художник став лауреатом літ.-мист. премії ім. І. Блажкевич] // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 23—29 серп., фотогр.

2033. Євген Удін: півстоліття у мистецтві // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 18—24 квіт. — С. 3 : фотогр.

2034. Кравчук, О. Картинами тернопільського художника милується навіть Фідель Кастро / О. Кравчук // Номер один. — 2006. — 24 трав. — С. 10 : фотогр.

2035. Мельничук, Б. Без тіні фальші : До 75-річчя Євгена Удіна / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2012. — 13 квіт. — С. 3 : фотогр. — (Ювілеї).

2036. Палітра Євгена Удіна // Культура і життя. — 2013. — 27 груд. — С. 8. — (Сучасне мистецтво).

2037. Подоляк, О. Дивосвіт Євгена Удіна : Виставка ілюстрацій до укр. казок в обласній бібліотеці для дітей / О. Подоляк // 20 хвилин. — 2008. — 1 трав. — С. 14 : фотогр.

244

2038. Семеняк, В. Євген Удін: «Для мене все почалось із казок» : [життєвий і творчий шлях засл. художника України Є. Удіна] / В. Семеняк // Місто. — 2008. — 30 квіт. — С. 11 : фотогр., іл. — (Цікаві знайомства).

2039. Сергієнко, Г. Всеосяжна аура художника Удіна / Г. Сергієнко // Свобода. — 2007. — 21 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Небуденні дати).

2040. Сорока, П. На рівні душі : до 70-річчя від дня народження і 50-річчя творчої діяльності Євгена Удіна / П. Сорока // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 130—131 : іл. — (Слово про ювіляра).

2041. Сорока, П. На рівні душі : до 70-річчя від дня народження художника / П. Сорока // Дзвін. — 2007. — № 5/6. — С. 163—170 : фотогр., іл.

2042. Сорока, П. У пошуку ідеалу, або Під небесами Євгена Удіна / П. Сорока // Тернопіль. — 2008. — № 3. — С. 81—90, [2] арк. іл. — (Художник номера).

2043. Сушкевич, В. Книжок окраса, радість для очей і серця : [екслібриси Є. Удіна] / В. Сушкевич // Тернопіль. — 1995. — № 2. — С. 85.

2044. Так творить тільки Євген Удін! : [вийшов із друку каталог творів персон. ювіл. вист. Є. Удіна] // Літературний Тернопіль. — 2013. — № 2. — С. 40 : фотогр., іл. — (Щойно з друку).

2045. Турчин-Гонтківська, Н. П’ять казок із життя одного митця : [про засл. художника України Є. Удіна] / Н. Турчин-Гонтківська // Вільне життя. — 2004. — 2 берез. — С. 3 : фотогр.

2046. Федорук, О. Сонячні ритми : [про роботу худож. Є. Удіна над кн. «Заліщики» Б. Ельгорта] / О. Федорук // Вільне життя. — 1967. — 20 трав.

*** 2047. Боднар, М. Мистецтво на полотні : Ювілейну виставку творів з

нагоди свого 70-річчя та 50-річчя творчої діяльності презентував у краєзн. музеї засл. художник України Є. Удін / М. Боднар // Тернопільські оголошення. — 2007. — 21 квіт. — С. 27 : фотогр.

2048. Гулько, Я. Музика барв та ліній : [вист. мист. робіт Є. Удіна в краєзн. музеї з нагоди 70-річчя від дня народж.] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2007. — 18 квіт. — С. [1] : фотогр.

2049. Дольна, С. Картини із чистим небом : Півстоліття присвятив художник пейзажам Балтії, Польщі та Західної України : [ювіл. вист. графіки Є. Удіна в Терноп. обл. краєзн. музеї] / С. Дольна // 20 хвилин. — 2007. — 17 квіт. — С. 14 : фотогр.

2050. Ільницька, О. Заклав автомобіль, щоб видати альбом : Художник Євген Удін 30 років працював над створенням видань про Юліуша Словацького / О. Ільницька // 20 хвилин. — 2009. — 4 верес. — С. 19 : фотогр. кольор. — (Хобі).

245

2051. Ліберний, О. Євген Удін і світ його картин : [вист. із нагоди 75-річчя від дня народж. та 55-річчя творчої діяльн. мистця в обл. худож. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 2012. — 11 трав. — С. 8 : фотогр. — (Ювілейна виставка).

2052. Ліберний, О. Прекрасний світ картин Євгена Удіна : [персон. вист. автолітографій засл. художника України Є. Удіна в Терноп. приват. артгалереї] / О. Ліберний // Свобода. — 2011. — 3 черв. — С. 8 : фотогр.

2053. Собуцька, В. І свято барв, і урочиста тиша : [вист. робіт худож. Є. Удіна в краєзн. музеї, приуроч. до 45-річчя його творч. діяльності] / В. Собуцька // Свобода. — 2003. — 22 берез., фотогр. — (Світ мистецтва).

2054. Чорна, Н. Триєдність пензля, слова та музики : [ювіл. вист. робіт Є. Удіна в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Н. Чорна // Вільне життя. — 2007. — 14 квіт. — С. 2 : фотогр. — (Виставки).

*** 2055. Мельничук, Б. Удін Євген Тимофійович (11.04.1937, м. Донецьк) —

художник, громадський діяч / Б. Мельничук, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 483—484 : фотогр.

2056. Удін Євген Тимофійович (11.ІV.1937, Донецьк) — укр. графік, з. х. УРСР з 1987 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 596.

2057. Удін Євген Тимофійович (11.ІV.1937, Донецьк) — укр. графік, з. х. УРСР з 1987 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 592—593.

Федорів Олег Петрович

(8.07.1942) — художник, педагог, член Спілки художників України (1997)

Народився 8 липня 1942 року в с. Кривому Козівського району. У 1965 році закінчив історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Навчався в художніх студіях у Кам’янці-Подільському, Львові, Тернополі. У 1967—1972 роках учителював на Козівщині. Від 1973 року — у м. Тернополі: працював художником-оформлювачем, від 1974 року — учителем, методистом з образотворчого мистецтва.

Творить у жанрах філософського та ліричного пейзажу, натюрморту, графіки, техніка — олія,

246

темпера. У творчому доробку О. Федоріва понад 600 живописних полотен.

Персональні виставки проходили в Тернополі (1987, 1994—1996), Бережанах (1988), Козовій (1989). Роботи були відзначені численними дипломами та преміями. Від 1998 року художник розписує храми в селах Тернопільщини.

Твори О. Федоріва зберігаються в Тернопільських обласних краєзнавчому та художньому музеях, Лівадійському палаці в м. Ялті (АР Крим), приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Література 2058. Федорів, О. Україна. Страждання, 1983 [Образотворчий матеріал] ;

Вечір у Кривому, 2005 ; Квіти ; Гартування шаблі, 1995 ; Омолоджений сад, 1977 : [репродукції] / О. Федорів // Барна, В. Козівський край : краєзн.-турист. путівник / В. Барна. — Т., 2010. — С. 194.

2059. Федорів, О. П. На околиці, 1981 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / О. П. Федорів // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 48.

2060. Федорів, О. П. Подих весни, 2004 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 60х80 см : [репродукція] / О. П. Федорів // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 51.

*** 2061. Федорів, О. Олег Федорів: «Не люблю, коли картини втомлені

абстракціонізмом» : [інтерв’ю] / записав І. Пилипець // Тернопіль. — 2008. — № 4. — С. 88—91, [2] арк. іл.


Т. : Терно-граф, 2010. — 296 с. : фотогр., іл. Про О. Федоріва: С. 195.


Про О. Федоріва: С. 102. 2064. Федорів Олег Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна



Про О. Федоріва: С. 176—177. ***

2066. Гулько, Я. Аматор мистецтва / Я. Гулько // Людина і світ. — 1989. — № 6. — С. 58—59.

247

2067. Кармелюк, М. Рідні краї — у живописі : [вист. робіт О. Федоріва в картин. галереї обл. орг. Нац. спілки художників України] / М. Кармелюк // 20 хвилин. — 2012. — 9—10 лип. — С. 11 : фотогр., іл. кольор. — (Виставка).

2068. Ситник, І. Виняткова щедрість душі, або Без реалізму нема правдивого образу світу : [про худож. О. Федоріва] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 22 серп. — С. 18—19 : фотогр. кольор.

2069. Сорока, П. Щоб знов заспівало село, або Архетипи Олега Федоріва / П. Сорока // Свобода. — 2008. — 12 січ. — С. 8 : фотогр.

2070. Троян, Л. Ах, вернісаж… : [вист. робіт О. Федоріва в обл. худож. музеї] / Л. Троян // Тернопіль вечірній. — 1994. — 6 серп. — С. 4 : фотогр., іл.

*** 2071. Федорів, І. Федорів Олег Петрович (08.07.1942, с. Криве, нині Козів.

р-ну) — художник, педагог / І. Федорів // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 510 : фотогр.

Федоров Юрій Георгійович


Народився 15 грудня 1949 року в м. Тернополі. Закінчив середню школу № 4. У 1971—1975 роках навчався в Московському заочному університеті мистецтв (РФ).

Працював художником-оформлювачем у Тернопільському економічному інституті (нині національний економічний університет).

Творив у стилі акцентуїзму, був його основоположником. На творчість художника відчутний вплив мали кубізм та сюрреалізм.

Персональні виставки Ю. Федорова проходили в обласній бібліотеці для юнацтва (1994), Тернопільському обласному художньому музеї (1995, 1997, 2000, 2004, 2006) та м. Форосі (1996, АР Крим).

Мистець брав участь у виставках у Ріді (1998, Австрія), Вільямсбурзі (2008, США).

Основні твори: живописні серії «Мій цирк» (1976—2002), «Виникнення джазу» (1978—2001), графічні серії «Купальниці» (1975—1977), «12 за Шекспіром» (1977), «Художник і модель» (1981—1988), «День і ніч» (1991—1992), «Хронічні хоббіани» (1992), «Вакхічні забави» (2006) тощо.

Роботи художника зберігаються в Тернопільському обласному художньому музеї, приватних колекціях в Італії, США, Швейцарії, Великій Британії, Росії.

Помер Ю. Федоров 4 серпня 2008 року в м. Тернополі.

248



Про Ю. Федорова: С. 114—115. 2073. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про Ю. Федорова: С. 103. ***

2074. Баліцька, М. Художник і модель / М. Баліцька // Свобода. — 1996. — 12 листоп. — С. [4] : іл. — (Світ захоплень).

2075. Мороко-Довгалюк, Х. Музика на полотні : [про творчість Ю. Федорова] / Х. Мороко-Довгалюк // Тернопіль вечірній. — 1999. — 7 лип.

2076. Попович, Ж. Дивак із пензлем : [про творчість Ю. Федорова] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2000. — 4 жовт.

2077. Салабчук, Б. Жив, творив, мріяв, або Незгасне світло душі : [про творчість Ю. Федорова] / Б. Салабчук // Тернопільський оглядач. — 2008. — № 30 (29 серп.). — С. 18—19 : фотогр. — (Мистецька слава Тернополя).

2078. Ситник, І. Виняткова щедрість душі, або Без реалізму нема правдивого образу світу : [творчість худож. Ю. Федорова] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — № 29 (22 серп.). — С. 18—19 : фотогр.

2079. Тадейчук, Є. У Вірджинії — виставка тернополянина : [худож. Ю. Федорова] / Є. Тадейчук // Вільне життя плюс. — 2008. — 26 берез. — С. 6. — (Мистецькі новини).

2080. Федик, М. Ескіз до портрета художника / М. Федик // Свобода. — 2000. — 25 січ. — (Майстрові пензля — 50!).

*** 2081. Коверко, О. Виставка… із однієї картини : [вист. «Старий клоун» у

Терноп. худож. музеї] / О. Коверко // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 27 жовт. — С. 2 : фотогр.

2082. Мороко-Довгалюк, Х. Мистецтво майбутнього? : Нотатки з вист. живопису і графіки худож. Юрія Федорова «День і ніч» в обл. худож. музеї / Х. Мороко-Довгалюк // Вільне життя. — 2000. — 23 верес. — С. 5 : фотогр. — (Виставки).

249

*** 2083. Дуда, І. Федоров Юрій Георгійович (15.12.1949, м. Тернопіль) —

художник / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 511 : фотогр.

Харинович Михайло Вікторович

(21.11.1950—10.05.2008) — художник, член Спілки художників України (1982)

Народився 21 листопада 1950 року в с. Глиниці Кіцманського району Чернівецької області. У 1966—1970 роках навчався на відділенні художнього оформлення Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова (нині художньо-театральне училище), у 1970—1976 роках — на факультеті графіки Київського художнього інституту. Учитель із фаху — Т. Лящук.

Працював у галузі станкової, книжкової, прикладної графіки, плаката, шрифтів.

Серед робіт: плакати «Володимир Гнатюк», «Тернополю — 450» (обидва — 1990), «Струсівська капела бандуристів» (1991), «Соломія Крушельницька» (1994).

М. Харинович співавтор герба м. Тернополя. Від 1974 року мистець брав участь в обласних, всеукраїнських та

міжнародних виставках у містах України, Росії, Канади. Твори художника зберігаються в музеях України. Помер М. Харинович 10 травня 2008 року в м. Тернополі.

Література 2084. Харинович, М. В. Ранок, 2001 [Образотворчий матеріал] : папір, туш,

перо ; 65х45 см : [репродукція] / М. В. Харинович // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 52.



Про М. Хариновича: С. 115. 2086. Дуда, І. Михайло Харинович / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —

№ 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 88 : портр., іл. 2087. Харинович Михайло Вікторович // Мистецтво Тернопільщини :

інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 13—14.

250

2088. Харинович Михайло Вікторович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 52 : фотогр.

2089. Харинович Михайло Вікторович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 92 : фотогр.

*** 2090. Дуда, І. Харинович Михайло Вікторович (21.11.1950, с. Глиниця

Кіцман. р-ну Чернів. обл.) — художник, графік / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 542 : фотогр.

Цуприк Юрій Степанович

(18.07.1958) — художник, дизайнер, член Спілки художників України (1993)

Народився 18 липня 1958 року в с. Качанівці Підволочиського району. У 1977 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва), у 1985 році — Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Протягом 1985—1989 років працював у Тернопільському філіалі об’єднання «Львівторгреклама», від 1989 року — у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті.

Займається станковою та прикладною графікою, художнім оформленням інтер’єрів.

Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, міжнародних виставок. Твори художника зберігаються в музеях Тернополя, Львова, Кракова

(Польща) тощо. Література

2091. Цуприк, Ю. С. Привокзальна [Образотворчий матеріал] : папір, темпера : [репродукція] / Ю. С. Цуприк // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [94].

2092. Цуприк, Ю. С. Спалах, 2005 [Образотворчий матеріал] : картон, темпера ; 75х120 см : [репродукція] / Ю. С. Цуприк // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 53.

2093. Цуприк, Ю. С. Спалах на синьому тлі, 2009 [Образотворчий матеріал] : картон, темпера ; 120х75 см : [репродукція] / Ю. С. Цуприк // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 20.

251

*** 2094. Дуда, І. Юрій Цуприк / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 89 : портр., іл. 2095. Сагаль, О. Майстер вишуканих ліній та внутрішнього світла /

О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 20—26 трав. — С. 12 : фотогр.

2096. Цуприк Юрій Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 53 : фотогр.

2097. Цуприк Юрій Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 92 : фотогр.

*** 2098. Удіна, Т. Цуприк Юрій Степанович (18.07.1958, с. Качанівка

Підволочис. р-ну) — художник, дизайнер / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 576 : фотогр.

Чорнобай Володимир Миколайович


Народився 17 березня 1954 року в с. Михайлівському Ленінського району Московської області (нині РФ). У 1973 році закінчив Львівське державне училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та прикладного мистецтва). У 1975—1980 роках навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Викладачі з фаху — Н. Федчун, Т. Драган.

Від 1981 року проживає в м. Тернополі. Працює в галузі станкового живопису, графіки, займається класичним вітражем, а від 1989 року — малярством на склі.

Від 1984 року В. Чорнобай активний учасник понад 40 колективних виставок в Україні, Болгарії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Угорщині. Від 1992 року відбулося понад 30 персональних виставок художника в Тернополі, Києві, Львові, Луцьку, Рівному, Чернівцях, Івано-Франківську та містах Польщі.

Нагороди: диплом лауреата художньої виставки «Різдвяна містерія — 96» (Луцьк, 1996), золота нагорода Першої виставки-конкурсу модерного мистецтва (Тернопіль, 1996), III премія всеукраїнської виставки малярства на

252

склі «Три виміри: вчорашнє, сьогодення і завтра» (Львів, 1998), срібна медаль «Labor omnia vincit» Товариства ім. Іполита Цегельського (Познань, Польща, 2009).

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (2002). Основні твори: серії робіт малярства на склі «Руки» (1990), «Віртуальний

портрет сучасника» (1995), «Пікуй-Красія» (1994—2002), «Пінько-Піноккіо» (2006) тощо.

В. Чорнобай учасник міжнародних та всеукраїнських пленерів живопису. У 2010 році брав участь у виставці міжнародного малярського пленеру (м. Еркнер, Німеччина), ХІХ міжнародному пейзажному пленері «Земля за рікою» (м. Шведт (Одер), Німеччина), виставці художників Білорусії, Польщі та України «Обличчя і барви Сходу» (м. Будріо, Італія).

Література 2099. Органічні структури Володимира Чорнобая [Образотворчий

матеріал] : [альбом] / передм. В. Чорнобая. — Т. : [б. в.], 2010. — [8] с. 2100. Чорнобай, В. Віртуальний портрет сучасника [Образотворчий

матеріал] : [альбом] / В. Чорнобай ; післямова «Віртуальний портрет сучасника» В. Чорнобая. — Т. : [б. в.], 2009. — 15 с. : фотогр.

*** 2101. Чорнобай, В. М. Домініканський костьол, 2007 [Образотворчий

матеріал] ; Надставна церква, 2011 ; Домініканський костьол, 2011 : [репродукції] / В. М. Чорнобай // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 44, 64, 65.

2102. Чорнобай, В. М. Осінній Пікуй. Осіння Красія [Образотворчий матеріал] : скло, т. : [репродукція] / В. М. Чорнобай // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [97].

2103. Чорнобай, В. М. Пікуй. Красія, 2006 [Образотворчий матеріал] : скло, авт. техніка ; 100х100 см : [репродукція] / В. М. Чорнобай // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 20.

2104. Чорнобай, В. М. Пінько-Піноккіо, 2006 [Образотворчий матеріал] : фанера, олія ; 60х40 см : [репродукція] / В. М. Чорнобай // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 54.

*** 2105. Попович, Ж. Дивні химери і фантастичні краєвиди плащаниць

Володимира Чорнобая : [за матеріалами розмови з худож. В. Чорнобаєм] / Ж. Попович // Номер один. — 2013. — 23 січ. — С. 9 : фотогр.

253

2106. Чорнобай, В. Володимир Чорнобай: «Під лежачого художника горілка не тече» : [інтерв’ю] / розмову вів В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1997. — 28 черв. — С. 4 : фотогр., іл. — (Зустріч для вас).

2107. Чорнобай, В. Володимир Чорнобай: «Подався я у пілігрими…» : [інтерв’ю] / розмову вів Я. Бенза // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 21 (листоп.). — С. 4 : фотогр., іл.

2108. Чорнобай, В. Картини народжуються з надриву : [розмова з худож. В. Чорнобаєм] / записала Л. Заморська // 20 хвилин. — 2011. — 14 січ. — С. 13 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

2109. Чорнобай, В. Монолог митця перед людьми і самим собою / В. Чорнобай // Тернопіль. — 1996. — № 4/5. — С. 29—31 : портр., іл.

2110. Чорнобай, В. На склі, як у свічаді : [розмова з худож. В. Чорнобаєм] / розмову вів Б. Демків // Тернопіль вечірній. — 1994. — 11 черв. — С. 4 : фотогр., іл.

2111. Чорнобай, В. Ні маніфести, ні програми… / В. Чорнобай // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. [26—27].



Про В. Чорнобая: С. 109. 2113. Чорнобай Володимир Миколайович : [біогр. довідка] //

Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 54 : фотогр.

2114. Чорнобай Володимир Миколайович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 96 : фотогр.

*** 2115. Белякова, І. «Скляне життя» Володимира Чорнобая : Для того, щоб

малювати на склі і творити вітражі, потрібно не лише вміти малювати, а й відчувати скло, стверджує відомий терноп. художник / І. Белякова // Rіа плюс. — 2005. — 23 лют., фотогр.

2116. Гаврильцьо, І. Дійство на склі : [про живописця В. Чорнобая] / І. Гаврильцьо // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 19 (жовт.). — (Робітня митця).

2117. Дуда, І. Володимир Чорнобай / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 90 : портр., іл.

2118. Попович, Ж. Пікуй крізь «вікна» Чорнобая : Нова серія робіт маляра проторувала йому стежку в лауреати / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2002. — 27 листоп., портр., іл.

254

2119. Попович, Ж. Світлий і темний світ «чорнобаївської» графіки / Ж. Попович // Номер один. — 2010. — 7 лип. — С. 5 : фотогр.

2120. Прохасько, С. Володимир Чорнобай і його «віртуальні» сучасники / С. Прохасько // Тернопіль вечірній. — 1997. — 2 груд.

2121. Сагаль, О. Відбитки образів на склі і в душах : У творчому доробку Володимира Чорнобая — унікальні картини на склі та дереві, оригінальні колажі і навіть… еротичні писанки! / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 6—12 лют. — С. 14 : фотогр.

2122. Собуцька, В. Під прозорістю скла неповторність лягла… : [про творчість худож. В. Чорнобая] / В. Собуцька // Свобода. — 2002. — 26 листоп. — С. 4 : фотогр. — (Світ мистецтва).

2123. Шостак, Н. Скло і світло : Художнику Володимирові Чорнобаю в творчому процесі допомагає… шинка / Н. Шостак // Вільне життя плюс. — 2009. — 30 січ. — С. 8 : фотогр. — (Гість сторінки).

*** 2124. Вербицька, Т. Наші картини експонуються у Польщі : [вист. творів

худож. В. Чорнобая в музеї м. Пшеворська (Польща)] / Т. Вербицька // Rіа плюс. — 2002. — 1 трав., фотогр. — (Арт-галерея).

2125. Володимир Чорнобай: дивовижний світ на склі : [персон. вист. В. Чорнобая в залі обл. орг. Нац. спілки художників України] // Нова Тернопільська газета. — 2002. — 30 жовт. — С. 3 : фотогр. — (Виставка).

2126. Глубіш, О. «Добре малювати — головний обов’язок художника» : [вист. творів худож. В. Чорнобая в галереї обл. орг. Спілки художників України] / О. Глубіш // Свобода. — 1992. — 16 лип. — С. [8]. — (Творчий портрет).

2127. Собуцька, В. Фантазії на склі Володимира Чорнобая заповнили цілу залу краєзнавчого музею : [персон. вист. художника] / В. Собуцька // Свобода. — 1995. — 18 серп. — (Світ мистецтва).

2128. Ханас, В. Несподіваний Чорнобай : [персон. вист. худож. В. Чорнобая в Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Ханас // Тернопіль вечірній. — 1995. — 12 лип., іл. — (Виставки).

2129. Чорна, О. Круговерть з опадаючим листям : [третя персон. вист. худож. В. Чорнобая] / О. Чорна // Західна Україна. — 1994. — 27 берез. — 2 квіт.

2130. Чорна, О. Червоні образи Володимира Чорнобая : [вист. картин художника в м. Львові] / О. Чорна // Західна Україна. — 1993. — 24—30 січ., фотогр., іл.

*** 2131. Мельничук, Б. Чорнобай Володимир Миколайович (17.03.1954,

с. Михайлівське Ленін. р-ну Москов. обл., нині РФ) — живописець / Б. Мельничук, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 603 : фотогр.

255

Чумак Юрій Васильович

(2.08.1937) — живописець-монументаліст

Народився 2 серпня 1937 року в м. Лозовій, нині Харківської області. У 1953—1955 роках навчався у Львівському ПТУ № 1, у 1978 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського (нині Південноукраїнський університет). Викладачі з фаху — Ю. Єгоров, П. Глучевський.

Після закінчення інституту працював художником-оформлювачем у м. Тернополі.

Творить у галузях станкового та монументального живопису, проектування й оформлення інтер’єрів, рисунка.

Від 1971 року Ю. Чумак учасник виставок у Львові, Києві, Тернополі, Москві (нині РФ). Персональні виставки художника пройшли у 2004 році в Тернопільському обласному художньому музеї та галереї Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України (було представлено 87 картин і портретів). У 2007 році в Тернопільському обласному художньому музеї експонувалося 40 картин, пейзажів і портретів. У 2005 році персональна виставка відбулася в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді.

Понад 80 робіт, подарованих живописцем, знаходяться у фондах Тернопільського обласного художнього музею.

Література 2132. Попович, Ж. Юрій Чумак створив галерею історичних постатей :

Художник передав краєзнавчому музею портрети князя Святослава і Яреми Вишневецького : [за матеріалами розмови з худож. Ю. Чумаком] / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 7 берез. — С. [15] : фотогр., іл. кольор.

2133. Чумак, Ю. Митці ошляхетнюють нашу свідомість : [розмова з худож. Ю. Чумаком] / розмовляла В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 17 верес. — С. 8 : фотогр., іл. — (У художника на гостинах).

2134. Чумак, Ю. Нова виставка «Сновид» : [терноп. мист. групи] / Ю. Чумак // Вільне життя плюс. — 2012. — 21 листоп. — С. 7. — (Слово митця).



Про Ю. Чумака: С. 109—114.

256

*** 2136. Дольна, С. Історія в картинах від Юрія Чумака / С. Дольна //

20 хвилин. — 2007. — 27 серп. — С. 14 : фотогр. 2137. Дуда, І. Юрій Чумак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 91 : портр., іл. 2138. Золотнюк, А. Творити на історичну тематику — невротичне заняття /

А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 24 лют. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Митці краю).

2139. Ситник, І. Воскресіння українського міту : [про худож. Ю. Чумака] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — № 32 (12 верес.). — С. 18—19 : фотогр. — (Малярство).

2140. Тарасенко, Т. Нам потрібен не ширпотреб, а національна культура, або Чотири монологи художника / Т. Тарасенко // Західна Україна. — 1995. — 4—10 лют.

*** 2141. Ваврик, О. І барвисті панно, і золоте вишиття : [вист. творів

Ю. Чумака в обл. худож. музеї з нагоди 70-річчя від дня народж.] / О. Ваврик // Вільне життя плюс. — 2007. — 5 верес. — С. 6. — (Вернісажі).

2142. Дудка, А. Козацька казка Юрія Чумака : У художньому музеї діє виставка, присвяч. 70-літтю від дня народж. терноп. худож. Юрія Чумака / А. Дудка // Нова ера. — 2007. — 29 серп. — 4 верес. — С. 6 : фотогр.

2143. Сагаль, О. Історія на полотні і на тканині : [вист. живопису Ю. Чумака в Терноп. обл. худож. музеї] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 5—11 верес. — С. 5 : фотогр.

2144. Собуцька, В. Віки проходять пам’яттю : [персон. вист. Ю. Чумака в обл. худож. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 2007. — 8 верес. — С. 8 : портр., іл. — (З ювілеєм!).

2145. Собуцька, В. Не втратьмо духовності : [вист. робіт Ю. Чумака в обл. б-ці для юнацтва] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 29 жовт. — С. 8 : іл. — (Виставки).

2146. Федорців, Н. Юрій Чумак протистоїть синтетиці і споживацтву : Колеги кажуть, що у художника — друга молодість : [дві персон. вист. робіт Ю. Чумака — в Укр. домі «Перемога» та обл. худож. музеї] / Н. Федорців // Місто. — 2011. — 5 жовт. — С. 10 : фотогр.

*** 2147. Дуда, І. Чумак Юрій Васильович (02.08.1937, м. Лозова, нині Харків.

обл.) — живописець / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 701 : фотогр.

257

Шайнога Дмитро Андрійович

(5.03.1929—4.02.2005) — живописець, член Спілки художників України (1978), заслужений художник України (2004)

Народився 5 березня 1929 року в с. Шайногах, нині Радехівського району Львівської області. У 1936—1946 роках навчався в середній школі м. Холоєва (нині Вузлове Львівської області).

Освіту здобув на декоративному відділі Львівського художнього училища трудових резервів (1946—1949) та відділі монументального розпису Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва) (1951, 1953—1958). Учителі з фаху — О. Шатківський, К. Звіринський та О. Музика.

У 1958 році Д. Шайнога переїхав до м. Тернополя й розпочав трудову діяльність старшим методистом з образотворчого мистецтва в обласному Будинку народної творчості. Від 1964 року працював живописцем-монументалістом у Тернопільському відділенні (згодом — художньо-виробничих майстернях, комбінаті) Художнього фонду УРСР.

Творив мистець у галузі станкового (пейзаж) і монументального живопису.

Від 1960 року Д. Шайнога був учасником обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок, які проходили в Тернополі, Львові, Києві, Москві, Пензі (обидва — РФ).

Перша персональна виставка художника відбулася в 1994 році в галереї обласної організації Спілки художників України та обласному художньому музеї, наступна — у 1999 році.

Від 1994 року Д. Шайнога лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

Вагоме місце в доробку художника займають полотна, написані під час творчих поїздок по р. Єнісею, у Саянські (Сибір, 1968), Кавказькі (Абхазія, 1984), Карпатські, Кримські гори.

Помер Д. Шайнога 4 лютого 2005 року. Похований у с. Станіславчику Бродівського району Львівської області.

Твори мистця зберігаються у фондах Тернопільського художнього музею.

У 2006 році відбулася посмертна персональна виставка художника. Література

2148. Вітаємо! : [Указом Президента України № 1180 від 5 жовт. 2004 р. за значний особистий внесок у розвиток укр. образотв. мистецтва, вагомі творчі досягнення та багаторічну сумлінну працю почесне звання «Заслужений художник України» присвоєно художникові Д. Шайнозі] // Вільне життя. — 2004. — 20 жовт. — С. [1].


258

*** 2149. Шайнога, Д. Живопис: картини, мозаїка [Образотворчий матеріал] :

альбом-каталог / Д. Шайнога ; Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. орг. Нац. спілки художників України, Терноп. обл. худож. музей ; [вступ. ст. «Вічність на полотні» І. Дуди]. — Т. : Тернопіль Онлайн, 2005. — 28 с. : фотогр. кольор.

2150. Шайнога, Д. Малярство [Образотворчий матеріал] : каталог / Д. Шайнога ; Терноп. орг. Спілки художників України, Терноп. худож. музей ; [вступ. ст. «Вічність на полотні» І. Дуди]. — Т. : Збруч, 1994. — 32 с.

*** 2151. Шайнога, Д. А. Вертеп [Образотворчий матеріал] : полотно, олія :

[репродукція] / Д. А. Шайнога // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [99].

2152. Шайнога, Д. А. Тернопіль відбудовується, 1968 [Образотворчий матеріал] ; Тернопільський став, 1969 : [репродукції] / Д. А. Шайнога // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 8, 9.

*** 2153. Шайнога, Д. Дмитро Шайнога: «Попри всі негаразди мистецьке

життя в Тернополі має великі перспективи…» : [інтерв’ю] / розмову вів В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1996. — 20 лип. — С. 3 : фотогр. — (Культура).

2154. Шайнога, Д. Намалювати день : [розмова з худож. Д. Шайногою] / [записав] А. Паламар // Вільне життя. — 1979. — 15 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Над чим ви працюєте?).

*** 2155. Дуда, І. Дмитро Шайнога / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про Д. Шайногу: С. 115. 2157. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд.


Про Д. Шайногу: С. 26—27. 2158. Шайнога Дмитро Андрійович // Мистецтво Тернопільщини :

інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 11. 2159. Шайнога Дмитро Андрійович : [біогр. довідка] // Тернопільській


259

*** 2160. Гайда, В. «За нас повинні говорити наші полотна…» : [про творчість

Д. Шайноги] / В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1994. — 13 лип. — С. 4. — (У колі муз).

2161. Дацюк, І. Дмитро Шайнога: «Іншим я себе не уявляю» : [життєвий і творч. шлях художника] / І. Дацюк // Тернопіль вечірній. — 2000. — 23 серп. — С. 3 : фотогр.

2162. Лисевич, М. Літописець Поділля : [про творчість живописця Д. Шайноги] / М. Лисевич // Західна Україна. — 1994. — 30 лип. — 5 серп., іл., портр. — (Мистецтво).

2163. Ліберний, О. Майстер пейзажу / О. Ліберний // Свобода. — 2006. — 18 лют. — С. 14. — (Виставки).

2164. Мисько, Е. Обрії оновленого краю : [про худож. Д. Шайногу] / Е. Мисько // Образотворче мистецтво. — 1979. — № 6. — С. 12.

2165. Тарасенко, В. Дмитро Шайнога — лауреат! : [обл. мист. премії ім. М. Бойчука] / В. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1994. — 5 листоп. — С. 4 : фотогр.

2166. Тарасенко, В. Щедрий дарунок художника Шайноги рідному місту : [мистець передав свої картини Терноп. міськраді] / В. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1995. — 20 верес.

*** 2167. Гулько, Я. Вшанування співця рідного краю : [ювіл. вист. робіт

худож. Д. Шайноги в худож. музеї та галереї обл. орг. Спілки художників України] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 29 черв. — С. 3.

2168. Дуда, І. Вічність на полотні : (Спроба творчого портрета з нагоди виставки творів Дмитра Шайноги) / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 1994. — 8 черв. — С. 4 : фотогр., іл.

2169. Собкович, Н. Від Карпат до Єнісею : (Нотатки з ювіл. виставки Дмитра Шайноги) / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1999. — 2 квіт. — С. 4 : іл.

2170. Чорній, Н. Виставка творів Дмитра Шайноги : [у виставковій залі обл. орг. Нац. спілки художників України] / Н. Чорній // Шлях перемоги. — 2006. — 22 лют. — С. 15.

2171. Чорній, Н. Майоріли синьо-жовті прапори : [вист. картин Д. Шайноги у виставковій залі обл. орг. Нац. спілки художників України] / Н. Чорній // Вільне життя. — 2006. — 11 лют. — С. 3 : фотогр. — (Виставки).

*** 2172. Войтович, О. Згасає час, мистецтво не вмирає : [вист. світлої пам’яті

худож. Д. Шайноги в обл. худож. музеї] / О. Войтович // Свобода. — 2006. — 4 лют. — С. 8 : фотогр. — (Пам’ять).

260

2173. Костишин, Л. Пам’яті Дмитра Шайноги : [вист. робіт терноп. живописця в 40-й день після його смерті] / Л. Костишин // Вільне життя. — 2005. — 19 берез. — С. 5.

2174. Машлянка, Б. Пам’яті Дмитра Шайноги присвячено виставку / Б. Машлянка // Місто. — 2005. — 16 берез. — С. 6 : фотогр.

*** 2175. Дуда, І. Шайнога Дмитро Андрійович (05.03.1929, с. Шайноги, нині

Радехів. р-ну Львів. обл. — 04.02.2005, м. Тернопіль; похов. у с. Станіславчик Бродів. р-ну Львів. обл.) — живописець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 621 : фотогр.

Шевчук Микола Степанович


Народився 30 жовтня 1965 року в селищі Смизі Дубненського району Рівненської області. Навчався в Кременецькому педагогічному училищі (нині Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка). У 1986 році вступив на архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Учителі з фаху — Б. Скиба, В. Липовий. Архітектурна освіта посприяла творчому розвиткові художника.

Від 1993 року М. Шевчук живе в м. Теребовлі. Від 1995 року — викладач художніх дисциплін у

Теребовлянському вищому училищі культури. На становлення мистця вплинула творчість Т. Шевченка, а особливе

джерело його творчості — трипільська культура. Працює художник у галузі станкового та монументального живопису, скульптурної пластики.

Понад 20 років М. Шевчук займається сакральним мистецтвом. Сьогодні в його доробку десятки ікон, розписи та реставрація храмів, іконостасів. Серед робіт — церква ІХ ст. поблизу м. Судака (АР Крим).

Мистець активний учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, зокрема виставки «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» (м. Київ), пленеру «StareNove місто» (м. Теребовля).

Персональні виставки художника пройшли в обласному художньому музеї (1995), обласному краєзнавчому музеї (1997), Теребовлянському краєзнавчому музеї (2005), культурному центрі України в м. Москві (2007), етноцентрі Тернопільської міської бібліотеки № 4 для дорослих (2014).

261

М. Шевчук лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука (2000), Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок — 2003» та міжнародної премії за твори різдвяної тематики (2010).

Основні роботи: «Характерник», «Буй-тур», «Вітер з півночі», «Покутські стрільці», «Судак. Сонячна долина», «Розсипались зорями ночі» (2006), «Решето Поділля», «Сорок килимів», «Чорнобривців насіяла мати» (2000), «Над вертепом» (2008), «Родюча нива. Городище. Теребовля» (2009), «Мелодія лісу» (2013) тощо.

М. Шевчук був активним учасником Революції гідності в м. Києві. Там разом із побратимами-художниками створив Мистецьку сотню Майдану. Нині він волонтер. Коли приїжджає додому з передової, малює портрети українських героїв і творить їм пам’ятники.

Література 2176. Шевчук, М. Християнин [Образотворчий матеріал] / М. Шевчук //

Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 8 : іл.

2177. Шевчук, М. С. Іоан Хреститель Василіанський [Образотворчий матеріал] : картон, олія : [репродукція] / М. С. Шевчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [101].

2178. Шевчук, М. С. Розсипались зорями ночі, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 60х80 см : [репродукція] / М. С. Шевчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 55.

2179. Шевчук, М. С. Сонцестояння сьомого року, 2010 [Образотворчий матеріал] : дерево, паволока, левкас, авт. техніка ; 52х95 см : [репродукція] / М. С. Шевчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 20.

*** 2180. Шевчук, М. «Ікона — міра глибини душі…» : [розмова з худож.

М. Шевчуком] / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2010. — 10 листоп. — С. 18 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

*** 2181. Мороко-Довгалюк, Х. Лауреат, що не прагне відзнак : [шостим

лауреатом обл. мист. премії ім. М. Бойчука став М. Шевчук із м. Теребовлі] / Х. Мороко-Довгалюк // Вільне життя. — 2001. — 13 лют. — С. 4 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

2182. Нехай палає творчості вогонь : [новим лауреатом премії ім. М. Бойчука став його земляк М. Шевчук] // Свобода. — 2000. — 4 листоп., фотогр.

262



Про М. Шевчука: С. 117. 2184. Шевчук Микола Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільська


2185. Шевчук Микола Степанович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 100 : фотогр.

*** 2186. Вергун, К. Погляд у небо : [вист. ікон художників Марії та Миколи

Шевчуків у приват. артгалереї м. Тернополя] / К. Вергун // Свобода. — 2010. — 22 жовт. — С. 8 : фотогр. — (У виставковій залі).

2187. Зюбровський, А. Нехай палає творчості вогонь : [про живописця М. Шевчука] / А. Зюбровський // Свобода. — 2000. — 4 листоп.

2188. Кузик, Л. Вимальований світ Миколи Шевчука / Л. Кузик // Воля. — 1999. — 20 берез., фотогр.

2189. Новіцька, К. «…бо люди цікавіші, аніж мексиканські серіали» : [життєвий і творчий шлях худож. М. Шевчука] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 9 черв. — С. 3 : фотогр., іл. кольор. — (В гостях у майстра).

2190. Творчі обрії Миколи Шевчука // Воля. — 2005. — 4 листоп. — С. 4 : фотогр.

2191. Шот, М. І зійшли писанки на полотно : [писанкові орнаменти та символи полотен М. Шевчука] / М. Шот // Вільне життя плюс. — 2010. — 16 квіт. — С. 8 : фотогр.

Шевчук Степан Васильович

(13.03.1944) — художник-графік

Народився 13 березня 1944 року в с. Летячому Заліщицького району. У 1972 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова (нині Українська академія друкарства). Від 1983 року проживає в смт Заводському Чортківського району.

Працював учителем малювання, художником-декоратором, художником-оформлювачем. Оформив та проілюстрував понад 20 художніх, методичних, наукових видань.

Творить у галузі станкової графіки. Більшість робіт виконано в техніці ліногравюри. Крім цього художник використовує акварель, пастель, сангіну, олівець та інші матеріали.

263

У доробку С. Шевчука серії «Українські народні казки» (1984), «Архітектурні пам’ятки Чорткова» (1989—1992), «Кам’янець-Подільський. Стара фортеця» (1991—2000), «Карпатські етюди» (2007—2009), «Друге життя» (2009—2012), портрети «Роздуми. Бабуся» (1980), «На шлях я вийшла ранньою весною... (Леся Українка)» (1985), «Тарас Шевченко» (1986), а також пейзажі, натюрморти, ілюстрації.

Мистець брав участь у виставці в м. Гомелі (Білорусь), де представив акварель «На Дністрі» (1973), ліногравюри «Майбутні будівничі», «Осінній етюд», «Березовий гай» (1974).

Персональні виставки художника відбулися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї (2009), Чортківському краєзнавчому музеї (2010), Бережанському краєзнавчому музеї (2011), Бережанському державному історико-краєзнавчому заповіднику, Збаразькому замку, Ягільницькому краєзнавчому музеї (усі — 2012).

Від 1987 року роботи С. Шевчука публікуються в журналі «Дзвін» (м. Львів), зокрема серії гравюр «Слово о полку Ігоревім», «Українські народні пісні» (1988), «Архітектурні пам’ятки Чорткова і Кам’янця-Подільського» (2004), «Карпати» (2009), серія малюнків «Ліс» (2012).

Література 2192. Чортків в роботах художника Степана Шевчука [Образотворчий

матеріал] : [репродукції] // Золота пектораль. — 2009. — № 3/4. — С. [3] обкл.

2193. Шевчук, С. [Графіка] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / С. Шевчук // Літературний Тернопіль. — 2013. — № 2. — С. [1—4] обкл., [2] окр. арк. — Із змісту: Чоловік і сфінкс, 2010 : акрил ; Єпископ Григорій Хомишин, 2009 : тонований папір, олівець «Ретуш», пастель ; На шлях я вийшла ранньою весною…, 1985 : лікарт ; Катерина Рубчакова, 2009 : тонований папір, сангіна ; Роздуми. Бабуся, 1980 : лікарт ; Казка «Коза-дереза», 1984 : ліногравюра, акварель ; Казка «Колобок», 1984 : ліногравюра, акварель ; Тихий вечір, 2009 : пастель ; Водоспад, 1993 : акварель ; За хмарами сонце : темпера ; Віночок, 2006 : кулькова ручка, акварель ; Водяник, 2010 : кулькова ручка, акварель.

*** 2194. Шевчук, С. Цей цікавий різноманітний світ : [розповідь художника

про себе, творчість і плани] / С. Шевчук // Дзвін. — 2004. — № 1. — С. 152—153 : фотогр., іл. — (Галерея «Дзвона»).

*** 2195. Іванців, О. Дім, який «вибудував» митець / О. Іванців // Голос

народу. — 2004. — 19 берез. — С. 3 : фотогр. — (Імена). 2196. Костюк, С. Кілька Шевчукових «Я» : [про худож. С. Шевчука] /

С. Костюк // Літературний Тернопіль. — 2013. — № 2. — С. 62—63 : фотогр. — (Художник номера).

264

2197. Сорока, П. За вічними законами гармонії та краси, або Степан Шевчук — графік / П. Сорока // Голос народу. — 2009. — 13 берез. — С. 5. — (До 65-річчя від дня народження графіка Степана Шевчука).

2198. Сорока, П. За вічними законами гармонії та краси, або Степан Шевчук — графік : штрихи до творчого портрета / П. Сорока // Пектораль. — 2007. — № 1. — С. 141—142 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

2199. Сорока, П. За вічними законами гармонії та краси : штрихи до творчого портрета графіка Степана Шевчука / П. Сорока // Свобода. — 2007. — 6 жовт. — С. 8 : іл. — (Знайомство зблизька).

*** 2200. Бубернак, С. Мелодія століть : [вист. робіт худож. С. Шевчука в

Ягільницькому нар. музеї історії села] / С. Бубернак // Голос народу. — 2012. — 2 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Обдарування).

2201. Будар, Т. Мелодії століть у графіці Степана Шевчука : [вист. графіки С. Шевчука в Бережан. краєзн. музеї] / Т. Будар // Бережанське віче. — 2011. — 21 жовт. — С. 3 : фотогр.

2202. Заморська, Л. Дивосвіт його графіки та акварелі : Перша персон. виставка творів чортків. художника Степана Шевчука до кінця жовтня діятиме в обл. краєзн. музеї. Митець представив півсотні робіт / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 9—10 жовт. — С. 22 : фотогр.

Шерстій Володимир Михайлович

(11.09.1960) — іконописець, заслужений майстер народної творчості України (2014)

Народився 11 вересня 1960 року в с. Гниличках Підволочиського району. Навчався в Підволочиській художній школі.

Іконописом займається близько 20 років. У своїх роботах художник намагається відроджувати традиції давнього іконопису та відтворювати стиль візантійських ікон, який не зазнав впливу ренесансу та бароко. Використовує здебільшого дерево, іноді полотно. У доробку мистця понад 100 робіт.

У 2000 році емігрував до Аргентини, у 2002 році — до Бразилії (м. Курітіба), де займався реставрацією храмів.

Персональні виставки художника проходили в Курітібі (Бразилія), Тернополі, Хмельницькому, Підволочиську, Збаражі, Чорткові.

Роботи В. Шерстія зберігаються в обласних художньому та краєзнавчому музеях, Державному архіві Тернопільської області, приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Література 2203. Новіцька, К. Діалог між небом і Землею : [за матеріалами розмови з

іконописцем В. Шерстієм] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 7 квіт. — С. 5 : фотогр., іл. — (В гостях у майстра).

265

2204. Шерстій, В. Володимир Шерстій: «Відроджую наше, давно забуте» : Образи художника відрізняються від звичних, а називають їх візантійськими : [інтерв’ю] / [записала] О. Попова // Експрес. — 2011. — 3—10 листоп. — С. 20 : іл. кольор. — (Тернопільські новини).

2205. Шерстій, В. Володимир Шерстій: «З іконою я розмовляю» : [інтерв’ю] / записала В. Матола // Експрес. — 2008. — 28 серп. — 4 верес. — С. 4 : фотогр. кольор. — (Тернопільські новини).

2206. Шерстій, В. Володимир Шерстій: «Іконопис — це не ремесло, а мистецтво» : [інтерв’ю] / записала Н. Ліхновська // Гомін волі. — 2013. — 8 лют. — С. 5 : фотогр. кольор. — (Родом з Підволочищини).

*** 2207. Золотнюк, А. Візантійські ікони Володимира Шерстія /

А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 25 квіт. — С. 9 : фотогр. — (Знайомства).

2208. Ліпінська, Н. Ікона — це вікно в небо : [про іконописця В. Шерстія] / Н. Ліпінська // Нова ера. — 2008. — 5—11 листоп. — С. 9 : фотогр. кольор.

2209. Сагаль, О. Творець вікон у небо : Володимир Шерстій із Підволочиська їхав до Бразилії як заробітчанин, а прославився… як іконописець / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 3—9 черв. — С. 5 : фотогр.

2210. Сівкова, Л. Ікона — мистецтво для Бога : [про іконописця В. Шерстія] / Л. Сівкова // Гомін волі. — 2008. — 31 жовт. — С. 2 : фотогр.

2211. Федорців, Н. Володимир Шерстій: «Ікони — це моя молитва» : [про самобутні дерев’яні ікони В. Шерстія] / Н. Федорців // Місто. — 2010. — 31 берез. — С. 1, 7 : фотогр., іл. — (Цікаві знайомства).

*** 2212. Вандзеляк, Г. В обласному архіві представлено ікони Володимира

Шерстія / Г. Вандзеляк // Свобода. — 2013. — 8 трав. — С. 12 : фотогр. кольор. — (Виставка).

2213. Голояд, І. Ікона Володимира Шерстія є у Папи Римського : [вист. робіт В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / І. Голояд // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 18—24 квіт. — С. 5 : фотогр.

2214. Горловиця, О. Світло ікон Володимира Шерстія : [презентація робіт художника в Терноп. обл. краєзн. музеї] / О. Горловиця // Свобода. — 2006. — 7 жовт. — С. 4 : фотогр., іл. — (Виставки).

2215. Золотнюк, А. Візантійське мистецтво та українські традиції : [вист. робіт В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 20 квіт. — С. 8. — (Експозиції).

266

2216. Золотнюк, А. І постають лики на дереві : [вист. робіт В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2010. — 9 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Репрезентації).

2217. Куленич, Л. Виставка ікон і ляльок : [вист. ікон В. Шерстія в Терноп. обл. худож. музеї] / Л. Куленич // Свобода. — 2011. — 11 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Пориньте у світ прекрасного).

2218. Левицька, Л. Озветься дерево любов’ю до Христа : [вист. ікон В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / Л. Левицька // Голос України. — 2010. — 3 квіт. — С. 14 : фотогр.

2219. Ліберний, О. Володимир Шерстій: «Я відчуваю потребу до іконопису» : [вист. «Озветься й дерево любов’ю до Христа» В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / О. Ліберний // Свобода. — 2012. — 20 квіт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Виставка).

2220. Мала, С. В іконі — не портретна краса, а духовна : [вист. робіт В. Шерстія в обл. худож. музеї] / С. Мала // 20 хвилин. — 2011. — 21—22 жовт. — С. 22.

2221. Мороз, В. «Немов Бог рукою водить…» : В іконах Володимир Шерстій відтворює стиль, який не зачепив ані Ренесанс, ані бароко. Роботи митця можна оглянути в архіві / В. Мороз // 20 хвилин. — 2010. — 2—3 квіт. — С. 22 : фотогр. — (Афіша).

2222. Серемуля, Т. Нові виставки у Збаразькому замку : [вист. ікон В. Шерстія] / Т. Серемуля // Вільне життя плюс. — 2012. — 22 черв. — С. 5 : фотогр. — (Презентації).

2223. Цезарович, М. І лик святий на дереві, і церква у світлинах : [вист. «Озветься й дерево любов’ю до Христа» В. Шерстія в Держ. архіві Терноп. обл.] / М. Цезарович // Тернопіль вечірній. — 2010. — 31 берез. — С. 17 : фотогр. кольор. — (Духовне).

2224. Ясний, В. В обласному архіві відкрилася виставка : [вист. «Озветься й дерево любов’ю до Христа» іконописця В. Шерстія] / В. Ясний // Тернопільські оголошення. — 2010. — 31 берез. — С. 3 : фотогр. кольор. — (Час місцевий).

*** 2225. Стецько, В. Шерстій Володимир Михайлович (11.09.1960,

с. Гнилички, нині Підволочис. р-ну) — іконописець / В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 716 : фотогр.

267

Шпорчук Петро Павлович

(5.09.1942) — художник, скульптор, член Спілки художників України (1989), заслужений художник України (2009)

Народився 5 вересня 1942 року в с. Великих Мацевичах, нині Старокостянтинівського району Хмельницької області. У 1959 році закінчив школу художніх ремесел у м. Яворові Львівської області, у 1971 році — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв).

Працював у системі Художнього фонду України, Львівському й Тернопільському обласних кооперативних товариствах художників (1960—1962), художником у Чернігівських художньо-виробничих майстернях (1971—1974), художником-монументалістом у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті (1974—2000).

Творить у галузі станкового (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрові композиції) та монументального (темперний розпис, мозаїка) живопису.

Від 1971 року П. Шпорчук учасник виставок усіх рівнів у містах України: Запоріжжі (1977), Києві (1985, 1986, 1987, 1989), Харкові (1988), Львові (бієнале «Львів’91 — Відродження» (1991), осінній салон «Високий замок» (2002, 2003, 2006)), Тернополі (І всеукраїнська виставка, присвячена М. Бойчуку (1996)), а також за кордоном: у Санкт-Галлені (1991, Швейцарія), Вінніпезі (1990, Канада), Слівені (1989, Болгарія). Персональні виставки художника проходили в Тернополі (1984, 1985, 1992, 2002, 2005, 2006), Хмельницькому (1994), Кам’янці-Подільському (1994, Хмельницька область), Києві (1997, 2007), Львові (2001).

Роботи мистця зберігаються в Національному музеї Т. Шевченка, Національному художньому музеї України, фондах Українського дому й дирекції виставок Національної спілки художників України (усі — м. Київ), національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, історичному музеї, Національному художньому музеї (усі — м. Львів), Музеї історії Острозької академії (м. Острог Рівненської області), художніх музеях Дніпропетровська, Чернігова, музейному комплексі «Гетьманська столиця» (м. Батурин Чернігівської області), Тернопільських обласних художньому та краєзнавчому музеях, Збаразькому державному історико-архітектурному заповіднику, приватних колекціях в Україні та за кордоном.

268

Художник проілюстрував фотоальбом «Тернопіль», «Тернопільський енциклопедичний словник», книжки літераторів Тернопільщини, окремі випуски журналів «Дзвін», «Людина і світ», «Тернопіль».

Література 2226. Відзнаки Президента : [Президент України В. Ющенко присвоїв

почесне звання «Заслужений художник України» тернополянинові П. Шпорчуку] // Тернопіль вечірній. — 2009. — 14 жовт. — С. 3. — (Пульс).

*** 2227. Шпорчук, П. Графіка [Образотворчий матеріал] : [каталог] /

П. Шпорчук. — Т. : Збруч, 1985. 2228. Шпорчук, П. Графіка [Образотворчий матеріал] : каталог /

П. Шпорчук. — Т. : Збруч, 1984. — 1 арк., склад. у 4 с. — (Художники Тернопільщини).

2229. Шпорчук, П. Малярство, графіка, прикладне мистецтво [Образотворчий матеріал] / П. Шпорчук. — Т. : Колір Прінт, 2011. — 176 с.

*** 2230. Шпорчук, П. Модуль [Образотворчий матеріал] : [репродукція] /

П. Шпорчук // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 8.

2231. Шпорчук, П. Наймичка (за мотивами однойменного твору Т. Шевче-нка), 2004 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; Портрет народного артиста України В’ячеслава Хім’яка, 2007 : папір, сангіна : [репродук-ції] / П. Шпорчук // Тернопіль. — 2008. — № 2. — С. [3, 4] обкл.

2232. Шпорчук, П. П. Катерина (за мотивами одноіменного твору Т. Шевченка), 2007 [Образотворчий матеріал] : папір, акрил, темпера ; 50х35 см : [репродукція] / П. П. Шпорчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 56.

2233. Шпорчук, П. П. Петрів сон [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / П. П. Шпорчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [103].

2234. Шпорчук, П. П. Тернопіль. Архітектурний мотив, 1996 [Образотворчий матеріал] ; Набережна Тернополя, 2007 : [репродукції] / П. П. Шпорчук // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 72—73.

*** 2235. Шпорчук, П. Нова виставка «Хоругви» : [про відкр. вист. худож.

творів учасників гурту «Хоругва»] / П. Шпорчук // Русалка Дністрова. — 1993. — Чис. 14 (серп.). — (Художник про колег).

269

2236. Шпорчук, П. Щедрий дарунок : [у картинній галереї обл. орг. Спілки художників України вист. робіт Р. Гермака та його сина Станіслава] / П. Шпорчук // Тернопіль вечірній. — 1993. — 21 серп. — С. 8.

*** 2237. Шпорчук, П. Петро Шпорчук: «Працюю над серією портретів

відомих тернополян…» : [інтерв’ю] / записав С. Прохасько // Тернопіль вечірній. — 1997. — 9 груд. — (З творчої робітні).

2238. Шпорчук, П. Петро Шпорчук: «Я за білу заздрість» : [інтерв’ю] / записала З. Кушнірук // Вільне життя. — 1992. — 22 квіт.



Про П. Шпорчука: С. 123. 2240. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про П. Шпорчука: С. 143. 2241. Удіна, Т. Дивосвіт барв, ліній і слова Петра Шпорчука / Т. Удіна //

Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011]. — С. 18—20.

2242. Шпорчук Петро Павлович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 19—20.

2243. Шпорчук Петро Павлович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 56 : фотогр.

2244. Шпорчук Петро Павлович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 102—103 : фотогр.

*** 2245. Ваврик, О. Загострення чуття України / О. Ваврик // Свобода. —

2006. — 5 серп. — С. 8 : іл. — (Штрихи до портрета). 2246. Гавриленко, Я. Пост-модерн Петра Шпорчука / Я. Гавриленко //

Тернопіль вечірній. — 1992. — 23 верес. — С. 4 : іл. 2247. Денега, Г. Мелодія ліній і барв : [про творчість П. Шпорчука] /

Г. Денега // Русалка Дністрова. — 1993. — Чис. 10 (трав.). 2248. Дуда, І. Петро Шпорчук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3:

Художники Тернопільщини. — С. 93 : портр., іл. 2249. Ліберний, О. Шістдесят — для художника вік не пенсійний, а

козацький / О. Ліберний // Свобода. — 2002. — 17 верес., іл. — (Ювілей).

270

2250. Нестер, О. Мить і вічність : [філософ. вимір творчості П. Шпорчука] / О. Нестер // Дзвін. — 2005. — № 11. — С. 150—152 : іл.

2251. Сорока, П. Філософсько-ліричне осягнення світу в творчості Петра Шпорчука / П. Сорока // Тернопіль. — 2008. — № 2. — С. 72—74, [2] арк. іл. кольор. — (Художник номера).

2252. Удіна, Т. Дивосвіт барв, ліній і слова Петра Шпорчука / Т. Удіна // Русалка Дністрова. — 2007. — Чис. 1 (січ.). — С. 7 : фотогр. — (Робітня митця).

2253. Удіна, Т. Палітра сонця і мужності : [про творчість П. Шпорчука] / Т. Удіна // Свобода. — 1992. — 5 листоп. — С. 4 : іл.

2254. Удіна, Т. Петро Шпорчук / Т. Удіна // Тернопіль. — 1995. — № 4. — С. 52—54.

*** 2255. Макарчук, Н. «Птиця Фенікс» — у Збаразькому замку : [персон.

вист. худож. П. Шпорчука] / Н. Макарчук // Свобода. — 2008. — 15 берез. — С. 8.

2256. Собуцька, В. З його голосу підхоплюєш мотив : [вист. робіт П. Шпорчука] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 19 лют. — С. 6 : фотогр. — (Виставка).

*** 2257. Мельничук, Б. Шпорчук Петро Павлович (05.09.1942, с. Великі

Мацевичі, нині Старокостянтин. р-ну Хмельн. обл.) — художник, скульптор, літератор / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 650—651 : фотогр.

Шупляк Олег Ілліч

(23.09.1967) — художник, педагог, член Національної спілки художників України (2000)

Народився 23 вересня 1967 року в с. Біщі Бережанського району. У 12 років почав відвідувати художню школу в м. Бережанах. Азів образотворчого мистецтва навчався в заслуженого майстра народної творчості М. Бездільного й педагогів З. Мігоцького та Л. Тернопільської.

Здобувши середню освіту, вступив на архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Під час навчання працював на пленерах, робив замальовки старої архітектури м. Львова.

271

У 1991 році, закінчивши інститут, повернувся в рідне село, де розпочав писати натюрморти, пейзажі («Осінь», «Пейзаж — 3»). Роботи художника відзначалися філософським змістом.

Упродовж 1991—1995 років живописець створив такі твори: «Парад прасок в околицях», «Буття», «Івана Купала», «Вічна земля», «Вибух», «Реактор», «Пейзаж з копичкою» тощо.

У 1993 році О. Шупляк уперше став учасником Всеукраїнської художньої осінньої виставки (м. Київ). Згодом брав участь у Всеукраїнській художній виставці «Мальовнича Україна» (1995, м. Київ), обласній виставці сакрального мистецтва (друга премія за картини «Страшний суд», «Гоніння на церкву»; м. Тернопіль), колективній виставці тернопільських митців у Львові (обидві — 1996), Всеукраїнській виставці художників-монументалістів (1997, м. Тернопіль), Всеукраїнській мистецькій виставці «Галичу — 1100» (1998, м. Івано-Франківськ), Всеукраїнській виставці «Мальовнича Україна» (м. Хмельницький), Всеукраїнській виставці, присвяченій Дню художника (м. Київ), колективній виставці тернопільських художників «Тернове поле» (усі — 2000).

У 1994 році відбулася персональна виставка художника в м. Ноттінгемі (Англія).

У творчому доробку мистця є серія картин-ілюзій із подвійним змістом, і навіть із «потрійною» ілюзією («Наша дума, наша пісня…»).

Нині О. Шупляк працює в галузі сучасного комп’ютерного мистецтва, анімації, художньої фотографії. Він автор логотипів для багатьох фестивалів, зокрема «Дзвони Лисоні» та «Рурисько». Також створив серію поштових листівок із видами Бережанщини.

У творчому доробку художника сотні творів. У 2012 році відбулася виставка робіт О. Шупляка в Національному музеї

Тараса Шевченка (м. Київ). Після цього картини мистця експонувалися у Вільнюсі, Римі, Парижі.

Література 2258. Шупляк, О. Дівчина з свічкою [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / О. Шупляк // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 8.

2259. Шупляк, О. Захар та беркут [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / О. Шупляк // Дивослово. — 2013. — № 7/8. — С. 38.

2260. [Шупляк, О.]. [Коліївщина] [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / О. Шупляк // Історія в школі. — 2013. — № 3. — С. [1] обкл.

2261. Шупляк, О. Мені тринадцятий минало, 2009 [Образотворчий матеріал] ; Двійний портрет Ван Гога, 2011 ; Автопортрет під липами, 2011 ; Пісня про птаху, 2012 ; Автопортрет, 2012 : полотно, олія :

272

[репродукції] / О. Шупляк // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 3. — С. [1—4] обкл.

2262. Шупляк, О. І. Вечірній Тернопіль, 2010 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / О. І. Шупляк // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 77.

2263. Шупляк, О. І. Княгиня Ольга, 2001 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 90х80 см : [репродукція] / О. І. Шупляк // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 57.

2264. Шупляк, О. І. Переписувачі книг, 2010 [Образотворчий матеріал] : картон, олія ; 69х60 см : [репродукція] / О. І. Шупляк // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 21.

2265. Шупляк, О. І. Церковне [Образотворчий матеріал] : картон, олія : [репродукція] / О. І. Шупляк // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [105].

*** 2266. Нові члени Національної спілки художників України : [О. Шупляк] //

Літературна Україна. — 2000. — 28 груд. ***

2267. Шупляк, О. Олег Шупляк: «Живопис може творити чудеса» : [інтерв’ю] / записала А. Брик // Наш день. — 2013. — 12 черв. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Культура).

2268. Шупляк, О. Олег Шупляк: «Іван Марчук — легендарна постать» : [розмова з художником про творчість І. Марчука] / записала Т. Будар // Бережанське віче. — 2008. — 18 січ. — С. 4 : фотогр.

*** 2269. Цебрій, Є. Малює картини-ілюзії : [за матеріалами розмови з худож.

О. Шупляком] / Є. Цебрій // Rіа плюс. — 2013. — 15 трав. — С. [3] : іл. кольор.

2270. Шупляк, О. Картину з потрійним змістом створив Олег Шупляк : [розмова з художником] / записала Т. Бідзіля // Бережанське віче. — 2011. — 22 квіт. — С. 3 : фотогр. — (Мистецтво).

2271. Шупляк, О. Трикратна ілюзія картини Олега Шупляка : [розмова з художником] / [записала] Т. Бідзіля // Слово Просвіти. — 2011. — 21—27 квіт. — С. 13 : іл. — (Палітра).

2272. Шупляк, О. «Хочу створити новий образ нашого міста» : [розмова з худож. О. Шупляком] / інтерв’ю вела Т. Будар // Бережанське віче. — 2005. — 17 черв. — С. 4 : фотогр., іл. — (Бережанам — 630).

273

*** 2273. Шупляк Олег Ілліч : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


2274. Шупляк Олег Ілліч : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 104 : фотогр.

*** 2275. Брик, А. Маестро ілюзій : Художник із Бережан Олег Шупляк

створює дивовижні картини з прихованими образами / А. Брик // Свобода. — 2012. — 26 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Так бачать світ митці лиш геніальні…).

2276. Брицька, Г. Відданість пензлю : [О. Шупляк став членом Нац. спілки художників України] / Г. Брицька // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 2001. — № 1 (берез.). — С. 10 : фотогр., іл.

2277. Волинець, Н. Олег Шупляк — маляр із долини Золотих Лип / Н. Волинець // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 3. — С. 113—121 : портр., [2] арк. іл. кольор. — (Художник номера).

2278. Ждан, В. Митець починається з дитинства : [про худож. О. Шупляка] / В. Ждан // Вільне життя. — 2005. — 28 трав. — С. 5 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

2279. Золотнюк, А. Винахідник реальності : [худож. О. Шупляк] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2013. — 10 лип. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Гість сторінки).

2280. Людкевич, М. «Метаморфози» Олега Шупляка / М. Людкевич // Бережанське віче. — 2013. — 26 квіт. — С. 3 : фотогр. — (Мистецтво).

2281. Мельничук, Б. Тривимір із вічності : Перед картинами укр. художника Олега Шупляка / Б. Мельничук // Свобода. — 2012. — 26 жовт. — С. 8 : іл. — (Так бачать світ митці лиш геніальні…).

2282. Олег Шупляк, маляр з долини Золотих Лип // Бережанське віче. — 2012. — 13 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Особистості).

2283. Павук, В. Художник про художника / В. Павук // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 2004. — № 1 (берез.). — С. 10 : іл. — (Виставка).

2284. Панасевич, Х. Олег Шупляк: «Живопис — це гра кольору, а картини — симфонія барв» : [про творчість худож. О. Шупляка] / Х. Панасевич // Тернопільський оглядач. — 2008. — 4 квіт. — С. 14—15 : фотогр. — (Особа).

2285. Савчук, В. Дивосвіт маестро / В. Савчук // Бережанське віче. — 2004. — 20 лют. — С. 6 : фотогр. — (Таланти твої, Україно).

274

2286. Смільська, О. Український Сальвадор Далі живе у Бережанах : [про худож. О. Шупляка] / О. Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 24—30 жовт. — С. 14 : фотогр., іл. кольор.

2287. Снітовський, О. Логотип Олега Шупляка найкращий! : Ескіз нашого земляка Олега Шупляка переміг у Всеукраїнському конкурсі логотипів до 200-річчя Тараса Шевченка / О. Снітовський // Свобода. — 2013. — 7 черв. — С. [1] : фотогр. — (До 200-річчя Тараса Шевченка).

*** 2288. Виставка однієї картини у Бережанах : [«Сталінград» О. Шупляка] //

Культура і життя. — 2013. — 22 листоп. — С. 2 : фотогр. кольор. 2289. Гонтарук, Т. Мистецтво, гідне подиву : [вист. О. Шупляка в Кремен.

краєзн. музеї] / Т. Гонтарук // Замок. — 2012. — 31 груд. — С. 16 : іл. кольор.

2290. Куявська, О. Дивовижні ілюзії Олега Шупляка : [вист. робіт художника в Кремен. краєзн. музеї] / О. Куявська // Діалог. — 2012. — 14 груд. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Виставки).

2291. Мельничук, Б. Санкт-Петербург аплодував бережанському художникові : [роботи О. Шупляка експонувалися в м. Санкт-Петербурзі] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2013. — 17 трав. — С. 5. — (Вернісажі).

2292. Монастирська, М. Полотна, ніби журавлі : [персон. вист. худож. О. Шупляка в Англії] / М. Монастирська // Західна Україна. — 1994. — 1—2 трав. — С. 8 : фотогр.

2293. Тютюнник, Є. Яблуко в камуфляжі : У чернігів. Колегіумі ловили ілюзії : [вист. картин О. Шупляка в м. Чернігові] / Є. Тютюнник // Урядовий кур’єр. — 2013. — 19 лип. — С. 16 : іл. — (Живопис).

*** 2294. Савчук, В. Очима подиву й душі : Олегові Шупляку — митцеві й

другу : [поезія] / В. Савчук // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 3. — С. 122—124. — (Художник номера).

*** 2295. Брицька, Г. Шупляк Олег Ілліч (23.09.1967, с. Біще Бережан. р-ну) —

художник, педагог / Г. Брицька, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 660 : фотогр.

275

Яворський Іван Васильович

(3.01.1950—22.09.2001) — графік, живописець, член Спілки художників України (1992)

Народився 3 січня 1950 року в с. Глибочку, нині Хмельницької області. Закінчив восьмирічну школу в рідному селі. У 1965—1968 роках навчався в Чернівецькому художньо-ремісничому училищі, де здобув спеціальність «майстер альфрейно-декоративного розпису». Учителі з фаху — художники Б. Снігур і Б. Міхлін — прищепили хлопцеві любов до живопису.

Трудову діяльність І. Яворський розпочав у м. Москві, згодом потрапив на Чукотку (нині РФ). У 1979 році повернувся в Україну, у м. Тернопіль.

Написав ряд пейзажів Тернопільщини, серію робіт, присвячених козацькій тематиці («Розвідка», «Козацькі забави», «Вартові», «На сторожі»), серії живописних творів «Фантастика» та «Предтечі», та виконав ряд монументальних розписів.

У доробку І. Яворського близько 100 робіт. Свої твори мистець представляв на виставках, які проходили в містах

України (Київ, Тернопіль) і Російської Федерації (Анадир, Магадан). Персональні виставки відбулися в Анадирі, Магадані (1975—1976, нині

РФ), Тернополі (1985—1987, 1995). Роботи художника зберігаються в Кам’янець-Подільському й

Тернопільському художніх музеях, Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, музеях в Україні та за кордоном.

Помер І. Яворський 22 вересня 2001 року в м. Тернополі. Література


Про І. Яворського: С. 124. 2297. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про І. Яворського: С. 123. 2298. Яворський Іван Васильович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 26. ***

2299. Балюх, В. Слід на землі : [мист. доробок худож. І. Яворського] / В. Балюх // Репортер. — 2002. — 5 лют.

2300. Дуда, І. Іван Яворський / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 94 : портр., іл.

276

2301. Шпорчук, П. Паралельні виміри Івана Яворського / П. Шпорчук // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 16 (груд.).

*** 2302. Дуда, І. Яворський Іван Васильович (03.01.1950, с. Глибочок, нині

Новоушиц. р-ну Хмельн. обл. — 22.09.2001, м. Тернопіль) — художник / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 678 : фотогр.

Якубовський Володимир Петрович

(23.10.1960) — живописець, сценограф, член Спілки художників України (1995)

Народився 23 жовтня 1960 року в м. Копейську Челябінської області (нині РФ). У 1965 році разом із батьками переїхав до їхнього рідного села Сороки Бучацького району. Упродовж 1972—1976 років навчався в художній школі в м. Бучачі (учитель — О. Ментус). У 1976 році вступив до Ужгородського училища прикладного та декоративного мистецтва (нині Ужгородський інститут мистецтв — філія Національної академії мистецтв (м. Львів)). Учителі з фаху — І. Манайло та Й. Бачинський.

Від 1982 року В. Якубовський працював художником в Ужгородському театрі ляльок, у

1987 році розпочав творчу діяльність у Тернопільському обласному театрі актора і ляльки (нині академічний). Від 2002 року головний художник цього театру. Як художник-постановник, здійснив понад 40 творчих постановок. Декілька вистав отримали високу оцінку в номінації «краща сценографія» на всеукраїнських і міжнародних фестивалях театрів ляльок.

Свою творчість як живописець В. Якубовський розпочав у 90-х роках, спалах припав на 1995 рік. Мистець захоплюється різними видами художнього мистецтва — різьбою по дереву, живописом.

У чималому творчому доробку художника є картини, написані в стилі аналітичного сюрреалізму, який він виробив сам.

Основні роботи: «Дідова комора» (1995), «Ностальгія» (1997), «Зимова легенда» (1998), «Ранок Різдвяної ночі» (2001), «Вершник» (2004), «Засніжило» (2007), «Писанки» (2009), «Йде Коляда» (2011), «Зворотня сторона поверхні», «Колискова» (обидві — 2012), серія «Формула рівноваги» (2008).

У книжковій графіці В. Якубовський почувається не менш упевнено, ніж у сценографії. Він проілюстрував близько півсотні книжок для дітей. Серед них: «Витоки», «Календар Української дитини», «Торба сміху — усім людям

277

на втіху», «Дивіться всі на козака», «Крапелини», «Шаходром», «Хай світить сонечко завжди», «Семиструнне капричіо», «Дороговкази», «Перелітні сни», «В обіймах вогню», «Професор і бичок Бамбурка», «Суд без суду», «Яр», «Чорнобильські поневіряння Бучі», «Абомовня», «Вірші глухонімого», «Козачок», «Козачка», «Пес і коралі», «Казка про Капкана-Іклана і хоробрих друзів», «Медузи», «Провіяні зерна».

Книжки для дітей, проілюстровані В. Якубовським, одержували нагороди на міжнародних книжкових ярмарках, серед них — «Задерикуватий Півень», «Гномик Ромтомтомик», «Царівна Лебідка», «Потерчата», «Пригоди ґномика Чарлі», «Зайчик, який мріяв бути пташкою» та багато інших. Тільки в м. Тернополі протягом останніх двох років побачили світ відзначені його творчим почерком збірники «Христос Воскрес — воскресне й Україна», «Галичани: портрет в гуморі», «Завтра дощу не буде» тощо.

У 1995 році В. Якубовський став лауреатом літературно-мистецької премії ім. І. Блажкевич.

Твори живописця експонувалися на обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. Він є постійним учасником художніх виставок та вернісажів. Персональні виставки В. Якубовського часто можна побачити в Києві, Львові, Чернівцях, Луцьку, Вінниці, Хмельницькому та багатьох інших містах України.

У 2013 році мистець був учасником експозицій, приурочених до Дня Незалежності України (артгалерея, м. Тернопіль) та 30-річчя від часу заснування Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України (Палац мистецтв, м. Львів). Він часто бере участь у збірних виставках за кордоном: у Жешуві, Збоншині (обидва — Польща), Шлезвігу (Німеччина), Котові (РФ) тощо.

Твори В. Якубовського зберігаються в музеях України та приватних колекціях за кордоном.

Література 2303. Якубовський, В. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] :

каталог / В. Якубовський. — Т. : Шабала Ю. Є., 2010. — 22 с. : іл. кольор. ***

2304. Якубовський, В. Козак Мамай [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / В. Якубовський // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 4.

2305. Якубовський, В. П. Вікна в позапростір, 2006 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія ; 70х90 см : [репродукція] / В. П. Якубовський // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 58.

2306. Якубовський, В. П. Народження легенди [Образотворчий матеріал] : полотно, олія : [репродукція] / В. П. Якубовський // Тернопільській

278

обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [107].

2307. Якубовський, В. П. Серія «Кольорова візуальність І», 2010 [Образотворчий матеріал] : папір, олія ; 85х95 см : [репродукція] / В. П. Якубовський // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 21.

2308. Якубовський, В. П. Тернопільський академічний драматичний театр ім. Т. Шевченка, 2002 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / В. П. Якубовський // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 66.

*** 2309. Касіян, В. Володимир Якубовський: митець, що грається ляльками і

малює враження : [за матеріалами розмови з живописцем, художником Терноп. обл. театру актора і ляльки В. Якубовським] / В. Касіян // Вільне життя плюс. — 2010. — 19 листоп. — С. 8 : фотогр., іл. кольор. — (Гість сторінки).

2310. Якубовський, В. Закон одвічний творчого життя: не пензель пише — пишуть почуття : [розмова з худож. Терноп. обл. театру актора і ляльки В. Якубовським] / [записала] В. Собуцька // Свобода. — 2002. — 24 жовт. — С. 5 : фотогр. — (У світі барв).

2311. Якубовський, В. І прийшли весняні вже карнавали : [розмова з худож. В. Якубовським] / [записала] В. Собуцька // Свобода. — 2011. — 25 берез. — С. 8 : фотогр. — (З днем театру!).

*** 2312. Якубовський Володимир Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільська


2313. Якубовський Володимир Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 106 : фотогр.

*** 2314. Коверко, Г. Герої клеєні і шиті, але не такі вже й прості : [про роботу

голов. художника Терноп. обл. театру актора і ляльки В. Якубовського] / Г. Коверко // Вільне життя. — 2004. — 10 лип. — С. 6 : фотогр. — (За лаштунками).

2315. Куленич, Л. Невтомно творять руки майстра : [персон. вист. В. Якубовського в картин. галереї, приуроч. до 50-річчя від дня його народж.] / Л. Куленич // Свобода. — 2010. — 27 жовт. — С. 8 : фотогр., іл. — (У виставковій залі).

279

2316. Кушнірук, А. Лялькових справ майстер : Творіння терноп. художника зберігаються у голландському музеї / А. Кушнірук // Свобода. — 2006. — 30 груд. — С. 8 : фотогр. — (Варіації на тему).

2317. Мельничук, Б. «Пропозиції були. Навіть дуже серйозні. Але мама відмовила всім заради дітей», або Сибірський рядок у паспорті тернопільського художника / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1997. — 17 верес. — С. 3 : фотогр. — (Фото із сімейного альбому).

*** 2318. Мельничук, Б. Якубовський Володимир Петрович (23.10.1960,

м. Копєйськ Челябін. обл., нині РФ) — художник, сценограф, книжковий графік / Б. Мельничук, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 685—686 : фотогр.

Художники-аматори

Барболюк Парфеній Олексійович


Народився 1 березня 1937 року в с. Великих Загайцях, нині Шумського району. Малярство опанував самотужки. Від 1960 року проживає в м. Тернополі.

Від 1983 року учасник виставок у Тернополі, Києві, Москві (РФ) тощо. Персональні виставки відбулися в м. Тернополі в 1985, 1987, 1993 роках.

П. Барболюк лауреат фестивалів народної творчості (1985, 1987). Серед робіт: «Бережанські мелодії» («Дорога до села»), «Повіяло

весною» (обидві — 1983), «Зимовий день» (1982), «Серет весною» (1984), «Ранок» (1986), «Осінь в Кам’янках» (1987), «Зоре моя вечірняя», «Літо на Стрипі» (обидві — 1988), «Сосновий ліс» (1990), «Реве та стогне Дніпр широкий» (1991), «До бабусі колядувати» (1993) тощо.

Твори художника зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Література 2319. Барболюк, П. О. Осінній Серет ; Зима / П. О. Барболюк // Барви

Тернопілля : Обласна виставка народної творчості : каталог. — Т., 1990. — С. 5. — Перелік назв робіт.

2320. Парфентій Барболюк [Образотворчий матеріал] : каталог. — Т. : РВВ облполіграфвидаву, 1989. — 30 с. : портр., іл.


худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.] ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за

280

ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор. Про П. Барболюка: С. 23.

2322. Пиндус, Б. Барболюк Парфеній / Б. Пиндус // Русалка Дністрова. — 1994. — Чис. 1 (січ.). — С. 3 : фотогр.

*** 2323. Дацюк, І. Президент дякував художнику / І. Дацюк // Тернопіль

вечірній. — 1993. — 3 квіт. 2324. Мельниченко, Г. І знову — Барболюк / Г. Мельниченко // Новини

Шумщини. — 1991. — 3 верес. 2325. Удіна, Т. Як слово народної пісні : Штрихи до портрета художника /

Т. Удіна // Вільне життя. — 1985. — 12 черв. 2326. Хрещук, О. Парфентій Барболюк / О. Хрещук // Новини

Шумщини. — 1996. — 27 лип. — С. 4. — (Вони прославили наш край). 2327. Янків, В. «Радує очі і душу» : [персон. вист. худож. П. Барболюка] /

В. Янків // Вільне життя. — 1993. — 13 квіт. ***

2328. Дуда, І. Барболюк Парфеній Олексійович (01.03.1937, с. Великі Загайці, нині Шумс. р-ну) — живописець-аматор / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 80 : фотогр.

Бездільний Микола Павлович

(11.11.1923—22.10.1980) — графік, живописець, заслужений майстер народної творчості УРСР (1973)

Народився 11 листопада 1923 року в с. Нових Санжарах, нині смт Полтавської області. У 1951 році закінчив Полтавське музичне училище. Упродовж 1951—1955 років жив у м. Збаражі, у 1955 році переїхав до м. Бережан.

Працюючи на Збаражчині, малював краєвиди міста з його мальовничими пейзажами та старовинними пам’ятками архітектури. На Бережанщині художник створив цілу серію живописних і графічних творів, у яких відобразив природу Прикарпаття.

Крім живопису та графіки, починаючи з 1962 року, М. Бездільний займався різьбою по дереву, карбуванням на металі, тисненням на шкірі, скульптурою та керамікою.

У доробку мистця понад 600 творів різних жанрів. Від 1952 року він учасник виставок у Львові, Києві, Тернополі, Москві (РФ).

Роботи художника зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні, Канаді та США.

Помер М. Бездільний 22 жовтня 1980 року в м. Бережанах.

281

Література 2329. Бездільний, М. П. На Дністрі [Образотворчий матеріал] :

[репродукція] / М. П. Бездільний // Республіканська виставка творів самодіяльних майстрів народного декоративного мистецтва та фотолюбителів : каталог. — К., 1978. — С. 5.

2330. Микола Бездільний [Образотворчий матеріал] : каталог. — Т. : [б. в.], 1982.

2331. Персональна виставка творів заслуженого майстра народної творчості УРСР Миколи Павловича Бездільного (м. Бережани). — Т. : Облполіграфвидав, 1975. — 7 с.



Про М. Бездільного: С. 20. 2333. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.

худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.]; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор.

Про М. Бездільного: С. 25. 2334. Микола Бездільний (1923—1980) / авт. тексту А. Гриб. — Т. : [б. в.],

1998. — 10 с. — (75-річчю від дня народження М. П. Бездільного присвячується).

2335. Федорук, О. К. Мистецтво, народжене соціалізмом : Самодіяльне образотворче і декоративно-прикладне мистецтво / О. К. Федорук. — К. : Наук. думка, 1976. — 114 с., 4 арк. іл.

Про М. Бездільного: С. 65. ***

2336. Венгер, Л. Майстер щедрого пензля : [вист. творів М. Бездільного в обл. картин. галереї] / Л. Венгер // Нове життя. — 1982. — 4 груд.

2337. Гриб, А. Родовід Бездільних : 75-річчю від дня народження М. П. Бездільного присвячується / А. Гриб // Вільне життя. — 1998. — 22 трав. — С. 5. — (Гортаючи календар).

2338. Гриб, А. Сонячна палітра / А. Гриб // Ровесник. — 1975. — 25 берез., іл.

2339. Гриб, А. Є. Художник Микола Бездільний / А. Є. Гриб // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 92—[94] : фотогр. — (Народні таланти).

2340. Ліщенюк, В. Його фарби / В. Ліщенюк // Вільне життя. — 1973. — 29 верес. — (Митці рідного краю).

2341. Ліщина, Д. Тягнеться рука до пензля : [персон. вист. художника в м. Бережанах] / Д. Ліщина // Вільне життя. — 1967. — 1 квіт.

282

2342. Пархомчук, Я. Лишив у спадок не тільки славу : [про живописця М. Бездільного] / Я. Пархомчук // Свобода. — 2002. — 4 квіт. — С. 4. — (Краса душевна).

2343. Хома, В. Дебют у Збаражі : [про каталог творів М. Бездільного] / В. Хома // Колгоспне життя. — 1983. — 10 груд.

*** 2344. Пам’яті Миколи Бездільного : [презентація кн. споминів «Микола

Бездільний: творчий портрет»] // Культура і життя. — 2013. — 22 листоп. — С. 2.

2345. Пудлик, А. Художнику, композитору : [вечір пам’яті М. Бездільного в Бережан. краєзн. музеї] / А. Пудлик // Нове життя. — 1983. — 31 берез.

2346. Собуцька, В. Живим залишив те, що не вмирає : [вист. робіт М. Бездільного, приуроч. до 75-річчя від дня його народж.] / В. Собуцька // Свобода. — 1999. — 6 лют. — С. 3 : фотогр. — (Пам’яті художника).

2347. Українець, Н. Я з вами залишаюсь у згадці : До 90-річчя від дня народження Миколи Бездільного / Н. Українець // Свобода. — 2013. — 25 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Неопалима купина : літературно-мистецька сторінка).

*** 2348. Бездільний Микола Павлович (11.ХІ.1923, Нові Санжари, тепер

смт Полтав. обл. — 22.Х.1980, м. Бережани Терноп. обл.) — укр. графік, живописець, з. м. н. тв. УРСР з 1973 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 48.

2349. Бездільний Микола Павлович (11.ХІ.1923, Нові Санжари, тепер смт Полтав. обл. — 22.Х.1980, м. Бережани Терноп. обл.) — укр. графік, живописець, з. м. н. тв. УРСР з 1973 // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 54.

2350. Гриб, А. Бездільний Микола Павлович (11.11.1923, м. Нові Санжари, нині смт Полтав. обл. — 22.10.1980, м. Бережани) — художник, педагог / А. Гриб, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 95 : фотогр.

2351. Шестакова, О. І. Бездільний Микола Павлович (11.11.1923, с. Нові Санжари, нині смт Полтав. обл. — 22.10.1980, м. Бережани Терноп. обл.) — графік, живописець / О. І. Шестакова // Енциклопедія сучасної України. — 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 374 : фотогр.

2352. Шестакова, О. І. Бездільний Микола Павлович (11.ХІ.1923, Нові Санжари, тепер смт Полтав. обл. — 22.Х.1980, м. Бережани Терноп. обл.) — укр. графік, живописець, засл. майстер нар. творчості УРСР з 1973 / О. І. Шестакова // Мистецтво України : енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 172 : іл.

283

Бондарук Володимир Михайлович

(6.12.1937) — художник

Народився 6 грудня 1937 року в с. Вербовці Лановецького району. Схильність до малювання в хлопця проявилася рано, ще в шкільні роки. У 1958 році він закінчив Львівський будівельний технікум, фах інженера-будівельника здобув у будівельному інституті м. Волгограда (нині РФ). Працював у «Тернопільагропроекті».

Натхнення В. Бондарук черпає з пісень і віршів, тому картина для нього — як пісня. Назви творам дає за першими строфами пісень чи поезій.

Перша персональна виставка художника відбулася у 2010 році в приватній артгалереї в м. Тернополі. На ній він представив тридцять дві роботи. У 2012 році виставка пройшла в картинній галереї обласного художнього музею. До експозиції увійшов шістдесят один твір живопису.

Серед робіт мистця: «Гомін, гомін по діброві», «Дивлюся, аж світає», «Ой, вербо, де ти зросла?», «Згадка про Вербовець», «Ранок у Великих Гаях», «Автопортрет» тощо.

Література 2353. Бондарук, В. Дивлюсь я на небо…, 2009 [Образотворчий матеріал] :

картон, олія ; На згадку про Вербовець і наш сад, 2007 : полотно, олія ; Ой у лузі та ще й при березі…, 2010 : картон, олія ; Закружляло листя золоте…, 2007 : картон, олія ; Береги, береги, 2009 : картон, олія ; Я один виходжу на дорогу, 2008 : картон, олія : [репродукції] / В. Бондарук // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. [1—4] обкл.

*** 2354. Заморська, Л. Картинами стали пісні : Понад 30 полотен, написаних

за мотивами пісень і романсів, представив на своїй першій виставці Володимир Бондарук / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 19—20 лют. — С. 22 : фотогр. — (Афіша).

2355. Заморська, Л. Малює супроти всіх обставин : [про худож. В. Бондарука] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 5—6 лют. — С. 16 : фотогр. кольор. — (Доля).

2356. Лисий, С. Душі й уяви політ, або Ранок у Великих Гаях : [про вист. робіт худож. В. Бондарука] / С. Лисий // Подільське слово. — 2010. — 9 квіт. — С. 5. — (Талановиті земляки).

2357. Лисий, С. Душі й уяви спарений політ : [про худож. В. Бондарука] / С. Лисий // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. 60—61 : фотогр., [2] арк. іл. — (Художник номера).

2358. Лисий, С. Резонансні співзвуччя фарб і мелодій : [ювіл. вист. робіт В. Бондарука в картин. галереї м. Тернополя] / С. Лисий // Вільне життя плюс. — 2012. — 28 груд. — С. 6. — (До ювілею).

284

2359. Сорока, П. Художній світ Володимира Бондарука / П. Сорока // Подільське слово. — 2012. — 16 листоп. — С. 14 : фотогр. — (Знайомство зблизька).

Вартабедян Олег Володимирович

(29.04.1952) — художник

Народився 29 квітня 1952 року в м. Кременці. У 1974 році закінчив хімічний факультет Львівського університету (нині національний університет), у 1996 році — Тернопільський педагогічний інститут (нині національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка).

Працює художник у різних техніках живопису (олія, темпера, акварель), у графіці використовує туш, є також роботи пастеллю, сангіною, вугіллям, італійським графічним та чорним олівцем.

О. Вартабедян учасник виставок живопису в містах України, Польщі, Німеччини, Японії.

Персональні виставки художника відбулися в Кременці (1991, 1994), Тернополі (1994, 1999), Івано-Франківську (1995), Києві (1996).

У доробку мистця понад 700 живописних і графічних творів. Роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Література 2360. Вартабедян, О. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] : альбом

репрод. / О. Вартабедян. — Т. : [б. в.], 1992. — 13 с. 2361. Вартабедян, О. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] : каталог

виставки / О. Вартабедян ; авт. вступ. ст. Л. Романчук. — Т. : Збруч, 1993. — 14 с. — Текст парал. укр., англ.

2362. Вартабедян, О. Живопис. Графіка [Образотворчий матеріал] : каталог / О. Вартабедян. — Т. : Збруч, 1994. — 7 с.

*** 2363. Вартабедян, О. Подих Кременця відчули в Японії : І сталося це

завдяки людині з вірменським прізвищем — Олегу Вартабедяну : [розмова з художником] / бесідував І. Фарина // Свобода. — 1999. — 6 трав. — С. 5 : фотогр., іл.

*** 2364. Бутин, В. Кременчанин із вірменським прізвищем / В. Бутин //

Свобода. — 2010. — 5 лют. — С. 8 : фотогр. — (Життя на полотні). 2365. Фарина, І. Надія і фортуна Олега Вартабедяна / І. Фарина //

Діалог. — 2009. — 26 черв. — С. 5 : фотогр. 2366. Шумська, О. Ворота у вічність : [про творчий доробок

О. Вартабедяна] / О. Шумська // Західна Україна. — 1994. — 2—8 лип. — С. 8 : фотогр. — (Культура).

285

*** 2367. Біркова, О. Коли домінують контрасти : Виставка у Почаєві : [у

Почаїв. музеї ім. І. Хворостецького] / О. Біркова // Діалог. — 1994. — 26 берез. — С. 4.

2368. Романчук, Л. Відкриття : [персон. вист. худож. О. Вартабедяна в Кремен. краєзн. музеї] / Л. Романчук // Діалог. — 1994. — 1 черв. — С. 2. — (Слово про митців).

2369. Тарасенко, Т. Його картини бачила Польща, є вони у приватних колекціях Бразилії, США, Великобританії, Німеччини, Швейцарії… : [персон. вист. робіт О. Вартабедяна в Почаїв. музеї ім. І. Хворостецького] / Т. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1994. — 16 квіт. — С. 4 : фотогр.

2370. Тарасенко, Т. Тріумф Олега Вартабедяна : [персон. вист. художника в обл. краєзн. музеї] / Т. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1994. — 20 лип. — С. 2.

2371. Фарина, І. Дивосвіт на мольберті : [вист. живопис. та граф. робіт О. Вартабедяна в Терноп. обл. краєзн. музеї] / І. Фарина // Свобода. — 1994. — 12 лип. — (Наш вернісаж).

*** 2372. Дем’янова, І. Вартабедян Олег Володимирович (29.04.1952,

м. Кременець) — педагог, художник-аматор / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 89 : фотогр.

Василик Ярослав Михайлович

(25.06.1950—1.10.2015) — живописець

Народився 25 червня 1950 року в смт Коропці, нині Монастириського району. У 1967—1968 роках навчався в Чернівецькому будівельному технікумі, у 1968—1974 роках — Львівському політехнічному інституті (нині Національний університет «Львівська політехніка»).

Понад 40 років Я. Василик займався творчою діяльністю. У живописній техніці художника переважав пейзажний жанр, портрет.

Роботи мистця були представлені на художніх виставках у Львові, Києві, Тернополі.

У 1995 році відбулася перша персональна виставка живопису художника в обласному художньому музеї, наступні пройшли у 2000, 2003, 2006, 2009 роках у цьому ж музеї.

У 2004 та 2010 роках полотна Я. Василика експонувалися у Львівському палаці мистецтв, також роботи були представлені на виставці Львівського клубу українських мистців у Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ, 2010).

286

Твори художника зберігаються в Тернопільських обласних краєзнавчому та художньому музеях тощо.

Помер Я. Василик 1 жовтня 2015 року. Література

2373. Василик, Я. Весна прийшла. Житьи продовжуєсі, 2002 [Образотворчий матеріал] ; Парижанки, 2002 ; Квіти, 2001 ; Вулицьи Опільского в Тернополи, 2000 ; Зима, сніг, новий рік, 2011 ; Червона рута, 2004 ; В червонім лісі, 2003 : полотно, олія : [репродукції] / Я. Василик // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 2. — С. [1—4] обкл.

*** 2374. Василик, Я. Як трапилося, що художник Ярослав Василик став

інженером-конструктором : [розмова з худож. Я. Василиком] / [записав] І. Дуда // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 2. — С. 119—122 : фотогр., [2] арк. іл. — (Художник номера).



Про Я. Василика: С. 30—31. ***

2376. Ваврик, О. «Клюмби» і «Чічки» Ярослава Василика / О. Ваврик // Тернопіль вечірній. — 2006. — 12—18 лип. — С. 16 : фотогр.

2377. Матола, В. Замість пензля… звичайний ніж : Терноп. конструктор Ярослав Василик пише свої полотна ножем, шукає нові ідеї в малюнках онука і не хоче продавати свої картини за безцінь / В. Матола // Rіа плюс. — 2006. — 6 верес. — С. 19 : фотогр.

*** 2378. Гриб, А. Ювілейний вернісаж Василика : [персон. вист. художника з

нагоди 50-річчя від дня його народж.] / А. Гриб // Вільне життя. — 2000. — 4 лип. — С. 4. — (Світ нашої духовності).

2379. Кархут, І. Ювілейний доробок Ярослава Василика : [вист. живопису мистця в обл. худож. музеї з нагоди 50-річчя від дня його народж.] / І. Кархут // Вільне життя. — 2000. — 15 лип. — С. 5. — (Виставки).

2380. Кубацька, Н. Дивосвіт полотен Ярослава Василика : [вист. робіт художника в Терноп. худож. музеї] / Н. Кубацька // Свобода. — 2009. — 21 серп. — С. 8 : фотогр. — (У виставковій залі).

2381. Олійник, К. Філософія у фарбах : У художньому музеї — виставка живопису Ярослава Василика / К. Олійник // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 12—18 лип. — С. 6 : фотогр.

2382. Сергієнко, Г. Перший вчитель — то природа… : Відкрилась персональна виставка живопису Ярослава Василика / Г. Сергієнко // Свобода. — 2006. — 8 лип. — С. 6 : фотогр. — (Вернісаж).

287

*** 2383. Гриб, А. Василик Ярослав Михайлович (25.06.1950, м-ко, нині

смт Коропець Монастирис. р-ну) — архітектор, живописець-аматор / А. Гриб // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 90.

Величко Валентин Петрович

(19.02.1942) — живописець, педагог, народний майстер живопису (1999)

Народився 19 лютого 1942 року в станиці Отрадній Отрадненського району Краснодарського краю (нині РФ). Проживав у с. Великих Бірках (нині Тернопільський район), Бережанах, Теребовлі. Від 1958 року мешкає в м. Кременці. У 1959—1963 роках навчався в Кременецькому педагогічному інституті. Працював учителем у місцевій середній школі, викладачем у педагогічному училищі.

Від 1965 року займається живописом. В. Величко учасник художніх виставок у Кременці, Тернополі, Києві.

Персональні виставки художника проходили в Кременці (1987), Почаєві (1989), Тернополі (1990).

Серед робіт мистця: «Балюстрада», «Дівочі скелі», «Над Іквою було село…», «Ранок», «Квітень», «Вихід з колишнього ліцею», «Ліцей», «Ніч яка місячна», «Ніч. Тиша», «Миколаївська церква», «Полкова церква», «Польський костьол» тощо.

Роботи В. Величка зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Література 2384. Бакалець, Г. Сонячні вернісажі «Гладущиків» : [про худож.

В. Величка та вист. його робіт у Кремен. краєзн. музеї] / Г. Бакалець // Діалог. — 2002. — 29 черв.

2385. Бодяк, С. «У творчості завжди горіти…» : [про кремен. худож. В. Величка] / С. Бодяк // Діалог. — 1996. — 18 трав. — С. 2 : фотогр.


Про С. Величка: С. 32. 2387. Ленчук, Р. «Ренесансні засяють палітра і барви, пензель скаже, чи

буде весна!!!» : [про творчість худож. В. Величка] / Р. Ленчук // Діалог. — 2002. — 16 лют., фотогр., іл. — (Родом з мистецтва).

2388. Тадейчук, Є. Поезія барв і барви поезій : [вист. робіт В. Величка в м. Кременці] / Є. Тадейчук // Вільне життя. — 1991. — 15 берез.

2389. Фарина, І. Бентежність дум відтворює палітра : [вист. живопис. і граф. робіт худож. В. Величка в Кремен. краєзн. музеї та міськ. б-ці

288

ім. Ю. Словацького] / І. Фарина // Свобода. — 2002. — 2 квіт. — (Вернісажі).

2390. Фарина, І. Кольори Валентина Величка / І. Фарина // Свобода. — 2005. — 6 серп. — С. 8 : фотогр., іл. — (У робітні художника).

2391. Фарина, І. Очима Валентина Величка / І. Фарина // Діалог. — 2005. — 22 жовт. — С. 4. — (Родом із мистецтва).

*** 2392. Дуда, І. Величко Валентин Петрович (19.02.1942, станиця Отрадная

Отраднін. р-ну Краснодар. краю, нині РФ) — живописець, педагог / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 242.

Волкова Світлана

(20.06.1976) — художниця

Народилася 20 червня 1976 року в м. Тернополі. Закінчила Підволочиську середню школу. У 1993—1998 роках навчалася в Тернопільському педагогічному університеті ім. В. Гнатюка (нині національний). Працювала вчителем образотворчого мистецтва в школах м. Києва. Згодом, після закінчення курсів дизайну інтер’єрів при Київському інженерно-будівельному інституті, займалася дизайнерською діяльністю та викладала малювання в студії живопису в м. Києві, від 2001 року — у Підмосков’ ї. Від 2004 року на творчій роботі.

С. Волкова працює в жанрі пейзажу, натюрморту, графіки, дизайну інтер’єрів, ілюструє книжки. Картини творить у стилі інтерпретаційного реалізму, у техніці імпасто. У доробку художниці серія портретів «Відомі люди», які передають суть професії персонажів, зокрема: «Портрет режисера», «Портрет математика» тощо.

Упродовж 2008—2011 років у м. Тернополі відбулися персональні виставки С. Волкової.

Література 2393. Волкова, С. Намалює картини-рецепти краси для жінок : [розмова з

худож. С. Волковою] / розмовляла А. Протасевич // 20 хвилин. — 2011. — 29—30 лип. — С. 16 : фотогр., іл. — (Віч-на-віч).

*** 2394. Бобрівець, М. Філософія барв від Світлани : [вист. «Щасливі

зустрічі» худож. С. Волкової в приват. артгалереї] / М. Бобрівець // Вільне життя плюс. — 2010. — 31 берез. — С. 5 : фотогр. кольор.

2395. Заморська, Л. Картини, що несуть світло : Виставка картин молодої терноп. художниці Світлани Волкової «Щасливі зустрічі» до 14 квітня діє в приват. АртГалереї / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 19—20 берез. — С. 22 : фотогр.

289

2396. Заморська, Л. «Я — за мистецтво, що вчить» : Показати реальні краєвиди у власній інтерпретації, а також намалювати портрети, які передають суть професії персонажів, прагне молода терноп. художниця Світлана Волкова / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 5—6 берез. — С. 16 : фотогр., іл. кольор. — (Хобі).

2397. Огородник, Н. Образи — як заглиблення в сутність речей : [вист. С. Волкової в обл. худож. музеї] / Н. Огородник // Тернопіль вечірній. — 2011. — 23 лют. — С. 12 : фотогр. кольор.

2398. Романенко, Л. Світ графіки Світлани Волкової : [вист. робіт художниці в обл. худож. музеї] / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 23 лют. — С. 7 : фотогр.

Гудима Олеся Петрівна

(10.05.1980) — художниця, журналістка, літераторка

Народилася 1980 року в м. Тернополі. У 2003 році закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка.

Живопис практикує від 2007 року. У 2009 році відбулася перша персональна виставка художниці «Сновида», у 2010 році — друга — «Кроки» (обидві — м. Тернопіль).

У 2013 році персональні виставки «Синьо-синьо» і «Живу легесенько за межами себе» пройшли в Почаєві та Кременці. О. Гудима учасниця збірних виставок «Присутність» (Тернопіль, 2013), «Територія добра» (Теребовля, 2014), «Присутність» (Галич, Івано-Франківськ, 2014), «Майдан Гідності» (Теребовля, Чортків, Рівне, Хмільник, Вінниця, Одеса, 2014), «Сновиди» (Бережани, 2015).

Художниця брала участь у Міжнародному мистецькому осінньому салоні «Золота «Зуза» — 2010» (м. Рівне, 2010; відзнака в номінації «Метаморфози»), мистецькому проекті «Люди і квіти» (2011), виставці «Шляхом серця» (2012), міжнародному мистецькому фестивалі «Ї». Була куратором-організатором дитячої виставки графічної абстрактної композиції «Коридорами часу» (салон «Час малювати», 2011).

Картини О. Гудими зберігаються в приватних колекціях в Англії, Вірменії, Німеччині, Росії, Франції, Україні.

Література 2399. Гудима, О. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] /

О. Гудима // Золота пектораль. — 2011. — № 1/2. — С. [1, 4] обкл., 9, 15, 21, 34, 43, 137, 147, 148. — Із змісту: Зникають раптом, раптом назавжди, 2011 ; Ейфорія, 2009 ; Секрет, 2008 ; Розрада, 2010.


290

*** 2400. Брик, Т. Олеся Гудима: життя прекрасне : [за матеріалами розмови з

худож. О. Гудимою] / Т. Брик // Свобода. — 2010. — 23 черв. — С. 1, 3 : фотогр. кольор. — (Територія радості).

2401. Гудима, О. На простирадлах вона малює королівства : Художниця Олеся Гудима не намагається сподобатися чи бути зрозумілою : [розмова з художницею] / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2009. — 15 лип. — С. 8 : фотогр. — (Люди і час).

2402. Гудима, О. Олеся Гудима: «Картини вміють говорити» : [інтерв’ю] / розмову вела І. Брунда // Чортківський вісник. — 2011. — 11 листоп. — С. 6 : фотогр., іл. — (Творчість).

2403. Гудима, О. Олеся Гудима: «Я пишу про те, що хочу мати завжди: затишок, любов…» : [інтерв’ю] / записала Т. Гугушвілі // 20 хвилин. — 2011. — 3 лют. — С. 8 : фотогр.

2404. Гудима, О. «Хочу дати клієнтам якісний товар за помірну ціну…» : Про життя і справи «Rіа плюс» розмовляє з власницею арт-крамниці й арт-студії «Час малювати», терноп. художницею Олесею Гудимою / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2011. — 28 верес. — С. 17 : портр.

2405. Заморська, Л. Малює на пляшках древні символи : [за матеріалами розмови з худож. О. Гудимою] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 19—20 лют. — С. 16 : фотогр. кольор. — (Хобі).

2406. Шот, М. Світ, де човгає «Сновида» і відлунюють «Кроки» : Матеріалами для худож. робіт Олесі Гудими, крім полотна, стали простирадла і… пляшки : [за матеріалами розмови з худож. О. Гудимою] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2010. — 14 жовт. — С. 10 : фотогр., іл. кольор. — (Талант).

*** 2407. Безкоровайна, М. Олеся Гудима: «Творчість не має меж, головне —

вміти бачити» / М. Безкоровайна // Подільське слово. — 2009. — 8 лип. — С. 8 : фотогр. — (Культура).

2408. Безкоровайна, М. Успішні «Кроки» Олесі Гудими / М. Безкоровайна // Подільське слово. — 2010. — 25 черв. — С. 9 : фотогр. — (Цікаві зустрічі).

2409. Кармелюк, М. Олеся Гудима: «Хочу дати світу більше любові та позитиву» : [про творчість терноп. худож. О. Гудими] / М. Кармелюк // Rіа плюс. — 2013. — 28 серп. — С. 20 : фотогр.

2410. Протасевич, А. Тернопільська художниця Олеся Гудима малює картину у тривимірному зображенні / А. Протасевич // Золота пектораль. — 2011. — № 1/2. — С. 148—149 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

291

*** 2411. Барицька, Г. «Людина талановита за все береться талановито» :

[перша персон. вист. художниці] / Г. Барицька, І. Шаблій // Тернопіль вечірній. — 2010. — 30 черв. — С. 23 : фотогр. — (Культура).

2412. Картини, що єднають землю з небом : [про першу персон. вист. худож. О. Гудими] // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 24—30 черв. — С. 5 : фотогр. — (Kultura).

2413. Лазука, Л. Несподівані «Кроки» Олесі Гудими : Молода художниця представила картини, на яких вона думає кольором… : [вист. робіт художниці в приват. артгалереї м. Тернополя] // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 23—29 черв. — С. [14] : фотогр. кольор.

2414. Олеся Гудима презентувала нові картини на старовинних полотнах : [вист. «Кроки» у приват. артгалереї м. Тернополя] // Номер один. — 2010. — 16 черв. — С. 4.

2415. Федорців, Н. Олеся Гудима: від «Сновид» до «Кроків» : Молода художниця рівно через рік після першої здивувала новою виставкою / Н. Федорців // Місто. — 2010. — 16 черв. — С. 7 : фотогр., іл. — (Цікаві знайомства).

*** 2416. Мельничук, Б. Гудима Олеся Петрівна (10.05.1980, м. Тернопіль) —

журналістка, літераторка, художниця / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 172 : фотогр.

Денега Галина Василівна

(2.01.1949) — художниця

Народилася 2 січня 1949 року в с. Беневі Теребовлянського району. Закінчила Івано-Франківський інститут нафти і газу (нині національний технічний університет нафти і газу). Працювала інженером у виробничому об’єднанні «Ватра».

Від 2000 року займається малярством. Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, зокрема Всеукраїнської художньої виставки народної творчості (2001), Всеукраїнської виставки «Мальовнича Україна» (2007, 2009), Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок» (2006, 2007, 2008).

Персональні виставки художниці відбулися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї (2002, 2004, 2008), Львівському музеї

292

етнографії та художнього промислу (2004), виставковій залі видавництва «ТОВ «Нікітін та партнери» часопису «Художники України» (2008).

Серед робіт Г. Денеги: «В Медоборах», «Літо» (обидві — 2000), «Літо в Медоборах» (2002), «Пробудження» (2006), «Недільний ранок» (2007) тощо.

Твори художниці зберігаються в музеях Львова, Тернополя, Чернівців, приватних колекціях в Україні, Польщі, Італії.

Література 2417. Денега, Г. Живопис [Образотворчий матеріал] : альбом-каталог : зб.

вибр. творів / Г. Денега ; авт. вступ. ст.: О. Ваврик, П. Шпорчук ; ред. Б. Мельничук. — Т. : Колір Прінт, 2011. — 53 с.

*** 2418. Денега, Г. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] /

Г. Денега // Дзвін. — 2013. — № 1. — С. [2, 3] обкл., 3—6, 8—13, 15—17, 20—27, 95, 101, 105, 117, 120, 131, 147, 149, 155, 160. — Із змісту: Вересневий акорд, 2003 ; Тихе плесо, 2002 ; Космея, 2004 ; Спогад дитинства, 2006 ; Іриси в цвіту, 2002 ; Едельвейси, 2003 ; Симфонія літа, 2011.

2419. Денега, Г. Квітневе вітання, 2004 [Образотворчий матеріал] ; Хризантеми, 2004 ; Мелодія мальв, 2002 ; Весняні квіти, 2005 : картон, олія : [репродукції] / Г. Денега // Літературний Тернопіль. — 2009. — № 2. — С. [1—4] обкл.



Про Г. Денегу: С. 140. ***

2421. Ваврик, О. Квітуча гармонія рідного краю : [творч. портрет художниці] / О. Ваврик // Вільне життя плюс. — 2008. — 2 лют. — С. 8 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

2422. Дущак, О. Картини Галини Денеги випромінюють радість і доброту / О. Дущак // Місто. — 2008. — 30 січ. — С. 12 : фотогр.

2423. Ліберний, О. Шукайте квіти Галини Денеги / О. Ліберний // Свобода. — 2004. — 17 серп. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

2424. На картинах Галини Денеги квіти цвітуть навіть взимку // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 15 груд. — С. 6.

2425. Онищенко, В. Творить щиро, натхненно… / В. Онищенко // Шлях перемоги. — 2008. — 25 черв. — С. 7 : іл.

2426. Цимбровська, О. Сімейний тандем: і пензлем, і пером : [творчість терноп. мистців Г. Денеги та П. Шпорчука] / О. Цимбровська //

293

Свобода. — 2013. — 4 верес. — С. 10 : іл., фотогр. кольор. — (У робітні митця).

2427. Шпорчук, П. Зачудована красою природи / П. Шпорчук // Вільне життя. — 2003. — 11 лют., іл. — (Світ нашої духовності).

2428. Шпорчук, П. Магічне багатство цвіту : [про худож. Г. Денегу] / П. Шпорчук // Тернопіль вечірній. — 2003. — 27 берез., портр., іл.

2429. Шпорчук, П. Мелодії кольорових гам : [худож. Г. Денеги] / П. Шпорчук // Дзвін. — 2013. — № 1. — С. 148—150 : портр., іл. — (Галерея «Дзвона»).

2430. Шпорчук, П. Мелодії кольорових гам у творчості Галини Денеги / П. Шпорчук // Літературний Тернопіль. — 2009. — № 2. — С. 86—89 : фотогр., [2] арк. іл. — (Художник номера).

2431. Шпорчук, П. Пейзажі Галини Денеги / П. Шпорчук // Русалка Дністрова. — 2008. — Чис. 1 (лют.). — С. 7 : фотогр., іл. — (Робітня митця).

*** 2432. Грещук, Г. Цвітоквіт рідного краю : [персон. вист. Г. Денеги в

картин. галереї Терноп. обл. краєзн. музею] / Г. Грещук // Свобода. — 2008. — 26 січ. — С. 8 : фотогр. — (Ах, вернісаж…).

2433. Керик, О. На творчому ґрунті — і сварки, і плачі… : [персон. вист. Г. Денеги у Львів. музеї етнографії та худож. промислу Нац. акад. наук України] / О. Керик // Високий замок. — 2004. — 14 лип. — С. 6 : іл. кольор. — (Інженер взялась за пензель).

2434. Людина прекрасна, коли вона бачить у калюжі зірки : [перша персон. вист. худож. Г. Денеги в обл. краєзн. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2002. — 13 листоп. — С. 4 : фотогр. — (Подія).

2435. Машлянка, Б. Галина Денега заквітчала музей : [вист. картин художниці в обл. краєзн. музеї] / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 22 груд. — С. 6 : фотогр.

2436. Собуцька, В. Барви літа посеред зими : [вист. худож. Г. Денеги] / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 18 груд. — С. 4 : фотогр. — (Виставка).

*** 2437. Мельничук, Б. Денега Галина Василівна (02.01.1949, с. Бенева, нині

Теребовлян. р-ну) — інженер-економіст, живописець / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 193 : фотогр.

294

Ділай Марія Михайлівна

(7.04.1980) — художниця

Народилася 7 квітня 1980 року в м. Тернополі. Закінчила Тернопільську загальноосвітню школу № 27. Відвідувала художні студії, гуртки. Від 1997 року навчалася на відділенні дизайну Тернопільського кооперативного технікуму (нині кооперативний торговельно-економічний коледж). Згодом закінчила Київський інститут реклами. Паралельно навчала малюванню дітей. Сьогодні працює викладачем живопису та рисунка в Тернопільському коледжі Університету «Україна».

М. Ділай учасниця виставок, пленерів, акцій, зокрема проекту «Художники без майстерень». Перша персональна виставка її творів відбулася у 2009 році, друга — у 2011 році (обидві — м. Тернопіль).

Роботи художниці експонувалися на регіональних тематично-художніх виставках в Україні.

М. Ділай створила галерею портретів відомих особистостей: І.-Г. Пінзеля, Байди Вишневецького, І. Франка, І. Пулюя, Лесі Українки, Леся Курбаса, Р. Шухевича, І. Ґерети, І. Пелиха тощо. Намалювала кілька церков і замків Тернопілля.

У 2014 році художниця була організатором пересувної виставки живопису «Майдан Гідності».

Роботи М. Ділай зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Творить у жанрі класичного академічного портрета. Опановує нові техніки, стилі, напрями.

Література 2438. Ділай, М. Ефект сфумато, або Що спільного у тернополянки Марії

Ділай із Леонардо да Вінчі : [розмова з художницею] / [записала] О. Гудима // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 22—28 лип. — С. 5 : портр.

2439. Ділай, М. «Люблю речі, до яких треба тягнутися» : Марія Ділай мріє малювати президентів і влаштувати виставку з Іваном Марчуком : [розмова з художницею] / записала Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 3—4 серп. — С. 10 : фотогр.

2440. Ділай, М. Марія Ділай мріє писати портрети президентів, а не знедолених : [розмова з художницею] / записала О. Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 20—26 квіт. — С. 12 : фотогр.

2441. Петрів, Н. Марія Ділай: «Не можу малювати знедолених людей» : [за матеріалами розмови з художницею] / Н. Петрів // Свобода. — 2013. — 15 берез. — С. 8 : фотогр. — (Зустрічі без прощань).

295

*** 2442. Деркач, З. Вважають, її картини руйнують замки / З. Деркач //

Місто. — 2013. — 15 трав. — С. 10 : фотогр. кольор. — (Цікаві знайомства).

2443. Єдина в Україні жінка-портретист Марія Ділай створила унікальну галерею відомих земляків // TernoTravel. — 2011. — [Берез.]. — С. 28 : фотогр. кольор. — (Знайомтесь).

2444. Заморська, Л. Малює, як Леонардо да Вінчі : Марія Ділай пише портрети відомих людей у техніці сфумато / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 13—14 лип. — С. 14 : фотогр., портр. кольор.

*** 2445. Заморська, Л. Марія Ділай мріє малювати президентів : [перша

персон. вист. художниці] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 29—30 лип. — С. [4] : фотогр. кольор.

2446. Кубацька, Н. Пензель не обманює, він дарує вічність : [перша персон. вист. худож. М. Ділай] / Н. Кубацька // Свобода. — 2009. — 31 лип. — С. 8 : іл., портр. — (Життя на полотні).

2447. Ліхута, Л. «…Немов стоїш на вершині великої гори і зараз злетиш» : [вист. творч. робіт М. Ділай у ред. газ. «Вільне життя»] / Л. Ліхута // Вільне життя плюс. — 2011. — 8 квіт. — С. 1 : фотогр. кольор. — (Вернісаж у редакції).

2448. Ноженко, І. Марія Ділай пише портрети у техніці сфумато : [друга персон. вист. художниці в м. Тернополі] / І. Ноженко // 20 хвилин. — 2011. — 1—2 квіт. — С. 22 : фотогр., іл. — (Афіша).

*** 2449. Федечко, М. Ділай Марія Михайлівна (07.04.1980, м. Тернопіль) —

художниця / М. Федечко // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 201 : портр.

Заблуда Анатолій Федорович

(15.07.1933) — живописець, графік, літератор

Народився 15 липня 1933 року в с. Мартинківцях, нині Городоцького району Хмельницької області. У 1969 році закінчив Тернопільський політехнічний інститут (нині національний технічний університет ім. І. Пулюя). Працював інженером-конструктором у виробничому об’єднанні «Ватра», художником у виробничому художньо-оформлювальному комбінаті, керівником художньої студії «Тангір» (Тернопільська загальноосвітня школа № 18),

296

художником-графіком у Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії.

Займається станковим живописом, плакатом, тангірською графікою, колажем.

Від 1963 року учасник регіональних, всеукраїнських, зарубіжних виставок, Дипломант І міжнародного конкурсу плакатів (1981, м. Москва, нині РФ). У м. Тернополі відбулося 8 персональних виставок художника (1982, 1989, 1994—1996, 1999, 2003, 2008).

А. Заблуда автор дитячих книжок-розмальовок «Всім, всім діткам!», «Отакі-то ми цілющі квіточки» (обидві — 1995).

Роботи художника зберігаються в Тернопільських обласних краєзнавчому та художньому музеях.



Про А. Заблуду: С. 47—49. 2451. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про А. Заблуду: С. 45. ***

2452. Бригідир, Н. Художник, поет і філософ / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2003. — 14 серп.

2453. Гриб, А. Блиск зірниці / А. Гриб // Вільне життя. — 1998. — 11 лип. — С. 4 : фотогр. — (До 65-річчя від дня народження художника і поета Анатолія Заблуди).

2454. Гриб, А. Три музи Анатолія Заблуди / А. Гриб // Свобода. — 1996. — 17 груд. — С. [4]. — (Запрошення на виставку).

2455. Дольна, С. Майстер пензля та слова / С. Дольна // 20 хвилин. — 2008. — 29 лют. — С. 14 : фотогр.

2456. Золотнюк, А. Ліричний живопис Анатолія Заблуди / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2012. — 23 листоп. — С. 8. — (Виставки).

2457. Пензель і перо Анатолія Заблуди // Свобода. — 2001. — 23 жовт. 2458. Романенко, Л. Мистецьке тріо: дідусь і дві онучки : [вист. робіт

худож. А. Заблуди в Терноп. обл. худож. музеї] / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 21—27 листоп. — С. 7 : фотогр.

2459. Тарасенко, В. Ця перлина, можливо, засяє на всю Україну / В. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1995. — 15 листоп.

297

*** 2460. Гриб, А. Є. Заблуда Анатолій Федорович (15.07.1933, с. Мартинківці

Городоц. р-ну, нині Хмельн. обл.) — живописець, графік і письменник / А. Є. Гриб // Енциклопедія сучасної України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 19 : фотогр.

2461. Дем’янова, І. Заблуда Анатолій Федорович (15.07.1933, с. Мартинківці, нині Городоц. р-ну Хмельн. обл.) — художник-графік, літератор / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 587—588 : фотогр.

Зварунчик Ніл Григорович


Народився 10 серпня 1944 року в с. Млинівцях Кременецького району. У 1971 році закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва. Викладачі з фаху — І. Жуковський, В. Сахро. Упродовж 1971—1981 років працював у Кременецькому педагогічному училищі.

Творить у галузі живопису, графіки, кераміки, різьблення по дереву, інкрустації.

Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних художніх виставок, які проходили в Києві (1982, 1987—1988), Тернополі (1972—1973, 1976—1988, 1994), Москві (1987) та інших містах.

Персональні виставки художника відбулися в Кременці (1994, 2001, 2004, 2007, 2009), Почаєві (1996).

У доробку мистця твори живопису: «Старий Кременець» (1980), «Весна в Кременці» (2002), «Магнолії в цвіту» (2003), «Вулиця Ліцейна» (2009), роботи в галузі кераміки: «Козачок» (1980), «Бандурист» (1981), «Мадонна» (1988), «Баба Мокрина» (1989) тощо.

Н. Зварунчик автор меморіальних таблиць Б. Харчуку (1976), Ю. Виливчуку (1990), Т. Чацькому (2001), ряду творів в інших галузях.

Роботи художника зберігаються в музеях Кременця й Тернополя, приватних колекціях.

Література 2462. Зварунчик, Н. Художник Ніл Зварунчик: «Я творю з уяви, а інколи —

зі снів» : [інтерв’ю] / записав Б. Федишен // Свобода. — 2009. — 6 берез. — С. 8 : фотогр. — (Життя під маскою кольору).

298

*** 2463. Величко, В. Серед знищеного оспівує залишки сліпучої краси /

В. Величко, Р. Ленчук // Діалог. — 2004. — 21 серп. — С. 4 : фотогр. — (Споглядаючи прекрасне).

2464. Гриб, А. Кременецький колорит / А. Гриб // Вільне життя плюс. — 2009. — 24 лип. — С. 6 : фотогр. — (Ювілеї).


Про Н. Зварунчика: С. 46. 2466. Ленчук, Р. Художник, який вийшов за межі нашого сприйняття /

Р. Ленчук // Діалог. — 2001. — 8 груд. 2467. Федишен, Б. За покликом серця й душі : [про худож. Н. Зварунчика] /

Б. Федишен // Діалог. — 2009. — 3 лип. — С. 5 : фотогр. — (Родом із мистецтва).

2468. Федишен, Б. Ніл Зварунчик: особистість і талант / Б. Федишен // Діалог. — 2009. — 20 лют. — С. 4 : фотогр.

*** 2469. Гриб, А. Зварунчик Ніл Григорович (10.08.1944, с. Млинівці

Кременец. р-ну) — художник, різьбяр, керамік / А. Гриб, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 642—643.

2470. Гриб, А. Є. Зварунчик Ніл Григорович (10.08.1944, с. Млинівці Кременец. р-ну Терноп. обл.) — майстер різьблення на дереві, кераміст, живописець / А. Є. Гриб // Енциклопедія сучасної України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 442 : фотогр.

Крук Ярослав Стефанович

(15.12.1940) — художник

Народився 15 грудня 1940 року в с. Вербові Бережанського району. У 1966 році закінчив дворічні курси художників-оформлювачів наочної агітації в м. Тернополі.

Працює в жанрі пейзажу та портрета, займається іконописом і церковним стінописом.

У доробку мистця понад 20 живописних творів, 30 іконописів у церквах України, зокрема: навісні ікони на стінах в церкві Успіння Божої Матері в с. Вербові, іконостас у церкві в с. Лісниках Бережанського району, ікони в Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (м. Тернопіль), розписи церков у Бережанському, Теребовлянському й Тернопільському районах, а також у Вінницькій і Донецькій областях.

299

Від 1958 року Я. Крук учасник художніх виставок у Тернополі, Києві, Москві (1985, 1987, РФ), Загребі (1990, Югославія).

Персональні виставки живописних робіт мистця пройшли в 1985, 1986, 2000, 2005, 2010 роках у музеях Тернополя та Бережанщини.

Твори художника зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Обласному музеї Богдана Лепкого та Музеї книги (обидва — м. Бережани).

Література 2471. Народжений бути художником : До 70-річчя від дня народження

Ярослава Крука / [упорядкув. та передм. Н. Волинець]. — Бережани : Комп’ютерний центр «Яна», 2010. — 46 с. : фотогр., іл. кольор. — (Мистецька Бережанщина).

*** 2472. Волинець, Н. До робіт його моляться люди : [про творчість худож.

Я. Крука] / Н. Волинець // Свобода. — 2006. — 7 січ. — С. 6 : фотогр. — (Майстри).

2473. Волинець, Н. До робіт його моляться люди : [про худож. Я. Крука] / Н. Волинець // Бережанське віче. — 2010. — 17 груд. — С. 5 : фотогр. — (Митець і мистецтво).

2474. Волинець, Н. «…І зарядитися добрим світлом» : [про худож. Я. Крука] / Н. Волинець // Бережанське віче. — 2006. — 8 верес. — С. 5. — (Таланти твої, рідна земле!).

*** 2475. Дуда, І. Крук Ярослав Стефанович (15.12.1940, с. Вербів Бережан. р-

ну) — художник / І. Дуда, Я. Павлів // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 249 : фотогр.

Кукурудза Петро Іванович

(31.05.1935) — художник

Народився 31 травня 1935 року в с. Осташівцях, нині Зборівського району. Від 1964 року проживає в м. Тернополі. За націоналістичні погляди в 1953 році був засуджений на 25 років. Реабілітований. У 1957—1962 роках навчався в художньому училищі в м. Одесі (нині училище мистецтва та культури). Учителював у с. Міжгір’ ї Закарпатської області.

Практикує класичні та власні технології мозаїки й вітражу. Роботи: «Топільче — земля Галицька» (м. Тернопіль, кафе «Космос»,

1968), «Народне свято» (м. Тернопіль, ПК «Березіль» ім. Леся Курбаса, 1977), «Пресвятая Богородице, спаси нас!» (м. Тернопіль, храм Успіння Пресвятої Богородиці, 1992), «Тернопіль» (м. Київ, кафе «Тернопіль», 1982), вітражі у храмах у смт Підволочиську, с. Зарваниці Теребовлянського району (2000—2001) тощо.

300

Література 2476. Дубовик, В. Дарує людям веселку : [про худож. П. Кукурудзу] /

В. Дубовик // Вільне життя. — 1974. — 6 серп. 2477. Дуда, І. Петро Кукурудза / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :



Про П. Кукурудзу: С. 54. 2479. Медведик, П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина :

словник біографій визначних людей / П. Медведик. — Т. : Джура, 1998. — 244 с. : фотогр.

Про П. Кукурудзу: С. 149—150. ***

2480. Дуда, І. Кукурудза Петро Іванович (31.05.1935, с. Осташівці, нині Зборів. р-ну) — художник / І. Дуда, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 272 : фотогр.

Кульчицька Зоя Григорівна

(2.02.1932) — художниця

Народилася 2 лютого 1932 року в с. Ришавці Коростенського району Житомирської області.

Мистецтвом З. Кульчицька захоплювалася з дитячих літ, та обставини складалися не на її користь. Тільки в 1987 році вона змогла розпочати втілювати свої творчі задуми в життя.

Художниця займається живописом і флористикою. За понад 20 років створила десятки картин у жанрі пейзажу й натюрморту, ряд декоративних композицій.

З. Кульчицька учасниця обласних та всеукраїнських виставок. Персональні виставки мисткині відбулися в м. Тернополі в 1992, 1993, 2004 роках.

Твори художниці зберігаються в приватних колекціях у багатьох країнах світу.

Література 2481. Кульчицька, З. Зоя Кульчицька: «Важливо бачити красу» :

Тернопілька, яка все життя працювала телеграфісткою, на пенсії почала творити нетрадиційні декоративні картини : [розмова з худож. З. Кульчицькою] / [записала] Н. Шевчук // Експрес. — 2008. — 3—10 лип. — С. 4 : фотогр. кольор. — (Тернопільські новини).

301

2482. Кульчицька, З. «Не соромлюся свого віку. І в свої майже 80 «взуваю» багатьох знайомих…» : [розмова з худож. З. Кульчицькою] / [записала] Н. Бурлаку // 20 хвилин. — 2011. — 15—16 лип. — С. 16 : фотогр. кольор.

*** 2483. Сорока, П. Світ у барві та слові : нарис життя і творчості Зої

Кульчицької / П. Сорока. — Т. : СорокА, 2006. — 56 с. — Бібліогр.: с. 54. ***

2484. Бригідир, Н. Букет талантів Зої Кульчицької : Слава про тернополянку Зою Кульчицьку — художницю, поетесу — швидко облетіла все місто / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2004. — 26 трав. — 1 черв. — С. 13 : фотогр.

2485. Бригідир, Н. «Літа пройшли, а я — немов дитина…» : [про худож. З. Кульчицьку] / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2002. — 10 квіт. — С. 7.

2486. Бригідир, Н. Фарбами і словом змальовує світ / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 1999. — 6 жовт.

2487. Гриб, А. Незвичні картини / А. Гриб // Вільне життя. — 1997. — 17 жовт. — С. 3.

2488. Данилюк, Х. Світ рослин Зої Кульчицької : Мистецтвознавцям важко дати точну назву жанру, в якому працює тернопільська мисткиня / Х. Данилюк // Експрес. — 1998. — 7—15 листоп. — С. 16.

2489. Демків, Б. Спогад про майбутнє : Штрихи до портрета народної майстрині і поетеси Зої Кульчицької / Б. Демків // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 14 (лип.). — С. [1, 8—9] : іл.

2490. Мовчан, Л. Секрет молодості від Зої Кульчицької : [творч. портр. художниці] / Л. Мовчан // Місто. — 2008. — 25 черв. — С. 17 : фотогр. — (Відомі люди).

2491. Мовчан, У. Справжні шедеври народжуються із… непотребу : [про худож. З. Кульчицьку] / У. Мовчан // Місто. — 2010. — 13 жовт. — С. 18 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

2492. Сагаль, О. Картини, яких іще не бачив світ! : «Гербарій у рамці» від тернополянки Зої Кульчицької / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 10—16 черв. — С. 6 : фотогр.

2493. Сергієнко, Г. «Гербарій» у рамці : Картини Зої Кульчицької — з трав / Г. Сергієнко // Свобода. — 2008. — 8 серп. — С. 8 : фотогр. — (Нетрадиційне мистецтво).

2494. Хлань, О. Вигадала картини з очерету : [про худож. З. Кульчицьку] / О. Хлань // Rіа плюс. — 2008. — 28 трав. — С. 18 : фотогр.

2495. Червона, Н. Зоя Кульчицька: «Мої картини — епізоди фантастичних снів» / Н. Червона // Нова ера. — 2008. — 28 трав. — 3 черв. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Про нас).

302

2496. Шостак, Н. У казковому будиночку з насіння і очерету : [про майстриню з нетрадиц. декор. мистецтва З. Кульчицьку] / Н. Шостак // Вільне життя. — 2004. — 10 лип. — С. 9 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

*** 2497. Дем’янова, І. Кульчицька Зоя Григорівна (02.02.1932, с. Ришавка

Коростен. р-ну Житомир. обл.) — художниця-аматорка, літераторка / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 277 : фотогр.

Малінський Іван

(14.02.1965) — художник, член Спілки художників Польщі

Народився 14 лютого 1965 року в с. Бурдяківцях Борщівського району. Працював художником-оформлювачем у Борщівській художній майстерні.

Творить у реалістичному стилі, у жанрі пейзажу, натюрморту, виконує графічні роботи.

У доробку живописця — розпис шести храмів Борщівщини, сотні картин, написаних олією.

Твори І. Малінського експонувалися в Іванківському будинку культури, художньо-меморіальному музеї Леопольда Левицького (с. Бурдяківці Борщівського району). У 2000 році в Борщівському краєзнавчому музеї відбулася персональна виставка художника «Краю мій, Надзбруччя».

Від 2006 року І. Малінський живе й працює в Польщі (м. Кудова-Здруй). Він учасник загальнопольських та міжнародних виставок, пленерів, міжнародного фестивалю мистців «Зустріч ангелів у Торуню».

Серія графічних робіт художника «Архітектура Скали-Подільської» експонувалася в м. Нью-Йорку (США). У 2010 році в художньо-меморіальному музеї Леопольда Левицького відбулася виставка «Архітектура польських міст. Графіка», на якій було представлено 50 робіт мистця.

І. Малінський нагороджений срібною медаллю Товариства ім. Іполита Цегельського за активну діяльність у культурній співпраці між українцями та поляками, а також за участь у художніх пленерах.

Література 2498. Архітектуру Скали-Подільської побачить Нью-Йорк : [за

матеріалами розмови з худож. І. Малінським про участь у міжнар. вист. у м. Варшаві та підготовку серії картин «Архітектура Скали-Подільської» для вернісажу в м. Нью-Йорку] // Галицький вісник. — 2009. — 23 жовт. — С. 4 : фотогр.

303

2499. Малінський, І. Рік активної творчості : [розмова з худож. І. Малінським] / записала М. Довгошия // Галицький вісник. — 2012. — 13 січ. — С. 3 : фотогр.

2500. Малінський, І. Українські художники з польської Кудови : [розмова з худож. І. Малінським] / записала М. Довгошия // Галицький вісник. — 2011. — 13 трав. — С. 1, 3 : портр. — (За філіжанкою кави).

2501. Малінський, І. «Художник має бути вільним…» : Завдяки своєму таланту та працьовитості художник із Борщівщини Іван Малінський давно «прорубав» вікно в Європу. Наразі митець готується до заокеанської виставки. Вона відбудеться у Нью-Йорку у травні : [розмова з худож. І. Малінським] / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2010. — 15 груд. — С. 19 : фотогр., іл. кольор. — (Віч-на-віч).

*** 2502. Галушка, Н. В гостях у Малінського : [вист. картин художника в

Борщів. краєзн. музеї] / Н. Галушка // Галицький вісник. — 2005. — 4 берез. — С. 6 : фотогр. — (Ювілейний вернісаж).

2503. Довгошия, П. Срібна медаль Івана Малінського : [від Т-ва ім. І. Цегельського за активну діяльн. у культурній співпраці між Україною та Польщею] / П. Довгошия // Галицький вісник. — 2008. — 14 листоп. — С. 3 : фотогр.

2504. Мадзій, І. Із пензлем нерозлучний / І. Мадзій // Вільне життя. — 2005. — 6 квіт. — С. 10. — (Світ нашої духовності).

2505. Николин, Н. Комбайнер з душею художника : [вист. робіт І. Малінського в Борщів. краєзн. музеї] / Н. Николин // Галицький вісник. — 2000. — 11 берез.

2506. Чир, С. Творча династія Малінських / С. Чир // Галицький вісник. — 2010. — 28 трав. — С. 8 : фотогр. — (Мистецька палітра).

Мацега Анна Леонідівна

(22.12.1948—2.03.2005) — художниця, дизайнер

Народилася 22 грудня 1948 року в м. Кременці. У 1969 році закінчила художньо-промисловий технікум у м. Києві (нині інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну). До 1989 року працювала дизайнером (проектування промислових інтер’єрів). Двадцять років жила в м. Івано-Франківську, потім повернулася до м. Кременця.

Творила в техніці пастелі, інколи в олійній та акварельній техніках. Малювала пейзажі, натюрморти, зображала переважно квіти. Написала цикл портретів Ю. Словацького та ілюстрації до його поезій та поем.

Роботи А. Мацеги експонувалися на виставках в Україні, Польщі, Німеччині, Канаді.

304

Персональні виставки художниці відбулися в Кременці (1994, 2001, 2002), Збаражі (2004), Івано-Франківську, Тернополі, Жешуві (1997, 1999), Варшаві (2000) тощо.

Мисткиня брала участь у міжнародних пленерах, які проходили в м. Кременці та містах Польщі.

Померла А. Мацега 2 березня 2005 року в м. Івано-Франківську. Література

2507. Ваврик, О. Світ образів Анни Мацеги : [про худож. А. Мацегу та вист. її робіт у Терноп. обл. худож. музеї] / О. Ваврик // Свобода. — 2006. — 1 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

2508. Оверченко, Л. Квітка таланту Анни Мацеги у теплому колі друзів / Л. Оверченко // Діалог. — 2001. — 27 січ.

2509. Огородник, Н. Виставка кременецької художниці / Н. Огородник // Вільне життя. — 2006. — 18 берез. — С. 8.

2510. Хаймець, О. Згасла ще одна зірка : [про худож. А. Мацегу] / О. Хаймець // Місто. — 2005. — 9 берез. — С. 2.

*** 2511. Дем’янова, І. Мацега Анна Леонідівна (22.12.1948, м. Кременець —

02.03.2005, м. Івано-Франківськ) — дизайнер, художниця / І. Дем’янова, Т. Сеніна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 478 : фотогр.

Мороз Григорій Якович


Народився 24 січня 1931 року в с. Воротневі, нині Луцького району Волинської області. Навчався в Луцькій художній школі. У 1970 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині національна гірнича академія).

Творить у жанрах пейзажу, натюрморту, історичного живопису. Від 1970 року Г. Мороз учасник збірних виставок, які проходили у

Львові, Києві, Тернополі. Персональні виставки художника відбулися в м. Тернополі в 1986, 1997, 2011 роках.

Твори мистця зберігаються в музеях України та приватних колекціях у Німеччині, Польщі, США.

Література 2512. Мороз, Г. Творче натхнення, дароване природою : [розмова з худож.

Г. Морозом] / спілкувалися: Н. Огородник, І. Пшоняк // Тернопіль вечірній. — 2011. — 2 лют. — С. 7 : фотогр. кольор. — (Культура).

305

*** 2513. Андріїва, О. Кожна його картина по-своєму масажує серце : [творч.

портр. худож. Г. Мороза] / О. Андріїва // Тернопіль вечірній. — 1997. — 8 берез.

2514. Брик, А. …Коли світ на картинах такий, яким його задумав Бог : [творч. портр. художника] / А. Брик // Свобода. — 2011. — 26 січ. — С. 3 : фотогр., іл. кольор. — (80 літ — 80 полотен).

2515. Гулько, Я. Світломузика Григорія Мороза / Я. Гулько // Людина і світ. — 1987. — № 5. — С. 60—61.

*** 2516. Гаєнко, Т. Персоналія Григорія Мороза : [друга персон. вист.

художника в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Т. Гаєнко // Вільне життя. — 1997. — 25 лют. — С. [1].

2517. Золотнюк, А. Розквітли квіти, запахло гірським повітрям : [вист. творів худож. Г. Мороза в картин. галереї] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2011. — 28 січ. — С. 6 : фотогр.

2518. Кавка, Є. Довга дорога добра і краси : [друга персон. вист. робіт Г. Мороза в обл. краєзн. музеї] / Є. Кавка // Свобода. — 1997. — 22 квіт.

2519. Федорців, Н. Замість свічок на торті — 80 картин : [персон. вист. худож. Г. Мороза з нагоди ювілею] / Н. Федорців // Місто. — 2011. — 26 січ. — С. 24 : портр.

*** 2520. Гриб, А. Мороз Григорій Якович (24.01.1931, с. Воротнів, нині

Луцьк. р-ну Волин. обл.) — живописець, інженер, учасник національно-визвольних змагань / А. Гриб // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 402 : фотогр.

Окальська Тетяна Володимирівна

(28.02.1974) — художниця

Народилася 28 лютого 1974 року в м. Борщеві. У рідному місті закінчила середню школу та школу мистецтв. У Московському державному агроінженерному університеті ім. В. П. Горячкіна здобула фах інженера-педагога.

Працює в жанрі графіки. У своїх роботах художниця відтворює пам’ятки історії та архітектури, зокрема сакрального мистецтва.

Від 1999 року Т. Окальська бере участь у мистецьких виставках. Її графічні роботи були представлені в галереях Києва, Рівного, Тернополя.

Перша персональна виставка художниці відбулася в Борщівському краєзнавчому музеї в 1999 році. У 2001 році в м. Рівному пройшла персональна виставка «Мовчазні свідки минулого», у 2003 році в

306

м. Тернополі — «Світ графіки Тетяни Окальської». У 2009 році серії робіт «Храми Борщівщини» та «Липи» експонувалися в Борщеві й Тернополі.

Т. Окальська підготувала 20 ескізів «Храми України» та серію робіт «Храми Руси». Вона автор ілюстрацій до книжки-розмальовки для дітей «Моя маленька Батьківщина» (2002), збірок поезій Н. Стрепко, М. Довгошиї, Я. Злонкевича.

Твори мисткині зберігаються в приватних колекціях за кордоном. Література

2521. Окальська, Т. Її картини — тисячі крапок : Художниця з Борщева Тетяна Окальська малює «живі» фортеці та вишиває ікони : [бесіда з худож. Т. Окальською] / розмовляла Л. Заморська // Rіа плюс. — 2009. — 23 верес. — С. 20 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

2522. Окальська, Т. Оксана [Тетяна] Окальська: «Моя творчість почалася з крапки» : З допомогою туші, гелевої та кулькової ручок мисткиня передає велич стародавніх замків, фортець та церков : [розмова з худож. Т. Окальською] / [записала] Н. Шевчук // Експрес. — 2008. — 24—31 лип. — С. 4 : фотогр. — (Тернопільські новини).

2523. Окальська, Т. Творчий світ Тетяни Окальської : [бесіда з художницею] / провела М. Довгошия // Галицький вісник. — 2011. — 6 трав. — С. 1, 3 : фотогр.



Про Т. Окальську: С. 90. ***

2525. Андрушків, П. Теми митцям підказує життя : [про худож. Т. Окальську] / П. Андрушків // Галицький вісник. — 2008. — 1 лют. — С. 3 : фотогр.

2526. Андрушків, П. Чорно-білий світ Тетяни Окальської : Фортеці й замки, церкви і храми борщів. художниця творить із… крапок / П. Андрушків, І. Кузишин // Свобода. — 2008. — 5 квіт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Спочатку була… графіка).

2527. Вандзеляк, Г. У кожному малюнку — Батьківщина : [про худож. Т. Окальську] / Г. Вандзеляк // Свобода. — 2003. — 11 груд. — С. 4 : фотогр. — (Захоплення).

2528. Гавришок, І. Чорно-білий світ художниці-графіка / І. Гавришок // Нова ера. — 2008. — 4—10 черв. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Про нас).

2529. Кузишин, І. Шедеври з присмаком чорнил : Молода художниця створює картини чорною кульковою чи гелевою ручками / І. Кузишин // Свобода. — 2007. — 31 берез. — С. 8 : фотогр. — (Світ захоплень).

307

2530. Шот, М. Замки й храми — на пам’ять : Тетяна Окальська зберігає пам’ятки архітектури Тернопілля для нащадків у власних графічних роботах / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2011. — 13 верес. — С. 17 : фотогр. — (Палітра).

2531. Шот, М. Пройшла десятки кілометрів, аби побачити і вишити : [про худож. Т. Окальську] / М. Шот // Вільне життя плюс. — 2011. — 28 верес. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Її захоплення).

*** 2532. Заморська, Л. Залюблена у кам’яну історію : У художньому музеї —

виставка графіки Тетяни Окальської / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 6—7 лип. — С. 14 : фотогр. кольор.

2533. Зозуляк, Є. Осінній букет — художниці : [персон. вист. худож. Т. Окальської в Терноп. обл. худож. музеї] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2003. — 29 листоп. — С. 4 : фотогр. — (Фоторепортаж).

2534. Мадзій, І. Від графіки до вишивки : [вист. худож. Т. Окальської в Борщів. краєзн. музеї] / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2009. — 10 черв. — С. 11 : фотогр. — (Виставки).

2535. На ювілейній виставці Тетяни Окальської // Галицький вісник. — 2009. — 29 трав. — С. 8 : фотогр. — (Розмаїття).

2536. Фрайнд, А. Вернісаж у Тернополі : [ювіл. вист. худож. Т. Окальської в м. Тернополі] / А. Фрайнд // Галицький вісник. — 2009. — 10 лип. — С. 8 : фотогр. — (Розмаїття).

2537. «Храми Борщівщини» : [вист. робіт Т. Окальської в Терноп. обл. краєзн. музеї] // Галицький вісник. — 2000. — 7 жовт. — С. 3 : іл. — (Вернісаж).

*** 2538. Костів-Гуска, Г. Окальська Тетяна Володимирівна (28.02.1974,

м. Борщів) — художниця-графік / Г. Костів-Гуска // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 659.

Павук Василь Геннадійович

(2.11.1967) — художник, літератор, публіцист, громадський діяч

Народився 2 листопада 1967 року в с. Шибалині Бережанського району. У 1988 році закінчив Косівський технікум народних художніх промислів ім. В. Касіяна (нині інститут прикладного та декоративного мистецтва).

Працював у редакції літературно-мистецького, історико-краєзнавчого альманаху «Жайвір».

Творить у техніці олійного живопису, акварелі. Автор живописних робіт, екслібрисів і календарів.

В. Павук учасник виставок у Дніпропетровську, Івано-Франківську.

308

Сім персональних виставок живопису та графіки мистця пройшли в Бережанах, Тернополі, зокрема в 1999 році в Тернопільському обласному художньому музеї відбулася виставка, яка складалася з 5 експозицій і налічувала понад 700 полотен.

В. Павук брав участь у міжнародних виставках екслібриса. У 1992 році на Міжнародному конкурсі екслібрисів у м. Римі (Італія) він отримав срібну медаль за оригінальне графічне рішення.

Понад 10 збірок із книжковими знаками мистця надрукував в Італії всесвітньо відомий колекціонер Маріо де Філіппіс. У 2000 році вийшов друком ювілейний календар художника.

В. Павук автор ілюстрацій до збірки верлібрів Я. Шургота (м. Ареццо, Італія). У 1996 році він видав ілюстровану збірку власних верлібрів. Ці вірші — наче друге «я» живописних творів митця.

Література 2539. Павук, В. Знайшов себе : [розмова з худож. В. Павуком] / записала

І. Кудляк // Бережанське віче. — 2000. — 7 січ. — С. 3 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

2540. Павук, В. Ти надумав стати художником? : [роздуми худож. В. Павука про мистецтво] / В. Павук // Тернопіль вечірній. — 1996. — 24 серп. — С. 3. — (Точка зору).



Про В. Павука: С. 97—98. 2542. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про В. Павука: С. 83. ***

2543. Велиган, Я. Вічне і теперішнє : [про худож. В. Павука] / Я. Велиган // Подільське слово. — 1996. — 16 берез. — С. 4 : іл. — (Мистецтво).

2544. Велиган, Я. Стежка у безсмертя : [про худож. В. Павука] / Я. Велиган // Вільне життя. — 1996. — 12 берез.

2545. Гайда, В. «Тихий циклон» Василя Павука / В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1996. — 2 берез. — С. 3 : фотогр., іл. — (Виставки).

2546. Пархомчук, Я. Екслібриси Василя Павука побачать у Мексиці / Я. Пархомчук // Свобода. — 2001. — 6 жовт. — С. [1].

2547. Савчук, В. Яскрава грань таланту / В. Савчук // Бережанське віче. — 2005. — 28 січ.

309

2548. Томин, В. Календарі, яких в Україні лише чотири : Допоки укр. митці, впиваючись корінням у рідний ґрунт, віддаватимуть плоди своєї праці чужим людям? : [В. Павук — автор екслібрисів для календарів, виданих в Італії] / В. Томин // Свобода. — 2002. — 28 трав. — С. 4 : іл. — (Мистецтво).

2549. Томин, В. Світлофор душі і думки : [про худож. В. Павука] / В. Томин // Свобода. — 2001. — 3 берез. — С. 4 : іл. — (Мистецтво).

2550. Шот, М. Екслібриси українського сільського голови видано в Італії : [про творчі роботи В. Павука] / М. Шот // Свобода. — 2004. — 17 січ. — С. 6. — (Щойно з друку).

2551. Шургот, Я. Естетика шукання / Я. Шургот // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1996. — № 1 (лют.). — С. 4 : фотогр.

*** 2552. Зінчук, Л. Чарівний світ митця : [персон. вист. худож. В. Павука в

Бережан. музеї книги] / Л. Зінчук // Бережанське віче. — 2012. — 23 листоп. — С. 4 : фотогр. — (Творчість).

2553. Тернопільський «бенефіс» Василя Павука : [вист. художника в Терноп. худож. галереї] // Західна Україна. — 1996. — 17—23 лют. — С. [2].

2554. Томин, В. Філософ з талантом художника і серцем лірика : [персон. вист. графіки та живопису В. Павука в Терноп. обл. худож. музеї] / В. Томин // Свобода. — 1999. — 27 листоп. — С. 3 : іл. — (Виставки).

2555. Шургот, Я. П’ять граней таланту : «…Я. Павук, який «плете павутинки» сам по собі…» : [вист. творів графіки та живопису В. Павука в Терноп. обл. худож. музеї] / Я. Шургот // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 2000. — Берез. — С. 7 : фотогр.

*** 2556. Бойко, З. Павук Василь Геннадійович (02.11.1967, с. Шибалин

Бережан. р-ну) — художник, літератор, публіцист, громадський діяч / З. Бойко, Н. Волинець, В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 12 : фотогр.

Петрик Андрій Іванович

(15.10.1919—17.05.1990) — художник

Народився 15 жовтня 1919 року в с. Кутищі, нині Любарського району Житомирської області. Малюванням захопився дуже рано. Картини, написані А. Петриком ще в шкільні роки, виставляли на районних олімпіадах. У 1938 році він закінчив середню школу в м. Любарі, згодом навчався на республіканському семінарі самодіяльних художників у м. Києві, де здобув теоретичні й практичні знання.

310

Доля привела А. Петрика на Тернопільщину — він жив у Мельниці-Подільській, Збаражі, Теребовлі. Викладав образотворче мистецтво в Теребовлянському культурно-освітньому училищі (нині вище училище культури). У м. Теребовлі проявився талант мистця, саме тут він сформувався як художник.

А. Петрик працював у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета, практикував олійну техніку. Доробок живописця склали ліричні пейзажі: «Затишний куток», «Дорога на Покрівку», «Млин в осінніх барвах» тощо. Також він створив чималу галерею портретів: «Портрет батька» (1968), «Портрет матері» (1975), «Портрет сина», «Портрет Світлани», «Автопортрет» (усі — 1979).

У 1981 році твори художника «Над Іквою село», «Будинок, де жив Шевченко» та інші було представлено на виставці в Київському музеї Тараса Шевченка (нині національний).

Роботи мистця експонувалися в Тернополі, Києві. Персональні виставки проходили в Теребовлі (1980), Тернополі (1983), Кременці, Монастириськах (1986).

У 1991—1992 роках виставки пам’яті А. Петрика відбулися в Тернопільському обласному художньому музеї та м. Почаєві Кременецького району.

Живописні полотна художника зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Помер А. Петрик 17 травня 1990 року в смт Микулинцях Теребовлянського району.

Література 2557. Виставка творів А. І. Петрика [Образотворчий матеріал] : каталог. —

Т. : Облполіграфвидав, 1981. — 12 с. 2558. Петрик, А. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : комплект із

16 листівок / А. Петрик ; передм. «Феномен майстра» І. Дуди ; упоряд.: О. Ваврик, О. Погодик ; фоторепрод. М. Урбанського. — Т. : Астон, 2009.

2559. Петрик, А. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] / А. Петрик // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 2. — С. [1—4] обкл., 2 окр. арк. — Із змісту: Маки ; Верби над водою ; Міст на Дністрі ; Теребовля ; Натюрморт із квітами ; Рання весна. Потепліло.



Про А. Петрика: С. 85—88.

311

*** 2561. Гриб, А. Український Ван Гог / А. Гриб // Літературний

Тернопіль. — 2010. — № 2. — С. 74—77 : фотогр. — (Художник номера).

2562. Дуда, І. Андрій Петрик / І. Дуда // Тернопіль. — 1944. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 74 : портр., іл.

2563. Петрик, В. Він любив малювати бузок… / В. Петрик // Вільне життя. — 2005. — 21 трав. — С. 4 : фотогр., іл. — (Пам’ять).

2564. Петрик, В. Український Ван Гог / В. Петрик // Золота пектораль. — 2009. — № 3/4. — С. 150 : іл. — (Мистецтво).

2565. Петрик, В. Український Ван Гог : До 90-річчя з дня народження Андрія Петрика / В. Петрик // Вільне життя плюс. — 2009. — 14 жовт. — С. 11 : портр. — (Ars longa).

2566. Томчук, В. Людина неповторного таланту / В. Томчук // Діалог. — 1992. — 22 січ.

*** 2567. Венгер, Л. Персональна виставка художника : [у м. Теребовлі] /

Л. Венгер // Шляхом Ілліча. — 1980. — 8 лип. — С. 4. 2568. Виставка картин як спомин… : [у Теребовл. краєзн. музеї відбулася

презентація посмертної вист. творів А. Петрика] // Воля. — 2010. — 12 лют. — С. 6 : фотогр. — (Презентації).

2569. Гриб, А. Феномен : Виповнилося 80 років з дня народження неповторного художника Андрія Івановича Петрика. З цієї нагоди в Терноп. худож. музеї відкрили персональну виставку митця / А. Гриб // Вільне життя. — 1999. — 16 листоп. — С. 3.

2570. Дуда, І. Запрошення на виставку : нотатки з персонального вернісажу самодіял. художника з Теребовлі А. Петрика / І. Дуда // Ровесник. — 1980. — 9 серп. — С. 3.

2571. Заморська, Л. Вшановують Андрія Петрика : [вист. творів терноп. мистців, присвяч. 90-річчю від дня народж. худож. А. Петрика] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 20 листоп. — С. 22 : фотогр. кольор. — (Афіша).

2572. Заморська, Л. Слід, залишений на полотні : Посмертну вист. живопису Андрія Петрика, присвячену 90-річчю з дня народж. художника, до 15 листопада можна оглянути в Терноп. обл. худож. музеї / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2009. — 26—27 жовт. — С. 13 : фотогр. — (Афіша).

*** 2573. Гриб, А. Петрик Андрій Іванович (15.10.1919, с. Кутище, нині

Любар. р-ну Житомир. обл. — 17.05.1990, смт Микулинці Теребовлян. р-ну) — художник / А. Гриб, І. Дуда, Г. Кушнерик // Тернопільський

312

енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 54—55 : фотогр.

Сімащук Валентина


Народилася 22 червня 1973 р. в м. Почаєві Кременецького району. Живописом захопилася ще в дитинстві. У 1990—1992 роках навчалася у філіалі училища декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва) у м. Львові, де здобула фах вітражиста.

Творчий доробок В. Сімащук складають живописні та графічні роботи — від реалістичних натюрмортів, пейзажів, портретів (живописних і графічних) до абстрактно-символічних. У її творчості переважає релігійна тематика, зокрема «Плащаниця», «Лавра мого дитинства» тощо.

Важливе місце у творчості мисткині займає монументальний живопис. Вона здійснила низку настінних розписів культових споруд, у 2011 році оформила шопку в церкві Святого Петра (м. Тернопіль).

Твори В. Сімащук експонувалися в Почаєві, Тернополі, Львові, містах Польщі. У 2006 та 2009 роках найкращі з її робіт були представлені на загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна».

Персональні виставки художниці проходили в Києві (2005—2006), Кременці (2009), Почаєві, Тернополі (обидві — 2010).

Багато творів В. Сімащук зберігається в приватних колекціях в Україні та за кордоном — Італії, Росії, США. Її роботи прикрашають обкладинки та сторінки альманахів «Курінь», «Сонячне гроно», «Золота пектораль».

Література

2574. Сімащук, В. Художниця Валентина Сімащук: «Творчість приємніше дарувати, аніж продавати…» : [розмова з художницею] / [записала] Р. Квач // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 7—13 берез. — С. 6 : фотогр., іл.

*** 2575. Квач, Р. Валентина Сімащук — яскрава зірка на небосхилі

сьогочасних художників Почаєва / Р. Квач // Діалог. — 2010. — 1 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Родом із мистецтва).

2576. Новіцька, К. У ній — душа, у ній — свобода : [про творчість худож. В. Сімащук] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 5 листоп. — С. 8 : фотогр., іл. — (Палітра почуттів).

2577. Фарина, І. Художниця не поїхала до Америки, бо… збирала гриби / І. Фарина // Тернопільські оголошення. — 2010. — 17 листоп. — С. 7 : фотогр. — (Життєві історії).

313

*** 2578. Золотнюк, А. «Темні барви далеко сховані» : [вист. «Палітра емоцій»

В. Сімащук у Терноп. обл. краєзн. музеї] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2010. — 3 груд. — С. 5 : фотогр. — (Прекрасне поруч).

2579. Новіцька, К. Дивовижний світ душі : [вист. «Палітра емоцій» худож. В. Сімащук в обл. краєзн. музеї] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 19 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Не пропустіть!).

2580. Огородник, Н. «Лавра дитинства» Валентини Сімащук : [вист. живопису худож. В. Сімащук в обл. краєзн. музеї] / Н. Огородник // Тернопіль вечірній. — 2010. — 24 листоп. — С. 10 : фотогр.

2581. Рожик, П. «Мелодії рідного краю» : [вист. творч. робіт В. Сімащук під одноймен. назвою в Кремен. краєзн. музеї] / П. Рожик // Діалог. — 2008. — 20 черв. — С. 4 : фотогр.

Сімонов Геннадій Дмитрович

(30.01.1953) — художник, майстер сакрального мистецтва

Народився 30 січня 1953 року в м. Тернополі. Навчався на відділенні ковальства й різьблення Косівського училища прикладного мистецтва (нині інститут прикладного та декоративного мистецтва). Від 1975 року, упродовж 10 років, працював художником-оформлювачем, дизайнером у м. Актюбінську (нині Актобе, Казахстан), у 1986—1997 роках — у художній майстерні в м. Красноармійську Донецької області. У 1997 році повернувся до м. Тернополя.

Від 1989 року займається творчою діяльністю. Працює в галузі сакрального мистецтва. Іконопис художник опанував самостійно. Усі його роботи базуються на українській школі іконопису — кращих зразках, що знаходяться у Львівській, Івано-Франківській, Київській і Тернопільській областях.

Г. Сімонов учасник обласних, республіканських виставок в Алма-Аті (1978, 1979, 1980, нині Алмати, Казахстан), Актюбінську, Донецьку (1989, 1991, 1993), Красноармійську, Тернополі (1989), Києві (1989, 2007).

Роботи художника зберігаються в приватних колекціях в Україні, Канаді, США. Його ікони прикрашають найвідоміші храми України — Михайлівський і Володимирський собори в м. Києві.

Література 2582. Сімонов, Г. Прикрашає ікони різьбою : [бесіда з худож.

Г. Сімоновим] / розмовляла Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 10—11 груд. — С. 15 : фотогр. — (Віч-на-віч).

*** 2583. Брик, А. Геннадій Сімонов: «Коли малюю ікону, то можу спати,

розмовляти, їсти, а вона — у мене в голові» : Роботи терноп. художника

314

зберігаються у найвідоміших храмах України та у приват. колекціях за кордоном / А. Брик // Наш день. — 2013. — 7 серп. — С. 3 : фотогр. кольор. — (Культура).

2584. Машлянка, Б. «Третє око» Геннадія Сімонова : [про творчість художника] / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 20 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

2585. Смільська, О. Унікальні ікони Геннадія Сімонова / О. Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 21—27 листоп. — С. [14] : фотогр. кольор.

2586. Юрса, Г. Ікони божественної краси Геннадія Сімонова / Г. Юрса // Вільне життя плюс. — 2011. — 1 лип. — С. 8 : фотогр. — (Виставка).

*** 2587. Петраш, Б. Сімонов Геннадій Дмитрович (30.01.1953, Тернопіль) —

художник, майстер сакрального мистецтва / Б. Петраш, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 559 : фотогр.

Стецюк Володимир Васильович

(14.03.1960) — художник

Народився 14 березня 1960 року в с. Жолобах Кременецького району. У 1975—1980 роках навчався у Львівському училищі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). Викладачі з фаху — Ю. Лесюк, Ю. Кучабський, Т. Драган.

Від 1980 року працює в м. Кременці — у художній майстерні, центрі дитячої творчості, від 2002 року — в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.

Творить у різних жанрах живопису: пейзажі, натюрморті, іконописі, історичному живописі, користуючись багатьма видами техніки: аквареллю, гуашшю, олією, пастеллю.

У доробку мистця понад 100 творів живопису («Солодкий сон», «Легенда про Ірву», «Ангел-охоронець», «П’ятницький цвинтар»), іконопису («Спаситель», «Нестор-Літописець», «Храми Кременеччини»), серія портретів героїчних постатей («Байда Вишневецький», «Мазепа на Кременеччині»), чотири портрети Тараса Шевченка тощо.

Художник брав участь у районних, обласних, республіканських і міжнародних виставках у містах України (Збараж, Кременець, Луцьк, Рівне, Тернопіль) та Польщі (Варшава, Краків, Перемишль).

В. Стецюк учасник українсько-польських пленерів «Діалог двох культур», які проходили в Кременці та Перемишлі в різні роки.

Персональна виставка мистця відбулася в 2011 році в Кременецькому краєзнавчому музеї.

315

Література 2588. Баліцька, Т. Дорога пошуків Володимира Стецюка / Т. Баліцька //

Діалог. — 2000. — 30 верес. — С. 2. — (Художник і час). 2589. Бутин, І. Барви і лінії Володимира Стецюка / І. Бутин // Свобода. —

2010. — 9 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Майстер пензля). 2590. Ленчук, Р. Переміг художній проект Володимира Стецюка : [проект

реконструкції Кремен. замку] / Р. Ленчук // Діалог. — 2011. — 16 верес. — С. 5 : фотогр. — (Конкурси).

2591. Новицька, Т. Натхнення барв Володимира Стецюка : [персон. вист. худож. у Кремен. краєзн. музеї] / Т. Новицька // Діалог. — 2011. — 25 берез. — С. 3 : фотогр. — (Споглядаючи прекрасне).

2592. Фарина, І. Фарби і лінії Володимира Стецюка / І. Фарина // Діалог. — 2010. — 19 берез. — С. 4 : фотогр., іл. — (Ювілей).

2593. Фарина, І. Художній дивосвіт Володимира Стецюка / І. Фарина // Діалог. — 2009. — 22 трав. — С. 4 : фотогр. — (Родом із мистецтва).

*** 2594. Дем’янова, І. Стецюк Володимир Васильович (14.03.1960, с. Жолоби

Кременец. р-ну) — художник / І. Дем’янова, Т. Сеніна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 597 : фотогр.

Субчак Мар’ян Петрович

(27.06.1932—2.06.2008) — художник, педагог, майстер народної творчості України (1999)

Народився 27 червня 1932 року в с. Романівці, нині Теребовлянського району. У 1947 році був заарештований за те, що зображав українську національну символіку. Присуд — 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на шахтах Заполяр’я (РФ). У 1954 році реабілітований, повернувся в родинне село.

Закінчив Тернопільську школу художників-оформлювачів (1966), Московський народний університет мистецтв (1967), Теребовлянське культурно-освітнє училище (1974, нині вище училище культури).

Працював організатором-керівником художньої студії в Теребовлянському будинку культури, викладачем образотворчого мистецтва в Теребовлянській школі-інтернаті, Романівській школі, Теребовлянському культурно-освітньому училищі.

М. Субчак учасник понад 30 колективних виставок у Дрогобичі, Києві, Москві, Тернополі. Персональні виставки художника відбулися в рідному селі, Бережанах, Теребовлі, Тернополі, Кракові (Польща).

Серед творів мистця «Теребовлянський краєвид» (1960), «Зимовий день» (1968), «Прийшла осінь» (1974), «Поділля» (1978), «Батьківщина скульптора

316

Паращука. с. Варваринці» (1988), «Хата Михайла Бойчука» (1992), «Теребовлянська фортеця» (1997), серія полотен «Канада очима українця» (1999).

Роботи М. Субчака зберігаються в музеях Бережан, Теребовлі, Тернополя, Палермо (Канада), приватних колекціях в Австралії, Італії, Німеччині, США.

Помер М. Субчак 2 червня 2008 року в м. Теребовлі. Література

2595. Мар’ян Субчак [Образотворчий матеріал] : каталог / уклад. А. Є. Гриб. — Т. : [б. в.], 1986. — 17 с.

2596. Субчак, М. Повернення з небуття / М. Субчак // Т. вісті плюс. — 2002. — 31 жовт. — С. 3 : іл. — (30 жовтня — 120-річчя з дня народження М. Бойчука).



Про М. Субчака: С. 97. ***

2598. Бойчук, Н. Теплом дихають картини : [худож. М. Субчака] / Н. Бойчук // Вільне життя. — 2000. — 29 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

2599. Гриб, А. Журі підбило підсумки : [М. Субчак — дипломант обл. мист. премії ім. Я. Музики] / А. Гриб // Вільне життя. — 2004. — 21 лют. — С. 3. — (Вітаємо!).

2600. Гриб, А. Пейзаж у контражурі : [про життєвий і творчий шлях худож. М. Субчака] / А. Гриб // Вільне життя. — 2005. — 5 лют. — С. 4. — (Світ нашої духовності).

2601. Кушнірук, А. Одна, але полум’яна пристрасть : Художник Мар’ян Субчак відбував заслання у Воркуті лише тому, що малював тризубці на укр. прапорі / А. Кушнірук // Свобода. — 2007. — 26 жовт. — С. 8 : фотогр., іл. — (Голос його серця на полотні).

2602. Мар’ян Субчак — творець від Бога // Номер один. — 2008. — 13 лют. — С. 10 : фотогр.

2603. Попова, О. Художник з Теребовлі — найкращий серед непрофесіоналів : [М. Субчак — лауреат обл. мист. премії ім. Я. Музики за 2005 р.] / О. Попова // Номер один. — 2006. — 18 січ. — С. 18 : фотогр.

2604. Субчак, О. Барвиста палітра життя художника / О. Субчак // Воля. — 2007. — 29 черв. — С. 4 : фотогр. — (27 червня — 75 років від дня народження народного майстра живопису Мар’яна Субчака).

317

*** 2605. Канада очима Мар’яна Субчака : [персон. вист. художника в Терноп.

худож. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2005. — 2 лют. — С. 6. 2606. Попова, О. Канада очима Мар’яна Субчака / О. Попова // Rіа

плюс. — 2005. — 2 лют., фотогр. 2607. Щавінський, В. Із славетної когорти Бойчукістів : [вист. «Канада

очима українця» М. Субчака в обл. худож. музеї] / В. Щавінський // Свобода. — 2005. — 12 лют. — С. 8 : фотогр. — (Виставка).

*** 2608. Субчак Мар’ян Петрович (27.06.1932, с. Романівка, нині Теребовлян.

р-ну) — художник, педагог / А. Гриб [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 370 : фотогр.

Шиндирей Іван Антонович

(14.09.1923—8.03.1989) — художник

Народився 14 вересня 1923 року в м. Стародубі Орловської області (нині РФ). Дитинство та юність майбутнього художника пройшли на Забайкаллі. У 1941 році він закінчив художній технікум у м. Іркутську (нині РФ). Був учасником Другої світової війни. Упродовж 1953—1985 років працював художником-оформлювачем у м. Теребовлі та смт Підволочиську.

Від 1953 року І. Шиндирей учасник виставок в Україні (Київ, Тернопіль), Росії (Москва), Польщі, Чехословаччині (нині Чехія) тощо. Персональні виставки художника відбулися в Теребовлі (1958), Тернополі (1974, 1976, 1982, 1983), смт Підволочиську (1970), с. Кам’янках Підволочиського району (1983).

Роботи мистця зберігаються в художніх музеях, картинних галереях, приватних колекціях в Україні, Росії.

Серед творів художника: «Біля моря», «Намет на березі ставка у Скалі-Подільській», «Після дощу», «Ранок в Очакові», «Хатки на скелі», «Чорне море», «Ялта».

Помер І. Шиндирей 8 березня 1989 року в м. Москві (РФ). Література

2609. Персональна виставка самодіяльного художника Івана Антоновича Шиндирея [Образотворчий матеріал] : каталог / Терноп. облрада профспілок, обл. Будинок худож. самодіяльності профспілок ; матеріал підгот. М. Рубан. — Т. : [б. в.], 1976. — [10] с.

2610. Шиндирей, І. А. Будова міста на Дністрі [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / І. А. Шиндирей // Республіканська виставка творів самодіяльних художників, майстрів народного декоративного мистецтва та фотолюбителів : каталог. — К., 1978. — С. 21.

318

*** 2611. Данилюк, М. Принцип істотності / М. Данилюк // Вільне життя. —

1979. — 21 берез. — С. 3. — (Мистецькі силуети). 2612. Демків, Б. Серце і любов художника : [персон. вист. І. Шиндирея] /

Б. Демків // Ровесник. — 1976. — 15 трав. — С. 4. 2613. Паламар, А. Ручаї : [про худож. І. Шиндирея] / А. Паламар // Вільне

життя. — 1972. — 31 жовт. 2614. Шпікула, М. В ногу з часом : (Роздуми в майстерні художника) /

М. Шпікула // Збручанська зоря. — 1976. — 12 лют. — С. 4. ***

2615. Гриб, А. Шиндирей Іван Антонович (14.09.1923, м. Стародуб Орлов. обл., нині РФ — 08.03.1989, м. Москва, РФ) — живописець / А. Гриб // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 718—719.

Шинкаренко Світлана Іванівна


Народилася 25 травня 1950 року в м. Вільнюсі (нині Литва). Дитинство та юність майбутньої художниці минули в м. Ленінграді (нині Санкт-Петербург, РФ). Мистецьку освіту вона здобула в художній школі та Ленінградському художньо-графічному педагогічному училищі (1969).

Основні жанри, у яких працює мисткиня, — пейзаж і натюрморт, техніки — акварель, олійні фарби, пастель. Любить малювати на склі (монотипія) і бересті. У своїх живописних творах відтворює красу української природи.

С. Шинкаренко учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, які проходили в містах України, Польщі, Росії, а також міжнародних художніх пленерів.

Персональні виставки художниці відбулися в Тернополі у 2000, 2006, 2008, 2011 роках.

Твори С. Шинкаренко зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, приватних колекціях в Україні, Ізраїлі, Канаді, Китаї, Німеччині, Польщі, США, Чехії, Білорусі, Росії.

Література 2616. Шинкаренко, С. Художниця Світлана Шинкаренко: «Коли із

закритого російського міста «Красноярськ — 26» переїжджали сім’єю у Прип’ять, думали — нарешті почнеться спокійне життя. Але…» : [інтерв’ю] / [записала] Т. Брик // Свобода. — 2010. — 3 лют. — С. 3 : фотогр., іл. — (Люди і долі).

319



Про С. Шинкаренко: С. 121. 2618. Кавка, Є. Долаючи удари долі… : [про худож. С. Шинкаренко] /

Є. Кавка // Свобода. — 2000. — 5 верес., іл. — (Ювілейна виставка). ***

2619. Колесник, Н. У пошуках вічної краси : [персон. вист. С. Шинкаренко в Терноп. обл. худож. музеї] / Н. Колесник // Нова ера. — 2008. — 17—23 груд. — С. 9 : фотогр. кольор.

2620. Мала, С. У музеї — живопис із теплим відтінком : [вист. робіт С. Шинкаренко в обл. худож. музеї] / С. Мала // 20 хвилин. — 2011. — 12—13 груд. — С. 14 : фотогр. кольор. — (Афіша).

2621. Світлий світ Світлани Шинкаренко : [вист. робіт художниці в обл. худож. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 21—27 груд. — С. 6 : фотогр.

*** 2622. Гриб, А. Шинкаренко Світлана Іванівна (25.05.1950, м. Вільнюс, нині

Литва) — живописець / А. Гриб // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 719 : фотогр.

Шпак Євген Михайлович

(1.04.1951) — художник-аматор

Народився 1 квітня 1951 року в с. Олексинцях Борщівського району. Закінчив восьмирічну (1965) та вечірню (1969) школи. Навчався на факультеті рисунка та живопису Московського університету мистецтв.

Працював завідувачем сільського клубу в с. Монастирку, директором Будинку культури в с. Олексинцях (обидва — Борщівського району), художником у військовій частині протиповітряної оборони (Борщівщина, 1974—1995).

Є. Шпак автор близько 2000 картин. Його наставниками були Я. Харів та С. Маковський.

Персональні виставки художника проходили в Борщеві (1986, 1987, 1989, 2001, 2006, 2011), Тернополі (2008, 2011), селах Бурдяківцях та Олексинцях, смт Скалі-Подільській Борщівського району.

Серед творів мистця: «Скала-Подільська XIX ст.» (2006), «Літо в Карпатах», «Стара яблуня», «Портрет Василя Зуляка», «Портрет поета Євгена Зозуляка» (усі — 2011), «Зимовий ранок», «Бузок», «Зимовий Збруч», «Стара криниця» (усі — 2012).

320

Роботи художника зберігаються в музеях Борщева, Львова, Рівного, Мінська (Білорусь), приватних колекціях в Італії, Іспанії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Франції.

Література 2623. Шпак, Є. [Живопис] [Образотворчий матеріал] : [репродукції] /

Є. Шпак // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. [1—4] обкл., [2] окр. арк. — Із змісту: Весна, 2010 ; Мама, 1997 ; Хата дитинства, 2009 ; Мій ангел, 2004 ; Жнива, 2008 ; Назарій Яремчук, 2010 ; Христос над Йорданом, 1997 ; Мальви, 2009 ; Пам’яті Шевченка, 2004 ; Бузок, 2003 ; Скала-Подільська фортеця, 2008.

*** 2624. Шпак, Є. Євген Шпак: «Сповідую любов до природи, людей,

квітів…» : [інтерв’ю] / розмовляв Є. Зозуляк // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. 108—110 : фотогр. — (Художник номера).

2625. Шпак, Є. Євген Шпак: «Такою я бачу Україну» : [інтерв’ю] / записала Н. Колесник // Нова ера. — 2008. — 6—12 серп. — С. 9 : фотогр. кольор.

2626. Шпак, Є. Залишимо нащадкам добру згадку : [розмова з худож. Є. Шпаком] / [записала] М. Довгошия // Галицький вісник. — 2011. — 25 листоп. — С. 1, 3 : фотогр. — (За філіжанкою кави).

2627. Шпак, Є. Самобутньому художникові Євгенові Шпаку — 60 : [розмова з художником] / [записав] Є. Зозуляк // Свобода. — 2011. — 1 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Полотна його долі).



Про Є. Шпака: С. 141. ***

2629. Николин, Н. Вірність рідній землі : [про худож. Є. Шпака] / Н. Николин // Галицький вісник. — 2011. — 1 квіт. — С. 4 : фотогр., іл. — (Ювілей).

2630. Татарський, С. Євген Шпак, художник / С. Татарський // Надзбручанська правда. — 1986. — 17 черв. — С. 4 : фотогр. — (Вікно у світ прекрасного).

2631. Чорна, Н. Коли малює душа : [про творчість худож. Є. Шпака] / Н. Чорна // Вільне життя плюс. — 2008. — 17 жовт. — С. 8 : портр. — (Силуети).

321

*** 2632. Бобрівець, М. Борщів зі Збруча, із Дністра показав нам Євгена :

[персон. вист. Є. Шпака в Терноп. обл. худож. музеї] / М. Бобрівець // Вільне життя плюс. — 2008. — 7 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

2633. Галицький, П. 55-а мистецька весна Євгена Шпака : [вист. художника з нагоди ювілею в Борщів. краєзн. музеї] / П. Галицький // Галицький вісник. — 2006. — 7 квіт. — С. 6 : фотогр. — (Палітра).

2634. Левицький, О. Виставка Євгена Шпака у Чорткові / О. Левицький // Галицький вісник плюс. — 2012. — 18 трав. — С. 8 : фотогр. — (Розмаїтості).

2635. Мадзій, І. Натхнення черпає в любові : [персон. вист. живопису Є. Шпака в Борщів. краєзн. музеї] / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2011. — 8 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Ювілеї).

2636. Мадзій, І. Осінній вернісаж у школі : [вист. живопису худож. Є. Шпака в Борщів. гімназії ім. Р. Андріяшика] / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2013. — 23 жовт. — С. 6 : фотогр. — (Виставки).

2637. Наконечна, У. Євген Шпак: художник без надуманості і помпезності : [вист. робіт художника в Чортків. краєзн. музеї] / У. Наконечна // Чортківський вісник. — 2012. — 11 трав. — С. 6 : фотогр. — (Клуб творчих особистостей).

2638. Присмак неба на полотні : [перша персон. вист. худож. Є. Шпака в м. Тернополі] // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 29 жовт. — 4 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Kultura).

2639. Тадейчук, Є. Аура творчості — в залі музею : [персон. вист. живопису Є. Шпака в Борщів. краєзн. музеї] / Є. Тадейчук // Свобода. — 2011. — 30 верес. — С. 8. — (У полоні нових задумів).

2640. Тадейчук, Є. Цього разу в Чортківському краєзнавчому : [вист. робіт худож. Є. Шпака] / Є. Тадейчук // Вільне життя плюс. — 2012. — 18 трав. — С. [1]. — (А що у вас?).

2641. Чуйко, О. «В картинах відчувається смак сільського життя» : [вист. живопису худож. Є. Шпака в Терноп. обл. худож. музеї] / О. Чуйко // 20 хвилин. — 2008. — 28 жовт. — С. 14 : фотогр. кольор.

2642. Яремій, У. Виставка Євгена Шпака у Тернополі : [в обл. краєзн. музеї] / У. Яремій // Галицький вісник. — 2011. — 30 верес. — С. 8 : фотогр. — (Розмаїтості).

2643. Яремій, У. Нова виставка Євгена Шпака : [персон. вист. художника в Скалі-Подільському оздоровчому комплексі «Збруч»] / У. Яремій // Галицький вісник. — 2011. — 24 черв. — С. 3 : фотогр. — (Обереги).

*** 2644. Гриб, А. Шпак Євген Михайлович (01.04.1951, с. Олексинці, нині

Борщів. р-ну) — художник, військовик / А. Гриб // Тернопільський


322

енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 726 : фотогр.

ФОТОХУДОЖНИКИ

Бенч Михайло Іванович

(6.03.1949) — фотохудожник, публіцист, член Національної спілки фотохудожників України

Народився 6 березня 1949 року в с. Зарудді, нині Травневе Збаразького району. Фотосправі навчався у Львівському професійно-технічному училищі. У 1976 році закінчив факультет фотомистецтва Московського університету мистецтв.

Від 1972 року працює завідувачем фотолабораторії та кореспондентом газети «Університетська думка» Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині національний економічний університет). Упродовж 20 років ілюструє релігійне видання «Божий сіяч».

Роботи М. Бенча були представлені на персональних виставках: «Спорт — посол миру», «Візит Папи Римського в Україну», «Боже, Україну збережи!», «З любов’ю до Вас» (1999, 2000).

У липні 2013 року фотомайстер відзначив 40-річчя творчої діяльності виставкою «Боже, нам єдність подай», присвятивши її 1025-й річниці від часу хрещення Русі-України.

М. Бенч лауреат всеукраїнських та міжнародних виставок. Роботи фотохудожника стали окрасою низки книжок, буклетів,

путівників, веб-сайтів, публікувалися у вітчизняних і зарубіжних виданнях. У доробку мистця проілюстровані ним фотоальбоми «Тернопіль» (1996),

«Симфонія Катедрального собору: минуле і сучасність» (1999) тощо. Література

2645. Бенч, М. Життя крізь об’єктив фотоапарата : [розмова з фотохудож. М. Бенчем] / записав М. Балабан // Тернопільські оголошення. — 2007. — 2 черв. — С. 14—15 : фотогр.

2646. Бенч, М. «Коли наводиш фотокамеру, людина наче одягає маску» : Михайло Бенч «ловив» найпомпезніші події з життя церкви : [розмова з фотохудож. М. Бенчем] / записала Л. Заморська // Rіа плюс. — 2009. — 26 серп. — С. 8 : фотогр.

323

*** 2647. Новосядлий, Б. Духовне і земне — у неповторних світлотінях : [про

фотомайстра М. Бенча] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2009. — 6 берез. — С. 8 : фотогр.

2648. Новосядлий, Б. Духовний магнетизм його фотоперлин : [про фотокор. часопису «Божий сіяч» М. Бенча] / Б. Новосядлий // Божий сіяч. — 2009. — № 3 (берез.). — С. 5 : фотогр. — (Ювіляри).

2649. Новосядлий, Б. Земна любов — у барвах світлотіней : [життєвий і творчий шлях фотомайстра М. Бенча] / Б. Новосядлий // Тернопіль. — 2009. — № 2. — С. 75—78 : портр., фотогр. — (Ювілеї).

2650. Федорців, Н. Митець, який вміє зупиняти час : [про фотохудож. М. Бенча] / Н. Федорців // Місто. — 2009. — 4 берез. — С. 7 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

*** 2651. Бурма, В. «Боже, Україну збережи!» : [про одноймен. вист.

фотохудож. М. Бенча] / В. Бурма // Вільне життя. — 2001. — 20 жовт. — С. 4 : фотогр.

2652. Бурма, В. Його благословенна мить : [вист. фотохудож. М. Бенча в Терноп. нац. екон. ун-ті] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2009. — 17 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

2653. Курій, Н. Фотоенциклопедія духовного життя : [вист. М. Бенча, приуроч. до 40-річчя його творч. діяльн.] / Н. Курій // Божий сіяч. — 2013. — № 8/9 (серп. — верес.). — С. 14 : фотогр. кольор. — (Мистецький ювілей).

2654. Курій, Н. Фотоенциклопедія духовного життя : [вист. фотохудож. М. Бенча «Боже, нам єдність подай» в Укр. домі «Перемога»] / Н. Курій // Свобода. — 2013. — 24 лип. — С. 11 : фотогр. — (До ювілею хрещення Русі-України).

2655. Новосядлий, Б. Сім нот любові та краси : [вист. М. Бенча в Терноп. нац. екон. ун-ті] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2009. — 24 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Мистецький вернісаж).

2656. Новосядлий, Б. Фотосимфонія майстра : [вист. «Боже, Україну збережи!» М. Бенча в картин. галереї м. Тернополя] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2001. — 23 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Вернісажі).

2657. Федечко, М. «Боже, нам єдність подай» : [вист. М. Бенча, приуроч. до 1025-річчя від часу хрещення Русі — України, в Укр. домі «Перемога»] / М. Федечко // Вільне життя плюс. — 2013. — 26 лип. — С. [1] : фотогр. кольор. — (Виставки).

2658. Хацаюк, В. «Благословенна мить…» : [вист. М. Бенча, приуроч. до 45-річчя від часу заснування Терноп. нац. екон. ун-ту] / В. Хацаюк // Вільне життя плюс. — 2011. — 2 груд. — С. [1] : фотогр. кольор. — (Фоторозповідь).

324

*** 2659. Щербак, Л. Бенч Михайло Іванович (06.03.1949, с. Заруддя, нині

Травневе Збараз. р-ну) — фотохудожник, публіцист / Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 101—102 : фотогр.

Бурма Василь Олександрович

(6.01.1936) — фотохудожник, журналіст, член Спілки фотохудожників України (1999)

Народився 6 січня 1936 року в с. Зарозі Оржицького району Полтавської області. У 1963 році закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (нині національний). З тих пір працює репортером і фотокореспондентом обласної газети «Вільне життя» (нині «Вільне життя плюс»). Постійно друкується в інших виданнях, зокрема опублікував у газеті «Русалка Дністрова» цикл статей «Замки Тернопілля».

У 2011 році вийшла з друку книжка В. Бурми «Привиди старих замків (Тернопільщина)», у якій він розповідає про замки, що збереглися до наших днів.

У творчому доробку фотохудожника оформлення путівників, фотоальбомів, серед них: «Тернопільщина туристична» (2004), «Тернопіль» (1996), «Бережани» (1979), «Кременецькі гори» (1976) тощо. Усього він проілюстрував понад 100 видань.

В. Бурма учасник всеукраїнських і міжнародних виставок художньої фотографії.

У 1996 році відбулася персональна виставка мистця «Країни, міста, люди», у 2000 році — «Привиди старих замків», у 2003 році — «Брати мої гречкосії».

Література 2660. Бурма, В. Привиди старих замків (Тернопільщина) / В. Бурма. — Т. :

Вид. дім «Вільне життя», 2011. — 400 с. : іл. ***

2661. Бурма, В. Лицарі пензля і різця — ювіляри : [ювіл. вист. терноп. мистців] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2013. — 27 груд. — С. 5 : фотогр.

2662. Бурма, В. У Чорткові березень розпочався вернісажем : [вист. «Березневий вернісаж» чортків. фотомайстрів] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2012. — 21 берез. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Фоторепортаж).

325

2663. Бурма, В. Через тридцять країн і три океани : [вист. «Країни, міста, люди» фотохудожника В. Бурми в Терноп. картин. галереї] / В. Бурма // Вільне життя. — 1995. — 21 листоп. — С. [1] : фотогр. — (Виставки).

2664. Бурма, В. Чортків: весняна повінь світлопису : [вист. робіт чортків. фотомистців у район. Будинку культури] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2013. — 13 берез. — С. 9 : фотогр. кольор. — (Фоторепортаж).

2665. Бурма, В. Ясний дивосвіт Івана Яснія / В. Бурма // Вільне життя. — 2000. — 25 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Фотовиставка).

*** 2666. Бурма, В. Василь Бурма: «Фотографія є водночас моїм хобі та

роботою» : [інтерв’ю] / розмовляла О. Тисовець // TernoTravel. — 2012. — № 1. — С. 14—15 : фотогр. кольор. — (Знайомтесь).

2667. Бурма, В. Василь Бурма: «Я працюю, а до слави мені діла нема» : [розмова з фотохудожником] / [записала] В. Касіян // Вільне життя плюс. — 2013. — 28 серп. — С. 9 : фотогр. — (Знай наших!).

*** 2668. Бригідир, Н. Світ в об’єктиві Василя Бурми / Н. Бригідир //

Тернопіль вечірній. — 2003. — 13 листоп. 2669. Вербицька, Т. Фотопланета Василя Бурми / Т. Вербицька // Місто. —

2003. — 18 черв., фотогр. 2670. Золотнюк, А. Мисливець за замками / А. Золотнюк // Вільне життя

плюс. — 2011. — 12 січ. — С. 5 : фотогр. — (Гість сторінки). 2671. Касіян, В. Під знаком Бурми : [до 75-річчя від дня народж.

фотомайстра] / В. Касіян // Домашня газета. — 2011. — 27 січ. — С. 8 : фотогр. — (Гратулюємо!).

2672. Коверко, О. Василь Бурма: «Я — лицар чорно-білої фотографії» / О. Коверко // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 25—31 січ. — С. 10 : фотогр. — (Kultura).

2673. Машлянка, Б. Бурма відзначив ювілей / Б. Машлянка // Місто. — 2006. — 25 січ. — С. 6 : фотогр.

2674. Попова, О. Василь Бурма сам потрапив у фотооб’єктив / О. Попова // Номер один. — 2006. — 25 січ., фотогр.

2675. Садовська, Г. Осіннє золото Василя Бурми / Г. Садовська // Вільне життя. — 2003. — 13 листоп. — С. 7 : фотогр. — (О вернісаж, о вернісаж).

2676. Чайківська, Я. Василь Бурма об’ їхав півсвіту / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2011. — 19 січ. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Талант).

2677. Шот, М. За мурами давніх твердинь : [про фотохудож. В. Бурму] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2011. — 2 лют. — С. 21 : фотогр. кольор.

2678. Шот, М. У постійному пошуку цар-кадру : Творчій насназі й працездатності фотожурналіста Василя Бурми з Тернополя колеги по-

326

доброму заздрять / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2011. — 14 трав. — С. 20 : фотогр. кольор.

2679. Юхим, О. Віват, метре! : [до 70-річчя від дня народж. В. Бурми] / О. Юхим // Домашня газета. — 2006. — 2 лют. — С. 8 : фотогр.

*** 2680. Бойко, Т. Його фотографії — це життя : [вист. фоторобіт В. Бурми в

Терноп. обл. краєзн. музеї] / Т. Бойко // Свобода. — 2003. — 15 листоп. — С. 6 : фотогр. — (Вернісажі).

2681. Добровольський, М. Радує «Ріднокрай» : [одноймен. вист. робіт В. Бурми в обл. краєзн. музеї з нагоди 70-річчя від дня народж.] / М. Добровольський // Вільне життя. — 2006. — 21 січ. — С. 2 : фотогр.

2682. Добровольський, М. Щодня йому пахне мандрівочка : Замість рецензії на фотовист. Василя Бурми : [вист. «Привиди старих замків» в обл. краєзн. музеї] / М. Добровольський // Подільське слово. — 2000. — 22 верес. — С. 3 : фотогр.

2683. Левицька, Л. …виставився останній романтик : [вист. «Туга за чорним і білим» В. Бурми в Укр. домі «Перемога»] / Л. Левицька // Голос України. — 2013. — 29 трав. — С. 9 : фотогр. кольор.

2684. Левицька, Л. Піввіку з об’єктивом і блокнотом : [вист. «За мурами давніх твердинь» В. Бурми в обл. краєзн. музеї] / Л. Левицька // Голос України. — 2011. — 26 січ. — С. 32 : фотогр. — (Фотовиставка).

2685. Михлик, З. Неспокійний дух мандрівника : [вист. фоторобіт В. Бурми з нагоди 75-річчя від дня народж.] / З. Михлик // Сільські вісті. — 2011. — 3 лют. — С. 3 : портр. — (Світ захоплень).

2686. Мусієнко, Н. Штрихи із фотореальності Василя Бурми : [вист. фотомайстра з нагоди 75-річчя від дня народж. в обл. краєзн. музеї] / Н. Мусієнко // Вільне життя плюс. — 2011. — 19 січ. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Презентації).

2687. Погоріла, І. «Мене завжди цікавили люди…» : [вист. «Ріднокрай» фотохудож. В. Бурми] / І. Погоріла // Rіа плюс. — 2006. — 25 січ., фотогр.

2688. Попович, Ж. Василь Бурма: «Мені наснився замок» : [персон. вист. В. Бурми «Привиди старих замків» у Терноп. обл. краєзн. музеї] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2000. — 1 верес. — С. 2.

2689. Садовська, Г. У країні замків : [вист. В. Бурми в обл. краєзн. музеї] / Г. Садовська // Вільне життя. — 2000. — 24 серп. — С. 4 : фотогр.

2690. Семеняк, В. Він був і свідчив : [вист. «Ріднокрай» В. Бурми, приуроч. до 70-річчя від дня народж., у Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Семеняк // Літературна Україна. — 2006. — 16 лют. — С. 2 : фотогр.

2691. Семеняк, В. «Дороги, путівці, стежини» Василя Бурми : [персон. вист. та презентація фотоальбому фотохудожника з нагоди 70-річчя від

327

дня народж.] / В. Семеняк // Подільське слово. — 2006. — 27 січ. — С. [12] : фотогр. — (Презентації).

2692. Судринж, Б. Майстер світлопису запрошує на виставку своїх робіт «Привиди старих замків» / Б. Судринж // Вільне життя. — 2000. — 30 верес. — С. 7 : фотогр.

2693. Сушкевич, В. Сорок років з пером і об’єктивом : В обл. краєзн. музеї відкрилася виставка робіт Василя Бурми / В. Сушкевич // Вільне життя. — 2003. — 11 листоп.

2694. Федорців, Н. До ювілею — виставка : [вист. «За мурами давніх твердинь» в обл. краєзн. музеї] / Н. Федорців // Місто. — 2011. — 12 січ. — С. 16 : портр.

2695. Хацаюк, В. «Ріднокрай» фотомайстра : [персон. вист. В. Бурми] / В. Хацаюк // Свобода. — 2006. — 21 січ. — С. 3 : фотогр. — (Ювілеї).

2696. Чайківська, Я. Василь Бурма: «Фотографія — це моє хобі і робота» : [вист. фотохудожника, приуроч. до 50-річчя його творч. діяльності, в Укр. домі «Перемога»] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2013. — 15 трав. — С. 7 : фотогр. кольор. — (Art).

2697. Юрко, І. Світ в об’єктиві Василя Бурми : [ювіл. вист. фотохудож. В. Бурми в обл. краєзн. музеї] / І. Юрко // Подільське слово. — 2011. — 11 лют. — С. 9 : фотогр. — (Виставки).

*** 2698. Дігай, Т. Загадковий кущ мандрагори : Враження від нової книги

невтомного і несподіваного Василя Бурми / Т. Дігай // Вільне життя. — 2006. — 7 черв. — С. 7 : фотогр. — (Книжкові імпресії).

2699. Іващук, М. Василь Бурма: «Втримати рівновагу на стежках допомагала мораль, де справедливість була найціннішою чеснотою…» : [про кн. «Дороги, путівці, стежини» В. Бурми] / М. Іващук // Свобода. — 2006. — 26 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Сторінками спогадів).

*** 2700. Весна, Х. Бурма Василь Олександрович (06.01.1936, с. Заріг Оржиц.

р-ну Полтав. обл.) — журналіст, краєзнавець / Х. Весна, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 201—202 : фотогр.

2701. Сушкевич, В. Л. Бурма Василь Олександрович (06.01.1936, с. Заріг, нині Оржиц. р-ну Полтав. обл.) — фотожурналіст / В. Л. Сушкевич // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 625 : фотогр.

328

Зюбровський Андрій Володимирович

(1.12.1951) — фотохудожник, член Спілки фотохудожників України (1993)

Народився 1 грудня 1951 року в с. Білій, нині Тернопільського району. У 1966—1969 роках навчався на театральному відділенні Теребовлянського культурно-освітнього училища (нині — вище училище культури). Працював художнім керівником будинків культури в Чистилові та Плотичі Тернопільського району, директором клубу та художником-дизайнером бюро естетики Тернопільського комбайнового заводу (1976—1980) тощо. Від 1980 року на творчій роботі.

А. Зюбровський учасник понад 250 збірних виставок і конкурсів художньої фотографії й образотворчого мистецтва, які проходили в Україні та за кордоном. Майже щорічно відбуваються його персональні виставки (їх уже понад 40).

У 1990 році фотохудожник став лауреатом обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

У 2001 році пройшла персональна виставка мистця, на якій було представлено понад 80 робіт — пейзажі, краєвиди Тернопілля, натюрморти, тематичні фотографії.

З нагоди 60-річчя від дня народження А. Зюбровського відбулася ювілейна виставка. На ній презентувалися нові світлини й твори минулих років.

Література 2702. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд.,


Про А. Зюбровського: С. 8—9. ***

2703. Бойко, Т. Неповторна природи загадковість : [вист. робіт фотохудож. А. Зюбровського] / Т. Бойко // Свобода. — 2002. — 7 груд. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

2704. Бурма, В. За вернісажем — вернісаж : [вист. фотохудож. А. Зюбровського] / В. Бурма // Вільне життя. — 2003. — 13 груд. — С. 5 : фотогр.

2705. Бурма, В. Зюбровському — 60 : [ювіл. вист. фотохудожника в обл. краєзн. музеї] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2012. — 2 берез. — С. 8 : фотогр. кольор.

2706. Бурма, В. Ох, вернісаж, ох, вернісаж… : [вист. робіт фотохудож. А. Зюбровського в обл. краєзн. музеї] / В. Бурма // Вільне життя. — 2004. — 4 груд. — С. 6 : фотогр.

329

2707. В «Укрсоцбанку» — фотовиставка Андрія Зюбровського // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 28 квіт. — С. 3.

2708. Гадомська, Л. Фотохудожник Андрій Зюбровський / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2001. — 12 груд. — С. 2 : фотогр.

2709. Грещук, Г. Чорнобильський біль очима фотохудожника : [вист. робіт А. Зюбровського в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Г. Грещук // Свобода. — 2004. — 14 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Виставка в краєзнавчому музеї).

2710. Кушнірук, А. Лише початок фрази : …Художник сповідається полотнами …Художник сподівається полотнами : [вист. фотохудож. А. Зюбровського в обл. краєзн. музеї] / А. Кушнірук // Свобода. — 2005. — 19 жовт. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Світ захоплень).

2711. Ліберний, О. Об’єктив Андрія Зюбровського вчить жити справедливо : [персон. вист. робіт фотохудожника в обл. краєзн. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 2012. — 16 берез. — С. 5 : фотогр. — (Фотовиставка).

2712. Новосядлий, Б. Неповторна казка природи : [вист. фоторобіт А. Зюбровського в обл. краєзн. музеї] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2003. — 6 груд., фотогр.

2713. Попович, Ж. Небесний вернісаж : Виставка фоторобіт Андрія Зюбровського : [в обл. краєзн. музеї] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2002. — 4 груд. — С. 2 : фотогр.

2714. Стрілець, А. Виставка Зюбровського продовжує відродження «Перемоги» : [вист. робіт фотомайстра в кінотеатрі «Перемога»] / А. Стрілець // Місто. — 2005. — 6 лип. — С. 6 : фотогр.

2715. Фотомить Андрія Зюбровського : [персон. вист. фотохудожника в обл. краєзн. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2005. — 19—25 жовт. — С. 10 : фотогр. — (Kultura).

2716. Хацаюк, В. Дивовижний світ : [вист. фотохудож. А. Зюбровського в обл. краєзн. музеї] / В. Хацаюк // Свобода. — 2004. — 1 груд. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Персональна фотовиставка).

*** 2717. Дуда, І. Зюбровський Андрій Володимирович (01.12.1951, с. Біла,

нині Терноп. р-ну) — фотохудожник / І. Дуда, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 663 : фотогр.

Костюков В’ячеслав Петрович

(5.06.1941) — фотохудожник, член Спілки фотохудожників України

Народився 5 червня 1941 року в м. Києві. Навчався в Омському медичному училищі та на фізкультурному факультеті Красноярського педагогічного інституту (обидва — РФ).

330

У 1962 році переїхав до м. Кременця. Тут закінчив педагогічний інститут (нині обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка). У 1962—1964 роках працював фотокореспондентом районної газети в м. Кременці, у 1967—1971 роках — у м. Збаражі.

Згодом В. Костюков оселився в м. Тернополі, де й розпочав шлях фотохудожника. Основною темою у його творчості стала жінка. Тут відкрив салон «Жіночий портрет». Понад 40 років є неперевершеним майстром фотографії, у своїх роботах прагне показати велич жіночої краси.

Виставка В. Костюкова «Моя любов — Жінка» з неабияким успіхом пройшла в Москві, Санкт-Петербурзі, Сочі, Томську, Барнаулі, Новосибірську (усі — РФ), Бресті, Гомелі, Мінську (усі — Білорусь), Запоріжжі, Харкові, Києві, Тернополі. У 2002 році фотохудожник презентував виставку «Фотомодель Олеся і її мистецтво» у Тернополі, Львові (фотогалерея В. Пилип’юка). У 2009 році в м. Москві, у фотоцентрі Спілки журналістів Росії, відбулися дві виставки «Перлини України» та «Фотомодель Олеся та її творчість».

У 2008 році роботи фотомайстра експонувалися в м. Лондоні (Велика Британія).

У 2012 році персональна виставка фотохудожника пройшла в м. Кременці, на ній він представив понад 130 світлин.

Література 2718. Костюков, В. В’ячеслав Костюков: «Мене вважають піонером…

радянської еротики» : [інтерв’ю] / розмовляла С. Мичко // Тернопільська газета. — 2001—2002. — 26 груд. — 1 січ. — С. 1, 9 : фотогр.

2719. Костюков, В. В’ячеслав Костюков: «Моя любов — жінка» : Тернопілець підкорив Лондон еротичними фото українок : [розмова з фотохудожником] / [записала] Н. Шевчук // Експрес. — 2008. — 17—24 лип. — С. 4 : фотогр. — (Тернопільські новини).

2720. Костюков, В. Жіноче тіло «ОБ’ЄКТИВно» : Піонер укр. фотоеротики В’ячеслав Костюков про старечу красу, ревнощі і відповідь «Плейбою» : [розмова з фотохудожником] / [записала] С. Мичко // Україна молода. — 2001. — 27 груд. — С. 13 : фотогр. — (Фотоверсія).

2721. Костюков, В. Світлотінь : інтерв’ю з майстром-фотохудожником п. В’ячеславом Костюковим / інтерв’ю Н. Легкої // Бізнес-компаньйон. — 2000. — № 10. — С. 8—9 : фотогр. — (Людина номера).

*** 2722. Гандзій, О. Колекцію годинників і фотоапаратів В’ячеслав Костюков

збирав близько 30 років : Фотохудожник В’ячеслав Костюков цінні експонати показує у своїй галереї безкоштовно : [про захоплення фотохудожника] / О. Гандзій // 20 хвилин. — 2009. — 8—9 трав. — С. 18 : фотогр. кольор. — (Хобі).

331

2723. Грещук, Г. Посестри ви — душа і врода : [про творчість фотохудож. В. Костюкова] / Г. Грещук // Свобода. — 2002. — 26 листоп. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

2724. Дяков, В. Мрію здобути вогонь із води : Про свій досвід роботи з фотокамерою розповідає фотохудожник В’ячеслав Костюков / В. Дяков // 20 хвилин. — 2006. — 16 груд., фотогр.

2725. Мичко, С. Маестро В’ячеслав і його «зірка» Олеся : Із стосунків чоловіка та жінки може народитися що завгодно. Навіть унікальна виставка… / С. Мичко // Тернопільська газета. — 2002. — 18—24 верес. — С. 11 : фотогр.

2726. Садовська, Г. Бентежний сплав молодості й зрілості : [про роботи фотохудож. В. Костюкова] / Г. Садовська // Вільне життя. — 2002. — 14 верес. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

2727. Садовська, Г. Мойсей фотографії та співець жіночої вроди / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2011. — 10 черв. — С. 8 : фотогр. кольор. — (Вернісаж).

*** 2728. Бурма, В. Квиток у молодість : [вист. робіт В. Костюкова в Кремен.

пед. ін-ті] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2012. — 15 лют. — С. 7 : фотогр. кольор.

2729. Бурма, В. Як В’ячеслав Костюков Лондон підкорював : [вист. фотохудожника в м. Лондоні] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2008. — 24 лип. — С. 7 : фотогр. — (Наші за кордоном).

2730. Дікальчук, Б. Тернопільський художник повернувся з Москви : [дві персон. вист. фотохудож. В. Костюкова в м. Москві] / Б. Дікальчук // 20 хвилин. — 2009. — 3—4 серп. — С. 6 : фотогр. кольор.

2731. Кушинська, І. «У краси немає сором’язливості…» : [вист. В. Костюкова в м. Лондоні] / І. Кушинська // Високий замок. — 2008. — 2 серп. — С. 2 : фотогр. — (Без комп’ютерних спецефектів).

2732. Мичко, С. Ідеальна модель — знахідка для художника : У Тернополі відкрилася чудернацька виставка фотографій В’ячеслава Костюкова і малюнків його моделі / С. Мичко // Україна молода. — 2002. — 21 листоп., фотогр. — (Живильна сила мистецтва).

2733. Мичко, С. Тернопільська фотомодель «взяла» Верховну Раду : [вист. робіт фотохудож. В. Костюкова та його моделі О. Непийводи в м. Києві] / С. Мичко // Місто. — 2004. — 10 берез. — С. 13 : фотогр.

2734. Огородник, Н. «Жінка — центр Всесвіту свідомості чоловіка» : Творчі роботи терноп. фотохудож. В’ячеслава Костюкова викликають шквал емоцій у відвідувачів виставки. Серед робіт метра немає фотографій незавершених чи неуспішних : [вист. фотохудож. В. Костюкова «Моя любов — Жінка» в обл. краєзн. музеї] /

332

Н. Огородник, І. Ноженко // 20 хвилин. — 2011. — 13—14 черв. — С. 14 : фотогр. — (Афіша).

2735. Тернополянин В. Костюков закохав Москву в Україну : [дві персон. вист. фотохудожника у фотоцентрі Спілки журналістів Росії] // Тернопіль вечірній. — 2009. — 10 черв. — С. 24 : фотогр. кольор. — (Наше!).

2736. Федорців, Н. Лондонський фурор В’ячеслава Костюкова : [участь фотохудожника в міжнар. мист. виставці в м. Лондоні] / Н. Федорців // Місто. — 2008. — 2 лип. — С. 8 : фотогр.

*** 2737. Весна, Х. Костюков В’ячеслав Петрович (05.06.1941, м. Київ) —

фотохудожник / Х. Весна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 199—200 : фотогр.

Лижечка Орест Францович

(22.10.1958) — фотохудожник, фотокореспондент, член Національної спілки фотохудожників України (1996), художник Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP)

Народився 22 жовтня 1958 року в м. Чорткові. У 1984 році закінчив відділ технології фотографії Республіканського технологічного технікуму. Працював на підприємствах, у державних установах Тернополя, Чорткова, а також викладачем фотосправи в одному з тернопільських професійно-технічних училищ.

У 1992 році О. Лижечка повернувся до м. Чорткова. Тут відкрив чергову сторінку своєї творчої біографії, ставши фотокореспондентом районної газети «Голос народу».

Понад 30 років мистець займається фотографією. Він учасник більш ніж 220 виставок, конкурсів, салонів, на яких експонувалося понад 300 його робіт.

Персональні виставки фотомайстра проходили в Тернополі (1986, 1987, 1988), Чорткові (1980, 2007), Кременці (1986).

Роботи О. Лижечки мають успіх і за кордоном. У 2006 році він уперше взяв участь у міжнародній виставці — його фотографія «До онуків» експонувалася на конкурсі у Фінляндії. У 2007 році світлини майстра були представлені у 22 країнах світу: Австрії, Бразилії, Великій Британії, Італії, Китаї, Литві, Люксембурзі, Норвегії, Польщі, Франції тощо. На міжнародній виставці в Сінгапурі робота «Селяни» здобула срібну медаль Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP).

У 2009 році мистцю присвоєно звання художника Міжнародної федерації фотомистецтва. Під егідою FIAP його роботи були представлені в 43 країнах світу, зокрема Великобританії, Болгарії, Росії, Індії, Андоррі, Польщі, Сербії, Фінляндії, США.

333

О. Лижечка — лауреат та переможець національних і міжнародних виставок і конкурсів. За підсумками 2009 року Фотографічне товариство Америки (PSA) у щорічнику «Хто є хто у фотографії» відзначило його серед найкращих фотохудожників світу.

У мистецькій біографії майстра — перемога в ХІV Всеукраїнській виставці художньої й документальної фотографії «Україно моя, Україно!». Також О. Лижечку нагороджено срібною медаллю Національної спілки фотохудожників України за роботу «Тіні» (секція «Натюрморт»).

Література 2738. Чортків = Chortkiv : турист. путівник / авт. тексту П. Бубній ; авт.

фотогр.: В. Балюх, О. Лижечко, О. Марчак. — Т. : Збруч, 2003. — 34, [8] с. : іл. — Текст парал. укр., англ.

*** 2739. Блаженко, А. Серпень його долі : [про фотохудож. О. Лижечку] /

А. Блаженко // Пектораль. — 2007. — № 1. — С. 146—147 : фотогр. — (Таланти).

2740. Боднар, М. Медаль за фототворчість : [на міжнар. конкурсі худож. фотографії, що відбувся у Франції, О. Лижечка отримав медаль за найкращу художню фотографію] / М. Боднар // Експрес. — 2006. — 31 серп. — 7 верес. — Тернопільські новини. — С. 4 : фотогр. — (Визнання).

2741. Бурма, В. Магія світла і тіні : [про фотохудож. О. Лижечку] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2008. — 16 січ. — С. 7 : іл. — (Штрихи до портрета майстра).

2742. Гончаренко, О. Фест фотографом став Орест Лижечка : [фотохудожник став переможцем конкурсу «Фотопроект Фест Фотограф»] / О. Гончаренко // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 1—7 черв. — С. 5 : фотогр.

2743. Іващук, М. Фотомайстрів із Чорткова знають майже на всіх континентах / М. Іващук // Свобода. — 2009. — 4 берез. — С. 16 : іл., портр. кольор. — (Світ захоплень).

2744. Костишин, Л. Добрий фотограф знімає… головою : [роботи О. Лижечки протягом останніх чотирьох років експонувалися в 39 країнах світу] / Л. Костишин // Вільне життя плюс. — 2009. — 4 груд. — С. 8 : фотогр. — (Світ захоплень).

2745. Кушнірук, А. Чорно-біла магія Ореста Лижечка : Знімки чортківського фотохудожника минулого року виставляли у салонах 22-х країн! / А. Кушнірук // Свобода. — 2008. — 16 січ. — С. 8 : портр., іл. — (Репортер самотності).

2746. Опиханий, М. В об’єктиві митця — гама життя : [про фотохудож. О. Лижечку] / М. Опиханий // Ратуша. — 2007. — 24 серп. — С. 4 : фотогр.

334

2747. Присяжний, Б. Образ без кордонів : Їх знає весь фотомистецький світ, а у Чорткові… : [фотороботи майстрів О. Лижечки й О. Марчака здобули медалі на Міжнар. фестивалі-конкурсі фотографії, що відбувся у Франції] / Б. Присяжний // Ратуша. — 2006. — 20 лип. — С. 3 : фотогр. — (З когорти митців).

2748. Сагаль, О. Весь світ — у його об’єктиві : Чортківський фотограф Орест Лижечка — художник Міжнар. федерації фотомистецтва. Перший на Тернопіллі! / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2010. — 15—21 верес. — С. 10 : фотогр. — (Kultura).

2749. Сагаль, О. Зупинена у кадрі мить : [про фотохудож. О. Лижечку] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 7—13 лют. — С. 12 : фотогр.

2750. Сагаль, О. Медаль із Сінгапура поїхала… до Чорткова! : [фотохудож. О. Лижечку нагородили медаллю Спілки фотографів Сінгапура] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 16—22 січ. — С. 6 : фотогр. — (Kultura).

2751. Салко, М. Чергова перемога Ореста Лижечки : [про міжнар. відзнаки фотохудожника в 2009 р.] / М. Салко // Вільне життя плюс. — 2010. — 15 січ. — С. 8. — (Знай наших!).

2752. Світові обрії наших митців : [про здобутки чортків. фотомайстрів О. Лижечки та Г. Несвадьби] // Свобода. — 2009. — 27 берез. — С. 7 : фотогр. — (Міжнародні фотосалони).

2753. Фотомайстер — перший на Тернопіллі : [О. Лижечці присвоєно звання художника Міжнар. федерації фотомистецтва] // Свобода. — 2010. — 10 верес. — С. [1] : фотогр. — (Світове визнання).

*** 2754. Блаженко, А. Фотомистецька Україна, розчахнута для світу : [персон.

вист. «120 зустрічей» О. Лижечки в Чортків. краєзн. музеї] / А. Блаженко // Голос народу. — 2007. — 24 серп. — С. 4 : фотогр. — (Обдарування).

2755. Лінчевська, С. «Я люблю у Чорткові думать…» : [презентація вист. «Наш Чортків» О. Лижечки в етномайстерні «Куферок»] / С. Лінчевська // Вільне життя плюс. — 2013. — 6 лют. — С. 9 : фотогр. кольор.

2756. Михлик, З. Відкрити світ очима добрими… : [вист. худож. фотографії О. Лижечки в м. Тернополі] / З. Михлик // Сільські вісті. — 2008. — 21 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Скарби рідного краю).

*** 2757. Дем’янова, І. Лижечка Орест Францович (22.10.1958, м. Чортків) —

фотохудожник, фотокореспондент / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2009. — Т. 4 (додатковий) : А — Я. — С. 345 : фотогр.

335

Марчак Олег Петрович

(30.05.1975) — фотохудожник, член Національної спілки фотохудожників України (2005)

Народився 30 травня 1975 року в м. Чорткові. Ще навчаючись у школі, займався у фотогуртку на станції юних техніків. У 14 років уперше взяв участь в обласному конкурсі фотографів і здобув перемогу. Згодом зайняв перше місце на республіканському фотоконкурсі.

Після закінчення школи навчався фотосправі в тернопільському училищі. У 1995 році повернувся до м. Чорткова, де почав працювати керівником фотогуртка в центрі науково-технічної творчості й дозвілля учнівської молоді та відкрив власну фотостудію.

Роботи О. Марчака різноманітної тематики. Йому однаково добре вдаються і пейзажі, і портрети. Одне з творчих захоплень майстра — еротична фотографія.

У 2004 році в м. Тернополі відбулася перша персональна виставка мистця «Зумій побачити красу». На ній фотохудожник представив понад 80 робіт, над якими працював упродовж останніх трьох років.

О. Марчак активний учасник фотоконкурсів і тематичних заходів, які проходять в Україні. Фотографії майстра побували на фотоконкурсах в Австралії, Європі, Новій Зеландії, Азії, Африці, Північній та Південній Америці.

У 2005 році персональна виставка фотохудожника відбулася в м. Добродзені (Польща). До експозиції увійшло 30 робіт, присвячених природі й архітектурі України, і 30 — Помаранчевій революції.

За більш ніж 20 років мистець створив тисячі робіт, які отримали чимало нагород.

Нині О. Марчак очолює дитячу фотостудію «Первоцвіт» та відеостудію «Шевченка 64 продакшн» (м. Чортків).

Література 2758. Чортків = Chortkiv : турист. путівник / авт. тексту П. Бубній ; авт.

фотогр.: В. Балюх, О. Лижечко, О. Марчак. — Т. : Збруч, 2003. — 34, [8] с. : іл. — Текст парал. укр., англ.

*** 2759. Марчак, О. Олег фотографує оголених жінок, а Ірина — чоловіків :

[розмова з фотохудожниками Олегом та Іриною Марчаками] / [записала] Л. Лазука // Ратуша. — 2006. — 9 листоп. — С. 3 : фотогр.

2760. Марчак, О. Світ очима майстра : [розмова з фотохудож. О. Марчаком] / [записала] Л. Лазука // Ратуша. — 2005. — 21 лип. — С. [1] : фотогр.

336

*** 2761. Барановська, Ю. Мить, очікувана п’ятнадцять років : [перша персон.

вист. фотохудож. О. Марчака «Зумій побачити красу» у Терноп. краєзн. музеї] / Ю. Барановська // Тернопільська газета. — 2004. — 17—23 листоп. — С. БВ2. — (Мистецтво).

2762. Бурма, В. Краса очима Олега Марчака / В. Бурма // Вільне життя. — 2004. — 20 листоп. — С. 6 : фотогр. — (Обрії освіти).

2763. Кравчук, Л. Дівчата легкої поведінки на еротичні фото… не погоджуються : Фотограф Олег Марчак зробив серію еротичних фотографій для дипломної роботи / Л. Кравчук // 20 хвилин. — 2007. — 28 квіт. — С. 11 : фотогр.

2764. Сагаль, О. Душа оголеного тіла : [про фотохудож. О. Марчака] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 25 лют. — 3 берез. — С. [12] : фотогр. кольор.

2765. Фотомить Олега Марчака : [перша персон. вист. О. Марчака в Терноп. краєзн. музеї] // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 24 листоп. — С. 11. — (Культурні новини).

2766. Яркун, А. Фотоеротика… сімейна справа : [про фотохудож. О. Марчака] / А. Яркун // Rіа плюс. — 2004. — 29 груд. — С. 18 : фотогр.

СКУЛЬПТОРИ

Вільгушинський Роман Казимирович

(30.04.1963) — скульптор, член Спілки художників України (1994)

Народився 30 квітня 1963 року в с. Язловці, нині Бучацького району. Любов до живопису й скульптури виявилася в Р. Вільгушинського ще в дитинстві. У 1984—1989 роках він навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Викладачі з фаху — Д. Крвавич та І. Франк.

Свій творчий шлях мистець розпочав у 1989 році в м. Тернополі. Працює в галузі монументальної та станкової скульптури, живопису. Захоплюється сакральним мистецтвом.

У творчому доробку скульптора кілька десятків монументальних робіт, які є окрасою каплиць та церков у різних областях України. Він відновив колону Пресвятої Богородиці та скульптуру Яна Непомука в м. Бучачі, реконструював знищені скульптури роботи І.-Г. Пінзеля на Бучацькій ратуші.

337

Роботи Р. Вільгушинського прикрашають міста й села Тернопілля. Він автор погруддя Т. Шевченка (1991, с. Богданівка Підволочиського району), пам’ятників Т. Бордуляку (1992, с. Великий Ходачків Козівського району), С. Бандері (1999, м. Теребовля), монумента Ісусові Христу (2003, м. Бучач).

Мистець створив пам’ятники Йосифові Сліпому, С. Бандері, С. Крушельницькій (усі — м. Тернопіль), пам’ятник, присвячений 2000-літтю Різдва Христового (м. Бучач), фігуру Ангела-хоронителя (смт Підволочиськ), погруддя О. Барвінського (м. Чортків).

Р. Вільгушинський учасник виставок, що проходили у Львові, Києві, Тернополі. У 2010 році він представив свої роботи на виставці «Барви Сходу» в Італії (містечко Будріо).

У 2004 році скульптор став лауреатом обласної мистецької премії ім. М. Бойчука, у 2006 році — Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок». У 2007 році роботи Р. Вільгушинського експонувалися у виставковій залі Українського дому (м. Київ).

Твори мистця зберігаються в приватних колекціях в Україні, Польщі, Італії.

Література 2767. Вільгушинський, Р. К. Богородиця, 2010 [Образотворчий матеріал] :

камінь ; висота 210 / Р. К. Вільгушинський // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 8 : іл.

2768. Вільгушинський, Р. К. Леда, 2006 [Образотворчий матеріал] : бронза ; висота 46 / Р. К. Вільгушинський // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 15 : іл.

2769. Вільгушинський, Р. К. Окрилений торс [Образотворчий матеріал] : мармур / Р. К. Вільгушинський // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [19] : іл.

2770. Вільгушинський, Р. К. Свята Текля, 2011 [Образотворчий матеріал] / Р. К. Вільгушинський // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 76 : іл.

*** 2771. Вільгушинський, Р. Бандеру «одягнуть» у мідь : Зі всіх своїх робіт

пам’ятник Степанові Бандері Роман Вільгушинський робив найдовше : [розмова зі скульптором] / розмовляла І. Погоріла // 20 хвилин. — 2009. — 30—31 січ. — С. 10 : фотогр. — (Інтерв’ю).

2772. Вільгушинський, Р. Одухотворене мистецтво в камені та на полотні від Романа Вільгушинського : [розмова зі скульптором Р. Вільгушинським] / записала Ю. Томчишин // Місто. — 2010. — 27 жовт. — С. 20 : фотогр. — (Цікаві знайомства).

338

2773. Вільгушинський, Р. Роман Вільгушинський: «Мені подобаються жінки з каменю» : [інтерв’ю] / [записала] Н. Шевчук // Експрес. — 2008. — 19—26 черв. — Тернопільські новини. — С. 4 : фотогр. кольор. — (Мистецтво).

2774. Вільгушинський, Р. Роман Вільгушинський: «Мені подобаються жінки з каменю» : [інтерв’ю] / [записала] Н. Шевчук // Нова доба. — 2008. — 15 серп. — С. [1] : фотогр. — (Наші земляки).

2775. Вільгушинський, Р. Храм нетанучих скульптур Романа Вільгушинського : [розмова зі скульптором Р. Вільгушинським] / записала Л. Лукащук // Тернопільський оглядач. — 2008. — № 15 (16 трав.). — С. 19 : фотогр.

*** 2776. Вільгушинський Роман Казимирович : [біогр. довідка] //

Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 15 : фотогр.

2777. Вільгушинський Роман Казимирович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 18 : фотогр.

*** 2778. Галан, Г. — Це камінь… — Камінь? Але ж він співає… : [вист.

скульптур. робіт Р. Вільгушинського в Держ. іст.-архітектур. заповіднику (м. Збараж)] / Г. Галан // Народне слово. — 2004. — 5 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

2779. Дуда, І. Роман Вільгушинський / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 34 : портр., іл.

2780. Колесник, Н. Пам’ятники Крушельницькій та Бандері створить нащадок Пінзеля : [про скульптора Р. Вільгушинського] / Н. Колесник // Нова ера. — 2008. — 2—8 лип. — С. 6 : фотогр. — (Культура).

2781. Машлянка, Б. Скульптор Роман Вільгушинський став лауреатом премії ім. М. Бойчука / Б. Машлянка // Місто. — 2004. — 10 листоп. — С. 3.

2782. Онисько, І. Біля пам’ятника Непомуцькому щороку буде молебень : [про нову роботу скульптора Р. Вільгушинського] / І. Онисько // 20 хвилин. — 2008. — 3 листоп. — С. 6 : фотогр. кольор.

2783. Сагаль, О. Мистецтво, що до Вічності підносить душу : [про скульптора Р. Вільгушинського] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 19—25 листоп. — С. 6 : фотогр.

2784. Собуцька, В. Щасливий шанс, а чи дарунок долі… : [про скульптора Р. Вільгушинського] / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 7 серп. — С. 4 : фотогр. — (Духовність).

339

*** 2785. Мельничук, Б. Вільгушинський Роман Казимирович (30.04.1963,

с. Язловець, нині Бучац. р-ну) — скульптор / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 280 : фотогр.

Гірний Богдан Богданович

(25.06.1956) — скульптор

Народився 25 червня 1956 року в с. Супранівці, нині Підволочиського району. Після закінчення школи вступив до Львівського училища прикладного й декоративного мистецтва (нині — коледж декоративного та прикладного мистецтва).

Здобувши професію чеканника й майстра обробки каменю, Б. Гірний понад 10 років удосконалював свою майстерність. На нього значний вплив мало мистецтво українського бароко, особливо його захоплювала творчість І.-Г. Пінзеля.

До 1987 року працював у Тернопільському художньому комбінаті Художнього фонду УРСР.

Упродовж 1987—1992 років навчався в Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), де опанував основи академічної пластики. Уже на першому курсі виділявся творчим потенціалом і цілеспрямованістю. Дипломною роботою Б. Гірного став «Реквієм» — пам’ятник на могилу В. Стуса, О. Тихого та М. Литвина. Згодом було навчання в аспірантурі, яке він успішно поєднував із роботою в майстерні.

У доробку скульптора твори громадянської, лірико-філософської тематики, часто з використанням народнопісенних, фольклорних мотивів. На різних етапах творчості його роботи стилістично відрізнялися — у ранніх помітні риси бароко, пізніших — модерну та імпресіонізму.

Основні твори мистця: портрет В. Стуса (1991), пам’ятник жертвам сталінських репресій у м. Самборі Львівської області, композиції «Пам’яті студентів, які загинули під Крутами» (1996), «Танок легенів», «Клич», «Дерево життя», «Вечір», «Пора кохання», «Рівновага», пам’ятні медалі тощо. Він співавтор монументального комплексу Б. Хмельницькому в м. Черкасах (1995).

У 1993 році композиція «Пора кохання» та медаль до 100-річчя від часу еміграції українців в Америку експонувалися в Сполучених Штатах Америки.

Нині Б. Гірний проживає в США.

340

Література 2786. Шпікула, М. Зірка Богдана Гірного / М. Шпікула // Тернопілля’96 :

реґіон. річник. — Т., 1996. — С. 560—561 : фотогр., іл. — (Під мистецькі знамена).

*** 2787. Г. П. «Насолоду творення не замінить жодна з інших земних

втіх…» : [про скульптора Б. Гірного] / Г. П. // Українське слово. — 1996. — 30 трав. — С. 7 : фотогр.

2788. Кисельова, Л. Скульптор Богдан Гірний: повернення зі славою? / Л. Кисельова // Русалка Дністрова. — 1996. — Чис. 11 (трав.). — С. 4 : фотогр. — (Робітня митця).

2789. Сидор-Гібелинда, О. Крила з каменю і дерева : [про Б. Гірного] / О. Сидор-Гібелинда // Гомін волі. — 1996. — 1 трав.

2790. Тарасенко, Т. Той, хто матеріалізує думку : [про творчість Б. Гірного] / Т. Тарасенко // Західна Україна. — 1996. — 13—27 квіт. — С. 10 : фотогр. — (Мистецтво).

*** 2791. Дем’янова, І. Гірний Богдан Богданович (25.06.1956, с. Супранівка

Підволочис. р-ну) — скульптор / І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 357 : іл.

Голофаєв Володимир Григорович

(14.10.1931—30.05.1977) — скульптор, член Спілки художників України (1971)

Народився 14 жовтня 1931 року в м. Ворошиловську, нині Алчевськ Луганської області. У 1956 році закінчив Ворошиловградське (нині Луганське) художнє училище. Від 1957 року працював у художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України.

В. Голофаєв автор скульптурних портретів, монументальних скульптур. Його творчість ґрунтувалася на традиціях вітчизняної реалістичної школи скульптури.

Від 1958 року мистець брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних виставках у

Тернополі, Києві, Москві. У 1963 році відбулася персональна виставка скульптора в м. Тернополі, у 1979 році — посмертна.

Основні роботи: скульптурні портрети Т. Шевченка (1957), столяра І. Керика (1968), художників Б. Осінчук (1970), С. Данилишина, «Жіночий портрет» (1971) тощо.

341

Твори мистця зберігаються у фонді Тернопільського обласного художнього музею.

Помер В. Голофаєв 30 травня 1977 року в м. Тернополі. Література

2792. Герета, І. Незакінчений портрет : [вист. скульптора В. Голофаєва в Терноп. картинній галереї] / І. Герета // Вільне життя. — 1979. — 26 січ. — С. 4 : фотогр. — (Вернісаж «ВЖ»).

2793. Голофаєв Володимир Григорович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 9.

2794. Дуда, І. Володимир Голофаєв / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 41 : портр., іл.


Про В. Голофаєва: С. 126—127. ***

2796. Дуда, І. Голофаєв Володимир (14.10.1931, м. Ворошиловськ, нині Луган. обл. — 30.05.1977, м. Тернопіль) — скульптор / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 385 : фотогр.

Козлик Іван Васильович

(12.04.1934 — 26.03.1998) — скульптор

Народився 12 квітня 1934 року в с. Голгочі, нині Підгаєцького району. У 1949 році закінчив семирічну школу в рідному селі. У 1957 році вступив на відділення художньої різьби по дереву Косівського училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративного та прикладного мистецтва). Викладачі з фаху — М. Федірко, В. Гуз.

Після цього навчався на відділенні кераміки Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині Національна академія мистецтв) у скульпторів Д. Крвавича та Е. Миська.

Від 1968 року жив у м. Тернополі. Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Від 70-х років займався творчою діяльністю.

І. Козлик автор пам’ятних знаків полеглим під час Другої світової війни жителям (с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області, 1969; співавтор В. Колісник), Героям форсування Дністра (м. Заліщики, 1971), «Рейд С. Ковпака» (с. Новий Роговець Збаразького району, 1972),

342

солдатським вдовам (села Сухостав та Яблунів Гусятинського району, 1985) тощо, бюстових портретів Героїв Радянського Союзу А. Дячука, С. Жогіна, В. Чалдаєва, Г. Шостацького, Героїв соціалістичної праці Є. Долинюк, П. Бабія, Г. Довганя, П. Мотрука, І. Сорокаліта, В. Шпикалюка (усі — 80-ті рр.).

У творчому доробку мистця також і меморіальні дошки, зокрема М. Шашкевичу (м. Бережани, 1987), О. Роздольському (с. Доброводи Збаразького району), В. Щурату (с. Кобиловолоки Теребовлянського району), Лесю Курбасу (м. Тернопіль, 1987), І. Франку (м. Збараж), В. Стефанику, І. Франку (обидві — м. Тернопіль). У 1997 році в с. Кобиловолоках Теребовлянського району постав пам’ятник Т. Шевченку роботи скульптора.

І. Козлик учасник збірних художніх виставок, які проходили в Івано-Франківську (1962), Києві (1970), Львові (1984), Тернополі (1969), Москві (1976, 1980).

Твори мистця знаходяться в музеях Бережан, Борщева, Гусятина, Заліщиків. Репродукціями його робіт проілюстровані книги «Пам’ятники революційної і бойової слави на Тернопільщині» Є. Харитонова (Львів, 1982), «Тернопільщина» (Київ, 1987), «Эстетическое оформление города» (Київ, 1982) тощо.

Помер І. Козлик 26 березня 1998 року. Література

2797. Дуда, І. Тернопіль : Що? Де? Як? : фотопутівник / І. Дуда, Б. Мельничук. — К. : Мистецтво, 1989. — 239 с. : іл.

Фотогр. робіт І. Козлика: С. 87, 128, 143.

2798. У пам’яті народній. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії, 1975. — 311 с. : іл.

Фотогр. монумента на честь рад. вої-нів у м. Заліщиках (авт. скульпту-ри — І. Козлик, В. Колесник): С. 245.

*** 2799. Бубній, П. На калиновім мості неспокою : [про творчість скульптора

І. Козлика] / П. Бубній, М. Ониськів // Вільне життя. — 1977. — 13 верес., фотогр. — (Творчі портрети митців).

2800. Бубній, П. У розповні творчих сил : Штрихи до портрета митця / П. Бубній // Ровесник. — 1985. — 25 черв., фотогр.

2801. Дуда, І. Іван Козлик / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 52 : фотогр., іл.

2802. Лабінський, Б. У вінок трудової слави : Тема праці в творчості тернопільських художників : [про скульптурні роботи І. Козлика та інших мистців, представлені на обл. худож. виставці] / Б. Лабінський // Вільне життя. — 1981. — 3 січ. — С. 3.

343

2803. Паславський, А. Полум’яному революціонеру-інтернаціоналісту : Відкриття пам’ятних знаків Георгію Димитрову у с. Першотравневому Бережанського і с. Підгородньому Тернопільського районів : [авт. пам’ят. знака в с. Першотравневому скульптор І. Козлик] / А. Паславський // Вільне життя. — 1982. — 30 черв., фотогр.

2804. Сиско, С. …Де було віче : [авт. мемор. дошки І. Франку в м. Збаражі скульптор І. Козлик] / С. Сиско // Літературна Україна. — 1970. — 13 листоп., фотогр.

2805. Сушкевич, В. Його величаємо в братньому колі : У Бережанах відкрито меморіальну дошку на честь Маркіяна Шашкевича : [її автор І. Козлик] / В. Сушкевич // Вільне життя. — 1987. — 6 черв. — С. 4 : фотогр. — (До 150-річчя «Русалки Дністрової»).

*** 2806. Дем’янова, І. Козлик Іван Васильович (12.04.1934, с. Голгоча, нині

Підгаєц. р-ну — 26.03.1998, м. Тернопіль) — скульптор / І. Дем’янова, Василь Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 129.

2807. Дуда, І. М. Козлик Іван Васильович (12.04.1934, с. Голгоча, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. — 26.03.1998, Тернопіль) — скульптор / І. М. Дуда // Енциклопедія сучасної України. — К., 2013. — Т. 13 : Кий — Кок. — С. 662 : фотогр.

Лупійчук Володимир Васильович

(22.12.1929—27.04.2006) — скульптор, різьбяр, член Спілки майстрів народного мистецтва України (1990), заслужений майстер народної творчості України (2002)

Народився 22 грудня 1929 року в м. Волочиську, нині Хмельницької області. Малюванням захоплювався ще в школі. У 1945 році вступив до Львівського художньо-ремісничого училища № 4, де здобув фах художника-альфрейщика (маляра-декоратора).

У 1948 році переїхав до м. Тернополя. Працював на будівництві, навчався у вечірній школі. У 1961 році закінчив Чернівецький будівельний технікум. Водночас удосконалювався в різних видах мистецтва: малярстві, рисунку, ліпці, чеканці.

Від 1961 року В. Лупійчук займається скульптурою. У його доробку понад 200 скульптурних творів. Більшість із них пов’язана із шевченківською тематикою й увійшла до серії «Шевченкіана» (1978—1988). Ці роботи

344

зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ), у музеях Канева, Черкас, Запоріжжя, Павлограда, Тернополя тощо.

У 2000 році твори В. Лупійчука були виставлені в Музеї гетьманства (м. Київ), від кінця 2002 року експонуються в Збаразькому історико-архітектурному заповіднику.

Виставки: Тернопіль (1961—1962, 1964, 1966—1967, 1970, 1972, 1973—1975, 1980, 1983—1984, 1986—1988, 1990, 1998—1999, 2000, 2002), Київ (1967, 1970, 1972—1973, 1975, 1982—1984, 1987—1988, 1999, 2000), Москва (1967, 1970, 1982, 1987, нині РФ), Слівен (1982, Болгарія).

За своє творче життя мистець мав понад 200 персональних виставок, зокрема у Львові, Збаражі, Тернополі, Едмонтоні (Канада).

Помер В. Лупійчук 27 квітня 2006 року. Література

2808. Вітаємо! : [за вагомий особистий внесок у соц.-екон. і культ. розв. Терноп. обл., значні трудові здобутки та професіоналізм Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України» В. Лупійчуку — майстрові нар. мистецтва] // Свобода. — 2002. — 8 берез. — С. [1].

2809. Заслужений майстер народної творчості України : Лупійчук Володимир Васильович — майстер народного мистецтва, м. Тернопіль // Працівники, колективи культури і мистецтва України, іноземні громадяни українського походження, удостоєні державних нагород, почесних звань України у І півріччі 2002 року. — К., 2002. — С. 16.

2810. Лауреати премії фонду Т. Шевченка : [премії удостоєний В. Лупійчук — відомий нар. майстер, скульптор, різьбяр по дереву, громад. діяч, член ради старійшин Укр. козацтва] // Літературна Україна. — 2001. — 24 трав.

*** 2811. Володимир Лупійчук : «Заслужений майстер нар. творчості

України» : Різьблення по дереву : [буклет]. — [Б. м. : б. в.], 2004. — (До 75-річчя).

2812. Лупійчук, В. В. Т. Шевченко ; Перебендя ; Захар Беркут ; Мавка і Лукаш ; Прометей ; Біля ватри ; Бабуся з онуками ; Бандурист і козак / В. В. Лупійчук // Барви Тернопілля : Обласна виставка народної творчості : каталог. — Т., 1990. — С. 12—13. — Перелік назв робіт.

2813. Персональна виставка творів самодіяльного митця Володимира Лупійчука [Образотворчий матеріал] : каталог. — Т., 1975. — 7 с.

*** 2814. Лупійчук, В. Важкі сходинки до волі : [укр. козацтво у творчості

скульптора] / В. Лупійчук // Тернистий шлях. — 1992. — 21 листоп. 2815. Лупійчук, В. Стежини мого життя / В. Лупійчук // Народне

мистецтво. — 2002. — № 1/2. — С. 16—17 : іл. — (Автопортрет).

345

2816. Лупійчук, В. Українське козацтво має відродитись / В. Лупійчук // Подільське слово. — 1993. — 5 черв. — С. 4 : фотогр. — (Ми — з козацького роду).

*** 2817. Лупійчук, В. Звеличую козацтво : [розмова зі скульптором

В. Лупійчуком] / записав А. Зборовський // Культура і життя. — 2001. — 22 серп., фотогр.

2818. Лупійчук, В. Козак — душа правдива, справедлива : [бесіда зі скульптором В. Лупійчуком] / розмовляв Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2000. — 9 груд. — С. 3 : фотогр. — (У Тернополі — Велика рада козацтва).

*** 2819. Моздир, М. Володимир Лупійчук — співець українського козацтва /

М. Моздир ; Ін-т народознавства НАН України. — Л. : Афіша, 2005. — 144 с. : іл.

2820. Моздир, М. І. Українська народна дерев’яна скульптура / М. І. Моздир. — К. : Наук. думка, 1980. — 190 с.

Про В. Лупійчука: С. 176. ***


Про В. Лупійчука: С. 142. 2822. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про В. Лупійчука: С. 129—130. ***

2823. Авдикович, М. Співець українського козацтва : [про кн. «Володимир Лупійчук — співець українського козацтва» М. Моздира] / М. Авдикович // Вільне життя. — 2005. — 22 жовт. — С. 5. — (Щойно прочитане).

*** 2824. Біденко, М. Діти його, думи його : [про творчість В. Лупійчука] /

М. Біденко // Радянська Україна. — 1988. — 10 лют. 2825. Бригідир, Н. У скульптурі кохається, козаком називається : [до 75-

річчя від дня народж. В. Лупійчука] / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. — 2004. — 23—29 черв., фотогр.

2826. Герета, І. В дереві, на камені, в металі / І. Герета // Вільне життя. — 1977. — 12 квіт.

346

2827. Гриб, А. У доробку В. Лупійчука / А. Гриб // Вільне життя. — 2001. — 8 берез. — С. 4.

2828. Гриб, В.[А.]. Наша дума, наша пісня… : [про скульптора В. Лупійчука] / А. Гриб // Сільські вісті. — 1991. — 23 січ. — С. 4 : іл.

2829. Гродецька, В. Не майстер — козак! : [до 80-річчя від дня народж. В. Лупійчука] / В. Гродецька // Експрес. — 2009. — 31 груд. — 3 січ. — С. 12 : фотогр.

2830. Демків, Б. Із дерева, каменя, металу : [про творчість скульптора В. Лупійчука] / Б. Демків, П. Бубній // Вільне життя. — 1988. — 4 берез. — С. 4 : іл. — (На здобуття Шевченківської премії).

2831. Дем’янова, І. Слово про Володимира Лупійчука / І. Дем’янова // Русалка Дністрова. — 2007. — Чис. 3 (трав.). — С. 7 : фотогр. — (Пам’ять).

2832. Зборовський, А. Козацтво і рабство — антиподи : [творчість скульптора В. Лупійчука] / А. Зборовський // Україна молода. — 2005. — 8 груд. — С. 10 : фотогр. — (Вернісаж).

2833. Зборовський, А. Скульптор українського козацтва / А. Зборовський // Українське слово. — 2006. — 13—19 груд. — С. 9 : фотогр.

2834. Клюйко, В. Вершники з наших вершин : Козацькому роду нема переводу : [про скульптора В. Лупійчука] / В. Клюйко // Репортер. — 2002. — 5 черв., фотогр. ; 12 черв.

2835. Ковбасюк, Я. Володимир Лупійчук — співець українського козацтва / Я. Ковбасюк // Зборівська дзвіниця. — 2010. — 28 трав. — С. 4 : фотогр. — (Долучімось до прекрасного).

2836. Кравченко, Н. Поетична скульптура : [про творчість В. Лупійчука] / Н. Кравченко // Культура і життя. — 1988. — 31 січ.

2837. Мельниченко, Г. Дивотвори Володимира Лупійчука / Г. Мельниченко // Місто. — 2004. — 22 груд. — С. 14 : фотогр. — (Мистецтво).

2838. Найден, О. С. Скульптурна шевченкіана В. Лупійчука / О. С. Найден // Народна творчість та етнографія. — 1989. — № 2. — С. 16—24.

2839. Овсянна, Л. Коли оживає камінь : нарис / Л. Овсянна // Вільне життя. — 1983. — 19 жовт. — С. 4. — (На конкурс «Працею славна людина»).

2840. Рибак, Л. Володимир Лупійчук: «Козацтво моє сонце, мій ідеал» / Л. Рибак // Вільне життя. — 1998. — 21 лип. — С. 2 : фотогр., іл. — (Особистості).

2841. Селівачов, М. Р. Творчий доробок В. В. Лупійчука / М. Р. Селівачов // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 6. — С. 99—101 : фотогр., іл.

347

2842. Серед лауреатів — тернополянин : [скульптор В. Лупійчук удостоєний Міжнар. премії ім. В. Винниченка за серію робіт з історії України] // Тернопіль вечірній. — 1994. — 30 квіт.

2843. Сиско, І. Козак, що воює мистецтвом : [до 75-річчя від дня народж. В. Лупійчука] / І. Сиско // Народне слово. — 2005. — 1—7 січ. — С. 5 : фотогр. — (Ювілеї).

2844. Ситник, І. Золотий різець Володимира Лупійчука / І. Ситник // Тернопільський оглядач. — 2008. — 26 верес. — С. 18—19 : фотогр. — (Профіль митця).

2845. Терешкова, З. Шевченкіана Володимира Лупійчука / З. Терешкова // Робітнича газета. — 1988. — 26 квіт.

2846. Тимочко, П. Талант, загнаний у сутерини : [про В. Лупійчука] / П. Тимочко, Д. Лукач // Відродження. — 1991. — 14 лют. — С. 7 : фотогр.

2847. Удіна, Т. Портрети : нотатки про творчість самодіяльного скульптора Володимира Лупійчука / Т. Удіна // Вільне життя. — 1976. — 16 трав.

2848. Чайка, В. Роботи майстра зацікавили екс-міністра / В. Чайка // Свобода. — 2007. — 1 груд. — С. 8. — (Престиж).

2849. Чарновський, О. Шевченкіана народного різьбяра / О. Чарновський // Жовтень. — 1984. — № 3. — С. 127—130.

2850. Чепель, Т. В. Скульптури Володимира Лупійчука / Т. В. Чепель // Народна творчість та етнографія. — 1988. — № 2. — С. 41—42.

2851. Чередниченко, Д. Шевченкіана Володимира Лупійчука / Д. Чередниченко // Соціалістична культура. — 1988. — № 3. — С. 2—3 : іл.

2852. Шахова, Л. Полюбила чорнобрива козака дівчина… : Шевченкіана майстра народної творчості Володимира Лупійчука / Л. Шахова // Сільські вісті. — 1987. — 25 лют.

2853. Шевченкіана Володимира Лупійчука // Дніпро. — 1989. — № 3. — С. 47—49.

2854. Шевченкіана Володимира Лупійчука // Київ. — 1988. — № 3. — С. 176.

2855. Шот, М. Душу в дерево вселив / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2006. — 28 квіт. — С. 9 : фотогр.

2856. Ященко, С. Дві тернопільські сторінки в історії новітньої української культури : [розмова із заст. голови правл. Терноп. обл. від-ня Укр. фонду культури С. Ященко про присудження В. Лупійчуку Міжнар. премії ім. В. Винниченка] / вів бесіду Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 28 трав. — С. 4 : іл.

348

*** 2857. Гриб, А. Дерев’яні скульптури майстра : [персон. вист. скульптора

В. Лупійчука в Терноп. худож. музеї] / А. Гриб // Вільне життя. — 2000. — 29 січ. — (Виставки).

2858. Гулько, Я. Різьблений «Кобзар». Це треба побачити : [вист. «До незалежності України — через відродження нації» В. Лупійчука в галереї обл. орг. Спілки художників України] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1992. — 14 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Мистецтво).

2859. Демків, Б. Поема в металі і камені : [персон. вист. скульптора В. Лупійчука в муз.-драм. театрі ім. Т. Г. Шевченка] / Б. Демків // Ровесник. — 1972. — 27 квіт. — (Наш мистецький зал).

2860. Кравець, Г. Промовляє дерево Шевченковим рядком : Виставка робіт народного майстра, скульптора В. В. Лупійчука у Зборові / Г. Кравець, М. Кохан // Радянське село. — 1989. — 8 верес. — С. 7 : фотогр., іл.

2861. Макаренко, О. Карбовані та різьблені сторінки : [персон. вист. В. Лупійчука в музеї Т. Шевченка (м. Київ)] / О. Макаренко // Сільські вісті. — 1976. — 24 лип.

2862. Полякова, І. Поезія дерева : [вист. робіт скульптора В. Лупійчука та його сина Віктора в Терноп. картин. галереї, присвячена 170-річчю від дня народж. Т. Шевченка] / І. Полякова // Ровесник. — 1984. — 26 квіт., іл. — (Наш мистецький зал).

2863. Саноцька, Х. Злети прекрасного : Роздуми на виставці скульптора В. Лупійчука : [персон. вист. скульптора в муз.-драм. театрі ім. Т. Г. Шевченка] / Х. Саноцька // Вільне життя. — 1972. — 14 черв.

2864. Січеславка, М. Гордий, невмирущий козацький дух підняв наш народ з колін : Такий лейтмотив виставки скульптурних робіт, представлений митцем п. В. Лупійчуком / М. Січеславка // Подільське слово. — 1992. — 7 листоп. — С. 2. — (Духовні цінності).

2865. Фіалко, В. Його прекрасний, неповторний світ : [вист. творів В. Лупійчука у виставковій залі Укр. фонду культури (м. Київ)] / В. Фіалко // Молодь України. — 1988. — 30 січ.

2866. Чайка, В. Живуть у Збаражі його герої : [вист. дерев’ян. скульптур В. Лупійчука в Нац. заповіднику «Замки Тернопілля»] / В. Чайка // Вільне життя плюс. — 2012. — 7 берез. — С. 6 : фотогр.

2867. Шахова, Л. З поезії великого Тараса : У Києві, в приміщенні Українського фонду культури, відкрилась виставка творів майстра народної творчості Володимира Лупійчука / Л. Шахова // Сільські вісті. — 1988. — 29 січ.

*** 2868. В барельєфах печалі спинилася мить… : [сорок днів світлої пам’яті

скульптора В. Лупійчука] // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 5—11 лип. — С. 5 : фотогр., іл.

349

2869. Садовська, Г. Пішов батько — і осиротіло козацьке військо : [відійшов у вічність В. Лупійчук] / Г. Садовська // Вільне життя. — 2006. — 6 трав. — С. 8 : фотогр. — (Замість квітки на свіжу могилу).

2870. Собуцька, В. Відходять Майстри, залишаючи спогад, як рану / В. Собуцька // Свобода. — 2006. — 6 трав. — С. 6 : фотогр. — (Пам’ять).

*** 2871. Гриб, А. Лупійчук Володимир Васильович (22.12.1929, м. Волочиськ,

нині Хмельн. обл.) — скульптор, різьбяр, громадсько-політичний діяч / А. Гриб, І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 405—406, 407 : фотогр., іл.

Маляр Олександр Сергійович

(28.04.1955) — скульптор, член Національної спілки художників України (2003)

Народився 28 квітня 1955 року в с. Підгайчиках, нині Золочівського району Львівської області. У 1978 році закінчив відділ скульптури Львівського училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва). У 1980—1985 роках навчався у Львівському інституті прикладного й декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв).

Від 1986 року працює в м. Тернополі. Творить у галузі станкової й монументальної скульптури.

О. Маляр автор меморіальних знаків В. Гнатюку (1988), Юліанові Опільському (1989), Д. Шолдрі (1998), В. Чорноволу (1999; усі — м. Тернопіль), пам’ятників Б. Лепкому (1991), Я. Стецьку (2002), І. Горбачевському (2004). У 1985—1997 роках мистець виготовив пам’ятні медалі, присвячені Лесеві Курбасу, Б. Лепкому, М. Шашкевичу.

У 1998 році скульптор створив погруддя Б. Лепкого (м. Копичинці Гусятинського району) та В. Гнатюка (м. Тернопіль). Цього ж року О. Маляр став лауреатом обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

Література 2872. Маляр, О. Пам’ятник Івану Горбачевському [Образотворчий

матеріал] / О. Маляр // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 9 : іл.

2873. Маляр, О. С. Пам’ятник Горбачевському, 2004 [Образотворчий матеріал] : мідь ; висота 240 / О. С. Маляр // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 30 : іл.

350

*** 2874. Ганчова, І. П’ятий лауреат : [О. Маляр — лауреат обл. мист. премії

ім. М. Бойчука] / І. Ганчова // Вільне життя. — 1998. — 21 листоп. 2875. Маляр Олександр Сергійович : [біогр. довідка] // Тернопільська


*** 2876. Дуда, І. Маляр Олександр Сергійович (28.04.1955, с. Підгайчики,

нині Золочів. р-ну Львів. обл.) — скульптор / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 452 : фотогр.

Мельник Володимир Михайлович

(15.01.1938) — скульптор, член Національної спілки художників України (1999), заслужений художник України (2000)

Народився 15 січня 1938 року в с. Синяковому, нині належить до м. Чорткова. У 1953—1956 роках навчався в Чернівецькому художньому ремісничому училищі № 5, у 1965—1970 роках — у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Викладачі з фаху — Д. Крвавич, З. Флінта, А. Бокотей.

Від 1970 року працював скульптором у Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України. Від 1993 до 2000 року В. Мельник викладач образотворчого мистецтва, від

2000 року — доцент кафедри образотворчого та декоративного мистецтва інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Творить у галузі станкової та монументальної скульптури. Найчастіше звертається до історичної тематики.

Основні роботи: скульптурні портрети Лесі Українки, С. Крушельницької, Б. Хмельницького, М. Кривоноса, Н. Морозенка, О. Маковея, І. Мазепи, пам’ятники Т. Шевченку, Д. Клячківському (Климу Савуру), В. Гнатюку, «Борцям за волю України», скульптури до пам’ятників полеглим у Другій світовій війні громадянам сіл Шульганівки (1971, 1975), Верещаків (1978), Городка, Зозулинців (1990).

Особливе місце у творчості мистця займає тема материнства, про що свідчать такі скульптурні роботи: «Туга» (1971), «Прощання» (1976),

351

«Материнська дума», «Незабутнє» (обидві — 1978), «Мати» (1986), «У Вифлеємі» (1999) тощо.

В. Мельник автор понад 25 наукових і навчально-методичних праць, альбомів та посібників з образотворчого й декоративного мистецтва.

Література 2877. Визнано кращими : [за самовіддану працю, вагомі досягнення у

проф. діяльн. Указом Президента України почесне звання «Заслужений художник України» присвоєно терноп. скульпторові В. Мельнику] // Ровесник. — 2000. — 13 квіт. — С. 2.

*** 2878. Мельник, В. Скульптура [Образотворчий матеріал] : [каталог] /

В. Мельник ; [післямова] П. Сороки ; голов. ред. Б. Будний. — Т. : Богдан, 2008. — 61 с.

*** 2879. Мельник, В. М. Володимир Гнатюк [Образотворчий матеріал] :

бронза, граніт / В. М. Мельник // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [49] : іл.

2880. Мельник, В. М. Думи гетьмана Мазепи, 2002 [Образотворчий матеріал] : гіпс тонований ; висота 86 / В. М. Мельник // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 32 : іл.

2881. Мельник, В. М. Портрет дружини, 2009 [Образотворчий матеріал] : гіпс тонований ; висота 86 / В. М. Мельник // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 13 : іл.

*** 2882. Станкевич, М. Скульптура Володимира Мельника : [альбом] /

М. Станкевич. — Т. : ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2000. — 52 с. : фотогр. ***

2883. Мельник Володимир Михайлович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 32 : фотогр.

2884. Мельник Володимир Михайлович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 48 : фотогр.

*** 2885. Блаженко, А. Й печать задуми на чолі… : [про скульптора

В. Мельника] / А. Блаженко // Голос народу. — 2000. — 15 черв. 2886. Гавришок, І. «Скульптура» Володимира Мельника : [про

презентацію альб.-кат. «Скульптура» В. Мельника] / І. Гавришок // Нова ера. — 2008. — 21—27 трав. — С. 6 : фотогр.

352

2887. Галан, Г. — Це камінь… — Камінь? Але ж він співає… : [вист. скульптур. робіт В. Мельника в Держ. іст.-архітектур. заповіднику (м. Збараж)] / Г. Галан // Народне слово. — 2004. — 5 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

2888. Дуда, І. Володимир Мельник / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 61 : портр., іл.

2889. Романів, М. Йому до снаги навчити камінь говорити / М. Романів // Тернопільський оглядач. — 2008. — 11 лип. — С. 18—19 : фотогр.

2890. Стула, І. Малюю так, як бачу, як відчуваю… а відчуваю я дуже сильно : [про скульптора В. Мельника] / І. Стула // Чортківський вісник. — 2011. — 16 верес. — С. 4 : фотогр. — (Мистецтво).

2891. Федорців, Н. У руках Майстра камінь оживає / Н. Федорців // Місто. — 2008. — 28 трав. — С. 6 : фотогр. — (Відомі люди).

2892. Чорпіта, Я. Невичерпна творчість земляка : [до 70-річчя від дня народж. В. Мельника] / Я. Чорпіта // Чортківський вісник. — 2008. — 1 лют. — С. 4.

2893. Чорпіта, Я. Пам’ятник Гнатюку біля ТНПУ — одна з кращих робіт Володимира Мельника / Я. Чорпіта // Свобода. — 2008. — 26 січ. — С. 8 : фотогр. — (Майстер портретів у камені).

*** 2894. Дуда, І. Мельник Володимир Михайлович (15.01.1938, с. Синякове,

нині належ. до м. Чортків) — скульптор / І. Дуда, Я. Чорпіта // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 493—494 : фотогр.

Мердак Іван Григорович

(26.11.1933—27.05.2007) — скульптор, різьбяр. живописець, заслужений майстер народної творчості УРСР (1989),

член Спілки художників України (1993)

Народився 26 листопада 1933 року в с. Райському Ліського повіту на Лемківщині (нині Польща). У 1946 році родину Мердаків депортували, вона оселилася в с. Королівці, нині Борщівського району.

У 1952 році хлопець закінчив середню школу. У 1953—1955 роках навчався в Чернівецькому художньо-ремісничому училищі № 5. Працював ліпником в архітектурній майстерні в м. Кривому Розі (1955—1959), художником-оформлювачем у м. Бердичеві (1963).

Від 1965 року жив у м. Тернополі. Від 1978 року працював у Тернопільському обласному художньо-оформлювальному комбінаті, у 1992—2000 — Тернопільському художньому комбінаті Національної спілки художників України.

Від 1972 року займався різьбою по дереву.

353

Від 1955 року В. Мердак брав участь у збірних виставках у Чернівцях, Тернополі, Львові, Києві.

Персональні виставки мистця проходили в Тернополі (1967, 1972, 1974, 1979, 1985, 1988, 1991, 1993—94), Львові (1981), Києві (1982), Івано-Франківську (1983), Бережанах (1990), Херсоні (2003).

У 2002 році скульптор разом із сім’єю переїхав до м. Херсона. Помер І. Мердак 27 травня 2007 року.

Література 2895. Іван Мердак [Образотворчий матеріал] : каталог. — Т. :

Облполіграфвидав, 1987. 2896. Мердак, І. Проспект виставки [Образотворчий матеріал] /

І. Мердак. — Т. : [б. в.], 1993. 2897. Мердак, І. Скульптура з дерева [Образотворчий матеріал] : каталог /

І. Мердак ; упорядкув. та вступ. ст. Т. Удіної. — Т. : [б. в.], 1980. 2898. Мердак, І. Г. Іван Вишенський [Образотворчий матеріал] ;

Подоляночка / І. Г. Мердак // Республіканська виставка творів самодіяльних художників, майстрів народного декоративного мистецтва та фотолюбителів : каталог. — К., 1978. — С. 17 : іл.

2899. Мердак, І. Г. Князь Володимир ; Княгиня Ольга ; Горда Галичанка ; Бабуся ; Тривога за планету / І. Г. Мердак // Барви Тернопілля : Обласна виставка народної творчості : каталог. — Т., 1990. — С. 13. — Перелік назв робіт.

*** 2900. Мердак, І. Барвінок — то життя : [спогад] / І. Мердак // Ровесник. —

1997. — 17 квіт. 2901. Мердак, І. Іван Мердак: «З Леонідом Кучмою ми служили разом в

одному полку» : [інтерв’ю] / записав М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2003. — 19 лют. — С. 11 : фотогр.



Про І. Мердака: С. 82, 143. 2903. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про І. Мердака: С. 130. 2904. Сорока, П. Дух і форма, або Іван Мердак : Мистецький силует /

П. Сорока. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2005. — 125, [1] с. — Бібліогр.: с. [126].


354

*** 2905. Бенза, Я. Райські птиці перелітні : [про творчість І. Мердака] /

Я. Бенза // Тернопіль. — 1991. — № 1. — С. [1—2] вкладки : фотогр., іл. кольор.

2906. Вацик, А. У Німеччині скульптура Івана Мердака стала магічним оберегом. А у Тернополі завдяки майстру з’явилися боги / А. Вацик // Тернопільська газета. — 2001. — 12—18 верес. — С. 11 : фотогр. кольор.

2907. Венгер, Л. Високе кредо митця / Л. Венгер // Шляхом Ілліча. — 1979. — 5 черв.

2908. Венгер, Л. Найдорожче / Л. Венгер // Молодь України. — 1979. — 6 черв.

2909. Венгер, Л. Портретна галерея митця / Л. Венгер // Ровесник. — 1977. — 18 черв.

2910. Венгер, Л. Різцем про час, про героїку / Л. Венгер // Ровесник. — 1979. — 6 січ.

2911. Грещук, Г. Іван Мердак здивував Німеччину. Німці подарували йому «Фольксваген» / Г. Грещук // Тернопіль вечірній. — 1995. — 26 лип.

2912. Гродецька, В. Той, хто оживляє дерево : Німці назвали Івана Мердака гросмейстером, бельгійці — автором живих скульптур, а поляки сказали, що таких жезьбів Польська ще не знала / В. Гродецька // Rіа плюс. — 2002. — 15 трав., фотогр.

2913. Гулько, Я. Майстер доповнює природу / Я. Гулько // Людина і світ. — 1983. — № 8. — С. 59—61.

2914. Демків, Б. Воскресіння древа життя : Штрихи до творчого портрета Івана Мердака / Б. Демків // Вільне життя. — 1999. — 23 січ. — С. 6 : портр., іл.

2915. Демків, Б. Дерево Івана Мердака / Б. Демків // Жовтень. — 1983. — № 6. — С. 135 : іл.

2916. Демків, Б. Кредо творчості — образ людини / Б. Демків // Ровесник. — 1973. — 10 берез.

2917. Дуда, І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова // Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С. 71—84.

Про І. Мердака: С. 77. 2918. Дуда, І. Іван Мердак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 62 : портр., іл. 2919. Дуда, І. Пісня, створена різцем / І. Дуда // Вільне життя. — 1978. —

27 серп. 2920. Зозуляк, Є. Той, хто чує душу деревини / Є. Зозуляк // Русалка

Дністрова. — 1993. — Чис. 12 (черв.). 2921. Клюйко, В. Живі скульптури Івана Мердака / В. Клюйко //

Репортер. — 2002. — 5 січ., фотогр.

355

2922. Лисевич, М. «Я не плачу, а чекаю, поки сонце зійде» / М. Лисевич // Західна Україна. — 1993. — 14—20 листоп.

2923. Литвин, М. Поема з дерева / М. Литвин // Наш час. — 1994. — 13 трав. — (Мистецтво).

2924. Маслій, М. Поряд з нами жив геній. Але ми того не розуміли і не бачили… : 26 листопада видатному скульптору Іванові Мердаку виповнилося б 80 р. / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 4—10 груд. — С. 9 : фотогр. кольор.

2925. Новіцька, К. Пісня у дереві : [творч. шлях скульптора] / К. Новіцька // Свобода. — 2010. — 13 серп. — С. 8 : фотогр. — (Повернення).

2926. Присяжний, В. Дивовид пластики : [про І. Мердака] / В. Присяжний // Тернопіль вечірній. — 1998. — 28 листоп., фотогр.

2927. Пришляк, О. Івана Мердака не стало у перший день Зелених свят : [творчий шлях скульптора] / О. Пришляк // Свобода. — 2013. — 27 листоп. — С. 5 : фотогр., іл. — (Пам’яті митця).

2928. Саноцька, Х. Високий злет / Х. Саноцька // Соціалістична культура. — 1981. — № 3. — С. 24—25.

2929. Скоропляс, Н. Автор живих скульптур / Н. Скоропляс // Вільне життя плюс. — 2013. — 18 груд. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Незабутні).

2930. Скоропляс, Н. Лемківський самородок / Н. Скоропляс // Культура і життя. — 2013. — 29 листоп. — С. 5 : фотогр. кольор. — (Виставки).

2931. Собуцька, В. Бентежить душу гармонія чуттів / В. Собуцька // Свобода. — 1999. — 6 серп., портр. — (Джерела духовності).

2932. Собуцька, В. Тривожить пам’ять, зігріває душу експресія, гармонія чуттів / В. Собуцька // Свобода. — 1999. — 12 січ. — (Джерела нашої духовності).

2933. Сорока, П. Дерево оживає легендою : [про скульптора І. Мердака] / П. Сорока // Літературна Україна. — 2007. — 15 лют. — С. 2 : фотогр.

2934. Тарасенко, Т. Сад нетанучих скульптур / Т. Тарасенко // Тернопіль вечірній. — 1993. — 21 серп. — С. 5 : фотогр. — (Мистецтво).

2935. Удіна, Т. Скульптор Іван Мердак / Т. Удіна // Тернопіль. — 1997. — № 1/2. — С. 30—32 : портр.

2936. Удіна, Т. Художнє життя / Т. Удіна // Образотворче мистецтво. — 1980. — № 4. — С. 32.

2937. Федорук, О. І злет емоцій, і краса : [про скульптора І. Мердака] / О. Федорук // Вільне життя. — 1979. — 9 груд.

2938. Федорук, О. Крок Івана Мердака / О. Федорук // Тернопільська газета. — 1999. — 4 лют., іл.

356

*** 2939. Гайда, В. Сумні дзвони лемківських церков : [вист. граф. робіт

«Церкви Лемківщини» І. Мердака в Терноп. обл. худож. музеї] / В. Гайда // Тернопіль вечірній. — 1996. — 11 верес., фотогр.

2940. Гулько, Я. Він ніколи не шукав слави, вона прийшла до нього сама… : [вист. скульптур. робіт, графіки й живопису І. Мердака з нагоди 60-річчя від дня народж.] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 1993. — 27 листоп. — С. 2 : фотогр., іл. — (Ювілейний вернісаж).

2941. Дуда, І. Біль у серці лишився назавжди : [вист. граф. робіт «Церкви Лемківщини» І. Мердака в Терноп. обл. худож. музеї] / І. Дуда // Свобода. — 1996. — 14 верес.

2942. Кричківська, С. У дереві — обличчя і душа : [вист. дерев’ян. скульптур І. Мердака в Терноп. замку] / С. Кричківська // Свобода. — 2013. — 4 груд. — С. 5 : іл. — (Наші незабутні).

2943. Лабінський, Б. Дивосвіт мистецтва : [персон. вист. І. Мердака] / Б. Лабінський // Вільне життя. — 1979. — 16 жовт.

2944. Левицька, Л. Розмовляв зі скульптурами, як із живими людьми : [вист. дерев’ян. скульптур І. Мердака в Терноп. замку, приуроч. до 80-річчя від дня народж.] / Л. Левицька // Голос України. — 2013. — 21 груд. — С. 13 : фотогр.

*** 2945. Присяжний, В. Іванові Мердаку : [вірш] / В. Присяжний // Русалка

Дністрова. — 1995. — Чис. 3 (лют.). — С. [1]. 2946. Ремінецький, Я. Івану Мердаку : [вірш] / Я. Ремінецький // Барви

Поділля. — Т., 2001. — С. 19. ***

2947. Коверко, Г. Скульптор з усміхом в очах / Г. Коверко // Свобода. — 2008. — 31 трав. — С. 8 : фотогр. — (Роковини печалі).

2948. Маслій, М. Іван Мердак: «Ісус Христос мусив бути з лемків, бо другий би таких мук не витримав» : 27 травня після важкої невиліковної хвороби на 74-му році життя перестало битися серце відомого укр. скульптора-філософа Івана Мердака / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 30 трав. — 5 черв. — С. 3 : фотогр., іл.

2949. Сергієнко, Г. Його ізмалку знали всі дерева. І розумів сам бузиновий Пан / Г. Сергієнко // Свобода. — 2007. — 2 черв. — С. 8 : фотогр. — (Відходять майстри…).

*** 2950. Гриб, А. Мердак Іван Григорович (26.11.1933, с. Райське Ліськ. пов.

на Лемківщині, нині Польща) — скульптор, різьбяр, живописець / А. Гриб, І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 502—504 : фотогр., іл.

357

Мотика Ярослав Миколайович

(10.01.1943) — скульптор, член Спілки художників України (1966), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1972)

Народився 10 січня 1943 року в с. Староміщині, нині Підволочиського району. Перший досвід ліплення набув ще в дитинстві. У 50-ті роки разом із сім’єю переїхав до м. Львова. Навчався у Львівській дитячій художній школі, згодом вступив до Львівського інституту прикладного й декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). У 1966 році захистив дипломну роботу твором «Лілея».

Працює в галузі станкової, монументальної скульптури, пластики малих форм і художньої кераміки.

У доробку митця галерея відомих українських особистостей: погруддя І. Франка, Б. Возницького, постаті Г. Сковороди, М. Грушевського. Значну частину творчості становлять портрети, зокрема: «Тарас Шевченко», «Роман Сельський», «Леопольд Левицький», «Іван Марчук», «Ліна Костенко» тощо.

На замовлення української діаспори Бельгії Я. Мотика створив монументальну композицію «1000-ліття хрещення України-Руси», яку встановлено в м. Генку.

Вагоме місце у творчості скульптора займає пластика малих форм із глини: ангели, мамаї, козаки, підсвічники. Серед цих робіт: «Пліткарки», «Сварливі баби», «Гаварецькі гончарі» та ін.

У 2004 році мистець виконав скульптурну композицію на могилі І. Ґерети в смт Великій Березовиці Тернопільського району.

Твори Я. Мотики неодноразово представлялися на виставках у Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Збаражі, трієнале в Києві. Роботи скульптора стали окрасою престижних експозицій Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Державного меморіального музею М. Грушевського (м. Львів), Музею сучасного мистецтва України (м. Київ).

Я. Мотика був організатором та учасником виставки десяти українських мистців у м. Римі (Італія).

Література 2951. Мотика, Я. Ярослав Мотика — глина і камінь : [розмова із

скульптором] / спілкувалася Л. Степовичка // Слово Просвіти. — 2013. — 22—28 серп. — С. 10—11 : фотогр., іл. — (Абетка відомих імен).

*** 2952. Брода, О. Тернопільщина знайомиться ближче із Ярославом

Мотикою : [вист. робіт скульптора в Терноп. обл. краєзн. музеї] / О. Брода // Місто. — 2009. — 11 берез. — С. 6 : фотогр.

358

2953. Герета, І. Ярослав Мотика (нар. 10.01.1943) / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 19—20 : портр.

2954. Новосядлий, Б. Застигла музика в камінні : [вист. робіт Я. Мотики «Гармонія каменю» у Терноп. обл. краєзн. музеї] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2009. — 27 берез. — С. 5 : фотогр. — (Мистецький дивосвіт).

2955. Якубовська, М. Він творить Україну в камені : [про скульптора Я. Мотику] / М. Якубовська // Дзвін. — 2003. — № 1. — С. 154—160 : іл.

*** 2956. Дуда, І. Мотика Ярослав Миколайович (10.01.1943, с. Староміщина,

нині Підволочис. р-ну) — скульптор / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 568.

2957. Мотика Ярослав Миколайович (10.І.1943, с. Староміщина Терноп. обл.) — укр. скульптор // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 424.

2958. Мотика Ярослав Миколайович (10.І.1943, с. Староміщина Терноп. обл.) — укр. скульптор // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 411.

2959. Мотика Ярослав Миколайович (н. 10.І.1943, с. Староміщина, тепер Терноп. обл.) — скульптор // Словник художників України. — К., 1973. — С. 155.

Мулярчук Іван Матвійович


Народився 27 липня 1930 року в с. Острожці Млинівського району Рівненської області. Хист до малювання в І. Мулярчука проявився ще в дитинстві. У 1952 році він закінчив Острозьку середню та Луцьку художню школи. Працював учителем малювання та креслення. У 1960 році виїхав на Кубань (нині РФ), де в 1967 році закінчив художньо-графічний факультет Краснодарського педагогічного інституту. У 1970 році оселився в м. Тернополі, тут працював у художньому комбінаті Спілки художників України.

Творить у галузі станкової, монументальної скульптури, використовуючи різні матеріали: мармур, граніт, камінь-пісковик, бронзу, штучний камінь.

Мистець виконав близько 50 пам’ятників і понад 180 станкових скульптур (скульптурних портретів, меморіальних дошок, емблем, панно,

359

барельєфів). Найчастіше він звертається до теми минулого й сучасного України.

Перший пам’ятник, створений скульптором на Тернопільщині, — святому Флорентіну (1980).

У доробку майстра монументи борцям за волю України, пам’ятники громадським діячам, ученим, мистцям: Т. Шевченку, І. Франку, І. Блажкевич, В. Сімовичу, П. Думці, Д. Лукіяновичу, К. Студинському, С. Чарнецькому, меморіальні дошки І. Франку, С. Дністрянському, О. Вітошинському, В. Стефанику тощо.

І. Мулярчук — автор пам’ятників «2000-ліття Різдва Христового» (2000, с. Біла Тернопільського району), «Борцям за волю України» (2006), Великомученикові владиці Г. Хомишину (2008, с. Гадинківці Гусятинського району) та ін.

Від 1971 року І. Мулярчук — учасник обласних, всеукраїнських, зарубіжних виставок у Тернополі, Львові, Києві, Москві (нині РФ).

Роботи мистця зберігаються в музеях України, приватних колекціях за кордоном.

Література 2960. Мулярчук, І. Покрию і обережу людей моїх [Образотворчий

матеріал] / І. Мулярчук // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 6 : іл.

2961. Мулярчук, І. Скульптура [Образотворчий матеріал] : каталог / І. Мулярчук ; вступ. ст.: Т. Удіна, Л. Венгер, Н. Шубина ; ред. П. Козловський. — Т. : Терно-граф, 2010. — 123 с. : іл.

2962. Мулярчук, І. М. Варнак, 1999 [Образотворчий матеріал] : тонований гіпс ; висота 65 / І. М. Мулярчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 35 : іл.

2963. Мулярчук, І. М. 2000 від Різдва Христового [Образотворчий матеріал] / І. М. Мулярчук // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [55] : іл.

2964. Мулярчук, І. М. Тарас Григорович Шевченко, 1999 [Образотворчий матеріал] : тонований гіпс / І. М. Мулярчук // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України, 1983—2010 : [альбом-каталог]. — Т., [2011?]. — С. 14 : іл.

*** 2965. Мулярчук, І. Збулося те, що ворожила циганка : [бесіда зі

скульптором І. Мулярчуком] / розмовляла І. Погоріла // Rіа плюс. — 2010. — 21 лип. — С. 19 : фотогр. кольор. — (Віч-на-віч).

360



Про І. Мулярчука: С. 132. 2967. Мулярчук Іван Матвійович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 17—18. 2968. Мулярчук Іван Матвійович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


2969. Мулярчук Іван Матвійович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 54 : фотогр.

*** 2970. Бандурка, І. Еверест скульптора Івана Мулярчука / І. Бандурка //

Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4. — С. 93—97 : портр., фотогр. — (Ювілеї).

2971. Венгер, Л. У майбутнє завжди повинен дивитись митець. Інакше він не митець, а ремісник / Л. Венгер, Н. Шубина // Ровесник. — 1988. — 22—28 серп. — С. 10 : іл. — (Культура).

2972. Венгер, Л. У творчій майстерні Івана Мулярчука / Л. Венгер, Н. Шубина // Соціалістична культура. — 1989. — № 6. — С. 33.

2973. Дуда, І. Іван Мулярчук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 64 : портр., іл.

2974. Криворотько, А. Портретист ювілярів / А. Криворотько // Тернопіль вечірній. — 1994. — 30 квіт. — С. 3 : фотогр.

2975. Мусієнко, Н. Скульптор у тіні кам’яних героїв : [вист. І. Мулярчука в Терноп. картин. галереї] / Н. Мусієнко // Вільне життя плюс. — 2010. — 30 лип. — С. 8 : фотогр. — (Виставки).

2976. Удіна, Т. Натхненний ритмами сучасності : У майстерні терноп. скульптора Івана Мулярчука / Т. Удіна // Вільне життя. — 1988. — 21 серп. — С. [4] : фотогр.

2977. Удіна, Т. Непідвладний часу : [до 75-річчя скульптора І. Мулярчука] / Т. Удіна // Вільне життя. — 2005. — 29 жовт. — С. 3 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

*** 2978. Дуда, І. Мулярчук Іван Матвійович (27.07.1930, с. Острожець

Млинів. р-ну Рівнен. обл.) — скульптор / І. Дуда, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578—579 : фотогр.

361

Невеселий Микола Васильович

(1.01.1946—6.06.2006) — скульптор

Народився 1 січня 1946 року в с. Гладковому Білокуракинського району, нині Луганської області. Упродовж 1961—1966 років навчався в Луганському художньому училищі (нині коледж архітектури та мистецтв). У 1970 році вступив до Інституту живопису, скульптури й архітектури ім. І. Рєпіна в м. Ленінграді (нині Санкт-Петербург, РФ). У 1976 році переїхав до м. Тернополя. Творив у галузі станкової та монументальної пластики.

М. Невеселий — автор пам’ятників: Т. Шевченку (1982), М. Пігорєву (1984, парк Слави), Я. Стецьку (1998; усі — м. Тернопіль), Т. Шевченку (1992) у смт Великій Березовиці Тернопільського району, Т. Шевченку (1993) у м. Почаєві.

У 2000 році мистець заклав сквер ім. Святого Андрія Первозванного між вулицею В. Симоненка та бульваром П. Куліша в м. Тернополі.

Скульптор був учасником колективних виставок, які проходили в Запоріжжі, Києві, Львові, Тернополі, Москві (РФ).

Помер М. Невеселий 6 червня 2006 року в м. Тернополі. Література

2979. Невеселий, М. Душі натхненні поривання : У майстерні скульптора : [розмова з М. Невеселим] / [записав] Я. Бачинський // Подільське слово. — 1992. — 4 квіт. — С. 5 : фотогр., іл. — (Талановиті наші земляки).

2980. Невеселий, М. «Тепер я вільно трактую патріотичну думку» : [розмова із скульптором М. Невеселим] / записав Б. Новосядлий // Свобода. — 1996. — 3 груд.

2981. Невеселий, М. Як у Тернополі постав пам’ятник Тарасові Шевченку : [рядки з останнього інтерв’ю скульптора М. Невеселого] / [записали]: Б. Мельничук, В. Уніят // Свобода. — 2012. — 22 черв. — С. 5 : фотогр. — (Останнє інтерв’ю з творцем).

Те ж // Русалка Дністрова. — 2007. — Чис. 3. — С. 2 : фотогр. ***

2982. Дуда, І. Микола Невеселий / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 66 : портр., іл.


Про М. Невеселого: С. 132. 2984. Миколів, М. У майстерні скульпторів : [Миколи й Тетяни

Невеселих] / М. Миколів, С. Червінський // Шляхом Ілліча. — 1984. — 20 жовт.

362

*** 2985. Проник, Б. Його лавочка : [пам’яті скульптора М. Невеселого] /

Б. Проник // Вільне життя плюс. — 2007. — 17 листоп. — С. 8. 2986. Сергієнко, Г. «Ні, весь я не умру, душа ж бо вічна…» : [пішов із

життя скульптор М. Невеселий] / Г. Сергієнко // Свобода. — 2006. — 17 черв. — С. 8 : фотогр. — (Пам’яті майстра).

2987. Удіна, Т. Була в нього душа козацька і Шевченків дух : [відійшов у вічність скульптор М. Невеселий] / Т. Удіна // Вільне життя. — 2006. — 17 черв. — С. 3. — (Прощання).

2988. «Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить…» : Помер скульптор Микола Невеселий // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 14—20 черв. — С. 3 : фотогр.

*** 2989. Мельничук, Б. Невеселий Микола Васильович (01.01.1946,

с. Гладкове Білокуракин. р-ну, нині Луган. обл.) — скульптор / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 618 : фотогр.

Пінзель Іоанн-Георгій

(бл. 1725—1761) — скульптор

Народився близько 1725 року, місце народження невідоме. Від близько 1750 року проживав у Галичині, працював із львівським

архітектором Б. Меретином, виконуючи замовлення графа М. Потоцького. Творча діяльність І.-Г. Пінзеля тривала близько 10 років. Він створював декоративні скульптури-«фігури» і барельєфи з каменю-пісковика та дерева.

Мистець оформив парафіяльні костьоли містечок і сіл на Львівщині та Прикарпатті. Одні з перших його робіт, виконані на теренах нашого краю, — придорожні статуї Яна Непомука (1750) та Діви Марії (1751).

У 1751 році Б. Меретин та І.-Г. Пінзель звели одну з кращих пам’яток рококо — ратушу на центральній площі в м. Бучачі. У 1761 році скульптор створив дерев’яну фігуру та рельєфи в парафіяльному костьолі, ряд барельєфів у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Цього ж року майстер оздобив двома вівтарями парафіяльний костьол у м. Монастириськах, здійснив скульптурне оформлення костьолу в с. Буданові (нині Теребовлянського району).

Упродовж 1988—1995 років врятовані твори скульптора експонувалися в Києві, а також за кордоном: Москві (РФ), Празі (Чехія), Вроцлаві, Познані, Вільянуві (усі — Польща).

У 1996 році в м. Львові відкрито Музей сакральної барокової скульптури І.-Г. Пінзеля.

363

Роботи майстра зберігаються в музеях Львова, Івано-Франківська, Тернополя та Мюнхена (Німеччина).

Помер І.-Г. Пінзель у кінці 1761 року, імовірно в м. Бучачі. У листопаді 2012 року відбулося відкриття виставки скульптурних робіт

мистця в паризькому Луврі (Франція). Література

2990. Пінзель, І. Г. Перетворення [Образотворчий матеріал] : Скульптура : [альбом] / І. Г. Пінзель ; [авт. текстів: Б. Возницький, Т. Возняк, Д. Клочко ; фотогр.: М. Іващенко, К. Сачек, А. Кісь]. — К. : Грані-Т, [2007]. — 149, [2] с.

2991. Таїна Пінзеля [Образотворчий матеріал] = Pinzel’s Mystery : [мист. альбом] / [ідея проекту, текст В. Стецько ; кер. проекту Т. Демкура ; фотогр. К. Сачек]. — К. : Майстер книг, 2012. — 164 с. — (Культурна спадщина українців). — Текст парал. укр., англ., підписи до фотогр. укр., англ., фр.

*** 2992. Стецько, В. Пінзель і Тернопільщина / В. Стецько. — Т. : Підручники

і посібники, 2007. — 48 с. : іл. кольор. ***

2993. Єгорова, І. Скульптор рівня Мікеланджело став символом об’єднання для Галичини : Проголошено Рік Пінзеля! / І. Єгорова // День. — 2006. — 27 груд. — С. 1, 2 : фотогр.

2994. Зустріч голів Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської обласних рад з нагоди проголошення 2007 року Роком Іоанна Пінзеля // Рада. — 2007. — № 6. — С. 15—16 : фотогр.

2995. Попович, Ж. Скульптор об’єднає Галичину Роком Пінзеля : [2007 рік проголошено Роком І.-Г. Пінзеля у Львів., Терноп. та Івано-Франків. областях] / Ж. Попович // Місто. — 2007. — 3 січ. — С. 3.

2996. Равлюк, Х. Шляхами Пінзеля : [про зустріч голів Львів., Івано-Франків., Терноп. облрад для підбиття підсумків із відзначення Року І.-Г. Пінзеля] / Х. Равлюк // Свобода. — 2007. — 19 груд. — С. 3 : фотогр. — (Добрі вісті).

2997. Сергієнко, Г. Європа нам заздрить. А ми? : [про відзначення Року І.-Г. Пінзеля на Тернопільщині] / Г. Сергієнко // Свобода. — 2007. — 17 листоп. — С. 8 : фотогр. — (Рік Пінзеля на Тернопіллі).

2998. Шот, М. Рік Іоанна Георгія Пінзеля / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2007. — 5 трав. — С. 9.

*** 2999. Галицькими шляхами Іоана Георга Пінзеля : путівник. — Л. : [б. в.],

[2006].

364

3000. Дуда, І. Постріл в історію : (Майстер Пінзель) / І. Дуда, М. Фіглевський // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 585—586. — (Під мистецькі знамена).

*** 3001. Белоусов, Н. «В частных коллекциях хранится всего две работы

выдающегося скульптора Иоганна Пинзеля» : [беседа с киев. коллекционером Н. Белоусовым] / [записал] И. Осипчук // Факты и комментарии. — 2013. — 20 июля. — С. 10 : фот. — (Из глубины веков).

3002. Близнюк, О. Слов’янський Мікеланджело / О. Близнюк // 20 хвилин. — 2007. — 16 листоп. — С. 14 : фотогр.

3003. Віконська, І. Обличчя Пінзеля : [гіпотеза мистецтвознавця В. Стецько щодо автопортрета І.-Г. Пінзеля] / І. Віконська // Вільне життя плюс. — 2012. — 27 січ. — С. 5. — (Нове слово).

3004. Волинець, Н. Загадка скульптора Пінзеля / Н. Волинець // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 2007. — № 1 (груд.). — С. 2 : фотогр. — (Постаті).

3005. Грещук, Г. Майстер Пінзель і Тернопілля / Г. Грещук // Свобода. — 2000. — 23 листоп., іл. — (Рядки з історії краю).

3006. Густенко, Л. До Парижа чи… назад до Бучача? : [про скульптора І.-Г. Пінзеля та його роботи] / Л. Густенко // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 15—21 квіт. — С. 4 : фотогр.

3007. Дуда, І. Невідомі твори Б. Меретина та Пінзеля / І. Дуда // Джерело : наук.-краєзн. часопис Тернопілля. — 1994. — № 1. — С. 63—66 : фотогр.

3008. Іванченко, Н. Відродження Йоанна Георга Пінзеля : [про творчість скульптора] / Н. Іванченко // Музеї України. — 2007. — № 6. — С. 6—9 : фотогр.

3009. Кириченко, О. Ожиле дерево Майстра / О. Кириченко // Міжнародний туризм. — 2007. — № 4. — С. [114—119] : фотогр. кольор. — (Краєвиди душі).

3010. Клос, С. Пінзель зобразив себе на власній скульптурі : [про зображення на передпліччі статуї «Алегорія Мужності»] / С. Клос // Високий замок. — 2007. — 2 лип. — С. 2 : фотогр. — (Смілива версія).

3011. Козак, М. Граф Потоцький запросив до Бучача Пінзеля, щоб він прикрасив місто / М. Козак // Нова доба. — 2003. — 18 квіт. — (Вікам на пам’ять).

3012. Козаріз, О. Меретин, Пінзель, шедеври : [про архітектора Б. Меретина та його помічника — скульптора І.-Г. Пінзеля] / О. Козаріз // Перемога. — 1988. — 10 верес. — С. 6 : фотогр. — (Імена в літописі краю).

3013. Колесник, Н. Вражаючі відкриття у творчості Пінзеля саме у Рік митця : [про зображення на скульптурі «Алегорія Мужності»] / Н. Колесник // Нова ера. — 2007. — 1—7 серп. — С. 6 : фотогр.

365

3014. Кононенко, Е. Земное и небесное бытие Иоанна Пинзеля / Е. Кононенко // Караван. — 2008. — № 2. — С. 231—239 : ил.

3015. Кравс, Є. Сенсаційна знахідка : [знайдено перші роботи І.-Г. Пінзеля] / Є. Кравс // Експрес. — 2008. — 19—20 лют. — С. 15 : фотогр. — (Регіональні новини).

3016. Лексіна, Г. Іоанн-Георг Пінзель: історія «українського Мікеланджело» / Г. Лексіна // Дніпро. — 2013. — № 1/3. — С. 128—132 : фотогр. — (Мистецька майстерня).

3017. Мельник, О. Українського Мікеланджело знає світ, але не знає Україна / О. Мельник // Урядовий кур’єр. — 2002. — 27 квіт.

3018. Мичко, С. Нерозгаданий і містичний Пінзель / С. Мичко // Україна молода. — 2007. — 12 груд. — С. 10 : фотогр.

3019. Мороз, В. Народний галицький скульптор : [про творчість І.-Г. Пінзеля] / В. Мороз // 20 хвилин. — 2007. — 9 лют. — С. 12 : фотогр.

3020. Мороз, В. У гості до загадкового майстра / В. Мороз // 20 хвилин. — 2009. — 29 трав. — С. 16 : фотогр. кольор. — (Історії).

3021. Назарчук, Д. Повернення із небуття : Галичина відзначає Рік Йоана Георга Пінзеля / Д. Назарчук // Голос України. — 2007. — 16 черв. — С. 12 : фотогр. — (Культура).

3022. Патиківський, Ю. Під егідою скульптора Пінзеля / Ю. Патиківський // Урядовий кур’єр. — 1999. — 27 лют., фотогр.

3023. Попович, Ж. Віра Стецько відкрила «Царські ворота» Пінзеля : [припущення терноп. мистецтвознавця про належність церковних воріт, які зберігаються у Львів. нац. музеї, «руці» скульптора] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2008. — 5—11 берез. — С. 4 : фотогр. — (Історія).

3024. Попович, Ж. Іоанн Пінзель увічнив себе на плечі «Мужності»? / Ж. Попович // Дзеркало тижня. — 2007. — 8—14 верес. — С. 13 : фотогр.

3025. Попович, Ж. У тіні історії : [про життя й творчість скульптора І.-Г. Пінзеля] / Ж. Попович // Дзеркало тижня. — 2002. — 28 черв. — С. 16 : фотогр.

3026. [Роботи Іоанна-Георгія Пінзеля в Луврі] // Українська культура. — 2012. — № 11/12. — С. 8—9 : іл. кольор. — (Фоторепортаж).

3027. Скульптури Пінзеля пішли б з молотка за мільйони «зелених» // Високий замок. — 2008. — 8 листоп. — С. 8 : фотогр. кольор.

3028. Стецько, В. Легенда, вплетена в реальність / В. Стецько // Свобода. — 2007. — 19 трав. — С. 8 : фотогр. — (Постаті).

3029. Стецько, В. Легенда, вплетена в реальність : Мистецтвознавець із Тернополя Віра Стецько висунула гіпотезу, яка може стати найбільшою сенсацією наших днів / В. Стецько // Українська культура. — 2008. — № 1. — С. 34—37 : фотогр.

366

3030. Стецько, В. Нова знахідка — справжній шедевр Пінзеля : [скульптура «Св. Онуфрій»] / В. Стецько // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 2. — С. 6—8 : фотогр. кольор. — (Мистецька спадщина).

3031. Стецько, В. Таїна Пінзеля / В. Стецько // Дзвін. — 2013. — № 3. — С. 144—155 : фотогр. — (Галерея). — Бібліогр. у кінці ст. (24 назви).

3032. Цей невідомий і відомий Пінзель // Армія України. — 1997. — 8 лют. 3033. Черемшинська, Р. Пінзель і Монастириська / Р. Черемшинська //

Вісті Придністров’я. — 2008. — 4 січ. — С. 2 : фотогр. 3034. Шот, М. На Пінзеля дивиться Тернопіль. Пізнає його і світ /

М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2007. — 23 листоп. — С. 9 : фотогр. — (Творчість).

3035. Шподарунок, Н. Таємничий геній / Н. Шподарунок // Божий сіяч. — 2007. — Чис. 12 (груд.). — С. 4 : фотогр. — (Наша спадщина).

3036. Юхим, О. Загадка на відстані століть : [про І.-Г. Пінзеля] / О. Юхим // Вільне життя. — 2005. — 13 лип. — С. 10 : іл.

*** 3037. Стецько, В. Відображення творчості Іоанна-Георгія Пінзеля у збірці

Тернопільського обласного краєзнавчого музею / В. Стецько // Збірник праць / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. серії М. Андрейчин. — Т., 2013. — Т. 8 : Музеї Тернопільщини. — С. 476—495. — Бібліогр.: с. 493—494.

*** 3038. Веремійчик, О. Легенда, уплетена в реальність : [про роботи І.-

Г. Пінзеля в Терноп. краєзн. музеї, м. Бучачі та с. Рукомиші] / О. Веремійчик // Українське слово. — 2012. — 4—10 лип. — С. 9 : іл. — (Слідами геніїв).

3039. Клос, С. Талант Пінзеля розквітнув у Бучачі : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в Терноп. краєзн. музеї] / С. Клос // Високий замок. — 2007. — 21 листоп. — С. 6 : іл.

3040. Колесник, Н. Нерозгаданий Пінзель : [вист. скульптур І.-Г. Пінзеля в обл. краєзн. музеї] / Н. Колесник // Нова ера. — 2007. — 21—27 листоп. — С. 6 : іл.

3041. Левицька, Л. Відновленим скульптурам Пінзеля потрібен сучасний інтер’єр : [до Терноп. обл. краєзн. та худож. музеїв після виставки в Луврі повернулися роботи І.-Г. Г. Пінзеля] / Л. Левицька // Голос України. — 2013. — 23 берез. — С. 9.

3042. Левицька, Л. З Тернополя до Лувру : [про відомого скульптора І.-Г. Пінзеля та вист. його робіт у Терноп. обл. краєзн. музеї] / Л. Левицька // Голос України. — 2012. — 15 лют. — С. 9 : іл.

3043. Мичко, С. Тернопіль побачив те, що хочуть бачити і Лувр, і Вашингтон : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в обл. краєзн. музеї] / С. Мичко // Місто. — 2007. — 21 листоп. — С. 3.

367

3044. Попович, Ж. Віра Стецько знайшла нові роботи Пінзеля : [роботи скульптора у фондах Терноп. обл. краєзн. музею] / Ж. Попович // Газета по-українськи. — 2008. — 29 лют. — С. 3 : фотогр. — (Новини).

3045. Попович, Ж. Епоха Пінзеля почалася в музеях : [вист. робіт скульптора в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2007. — 21 листоп. — С. 16 : фотогр.

3046. Попович, Ж. Мікеланджело українського бароко : У Терноп. обл. краєзн. музеї відкрито виставку «Сакральна скульптура ХVІІІ—ХІХ століть» / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2002. — 8 трав., фотогр.

3047. Попович, Ж. Святі Пінзеля вже в Тернополі : [після виставки в м. Парижі] / Ж. Попович // Номер один. — 2013. — 20 берез. — С. 3 : фотогр.

3048. Стасенко, С. Пінзель у Тернополі : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в Терноп. обл. краєзн. музеї] / С. Стасенко // Літературна Україна. — 2012. — 16 лют. — С. 16 : фотогр. — (У колі муз).

3049. Стецько, В. Триває виставка робіт «українського Мікеланджело» : У Терноп. обл. краєзн. музеї до кінця січня експонуватимуть скульптури видатного майстра ХVІІІ ст. Івана Пінзеля / В. Стецько // День. — 2012. — 19 січ. — С. 2 : іл. — (Галерея).

3050. Тарнавська, Н. У краєзнавчому музеї — гучне відкриття : На плечі статуї Іоанна Пінзеля виявили обличчя, яке може бути авторським портретом митця / Н. Тарнавська // 20 хвилин. — 2007. — 20 лип. — С. 4 : фотогр.

3051. Тернополянка розкрила таємницю Пінзеля! : [про зображення, вирізьблене на плечі скульптури «Алегорія Мужності»] // Нова Тернопільська газета. — 2007. — 1—7 серп. — С. 6 : фотогр. — (Kultura).

3052. Шот, М. Шедеври Пінзеля повернулися в Тернопіль : В обл. краєзн. музеї для них приготували нову залу / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2013. — 25 квіт. — С. 5 : фотогр. — (Добра справа).

3053. Ярчук, В. Повернення загадкового Майстра : У центрі експозиції виставки сакральної скульптури ХVІІІ—ХІХ століть, що відкрилася у Терноп. краєзн. музеї, — творчість Іоана Георгія Пінзеля / В. Ярчук // Свобода. — 2002. — 27 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Виставки).

*** 3054. Вдовиченко, Г. Бучач, місто Пінзеля та Меретина / Г. Вдовиченко //

Високий замок. — 2008. — 22 листоп. — С. 10 : фотогр. 3055. Вдовиченко, Г. Пінзель похований під Успенським костелом у

Бучачі? : [про окремі факти з життя скульптора] / Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2008. — 20 листоп. — С. 12 : фотогр.

3056. Вдовиченко, Г. Святого Онуфрія врятував грубий шар вапна : [про скульптуру св. Онуфрія, що збереглася в с. Рукомиші Бучац. р-ну] /

368

Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2008. — 6 листоп. — С. 1, 12 : фотогр. кольор.

3057. Гродецька, В. Дітище Пінзеля : [Бучацька ратуша] / В. Гродецька // Експрес. — 2008. — 7—14 лют. — Тернопільські новини. — С. 4 : фотогр.

3058. Данилейко, В. Скульптури І.-Г. Пінзеля в костьолі о.о. Бернардинів : [у м. Збаражі] / В. Данилейко // Народне слово. — 2000. — 21 лип. — С. 3 : фотогр. — (Мистецтво).

3059. Дзік, О. Відновили скульптури Пінзеля : [фігуру св. Яна Непомука в м. Бучачі] / О. Дзік // Газета по-українськи. — 2008. — 6 черв. — С. 7.

3060. Єгорова, І. І знову майстер Пінзель! : [про фігуру св. Онуфрія, знайдену в Рукомиському монастирі] / І. Єгорова // Голос України. — 2008. — 19 листоп. — С. 15.

3061. Заморська, Л. Найзагадковіший митець : Пінзеля з Тернопіллям пов’язує Бучач, де він одружився і де його знайшов Микола Потоцький / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2007. — 9 лют. — С. 13 : фотогр.

3062. Козак, М. Хто такий Ян Непомук, фігуру якого після реставрації встановлено у Бучачі, поблизу чортківського роздоріжжя : [про роботу скульптора І.-Г. Пінзеля] / М. Козак // Нова доба. — 2008. — 2 трав. — С. [1] : фотогр. — (З глибин віків).

3063. Левицька, Л. Храму повернули святині : [церкві Покрови Пресвятої Богородиці в м. Бучачі повернули дияконські двері іконостасу роботи І.-Г. Пінзеля] / Л. Левицька // Голос України. — 2010. — 19 січ. — С. 19. — (Духовність).

3064. Легка, Л. Ще є у Бучачі видатні роботи великого Пінзеля / Л. Легка // Нова доба. — 2007. — 20 лип. — С. 4. — (Імена в літописі краю).

3065. Патиківський, Ю. Під егідою скульптора Пінзеля : [творча спадщина мистця в м. Бучачі] / Ю. Патиківський // Урядовий кур’єр. — 1999. — 27 лют. — С. 6 : фотогр.

3066. Попович, Ж. За Пінзелем прийде Рік замків : [урочисте закриття Року Пінзеля в м. Бучачі] / Ж. Попович // Вільне життя плюс. — 2007. — 19 груд. — С. 4 : фотогр.

3067. Попович, Ж. Хресний шлях сільської церкви : [скульптури І.-Г. Пінзеля в церкві Св. Онуфрія в с. Рукомиші Бучац. р-ну] / Ж. Попович // Дзеркало тижня. — 2006. — 8 лип. — С. 21 : фотогр.

3068. Попович, Ж. Шедевр ховали… на кладовищі : Під Бучачем знайдено скульптуру великого Пінзеля, яку вважали знищеною / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2005. — 11—17 трав. — С. 3 : фотогр.

3069. Сеньків, М. Пінзель і Бучацька ратуша / М. Сеньків // Перемога. — 1990. — 9 жовт.

3070. Сурм’як, О. Чому Бучачу не повертають твори Пінзеля? / О. Сурм’як // Нова доба. — 2009. — 11 верес. — С. 1, 2.

369

3071. Черемшинська, Р. Легенда і реальність : [вист. «Іоан Георгій Пінзель» у Велеснів. етногр.-мемор. музеї В. Гнатюка] / Р. Черемшинська // Вісті Придністров’я. — 2007. — 7 груд. — С. 4 : фотогр. — (2007 рік — рік Пінзеля).

*** 3072. Возницький, Б. Загадка Іоана Георгія Пінзеля : [розмова з

директором Львів. галереї мистецтв Б. Возницьким] / розмову вів Я. Пульнар // Українська культура. — 2007. — № 12. — С. 28—31 : іл.

3073. Возницький, Б. Майстер Пінзель : Проблеми візантинізму у львів. пізньобароковій пластиці другої половини ХVІІІ ст. / Б. Возницький // Дзвін. — 1998. — № 10. — С. 157—[160] : іл. — (Галерея «Дзвона»).

3074. Возницький, Б. Пінзель відомий лише на третину… : [розмова з директором Львів. галереї мистецтв Б. Возницьким] / [записала] Б. Городницька // Високий замок. — 2007. — 19 черв. — С. 6 : іл. — (Альбом за альбомом).

*** 3075. Корчук, І. 27 творів Пінзеля готуються підкорити Лувр : [за

матеріалами розмови з ген. директором Львів. нац. галереї мистецтв Л. Возницькою-Разінковою та худож.-реставратором галереї Ю. Могитич] / І. Корчук // Високий замок. — 2012. — 11—17 жовт. — С. 4 : фотогр. кольор.

3076. Могитич, Ю. «Ми дивом врятували скульптури Пінзеля…» : Львів. реставратор згадала, як готували українського Мікеланджело до Лувра : [розмова з Ю. Могитич] / [провів] В. Худицький // Дзеркало тижня. — 2013. — 20 лип. — 10 серп. — С. 14 : фотогр. — (Майстерня).

*** 3077. Козирєва, Т. «Легенда і реальність» : У Львівській галереї мистецтв

демонструватимуть скульптури Пінзеля, які нещодавно «повернулися» із паризького Лувру / Т. Козирєва // День. — 2013. — 26 берез. — С. 2 : фотогр. — (Напередодні).

3078. Корчук, І. Пінзеля прихистила Галерея мистецтв : Доки музей геніального митця не відреставрують… / І. Корчук // Високий замок. — 2013. — 29—31 берез. — С. 2 : фотогр.

3079. Костенко, Т. Пінзель у Львові — те, що невігласи спалити не встигли : [про творчість скульптора та збереження його мист. робіт] / Т. Костенко // Високий замок. — 2007. — 25 верес. — С. 6 : фотогр. — (Рік загадкового Майстра).

3080. Полянський, І. Іван Георгій Пінзель : (У Львові відкрито єдиний в Україні музей сакральної барокової скульптури) / І. Полянський // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 448—449. — (Під мистецькі знамена).

370

3081. Попова, О. Знайдено втрачену реліквію : Унікальні царські врата Іоана Пінзеля, які вважалися втраченими, сорок років пролежали в… музейному фонді! / О. Попова // Експрес. — 2008. — 14—15 берез. — Регіональні новини. — С. 3.

3082. 5 шедевров украинских музеев : Львов: украинский Микеланджело : [работы И.-Г. Пинзеля в Львов. музее сакральной культуры] // Фокус. — 2012. — № 45. — С. 46—47 : фот. цв. — (Красивая страна).

*** 3083. Давиденко, В. Стежки великих майстрів : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в

київ. «Українському домі»] / В. Давиденко // Слово Просвіти. — 2008. — 13—19 берез. — С. 15 : фотогр. — (Мистецтво).

3084. Десятерик, Д. До висот! : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в «Українському домі» (м. Київ)] / Д. Десятерик // День. — 2008. — 7 берез. — С. 1, 24 : фотогр. — (Культура).

3085. Жук, О. На три поверхи — Пінзель, Архипенко, Роден і сучасники : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в «Українському домі» (м. Київ)] / О. Жук // Україна молода. — 2008. — 7 берез. — С. 20. — (Арт-місія).

3086. Жук, О. Скульптурний вибух : [вист. робіт І.-Г. Пінзеля в «Українському домі» (м. Київ)] / О. Жук // Україна молода. — 2008. — 13 берез. — С. 12 : фотогр. — (Арт-місія).

3087. Лауда, Л. Скульптури Пінзеля селяни використовували як дрова : До Києва привезли 16 робіт «галицького Мікеланджело» : [на вист. «Великий скульптурний салон» в «Український дім» (м. Київ)] / Л. Лауда // Газета по-українськи. — 2008. — 12 берез. — С. 8 : іл. — (Культура).

*** 3088. Брухаль, Г. Янголята Пінзеля повернулись до Івано-Франківська :

[скульптури ангелів повернуто Музею мистецтв Прикарпаття з вист. у париз. Луврі] / Г. Брухаль // Голос України. — 2013. — 15 берез. — С. 14.

3089. Кравчук, Н. Таємниці дубенських мурів : [у Дубенському замку (Рівнен. обл.) зберігається скульптура Діви Марії роботи І.-Г. Пінзеля] Н. Кравчук // Високий замок. — 2009. — 12 трав. — С. 8 : фотогр. кольор.

*** 3090. Міністр культури України Михайло Кулиняк та директор Лувру Анрі

Луаретт відкрили виставку творів Іоанна Пінзеля // Культура і життя. — 2012. — 30 листоп. — С. 2 : іл. — (Наголос).

3091. Ремі, А. Посол Франції Ален Ремі: «Шедеври Пінзеля для мене відкрив Возницький» : [інтерв’ю] / записав О. Вергеліс // Дзеркало тижня. — 2012. — 17 листоп. — С. 13 : фотогр. — (Ексклюзив).

371

*** 3092. Богуславська, А. «Український Мікеланджело» в Луврі : Головний

музей Франції підписав контракт на виставку скульптур Іоана Пінзеля / А. Богуславська // Україна молода. — 2012. — 8 серп. — С. 13. — (Вернісаж).

3093. Браун, А. Пінзель починає турне з Парижа : [фр. делегація готує вист. робіт І.-Г. Пінзеля в Луврі] / А. Браун // Україна молода. — 2009. — 9 квіт. — С. 3 : фотогр. — (Наша гордість).

3094. Брик, А. Представники Лувру побували на Тернопіллі : Французькі спеціалісти оглянули роботи Іоанна Георга Пінзеля, які представлять у найвідомішому музеї світу / А. Брик // Свобода. — 2012. — 10 лют. — С. 8. — (З місцевих музеїв — у Париж).

3095. Ванат, І. Іоанн Пінзель. «Взяття Лувру» відбулося! / І. Ванат // Вільне життя плюс. — 2013. — 13 берез. — С. 7 : фотогр. кольор. — (Світ мистецтва).

3096. Вдовиченко, Г. Зруйнований храм несе свій хрест : Луврська «Годовиця» Європу вражає, а львівська — свій вік доживає : [скульптури з вівтаря Годовицького костелу Усіх Святих склали центр. композицію вист. І.-Г. Пінзеля в Луврі] / Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2013. — 10—16 січ. — С. 11 : фотогр. кольор.

3097. Веледницька, Т. Твори Пінзеля — у Луврі / Т. Веледницька // Літературна Україна. — 2012. — 22 листоп. — С. 16 : фотогр. — (У колі муз).

3098. Возняк, Т. Тарас Возняк: «Не можна казати, що Пінзель — український Мікеланджело. Це, м’яко кажучи, не відповідає істині» : [розмова з культурологом про підготов. та орг. експозиції до виставки в Луврі] / розмовляла І. Корчук // Високий замок. — 2012. — 13—19 груд. — С. 12 : фотогр. кольор. — (Культура).

3099. Гайдук, О. Михайло Кулиняк: «Успіх Пінзеля в Луврі приверне увагу світової спільноти до багатої української культури» : Україна представила талант укр. скульптора у Луврі / О. Гайдук // Культура і життя. — 2012. — 30 листоп. — С. 6 : фотогр. кольор. — (Подія).

3100. Гайдук, О. Новий погляд світу на Україну : [коментарі відомих людей про вист. робіт укр. майстра в париз. Луврі] / О. Гайдук // Українська культура. — 2012. — № 11/12. — С. 4—7 : фотогр., іл. кольор. — (Подія). — Авт.: М. Кулиняк, О. Пінчук, М. Костюк, Т. Возняк, Н. Заболотна, О. Купчишин, Л. Герман, Г. Шерф, М. Куликівська, О. Вергеліс.

3101. Дацюк, Г. Побачити Париж і Пінзеля у ньому : «УМ» дізнавалася, які враження справила на парижан виставка «українського Мікеланджело» / Г. Дацюк // Україна молода. — 2012. — 27 листоп. — С. 14 : фотогр. — (Відкриття).

372

3102. Дмитрук, Г. Пінзель уже в Луврі / Г. Дмитрук // Вільне життя плюс. — 2012. — 23 листоп. — С. 1.

3103. Козирєва, Т. Пінзель їде до Парижа. Але — не рукомиський / Т. Козирєва // День. — 2012. — 2—3 листоп. — С. 2 : фотогр. — (Фотофакт).

3104. Козирєва, Т. Про це мріяв Возницький : Учора в Луврі урочисто відкрили виставку «Скульптор бароко в Україні в середині ХVІІІ сторіччя: Йоганн Георгій Пінзель» / Т. Козирєва // День. — 2012. — 22 листоп. — С. 1, 2 : фотогр. кольор. — (Подія).

3105. Константинова, К. «Український Мікеланджело»: слизька дорога в Лувр / К. Константинова // Дзеркало тижня. — 2012. — 22—28 верес. — С. 1, 12 : фотогр.

3106. Корчук, І. Пінзель підкорив Париж! / І. Корчук // Високий замок. — 2012. — 23—25 листоп. — С. 1, 9 : фотогр. кольор. — (Культура).

3107. Корчук, І. «Скульптури Пінзеля уже змонтовано для експонування у Луврі…» : Розповіли «ВЗ» українські реставратори, які повернулися з Франції / І. Корчук // Високий замок. — 2012. — 15—21 листоп. — С. 12 : фотогр. кольор. — (Культура).

3108. Кравченко, Я. Геній Іоанна Георгія Пінзеля, або Пластика українського бароко : [вист. робіт скульптора в Луврі] / Я. Кравченко // День. — 2013. — 5—6 квіт. — С. 23 : фотогр. — (Враження).

3109. Куровець, О. Луврські лаври Пінзеля : У Парижі відкрито довгоочікувану виставку, яка обіцяє стати новим виміром знань європейців про українців / О. Куровець // День. — 2012. — 23—24 листоп. — С. 6 : фотогр. — (Репортаж).

3110. Левицька, Л. Відвідувачі Лувру стоять у черзі до Пінзеля / Л. Левицька // Голос України. — 2012. — 1 груд. — С. 11 : фотогр.

3111. Левчук, М. Пінзель відвідає Париж : [про відбір робіт І.-Г. Пінзеля для виставки в Луврі] / М. Левчук // Сільські вісті. — 2010. — 4 черв. — С. 2.

3112. Марчук, Л. Скульптури Іоанна Пінзеля готують до показу в Луврі / Л. Марчук // Віче. — 2012. — № 17. — С. 70—72, [3] обкл. : фотогр. кольор. — (Мистецтво). — Із змісту: Донька продовжує справу батька / Л. Разінкова-Возницька ; Скандал у селі Рукомиш ; Таємницю появи Пінзеля в Бучачі досі не розкрито ; 36 тисяч злотих за скульптуру Юрія Змієборця ; Автопортрет на передпліччі скульптури Мужності.

3113. Мельник, О. Пінзель повернувся додому : Дерев’яним скульптурам майстра, які вразили Європу, потрібні достойні умови зберігання в Україні / О. Мельник // Урядовий кур’єр. — 2013. — 15 берез. — С. 5 : фотогр. — (Після тріумфу).

3114. Михлик, З. «Галицький Мікеланджело» збирається до Парижа : [роботи скульптора І.-Г. Пінзеля виставлятимуть у Луврі] / З. Михлик //

373

Сільські вісті. — 2012. — 9 лют. — С. 3 : фотогр. — (Скарби музеїв України).

3115. Олтаржевська, Л. Іоанн Георг Пінзель. Паризький дебют : У Луврі відтворять внутрішній вигляд костьолу львівського села Годовиці / Л. Олтаржевська // Україна молода. — 2012. — 9—10 листоп. — С. 1, 19 : фотогр. — (Арт-місія).

3116. Пінзель їде до Франції : [роботи І.-Г. Пінзеля відібрано для експозиції в каплиці Лувру] // Музеї України. — 2009. — № 2. — С. 23 : фотогр.

3117. Подлевська, М. Рукомиський святий Онуфрій може поїхати до Лувру : [про відбір робіт І.-Г. Пінзеля для виставки в Луврі] / М. Подлевська // Нова доба. — 2009. — 17 квіт. — С. 1, 4 : фотогр.

3118. Попович, Ж. 26 робіт Пінзеля восени виставлять у Луврі / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 16 трав. — С. 10 : фотогр. — (Культура).

3119. Попович, Ж. Пінзелю тісно навіть у Луврі / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 28 листоп. — С. 3 : фотогр.

3120. Попович, Ж. Скульптури Іоанна Пінзеля чекають у французькому Луврі / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 18 січ. — С. [15] : фотогр. кольор.

3121. Попович, Ж. Французьке небо відкрили перед святими Пінзеля / Ж. Попович // Номер один. — 2012. — 21 листоп. — С. [15] : фотогр. кольор.

3122. Сагаль, О. З Тернополя — до Лувра! : Скульптури Пінзеля «пропишуться» у найвідомішому музеї світу / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2009. — 15—21 квіт. — С. 4 : фотогр.

3123. Томчишин, Ю. Знамениту скульптуру святого Онуфрія покажуть Європі / Ю. Томчишин // Місто. — 2013. — 13 лют. — С. 12 : фотогр. кольор.

3124. Шмига, Я. «Святі Пінзеля повинні бачити небо» : У Луврі експонується виставка укр. митця / Я. Шмига, М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 28 листоп. — С. 7 : фотогр.

3125. Шот, М. Тернопільського Пінзеля покажуть у Луврі : Нині роботи «українського Мікеланджело» демонструють в обласному центрі / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2012. — 1 лют. — С. 18 : фотогр. — (Славетні).

3126. Юхно-Лучка, М. Пінзель — у Луврі! / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 21—27 листоп. — С. 3 : фотогр. кольор.

3127. Officiel-galeries-musees : «Зразок естетики, яку рідко можна побачити у Франції» : [уривки з фр. видань про вист. скульптур І.-Г. Пінзеля в Луврі] / підгот. і переклала з фр. О. Куровець // День. — 2012. — 30 листоп. — 1 груд. — С. 16 : фотогр. кольор. — (Культура).

374

*** 3128. Стецько, В. Віра Стецько: «У камерній каплиці Шапель Пінзелю

затісно — втрачаються велич та експресія» : [враження терноп. мистецтвознавця від вист. робіт І.-Г. Пінзеля в Луврі] / записала М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 5—11 груд. — С. 7 : фотогр.

3129. Стецько, В. Таємничий скульптор прославив наш край : [розмова з мистецтвознавцем, дослідником творчості скульптора І.-Г. Пінзеля В. Стецько] / записав Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2007. — 9—15 трав. — С. 14—15 : фотогр.

3130. Стецько, В. Увесь український Пінзель — під однією обкладинкою : [розмова з укладачем каталогу «Таїна Пінзеля» В. Стецько] / [записала] Г. Вдовиченко // Високий замок. — 2012. — 20 листоп. — С. 4 : фотогр. кольор.

3131. Стецько, В. Шедеври Майстра Пінзеля з Тернопільщини — уже в Луврі : [розмова з мистецтвознавцем В. Стецько про вист. робіт І.-Г. Пінзеля в Луврі] / записала С. Гривас // Rіа плюс. — 2012. — 21 листоп. — С. 2 : фотогр. кольор. — (Головне).

*** 3132. Веремійчик, О. Таїна Пінзеля : [презентація альбому «Таїна Пінзеля»

у Нац. заповіднику «Софія Київська»] / О. Веремійчик // Українське слово. — 2013. — 16—22 січ. — С. 14 : фотогр. — (Це треба бачити).

3133. Дольна, С. Найзагадковіший скульптор у світлинах : [про кн. «Іоанн Георг Пінзель. Перетворення: Скульптура», у якій зібрано всі відомі на сьогодні роботи майстра] / С. Дольна // 20 хвилин. — 2007. — 31 лип. — С. 14 : фотогр.

3134. Осадчук, Л. У Тернополі представили «Таїну Пінзеля» : [презентація одноймен. альбому] / Л. Осадчук // День. — 2012. — 27 листоп. — С. 2 : фотогр. — (Фотоштрих).

3135. Тисячна, Н. Про «слов’янського Мікеланджело» : Уперше в Україні роботи Пінзеля представлені в повноколірному сучасному альбомі : [презентація альбому «Іоанн Георг Пінзель. Перетворення: Скульптура» у Нац. худож. музеї України (м. Київ)] / Н. Тисячна // День. — 2007. — 30 трав. — С. 2.

3136. Цимбалюк, М. Пінзель: від Бучача до Києва через Париж : [презентація альбому «Таїна Пінзеля» у митрополичих палатах Собору Святої Софії (м. Київ)] / М. Цимбалюк // Слово Просвіти. — 2013. — 10—16 січ. — С. 13 : фотогр. — (Презентація).

3137. Шот, М. Тайна Іоанна Георгія Пінзеля : У Тернополі представили унікальне видання творів українського Мікеланджело : [альбом «Таїна Пінзеля»] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2012. — 29 листоп. — С. 28 : фотогр. — (Презентація).

375

*** 3138. Кононенко, Є. Жертва забутого майстра : [іст.-містич. детектив про

І.-Г. Пінзеля] / Є. Кононенко. — К. : Грані-Т, 2007. — 180 с. ***

3139. Лобановська, Г. Загадковий Пінзель : [про роман «Втеча майстра Пінзеля» В. Єшкілєва] / Г. Лобановська // Книжковий клуб плюс. — 2007. — № 10. — С. 26—27 : фотогр.

3140. Мусій, М. [Рецензія] / М. Мусій // Критика. — 2008. — № 3. — С. 30. — Рец. на кн.: Іоанн Георг Пінзель. Перетворення: Скульптура : альбом. — К. : Грані-Т, 2007.

3141. Родик, К. Пінзель-вектор : [про проект «Пінзель» вітчизн. книговидавництва та огляд укр. видань, присвяч. майстру] / К. Родик // Дзеркало тижня. — 2008. — 17—23 трав. — С. 20.

*** 3142. Ліберний, О. Іоанові Пінзелю присвячено : [про міжнар. конф.

«Творчість І.-Г. Пінзеля та мистецтво бароко на західноукраїнських землях», у якій узяла участь В. Стецько, дослідник творчості скульптора] / О. Ліберний // Свобода. — 2007. — 22 верес. — С. 5. — (Митці світової слави).

*** 3143. Іоанн Георг Пінзель. Посвята // Пам’ятки України: історія та

культура. — 2009. — № 1. — С. 58—61 : фотогр. кольор. 3144. Якубів, А. «Іоанн Георг Пінзель» : [введено в обіг пам’ятну монету із

серії «Видатні особистості України»] / А. Якубів // Вільне життя плюс. — 2010. — 10 груд. — С. 3. — (Пам’ятна монета).

*** 3145. Брик, А. Японці зняли на Тернопіллі фільм про українського

Мікеланджело / А. Брик // Свобода. — 2011. — 30 листоп. — С. 11 : фотогр.

3146. Огородник, Н. Японців вразили твори Іоанна Пінзеля : [про перебування на Тернопільщині представників яп. телерадіокорпорації] / Н. Огородник // Тернопіль вечірній. — 2011. — 3 серп. — С. 8 : фотогр. кольор.

*** 3147. Пінзель (?—?) — укр. скульптор 2-ї пол. 18 ст. // Мистецтво

України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 476.

3148. Пінзель (?—?) — укр. скульптор 2-ї пол. 18 ст. // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 461.

3149. Пінзель Іоанн-Георгій (Penzel Iohann Georg, Пільзе, Пільце, Пільзнов, Йоганн Георг, Ян-Єжи, Іван-Юрій, Майстер Пінзель; бл. 1725, м. н. невід. — кін. 1761, ймовірно, м. Бучач) — скульптор / І. Дуда [та ін.] //

376

Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 87, 88 : іл.

Рудий Борис Іванович


Народився 20 червня 1948 року в с. Кривовільці, нині Теофіпольського району Хмельницької області. У 1967 році закінчив Новоставецьку середню школу. Упродовж 1967—1971 років навчався на відділенні художньої обробки дерева Вижницького училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративно-прикладного мистецтва, Чернівецька область). Викладачі з фаху — С. Сахро, А. Скиба.

Від 1972 року живе в м. Тернополі. Працює в галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури. У роботі використовує камінь, метал, дерево.

Учасник виставок в Івано-Франківську, Дніпропетровську, Києві, Тернополі, Чернівцях, Москві (РФ).

Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука. Серед творів мистця: «Флейтист» (1985), «Архітектор» (1986), «Двоє»

(1988), «Звільнення» (1992), «Без нас» (1993), «Перехрестя» (1995), «Карпати» (2005), пам’ятники братам Михайлові й Тимку Бойчукам (1992, с. Романівка Теребовлянського району), Данилові Галицькому (2002, м. Тернопіль).

Роботи Б. Рудого зберігаються в музеях України. Література

3150. Рудый, Б. Скульптура [Изоматериал] : каталог / Б. Рудый ; сост. В. И. Стецько ; отв. за вып. Е. Т. Удин. — Т. : Збруч, 1986. — 1 л., сложенный у 4 с. — (Молодые художники Тернопольщины).

3151. Рудий, Б. І. Карпати, 2005 [Образотворчий матеріал] : бронза ; 25х50 см / Б. І. Рудий // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 43 : іл.

3152. Рудий, Б. І. Перехрестя [Образотворчий матеріал] : дерево / Б. І. Рудий // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [75] : іл.

377

*** 3153. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд.


Про Б. Рудого: С. 20—21. 3154. Рудий Борис Іванович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-метод.

рекомендації. — Т., 1990. — С. 18. 3155. Рудий Борис Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


3156. Рудий Борис Іванович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 74 : фотогр.

*** 3157. Герета, І. Сила і ніжність : [про скульптора Б. Рудого] / І. Герета //

Свобода. — 1998. — 20 черв. — С. 3 : іл. — (Ювілеї). 3158. Ґерета, І. І сила, і ніжність : (до 50-річчя від дня народж. скульптора

Бориса Рудого) / І. Ґерета // Наукові записки / Терноп. обл. краєзн. музей. — Т., 2003. — Вип. 3. — С. 148—154 : фотогр. — (Мистецтво).

3159. Ґерета, І. Сила і ніжність : [про скульптора Б. Рудого] / І. Ґерета // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 544—547 : іл. — (Під мистецькі знамена).

3160. Данилюк, Х. Самотній чоловік з клеймом «оригінала» : [про скульптора Б. Рудого] / Х. Данилюк // Західна Україна. — 1994. — 29 трав. — 4 черв.

3161. Дуда, І. Борис Рудий / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 79 : портр., іл.

3162. Мороко-Довгалюк, Х. Реальність загадкового : [вист. робіт скульптора Б. Рудого в галереї обл. орг. Спілки художників України] / Х. Мороко-Довгалюк // Вільне життя. — 1998. — 7 лип. — С. 4 : іл. — (Нотатки з виставки скульптур Бориса Рудого).

*** 3163. Дуда, І. Рудий Борис Іванович (20.06.1948, с. Кривовілька, нині

Теофіпол. р-ну Хмельн. обл.) — скульптор / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 203 : фотогр.

378

Садовник Василь Петрович

(20.12.1934—21.11.2005) — скульптор, член Спілки художників України (1982)

Народився 20 грудня 1934 року в с. Гордівцях, нині Хотинського району Чернівецької області. У 1954 році закінчив художньо-ремісниче училище в м. Чернівцях. Упродовж 1963—1968 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині національна академія мистецтв). Учителі з фаху — І. Севера, І. Якунін, М. Курилич.

У 1968 році переїхав до м. Тернополя. Працював у художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України. Творив у галузі станкової й монументальної скульптури, портретному жанрі.

В. Садовник автор пам’ятників Б. Лепкому (1992, с. Крогулець Гусятинського району), борцям за волю України (1996), Володимирові Великому (2001, обидва — м. Ланівці), о. М. Михалевичу (освячений 2001, с. Чернелів-Руський Тернопільського району), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (м. Тернопіль, парк Національного відродження), скульптурних портретів А. Кживонь (1979), А. Бобровського (1980), В. Гнатюка (1987) тощо.

Мистець представляв свої роботи на виставках у Тернополі, Львові, Києві, Москві (нині РФ).

Твори скульптора зберігаються в музеях України. Помер В. Садовник 21 листопада 2005 року в м. Тернополі.

Література 3164. Садовник, В. П. Материнство [Образотворчий матеріал] : гіпс

тонований / В. П. Садовник // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [77].

*** 3165. Садовник, В. І пензлем, і різцем : [про творчість терноп.

художників] / В. Садовник // Вільне життя. — 1983. — 23 верес. — С. 4. — (У творчих колективах).



Про В. Садовника: С. 140. 3167. Садовник Василь Петрович // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 21.

379

3168. Садовник Василь Петрович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 76 : фотогр.

*** 3169. Дуда, І. Василь Садовник / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 80 : портр., іл. 3170. Мар’янівський, М. Золоте правило Василя Садовника :

Тернопільський скульптор — автор високомистецьких творів / М. Мар’янівський // Вісті з України. — 1997. — 14 серп. — С. 6 : фотогр., іл. — (Покликання).

3171. Мар’янівський, М. Тернопільський скульптор — автор високомистецьких творів / М. Мар’янівський // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт. — листоп.). — С. 6 : фотогр.

3172. Паламар, А. Оживити камінь : [про скульптора В. Садовника] / А. Паламар // Вільне життя. — 1982. — 17 верес.

3173. Тесля, Т. В гостях у скульптора Василя Садовника / Т. Тесля // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт. — листоп.). — С. 6 : фотогр.

*** 3174. Дуда, І. Садовник Василь Петрович (20.12.1934, с. Гордівці, нині

Хотин. р-ну Чернів. обл. — 21.11.2005, м. Тернопіль) — скульптор / І. Дуда, Г. Івахів // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 221—222 : фотогр.

Сонсядло Іван Йосипович


Народився 19 січня 1957 року в смт Козовій. Закінчив Козівську середню школу № 2, основи живопису опанував у гуртку образотворчого мистецтва.

Упродовж 1981—1987 років навчався на факультеті скульптури Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). Учителі з фаху — В. Борисенко, В. Чепелик.

Від 1987 року живе в м. Тернополі. Працює в галузі станкової й монументальної пластики.

Автор пам’ятників І. Франкові (1995, м. Тернопіль), В. Авраменку (1995, с. Стеблів Черкаської області), Т. Шевченкові (1991, м. Борщів; 1993, смт Козова), М. Шарику (1992, с. Денисів Козівського району), Я. Струхманчукові (1994, с. Росохуватець Козівського району), Я. Старуху (1997, с. Золота Слобода Козівського

380

району), погрудь Б. Мазепи, Л. Зацного, Ю. Гуляка (1999, усі — гіпс; Денисівський краєзнавчий музей).

І. Сонсядло учасник обласних та всеукраїнських виставок у Києві й Тернополі. Роботи скульптора зберігаються в музеях України.

Література 3175. Сонсядло, І. Й. Тарас Григорович Шевченко, 2004 [Образотворчий

матеріал] : бетон, мідь листова ; висота 600 / І. Й. Сонсядло // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 44 : іл.

*** 3176. Сонсядло, І. Іван Сонсядло: «Я ліплю дух…» : [розмова зі

скульптором І. Сонсядлом] / розмову вів М. Шот // Тернопіль вечірній. — 2000. — 30 серп. — С. 4 : фотогр. — (Постаті).

3177. Сонсядло, І. «Скульптура — мої будні й свята» : [розмова зі скульптором І. Сонсядлом] / записав М. Шот // Досьє-02. — 2000. — № 15 (серп.), фотогр.


Т. : Терно-граф, 2010. — 296 с. : фотогр., іл. Про І. Сонсядла: С. 283.

3179. Дуда, І. Іван Сонсядло / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 82 : портр., іл.


Про І. Сонсядла: С. 141. 3181. Сонсядло Іван Йосипович : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


3182. Сонсядло Іван Йосипович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 78 : фотогр.


Про І. Сонсядла: С. 197—198. 3184. Шот, М. І будні, і свята — для скульптури : [про скульптора

І. Сонсядла] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2003. — 13 верес., портр. ***

3185. Дуда, І. Сонсядло Іван Йосипович (19.01.1957, смт Козова) — скульптор / І. Дуда, Б. Савак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 313 : фотогр.

381

УКРАЇНСЬКА ЗАХІДНА ДІАСПОРА

Мистці — вихідці з Тернопільщини

Беднарський-Волод Володимир-Маріан Мефодійович

(1.01.1927—30.09.1996) — скульптор, графік

Народився 1 січня 1927 року в с. Бишках, нині Козівського району. Середню освіту здобув у Бережанській гімназії, згодом продовжив навчання в м. Празі (нині Чехія). Перебував у таборах для переміщених осіб в Авґсбурзі (Баварія, Німеччина), де склав іспит зрілості, далі були Фюссен, Міттенвальд, Мюнхен. Після Другої світової війни студіював медицину в Мюнхенському університеті.

У 1949 році емігрував до Канади. У м. Монреалі вивчав ужиткове мистецтво в Університеті сера Джорджа Вільямса, пізніше перейменованому в Університет «Конкордія». Після його закінчення працював графіком і живописцем, потім — директором та менеджером у фірмах та агентствах Монреаля й Торонто. Брав активну участь у щорічних міжнародних семінарах і симпозіумах у Нью-Йорку та Чикаго (США).

Мистець оформив виставки «Голос народу» на «Експо’67» (1967, м. Монреаль), «Майбутнє українців Квебеку» (1972; до 100-річчя від часу заснування провінції Манітоби), «Людина і світ» (м. Монреаль).

В. Беднарський автор екслібрисів, листівок, художник-оформлювач книжок. Особливої уваги заслуговує його робота пам’яті вояків УПА на цвинтарі Святого Володимира в м. Оквіллі біля м. Торонто (Канада, 1988). Також він створив бронзові дошки до 100-річчя поселення українців у Канаді й 1000-ліття християнства в Україні, виконав серію ліноритів до опери «Купало» А. Вахнянина тощо.

Художник мав ряд персональних виставок, які проходили в Едмонтоні, Гамільтоні, Монреалі, Торонто (усі — Канада) та Чикаго (США). У 1957 році він отримав премію монреальської преси «Найкращий колір».

У 1993 році мистець відвідав м. Бережани. Дещо з його творчого доробку — картини, плакати, художні листівки — зберігається в Бережанському музеї книги.

Помер В. Беднарський 30 вересня 1996 року в м. Гамільтоні. Похований на цвинтарі «Йорк» у м. Торонто.

382

Література 3186. Беднарський, В. На побачення до себе… / В. Беднарський // Жайвір :

літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1993. — Спец. вип. — С. 11. ***

3187. Мазурак, Я. До берега любові / Я. Мазурак // Храм книги : Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. — Бережани, 1994. — С. 104—106 : фотогр., іл.


Про В. Беднарського: С. 171. ***

3189. Будар, Т. Пам’яті плакатиста Беднарського / Т. Будар // Вільне життя. — 1997. — 30 верес.

3190. Будар, Т. Слово-спомин про художника : [вечір пам’яті худож. В. Беднарського в Бережан. краєзн. музеї] / Т. Будар // Шлях перемоги. — 2007. — 4 квіт. — С. 6. — (Духовність).

*** 3191. Беднарський-Волод Володимир Маріян — художник // «Журавлина»

книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 31—32.

3192. Дуда, І. Беднарський-Волод Володимир-Маріан Методійович (01.01.1927, с. Бишки, нині Козів. р-ну — 30.09.1996, м. Торонто, Канада) — скульптор, графік / І. Дуда, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 94 : фотогр.

3193. Мельничук, Б. І. Беднарський Володимир-Маріан Мефодійович (01.01.1927, с. Бишки, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 30.09.1996, Торонто) — скульптор, графік / Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук // Енциклопедія сучасної України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 365 : фотогр.

3194. Сидоренко, О. Беднарський Володимир-Маріан (1.І.1927, с. Бишки Терноп. обл.) — укр. художник / О. Сидоренко // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 48.

Вацик Теодор Якимович

(11.04.1886—22.06.1968) — художник

Народився 11 квітня 1886 року в м. Тернополі (за іншими джерелами — у с. Колодіївці, нині Підволочиського району). Після закінчення початкової школи навчався в Тернопільській гімназії, упродовж 1904—1909 років — у Краківській академії мистецтв (учителі з фаху — В. Вайс, Ю. Панькевич), згодом — у м. Відні в професора К. Похвальського, м. Мюнхені, у приватній

383

майстерні Ю. Брандта. Своє вміння Т. Вацик удосконалював у м. Венеції (Італія).

У 1910 році художник переїхав до м. Львова. Згодом були Австрія (м. Відень, 1920), Італія (1920—1924), Закарпаття (1925—1935). У м. Ужгороді Т. Вацик займався викладацькою діяльністю, яку успішно поєднував із творчою, зокрема виконав поліхромію церкви, написав низку портретів і краєвидів.

У 1935 році мистець оселився в м. Тернополі. Працював викладачем, розмалював церкву Святого Архистратига Михаїла в містечку Товстому, нині Заліщицького району.

У 1942 році Т. Вацик емігрував до Німеччини (м. Пляттінг, Баварія). Серед творів мистця: «Автопортрет» (1909), «Письменник М. Яцків»

(1911), «Стара жінка», «Жінка з книжкою», «Молода жінка», «Дружина мистця біля вікна» (усі — 1911—1914), «Поет В. Пачовський» (1926), «Півонії» (1930), «Портрет жінки» (1935), «Квіти», «Меланхолія» (обидва — 40-ві рр.), серія етюдів тірольських замків, рисунків пером і тушшю тощо.

Картини Т. Вацика зберігаються в музеях Львова, Тернополя, Мюнхена, Праги, приватних колекціях в Італії, Німеччині, США, Україні.

Персональна виставка художника відбулася в 1928 році в м. Львові. У 1974 році посмертні виставки пройшли у Філадельфії та Нью-Йорку (США).

У 2006 році роботи мистця експонувалися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Помер Т. Вацик 22 червня 1968 року в м. Пляттінгу (Німеччина). Там і похований.

Література 3195. Вацик, Т. Портрет матері мистця, 1935 [Образотворчий матеріал] :

олія ; Рисунок, 1950 : туш : [репродукції] / Т. Вацик // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 89, 91.

3196. Вацик, Т. Портрет матері мистця, 1935 [Образотворчий матеріал] : олія : [репродукція] / Т. Вацик // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 49.

*** 3197. Державна гімназія 1898—1930 рр. : біогр. довідки / опрацювали:

Б. Габлевич, О. Колодій, О. Кравченюк // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі, 1898—1998 : До сторіччя заснування / за ред. С. Яреми. — Т. ; Л., 1998. — С. [579]—599.

Про Т. Вацика: С. 581. 3198. Рубан, В. В. Український портретний живопис другої половини

ХІХ — початку ХХ ст. / В. В. Рубан. — К. : Наук. думка, 1986. — 222 с. : фоторепрод.

Про Т. Вацика: С. 125—126.

384

3199. Теодор Вацик (1886—1968) // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 88. — Текст парал. укр., англ.

*** 3200. Дуда, І. Живописець і графік Теодор Вацик / І. Дуда // Тернопіль. —

1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 21. 3201. Медведик, П. Щедра палітра : З блокнота краєзнавця / П. Медведик //

Вільне життя. — 1987. — 14 лип. — С. 4. 3202. Пиндус, Б. Долі світлі і трагічні : [творчість художників Теодора й

Михайла Вациків] / Б. Пиндус // Вільне життя. — 1992. — 5 серп. — С. 4. 3203. Стецько, В. «…Змушує мене до сего кроку…» : Нові штрихи до

біографії художника Теодора Вацика / В. Стецько // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. 111—114 : фотогр., іл. — (Образотворче мистецтво).

3204. Стецько, В. 100 творів — на ювілейній виставці : [вист. робіт Т. Вацика в Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Стецько // Вісник Тернопілля. — 1993. — 17 верес.

3205. Стецько, В. Творчість нашого земляка Теодора Вацика ще потребує дослідження / В. Стецько // Місто. — 2006. — 18 жовт. — С. 14 : іл.

*** 3206. [Посмертну виставку робіт Т. Вацика організувала родина

художника в Домі Студії в м. Філадельфії] // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 69. — (Мистецька хроніка).

*** 3207. Вацик Теодор — художник // «Журавлина» книга : Тернопільська

українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 88—89.

3208. Вацик Теодор Якимович (20.ХІ.1886, Тернопіль — 22.ІV.1968, м. Пляттінг, Німеччина) — укр. живописець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 103.

3209. Вацик Теодор Якимович (20.ХІ.1886, Тернопіль — бл. 1939, м. Берегове, тепер Закарп. обл.) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 107.

3210. Вацик Теодор Якимович (н. 1886, м. Тернопіль) — живописець // Словник художників України. — К., 1973. — С. 40.

3211. Дуда, І. Вацик Теодор Якимович (11.04.1886, м. Тернопіль — 22.06.1968, м. Пляттінґ, Німеччина) — художник / І. Дуда, П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 232—233 : фотогр.

3212. Медведик, П. К. Вацик Теодор Якимович (20.11.1886, Тернопіль — 22.04.1968, м. Пляттінг, Німеччина) — живописець / П. К. Медведик //

385

Енциклопедія сучасної України. — К., 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 164 : фотогр., іл.

3213. Медведик, П. К. Вацик Теодор Якимович (20.ХІ.1886, Тернопіль — 22.ІV.1968, м. Пляттінг, Німеччина) — укр. живописець / П. К. Медведик // Мистецтво України : енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 294 : іл.

*** 3214. Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на

2001 рік : бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Т. : Астон, 2000. — 100 с.

Про Т. Вацика: С. 26—27.

Воронюк Володимир Михайлович

(24.11.1918—2008) — живописець, член Спілки австрійських мистців (1947)

Народився 24 листопада 1918 року в м. Бучачі. Мистецьку освіту здобув у Львівській мистецько-промисловій школі, Вищій образотворчій студії. Згодом продовжив навчання в Братиславі (Словаччина), Відні, Інсбруку (Австрія). У 1945 році закінчив філософський факультет Інсбруцького університету. Після Другої світової війни викладав малярство в мистецькій школі в Австрії. У 1949 році виїхав до Канади, від 1951 року жив у м. Торонто. В. Воронюк працював на різних роботах, але творчість займала чільне місце в його житті. Він постійно малював, писав, грав у виставах.

У доробку художника понад 300 картин. Основна тематика його робіт — портрети, автопортрети, ландшафтні мотиви, Шевченкові образи тощо.

Від 1947 року мистець був учасником художніх виставок. У 2000 році повернувся в Україну, проживав у м. Івано-Франківську. У 2001 році в залі Тернопільської обласної організації Національної

спілки художників України відбулася персональна виставка В. Воронюка, на якій він представив 84 живописних полотна.

Роботи художника зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Основні твори: «Моя батьківщина — Бучач» (1941), «Автопортрет в Альпах. Ляндек» (1946), «Квіти» (1955), «Моя сім’я» (1962), «Озеро в Онтаріо» (1982), «Автопортрет» (1999), «Молитва апогею мистецтва і поезії» (2001) та ін.

Помер В. Воронюк у 2008 році. У 2013 році колекцію картин художника-імпресіоніста передано у фонд

Бучацького краєзнавчого музею.


386

Література 3215. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.

худож. музей ; упоряд. О. М. Войтович [та ін.]. ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2007. — 144 с., [64] с. іл. кольор.

Про В. Воронюка: С. 34. ***

3216. Вацик, А. Експресіонізм від Воронюка : Потік свідомості після побаченого / А. Вацик // Тернопільська газета. — 2001. — 23—29 трав. — С. 11 : фотогр., іл. — (Виставки).

3217. Зозуляк, Є. Світ картин Володимира Воронюка : [вист. робіт художника в Терноп. картин. галереї] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2001. — 24 трав. — С. 7 : фотогр. — (Фоторепортаж).

3218. Касіян, В. До останнього подиху жив Україною : [колекцію картин В. Воронюка передала Бучац. краєзн. музею його племінниця Б. Устинська (Воронюк), виконавши останню волю художника] / В. Касіян // Вільне життя плюс. — 2013. — 22 листоп. — С. [1]. — (Вшанують земляка).

3219. Попович, Ж. «Я — мистецтво, я — поезія» : У своїй творчості художник неодноразово звертався до певних тем, і кожне нове полотно видає напружену внутрішню працю митця, психологічне переосмислення образу / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2001. — 30 трав. — С. 8 : фотогр.

3220. Удіна, Т. Лиш Богом дарована іскра не згаса ніколи : Роздуми з виставки картин Володимира Воронюка / Т. Удіна // Вільне життя. — 2001. — 26 трав., фотогр. — (Нашого цвіту по всьому світу).

*** 3221. Мельничук, Б. Воронюк Володимир (24.11.1918, м. Бучач) —

художник, поет, прозаїк, режисер, педагог, критик / Б. Мельничук, Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 308—309 : фотогр.

3222. Удіна, Т. О. Воронюк Володимир Михайлович (24.11.1918, м. Бучач, нині Терноп. обл.) — живописець і письменник / Т. О. Удіна // Енциклопедія сучасної України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Голос народу. — С. 183 : фотогр., іл.

387

Глувко Ростислав Олександрович


Народився 8 травня 1927 року в с. Суражі Шумського району (до 2007 року вважалося, що в м. Кременці).

У м. Кременці минули дитячі та юнацькі роки художника. Любов до мистецтва синові прищепив батько.

У 1942 році Р. Глувко з польськими військовими генерала Андерса через Іран виїхав до Палестини. Згодом перебрався до Італії, а в 1947 році емігрував до Великої Британії. Оселився в м. Лондоні, тут здобув мистецьку освіту в Гаммерсміт коледж оф арт у викладачів Л. Андерву, К. Вейт, Г. Райдер. У 1951 році, після успішного завершення навчання, почав працювати як графік. Понад 20 років творив у галузі книжкової графіки. У світ вийшли десятки книжок, проілюстровані високомистецькими роботами Р. Глувка.

У своїй творчості художник звертався до історичних тем, це, зокрема, картини «Хрещення України», «Похорон Пантелеймона Куліша», «Козака несуть» тощо. Малював і пейзажі: «Церква в Маткові», «Річмонд-парк», «Венеціанська лагуна». Твори виконував у техніці темпери, олії, акварелі, акриліку.

Р. Глувко автор іконописних робіт, серед яких цикл ікон «Вседержитель», «Ісус Христос», «Борис і Гліб», «Марія з дитям», «Св. Юрій». Більшість із них написана в модерному спрощеному стилі.

Від 1982 року твори мистця експонувалися у Великій Британії, Канаді, США та інших країнах світу. З великим успіхом проходили персональні виставки художника в Лондоні (1980, 1982, 1985), Манчестері (Велика Британія, 1981), Торонто (Канада, 1985), Детройті (США, 1980). У 1982 році він брав участь у Всесвітній виставці українських мистців у Галереї канадсько-українського мистецтва.

Художник проілюстрував англомовне видання «Тисячоліття християнської культури в Україні» (Лондон, 1988), яке отримало високу оцінку спеціалістів.

Помер Р. Глувко 4 березня 1990 року в м. Лондоні. Його прах, згідно із заповітом, у 1991 році перевезено до м. Кременця й поховано на Туницькому цвинтарі в могилі батька.

У 1997 році, уперше після смерті художника, його живописні роботи експонувалися в Кременецькому краєзнавчому музеї.

388

У 2009 році в Національному художньому музеї України (м. Київ) відбулося урочисте відкриття виставки картин та ікон мистця.

У 2010 році на базі Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту (нині обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Т. Шевченка) відкрито кімнату-музей художника, де представлено твори, подаровані його донькою С. Глувко.

Література 3223. Hluvko, R. Sunday Morning [Graphic] : tempera ; 28x30 cm /

R. Hluvko // Ukrainian Аrtists Іnternational Еxhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 31.

*** 3224. Попович, В. Українські мистці у Західній Європі після 1945 року /

В. Попович // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [93]—128.

Про Р. Глувка: С. 120. 3225. Чернихівський, Г. Митець світової слави / Г. Чернихівський //

Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, есе, рецензії / Г. Чернихівський. — Кременець ; Т., 2001. — С. 232—237 : фотогр.

3226. Чернихівський, Г. Митець світової слави Ростислав Глувко / Г. Чернихівський // Тернопілля’97 : реґіон. річник. — Т., 1997. — С. 422—424. — (Під мистецькі знамена).

3227. Чернихівський, Г. Репрезентація «Споминів» Ростислава Глувка / Г. Чернихівський // Чернихівський, Г. Портрети пером / Г. Чернихівський. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 281—285 : фотогр.

*** 3228. Янчук, Ю. Я. Особливості графічного мистецтва Ростислава Глувка /

Ю. Я. Янчук // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2011. — № 1. — С. 179—183.

3229. Rostyslav Hluvko = Ростислав Глувко = Rostislav Hluvko // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 30. — Текст парал. англ., укр., фр.

*** 3230. Брик, А. Усі ми стали трішки багатшими : До Кременця привезли із

Лондона 24 картини художника-емігранта Ростислава Глувка / А. Брик // Свобода. — 2010. — 28 квіт. — С. 7 : фотогр. — (Запізніле повернення).

3231. Мистець-земляк повернувся до Кременця // Свобода. — 1997. — 29 трав.

3232. Ростислав Глувко — іконописець, ілюстратор, графік // Культура і життя. — 2009. — 4 верес. — С. 8 : фотогр., іл. кольор. — (Спадщина).

389

3233. Слідзинська, Л. Я в Україну повернусь : [про худож. Р. Глувка] / Л. Слідзинська // Діалог. — 2010. — 24 верес. — С. 10 : фотогр., іл. — (Нашого цвіту…).

3234. Степовик, Д. Благословенний пензель : До 80-річчя з дня народження Ростислава Глувка / Д. Степовик // Культура і життя. — 2007. — 24 жовт. — С. 3 : фотогр.

3235. Степовик, Д. Глувко неповторно прославив святих / Д. Степовик // Слово Просвіти. — 2009. — 17—23 верес. — С. 7 : фотогр. — (Духовний простір).

3236. Улянюк, Н. Барви таланту Ростислава Глувка / Н. Улянюк // Діалог. — 2010. — 19 берез. — С. 4. — (Вісті із Кременецького краєзнавчого музею).

3237. Фарина, І. «Венеціанська лагуна» художника з Кременця / І. Фарина // Свобода. — 2007. — 15 верес. — С. 8. — (Нашого цвіту — по всьому світу).

3238. Чернихівський, Г. Митець світової слави / Г. Чернихівський // Діалог. — 1997. — 10, 17, 24 трав.

3239. Чернихівський, Г. «…Як майстри стародавніх часів» : До 70-річчя від дня народження Р. Глувка / Г. Чернихівський // Культура і життя. — 1997. — 14 трав. — С. 4.

3240. Шпак, В. Він присвятив себе мистецтву / В. Шпак // Слово Просвіти. — 2007. — 20—26 груд. — С. 8—9 : фотогр. — (Постаті).

3241. Янусь, Н. Ростислав Глувко: повернувся, щоб залишитися… : Сторінки життєпису / Н. Янусь // Замок. — 2010. — 30 квіт. — С. [1] : фотогр.

3242. Янчук, Ю. Він присвятив себе живопису та іконопису : (До 80-ліття від Дня народження відомого художника-графіка, іконописця, крем’янчанина Ростислава Глувка) / Ю. Янчук // Діалог. — 2007. — 15 верес. — С. 4 : фотогр. — (Дзвінкі імена).

3243. Янчук, Ю. Мудрість віків і незламна любов до ріднокраю — у художніх полотнах Ростислава Глувка / Ю. Янчук // Діалог. — 2010. — 5 лют. — С. 9 : фотогр. — (Родом із мистецтва).

3244. Яців, Р. Малярський континент Ростислава Глувка : [про творчість художника] / Р. Яців // Образотворче мистецтво. — 2009—2010. — № 4/1. — С. 148—151 : фотогр. кольор.

*** 3245. Альта, Л. Перекотиполем він не став… : [вист. картин та ікон

Р. Глувка в Нац. худож. музеї України (м. Київ)] / Л. Альта // Урядовий кур’єр. — 2009. — 12 верес. — С. 8—9 : фотогр. кольор. — (Про Україну з любов’ю).

390

3246. Казьмірук, Н. Акція, освячена Великоднем : [відкриття музейної зали худож. Р. Глувка на базі Кремен. гуманіт.-пед. ін-ту ім. Т. Шевченка] / Н. Казьмірук // Замок. — 2010. — 30 квіт. — С. [1] : фотогр.

3247. Рябець, О. Усі ми стали трошки багатшими : У Нац. музеї України відбулося урочисте відкриття колекції картин талановитого художника-графіка та іконописця Ростислава Глувка / О. Рябець // День. — 2009. — 5 верес. — С. 2 : фотогр.

3248. Хаймець, О. Відкрито музейну залу Ростислава Глувка : [на базі Кремен. гуманіт.-пед. ін-ту ім. Т. Шевченка] / О. Хаймець // Діалог. — 2010. — 30 квіт. — С. 2 : фотогр.

3249. Циганюк, М. У Кременці діє музейна зала художника Ростислава Глувка / М. Циганюк // Місто. — 2010. — 28 квіт. — С. 6. — (Світська хроніка).

3250. Чернихівський, Г. Представлено вперше : [вист. мист. робіт худож. Р. Глувка в Кремен. краєзн. музеї з нагоди 70-річчя від дня народж.] / Г. Чернихівський // Діалог. — 1997. — 29 берез.

3251. Янусь, Н. Повернення безцінних скарбів : [вист. мист. творів Р. Глувка в Кремен. краєзн. музеї] / Н. Янусь // Замок. — 2009. — 30 верес. — С. 3 : фотогр.

*** 3252. Чернихівський, Г. Репрезентація «Споминів» Ростислава Глувка :

[презентація одноймен. кн. художника у Львів. музеї етнографії та нар. промислів Нац. акад. наук України] / Г. Чернихівський // Діалог. — 2003. — 27 верес., фотогр., іл. — (Щойно з друку).

*** 3253. Глувко Ростислав — художник, громадський діяч // «Журавлина

книга» : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 136.

3254. Дуда, І. Глувко Ростислав Олександрович (8.05.1927, м. Кременець — 04.03.1990, м. Лондон, Вел. Британія; перепохов. у м. Кременець) — художник, громадський діяч / І. Дуда, Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 365 : фотогр.

3255. Чернихівський, Г. І. Глувко Ростислав Олександрович (08.05.1927, м. Кременець, нині Терноп. обл. — 04.03.1990, Лондон, похов. у Кременці) — живописець і графік / Г. Чернихівський // Енциклопедія сучасної України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 677—678 : фотогр., іл.

391

Гніздовський Яків Якович

(27.01.1915—8.11.1985) — графік, живописець, скульптор, мистецтвознавець

Народився 27 січня 1915 року в с. Пилипчому, нині Борщівського району. Навчався в початковій школі в рідному селі, українській приватній гімназії в м. Чорткові та Промислово-мистецькій школі в м. Львові. Як стипендіат митрополита Андрея Шептицького, у 1938 році вступив до Варшавської академії мистецтв.

У 1939 році Я. Гніздовський виїхав до м. Бухареста (Румунія), потім — м. Рима (Італія), пізніше — м. Загреба (Хорватія), де його прийняли до Академії мистецтв. Закінчивши в 1942 році студії малярства та графіки, додатково вивчав скульптуру І. Мештровича. Після Другої світової війни жив у м. Мюнхені (Німеччина). У 1949 році емігрував до США та оселився в м. Сент-Полі (штат Міннесота). У 1950 році переїхав до м. Нью-Йорка.

Мистецькі твори Я. Гніздовського вперше були відзначені в Міннеапольському інституті мистецтв (друга премія за олійний натюрморт та дереворити, виконані ще в студентські роки). У 1952 році художник створив декоративні лінорити «На човні», «Бібліотека», «Біля дзеркала». Протягом 1953—1955 років написав картини «Чотири натюрморти» (1953), «Вівці відпочивають», «Тайна вечеря», «Добрий пастир» (усі — 1954), «Розп’яття» (1955). Після 4 років наполегливої праці влаштував у Вард Егглестон Галереї першу персональну виставку олійних полотен, кераміки та малої скульптури.

У 1956 році Я. Гніздовський поїхав до м. Парижа, де перебував близько двох років. Там створив ряд урбаністичних малюнків, картини «Міст Олександра Третього», «Авеню Гюго», серію композицій, присвячених паризькому метро. Мав три персональні виставки.

Повернувшись у 1958 році до м. Нью-Йорка, мистець знову зайнявся дереворізами. Основною їх темою була переважно флора й фауна, рідше — краєвиди, іноді — людина. Домашні та дикі тварини, польові трави, соняшники, стрункі тополі й міцні дуби, верби — ці та багато інших предметів стали основними сюжетами для художника. Я. Гніздовський створив кілька портретів діячів української культури: М. Березовського, О. Довженка, Д. Бортнянського. Вражає філігранною технікою виконання його робота «Вівця» (1961). Однією з вершин творчості майстра вважається дереворіз «Соняшник» (1962), що часто використовувався як емблема його

392

виставок. Також він виконав розпис іконостасу в церкві Святої Трійці в м. Кергенксоні (штат Нью-Йорк).

Художник проілюстрував низку книжок, зокрема ювілейне видання «Слова о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950).

Я. Гніздовський автор мистецтвознавчих праць. Його спостереження й роздуми вийшли в м. Нью-Йорку окремою книжкою «Яків Гніздовський: Малюнки. Графіка. Кераміка. Статті» (1967). Протягом життя мистець створив велику кількість книжкових знаків. Збірка його екслібрисів побачила світ у 1986 році. У 1975 році вийшов із друку англійською мовою альбом-каталог графічних праць (219 репродукцій) під назвою «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts, 1944—1975» («Дереворізи Жака Гніздовського, 1944—1975»). Виправлене видання, яке включає всі естампи художника, з’явилося в 1987 році.

За життя мистця відбулося понад 150 його персональних виставок на всіх континентах світу.

Твори Я. Гніздовського зберігаються в музеях Бостона, Філадельфії, Клівленда, Делавера, Вашингтона (Білий дім, університет), ПАР, Іспанії та інших країн. У 1990 році 50 дереворізів художника експонувалися в Державному музеї українського образотворчого мистецтва в м. Києві, згодом — у Львівському, Тернопільському, Чернівецькому й Івано-Франківському музеях. Дружина та донька мистця подарували ці роботи музеям. У травні 1990 року Стефанія Гніздовська відвідала Борщівський краєзнавчий музей і для постійної експозиції передала особисті речі мистця. У жовтні 1992 року в с. Пилипчому відкрито музей художника.

Помер Я. Гніздовський 8 листопада 1985 року в м. Нью-Йорку. Його прах був похований у колумбарії собору Святого Івана Богослова. 5 листопада 2005 року відбулося перепоховання урни з прахом мистця на Личаківському цвинтарі в м. Львові.

Література 3256. Гніздовський, Я. Малюнки. Графіка. Кераміка. Статті

[Образотворчий матеріал] = Paintings. Prints. Ceramics. Essays / Я. Гніздовський. — Нью-Йорк : Пролог, 1967. — 178 с. : портр., іл.

*** 3257. Гніздовський, Я. Два існування, 1954 [Образотворчий матеріал] :

олія ; Отара овець, 1966 : дереворит ; Кошик яєць, 1974 : акрилік ; 38х56 см : [репродукції] / Я. Гніздовський // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 133, 135, 137.

3258. Гніздовський, Я. Конвалії [Образотворчий матеріал] ; Листя ґінко ; Тюльпани ; Нарциси ; Хризантема ; Тюльпан-павук ; Василь Стефаник ; Кущ ; Білка ; Кульбаба ; Ясень : [графіка] : [репродукції] // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — № 2. — С. 58, 79, 81—84, 134, 149, 150—152.

393

3259. Гніздовський, Я. Міст у Бронксі, 1960 [Образотворчий матеріал] ; Череда з чорним бараном, 1966 : дереворізи : [репродукції] // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [360, 361].

3260. Гніздовський, Я. Портрет Катерини Антонович, 1973 [Образотворчий матеріал] : олія ; Листок папороті, 1973 : рисунок пером : [репродукції] / Я. Гніздовський // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 7, 65.

3261. Гніздовський, Я. Сова, 1964 [Образотворчий матеріал] ; Кіт, 1968 ; Качка, 1970 ; Дереворіз ; Червона капуста, 1971 : дереворізи : [репродукції] / Я. Гніздовський // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 62, 143, 156, 158.

3262. Гніздовський, Я. Я. Бук, 1985 [Образотворчий матеріал] ; 37,5х43 см ; Котяча дрімка, 1979 : папір, гравюри на дереві ; 25х26,5 см : [репродукції] / Я. Я. Гніздовський // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 343. — Текст парал. укр., англ.

3263. Hnizdovsky, J. Loaf of Bread [Graphic] : oil ; 76х53 сm ; Two Rams : woodcut ; 48х84 сm : [reproductions] / J. Hnizdovsky // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — Р. 33.

*** 3264. Гніздовський, Я. Алексіс Ранніт — вісім років дружби /

Я. Гніздовський // Сучасність. — 1985. — Чис. 9. — С. 56—64 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

3265. Гніздовський, Я. ХІХ Міжнародний конгрес екслібрису / Я. Гніздовський // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [359]—364 : фотогр., іл.

3266. Гніздовський, Я. Про екслібрис / Я. Гніздовський // Сучасність. — 1983. — Чис. 7/8. — С. 52—62 : іл.

3267. Гніздовський, Я. Соня Дельоне і наша мистецька критика : [про творчість фр. художниці, уродженки м. Одеси] / Я. Гніздовський // Сучасність. — 1976. — Чис. 7/8. — С. 60—61.

3268. Гніздовський, Я. Шкода праці того, хто хоче малювати свідомо / Я. Гніздовський // Родослав. — 1992. — № 15/16. — С. 3.

3269. Гніздовський, Я. Яків Гніздовський: «…І коли б мене хто спитав, що по-мойому найважливіше у мистецтві, я б сказав, що витривалість…» : [листи художника] / Я. Гніздовський ; підгот. до друку С. Татарський // За вільний край. — 1995. — 27 січ. — С. [4] : іл. — (Життя славетних: невідомі сторінки).

394

*** 3270. Гніздовський, Я. Пробуджена царівна : [есе] / Я. Гніздовський //

Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 1 (січ.). — С. 4 : іл. ***

3271. Степовик, Д. Яків Гніздовський: життя і творчість / Д. Степовик. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. — 224 с., [52] іл. кольор.

*** 3272. [Виставка графічних і малярських робіт Я. Гніздовського в галереї

«Тагір»] // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 71. — (Мистецька хроніка).

3273. Гніздовський Яків: графік, маляр // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 134—141 : фотогр., іл.


Про Я. Гніздовського: С. 35. 3275. Сніцарчук, Л. В. Українська сатирично-гумористична преса

Галичини 20—30 рр. ХХ ст.: історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості / Л. В. Сніцарчук. — Л. : Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України, 2001. — 240 с.

Про Я. Гніздовського: С. 219—220. 3276. Хоменко, О. Чорно-біла симетрія Якова Гніздовського /

О. Хоменко // Позняк, Н. Українські вісники / Н. Позняк, О. Хоменко. — Т., 2008. — С. 202—205 : фотогр.

3277. Шерех, Ю. Поза книжками і з книжок / Ю. Шерех ; передм. Р. Корогодського. — К. : Час, 1998. — 447 с.

Про Я. Гніздовського: С. 5, 6, 13, 185, 186, 189, 190, 192—196. ***

3278. Яків Гніздовський = Jacques (Yakiv) Hnizdovsky // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 132.

3279. Jacques Hnizdovsky = Яків Гніздовський = Jacques Hnizdovsky // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — Р. 32 : ill.

*** 3280. Бедрик : кн. для читання у 1—4 класах / передм., ред. та упорядкув.

І. Лобуня ; кн. ілюстровано худож. роботами з вид. «Яків Гніздовський. Дереворізи та гравюри». — Т. : Джура, 2005. — 280 с. : іл.

395

3281. Ференцевич, Р. [Рецензія] / Р. Ференцевич // Сучасність. — 1987. — Чис. 4. — С. 108—113. — Рец. на кн.: Яків Гніздовський. Екслібриси : зб. книжкових знаків, створених мистцем. — [США], 1986. — 68 с.

*** 3282. Абліцов, В. Талант, визнаний світом : Минуло 80 років від дня

народження Я. Гніздовського / В. Абліцов // Голос України. — 1995. — 1 лют.

3283. Авраменко, О. Велич Якова Гніздовського / О. Авраменко // Українське слово. — 2004. — 7—13 лип. — С. 15 : фотогр., іл.

3284. Антонович-Рудницька, М. Реквієм Якову Гніздовському / М. Антонович-Рудницька // Сучасність. — 1986. — Чис. 4. — С. 44—51 : іл. — (Мистецтво).

3285. Антонович-Рудницька, М. Сімдесятиліття Якова Гніздовського / М. Антонович-Рудницька // Сучасність. — 1985. — Чис. 9. — С. 40—45 : іл. — (Мистецтво).

3286. Антонович-Рудницька, М. Яків Гніздовський / М. Антонович-Рудницька // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 3. — С. 28—30 : іл.

3287. Бубній, П. Відомий і невідомий Яків Гніздовський / П. Бубній // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 1 (січ.). — С. 4 : іл.

3288. Бубній, П. Дивосвіт Якова Гніздовського / П. Бубній // Вільне життя. — 2005. — 3 верес. — С. 5. — (Нашого цвіту по всьому світу).

3289. Бубній, П. Його знає світ / П. Бубній // Свобода. — 1995. — 31 січ. — (Славетні земляки).

3290. Бубній, П. Український соняшник у Білому домі / П. Бубній // Вільне життя. — 1990. — 29 трав.

3291. Бубній, П. Хто знав Якова Гніздовського? / П. Бубній // Західна Україна. — 1992. — 14—20 черв. — С. 12 : фотогр.

3292. Генералюк, Л. Новітній синестетизм Я. Гніздовського: «Коли звук перетворюється в образ…» / Л. Генералюк // Українське слово. — 1996. — 19 верес. — С. 7 : іл.

3293. Грабик, Л. Самобутній талант Якова Гніздовського : [до 90-річчя від дня народж. графіка, живописця, скульптора] / Л. Грабик // Галицький вісник. — 2005. — 28 січ. — С. 6 ; 4 лют. — С. 6 ; 11 лют. — С. 6. — (Спадщина).

3294. Гуменюк, І. Історія однієї ікони / І. Гуменюк // За вільний край. — 1992. — 7 листоп. — С. 4 : іл. — (8 листопада — день пам’яті Якова Гніздовського).

3295. Джулай, Д. Мистецтво як заперечення хаосу : [про худож. Я. Гніздовського] / Д. Джулай // Літературна Україна. — 2012. — 27 верес. — С. 16 : фотогр. — (У колі муз).

3296. Дражевська, Л. Мистець світової слави / Л. Дражевська // Наше життя. — 1995. — № 12. — С. 5—6 : іл.

396

3297. Дуда, І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова / І. Дуда // Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С. 71—84 : фотогр.

Про Я. Гніздовського: С. 80. 3298. Дуда, І. Графік, живописець і скульптор Яків Гніздовський / І. Дуда //

Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 24. 3299. Іщенко, О. Ікони Якова Гніздовського / О. Іщенко // Історичний

календар, 2000. — К., 1999. — Вип. 6. — С. 338—339. 3300. Кошелівець, І. Оглядаючись назад : Спомин про Якова

Гніздовського / І. Кошелівець // Всесвіт. — 1991. — № 8. — С. 188—195. 3301. Лешко, Я. Яків Гніздовський: маляр, графік / Я. Лешко // Артанія. —

2010. — № 1. — С. 130—137 : фотогр., іл. 3302. Мадзій, І. Галицький майстер, який вразив світ / І. Мадзій // Вільне

життя плюс. — 2011. — 18 берез. — С. 8 : фотогр. 3303. Мартюк, С. Перша виставка Якова Гніздовського : (Спогад у другу

річницю смерти мистця) / С. Мартюк // Сучасність. — 1987. — Чис. 11. — С. 42—45 : фотогр. — (Мистецтво).

3304. Мельничук, Б. Його «Соняшник» цвіте у Білому домі / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопіль вечірній. — 2011. — 26 жовт. — С. 8 : фотогр. — (Остання сторінка).

3305. Николин, Н. «Художник Божою милістю, всім серцем своїм і нутром…» : До 86-ї річниці від дня народження Я. Гніздовського / Н. Николин // Галицький вісник. — 2001. — 27 січ.

3306. Николин, Н. Яків Гніздовський — уродженець Борщівщини, вірний син України, художник світової слави / Н. Николин // Галицький вісник. — 1995. — 28 січ.

3307. Оленська-Петришин, А. Дереворізи Якова Гніздовського / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1977. — Чис. 5. — С. 100—101 : іл. — (Рецензії. Анотації). — Рец. на кн.: Гніздовський, Я. Дереворізи, 1944—1975 / Я. Гніздовський ; систематичний каталог Ейба М. Тейгіра ; передм. Пітера А. Віка ; автобіогр. есей Я. Гніздовського. — Гретна : Пелікан, 1976. — 166 с. : іл.

3308. Певний, Б. Між інтеґрацією та сеґреґацією : Досвід Об’єднання Мистців Українців в Америці : [роль Об’єднання мистців-українців в Америці в житті укр. мистців, зокрема Я. Гніздовського] / Б. Певний // Сучасність. — 1998. — № 2. — С. 119—128.

3309. Певний, Б. Світової слави графік / Б. Певний // Дзвін. — 1990. — № 10. — С. 145—151.

3310. Певний, Б. Щоб вітер не завіяв слідів : [про худож. Я. Гніздовського] / Б. Певний // Україна. — 1990. — № 25. — С. 12—14.

3311. Петрашик, В. Яків Гніздовський / В. Петрашик // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. 46—47 : іл. кольор. — (Ім’я в мистецтві).

397

3312. Питляр, О. Молодість Якова Гніздовського / О. Питляр // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 14 (лип.). — С. 4, 7 : іл. — (Спомин).

3313. Повернення Якова Гніздовського // Демократична Україна. — 1995. — 7 лют.

3314. Попович, В. Яків Гніздовський — майстер оформлення книжки / В. Попович // Авангард. — 1971. — Чис. 5 (верес. — жовт.). — С. 369—376.

3315. Попович, В. Яків Гніздовський : (Спомин) / В. Попович // Сучасність. — 1987. — Чис. 11. — С. 46—64 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

3316. Ранніт, А. Яків Гніздовський — український ґравер / А. Ранніт ; пер. О. Певна // Сучасність. — 1985. — Чис. 9. — С. 46—55 : іл. — (Мистецтво).

3317. Романович, Н. Повернувся у шані і славі / Н. Романович // Голос народу. — 1995. — 28 січ. — (До 80-річчя Я. Гніздовського — митця-патріота, нашого земляка).

3318. Собкович, Н. Зірка його життя / Н. Собкович // Вільне життя. — 1995. — 10 лют. — (Рядок з біографії краю).

3319. Собкович, Н. Яків Гніздовський: «Я ніколи не почував себе емігрантом» / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1996. — 27 листоп. — С. 3 : іл. — (Постать).

3320. Сохацький, М. Яків Гніздовський: повернення в Україну / М. Сохацький // Літопис Борщівщини : іст.-краєзн. зб. — Борщів, 1993. — Вип. 2. — С. 83—87 : фотогр., іл.

3321. Степовик, Д. Галицька юність Якова Гніздовського / Д. Степовик // Галичина. — 1998. — № 1. — С. 127—136 : іл. — Бібліогр.: с. 136.

3322. Степовик, Д. Пробудження царівен : Гравюри Якова Гніздовського із США прибули на Україну / Д. Степовик // Культура і життя. — 1990. — 13 трав. — С. 5 : іл. — (Панорама красних мистецтв).

3323. Степовик, Д. Справжність : [про худож. Я. Гніздовського] / Д. Степовик // Українське слово. — 2004. — 24—30 берез. — С. 15 : фотогр. — (Творчість).

3324. Степовик, Д. Яків Гніздовський: внесок у сакральне мистецтво США / Д. Степовик // Всесвіт. — 1998. — № 7. — С. [160]—166 : фотогр., іл. — (Україніка).

3325. Стецько, В. Повернення на батьківщину / В. Стецько // Тернопіль вечірній. — 2005. — 30 листоп. — 6 груд. — С. 15.

3326. Стецько, В. Світової слави графік : Під такою назвою відкрилася ювілейна виставка у Терноп. краєзн. музеї з нагоди 80-річчя від дня народження Я. Гніздовського / В. Стецько // Вісник Тернопілля. — 1995. — 3 лют.

398

3327. Татарський, С. Гніздовський повертається додому : [відкриття музею художника в рідному селі] / С. Татарський // За вільний край. — 1992. — 24 жовт. — С. 4 : фотогр. — (Чисті джерела).

3328. Хаварівський, Б. Повернення Якова Гніздовського / Б. Хаварівський // Тернопіль. — 1995. — № 1. — С. 34—35 : іл. — (Українське зарубіжжя).

3329. Чорпіта, О. Благословенна талантами Подільська земля!.. / О. Чорпіта // Ратуша. — 2005. — 27 січ. — С. 3 : портр. — (До 90-річчя з Дня народження Якова Гніздовського).

3330. Чорпіта, О. Майстер неповторної повторності : (До 90-річчя з дня народження Якова Гніздовського) / О. Чорпіта // Голос народу. — 2005. — 28 січ. — С. 4 : портр.

3331. Чорпіта, О. Художник світової слави : (до 90-річчя з дня народження Якова Гніздовського) / О. Чорпіта // Свобода. — 2005. — 5 лют. — С. 6. — (Славетні імена).

3332. Чорпіта, Я. Людина, якою треба гордитись : [про худож. Я. Гніздовського] / Я. Чорпіта // Голос народу. — 1993. — 23 жовт.

3333. Шевчук, С. Митець світового імені / С. Шевчук // Гімназійний вісник. — Чортків, 1993. — С. 13—15.

3334. Шевчук, С. «Пробуджені царівни» Якова Гніздовського / С. Шевчук // Золота пектораль. — 2008. — № 3/4. — С. 141—143 : іл. — (Постаті).

*** 3335. Галушка, Н. «На Україну повернусь через роки, через віки…» :

[вшанування пам’яті Я. Гніздовського в Борщів. краєзн. музеї] / Н. Галушка, П. Андрушків // Галицький вісник. — 2005. — 18 лют. — С. 7 : фотогр. — (Спадщина).

3336. Гніздичківський, М. За прикладом славного земляка : [учителі Борщівщини вшанували пам’ять худож. Я. Гніздовського] / М. Гніздичківський // Свобода. — 2008. — 1 берез. — С. 6 : фотогр. — (Зібрав круглий стіл педагогів).

3337. Заморська, Л. Художник, що підкорив світ українського зарубіжжя : Яків Гніздовський — один із найвидатніших майстрів образотворчого мистецтва, який досягнув великих успіхів у графіці та малярстві : [вист., приуроч. до 95-річчя від дня народж. Я. Гніздовського, у Держ. архіві Терноп. обл.] / Л. Заморська // 20 хвилин. — 2010. — 1—2 січ. — С. 13 : фотогр.

3338. Карпович, В. «Аристократ української графіки» : [одноймен. вист., приуроч. до 95-річчя від дня народж. Я. Гніздовського, у Держ. архіві Терноп. обл.] / В. Карпович // Русалка Дністрова. — 2010. — Чис. 1 (40). — С. 4 : іл. — (Скарби архіву).

399

3339. Матуш, І. Галицький птах з американською ознакою : [вист., присвяч. 95-річчю від дня народж. Я. Гніздовського, у Держ. архіві Терноп. обл.] / І. Матуш // Свобода. — 2010. — 29 січ. — С. 8 : фотогр., іл. — (На власні очі).

3340. Машлянка, Б. «Світової слави графік» повернувся на рідну Тернопільщину : [вист., присвяч. 90-річчю від дня народж. Я. Гніздовського, у Терноп. обл. краєзн. музеї] / Б. Машлянка // Місто. — 2005. — 23 лют. — С. 6 : фотогр.

3341. Ярошенко, І. Якову Гніздовському присвячений : [вечір пам’яті славетного земляка відбувся в с. Пилипчому Борщів. р-ну] / І. Ярошенко // Вільне життя. — 1999. — 11 верес. — С. 3. — (Новини культури).

*** 3342. Бернакевич, Л. Повернення Гніздовського : [перепоховання праху

Я. Гніздовського на Личаківському цвинтарі в м. Львові] / Л. Бернакевич // За вільну Україну. — 2005. — 8 листоп. — С. 7 : іл.

3343. Єгорова, І. Про людей і звірів : Львів’яни виконали останнє прохання Якова Гніздовського. Через 20 років : [прах Я. Гніздовського перепоховали на укр. землі] / І. Єгорова // День. — 2005. — 17 листоп., іл.

3344. Лань, О. Прах Якова Гніздовського повернеться до України : [прах перепоховають на Личаківському цвинтарі в м. Львові] / О. Лань // Високий замок. — 2005. — 2 листоп. — С. 6 : фотогр. — (Остання путь художника).

3345. Мельник, О. Повернення : [прах Я. Гніздовського перепоховано в м. Львові на Личаківському цвинтарі] / О. Мельник // Урядовий кур’єр. — 2005. — 16 груд. — С. 9. — (Культура).

3346. Рупняк, Л. Яків Гніздовський повернувся додому : [прах всесвітньо відомого художника перезахоронено в м. Львові на Личаківському цвинтарі] / Л. Рупняк // Шлях перемоги. — 2005. — 30 листоп. — С. 12 : фотогр.

3347. Ференцевич, Р. Повернення Якова Гніздовського : [перепоховання праху художника в м. Львові] / Р. Ференцевич // Слово Просвіти. — 2005. — 15—21 груд. — С. 14 : фотогр. — (Пам’ять).

*** 3348. Бубній, П. Гніздовський Яків Якович (27.01.1915, с. Пилипче, нині

Борщів. р-ну — 08.11.1985, м. Нью-Йорк, США; прах перепохов. у с. Пилипче) — графік, живописець, скульптор / П. Бубній, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 371—374 : портр., іл.

3349. Гніздовський Яків (*1915) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред.

400

В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1993. — Т. 1. — С. 390—391 : фотогр.

3350. Гніздовський Яків — художник // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 141—144.

3351. Гніздовський Яків Якович (27.І.1915, с. Пилипче, тепер Терноп. обл. — 8.ХІ.1985, Нью-Йорк) — укр. графік, живописець, кераміст і мистецтвознавець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 157.

3352. Гніздовський Яків Якович (27.І.1915, с. Пилипче, тепер Терноп. обл. — 8.ХІ.1985, Нью-Йорк) — укр. графік, живописець, кераміст і мистецтвознавець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 166.

3353. Сніцарчук, Л. Гніздовський Яків [27.01.1915, с. Пилипче, тепер Бережанського [Борщів.] р-ну Тернопільської обл. — 08.11.1985, США] — український художник, редактор, скульптор / Л. Сніцарчук // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. словника / за ред. М. М. Романюка. — Л., 1998. — Вип. 5. — С. 57—58.

3354. Степовик, Д. В. Гніздовський Яків Якович (27.01.1915, с. Пилипче, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 08.11.1985, Нью-Йорк, перепохов. у Львові) — графік, живописець, скульптор, есеїст, мистецтвознавець / Д. В. Степовик // Енциклопедія сучасної України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 719 : іл.

Дохват Христина Йосипівна

(22.09.1934) — майстриня ікон і настінного релігійного малярства та мозаїки

Народилася 22 вересня 1934 року в с. Бурканові, нині Теребовлянського району. Змалку любила малювати, але через життєві труднощі можливості розвивати талант дівчинки в батьків не було. У 1944 році сім’я виїхала на Захід, спочатку це було м. Кошице (Словаччина), а потім — табори для переміщених осіб в Австрії, Німеччині. У 1947 році емігрувала до США.

Освіту Х. Дохват здобула в приватній художній школі в містечку Сарасоті (штат Флорида, США). Упродовж 1952—1956 років навчалася у Філадельфійському університеті мистецтв, у

викладача Г. Пітц.

401

Від 1956 року працює в іконографії. Ікони й настінні композиції художниці відзначаються високою духовністю та надзвичайною красою.

У 1969 році Х. Дохват написала чудотворну Вишгородську ікону Богородиці й подарувала її кардиналові Йосифові Сліпому. Нині ця ікона зберігається в музеї Українського католицького університету ім. Святого Климентія в м. Римі (Італія).

Мисткиня створила іконостаси, фрески та мозаїчні композиції для понад 70 греко-католицьких, римо-католицьких, православних храмів у багатьох штатах США: Коннектикуті, Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Огайо, Пенсильванії тощо. Особливою гармонією вражають мозаїки, стінописи, ікони Українського катедрального собору католиків у м. Філадельфії.

Більшість ікон художниці виконано на полотні в техніці олії, зрідка темперного живопису. Для мозаїк Х. Дохват характерне використання мармуру, напівдорогоцінного каміння, травертину.

Серед творів мисткині: навісні ікони Христа й Богородиці в Покровській церкві (Філадельфія, 1956), іконостаси й оформлення інтер’єрів церкви Богородиці (м. Гілсборо, шт. Нью-Джерсі, 1994—2000), церкви Петра й Павла (м. Маунт-Кармель, шт. Пенсильванія, 1995—2006) та багато інших.

Література 3355. Степовик, Д. Сучасна українська ікона : З іконотворчості Христини

Дохват = Contemporary Ukrainian icon : From the icon painting of Christina Dochwat : [книжка-альбом] / Д. Степовик. — К. : Мистецтво, 2005. — 302 с. : іл. — Текст і рез. парал. укр., англ.

*** 3356. Городиський, Л. Ведуть дороги в Зарваницю. Український Люрд /

Л. Городиський, І. Зінчишин // Городиський, Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині : іст. нарис-путівник / Л. Городиський, І. Зінчишин. — Л., 1998. — С. 244—259.

Про Х. Дохват: С. 248—249. 3357. Дохват Христина (22.09.1934) — видатна мисткиня, художник-

іконописець // Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 109—110 : іл.

3358. Дуда, І. Іконописець Христина Дохват / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 25.

3359. Степовик, Д. Сучасний український іконопис діаспори / Д. Степовик // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [46]—79.

Про Х. Дохват: С. 68—69. 3360. Степовик, Д. Христина Дохват: «Хочу малювати церкву в Україні» /

Д. Степовик // Україна. — 1992. — № 8. — С. 12—14 : фотогр., [2] арк. іл.

402

3361. Степовик, Д. Художниця Христина Дохват / Д. Степовик // Воля. — 1994. — 30 верес.

*** 3362. Волинський, Б. Дохват Христина Йосипівна (22.09.1934, с. Бурканів,

нині Теребовлян. р-ну) — художниця / Б. Волинський, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 528 : іл.

3363. Дохват Христина — художник // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 1999. — Ч. 1 : А — Ї. — С. 192—193.

3364. Степовик, Д. В. Дохват Христина Йосипівна (22.09.1934, с. Бурканів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — майстриня ікон та настінного релігійного малярства і мозаїки / Д. В. Степовик // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 355 : фотогр., іл.

Кирилюк Артемій

(12.04.1911—20.06.1970) — живописець

Народився 12 квітня 1911 року в с. Великих Загайцях, нині Шумського району. У 1934 році закінчив технічний ліцей у містечку Вишнівці, нині смт Збаразького району. Упродовж 1934—1939 років навчався в міській школі малярства та прикладного мистецтва в м. Варшаві (Польща). Під час Другої світової війни закінчив педагогічні курси й працював учителем рисунка в школі деревообробного промислу в м. Коломиї (нині Івано-Франківська область).

У 1944 році А. Кирилюк виїхав до Австрії. Там брав участь у виставках Австрійського мистецького об’єднання. У 1951 році емігрував до Канади, де прожив 13 років. У той час писав переважно олією, зокрема створив такі пейзажі: «Відпочинок», «Вівсяні копи», «Місто», «Озеро», «Осінь», «Острів» тощо. Ці роботи відзначаються певною самобутністю й багатим колоритом.

У 1964 році А. Кирилюк переїхав до м. Філадельфії (США). У доробку художника кілька портретів та композицій, проте більшість

становлять краєвиди, серед них: «Доми», «Жнива», «Квіти», «Місто», «Над озером», «Осінній краєвид», «Шопа», «Краєвид», «Канадський краєвид».

Твори живописця експонувалися в Європі, Канаді, США. У містечку Бавнд-Бруку створено мистецьку фундацію ім. А. Кирилюка.

403

Помер художник 20 червня 1970 року в м. Філадельфії. Похований у містечку Бавнд-Бруку (США).

Література 3365. Кирилюк, А. Краєвид [Образотворчий матеріал] ; Осінній краєвид :

олія : [репродукції] / А. Кирилюк // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 219, 221.

*** 3366. Артемій Кирилюк (1911—1970) = Artemius Kyryluk (1911—1970) //

Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 218.

3367. Дуда, І. Артемій Кирилюк / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 23.

3368. Кирилюк Артемій: живописець // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 189—190 : фотогр., іл.

3369. Хрещук, О. Артемій Кирилюк / О. Хрещук // Новини Шумщини. — 1996. — 27 лип. — С. 4. — (Вони прославили наш край).

*** 3370. Дуда, І. Кирилюк Артемій (12.04.1911, с. Вел. Загайці, нині Шумс. р-

ну — 20.06.1970, м. Філадельфія, похов. у Бавнд-Бруку, шт. Нью-Джерсі, США) — художник / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 70.

3371. Кирилюк Артемій — художник // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 2 : К — Л. — С. 30—31.

3372. Яців, Р. М. Кирилюк Артемій (12.04.1911, с. Великі Загайці, нині Шумського р-ну Терноп. обл. — 20.06.1970, м. Філадельфія, шт. Нью-Джерсі, похов. у м-ку Бавнд-Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець / Р. М. Яців // Енциклопедія сучасної України. — К., 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 50.

Куріца-Ціммерман Христина

(12.09.1937) — художниця

Народилася 12 вересня 1937 року в с. Настасові, нині Тернопільського району. У 1943 році виїхала до Австрії. У 1959—1966 роках навчалася на відділеннях малярства та графіки, кераміки й скульптури, класичного гобелена Віденської академії мистецтв.

На формування художниці мало вплив народне мистецтво. У ранній період творчості вона більше займалася гобеленами, яким притаманна ретельно випрацювана композиція.

404

Х. Куріца-Ціммерман працює в галузі церковного та світського малярства, графіки, модерного мистецтва.

Серед робіт мисткині: «Спомин про Калабрію», «Спомин про Україну» (1978), «Дерево» (1980), «Композиція» (2010).

Твори художниці були представлені на індивідуальних творчих виставках у Мюнхені (1977, Німеччина), Відні (1988, Австрія), Києві (1990, 1994), Львові (1990), Тернополі (2013) та багатьох інших містах.

У 2012 році, у рамках музейного проекту «АртЕмігранти», графіка Х. Куріци-Ціммерман експонувалася в Музеї сучасного образотворчого мистецтва України (м. Київ).

Література 3373. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про Х. Куріцу-Ціммерман: С. 55. 3374. Куриця-Ціммерман Христина: живопис, художній текстиль //

Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 265—266 : іл.

3375. Попович, В. Українські мистці у Західній Європі після 1945 року / В. Попович // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [93]—128.

Про Х. Куріцу-Ціммерман: С. 122. ***

3376. Ваврик, О. «Малярство Христини Куріци-Ціммерман» : [вист. робіт художниці в Музеї сучасного образотворчого мистецтва України (м. Київ) у рамках проекту «АртЕмігранти»] / О. Ваврик // Вільне життя плюс. — 2012. — 1 черв. — С. 5. — (Столичний вернісаж).

3377. Вірші з берегів Рейну : [в оформленні кн. «Рейнські елегії» Л. Скирди використано репрод. творів худож. Х. Куріци-Ціммерман] // Урядовий кур’єр. — 1996. — 17 груд. — (Книгозбірня «УК»).

3378. Дуда, І. Христина Куріца-Ціммерман / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 26.

3379. Золотнюк, А. «Новий позитивізм» у Тернополі : [перша вист. робіт худож. Х. Куріци-Ціммерман у Терноп. обл. краєзн. музеї] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2013. — 16 серп. — С. 8 : іл. кольор.

3380. Чердинцева, А. Позитивні фарби Христини Куріци-Ціммерман / А. Чердинцева // Культура і життя. — 2012. — 25 трав. — С. 8 : фотогр. кольор.

405

*** 3381. Дуда, І. Куріца-Ціммерман Христина (12.09.1937, с. Настасів, нині

Терноп. р-ну) — художниця / І. Дуда, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 292.

3382. Куриця-Ціммерман Христина — живописець, гобеленіст // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 2 : К — Л. — С. 135—136.

Кучмак Іван

(1899—12.05.1977) — художник

Народився 1899 року в с. Заднишівці, нині належить до смт Підволочиська. У 1916 році вступив добровольцем до легіону УСС. У листопаді 1918 року був призначений до першого полку піхоти ім. Отамана С. Петлюри УГА. Згодом у групі УГА «Схід» брав участь в обороні Великої Березовиці, Підволочиська, Тернополя.

У 1920 році потрапив у польський полон. Після звільнення навчався живопису в Академії красних мистецтв у м. Кракові. У 1926 році емігрував до Канади, жив у м. Торонто, де мав свою малярську школу. У 1934 році переїхав до США. Був членом Об’єднання мистців-українців в Америці.

У творчості художника переважає живопис історичної тематики. Він автор кількох картин про перехід УГА за Збруч, стрілецькі бої тощо. Також мистець займався сакральним живописом, сцено- і фільмографією.

І. Кучмак був одним із організаторів першої української художньої виставки в м. Нью-Йорку (США).

У 1971 році відбулася персональна виставка художника. Помер І. Кучмак 12 травня 1977 року.

Література 3383. Кучмак, І. «У світ за очі», 1946 [Образотворчий матеріал] : олія :

[репродукція] / І. Кучмак // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 259.

*** 3384. Дуда, І. Живописець Іван Кучмак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. —

№ 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 22. 3385. Іван Кучмак (1899—1977) = Ivan Kuczmak (1899—1977) // Книга

творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 258.

*** 3386. Волинський, Б. Кучмак Іван (1899, с. Заднишівка, нині належ. до

смт Підволочиськ — 12.05.1977, США) — художник / Б. Волинський, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 304.

406

3387. Кучмак Іван — художник // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 2 : К — Л. — С. 143.

Ласовський Володимир

(3.07.1907—11.11.1975) — художник, мистецтвознавець

Народився 3 липня 1907 року в с. Сороках, нині Бучацького району. Упродовж 1928—1933 років навчався в школі О. Новаківського в м. Львові, від 1933 року — у м. Парижі (Франція), в академії «Ля гранд Шом’єр» у Фернанда Леже. Захоплювався новими мистецькими течіями — конструктивізмом, сюрреалізмом, іншими стилями, які набували популярності на Заході.

Повернувшись до м. Львова, В. Ласовський був одним із засновників мистецького гурту «РУБ» та його альманаху «Карби», підтримував усі заходи Асоціації незалежних українських мистців.

Протягом 1943—1944 років працював у Львівському інституті народної творчості.

Після Другої світової війни художник виїхав до Австрії, перебував у таборах для переміщених осіб у Куфштайні та Граці. Брав участь у виставках у Баден-Бадені, Мюнхені (Німеччина), на яких представляв свої роботи «Графиня», «Жінка з червоним волоссям», композиції «Задумана», «Ранок».

У 1946 році мистець переїхав до Парижа, а через 2 роки — до Аргентини. У 1959 році родина Ласовських емігрувала до США. У м. Нью-Йорку художник займався громадською та мистецькою діяльністю. Протягом 1960—1975 років він творив у галузі станкового живопису, виконавши низку портретів, композицій, натюрмортів.

Найулюбленішим жанром мистця був портрет. Він написав чимало портретів, серед яких: «Мати Антоніна Ласовська», «Автопортрет», «Син Ждан Ласовський» тощо. Працював також у графіці, пробував себе й у скульптурі.

У доробку живописця є композиції, виконані в стилі експресіонізму, зокрема: «Акт», «Існування», «Індустрійне», «Упісти», «Стремління», «Розмова ляльок», «Останній образ», «Останні листки».

Роботи мистця були представлені на багатьох виставках в Австрії, Аргентині, Греції, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції.

В. Ласовський автор багатьох статей на теми мистецтва, до написання яких його спонукало бажання бачити українське мистецтво активним і актуальним у світовому мистецькому процесі.

Помер художник 11 листопада 1975 року в м. Нью-Йорку (США). Похований на українському цвинтарі в містечку Бавнд-Бруку.

407

Література 3388. Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. збірник / редкол.: М. Островерха [та

ін.]. — Ню-Йорк [та ін.] : [б. в.], 1972. — 943 с. : фотогр. Про В. Ласовського: С. 90, 276, 649, 651.

3389. Дуда, І. Живописець і мистецтвознавець Володимир Ласовський / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 23.

3390. Ласовський Володимир: маляр, мистецтвознавець // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 269—272 : фотогр., іл.

*** 3391. Волинський, Б. Ласовський Володимир (03.07.1907, с. Сороки, нині

Бучац. р-ну — 11.11.1975, м. Нью-Йорк, США) — художник, мистецтвознавець / Б. Волинський, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 321—322.

3392. Ласовський Володимир (*1907) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1994. — Т. 4. — С. 1257 : фотогр.

3393. Ласовський Володимир — художник, мистецтвознавець // «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 2 : К — Л. — С. 156—158.

3394. Ласовський Володимир (3.VІІ.1907, с. Сороки Тернопільської обл. — 11.ХІ.1975, Нью-Йорк) — укр. живописець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 355.

3395. Ласовський Володимир (1907, Зх. Україна) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 351.

Лугова Лариса Ярославівна

(22.01.1942) — художниця

Народилася 22 січня 1942 року в м. Тернополі. У 1943 році емігрувала до Бельгії, у 1950 році — Канади.

Мистецьку освіту здобула в Художній школі в м. Монреалі (Канада, 1965). У 1967—1969 роках вивчала різьбу та гравірування в Мерілендському інституті. Згодом закінчила мистецький відділ Університету Джорджа Вашингтона (США).

Упродовж 1975—1979 років жила й працювала в Єгипті, Ємені, Марокко, Південній Кореї, США (м. Нью-Йорк), Шрі-Ланці.

Творить у техніці олійного живопису та акриліку.

408

Персональні виставки: Вашингтонський університет, Мистецька школа Коркоран (обидві — 1970), І. Ф. А. Галерея (м. Вашингтон, 1976), Барбара Волтер Галерея (м. Нью-Йорк, 1981) тощо.

Л. Лугова активна учасниця колективних виставок, які проходили у Вашингтоні (1969), Річмонді (штат Вірджинія, 1973), Монреалі (1974), Вінніпезі (1974), Нью-Йорку (1981). У 1982 році її робота «Композиція» була представлена на Всесвітній виставці українських мистців у м. Торонто (Канада).

Твори художниці відзначені престижними нагородами. Література

3396. Luhovy, L. Composition [Graphic] : acrylic ; 92x92 cm / L. Luhovy // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 55.

3397. Laryssa Luhovy = Лариса Лугова = Larissa Luhovy // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 54 : phot.

*** 3398. Лугова Лариса — художниця // «Журавлина» книга : Тернопільська

українська західна діаспора : словник імен. — Т., 2001. — Ч. 2 : К — Л. — С. 214.

3399. Мельничук, Б. Лугова Лариса Ярославівна (22.01.1942, м. Тернопіль) — художниця / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 398 : фотогр.

Макогін Богдан Григорович

(27.06.1924—16.11.1944) — художник

Народився 27 червня 1924 року в с. Денисові Козівського району. Мистецьку освіту здобув у Львівському інституті пластичних мистецтв. Брав участь у Другій світовій війні.

Найбільш плідними у творчості художника були 1940—1943 роки. У той час він створив портрети князя Володимира Великого, Лесі Українки, Івана Франка, матері Марії тощо. Визнання мистцю принесла робота «В’ їзд гетьмана Б. Хмельницького в Київ», однак цей твір у 1944 році було знищено.

Б. Макогін автор етюдів, натюрмортів, пейзажів, зокрема: «Стара гуцульська церква», «Собор Св. Юрія у Львові», «Денисівська церква», «Христос Воскрес», «Молода гуцульська пара» тощо.

Картини художника загинули в основному під час Другої світової війни.

409

Портрет Тараса Шевченка, написаний мистцем у 1941 році, зберігається в Денисівському краєзнавчому музеї.

Помер Б. Макогін 16 листопада 1944 року. Похований у м. Наттелі (Німеччина).

Література 3400. Хома, В. А Денисів село славне / В. Хома. — Т. : [б. в.], 1997. — 72 с.

Про Б. Макогона: С. 34. 3401. Хома, В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. — Т. : Воля,

2003. — 400 с. Про Б. Макогона: С. 168—169.

3402. Хома, В. Старовинні Купчинці / В. Хома. — Т. : Горлиця, 2000. — 230 с.

Про Б. Макогона: С. 95—96. 3403. Хома, В. Щедрий талант : Штрих до портрета художника

Б. Макогона / В. Хома // Селянська доля. — 1994. — 29 січ. — С. 5. — (Вікно в історію).

*** 3404. Мельничук, Б. Макогін Богдан Григорович — художник /

Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 5—6.

3405. Хома, В. Макогін Богдан Григорович (27.06.1924, с. Денисів, нині Козів. р-ну — листопад 1944, м. Наттель, Німеччина) — художник / В. Хома // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 432.

Малюца Антін Іванович

(2.02.1908—17.06.1970) — живописець, графік, мистецтвознавець

Народився 2 лютого 1908 року в с. Токах, нині Підволочиського району.

У 1926—1930 роках навчався в мистецькій школі О. Новаківського, у 1935—1939 роках — Інституті пластичних мистецтв у м. Львові.

Був членом мистецького гурту «РУБ». Брав участь у виставках у м. Львові (1928, 1932—1933, 1935).

У 30-х роках працював декоратором у театрах «Заграва» і «Богема», у 1942—1944 роках — учителем, заступником директора мистецько-промислової школи в м. Львові.

410

У 1944 році виїхав до м. Мюнхена (Німеччина), у 1950 році емігрував до м. Нью-Йорка (США). Основою діяльності А. Малюци стали мистецтвознавство та художня критика. Він був членом Об’єднання мистців-українців в Америці, входив до складу управи, брав участь у всіх його виставках.

У доробку художника живописні пейзажі Карпат («Гірський краєвид», «Церковця»), акварельні краєвиди рідного краю, цикл рисунків («Страхіття», «Мандрівка в темряві»), друковані гравюри, рисунки вуглиною та іншою графічною технікою.

А. Малюца автор багатьох праць із мистецтвознавства та художньої критики.

Роботи мистця зберігаються в Тернопільських обласних художньому та краєзнавчому музеях, м. Львові.

Помер А. Малюца 17 червня 1970 року в м. Нью-Йорку. Література

3406. Малюца, А. Графіка, малярство (1925—1943 рр.) [Образотворчий матеріал] : каталог виставки, 2 лют. — 16 берез. 1998 р. / А. Малюца ; Терноп. обл. худож. музей ; авт.-упоряд., вступ. ст. І. Дуда. — Т. : Гал-Друк, 1998. — 35 с. : іл.

3407. Малюца, А. Стара дзвіниця, 1941 [Образотворчий матеріал] : лінорит ; 20х15 см ; Краєвид, 1956 : [репродукції] / А. Малюца // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 309, 311.

*** 3408. Антін Малюца (1908—1970) = Antin Maluca (1908—1970) // Книга



Про А. Малюцу: С. 76—80. 3410. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про А. Малюцу: С. 62. 3411. Жила, В. Мистецькі надбання збаражчан / В. Жила // Збаражчина : зб.


Про А. Малюцу: С. 325—327. 3412. Кутинський, М. Некрополь України : довідник про місця поховання

або смерті історичних і культурних діячів України від давнини до

411

сучасності / М. Кутинський, І. Шишов // Дніпро. — 2002. — № 9/10. — С. 141—144.

Про А. Малюцу: С. 142. 3413. Певний, Б. У пошуках за Неділком / Б. Певний / Певний, Б. Майстри

нашого мистецтва : роздуми про мистців та мистецтво / Б. Певний. — Нью-Йорк ; К., 2005. — С. 29—38 : фоторепрод.

Про А. Малюцу: С. 29, 31, 32, 34, 36, 37. ***

3414. Войтович, О. Згадали Антона Малюцу : [урочиста академія, приуроч. до 100-річчя від дня народж. художника] / О. Войтович // Свобода. — 2008. — 18 лип. — С. 8 : фотогр. — (Урочиста академія).

3415. Гасай, Є. Мистецьке надбання художника А. Малюци / Є. Гасай // Збручанські вісті. — 1991. — 12 квіт. — С. 6 : фотогр.

3416. Гримайло, Д. Його знав світ : До 90-річчя з дня народження Антона Малюци / Д. Гримайло // Гомін волі. — 1998. — 7 лют. — С. 2. — (Славетні імена).

3417. Дуда, І. Живописець, графік і мистецтвознавець Антін Малюца / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 23.

3418. П. М. [Медведик, П.]. Малюца Антін / П. М. // Тернопіль. — [1992?]. — Дод. № 3 : Українська гімназія в Тернополі, 1898—1944. — С. 56 : портр., іл. — (Вони служили мистецтву).

3419. Собуцька, В. Журавлі повертаються додому : [вист. робіт А. Малюци в Терноп. обл. худож. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 1998. — 14 лют. — С. 3. — (До 90-річчя художника).

3420. Собуцька, В. Журавлі повертаються додому : [про худож. А. Малюцу] / В. Собуцька // Божий сіяч. — 1998. — № 3 (берез.).

3421. Собуцька, В. Повертаються додому журавлі : [ушанування пам’яті А. Малюци] / В. Собуцька // Свобода. — 2008. — 16 лют. — С. 8 : фотогр. — (Світ мистецтва).

3422. Чорноока, Т. Журавлі повертаються в Україну : [урочиста академія, приуроч. до 100-річчя від дня народж. А. Малюци] / Т. Чорноока // Гомін волі. — 2008. — 18 лип. — С. 2 : портр., іл.

*** 3423. Дуда, І. Малюца Антін Іванович (02.02.1908, с. Токи, нині

Підволочис. р-ну — 17.06.1970, м. Нью-Йорк, США) — живописець, графік, мистецтвознавець / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 451—452 : фотогр.

3424. Малюца Антін (*1908) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1994. — Т. 4. — С. 1452.

412

Мокрицький Ювеналій (Йосиф)

(16.10.1911—1.05.2002) — іконописець

Народився 16 жовтня 1911 року в с. Хлопівці, нині Гусятинського району. У 1929 році вступив до монастиря в с. Уневі, нині Львівської області. Богослов’я вивчав у м. Львові та м. Празі (Чехія).

Мистецьку освіту здобув під опікою митрополита Андрея Шептицького. У 30-х роках навчався у В. Дядинюка в м. Львові, у 1944—1947 роках — у Віденській академії мистецтв (Австрія) у майстернях Андерсена й Айгенбергера. Одночасно освоював технологію малярства та консервації картин. У 1948 році вивчав техніку мозаїки в Мистецько-промисловій школі в

м. Крефельді (Німеччина). У 1950—1954 роках студіював портретистику в бельгійському місті Льєжі.

Займався іконописом, стінописом, книжковою графікою. Розписував і реставрував іконостаси, молитовниці, образи для соборів, церков, монастирів.

Ю. Мокрицький автор ікон для каплиці монастиря в м. Буке (Німеччина), для іконостасів собору Святої Софії в м. Римі (Італія), монастиря студитів у Кастельгандольфо, отців-василіан у м. Римі.

У 1954 році іконописець виїхав до Канади. Там написав ікони для українських церков у містах Міссісазі, Віндзорі та Брантфорді. У 1957 році відреставрував церкву Святих апостолів Петра й Павла в США.

У 1994 році, під час перебування в м. Львові, мистець подарував Унівському монастирю дві ікони. Чотири його ікони є в церкві Святого Михаїла в м. Львові.

Помер Ю. Мокрицький 1 травня 2002 року в Канаді. Література

3425. Мокрицький, Ю. Благовіщення [Образотворчий матеріал] ; Хрищення в Йордані ; Успення Пресвятої Богородиці : темпера : [репродукції] / Ю. Мокрицький // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 327, 329, 331.

3426. Мокрицький, Ю. Ікона з катедри св. Софії в Римі [Образотворчий матеріал] : темпера : [репродукція] / Ю. Мокрицький // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 27.

*** 3427. Дуда, І. Іконописець-ієромонах Ювеналій Мокрицький / І. Дуда //

Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 23—24.

413

3428. Єромонах Ювеналій (Йосиф) Мокрицький = Rev. Juvenal (Joseph) Mokryckyj // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 326.

3429. Мокрицький Ювеналій Йосиф: іконограф // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 346—349 : фотогр., іл.

3430. Степовик, Д. Сучасний український іконопис діаспори / Д. Степовик // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [46]—79.

Про Ю. Мокрицького: С. 61—62, 69. ***

3431. Дуда, І. Мокрицький Ювеналій (у чернецтві — Йосиф; 16.10.1911, с. Хлопівка, нині Гусятин. р-ну — 01.05.2002, м. Вудсток, шт. Іллінойс, США) — іконописець-ієромонах чину оо. Студитів / І. Дуда, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 547.

3432. Мельничук, Б. Мокрицький Ювеналій (у чернецтві — Йосиф) — іконописець-ієромонах чину оо. Студитів / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 15—16.

Мороз Михайло Ілліч

(7.07.1904—27.09.1992) — художник

Народився 7 липня 1904 року в с. Пліхові, нині Бережанського району. У 1927 році закінчив мистецьку школу О. Новаківського в м. Львові. Як стипендіат митрополита Андрея Шептицького, навчався в Академії Жюльєна та Академії прикладних мистецтв у м. Парижі (Франція).

Від 1932 року М. Мороз працював асистентом О. Новаківського. У 1937—1939 роках жив у Святоюрській палаті в м. Львові. У той час створив портрети духовенства, зокрема ректора Богословської академії Йосифа Сліпого.

У 1930—1939 роках мистець брав активну участь у виставках, які проходили в Бережанах, Києві, Тернополі, Харкові, у 1940—1942 роках — м. Москві (нині РФ).

У 1944 році М. Мороз емігрував до Німеччини, у 1949 році — США.

414

Художник працював у жанрі пейзажу й портрета, в олійній техніці. У його доробку близько 50 пейзажів околиць м. Рима, картини «Весна», «Захід сонця», «Водоспад в Канаді», «Церква в Гантері» тощо.

М. Мороз автор близько 200 високохудожніх портретів, зокрема митрополита Андрея Шептицького (1938), патріарха Йосифа Сліпого (1974), єпископа Й. Коциловського, а також письменників, музикантів, членів родини.

Роботи мистця були представлені на виставках у країнах Європи й Америки, неодноразово здобували престижні нагороди.

У творчості М. Мороза дуже плідним був римський період. До Італії він приїжджав у 1967, 1972, 1973—1975 роках. Основні роботи, створені в м. Римі: «Арка Титао», «Церква Святої Софії», «Колізей» та ін.

Твори художника зберігаються в музеях в Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Україні, приватних колекціях в Канаді та США.

Помер М. Мороз 27 вересня 1992 року в м. Нью-Йорку (США). Література

3433. Мороз, М. Краєвид [Образотворчий матеріал] : олія : [репродукція] / М. Мороз // Зборівщина : Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи : іст.-мемуар. і літ. зб. — Торонто [та ін.], 1985. — С. 905.

3434. Мороз, М. Моя дружина, 1965 [Образотворчий матеріал] : олія ; 72х56 см ; Море (Бар Гарбор, Мейн), 1961 : олія ; 72х56 см ; Озеро, Колорадо, 1965 : олія ; 61х76 см : [репродукції] / М. Мороз // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 339, 341, 343.

*** 3435. Бережанці-малярі // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Нью-

Йорк [та ін.], 1970. — С. 260—267 : фотогр. Про М. Мороза: С. 260—264.

3436. Гординський, С. Михайло Мороз / С. Гординський // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Торонто [та ін.], 1998. — Т. 2. — С. 316—319 : фотогр.

3437. Городецький, І. Михайло Мороз / І. Городецький // Американське чудо : альм. Укр. нар. союзу. — Ню-Йорк, 1976. — С. 198—204.

3438. Городецький, І. А. Михайло Мороз / І. А. Городецький // Зборівщина : Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи : іст.-мемуар. і літ. зб. — Торонто [та ін.], 1985. — С. 903—905 : фотогр.

3439. Михайло Мороз = Mykhaylo Moroz // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 338.

3440. Мороз Михайло: живописець // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 357—360 : фотогр., іл.

415

*** 3441. Волошин, Л. Аристократ українського колориту : До 100-літнього

ювілею Михайла Мороза (1904—1992) / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 4. — С. 98—102 : фотогр.

3442. Волошин, Л. Михайло Мороз: рання творчість / Л. Волошин // Образотворче мистецтво. — 1995. — № 2. — С. 22—24.

3443. Городецький, І. Михайло Мороз : Золотий ювілей мистецької праці (1925—1975 роки) / І. Городецький // Визвольний шлях. — 1976. — Кн. 2. — С. 233—243 : іл.

3444. Дуда, І. Живописець Михайло Мороз / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 22.

3445. Ікони Михайла Мороза // Пам’ятки України. — 1992. — № 2/3. — С. 36—37.

3446. Костюк, С. Творіннями живуть великі : (На ознаку 100-річчя художника Михайла Мороза) / С. Костюк // Рада. — 2004. — № 8. — С. 69—70. — (Історія краю в постатях і символах).

3447. Луців, В. «Малярство — то моя молитва…» : [про худож. М. Мороза] / В. Луців // Культура і життя. — 2001. — 18 серп.

3448. Певний, Б. Вітаїзм Михайла Мороза / Б. Певний // Сучасність. — 1993. — № 5. — С. 130—141.

3449. Планета Михайла Мороза : До 105-річчя від дня народження // Бережанське віче. — 2009. — 24 лип. — С. 4 : фотогр., іл. — (Постаті).

3450. Подуфалий, В. Художник з Пліхова / В. Подуфалий // Бережанське віче. — 1991. — 11 груд.

3451. Попович, Ж. Там, де зупинився Олекса Новаківський, далі пішов Михайло Мороз / Ж. Попович // Ровесник. — 1997. — 17 жовт. — С. 4. — (Повернення).

3452. Стебельський, Б. Михайло Мороз помер / Б. Стебельський // Визвольний шлях. — 1993. — Кн. 3. — С. 375 : портр. — (Посмертні згадки).

3453. Стебельський, Б. Михайло Мороз (1904—1992) / Б. Стебельський // Визвольний шлях. — 1993. — Кн. 4. — С. 470—473 : іл.

3454. Степовик, Д. Весняний квіт від Мороза / Д. Степовик // Українська культура. — 2004. — № 4. — С. 20—21 : фотогр.

*** 3455. Вітвицький, О. З «пантеону славних» : [вист. «Майстер пензля»,

приуроч. до 95-річчя від дня народж. М. Мороза, у Держ. архіві Терноп. обл.] / О. Вітвицький // Свобода. — 1999. — 10 лип. — С. 3. — (Експозиція).

3456. Гриб, А. Виставка земляка : [у Терноп. обл. краєзн. музеї] / А. Гриб // Вільне життя. — 1997. — 17 жовт. — С. 3.

416

3457. Колесса, Г. «Малярство — то моя молитва…» : Меморіальна вист. творів Михайла Мороза з нагоди виходу в світ моногр. митця / Г. Колесса // Культура і життя. — 1996. — 13 берез. — С. 4 : іл. — (Нашого цвіту — по всьому світу…).

3458. Лавренюк, В. «Малярство — то моя молитва…» : В обл. краєзн. музеї експонується виставка славетного художника, нашого земляка Михайла Мороза / В. Лавренюк // Свобода. — 1997. — 18 жовт. — С. [4] : іл. — (Таланти землі нашої).

3459. Стецько, В. Аристократ українського колориту : [вист. робіт М. Мороза, приуроч. до 105-річчя від дня народж., у Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Стецько // Свобода. — 2009. — 17 лип. — С. 8 : фотогр. — (Малярство як молитва).

3460. Терен-Юськів, Т. Довго очікувана виставка Михайла Мороза / Т. Терен-Юськів // Визвольний шлях. — 1981. — Кн. 8. — С. 1020—1022.

3461. Терен-Юськів, Т. Меморіальний концерт, виставка і монографія М. Мороза : [вист. робіт художника та презентація його двомовної монографії в м. Нью-Йорку] / Т. Терен-Юськів // Визвольний шлях. — 1996. — Кн. 1. — С. 126—127.

*** 3462. Дем’янова, І. Мороз Михайло Ілліч (07.07.1904, с. Пліхів, нині

Бережан. р-ну — 27.09.1992, м. Нью-Йорк, США) — художник / І. Дем’янова, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 562—563 : фотогр.

3463. Мельничук, Б. Мороз Михайло Ілліч — художник / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2001. — Ч. 3 : М — Я. — С. 17.

3464. Мороз Михайло (*1904) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1649—1650 : фотогр.

3465. Мороз Михайло (7.VІІ.1904, Зх. Україна — 29.ІХ.1992, Нью-Йорк, США) — укр. живописець // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 422.

3466. Мороз Михайло (7.VІІ.1904, Зх. Україна) — укр. живописець // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 410.

417

Оленська-Петришин Аркадія Іванівна

(19.06.1934 (за ін. даними 1935)—5.05.1996) — художниця, мистецтвознавець

Народилася 19 червня 1934 року в с. Розношинцях, нині Збаразького району. У 1944 році виїхала до м. Аугсбурга (Німеччина). У 1949 році емігрувала до США й оселилася в м. Нью-Йорку.

Загальну освіту А. Оленська-Петришин здобула в 1949—1952 роках у школі ім. Вашингтона Ірвінга. Мистецтву навчалася в Студентській мистецькій лізі в м. Нью-Йорку (1952—1955), Гантерському коледжі (1955—1963) та на факультеті історії мистецтва Чиказького університету (1963—1967). У 70-х роках спеціалізувалася на гравюрі в Інституті Пратта (м. Нью-Йорк), здобула науковий ступінь магістра мистецтва.

Працювала в галузях живопису та графіки. Переважно зображала екзотичну рослинність південно-західних штатів США.

Від 1955 року А. Оленська-Петришин брала участь у колективних виставках, які проходили в Брюсселі, Антверпені (Бельгія), Львові, Києві, Клівленді (США), Шенянгу (Китай).

Персональні виставки художниці проходили в Нью-Йорку (1963, 1964, 1968, 1971, 1974, 1978), Чикаго (1966, 1975), Торонто (1972), Вінніпезі (1973, 1980), інших містах Канади та США.

У 1989—1996 роках свою творчість мисткиня презентувала в містах України: Львові, Києві, Одесі, Харкові тощо.

А. Оленська-Петришин автор багатьох публікацій у виданнях США, її статті надруковані в книжці «У вимірах форми й експресії», яка вийшла в 1997 році в м. Києві. У 2003 році побачив світ каталог «Аркадія Оленська-Петришин. Олійні твори. Офорти. Графіка».

Твори художниці зберігаються в музеях Канади, Словаччини, США, приватних колекціях.

Померла А. Оленська-Петришин 5 травня 1996 року в м. Нью-Йорку (США).

Література 3467. Оленська-Петришин, А. Гра в гущі, 1994 [Образотворчий матеріал] ;

Біла юка, 1990 ; Сад в Джюнісі, 1991 ; Нічні танці, 1994 ; Вечорниці кактусів, 1990 : полотно, олія : [репродукції] / А. Оленська-Петришин // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [325—329].


418

3468. Оленська-Петришин, А. Кактусовий город, 1984 [Образотворчий матеріал] : полотно, акрилік ; 157х127 см : [репродукція] / А. Оленська-Петришин // Український живопис ХХ — початку ХХІ століть : альбом. — Хмельницький ; К., 2006. — С. 231.

3469. Оленська-Петришин, А. Край лісу, 1973 [Образотворчий матеріал] : рисунок ; Птахи ; Тропічна ніч, 1974 : рисунок : [репродукції] / А. Оленська-Петришин // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 363, 365, 367.

3470. Оленська-Петришина, А. Композиція [Образотворчий матеріал] : графіка ; Любовники, 1967 : олія : [репродукції] / А. Оленська-Петришина // Збаражчина : зб. статей, матеріялів і споминів. — Нью-Йорк [та ін.], 1980. — Т. 1. — С. 323, 324.

3471. Оленська-Петришин, А. І. Каліфорнійський сад. Диптих, 1990 [Образотворчий матеріал] : полотно, акрилік ; 180х130 см, 180х125 см : [репродукція] / А. І. Оленська-Петришин // Національний художній музей України : [альбом]. — К., [2003]. — С. 383. — Текст парал. укр., англ.

3472. Olenska-Petryshyn, A. Garden with Arched Cactus [Graphic] : oil ; 88x66 cm : [reproduction] / A. Olenska-Petryshyn // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 77.

*** 3473. Оленська-Петришин, А. Виставка російського й радянського

мистецтва в Метрополітальному музеї Нью-Йорка / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1977. — Чис. 11. — С. 102—106.

3474. Оленська-Петришин, А. Від малого максималізму — до великого мінімалізму / А. Оленська-Петришин // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [322]—332 : іл.

3475. Оленська-Петришин, А. Мистецький шлях Соні Дельоне / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1976. — Чис. 7/8. — С. 61—66 : іл.

3476. Оленська-Петришин, А. Про мистецький шлях Петра Холодного (молодшого) / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1977. — Чис. 7/8. — С. 124—135 : іл.

3477. Оленська-Петришин, А. Творчий шлях Григорія Крука / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1977. — Чис. 2. — С. 22—29 : іл.

3478. Оленська-Петришин, А. Творчий шлях Михайла Черешньовського / А. Оленська-Петришин // Сучасність. — 1976. — Чис. 11. — С. 43—49 : іл.

419

*** 3479. Аркадія Оленська-Петришин = Arcadia Olenska-Petryshyn // Книга


*** 3480. Жила, В. Мистецькі надбання збаражчан / В. Жила // Збаражчина : зб.

статей, матеріялів і споминів. — Нью-Йорк [та ін.], 1980. — Т. 1. — C. 307—331 : фотогр., іл.

Про А. Оленську-Петришин: С. 321—325. 3481. Оленська-Петришин Аркадія: маляр, графік, мистецтвознавець //

Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 390—392 : фотогр., іл.

3482. Певний, Б. Саґа про двох сестер : Творчість Аркадії Оленської-Петришин та Христини Оленської / Б. Певний // Певний, Б. Майстри нашого мистецтва : роздуми про мистців та мистецтво / Б. Певний. — Нью-Йорк ; К., 2005. — С. 185—194 : фотогр., фоторепрод.

*** 3483. Arcadia Olenska-Petryshyn = Аркадія Оленська-Петришин = Arcadia

Olenska-Petryсhyn // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 76 : phot.

*** 3484. Брик, А. У Тернопільському замку «зацвіли» кактуси : [вист. робіт

А. Оленської-Петришин у Терноп. замку] / А. Брик // Свобода. — 2010. — 27 серп. — С. 8 : фотогр., іл. — (Подивитись).

3485. [Виставка картин А. Оленської-Петришин відбулася в Університеті в м. Чикаго] // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 73. — (Мистецька хроніка).

3486. Дуда, І. Графік і живописець Аркадія Оленська-Петришин / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 25—26.

3487. Мусієнко, Н. Танок барв : [вист. картин А. Оленської-Петришин у Терноп. замку] / Н. Мусієнко // Вільне життя плюс. — 2010. — 27 серп. — С. 6 : фотогр. — (Експозиції).

3488. Філик, І. «Так хочеться барвінком прорости…» : [вист. робіт А. Оленської-Петришин у Збараз. замку] / І. Філик // Народне слово. — 2006. — 1 верес. — С. 5 : фотогр. — (Вернісажі).

3489. Чайка, В. Повернення на Батьківщину : [про А. Оленську-Петришин] / В. Чайка // Народне слово. — 2005. — 28 жовт. — С. 5 : фотогр.

420

*** 3490. Вона не сказала «прощай» : пам’яті Аркадії Оленської-Петришин,

митця і неповторної людини / І. Драч [та ін.] // Культура і життя. — 1996. — 13 черв. — С. 4.

3491. Костюк, С. Вшанували пропам’ятно : [вист. живопису та графіки А. Оленської-Петришин в обл. краєзн. музеї] / С. Костюк // Вільне життя плюс. — 2009. — 3 лип. — С. 5. — (Вістки з краєзнавчого).

*** 3492. Мельничук, Б. Оленська-Петришин Аркадія Іванівна — художниця,

мистецтвознавець, громадська діячка, меценатка / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 44—45.

3493. Оленська-Петришин Аркадія (*1934) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1843 : фотогр.

3494. Оленська-Петришин Аркадія (19.VІ.1934, Збараж, тепер місто Терноп. обл. — 5.V.1996, м. Норт-Брунвік, шт. Нью-Джерсі, США) — укр. живописець і графік // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 448.

3495. Оленська-Петришин Аркадія (1934, Збараж, тепер місто Терноп. обл.) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 432.

3496. Оленська-Петришин Аркадія Іванівна (19.06.1935, м. Збараж (за ін. даними — 1934, с. Розношинці, нині Збараз. р-ну) — 1996, м. Нью-Йорк, США) — художниця, мистецтвознавець, громадська діячка, меценатка / Б. Головин [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 664 : фотогр.

Осадца Аполлінарій Корнелійович

(12.11.1916—26.08.1997 (за іншими даними — 26.09.1997)) — архітектор

Народився 12 листопада 1916 року в с. Волощині, нині Бережанського району. Закінчив початкову школу в рідному селі, потім — Бережанську гімназію. Упродовж 1935—1941 років навчався у Львівському політехнічному інституті (нині Національний університет «Львівська політехніка»), де ознайомився з основами живопису та мистецькою фотографією.

У 1944 році виїхав до Польщі, далі — до Німеччини. У 1949 році емігрував до США, оселився в м. Нью-Йорку.

421

Свою першу роботу за спеціальністю А. Осадца знайшов в архітектора Ю. Ястремського, після цього 16 років очолював проектувальний відділ в американській фірмі «Еґґерс енд Ґіґґінс». Потім, набувши знань і досвіду, розпочав трудову діяльність у відомого американського архітектора В. Лесказа, який був носієм модерної архітектури в США.

Від 1969 року А. Осадца працював самостійно. Першою великою роботою була церква Святого Юрія в м. Нью-Йорку, згодом — церква в м. Глен Спеї, римо-католицька катедра Святого Йосифа в м. Гартфорді, українська католицька церква Святого Володимира в м. Ютиці та ряд інших українських храмів.

Для Індіанського університету в м. Блумінгтоні А. Осадца звів близько 20 будівель (стадіон, студентський гуртожиток, бібліотеку).

У творчому доробку архітектора українські католицькі школи в м. Брукліні, церква Святого Миколая в м. Пассейку, хрест-пам’ятник на цвинтарі Святого Духа в м. Гемптонбурзі, а також заклади культури, освіти, молодіжні центри. Його роботи прикрашають багато міст США.

А. Осадца активно займався громадською діяльністю. Був головою Союзу українських хорів в Америці, співзасновником і головою хору «Думка» у м. Нью-Йорку, головою та членом комісії проектування й будівництва пам’ятника Т. Шевченку в м. Вашингтоні.

У 1994—1995 роках виставки творчих робіт, проектів майстра проходили у Львові, Тернополі, Києві, Коломиї, Каневі.

З ініціативи та за фінансової підтримки родини Осадців збудовано церкву Положення Ризи Пресвятої Богородиці в рідному селі архітектора. Востаннє мистець відвідав Україну в 1996 році.

Помер А. Осадца 26 серпня (за іншими даними — 26 вересня) 1997 року в м. Глен Спеї (штат Нью-Йорк, США).

Література 3497. Осадца, А. Українська католицька церква св. Юра в Ню Йорку

[Образотворчий матеріал] : [репродукція] / А. Осадца // Шонк-Русич, К. Україна в листівках / К. Шонк-Русич. — Ню Йорк, 1981. — С. 23. — Текст парал. укр., англ.

*** 3498. Бережанська гімназія : Сторінки історії : Ювілейна книга / упоряд. і

відп. ред. Н. Волинець. — Бережани ; Т. : Джура, 2007. — 1027 с. : іл., фотогр.

Про А. Осадцу: С. 9, 22, 81, 175, 193, 213, 214, 401, 403—406, 563, 814, 928, 937.

3499. Бойко, Н. Фонд Тетяни та Аполінарія Осадци у Бережанському краєзнавчому музеї / Н. Бойко // Бережанська гімназія: сторінки історії :

422

матеріали Міжнар. наук. конф., Бережани, 19 верес. 2013 р. / упоряд.: Н. Бойко, Н. Голод. — [Т.], 2013. — С. 120—127.

3500. Мандрівка землями Підгаєччини : фотоальбом. — Ню-Йорк [та ін.] : [б. в.], 1980. — 171 с. : фотогр.

Про А. Осадцу: С. 94. 3501. Мистецька родина Татяни й Аполлінарія Осадців : фотоальбом /

упорядкув. та передм. Н. Волинець. — Л. : Манускрипт, 2006. — 103 с. : іл., фотогр. кольор. — Текст парал. укр., англ.

3502. Осадца, Т. Аполінарій Осадца / Т. Осадца // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Торонто [та ін.], 1998. — Т. 2. — С. 326 : фотогр.

*** 3503. Бойко, Н. Український будівничий Америки Аполлінарій Осадца /

Н. Бойко // Бережанське віче. — 2011. — 11 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Візії).

3504. Волинець, Н. Диво таланту Аполлінарія Осадци / Н. Волинець // Бережанська гімназія : Сторінки історії : Ювілейна книга / упоряд. і відп. ред. Н. Волинець. — Бережани ; Т., 2007. — С. 403—406 : фотогр., іл. — (Сузір’я імен).

3505. Волинець, Н. Пісня кам’яного саду : [про архітектурні досягнення А. Осадци] / Н. Волинець // Вітражі : «Храм книги — 2» : з історії Музею книги. — 2-ге вид. — Бережани ; [Т.], 1999. — С. 230—232 : фотогр. — (Пам’ять нетлінна).

3506. Полтава, Л. Український будівничий Америки / Л. Полтава // Мистецька родина Тетяни й Аполлінарія Осадців : фотоальбом. — Л., 2006. — С. 53—73 : іл. кольор.

*** 3507. Весна, Х. Осадца Аполінарій (12.11.1916, с. Волощина, нині

Бережан. р-ну — 26.08.1997, м. Ґлен Спей, шт. Нью-Йорк, США) — архітектор, громадський діяч, меценат / Х. Весна, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 686—687 : фотогр.

Осадца Татяна Степанівна

(5.05.1919—08.04.2008) — художниця

Народилася 5 травня 1919 року в с. Поникві Великій, нині Львівської області. Дитинство та юність Т. Осадци пройшли в м. Бережанах. У 1938 році вона закінчила Бережанську гімназію. У 1944 році виїхала до Польщі, потім — Німеччини. У 1949 році емігрувала до США. Там почала малювати. Згодом вступила до мистецької школи в м. Нью-Йорку, навчалася рисунку в американського художника Т. Фогарті.

423

Наприкінці 1960 року мисткиня освоїла техніку розпису й випалювання, відтоді почала виготовляти й розписувати керамічні вироби. Одночасно займалася живописом. Картини творила в техніці темперного малярства, зображала переважно квіти й птахів. Були спроби написання полотен олійною технікою.

Від 1975 року Т. Осадца брала активну участь у персональних і колективних виставках. Картини художниці експонувалися в багатьох галереях США. Перша персональна виставка відбулася в м. Нью-Йорку (1972), друга — в Українському інституті Америки (1975).

Роботи мисткині були представлені на колективних виставках у Мистецькому центрі у Форест Гіл, книгарні Гарден Сіті на Лонг Айленд тощо.

У 1988 році Т. Осадца презентувала 38 своїх творів на виставці «Українське декоративне народне мистецтво» у Музеї й Архіві ім. Сенатора Сомнера (м. Вашингтон).

Від 1986 року живописні полотна художниці експонувалися в містах України: Києві (1986, 1992, 1995, 2002), Бережанах (1986, 1991, 1993, 1999), Львові (1986), Коломиї (1995), Каневі (1994), Тернополі (1986, 1993, 1998).

Роботи мисткині зберігаються в Національному музеї в м. Львові, Бережанському й Тернопільському краєзнавчих музеях, інших музеях України.

Померла Т. Осадца 8 квітня 2008 року. Література

3508. Вітаємо українську художницю Таню Осадцу : Рішенням сесії міської ради їй присвоєно звання «Почесний громадянин м. Бережани» за вклад у розвиток української культури // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альм. — 2000. — Берез. — С. [1] : фотогр.

*** 3509. Бережанська гімназія : Сторінки історії : Ювілейна книга / упоряд. і

відп. ред. Н. Волинець. — Бережани ; Т. : Джура, 2007. — 1027 с. : іл., фотогр.

Про Т. Осадцу: С. 400—402, 403, 405, 406, 565, 781, 811, 812, 814, 937, 938, 956, 964, 965.

3510. Волинець, Н. Тетяна Осадца / Н. Волинець // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Торонто [та ін.], 1998. — Т. 2. — С. 327 : фотогр.

3511. Мистецька родина Татяни й Аполлінарія Осадців : фотоальбом / упорядкув. та передм. Н. Волинець. — Л. : Манускрипт, 2006. — 103 с. : іл., фотогр. кольор. — Текст парал. укр., англ.

3512. Ященко, С. З думкою про рідний край : [про худож. Т. Осадцу] / С. Ященко // Вітражі : «Храм книги — 2» : з історії Музею книги. — 2-ге

424

вид. — Бережани ; [Т.], 1999. — С. 99—101 : фотогр. — (Ювілейні етюди).

*** 3513. Бідзіля, Т. Іскра любові від Тані Осадци / Т. Бідзіля // Бережанське

віче. — 2005. — 29 лип. — С. 3 : фотогр. — (Бережанській гімназії — 200).

3514. Будар, Т. Іскра любові від Тані Осадци / Т. Будар // Вільне життя. — 2005. — 5 листоп. — С. 5. — (Нашого цвіту по всьому світу).

3515. Будар, Т. «Це моя Вкраїна, тут моє коріння» : [ювіл. вечір у Музеї книги (м. Бережани), приуроч. до 80-річчя від дня народж. худож. Т. Осадци] / Т. Будар // Бережанське віче. — 1999. — 16 жовт.

3516. Винник, Г. Калиновий подих України : [про худож. Т. Осадцу] / Г. Винник // Бережанське віче. — 2007. — 26 січ. — С. 2 : фотогр.

3517. [Виставка картин і кераміки Т. Осадци в Укр. ін-ті Америки] // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 74. — (Мистецька хроніка).

3518. Волинець, Н. Диво з любові і таланту : Мистець — Таня Осадца / Н. Волинець // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — [1992]. — № 5. — С. 2 : іл.

3519. Волинець, Н. Полотна Тетяни Осадци / Н. Волинець // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1993. — Спец. вип. — С. 10.

3520. Волинець, Н. Художній світ Тетяни Осадци / Н. Волинець // Свобода. — 2003. — 11 січ., фотогр. — (Виставка з діаспори).

3521. Кидра, В. Повертаючись до рідних джерел / В. Кидра // Вільне життя. — 1992. — 27 трав. — (Світ нашої духовності).

3522. Копчук, А. Подольское соцветие художницы / А. Копчук // Рабочая газета. — 1987. — 9 июня.

3523. Чорна, О. Зілля рідного краю / О. Чорна // Західна Україна. — 1994. — 10—16 верес.

*** 3524. Мазурак, Я. Коли душа стає храмом : [вийшов із друку фотоальбом

«Мистецька родина Татяни й Аполлінарія Осадців»] / Я. Мазурак // Бережанське віче. — 2007. — 9 берез. — С. 6.

*** 3525. Волинець, Н. Її світла енергетика живитиме Україну / Н. Волинець //

Бережанське віче. — 2008. — 18 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Пам’ять). ***

3526. Волинець, Н. Осадца Тетяна Степанівна (з дому — Жук; 31.01.1926, с. Пониква, нині Бродів. р-ну Львів. обл.) — художниця, меценатка / Н. Волинець // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 687.

425

Осадца (Клим) Таня (Атанасія) Андріївна

(3.01.1926) — писанкарка, мистецтвознавець

Народилася 3 січня 1926 року в м. Седльці (Польща), за іншими даними — м. Копичинцях, нині Гусятинського району. Дитиною часто бувала в Копичинцях — родинному місті батьків. У 1944 році емігрувала до Західної Європи, згодом — США (м. Трой, штат Нью-Йорк). Від 1950 року навчалася на факультеті історії мистецтва Кентського університету.

Досліджувала мистецтво української народної писанки. У 1980 році була куратором музейної виставки «Писанка і її символи». Упорядкувала каталог з інформацією про візерунки понад 2000 писанок, виконаних власноручно.

Від 1960 року роботи Т. Осадци експонуються в США, Україні тощо. У 1992 році в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася

виставка робіт мисткині та її сестри А. Перейми. Т. Осадца авторка науково-популярних праць, зокрема «Писанки та їх

символіка» (Нью-Йорк, 1980). Учасниця світових конгресів писанкарів (Київ, 1992, 1993). Почесний член Спілки народних майстрів України (1994). Член Американського фольклорного товариства.

Література 3527. Україна. Президент (1994—2005 ; Л. Д. Кучма). Про відзначення

державними нагородами України іноземних громадян українського походження : Указ Президента України від 15 серп. 2001 р. № 639/2001 : [присвоїти почесне звання «Заслужений майстер нар. творчості України» Т. Осадці — мистецтвознавцеві, писанкарці, громадянці США] // Урядовий кур’єр. — 2001. — 18 серп. — С. 6.

*** 3528. Дуда, І. Таня Осадца-Клим / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 25. 3529. Іванків, С. Осадца Таня: землі копичинецької славетні люди /

С. Іванків // Копичинецькі вісті. — 2000. — 7 черв. 3530. Павлюк, В. Таня Осадца-Клим / В. Павлюк // Вісник Надзбруччя. —

2001. — 2 лют. — (Наші славні земляки). ***

3531. Дем’янова, І. Осадца Таня (Атанасія) Андріївна (03.01.1926, м. Сєдльце, нині Польща, за ін. даними м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну) — мистецтвознавець, писанкарка / І. Дем’янова, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 687.

426

Осінчук Михайло Іванович

(16.09.1890—13.02.1969) — художник

Народився 16 вересня 1890 року в с. Голошинцях, нині Підволочиського району. У 1902—1910 роках навчався в Тернопільській гімназії. Пізніше вступив до Краківської академії мистецтв, яку закінчив у 1914 році. На філософському факультеті Ягеллонського університету вивчав історію та філософію мистецтва, історію літератури й культури, педагогіку, різьбу, архітектуру, зокрема церковну. Ще тоді неодноразово виставляв свої роботи з рисунка та графіки на студентських виставках.

Був учасником Першої світової війни. Від 1922 року М. Осінчук жив у м. Львові, працював як вільний

художник. Він брав активну участь у тодішньому мистецькому житті, ретельно вивчав технологію виконання старих ікон, стінопису та мозаїки, створив нові форми іконопису та стінопису, що ґрунтувалися на традиційному українському народному мистецтві, досліджував мистецькі ікони в Національному музеї в м. Львові, церквах Галичини. Для ознайомлення з технологією малювання темперою їздив до Греції, Італії, Туреччини, Франції. Перша робота художника, написана в стилі іконопису, — ікона Серця Христового для Преображенської церкви в м. Львові (1923).

М. Осінчук був співзасновником Асоціації незалежних українських мистців та її друкованого органу — журналу «Мистецтво».

У 1944 році художник емігрував за кордон, спочатку до Німеччини, згодом — США (м. Нью-Йорк).

М. Осінчук був співзасновником Об’єднання мистців-українців в Америці, його почесним головою, членом багатьох журі та комітету зі спорудження пам’ятника Т. Шевченку в м. Вашингтоні.

У 1964 році в м. Філадельфії відбулася перша персональна виставка художника.

М. Осінчук виконав понад 20 церковних розписів у церквах Галичини, США та Канади. Серед них — церкви Тернопільщини: у с. Озерній Зборівського району, містечку Гримайлові, м. Копичинцях Гусятинського району.

Мистець оформив 10 іконостасів, створив екслібриси, дереворити, графічні ілюстрації до книжок. Він автор живописних полотен «Різдво Христове» (30-ті роки), «Божа Мати» (1954), «Св. Юрій» (1954), «Автопортрет» (1958), «Князь Ярослав Осмомисл» (1960), «Богоявлення» (1961), «Воскресіння Христа» (1963), «Бабуня пряде» (1964), портретів митрополита Андрея Шептицького, кардинала Йосифа Сліпого тощо.

427

Помер М. Осінчук 13 лютого 1969 року в м. Нью-Йорку, похований в українському пантеоні Савт Бавнд Брук у м. Нью-Джерсі.

Література 3532. Михайло Осінчук: мистець, маляр [Образотворчий матеріал] =

Michael Osinchuk : artist / статті М. Островерхи, П. Андрусіва, М. Осінчука. — Ню Йорк : [б. в.], 1967. — 94 с. — Текст парал. укр., англ. — Із змісту: Шляхом традиції / М. Островерха. — С. 9—10 : фотогр. ; Ретроспективна мистецька виставка проф. Михайла Осінчука / М. Островерха. — С. 11—12 : фотогр. ; Промова на відкритті ретроспективної виставки, 8 листопада 1964 р. / П. Андрусів. — С. 13—16 : фотогр. ; Ікона / М. Осінчук. — С. 19—23 : фотогр.

*** 3533. Осінчук, М. Автопортрет, 1958 [Образотворчий матеріал] : темпера ;

Богоявлення, 1961 : темпера ; 84х61 см ; Бабуня пряде, 1964 : темпера ; 66х48 см : [репродукції] / М. Осінчук // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 371, 373, 375.

3534. Осінчук, М. Божа Мати, 1954 [Образотворчий матеріал] ; Князь Ярослав Осьмомисл, 1960 ; Св. Юрій, 1954 : [репродукції] / М. Осінчук // Збаражчина : зб. статей, матеріялів і споминів. — Нью-Йорк [та ін.], 1980. — Т. 1. — С. 312, 314, 318.

3535. Осінчук, М. Воскресіння Христа, 1963 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / М. Осінчук // Пам’ять століть. — 2002. — № 2. — С. [2] обкл.

*** 3536. Жила, В. Мистецькі надбання збаражчан / В. Жила // Збаражчина : зб.


Про М. Осінчука: С. 308—321. 3537. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво

1917—1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с. : іл.

Про М. Осінчука: С. 392, 401. 3538. Михайло Осінчук (1890—1969) = Mykhaylo Osinchuk (1890—1969) //

Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 370.

3539. Осінчук Михайло: живописець // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 400—403 : фотогр., іл.


Про М. Осінчука: С. 143.

428

*** 3541. Гординський, С. АНУМ : (Спогади про Асоціяцію незалежних

українських мистців у Львові) / С. Гординський // Сучасність. — 1985. — Чис. 3. — С. 36—50 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

Про М. Осінчука: С. 37, 42. 3542. Гординський, С. АНУМ : (Спогади про Асоціяцію незалежних

українських мистців у Львові) / С. Гординський // Сучасність. — 1985. — Чис. 4. — С. 47—65 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

Про М. Осінчука: С. 47—56, 58—59. ***

3543. Авдикович, М. Слово про художника / М. Авдикович // Гомін волі. — 2005. — 17 груд. — С. 3 : портр. ; 24 груд. — С. 3 : іл. — (Славетні наші земляки).

3544. Бартіш, Г. Михайло Осінчук і українське сакральне малярство початку двадцятого століття / Г. Бартіш // Мета. — 1993. — 11 лип.

3545. Гординський, С. Михайло Осінчук : До сторіччя з дня народження (1890—1990) / С. Гординський // Сучасність. — 1991. — Чис. 2. — С. 38—45 : фотогр., іл. — (Мистецтво).

3546. Дуда, І. Живописець і графік Михайло Осінчук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 21.

3547. Осінчук, Г. Продовжувач української традиції : (до 110-річчя укр. митця Михайла Осінчука) / Г. Осінчук // Гомін волі. — 2000. — 16 верес. — С. 2 : фотогр.

3548. Пиндус, Б. Продовжувач української традиції : Мистецька спадщина Михайла Осінчука / Б. Пиндус // Вільне життя. — 1991. — 18 верес. — С. 3.

*** 3549. Дуда, І. Осінчук Михайло Іванович (16.09.1890, с. Голошинці, нині

Підволочис. р-ну — 13.02.1969, м. Нью-Йорк, США) — художник / І. Дуда, Б. Мельничук, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 690 : фотогр.

3550. Мельничук, Б. Осінчук Михайло Іванович — художник / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 50—51.

3551. Осінчук Михайло (1890—1969) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1892 : фотогр.

3552. Осінчук Михайло Іванович (16.ІХ.1890, с. Голошинці, Збаражчина — 13.ІІ.1969, Нью-Йорк, США) — укр. живописець і графік // Мистецтво

429

України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 453.

3553. Осінчук Михайло Іванович (1890, с. Голошинці, Збаражчина — 1969, Нью-Йорк, США) — укр. живописець і графік // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 437.

Островський Олег Григорович

(16.04.1925—6.06.2003) — художник Народився 16 квітня 1925 року в с. Чернелеві-Руському, нині

Тернопільського району. Навчався в гімназіях у Чорткові та Львові. У 1943 році вступив до лав УПА. Через деякий час О. Островський потрапив у полон, але йому вдалося втекти. Протягом 1945—1946 років перебував у таборі для полонених в Італії, де й почав малювати. Перші роботи художника — невеличкі листівки, замальовки, які відображали табірне життя.

У 1949 році О. Островський емігрував до Великої Британії. Упродовж 1952—1953 років навчався в Академії мистецтв у м. Мадриді (Іспанія), потім — Технологічному інституті в м. Ноттінгемі (Велика Британія). Досяг вершин у науці, інженерній справі. Був професором Ноттінгемського університету.

О. Островський займався графікою. Він автор живописних і графічних портретів та пейзажів, книжкових ілюстрацій, листівок, поштових марок. У творчому доробку художника оформлення книг «Водила молодість» (Львів, 1996), «Альбом мистецьких праць» (Лондон, 1997).

Роботи мистця експонувалися в багатьох країнах світу. Персональні виставки відбулися в містах Великої Британії (1948, 1990, 1991, 1992) та України.

У 1994 році на виставці у Львівському історичному музеї О. Островський представив цикли творів «Українські гетьмани», «Діячі історії та культури», «Україна», «Іспанія», «Італія», «Англія». Серед цих робіт — портрети, пейзажі, ілюстрації до книжок.

У 1995 році твори художника вперше експонувалися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

У 2000 році в Тернопільському державному технічному університеті ім. І. Пулюя (нині національний) відбулася виставка графічних робіт «Україна назавжди».

Помер О. Островський 6 червня 2003 року в м. Ноттінгемі. Література

3554. Брунь, С. З Україною назавжди : [про худож. О. Островського] / С. Брунь // Українське слово. — 1997. — 11 верес.

430

3555. Бурма, В. Виставка графічних робіт : [вист. «Україна назавжди» О. Островського в Терноп. техн. ун-ті ім. І. Пулюя] / В. Бурма // Вільне життя. — 2000. — 4 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Фотоінформація).

3556. Думна, О. З Тернополя до Львова. Через Іспанію і Великобританію : [вист. графіки «Україна назавжди» О. Островського у Львів. іст. музеї] / О. Думна // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 1 (січ.).

3557. Марусевич, М. Любити й ніколи не зрікатися : [вист. графіки «Україна назавжди» О. Островського у Львів. іст. музеї] / М. Марусевич // Шлях перемоги. — 1995. — 1—8 січ.

3558. Україна в серці і на малюнку : [вист. графіки О. Островського у Львів. іст. музеї] / підгот. В. Томків // Гомін волі. — 1995. — 24 черв. — С. 2 : іл. — (Славетні імена).

3559. Чорна, О. Виходець з українського села, який багато досяг на чужих теренах : [вист. робіт худож. О. Островського в Терноп. краєзн. музеї] / О. Чорна // Західна Україна. — 1995. — 15—21 лип., іл.

*** 3560. Мельничук, Б. Островський Олег Григорович (16.04.1925,

с. Чернелів-Руський, нині Терноп. р-ну — 06.06.2003, м. Ноттінґем, Вел. Британія) — інженер, вчений, художник, громадський діяч / Б. Мельничук, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 697.

Паращук Михайло Іванович

(16.11.1878—24.12.1963) — скульптор

Народився 16 листопада 1878 року в с. Варваринцях, нині Теребовлянського району. Першими вчителями маленького різьбяра були скульптори Кіндельський та С. Вуйцик, які оформлювали фасад готичної церкви в сусідньому містечку Струсові. Професор С. Вуйцик забрав обдарованого учня із собою на спорудження ратуші в м. Новому Санчі (Польща). Після завершення робіт відправив Михайла до м. Кракова в майстерню професора І. Шопінського. Там почався швидкий злет юного мистця. Разом із вчителем він реставрував палаци, замки, зокрема Вавельський

замок. Водночас навчався в Краківській школі красних мистецтв у професора Барабаша, Віденській академії мистецтв у професора Венцеля. Пізніше переїхав до м. Львова, де працював в ательє професора А. Попеля. Допомагав йому виконати пам’ятник А. Міцкевичу. Брав уроки в скульптора Плишевського.

431

М. Паращук був активним учасником суспільно-політичного життя Австро-Угорщини. Він підтримував підпільників, переховував літературу, прокламації, боровся на Варшавських барикадах 1905 pоку, де був поранений. Після цих подій переїхав до м. Парижа, вступив на останній курс академії Р. Жульєна. Свою майстерність удосконалював в О. Родена. Згодом викладав в Мюнхенській академії мистецтв (Німеччина).

Від 1921 pоку M. Паращук жив у м. Софії (Болгарія). Там відкрив мистецьку школу, брав участь у громадському житті української діаспори.

М. Паращук автор близько 30 скульптурних портретів діячів української культури, зокрема С. Людкевича (1906), І. Франка, М. Лисенка (обидва — 1913), М. Грушевського, Андрея Шептицького, Є. Петрушевича, болгарських політичних діячів, монументально-декоративних скульптур, а також жанрових композицій.

Помер М. Паращук 24 грудня 1963 року в с. Бані Карловій, похований у м. Софії.

Література 3561. Паращук, М. Портрет Рад Дедева, болгарського вченого агронома

[Образотворчий матеріал] : гіпс / М. Паращук // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 64 : іл.

3562. Паращук, М. Рабство, 1906 [Образотворчий матеріал] : гіпс / М. Паращук // Німенко, А. В. Українська скульптура другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / А. В. Німенко. — К., 1963. — С. 113 : іл.

*** 3563. Ониськів, М. Михайло Паращук : Історія його життя, або Як він

повертався в Україну / М. Ониськів. — Т. : Збруч, 1998. — 106 с. : фотогр.

3564. Ониськів, М. Українець Михайло Паращук: Ровесник болгарської волі, Страдник нашої долі / М. Ониськів, Б. Хаварівський ; Держ. архів Терноп. обл. — Т. : Збруч, 2003. — 174 с. : іл.

3565. Степовик, Д. Скульптор Михайло Паращук = Mykhailo Parashchuk, skulptor : Життя і творчість / Д. Степовик. — Едмонтон ; Торонто ; К. : Вид-во Канадійського ін-ту укр. студій, Альбертський ун-т, 1994. — 223, [3] с. : портр., іл.

*** 3566. Зозуляк, Є. Український Мікеланджело : [про кн. «Українець

Михайло Паращук: Ровесник болгарської волі, Страдник нашої долі» М. Ониськіва та Б. Хаварівського] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 2003. — 18 листоп., іл. — (Рядок з біографії краю).

3567. Сивицький, Д. «Щоб розбруньковувався сад» : [про кн. «Михайло Паращук: Історія його життя, або Як він повертався в Україну» М. Ониськіва] / Д. Сивицький // Воля. — 1998. — 30 трав. — С. 2.

432

3568. Сорока, П. Книга, народжена з любові : [про кн. «Михайло Паращук: Історія його життя, або Як він повертався в Україну» М. Ониськіва] / П. Сорока // // Тернопіль вечірній. — 1998. — 13 трав. — С. 3. — (Рецензія).


путівник / І. П. Герета. — Л. : Каменяр, 1981. — 79 с. : іл. Про М. Паращука: С. 67.

3570. Городиський, Л. Струсівські зустрічі: Й. Сліпий, Й. Гірняк, М. Паращук, С. Будний / Л. Городиський, І. Зінчишин // Городиський, Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині : іст. нарис-путівник / Л. Городиський, І. Зінчишин. — Л., 1998. — С. 216—243.

Про М. Паращука: С. 233—236. 3571. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про М. Паращука: С. 137. 3572. Історія українського мистецтва. В 6 т. Т. 5. Радянське мистецтво

1917—1941 років. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1967. — 476 с.

Про М. Паращука: С. 406. 3573. Історія української культури. Зшиток ХІV / [за заг. ред.

І. Крип’якевича]. — Факсимільне вид. 1937 р. І. Тиктора. — К. : Обереги, 1993. — [50] с. : фотогр., іл.

Про М. Паращука: С. [35]. 3574. Ніколов, К. Маловідомий пам’ятник Михайла Паращука в Софії /

К. Ніколов // Мистецтво української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [22]—33. — Бібліогр. у кінці ст. (14 назв).

3575. Німенко, А. В. Українська скульптура другої половини ХІХ — початку ХХ ст. / А. В. Німенко. — К. : Вид-во АН УРСР, 1963. — 125, [1] с. : фотогр.

Про М. Паращука: С. 112—115. 3576. Ониськів, М. Великий норвежець і великий тернополянин : [громад.-

політ. діяльність М. Паращука] / М. Ониськів, В. Уніят // ХІ Тернопільські нобелівські читання. — Т., 2003. — С. 101—103.

3577. Позднякова, Т. Славетний учень славетного Родена : До 120-річчя М. Паращука / Т. Позднякова // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 550—551 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

3578. Степовик, Д. Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові і доля скульптора Михайла Паращука / Д. Степовик // Степовик, Д. Скарби України / Д. Степовик. — К., 1990. — С. 151—160 : іл.

433

3579. Степовик, Д. В. Михайло Паращук і болгарський скульптурний портрет / Д. В. Степовик // Українсько-болгарські культурні взаємини ХХ ст. : зб. наук. праць. — К., 1988. — С. 129—143, [2] с. іл.

3580. Степовик, Д. В. Українсько-болгарські мистецькі зв’язки / Д. В. Степовик. — К. : Наук. думка, 1975. — 204 с.

Про М. Паращука: С. 194—202. ***

3581. Атанасов, П. Скульптор Михайло Паращук / П. Атанасов // Жовтень. — 1969. — № 11. — С. 100—105.

3582. Боднар, Н. Довга дорога додому : [про скульптора М. Паращука] / Н. Боднар // Воля. — 2008. — 14 листоп. — С. 3. — (130-річчя від дня народження Михайла Паращука).

3583. Венгер, Л. Великий зодчий : До 100-річчя від дня народження / Л. Венгер // Трудова слава. — 1978. — 16 листоп. — С. 4 : фотогр.

3584. Венгер, Л. Виразник дружби : Сьогодні минає 100 років від дня народження відомого укр. і болг. скульптора, нашого земляка М. І. Паращука / Л. Венгер // Ровесник. — 1978. — 16 листоп. — С. [4] : фотогр.

3585. Галайчук, А. Майстер різця / А. Галайчук // Україна. — 1978. — № 49. — С. 13.

3586. Гармаш, С. Михайло Паращук — страдник скульпторської долі / С. Гармаш // Нова ера. — 2007. — 8—14 серп. — С. 5 : фотогр.

3587. Дністренко, Я. Михайло Паращук повернувся додому / Я. Дністренко // Тернопіль вечірній. — 1999. — 20 січ.

3588. Додому не було вороття : [життєвий шлях і мист. спадщина скульптора] // Нова Тернопільська газета. — 2003. — 26 листоп., фотогр.

3589. Дуда, І. Скульптор і громадський діяч Михайло Паращук / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 21.

3590. Дуда, І. Як символ братерства : [про М. Паращука] / І. Дуда // Вільне життя. — 1978. — 15 листоп.

3591. Ельгорт, Б. «Він — наш!» / Б. Ельгорт, Н. Галій // Вільне життя. — 1968. — 20 листоп.

3592. Забутий Україною, гнаний на чужині… : [нові сторінки життя й творчості скульптора М. Паращука] // Свобода. — 1998. — 21 лют. — С. 3 : портр. — (Розповідають документи).

3593. Козаріз, О. Скульптура М. І. Паращука / О. Козаріз // Трудова слава. — 1988. — 10 верес. — С. 2. — (Славетні наші земляки).

3594. Краснодемський, В. Завжди і всюди він залишався українцем / В. Краснодемський // Голос України. — 1998. — 28 квіт.

3595. Ліберний, О. Збагатився Тернопіль неоціненним дарунком : [погруддям С. Петлюри, автор якого М. Паращук] / О. Ліберний // Свобода. — 1997. — 2 серп. — С. [4] : фотогр. — (Культура).

434

3596. Мельничук, Б. Симон Петлюра і Михайло Паращук / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1994. — 28 верес.

3597. Мельничук, Б. «Цього листа пишу до Вас більше 14 років…», або Чи буде у Тернополі виставка про Михайла Паращука / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1996. — 14 груд. — С. 3 : портр. — (Ім’я).

3598. Ониськів, М. Мій Паращук — наш Паращук! : Ескіз на завершення його двох ювілейних дат і 40-річчя з часу духовного повернення в Україну / М. Ониськів // Вільне життя. — 2004. — 13 січ. — С. 3 : фотогр. — (Рядок з біографії краю).

3599. Ониськів, М. Ровесник болгарської волі, страдник нашої долі / М. Ониськів // Голос України. — 1998. — 21 листоп., портр.

3600. Ониськів, М. Ровесник болгарської волі, страдник нашої долі : Минуло 130 років з дня народження видатного українського митця, нашого краянина Михайла Паращука / М. Ониськів, В. Краснодемський // Вільне життя плюс. — 2008. — 21 листоп. — С. 6 : портр. — (Світочі рідного краю).

3601. Ониськів, М. Що я не сказав про М. Паращука у книжці, йому присвяченій / М. Ониськів // Вільне життя. — 1998. — 14 листоп. — С. 2 : портр. — (Рядок з біографії краю).

3602. Паращук Михайло (16.11.1878—24.12.1963) — всесвітньо відомий скульптор, архітектор, дипломат, громадський і політичний діяч // Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 104.

3603. Печінка, Т. Михайло Паращук. Про нього та його творчість розповідають документи / Т. Печінка // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 2 (лют.). — С. 10—11 : портр. — (Скарби архіву).

3604. Позднякова, Т. М. Славетний учень славетного Родена : До 120-річчя М. Паращука / Т. М. Позднякова // Тернопіль вечірній. — 1998. — 14 листоп. — С. 5 : фотогр. — (Ювілей).

3605. Рудик, Б. Пісня серця : [про скульптора М. Паращука] / Б. Рудик // Медична академія. — 2004. — 27 жовт. — С. 12. — (Славетні краяни).

3606. Савків, Л. Під його руками оживав камінь / Л. Савків // Свобода. — 2003. — 15 листоп. — (Сторінка нашої історії).

3607. Сидор, О. Пластика Паращука / О. Сидор // Жовтень. — 1979. — № 2. — С. 111—115.

3608. Сидор, О. Поборник дружбы народов / О. Сидор // Правда Украины. — 1978. — 16 нояб.

3609. Скарби архіву. Особовий фонд Михайла Паращука // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 21/22 (листоп.). — С. 12.

3610. Степовик, Д. Болгарські скульптури Михайла Паращука / Д. Степовик // Всесвіт. — 1972. — № 3. — С. 174—178 : фотогр., іл. — (Україна і світ).

435

3611. Степовик, Д. Двоє з рю д’Університете, 182 : [про навчання М. Паращука й Л. Блох в О. Родена] / Д. Степовик // Молодь України. — 1968. — 18 трав.

3612. Степовик, Д. Митець у ворожому тилу : Недосліджені сторінки творчості скульптора Михайла Паращука / Д. Степовик // Жовтень. — 1989. — № 7. — С. 85—92.

3613. Степовик, Д. Михайло Паращук : [про навчання скульптора М. Паращука в Польщі] / Д. Степовик // Український календар на 1973 рік. — Варшава, 1973. — С. 191—194.

3614. Степовик, Д. Образ скульптора / Д. Степовик // Літературна Україна. — 1968. — 27 груд.

3615. Степовик, Д. В. Тернопільщина в документах Центрального державного історичного архіву Болгарії (фонд скульптора Михайла Паращука) / Д. В. Степовик // Тези доповідей і повідомлень 1-ї Тернопільської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Секція VІ. Література і мистецтво. — Т., 1990. — Ч. 3. — С. 19—21.

3616. Стецько, В. Між паралелями двох культур : [фонд М. Паращука в Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Стецько // Свобода. — 2008. — 24 груд. — С. 7 : фотогр. — (Постійна експозиція).

3617. Стецько, В. Скульптор-психолог Михайло Паращук / В. Стецько // Ровесник. — 1998. — 19 листоп., фотогр.

3618. Угаров, Г. Вулиця «Венера», № 6… : [про М. Паращука] / Г. Угаров // Всесвіт. — 1981. — № 9. — С. [186]—188 : фотогр. — (Україніка).

3619. Український Мікеланджело Михайло Паращук // Дзвін. — 1999. — № 8/9. — С. 125—129.

3620. Ханас, М. Утверджуючи нове мистецтво / М. Ханас // Трудова слава. — 1988. — 12 лип. — С. 2. — (Слово про наших земляків).

3621. Хронологія життя Михайла Паращука / підгот. Т. Печінка // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 21/22 (листоп.). — С. 2.

3622. Цвенгрош, Г. Український Мікеланджело Михайло Паращук : (З історії українсько-французько-норвезьких зв’язків) / Г. Цвенгрош // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 21/22 (листоп.). — С. 9—12 : портр.

3623. Черемшинська, Р. Скульптор, архітектор, дипломат : (130-річчя від Дня народження Михайла Паращука) / Р. Черемшинська // Вісті Придністров’я. — 2008. — 14 листоп. — С. 2. — (Життя духовного основа).

3624. Черемшинський, О. Скульптор, архітектор, дипломат : (До 135-річчя від дня народження Михайла Паращука) / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 2013. — 27 груд. — С. 3 : портр.

436

3625. Черемшинський, О. Скульптор, архітектор, дипломат… / О. Черемшинський // Вісті Придністров’я. — 2003. — 21 листоп. — С. 3. — (125-річчя від дня народження Михайла Паращука).

3626. Шевчук, Ф. Майстер різця / Ф. Шевчук // Прапор комунізму. — 1985. — 12 трав.

3627. Якель, Р. Вигнанець великої долі : [про життєвий шлях і мист. спадщину скульптора] / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2003. — 6 груд. — С. 14 : фотогр.

3628. Янішевський, Р. Остання воля скульптора / Р. Янішевський // Армія України. — 1996. — 12 жовт.

*** 3629. Абліцов, В. Образи живі і неповторні : Серія скульптурних портретів

укр. інтелігенції, виконана в 1906—1907 роках Михайлом Паращуком / В. Абліцов, В. Жежера, В. Краснодемський // Голос України. — 1999. — 6 лют. — С. 9 : фотогр. — (ХХ століття: українські акценти).

3630. Бубній, П. Монументи натхнення і любові : Як створювався пам’ятник видатному польському поетові у Львові : [про творчу співпрацю пол. скульптора А. Попеля та укр. мистця М. Паращука] / П. Бубній, М. Ониськів // Вільне життя. — 1999. — 5 січ. — С. 4 : фотогр. — (Рядок з біографії краю).

3631. Сьомочкін, І. «Вівтарі народу» : Пам’ятники Адамові Міцкевичу й Тарасові Шевченку у Львові : [М. Паращук — співавтор пам’ятника А. Міцкевичу] / І. Сьомочкін // Пам’ятки України: історія та культура. — 2004. — № 1. — С. [114]—127 : іл. — Бібліогр.: с. 126—127.

*** 3632. Зустріч, на котру чекалося 45 років : [про перебування на

Тернопільщині дружини скульптора Ц. Паращук] // Вільне життя. — 1968. — 18 груд.

3633. Мушинка, М. Доля дружини та доньки Михайла Паращука / М. Мушинка // Дзвін. — 2001. — № 1. — С. 129—133.

3634. Ониськів, М. Цвітана Паращук: «Схиляю голову перед гідністю, з якою ніс він свій хрест в ім’я України й мистецтва» : [листування Ц. Паращук із М. Ониськівим] / М. Ониськів // Вільне життя. — 1990. — 30 верес. — С. 3 : фотогр. ; 2 жовт. — С. 3 : фотогр. ; 3 жовт. — С. 4 : фотогр. ; 5 жовт. — С. 3 : фотогр. — (Рядок з біографії краю).

3635. Ониськів, М. Цвітана Паращук: «Я вклонилася його коханій землі» : [про перебування в м. Тернополі в грудні 1968 р. дружини скульптора Ц. Паращук] / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2008. — 12 груд. — С. 5 : портр. — (Давня світлина).

437

*** 3636. Вітаємо! : [розпорядженням Кабінету Міністрів України Терноп.

вищ. проф. уч-щу № 4 присвоєно ім’я скульптора та архітектора М. Паращука] // Свобода. — 2003. — 25 груд. — С. [1].

*** 3637. Вербовецький, О. Молодь вивчає спадщину Михайла Паращука :

[відзначення 134-річчя від дня народж. скульптора] / О. Вербовецький // Свобода. — 2012. — 14 груд. — С. 5. — (Урочини).

3638. Вшанування видатного земляка // Вільне життя. — 1963. — 17 листоп.

3639. Данилків, І. На Тернопілля повертають забуте ім’я Михайла Паращука / І. Данилків // Наш день. — 2013. — 27 листоп. — С. 5 : фотогр.

3640. Кулик, О. Відкрили виставку, присвячену Михайлові Паращуку / О. Кулик // 20 хвилин. — 2008. — 18 листоп. — С. 14.

3641. Левицька, Л. Кращого скульптора в них не було : [ушанування пам’яті скульптора М. Паращука на Тернопіллі] / Л. Левицька // Голос України. — 2003. — 12 груд. — С. 16.

3642. Ліберний, О. Серцем завжди був з Україною : [відкриття мемор. дошки з барельєфом М. Паращука на фасаді навч. корпусу Терноп. вищ. проф. уч-ща № 4] / О. Ліберний // Свобода. — 2003. — 29 листоп. — С. 2 : фотогр. — (125-річчя скульптора Михайла Паращука).

3643. Мельничук, Б. Варваринці — батьківщина Михайла Паращука : [ушанування пам’яті видат. скульптора на Тернопіллі] / Б. Мельничук // Свобода. — 2010. — 19 листоп. — С. 5 : портр. — (Славетні імена).

3644. Ониськів, М. Михайло Паращук : Китиця слів на його 35-річну могилу / М. Ониськів // Тернопіль вечірній. — 1998. — 24 груд. — С. 4 : фотогр. — (Славетні постаті нашого краю).

3645. Півторак, Р. Український Мікеланджело : [відзначення 130-річчя від дня народж. М. Паращука в Терноп. вищ. проф. уч-щі № 4] / Р. Півторак // Свобода. — 2008. — 3 груд. — С. 2 : фотогр. — (Міжнародна конференція). — Зміст: Великий син трьох народів ; 5 років з іменем Михайла Паращука.

3646. Повернення Паращука на Батьківщину : [ушанування пам’яті мистця у Варваринецькій школі] // Воля. — 1998. — 21 листоп. — С. 2 : фотогр.

3647. Уніят, В. До роковин видатного скульптора : [ушанування пам’яті М. Паращука в Терноп. вищ. проф. уч-щі № 4] / В. Уніят // Літературна Україна. — 2010. — 9 груд. — С. 2.

3648. Хакова, Е. Лист із Болгарії : [ушанування пам’яті скульптора М. Паращука] / Е. Хакова // Тернопіль вечірній. — 1999. — 23 лип. — С. 2.

438

*** 3649. Вшановуючи пам’ять Михайла Паращука : [відбулися поминальні

заходи на могилі скульптора в м. Софії] // Вісті з України. — 1997. — 27 листоп. — С. 7. — (Рядки з Болгарії).

3650. Ониськів, М. …І камінь розплющував очі : Орден «Кирила і Мефодія» — нашому земляку : [Президія Народних зборів НРБ нагородила посмертно М. Паращука орденом Кирила та Мефодія І ступеня] / М. Ониськів // Вільне життя. — 1968. — 22 берез. — С. 4.

3651. У Софії відкрито першу виставку творів Михайла Паращука — видатного українського скульптора і діяча української еміграції : [вист. творів М. Паращука в Спілці архітекторів Болгарії в рамках міжнар. форуму «Зустріч європейських культур»] // Русалка Дністрова. — 1995. — Чис. 22 (листоп.). — С. [1].

*** 3652. Ониськів, М. Паращукові присвячена : [наук.-практ. конф. «Михайло

Паращук — видатний український і болгарський скульптор» у Терноп. обл. краєзн. музеї] / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2009. — 16 січ. — С. 6. — (Вістка з обласного краєзнавчого).

3653. Поліщук, О. Велике життя великої людини : [регіон. наук.-краєзн. конф., приуроч. до 130-річчя від дня народж. М. Паращука] / О. Поліщук // Свобода. — 2009. — 23 січ. — С. 4 : фотогр. — (Конференції).

*** 3654. Мельничук, Б. Паращук Михайло Іванович — скульптор,

громадський діяч / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина» книга : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 69—71.

3655. Паращук Михайло (1878—1963) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1947 : фотогр.

3656. Паращук Михайло Іванович (16.ХІ.1878, с. Варваринці, тепер Терноп. обл. — 24.ХІІ.1963, Софія) — укр. скульптор // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 462.

3657. Паращук Михайло Іванович (16.ХІ.1878, с. Варваринці, тепер Терноп. обл. — 24.ХІІ.1963, Софія) — укр. скульптор // Митці України : енциклопед. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 446—447.

439

3658. Паращук Михайло Іванович (н. 16.ХІ.1878, с. Варваринці, тепер Терноп. обл. — 24.ХІІ.1963, Софія) — скульптор // Словник художників України. — К., 1973. — С. 172—173 : фотогр.

3659. Паращук Михайло Іванович (16.11.1878, с. Варваринці, нині Теребовлян. р-ну — 24.12.1963, с. Баня Карлова Пловдів. округу, похов. у м. Софія (Болгарія) — скульптор, громадський діяч / М. Ониськів [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 28—29 : фотогр.

*** 3660. Михайло Паращук : бібліогр. покажчик / Держ. архів Терноп. обл.,

Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: О. Я. Сулима, Т. Н. Бабчук. — Т. : [б. в.], 2003. — 86 с.

3661. Степовик, Д. Українська мистецька класика. Болгаристика : бібліогр. покажчик / Д. Степовик ; авт.-упоряд. С. Білокінь ; авт. вступ. ст. Я. Запаско. — К. : [б. в.], 1988. — 55 с. : фотогр.

Про М. Паращука: С. 36, 64, 67, 73, 197, 300, 308.

Перейма-Клим Ака (Арменія) Андріївна

(30.09.1927 — грудень 2013) — художниця, скульптор, писанкарка

Народилася 30 вересня 1927 року в м. Седльці (Польща). У дитинстві часто бувала в м. Копичинцях, нині Гусятинського району, у батьків матері. Під час Другої світової війни проживала в Німеччині (м. Мюнхен), згодом — Канаді. Від 1959 року мешкала в м. Трой (штат Огайо, США). Протягом 1960—1963 років навчалася на відділі скульптури Мистецької школи Інституту мистецтва в м. Дейтоні. У 1963—1964 роках продовжила здобувати освіту в Мистецькій школі Інституту мистецтва в м. Чикаго, згодом — технологічному інституті «Гобарт» у м. Трой, де вивчала техніку електрозварювання металу. Упродовж 1970—1980 років працювала координатором програми електрозварювання для скульпторів у цьому ж інституті.

А. Перейма-Клим творила в галузі станкової й декоративно-паркової скульптури, декоративного живопису, кераміки, писанкарства.

Роботи художниці експонувалися у Львові (1991), Києві, Каневі, Полтаві, Сумах, Миколаєві, Львові, Тернополі (усі — 1992).

У 1993 році персональні виставки відбулися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Бережанах, Івано-Франківську, Львові, Києві, у 1997 році — Тернополі, Бережанах.

440

У 2001 році А. Переймі-Клим було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

Померла мисткиня в грудні 2013 року. Література

3662. Україна. Президент (1994—2005 ; Л. Д. Кучма). Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження : Указ Президента України від 15 серп. 2001 р. № 639/2001 : [присвоїти почесне звання «Заслужений художник України» А. Переймі — художниці, громадянці США] // Урядовий кур’єр. — 2001. — 18 серп. — С. 6.

*** 3663. Перейма, А. Сутність моєї творчості / А. Перейма // Мистецтво

української діаспори : Повернуті імена : [збірник]. — К., 1998. — Вип. 1. — С. [317]—321 : іл.

*** 3664. Перейма Ака (Богумила): маляр, скульптор, графік, майстер

художньої кераміки // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 428 : фотогр., іл.

*** 3665. Афоніна, А. Дивосвіт Аки Перейми : Так називається книга, яка

описує творчий портрет художниці / А. Афоніна // Я, ти, ми. — 1996. — № 11 (листоп.).

3666. Гудзь, Ю. Гнізда небесного вирію : [про творчість мисткині та альбом «Ака Перейма»] / Ю. Гудзь // Art line. — 1998. — № 3. — С. 50—51 : іл. — (Традиції).

3667. Дуда, І. Ака (Арменія) Перейма-Клим / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 25.

3668. Ільченко, О. Ака Перейма з міста Трой : розповідь про живописця, якому «нудно» реалістично / О. Ільченко // Наша газета. — 2000. — 12 лют., портр. — (Майстерня).

3669. Прядка, В. Вічне і молоде в мистецтві Аки Перейми / В. Прядка // Народне мистецтво. — 2000. — № 1/2. — С. 50—52 : іл. — (Діаспора).

*** 3670. Столяр, М. У пошуках загадкової української космічності… /

М. Столяр // Образотворче мистецтво. — 1998. — № 1. — С. 25 : фотогр. — Рец. на кн.: Ака Перейма : альбом / ред.-упоряд. М. Маричевський. — К. : Фундація імені О. Ольжича, 1997.

*** 3671. Гаврилишин, В. Перейма Ака (Арменія) Андріївна (з дому — Клим;

30.09.1927, м. Седльце, за ін. даними с-ще Доманіце, Польща) — художниця, скульптор, писанкарка, громадська діячка / В. Гаврилишин,

441

І. Дем’янова, Б. Савка // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 48.

Савчак Володимир Васильович

(25.05.1911—6.03.2007) — художник

Народився 25 травня 1911 року в с. Адамівці, нині належить до м. Бережан. Закінчив Бережанську гімназію. Навчався у Львівському університеті та Мистецькій академії в м. Вільні (нині Вільнюс, Литва). Під час Другої світової війни працював учителем рисунка та малярства в Бережанській гімназії.

У 1948 році В. Савчак емігрував до Австралії. Від 1950 року був членом Спілки українських мистців в Австралії та Артгалереї в м. Сіднеї.

Мистець брав участь у колективних виставках у Мельбурні, Львові, Тернополі, Бережанах тощо.

Персональні виставки художника проходили в Лондоні, Парижі (обидві — 1981), Нью-Йорку (1980, 1982), Філадельфії (1980, 1982), Вашингтоні (1980), Торонто (1980, 1982), Оттаві, Чикаго (обидві — 1982).

У доробку мистця краєвиди, натюрморти, церковний живопис, портрети Т. Шевченка, М. Шашкевича, Лесі Українки, Р. Шухевича тощо.

Твори художника зберігаються в музеях і приватних колекціях в Австралії, Канаді, США, Україні та інших країнах.

Помер В. Савчак 6 березня 2007 року. Література

3672. Дивосвіт художника із Синіх Гір : книга-фотоальбом, присвячена творчості українського мистця з Австралії Володимира Савчака. — Дрогобич : Відродження, 1997. — 192 с. : іл.

*** 3673. Бережанці-малярі // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Нью-

Йорк [та ін.], 1970. — С. 260—267 : фотогр. Про В. Савчака: С. 264—266.

3674. Володимир Савчак // Альманах українського часопису Вільна думка та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 918—919 : фотогр.

3675. Дирда, Н. Володимир Савчак / Н. Дирда // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. — Торонто [та ін.], 1998. — Т. 2. — С. 336—337 : фотогр.

3676. Дуда, І. Живописець і графік Володимир Савчак / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 23.

442


Про В. Савчака: С. 91—92. 3678. Комарницький, І. «Дивосвіт художника з Синіх Гір» /

І. Комарницький // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 577—581 : фотогр., іл. — (Під мистецькі знамена).

*** 3679. Барва, С. Виставка талановитого українця : [у Замковому палаці] /

С. Барва // Народне слово. — 2000. — 7 лип. — С. 2 : фотогр. — (Мистецтво).

3680. Бідзіля, Т. Божий дар — людям : [урочиста академія, приуроч. до 100-річчя від дня народж. В. Савчака, у Бережан. краєзн. музеї] / Т. Бідзіля // Свобода. — 2011. — 17 черв. — С. 4 : фотогр. — (До 100-ліття художника Володимира Савчака).

3681. Бідзіля, Т. Маестро Савчак у стінах альма-матері / Т. Бідзіля // Вільне життя. — 2004. — 17 лип. — С. 6. — (Ювілеї).

Те ж // Бережанське віче. — 2004. — 2 лип. — (До 200-ліття Бережанської гімназії).

3682. Бойко, Н. Роботи Володимира Савчака — у Галичі : [на відкритті картин. галереї Нац. заповідника «Давній Галич» презентувалися живописні полотна худож. В. Савчака] / Н. Бойко // Бережанське віче. — 2010. — 30 квіт. — С. 4 : фотогр. — (Експозиції).

3683. Брицька, Г. Бесіда з Маестро : [зустріч із худож. В. Савчаком у Жуків. духовн. центрі] / Г. Брицька // Бережанське віче. — 2002. — 3 серп. — (Зустрічі).

3684. Будар, Т. Маестро із Синіх Гір : [презентація кн.-фотоальб. про В. Савчака «Дивосвіт художника із Синіх Гір»] / Т. Будар // Вільне життя. — 1998. — 13 жовт.

3685. Будар, Т. Свою душу залишив у Бережанах : [урочистості з нагоди 100-річчя від дня народж. худож. В. Савчака] / Т. Будар // Бережанське віче. — 2011. — 3 черв. — С. 1, 4 : фотогр. — (Урочини).

3686. Волинська, О. Маестро із Синіх Гір / О. Волинська // Русалка Дністрова. — 1998. — Чис. 7 (квіт.). — С. [8—9] : фотогр., іл. — (Робітня митця).

3687. Голод, Н. Один з найпотужніших інтелектуалів світу : До 100-річчя від дня народження В. Савчака / Н. Голод, М. Проців // Бережанське віче. — 2011. — 20 трав. — С. 4.

3688. Дзьомба, Н. Талант сказати пензлем, або Володимир Савчак — бережанський маестро із Синіх Гір / Н. Дзьомба // Вільне життя плюс. — 2010. — 23 лип. — С. 5 : фотогр. — (Нашого цвіту — по всьому світу).

443

3689. Ждан, В. Повертається сокіл до свого гнізда / В. Ждан // Вільне життя. — 2001. — 14 серп.

3690. Зубанич, Ф. Його сімнадцять заповідей : Володимир Савчак — визначний художник українського зарубіжжя / Ф. Зубанич // Культура і життя. — 1991. — 20 лип. — С. 5.

3691. Комарницький, І. Наш земляк В. Савчак / І. Комарницький // Нове життя. — 1991. — 4 лип.

3692. Кудляк, І. Земляк з Австралії / І. Кудляк // Бережанське віче. — 1991. — 20 лип.

3693. Лугова, О. «Один із найпотужніших інтелектуалів світу» / О. Лугова // Бережанське віче. — 2005. — 14 жовт. — С. 4. — (Постаті).

3694. Павук, В. Перлина бережанської землі — художник В. Савчак / В. Павук // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзн. альманах. — 1994. — Листоп.

3695. Пархомчук, Я. 93-є літо у Бережанах / Я. Пархомчук // Свобода. — 2004. — 24 лип. — С. 4 : фотогр. — (Родом із Тернопілля).

3696. Проців, М. Володимир Савчак: два портрети Маркіяна / М. Проців // Бережанське віче. — 2011. — 23 верес. — С. 4 : фотогр. — (До 200-ліття Маркіяна Шашкевича).

3697. Проців, М. Маестро із Синіх Гір / М. Проців // Вільне життя плюс. — 2011. — 17 черв. — С. 6 : фотогр. — (Ювілеї).

3698. Проців, М. У Бережани повернувся «Художник із Синіх Гір» : [урочистості з нагоди 100-річчя від дня народж. худож. В. Савчака в Бережан. краєзн. музеї] / М. Проців // Номер один. — 2011. — 1 черв. — С. 4 : фотогр.

3699. Савчук, В. Маестро В. Савчаку — 90! / В. Савчук // Бережанське віче. — 2001. — 4 серп.

3700. Савчук, В. Там, за обрієм — мати… : Штрихи до портрета художника Володимира Савчака / В. Савчук // Бережанське віче. — 1992. — 11 лип., фотогр.

3701. Садовська, Г. Дорога додому / Г. Садовська // Вільне життя. — 1991. — 31 лип. — (Українці в світі).

3702. Яцишин, З. З Бережанщини — до Австралії : Володимирові Савчаку — 85 / З. Яцишин // Русалка Дністрова. — 1996. — Чис. 12 (черв.). — С. 4. — (Скарби архіву).

*** 3703. Дуда, І. Савчак Володимир Васильович (25.05.1911, с. Адамівка, нині

належ. до м. Бережани) — художник / І. Дуда, Б. Мельничук, М. Павлишин // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 217 : фотогр.

3704. М. П. Савчак Володимир, маляр / М. П. // Енциклопедія української діаспори. — К. [та ін.], 1995. — Т. 4 : Австралія. Азія. Африка. — С. 173—174 : фотогр.

444

Титла Богдан Спиридонович


Народився 23 березня 1928 року в м. Підгайцях. У 1950 році емігрував до США. Художню освіту здобув у міському коледжі в м. Нью-Йорку, спеціалізуючись на акварелі та графіці.

Б. Титла — майстер пейзажу, про що свідчать його роботи «Осінь в Нью-Йорку», «Наближення шторму», «Сіра осінь» та ін.

До 1995 року художник мав власну мистецьку студію в м. Нью-Йорку. Займався книжковою графікою, оформленням плакатів, трафаретів, зокрема оформив збірник «Підгаєцька земля» (1980).

Б. Титла був учасником колективних виставок, у тому числі міжнародних. Мав персональні виставки в Нью-Йорку (1964, 1978), Вашингтоні (1973), Філадельфії (1974, усі — США), Канаді (1975, 1979).

У 1998 році живописець побував у м. Тернополі. У фонді Тернопільського обласного художнього музею зберігається

картина «Зимовий пейзаж» (1990), подарована автором у 2000 році. Помер Б. Титла 17 лютого 2015 року в м. Нью-Йорку.

Література 3705. Tytla, B. Landscape I [Graphic] : watercolor ; 31x49 cm : [reproduction] /

B. Tytla // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 97.

*** 3706. [Виставка акварелей та ікон Богдана й Галини Титлів у м. Пассейку

(США)] // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 73.


Про Б. Титлу: С. 108. 3708. Дуда, І. Живописець і графік Богдан Титла / І. Дуда // Тернопіль. —

1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 25. 3709. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


Про Б. Титлу: С. 98. 3710. Колодницький, С. Титли в Підгайцях і у світі / С. Колодницький //

Підгайці та Підгаєччина. — Т., 2012. — С. 663—684.

445

3711. Підгайці та Підгаєччина : наук.-краєзн. збірник / упоряд. С. Колодницький. — Т. : Терно-граф, 2012. — 768 с. : іл.

Про Б. Титлу: С. 560, 664, 666, 667, 668, 676, 677, 678, 682, 683, 684.

3712. Мандрівка землями Підгаєччини : фотоальбом. — Ню-Йорк [та ін.] : [б. в.], 1980. — 171 с. : фотогр.

Про Б. Титлу: С. 98. 3713. Титла Богдан: живописець // Українські митці у світі : матеріали до

історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 468 : фотогр., іл.

3714. Bohdan Tytla = Богдан Титла = Bohdan Tytla // Ukrainian Artists International Exhibit = Світова виставка українських мистців = L’exposition internationale des artistes ukrainiens : catalogue = каталог. — Toronto, 1982. — P. 96 : phot.

*** 3715. Гаврилишин, В. Титла Богдан (23.03.1928, м. Підгайці) —

живописець, графік // В. Гаврилишин, І. Дуда, С. Колодницький // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 446—447.

3716. Мельничук, Б. Титла Богдан — живописець, графік / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят // Мельничук, Б. «Журавлина книга» : Тернопільська українська західна діаспора : словник імен / Б. Мельничук, Б. Хаварівський, В. Уніят. — Т., 2012. — Ч. 3 : М — Я. — С. 194.

3717. Титла Богдан (*1928) // Енциклопедія українознавства : словникова частина / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Фонд духовн. відродж. ім. Митрополита Андрея Шептицького ; голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Л., 2000. — Т. 9. — С. 3211.

Шолдра Діонізій

(16.10.1925—29.09.1995) — художник, реставратор

Народився 16 жовтня 1925 року в м. Тернополі. Упродовж 1932—1944 років навчався в Тернопільській гімназії ім. Ю. Словацького. У 1944 році виїхав до Австрії. Упродовж 1945—1950 років перебував у таборі для переміщених осіб у м. Ляндеку (Тіроль, Австрія). Живопис, історію мистецтва й теорію реставрації вивчав в Інсбруцькому університеті в професора Люттеротті.

У 1950 році Д. Шолдра емігрував до США. У 1952 році вступив до Об’єднання українських митців в Америці. У 1957 році повернувся в Європу.

446

Жив у м. Парижі (Франція). У 1957—1958 роках продовжив навчатися в м. Інсбруку, у 1958—1965 роках студіював малярство й практичну реставрацію у Віденській академії мистецтв. У 1965 році повернувся до США, влаштувався на роботу в реставраційну фірму Ю. Леви в м. Нью-Йорку. У 1975 році відкрив власну реставраційну майстерню.

У доробку художника багато пейзажів і портретів, виконаних олійними фарбами.

У 50-х — на початку 60-х років Д. Шолдра сформувався як живописець. У той час він написав картини «Процесія», «Втікачі», «Портрет Гайди». Дуже любив зображати небо, часто малював безлисті й самотні дерева («Захід сонця», «Грудень», «Самотнє дерево», «Туга», «Після буревію» тощо).

У 1991 році мистець вперше від часу еміграції відвідав м. Тернопіль. У 1993 році він повернувся в Україну. Очолив реставраційну майстерню в Тернопільському обласному художньому музеї.

Персональні виставки живописця проходили в Летбриджі (Канада, 1965), Нью-Йорку (США, 1983), Києві (1994), Тернополі (1995).

Картини, що експонувалися в м. Києві, художник подарував Тернопільському обласному художньому музею.

Помер Д. Шолдра 29 вересня 1995 року в м. Тернополі. Література

3718. Шолдра, Д. Життя і смерть, 1964 [Образотворчий матеріал] : олія ; 20х24 см : [репродукція] / Д. Шолдра // Нотатки з мистецтва. — Філядельфія, 1975. — [Вип.] 15 (черв.). — С. 36.

3719. Шолдра, Д. Малярство [Образотворчий матеріал] : каталог виставки терноп. митця, 17 лютого — 31 березня 1995 р. / Д. Шолдра. — Т. : Лілея, 1995. — 28 с. : іл.

3720. Шолдра, Д. Провесна в Західній Україні, 1944 [Образотворчий матеріал] : олія ; 61х51 см ; Життя і смерть, 1964 : олія ; 61х51 см ; Люба, 1972 : олія ; 50х40 см : [репродукції] / Д. Шолдра // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 485, 487, 489.



Про Д. Шолдру: С. 122. ***

3722. Діонізій Шолдра = Dionysi Scholdra // Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. — Філядельфія, 1981. — С. 484.

447

*** 3723. Дуда, І. Діонізій Шолдра: життєпис / І. Дуда // Тернопільщина :

Земля любові нашої : інформ. довідник : фотоальбом м. Тернополя та обл. — Т., 2004. — С. 10—11.


Про Д. Шолдру: С. 118—121. 3725. Музика, С. Маляр неба та самотніх дерев / С. Музика, А. Волянюк //

Тернопільщина : Земля любові нашої : інформ. довідник : фотоальбом м. Тернополя та обл. — Т., 2004. — С. 10—13 : іл.

3726. Шолдра Діонізій: живописець, реставратор // Українські митці у світі : матеріали до історії українського мистецтва ХХ століття / авт.-упоряд. Г. Стельмащук. — Л., 2013. — С. 502—503 : фотогр.

*** 3727. Бошко, С. На пошану Майстра : У виставковій залі обл. худож.

музею експонується ювіл. виставка на пошану пам’яті худож. і реставратора Діонісія Шолдри з нагоди 80-ї річниці від дня народж. / С. Бошко // Тернопіль вечірній. — 2005. — 23—29 листоп. — С. 8.

3728. Дуда, І. Автопортрет : [про худож. Д. Шолдру] / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 1995. — 18 жовт.

3729. Дуда, І. Живописець і реставратор Діонізій Шолдра / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 24—25.

3730. Дуда, І. Маляр неба і поламаних дерев / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 1995. — 11 лют.

3731. Зозуляк, Є. З доріг життя : [Д. Шолдра повернувся до м. Тернополя] / Є. Зозуляк // Вільне життя. — 1995. — 10 берез. — (Що? Де? Коли?).

3732. Лупак, Т. Феномен самотності у творчості Діонізія Шолдри / Т. Лупак // Студентський науковий вісник / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2008. — Вип. 15. — С. 205—210.

3733. Савицька, І. На малярські теми… : [про Д. Шолдру] / І. Савицька // Тернопіль вечірній. — 1996. — 2 жовт. — С. 3 : фотогр. — (Пам’ять).

*** 3734. Мороко-Довгалюк, Х. Пам’яті митця і реставратора : На будинку № 8

по вул. Листопадовій у Тернополі відкрито пам’ятний знак митцю і реставратору Діонізію Шолдрі / Х. Мороко-Довгалюк // Вільне життя. — 1998. — 13 жовт. — (Світ нашої духовності).

3735. Попович, Ж. Картинами, мов сходами, — до Бога : [вист. пам’яті худож. Д. Шолдри в Терноп. обл. худож. музеї] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. — 2005. — 2—8 листоп. — С. 15.

448

3736. Собуцька, В. Пам’яті маляра самотніх дерев : [вист. пам’яті худож. Д. Шолдри в Терноп. обл. худож. музеї] / В. Собуцька // Свобода. — 2005. — 29 жовт. — С. 8 : іл. — (Виставки).

*** 3737. Дуда, І. Шолдра Діонізій (16.10.1925, м. Тернопіль — 29.09.1995, там

само) — живописець, реставратор / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 647.

МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ

Будзан Антін Федорович

(27.08.1911—6.10.1982) — мистецтвознавець, член Спілки художників України (1960)

Народився 27 серпня 1911 року в с. Лозівці, нині Підволочиського району. Закінчив початкову школу в сусідньому селі Ободівці, Тернопільську гімназію. Від 1933 до 1938 року навчався в Греко-католицькій богословській академії в м. Львові (нині Український католицький університет). Брав участь в археологічних розкопках стародавнього міста Галича (нині районний центр Івано-Франківської області), очолюваних професором Я. Пастернаком. У 1937 році взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого

майстра Д. Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу в м. Львові). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації «Весілля в селі Лозівка», «Прислів’я та приказки с. Лозівка».

Згодом А. Будзан навчався на історичному факультеті Львівського університету Яна Казимира (нині національний університет ім. І. Франка), одночасно працюючи лаборантом на кафедрі етнографії та етнології. У 1939 році захистив магістерську роботу з етнології «Монографія села Лозівка п. Збараж».

Протягом 1942—1945 років працював у музеї Греко-католицької богословської академії. У 1943 році викладав українську мову в Малій духовній семінарії.

У 1947—1953 роках А. Будзан заочно навчався в Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Ю. Рєпіна в м. Ленінграді (РФ, нині Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна), водночас працював у Музеї українського мистецтва (нині Національний музей) та Музеї художньої промисловості

449

(нині Музей етнографії та художнього промислу) у м. Львові, у якому трудився до самої смерті. У 1959 році захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX—ХХ ст.».

А. Будзан автор чисельних праць із різьбярства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації Спілки художників УРСР. Був одним з ініціаторів та засновників відділу народних художніх промислів (1979) у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР (нині відділ народного мистецтва Інституту народознавства НАН України).

Помер А. Будзан 6 жовтня 1982 року в м. Львові, похований на Янівському цвинтарі.

Література 3738. Будзан, А. Художні роботи Михайла Біласа / А. Будзан // Народна

творчість та етнографія. — 1971. — № 2. — С. 48—50. 3739. Будзан, А. Ф. Вироби з бісеру / А. Ф. Будзан // Бойківщина : іст.-

етногр. дослідження. — К., 1983. — С. 280—281. 3740. Будзан, А. Ф. Вироби з дерева / А. Ф. Будзан // Бойківщина : іст.-

етногр. дослідження. — К., 1983. — С. 120—122. 3741. Будзан, А. Ф. Гутне скло / А. Ф. Будзан, О. П. Кошовий // Народні

художні промисли УРСР : довідник. — К., 1986. — С. 67—78. 3742. Будзан, А. Ф. Невичерпне джерело художніх традицій /

А. Ф. Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1973. — № 1. — С. 52—58.

3743. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву / А. Ф. Будзан // Бойківщина : іст.-етногр. дослідження. — К., 1983. — С. 281—284.

3744. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву / А. Ф. Будзан // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. — Л., 1969. — Розд. 1 : Декоративно-прикладне мистецтво на території України в період первіснообщинного ладу і Древньої Русі. — С. 10—11.

3745. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву / А. Ф. Будзан // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. — Л., 1969. — Розд. 2 : Українське декоративно-прикладне мистецтво ХІV—ХVІІІ ст. — С. 35—37.

3746. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву / А. Ф. Будзан // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. — Л., 1969. — Розд. 3 : Українське декоративно-прикладне мистецтво ХІХ — початку ХХ ст. — С. 75—81.

3747. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву / А. Ф. Будзан // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. — Л., 1969. — Розд. 4 : Українське радянське декоративно-прикладне мистецтво. — С. 176—183.


450

3748. Будзан, А. Ф. Різьба по дереву в західних областях України / А. Ф. Будзан ; Академія наук УРСР, Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу. — К. : Вид-во АН УРСР, 1960. — 104, [1] с., [66] арк. іл.

3749. Будзан, А. Ф. Різьблення на дереві / А. Ф. Будзан // Історія українського мистецтва : в 6 т. — К., 1970. — Т. 4, кн. 2 : Мистецтво другої половини ХІХ — ХХ століття. — С. 357—369 : іл.

3750. Будзан, А. Ф. Різьблення на дереві та рогові / А. Ф. Будзан, П. Г. Юрченко // Історія українського мистецтва : в 6 т. — К., 1968. — Т. 3. — С. 355—364 : іл.

3751. Будзан, А. Ф. Художні вироби з бісеру / А. Ф. Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 80—[85]. — (З історії науки, культури та побуту).

*** 3752. Різьба по дереву [Образотворчий матеріал] : Роботи різьбярів Юри,

Василя та Миколи Шкрібляків / Академія наук УРСР ; Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу ; [упоряд. А. Ф. Будзан] ; вступ. ст. А. Ф. Будзана. — К. : Вид-во АН УРСР, 1960. — 25 с., [37] арк. іл. — Текст парал. укр., рос., англ.

3753. Українське народне мистецтво: різьблення та художній метал / упоряд. П. Г. Юрченко, А. Ф. Будзан, П. М. Жолтовський. — К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ. УРСР, 1962. — 36, [1] с., [172] арк. іл. — Текст парал. укр., рос.

*** 3754. Будзан Антон Федорович (27.VІІІ.1911, с. Лозівка, тепер Терноп.

обл. — 6.Х.1982, Львів) — укр. мистецтвознавець, канд. мистецтвознавства з 1959 // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 88.

3755. Дуда, І. Будзан Антін Федорович (27.08.1911, с. Лозівка, нині Підволочис. р-ну — 06.10.1982, м. Львів) — мистецтвознавець / І. Дуда, С. Павлюк // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 192.

3756. Матейко, К. І. Будзан Антон Федорович (27.VІІІ.1911, с. Лозівка, тепер Підволочиського р-ну Терноп. обл. — 6.Х.1982, Львів) — укр. мистецтвознавець, канд. мистецтвознавства з 1959 / К. І. Матейко // Мистецтво України : енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 259.

3757. Павлюк, С. П. Будзан Антін Федорович (27.08.1911, с. Лозівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 06.10.1982, Львів) — мистецтвознавець / С. П. Павлюк // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 520 : фотогр.

451

Ґерета Ігор Петрович

(25.09.1938—5.06.2002) — мистецтвознавець, археолог, історик, член Спілки художників України (1993), заслужений діяч мистецтв України (1998)

Народився 25 вересня 1938 року в с. Скоморохах, нині Тернопільського району. У 1963 році закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (нині національний університет ім. Ю. Федьковича). Протягом 1963—2002 років працював у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї на посадах наукового працівника, завідувача відділу, завідувача відділу мистецьких збірок.

І. Ґерета був ініціатором створення та автором експозиції меморіальних музеїв Соломії Крушельницької в с. Білій Тернопільського району (1963), Леся Курбаса в с. Старому Скалаті Підволочиського району (1987), картинної галереї в м. Тернополі (1978, нині обласний художній музей), співавтором експозиції Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка в с. Велесневі Монастириського району (1969). Від 1964 року керував археологічною експедицією музею (нині Черняхівська експедиція). Відкрив понад 100 археологічних пам’яток та вів дослідження близько 20. Співавтор трьох академічних монографій про археологічні пам’ятки Прикарпаття та Волині (1981—1982). Брав участь у багатьох регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях.

І. Ґерета автор історичних книжок-нарисів «Теребовля» (1971), «Бережани» (1979, 1989), «Чортків» (1985, у співавторстві), «Теребовля: Шлях через віки» (1997), путівників «Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі» (1971, 1982, 1991, у співавторстві), «Музей Соломії Крушельницької» (1978), «Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею» (1981), видань про художників І. Хворостецького (1978), І. Марчука (1985), Я. Омеляна (1993), співавтор видання «Художники Тернопільщини» (1994).

Мистецтвознавець опублікував понад 120 статей в енциклопедіях, збірниках та журналах України, Канади, Росії, Сербії, Словаччини, Польщі, відредагував понад 20 видань Інституту національного відродження України, упорядкував книжку О. Ґерети «Воскресні звуки» (1997), видав збірку власної поезії та прози «Скибка неба» (1997).

Помер І. Ґерета 5 червня 2002 року в м. Тернополі. Похоронений поруч із рідними на цвинтарі в смт Великій Березовиці Тернопільського району.

452

Література 3758. Вітаємо! : [Указом Президента України «Про відзначення

нагородами України працівників культури і мистецтва» за значний особистий внесок у розвиток культури та мистецтва України, вагомі творчі здобутки почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» присвоєно І. Ґереті — провідному науковому співробітникові Тернопільського обласного краєзнавчого музею] // Свобода. — 1998. — 24 верес.

3759. Ігорю Ґереті присуджено Всеукраїнську премію ім. Вікентія Хвойки : [премія Всеукр. т-ва охорони пам’яток історії, культури та ін-ту археології Нац. акад. наук України] // Нова Тернопільська газета. — 2002. — 8 трав., фотогр.

3760. Ліберний, О. Ще одне визнання заслуг Ігоря Герети : [І. Ґерета страв лауреатом Всеукр. археол. премії ім. В. Хвойки] / О. Ліберний // Свобода. — 2002. — 28 трав. — с. 3 : фотогр. — (Вітаємо).

3761. Нові лауреати премії братів Лепких : [І. Ґерета став лауреатом Всеукр. літ.-мист. та громад.-політ. премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких] // Свобода. — 1997. — 10 черв. — С. [1].

*** 3762. Мистецтво друзів : Твори з приватної колекції родини Ґеретів :

каталог / упорядкув. Я. Миколаїв-Герети ; відп. за вип. Б. Ткачик. — Т. : Збруч, 2004. — [26] с. : іл.

*** 3763. Герета, І. З хоругвою в руках / І. Герета // Вільне життя. — 2000. —

4 трав. — С. 4. — (До 10-річчя мистецького гурту). 3764. Герета, І. «Хоругва» : [про терноп. гурт «Хоругва» — перше новітнє

мист. утворення в Україні, першого лауреата обл. мист. премії ім. М. Бойчука] / І. Герета // Свобода. — 1993. — 5 жовт. — С. 3 : фотогр.

3765. Герета, І. Художники Тернопільщини кінця ХІХ—ХХ ст. / І. Герета // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 3—20 : фотогр.

3766. Герета, І. Художники Тернополя / І. Герета // Тернопілля’95 : реґіон. річник. — Т., 1995. — С. 687—691 : фотогр. — (Під мистецькі знамена).

*** 3767. Ткачик, Б. Археолог І. Герета, 1988 [Образотворчий матеріал] : ДВП,

темпера : [репродукція] / Б. Ткачик // Дзвін. — 2005. — № 12. — С. 66. — (Галерея «Дзвона»).

*** 3768. Ігор Ґерета : статті, спогади, світлини / авт.: М. Литвин,

В. Липовецький ; худож.-дизайнери: В. Бурдяк, М. Триліх. — Т. : Астон, 2012. — 226 с. : фотогр.

453

*** 3769. Гайдукевич, Я. Ігор Ґерета: невеликий штрих до осягнення

феномену / Я. Гайдукевич // Наукові записки / Терноп. обл. краєзн. музей. — Т., 2003. — Вип. 3. — С. 4—14 : фотогр. — (З історії музею. Імена).

3770. Ґерета Ігор Петрович // Тернопілля’96 : реґіон. річник. — Т., 1996. — С. 679 : фотогр.

3771. Дуда, І. Ігор Герета / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 38 : портр., іл.

3772. Зілінко, І. Феномен Ігоря Ґерети / І. Зілінко // Ігор Ґерета : статті, спогади, світлини. — Т., 2012. — С. 148—151.

3773. Герета Ігор (25.09.1938) — вчений-історик, археолог, краєзнавець, мистецтвознавець, журналіст, письменник, дійсний член НТШ, громадсько-політичний діяч, Почесний краєзнавець України, лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких // Теребовлянщина : іст.-краєзн. та літ.-мист. журнал. — Л. ; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 97—98.

3774. Литвин, М. «Дух, наука, думка, воля…» / М. Литвин, В. Шевчук // Тернове поле. — 1990. — № 13/14. — 17—18 жовт.

3775. Литвин, М. Одержимість Ігоря Ґерети / М. Литвин, В. Шевчук, Б. Хаварівський // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 474—483. — (У храмі слова).

3776. Мар’яш, В. «А я ж хотів, щоб люди бачили ці твори…» : [вист. творів живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва із збірки І. Ґерети] / В. Мар’яш // Тернопіль вечірній. — 1993. — 18 верес. — С. 4.

3777. Мельниченко, Г. Велет з душею дитини / Г. Мельниченко // Подільське слово. — 2002. — 18 жовт. — С. 3.

3778. Мотика, Я. Характерник / Я. Мотика // Ігор Ґерета : статті, спогади, світлини. — Т., 2012. — С. 135.

3779. Новосядла, Н. Для нього духовне було найвищим / Н. Новосядла // Подільське слово. — 2005. — 21 січ. — С. 10 : фотогр. — (Незабутні).

3780. Самчук, В. Одержимий мистецтвом / В. Самчук // Ігор Ґерета : статті, спогади, світлини. — Т., 2012. — С. 160—163.

3781. Смакула, Т. Збірка «Мистецтво друзів» Ігоря Герети : [вист. мист. творів у картинній галереї] / Т. Смакула // Мета. — 1994. — 16 берез.

3782. Стельмах, М. Галицький Сковорода / М. Стельмах // Свобода. — 2003. — 27 верес., портр.

3783. Стельмах, М. Свято духовності : [до 60-річчя від дня народж. І. Ґерети] / М. Стельмах // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т., 2002. — С. 374—375. — (У храмі слова).

3784. Ткачик, Б. Український Сфінкс / Б. Ткачик // Ігор Ґерета : статті, спогади, світлини. — Т., 2012. — С. 139—142.

454

*** 3785. Гайдукевич, Я. Тепло і талант віддавав людям / Я. Гайдукевич //

Вільне життя. — 2004. — 8 черв. — С. 2. — (Пам’ять). 3786. Герман, О. Світлі барви печалі : До перших роковин Ігоря Ґерети /

О. Герман // Вільне життя. — 2003. — 3 черв. — (Незабутні). 3787. Моховик, С. Великий тернополянин : Два роки без Ігоря Ґерети /

С. Моховик // Український світ: від Трипілля до Тернопілля. — К., 2003. — С. 42—44 : фотогр.

*** 3788. Гадомська, Л. Користь має бути для всіх : [на восьмій сесії міської

ради прийнято рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста» І. Ґереті] / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2003. — 14 серп. — С. 3.

3789. Кобельська, О. Феномен доби : [відбулася конф. «Ігор Ґерета: феномен доби. До 65-річчя від дня народження»] / О. Кобельська // Тернопіль вечірній. — 2004. — 22—28 січ. — С. 2.

3790. Костишин, Л. Велет духу, людина-епоха… : [вист., присвяч. пам’яті І. Ґерети, у Терноп. обл. краєзн. музеї] / Л. Костишин // Вільне життя. — 2005. — 11 черв. — С. 1. — (Пам’яті Ігоря Ґерети).

3791. Садовська, Г. «Лицарів, лицарів шкода до сліз» : [вечір пам’яті І. Ґерети в Терноп. обл. філармонії] / Г. Садовська // Вільне життя. — 2004. — 13 листоп. — С. 3. — (Вечори у філармонії).

3792. Собуцька, В. Які дзвони гудуть над Вкраїною? : [вечір пам’яті І. Ґерети] / В. Собуцька // Свобода. — 2004. — 13 листоп. — С. 3 : фотогр. — (Наша пісня — наша доля).

3793. Сулима, О. «Впала колона» : [одноймен. вист. пам’яті І. Ґерети в Держ. архіві Терноп. обл.] / О. Сулима // Свобода. — 2002. — 16 лип. — С. 3. — (Виставка).

*** 3794. Омелян, Я. Книжковий знак Ігоря Герети, 1980 рік / Я. Омелян //

Омелян, Я. Екслібриси пам’яти (книжкові знаки) / Я. Омелян. — Т., 2006. — С. 1.

*** 3795. Герета Ігор Петрович (25.ІХ.1938, с. Скоморохи Терноп. обл.) — укр.

мистецтвознавець, археолог // Мистецтво України : біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 148.

3796. Лавренюк, В. А. Ґерета Ігор Петрович (25.09.1938, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 05.06.2002, Тернопіль, похов. у смт Велика Березовиця Терноп. р-ну Терноп. обл.) — археолог, громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець / В. А. Лавренюк // Енциклопедія сучасної України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 39 : фотогр.

455

3797. Стельмах, М. Ґерета Ігор Петрович (25.09.1938, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну — 05.06.2002, м. Тернопіль; похов. у с. Вел. Березовиця Терноп. р-ну) — археолог, мистецтвознавець, історик, громадсько-політичний діяч / М. Стельмах, Г. Яворський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 447 : фотогр.

*** 3798. Ігор Ґерета: «Велет віри, духу і любові» : бібліогр. покажчик / упр.

культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2008. — 48 с. : іл.

Дуда Ігор Микитович

(10.03.1940) — мистецтвознавець, графік, культурний діяч, педагог, член Спілки художників України (1992),

заслужений працівник культури України (1999)

Народився 10 березня 1940 року в с. Ганчовій Горлицького повіту Краківського воєводства (Польща). У 1961 році закінчив Львівський технікум легкої промисловості. У 1967—1973 pоках навчався на факультеті теорії та історії мистецтва Інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна Академії мистецтв СРСР у доцента Ц. Г. Нессельштраус.

Упродовж 1966—1991 років І. Дуда займався педагогічною діяльністю. Викладав історію мистецтва, рисунок та інші художні дисципліни в Тернопільському міському професійно-технічному училищі № 8, Республіканській школі декораторів-рекламознавців, Тернопільському кооперативному технікумі (відділення художнього оформлення), Тернопільському педагогічному інституті (нині національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка).

Від 1990 року секретар комісії з присудження обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

Від 1991 року — директор Тернопільського обласного художнього музею.

Співзасновник художньо-меморіального музею Л. Левицького в с. Бурдяківцях Борщівського району. Реорганізував і відновив роботу Почаївського історико-художнього музею. Автор тематико-експозиційного плану й художнього оформлення музею «Лемківщина» у м. Тернополі.

Від 2005 року доцент Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

456

Окремими виданнями вийшли каталоги й монографії І. Дуди: «Віктор Макаров» (1982), «Художники Тернопільщини», «Дмитро Шайнога» (обидва — 1994), «Діонізій Шолдра», «Мистці Тернополя» (обидва — 1995), «Перша Всеукраїнська виставка художників-монументалістів у Тернополі», «Андрій Ткаченко» (обидва — 1996), «Антін Малюца» (1998), «Тернопільський обласний художній музей» (2001).

І. Дуда автор путівників, що побачили світ у видавництвах Львова, Києва, Тернополя: «Бучач» (1985), «Борщів», «Тернопіль. Що? Де? Як?» (обидва — 1989), «Тарас Шевченко на Тернопільщині» (1990, 1998; співавтор Б. Мельничук), «Тернопільщина літературна» (1990), «Тернопіль, 1540—1944» (2010). Близько 1000 статей, рецензій і нарисів із питань мистецтвознавства, краєзнавчих розвідок опубліковано в газетах і журналах Тернополя, Києва та Варшави.

Як мистецтвознавець, І. Дуда бере участь в організації, проведенні та обговоренні виставок у художньому музеї, Національній спілці художників України, інших закладах культури Тернополя й області. Виступає з лекціями й доповідями на науково-практичних конференціях, перед громадськістю міста та області, з інформаціями й тематичними передачами — на обласному та всеукраїнському радіомовленні й телебаченні.

Мистець займається рисунком, прикладною графікою, художнім оформленням і реставрацією живопису. Оформлює афіші, програми, емблеми, герби, газети та книжки.

Література 3799. Вітаємо! : [Указом Президента України за вагомий особистий внесок

у збереження історико-культурної спадщини українського народу, високий професіоналізм почесне звання «Заслужений працівник культури» присвоєно І. Дуді] // Тернопіль вечірній. — 1999. — 4 черв.



Про І. Дуду: С. 45—46. 3801. Живопис. Скульптура : каталог музейної збірки. Ч. 1 / Терноп. обл.


3802. Журавлі повертаються додому : каталог Всеукр. виставки-конкурсу екслібрисів, присвяч. 125-річчю Богдана Лепкого, 18 жовт. — 5 листоп. 1997 р. / Держ. архів Терноп. обл. ; авт.-упоряд. І. Дуда ; вступ. ст.: Б. Хаварівський, І. Дуда. — Т. : Лілея, 2007. — 51 с. : іл. — (Серія «Корінь і крона» ; вип. 44).

457

3803. Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 грудня 1995 року / Poĺskě informačně a kultŭrne stredisko. Ośrodek informacji і kultury Polskiej, Терноп. орг. Спілки художників України, Терноп. міськрада нар. депутатів ; авт.-упоряд., макет і худож. оформ. І. Дуда ; відп. за вип. Б. Ткачик. — Т. : Лілея, 1995. — 30 с. : іл.

3804. Тернопільський обласний художній музей, 1991—2011 : [довідник] / упоряд. І. М. Дуда [та ін.] ; за заг. ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2011. — 71 с. : фотогр., [8] арк. іл. кольор.

*** 3805. Дуда, І. Мистецтво Тернополя : Минуле і сучасність / І. Дуда //

Мистці Тернополя : каталог виставки у Братиславі, 5—19 груд. 1995 р. — Т., 1995. — С. [3—5].

3806. Дуда, І. Мистці-тернополяни в діаспорі / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 20—26.

3807. Дуда, І. Християнські мотиви в західно-українському образотворчому мистецтві / І. Дуда // Релігія і церква в національному відродженні України : (Тези наук. конф.). — Т., 1993. — С. 21—23.

*** 3808. Дуда, І. Вернісаж юних художників / І. Дуда // Радянська освіта. —

1980. — 23 лют. 3809. Дуда, І. Вся гама кольорів : [вист. творів терноп. мистців, присвяч.

30-річчю від часу визволення м. Тернополя від нім.-фашист. загарбників] / І. Дуда // Вільне життя. — 1974. — 7 лип.

3810. Дуда, І. Галерея : [про відкр. картин. галереї в м. Тернополі] / І. Дуда // Ровесник. — 1978. — 18 трав. — С. [4] : фотогр. — (Сьогодні — Міжнародний день музею).

3811. Дуда, І. І в живопису, і в графіці : Великий Каменяр у творчості тернопільських художників / І. Дуда // Вільне життя. — 2006. — 30 серп. — С. 4 : фотогр.

3812. Дуда, І. Мистецький калейдоскоп : [вист. нових надбань обл. худож. музею в 2010—2012 рр.] / І. Дуда // Свобода. — 2012. — 17 серп. — С. 8 : фотогр. — (Експозиція).

3813. Дуда, І. «Мистецтво тоталітаризму. Соцреалізм» : [одноймен. вист. живопису, скульптури, графіки з фондів Терноп. обл. худож. музею] / І. Дуда // Вільне життя плюс. — 2007. — 10 листоп. — С. 8. — (Отак і жили).

3814. Дуда, І. Музей відкриває приховані фонди : [вист. мист. творів в обл. худож. музеї] / І. Дуда // Тернопіль вечірній. — 2010. — 21 лип. — С. 2.

3815. Дуда, І. Палітра братерства : [презентація творів терноп. художників на обл. виставці] / І. Дуда // Вільне життя. — 1979. — 4 берез. — С. 4. — (Рецензія).

458

3816. Дуда, І. Писанка як символ України : [Всеукр. вист. писанок у Терноп. обл. худож. музеї] / І. Дуда // Дзвони Лемківщини. — 2003. — № 2 (трав. — черв.). — С. 2.

3817. Дуда, І. Портрет доби : З обл. худож. виставки / І. Дуда // Вільне життя. — 1976. — 16 берез.

3818. Дуда, І. [Сучасні художники Тернопільщини] / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 29—94 : фотогр., іл.

*** 3819. Дуда, І. Бойчук, бойчукізм, бойчукісти / І. Дуда // Тернопіль. —

1991. — № 2. — С. 36—37. — (Пантеон українства). 3820. Дуда, І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова / І. Дуда //

Літопис Борщівщини. — Борщів, 1995. — Вип. 5. — С. 71—84. 3821. Дуда, І. Живописець і графік Теодор Вацик / І. Дуда // Тернопіль. —

1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 21. 3822. Дуда, І. Майстер фрески : 100 років від дня народження

М. Л. Бойчука / І. Дуда // Вільне життя. — 1982. — 30 жовт. 3823. Дуда, І. Повернення майстра : [М. Бойчука] / І. Дуда // Тернопіль

вечірній. — 1992. — 31 жовт. 3824. Дуда, І. Усім своїм життям : 100 років від дня народження Пабло

Пікассо / І. Дуда // Вільне життя. — 1981. — 25 жовт. ***

3825. Дуда, І. Творці та меценати / І. Дуда // Літературний Тернопіль. — 2013. — № 3. — С. 131—133 : фотогр. — (Мистецтвознавство). — Рец. на кн.: Купчинська, Л. Українські меценати Іванна і Мар’ян Коці : Подарована колекція творів мистецтва ХVІІІ—ХХ століть : каталог / Л. Купчинська. — Л., 2011. — 316 с.

*** 3826. Дуда, І. Ігор Дуда / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 :

Художники Тернопільщини. — С. 46 : портр., іл. 3827. Дуда Ігор Микитович // Тернопілля’98—99 : реґіон. річник. — Т.,

2002. — С. 656—657 : фотогр. 3828. Дуда Ігор Микитович : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній


3829. Заслужений працівник культури України // Працівники, колективи культури і мистецтва України, удостоєні почесних звань України. — К., 2000. — С. 33.

3830. Ониськів, М. Син Микити Ігор Дуда — особистість многотрудна : Кілька слів на 70-річчя побратима / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2010. — 17 берез. — С. 6 : портр. — (Ювілеї).

459

3831. Ткачик, Б. Ігор Дуда / Б. Ткачик // Тернопіль. — 1994. — № 5/6. — С. 22 : портр.

*** 3832. Мельничук, Б. І. Дуда Ігор Микитович (10.03.1940, с. Ганчова Краків.

воєводства, Польща) — мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік / Б. І. Мельничук // Енциклопедія сучасної України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя, дод. : А — Ґ. — С. 499 : фотогр.

3833. Савак, Б. Дуда Ігор Микитович — мистецтвознавець, публіцист, педагог, громадський діяч / Б. Савак // Краєзнавці Тернопільщини : біогр. довідник / Б. Савак. — Денисів, 2003. — С. 27—28.

3834. Ткачов, С. Дуда Ігор — український мистецтвознавець, краєзнавець, педагог / С. Ткачов, В. Ханас // Ткачов, С. 250 імен на карті Тернопілля : Пол.-укр. культ. взаємини : краєзн.-біогр. покажчик / С. Ткачов, В. Ханас. — Т., 1996. — С. 22—23.

3835. Удіна, Т. Дуда Ігор Микитович (10.03.1940, с. Ганчова Горлиц. пов. Краків. воєв-ва, Польща) — мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, діяч культури / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 541—542 : фотогр.

Собкович Наталія Григорівна

(18.05.1968) — мистецтвознавець, художниця

Народилася 18 травня 1968 року в смт Вишнівці Збаразького району. Навчалася в Тернопільській середній школі № 3. У 1987 році закінчила відділення художнього ткацтва Вижницького училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративно-прикладних мистецтв, Чернівецька область), у 1997 році — факультет теорії та історії мистецтва Української академії мистецтва (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, м. Київ).

Працювала викладачем у Тернопільській дитячій художній школі, на відділенні дизайну Тернопільського кооперативного технікуму (нині кооперативний торговельно-економічний коледж), акторському відділенні Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. Крушельницької. У 1996—2003 роках — головний зберігач фондів Тернопільського обласного художнього музею. Від 2003 року — в управлінні культури Тернопільської облдержадміністрації (нині департамент культури, релігій та національностей).

Н. Собкович авторка низки публікацій культурно-мистецької тематики.

460

Творчо працює в живописі, графіці (зокрема, книжковій), гобелені, батику. Індивідуальні виставки художниці відбулися в Тернопільському обласному художньому музеї (1998), Бережанському краєзнавчому музеї (2005), Тернопільському обласному краєзнавчому музеї (2006, 2012, 2015), Обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці (2006, 2015), Копичинецькому музеї театрального мистецтва Тернопілля (2007, 2015), Національному музеї землі Перемишлянської (м. Перемишль, Польща, 2009), Державному історико-архітектурному заповіднику в м. Бережанах (2012), Почаївському історико-художньому музеї (2015).

Від 2006 року Н. Собкович бере участь у художніх пленерах та післяпленерних виставках, які проходять щороку в рамках українсько-польських літературно-мистецьких акцій «Діалог двох культур» у Кременці, Дрогобичі, Перемишлі, Болєстрашице (обидва — Польща). У 2015 році була учасницею Міжнародного пленеру в еко-курорті «Ізкі» (Закарпатська область).

Роботи художниці зберігаються в музеях, приватних збірках в Україні та Польщі.

Література 3836. Собкович, Н. Ткацтво, батик [Образотворчий матеріал] : [мист.

альбом] / Н. Собкович. — Т. : Збруч, 2006. — [24] с. : фотогр., [10] арк. іл. кольор. — Текст, тит. арк. і підписи до іл. парал. укр., англ.

*** 3837. Sobkowycz, N. Cerkiew pod wezwaniem Podwyższenia Krzyża Świątego

[Образотворчий матеріал] : pastel na papierze ; 30x21 cm ; Cerkiew pod wezwaniem św. Jura : pastel na papierze ; 30x21 cm : [репродукції] / N. Sobkowycz // Dialog dwóch kultur : ХІІІ Międzynarodowe warsztaty kulturowo-artystyczne. III warsztaty fotograficzne «W mieście Bałaku», Drohobycz, 22—31 lipca 2011 roku = Діалог двох культур : ХІІІ культурно-мистецький майстерклас. ІІІ майстерклас фотографії «В місті Балаку», Дрогобич, 22—31 липня 2011 р. — [Перемишль], 2011. — Rocznik 6, zeszyt 2. — С. [37] : іл. — Текст парал. пол., укр.

3838. Sobkowycz, N. Fragment placu Katedralnego [Образотворчий матеріал] : obraz farbami wodnymi na tkaninie ; 70x50 cm : [репродукція] / N. Sobkowycz // Dialog dwóch kultur : ХІІ Międzynarodowe warsztaty kulturowo-artystyczne, Przemyśl, 16—26 lipca 2010, Sesja naukowa «Dziedzictwo kultury polskiej pogranicza polsko-ukraińskiego», Przemyśl — Drohobycz, 24—26 września 2010, II Plener fotograficzny, Krzemieniec, 10—11 lipca 2010. — Przemyśl, 2010. — Rocznik 5, zeszyt 2. — С. [18]. — Текст парал. пол., укр.

3839. Sobkowycz, N. Gotycki portał kościoła pod wezwaniem Wniebowzięcia Najświętszej Panny Maryi, Krzyża Świętego i św. Bartłomieja w Drohobyczu

461

[Образотворчий матеріал] : [фотографія] / N. Sobkowycz // Dialog dwóch kultur : ХІІІ Międzynarodowe warsztaty kulturowo-artystyczne. III warsztaty fotograficzne «W mieście Bałaku», Drohobycz, 22—31 lipca 2011 roku = Діалог двох культур : ХІІІ культурно-мистецький майстерклас. ІІІ майстерклас фотографії «В місті Балаку», Дрогобич, 22—31 липня 2011 р. — [Перемишль], 2011. — Rocznik 6, zeszyt 2. — С. 8. — Текст парал. пол., укр.

3840. Sobkowіcz, N. Tarnopol [Образотворчий матеріал] / N. Sobkowіcz // Dialog dwóch kultur : IХ Międzynarodowe warsztaty kulturowo-artystyczne «Pod okiem pamięci… Pomiędzy gór szczytem…», 20 sierpnia — 5 września 2007 = Діалог двох культур : ІХ Міжнародні культурно-мистецькі збори «Під оком пам’яті… Між горами…», 20 серпня — 5 вересня 2007. — Przemyśl, 2007. — Rocznik 2, zeszyt 2. — С. [23]. — Текст парал. пол., укр.

*** 3841. Лепкий, Б. Казки / Б. Лепкий ; передслово Н. Дирди ; худож.

Н. Собкович. — Т. : Богдан, 2012. — 96 с. : іл. 3842. Лещишин, О. Вже ніколи… : поезії / О. Лещишин ; худож.

Н. Собкович. — Т. : Воля, 2009. — 64 с. : іл. ***

3843. Пазізін, М. Рисунок [Graphic] = Rysunek / М. Пазізін / авт. вступ. ст. і редакція Н. Собкович ; пер. пол. О. Веретюк. — Rzeszów : Poligrafia Wyższego Seminarium Duchownego, 2002. — [63] с. : фотогр., [26] арк. іл. — Текст, підписи до іл. парал. укр., пол.

3844. Pazizin, M. Impresje Lubaczowskie [Graphic] : malarstwo, rysunek : katalog / M. Pazizin ; autorzy tekstu: B. Kubrak, N. Sobkowicz ; red. katalogu: S. P. Makara, B. Kubrak. — Łańcut : Techgraf, 2005. — [28] s. : ill., phot. — Текст парал. пол., укр.

3845. Собкович, Н. Екслібриси з колекції професора Е. Н. Бергера / Н. Собкович // Бережани в пам’яті євреїв, поляків, українців : матеріали Міжнар. наук. конф., м. Бережани, 12 черв. 2007 р. — Т., 2009. — С. 104—107 : іл.

3846. Собкович, Н. Кременецькі враження : [про участь художників із Польщі та України в худож. пленері «З плином Ікви» та післяпленерну вист. у римо-катол. костелі Св. Станіслава (м. Кременець)] / Н. Собкович // Dialog dwóch kultur : VIII Międzynarodowe warsztaty kulturowo-artystyczne «Z biegiem Ikwy», 21 sierpnia — 4 września 2006 = Діалог двох культур : VІІІ міжнародні культурно-мистецькі збори «З плином Ікви», 21 серпня — 4 вересня 2006. — Przemyśl, 2007. — Zeszyt 2. — С. 21—22. — Текст парал. пол., укр.

462

3847. Собкович, Н. [Творча біографія Миколи Пазізіна] / Н. Собкович // Микола Пазізін. Живопис. — Т., 2003. — С. [3] : фотогр., іл. — Текст, підписи до іл. парал. укр., англ.

3848. Собкович, Н. Штрихи до портрета Соломії Крушельницької : До 135-річчя від дня народження славетної землячки / Н. Собкович // Зюбровська, Н. Меморіальний музей Соломії Крушельницької / Н. Зюбровська, А. Зюбровський. — Т., 2007. — С. 94—101 : фотогр.

3849. Собкович, Н. Штрихи до портрета Соломії Крушельницької / Н. Собкович // Її пісні звучать у нашім серці : матеріали ІІ наук.-мистецтвознавчої конф., присвяч. 50-річчю від часу створення мемор. музею Соломії Крушельницької в с. Біла Терноп. р-ну Терноп. обл. — Біла ; Т., 2013. — С. 73—81.

3850. Собкович, Н. Штрихи до творчого портрета Соломії Крушельницької / Н. Собкович // Соломія Крушельницька та українська духовність : зб. статей / ред.-упоряд.: О. Смоляк, П. Смоляк. — Т., 2012. — С. 64—76.

*** 3851. Собкович, Н. Від Карпат до Єнісею : нотатки з ювіл. виставки

Дмитра Шайноги : [у галереї обл. орг. Нац. спілки художників України вист., приуроч. до 70-річчя від дня народж. терноп. мистця] / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1999. — 2 квіт. — С. 4 : іл.

3852. Собкович, Н. Дарунок, вартий подяки : Нове життя книжкових знаків з колекції професора Бергера : [фонди Терноп. обл. худож. музею поповнилися екслібрисами з колекції Е. Бергера та факсиміле 100 офортів Рембрандта] / Н. Собкович // Вільне життя плюс. — 2001. — 13 жовт. — С. 5 : фотогр. — (Світ нашої духовності).

3853. Собкович, Н. Дім, де оживає історія : У музеях області — більше 380 тисяч експонатів / Н. Собкович // Свобода. — 2007. — 19 трав. — С. 4.

3854. Собкович, Н. Жахи на вулиці… Крушельницької : [вист. воскових фігур із м. Санкт-Петербурга в Терноп. обл. худож. музеї] / Н. Собкович // Нова Тернопільська газета. — 2001. — 21 листоп. — С. 3 : фотогр.

3855. Собкович, Н. Збірка буде поповнюватися : [вист. релігійного малярства в Терноп. обл. худож. музеї] / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1996. — 31 січ. — С. 3. — (Виставки).

3856. Собкович, Н. Зірка його життя : [життєвий і творч. шлях худож. Я. Гніздовського] / Н. Собкович // Вільне життя. — 1995. — 10 лют. — С. 3. — (Рядок з біографії краю).

3857. Собкович, Н. Лінії, барви, рух : [вист., приуроч. до 50-річчя від дня народж. худож. М. Николайчука, у худож. музеї та обл. орг. Нац. спілки

463

художників України] / Н. Собкович // Свобода. — 1996. — 19 груд. — С. 4.

3858. Собкович, Н. Професорський дарунок : [О. Єременко зі США подарував Терноп. обл. худож. музею екслібриси з колекції свого батька Е. Бергера й факсиміле 100 офортів Рембрандта] / Н. Собкович // Образотворче мистецтво. — 2002. — № 1. — С. 74 : іл. — (Колекціонери і меценати).

3859. Собкович, Н. Щорічний «Діалог двох культур» у Кременці : [про укр.-пол. пленер «Там, під оком пам’яті… Поміж гір хребтами…» (2007), присвяч. пам’яті худож. В. Бортякова (м. Львів)] / Н. Собкович // Dialog dwóch kultur : ІІ Międzynarodowe spotkania muzealników, IV Mi ędzynarodowe spotkania literatów, IV Międzynarodowe spotkania naukowców, 31 sierpnia — 5 września 2007. — Przemyśl, 2008. — Rocznik 2, zeszyt 1. — С. 22—26. — Текст парал. пол., укр.

3860. Собкович, Н. Яків Гніздовський: «Я ніколи не почував себе емігрантом» : [про вист. творів Я. Гніздовського в Терноп. обл. краєзн. музеї] / Н. Собкович // Тернопіль вечірній. — 1996. — 27 листоп. — С. 3 : іл. — (Постать).

*** 3861. Будар, Т. Ілюстрації до казок Богдана Лепкого — в подарунок

музею : [вист. іл. Н. Собкович до кн. «Казка мойого життя» у м. Бережанах] / Т. Будар // Свобода. — 2013. — 1 берез. — С. 8 : фотогр.

3862. Садовська, Г. Теплий світ Наталки Собкович / Г. Садовська // Садовська, Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. — Т., 2009. — С. 380—381 : фотогр., іл.

3863. Шлягер, Є. «Любачевські враження» : [одноймен. каталог праць терноп. худож. М. Пазізіна з вступ. ст. мистецтвознавця Н. Собкович презентували на вист. у Музеї Кресів (м. Любачів, Польща)] / Є. Шлягер // Свобода. — 2005. — 9 лип.

3864. Шот, М. Пригоди Ксені та дванадцяти місяців : Терноп. художниця Наталія Собкович підготувала виставку ілюстрацій до книжки : [вист. іл. у Терноп. обл. краєзн. музеї] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2013. — 6 лют. — С. 21 : фотогр., іл.

3865. Шот, М. Про діда Моньку, бабину Галюсю та 12 місяців — мовою графіки : [вист. граф. іл. худож. Н. Собкович до кн. «Казки» Б. Лепкого] / М. Шот // Свобода. — 2013. — 13 лют. — С. 12 : фотогр., іл. — (Виставки).

*** 3866. Мельничук, Б. Собкович Наталія Григорівна (з дому — Мороз;

18.05.1968, смт Вишнівець Збараз. р-ну) — художник, мистецтвознавець / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 305 : фотогр.

464

3867. Наталка Собкович : [біогр. довідка] // Там, де Іква сріблиться імлою… : літ.-мист. альманах. — Т., 2007. — С. [167] : фотогр., іл.

Стецько Віра Іллівна

(2.04.1956) — мистецтвознавець, музейний працівник, громадська діячка, член Спілки журналістів України (1982)

Народилася 2 квітня 1956 року в с. Малих Бірках Гусятинського району. У 1979 році закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (нині національний). Працювала в редакціях газет «Ровесник», «Вільне життя», від 1984 року — у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1988 році очолила картинну галерею (відділ музею), від 1993 року — завідувач відділу науково-просвітницької роботи. У 80-х роках брала участь в експедиціях із врятування пам’яток сакрального мистецтва, серед яких твори

І.-Г. Пінзеля, А. Осинського. Здійснила відкриття — виявила автопортрет І.-Г. Пінзеля, вирізьблений на передпліччі скульптури «Алегорія Мужності».

В. Стецько учасниця регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференцій у Польщі, Канаді, Росії та семінарів у Чернігові, Львові (2004, 2005). У 1993—1994 роках проходила стажування у Львівському музеї історії релігії.

У 1990, 1997 роках побувала у творчому відрядженні в Польщі, де ознайомилася з музейними збірками барокової пластики. У 1995 році їздила до м. Торонто — вивчала роботу музеїв Канади, виступала з лекціями.

У доробку В. Стецько понад 250 рецензій та нарисів з історії культури й мистецтва Тернопільщини, статей і наукових розвідок про відомих художників минулого та сьогодення, видатних людей краю: А. Наконечного, Я. Музику, М. Бойчука, Т. Вацика, О. Шатківського, П. Обаля, С. Данилишина, уродженців Тернопільщини Я. Гніздовського, А. Сербенського, М. Мороза, М. Паращука тощо.

Мистецтвознавець підготувала низку статей до «Тернопільського енциклопедичного словника», «Енциклопедії сучасної України», «Енциклопедії Львова».

В. Стецько автор 10 каталогів сучасних тернопільських художників, науково-популярного видання «Пінзель і Тернопільщина», мистецького альбому «Таїна Пінзеля», презентація якого відбулася в Тернополі, Києві, Львові, Івано-Франківську, Хмельницькому.

За участю мистецтвознавця створено телевізійні фільми «Слава через триста років. І.-Г. Пінзель» («ТТБ», 2007), «Пінзель: від Бучача до Лувру»

465

(Київ, 2013), «Алегорії Пінзеля» («ТТБ», 2013), «Повернення Пінзеля» (Японська телерадіомовна корпорація «NHK», 2010), «20 років Незалежності» («ТV — 4», 2011).

В. Стецько автор проектів понад 300 виставок в Україні та за кордоном (Польща, Румунія, Франція, Канада). Підготувала експозицію оновленої зали І.-Г. Пінзеля в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.


3868. Стецько, В. Віра Стецько: «На вічних цінностях тримається світ» : [інтерв’ю] / записала В. Ярчук // Свобода. — 2002. — 20 лип., портр.

3869. Смільська, О. Віра та Дмитро Стецьки: життя в стилі «ретро» : [за матеріалами розмови з мистецтвознавцем В. Стецько] / О. Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 30 берез. — 5 квіт. — С. [14] : фотогр. кольор.

*** 3870. Стецько, В. До питань створення мистецького гурту «Хоругва» /

В. Стецько // Мистецтвознавці про митців Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 4—11.

*** 3871. Стецько, В. Диво візерункове : [вист. великодніх писанок та листівок

у Терноп. обл. краєзн. музеї] / В. Стецько // Вільне життя плюс. — 2008. — 26 квіт. — С. 8 : фотогр. — (Святкові експонати).

3872. Стецько, В. Діти малюють життя : [ІІІ Республіканська вист. творів вихованців дит. худож. шкіл у Терноп. картин. галереї] / В. Стецько // Ровесник. — 1985. — 23 квіт. — С. 3.

3873. Стецько, В. Звідки у Тернополі кам’яна баба? : [про половецьку скульптуру воїна ХVІІІ ст. — експонат обл. краєзн. музею] / В. Стецько // Нова Тернопільська газета. — 2013. — 12—18 черв. — С. 5 : фотогр.

3874. Стецько, В. 4-а виставка постмодерного мистецтва в м. Тернополі / В. Стецько // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 4. — С. 54 : фотогр.

*** 3875. Стецько, В. «…Змушує мене до сего кроку…» : Нові штрихи до

біографії художника Теодора Вацика / В. Стецько // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 1. — С. 111—114 : фотогр., іл. — (Образотворче мистецтво).

3876. Стецько, В. «Коли закінчується зима — з’являються квіти» : [вист. в обл. краєзн. музеї до 75-річчя трагічної смерті М. Бойчука] / В. Стецько // Свобода. — 2012. — 20 лип. — С. 8 : іл. — (Зранена пам’ять).

3877. Стецько, В. Справжність поетичного хисту : [вист. до ювілею С. Сапеляка «І слово мені явилося»] / В. Стецько // Свобода. — 2011. — 9 груд. — С. 8 : фотогр. — (У виставковому залі).

466

3878. Стецько, В. Творчість нашого земляка Теодора Вацика ще потребує дослідження / В. Стецько // Місто. — 2006. — 18 жовт. — С. 14 : фотогр.

3879. Стецько, В. Художник ліричного обдарування : [про живописця І. Хворостецького] / В. Стецько // Свобода. — 2008. — 31 трав. — С. 8 : іл. — (Ювілейні дати).

3880. Стецько, В. Щедрий дарунок сина іконописця : Унікальні світлини та ікони передав перед смертю син художника Андрія Наконечного — Зеновій : [у фонд обл. худож. та краєзн. музеїв] / В. Стецько // Номер один. — 2013. — 25 верес. — С. [15] : фотогр.

3881. Стецько, В. І. З питань дослідження та атрибуції творів Антона Осинського зі збірки Тернопільського обласного краєзнавчого музею / В. І. Стецько // Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавча музеологія: минуле, сьогодення, перспективи» : (до 100-річчя Терноп. обл. краєзн. музею) / Терноп. обл. краєзн. музей. — Т., 2013. — С. 96—100.

*** 3882. Гайдукевич, Я. Стецько Віра Іллівна (02.04.1956, с. Малі Бірки

Гусятин. р-ну) — мистецтвознавець, музейний працівник, громадська діячка / Я. Гайдукевич // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 350 : фотогр.

Удіна Тамара Олексіївна

(28.08.1937—16.01.2013) — мистецтвознавець, художник, член Спілки художників України (1971), член Спілки журналістів України (1968)

Народилася 28 серпня 1937 року в містечку Буках, нині смт Маньківського району Черкаської області. Від 1946 року проживала в м. Чорткові, від 1950 року — м. Тернополі. У 1960 році закінчила історичний факультет Чернівецького університету (нині національний університет ім. Ю. Федьковича), у 1968 році — факультет теорії та історії мистецтва Інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна Академії мистецтв СРСР (м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, РФ).

Працювала старшим науковим працівником, завідувачем історичного відділу Тернопільського

історико-краєзнавчого музею (1960—1968, нині обласний краєзнавчий музей), викладачем у Тернопільській дитячій художній школі (1965—1968), Тернопільському педагогічному інституті (1968—1983, нині національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка), вечірньому університеті (1970—

467

1990), обласному інституті вдосконалення кваліфікації вчителів (1968—1998).

Т. Удіна співавтор видань «НСХУ (1991—2001)», «Художники України» (обидва — Київ, 2002), «Ротонда» (Італія, 2004). Автор понад 200 статей, рецензій, нарисів у фахових журналах, виданнях «Енциклопедія сучасної України», «Тернопільський енциклопедичний словник» тощо. Підготувала більш ніж 250 виступів із питань культури та мистецтва для облтелерадіокомпанії. Автор і ведуча фільму «Невмируща Шевченкіана народного скульптора-різьбяра Володимира Лупійчука» (режисер М. Джинджиристий; 1986). Упорядник і автор каталогів П. Барболюка, А. Гриба, С. Львова, І. Мердака, Я. Омеляна, М. Пазізіна та багатьох інших мистців, видань «Імпреза», «Художники Тернопільщини» (обидва — 1989).

Як художник, працювала в графіці, акварелі, пастелі, станковому олійному живописі, перевагу віддавала пейзажу та натюрморту.

Основні твори: акварелі «А в Тернополі — весна!» (1975), «Карелія» (1978), «Чернігівщина» (1977—1980), «Місто-побратим Пенза» (1978—1985), «Дерева — як люди» (1983—2002), «Лісова тиша» (1985), «Барви осені» (1986), серії «Кременецькі мотиви» (1993—1996), «Вибух весни» (2004), пастелі «Смеркає», «Купання коней. Золоте сонце» (обидві — 1987), «Осінь у лісі» (1988), «Липень» (2001), олійний живопис «Осіння спрага» (1985), «З дитинства. Чорнобривці» (1994) тощо.

Від 1965 року Т. Удіна брала участь у виставках у Тернополі, Львові, Києві, Харкові, Пензі (нині РФ), Слівені (Болгарія). Персональні виставки відбулися в 1978—1980 pоках.

Твори художниці зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Тернопільському обласному художньому музеї, музеях Почаєва, Копичинців, Перемишля (Польща), музеї «Лемківщина» (м. Торонто, Канада), приватних колекціях в Австрії, Австралії, Польщі, США, Україні, Франції.

Померла Т. Удіна 16 січня 2013 року.


3883. Удіна, Т. Сонячний день [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Т. Удіна // Живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво : [кат. виставки]. — Т., [2005?]. — С. 5.

3884. Удіна, Т. О. Весна в Тернополі, 1997 [Образотворчий матеріал] : [репродукція] / Т. О. Удіна // Художники про Тернопіль : [альбом-каталог]. — Т., 2011. — С. 58.

3885. Удіна, Т. О. Закінчився травень, 2006 [Образотворчий матеріал] : папір, акварель ; 80х50 см : [репродукція] / Т. О. Удіна // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : альбом-каталог. — Т., [2007?]. — С. 50.

468

3886. Удіна, Т. О. Осіння спрага [Образотворчий матеріал] : картон, олія : [репродукція] / Т. О. Удіна // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. [91].

*** 3887. Удіна, Т. Талант щедрості і добра : [про обл. вист. образотв.

мистецтва] / Т. Удіна // Вільне життя. — 1977. — 29 лип. 3888. Удіна, Т. [Тернопільська обласна організація Національної спілки

художників України] / Т. Удіна // Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України : [альбом-каталог]. — Т., [2007?]. — С. 6—7.

3889. Удіна, Т. О. Вернісаж самодіяльних художників Тернопільщини : [м. Тернопіль, 1976 р.] / Т. О. Удіна // Народна творчість та етнографія. — 1977. — № 2. — С. 104—106.

*** 3890. Удіна Тамара Олексіївна // Мистецтво Тернопільщини : інформ.-

метод. рекомендації. — Т., 1990. — С. 8—9. 3891. Удіна Тамара Олексіївна : [біогр. довідка] // Тернопільська обласна


3892. Удіна Тамара Олексіївна : [біогр. довідка] // Тернопільській обласній організації Національної спілки художників України 20 : [альбом-каталог]. — Т., [2003?]. — С. 90 : фотогр.

*** 3893. Демків, Б. Таїна вічної молодості : Штрих до портрета Тамари

Удіної / Б. Демків // Вільне життя. — 1997. — 12 верес. — С. 3. 3894. Дуда, І. Слово про колегу / І. Дуда // Мистецтвознавці про митців

Тернопілля : [зб. критич. ст. терноп. мистецтвознавців та критиків мистецтва]. — [Т., 2011?]. — С. 12.

3895. Дуда, І. Тамара Удіна / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 86 : портр., іл.

3896. Садовська, Г. А в картинах тих — душа дівчинки / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2007. — 1 верес. — С. 8 : фотогр. — (Ювілеї).

3897. Собуцька, В. У всьому є своя глибинна сутність : [про художницю, мистецтвознавця Т. Удіну] / В. Собуцька // Свобода. — 2007. — 1 верес. — С. 8 : фотогр. — (З ювілеєм).

3898. Тамара Удіна : Мистецтвознавець очима митців // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 2. — С. 80—93. — Авт.: П. Шпорчук, Б. Ткачик, Я. Гулько, О. Гавриш, О. Зілінко, Я. Новак, П. Мороз, І. Зілінко, А. Гриб, Г. Садовська, Я. Омелян, І. Дуда, В. Стецько, Д. Стецько, В. Чорнобай, О. Курдибаха, І. Дорош, С. Ковальчук, Т. Ковальчук, Б. Рудий, Є. Удін.

469

*** 3899. Гадомська, Л. Тамара Удіна. Літа у вирій відлетіли, а пам’ять

залишилась назавжди / Л. Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2013. — 30 січ. — С. 7 : фотогр., іл. кольор. — (Особистості).

3900. Садовська, Г. Їй навіть квіти душу відкривали : [про художницю, мистецтвознавця, педагога Т. Удіну] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2013. — 30 січ. — С. 6 : портр. — (Незабутні).

3901. Удін, Є. Євген Удін: «Тамара в Америці зрозуміла, що найважливішим із мистецтв є мистецтво жити на рідній землі по-людськи» / Є. Удін ; тему досліджував М. Маслій // Золота пектораль. — 2013. — № 3. — С. 154—155. — (Мистецтво).

*** 3902. Мельничук, Б. Удіна Тамара Олексіївна (28.08.1937, м-ко, нині

смт Буки Маньків. р-ну Черкас. обл.) — історик, мистецтвознавець, педагог, художник, діячка культури / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 484 : фотогр.

470

Покажчик імен: (за номерами)

А

Абліцов В. 1270, 3282, 3629 Авдикович М. 217—219, 2823, 3543 Авраменко О. 3283 Альта Л. 3245 Андрейчин М. 573, 1589, 3037 Андріїва О. 2513 Андрійо Е. 1448 Андрусів П. 3532 Андрушків Б. 861 Андрушків П. 2525, 2526, 3335 Андрущак Г. 1874 Антонович Д. 19, 170, 177, 178 Антонович-Рудницька М. 3284—3286 Артим А. 1464 Арутюнян О. 790—793, (794—797) Архипенко (3085) Асеєв Ю. 736 Асеева Н. Ю. 3 Астаф’єв О. 337, 338 Атанасов П. 3581 Афанасьєв В. 23 Афоніна А. 3665

Б Бабчук Т. Н. 3660 Баб’як П. 623, 641, 673 Бажан М. П. 154, 183, 232, 351, 362, 370, 409, 454, 499, 569, 610, 667, 691, 758, 788 Базан Г. 467 Бакалець Г. 2384 Балабан М. 2645 Балбус Т. (2004) Баліцька М. 24, 1480, 1942, 2074 Баліцька Т. 728, 2588

Балюх В. 1067, 2299, 2738, 2758 Бандурка І. 2970 Барановська Ю. 2761 Барболюк П. 2319, 2320, (2321—2328) Барва С. 3679 Барицька Г. 2411 Барна В. 1491, 1800, 1814, 1964, 2058, 2062, 3178 Бартіш Г. 25, 3544 Басанець Т. 1844 Басараб Н. 798—808, (809—844) Басюк Г. 1943 Батіг М. 240, 268, 423—425 Бахарева Т. 1189 Бачинський Я. 2979 Бевза П. 1819 Беднарський В. 3186, (3187—3194) Беднарчук, А. 845—847, (848—852) Бездільний М. 2329—2331, (2332—2352) Безкоровайна М. 2407, 2408 Безкоровайний Г. 26, 132 Безпалько М. 1738 Белічко Ю. 1147 Белоусов А. 27 Белоусов Н. 3001 Белякова І. 2115 Бенза Я. 2107, 2905 Бенч М. 2645, 2646, (2647—2659) Бенч О. 257 Бергер Е. Н. (3845, 3852, 3858) Березюк Т. І. 159 Бернакевич Л. 3342 Біденко М. 2824

471

Бідзіля Т. 1625, 1626, 1977, 2270, 2271, 3513, 3680, 3681 Бідочко Я. 699 Білас М. (3738) Білий А. 676 Білик Н. 1589, 1590 Білозір О. 1303 Білокінь С. 28—34, 123, 149—152, 181, 3661 Білоус О. 811, 1845 Білоцерківець Н. 1458 Біркова О. 2367 Блаженко А. 863, 2739, 2754, 2885 Близнюк О. 3002 Блох Л. (3611) Блюміна І. 269, 270, 426 Бобрівець М. 2014, 2394, 2632 Богуславська А. 3092 Боднар І. 468, 1361 Боднар М. 798, 2047, 2740 Боднар Н. 35, 3582 Бодяк С. 2385 Бойко З. 507, 603, 1591, 2556 Бойко Н. 3499, 3503, 3682 Бойко Т. 812, 2680, 2703 Бойчук І. 813 Бойчук М. 1, 2, (3—121), 122, (123—160), 163, (172, 476, 3819, 3822, 3823, 3876) Бойчук Н. 2598 Бойчук О. 37 Бойчук Т. 2, (44, 145—148, 156, 157), 161, 162, 163, (164—187) Бондар Г. 1036 Бондаренко Б. 1204 Бондаренко С. 1218, 1221 Бондарук В. 2353, (2354—2359) Бондарук Л. 1446 Бортник І. 853, (854—860) Бортяков В. (3859) Бошко С. 171, 427, 508, 3727 Бояновська О. 376

Боярин А. 861, 862, (863—870) Браун А. 3093 Брешун Я. 581 Бригідир Н. 1685, 1984, 2452, 2484—2486, 2668, 2825 Бридун Є. 1732 Брик А. 806, 912, 1846, 2267, 2275, 2514, 2583, 3094, 3145, 3230, 3484 Брик Т. 936, 2400, 2616 Брицька Г. 271, 1050, 2276, 2295, 3683 Брода О. 2952 Броннікова, Л. 729, 730, 764, 765 Брунда І. 2402 Брунь С. 3554 Бруслиновський Є. 1289 Брухаль Г. 3088 Бубернак С. 2200 Бубній П. 355, 509, 2738, 2758, 2799, 2800, 2830, 3287—3291, 3348, 3630 Будар Т. 1627, 2201, 2268, 2272, 3189, 3190, 3514, 3515, 3684, 3685, 3861 Будзан А. 3738—3753, (3754—3757) Будний Б. 2878 Будний С. (3570) Буйлова А. 1008 Букет Є. 1294 Булавко В. 1299 Булгакова Н. 1364 Бурда Я. 871—875, (876—884) Бурдяк В. 3768 Бурлаку Н. 2482 Бурма В. 145, 1514, 2651, 2652, 2660—2667, (2668—2701), 2704—2706, 2728, 2729, 2741, 2762, 3555 Буряк І. 1628 Бутин В. 2364 Бутин І. 2589 Бучинський С. 377

472

Бушак С. 1174, 1281, 1369 Бушта В. 577

В Ваврик О. 766, 2141, 2245, 2376, 2417, 2421, 2507, 2558, 3376 Валько А. 1392 Ванат І. 3095 Вандзеляк Г. 400, 992, 993, 2212, 2527 Вартабедян О. 2360—2363, (2364—2372) Вартанова О. 1252 Василик Я. 2373, 2374, (2375—2383) Василевська О. 1422 Васильченко М. 1271 Василюк Д. 428 Вацик А. 1806, 2906, 3216 Вацик Т. 3195, 3196, (3197—3214, 3821, 3875, 3878) Вдовиченко Г. 1205, 1330, 1820, 3054—3056, 3096, 3130 Веденєєв Д. 40 Веледницька Т. 3097 Велиган Я. 2543, 2544 Величко В. (2384—2392), 2463 Венгер Л. 429, 430, 2336, 2567, 2907—2910, 2961, 2971, 2972, 3583, 3584 Верба В. 272 Верба І. 469, 481 Вербицька Т. 814, 2124, 2669 Вербіцький А. 808 Вербовецький О. 3637 Вербовий М.1276 Вергеліс О. 3091, 3100 Вергун К. 1131, 2186 Веремійчик О. 1407, 1847, 3038, 3132 Вересень Л. 1706 Веретюк О. 3843 Весельська Л. 815

Весна Х. 1093, 1114, 2700, 2737, 3507 Винник Г. 3516 Винниченко В. (75) Війтович Н. 273 Вік П. А. 3307 Віконська, І. 3002 Вільгушинський Р. 2767—2775, (2776—2785) Вітвицька М. 1849 Вітвіцький О. 562, 3455 Власюк К. 803 Власюк Т. 1228 Водолага І. 2023 Возницька-Разінкова Л. 3075, 3112 Возницький Б. 2990, 3072—3074, (3104) Возняк Т. 2990, 3098, 3100 Войтків П. 1423 Войтович О. М. 215, 249, 374, 415, 462, 502, 503, 510, 533, 534, 698, 724, 762, 809, 810, 850, 858, 878, 886, 905, 964, 981, 989, 1010, 1029, 1031, 1059, 1074, 1099, 1115, 1117, 1130, 1146, 1163, 1250, 1465, 1475, 1477, 1502, 1510, 1521, 1537, 1555, 1557, 1582, 1659, 1708, 1720, 1721, 1735, 1784, 1815, 1878, 1879, 1913, 1915, 2017, 2018, 2063, 2072, 2073, 2085, 2112, 2135, 2156, 2172, 2183, 2239, 2240, 2296, 2297, 2321, 2332, 2333, 2375, 2386, 2420, 2450, 2451, 2465, 2478, 2524, 2541, 2542, 2560, 2597, 2617, 2628, 2795, 2821, 2822, 2902, 2903, 2966, 2983, 3166, 3180, 3215, 3274, 3373, 3409, 3410, 3414, 3571, 3677, 3707, 3709, 3721, 3724, 3800, 3801 Волга Л. 1359 Волинець Н. 1630, 2277, 2471—2474, 2556, 3004, 3498, 3501, 3504,

473

3505, 3509—3511, 3518—3520, 3525, 3526 Волинська О. 3686 Волинський Б. 3362, 3386, 3391 Волинський І. 731 Волкова С. 2393, (2394—2398) Володюк Х. 1180 Волошин Л. 275, 276, 431, 3441, 3442 Волошина В. 277 Волощук В. 189, 192, 200 Волощук М. 188, (189—200) Волянюк А. 3725 Вороніна А. 710 Воронюк В. (3215—3222) Врублевська В. 1282 В’юник А. О. 239

Г Г. П. 2787 Габлевич Б. 3197 Гавриленко Я. 2246 Гаврилишин В. 757, 1527, 3671, 3715 Гаврильцьо І. 1246, 2116 Гаврилюк В. 356 Гавриш О. 3898 Гавришок І. 2528, 2886 Гадомська Л. 899, 1650, 1678, 2009, 2010, 2708, 3788, 3899 Гаєнко Т. 2516 Гайда В. 1111, 1496, 1882, 2015, 2024, 2106, 2153, 2160, 2545, 2939 Гайдук О. 3099, 3100 Гайдукевич Я. 3769, 3785, 3882 Гаккенберг-Струхманчук Н. 624 Галайчук А. 732, 3585 Галан Г. 2778, 2887 Галицький П. 2633 Галій Н. 3591 Галушка Н. 1787, 2502, 3335 Гаманіна Н. 1283 Гамера Н. 1435

Гандзій О. 2722 Ганжа Л. 1365 Ганчова І. 2874 Гарасевич І. (201—209) Гармаш С. 42, 3586 Гасай Є. 538, 539, 625—631, 665, 711, 3415 Гаськевич О. 1663 Генералюк Л. 3292 Геник С. 342 Герасимова Г. П. 343 Герасим’юк М. 1337 Герета І. 43, 44, 45, 172, 173, 214, 279—281, 373, 378—381, 433—435, 461, 470, 471, 511, 540—543, 582, 632, 700, 723, 733—735, 761, 767, 768, 1017, 1051, 1253, 1256, 1257, 1357, 1474, 1592—1595, 1893, 1912, 1920—1922, 1944, 1945, 1957, 1969, 1978, 2016, 2792, 2826, 2953, 3157—3159, 3569, (3758—3762), 3763—3766, (3767—3798) Гермак Р. (885—890, 2236) Гермаківський І. 382, 1596 Герман Л. 3100 Герман О. 3786 Гецевич М. 201, 202, 205, 1993 Гижа О. 1923 Гірний Б. (2786—2791) Гірняк Й. (3570) Глазовий А. 1300, 1311 Глинчак В. 383 Глубіш О. 2126 Глувко Р. 3223, (3224—3255) Глущенко Н. 736 Гнатюк В. 1850 Гнатюк Вол. (114—117, 335, 585) Гнатюк Д. 1739 Гнатюк І. 190—192 Гніздичківський М. 3336

474

Гніздовський Я. (46), 3256—3270, (3271—3354, 3856, 3860) Говдя П. І. 13, 246, 260, 418, 459, 465, 674, 679 Головачко Н. 712 Головин Б. 1568—1570, 1637, 3496 Голод І. 331 Голод Н. 1053, 3499, 3687 Голофаєв В. (2792—2796) Голояд І. 2213 Голуб О. 1261 Голубець О. 701 Гонта М. 1740 Гонтарук Т. 2289 Гончаренко О. (1455, 1459), 1460 Гончаренко Оксана 2742 Гончарук О. 1319 Горбачов Д. 2, 124, 163 Гординський С. 46, 3436, 3541, 3542, 3545 Горловиця О. 1851, 2214 Городецький І. 3437, 3438, 3443 Городинець І. 47 Городиський Л. 7, 166, 677, 3356, 3570 Городницька Б. 1208, 3074 Гошій І. 1009 Грабик Л. 3293 Грещук Г. 2432, 2709, 2723, 2911, 3005 Гриб А. 282, 844, 1128, 1132, 1141, 1148, 1156, 1707, 1719, 2025, 2334, 2337—2339, 2350, 2378, 2383, 2453, 2454, 2460, 2464, 2469, 2470, 2487, 2520, 2561, 2569, 2573, 2595, 2599, 2600, 2608, 2615, 2622, 2644, 2827, 2828, 2857, 2871, 2950, 3456, 3898 Гривас С. 3131 Григор’єв С. 736 Гримайло Д. 702, 3416 Грицевич І. 703, 704

Гродецька В. 769, 1224, 1301, 1809, 2829, 2912, 3057 Громова І. 48 Грушевський М. (47, 120) Гугушвілі Т. 2403 Гудзь Ю. 3666 Гудима О. 1086, 2399—2406, (2407—2416), 2438 Гулько Я. 472, 1054, 1062, 1112, 1149, 1150, 1791, 1924, 1946, 1947, 2026, 2027, 2048, 2066, 2167, 2515, 2856, 2858, 2913, 2940, 3129, 3898 Гуляй І. 49 Гуменюк І. 3294 Гусєв В. І. 9 Густенко Л. 816, 3006 Гуцулка О. 633

Д Д’Альфонсо П. 1696 Давиденко В. 3083 Дакура Я. 1567, 1570 Данилейко В. 3058 Данилишин С. 210—213, (214—236), 749 Данилків І. 3639 Данилюк М. 2611 Данилюк О. 203, 204, 770 Данилюк Х. 817, 2488, 3160 Дацюк Г. 1409, 3101 Дацюк І. 2161, 2323 Дащенко Н. 1568, 1569 Дей О. 583 Дельоне С. (3267, 3475) Демків Б. 221, 736, 737, 753, 879, 1082, 1525, 2028, 2110, 2489, 2612, 2830, 2859, 2914—2916, 3893 Демкура Т. 2991 Дем’янова І. 784, 889, 1001, 1463, 1684, 1690, 1905, 1914, 2372, 2461, 2497, 2511, 2594, 2757, 2791, 2806, 2831, 2871, 3462, 3531, 3671

475

Денега Г. 2247, 2417—2419, (2420—2437) Денисенко О. 1447 Дерегус М. 736 Дерень Є. 545 Деркач З. 2442 Деркач М. 283 Десятерик Д. 3084 Дехтярьова Л. 1223 Джувага В. 50 Джулай Д. 51, 3295 Дзік О. 3059 Дзьомба Н. 3688 Дзюба І. 1821 Дзядик О. 250 Димкевич В. 1436 Дирда Н. 251, 284, 1568, 1583, 3675, 3841 Диченко І. 52, 473 Дичко Б. 584 Дігай Т. 2698 Дікальчук Б. 2730 Ділай М. 2438—2441, (2442—2449) Дмитрів В. 512 Дмитрів Г. 585 Дмитрук Г. 1410, 1741, 3102 Дмітрух М. А. 891—904, (905—949) Дністренко Я. 53, 54, 3587 Дністрян С. 1925 Добровольський М. 1731, 2029, 2030, 2681, 2682 Добрянська І. 286 Довгалюк Х. 513 Довгань З. 1037 Довгий А. 1272, 1788 Довгошия М. 2499, 2500, 2503, 2523, 2626 Довженко Г. 56 Довженок Г. 287 Долинна Ю. 961, 978

Дольна С. 966, 1038, 1229, 2049, 2136, 2455, 3133 Доможирова Г. 1262 Дорош А. 546 Дорош Є. 1801 Дорош І. 851, 852, 937, 950—960, (961—972), 3898 Дорош О. 950, 973—977, (978—983) Дорош Ю. 1985 Дохват Х. (3355—3364) Дражевська Л. 3296 Драч І. 3490 Дробан В. 771 Друневич М. 1094, 3214, 3798 Друченко М. 1822 Дубовик В. 2476 Дуда І. 57—59, 149, 174, 186, 215, 222, 234, 249, 288, 344, 359, 367, 374, 405, 415, 450, 462, 495, 502, 503, 533, 534, 564, 573, 695, 698, 718, 724, 762, 784, 795, 809, 810, 850, 857—859, 877, 878, 886, 887, 905, 909, 964, 981, 988, 989, 1001, 1010, 1011, 1015, 1020, 1029—1031, 1035, 1042, 1053, 1059, 1070, 1074, 1076, 1083, 1098, 1099, 1103, 1104, 1115—1117, 1124, 1127, 1130, 1133, 1145, 1146, 1156, 1162, 1163, 1171, 1250, 1463, 1465, 1475—1477, 1485, 1497, 1502, 1509, 1510, 1519, 1521, 1522, 1527, 1536—1538, 1550, 1555—1558, 1561, 1582, 1584, 1597, 1598, 1637, 1658, 1659, 1664, 1697, 1703, 1708, 1721, 1726, 1735, 1742, 1778, 1784, 1789, 1796, 1815, 1876, 1878, 1879, 1883, 1884, 1887, 1913, 1915, 1916, 1926, 1927, 1956, 1965, 1970, 1986, 2017, 2018, 2031, 2063, 2072, 2073, 2083, 2085, 2086, 2090, 2094, 2112, 2117, 2135, 2137, 2147, 2149, 2150,

476

2155—2157, 2168, 2175, 2183, 2239, 2240, 2248, 2295—2297, 2300, 2302, 2321, 2328, 2332, 2333, 2350, 2374, 2375, 2386, 2392, 2420, 2450, 2451, 2465, 2469, 2475, 2477, 2478, 2480, 2524, 2541, 2542, 2558, 2560, 2562, 2570, 2573, 2597, 2617, 2628, 2700, 2702, 2717, 2779, 2794—2797, 2801, 2807, 2821, 2822, 2876, 2888, 2894, 2902, 2903, 2917—2919, 2941, 2950, 2956, 2966, 2973, 2978, 2982, 2983, 3000, 3007, 3149, 3153, 3161, 3163, 3166, 3169, 3174, 3179, 3180, 3185, 3192, 3200, 3211, 3215, 3254, 3274, 3297, 3298, 3348, 3358, 3362, 3367, 3370, 3373, 3378, 3381, 3384, 3386, 3389, 3391, 3406, 3409, 3410, 3417, 3423, 3427, 3431, 3444, 3462, 3486, 3507, 3528, 3546, 3549, 3571, 3589, 3590, 3667, 3676, 3677, 3703, 3707—3709, 3715, 3721, 3723, 3724, 3728—3730, 3737, 3755, 3771, (3799), 3800—3825, (3826—3835), 3894, 3895, 3898 Дудар О. 1792 Дудар С. 289 Дудка А. 914, 2142 Думна О. 3556 Дутчак В. 1151, 1155 Дущак О. 2422 Дяков В. 2724 Дяченко К. 1290

Е, Є Ельгорт Б. 434, 436, 737, 738, 2046, 3591 Євтушок, Н. 586 Єгорова І. 2993, 3060, 3343 Єднак Н. 997 Єременко О. (3858) Єременко С. 1452 Єфремова В. 1414

Єшкілєв В. (3139) Ж

Жаборюк А. А. 252, 414, 574, 678 Жак О. 1565 Жбанкова О. 474 Ждан В. 2278, 3689 Жежера В. 3629 Жила В. 535, 611, 3411, 3480, 3536 Жолтовський П. 3753 Жук О. 3085, 3086 Журавель А. 984—987, (988—1002) Журавель О. 60, 437 Журавльова Л. 1190

З Заблуда А. (2450—2461) Заболотна Н. 3100 Забочень М. С. 634, 645 Задоровський В. 1481 Задорожний В. 736, 739 Заливаха О. 1823 Залізняк Б. 290 Заморська Л. 514, 515, 804, 805, 840, 994, 1063, 1393, 1468, 1647, 1649, 1656, 1709, 1722, 1812, 1928, 1929, 1979, 2013, 2108, 2180, 2202, 2354, 2355, 2395, 2396, 2401, 2404, 2405, 2439, 2444, 2445, 2501, 2521, 2532, 2571, 2572, 2582, 2646, 3061, 3337 Запаско Я. 291, 3661 Зарічна Н. 1743 Заруцький Ю. 1302 Зборівський Р. 547 Зборовський А. 2817, 2832, 2833 Зварич Н. 1579 Зварунчик Н. 2462, (2463—2470) Земкова О. 1194 Зілінко І. 1003—1009, (1010—1021), 3772, 3898 Зілінко О. 3898 Зілінко Р. 1018

477

Зінчишин І. 7, 166, 671, 677, 3356, 3570 Зінчук Л. 2552 Зозуляк Є. 384—387, 401, 635, 875, 1087, 1152, 1580, 2533, 2624, 2627, 2818, 2920, 3217, 3566, 3731 Золотарьова Е. 1277 Золотнюк А. 62, 1469, 1648, 1854, 2138, 2207, 2215, 2216, 2279, 2456, 2517, 2578, 2670, 3379 Зубанич Ф. 3690 Зьобро О. 292 Зюбровська Н. 3848 Зюбровський А. 2187, (2702—2717) Зюбровський Анатолій 3848

І, Й Іваненко Г. 780 Іваницька В. 1599 Іваницька Л. В. 9 Іванків С. 3529 Іванко Н. К. 236 Іванова М. Г. 160 Іванців О. 2195 Іванченко Н. 3008 Івахів Г. 3174 Іващенко М. 2990 Іващук М. 1088, 1134, 2699, 2743 Ільницька О. 904, 938, 1679, 2050 Ільченко О. 1238, 1263, 3668 Іщенко, О. 3299 Йовенко С. 1461

К Кавка Є. 2518, 2618 Казьмірук Н. 3246 Кампанелла Т. (87) Кармелюк М. 1321, 2067, 2409 Карпович В. 3338 Кархут І. 2379 Касіян В. 11, 255, 614, 736, 2309, 2667, 2671, 3218 Касперович М. (73)

Качкан В. А. 576, 587, 604 Кашуба М. 586 Кашуба-Вольвач О. 63, 93 Квач Р. 364, 2007, 2008, 2574, 2575 Квітка О. 1686 Керик О. 2433 Керницький М. 588 Кидра В. 3521 Кирилова О. 388 Кирилюк А. 3365, (3366—3372) Кириченко О. 3009 Киричук Г. 1745 Кисельова Л. 2788 Кияшко Г. 1295 Кісь А. 2990 Клейменова О. 64, 1404 Клименко В. 1192, 1374 Клименко Н. 1462 Климчук О. 1284, 1296, (1452, 1453) Клос С. 819, 915, 1335, 3010, 3039 Клочко Д. 2990 Клюйко В. 1064, 2834, 2921 Кобельська О. 3789 Коваленко Л. 141 Коваль Я. 293 Ковальков Ю. 355 Ковальська Л. 175 Ковальчук М. 65 Ковальчук О. 66, 67 Ковальчук С. (966), 1022—1028, (1029—1042), 3898 Ковальчук Т. 3898 Ковбасюк Я. 2835 Коверко Г. 1807, 2314, 2947 Коверко О. 1089, 1313, 2081, 2672 Козак М. 3011, 3062 Козаріз О. 294, 3012, 3593 Козачок М. 1746 Козирєва Т. 716, 3077, 3103, 3104 Козлик І. (2797—2807) Козловський П. 2961

478

Колесник В. (2798) Колесник Н. 772, 799, 1199, 1600, 2619, 2625, 2780, 3013, 3040 Колесса Г. 3457 Колодій О. 3197 Колодницький С. 3710, 3711, 3715 Коляда В. 945 Коляса Я. 919 Комарницький І. 1601, 3678, 3691 Кондрацька Ю. 1341 Кононенко Є. 3014, 3138 Конопацька М. 1631 Константинова К. 3105 Копей Б. В. 589 Копчук А. 3522 Корнієнко О. З. 216, 223, 224 Корній О. 548 Корогодський Р. 3277 Королишин Г. 841 Коропецька У. 1948 Корчук І. 3075, 3078, 3098, 3106, 3107 Косенко О. 1233 Костенко К. 740 Костенко Л. 1177, 1458 Костенко Т. 3079 Костів-Гуска Г. 2538 Костишин Л. 1747, 2173, 2744, 3790 Кость Л. 295—299, 327 Костюк М. 3100 Костюк Р. 916 Костюк С. 251, 516, 2196, 3446, 3491 Костюков В. 2718—2721, (2722—2737) Котляренко О. 820 Кохан М. 2860 Коць І. та М. (3825) Кошелівець І. 3300 Кошовий О. П. 3741 Кравець Г. 2860

Кравс Є. 3015 Кравченко Н. 2836 Кравченко О. 68 Кравченко Охрім (128) Кравченко Я. 12, 69—74, 128, (143, 144), 168, 464, 476, 773, 1799, 1855, 3108 Кравченюк О. 3197 Кравчук Л. 2763 Кравчук Н. 3089 Кравчук О. 2034 Крайнєва Г. 1394, 1424, 1425 Крамар Р. 865, 866 Красильникова О. 75, 76 Краснодемський В. 1810, 1811, 3594, 3600, 3629 Кратік А. 1426 Кривда М. 1212, 1213 Криворотько А. 1503, 1602, 2974 Криворучко Л. С. 160 Крип’якевич І. 3573 Кричківська С. 1352, 2942 Крук Г. (3477) Крук Я. (2471—2475) Крупницький Л. 300 Крушельницька С. (334, 3848—3850) Кубацька Н. 1723, 2380, 2446 Кубійович В. 158, 345, 452, 565, 606, 669, 3349, 3392, 3424, 3464, 3493, 3551, 3655, 3717 Kubrak B. 1642, 3844 Кудляк І. 1052, 2539, 3692 Кудрицький А. В. 156, 157, 184, 185, 229, 230, 349, 350, 360, 363, 368, 371, 406, 407, 455, 456, 496, 497, 566, 567, 607, 608, 670, 671, 692, 693, 719, 720, 754, 755, 785, 786, 1872, 1873, 1888, 2056, 2057, 2348, 2349, 2957, 2958, 3147, 3148, 3194, 3208, 3209, 3351, 3352, 3394,

479

3395, 3465, 3466, 3494, 3495, 3552, 3553, 3656, 3657, 3754, 3795 Кузик Л. 2188 Кузишин І. 490, 491, 2526, 2529 Кузів М. 1043—1047, (1048—1053) Кузьмович-Головінська М. 862 Кукурудза П. (2476—2480) Куленич Л. 2217, 2315 Кулик О. 3640 Куликівська М. 3100 Кулиняк М. (3090), 3099, 3100 Кульчицька З. 2481, 2482, (2483—2497) Кульчицька О. 237—248, (249—353) Кульчицькі (261, 327—329) Купецький Василь 1054—1058, (1059—1070) Купецький Володимир (1062), 1071—1073, (1074—1076) Купчинська Л. 438, (3825) Купчинський О. 330 Купчишин О. 3100 Курас І. Ф. 5, 165, 258, 579 Лесь Курбас (75) Курдибаха О. 3898 Курильцева В. 259 Курій Н. 2653, 2654 Куріца-Ціммерман Х. (3373—3382) Куровець О. 3109, 3127 Кутинський М. 301, 3412 Кучеренко М. 1342 Кучма Л. Д. 1172, 1173, (1272, 3527, 3662) Кучмак І. 3383, (3384—3387) Кушинська І. 2731 Кушнерик Г. 77, 186, 605, 675, 2573 Кушнір З. 867 Кушнір Л. 1343

Кушнірук А. 868, 2316, 2601, 2710, 2745 Кушнірук З. 2238 Кущ Д. 917 Куявська О. 2290

Л Лабінський Б. 549, 1483, 2802, 2943 Лавренюк В. 136, 726, 741, 3458, 3796 Лазанська Т. І. 451 Лазарчук А. (354—363) Лазарчук В. 364 Лазарчук І. (364—371) Лазука Л. 2413, 2759, 2760 Лазука Н. 1793 Ламонова О. 1362 Лань О. 3344 Ласкаревська Т. 340 Ласовський В. 477, (3388—3395) Лауда Л. 3087 Левицька Л. 78, 1202, 1444, 2218, 2683, 2684, 2944, 3041, 3042, 3063, 3110, 3641 Левицький Л. 372, (373—410) Левицький М. 1077—1082, (1083—1094) Левицький О. 402, 1153, 2634 Левченко О. 1687 Левчук М. 3111 Легка Л. 3064 Легка Н. 2721 Легкун О. 1718 Лексіна Г. 3016 Ленчишин А. 403 Ленчук Р. 1710, 2387, 2463, 2466, 2590 Лепкий Б. (251, 330, 551), 3841, (3865) Лесів Р. 1724 Лесіцький І. 389 Лешко Я. 3301

480

Лещишин О. 3842 Лижечка О. 2738, (2739—2757), 2758 Лизогуб Н. 1195 Липовецький В. 3768 Лисак М.-М. 1095—1097, (1098—1104) Лисевич М. 517, 880, 2162, 2922 Лисий С. 2356—2358 Литвин М. 506, 518—520, 1258, 1386, 2923, 3768, 3774, 3775 Литвин Ю. 821, 1210 Литовченко І. 79, 80 Ліберний О. 563, 995, 998, 1090, 1118—1120, 1304, 1395, 1427, 1632, 1856—1858, 1991, 2051, 2052, 2163, 2219, 2249, 2423, 2711, 3142, 3595, 3642, 3760 Ліні Д. 1698 Лінчевська С. 918, 2755 Ліпінська Н. 822, 2208 Лісанкова Л. 842, 1121 Ліхновська Н. 2206 Ліхута Л. 2447 Ліщенюк В. 2340 Ліщина Д. 2341 Ліщук Р. 774 Ліщук С. 823 Лобановська Г. 3139 Лобановський Б. Б. 13, 246, 260, 418, 459, 465, 674, 679 Лобунь І. 3280 Лоїк Г. 1105—1108, (1109—1114) Лохминська С. 824, 1305 Луаретт А. (3090) Лубківський Р. 478, 493 Лугова Л. 3396, 3397, (3398, 3399) Лугова О. 506, 3693 Луговий Ол. 261 Лукач Д. 2846 Лукащук Л. 1234, 2775 Лупак Т. (1345), 3732

Лупійчук В. (2808—2810), 2811—2818, (2819—2871) Луців В. 3447 Лучко Л. 302 Львов С. (1115—1124) Львова І. 1237 Людкевич М. 2280 Ляпін О. 1360

М М. П. 3704 Мадзій І. 1794, 2504, 2534, 2635, 2636, 3302 Мадонова Г. 334 Мазурак Я. 303, 3187, 3524 Makara S. P. 1642, 3844 Макаревич М. 1220 Макаренко О. 2861 Макаров В. 1125—1129, (1130—1141) Макарський О. 1339 Макарчук Н. 2255 Маковський С. 389, 1142—1144, (1145—1156) Мала С. 939, 1949, 2220, 2620 Малець С. 686 Малиняк О. 589 Малицький Ф. 637 Малінський І. 2498—2501, (2502—2506) Маляр О. 2872, 2873, (2874—2876) Малюк А. 1240 Малюца А. 3406, 3407, (3408—3424) Мамченкова О. 81 Мамчур С. 1157—1161, (1162—1171) Манастирський А. 411—413, (414—457) Манастирський В. А. 439 Мандибура М. 304 Маричевська О. 1405 Маричевський М. 3670

481

Маркаде В. 82 Марко І. 1306 Мартинів Ю. 137 Мартинюк А. 1455 Мартинюк В. 1824, 1825 Мартюк С. 3303 Марусевич М. 494, 3557 Марчак О. 2738, (2747), 2758—2760, (2761—2766) Марчук І. (1172—1173), 1174—1178, 1179, 1180—1239, (1240—1463, 2268) Марчук Л. 919, 3112 Мар’янівський М. 3170, 3171 Мар’яш В. 3776 Масик Л. 1375 Маслій М. 305, 1081, 1804, 1805, 2012, 2901, 2924, 2948, 3901 Масловська Г. 306 Массовер Г. В. 572 Матвєєв В. 1278 Матейко К. І. 3756 Матола В. 492, 2205, 2377 Матуш І. 3339 Маурітссон М. 307 Мацега А. (2507—2511) Машлянка Б. 825, 826, 920, 1297, 1633, 1795, 2174, 2435, 2584, 2673, 2781, 3340 Мегик П. 14 Медведик П. 225, 234, 236, 365—367, 466, 479, 623, 637—641, 666, 667, 673, 680, 690, 1511, 1519, 2479, 3201, 3211—3213, 3418 Медвідь Л. 705 Мелешко К. 1225 Мельник В. (2877), 2878—2881, (2882—2894) Мельник М. 1464, (1465—1472) Мельник О. 83, 1188, 3017, 3113, 3345 Мельниченко Г. 2324, 2837, 3777

Мельниченко І. 1254 Мельничук Б. 176, 200, 530, 883, 1577, 1581, 1603—1605, 1778, 1908, 1930, 1992, 2035, 2055, 2131, 2257, 2281, 2291, 2317, 2318, 2416, 2417, 2437, 2717, 2785, 2797, 2981, 2989, 3192, 3193, 3221, 3304, 3381, 3399, 3404, 3432, 3463, 3492, 3549, 3550, 3560, 3596, 3597, 3643, 3654, 3703, 3716, 3832, 3866, 3902 Мельничук Х. 3193 Мердак І. 2895—2901, (2902—2950) Меретин Б. (3012, 3054) Миколаєнко Г. 138 Миколаїв-Герета Я. 3762 Миколишин, Г. 1473, (1474—1485) Миколів М. 2984 Миколюк О. 1387 Миськів В. Я. 236 Мисько Е. 2164 Мисюга Б. 553 Михайлевич Т. 1358 Михайленко А. 1181, 1182 Михайленко М. 1219 Михайлюк І. С. 680 Михлик З. 2685, 2756, 3114 Миць Г. 1226 Мичко С. 827, 869, 1353, 1554, 2718, 2720, 2725, 2732, 2733, 3018, 3043 Мігоцький З. 577 Міщенко Г. 85, 1274 Міщенко М. 308 Мовчан Л. 2490 Мовчан У. 1396, 2491 Могитич Ю. 3075, 3076 Моздир М. 2819, 2820, (2823) Мокрицький Ю. 3425, 3426, (3427—3432) Моліцька Г. 359


482

Молчанова Л. 440 Монастирська М. 2292 Мороз В. 2221, 3019, 3020 Мороз Г. 2512, (2513—2520) Мороз М. 3433, 3434, (3435—3466) Мороз П. 1486—1490, (1491—1497), 3898 Мороко-Довгалюк Х. 1167, 2075, 2082, 2181, 3162, 3734 Мосійчук О. 1749, 1750 Москаленко А. З. 576 Москалик О. 999 Мотика Я. 2951, (2952—2959), 3778 Моховик С. 3787 Мочула Л. (1345) Мудрак М. 87 Музика С. 3725 Музика Я. (70), 458—460, (461—500) Мулярчук Д. 1498—1501, (1502—1506) Мулярчук І. 2960—2965, (2966—2978) Мусієнко Н. 1000, 2686, 2975, 3487 Мусієнко О. 481, 621, 642, 643, 645 Мусій М. 3140 Мушинка М. 88, 89, 3633 Мушинський М. 996 Муштенко С. 90

Н Н. І. 91 Назарчук Д. 3021 Найден О. С. 2838 Найдюк О. 1239 Наконечна У. 2637 Наконечний А. 501, (502—530, 3880) Налепінська-Бойчук С. (34, 46, 73)

Нановський Я. Й. 578, 590, 691 Нарбут Г. 55 Нарбут Ю. (94) Невеселий М. 2979—2981, (2982—2989) Непомук Я. (3062) Несвадьба Г. (2752) Нескоромна В. 1135 Нестер О. 2250 Нестеренко П. 1606—1608 Нестерчук М. 537, 550—554, (561) Нестуля О. О. 615 Нетеч П. 1091 Нетудыхата Т. 1184 Нечай С. О. 1507, 1508, (1509—1519, 1526) Нечай-Сорока С. А. 1520, (1521—1527) Николайчук М. 921, 1528—1535, (1536—1550, 3857) Николин Н. 2505, 2629, 3305, 3306 Ничкало С. 1291 Ніколов К. 3574 Німенко А. 3562, 3575 Німко А. 1564 Новак Я. 1551—1554, (1555—1561), 3898 Новицька Т. 2591 Новіцька К. 143, 1704, 2189, 2203, 2576, 2579, 2925 Новосад М. 441 Новосядла Н. 3779 Новосядлий Б. 1571, 1609—1612, 2647—2649, 2655, 2656, 2712, 2954, 2980 Ноженко І. 1241, 2448, 2734 Носарєва Л. 328 Нужна Л. 1654

О Обаль П. 531, 532, (533—570) Оверченко Л. 2508 Овсійчук В. 1039, 1797, 1821

483

Овсянна Л. 2839 Огородник Г. 146 Огородник Н. 713, 1634, 2397, 2509, 2512, 2580, 2734, 3146 Окальська Т. 2521—2523, (2524—2538) Окаринський М. М. 959 Оленська-Петришин А. 3307, 3467—3478, (3479—3496) Олійник Є. 1354 Олійник К. 2381 Олійник Л. 480, 644 Олійник Т. 1285 Олтаржевська Л. 3115 Омелян Я. 1562—1581, (1582—1637), 3794, 3898 Ониськів М. 92, 177—179, 353, 752, 1397, 1613, 1859, 1950, 2799, 3563, 3564, (3566—3568), 3576, 3598—3601, 3630, 3634, 3635, 3644, 3650, 3652, 3659, 3830 Онисько І. 2782 Онищенко В. 706, 922, 2425 Онищук Д. 1543 Опиханий М. 2746 Осадца А. 3497, (3498—3507) Осадца Т. 3502, (3508—3526) Осадца (Клим) Т. (А.) (3527—3531) Осадчук Л. 1437, 3134 Осинський А. (3881) Осипчук И. 3001 Осінчук Г. 3547 Осінчук М. 3532—3535, (3536—3553) Остаповець Г. 1388 Островерха М. 3388, 3532 Островська Л. 1207, 1209, 1429 Островский Г. С. 372 Островський Г. 226, 390, 391, 442, 443, 742, 750 Островський О. (3554—3560)

Охоцька Л. 940 П

Павленко І. 1438 Павленко О. 63, 93, 128 Павличко Д. 1251 Павличко Я. 311 Павлишин М. 3703 Павлів Я. 2475 Павлов В. П. 727, 752 Павлюк В. 3530 Павлюк С. 3755, 3757 Павук В. 1635, 2283, 2539, 2540, (2541—2556), 3694 Павуляк Я. 1544 Падалка І. (46) Пазізін М. 1638—1657, (1658—1684, 2010), 3843, 3844, (3847, 3863) Пазізіна С. (1685—1690) Паламар А. 1136, 1482, 1508, 1614, 2154, 2613, 3172 Паламарчук П. 1196 Панасевич Х. 2284 Панькевич Ю. (438, 571—610) Паращук М. 3561, 3562, (3563—3661) Паращук Ц. (3632—3635) Пархомчук Я. 2342, 2546, 3695 Паславський А. 2803 Пастух Р. 555 Патиківський Ю. 828, 3022, 3065 Пахльовська О. 1439 Пачовська О. 312 Певна О. 3316 Певний Б. 15, 16, 94, 262, 3308—3310, 3413, 3448, 3482 Пеленська О. 707 Пелих С. 1344 Перейма-Клим А. (3662), 3663, (3664—3671) Петерзіль Н. 1902 Петраш Б. 665, 1963, 2587

484

Петрашик В. 3311 Петрик А. 2557—2559, (2560—2573) Петрик В. 2563—2565 Петришин Ф. 646 Петрів Н. 2441 Петрук-Попик Г. 1951 Петрусьова Н. 1260 Печарковська Г. 124 Печінка Т. 3603, 3621 Пилип Л. 1415 Пилипенко І. 1376 Пилипенко О. 1351 Пилипець І. 1092, 2061 Пиндус Б. 367, 530, 2322, 3202, 3431, 3531, 3548, 3549 Пиндюра О. 1751 Питляр О. 3312 Півторак Р. 3645 Підгора В. 1826 Піддубняк О. 313 Пікассо П. (3824) Пінзель І.-Г. 2990, 2991, (2992—3149) Пінчук О. 1303, 3100 Піпан М. 1691—1695, (1696—1703) Погодик О. 2558 Погоріла І. 903, 2687, 2771, 2965 Погребенник Ф. 647—650 Подлевська М. 3117 Подоляк О. 95, 1065, 2037 Подолянка Н. 1307, 1308 Подуфалий В. 3450 Позднякова Т. 3577, 3604 Позняк Н. 3276 Поліщук О. 3653 Поліщук С. 775, 776 Поліщук Т. 1416 Полтава Л. 3506 Полякова І. 2862 Полянський І. 263, 3080

Полянський О. 314 Пономарьов В. 17 Попель А. (3630) Поплавська Г. 1255 Попов А. 392 Попова О. 829, 1910, 2204, 2603, 2606, 2674, 3081 Попович В. 1653, 3224, 3314, 3315, 3375 Попович Ж. 139, 144, 315—317, 522, 523, 743, 830—833, 900, 923, 941—943, 946, 1122, 1191, 1314, 1322, 1615, 1752, 1827—1834, 1860—1862, 1885, 2076, 2105, 2118, 2119, 2132, 2688, 2713, 2995, 3023—3025, 3044—3047, 3066—3068, 3118—3121, 3219, 3451, 3735 Портнова Л. 126 Потоцький М. (3061) Поярков С. 1303 Прикарпатський М. 760 Присталенко Н. 96, 127 Присяжний Б. 2747 Присяжний В. 2926, 2945 Пришляк О. 2927 Проник Б. 2985 Простопчук О. 1711 Протасевич А. 2393, 2410 Прохасько С. 1275, 2120, 2237 Процик І. 807, 901 Проців М. 3687, 3696—3698 Прядка В. 3669 Пудлик А. 2345 Пульнар Я. 3072 Пшоняк І. 1451, 2512 П’ятчанин І. 1377

Р

Р. М. 158 Равлюк Х. 2996 Радомська В. 482

485

Ранніт А. (3264), 3316 Ратинський І. 778 Рембрандт (3852, 3858) Ремі А. 3091 Ремінецький Я. 2946 Рибак Л. 2840 Рівера Д. (101) Ріпко О. 97, 483 Роден О. (3085, 3611) Родик К. 3141 Рожик П. 2581 Рожнятовська О. А. 21, 265 Романенко Л. 1137, 2398, 2458 Романенко М. 1366 Романів М. 2889 Романович Н. 3317 Романчук Л. 2361, 2368 Романюк Б. 1704, 1705, (1706—1719) Романюк В. 556 Романюк М. М. 604, 666, 3353 Рубан В. В. 18, 264, 354, 420, 580, 616, 681, 3198, 3540 Рубан М. 2609 Рубльов О. С. 617, 668 Рудий Б. 3150—3152, (3153—3163), 3898 Рудик Б. 3605 Рудницький А. (1720—1726) Рупняк Л. 3346 Рябець О. 1389, 3247

С Савак Б. 444, 651—653, 664, 924, 3185, 3833 Савицька І. 3733 Савицький Ю. 1123 Савка Б. 3671 Савків В. М. 870 Савків Л. 445, 3606 Савків Т. 355, 1040, 1245 Савчак В. (3672—3704)

Савчук В. 191, 192, 332, 2285, 2294, 2547, 3699, 3700 Сагаль О. 834, 925, 947, 1200, 1242, 1332, 1398, 1399, 1651, 1753, 1835, 1972, 2095, 2121, 2143, 2209, 2492, 2748—2750, 2764, 2783, 3122 Садова І. (1616) Садова Л. 193, 194, 318 Садовник В. 3164, 3165, (3166—3174) Садовська Г. 404, 835, 1198, 1207, 1209, 1215, 1230, 1286, 1315, 1333, 1345, 1346, 1390, 1400, 1429, 1440, 1448, 1736, 1754, 1771, 1864, 1952, 1953, 2675, 2689, 2726, 2727, 2869, 3701, 3791, 3862, 3896, 3898, 3900 Саєнко Н. О. 186, 187 Салабчук Б. 2077 Салко М. 2751 Самчук В. 3780 Сандецька І. 205 Саноцька Х. І. 411, 557, 591, 2863, 2928 Сапеляк С. 1894, 1931, (3877) Сафонов Е. 393 Сачек К. 2990, 2991 Сачко Я. 319 Свєнціцька В. 484 Седляр В. (46), 63, 93 Селівачов М. Р. 2841 Семенко В. 98 Семенов Г. 446 Семенюк В. 1382 Семеняк (Семеняк-Штангей) В. 802, 836, 2038, 2690, 2691 Семчишин О. 329 Сенів І. 266 Сеніна Т. 206, 1666, 1667, 2511, 2594 Сеньків М. 3069

486

Сергієнко Г. 1243, 1470, 1516, 2039, 2382, 2493, 2949, 2986, 2997 Серемуля Т. 1068, 2222 Сєдачов В. 1279 Сивицький Д. 3567 Сивобородько М. 524 Сидор О. 1836, 3607, 3608 Сидор-Гібелинда О. 1363, 2789 Сидоренко О. 3194 Симчич М. 333 Синько Р. 1292, 1298, 1316, 1378 Синюк С. 1755, 1756 Синюта О. 1108 Сиривко І. 558 Сирник І. 801 Сиско І. 2843 Сиско С. 2804 Ситник І. 1466, 1545, 1668, 1701, 1932, 2068, 2078, 2139, 2844 Сіваченко О. 1265 Сівкова Л. 559, 1069, 2210 Сікорський К. (1727), 1728—1734, (1735—1778) Сімащук В. 2574, (2575—2581) Сімонов Г. 2582, (2583—2587) Січеславка М. 2864 Скиба М. 99 Скирда А. (3377) Скляренко Є. А. 572 Сковорода Г. (476) Скоропляс Н. 2929, 2930 Скотяк В. 1863 Славинський М. 1187, 1201 Слідзинська Л. 3233 Сліпий Й. (3570) Смакула Т. 3781 Смерека Г. 1445 Сметанская О. 1203 Смільська О. 2286, 2440, 2585, 3869 Смоляк О. 3850 Смоляк П. 3850

Смочило Б. 525 Снітовський О. 1448, 2287 Сніцарчук Л. В. 618, 3275, 3353 Собкович Н. 1639, 1669, 2169, 3318, 3319, 3836—3839, 3841—3843, 3845—3860, (3861—3867) Sobkowicz N. 1642, 3840, 3844 Собкович О. 1340 Собуцька В. 100, 133, 394, 714, 744, 843, 926, 927, 960, 1138, 1183, 1207, 1217, 1317, 1318, 1334, 1336, 1347, 1379, 1401, 1412, 1430, 1546, 1655, 1657, 1670, 1671, 1680, 1688, 1689, 1728—1730, 1757—1761, 1774, 1775, 1837, 1864, 1904, 1906, 1907, 1933, 1954, 2053, 2122, 2127, 2133, 2144, 2145, 2256, 2310, 2311, 2346, 2436, 2784, 2870, 2931, 2932, 3419—3421, 3736, 3792, 3862, 3897 Соколюк Л. 101, 102 Солнцева Л. 1762 Соловйова О. 320 Солтис О. 195 Сонсядло І. 3175—3177, (3178—3185) Сорока М. 103 Сорока П. 892, 928—930, 967, 1309, 1310, 1528, 1547, 1640, 1672, 1702, 1911, 1934—1936, 1973—1975, 1987, 1992, 2040—2042, 2069, 2197—2199, 2251, 2359, 2483, 2878, 2904, 2933, 3568 Софіюк М. 1348 Сохацький М. 3320 Стадник В. 586, 592 Стадник Н. 1287 Стадниченко В. 1216 Станкевич М. 2882 Стасенко В. 341 Стасенко С. 3048 Стебельський Б. 104, 3452, 3453

487

Стельмах М. 3782, 3783, 3797 Стельмащук Г. 3273, 3368, 3374, 3390, 3429, 3440, 3481, 3539, 3664, 3713, 3726 Степанів І. 395 Степовий Я. 740 Степовик Д. 351, 3234, 3235, 3271, 3321—3324, 3354, 3355, 3359—3361, 3364, 3430, 3454, 3565, 3578—3580, 3610—3615, 3661 Степовичка Л. 2951 Стефанишин О. 1168 Стеф’юк І. (717) Стецько В. 140, 485, 486, 495, 526—528, 718, 751, 779, 784, 1003, 1517, 1530, 1797, 1809, 1829, 1838, 1865, 1866, 1871, 2225, 2991, 2992, 3003, 3028—3031, 3037, (3044), 3049, 3128—3131, 3142, 3150, 3203—3205, 3325, 3326, 3459, 3616, 3617, 3868—3881, (3882), 3898 Стецько В. 1779—1783, (1784—1796) Стецько Д. 1797—1813, (1814—1874), 3869, 3898 Стецюк В. (2588—2594) Стешенкова Т. 654 Столяр М. 3670 Сторчай О. 63, 93 Стоцький Я. 1839 Стригун Ф. 1728, 1761, 1763, 1764 Стрипко Т. 1349, 1355, 1417—1420, 1453, 1459 Стрілець А. 2714 Стрільчук М. 1886 Струхманчук Я. (611—673) Стула І. 2890 Субчак А. 19, 20, 105 Субчак М. 106, 107, 169, 180, 2595, 2596, (2597—2608) Субчак О. 2604

Судринж Б. 2692 Сулима О. Я. 3660, 3793 Сурм’як О. 3070 Сушкевич В. 1617—1620, 2043, 2693, 2701, 2805 Сьомочкін І. 3631

Т Тадейчук Є. 2079, 2388, 2639, 2640 Тараненко В. 736 Тарасенко А. 1431 Тарасенко В. 147, 1733, 2165, 2166, 2459 Тарасенко Т. 2140, 2369, 2370, 2790, 2934 Тарасюк Г. 1456 Таранущенко С. 321 Тарнавська Н. 3050 Тарнавська-Міцевич Т. 655 Тарчевська К. 1370 Татарський С. 2630, 3269, 3327 Тейгір Е. М. 3307 Теліщук Г. 421, 447, 448 Терен-Юськів Т. 3460, 3461 Терешкова З. 2845 Терещенко Р. 148 Тесля Т. 3173 Тиктор І. 3573 Тимочко П. 1937, 1938, 2846 Тимченко С. 244 Тимченко Т. 108, 487 Тирпич І. 482 Тисовець О. 2666 Тисячна Н. 3135 Титла В. 3705, (3706—3717) Тишкевич З. 1673 Ткаченко А. (1875), 1876, 1877, (1878—1888) Ткачик Б. (1889—1891), 1892—1910, (1911—1956), 3762, 3767, 3784, 3803, 3831, 3898 Ткачик Г. 1957—1963, (1964—1980)

488

Ткачики Г. і Б. (1928, 1929, 1972) Ткачик-Паланіцька С. 1981—1983, (1984—1989) Ткачов С. 3834 Ткачук І. 134 Толстоухов А. 22 Томин В. 1665, 2548, 2549, 2554 Томків В. 3558 Томчишин Ю. 933, 1441, 2772, 3123 Томчук В. 2566 Третяченко О. 1681 Триліх М. 3768 Трохименко К. 736 Троян В. 257 Троян Л. 2070 Труш І. 1621 Туревич Л. С. 1259, 1266, 1267 Турченко Ю. 614 Турчин-Гонтківська Н. 2045 Тютюнник Є. 2293

У Угаров Г. 3618 Удін Є. Т. 860, 1124, 1530, 1563, 1567, 1568, 1622, 1641, (1678, 1683, 1990), 1991—2014, (2015—2057), 3150, 3898, 3901 Удіна Т. О. 235, 396, 449, 796, 797, 844, 883, 884, 890, 891, 910, 934, 935, 948, 949, 969—972, 982, 983, 1002, 1019, 1021, 1041, 1053, 1054, 1070, 1104, 1472, 1484, 1506, 1518, 1528, 1529, 1548—1550, 1561, 1641, 1674, 1682, 1684, 1691, 1703, 1728, 1761, 1765, (2012), 2090, 2098, 2131, 2147, 2241, 2252—2254, 2302, 2325, 2847, 2876, 2897, 2935, 2936, 2950, 2961, 2976—2978, 2987, 3220—3222, 3835, 3883—3889, (3890—3902) Українець Н. 2347 Улянюк Н. 3236

Унгурян О. 1186, 1214, 1222, 1371, 1391, 1406, 1454 Унгурян Т. (1456), 1457 Уніят В. 2981, 3304, 3404, 3432, 3463, 3492, 3550, 3576, 3647, 3654, 3716 Урбанський М. 2558 Устинська (Воронюк) Б. (3218) Устиянович К. 674, 675, (676—695)

Ф Фардига Ю. П. 310, 422 Фарина І. 207, 358, 1712—1715, 1892, 1939, 1940, 1955, 2363, 2365, 2371, 2389—2391, 2577, 2592, 2593, 3237 Фафруник М. 402 Федечко М. 2449, 2657 Федик М. 2080 Федишен Б. 1716, 2462, 2467, 2468 Федорів І. 2071 Федорів О. 2058—2061, (2062—2071) Федорів С. 1570 Федоров Ю. (2072—2083) Федорова Е. 1367 Федорук О. 109—111, 685, 687, 738, 780, 1821, 1840, 2046, 2335, 2937, 2938 Федорців Н. 837, 838, 1327, 2146, 2211, 2415, 2519, 2650, 2694, 2736, 2891 Фіалко В. 2865 Ференцевич Р. 3281, 3347 Фіглевський М. 3000 Фіголь Д. 322 Фіголь М. П. 619, 656, 657 Філик І. 3488 Фільц Б. 488 Флінта В. 1066 Флінта З. 696, 697, (698—722) Форгель М. 1734

489

Фрайнд А. 2536 Х

Хаварівський Б. 1448, 3328, 3404, 3432, 3463, 3492, 3550, 3564, (3566), 3654, 3716, 3775, 3802 Хаймець О. 2510, 3248 Хакова Е. 3648 Ханас В. 112, 1093, 2128, 2556, 3834 Ханас Василь 2806 Ханас М. 113, 3620 Харинович М. В. 2084, (2085—2090) Харитонова Л. 1909, 1976 Haśkiewicz Н. 1993 Хацаюк В. 1139, 2658, 2695, 2716 Хворостецька Л. 736 Хворостецький І. 723, (724—758, 3879) Хім’як В. 1737, 1766, 1767 Хлань О. 2494 Холодний П. (молодший) (3476) Хома, В. 196—199, 323, 324, 593, 620, 658, 659, 683, 684, 688, 689, 745, 746, 911, 965, 1016, 1494, 1495, 1497, 1541, 1542, 1817, 1818, 1841, 1968, 2065, 2343, 3183, 3188, 3400—3403, 3405 Хоменко О. 3276 Хрещук О. 2326, 3369 Худицький В. 3076

Ц Цвенгрош Г. 3622 Цебрій Є. 1328, 1329, 2269 Цезарович М. 2223 Цепенда Е. 397 Циганюк М. 3249 Цимбалюк М. 1421, 3136 Цимбровська О. 902, 2011, 2426 Ципук В. 660 Цуприк Ю. С. 2091—2093, (2094—2098)

Ч Чаїнський О. 1867 Чайка В. 2848, 2866, 3489 Чайківська Я. 1140, 1675, 1868, 2676, 2696 Чарновський О. 2849 Чепель Т. В. 2850 Червінський С. 2984 Червона Н. 2495 Чердинцева А. 1413, 3380 Чередниченко Д. 2851 Черемшинська Р. 114, 116, 117, 594, 598, 3033, 3071, 3623 Черемшинський О. 115—117, 325, 335, 336, 590, 594—602, 605, 3624, 3625 Черешньовський М. (3478) Чернихівський, Г. І. 208, 209, 359, 745, 1717—1719, 3225—3227, 3238, 3239, 3250, 3252, 3254, 3255 Черченко Ю. А. 617 Чехович С. 326, 560 Чечель Л. 1227 Чир С. 2506 Чирва А. 1231, 1235, 1244, 1293, 1372, 1380, 1383 Чичеріна О. 412 Чорна Н. 1623, 1676, 2054, 2631 Чорна О. 1677, 1813, 2129, 2130, 3523, 3559 Чорній Н. 2170, 2171 Чорнобай В. 2099—2111, (2112—2131), 3898 Чорномаз О. 1526, 2006 Чорноока Т. 3422 Чорпіта О. 3329—3331 Чорпіта Я. 2892—2894, 3332 Чубата Д. 1772, 1776 Чуйко О. 2641 Чуліпа І. 267 Чумак Ю. 1471, 2132—2134, (2135—2147)

490

Ш, Щ Шаблій І. 2411 Шаварин Г. 529 Шаган-Тетеря М. 1356 Шайнога Д. (2148), 2149—2154, (2155—2175, 3851) Шаров І. 22 Шатківський О. 759, (760—789) Шахова Л. 2852, 2867 Шевченко С. 40 Шевченко Т. 1185, 1193, 1232, 1384 Шевчук В. 3774, 3775 Шевчук М. 1941, 2176—2180, (2181—2191) Шевчук Н. 1652, 2481, 2522, 2719, 2773, 2774 Шевчук С. 2192—2194, (2195—2202), 3333, 3334 Шевчук Ф. 3626 Шелестова О. 1869 Шептицький А. (митрополит) (122) Шеремет Г. 1432 Шеремета А. 1683 Шерех Ю. 3277 Шерстій В. 2203—2206, (2207—2225) Шерф Г. 3100 Шестакова О. І. 2351, 2352 Шибанов Г. 306, 747 Шилінська Л. 748, 781 Шимчук Є. 118, 708, 709, 782 Шиндирей І. 2609, 2610, (2611—2615) Шинкаренко С. 2616, (2617—2622) Шишов І. 3412 Шкандрій М. 119 Шлапак Ю. 1288 Шлягер Є. 3863 Шмига Я. 3124

Шолдра Д. 3718—3720, (3721—3737) Шонк-Русич К. 3497 Шостак Н. 561, 839, 2123, 2496 Шот М. 800, 1402, 1403, 1433, 1434, 1761, 1768, 1769, 1808, 1842, 2191, 2406, 2530, 2531, 2550, 2677, 2678, 2855, 2998, 3034, 3052, 3125, 3137, 3176, 3177, 3184, 3864, 3865 Шпак В. 3240 Шпак Є. 2623—2627, (2628—2644) Шпікула М. 2614, 2786 Шподарунок Н. 3035 Шпорчук П. 881, 882, 888, 1113, 1169, (2226), 2227—2236, (2237—2257), 2301, 2417, (2426), 2427—2431, 3898 Штокало В. 1562, 1637 Шубина Н. 2961, 2971, 2972 Шудря М. 1280 Шумило Л. 1170 Шумська О. 2366 Шупляк О. 2258—2265, (2266), 2267—2272, (2273—2295) Шургот Я. 2551, 2555 Щавінський В. 398, 2607 Щербак Л. 1726, 1956, 1980, 1989, 2055, 2318, 2480, 2587, 2659, 3560

Ю Юрко І. 2697 Юрса Г. 2586 Юрченко П. Г. 3750, 3753 Юрчишин О. 120 Юрчишин-Міщенко О. 121, 125 Юткін В. 469, 481 Юхим О. 2679, 3036 Юхно-Лучка М. 1843, 1870, 1901, 3124, 3126, 3128 Ющенко В. (1204, 1302), 1304, 2226

491

Я Яворская Н. 259 Яворський Г. 3797 Яворський І. (2296—2302) Якель Р. 662, 783, 1624, 3627 Якимів І. 504 Якубів А. 3144 Якубовська М. 2955 Якубовський В. 2303—2311, (2312—2318) Якущенко Г. Д. 375 Янішевський Р. 3628 Янків В. 2327 Яновська Л. 1442 Янусь Н. 3241, 3251 Янчук Ю. 3228, 3242, 3243 Ярема С. 3197

Яремій У. 2642, 2643 Яремків М. 1914 Яркун А. 2766 Ярошенко І. 399, 1154, 3341 Ярчук Б. 760 Ярчук В. 3053, 3868 Ясний В. 2224 Ясній І. (2665) Яхван Є. 244 Яценко П. 1236 Яцишин З. 1269, 3702 Яців Р. 716, 3244, 3372 Ячмінський В. 1770 Ященко С. 2856, 3512

492

Зміст

Від укладача ......................................................................................................................... 3 Дуда І. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво Тернопільщини ..... 4

Образотворче мистецтво ................................................................................................. 26 Живопис. Графіка ............................................................................................................. 26 Художники Тернопільщини кінця ХІХ — ХХ ст.................................................... 26

Бойчук Михайло ........................................................................................................ 26 Бойчук Тимофій ......................................................................................................... 39 Волощук Микола ....................................................................................................... 43 Гарасевич Іван ............................................................................................................ 44 Данилишин Степан .................................................................................................... 46 Кульчицька Олена ...................................................................................................... 49 Лазарчук Андроник ................................................................................................... 59 Лазарчук Іполит ......................................................................................................... 61 Левицький Леопольд ................................................................................................. 63 Манастирський Антон ............................................................................................... 66 Музика Ярослава ........................................................................................................ 71 Наконечний Андрій ................................................................................................... 75 Обаль Петро ............................................................................................................... 78 Панькевич Юліан ....................................................................................................... 82 Струхманчук Яків ...................................................................................................... 86 Устиянович Корнило ................................................................................................. 92 Флінта Зеновій ........................................................................................................... 94 Хворостецький Іван ................................................................................................... 97 Шатківський Олекса ................................................................................................ 101

Сучасні художники Тернопільщини ....................................................................... 104 Арутюнян-Удіна Олена Євгенівна ......................................................................... 104 Басараб Наталя Казимирівна................................................................................... 106 Беднарчук Андрій Володимирович ........................................................................ 110 Бортник Ігор Петрович ............................................................................................ 111 Боярин Андрій Миколайович ................................................................................. 113 Бурда Ярослав Антонович....................................................................................... 114 Гермак Роман Романович ........................................................................................ 116 Дмітрух Микола Антонович ................................................................................... 117 Дорош Ігор Володимирович ................................................................................... 123 Дорош Оксана Володимирівна ............................................................................... 126 Журавель Антон Миколайович .............................................................................. 127 Зілінко Ігор Іванович ............................................................................................... 130 Ковальчук Станіслав Мар’янович .......................................................................... 132 Кузів Михайло Петрович ........................................................................................ 135 Купецький Василь Володимирович ....................................................................... 137 Купецький Володимир Васильович ....................................................................... 139 Левицький Михайло Васильович ........................................................................... 140 Лисак Михайло-Микола Васильович ..................................................................... 142 Лоїк Григорій Іванович ........................................................................................... 144

493

Львов Сергій Сергійович ........................................................................................ 145 Макаров Віктор Васильович................................................................................... 147 Маковський Степан Павлович ............................................................................... 148 Мамчур Степан Олексійович ................................................................................. 150 Марчук Іван Степанович ........................................................................................ 152 Мельник Микола Панасович .................................................................................. 178 Миколишин Григорій Степанович......................................................................... 180 Мороз Петро Зіновійович ....................................................................................... 181 Мулярчук Дмитро Іванович ................................................................................... 183 Нечай Степан Омелянович ..................................................................................... 185 Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна ....................................................................... 187 Николайчук Михайло Степанович ......................................................................... 188 Новак Ярослав Степанович .................................................................................... 191 Омелян Ярослав Максимович ................................................................................ 193 Пазізін Микола Іванович ........................................................................................ 199 Пазізіна Софія Миколаївна ..................................................................................... 204 Піпан Михайло Петрович ....................................................................................... 205 Романюк Богдан Іванович ...................................................................................... 207 Рудницький Анатолій Партенович ........................................................................ 209 Сікорський Казимир Броніславович ...................................................................... 211 Стецько Василь Петрович ...................................................................................... 216 Стецько Дмитро Григорович .................................................................................. 218 Ткаченко Андрій Зіновійович ................................................................................ 226 Ткачик Богдан Іванович .......................................................................................... 228 Ткачик Ганна Андріївна .......................................................................................... 234 Ткачик-Паланіцька Соломія Богданівна................................................................ 237 Удін Євген Тимофійович ........................................................................................ 239 Федорів Олег Петрович .......................................................................................... 245 Федоров Юрій Георгійович .................................................................................... 247 Харинович Михайло Вікторович ........................................................................... 249 Цуприк Юрій Степанович ...................................................................................... 250 Чорнобай Володимир Миколайович...................................................................... 251 Чумак Юрій Васильович ......................................................................................... 255 Шайнога Дмитро Андрійович ................................................................................ 257 Шевчук Микола Степанович .................................................................................. 260 Шевчук Степан Васильович ................................................................................... 262 Шерстій Володимир Михайлович.......................................................................... 264 Шпорчук Петро Павлович ...................................................................................... 267 Шупляк Олег Ілліч .................................................................................................. 270 Яворський Іван Васильович ................................................................................... 275 Якубовський Володимир Петрович ....................................................................... 276

Художники-аматори .................................................................................................. 279 Барболюк Парфеній Олексійович .......................................................................... 279 Бездільний Микола Павлович ................................................................................ 280 Бондарук Володимир Михайлович ........................................................................ 283 Вартабедян Олег Володимирович .......................................................................... 284

494

Василик Ярослав Михайлович ................................................................................ 285 Величко Валентин Петрович .................................................................................. 287 Волкова Світлана ..................................................................................................... 288 Гудима Олеся Петрівна ........................................................................................... 289 Денега Галина Василівна ........................................................................................ 291 Ділай Марія Михайлівна ......................................................................................... 294 Заблуда Анатолій Федорович ................................................................................. 295 Зварунчик Ніл Григорович ...................................................................................... 297 Крук Ярослав Стефанович ...................................................................................... 298 Кукурудза Петро Іванович ...................................................................................... 299 Кульчицька Зоя Григорівна..................................................................................... 300 Малінський Іван ....................................................................................................... 302 Мацега Анна Леонідівна ......................................................................................... 303 Мороз Григорій Якович........................................................................................... 304 Окальська Тетяна Володимирівна .......................................................................... 305 Павук Василь Геннадійович .................................................................................... 307 Петрик Андрій Іванович .......................................................................................... 309 Сімащук Валентина — ............................................................................................ 312 Сімонов Геннадій Дмитрович ................................................................................. 313 Стецюк Володимир Васильович ............................................................................. 314 Субчак Мар’ян Петрович ........................................................................................ 315 Шиндирей Іван Антонович ..................................................................................... 317 Шинкаренко Світлана Іванівна ............................................................................... 318 Шпак Євген Михайлович ........................................................................................ 319

Фотохудожники ............................................................................................................... 322 Бенч Михайло Іванович ........................................................................................... 322 Бурма Василь Олександрович ................................................................................. 324 Зюбровський Андрій Володимирович ................................................................... 328 Костюков В’ячеслав Петрович ............................................................................... 329 Лижечка Орест Францович ..................................................................................... 332 Марчак Олег Петрович ............................................................................................ 335

Скульптори ...................................................................................................................... 336 Вільгушинський Роман Казимирович .................................................................... 336 Гірний Богдан Богданович ...................................................................................... 339 Голофаєв Володимир Григорович .......................................................................... 340 Козлик Іван Васильович .......................................................................................... 341 Лупійчук Володимир Васильович .......................................................................... 343 Маляр Олександр Сергійович ................................................................................. 349 Мельник Володимир Михайлович ......................................................................... 350 Мердак Іван Григорович ......................................................................................... 352 Мотика Ярослав Миколайович ............................................................................... 357 Мулярчук Іван Матвійович ..................................................................................... 358 Невеселий Микола Васильович .............................................................................. 361 Пінзель Іоанн-Георгій .............................................................................................. 362 Рудий Борис Іванович .............................................................................................. 376 Садовник Василь Петрович .................................................................................... 378

495

Сонсядло Іван Йосипович....................................................................................... 379 Українська західна діаспора ........................................................................................ 381 Мистці — вихідці з Тернопільщини ....................................................................... 381

Беднарський-Волод Володимир-Маріан Мефодійович ....................................... 381 Вацик Теодор Якимович ......................................................................................... 382 Воронюк Володимир Михайлович ........................................................................ 385 Глувко Ростислав Олександрович ......................................................................... 387 Гніздовський Яків Якович ...................................................................................... 391 Дохват Христина Йосипівна................................................................................... 400 Кирилюк Артемій .................................................................................................... 402 Куріца-Ціммерман Христина ................................................................................. 403 Кучмак Іван .............................................................................................................. 405 Ласовський Володимир ........................................................................................... 406 Лугова Лариса Ярославівна .................................................................................... 407 Макогін Богдан Григорович ................................................................................... 408 Малюца Антін Іванович .......................................................................................... 409 Мокрицький Ювеналій (Йосиф) ............................................................................ 412 Мороз Михайло Ілліч .............................................................................................. 413 Оленська-Петришин Аркадія Іванівна .................................................................. 417 Осадца Аполлінарій Корнелійович ........................................................................ 420 Осадца Татяна Степанівна ...................................................................................... 422 Осадца (Клим) Таня (Атанасія) Андріївна ............................................................ 425 Осінчук Михайло Іванович .................................................................................... 426 Островський Олег Григорович ............................................................................... 429 Паращук Михайло Іванович ................................................................................... 430 Перейма-Клим Ака (Арменія) Андріївна .............................................................. 439 Савчак Володимир Васильович ............................................................................. 441 Титла Богдан Спиридонович .................................................................................. 444 Шолдра Діонізій ...................................................................................................... 445

Мистецтвознавці ............................................................................................................ 448 Будзан Антін Федорович ........................................................................................ 448 Ґерета Ігор Петрович ............................................................................................... 451 Дуда Ігор Микитович .............................................................................................. 455 Собкович Наталія Григорівна ................................................................................ 459 Стецько Віра Іллівна ............................................................................................... 464 Удіна Тамара Олексіївна ........................................................................................ 466

Покажчик імен ........................................................................................................... 470

496

Інформаційне видання

МИСТЦІ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

ЧАСТИНА 1

Образотворче мистецтво

Бібліографічний покажчик

Укладач В. Миськів, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ

Автор вступної статті І. Дуда, мистецтвознавець, заслужений працівник

культури України Редактор Г. Жовтко Керівник проекту та науковий редактор В. Вітенко, директор Тернопільської ОУНБ, заслужений

працівник культури України Комп’ютерний набір та верстка С. Стахурська, завідувач канцелярії Тернопільської ОУНБ Дизайн обкладинки Є. Удін, заслужений художник України Фотографії В. Раківський, завідувач відділу автоматизації та

механізації бібліотечних процесів Тернопільської ОУНБ

Формат 60х84/16. 28,92 ум. др. арк., 26,64 обл.-вид. арк. Тираж 100. Замовлення № 15-1168. Видавець і виготовлювач Редакція газети «Підручники і посібники».

46000, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а. Тел.: (0352) 43-15-15; 43-10-21. Збут: [email protected] Редакція: [email protected] Виробництво: [email protected]

www.pp-books.com.ua

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

серія ДК № 4678 від 21.01.2014 р. Книга-поштою: а/с 376, Тернопіль, 46011. Тел.: (0352) 42-43-76; 097-50-35-376

[email protected]

Митці Тернопільщини - Тернопільська обласна ...

Documents

Transcript of Митці Тернопільщини - Тернопільська обласна ...